Generated by All in One SEO v4.9.9, this is an llms.txt file, used by LLMs to index the site. # Лабораторія законодавчих ініціатив Провідний аналітичний центр України ## Sitemaps - [XML Sitemap](https://www.parlament.org.ua/sitemap.xml): Contains all public & indexable URLs for this website. ## Сторінки - [Головна](https://www.parlament.org.ua/) - Незалежний український аналітичний центр. Працюємо для розвитку демократії та сильних державних інституцій. - [Принципи](https://www.parlament.org.ua/prynczypy/) - Наші цінності та принципи роботи - [Donors and partners](https://www.parlament.org.ua/en/donors-and-partners/) - Council of Europe, Avenue de l’Europe F-67075 Strasbourg Cedex, France tel: +33 (0)3 88 41 20 00 Council of Europe Office in Ukraine Illins’ka St, 8, entrance 7, floor 5 04070 Kyiv, Ukraine web-page: https://www.coe.int/uk/web/kyiv International Renaissance Foundation 04053, Kyiv, Sichovyh Striltsiv St, 46 tel: (044) 461 97 09, fax: (044) 486 76 29 e-mail: irf@irf.kiev.ua, web-page: www.irf.kiev.ua European Endowment For Democracy Avenue des Gaulois 29, 1040 Brussels, Belgium e-mail: secretariat@democracyendowment.eu, web-page: www.democracyendowment.eu Embassy of the Netherlands in Ukraine Kontraktova Ploscha St, 7, 01901 Kyiv, tel: +38 044 4908 200, fax: +38 044 4908 209/267 e-mail: kie@minbuza.nl, web-page: http://www.netherlands-embassy.com.ua USAID Ukraine – US Agency for International Development Igor Sikorsky Street, 4, 04112 Kyiv, Ukraine tel: 380-44-521-5000 e-mail: kyvinfo@usaid.gov, web-page: https://www.usaid.gov/uk/ukraine East Europe Foundation 01033 Kyiv, Saksahans’kogo St, 83, floor 2 tel/fax: (38-044) 200-38-24, 200-38-25, 200-38-26 e-mail: info@eef.org.ua, web-pages: www.eef.org.ua www.csrukraine.org.ua Civil Network OPORA 34A Hrushevskogo, office 93, 01021 Kyiv e-mail: info@opora.org.ua, web-page: http://www.opora.org.ua NGO “Internews Ukraine” 15 Ryz’ka Street, 04112 Kyiv, Ukraine tel: (044) 458-44-40, 501-92-03, fax: (044) 458-44-43 e-mail: info@internews.ua, web-page: http://internews.ua/contacts/ Parliamentary Centre 66 Slater St., Suite 1000 Ottawa Ontario K1P 5H1 CANADA tel: +1-613-237-0143, fax: +1-613-235-8237 e-mail: parlcent@parl.gc.ca, web-page: http://www.parlcent.org/en/ Delegation of the European Union to Ukraine 101 Volodymyrska St, 01033 Kyiv, Ukraine tel: +380 (44) 390 8010 e-mail: delegation-ukraine@ec.europa.eu, web-page: http://ec.europa.eu/delegations/ukraine OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights Ul. Miodowa, 10, 00-251 Warsaw, Poland tel: +48 22 520 06 00 fax: +48 22 520 06 05 e-mail: office@odihr.pl Over the years the Agency has collaborated with: Konrad-Adenauer-Stiftung, Ukraine Office Shovkovychna 10, office 4, 01021 Kyiv, Ukraine tel/fax: (38 044) 492 74 43, 253 75 04 e-mail: konrad@adenauer.kiev.ua web-page: www.kas.de/Ukraine National Endowment for Democracy 1101 Fifteenth St, NW, Suite 700 Washington, DC, 20005, USA fax: 202.223.6042 e-mail: info@ned.org, web-page: www.ned.org Centre of Policy and Legal Reform 04071 Kyiv, Mezhyhirs’ka St, 3/7-6. tel/fax: (38 044) 230 35 93, 459 01 93 e-mail: centre@pravo.org.ua, web-page: www.pravo.org.ua Institute of Political Studies 01001 Kyiv, Bogdana Khmelnitskogo St, 3а, floor 1 tel: (38 044) 228-72-42, fax: (38 044) 228-71-93 e-mail: cdy@sovamua.com, web-page: http://www.ipo.org.ua Ukrainian Center for Independent Political Research Antonovycha St, 10-A, office 3, 01004, Kyiv, Ukraine tel/fax: (380-44) 279-2435, tel: (380-44) 599-4251, 222-9848 e-mail: ucipr@ucipr.kiev.ua, web-page: http://www.ucipr.kiev.ua Westminster Foundation for Democracy Artillery House, 11/19 Artillery Row London SW1P 1RT tel: +44(0)20 7799 1311, fax: +44(0)20 7799 1312 e-mail: Tamara.Moluch@wfd.org, web-page: http://www.wfd.org - [Донори та партнери](https://www.parlament.org.ua/donory-ta-partnery/) - Council of Europe, Avenue de l’Europe F-67075 Strasbourg Cedex, France Tel. +33 (0)3 88 41 20 00 Офіс Ради Європи в Україні вул. Іллінська, 8, під’їзд 7, поверх 6 Київ, 04070 Україна https://www.coe.int/uk/web/kyiv Міжнародний фонд “Відродження” (IRF) 04053, Київ, вул. Січових Стрільців, 46, тел. (044) 461 97 09, факс (044) 486 76 29 e-mail: irf@irf.kiev.ua, веб-сторінка: www.irf.kiev.ua Посольство Швеції в Україні (Інституційний партнер Лабораторії) вулиця Івана Франка, 34/33, Київ, 01030 тел. (044) 494 4270 E-mail: ambassaden.kiev@gov.se, веб-сторінка: https://www.swedenabroad.se/uk/embassies/ukraine-kyiv/# European Endowment For Democracy Avenue des Gaulois 29, 1040 Брюсель, Бельгія e-mail: secretariat@democracyendowment.eu, веб-сторінка: www.democracyendowment.eu Посольство Королівства Нідерландів в Україні вул. Контрактова площа 7, 01901 Київ Tel: +38 044 4908 200, Fax: +38 044 4908 209/267 E-mail: kie@minbuza.nl, веб-сторінка http://www.netherlands-embassy.com.ua USAID Ukraine – US Agency for International Development вул. Ігоря Сікорського, 4, Київ, 04112 тел. 380-44-521-5000 Email. kyvinfo@usaid.gov, веб-сайт https://www.usaid.gov/uk/ukraine Фонд Східна Європа 01033, Київ, вул. Саксаганського, 83, 3 поверх тел/факс: (38-044) 200-38-24, 200-38-25, 200-38-26 e-mail: info@eef.org.ua, веб-сторінки: www.eef.org.ua www.csrukraine.org.ua Громадянська мережа “ОПОРА” 01103, м. Київ, вул. проф. Підвисоцького 10/10 офіс 3 Ел. адреса: info@opora.org.ua, веб-сторінка: http://www.opora.org.ua Міжнародна громадська організація “Інтерньюз-Україна” Адреса: вул. Ризька 15, м. Київ, Україна, 04112 Телефон: (044) 458-44-40, 501-92-03, Факс: (044) 458-44-43 E-mail: info@internews.ua, веб-сторінка: http://internews.ua/contacts/ Канадський парламентський центр Parliamentary Centre 66 Slater St., Suite 1000 Ottawa Ontario K1P 5H1 CANADA Tel: +1-613-237-0143, Fax: +1-613-235-8237 E-mail: parlcent@parl.gc.ca, веб-сторінка: http://www.parlcent.org/en/ Представництво Європейського Союзу в Україні вул. Володимирська 101, м.Київ, 01033 Тел.: +380 (44) 390 8010 e-mail: delegation-ukraine@ec.europa.eu, веб-сторінка: http://ec.europa.eu/delegations/ukraine OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights Ul. Miodowa 10 00-251 Warsaw Poland Office: +48 22 520 06 00 Fax: +48 22 520 06 05 office@odihr.pl В різні роки партнерами Лабораторії були: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні (KAS) вул. Шовковична 10, кв.4, м.Київ, 01021 Тел./факс: (38 044) 492 74 43, 253 75 04 e-mail: konrad@adenauer.kiev.ua веб-сторінка: www.kas.de/Ukraine Фонд підтримки демократії (NED) 1101 Fifteenth St., NW, Suite 700 Washington, DC, 20005, USA Fax: 202.223.6042 E-mail: info@ned.org, Web: www.ned.org Центр політико-правових реформ м. Київ, 04071, вул.Межигірська, 3/7-6. Тел./факс: (38 044) 230 35 93, 459 01 93 e-mail: centre@pravo.org.ua, веб-сторінка: www.pravo.org.ua Інститут політичної освіти 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 3а, 2-ий поверх Тел: (38 044) 228-72-42, Факс: (38 044) 228-71-93 e-mail: cdy@sovamua.com, веб-сторінка: http://www.ipo.org.ua Український незалежний центр політичних досліджень 01034 м. Київ-34 вул. Лисенка, 8, оф. 9 Тел./факс: (380-44) 279-2435, Тел: (380-44) 599-4251, 222-9848 e-mail: ucipr@ucipr.kiev.ua, веб-сторінка: http://www.ucipr.kiev.ua Westminster Foundation for Democracy Artillery House, 11/19 Artillery Row London SW1P 1RT Тел.: +44(0)20 7799 1311, Факс.: +44(0)20 7799 1312 e-mail: Tamara.Moluch@wfd.org, веб-сторінка: http://www.wfd.org - [Home](https://www.parlament.org.ua/en/) - Independent Ukrainian think-tank. Working to advance democracy and robust public institutions. - [Спецпроєкти](https://www.parlament.org.ua/speczproekty/) - У цьому розділі ви знайдете тематичні аналітичні продукти ЛЗІ. Деякі з них ми готуємо регулярно протягом багатьох років — це часопис «ПАРЛАМЕНТ» та моніторинги роботи Верховної Ради України, які ми випускаємо після кожної сесії. - [Who we are](https://www.parlament.org.ua/en/who-we-are/) - Agency for Legislative Initiatives is one of the leading think tanks in Ukraine. It was founded in 2000 on the initiative of alumni of the National University of Kyiv-Mohyla Academy. The Agency has extensive experience in implementing projects aimed at ensuring public involvement in the legislative process. Based on its long-term monitoring of the Parliament’s work and studying the problems of Ukrainian parliamentarism, the Agency for Legislative Initiatives puts forward proposals for improving the efficiency of the Verkhovna Rada using the best European and international practices. The sphere of the interests of the ALI team encompasses electoral law, activity of political parties, fight against corruption, social policy, freedom of speech, and local self-government. Our Mission and Structure Our Team Partners What We Do - [Хто ми](https://www.parlament.org.ua/hto-my/) - Лабораторія законодавчих ініціатив є одним із провідних аналітичних центрів України, який засновано у 2000 році за ініціативи випускників Національного університету «Києво-Могилянська академія». «Лабораторія» має значний досвід у реалізації проектів, спрямованих на забезпечення участі громадськості у законотворчому процесі. Багаторічний моніторинг роботи парламенту та вивчення проблем українського парламентаризму дозволяє вносити пропозиції щодо підвищення ефективності роботи Верховної Ради із залученням кращих європейських та світових практик. Сфера інтересів колективу ЛЗІ стосується виборчого законодавства, діяльності політичних партій, соціальної політики, забезпечення свободи слова, місцевого самоврядування. Місія та структура Команда Партнери Діяльність - [Contact details and feedback form](https://www.parlament.org.ua/en/contact-us/) - Non-governmental organization “Agency for Legislative Initiatives” Legal address: Skovoroda St., 2, Kyiv Actual address: Vozdvyzhenska St., 45, office 404, Kyiv Tel.: +380 44 531 37 68 E-maіl: info@parliament.org.ua Web-page: www.parlament.org.ua Bank account details for financial contributions, recipient: UKRSIBBANK JSС c/a 26007604529600 MFO (sort code) 351005 USREOU 25880404 Purpose of payment: Voluntary donation to fulfill statutory goals (or to support specific programs). To donate please enter your full name: NDonate [su_gmap height=”600″ address=”Vozdvyzhenska St. 45″] - [Ethics Office](https://www.parlament.org.ua/en/ethics-office/) - The Ethics Office runs to obtain information on fraudulent, corruption and other offences that harm the interests of the organisation and partners. - [Служба етичного контролю](https://www.parlament.org.ua/sluzhba-etychnogo-kontrolyu/) - Навіщо? ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив” (далі – Лабораторія) здійснює свою діяльність відповідно до принципів доброчесності та Положення Про Антикорупційну Політику. Відповідно, в Лабораторії заборонені: дискримінація працівників в будь-якій формі; брехня та нечесність у відносинах між колегами; непорядність, байдужість, недбалість та безвідповідальність; цькування та інша поведінка, що може образити чи пригнічувати іншого; крадіжки, надмірна та нераціональна витрата матеріальних ресурсів і робочого часу; будь-які прояви корупції. Що таке Служба етичного контролю ГО “ЛЗІ”? Служба етичного контролю – це: система збору та обробки інформації про ознаки вчинення порушень вимог організації та корупційних правопорушень; сучасні канали для анонімного та зворотного зв’язку з викривачами неналежної поведінки; система (програмне забезпечення) для швидкого реагування на заяви анонімних викривачів, а також для документування внутрішніх перевірок і розслідувань. Служба організована з метою отримання інформації про шахрайські, корупційні та інші правопорушення, що завдають шкоди інтересам організації, її чинним чи потенційним партнерам. Хто може повідомляти? Будь-яка фізична особа або представник юридичної особи може повідомити про порушення в Лабораторії, а також в її афілійованих і залежних структурах чи проектах. Про що Ви можете повідомляти? Окрім зазначених вище порушень в Службу також можна повідомляти про такі факти: порушення в закупівлях організації; розкрадання або неналежного використання майна організації; розголошення конфіденційної, інсайдерської інформації, а також інформації, що становить комерційну таємницю; порушення вимог внутрішніх нормативних документів організації і / або чинного законодавства; зловживання довірою донорів та суспільною довірою; фінансування політичних партій; організовану злочинність та відмивання коштів; співпрацю з радикальними угрупуваннями, учасниками санкційних списків, фінансування тероризму; використання дитячої праці або роботи під примусом; неналежну поведінку слухача чи випускника УШПС або учасників інших проектів; невиконання (несумлінне виконання) посадових обов’язків з боку керівників, перевищення повноважень, порушення керівниками прав підлеглих працівників. Як повідомити? Повідомити можна одним з трьох зручних для Вас шляхів: Відвідайте безпечний портал, просто натиснувши на кнопку нижче. Надішліть листа електронною поштою на ali@ethicontrol.com.ua. Повідомити Зверніть увагу, що Служба не реєструє: звернення та скарги споживачів та клієнтів з питань продукції чи обслуговування, а також інші повідомлення в межах дії Закону України “Про захист прав споживачів”; звернення в межах дії Закону України “Про звернення громадян”; скарги на третіх осіб, які не є діловими партнерами організації; скарги на побутові проблеми чи інші питання, які знаходяться за межами компетенції Лабораторії та її співробітників; погрози на адресу інших осіб. Ви можете повідомити анонімно! Щоб гарантувати повну анонімність та неупередженість реєстрації повідомлень, Лабораторія уклала угоду із зовнішнім незалежним постачальником послуг – ТОВ “Етиконтроль”. Завданням підрядника є організація незалежної реєстрації повідомлень через анонімний веб-портал, а також захист анонімності викривачів. Якщо Ви не хочете себе розкривати, то ніхто цього робити не буде без Вашого бажання. Інформація, яку Ви надаєте, є конфіденційною в межах, що дозволені чинним законодавством. Що відбувається після реєстрації Вашого повідомлення? Зовнішній підрядник реєструє Ваше повідомлення та надсилає його уповноваженим особам в Лабораторію для первинного аналізу. Первинний аналіз передбачає оцінку Вашої інформації на достатність, пріоритезацію та її направлення відповідальним особам для вирішення цієї проблеми. Під час аналізу, в разі недостатності інформації, розгляд Вашого питання може бути призупинено, поки Ви не дасте відповіді на додаткові запитання через інструменти комунікації Служби (Наприклад: Веб-центр анонімного зворотного зв’язку). За кожне повідомлення призначаються відповідальний та команда осіб, які розслідують інцидент і повинні вирішити Вашу проблему. Команда відповідальних осіб контактує з Вами протягом 30 днів від дати реєстрації повідомлення, повідомляє статус розгляду Вашого звернення, запитує та отримує додаткову інформацію, сповіщає про результати розслідування та заходи з реагування. Через веб-центр зворотного зв’язку Ви можете анонімно спілкуватися з командою відповідальних осіб, ділитись додатковими файлами в разі необхідності. В налаштуваннях веб-центру можна змінити реквізити свого доступу, додати чи змінити контактні дані. За бажанням, Ви маєте можливість лишити адресу електронної пошти, щоб отримувати автоматичні оповіщення щодо зміни статусу обробки Вашого повідомлення чи надходження коментарів від Лабораторії. По закінченню розгляду Вашого повідомлення, Ви можете оцінити та надати коментарі щодо роботи відповідальних осіб і заходів з реагування через Веб-центр анонімного зворотного зв’язку. Принципи роботи Служби: Лабораторія гарантує конфіденційність особам, які повідомили про факти шахрайства та корупції. Реєстрацію повідомлень здійснює незалежна третя сторона. Реєстрації повідомлень підлягають всі 100% звернень за умови, що вони містять необхідний мінімум інформації для подальших кроків. Перевірка отриманої інформації проводиться щодо кожного отриманого повідомлення. Отримана інформація розглядається виключно особами, які не є учасниками цього процесу, що дозволяє їм об’єктивно і незалежно організовувати процес перевірки та робити висновки щодо встановлених фактів. Якщо отримана інформація підтвердиться, матеріали будуть направлені найвищому керівництву організації для прийняття невідкладних заходів. Вживання конкретних дій завжди залежить від характеру та тяжкості порушення. З метою збереження конфіденційності та анонімності всіх зацікавлених сторін, викривач може не дізнатись про існування розслідування або його результати. Будь-яка термінологія, що застосовується вище, трактується так само, як визначено в законодавстві України. - [Principles](https://www.parlament.org.ua/en/principles/) - Our values and principles of work - [Support us](https://www.parlament.org.ua/en/support-us/) - Bank account details for financial contributions, recipient: UKRSIBBANK JSС c/a UA833510050000026007604529600 MFO (sort code) 351005 USREOU 25880404 Purpose of payment: Voluntary donation to fulfill statutory goals (or to support specific programs). To donate please enter your full name: Donate - [Підтримати](https://www.parlament.org.ua/pidtrymaty/) - Юридична адреса: м. Київ, вул. Сковороди, 2 Реквізити для здійснення добровільних пожертв Отримувач: ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» ЄДРПОУ 25880404 Банк: АТ «УКРСИББАНК» IBAN: UA833510050000026007604529600 МФО 351005 Призначення платежу: Добровільне пожертвування на виконання статутних цілей (або на підтримку конкретної програми). Введіть, будь ласка, прізвище, ім’я та по батькові: Пожертвувати - [404](https://www.parlament.org.ua/en/404-en/) - [Контакти та форма зв'язку](https://www.parlament.org.ua/kontakty/) - Громадська організація «ЛАБОРАТОРІЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ» Адреса: м. Київ, вул. Воздвиженська, 45, оф. 404 Тел: +380 44 531 37 68 E-maіl: info@parliament.org.ua Web-page: www.parlament.org.ua [su_gmap address=”вул. Воздвиженська 45, офіс 404″] - [404](https://www.parlament.org.ua/404-2/) - [News](https://www.parlament.org.ua/en/all-news/) - This section shares the organisation’s most important events and updates: new partnerships, project launches, ALI’s events, our comments for the media, joint statements from the civic sector and much more. - [Analytics](https://www.parlament.org.ua/en/all-analytics/) - This section contains all our analytical pieces: short articles, reports, studies, briefs, analytical memos on public policies and draft laws. - [All](https://www.parlament.org.ua/en/all/) - All ALI’s updates are gathered here: analytical pieces, namely, reports, studies and short articles, news of the organisation and special projects. - [Special projects](https://www.parlament.org.ua/en/special-projects/) - This section covers topic-specific analytical products by ALI. Some of them we have been preparing on a regular basis for many years – these are Parliament Journal and Ukrainian Parliament monitoring digests, which we issue after each session. - [Тендери](https://www.parlament.org.ua/tendery/) - У цьому розділі розміщено оголошення на закупівлю послуг та товарів в межах статутної діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Вакансії](https://www.parlament.org.ua/vakansiyi/) - Долучайтеся до команди Лабораторії законодавчих ініціатив. У цьому розділі розміщені вакансії, а також можливості для стажування у різних відділах організації. - [Новини](https://www.parlament.org.ua/novyny/) - У цьому розділі ділимося найважливішими подіями та апдейтами з життя організації: нові партнерства, старти проєктів, події ЛЗІ, наші коментарі для ЗМІ, спільні заяви громадського сектору та багато іншого. - [Аналітика](https://www.parlament.org.ua/analityka/) - У цьому розділі зібрані всі наші аналітичні матеріали: короткі статті, звіти, дослідження, інфобрифи, аналітика щодо державних політик та законопроєктів. - [Усе](https://www.parlament.org.ua/use/) - Тут зібрані усі оновлення ЛЗІ: аналітичні матеріали – звіти, дослідження і короткі статті, новини з життя організації та спецпроєкти. ## Новини про ЛЗІ - [Досудове врегулювання податкових злочинів: ЛЗІ увійшла до складу робочої групи](https://www.parlament.org.ua/news/dosudove-vregulyuvannya-podatkovyh-zlochyniv/) - ЛЗІ долучається до розробки нового механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Керівник напряму «Правопорядок» Євген Крапивін увійшов до складу тематичної робочої групи, організованої БЕБ. - [Семінар у рамках проєкту Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-u-ramkah-proyektu-parlamentska-pidzvitnist-sektoru-bezpeky-v-ukrayini/) - Сектор безпеки та оборони є, безумовно, одним із найважливіших, особливо у країні, де вже восьмий рік йде війна. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив усіма силами намагається знайомити парламентарів та співробітників секретаріатів комітетів Верховна Рада України з новими інструментами та методиками для реформування сектору. На минулому тижні, у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Parliamentary Centre (Канада) провела навчальний семінар «Оцінка законодавчого та регуляторного впливу та її застосування у законодавчому процесі для реформування сектору безпеки і оборони». До участі у семінарі були запрошені члени/кині Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Також були запрошені співробітники/ці секретаріатів вищезгаданих комітетів. Метою навчального семінару було ознайомити народних депутатів/ок, членів/кинь комітетів та їх співробітників/ць з канадським та міжнародним досвідом оцінки законодавчого та регуляторного впливу та її застосування у законодавчому процесі реформування сектору безпеки й оборони, включаючи оцінку різного впливу законодавства на жінок та чоловіків. На відкритті навчального семінару з вітальним словом виступила Нікола Кім, пані Перший секретар Посольства Канади в Україні (Embassy of Canada in Ukraine). Спікерами навчального семінару були канадські експерти з багаторічним досвідом у сфері регуляторного та законодавчого впливу: Даніель Трнка, Заступник керівника, Відділ регуляторної політики, Директорат державного управління, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD); Рік Стюарт, Виконавчий директор, Ініціатива щодо регуляторного управління (RGI), Співдиректор, Програма розвитку кар’єри для спеціалістів з регулювання (CDRP), Школа державної політики та управління, Карлтонський університет, Оттава; Майкл Преслі, Директор, Сертифікаційна програма з лідерства з усіх аспектів регулювання, Центр державного управління та політики, Оттавський університет; Колишній помічник заступника міністра (з питань регулювання), Секретаріат Ради Казначейства, Канада. Про досвід та практику України у застосуванні оцінки законодавчого та регуляторного впливу у законодавчому процесі розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе, Народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Членкиня групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою. Семінар провели у незвичному форматі – поєднуючи оффлайн та онлайн, що дозволило одночасно залучити канадських партнерів, які поділилися своїм досвідом, та налагодити комунікацію між депутатами різних комітетів. У рамках проєкту ми плануємо проводити більше таких зустрічей, щоб і надалі залучити депутатів та канадських партнерів до тісної співпраці у різних форматах. Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Канада), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховною Радою України. Більше про проєкт - [Лабораторія презентувала Посібник із підготовки оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-prezentuvala-posibnyk-iz-pidgotovky-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu/) - Лабораторія законодавчих ініціатив та Парламентський центр Канади у співпраці із програмою PROTECT презентували посібник із підготовки оцінки законодавчого впливу для представників Міністерства оборони України. Оцінка впливу — це важливий етап у процесі ухвалення рішень, який дозволяє визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи запропонованих рішень до того, як вони будуть ухвалені і впроваджені. Закони (або більш широко – державні політики) приймаються з визначеною метою та очікуваним результатом. Оцінка того, як закон (або інші інструменти державної політики) досягне мети, є вагомою частиною законодавчого контролю. Оцінка впливу як аналітичний інструмент використовується в процесі розробки політики у багатьох урядах в усьому світі. Однак для України оцінка впливу усе ще не є поширеним явищем для законотворців. «Одна з проблем, з якою ми зіштовхувалися в парламенті протягом багатьох років роботи – це часто нерозуміння парламентарями важливості якісного експертно-аналітичного супроводу. І, власне, одна із задач цього посібника – це пояснити законодавцям цінність інформації, аналітики, обґрунтування у процесі ініціювання та розгляду законодавчих ініціатив», — зазначив Олександр Заславський, директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив. Лабораторія законодавчих ініціатив та Парламентський центр Канади працювали разом з двома комітетами ВРУ – Комітетом з питань правоохоронної діяльності та Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу – над адаптацією канадського досвіду проведення оцінки законодавчого впливу на український контекст. «Одним із ключових напрямів нашого проєкту є підтримка Комітетів Верховної Ради України у підсиленні їхньої законодавчої роботи з питань реформування сектору безпеки і оборони. Півтора роки тому ми їм запропонували методологію оцінки впливу законопроєктів. І з тих пір вони почали активно користуватися методологією у розгляді законопроєктів, незважаючи на складні умови, пов’язані з російською агресією», — сказала Анастасія Шталтовна, програмна та комунікаційна координаторка Парламентського центру (Канада). У рамках проєкту обидва комітети ВРУ значно покращили свої навички у проведенні оцінки законодавчого впливу. Загалом було підготовлено 18 аналітичних документів: 8 – Комітетом з питань правоохоронної діяльності, 10 – Комітетом з питань інтеграції України в ЄС. Підготований за результатами роботи посібник є описом методології оцінки законодавчого впливу, законодавчої процедури в Канаді та Україні, а також досвіду підготовки оцінки двома комітетами ВРУ — Комітету з питань правоохоронної діяльності та Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу. «Завдяки чітким поясненням і корисним шаблонам, цей Посібник стане корисним і простим гідом у використанні, який допоможе аналітикам у їхній роботі з підготовки більш глибинних оцінок впливу законопроєктів. Ці оцінки, у свою чергу, допоможуть парламентарям бути впевненими, що вони володіють інформацією, аналізом і ясністю, необхідними для прийняття обґрунтованих рішень», — зауважив Рік Стюарт, експерт з оцінки законодавчого впливу з Канади. Застосування канадського досвіду проведення оцінки законодавчого впливу в Україні сприятиме більш глибинному вивченню проблеми, яку вирішує законодавча ініціатива, її причин, і в результаті – визначенню прогнозу наслідків у разі прийняття законопроєкту. Систематичне використання цією методики допоможе підвищити якість законопроєктів і сприятиме до зменшення законодавчого спаму. Надалі планується проведення тренінгів, підготовка навчальних матеріалів та поширення цього досвіду серед інших комітетів Верховної Ради України. ПОСІБНИК Посібник підготовано в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (GAC) та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України. - [Навчальні заходи для представників парламенту та уряду](https://www.parlament.org.ua/news/navchalni-zahody-dlya-predstavnykiv-parlamentu-ta-uryadu/) - 15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела навчальні заходи для представників парламенту та уряду для обговорення проблемних питань, що виникають під час розробки та опрацювання законопроєктів. Ці заходи підготовлені в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Контекст. Законотворчий процес – живий організм, який постійно потребує вдосконалення. Один з інструментів для цього, який можна використовувати вже зараз – оцінка законодавчого впливу. Така практика небезпідставно вважається дієвим інструментом для покращення законопроєктів, зокрема, під час експертно-аналітичного розгляду. Під час заходів учасники обговорили наявні прогалини та виклики в процесі розробки законопроєктів та шляхи вирішення цих проблем. Модерував дискусії директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про переваги методології оцінки законодавчого впливу: Останні декілька років Лабораторія законодавчих ініціатив займається тим, щоб просувати в Україні ідею оцінки законодавчого впливу. Ми навіть розробили покроковий гайд. Наша сьогоднішня неформальна дискусія організована, щоб краще визначити прогалини в законотворчій роботі, як їх можна виправити та як правильно використовувати інструмент оцінки впливу проєктів законів. Тетяна Лукеря, залучена аналітикиня ЛЗІ, розповідала про міжнародний досвід використання цього інструменту та нюанси, які треба враховувати, адаптуючи інструмент до українських потреб: Оцінка законодавчого впливу – це дієвий інструмент, який давно використовують в багатьох країнах світу. Мета цієї оцінки – визначити, які наслідки матиме законопроєкт ще на етапі його підготовки. Ми не можемо просто скопіювати міжнародний досвід, але можемо адаптувати його під потреби українського контексту. Михайло Теплюк, заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління ВРУ, наголосив на потребі переосмислення підходу оцінювання ефективності законопроєктів: Питання кількості прийнятих законів та постанов довгий час були пріоритетними з точки зору оцінки ефективності законодавчої діяльності парламенту. Проте прийняття законів – не самоціль. Головна мета – регулювання відносин між громадянами, громадським сектором та публічними структурами. Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України зазначив, що для розробки якісних законів необхідна співпраця парламенту та уряду: Ця зустріч, організована з допомогою Лабораторії законодавчих ініціатив, – це одна з цеглинок, які мають покращити співпрацю між парламентом та урядом. Комплексний підхід у нашій співпраці допоможе сконструювати алгоритм підготовки якісних законопроєктів. За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua. - [Семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-z-prynczypiv-ta-praktyk-zastosuvannya-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu/) - [Семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-z-prynczypiv-ta-praktyk-zastosuvannya-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu-2/) - [Cемінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/news/ceminar-z-prynczypiv-ta-praktyk-zastosuvannya-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu/) - Лабораторія продовжує наголошувати на важливості оцінок законодавчого процесу як інструменту, який допомагає покращити якість законопроєктів, які готують у ВРУ. - [Семінар з оцінки законодавчого впливу та її застосування у контексті реформи сектору безпеки та оборони](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-z-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu-ta-yiyi-zastosuvannya-u-konteksti-reformy-sektoru-bezpeky-ta-oborony/) - Оцінка законодавчого впливу — це інструмент, за допомогою якого можна визначити, оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи запропонованої державної політики. - [ЛЗІ провела семінар з принципів та практик з гендерно-сенситивної оцінки законодавчого впливу для Верховної Ради](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-provela-seminar-z-prynczypiv-ta-praktyk-z-genderno-sensytyvnoyi-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu-dlya-verhovnoyi-rady/) - Гендерний аналіз — наскрізний елемент у системі вироблення рішень в західних демократіях, який є безумовною вимогою Європейського Союзу до України. - [ЛЗІ провела для Верховної Ради тренінг з ґендерного аналізу у законодавчій діяльності](https://www.parlament.org.ua/news/zakonodavchij-diyalnosti/) - 23 січня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг «Ґендерний аналіз. Інструменти та приклади використання» для представників Апарату Верховної Ради України. - [Гендерна оцінка законодавчого впливу та гендерно-правова експертиза: перспектива впровадження у Верховній Раді](https://www.parlament.org.ua/news/genderna-oczinka-zakonodavchogo-vplyvu/) - ЛЗІ провела тренінг з підходів до гендерного аналізу і методик гендерно-сенситивної оцінки впливу законопроєктів для представників Апарату ВРУ - [Послідовні зміни — це щоденні дії: Лабораторія отримала грамоту від Верховної Ради](https://www.parlament.org.ua/news/poslidovni-zminy-—-cze-shhodenni-diyi-laboratoriya-otrymala-gramotu-vid-verhovnoyi-rady/) - [Партнерство у питаннях відновлення України на URC 2026: ЛЗІ підписала Гданське спільне бачення](https://www.parlament.org.ua/news/urc-2026-lzi-pidpysala-gdanske-spilne-bachennya/) - Лабораторія законодавчих ініціатив на Конференції з питань відновлення України (URC 2026) — Голова Ради ЛЗІ Катерина Рябіко підписала Гданське спільне бачення із представниками і представницями українських та міжнародних організацій у межах Форуму громадянського суспільства. - [ЛЗІ презентувала дослідження про стан місцевих рад в умовах воєнного стану](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-doslidzhennya-pro-stan-misczevyh-rad-v-umovah-voyennogo-stanu/) - Заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський представив результати дослідження «Місцеві ради в умовах воєнного стану». - [Участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях: ЛЗІ презентувала звіт на Комітеті з питань правової політики](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-zvit-na-komiteti/) - 24 червня ЛЗІ презентувала аналітичний звіт «Конкурсні комісії за участі міжнародних (іноземних) експертів (органи судової влади та Конституційний Суд України)» - [ALI and a Coalition of Civil Society Organisations Present the Interim Shadow Report to the European Commission on the ‘Functioning of Democratic Institutions’](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-and-a-coalition-of-civil-society-organisations-present-the-interim-shadow-report-to-the-european-commission-on-the-‘functioning-of-democratic-institutions’/) - The second presentation of the interim Shadow Report: the Agency for Legislative Initiatives, together with a coalition of civil society organisations, presented the findings of its monitoring under the ‘Functioning of Democratic Institutions’ area of the ‘Fundamentals’ cluster, covering Parliament, European integration, elections, civil society, governance and multi-level governance. - [ЛЗІ із коаліцією ГО презентувала проміжний Тіньовий звіт Єврокомісії за напрямом «Функціонування демократичних інституцій»](https://www.parlament.org.ua/news/promizhnyj-tinovyj-zvit-u-chastyni-funkczionuvannya-demokratychnyh-instytuczij/) - ЛЗІ спільно з коаліцією громадських організацій представила результати моніторингу у частині «Функціонування демократичних інституцій» кластера «Основи» щодо Парламенту, євроінтеграції, виборів, громадянського суспільства, врядування та багаторівневого врядування. - [ALI Presents Study on Prospects for Restoring Competitive Selection for the Civil Service during Martial Law](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-study-prospects-restoring-competitive-selection/) - What model for restoring competitions would be fair, realistic and, at the same time, safe for the stability and functionality of the public administration system? It is now important to talk about the phased restoration of competitions, specific features for local self-government bodies and compliance with both Ukrainian realities and international standards. - [ЛЗІ презентувала власну концепцію Закону «Про органи правопорядку» на засіданні Експертної групи за координації МВС](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-vlasnu-konczepcziyu-zakonu-pro-organy-pravoporyadku/) - 18 червня керівник напряму «Правопорядок» Євген Крапивін презентував концепцію ЛЗІ майбутнього Закону «Про органи правопорядку» під час другого засідання Експертної групи за участі представників Міністерства внутрішніх справ, державних органів, органів правопорядку, науковців, громадянського суспільства та міжнародних партнерів (EUAM, EU Delegation). - [The Agency for Legislative Initiatives and a Сoalition of CSOs Present the Interim Shadow Report to the European Commission](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-coalition-interim-shadow-report-eurocommission/) - The Agency for Legislative Initiatives (ALI), together with a coalition of civil society organisations, has presented the European Commission with the interim findings of this year's Shadow Report under Chapter 23 'Judiciary and Fundamental Rights' and Chapter 24 'Justice, Freedom and Security'. - [Лабораторія законодавчих ініціатив із коаліцією ГО презентувала проміжний Тіньовий звіт Європейській комісії](https://www.parlament.org.ua/news/ali-v-koaliczi-promizhnyj-tinovyj-zvit-eu/) - Тіньовий звіт є системним аудитом від профільних експертів громадських організацій, який не дублює офіційних документів держави і оцінки Європейської комісії і не залежить від їхніх позицій. Натомість є аналітичним інструментом підготовки фахового та комплексного бачення євроінтеграційних процесів, який передбачає залученість експертів до процесу реформ. І при цьому дає оцінку відповідності українського законодавства і всієї системи стандартам ЄС. - [Three Years of the Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform: An Overview by Yevhen Krapyvin](https://www.parlament.org.ua/en/news/three-years-of-the-overarching-strategic-plan-for-law-enforcement-reform-an-overview-by-yevhen-krapyvin/) - What should Ukraine have achieved by the end of 2027, based on the substantive sections of the Overarching Strategic Plan? - [Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform: ALI Joins Regional Conference](https://www.parlament.org.ua/en/news/overarching-strategic-plan-for-law-enforcement-reform-ali-joins-regional-conference/) - Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine Taras Kachka emphasised that negotiating Chapter 24 ‘Justice, Freedom and Security’ is one of the most sensitive and demanding parts of the accession process, as it concerns the state’s ability to ensure security, protect citizens and create a predictable environment for business. - [Civilian Firearms Regulation: ALI Takes Part in Expert Consultations](https://www.parlament.org.ua/en/news/civilian-firearms-regulation-ali-takes-part-in-expert-consultations/) - The discussion also covered the right to self-defence, the classification of permitted types of firearms, clear grounds for their use by civilians and mechanisms for seizure in cases of threatening behaviour or domestic violence. Participants also addressed aspects related to building the necessary infrastructure, including theoretical and practical training, examinations and other requirements. - [Strengthening Parliament's Capacity in European Integration: A New ALI Project](https://www.parlament.org.ua/en/news/strengthening-parliaments-capacity-in-european-integration-a-new-ali-project/) - Under the project, ALI's experts will conduct assessments of legislative impact and legislation, and deliver training for Verkhovna Rada representatives to strengthen capacity in European integration. Drawing on its own experience and this work, the Agency for Legislative Initiatives will also develop recommendations on introducing ex-ante and ex-post evaluation into the Ukrainian policy cycle. As part of the research, ALI's analysts will also put forward a vision for establishing a legislative framework for a special full legislative procedure for draft laws related to European integration. - [Посилення спроможності Парламенту у сфері євроінтеграції: новий проєкт ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/news/posylennya-spromozhnosti-parlamentu-u-sferi-yevrointegracziyi/) - Лабораторія законодавчих ініціатив системно підтримує ключові українські інституції — Парламент та Уряд, і допомагає синхронно працювати над законодавчими ініціативами, прийняття й реалізації яких вимагає євроінтеграція. Продовженням цього напряму роботи для ЛЗІ стане реалізація проєкту «IntegRada: Посилення спроможності Верховної Ради України у сфері європейської інтеграції» за підтримки ініціативи ЄC Ukraine2EU. - [Regulation of the Powers of the Parliamentary Majority and Opposition. ALI Participated in the Discussion](https://www.parlament.org.ua/en/news/regulation-of-the-powers-of-the-parliamentary-majority-and-opposition-ali-participated-in-the-discussion/) - Members of Parliament of the 9th convocation must address the issue of regulating the status of the parliamentary opposition alongside other long-awaited decisions. Among these tasks are adopting the Code of Ethics for Members of Parliament, passing the Parliamentary Service Law, and establishing a framework for a special oversight committee on intelligence matters for the next parliamentary convocation. - [Регулювання прав парламентської більшості та опозиції: ЛЗІ взяла участь в обговоренні](https://www.parlament.org.ua/news/regulyuvannya-prav-parlamentskoyi-bilshosti-ta-opozycziyi/) - [ALI Is Preparing a White Paper on Civil and Patronage Service in Courts: Join the Survey](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-preparing-white-paper-civil-patronage-service-courts-join-survey/) - ALI experts want to hear directly from those who ensure the daily operation of courts. This concerns civil service and patronage service staff, as well as their experience, needs, vision for change and problems. - [ЛЗІ презентувала дослідження про перспективу відновлення конкурсного добору на держслужбу під час воєнного стану](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-doslidzhennya/) - [One Year Since the Adoption of the Roadmap on the Rule of Law: ALI Participated in the Discussion](https://www.parlament.org.ua/en/news/one-year-since-roadmap-rule-of-law-ali-in-discussion/) - A year ago, the Government approved the Roadmap on the Rule of Law — a strategic document outlining a package of reforms in this area. The recommendations of the Roadmap are fundamentally significant for the opening of Negotiation Cluster 1: 'Fundamentals', and the fulfilment of the commitments set out therein plays a decisive role in Ukraine's accession to the European Union. - [Рік з затвердження Дорожньої карти з питань верховенства права: ЛЗІ взяла участь в обговоренні](https://www.parlament.org.ua/news/rik-z-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karty-z-pytan-verhovenstva-prava/) - [3 роки КСП у сфері правопорядку: огляд від Євгена Крапивіна](https://www.parlament.org.ua/news/3-roky-ksp-u-sferi-pravoporyadku-oglyad/) - [Shaping the Anti-Corruption Strategy: ALI Joined the Government’s Dialogue with Civil Society](https://www.parlament.org.ua/en/news/shaping-the-anti-corruption-strategy-ali-joined-the-governments-dialogue-with-civil-society/) - ALI experts took part in the discussion of the draft Anti-Corruption Strategy (ACS) for 2026–2030 — a key element of the state anti-corruption policy. In particular, ALI had previously developed a number of proposals concerning the prosecution service, law enforcement agencies and countering crime under Section 2.2. The adoption of the new Anti-Corruption Strategy is part of Ukraine’s European integration commitments under Chapter 23 of the EU acquis, including one of the 10 Kachka–Kos priorities on which Ukraine is expected to focus in the near future. - [Implementation of the OAS on Law Enforcement Reform: ALI Participated in an Expert Group Meeting](https://www.parlament.org.ua/en/news/implementation-of-the-oas-on-law-enforcement-reform-ali-participated-in-an-expert-group-meeting/) - The state of implementation of the Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform is the focus of civil society discussion with relevant ministries and institutions. ALI joined a meeting of the Expert Group under the Coordination Council for Monitoring the Implementation of the Action Plan aimed at implementing the Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform as part of Ukraine’s security and defence sector for 2023–2027. - [ЛЗІ готує Білу книгу про стан державної та патронатної служби в судах: долучайтеся до опитування](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-bila-knyga-opytuvannya/) - Дослідження роботи апаратів судів є одним із пріоритетів ЛЗІ. Адже саме працівники державної та патронатної служби щоденно забезпечують роботу судової системи. Без належної уваги до їхніх проблем, потреб та належної мотивації судова реформа залишиться поверхневою, непослідовною та незавершеною. - [До питання обігу зброї для цивільного населення: ЛЗІ взяла участь в експертних консультаціях](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-vzyala-uchast-v-ekspertnyh-konsultacziyah/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до експертних консультацій щодо законодавчого врегулювання цивільної вогнепальної зброї, які відбулися цього тижня, спільно із представниками громадянського суспільства й аналітичних центрів, військової, ветеранської, адвокатської спільнот, а також медіа. У засіданні взяли участь керівництво Міністерства внутрішніх справ України, народні депутати України–члени Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, представники Національної поліції, СБУ, ДБР, Офісу Президента України. - [Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку: ЛЗІ долучилася до регіональної конференції](https://www.parlament.org.ua/news/kompleksnyj-strategichnyj-plan-reformuvannya-organiv-pravoporyadku/) - [Focus on European Integration and Interparliamentary Cooperation: ALI Launches a New Project](https://www.parlament.org.ua/en/news/focus-on-european-integration-and-interparliamentary-cooperation-ali-launches-a-new-project/) - The Agency for Legislative Initiatives systematically supports and actively contributes to Ukraine’s European integration. As part of this effort, together with the International Renaissance Foundation, we are launching the IntehRada project. Building on sectoral analysis, the project aims to enhance awareness among international partners and Ukrainian MPs of the legislative changes and reforms that Ukraine needs to implement on its path to EU membership. Without a clear understanding of the specific political and procedural challenges faced by draft laws as they move through Parliament, it is extremely difficult to reinvigorate this process. The same applies to securing support — both externally, from EU Member States, and internally, within Parliament. - [Reforming the Bar in Ukraine: ALI Joins Working Group Meeting](https://www.parlament.org.ua/en/news/reforming-the-bar-in-ukraine-ali-joins-working-group-meeting/) - The first meeting of the Working Group was attended by Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine, Taras Kachka; Acting Minister of Justice of Ukraine and Deputy Minister of Justice for European Integration, Liudmyla Suhak; Chair of the Verkhovna Rada Committee on Legal Policy, Denys Maslov; as well as representatives of the Office of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, Members of Parliament and representatives of academia, the legal profession, civil society and international partners. - [Реформування адвокатури в Україні: ЛЗІ взяла участь у засіданні робочої групи](https://www.parlament.org.ua/news/reformuvannya-advokatury-v-ukrayini/) - 19 березня Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до першого засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Учасники обговорили подальші кроки до напрацювання змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». - [Формування Антикорупційної стратегії: ЛЗІ долучилася до діалогу Уряду з громадянським суспільством](https://www.parlament.org.ua/news/formuvannya-antykorupczijnoyi-strategiyi/) - Експерти ЛЗІ долучилися до обговорення проєкту Антикорупційної стратегії (АС) на 2026–2030 роки — ключового елементу державної антикорупційної політики. Зокрема, ЛЗІ раніше напрацювала низку пропозицій в частинах щодо питань прокуратури, органів правопорядку і протидії злочинності (Розділ 2.2). Ухвалення нової Антикорупційної стратегії — частина євроінтеграційних зобовʼязань за Розділом 23 acquis ЄС, зокрема один з 10 пріоритетів Качки-Кос, на яких Україна має зосередитися найближчим часом. - [Ukraine Signs the Convention on the Protection of the Profession of Lawyer: Why it Matters](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukraine-signs-convention-on-the-protection-profession-of-lawyer/) - On 9 March 2026, the Permanent Representative of Ukraine to the Council of Europe, Mykola Tochytskyi, signed the Council of Europe Convention on the Protection of the Profession of Lawyer. Ukraine became the 28th country to sign this international treaty. - [Reforms during martial law — focusing on cross-sector partnerships](https://www.parlament.org.ua/en/news/reforms-during-martial-law-focusing-cross-sector-partnerships/) - How can Ukraine sustain the pace of reforms amid war, and is it sufficient to progress towards EU membership? This was discussed by representatives of Ukrainian civil society organisations and think tanks with Canada’s Secretary of State (International Development), Randeep Sarai. - [Реформи під час воєнного стану: у фокусі — партнерство за різними напрямами ](https://www.parlament.org.ua/news/reformy-voyennogo-stanu-partnerstvo-za-riznymy-napryamamy/) - Як Україні втримати темп реформ під час війни — і чи достатній він для руху до ЄС? Обговорювали представники українських громадських організацій та аналітичних центрів із державним секретарем Канади з питань міжнародного розвитку Рандіпом Сараї. - [Імплементація КСП з реформування органів правопорядку: ЛЗІ взяла участь у засіданні Експертної групи](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-vzyala-uchast-u-zasidanni-ekspertnoyi-grupy/) - Стан імплементації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку — у фокусі обговорення громадянського суспільства із профільними міністерствами та інституціями. ЛЗІ долучилася до засідання Експертної групи при Координаційній раді з питань моніторингу реалізації плану заходів, спрямованих на виконання КСП як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. Учасники обговорили ключові виклики у впровадженні реформ у сфері правопорядку, бачення громадянського суспільства щодо їхнього прогресу, зокрема підготовку незалежних аналітичних оцінок. Разом визначили формати взаємодії державних органів та громадянського суспільства на перспективу для розвитку та інституціоналізації діалогу. - [Фокус — на євроінтеграцію та міжпарламентську співпрацю:
 ЛЗІ розпочинає новий проєкт](https://www.parlament.org.ua/news/eurointegration-interparliamentary-cooperation-ali-new-project/) - Лабораторія законодавчих ініціатив системно підтримує і всіляко сприяє євроінтеграції України. На цьому шляху ми спільно з Міжнародним фондом «Відродження» запускаємо проєкт «ІнтегРада». - [EU Integration and Ukrainian Legislation: ALI Joins the Discussion](https://www.parlament.org.ua/en/news/eu-integration-and-ukrainian-legislation-ali-joins-the-discussion/) - In the context of European integration requirements, the main problem of Ukrainian legislation lies in the gap between the formal fulfilment of obligations and their real impact on the legal framework. What factors influence this process? Which changes should not be delayed but instead be implemented in legal practice? - [Реформування органів правопорядку: ЛЗІ увійшла до складу Експертної групи при Координаційній раді](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-uvijshla-do-skladu-ekspertnoyi-grupy/) - 25 лютого Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до першого установчого засідання Координаційної ради з питань моніторингу реалізації плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки (КСП). На засіданні була створена Експертна робоча група в рамках Координаційної ради, затверджений склад та положення про неї. До складу цієї групи, що здійснюватиме експертну підтримку моніторингу та оцінки стану виконання КСП, увійшов і керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін. - [Law Enforcement Reform: ALI Joins the Expert Group under the Coordination Council](https://www.parlament.org.ua/en/news/law-enforcement-reform-ali-at-expert-group/) - On 25 February, the Agency for Legislative Initiatives joined the first constituent meeting of the Coordination Council on monitoring the implementation of the Action Plan aimed at executing the Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform as Part of the Security and Defence Sector of Ukraine for 2023–2027 (OSP). During the meeting, an Expert Working Group was established within the Coordination Council, and its composition and regulations were approved. Yevhen Krapyvin, Head of the Law and Order Area at the ALI, joined this group, which will provide expert support for monitoring and assessing the implementation of the OSP - [In Coalition with NGOs, ALI Is Working on Its Third Shadow Report to the European Commission’s Enlargement Report ](https://www.parlament.org.ua/en/news/coalition-of-ngos-is-working-on-its-third-shadow-report-eu-2026/) - Together with a coalition of civil society organisations, the Agency for Legislative Initiatives is launching a new cycle of monitoring and evaluation of Ukraineʼs European integration progress. The results will be reflected in the 2026 Shadow Report. Traditionally, the report will cover chapters 23, ‘Justice and Fundamental Rightsʼ, and 24, ‘Justice, Freedom and Securityʼ. This year, experts will also analyse a new section of the ‘Fundamentalsʼ cluster: ‘Functioning of Democratic Institutionsʼ. - [Lawmaking between the War and European Integration — ALI at the OSCE’s Supplementary Human Dimension Meeting I](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-at-the-osces-supplementary-human-dimension-meeting-i/) - Democratic governance and the rule of law are essential components of European integration and of our long-term security and defence capabilities. The Agency for Legislative Initiatives consistently upholds these values and works to implement them within Ukrainian state institutions. Therefore, as part of a delegation of Ukrainian non-governmental organisations, the ALI participated in the First Supplementary Meeting on the Human Dimension organised by the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE). - [Законотворчість між війною та європейською інтеграцією — ЛЗІ на Першому засіданні з людського виміру від ОБСЄ](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-na-pershomu-zasidanni-z-lyudskogo-vymiru-vid-obsye/) - Демократичне врядування та утвердження верховенства права є важливими складниками євроінтеграції, а також — нашої безпеки та обороноздатності у довгостроковій перспективі. Лабораторія законодавчих ініціатив послідовно відстоює ці цінності і працює задля їх впровадження в українських державних інституціях. Тому у складі делегації українських неурядових організацій ЛЗІ взяла участь у Першому додатковому засіданні з людського виміру від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). - [Україна підписала Конвенцію про захист прав адвокатів: чому це важливо?](https://www.parlament.org.ua/news/ukraine-has-signed-the-convention-on-the-protection-of-lawyers-rights-why-is-this-important/) - 9 березня 2026 року постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький підписав Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Україна стала 28-ю країною, що поставила підпис під цим міжнародним договором. - [Євроінтеграція та українське законодавство: ЛЗІ долучилася до обговорення](https://www.parlament.org.ua/news/european-integration-and-ukrainian-legislation-ali-joins-the-discussion/) - У контексті євроінтеграційних вимог головною проблемою українського законодавства є розрив між формальним виконанням зобов’язань та їхнім реальним впливом на правове поле. Які фактори впливають на цей процес? З якими змінами треба не зволікати, а втілювати в юридичній практиці? - [Meeting between ALI and GIZ Representatives: Focus on Veterans Policy Issues](https://www.parlament.org.ua/en/news/meeting-on-veterans-policy-issues/) - [ЛЗІ в коаліції з ГО втретє готує Тіньовий звіт до Звіту Єврокомісії про розширення ](https://www.parlament.org.ua/news/cso-coalition-third-shadow-report/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з коаліцією громадських організацій розпочинає новий цикл моніторингу та оцінки прогресу України у сфері євроінтеграції. Його результати будуть відображені у Тіньовому звіті (Shadow Report) 2026 року. Він вже традиційно охопить розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека». А також цьогоріч експерти аналізуватимуть ще одну частину кластера «Основи» — «Функціонування демократичних інституцій», - [Зустріч ЛЗІ з представниками GIZ: у фокусі — питання ветеранської політики](https://www.parlament.org.ua/news/zustrich-lzi-z-predstavnykamy-giz/) - Дослідження проблематики ветеранської політики — не нова тема для Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ), а потреба у її якісній розробці та впровадженні — актуальна для України як ніколи. Тож ЛЗІ продовжує працювати у цій сфері — зокрема, 19 лютого ми провели зустріч з представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)). - [ALI to Expand Its ‘Law and Order’ Area](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-to-expand-its-law-and-order-area/) - The Agency for Legislative Initiatives (ALI) continues to consistently deepen its expert and analytical work within the ‘Law and Order’ area. We are expanding our activities towards comprehensive analysis and coverage of European integration reforms under Chapter 24 of the European Union acquis, which is one of the key chapters in Ukraine’s EU accession process. We are already doing so — in particular, through the first comprehensive review of Ukraine’s implementation of obligations under this chapter in the 2025 Shadow Report. - [Reform of the Bar and the Practice of Law: ALI Joins a Government Working Group](https://www.parlament.org.ua/en/news/reform-of-the-bar-and-the-practice-of-law-ali-joins-a-government-working-group/) - The Agency for Legislative Initiatives (ALI), together with its partners — the NGO Tomorrow’s Lawyer — is deepening its work on reform of the Bar. Experts from the organisations — Yevhen Krapyvin, Head of the ‘Law and Order’ Area at ALI, and Daria Pysarenko, Executive Director of the NGO ‘Tomorrow’s Lawyer’ — have joined the working group on improving legislation in the field of the Bar and the practice of law. - [ALI Launches a New Project on Judicial Reform and Strengthening Prosecutorial Independence with the Support of the Netherlands ](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-launches-a-new-project-with-the-support-of-the-netherlands/) - The Agency for Legislative Initiatives (ALI) has launched a new project supported by the MATRA programme of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine. The project aims to consistently advance the reform of the judiciary and the prosecution, which are crucial for Ukraine’s further progress on its path toward European integration. - [ЛЗІ розпочала новий проєкт із реформування судової системи та зміцнення незалежності прокуратури за підтримки Нідерландів ](https://www.parlament.org.ua/news/ali-new-project-with-the-support-of-the-netherlands/) - Лабораторія законодавчих ініціатив розпочала новий проєкт за підтримки програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Проєкт спрямований на послідовне продовження реформ судової системи та прокуратури, які мають вирішальне значення для подальшого прогресу України в європейській інтеграції. - [Реформа адвокатури та адвокатської діяльності: ЛЗІ увійшла до урядової робочої групи](https://www.parlament.org.ua/news/zi-uvijshla-do-uryadovoyi-robochoyi-grupy/) - Лабораторія законодавчих ініціатив разом із партнерами — громадською організацією «Адвокат майбутнього» поглиблює роботу над реформою адвокатури. Експерти організацій — керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін і директорка громадської організації «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко увійшли до складу робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. - [Лабораторія розширює роботу в межах напряму «Правопорядок»](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-rozshyryuye-robotu-napryam-pravoporyadok/) - Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) продовжує послідовно поглиблювати свою експертно-аналітичну роботу у межах напряму «Правопорядок». Ми розширюємо свою діяльність у бік всеохопного аналізу та висвітлення євроінтеграційних реформ за Розділом 24 acquis Європейського Союзу, який є одним з ключових у процесі вступу України до ЄС. І вже це робимо — зокрема, через перший комплексний огляд стану виконання зобовʼязань Україною за цим розділом у Тіньовому звіті за 2025 рік. - [Digitalisation of the High Qualification Commission of Judges: Implementation Team Selected](https://www.parlament.org.ua/en/news/digitalisation-hqcj-implementation-team-selected/) - The Agency for Legislative Initiatives is launching a project to digitalise Ukraine’s judicial system, to be implemented jointly with the key institutions of the judiciary — the Supreme Court, the High Council of Justice, the High Qualification Commission of Judges of Ukraine, and the Constitutional Court of Ukraine. - [Consideration of the European Commission’s Report on Ukraine: ALI Participates in the Meeting of the Verkhovna Rada Committee](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-participates-meeting-of-the-verkhovna-rada-committee/) - On 21 November, the Agency for Legislative Initiatives took part in a meeting of the Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration into the EU, dedicated to discussing the European Commission’s Report on Ukraine’s progress. During the meeting, representatives of the coalition of civil society organisations, led by ALI, also presented their own findings and recommendations within the Shadow Report on Chapters 23 and 24, drawing attention to key challenges in the reform process. - [Prospects for EU Integration in the Justice Sector: ALI at the XIV Judicial Forum](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-at-the-xiv-judicial-forum/) - ‘European integration is a shared endeavour in which diverse perspectives and expertise must be an asset and an advantage, not something to be dismissed as unnecessary or irrelevant,’ noted Yevhen Krapyvin, Head of the Law and Order area at the Agency for Legislative Initiatives, during the XIV Judicial Forum. ALI took part in the event, which is organised annually by the Ukrainian Bar Association to discuss the challenges and the future of justice in Ukraine. - [Digitalisation of the Judiciary at the Heart of the 14th Judicial Forum: Key Takeaways](https://www.parlament.org.ua/en/news/digitalisation-of-the-judiciary-14th-judicial-forum/) - Experts, representatives of the judiciary and the Government discussed how technology is reshaping justice in Ukraine and which steps are needed to ensure the sustainable development of new digital solutions. The discussion was moderated by Karyna Aslanian, Head of the Rule of Law Area at the ALI. - [Диджиталізація судової влади у центрі XIV Судового форуму: ключові тези](https://www.parlament.org.ua/news/dydzhytalizacziya-sudovoyi-vlady-xiv-sudovogo-forumu/) - Експерти, представники судової влади та уряду обговорили, як технології змінюють судочинство України та які кроки необхідні для сталого розвитку нових цифрових рішень. Модерувала дискусію Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ. - [Agency for Legislative Initiatives and Civil Society Coalition Present Shadow Report in Brussels](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-coalition-present-shadow-report-brussels/) - A coalition of civil society organisations led by the Agency for Legislative Initiatives presented the Shadow Report on Chapter 23 ‘Justice and Fundamental Rights’ and Chapter 24 ‘Justice, Freedom and Security’ of the European Commission’s 2024 Report on Ukraine in Brussels (Belgium). - [Лабораторія законодавчих ініціатив із коаліцією громадських організацій презентувала Тіньовий звіт у Брюсселі](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-koalicziyeyu-prezentuvala-tinovyj-zvit-u-bryusseli/) - Коаліція громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив презентувала Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України у 2024 році у Брюсселі (Бельгія). - [Civilian Security Sector Reform: ALI Joins Discussion within the CSSR Programme](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-at-discussion-within-cssr-programme/) - The Civilian Security Sector Reform (CSSR) programme has been launched, bringing together the Agency for Legislative Initiatives and other civil society organisations, think tanks and experts to discuss how to reform the civilian security sector and make it more effective, transparent and aligned with EU standards. - [The Role of Civil Society in Supporting Reforms: ALI Takes Part in a Discussion with EU Commissioner Marta Kos](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-discussion-with-eu-commissioner-marta-kos/) - How can Ukraine accelerate essential reforms and strengthen its capacity to implement them, turning the requirements of international partners and recommendations from civil society into reality? What are the key messages of the EU Enlargement Report on the one hand, and of the Shadow Report by a coalition of Ukrainian civil society organisations on the other? These questions were in focus at the event ‘Civil Society as a Driver of EU Integration Reforms in Ukraine’. - [Реформування сектору цивільної безпеки: ЛЗІ долучилася до обговорення в межах програми CSSR](https://www.parlament.org.ua/news/reformuvannya-sektoru-czyvilnoyi-bezpeky/) - [Digitalisation and IT Solutions for Courts as a Priority: ALI at the First Annual Court Administration Conference](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-first-annual-court-administration-conference/) - The Agency for Legislative Initiatives took part in CourtUP: the First Annual Court Administration Conference. The event brought together representatives of the judiciary, primarily court staff, to discuss key aspects of effective court administration, workload optimisation, staffing needs and modern approaches to organising the work of courts. - [Ten EU Rule-of-Law Priorities for Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/ten-eu-rule-of-law-priorities-for-ukraine/) - The EU is launching a frontloading process. This will enable Ukraine to prepare for the opening of negotiating clusters even before the Hungarian veto is lifted. Within this framework, the European Union and Ukraine have agreed ten priority conditions to be fulfilled over the course of a year under Cluster 1 ‘Fundamentals’, in addition to other obligations. Meeting these conditions will confirm Ukraine’s readiness for accession. - [Цифровізація Вищої кваліфікаційної комісії суддів: обрано команду, яка реалізовуватиме Проєкт](https://www.parlament.org.ua/news/digitalisation-of-the-high-qualification-commission-of-judges-a-team-has-been-selected-to-implement-the-project/) - Лабораторія законодавчих ініціатив розпочинає реалізацію проєкту з цифровізації судової системи України, що буде втілюватися спільно з ключовими інституціями судової влади — Верховним Судом, Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також Конституційним Судом України. - [Популяризація місцевого референдуму в Чернігові](https://www.parlament.org.ua/news/populyaryzacziya-misczevogo-referendumu-v-chernigovi/) - 27 липня Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та за організаційного сприяння Чернігівського міського голови в рамках проекту “Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні” провів промо-захід, спрямований на популяризацію інституту місцевого референдуму. Метою заходу стало поширення інформації про одну з форм прямої демократії – місцевий референдум. Понад 200 учасників заходу мали можливість ознайомитись з його процедурами, експерти розповідали про переваги такого механізму. Крім того, під час заходу для наочності відбулось імпровізоване голосування щодо реальних проблем міста. - [Що буде з державними закупівлями? Ефір на Радіо Ера](https://www.parlament.org.ua/news/shho-bude-z-derzhavnymy-zakupivlyamy-efir-na-radio-era/) - Передача на “Радіо Ера” “Виміри життя. Економіка” присвячена механізму державних закупівель в Україні та аналізу наслідків нового закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель». - [Мініреферендум (“Town Hall Meeting”) у Херсоні](https://www.parlament.org.ua/news/minireferendum-town-hall-meeting-u-hersoni/) - 4 липня 2012 р. у Херсоні вперше на Півдні України пройшов мініреферендум за технологією “Town Hall Meeting”. Громадяни висловили свою позицію з приводу кількох проблем міста (механізм оплати вивезення побутових відходів та процедура ініціювання місцевого референдуму). Були обрані варіанти вирішення проблемних моментів, ці позиції будуть донесені до місцевої влади Херсона й до Верховної Ради України. - [Позиція членів Української Національної Платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства щодо впровадження Україною державної антикорупційної політики](https://www.parlament.org.ua/news/pozycziya-chleniv-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva-shhodo-vprovadzhennya-ukrayinoyu-derzhavnoyi-antykorupczijnoyi-polityky/) - Члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства висловлюють глибоке занепокоєння критичною ситуацією щодо масштабів корупції в Україні та рівня її впливу на суспільні процеси. Так. у 2011 році 68% громадян України брали безпосередню участь в корупційних діяннях, визнаючи корупцією одною з трьох ключових проблем держави. - [Позиція Української Національної Платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства відносно питань реформування державного управління в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/pozycziya-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva-vidnosno-pytan-reformuvannya-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini/) - Підготовлено підгрупою «Реформа державного управління та місцевого самоврядування» Робочої групи 1 Належне державне управління — основа економічного розвитку та захисту прав громадян. Саме цим актуалізується необхідність здійснення дієвих кроків щодо розвитку системи державного управління в Україні відповідно до засадничих принципів: законність, передбачуваність, безсторонність та безперервність. - [Друга сесія Української школи політичних студій (АР Крим)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-ar-krym/) - З 25 по 29 травня 2012 року у парку-готелі «Порто Маре» (м. Алушта, АР Крим), відбудась Друга сесія Української школи політичних студій у 2012 році. Участь у ній взяли експерти та політики: Ігор Семиволос, Вадим Менжулін, Тарас Лютий, Рефат Чубаров, Сергій Гайдай, Піркка Тапіола, Ольга Шумило-Тапіола та Григорій Іоффе. - [Перша сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» 2012 (АР Крим)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-2012-ar-krym/) - 26 – 30 травня 2012 року відбулася перша сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» , яку вже четвертий рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Мережевої медіа програми фондів «Відкрите суспільство» та Міжнародного фонду «Відродження». Цього року учасниками Школи стали 20 журналістів із усіх куточків України. Перша сесія Школи пройшла у місті Алушта, АР Крим. - [Наслідки реформи законодавства України про місцеві вибори](https://www.parlament.org.ua/news/naslidky-reformy-zakonodavstva-ukrayiny-pro-misczevi-vybory/) - 20 грудня 2012 року в Києві відбувся круглий стіл «Результати реформи законодавства України про місцеві вибори», на якому були презентовані результати громадського моніторингу діяльності депутатів місцевих рад в п`яти регіонах України (Волинській, Донецькій, Закарпатській, Херсонській та Чернігівській областях). Моніторинг проводився з метою визначення наслідків реформи законодавства про місцеві вибори 2010 року. В кожному регіоні він охопив три місцевих ради: обласну, міську обласного центра та міську невеликого міста – вцілому відстежувалася робота 90 депутатів. У круглому столі взяли участь експерти з питань місцевого самоврядування з різних регіонів України та з Києва, які безпосередньо займались моніторингом та досліджували ситуацію на місцях. - [Ukrainian experts share criticism of Ukraine reflected in European report](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukrainian-experts-share-criticism-of-ukraine-reflected-in-european-report/) - A number of Ukrainian experts completely agree with the criticism expressed in the report of the European Commission on the implementation of the European Neighborhood Policy in Ukraine for 2011.”The opinion of the leading experts, who have dealt directly with the Ukrainian-EU relations, practically coincide with the assessment of the European Union,” coordinator of the Youkraine.eu platform Oleh Rybachuk said at a press conference hosted by Interfax-Ukraine on Thursday, May 17.According to him, such reports are important evidence about how the European Union estimates the process of reform in Ukraine – they reflect the level and stage of the Ukraine’s integration and also take the temperature of Ukrainian-EU relations, to some extent. - [Українські експерти погодилися з європейським оцінюванням процесу реформ в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinski-eksperty-pogodylysya-z-yevropejskym-oczinyuvannyam-proczesu-reform-v-ukrayini/) - Незалежні українські експерти прокоментували щорічний звіт по Україні в рамках Європейської політики сусідства за 2011 рік під час прес-конференції, що відбулася 17 травня в агентстві «Інтерфакс». На думку експертів, ці звіти є важливим індикатором того, як ЄС оцінює процес реформ в Україні. Вони є дзеркалом європейської інтеграції і дозволяють виміряти температуру відносин між ЄС та Україною. - [Громадські експерти шукали рішення екологічних та енергетичних проблем України](https://www.parlament.org.ua/news/gromadski-eksperty-shukaly-rishennya-ekologichnyh-ta-energetychnyh-problem-ukrayiny/) - 29 березня у Львові відбулася зустріч Робочої групи 3 Східного Партнерства «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека». Учасниками заходу стали представники громадських організацій, що працюють у сфері довкілля, зміни клімату, енергетичної безпеки. З-поміж головного було обговорено основні напрямки діяльності Робочої групи та окреслено пріоритети на 2012 рік. - [Експерти української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства висловили власну позицію щодо впровадження україною державної антикорупційної політики](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva-vyslovyly-vlasnu-pozycziyu-shhodo-vprovadzhennya-ukrayinoyu-derzhavnoyi-antykorupczijnoyi-polityky/) - Громадськість має брати активну участь у виявленні «слабких місць» в антикорупційній політиці держави. На цьому було наголошено експертами країн-партнерів ініціативи «Східне Партнерство» у ході Регіональної конференції «Кращий досвід розробки, імплементації та моніторингу антикорупційних політик», яка відбулася 29 березня у Києві, в будівлі Міністерства юстиції.У заході взяли участь експерти Ради Європи та Європейського Союзу, представники країн-партнерів ініціативи «Східне Партнерство»: Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Грузії та Молдови. Україну на заході представляли фахівці державних установ та експерти неурядових організацій. - [Відкрите звернення українських експертів з європейської інтеграції щодо оприлюднення тексту угоди про асоціацію між Україною та ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/vidkryte-zvernennya-ukrayinskyh-ekspertiv-z-yevropejskoyi-integracziyi-shhodo-oprylyudnennya-tekstu-ugody-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/) - У зв’язку з тим, що 30 березня 2012 р. у Брюсселі відбувається парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, спільнота фахівців з європейської інтеграції звертається до керівництва Євросоюзу та України з проханням надати українським аналітичним центрам повний текст Угоди з додатками.Представники громадських організацій та аналітичних центрів, незалежні експерти та громадські діячі переконані, що Угода має бути доступна для аналізу та обговорення фахівцями відразу по завершенню процедури попереднього погодження україномовної та англомовної версій документу, тобто, задовго до офіційної церемонії її підписання. - [Підготовка до виборів. Ефір на Радіо Ера](https://www.parlament.org.ua/news/pidgotovka-do-vyboriv-efir-na-radio-era/) - Про підготовку політичних сил до виборів у Верховну Раду – розмова між гостями студії Радіо Ера FM: Ігорем Когутом (голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій) та Володимиром Стусом (експерт-аналітик). - [В Одесі створять додатковий мажоритарний округ? – КВУ-Одеса](https://www.parlament.org.ua/news/v-odesi-stvoryat-dodatkovyj-mazhorytarnyj-okrug-kvu-odesa/) - Припущення про утворення нового (п’ятого для міста) мажоритарного округу зробив голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко в ефірі передачі «На слуху: Рік виборів» на «Радіо Ера FM». «Зараз активно йде обговорення появи п’ятого округу в Одесі… Це буде просто апофеоз виборчих технологій в Україні. Ніколи в Одесі не було стільки округів, завжди було або чотири, або два. Їх межі співпадали з межами чотирьох існуючих в Одесі районів. Більше того, мова йде про те, щоб до цього нового округу ще й долучити місто Іллічівськ, тобто зовсім інше місто», – повідомив експерт.Цю тезу підтвердив Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії “Berta Communications”: «Наскільки я знаю, це питання вже фактично вирішене, до цього округу дійсно буде приєднана частина області. Це робиться під конкретну кандидатуру». - [Виборчий «мережевий маркетинг» повертається. Свідчення із Cумщини](https://www.parlament.org.ua/news/vyborchyj-merezhevyj-marketyng-povertayetsya-svidchennya-iz-cumshhyny/) - Технології своєрідного мережевого маркетингу, які використовувалися провладними силами під час останніх місцевих виборів на Сумщині, удосконалюються для застосування на парламентських виборах – у вигляді «Асоціації громад області». Про це повідомив Олександр Хоруженко, директор Центру досліджень регіональної політики, координатор Мережі підтримки реформ в Сумській області, під час передачі “На слуху: Рік виборів” на “Радіо Ера FM”.За словами експерта, пов’язаний даний мережевй механізм буде перш за все з провладними кандидатами, які позиціонуватимуть себе як «незалежні». «Вже очевидно, що більшість провладних кандидатів підуть незалежно, тобто адмінресурс партії й вертикалі влади ними використовуватися не буде … На минулих місцевих виборах діяла система своєрідного “мережевого маркетингу”. Тепер вона удосконалюється й буде діяти як так звана “Асоціація громад області”. Зараз вже майже всі громади Сумщини (більше 300 по області, крім сумської міської ради) створюють цю структуру, яка буде проводити виборчу кампанію мережевим способом. Всі бюджети – від села до великого бюджету обласного центру – будуть виділяти кошти на цю структуру, яка фактично стане мозковим центром, альтернативним політичним штабом провладних кандидатів, що йтимуть як “незалежні”», – розповів Олександр Хоруженко. - [Опозиція: Влада планує змінити виборчий закон в частині прохідного бар’єру, порядку «нарізки» округів й правил формування виборчих комісій](https://www.parlament.org.ua/news/opozycziya-vlada-planuye-zminyty-vyborchyj-zakon-v-chastyni-prohidnogo-baryeru-poryadku-narizky-okrugiv-j-pravyl-formuvannya-vyborchyh-komisij/) - Про це заявив заступник голови фракції «НУНС» Тарас Стецьків в ефірі передачі “На слуху: Рік виборів” на “Радіо Ера FM”. «Я знаю, що такі плани існують. Тепер вони підсилюються резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи», – сказав народний депутат. По-перше, на його думку, можуть знизити прохідний бар’єр. «Ми знаємо, що опозиція й так важко домовляється, а коли бар’єр знизять це може стимулювати малі партії самостійно йти на вибори», – говорить Тарас Стецьків.По-друге, за інформацією депутата, у парламентської більшості є велике бажання змінити порядок нарізки округів. Ще одна норма, яка може бути переглянута до парламентських виборів – порядок формування виборчих комісій. Ці та інші можливі зміни, на думку депутата, будуть спрямовані на розширення можливостей для фальсифікацій. - [Олександр Черненко: Необхідно забезпечити широку дискусію, яка б виробила критерії «нарізки» округів](https://www.parlament.org.ua/news/oleksandr-chernenko-neobhidno-zabezpechyty-shyroku-dyskusiyu-yaka-b-vyrobyla-kryteriyi-narizky-okrugiv/) - Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко в ефірі передачі «На слуху: Рік виборів» на «Радіо Ера FM» закликав провести публічне обговорення формування виборчих округів. «Про критерії «нарізки» округів в законі провибори сказано дуже мало, фактично нічого. Добре ще, що їх межі мають стати відомими в кінці квітня. Інше питання – що ЦВК просто дасть карту округів, по яким вже прийняте остаточне рішення, без аргументації, чому саме ці райони увійшли до округу», – сказав експерт. На його думку, логіка «нарізки» округів має забезпечити нормальну логістику виборів: близькість центру від дільниць, нерозтягнутість та нерозривність округу, врахувати демографічну ситуацію. Зараз же, визначення їх меж відбуватиметься з огляду на політичну доцільність тих чи інших кандидатів.«Деякі кандидати роками працювали з виборцями, допомагали округу, вирішували питання. А зараз цей округ згідно закону можуть розрізати на кілька частин, які розкидають по різним округам. Проблема в тому, що немає публічних дискусій з владою, опозицією, виборцями, які виробили б чіткі критерії щодо того, чому округ нарізаний саме так», – переконаний Олександр Черненко. На думку експерта, конфігурація мажоритарних округів може значно змінитися в порівнянні з тою, яка існувала на останніх виборах за змішаною системою у 2002 році. - [ЦВК не вистачає 400 мільйонів гривень для підготовки виборів. Втім, її веб-сайт буде наповнюватися корисними матеріалами навіть понаднормово](https://www.parlament.org.ua/news/czvk-ne-vystachaye-400-miljoniv-gryven-dlya-pidgotovky-vyboriv-vtim-yiyi-veb-sajt-bude-napovnyuvatysya-korysnymy-materialamy-navit-ponadnormovo/) - Про це повідомив заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера, відповідаючи на питання про можливість трансляції процесу виборів в он-лайн режимі. «Я виключно з фінансових міркувань про це думаю. Зараз ми попросили в уряду 1 мільярд 200 мільйонів гривень на вибори народних депутатів України. Кабінет Міністрів нам виділив 800 мільйонів, і ця цифра є тільки в законі про бюджет. Тобто, 400 мільйонів у нас дефіцит бюджету. Нам не вистачає на поточні потреби, навіть на заробітну плату недостатньо коштів», – розповів Андрій Магера. «А про он-лайн мовлення – можливо, ми колись доживемо до цього, і зможемо собі дозволити таку розкіш», – додав заступник голови ЦВК під час під час передачі «Рік виборів» на «Радіо Ера».Разом з тим, Андрій Магера розповів про те, що Центральна виборча комісія буде оприлюднювати на своєму веб-сайті всі документи, необхідні для реєстрації кандидатів у депутати. «Більше того, ми будемо публікувати не лише форми певних документів, які від нас вимагає закон, ми будемо подавати певні зразки документів, які закон формально не вимагає. Щоб полегшили людям процес реєстрації для подання документів. Ми максимально підемо назустріч», – запевнив Андрій Магера. «Це не буде зроблено сьогодні чи завтра, але ближче до початку виборчого процесу ми на сайті ЦВК, безумовно, все це розмістимо, і у людей буде більш, ніж достатньо, часу для того, щоб підготуватися і подати документи», – підвів підсумок представник Центральної виборчої комісії України. - [Денис Ковриженко: Багато депутатів просто не знають, що таке виборча система з відкритими списками](https://www.parlament.org.ua/news/denys-kovryzhenko-bagato-deputativ-prosto-ne-znayut-shho-take-vyborcha-systema-z-vidkrytymy-spyskamy/) - Такого висновку дійшов директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко на основі коментарів народних депутатів. «Багато депутатів на сьогодні дуже слабо розуміють, що таке пропорційна система з відкритими списками. Пам’ятаю стенограму обговорень у Верховній Раді закону про місцеві вибори. Один з представників Партії регіонів говорив про те, що, в принципі, змішана система – це і є система з відкритими списками, тому що виборчі списки публікуються, вони відкриті для виборців. Але насправді це зовсім не відкриті списки», – розповів експерт під час під час передачі «Рік виборів» на «Радіо Ера».Денис Ковриженко визнав, що сама по собі система з відкритими списками складна, вона потребує певного часу на опрацювання, але широкого громадського обговорення можливості її введення в Україні під час розробки виборчої реформи не проводилося. «Насправді, відкритий список передбачає для виборця можливість голосувати за конкретного кандидата у списку самовисуванців чи у списку партій. Кандидат може пройти лише якщо він отримав дуже велику кількість голосів. Є система повністю відкритих списків – результати виборів повністю залежать від кількості голосів, тут партія взагалі не впливає. Але така система досить рідкісна, адже партії у всіх країнах зацікавлені у тому щоб принаймні їх лідер мав шанси бути обраним. Тому практикується система напіввідкритих списків – якщо кандидат отримав, наприклад, 20% голосів, то він проходить в парламент незалежно від свого порядкового номеру в списку партії. Якщо ж отримав менше – тоді діє порядок, який визначає партія. Така система стимулює внутрішньопартійну конкуренцію, забезпечується просування найбільш активних партійців», – роз’яснив Денис Ковриженко. - [Андрій Магера: Змішана виборча система забезпечувала представництво інтересів лише третини українських виборців](https://www.parlament.org.ua/news/andrij-magera-zmishana-vyborcha-systema-zabezpechuvala-predstavnycztvo-interesiv-lyshe-tretyny-ukrayinskyh-vyborcziv/) - Заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера повідомив про те, що мажоритарна складова змішаної виборчої системи (аналогічна тій, яка впроваджена в Україні новим законом про парламентські вибори) забезпечувала представлення інтересів в середньому лише близько 30% виборців від округу. «В 2002 році, коли змішана система востаннє використовувалась на парламентських виборах, рівень репрезентативності депутатів у мажоритарних округах складав всього-на-всього 36%. Це означає, що інші 64% виборців не були представлені в округах», – сказав Андрій Магера під час передачі «Рік виборів» на «Радіо Ера».На думку представника Центрвиборчкому, оптимальна виборча система має забезпечувати представництво принаймні половини виборців. «Можемо тут говорити про повернення до пропорційної системи з закритими списками. Тут представленість виборців депутатами становила понад 60%. Але це була чи не найгірша пропорційна система, яка коли-небудь застосовувалась в світовій практиці», – вважає Андрій Магера. «Я переконаний, що майбутнє за пропорційною виборчою системою з відкритими регіональними списками. З можливістю обрання не лише кандидатів від партій загалом, але й окремо взятих кандидатів», – підсумував заступник голови ЦВК. - [Громадський консорціум виборчих ініціатив увійшов до складу Конституційної Асамблеї, сформованої Президентом України](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskyj-konsorczium-vyborchyh-inicziatyv-uvijshov-do-skladu-konstytuczijnoyi-asambleyi-sformovanoyi-prezydentom-ukrayiny/) - Указом «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» від 25 січня 2011 року глава держави схвалив Концепцію формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї. Згідно з документом, «Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України». До складу новоутвореної інституції входитимуть 100 осіб, «які мають відповідну фахову підготовку та досвід роботи у сфері державотворення і правотворення, мають авторитет у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Члени Конституційної Асамблеї працюють на громадських засадах.Третина складу Конституційної Асамблеї призначається Президентом за пропозицією Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї. Інші дві третини призначаються главою держави з числа представників громадських організацій, наукових та аналітичних установ, а також політичних партій, депутатських фракцій і груп в парламенті. Своє представництво у Конституційній Асамблеї отримав і Громадський консорціум виборчих ініціатив, куди входять Лабораторія законодавчих ініціатив, ГМ «ОПОРА», Комітет виборців України та Український незалежний центр політичних досліджень. - [Цифровізація та ІТ-рішення для судів в пріоритеті: ЛЗІ на І Щорічній конференції судового адміністрування](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-na-i-shhorichnij-konferencziyi-sudovogo-administruvannya/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до CourtUP: І Щорічної конференції судового адміністрування. Подія об’єднала представників судової системи, насамперед, співробітників апаратів судів, для обговорення ключових аспектів ефективного судового адміністрування, оптимізації навантаження, кадрових потреб та сучасних підходів до організації роботи судів. - [«Спільні цінності – спільне майбутнє»](https://www.parlament.org.ua/news/spilni-czinnosti-spilne-majbutnye/) - Позиція Форуму громадянського суспільства «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір»«СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ – СПІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ» Ми, учасники Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, представники громадських, профспілкових та підприємницьких організацій та асоціацій України, • поділяючи спільні цінності Європейського Союзу, зазначені у статті 2 Договору про ЄС; • наголошуючи на європейській ідентичності України; • беручи до уваги, що переговори між ЄС і Україною щодо Угоди про асоціацію (включно з Розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) успішно завершені, зазначаємо, що перед Україною ще стоїть низка невирішених проблем, які є перепоною для діалогу, базованого на взаємній довірі між Україною та ЄС, спільному з ЄС розумінні цінностей і принципів демократії, прав людини та верховенства права. - [Єврокомісар: Угода про асоціацію має потенціал для того, щоб заохотити здійснення трансформаційних зміни в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/yevrokomisar-ugoda-pro-asocziacziyu-maye-potenczial-dlya-togo-shhob-zaohotyty-zdijsnennya-transformaczijnyh-zminy-v-ukrayini/) - Штефан Фюле, Європейський комісар з питань розширення Європейського Союзу та європейської політики сусідства, вірить в те, що Угода про асоціацію з ЄС може стати каталізатором глибинних реформ в Україні, й допомагати цьому процесу має громадянське суспільство. Про це йдеться в його листі до координатора Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігоря Когута.«Значний інтерес для нас становить Звернення Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Європейський Союз вірить, що Угода про асоціацію та її невід’ємний компонент – всеохопна Зона вільної торгівлі – є найкращими засобами для заохочення реалізації реформ в Україні відповідно до фундаментальних цінностей ЄС, а також для модернізації як політичного, так і економічного врядування. Тому ми задоволені фактом завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію на саміті Україна-ЄС 19 грудня. Ми повністю погоджуємося з тим, що організації громадянського суспільства мають і надалі відігравати визначальну роль в підтримці реформ та модернізації, що є суттю Угоди, а також в комунікативному процесі щодо переваг, які несуть з собою ці зміни для українських громадян».Єврокомісар вкотре наголосив на надзвичайній важливості забезпечення поваги до демократичних стандартів та верховенства права в Україні: «На нещодавньому саміті ЄС дав чітко зрозуміти, що швидкість процесу політичної асоціації України з Європейським Союзом буде залежати від її дій в контексті спільних цінностей та верховенства права. Також наголошувалося на тому, що конституційна, виборча та правова реформи мають здійснюватися у відкритий та інклюзивний спосіб, з залученням опозиції, а також з забезпеченням впливової ролі представників громадянського суспільства. Ми переконані, що Угода про асоціацію має потенціал для того, щоб заохотити здійснення трансформаційних зміни в Україні». - [Новий виборчий закон: основні юридичні недоліки, що можуть зумовити зловживання (Д. Ковриженко)](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-vyborchyj-zakon-osnovni-yurydychni-nedoliky-shho-mozhut-zumovyty-zlovzhyvannya-d-kovryzhenko/) - Виклики та небезпеки в контексті фальсифікацій на виборах – одні з найбільш резонансних питань, які обговорюються в середовищі експертів та політиків у зв’язку з набуттям чинності нового закону «Про вибори народних депутатів України». Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко підготував огляд основних юридичних недоліків, які можуть зумовити зловживання під час майбутніх парламентських виборів.Огляд був представлений під час круглого столу «Парламентські вибори в Україні-2012: виклики та можливості для забезпечення демократичних виборів» (12 грудня 2011 р.), організованого Національним інститутом демократії (NDI). У заході взяли участь представникиГромадського консорціуму виборчих ініціатив, куди входять Комітет виборців України, ГМ «ОПОРА», Український незалежний центр перспективних досліджень та Лабораторія законодавчих ініціатив.НОВИЙ ВИБОРЧИЙ ЗАКОН: ОСНОВНІ ЮРИДИЧНІ НЕДОЛІКИ, ЩО МОЖУТЬ ЗУМОВИТИ ЗЛОВЖИВАННЯ (power-point presentation). NEW ELECTION LAW: KEY LEGAL VULNERABILITIES FOR FRAUD (power-point presentation). - [Громадські експерти окреслили шляхи реформування виборчого законодавства в майбутньому](https://www.parlament.org.ua/news/gromadski-eksperty-okreslyly-shlyahy-reformuvannya-vyborchogo-zakonodavstva-v-majbutnomu/) - 13 грудня 2011 року приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбулася прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Реформа виборчого законодавства в Україні: все тільки починається». У прес-конференції взяли участь: Ольга Айвазовська (Громадянська мережа «ОПОРА»), Денис Ковриженко (Голова Лабораторії законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Комітет виборців України).«Ніхто не сумнівається, що прийнятий нещодавно закон про вибори – «одноразовий», – зауважив голова Правління КВУ Олександр Черненко, – відтак вже сьогодні ми розпочинаємо роботу над вдосконаленням виборчого законодавства у майбутньому. Ми проти того, щоб політики писали закони для політиків. Під час організованого Консорціумом відкритого громадського обговорення виборчої реформи в Україні у експертному опитуванні, публічних дискусіях, фокус-групах протягом місяця прийняли участь 1359 експертів з усіх регіонів України. Їх думки і досвід – це безцінний матеріал, який, сподіваюсь, стане відправною точкою для подальшого реформування законодавства – прийняття Виборчого Кодексу, перехід до системи відкритих регіональних списків, прозорісті фінансування виборчої кампанії, відкриоісті інформації про кандидатів».«Найбільш проблемні точки виборчих перегонів 2012 р. – це процес нарізки округів, складання списків виборців, організація голосування і встановлення його результатів. Також існує вірогідність тиску на ЗМІ та складності оскарження порушень в судах виборчих комісіях. Але найголовніший ризик – це змішана система, яка зумовлюватиме вплив адмінресурсу на результати виборів», – відзначив директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. - [Друга конференція випускників школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-konferencziya-vypusknykiv-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-kyyiv/) - 10-11 грудня 2011 року відбулася Конференція Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Захід було проведено Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві ізУкраїнським незалежним центром політичних досліджень та за підтримки Ради Європи йМіжнародного фонду «Відродження». Конференція зібрала випускників 2009-2010 років Школи та цьогорічних учасників, яким було вручено дипломи. Захід був присвячений темам пошуку та використання джерел інформації в роботі журналіста, висвітленню благодійництва в ЗМІ, а також проблемі адміністративно–територіальної реформи в Україні.10 грудня Конференція розпочалася з вітального слова Вікторії СЮМАР, виконавчого директора Інституту масової інформації, члена Правління Міжнародного фонду «Відродження», члена Проектної ради Школи, та Ігоря КОГУТА, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директора Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Після цього розпочалася панельна дискусія на тему «Джерела інформації в роботі журналіста: проблеми пошуку та використання». У дискусії взяли участь Вікторія СЮМАР, Андрій КУЛИКОВ, журналіст, ведучий програми “Свобода слова”, член Проектної ради Школи, Ірина СОЛОМКО, оглядач журналу «Кореспондент» та Наталія СОКОЛЕНКО, спеціальна кореспондентка «Вікна-Новини» телеканалу СТБ. - [Без громадського контролю державна антикорупційна політика не може бути успішною](https://www.parlament.org.ua/news/bez-gromadskogo-kontrolyu-derzhavna-antykorupczijna-polityka-ne-mozhe-buty-uspishnoyu/) - У рамках Міжнародного дня боротьби з корупцією 9 грудня 2011 року Творче об’єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) зініціювало проведення спеціального круглого столу на тему «Інструменти протидії корупції в Україні: практичний досвід організацій громадянського суспільства».Експерти визнають, що в Україні корупція залишається проблемою номер один. Про це свідчать найнижчі рейтинги держави в Індексі сприйняття корупції від глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International. І хоча Україна вже півроку живе за новим Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та має Національну антикорупційну стратегію на 2011-2014 роки, представники українських громадських організацій говорять, що законодавство не працює. Влада постійно декларує співпрацю з громадськістю, проте на практиці все відбувається навпаки. Підтвердженням цього є прийняття Програми запобігання і протидії корупції в Україні на 2011 – 2015 рр., яка розроблялася фактично таємно, без залучення інститутів громадянського суспільства. У той же час представники неурядових організацій мають чималий досвід протидії корупції в Україні.50 представників громадських організацій, посольств, міжнародних та українських фондів, органів державної влади обговорили державну антикорупційну політику України та показали інструменти боротьби з корупцією. Зокрема, Іван Пресняков (Український інститут публічної політики) представив результати міжнародного проекту щодо вивчення найкращих практик участі громадянського суспільства у розробці та впровадженні антикорупційних стратегій у країнах ЄС та Східного партнерства. За його словами, процес розробки Національної антикорупційної стратегії був далекий від досконалості: він відбувався у ситуації жорсткої конкуренції між Урядовим уповноваженим з антикорупційної політики та Національним антикорупційним комітетом, що боролися за авторство стратегії, а зацікавлені громадські організації були мінімальним чином залучені у процес розробки документу. «Сама стратегія, – сказав Іван Пресняков, – виявилася надто формальним документом, адже головний зміст політики зосереджено у нещодавно прийнятій Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції, яка розроблялася органами влади цілком кулуарно та у ситуації цейтноту». - [Index of European integration for the Eastern Partnership countries](https://www.parlament.org.ua/en/news/index-of-european-integration-for-the-eastern-partnership-countries/) - The European Integration Index for Eastern Partnership Countries will track the progress of Eastern Partnership (EaP) countries—Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, and Ukraine—on an annual basis. It provides a nuanced cross-country and cross-sector picture that is comparative.The Index is a monitoring tool that is also intended to assist EU institutions in applying the ‘more for more’/‘less for less’ principle, announced by the EU in May 2011. Although the EU and independent civil society initiatives provide numerous regular assessments of the progress of EaP countries in European integration, few of these assessments have attempted to place the countries in a comparative perspective. This is what the Index primarily attempts to do.The Index was developed by independent civil society experts who advocate reforms related to European integration. It is prepared by the International Renaissance Foundation (IRF) in partnership with the Open Society Foundations (OSF) and experts from think-tanks and university institutions in EaP countries and the EU. The project is funded by the IRF’s European Programme and the EastEast: Partnership Beyond Borders Programme of the OSF. - [Східне партнерство: Україна відстає від Молдови та Грузії](https://www.parlament.org.ua/news/shidne-partnerstvo-ukrayina-vidstaye-vid-moldovy-ta-gruziyi/) - Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 30 листопада в Познані (Польща) в рамках Громадського форуму Східного Партнерства. Дослідження, результатом якого є видання, ініціювали та провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”. У підготовці Індексу взяв участь Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціативДенис Ковриженко.Результати пілотного етапу Індексу вказують на те, що Молдова досягла найбільших успіхів як у поглибленні контактів із ЄС, так і у внутрішніх перетвореннях. Другу сходинку посіла Грузія, яка опинилася попереду України у внутрішніх перетвореннях, а також в інституційному забезпеченні європейської інтеграції. Україна, хоч і посідає другу сходинку у сфері поглиблення контактів із ЄС, відстає від Молдови та Грузії у двох інших складових. Вірменія випередила Азербайджан і Білорусь, тоді як Білорусь опинилася на останньому місці.Індекс також намагався простежити зв’язок між поглибленням контактів із ЄС, з одного боку, та здійсненням внутрішніх реформ – із іншого. Україна демонструє найбільший розрив між цими двома складовими порівняно з іншими країнами Східного Партнерства. Незважаючи на відносну розвинутість контактів із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних внутрішніх перетворень. - [Вперше в Україні застосовано сучасну методику громадських обговорень “21st century town meeting” (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/vpershe-v-ukrayini-zastosovano-suchasnu-metodyku-gromadskyh-obgovoren-21st-century-town-meeting-m-kyyiv/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Міжнародним центром людського розвитку (Вірменія) вперше для України апробували методику обговорень у форматі”21st Century Town Meeting” («Громадські дебати 21-го століття»). 16 листопада 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Національного університету «Києво-Могилянська академія» провела пілотний захід – громадські обговорення у форматі«Громадські дебати 21-го століття». - [Громадський форум «Будуємо європейську Україну – готуємо Київ до Євро-2012!»](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskyj-forum-buduyemo-yevropejsku-ukrayinu-gotuyemo-kyyiv-do-yevro-2012/) - 28 січня 2011 року в інформагенції Укрінформ пройшов Громадський форум «Будуємо європейську Україну – готуємо Київ до Євро-2012!», присвячений темі розвитку інфраструктури української столиці в контексті підготовки до Чемпіонату Європи по футболу. Захід був організований Західноукраїнським регіональним навчальним центром та Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримкиНаціонального фонду підтримки демократії (NED). - [Семінар для журналістів з висвітлення європейської тематики](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-dlya-zhurnalistiv-z-vysvitlennya-yevropejskoyi-tematyky/) - 26-27 жовтня 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела семінар «Європейські цінності та політико-правові основи співпраці Україна-ЄС». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь 20 журналістів, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням європейських цінностей, що є основою як внутрішньої діяльності, так і зовнішньої політики ЄС. Експерти погодилися, що основою європейських цінностей виступають фундаментальні права людини, такі як право на життя, право на свободу совісті та думки, тобто так зване перше покоління прав і свобод людини і громадянина. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», розпочав дискусію, закликавши учасників семінару порефлексувати над питанням різниці між цінностями та правовими нормами та стандартами. На думку Є. Бистрицького цінності – це те, за допомогою чого правові норми стають кращими, більш наближеними до європейських стандартів. Цінності, на думку експерта, є тим, що раніше називалося християнським Декалогом, або моральними стандартами. Мартін ДЕЙ, заступник Голови місії посольства Великої Британії в Україні, зазначив, що Угода про Асоціацію сама по собі є лише папірцем, якщо вона не буде підкріплена реальними перетвореннями в Україні, що базуватимуться на тих самих цінностях, які сповідує Європейський Союз в цілому та його держави-члени. Він також відмітив, що сила Європейського Союзу полягає у його різноманітності, і що він сподівається, що Україна докладе усіх необхідних зусиль для того, щоб Європейська рада підтримала підписання Угоди про Асоціацію. - [Третя сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Львів)](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-lviv/) - З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням європейської інтеграції України, національної пам’яті, запобігання корупції та управління ЗМІ. Також під час сесії було проведено тренінги з аналізу публічної політики та проведення журналістських розслідувань. Крім того, учасники мали можливість ознайомитись із Львівськими реаліями.Робота третьої сесії розпочалась 27 жовтня 2011 року із виступу Вадима ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зовнішньої політики України у часи незалежності та дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціацію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейського союзу. Інший сценарій розвитку, на думку В.Трюхана, передбачає реінтеграцію на пострадянському просторі, зокрема приєднання до Митного союзу, участь у формуванні Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними організаціями. - [Громадські організації презентували результати експертного опитування по виборчій реформі](https://www.parlament.org.ua/news/gromadski-organizacziyi-prezentuvaly-rezultaty-ekspertnogo-opytuvannya-po-vyborchij-reformi/) - 28 жовтня 2011 року у Києві відбулася прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Рік до виборів народних депутатів України – законодавчі та політичні загрози демократичним виборам». Були презентовані результати загальноукраїнського експертного опитування щодо виборчого законодавства України, в якому взяли участь 560 експертів з 22 регіонів України. Також експерти вказали на найбільш проблемні моменти поданих законопроектів про вибори народних депутатів та означили основні загрози демократичності майбутніх виборів. - [The Association Agreement should be initialed](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-association-agreement-should-be-initialed/) - Open statement of Ukrainian experts’ community to the President of Ukraine Viktor Yanukovych Ukrainian experts’ community is demanding from the President of Ukraine Viktor Yanukovych to be coherent in the official Kyiv argumentations concerning Ukraine’s European integration course. Various NGOs and think tanks representatives, as well as public activists consider the option to postpone the conclusion of the Association Agreement between Ukraine and the EU to be unacceptable, referring to recent statement of the President of Ukraine to Bloomberg news agency. - [Заява Української спільноти фахівців з європейської інтеграції до Президента України щодо неприпустимості відкладання підписання угоди про асоціацію з ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-ukrayinskoyi-spilnoty-fahivcziv-z-yevropejskoyi-integracziyi-do-prezydenta-ukrayiny-shhodo-neprypustymosti-vidkladannya-pidpysannya-ugody-pro-asocziacziyu-z-yes/) - Президенту України Януковичу В.Ф. ЗАЯВА української спільноти фахівців з європейської інтеграції Спільнота фахівців з європейської інтеграції закликає Президента України Віктора Януковича дотримуватися послідовної аргументації офіційного Києва щодо євроінтеграційного курсу держави.Представники громадських організацій та аналітичних центрів, незалежні експерти та громадські діячі вважають неприпустимою можливість відкласти підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, про що нещодавно заявив український Президент інформаційному агентству Bloomberg. - [Відбулась друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulas-druga-shhorichna-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannya/) - 7 жовтня 2011 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» пройшла Друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Захід надав можливість обмінятися думками та досвідом досліджень теми парламентаризму молодим науковцям з усіх регіонів України, а також з Білорусі та Російської Федерації.Відкрив конференцію Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. Від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» учасників привітав перший віце-президент НаУКМА Василь Ожоган. Також під час відкриття конференції виступили Едуард Рахімкулов, заступник директора Програми законотворчої політики Програми сприяння парламенту Україні (PDP II), який звернув увагу на брак порівняльних досліджень щодо парламентаризму в Україні. Збільшити кількість відповідних дослідницьких ініціатив й покликана конференція «Парламентські читання». Завершувала вступну частину заходу Наталія Ларіна, доцент Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, яка розповіла про роботу свого навчального закладу. - [Ігор Когут: Україну силоміць, маніпулятивно повертають до змішаної виборчої системи](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-ukrayinu-sylomicz-manipulyatyvno-povertayut-do-zmishanoyi-vyborchoyi-systemy/) - [Громадські організації вкотре наголошують на відсутності публічного обговорення змін до законодавства про вибори народних депутатів](https://www.parlament.org.ua/news/gromadski-organizacziyi-vkotre-nagoloshuyut-na-vidsutnosti-publichnogo-obgovorennya-zmin-do-zakonodavstva-pro-vybory-narodnyh-deputativ/) - 28 вересня 2011 року в Києві відбулася прес-конференція представників Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Чи врахувала робоча група по вдосконаленню виборчого законодавства попередні рекомендації Венеціанської комісії, ОБСЄ та IFES». Як повідомили учасники прес-конференції, на засіданні робочої групи під головуванням Міністра юстиції України, що засідала напередодні (27 вересня), було враховано низку рекомендацій Венеціанської комісії щодо окремих процедурних моментів, але взагалі не розглядалися або не було прийнято рішення щодо принципових питань: виборчої системи, критеріїв і строків визначення меж округів, порядку формування виборчих комісій. Під час засідання робочої групи були надані документи для розгляду членам робочої групи, де всі рекомендації Венеціанської комісії розподілені на 4 умовні групи – в залежності від можливості їх врахування (з точки зору Міністерства юстиції). Питання виборчої системи потрапило до групи пропозицій, які не можуть бути враховані взагалі.Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська відзначила: «Президент, оголосивши широке експертне обговорення, виніс виборчу реформу поза парламент, але як такого обговорення запропонованої мажоритарно-пропорційної системи не відбулося й досі. Натомість здійснюється певна маніпуляція суспільною думкою, нібито цей законопроект підготовлений представниками влади, опозиції, ЦВК і громадськості. Офіційних висновків Венеціанської комісії не буде до середини жовтня, тож на останньому засіданні робочої групи переоцінка тексту законопроекту здійснювалася поспіхом та на основі «чорновика». Експерти Венеціанської комісії неодноразово заявляли про те, що лише після широких консультацій в Україні,буде підготовлено остаточний документ. У мене, як учасника засідання, склалося враження, що пропонується штучна позитивна статистика – за рахунок значного відсотку врахування технічних та дрібних пропозицій з повним ігноруванням ключових питань». Експерт додала, що Венеціанська комісія знову рекомендувала розглянути можливість застосування виборчої системи з відкритими регіональними списками, яка могла б бути застосована в інтересах розвитку парламентаризму в Україні: «Така пропозиція була відхилена і не обговорювалась робочою групою. Організатори процесу в даному контексті посилаються на те, що відповідно до Кодексу належних практик Венеціанської комісії питання виборчої системи повинно остаточно вирішуватись виключно самою країною, адже воно багато в чому накладається на відповідні політичні традиції. Тим не менш, є підстави стверджувати, що це внутрішнє питання всієї країни наразі стало питанням , що вирішується у кількох кабінетах. Це, в свою чергу, стане основною причиною того, що виборчий законопроект не буде мати належного рівня легітимації, адже його основоположні питання не обговорювались, а всі технічні, процедурні моменти підлаштовувалися під відповідну систему розподілу мандатів, що визначена кулуарно». - [Друга сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» 2011 (м.Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-2011-m-kyyiv/) - З 14 по 18 вересня 2011 року у м. Києві відбулась друга сесія цьогорічної Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням особливостей сучасної української журналістики, розвитку телебачення в Україні, ціннісним аспектам та актуальним проблемам українського суспільства у сферах охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо. Також під час сесії було проведено тренінг з питань технологій впливу та захисту від маніпуляцій.З вітальним словом 14 вересня виступив Ігор КОГУТ, директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Міжнародна конференція «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні: досвід регіонів»](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-posylennya-spivpraczi-vlady-ta-gromadskosti-na-misczevomu-rivni-dosvid-regioniv/) - 13 вересня 2011 року у Києві відбулась конференція «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні: досвід регіонів». Це підсумковий захід проекту, який реалізовувався Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів – «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Ініціатива спрямованиа на стимулювання співробітництва влади та громадськості через навчання представників місцевих НУО та органів влади стратегіям, моделям, інструментам співпраці заради забезпечення розвитку громад, а також через апробацію набутих знань під час реалізації спільних коаліційних проектів на місцях. Регіонами реалізації проекту стали: Автономна Республіка Крим, Волинська, Одеська та Чернігівська області. - [Прес-конференція «Яку виборчу систему обирають українці: соціологічне опитування»](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-yaku-vyborchu-systemu-obyrayut-ukrayinczi-socziologichne-opytuvannya/) - 5 вересня в «Главкомі » відбулась прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив, присвячена початку нового політичного сезону та виборчій реформі. На заході були озвучені результати соціологічного дослідження щодо громадської довіри до влади та ставлення громадян до можливих змін виборчого законодавства. Соціологічне опитування було здійснене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанієюTNS в Україні в серпні 2011 року. - [Буклет про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/news/buklet-pro-diyalnist-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv/) - Публікація описує всі аспекти роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, її здобутки за більш ніж десятирічну історію, головні проекти та напрями роботи. Буклет “Лабораторія законодавчих ініціатив. Думати і діяти, випереджаючи час”. - [НУО дали свою оцінку Звіту про реалізацію європейської політики сусідства в Україні у 2010 році на зустрічі з керівництвом представництва Європейського Союзу](https://www.parlament.org.ua/news/nuo-daly-svoyu-oczinku-zvitu-pro-realizacziyu-yevropejskoyi-polityky-susidstva-v-ukrayini-u-2010-roczi-na-zustrichi-z-kerivnycztvom-predstavnycztva-yevropejskogo-soyuzu/) - Наприкінці травня 2011 року Європейська Комісія та Високий представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики оприлюднили спільний Звіт про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році. В документі була дана оцінка загальним тенденціям в Україні за 2010 рік, реформам, які готувалися та реалізовувалися в цей період, а також ситуації в кожній конкретній сфері (політиці, економіці, енергетиці, охороні навколишнього середовища тощо). Для українського третього сектору цей звіт має значну вагу, особливо в нинішній ситуації, коли влада в країні за 2010 рік консолідувалася та задекларувала майбутні системні реформи. - [Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив взяв участь у роботі 7-го міжнародного форуму “Київський діалог”](https://www.parlament.org.ua/news/dyrektor-pravovyh-program-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-vzyav-uchast-u-roboti-7-go-mizhnarodnogo-forumu-kyyivskyj-dialog/) - 2-3 червня в Києві відбувся 7-й міжнародний форум “Київський діалог” на тему “Вибори – Політичні партії – Політичні рухи”. Своїми думками щодо розвитку партійної системи, виборчої реформи та демократії загалом поділилися українські та іноземні експерти, серед яких – Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. - [Перша сесія Школи професійної журналістики “Нова Україна” 2011 року (АР Крим)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-2011-roku-ar-krym/) - 28 травня – 2 червня 2011 року в Сімеїзі (Крим) пройшла перша сесія Третьої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» . Програма І сесії Школи складалася як з загально теоретичних та світоглядних лекцій (на теми «Актуальні події на Близькому Сході: виклики і наслідки для світу та України», «Сучасні ідеології: виклики глобалізації», «Українські партії: ненадійні партнери демократії», «Філософія свободи слова» тощо), так і з вузькопрофесійних лекцій. Більшість часу сесії було приділено практичним заняттям. Так, учасники мали можливість взяти участь у семінарі М.Мінакова, Президента Фонду якісної політики, на тему «Соціальний капітал»; Алі Сафарова, медіа юриста, на тему «Права і обов`язки журналіста»; у тренінгу консультанта з Інтернет-комунікацій (проект проекту Watcher.com.ua) М.Саваневського, який був присвячений питанням новітніх медіа тощо. Оскільки місцем проведення сесії став Крим, основна увага була присвячена питанням особливостей кримської політики, національних меншин тощо. - [У Сумах пройшов регіональний форум громадянського суспільства, присвячений темі євроінтеграції України](https://www.parlament.org.ua/news/u-sumah-projshov-regionalnyj-forum-gromadyanskogo-suspilstva-prysvyachenyj-temi-yevrointegracziyi-ukrayiny/) - Суми відсвяткували День Європи, на який завітала потужна делегація іноземних дипломатів. Зокрема, останні взяли участь у Регіональному форумі громадянського суспільства. Послухати одразу п’ятьох послів прийшли журналісти, студенти, експерти, депутати, а також мер Сум Геннадій Мінаєв. Закордонні гості підкреслили, що успішність євроінтеграції передусім залежить від самої України, яка мусить виконати необхідні вимоги. У роботі Форуму брав участь також програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Андрій Когут. - [В стінах НаУКМА молоді дослідники обговорювали актуальні питання сучасної наукової думки щодо застосування принципів верховенства права та прав людини](https://www.parlament.org.ua/news/v-stinah-naukma-molodi-doslidnyky-obgovoryuvaly-aktualni-pytannya-suchasnoyi-naukovoyi-dumky-shhodo-zastosuvannya-prynczypiv-verhovenstva-prava-ta-prav-lyudyny/) - Третій рік поспіль Студентське наукове товариство правників “Scholaris” Києво-Могилянської академії проводить у стінах університету Міжнародний науково-практичний форум “Принцип верховенства права та права людини”. Цьогоріч учасники заходу мали змогу не тільки взяти участь в гарячих дискусіях на задану тематику, але й помилуватися цвітом київських каштанів, адже конференція проводилася з 13 по 15 травня. - [Представники вищого керівництва ЄС взяли участь у форумі «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір»](https://www.parlament.org.ua/news/predstavnyky-vyshhogo-kerivnycztva-yes-vzyaly-uchast-u-forumi-samit-ukrayina-yes-2011-gromadskyj-vymir/) - Щоб продовжувати співпрацю з Євросоюзом і євроінтеграційний курс, Україна має здійснювати насамперед внутрішні реформи. Про це йдеться впідсумковій заяві Форуму громадянського суспільства “Саміт Україна – ЄС 2011: громадський вимір”, який відбувся 19 грудня в Києві. Захід провели Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, Лабораторія законодавчих ініціатив,Громадська експертна рада та Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”.Учасниками Форуму стали понад 100 представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Гостями Форуму також були очільники ЄС – Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.Учасники звернули увагу на проблеми у взаєминах між Україною та ЄС. На їхню думку, в Україні немає координаційного механізму євроінтеграції на найвищому урядовому рівні, а проголошені владою реформи не вписано в логіку європейської інтеграції.За словами експертів, ефективний діалог між Україною та ЄС гальмують, серед іншого, переслідування лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства. Також Форум звернув увагу на непрозорість у здійсненні багатьох функцій української влади, зокрема у сфері державних закупівель. - [Вийшов третій номер дайджесту «Cхідний міст до демократії»](https://www.parlament.org.ua/news/vyjshov-tretij-nomer-dajdzhestu-chidnyj-mist-do-demokratiyi/) - Квітневе число Дайджесту CSLN (Мережі лідерів громадянського суспільства) присвячене політичним та соціальним процесам у регіоні Східного Партнерства загалом та в окремих його країнах (окрім Білорусі) з особливим фокусом на ролі та внеску громадянського суспільства у цих процесах. - [Зауваження і пропозиції Консорціуму громадських організацій щодо проекту виборчого закону, підготовленого до розгляду Робочою групою з питань удосконалення законодавства про вибори](https://www.parlament.org.ua/news/zauvazhennya-i-propozycziyi-konsorcziumu-gromadskyh-organizaczij-shhodo-proektu-vyborchogo-zakonu-pidgotovlenogo-do-rozglyadu-robochoyu-grupoyu-z-pytan-udoskonalennya-zakonodavstva-pro-vybory/) - ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ Консорціуму громадських організацій щодо проекту Закону „Про вибори народних депутатів України”, підготовленого до розгляду Робочою групою з питань удосконалення законодавства про вибори на засіданнях 28-29 квітня 2011 р. Громадські організації, що об’єдналися в Консорціум для сприяння реформуванню виборчого законодавства, позитивно оцінюють той факт, що 22 квітня 2011 року Міністерством юстиції України було оприлюднено „технічний” проект Закону „Про вибори народних депутатів України” . Це сприятиме забезпеченню прозорості підготовки нової редакції закону про парламентські вибори, налагодженню діалогу між органами влади, громадськими організаціями та експертами щодо основних положень майбутнього закону, створить умови для врахування позицій потенційно зацікавлених сторін при подальшому доопрацюванні проекту. - [Заява Української Національної Платформи Форуму Громадянського Суспільства Східного Партнерства](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva-shhodo-mytnogo-soyuzu/) - ЗАЯВА Української Національної Платформи Форуму Громадянського Суспільства Східного Партнерства Ми, представники Української Національної Платформи Форуму Громадянського Суспільства Східного Партнерства: – наголошуємо на необхідності забезпечення послідовного, прогнозованого та незмінного зовнішнього курсу європейської інтеграції України; – висловлюємо занепокоєння спробами відновити дискусію щодо альтернативних варіантів зовнішньополітичної та економічної інтеграційної політики України та зміни її пріоритетів на користь Митного Союзу; – висловлюємо занепокоєння з приводу кулуарного та непублічного характеру переговорів щодо зближення з Митним Союзом за рахунок інтеграційного процесу з ЄС; – поділяємо позицію щодо неможливості одночасного створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з Європейським Союзом та інтегрування у Митний союз; – наголошуємо, що Зона Вільної Торгівлі урівнює права і обов’язки її учасників спільного ринку, тоді як Митний Союз урівнює зовнішні мита країн-учасників, не вирішуючи питань доступу на внутрішні ринки цих країн, що принципово відрізняє ці дві інтеграційні моделі; – заперечуємо проти намагань протиставити створенню зони вільної торгівлі з Європейським Союзом загрози погіршення економічних відносин України з Росією, Білоруссю і Казахстаном. - [Новий антикорупційний закон не здатний знизити рівень корупції в Україні. Державі потрібні системні реформи в даній сфері](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-antykorupczijnyj-zakon-ne-zdatnyj-znyzyty-riven-korupcziyi-v-ukrayini-derzhavi-potribni-systemni-reformy-v-danij-sferi/) - 7 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний антикорупційний закон. Проте реальне його втілення в життя неможливе без системних антикорупційних реформ. Крім того, прийнятий закон почне діяти лише з другого півріччя нинішнього року, а деякі його частини (наприклад, стосовно декларування доходів та видатків чиновників) – лише з 1 квітня 2012 року. На думку Олексія Хмари, президента ТО «ТОРО» (контактна групаTransparency International в Україні) це призведе до того, що Україна втратить рік для імплементації антикорупційного закону. «Ми маємо таку унікальну ситуацію, що Україна як підписант цілого ряду міжнародних документів (Конвенція ООН проти корупції, аналогічна Конвенція Ради Європи та ін.) зобов’язана не лише щось робити задля протидії корупції, а й регулярно звітувати щодо результатів такої роботи. Зараз ми проходимо 2 незалежних аудити. На жаль, тут Україна може показати не дуже багато позитивних зрушень», – відзначив Олексій Хмара. Transparency International протягом 12 останніх років відстежує рівень сприйняття корупції в Україні. Відповідний індекс за 2010 рік свідчить, що корупція залишається серйозною проблемою в нашій країні: всього 2,4 бали з 10 можливих (за міжнародною методикою вважається, що показник менше 3 балів свідчить про тотальну корупцію країні). - [Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (м. Одеса)](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-gromadskyh-organizaczij-m-odesa/) - 8-10 квітня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Одеською обласною організацією «Комітет виборців України» (м. Одеса) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади».Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. - [Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (АР Крим)](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-gromadskyh-organizaczij-ar-krym/) - 14-16 квітня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом ізМіжнародною громадською організацією «Наш Крим» (м. Сімферополь) і Центром «Інтеграція та розвиток» (м. Сімферополь)провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту«Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. - [10 пріоритетів від ЄС, на яких треба зосередитись Україні у сфері верховенства права](https://www.parlament.org.ua/news/10-priorities-from-the-eu-for-ukraine-in-the-field-of-the-rule-of-law/) - ЄС запускає frontloading. Це процес, який дозволить підготувати Україну до відкриття переговорних кластерів ще до зняття угорського вето. У його межах Євросоюз спільно з Україною погодили 10 пріоритетних умов, які потрібно виконати протягом року у межах Кластеру 1 «Основи», крім інших зобов’язань. Це підтвердить готовність України до вступу. - [Роль громадянського суспільства у підтримці реформ: ЛЗІ взяла участь в обговоренні із Єврокомісаркою Мартою Кос](https://www.parlament.org.ua/news/rol-gromadyanskogo-suspilstva-u-pidtrymczi-reform/) - Як пришвидшити необхідні реформи та посилити Україну в їх імплементації і втіленні вимог міжнародних партнерів і рекомендацій громадськості у життя? Якими є ключові тези зі Звіту про розширення Європейського Союзу — з одного боку та Тіньового звіту коаліції українських громадських організацій — з іншого? Обговорювали на події «Громадянське суспільство як рушій євроінтеграційних реформ в Україні». - [Консорціум НУО дав оцінку пропозиціям Президента щодо зміни закону про парламентські вибори](https://www.parlament.org.ua/news/konsorczium-nuo-dav-oczinku-propozycziyam-prezydenta-shhodo-zminy-zakonu-pro-parlamentski-vybory/) - 14 квітня 2011 року у Києві в інформаційному агентстві УНН відбулася прес-конференція керівників громадських організацій, які об’єдналися вконсорціум по вдосконаленню українського виборчого законодавства, на тему «Зміни до виборчого законодавства від Президента України: аналіз та оцінка». В прес-конференції взяли участь Ольга Айвазовська (Громадянська мережа «ОПОРА»), Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Комітет виборців України) та Світлана Конончук (Український незалежний центр політичних досліджень). - [Заява Консорціуму громадських організацій щодо пропозицій змін до виборчого законодавства, оприлюднених Міністром юстиції України](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-konsorcziumu-gromadskyh-organizaczij-shhodo-propozyczij-zmin-do-vyborchogo-zakonodavstva-oprylyudnenyh-ministrom-yustycziyi-ukrayiny/) - Громадські організації, що об’єдналися в Консорціум для сприяння реформуванню виборчого законодавства, позитивно оцінюють факт оприлюднення Міністром юстиції України Олександром Лавриновичем концептуальних пропозицій до законопроекту про вибори народних депутатів України, а також орієнтовних строків підготовки і внесення такого законопроекту до ВРУ. Втім, відкритим процес підготовки змін до виборчого законодавства можна назвати тоді, коли раціональні пропозиції й аргументи громадськості будуть почуті та враховані.Значна частина озвучених пропозицій є кроком вперед у напрямку вдосконалення виборчого законодавства і відповідають загальноприйнятим стандартам демократичних виборів. Оцінку ж деяким ініціативам зараз давати рано, оскільки лише на основі оприлюдненого тексту законопроекту можна сформувати уявлення про механізм реалізації цих положень. Відповідь на ряд важливих питань, пов’язаних з виборчою реформою, не дано і досі. - [Другий номер щомісячного дайджесту CSLN (rus./eng.)](https://www.parlament.org.ua/news/drugyj-nomer-shhomisyachnogo-dajdzhestu-csln-rus-eng/) - Вийшов другий номер щомісячного Дайджесту CSLN (Мережі лідерів громадянського суспільства) «Східний міст до демократії» . Номер присвячений розвитку громадянського середовища та євроінтеграційним процесам в Україні, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та у регіоні загалом.Дайджест в частині щодо Азербайджану розповідає про обговорення в цій країні проекту документу «Стандарти діяльності НУО й моделі сертифікації». Також йдеться про заходи в контексті євроінтеграції Вірменії й нові дослідження вірменського Інституту державної політики. В частині щодо Грузії йдеться про обговорення в цій країні виборчого процесу та пропозиції щодо змін до виборчого законодавства, розповідається про громадську раду при МВС Грузії, наводяться новини з бізнес-середовища та сфери агро-промисловості. Крім того, в номері мова йде про лібералізація візового режиму Молдови з ЄС та форум ЄС-Молдова, опублікована інформація про книгу «Росія очима суспільств Молдови, Румунії та України». Нарешті, в частині про Україну опубліковані пропозиції консорціуму НУО щодо удосконалення виборчого законодавства, результати соціологічного дослідження щодо суспільної довіри українців до органів влади та соціальних інституцій, а також робиться оцінка імплементації євро інтеграційних пріоритетів України за 2010 рік. - [Пропозиції консорціуму громадських організацій щодо удосконалення виборчого законодавства направлені в уряд та Адміністрацію Президента (ukr./eng.)](https://www.parlament.org.ua/news/propozycziyi-konsorcziumu-gromadskyh-organizaczij-shhodo-udoskonalennya-vyborchogo-zakonodavstva-napravleni-v-uryad-ta-administracziyu-prezydenta-ukr-eng/) - Сьогодні в Україні здійснюється процес розробки законодавства до парламентських виборів 2012 року. Суспільна довіра до результатів цієї роботи може бути забезпечена виключно за умови залучення до підготовки проекту нової редакції Закону «Про вибори народних депутатів України» не лише представників різних політичних сил, але й незалежних українських та міжнародних експертів, громадських організацій та медіа. Робота над законопроектом повинна ґрунтуватися на принципах відкритості та публічності, що дозволить підтримати та врахувати у виборчому процесі інтереси різних суспільних груп на рівні з політичними акторами. - [Перша національна сесія Української школи політичних студій 2011 року](https://www.parlament.org.ua/news/persha-naczionalna-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2011-roku/) - 23-27 березня у Києві відбулась Перша сесія Української школи політичних студій 2011 року. Цього року спільнота УШПС поповнилась 33 представниками політики, бізнесу, журналістики, громадської і наукової діяльності, державної служби та юриспруденції з різних регіонів України. У роботі сесії взяли участь Сергій Тігіпко, Володимир Шаповал, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Пинзеник, Олександр Богуцький, Віктор Шишкін, Юлія Мостова, Сергій Гайдай, Анатолій Гриценко та провідні експерти з політичної, економічної та гуманітарної сфер, мас-медіа та PR. - [Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій Волинської області](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-provela-trening-dlya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-gromadskyh-organizaczij-volynskoyi-oblasti/) - 23-25 березня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Центром політичного аналізу та виборчого консалтингу (м. Луцьк) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади» , який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.Метою тренінгу стало визначення інструментарію розробки політики та проведення спільних кампаній на місцевому рівні у співпраці місцевих НУО та влади. - [Перший номер щомісячного дайджесту CSLN «Східний міст до демократії» (rus./eng.)](https://www.parlament.org.ua/news/pershyj-nomer-shhomisyachnogo-dajdzhestu-csln-shidnyj-mist-do-demokratiyi-rus-eng/) - Пропонуємо до вашої уваги перший номер щомісячного Дайджесту CSLN «Східний міст до демократії», присвячений розвитку демократії в Україні, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та у регіоні загалом. У Дайджесті подані основні новини та останні оновлення щодо діяльності громадського сектору зазначених країн з особливим акцентом на полісі-орієнтовані проекти, що сприяють демократичному розвитку регіону. - [Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (Донецька область)](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-gromadskyh-organizaczij-doneczka-oblast/) - 14-16 березня 2011 року у м. Святогорськ Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Асоціацією «Соціально-Економічні Стратегії та Партнерства» провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади» для представників неурядових організацій Донецької області. Тренінг був проведений у рамках спільного проекту Британської Ради в Україні, Лабораторії законодавчих ініціатив та Асоціації «Соціально-економічні стратегії та партнерства» «ГРОМАДЯНИН І ДЕРЖАВА: РОЗВИТОК ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ». - [Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій Чернігова](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-provela-trening-dlya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-gromadskyh-organizaczij-chernigova/) - 11-13 березня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. - [Відбулась презентація громадського партнерства «За доброчесні державні закупівлі»](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulas-prezentacziya-gromadskogo-partnerstva-za-dobrochesni-derzhavni-zakupivli/) - Щороку понад 100 мільярдів гривень Державного бюджету України потрапляє під дію державних закупівель. Кожна третя гривня із цієї суми «зникає» в корупційно небезпечних тендерах. В результаті загальних недоліків системи державних торгів та відсутності системного незалежного контролю за їх перебігом Україна щороку втрачає близько 30 мільярдів гривень. Саме тому понад 40 українських неурядових організації (серед яких і Лабораторія законодавчих ініціатив), бізнес-організацій та медіа скористались власним правом на здійснення громадського контролю за державними закупівлями, що прямо передбачений ст. 9 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (N 2289-VI від 01.06.2010 р.). За спільним бажанням організацій, вони утворили відкрите громадське Партнерство «За доброчесні державні закупівлі в Україні». Його публічна презентація відбулась 11 березня у Києві. - [Олена Чебаненко: максимальні можливості міні-рівня (коментар газеті «Известия в Украине»)](https://www.parlament.org.ua/news/olena-chebanenko-maksymalni-mozhlyvosti-mini-rivnya-komentar-gazeti-yzvestyya-v-ukrayne/) - Практика останніх років свідчить, що організувати кампанію з вирішення певної політичної проблеми легше в регіонах, ніж в країні загалом. Сталося так з двох причин.По-перше, на місцевому рівні питання, що потребують вирішення, все ж не такі заполітизовані в порівнянні з проблемами загальнонаціонального рівня, як, наприклад, зміна виборчої системи, податкова чи пенсійна реформи тощо. По-друге, результати відповідних місцевих кампаній є більш відчутними для громадян, адже тут йдеться про вирішення конкретних проблем конкретної місцевості. Однак для ефективності місцевих кампаній критично важливою є комунікація влади та громадян, партнерство громадських організацій та місцевих чиновників. Зараз в Україні діє багато програм, які спрямовані на посилення такої співпраці. Як приклад можна згадати проект «Громадянин і держава. Розвиток партнерства для ефективного врядування в Україні» та проект «Посилення співпраці влади і громадськості на регіональному рівні задля розвитку громади». Основна задача цих проектів — передача в регіони (місцевим політикам та громадським активістам) знань та навичок щодо ефективного аналізу та розробки політики, організації кампаній задля просування певних питань на місцевому рівні. Також передбачається застосовування на практиці здобутих знань шляхом реалізації міні-ініціатив на місцевому рівні. - [У Донецьку за участі експертів Лабораторії законодавчих ініціатив відбулося обговорення стратегії навчання представників місцевої влади та неурядових організацій донецької та луганської областей (м. Донецьк)](https://www.parlament.org.ua/news/u-doneczku-za-uchasti-ekspertiv-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-vidbulosya-obgovorennya-strategiyi-navchannya-predstavnykiv-misczevoyi-vlady-ta-neuryadovyh-organizaczij-doneczkoyi-ta-luganskoyi/) - 14-15 лютого 2011 року, у Донецьку, в рамках реалізації Проекту «ГРОМАДЯНИН І ДЕРЖАВА: РОЗВИТОК ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ» відбулася зустріч Ресурсної групи проекту, яка об’єднує експертів Британської Ради в Україні, Лабораторії законодавчих ініціатив та Асоціації «Соціально-економічні Стратегії та Партнерства», а також засідання Робочої групи, відповідальної за стратегічне планування та реалізацію запланованих ініціатив у Донецькій та Луганській областях. Проект фінансується Європейським Союзом. - [Установча конференція Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства](https://www.parlament.org.ua/news/ustanovcha-konferencziya-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva/) - 29 січня 2011 року у Києві відбулась установча конференція Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Утворена Національна платформа об’єднала представників аналітичних центрів та громадських організацій з усієї України, які в своїй діяльності приділяють увагу європейській тематиці та готові працювати спільно в контексті євроінтеграції України. Конференція відбулась за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». - [Тренінг для тренерів, які представляють громадські організації АРК, Волинської, Одеської та Чернігівської областей (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-treneriv-yaki-predstavlyayut-gromadski-organizacziyi-ark-volynskoyi-odeskoyi-ta-chernigivskoyi-oblastej-m-kyyiv/) - 19-21 січня 2011 року в рамках проекту “ПОСИЛЕННЯ СПІВПРАЦІ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ”, який реалізується за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів, відбувся Тренінг для тренерів. Тренінг був проведений Оленою ЧЕБАНЕНКО, Програмним координатором і тренером Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив, таОлександром ЗАСЛАВСЬКИМ, експертом Лабораторії законодавчих ініціатив. Учасниками тренінгу стали представники таких організацій: - [Конференція випускників УШПС “Посилення співпраці між владою та громадськістю на місцевому рівні для розвитку громади” (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-vypusknykiv-ushps-posylennya-spivpraczi-mizh-vladoyu-ta-gromadskistyu-na-misczevomu-rivni-dlya-rozvytku-gromady-m-kyyiv/) - 25-26 грудня 2010 року відбулася конференція “ПОСИЛЕННЯ СПІВПРАЦІ МІЖ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ”, організованаЛабораторією законодавчих ініціатив і Українською школою політичних студій. - [Міжнародна конференція «Громадський моніторинг як інструмент розвитку громадянського суспільства»](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-gromadskyj-monitoryng-yak-instrument-rozvytku-gromadyanskogo-suspilstva/) - Представники Лабораторії законодавчих ініціатив взяли участь у міжнародній конференції «Громадський моніторинг як інструмент розвитку громадянського суспільства», котра відбулась 18-19 грудня 2010 року в м. Одеса. Конференція стала комунікативним майданчиком обміну досвідом для понад 50 представників НУО та регіональних мас-медіа з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АРК Крим, які уже реалізували моніторингові проекти, або ж планують таку діяльність. Основними темами для дискусії стали проблеми ефективності інструментів участі громадськості в процесі прийняття рішень в Україні, роль громадського моніторингу в стосунках влади і суспільства, механізми здійснення такого громадського моніторингу, а також проблеми діяльності моніторингових організацій в сфері публічної політики і житлово-комунального господарства. - [Перша щорічна конференція випускників Школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-kyyiv/) - 10-12 грудня 2010 року у Києві пройшла Перша щорічна конференція випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку провела Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння Фонду Конрада Аденауера в Україні. В перший день, 10 грудня, в рамках Конференції було проведено дві панельні дискусії. Тему першої дискусії – «Чи є свобода слова в Україні: сучасний стан» представивНіко ЛАНГЕ, Керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні. Модератором виступив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-poglyblennya-spivpraczi-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-klyuchovi-vyklyky-dlya-parlamentu-ta-uryadu-m-kyyiv/) - 30 листопада 2010 року у залі засідань Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Лабораторія законодавчих ініціатив провела круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду». У заході взяли участь народні депутати України, працівники Апарату Верховної Ради та секретаріатів парламентських комітетів, представники уряду та інших органів виконавчої влади, експерти з провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, представники ЗМІ, дипломати. - [Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив спільно з представниками Палати Громад Парламенту Великобританії провели тренінг «Робота в апараті Парламенту» для представників секретаріатів комітетів Верховної Ради України](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-spilno-z-predstavnykamy-palaty-gromad-parlamentu-velykobrytaniyi-provely-trening-robota-v-aparati-parlamentu-dlya-predstavnykiv-sekretariativ/) - 25-26 листопада 2010 року в рамках Програми посилення кадрової спроможності парламенту України відбувся тренінг «РОБОТА В АПАРАТІ ПАРЛАМЕНТУ», який став продовженням другого року роботи Вестмінстерського консорціуму в Україні. Олена ЧЕБАНЕНКО та Денис КОВРИЖЕНКО,експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, та тренери, що представляють Палату Громад Великобританії, були залучені до проведення дводенного навчання представників секретаріатів парламентських комітетів.Тренінг ставив перед собою такі завдання: - [Presentation of the study “Regulation of political parties in Ukraine: current state and directions of reforms” at the OSCE office](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-study-regulation-of-political-parties-in-ukraine-current-state-and-directions-of-reforms-at-the-osce-office/) - 24 листопада 2010 року у приміщенні офісу ОБСЄ в Україні представники Лабораторії законодавчих ініціатив презентували для представників іноземних посольств та міжнародних організацій національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дослідження стало можливим завдяки спільному проекту, який реалізували Лабораторія законодавчих ініціатив та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ за підтримки Європейського Союзу. - [Презентація дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» у офісі ОБСЄ в Україні (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-regulyuvannya-politychnyh-partij-v-ukrayini-suchasnyj-stan-i-napryamy-reform-u-ofisi-obsye-v-ukrayini-m-kyyiv/) - 24 листопада 2010 року у приміщенні офісу ОБСЄ в Україні представники Лабораторії законодавчих ініціатив презентували для представників іноземних посольств та міжнародних організацій національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дослідження стало можливим завдяки спільному проекту, який реалізували Лабораторія законодавчих ініціатив та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ за підтримки Європейського Союзу. - [Завершилася робота Четвертої сесії Школи професійної журналістики «Нова Україна»](https://www.parlament.org.ua/news/zavershylasya-robota-chetvertoyi-sesiyi-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina/) - 21 листопада 2010 року у м. Львові відбулася Четверта фінальна сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку провела Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Round table “Regulation of political parties” (Lviv)](https://www.parlament.org.ua/en/news/round-table-regulation-of-political-parties-lviv/) - 8 листопада у Львові відбувся круглий стіл на тему «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ», який був організованийЛабораторією законодавчих ініціатив. - [Круглий стіл «Регулювання політичних партій» (м. Львів)](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-regulyuvannya-politychnyh-partij-m-lviv/) - 8 листопада у Львові відбувся круглий стіл на тему «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ», який був організованийЛабораторією законодавчих ініціатив. - [Ювілейна конференція випускників одного з найуспішніших мережево-освітніх проектів в країні – Української школи політичних студій (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/yuvilejna-konferencziya-vypusknykiv-odnogo-z-najuspishnishyh-merezhevo-osvitnih-proektiv-v-krayini-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-m-kyyiv/) - 6-7 листопада в Києві відбулася Ювілейна П’ята щорічна конференція випускників Української школи політичних студій, одного з найуспішніших мережево-освітніх проектів України, який протягом п’яти років об’єднав близько 180 представників успішної молоді з різних сфер – держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів та громадських діячів. Цього року коло Школи поповнилося ще 36 випускниками проекту. Ми прагнули наповненої широкоформатної дискусії, що дозволила би нам зрозуміти та ефективно донести думки й бачення один до одного, а також сформувати певне ціннісне уявлення про те, як далі має будуватися наше з Вами майбутнє та розвиватися наша країна. - [Вибори проходили всупереч міжнародним стандартам (громадський прес-центр “Місцеві вибори – 2010”)](https://www.parlament.org.ua/news/vybory-prohodyly-vsuperech-mizhnarodnym-standartam-gromadskyj-pres-czentr-misczevi-vybory-2010/) - Місцеві вибори — 2010 не можна визнати чесними, прозорими та демократичними. Було зроблено все, щоб не допустити повноцінного суспільного контролю. Такий висновок зробили громадські спостерігачі та експерти під час прес-конференції Громадського прес-центру “Місцеві вибори – 2010”. - [Проект «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/proekt-gromadyanyn-i-derzhava-rozvytok-partnerstva-dlya-efektyvnogo-uryaduvannya-v-ukrayini/) - Проект «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні» (Жовтень 2010 р. – вересень 2012 р.) Британська Рада в Україні спільно з Асоціацією «Соціально-Економічні Стратегії та Партнерства» та Лабораторією законодавчих ініціатив розпочала реалізацію проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні», який фінансуєтьсяЄвропейським Союзом. - [У Києві відбудеться Другий регіональний конгрес неурядових організацій](https://www.parlament.org.ua/news/u-kyyevi-vidbudetsya-drugyj-regionalnyj-kongres-neuryadovyh-organizaczij/) - 25 – 27 листопада 2007 року у м. Києві відбудеться Другий регіональний конгрес НУО. Захід організовують Конференція міжнародних неурядових організацій Ради Європи, Лабораторія законодавчих ініціатив та Міжнародний фонд «Відродження». Ініціатива проведення регіональних конгресів стала результатом III – го Самміту глав держав і урядів держав – членів Ради Європи (Варшава, 16 – 17 травня 2005 року). Перший захід відбувся в березні 2006 року в Варшаві – в ньому взяли участь близько 200 представників громадянського суспільства країн Центральної та Східної Європи. Місцем проведення Другого регіонального конгресу було обрано м. Київ. - [Презентація дослідження “Чому ‘Європа’ має значення?” у Лондоні та Мадриді](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-chomu-yevropa-maye-znachennya-u-londoni-ta-madrydi/) - 20 жовтня у Лондоні та 25 жовтня у Мадриді відбулись презентації аналітичного звіту Лабораторії законодавчих ініціатив «Чому ‘Європа’ має значення? ‘Європеїзація’ законодавчого процесу та парламентських практик в Україні». Дослідження є унікальною спробою проаналізувати «європеїзацію» українського парламентаризму та законодавчої діяльності Верховної Ради України, охоплюючи не лише процес адаптації українського законодавства до права ЄС, а й значно ширший спектр наслідків, що пов’язані з впливом «Європи» на діяльність парламенту. - [Що очікувати у день виборів? (громадський прес-центр «Місцеві вибори — 2010: факти, порушення, тенденції»)](https://www.parlament.org.ua/news/shho-ochikuvaty-u-den-vyboriv-gromadskyj-pres-czentr-misczevi-vybory-2010-fakty-porushennya-tendencziyi/) - 28 жовтня відбулася прес-конференція Громадського прес-центру «Місцеві вибори — 2010: факти, порушення, тенденції» на тему «Що очікувати в день виборів?». Громадські спостерігачі розказали про те, як запобігти спробам фальсифікацій безпосередньо в день проведення місцевих виборів, що робити громадянам у випадку виявлення порушень та поділилися прогнозами щодо того, чи зніматимуть кандидатів у переддень виборів. До уваги присутніх були представлені також перші результати експертного опитуваня “Місцеві вибори-2010”, присвячених аналізу застосування адмінресурсу, політичнії конкуренції та ролі медіа і громадських організацій у виборчій кампанії. - [Прес-конференція «Суспільні очікування та активність партій на місцевих виборах. Результати досліджень» (громадський прес-центр «Місцеві вибори — 2010»)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-suspilni-ochikuvannya-ta-aktyvnist-partij-na-misczevyh-vyborah-rezultaty-doslidzhen-gromadskyj-pres-czentr-misczevi-vybory-2010/) - 21 жовтня (четвер) відбулася прес-конференція Громадського прес-центру «Місцеві вибори — 2010: факти, порушення, тенденції» на тему «Суспільні очікування та активність партій на місцевих виборах». Громадські спостерігачі розказали про результати соціологічних та експертних досліджень суспільних очікувань на місцевих виборах, а також представили результати моніторингу активності партій під час виборчої кампанії. - [Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив провели тренінг «Парламентська демократія» для представників секретаріатів комітетів Верховної Ради України](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-provely-trening-parlamentska-demokratiya-dlya-predstavnykiv-sekretariativ-komitetiv-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - 14-15 жовтня 2010 року в рамках Програми посилення кадрової спроможності парламенту України відбувся тренінг «Парламентська демократія», який став початком другого року роботи Вестмінстерського консорціуму в Україні. Олена ЧЕБАНЕНКО та Денис КОВРИЖЕНКО,експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, у співпраці з співробітниками Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України провелидводенне навчання представників секретаріатів парламентських комітетів, присвячене принципам парламентської демократії, міжнародним демократичним стандартам у сфері виборів, політичних партій, етики парламентарів, а також аналізу політики для парламенту. - [Round table “Regulation of political parties in Ukraine: current state and direction of reforms”](https://www.parlament.org.ua/en/news/round-table-regulation-of-political-parties-in-ukraine-current-state-and-direction-of-reforms/) - On 12 October 2010, a round table “Regulation of Political Parties in Ukraine: Current State and Direction of Reforms” took place in Kyiv. The event was organized by the Parliamentary Committee for State Development and Local Self-Governance in cooperation with the Agency for Legislative Initiatives. During the round table, the Agency presented the study “Regulation of Political Parties in Ukraine: Current State and Directions of Reforms”, which is based on the discussions of the key problematic issues related to the regulation of the activities of political parties in Ukraine, including those related to the participation of political parties in elections, campaign funding, internal political party democracy, gender balance, complicated procedures set for the establishment and termination of political parties. The report also offers recommendations on the ways and prospects to improve the Ukrainian legislation regulating the functioning of political parties on the basis of the best European practices. The study was undertaken by Denys Kovryzhenko, Director for Legal Programmes of the Agency for Legislative Initiatives, with the financial support of the European Union within the framework of a joint EU-OSCE/ODIHRproject. - [Круглий стіл „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-regulyuvannya-politychnyh-partij-v-ukrayini-suchasnyj-stan-i-napryamy-reform-m-kyyiv/) - 12 жовтня в Києві відбувся круглий стіл на тему «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ». Організаторами заходу стали Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у співробітництві з Лабораторією законодавчих ініціатив. Під час роботи круглого столу відбулась презентація дослідження „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дане дослідження стало результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик. Дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» було здійснене Директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком за фінансової допомоги Європейського Союзу в рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ. - [Прес-конференція «Адмінресурс на службі «чорного піару» (громадський прес-центр «Місцеві вибори — 2010»)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-adminresurs-na-sluzhbi-chornogo-piaru-gromadskyj-pres-czentr-misczevi-vybory-2010/) - В межах діяльності Громадського прес-центру “Місцеві вибори — 2010. Факти, порушення, тенденції” представники неурядових організацій, що ведуть моніторинг цьогорічної місцевої виборчої кампанії, розповіли про маніпулятивні технології та застосування адмінресурсу для «очорнення» опонентів. Також були продемонстровані відповідні фото- і відеоматеріали. - [Перспективи євроінтеграції у сфері правосуддя: ЛЗІ на XIV Судовому форумі](https://www.parlament.org.ua/news/ali-na-xiv-sudovomu-forumi/) - «Євроінтеграція — це спільна справа, де різноперспективний досвід та експертиза мають бути активом і перевагою, а не відкидатися як щось зайве і непотрібне», — зазначив керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін під час XIV Судового форуму. ЛЗІ долучилася до цього заходу, який щорічно проводить Асоціація правників України для обговорення викликів та майбутнього правосуддя в Україні. - [Громадський прес-центр «Місцеві вибори-2010» назвав 10 загроз місцевим виборам](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskyj-pres-czentr-misczevi-vybory-2010-nazvav-10-zagroz-misczevym-vyboram/) - В рамках громадського прес-центру “Місцеві вибори-2010. Факти, порушення, тенденції”, організованого Громадянською асамблеєю України, відбулася прес-конференція, на якій експерти оприлюднили 10 найбільших загроз місцевим виборам 2010 року. - [Дайджест Мережі підтримки реформ (вересень 2010)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-merezhi-pidtrymky-reform-veresen-2010/) - Вересень відкрив новий політичний сезон в Україні, який відзначився рядом резонансних змін в різних сферах суспільного життя країни та продовжив існуючі тенденції у вітчизняній політиці. Серед таких тенденцій, перш за все, слід відмітити збільшення кількості дій Служби безпеки України, до яких була привернута суспільна увага протягом всього місяця. Так у вересні до СБУ на допит викликалися кілька чиновників з уряду Юлії Тимошенко (зокрема – колишній віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов) та адміністрації Київського міського голови Леоніда Черновецького. Крім того, Служба безпеки України провела перевірку діяльності кількох неурядових організацій, які є грантоотримувачами міжнародних фондів, що отримало неоднозначну оцінку української громадськості. Показовим виявився випадок затримання Службою безпеки України історика Руслана Забілого, який займається дослідженням діяльності ОУН-УПА й теми Голодомору, та звинувачення його у спробі розголошення державної таємниці. - [Ріст довіри до парламенту: тенденція чи тимчасове явище? Результати соціологічного дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/rist-doviry-do-parlamentu-tendencziya-chy-tymchasove-yavyshhe-rezultaty-socziologichnogo-doslidzhennya-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-m-kyyiv/) - 28 вересня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив в інформаційному агентстві «ІМК» презентувала результати дослідження щодо рейтингу довіри українців до Верховної Ради України. Соціологічне опитування стосувалося також ставлення громадян України до обсягу депутатського імунітету, приєднання опозиційних депутатів до парламентської коаліції та комунікації народних обранців з виборцями. - [В Одесі відбулася Третя сесія національної програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/v-odesi-vidbulasya-tretya-sesiya-naczionalnoyi-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 17-19 вересня 2010 року в м. Одеса відбулася Третя сесія Української школи політичних студій, остання сесія національної програми для цьогорічних учасників Школи. Українська школа політичних студій (УШПС) була започаткована Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи у 2005 році з нагоди 10-річчя вступу України до організації. Діяльність УШПС спрямована на створення єдиного комунікаційного простору для людей, орієнтованих на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи. Її метою є також застосування інноваційних освітніх підходів та створення можливостей для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя. Школа забезпечує всебічну підтримку та ціннісне орієнтування учасників мережі. - [На політичному роздоріжжі (коментар Олени Чебаненко газеті “Известия в Украине”)](https://www.parlament.org.ua/news/na-politychnomu-rozdorizhzhi-komentar-oleny-chebanenko-gazeti-yzvestyya-v-ukrayne/) - Під час звернення до українського народу з нагоди Дня Конституції президент України Віктор Янукович розкритикував (й цілком небезпідставно) ключові положення конституційної реформи 2004 року як такі, що не витримали випробування часом. Пізніше, під час відкриття чергової сесії Верховної Ради України, він наголосив на необхідності злагодженої роботи парламенту, уряду та президента задля реалізації ключових реформ і підвищення рівня життя громадян. Назріває закономірне припущення: невже Україну вкотре чекає новий етап дебатів про зміну балансу повноважень між різними гілками влади (себто про багатостраждальну конституційну реформу), та, як наслідок — політичної нестабільності, що традиційно супроводжує такі процеси в нашій країні? - [В Одесі відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна»](https://www.parlament.org.ua/news/v-odesi-vidbulasya-tretya-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina/) - 16 – 19 вересня 2010 року в Одесі пройшла третя в цьому році сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна». Захід відбувся за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. - [Reform Support Network, Committee of Voters of Ukraine, Civic Assembly of Ukraine Statement](https://www.parlament.org.ua/en/news/reform-support-network-committee-of-voters-of-ukraine-civic-assembly-of-ukraine-statement/) - Мережа підтримки реформ, Комітет виборців України та Громадянська асамблея України вважають неприпустимими випадки перешкоджання доступу громадськості до інформації про роботу органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, особливо напередодні чергових місцевих виборів. Наше глибоке обурення викликають непоодинокі випадки фізичного насильства щодо громадських діячів, котрі здійснюють моніторинг виборчої кампанії.Зокрема, 14 вересня 2010 року у Херсоні під час звіту міського голови Володимира Сальдо невідомими було побито голову Херсонського відділення Комітету виборців України, регіонального координатора Мережі підтримки реформ у Херсонській області та журналіста газети «Вільний вибір» Дементія Білого. В порушення законодавчих гарантій журналістської діяльності охорона спочатку не пропускала його (а також інших журналістів та декількох опозиційних депутатів) до зали, де звітував мер, а пізніше невстановлені особи нанесли Дементію Білому ряд ушкоджень після того, як він намагався публічно звернутися до міського голови щодо з’ясування ситуації із закритістю заходу. В результаті журналіст отримав гіпертонічний криз та струс мозку. - [Заява Мережі підтримки реформ, Комітету виборців України та Громадянської асамблеї України з приводу побиття журналіста та громадського діяча Дементія Білого](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-merezhi-pidtrymky-reform-komitetu-vyborcziv-ukrayiny-ta-gromadyanskoyi-asambleyi-ukrayiny-z-pryvodu-pobyttya-zhurnalista-ta-gromadskogo-diyacha-dementiya-bilogo/) - Мережа підтримки реформ, Комітет виборців України та Громадянська асамблея України вважають неприпустимими випадки перешкоджання доступу громадськості до інформації про роботу органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, особливо напередодні чергових місцевих виборів. Наше глибоке обурення викликають непоодинокі випадки фізичного насильства щодо громадських діячів, котрі здійснюють моніторинг виборчої кампанії.Зокрема, 14 вересня 2010 року у Херсоні під час звіту міського голови Володимира Сальдо невідомими було побито голову Херсонського відділення Комітету виборців України, регіонального координатора Мережі підтримки реформ у Херсонській області та журналіста газети «Вільний вибір» Дементія Білого. В порушення законодавчих гарантій журналістської діяльності охорона спочатку не пропускала його (а також інших журналістів та декількох опозиційних депутатів) до зали, де звітував мер, а пізніше невстановлені особи нанесли Дементію Білому ряд ушкоджень після того, як він намагався публічно звернутися до міського голови щодо з’ясування ситуації із закритістю заходу. В результаті журналіст отримав гіпертонічний криз та струс мозку. - [Представники Лабораторії законодавчих ініціатив та випускники УШПС взяли участь у IV регіональному конгресі НУО](https://www.parlament.org.ua/news/predstavnyky-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-ta-vypusknyky-ushps-vzyaly-uchast-u-iv-regionalnomu-kongresi-nuo/) - Представники провідних неурядових організацій України взяли участь у IV Регіональному Конгресі НУО присвяченому темі «Роль НУО у плюралістичній демократії», що проходив 10 – 13 червня 2010 року у Вільнюсі (Литва). Українська делегація була представлена у більшості дискусійних панелей, долучилась до написання фінальної декларації Конгресу та оприлюднила окрему заяву. - [Дайджест Мережі підтримки реформ (серпень 2010)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-merezhi-pidtrymky-reform-serpen-2010/) - Серпень 2010 р. можна охарактеризувати як своєрідний перехідний період між двома суспільно-політичними етапами: поступовою монополізацією влади партіями коаліції (в основному представники Партії Регіонів) та початком місцевої виборчої кампанії. Фактично завершилась концентрація влади навколо виконавчої вертикалі та кадрове оновлення усіх ключових позицій. В місцевих радах, за оцінками експертів, добіг логічного кінця процес переходу депутатів у провладні фракції. - [Коментар Дениса Ковриженка щодо змін до законодавства про місцеві вибори газеті «Известия в Украине»](https://www.parlament.org.ua/news/komentar-denysa-kovryzhenka-shhodo-zmin-do-zakonodavstva-pro-misczevi-vybory-gazeti-yzvestyya-v-ukrayne/) - Депутати «у мішку» Денис Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Основні недоліки, породжені новою редакцією закону про місцеві вибори від 10 липня 2010 року, новоприйнятим на нещодавній позачерговій сесії Верховної Ради законом усунуті так і не були. Перш за все, була збережена змішана виборча система, яка неодноразово критикувалася і політиками, і експертами як така, що створює значні можливості для використання адміністративного ресурсу. Міські голови і надалі будуть обиратися за мажоритарною системою відносної більшості, яка так само критикувалась, оскільки дозволяє обирати мерів фактично меншістю виборців того чи іншого міста. - [Дайджест мережі підтримки реформ (липень 2010)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-merezhi-pidtrymky-reform-lypen-2010/) - Липень 2010 року став несподівано неспокійним місяцем, як на звичну для цього часу атмосферу політичного міжсезоння. Кадрові ротації в уряді, ухвалення нового закону про місцеві вибори, візит Патріарха Російської православної церкви Кирила, байкерські заїзди російського прем’єра Володимира Путіна, арешти колишніх працівників Нафтогазу у справі «націоналізації» газу РосУкрЕнерго, звернення народних депутатів України до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222–IV– лише найпомітніші національні події суспільного життя, що робили липень спекотним не лише метеорологічно, але й політично. - [Заява Мережі підтримки реформ у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України нової редакції закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-merezhi-pidtrymky-reform-u-zvyazku-z-uhvalennyam-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-novoyi-redakcziyi-zakonu-pro-vybory-deputativ-verhovnoyi-rady-avtonomnoyi-respubliky-krym-misczevyh-r/) - 22 липня 2010 року Мережа Підтримки Реформ оприлюднила нову заяву у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України нової редакції Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Тема місцевих виборів, принципів, правил та процедур, що регламентують їх проведення, знаходиться у полі пильної уваги Мережі від самого початку її діяльності. Зокрема 15 квітня Мережа оприлюднила свою першу заяву щодо засад проведення місцевих виборів в Україні. Після цього представники Мережі взяли участь у парламентських слуханнях “Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад” (12 травня 2010 р.) та виступили з пропозиціями щодо удосконалення відповідних законодавчих норм. - [Круглий стіл “Місцеві вибори-2010: виклики для громадськості”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-misczevi-vybory-2010-vyklyky-dlya-gromadskosti/) - У липні цього року Верховна Рада схвалила зміни до закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Саме це стало приводом для дискусії – круглого столу “Місцеві вибори — 2010: виклики для громадськості“, організованого під егідою Громадянської Асамблеї України. Присутня громадськість із різних куточків України занепокоєна тим, що правила проведення виборів вже вкотре змінюються незадовго до початку самих виборів. Захід став майданчиком для обміну думок з приводу подальших дій громадських організацій та аналізу законодавства. - [Дайджест Мережі підтримки реформ (червень 2010 р.)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-merezhi-pidtrymky-reform-cherven-2010-r/) - До Вашої уваги запропоновано перший номер Дайджесту реформ, який є щомісячним виданням Мережі, що відслідковує основні події та тенденції політичного й суспільного життя в регіонах, діяльність регіональних комітетів реформ та ключові заходи ініційовані громадянських суспільством у контексті реформування країни. - [Друга сесія Школи професійної журналістики “Нова Україна”](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina/) - З 24 червня по 27 червня 2010 року у Києві пройшла Друга сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” яку Лабораторія законодавчих ініціатив провела спільно з Міжнародним фондом «Відродження» та за підтримки компанії “Євромедіа”. Основними темами цієї сесії стали правові питання діяльності ЗМІ, громадянська журналістика, медіа-бізнес та ціннісний вимір українського суспільства. Сесія розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, журналіста, ведучого програми “Свобода слова”, що прочитав лекцію на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами“. Його лекція стосувалася питань відповідальності журналістів перед співгромадянами та мала своє продовження у подальшій дискусії з учасниками школи. - [Ігор Когут: На місцевих виборах будуть «прориви» радикальних сил](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-na-misczevyh-vyborah-budut-proryvy-radykalnyh-syl/) - В інтерв’ю інформаційному агентству ЛігаБізнесІнформ Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут розповів про перспективи місцевих виборів в Україні, а також про нагальні потреби зміни виборчого законодавства. - [Круглий стіл «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми в.Януковича» (м. Донецьк)](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-ekonomichni-reformy-v-ukrayini-u-konteksti-peredvyborchoyi-programy-v-yanukovycha-m-doneczk/) - 16 червня 2010 року в Донецьку відбувся круглий стіл «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми В.Януковича». Захід проводився за ініціативи Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» спільно з Громадянською коаліцією «Право на майбутнє»та Мережею підтримки реформ. В роботі круглого столу взяло участь більше 50 представників наукової спільноти, громадського сектору, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації - [Завершилася робота першої сесії Школи професійної журналістики «Нова Україна»](https://www.parlament.org.ua/news/zavershylasya-robota-pershoyi-sesiyi-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina/) - Перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, що відбулася одразу по закінченні сесії УШПС, була присвячена питанняметнонаціональної політики України (а особливо становищу кримсько-татарського народу), національної консолідації та сучасних ідеологій, а також ролі медіа в громадянському суспільстві та правам й обов’язкам журналістів. Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. Цього року в рамках проекту з-поміж 200 кандидатів було обрано 26 журналістів з різних міст України. - [В Криму завершилася робота другої сесії Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/v-krymu-zavershylasya-robota-drugoyi-sesiyi-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2010 року, що тривала з 26 травня по 30 травня 2010 року у Сімеїзі (АРК, Україна). Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у П’ятому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція). Ключовими темами Другої сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики. Сесію відкрив 26 травня Директор Української школи політичних студій Ігор КОГУТ та Директор відділу політичного аналізу та співробітництва Генерального директорату демократії та політичних справ Ради Європи Клаудія ЛУЧІАНІ. - [Розгляд Звіту Єврокомісії щодо України: ЛЗІ долучилася до засідання Комітету ВРУ](https://www.parlament.org.ua/news/review-of-the-european-commissions-report-on-ukraine/) - 21 листопада Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до засідання Комітету з питань інтеграції України до ЄС, яке було присвячене обговоренню Звіту Європейської Комісії про прогрес України. Під час засідання представники коаліції громадських організацій на чолі з ЛЗІ представили і свої напрацювання та рекомендації у межах Тіньового звіту за розділами 23 і 24, а також звернули увагу на ключові проблеми у процесі реформ. - [Parliament in Wartime and on the Path to the EU: Key Takeaways from the ALI Discussion](https://www.parlament.org.ua/en/news/parliament-in-wartime-and-on-the-path-to-the-eu-key-takeaways-from-the-ali-discussion/) - On 5 November 2025, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) held an expert discussion entitled ‘Wartime Challenges and the European Integration Tasks of the Verkhovna Rada of Ukraine: Institutional and Personal Dimensions’. The event followed ALI’s recent publication of its Parliamentary Monitoring Report for the 13th session, which analysed trends, practices and performance indicators. - [European Commission: Progress Achieved, but Key Reforms in Justice and Security Require Acceleration](https://www.parlament.org.ua/en/news/european-commission-progress-achieved-but-key-reforms-in-justice-and-security-require-acceleration/) - Experts from the Agency for Legislative Initiatives analysed the recommendations of international partners under Chapters 23 and 24, specifically, concerning judicial reform, the reform of the prosecution service, the fight against organised crime and related areas. Most recommendations echo the assessment provided by civil society organisations led by the Agency for Legislative Initiatives in the Shadow Report presented earlier. - [ALI Embarks on a New Project to Digitalise Ukraine's Judicial System and the Constitutional Court of Ukraine, Supported by Sweden](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-new-project-digitalise-ukraines-judicial-system/) - With the support of the Swedish International Development Cooperation Agency (Sida), the Agency for Legislative Initiatives is launching a project to digitalise Ukraine's judicial system. - [Європейська комісія: Поступ є, але ключові реформи у сферах правосуддя та безпеки потребують прискорення](https://www.parlament.org.ua/news/european-commissions-enlargement-package-report-ukraine-2025/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували рекомендації міжнародних партнерів за розділами 23 і 24, а саме щодо судової реформи, реформи прокуратури, боротьби з організованою злочинністю тощо. Більшість рекомендацій перегукуються з оцінкою від громадських організацій на чолі з ЛЗІ у Тіньовому звіті, який презентували напередодні. - [Парламент під час війни та на шляху до ЄС: ключові акценти обговорення ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/news/parliament-in-wartime-highlights-of-the-ali-discussion/) - 5 листопада 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела експертну розмову «Воєнні виклики та євроінтеграційні завдання Верховної Ради України: інституційний та персональний виміри». Адже нещодавно ЛЗІ опублікувала парламентський Моніторинг за 13 сесію — щодо тенденцій, практик й показників роботи. - [Дзеркало прогресу України на шляху в ЄС: ЛЗІ презентувала Тіньовий звіт](https://www.parlament.org.ua/news/shadow-report-2025-23-24-chapters/) - Тіньовий звіт став результатом спільної роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів», «Європейська правда» та Асоціації правників України. Його мета — надати комплексну, незалежну оцінку виконання Україною рекомендацій Європейської комісії, виявити прогалини у реформуванні й окреслити пріоритети для подальшого руху до членства в ЄС. - [Презентація «Білої книги» українського парламентаризму (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-biloyi-knygy-ukrayinskogo-parlamentaryzmu-m-kyyiv/) - 25 травня в інформаційному агентстві «ІМК» відбулась презентація «Білої книги» українського парламентаризму (Концепції змін до законодавчих актів України щодо підвищення ефективності функціонування Верховної Ради України). Лабораторія законодавчих ініціатив протягом 10 років свого існування розробила цілу низку пропозицій щодо підвищення ефективності роботи українського парламенту. Всі вони були систематизовані в Концепції змін до законодавчих актів України щодо підвищення ефективності функціонування Верховної Ради України («Біла книга» українського парламентаризму). Концепція покликана підвищити ефективність роботи Верховної Ради України через усунення конкретних недоліків у її діяльності, зокрема, у сфері законотворення, зв’язку з виборцями, парламентського контролю, статусу народних депутатів, організації роботи парламенту тощо. Важливо відзначити, що Концепція готувалася в ході численних консультацій з народними депутатами, представниками апарату Верховної Ради, провідними експертами з усіх регіонів України та інших країн, що додає легітимності документу. - [Міжнародна конференція „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-regulyuvannya-politychnyh-partij-v-ukrayini-suchasnyj-stan-i-napryamy-reform/) - 21 травня 2010 року в Києві відбулась міжнародна конференція «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ». Основною метою заходу стало обговорення ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні (у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах та фінансуванням виборчих кампаній), визначення шляхів і перспектив їх вирішення. В ході конференції Лабораторією законодавчих ініціатив було представлено Національний Звіт щодо регулювання політичних партій в Україні. - [Навчальний візит до України молдавської Школи молодого політичного лідера](https://www.parlament.org.ua/news/navchalnyj-vizyt-do-ukrayiny-moldavskoyi-shkoly-molodogo-politychnogo-lidera/) - 12 – 14 травня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив виступила партнером Асоціації АDEPT (Asociatia pentru Democratie Participativa, Молдова) по організації навчального візиту Школи молодого політичного лідера (Молдова) до України. У фокусі візиту опинились питання взаємодії та співпраці молодіжних організацій політичних партій з материнськими структурами, особливості врахування позицій молодіжного крила при прийняті рішень партійним керівництвом, ефективності механізмів комунікації на місцевому та національному рівні, залучення «молодіжок» до виконання завдань, що постають перед партіями у щоденній діяльності (зокрема під час виборчих кампаній). Дискусії щодо цих тем пройшли під час робочих зустрічей з керівництвом ВМГО «Батьківщина Молода» та ВМГО «Союз Молоді Регіонів України». - [Politicians and experts discussed prospects of constitutional reform in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/politicians-and-experts-discussed-prospects-of-constitutional-reform-in-ukraine/) - According to the fact that constitutional reform 2004 didn’t have a desirable result – formation of a well-balanced system of power – the idea of a new constitutional review became more and more popular among politicians and experts. This review is supposed to form more efficient authorities’ structure, clarify political responsibility of decisions makers and help to solve problems, which were not taken to account in 2004, particularly – reformation of the system of local power, administrative and territorial division and competence of the Constitutional Court. Despite common understanding of defects of the Constitution in its current redaction, politicians and experts have different views upon the constitutional reform. Accordingly, there is no unity of views about the most optimal constitutional amendments mechanisms: some politicians and experts propose to review the Constitution in the order that is prescribed by it, while others support the idea of national referendum conducting. So, the aim of the conference was to define with the help of different politicians, representatives of leading think tanks, scientists and international specialists which constitutional amendments mechanisms and limits correspond to the main current political problems, collective interests and provide consolidation of society. The conference consisted of two plenary sessions: • Constitutional reform: content and limits of constitutional transformations in the context of the interests of society, authority and opposition • Constitutional amendments mechanisms: problems and solutionsMATERIALS OF THE CONFERENCE PREPARED BY EXPERTS OF THE AGENCY FOR LEGISLATIVE INITIATIVES. - [Public forum “Constitutional reform: the view of the civil society”](https://www.parlament.org.ua/en/news/public-forum-constitutional-reform-the-view-of-the-civil-society/) - On 16-18 February 2007, Odessa hosted the Public Forum “Constitutional Reform: the View of the Civil Society”. The discussion was initiated and organised by the Agency for Legislative Initiates (Kyiv), the Council of Europe, and a number of expert institutions of Donetsk, Lutsk, Sumy, Zaporizhzhya, Luhansk, and Kherson. The Forum was also supported by Joint Programme of the Council of Europe and the European Commission “Support to Democratic Processes in Southern Caucuses and Ukraine”. The Forum aimed to ensure a possibility to discuss the results and further priorities and prospects for the development of the constitutional reform in Ukraine, as well as to prepare recommendations of the next steps to be taken to secure effective functioning of public authorities and local self-governance bodies in Ukraine. In particular, the following issues were discussed: Constitutional Reform in Ukraine: Assessment of Results; Prospects of Further Reform of the Public Authorities in Ukraine; New Format of Relations in the Parliament-President-Government Triangle: Constitutional Reform and Local Self-Governance. The forum collected about 130 participants from 20 regions of Ukraine (90 participants and 35 media representatives): 1) NGO and think tank experts; 2) Members of local councils and political parties representatives; 3) Media; 4) Members of the Verkhovna Rada and other high level state authorities; 5) Representatives of the CoE Directorate General for Political Affairs and other international institutions. Speakers Ihor KOHUT, Chairman of the Board, Agency for Legislative Initiatives; Oleksandr PROKOPENKO, Secretary of Odessa City Council; Mykola TYNDYUK, Deputy Head of the Odessa Regional Council; Plamen NIKOLOV, Adviser of the Directorate General of Political Affairs, Council of Europe; Vladyslav LUKYANOV, MP, Deputy Head of the Committee on State Building, Regional Policy and Local Governments; Thomas MARKERT, Deputy Secretary of the Venice Commission, Council of Europe; Anatoliy MATVIENKO, MP, First Deputy Head of the Committee on State Building, Regional Policy and Local Governments; Mykola KOZYUBRA, Member of the National Commission for Strengthening Democracy and Rule of Law, resigned judge of the Constitutional Court of Ukraine, Doctor of Sciences in Law, Professor; Sergyi HRYNOVETSKYI, Member of the Odessa Regional Council; Sergio BARTOLE, Professor of Constitutional Law, University of Trieste, substitute member of the Venice Commission; Volodymyr FESENKO, Director of the Center of Applied Political Studies «Penta»; Denys KOVRYZHENKO, Expert, Agency for Legislative Initiatives; Michel GUEGAN, Vice-Chair of the Institutional Committee, Chamber of Local Authorities, Congress of Local and Regional Authorities; Volodymyr SHAPOVAL, Representative of the President of Ukraine in the Constitutional Court of Ukraine, resigned judge of the Constitutional Court of Ukraine, Doctor of Sciences in Law, Professor; Anatoliy SELIVANOV, Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine in the Constitutional Court of Ukraine, Doctor of Sciences in Law, Professor; Yuriy KLUCHKOVSKYI, MP; Victor TYMOSCHUK, Head of the Centre for Political and Legal Reforms; Taras CHORNOVIL, MP; Oleksiy HARAN, Professor of the National University Kyiv Mohyla Academy, School for Political Analyses; Oleksandr STARYNETS, Head of the Secretariat of the Socialist party faction in the Verkhovna Rada of Ukraine. Openning At the Opening Ceremony, the Forum participants were welcomed by the organisers, representatives of Odesa authorities, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Council of Europe, and the Venice Commission. In his welcoming speech, Mr Ihor Kohut, Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiativesstressed how important it is to assess the results of the constitutional reform in Ukraine from the positions of the civil society, as well as emphasised the necessity of rational comprehension of the process whereby cooperation between different branches of power is formed and the new system of local self-governance is built in Ukraine. Mr Oleksandr Prokopenko, Secretary of Odesa City Council mentioned that the improvement of the local self-governance is the basis of democratic transformations, while its improper system generates social and political complications. Mr Mykola Tyndyuk, Deputy Chairman of Odesa City Council reminded that the people is the bearer of power in Ukraine, therefore the constitutional reform and definition of the legal framework of political responsibility shall be discussed not only by the politicians, but also the public in general; in this context, there is a need to pass the laws on the President of Ukraine, on the parliamentary opposition, as well as to amend the Cabinet of Ministers Act. Mr Plamen Nikolov, representative of the Directorate General for Political Affairs of the Council of Europe stressed the necessity of cooperation between public authorities and the civil society sector. Mr Vladyslav Lukiyanov,Deputy Chairman of the Parliamentary Committee for Public Authorities Development, Regional Policy, and Local Self-Governance pointed out that the main problem in the triangle of public authorities in Ukraine is not the issue of division of powers, but rather the correlation of rights and powers, which brings about the necessity to pass the laws on the status of a citizen and on central executive authorities, as well as make the necessary amendments to the Cabinet of Ministers Act. Mr Thomas Markert, Deputy Secretary of the Venice Commission recalled the history of cooperation between the Venice Commission and Ukraine and said that the democratic progress in the country were obvious; however, at the current moment there was a need to solve the problems of relations between public authorities and efficient division of powers. Panel 1: “Constitutional Reform in Ukraine: Assessment of Results” The main aim of the Plenary Session “Constitutional Reform in Ukraine: Assessment of Results” was to discuss the prospect of the constitutional reform in Ukraine, and to define the priorities of further transformations and steps to be made to ensure efficient functioning of public authorities and local self-governance in Ukraine. The participants of the panel have agreed that the main aim of cooperation within the power triangle “the President – the Parliament – the Government” is unclear and unbalanced division of powers between the branches of powers. One of the preconditions for the solution of this problem is the local self-governance reform with due account of the subsidiarity principle. MP Anatoliy Matvienko stressed that the main task of the constitutional reform is to ensure existence of responsible government system and stable society. Having analysed the history of the constitutional reform he noted that the calls for a new constitution threaten the lost of the achievements of the current one, therefore any further reforms shall aim to ensure the balance of powers and their division in order to eliminate the threat of war between the branches of power. In this context, one of the important mechanisms is the local self-governance reform which shall become the first step towards efficient and structured division of powers. Mr Matvienko also supported Bill No. 3207 (new No. 0900) and blamed those who frighten the President by the loss of powers due to its adoption. Mr Mykola Kozyubra, Head of the State and Legal Sciences Department of Kyiv-Mohyla Academy and a judge of the Constitutional Court of Ukraine, said that different political forces had had different motives when they had been backing the constitutional reform. The main problem, however, was that the political elite was not striving to observe the constitutional provisions, “to live in accordance with the Constitution”. Therefore, it is not possible to say that the 1996 Constitution has exhausted itself, and therefore its further refer shall be aiming not at the redistribution of powers between the power centre, but rather decrease of the number of discretional powers, i.e. those that can be exercised by a certain authority on its own. According to Mr Sergio Bartol, Professor of Constitutional Law of the University of Trieste and Deputy Chairman of the Venice Commission, the studies of the Ukrainian system of power performed by the Venice Commission have become a constant element of constitutional debates. The main conclusion proposed for discussion concerned the danger of direct implementation of the powers of public authorities envisaged by the constitutional reform. In the speaker’s opinion, the balance of power and prevention of its concentration in the hands of the executive powers can be achieved through distribution of power at two levels: vertical which envisages its division into legislative, executive, and judicial, and horizontal which includes the separation of powers between the state and the local self-governance. Mr Serhiy Hrynevetskyi, Member of Odesa Oblast Council stressed the necessity to separate parliamentary and local elections in time, to abolish the system of proportional representations at elections to oblast and district councils, to introduce a bicameral parliament and election of the heads of oblasts and districts in order to improve the efficiency of the operation of local self-governance bodies. Mr Volodymr Fesenko, Director of the Penta Centre for Applied Political Studies underlined that even though the discussion of the constitutional reform is focused on the issues of the constitutional law, the process of transformations is politico-legal. Having assessed positive and negative consequences of the constitutional amendments, as well as have outlined the present day problems, the speaker analysed the possible scenarios of further transformations which shall envisage a comprehensive character of amendments to the legislation, improvement of the operation procedure of the Constitutional Court, and termination of war between the main actors of the constitutional process. Mr Denys Kovryzhenko, expert of the Agency for Legislative Initiatives analysed the consequences of the constitutional reform and outlined the further steps in the process of reform of the system of powers in Ukraine, which shall concern regulatory and institutional transformations. Panel 2: “Prospects of Further Reform of the Public Authorities in Ukraine” Participants of the Plenary Session “Prospects of Further Reform of Public Authorities in Ukraine” discussed the prospects and priorities of the constitutional reform in Ukraine. The participants defined the general vectors and specific steps to be made for the further reform of the constitutional system; in particular they include amendment of only those constitutional provisions that need to be objectively changed (the local self-governance reform, balancing of powers etc) on the basis of the sole reconciled concept; broader involvement of the public into the process of political decision-making; improvement of transparency of the operation of public authorities at all levels; adoption of laws that will bring the system of public authorities, their functions and powers closer to the democratic standards; further strengthening of the parliamentary oversight powers; implementation of the administrative reform; development of a reconciled concept of the administrative and territorial reform and local self-governance reform; and reform of law-enforcement authorities. Mr Michel GUEGAN, Vice Chairman of the Institutional Committee of the Local Authorities Chamber of the Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe mentioned that the way of democratic development of the local self-governance shall envisage that the smallest local self-governance subject should realise their role. The main problem in Ukraine is lack of political will necessary for the development of local self-governance due to the fear of responsibility and personal interests of politicians. Outlining further steps in the process of constitutional reform, Mr Volodymyr Shapoval, Representative of the President of Ukraine to the Constitutional Court of Ukraine and a retired judge of the Constitutional Court stressed the necessity to separate the powers of local state administrations and local self-governance bodies, to define the powers of regional self-governance, to provide the local self-governance with its financial basis, to implement the administrative and territorial reform, as well as to set up efficient mechanisms for the conduct of local referenda. According to the speaker, there is a need for deep and systemic constitutional amendments, otherwise there will only be sporadic attempts to solve individual issues in which only certain people are interested in. However, adoption of the law on the President is not to the point, as the status of the head of state is defined by the Constitution, and therefore the regulation subject of the law on the President is unclear. Mr Anatoliy Selivanov, Permanent Representative of the Verkhovna Rada in the Constitutional Court described the constitutional reform as the result of negotiations and a political compromise, since it was done not only for the government powers, but also for the transfer to a new election system, i.e. the changes had a common constitutional and legal nature. Further transformations shall concern the functioning of the local self-governance system, the judiciary, and the public prosecution system. Defining the context of the constitutional reform, MP Yuriy Klyuchkovskyi stressed the necessity to interpret many new constitutional provisions that adversely affect the efficiency of the government system. By their nature, the powers of the President shall find themselves in the area of executive authorities. In Ukraine, however, this area is rather fragmented, since due to the functioning of the institution lf parliamentary majority, the positions of the parliament and the government actually coincide. In addition, he mentioned that adoption of Bill No. 0900 (3207-1) on the local self-governance reform is dangerous, as it does not meet the need of the Ukrainian society at all. Mr Victor Tymoshchuk, Head of the Centre for Political and Legal Reforms said that the lack of balance in the system of public authorities is the main problem generated by the constitutional reform, having stressed that adoption of Bill No. 0900 (3207-1) will not be able to solve this problem, since it will make high quality and equal provision of public services to the people impossible. Regional self-governance can be established only if there is a strong basic level of local self-governance; therefore the local self-governance reform shall begin with this step. According to Mr Oleksiy Hraniy, there is a need for target amendments to the Constitution, and not the radical review of its provisions. Having analysed the recent sociological study of public opinion, the speaker defined the main problems of the constitutional amendments, like their unclearness, the haste with which they have been passed to meet the political circumstances of the day. This evidences lack of convergence pf visions of the model of the system of public authorities between the governing elite and the people. Mr Oleksandr Starynets, Chief of Staff of the Socialist Party stressed that there is no point in discussing the revision of the Constitution, since the constitutional reform resulted from the agreement between practically all political forces; therefore, analysing the prospects of further transformations, one should talk about the bill currently considered by the Verkhovna Rada, and not look into some hypothetical scenarios. Round Table: “New Format of Relations in the Parliament-President-Government Triangle” The following key issues have been discussed: New Model of Relations within this Triangle: its Strong and Weak Aspects; Ways to Further Reform of the Public Authorities; Reform of the Executive Branch: from Constitutional Amendments to the Administrative Reform. Round Table: “Constitutional Reform and Local Self-Governance” The participants of the round table discussed the following issues: Bill No. 0900 (3207-1): Assessment of its Relevance to the Current Challenges; Ways to Improve the Administrative and Territorial System; Role of Local Executive Authorities under the Conditions of the Local Self-governance Reform. Address On the results of the Public Forum “Constitutional Reform: View of the Civil Society”, its participants issued the Address to the President, the Verkhovna Rada, the Cabinet of Ministers, Political Parties, and NGOs. In their address, the participants have presented their generalised vision of the consequences of the constitutional reform in Ukraine and further steps towards the reformation of the system of public authorities and local self-governance. The Forum participants emphasised that implementation of the Ukrainian Constitution is complicated not only by the struggle between the President, the Parliament, and the Government, but also by the fact that the potential of the current Constitution in relation to the reform of public authorities still remains unused. The Forum participants consider that further steps towards to the reform of public authorities shall envisage not only constitutional amendments, but also adoption of a number of legislative act for the development of the constitutional provisions. You can find also: AGENDA of the Public Forum “CONSTITUTIONAL REFORM: VIEW OF THE CIVIL SOCIETY” LIST OF PARTICIPANTS of the PUBLIC FORUM “CONSTITUTIONAL REFORM: VIEW OF THE CIVIL SOCIETY” ANALYTICS, made by the experts of the Agency for Legislative Initiatives for the Public Forum “CONSTITUTIONAL REFORM: VIEW OF THE CIVIL SOCIETY” ADDRESS of the Public Forum participants to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, Political Parties and Non-Governmental Organisations Organizers: Regional partners: Centre for Legislative Initiatives (Donetsk) Centre for Political Analysis and Election Consulting (Lutsk) Centre for Regional Policy Studies (Sumy) Association for Support and Development of Local Self-Governance (Luhansk) Southern-Ukrainian Agency for Social Technologies (Zaporizhzhya) Photo-report: - [Public forum “Efficiency of political parties in Ukraine: problems and prospects”](https://www.parlament.org.ua/en/news/public-forum-efficiency-of-political-parties-in-ukraine-problems-and-prospects/) - On 8-10 December 2006, Donetsk hosted a public forum to discuss the efficiency of political parties in Ukraine, their problems and prospects”. The discussion was initiated and organised by the Agency for Legislative Initiates (Kyiv), the Centre for Legislative Initiatives (Donetsk), the Council of Europe, and a number of expert institutions of Lutsk, Sumy, Zaporizhzhya, Luhansk, and Kherson. The Forum was also supported by the joint European Commission and Council of Europe initiative for democratic development. The forum primarily aimed to outline the problems of the party system in Ukraine, as well as to consider the ways to improve the efficiency of participation of political parties in the political processes in the context of democratic transformations. In particular, the following issues were discussed: Ideological basis of political parties in Ukraine; Institutional and staff capacity; Efficiency of public oversight of political parties; Ways to ensure and improve the efficiency of the legislation on political parties; Funding of political activities; Transparency of party finance and political corruption; Constitutional reform and political responsibility; Ways to ensure responsibility of political parties to the voters; and Results and prospects of the proportional representation election system with closed lists. The forum collected about 100 participants from 19 regions of Ukraine: 1) Members of the Verkhovna Rada (V. Skubenko, V. Stretovych, V. Ivanov); 2) Members of local councils and other local self-governance representatives (О. Beznis, А.Demura, D.Bezuhlyi, Yu. Bova, V. Bohdanov, А. Bodrov, М. Hrekov, О. Vitryanyi, S.Zelinskyi, А. Ivanov, О.Kryshko, О. Krukivskyi, М. Levchenko, Yu. Mindyuk, D.Tkachenko and others); 3) Political parties local representatives (V. Bukhtiarova, О. Dzekanyuk, А. Klymenko, V.Levytskyi and others); 4) NGO and think tank experts (І. Kohut, Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiates; R.Kovalenko, Director of the Centre for Legislative Initiatives; R. Kobets, Analytical Director of the Ideal Country Project; О. Lytvynenko, Leading Policy and Law Expert of Razumkov Centre; О.Miroshnyk, Director of Local Democracy Foundation (Kharkiv); Е.Rakhimkulov, Co-Director of the Parliamentary Development Project of Ukraine and others); 5) Scholars (М. Prymush, Doctor of Political Sciences, Professor, Head of Political Sciences Chair of Donetsk National University; О. Shcherbanyuk, Assistant Professor of the Constitutional, Administrative, and Financial Law Chair of the School of Law of Chernivtsi National University and others); 6) Media (S. Maksymova, Editor-in-Chief of the Legal Journal; О. Kharchenko, UNIAN Editor-in-Chief and others). Also, the forum was attended by representatives of the CoE Directorate General for Political Affairs and other international institutions (J. Gützkow, Director of the NGO and Civil Society Office of the CoE DGPA; P.Nikolov, CoE DGPA Political Advisor; О. Papernyi, NGO and Democratic Governance Expert, OSCE Democratic Institutions and Human Rights Office (Warsaw); and Ye. Radchenko, OSCE Project Coordinator Office in Ukraine). Forum Programme: Plenary Session: „Modern Political Parties in Ukraine and Problems of Their Participation in Political Processes in the Context of Democratic Transformations”; Round Table: “Quality of Political Parties and Party Finance”; Round Table: “Parties, Election System and Political Responsibility”; and Announcement of the Address to Political Parties and Non-Governmental Organisations and its discussion. Plenary Session In his welcoming address to the forum participants, Ihor KOHUT, Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiates wished them a constructive dialogue in the framework of a broad public and political discussion on the place and role of political parties in the modern political system of Ukraine, as well as proposed to assess the efficiency and prospects of the domestic party building in the context of democratic transformations. Uta GUTSKOV, Director of the NGO and Civil Society Office of the CoE DGPA outlined the priorities of the CoE-Ukraine cooperation in the context of support to the party building and informed on the measures planned to be implemented in Ukraine with the support of the Council of Europe. Roman KOVALENKO, Director of the Centre for Legislative Initiatives defined a number of special interest problems concerning the assessment of the efficiency of political parties in Ukraine, in particular the inefficiency of the proportional representation election system, excessive politicisation of local councils, failure of political parties to meet their election promises, low legislative activity and improper quality of bills submitted for the parliamentary consideration. At the discussion part of the plenary session, Denys KOVRYZHENKO, the Agency expert systemically presented the problems related to the development of the Ukrainian party system, mentioned the factors that cause them, and proposed certain steps to strengthen the role of political parties in Ukraine. MP Volodymyr STRETOVYCH raised the problem of the staffing of political parties and stressed the necessity to cover the gap and settle the conflict between political parties and the society. MP Volodymyr SKUBENKO put forward his own vision of the role of political parties in the modern world focusing especially on the responsibility of political parties to the people as the basis for the development of a balanced system of power in Ukraine. MP Volodymyr IVANOV spoke about the problem of party discipline and underlined the importance of the capacity to work in the opposition. Round Table: “Quality of Political Parties and Party Finance The main issues concerned the weakness or lack of the ideological basis of the modern political parties in Ukraine, inefficiency of political parties in the period between elections, the necessity to optimise the financial basis of political parties to improve their quality. Also the participants discussed the problems of the gap between the elected representatives on the one hand and political parties and voters on the other after elections, lack of the mechanism of the mandatory reporting of party members on their activity, switch of the decision-making centre from party bodies to factions, weakness of the party staff reserve, lack of transparency of the incomes and expenses of the party budgets. The issue of the political parties’ sources of funding divided the audience; one part insisted on the necessity to extend their list, while the other advocated its contraction. The discussion was moderated by Roman KOBETS, Analytical Director of the Ideal Country Project. Round Table: “Parties, Election System and Political Responsibility” The participants focused on the discussion of such issues, as efficiency of the election system, constitutional reform and the ways to ensure the responsibility of political parties, operation of political parties in the period between elections, decision-making mechanisms and internal party discipline. The main subject of the discussion was the efficiency of the proportional representation party system with closed lists for local councils. The majority of the audience agreed that this system has proved efficient at the national level as promoting the political structuring of the society. However, it needs to be modified for the application at the local level through introduction of open election lists. The discussion was moderated by Yevhen RADCHENKO, OSCE Project Coordinator Office in Ukraine. Address On the results of the forum, its participants adopted the Address to Political Parties and Non-Governmental Organisations where they expressed their hope that political parties would become true agents of national, regional, and local politics by turning into a sole “path to power” and opening the way to further deconcentration and ideological structuring of the Ukrainian society. The main emphasis was made on the necessity to overcome the deficiencies of closed lists and one-stage nomination of candidates which decreases the role of local party organisations. The Address also contains a call to make decisive transformation of political parties by means of: Reconsideration of the efficiency of closed lists for the elections to councils of all levels; Stimulation of the internal party democracy; Clearly-defined ideological position and formation of programme positions on the basis of internal party discussions; Establishment of cooperation between party representatives in authorities and party organisations; Establishment of mechanisms of political education of political party members and supporters, as well as dissemination of information on the successful experience of organisation of work; The necessity of periodical reporting of party representatives in authorities on their activities; Drastic reorganisation of work of central party bodies that coordinate the operation of factions in local councils; Public refusal from the morally doubtful sources of funding. A special emphasis was made on the necessity to apply European standards of political party activities in terms of their efficiency assessment criteria, amendment of legislation on political parties, dissemination of conclusions made at the forum among the members of the Verkhovna Rada and local self-governance representatives. The forum was broadly covered in the media. Altogether, about 40 media representatives participated in the forum. The issued raised at the discussion will find their continuation and development at the next public forum that will be dedicated to the constitutional reform issues and is expected to take place on 15-17 February 2007. You can find also: Agenda of the PUBLIC FORUM “EFFICIENCY OF POLITICAL PARTIES IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS”. List of participants of the PUBLIC FORUM “EFFICIENCY OF POLITICAL PARTIES IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS”. Analytics, made by the experts of the Agency for Legislative Initiatives for the PUBLIC FORUM “EFFICIENCY OF POLITICAL PARTIES IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS”. The Address to Political Parties and Non-Governmental Organisations on the PUBLIC FORUM “EFFICIENCY OF POLITICAL PARTIES IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS”. Organizers Photo-report - [9 травня успішно завершився перший модуль Програми особистісного розвитку Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/9-travnya-uspishno-zavershyvsya-pershyj-modul-programy-osobystisnogo-rozvytku-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Програма особистісного розвитку є тренінговим компонентом Української школи політичних студій.Навчальна програма Першого модулю “Мистецтво комунікації” складалась з таких тем: • поняття комунікації та стратегії ефективної комунікації; • як розуміти та використовувати мову тіла; • розуміння мотивів та намірів і мистецтво ставити точні питання; • вміння «читати» справжні повідомлення партнера по комунікації. Групу було сформовано шляхом конкурсного відбору анкет. До її складу увійшли випускники УШПС, а також інші представники бізнесу та громадської діяльності. - [Четверта щорічна конференція випускників школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА»](https://www.parlament.org.ua/news/chetverta-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina/) - Вже традиційно, завдяки підтримці програми «Засоби масової інформації» Міжнародного фонду «Відродження» Лабораторія законодавчих ініціатив провела 31 січня – 1 лютого 2014 року в м. Київ Четверту щорічну конференцію випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Протягом чотирьох років функціонування Школи її випускниками стали близько 80 журналістів із усієї України. Щорічна Конференція випускників спрямована на підтримку спільноти журналістів та сприяє обміну ідеями, спілкуванню та втіленню нових ініціатив.Після урочистого відкриття, де з вітальним словом виступили Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» та Лілія Баран, Міжнародний фонд «Відродження», конференція розпочалася обговоренням теми «Медіа до і після Вільнюського саміту: куди рухається галузь?». До виступу було запрошено Дмитра Гнапа, координатора і репортера, агентство Слідство.Інфо; журналіста, Hromadske TV. Д. Гнап розповів про нові медіа проекти, що з`явилися на українському ринку у листопаді-грудні 2013 року. Окресливши специфіку кожного з них, Д. Гнап розповів учасникам про редакторську політику Hromadske TV, а також подальші можливості монетизації проекту. Експерт разом з учасниками обговорили тенденції у висвітленні політичних та соціальних новин в умовах, що склалася в країні. Наступна тема була присвячена питанню безпеки журналіста та безпеки персональних даних, що є особливо актуальним з огляду на деякі законодавчі новели, прийняті Верховною Радою України цього року та політично-соціальну ситуацію. Цю тему висвітлили Людмила Панкратова, адвокат, медіа юрист, тренер таДмитро Снопченка, тренер, фахівець IT-консалтингової компанії «Об`єднання Юг». Л. Панкратова окреслила права журналістів та відповідальність за порушення права журналіста на професійну діяльність. Також, особливу увагу було приділено правам журналістів у зв`язку із подіями грудня-січня 2013-2014 рр. На думку експерта, більшість порушень прав журналістів, що мали місце у цей період, мають спільні риси, що свідчать про порушення державою Україна ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також, медіа експерт зазначила, яких дій мають вживати журналісти для захисту своїх прав: фіксувати усі факти правопорушень, протестувати та широко повідомляти про такі випадки міжнародним організаціям, звертатися до юристів та адвокатів, які допоможуть скласти усі види заяви та проконтролюють виконання усіх необхідних у цьому випадку процедур. Д. Снопченко зосередився на технічних аспектах безпечної роботи журналістів. Експерт зауважив, що за останні 30 років суттєво розширився перелік можливих засобів для безпечної роботи в Інтернеті, не змінилося лише ставлення людей до своїх персональних даних. Журналісти, на його думку, можуть стати жертвою цільової або «віяльної» атаки. Д. Снопченко зосередив свою увагу на основних загрозах, які виникають у сучасних умовах при використанні комп`ютеру та Інтернету та методах попередження таких загроз. Наступний день конференції був присвячений новітнім тенденціям та викликам у медіа сфері. До виступу на тему «Журналіст в цифрову епоху: запити ринку та стандарти роботи» було Олега Шинкаренко, мультимедійного журналіста та Інну Гадзинську, редактора, Корпоративні медіа, Вейсберг і партнери. Олег Шинкаренко розповів учасникам про свій досвід роботи мультимедійним журналістом-фрілансером, якими інструментами він послуговується у своїй роботі та які переваги мають ті чи інші мікрофони, камери для якісної роботи мультимедійного журналіста-фрілансера. І. Гадзинська зосередилася на питаннях, на які має собі дати відповідь кожне медіа задля свого ефективного розвитку у цифрову епоху. Зокрема, на думку експерта, варто звернути увагу на джерела витрат, фінансування та бюджет; аудиторію; надання сервісів; знати бажання користувача та конкурентів в обличчя; розуміти свої конкурентні переваги. І. Гадзинська також висловила думку, що майбутнє медіа за соціалізацією, локалізацією та мобільністю. Виступити та обговорити тему перспективності та прибутковості онлайн-проектів був запрошений Дмитро Лисицький, віце-президент, керівник Інтернет-бізнесу, UMH Group. На думку експерта новинні проекти в Інтернеті не зможуть заробляти кошти на підписці та бути самоокупним, монетизуватися, якщо вони не пропонують унікальну інформацію своєму читачеві. Д. Лисицький відмітив, що складнощі знаходження рекламного бюджету полягають у необхідності задовольнити потреби як свого читача/глядача, так і рекламодавця. На українському медіа ринку більшість рекламодавців – це великі FMCG компанії, які консолідують ринок. Крім того, експерт рекомендував також звернути мас-медіа увагу на компанії онлайн-торгівлі, які дійсно вкладають кошти у своє просування та можуть реально виміряти зиск від розміщення своєї реклами в тих чи інших виданнях. Д. Лисицький також звернув увагу учасників на той факт, що в українському сегменті Інтернету за трафіком високі позиції займають сервісні сайти, а не медіа, тому простору для розвитку ще дуже багато. Експерт порадив учасникам використовувати спеціалізовані програми типа Google Analytics та Google AdSense в якості перших кроків із монетизації онлайн-проектів. Закінчилася конференція обговоренням перспектив розвитку мережі випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Контактна особа: Марія Коваль, менеджер проектів Лабораторії законодавчих ініціатив (mkoval@laboratory.kiev.ua, роб.: (044) 531 37 68; моб.: (066)481 94 59). *Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також для поглиблення професійних знань та навичок роботи в різних жанрах задля виховання та формування авторитетних лідерів української журналістики, які б розділяли та відстоювали найвищі стандарти журналістики, дотримувалися етичних принципів, розуміли суть та природу журналістської професії, сповідували ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві, розділяли європейські цінності. Школа – єдина програма в Україні, яка формує спільний світоглядний комунікативний майданчик для професійного спілкування серед авторитетного журналістського середовища з різних регіонів України та сприяє доланню стереотипів. версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Донецьку](https://www.parlament.org.ua/news/proekt-strategiyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-obgovoryly-v-doneczku/) - 22 січня в Донецьку в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ обговорили проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» . Основою громадської дискусії щодо пріоритетів реформування України стало дослідження, яке було підготовлене провідними українськими експертами за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», організаційної підтримки «Лабораторії законодавчих ініціатив» та фінансового сприяння Pact Inc., Програма “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER). - [Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у розробці та обговоренні концепції змін до законів України щодо підвищення прозорості фінансування політичних партій і виборчих кампаній](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-vzyala-uchast-u-rozrobczi-ta-obgovorenni-konczepcziyi-zmin-do-zakoniv-ukrayiny-shhodo-pidvyshhennya-prozorosti-finansuvannya-politychnyh-partij-i-vyborchyh-kampan/) - 19-20 грудня 2008 року відбулася робоча зустріч «Обговорення концепції змін до законів України щодо підвищення прозорості фінансування політичних партій і виборчих кампаній», у якій взяли участь представники Міністерства юстиції України, Центральної виборчої комісії України, а також українські та міжнародні експерти. Організаторами заходу виступили Лабораторія законодавчих ініціатив і Програма дії ТАСІС для України 2004 «Підтримка незалежного врядування: проект протидії корупції в Україні – UPAC» у співпраці з Міністерством юстиції України.Під час робочої зустрічі учасники обговорили: статті витрат політичних партій, які потребують фінансування; особливості державного та приватного фінансування політичних партій і виборчих кампаній; шляхи підвищення прозорості партійних фінансів; перспективи створення ефективної системи звітності та контролю за фінансуванням політичних партій і виборчих кампаній; відповідальність за порушення вимог законодавства про фінансування політичних партій і виборчих кампаній тощо. Велику увагу під час обговорення було приділено аналізу зарубіжного досвіду, а також рекомендаціям міжнародних організацій щодо законодавчого регулювання питань, які розглядалися. Учасники погодилися, що створення ефективної системи фінансування політичних партій і виборчих кампаній повинно бути спрямоване на розбудову демократичної партійної системи в Україні, у якій кожна політична партія виступатиме не лише як суб’єкт виборчого процесу, а й як носій певної ідеології та виразник інтересів населення. Робоча зустріч дала старт реалізації стратегії системного реформування українського законодавства щодо протидії корупції у сфері фінансування політичних партій і виборчих кампаній. - [Конференція «Якість місцевого самоврядування: правові та інституційні виклики»](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-yakist-misczevogo-samovryaduvannya-pravovi-ta-instytuczijni-vyklyky/) - 10 жовтня 2008 року у м. Херсон відбулася конференція «ЯКІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ», організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Фондом Конрада Аденауера та Херсонською обласною організацією Комітету виборців України. Метою заходу було проведення широкого громадського обговорення актуальних проблем організації та функціонування місцевого самоврядування, визначення напрямів і змісту конституційних та законодавчих змін, покликаних створити таку модель організації та діяльності місцевого самоврядування, яка б орієнтувалась на якнайкраще задоволення потреб членів територіальних громад. Конференція передбачала проведення пленарного засідання «Реформування місцевого самоврядування: в пошуку напрямів наближення до потреб громад», подіумної дискусії «Місцеве самоврядування як сучасний сервісний центр громади» та двох обговорень у форматі круглих столів, що стосуватимуться таких питань: 1. Напрями та зміст подальшого реформування рамкових умов місцевого самоврядування; 2. Підвищення прозорості та підзвітності діяльності місцевих рад. Під час конференції Роман Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради презентував досвід розвитку місцевого самоврядування у Донецькій області. В ході дискусії учасники конференції висловили пропозиції щодо реформування галузі місцевого самоврядування: Пропозиції та потреби з вдосконалення законодавства: – законодавче врегулювання процедури місцевого референдуму з метою зробити його доступною процедурою для прийняття рішень за участю усієї громади; – чітке законодавче визначення термінології, наприклад поняття «громада», «спільна власність громади» тощо; – чіткий порядок визначення компетенції та програм щодо роботи районних рад у містах; – законодавче врегулювання процесу лобіювання як на місцевому, так і на національному рівні; – законодавче закріплення обов’язкового прийняття статутів територіальних громад; – зміна виборчої системи шляхом повернення виборцям активного виборчого права та розкриття виборчих списків з метою запровадження внутрішньо змагальності у середині сучасних політичних партій; – законодавче розширення форм роботи і спілкування депутатів з виборцями; – старт адміністративно-територіальної реформи виключно після реалізації норм про земельний кадастр та про реєстри комунального майна; – реформа кримінальної та адміністративної відповідальності пов’язаної з правами та обов’язками депутатів місцевих рад. Пропозиції щодо діяльності громадських структур: – проведення заходів громадянської освіти; – формування комунікативного простору, у тому числі за участю місцевих організацій політичних партій та влади; – вироблення зрозумілих для громади критерії оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування; – запровадження моніторингу та експертизи реалізації програм та інновацій на місцевому рівні; – запровадження різноманітних форм навчання, у тому числі спільно з державними органами; Потреби громадських структур: – формування експертного комунікативного простору, наприклад на базі ЛЗІ та обмін досвідом щодо прийняття нормативної бази місцевого значення у різних громадах, наприклад з питань діяльності ОСН; – проведення комунікативних заходів, розвиток міжсекторної співпраці; – підвищення компетенції представників громадських організацій та інших об’єднань громадян щодо питань місцевого самоврядування, щодо вмінь аналізувати та давати експертні висновки щодо ходу реалізації схвалених органами влади різноманітних програм та рішень. Участь у конференції взяли близько 70 чоловік, серед яких представники місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідні вітчизняні експерти: Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Галина Бахматова, Виконавчий директор Херсонської обласної організації Комітету виборців України; Денис Ковриженко, Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив; Володимир Пархоменко, Заступник директора Департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування Міністерства регіонального розвитку та будівництва України;Роман Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради; Лариса Оленковська, Заступник Голови Херсонської обласної державної адміністрації; Михайло Баймуратов, Завідувач кафедрою конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університет; Олександр Мошнягул, Голова Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, експерт Херсонської обласної організації Комітету виборців України; Олександр Солонтай, Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив». Із додатковими питаннями звертайтеся за адресою: expert@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Колодяжна) або за телефонами: +38 (044) 531 37 68 (офіс), +38 097 614 59 13 (мобільний телефон). Матеріали до конференції Список учасників Якість місцевого самоврядування:правові та інституційні виклики (презентація до конференції)/ Денис Ковриженко. Досвід місцевого самоврядування в Донецькій області (презентація до конференції) / Роман Коваленко. - [Круглий стіл «Державне замовлення у сфері телебачення і радіо в контексті розбудови суспільного телерадіомовлення в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-derzhavne-zamovlennya-u-sferi-telebachennya-i-radio-v-konteksti-rozbudovy-suspilnogo-teleradiomovlennya-v-ukrayini/) - 6 червня 2008 року у Києві відбувся круглий стіл «Державне замовлення у сфері телебачення і радіо в контексті розбудови суспільного телерадіомовлення в Україні», організований Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Захід мав на меті обговорення ключових проблем, пов’язаних з функціонуванням державного замовлення у сфері телерадіомовлення в Україні, а також визначення перспектив та напрямів їхнього подальшого вирішення. На обговорення учасників круглого столу були винесені такі питання: 1. Механізми забезпечення прозорості та ефективності використання коштів, що виділяються з Державного бюджету України на фінансування державного замовлення у сфері телерадіомовлення. 2. Напрями посилення фінансової спроможності організацій суспільного мовлення в Україні. 3. Доцільність створення окремих позабюджетних публічних фондів для фінансування державного замовлення у сфері телерадіомовлення (фондів підтримки ЗМІ тощо) та механізми їх функціонування. Тематика круглого столу викликала резонансну дискусію серед учасників. Основна увага зверталася не тільки на існуючі проблеми у сфері функціонування державного телерадіозамовлення, були також артикульовані конкретні пропозиції для оптимізації та актуалізації функціонування українського телерадіопростору в процесі розбудови суспільного мовлення. Під час заходу відбулася презентація результатів дослідження «Досвід функціонування механізму державного замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті розбудови суспільного телерадіомовлення в Україні», проведеного Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Результати дослідження демонструють, що у сфері телерадіомовлення існує низка проблем: • нечітко визначені на законодавчому рівні місія державного телерадіомовлення та критерії його фінансування; • низька фінансова спроможність державних організацій мовлення; • недостатній рівень прозорості і ефективності використання бюджетних коштів державними організаціями мовлення. Під час презентації експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО закцентував увагу на співвіднесеності українського та іноземного досвіду розвитку телерадіосфери та зазначив, що на сьогоднішній день підходи до фінансування державних телерадіоорганізацій в Україні загалом не відповідають стандартам Ради Європи та Європейського Союзу. Існують обґрунтовані сумніви у доцільності існування такого механізму фінансування державного телебачення і радіомовлення, як державне замовлення. Директор програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду «Відродження» Віталій ЗАМНІУС зазначив, що побудувати ефективну систему суспільного мовлення можна лише у разі детального дослідження сучасних українських реалій, зокрема проблем та перспектив фінансування інформаційного галузі. Більш того, суспільне мовлення варто ідентифікувати не стільки за законодавчим регулюванням чи формами його існування, а скільки за наявністю конкретних рис, що дають змогу говорити про виконання ним відповідної місії. Перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ігор КУРУС наголосив на тому, що в Україні відсутня специфікація державного телерадіозамовлення як окремого типу державного замовлення, що перешкоджає побудові ефективної системи фінансування телерадіоорганізацій, а відтак і продуктивного та адекватного механізму розподілу коштів. В силу таких проблем, на думку Ігора КУРУСА, суспільне мовлення в Україні не мислиться як суспільне, а радше як елемент комерції. Голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас ПЕТРІВ зупинився на певних процедурно-організаційних моментах законодавчого закріплення основи функціонування суспільного мовлення в Україні, при цьому наголосивши на важливості створення саме єдиного проекту суспільного мовлення в Україні, що в подальшому дозволили б акумулювати владний та громадський потенціал у роботі над його втіленням в українські реалії. Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія СЮМАР визначила проблеми державного замовлення та суспільного мовлення одними з найактуальніших проблем інформаційного простору України. При цьому було наголошено на виключно принциповій необхідності громадської участі у процесі вирішення проблем українського телерадіопростору. Крім того, Вікторія СЮМАР наголосила на неготовності як українського суспільства в цілому, так і системи телерадіоорганізацій зокрема до сприйняття, а відтак і втілення проекту суспільного мовлення у життя. Президент Академії української преси Валерій ІВАНОВ звернув увагу на певну штучність та маніпулятивність дискусій стосовно суспільного мовлення в Україні. Визначальною рисою такої ситуації є небажання та неготовність української політичної еліти відповідати на виклики реформування інформаційної галузі. Більш того, він наголосив на важливості розуміння місії суспільного мовлення, що дозволить забезпечити незалежність всієї системи. Учасники круглого столу дійшли згоди про необхідність створення певного комунікаційного простору між політиками, експертами та громадськістю, що у подальшому дасть змогу налагодити ефективну кооперацію у розробці проекту та механізмів функціонування державного телерадіозамовлення та побудові системи суспільного мовлення в Україні. Участь у круглому столі взяли 50 осіб. Серед учасників – народні депутати України, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної телерадіокомпанії України, Секретаріату Президента України, Ради національної безпеки та оборони, Представництва Європейської комісії в Україні, а також представники посольств, зацікавлених громадських організацій, експерти та журналісти. Матеріали заходу Ви можете знайти на сайті Лабораторії законодавчих ініціатив: www.parliament.org.ua Із додатковими питаннями звертайтеся за адресою: natalya@laboratory.kiev.ua або за телефоном: +38 (044) 531 37 68. Контактна особа – Наталія Синьоока. Інформаційно-аналітичні матеріали до круглого столу/”Державне замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті реформування суспільного мовлення в Україні” Презентація до круглого столу/”Державне замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті реформування суспільного мовлення в Україні” - [Конференція «Взаємодія громадянського суспільства та влади на місцевому рівні»](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-vzayemodiya-gromadyanskogo-suspilstva-ta-vlady-na-misczevomu-rivni/) - 21-22 квітня 2008 року у м. Львові відбулася конференція «Взаємодія громадянського суспільства та влади на місцевому рівні», організована Лабораторією законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Європейської Комісії, Фонду Конрада Аденауера та Західно-Українського центру політичних досліджень. Метою заходу стало обговорення за участі політиків, представників органів місцевого самоврядування, регіональних неурядових організацій та аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців досвіду взаємодії місцевої влади з територіальними громадами та місцевими неурядовими організаціями, а також вироблення конкретних пропозицій щодо підвищення ролі громадськості у процесі прийняття владних рішень на місцевому рівні та прозорості функціонування владних інститутів на місцях. Під час конференції відбулося обговорення наступних питань: • Міжнародні стандарти та українська практика взаємодії та співпраці між місцевою владою та громадськими організаціями; • Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні; • Механізми підвищення прозорості влади на місцевому рівні. Під час урочистого відкриття конференції Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив межі подальшого обговорення, закликавши учасників до пошуку тем для діалогу між місцевою владою та громадянським суспільством в Україні, а також наголосивши на важливості такого діалогу для процесів демократичної консолідації. Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, порівнявши поширені в Європі моделі зв’язку місцевої влади та громадянського суспільства з українським досвідом, підкреслив необхідність усвідомлення ціннісної основи такої взаємодії. Більяна ЗАШОВА, Координатор проектів, відділ НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат політичних справ Ради Європи, зазначила, що можливість долучатися до здійснення влади повинні мати усі учасники політичного процесу, а тому законодавчий орган держави, місцева влада та громадянське суспільство мають постійно співпрацювати з метою вироблення такої політики, яка максимально задовольнятиме потреби та відповідатиме інтересам громадян. Мартін ШІДЕР, Другий секретар, Керівник першого відділу програми допомоги Представництва Європейської Комісії в Україні, визначив співпрацю місцевої влади та громадянського суспільства, що має відбуватися на основі спільно вироблених стратегій, як необхідну умову забезпечення належного врядування та місцевої демократії. Святослав Шеремета, Голова Західно-Українського центру політичних досліджень, Голова управління з питань внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації, закцентував увагу учасників на тому, що питання активізації діалогу між владою та громадянським суспільством на місцевому рівні є важливим не лише для місцевого, а й для загальнодержавного розвитку, а також побажав учасникам конференції плідної дискусії. Пленарне засідання розпочав Тарас ВОЗНЯК, Начальник відділу промоції та зовнішніх зв’язків регіону Львівської обласної ради, головний редактор журналу «Ї», який розглянув співвідношення політики, економіки та громадянського суспільство як трьох основних сфер суспільного розвитку, підкресливши важливість продуктивності функціонування третього сектору для усіх цих сфер. Крім того, доповідач порівняв став розвитку громадянського суспільства в Росії, Україні та Білорусії з точки зору свободи та ефективності діяльності та підсумував, що, загалом, умови розвитку НУО в Україні є сприятливими, однак загроза їх залежності від партикулярних політичних інтересів і джерел фінансування часто негативно відображається на результативності ініціатив. Андрій ПАРУБІЙ, Народний депутат України, нагадав учасникам, що демократична форма правління передбачає безпосередню та представницьку форми народовладдя. Для попереднього розвитку української держави характерним був акцент на представницькій демократії, а механізми прямого народовладдя розвинені не були, що призвело до відчуження громадян від влади на всіх рівнях. За таких умов, необхідно зміцнювати принципи безпосередньої демократії. Мішель ВІТОН, консультант з етики врядування (Об’єднане королівство Великої Британії та Північної Ірландії), розповіла про позитивний досвід розбудови системи належного врядування Великобританії, Австралії, Канади, а також Польщі та Сербії, який базується на запровадженні стандарту публічного життя. Такий стандарт передбачає дотримання таких принципів як об’єктивність, відкритість, прозорість, законність, чесність, відповідальність та інтегрованість влади. Доповідачка висловила переконання, що ці принципи можуть бути адаптовані до українських реалій з метою оптимізації співпраці місцевої влади та громадянського суспільства. Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував стан третього сектору в Україні, виділив чинники, що перешкоджають забезпеченню співпраці громадянського суспільства та влади на місцях (непрозорість діяльності органів місцевого самоврядування, негативні наслідки запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах, залежність місцевих ЗМІ, що перебувають у державній або комунальній власності, від волі спонсорів), а також наголосив на необхідності використовувати зарубіжний досвід при пошуку ефективних форм взаємодії влади та громадськості. Олександр МОЛОДЦОВ, Керівник інформаційно-аналітичного відділу Фонду сприяння місцевому самоврядуванню (Київ), зауважив, що, в основному, українські політики та експерти апелюють до телеологічної природи держави та громадянського суспільства (тобто розглядають їх як автономні системи), а не намагаються поєднати можливості цих двох сфер. Виходячи з того, що сила громадянського суспільства напряму залежить від сили держави, забезпечення співпраці влади та громадськості є необхідним кроком до демократичної консолідації. Ефективним механізмом такої співпраці є функціонування НУО як суб’єктів муніципального консалтингу – діяльності, яка передбачає надання представниками третього сектору кваліфікованих консультацій органам місцевого самоврядування. Після завершення закінчення пленарного засідання учасники конференції працювали у секціях. Тема першої секції була сформульована як «Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні». В рамках заявленої теми обговорювалися такі питання: • Проблеми залучення громадськості у роботу органів місцевого самоврядування та шляхи його врегулювання; • Участь громадськості у реформуванні місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи; • Місцеві референдуми та інші форми безпосередньої демократії на місцевому рівні: проблеми і напрямки врегулювання. Модератором першої секції виступив Олександр СОЛОНТАЙ, Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив». Основні висновки обговорення стосувалися: – посилення мережі громадських організацій на місцевому рівні; – необхідності законодавчого врегулювання діяльності консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування; – необхідності повсюдного прийняття статутів територіальних громад; – потреби удосконалення процедури місцевого референдуму. Учасники секції погодилися, що ефективність діалогу між владою та громадськістю на місцях залежить не лише від бажання влади, а й «якості» НУО, що функціонують на місцях. Дискутивними виявилися питання визначення оптимальної виборчої системи для місцевих виборів у контексті забезпечення політичної відповідальності місцевих органів влади, з’ясування статусу територіальної громади, а також необхідності та обсягу законодавчого регулювання діяльності органів самоорганізації населення. Тема другої секції звучала так: «Механізми підвищення прозорості функціонування публічної влади на місцях». Під час її обговорення порушувалися такі питання: • Шляхи посилення зв’язку депутатів місцевих рад з виборцями; • Основні напрямки підвищення прозорості функціонування органів місцевого самоврядування. Модератором секції виступив Едуард РАХІМКУЛОВ, Виконавчий директор Програми сприяння парламенту України (Київ). Лейтмотивом роботи секції став обмін досвідом щодо способів поширення повної та об’єктивної інформації про діяльність місцевої влади. Учасники закцентували увагу на таких моментах: – Необхідність використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій у процесі забезпечення прозорості діяльності місцевої влади; – Важливість дотримання вимог прозорості не лише під час ухвалення владного рішення, а й у процесі його виконання; – Необхідність використання досвіду роботи Ради Європи в Україні (зокрема, щодо створення кодексів етики місцевих посадовців); – Проблема професійного навчання депутатів місцевих рад. Рекомендації, вироблені учасниками другої секції у ході обговорення, стосувалися: – забезпечення звітності депутатів місцевих рад (зокрема – за допомогою можливостей, які відкриває використання мережі Інтернет); – створення системи відповідальності місцевих посадовців за невчасне або неповне поширення інформації про їхню діяльність; – розробки універсальних механізмів оприлюднення офіційних рішень влади на рівні району або області; – забезпечення прозорості формування та використання коштів місцевих бюджетів; – визначення ролі ЗМІ у системі у системі забезпечення прозорості функціонування місцевих органів влади. 22 квітня 2008 року відбулося обговорення проекту та ухвалення підсумкової Резолюції за результатами конференції. Учасники погодилися, що фінальний документ повинен вмістити пункти, що стосуються: • реформування системи місцевих виборів в Україні, яке повинно врахувати як необхідність у політичній структуризації українського суспільства, так і потребу персоніфікації влади на місцях; • врегулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування; • приведення законодавчого регулювання взаємодії влади та громадськості на місцях у відповідність до вимог Конституції України. Також під час обговорення проекту Резолюції було наголошено на необхідності врахування специфіки українських політичних реалій при забезпечення взаємодії місцевої влади та громадськості, а також підкреслено важливість диференційного підходу до законодавчого врегулювання такої взаємодії. Загалом, у конференції взяли участь понад 100 учасників, серед яких – представники місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти. Більш детальну інформацію про захід можна отримати електронною поштою. Контактна адреса – helen@laboratory.kiev.ua. Матеріали до конференції Conference Materials Initiatives for Enhancing Transparency in Local Self-Government / Michelle Witton (Ethical Governance Consultant (UK)) Взаємодія громадянського суспільтва та влади на місцевому рівні (презентація) / Денис Ковриженко (Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив) Програма заходу Список учасників Резолюція конференції Ключові тези учасників конференціЇ Фотогалерея: - [Відбувся третій, заключний семінар Мережі лідерів громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-tretij-zaklyuchnyj-seminar-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - 10-14 грудня 2008 року в Києві відбувся Третій семінар Мережі лідерів громадянського суспільства, що підсумував роботу Мережі за рік і зібрав70 учасників із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України (представники аналітичних центрів та моніторингових НУО) у рамках розвитку Мережі лідерів громадянського суспільства. 10 грудня 2008 року відбулося урочисте відкриття семінару, учасників привітав Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна). 11 грудня 2008 року учасники почали роботу з обговорення Програм Східного партнерства Європейського Союзу, як інструменту сприяння регіональної взаємодії (модератором дискусії виступив Петросян НАІРІ (Вірменська Атлантична Асоціація (Вірменія), доповідачем – Інна ПІДЛУСЬКА (Виконавчий Директор Ялтинської Європейської стратегії (Україна). Далі учасники протягом дня працювали над обговоренням та опрацюванням Презентації проекту Кодексу кращих практик громадянської участі, презентований Олівером ХЕНМАНОМ (Велика Британія). Модератором цієї частини виступила Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи). Це широкоформатне обговорення стосувалося багатьох актуальних питань: процесу прийняття рішень та ролі НУО в цьому процесі, імплементації, моніторингу, стратегій національних урядів щодо взаємодії НУО з владою (на прикладах Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України). Учасниками була відзначена надзвичайна актуальність подібного обговорення в контексті формування довіри та активної співпраці в регіоні. 12 грудня 2008 року учасники мали можливість взяти участь в семінарі з аналізу публічної політики (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна), а також обговорити ряд цікавих питань. Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень (Грузія) торкнувся у своїй доповіді питання інформаційних та комунікативних технологій та їхнього загрозливого впливу на розвиток демократії. Модератором обговорення виступив Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова НУО «Молодь за розвиток» (Азербайджан). Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень (Україна) запропонував своє бачення актуальних проблем та питань методології аналітичної роботи. Модератором цього блоку виступив Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток (Азербайджан). Також відбулося обговорення можливостей спільних ініціатив, проектів та їхньої реалізації. 13 грудня 2008 року робота почалася зі спільної сесії. Винесені питання стосувалися пошуку балансу між відносинами влади і громадянським суспільством. Доповідачами виступили Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна) та Корнеліу ГУРІН (Координатор програм, Юрист Асоціації за демократію та участь (АДЕПТ) (Молдова). Модератором цього блоку був ЄвгенійРЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови). Другий сесійний блок був присвячений обговоренню можливості спільних проектів та ініціатив в Чорноморському регіоні. Доповідачем виступила Йоанна КАЗАНА-ВИШНЬОВЕЦЬКА (Заступник Постійного представника ПРООН в Україні). Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна). Підсумки семінару підбивала Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи), після чого за участі регіональних координаторів проекту та поважних гостей відбулося урочисте вручення дипломів випускникам цьогорічної програми. Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільства є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: svitlana@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Світлана Матвієнко). - [У рамках третього літнього університету демократії оголошено про створення Європейської асоціації шкіл політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/u-ramkah-tretogo-litnogo-universytetu-demokratiyi-ogolosheno-pro-stvorennya-yevropejskoyi-asocziacziyi-shkil-politychnyh-studij/) - Учасники Української школи політичних студій 2008 року взяли участь у Третьому Літньому Університеті Демократії, що відбувся 30 червня – 4 липня 2008 року у стінах Ради Європи. Захід зібрав більше 600 учасників з усіх Шкіл політичних студій, розташованих у 16 країнах Європи. Наріжною темою Університету стало питання «Урядування, влада та демократія», а саме: «Урядування як інструмент політики», «Урядування та європейська інтеграція», «Урядування як взаємодія публічного та приватного секторів», «Медіа, влада та демократія», «Урядування та економіка». 30 червня 2008 року захід відкрив Генеральний секретар Ради Європи Тері ДЕВІС, який зазначив, що різниця між фальшивою та справжньою демократією полягає у рівні політичної культури та волі, а отже, у людях; і саме такі люди, як учасники Університету, і покликані змінити ситуацію у своїх кранах. Учасників Університету також привітав Президент Республіки Чорногорія Філіп ВУЯНОВИЧ, який відзначив вражаючі успіхи випускників попередніх Літніх Університетів Демократії та національної мережі Шкіл політичних студій. Загалом п’ятиденна програма заходу об’єднала близько 75 відомих політичних постатей, експертів та модераторів. Серед яких, зокрема, були: Жан-Поль КОСТА, Президент Європейського суду з прав людини, Явуз МІЛДОН, Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, Кім КЕМПБЕЛ, Екс-прем’єр-міністр Канади, Єгор ГАЙДАР, Екс-прем’єр-міністр Російської Федерації, Мері КЕЛДЕР, Директор Центру вивчення глобального врядування Лондонської школи економіки, Пекка ХЮТАНІЄМІ, Заступник Міністра закордонних справ Фінляндії, Мелена КУНЄВА, Європейський уповноважений з захисту прав споживачів, Європейська комісія, Ендрю МАКІНТОШ, Член Палати лордів та доповідач з питань свободи слова Парламентської Асамблеї Ради Європи (Великобританія), Роланд РІС, Міський голова м. Страсбург (Франція), Ларс КОЛЬТ, Голова Виконавчої Ради Банку розвитку Ради Європи (Париж, Франція), Елізабет ЛЮЛІН, Президент Інституту Аспен (Ліон, Франція), Бернард БУКО, Виконавчий директор Національної школи адміністрування у Страсбурзі (Франція), Айко ДОДІН, журналістка «NHK TV» (Токіо, Японія), Тарас ЧОРНОВІЛ Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Гьоран ЛІНДБЛАД, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (Швеція),Андре ГРОС, Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, Голова комітету з процедурних правил та недоторканості (Швейцарія) та інші. Щороку серед доповідачів Університету є випускники Європейської мережі шкіл політичних студій: у 2006 році – це був Прем’єр-міністр Болгарії (Сергій СТАНІШЕВ), у 2007 – спікер парламенту Сербії (Олівер ДУЛІЧ), у 2008 – депутат Європейського парламенту Ніколай МЛАДЄНОВ. Програма української делегації, крім пленарних засідань та конференцій, включала ряд заходів, присвячених ряду гострих проблем, які стоять у центрі політичного дискурсу в Україні. Зокрема, національний круглий стіл щодо забезпечення енергетичної безпеки в Європі; тристоронню конференцію між представниками України, Молдови та Румунії щодо перспектив врегулювання прикордонних проблем; дві регіональні конференції щодо співпраці у Чорноморському регіоні (щодо економічного блоку та у політичному вимірі) між Школами Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Росії, Румунії, України та Молдови. Також було організовано зустріч із представниками Європейського суду з прав людини. Учасники відвідали ряд прийомів, організованих у рамках Третього Літнього Університету Демократії – зокрема, від імені Генерального Секретаря Ради Європи, Мера м. Страсбург, Генерального Консула Японії при Раді Європи та Постійного представника України при Раді Європи. 4 липня 2008 року відбулося закриття Третього Літнього університету демократії. Підсумки Університету, серед інших офіційних гостей, підбивали двоє учасників заходу, серед яких була і представниця Української школи політичних студій – Олена МАСЛЮКІВСЬКА. У фінальний декларації, яку схвалили учасники, серед іншого, вони закликали медіа та правозахисні організації до активнішого моніторингу ситуації навколо прав людини у Білорусі. Після офіційних підсумків, Катрін ЛЯЛЮМ’ЄР – колишній Генеральний секретар Ради Європи – оголосила про створення Європейської асоціації шкіл політичних студій. У ролі Президента Асоціації вона зазначила, що європейський проект має економічний, соціальний та філософський виміри, що надає йому справді політичного характеру; Асоціація надасть можливість для спільного аналізу того, що означає європейський проект і якою є роль Європи, яку ми разом будуємо, у загальносвітовому контексті. На її думку, Асоціація Шкіл є життєво важливим форумом для усвідомлення того, що європейський проект – це не лише економічна злагода. Сертифікати, які отримали учасники, на думку Генерального Секретаря Ради Європи, засвідчують не стільки їх участь у Літньому Університеті у Страсбурзі, скільки їх постійний особистий внесок у розвиток демократії в своїх країнах. Додатки: Список учасників УШПС 2008 Програма заходу Фінальна декларація Третьго Літнього університету демократії Фотогалерея Детальнішу інформацію про Європейську мережу та Українську школу політичних студій розміщено тут. - [Третя щорічна конференція випускників Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 8-9 листопада 2008 року в Києві відбулася Третя щорічна конференція випускників Української школи політичних студій. Під час конференції учасники обговорили низку питань, пов’язаних із розвитком демократії в сучасній Україні. Учасниками конференції стали 75 випускників УШПС 2006, 2007 та 2008 років – лідерів політичної сфери, бізнес-середовища, медіа-спільноти, громадської діяльності та академічних кіл з усієї України. Захід складався з пленарного засідання, на якому обговорювалися: (1) теорія і поняття демократії; (2) суспільне очікування і ставлення до демократії; (3) фактори сприяння активній громадській та політичній діяльності громадян; двох паралельних секційних дискусій та роботи в малих групах, які було сфокусовано на аналізі демократичних процесів в Україні (1990 – 2008 рр.). Дискусію було зосереджено навколо наступних питань: Що означає «демократія» у ХХІ столітті? Здавалося б, що розпад Радянського Союзу створив умови для зміцнення традиційних західноєвропейських ліберальних цінностей – чи не єдиної перспективи розвитку для «країн, що розвиваються». Чим же є демократія для України? Як можна оцінити політичні процеси, що відбуваються в державі, якщо проаналізувати їх з точки зору віддаленої перспективи? Чи можна говорити про ефективність демократії в глобальному вимірі? Модераторами та доповідачами виступали: Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників УШПС; Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Франсуа Фрідріх, Координатор Мережі шкіл політичних студій Ради Європи; Анатолій Гриценко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. У рамках роботи конференції також проведено Урочисту церемонію вручення дипломів учасникам УШПС-2008 та презентацію фільму про УШПС, обрано нову Раду випускників та обговорено План діяльності Школи на 2009 рік. - [Завершилася робота третьої сесії Української школи політичних студій 2008 року](https://www.parlament.org.ua/news/zavershylasya-robota-tretoyi-sesiyi-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2008-roku/) - 21 вересня 2008 року завершилася робота Третьої сесії Української школи політичних студій, що тривала з 19 по 21 вересня 2008 року в м. Одеса. 19 вересня 2008 року відбулося урочисте відкриття заходу Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ. Також у відкритті взяв участь Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною пан Аке ПЕТЕРСОН. Робота семінару розпочалася з виступу Олега РИБАЧУКА (Голови наглядової ради «Фундації Суспільність», Керівника «Євро-Атлантичного Університету») на тему «Євроатлантична інтеграція: виклики для України», під час якого було звернуто увагу на ключові питання євроатлантичної інтеграції України, перешкоди та питання ціннісного виміру на цьому шляху; виступ мав своє продовження у дискусійному спілкуванні з учасниками УШПС. Наступний виступ Анатолія ТКАЧУКА (Заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва) стосувався адміністративно-територіальної реформи як важливої складової нової державної регіональної політики. Після серії питань і відповідей у форматі круглого столу учасники мали змогу попрацювати в малих групах, розробляючи сценарії розвитку України до 2020 року. 20 вересня 2008 року Вадим ТРЮХАН (Заступник керівника служби Віце-прем’єр-міністра України, випускник УШПС) презентував учасникам бачення «Україна-ЄС» після останнього самміту. Віктор ШИШКІН (Суддя Конституційного Суду України) виступив з темою «Орієнтири та виклики судової реформи», після чого Анатолій СЕЛІВАНОВ(Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України) висловив своє бачення з приводу конституційного судочинства і судової реформи в контексті принципу верховенства права. Ці тематично поєднані блоки промодерував Віктор АГЄЄВ (Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Бережний і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС). Фокусне бачення з приводу викликів та перспектив адміністративно-територіальної реформи представив Ігор КОЛІУШКО (Голова Центру політико-правових реформ), вказавши на основні орієнтири та проблемні моменти реформування. Також учасники Третьої сесії мали змогу прослухати презентацію Юрія ДЖИГИРА (Директор компанії «FISKOInform», випускник УШПС), що стосувалася причин і ризиків невизначеності між бюджетних відносин в Україні, можливостей їхнього регулювання та перешкод, що виникають на цьому шляху. Заключною лекцією 20 вересня 2008 року став виступ Олега ПЕТРЕНКА (Магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, 1-й заступник Генерального директора недержавної клініки “Оберіг” (Київ). Виступ стосувався права на здоров’я та державної політики охорони здоров’я. 21 вересня 2008 року робота розпочалася з виступу Сема ГРІНА (Члена наукової ради, Керівника програми «Схід-схід: партнерство без кордонів», Московський Центр Карнегі, Москва), який розкрив бачення «Росії на війні: погляд з Москви після грузинської кризи». Було презентовано соціологічний аналіз проблеми та її вплив на геополітичні процеси. Підсумком сесії стали презентації учасників в рамках групової роботи «Україна 2020: розробка сценаріїв розвитку», модератором якої виступивВолодимир ФАДЄЄВ (Завідувач сектором філософських проблем етносу і нації Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, випускник УШПС). Завершилася сесія підбиттям підсумків та широкоформатним обговорення перспектив роботи учасників вже у статусі випускників Української школи політичних студій. Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив). - [Друга сесія української школи політичних студій 2008 року](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2008-roku/) - Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 28 травня по 1 червня 2008 року у сел. Сімеїз (АРК, Україна). Ключовими темами цієї сесії стали питання національної ідеї та консолідації, укладання суспільної угоди та її відображення у конституції, розвитку політичних інституцій та аналізу політики. Учасники цьогорічної програми були відібрані серед шестиста кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у Третьому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція). Сесія була відкрита Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ 28 травня 2008 року. Робота розпочалася з виступу Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України V скликання, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу), присвяченого питанню етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Григорія ІОФФЕ (Керівника Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК) щодо особливостей кримської політичної арени та політичних процесів, що мають місце на території автономії. 29 та 30 травня 2008 року для учасників було проведено два тематичні семінари: “Суспільна угода і конституція” (Михайло МІНАКОВ, Директор з розвитку Фонду Пінчука, д.ф.н., Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій) та “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО “Ідеальна країна”, к.ф.н.). Семінар “Суспільна угода і конституція” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Лише дві інституції в Україні працюють із цією унікальною методикою (дивись також: pinchukfund.org/ru/projects/edu/aspen-ukraine). Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Аристотеля, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Б’юкенена, Ф. Фукуями та А. Аузана, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та економічних інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу текстів ряду конституцій з метою виялення умов реальної чи проектованої суспільної угоди. Під час семінару “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями аналізу та циклу політики, працювали в групах над «мапою політики» та стали учасниками рольової гри «Альтернативи політики: розробка, критерії, вибір». 30 травня 2008 року презентацією Надзвичайного та Повноважного посла Японії в Україні Мацуо МАБУЧІ на тему “У чому полягає історична місія України. Відносини Україна-Японія на сучасному етапі” було відкрито наступний тематичний блок, присвячений питанню національної ідеї та перспектив консолідації нації. 31 травня 2008 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедрою політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Українська ідентичність: виклики глобалізації” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася громадянської та етнічної ідентичності, поєднання “етносу” та “демосу” в сучасній Україні, міфологем “відродження”, “майдану”, “соборності” в українській політиці. Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводупроблем та перспектив національної консолідації України. На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”. 1 червня 2008 року слухачі мали можливість поспілкуватися з приводу розвитку політичних партій та партійних систем в Європі з Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США). - [Завершився перший семінар у рамках мережі лідерів громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/zavershyvsya-pershyj-seminar-u-ramkah-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - 14-19 червня 2008 року у Києві тривав Перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства, який зібрав 70 учасників із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України (представники аналітичних центрів та моніторингових НУО) у рамках розвитку Мережі лідерів громадянського суспільства. 14 червня відбулося відкриття заходу, де з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна), Теван ПОГОСЯН (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія),Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова) та Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна). Після цього відбулося знайомство учасників, модератором якого виступив Денис ПОЛТАВЕЦЬ (Україна). 15 червня 2008 року учасники працювали у рамках семінару Михайла МІНАКОВА (Директор з розвитку Фонду Пінчука, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, д.ф.н., Україна) «Відповідальне лідерство і цінності», що був спрямований на формування нового погляду на феномен лідерства, засади, на якому має ґрунтуватися відповідальне лідерство та на вироблення лідерських навичок учасників. Також відбувся «Тренінг з лідерства», проведений Теваном ПОГОСЯНОМ (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія) таАшотом ХУРШУДЯНОМ (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія). Ввечері учасники працювали в групах над аналізом соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту («Дзеркало країни»). 16 червня 2008 року учасники були задіяні у Тренінгу з презентаційних навичок (Анатолій НЕЄЛОВ, Художній керівник і режисер театру-студії «Чорний квадрат», Україна) та Тренінгу з ефективних комунікацій (Ашот ХУРШУДЯН, Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія). Ці тренінги були спрямовані на розвиток та вдосконалення навичок спілкування, проведення публічних презентацій, вивчення нюансів міжлюдської комунікації, подолання кризових моментів та запобігання конфліктним ситуаціям. 17 червня 2008 року відбулася презентація результатів групової роботи («Аналіз соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту – «Дзеркало країни»). Модератором зустрічі виступив Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Кожна країна мала можливість представити учасникам своє бачення тенденцій розвитку регіону, особливостей внутрішньої і зовнішньої політики та співставити ситуацію на геополітичному рівні. Після презентацій учасники прослухали лекцію Джессі ПІЛГРІМА (Експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) (США) «Виборчі системи і демократичні перетворення в країнах пострадянського простору», що окреслила проблеми виборчого процесу країн-учасниць проекту Мережі. Наступним елементом програми була панельна дискусія «Роль НУО в суспільних процесах: активний учасник чи пасивний гравець?» (Вірменія – Азербайджан – Грузія – Молдова – Україна). Експертом виступив Важа САЛАМАДЗЕ (Голова Інституту громадянського суспільства, професор Грузинського інституту публічних відносин, Головний редактор міжнародного журналу «Право громадянського суспільства», Член наглядової Ради мера Тбілісі, Грузія), модератором – Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан). Далі учасники працювали в групах у форматі тематичних сесій. Представники аналітичних центрів обговорювали діяльність політичних партій та загрозу популізму в сучасній політиці (модератором виступив Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова), доповідачем – Ніджат МАМЕДЛІ (Експерт НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан). Учасники моніторингової групи мали можливість подискутувати з приводу заморожених конфліктів та нації на пострадянському просторі (модератор – Володимир КУШНІРЕНКО, Директор Центру комплексних досліджень, Україна), доповідач – Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, завідувачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.ф.н., Україна). Наступний блок тематичних сесій був присвячений: корупції і майбутньому демократії в Європі (модератор – Теймураз КАНЧЕЛІ, керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень), Грузія), доповідач – Роман ШЛАПАК, менеджер програми Сприяння ефективному управлінню: проект «Обличчям до корупції в Україні – UPAC», Україна); суспільній думці та ролі медіа (модератор – Рафік ІСМАЙЛОВ, Головав НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан), доповідач – Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник «Фонду демократичних ініціатив», Україна). 18 червня 2008 року після привітання Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій) (Україна) та Юти ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) продовжили роботу під час панельної дискусії, присвяченої співпраці між країнами пострадянського простору в контексті євроінтеграційних процесів (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна). Доповідачами виступили: Валерій ЧАЛИЙ (Заступник Генерального директора Центру Разумкова, Україна), Юта ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) та Андрій ПОПОВ (Виконавчий Директор Асоціації зовнішньої політики Молдови, Молдова). Підсумковий виступ на тему «Верховенство права як ключовий принцип демократії: ідеальна модель чи прикладний інструмент?» зробив Микола КОЗЮБРА (Член Національної комісії утвердження демократії і верховенства права, суддя Конституційного суду України у відставці, д.ю.н., професор, Член Української академії правових наук). Завершився захід підбиттям підсумків та заключними тезами Ашота ХУРШУДЯНА, (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія), Рафіка ІСМАЙЛОВА (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураза КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгенія РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова),Володимира КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна) та Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Модератором та заключним доповідачем виступила Білана ЗАСОВА (Координатор програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі», Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи). Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільстває посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: svitlana@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Світлана Матвієнко). - [Завершилася робота першої сесії Української школи політичних студій 2008 року](https://www.parlament.org.ua/news/zavershylasya-robota-pershoyi-sesiyi-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2008-roku/) - У четвер, 10 квітня 2008 року, о 15.00 год. відбулося Урочисте відкриття Першої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 10 по 13 квітня 2008 року. У рамках цього заходу виступили з вітальними словами від Посольства Японії в Україні (Муцуо Мабучі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні), Ради Європи (Аке Петерсон, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною) та Української школи політичних студій (Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив). Після церемонії відкриття відбулися дві вступні лекції. Перша лекція, прочитана Григорієм Немирею, Віце-прем’єр-міністром України, була присвячена питанню спільних демократичних цінностей як основи для подальшого об’єднання Європи. Друга лекція, прочитана Томасом Маркертом, Заступником Секретаря Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), стосувалася конституційного процесу та проблемам забезпечення демократії в Україні) була прочитана. 11-13 квітня 2008 року учасники продовжили роботу в ГНЦ «Зелена Буча». У рамках сесії було обговорено широкий спектр проблем, що безпосередньо стосуються реалій та проблем українського суспільства. 11 квітня Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, Директор з розвитку Фонду Пінчука, зробили вступну презентацію діяльності Української школи політичних студій та Європейської мережі шкіл політичних студій. Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», прочитала лекцію на тему «Суспільство та влада: тенденції громадської думки», у якій було окреслено основні проблеми, що виникають у процесі дослідженні громадської думки. Далі учасники працювали у форматі круглого столу на тему «Українське суспільство: сучасні політичні виклики та перспективи». Питання, які були порушені під час круглого столу, стосувалися перспектив демократичної консолідації в Україні. Ніко Ланге, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та Андрій Єрмолаєв, Директор Центру соціальних досліджень «Софія», сформулювали основні проблеми для дискусії, а саме – перспективи демократичної консолідації в інституційному аспекті, розгляд політики як policy, роль сучасних інформаційних технологій та медіа у політичному процесі тощо. Після цього відбувся круглий стіл «Європейське майбутнє Україна: прагнення vs можливості», учасники якого був Ієн Боуг, Голова Представництва Європейської Комісії в Україні, та Атілла Сеп, Заступник Надзвичайного і Повноважного посла Словаччини в Україні. Учасники Української школи політичних студій мали можливість подискувати і обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із проблематикою євро інтеграції. Питання круглого столу були сформульовані так: – Де закінчується Європа? – Членство у ЄС чи забезпечення європейських стандартів (крізь призму національних пріоритетів та інтересів)? – Шляхи до ЄС: як ближче – через НАТО чи в обхід (досвід останнього розширення Євросоюзу vs досвід передостаннього)? – Вплив євроінтеграційного тренду Туреччини на українські європерспективи Після широкоформатних дискусій учасники школи працювали у малих групах. Темою роботи було визначення рис, притаманних справжньому лідеру («Intermezzo: Політичне лідерство»). Модератором виступив Ігор Когут (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив). 12 квітня 2008 року відбулася лекція Дениса Богуша, Президента Bohush Communication, Члена Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA), члена Ради IPRA (Council Member of IPRA), під час якої було порушене питання про імідж України в сучасному світі, умови та можливості його творення. Про публічний виступ, майстерність імпровізації та правила публічної мистецької майстерності слухачі мали можливість почути від художнього керівника та режисера театру-студії «Чорний квадрат» Анатолія Неєлова. Проблеми української політичної журналістики перед слухачами окреслила Юлія Мостова, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня». Економічний блок сесії був представлений лекцією Сергія Терьохіна, Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, присвяченої оцінці тенденцій вступу України до СОТ, та лекцією Кокілі Такахами, Директора компанії «PANASONIC» (Київський офіс), темою якої була взаємна відповідальність бізнесу та держави (до питання про бізнес-клімат та соціальну відповідальність). 13 квітня 2008 року учасники УШПС зустрілися з двома провідними українськими інтелектуалами. Наталя Яковенко, завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор історичних наук, професор, окреслила своє бачення місця України між Сходом і Заходом, а Мирослав Попович, Директор Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академік Національної академії наук України, презентував лекцію «Coda: Українське суспільство у ціннісному вимірі». Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, орієнтована на формування, освіту та взаємодію нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, представників бізнесу, журналістів та юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Сорок учасників цьогорічної програми було відібрано в межах всеукраїнського конкурсу з-поміж 600 кандидатів з усієї України. Вони візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: svitlana@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Світлана Матвієнко). - [Рада Європи ініціює створення регіональної мережі лідерів громадянського супільства, що об’єднає НУО з України, Молдови, Азейдбарджану, Вірменії та Грузії](https://www.parlament.org.ua/news/rada-yevropy-inicziyuye-stvorennya-regionalnoyi-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-supilstva-shho-obyednaye-nuo-z-ukrayiny-moldovy-azejdbardzhanu-virmeniyi-ta-gruziyi/) - 26 лютого 2008 року у м. Києві відбулась перша зустріч консорціуму громадських організацій з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії, які виступлять партнерами Ради Європи у процесі створення Мережі лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) у країнах Чорноморського регіону. Головною метою проекту є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення в процес вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх країнах, так і в регіоні в цілому. Проект здійснюється за сприяння Ради Європи та Європейської Комісії. Протягом першого етапу реалізації (2008 – 2009 рр.) проект буде сконцентровано на: навчанні лідерів громадянського суспільства (тематичні дискусії щодо європейських стандартів і цінностей, процесів, які мають місце у кожній з держав регіону, форм взаємодії влади та громадянського суспільства, внутрішніх реформ у державах, перспектив регіональної співпраці; сесії з обміну досвідом; тренінги); налагодженні мережі партнерських зв’язків між лідерами НУО з країн Чорноморського регіону, а також із міжнародними організаціями; побудові діалогу та довіри у зонах конфлікту (Південний Кавказ, Придністров’я). Базовим елементом проекту стане проведення чотирьох навчальних програм для лідерів провідних НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії (кожна з груп включатиме 30 осіб – по шість представників з кожної країни). Цільовою аудиторією перших двох програм, які буде проведено у 2008 році, стануть аналітичні центри та організації, що займаються моніторинговою діяльністю. Учасників буде відібрано на конкурсній основі. Для кожної групи передбачено проведення трьох навчальних сесій (по 4 дні): двох – в Україні та однієї – в Тбілісі / Кишиневі. У заході взяли участь керівники організацій, що є членами консорціуму (Україна – Лабораторія законодавчих ініціатив та Центр комплексних досліджень, Молдова – Асоціація зовнішньої політики Молдови та Євроатлантичний центр, Азербайджан – ГО «Молодь за розвиток», Вірменія – Міжнародний центр людського розвитку, Грузія – Грузинська фундація стратегічних та міжнародних досліджень), представники Ради Європи (Заступник керівника відділу НУО та громадянського суспільства Ради Європи – П.Ніколов), Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (Є.Бистрицький), Директор з розвитку Фонду Віктора Пінчука (М.Мінаков). Більш детальну інформацію про проект буде поширено на початку квітня 2008 року. Із запитаннями звертайтеся за телефоном: 8 044 531 37 68 або електронною поштою svitlana@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Світлана Матвієнко). - [Українській школі політичних студій – два роки](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinskij-shkoli-politychnyh-studij-dva-roky/) - Два роки тому за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив було ініційовано створення Української школи політичних студій. За цей період її випускниками стало більше 70 осіб, які є представниками громадської або політичної діяльності, журналістики, бізнесу, державної служби та юриспруденції. Близько 60 провідних міжнародних експертів, політиків, науковців та дипломатів із різних куточків світу – від Японії до Канади –щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. Зокрема, слід відзначити, що перед слухачами виступали: Борис Тадич, Президент Республіки Сербія; Террі Девіс, Генеральний Секретар Ради Європи; Сергій Станішев, Прем’єр-міністр Болгарії; Мілан Кучан, екс-президент Словенії; Джон Х’юм, лауреат Нобелівської премії та багато інших відомих людей. За короткий час своєї діяльності УШПС вдалось стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь). Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік. Якщо у перший рік роботи він склав одинадцять осіб на одне місце, то у наступному – це вже 16 кандидатів, що, безумовно, є додатковим свідченням успішності цієї ініціативи. У період з 7 до 11 листопада 2007 року в рамках роботи Української школи політичних студій відбулось декілька подій: Третя сесія УШПС, вручення дипломів випускникам 2007 року та Друга щорічна конференція випускників. У рамках Третьої сесії було обговорено широкий спектр тем, що стосувався як політичних, так і економічних реалій українського суспільства, а також питань вітчизняного судоустрою. У відкритті взяли участь: Анатолій ВОРОХАЄВ, Перший заступник мера м. Одеса, Франсуа ФРІДРІХ, координатор Європейської мережі шкіл політичних студій Ради Європи, радник Генерального департаменту з питань демократії та політичних та Анжела ЄВГЕНЬЄВА, Координатор Української школи політичних студій. Розпочалась робота із доповідей В.ПОЛОХАЛА (БЮТ) на тему «Сучасна політична еліта в Україні: проблеми оновлення» та В.ПАНІОТТО (Директора Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук), який виніс на обговорення тему сучасних технологій соціологічного дослідження. Професор Університету Тарту Герт-Рудигер ВЕГМАРХАУС прочитав лекцію «Демократія – що це?». Щодо питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії свої погляди висловили Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ (Блок Литвина) та Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна» Роман КОБЕЦЬ. У рамках економічного блоку своїм досвідом щодо японської традиції контролю якості товарів як складової розвитку економіки поділився спеціаліст Агентства японської міжнародної співпраці Масахіко ТАМАІ. Із доповідями виступили також Володимир ІГГНАЩЕНКО – член Ради директорів «Київської інвестиційної групи» («Інвестиційний клімат та політичний процес: виклики і потреби часу») та Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук («Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи»). Протягом останнього сесійного дня увага учасників заходу була приділена темі «Верховенство права і судова реформа в Україні: стартові позиції та політичні перспективи». У цьому контексті власну позицію щодо адміністративного судочинства висловив Заступник голови Вищого адміністративного суду України – Дмитро ЛІПСЬКИЙ, а щодо стану справ у конституційній юстиції – Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України. Під час відкриття Другої щорічної конференції випускників УШПС (10 листопада 2007 року) виступили Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – Ігор КОГУТ, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною – Аке ПЕТЕРСОН, Член Наглядової Ради УШПС, Почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» – В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Радник Генерального директорату демократії та політичних відносин Ради Європи – Міхаель ІНГЛЕДОВ, а також Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ – Михайло МІНАКОВ. Конференція випускників складалась із двох тематичних блоків. У першій частині, що мала назву “Українське суспільство: сучасні політичні виклики та загрози” (щодо перспектив демократичної консолідації в Україні), експертами-модераторами виступили В.БРЮХОВЕЦЬКИЙ,І.БЕКЕШКІНА (Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи») та С.ПРОЛЄЄВ (Президент Українського філософського фонду, д. ф. н.). Під час другій сесії “Україна у глобальному світі: знайти своє місце та роль” аналогічну роль виконували А.ПЕТЕРСОН, І.ПІДЛУСЬКА (Виконавчий директор міжнародної неурядової мережі «Ялтинська Європейська Стратегія» (YES), а також політолог О.ДЕРГАЧОВ. Дипломи випускникам було вручено Директором школи, членом Наглядової Ради – В.БРЮХОВЕЦЬКИМ та представником від Ради Європи –А.ПЕТЕРСОНОМ. 11 листопада відбулася організаційна сесія Асоціації випускників УШПС у ході якої було обрано новий склад Ради випускників Української школи політичних студій та Голову Ради Асоціації випускників УШПС: М.МІНАКОВ (Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ), В.ТРЮХАН (Заступник директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України), С.МАКСИМОВА (Шеф-редактор та співзасновник видавничої організації “Юстиніан”, Головний редактор “Юридичного журналу”), К.МАКСИМ (Віце-президент з міжнародного співробітництва Національного університету “Києво-Могилянська академія”), А.МИРГОРОДСЬКИЙ (Комерційний директор компанії “Office Solutions”), Т.ШЕВЧЕНКО (Директор Інституту Медіа Права). Дивись детальніше: Програма Третьої сесії УШПС (2007) Програма Другої щорічної конференції випускників (2007) - [Другий літній університет демократії](https://www.parlament.org.ua/news/drugyj-litnij-universytet-demokratiyi/) - З 2 по 6 липня 2007 року у м. Страсбург (Франція) відбувався Другий Літній Університет Демократії. Цей захід об’єднав делегації з 15 держав-членів Ради Європи із території Центральної та Східної Європи, у тому числі і з України. Загальна кількість учасників склала понад 600 осіб, серед яких: політики, державні службовці, юристи, представники бізнесу та громадського сектору, журналісти та науковці. У своїй промові Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи зазначив, що діяльність Шкіл політичних студій високо оцінюється у державах, де вона впроваджується, а їх основне завдання – це «навчання політиків майбутнього – і часто це майбутнє є не надто віддаленим». Як приклад він навів те, що заключну промову під час Другого Літнього Університету Демократії виголосить Олівер Дуліч з Сербії – в минулому році учасник, а на сьогодні – новообраний спікер парламенту Сербії. Т.ДЕВІС також окреслив своє бачення перспектив розвитку Ради Європи і зазначив, що «інколи нас критикують за те, що ми буваємо дуже м’які, і буває, що ця критика справедлива. Однак ми не повинні забувати один важливий момент – Рада Європи – це не конкурс краси чи показ мод. Це місце роботи. Всі країни, які приєдналися до нас, зробили це добровільно і обіцяли поважати правила. Ми тут, щоб їм допомагати, і поки є прогрес, членство виглядає виправданим і зрозумілим… Європа, побудована в Раді Європи, не є теорією… Ми займаємося якістю життя, і ми прагнемо досягти такої якості, від якої б громадяни Європи отримували користь, а не в яку б просто вірили». У ході п’ятиденного заходу в стінах Парламентської Асамблеї Ради Європи учасники обговорили три блоки питань: «Європейські стратегії та національна політика: разом формуючи спільний простір», «Ідентичність, національність та громадянство в демократичному суспільстві», «Передумови демократичного суспільства: як побудувати культуру демократії, яку б поділяли всі європейські країни». У рамках Літнього Університету Демократіївідбулася серія конференцій та круглих столів із різноманітної тематики (від європейських стандартів демократії до проблем енергетичної політики), а також двосторонні зустрічі Шкіл політичних студій (зокрема, між школами із Російської Федерації та Грузії, Вірменії та Азербайджану, тощо). У Підсумковій декларації, схваленій за наслідками дискусій, учасники наголосили, що «вирішення питання ідентичності є визначальним для побудови стабільної демократичної Європи: формування європейської ідентичності створить підґрунтя для підтримки всіма громадянам Європи спільного проекту та поглиблення поваги до національних ідентичностей», а також підтвердили свій намір «через мережу випускників, робити індивідуальні та колективні кроки для того, щоб підтвердити, що Європа та її інституції є близькими до інтересів своїх громадян, таким чином роблячи внесок у втілення справді демократичного європейського проекту». Серед доповідачів Другого Літнього Університету були – Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи, Борис ТАДИЧ, Президент Республіки Сербія,Джордж СОРОС, Голова Фонду «Відкрите суспільство», Томас ХАММАРБЕРГ, Комісар з прав людини Ради Європи та інші високоповажні гості. Мережа шкіл політичних студій включає п’ятнадцять інституцій і є ініціативою Ради Європи, започаткованою у 1992 році з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів у державах Центральної та Східної Європи. Українську школу політичних студій було започатковано у листопаді 2005 року. Партнером в Україні виступає Лабораторія законодавчих ініціатив. Дивись також: Програма Другого Університету Демократії Підсумкова Декларація Другого Літнього Університету Демократії Список учасників Української школи політичних студій Вступна промова Террі ДЕВІСА, Генерального секретаря Ради Європи Відео-презентація Фотогалерея Постер See also: Programme Final Declaration Opening Speech: Terry Davis Fact sheet Video presentation Photo gallery Poster - [Друга сесія Української школи політичних студій (2007 навчальний рік)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2007-navchalnyj-rik/) - 25 – 29 травня 2007 року у сел. Сімеїз (АР Крим) тривала робота Другої сесії Української школи політичних студій (2007 навчальний рік). Ключовими темами, які обговорювалися учасниками, стали питання сучасних ідеологій та розвитку політичних партій і партійних систем на європейському континенті, проблеми політичної раціональності та перспективи національної консолідації України. У рамках заходу із доповідями виступили: Особливості кримської політики Григорій ІОФФЕ, керівник Постійної мандатної комісії, по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК Сучасні ідеології: виклики глобалізації Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Заступник завідуючого кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент Проблеми та перспективи національної консолідації України. Дискусія «Проект Україна»: що і як об’єднає націю (до питання про національну ідею)» Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Проблеми політичної раціональності (семінар). Практичне заняття «Конституційне моделювання» Михайло МІНАКОВ, Голова Асоціації випускників Української школи політичних студій, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ, Київський регіональний офіс для України, Молдови та Білорусі Політичні партії та партійні системи: європейський досвід (семінар). Практичне заняття «Політичні партії в Україні: аналіз сутності» Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США) Еллен БОС, доктор та професор Німецького Університету ім. Дюли Андраши в Будапешті Україна в контексті трансформації політичних систем на пострадянському просторі Еллен БОС, доктор та професор Німецького Університету ім. Дюли Андраши в Будапешті Дивись детальніше: Програма заходу Список учасників - [Перша сесія української школи політичних студій (2007 навчальний рік)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2007-navchalnyj-rik/) - 12 квітня 2007 року о 15.00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи провели Відкриття Першої сесії Української школи політичних студій (2007 навчальний рік). Захід проходив у Кришталевій залі готелю “Київ”. З вітальним словом виступили та прочитали вступні лекції із наступним обговоренням Микола КОЗЮБРА, завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, суддя Конституційного Суду України у відставці (“Принцип верховенства права у сучасному конституційному процесі в Україні”), Сергій ГОЛОВАТИЙ, народний депутат України, заступник Керівника Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи (“Спільні демократичні цінності як основа для подальшого об’єднання Європи”) таЄвген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду „Відродження” (“Громадянське суспільство України: цінності та орієнтири”). Українську школу політичних студій створено у листопаді 2005 року з нагоди десятиріччя вступу України до Ради Європи. УШПС є українським осередком великої мережі, що включає п’ятнадцять подібних інституцій, що діють на теренах Південної та Східної Європи. Українська школа політичних студій є незалежним позапартійним проектом, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Цього року відбувся другий набір учасників, які візьмуть участь у трьох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція (40 осіб). За короткий період діяльності Школа стала одним із провідних освітніх проектів в Україні. Конкурс на участь склав 20 осіб на місце, що, безумовно, є додатковим свідченням успішності та витребуваності цієї ініціативи. Cеред викладачів Першої сесії УШПС, яка тривала з 12 до 15 квітня 2007 року, є багато відомих людей: Євген РАДЧЕНКО – Офіс координатора ОБСЄ в Україні (“Вибори як елемент народовладдя: український досвід та європейські стандарти”); Віктор НЕБОЖЕНКО – Президент соціологічної служби “Український барометр” (“Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?”); Олександр БОГУЦЬКИЙ – Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”, випускник Української школи політичних студій (“Розвиток медіа-бізнесу в Україні як запорука утвердження свободи слова: уяви та практика (погляд зсередини)”); Юлія МОСТОВА – заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» (“Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи”); Валерій ІВАНОВ – Президент Академії Української Преси (“Масова комунікація в епоху глобалізації”); Андрій ВЕСЕЛОВСЬКИЙ – заступник Міністра закордонних справ (“У пошуках нового формату взаємовідносин Україна – ЄС: особливості переговорного процесу щодо укладення нового базового договору”); Олав БЕРСТАД – Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні (“Європейська політика Норвегії: уроки для України”); Ігор КУРУС – заступник Голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (“Сучасний телерадіопростір України в контексті європейської інтеграції”); Наталя ЯКОВЕНКО – завідувач кафедрою історії Національного університету “Києво-Могилянська академія” (“Україна: між Сходом та Заходом”); Володимир ШАПОВАЛ – Представник Президента у Конституційному Суді України (“Конституційний дизайн” сучасної України: проблеми та перспективи”); Муцуо МАБУЧІ – Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні (“Історія японського економічного успіху та її ключ, що може бути використаний сучасною Україною”); Денис БОГУШ – Генеральний директор агентства “Інтерактив PR Груп”, віце-президент Української PR-Ліги (“Політичні технології та їх використання в Україні”). а серед слухачів – успішна молодь, що очолює комерційні компанії та громадські організації, управляє містами, областями та науковими проектами, працює в органах державної влади та викладає в університетах. Дивись також: Програма заходу Список учасників Фотогалерею - [УШПС започаткувала білоруську програму](https://www.parlament.org.ua/news/ushps-zapochatkuvala-bilorusku-programu/) - У контексті реалізації стратегії створення на базі Української школи політичних студій майданчика для налагодження діалогу між Україною та її найближчими сусідами започатковано Білоруську програму УШПС. 10-13 листопада 2006 року відбулося два перших семінари. 10-12 листопада 2006 року група відомих білоруських політологів, політиків та експертів, зацікавлених у налагоджені партнерства із Українською школою політичних студій (зокрема, йдеться про започаткування спільних програм), відвідала Київ. Учасники мали можливість ознайомитися із діяльністю УШПС та обмінятися думками щодо політичних подій, які мають місце в Україні та Білорусі, із її випускниками під час спільного круглого столу. У ході семінару учасники зустрічалися із: Валерієм ЧАЛИМ (Директор міжнародних програм Центру Разумкова) та Андрієм БИЧЕНКОМ (Директор соціологічних програм Центру Разумкова), Володимиром ФІЛЕНКОМ (Заступник Голови партії «Реформи і Порядок»), Андрієм ЄРМОЛАЄВИМ (Директор Центру соціальних досліджень “Софія”), Володимиром ФЕСЕНКОМ (Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»). 12-13 листопада 2006 року відбувся наступний семінар основною темою якого були питання ролі громадськості у забезпеченні демократичного розвитку, політичної ситуації в Україні та зовнішньої політики нашої держави. Серед доповідачів були: Тарас ЧОРНОВІЛ (народний депутат України), Анатолій МАТВІЄНКО (Перший заступник Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування), Григорій НЕМИРЯ (Голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах), Олег НАДОША (Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Заступник керівника Центрального виборчого штабу «Блоку Юлії Тимошенко»), Ольга АЙВАЗОВСЬКА (Громадянська мережа «ОПОРА»), Андрій СТРАННІКОВ (Директор Інституту політичної освіти). - [Перша щорічна конференція випускників УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/persha-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-ushps/) - 10-11 листопада 2006 року Українська школа політичних студій відзначила Першу річницю заснування Школи. З цієї нагоди відбулась Перша щорічна конференція випускників УШПС. У рамках заходу було проведено як офіційні, так і неофіційні виступи ряду цікавих доповідачів; обговорення політичної ситуації в Україні; обрання Ради випускників та обговорення подальших планів співпраці Школи із випускниками. Із вступним словом під час відкриття конференції виступили Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) та Муцуо МАБУЧІ (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні). Учасники мали можливість заслухати доповіді пана Муцуо МАБУЧІ про історію японського економічного успіху, а також Ацуя КОНДО (Генерального директора компанії «ТОЙОТА УКРАЇНА»), який розповів про таємниці японського менеджменту. Другий день конференції було присвячено обговоренню політичної ситуації в Україні. Крім випускників УШПС у конференції візьмуть участь провідні українські політологи. Урочистим завершенням конференції стало підписання Декларації випускників УШПС. На думку пана Муцуо МАБУЧІ, для учасників УШПС, від яких залежить майбутнє України, це була слушна нагода глибше ознайомитися з загальновизнаними цінностями, такими як демократія, права людини, громадянське суспільство і т.д. під час чотирьох запропонованих семінарів. Ми вважаємо, що набуті ними знання допоможуть їм брати активну участь у подальшій розбудові України та забезпеченні її добробуту. Японія високо цінує зусилля України, спрямовані на демократизацію країни, та активно співпрацює з українською владою в цьому напрямку. У зв’язку з цим, ми дуже задоволені тим, що семінари УШПС фінансуються за рахунок японських добровільних внесків до бюджету Ради Європи. Японія сподівається, що Україна і надалі рухатиметься шляхом демократизації та розбудови прозорої ринкової економіки, і готова підтримати ці процеси. За словами Ігоря КОГУТА, Українська школа політичних студій ще об’єктивно не стала явищем чи фактором суспільних процесів в Україні, проте можна сміливо говорити, що Школа відбулася і є подією в українському та східноєвропейському громадському та політичному житті. Про це свідчать активні, відповідальні та професійні люди, які сьогодні склади перший випуск УШПС. Ми сподіваємося, що дали їм імпульс для подальшого вдосконалення і мотивацію для подальших звершень. Ми прагнемо заповнювати ціннісні пустки, що існують з часу розпаду СРСР, ведучи мову про цінності свободи, демократії, верховенства права, європейську перспективу нашої країни. Українська школа політичних студій є Програмою Лабораторії законодавчих ініціатив створеною у співпраці із Радою Європи та за підтримки Японського уряду з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу формулювати та реалізувати українську європейську ідею. УШПС було створено в листопаді 2005 року з нагоди десятої річниці з моменту вступу України до Ради Європи. Вона є частиною європейської мережі шкіл політичних студій, започаткованих та координованих Радою Європи. Перший набір учасників Української школи політичних студій було проведено у період з грудня 2005 по січень 2006 року. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). До участі було запрошено молодих людей (до 35 років), які вже досягли значного успіху у сфері громадськості або політичної діяльності, журналістики бізнесу, державної служби та юриспруденції. З лютого по серпень 2006 року учасники першого набору (35) осіб мали можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбулися в Україні, та одній – у м. Страсбург, Франція. Діяльність Школи здійснюється за підтримки Ради Європи, Посольства Японії в Україні та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Партнерами організації конференції виступили: Посольство Японії в Україні та Українсько-японський центр в КПІ. Із детальною інформацією про діяльність УШПС можна ознайомитись на веб-сторінці: www.usps.parlament.org.ua. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном: 531 37 68 або електронною поштою: natalya@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Синьока). - [У Страсбурзі відбулась зустріч директорів європейської мережі шкіл політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/u-strasburzi-vidbulas-zustrich-dyrektoriv-yevropejskoyi-merezhi-shkil-politychnyh-studij/) - 13 жовтня 2006 року Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій Ігор Когут взяв участь у зустрічі директорів Європейської мережі шкіл політичних студій, яка відбулася у Страсбурзі. Проведення заходу мало на меті підсумувати результати діяльності дванадцяти Шкіл політичних студій, які діють на території держав Центральної та Східної Європи, у 2005-2006 навчальному році, окреслити напрямки подальшого розвитку мережі та перспективи відкриття нових шкіл. Серед основних питань, які було винесено на обговорення під час зустрічі, є підбиття підсумків діяльності Першого Літнього Університету Демократії, який став одним із головних заходів Ради Європи у 2006 році. На початку липня 2006 року він зібрав у Страсбурзі близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Учасники заходу, а це молоді (до 35 років) та успішні люди (з таких сфер як: поліка, бізнес, громадська або наукова діяльність, журналістика та юриспруденція) мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання. Зустрічі директорів є традиційними заходами, що проводяться двічі на рік, і надають можливість підбити підсумки поточної роботи Шкіл та визначитися з планами на майбутнє. Більш детальну інформацію про діяльність Української школи полічтиних студій можна знайти тут. - [Ігор Когут виступив на засіданні парламентської фракції соціалістів](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-vystupyv-na-zasidanni-parlamentskoyi-frakcziyi-soczialistiv/) - У п’ятницю 6 жовтня, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, взяв участь у засіданні фракції Соціалістичної партії України, де презентував нову ініціативу Лабораторії та Української школи політичних студій – навчальні семінари для помічників-консультантів народних депутатів України. Нову програму має намір підтримати Програма сприяння парламенту України університету Індіани, за ініціативою якої відбулася зустріч. Ігор Когут зазначив, що Лабораторія законодавчих ініціатив здійснює багато експертних досліджень в сфері парламентаризму, політичних та виборчих процесів, конституційної реформи, проблеми надання соціальних послуг в Україні. Презентував народним депутатам останні публікації Лабораторії законодавчих ініціатив, присвячені дослідженню контрольних функцій парламенту, виборам в ЄС та місцевим виборам в Україні, журнал “Часопис Парламент”. Значну увагу було приділено новій програмі ЛЗІ – Українській школі політичних студій, в рамках якої має розвиватися проект семінарів для помічників-консультатів. Завданням семінарів є надання теоретичних та практичних знань в сфері законодавчої роботи, аналізу політики, засад парламентаризму, демократії, верховенства права, належного врядування тощо. Слід зазначити, що подібні семінари та навчання для партійного депутатського корпусу, можуть бути профінансовані за рахунок передбаченого законодавством державного фінансування політичних партій, якщо відповідні позиції з’являться в Державному бюджеті України. - [Четверта сесія Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/chetverta-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 10 – 14 липня 2006 року у Страсбурзі відбувся перший Літній Університет Демократії – один із головних заходів Ради Європи у 2006 році. Він зібрав близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Це перша подія такого масштабу, що проводиться Радою Європи в контексті підтримки діяльності мережі шкіл політичних студій. Старовинне місто Страсбург зібрало понад 500 молодих успішних політиків, державних службовців, юристів, журналістів, громадських та наукових діячів, бізнесменів, які є слухачами національних шкіл політичних студій, що діють у 11 державах Європи. З 10 по 14 липня 2006 року учасники мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання. Як зазначив у ході роботи Літнього Університету Демократії Генеральний Секретар Ради Європи Террі Девіс: “З моменту свого створення школи політичних студій навчали людей, які наважуються думати, наважуються знати, наважуються говорити та наважуються діяти в інтересах демократії, прав людини та верховенства права”. У заході взяли участь: Генеральний Секретар Ради Європи, Заступник Генерального Секретаря Ради Європи, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, Прем’єр-міністр Болгарії, Комісар із прав людини Російської Федерації, екс-президент Словенії, екс-Прем’єр-міністр Канади та інші високоповажні гості. Україна на цьому форумі була представлена достойними людьми (всього – 39 учасників), що очолюють адвокатські компанії та телеканали, управляють містами та науковими проектами, працюють в органах державної влади та очолюють громадські організації, викладають в університетах та розвивають українську економіку. Українська делегація складалася з молодих людей, що вже досягли значних професійних та суспільних успіхів, людей, готових давати відповідь на новітні виклики, які стоять перед українським суспільством, людей, що в процесі участі в Українській школи політичних студій розпочали змістовну роботу над проблемою формування сучасної української європейської національної ідеї. На честь учасників Літнього Університету Демократії Рада Європи та міська влада Страсбургу влаштувала низку культурних подій та прийомів. Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін на урочистому прийнятті нагородив випускників Української школи політичних студій дипломами Школи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив усім членам української делегації сертифікати учасників Літнього Університету Демократії. Школи політичних студій – це масштабний освітній та комунікаційний проект Ради Європи, започаткований ще у 1992 році, що передбачає роботу із молодою елітою, здатною брати активну участь у розбудові своєї держави. На сьогодні в Європі діє 11 національних шкіл політичних студій і їх кількість буде зростати. Діяльність Української школи політичних студій (УШПС) забезпечується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект було розпочато 9 листопада 2005 року з нагоди десятої річниці вступу України до Ради Європи. Надалі випускники Української школи політичних студій продовжуватимуть спілкування у рамках Клубу УШПС та братимуть активну участь у діяльності Школи. А вже восени розпочнеться процес підготовки до наступного навчального року. Українська школа політичних студій здійснює свою діяльність за підтримки уряду Японії, Ради Європи та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Також ми всіляко заохочуємо українських меценатів та інші донорські установи до приєднання до кола наших партнерів. - [Генеральний секретар Ради Європи зустрівся з випускниками Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/generalnyj-sekretar-rady-yevropy-zustrivsya-z-vypusknykamy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 5 листопада 2006 року – у ході офіційного візиту в Україну – Генеральний секретар Ради Європи Террі ДЕВІС зустрівся з випускниками Української школи політичних студій. Під час заходу Генеральний секретар розповів про роль Ради Європи у сучасному світі та обговорив з випускниками перспективи розвитку Школи. Друга частина зустрічі відбулася у форматі запитання-відповідь – кожен учасник мав нагоду поставити запитання лідеру провідної європейської організації. Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій) висловив вдячність Генеральному секретарю Ради Європи за увагу до діяльності Української школи політичних студій та можливість проведення зустрічі з випускниками УШПС під час офіційного візиту Террі ДЕВІСА в Україну. Він окреслив сучасні виклики, відповідь на які намагається дати УШПС: формування професійної, патріотичної та відповідальної політичної еліти; забезпечення єдності України та налагодження міжрегіонального порозуміння; поширення демократичних цінностей та європейських стандартів тощо. Директор Української школи політичних студій відмітив, що УШПС стала генератором багатьох нових ініціатив. Йдеться заплановане проведення Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи та мережею регіональних НУО двох громадських форумів, присвячених обговоренню питань конституційної реформи, ролі політичних партій та проблем їх якості. Крім того, незважаючи на короткий термін діяльності, Школа поступово стає осередком ряду регіональних ініціатив для Білорусі, Молдови, Росії, тощо. Окремо Ігор КОГУТ висловив вдячність Постійному Представництву України в Раді Європи та послу Євгену ПЕРЕЛИГІНУ за відчутну підтримку ініціатив Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив. У ході дискусії до Террі ДЕВІСА пролунали різноманітні запитання від учасників УШПС. Михайло МІНАКОВ (Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ, Київський регіональний офіс для України, Молдови та Білорусі) звернувся до Генерального секретаря із запитанням про можливість підтримки Радою Європи ідеї перетворення Школи в регіонального лідера, на базі якого буде створено майданчик для налагодження діалогу між Росією, Білорусією, Молдовою (у тому числі Придністоров’ям) та Україною. Викладач УШПС Андрій МЕЛЕШЕВИЧ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія») запитав про цінності та мотиви, якими керується Рада Європи формуючи Європейську мережу шкіл політичних студій, а також поцікавився основною метою візиту в Україну Генерального секретаря, а саме: підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи щодо заснування в Україні офісу Ради Європи. Вадим ТРЮХАН (Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу, Міністерство закордонних справ України) поцікавився думкою Террі ДЕВІСА щодо демократичності сучасних тенденцій, які спостерігаються в Росії. У зустрічі також взяли участь: Іван КОЄДІКОВ (заступник керівника офісу Генерального Секретаря Ради Європи), Олександр ПАВЛЮЧЕНКО (Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні), Євген ПЕРЕЛИГІН (Керівник Постійного Представництва України в Раді Європи). Це вже не перша зустріч Террі ДЕВІСА з слухачами Школи. Влітку під час Першого Літнього Університету Демократії у Страсбурзі Генеральний секретар Ради Європи вручив усім учасникам української делегації УШПС сертифікати. Українська школа політичних студій – це один із ключових проектів Ради Європи в Україні. Школа сповідує та пропагує принципи, що покладенні в основу діяльності цієї міжнародної організації. - [Третя сесія Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - З 31 травня до 4 червня в АР Крим, сел. Сімеїз, проходила Третя сесія Української школи політичних студій. Ключовими питаннями, розгляду яких було присвячену сесію, стали проблеми регіональної та етнонаціональної політики України. Доповідачами виступили: Григорій Іоффе, керівник Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим і засобах масової інформації Виступ на тему: «Особливості кримської політики» Рефат Чубаров, народний депутат України (блок «Наша Україна») Виступ на тему: «Етнонаціональна політика України: кримськотатарський вимір» Тарас Чорновіл, народний депутат України (партія «Регіони України») Виступ на тему: «Регіональна політика України та децентралізація» Дмитро Базів, заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Виступ на тему: «Севастополь: сучасний стан та проблемні аспекти» Також учасники взяли участь у тренінгу на тему: «Ефективні комунікації» (тренер: Ігор Рак, директор Першої тренінгової компанії) та рольовій грі на тему «Визначення пріоритетних реформ для України» (модератор: Ігор Когут, директор Української школи політичних студій). Крім того, відбулась презентація та обговорення учасниками УШПС таких тем: «Право на здоров`я і його охорону та державна політика України в роки незалежності» Доповідач: Олег Петренко, Виконавчий директор Школи охорони здоров’я Національного університету “Києво-Могилянська Академія” «Еволюція цілей України у сфері європейської інтеграції» Доповідач: Вадим Трюхан, Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України «Рейтинги українського телебачення» Доповідач: Олександр Богуцький, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV” - [Друга сесія Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 7-10 квітня тривала робота Другої сесії Української школи політичних студій. Протягом цих чотирьох днів із учасниками УШПС працювало сімнадцять провідних українських та зарубіжних фахівців, зокрема: Європейська політика Великобританії Роберт Едвард БРІНКЛІ, Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні Європейська політика України Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний i Повноважний Посол України Європейська політика Швейцарії Крістіан ФЕСЛЕР, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні Майстер-клас «Як організувати процес втілення великої мрії» В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, член Наглядової Ради УШПС, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Соціальна ринкова економіка: концепція, цінності та етапи розвитку. Соціальна ринкова економіка як політика порядків. Роль держави в соціальній ринковій економіці: досвід Німеччини. Соціальна ринкова економіка: сучасні проблеми Вольфганг РЕЕДЕР, керівник консалтингової компанії «Reetor», експерт Фонду Конрада Аденауера, Німеччина Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук Конкурентоспроможність держави як національна ідея Юрій ПОЛУНЄЄВ, президент Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), Голова Ради конкурентоспроможності України «Young Global Leaders»: українська перспектива (презентація ініціативи) Ігор ШЕВЧЕНКО, керуючий партнер фірми «Шевченко Дідковський і Партнери», Президент Асоціації Правників України, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права Вступ у СОТ: що він означатиме? Йорідзумі ВАТАНАБЕ, професор з міжнародної політекономіки, Факультет політичного менеджменту, Keio University, Shonan-Fujisawa Campus (SFC), Kanagawa, Японія Вступ України до СОТ: що він означатиме? Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат України II-IV скликань, екс-міністр економіки України Етика свободи слова Володимир МОСТОВИЙ, Головний редактор газети “Дзеркало тижня”, голова Комісії з журналістської етики Сучасний телерадіопростір України в контексті європейської інтеграції Тетяна ЛЕБЕДЄВА, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників Основні напрями судової реформи в Україні Віктор ШИШКІН, Координатор з питань стосунків між законодавчою та виконавчою владами Програми сприяння Парламенту України університету Індіани, кандидат юридичних наук, доцент Перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні Ігор КОЛІУШКО, радник Президента України – керівник Головної служби політики інституційного розвитку, голова Центру політико-правових реформ, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права Крім того, учасники мали нагоду взяти участь у двох круглих столах: Круглий стіл «Вибори 2006: оцінки та прогнози» Модератор: Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Круглий стіл «Проект» Україна: що і як об’єднає націю? (до питання про національну ідею)» Модератор: Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», доктор філософських наук Детальнішу інформацію розміщено за адресою: www.usps.parlament.org.ua. - [Урочисте відкриття та перша сесія Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/urochyste-vidkryttya-ta-persha-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - У п’ятницю, 17 лютого 2006 року, о 15.00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи та Посольством Японії в Україні провели Урочисте відкриття Української школи політичних студій. Захід відбувся у Верховній Раді України за адресою: вул. Грушевського, 18/2 (кім. 12). З вітальним словом виступив Муцуо Мабучі (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні). Також відбулися дві вступні лекції: Юрія Зайцева, Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини («Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні») та Жан-Луї Лорана, Генерального директора з питань політичної діяльності Ради Європи («Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права»). Як зазначив Жан-Луї Лоран, «ця школа є доволі специфічною, оскільки вона не має ні стін, ні вчителів, ні студентів. Єдине, що єднає учасників школи – це невтомне бажання сприяти розвитку демократичного суспільства». Мацуо Мабучі зазначив, що «сам факт створення демократичної системи ще не є гарантією існування демократії, бо, як говорить відома мудрість, «демократія – це спосіб мислення». Він побажав усім учасникам за допомогою УШПС набути такого демократичного мислення. «Реалізація в Україні демократичних реформ, інтеграція нашої держави в європейське співтовариство, утвердження верховенства права та забезпечення захисту прав людини – справа, яку мають здійснити випускники Школи», – підсумував Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генераціїполітиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізуватиукраїнську європейську ідею. Тридцять п’ять учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція. У рамках Першої сесії Української школи політичних студій, яка відбулась 17-19 лютого 2006 року, було розглянуто теми, які є особливо актуальними для сьогодення: 1.Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні. Ю.Зайцев, Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. 2.Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права. Ж.-Л. Лоран, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи. 3.Права людини і дипломатія Японії. Політика Японії у сфері гендерної рівності. Ф. Саіга, Посол із прав людини, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Норвегії та Ісландії. 4.Верховенство права як вихідна засада демократичного суспільства. М.Козюбра, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор. 5.“Конституційний дизайн” України: сучасний стан та перспективи розвитку. В.Шаповал, Представник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор. 6.Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства? В.Паніотто, Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор. 7.Масова комунікація: теорія та практика. В.Іванов, Президент Академії Української Преси, Завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор. 8.Сучасні ідеології: виклики глобалізації. Н.Амельченко, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук. 9.Становлення партійних систем на території держав Східної Європи. А.Мелешевич, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США). Запорукою успіху проекту став високий рівень учасників. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). Було отримано чотириста заявок від справді активних та професійних людей. Учасниками Української школи політичних студій сталотридцять п’ять осіб, які були відібрані з усієї України. Надалі учасники візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція. Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект Генерального директорату з політичних справ Ради Європи, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Українським партнером проекту виступаєЛабораторія законодавчих ініціатив. Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України. Детальнішу інформацію про УШПС розміщено на веб-сторінці: www.usps.parlament.org.ua. За додатковою інформацією (стенограма виступів, фотографії) звертайтеся за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою:info@laboratory.kiev.ua. - [Конкурс на участь у роботі Української школи політичних студій склав 12 осіб на місце](https://www.parlament.org.ua/news/konkurs-na-uchast-u-roboti-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-sklav-12-osib-na-miscze/) - Українською школою політичних студій проведено перший набір учасників. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). Було отримано чотириста заявок від справді активних та професійних людей. Кожен із них заслуговував стати учасниками УШПС. Статистичний аналіз анкет свідчить, що найбільш активними виявилась Київська область. Від аплікантів із цього регіону отримано 145 анкет. Найменш активною – Черкаська область (лише 2 анкети) Доволі передбачувано стала перевага (хоч і незначна) кількості анкет від представників чоловічої статі (55% від загальної кількості анкет). Виявилося, що найактивнішими є кандидати у віці від 22 до 25 років (147 осіб) та від 26 до 30 років (116 осіб). Згідно із Рішенням Відбіркової Комісії – 35 учасників стали слухачами Української школи політичних студій (серед них 59% – чоловіки, а 41% – жінки). Середній вік учасників – 29 років. - [Комітет міністрів Ради Європи відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України](https://www.parlament.org.ua/news/komitet-ministriv-rady-yevropy-vidznachyv-stvorennya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-odnym-iz-krokiv-shho-mayut-osoblyve-znachennya-dlya-demokratychnogo-rozvytku-ukrayiny/) - 11 січня 2006 року Комітетом Міністрів Ради Європи було схвалено відповідь на Рекомендацію № 1722 (2005), затверджену Парламентською Асамблеєю Ради Європи 05 жовтня 2005 року («Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною»). Одним із положень Рекомендації № 1722 (2005) про виконання обов’язків та зобов’язань Україною є звернення Парламентської Асамблеї до Комітету Міністрів з пропозицією надання українській владі всебічної допомоги в розбудові відкритого та демократичного суспільства, інтенсифікації програми співпраці між Україною та Радою Європи. У рамках своєї відповіді Комітет Міністрів звертає увагу Парламентської Асамблеї Ради Європи на діяльність, яка має особливе значення для демократичного розвитку України у довгостроковому періоді, зокрема, на факт створення Української школи політичних студій, що має на меті посилення плюралістичної демократії. - [Презентація Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 30 листопада 2005 року (середа) Рада Європи спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив провели презентацію Української школи політичних студій (далі – УШПС). Під час презентації було вперше детально висвітлено наступні питання: Мета та завдання Української школи політичних студій. Цільові групи на які спрямовано діяльність УШПС. Умови відбору учасників УШПС. Тематика та формат заходів Української школи політичних студій. Стратегії розвитку УШПС. Керівництво Українською школою політичних студій. Роль Ради Європи у діяльності мережі шкіл політичних студій. Значення УШПС у процесах демократичних реформ та Європейській інтеграції. Участь у презентації взяли участь: Жан-Луї Лоранс, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи. В’ячеслав Брюховецький, член Наглядової Ради УШПС і Президент Національного університету „Києво-Могилянська академія”. Ігор Когут, Директор УШПС і Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. На початку презентації Директор УШПС і Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зазначив, що українська школа політичних студій є незалежним, позапартійним проектом, який має на меті формування нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу реалізувати українську європейську ідею. Його слова підтримав Генеральний директор з політичних відносин Ради Європи Жан-Луї Лоранс який розказав, що подібні школи Радою Європи були засновані у 12 країнах Східної Європи та СНД. «Ця школа є доволі специфічною, оскільки вона не має ні стін, ні вчителів, ні студентів. Єдине, що єднає учасників школи – це невтомне бажання сприяти розвитку демократичного суспільства. На жаль з великим запізненням ми розпочинаємо цей проект в Україні», – підсумував він. Присутній на презентації В’ячеслав Брюховецький, член Наглядової Ради УШПС і Президент Національного університету „Києво-Могилянська академія”, зауважив, що враховуючи цільову групу учасників школи, а це молоді лідери, бізнесмени, політики, юристи, журналісти можна стверджувати, що створення школи є одним з пунктів для створення нової формації, на яку могли б спиратися майбутні Президенти України». У рамках презентації було оголошено про початок процесу відбору учасників, які матимуть можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбудуться в Україні, та одній – у м.Страсбург, Франція. Детальнішу інформацію про процедуру подання заявок для участі у УШПСрозміщено тут. За словами І.Когута, на перший навчальний рік планується набрати 35 слухачів. «Єдине обмеження – вікове. Нашими слухачами можуть стати людина до 35 років, яка вже досягла певних успіхів у своїй професійній діяльності», – повідомив він. «Ми віримо, що цей проект буде перспективним і в подальшому на базі і цієї Школи буде відкритий філіал у Східній Україні, а також зорганізувати партійні курси», – підсумував І. Когут. Діяльність УШПС підтримується Радою Європи та Посольством Японії в Україні. - [З нагоди 10-ї річниці вступу України до Ради Європи розпочинає свою діяльність Українська школа політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/z-nagody-10-yi-richnyczi-vstupu-ukrayiny-do-rady-yevropy-rozpochynaye-svoyu-diyalnist-ukrayinska-shkola-politychnyh-studij/) - 09 листопада 1995 року Україна приєдналась до Ради Європи. Десять років характеризувалися плідною співпрацею, одним із результатів якої є відкриття Української школи політичних студій (далі – УШПС). УШПС – це тринадцята Школа, що започатковується Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи на теренах країн Центральної та Східної Європи. Українським партнером проекту виступає Лабораторія законодавчих ініціатив. Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генераціїуправлінців, політиків, лідерів НУО, керівників профспілок, журналістів, бізнесменів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Серед першочергових заходів УШПС: проведення масштабної всеукраїнської кампанії із відбору 35 учасників, які матимуть можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбудуться в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція. До участі будуть запрошені молоді люди (до 35 років), які вже досягли значного успіху у сфері журналістики, бізнесу, державної служби, громадської, політичної або профспілкової діяльності. Тренерами та лекторами виступлять провідні українські та зарубіжні суспільно-політичні діячі. У рамках УШПС учасникам буде надано не лише знання, а й навички, необхідні для побудови успішної політичної кар’єри, участі у процесі прийняття рішень на усіх рівнях влади, розв’язання суспільних проблем. Потреба у започаткуванні УШПС виникла завдяки подіям, які мали місце в Україні у листопаді-грудні 2004 року. Починаючи із лютого 2005 року і досі, ми можемо спостерігати за процесом “кадрової революції” – чи не найбільш масштабною зміною кадрів на усіх рівнях влади за роки незалежності. Спостерігаючи за цим процесом, не можна не помітити тотального дефіциту кваліфікованих лідерів із новим демократичним мисленням. Саме тому сьогодні значні зусилля слід спрямувати на підготовку молодої генерації політиків, яка була б здатною запровадити у політичне життя України нові європейські стандарти. Додаткову інформацію про УШПС буде поширено під час презентації, що відбудеться на початку грудня 2005 року, та розміщено на веб-сторінціparlament.org.ua. Після цього ми зможемо відповісти на Ваші запитання за телефоном: (+38 044) 531 3768 або електронною поштою:angela@laboratory.kiev.ua (контактні особи – Анжела Євгеньєва, Тетяна Шорохова). ### Ч е р е з г р о м а д я н с ь к у п р о с в і т у д о г р о м а д я н с ь к о г о с у с п і л ь с т в а Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи (Генеральний директорат з політичних справ) у партнерстві з Інститутом політичної освіти. Реалізація в Україні демократичних політичних та економічних реформ, інтеграція нашої держави в європейське співтовариство, адаптація європейських стандартів до умов і традицій українського суспільства, утвердження політичних прав і свобод, свободи слова та інформації, верховенства права та захисту прав людини – справа, яку має здійснити нова генерація політиків, службовців, підприємців, менеджерів, журналістів. Українська школа політичних студій ставить собі за мету максимальне сприяння формуванню нової генерації управлінців, політиків, лідерів НУО, керівників профспілок, журналістів, бізнесменів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Україна відчуває великий брак професіоналів, вихованих на європейських демократичних цінностях. Українська школа політичних студій ставить собі завдання формування, навчання, інтелектуальну та інформаційну підтримку української мережі лідерів, її ціннісне орієнтування, підвищення рівня громадської самосвідомості, розуміння механізмів та принципів функціонування демократичного ладу. Українська школа політичних студій – це організація та проведення семінарів, конференцій, літніх шкіл, стратегічних ігор та навчальних візитів з метою громадянської та політичної освіти національних та регіональних політиків, громадських активістів, науковців, держаних службовців, бізнесменів, журналістів. Українська школа політичних студій – це слухачі з усіх регіонів України, різноманітних політичних орієнтацій, різних національностей та релігійних переконань. Українська школа політичних студій – очолюється директором школи. Керівництво школи здійснюється виконавчим секретаріатом. Наглядову та консультативну функцію покладено на Наглядову Раду, яка формується з українських на закордонних достойників, громадських чи політичних авторитетів, лідерів бізнесу. У листопаді 2005 року з нагоди 10-ї річниці вступу України до Ради Європи Українська школа політичних студій розпочинає свою діяльність. Після анкетування та відбору учасників, у 2006 році Українська школа політичних студій має на меті організацію 3-х триденних семінарів у Києві та регіонах України для 35 слухачів школи та навчальний візит у м. Страсбург (Франція) для знайомлення з діяльністю європейських інституцій. Стратегія розвитку УШПС на ближчу перспективу: утворення відділення школи на східних теренах України; формування асоціації випускників школи; створення мережі інформаційних партнерів УШПС, насичення навчальної програми за рахунок додаткових форм та видів діяльності (круглі столи, літні школи, конференції тощо). На дальшу перспективу: формування „Бібліотечки УШПС” та створення вищих партійних курсів (для організації систематичного навчання партійних кадрів). Контакти: Ігор Когут – директор УШПС, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив вул. Нижній Вал 33, офіс 8 тел. +38 044 531 37 68 факс: +38 044 425 25 33 ел. пошта: info@laboratory.kiev.ua - [Круглий стіл “Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-politychna-osvita-v-ukrayini-problemy-ta-perspektyvy-rozvytku/) - Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Інститут громадянської освіти Національного університету „Києво-Могилянська Академія” та Лабораторія законодавчих ініціатив 05 квітня 2005 року (вівторок) провели круглий стіл „Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку”. Сьогодні в Україні активно проголошуються демократичні принципи і докладаються зусилля для побудови на їх засадах політичної системи. Між тим, ефективність прогресивних перетворень безпосередньо пов’язані ще й із зміцненням демократичної політичної культури громадян. Дослідження свідчать, що політична активність громадян України не супроводжується розвитком у них критичного мислення і не забезпечує формування відповідальної влади, високий рівень освіченості не породжує вміння відстоювати власні права, велика кількість політичних партій не приводить до масового залучення людей у громадське життя. Одним із шляхів вирішення цих та ряду інших проблем є запровадження ефективної системи політичної освіти. На думку С.Г.Рябова, керівника Інституту громадянської освіти НаУКМА, «сучасна демократія встановлюється й існує не лише зусиллями урядів та політиків, а й завдяки зацікавленню у ній громадян, їхній політичній культурі, сформованій, у тому числі, й засобами політичної освіти». Як зазначав І.О. Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, «політична освіта є неодмінною складовою закріплення громадянської активності, що була виявлена українцями у ході помаранчевої революції». Участь у дискусії взяли народні депутати України, представники уряду, провідні науковці, українські та зарубіжні експерти, лідери неурядових організацій та журналісти. Ключові питання до обговорення: роль політичної освіти у зміцненні громадянського суспільства, зарубіжний досвід політичної освіти та проект Концепції політичної освіти в Україні. Із додатковими запитаннями звертайтесь за телефоном: (044) 238-24-69 або електронною поштою: info@laboratory.kiev.ua. - [В Україні необхідно забезпечити системний та послідовний підхід до організації політичної освіти населення – висновок учасників круглого столу](https://www.parlament.org.ua/news/v-ukrayini-neobhidno-zabezpechyty-systemnyj-ta-poslidovnyj-pidhid-do-organizacziyi-politychnoyi-osvity-naselennya-vysnovok-uchasnykiv-kruglogo-stolu/) - Круглий стіл „Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку” було організовано та проведено 05 квітня 2005 року Лабораторією законодавчих ініціатив та Інститутом громадянської освіти Національного університету „Києво-Могилянська Академія” за сприяння Фонду Конрада Аденауера в Україні. Тези виступів учасників круглого столу „Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку” Дем’янчук Олександр, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри політології НаУКМА Ми зібралися на цьому круглому столі для того, щоб обговорити одну дуже важливу тему. У світі дуже поширеним є процес надання громадянам знань про політику, про політичну систему, про політичні процеси, які відбуваються в Україні, в міжнародному середовищі. Ця робота в багатьох країнах ведеться систематизовано. В Україні, на жаль, ще й досі відсутній систематичний, послідовний підхід до організації політичної освіти населення. Я сподіваюся, що сьогодні ми з вами обговоримо основні вимоги, основні виклики, які змушують нас піднімати питання політичної освіти. Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Події, які відбулися в Україні та cколихнули не тільки наше суспільство, а й стали помітними для всієї Європи, в черговий раз змусили нас замислитися над тим, чи є ми громадянським суспільством та чи утримує воно належний рівень освітньої інформації. Доволі знаменними у цьому плані були події помаранчевої революції – навіть на ринку дебатували, використовуючи аргументи із статей Конституції. Що більш цікаво, люди з радіоприймачами ходили по вулицях, слухаючи засідання Верховного Суду. Це черговий раз спонукало експертів та науковців, які займаються проблематикою політичної освіти, звернути увагу суспільства, а не лише політичних середовищ, на проблеми політичної освіти. Спеціально до круглого столу було підготовлено буклет із Концепцією політичної освіти та брошуру із дослідженням проблем політичної освіти. Їх підготував творчий колектив науковців, які тривалий час займаються цією проблемою, і сьогодні готові винести ці матеріали на обговорення. Штудахер Вільгельм, Генеральний секретар Фонду Конрада Аденауера Ми можемо розповісти вам, як ми в Німеччині організуємо демократичне суспільство, стабілізуємо його, але воно не може бути рецептом для вас. Ви повинні знайти свій власний шлях до перемоги демократії. Ви можете прийти до нової демократії, адже в Україні громадяни беруть долю у власні руки, самі створюють собі життя і формують політику. Ви формуєте історію вашої країни. І помаранчева революція сьогодні є також предметом експорту демократичного мислення. Інші країни, думаю, будуть брати приклад з України. Такі, як, наприклад Ліван, Киргистан. У Білорусії також демократи, опозиційні сили спостерігають за Україною, в Росії багато людей сподіваються на новітні процеси у своїй країні. Ми пишаємося тими людьми, які провели демократичну помаранчеву революцію. Однак слід пам’ятати, що демократія це те, що не завойовується назавжди, її потрібно постійно розвивати – це процес, який постійно рухається. Тут, звичайно, велику роль відіграє і політична освіта, і залучення громадян до демократії за нових умов. Фонд Аденауера – це та організація, яка на сьогоднішній день представлена в більш, ніж 70 країнах, а проекти провадить в більш, ніж 100 країнах. Вона також має інститут заохочення, навчання еліт, обдарованих молодих людей. Вони використовують свою кваліфікацію на благо суспільству, для того, щоб посідати чільні позиції в державі. Ми представляємо християнську демократію, яка має своє коріння. Ми досліджуємо це коріння, тому що та людина, яка не знає звідки вона, не знає, куди їй іти. Також ми виступаємо як аналітичний центр, досліджуємо політичні процеси, які необхідні для політичної практики, намагаємося розробити моделі соціальної та економічної політики, надати політикам спроможність відповідати на виклики, які постають кожного разу в суспільстві. Політика буде все більше вимагати знань і спроможності від активних політиків. Саме цим ми займаємося і робимо наголос на християнській демократії в Німеччині і в Європі. Наступний напрям роботи – це політична освіта для дорослих. Цього року Фонд Аденауера буде святкувати 50 років свого існування і корені заснування знаходяться саме там. Виховання демократії – єдина передумова. Існують інші фактори, але цей – дуже важливий для розвитку суспільства і демократії. Щоб демократія була успішна, важливо не тільки те, щоб були законодавчі передумови для цього. Центральним аспектом тут є громадянин, який сам формує свою долю, який впливає на політику та державу. Для цього потрібно, щоб, по-перше, цей громадянин мав необхідні знання про свої права та обов’язки. По-друге, громадянин також має розуміти, як він може їх реалізувати, тобто він має навчитись користуватися демократією. Громадянин має мати волю, щоб брати участь у виробленні рішень. У Німеччині ми спостерігаємо тенденцію, коли люди не терплять нав’язування чогось із боку політики, а йде рух за те, щоб вони самі брали долю в свої руки, вимагали від політиків тих чи інших кроків, тому що вони хочуть жити вільно і визначати своє життя самостійно. Демократією необхідно жити, це більше, ніж суспільна форма, це форма та спосіб життя. Вона потребує культури демократії, до якої належить толерантність, терпимість, вміння слухати інших, критично займатися проблемами. До адресату політичної освіти належить не тільки громадянин, а й сам політик. Демократія живе за рахунок того, що ми маємо демократичних політиків, які здатні її впровадити. Але, звичайно, тут можна багато чого покращити і в Німеччині в цьому сенсі. Через політичну освіту ми виховуємо політиків – це етика, служіння громадянину. Нам потрібні такі політики, які вміють користуватися політичними інструментами. Наш Фонд займається освітою комунальних політиків на місцевому рівні, тобто депутатів місцевих рад, навчаємо, що їм необхідно робити, як представляти інтереси своїх виборців, працюємо з політиками від партій, тому що партія представляє окремі інтереси, але найбільше вона повинна представляти інтереси загалу. І це – головна ділянка політичної освіти. В Німеччині ми виходимо з принципу субсидіарності, тобто на першому місці стоїть громадянин, який важливіший, ніж держава сама по собі. Структура політики влаштована так, щоб навіть менша одиниця, частинка суспільства сама могла вирішувати свої питання, власними силами без втручання держави. Нам потрібна держава, щоб захищати права і свободи, але нам також потрібно забезпечити силу самого громадянина по відношенню до держави, щоб забезпечити демократію, принцип субсидіарності, який є дуже важливим критерієм. Саме цьому потрібно навчити громадян. Демократія – це процес, виховання демократії – це постійний процес. Демократію не можна збудувати раз і назавжди, треба кожного разу боротися. Кожне покоління, кожна генерація повинна залучатися і виховуватися в дусі демократії. Сьогодні ми говоримо про моделі політичної освіти – їх потрібно постійно розвивати. Ще одним важливим моментом є плюралізм політичної освіти. Політична освіта в Німеччині має плюралістичний характер, пріоритетом є суспільні ініціативи громадян перед ініціативою держави. Держава ж повинна сама займатися політичною освітою, щоб виправдовувати своє існування. В політичну освіту потрібно залучити більше суспільних груп. Тут має бути конкуренція політичних інтересів, дискусія, суперечка різних думок. Потрібно застосовувати різні підходи і стосовно політичної освіти для того, щоб загалом це все сприяло успішності демократії. Ми з цього виходимо і сподіваємося, що так буде відбуватися. Плюралізм означає, що держава обмежується лише організацією політичної освіти в середніх школах. На федеральному рівні і на земельному рівні у Німеччині є спеціальні центри політичної освіти. Вони стоять над партіями і саме там розробляються концепції політичної освіти. Отже, немає спеціальної освіти, яка б мала певне політичне спрямування, система ця має надпартійний характер і незалежність. Держава фінансує її і контролює правильність використання цих коштів. Але Федеральний центр, Земельний центр політичної освіти виконують завдання на власну відповідальність. Всі громадські об’єднання: церкви, молодіжні організації, профспілки, політичні партії займаються своєю власною політичною роботою, просвітницькою роботою. У Німеччині надзвичайно багато заходів з політичної освіти. Тільки Фонд Аденауера має 16 освітніх центрів в різних регіонах Німеччини. Фонд проводить кожного року заходи, в яких бере участь більше, ніж 100 тис. учасників. Це засвідчує, якого великого значення ми надаємо політичні освіті. Ви розумієте, які широкі підходи до цієї справи. Сергій Рябов, доктор філософських наук, професор кафедри політології, керівник Інституту громадянської освіти НаУКМА З одного боку політична освіта є вкрай важливим чинником демократичного розвитку та перетворень у суспільстві. І чим далі, тим більше людей, політиків, громадських діячів намагається це усвідомити. До того ж, чимало вже тривалий час робиться у цій справі в Україні. Я хотів би згадати факт запровадження центру політичної культури в Адміністрації Президента, про здійснення низки проектів в галузі громадянської освіти, тобто політичної освіти школярів, про існування кількох неурядових організацій, які предметом своєї діяльності мають саме політичну освіту. Тож, дещо робиться і це є свідченням того, що справа не видумана, не несподівана, що це не є забаганкою лише групи ентузіастів. Але, з іншого боку, робиться дуже мало. Надто мало уваги проблемам політичної освіти приділяється в нашому суспільстві, як з боку владних структур, так і з боку наукової громадськості, політиків і громадських діячів. Аби зрушити з місця цю ситуацію, надати поштовх розвитку політичної освіти, як це властиво сучасним демократичним суспільствам, група науковців, громадських діячів доклала зусиль для того, щоб створити документ під назвою Концепція політичної освіти. Ми б хотіли запросити вас долучитися до обговорення цієї справи, і разом працювати над проблемою того, як надати політичній освіті не просто значення справи обмеженої групи ентузіастів, а зробити її складовою суспільної політики в нашій державі. Я гадаю, що сьогоднішня розмова має бути спрямована саме на те, щоб з’ясувати, що ми розуміємо під політичною освітою, що можна і треба зробити в даних умовах для того, щоб політична освіта почала діяти і виконувати свою функцію демократизації. Юрій Ключковський, кандидат фізико-математичних наук, народний депутат України, Заступник голови комітету ВРУ з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, директор Інституту виборчого права Для мене, як людини, яка 15 років займається політичною діяльністю, завжди було ключовим питанням, завдяки чому можна зробити незворотними демократичні процеси. Чому достатньо громіздкий механізм демократії повинен сприйматися громадянами як найкращий?! Практика привела мене до думки, що лише освічений та свідомий громадянин буде за переконанням демократичним. Це не означає, що він має знати твори Платона, Аристотеля, сучасних західних політологів і т.д., – не той рівень освіченості потрібен. Потрібні знання на рівні сприйняття і на рівні переконань. Дуже часто такі переконання виникають в ході політичної практики. Події грудня-листопада минулого року дали більше в плані політичної та громадянської освіти українського населення, ніж десятки років вивчення. Але такі події бувають не часто. Питання політичної, громадянської освіти стає сьогодні на перше місце. Мене дуже зацікавили роздані матеріали і я хотів би звернути увагу на 5 цінностей, які потрібні для громадянської освіти: почуття ідентичності; користування певними правами; виконання відповідних обов’язків; ступінь зацікавленості й залучення до громадських справ; сприйняття основних суспільних цінностей. Я б хотів почати з першого, мабуть, основного на сьогодні завдання громадянської освіти. На жаль, ми сьогодні не можемо сказати, що всі громадяни України, громадяни в юридичному плані, відповідають категорії громадянина, як людини, що ідентифікує себе в певній країні. На жаль, цього ступеня громадянства ще не досягнуто. Я би вважав це першим завданням політичної освіти. Лише в тому випадку, якщо громадяни України відчують себе причетними саме до цієї держави, якщо вона стане їм небайдужою, тоді можна говорити про те, що закладається коріння демократії в Україні. Сьогодні є проблема свідомого застосування виборчого законодавства. Знову звертаємося до подій листопада-грудня, які будуть ще довгий час точкою відліку у багатьох політичних питаннях. Лише свідоме застосування широкими масами українських виборців виборчого законодавства, а точніше свідома реалізація і захист своїх виборчих прав можуть стати основою для того елементу демократії, які пов’язані з обранням влади. Як зробити, щоб люди навчилися цьому, щоб члени не лише територіальних виборчих комісій, не лише дільничних виборчих комісій, а всі виборці розуміли свої виборчі права? Вони мають це почути, і почути неформально, почути не в плані нав’язування, а в плані такому, який дозволить їм це сприйняти. Як це робити, мають сказати фахівці, тому сьогоднішнє обговорення дуже потрібне. Гаральд Гайс, Федеральний центр політичної освіти Я вже 30 років працюю в системі політичної освіти в Німеччині, а саме – в Федеральному центрі політичної освіти. Ця робота відіграватиме надзвичайну роль в цій доповіді. Я намагатимуся дати загальну характеристику політичній освіті, після цього звернуся до деяких специфічних питань, які розв’язує саме Федеральний центр. За деякими позиціями я можу продовжити те, що казав п. Штаудахер. Помаранчева революція перетворилася на предмет експорту з України, але тепер дуже важливо, щоб ця революція стабілізувалася, тому надзвичайно важлива роль припадає політичній освіті. Я хочу вам розкрити німецьку модель, традицію, яка сталася історично. Не треба сприймати це, як точку для відштовхування в подальшому обговоренні, адже вам треба створити систему, яка буде найкраще підходити саме вам та забезпечить успіх у майбутньому. Однак, хочу підкреслити, вам треба усвідомлювати, що в плані політичних перспектив на західну орієнтацію України, то тут необхідно дотримуватися певних стандартів. Ці стандарти, а саме наближення політичної системи до західних зразків, має усвідомити більше населення. Цього досягти можна лише за допомогою політичної освіти. Отже, не можна забувати про ці процеси, не можна забувати, в якому напрямку ви збираєтеся рухатися, як у внутрішньому розвитку, так і в зовнішньому руслі. Це європейська перспектива, яку завжди треба мати перед очима. Я вже підкреслював, що німецька модель склалась історично. Я не буду зараз окреслювати окремі етапи, але не можна не помічати, що політична освіта в Німеччині в першу чергу відштовхувалася від наслідків поразки в Другій Світовій війні. Це була вихідна точка для створення системи політичної освіти. Ви можете сказати, що тут мало спільного з Україною, адже Україна щойно пережила перемогу Помаранчевої революції, але я думаю, що вихідна точка досить подібна. Можна порівняти Німеччину та Україну, в Німеччині в 1945 році існували структури, які треба було ліквідувати, подолати, треба було здійснювати демократію, перевиховувати населення, створювати нову орієнтацію. В Німеччині це скеровувалося згори. Якщо ми поставимо собі запитання, що після 1945 року було метою політичної освіти в Німеччині, то тут можна виділити два важливих елементи: виховання у дусі демократії, розвиток свідомих громадян; по-друге, після поразки, це був перегляд власної історії, було вивчення та переосмислення історії соціалізму, голокосту, окупаційної політики, всі ці явища в Україні добре відомі, адже Україна була жертвою всіх цих діянь. Отже, це подолання минулого. Це був дуже важливий аспект політичної освіти. Мені здається, що на іншому рівні, але і у вас це явище матиме певне значення. Треба здійснити інвентаризацію минулого, без цього не можливо рухатися в майбутнє, адже треба переосмислити власне минуле в усіх його критичних фазах. Ми можемо виділити три різні форми навчання. Можна сказати, що політична освіта складається з трьох видів. З одного боку, це соціальне навчання, навчання соціальних позицій, тобто, як треба поводитися людям між собою. Це соціальне навчання починається у родині, продовжується у дитячому садочку, в школі і охоплює все життя. Соціальне навчання починається найшвидше. Друга форма – це навчання самого поняття „демократія”, це не лише питання про те, як поводитися з іншими людьми, а й як здійснюється процес ухвалення рішень у житті, в родині, в школі, в суспільному середовищі. Все це стосується не лише приватного або суспільного життя, а й ставлення до держави. Третя форма – навчання політиків, тобто, як можна перенести навички здійснення демократії на державний рівень, як встановити зв`язок між суспільними та державними рівнями. Важливо демократично поводитися не лише в суспільстві, але й демократично оформлювати політичні процеси на рівні, де йдеться про владу, про здійснення державної влади, щоб при укладенні рішень до них залучалися і громадяни. А щоб брати в цьому участь, громадянам треба навчитися політичному життю. Отже, я намагався представити вам ступінчасту модель, але, звичайно, всі три форми навчання залежать одна від одної. Не можна сказати, що кожна з них завершується, адже не можна до кінця навчитися соціальній поведінці та демократії. Те, що я вам сказав, не залежить від того, в якій країні здійснюється політична освіта. Ці принципи можна застосувати в будь-якій країні в якій створюється демократія. В Німеччині система політичної освіти складалася протягом 60-ти років. Цей процес був тривалий і не позбавлений суперечностей. В 50-ті роки було багато людей, які вважали, що навчатися демократії набагато важливіше, ніж навчатися політиці. Головне –це знищити державу. Дискусії такі вже залишилися в минулому. Існує три засади, на які можна спиратися в політичній освіті. Вони були вироблені у 1955 році, коли фахівці з політичної освіти після тривалих дискусій досягли спільної точки зору, мінімального консенсусу щодо того, як саме її треба здійснювати. По-перше, це заборона вимог у політичній освіті. Особливо в школі вчитель не має права нав’язувати свою думку учням. Цей принцип можна перенести й на дорослих, заборона нав’язувати свою думку. Ви розумієте, що в школі вчитель завжди має потужну позицію, за які він виставляє оцінки. Але, на відміну від математики (якщо зробив 10 помилок, отримаєш погану оцінку), в політичній освіті ідеться про інше, про формування думки, про формування волі. І ця думка не може нав’язуватися тим, хто навчає. Отже, заборона нав’зування власної думки – це важлива перша засада. Друга засада – це принцип плюралізму. Він означає, що ті обставини, які для суспільства в політиці мають суперечливий характер, щоб в політичній освіті вони теж представлялися в такому суперечливому характері і відповідно до цього обговорювалося, принаймні, в головних їх аспектах, адже політична освіта – це створення думки, а не індокринація. Третій принцип – самовизначена активізація. Політична освіта має не лише той аспект, щоб передавати знання, але має давати орієнтацію на дії. І тут кожний школяр, школярка або кожний, хто проходить політичну освіту, кожна людина повинна аналізувати свої власні інтереси і шукати шляхи чинити вплив в дусі власних інтересів на наявну політичну ситуацію. Отже, політична освіта виходить з того, що різні люди мають різні інтереси. Якщо ми говоримо про орієнтацію на дії, на діяльність, то кожна людина має оцінювати ситуацію, виходячи з власних інтересів. І повинна навчитися самостійно ухвалювати рішення про те, як вона заангажовується в політичному плані. Отже, політична освіта не може переслідувати мету, примушувати чи заохочувати людину вступити до тієї чи іншої політичної партії. Отже, встановлюється самосвідома активізація. Я би хотів коротко звернутися до структури політичної освіти Німеччини. Хочу, щоб ви дійсно усвідомили поняття принципу субсидіарності, оскільки воно для політичної освіти надзвичайно важливе. Субсидіарність означає, що існують різні суб’єкти політичної освіти, які поділені інституційно і та у своїх світоглядних позиціях. Але в Німеччині також існує і державна політична освіта, яка має три основних завдання. По-перше, політична освіта пропонує продукт громадянам. Цей продукт концентрується на тому, що інші інституції політичної освіти цього не роблять. Те, що не роблять інші, має робити державна система, тому що є надзвичайно дорогі заходи. Наприклад, на мою думку, кожному українському громадянину з певного віку, коли він уже може читати, слід надати Конституцію України. І це дуже простий приклад. Також є й інші заходи, наприклад, пов’язані із використанням Інтернет-мережі. У Німеччині дуже багато матеріалів передається і поширюється через цю мережу. Федеральна концепція освіти пропонує до використовувати такі матеріали, однак це дорого коштує, тому значна частина таких заходів фінансується державою. Федеральний центр політичної освіти робить те, що інші члени політичної освіти не спроможні забезпечити в тій же якості та кількості. Цей принцип ми називаємо принципом субсидіарності. Федеральний центр активно співпрацює із іншими суб’єктами. Адже не треба все робити самому, можна кооперуватись з тими, хто може зробити щось краще, проводити спільні заходи, видавати спільні публікації. Федеральний Центр виступає патентом, тому що в нього більше коштів, тому він забезпечує фінансування. Третій момент, це специфічно німецька річ. Залежить від вас, чи ви хочете влаштувати таку політичну освіту і спрямовувати на цю ділянку. Федеральний Центр політичної освіти управляє фінансовими коштами держави і надає їх незалежним носіям політичної освіти. Тобто, є певні критерії, які необхідно виконувати для того, щоб подати заявку на отримання фінансування через Федеральний центр політичної освіти. Сергій Рябов, доктор філософських наук, професор кафедри політології, керівник Інституту громадянської освіти НаУКМА Я можу запропонувати деякі міркування щодо системи, як можна уявляти собі систему політичної освіти в Україні. Це матеріал для того, щоб додатково стимулювати дискусію з приводу предмета обговорення. Отже, перш за все, що ми розуміємо під концепцією. Це не просто декларативний документ. Концепція – це пропозиція, уявлення про те, чим є політична освіта, якими мають бути її принципи, зміст, способи здійснення. Проект Концепції політичної освіти має бути запропонований в дискусії для того, щоб дійти до консенсус у суспільстві, яким має бути зміст, структура, функція, інституційні, функціональні аспекти політичної освіти. Багато проблем виникає під час такого обговорення і Концепція – це лише один із способів, з етапів пошуку відповідей на ці запитання. І останнє, чому потрібно думати про політичну освіту, чому потрібно з цього приводу дискутувати. Робоча група, яка створювала Концепцію свого часу сформулювала декілька пар суперечностей, проблем, які обґрунтовують і доводять необхідність розробки Концепції і впровадження політичної освіти. Деякі суперечності стосуються суспільних перетворень. Всі ми відчуваємо в них потребу, прагнемо їх, але, з іншого боку, ці перетворення та їх впровадження натикаються на брак політичної культури, як громадян, так і політиків, і це призводить до гальмування цих перетворень. Наступне протиріччя. З одного боку, маємо високий рівень політичної активності людей, який спалахує та спадає. Ми говоримо про досить високу готовність людей брати участь в політичному житті. А, з іншого боку, ця участь супроводжується, поєднується з браком критичного мислення, відповідальності влади та вимогливості, критичності громадян до влади. Ще одне питання щодо того, що високий рівень освіченості громадян супроводжується невмінням відстоювати свої права, захищати власні потреби. Маємо велику кількість політичних партій і разом з тим відсутнє масове залучення людей у громадське життя. Йдеться не обов’язково членство в партії. Ми спостерігаємо як систематичне, зважене, цілеспрямоване політичне життя тільки розпочинається. Отже, як повинна виглядати система політичної освіти? Пропонується розуміння політичної освіти як такої, що складається з кількох сфер. Головними компонентами називаємо сферу політичної освіти, першою з яких називаємо (першою не за ієрархією значень, а тому, що в ідеалі з неї повинно починатися знайомство для людини з політичною матерією) громадянську освіту школярів. Йдеться про формування громадянина, про його становлення, соціалізацію зусиллями або можливостями, які надаються у навчальному процесі у школі. Мету цієї освіти визначимо як політичну соціалізацію особистості, зміст – як інформацію про економічні, політичні, юридичні, психологічні, етичні знання, аспекти суспільного життя для того, як позиціонувати людині себе в політичному житті, форми – типові, класичні, нормативні форми навчання, уроки, позакласна робота, а також позашкільний вплив, який має місце в цій сфері політичної освіти. Зараз в Україні ми спостерігаємо і включаємося в діяльність по розвитку громадянської освіти. Можна сказати, що ця сфера зусиллями неурядових організацій, зарубіжних партнерів, міністерств освіти і науки в Україні потроху зрушується з місця. Інша справа, що там залишається ще чимало невирішених концептуальних та організаційних проблем. Що стосується політичної освіти дорослих, то про неї мало хто говорить, мало хто думає. І це незвично, особливо після періоду потужного партійно-політичного впливу, який мали в радянські часи. Зараз громадяни залишилися нікому не потрібними в плані політичної освіти, хіба що періодично під час виборів партії накидаються на них із своїми пропозиціями, і таким чином виявляється своєрідна підміна політичної освіти. Отже, метою політичної освіти дорослих є, на відміну від соціалізації в школі, політичне інформування, надання інформації для того, щоб людина могла орієнтуватися і критично ставитися до подій навколо неї. Інша важлива мета політичної освіти – це формування залученості, участі людей у суспільних справах, при чому не тільки і не скільки в загальнодержавних справах, в справах державного будівництва, скільки в розв’язанні проблем безпосереднього життя людей, громад. Форма, зміст цієї сфери освіти – це суспільні проблеми, безпосередньо проблеми поточного життя, це політичні рішення, які ухвалюються для розв’язання цих проблем, аналіз, оцінка, критичне міркування з приводу подій, рішень, які ухвалюють системи уряду на різних рівнях, починаючи з центрального і закінчуючи локальним рівнем. Формами такої освіти можуть бути лекції, бесіди, дискусії, зустрічі з політиками. Наступна сфера політичної освіти – це політичне навчання. Йдеться про специфічний освітній вплив, який спрямований на людей, які професійно займаються в галузі політики, це політики, громадські діячі та державні службовці. Мета такої освіти полягає в підвищенні професіоналізму людей, для яких політика, громадська діяльність є професією, або потужним хобі, як для громадських діячів. Зміст цієї освіти може бути визначений, як знання про технології впливу, керування, розв`язання конфліктів, вирішення проблем. Форми – це тренінги, семінари, курси як приклади таких специфічних форм, які не виключають попередні, але в даному випадку йдеться про специфічні форми для даної сфери. Четверта сфера – це освіта фахівців не у галузі політики, освіта не пересічних громадян, а освіта політичних науковців, тобто людей, які професійно займаються розробками концепцій, формулюванням теоретичних аспектів, теоретичним розв’язанням існуючих проблем. Це люди, які працюють з поняттями, теоріями, які пропонують суспільству, які принципи можуть бути застосовані у розв’язанні проблем влаштування життя. Мета політичної освіти в цій галузі полягає в підготовці науковців, викладачів політичної освіти, при чому всіх рівнів, як на рівні політичної науки, так і у сфері політичного навчання громадянської освіти і освіти дорослих. Тренери і викладачі мають методично, кваліфіковано, систематично готуватися саме тут, у цій ніші. Форми проведення такої освіти – це навчальна, дослідницька робота, в усій множині її проявів. Суб’єкти, чинники, фактори здійснення цих сфер політичної освіти, розрізнивши, диференціювавши різноманітні сфери, ми можемо диференційовано визначати, що кожній сфері відповідає той чи інший чинник здійснення політичної освіти. Якщо йдеться про першу сферу (громадянську освіту школярів), то найперше слід згадати сім`ю, заклади освіти. Вони є основними способами, чинниками формування громадянської освіти, соціалізації людей, дітей, школярів, надання їм необхідних знань для наступного відповідального, кваліфікованого, компетентного включення в суспільне життя і захист своїх прав розв’язання суспільних проблем. Коли ми говоримо про політичну освіту дорослих, способи здійснення цієї освіти мають бути в дискусійній траєкторії засобів масової інформації, неурядових організацій. Так уявляються чинники та структури, які можуть виконувати перелічені задачі політичної освіти дорослих. Що стосується політичного навчання, це система навчання державних службовців. Ми знаємо, що в Україні існує досить розвинена система освіти державних службовців. І, напевне, зараз необхідно лише вирішити, яким чином система освіти державних службовців повинна бути імплементована у політичну освіту, чи вона має бути складовою занять викладання політології, політичної науки, чи вона має додаватися до курсів, які вже читаються з політичної науки, чи вона має замінити політологію. Тут можливі такі варіанти. Політичне навчання політиків, громадських діячів, державних службовців може здійснюватися у вигляді тренінгів. Крім того, сюди слід віднести політичні партії, які цілеспрямовано, зацікавлено займаються підвищенням професіоналізму, звичайно, в першу чергу, і часто винятково власних партійних функціонерів, людей, які у різні способи включаються у розв’язання партійних задач і цілей під час виборчих кампаній. Як здійснюється політична освіта у сфері науки, університетська освіта? Всім відомо, що в більшості університетів існують кафедри політології, в більшості університетів готують дипломованих спеціалістів, є дослідницькі інститути в столиці і в областях, які так само фахово, спеціалізовано займаються теоретичним вивченням проблем політичного життя. Слід додати ще й неурядові дослідницькі центри у цій сфері, діяльність яких подібна до академічних інститутів, але, на відміну від них, вони є незалежними, вільними, самофінансованими. І, як наслідок, їхня продукція відрізняється від формальної академічної. Перерахувавши сфери і способи здійснення політичної освіти, хочу сказати, що усім цим сферам мають бути властиві спільні задачі. Це, перш за все, надання знань про такі речі, як права людини, чинні закони, політична система, яка встановлена в суспільстві, актуальні суспільні проблеми, перешкоди подальшого розвитку суспільного життя, пропоновану політику подолання цих проблем. Наступним спільним завданням політичної освіти, поряд з наданням знань, пропонується розуміти формування ставлень до себе, до інших, ставлення до політичної системи, політичного навколишнього світу, до ідеалів, цінностей демократії. Ставлення може бути таке, як вірування в безперечну цінність, цінування себе, своїх прав. Воно також може бути байдужим, або негативним. Формування таких ставлень є одним із завдань політичної освіти. Зрештою, третє важливе завдання поряд з наданням інформації та формуванням ставлення, мотивація до дії. Сама по собі інформація та ставлення не мають значення, якщо вони не втілюються у готовності особистості до дії на захист своїх прав та розв’язання суспільних проблем. Демократична людина, по-перше, має бути мотивована до дій. По-друге, знаючи, як коректно діяти у тих чи інших конкретних умовах для того, щоб відстоювати свої права та інтереси. На завершення хочу запропонувати таку думку – політична освіта має стати однією з функцій політичної науки. Цього поки не сталося. З іншого боку, політична освіта має стати однією з проблем політичної науки. Поки що політична наука займається глобальними питаннями, державотворчими проблемами або суто теоретичними відстороненими проблемами. Проблеми формування демократичної освіти, культури і свідомості громадян ще не достатньо стали предметом вітчизняної політичної науки. Я це констатую з прикрістю і закликаю до спільних зусиль на подолання такої ситуації. Отже, політична освіта має бути знаряддям демократизації суспільства, збереження стабільності і безпеки. Система політичної освіти включає громадянську освіту школярів, освіту дорослих, політичну навчання та вивчення політичної науки. Кожна з перелічених сфер має мету, зміст, форму і засоби їх здійснення. Політична освіта має стати предметом публічної політики, держави з одного боку та неурядових організацій з іншого боку. Запитання. Наталя Горнійчук, «Комітет виборців України»: Як ви плануєте мотивувати пересічного дорослого громадянина залучатись до політичної освіти? Сергій Рябов, доктор філософських наук, професор кафедри політології, керівник Інституту громадянської освіти НаУКМА Це дуже важлива проблема. Ми про неї говорили, дискутували. Це дійсно потужна перешкода у нашому суспільстві. Зацікавити, робити політичну освіту атрактивною для пересічного громадянина в наших умовах не просто. Тут додається і минуле, про яке вже згадували, і сучасне вносить свою лепту. Я би хотів не запропонувати вам якусь готову відповідь, а запросити до спільної дискусії. Напевне, мають бути включені мотиви, міркування, які б показували людині, що елементарне знання, обізнаність, компетентність у питаннях політичного життя створює для неї можливість ефективного захисту своїх прав, можливість апелювати до тієї чи іншої структури з тим, щоб захиститися. Зараз ми знаємо, що після грудневих виборів минулого року, дуже активно почалися ці події, процеси, коли люди ґуртуються і вступають на захист своїх прав. Перед цим цього не було. З різних причин: люди не вірили та не знали, що це можна робити. Отже, людям слід показати, що політична освіта може бути безпосередньо пов’язана з їхніми безпосередніми інтересами. Тут абсолютно не спрацює механізм, коли ми говорили, що вивчати політичну освіту потрібно для того, щоб держава була демократичною. Це надто абстрактно, це не діє. Обов`язково апелювати до безпосередніх інтересів людей. Як продовження вашого питання, хочу додати наступне. Я для себе зробив несподіване відкриття, що ми неправильно мотивуємо пересічних громадян до участі у виборах. Ми це робимо так, як нас провокують робити політичні партії. Ми орієнтуємо їх на перемогу громадян. Це логіка, риторика партій, які зацікавлені в перемозі. І вони накидають на виборців свою лексику. Звичайно, якщо таким чином іти, то громадянин рано чи пізно приходить до таких міркувань: «якщо ми переможемо, то навіщо мені голосувати» або «якщо ми не переможемо, то навіщо мені голосувати», тобто така мотивація парадоксальним чином призводить до демотивації. Треба говорити виборцям про те, що переможемо чи ні, брати участь у виборах слід для того, щоб після виборів мати право апелювати до влади. Отже, можна не тоталітарним чином мотивувати до вивчення політичної освіти. Запитання. Лілія Ганюкова, доцент кафедри політології Національної академії державного управління при Президентові України: Яка роль держави у політичній освіті? Сергій Рябов, доктор філософських наук, професор кафедри політології, керівник Інституту громадянської освіти НаУКМА Можливі три варіанти відповіді на ваші запитання про роль держави. Перший варіант – це тоталітарний варіант, держава повинна робити все в політичній освіті, визначати програми, концентрувати, мобілізувати ресурси, засоби, надавати та розподіляти їх, контролювати, карати, якщо є порушення тощо. Другий варіант – недержавна політична освіта. Нам дещо важко ї - [Тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-predstavnykiv-nuo-advokatuvannya-uhvalennya-zakonoproektiv/) - 25 – 26 травня 2015 в Києві відбувся тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”. Тренінг є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.В якості тренера виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру, експерт з аналізу політики, кандидат філософських наук. До участі в тренінгу були запрошені представники громадських об`єднань, які вже мали певний досвід просування законопроектів: Реанімаційний пакет реформ, благодійний фонд “Восток-СОС”, Крим SOS, Центр дослідження визвольного руху та Українська федерація убезпечення. В межах тренінгу було розглянуто такі питання як адвокаційна кампанія та вироблення державної політики, аналіз заінтересованих осіб (або стейкхолдерів) та, відповідно, можливості впливу на нах. Слухачі тренінгу також здобули практичні навички адвокаційного супроводу законопроектів від реєстрації до набуття ним чинності. За більш детальною інформацією щодо парламентського моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив звертайтеся за телефоном (+38044) 5313768 або електронною поштою (адреса: z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua). Контактна особа – Олександр Заславський. - [Круглий стіл: “Інформаційні інтернет-ресурси про медіа: роль та специфіка функціонування”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-informaczijni-internet-resursy-pro-media-rol-ta-speczyfika-funkczionuvannya-2/) - 26 лютого 2008 року у приміщенні конференц-залу Міжнародного фонду «Відродження» відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню теми«Інформаційні Інтернет-ресурси про медіа: роль та специфіка функціонування». В рамках круглого столу було представлено новий проект Лабораторії законодавчих ініціатив – «Віртуальна медіа-бібліотека», який реалізується за підтримки спільної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», Інтерньюз-Нетворк та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках програми «Відкритий Фонд для ЗМІ України». Представники Лабораторії законодавчих ініціатив та програми «Відкритий фонд для ЗМІ» Міжнародного фонду «Відродження» розповіли учасникам круглого столу про новий веб-ресурс та дали відповіді на запитання. «Віртуальна медіа-бібліотека», що функціонує з 18 січня поточного року, акумулюватиме аналітичні, документальні та інформаційні матеріали з медійної тематики, новини про основні тенденції розвитку медійного ринку в Україні і за кордоном, міститиме інформацію про оголошені грантодавцями конкурси в медійній сфері, та інформацію про національні та міжнародні заходи, участь у яких могли б брати медіа-експерти з України. «Медіа-бібліотека» – це найбільший проект у сфері медіа, підтриманий Міжнародним фондом «Відродження» у 2007 році. Творці бібліотеки впевнені, що цільовою аудиторією проекту можуть стати фахівці та практики у сфері медіа, правники, студенти. На прикладі новоствореної медіа-бібліотеки присутніми на заході представниками медійної галузі та громадських організацій було розглянуто роль та проблеми змістового наповнення інформаційних он-лайн ресурсів, зазначено недоліки в інформаційному забезпеченні потреб медіа-галузі через он-лайн ресурси, а також шляхи підвищення ефективності їх функціонування. Під час обговорення проекту присутніми було висловлено низку порад та побажань щодо розвитку та вдосконалення функціонування «Віртуальної медіа-бібліотеки». Наприкінці зустрічі керівник та координатор «Віртуальної медіа-бібліотеки» запевнили учасників круглого столу, що всі висловлені ними рекомендації будуть взяті до уваги при подальшій роботі над проектом, та закликали всіх до співпраці, однією з форм якої буде поповнення інформаційної бази бібліотеки за рахунок надсилання партнерами матеріалів з медіа-тематики. З приводу розміщення матеріалів на сайті та за детальнішою інформацією звертайтеся до Наталії Синьоокої, координатора проекту (тел. (044) 531 37 68,natalya@laboratory.kiev.ua). Дивись також: Список учасників Програму заходу - [Круглий стіл “Інформаційні інтернет-ресурси про медіа: роль та специфіка функціонування”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-informaczijni-internet-resursy-pro-media-rol-ta-speczyfika-funkczionuvannya/) - 26 лютого 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Міжнародним фондом «Відродження» та Офісом з питань демократичних і соціальних перетворень, Бюро по країнах Європи та ННД Агентства США з міжнародного розвитку в рамках проекту «Віртуальна медіа-бібліотека» проведуть круглий стіл на тему «ІНФОРМАЦІЙНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ПРО МЕДІА: РОЛЬ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ». Захід відбуватиметься 26 лютого 2008 року з 15.00 до 17.00 год. у конференц-залі Міжнародного фонду «Відродження» за адресою: вул. Артема, 46. Початок реєстрації о 14.40 год. Метою заходу є визначення ролі інформаційних он-лайн ресурсів про медіа, обговорення проблем змістовного наповнення, прогалин в інформаційному забезпеченні потреб медіа-галузі через Інтернет-ресурси, шляхи їх вирішення. На обговорення винесені такі питання: 1. Сучасна роль національних інформаційних он-лайн ресурсів про медіа у забезпеченні потреб медіа-галузі; 2. Проблеми змістовного наповнення інформаційних он-лайн ресурсів про медіа (у т.ч. в контексті законодавства про авторські права); 3. Існуючі прогалини в інформаційному забезпеченні потреб медіа-галузі через он-лайн ресурси; 4. Шляхи підвищення ефективності функціонування інформаційних он-лайн ресурсів. В рамках заходу буде презентовано новий проект Лабораторії законодавчих ініціатив – «ВІРТУАЛЬНА МЕДІА-БІБЛІОТЕКА»(www.media.parlament.org.ua). Метою проекту є створення та підтримка функціонування віртуальної медійної бібліотеки, доступної для всіх зацікавлених організацій, органів влади та зручного в користуванні веб-ресурсу, який акумулював би результати діяльності аналітичних центрів, які досліджують проблеми медійного права, органів державної влади та місцевого самоврядування України, а також новини про основні тенденції розвитку медійного ринку в Україні і за кордоном, законодавства ЄС та окремих країн Європи у відповідній сфері, конкурси в медійній сфері, оголошені грантодавцями, інформацію про національні та міжнародні заходи, участь у яких могли б брати медіа-експерти з України. До участі в заході запрошено представників громадських організацій, народних депутатів, членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Державного комітету телебачення і радіомовлення тощо. ПРОХАННЯ ДО ЖУРНАЛІСТІВ ПОПЕРЕДНЬО ПОВІДОМИТИ ПРО УЧАСТЬ У ЗАХОДІ до 18.00 год. 25 лютого 2008 року (понеділок) за телефоном 8 (044) 531-37-68 або електронною поштою natalya@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Синьоока, координатор проекту). - [Представники НУО балто-чорноморського регіону обговорили перспективи подальшої співпраці](https://www.parlament.org.ua/news/predstavnyky-nuo-balto-chornomorskogo-regionu-obgovoryly-perspektyvy-podalshoyi-spivpraczi/) - 25-27 листопада 2007 року відбувся Другий регіональний конгрес неурядових організацій. Організаторами заходу виступили Конференція міжнародних неурядових організацій Ради Європи, Лабораторія законодавчих ініціатив та Міжнародний фонд “Відродження”. Метою Конгресу було створення платформи для обговорення лідерами провідних національних неурядових організацій ролі третього сектору в процесах розвитку та консолідації демократії, розгляд можливостей та перспектив регіонального співробітництва, напрацювання резолюції і рекомендацій щодо діяльності НУО в регіоні. 25 листопада 2007 року відбулось відкриття Конгресу, під час якого з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій, Аннелізе ОЕШГЕР, Президент Конференції міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція), Ієн БОУГ, Посол, Голова делегації Європейської Комісії в Україні, а також одна з організаторів Першого регіонального конгресу НУО у Варшаві Катажина ПІСАРСЬКА, Президент Форуму молодих дипломатів (Польща). Насамкінець, свою впевненість у продуктивності Другого регіонального конгресу громадських організацій висловив Жан-Луї ЛОРАН, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи. 26 листопада 2007 року став першим робочим днем Конгресу, протягом якого відбулися три пленарні засідання. Перед їхнім початком до учасників Конгресу звернувся Олександр ЛАВРИНОВИЧ, Міністр юстиції України, який окреслив перспективи майбутнього закону про неурядові організації, а також описав процес комунікації влади та НУО щодо підготовки цього законопроекту. Модератором першого пленарного засідання на тему “Роль НУО в розбудові та консолідації демократії. Проблеми взаємодії НУО та влади в контексті втілення демократичних реформ в країнах регіону”, виступив Жан-Луї ЛОРАН Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи. Змістовну частину пленарного засідання відкрив Ніколай ПЕТРОВ, Співголова Програми “Суспільство і регіональна політика” Московського центру Карнегі (Росія). Він окреслив умови, в яких сьогодні функціонують НУО в Росії, а також висловив надію на прогрес в організації ефективної комунікації між громадськими організаціями та російською владою у майбутньому. Анатолій ТКАЧУК, Голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України (Україна), зачитав ПРИВІТАННЯМ ВІД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, а також розповів про історію діяльності вітчизняних громадських організацій в контексті розвитку політичних партій та ЗМІ. Доповідач висловив свою позиція щодо того, яким чином НУО можуть вплинути на подолання “розколу” в Україні. Віталій СИЛИЦЬКИЙ, Директор Білоруського інституту стратегічних досліджень (Білорусь), виклав коротку історію розвитку третього сектору в Білорусі. Крім того, в своїй доповіді він звернув увагу на феномен “білоруської незалежної спільноти”, яке об’єднало в собі як НУО, так і опозиційні політичні сили, а тому може розглядатися як єдиний комплекс, що протистоїть чинному в країні режиму. Співголова Харківської правозахисної групи, Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген ЗАХАРОВ (Україна) акцентував увагу присутніх на особливостях роботи правозахисних організацій в Україні. Він висловив своє розчарування щодо того, що влада нерідко підтримує лише ті правозахисні організації, які її не критикують. Разом з тим, було наголошено, що ефективний діалог між урядовими структурами та НУО можливий лише в умовах постійного професійного зростання останніх. Павел КАЗАНЄЦКІ, Голова Центру східноєвропейської демократії (Польща), порівняв умови, в яких функціонують НУО Польщі, України та Білорусі. На думку доповідача, польські громадські організації зараз перебувають у своєрідній кризі через власну неготовністю працювати з європейською бюрократією. В Україні було відмічене як позитивне виникнення нових регіональних неурядових організацій. Білоруські НУО були охарактеризовані як занадто маргінальні, але в тім й вони переживають певну зміну поколінь після подій 2006 року. Модератором другого пленарного засідання “Демократичні стандарти й національне законодавство про НУО: обмеження та стимули для формування дієвого громадянського суспільства” виступив Кіріл РІТЧІ, Президент Групи громадянського суспільства й демократії, Конференція міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція). Давид МУР, Програмний директор Європейського центру некомерційного права (Угорщина), описав наявні законодавчі бар’єри для роботи НУО в країнах Центрально-Східної Європи, серед яких були названі: ускладнення реєстраційних процедур, наявність серйозних санкцій навіть після незначних порушень, обмеження контактів між неурядовими організаціями з різних країн, а також обмеження в сфері фінансування. Олена ТОНКАЧОВА, Голова правління Фонду розвитку правових технологій (Білорусь), розповіла про погіршення ситуації у сфері свободи білоруського третього сектору (зокрема, йшлося про кримінальне переслідування членів незареєстрованих громадських організацій). Дар’я МИЛОСЛАВСЬКА, Директор програм в Росії Міжнародного центру некомерційного права (Росія), проінформувала учасників Конгресу про тенденції створення більш жорсткої законодавчої бази Російської Федерації, що регулює діяльність неурядових організацій. Координатор програм українського національного центру політичних досліджень Максим ЛАЦИБА (Україна), ознайомив учасників із статистичними даними щодо діяльності українських НУО, а також визначив роль, яку вони відіграли у виборчих кампаніях в Україні та формуванні державної політики. В доповіді була акцентована увага на необхідності налагодження співпраці НУО та бізнесу. Анна КРАЄВСЬКА, Експерт по моніторингу Інституту суспільних справ (Польща), окреслила можливі економічні проблеми, що будуть викликані ухваленням в Польщі закону про неурядові організації. Джерелі МакБРАЙД, Експерт Ради Європи (Великобританія), ознайомив аз загальними тенденціями та проблемами третього сектору, а також акцентував увагу на необхідності відповідності функціонування НУО демократичним стандартам. В перерві між другим та третім пленарними засіданнями перед учасниками Конгресу виступив з ПРИВІТАННЯМ ВІД МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ Андрій ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, Заступник міністра закордонних справ України. В своєму виступі від підкреслив важливість розвитку демократії, а також нагадав про неперервність цього процесу. Крім того, чиновник описав труднощі організації ефективного управління в Україні та кроки, що були здійснені Міністерством з метою його покращення. Третє пленарне засідання відбулося на тему “НУО та вибори: суспільний моніторинг і просвіта виборців як фактор забезпечення якості демократичних трансформацій”. Його модератором виступив Глова Комітету виборців України, Ігор ПОПОВ, який в своїй доповіді відмітив роль НУО під час виборів в Україні, реалізовану через виконання таких завдань: захист прав виборців, освіта та мобілізація електорату, громадський моніторинг виборчої кампанії та влади. Доповідач акцентував увагу на важливості збереження політичної незалежності громадських організацій. Михаїл ГОРНИЙ, Виконавчий директор центру “Стратегія” (Росія), описав умови, в яких існують російські НУО (відсутність незалежних ЗМІ, наявність неефективного законодавства, державне фінансування неурядових організацій), і які призводять до обмеження прав третього сектору в Росії. Юрій ЯКИМЕНКО, Директор політико-правових програм Центру Разумкова (Україна), коротко окреслив основні напрямки діяльності українських НУО, а саме:: прагнення гарантувати проведення чесних і рівних виборів; створення умов для політичної конкуренції; формування і артикуляція соціального порядку денного. Нарешті Віктор ЧЕРНОВ, Виконавчий директор ГО “Відкрите суспільство” (Білорусь), розповів про білоруські особливості функціонування НУО, головними серед яких є неможливість розподілу громадського та політичного секторів, внаслідок чого НУО починають виконувати нехарактерні для них політичні функції. Після їх завершення пленарних засідань учасники працювати в секціях за трьома тематичним напрямкам. 27 листопада 2007 року відбулося пленарне засідання на тему “Регіональне співробітництво НПО та європейський вибір”, під час якого учасники обговорили можливі напрямки співпраці громадськості щодо утвердження європейських цінностей у регіоні. Інна ПІДЛУСЬКА, Виконавчий директор міжнародної неурядової мережі “Ялтинська Європейська Стратегія YES (Україна), наголосила на важливості ролі НПО у визначенні особливостей функціонування ЗМІ в державі. Аннелізе ОЕШГЕР, Президент Конфедерації міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція), коротко окреслила особливості діяльності НПО в Європі, наголосивши, зокрема, на її важливості для інтеграційних процесів. Збігнев ПІСАРСЬКИЙ, Голова Ради Фонду Казимира Пуласкі (Польща), підкреслив необхідність регулярної комунікації між представниками НПО, а також поінформував учасників про функціонування Інтернет-порталу www.non-gov.org, метою існування якого є створення комунікаційного поля для громадськості Балто-Чорноморського регіону. В’ячеслав ПОЗНЯК, Координатор Міжнародного Інтернет-порталу “WIDER EUROPE” (Білорусь), визначив спільні умови функціонування НПО в Білорусії та Україні. Результатом роботи стало прийняття Резолюції Другого регіонального конгресу неурядових організацій з метою визначення перспектив, напрямків і цілей подальшої співпраці НПО Балто-Чорноморського регіону. Резолюція була прийнята за підсумками обговорення цілого ряду питань, а саме: – Роль НПО у розбудові та консолідації демократії, а також у виборчому процесі; – Законодавство про НПО та стимули розвитку громадянського суспільства; – Можливості стимулювання суспільного діалогу та культури демократичної участі з метою успішної реалізації демократичних, економічних і соціальних реформ; – Забезпечення права на свободу асоціацій і моніторинг виборів; – Регіональне співробітництво, а також можливості його інституційного розвитку та удосконалення; – Взаємодія НОП з європейськими інституціями. У Резолюції учасники Конгресу закликали представників НПО активно включатися у процес регіонального співробітництва НПО та максимально використовувати ресурси такого партнерства з метою гармонійного та поступального розвитку громадянського суспільства на національних рівнях. Всього в Конгресі взяло участь близько 250 представників НУО із країн Центрально-Східної Європи та Кавказу, а також представники Ради Європи та урядових структур України. Детальнішу інформацію про Конгрес можна отримати на сайті http://ngocongress.kiev.ua. AGENDA (English version) - [Лабораторія законодавчих ініціатив приєдналася до обговорення проблеми популізму у центральній та східній Європі](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-pryyednalasya-do-obgovorennya-problemy-populizmu-u-czentralnij-ta-shidnij-yevropi/) - 11-14 червня 2007 року у м. Братислава, Словаччина, відбулася міжнародна конференція «Популізм. Популізм? Популізм! Як виглядає та що з ним робити». Від Лабораторії законодавчих ініціатив в засіданні взяла участь Олена Чебаненко (експерт з політико-правових питань). Крім того, у конференції взяли участь представники 14-ти країн Центральної та Східної Європи, які репрезентували громадський сектор, політичні кола та мас-медіа. Під час заходу були презентовані результати чотирьох базових досліджень популізму, які наразі тривають у Болгарії, Польщі, Словаччині та Угорщині. До того ж, представники кожної країни коротко прозвітували про стан популізму у них на батьківщині. Предметом обговорення стало визначення елементів популістських методів і політик, що існують в країнах Центрально-Східної Європи та можуть становити небезпеку для демократії. Найбільші дискусії точилися навколо питань визначення сутності популізму, моменту, з якого з ним варто розпочинати боротися, а також способів такої боротьби. Зважаючи на різноманітність популістських проявів у різних політичних умовах, учасникам не вдалося дійти згоди щодо визначення популізму, а також щодо того, чи є сенс боротися з ним на етапі виборчих змагань. Тим не менше, спільне бачення основних характеристик та елементів популістських політик було вироблено, що стало основою для подальших методологічних розробок в досліджені проблеми популізму. Одним з ключових завдань конференції стало визначення ролі громадських організацій у підвищенні обізнаності громадян задля унеможливлення популістських тенденцій. Конкретні рекомендації були запропоновані учасниками під час групової роботи у форматі круглих столів. Основним висновком обговорення стало визнання необхідності співпраці між різними суб’єктами суспільно-політичного життя держави з метою обмеження негативних впливів популізму. Учасники конференції домовилися про співпрацю у майбутньому. Дивись також: 1. Програму заходу. 2. Тези виступу. - [ЛЗІ стала однією із організацій, які ініціювали об’єднання для контролю над передвиборчими обіцянками політиків](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-stala-odniyeyu-iz-organizaczij-yaki-inicziyuvaly-obyednannya-dlya-kontrolyu-nad-peredvyborchymy-obiczyankamy-politykiv/) - Аналізуй! Думай! Голосуй! – саме такий спосіб думок пропонує українським виборцям громадська кампанія «Усвідомлений вибір-2006». Перед тим, як проголосувати за той чи інший список на виборах до Верховної Ради, варто дізнатися більше. І не лише про обіцянки тих чи інших політиків, а й про їх попередню законотворчу чи іншу діяльність. 23 лютого о 14.00 годині в ЛІГАБізнесІнформ (вул. Шамрила, 23) відбудеться підписання Декларації Громадської кампанії «Усвідомлений вибір-2006». Участь у цьому заході візьмуть представники кількох десятків провідних громадських організацій України, які об’єдналися для контролю над передвиборчими обіцянками політиків. Серед учасників підписання – Ігор Когут (Лабораторія законодавчих ініціатив), Ігор Бураковський (Міжнародний фонд «Відродження»), Наталя Лігачова (ГО «Телекритика»), Роман Кобець (Міжнародний фонд «Відродження»), Андрій Курков (член Ради ГК), Олександр Чекмишев (Комітет «Рівність можливостей»), Ігор Попов (Комітет виборців України), Ілько Кучерів (Фонд «Демократичні ініціативи») та інші. Також запрошені представники політичних сил-лідерів виборчих перегонів, платформи і попередню законодавчу діяльність яких аналізує ГК «Усвідомлений вибір-2006» (Партія регіонів України, Блок “Наша Україна”, Блок Юлії Тимошенко, Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Народний блок Литвина, Громадянський блок «Пора-ПРП», Опозиційний блок НЕ ТАК!). Сподіваємось на плідну дискусію. Після підписання Декларації, о 15.00 год. відбудеться перший з низки запланованих у ЛІГАБізнесІнформ круглих столів, де представники політичних сил-учасників виборів презентуватимуть журналістам та експертам свої позиції щодо ключових питань, які досліджувались ГК «Усвідомлений вибір-2006». Першою політичною силою, яка висвітлюватиме свою позицію, буде Громадянський блок «Пора-ПРП». Довідково: фінансування ГК «Усвідомлений вибір-2006» здійснюється українськими та міжнародними донорськими організаціями. Зокрема, обсяг коштів, наданих МФ «Відродження» – 500 тисяч доларів. Свою участь у громадській кампанії задекларували більше двох десятків неурядових організацій. Контактна особа: Дмитро Крикун +38 050 357-10-33 krykun@internews.ua версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Міжнародна конференція «Співпраця громадськості в Україні, Молдові та Румунії з метою забезпечення ефективної адаптації національного законодавства до європейських стандартів» (Кишинеу, Молдова)](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-spivpraczya-gromadskosti-v-ukrayini-moldovi-ta-rumuniyi-z-metoyu-zabezpechennya-efektyvnoyi-adaptacziyi-naczionalnogo-zakonodavstva-do-yevropejskyh-standartiv-k/) - У вересні 2005 року Лабораторією законодавчих ініціатив було розпочато спільний проект за участі представників аналітичних кіл України, Румунії та Молдови, головним результатом якого стала підготовка якісно нового дослідження в галузі наближення національних законодавств України та Молдови до вимог Європейського Союзу, що враховуватиме позитивний досвід Румунії у відповідній сфері. До складу експертної групи, що працювала над дослідженням, увійшли представники органів влади трьох країн і незалежні експерти. Українська частина експертної групи включає представників Державного департаменту з питань адаптації законодавства при Мін’юсті, Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, а також незалежних експертів. Сфера питань, які охоплюються дослідженням, включає як загальний політико-економічний контекст адаптації, так і спеціальні питання, зокрема: сучасний рівень відносин України з ЄС в контексті Європейської політики сусідства; ступінь виконання Україною політичного та економічного критеріїв набуття членства в ЄС; питання інституційного забезпечення процесу європейської інтеграції та, зокрема, адаптації законодавства; рівень співпраці органів влади та організацій громадянського суспільства у процесі адаптації законодавства; загальну характеристику законодавства України на предмет його адаптованості до законодавства ЄС (згідно зі статтею 51 УПС); аналіз проблем адаптації законодавства на прикладі окремо взятої сфери (технічне регулювання). За результатами дослідження підготовлено рекомендації для органів влади та недержавних аналітичних центрів, які покликані сприяти прогресу в адаптаційній роботі, а також налагодженню тіснішого діалогу органів влади та організацій громадянського суспільства у цьому процесі. Усі тексти будуть невдовзі розміщені в інформаційно-аналітичному журналі «Часопис ПАРЛАМЕНТ» та на веб-сторінці Лабораторії законодавчих ініціатив (parlament.org.ua). Кінцеві результати роботи експертної групи було презентовано 25 листопада 2005 року в м. Кишинів (Молдова). Під час презентації тематичних доповідей представниками трьох країн-учасниць проекту було розглянуто досвід кожної з них у процесі адаптації, а найкорисніші приклади узагальнено та включено до практичних рекомендацій. Дослідження здійснюється в рамках проекту «Співпраця громадськості в Україні, Молдові та Румунії з метою забезпечення ефективної адаптації національного законодавства» за підтримки програми Міжнародного фонду «Відродження» «Схід-Схід: партнерство без кордонів». - [Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила моніторинговий звіт щодо виконання обов’язків та зобов’язань Україною](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentska-asambleya-rady-yevropy-zatverdyla-monitoryngovyj-zvit-shhodo-vykonannya-obovyazkiv-ta-zobovyazan-ukrayinoyu/) - Документ № 10676 5 жовтня 2005 року Виконання обов’язків та зобов’язань Україною Співдоповідачки Комітету з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет): Ганне Северинсен (Данія, Альянс лібералів і демократів для Європи) та Ренате Вольвенд (Ліхтенштейн, Група Європейської народної партії) Резолюція № 1466 (2005) про виконання обов’язків та зобов’язань Україною 1. Україна приєдналась до Ради Європи 9 листопада 1995 року. При вступі вона зобов’язалась дотримуватись своїх загальних обов’язків згідно зі Статутом Ради Європи, а саме плюралістичної демократії, верховенства права та захисту прав людини і основних свобод усіх осіб під її юрисдикцією. Тоді Україна також погодилась виконати, у визначені терміни, ряд спеціальних зобов’язань, перелічених у Висновку Парламентської Асамблеї №190 (1995). 2. У 2004 році Україна пережила вирішальні президентські вибори: два сфальсифікованих тури голосування в жовтні і листопаді 2004 року викликали мирні масові народні протести та привели до повторного другого туру 26 грудня, що в цілому відповідав стандартам Ради Європи для вільних та справедливих виборів. Український народ таким чином продемонстрував свою відданість демократичним цінностям та бажання мати краще керівництво, яке б зміцнило верховенство права й захист прав людини в країні та боролось з корупцією. 3. Керуючись високими очікуваннями, народженими Помаранчевою революцією, нове керівництво пообіцяло радикальні політичні, правові, соціальні та економічні реформи. У перші дев’ять післяреволюційних місяців нова влада тим не менше зіткнулась з численними складнощами, зумовленими зокрема роками владарювання попереднього режиму, а також внутрішніми конфліктами всередині нової державної адміністрації. Парламентська Асамблея наполегливо закликає українську владу продовжувати процес реформування та не дозволити політичній конкуренції поставити під загрозу розвиток країни. 4. Парламентська Асамблея вітає позитивний розвиток в Україні та перші досягнення нової влади. Вона сподівається, що нові лідери зможуть зберегти свою стійку рішучість та матимуть успіх у реалізації ключових реформ, яких Україна так потребує. У цьому відношенні, підготовка та проведення парламентських і місцевих виборів у 2006 році відповідно до стандартів Ради Європи стане головним тестом для нової влади. Вибори 2006 року покажуть чи минула Україна точку неповернення на своєму шляху до по-справжньому демократичної європейської держави, що керується верховенством права. У цьому контексті, Парламентська Асамблея декларує свою готовність надіслати передвиборчу делегацію в Україну для спостереження за підготовкою до виборів та пізніше відправити численну місію для спостереження за їх проведенням. 5. У своїй Резолюції №1346 (2003) від вересня 2003 року, Парламентська Асамблея зробила висновок, що хоча Україна досягла значного прогресу в законодавчій сфері з часу схвалення Резолюції №1262 (2001), країна ще не виконала всі обов’язки та зобов’язання, які вона взяла на себе при вступі в Раду Європи, і що верховенство права в багатьох сферах ще не повністю досягнуте. 6. Парламентська Асамблея рада відзначити, що з того часу Україна досягла подальшого суттєвого прогресу: 6.1. новий Цивільно-процесуальний кодекс України набув чинності 1 вересня 2005 року; 6.2. Кодекс адміністративного судочинства України був ухвалений у липні 2005 року та введений у дію 1 вересня 2005 року, що робить можливим функціонування адміністративних судів; 6.3. усі слідчі ізолятори були переведені у відання Державного департаменту виконання покарань; 6.4. новий Кримінально-виконавчий кодекс України був введений у дію та було істотно скорочено кількість ув’язнених осіб; 6.5. був наданий дозвіл на оприлюднення звіту Європейського комітету запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКЗК); 6.6. 1 січня 2005 року набув чинності закон про запровадження державного фінансування політичних партій; 6.7. у січні 2005 року було схвалено закон, яким посилюються переслідування катувань та захист прав затриманих і заарештованих; 6.8. було знято застереження до частини третьої статті 5 Європейської конвенції з прав людини; 6.9. у червні 2005 року був ухвалений закон, яким зміцнюється державна служба з виконання некримінальних судових рішень; 6.10. у першому читанні був схвалений проект закону про заснування системи суспільного телебачення та радіо в Україні, а також проект нової редакції закону про телебачення та радіомовлення; була введена в дію нова редакція закону про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення; 6.11. були підписані Протокол №14 до Європейської конвенції з прав людини та нещодавня Конвенція про запобігання тероризму, відповідно в листопаді 2004 року та травні 2005 року; 6.12. у вересні 2005 року було нарешті завершено процедуру ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин; 6.13. були ратифіковані Європейська угода про осіб, які беруть участь у процесі Європейського Суду з прав людини, Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією та Конвенція про кіберзлочинність, відповідно в листопаді 2004 року, березні 2005 року та вересні 2005 року. 7. Парламентська Асамблея також схвалює нову владу за припинення раніше поширеної практики цензурування засобів масової інформації та за забезпечення свободи слова і свободи зібрань у країні. Нове керівництво також зобов’язалось боротись з корупцією та з торгівлею людьми, а також вирішити проблему катувань та поганого поводження. 8. Вітаючи наполегливість нової влади в розкритті попередніх виборчих порушень, Парламентська Асамблея підкреслює, що вкрай необхідно притягнути до відповідальності не лише тих, хто виконував незаконні накази, але насамперед організаторів масових фальсифікацій, підбурювачів насилля і тих, хто підкупляв виборців, для того, щоб попередити майбутні порушення та укорінити принципи верховенства права. 9. Парламентська Асамблея відзначає, що нова редакція Закону про вибори народних депутатів, ухвалена в липні 2005 року, істотно покращила виборчі процедури та врахувала рекомендації міжнародних спостерігачів, зроблені після останніх президентських виборів. Проте, новим законом передбачається можливість зупинення діяльності засобів масової інформації, у тому числі без попереднього рішення суду, що є вкрай сприятливим для зловживань. Тому Парламентська Асамблея закликає органи влади України виправити ці положення якомога скоріше, а також ввести в дію законодавство про державний реєстр виборців. Також необхідно встановити юридичну відповідальність за виборчі порушення, перелічені в новому законі про вибори. 10. П’ять років після зникнення і вбивства журналіста Ґонґадзе, Парламентська Асамблея незадоволена, що після обвинувачення у березні 2005 року нібито безпосередніх виконавців вбивства, розслідування справи зупинилось, зокрема стосовно переслідування замовників і організаторів цього злочину. Парламентська Асамблея висловлює жаль з приводу того, що справа по звинуваченню тих, хто нібито виконав цей злочин, була виокремлена з головної справи і була кваліфікована як навмисне вбивство, вчинене групою осіб за попереднім зговором, що виглядає як крок до виведення з-під відповідальності замовників та організаторів. Крім того, адвокат пані Ґонґадзе був відсторонений від справи; не було проведено розслідування щодо попереднього неефективного слідства; правоохоронні органи не запобігли смерті колишнього міністра внутрішніх справ, який вчинив самогубство за підозрілих обставин, і не затримали генерала Пукача, який, як підозрюється, є тим, хто з’єднує виконавців та замовників злочину; та інше. Українські органи влади також досі не виконали положень резолюцій Парламентської Асамблеї, що просили провести нове розслідування у справі Єльяшкевича та достовірну експертизу записів Мельниченка. 11. Вітаючи масштабний план реформ нової влади, Парламентська Асамблея вважає, що нижче наведені конкретні кроки є необхідними для пришвидшення реформ, які перетворять Україну на стабільну та заможну європейську демократію. 12. Стосовно покращення умов для функціонування плюралістичної демократії в країні, Парламентська Асамблея закликає органи влади України: 12.1. схвалити закони про функціонування гілок влади, як цього вимагає Конституція України, зокрема ввести якомога скоріше в дію закони про Президента України та Кабінет Міністрів України; 12.2. посилити контрольну функцію парламенту, зокрема схвалити закон про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради; встановити законодавчі гарантії та умови діяльності парламентської опозиції; упорядкувати внутрішню парламентську діяльність шляхом прийняття закону про новий Регламент; 12.3. продовжити реформу місцевого самоврядування для впровадження положень Європейської хартії місцевого самоврядування; 12.4. перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи; розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування; гарантувати прозорість власності на засоби масової інформації; створити рівні умови діяльності для всіх засобів масової інформації, переглянувши закон 1997 року про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів; ратифікувати Європейську конвенцію про транскордонне телебачення; забезпечити відповідність нової редакції закону про телебачення та радіомовлення стандартам Ради Європи та рекомендаціям її експертів. 13. Стосовно дотримання верховенства права та захисту прав людини, Парламентська Асамблея закликає органи влади України: 13.1. продовжувати судову реформу з тим, щоб забезпечити незалежність та ефективність судової влади. З цією метою, зокрема, підпорядкувати Державну судову адміністрацію судовій гілці влади; передати останній повноваження з призначення голів судів; виділити судовій системі усі необхідні ресурси, особливо для функціонування адміністративних судів, що уповноважені розглядати виборчі спори; та гарантувати законом рівень оплати праці суддів; 13.2. забезпечити оновлення складу Конституційного Суду України без необгрунтованого зволікання після того, як спливає термін повноважень його суддів; 13.3. утворити професійну асоціацію адвокатів шляхом прийняття нового закону про адвокатуру без подальшого зволікання, як це вимагається підпунктом 11.ix. Висновку Асамблеї №190, та відповідно до принципів Ради Європи і практики Європейського Суду з прав людини; 13.4. висловлюючи жаль з приводу того, що в реформі прокуратури було зроблено крок назад, позначеного конституційними змінами від грудня 2004 року, змінити роль та функції цієї інституції, як того вимагає підпункт 11.vi. Висновку Асамблеї №190 та пункт 9 Перехідних положень Конституції України 1996 року, а також у відповідності до Рекомендації Парламентської Асамблеї №1604 (2003) щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, керованому верховенством права; 13.5. реформувати Службу безпеки України відповідно до стандартів Ради Європи, зокрема Рекомендацій Парламентської Асамблеї №№ 1402 (1999) та 1713 (2005); 13.6. завершити підготовку нової версії проекту Кримінально-процесуального кодексу та схвалити його без подальшого зволікання для виконання зобов’язання, початковий кінцевий термін для якого минув у листопаді 1996 року. Остаточна версія проекту кодексу має розглядатись у парламенті лише після того, як буде отриманий та врахований висновок Ради Європи до цього остаточного тексту; 13.7. надалі покращувати умови утримання та лікування в пенітенціарних установах та місцях тримання під вартою відповідно до стандартів і рекомендацій ЄКЗК; завершити переведення Державного департаменту з виконання покарань до відання Міністерства юстиції, як це вимагається підпунктом 11.vii. Висновку №190 (1995); створити на національному рівні незалежний орган зі спостереження за місцями тримання під вартою та продовжувати позитивну практику надання дозволів на оприлюднення звітів ЄКЗК стосовно України; 13.8. продовжувати зусилля, спрямовані на боротьбу з корупцією, та забезпечити, щоб економічні реформи не призвели лише до перерозподілу влади серед олігархів; повною мірою скористатись з участі України в GRECO (Група держав проти корупції) та ратифікувати Конвенцію про корупцію у контексті кримінального права; 13.9. активізувати діяльність у сфері боротьби з торгівлею людьми, виділити достатні ресурси для цієї мети та ратифікувати Конвенцію Ради Європи про діяльність проти торгівлі людьми; 13.10. забезпечити повне та швидке виконання рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах Совтрансавто та Мельниченка; ухвалити закон про виконання рішень Європейського Суду з прав людини та ратифікувати Протокол №14 до Конвенції; 13.11. покращити демократичний контроль за правоохоронними органами, продовжувати застосовувати політику абсолютної нетерпимості та забезпечити швидке, неупереджене й повне розслідування усіх випадків катувань та іншого поганого поводження, у тому числі кримінальне переслідування та покарання винних у вчиненні таких дій; а також забезпечити компенсацію жертвам або їхнім сім’ям; 13.12. гарантувати захист проти свавільного або незаконного затримання; забезпечити неухильне дотримання правоохоронними органами, зокрема під час розслідування виборчих та корупційних порушень, принципів справедливого кримінального процесу у відповідності з міжнародними стандартами, у тому числі гарантувати всім затриманим швидкий та регулярний доступ до захисника і лікаря за їхнім вибором, забезпечити швидке повідомлення близьких про місце перебування затриманих; скасувати положення законодавства, що дозволяють прокуратурі заборянити адвокатові представляти своїх клієнтів у разі порушення проти адвоката кримінальної справи, як такі, що є несумісними зі стандартами Ради Європи; забезпечити, щоб офіційні особи у своїх публічних заявах дотримувались презумпції невинуватості; 13.13. покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини; 13.14. встановити ефективний контроль за перехопленням комунікацій правоохоронними органами та схвалити з цією метою спеціальне законодавство, що відповідатиме демократичним стандартам захисту приватності і національної безпеки; 13.15. стосовно справи Ґонґадзе, враховуючи обіцянку нового керівництва розкрити цю справу та пред’явлення обвинувачення можливим виконавцям вбивства, вважати розслідування завершеним лише тоді, коли до суду відправлена одна справа, що включає обвинувачення усіх замовників, організаторів та виконавців цього злочину; розслідувати і, якщо необхідно, притягнути до відповідальності винуватих у недоліках попереднього та поточного слідства в справі; 13.16. посилаючись на Резолюції Асамблеї №№ 1239 (2001), 1262 (2001) та 1346 (2003), провести належну експертизу записів нібито зроблених Миколою Мельниченком та отримати його свідчення; розпочати нове розслідування справи Єльяшкевича та інших резонансних справ, нібито задокументованих на записах Мельниченка; провести якомога скоріше у Верховній Раді Україні відкриті для громадськості парламентські слухання по справі Ґонґадзе; 13.17. покращити правове регулювання доступу до інформації, суворо дотримуватись статті 34 Конституції України стосовно свободи інформації під час засекречування документів та розсекретити всі офіційні документи, які були закриті для загального доступу з порушенням законодавства; 13.18. встановити чіткі правила повернення церковного майна, як це вимагається підпунктом 11.xi. Висновку №190 (1995); 13.19. ратифікувати Протокол №12 до Європейської конвенції з прав людини; 13.20. сумлінно впроваджувати Рамкову конвенцію про захист національних меншин, особливо у сфері освіти, та переглянути Закон 1992 року про національні меншини в Україні з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та Консультативного комітету з питань Рамкової конвенції; 13.21. ратифікувати якомога скоріше Європейську соціальну хартію (переглянуту). 14. Парламентська Асамблея нагадує про свої Резолюції №№ 1346 (2003) та 1364 (2004), де вона наголосила, що під час внесення змін до Конституції України мають суворо дотримуватись всі положення чинної Конституції і мають бути повністю враховані рекомендації Венеціанської комісії. Парламентська Асамблея висловлює глибокий жаль, що конституційні зміни від 8 грудня 2004 року, схвалені як частина пакетної угоди для припинення політичної кризи, містять положення, які Венеціанська комісія неодноразово визнавала такими, що не відповідають принципам демократії і верховенства права, зокрема стосовно імперативного мандату народних депутатів та повноважень прокуратури. Парламентська Асамблея також занепокоєна, що нові конституційні зміни були схвалені без попереднього розгляду Конституційним Судом так, як це передбачено статтею 159 української Конституції та як це витлумачено в рішенні Конституційного Суду України від 1998 року. Тому Парламентська Асамблея наполегливо закликає органи влади України якнайшвидше виправити ці питання, щоб забезпечити легітимність конституційних змін та їх відповідність європейським стандартам. 15. Виходячи з вищенаведеного, Парламентська Асамблея вирішує продовжувати свій моніторинг виконання обов’язків і зобов’язань Україною та повернутись до оцінки дотримання Україною своїх обов’язків і зобов’язань, а також розглянути можливість переходу до пост-моніторингового діалогу з українською владою, після парламентських і місцевих виборів у березні 2006 року. Рекомендація № 1722 (2005) про виконання обов’язків та зобов’язань Україною 1. Парламентська Асамблея посилається на свою Резолюцію … (2005) про виконання обов’язків та зобов’язань Україною. 2. Парламентська Асамблея рекомендує Комітетові Міністрів: 2.1. проаналізувати перешкоди, з якими зіткнулись органи державної влади України при ратифікації договорів Ради Європи, оскільки з часу вступу десять років тому Україна ратифікувала лише 45 і підписала 27 договорів з 200 (станом на серпень 2005 року); 2.2. інтенсифікувати програми співпраці для допомоги органам української влади у впровадженні Європейської хартії місцевого самоврядування задля посилення розвитку місцевої демократії в Україні (стосовно як нормативного регулювання, так і навчання службовців місцевого самоврядування); 2.3. з метою надання українській владі всебічної допомоги в розбудові відкритого та демократичного суспільства, інтенсифікувати програми співпраці, зокрема у сфері боротьби з корупцією, реформи прокуратури та незалежності судової влади, а також навчання суддів, працівників органів внутрішніх справ та прокурорів; 2.4. запропонувати органам влади України: 2.4.1. швидко ратифікувати Протоколи №№ 12 та 14 до Європейської конвенції з прав людини, Європейську соціальну хартію (переглянуту), Конвенцію про корупцію у контексті кримінального права, Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, Європейську конвенцію про громадянство; 2.4.2. посилити співпрацю з Радою Європи для того, щоб забезпечити повну відповідність законодавства та практики України стандартам і принципам Організації, особливо стосовно стандартів, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, а також повну відповідність рішенням Європейського Суду з прав людини в частині індивідуальних та загальних заходів, що можуть вимагатись; 2.4.3. подати для оцінки експертам Ради Європи, таким як Венеціанська комісія, будь-які нові проекти конституційних поправок, проекти законів про реформу прокуратури, створення суспільного телерадіомовлення, перегляд закону про адвокатуру, правову допомогу тощо. 3. Парламентська Асамблея, посилаючись на свою Резолюцію №1364 (2004), рекомендує Комітетові Міністрів та Генеральному секретареві посилити присутність Ради Європи в Україні, зокрема шляхом призначення спеціального представника Генерального секретаря в Україні, мандат якого полягатиме у спостереженні за поточними подіями в країні, наданні порад та експертних висновків Ради Європи, якщо та коли це необхідно, і загалом – покращенні і координуванні поточної співпраці з органами влади України. III. Пояснювальний меморандум співдоповідачок ЗМІСТ I. Вступ II. Огляд відносин України з Радою Європи III. Основні події за період після 2003 року A. Помаранчева революція B. Становлення нової влади C. Конституційна реформа D. Відносини з ЄС, НАТО, Росією та СНД IV. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛЮРАЛІСТИЧНОЇ ДЕМОКРАТІЇ A. Вільні та справедливі вибори B. Функціонування парламенту та статус опозиції C. Адміністративно-територіальна реформа, місцеве самоврядування D. Плюралізм засобів масової інформації V. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА A. Конституційні закони B. Незалежність і належне функціонування судової системи C. Судова реформа D. Статус правничої професії і професійна асоціація адвокатів E. Реформа прокуратури та інших правоохоронних органів F. Пенітенціарна реформа і реформа кримінального законодавства G. Боротьба з корупцією та відмиванням грошей H. Боротьба з торгівлею людьми VI. ПРАВА ЛЮДИНИ A. Справи проти України в Європейському Суді з прав людини B. Катування та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження C. Свавільний або незаконний арешт D. Справедливий судовий розгляд E. Право на повагу до приватного життя F. Свобода совісті та віросповідання G. Свобода вираження поглядів та доступ до інформації I. Європейська соціальна хартія ДОДАТКИ I. Конвенції, які Україна ратифікувала або до яких приєдналася II. Висновок №190 (1995) щодо вступу України до Ради Європи III. Промова Президента України В.Ющенка на пленарному засіданні сесії ПАРЄ 25 січня 2005 року I. ВСТУП 1. Україна приєдналася до Ради Європи 9 листопада 1995 року. Процес моніторингу розпочався 11 грудня 1995 року, спочатку на підставі Директиви №508 (1995) та пізніше у відповідності до Резолюції №1115 (1997) [1]. Згідно з цією Резолюцією, Моніторинговий комітет відповідає за перевірку виконання обов’язків, взятих на себе державами-членами відповідно до положень Статуту Ради Європи [2], Європейської конвенції з прав людини та всіх інших конвенцій Ради Європи, сторонами яких вони виступають [3], а також дотримання зобов’язань, взятих ними при вступі до Ради Європи. Перелік конкретних зобов’язань України, які, разом із загальними обов’язками, складають основу для моніторингової процедури, наведено у Висновку Асамблеї №190 (1995) [4]. [1] Резолюція № 1115 (1997) про створення комітету Асамблеї з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет). [2] Стаття 3 Статуту Ради Європи: «Кожний член Ради Європи має визнати принципи верховенства права та здійснення прав людини і основних свобод усіма особами, які знаходяться під його юрисдикцією, а також відверто та ефективно співпрацювати для досягнення мети Ради, визначеної у Главі I». [3] Перелік конвенцій, стороною яких є Україна, додається до цього звіту (Додаток І). [4] Див. Додаток II до цього звіту. IІ. ОГЛЯД ВІДНОСИН УКРАЇНИ З РАДОЮ ЄВРОПИ 2. Україна подала заяву на вступ до Ради Європи 14 липня 1992 року. У своїй Резолюції № (92) 29 від 23 вересня 1992 року Комітет Міністрів звернувся до Парламентської Асамблеї з проханням надати висновок відповідно до Статутною Резолюцією №51 (30). 16 вересня 1992 року парламенту України було надано статус «спеціального гостя» в Парламентській Асамблеї Ради Європи. «Політичний діалог» між Україною та Комітетом Міністрів Ради Європи було розпочато 13 липня 1994 року. 3. У листі від 27 липня 1995 року найвищі представники влади в Україні – Президент України, Голова Верховної Ради та Прем’єр-міністр – зазначили, що вступ України до Ради Європи … «має надзвичайно велике значення для нашої країни, і ми розглядаємо цей процес як один із стратегічних напрямів зовнішньої політики України». 4. 26 вересня 1995 року Парламентська Асамблея ухвалила Висновок № 190 щодо вступу України до Ради Європи, після чого Комітет Міністрів прийняв свою Резолюцію № (95) 22 від 25 жовтня 1995 року, в якій Україну було запрошено стати членом організації. 9 листопада 1995 року Україна стала державою-членом Ради Європи. 5. З моменту вступу України до Ради Європи, Парламентська Асамблея розглянула п’ять регулярних звітів про виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань [5], а також три спеціальних звіти про реформування інститутів влади в Україні, про свободу вираження поглядів та про політичну кризу в Україні [6]. 6. У січні 1999 року Парламентська Асамблея ухвалила Резолюцію №1179 та Рекомендацію №1395, в яких вона відзначила, що Україна як держава-член Ради Європи виконала деякі свої обов’язки та зобов’язання. Водночас, Парламентська Асамблея була «глибоко занепокоєна тим, що держава зволікає з виконанням решти своїх обов’язків та зобов’язань». Саме тому 27 січня 1999 року Парламентська Асамблея прийняла рішення, згідно з яким у випадку, якщо до 21 червня 1999 року не буде досягнуто істотного прогресу, Парламентська Асамблея розпочне процедуру скасування повноважень української парламентської делегації та рекомендуватиме Комітету Міністрів зупинити право України на представництво. 7. У червні 1999 року Парламентська Асамблея визнала доцільним розпочати в першій частині чергової сесії 2000 року процедуру зупинення права членів української делегації реєструвати офіційні документи у значенні Правила 23 Регламенту, обіймати посади та брати участь у голосуваннях Асамблеї та її органів (однак зі збереженням за такими членами права відвідувати та виступати в ході сесій Асамблеї і засідань її органів), якщо не матиме місце істотний прогрес у розумінні Резолюції №1179 від січня 1999 року. У квітні 2001 року Парламентська Асамблея вирішила, що у випадку, якщо не відбудеться істотних зрушень у виконанні Україною таких обов’язків та зобов’язань до відкриття червневої сесії ПАРЄ 2001 року, Парламентська Асамблея відповідно розгляне питання про застосування санкцій до української парламентської делегації відповідно до Правил 6-9 Регламенту. Парламентська Асамблея також рекомендувала Комітету Міністрів розглянути питання зупинення права України на представництво у відповідності до Статті 8 Статуту Ради Європи, якщо до моменту відкриття червневої сесії Асамблеї 2001 року не спостерігатиметься суттєвий прогрес. 8. У вересні 2001 року Парламентська Асамблея дійшла висновку, що значний прогрес був дійсно досягнутий Україною з моменту схвалення ПАРЄ Резолюції №1244 (2001) у квітні 2001 року, особливо в частині введення в дію нового законодавства. Тому, Парламентська Асамблея далі постановила, що у випадку, якщо Україна виконає решту своїх зобов’язань перед Радою Європи згідно з Висновком №190 (1995) до початку січневої сесії 2002 року, Парламентська Асамблея розгляне припинення формальної процедури моніторингу по відношенню до України і в той же час продовжить ведення поточного діалогу з органами влади України в рамках ширшої моніторингової процедури. 9. У вересні 2003 року Парламентська Асамблея відмітила, що, незважаючи на досягнення Україною помітного прогресу у сфері законодавства з моменту ухвалення Резолюції ПАРЄ №1262, Україна ще не виконала всіх обов’язків та зобов’язань, які вона взяла на себе з набуттям членства в Раді Європи, і що в багатьох сферах ще не було повною мірою досягнуто верховенства права. Таким чином, ПАРЄ вирішила продовжувати моніторингову процедуру по відношенню до України в тісній співпраці з українською делегацією. 10. Прикрим є той факт, що Україна відноситься до країн, які приєдналися до найменшої кількості угод Ради Європи – станом на вересень 2005 року Україна ратифікувала тільки 45 та підписала 27 угод з майже 200 існуючих. Хоча відповідно до підпункту 12.vi. Висновку №190 (1995) Україна зобов’язалась підписати та ратифікувати, а до того часу рівноцінно застосовувати основні принципи інших конвенцій Ради Європи, крім тих, що вже згадані у Висновку. Ми закликаємо органи влади України активніше приєднуватись до acquis [«надбання», комплекс принципів, стандартів, норм тощо] Ради Європи та надалі розвивати українську систему законодавства, гармонізуючи її з європейськими стандартами. 11. У ході підготовки цього шостого звіту про виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань, з 27 травня по 3 червня 2004 року ми відвідали Закарпатську область, Одесу, Крим і Київ, з 29 серпня по 1 вересня 2004 року – Дніпропетровськ і Донецьк, та з 21 по 23 березня 2005 року – Київ [7]. 12. Ми хочемо висловити нашу подяку секретаріату парламентської делегації України за надзвичайні зусилля для задоволення усіх потреб та пріоритетів наших візитів. Ми також висловлюємо подяку Інформаційному центру Ради Європи в Києві за ефективну організацію наших зустрічей з недержавними організаціями та надання нам допомоги в практичних організаційних питаннях, особливо під час поїздок до регіонів. [5] Стосовно України були схвалені наступні резолюції та рекомендації: резолюції №1179 (1999) від 27 січня 1999 року, №1194 (1999) від 24 червня 1999 року, №1244 (2001) від 26 квітня 2001 року, №1262 (2001) від 27 вересня 2001 року, №1346 (2003) від 29 вересня 2003 року; за тими ж датами – рекомендації №1395 (1999), №1416 (1999), №1513 (2001), №1538 (2001), №1622 (2003). [6] Рекомендація №1451 (2000) від 4 квітня 2000 року про реформу інститутів влади в Україні, Резолюція №1239 (2001) від 25 січня 2001 року про свободу вираження поглядів в Україні, Резолюція 1364 (2004) від 29 січня 2004 року про політичну кризу в Україні. [7] Програми візитів наведені в Додатку І до оригінальної версії (англійська, французька) цього звіту (див.http://assembly.coe.int/Documents/WorkingDocs/Doc05/EDOC10676.htm). III. ОСНОВНІ ПОДІЇ ЗА ПЕРІОД ПІСЛЯ 2003 РОКУ A. Помаранчева революція B. Становлення нової влади C. Конституційна реформа D. Відносини з ЄС, НАТО, Росією та СНД IV. ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛЮРАЛІСТИЧНОЇ ДЕМОКРАТІЇ A. Вільні та справедливі вибори B. Функціонування парламенту та статус опозиції C. Адміністративно-територіальна реформа, місцеве самоврядування D. Плюралізм засобів масової інформації V. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА A. Конституційні закони B. Незалежність і належне функціонування судової системи C. Судова реформа D. Статус правничої професії і професійна асоціація адвокатів E. Реформа прокуратури та інших правоохоронних органів F. Пенітенціарна реформа і реформа кримінального законодавства G. Боротьба з корупцією та відмиванням грошей H. Боротьба з торгівлею людьми VI. ПРАВА ЛЮДИНИ A. Справи проти України в Європейському Суді з прав людини B. Катування та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження C. Свавільний або незаконний арешт D. Справедливий судовий розгляд E. Право на повагу до приватного життя F. Свобода совісті та віросповідання G. Свобода вираження поглядів та доступ до інформації I. Європейська соціальна хартія ДОДАТКИ I. Конвенції, які Україна ратифікувала або до яких приєдналася II. Висновок №190 (1995) щодо вступу України до Ради Європи III. Промова Президента України В.Ющенка на пленарному засіданні сесії ПАРЄ 25 січня 2005 року Оригінальна верся звіту англ. та франц. мовами. - [Робоча зустріч «Співпраця громадськості в Україні, Молдові та Румунії з метою забезпечення ефективної адаптації національного законодавства до європейських стандартів»](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-zustrich-spivpraczya-gromadskosti-v-ukrayini-moldovi-ta-rumuniyi-z-metoyu-zabezpechennya-efektyvnoyi-adaptacziyi-naczionalnogo-zakonodavstva-do-yevropejskyh-standartiv/) - 26 вересня 2005 року в м. Києві Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено робочу зустріч представників аналітичних кіл України, Румунії та Молдови, результати якої засвідчили перехід від декларативного до практичного формату роботи у сфері європейської інтеграції. Головним результатом роботи має стати підготовка якісно нового дослідження в галузі наближення національних законодавств України та Молдови до вимог Європейського Союзу, що включатиме, зокрема, практичні рекомендації органам влади щодо ключових заходів, яких необхідно вжити у сфері адаптації законодавства до 2008 року. До складу експертної групи, що працюватиме над дослідженням, входять представники органів влади трьох країн і незалежні експерти. Кінцеві результати роботи експертної групи буде презентовано 25 листопада 2005 року в м. Кишинів (Молдова). Дослідження здійснюється в рамках проекту «Співпраця громадськості в Україні, Молдові та Румунії з метою забезпечення ефективної адаптації національного законодавства» за підтримки програми Міжнародного фонду «Відродження» «Схід-Схід: партнерство без кордонів». - [Інформаційний семінар “Інформація про Європейський Союз та програми ЄС в Україні”](https://www.parlament.org.ua/news/informaczijnyj-seminar-informacziya-pro-yevropejskyj-soyuz-ta-programy-yes-v-ukrayini/) - 31 травня 2001 року в м. Львові за сприяння Представництва Європейської Комісії в Україні відбувся семінар на тему: “Інформація про Європейський Союз та програми ЄС в Україні”. У роботі семінару з доповідями взяли участь Другий секретар Представництва Європейської Комісії в Україні Деніс Даніілідіс, Керівник відділу преси та інформації Представництва Європейської Комісії в Україні Вікторія Давидова, експерт Київського офісу Інформаційної та комунікаційної програми ТACIS Тетяна Хімченко, представник Міністерства економіки України та представники проектів ТACIS у Львівському регіоні. Інформаційний семінар був проведений для відповідальних працівників обласних державних адміністрацій західних областей України. - [Третій семінар-круглий стіл “Регіональна політика в контексті угоди про асоціацію між Україною та ЄС”](https://www.parlament.org.ua/news/tretij-seminar-kruglyj-stil-regionalna-polityka-v-konteksti-ugody-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/) - Децентралізація має дати регіонам реальні повноваження і кращі послуги громадянам Київ, 19 червня, 2015 У Верховній Раді відбувся третій семінар-круглий стіл в рамках проекту «Рада за Європу» на тему «Регіональна політика в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС». Народні депутати України, представники уряду та провідні експерти України та ЄС, що взяли участь у круглому столі, обговорили проблеми впровадження реформи децентралізації, нову регіональну політику в Україні та транскордонне співробітництво. Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядуванняу рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ», що впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом. «Справжнього процвітання та благополуччя можна досягнути лише тоді, коли держави дають своїм регіонам можливість розвивати їхній потенціал і приймати хоча б деякі рішення щодо інвестицій у їхнє майбутнє», – сказала на відкритті круглого столу Хуана Мера Кабелло, Радник, керівник відділу економічного співробітництва та територіального розвитку Представництва ЄС в Україні. ЄС вітає і підтримує кроки, зроблені центральною владою для реформи децентралізації – поправки до бюджету і Податкового кодексу, ухвалення законів про співробітництво територіальних громад, добровільного об`єднання територіальних громад, а також роботу щодо плану дій з реалізації Стратегії регіонального розвитку. Водночас, учасники дискусії зазначили, що для завершення децентралізації потрібно ухвалити зміни до Конституції України, закони про місцеве самоврядування, про зміни адміністративно-територіального устрою, органів з самоорганізації населення поправки до низки галузевих законів у сфері освіти, охорони здоров`я, землі і води кодів тощо. “Угода про Асоціацію між Україною та ЄС має на меті наближення стандартів життя українців до європейського рівня. Для цього ми маємо зробити швидкі реформи. Українська частина Парламентського комітету асоціації є платформою для обговорення такого плану змін і реформ. Важливо, щоби план реформ розроблявся і втілювався у співпраці з громадянським суспільством. Наш Парламентський комітет Асоціації вітає проведення заходів для розгортання цих реформ, які будуть найкращою відповіддю України Путіну і сепаратистам”– зауважив Остап Семерак, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації. Хоча в процесі децентралізації у парламентській коаліції виникають суперечки щодо інструментів впровадження цієї реформи, залишається спільна мета – підвищення рівня життя громадян: «Політика децентралізації та стимулювання регіонального розвитку – є одним із пріоритетів державної політики України протягом останнього часу. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС створює необхідні передумови для впровадження нових підходів у регіональній політиці, а особливо у питанні забезпечення транскордонного співробітництва. Нову регіональну політику варто розуміти як політику розвитку, інновацій та стимулювання інвестиційної діяльності, а також створення нових робочих місць в Україні,» – сказав Олексій Гончаренко, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Учасники «круглого столу» обговорили досвід успішного проведення реформи децентралізації, зокрема, у Польщі, та склали рекомендації для центральної і регіональної влади щодо поліпшення поінформованості громадян про мету децентралізації, ефективні способи проектування та фінансування проектів розвитку у регіонах України за участі фондів ЄС та державного бюджету України. Презентації спікерів круглого столу доступні за посиланнями: Нова регіональна політика, її внесок у реформу децентралізації та місцевого самоврядування. Децентралізація. Стан справ та перспективи впровадження реформи у 2015. Реформа місцевого самоврядування у Польщі. Регіональна політика та Угода про асоціацію між Україною та ЄС. - [Прес-конференція «коли в Україні запрацює місцевий референдум?» (відео)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-koly-v-ukrayini-zapraczyuye-misczevyj-referendum-video/) - 18 березня 2013 року в УНІАН відбулася прес-конференція, яка стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні». У прес-конференції взяли участь народний депутат України, Голова комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, та експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Ця прес-конференція стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який реалізовувала коаліція організацій в рамках ініціативи «Мережа підтримки реформ»: Лабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецька та Херсонська організації ВГО «Комітет виборів України». Метою проекту була консолідація зусиль громадськості, експертів і політиків з метою лобіювання у парламенті рекомендацій до законопроекту про місцевий референдум (№0867), які б відповідали інтересам громадянського суспільства, а також популяризація інституту місцевого референдуму в якості інструменту безпосередньої участі громадян в урядуванні.Під час прес-конференції Ігор Когут окреслив основні результати круглого столу , що відбувся 13 березня 2013 року у стінах Верховної Ради України, де в середовищі широкого кола експертів та народних депутатів були актуалізовані проблеми та перспективи регулювання у сфері місцевих референдумів, а також були представлені громадські рекомендації до законопроекту №0867.Давид Жванія розповів про роль інституту місцевого референдуму в представницьких демократіях Європи та країн СНД, і, крім того, проінформував про перспективи необхідного доопрацювання законопроекту про місцевий референдум, його ухвалення, а також належного застосування. Розповідаючи про ініціативу підтримки проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» та про сам проект Віктор Ляхохарактеризував процедуру громадських обговорень як приклад найкращих практик вироблення громадських рекомендацій та участі громадян у виробленні політики. Олександр Заславський поінформував про етапи реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», результати експертних консультацій у регіонах України, а також про основні проблемні моменти законопроекту про місцевий референдум та громадські рекомендації до нього. Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив з партнерами в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об`єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68 чи (095) 6021260 або електронною поштою: z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua(контактна особа: Олександр Заславський). - [Конституційна реформа та консолідована демократія](https://www.parlament.org.ua/news/konstytuczijna-reforma-ta-konsolidovana-demokratiya/) - ТЕЗИ ВИСТУПІВ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА ТА КОНСОЛІДОВАНА ДЕМОКРАТІЯ: РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ВЛАДИ ТА ОПОЗИЦІЇ» Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив): Конституційна реформа та конституційний процес, очевидно, стануть лейтмотивом 2008 року. Якщо ж говорити про конституційну реформу в контексті процесу консолідації демократії, то слід наголосити на тому, що ці зміни повинні мати не меті, перш за все, розумне обмеження гілок влади для того, щоб вони працювали узгоджено, а також для того, щоб державний і політичний процес рухався вперед, прогресував. Звичайно, ключовими учасниками дискусії щодо розвитку конституційного процесу є влада та опозиція, однак в цьому контексті необхідно також говорити і про громадянське суспільство. Складається таке враження, що з 2004 року в лексиконі політиків та державних діячів це словосполучення звучить все менше і менше. Й все рідше про громадянське суспільство згадують під час дискусій стосовно останніх подій, зокрема при формуванні Національної конституційної ради. Я вважаю, що українське громадянське суспільство є абсолютно недорепрезентованим в цьому органі, як і у всьому нинішньому конституційному процесі загалом. Власне через це ми створили Громадянський конституційний комітет, через який намагаємося впливати на конституційну дискусію. Юта ГЮЦКОВ (керівник відділу НУО та громадянського суспільства Секретаріату Ради Європи): Роль громадянського суспільства в розвинутій демократії є надзвичайно великою. Участь громадян в політичному житті не повинна обмежуватися лише участю у виборах. Громадяни також мають брати участь у публічних дебатах щодо найважливіших суспільно-політичних питань. Також громадянська активність передбачає створення асоціацій задля захисту інтересів та сприянню такій діяльності, що має на меті участь у виробленні політики. Неурядові об’єднання, які є організованою частиною громадянського суспільства, відіграють в цьому контексті надзвичайно важливу роль, адже вони є зв’язком між індивідами та державою. Рада Європи докладає значних зусиль задля розбудови учасницької демократії, яка б ґрунтувалася на виборах, що забезпечували б якнайширшу політичну участь громадян. Яким чином Рада Європи працює з громадянським суспільством різних країн? Тут ми маємо два рівні співпраці. Перший – це штаб-квартира у Старсбурзі. З 1952 року Рада Європи надає можливість міжнародним неурядовим організаціям набувати спеціального статусу, що дозволяє вибудовувати близькі відносини з Радою Європи. На сьогодні більш ніж 400 міжнародних громадських організацій користуються цим «учасницьким статусом». Завдяки такому механізму співпраці НУО мають можливість брати участь у виробленні політики Ради Європи. Громадські організації мають власне представництво в комітетах, які працюють над підготовкою нових конвенцій Ради Європи. Однією з найсучасніших характеристик Ради Європи є те, що ці 400 неурядових організацій зі спеціальним статусом самоорганізувалися і створили Конференцію міжнародних неурядових організацій Ради Європи. Це дозволило громадським організаціям увійти в політичний діалог з представниками урядів, парламентів а також місцевих влад, які проводять регулярні зустрічі з Радою Європи. Другим рівнем підтримки громадянського суспільства Радою Європи є її робота по підсиленню плюралістичної демократії в усіх країнах-членах. Тут ми фокусуємось на діалозі та взаємодії держави та громадянського суспільства. Ніко ЛАНГЕ, (Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні): Дебати про зміни до української конституції, про процедуру їх внесення а також про громадську і суспільну участь в цих процесах, на мою думку, належить до найважливіших тем 2008 року. Під час нинішніх дискусій на цю тему особисто мені пригадуються події американської революції та конституційний процес, що тоді мав місце у Сполучених Штатах. Документ з назвою «federal Papers», що виник на хвилях тієї революції, є одним з найбільш захоплюючих документів, які мені відомі. З одного боку, це теоретично добре обґрунтована дискусія про конституційний устрій, яка доповнена роздумами, що базуються на усій історії політичної думки. З іншого боку, «federal Papers» є також політичним аргументом в межах інтенсивних політичних дебатів й запеклої політичної боротьби. Думаю, як не було ідеальних рішень тоді в 1787 році, так не буде їх і зараз в Україні. Завжди необхідним є пошук компромісу. Й вирішальне значення має той факт, що всі зацікавлені дійові особи повинні взяти участь в цьому компромісі. Дуже позитивним фактором була б поява в Україні публічного видання чи організації, які б докладно оприлюднили сутність конституційних змін, що готуються, й спровокували б цим самим широку громадську дискусію реформи Основного Закону. Солідні конституції не розробляються в потаємних кімнатах. Проблема України не в тексті конституції, а в її сприйнятті та конституційній лояльності, що на ньому базується. Лояльність до нової чи зміненої конституції буде в значній мірі залежати від процедури здійснення конституційної реформи, в якій мають взяти участь всі головні дійові особи від політичних та громадянських кіл. Володимир ШАПОВАЛ (Голова Центральної виборчої комісії України): Говорячи про конституційну реформу, необхідно визначити кілька констант. Перша полягає в тому, що потреба системного реформування конституції є нагальною. На це є багато причин, і передовсім – політичних, як то невміння застосовувати та виконувати Основний Закон. Константою є і те, що конституційні зміни 2004 року були невдалими. Юридично це була профанація, а політично – знущання. Третя константа – попередній досвід нашого конституційного творення. Його також не можна назвати ідеальним. Я з великим скепсисом сприймаю тези про те, що в нас нібито «найпрогресивніша в Європі конституція». Очевидно, що це не так. Конституція 1996 року мала характер своєрідного симбіозу нового і радянського. То була конституція першого пострадянського розвитку України. Зараз, сподіваюсь, ми просунулися далі, й те, що було раніше, має потроху відходити. Як суддя Конституційного суду у відставці, можу засвідчити, що зустрічав багато положень в діючій конституції, які суперечать одне одному. Це викликало проблеми в тлумаченні і застосуванні норм Основного Закону, що деякі політики використовували на свою користь. Константою є і те, що в нас за роки незалежності простежується динаміка суспільно-політичних змін, які свідчать про те, що і сьогодні ми перебуваємо в перехідному періоді. Він буде закінчений лише тоді, коли можна бути реально говорити про існування в Україні громадянського суспільства. Допоки партії є політичними клубами за інтересами і створюються, як проекти на кожні конкретні вибори, доти в нас існуватимуть проблеми з застосуванням усталених моделей, як-то парламентська чи президентська республіка. Коли ми намагаємося щось робити, писати чи обговорювати, необхідно враховувати ці константи. Мене особисто дивує дискусія в Україні про те, що і як необхідно втілювати. Говорять про те, що раніше в нас була президентсько-парламентська республіка, а зараз відбулася трансформація в парламентсько-президентську республіку, хоча невідомо, де чітка межа. Така умовність дуже заважає при розгляді конкретних речей. Важко оцінити ситуацію, коли з розумним виразом обличчя говорять про парламентську республіку без президента. Де приклади? Це просто прихована радянська модель, яка далеко не є парламентською. Говорять про те, що не можна приймати нову конституцію. А чому ж тоді не враховують світовий досвід? Існують юридичні максими: наступний закон скасовує попередній. Але найбільш принциповим є те, що в нас як в 1996 та 2004 роках не було тісного зв’язку між соціумом, заради якого власне вся ця конституційна нормотворчість відбувається, та тими, хто розробляв та приймав конституцію, так його немає і зараз. Томас МАРКЕРТ (Заступник секретаря Венеціанської комісії): Венеціанська комісія з середини дев’яностих років минулого століття є залученою до конституційного процесу в Україні. Нинішні проблеми, які виникли навколо теми зміни конституції, коротко можуть бути підсумовані наступним чином: українські політики прагнуть грати з конституційними правилами замість того, щоб грати за цими правилами. Конституція має виражати суспільний консенсус, а також консенсус між основними політичними силами держави. Саме тому головним завданням для України зараз є вироблення такого консенсусу. Говорячи безпосередньо про межі конституційної реформи, особисто я б порадив мати в даному питанні досить обмежений підхід. Українська конституція має певні положення, які, можливо, і не є найкращими в Європі, однак загалом відповідають європейським стандартам, як це, наприклад, стосується частини про основні права людини. Ці норми можуть і мають бути покращені, однак ніякої нагальної потребі робити це немає. Також слід зазначити, що в Україні існує потреба в проведенні реформ, які загалом не є конституційними, однак мають конституційний вимір. Перш за все, в даному контексті слід говорити про юридичну реформу. Ця реформа має бути зосереджена на виробленні механізмів задля створення нового законодавства та його імплементації. Конституційну реформу, ймовірно, доцільно проводити разом з втіленням законодавчих зусиль в цій сфері. Те саме стосується питання децентралізації. Діюча конституція надає значно більше можливостей для децентралізації влади, ніж було втілено на даний момент. Тож в цій сфері також необхідно зосередити зусилля на прийнятті відповідних законів. Ще однією проблемною сферою є реформа прокуратури. Тут Венеціанська комісія пропонує скасування загального нагляду прокуратури, що може бути здійснено порівняно просто. Іншим варіантом може стати більш системна реформа, що відповідно потребуватиме більших зусиль. Багато питань викликає і функціонування українських державних органів. Тут справді існує проблема, яка закладена в тексті конституції, а конкретно – в тих поправках, що були внесені в грудні 2004 року. На думку деяких експертів, ті поправки не були достатньо розроблені, на думку інших – вони були спрямовані на те, щоб не дозволити майбутньому президенту України ефективно керувати. Як наслідок, Україна отримала досить дивне поєднання повноважень різних інституцій. Так, зараз наявні норми, що притаманні чисто парламентським формам правління (наприклад, це стосується повноважень Верховної Ради щодо звільнення в будь-який час міністрів). З іншого боку, є норми, що надають значні повноваження президенту. В таких умовах уряду важко працювати стабільно та ефективно. Тому зараз Україні слід продовжувати той напрямок реформ, що був започаткований в 2004 році, однак реалізовувати його потрібно більш системно й продумано. Повернення до стану справ, що передував реформі 2004 року, не є доречним. Серед сфер, які варто було б визначити, як питання пріоритетної уваги при розробці нових змін, можна виділити норми, що регулюють порядок призначення та розпуску уряду. Ці норми, перш за все, повинні уможливлювати існування стабільного уряду. Крім того, чи не найважливішим є питання визначення та розподілу повноважень президента та уряду. Необхідно визначити чіткі критерії щодо того, який орган за що відповідає. Ці органи мають працювати разом і не блокувати один одного. Ще одним напрямком має стати виборча реформа, яка повинна мати наслідком відхід від чистої пропорційної системи. Також пріоритетом є забезпечення функціонування Верховної Ради. Не є нормальним демократичним явищем ситуація, за якої меншість депутатів перешкоджає функціонуванню всього парламенту. Це не питання конституційної реформи, а стосується повноважень спікера, що мають базуватись на відповідних регламентно-процедурних нормах регулювання роботи парламенту. Тож в Україні має місце низка проблем, які потребують нагального вирішення. Однак не слід плекати ілюзій щодо того, що їх можна вирішити лише внесенням змін до конституції. Ігор КОЛІУШКО (Голова Правління Центру політико-правових реформ): Перше питання, яке слід задати в контексті дискусій щодо конституційної реформи: чи маємо ми на сьогодні конституційну кризу в Україні? Більшість фахівців і політиків кажуть, що проблема дійсно є, хоча наводять різні причини: порушення балансу стримувань-противаг між президентом, парламентом та урядом; недостатність конституційних ресурсів для проведення муніципальної реформи; проблеми функціонування Вищої ради юстиції та її повноважень; проблеми функціонування Конституційного суду; розширення повноважень прокуратури тощо. Що слід робити після констатації проблем? Необхідно проаналізувати, звідки вони виникають. Тут є принаймні 4 можливі передумови. Перша – недоліки в тексті конституції. Однак так само тут може впливати неправильна врегульованість законами тих питань, які можна врегульовувати в межах чинної конституції. Також причиною може бути і те, що політики не бажають виконувати норми Основного Закону – в такому випадку його зміни нічим не допоможуть. Якщо не виконується ця конституція, то ніхто не пояснив, чому буде виконуватися нова чи відредагована. Нарешті четвертою можливою передумовою є те, що якась політична сила прагне змінити конституційний лад, вважаючи, що нам буде краще жити за якимись іншими правилами. В такому випадку ця політична сила мала б це чітко задекларувати. Натомість у нас всі говорять про конституцію, президент оголошує 2008 рік «роком конституції», але серйозного аналізу з відповідями на всі зазначені вище питання ніхто не дає. Ніхто не публікує матеріалів про те, як постатейно виконується чи не виконується діючий Основний Закон. Немає відповідної дискусії і в наукових колах. Про недоліки конституції згадують лише вибірково. Це викликає підозри про те, чи не стануть зміни конституції інструментом в перерозподілі влади. Виходячи з таких міркувань лідери громадських аналітичних центрів об’єдналися в Громадянський конституційний комітет для того, щоб відстоювати право суспільства на участь в конституційній реформі. Відповідно до стандартів проведення подібних реформ у демократичних країнах ми запропонували наступну послідовність дій. Спершу необхідно проаналізувати, які існують проблеми з Конституцією. Для цього ми виробили проект «Зеленої книги конституційної реформи». Однак жодної предметної дискусії в суспільстві та в політикумі це не викликало. Після обговорення проблем мало б відбутися обговорення шляхів їх вирішення конституційною реформою. Але з заяв політиків виникає таке враження, що суспільству взагалі ніхто не надаватиме можливість обговорювати це. Говорять лише про те, що потрібно швидко за кілька місяців виходити на конституційний референдум. Це виглядає купівлею кота в мішку. Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології): Українське законодавство та конституція чітко визначають механізм здійснення конституційної реформи. Але вищі посадові особи з цим не рахуються. Чомусь весь час обговорюються питання про те, яким чином вносити зміни до конституції чи яким чином приймати її новий варіант, однак немає обговорень про сутність змін. Люди, що працюють в робочій групі Національної конституційної ради, кажуть про те, що вони не знають, який варіант конституційних змін хоче Ющенко. Але насправді вони дуже добре це знають. Про наміри президента можна робити висновки на основі того, які законопроекти буле внесені за ініціативи Ющенка у Верховну Раду. Не треба бути фахівцем з конституційного права, щоб зрозуміти, що президент хоче створити такі конституційні норми, які б давали йому можливість одноосібно правити в державі. Зараз багато говорять про недоліки діючої конституції. Як людина, що була дотична до політичної реформи 2004 року, можу відзначити, що тоді ми очікували, що якщо і в уряду, і в президента, і в парламенту будуть записані повноваження таким чином, як вони виписані зараз, то сама система змушуватиме їх знаходити компроміс. Ми помилялися. Зараз очевидно, що ті протиріччя, які закладені в нинішній редакції Основного Закону (а протиріччя, до речі, є в будь-якій конституції), не примушують наших політиків знаходити компроміс. Жодного конституційного звичаю для пошуку компромісу не виробляється. Натомість зараз йдеться про вироблення нової конституції, яка б надала всю повноту влади одній з інституцій. А нова конституція означає перезаснування української державності. Саме конституція 1996 року заснувала визнану у світі українську державу і суспільство. Нинішні ж процеси навколо конституційної реформи є дуже небезпечними й можуть призвести до делегітимації нашої держави. Сергій ГОЛОВАТИЙ (Народний депутат, фракція Партії регіонів): Конституція 1996 року – це акт українського конституційного патріотизму. В 1997 році Венеціанська комісія заявила про те, що вона дійсно недосконала, й має невідповідності європейським стандартам. Також були надані рекомендації щодо можливих змін. Але більш ніж за 10 років ні президент, ні народні депутати не взяли до уваги жодної з тих рекомендацій й не увійшли у легітимно передбачений орган для приведення акту 1996 року у відповідність з рекомендаціями Венеціанської комісії. В ході нашого розвитку виникало багато проектів зміни конституції. Але жоден з них не передбачав повного врахування тих рекомендацій. Завжди при розгляді проектів конституційної реформи необхідно, перш за все, дивитися на зміст і межі пропонованих змін. Скажімо, можливий випадок, коли внаслідок реформи буде відбуватися якісно новий перехід – республіканська форма правління буде замінюватися на монархічну. В такому випадку ці зміни, які передбачатимуть вироблення нової конституції, треба затверджувати на всенародному референдумі. Так само слід робити при зміні незалежного статусу держав – наприклад, при входженні в союз з Росією чи вступі в ЄС. Доцільність прийняття нової конституції у всіх інших випадках викликає питання. Загалом всі параметри конституційних змін в Україні визначені. Вони визначені висновками Венеціанської комісії, яких вже є не менше десятка – і стосовно розділу про права людини, і щодо розділу про референдуми, трикутника президент-парламент-уряд, імперативного мандату, прокуратури, розділу про судову владу, місцевого самоврядування та статусу державних адміністрацій і т.д. Однак значних змін, що тягнули б за собою необхідність прийняття нової конституції, ці висновки не передбачають. Чинна конституція 1996 року виписана в кращих традиціях західної ліберальної ідеї. Тому головне зараз – не дати можливості зійти з вимог європейських стандартів, як за змістом конституції, так і за процедурою прийняття можливих змін. Сергій РАХМАНІН (Редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня»): Під час дискусії про конституційну реформу в мене виникає питання: якщо є проблеми з виконанням та застосуванням конституції, до чого тут зміни? Де гарантії, що нова конституція буде виконуватися і застосовуватися? Я притримуюсь тієї точки зору, що ми жодним чином не можемо робити якісь висновки щодо якості конституції 1996 року з усіма внесеними змінами, тому що її ніхто ніколи не виконував. Основний Закон взагалі не слід чіпати бодай протягом 10 років. Після цього можна буде дослідити, що в ньому не так і що треба змінювати. Зараз же можна впевнено говорити про те, що всі політичні сили, які виступають за конституційну реформу, хочуть конституцію змінити, а не поліпшити. Якщо подивитись, як змінювалися погляди провідних політиків на конституційну реформу протягом останніх 3 років, стане зрозуміло, що кожен з них змінював свою точку зору принаймні кілька разів. Це ще один аргумент проти конституційних змін зараз. Мені байдуже, чий проект пройде – «сильна президентська влада» чи «сильна парламентська влада». Прихильники цих проектів не збираються поліпшувати конституцію. Для них конституційна реформа – виключно інструмент політичної боротьби за владу. Якби так сильно хотіли змінити конституцію, то перше, що зробили б – це ухвалили нормальний закон про референдум. Інший момент – судова реформа як частина реформи конституційної. Подивіться, скільки у нас протягом останнього часу було скасовано, призупинено й знову відновлено нормативних актів. Очевидно, що нам не вистачає закону про нормативно-правові акти. Він би зняв половину причин нинішніх суперечок. Конституція визначає лише засадничі, принципові речі, вона не має містити пояснення з будь-якого приводу. Й Конституційний суд працює не для того, аби тлумачити кожну кому в конституції. Для цього має бути закон, який все ще не прийнятий. Тому, який би зараз проект не пройшов, він буде позбавлений тих противаг, які, безумовно, були в конституції 1996 року, при всіх її недоліках. Адже ця конституція була актом компромісу, а зараз ми компромісу не досягнемо, оскільки первинної доцільності в реформі немає. Крім того, які б зміни нині не ухвалили, за півроку знову постане питання про те, що ці зміни зовсім зіпсували Основний Закон, і його знову необхідно змінювати. Питання конституційної реформи необхідно на певний час зняти з порядку денного й дуже добре обдумати кожний його аспект. Микола КОЗЮБРА (завідувач кафедри державно-правових дисциплін Національного університету «Києво-Могилянська академія», Суддя Конституційного Суду України у відставці): Я ніколи не вважав конституцію 1996 року верхом досконалості. Але після змін 2004 року я виступав досить категорично за те, щоб було подання до Конституційного суду щодо неконституційності тих змін. Цього не сталося. Взагалі, якщо говорити про процес конституційних змін, то він почався ще напередодні референдуму 2000 року. Впевнений, що таку серйозну справу не варто віддавати політикам, точка зору яких часто визначається, як-то кажуть, місцем сидіння, а якщо говорити точніше – належністю до тієї чи іншої фракції. Але я все ж погодився працювати над пропозицією голови держави щодо вдосконалення тексту конституції – в решті-решт я є професором державного вузу. Не можу сказати, що у групи, в якій мені довелось працювати, було якесь відкрите замовлення. Ми намагалися висловити в проекті наше бачення. Однак замість того, щоб проводити широке громадське обговорення дискусійних моментів цього проекту, зараз маємо дуже багато спекуляцій навколо запропонованих нами змін. Слід сказати, що механізм внесення змін до конституції визначається межами конституційних перетворень. Прийняття нової конституції значно відрізняється від внесення змін до чинного Основного Закону. Як правило, така можливість не фіксується в конституціях інших країн – задля стабільності чинних редакцій. Не виписаний цей механізм і в українській конституції, і, як причетна людина, можу засвідчили, що робилося це свідомо. Я не є прихильником прийняття нової конституції, і не тільки тому, що потенціал діючої далеко невичерпаний. Є й інші причини. Зараз ми не збираємось засновувати нову державу, не збираємось радикально змінювати політичний режим в державі й не вважаємо конституцію 1996 року тимчасовим актом на перехідний період, який слід замінити постійним. Не відбулося і радикальних змін в економічному, політичному чи соціальному житті суспільства, які зумовили б необхідність вироблення нової конституції. Тому говорити про прийняття нової конституції немає підстав. Залишається питання про зміни чинної редакції. Такі зміни можуть бути локальними чи системними. З власного досвіду можу сказати, що бажано було б внести саме системні зміни, які можуть бути охарактеризовані навіть як прийняття нової редакції Основного Закону, що передбачає внесення змін практично до всіх розділів. Процедура внесення таких змін досить чітко виписана в розділі ХІІІ, й необхідно рухатися відповідно до цього розділу. Але існують значні сумніви щодо можливості здіснення зазначених процедур в нинішніх політичних умовах. Деякі політики, виходячи, очевидно, виключно з власних політичних міркувань, взагалі відмовляються працювати над конституційними змінами. Однак все одно потрібно спробувати дійти компромісу. Якщо це виявиться неможливим, і якщо в цьому виникне реальна суспільна проблема, необхідно буде шукати інші варіанти. Говорячи відверто, на сьогодні, на думку громадян, зміни до конституції не входять до першочергових завдань держави. Чи можливий варіант прийняття конституційних змін на всеукраїнському референдумі? Приклади подібного механізму здіснення конституційної реформи є, але загалом це приклади з пострадянського простору – Росії, Казахстану. Я не прихильник референдуму як самостійного способу прийняття конституційних змін. Взагалі в нинішніх умовах без залучення представницьких органів здійснення конституційної реформи викликає значні питання щодо її легітимності. Втім, ідея створення такого органу, як конституційні установчі збори чи конституційна асамблея, має право на існування. Однак втілена вона може бути лише за умови існування дієвого громадянського суспільства та широкого суспільного руху за конституційну реформу, який би змусив владу легітимізувати цей орган. Денис КОВРИЖЕНКО (Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив): Загалом вбачається три механізми перегляду діючої редакції конституції. Перший – скасування тих змін, що були внесені 2004 році. Підстави для прийняття відповідного рішення Конституційним судом є. Але виникає питання про те, наскільки політично правильним буде таке рішення, враховуючи, що з часу тієї реформи пройшов вже значний відрізок часу, й вже склалася певна система суспільних відносин. Крім того, сам по собі такий підхід не вирішує тих проблем, про які говорять в контексті діючого Основного Закону. В будь-якому випадку, в результаті такого розвитку ситуації постане питання чергового перегляду змісту конституції. Немає і гарантій того, що відновлення редакції конституції зразка 1996 року забезпечить її виконання в частині реалізації повноважень головних владних інституцій. Другий варіант – внесення змін до конституції в порядку, визначеному розділом ХІІІ Основного Закону. Зараз це найбільш допустимий спосіб, однак з політичних причин він фактично нереалістичний. Також слід зазначити, що внесення змін до розділів, які встановлюють засади конституційного ладу, вимагають проведення загальнонаціонального референдуму. Діючий закон про референдуми не відповідає ні діючій конституції, ні європейським стандартам, тому провести такий референдум фактично неможливо. Викликає багато сумнівів і можливість ухвалення закону про референдум, в якому буде передбачена можливість прийняття нової конституції за народної ініціативи чи матимуть місце інші подібні положення. Нарешті третій спосіб – внесення змін або прийняття нової редакції конституції в позапарламентський спосіб. Йдеться про те, що у випадку, відхилення напрацювань Національної конституційної ради в парламенті, не виключається можливість затвердження конституційної реформи безпосередньо на всенародному референдумі. Такий спосіб також викликає багато запитань та потребує значного доопрацювання правової бази включно з внесенням відповідних змін до розділу ХІІІ чинної конституції. Крім того, процедура здійснення конституційної реформи шляхом референдуму за народної ініціативи не є демократичною, оскільки народ фактично не має можливості вплинути на зміст конституційних положень, які він буде затверджувати на референдумі. Якщо проаналізувати всі варіанти, то очікувати на те, що конституційні зміни таки будуть внесені й визнані суспільством та учасниками політичного процесу, не доводиться. Тому я доволі скептично ставлюся до можливості внесення змін до конституції, тим більше в 2008 році. Ігор ПОПОВ (Голова Правління Комітету виборців України): Більшість експертів погоджуються з тим, що здійснити конституційну реформу у спосіб, передбачений діючою конституцією (шляхом консенсусу в парламенті), не видається можливим. У Верховній Раді можливі якісь ситуативні союзи, картельні змови, тактична співпраця, однак не стратегічний союз із стратегічним баченням змін до конституції. Тому такий варіант розглядається скоріше, як фантастичний. Сценарій, який не можна допустити – розробка проекту конституційних змін робочою групою президента, схвалення цього проекту Національною конституційною радою та затвердження на всеукраїнському референдумі прямої дії. Такий спосіб виглядає надто коротким і спрощеним. Якщо цей сценарій хтось надумає реалізувати, то українське громадянське суспільство має реагувати на такі дії дуже жорстко та категорично. Вихід з Конституційної ради Партії регіонів підтвердив те, що президент не зміг стати координатором в конституційному процесі. Який сценарій можна допустити. Зараз рівень довіри до Верховної Ради занижений й наближається до нуля. Президент в умовах довіри кризи до парламенту не зміг перебрати на себе цю довіру й об’єднати націю. Конституційний суд втратив суспільну легітимність ще рік тому. Відповідно установча влада знаходиться у суспільства, й активна громадськість має допомогти народу реалізувати цю установчу владу. Я підтримую позицію Громадянського конституційного комітету щодо створення конституційної асамблеї та усіма подальшими кроками відповідно до законодавства, що стало б реалізацією кращої з гірших альтернатив в даних умовах. Тому громадськість має продовжувати активні дискусії щодо конституційного процесу, що слід прооводити не лише в столиці, а й в регіонах. Врешті-решт, що ж реально можна очікувати далі. В майбутньому матимемо загострення політичної кризи, остаточний розпад діючої коаліції та відставку уряду Тимошенко. Будуть дострокові парламентські чи президентські вибори. Під час передвиборчої кампанії матимуть місце чергові спекуляції навколо теми конституційної реформи. Нарешті, буде обрана одна з гілок влади, яка матиме старі повноваження, що лише продовжить політичну кризу. В умовах такої кризи змінювати конституцію не можна. Тому частиною нової угоди про перемир’я має стати не текст конституційних змін – це занадто складно, – а рішення щодо способу ухвалення конституційних змін або ж щодо мораторію на такі зміни. Олесь ДОНІЙ (Народний депутат, фракція Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона»): В нинішніх українських умовах проведення референдумів взагалі викликає багато сумнівів. Я вважаю, що на певний час дійсно бажано було б ввести мораторій на їх проведення. В умовах бікультурності української нації, яка, на жаль, співпадає з регіональним поділом, будь який референдум сприяє нарощуванню конфронтації в Україні. В цьому контексті перебуває і питання конституції, і НАТО, і мовне питання. Тому варто виходити з того, що політична еліта має шукати компроміси, а єдиним майданчиком для такого пошуку має бути парламент. Якщо ж говорити про сутність можливих конституційних змін, то мова йде про мінімум таких змін. Насправді, для того, щоб не відбувалось протистояння всередині виконавчої влади, достатньо зробити «косметичний ремонт». Наприклад, слід прибрати можливість формування уряду двома центрами впливу. Такий центр має бути один. Аналогічна ситуація з питанням голів обласних та районних державних адміністрацій. Зараз не працює схема, за якою їх пропонує Кабінет Міністрів, а затверджує президент. Особливо, якщо президент та прем’єр-міністр належать до різних політичних сил. Це також варто змінити – виконавча вертикаль має бути єдиною. І таких змін, що загалом поліпшили політичну ситуацію у державі, кілька, й ці зміни не такі значні. Політичні сили в парламенті цілком спроможні знайти спільну мову в парламенті задля їх втілення, тим більше з огляду на те, що небезпека від наступного президентства зі змішаними повноваженнями, стосується всього політикуму, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах. Тому компромісом може стати зменшення президентських повноважень, що усунуло б проблему подвійності виконавчої влади. Ідея зі створенням Конституційної асамблеї виглядає доречною лише на перший погляд. Зацікавлені політики можуть використати її в неправильний спосіб. Тому єдине, що зараз можна зробити – це стояти на захисті законності. Юрій МІРОШНИЧЕНКО (Народний депутат, фракція Партії регіонів): Що схиляє до думки про те, що конституцію необхідно змінювати? По-перше, це те, що в Україні не забезпечується реальне народовладдя. Конституція містить багато декларативних прав і свобод, але немає тих процедур і механізмів, які б їх гарантували. Друга проблема – проблема двох центрів впливу на виконавчу владу. Хто б не був президентом та прем’єром – цей конфлікт завжди буде продовжуватись. Третя обставина – пригнобленість місцевого самоврядування. І рівень територіальної громади, і рівень регіону необхідно забезпечити більшими інструментами впливу на реалізацію місцевої політики. Я прихильник того, щоб конституцію було змінено виключно у спосіб, передбачений чинною її редакцією. Сценарій можливого всенародного референдуму щодо зміни Основного Закону може призвести до того, що Україна матиме дві конституції. Так, прихильники підходу до конституційної реформи, за яким конституцію слід змінювати виключно у відповідності з розділом ХІІІ діючої конституції, навіть після референдуму наполягатимуть на тому, що чинною залишається конституція 1996 року зі змінами, внесеними 2004 року. А ті, хто провів би через плебісцит нову редакцію Основного Закону, наполягатимуть на її правочинності. Це фактично призведе до колапсу правової системи. Це авантюра, яка не може навіть розглядатися відповідальними людьми. Сьогодні так склалася об’єктивна ситуація в українському суспільстві та політикумі, що сценарій внесення конституційних змін через референдум не пройде. Як не пройде пропозиція конституційних змін через парламент, адже він не має ніякої консолідуючої основи. Тому до президентських виборів навряд чи ми змінимо Основний Закон, і, як на мене, це добре. Не можна змінювати конституцію у якийсь конкретний зручний для когось політичний момент. Матеріали до Конференції, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Конференція “Конституційна реформа та консолідована демократія: роль громадянського суспільства, влади та опозиції”](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-konstytuczijna-reforma-ta-konsolidovana-demokratiya-rol-gromadyanskogo-suspilstva-vlady-ta-opozycziyi/) - Конференція складалася з двох подіумних дискусій на такі теми: • Конституційна реформа: зміст і межі конституційних перетворень в контексті інтересів суспільства, влади і опозиції. • Механізми внесення змін до Конституції України: проблеми та напрями вирішення. Відкривав конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який наголосив на тому, що конституційна реформа та конституційний процес в Україні на сьогодні є однією з тем, які найбільше обговорюються у вітчизняній політиці та серед політично активних громадян, й має всі шанси стати лейтмотивом всього 2008 року. Втім, не дивлячись на надзвичайну суспільну важливість даного процесу, українське громадянське суспільство, на думку Ігоря Когута, не є репрезентованим в структурах, які визначають напрямок перебігу конституційного процесу. Для того, щоб виправити ситуацію, був створений Громадянський конституційний комітет, покликаний не лише долучити суспільство до конституційної реформи, а й репрезентувати позицію громадян задля того, щоб політичні актори враховували відповідні суспільні настрої. Юта ГЮЦКОВ, керівник відділу НУО та громадянського суспільства Секретаріату Ради Європи, наголосила на важливості участі громадянського суспільства, асоціацій громадян, створених для захисту їх прав, в процесах, подібних до тих, що мають місце в сучасній Україні. Вона нагадала, що в межах Ради Європи з 1952 року діють спеціальні механізми співпраці з неурядовими організаціями різних країн (в тому числі – і України). Крім того, позиції громадських організацій враховуються в конвенціях Ради Європи. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, поділився з присутніми власними враженнями щодо нинішньої ситуації в Україні. На його думку, дискусії навколо конституційної реформи, які відбуваються в нашій країні протягом кількох останніх місяців, мають певні спільні риси з конституційним процесом та розробкою «листів федералістів» в США часів американської революції. Як і тоді, зараз навряд чи можна говорити про можливість віднайдення якогось ідеального рішення. Тому результатом конституційного процесу має стати лише компроміс основних політичних сил, що представляють відповідні групи населення України. Також Ніко Ланге наголосив на тому, що при розробці конституційних змін вкрай важливим є наявність незалежних видань, які б детально пояснили громадянам сутність змін Основного Закону, що готуються. Таких видань на даний момент в Україні бракує. Голова Центральної виборчої комісії України Володимир ШАПОВАЛ, який є одним з членів робочої групи, що готує проект нової редакції української конституції, висловив своє бачення ситуації. Перш за все, сказав він, необхідно визначитися з константами. Першою такою константою є те, що потреба системних змін конституції є нагальною. Друга – конституційні зміни 2004 року є юридичною профанацією та політичним знущанням. Третя константа – конституція 1996 року містила як низку нових норм, так і безліч радянських рудиментів, що створювало певні суперечності, які використовували політичні сили у власних інтересах. Нарешті, ще однією константою є те, що Україна перебуває в перехідному періоді, що закінчиться лише з реальною появою дієвого громадянського суспільства. Враховуючи зазначені обставини, необхідно вибудовувати процес конституційної реформи, ключовим параметром якої буде щирість осіб, що готуватимуть відповідні проекти. Томас МАРКЕРТ, Заступник секретаря Венеціанської комісії, навпаки, наголосив на тому, що конституційна реформа в Україні не є очевидною необхідністю. Так, зазначив він, досягти більшої децентралізації влади можливо і в умовах діючої редакції Основного Закону. Крім того, значно поліпшити ситуацію політичного управління можуть досі не проведені реформи: юридична, адміністративна, реформа системи прокуратури. Вже з завершенням цих реформ доцільно буде переходити до конституційних змін. І хоча сутність цих змін повністю є вибором України, Томас МАРКЕРТ закликав не повертатись в них до попереднього устрою, а натомість поглиблювати ефективний розподіл повноважень між гілками влади. Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ, підтвердив, що більшість українських експертів схиляються до того, що діюча конституція містить в собі низку проблемних моментів, серед яких – порушення балансу стримувань і противаг, неможливість проведення муніципальної реформи, розширення повноважень прокуратури та деякі інші. Однак навіть прийняття нової конституції чи змін до неї не гарантуватиме її виконання та усунення проблем. Крім того, позиції ключових гравців політичного процесу викликають підозри про те, що вони прагнуть не стільки виправити проблемні моменти конституції, скільки перерозподілити владні повноваження на свою користь. Тому необхідно виробити механізм залучення громадськості до конституційного процесу, й вже згадуваний Громадський конституційний комітет може стати елементом такого механізму. Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ наголосив на тому, що діюча редакція Основного Закону чітко говорить про те, яким чином можна вносити зміни до конституції, однак політичні сили все одно більше говорять не про сутність можливих змін, а про механізми їх здійснення. Як людина, що була причетна до конституційної реформи 2004 року, він розповів, що вносячи ті зміни, їх автори сподівались на те, що головні політичні гравці, діючи за новою системою повноважень, знаходитимуть консенсус, однак такі сподівання не справдилися. Натомість політики прагнуть чергового перерозподілу влади, яке може мати наслідком перезаснування української державності. Народний депутат України Сергій ГОЛОВАТИЙ виступив з тим, що конституційний патріотизм українців має ґрунтуватися на чинній редакції Основного Закону, з якою наша держава була визнана Радою Європи. Також він повідомив, що ще 1997 року Венеціанська комісія виробила цілу низку пропозицій щодо конституційних змін в Україні, однак з того часу ніхто з політиків їх серйозно не розглядав. Всі ці пропозиції можна реалізувати в межах діючої редакції Конституції, що й слід зробити. Сергій РАХМАНІН, головний редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня», також висловив сумнів щодо того, що змінена конституція буде повністю виконуватися. Тож він висловив власну позицію, згідно з якою діючу конституцію не слід взагалі змінювати протягом найближчих 10 років. Це дозволить з’ясувати її реальні недоліки та визначити курс майбутніх змін, якщо такі будуть необхідні. Також він зазначив, що в політиці завжди знайдуться сили, які закликатимуть до зміни існуючих правил гри. Модератором другої частини конференції був Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Ця подіумна дискусія почалася з виступу Судді Конституційного Суду України у відставці, завідувача кафедри державно-правових дисциплін Національного університету «Києво-Могилянська академія» Миколи КОЗЮБРИ, який є ще одним членом робочої групи, що розробляє проект можливих конституційних змін. Він зізнався, що від самого початку не був прихильником конституційної реформи, хоч і не вважав конституцію 1996 року досконалою. Однак конституційний процес був започаткований референдумом 2000 року, й питання врешті-решт постало на порядку денному. Також він відзначив, що дивним виглядає те, що переважна більшість політиків, які критикують нинішній процес, не надають робочій групі власних пропозицій й не налаштовані на пошук компромісу щодо проблемних питань. Микола КОЗЮБРА нагадав, що в 1995-1996 році також існувала значна критика створюваної тоді конституції. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО окреслив наявні в українському законодавстві механізми та процедури для зміни конституції. Він відзначив, що виходячи з наявних на сьогоднішній день конституційних способів зміни Основного Закону, виникає значний скепсис щодо того, що конституційна реформа відбудеться, й відбудеться в 2008 році. Ігор ПОПОВ, Голова Правління Комітету виборців України, наголосив на тому, що українське громадянське суспільство має жорстко реагувати на нинішні пропозиції конституційної реформи, адже дане питання є надто важливим для всього суспільного життя. Також він відзначив, що діючому президенту так і не вдалося об’єднати суспільство та політикум навколо спільної ідеї про зміни Основного Закону, що ставить весь процес конституційної реформи під сумнів. Народний депутат України Олесь ДОНІЙ в своєму виступі звернув увагу на те, що будь-яка серйозна реформа конституції в Україні призведе до значної суспільно-політичної конфронтації. Тож він зазначив, що навіть незначної реформи буде достатньо для того, щоб визначити єдиний центр виконавчої влади, що усуне більшість існуючих проблем. Він відзначив, що громадські ініціативи щодо розробки конституційних змін можуть бути використані політиками у власних цілях. Ще один Народний депутат України Юрій МІРОШНИЧЕНКО зазначив, що об’єктивна ситуація в суспільстві не дозволяє здійснити конституційну реформу виключно шляхом референдуму. Те ж саме стосується і внесення змін до Конституції України в парламенті. Тож прийняти конституційні зміни, на його думку, до президентських виборів неможливо. Загалом у Конференції взяло участь близько 100 учасників та 20 представників ЗМІ. * * * Детальнішу інформацію розміщено за адресою: parlament.org.ua. За додатковими матеріалами (тезами виступів, фотографіями, супровідними матеріалами) та із запитаннями звертайтесь за телефоном: 531 37 68 (контактна особа – Грищук Оксана) або електронною поштою: oksana@laboratory.kiev.ua. Дивіться також: Тези виступів учасників Конференції. Матеріали до Конференції, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив. Програма Конференції. Список учасників. - [Тематичний вечір «Еволюція реформ у сфері міжбюджетних відносин в Україні: яка ідея виявиться найсильнішою?»](https://www.parlament.org.ua/news/tematychnyj-vechir-evolyucziya-reform-u-sferi-mizhbyudzhetnyh-vidnosyn-v-ukrayini-yaka-ideya-vyyavytsya-najsylnishoyu/) - 20 березня 2008 року відбувся другий тематичний вечір із серії «Публічні фінанси: дегустація ідей», започаткованої Консалтинговою компанією “ФІСКО Інформ” та Лабораторією законодавчих ініціатив у межах програми Української школи політичних студій. Захід було присвячено темі«Еволюція реформ у сфері міжбюджетних відносин в Україні: яка ідея виявиться найсильнішою?». Метою тематичної серії заходів «Публічні фінанси: дегустація ідей», започаткованої за сприяння Міністерства Великої Британії у справах міжнародного розвитку, є обговорення дискусійних питань та інноваційних підходів в управлінні державними фінансами в Україні та світі в колі державних службовців та експертів, професійно задіяних у цій сфері. Актуальність обговорення питання еволюції реформи у сфері міжбюджетних відносин в Україні продиктована необхідністю визначення шляхів подолання інституційного вакууму у відносинах на різних рівнях влади, побудови «контрактного» діалогу між учасниками міжбюджетних відносин у країні і, таким чином, продукування дієвого механізму у бюджетному процесі. Захід дав змогу гостям почути, як розроблялись бюджетні реформи, від їх історичних лідерів і розробників, а також обговорити складності з їх запровадженням та подальші ідеї щодо їх вдосконалення та розвитку. Вечір складався з презентаційної та інтерактивної частин. Директор «ФІСКО Інформ» Юрій ДЖИГИР звернув увагу на причини і ризики невизначеності міжбюджетних відносин та наголосив на необхідності подолання ієрархічної бюджетної спадщини. Радник з фіскальних питань Представництва Міжнародного Валютного Фонду в Україні Ігор ШПАК висловив думку про важливість врахування у процесі реформування бюджетної системи не лише факту еволюції політичних та економічних реалій, а й факту постійного росту у сфері продуктивних думок та ідей з приводу механізму функціонування міжбюджетних відносин. Директор Інституту бюджету і соціоекономічних досліджень Ірина ЩЕРБИНА звернула увагу на фактор взаємозв’язку між територіальним устроєм держави та механізмами функціонування бюджетної системи, а також теоріями побудови міжбюджетних відносин. Директор департаменту забезпечення реформування органів місцевого самоврядування та територій Міністерства регіонального розвитку та будівництва УкраїниЮрій ГАНУЩАК наголосив на необхідності пошуку такої альтернативи у міжбюджетних відносинах, що забезпечувала б ефективне функціонування як центральної та місцевої державної влади, так і повноцінне утвердження місцевого самоврядування як окремого владного механізму. Інтерактивна частина вечору була представлена у формі пропозицій, зауважень та запитань на адресу доповідачів, в оцінці ключових позицій, висловлених з приводу проблем та перспектив здійснення бюджетної реформи. У ході обговорення було поставлено питання про необхідність проведення масштабного заходу щодо загального курсу бюджетної реформи в Україні. Це у свою чергу спонукало учасників та організаторів вечора звернути увагу на проблему налагодження ефективного діалогу між представниками вузького експертного середовища, а також проведення результативного обговорення серед широкого загалу осіб, зацікавлених у процесі та результатах здійснення бюджетної реформи. Учасникам пропонувалося побудувати своєрідну рейтингову шкалу ідей щодо сучасного та очікуваного стану бюджетної системи в Україні. Результати рейтингування засвідчили, що українські реалії потребують побудови інтенсивного «контрактного» діалогу між учасниками міжбюджетних відносин, що дасть можливість відійти від ієрархічної пострадянської системи розподілу повноважень та впливів. Участь у заході взяли представники Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства економіки України, Секретаріату Кабінету міністрів України, Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні, Національної академії державного управління при Президентові України, експерти консалтингових компаній та представники бізнесу. В основу заходу покладено філософію «відкритого кафе», що передбачає запрошення всіх, хто професійно займається публічними фінансами або підтримує ті чи інші ідеї у цій сфері, висловити свої міркування серед колег й ініціювати їх обговорення. Важливим елементом вечору була гостинна атмосфера, що сприяла вільному та невимушеному обміну думками у професійному колі. Із детальнішою інформацією про серію «Публічні фінанси: дегустація ідей», тематику зустрічей та можливість участі Ви можете ознайомитись на веб-сторінці Української школи політичних студій за адресою: www.usps.org.ua у рубриці «Тематичні вечори». За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: expert@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Колодяжна). - [Політики та експерти обговорили перспективи конституційної реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/polityky-ta-eksperty-obgovoryly-perspektyvy-konstytuczijnoyi-reformy-v-ukrayini/) - 5 березня 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Європейської Комісії та Фонду Конрада Аденауера провели конференцію “КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА ТА КОНСОЛІДОВАНА ДЕМОКРАТІЯ: РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ВЛАДИ ТА ОПОЗИЦІЇ”. Метою заходу було визначення за участі політиків, представників провідних аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців таких меж конституційної реформи, механізмів внесення змін до Конституції, які б давали відповіді на основні виклики сьогодення, відповідали загальносуспільним інтересам і забезпечували консолідацію суспільства. Конференція складалася з двох подіумних дискусій на такі теми: • Конституційна реформа: зміст і межі конституційних перетворень в контексті інтересів суспільства, влади і опозиції. • Механізми внесення змін до Конституції України: проблеми та напрями вирішення. Відкривав конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який наголосив на тому, що конституційна реформа та конституційний процес в Україні на сьогодні є однією з тем, які найбільше обговорюються у вітчизняній політиці та серед політично активних громадян, й має всі шанси стати лейтмотивом всього 2008 року. Втім, не дивлячись на надзвичайну суспільну важливість даного процесу, українське громадянське суспільство, на думку Ігоря Когута, не є репрезентованим в структурах, які визначають напрямок перебігу конституційного процесу. Для того, щоб виправити ситуацію, був створений Громадянський конституційний комітет, покликаний не лише долучити суспільство до конституційної реформи, а й репрезентувати позицію громадян задля того, щоб політичні актори враховували відповідні суспільні настрої. Юта ГЮЦКОВ, керівник відділу НУО та громадянського суспільства Секретаріату Ради Європи, наголосила на важливості участі громадянського суспільства, асоціацій громадян, створених для захисту їх прав, в процесах, подібних до тих, що мають місце в сучасній Україні. Вона нагадала, що в межах Ради Європи з 1952 року діють спеціальні механізми співпраці з неурядовими організаціями різних країн (в тому числі – і України). Крім того, позиції громадських організацій враховуються в конвенціях Ради Європи. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, поділився з присутніми власними враженнями щодо нинішньої ситуації в Україні. На його думку, дискусії навколо конституційної реформи, які відбуваються в нашій країні протягом кількох останніх місяців, мають певні спільні риси з конституційним процесом та розробкою «листів федералістів» в США часів американської революції. Як і тоді, зараз навряд чи можна говорити про можливість віднайдення якогось ідеального рішення. Тому результатом конституційного процесу має стати лише компроміс основних політичних сил, що представляють відповідні групи населення України. Також Ніко Ланге наголосив на тому, що при розробці конституційних змін вкрай важливим є наявність незалежних видань, які б детально пояснили громадянам сутність змін Основного Закону, що готуються. Таких видань на даний момент в Україні бракує. Голова Центральної виборчої комісії України Володимир ШАПОВАЛ, який є одним з членів робочої групи, що готує проект нової редакції української конституції, висловив своє бачення ситуації. Перш за все, сказав він, необхідно визначитися з константами. Першою такою константою є те, що потреба системних змін конституції є нагальною. Друга – конституційні зміни 2004 року є юридичною профанацією та політичним знущанням. Третя константа – конституція 1996 року містила як низку нових норм, так і безліч радянських рудиментів, що створювало певні суперечності, які використовували політичні сили у власних інтересах. Нарешті, ще однією константою є те, що Україна перебуває в перехідному періоді, що закінчиться лише з реальною появою дієвого громадянського суспільства. Враховуючи зазначені обставини, необхідно вибудовувати процес конституційної реформи, ключовим параметром якої буде щирість осіб, що готуватимуть відповідні проекти. Томас МАРКЕРТ, Заступник секретаря Венеціанської комісії, навпаки, наголосив на тому, що конституційна реформа в Україні не є очевидною необхідністю. Так, зазначив він, досягти більшої децентралізації влади можливо і в умовах діючої редакції Основного Закону. Крім того, значно поліпшити ситуацію політичного управління можуть досі не проведені реформи: юридична, адміністративна, реформа системи прокуратури. Вже з завершенням цих реформ доцільно буде переходити до конституційних змін. І хоча сутність цих змін повністю є вибором України, Томас МАРКЕРТ закликав не повертатись в них до попереднього устрою, а натомість поглиблювати ефективний розподіл повноважень між гілками влади. Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ, підтвердив, що більшість українських експертів схиляються до того, що діюча конституція містить в собі низку проблемних моментів, серед яких – порушення балансу стримувань і противаг, неможливість проведення муніципальної реформи, розширення повноважень прокуратури та деякі інші. Однак навіть прийняття нової конституції чи змін до неї не гарантуватиме її виконання та усунення проблем. Крім того, позиції ключових гравців політичного процесу викликають підозри про те, що вони прагнуть не стільки виправити проблемні моменти конституції, скільки перерозподілити владні повноваження на свою користь. Тому необхідно виробити механізм залучення громадськості до конституційного процесу, й вже згадуваний Громадський конституційний комітет може стати елементом такого механізму. Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ наголосив на тому, що діюча редакція Основного Закону чітко говорить про те, яким чином можна вносити зміни до конституції, однак політичні сили все одно більше говорять не про сутність можливих змін, а про механізми їх здійснення. Як людина, що була причетна до конституційної реформи 2004 року, він розповів, що вносячи ті зміни, їх автори сподівались на те, що головні політичні гравці, діючи за новою системою повноважень, знаходитимуть консенсус, однак такі сподівання не справдилися. Натомість політики прагнуть чергового перерозподілу влади, яке може мати наслідком перезаснування української державності. Народний депутат України Сергій ГОЛОВАТИЙ виступив з тим, що конституційний патріотизм українців має ґрунтуватися на чинній редакції Основного Закону, з якою наша держава була визнана Радою Європи. Також він повідомив, що ще 1997 року Венеціанська комісія виробила цілу низку пропозицій щодо конституційних змін в Україні, однак з того часу ніхто з політиків їх серйозно не розглядав. Всі ці пропозиції можна реалізувати в межах діючої редакції Конституції, що й слід зробити. Сергій РАХМАНІН, головний редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня», також висловив сумнів щодо того, що змінена конституція буде повністю виконуватися. Тож він висловив власну позицію, згідно з якою діючу конституцію не слід взагалі змінювати протягом найближчих 10 років. Це дозволить з’ясувати її реальні недоліки та визначити курс майбутніх змін, якщо такі будуть необхідні. Також він зазначив, що в політиці завжди знайдуться сили, які закликатимуть до зміни існуючих правил гри. Модератором другої частини конференції був Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Ця подіумна дискусія почалася з виступу Судді Конституційного Суду України у відставці, завідувача кафедри державно-правових дисциплін Національного університету «Києво-Могилянська академія» Миколи КОЗЮБРИ, який є ще одним членом робочої групи, що розробляє проект можливих конституційних змін. Він зізнався, що від самого початку не був прихильником конституційної реформи, хоч і не вважав конституцію 1996 року досконалою. Однак конституційний процес був започаткований референдумом 2000 року, й питання врешті-решт постало на порядку денному. Також він відзначив, що дивним виглядає те, що переважна більшість політиків, які критикують нинішній процес, не надають робочій групі власних пропозицій й не налаштовані на пошук компромісу щодо проблемних питань. Микола КОЗЮБРА нагадав, що в 1995-1996 році також існувала значна критика створюваної тоді конституції. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО окреслив наявні в українському законодавстві механізми та процедури для зміни конституції. Він відзначив, що виходячи з наявних на сьогоднішній день конституційних способів зміни Основного Закону, виникає значний скепсис щодо того, що конституційна реформа відбудеться, й відбудеться в 2008 році. Ігор ПОПОВ, Голова Правління Комітету виборців України, наголосив на тому, що українське громадянське суспільство має жорстко реагувати на нинішні пропозиції конституційної реформи, адже дане питання є надто важливим для всього суспільного життя. Також він відзначив, що діючому президенту так і не вдалося об’єднати суспільство та політикум навколо спільної ідеї про зміни Основного Закону, що ставить весь процес конституційної реформи під сумнів. Народний депутат України Олесь ДОНІЙ в своєму виступі звернув увагу на те, що будь-яка серйозна реформа конституції в Україні призведе до значної суспільно-політичної конфронтації. Тож він зазначив, що навіть незначної реформи буде достатньо для того, щоб визначити єдиний центр виконавчої влади, що усуне більшість існуючих проблем. Він відзначив, що громадські ініціативи щодо розробки конституційних змін можуть бути використані політиками у власних цілях. Ще один Народний депутат України Юрій МІРОШНИЧЕНКО зазначив, що об’єктивна ситуація в суспільстві не дозволяє здійснити конституційну реформу виключно шляхом референдуму. Те ж саме стосується і внесення змін до Конституції України в парламенті. Тож прийняти конституційні зміни, на його думку, до президентських виборів неможливо. Загалом у Конференції взяло участь близько 100 учасників та 20 представників ЗМІ. * * * Детальнішу інформацію розміщено за адресою: parlament.org.ua. За додатковими матеріалами (тезами виступів, фотографіями, супровідними матеріалами) та із запитаннями звертайтесь за телефоном: 531 37 68 (контактна особа – Грищук Оксана) або електронною поштою: oksana@laboratory.kiev.ua. Дивіться також: Програма конференції Список учасників Матеріали до заходу - [Перший тематичний вечір із серії «Публічні фінанси: дегустація ідей»](https://www.parlament.org.ua/news/pershyj-tematychnyj-vechir-iz-seriyi-publichni-finansy-degustacziya-idej/) - 28 лютого 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив у межах програми Української школи політичних студій та Консалтингова компанія “ФІСКО Інформ” розпочали серію тематичних вечорів «Публічні фінанси: дегустація ідей». Перший захід було присвячено темі «Просторовий аналіз даних та гео-інформаційні системи в бюджетній політиці (на прикладі фінансування соціальних послуг)». Метою тематичної серії заходів «Публічні фінанси: дегустація ідей», започаткованої за сприяння Міністерства Великої Британії у справах міжнародного розвитку, є обговорення дискусійних питань та інноваційних підходів в управлінні державними фінансами в Україні та світі в колі державних службовців та експертів, професійно задіяних у цій сфері. Захід складався з презентаційної та інтерактивної частин. Міжнародні та вітчизняні експерти презентували стислі виступи: Заступник генерального директора ТОВ “Науково – виробнича фірма «ГРІС» («Гнучкі Реалізації Інформаційних Систем») Сергій ЛУНЬКОВ звернув увагу на основні аспекти та особливості використання просторового аналізу та гео-інформаційних систем в прийнятті управлінських рішень; експерт Консалтингової компанії EMI Systems, доктор Мірча ЄНАЧЕ ознайомив учасників з румунським, албанським, сербським та російським досвідом використання інструментів гео-інформаційних систем у процесі стратегічного планування та розробки реформ у соціальній сфері; член робочої групи з запровадження програми INSPIRE, Професор Університету Утрехта, Університетського коледжу Лондона, Університету Мельбурна Ієн МАССЕР презентував специфіку роботи програми INSPIRE та її роль у побудові Європейської інфраструктури просторових даних. Інтерактивна частина вечору була представлена у формі пропозицій, зауважень та запитань на адресу доповідачів, в оцінці їх ключових позицій. Учасникам також пропонувалося побудувати своєрідну рейтингову шкалу ідей щодо ролі та можливостей гео-інформаційних систем у процесі здійснення публічної політики. Результати рейтингування засвідчили, що учасники виступають за необхідність продумати перспективу застосування гео-інформаційних систем при розробці адміністративно-територіальної реформи в України та наголошують на недостатньо активному та ефективному впровадженні такої практики в Україні в силу того, що управлінські функції є досить фрагментованими, а сама практика використання ГІС наразі не усвідомлюється як пріоритет у процесі здійснення соціальної політики. Участь у заході взяли представники Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства фінансів України, секретаріатів Комітетів Верховної Ради України з питань бюджету та з питань соціальної політики, Національної академії державного управління при Президентові України, експерти консалтингових компаній та представники бізнесу. В основу заходу покладено філософію «відкритого кафе», що передбачає запрошення всіх, хто професійно займається публічними фінансами або підтримує ті чи інші ідеї у цій сфері, висловити свої міркування серед колег й ініціювати їх обговорення. Важливим елементом вечору була гостинна атмосфера, що сприяла вільному та невимушеному обміну думками у професійному колі. Детальнішу інформацію про серію «Публічні фінанси: дегустація ідей» (зокрема, про тематику наступних зустрічей та можливість участі)розміщено тут. Із додатковими запитаннями звертайтесь за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: expert@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Колодяжна). Додатки: Програма Інформація про доповідачів Тексти презентацій: «Просторовий аналіз і гео-інформаційні системи в прийнятті управлінських рішень: огляд основних понять» (частина 1, частина 2, частина 3) Сергій ЛУНЬКОВ, Заступник генерального директора ТОВ «Науково – виробнича фірма «ГРІС» («Гнучкі Реалізації Інформаційних Систем») «Аналітичні можливості інструментів ГІС в стратегічному плануванні та розробці реформ в соціальній політиці: досвід Румунії, Албанії, Сербії і Росії» (текст презентації) Д-р Мірча ЄНАЧЕ, Експерт Консалтингової компанії EMI Systems «Програма INSPIRE: шлях до побудови Європейської інфраструктури просторових даних»(частина 1, частина 2, частина 3) П-р. Ієн МАССЕР, Член робочої групи з запровадження програми INSPIRE, Університет Утрехта, Університетський коледж Лондона, Університет Мельбурна - [Заява Громадянського Конституційного комітету](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-gromadyanskogo-konstytuczijnogo-komitetu/) - Громадянський конституційний комітет вітає наміри Президента України вирішити у наступному році проблему конституційної кризи через «посилення конституційних гарантій захисту прав та свобод людини й громадянина, створення збалансованої системи державної влади, підвищення ролі місцевого самоврядування та напрацювання пропозицій щодо системного вдосконалення Конституції». Ми готові допомагати Президенту у цій складній та відповідальній перед нацією справі. Сьогодні провести успішну конституційну реформу без широкого громадського обговорення та безпосередньої участі політично незаангажованих експертів неможливо, адже саме громадяни мають сформувати суспільне замовлення на нову Конституцію. Нову редакцію Конституції мають створити не політики, а громадянське суспільство через своїх повноважних представників. Саме громадяни України мають бути дійовими особами конституційного процесу, саме вони, як засновники держави, мають зафіксувати свої права й обов’язки, виробити правила власної самоорганізації, принципи організації системи управління державою та загальні рамки для діяльності політиків. Тільки у такому разі Конституція буде ефективною – її будутуть дотримуватися усі – і політики, і громадяни. Разом з тим, заявлені плани Президента щодо Національної конституційної ради можуть викликати непередбачену реакцію політичних опонентів. Щирість намірів Президента може потрапити під підозру громадськості через плутанину й принципове нерозрізнення конституційної комісії (ради) і конституанти (асамблеї). Національна конституційна рада, уповноважена Президентом на розробку тексту проекту нової редакції Конституції, не просто не зможе, але й не повинна підміняти собою конституанту – орган установчої влади, прямо уповноважений для цього народом. Національна конституційна рада за своїм форматом не може взяти на себе роль конституанти, яким би не було в ній представництво, оскільки вона буде лише дорадчим органом при Президенті. Під критику не змістовного, а політично заангажованого характеру потрапить і текст проекту Конституції, яким би чудовим він не був. Безумовно, мета Президента – ухвалення нової Конституції – правильна, але запропонований шлях – потребує вдосконалення. Замість врегулювання конституційної кризи він може вивести політичне протистояння на рівень конфлікту різних текстів Конституції й різних способів її ухвалення, що може закінчитися остаточним і безповоротним розвалом єдиної політичної системи держави. Натомість продуктивним шляхом для України у даній ситуації може бути співпраця Президента з громадянським суспільством для реалізації ідеї установчої влади народу через Конституційну асамблею. У форматі Конституційної асамблеї мають бути зацікавленими також і коаліція, і опозиція, оскільки це дозволить їм зберегти своє політичне обличчя перед виборцями, адже у цій справі немає переможців та переможених, але є нові однакові для всіх правила політичної діяльності. Це складний шлях, але він вже довів свою спроможність у багатьох країнах за різних історичних обставин. Звертаємося до громадян України із закликом взяти найактивнішу участь у новому конституційному процесі. Конституція – це занадто важливо, щоб довіряти її лише політикам! Члени Громадянського конституційного комітету: Олексій Гарань, Володимир Горбач, Євген Захаров, Юрій Збітнєв, Ігор Когут, Ігор Коліушко, Віктор Мусіяка, Анатолій Пінчук. Контакт: 80674465363 konstytucia@meta.ua - [Нова публікація Лабораторії законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/news/nova-publikacziya-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv/) - Ця книга є логічним продовженням видання „Вибори в Європейському Союзі”. Автори публікації досліджували основні підходи країн-членів ЄС до регулювання найбільш спірних питань, пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів. Зокрема, досліджено положення конституцій і законів держав-членів в частині визначення предметів загальнонаціональних та місцевих референдумів, порядку їх ініціювання та проведення, регулювання передреферендумної агітації, фінансування референдумного процесу. В окремому розділі дослідження дається характеристика правового регулювання підготовки і проведення місцевих референдумів. Важливе місце у книзі відведено аналізу практики проведення референдумів та її співвідношення із відповідними законодавчими приписами. Висновки дослідження можуть бути корисними в процесі підготовки пропозицій стосовно удосконалення правового регулювання референдумного процесу в Україні. Електронна версія книги знаходиться в розділі “Публікації”. - [Конституція – це занадто важливо, щоб довіряти її лише політикам!](https://www.parlament.org.ua/news/konstytucziya-cze-zanadto-vazhlyvo-shhob-doviryaty-yiyi-lyshe-politykam/) - Громадянський конституційний комітет закликає приєднатися до громадянської кампанії з ухвалення нової редакції Конституції України всіх небайдужих громадян. З такою ідеєю виступили ініціатори створення Громадянського конституційного комітету – Олексій Гарань, Володимир Горбач, Євген Захаров, Юрій Збітнєв, Ігор Когут, Ігор Коліушко, Віктор Мусіяка, Анатолій Пінчук. Метою його діяльності є ухвалення нової редакції Конституції України Конституційною Асамблеєю та затвердження всеукраїнським референдумом. Внаслідок суперечливих дій політиків Україна увійшла в конституційну кризу. Партійно-політична конфігурація новообраної Верховної Ради не дозволяє їй самостійно подолати конституційну кризу через виправлення помилок конституційної реформи 2004 року шляхом внесення необхідних змін до Конституції України. Якщо авторами нової Конституції будуть політики – вони виписуватимуть її норми під особисту участь у владі й місце в нинішній політичній системі. Вони будуть обов’язково виходити як зі своїх власних кар’єрних інтересів, так і з корпоративних інтересів тих політичних сил, до яких вони належать. Для відновлення конституційного ладу є лише один шлях – звернутися до народу як єдиного джерела влади. Члени комітету планують організувати максимально широкий та інтенсивний діалог громадськості й експертного середовища з владою за сучасним форматом – через обговорення з лідерами місцевого самоврядування, громадськими активістами, представниками наукових кіл та журналістами «Зеленої книги» проблем українського конституціоналізму. Громадянський конституційний комітет запропонує Верховній Раді законопроект щодо внесення змін та доповнень до чинної Конституції, які передбачатимуть ухвалення нової редакції Конституції через Конституційну Асамблею. У разі відмови парламентарів йти таким шляхом, комітет запропонує суспільству легітимний варіант проведення конституційної реформи шляхом розробки й прийняття цілісного тексту Конституції України Конституційною Асамблеєю та затвердження її на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Громадянський конституційний комітет планує проведення інформаційної кампанії з метою залучення до конституційного процесу якнайширших кіл громадськості в усіх регіонах України для формування суспільного руху за Народну Конституцію. Без активної участі громадян у конституційному процесі неможливо не лише ухвалення дієвої нової редакції Конституції, але й забезпечення її дотримання всіма органами влади та громадянами, а отже розвиток демократичної і правової держави. Контакт: konstytucia@meta.ua Декларацію Громадянського конституційного комітету можна знайти тут. - [Продовження політичної кризи чи Конституційна асамблея?](https://www.parlament.org.ua/news/prodovzhennya-politychnoyi-kryzy-chy-konstytuczijna-asambleya/) - 12 жовтня з 12:00 до 14:00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив, Центр політико-правових реформ та ЛІГАБізнесІнформ у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (вул. Шамрила, 23) провели круглий стіл на тему «Продовження політичної кризи чи КонституційнаАсамблея?» В рамках заходу були обговорені такі питання: 1. Чому потрібна Конституційна асамблея? (природа політичної кризи та способи її подолання) 2. Яким чином обирати Конституційну Асамблею? (необхідні законодавчі зміни та виборча система). 3. Роль громадянського суспільства та експертного середовища у конституційному процесі. На круглому столі взяли участь Володимир ГОРБАЧ, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ, Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Віктор ЧУМАК, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД, Євген ЗАХАРОВ, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Анатолій ТКАЧУК, Голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України, Анатолій ПІНЧУК, Президент Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин, Юрій ЗБІТНЄВ, голова оргкомітету по скликанню Конституційних зборів, Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень “Софія”, Володимир ЗОЛОТАРЬОВ, незалежний політичний аналітик. За детальнішою інформацією звертайтеся за телефоном (044) 538-01-01 або електронною поштою Nina.Kuryata@liga.net (контактна особа – Ніна Кур`ята-Стасів, керівника проекту «Вибори 2007», ЛІГАБізнесІнформ). Дивись також: Проблеми дієвості Конституції України та удосконалення її змісту// Ігор Коліушко, Юлія Кириченко - [Обговорення незалежного моніторингу виборів на пострадянському просторі](https://www.parlament.org.ua/news/obgovorennya-nezalezhnogo-monitoryngu-vyboriv-na-postradyanskomu-prostori/) - 4-5 жовтня 2007 року Міжнародним фондом Відродження, Московським центром Карнегі та Лабораторією законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Мережевої програми Схід-Схід: партнерство без кордонів було проведено дослідницький семінар «Незалежний моніторинг виборів на пострадянському просторі: Україна, Росія та інші країни регіону в порівняльному аспекті». Захід мав на меті обмін досвідом та методикою проведення моніторингу під час виборів у країнах-учасницях семінару (Вірменія, Молдова, Росія, та Україна), аналіз сучасних тенденцій у виборчих процесах та потенційних шляхів вирішення проблем виборців, удосконалення методологічного інструментарію для підвищення ефективності моніторингу виборів, особливо в регіонах. Програма заходу передбачала проведення двох блоків обговорення, в тому числі і візит до м. Чернігова для зустрічі з представниками місцевих громадських організацій, що були задіяні у моніторингу позачергових парламентських виборів 2007 – Чернігівського представництва Громадської мережі ОПОРА та громадської акції «Чернігівський монітор». В ході зустрічей основна увага приділялася регіональним аспектам моніторингу виборів та зв’язку між місцевим та національним рівнями спостереження. Обговорення було присвячено таким аспектам моніторингової діяльності у період виборів: Стратегії ідентифікації та швидкого реагування на порушення в день виборів: Олександр ЧЕРНЕНКО (Комітет виборців України) констатував покращення умов проведення моніторингу виборів, а також тенденцію до підвищення рівня впливу самого факту моніторингу на хід виборчого процесу: реагування влади на повідомлення та висновки спостерігачів та кооперацію між державними органами і експертами з виборчого моніторингу. Основним методикам моніторингу рівного доступу до медіа та реклами: Олександр ЧЕКМИШЕВ (Комітет рівного доступ, Україна) наголосив на особливостях методики ОБСЄ з виявлення та реагування на факти використання прихованої політичної реклами під час виборів, що можна оптимізувати лише при наявності чіткого розуміння так званого «неписаного» договору між політичними та журналістськими колами. Армен ЗАКАРЯН (Єреванська школа політичних студій, Вірменія) звернув увагу на особливості моніторингу ЗМІ у Вірменії, де пріоритетним постає питання не просто у рівному доступі політичних сил до медіа, а у причині констатованої і очевидної нерівності, коли просто технічний моніторинг преси не відповідає викликам вірменського суспільства. В решті решт на пострадянському просторі виникає ситуація, коли кожна політична сила «підпорядковує» собі певну кількість медійних одиниць, що створює неформальну, невнормовану рівність між всіма політичними гравцями. Наталія КОСТЕНКО (Академія Української преси, Україна) приділила увагу методологічним аспектам моніторингу медіа, серед яких співставлення особливостей передвиборчого медійного простору з такими основними критеріями: ступенем збалансованості інтерпретації подій, рейтингом уваги до конкретної політичної сили, доступом до медіа-простору та типом новин про того чи іншого політичного гравця. При цьому було презентовано результати дослідження ЗМІ у період позачергових виборів, здійсненого Інститутом соціології НАН та Академією української преси. Ідентифікації та впливові використання адміністративного ресурсу на результати виборів: Олександр ЛОМАКО (Громадська мережа ОПОРА, Україна) окреслив основні особливості використання адміністративного ресурсу на позачергових виборах до Верховної ради та наголосив на суттєвому спаді такої практики, зведення її до поодиноких випадків, що констатувалося як елемент поступу на шляху до втілення демократичних стандартів. Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) звернув увагу на практику співставлення виборчого процесу з демократичними стандартами, коли саме поняття стандарту виборів немає чіткого окреслення, тому важливими моментами, моніторингу, в тому числі і використання адміністративного ресурсу, визначалися: моніторинг самих стандартів, моніторинг законодавства стосовно стандартів, а вже потім моніторинг відповідності виборчого процесу цим стандартам. Микола ПЕТРОВ (Московський центр Карнегі, Росія) виділив дві моделі використання адміністративного ресурсу: позитивний та негативний адміністративний ресурс. У першому випадку використання адміністративного ресурсу всіма політичними гравцями зрівноважує та збалансовує саму систему впливу на хід виборчого процесу, а в другому – доступ до важелів впливу має лише одна сторона, що суттєво викривляє картину голосування. Тематика використання адміністративного ресурсу була особливо актуальною у в ході виступів регіональних експертів з України. Дементій БЄЛИЙ (Херсонське представництва КВУ, Україна) зазначив тенденцію перетворення класичної практики використання адміністративного ресурсу в Україні на фарс, і як результат, зниження його впливу; Михайло ШЕЛЕП ( Центр політичного менеджменту та виборчого консалтингу, м. Луцьк, Україна)констатував активізацію саме непрямого адміністративного ресурсу. Основним аспектам продукування ефективних та своєчасних моніторингових звітів: Григорій ГОЛОСОВ (Міжрегіональна електоральна мережа підтримки в Росії) підняв актуальне питання доступу до результатів попередніх виборів. В силу відсутності постійного доступу до них в Росії було створено незалежну базу даних, що акумулює різні параметри виборчого процесу в Російській федерації і уможливлює прослідковування тенденцій електоральної поведінки. Ілько КУЧЕРІВ (Фонд «Демократичні ініціативи», Україна) презентував результати Exit-poll, проведеного на позачергових виборах до верховної ради і констатував важливість такої практики для виявлення відхилень від офіційних результатів у контексті моніторингу фальсифікацій. Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) наголосив на стратегічному значенні Exit-poll на пострадянському просторі, коли за умов використання коректної методики такого роду дослідження дають можливість, хоч і неформально, але верифікувати результати виборів. Взаємозалежності між національним та регіональними процесами виборчого моніторингу: Олексій ТАРАСОВ (Організація з прав людини, м. Чернігів, Україна) констатував стратегічну важливість спостереження за виборами на регіональному рівні, адже перевірка та координація цього процесу згори не дає повноцінної картини. Наголошувалося також на важливості постійного моніторингу у позавиборчий період, що дає змогу виявляти тенденції майбутнього виборчого процесу. Юлія ШЕВЧЕНКО (Міжрегіональна електоральна мережа підтримки в Росії) зазначила пріоритетне значення розробки методичних посібників і рекомендацій на централізованому рівні та їх пристосування до регіональної специфіки. Вінцем обговорення стали пропозиції щодо перспектив співробітництва на пострадянському просторі для покращення методологій проведення моніторингу виборів: Микола ПЕТРОВ (Московський центр Карнегі, Росія) запропонував три напрями майбутнього співробітництва: проведення моніторингу поряд із глибоким його аналізом; використання принципу «поверх кордонів», коли моніторингова діяльність стане регіональною, а не буде чітко обмежуватися кордонами держав; та написання колективного дослідження з тематики досвіду і практики проведення виборів на пострадянському просторі, що акумулювало б всі зрушення та зміни електоральної сфери після 1989 року. Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) висунув пропозицію стосовно роботи у напрямку уніфікації розуміння концептуальних засад проведення виборів, в тому числі і виборчих стандартів. Теван ПОГОСЯН (Міжнародний цент людського розвитку, Вірменія) наголосив на перспективі співпраці у сфері адаптації виборчого законодавства в тому числі до європейських стандартів, проведення транскордонного медіа- та фінансового моніторингу для якнайширшого розуміння політичних процесів на пострадянському просторі. Денис КОВРИЖЕНКО (Лабораторія законодавчих ініціатив) звернув особливу увагу на фінансовий моніторинг, особливо в контексті співробітництва на пострадянському просторі, а також на роботу по вдосконаленню виборчого законодавства. Учасники семінару висловили намір створити асоціацію експертів з моніторингу виборів на пострадянському просторі для подальшого співробітництва над створенням інформаційної та аналітичної бази щодо розвитку пострадянських виборчих систем. Пропозиції учасників семінару щодо співробітництва - [Презентація ключових тенденцій регіонального розвитку, виявлених в результаті реалізації проекту «Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-klyuchovyh-tendenczij-regionalnogo-rozvytku-vyyavlenyh-v-rezultati-realizacziyi-proektu-ukrayina-rik-pislya-vyboriv-monitoryng-regioniv/) - 25 липня 2007 року відбулася презентація результатів проекту «УКРАЇНА: РІК ПІСЛЯ ВИБОРІВ. МОНІТОРИНГ РЕГІОНІВ», що був ініційованийЛабораторією законодавчих ініціатив і реалізовувався консорціумом громадських організацій у складі Комітету виборців України, Громадянської мережі ОПОРА та ряду регіональних партнерів за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проект було здійснено у 10 регіонах: Волинській, Львівській, Вінницькій, Одеській, Донецькій, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Харківській та Херсонській областях України. Захід мав на меті обговорення результатів моніторингового проекту провідними аналітиками та громадськими діячами, представниками дипломатичних відомств, а також представлення основних тенденцій регіонального розвитку на розгляд представників Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Верховної Ради України, Ради національної безпеки та оборони. Результати проекту мають визначальну цінність, адже його наслідком стало проведення методологічно обґрунтованого, багатоінструментального моніторингу ситуації в українських регіонах, регіональної політики і впливу на неї громадянського суспільства, що за умов ретельного аналізу уможливлює пошук відповідей на виклики децентралізації, особливо в контексті конституційної реформи, сприяє подоланню наслідків політичних спекуляцій щодо питань єдності України, забезпечує вищий рівень поінформованості суспільства, а також краще розуміння сутності взаємозалежності процесів, що відбуваються на регіональному рівні з пріоритетами національного розвитку. На першому етапі реалізації проекту було здійснено підготовку регіональних моніторингово-аналітичних звітів за чотирма позиціями – влада і політика, громадянське суспільство, незалежні ЗМІ, бізнес-клімат – та проведено їх обговорення у десяти областях України. Підсумковий національний звіт проекту є аналітичним узагальненням висновків, зроблених на підставі всіх регіональних звітів. Аналіз динаміки та тенденцій регіонального розвитку дозволив виявити суттєві проблеми у житті областей, зумовлені як модифікацією політичної системи України, так і об’єктивними особливостями їх соціально-економічного розвитку. Під час обговорення експерти зосередили увагу на ряді ключових тенденцій у розвитку регіонів, зокрема на: наслідках впровадження пропорційної виборчої системи в регіонах: обмеженні безпосереднього зв’язку депутатів з виборцями; нерівномірності представництва всіх районів регіону в обласних радах; зосередженні центру прийняття рішень в обласному центрі; браку інформації у виборців про політиків, котрих вони обирають; збільшенні представництва бізнесових кіл у місцевих радах при зменшенні кількості представників соціальної та гуманітарної сфер; зосередженості партійних діячів на захисті власних індивідуальних або корпоративних інтересах; заполітизованості та відірваності місцевої влади від реальних потреб населення; регіональному балансі політичних сил та коаліційних процесах: відбитті протистояння між проурядовими та опозиційними силами, що спостерігається на національному рівні, у політикумі регіонів; ситуації з корупцією та гучними судовими скандалами, а також системою правосуддя в цілому: зростанні корумпованості органів місцевої влади; низькій ефективності діяльності судів, їх недостатній прозорості та незалежності, а також недієвості системи виконання судових рішень; становищі громадянського суспільства: збільшенні кількості та сфер діяльності громадських організацій поряд із фіктивністю їх активності у багатьох випадках, що обумовлюється низьким рівнем фінансування та інституційної спроможності; поступовому русі громадського сектору у напрямі професіоналізації та зростанні кількості масштабних громадських ініціатив з метою впливу на владу; ключових проблемах громадського сектору, для якого досі не створено сприятливих умов для розвитку (несистематичність роботи НУО, політизація громадських організацій, нерозуміння необхідності налагодження ефективної комунікації зі ЗМІ та прагнення до публічності, нерівномірність розподілу мережі громадських організацій між районами та обласними центрами); потенціалі розвитку медіа-ринку на регіональному рівні: нівелюванні принципу незалежності засобів масової інформації; використанні ЗМІ в якості інструментів для лобіювання інтересів, але в той же час постійному зростанні толерантності з боку влади до критики в ЗМІ; поступовому розширенні медіа-ринку поряд із браком якісного аналітичного продукту у інформаційному полі; характеристиці бізнес-клімату в областях України: незбалансованості територіальної організації регіональної економіки та, як наслідок, наявності депресивних та повністю залежних від обласних центрів територій у межах регіону; однобічності галузевої спеціалізації регіональної економіки; галузевому та територіальному дисбалансі іноземних інвестицій; проблемах зрощення капіталу з владою та, в результаті, формуванні потужного бізнесового лобі у представницьких органах влади. Поряд із констатацією ряду проблем на регіональному рівні наголошувалося на необхідності пошуку векторів подальшого розвитку. У своєму виступіІгор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та координатор моніторингового проекту, наголосив на унікальному досвіді, який отримали як регіональні експерти, так і організатори моніторингу; а також звернув увагу на перспективи розширення моніторингових проектів. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», звернув увагу на важливість здійснення регіональних моніторингових проектів, адже вони дозволяють виявляти ключові тенденції розвитку держави, вказувати на основні недоліки та досягнення на шляху державного будівництва. Із детальнішою інформацію про проект та повним текстом матеріалів (зокрема, національним та регіональними звітами) можна ознайомитися за адресою: parlament.org.ua у рубриці Моніторинг Регіонів. За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: expert@laboratory.kiev.ua (контактна особа – Наталія Колодяжна). Дивись також: 1. Програму заходу. 2. Список учасників. - [Експерти з України, Росії, Вірменії та Молдови обговорили проблеми проведення регіональних моніторингів на пострадянському просторі](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-z-ukrayiny-rosiyi-virmeniyi-ta-moldovy-obgovoryly-problemy-provedennya-regionalnyh-monitoryngiv-na-postradyanskomu-prostori/) - 17-20 червня 2007 року у м. Львів відбувся методологічний семінар “Регіональний моніторинг на пострадянському просторі” для учасників національних проектів громадського моніторингу за участю експертів з України, Росії, Молдови та Вірменії. Проект став спільним міжнародним компонентом національних програм, які виконуються Московським Центром Карнегі у Росії та Лабораторією законодавчих ініціатив в Україні за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” (Програма «Схід-Схід»). Метою семінару був обмін досвідом між російськими та експертами, що мають чималий досвід проведенні регіонального моніторингу, українськими експертами, які нещодавно долучилися до моніторингу регіонів, а також експертами з Вірменії та Молдови, які планують започаткувати таку практику у себе на батьківщині. Завданнями семінару були: обговорення результатів започаткованого періодичного, методологічно обґрунтованого, багатоінструментального моніторингу українських регіонів, а також аналіз динаміки та тенденції регіонального розвитку; визначення шляхів належного забезпечення вищого рівня поінформованості суспільства, а також кращого розуміння процесів, які відбуваються в країні на регіональному рівні та їх впливу на національний; визначення шляхів покращення методології проведення регіонального моніторингу та способів донесення результатів проведених досліджень до політичних акторів та громадськості. У своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив (Київ, Україна) Ігор КОГУТ, який виступив модератором семінару, визначив загальний лейтмотив розмови в ході роботи, запропонувавши порівняти підходи до проведення регіонального моніторингу фахівців різних країн, а також обмінятися досвідом для покращення методології, якою послуговуються українські експерти. Крім того, модератор представив проект «Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів”, який став одним із центральних предметів подальшого обговорення в рамках семінару. Член наукової ради Московського центру Карнегі (Москва, Росія) Микола ПЕТРОВ окреслив історію, задачі, а також основні підходи та інструменти регіонального моніторингу Московського центру Карнегі. Експерт підкреслив важливість розробки ефективної методології як основи регіональних досліджень та наголосив на необхідності донесення результатів моніторингу як до органів влади, так і до суспільства, оскільки вивчення власної політичної географії є невід’ємним елементом ефективної політики та суспільного розвитку. Експерт Фонду Розвитку Інформаційної Політики (Москва, Росія) Олександр КИНЄВ систематизовано виклав основні методологічні проблеми аналізу та узагальнення результатів моніторингу, з яким зіштовхуються експерти під час підготовки звітів. На його думку, існують два основні шляхи проведення регіонального моніторингу: перший – робота експерта в регіоні, другий – робота експерта, віддаленого від регіону. Другий шлях є більш ефективним, однак потребує як значних фінансових витрат, так і високого рівня експертних навичок. Іван КУРИЛА (Волгоградський Державний університет, Росія) окреслив особливості політичного життя Волгоградської області, а Олег ЦВЄТКОВ(Південний науковий центр РАН, Росія) присвятив свою доповідь опису політичної ситуації в Республіці Адигея. Обидва експерти вказали на важливість урахування особливостей місцевого історичного, економічного, соціального та культурного розвитку при проведенні регіонального моніторингу. Учасники семінару визнали важливість проведення регіональних моніторингів у пострадянських країнах, оцінили успішність їх проведення в Росії та Україні, а також домовились про подальшу міжнародну співпрацю в рамках проектів, що стосуються моніторингу регіонів. Українські експерти з 10-ти областей України (Волинської, Львівської, Вінницької, Одеської, Донецької, Сумської, Чернігівської, Черкаської, Харківської та Херсонської) презентували моніторингово-аналітичні звіти про стан у кожному з регіонів за чотирма позиціями: влада і політика; громадянське суспільство, незалежні ЗМІ, бізнес клімат. Звіти були підготовлені в рамках проекту “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів”, що реалізується консорціумом громадських організацій у складі Лабораторії законодавчих ініціатив, Комітету виборців України Громадянської мережі ОПОРА та ряду регіональних партнерів (Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу, м. Луцьк; Центру дослідження регіональної політики, м. Суми; Харківської обласної громадської організації “Слобожанський регіональний центр”) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У своїх виступах експерти проаналізували рівень і якість відносин політичної влади та громадянського суспільства, а також спробували запропонувати відповіді викликам децентралізації, яка відбуваються в контексті конституційної реформи. Основні акценти було зроблено на: шляхах адаптації до нової моделі формування місцевих органів влади, відкритості влади та аналізі напрямків її діяльності, створенні повноцінних політичних партій та забезпеченні функціонування їх місцевих осередків, стимулюванні активності громадського сектору та розвитку незалежних ЗМІ, створенні сприятливого інвестиційного клімату та умов для розвитку приватної підприємницької ініціативи тощо. За додатковою інформацією (тексти регіональних звітів, фотографії тощо) звертайтесь за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою: expert@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Наталя Колодяжна). Дивись також: 1. Програму заходу. 2. Список учасників. 3. Методологічну матрицю регіонального моніторингу. - [Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayina-rik-pislya-vyboriv-monitoryng-regioniv/) - Минуло більше року з часу проведення парламентських та місцевих виборів 2006 року. Політична ситуація в країні нестабільна, зміни є непрогнозованими та неконтрольованими. Відсутність стратегії розвитку суспільства, невизначеність національної ідеї, необгрунтованість центробіжних тенденцій та некоординованість цілих галузей і політик, відсутність належного рівня комунікації державної влади з громадянами, зв’язку обраних осіб з виборцями, змушують громадянське суспільство звертати все більшу вагу на моніторинг відносин, що складаються між громадянами і владою, відстежувати всі тенденції, досвіди та практики як позитивного, так і негативного характеру. Демократичне суспільство – це суспільство інформованих діяльних громадян. Проект “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів” дає українцям розуміння суспільно-політичних процесів на всьому укранському просторі. Це незаангажовані у владу чи політику моніторингово-аналітичні звіти та їх порівняльних аналіз, які є узагальненням оцінки процесів у 10 регіонах України. Демократичне врядування – це адекватний зворотній зв’язок між урядовцями і громадянами, прозорість і відповідальність влади. Метою такого зв’язку є покращення управлінських послуг і роз’яснення логіки політики для громадян, а проект “Україна: рік після виборів. Моніториг регіонів” дає також можливість порівняти управлінські практики та досвіди різних регіонів України, стимулювати конструктивну конкуренцію між регіонами та обмін досвідом. Реальна політика – це процес, в межах якого політичні партії та лідери пропонують програми і рішення, а не вдаються до популізму, виконують передвиборчі обцянки, є підзвітні та підконтрольні виборцям. Проект “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів” є продовженням громадської кампанії “Усвідомлений вибір 2006” і дає можливість для аналізу політичних процесів через призму регіональних політичних подій і явищ. Моніторинг дає змогу розглядати перспективи національних політичних еліт через оцінку та аналіз процесів у регіональних елітах. Демократія участі – це вплив громадян на політичні процеси та рішення в державі. Проект “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів” – спроба оцінити активність громадянського суспільства, ефективність громадської дії, проаналізувати кризові явища і показати кращі досвіди. Це можливість на всеукраїнському фоні ще раз дослідити проблему незалежності регіональних ЗМІ та розвитку медіаринку. Бізнесовий клімат – це атмосфера, яка сприяє розвиткові приватної ініціативи, довірі до держави, її фінансової та судової системи, відсутності корупції. Проект “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів” є можливістю проаналізувати підприємницький потенціал регіонів України, спроможність і бажання державної влади сприяти розвиткові приватної підприємницької ініціативи. Це спроба побачити слабкі та сильні місця судової системи, приклади корупційних діянь, конфліктів інтересів. Проект “Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів” є ініціативою консорціуму НУО у складі Лаборіторії законодавчих ініціатив, Громадянської мережі ОПОРА та Комітету виборців України, започаткована рік після парламентських та місцевих виборів. У реалізації проекту беруть участь регіональні партнери: Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк), Центр досліджень регіональної політики (Суми), Слобожанський регіональний центр (Харків). Проект здійснюється у 10 регіонах: Волинській, Львівській, Вінницькій, Одеській, Донецькій, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Харківській та Херсонськиій областях України. Метою проекту є започаткування періодичного, методологічно обгрунтованого, багатоінструментального моніторингу українських регіонів, регіональної політики і впливу на неї громадянського суспільства з метою забезпечення вищого рівня поінформованості суспільства, а також кращого розуміння процесів, які відбуваються в країні на регіональному рівні та їх впливу на національний. Моніторинг ставить за мету аналіз динаміки та тенденції регіонального розвитку. Завданням проекту є відстеження рівня і якості відносин політичної влади та громадянського суспільства, давати відповідь викликам децентралізації, яка відбуватиметься в контексті конституційної реформи та сприяти подоланню наслідків політичних спекуляцій у питаннях єдності України. На першому етапі реалізації проекту буде здійснено підготовку наративних моніторингово-аналітичних звітів у десяти областях України за чотирьома позиціями: влада і політика; громадянське суспільство, незалежні ЗМІ, бізнес клімат. Звіти оговорюються в кожній з областей. Фінальний звіт проекту є аналітичним узагальненням висновків на підставі усіх регіональних звітів. Наступні етапи проекту включатимуть як розширення географії проекту, так і розширення інструментарія моніторингу. Презентації регіональних звітів проходять в таких містах: м. Суми – 24 квітня 2007 року м. Харків – 25 квітня 2007 року м. Донецьк – 26 квітня 2007 року м.Чернігів – 7 травня 2007 року м.Черкаси – 11 травня 2007 року м.Вінниця – 15 травня 2007 року м.Львів – 16 травня 2007 року м.Луцьк – 17 травня 2007 року м.Одеса – 22 травня 2007 року м.Херсон – 23 травня 2007 року Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Контакти: Керівник проекту – Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – kohut@laboratory.kiev.ua Координатор моніторингу – Олександр Синьоокий, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – oleksandr@laboratory.kiev.ua Регіональний менеджер моніторингу – Андрій Когут, Громадянська мережа ОПОРА – a.kohut@opora.org.ua - [Круглий стіл “Україна – Європейський Союз: напередодні укладення нового базового договору”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-ukrayina-yevropejskyj-soyuz-naperedodni-ukladennya-novogo-bazovogo-dogovoru/) - 26 лютого 2007 року (понеділок) Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фондом Конрада Аденауера у Верховній Раді України провели круглий стіл “УКРАЇНА – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НАПЕРЕДОДНІ УКЛАДЕННЯ НОВОГО БАЗОВОГО ДОГОВОРУ”. Завданням круглого столу була оцінка повноти та якості виконання Плану дій “Україна – Європейський Союз” у контексті виконання Україною своїх зобов’язань щодо забезпечення демократії, верховенства права та прав людини, а також обговорення перспективи укладення нового базового договору між Україною та ЄС. Організатори запропонували учасникам обговорити проблеми, що стосуються виконання Україною зобов’язань по таким напрямкам як розбудова демократії, забезпечення принципу верховенства права, дотримання прав людини та основних свобод. На обговорення було винесено такі питання: Демократія, верховенство права, права людини: оцінка виконання Плану дій „Україна – Європейський Союз” Нова поглиблена угода між Україною та ЄС: законодавчі та політичні виклики Особливий акцент у ході обговорення було зроблено на оцінці кроків, уже здійснених для імплементації положень Плану дій, проблемі визначення формату нової угоди між Україною та ЄС, а також внутрішніх перетвореннях, які необхідно здійснити для підвищення ефективності процесу європейської інтеграції надалі. У круглому столі взяли участь більше 90 учасників, серед яких: народні депутати України, представники Міністерства закордонних справ України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, посольств Німеччини Польщі, Королівства Швеції в Україні, експерти та представники аналітичних інституцій та інші. У своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ запропонував учасникам розглянути законодавчий контекст процесу європейської інтеграції, оцінити готовність України здійснювати подальший поступ до Європейського Союзу та подискутувати щодо змісту нової угоди між, яку незабаром буде укладено на заміну Плану дій „Україна – ЄС”. Ніко ЛАНГЕ, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, наголосив на необхідності визначити подальші вектори співпраці між Україною та ЄС, а також зазначив, що для наближення до стандартів ЄС необхідним є не лише виконання зовнішніх критеріїв, а й слідування критеріям, визначеним самостійно державою для себе, оскільки це сприятиме реальній демократизації та утвердженню принципу верховенства права. Наталія ПРОКОПОВИЧ, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції, прозвітувала про основні напрями виконання положень Плану дій, окресливши коло проблем, які ще необхідно вирішити, а саме: узгодження національного та загальноєвропейського законодавства, утвердження ринкових відносин та створення зони вільної торгівлі, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, судова реформа тощо. Як зазначив Ігор ДІР, в. о. директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, політичний блок положень Плану дій, по-перше, покликаний визначити пріоритети співробітництва між Україною та ЄС, а по-друге – є одним із копенгагенських критеріїв, який необхідно виконати формально. Відповідно засадами його подальшої реалізації мають стати консолідація усіх гілок влади в Україні навколо процесу європейської інтеграції, активне залучення бізнесу – словом, створення реального політичного та економічного підґрунтя для подальших перетворень. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО оцінив виконання Україною положень політичного блоку Плану дій, визначив основні перешкоди їх успішній імплементації (відсутність ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами щодо виконання, неконкретизованість положень та відсутність стратегії виконання, нереалістичність строків здійснення заходів, абстрактність вимог до відповідальних виконавців, відсутність чітких критеріїв оцінки виконання та відповідальності за невиконання), а також окреслив загальні напрями та назвав конкретні кроки, необхідні для подальшого наближення до європейських стандартів, а саме: реформування чинного законодавства, проведення комплексних реформ (адміністративної, місцевого самоврядування, інституту адвокатури, прокуратури, публічної служби), посилення прозорості діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, ефективна боротьба з корупцією тощо. На думку Йоганнеса РЕГЕНБРЕХТА, постійного представника Посольства Німеччини в Україні, для подальшої реалізації положень Плану дій необхідно: провести реформи судової системи та системи правоохоронних органів, вирішити конфлікт повноважень між різними центрами влади на конституційному рівні, відмовитись від практики імперативного мандату, забезпечити свободу засобів масової інформації, а головне – виробити спільне бачення усіма гілками влади реформ в Україні. Валерій ЧАЛИЙ, Заступник генерального директора Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, наголосив, що за своєю природою План дій є допоміжним інструментом політичної інтеграції, а тому виконання передбачених його положеннями заходів не є виконанням самого Плану, оскільки певні заходи можуть зашкодити інтеграційному процесу. Основні проблеми, що обумовлюють неналежне виконання Україною Плану дій, пов’язані з протистоянням в середині владних структур, низьким рівнем кадрового забезпечення, частою зміною політичних завдань, а також відсутністю координаційного органу, відповідального за стратегічне планування процесу європейської інтеграції. Вадим ТРЮХАН, начальник відділу департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, підкреслив важливість пошуку компромісу між змістом нового базового договору, що визначить природу співпраці України з ЄС, та європейською політикою сусідства. Оскільки остання є лише допоміжним та тимчасовим інструментом політики розширення, Україна повинна прагнути закласти у новому договорі базу для політичної асоціації та економічної інтеграції до ЄС у майбутньому. Віце-президент Інституту європейської інтеграції, Член Науково-експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграціїГеннадій ДРУЗЕНКО підкреслив, що умовою ефективності нової угоди між Україною та ЄС є усвідомлення цілей подальшої співпраці, а тому зміст цього документу повинен бути ретельно продуманий та стосуватися ключових сфер не лише політичного, а й економічного життя України. Захід відбувався 26 лютого 2007 року (понеділок) з 14.30 до 17.30 год. у приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського 18/2, кім. 12. (2-й поверх). За додатковою інформацією (стенограма, фотографії тощо) звертайтесь за телефоном (044) 531 37 68 або електронною поштою:info@laboratory.kiev.ua. Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до круглого столу Стислий виклад основних тез учасників круглого столу Фотогалерея - [Громадський форум “Конституційна реформа: погляд громадянського суспільства”](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskyj-forum-konstytuczijna-reforma-poglyad-gromadyanskogo-suspilstva/) - З 16 по 18 лютого 2007 року у м. Одеса тривала робота Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Ініціаторами та організаторами Форуму виступилиЛабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), Генеральний Директорат політичних справ Ради Європи тамережа українських регіональних експертних інституцій. Підтримку форуму надано в рамках Спільної ініціативи Ради Європи та Європейської Комісії “Сприяння демократичним процесам на Південному Кавказі та в Україні”. У роботі Громадського форуму взяли участь понад 120 учасників із усієї України: представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації, а також Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської Комісії і Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи. Під час відкриття до учасників Форуму з вітальними промовами звернулися організатори, а також представники одеської влади, Верховної Ради, Ради Європи та Венеціанської комісії. У своїй вітальній промові Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, підкреслив важливість оцінки результатів конституційної реформи в Україні з позиції громадянського суспільства, окреслив коло суб’єктів обговорення цього питання, а також закцентував увагу на необхідності раціонального осмислення процесу формування взаємодії гілок влади та розбудови нової системи місцевого самоврядування в Україні. Олександр ПРОКОПЕНКО, секретар Одеської міської ради, зауважив, що проблема удосконалення місцевого самоврядування є основою демократичних перетворень, а його неналежна системи породжує соціальні та політичні негаразди. Як зазначив Микола ТИНДЮК, Заступник голови Одеської обласної ради, носієм влади в Україні є народ, а тому конституційна реформа та визначення правових меж політичної відповідальності повинні бути предметом обговорення не лише політиків, а й громадськості в цілому; в такому контексті необхідним є прийняття законів про статус Президента України, про парламентську опозицію, а також внесення змін до закону про Кабінет Міністрів України. Пламен НІКОЛОВ, представник Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, наголосив на необхідності співпраці публічних органів влади з представниками громадського сектору. На думку Владислава ЛУК’ЯНОВА, Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, головною проблемою у трикутнику публічної влади в Україні є не питання розподілу повноважень, а співвідношення прав і повноважень, у зв’язку з чим необхідно прийняти закон про статус громадянина, закон про центральні органи виконавчої влади та внести необхідні зміни до закону про Кабінет Міністрів. Томас МАРКЕРТ, заступник секретаря Венеціанської комісії, згадав історію співпраці Веніціанської Комісії з Україною та зауважив, що демократичний прогрес в країні є очевидним. Однак наразі вирішення потребують проблеми, пов’язані з відносинами між органами державної влади та ефективним розподілом повноважень. Учасники Пленарного засідання «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ» погодилися, що основною проблемою взаємодії в рамках владного трикутника “президент – парламент – уряд” є нечітке та незбалансоване розмежування повноважень між гілками влади, а однією з передумов вирішення цієї проблеми може стати реформування системи місцевого самоврядування з урахуванням принципу субсидіарності. Народний депутат України Анатолій МАТВІЄНКО наголосив, що основним завданням конституційної реформи є забезпечення існування відповідальної влади та стабільного суспільства. Проаналізувавши історію конституційної реформи, він зауважив, що гасла про нову Конституцію створюють загрозу втрати надбань старої, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване на збалансування повноважень та їх розподіл з метою зняття загрози війни між гілками влади. У цьому контексті одним з важливих механізмів є реформа місцевого самоврядування, яка має стати першим кроком на шляху до ефективного структурного розподілу влади. А. Матвієнко підтримав законопроект 3207 (новий номер – 0900) та засудив тих, хто лякає Президента втратою повноважень у зв’язку з прийняттям цього законопроекту. На думку Миколи КОЗЮБРИ, завідувача кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, судді Конституційного Суду України у відставці, мотиви підтримки конституційної реформи різними політичними силами не були однаковими. Однак головна проблема полягає в тому, що політична еліта не прагне дотримуватися норм Конституції – “жити за Конституцією”. У зв’язку з цим, не можна сказати, що Конституція 1996-го року повністю себе вичерпала, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване не на перерозподіл повноважень між владними центрами, а на зменшення кількості дискреційних повноважень, тобто таких, які можуть реалізовуватися тим чи іншим органом самостійно. Як зазначив Серджіо БАРТОЛЬ, професор конституційного права, Університету Трієста, заступник члена Венеціанської комісії, дослідження Веніціанської комісії української системи влади стали постійним елементом конституційних дебатів. Основний висновок, запропонований до обговорення, стосувався небезпеки прямого впровадження повноважень державних органів, передбачених конституційною реформою. На думку доповідача, баланс влади та запобігання її концентрації в руках виконавчої гілки може бути досягнутий у випадку забезпечення розподілу влади на двох рівнях: вертикальному, який передбачає розподіл на законодавчу, виконавчу та судову влади, та горизонтальному, що включає розмежування повноважень держави та місцевого самоврядування. Депутат Одеської обласної ради Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ наголосив на необхідності розведення парламентських та місцевих виборів у часі, відміни пропорційної системи на виборах до обласних та районних рад, запровадженні інституту двопалатного парламенту та виборності керівників областей та районів з метою підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування. Володимир ФЕСЕНКО, Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», підкреслив, що, незважаючи на те, що під час обговорення конституційної реформи акцент робиться на питаннях конституційного права, процес перетворень є політико-правовим. Оцінивши позитивні та негативні наслідки внесених до Конституції змін, а також окресливши актуальні проблеми, доповідач проаналізував можливі сценарії подальших перетворень, що обов’язково повинні передбачати комплексний характер змін до законодавства, вдосконалення процедури роботи Конституційного Суду України та припинення політичної війни між основними акторами конституційного процесу. Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував наслідки конституційної реформи та окреслив подальші кроки у процесі реформування системи влади в Україні, які повинні стосуватися нормативних та інституційних перетворень. Під час Засідання «ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНИ» обговорювалися перспективи та напрямки конституційної реформи в Україні. Мішель ГЕГАН, Віце-голова Інституційного комітету Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, зазначив, що шлях демократичного розвитку місцевого самоврядування повинен передбачати усвідомлення своєї ролі кожним найменшим суб’єктом місцевого самоврядування. Основною проблемою України є відсутність політичної волі розвивати місцеве самоврядування через страх відповідальності або особисті інтереси політиків. Окреслюючи подальші кроки в процесі конституційного реформування, Володимир ШАПОВАЛ, Представник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, наголосив на наобхідності розмежування повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, визначення повноважень регіонального самоврядування, забезпечення фінансової основи місцевоо самоврядування, проведення адміністративно-територіальної реформи, а також створення ефективних механізмів для проведення місцевих референдумів. На думку доповідача, необхідно вести мову про глибокі та системні конституційні зміни, інакше матимемо спорадичні спроби вирішення конкретних питань, у яких зацікавлені окремі особи. Однак прийняття закону про президента України не є доречним, оскільки статус глави держави визначено в Конституції, а тому предмет регулювання такого закону є незрозумілим. Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, оцінив конституційну реформу як результат переговорів та політичного компромісу, оскільки вона проводилася не лише для владних повноважень, а й для переходу до нової виборчої системи, тобто зміни мали спільну конституційно-правову природу. Подільші перетворення повинні стосуватися функціонування системи місцевого самоврядування, судового ладу та прокуратури. Народний депутат України Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, визначаючи контекст конституційної реформи, наголосив на потребі тлумачення багатьох нових положень Конституції, що негативно відображається на ефективності влади. За своєю природою повноваження президента повинні перебувати у сфері виконавчих повноважень. Однак в Україні наразі ця сфера є фрагментованою, оскільки через функціонування інституту парламентської більшості відбувається фактичне злиття позицій парламенту та уряду. Крім того, народний депутат зазначив, що прийняття законопроекту 3207, що стосується реформи місцевого самоврядування, є небезпечним, так як абсолютно не відповідає потребам українського суспільства. Віктор ТИМОЩУК, Голова Центру політико-правових реформ, назвав відсутність балансу в системі державної влади головною проблемою, породженою конституційною реформою, наголосивши, що прийняття зконопроекту 3207 її не вирішить, оскільки унеможливить якісне та рівне надання публічних послуг населенню. Становлення регіонального самоврядування можливе лише за умов сильного базового рівня місцевого самоврядування, тому саме з цього кроку повинен розпочатися процес реформи місцевого самоврядування в Україні. На думку представника Школи політичної аналітики Олексія ГАРАНЯ, є потреба у внесенні точкових змін до Конституції, а не у радикальному перегляді її положень. Проаналізувавши дані останніх соціологічних досліджень громадської думки, доповідач визначив основні проблеми конституційних змін, які стосуються нечіткості положень, поспішності їх прийняття у відповідності до політичної кон’юнктури. Про це свідчить неспівпадіння бачень моделі системи органів державної влади владною елітою та населенням. Олександр СТАРИНЕЦЬ, завідуючий Секретаріатом фракції Соціалістичної партії України, наголосив, що недоцільно говорити про ревізію Конституції, оскільки конституційна реформа стала результатом домовленостей фактично між усіма поілтичними силами. Тому, аналізуючи перспективи подальших перетворень, варто говорити про законопроекти, що перебувають на розгляді Верховної Ради, а не розглядати гіпотетичні сценарії. Після закінчення пленарного засідання учасники Форуму взяли участь у двох круглих столах, темами обговорення на яких були: «Новий формат відносин в трикутнику „парламент-президент-уряд”: оцінки і орієнтири», «Конституційна реформа та місцеве самоврядування». За результатами обговорення прийнято Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій. Дивись також: Програма Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА» Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до Громадського форуму - [Міжнародна конференція: «Кваліфікований правовий захист громадянина: принципи правової держави як складова частина європейської політичної ідентичності»](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-kvalifikovanyj-pravovyj-zahyst-gromadyanyna-prynczypy-pravovoyi-derzhavy-yak-skladova-chastyna-yevropejskoyi-politychnoyi-identychnosti/) - 8 лютого 2007 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Фондом Конрада Аденауера та Німецьким Фондом Міжнародного Правового Співробітництва під патронатом Верховного Суду України було проведено міжнародну конференцію «КВАЛІФІКОВАНИЙ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯНИНА: ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ». Завданням конференції було обговорити проблеми правового захисту громадян України в умовах наближення країни до європейських стандартів. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники конференції, стосувалися сучасних проблем кваліфікованого захисту прав людини, гарантій доступу українських громадян до органів юстиції, забезпечення незалежного, прозорого та своєчасного розслідування, юридичного захисту підприємств, надійності провадження та підвищення довіри до правосуддя. Під час конференції відомі експерти з України та Німеччини обмінялися думками щодо принципів правової держави як складової європейської політичної ідентичності, проблем реформування правової системи України та її наближення до європейських правових стандартів, а також пріоритетних цілей та складнощів такого реформування. Ніко ЛАНГЕ (керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні) підкреслив важливість розбудови правової держави в Україні та наголосив на необхідності обговорення напрямів та перспектив цього процесу у науковому середовищі. Віктор КРИВЕНКО (Голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України) акцентував увагу на проблемі низького рівня довіри громадян до суду, зауваживши, що суддя має бути кваліфікованим, справедливим, неупередженим та не піддаватися зовнішньому тиску. Розглянувши питання правової держави в контексті процесу європейської інтеграції, Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) зазначив, що наближення до європейських правових стандартів є лейтмотивом діалогу між Україною та європейською спільнотою, а також підставою для політичної оцінки нашої держави. Маттіас ГАРТВІГ (Інститут іноземного публічного і міжнародного права ім. Макса Планка, м. Гейдельберг/Німеччина) окреслив основні тенденцій поширення концепції правової держави та її принципів, а також їхній вплив на правові системи демократичних країн, зокрема, Німеччини. Микола КОЗЮБРА (завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, професор, доктор юридичних наук, суддя Конституційного суду у відставці) проаналізував проблеми, що виникають у процесі реалізації принципів правової держави в Україні, наголосивши на необхідності сприяти поширенню моделі нового праворозуміння в суспільстві, реалізації демократичного принципу „захисту меншості від свавілля більшості”, забезпеченню законності управління тощо. На думку Юргена ТОМАСА (колишнього керівника управління Міністерства юстиції Німеччини), однією з основних засад правової держави є право на доступ до суду та чесне судове провадження як основи довіри до юстиції, а умовами його реалізації – належне кадрове та фінансове забезпечення. У своєму виступі Євген ЗАХАРОВ (Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи) визначив основні напрями співпраці адвокатів та правозахисних організацій у сфері захисту прав людини. Микола САВЕНКО (професор, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України у відставці) запропонував розглядати систему правового захисту громадянина в широкому сенсі, концептуально проаналізувавши матеріальний та процесуальний аспекти нормативної основи даного питання. Роман РОМАНОВ (директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження») виділив основні проблеми функціонування суб’єктів забезпечення кваліфікованого правового захисту (судових інституцій, прокуратури, правозахисних організацій, адвокатури), а також наголосив на відсутності механізмів забезпечення безоплатної правової допомоги. Штефані Рікарда РООС (Фонд Конрада Аденауера, Програма з розвитку правової держави в Південно-Східній Європі) окреслила проблеми, з якими зіштовхнулися Румунія та Болгарія під час реалізації принципів правової держави у національному законодавстві, та шляхи використання досвіду цих країн при реформуванні правової системи в Україні. Генадій РИЖКОВ (Німецький Фонд Міжнародного Правового Співробітництва) розглянув проблеми, пов’язані з реалізацією в Україні таких принципів правової держави як право на звернення до суду, яке повинно включати наявність реальних механізмів його реалізації, право бути заслуханим у суді, право на законного суддю, а також наголосив на необхідності створення в Україні незалежних судових інстанцій, розвантаження касаційних інстанцій та новому варіанті регулювання статусу державних службовців. Юрій ЗАЙЦЕВ (Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини) проаналізував специфіку судових позовів до Європейського суду з прав людини проти України, зазначивши, що системне вирішення проблем вітчизняної правової системи, пов’язаних із некваліфікованістю правового захисту, можливе лише за умови узгодженої взаємодії законодавчих основ, судової та адміністративної практик. Як зазначив Анатолій СЕЛІВАНОВ (Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, професор, доктор юридичних наук), неправильним є ототожнення функціонування судів та діяльності конкретних суддів, системи права та системи законодавства; тому передумовою вдосконалення правової системи є вдосконалення системи права, а реальним механізмом цього може стати закріплення права на індивідуальні звернення до Конституційного Суду. Борис ПОЛЯКОВ (суддя Вищого господарського суду, професор, доктор юридичних наук) розглянув перспективи реформування господарського судочинства в Україні. Роман КУЙБІДА (заступник Голови Центру політико-правових реформ) звернув увагу на створення єдиного державного реєстру судових рішень та реформування системи адміністративних судів в Україні. У конференції також взяли участь інші поважні науковці, юристи-практики, представники громадських організацій та аналітичних центрів. Стислий виклад основних тез учасників конференції - [Громадський форум «Ефективність політичних партій в Україні: проблеми та перспективи» розпочав широку громадсько-політичну дискусію щодо якості політичних партій в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskyj-forum-efektyvnist-politychnyh-partij-v-ukrayini-problemy-ta-perspektyvy-rozpochav-shyroku-gromadsko-politychnu-dyskusiyu-shhodo-yakosti-politychnyh-partij-v-ukrayini/) - 8-10 грудня 2006 року у м. Донецьк відбувся Громадський форум «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Ініціаторами та організаторами виступили Лабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), Центр законодавчих ініціатив (м. Донецьк), Рада Європи та низка експертних інституцій з Луцька, Сум, Запоріжжя, Луганська та Херсона. Підтримка Форуму була надана в рамках спільної ініціативи Європейської Комісії та Ради Європи з розвитку демократії. Основні завдання Громадського форуму були пов’язані з окресленням проблем партійної системи в Україні, а також пошуком шляхів підвищення ефективності участі політичних партій у політичних процесах в контексті демократичних перетворень. В рамках Громадського форуму відбулося предметне обговорення такого кола питань: ідеологічний фундамент політичних партій в Україні; інституційна та кадрова спроможність; ефективність державного контролю за діяльністю партій; напрями вдосконалення та забезпечення дієвості законодавства про політичні партії; фінансування політичної діяльності; прозорість партійних фінансів і політична корупція; конституційна реформа та політична відповідальність; шляхи забезпечення відповідальності партій перед виборцями; результати та перспективи пропорційної виборчої системи із закритими списками. У Громадському форумі взяли участь близько 100 учасників з 19-ти регіонів України: 1) народні депутати України (В. Скубенко, В. Стретович, В. Іванов); 2) депутати місцевих рад та інші представники органів місцевого самоврядування (О. Безніс, А. Демура, Д. Безуглий, Ю. Бова, В. Богданов, А. Бодров, М. Греков, О. Вітряний, С. Зелінський, А. Іванов, О. Кришко, О. Круківський, М. Левченко, Ю. Міндюк, Д. Ткаченко та інші); 3) представники місцевих осередків парламентських політичних партій (В. Бухтіярова, О. Дзеканюк, А. Клименко, В. Левицький та інші); 4) експерти провідних аналітичних центрів та громадських організацій (І. Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Р. Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив (Донецьк); Р. Кобець, Керівник аналітичної частини проекту «Ідеальна країна»; О. Литвиненко, провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова; О. Мірошник, Директор Харківського фонду місцевої демократії; Е. Рахімкулов, Співдиректор Програми сприяння парламенту України та інші); 5) представники наукових інституцій (М. Примуш, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Донецького національного університету; О. Щербанюк, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Чернівецького національного університету (Чернівці) та інші); 6) представники засобів масової інформації (С. Максимова, головний редактор «Юридичного журналу»; О. Харченко, головний редактор Інформаційного агентства «УНІАН» та інші). Також у Громадському форумі взяли участь представники Генерального Директорату політичних справ Ради Європи та інших міжнародних інституцій (Ю. Гюцков, Керівник Департаменту з питань НДО та громадянського суспільства Генерального Директорату з політичних справ Ради Європи; П. Ніколов, політичний радник Директорату з політичних справ Ради Європи; О. Паперний, спеціаліст з питань демократичного урядування та НДО, Офіс демократичних інституцій та прав людини, ОБСЄ (Варшава); Є. Радченко, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні). Програма Громадського форуму передбачала: Пленарне засідання на тему „Сучасні політичні партії в Україні та проблеми їх участі у політичних процесах в контексті демократичних перетворень”; Круглий стіл «Якість політичних партій та партійні фінанси»; Круглий стіл «Партії, виборча система та політична відповідальність»; Оголошення Звернення до політичних партій та громадських організацій та його обговорення. Під час пленарного засідання у своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ висловив побажання щодо організації конструктивного діалогу в рамках широкої громадсько-політичної дискусії про місце та роль партій у сучасній політичній системі України, а також запропонував учасникам оцінити ефективність та перспективи вітчизняного партійного будівництва в контексті процесу демократичних перетворень. Керівник Департаменту з питань НДО та громадянського суспільства Генерального Директорату з політичних справ Ради Європи Юта ГЮЦКОВ окреслила пріоритетні напрямки співпраці між Радою Європи та Україною в контексті сприяння партійному будівництву та проінформувала про заходи, проведення яких заплановано в Україні за сприяння Ради Європи. Виступ Директора Центру законодавчих ініціатив Романа КОВАЛЕНКО був присвячений визначенню ряду проблем, що становлять особливий інтерес у контексті оцінки ефективності політичних партій в Україні, а саме: неефективність пропорційної виборчої системи; надмірна політизація місцевих рад усіх рівнів; невиконання представниками партій передвиборчих обіцянок; низька законодавча активність та неналежна якість законопроектів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України. Під час дискусійної частини пленарного засідання експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО систематизовано виклав основні проблеми розвитку української партійної системи, назвав фактори, що їх обумовлюють, та запропонував кроки, спрямовані на посилення роль політичних партій в Україні. Володимир СТРЕТОВИЧ порушив проблему кадрового забезпечення політичних партій та наголосив на необхідності подолання розриву та вирішення конфлікту між політичними партіями та соціумом. Народний депутат України Володимир СКУБЕНКО виклав власне бачення ролі політичних партій у сучасному світі, звернувши особливу увагу на питання відповідальності політичних партій перед суспільством як основу побудови збалансованої системи влади в Україні. У своєму виступі народний депутат України Володимир ІВАНОВ порушив проблему партійної дисципліни та наголосив на важливості спроможності партії працювати в опозиції. Основні питання, порушені під час роботи круглого столу «ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА ПАРТІЙНІ ФІНАНСИ» стосувалися слабкості або відсутності ідеологічного базису сучасних політичних партій в Україні, неефективності роботи партій у міжвиборчий період, необхідності оптимізації фінансової основи партій як запоруки підвищення їх якості. Були широко обговорені проблеми розриву обраних депутатів з партіями та виборцями після закінчення виборчої кампанії, відсутність механізмів обов’язкової звітності членів партій про свою діяльність, зміщення центру ухвалення рішень від партійних органів до фракцій, слабкість кадрового резерву партій, непрозорість дохідної та витратної чистин бюджету партій. Дискусійним для учасників круглого столу стало питання джерел фінансування політичних партій: одна частина аудиторії наполягали на необхідності розширення їх переліку, інша – на звуженні. Модератором круглого столу виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник аналітичної частини проекту «Ідеальна країна». Під час круглого столу «ПАРТІЇ, ВИБОРЧА СИСТЕМА ТА ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» учасники зосередилися на обговоренні таких питань: ефективність виборчої системи, конституційна реформа та шляхи забезпечення відповідальності політичних партій, робота партій у міжвиборчий період, механізми ухвалення рішень та внутрішньопартійна дисципліна. Основним предметом для дискусії стала проблема ефективності пропорційної виборчої системи із закритими списками на виборах до місцевих рад. Більшість учасників погодилися, що пропорційна система на загальнонаціональному рівні себе виправдала, оскільки за своєю природою покликана сприяти політичній структуризації суспільства. Однак на місцевому рівні вона потребує модифікації шляхом запровадження системи відкритих виборчих списків. Модератором круглого столу виступив Євген РАДЧЕНКО, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні. За підсумками роботи Громадського форуму було прийнято Звернення до політичних партій та громадських організацій. У Зверненні висловлено сподівання, що партії стануть реальними суб’єктами державної, регіональної та місцевої політики, перетворяться на єдиний механізм «приходу до влади» та відкриють шлях до подальшої деконцентрації та ідеологічної структуризації українського суспільства. Основний наголос було зроблено на необхідності подолання недоліків системи закритих списків та одноетапного висування кандидатів, так як вона зменшує роль місцевих осередків партій. Звернення містить заклик до рішучих внутрішніх перетворень політичних партій, які повинні передбачати: перегляд ефективності так званих «закритих списків» до рад усіх рівнів стимулювання внутрішньопартійної демократії чітку ідеологічну визначеність та формування програмних позицій на основі внутрішньопартійних дискусій налагодження чіткої взаємодії між представниками партій у владі та партійних організацій запровадження механізмів політичної просвіти членів політичної партії та її прихильників, а також поширення інформації про успішний досвід організації роботи необхідність періодичної звітності представників партій у владі про свою діяльність докорінну реорганізацію роботи центральних органів партій по координації роботи фракцій у місцевих радах публічну відмову від сумнівних джерел фінансування Особливий акцент було зроблено на необхідності застосування європейських стандартів діяльності політичних партій у якості критеріїв оцінки їх ефективності, внесення відповідних змін до законодавства про політичні партії, поширення зроблених під час роботи Громадського форуму висновків серед народних депутатів України та представників місцевих органів влади. Громадський форум «Ефективність політичних партій в Україні: проблеми та перспективи» було широко висвітлено у ЗМІ. У Форумі взяли участь близько сорока представників засобів масової інформації (газети, телекомпаній, інформаційні агентства тощо). Питання, підняті у рамках заходу, знайдуть своє продовження та розвиток у наступному Громадському форумі, присвяченому питанням конституційної реформи, проведення якого заплановано на 15-17 лютого 2007 року. Дивись також: Програма Громадського форуму «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Список учасників Громадського форуму «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до Громадського форуму. Звернення учасників Громадського форуму до політичних партій та громадських організацій. Організатори Фоторепортаж - [Політики та експерти констатують недосконалість законопроекту про Кабмін, однак визначить долю закону політична доцільність](https://www.parlament.org.ua/news/polityky-ta-eksperty-konstatuyut-nedoskonalist-zakonoproektu-pro-kabmin-odnak-vyznachyt-dolyu-zakonu-politychna-doczilnist/) - 13 листопада 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центром політико-правових реформ та Програмою сприяння парламенту України було проведено круглий стіл: «ПОШУК МІСЦЯ І РОЛІ УРЯДУ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ». Завданням круглого столу було обговорення найгостріших концептуальних розбіжностей між позиціями Президента України і Кабінету Міністрів України в питанні визначення місця і ролі Уряду в системі державної влади. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники круглого столу, стосувалися проблеми розмежування політичних та адміністративних функцій в системі органів виконавчої влади, розподілу повноважень між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, визначення проблем функціонування Уряду в Україні. Представники депутатського корпусу проаналізували зміст обох законопроектів про Кабінет Міністрів. А. Матвієнко (Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування) наголосив на необхідності ретельного опрацювання наявних у Верховній Раді законопроектів з метою досягнення якісних змін у даній сфері правового регулювання та окреслив загальні недоліки та суперечності у змісті обох законопроектів, які необхідно усунути. В. Коліушко (Радник Президента України) представив проект Закону України «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», розроблений у Секретаріаті Президента України, та зробив акцент на його перевагах у порівнянні з проектом Закону України «Про Кабінет Міністрів України», внесеним до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України. Основна увага аналітиків та експертів була прикута до проблеми забезпечення ефективного функціонування системи виконавчої влади в Україні. У своєму виступі В.Тимощук (Голова Центру політико-правових реформ) пояснив функціональну необхідність запровадження інституту державних секретарів. Р.Кобець (Керівник аналітичної частини «Ідеальна країна») назвав проблеми, які можуть виникнути у разі неналежного розмежування політичних та адміністративних посад та функцій у структурі Кабінету Міністрів. В.Якушик (доктор політичних наук) зосередив увагу на політологічній стороні проблеми, виділивши типи та рівні правового регулювання функціонування виконавчої влади. В.Чумак (Директор Міжнародного центру перспективних досліджень) звернув увагу на невідповідність Конституції України деяких положень аналізованих законопроектів. На думку О.Донія(Голова Центру досліджень політичних цінностей), жоден із законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, не має шансу бути прийнятим через системні недоліки. В.Фесенко (Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента») звернув увагу на наявності «політтехнологічних» норм в обох законопроектах, метою яких є штучне підсилення статусу Президента або Кабінету Міністрів, та запропонував шукати компроміс на основі наявних законопроектів, оскільки існує загроза не врегулювати законодавчо статус Уряду взагалі. І.Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) підсумував: «Тема обговорення та ухвалення законопроекту «Про Кабінет Міністрів України» і формат сьогоднішнього круглого столу є важливим з огляду на проблему визначення перспектив розвитку конституційної реформи, політичних намірів парламентських фракцій та позиції експертного середовища щодо проблеми розмежування владних повноважень. Але слушно звучать оцінки, які схиляють парламент до зміни акцентів у врегулюванні статусу Кабінету Міністрів України та більшому фокусуванні на проблемах внутрішньої організації Уряду. Що ж до повноважень в системі державної влади, слід апелювати до Конституції України». Участь у круглому столі також взяли народні депутати України: (Микола Яковина, Наталія Прокопович, Григорій Пономаренко, Сергій Кузьменко, Владислав Лук’янов), есперти провідних аналітичних центрів (Михайло Погребінсьий, Президент Київського центру політичних досліджень і конфліктології; Вадим Карасьов, Директор Інституту глобальних стратегій; Віталій Бала, Директор Агентства моделювання ситуацій) та інші. Матеріали до круглого столу читай тут. Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до круглого столу, можна знайти на веб-сторінці організації за адресою: parlament.org.ua За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном: (+38 044) 531 37 68 або електронною поштою: info@laboratory.kiev.ua. - [Відбувся круглий стіл “Молодь Києва: вироблення ефективної політики у відповідь на виклики часу”](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-kruglyj-stil-molod-kyyeva-vyroblennya-efektyvnoyi-polityky-u-vidpovid-na-vyklyky-chasu/) - 31 жовтня 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Київською міською державною адміністрацією було проведено круглий стіл «Молодь Києва: вироблення ефективної політики у відповідь на виклики часу» Основні питання, порушені учасниками круглого, стосувалися підсумків діяльності Головного управління у справах сім’ї та молоді, проблем молодіжної політики на загальнодержавному та на міському рівнях, а також пропозицій щодо підвищення ефективності молодіжної політики в майбутньому. Д. Ковриженко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив) проаналізував загальні тенденції молодіжної політики в європейських країнах, а також підкреслив основні недоліки процесу розробки та реалізації молодіжної політики в Україні та Києві. У своєму виступі О. Ярема (Начальник департаменту молодіжної політики Міністерства України у справах сім’ї та молоді) окреслив пріоритети молодіжної політики на загальнодержавному рівні та наголосив на необхідності врахування цих пріоритетів при вирішенні проблем молоді в місті Києві. Підбиваючи підсумки діяльності Головного управління у справах сім’ї та молоді, С. Березенко (Перший заступник начальника Головного управління у справах сім’ї і молоді КМДА) розповів про основні напрямки роботи цього структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації, а також реалізовані ним молодіжні програми та проекти. На основі аналізу результатів соціологічного дослідження, присвяченого визначенню ступеня ефективності молодіжної політики в Києві, Ю.Шевцова (Керівник відділу молодіжної політики Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА) запропонувала альтернативні підходи до розробки та реалізації міської молодіжної політики. Л.Леонтьєва (Директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді) порушила проблему низького рівня залучення молоді до системи державного управління та висловила пропозиції щодо підвищення інтересу молоді до державної служби. Після годинної дискусії Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив І.Когут підсумував: «одним з повчальних висновків круглого столу є те, що чиновники, громадськість та експерти, все ще, розмовляють різними мовами. Управлінню у справах сім’ї та молоді КМДА для реалізації своїх завдань необхідно посприяти виробленню спільного словника, як для громадськості, так і для чиновників. А потім, можна сподіватися на появу ефективного майданчика для консультацій, громадських слухань та інших заходів, спрямованих на вироблення, реалізацію та оцінку ефективної молодіжної політики». Участь у круглому столі взяли: Сергій Березенко (Перший заступник начальника Головного управління у справах сім’ї і молоді КМДА), Володимир Філіппов (Голова постійної комісії Київради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму), Пугачова Тетяна (Заступник начальника Головного управління КМДА), Павло Білоножко (Заступник начальника Головного управління КМДА), Олександр Ярема (Начальник департаменту молодіжної політики Міністерства України у справах сім’ї та молоді), Лідія Леонтьєва (Директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді), Костянтин Плоский (Голова Правління Центру політичної освіти), Оксана Юрик (Заступник директора Київського молодіжного центру праці), Денис Ковриженко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), а також лідери та представники молодіжних організацій міста Києва. Матеріали до круглого столу читай тут. За додатковою інформацією звертайтеся 531 37 68 (контактна особа – Наталя Климець) або електронною поштою: info@laboratory.kiev.ua. - [Прес-конференція “Парламентсько-президентська Україна – 2006: якою вона буде?”](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-parlamentsko-prezydentska-ukrayina-2006-yakoyu-vona-bude/) - 29 грудня 2005 року в інформаційному агентстві УНІАН Лабораторія законодавчих ініціатив провела прес-конференцію „Парламентсько-президентська Україна–2006: якою вона буде”. У ході прес-конференції Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут та керівник державно-правових програм Лабораторії Денис Ковриженко окреслили коло питань, які конституційна реформа залишає без відповіді, і які мають бути врегульовані шляхом прийняття окремих законів, визначили основні сценарії розвитку подій у зв’язку з набуттям чинності Законом „Про внесення змін до Конституції України” та окреслили специфіку державного ладу, який запроваджуватиметься з Нового Року. Експерти дійшли висновку, що конституційна реформа в умовах відсутності законів, які розвиватимуть її положення, не досягатиме більшості цілей, поставлених її ініціаторами. Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут підкреслив: „Без негайного прийняття парламентом законів про Кабінет Міністрів, про центральні органи виконавчої влади, та внесення ґрунтовних змін до Регламенту Верховної Ради України цілком імовірно, що березневі вибори 2006 року будуть не останніми в новому році”. Керівник державно-правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко наголосив на тому, що„затягування парламентом процесу формування Конституційного Суду створює пастку для самого ж законодавчого органу: якщо глава держави з 1 січня 2006 року ігноруватиме конституційні зміни, Верховна Рада не зможе оскаржити жодну його дію або рішення, оскільки орган, який має стояти на сторожі конституційного ладу, фактично не функціонує”. - [Круглий стіл “Політична реформа: нові виклики для влади, політиків та суспільства”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-politychna-reforma-novi-vyklyky-dlya-vlady-politykiv-ta-suspilstva/) - 12 грудня 2005 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні провели круглий стіл„Політична реформа: нові виклики для влади політиків та суспільства”, присвячений проблемам реалізації політичної реформи. Участь у круглому столі взяли народні депутати України Т.Чорновіл (фракція Партії регіонів “Регіони України”), Є.Філіндаш (фракція Соціалістичної партії України), Г.Крючков (фракція комуністів), Г.Руденко (позафракційний), Постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді УкраїниА.Селіванов, Представник Президента України в Конституційному Суді України В.Шаповал, науковці (М.Козюбра, В.Речинський), політологи (В.Карасьов), експерти (Д.Ковриженко, Є.Захаров, І.Коліушко) та інші. У ході круглого столу експерти проаналізували положення Закону України „Про внесення змін до Конституції України”, оцінили його відповідність чинній Конституції України, обговорили правові підстави оскарження Закону „Про внесення змін до Конституції України” в Конституційному Суді України, окреслили шляхи та механізми подальшої реалізації та розвитку політичної реформи. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Д.Ковриженко наголосив на тому, що конституційна реформа не досягає більшості поставлених перед нею завдань – передбачає збереження значного впливу Президента на діяльність уряду, не вирішує проблеми частих міжфракційних переходів народних депутатів України, багаторазового ветування Президентом законів. На думку судді Конституційного Суду України у відставці, завідувача кафедрою державно-правових наук Національного університету „Києво-Могилянська академія”, професора М.Козюбри, представників Харківської правозахисної групи Є.Захарова та В.Речинського, Закон „Про внесення змін до Конституції України” був прийнятий з порушенням Конституції і може бути оскаржений на предмет його конституційності в Конституційному Суді України, причому – навіть після набрання ним чинності. У своєму виступі І.Коліушко (Голова Центру політико-правових реформ) підкреслив, що після реалізації конституційної реформи Кабінет Міністрів фактично стане заручником в руках парламенту та глави держави. Постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді України А.Селіванов свій виступ присвятив основним завданням, які стоятимуть перед парламентом після набуття чинності Законом „Про внесення змін до Конституції України”. Народні депутати України, які взяли участь у роботі круглого столу, загалом погодились з тим, що конституційні зміни, які незабаром набудуть чинності, містять ряд недоліків, але реалізація конституційної реформи в цілому матиме позитивні наслідки. Матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до заходу, розміщено тут. - [Круглий стіл “Законодавство про місцеві вибори: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zakonodavstvo-pro-misczevi-vybory-poshuk-balansu-mizh-konstytuczijnistyu-doczilnistyu-ta-realnistyu/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Інститутом виборчого права, Інститутом політичної освіти за підтримки Проекту „Сприяння організації виборів в Україні” 18 жовтня 2005 року провела круглий стіл “Законодавство про місцеві вибори: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю”. Метою організаторів був пошук шляхів до прискорення прийняття Закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних та міських голів” у новій редакції, яка, з одного боку, забезпечить баланс інтересів політичних сил, місцевого самоврядування та виборців, а з іншого – отримає підтримку народних депутатів України під час голосування. На обговорення учасників круглого столу були винесені наступні питання: Виборчі системи для місцевих виборів: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю Проблеми удосконалення процедурних аспектів законодавства про місцеві вибори: висування та реєстрації кандидатів, формування виборчих комісій, складання та уточнення списків виборців, проведення передвиборної агітації Актуальність обговорюваних питань зумовлена насамперед тим, що положення нового закону про місцеві вибори, який набув чинності 1 жовтня цього року, суттєво ускладнюють процедуру підготовки та проведення місцевих виборів. У круглому столі взяли участь Юрій Ключковський, народний депутат України, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Борис Беспалий, народний депутат України, секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Михайло Мельничук, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Георгій Пономаренко, народний депутат України, член Комітету з питань бюджету, Микола Мельник, заступник Голови Центральної виборчої комісії, Олександр Барабаш, експерт проекту “Сприяння організації виборів в Україні”, Олена Охріменко, Фонд сприяння демократичним виборам, Володимир Коробов, Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва “Атлантична Рада України”, Денис Ковриженко, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та інші експерти та представники влади. Матеріали до круглого столу - [Аналітики та представники влади обговорили проблеми законодавства про місцеві вибори](https://www.parlament.org.ua/news/analityky-ta-predstavnyky-vlady-obgovoryly-problemy-zakonodavstva-pro-misczevi-vybory/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Інститутом виборчого права, Інститутом політичної освіти за підтримки Проекту „Сприяння організації виборів в Україні” 18 жовтня 2005 року провела круглий стіл “Законодавство про місцеві вибори: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю”. Метою організаторів був пошук шляхів до прискорення прийняття Закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних та міських голів” у новій редакції, яка, з одного боку, забезпечить баланс інтересів політичних сил, місцевого самоврядування та виборців, а з іншого – отримає підтримку народних депутатів України під час голосування. На обговорення учасників круглого столу були винесені наступні питання: Виборчі системи для місцевих виборів: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю Проблеми удосконалення процедурних аспектів законодавства про місцеві вибори: висування та реєстрації кандидатів, формування виборчих комісій, складання та уточнення списків виборців, проведення передвиборної агітації Актуальність обговорюваних питань зумовлена насамперед тим, що положення нового закону про місцеві вибори, який набув чинності 1 жовтня цього року, суттєво ускладнюють процедуру підготовки та проведення місцевих виборів. У круглому столі взяли участь народні депутати України, депутати Київської міської та районних у місті Києві рад, члени Центральної виборчої комісії, експерти з питань місцевого самоврядування та виборчого права. - [Відбувся черговий етап обговорення проблемних аспектів проведення місцевих виборів](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-chergovyj-etap-obgovorennya-problemnyh-aspektiv-provedennya-misczevyh-vyboriv/) - Громадські організації Лабораторія законодавчих ініціатив та Інститут Політичної Освіти за підтримки Проекту “Сприяння організації виборів в Україні” 21 червня 2005 року у м. Суми провели круглий стіл на тему: “Ключові проблеми нового Закону про місцеві вибори”. Для обговорення пропонуються такі основні питання: готовність політичних партій до проведення місцевих виборів за новим Законом особливості та проблеми проведення виборчої кампанії (формування виборчих списків, реєстрація кандидатів, ведення передвиборчої агітації) на місцевих виборах в нових умовах На думку Лабораторії законодавчих ініціатив, прискорений розгляд та прийняття Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів” негативно вплинув на зміст низки його положень. У зв’язку із цим виникла необхідність у всебічному аналізі законодавства про місцеві вибори та практики його застосування, винайденні оптимальних механізмів його удосконалення. Цей захід є одним із круглих столів, які відбудуться у різних регіонах України з метою обговорення найбільш актуальних проблем законодавства, що регламентує порядок проведення місцевих виборів. За наслідками дискусії організаторами будуть розроблені пропозиції щодо внесення змін до Закону про місцеві вибори, які у вересні цього року стануть предметом обговорення під час підсумкового круглого столу у м. Києві. Остаточні рекомендації будуть спрямовані на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Найбільш ґрунтовні тези виступів учасників заходу будуть включені до журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. В обговоренні взяли участь депутати місцевих рад, представники органів державної влади, політичних партій та громадських організацій, журналісти. За детальнішою інформацією звертайтесь за телефоном: 8 044 238 24 69 (контактна особа – Наталя Синьоока) або електронною поштою:info@laboratory.kiev.ua. - [Круглий стіл “10 років УПС: здобутки, перспективи та альтернативи”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-10-rokiv-ups-zdobutky-perspektyvy-ta-alternatyvy/) - Громадською організацією “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та Представництвом Фонду Конрада Аденауера 15 червня 2004 року (вівторок) було проведено круглий стіл на тему: “10 років УПС: здобутки, перспективи та альтернативи”. В ході проведення круглого столу на обговорення було обговорено наступні питання: Імплементація Угоди про пертнерство та співробітництво (УПС) як передумова вироблення нового формату відносин Україна – ЄС Перспективи співробітництва України та ЄС у контексті набуття чинності Угодою про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) В ході роботи круглого столу брали участь експерти з питань Європейської інтеграції, представники міжнародного співтовариства, народні депутати України. Якщо Ви бажаєте отримати додаткову інформацію – звертайтесь за телефоном (044) 238-24-69 або електронною поштою за адресоюinfo@laboratory.kiev.ua. Матеріали підготовлені до круглого столу дивись тут. - [Громадськість міста Ужгород обговорила ключові проблеми нового Закону про місцеві вибори](https://www.parlament.org.ua/news/gromadskist-mista-uzhgorod-obgovoryla-klyuchovi-problemy-novogo-zakonu-pro-misczevi-vybory/) - Громадські організації Лабораторія законодавчих ініціатив та Інститут Політичної Освіти за підтримки Проекту “Сприяння організації виборів в Україні” 07 червня 2005 року у м. Ужгород провели круглий стіл на тему: “Ключові проблеми нового Закону про місцеві вибори”. Обговорення торкнулось наступних питань: формування та організація роботи виборчих комісій на місцевих виборах 2006 року особливості проведення виборчої кампанії (формування виборчих списків, реєстрація кандидатів, ведення передвиборчої агітації) оскарження порушень виборчого законодавства про місцеві вибори та юридична відповідальність суб’єктів виборчого процесу На думку Лабораторії законодавчих ініціатив, прискорений розгляд та прийняття Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів” негативно вплинув на зміст низки його положень. У зв’язку із цим виникла необхідність у всебічному аналізі законодавства про місцеві вибори та практики його застосування, винайденні оптимальних механізмів його удосконалення. Цей захід започаткував серію круглих столів, які відбуваються у різних регіонах України з метою обговорення найбільш актуальних проблем законодавства, що регламентує порядок проведення місцевих виборів. За наслідками дискусії організаторами будуть розроблені пропозиції щодо внесення змін до Закону про місцеві вибори, які у вересні цього року стануть предметом обговорення під час підсумкового круглого столу у м. Києві. Остаточні рекомендації будуть спрямовані на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Найбільш ґрунтовні тези виступів учасників заходу будуть включені до журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”, який поширюється серед народних депутатів України. В обговоренні взяли участь народні депутати України, депутати місцевих рад, експерти з виборчих питань, представники політичних партій та громадських організацій, журналісти. За детальнішою інформацією звертайтесь за телефоном: 8 044 238 24 69 (контактна особа – Наталя Синьоока) або електронною поштою:info@laboratory.kiev.ua. - [Круглий стіл “Конституційна реформа: Україна у пошуку нових балансів влади”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-konstytuczijna-reforma-ukrayina-u-poshuku-novyh-balansiv-vlady/) - 17 лютого 2003 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні проведено круглий стіл на тему: “Конституційна реформа: Україна у пошуку нових балансів влади”. Захід проводився з метою проаналізувати існуючі вітчизняні напрацювання та позитивний зарубіжний досвід у сфері взаємовідносин у владному трикутнику парламент–уряд–Президент; з’ясувати та спробувати узгодити позиції законодавців з цього приводу; спільними зусиллями знайти прогалини у пропонованих підходах та відповідні шляхи їх заповнення. Під час роботи круглого столу учасники зосередились на таких питаннях: по-перше, на політичних аспектах реформи системи поділу влади в Україні (передумови, підстави, можливі наслідки та доцільність реформування системи влади); по-друге, на необхідних законодавчих змінах для здійснення повноцінного реформування (проаналізовано існуючі законодавчі ініціативи, ефективність дій парламенту та Президента України). Експертами Лабораторії було підготовано експертно-аналітичні матеріали в яких висвітлено історію конституційної реформи та перспективи її проведення; проаналізовано існуючі законопроекти з питань внесення змін до Конституції України, які передбачають перерозподіл повноважень між парламентом, главою держави та урядом; наведено порівняльну таблиця окремих положень Конституцій деяких країн світу. Проведення круглого столу мало на меті налагодження діалогу між політиками та експертами. У його роботі взяли участь народні депутати України – члени Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України: Г. Васильєв (Співголова Комісії), члени Комісії – Г. Крючков (Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, фракція Комуністичної партії України), А. Матвієнко (Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, фракція блоку Юлії Тимошенко), Ю.Ключковський (заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, фракція “Наша Україна”); українські та іноземні експерти з питань конституційної реформи (зокрема, І. Коліушко – Центр політико-правових реформ, І. Жданов – директор політико-правових програм Центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова, Р. Павленко – директор Школи політичної аналітики та інші). Загалом у заході взяло участь близько семидесяти осіб. Він привернув значну увагу засобів масової інформації. Модератором круглого столу виступив Ігор Когут. Відкривали захід Г. Васильєв (Заступник Голови Верховної Ради України, Співголова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України) та Д-р Манфред Ломанн, який, зокрема, підкреслив необхідність проведення в Україні комплексної реформи, яка б сприяла переходу на якісно новий рівень управління. Як і передбачалось, політики зосередили свою увагу на доцільності проведення політичної реформи, а також на власному баченні кроків, які необхідно здійснити парламенту. Народний депутат України – Г. Крючков (фракція Комуністичної партії України), зазначив, що “чинна Конституція, стала результатом компромісу більшості політичних сил, тому перегляд її положень був лише питанням часу”. Головною проблемою, на його думку, є надмірна концентрація владних повноважень у руках глави держави. Оскільки у заході взяли участь представники політичних сил різних спрямувань, то, звичайно, було висловлено і дещо інші погляди. Зокрема, народний депутат України А. Матвієнко (фракція блоку Юлії Тимошенко) вважає, що “метою змін до Конституції має бути створення моделі “сильний Президент – сильний парламент – сильний уряд”. На конституційному рівні доцільно створити таку модель влади, яка б, не послаблюючи роль Президента в системі влади, позбавила б його можливості впливу на здійснення урядової політики. Головне – це створення дієвої системи стримувань і противаг, відсутність суспільного контролю за діяльністю інститутів публічної влади”. Ще іншу позицію відстоював Ю. Ключковський (фракція “Наша Україна”), який зазначив, що “варто навчитись вирішувати проблеми у взаєминах між гілками влади шляхом консенсусу та у рамках, визначених Конституцією”. На його думку, політична реформа повинна відбуватись поетапно – першим кроком має стати визначення доцільності конституційних змін взагалі, другим – формування спільного бачення кінцевого результату змін президентом та парламентом, третім – розробка, прийняття та підписання узгодженого варіанту закону. Більшість присутніх погодились з тим, що проведення конституційної реформи вимагає системного підхіду та створення належних передумов. Як зазначив І. Жданов, “зміна будь-якого одного структурного компоненту системи публічної влади без зміни інших її складових може призвести до незбалансованості системи органів державної влади”. Узагальнивши рекомендації експертів, отримуємо наступні висновки: Конституційна реформа повинна удосконалити порядок формування Кабінету Міністрів України (можливо варто запровадити інститут так званого “конструктивного вотуму недовіри”, який діє у ФРН) та забезпечити його дієвість; Врегулювати відносини між парламентом та главою держави; Створити дієву систему громадського контролю за діяльністю владних інститутів; Удосконалити систему адміністративно-територіального устрою держави та місцевого самоврядування. Наслідком реформи повинен стати дієвий структурований парламент – прозорий ефективний і політично відповідальний уряд – демократичний президент. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “Бюджетний процес 2003: проблема політичного консенсусу для соціально-економічного розвитку”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-byudzhetnyj-proczes-2003-problema-politychnogo-konsensusu-dlya-soczialno-ekonomichnogo-rozvytku/) - 25 жовтня 2002 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Програмою сприяння парламентові України проведено круглий стіл на тему: “Бюджетний процес 2003: проблема політичного консенсусу для соціально-економічного розвитку”. Під час проведення круглого столу було обговорено та проаналізовано проблеми формування доходної частини бюджету та шляхи оптимізації видатків державного бюджету. Експертами Лабораторії було підготовано аналітичні матеріали з зазначеної тематики, зокрема: проблеми формування доходної частини бюджету, фінансування соціальної політики України з державного бюджету 2003 року, державний борг та фінансування державного бюджету. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради з питань бюджету: В.Майстришин (Голова підкомітету), В.Воюш (Заступник Голови Комітету), П.Качур (член Комітету); українські та іноземні експерти з питань бюджетного регулювання (зокрема, К.Майнзюк – Група фіскального аналізу, Ю.Ганущак – Асоціація міст України, А.Марусов – Агенство інформаційного розвитку, Д.Сологуб, О.Бетлій – Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь), Бергард Шльоер – UEPLAC (проект TACIS) та інші), представники регіонів (Н.Джуган – Начальник фінансового управління виконавчого комітету міської ради м. Черкаси, Ю.Плєшков – Завідувач відділу з питань соціально-економічного розвитку регіону та бюджету та інші), а також В. Хольгер Шмідт – експерт Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Едуард Рахімкулов (Програма сприяння парламентові України). Загалом у заході взяло участь близько сорока п’яти осіб. Модератором круглого столу був Ігор Когут. Розпочав дискусію Олександр Московенко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), який зазначив, що одним з головних недоліків бюджетної політики нашої держави є невиконання плану надходжень до загального фонду бюджету і перевиконання плану надходжень до спеціального фонду. Продовжив обговорення цієї ж проблеми Павло Качур (народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету) та В.Воюш (Заступник Голови Комітету), який, зокрема, наголосив, що структура та обсяги доходної частини бюджету є одним з найбільш дискусійних питань пов’язаних з розробкою проекту бюджету на наступний рік. Наступним кроком було обворення шляхів оптимізації видатків державного бюджету. Участь у дискусії взяли С.Панцир (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), П.Качур (член Комітету), В.Майстришин (Голова підкомітету) та інші учасники круглого столу. Було обговорено найактуальніші проблеми видатків державного бюджету в різних аспектах, зокрема: відсутність відповідальності за результат фінансування, проблема недофінансування соціальної сфери та окремих галузей економіки, субвенцій для фінансування місцевих соціальних, культурних та економічних програм, проблеми державних запозичень тощо. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “Земельна реформа: кодекс прийнято… Що далі?”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zemelna-reforma-kodeks-pryjnyato-shho-dali/) - 10 грудня 2001 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні проведено круглий стіл на тему: “Земельна реформа: кодекс прийнято… Що далі?” У роботі круглого столу взяли участь народний депутат України О.Марченко, заступник голови Держкомзему України В.Жмуцький, представники секретаріату Верховної Ради України, інших органів державної влади, посольства ФРН в Україні, громадських організацій, українські та іноземні експерти (П.Саблук, С.Панцир, Р.Корінець, Л.Штріве та інші) ряд українських та зарубіжних експертів, а також Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні д-р Манфред Ломанн. Матеріали круглого столу - [Науково-практичний семінар “Шляхи посилення впливу політичних партій на прийняття урядових рішень”](https://www.parlament.org.ua/news/naukovo-praktychnyj-seminar-shlyahy-posylennya-vplyvu-politychnyh-partij-na-pryjnyattya-uryadovyh-rishen/) - 12 лютого 2001 року у співробітництві з Інститутом відкритого суспільства та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні відбувся семінар “Шляхи посилення впливу політичних партій на прийняття урядових рішень”. У роботі семінару взяли участь народні депутати України Б.Беспалий, І.Коліушко, Ю.Ключковський, Г.Крючков, В.Асадчев, українські та іноземні експерти (радник Прем’єр-міністра України С.Соболєв, експерт Інституту відкритого суспільства О.Процик, професор Лондонського університету Ендрю Вілсон, експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Р.Павленко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” О.Гарань, голова Товариства конституційного права В.Кампо). Матеріали круглого столу - [Робоча зустріч “Обговорення концепції змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-zustrich-obgovorennya-konczepcziyi-zmin-do-zakonu-ukrayiny-pro-reglament-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - [Ігор Когут: “Це будуть жахливі перевибори”](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-cze-budut-zhahlyvi-perevybory/) - [Лабораторія законодавчих ініціатив продовжила проведення регіональних консультацій, присвячених проблематиці парламентської реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-prodovzhyla-provedennya-regionalnyh-konsultaczij-prysvyachenyh-problematyczi-parlamentskoyi-reformy-v-ukrayini/) - 22 та 23 вересня 2009 року у містах Луцьку та Львові Лабораторія законодавчих ініціатив провела презентацію власного дослідження, присвяченого проблемам українського парламентаризму. Також у рамках заходів відбулося обговорення презентованого дослідження, у яких взяли участь політики, експерти, науковці, представники громадськості та медіа. Лабораторію законодавчих ініціатив представляли Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олена ЧЕБАНЕНКО,Програмний координатор Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Відбулось експертне обговорення проблем участі громадськості у законотворчому процесі](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulos-ekspertne-obgovorennya-problem-uchasti-gromadskosti-u-zakonotvorchomu-proczesi/) - 30 червня в Києві Лабораторія законодавчих ініціатив провела чергову експертну зустріч на тему «УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ЗАКОНОДАВЧОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ». У обговоренні взяли участь, профільні експерти, народні депутати України, представники громадських організацій. - [Звернення Мережі Лідерів Громадянського Суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/zvernennya-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - 19 червня в парламенті Азербайджану заплановано прийняття поправок до закону «Про недержавні організації (фонди)». Ознайомившись із пропонованими поправками, ми виявили суттєву невідповідність європейським демократичним стандартам, а саме: • значне ускладнення процедури реєстрації; • адміністративне обмеження території діяльності громадських організацій; • обмеження міжнародної діяльності; • обмеження та жорстка регламентація фінансової діяльності громадських організацій зареєстрованих в Азербайджанській Республіці. - [Створено експертний клуб журналу «Часопис Парламент», у рамках якого розпочато обговорення проблем реформування конституційного ладу в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/stvoreno-ekspertnyj-klub-zhurnalu-chasopys-parlament-u-ramkah-yakogo-rozpochato-obgovorennya-problem-reformuvannya-konstytuczijnogo-ladu-v-ukrayini/) - 6 лютого 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив, Фонд Конрада Аденауера та Академія правових наук України провели перше засідання Експертного клубу Журналу «Часопис «ПАРЛАМЕНТ» на тему «РЕФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ. ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ МАНДАТ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ». Це засідання Експертного клубу стало початком серії заходів, присвячених обговоренню найактуальніших проблем конституційної реформи в Україні. Під час подальших обговореня планується узагальнити та систематизувати експертні позиції щодо перспектив наближення вітчизняного Основного закону до європейських демократичних стандартів.Актуальність обговорення обумовлена тривалою історією та незавершеністю дискусії навколо проблем, пов’язаних із визначенням статусу народного депутата України. Учасниками таких дискусій виступили і політики, і експерти, і науковці. Включення Конституційного Суду України до процесу надання правової оцінки змісту пропонованих реформ свідчить про необхідність глибинного аналізу їх відповідності не лише законодавству України, а й міжнародним стандартам, які знайшли своє втілення у практиці державотворення європейських країн. За таких умов, потреба в конструктивному обговоренні наявних проблем інституту представницького мандату в Україні є очевидною. Метою проведення засідання Експертного клубу стало вироблення рекомендацій щодо напрямів і механізмів подальших конституційних перетворень в Україні в контексті удосконалення інституту представницького мандату народного депутата України. Найбільшу увагу під час обговорення було приділено: визначенню природи представницького мандату народного депутата, оцінці стану вітчизняної партійної системи, пошуку аргументів «за» і «проти» демократичності інституту імперативного мандату, механізмам забезпечення ефективного зв’язку парламентарів із виборцями, проблемам виборчого законодавства тощо. У засіданні Експертного клубу взяли участь вітчизняні та зарубіжні експерти з конституційних питань, юристи, науковці, а також представники органів державної влади України. ПРОГРАМА ЗАХОДУ АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДГОТОВЛЕНІ ЕКСПЕРТАМИ ЛАБОРАТОРІЇ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ ДО ЗАХОДУ ТЕЗИ ВИСТУПІВ УЧАСНИКІВ ЗАСІДАННЯ ЕКСПЕРТНОГО КЛУБУ - [Новий довідник серії “Законотворчість”: Участь громадськості у законодавчому процесі](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-dovidnyk-seriyi-zakonotvorchist-uchast-gromadskosti-u-zakonodavchomu-proczesi/) - Лабораторія законодавчих ініціатив та Програма сприяння Парламенту України у липні 2008 року випустили новий довідник серії “Законотворчість”: Участь громадськості у законодавчому процесі. Авторами довідника є Шкарлат Ю.Г., координатор проекту Програми сприяння Парламенту України та Євгеньєва А.М., експерт Лабораторії законодавчих ініціатив; загальна редакція: Рахімкулова Едуарда. Видання є Інформаційно-аналітичним дослідженням, яке складається із двох частин. У першій частині “Теоретичні і правові засади співпраці законодавчої влади та громадськості” подається аналіз поняття, розглядаються основні форми та правові питання участі громадськості у законодавчому процесі. Широко висвітлюються проблеми (науково-теоретична, юридико-приклада та соціальна), які вимагають вирішення для забезпечення активної участі українських громадян у процесі прийняття публічно-владних рішень. Друга частина “Інформаційні ресурси українського парламенту” розглядає діяльність інформаційних структур та підрозділів Верховної Ради, які висвітлюють її діяльність: • Парламентське видавництво; • газета “Голос України”; • громадсько-політичний та теоретичний журнал “Віче”. У складі апарату Верховної Ради України працюють: • Дирекція телерадіопрограм (через супутник веде телевізійне мовлення з логотипом “Парламентський телеканал “РАДА”); • Управління комп`ютеризованих систем (забезпечує технічний супровід веб-сайту Верховної Ради України); • Інформаційне управління; • Прес-служба. На окрему увагу заслуговує розділ дослідження, де подається порівняльний аналіз співпраці органів законодавчої влади з громадськістю у деяких державах з парламентською формою урядування. Викладена у довіднику інформація має допомогти депутатам при прийнятті змін і доповнень до чинного законодавства у інформаційній сфері, а також стане корисною для представників громадських організацій, які прагнуть взяти участь у законотворенні. Повний текст довідника Ви можете знайти тут. - [Презентація Зеленої книги українського парламентаризму](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-zelenoyi-knygy-ukrayinskogo-parlamentaryzmu/) - Остання парламентська виборча кампанія загострила увагу громадськості на низці ключових елементів діяльності парламенту, як-то: статус народного депутата України, депутатські привілеї, депутатська недоторканість та імперативний мандат, посилення парламентського контролю. Враховуючи актуальність і важливість цієї теми, Лабораторія законодавчих ініціатив та Програма сприяння парламенту України Універсітету Індіани (США) виступили з ініціативою проведення публічного обговорення політиками та експертами «Зеленої книги українського парламентаризму» – зведеного аналізу ключових проблемних аспектів функціонування парламенту, його органів та народних депутатів України з метою забезпечення врахування напрацьованих рекомендацій в процесі вдосконалення правової основи діяльності Верховної Ради України. Обговорення відбувалося по трьох тематичних блоках: 1. Регулювання статусу народного депутата України та вирішення проблеми депутатських привілеїв відповідно до світових парламентських процедур і практик: • Звуження обсягу депутатського імунітету • Посилення зв’язку обраних депутатів з виборцями • Скасування імперативного мандату • Приведення матеріально-фінансового забезпечення діяльності народних депутатів України у відповідність до зарубіжних стандартів • Впровадження дисциплінарної відповідальності депутатів 2. Вдосконалення діяльності комітетів ВРУ, забезпечення прозорості та доступу громадян до законодавчого процесу через розвиток процедур та практик комітетських слухань та консультацій: • Удосконалення порядку призначення на посаду та звільнення з посади Керівника Апарату Верховної Ради України • Удосконалення структури Апарату Верховної Ради України • Уточнення місця і ролі Апарату Верховної Ради України у законодавчому процесі • Посилення ролі Інституту законодавства Верховної Ради України у науково-дослідницькому забезпеченні діяльності парламенту, його органів, народних депутатів України • Підвищення прозорості функціонування парламентських комітетів 3. Розробка пропозицій та рекомендацій щодо посилення контрольних функцій парламенту та їх законодавчого забезпечення: • Удосконалення регулювання контрольних повноважень народних депутатів України • Створення належних умов для діяльності тимчасових слідчих комісій • Удосконалення статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини • Удосконалення статусу Рахункової палати ДОСТУПНА ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ, А ТАКОЖ ЇЇ СКОРОЧЕНИЙ ВАРІАНТ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ. Тези виступів учасників презентації: Відкривав презентацію Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який висловив надію на майбутні значні результати, які матиме розроблена «Зелена книга українського парламентаризму» в сфері покращення організації роботи парламенту, що, однак, неможливо без залучення народних депутатів та працівників апарату Верховної Ради до напрацювань незалежних аналітиків. Едуард РАХІМКУЛОВ, Виконавчий директор Програми сприяння Парламенту України, ознайомив присутніх з цілями Програми та вже досягнутими результатами її функціонування. Зокрема головною метою було назване підвищення ефективності інститутів публічної влади. Це можливо досягти внаслідок налагодження реальної співпраці цих інститутів з громадським сектором. Крім того, важливою є відкритість публічної влади на національному та (особливо) місцевому рівнях. Існуючих формалізованих інституційних механізмів взаємодії громадськості з публічною владою наразі недостатньо. На пошук та впровадження нових ефективних каналів комунікації й направлена діяльність Програми сприяння парламенту України загалом, й розробка Зеленої книги українського парламентаризму зокрема. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО безпосередньо ознайомив присутніх зі змістом проведеного дослідження та зупинився на основних проблемних питаннях, яким приділена увага в Книзі, серед яких, зокрема, обсяг депутатського імунітету, налагодження діючого зв’язку «депутат-виборець», удосконалення організації роботи Апарату Верховної Ради, парламентських комітетів, тимчасових слідчих комісій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Рахункової палати. Описання наявних проблем супроводжувалось порівнянням відповідних іноземних норм. Володимир НІКІТІН, Директор Міжнародного центру перспективних досліджень, висловив власні погляди та пропозиції щодо того, якою має бути подальша робота над «Зеленою книгою українського парламентаризму», серед яких було запропоновано приділити увагу партійній структурі парламенту, організації системних обговорень концепцій законопроектів та наслідків їх впровадження для публічної політики, організації функціонування «тіньового уряду». Олександр ЛИТВИНЕНКО, експерт Центру ім. Разумкова, говорив про наслідки впровадженої в Україні на останніх двох парламентських виборах деперсоніфікції виборів, серед яких, зокрема, посилення авторитарних тенденцій всередині політичних сил, та, як подальші результати цього, – поширення популізму та маніпуляцій в передвиборчий період. Також була наголошена увага на необхідності забезпечення широкої присутності народних депутатів на парламентських слуханнях й на важливості викорінення такого явища як голосування в парламенті чужими картками. Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина БЕКЕШКІНА говорила про те, що реакція або ж відсутність її на пропозиції щодо покращення роботи парламенту, висловлені незалежними експертами аналітичних центрів парламентарям, стане наочною ілюстрацією того, чи справді народні депутати прагнуть вдосконалення роботи Верховної Ради, прозорості її функціонування та налагодження дієвих зв’язків з власними виборцями. Ігор КОЛІУШКО, Голова Центру політико-прикладних досліджень, висловив думку про те, що презентоване дослідження проблем українського парламентаризму за стандартами наближається до «білої» книги, адже містить не лише констатацію існуючих проблем (що притаманне «зеленим» книгам), а й пропозиції щодо їх подолання. Також він наголосив на тому, що подібні дослідження важливо не лише організовувати як такі, але й намагатися реалізовувати в конкретні зміни організації роботи парламенту. Народний депутат від Блоку Литвина, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ під час свого виступу висловив тезу про те, що недосконалість організації роботи Верховної Ради України є реальною загрозою національній безпеці країні. Як діючий депутат він засвідчив про існуючий розрив між виборцями та депутатами, адже зі зникненням мажоритарних округів люди перестали знати, до кого з парламентарів вони можуть звертатися. Також було сказано про існуючу кризу в системі парламентських виборів, мінімальним кроком до подолання якої має стати впровадження відкритих виборчих списків. Віталій БАЛА, Директор Агентства моделювання ситуацій, наголосив на важливості врахування іноземного досвіду при розробці механізмів удосконалення роботи парламенту, адже намагання винайти якісь нові, невипробувані ніким способи, в переважній більшості не є ефективними. Також було сказано про те, що результати аналітичних досліджень на зразок презентованої «Зеленої книги українського парламентаризму», необхідно виносити на якомого ширший публічних рівень, що «змусить» парламентарів та працівників парламентського апарату, яким власне адресовані подібні дослідження, дослухатись до них та відповідним чином реагувати. - [Політики та експерти обговорили перспективи консолідації демократії в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/polityky-ta-eksperty-obgovoryly-perspektyvy-konsolidacziyi-demokratiyi-v-ukrayini/) - 29 жовтня 2007 року (понеділок) Лабораторія законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера провели конференцію на тему: «КОНСОЛІДОВАНА ДЕМОКРАТІЯ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ». Метою проведення конференції стало акцентування уваги політичної еліти та представників громадськості на проблемі встановлення в Україні демократичних процедур щодо створення парламентської коаліції та формування уряду, забезпечення прав опозиції в парламенті, чіткого врегулювання повноважень та взаємовідносин між Президентом України, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів. Важливим завданням було обговорення формування парламентської більшості та уряду з врахуванням демократичних процедур, вплив парламентської та президентської форми правління на формування консолідованої демократії, роль неурядових організацій у підтримці розвитку демократичних процесів в Україні. На обговорення в рамках конференції були винесені такі питання: 1. Роль виборів у процесі консолідації демократії; 2. Коаліція – опозиція: перспективи взаємодії в контексті консолідації демократії в Україні. Відкриваючи конференцію, Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітав учасників конференції, підкреслив актуальність питання консолідації демократії для України, а також висловив сподівання на продуктивне обговорення. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, наголосив, що основною проблемою розбудови демократії в Україні є відсутність єдиних правил гри у політичній системі, а також окреслив основні критерії, на підставі який можна говорити про консолідацію демократії в державі, а саме: контроль за державою з боку обраних представників; проведення конкурентних виборів із не прогнозованими результатами; рівність громадян перед законом; ефективна система судового захисту тощо. Обговорюючи роль виборів у процесі консолідації демократії, учасники конференції розкрили поняття консолідованої демократії за точки зору політичної науки, виділили її основні характеристики, а також необхідні для становлення та існування умови. Доповідачі відмітили певні позитивні зрушення в процесі розвитку демократії в Україні за останні роки, однак дійшли загального висновку, що на сьогодні рівень її консолідованості не є достатнім. Мортен ЕНБЕРГ, Голова Відділу з питань демократизації Координатора проектів ОБСЄ в Україні, нагадав учасникам конференції, що в умовах демократії вибори є основою легітимності влади та інструментом плюралізму, а тому ключові гравці політичної системи, які отримують мандат довіри від населення, повинні домовлятися про основні правила гри у політичному процесі. Крім того, доповідач закцентував увагу на ролі громадянського суспільства в процесі консолідації демократії, на яке має покладатися функція інформування влади про потреби громадськості, а громадськості – про ресурси та можливості влади. Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначив, що для успішної консолідації демократії в Україні необхідно стимулювати розвиток активного громадянського суспільства, забезпечити автономність політичного середовища від економічних або інших зовнішніх впливів, реалізовувати принцип верховенство права у політичному процесі, стабілізувати стан економічного середовища, а також сприяти формуванню незалежної державної бюрократії. Експерт порівняв демократію в Україні з «поплавком»: у країні відбуваються регулярні вибори та перехід влади від одних елітарних груп до інших, однак до реальних системних, змін, які наближають до стану консолідованості наразі не відбулося. Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій, наголосив, що невизначеність формату парламентської коаліції є яскравим свідченням проблем із консолідацією демократії в Україні, яка через структурне панування еліт перебуває у фазі розвитку між електоральною та консолідованою демократією. За таких умов рівність сил і ресурсів основних політичних гравців, що обумовлює їх конкуренцію, заважає інституційному оформленню стабільних демократичних процедур. До факторів, що впливають на розвиток демократії в державі, народний депутат Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України, відніс періодичність виборів, консолідацію партійної системи, а також парламентський спосіб формування уряду. Народний депутат підкреслив, що чим більше форма правління наближена до парламентської, тим менш незалежним є парламент, оскільки уряд має можливість маніпулювати ним через механізм парламентської більшості. Складність оцінки рівня демократії обумовлена відсутністю еталонів або універсальних критеріїв. Як зазначила Ірина БЕКЕШКІНА,науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» демократія є впливом народу на владу, а тому основними параметрами оцінки її ефективності є питання вибору механізмів такого впливу, а також їх дієвість з точки зору населення. На думку експерта, методологічно для визначення рівня розвитку демократії в Україні не обов’язково проводити компаративний аналіз – достатньо відстежувати вітчизняну позитивну динаміку. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва з Україною, зазначив, що для консолідації демократії необхідним є утвердження правила «користуватися правами та діяти за законом». В такому контексті особливою є роль незалежних НУО, а також політичних еліт, які повинні продемонструвати, чи здатні вони реагувати на запити суспільства. Владислав ЛУК’ЯНОВ, народний депутат України, звернув увагу учасників на складність поняття «консолідована демократія» та запропонував розглядати його з точки зору ефективності управління. На думку народного депутата, одним із головних кроків, які варто зробити на шляху підвищення такої ефективності, є відмова від закритого способу прийняття політичних рішень – від вирішування проблем «у кабінетах». На думку Віктора ЧУМАКА, Директора Міжнародного центру перспективних досліджень, основною причиною слабкості демократії в Україні є так звана «соціальна шизофренія» в суспільстві, яка проявляється в тому, що більшість населення підтримує задекларовані ліберальні цінності, однак одночасно піддається маніпулятивним впливам популістських лозунгів. В Україні немає передумов для розвитку партійної системи, оскільки в цьому процесі домінує не ідеологічна єдність, а бізнесові інтереси. В результаті виборчі змагання відбуваються не під гаслами суспільного розвитку, а з метою отримати доступ до владних ресурсів. Обговорюючи перспективи взаємодії коаліції та опозиції в контексті консолідації демократії в Україні, учасники оцінили результати позачергових парламентських виборів, проаналізували різні варіанти формату майбутньої парламентської коаліції, а також розглянули наслідки вибору одного з цих варіантів для основних політичних гравців. Значну увагу було приділено питанню перспектив відносин коаліції та опозиції в умовах сучасного політичного процесу. У своїй доповіді народний депутат України Володимир ПОЛОХАЛО провів паралелі між процесом консолідації демократії в Україні та польським і російським досвідом відповідних перетворень, а також відмітив позитивні зрушення щодо підвищення «якості» українських виборців при збереженні низького рівня ефективності діяльності політичних еліт. Тим не менше, за останні роки політичні сили усвідомили, що боротьба за принципом «переможець отримує все» в сучасних реальних умовах не працює – це неминуче призводить до конфліктів у середині партійної системи. Тому «безкоаліційний» варіант розвитку ситуації в Україні є деструктивним і малоймовірним. Володимир ФЕСЕНКО, голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», підкреслив, що консолідована демократія передбачає не одностайність при ухваленні політичних рішень, а відносну єдність цінностей і цілей розвитку на рівні суспільства та еліт, а також наявність спільно визнаних правил гри. З одного боку, це обумовлює неможливість монополізації влади будь-якою політичною силою або державним інститутом, а з іншого – змушує основних політичних гравців домовлятися між собою. Народний депутат України Юрій МІРОШНИЧЕНКО, зауважив, що вибір пріоритетів суспільного розвитку не має сенсу без створення сприятливих умов для консолідації демократії, а саме – запровадження демократичних механізмів переходу влади від однієї сили до іншої, а також належного рівня політичної культури суб’єктів влади. На сьогодні в Україні існує проблема відсутності ідеологічних і програмних основ для консолідації політичних сил. Породжена цим безпринципність політики може бути подолана лише шляхом відмови від упередженого ставлення до опонентів і апріорного небажання співпрацювати з ними. Кость БОНДАРЕНКО, Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна, виділив кілька проблем, що знижують ефективність переговорного процесу щодо формування парламентської коаліції в Україні, а саме: ключову роль питання прем’єрства при визначенні формату коаліції; прагнення сил, що приходять до влади, повністю відкинути старі програми та розпочати все «з чистого листа»; культивування «образу ворога» в оцінках електорату; відсутність взаємної комунікації між політичними силами, а також діалогу влади з виборцями тощо. Олександр ДЕРГАЧОВ, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, зазначив, що основним мотивом проведення позачергових виборів 2007 року стало неналежне функціонування парламентських фракцій, а метою – прагнення оновити депутатський корпус. Однак через системні проблеми, пов’язані із незадовільною якістю українського виборчого законодавства та рівнем розвитку партійної системи (зокрема – нерозвиненою партійною демократією) повністю досягти поставлених задач не вдалося. Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Школи політичної аналітики, проаналізував можливі варіанти майбутньої парламентської коаліції в Україні, виділивши основні проблеми, що можуть виникнути у випадку її різних форматів. В цілому, політолог оцінив розвиток вітчизняної демократії як позитивний, про що свідчить інтенсивність процесів ротації владних еліт. Загалом у заході взяло участь близько 70 учасників, серед яких – народні депутати України, політичні експерти, представники посольств інших держав, міжнародних інституцій, журналістів тощо. ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДГОТОВЛЕНІ ЕКСПЕРТАМИ ЛАБОРАТОРІЇ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ СТИСЛИЙ ВИКЛАД ТЕЗ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ - [Якість виборів стала предметом обговорення під час конференції у Донецьку](https://www.parlament.org.ua/news/yakist-vyboriv-stala-predmetom-obgovorennya-pid-chas-konferencziyi-u-doneczku/) - 21 – 22 вересня 2007 року Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Фонду Конрада Аденауера, Центру законодавчих ініціатив і ДОГО “Комітет виборців України” провела масштабну міжнародну конференцію: «ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (м. Донецьк). Захід став другим обговоренням цієї теми, проведеним Лабораторією законодавчих ініціатив напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України за підтримки Генерального Директорату політичних справ Ради Європи та Фонду Конрада Аденауера. Метою проведення заходів було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів в контексті підготовки до проведення дострокових парламентських виборів в Україні, акцентування уваги політичної еліти та громадянського суспільства на проблемі гострої необхідності проведення виборів відповідно до міжнародних стандартів та забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, прозоре фінансування виборчої кампанії, зрілий політичний діалог та дебати. 21 вересня 2007 року у готелі “Донбас Палац” (м. Донецьк) відбулось відкриття конференції та пленарне засідання на тему “ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТА ПРОЗОРИХ ВИБОРІВ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ”. Під час відкриття до учасників конференції звернулися представники організаторів заходу, які подякували усім присутнім за бажання приєднатися до обговорення позитивів і негативів виборчої кампанії 2007 року в Україні. Зокрема Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив загальну концепцію міжнародної конференції, а також про анонсував ключові проблеми, обговоренню яких буде присвячено захід. Від імені міської влади учасників конференції привітав Максим РОВЕНСЬКИЙ, начальник управління зв’язків із громадськістю Донецької міської ради, який висловив сподівання, що відкрите експертне обговорення сприятиме утвердженню демократичних стандартів в Україні, а також повідомив про готовність влади Донбасу до проведення чесних і прозорих парламентських виборів. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні, нагадав, що Україна є повноправним членом Ради Європи, а тому відкрите обговорення наявних проблем повинно розглядатися як запорука демократизації та роведення якісних виборів. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, підкреслив, що чесні та прозорі вибори є лише першим кроком на шляху до демократизації, а тому очікувати їхніх позитивних впливів на динаміку політичного процесу в державі у короткий термін немає сенсу. Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Донецької обласної організації Комітету виборців України, наголосив на необхідності проведення чесних і прозорих виборів в Україні з метою забезпечення поступального демократичного розвитку держави у майбутньому, що відбиватиметься безпосередньо на пересічних громадянах. З ним погодився Роман КОВАЛЕНКО, Голова Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради, який підмітив, що факт проведення виборчої кампанії сам по собі є незвичайно важливим, оскільки процес підготовки до голосування та його проведення визначають не лише еволюцію політичної системи в цілому, а й ставлення громадян до політики в державі. Під час пленарного засідання учасники обговорили такі питання: європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні; вибори як виклик для української судової системи; прозорість фінансування партій і виборчих кампаній в Україні: напрями вдосконалення в контексті європейських стандартів; громадський контроль і моніторинг виборів. Загалом, присутні погодилися, що виборча кампанія є складним процесом, а засади демократичних стандартів її організації та проведення перебувають у площині поєднання ефективного законодавства та його виконання всіма учасниками перегонів, а також громадянами. Крім того, у ході дискусії були порушені такі болючі питання сучасного політико-правового життя України: доцільність запровадження пропорційного представництва на виборах до обласних і районних рад, висота прохідного бар’єру для політичних партій на парламентських виборах, можливість модифікації засад конституційного устрою України тощо. Модератором першої частини засідання, присвяченої обговоренню досвіду та перспектив, а також шляхів та етапів імплементації європейських стандартів демократичних і прозорих виборів в Україні, виступив Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні. Розпочав пленарне засідання Міхаель ШЛЕЙ, Член Парламенту Федеральної землі Саарленд (Німеччина), який, проаналізувавши особливості співвідношення національного та регіонального рівнів управлення у ФРН, наголосив на тому, що вибори – це не лише передача влади, а й передача мандату довіри від населення. Тому їх чесне та прозоре проведення є запорукою легітимності органів влади в державі. На думку Олександра ПАСЕНЮКА, Голови Вищого адміністративного суду України, ефективна адміністративна юстиція є гарантією забезпечення рівності виборчих прав громадянина та держави, а тому її створення можна вважати одним із найбільших досягнень суової реформи в Україні. Андре КВАКСТАД, експерт Венеціанської Комісії, член Парламентської Асамблеї Ради Європи (2001 – 2005, Норвегія), висловив і обгрунтував тезу про те, що європейські стандарти чесних і прохорих виборів передбачають розробку ефективних законів, їх належне виконання, а також особливий спосіб мислення громадян, який передбачає повагу до правової системи держави та довіру до демократичних процесів. Модератором деругої частини пленарного засідання, присвяченої обговоренню дієвості вимог виборчого законодавства, виступив Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Борис БЕСПАЛИЙ, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, зазначив, що особливістю цьогорфчної виборчої кампанії є те, що практично всі органи влади виступають у ньому як гравці, а тотальність застосування адміністративного ресурсу не дозволяє говорити про дотримання в її ході демократичних стандартів. Вадим КОЛІСНІЧЕНКО, народний депутат України, наголосив на проблемі неякісного виборчого законодавства та маніпулюванні його положеннями при укладанні політичних домовленостей, що створює загрозу нелегітиммності виборів. Володимир КОВТУНЕЦЬ, Заступник керівника проекту «Сприяння організації виборів в Україні II», зазначив, що наразі в українській політиці домінує не бажання виконати закон, а прагнення політиків досягти бажаного результату якнайшвидше. Це призводить до поширення традиціоналізму як основної риси плітичної культури, а також до руху у бік обмеження виборчих прав громадян. 22 вересня 2007 року (субота) в рамках конференції «Парламентські вибори 2007: виклики та перспективи» відбувся круглий стіл«ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ 2007 ТА ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ (ЯК ПЕРЕДУМОВА ДЕМОКРАТИЧНОГО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ)». Під час круглого столу були обговорені такі питання: забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства; інституційна, фінансова і кадрова спроможність українських партій; передвиборні програми партій і блоків: декларації і практика; зрілий політичний діалог та дебати: роль медіа. Модераторами круглого столу виступили Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Роман КОВАЛЕНКО, Голова Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради. Д-р Хайке МЕРТЕН, Інститут досліджень німецького та європейського законодавства про політичні партії (Німеччина), присвятила свій виступ аналізу головних рис системи фінансування політичних партій у Німеччині, наголосивши на таких з них: поєднання державного і приватного фінансування, залежність обсягів партійного фінансування від підтримки партій громадянами, постійність функціонування партій, контроль доходів і видатків партій тощо. Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив основні проблеми системи фінансування політичних партій в Україні, а саме: неузгожєеність положень законодавства, що регламентує партійні фінанси; неузгодженість національного законодавства із конвенціями про корупцію, до яких приєдналася Україна; неконтрольованість партійних фінансів, оскільки нормативно зарегульований наразі лише контроль нецільового використання бюджетних кошті, тощо. Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Школа політичної аналітики, привернув увагу учасників конференції до проблеми побудови ідеологічних партій в Україні та структуризації партійного поля. На думку експерта, одним із чинників, що цьому перешкоджає, є поширення політичного і соціального популізму у вітчизняній політиці. Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», наголосила на важливості ролі арбітра у виборчому процесі, яка повинна покладатися на громадський сектор (зокрема, в частині контролю виконання партіями їхніх передвиборчих обіцянок). Олександр ЧЕРНЕНКО, речник Комітету виборців України, та Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Донецької обласної організації Комітету виборців України, погодилися, що роль громадськості є незамінною, однак, на жаль, політичні гравці рідко прислухаються до її порад. Валерій ІВАНОВ, Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, розповів про особливості медійного компоненту цьогорічної виборчої кампанії та закцентував увагу на тому, чим він відрізняється від ситуації у 2006 році (зокрема, збільшенням ролі аудіовізуального продукту, зростанням обсягу антиреклами, підвищення уваги до політичних партій та оцінок пересічних громадян тощо). Світлана МАКСИМОВА, Головний редактор «Юридичного журналу», зазначила, що вільна преса є запорукою розбудови демократії в державі а також окреслила основні кроки, які необхідно зробити задля досягнення цього ідеалу. Загалом у заході взяли участь представники органів державної влади (ЦВК, ВРУ, Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, ЗМІ. Кількість учасників київського заходу більше 160 осіб з усієї України, донецького – близько 110 осіб з усієї Центральної та Східної України. Крім того, до дискусії також залучились експерти Венеціанської Комісії та Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, міжнародні експерти з Європи. Дивись також: Програма заходу (21-22 вересня 2007 року, м. Донецьк) Аналітичні матеріали на тему “Якість виборів: Україна у вимірі міжнародних демократичних стандартів”, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив Тези учасників Тематичний випуск журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ” Фотогалерея: - [Політики, громадськість та європейські експерти обговорили якість українських виборів](https://www.parlament.org.ua/news/polityky-gromadskist-ta-yevropejski-eksperty-obgovoryly-yakist-ukrayinskyh-vyboriv/) - 13 – 14 вересня 2007 року у Києві відбулась міжнародна конференція “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ: УКРАЇНА У ВИМІРІ МІЖНАРОДНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ СТАНДАРТІВ”. Організаторами заходу виступили Лабораторія законодавчих ініціатив, Центральна виборча комісія, Генеральний Директорат політичних справ Ради Європи та Фонд Конрада Аденауера. У рамках заходу відбулось пленарне засідання на тему “ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТА ПРОЗОРИХ ВИБОРІВ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ” та круглий стіл “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ 2007 ТА ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ (як передумова демократичного виборчого процесу)”. Під час відкриття до учасників конференції звернулися представники організаторів заходу, які подякували всім присутнім за бажання приєднатися до обговорення проблеми якості виборів в Україні та світі, а також висловили сподівання на плідний та ефективний діалог під час конференції. Зокрема,Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив контекст діалогу щодо стандартів якості виборів, наголосивши на неефективності його обмеження виключно законодавчими рамками. Жан-Луї ЛОРАН, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, зазначив, що основою оцінки міжнародними інституціями якості виборів у державі є проведення їх відповідно із загальновизнаними стандартами, а також спроможність влади забезпечити дотримання однакових правил гри всіма учасниками виборчого процесу. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, підкреслив, що чесні та прозорі вибори є лише першим кроком на шляху до демократизації, а тому очікувати їхніх позитивних впливів на динаміку політичного процесу в державі у короткостроковій перспективі немає сенсу. У даному разі, для України є особливо важливим досвід інших держав, наближення яких до міжнародних стандартів було подібним до вітчизняного. Під час пленарного засідання учасники обговорили наступні питання: європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні; вибори як виклик для української судової системи; прозорість фінансування партій і виборчих кампаній в Україні: напрями вдосконалення в контексті європейських стандартів; громадський контроль і моніторинг виборів. Модератором першої частини засідання, присвяченої обговоренню європейських стандартів прозорих виборів, виступив Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні. Вихідним засновком обговорення була теза про те, що вільні та прозорі вибори є запорукою стабільності державних інституцій і гарантією подальшого демократичного розвитку. Загалом, учасники погодилися, що якісне та ефективне виборче законодавство є не менш важливим, ніж його застосування під час виборчих кампаній. Активні дискусії розгорнулися навколо питаня часу внесення змін до виборчого законодавства, а також доцільності дослівного застосування букви закону у кризові для розвитку держави періоди. Під час свого виступу Марина СТАВНІЙЧУК, заступник Глави Секретаріату Президента України, представник Президента України у Конституційному Суді України, представник Президента України у Центральній виборчій комісії, нагадала про те, що імплементація міжнародних стандартів у галузі виборів є одним із пріоритетних завдань України протягом усього періоду її незалежності, тому вдосконалення виборчого законодавства та практики проведення виборів повинно відбуватися паралельно. Доповідачка зазначила, що за останні роки оцінка виборів в Украіні як демократичних і справедливих є загальною тенденцією, що свідить про демократизацію вітчизняного політичного процесу. Андре КВАКСТАД, експерт Венеціанської Комісії, член Парламентської Асамблеї Ради Європи (2001 – 2005, Норвегія), зосередив увагу на важливості виборчого законодавства для проведення чесних і справедливих виборів у державі. Виходячи з того, що виборча кампанія є не менш важливим елементом виборчого процесу, ніж безпосередньо голосування. Експерт запропонував таку тезу: найкращим часом для зміни виборчого законодавства є період після виборів, оскільки саме тоді наявні нормативні проблеми стають очевидними для суспільства. Виключення із цього правила можливі, якщо є згода всіх учасників, а самі зміни приведуть до уникнення непорозумінь і суперечностей, пов’язаних із законом про вибори. Олександр ПАСЕНЮК, Голова Вищого адміністративного суду України, наголосив на необхідності виходити з того, що забезпечення права людини на доступ до влади є одним із пріоритетних завдань держави. А тому схвальні оцінки виборчої кампанії у державі міжнародною спільнотою не повинні бути самоціллю, оскільки існує більш благородна мета – забезпечення зручності виборців. Виходячи з того, що вибори – це не лише політичний, а й юридичний процес, О. Пасенюк підкреслив важливість адміністративної юстиції для забезпечення злагоди та стібальності в суспільстві. Під час свого виступу Борис БЕСПАЛИЙ, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, висловив думку про те, що якість призначення виборів обумовлює якість їх проведення. Приділивши увагу проблемі подвійних стандартів у застосування законодавства, доповідач оцінив сценарій призначення позачергових парламентських виборів в Україні, а також висловив сумніви щодо прозорості та демократичності їх проведення. Д-р Ханс-Дітер КЛІНГЕМАН, експерт з питань консолідації та посилення демократичних політичних систем, Центр соціальних досліджень (Берлін, Німеччина), зазначив, що основна функція чесних виборів – легітимне розповсюдження влади, а тому роль державних інсттуцій у виборчому процесі – обмеження незаконної поведінки всіх його учасників шляхом запровадження уніфікованих санкцій за порушення законодавства. Крім того, експерт висловив занепокоєння з приводу поширеного в українській політиці явища блокування дрібних партій з метою проходження до парламенту, але без урахування необхідності узгодження програмних положень для подальшої спільної діяльності. Євген РАДЧЕНКО, Офіс Координатора ОБСЄ в Україні, звернув увагу учасників на питання застосування міжнародних стандартів чесних і прозорих виборів у контексті політичної системи України. Зокрема, доповідач наголосив на проблемах, пов’язаних із забезпеченням права громадян на рівний доступ до процесу реєстрації, із становленням партократичної системи, яка обмежує право українських громадян брати участь в управління державою, а також із неналежним рівнем поінформованості громадян про спільні міжнародні стандарти якісних виборів. Вадим КАРАСЬОВ, Директор Інституту глобальних стратегій, своє бачення неформальних правил ведення виборчої кампанії в Украіні, а саме: залежність перебігу виборчої кампанії та конфігурації списків партій від волі фінансових спосорів; подвійна закритість виборчих списків, яка передбачає не лише відсутність імен кандидатів у виборчих бюлетенях, а і порядок формування списків у закритому режимі; надмірний розвиток публічної сфери політики, яка характеризується домінування візуалізації (зокрема – у сфері реклами); спекуляції навколо гіпотези фальсифікації; непоказовість результатів соціологічних досліджень, оскільки половина з них є закритими, а решта – замовленими, а, отже, кон’юнктурними. Друга частина пленарного засідання була присвячена проблемі фінансування партій і виборчих кампаній в Україні та в світі. Модератором обговорення виступив Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Учасники погодилися із ефективністю системи державного фінансування політичних партій, а також наголосили на важливості контрольних функцій громадськості у виборчому процесі. Д-р Хайке МЕРТЕН, Інститут досліджень німецького та європейського законодавства про політичні партії (Німеччина), представила учасникам конференції короткий огляд виборчої системи ФРН, а також зосередила увагу на особливостях фінансування партій у себе на батьківщині. Як зазначила доповідачка, характерною рисою системи партійних фінансів у ФРН є наявність паралельного державного та приватного фінансування. При цьому два види фінансування співвідносяться так, аби забезпечити рівність можливостей усіх громадян долучатися до управління державою. Це сприяє поширенню політичної культури участі у ФРН. Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, коротко окреслив загальні правила належної практики фінансування партій у Європі, наголосивши на важливості запровадження державного фінансування партійної діяльності, а також обмежень на у сфері приватних внесків (зокрема, не повинні прийматися корпоративні внески; внески від організацій, що є контрагентами уряду; пожертви, що можуть призвести до конфліктів у сфері політики тощо). Крім того, експерт зазначив, що основними проблемами фінансування партій в Україні є відсутність державного фінансування, загроза конфлікту інтересів через обов’язок декларування доходів осіб, а також відсутність збалансованої системи відповідальності за порушення законодавство про фінансування політичних партій. Крістіна ЛЕМОН, експерт Венеціанської Комісії, старший адміністративний посадовець, Виборча комісія (Швеція), зосередила увагу на проблемі взаємодії між владою та громадянським суспільством. Поділившись як позитивним, так і негативним досвідом свієї батьківщини, доповідачка нагадала про важливість таких нестандартних форм роботи з виборцями як організація постійної телефонної лінії з метою надання необхідних роз’яснень населенню, інформування громадян про результати діяльності громадського сектору, а також виховання політичної активності молоді. Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», окреслила загальну палітру елкторальних настроїв в Україні, наголосивши на труднощах проведення соціологічного аналізу виборчої кампанії, що триває. Крім того, експерт підкреслила важливість ролі громадянського суспільства у процесі контролю чесності і прозорості виборів, оскільки третьому сектору довіряє більшість українського населення в усіх регіонах. Євген ЗАХАРОВ, Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголові Харківської правозахисної групи, закцентував увагу на колізії в українському виборчому законодавсті між правом громадян на інформацію про кандидатів, за яких вони голосують на виборах, і правом на приватність осіб, чиї імена включені до виборчих списків. Олександр ЧЕРНЕНКО, речник Комітету виборців України, наголосив на неприйнятності внесення змін до виборчого законодавства без відповідних консультацій із громадськістю. 14 вересня 2007 року (п’ятниця) в рамках міжнародної конференції “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ: УКРАЇНА У ВИМІРІ МІЖНАРОДНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ СТАНДАРТІВ” відбувся круглий стіл “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ 2007 ТА ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ (ЯК ПЕРЕДУМОВА ДЕМОКРАТИЧНОГО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ)”. Під час круглого столу, який відбувся у рамках конференції 14 вересня 2007 року, були обговорені такі питання: забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства; інституційна, фінансова і кадрова спроможність українських партій; передвиборні програми партій і блоків: декларації і практика; зрілий політичний діалог та дебати: роль медіа. Модератором першої частини круглого столу, присвяченої проблемі забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства, виступив Ігор КОГУТ,Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Обговоривши цю проблему, учасники визнали необхідність створення ефективної законодавчої бази для виборчого процесу, а також погодилися, що неприйнятною є практика зміни виборчого законодавства під кожні вибори. Крім того, більшість доповідачів погодилися, що принцип формування Центральної виборчої комісії на політичних засадах є порушенням демократичних засад виборчого процесу, а домінування виборчих блоків як основних суб’єктів політичної процесу є реальною загрозою розвитку партійної системи держави. Зауваживши, що регулярні вибори є однією з ознак демократичного суспільства, Михайло РЯБЕЦЬ, Голова Ради Фонду сприяння демократичним виборам, оцінив події квітня 2007 року, пов’язані із процесом призначення позачергових виборів до Верховної Ради України, як «правову вакханалію», а також підкреслив, що практика розпуску парламенту за ініціативою глави держави не є поширеною в Європі. Крім того, доповідач наголосив на неприйнятності зміни виборчого законодавства перед кожними виборами, оскільки, за таких умов, закон є результатом політичних домовленостей і не може бути спрямованим на ефективне регулювання перебігу виборчого процесу. Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України ІІІ-V скликань, зазначив, що заходи, які, на його думку, могли б забезпечити дієвість виборчого законодавства, мають бути правового, суспільно-політичного та організаційного (процедурного) характеру. Відповідно, конкретними законодавчими механізмами мають бути: чітке визначення обсягу та змісту прав і принципів виборчого процесу, регулювання законом способів їх реалізації, а також закріплення механізмів захисту порушеного права та відновлення правопорядку (оскарження та притягнення винних до відповідальності). Юрій ЯКИМЕНКО, Директор політико-правових програм Центру Разумкова, наголосив, що політичні партії є головним суб’єктом формування політичної системи держави, а також окреслив загальні тенденції, що набули актуальності для партійного життя в Україні в ході останньої виборчої кампанії. Такими тенденціями стали: кристалізація партійної системи за логікою збільшення суб’єктів виборчого процесу при зменшенні переможців виборчих перегонів; ротація партійних еліт; перехід від блокового формату струткуризації політичних сил до партійного; зростання впливу великого капіталу на партійну систему; персоналізація замість персоніфікації політики; орієнтація передвиборчих програм політичних партій не на стратегічні цілі, а на декларативні принципи тощо. Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», Ph.D., зазначив, що становлення партійної системи є важливим, але не єдиним механізмом переходу держави до демократії. При цьому ознакою розвиненості політичних партій є інституціоналізація, яка проявляється у набутті партіями власних специфічних функцій (зокрема – участь у виборах), а також у стабільності їх функціонування. Виходячи з цього, як реальні загрози подальшого розвитку політичних партій в Україні професор оцінив: участь у виборах блоків, а не партій; велика кількість харизматичних, а не ідеологічних партій; відсутність практично в усіх партій чітко окресленої та стабільної соціальної бази. Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», нагадав, що будь-які вибори завжди є «парадом обіцянок». Тому треба акцентувати увагу не на змісті передвиборчих партійних програм як такому, а на спроможності дані обіцянки втілити у разі приходу до влади. Крім того, політолог наголосив, що ключовою проблемою політичного процесу в Україні є тотальний політичний популізм, сформований в умовах відсутності політичної відповідальності. Дієвими способами боротьби із цим деструктивним явищем може стати приділення уваги громадськості реальному порядку денному, а також поширення практики звітів політиків перед виборцями за виконання передвиборчих обіцянок. Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ, Директор Центру політичних досліджень і конфліктології. порушив питання співвідношення ідеології та партійної діяльності в українській політиці. В такому контексті, на думку доповідача, показником успішної інституціоналізації політичних партій є усвідомлення ними відповідальності перед усім суспільством. Підсумком виступу став висновок, що невтішні показники щодо політичної відповідвльності є результатом відсутності в українському суспільстві запиту на ідеологічні партії. Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Молгилянська академія», Школа політичної аналітики, висловиви своє переконання у тому, що ідеологічна структуризація партійного сектора в Україні триває. Однак виборчу кампанію 2007 року з точки зору ідеологічних позицій її учасників аналізувати досить важко, оскільки ключові гравці намагаються не втратити підтримку електорату, а тому намагаються позиціонувати себе як ідеологічно серединні сили. Інша важлива характеристика цьогорічної кампанії, на думку експерта, – це відхід від сприйняття виборів як «гри з нульовою сумою» (коли перемога є абсолютною, а той, хто програв, втрачає все). Друга частину круглого столу була присвячена питанню інституційної, фінансової та кадрової спроможності українських партій. Промодерував обговорення Олександр БОГУЦЬКИЙ, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії «ICTV». Основні питання, що обговорювалися, стосувалися законодавчим колізіям і практичним проблемам забезпечення чесної та справедливої агітаційної кампанії в Україні. Віталій ШЕВЧЕНКО, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, порівняв медійний компонент цьогорічної виборчої кампанії із ситуацією в 2006 році, підкресливши, що наразі очевидною стала його орієнтація на технологічні засоби, агітаційні тури, а також аудіовізуальні ефекти, продуковані ЗМІ. Валерій ІВАНОВ, Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, зазначив, що за останні роки відбулися зміни в українському медіа середовищі. Серед них – поява коментарів політичних подій пересічними громадянами, але не експертами (для порівняння – раніше оцінки давали журналісти або політики); зростання популярності політичних партій і одночасне зниження авторитету інституцій та особистостей, а також зацікавленості громадян змістом партійних програм; збільшення ваги явної (очевидної) реклами при зменшенні обсягів реклами прихованої тощо. Однак кількість антиреклами стала дуже великою – практично дві третини. У своєму виступі Тарас ШЕВЧЕНКО, Директор Інституту Медіа Права, підкреслив необхідність експертного вивчення агітаційного продукту, створеного в ході виборчої кампанії, перед його поширенням, а також звернув увагу на наявні в українському законодавстві колізії, пов’язані із визначенням статусу того чи іншого агітаційного матеріалу (зокрема, відсутність критеріїв відмінності «політичної реклами» від «передвиборчої агітації»). Загалом у заході взяли участь представники органів державної влади (ЦВК, ВРУ, Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій (з усієї України), ЗМІ, а також представники Венеціанської Комісії та Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, міжнародні експерти з Європи. Загальна кількість учасників заходу склала близько 160 осіб. Дивись також: Програма заходу (13 – 14 вересня 2007 року, м. Київ) Аналітичні матеріали на тему “Якість виборів: Україна у вимірі міжнародних демократичних стандартів”, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив Тези учасників Тематичний випуск журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ” Фотогалерея: - [Лабораторія законодавчих ініціатив приєдналася до обговорення заходів з виконання плану дій “Україна-Європейський Союз”](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-pryyednalasya-do-obgovorennya-zahodiv-z-vykonannya-planu-dij-ukrayina-yevropejskyj-soyuz/) - 25 жовтня Держаний департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України провів засідання, присвячене обговоренню пропозицій до заходів з виконання у 2007-му році положень розділу 2.1 «Політичний діалог та реформування» Плану дій «Україна – Європейський Союз». Від Лабораторії законодавчих ініціатив в засіданні взяла участь Олена Чебаненко (експерт). Предметом обговорення було посилення стабільності та ефективності інституцій, що забезпечують демократію та верховенство права, подальше проведення судової та правової реформ, забезпечення ефективної боротьби з корупцією, захисту прав людини та основних свобод відповідно до міжнародних стандартів, свободи масової інформації та свободи висловлювань, захисту прав національних меншин, рівноправності, захисту прав дитини, захисту прав профспілок та дотримання основних стандартів у сфері праці, міжнародного правосуддя. версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Лабораторія законодавчих ініціатив серед засновників Громадської ради з питань свободи слова та інформації](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-sered-zasnovnykiv-gromadskoyi-rady-z-pytan-svobody-slova-ta-informacziyi/) - У середу 25 жовтня у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації за головування Голови Комітету Андрія Шевченка відбулося установче засідання Громадської ради з питань свободи слова та інформації. Під час роботи А. Шевченко відзначив законодавчі пріоритети Комітету і, відповідно, Громадської ради: суспільне мовлення; роздержавлення преси; доступ до інформації; прозорість діяльності (управління) ЗМІ; регулювання сфери реклами; підтримка українського медіавиробника; опрацювання дотичного законодавства (вибори, телебачення і радіо тощо). Учасниками зборів було затверджено Положення про Громадську раду та її персональний склад. Засновниками Громадської ради виступили представники та експерти 19 провідних журналістських НУО, галузевих асоціацій, профспілок та аналітичних центрів, серед яких і Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Слід нагадати, що Лабораторія законодавчих ініціатив була серед ініціаторів створення Громадської ради, котра працювала з Комітетом з питань свободи слова та ЗМІ попереднього скликання Верховної Ради України, делегувавши своїх експертів Дмитра Котляра та Віталія Замніуса. Сьогодні в сфері інтересів Лабораторії законодавчих ініціатив залишаються проблеми дослідження, вироблення політики та законодавчого регулювання сфери суспільного мовлення, роздержавлення ЗМІ, державного замовлення на висвітлення діяльності влади, розмежування політичної реклами та передвиборчої агітації у виборчому законодавстві. Секертарем Громадської ради з питань свободи слова та інформації було обрано Тараса Шевченка, директора Інституту Медіа Права. - [Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив виступив перед учасниками програми стажування у Верховній Раді України](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-vystupyv-pered-uchasnykamy-programy-stazhuvannya-u-verhovnij-radi-ukrayiny/) - 11 жовтня, за традицією проведення настановчих сесій, яка розпочинає роботу програми стажування молодих фахівців у Верховній Раді України, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зустрівся з учасниками програми, яку реалізує Програма сприяння парламенту України університету Індіана. Молоді люди різного фаху та з різних регіонів України наступні дві сесії Верховної Ради України стажуватимуться в комітетах та управліннях українського парламенту. Тому тематика, запропонована І.Когутом, викликала природній інтерес та дискусію серед молодих стажерів. Зокрема під час зустрічі йшлося про новий конституційно-правовий дизайн влади та місце парламенту, про значення дослідження парламентаризму, особливості законотворчого процесу та роль громадськості (громадських рад при комітетах ВРУ) в цьому процесі, про необхідність залучення інструментів аналізу політики в процес підготовки та ухвалення державних рішень (в тому числі законодавчих). Учасників зустрічі цікавили перспективи політичної реформи, розвиток виборчого законодавства, проблеми молодіжної, регіональної та екологічної політики. Окремо йшлося про законодавчі ініціативи, над якими працювали експерти Лабораторії, а це державне фінансування політичних партій, виборче законодавство, лобіювання, засоби масової інформації. Мова йшла про фаховий експертний парламентський журнал, який вже понад 5 років видає Лабораторія законодавчих ініціатив: “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. Під час зустрічі не оминули увагою відомі моніторингові проекти, які реалізуються експертами ЛЗІ, торкалися багатьох моментів з досвіду реалізації Громадської кампанії “Усвідомлений вибір 2006”, а також нової програми ЛЗІ – Української школи політиних студій. Ігор Когут подякував учасникам та організаторам зустрічі за інтерес до діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та наміри до активізації співпраці учасників програми з Лабораторією та інтерес до Української школи політичних студій. - [Парламентарям було презентовано інформаційні ресурси громадських організацій](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentaryam-bulo-prezentovano-informaczijni-resursy-gromadskyh-organizaczij/) - 3-4 жовтня 2006 року Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь в Інформаційному Ярмарку – 2006, який відбувся у Верховній Раді України. Мета проведення цього заходу – презентація ресурсів організацій, які надають технічну та аналітичну допомогу Верховній Раді України. Крім Лабораторії законодавчих ініціатив у заході взяли участь такі організації: Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Євразія, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центр політико-правових реформ, ВГО «Комітет виборців України» та інші. Протягом шести років діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив представники Верховної Ради України постійно отримують від організації значну кількість інформаційно-аналітичних матеріалів, присвячених різноманітним аспектам парламентської роботи (зокрема, йдеться про аналіз таких питань як: парламентаризм, виборче законодавство, діяльність політичних партій в Україні, інтеграція України до Європейського Союзу, місцеве самоврядування та адміністративна реформа, бюджетні відносини, тощо). Під час «Інформаційного Ярмарку» Лабораторією законодавчих ініціатив було презентовано журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ», який виходить з 2001 року й поширюється серед народних депутатів України, представників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, експертів та ін. На «Інформаційному Ярмарку» було розповсюджено такі матеріали: Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ» (№1/2006) Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ (№8/2005) Книга «Місцеві вибори в Україні: проблеми правового регулювання» Книга «Вибори в Європейському Союзі» Лабораторія законодавчих ініціатив й надалі надаватиме Верховній Раді України аналітичну допомогу, сприятиме розбудові правового поля та здійсненню демократичних перетворень в Україні, адже це основна мета діяльності організації. Захід організовано Програмою сприяння Парламенту України університету Індіани США. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном: (+38 044) 531 37 68 (контактна особа – Климець Наталія) або електронною поштою: public@laboratory.kiev.ua. - [Відбувся круглий стіл “Статус опозиції в Україні: зміст та межі правового регулювання”](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-kruglyj-stil-status-opozycziyi-v-ukrayini-zmist-ta-mezhi-pravovogo-regulyuvannya/) - 26 вересня 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено круглий стіл: «СТАТУС ОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ: ЗМІСТ ТА МЕЖІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ», присвячений проблемам статусу опозиції в Україні. Основна дискусія розгорнулась навколо поняття опозиції та проблеми його розуміння в Україні, прав опозиції та механізмів їх реалізації, доцільності законодавчого врегулювання статусу опозиції. Більшість учасників круглого столу зійшлись на тому, що визначити, хто є опозицією в Україні на сьогодні неможливо, можна вести мову лише про законодавче визначення статусу меншості, зокрема – меншості у Верховній Раді України. Присутні народні депутати та експерти загалом критично оцінили зміст законопроектів про опозицію, які перебувають на розгляді у парламенті. Щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію (меншість) думки учасників круглого столу розійшлися. Зокрема, народний депутат України В.Полохало (фракція БЮТ) наголосив на тому, що прийняття окремого закону про опозицію є можливістю продемонструвати політичну готовність парламентської більшості до демократичних перетворень. Як зазначив народний депутат Ю.Мірошниченко (фракція Партії регіонів), основним положенням закону про опозицію має стати наголос на необхідності гуртування опозиційних сил навколо певного політичного курсу, а не партії або лідера, а також наявності ресурсів йому слідувати. На думку Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В.Фесенка, існує необхідність законодавчого закріплення статусу політичної меншості в представницьких органах загалом шляхом прийняттям окремого закону про меншість (чи опозицію) або внесенням змін до Регламенту ВРУ та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ініціатива щодо способу закріплення повинна виходити від Президента після консультації з основними політичними силами. На противагу, Постійний представник Президента України у ВРУ Ю.Ключковський висловив сумнів щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію, посилаючись на мінливість та різноманітність політичного життя, а також підкреслив, що вирішенню проблеми забезпечення прав парламентської опозиції в Україні може сприяти належне забезпечення прав політичних партій. На думку народного депутата Б.Беспалого (блок «Наша Україна»), прийняття такого закону поставить діяльність опозиції в рамки, визначені парламентською більшістю, що є необґрунтованим. Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування А.Матвієнко (блок «Наша Україна») критично оцінив проекти законів, які сьогодні зареєстровані у парламенті і спрямовані на регулювання статусу опозиції. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко зазначив, що доцільно вести дискусії не про статус опозиції, а про статус та права парламентської меншості, які доречно визначити та закріпити в Регламенті Верховної Ради України. Як підсумував Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, «правове регулювання статусу опозиції потребує належного розуміння природи цього явища та усвідомлення політичної відповідальності, а також врахування і виконання існуючих законодавчих норм». Участь у круглому столі взяли народні депутати України (Б.Беспалий, Н.Богашева, Ю.Ключковський, В.Полохало, А.Матвієнко, Ю.Мірошниченко), представники Секретаріату Президента України (І.Коліушко), уряду, Апарату Верховної Ради України, провідних аналітичних центрів (В.Чумак, О.Литвиненко), експерти (Д.Ковриженко, М.Погребінський, В.Фесенко) та інші. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до круглого столу, можна знайти тут. За додатковою інформацією (стенограма, фотографії тощо) звертайтеся за телефоном: (+38 044) 531 37 68 (контактна особа – Климець Наталія) або електронною поштою: public@laboratory.kiev.ua. - [Лабораторія законодавчих ініціатив бере участь у роботі тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань моніторингу виборчого законодавства](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-bere-uchast-u-roboti-tymchasovoyi-speczialnoyi-komisiyi-vru-z-pytan-monitoryngu-vyborchogo-zakonodavstva/) - Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, керівник громадської кампанії «Усвідомлений вибір 2006» Ігор Когут взяв участь в організаційному засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства. На засіданні було ухвалено низку організаційних рішень, зокрема щодо створення трьох робочих груп: з питань проведення і узагальнення результатів моніторингу виборчого законодавства та підготовки пропозицій щодо його вдосконалення; з узагальнення пропозицій органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації виборчого законодавства; з моніторингу перебігу виборчої кампанії, підготовки інформаційний та пропозицій з цього питання для внесення до Верховної Ради України. Було ухвалене рішення доручити співголові Тимчасової комісії Верховної Ради України Г.К.Крючкову поінформувати народних депутатів України про діяльність комісії на пленарному засіданні 24 лютого 2006 року. Ігор Когут запропонував організувати зустріч Тимчасової комісії з представниками моніторингових НУО. Таку зустріч було вирішено провести 6 березня 2006 року о 15.00 год. у приміщеннях Верховної Ради України. Тимчасова комісія ставить собі за мету підготувати рекомендації парламенту України щодо подальшого вдосконалення виборчого законодавства України. - [До восьми парламентських партій представники громадської кампанії “Усвідомлений вибір – 2006” звернулися із запитом](https://www.parlament.org.ua/news/do-vosmy-parlamentskyh-partij-predstavnyky-gromadskoyi-kampaniyi-usvidomlenyj-vybir-2006-zvernulysya-iz-zapytom/) - До восьми парламентських партій – лідерів виборчих перегонів (Партії регіонів України, Блоку “Наша Україна”, Блоку Юлії Тимошенко, Комуністичної партії України, Соціалістичної партії України, Народного блоку Литвина, Громадянського блоку «Пора-ПРП», Опозиційного блоку НЕ ТАК!) представники громадської кампанії “Усвідомлений вибір – 2006” звернулися із запитом щодо найрезонансніших проблем життя сучасного українського суспільства: оподаткування та “детінізація” доходів; подолання бідності, соціальний захист (пільги) та пенсійна політика; доступ до справедливого правосуддя; охорона здоров’я громадян України; освіта; комунальні послуги: шляхи покращення їх якості та формування економічно обґрунтованих цін на них. Офіційні відповіді провідних українських політичних сил будуть використані під час проведення кампанії «Усвідомлений вибір-2006», яка зокрема включає в себе аналіз позицій політиків та роз’яснювальну кампанію серед виборців, зокрема, проведення дебатів. В подальшому громадські організації, учасники ГК «Усвідомлений вибір-2006», продовжать моніторинг виконання перевиборчих обіцянок тими партіями та блоками, які пройшли до парламенту. Ближчим часом учасники громадської кампанії “Усвідомлений вибір – 2006” планують підписати Декларацію, текст якої додається до Вашої уваги. Довідково: фінансування ГК “Усвідомлений вибір 2006” відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, який виділив на підтримку громадських ініціатив 500 тисяч доларів США. Участь у реалізації програм громадської кампанії беруть більше двадцяти неурядових організацій. Оголошено ініціативу, спрямовану на підтримку проведення дискусійних (дебатних) передвиборчих програм на телебаченні та радіо. Рада громадської кампанії “Усвідомлений вибір – 2006” Контактна особа: Дмитро Крикун 050 357-10-33 krykun@internews.ua - [Круглий стіл «Легалізація лобізму: світовий досвід та українська перспектива»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-legalizacziya-lobizmu-svitovyj-dosvid-ta-ukrayinska-perspektyva/) - 23 листопада 2005 року о 12.00 год. Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Науковим товариством «Гуманітарна Колегія» Українським фондом підтримки реформ та діловим вісником «Сейчас» було проведено круглий стіл на тему «Легалізація лобізму: світовий досвід та українська перспектива». На обговорення учасників були винесені такі питання: Шляхи легалізації інституту лобізму; Доцільність прийняття спеціального закону про лобістську діяльність; Механізми впливу лобізму на суб’єктів законодавчої, виконавчої влади і органів місцевого самоврядування; Сприйняття поняття «лобізм» в суспільній свідомості; Створення єдиного реєстру лобістів і лобістських організацій. На розгляд учасників круглого столу був винесено проект Закону України «Про діяльність лобістів у Верховній Раді України», розроблений за участі експертів Лабораторії законодавчих ініціатив. У дискусії взяли участь: Валерій Барков, завідуючий відділом соціальних відносин і громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень; Анжела Євгеньєва, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив; Віталій Холод, Наукове товариство «Гуманітарна Колегія»; Артем Біденко, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України; Юрій Сиротюк, редактор Інформаційно-аналітичного порталу «Депутат.org.ua»; Сергій Руденко, головний редактор ділового видання «Сейчас» та інші. - [Круглий стіл «Проект Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»: політичні дискусії та проблемні питання бюджетної політики»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-proekt-zakonu-ukrayiny-pro-derzhavnyj-byudzhet-ukrayiny-na-2006-rik-politychni-dyskusiyi-ta-problemni-pytannya-byudzhetnoyi-polityky/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні 31 жовтня 2005 року (понеділок) провели круглий стіл «Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: політичні дискусії та проблемні питання бюджетної політики». На обговорення учасників круглого столу були винесені наступні питання: – проблема стратегічного спрямування бюджету-2006 та проблема співвідношення видатків споживання та видатків розвитку; – формування дохідної частини бюджету та проблема податкового тиску на економіку; – міжбюджетні відносини; – видатки бюджету та проблеми виконання державою соціальних зобов’язань. Актуальність обговорюваних питань зумовлена загостренням політичної дискусії навколо бюджету-2006 в питаннях його стратегічного спрямування, податкового тиску на підприємництво та виконання соціальних зобов’язань держави. У обговоренні взяли участь Олександра Кужель, Президент аналітичного центру “Академія”, Катерина Фоменко, Голова підкомітету з місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Ігор Макаренко, директор Інституту еволюційної економіки, Л.В.Остапенко, Федерація профспілок України, Олександр Розенфельд, ректор Міжнародного Соломонового Університету, Дмитро Боярчук, експерт Центру соціально-економічного аналізу “CASE Україна”, Артем Рудик, експерт Групи бюджетної та фіскальної політики проекту USAID “Реформа місцевих бюджетів в Україні”, а також Сергій Панцир та Габріел Асланян, експерти Лабораторії законодавчих ініціатив. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “Законодавчі ініціативи щодо удосканалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства: позитиви, недоліки, пропозиції”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zakonodavchi-inicziatyvy-shhodo-udoskanalennya-instytutu-vidpovidalnosti-za-porushennya-vyborchogo-zakonodavstva-pozytyvy-nedoliky-propozycziyi/) - 21 вересня 2005 року Лабораторія законодавчих ініціатив, Український незалежний центр політичних досліджень та Дім Свободи в Україні провели круглий стіл “Законодавчі ініціативи щодо удосконалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства: позитиви, недоліки, пропозиції”. Захід було присвячено питанням щодо удосконалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства. Основна увага учасників круглого столу була зосереджена на оцінці сучасного стану виборчого законодавства, а також на визначенні оптимальних шляхів вдосконалення механізмів щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства. На обговорення вносились наступні питання: Законодавчі ініціативи щодо удосконалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства: основні позитиви та недоліки Напрями та механізми удосконалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства До круглого столу експертами Лабораторії законодавчих ініціатив було підготовлено аналітичну доповідь, в якій розкрито бачення ключових проблем щодо удосконалення інституту відповідальності за порушення виборчого законодавства. - [Круглий стіл “Ключові проблеми нового закону про місцеві вибори”(м. Херсон)](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-klyuchovi-problemy-novogo-zakonu-pro-misczevi-vyborym-herson/) - Громадські організації Лабораторія законодавчих ініціатив та Інститут Політичної Освіти за підтримки Проекту “Сприяння організації виборів в Україні” 15 липня 2005 року провели у м. Херсон круглий стіл на тему: “Ключові проблеми нового Закону про місцеві вибори”. Було обговорено такі основні питання: – готовність політичних партій до проведення місцевих виборів за новим Законом – особливості та проблеми проведення виборчої кампанії (формування виборчих списків, реєстрація кандидатів, ведення передвиборчої агітації) на місцевих виборах в нових умовах Прискорений розгляд та прийняття Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів” негативно вплинув на зміст низки його положень. У зв’язку із цим виникла необхідність у всебічному аналізі законодавства про місцеві вибори та практики його застосування, винайденні оптимальних механізмів його удосконалення. Цей захід започаткує серію круглих столів, які відбудуться у різних регіонах України з метою обговорення найбільш актуальних проблем законодавства, що регламентує порядок проведення місцевих виборів. За наслідками дискусії організаторами будуть розроблені пропозиції щодо внесення змін до Закону про місцеві вибори, які у вересні цього року стануть предметом обговорення під час підсумкового круглого столу у м. Києві. Остаточні рекомендації будуть спрямовані на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Найбільш ґрунтовні тези виступів учасників заходу будуть включені до журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. В обговоренні запрошені взяли участь депутати місцевих рад, експерти з виборчих питань, представники політичних партій та громадських організацій, журналісти. - [Круглий стіл “Проблеми вдосконалення інституційних механізмів європейської інтеграції України”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-problemy-vdoskonalennya-instytuczijnyh-mehanizmiv-yevropejskoyi-integracziyi-ukrayiny/) - 6 липня 2005 року у Верховній Раді України відбувся круглий стіл, організований громадською організацією “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Захід було присвячено питанням створення в Україні ефективних інституційних механізмів європейської інтеграції. Основна увага учасників круглого столу була зосереджена на оцінці сучасного стану інституційного забезпечення європейської інтеграції, його актуальних проблем, а також на визначенні оптимальних шляхів вдосконалення механізмів впровадження та координації європейської політики. На обговорення учасників круглого столу було винесено два основних питання: – Інституційні механізми європейської інтеграції України: сучасний стан і актуальні проблеми – Перспективи вдосконалення механізмів реалізації європейської політики України До круглого столу експертами Лабораторії законодавчих ініціатив було підготовлено аналітичну доповідь, в якій розкрито бачення ключових проблем інституційного забезпечення європейської інтеграції, та висвітлено можливі шляхи його вдосконалення. В процесі підготовки аналітичної доповіді використано досвід країн Центральної та Східної Європи щодо вирішення інституційних питань реалізації європейської політики. У роботі круглого взяли участь близько 70 спеціалістів з відповідної проблематики, зокрема: народні депутати – О. Зарубінський – в.о. Голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, Г. Удовенко – Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Радник Прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Г. Немиря; радник Посольства Словацької Республіки в Україні п. Роман Супек, радник-посланник Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні п. Йоханнес Регентбрехт, другий секретар Посольства Королівства Швеція в Україні п. Бйорн Фагербер; Заступник керівника Департаменту європейської і євроатлантичної інтеграції Секретаріату Президента України В. Трюхан; представники Міністерства закордонних справ (начальник Управління європейської інтеграції І. Дір), Міністерства юстиції (Керівник Управління з питань acquis communautaire Департаменту з питань адаптації законодавства О. Омельченко), Міністерства економіки та з питань європейськї інтеграції (заступник начальника Управління європейської інтеграції Л. Журавльова), провідні вітчизняні експерти (І. Коліушко, В. Нанівська, Д. Луценко, Г. Друзенко) та ін. Модераторами круглого столу виступили Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив І. Когут та експерт Лабораторії Г. Асланян. Участь у відкритті та закритті заходу взяли в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції О. Зарубінський та Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера п. Ральф Ваксмут. Під час обговорення більшість учасників круглого столу погодилися, що головною проблемою системи інституційного забезпечення європейської інтеграції України залишається відсутність ефективної координації в цій сфері, недостатнє кадрове забезпечення процесу європейської інтеграції (особливо у сфері адаптації законодавства), а створена в період 1998-2004 років система виявила свою неефективність і потребує суттєвого вдосконалення. Як слушно висловився народний депутат О. Зарубінський, на теперішньому етапі акцент повинен ставитися не на кількості органів, відповідальних за європейську інтеграцію України, а на створені чіткої системи взаємодії між “низовими” відомствами за умови забезпечення ефективної координації їх діяльності. І. Дір відзначив, що досі в Україні органи, відповідальні за європейську інтеграцію, створювалися “окремо під кожне завдання”. Крім того, планування євроінтеграційної політики відбувалося “за залишковим принципом”. Досить схожими були й висновки Г. Друзенка, який зауважив, що за рівнем інституційного забезпечення європейської інтеграції Україна істотно відстає від країн Центральної Європи та Туреччини. Найбільш гостра дискусія під час круглого столу розгорнулася з приводу подальшої перспективи розбудови інституційних механізмів впровадження європейської політики, зокрема, щодо необхідності створення спеціалізованого органу виконавчої влади в цій сфері. Поряд з позицією І. Коліушка про потребу в такому органі прозвучала думка Г. Немирі щодо недоцільності нагромадження додаткових структур, відповідальних за вироблення та реалізацію європейської політики. На думку останнього, раціональним виходом з теперішньої ситуації є розформування неефективних органів та розширення відповідних повноважень органів, які було створено згідно з Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Водночас, думки учасників дискусії співпали щодо необхідності передачі головних координаційних повноважень з питань європейської політики Кабінету Міністрів України за умови здійснення особистого контролю за ефективністю діяльності зазначених структур Прем’єр-міністром. Серед іншого, можна відмітити думки учасників щодо необхідності інституційного забезпечення процесу інформування української громадськості щодо стану відносин з ЄС та можливих наслідків, що очікують на нашу державу за умови поглиблення двостороннього співробітництва. Узагальнивши позиції учасників круглого столу, можна зробити наступні висновки: 1. Функціонування низки структур у галузі європейської інтеграції, створених свого часу згідно з Указами Президента України (Державна рада з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України, Уповноважений України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу), видається сьогодні недоцільним. 2. Питання створення єдиної координаційної структури, яка формувала би стратегію відносин України з ЄС та відповідала би за ефективність її впровадження, досі залишається актуальним. Причому, таке утворення має діяти на базі органів виконавчої влади, а саме – Кабінету Міністрів України. Крім того, слід ґрунтовно проаналізувати роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади з питань європейської політики з метою визначення проблем з інституційним забезпеченням на «низовому» рівні. 3. Необхідно розширити компетенцію Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції з метою забезпечення належного парламентського контролю за впровадженням європейської політики. 4. В Україні має бути створено ефективний механізм інформування громадськості щодо питань європейської інтеграції. Матеріали круглого столу буде опубліковано у черговому номері журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”, який розповсюджуватиметься серед народних депутатів України, державних та недержавних інституцій, що займаються питаннями європейської інтеграції, посольств європейських країн, найбільших бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів. Це сприятиме ознайомленню з ідеями та думками, що пролунали на заході, серед широкого кола громадськості, осіб, відповідальних за формування та втілення державної політики у відповідній сфері. - [Експертний клуб Часопису Парламент щодо проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України»](https://www.parlament.org.ua/news/ekspertnyj-klub-chasopysu-parlament-shhodo-proektu-zakonu-ukrayiny-pro-vybory-narodnyh-deputativ-ukrayiny/) - 5 липня 2005 року в УНІАН відбувся Експертний клуб Часопису ПАРЛАМЕНТ в якому взяли участь представники Лабораторії законодавчих ініціатив, Українського незалежного центру політичних досліджень, Миколаївського обласного комітету «Правозахист-1». Під час заходу було обговорено результати проекту, який здійснювався у рамках програми Дому Свободи “Участь громадян у виборчих процесах України”, що фінансується АМР США. Було обговорено проект Закону України «Про вибори народних депутатів України» (реєстр. № 6531-2), який Верховна Рада України планувала розглянути у другому читанні та в цілому 06 липня 2005 року. Під час заходу експерти дали фахову оцінку ключовим позитивам і негативам проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України» (реєстр. № 6531-2). Вони відзначили, що у законопроекті «Про вибори народних депутатів України» закладено дієві механізми запобігання багатьом з тих порушень виборчого законодавства, які мали місце під час перших двох турів президентських виборів 2004 року. У той же час, на думку експертів, ряд положень законопроекту «Про вибори народних депутатів України» потребують ґрунтовного доопрацювання перед його прийняттям як Закону, зокрема – в частині регулювання передвиборної агітації, складання і уточнення списків виборців, забезпечення прозорості фінансування виборів за рахунок коштів виборчих фондів. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис Ковриженко, звернув увагу також на той факт, що за порушення більше 60 вимог і заборон законопроекту №6531-2 не передбачено будь-якої відповідальності, що не сприятиме їхньому дотриманню та виконанню під час наступних виборчих перегонів. Крім того, експертами було презентовано розроблені ними пропозиції щодо удосконалення положень проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України», які були подані до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на етапі підготовки документу до другого читання, а також рекомендації уряду щодо мінімізації впливу адміністративного ресурсу та технологій, що розпалюють суспільне протистояння. Зокрема, експертами було рекомендовано внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності за порушення виборчого законодавства, провести чітке законодавче розмежування між офіційними повідомленнями про діяльність кандидатів, передвиборною агітацією та політичною рекламою, уточнити процедуру формування виборчих комісій. Низка рекомендацій стосувалась зменшення масштабів застосування т. зв. «адміністративного ресурсу» під час наступних виборів, удосконалення процедури складання і уточнення списків виборців. В цілому експерти наголосили на необхідності прийняття законопроекту № 6531-2 до закриття поточної сесії Верховної Ради України з урахуванням пропозицій незалежних аналітичних центрів, поданих до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Детальнішу інформацію про учасників заходу розміщено тут. - [Круглий стіл “Рік до парламентських виборів 2006: ключові проблеми виборчого закону”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-rik-do-parlamentskyh-vyboriv-2006-klyuchovi-problemy-vyborchogo-zakonu/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Інститутом виборчого права за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Американської Асоціації Юристів/Правової ініціативи у Центральній та Східній Європі (ABA/CEELI) 29 березня 2005 року провели круглий стіл “Рік до парламентських виборів – 2006: ключові проблеми виборчого Закону”. Під час заходу обговорювали наступні питання: основні недоліки Закону України “Про вибори народних депутатів України” у контексті досвіду попередніх виборів удосконалення виборчого законодавства: баланс необхідного, бажаного та реального Практика застосування положень Закону України “Про вибори Президента України” у ході підготовки та проведення виборів глави держави у 2004 році засвідчила потребу у суттєвому удосконаленні Закону України «Про вибори народних депутатів України», зокрема – в частині удосконалення процедури формування виборчих комісій, оскарження рішень, дій та бездіяльності, пов’язаних з виборами, забезпечення рівних умов у здійсненні передвиборної агітації для кандидатів, прозорості фінансування виборів, встановлення відповідальності за виборчі порушення тощо. Особливої актуальності ці питання набувають у зв’язку з невпинним наближенням виборів 2006 року. Тому, одне з основних завдань круглого столу – визначення переліку проблем виборчого законодавства, які потребують нагального врегулювання, та тих, які можуть бути вирішені у віддаленій перспективі. Участь у заході взяли народні депутати України, представники уряду, Центральної виборчої комісії, іноземних представництв та посольств, політичних партій та громадських організацій, вітчизняні та зарубіжні експерти – науковці та практики – з питань виборчого права та виборчого процесу. За додатковою інформацією (стенограма, фотографії) звертайтеся за телефоном: 238 24 69 (контактні особи – Наталя Синьоока та Дмитро Опанасенко) або електронною поштою: info@laboratory.kiev.ua. Матеріали круглого столу розміщені тут. Круглий стіл відбувся у приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Садова 3а, (кім. 416). - [Круглий стіл “План дій Україна – Європейський Союз та його законодавча імплементація”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-plan-dij-ukrayina-yevropejskyj-soyuz-ta-jogo-zakonodavcha-implementacziya/) - 10 березня 2005 року у Верховній Раді України відбувся круглий стіл, організований громадською організацією “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Захід було присвячено підписанню 21 лютого цього року Плану дій Україна – Європейський Союз (ПД), що має стати головним орієнтиром нашої держави у її відносинах із європейськими партнерами на найближчі три роки. Основна увага учасників круглого столу була зосереджена на оцінці сучасного стану українського законодавства на предмет відповідності його вимогам, передбаченим у ПД, визначенні головних напрямів подальшої законодавчої роботи, її належної організації, питаннях двостороннього співробітництва задля ефективної імплементації положень ПД, а також на перспективі подальшої співпраці України з Європейським Союзом за умови досягнення суттєвого прогресу у його виконанні. На обговорення учасників круглого столу було винесено наступні питання: – Проблемні аспекти законодавчої імплементації Плану дій Україна – ЄС – Імплементація Плану дій Україна – ЄС як передумова переходу до інтеграційного формату двосторонніх відносин Експертами Лабораторії було підготовлено аналітичні матеріали, в яких розкрито бачення ключових проблем, що можуть постати перед Україною в процесі законодавчої імплементації Плану дій, та висвітлено можливі шляхи подальшого розвитку відносин з Європейським Союзом у рамках програми “Ширша Європа – сусідство”. Серед іншого, учасникам круглого столу було запропоновано останні числа журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”, з аналізом головних напрямів законодавчої роботи в окремих галузях державної політики, про які йдеться в ПД. У роботі круглого взяли участь близько 90 спеціалістів із відповідної проблематики, зокрема: народні депутати – (О.Зарубінський – Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, С. Шевчук – член Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, В. Хара – Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці ), Надзвичайний та Повноважний Посол Французької Республіки в Україні п. Філіп де Сюремен, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні п. Йон-Крістер Оландер, радник-посланник Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні п. Йоханнес Регентбрехт, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні Роман Ковальчук, консул Італійської Республіки Джузеппе Тамбарделла, політичний аналітик Представництва Європейської Комісії в Україні Крістоф Сауренбах, радник Посольства Королівства Нідерландів в Україні Марі Флоранс Ван Ес, представники Міністерства закордонних справ (начальник Управління європейської інтеграції І. Дір), Міністерства юстиції (Директор Департаменту з питань адаптації законодавства О. Зеркаль), Міністерства економіки та з питань європейськї інтеграції (Перший заступник міністра В. Пятницький), Міністерства з питань промислової політики (Заступник Директора Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків І. Бессонов), Міністерства праці та соціальної політики (Заступник начальника Управління міжнародних зв’язків В. Пуцова), директор Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства Йоханнес Пост, провідні вітчизняні експерти (І. Коліушко, В. Нанівська, Д. Луценко, І. Солоненко) та ін. Модераторами круглого столу виступили Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції О. Зарубінський та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив І. Когут. Участь у відкритті та закритті заходу взяв також Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера п. Ральф Ваксмут. Під час обговорення більшість учасників круглого столу погодилися, що План дій Україна – ЄС є вибором самої України та відповідає її національним інтересам. Попри наявність в Україні політичної волі до якомога швидшого поступу в напрямі європейської інтеграції було відзначено недостатню готовність нашої держави на теперішньому етапі до повноцінної роботи по реалізації положень Плану дій, що пов’язано з відсутністю належної інституційної бази, а також недостатньою кількістю фахівців з окремих питань, передбачених документом. Як слушно висловився народний депутат С. Шевчук, на теперішньому етапі інтеграції України до Європейського Союзу акцент повинен ставитися не на зовнішніх відносинах. За його словами, “нам потрібно самокритично визнати, що всередині України робиться дуже мало реальних кроків у напрямі Європейського Союзу”. Пан Йоханнес Регентбрехт відзначив, що досі в Україні відсутні графіки впровадження Плану дій, галузеві плани, не визначено організаційну схему розподілу повноважень в уряді щодо виконання європейських завдань, та висловив сподівання щодо створення єдиного центру прийняття рішень. Досить схожими були й висновки В. Нанівської, яка вважає, що ми намагаємося “створити конвеєр” моніторингу виконання Плану дій, навіть не створивши належного “конвеєру” його виконання. Найбільш гостра дискусія під час круглого столу розгорнулася з приводу подальшої перспективи відносин України з ЄС, зокрема, щодо можливості надання нашій державі перспективи членства за умови належного виконання нею Плану дій. Учасниками обговорення, що представляли різні країни-члени Євросоюзу, було чітко артикульовано позиції своїх урядів щодо темпів зближення України з ЄС. Однак, вони виявили спільну позицію з приводу необхідності попереднього досягнення нашою державою істотного прогресу в галузі імплементації Плану дій. Попри деякі протиріччя з приводу майбутнього відносин України та ЄС, більшість учасників круглого столу мали спільне бачення концепції цього документа, що зводилися до необхідності максимальної конкретизації його положень задля можливості подальшої оцінки успішності його виконання. Проте досить серйозною була критика учасників круглого столу з приводу режиму секретності, в якому відбуваються переговори щодо укладення Плану дій. Серед іншого, можна відмітити думки учасників щодо необхідності належного інформування української громадськості щодо стану відносин з ЄС та можливих наслідків, що очікують на нашу державу за умови поглиблення двостороннього співробітництва. На думку пана Йона-Крістера Оландера, українській владі слід досягти суспільного консенсусу щодо можливості інтеграції України до ЄС, а також постійно підтримувати у своїх громадян бажання інтегруватися до Євросоюзу. Узагальнивши позиції учасників круглого столу, можна зробити наступні висновки: 1. Вимоги, встановлені Планом дій, відповідають національним інтересам України та головним напрямам здійснення внутрішніх перетворень у нашій державі. 2. Найближчим часом необхідно перейти до безпосереднього виконання Плану дій Україна – ЄС та, відповідно, термінової розробки галузевих планів-графіків, які містили б конкретні заходи, чіткі строки та критерії оцінки успішності виконання завдань, передбачених Планом дій (оскільки він встановлює лише загальні пріоритети подальшої роботи). 3. Необхідно забезпечити парламентові й незалежним аналітичним центрам активну роль у процесі розробки планів-графіків, конкретних законодавчих ініціатив та контролю за виконанням Плану дій. 4. Цілком реальною виглядає перспектива визнання західними партнерами євроінтеграційних намірів України, за умови успішного виконання нею Плану дій. Матеріали до круглого столу розміщено тут. - [Робоча група: „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента і механізми їх врегулювання”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-grupa-problemy-zdijsnennya-kontrolyu-za-finansuvannyam-vyboriv-prezydenta-i-mehanizmy-yih-regulyatsii/) - 2 березня 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції громадських організацій „Свободи вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента і механізми їх врегулювання”. Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, інші експерти з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій. На обговорення учасників семінару було винесено два питання: Державний та громадський контроль за фінансуванням виборчих кампаній: проблеми ефективності та шляхи удосконалення Основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” Поряд з цим експертами було обговорено питання здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній за рахунок коштів Державного бюджету. Суть винесених на обговорення проблемних питань та можливі механізми їх законодавчого врегулювання було висвітлено у відповідному дослідженні, підготовленому експертами Антикорупційного Комітету Коаліції НДО „Свобода вибору” та Лабораторії законодавчих ініціатив і які були поширені серед запрошених до участі в обговоренні експертів до проведення заходу. Презентація результатів дослідження була здійснена експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком. Текст матеріалів підготовлених Лабораторією законодавчих ініціатив (English version of discussion points). Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів наголосив на тому, що основною причиною складності проведення громадського контролою за фінансуванням виборчих кампаній є недосокналість чинного виборчого законодавства. Заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський погодився з тим, що фінансування виборчих кампаній в Україні в значній мірі перебуває „в тіні” і його обсяг встановити складно. Поряд з цим він заперечив необхідність посилення державного контролю за фінансуванням виборчих кампаній, оскільки закріплення відповідних положень у виборчому законодавстві може призвести до однобічного їх застосування до опозиційних кандидатів. Натомість Ю. Ключковський запропонував зробити більш доступними до виборців результати громадського аудиту фінансування виборів. Позиція Ю.Ключковського була підтримана експертом проекту „Вибори та політичні процеси” Володимиром Ковтунцем та експертом Американської правничої асоціації Євгеном Радченком. Зокрема, Є.Радченко погодився з тим, що покладення на Державну податкову адміністрацію додаткових контрольних повноважень в умовах вибіркового застосування законодавства органами державної влади може підвищити прозорість фінансування виборів, але одночасно позбавить джерел фінансування опозиційні політичні сили. Головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін визнав за доцільне запровадити обов’язковий незалежний фінансовий аудит кандидатів, який би здійснювався з моменту відкриття рахунку виборчого фонду і до завершення передвиборної агітації. Експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець та Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів відзначили, що суттєвому удосконаленню контролю за фінансуванням виборчих кампаній сприяло б позбавлення осіб, які не є учасниками виборчого процесу, права здійснення фінансування виборчих кампаній конкретних кандидатів за власні кошти та від власного імені. В.Ковтунець при цьому виступив за те, щоб дозволити таке фінансування лише за умови згоди самого кандидата, виборча кампанія якого фінансується. Загалом, більшість експертів погодилась з тим, що найближчим часом запровадити дієві механізми здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній не видається можливим. Доцільно вести мову про конкретизацію термінів і понять, які вживаються у чинному законодавстві з метою підвищення ефективності громадського моніторингу фінансування виборчих кампаній. В процесі обговорення питання про основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” думки присутніх щодо механізмів його вирішення на законодавчому рівні розійшлися. Юрій Ключковський, зокрема, не підтримав доцільність внесення змін до законодавства, спрямованих на удосконалення правових норм, які встановлюють вимоги до змісту фінансових звітів кандидатів. Інші експерти погодились з доцільністю зазначення у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів відомостей про осіб, які здійснили внески до виборчих фондів у випадках, якщо відповідний внесок перевищив певну межу (наприклад, 50% від дозволеного розміру внесків). Юрій Кугаткін відзначив, що доцільно було б на законодавчому рівні обмежити максимальний розмір внесків політичних партій до виборчих фондів, оскільки насьогодні частка внесків громадян у загальному обсязі надходження коштів на рахунок виборчого фонду є незначною. За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших виборчих законів: 1. Конкретизувати окремі поняття виборчого законодавства (такі, наприклад, як „пряма політична реклама”, „непряма політична реклама” тощо), удосконалити процедуру оприлюднення, змісту фінансових звітів політичних партій (у фінансових звітах має бути відображена інформація про осіб, що здійснили внески до виборчих фондів). 2. Врегулювання інших проблем, пов’язаних зі здійсненням контролю за фінансуванням виборів (наприклад, питання про доцільність заборони фінансування виборчих кампаній третіми особами від власного імені та за власні кошті (крім фізичних осіб, оскільки встановлення такої заборони суперечило б Конституції), доцільність запровадження незалежного аудиту фінансових звітів кандидатів можуть бути вирішені лише у майбутньому) – відкласти на майбутнє. Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. Матеріали робочої групи - [Круглий стіл “Напрями забезпечення прозорості фінансування виборів в контексті нового закону про вибори Президента України”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-napryamy-zabezpechennya-prozorosti-finansuvannya-vyboriv-v-konteksti-novogo-zakonu-pro-vybory-prezydenta-ukrayiny/) - Громадська організація “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Коаліцією громадських організацій “Свобода вибору”, Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інститутом виборчого права 29 березня 2004 року (понеділок) провели круглий стіл на тему: “Напрями забезпечення прозорості фінансування виборів в контексті нового закону про вибори Президента України”. На обговорення виносились наступні питання: – Формування та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти – Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента – Відповідальність за порушення у сфері фінансування виборів Президента – Політична реклама і рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ Протягом лютого-березня було проведено чотири робочі групи під час яких було обговорено найбільш проблемні аспекти вищезазначених тем. Круглий стіл проводився з метою підведення підсумків попередніх заходів та напрацювання чітких висновків. Матеріали до круглого столу дивись тут. У заході взяли участь народні депутати України, представники Центральної виборчої комісії, представники провідних аналітичних центрів та ЗМІ. Захід відбувся в приміщенні комітетів Верховної Ради України за адресою м. Київ, вул. Садова, 3, к. 412 з 14.00 до 16.00. За детальнішою інформацією звертайтесь за телефоном (044) 238 24 69 або електронною поштою за адресою info@laboratory.kiev.ua. # # - [Робоча група: “Проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-grupa-problemni-aspekty-vidpovidalnosti-za-porushennya-u-sferi-finansuvannya-peredvybornoyi-agitacziyi/) - 11 березня 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції громадських організацій „Свободи вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації”. Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Борис Беспалий, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, інші експерти з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій. На обговорення учасників семінару було винесено три питання: Основні проблеми відповідальності за порушення вимог виборчого законодавства Проблема адекватності санкцій вчиненим порушенням у сфері фінансування виборчих кампаній, доцільність звуження підстав для скасування рішень про реєстрацію кандидатів та розширення підстав для адміністративної відповідальності Шляхи удосокналення інституту відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації Суть винесених на обговорення проблемних питань та можливі механізми їх законодавчого врегулювання було висвітлено у відповідному дослідженні, підготовленому експертами Антикорупційного Комітету Коаліції НДО „Свобода вибору” та Лабораторії законодавчих ініціатив і які були поширені серед запрошених до участі в обговоренні експертів до проведення заходу. Текст матеріалів підготовлених Лабораторією законодавчих ініціатив (English version of discussion points). Презентація результатів дослідження була здійснена експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком. Він, зокрема, відзначив, що чинне законодавство України визначає достатньо широкий перелік порушень, за які встановлено санкції, неадекватні рівню суспільної небезпечності порушень. Причому основною санкцією, яка застосовується до порушників, є скасування реєстрації кандидатів (т.зв. конституційно-правова відповідальність), тоді як потенціал інституту адміністративної відповідальності в праві України використано далеко не в повній мірі. Ця теза була підтримана Головним консультантом контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрієм Кугаткіним. Експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, проаналізувавши досвід країн Центральної та Східної Європи у вирішенні проблем, винесених на обговорення учасників семінару, дійшов висновку про те, що оптимальним видом покарання за порушення фінансування виборчих кампаній було б адміністративне стягнення у вигляді штрафу, кратного сумі перерахованих коштів. Народні депутати Борис Беспалий та Юрій Ключковський наголосили на тому, що застосування стягнень у вигляді штрафів ускладнюється недосконалістю передбаченого законодавством порядку складання протоколів про адміністративні правопорушення. Юрій Ключковський виступив за те, щоб більшість порушень виборчого законодавства мало наслідком не скасування реєстрації кандидатів, а політичну відповідальність (громадський осуд тощо). Експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець виступив за те, щоб санкції у вигляді штрафів, кратних сумі перерахованих коштів застосовувались до осіб, які здійснюють фінансування передвиборної агітації від власного імені, за власний рахунок та без формального дозволу кандидата. В інших випадках, на його думку, має застосовуватись політична відповідальність, а не конституційно-правова у вигляді скасування рішення про реєстрацію кандидата. За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших законів: 1. На законодавчому рівні слід провести відмежування між підкупом та діянями, які можуть бути віднесені до легальних способів ведення передвиборної агітації. Необхідно заборонити проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах товарів (крім друкованої продукції, друкованих матеріалів та значків, спеціально виготовлених для передвиборної кампанії), послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей та передбачити адміністративну відповідальність у вигляді шрафу за порушення відповідних забороняючих приписів. 2. Необхідно звузити перелік порушень встановленого порядку фінансування виборчих кампаній, які можуть бути підставою для скасування рішень про реєстрацію кандидатів, за рахунок відповідного розширення переліку порушень, вчинення яких є підставою для накладення на винних осіб стягнень у вигляді штрафу. Санкції за порушення відповідних положень законодавства фізичними особами необхідно встановити у Кодексі про адміністративні правопорушення, юридичними – у самих виборчих законах. Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. - [Робоча група: „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента і механізми їх врегулювання”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-grupa-problemy-zdijsnennya-kontrolyu-za-finansuvannyam-vyboriv-prezydenta-i-mehanizmy-yih-vregulyuvannya/) - 2 березня 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції громадських організацій „Свободи вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента і механізми їх врегулювання”. Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, інші експерти з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій. На обговорення учасників семінару було винесено два питання: Державний та громадський контроль за фінансуванням виборчих кампаній: проблеми ефективності та шляхи удосконалення Основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” Поряд з цим експертами було обговорено питання здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній за рахунок коштів Державного бюджету. Суть винесених на обговорення проблемних питань та можливі механізми їх законодавчого врегулювання було висвітлено у відповідному дослідженні, підготовленому експертами Антикорупційного Комітету Коаліції НДО „Свобода вибору” та Лабораторії законодавчих ініціатив і які були поширені серед запрошених до участі в обговоренні експертів до проведення заходу. Презентація результатів дослідження була здійснена експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком. Текст матеріалів підготовлених Лабораторією законодавчих ініціатив (English version of discussion points). Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів наголосив на тому, що основною причиною складності проведення громадського контролою за фінансуванням виборчих кампаній є недосокналість чинного виборчого законодавства. Заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський погодився з тим, що фінансування виборчих кампаній в Україні в значній мірі перебуває „в тіні” і його обсяг встановити складно. Поряд з цим він заперечив необхідність посилення державного контролю за фінансуванням виборчих кампаній, оскільки закріплення відповідних положень у виборчому законодавстві може призвести до однобічного їх застосування до опозиційних кандидатів. Натомість Ю. Ключковський запропонував зробити більш доступними до виборців результати громадського аудиту фінансування виборів. Позиція Ю.Ключковського була підтримана експертом проекту „Вибори та політичні процеси” Володимиром Ковтунцем та експертом Американської правничої асоціації Євгеном Радченком. Зокрема, Є.Радченко погодився з тим, що покладення на Державну податкову адміністрацію додаткових контрольних повноважень в умовах вибіркового застосування законодавства органами державної влади може підвищити прозорість фінансування виборів, але одночасно позбавить джерел фінансування опозиційні політичні сили. Головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін визнав за доцільне запровадити обов’язковий незалежний фінансовий аудит кандидатів, який би здійснювався з моменту відкриття рахунку виборчого фонду і до завершення передвиборної агітації. Експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець та Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів відзначили, що суттєвому удосконаленню контролю за фінансуванням виборчих кампаній сприяло б позбавлення осіб, які не є учасниками виборчого процесу, права здійснення фінансування виборчих кампаній конкретних кандидатів за власні кошти та від власного імені. В.Ковтунець при цьому виступив за те, щоб дозволити таке фінансування лише за умови згоди самого кандидата, виборча кампанія якого фінансується. Загалом, більшість експертів погодилась з тим, що найближчим часом запровадити дієві механізми здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній не видається можливим. Доцільно вести мову про конкретизацію термінів і понять, які вживаються у чинному законодавстві з метою підвищення ефективності громадського моніторингу фінансування виборчих кампаній. В процесі обговорення питання про основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” думки присутніх щодо механізмів його вирішення на законодавчому рівні розійшлися. Юрій Ключковський, зокрема, не підтримав доцільність внесення змін до законодавства, спрямованих на удосконалення правових норм, які встановлюють вимоги до змісту фінансових звітів кандидатів. Інші експерти погодились з доцільністю зазначення у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів відомостей про осіб, які здійснили внески до виборчих фондів у випадках, якщо відповідний внесок перевищив певну межу (наприклад, 50% від дозволеного розміру внесків). Юрій Кугаткін відзначив, що доцільно було б на законодавчому рівні обмежити максимальний розмір внесків політичних партій до виборчих фондів, оскільки насьогодні частка внесків громадян у загальному обсязі надходження коштів на рахунок виборчого фонду є незначною. За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших виборчих законів: 1. Конкретизувати окремі поняття виборчого законодавства (такі, наприклад, як „пряма політична реклама”, „непряма політична реклама” тощо), удосконалити процедуру оприлюднення, змісту фінансових звітів політичних партій (у фінансових звітах має бути відображена інформація про осіб, що здійснили внески до виборчих фондів). 2. Врегулювання інших проблем, пов’язаних зі здійсненням контролю за фінансуванням виборів (наприклад, питання про доцільність заборони фінансування виборчих кампаній третіми особами від власного імені та за власні кошті (крім фізичних осіб, оскільки встановлення такої заборони суперечило б Конституції), доцільність запровадження незалежного аудиту фінансових звітів кандидатів можуть бути вирішені лише у майбутньому) – відкласти на майбутнє. Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. - [Робоча група на тему: “Надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів у президенти: актуальні проблеми та шляхи удосконалення”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-grupa-na-temu-nadhodzhennya-ta-vykorystannya-koshtiv-vyborchyh-fondiv-kandydativ-u-prezydenty-aktualni-problemy-ta-shlyahy-udoskonalennya/) - 20 лютого 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції „Свобода вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти: актуальні проблеми та шляхи удосконалення”. На обговорення виносилось наступні 3 питання: Доцільність запровадження обмежень на розмір виборчих фондів кандидатів у Президенти Визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів Проблеми забезпечення прозорості витрат на виборчу кампанію Матеріали для обговорення до першого заходу розміщено тут (English version of discussion points). Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О Разумкова Олександр Литвиненко, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, інші фахівці з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій. У своїй доповіді заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський наголосив на необхідності скасування обмежень ліміту витрат коштів виборчих фондів кандидатів на загальнодержавних та місцевих виборах. Ця теза загалом була підтримана іншими учасниками дискусії. Проти такої ідеї виступив лише головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін. Свою позицію він аргументував зокрема тим, що, по-перше, обмеження граничного розміру витрат закріплені на законодавчому рівні у переважній більшості країн Європи, по-друге, наявність відповідного обмеження запобігає виникненню ситуації, за якої обсяг витрачених на виборчу кампанію коштів стає вирішальним чинником перемоги кандидата на виборах. Однак ці аргументи підтримки серед присутніх на семінарі не знайшли, оскільки досвід попередніх парламентських виборів засвідчив, що обсяг витрачених на вибори коштів суттєво не впливає на електоральні уподобання виборців. Крім того, як відзначив експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О Разумкова Олександр Литвиненко, наявність відповідних обмежень є одним з дієвих важелів тиску влади на опозиційних кандидатів – перевищення граничного обсягу витрат на вибори є підставою для скасування реєстрації кандидатів. Що стосується проблеми визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів, то експертами було висловлено різні підходи до її розв’язання. Експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком було запропоновано дозволити фінансування виборів за рахунок коштів не лише партій, що висунули кандидатів, та громадян, але і юридичних осіб. При цьому пропонувалось суттєво збільшити передбачений законодавством граничний розмір відповідних внесків, а також заборонити фінансування виборчих кампаній третіми особами (юридичними) від власного імені та за власний рахунок. Теза про доцільність встановлення заборони на фінансування виборів третіми особами була підтримана експертом проекту „Вибори та політичні процеси” Володимиром Ковтунцем, який, крім того, запропонував передбачити у законодавстві адміністративну відповідальність у вигляді штрафів у розмірі, кратному сумі забороненого фінансування. Проти ідеї надання дозволу на фінансування виборчих кампаній юридичним особам висловився Юрій Ключковський. Головним його аргументом стала теза про те, що запровадження такого підходу дозволило б податковим органам здійснювати тиск на ті підприємства, які фінансують опозиційних кандидатів. В той же час, у разі звуження обсягу владних повноважень податкових органів, можливість надання дозволу на здійснення внесків до виборчих фондів юридичним особам Юрій Ключковський не виключив. Висловлюючи своє ставлення до піднятої проблеми Юрій Кугаткін відзначив, що надання юридичним особам права фінансування виборчих кампаній породжує низку проблем у застосуванні законодавства про оподаткування (невирішеними у такому випадку залишаються питання про можливість віднесення внеску на валові витрати пожертвувача, звільнення операцій з купівлі товарів, робіт та послуг за рахунок таких внесків від оподаткування податком на додану вартість (VAT) тощо. В процесі обговорення питання про можливі законодавчі механізми забезпечення прозорості витрат на вибори, всі присутні погодились з тим, що повністю врегулювати цю проблему шляхом законодавчих змін неможливо. Доцільно вести мову лише про часткове підвищення рівня прозорості витрат. За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших виборчих законів: Скасувати ліміт витрат на виборчу кампанію В частині визначення оптимального розміру внесків до виборчих фондів – підвищити граничний розмір внесків у декілька десятків разів (оптимальний варіант – 85 000 грн. (16 000 USD) від одного пожертвувача На нинішньому етапі доцільно зберегти існуючі джерела фінансування виборчих кампаній (тобто, – внески громадян та партій, що висунули кандидатів). З поступовим обмеженням повноважень податкових органів, які використовуються для протиправного впливу на пожертвувачів коштів для кандидатів від опозиції – встановити заборону на фінансування виборів за рахунок коштів третіх осіб та адекватні санкції за її порушення. Забезпечити підвищення прозорості витрат насамперед шляхом законодавчого визначення тих ключових понять передвиборної агітації, невизначеність яких зумовлює розвиток тіньового фінансування виборів. Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”. ПЛАН РОБОЧИХ ЗУСТРІЧЕЙ Лабораторії законодавчих ініціатив спільно з Коаліції громадських організацій “Свобода вибору”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” 1. „Формування та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти: актуальні проблеми та шляхи удосконалення” Дата проведення: 20 лютого 2004 року Перелік питань для обговорення: · Доцільність запровадження обмежень на розмір виборчих фондів кандидатів у Президенти · Визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів · Проблеми забезпечення прозорості витрат на виборчу кампанію 2. „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів президента і механізми їх врегулювання” Дата проведення: 02 березня 2004 року Перелік питань для обговорення: · Державний та громадський контроль за фінансуванням виборчих кампаній: проблеми ефективності та шляхи удосконалення · Основні вимоги до змісту фінансових звітів кандидатів, що мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” 3. „Проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері фінансування виборів Президента” Дата проведення: 11 березня 2004 року Перелік питань для обговорення: · Основні проблеми відповідальності за порушення вимог виборчого законодавства · Проблема адекватності санкцій вчиненим порушенням у сфері фінансування виборчих кампаній, доцільність звуження підстав для скасування рішень про реєстрацію кандидатів та розширення підстав для адміністративної відповідальності · Шляхи удосокналення інституту відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації 4. „Політична реклама і рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ: шляхи удосконалення правового регулювання” Дата проведення: 23 березня 2004 року Перелік питань для обговорення: · Проблеми законодавчого визначення поняття політичної реклами · Рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ: проблеми та шляхи врегулювання 5. „Виборчі фінанси: пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства” (підсумкова експертна фокус-група) Дата проведення: 29 березня 2004 року Зміст: · Напрацювання концептуальних засад законодавчих змін в частині регулювання фінансування виборів. - [Семінар “Фінансування політичної діяльності: проблеми законодавчого регулювання”](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-finansuvannya-politychnoyi-diyalnosti-problemy-zakonodavchogo-regulyuvannya/) - 20 травня (вівторок) 2003 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Інститутом виборчого права, проектом “Вибори та політичні процеси” та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні у Верховній Раді України було проведено круглий стіл присвячений обговоренню можливих шляхів фінансування діяльності політичних партій та виборчих процесів. Перша частина заходу мала на меті проаналізувати шляхи державного фінансування діяльності політичних партій, можливості прозорого фінансування політичної діяльності в умовах несталої демократії, забезпечення належного контролю у цій сфері. Друга частина – була присвячена питанню правового регулювання та моніторингу фінансування виборчих кампаній. Експертами Лабораторії було підготовано експертно-аналітичні матеріали, які включали: проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій” (включно із пояснювальною запискою та основними положеннями у запитаннях та відповідях), аналітичні статті щодо іноземного досвіду у сфері фінансування політичної діяльності, а також допоміжні матеріали, як-от: Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи 1516 (2001) щодо фінансування політичних партій; Правила щодо фінансування політичних партій, прийняті Венеціанською Комісією; Закон України “Про політичні партії в Україні” № 2365-III від 05.04.2001 р. тощо. Проведення круглого столу мало на меті налагодження діалогу між політиками та експертами. У його роботі взяли участь народні депутати України – Василь ОНОПЕНКО, Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Ігор ГРИНІВ, Анатолій ОРЖАХОВСЬКИЙ, Борис БЕСПАЛИЙ; українські та іноземні експерти з питань фінансування політичної діяльності (зокрема, Девід КОПЕРШМІДТ, керівник проекту “Вибори та політичні процеси”; Марчін ВАЛЄЦКІ, Коледж св. Антонія, Оксфордський університет, Інститут суспільних відносин, Варшава; Ігор КОЛІУШКО – Центр політико-правових реформ; Ростислав ПАВЛЕНКО – директор Школи політичної аналітики та інші). Загалом у заході взяло участь близько семидесяти осіб. Модератором круглого столу виступив Ігор КОГУТ (Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив) та Олександр БАРАБАШ (експерт проекту “Вибори та політичні процеси”). Відкривали захід Василь ОНОПЕНКО (народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики), Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, (народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права), Олександр ПІСКУН (Агентство США з міжнародного розвитку), Девід КУПФЕРШМІДТ (керівник проекту “Вибори та політичні процеси”) та Манфред ЛОМАНН (Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні). Вони наголосили на значній актуальності зазначеної теми. Зокрема, Юрій Ключковський зазначив, що “запровадження державного бюджетного фінансування партій є чи не єдиним шляхом прозорого фінансування політичних партій”. Манфред Ломанн у своєму виступі наголосив, що “врегулювання питання фінансування політичних партій потребує запровадження прозорого й ефективного законодавчого механізму, який би запобігав корупції в політиці”. У першій частині заходу (щодо проблеми фінансування політичних партій) з доповідями виступали: Ігор ГРИНІВ (народний депутат України), Анатолій РОМАНЮК (професор, Львівський національний університет ім. І.Франка), Марчін ВАЛЄЦКІ (Коледж св. Антонія, Оксфордський університет, Інститут суспільних відносин, Варшава), Томас ЛЕНК (1-ий секретар Посольства Німеччини в Україні). Ігор Гринів у своїй доповіді наголосив на позивних наслідках запровадження часткового державного фінансування політичних партій, зокрема це: збільшення суспільного контролю над державою внаслідок підвищення ролі опозиційних політичних партій та політичних партій взагалі; зростання кількості саме ідеологічних партій, визначальною характеристикою яких є їхні програмні положення, а не членство в них відомих політичних діячів; наявність у партії самостійного джерела для забезпечення їх існування дозволить зосередити увагу на пропагуванні втілення в життя програмних положень; партії будуть менше зв’язані з певними зобов’язаннями пpи фоpмуванні політичних списків і до Веpховної Ради пpийде більша кількість фахівців і політиків. Анатолій Романюк зупинився на тих загрозах, які несе в собі існуюча система фінансування сьогодні в політичних партіях України. Зокрема, вона сприяє бюрократизації політичних партій та робить їх інструментом корупції; керівники партій, які визначають розміри фінансової квоти, яка надходить до обласних організацій, а також, як розподіляється в середині самої партії, здатні успішно впливати на позицію регіональних лідерів та обласних депутатів під час партійних з’їздів, прийняття партійних рішень; приховування від широкого партійного загалу джерел та реальних сум фінансування робить принаймні цю сторону партійного життя закритою та такою, що не підлягає контролю та обговоренню; потужні джерела фінансування призводить до того, що сьогодні в Україні політичні партії не зацікавлені у роботі з масами, внаслідок чого є слабкий або формальний розвиток членської бази майже усіх політичних партіях, що веде до розчарування громадян в системі демократії. В свою чергу, Томас Ленк висвітлив питання імплементації прогресивних положень німецького права у відповідній сфері в українське законодавство. Друга частина заходу торкалася проблем фінансування виборчих кампаній. З доповідями виступили: Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ (народний депутат України, президент Інституту виборчого права), Василь СПІВАК (член Центральної виборчої комісії), Володимир КОВТУНЕЦЬ (проект “Вибори та політичні процеси”), Сергій РОМАНЕНКО (Міністерство фінансів України, заступник начальника управління), Аня ФРАНКЕ (Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні) та інші. В процесі обговорення доповідачі торкнулись ряду найболючіших запитань, як-от: доцільність встановлення обмеження розміру виборчого фонду, окремих внесків до них та кола осіб, які можуть здійснювати такі внески; доцільність обмеження видатків з виборчих фондів; доцільність здійснення витрат на виборчу кампанію готівкою; проблема політичної реклами до початку здійснення передвиборної агітації; оплата праці членів виборчих комісій; контроль за дотриманням законодавства у сфері виборчих фінансів тощо. Загалом усі політики та експерти погодились у тому, що часткове державне фінансування політичної діяльності є невід’ємним елементом демократичного суспільства, але його запровадження повинно передбачати ефективні механізми контролю та враховувати той pеальний стан pечей, який ми маємо сьогодні в Україні. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “Проблеми адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-problemy-adaptacziyi-zakonodavstva-ukrayiny-do-vymog-yevropejskogo-soyuzu/) - 5 листопада 2002 року спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні проведено круглий стіл на тему: “Проблеми адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу”. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції: Б.Тарасюк (Голова Комітету), О.Зарубінський (Перший заступник Голови Комітету), Р.Зварич (заступник Голови Комітету), С.Шевчук (Голова підкомітету), В.Акопян (член Комітету); а також Г.Удовенко (Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин). На круглому столі виступили: А.Гончарук (Державний секретар Міністерства економіки і європейської інтеграції), Р.Шмідт (Заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики), П.Султанський (Начальник управління Європейського Союзу МЗС України), В.Третякова (Завідуючий відділом Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України), а також українські та іноземні експерти з питань адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу, зокрема: Г.Немиря – Директор Центру європейських та міжнародних досліджень, І.Запатріна – Директор Інституту соціально-економічних досліджень, І.Бураковський – Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь), Д-р Райнер Лукас (експерт UEPLAC, проект TACIS) та інші. Загалом у заході взяло участь більше дев’яноста осіб. Під час проведення круглого столу було обговорено та проаналізовано проблеми виконання Україною Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) та основні напрями адаптації галузевого законодавства. Експертами Лабораторії було упорядковано базові нормативно-правові документи, що торкаються тематики заходу. Модератором круглого столу був Р.Зварич (народний депутат України, заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції, Голова підкомітету з питань адаптації законодавства). Відкривали захід Б.Тарасюк (народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції) та Д-р Манфред Ломанн, які наголосили на актуальності даної проблеми. П.Султанський (Начальник управління Європейського Союзу МЗС України) розпочав дискусію з аналізу проблемних питань виконання Україною Угоди про партнерство і співробітництво (УПС). Продовжив обговорення цієї ж проблеми Г.Немиря – Директор Центру європейських та міжнародних досліджень. Наступним кроком було обворення основних напрямів адаптації галузевого законодавства, яке складалося з двох блоків – політичного та економічного. Відповідно до програми заходу політичний блок включав обговорення проблем гармонізації законодавства у сфері прав людини. Саме з цього приводу виступив Г.Удовенко (Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин). У межах економічного блоку з доповіддю про стан адаптації законодавства у сфері сільського господарства виступив Р.Шмідт (Заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики), проблеми енергетичної сфери висвітлила І.Запатріна (Директор Інституту соціально-економічних досліджень). Значну увагу було приділено аналізу основних вимог вступу до СОТ, саме на цій проблемі зупинилися І.Бураковський (Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь)) та А. Гончарук (Державний секретар Міністерства економіки і європейської інтеграції). Наприкінці зустрічі Д-р Райнер Лукас (експерт UEPLAC, проект TACIS) та В.Третякова (Завідуючий відділом Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України) торкнулися питань методології і механізмів адаптації українського законодавства. Наслідком такого плідного та різностороннього обговорення стало висловлення необхідності якнайшвидшого створення Експертної Ради з питань адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу. До складу зазначеної Ради крім представників Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції та зацікавлених міністерств повинні бути залучені українські та іноземні експерти, що представляють недержавні установи та організації. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “Політичні та правові аспекти законодавчого врегулювання статусу Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади України”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-politychni-ta-pravovi-aspekty-zakonodavchogo-vregulyuvannya-statusu-kabinetu-ministriv-ta-czentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-ukrayiny/) - 17 вересня 2001 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI) проведено круглий стіл на тему: “Політичні та правові аспекти законодавчого врегулювання статусу Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади України” У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України Л.Косаківський, Б.Беспалий, Г.Крючков, О.Білорус, І.Коліушко, Р.Безсмертний; Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні д-р Манфред Ломанн, Директор політико-правових програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова І.Жданов, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олег Процик, директор NDI в Україні Том Корм’є, директор Програми сприяння парламентові України Річард Стоддард, постійний представник проекту Tacis “Підтримка реформи уряду і центральних органів виконавчої влади” Януш Гонціяш, експерт проекту Tacis “Підтримка реформи уряду і центральних органів виконавчої влади” О.Пасхавер, завідуючий секретаріатом Комітету з питань правової політики В.Косінський та інші. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл: Закон “Про політичні партії в Україні”: українські реалії та європейські перспективи”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zakon-pro-politychni-partiyi-v-ukrayini-ukrayinski-realiyi-ta-yevropejski-perspektyvy/) - 9 липня 2001 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI) проведено круглий стіл на тему: Закон “Про політичні партії в Україні”: українські реалії та європейські перспективи”. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України Г.Крючков, В.Лавринович, Б.Беспалий, Ю.Ключковський, Л.Косаківський, Президент Фонду сприяння політико-правовим реформам В.Стретович, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні д-р Манфред Ломанн, Директор політико-правових програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова І.Жданов, Олег Процик (Інститут відкритого суспільства, Лондон), експерт Програми “Вибори та політичні процеси” (EP3) В.Ковтунець, в.о. Директора Київського центру Інституту Схід-Захід С.Максименко, Керівник проекту Київського центру Інституту Схід-Захід Л.Мудрак, головний експерт з питань діяльності політичних партій Національного демократичного інституту міжнародних відносин Алекс Григор’євс (Латвія), голова Товариства конституційного права В.Кампо, Голова партії “Нова Генерація України” Ю.Мірошниченко, Євген Петренко (Партія “Собор”) та інші. Матеріали круглого столу - [Круглий стіл “П’ять років Конституції України: становлення засад парламентаризму”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-pyat-rokiv-konstytucziyi-ukrayiny-stanovlennya-zasad-parlamentaryzmu/) - 2 липня 2001 року за підтримки Програми сприяння парламентові України проведено круглий стіл на тему: “П’ять років Конституції України: становлення засад парламентаризму”. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України І.Юхновський, В.Асадчев, Г.Крючков, Б.Беспалий, помічник Голови Верховної Ради України О.Копиленко, суддя Конституційного Суду України В.Шаповал, Президент Фонду сприяння політико-правовим реформам В.Стретович, Виконавчий директор дослідницьких та аналітичних програм Програми сприяння парламентові України В.Пігенко, експерт Програми сприяння парламентові України П.Кислий, експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Р.Павленко, Директор Програми сприяння парламентові України Річард Стоддард, доцент Академії державного управління при Президентові України Бернгардт Шльоер, експерт Національного демократичного інституту міжнародних відносин Йоган Гамельз та інші. Матеріали круглого столу - [Інформаційний семінар “Перспективи та шляхи наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу”](https://www.parlament.org.ua/news/informaczijnyj-seminar-perspektyvy-ta-shlyahy-nablyzhennya-zakonodavstva-ukrayiny-do-zakonodavstva-yevropejskogo-soyuzu/) - 13 грудня 2000 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI) проведено круглий стіл на тему: “Фракції політичних партій у Верховній Раді України: досвід та перспективи діяльності” У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України Т.Чорновіл, Б.Беспалий, В.Сіренко, В.Марченко, українські та іноземні експерти (директор Центру комерційного права В.Мусіяка, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив А.Шевчук, експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Р.Павленко, викладач Академії державного управління при Президентові України, доцент Бернгардт Шльоер, експерт Національного демократичного інституту міжнародних відносин Марцін Валєцкі, Керівник представництва Національного демократичного інституту міжнародних відносин в Україні Том Корм’є). Матеріали круглого столу - [Робоча зустріч відповідальних працівників апаратів депутатських груп і фракцій Верховної Ради України “Робота та співпраця фракцій і депутатських груп Верховної Ради України в умовах парламентської більшості”](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-zustrich-vidpovidalnyh-praczivnykiv-aparativ-deputatskyh-grup-i-frakczij-verhovnoyi-rady-ukrayiny-robota-ta-spivpraczya-frakczij-i-deputatskyh-grup-verhovnoyi-rady-ukrayiny-v-umovah-p/) - 25 квітня 2000 року за сприяння Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні відбулася робоча зустріч відповідальних працівників апаратів депутатських груп і фракцій Верховної Ради України щодо співпраці фракцій та депутатських груп в умовах парламентської більшості. У роботі зустрічі взяли участь народний депутат України, перший Президент України Леонід Кравчук, керівник Апарата Верховної Ради України В`ячеслав Коваль, радник Прем`єр-міністра України Сергій Соболєв та Директор Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC) Жан-Люк Поже. - [6 травня відбулася публічна лекція в Оксфордському університеті випускника УШПС Михайла Мінакова](https://www.parlament.org.ua/news/6-travnya-vidbulasya-publichna-lekcziya-v-oksfordskomu-universyteti-vypusknyka-ushps-myhajla-minakova/) - Завдяки плідній співпраці УШПС з Українським Товариством Оксфордського Університету, Михайло Мінаков, член Ради Асоціації випускників УШПС, виступив із публічною лекцією “Популізм як логіка: український досвід” в одному з найбільш престижних коледжів Оксфорду (6 травня 2010 року, Мертон Коледж). Михайло Мінаков, доктор філософських наук, в своїй доповіді охарактеризував поняття популізму як глобальний феномен демократичних режимів у Східній Єропі. Лектор акцентував увагу на тому, що популістські стратегії стали головним трендом виборчого процесу за останні дві декади. Д-р Мінаков запропонував визначити популізм як специфічну екстраполітичну логіку політичних лідерів та виборців. Об’єктом обговорення лекції стали культурні умови та загрози популізму на прикладі подій останньої президентської виборчої кампанії в Україні. - [Експертне обговорення “Виклики місцевих виборів в Україні” (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/ekspertne-obgovorennya-vyklyky-misczevyh-vyboriv-v-ukrayini-m-kyyiv/) - 15 квітня 2010 року в інформаційному агентстві УНІАН пройшло експертне обговорення на тему “Виклики місцевих виборів в Україні”. У заході взяли участь представники Мережі підтримки реформ: Олександр Хоруженко (Директор Центру досліджень регіональної політики, Суми), Ігор Когут(Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Геннадій Максак (Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, Чернігів),Денис Ковриженко (Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Голова Правління ВГО «Комітет виборців України»). Учасники обговорення презентували експертні позиції аналітичних центрів з різних регіонів України щодо найбільш актуальних питань місцевих виборів. - [Заява Мережі підтримки реформ з приводу ратифікації Верховною Радою України угоди про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ на території України](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-merezhi-pidtrymky-reform-z-pryvodu-ratyfikacziyi-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-ugody-pro-prodovzhennya-terminu-perebuvannya-chornomorskogo-flotu-rf-na-terytoriyi-ukrayiny/) - 27 квітня 2010 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України».Мережа підтримки реформ висловлює глибоке занепокоєння змістом угоди та способом, у який вона була прийнята й ратифікована. - [Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-merezhi-pidtrymky-reform-shhodo-zasad-provedennya-misczevyh-vyboriv-v-ukrayini/) - ЗАЯВА Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні Ми, представники 9 організацій громадянського суспільства, об’єднаних у Мережу підтримки реформ, висловлюємо глибоку занепокоєність щодо ситуації, яка склалась навколо призначення дати чергових місцевих виборів, а також щодо якості правового регулювання виборчих кампаній на місцевому рівні. 20 жовтня 2009 року Верховна Рада України прийняла рішення про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 30 травня 2010 року. 16 лютого 2010 року це рішення парламентом було скасовано. - [Декларація мережі підтримки реформ](https://www.parlament.org.ua/news/deklaracziya-merezhi-pidtrymky-reform/) - Сьогодні Україна потребує змін. Потребує енергії небайдужих громадян. Бажання жити в сучасній державі вимагає активної дії кожного. Ми, представники різних організацій громадянського суспільства, усвідомлюючи необхідність консолідованих дій задля якісного оновлення країни, дотримуючись загальнолюдських демократичних цінностей, прав та свобод людини та громадянина, керуючись принципами відкритості та прозорості, солідарності та партнерства, професійності та відповідальності, незалежності та самоврядності створюємо МЕРЕЖУ ПІДТРИМКИ РЕФОРМ. - [Перша сесія Української школи політичних студій 2010 року (м. Київ – м. Буча)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2010-roku-m-kyyiv-m-bucha/) - 8-11 квітня 2010 року відбулася Перша сесія 2010-го навчального року Української школи політичних студій. 8 квітня пройшло урочисте відкриття Першої сесії 2010-го навчального року Української школи політичних студій. У заході взяли участь визначні українські та закордонні експерти, політики та дипломати. - [Прес-конференція «Просування реформ в Україні: від дискусії до дій» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-prosuvannya-reform-v-ukrayini-vid-dyskusiyi-do-dij-m-kyyiv/) - 29 березня Лабораторія законодавчих ініціатив провела прес-конференцію в агентстві «ІМК» на тему «Просування реформ в Україні: від дискусії до дій». Учасниками заходу стали: Ігор Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ), Віталій Тесленко (Виконавчий директор ВГО «Комітет Виборців України»), Юлія Тищенко (Голова Правління Українського незалежного центру політичних досліджень), Ольга Айвазовська (Голова Правління ВГО «Громадянська мережа ОПОРА»). - [Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили у Дніпропетровську](https://www.parlament.org.ua/news/proekt-strategiyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-obgovoryly-u-dnipropetrovsku/) - 16 грудня у Дніпропетровську пройшло обговорення проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» в межах кампаніїНаціональної громадської Мережі підтримки реформ. На ньому зібралося понад 100 експертів, науковців, представників громадських організацій, місцевої влади, бізнесу, засобів масової інформації та слухачів Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, в приміщенні якого відбувся захід. - [Національний консиліум мережі підтримки реформ «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/naczionalnyj-konsylium-merezhi-pidtrymky-reform-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-m-kyyiv/) - 5-6 березня 2010 року у Києві відбувся Національний Консиліум Мережі підтримки реформ «МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РЕФОРМ». Метою проведення заходу стало підсумкове громадське обговорення доопрацьованої стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». Проект є безпрецедентною для історії незалежної України спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби представити суспільству експертне бачення якнайбільш цілісної картини ключових реформ, що необхідні державі. - [Міжнародна конференція «Європейські парламентські традиції та українські реалії» (м. Київ) [Ukr/Eng]](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-yevropejski-parlamentski-tradycziyi-ta-ukrayinski-realiyi-m-kyyiv-ukr-eng/) - 3-4 березня 2010 року за ініціативи Лабораторії законодавчих ініціатив (Україна) та Вестмінстерської фундації за демократію (Великобританія) відбулась міжнародна конференція «ЄВРОПЕЙСЬКІ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ТРАДИЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ», приурочена двадцятиріччю парламенту України. Учасники конференції – народні депутати, провідні експерти з питань парламентаризму з України, Великобританії, Польщі та Грузії, представники апарату Верховної Ради, інших органів влади, дипломатичних представництв, громадських організацій та ЗМІ – обговорили головні проблемні моменти у функціонуванні українського парламенту та спробували дійти згоди щодо методів їх усунення. - [Лише 2,6% українців довіряють своєму парламенту – підсумок прес-конференції «Верховна Рада України: низька довіра до великих повноважень»](https://www.parlament.org.ua/news/lyshe-26-ukrayincziv-doviryayut-svoyemu-parlamentu-pidsumok-pres-konferencziyi-verhovna-rada-ukrayiny-nyzka-dovira-do-velykyh-povnovazhen/) - 2 березня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела в агентстві «ІМК» прес-конференцію на тему: «Верховна Рада України: низька довіра до великих повноважень. Результати соціологічного та експертного опитувань». Дослідження проведені в рамках спільного проектуЛабораторії законодавчих ініціатив та Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму». - [Рекомендації форуму громадянського суспільства країн «Східного партнерства»](https://www.parlament.org.ua/news/rekomendacziyi-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-krayin-shidnogo-partnerstva/) - 16-17 листопада 2009 року в Брюсселі відбувся Форум громадянського суспільства країн «Східного партнерства», у якому взяв участь Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. На цьому форумі були вироблені рекомендації щодо співпраці громадських організацій та урядів країн-учасниць проекту ЄС «Східне партнерство» (Україна, Білорусь, Молдова, Вірменія Азербайджан та Грузія) між собою та з громадським сектором і урядами країн Європейського Союзу. - [Українська школа політичних студій – партнер прес-марафону “Ніч виборів на “Главреді”](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinska-shkola-politychnyh-studij-partner-pres-marafonu-nich-vyboriv-na-glavredi/) - У ніч з 7 на 8 лютого 2010 року відбувся другий етап прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді». З 18 години вечора до 2 години ночі читачі сайту «Главред» та представники ЗМІ мали змогу спостерігати за низкою нон-стоп прес-конференцій, присвяченій головній темі року: виборам Президента України. - [Прес-конференція за результатами обговорень проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» (м.Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-za-rezultatamy-obgovoren-proektu-strategiyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-m-kyyiv/) - 22 грудня 2009 року в УНІАН відбулась презентація першої версії «Cтратегії модернізації України: бачення незалежних експертів» та результатів її громадських обговорень, що пройшли у всіх регіонах України в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ.Перша версія «Стратегії» була підготовлена у рамках проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» як комплексне дослідження авторського колективу з понад 35 провідних незалежних українських аналітиків. Дослідження було ініційоване експертами Міжнародного фонду «Відродження» за організаційної підтримки «Лабораторії законодавчих ініціатив» та за фінансовоого сприяння Pact Inc., Програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER). - [Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Криму та Одесі](https://www.parlament.org.ua/news/proekt-strategiyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-obgovoryly-v-krymu-ta-odesi/) - 18 грудня обговорення проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» пройшли у Сімферополі та Одесі. У Сімферополі стратегію представляли експерти: Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), Олексій Врадій (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Олександр Вінніков (Мережа розвитку європейського права), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій). Доповідачі розповіли про цілісне бачення понадпартійної стратегії розвитку більшості сфер життя України. - [Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Сумах, Луцьку та Харкові](https://www.parlament.org.ua/news/proekt-strategiyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform-obgovoryly-v-sumah-luczku-ta-harkovi/) - 17 грудня проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ в Сумах, Луцьку та Харкові. В Сумах захід зібрав в Українській академії банківської справи понад 50 експертів, науковців, представників органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації. - [Відбулись перші заходи національної кампанії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ»](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulys-pershi-zahody-naczionalnoyi-kampaniyi-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform/) - 14 грудня у Львові пройшло перше регіональне обговорення проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ. У ньому взяли участь близько 70 експертів, представників громадських організацій, політичних партій, місцевої влади, мас-медіа зі Львова та Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей. - [Відбулась четверта сесія Школи професійної журналістики](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulas-chetverta-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky/) - 3-6 грудня 2009 року у Львові відбулася Четверта фінальна сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА»-2009, яку провелаЛабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та у партнерстві з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні. Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах журналістики. - [Мережа підтримки реформ розпочинає серію регіональних обговорень «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ»](https://www.parlament.org.ua/news/merezha-pidtrymky-reform-rozpochynaye-seriyu-regionalnyh-obgovoren-modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform/) - Впродовж 14-18 грудня відбудуться регіональні обговорення проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». Кампанія, здійснювана Національною громадською Мережею підтримки реформ, має на меті виробити концептуальний документ, в якому було б систематизовано та обґрунтовано проект найактуальніших реформ для нашої держави. - [ЛЗІ розпочинає проєкт цифровізації судової системи України та КСУ за підтримки Швеції
](https://www.parlament.org.ua/news/ali-new-project-judiciary/) - Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Шведської міжнародної агенції розвитку та співробітництва (Sida) розпочинає проєкт з цифровізації судової системи в Україні. - [Ukraine’s Mirror of Progress on the Path to the EU: ALI Presents the Shadow Report](https://www.parlament.org.ua/en/news/path-to-eu-ali-presents-shadow-report/) - The Shadow Report is the result of joint work by the Agency for Legislative Initiatives, Transparency International Ukraine, the Human Rights Centre ZMINA, Tomorrow’s Lawyer, Europe Without Barriers, European Pravda and the Ukrainian Bar Association. Its aim is to provide a comprehensive, independent assessment of Ukraine’s implementation of the European Commission’s recommendations, identify reform gaps and outline priorities for the next phase of the country’s movement towards EU membership. - [Відбулася третя щорічна конференція випускників Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulasya-tretya-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 8-9 листопада 2008 року в Києві відбулася Третя щорічна конференція випускників Української школи політичних студій. Під час конференції учасники обговорили низку питань, пов’язаних із розвитком демократії в сучасній Україні. Учасниками конференції стали 75 випускників УШПС 2006, 2007 та 2008 років – лідерів політичної сфери, бізнес-середовища, медіа-спільноти, громадської діяльності та академічних кіл з усієї України. - [7 – 8 листопада в Києві відбулася четверта щорічна конференція випускників програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/7-8-lystopada-v-kyyevi-vidbulasya-chetverta-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Четверта щорічна конференція випускників Української школи політичних студій ознаменувала собою існування та розвиток комунікативного кола Школи, яке цього року поповнилося ще 36 учасниками.Вихідним фокусом спільної дискусії випускників 2006 – 2009 років стали актуальні питання, котрі сьогодні постають перед нами в очікуванні президентських виборів. - [Відбувся третій заключний семінар та конференція випускників Мережі лідерів громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-tretij-zaklyuchnyj-seminar-ta-konferencziya-vypusknykiv-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - 30 жовтня – 5 листопада 2009 року в м. Одеса відбувся Третій семінар та Конференція випускників Мережі лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network), що об’єднав понад 120 непересічних громадських лідерів, тренерів та експертів з 5 країн регіону, а саме Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України, а також Ради Європи.Ключовими темами Третього Семінару CSLN стали питання перспектив регіонального співробітництва громадянського суспільства Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України та актуальність викликів, котрі постають перед неурядовими організаціями в контексті започаткування й здійснення спільних проектів та ініціатив. - [У Києві відбулась міжнародна конференція «Якість виборів як основа зміцнення демократії»](https://www.parlament.org.ua/news/u-kyyevi-vidbulas-mizhnarodna-konferencziya-yakist-vyboriv-yak-osnova-zmicznennya-demokratiyi/) - 20-21 жовтня 2009 року у Києві пройшла міжнародна конференція “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ», яку організувала Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії України у партнерстві з Інститутом виборчого права та Комітетом виборців України. - [Лабораторія законодавчих ініціатив завершила проведення серії регіональних консультацій, присвячених проблематиці парламентської реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-zavershyla-provedennya-seriyi-regionalnyh-konsultaczij-prysvyachenyh-problematyczi-parlamentskoyi-reformy-v-ukrayini/) - 13 та 14 жовтня 2009 року у Дніпропетровську і Донецьку Лабораторія законодавчих ініціатив провела презентацію власного дослідження, присвяченого проблемам українського парламентаризму. Також у рамках заходів відбулося обговорення презентованого дослідження, у яких взяли участь політики, експерти, науковці, представники громадськості та медіа. абораторію законодавчих ініціатив представляли Денис КОВРИЖЕНКО,Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олена ЧЕБАНЕНКО, Програмний координатор Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Roadmap on the Rule of Law: ALI Joins in a Coordination Meeting](https://www.parlament.org.ua/en/news/roadmap-on-the-rule-of-law-ali-joins-in-a-coordination-meeting/) - On 24 September, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) took part in a meeting aimed at coordinating the implementation of the Rule of Law Roadmap. - [В Одесі відбулася остання національна сесія УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/v-odesi-vidbulasya-ostannya-naczionalna-sesiya-ushps/) - 9-11 жовтня цього року в Одесі відбулася остання Третя національна сесія Української школи політичних студій, яка завершила цьогорічну програму Школи. Сесія була присвячена наступним питанням: регіональній політиці, місцевому самоврядуванню, адміністративній реформі та низці інших питань. - [Лабораторія законодавчих ініціатив провела у Чернігові регіональну консультацію, присвячену проблематиці парламентської реформи](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-provela-u-chernigovi-regionalnu-konsultacziyu-prysvyachenu-problematyczi-parlamentskoyi-reformy/) - 7 жовтня 2009 року у Чернігові Лабораторія законодавчих ініціатив провела презентацію власного дослідження, присвяченого проблемам українського парламентаризму. Також у рамках заходів відбулося обговорення презентованого дослідження, у яких взяли участь політики, експерти, науковці, представники громадськості та медіа. Лабораторію законодавчих ініціатив представляли Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олена ЧЕБАНЕНКО, Програмний координатор Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Лабораторія законодавчих ініціатив продовжує проведення серії регіональних консультацій, присвячених проблематиці парламентської реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-prodovzhuye-provedennya-seriyi-regionalnyh-konsultaczij-prysvyachenyh-problematyczi-parlamentskoyi-reformy-v-ukrayini/) - 1 жовтня 2009 року у містах Суми та Харків Лабораторія законодавчих ініціатив провела презентацію власного дослідження, присвяченого проблемам українського парламентаризму. Також у рамках заходів відбулося обговорення презентованого дослідження, у яких взяли участь політики, експерти, науковці, представники громадськості та медіа. Лабораторію законодавчих ініціатив представляли Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олена ЧЕБАНЕНКО, Програмний координатор Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Міжнародна конференція «Якість виборів як основа зміцнення демократії» (м.Львів)](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-yakist-vyboriv-yak-osnova-zmicznennya-demokratiyi-m-lviv/) - 24-25 вересня 2009 року у м. Львів відбулась міжнародна конференція «Якість виборів як основа зміцнення демократії», організована Лабораторією законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії у партнерстві з Інститутом виборчого права та Львівською обласною організацією Комітету виборців України. - [Європейська конференція шкіл політичних студій «Демократія та виборчі стандарти: виклики для Європи» (м.Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/yevropejska-konferencziya-shkil-politychnyh-studij-demokratiya-ta-vyborchi-standarty-vyklyky-dlya-yevropy-m-kyyiv/) - 16-18 вересня 2009 року у м.Київ відбулася Європейська конференція шкіл політичних студій «Демократія та виборчі стандарти: виклики для Європи», що об’єднала близько 100 учасників із 16 європейських країн. Захід, який було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив та Генеральним Директоратом політичних справ Ради Європи у рамках діяльності Європейської асоціації шкіл політичних студій, став платформою для обговорення низки проблем, що пов’язані з проведенням демократичних виборів та мають особливу актуальність для сучасної Європи. Конференція відбулася напередодні другої події, ініційованоюРадою Європи в Україні, а саме: Форуму «За майбутнє демократії» (жовтень 2009 року), який продовжить дискусію навколо проблемних виборчих питань. - [Відбулося експертне обговорення проблем і перспектив підвищення ефективності функціонування парламентського апарату](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulosya-ekspertne-obgovorennya-problem-i-perspektyv-pidvyshhennya-efektyvnosti-funkczionuvannya-parlamentskogo-aparatu/) - 15 вересня 2009 року в Києві Лабораторія законодавчих ініціатив провела чергову експертну зустріч на тему «ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО АПАРАТУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ». У обговоренні взяли участь народні депутати України, експерти, науковці. Апарат Верховної Ради України був представлений заступниками Керівника Апарату, фахівцями з Головного науково-експертного управління, Головного юридичного управління, Відділу зв’язків з органами правосуддя, Відділу з питань звернень громадян, Управління по зв’язках з органами місцевої влади і органами місцевого самоврядування, а також Інституту законодавства Верховної Ради України. - [Третя сесія школи професійної журналістики “Нова Україна” (м. Одеса)](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-odesa/) - 10-13 вересня 2009 року відбулася Третя сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, яку провела Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Сесія проходила у м. Одеса. Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”– це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. - [Лабораторія законодавчих ініціатив розпочала серію регіональних консультацій, присвячених проблематиці парламентської реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-rozpochala-seriyu-regionalnyh-konsultaczij-prysvyachenyh-problematyczi-parlamentskoyi-reformy-v-ukrayini/) - 10 та 11 вересня 2009 року у містах Херсоні та Одесі Лабораторія законодавчих ініціатив провела презентацію власного дослідження, присвяченого проблемам українського парламентаризму. Також у рамках заходів відбулося обговорення презентованого дослідження, у яких взяли участь політики, експерти, науковці, представники громадськості та медіа. Лабораторію законодавчих ініціатив представляли Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олена ЧЕБАНЕНКО, Програмний координатор Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Розпочався відбір учасників для прослуховування курсу для неурядових організацій у рамках програми посилення Верховної Ради України](https://www.parlament.org.ua/news/rozpochavsya-vidbir-uchasnykiv-dlya-prosluhovuvannya-kursu-dlya-neuryadovyh-organizaczij-u-ramkah-programy-posylennya-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - Вестмінстерська фундація за демократія (ВФД) започатковує велику Програму посилення Верховної Ради України. Частиною цієї Програми є курс для неурядових організацій, спрямований на підвищення знань і розвиток навичок для більш ефективної співпраці вітчизняних неурядових організацій і українського парламенту. Курс передбачає детальне ознайомлення зі шляхами та інструментами, необхідними для ефективної співпраці громадянського суспільства та Верховної Ради України, а також опанування навичок, важливих для успішного лобіювання, адвокасі-діяльності та організації громадянських кампаній. - [Міжнародна конференція “Якість виборів як основа зміцнення демократії» (м. Донецьк)](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-yakist-vyboriv-yak-osnova-zmicznennya-demokratiyi-m-doneczk/) - 23 – 24 липня 2009 року у м. Донецьк відбулася міжнародна конференція «ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ»,організована Лабораторією законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії України у партнерстві з Інститутом виборчого права та Донецькою обласною організацією Комітету виборців України. - [Міжнародна конференція “Якість виборів як основа зміцнення демократії» (м. Одеса)](https://www.parlament.org.ua/news/mizhnarodna-konferencziya-yakist-vyboriv-yak-osnova-zmicznennya-demokratiyi-m-odesa/) - 2-3 липня 2009 року у м. Одеса відбулася міжнародна конференція «ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ», організована Лабораторією законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії України у партнерстві з Інститутом виборчого права та Одеською обласною організацією Комітету виборців України. - [Експерти продовжують обговорювати перспективи конституційних перетворень в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-prodovzhuyut-obgovoryuvaty-perspektyvy-konstytuczijnyh-peretvoren-v-ukrayini/) - 26 червня 2009 року відбулося засідання Експертного клубу Журналу «Часопис «ПАРЛАМЕНТ» на тему: «РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ: ФОРМУВАННЯ КОАЛІЦІЇ ТА УРЯДУ», організоване Лабораторією законодавчих ініціатив, Фондом Конрада Аденауера та Академією правових наук України. - [Завершився другий семінар Мережі лідерів громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/zavershyvsya-drugyj-seminar-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з партнерами провела другий семінар для Мережі лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network). Семінар, який відбувся 10 – 14 червня 2009 року в Києві, об’єднав понад 60 учасників, тренерів та експертів з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України, а також Ради Європи. Ключовими темами заходу стали виклики та цінності демократії, європейська ідентичність та міжкультурний діалог у регіоні Східної Європи та Південного Кавказу, ініціатива «Східного Партнерства» ЄС, зокрема в контексті ролі, що відведена громадянському суспільству, проблеми взаємодії неурядових організацій та влади, а також шляхи ефективної реалізації міжнародних проектів у сфері демократичного врядування. - [Відбулося експертне обговорення проблеми підвищення ефективності парламентського контролю](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulosya-ekspertne-obgovorennya-problemy-pidvyshhennya-efektyvnosti-parlamentskogo-kontrolyu/) - 22 червня в Києві Лабораторія законодавчих ініціатив провела експертну зустріч на тему «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ». У обговренні взяли участь, профільні експерти, народні депутати України, представники громадських організацій. - [Відбулось експертне обговорення проблеми вдосконалення статусу народного депутата](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulos-ekspertne-obgovorennya-problemy-vdoskonalennya-statusu-narodnogo-deputata/) - 17 червня в Києві Лабораторія законодавчих ініціатив провела експертну зустріч на тему «СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ». У ній взяли участь, українські та зарубіжні експерти, народні депутати України, представник апарату Верховної Ради України. Експертна зустріч проходитиме в рамках реалізації Проекту Лабораторії законодавчих ініціатив і Вестмінстерської фундації за демократію «ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism»). - [Друга сесія Української школи професійної журналістики “Нова Україна” (смт. Сімеїз)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-smt-simeyiz/) - Лабораторія законодавчих ініціатив у період з 31 травня по 3 червня у смт. Сімеїз (АР Крим,) провела другу сесію Української Школи Політичних Студій та Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”. Сесія, була присвячена питанням етнонаціональної політики України, а особливо положенню кримсько-татарського народу, питанням національної консолідації та сучасних ідеологій, а також раціональності в політиці та її впливу на успішність держав. - [Друга сесія Української школи політичних студій 2009 (АРК)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2009-ark/) - Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2009 року, що тривала з 27 травня по 31 травня 2009 року у сел. Сімеїз (АРК, Україна). Ключовими темами цієї сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики. Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у Третьому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція). - [Конференція «Конституційний лад і консолідація демократії»](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-konstytuczijnyj-lad-i-konsolidacziya-demokratiyi/) - 22 травня 2009 року у м. Київ відбулася конференція «Конституційний лад і консолідація демократії», організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Фондом Конрада Аденауера. У 2009 році відзначається річниця двох визначних подій післявоєнної історії Німеччини – 60-річчя Конституції та 20-річчя падіння Берлінської стіни – між якими знаходяться 40 років історичної відстані. Лабораторія законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера використали ці ювілеї єдності і свободи як привід, щоб нагадати про значення основних прав, демократії та правової державності у Німеччині та в світі, і таким чином створити імпульси для розвитку майбутнього в Україні. - [Відбувся перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства у Грузії](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-pershyj-seminar-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva-u-gruziyi/) - 13 -17 травня 2009 року у Тбілісі відбулась друга частина першого семінару Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників цьогорічної другої групи «Європейська інтеграція» з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у Тбілісі, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network).Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Цього року учасниками програми є лідери організацій, що діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу. - [Перша сесія Школи професійної журналістики “Нова Україна” (м. Київ та м. Буча)](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-kyyiv-ta-m-bucha/) - 9 квітня 2009 року розпочалася робота Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”. Проект реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з “Телекритикою” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Перша сесія Школи проходила з 9 по 12 квітня 2009 року в м. Києві та Київській області (смт Буча). - [Відбувся перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-pershyj-seminar-merezhi-lideriv-gromadyanskogo-suspilstva/) - 1-5 квітня 2009 року відбувся перший семінар Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у молдавському містечку Вадул-луї-Вода неподалік Кишинева, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network) . Цього року учасниками програми стали представники громадських організацій котрі діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції. - [Конференція «Нові інструменти реалізації потенціалу місцевого самоврядування в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-novi-instrumenty-realizacziyi-potenczialu-misczevogo-samovryaduvannya-v-ukrayini/) - 3 квітня 2009 року у Залі засідань Донецької обласної ради відбулася конференція «НОВІ ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ», організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Донецькою обласною радою, Фондом Конрада Аденауера та Центром законодавчих ініціатив.Існуюча в Україні система публічної влади на місцях свідчить про неспроможність актуалізувати потенціал місцевого самоврядування з метою стимуляції утвердження феномену місцевого самоврядування як автономної по відношенню до держави системи публічного управління із правом та можливістю повноцінно існувати та співпрацювати з центром задля вирішення актуальних суспільно-політичних проблем. - [Завершилася робота Першої сесії Української школи політичних студій 2009 року](https://www.parlament.org.ua/news/zavershylasya-robota-pershoyi-sesiyi-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-2009-roku/) - У четвер, 26 березня 2009 року, о 15.00 год. відбулося Урочисте відкриття Першої сесії Української школи політичних студій 2009 року, що тривала з 26 по 29 березня 2009 року. У рамках цього заходу з вітальним словом від Ради Європи виступив пан Аке Петерсон (Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною), від Української школи політичних студій – Ігор Когут (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), а також Володимир Шаповал (Член Наглядової Ради УШПС, Голова Центральної виборчої комісії України, доктор юридичних наук, професор). - [Друга сесія Школи професійної журналістики 2012 (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-2012-m-kyyiv/) - [Вісник Євроклубів України (1/2012)](https://www.parlament.org.ua/news/visnyk-yevroklubiv-ukrayiny-1-2012/) - [Д. Черніков: «Введення європейських принципів державної допомоги – в інтересах українського великого бізнесу» («Діалоги», телеканал «Business», відео)](https://www.parlament.org.ua/news/d-chernikov-vvedennya-yevropejskyh-prynczypiv-derzhavnoyi-dopomogy-v-interesah-ukrayinskogo-velykogo-biznesu-dialogy-telekanal-business-video/) - [Відбувся Перший регіональний семінар для лідерів Євроклубів в рамках проекту «Підтримка мережі Євроклубів України»](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-pershyj-regionalnyj-seminar-dlya-lideriv-yevroklubiv-v-ramkah-proektu-pidtrymka-merezhi-yevroklubiv-ukrayiny/) - [І. Когут про виборчу кампанію-2012 (телеканал «Рада»)](https://www.parlament.org.ua/news/i-kogut-pro-vyborchu-kampaniyu-2012-telekanal-rada/) - [У Львові пройшла третя національна сесія Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/u-lvovi-projshla-tretya-naczionalna-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - [Національна Платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства закликає українську владу боротися з наклепом не через зміни до Кримінального кодексу, а через підвищення власної прозорості](https://www.parlament.org.ua/news/naczionalna-platforma-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva-zaklykaye-ukrayinsku-vladu-borotysya-z-naklepom-ne-cherez-zminy-do-kryminalnogo-kodeksu-a-cherez-pidvyshhennya-vlasnoyi-pro/) - [Мініреферендум (“Town Hall Meeting”) у Донецьку](https://www.parlament.org.ua/news/minireferendum-town-hall-meeting-u-doneczku/) - [Чи можливий другий Майдан після виборів? (Радіо Свобода)](https://www.parlament.org.ua/news/chy-mozhlyvyj-drugyj-majdan-pislya-vyboriv-radio-svoboda/) - [Реальні результати міні-референдумів – велодоріжки у Донецьку](https://www.parlament.org.ua/news/realni-rezultaty-mini-referendumiv-velodorizhky-u-doneczku/) - [Місцеві референдуми: профільний законопроект буде доопрацьовувати вже нова Рада (прес-конференція у Чернігові)](https://www.parlament.org.ua/news/misczevi-referendumy-profilnyj-zakonoproekt-bude-doopraczovuvaty-vzhe-nova-rada-pres-konferencziya-u-chernigovi/) - [І. Когут про вибори в Україні та Грузії (Сьогодні про головне від 02.10.2012, телеканал TVi)](https://www.parlament.org.ua/news/i-kogut-pro-vybory-v-ukrayini-ta-gruziyi-sogodni-pro-golovne-vid-02-10-2012-telekanal-tvi/) - [У Дніпропетровську відбувся семінар в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України»](https://www.parlament.org.ua/news/u-dnipropetrovsku-vidbuvsya-seminar-v-ramkah-proektu-pidtrymka-regionalnyh-yevroklubiv-ukrayiny/) - [Дайджест громадського спостереження за виборами (№1)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-gromadskogo-sposterezhennya-za-vyboramy-№1/) - [Експерти розпочали моніторинг екологічної складової Порядку денного асоціації Україна-ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/eksperty-rozpochaly-monitoryng-ekologichnoyi-skladovoyi-poryadku-dennogo-asocziacziyi-ukrayina-yes/) - [Порушення правил масової агітації — наймасовіша проблема парламентської виборчої кампанії 2012 року](https://www.parlament.org.ua/news/porushennya-pravyl-masovoyi-agitacziyi-najmasovisha-problema-parlamentskoyi-vyborchoyi-kampaniyi-2012-roku/) - [Українська школа політичних студій представляла Україну на Всесвітньому форумі за демократію у Страсбурзі](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinska-shkola-politychnyh-studij-predstavlyala-ukrayinu-na-vsesvitnomu-forumi-za-demokratiyu-u-strasburzi/) - [Третя щорічна конференція випускників школи професійної журналістики “Нова Україна” (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-shhorichna-konferencziya-vypusknykiv-shkoly-profesijnoyi-zhurnalistyky-nova-ukrayina-m-kyyiv/) - [Дайджест громадського спостереження за виборами (№3)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-gromadskogo-sposterezhennya-za-vyboramy-№3/) - [І. Когут про саміт Україна-ЄС та перспективи євроінтеграції України (телеканал “Рада”)](https://www.parlament.org.ua/news/i-kogut-pro-samit-ukrayina-yes-ta-perspektyvy-yevrointegracziyi-ukrayiny-telekanal-rada/) - [Відбулася серія семінарів для лідерів регіональних Євроклубів](https://www.parlament.org.ua/news/vidbulasya-seriya-seminariv-dlya-lideriv-regionalnyh-yevroklubiv/) - [Другий випуск вісника Євроклубів України](https://www.parlament.org.ua/news/drugyj-vypusk-visnyka-yevroklubiv-ukrayiny/) - [Звернення представників громадськості щодо неконституційності закону України «Про всеукраїнський референдум»](https://www.parlament.org.ua/news/zvernennya-predstavnykiv-gromadskosti-shhodo-nekonstytuczijnosti-zakonu-ukrayiny-pro-vseukrayinskyj-referendum/) - [Дайджест Євроклубів України (3-2012)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-yevroklubiv-ukrayiny-3-2012/) - [Держзакупівлі в сфері освіти. Чи можлива конкуренція?](https://www.parlament.org.ua/news/derzhzakupivli-v-sferi-osvity-chy-mozhlyva-konkurencziya/) - [Ігор Когут: “Очікуємо, що ЄС буде достатньо поступливим в нинішніх непростих геополітичних умовах для того, щоб підписати Угоду про асоціацію з Україною” (Телеканал Рада)](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-ochikuyemo-shho-yes-bude-dostatno-postuplyvym-v-nynishnih-neprostyh-geopolitychnyh-umovah-dlya-togo-shhob-pidpysaty-ugodu-pro-asocziacziyu-z-ukrayinoyu-telekanal-rada/) - [Державна допомога в Україні: час грати за новими правилами (ефір на радіо Ера FM)](https://www.parlament.org.ua/news/derzhavna-dopomoga-v-ukrayini-chas-graty-za-novymy-pravylamy-efir-na-radio-era-fm/) - [Експерт: “Ініціатива щодо додаткової експертизи законопроектів може мати на меті відсіювання опозиційних ініціатив”](https://www.parlament.org.ua/news/ekspert-inicziatyva-shhodo-dodatkovoyi-ekspertyzy-zakonoproektiv-mozhe-maty-na-meti-vidsiyuvannya-opozyczijnyh-inicziatyv/) - [Ігор Когут: “Говорячи про персональне голосування в Раді слід вирішувати морально-етичні, а не політтехнологічні питання” (ефір на ТВі)](https://www.parlament.org.ua/news/igor-kogut-govoryachy-pro-personalne-golosuvannya-v-radi-slid-vyrishuvaty-moralno-etychni-a-ne-polittehnologichni-pytannya-efir-na-tvi/) - [«Для того, щоб навчитись ефективно витрачати значні кошти, потрібні роки», – Д.Черніков про причини економічної кризи в ЄС та її уроки для України (відео)](https://www.parlament.org.ua/news/dlya-togo-shhob-navchytys-efektyvno-vytrachaty-znachni-koshty-potribni-roky-d-chernikov-pro-prychyny-ekonomichnoyi-kryzy-v-yes-ta-yiyi-uroky-dlya-ukrayiny-video/) - [Відкрите звернення громадських організацій щодо укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/vidkryte-zvernennya-gromadskyh-organizaczij-shhodo-ukladannya-ugody-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/) - [Відбувся семінар для лідерів Євроклубів Донеччини та Луганщини](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-seminar-dlya-lideriv-yevroklubiv-donechchyny-ta-luganshhyny/) - [Круглий стіл “Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-reforma-instytutu-misczevogo-referendumu-uchast-gromadyan-v-uryaduvanni/) - [Прес-конференція «Коли в Україні запрацює місцевий референдум?» (відео)](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-koly-v-ukrayini-zapraczyuye-misczevyj-referendum-video-2/) - [Тренінг «Залучення громадськості до вироблення політики на національному та місцевому рівнях в контексті європейської інтеграції»](https://www.parlament.org.ua/news/trening-zaluchennya-gromadskosti-do-vyroblennya-polityky-na-naczionalnomu-ta-misczevomu-rivnyah-v-konteksti-yevropejskoyi-integracziyi/) - [У Києві обговорили перспективи Східного партнерства](https://www.parlament.org.ua/news/u-kyyevi-obgovoryly-perspektyvy-shidnogo-partnerstva/) - [Круглий стіл на тему «Перспективи модернізації державної підтримки суб'єктів господарювання в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-na-temu-perspektyvy-modernizacziyi-derzhavnoyi-pidtrymky-subyektiv-gospodaryuvannya-v-ukrayini/) - [Парламентський Конституційний семінар «Конституційні засади децентралізації»](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentskyj-konstytuczijnyj-seminar-konstytuczijni-zasady-deczentralizacziyi/) - [21-23 листопада журналістів вчили цікаво висвітлювати європейську інтеграцію](https://www.parlament.org.ua/news/21-23-lystopada-zhurnalistiv-vchyly-czikavo-vysvitlyuvaty-yevropejsku-integracziyu/) - [Відбувся семінар для журналістів “Східне партнерство та нові виклики для України”](https://www.parlament.org.ua/news/vidbuvsya-seminar-dlya-zhurnalistiv-shidne-partnerstvo-ta-novi-vyklyky-dlya-ukrayiny/) - [Дорожня карта з питань верховенства права: ЛЗІ долучилася до координаційної зустрічі](https://www.parlament.org.ua/news/ali-koordynaczijna-zustrich/) - 24 вересня Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь в експертному засіданні щодо координації виконання Дорожньої карти з питань верховенства права. - [Зміцнення прозорості та верховенства права: робочий візит ЛЗІ до Брюсселю](https://www.parlament.org.ua/news/vizyt-lzi-do-bryusselyu/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до візиту Transparency International Ukraine на запрошення Transparency International EU. - [Video Course with Oleksandr Zaslavskyi | Public Policy Analysis](https://www.parlament.org.ua/en/news/videocourse-public-policy-analysis/) - The main purpose of the video course is to familiarise participants with the tools of public policy analysis and to promote the establishment of a tradition of evidence-based decision-making. - [How the Code of Conduct for Parliamentarians Works: ALI Together with Ukrainian MPs Studied the Experience of the United Kingdom](https://www.parlament.org.ua/en/news/how-the-code-of-conduct-for-parliamentarians-works/) - In early September, Kateryna Ryabiko, Chair of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, joined the visit of the Verkhovna Rada of Ukraine and the National Assembly of North Macedonia to the United Kingdom. - [Як працює Кодекс етики для парламентарів: ЛЗІ разом з українськими нардепами вивчала досвід Великої Британії
](https://www.parlament.org.ua/news/kodeks-etyky-parlamentariv-dosvid-velykoyi-brytaniyi/) - На початку вересня голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Катерина Рябіко долучилася до візиту Верховної Ради України та Національної Асамблеї Північної Македонії до Великої Британії. У британському парламенті делегація вивчала досвід однієї з найстаріших демократій в регулюванні правил етичної поведінки для членів парламенту. - [Відеокурс з Олександром Заславським | Аналіз публічної політики](https://www.parlament.org.ua/news/video-course-oleksandr-zaslavskyi-public-policy-analysis/) - Основна відеокурсу мета — познайомити слухачів з інструментами аналізу публічної політики та посприяти утвердженню традиції evidence-based decision-making (поінформованого прийняття рішень). - [On the Issue of Anti-Corruption Justice: ALI Joins the VIII Kyiv Polylogue](https://www.parlament.org.ua/en/news/on-the-issue-of-anti-corruption-justice-ali-joins-the-viii-kyiv-polylogue/) - One of the thematic discussions of the Kyiv Polylogue — dedicated to ensuring the right to a fair trial in criminal proceedings — was moderated by Yevhen Krapyvin, Head of the “Law and Order” Area at the Agency for Legislative Initiatives. - [The System of Law and Order in the Process of European Integration: ALI Joined the Conference](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-system-of-law-and-order-in-the-process-of-european-integration-ali-joined-the-conference/) - On 1 July, the Agency for Legislative Initiatives became part of the conference ‘Comprehensive Reform of the Law Enforcement System as a Key Element of European Integration’, during which the implementation of the Comprehensive Strategic Plan for Law Enforcement Reform as a Part of the Security and Defence Sector of Ukraine for 2023–2027 and its Action Plan were under discussion. - [Agency for Legislative Initiatives Presents a Green Paper on the Civil and Patronage Service in Courts](https://www.parlament.org.ua/en/news/agency-for-legislative-initiatives-presents-a-green-paper-on-the-state-and-patronage-service-in-courts/) - On 21 July 2025, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) presented Ukraine’s first systematic study dedicated to court staff—the Green Paper on the Functioning of Civil and Patronage Service in the Judiciary. - [Презентація Зеленої книги 2.0: Лабораторія законодавчих ініціатив продовжує будувати діалог із працівниками апаратів судів](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-zelenoyi-knygy-2-0/) - 24 липня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела вже другу презентацію Зеленої книги про державну та патронатну службу в органах судової влади. Цього разу спільно із Всеукраїнською асоціацією працівників судів (ВАПС). Круглий стіл був зосереджений передусім на обміні досвідом, обговоренні потреб і бачення самих працівників судів — керівників апаратів, їхніх заступників, помічників суддів тощо. Презентація відбулася у форматі професійної розмови, без формальностей, але з фокусом на системні проблеми й способи їх розвʼязання. - [Green Paper 2.0: The Agency for Legislative Initiatives Deepens Dialogue with Court Staff](https://www.parlament.org.ua/en/news/green-paper-2-0-the-agency-for-legislative-initiatives-deepens-dialogue-with-court-staff/) - On 24 July 2025, the Agency for Legislative Initiatives held the second presentation of the Green Paper on civil and patronage service in judicial bodies. - [Досвід українців у вимушеній міграції: ЛЗІ шукає респондентів для нового дослідження](https://www.parlament.org.ua/news/dosvid-ukrayincziv-u-vymushenij-migracziyi/) - Для цього ЛЗІ шукає респондентів, які виїхали у звʼязку з повномасштабною війною, зараз проживають за кордоном і готові говорити про свій досвід та плани щодо можливого повернення в Україну. - [Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала Зелену книгу про стан державної та патронатної служби в судах](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-zelena-knyga-pro-stan-derzhavnoyi-patronatnoyi-sluzhby-v-sudah/) - 21 липня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) представила перше в Україні системне дослідження, присвячене працівникам апаратів судів — Зелену книгу про функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади. - [Training of Trainee Prosecutors: Lecture by ALI Expert](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-of-trainee-prosecutors-lecture-by-ali-expert/) - The Agency for Legislative Initiatives (ALI) joined the initial training of trainee prosecutors — on June 23, ALI’s Head of the “Law and Order” Area, Yevhen Krapyvin, delivered a lecture titled “Introduction to Professional Ethics of a Prosecutor” at the Prosecutors’ Training Centre of Ukraine. - [До питання антикорупційного правосуддя: ЛЗІ долучилася до VІІІ Київського полілогу](https://www.parlament.org.ua/news/pytannya-antykorupczijnogo-pravosuddya-viii-kyyivskogo-polilogu/) - Одну з тематичних дискусій Київського полілогу — на тему забезпечення права на справедливий розгляд кримінальних проваджень модерував керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін. - [Selection for Participation in the USPS 2021 Program](https://www.parlament.org.ua/en/news/selection-for-participation-usps-2021-program/) - On March 1, the Ukrainian School of Political Studies opened the selection for the 2021 program. Applications will be accepted from March 1 to 21. The Ukrainian School of Political Studies is one of the most successful educational and network projects in Ukraine. USPS belongs to a network of schools of political studies established under the auspices of the Council of Europe. The Ukrainian School was established in 2005 as a joint project of the Council of Europe and the Agency for Legislative Initiatives. In 16 years, we have brought together more than 500 successful leaders from various fields – civil servants, lawyers, businessmen, scientists, politicians, journalists, representatives of creative professions, and public figures. The Ukrainian School of Political Studies is not just about studying, we are creating a Community of like-minded people united by common values and a mission to develop a democratic Ukraine. If you share the School’s values and want to join the largest Community of value-oriented leaders in Ukraine – be sure to apply. WE ARE LOOKING FOR PEOPLE WHO: have significant professional achievements in the field of political, social, scientific, creative, and entrepreneurial activity, journalism, politics, jurisprudence; take an active civil position and can apply the acquired knowledge in their daily activities; are citizens of Ukraine under the age of 40 who have higher education; if your age exceeds the requirements, we encourage you to apply in any case; knowledge of foreign languages is an additional advantage. YOU CAN LEARN ABOUT THE TERMS OF ADMISSION AND COMPLETE THE APPLICATION FORM HERE. DETAILS - [Ukrainian-Russian Relations: A Test of Political Maturity](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukrainian-russian-relations-a-test-of-political-maturity/) - When the ruling team’s actions are difficult to fit into the framework of common sense and logical reasoning. When official government communications in their entirety do not explain to society, the government’s actions but become the subject of anecdotes and memes. When it is very difficult to understand where we are in the ongoing war, what are the current leaders’ plans and what we should all do next. Then it’s time to turn to the old proven tools of analytical work – stop listening to them, start “watching their hands”. This study is about how the current government sees and builds relations with a country hostile to us. The study is not comprehensive but focuses on the most important – marker to determine Russia’s influence – areas. Humanitarian policy Economic relations Energy policy The war in the east Sanction policy Occupied Crimea Maritime economy Occupied sea Legal policy There is no betrayal. Victories too. It won’t be easy. Know more than the official communication channels of the government broadcast. There will be no memes and simplifications. Only the truth important to realize. READ - [Election Results: Our Alumni in the Local Councils](https://www.parlament.org.ua/en/news/election-results-our-alumni-in-the-local-councils/) - 118 Alumni of our programs got into local councils as a result of the elections! That is, every 8th Alumnus of our programs got to local governments. At the same time, 6 Alumni (5% of all) headed the cities, and 1 Alumnus became the head of the village amalgamated territorial community. Most Alumni of our programs got to city councils – 62 people (53% of all) became local councilors. 18 Alumni (15% of all) became members of regional councils. 18 Alumni (15% of all) became members of district councils. 13 Alumni were elected to village/settlement councils (11% of the total). Some of our Alumni have studied in two training programs. So among the Alumni who won the election: 33 people completed the program of the Ukrainian School of Political Studies. 41 people graduated from the Party Innovation Hub. 56 people studied at the School of Community Leaders. Congratulations to each and everyone for the victory! And we wish you a productive cadence! The future of communities is in your hands. This responsibility should motivate you to act honestly, decisively, but also prudently. We are proud of your success! We also want to express our support to those who did not win the local elections this time. You have tried yourself, gained the necessary experience – and this is the most important thing. We believe that your time is still ahead! Special thanks to the International Renaissance Foundation for its support in establishing new leaders in Ukraine. We are building the civil society of Ukraine together! - [Online Discussion “If the State Fails: Civic Participation in Environmental Policy”](https://www.parlament.org.ua/en/news/online-discussion-if-the-state-fails-civic-participation-in-environmental-policy/) - On December 8, as part of the World Forum for Democracy, the Ukrainian School of Political Studies held an online discussion “If the State Fails: Public Participation in Environmental Policy”. The World Forum for Democracy is an integral part of the USPS program. Every year, in Strasbourg, the Council of Europe holds a large-scale discussion on a particular issue. However, this time, due to the COVID-19 pandemic, the World Forum for Democracy was moved online. But this does not mean that the discussions have stopped and the problems have ended. This time the Forum will last for the next 12 months, during which participants will try to answer one question – can democracy save the environment? In the online discussion from the Ukrainian School of Political Studies participated civic activists who have created large-scale environmental projects for Ukraine and government officials. Together, they tried to decide how the state and the public should interact to solve environmental problems. The conversation was moderated by Denys Kazanskyi, Journalist and environmental activist. Experts agreed that today, unfortunately, environmental initiatives in Ukraine replace the functions of the state. “This is not the job of a civic organization to deal with the disposal of toxic waste. A non-governmental organization should not monitor air quality, nor should it dispose of any, even solid household waste. Nevertheless, these initiatives exist in Ukraine”, – said Olena Maslyukivska, Associate Professor of the Department of Ecology at the National University of Kyiv-Mohyla Academy and USPS alumna. Olena Maslyukivska, Associate Professor of the Department of Ecology at the National University of Kyiv-Mohyla Academy and USPS alumna According to the speaker, environmental initiatives in Ukraine are similar to startups. Their goal is to create a certain public good. And society must decide how to support these organizations to ensure their sustainability. In turn, Maksym Borodin, Environmental activist and member of the Mariupol City Council, spoke about his environmental protest experience in the struggle for clean air with industrial enterprises in Mariupol. Due to the pressure, Mariupol residents managed to force large industrial facilities to start modernizing their equipment. However, the speaker is sure that protests are a temporary means of influence. Maksym Borodin, Environmental activist and member of the Mariupol City Council (on the right screen) “NGOs cannot constantly replace the state system of monitoring and control because activists do not have the authority to do this. We monitor and see excess pollution, but there is nothing we can do as activists. Until the legislation changes, there are no opportunities for environmental changes”, – Maksym Borodin explained. The next speaker, Artem Romanyukov, is USPS alumnus and co-founder of the environmental chatbot Saveecobot, which already has more than 1 million active users. After several years of working to make it easier to breathe in his hometown, Dnipro, the speaker is convinced that environmental activities should start with education. Artem Romanyukov, USPS alumnus and co-founder of the environmental chatbot Saveecobot “We have created a demand for air quality data in Ukraine. But now, the state must intervene in this process. The most logical step should be the state monitoring of emission sources. The state can be our partner here. State monitoring is an important next step. We are ready to help the state in this”, – the speaker said. Lyubov Kolosovska, co-founder and director of the organization “Batteries, surrender!” (a project that collects batteries and organizes the recycling process) and USPS alumna, noted the importance of the financial component of environmental activism. “Someone has to pay for environmental sustainability, decisions, and changes. However, many people do not understand this. The first idea in Europe was that the state takes money from polluters and uses it to change the situation for the better. However, this idea is outdated”, – said Lyubov Kolosovska. Lyubov Kolosovska, co-founder and director of the organization “Batteries, surrender!” According to the expert, if the polluter can simply buy off, it is the avoidance of responsibility because responsibility relies entirely on the state. Instead, the state should delegate responsibility and authority to other entities, such as garbage-producing businesses, so that they can contribute to solving the problem themselves. The state should only control this process. Head of Ukraine’s state ecological inspection service (2019-2020) and Head of the “Environmental Alternative” political party Yegor Firsov, in contrast, is convinced that neither democracy nor activism can solve environmental issues. Yegor Firsov, Head of Ukraine’s state ecological inspection service (2019-2020) and Head of the “Environmental Alternative” political party “Activists cannot be relied on to solve, and not just actualize, environmental problems. Activism is like an antibiotic. It only works when there is an acute problem. Professional non-governmental institutions engaged in environmental activities could help. The environmental agenda in the world and in Ukraine is now very complex, especially if it is needed to be synchronized with European legislation. This task also covers the economy, energy, infrastructure. Energy and activism are simply not enough to solve these problems. We need professional people”, – the speaker said. Lesya Vasylenko, Member of the Verkhovna Rada Committee on Environmental Policy and Nature Management and USPS Parliamentary Program alumna, noted that synergy, coordination, and cooperation are needed to solve environmental problems. Lesya Vasylenko, Member of the Verkhovna Rada Committee on Environmental Policy and Nature Management and USPS Parliamentary Program alumna “Our task is always to use the opportunities we have at a particular time. There are tasks for the government, for the parliament, and the civil society. Besides, it is necessary to involve local governments, media, business representatives. The latter make money by using resources, and therefore it also depends on them whether the decisions will be implemented. Roles must be clearly assigned. We have to play these roles to the end and ensure, within the limits of our capabilities and responsibilities, the rules and observance of the rules that will allow us to live in a safe environment“, – Lesya Vasylenko explained. Oleksandr Marikovsky, Deputy Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Environmental Policy and Nature Management and USPS alumnus, also participated in the discussion. According to him, the fight against environmental problems depends on values. Oleksandr Marikovsky, Deputy Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Environmental Policy and Nature Management and USPS alumnus (on the left screen) “The vocation to protect the environment is based on values. Through activism and civic organizations, these values ​​can be revived in the population. This is what is happening in Ukraine. With a critical mass of people who share these values, civic participation in environmental policy is a very great force”, – said the MP. In turn, Oleksiy Ryabchyn, Adviser to the Minister of Environmental Protection, Adviser to the Deputy Prime Minister on European Integration, and USPS alumnus, shared his experience of cooperation between civil society and the state in environmental issues. Oleksiy Ryabchyn, Adviser to the Minister of Environmental Protection, Adviser to the Deputy Prime Minister on European Integration, and USPS alumnus “NGOs do not always know how to incorporate their initiatives into the state mechanism properly. If cooperation with civic organizations is successful, great things can happen. However, some aspects, such as environmental externalities, must be tightly controlled by the state. Such questions cannot be left to chance”, – Oleksiy Ryabchyn said. The discussion participants concluded that it is necessary to look for new ways of interaction between environmental activists and the state to achieve results not only through pressure, protests, demands, and crowdfunding initiatives. The state must provide support to civic environmental organizations and take over the functions of monitoring and control over Ukraine’s environmental situation, as no one else in the country has the authority to do so. The state should be a partner for civic initiatives. This is not happening yet, but we must strive to share environmental pollution responsibility, not to avoid it. Representatives of civic organizations expressed readiness to assist the state on environmental issues. - [The Governing Bodies of the Agency Have Changed](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-governing-bodies-of-the-agency-have-changed/) - Over the 20 years of its existence, Agency for Legislative Initiatives has changed and improved but has never betrayed its beliefs and mission. The mission is to develop Ukraine as a European, democratic country inhabited by politically conscious citizens, and the rule of law acts as a fundamental principle. We have grown on the initiative into an influential think tank that has the courage to go against the flow and defend its opinion, despite external circumstances. We have been thinking and acting ahead of time for over 20 years. We continue to grow, institutionalize what we have gained, and share the news with you – we have started 2021 with a new governance structure and newly elected members of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. The organization is strengthened by professional people with whom Agency will continue its Journey. The new Chairwoman of the Board is Tamila Tasheva, Deputy Permanent Representative of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea, co-founder and board member of the NGO CrimeaSOS, board member of the International Renaissance Foundation, member of the Supervisory Board of the Ukrainian Institute. Tamila Tasheva is engaged in human rights activities, primarily on issues related to the occupied territories and the consequences of Russia’s military aggression against Ukraine, including work with IDPs and human rights in Crimea. Tamila has experience in advocacy and lawmaking, establishing a permanent non-governmental organization CrimeaSOS, and many years of work on developing civil society in Ukraine. In 2019, Tamila Tasheva was awarded the Polish Sergio Viera de Mello Award as a person whose activities are aimed at peaceful coexistence and cooperation between societies, religions, and cultures. Deputy Chairman of the Board – Oleksandr Khoruzhenko, an Alumnus of the Ukrainian School of Political Studies in 2006, an expert on decentralization and local self-government reform in Ukraine, a member of the Supervisory Board of the Stopfake fact-checking project. In 2016-2020, Oleksandr was responsible for implementing decentralization reform in Sumy Oblast and several sectoral areas, including community safety, health care reform, and infrastructure development. Thanks to local leaders such as Oleksandr Khoruzhenko, a large-scale decentralization reform has been launched, and the first phase of implementation has been successfully completed. Board Member – Kateryna Ryabiko, Project Coordinator of the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR). For over fifteen years, Kateryna has been working for democratization and human rights, providing assistance and policy development in political accountability, gender equality, parliamentary ethics, political participation, and democratic elections. A USAID award recognized her for outstanding achievements in promoting democratic development in Ukraine and leadership in guiding the U.S. Government’s democracy assistance efforts. Svitlana Matviienko is now the Executive Director of the Agency for Legislative Initiatives. We are honored to work with these people! And we move on to even greater accomplishments. - [Lithuanian First Lady and the Agency for Legislative Initiatives at the Event on the Occasion of the 15th Anniversary of the TSEKH Art Gallery](https://www.parlament.org.ua/en/news/lithuanian-first-lady-and-the-agency-for-legislative-initiatives-at-the-event-on-the-occasion-of-the-15th-anniversary-of-the-tsekh-art-gallery/) - Lithuanian First Lady Diana Nausėdienė and Lithuanian Minister of Culture Simonas Kairys visited the TSEKH art Gallery, founder, and director of which is a USPS Alumnus Oleksandr Shchelushchenko (graduated in 2010). Lithuanian First Lady Diana Nausėdienė (left) and Gallery Director Oleksandr Shchelushchenko (right). Photo: Andriy Samarets The Ukrainian TSEKH art Gallery was founded 15 years ago. It is one of the most successful non-governmental cultural institutions of contemporary art in Ukraine. Meanwhile, this year, in Vilnius, the Lithuanian capital, the Tsekh Gallery Vilnius marks its 5th anniversary and is currently one of the largest private galleries in the country. The First Lady of Lithuania and the Minister of Culture visited the exhibition dedicated to the 15th anniversary of the TSEKH art Gallery, which presents essential works by 11 artists from Ukraine, Lithuania, and the United States. Oleksandr Shchelushchenko (left), director of TSEKH art Gallery, and Simonas Kairys, Lithuanian Minister of Culture (right). Photo: Andriy Samarets Diana Nausėdienė congratulated the Gallery in Ukrainian: “I am happy to be here and feel the pulse of Ukraine. It is a land with which Lithuania has close historical and cultural ties. I am sincerely glad to get acquainted with the works of Ukrainian artists. Let your creativity soar on the wings of freedom and spread in the most fascinating forms”. For the Ukrainian School of Political Studies, culture is the foundation of public policy. USPS and the Agency for Legislative Initiatives are pleased to have the opportunity to support Alumni on their path and help promote Ukrainian art in the world. We wish the TSEKH art Gallery new achievements! Photo: Andriy Samarets Special thanks to the Embassy of Lithuania in Ukraine for letting this meeting happen! After the quarantine, TSEKH art Gallery invites everyone to visit the project “Spirits: 15 years of endurance”. Art is fascinating! Here you can see the works presented at the exhibition. - [New Chief Operating Officer at the Agency for Legislative Initiatives](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-chief-operating-officer-at-the-agency-for-legislative-initiatives/) - Oleksandra Egert has joined the team of the Agency for Legislative Initiatives as the new Chief Operating Officer. - [ALI Analysts in the Working Group on the Draft Law “On Local Referendum”](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-analysts-in-the-working-group-on-the-draft-law-on-local-referendum/) - Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives Oleksandr Zaslavskyy joined the working group on the draft law “On Local Referendum”. “The Constitution of Ukraine requires the adoption of a law on local referendum. For 9 years now, the citizens of Ukraine have not been able to exercise their constitutional right to express their opinion through local referendums, as since 2012, local referendums have not been regulated by law. Society and local governments have a demand for this instrument of public participation because the solution to some issues requires local referendums”, – Oleksander Zaslavskyy says about the importance of passing the draft law. According to the director of the Analytical Department of ALI, it is essential to ensure a balance that would, on the one hand, guarantee citizens the realization of their legal rights, and on the other – minimize the risks faced by Ukraine in the struggle for territorial integrity. Public discussions of the bill are currently underway. Oleksander Zaslavskyy emphasizes that this approach is correct. This important draft law for Ukrainian society should be developed in close cooperation between government officials and the public. - [21 Achievements of the Agency for 21 Years](https://www.parlament.org.ua/en/news/21-achievements-of-the-agency-for-21-years/) - The Agency for Legislative Initiatives was founded on April 28, 2000, by Alumni of the National University of Kyiv-Mohyla Academy. We have grown from the initiative into a powerful think tank that has implemented many socially important projects and aims to achieve even more ambitious goals in the future. For 21 years, we have come a long way. Many things common in Ukraine today, such as the pro-European course or the importance of open government, we defended despite resistance. But we are happy to move forward on this path because we believe it is right for Ukraine. We want to share our success with you and reminisce about the valuable moments, projects, and achievements, thanks to which ALI has been growing all these years. 1. Developed a law on the financing of political parties. Back in 2003, ALI experts became the authors of the first law in Ukraine, which introduced state funding of political parties. In 2004, this law was passed. The mechanism prescribed in it provided direct financial support for parties at the expense of the State Budget of Ukraine. The amount of support was proportional to the party’s representation in parliament. The law also limited the maximum amount of state funding to prevent overfunding and protect parties from dependence on the state. However, later in 2007, the law was repealed. State funding of the parties has been postponed for many years. Only after some time did the provisions of this first law form the basis of the Law of Ukraine “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Prevention and Counteraction of Political Corruption”, which is currently in force. 2. Helped to improve the bill “On local referendums”. ALI has always taken a comprehensive approach to build democratic institutions in Ukraine. That is why we could not avoid the issue of local democracy and the direct participation of citizens in solving issues of local importance. When the Law on All-Ukrainian and Local Referendums expired in 2012, ALI experts were already working on improving the new profile draft on local referendums, which was being prepared for the second reading. However, the required law was never passed. The government returned to the settlement of local referendums only in 2021. Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives Oleksandr Zaslavskyy joined the working group on developing the corresponding draft law. 3. Launched The PARLIAMENT magazine. The first professional magazine in Ukraine devoted entirely to the problems of parliamentarism was the PARLIAMENT Magazine, which ALI has been publishing since 2001. Everything that you can imagine about the work of parliament, MPs, as well as the functioning of relevant institutions, is on the pages of the magazine: legislative process and control functions, work of committees and factions, regulation of political parties, and public participation in the legislative process, and much more. The PARLIAMENT Magazine became the platform where problems such as the transparency of committee work or “button-pushing” were discussed for the first time. The first monitoring of the legislative activity of the parliament appeared in this magazine more than 10 years ago, and now it is difficult to imagine a public space without it. [su_image_carousel source=”media: 14882,14883,14884,14766″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” captions=”yes” dots=”no” autoplay=”0″] 4. Developed the first in Ukraine “White Paper” of Ukrainian parliamentarism. Since the establishment of ALI, one of the highest priorities for the organization has been and remains the parliamentary direction. We have developed dozens of informational and analytical materials, as well as in-depth research on this topic. A turning point in the history of Ukrainian parliamentarism can be considered the first in Ukraine “White Paper” of Ukrainian parliamentarism – a comprehensive document with a complex analysis of key issues in parliament and proposals for their solution, which we prepared in 2010. A significant part of the analyzed problems, which had not been resolved at that time, was included in the Roadmap for Internal Reform and increasing the institutional capacity of the Verkhovna Rada of Ukraine, prepared by the European Parliament’s evaluation mission in 2016. Currently, ALI regularly monitors the progress of parliamentary reform in Ukraine. 5. Have spread the practice of preparing Shadow Reports in Ukraine. Using the experience of developed democracies, in 2016, ALI initiated and promoted the practice of preparing analytical documents in the format of Shadow / Alternative Reports, which we presented in the profile committees of the Verkhovna Rada. The main purpose of shadow reports is to strengthen the parliamentary control function and involve non-governmental think tanks to monitor and evaluate public policy. In 4 years, experts from ALI, together with other relevant organizations, have prepared and presented more than 10 Shadow Reports on topics ranging from the implementation of parliamentary reform to the creation of united territorial communities and the implementation of “decommunization laws”. [foogallery id=”14857″] 6. Together with the League of Interns resumed the activities of the European Information and Research Center under the Verkhovna Rada of Ukraine. The quality of the legislative process in Ukraine still needs to be improved. That is why ALI, together with the League of Interns in 2015, restored the European Information and Research Center under the Verkhovna Rada of Ukraine. The Center has become a prototype of a parliamentary research service designed to ensure the high quality of the legislative process and decision-making based on facts and analysis. In 2016 alone, taking into account the analytical materials of the center, MPs developed about 20 draft laws and submitted about 200 proposals for the second readings. The European Information and Research Center is still functioning, working to improve the legislative process in Ukraine according to the best European practices. 7. Created a platform for the professional development of journalists. Aware of the special role of the media in a democratic society, the organization has made considerable efforts to develop professional media in Ukraine. The quintessence of this direction was the project “School of Professional Journalism “NEW Ukraine”. It has become a platform for communication between professional journalists, exchanging knowledge, experience, ideas, and initiatives. During its existence (from 2009 to 2012), more than 80 journalists from all over Ukraine graduated from this program. [foogallery id=”14861″] 8. Have developed a Matrix of forms of civic participation. From the beginning of its existence, ALI has been working to ensure that the public is more involved in the decision-making process at both the national and local levels. Among the many analytical materials and projects aimed at improving cooperation between civil society, government, and local self-government, the Matrix of Forms of Civic Participation in the Process of Making and Adoption Political Decisions in Ukraine stands out. In 2014, this Matrix formed the basis of the Council of Europe’s policy to support civil society in Ukraine for the next few years. 9. We have launched and are developing the Ukrainian School of Political Studies, the most successful political education project in Ukraine. The Ukrainian School of Political Studies is the most successful educational and network project in Ukraine, which in 16 years has brought together a community of more than 500 leaders from various fields. The school was established by a decision of the Committee of Ministers of the Council of Europe in 2005 and is part of the international network of Schools of Political Studies of the Council of Europe. USPS today is a unique platform for finding like-minded people, implementing joint initiatives, disseminating values, generating ideas, and creating opportunities for their implementation. Moreover, in 2007, the Agency for Legislative Initiatives established the Eastern European School of Political Studies (Belarus) to enable the leaders of Belarus to form their own platform for discussions on important socio-political issues. [foogallery id=”14864″] [su_image_carousel source=”media: 14804,14805,14802,14807,14806,14803″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” dots=”no” autoplay=”0″] 10. We have created a separate educational program for MPs. Before the 2014 parliamentary elections, ALI launched a separate educational program for MPs – “The new quality of the Ukrainian parliament: the impetus of the Maidan”. The program was attended by parliamentarians from civil society and journalism, elected for the first time. It was during their studies that they came up with the idea of creating an inter-factional union. This is how IFU “Eurooptimists” – the USPS branch in the Verkhovna Rada – appeared. The USPS parliamentary program also works in the 9th convocation. [foogallery id=”14867″] 11. Together with the EU Delegation to Ukraine, have launched the “Rada for Europe” project. Since its establishment, the Agency for Legislative Initiatives has continuously dealt with Ukraine’s European integration issues. Back in the early 2000s, ALI experts developed a conclusion on the need to create a single coordinating body in the field of European integration. We were engaged in the preparation of analytical materials and advocacy of approximation of the legislation of Ukraine to the legislation of the European Union, Ukraine-EU Action Plan, and later the Association Agreement. After the signing of the Agreement, ALI, together with the EU Delegation to Ukraine, launched the “Rada for Europe” project, which informed the MPs about the cooperation between Ukraine and the EU. 12. Have established the School of Community Leaders project to work with local leaders. The first local elections after the Revolution of Dignity required modern leaders in every town and community. In response to this challenge, we launched the School of Community Leaders – an educational program designed to bring together local leaders from all regions of Ukraine and help them develop their communities. 48% of Alumni of the SCL program of different years ran in the 2020 local elections. 40% of them have won. The community now contains more than 250 local leaders across the country, and a new group will join this year. [su_image_carousel source=”media: 14822,14827,14823,14826,14824,14825,14821″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” dots=”no” autoplay=”0″] 13. We have popularized Town Hall Meetings in Ukraine and are working on developing other innovative participation tools. Since 2010, ALI has been promoting Town Hall Meeting in Ukraine. It is a qualified, purposeful, and effective discussion of issues of public interest. Over the years, ALI has held more than 50 Town Hall Meetings in various Ukrainian communities, the results of which very often formed the basis for the formation of various public policies and political decision-making. A new tool of participation, which ALI adapts for Ukraine, is a social audit – a methodology that simultaneously activates the community and ensures government accountability. [foogallery id=”14873″] 14. Have held a Congress of NGOs in Ukraine. Development, support, and protection of civil society have become an integral part of everyday activities for ALI. In 2007, ALI organized and held the Second Regional Congress of NGOs in Ukraine, which became a logical continuation of the first event in Warsaw in 2006. The Congress was a real impetus for civil society in Ukraine, as it laid the foundations for the activities of several civil society organizations and created the preconditions for the real democratic development of the civic sector and Ukrainian democracy in general. In memory of those times, we have the greetings of the Congress members from the then President of Ukraine, Viktor Yushchenko. 15. Have developed a provision that made it possible to hold televised debates. The debates of the 2019 presidential candidates at the stadium became a real media sensation and impressed millions of citizens. However, the real turning point in the history of Ukrainian democracy was the first televised debates in 2004, when few believed in the possibility of such an event at all. And exactly those debates took place based on the Regulations “On the procedure for conducting pre-election debates by the National Television Company of Ukraine during the Elections of the President of Ukraine in 2004” developed by our experts. 16. We help voters make conscious choices. One of the key tasks for ALI is to fight populism and promote the civic consciousness of Ukrainians. Therefore, in 2006 the project “Conscious Choice – 2006” took place. ALI then led a consortium of NGOs to help voters make rational choices when electing their representatives in parliament. 17. Have coordinated the preparation of the strategic document “Modernization of Ukraine. Defining reform priorities”. We are proud of our participation as a coordinating organization in preparing an unprecedented for the history of independent Ukraine strategic document – “Modernization of Ukraine. Defining reform priorities”. In 2009, this document became a public agenda for the next few years. It brought together a team of more than forty leading independent Ukrainian analysts to present to the public an expert vision of the most holistic picture of the key reforms the state needed. 18. Have organized the Forum “Ukraine-EU Summit 2011: Public Dimension”. Sharing European values and implementing best European practices in its work, ALI has become one of the key actors in the Eastern Partnership Civil Society Forum. For some time, ALI headed the Ukrainian national platform of the Forum. And in 2011, we took part in the preparation and organization of a historical event – a meeting of the then President of the European Council Herman Van Rompuy and the President of the European Commission José Manuel Barroso with representatives of Ukrainian civic organizations, trade unions, business associations, expert and analytical institutions. [su_image_carousel source=”media: 14835,14836″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” captions=”yes” dots=”no” autoplay=”0″] 19. Have been publishing the Eurobulletin for 10 years. ALI fully supports the European vector of Ukraine’s development and contributes to the spread of European values in Ukrainian society. Therefore, for ten years (from 2003 to 2012), the organization published and distributed the Eurobulletin – monthly information publication of the Delegation of the European Commission to Ukraine. The magazine contained comprehensive information on the current agenda of the European Union, as well as comprehensive coverage of progress in relations between Ukraine and the EU. [foogallery id=”14875″] 20. Initiated a series of regional constitutional forums. Since the constitutional reform of 2004 did not bring the desired result – the creation of a balanced system of public authorities – in 2007-2008, ALI initiated a series of regional constitutional forums. This was done in order to define the limits of constitutional reform and mechanisms for amending the Constitution, which would provide answers to the main challenges that were relevant at that time, meet the public interest and ensure the consolidation of society. Based on the results, analytical materials were prepared, which covered the positions of politicians, representatives of leading think tanks, scientists, and foreign experts. 21. Flag of Europe ALI advocated the need for a pro-European course for Ukraine long before it was enshrined in the Constitution. In 2013, even before the Association Agreement with the European Union was to be signed – we initiated a symbolic project “Flag of Europe” in Ukrainian cities. The Sumy City Council was the first to join the initiative, agreeing to hang the European Flag next to the National Flag on public holidays and during international events. The same year, the project was supported by another 15 cities. The “Flag of Europe “united Volochysk, Ivano-Frankivsk, Illintsi, Kobeliaky, Koryukivka, Kremenchuk, Lviv, Lutsk, Mena, Mostyska, Ostroh, Rivne, Sarny, Sumy, Trostyanets, and Chernihiv, and later the initiative spread throughout the country. - [Selection for USPS 2021: Who Are Our Applicants?](https://www.parlament.org.ua/en/news/selection-for-usps-2021-who-are-our-applicants/) - The Selection Committee has completed the formation of a group for the XV-XVI Ukrainian School of Political Studies program, which will take place in 2021. The First Session of the USPS program will begin very soon, and our Community will become even bigger. Every year we monitor our applicants and observe the dynamics of selection. So this year, we also prepared some interesting data on people who filled out the application form to participate in the USPS 2021. In particular, this year, we have almost equal applicants among men (51%) and women (49%). The average age of applicants is 34 years. Among those wishing to join the USPS program, 58% are from Kyiv or the region, 42% – from other regions. More than half of the applicants in 2021 (62%) filled out the application form for participation in the School for the first time. For us, this indicates, first of all, that the interest in the Ukrainian School of Political Studies is not waning. And this motivates us to improve the program every year and work more and more on developing civil society in Ukraine. Interestingly, this year we have a huge number of applications from representatives of the political and civil service sector, compared to last year. In 2020, by contrast, most applicants were from the business and legal community. Unfortunately, the media and creative professions are traditionally the least represented, but we are constantly working to increase this industry’s interest in the USPS program. This year, we also analyzed applicants’ responses to the virtual interview, which is a regular part of the application for USPS. Thus, we received data that almost a third of our applicants consider themselves suitable for the position of Minister/Deputy Minister. Another 28% have the ambition to be a Member of Parliament of Ukraine. Almost all applicants (96%) approve of the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language”. 84% of applicants want to get vaccinated against COVID-19. We continue to unite people by common values and views. Thanks to everyone who submitted their applications this year. We value every applicant. - [Selection for the Program of Environmental Mentoring of Amalgamated Territorial Communities](https://www.parlament.org.ua/en/news/selection-for-the-program-of-environmental-mentoring-of-amalgamated-territorial-communities/) - The Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies with the support of the International Renaissance Foundation have launched a selection for the Environmental Mentoring program! You can fill in the application form from June 24 to July 14 inclusive. With the beginning of the decentralization reform, Ukrainian amalgamated territorial communities have gained more power, but many of them lack experience in solving urgent problems. This is especially true of environmental problems, for which communities need knowledge, the help of qualified personnel and an integrated approach. Apply What is the Environmental Mentoring Program? The Environmental Mentoring Program is the first and unique project of its kind in Ukraine. This is part of the School of Community Leaders project, which aims to deepen cooperation with amalgamated territorial communities and provide them with long-term support to address environmental issues. At this stage of the project, we will hold a three-day workshop for mentors on environmental issues. The objectives of this session are to teach mentors the basics of amalgamated territorial communities environmental impact assessment, waste management strategies, sustainable natural resource management, and adaptation to climate change. The next stage after the seminars is the work of mentors directly with the amalgamated territorial communities. After the training, environmental mentors will be able to advise communities on environmental issues and approaches to solving them. Each participant in the environmental mentoring program will work with a specific amalgamated territorial community in Ukraine. We are looking for people who: are ecology students, environmentalists, local activists or volunteers; have research interest and work on solving environmental problems in Ukraine; take an active position in life and are ready to use the acquired knowledge for the benefit of society and the community; are ready to work with one of the communities selected at the first stage with the help of tools obtained during the training, during the third stage – September-December 2021. Approximate dates of the program: until July 14Application process for participation in the programby July 28Announcement of final selection resultsAugust 18-20Seminars for participants (Kyiv)September-DecemberEnvironmental mentoring of amalgamated territorial communities Therefore, do not miss the opportunity to join a large-scale project that will help start solving environmental problems at the local level! The selection will last until July 14! You can see detailed information and fill in the application form here: Application form - [Results of the First Session of the School of Community Leaders](https://www.parlament.org.ua/en/news/results-of-the-first-session-of-the-school-of-community-leaders/) - The School of Community Leaders began its work on June 24. 29 local government representatives, community leaders, civil society representatives, and volunteers joined our community. Svitlana Matvienko, Executive Director of the Agency for Legislative Initiatives, congratulated the participants on opening the School of Community Leaders. She stressed the extraordinary value of civic education in general. Projects such as the School of Community Leaders are the seeds of concrete action and real steps for change throughout Ukraine. The School of Community Leaders aims to push Ukrainian communities to change and provide them with the necessary knowledge to implement these transformations. Political Saturnalia: Carnivalization of Politics in the Postpolitical Age The School participants immediately plunged headlong into learning, and Ivan Gomza, Candidate of Political Science, Associate Professor, Head of the Department of Public Administration at the Kyiv School of Economics, helped them with this. He held a discussion about political saturnalia and what to do when politics turns into a carnival? In politics, there is no division into good and bad, there are facts. Today, the fact is that carnivalization of politics is a global trend: when “clowns” and “pseudo-politicians” come to power, and the political process turns into a show. Is there a danger in this? Certainly. But this is the reality in which we live. And there are opportunities in it too. Decentralization reform and local self-government The reform started rapidly and received support at home and abroad. However, in its implementation, naturally, difficulties arose: the decentralization of power dictates us the need for sectoral reforms – in education, medicine, culture, sports, civil protection, and security. Without accompanying reforms, decentralization loses its meaning. Today, decentralization has lost its priority for the Government and is not going according to the vector as originally planned. But this does not mean that it should not be continued or rethought further action plan. Ukraine needs strong self-government and successful communities. This is how Oleksandr Khoruzhenko, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives and an expert on local self-government, describes the reform. Political responsibility and responsible policy: fair elections, good governance and responsible management of public finances Why are the citizens in democratic societies mostly dissatisfied with representative authorities? Will the reform of the election legislation consider the interests of local self-government and what to do about it? To what extent is political corruption the norm? The discussion panel participants discussed all these issues with the Chairman of the Board of the International Renaissance Foundation and the Chairman of the Board and Coordinator of Political Programs of the OPORA Civic Network Olga Aivazovska. Elections and political indifference of voters, use of administrative resources for “dirty game”, subventions for socio-economic development of territories, and problems with political parties in the regions – participants of the School spent the whole evening in an active dialogue and exchanged experiences and interesting cases on these topics. Health care reform in Ukraine. The impact of the pandemic on the implementation of the second stage of medical reform. Health care reform always raises many questions for people, especially in the regions, because it has started well not everywhere. Therefore, it is important to communicate to community leaders what changes are needed in the health care system and what can be done to save people on the ground – in the pandemic and beyond – and provide quality health services to community members. Oleg Petrenko – the first head of the National Health Service of Ukraine (2018-2019), an independent director of strategic development in the medical network “Dobrobut”, an alumnus of the 2006 USPS program, told the participants about the beginning of the reform, the concept of health care development, and the importance of strong institutions. How health care is financed, what are the difficulties in carrying out the reform, and how people are fighting to keep unprofitable and inefficient hospitals – participants could talk about all this with the person who was at the origins of the reform. Kateryna Bulavinova, a doctor, pediatric infectious disease specialist, and medical expert at the United Nations Children’s Fund (UNICEF Ukraine) in Ukraine, took the discussion to a more practical level. She told participants about the punctures during the COVID-19 pandemic, the maintenance and provision of hospitals on the ground, and medical infrastructure in general. Breakthrough strategy: how communities can master the wave of “creative destruction” Why is the community the third pillar, and how have innovation, education, and entrepreneurship been the drivers of productivity growth? The answers to these questions were given by the founder of the proryv.in.ua think tank, a member of the Supervisory Board of the Institute of the city, the Minister of Economic Development and Trade (February-September 2014), Pavlo Sheremeta. Using the examples of the Eastern countries, he told how to move from constant stagnation to constant prosperity and explained the specifics of the development of the Ukrainian economy through the prism of culture and demography. The discussion continued on whether there would be further damage to business from the pandemic and how the Ukrainian economy could catch up with its western neighbors. Hlib Vyshlinsky, Executive Director of the Center for Economic Strategy, explained the structural changes that have taken place since the start of quarantine and how the pandemic has affected the economy as a whole. He also spoke about the “Great Construction”, low level of investment, prospects for Ukrainian GDP growth, and the role of human capital in economic development. Continuation of the reform of the general secondary education system How is the education reform going, and is the “New Ukrainian School” concept being implemented in the regions? What to do with schools? And what is more important – the quality of education or logistics of schools? We talked about all this and more with the Educational Ombudsman Sergii Gorbachov and the co-chair of the public association PARENTS SOS, an alumnus of the USPS 2016 program Alena Parfenova. To ensure quality education, it is necessary to reorganize the educational network and establish communication with communities. Education is a large infrastructure system that is difficult to optimize due to several problems. One of them is the staffing problem. Often, principals or field officials are more preoccupied with solving infrastructure problems than managing the educational process. However, the situation has changed due to the pandemic. The beginning of quarantine drew the attention of educators to the need for changes in distance education and providing schools with high-speed Internet and technology. However, this is not enough to implement effective education management in communities. Environmental policy of communities: how to preserve an environmentally safe environment for your community The right to safe life and environment is enshrined in the Constitution of Ukraine. And the topic of environmental protection is more relevant than ever, so this year’s program pays much attention to the development of local environmental policy and its integration into the community development strategy. The environmental discussion panel consisted of two dimensions: theoretical and practical. For the first of them responsible was Olena Maslyukivska, associate professor of ecology at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, a 2008 alumnus of USPS, who told the participants about the most pressing environmental issues and how to prioritize the sequence of their solutions in communities properly. In the more practical part of the discussion, the two experts shared their own cases on implementing change and improving the quality of the environment of their own cities. Artem Myrhorodskyi, CEO of GreenAge, CEO of BioBin, a 2007 alumnus of USPS, spoke about waste recycling and his successful experience of how a socially important business can not only benefit people but also be monetized. And Artem Romaniukov, the co-founder of Saveecobot, director of SaveDnipro, a 2018 alumnus of USPS, spoke about the problems he faced during the struggle for clean air in his hometown and how communities can improve local air quality on their own. Aesthetics and architecture. Influence on consciousness Why is it important to organize the space in which you live and how it affects people’s quality of life and consciousness, how to make “buildings for people, and not people for buildings”? Is there a connection between architecture and democracy? And how do aesthetics and architecture affect consciousness? Participants were able to talk about all this with the architect, Deputy Chairman of the Architectural Chamber of the National Union of Architects of Ukraine, founder and CEO of the Architectural and Design Group Anna Kyrii, an alumnus of USPS 2016 program Anna Kyrii. Ukraine inherited many authoritarian “political” buildings from the Soviet Union. Rebuilding the past for a new quality of the future, creating “transparent” institutions, and comfortable and aesthetic spaces for people, thereby raising the level of culture of citizens – a new symbolic task for all of Ukraine and communities in particular. Legal capacity of the community and its sustainable development The legal capacity of a community is one of the fundamental aspects of its development. But how to strengthen it and give communities access to justice? MPP (Oxon), lawyer, director-founder of the national system of free legal aid, Deputy Minister of Justice of Ukraine (2012-2017), Honored Lawyer of Ukraine, and Chairman of the Board of Transparency International Ukraine Andriy Vyshnevsky told the participants about the concept of two types of justice, the impact of decentralization on access to justice and meeting the legal needs of citizens. The level of dissatisfaction with legal needs in Ukraine is high. This is partly due to the fact that communities do not identify legal problems and ignore their solution. At the same time, unmet legal needs fuel the cycle of decline and slow down community development. Tools of democratic influence In order to develop democracy, it is necessary to involve citizens in the decision-making process. However, how can local governments become closer to the people in the digital age? The participants talked about this with the coordinator for digitization of the regions of the Swiss-Ukrainian EGAP program implemented by the Eastern Europe Foundation, Serhiy Hunko. The expert told the participants how to change the process of providing services, digitize paperwork and why the digitalization of business and the state is important for public participation. The second part of the discussion concerned more traditional tools that the Agency for Legislative Initiatives has long been “lobbying” in Ukraine. Maria Sokolova, an analyst at the Agency for Legislative Initiatives, shared the insights and mechanisms for conducting a social audit and a Town Hall Meeting with participants. Social audit is an effective means of ensuring government accountability through the study of the opinion of the final recipients of the service or public policy. Simply put, it is a way to verify compliance with government obligations. Another tool introduced to the participants was the Town Hall Meeting – an informal public gathering of residents of a certain area. Discussed the mechanisms of holding meetings and their scenarios. And, of course, shared the experience of the meetings already held. Closure of the School of Community Leaders The first session of the School of Community Leaders was closed by Oleksandr Sushko, a Ukrainian political scientist and public figure, executive director of the International Renaissance Foundation, an expert in international relations and civil society development. Democracy starts from the bottom. A mature democracy cannot be established without a stratum of people who have both values and practical knowledge of how to implement it. We need people who know how to work with people, gain trust and have managerial skills. Community leaders are just such people. Thanks to such leaders, people get a sense of involvement, and then a real democracy is formed. Real democracy is not to come and vote once every 5 years. It is to be a constant participant in a certain process, which forms the background of the state. The answer to the question of whether Ukraine has chosen the right course is formed on the ground. Course on decentralization, on local self-government. And local leaders are the number one human resource for public administration at the national level. With these words, Oleksandr Sushko congratulated the participants on the completion of the first session. This year we will continue to work with communities in the format of environmental mentoring. Each of the participating communities will receive a separate mentor to help them address pressing environmental issues. Meanwhile, the selection of environmental mentors who will have separate training is underway. APPLY The School of Community Leaders is a program of the Ukrainian School of Political Studies and the Agency for Legislative Initiatives, which is implemented with the support of the International Renaissance Foundation. - [Training Seminar for Parliamentarians within the Project Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-seminar-for-parliamentarians-within-the-project-parliamentary-accountability-of-the-security-sector-in-ukraine/) - The security and defense sector is certainly one of the most important, especially in a country that has been at war for eight years. Therefore, the Agency for Legislative Initiatives is trying its best to familiarize parliamentarians and staff of the secretariats of the Verkhovna Rada Committees with new tools and methods for reforming the sector. Last week, as part of the Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine (PASS Ukraine) project, the Agency for Legislative Initiatives, in partnership with the Parliamentary Center (Canada), held a training seminar on “Legislative and Regulatory Impact Assessment and its Application in the Security Sector Reform Legislation and defense”. Members of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement, the Verkhovna Rada Committee on National Security, Defense and Intelligence, and the Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration into the European Union were invited to participate in the seminar. Staff from the secretariats of the above-mentioned committees were also invited. The purpose of the training seminar was to familiarize MPs, committee members, and their staff with Canadian and international experience in assessing legislative and regulatory impact and its application in the legislative process of security and defense sector reform, including assessing the different effects of legislation on women and men. Nicola Kim, First Secretary, Embassy of Canada in Ukraine, made a welcoming speech at the opening of the training seminar. The speakers of the training seminar were Canadian experts with many years of experience in regulatory and legislative influence: Daniel Trnka, Deputy Head, Regulatory Policy Division, Public Governance Directorate, Organisation for Economic Co-Operation and Development (OECD); Rick Stewart, Executive Director of the Regulatory Governance Initiative (RGI) and Co-Director of the Career Development for Regulatory Professionals (CDRP) Program in the School of Public Policy and Administration at Carleton University, Ottawa; Michael Presley, Director, Certificate Program in Regulatory Leadership, Centre for Public Management and Policy, University of Ottawa; Former Assistant Deputy Minister (Regulatory Affairs) at the Treasury Board Secretariat, Canada. About the experience and practice of Ukraine in applying legislative and regulatory impact assessment in the legislative process, participants were told by Ivanna Klympush-Tsintsadze, MP, Chairwoman, Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration into the European Union, Member of the Interparliamentary Relations Group with Canada. The seminar was held in an unusual format – combining offline and online, which allowed to simultaneously engage Canadian partners who shared their experiences and establish communication between members of different committees. As part of the project, we plan to hold more such meetings in order to continue involving MPs and Canadian partners in close cooperation in various formats. The Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine (PASS Ukraine) project is a joint project of the Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Center (Canada), supported by the Canadian Ministry of International Affairs under the Peacebuilding and Stabilization Program (PSOPs) and in partnership with the Verkhovna Rada Of Ukraine. MORE ABOUT PROJECT - [Educational Online Event for Parliamentarians within the Project Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/educational-online-event-for-parliamentarians-within-the-project-parliamentary-accountability-of-the-security-sector-in-ukraine/) - As promised, the Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Centre (Canada) has launched activities to provide practical support for the development of knowledge and skills of MPs and staff of secretariats of Verkhovna Rada Committees on how to better structure and manage committees and develop formalized procedures. These activities are carried out within the framework of the project “Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine” (PASS Ukraine). An online meeting was recently held between the staff of the Secretariat of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement and representatives of the House of Commons of Canada, where they exchanged knowledge, experience, and practices on building and managing the work of secretariats. The meeting was attended by: Head of the Secretariat of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement Bohdan Drapyatyi and his deputies from the Ukrainian side and former Clerks of the House of Commons – from the Canadian side. This meeting was the first in a series of dialogues between colleagues from the Verkhovna Rada of Ukraine and the Parliament of Canada, aimed at the practical support of Verkhovna Rada committees to improve the management of their work. During the meeting, the secretariat learned about the organizational structure and administrative support of the House of Commons – the types of committee staff and their roles, their interaction with the committee head and other staff, and the career rotation system. Representatives of the Ukrainian and Canadian parliaments discussed the connection between the work and experience of the staff of the secretariats of the committees in the Verkhovna Rada and the House of Commons and exchanged views on the challenges and ways to address them. The Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine (PASS Ukraine) project is a joint project of the Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Center (Canada), supported by the Canadian Ministry of International Affairs under the Peacebuilding and Stabilization Program (PSOPs) and in partnership with the Verkhovna Rada of Ukraine. - [Results of the First Environmental Mentoring Program of Amalgamated Territorial Communities](https://www.parlament.org.ua/en/news/results-of-the-first-environmental-mentoring-program-of-amalgamated-territorial-communities/) - On August 18, we launched the training of the first Program of Environmental Mentoring of amalgamated territorial communities. This year’s School of Community Leaders program has changed its format and now has three stages. The first was training for leaders that we have already conducted in June. Now the second stage is the seminars for mentors on environmental issues. Over the course of three days, 30 selected mentors participated in panel discussions on a wide range of environmental issues: from separate waste sorting to energy sustainability of communities. Now that they have all the necessary knowledge and tools, the mentors will go to the communities we selected in the first phase and start working with the leaders during September-December this year. Zero waste cities: from waste management to resource management The concept of zero waste is about conscious consumption, about minimizing the amount of waste, giving preference to reusable items instead of “convenient” disposable ones – this is a necessity for the whole world and Ukraine in particular. But how can communities implement this concept? Iryna Myronova, Executive Director of Zero Waste Lviv, Coordinator of ZW Cities, Member of the Board of Zero Waste Alliance Ukraine, shared her experience of initiating environmental change in the communities with mentors on the example of Lviv, a pilot zero waste city project in Ukraine. Environmental Impact Assessment: How amalgamated territorial Communities and local governments can participate in ecologically important decisions What are Strategic Environmental Assessment (SEA) and Environmental Impact Assessment (EIA)? How are these tools different, and how can civil society use them? For successful work with EIA, it is important to understand the legal framework for environmental impact assessment, its stages, and features of public participation. Our mentors were helped to understand these complex issues by Maryna Shymkus, project manager of the European Business Association and an expert on SEA and EIA. She told the Environmental Mentoring program participants the nuances of the environmental impact assessment procedure and the importance of civic control in the field of EIA. Clean air in communities: responsibility, control bodies and levers of influence In a few years, Ukraine has turned from a white spot on the map of Europe into a country with a developed system of equipment for air quality monitoring. Today, in just a few clicks, you can find out the air quality in almost any part of Ukraine, but how to reduce the level of air pollution? Fine dust and emissions from large enterprises not only impair comfort – they cause a lot of diseases. Clean air is vital for people. Therefore, it is important to understand how the community and local authorities can monitor and control the environment, influence pollutants, and prevent violations of permitting procedures. To answer all these questions, Artem Romaniukov, co-founder and director of development of Saveecobot and SaveDnipro and a 2018 USPS program Alumnus, shared with mentors successful cases of environmental control of enterprises and introduced them to the tools of air quality monitoring. Energy sustainability of amalgamated territorial communities and how to improve it Communities depend on energy. In addition, not everyone has learned to use energy effectively and, if possible, sparingly. Therefore, it is now important to explain to communities that energy efficiency is not only financially viable but also helps to avoid crises caused by natural disasters. Every community must have a crisis response plan and an uninterrupted power supply. Andriy Zinchenko, the co-founder of the NGO Greencubator and a participant in this year’s USPS program, told the mentors where communities could get energy from, how to avoid crises, and become energy sustainable. And on the example of his project of the municipal energy cooperative Solar Town, he demonstrated that energy is a matter not only of big capital but also of local communities and groups of people. Organization of two-stream separate waste sorting in cities: mixed and biological waste The main reasons for improper waste management in Ukraine today are the lack of sorting skills, the absence of the necessary infrastructure, and misunderstanding of the extent of pollution and its consequences. Because of this, only 5% of waste is sorted in Ukraine. Fortunately, we have people who care. They are developing a sorting culture in Ukraine. One of them is Artem Myrhorodskiy, CEO and founder of the GreenAge project, CEO of BioBin, and a 2007 USPS Alumnus. From his own experience, he told how to turn waste sorting into a profitable business. There is a demand for processing and sorting in society, we just need to provide people and businesses with convenient tools for this. Water health of your community Clean water is another vital condition for the development and functioning of communities. According to a study by the United Nations Development Program (UNDP Ukraine) for 2020, water pollution and poor drinking water quality is an environmental problem №1 that worries Ukrainians. How to solve “water” problems in Ukraine? Where to start? Mariana Hinzula, a water protection expert, worked on this with environmental mentors. According to the speaker, the revival of water bodies of the territory is one of the key issues of community development, which will allow solving the numerous ecological and socio-cultural problems of the territory. However, the rescue of reservoirs requires a systematic and professional approach. There are no unsolvable environmental problems, but everything has a price. For the preservation of reservoirs, we’ll have to pay – not only money but also the time and effort of the people who are not indifferent about this problem. Adaptation of amalgamated territorial Communities to climate change In recent years, we have all seen climate change in Ukraine: abnormal heat, floods in the cities, and increasing fires. Therefore, adapting to these changes is a serious challenge for communities now. Olena Maslyukivska, Associate Professor of Ecology at NaUKMA, curator of the Environmental Mentoring Program for Communities, and a 2008 USPS Alumna, conducted an interactive training for our mentors on environmental issues on adaptation to climate change. How much will climate change in Ukraine? How will climate change affect Ukrainian communities? What are the challenges of climate change? How to help the communities adapt to these changes, and how to work properly with the stages of the adaptation cycle? Open data on about the environment and waste in the circular economy Working with open data is a popular and effective trend in many areas. In 2014, working with open data even appeared in the anti-corruption strategy. And in 2015, the Cabinet of Ministers approved Resolution №835, which determined which data sets are subject to disclosure in the form of open data. The benefits of using open data in environmental matters may not be obvious to everyone at first glance, but working with them makes it much easier to solve many environmental problems. Andriy Hnap, co-founder and data analyst at Waste Ukraine Analytics, told our mentors about this extremely difficult topic. Andriy managed to explain in the most accessible and easy way how to work with open data on the state of the environment. Biodiversity and ecosystem services: community involvement From 1970 to 2016, the decline in the population of the species increased to a staggering 68%. This has contributed to biodiversity loss being ranked 4th among global risks in terms of impact. Mankind needs to stop the careless use of ecosystem services and switch to nature-oriented solutions – that is, to focus efforts on the protection, effective management, and restoration of natural or modified ecosystems. Olena Tarasova, UNDP Ukraine Project Manager and Expert, told the mentors how to do this and how to involve communities in the transition to nature-oriented solutions. She shared her experience working with communities and tools to involve amalgamated territorial communities in biodiversity conservation. Now we move on to the 3rd stage of the project – the cooperation of mentors and communities. This is the longest and most difficult stage, but we believe that communities will feel the changes for the better by the end of this year. We hope that this project will be an impetus for communities not to stop but to take more care of the environment after the end of the program. If this experience is successful, we plan to expand mentoring support to communities in other areas, so we are already waiting for the third stage of this year’s project. - [The Second Session of the XV-XVI Program of the USPS](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-second-session-of-the-xv-xvi-program-of-the-usps/) - On September 8-12, the Ukrainian School of Political Studies hold the Second Session of the XV-XVI program in Odesa! The second session is about socio-cultural ties, ethics, aesthetics, and expanding worldview. The program of the Session is always built to encourage participants to further search and reflections. This is a special session in a special place, it brings the group even closer and inspires them to learn new things. Global art market and its impact on society Art is first and foremost a culture and experience, but it is also an exclusive that people dream of owning. Therefore, art has become a large industry with its own rules and institutions. Oleksandr Shchelushchenko – art dealer, founder, and director of contemporary art galleries “Tsekh” in Kyiv and Vilnius, as well as 2010 USPS program Alumnus, opened the art market world for participants and told about the structure of institutions in this field, the role of artist and critic, as well as why in Ukraine this industry still does not work properly. On the example of the gallery “Tsekh”, which is almost the only successful non-governmental cultural institution of contemporary art in Ukraine, Oleksander showed that we have a demand for art, so it is necessary to develop and transform the industry. Ukraine, Europe, the world: a global view What is Ukraine’s place in global history? What unites us with the history of Europe and other parts of the world, and what makes us unique? For a long time, Ukraine in the international arena had the image of empty space – the Great Border. But with what do we identify ourselves? How does the world perceive us today, and what place do we occupy in it? How possible is for Ukraine the balance between liberalism and patriotism, between universal values and identity discourse? The group discussed this with Volodymyr Yermolenko, a philosopher, writer, journalist, senior lecturer at NaUKMA, director of analytics at Internews Ukraine, and a member of the board of the International Renaissance Foundation. Culture, politics, and ideology: history and modernity Calls not to politicize culture are heard everywhere, especially from people for whom supporting a particular position means losing money. However, is it possible to stay out of politics in the eighth year of the war? Politics is the art of solving problems here and now. It is focused on the present. And culture is aimed at the future. The artist’s goal is to overcome time. But can culture be outside politics? Can it be just politics? Where are the limits of the artist’s responsibility, and where is the attention of politicians to art needed? Tetyana Ogarkova, a senior lecturer at the Department of Literary Studies at NaUKMA and a lecturer at the Second Session of the USPS, discussed various concepts of cultural perception in the context of politics with the participants. Future and liberty We live here and now. Neither the future nor the past really exists. The past is a memory, the future is an expectation. This is what Augustine of Hippo thought about time. So what determines our future? Is it due to factors independent of us, or are we creating it ourselves, making a free choice? Is there freedom of will that allows such a choice? If free will does not exist, then what determines our actions, and are we responsible for them? Vakhtang Kebuladze, philosopher, essayist, translator, professor of theoretical and practical philosophy at the Taras Shevchenko National University in Kyiv, held interesting discussions with participants about the future, time, science, our dreams, and fears about human freedom. Bend Sinister: nature, context, and temptation of political populism Ivan Gomza, candidate of Political Science, lecturer, and head of the Department of Public Administration of the Kyiv School of Economics and permanent lecturer of the USPS, conducted training for participants, which helped to understand what is the theory of political cleavages, why populism can be called a “subtle ideology” or political strategy, and how the polarization of society inhibits the development of states. Political populism is a common concept in Ukrainian and world politics that we hear almost every day about. However, a correct understanding of the nature of this phenomenon and the context in which its promises become particularly tempting is not part of the debates on populism. To better understand this phenomenon, it is necessary to turn to history and trace how and when political parties were born, because they eventually became an environment for the prosperity of populism. Ivan Gomza told the group about all this. How (not) to read books through political optics? Regardless of the era, books have always been of particular importance in human consciousness. Not reading and talking about it is always a loss of reputation. However, like culture in general, literature is often politicized by authors or readers themselves, who seek hidden meanings. Therefore, it is crucial to understand how to notice the political side of the book and when the view of the book through the prism of politics is appropriate, justified, and necessary. Yevheniy Stasinevych, a literary critic and member of the renewed Shevchenko Committee, told our participants how to read rather than search for the political side of books and the author’s intention. Political forecasting No system can remain the same all the time, so it is necessary to analyze the systems and cycles inherent in them in order to make decisions and build policies. To predict events in a given system, it is first necessary to understand the difference between politics and policy, investigate which correlations, relationships, and dominants were present in previous cycles, and which markers had the most significant power. How to approach the forecasting in a particular system? And how to distinguish professional forecasting from the forecasts of “experts” that we hear everywhere? Mykhailo Koltsov, Ph.D., World Bank Analyst, and Head of the Yu-Control Training Department, helped our participants to understand such a complicated issue. Ukraine: a breakthrough strategy Pavlo Sheremeta, manager-economist, co-founder of the Schumpeter School of Innovation, and Minister of Economic Development and Trade (2014), is convinced that a breakthrough is impossible without innovations and business development. However, in Ukraine, business still exists not because of but rather against the state – entrepreneurs have no guarantees that their business will be protected from raiding. The country is experiencing a demographic crisis and an outflow of capital, which also does not contribute to entrepreneurship development, especially innovative. And for development to happen, the state must provide two things – first, security, and secondly, to give freedom of business. What else needs to happen for Ukraine to make a breakthrough? What is the Creative Destruction and Blue Ocean Strategy? Pavlo Sheremeta discussed these issues together with the participants at the final platform of the Second USPS Session. The five days full of seminars in Odesa ended, but the participants left even more motivated to study. We are already waiting for the next USPS session in Lviv! - [Briefing of the PASS Ukraine Project before the Historic Address of Volodymyr Zelensky to the Parliament of Canada](https://www.parlament.org.ua/en/news/briefing-of-the-pass-ukraine-project-before-the-historic-address-of-volodymyr-zelensky-to-the-parliament-of-canada/) - On March 15, President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy addressed the Canadian Parliament to express his gratitude to Canada for the full support of Ukraine during the war waged by the russian federation against our country. A special briefing was organized prior to the President of Ukraine’s address to the Canadian Parliament. Its goal was to exchange relevant information on how Ukraine and its democratic institutions continue to resist the military aggression of the russian federation. The briefing took place under the Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine (PASS Ukraine) project, jointly implemented by the Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Centre (Canada). This project is possible with the support of the Peace and Stabilization Operations Program (PSOPs) of Global Affairs Canada | Affaires mondiales Canada. Dr. Gabrielle Bardall, Vice-President for External Relations of the Parliamentary Centre (Canada), that the impact of Russian aggression on Ukraine is devastating, but that Ukrainians remain united and firm in the face of the enemy. She also mentioned that Canada will support Ukraine and its democratic institutions in all possible ways. “This is a global confrontation between authoritarianism and democracy: between those who respect the fundamental principles of sovereignty and self-determination, and those who believe only in the power of weapons and destruction. The war in Ukraine is also our battle. Because Ukraine is fighting for the future of democracy, freedom and peace. Today, each of us here is deeply grateful for the courage and strength of Ukrainian men and women who today, at the risk of all, defend Ukraine”, said the speaker. In turn, Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical department of the Agency for Legislative Initiatives, said that despite the martial law and the constant threat to human life, all public authorities continue to work. “Since the imposition of martial law in the country, the Verkhovna Rada has convened three times. The institution at the heart of Ukraine’s democracy must work. The Verkhovna Rada is a guarantee of legitimate Ukrainian authority. Stopping its work will lead to an unprecedented political crisis, division and disorganization. In case of termination of its work, the ability of the Ukrainian army and state to offer organized resistance will be questioned”, Oleksandr Zaslavskyy explained the importance of parliamentary activity in wartime. Tom Cormier, CEO of the Parliamentary Centre, also expressed his support for Ukraine and assured that the Parliamentary Centre remains a reliable partner for the Verkhovna Rada and civil society in Ukraine. “Despite the unprovoked aggression of Russia, the Verkhovna Rada remains a strong pillar of statehood, showing the world the value of democracy and the resistance of the Ukrainian people. I share the view that democracy and Ukraine will prevail“, Tom Cormier summed up the briefing. After the briefing, while representing the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy, Justin Trudeau, the Prime Minister of Canada, said that Canada will always be a friend of Ukraine. “Freedom, justice, truth, human rights, and international order are the values ​​you defend by risking your lives. You remind us that friends are always stronger together. Canada will continue to support Ukraine with military equipment, financial and humanitarian assistance. We will be there to help rebuild Ukraine once the aggressor is repelled”, said Justin Trudeau. In his address to the Canadian Parliament, Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy thanked Canada for its credible partnership and long-term support, but noted that more efforts are needed to establish peace in Ukraine, both from Ukrainians and the international community. “Canada has always been, is and, I am sure, will be our reliable partner. You came to our aid as soon as we asked for it. Unfortunately, however, the war continues. We need to do more for peace. Do more to stop Russia, to protect Ukraine and Europe from the total evil that is destroying everything: memorials, churches, schools, hospitals, neighborhoods and all our businesses. We do not ask for much. We ask for justice. We ask for real support that will help us survive and save our lives”, said the President of Ukraine. State institutions of Ukraine and civil society organizations, including the Agency for Legislative Initiatives, continue to work almost around the clock, daily approaching Ukraine’s victory over the enemy. They are convinced, that Ukraine will withstand. Glory to Ukraine! - [A Delegation of Ukrainian MPs Called on Canada to Support Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/a-delegation-of-ukrainian-mps-called-on-canada-to-support-ukraine/) - We publish the full text of our partners – the Parliamentary Center. Five senior members of the Ukrainian Parliament wrapped up a two-day visit to Ottawa, including a series of high-level meetings with the Canadian government and parliamentary officials. In a continued appeal for support from Canada, their message was consistent: an appreciation for Canada’s support for Ukraine and an appeal to do more. Headed by MP Lesia Zaburanna, MP from President Zelensky’s Servant of the People party and Chair of the Sub-Committee on Public Expenditures of the Budget Committee, the delegation held a private meeting with Prime Minister Justin Trudeau and Deputy Prime Minister Chrystia Freeland. Separate audiences were held with International Development Minister Harjit Sajjan; Canada’s Ambassador for Women, Peace, and Security, Jacqueline O’Neill; senators Boehm (chair) and Harder (vice-chair) of the Senate Standing Committee on Foreign Affairs and International Trade; and with the Canada-Ukraine Parliamentary Friendship Group MPs as a group – an interparliamentary all-party caucus. The delegation also attended a special meeting of the House of Commons Standing Committee on Foreign Affairs and International Development, providing a briefing on the wartime situation in Ukraine. In addition to MP Zaburanna, the delegation consisted of MP Yevheniya Kravchuk, Deputy Head of the Servant of the People party, and Deputy Chair of the Committee on Humanitarian and Information Policy; MP Anastasia Radina, also with the Servant of the People, and Chair of the Committee on Anti-Corruption Policy; MPIvanna Klympush-Tsintsadze, from the European Solidarity party, Chair of the Committee on European Union Integration, and former deputy prime minister of Ukraine; and MP Maria Ionova, also from the European Solidarity, Chair of the Subcommittee on Legislative Support of the Implementation of the Strategic Course of the State for Full Membership in the EU and NATO, and member of the Parliamentary Committee on Foreign Policy and Interparliamentary Cooperation. At a Friday press conference flanked by Canadian parliamentarians, the Ukrainian MPs stressed the humanitarian catastrophe unfolding in Ukraine, noting the destruction and human toll is inconceivable for a Canadian audience watching from afar in peace and security. The MPs stressed the need to urgently provide Ukraine with further military and financial assistance, and to introduce more sanctions against the Russian economy. The Ukrainian delegation explicitly asked for the expulsion of the Russian diplomats from Canada and from multilateral organizations where Canada is a member. Ukraine is very grateful to Canada for the support provided to date, however more aid is needed, and it’s needed fast. Our delegation’s visit to Ottawa is an opportunity to meet with Canadian officials face-to-face and encourage Canada to further support Ukraine with the necessary military equipment, financial aid and impose more severe sanctions against Russia. Lesia Zaburanna The delegation called on stronger support for Ukraine, including more heavy military equipment support, tightened sanctions, and expedited processing of temporary displaced persons. They also called for Canadian vigilance in monitoring and reporting war crimes perpetrated by the Russian armed forces. The all-woman MP panel stressed the toll the Russian invasion is having on Ukrainian women, in particular, noting that sexual violence is among the war crimes being perpetrated by Russian soldiers. They are killing our children, newborn children, raping our women; they are destroying and damaging our hospitals. Mariia Ionova Russia tried to erase Ukraine from the map, but we have the courage and the will to resist this plan. The West must demonstrate courage and unity in the face of Russian aggression and take the necessary steps to do more to support Ukraine. Ivanna Klympush-Tsintsadze In addition to official meetings, the MPs fanned out across Canadian media to deliver a concerted message that Ukraine existentially needs additional help and that Canada needs to come forward with more support. The Parliamentary Centre’s work in Ukraine is supported by PSOPs, Global Affairs Canada. We work in partnership with the Agency for Legislative Initiatives. - [Ukrainian CSOs Call EU Member States to Grant Ukraine EU Candidate Status Promptly, as Recognition of Joint Reform Achievements](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukrainian-csos-call-eu-member-states-to-grant-ukraine-eu-candidate-status-promptly-as-recognition-of-joint-reform-achievements/) - Ukrainian civil society organizations call on European Union member states to grant Ukraine EU candidate status in June, without any delays, conditionalities, and possible reformulations. This will be a decisive recognition of Ukraine’s continuous reform achievements endorsed by the EU, as well as a powerful gesture of support to the people of Ukraine, who are now defending freedom and democracy on the frontline. This is especially important, given that Ukraine’s accession to the EU is supported by 91% of Ukrainians and 66% of EU member state citizens. Ukraine’s ambitious reforms agenda was started in 2014 after Ukrainians took to the streets under EU flags to protest the refusal of the former pro-Russian government to sign the Association Agreement with the EU. Since then, tens of thousands of Ukrainians gave their lives to defend Ukraine’s civilizational choice, first at the Maydan, then during the Russian war in Donbas, and now during the large-scale invasion. Despite challenges, over eight years Ukraine managed to achieve significant progress in democracy building, serving as a testing ground for innovative solutions for deep-rooted problems such as corruption. The unique Ukrainian experience can be implemented in other countries seeking solutions to problems of justice and rule of law. In particular, a big number of transparency tools have been introduced in Ukraine. They include the electronic income and asset declaration system for public officials and the electronic reporting about the assets and income of political parties. The public procurements system was transformed into an award-winning online auction system, ProZorro. Information of high interest to the public, such as state registries and beneficiaries of legal entities was open. The entire anti-corruption infrastructure was built from scratch. This includes the National Anti-Corruption Bureau, the Specialized Anti-Corruption Prosecution, the High Anti-Corruption Court, the National Agency for Corruption Prevention, and the Asset Recovery and Management Agency. More than 800 cases of high-profile corruption are being investigated and 72 verdicts have been made by the court so far. The new agencies continue to operate and deliver results even during wartime. For example, since February 24, around $15,3 million (447,3 million UAH) were directed from bails and seized assets in the high-profile corruption cases to the needs of the Ukrainian Armed Forces. Moreover, the long-overdue and promising judicial reform was launched and is currently ongoing. This reform foresees the renewal of top judicial decision-making authorities with engagement of independent international experts. Now we are in the final stage of this reform. These days, international experts jointly with Ukrainian judges interview the pre-selected candidates, focusing on their integrity and independence. Importantly, Moldova is now implementing judicial reform following the Ukrainian model. Since 2014 when the EU-Ukraine Association Agreement was concluded, with overwhelming support from the EU, Ukraine has managed to achieve significant progress in the implementation of the framework and sectoral reforms, namely decentralization, public administration, energy, digital, customs, environmental, and public finance reforms. Most of these reforms were drastically amplified through advocacy tools provided by the EU Visa Liberalization Plan, EU macro-financial assistance programs, the Association Agreement, IMF conditionalities, etc. Moreover, the wider impact of Ukrainian reforms was recognized by Russian president Vladimir Putin. On February 21, just a few days before the full-scale attack by the Russian Federation against Ukraine, Putin explicitly named and criticized Ukrainian anti-corruption and rule of law reforms in his speech. With this statement, he confirmed that the successful democratization and our European and Euroatlantic choice are one of the key reasons why Russians aim to destroy our nation. Ukraine has already earned candidate status by implementing the reforms since 2014. Recognizing that more efforts in continuing fundamental reforms are required, we emphasize that it is exactly the EU candidate status and subsequent accession negotiations process that will be the most effective framework for further reforms promotion, giving Ukrainian civil society real advocacy leverages. We would also like to stress that the decision on Ukraine’s candidate status should be solely based on progress assessment within EU-Ukraine’s bilateral track and cannot be conditioned on the accession process of other countries. For the sake of future reforms in Ukraine, as well as in support of our joint efforts to bring victory, peace, stability, and prosperity to the whole region, we urge the EU to officially recognize Ukraine as a candidate country as soon as possible. Signatories: International Center for Ukrainian Victory Anti-corruption Action Center Transparency International Ukraine DEJURE Foundation All-Ukranian Association “Automaidan” Kharkiv Anticorruption Center Center for Policy and Legal Reform Bihus.Info Anti-Corruption Headquarters StateWatch NAKO – the Independent Anti-Corruption Commission ANTS Network New Europe Center Europe Without Barriers International Renaissance Foundation Ukrainian Center for European Policy Institute of Social and Economic Transformation Center for Civil Liberties Centre for Global Studies Strategy XXI Civil Network OPORA ICO Environment – People – Law Centre for Economic Strategy Institute of legislative ideas CHESNO Movement Center for Social and Economic Research – CASE Ukraine Election Council UA DIXI GroupAssociation Energy Efficient Cities of Ukrainepro.mova Center of Social Transformations School for Policy Analysis NaUKMA Agency for Legislative Initiatives Ukrainian School of Political Studies National Association of Cinematographers of Ukraine Human Rights Center ZMINA Save Dnipro / SaveEcoBot Civil Control Platform - [ALI Joined the RISE Ukraine Coalition for the Reconstruction of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-joined-the-rise-ukraine-coalition-for-the-reconstruction-of-ukraine/) - The Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies joined the RISE Ukraine coalition for the recovery and modernization of Ukraine after the war. Today, RISE Ukraine unites more than 20 Ukrainian and international organizations that work, among other things, on the development of open governance and the implementation of anti-corruption reform. The purpose of the coalition is to promote the principles of integrity, sustainability, and efficiency in the restoration of Ukraine. In particular, the principles of reconstruction and modernization of RISE Ukraine state that reforms should continue. The ultimate goal of post-war development should be not just technological and economic recovery, but the creation of a renewed, powerful developed independent democratic European state, member of the European Union. Ukraine needs to make progress in implementing reforms, including implementation of best governance practices, healthcare and education as well as anti-corruption and judicial reforms, to establish the rule of law. The Agency for Legislative Initiatives is convinced that stable and strong state institutions are the key to the successful implementation of reforms. “No matter how professional and reasonable are the people who sometimes get into power and promote the necessary reforms, sooner or later they leave. Institutions remain. And only by ensuring systematicity and continuity in the functioning of these institutions, we will be able to assume that the reforms will be implemented and Ukraine will develop in the right direction”, — notes Svitlana Matviienko, executive director of the Agency for Legislative Initiatives. The 10 principles of reconstruction and modernization have already been supported by the Ministry of Infrastructure of Ukraine, the Ministry of Economy of Ukraine, the National Agency on Corruption Prevention (NACP), the Accounting Chamber of Ukraine, and other leading state institutions. Among the tasks of the Coalition is also to lay the foundation for the use of digital solutions during development; build accountable, transparent, and inclusive processes, involving all reconstruction participants in them. And also to create fair and equal conditions for business and ensure accountability and speed of decision-making. You can learn more about RISE Ukraine and join the coalition here: https://www.rise.org.ua. - [The Agency for Legislative Initiatives Is Launching a New EU-Supported Project to Strengthen Cooperation between Government Bodies and Think Tanks](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-agency-for-legislative-initiatives-is-launching-a-new-eu-supported-project-to-strengthen-cooperation-between-government-bodies-and-think-tanks/) - ALI, with the support of the EU, unites with other Ukrainian think tanks to cooperate with state bodies and provide expert assistance in the field of policy development and communication to overcome the consequences of the war and bring Ukraine closer to EU membership. “Civil society has always been a reliable partner of the government on the European integration path. Working together, we achieve great results. After Ukraine applied for EU membership, we worked as one incredibly powerful team, whether it was filling out a questionnaire from the EU or advocating in EU member states. Granting the candidate status launched the process of Ukraine’s accession to the EU, which will require significant expertise and internal mobilisation. Thanks to EU funding a new stage of our joint work has begun – the government and the civil society – for the sake of the European future of Ukraine”, – Olga Stefanishyna, Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine, commented about the importance of the project. “Recognising a key role of Ukrainian civil society in Ukraine’s recovery and promoting its European integration process, the EU is pleased to support a cross-sectoral project designed by a consortium of Ukrainian think tanks to help the Parliament and the Government to address current challenges in several policy areas. The project covers regional governance, elections, support to internally displaced people, analysis of compliance of Ukrainian legislation with EU acquis, economic policy, public procurement, anti-corruption, judicial and prosecutorial reforms, communication on European Integration policy”, – Matti Maasikas, Ambassador of the EU to Ukraine, said on the occasion of the project start. The new Project “Civil Society for Ukraine’s Post-war Recovery and EU-Readiness” aims at increasing policy capacity of the Cabinet of Ministers and the Verkhovna Rada in the process of overcoming the consequences of the war and on the way to Ukraine’s membership in the EU by providing expert and communication support from civil society organisations in the course of designing and implementing relevant laws and policies. The Project will promote a systematic approach to policymaking based on a thorough problem analysis, economic impact assessment and positions of stakeholders. It will also help to improve quality of baseline data and analytical documents, including EU law compliance analysis and legislative impact assessment at both the Government and Parliament levels. The ALI in this project will be responsible, in particular, for: development of a quality policy of reintegration of refugees and IDPs; analysis of mechanisms for the restoration of legitimate state administration in territories freed from occupation; conducting research on the impact of the judicial system on the results of reforms; impact assessment of the draft laws aimed at ensuring the European integration movement of Ukraine. The project will last 12 months. The amount of the EU contribution is EUR 1,054,304. Background information: The project will be implemented by a consortium of well-known Ukrainian NGOs and think tanks: Agency for Legislative Initiatives is an analytical center with many years of expertise in issues of democratisation, parliamentarism, political education and good governance. Transparency International Ukraine is an accredited representative of the global movement Transparency International, which comprehensively approaches the development and implementation of changes to reduce the level of corruption in Ukraine. Civil network OPORA is an all-Ukrainian civil society organisation of public control and advocacy in the field of elections, parliamentarism, education, management of common property, energy efficiency, local self-government, as well as the comprehensive implementation of the open data principle. Tomorrow’s Lawyer is an NGO with practical experience in legal and judicial development, justice sector reform. Centre for Economic Strategy is a non-governmental research centre on economic policy issues. NGO “European Pravda” (EuroPravda) is an independent Ukrainian media that specialises in covering news related to European issues and the European integration of Ukraine. For additional information, please contact Mariia Hereles, Head of Communications, Agency for Legislative Initiatives, via mg@parliament.org.ua or at +38 063 531 61 06. - [Visit to Canada by Ukrainian MPs under the PASS Ukraine Project](https://www.parlament.org.ua/en/news/visit-to-canada-by-ukrainian-mps-under-the-pass-ukraine-project/) - As part of the PASS Ukraine project, Ukrainian MPs Ivanna Klympush-Tsintsadze, Mariia Ionova and Yehor Cherniev visited Canada to strengthen ties with Canadian parliamentarians. Canada is an important partner of Ukraine, whose role and support has grown significantly since the start of the full-scale invasion. Therefore, it is crucial to maintain a dialogue and share views on how exactly Canadian support to Ukraine can be kept and aligned with today’s needs. The cooperation of the Verkhovna Rada with the parliaments of other countries plays a particularly meaningful role in this area for the purpose of telling our partners the truth at the highest level, convincing them of the importance of supporting Ukraine and preventing the crimes that Russia commits against the Ukrainian people from being ignored. Anthony Rota, Speaker of the House of Commons of Canada, meets with two Ukrainian MP’s / Président de la chambre des communes du Canada, rencontre deux députées Ukrainiennes Ottawa, Ontario, on December 05, 2022. © HOC-CDC Credit: Bernard Thibodeau, House of Commons Photo Services “We managed to lay foundations for the strategic priorities that Canada is shaping up for the future regarding the continuation of assistance to Ukraine. Canada is now working on prioritising further aid, and not just short-term one, such as arms, continued financial support and aid in the energy sector. Therefore, we tried to convey to our colleagues that in the medium-term run it isprofound and important to continue to support the development of democratic processes and independent full-fledged institutions in Ukraine”, said Ukrainian MP, Head of the Parliamentary Committee on Ukraine’s EU Integration Ivanna Klympush-Tsintsadze about the results of the visit. During the visit, Ivanna Klympush-Tsintsadze and Mariia Ionova already met with members of the Canada-Ukraine Parliamentary Friendship Group to tell about the development of the situation in Ukraine and specific steps being taken by the Parliament for non-military resistance to the Russian aggression. The parliamentarians also had the opportunity to talk with the Speaker of the Canadian House of Commons, the Honourable Anthony Roth, and the Canada’s Ambassador for Women, Peace and Security, Jacqueline O’Neill. “We must end this war with victory as soon as possible. As a powerful member of the G7, Canada has a very loud voice in the world, and its position matters. We are convinced that Canada can help Ukraine get more military support. For example, with the military training of our brave new recruits of the Armed Forces of Ukraine, as well as with diplomatic lobbying in other countries, including in Germany regarding tanks, in the USA regarding F-16 jet fighters”, said Ukrainian MP, a member of the Committee on Foreign Policy and Inter-Parliamentary Cooperation, Mariia Ionova about the priority needs of Ukraine in which Canada could help. Russia’s aggression can be a threat to the whole world even after Ukraine’s victory in this war. That is why Ukraine is now looking for ways to strengthen the country’s defence capabilities and create conditions for stability and security when the war is in place and after it’s over. One of these ways is Ukraine’s accession to NATO, which Ukrainian officials are talking about with the international community at all levels. Last week, as part of the PASS Ukraine project, Head of the Permanent Delegation of Ukraine to the NATO Parliamentary Assembly, Ukrainian MP Yehor Cherniev discussed the security and defence agenda with Canadian counterparts. “The main obstacle on Ukraine’s path to NATO is the war, and this obstacle will disappear after our victory. So will the West’s fears about the response of Russia, which will be weakened and plunge into internal destabilisation and contradictions. An ideal window of opportunity will open, and our accelerated accession to NATO will be supported both by Canada and our neighbours, as well as by most of the Alliance member countries” said Head of the Permanent Delegation of Ukraine to the NATO Parliamentary Assembly, Ukrainian MP Yehor Cherniev following the meetings in Canada. Strengthening inter-parliamentary ties allows Ukraine to mould powerful lobbying groups in Western parliaments and to seek an increase in military, financial and humanitarian aid to us. For this, Ukrainian MPs and civil society are doing their utmost. The Agency for Legislative Initiatives will have continued cooperation with Canadian partners to help with reforms and refine the dialogue between the Parliaments of Ukraine and Canada. The Ukrainian MPs’ visit to Canada took place as part of the Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine (PASS Ukraine) project, a joint project of the Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Centre (Canada), which is being implemented with the support of the Ministry of International Affairs of Canada and the Peace and Stabilization Operations Programme (PSOPs) in partnership with the Verkhovna Rada of Ukraine. - [Agency Has Presented the Handbook on Legislative Impact Assessments](https://www.parlament.org.ua/en/news/agency-has-presented-the-handbook-on-legislative-impact-assessments/) - The Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Centre (Canada), in cooperation with the PROTECT program, presented a handbook on legislative impact assessment for representatives of the Ministry of Defense of Ukraine. Impact assessment is an important step in the decision-making process that allows identify and assess the future consequences and likely impacts of proposed decisions before they are adopted and implemented. Laws (or, more broadly, public policies) are adopted with a specific purpose and expected result. Assessing how a law (or other public policy instrument) will achieve a goal is an important part of legislative control. Impact assessment as an analytical tool is used in the policy development process in many governments around the world. However, for Ukraine, impact assessment is still not a common tool for lawmakers. “One of the problems that we have faced in the parliament during many years of work is that MPs often do not understand the importance of high-quality expert and analytical support. And, in fact, one of the tasks of this handbook is to explain to legislators the value of information, analytics, and justification in the process of initiating and considering legislative initiatives”, – said Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical department of the Agency for Legislative Initiatives. The Agency for Legislative Initiatives and the Parliamentary Centre worked together with two committees of the Verkhovna Rada – the Committee on Law Enforcement and the Committee on Ukraine’s Integration into the European Union – to adapt the Canadian experience of legislative impact assessment to the Ukrainian context. “One of the key directions of our project is the support of the Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine in strengthening their legislative work on reforming the security and defense sector. A year and a half ago, we offered them a methodology for assessing the impact of draft laws. And since then, they began to actively use the methodology in the consideration of draft laws, despite the difficult conditions associated with russian aggression”, – said Anastasiya Shtaltovna, program and communication coordinator of the Parliamentary Centre (Canada). As part of the project, both committees of the Verkhovna Rada significantly improved their skills in conducting legislative impact assessments. In total, 18 analytical documents were prepared: 8 – by the Committee on Law Enforcement, 10 – by the Committee on Ukraine’s Integration into the EU. The handbook is a description of the methodology of legislative impact assessment, the legislative procedure in Canada and Ukraine, as well as the experience of preparing an assessment by two committees of the Verkhovna Rada — the Committee on Law Enforcement and the Committee on Ukraine’s Integration into the European Union. “With clear explanations and useful templates, this handbook will be a useful and easy-to-use guide to assist analysts in their work to prepare more in-depth impact assessments of legislative proposals. These assessments, in turn, will help parliamentarians be confident that they have the information, analysis and clarity they need to make informed decisions”, — noted Rick Stewart, a Canadian legislative impact assessment expert. The application of the Canadian experience of conducting a legislative impact assessment in Ukraine will contribute to a more in-depth study of the problem that the legislative initiative solves, its causes, and as a result — to determine the forecast of consequences in the event of the adoption of the draft law. Systematic use of this instrument will help improve the quality of draft laws and reduce legislative spam. In the future, it is planned to conduct trainings, prepare educational materials and share this experience among other committees of the Verkhovna Rada of Ukraine. HANDBOOK The handbook was prepared within the framework of the project “Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine” (PASS Ukraine) with the support of the Ministry of International Affairs of Canada (GAC) and the Peacebuilding and Stabilization Program (PSOPs) in partnership with the Verkhovna Rada of Ukraine. - [The Agency for Legislative Initiatives, with the Support of the European Endowment for Democracy, Is Launching the Project “Assistance in Establishing Justice and Transparency”](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-agency-for-legislative-initiatives-with-the-support-of-the-european-endowment-for-democracy-is-launching-the-project-assistance-in-establishing-justice-and-transparency/) - “Assistance in establishing justice and transparency” is a new project of the Agency for Legislative Initiatives, which will be implemented with the support of the European Endowment for Democracy (EED). As part of the Watchers.Media project, the media division of the Agency, will work to ensure transparency and accountability in the legal system, as well as to promote social justice and equality. As a reminder, the Agency launched Watchers.Media in 2020. This is a specialized publication that publishes materials on significant topics and issues related to military aggression, law enforcement agencies, and investigations of high-profile events and crimes. The publication responds to current topics but also keeps in view those that have lost resonance, forcing them to return to the information space when there is a public interest in this. Such projects are significant now because the investigation of crimes against humanity and the search for the truth in socially significant cases are, at the exact time key prerequisites for democratic development and post-war reconstruction of Ukraine. “The future of Ukraine depends on many factors. But the most important of them is society. I hope that the war, the previous transformations, and the post-war reconstruction will contribute to an increase in the level of civic education and understanding of democracy, which will be a safeguard against the collapse of the democratic process in the future. Democracy cannot be taken for granted. No one knows what the future will bring us. There can be many dangers to democracy – external and internal. In the future, we hope to support those projects that will help Ukrainian society not to deviate from the chosen democratic path,” says Jerzy Pomianowski, executive director of the European Fund for Democracy (EED). The European Endowment for Democracy (EED) is a committed partner of Ukrainian civil society, supporting initiatives to strengthen democratic processes. We are grateful for the opportunity to jointly implement initiatives that will help Ukraine on its democratic path! Additional information: The European Endowment for Democracy (EED) is an independent, grant-making organisation, established in 2013 by the European Union (EU) and EU member states as an autonomous International Trust Fund to foster democracy in the European Neighbourhood (Eastern Partnership – EaP – and Middle East and North Africa – MENA), the Western Balkans, Turkey and beyond. EED supports civil society organisations, pro-democracy movements, civic and political activists, and independent media platforms and journalists working towards a pluralistic, democratic political system. The Agency for Legislative Initiatives is a leading Ukrainian think tank focused on the study of Ukrainian parliamentarism, support for Ukraine’s European integration path, work with decentralization reform, and political education. - [At a Meeting with Pat Cox, the Agency Discussed the Continuation of Parliamentary Reform During the Full-Scale War](https://www.parlament.org.ua/en/news/at-a-meeting-with-pat-cox-the-agency-discussed-the-continuation-of-parliamentary-reform-during-the-full-scale-war/) - These days, the Agency for Legislative Initiatives has been participating in meetings with Pat Cox, former President of the European Parliament and Head of the Mission to promote the reform of the Verkhovna Rada of Ukraine. Discussions were devoted to further steps to continue parliamentary reform during the full-scale war. The reform of the Ukrainian Parliament began in 2015 with the launch of the Assessment Mission of the European Parliament under the leadership of Pat Cox. The Mission has developed a Roadmap with specific recommendations on how to strengthen the Verkhovna Rada of Ukraine institutionally and solve the existing problems of Ukrainian parliamentarism – the lack of political dialogue, constant “legislative spam” from MPs and replacing the quality of legislative initiatives with quantity, the weakness of the Apparatus of the VRU and the lack of understanding the importance of this structure and parliamentary officials. The Agency for Legislative Initiatives supports the parliamentary reform from the very beginning and monitors its implementation. As of mid-2021, we estimate that the reform of the parliament has been completed less than half. And although at the beginning of 2022 the priorities of both the Verkhovna Rada and the entire Ukrainian society have changed, we are convinced that the reform of the parliament must be continued. The Verkhovna Rada of Ukraine is the centre of Ukrainian democracy. Even in the darkest times, we cannot allow the institutional capacity of the parliament to be forgotten and the democratic gains of the last 30 years to be jeopardized. Of course, parliamentary reform during the war cannot be so comprehensive, but there are concrete actions, the implementation of which will strengthen the Verkhovna Rada and, as a result, will help Ukraine to endure and retain the support of partners. During the full-scale invasion, we propose to concentrate, first of all, on the following areas of reform: Business continuity management and disaster recovery planning Before the start of the full-scale invasion, the Ukrainian parliament was definitely not ready for the challenges of wartime. If the parliament could not, however chaotically, continue its work in February-March 2022, the capacity of the Ukrainian authorities in the eyes of partners and enemies would be in serious danger. Therefore, the Verkhovna Rada of Ukraine should have an appropriate plan to ensure business continuity management and disaster recovery planning in case of crisis situations. The Ukrainian parliament should develop of such a plan, taking into account the existing experience of the VRU after February 24, 2022, as well as the experience of parliaments of other countries with similar plans. New Digital Strategy The fact that the VRU continued to perform its functions after the beginning of the full-scale invasion is largely due to the achievements of the VRU Apparatus, and in particular the Computerized Systems Department, which was, just one example, able to provide the remote and secured functions of various systems and subsystems very quickly. This is the result of the implementation of the previous digital strategy. Now is the time to create a new, more up-to-date strategy that will take into account experience with the most modern technologies, including machine translation. Parliamentary Сode of Сonduct At the end of 2022, draft law No. 8327 was registered in the parliament, which introduces the Code of Conduct for MPs with clear principles, rules, and, most importantly, sanctions for their violation, as well as mechanisms for monitoring their compliance. The Agency for Legislative Initiatives was also involved in preparing this draft law. The adoption of the Code of Conduct is an extremely important step both for the Verkhovna Rada as a sign of the independence and legitimacy of the institution, and for our partners and allies, because it is a direct recommendation of the Roadmap of Parliamentary Reform, OSCE/ODIHR, GRECO and the Council of Europe. Development of parliamentary diplomacy With the beginning of the full-scale invasion, every member of parliament had turned into an ambassador of the Ukrainian people. At the same time, there are several issues that require an adequate solution now, so that the general public diplomacy of Ukraine would become more coherent. Improving the quality of legislation The low level of expert-analytical support and, as a result, not very well written legislative initiatives, which then turn into conflicts in legislation or simply non-working laws, is a long-standing problem of the Ukrainian parliament. Currently, MPs lack the practice of assessing the legislative impact of draft laws before their adoption, as well as understanding why this analysis is needed. At the same time, improving the quality of laws produced by the parliament is a priority task now, both so that wartime legislative initiatives do not undermine the legitimacy of the Verkhovna Rada, and in order to create a quality framework for future legislative initiatives related to the restoration of post-war Ukraine. We are grateful to the current convocation of the Verkhovna Rada for their willingness to continue parliamentary reform even during a full-scale war, and to Pat Cox and international partners, including National Democratic Institute in Ukraine, for supporting important changes and dialogue with civil society. The Agency for Legislative Initiatives will always support the Ukrainian Parliament on this path. - [A New Study on the Experience and Needs of Reconstruction of De-Occupied Communities of Ukraine Was Carried Out with the Support of the EU](https://www.parlament.org.ua/en/news/a-new-study-on-the-experience-and-needs-of-reconstruction-of-de-occupied-communities-of-ukraine-was-carried-out-with-the-support-of-the-eu/) - [Announcement: ALI Presents a Study on the Impact of Courts on the Course of Reforms in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/announcement-ali-presents-a-study-on-the-impact-of-courts-on-the-course-of-reforms-in-ukraine/) - On September 13, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) will present the results of the study “The impact of Judicial Intervention: the role of General Courts in the reform process in Ukraine”. The paper was prepared within the framework of the “Civil Society for Ukraine’s Post-War Reconstruction and EU Readiness” project funded by the European Union. The event will take place at 10:30 in the press centre of Ukraine Crisis Media Center (Khreshchatyk Street, 2 («Ukrainian House», Kyiv). Context. Implementing reforms is always a lengthy and complex process, and their proper implementation is crucial in European integration and post-war recovery planning. However, the experience of reforms in Ukraine is not always positive, as the results of changes often do not meet expectations. Quite often, the final point in the debate on the effectiveness of a particular reform is put by the courts, which act as arbitrators in these disputes. The event aims to present and discuss the results and key findings of the study: typical mistakes that accompany the reform process in Ukraine and recommendations that would reduce the risks of court interference in implementing state policy in this area. What?Presentation of the study “The impact of judicial intervention: the role of general courts in the reform process in Ukraine”.Where?Kyiv, Ukraine Crisis Media Center, Khreshchatyk Street, 2 («Ukrainian House»). An online broadcast will also be available.When?September 13, 2023, 10:30 – 12:00.Participants:Svitlana Matvienko, executive director of the Agency for Legislative Initiatives Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical direction of the Agency for Legislative Initiatives Oleksandr Korniyenko, First Deputy Chief of the Verkhovna Rada of Ukraine Oleksandr Ilkov, Director General at Government Office for Coordination on European and Euro-Atlantic Integration. Media representatives are warmly invited to attend. The working language is Ukrainian. Contact person: Mariia Hereles, Head of Communications of the Agency for Legislative Initiatives, mg@parliament.org.ua, tel. + 38 063 531 61 06. - [A New Study on the Impact of Courts on the Course of Reforms in Ukraine Was Conducted with the Support of the EU](https://www.parlament.org.ua/en/news/a-new-study-on-the-impact-of-courts-on-the-course-of-reforms-in-ukraine-was-conducted-with-the-support-of-the-eu/) - On September 13, 2023, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) presented the study’s results, “The impact of judicial intervention: the role of courts of general jurisdiction in the course of reforms in Ukraine.” This work was prepared within the framework of the “Civil Society for Ukraine’s Post-war Recovery and EU-Readiness” project financed by the European Union. Context. Today, it is already obvious that even such long-awaited and promising reforms as those that began after the Revolution of Dignity have not become successful cases. This happened for many reasons. And one of them is judicial intervention. However, to realise our European integration wishes, we must fulfil our obligations regarding implementing reforms and approximating Ukrainian legislation to EU legislation. An important criterion here will be not just the adoption of laws and the start of reforms but their sustainability. Therefore, it is necessary to design quality reforms without legislative gaps and shortcomings. During the event, participants discussed the phenomenon of judicial intervention, its impact on the course of reforms, and possible steps to improve future reforms and cooperation between different branches of government. The discussion was moderated by Svitlana Matviienko, executive director of the Agency for Legislative Initiatives. She talked about the very idea of the research and why it is worth paying more attention to this issue: We drew attention to the fact that the courts have a specific “shadow influence” on the course of reforms. When the reform is thought out perfectly, the courts have no grounds and opportunity for cancellation and political battles. However, if the reforms are not planned perfectly, then the courts can use the gaps and shortcomings of the legal framework to, for example, reinstate the lustrated officials. We believe that the parliament and the government should study in detail the previous experience of reforms to better design and implement them, avoiding past shortcomings. Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical direction of the Agency for Legislative Initiatives, spoke about the main results of the study and key recommendations for lawmakers: The study’s main goal was to identify typical errors in the reform process in Ukraine. We analysed 5 cases: contesting the lustration procedure, re-certifying the personnel of the National Police, certification of prosecutors of the General Prosecutor’s Office, clearing the courts of “Maidan judges”, and banning pro-Russian parties. They concluded that the decisions of the courts significantly affect the final result of the success of the reforms. Still, at the same time, they are an indicator of the problems that arise in the process of implementing the reforms. Most of the shortcomings were discovered at the stage of normative design. Quite often, reforms are based on weakly developed legislation – and this is a problem, the solution of which requires, in particular, close cooperation of the parliament, the government and the expert environment. Oleksandr Korniyenko, First Deputy Chief of the Verkhovna Rada of Ukraine, emphasized the importance of the integrated work of all branches of government in planning and implementing reforms: All reforms have two significant indicators — quality and sustainability. Any reform is complex. There is also a rule-making component (laws, by-laws), followed by implementation and judicial control. So that the reforms do not get “stuck” and are not cancelled in the courts, it is necessary to work on improving the quality of legislation and the institutional capacity of the parliament, the government, and the judicial system. At the same time, the judiciary must also be aware of its responsibility. Also, pay systems and approaches should be reviewed for better work – and we are now fighting for an equal system for all employees. Oleksandr Ilkov, Director General of the Government Office for the Coordination of European and Euro-Atlantic Integration, noted that the architecture of reforms should be built on balance: The reforms initiated after the Revolution of Dignity were carried out quickly, but this was one of the reasons why not all of them were entirely successful. Here, the question arises of finding a reasonable balance between carrying out reforms at the request of society and observing European standards and considering international experience, between speed and quality, to avoid mistakes, as a result of which reforms are not always checked by the courts. Soon, the study “The Impact of judicial intervention: the role of courts of General Jurisdiction in the course of Reforms in Ukraine” will be published on the website of the Agency for Legislative Initiatives and will also be sent to the relevant state bodies for further review and application in law-making activities. For additional information, contact Mariia Hereles, Director of the Communications Department of the Agency for Legislative Initiatives, at mg@parliament.org.ua. - [Announcement: Presentation of Research on the Factors of Return of Ukrainians from Abroad](https://www.parlament.org.ua/en/news/announcement-presentation-of-research-on-the-factors-of-return-of-ukrainians-from-abroad/) - On September 15, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) will present the results of the study “The situation of Ukrainian refugees abroad and their plans to return to Ukraine”. The paper was prepared within the framework of the “Civil Society for Ukraine’s Post-War Reconstruction and EU Readiness” project funded by the European Union. The event will take place at 11:00 in the press centre of Ukraine Crisis Media Center (Khreshchatyk Street, 2 («Ukrainian House», Kyiv). Context. The outward migration of Ukrainians was expected to increase sharply due to the full-scale invasion of russia. What can prevent IDPs from returning from abroad? The study analysed various factors: security risks, fear of encounters with occupation forces, fears of housing destruction and food crisis, the level of adaptation and support in other countries, and the economic consequences of russia’s military aggression – all of which could influence the decision to return.. The event aims to present and discuss the motives and situation of displaced people in different countries described in the study, on the one hand, and the preconditions for their potential return to Ukraine on the other. In fact, in the course of the study, a third of respondents (33.6%) indicated that in the near future, they would be unlikely to be able to adapt to a new country and “feel at home” there. On the contrary 49% of respondents indicated that they were gradually adapting and adjusting to life in the host country. What?Presentation of the study “The situation of Ukrainian refugees abroad and their plans to return to Ukraine”Where?Kyiv, Ukraine Crisis Media Center, Khreshchatyk Street, 2 («Ukrainian House»). An online broadcast will also be available.When?September 15, 2023, 11:00 – 12:30.Participants:Svitlana Matvienko, executive director of the Agency for Legislative Initiatives Volodymyr Skrypets, an analyst at the Agency for Legislative Initiatives; Oleksiy Pozniak, head of the sector of the M.V. Ptukha Institute for Demography and Social Studies; Representative of the Ministry of Social Policy of Ukraine (tbc); Representatives of the Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine (tbc). Media representatives are warmly invited to attend. The working language is Ukrainian. Contact person: Mariia Hereles, Head of Communications of the Agency for Legislative Initiatives, mg@parliament.org.ua, tel. + 38 063 531 61 06. - [ALI Presented a New EU-Funded Study on the Situation of Ukrainian Refugees and the Potential Factors of their Return](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-presented-a-new-eu-funded-study-on-the-situation-of-ukrainian-refugees-and-the-potential-factors-of-their-return/) - On September 15th, 2023 the Agency of Legislative Initiatives (ALI), presented results of the study “The situation of Ukrainian refugees abroad and their plans to return to Ukraine”. The paper was prepared within the framework of the “Civil Society for Ukraine’s Post-War Reconstruction and EU Readiness” project funded by the European Union. Concept of study. From December 2022 to July 2023, a comprehensive study of refugees was conducted. In July 2023, 1,032 refugees over the age of 18 were interviewed – 910 of them fled abroad after February 24, 2022 due to the start of a full-scale war, and 122 – from January to February 23, 2022. The field research was conducted in 3 steps: the first and second included in-depth interviews with refugees, and the third – a survey of refugees in Europe, which was carried out by the sociological company InfoSapiens. Context. As of now, we have to admit: with the passage of time, the probability of returning of forced migrants is gradually decreasing, and the share of those who can remain abroad even after the end of the war is increasing. According to a study conducted by the Agency of Legislative Initiatives, every fifth respondent went abroad alone. The rest are with children (47.3%), with husbands or wives (22.0%), with their parents (15.5%) or other relatives. Today, on a 100-point scale, the probability of return of Ukrainian refugees before the end of the war is 33 out of 100 (about 70% of respondents said that they would definitely or rather not return to Ukraine before the end of the war), while after the end of the war, it is 66 out of 100 (about 67% of respondents indicated that they would rather or definitely return to Ukraine). However, these indicators will change because Ukrainian refugees are increasingly taking root abroad. What reasons do refugees find important for returning? The top ones are: cessation of hostilities, shelling of the entire territory of Ukraine / end of the war – 34%; work and wages (jobs, decent pay, work by profession) – 32%; overcoming corruption / punishing corrupt officials – 20% Notably, if the respondent has parents, husbands, or wives / children left in Ukraine, then they have a greater desire to return to Ukraine. During the presentation, the participants discussed the motives described in the study and the situation of forced migrants in different countries, as well as the prerequisites for their potential return to Ukraine. In particular, recommendations for creating policies and comprehensive measures for the return of refugees. The discussion was moderated by Svitlana Matviienko, executive director of the Agency for Legislative Initiatives. She emphasized the importance of such research: “We believe that any state policy should be based on clear, understandable data, on models of appeals to the future and various options for developing events. This is important in order for such a policy to be the most optimal and to be implemented by the state in this difficult time. Volodymyr Skrypets, an analyst at the Agency for Legislative Initiatives, spoke about the stages of the research, its main results, as well as potential clues that can be used for the development of a refugee return policy: “The issue of the return of refugees is crucial for post-war reconstruction, so the state should already think about the legislative framework and strategy for the return of our citizens. In 2022, the process of mass departure from Ukraine did not end – 12% of the respondents left in 2023. Many people left after the explosion of the Kakhovska HPP. Analysing this data, we must state: we may have new waves of refugees, and therefore it is necessary to think now about how to return them and how to avoid the mistakes of the past”. Head of the sector of the M.V. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine Oleksiy Pozniak shared his thoughts on the presented results: “The research of the Agency of Legislative Initiatives completes the picture and helps to better understand the general situation regarding forced migrants. There are many threats against certain groups of refugees. It will not be easy to return them. Such survey of our citizens helps to better understand their motivation and confirms the relevance of already available information”. The study titled “The situation of Ukrainian refugees abroad and their plans to return to Ukraine” will be published on the website of the Agency of Legislative Initiatives. It will also be sent to government agencies for further review and consideration in the development of relevant state policies and measures. Additional information: The project Civil society for the post-war recovery of Ukraine and readiness for the EU is implemented with the support of the European Union. It is aimed at increasing the ability of the Cabinet of Ministers and the Verkhovna Rada in the process of overcoming the consequences of the war and on the way to Ukraine’s membership in the EU. The project plans to achieve this by providing expert and communication support from public organizations regarding the development and implementation of relevant laws and policies. More details about the project: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/ For additional information, contact Maria Hereles, Director of the Communications Department of the Agency of Legislative Initiatives, at mg@parliament.org.ua. - [ALI Held an Expert Discussion of a New Study on the Courts’ Impact on the Course of Reforms in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-held-an-expert-discussion-of-a-new-study-on-the-courts-impact-on-the-course-of-reforms-in-ukraine/) - On September 14, 2023, the Agency of Legislative Initiatives (ALI) held an expert discussion on the results of a study on judicial influence on reforms in Ukraine. This study was prepared within the project “Civil society for post-war recovery of Ukraine and readiness for the EU”, which is financed by the European Union. Context. Today, Ukraine has a real chance to fulfil its European integration aspirations and become a full member of the European Union. However, we still have to go through a long and difficult path of reforms. The key here will be the quality of these reforms. Therefore, it is extremely important to involve not only government agencies but also civil society and independent experts in the process of designing reforms. During the presentation, participants discussed the phenomenon of judicial influence, its impact on the course of reforms, and possible steps to improve future reforms and cooperation between various stakeholders. Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical direction of the Agency for Legislative Initiatives, moderated the discussion. He spoke about the main results of the study and key recommendations for lawmakers: Each new government promises to carry out reforms, but the results of these reforms do not always correspond with what was planned to be implemented. With each new iteration of such reforms, people’s trust in this government decreases. However, problems arise. In particular, due to the low quality of legislative acts. In our research, we tried to point out the factors that should be taken into account when designing reforms and make recommendations for policymakers. Oleksiy Tseliev, PhD in legal sciences, associate professor, expert of the Center for the Study of the Rule of Law of the Ukrainian National Academy of Sciences, noted that the practice of applying the new norms may differ from the plan — and this is a normal phenomenon. Errors in any normative design are normal. They cannot be predicted or avoided. It is very difficult to predict what will happen in a month, two, or a year from the application of the norm. After all, when the norm-maker formulates a norm, he proceeds from those legal relations that already exist, and not those that will arise after the adoption of the norm. Volodymyr Chaban, the chief national expert of the Pravo-Justice project, spoke about the possibilities of development and further work with the study of ALI: This study by the Agency of Legislative Initiatives combines all simple but necessary things for designing reforms. By moving in this direction, we will be able to provide some step-by-step guidance for policymakers so that they do not forget about important but often underestimated things. Karyna Aslanian, an expert involved in the peer review of the study, shared her vision of the practical use of ALI research: We know from experience that a new round of reforms usually takes place immediately after the elections. Exactly such reforms are often implemented without proper design, because the bet is on speed, not on quality. This study of the Agency of Legislative Initiatives will become a guidebook designed to protect those who will implement the next reforms from making mistakes. After taking into account the experts’ comments, the study will be published on the Agency of Legislative Initiatives’ website and sent to the relevant government agencies for further review and application in law-making activities. Additional information: The project Civil society for the post-war recovery of Ukraine and readiness for the EU is implemented with the support of the European Union. It is aimed at increasing the ability of the Cabinet of Ministers and the Verkhovna Rada to overcome the consequences of the war and on the way to Ukraine’s membership in the EU. The project plans to achieve this by providing expert and communication support from public organizations regarding developing and implementing relevant laws and policies. More details about the project: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/ For additional information, contact Maria Hereles, Director of the Communications Department of the Agency of Legislative Initiatives, at mg@parliament.org.ua. - [An Educational Event for Representatives of the Parliament and the Government](https://www.parlament.org.ua/en/news/an-educational-event-for-representatives-of-the-parliament-and-the-government/) - On September 15, 2023, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) held a training event for parliament and government representatives to discuss problematic issues arising while developing and processing draft laws. This event is prepared within the framework of the “Civil Society for Ukraine’s Post-War Reconstruction and EU Readiness” project financed by the European Union. Context. The legislative process is a living organism that constantly needs improvement. A legislative impact assessment is one of the tools for this which can be used right now. This practice is rightfully considered an effective tool for improving draft laws, particularly during expert-analytical review. During the event, the participants discussed existing gaps and challenges in the process of developing draft laws and ways to solve these problems. Oleksandr Zaslavskyy, director of the analytical direction of the Agency for Legislative Initiatives, moderated the discussion. He spoke about the advantages of the legislative impact assessment methodology: For the past several years, the Agency for Legislative Initiatives has been promoting the idea of legislative impact assessment in Ukraine. We even developed a step-by-step guide. Today’s informal discussion is organised to identify gaps in the legislative work better, how they can be corrected and how to properly use the impact assessment tool of draft laws. Tetiana Lukeria, the author of the Manual on the preparation of legislative impact assessments, spoke about the international experience of using this tool and the nuances that must be considered when adapting the tool to Ukrainian needs: Legislative impact assessment is an effective tool that has long been used in many countries around the world. The purpose of this assessment is to determine what consequences the draft law will have even at the stage of its preparation. We cannot simply copy international experience, but we can adapt it to the needs of the Ukrainian context. Mykhailo Teplyuk, Deputy Head of the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine – head of the Main Legal Department of the VRU, emphasized the need to rethink the approach to evaluating the effectiveness of draft laws: The issue of the number of adopted laws and resolutions has long been a priority from the point of view of evaluating the effectiveness of the legislative activity of the parliament. However, the adoption of laws is not an end in itself. The main goal is to regulate relations between citizens, the public sector and public structures. Oleh Voitovych, Deputy State Secretary of the Cabinet of Ministers of Ukraine, noted that the development of quality laws requires the cooperation of the parliament and the government: This meeting, organised with the help of the Agency for Legislative Initiatives, is one of the bricks that should improve the cooperation between the parliament and the government. A comprehensive approach in our cooperation will help construct an algorithm for preparing high-quality draft laws. For additional information, contact Maria Hereles, Director of the Communications Department of the Agency of Legislative Initiatives, at mg@parliament.org.ua. - [ALI Starts a New Project with the Support of Sweden](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-starts-a-new-project-with-the-support-of-sweden/) - [The Agency Begins In-Depth Work on the Topic of Justice](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-agency-begins-in-depth-work-on-the-topic-of-justice/) - The rule of law is one of the most essential principles for a democratic society, its driving force and unconditional value. Since its foundation, the Agency for Legislative Initiatives has consistently emphasised the observance of this principle in both state and social processes. That is why, starting March 1, the Agency will begin in-depth work on justice. research and monitoring projects on various aspects of judicial reform – the process and results of the selection of judges to the courts of first instance and appellate courts, the functioning of the Public Integrity Council, the work of the Supreme Court, the High Anti-Corruption Court, the High Council of Justice, the High Qualification Commission of Judges, the State Judicial Administration, the courts of first instance and appellate courts, etc; analysis and research related to the prosecution reform; independent monitoring of the application of the Criminal Procedure Code (CPC) and related legislation; expert support in bringing national legislation in line with EU and NATO standards, based primarily on the rule of law; regular coverage of socially significant trials and documentation of war crimes committed by the russian federation by the ALI media project Watchers.Media for the possible use of collected and processed materials in international jurisdictions; continuation of the civic and political education course at the Ukrainian School of Political Studies, aimed at implementing the rule of law as a value in society and its leaders. This area will be coordinated by Karina Aslanyan, a lawyer with ten years of professional experience in the justice field, focusing on judicial reform, sustainable development of the judicial sector in Ukraine, and good governance. We will share all our findings and research on one of the critical reforms for Ukraine on the Laboratory’s resources. - [Military Justice in Ukraine: ALI Joined the Discussion in the Committee of the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/news/military-justice-in-ukraine-ali-joined-the-discussion-in-the-committee-of-the-verkhovna-rada/) - [ALI Held a Seminar on Principles and Practices of Gender-Sensitive Legislative Impact Assessment for the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-held-a-seminar-on-principles-and-practices-of-gender-sensitive-legislative-impact-assessment-for-the-verkhovna-rada/) - ALI, together with the Parliamentary Centre, held a seminar for representatives of the VRU on the principles and practices of Gender-Sensitive Legislative Impact Assessment - [Coalition of CSOs Presents Shadow Report to the European Commission on Chapter 23, “Justice and Fundamental Rights”](https://www.parlament.org.ua/en/news/coalition-of-csos-presents-shadow-report-to-the-european-commission-on-chapter-23-justice-and-fundamental-rights/) - A coalition of CSOs presented the Shadow Report to the European Commission on Chapter 23 of the European Commission’s Report on Ukraine in 2023. - [Parliamentary Reform and Sustainability of Institutions: ALI Discussed Priorities of Parliamentary Reform with Pat Cox](https://www.parlament.org.ua/en/news/parliamentary-reform-and-sustainability-of-institutions-ali-discussed-priorities-of-parliamentary-reform-with-pat-cox/) - The Agency for Legislative Initiatives joined a meeting of Ukrainian civil society representatives with Pat Cox. - [ALI Joined the Discussion on Decentralisation and Regional Development](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-joined-the-discussion-on-decentralisation-and-regional-development/) - The Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the Committee of the VRU held a panel discussion “Platform for Territorial Developmentt”. - [Status of Local Council Members — Presentation of the Study](https://www.parlament.org.ua/en/news/status-of-local-council-members-presentation-of-the-study/) - On 17 October, the Agency for Legislative Initiatives, jointly with the Verkhovna Rada Committee, presented the study “Status of Local Council Members.” - [Parliamentary Diplomacy in Action: Results of the Working Visit of Ukrainian MPs to Canada](https://www.parlament.org.ua/en/news/working-visit-of-ukrainian-mps-to-canada/) - [Ukrainian Parliamentary Delegation to Canada: Results of the Working Visit](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukrainian-parliamentary-delegation-to-canada-results-of-the-working-visit-2/) - [Supporting and Preserving Institutions Is a Priority — Svitlana Matviienko at the Forum on Ukraine’s Accession to the EU](https://www.parlament.org.ua/en/news/supporting-institutions/) - During the discussion, Svitlana Matviienko, ALI CEO, shared her vision of civil society’s role in cooperation with governmental authorities, where the partnership should be strengthened, and how to make it more effective. - [ALI, in Coalition with Civil Society Organisations, Is Preparing a Shadow Report on Monitoring and Assessing Ukraine's Progress in European Integration under Chapters 23 and 24](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-in-coalition-with-civil-society-organisations-is-preparing-a-shadow-report-on-monitoring-and-assessing-ukraines-progress-in-european-integration-under-chapters-23-and-24/) - The preparation of shadow reports is an important tool for countries aspiring to the EU, as it is an independent assessment of real progress in fulfilling the membership criteria - [The Issue of Internal Reform and Institutional Capacity of the VRU Is Always Relevant — ALI at the Meeting with Pat Cox](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-at-the-meeting/) - The Agency for Legislative Initiatives joined a meeting of Ukrainian civil society representatives with Pat Cox - [Expanding Parliamentary Diplomacy: Ukrainian MPs Visit Singapore](https://www.parlament.org.ua/en/news/expanding-parliamentary-diplomacy-ukrainian-mps-visit-singapore/) - [Strengthening Transparency and the Rule of Law: ALI’s Working Visit to Brussels](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-working-visit-to-brussels/) - The Agency for Legislative Initiatives joined the visit of Transparency International Ukraine at the invitation of Transparency International EU. - [Система правопорядку у процесах євроінтеграції: ЛЗІ взяла участь у конференції](https://www.parlament.org.ua/news/systema-pravoporyadku-yevrointegracziyi-lzi-konferencziyi/) - 1 липня Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до конференції «Комплексна реформа правоохоронної системи як ключовий елемент євроінтеграції України», під час якої відбулося обговорення Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки та Плану заходів до нього. - [Стан надання публічних послуг у громадах Херсонщини: ЛЗІ презентувала дослідження](https://www.parlament.org.ua/news/stan-nadannya-publichnyh-poslug-u-gromadah-hersonshhyny-lzi-prezentuvala-doslidzhennya/) - Під час заходу учасники обговорили досвід та проблеми, з якими зіткнулися деокуповані територіальні громади Херсонщини. - [Проблеми та стан сфери соціальних послуг в Україні: ЛЗІ провела презентацію дослідження](https://www.parlament.org.ua/news/problemy-ta-stan-sfery-soczialnyh-poslug-v-ukrayini-lzi-provela-prezentacziyu-doslidzhennya/) - 8 серпня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала результати дослідження «Соціальні послуги в Україні: сучасний стан, проблеми, обмеження». - [Rule of Law in the EU Enlargement Process: Current Status and Challenges for Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/rule-of-law-in-the-eu-enlargement-process-current-status-and-challenges-for-ukraine/) - Last week, the Agency for Legislative Initiatives participated in the international conference “Ukraine on the Path to EU Accession: Enlargement Policy and the Impact of the Rule of Law”, organised by Members of the European Parliament in Brussels under the Renew Europe group. - [Human Rights Reforms: ALI Joins Human Rights Dialogue](https://www.parlament.org.ua/en/news/human-rights-reforms-ali-joins-human-rights-dialogue/) - Yevhen Krapyvin, Head of the “Law and Order” Area at the Agency for Legislative Initiatives (ALI), participated in the human rights dialogue “The Human Rights Reforms We Need for EU Accession” - [Навчання прокурорів-стажистів: лекція від експерта ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/news/navchannya-prokuroriv-stazhystiv/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до первинної підготовки прокурорів-стажистів — 23 червня керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін виступив у Тренінговому центрі прокурорів України з лекцією «Вступ до професійної етики прокурора». - [Парламентська дипломатія в дії: підсумки робочого візиту українських парламентарів до Канади](https://www.parlament.org.ua/news/vizyt-parlamentariv-do-kanady/) - [On the occasion of the 10th anniversary of Ukraine’s accession to the council of Europe Ukrainian school of political studies is opened](https://www.parlament.org.ua/en/news/on-the-occasion-of-the-10th-anniversary-of-ukraines-accession-to-the-council-of-europe-ukrainian-school-of-political-studies-is-opened/) - Ukraine joined the Council of Europe on 9 November 1995. The ten years that followed have been marked by fruitful cooperation which resulted, among other, in the opening of the Ukrainian School of Political Studies. It is the thirteenth School of this type established by the CE Directorate General of Political Affairs in the CEE countries. The Ukrainian partner of the project is the Agency for Legislative Initiatives. This School is an independent non-party project aiming at formation, education and support of the new generation of managers and politicians, NGO leaders and heads of trade unions, journalists and businessmen able to define and implement Ukraine’s European idea. As one of its priority steps, the School intends to organize a broad campaign for the selection of 35 candidates that will become entitled to participate in three School sessions in Ukraine and one in Strasbourg (France). The eligible candidates will include young people up to 35 years old that have already achieved a visible success in journalism, business, public service, as well as civil, political or trade union activities. Trainers and lecturers of the School will include the leading Ukrainian and foreign public and political figures. The School participants will not only receive knowledge, but they will also be able to develop the skills necessary for a successful political carrier, participation in the decision-making processes and solution of social problems. The need to establish the School has been spurred by the last November and December events in Ukraine, following which, since February 2005, Ukraine has witnessed a real staff revolution that has become probably one of the most broad-scale replacements of staff at all levels of government after the independence. Observing this process, however, one can hardly fail to notice the substantial deficit of properly qualified leaders able to demonstrate new democratic thinking. This calls forth urgent efforts to be made to train a new young generation of politicians that would introduce modern European standards into the political life of Ukraine. More information on the School will be disseminated at the presentation to be organized at the beginning of December 2005. It will also be published on the web-site: parlament.org.ua. Later on we will be able to answer your questions by telephone: (+38 044) 531 3768 or e-mail:angela@laboratory.kiev.ua (the contact persons are Angela Yevgenyeva and Tetyana Shorokhova). # # # T h r o u g h C i v i l E d u c a t i o n t o C i v i l S o c i e t y The Ukrainian School of Political Studies is an independent and non-party project of the Agency for Legislative Initiatives and the Council of Europe (Directorate General of Political Affairs) carried out in partnership with the Institute for Political Education. The implementation of democratic political and economic reforms in Ukraine, integration of our country into the European society, adaptation of the European standards to the conditions and traditions of the Ukrainian society, establishment of the political rights and liberties, freedom of expression and information, rule of law and protection of human rights – these are the objectives faced by the new generation of politicians, civil servants, businessmen, managers, and journalists. The Ukrainian School of Political Studies aims to ensure the maximum support to the formation of such new generation of managers and politicians, NGO leaders and heads of trade unions, journalists and businessmen that are able to form and implement Ukraine’s European idea. Today, Ukraine really needs professionals educated on the basis of the European democratic values. The Ukrainian School of Political Studies sees its objective in the formation and education of new Ukrainian leaders, as well provision of intellectual and information support to the Ukrainian leader network and its value orientation, development of such leaders’ civil self-consciousness and understanding of the functioning mechanisms and principles of the democratic system. The Ukrainian School of Political Studies intends to organize and conduct seminars, conferences, summer schools, strategic games and training visits for the purpose of civil and political education of the national and regional politicians, civil activists, scholars, civil servants, businessmen and journalists. The Ukrainian School of Political Studies will involve participants from all regions of Ukraine representing different political views, various nationalities and religious beliefs. The Ukrainian School of Political Studies will be directed by the Director and managed by the Executive Secretariat. The supervisory and advisory functions will be fulfilled by the Supervisory Board formed of the prominent Ukrainian and foreign civil and public figures and business leaders. The School was opened on November 09, 2005 on the occasion of the 10th anniversary of Ukraine’s accession to the Council of Europe. Upon the selection of the School participants, in 2006 three 3-day seminars will be organized in Kyiv and other Ukrainian regions for 35 selected students, as well as one training visit to Strasbourg (France) for them to learn how the European institutions operate. Short-Term Strategy: Creation of the School regional branch in Eastern Ukraine; Formation of the School Alumni Association; Creation of the network of school information partners; and Supplement of the curriculum with the additional forms and types of activities (round tables, summer schools, conferences etc). Long-Term Strategy: Formation of the School Library and establishment of the Advanced Political Party Courses (for the system-based training of political party staff). Contacts: Ihor Kohut – Director USPS, Chairman of the Board, Agency for Legislative Initiatives Angela Yevgenyeva – Project coordinator, Agency for Legislative Initiatives 33 Nyzhniy Val st., # 8, Kyiv 04071, Ukraine tel.: (+38 044) 531 37 68 fax: (+38 044) 425 25 33 e-mail: info@laboratory.kiev.ua web-page: http://www.parliament.org.ua - [Реформи у сфері прав людини: ЛЗІ долучилася до правозахисних діалогів](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-pravozahysnyh-dialogiv/) - Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін долучився до правозахисних діалогів «Реформи прав людини, необхідні нам для вступу в ЄС». - [Protection of State Secrets on the Path of Euro-Atlantic Integration: Closed Discussion of the Green Paper at the Committee Meeting](https://www.parlament.org.ua/en/news/protection-of-state-secrets-on-the-path-of-euro-atlantic-integration-closed-discussion-of-the-green-paper-at-the-committee-meeting/) - The ALI presented the follow-up of the Green Paper on the Protection of State Secrets at a meeting of the VRU Committee on National Security, Defence and Intelligence - [Статус парламентського службовця: обмін досвідом між Україною, Молдовою та Вірменією](https://www.parlament.org.ua/news/status-parlamentskogo-sluzhbovczya-obmin-dosvidom-mizh-ukrayinoyu-moldovoyu-ta-virmeniyeyu/) - 23 квітня 2024 року між парламентськими службовцями Верховної Ради України, Парламенту Молдови та Національних Зборів Вірменії відбувся обмін досвідом на тему: «Статус парламентського службовця. Міжнародний досвід та винесені уроки». - [Перша річна конференція української національної платформи форуму громадянського суспільства східного партнерства](https://www.parlament.org.ua/news/persha-richna-konferencziya-ukrayinskoyi-naczionalnoyi-platformy-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva/) - 21 листопада у Києві відбулася Перша річна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Окрім безпосередньо учасників платформи, у заході також взяли участь Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, Перший віце-прем`єр-міністр України Валерій Хорошковський та Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, співголова «EuroNest» Борис Тарасюк. Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут відзначив: «Форум поступово займає своє місце як важлива складова комплексної політики Східного Партнерства ЄС. Він є можливістю для простих українців залишатися у процесі діалогу та інтеграції з простором великої Європи». Серед основних функцій національної платформи І.Когут особливо виділив фахову участь громадських організацій у політичному процесі та у моніторингу політики: «У відносинах з ЄС це починає давати свої плоди. Тут вже маємо серйозний досвід підготовки коментарів до звітів про виконання політики сусідства та консультацій щодо формату й змісту дорожньої карти Східного партнерства». Втім, з національним урядом, за свідченням координатора української платформи, налагодити таку системну співпрацю поки не вдалося, мають місце лише окремі факти комунікації щодо програм реформ. «Така ситуація склалася через відсутність взаємної довіри між урядом і громадським організаціями, а також внаслідок браку політичної волі до реалізації реформ», – підсумував Ігор Когут, який разом з тим закликав громадські об’єднання різних форматів формувати власні амбіції до змін. Перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський вкотре запевнив, що для уряду залишається незмінним пріоритетом напрямок європейської інтеграції, хоча й визнав, що не все в ньому йде системно та за планом. Також представник Кабінету Міністрів повідомив, що наразі продовжується технічна частина підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, йде робота і в політичному напрямі. «Угода про асоціацію вигідна обом сторонам, й перш за все тут мова йде про Зону вільної торгівлі. Це той достатньо великий фрагмент програми, який має економічну зацікавленість, а в умовах сьогоднішньої кризи він стає пріоритетним. Запуск Зони вільної торгівлі – для мене це точка неповернення, після якої європейський напрямок України буде не політичним чи теоретичним вибором, а практичним кроком», – сказав Валерій Хорошковський. На його думку, зараз є достатньо опонентів євроінтеграції в політичному та економічному плані, причому як в ЄС, так і в Україні: «Але коли пройдемо т.зв. точку неповернення, то стане легше рухатися, тому що всі будуть йти в одному напрямі». Також Валерій Хорошковський говорив про перспективи підписання Угоди про Асоціацію: «Ми почули сигнал, що все ж таки маємо серйозні шанси підписати Угоду про асоціацію в наступному році. Скоріше за все це буде друга половина 2013 року, але цей шанс у нас є. Ми всі розуміємо ті перепони, які існують, але, вважаю, та ж Зона вільної торгівлі має запрацювати якомога швидше в будь-якому випадку – це вигідно як українській, так і європейській стороні». Крім того, урядовець згадав про напрацювання у сфері лібералізації візового режиму та затвердження плану дій по проведенню інституційної реформи (відповідну концепцію ухвалено в жовтні). Повертаючись до проблеми пріоритетності, політик наголосив: «Пріоритет законодавчо визначений – це європейська інтеграція. Але економіку ніхто не відміняв, з економічної точки зору ми не можемо відкинути ту історію, той досвід, ті напрацювання, які ми маємо з нашими східними партнерами. Це було б недалекоглядно, особливо за умов економічної кризи… Тому не бачу жодних проблем у тому, що висловлюються різні думки щодо необхідності роботи з тим самим Митним союзом. Але якщо говорити про вступ до нього – то це поза законом на сьогодні». Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські високо оцінив результати роботи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства: «Українську модель платформи вже переймають інші країні, що є значним внеском у весь проект Східного партнерства». На думку Посла ЄС, громадянське суспільство, на відміну від урядів, що зосереджені на відпрацюванні власного мандату, може ставити амбітні цілі й досягати їх у середній та довгій перспективі. Ян Томбінські підтвердив, що в планах на 2013 є підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: «Однак Угода накладає обов’язки на обидві сторони, вона не лише має бути підписана, але й виконана. Що, зрештою, дозволить перейти до наступної стадії інтеграції». Підписання, за словами дипломата, відкладалося через проблеми вибіркового правосуддя в Україні, незавершеність реформи судової системи та внаслідок сумнівів щодо парламентських виборів в Україні. Ян Томбінські зазначив, що в контексті Угоди про асоціацію парламент відіграє надважливу роль, оскільки саме він має проводити основну роботу в її межах. За словами Посла ЄС, Європарламент, а з ним і парламенти країн Євросоюзу, хочуть мати надійного партнера з повним мандатом довіри громадян. Крім того, Ян Томбінські зазначив: «Ми щасливі, що більшість українців проголосували за проєвропейські програми на парламентських виборах». Голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк розповів про діяльність Бюро парламентської асамблеї «EuroNest», зокрема про його контакти з національними платформами громадянського суспільства Східного партнерства та про рішення щодо запрошення їх представників на постійній основі на засідання своїх чотирьох головних комітетів. Говорячи про політичну складову відносин України з ЄС Борис Тарасюк зазначив: «Опозиція не є опонентом євроінтеграції України й, зокрема, не є опонентом підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода могла б бути підписана вже давно, якби не внутрішні українські обставини… Наскільки мені відомо, в Європарламенті зараз обговорюється ідея ухвалення чергової резолюції по Україні. Основна її частина стосуватиметься оцінці виборів в Україні». Торкнувся політик й питання діяльності майбутньої Ради й комітету з європейської інтеграції зокрема: «Сьогодні це лише розмови, але я з тривогою можу сказати, що зі сторони провладної партії вже обговорюють ідею фактичного скасування комітету євроінтеграції та його об’єднання з комітетом у закордонних справах». За результатами Конференції Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ігор Когут зробив такий підсумок: «Найважливіше, що сьогодні наш форум отримав той формат, який повинен стати постійним – відбулася розмова громадянського суспільства як з різними інститутами влади, так і з європейськими інститутами. І Європейський Союз сьогодні був представлений в особі найвищого свого представника в Україні – Посла ЄС. І уряд був присутній в особі найвищого представника, котрий займається питанням європейської інтеграції – першого віце-прем’єр-міністра. Була представлена й опозиція, а також «EuroNest». Тож ми отримали матрицю, як насправді має працювати Форум громадянського суспільства Східного партнерства. Те, що дуже активно обговорювалось питання Угоди про асоціацію – це, з одного боку, спосіб надихнути суспільство в аспекті того, що така перспектива дійсно є. А з іншого – звернути увагу на те, що ще багато чого слід зробити в сфері впливу на уряд задля виконання позицій порядку денного асоціації та інших питань, пов’язаних з цінностями, судочинством і т.д.». Також на Конференції відбулися кадрові призначення в межах Української національної платформи: Національним координатором УНП ФГС СхП обрано Олександра Сушка (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва). Координаторами робочих груп були обрані: РГ 1. Демократія, права людини, належне урядування та стабільність – Володимир Купрій (Благодійний фонд “Творчий центр ТЦК”). РГ 2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС – Геннадій Максак (Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень). РГ 3. Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека – Однакову кількість голосів набрали Наталія Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”), та Зоряна Міщук (Всеукраїнська екологічна громадська організація “МАМА-86”). РГ 4. Контакти між людьми – Андрій Когут (Центр правових та політичних досліджень “СІМ”). РГ 5. Соціальний діалог – Ростислав Дзундза (МБФ “Карітас Україна”). Фото – “Європейський простір”. Участь у конференції взяли близько ста представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Діяльність національної платформи підтримує Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження». Дивіться також: Київ на роздоріжжі – йти до ЄС чи до Росії? (Радіо Свобода). Підсумок дня: Порушили традицію – цього року саміт Україна-ЄС не відбудеться (Телеканал 24). версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [ДАЙДЖЕСТ ЄВРОКЛУБІВ УКРАЇНИ (2-2013)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-yevroklubiv-ukrayiny-2-2013/) - В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано перший в цьому році Вісник Євроклубів України. У ньому описані найбільш суттєві заходи та проекти українських євроклубів за квітень – травень 2013 року. Вісник Євроклубів України № 2-2013 (pdf). версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [ДАЙДЖЕСТ ЄВРОКЛУБІВ УКРАЇНИ (1-2013)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-yevroklubiv-ukrayiny-1-2013/) - В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано перший в цьому році Вісник Євроклубів України. У ньому описані найбільш суттєві заходи та проекти українських євроклубів за січень-березень 2013 року. Вісник Євроклубів України № 1-2013 (pdf). версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [ДАЙДЖЕСТ ЄВРОКЛУБІВ УКРАЇНИ (3-2013)](https://www.parlament.org.ua/news/dajdzhest-yevroklubiv-ukrayiny-3-2013/) - В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано Вісник Євроклубів України. У ньому описано підсумковий захід проекту “Підтримка регіональних Євроклубів України”, що відбувся 17-19 травня 2013 року у м. Києві. Вісник Євроклубів # 3-2013 (pdf) версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Четверта міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/news/chetverta-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannya/) - [Returning the occupied territories of Donbas. Ukrainian plan](https://www.parlament.org.ua/en/news/returning-the-occupied-territories-of-donbas-ukrainian-plan/) - On October 31, 2017, the Museum of the History of Kyiv hosted the conference “Returning the Occupied Territories of Donbas. Ukrainian Plan”. The conference, organized by the Ukrainian School of Political Studies in co-operation with the Mirror Weekly, was designed as a platform for exchanging views and an open discussion on the socio-political situation in the liberated and occupied territories of Donbas, on the issues of return and reintegration of the territories of Donetsk and Luhansk regions, management of the de-occupied territories, and development of a new economic model of Donbas. Svitlana MATVIIENKO, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, addressed the guests and participants of the conference with a welcoming speech, pointing out to the fact that only through the large horizontal networks could things change in our country. “The Agency for Legislative Initiatives, with the support of many international donors, has been building up various networks for 12 years and it seems to us that we have a more clear idea of the atmosphere in the country. Because we can feel the beat of change throughout the country and alteration of approaches to socially important issues due to the network of the Ukrainian School of Political Studies, supported by the Council of Europe for many years, and the network of the School of Community Leaders, launched in co-operation with the International Renaissance Foundation, that has been proving its extraordinary capacity in recent years.” “It seems to us that speaking about the Donbas problem we must, first and foremost, rely on very deep senses without the slightest flavor of any emotions. Most of all we need an analytical ability to talk about important things.” The conference began with a report by Iryna BEKESHKINA, Director of the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, senior researcher at the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, on the topic “Socio-Political Public Sentiment in the Liberated and Occupied Territories of Donbas: Expectations and Priorities”. Ms. Bekeshkina focused on the specific features of Donetsk and Luhansk regions and used sociological data to show why the concept of Novorossiya is not viable. In particular, she emphasized that the stereotypes concerning the uniform nature the Southeast are wrong since Donetsk and Luhansk oblasts strikingly differ from the rest of the region. The speaker elaborated on the attitude of Ukrainians to different solutions to the issue of returning the occupied territories of Donetsk and Luhansk regions and highlighted the difficulties of reintegration of these territories, given the entrepreneurial inertia of the region. Discussion panel 1: Occupied territories of Donbass – return or farewell? The panel focused on issues of reintegration of the occupied territories of Donbas; a possibility of their separation; feasibility of a purely political way of settling of the problem of Donbas de-occupation without resorting to military force; and whether the possible deployment of UN peacekeepers can contribute to such settling. Oksana SYROID, Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, observed that to discuss the issue of return of the occupied territories we should have a clear idea of our vision of victory in this context. Ukraine does not seek to defeat Russia through military means, but by returning only the occupied Donetsk and Luhansk regions we will surrender Crimea, and in no way is it a victory. For Ukraine, a way to return its territories is by strengthening our armed forces. It is absolutely unacceptable to return these territories at the expense of a loss of sovereignty. Ella LIBANOVA, Director of the Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, emphasized that the politician seriously speaking about “cutting off” Crimea and Donbas is suicidal, because this variant is unacceptable even to those who are not against it today. This solution is a compromise that Ukrainian society will never accept. Also, Ms. Libanova elaborated on the cost of returning the territories, noting that Ukraine, already actually living without the ORDLO territories, managed to adjust to the torn ties. Donbas development will require both significant financial infusions and saturation with the new workforce since the most competitive residents of the region were the first to leave it and are not going to come back. “Today, we do not have a split society, but we have a division of society. The main task of today’s meeting is to awake to the need to prevent transformation of the divided society into a split society.” Heorhiy TUKA, Deputy Minister for Temporarily Occupied Territories and Internally Displaced Persons of Ukraine, drew attention to the fact that it is necessary to counter the “separation infection” – i.e. the idea that we should not return the occupied territories of Donbas, which permeated entire Ukrainian society. Instead, we should focus on the opportunities and initiatives that help engage young people from the ORDLO in nationwide events. In addition, Mr. Tuka believes that Ukraine can rely on the European Union’s economic assistance in the development of Donbas. Discussion panel 2: What should be the model of administration in the de-occupied territories during the transition period? The panel focuses on the issue of the temporary administration system in the formerly occupied territories during their reintegration, distribution of powers during this period and its duration. It raises the issues of a special self-governance regime in the de-occupied territories, which is enshrined in the Constitution, and of the risks this measure entails. Viktor MUSIYAKA, Professor at the Kyiv-Mohyla Academy, elaborated on five possible scenarios for de-occupation of Donbas and focused on the threats posed by certain provisions of the Minsk agreements, equating fulfillment of the Minsk agreements to planting a bomb under Ukraine’s sovereignty. Olga AYVAZOVSKA, Chairwoman of the Board, Coordinator of the election and political programs of the Civic Network OPORA, Representative of Ukraine in the political subgroup of the Trilateral Contact Group on Donbas. Ms. Ayvazovska observed that we should first of all deal with the fundamental question of what we are after: people or territory; what is of value to us: human rights, the Constitution, international standards; is there a political consensus within the country as regards returning of the occupied territories of Donbas and Crimea. Another important thing is refraining from generalizations since the generalization is an adversary of truth; and when we talk about the people staying in the occupied territories, claiming that they are ignorant, inert and incapable of commerce, we betray them. Ms. Ayvazovska paid special attention to the need to resort to various platforms and means to solve the problem of de-occupation, otherwise, the process will fall apart. Yegor FIRSOV, Head of the Alternative Initiative, presented a detailed plan for administration of the de-occupied territories during the transition period, emphasizing the need to establish military civilian administrations for the first three years to ensure law and order and help come back to the norm. The moderator of the first and second panels was Serhiy RAKHMANIN, first deputy editor-in-chief of the Mirror Weekly. Ukraine. Third discussion panel: What should be the new economic model of Donbas? The panel focused on the potential first steps towards the economic reconstruction of the de-occupied territories, restoration of economic ties and infrastructure; as well as on sources of financing for reconstruction of the de-occupied territories. Alexander PASKHAVER, Advisor to the President of Ukraine, outlined the economic issues Ukraine is bound to face when rebuilding the de-occupied territories. Mr. Paskhaver suggested creating free economic zones, like the ones at one time established in China with their special laws, preferential terms for investors and restrictions on migration for the population. “A ‘swampy’ reintegration without Stalin’s methods will simply pull our country down”, said Alexander Paskhaver. Serhiy TARUTA, MP of Ukraine, also supported the idea of creating a free economic zone in Donbas. Mr. Taruta emphasized the need to create a strategy for the development of the de-occupied territories of Donetsk and Luhansk Oblasts. The strategy is key, then a team should be selected based on the strategy, and money should be found for the team. We should not ignore natural resources, because only an idiot will back off from turning them into opportunities. Besides, Mr. Taruta noted that the future of Donbas depended on human resources. Oleg USTENKO, Executive Director at the Bleyzer Foundation, gave special attention to the impossibility of solving the Donbas problem while maintaining the status quo. He warned against focusing on commodity markets and outdated economic models. The speaker pointed out that the most important issue is the investment attractiveness of the region for investors and introduction of fiscal privileges. One of the ways to attract investors can be increased sensitivity – i.e. resolving conflicts in London and Stockholm arbitration. The moderator of this panel was Yuliia MOSTOVA, editor-in-chief of the Mirror Weekly. Ukraine, who summed up the discussion and observed that we need a plan to construct the future: “We must understand what we want from ourselves, from our country, including from its occupied part. We have to watch our step to avoid falling, but just as important is to look forward in order to get off the ground. Because, marking time and hiding stones in our pockets, we will simply vanish. I don’t mean just one or two regions, the country will disappear, we will not become what we could be.” - [Повернення окупованих територій Донбасу. Український план](https://www.parlament.org.ua/news/povernennya-okupovanyh-terytorij-donbasu-ukrayinskyj-plan/) - 31 жовтня 2017 року в Музеї історії Києва відбулася конференція «Повернення окупованих територій Донбасу. Український план». Конференція, організована Українською школою політичних студій спільно з тижневиком «Дзеркало тижня», спрямована на обмін думками та відкриту дискусію щодо суспільно-політичної ситуації на звільнених та окупованих територіях Донбасу, стосовно питання повернення та реінтеграції територій Донецької та Луганської областей, управління деокупованими територіями, розробки нової економічної моделі Донбасу. З вітальним словом до гостей та учасників конференції звернулась Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначивши, що тільки через великі горизонтальні мережі в нашій країні можна щось змінити. «Лабораторія законодавчих ініціатив, за підтримки багатьох міжнародних донорів, вже 12 років розбудовує різні мережі і нам здається, що ми краще відчуваємо градус того, що відбувається в країні. Тому що мережа Української школи політичних студій, яку підтримує багато років Рада Європи, мережа Школи лідерів громад, яку ми започаткували з Міжнародним фондом «Відродження», і яка в останні роки показала свою надзвичайну спроможність, дає нам можливість відчувати пульсацію змін по всій країні і зміну уявлень стосовно суспільно важливих речей». «Нам видається, що говорячи про проблему Донбасу, треба, перш за все, виходити з дуже глибинних смислів і з найменшим присмаком будь-якої емоційності. Найбільше хотілося б аби була аналітична спроможність говорити про важливі речі». Конференція розпочалася доповіддю Ірини БЕКЕШКІНОЇ, директорки фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України на тему «Суспільно-політичні настрої населення на звільнених та окупованих територіях Донбасу, очікування та пріоритети». Пані Ірина, зосередила увагу на специфіці Донецької та Луганської областей, спираючись на дані соціологічних досліджень, показала чому концепція Новоросії є нежиттєздатною. Зокрема, наголосила на тому, що сталі уявлення про монолітність такого регіону як Південний Схід є хибними, адже Донецька та Луганська області разюче відрізняються від решти областей регіону. Пані Ірина розкрила ставлення українців до різних варіантів вирішення питання повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей; а також зупинилась на складнощах реінтеграції цих територій, констатувавши підприємницьку інертність регіону. Перша дискусійна панель: Окуповані території Донбасу — повернення чи прощання? Панель зосередилася на питаннях реінтеграції окупованих територій Донбасу; можливості їх відділення; реалістичності суто політичного розв’язання проблеми деокупації Донбасу, що включає застосування військової сили; здатності сприяння подібній розв’язці можливого розгортання миротворців ООН. Оксана СИРОЇД, заступниця Голови Верховної Ради України, зауважила, що питання повернення окупованих територій необхідно розпочати з усвідомлення того, що ми вважатимемо перемогою в цьому контексті. Україна не прагне перемогти Росію мілітарно, а повернення виключно окупованих Донеччини і Луганщини свідчить про здачу Криму, і жодним чином не є перемогою. Для України шляхом повернення територій є посилення своїх збройних сил, і абсолютно неприпустимим є повернення цих територій ціною втрати суверенітету. Елла ЛІБАНОВА, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, наголосила на тому, що той політик, який всерйоз заговорить про «відрізання» Криму й Донбасу є самогубцем, адже цей варіант не сприймуть навіть ті, хто сьогодні не проти нього. Таке вирішення є компромісом, на який ніколи не погодиться українське суспільство. Також пані Елла детально зупинилась на ціні повернення територій, зауваживши, що Україна, вже фактично живучи без територій ОРДЛО, встигла пристосуватись до розірваних зв’язків. Розбудова Донбасу потребуватиме не тільки значних економічних вливань, але й наповнення новою робочою силою, адже найбільш конкурентно спроможні жителі регіону виїхали з нього найпершими і повертатися не збираються. «Сьогодні в нас немає розколу суспільства, але поділ суспільства в нас є. Головним завдання сьогоднішнього зібрання є усвідомлення необхідності запобігання переходу поділу суспільства в розкол суспільства». Георгій ТУКА, заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, звернув увагу на те, що необхідно боротися з «інфекцією відокремлення» – ідеєю про те, що не треба повертати окуповані території Донбасу, якою просякнуте все українське суспільство. На противагу цьому, варто зосередитися на тих можливостях та ініціативах, які, зокрема, дозволяють залучати молодь з ОРДЛО до загальноукраїнських заходів. Також пан Георгій впевнений у тому, що Україна може розраховувати на економічну допомогу Європейського Союзу в питанні розбудови територій Донбасу. Друга дискусійна панель: Якою має бути модель управління деокупованими територіями у перехідний період? Панель розглядає питання тимчасової системи управління колишніми окупованими територіями під час реінтеграції, розподілу повноважень під час цього періоду та його тривалість. Піднімає питання отримання деокупованими територіями спеціального режиму самоврядування, який закріплений в Конституції, та ризиків, які тягне за собою подібний крок. Віктор МУСІЯКА, професор Києво-Могилянської академії, у своєму виступі розглянув п’ять можливих сценаріїв деокупації територій Донбасу, а також зосередився на загрозах, які несуть у собі окремі положення Мінських домовленостей, порівнявши виконання Мінську з закладанням бомби під суверенітет України. Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу. Пані Ольга наголосила, що ми маємо перш за все розібратися з основоположними питаннями, що ми повертаємо: людей чи території; що є для нас цінностями: права людини, Конституція, міжнародні стандарти; чи є політичний консенсус всередині самої країни щодо повернення окупованих Донбасу та Криму. Важливим моментом є також утримання від узагальнень, адже узагальнення є ворогом правди; й коли ми говоримо про людей, які лишились на окупованих територіях, що вони неосвічені, безініціативні та нездатні до комерції, то ми їх зраджуємо. Також пані Ольга звернула особливу увагу на необхідність залучення різноманітних майданчиків та засобів для вирішення проблеми деокупації, бо без цього процес деградує. Єгор ФІРСОВ, очільник політичної ініціативи «Альтернатива», представив детальний план управління деокупованими територіями в перехідний період, наголосивши на необхідності створення військово-цивільних адміністрацій, які працюватимуть протягом перших трьох років й забезпечуватимуть порядок та нормалізацію життя. Модератором першої та другої панелей виступив Сергій РАХМАНІН, перший заступник головного редактора тижневика «Дзеркало тижня. Україна». Третя дискусійна панель: Якою має бути нова економічна модель Донбасу? Панель зосередилась на питаннях, як мають виглядати перші кроки, спрямовані на економічну відбудову деокупованих територій, відновлення економічних зв’язків та відродження інфраструктури; питаннях джерел фінансування відбудови деокупованих територій. Олександр ПАСХАВЕР, позаштатний радник Президента України, змістовно окреслив проблеми економічного характеру, перед якими опиниться Україна, розбудовуючи деокуповані території. Пан Олександр запропонував варіант створення вільних економічних зон, які свого часу були створені в Китаї й передбачали функціонування спеціальних законів, пільгових умов для інвесторів, обмеження міграції для населення. «”Болотисте” відновлення країни без сталінських методів просто виснажить нашу країни» – резюмував Олександр Пасхавер. Сергій ТАРУТА, народний депутат України, також підтримав ідею створення вільної економічної зони на Донбасі. Пан Сергій наголосив на необхідності розробки стратегії розвитку деокупованих територій Донецької та Луганської областей. Все починається зі стратегії, під стратегію підбирається команда, а вже під команду шукаються гроші. Не варто ігнорувати природні ресурси, адже тільки ідіот не перетворить їх на можливості. Також Сергій Тарута зауважив, що майбутнє Донбасу залежить від людського капіталу. Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера, звернув особливу увагу на неможливість вирішення проблеми Донбасу при збереженні status quo. Він застеріг від орієнтації на сировинні ринки та застарілі моделі економіки. Зауважив, що найголовнішим є питання інвестиційної привабливості регіону для інвесторів, запровадження фіскальних пільг. Одним із варіантів заохочення інвесторів може стати підвищення сенситивності – вирішення суперечностей у Лондонському та Стокгольмському арбітражі. Модераторкою цієї панелі виступила Юлія МОСТОВА, головна редакторка тижневика «Дзеркало тижня. Україна», яка підсумовуючи розмову, зауважила, що для побудови майбутнього нам потрібен план: «Ми маємо розуміти що ми хочемо від себе, від своєї країни, в тому числі від її частини, яка окупована. Ми маємо не тільки дивитися собі під ноги для того, щоб не впасти, ми маємо дивитися вперед, для того щоб злетіти. Бо стрибаючи на місці і ховаючи каміння по кишенях, ми просто пропадемо самі. І мова не про один чи два регіони, просто не стане нашої держави, не стане нас таких, якими ми б могли бути». - [Презентація коаліції задля прогресивного розвитку системи безоплатної правової допомоги](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-koalicziyi-zadlya-progresyvnogo-rozvytku-systemy-bezoplatnoyi-pravovoyi-dopomogy/) - 3 липня 2017 року в Українському кризовому медіа–центрі відбулась презентація Коаліції задля прогресивного розвитку системи безоплатної правової допомоги. У презентації взяли участь Лариса Денисенко, Голова Відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги, правозахисниця; Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України; Марина Старовойтова, Заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Лариса Денисенко, Голова Відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги, правозахисниця, зауважила, що система безоплатної правової допомоги дозволяє понад 300 тисячам громадян України отримувати безоплатну правову допомогу в кримінальних, цивільних і адміністративних справах. Лариса Денисенко наголосила на тому, що вже понад два місяці питання незалежності системи безоплатної правової допомоги знаходиться під загрозою, адже після того, як колишнього директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського було призначено заступником Міністра юстиції, Міністерство юстиції України вдалося до формального рейдерства цієї системи, спершу призначивши очільника Координаційного центру з надання правової допомоги взагалі без оголошення конкурсу, а потім, під тиском громадськості, провівши непрозорий і фактично фіктивний конкурс з очевидним конфліктом інтересів та абсолютно непрозорими критеріями відбору. Результатом стало проголошення чинного на той час заступника Міністра юстиції Павла Мороза переможцем конкурсу. Такий наступ на незалежність системи безоплатної правової допомоги викликав нову хвилю обурення громадськості. Співробітники Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги висловили своє обурення стосовно наступу на ціннісний вимір роботи системи. До протесту долучилися також і західні партнери — донори, які фінансували систему з 2006 року. У результаті активного спротиву всіх зацікавлених сторін, результати конкурсу було скасовано й оголошено проведення нового конкурсу. Лариса Денисенко наголосила, що зараз питанням нового конкурсу більше керують донори і продовжує опікуватись Міністерство юстиції, а громадськість трохи відсунена. Це дало підстави представникам 4-х громадських організацій створити коаліцію і виступити з вимогами прозорого конкурсу з чіткими критеріями. Задля цього представники Коаліції запропонували Міністерству юстиції та донорській спільноті чітко прописані процедурні моменти і спостерігачів з різних організацій. Коаліція має на меті активне залучення громадськості до процесу обрання нового очільника Координаційного центру з надання правової, а сам процес має бути більш відкритим. Це не мають бути спільні закриті засідання тільки в кабінетах Міністерства юстиції за участі донорів та співробітників і співробітниць Мін’юсту. Представники Коаліції наполягають на тому, що процес має бути відкритим, і людям, які фахово зацікавлені в тому, щоб незалежність системи безоплатної правової допомоги була забезпечена, був наданий доступ та професійна залученість, щоб представники Коаліції могли виступити гарантами відкритості та прозорості процесу. Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України, наголосив, що Асоціація правників була однією з перших організацій, яка виступила за скасування результатів конкурсу з відбору Голови Координаційного центру безоплатної правової допомоги. Найвищий орган Асоціації — Правнича Асамблея вимагала проведення нового конкурсу, формування чітких правил проведення конкурсу і, власне, створення постійної робочої групи, яка б опікувалась питаннями надання безоплатної правової допомоги, її розвитку і функціонування. Ці цілі втілені в меті і завданнях Коаліції. Андрій Стельмащук зауважив, що був присутній на одній із зустрічей із представниками Міністерства юстиції України і представниками донорів, на якій обговорювались, зокрема, питання участі громадськості в подальших процесах, які стосуються безоплатної правової допомоги. Проте, ці пропозиції широкого залучення громадськості так і залишились нереалізованими. Процес обрання нового голови повинен завершитися до 1 вересня; тому учасники Коаліції, йдучи на випередження, розробили свої пропозиції щодо Положення «Про відбір керівника Координаційного центру», визначили критерії, які мають бути висунуті до потенційних кандидатів і запропонували, від імені громадськості, тих членів робочої групи, які могли б допомогти Мін’юсту і представникам донорів розробити Положення та провести конкурс. До складу цієї робочої групи представники Коаліції запропонували: Ольгу Лопушанську — представницю Асоціації правників України; Олександра Байдика – заступника Голови Правління Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу; Олександра Заславського – Заступника Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Мілу Ташеву – координаторку громадської ініціативи “Крим. SOS”. Андрій Стельмащук наголосив, що принциповим моментом є забезпечення інституційної незалежності системи безоплатної правової допомоги. Адже за роки свого функціонування система довела, що це дійсно справжня реформа в українській правничій сфері. Ця реформа розпочалася більше 5 років тому, хоча дискусії щодо неї розгорнулися ще 2006 року. Тобто весь цей процес демонструє певну інституційну зрілість та стабільність. Представники Коаліції вважають, в таких умовах жодна державна інституція не може взяти цей процес під свій контроль. Вони ж, зі своєї сторони, відкриті до діалогу і конструктивної співпраці. Марина Старовойтова, Заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», зауважила, що розпочала роботу в системі безоплатної правової допомоги від самого її започаткування. Також вона наголосила, що всі працівники системи були націлені на надання якісної правової допомоги громадянам. Система була дуже зручною, оскільки вона жодним чином не впливала на незалежність БПД. Адвокати є незалежними. Ця нова інституція, яка була створена у 2012 році, вона й була створена такою, що жодного тиску на адвокатів з боку Координаційного центру чи регіональних центрів не було. Клієнти центрів також засвідчили повагу до системи, оскільки, якщо до цього адвокати призначалися клієнтам, то довіра до цих адвокатів була не дуже високою. Система своєю роботою започаткувала те, що адвокатам системи безоплатної правової допомоги довіряють. Є показники, є виправдальні вироки. По-друге, є показники того, що стали менше катувати. Система і є саме тим чинником. Крім того, система надає правову допомогу в цивільних та адміністративних справах. Стосовно адміністративних справ це дуже важливо, оскільки там виступає безпосередньо суб’єкт владних повноважень відповідачем по справі. Людина повинна відчувати, що немає жодного тиску з боку міністерств, відомств або держави на адвокатів безпосередньо, які представляють їх інтереси, і на співробітників центрів, які їх консультують до цього. На минулому конкурсі вона була спостерігачем від ГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» і, як спостерігач, бачила всю несправедливість конкурсу, тому висловила свою небайдужість стосовно несправедливості цього конкурсного відбору, оскільки претендент навіть не мав уявлення, що таке система безоплатної правової допомоги. Марина Старовойтова зауважила, що коаліція повинна врахувати та допомогти створити саме такий порядок відбору керівника системи безоплатної правової допомоги, який би не дозволив пройти людині, яка зовсім не вбачає та не розділяє цінності системи безоплатної правової допомоги. Кандидат повинен бути небайдужим до цієї системи, оскільки система працює із простими людьми, вона має їм допомагати. Крім того, Марина Старовойтова вважає, що громадськість має бути включена до цього процесу, і коаліція направила вимоги до Міністерства юстиції. Громадськість має бути сформована таким чином, що це повинні бути саме правозахисні організації, які безпосередньо співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, а не жодні інші громадські організації, які не мають жодного відношення до системи. Тому Марина Старовойтова висловила свою позицію, що треба змінювати систему відбору. Та система відбору, що існувала, є несправедливою. Незалежність системи безоплатної правової допомоги має бути першим пріоритетним напрямком. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на тому, що реформи в сфері юстиції завжди задають рамку демократизації країни, і саме тому Лабораторія законодавчих ініціатив від самого початку приєдналась до захисту системи безоплатної правової допомоги і включилась в роботу Коаліції. Адже вибудувана система є інституцією нового типу, за зразком якої могли би будуватись інші інституції, які кричуще потрібні для реформ у країні. Система безоплатної правової допомоги стоїть на певній ціннісній рамці й об’єднує людей, які не просто сповідують ці цінності, але й готові за них боротися. Для державних інституцій це надзвичайно рідкісний випадок, і, можливо, перший в Україні. Світлана Матвієнко наголосила, що наша держава буде рухатися демократичним шляхом тільки тоді, коли від політичного впливу і від адміністративних посягань будуть усунуті проблеми з Рахунковою палатою, з Омбудсменом, з Центральною виборчою комісією. Інституційна незалежність системи безоплатної правової допомоги має бути взята під особливий контроль. Бо це вже успішна реформа, яка виглядає повною і конструктивною й може стати підставою для інших реформ. Коаліція очікує, що всі пропозиції, про які вже згадували учасники дискусії, і які направлені до Міністерства юстиції України, будуть сприйняті конструктивно. Адже розмова про повну об’єктивність без участі громадськості є просто неможливою. Зачіпаючи питання політичного впливу, Світлана Матвієнко зауважила, що система безоплатної правової допомоги є прекрасним адміністративним ресурсом з певними політичними важелями впливу, й Коаліція буде до кінця боротися за те, аби зробити неможливим його використання. Адже система має існувати як можливість захисту громадян України, власне, у суперечках із державою. Показники, і статистика успішних, виправдальних вироків і робота в цій системі є найкращим цьому показником. Коаліція існує як наслідок відкритого листа, з яким звернулась Лариса Денисенко, і її робота розпочалась зі скасування результатів конкурсу й, можливо, буде мати ширші формати. На останок Світлана Матвієнко наголосила, що досі немає чіткої відповіді від вищих політичних осіб держави, Президента України та Прем’єр-Міністра України, щодо ситуації системи безоплатної правової допомоги. Й саме ця ситуація може надати їм можливість заявити про свою позицію та реалізувати політичну амбіцію в абсолютно чистому ціннісному ключі. Меморандум про спільні дії Коаліції задля прогресивного розвитку системи безоплатної правової допомоги. - [Сергій Лещенко закликає ввести санкції за порушення депутатської етики (відео)](https://www.parlament.org.ua/news/video-sergij-leshhenko-zaklykaye-vvesty-sankcziyi-za-porushennya-deputatskoyi-etyky/) - [Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до конституції щодо реформи місцевого самоврядування](https://www.parlament.org.ua/news/ekspertne-konstytuczijne-obgovorennya-zakonoproektu-pro-zminy-do-konstytucziyi-shhodo-reformy-misczevogo-samovryaduvannya/) - 16 червня 2015 року в Києві відбулось Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до Конституції щодо реформи місцевого самоврядування. Експертне конституційне обговорення є продовженням серії заходів по напрацюванню пропозицій щодо змін до Конституції України. Експертне обговорення є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Зі вступним словом до експертної аудиторії звернувся Володимир Крижанівський, експерт Прогмами USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, який виступив у якості модератора круглого столу та представив головного доповідача, Бориса Беспалого: “Будемо слухати виступ, який викличе доволі жваві дискусії з боку присутніх: розповідь Бориса Беспалого про законопроект щодо змін до Конституції. Це актуально, оскільки існує сильне бажання напрацювати вдалі зміни до Конституції. Беспалий системно підійшов до цієї справи”. Вітальні слова Андрія Шевченка, директора Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” стосувалися значення як створення нової редакції Конституції загалом, так і заходу зокрема: “Ми розцінюємо нашу сьогоднішню розмову як внесок до якісного конституційного процесу. Мені здається, що жодну мислячу людину не може задовольняти той рівень прозорості, відкритості та глибини експертного обговорення, який ми зараз бачимо. Ми повинні розуміти, що Конституція – це не просто консенсус політичних еліт, а ще й набагато ширший суспільний консенсус. Хороша Конституція – це фундамент на базі експертних напрацювань, стіни у вигляді домовленості між політичними елітами, і є ще дах у вигляді широкого суспільного консенсусу. Тому за цією логікою ми сьогодні будемо наріжні камені підпирати в цей дах”. Вступна промова Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, стосувалася оцінки ролі парламентарів у процесі конституційної реформи: “Якщо ми будемо ширше залучати парламент до вироблення нової Конституції – буде чудово”. Наступним взяв слово народний депутат України, Анатолій Матвієнко, співавтор концепції змін до Конституції, презентованої під час експертного обговорення. Пан Матвієнко виокремив кілька принципових моментів, які він вважає релевантними в контексті сучасного стану творення основного закону: “По-перше, Конституцію треба бачити в цілому, і не можна фрагментарно її змінювати. Важливо, що її в нинішніх умовах неможливо змінити повністю. Вона ніколи не набере потрібної кількості голосів, оскільки у кожної зі складових є свої противники. І якщо ми цих противників об`єднаємо, вони створять такий опір, що ми не подолаємо. Тому необхідно мати цілісне бачення і поступово змінювати певні речі, аби подолати консолідований опір. Проте у нас немає цілісного політичного бачення Конституції, оскільки вищі керівні посадовці мають лише загальну інформацію, але не мають загального бачення змін до Конституції”. Основну ідею реформування місцевого самоврядування в Україні та, відповідно, внесення відповідних змін до Конституції України, представив Борис Беспалий, консультант Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”. Головним предметом реформування організації місцевої влади пан Беспалий вбачає в переході від трирівневої системи рад до дворівневої. На його думку: “Існування дворівневої системи самоврядування, тобто місто обласного значення – область, перспективне, а трирівневої – не перспективний, переважно дотаційний. А тому необхідно по всій Україні перейти до дворівневої системи місцевого самоврядування”. Із зауваженнями та критикою пана Беспалого виступив Володимир Шаповал, д. ю. н., професор. Провідний український експерт в галузі конституційного права виокремив кілька моментів пропозиції Беспалого, які би варто було переглянути: “По-перше, основні родові травми, які несе в собі чинна Конституція. У вашому проекті я бачу спробу посилити статус Президента, що мною не сприймається. Завважте на висновки Ради Європи, яка схвально ставиться до парламентаризації України. А ви пропонуєте протилежне. Наприклад, Президент вносить подання до ВРУ про призначення низки вищих посад силових структур. Проте звільняє самостійно, з підстав визначених законом. Це сумнівний критерій, як демонструє практика… Щодо Верховної Ради України, хибним є формулювання «дострокове припинення повноважень». Варто замінити на «розпуск», адже це відповідає світовій практиці, з одного боку, і «дострокове припинення повноважень» означає тільки, що інституція вже не є функціональною”. Експертне конституційне обговорення є частиною заходів по напрацюванню змін до Конституції України. Проведення конституційних семінарів є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. - [Другий парламентський конституційний семінар “Зміни до конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування”](https://www.parlament.org.ua/news/drugyj-parlamentskyj-konstytuczijnyj-seminar-zminy-do-konstytucziyi-ukrayiny-vidnosyny-derzhavnoyi-vlady-ta-misczevogo-samovryaduvannya/) - 13 липня 2015 року відбувся Другий парламентський конституційний семінар «Зміни до Конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування» , організований Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. До участі в семінарі було запрошено членів Конституційної Комісії відповідальних за реформу Конституції в напрямку децентралізації, провідних експертів, науковців, народних депутатів та представників громадськості. Учасники зібралися з метою обговорити актуальні проблеми законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади). Семінар відкрив модератор зібрання, голова Комітету з питань державного будівництва Сергій Власенко. Серед важливих проблем законопроекту він виокремив чотири найбільш контраверсійних питання і запропонував їх до обговорення. Ці питання стосуються: 1) повноваження представника державної влади, в тому числі Президента, зупиняти повноваження органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб; 2) повноваження префектів; 3) особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях врегульовано в Перехідних положеннях Закону; 4) місцеві вибори 2015 року. Модератор семінару подякував та одночасно передав вітальне слово співорганізаторам заходу, директору Програми РАДА Андрієві Шевченку та голові ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігореві Когуту. Промовці у своєму вітальному слові подякували Комітету за надану можливість провести захід у стінах Верховної Ради та погодилися із запропонованим порядком денним. Наступну годину зі своїми коментарями виступили запрошені члени Конституційної Комісії Віктор Мусіяка та Михайло Теплюк, а також відомі українські експерти Володимир Пархоменко та Ігор Коліушко. Професор кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» та заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка висловив свою прихильність до закладеної в законопроекті ідеї, проте висловив конструктивні зауваження до механізму її реалізації. Щодо інституту префектів Віктор Лаврентійович наголосив на тому, що це нововведення не змінює статусу-кво з огляду на текстуальне закріпленні ролі префектів в системі виконавчої влади. Також він звернув увагу на те, що повноваження префектів може бути врегульовано законом, що дозволить парламенту на свій розсуд розширювати його повноваження. В аспекті скасування актів префектів Президентом та Кабінетом Міністрів, Віктор Мусіяка висловив побоювання про закладання конфлікту між цими двома органами. Також він скептично поставився до запровадження тимчасового державного уповноваженого на території із зупиненими повноваженнями місцевих рад та їх голів, адже в проекті змін до Конституції не розкрите питання про підконтрольність, підзвітність та відповідальність такої посади. Михайло Теплюк, заступник керівника Апарату Верховної Ради – керівник Головного юридичного управління та член Конституційної комісії, зосередив увагу присутніх на позитивних сторонах законопроекту. Зокрема він згадав оновлення засад функціонування органів місцевого самоврядування, збереження громади, формування районними та обласними радами виконавчих комітетів та розмежування функцій місцевого самоврядування та державної влади на місцях. Загалом схвально поставившись до законопроекту, Михайло Олексійович завважив, що реформа децентралізації потребує ще низку законів та підзаконно-правових актів, і їх представлення до обговорення одночасно з проектом змін до Конституції значно б полегшило роботу та знизило ризики. Заступник директора Центру аналізу та розробки законодавства «Асоціації міст України» Володимир Пархоменко висловив спільну позицію Асоціації, що законопроект, попри певні вади, не містить суттєвих прогалин, і тому Асоціація підтримує його ухвалення Верховною Радою. Останнім з експертів виступив голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Відмітивши помітну роль громадськості в підготовці законопроекту, Ігор Борисович зазначив, що законопроект загалом виконує завдання реформи та значно покращує правове регулювання. Втім вказав на деякі недоліки, зокрема про суперечливість повноважень префекта. Наприклад, поки відповідно до законопроекту виконавча влада на місцях здійснюється тільки префектами, інше положення проекту передбачає існування територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Також він завважив, що префектові доведеться створювати свій штат з огляду на повноваження забезпечувати виконання державних програм. Окремо Ігор Коліушко вказав на необхідності укрупнювати теперішні райони і на те, що варто надати Президенту право припиняти повноваження органу місцевого самоврядування без ускладненої процедури, закладеної в тексті законопроекту. Слідом за експертами свої зауваження висловили інші запрошені гості, експерти, науковці та народні депутати. Співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Ірина Кресіна звернула увагу на недоцільність підконтрольності префектів Кабінету Міністрів, оскільки префекти не належать до урядової вертикалі. Юрій Ключковський в свою чергу схвально поставився до реформи адміністративно-територіального устрою, порядку делегування повноважень в рамках здійснення влади на місцях, проте також зробив зауваження в адресу повноважень префектів. На його думку, префект не повинен забезпечувати виконання державних програм, і його функції можуть бути занадто розширеними через волю парламенту. Заключне слово взяв Сергій Власенко, який подякував всім присутнім за плідну та ефективну дискусію. - [Town Hall meeting: Публічне обговорення законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/town-hall-meeting-publichne-obgovorennya-zakonoproektu-pro-reabilitacziyu-zhertv-politychnyh-represij-radyanskoyi-doby-v-ukrayini/) - 21 липня 2015 року в місті Луцьк відбулися публічні дебати з приводу законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» ( Роман Подкур, Ніна Лапчинська, Андрій Амонс) у форматі Town Hall Meeting (Міські зібрання XXI століття). Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Законопроект було підготовано Центром досліджень визвольного руху, на заході його представила експерт Центру Анна Олійник. Пані Анна обстоювала тезу про те, що чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 963-XII від 17.04.91: “Слід змінити повністю, адже новим законом пропонується введення нових категорій потерпілих від репресій радянського режиму – прямих родичів жертв репресій. Крім того, громадянам варто порівняти чинний та ініційований Центром варіанти Закону з точки зору чотирьох проблем: питання визначення категорій громадян, які підпадають під дію закону як потерпілі, або жертви репресій та проблему визначення самого поняття потерпілі в рамках проекту Закону; порядок повернення та відшкодування майна; а також введення пільг репресованим”. Відповідно до формату Town Hall Meeting по кожній із зазначених проблем були підготовані кілька альтернативних варіантів вирішення цих проблем, які виносились на голосування по завершенню дискусії. Основними питаннями, які цікавили учасників найпопулярнішими виявилися такі: суто моральна сторона реабілітації репресованих політв’язнів (в тому числі і посмертна) як відновлення історичної справедливості, загроза перенавантаження державного бюджету та неспроможність держави виплачувати відповідні компенсації недоцільність самого інституту надання тих чи інших пільг взагалі окремим категоріям населення взагалі. У публічних дебатах щодо запропонованого проекту Закону взяв участь Ігор Володимирович Гузь, народний депутат України обраний по округу № 19 Волинської області, який безпосередньо представляє інтереси волинської громади в парламенті. Ігор Володимирович цілком підтримав ініціативу експертів Центру досліджень визвольного руху та пообіцяв сприяти просуванню даного законопроекту у Верховній Раді України за умов його доопрацювання з урахуванням громадського обговорення. Переглянути сценарії: Проблема 1. Майнові питання Проблема 2. Пільги реабілітованим Проблема 3. Статус реабілітованої особи і статус особи, що потерпіла від політичних репресій Проблема 4. Перелік категорій осіб, яких належить визнати жертвами політичних репресій та реабілітувати Додаткову інформацію ви знайдете на сайті ВолиньМедіа - [Town Hall meetings: публічне обговорення законопроекту № 2217а «Про внесення змін до конституції України (щодо децентралізації влади)»](https://www.parlament.org.ua/news/town-hall-meetings-publichne-obgovorennya-zakonoproektu-№-2217a-pro-vnesennya-zmin-do-konstytucziyi-ukrayiny-shhodo-deczentralizacziyi-vlady/) - 23 липня 2015 року сумська громада обговорювала проект Закону України № 2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання ХХІ століття). В якості експерта у публічних дебатах взяв участь Ігор Когут, член Конституційної Комісії та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Захід було організовано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Sumy News та Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Кожен громадянин мав змогу ознайомитися та з проектом змін до Конституції запропонованих законом та висловити свою думку з цього приводу. Формат Міських зібрань передбачає: • проведення обговорення різних сценаріїв вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників обговорення; • учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми; • експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами; • після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання; • обговорення відбувається на основі попередньо підготованих декількох сценаріїв — різних варіантів вирішення питання; • обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 15 осіб); • за кожним круглим столом працює модератор та оператор ПК (особа котра нотує на комп’ютері думки, які висловлюють учасники); • послідовно обговорюються всі варіанти: приблизно по 30-40 хв. на один сценарій; • модератор за кожним столом веде дискусію; • занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екрані; • обговорення завершується голосуванням щодо підтримки кожного зі сценаріїв. Сценарії були підготовані Лабораторією законодавчих ініціатив на основі проекту Закону. Зокрема, громадянам було запропоновано розглянути альтернативні рішення двох основних проблем: забезпечення реформи децентралізації та закріплення в Конституції України механізмів запобігання загрозі територіальної цілісності України. Відеорепортаж Заходу доступний на сайті SumyNews - [Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”](https://www.parlament.org.ua/news/trening-rol-gromadyan-u-vymogah-uryad-pidzvitnosti/) - 29 вересня 2015 року в Києві відбувся тренінг «Роль громадян у вимогах урядової підзвітності». Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу. В якості тренера виступив Роман Кобець, директор Європейського інформаційно-дослідницького центру, аналітик політики, кандидат філософських наук. Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути як індивідуальним, так і колективним, подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту. У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки: 1. Ідентифікація об’єкта – що досліджується? (межі : географія, час, суб`єкти, рішення). 2. Визначення предмета – що хочуть дізнатися? Висування припущень 3. Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень? 4. Вибір індикаторів – які показники засвідчують обрані характеристики ? 5. Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів? 6. Збір інформації. 7. Аналіз зібраних даних та формулювання висновків. 8. Оформлення звіту. 9. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження. За більш детальною інформацією щодо парламентського моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив звертайтеся за телефоном (+38044) 5313768 або електронною поштою (адреса: z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua). Контактна особа – Олександр Заславський. Презентація “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності” Читанка “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності” - [Семінар – круглий стіл “Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні”](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-kruglyj-stil-reforma-derzhavnoyi-sluzhby-v-konteksti-vseohoplyuyuchoyi-reformy-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini/) - Від агентів партій і бізнесу у держапараті – до професійних держслужбовців 02 листопада у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл на тему «Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні». Народні депутати, урядовці, представники міжнародних організацій проаналізували теперішню готовність Верховної Ради ухвалити закон «Про державну службу» та обговорили очікувані наслідки успішної реформи усього управлінського апарату в Україні, включно із реформою Центральних органів виконавчої влади і Кабінету міністрів, фінансові наслідки змін, етапи майбутньої реорганізації державного управління – стратегічне бачення та оцінку витрат. Ухвалення закону про держслужбу є першим кроком всеохопної реформи. Обговорення законопроекту розтягнулося на довгих десять років. Навесні законопроект нарешті пройшов перше читання. Зараз парламент впритул наблизився до ухвалення закону в цілому, що заплановано на листопад. Ухвалення закону про держслужбу є умовою для отримання Україною фінансової допомоги у 600 мільйонів євро від Європейського Союзу. У «круглому столі, зокрема, взяли участь Ян Томбінскі, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні, Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради, Костянтин Ващенко, Голова Національного агентства з питань державної служби, Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної Комітету ВР питань державного будівництва. Учасники наголосили на необхідності якнайшвидше ухвалити закон про державну службу. Ян Томбінскі, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні сказав: «Нова Україна потребує нової державної служби. Без цієї реформи неможливо проводити усі інші. ЄС сподівається, що вже найближчим часом парламент ухвалить закон про держслужбу. Зі свого боку Європейський Союз готовий фінансово підтримати цю реформу». Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної служби Комітету Верховної Ради з державного будівництва повідомила, що голосування може відбутися вже 5-го листопада: «Нам не уникнути реформи державної служби та загалом реформи державного управління. Питання тільки, чи у депутатів вистачить відповідальності нарешті розпочати реформу зараз. Чи ми ще на півроку заморозимо процес будь-яких реформ, адже без реформи держслужби немає можливості створити команду реформаторів у всіх органах влади.» (Фото: Олександр Коваленко) Також спікери нагадали, що закон про реформу держслужби є лише першим кроком у всеохопній реформі органів державного управління. Ганна Онищенко, Міністр Кабінету міністрів України розповіла, що вже на 90% готова Стретегія реформування органів державного управління. Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента запропонував одразу подбати про належну імплементацію цього закону, аби держслужбовці в Україні відчували таку ж відповідальність за роботу і неприпустимість вчинення корупційних дій, як держслужбовці в успішних країнах: «У США та країнах ЄС держслужбовці щороку проходять тестування і перевірку дотримання антикорупційних зобов’язань. Нам також треба рухатися в цьому напрямку». «Зараз якість держслужби вкрай низька. І вона абсолютно відокремлена від процесу прийняття рішень. Тому що у нас ніколи не було держаних службовців – були службовці окремих осіб, партій, міністрів, але не держави і не людей», – сказала учасниця обговорення – Заступниця Голови Верховної Ради Оксана Сироїд: «Реформа державної служби робиться передовсім для того, щоб забезпечити компетентність та відповідальність чиновників. Це може забезпечити відкритий конкурс на посаду замість політичних квот, адекватна і прозора зарплата, замість прихованої системи додаткових виплат та пільг. Все це робиться для того, щоб чиновники могли коректно розрахувати тарифи, підготувати якісний законопроект. І щоб за кожною помилкою було прізвище». Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. За додатковою інформацією звертайтесь до Уляни Полтавець за телефоном +380445313768. Матеріали до круглого столу Презентація Байба Петерсоне Презентація Войцех Зелінскі Презентація Костянтин Ващенко - [Громадське обговорення на тему «Напрями реформування вищої освіти в Україні» у форматі Town Hall meeting](https://www.parlament.org.ua/news/gromadske-obgovorennya-na-temu-napryamy-reformuvannya-vyshhoyi-osvity-v-ukrayini-u-formati-town-hall-meeting/) - У заході взяли участь представники громадських організацій, студенти та викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету ім. Тараса Шевченка та інших ВУЗів.Дискусія відбувалась у форматі Town Hall Meeting, який передбачає обговорення різних сценаріїв вирішення політичного питання без експертних доповідей: учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв`язанні певної проблеми. Високий рівень дискусії бенефіціарів досягається завдяки детально підготовленим сценаріям та консультаційної участі експертів під час заходу. Після обговорення учасники голосують за найкращий спосіб (сценарій) вирішення питання. Завдяки формуванню кількох невеликих груп обговорення з професійними модераторами та залученням експертів цей формат дозволяю обговорювати питання будь-якої складності та масштабу. При цьому збираються думки і позиції не експертів, а безпосередніх бенефіціарів розробленої політики. В якості варіантів (сценаріїв) до обговорення було представлено декілька положень законопроектів про вищу освіту: проект №1187 (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), проект № 1187-1 (розроблений під керівництвом чинного керівника профільного комітету парламенту Л. Гриневич) та проект №1187-2 (запропонований групою експертів під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського). Зокрема обговорювалися такі положення законопроектів: • умови вступу до ВНЗ, • державне замовлення, • навантаження викладача, • види розміри та процедури призначення стипендій, • норми щодо Болонського процесу, • право студентів обирати дисципліни. Після обговорення положень законопроектів щодо кожного з цих питань відбувалося загальне голосування учасників дискусії за той чи інший запропонований варіант. В результаті голосувань було з`ясовано, що найбільш підтримуваним законопроектом є проект групи М. Згуровського (№1187-2). Єдине положення цього проекту, яке викликало критику учасників, стосувалося навантаження викладачів.Відповідно до зазначено проекту скасовується обмеження навчального навантаження (таким чином, кількість годин навчального навантаження, необхідного для нарахування ставки, може мінятися) та надається право національним та дослідницьким університетам самостійно встановлювати норми часу навчального навантаження. В результаті в цій частині був підтриманий законопроект опозиції (№ 1187-1), який встановлює обмеження навчального навантаження у 150-600 годин на рік. У заході взяли участь партнери ЛЗІ із Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія), Асоціації зовнішньої політики (Молдова), Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (Грузія), Громадська об`єднання «Молодь за розвиток» (Азербайджан).Партнери із Вірменії поділилися своїм досвідом проведення Town Hall Meeting, а також дали свої поради щодо кращої організації процесу проведення громадських обговорень. Захід проводився Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Лідери громадянського суспільства: нова якість» за сприяння ініціативи Black See Trust For Regional Cooperation / German Marshall Fund of the United States та фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Сценарії були розроблені на основі аналізу законопроектів, підготовленого експертами Центру дослідження суспільства. Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68 або електронною поштою: z.oleksandr@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Олександр Заславський). версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Презентація методичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-metodychnyh-rekomendaczij-z-vidstezhennya-zakonoproektiv-ta-dostupu-gromadskosti-do-zakonodavchogo-proczesu/) - 19 грудня в Києві відбулась презентаціяМетодичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу. В налагодженні ефективної співпраці між громадськістю та Верховною Радою велике значення мають навички експертів громадських організацій, громадян у використанні офіційних інформаційних ресурсів. Електронна сторінка Верховної Ради України містить всю інформацію, необхідну для ефективної співпраці між ініціативною громадськістю та народними депутатами України, комітетами парламенту, тільки необхідно грамотно подати інформацію та знайти точки доступу, а також розуміти тонкощі законотворчого процесу. Розробка методичних рекомендацій є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу. версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall meatings](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-fasylitatoriv-ta-nouttejkeriv-town-hall-meatings/) - 28 травня 2015 року Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа, організувала навчальні Міські Зібрання у форматі Town Hall Meetings. Town Hall Meetings є американським терміном, який визначає неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такий формат більше зосереджується на публічних обговореннях, де необхідно стимулювати до активності безпосередніх учасників, аніж на експертних доповідях, форматах питання-відповідь та круглих столах. Строкаті групи громадян (від водія автобуса до досвідченого бюрократа) беруть участь у дискусії за окремими столами (близько 10-12 людей за столом), детально обговорюючи ключові складові різних політик (варіантів вирішення проблеми), проблему спрямування коштів або питання планування. Роль фасилітатора полягає у тому, щоб максимально сприяти створенню довірливої атмосфери і допомогти кожному бути почутим. Він створює умови участі для більш стриманих учасників, запобігає неадекватній критиці та слідкує за дотриманням правил чемного спілкування тощо. Крім того, відповідальні за прийняття рішення особи запрошуються для участі у заході в якості пересічного учасника або в якості спостерігача, а також дають свою оцінку та відповідають на питання учасників наприкінці зібрань. Програмне забезпечення для ТНМ розроблене з метою транслювати ідеї та рекомендації з кожного столу, які записуютьноуттейкери (оператори лап-топів підключених до мережі Інтернет (або об’єднаних за допомогою точки доступу)); занотовані повідомлення надходять керівнику дискусії (Менеджер), який редагує, фільтрує отримані повідомлення та розміщує їх на екрани, розташовані в залі обговорення. У навчальному зібранні Town Hall Meetings взяли участь стажери Верховної Ради України в рамках програми, яку виконує ГО “Ліга Інтернів”. Під час тренінгу було розглянуто три суспільноважливі проблеми: надання адміністративних послуг, боротьба з корупцією та сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Сценарії для кожної з проблем були розроблені кандидатом філософських наук, експертом з аналізу політики, Романом КОБЦЕМ. - [Revisiting the Status of Local Council Members: ALI and Parliamentary Committee Host Expert Roundtable](https://www.parlament.org.ua/en/news/revisiting-the-status-of-local-council-members-ali-and-parliamentary-committee-host-expert-roundtable/) - On 28 April 2025, the Agency for Legislative Initiatives (ALI), in cooperation with the Verkhovna Rada Committee on State Power, Local Self-Government, Regional and Urban Development, held a roundtable discussion in Opishnia titled: “The Law of Ukraine ‘On the Status of Local Council Members’: Current Realities, Wartime Challenges, and Opportunities for Post-War Improvement.” - [Status of Parliamentary Civil Servants: Experience Exchange Between Ukraine, Moldova, and Armenia](https://www.parlament.org.ua/en/news/status-of-parliamentary-civil-servants-experience-exchange-between-ukraine-moldova-and-armenia/) - On 23 April 2024, parliamentary civil servants from the Verkhovna Rada of Ukraine, the Parliament of Moldova, and the National Assembly of Armenia held an expert exchange on “Status of Parliamentary Civil Servants: International Experience and Lessons Learned.” - [ALI Launches New Focus Area on Prosecution and Law Enforcement](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-new-focus-prosecution-and-law-enforcement/) - As of 1 May, ALI is launching a new programme area dedicated to the prosecution service and law enforcement. - [Лабораторія починає поглиблену роботу над темою прокуратури і правопорядку](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-pochynaye-poglyblenu-robotu-nad-temoyu-prokuratury-i-pravoporyadku/) - З 1 травня ЛЗІ відкриває новий напрям — ми починаємо поглиблено працювати над темою прокуратури і правопорядку. - [П'ята щорічна міжнародна наукова конференція “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ”-2015](https://www.parlament.org.ua/news/pyata-shhorichna-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannya-2015/) - 30 жовтня 2015 року відбулася П`ята щорічна міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”. Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з факультетом правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. На урочистому відкритті виступили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Едвард Рахімкулов, Заступник директора Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, Денис Азаров, декан Факультету правничих НаУКМА та Лідія Даниленко, доктор політичних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Зі вступною лекцією виступив Ерік Дженс, Представник Управління комітетів та законодавчих послуг, Палата громад, Парламент Канади, на тему “Як організована дослідницька підтримка депутатів Парламенту Канади?”. Пан Дженс розповів про типи дослідницьких служб підтримки для парламентарів: особиста команда народного депутата України, дослідницькі офіси при парламентських фракціях, парламентська бібліотека та сектор досліджень при Палаті Общин парламенту Канади. Далі взяв слово Петер Моссоп, спеціаліст напряму демократичного управління, ОБСЄ / Бюро демократичних інститутів і прав людини, його лекція була присвячена темі “Суспільне сприйняття депутатської етики”. У своїй презентації Петер Моссоп спирався на дослідження ОБСЄ БДІПЛ “Професійні та етичні стандарти для парламентаріїв”. Експерт почав свою доповідь з визначення поняття Кодексу етичної поведінки: “Писаний перелік принципів та/чи правил, які скеровують поведінку депутатів парламенту”. Особливу увагу було зосереджено на конфлікті інтересів депутата, що визначалося як специфічна сфера етичних норм наробного обранця. Поняття конфлікту інтересів було визначене як: “Конфлікт між державними обов`язками та приватними інтересами посадової особи, в якому посадова особа має приватні інтереси, котрі можуть неналежним чином вплинути на виконання нею посадових обов`язків та повноважень”. Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп). (Фото: Олександр Коваленко) За детальнішою інфомацією звертайтеся за телефоном: (044) 531 37 68 Презентація Ерік Дженс Презентація Петер Моссоп Презентація Юлія Тищенко - [Круглий стіл:”Енергоефективність – як підтримати вразливих споживачів”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stilenergoefektyvnist-yak-pidtrymaty-vrazlyvyh-spozhyvachiv/) - Київ, 15 червня Проект «РАДА ЗА ЄВРОПУ», що реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Представництвом ЄС в Україні, Комітетом ВР з паливно-енергетичного комплексу та Комітетом ВР з будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, Українською частиною Парламентського комітету асоціації та Групи підтримки для України (SGUA), провели «круглий стіл» на тему «Енергоефективність: як підтримати вразливих споживачів». Політики та експерти обговорили план необхідних заходів для підвищення енергоефективності кожного домогосподарства і країни в цілому, що потрібно зробити для зменшення енергоспоживання, як захистити вразливих споживачів у час зростання тарифів та як стимулювати підприємства і домогосподарства бути максимально енергоощадними. «Перші кроки для вирішення проблеми енергоспоживання в Україні — підняти ціни на справжній рівень. Це болючий процес, але він дуже необхідний. Непотрібно вдавати, що енергія нічого не коштує. Значна кількість вразливих споживачів, сімей можуть мати проблеми з оплатою своїх рахунків. Субсидії за такі рахунки вразливим людям — це цільовий напрямок, але одночасно з цим ми не вирішимо реальні проблеми. Субсидії тільки маскуватимуть цю драматичну ситуацію, проблему, а не вирішуватимуть її»,— сказав заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Томас Фреллесен. Субсидії слід поєднати із просвітницькою кампанією для громадян. «Тема енергозбереження по своїй суті є ключовою для енергетичної безпеки країни. Ми дуже часто заходимо в дискусії про те, звідки будемо брати газ чи ядерне паливо: з Заходу чи зі Сходу. А насправді це питання є другорядним по відношенню до теми енергоефективності. Так як в процесі скорочення споживання енергоресурсів можуть створюватися нові робочі місця, залучатися інвестиції, збільшуватимуться надходження до бюджету і тим самим стимулювати розвиток економіки та енергетичної незалежності держави», – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, член фракції «Народний фронт» Микола Мартиненко. «Важливо інформувати населення, яким чином можна зекономити, заощадити енергію. Наступний законопроект, над яким ми працюємо, буде якраз спрямований, зокрема, і на те, щоб підвищувати поінформованість населення щодо способів економії енергоресурсів»,— розповів Голова підкомітету енергозбереження та енергоефективності, народний депутат із фракції «Батьківщина» Олексій Рябчин. Українська економіка є однією з найбільш енерговитратних в Європі. «Якби середньостатистичні українці стали споживати енергії, як середньостатистичні поляки, Україна могла би повністю відмовитися від закупівлі російського газу», – вважає Наталія Кацер-Бучковська, Голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу. Неможливо зменшити енергоспоживання без тотального обліку того, хто і скільки споживає енергії. «Всі споживачі мають бути поінформовані, за що саме вони платять гроші. Лічильники мають стояти скрізь, на всіх рівнях у кожного споживача на кожен вид енергії,» – сказав Кшиштоф Гєрульські, експерт з Європейської комісії, член Групи підтримки для України. Ключовий експерт, Проект ЄС «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк наголосив, що субсидії не повинні бути пожиттєвою гарантією для кожного громадянина, бо такий захист не спонукатиме українців стати насправді енергоощадними: «Уряд має оголосити графік зниження рівня субсидій для домогосподарств, аби люди свідомо інвестували в утеплення власних помешкань, зменшення споживання води і електрики, а не сподівалися на постійну компенсацію своїх нераціональних енерговитрат». Голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук вважає, що державна політика енергоощадності має безліч додаткових позитивних наслідків, окрім скорочення споживання енергоносіїв: «Нам потрібно дивитися на енергоефективність, як на новий сектор зайнятості, нові робочі місця для наших громадян. До того, утеплені помешкання одразу зростають у ціні на 15-25%». Один із співорганізаторів «круглого столу», Голова «Лабораторії законодавчих ініціатив» Ігор Когут зазначив, що учасники дискусії від парламенту та уряду продемонстрували готовність швидко та енергійно впроваджувати реформу у енергоспоживання: «Ми почули про цілий перелік законопроектів, готових до голосування у Верховній Раді, спрямованих як на наведення порядку, прозорості у енергетичній галузі, так і на проведення широкої інформаційної кампанії задля того, щоби кожен громадянин перейнявся ідеєю енергоощадності, а відтак і енергонезалежності України». Даний захід продовжив серію заходів у рамках проекту «Рада за Європу», що започаткований Європейським Союзом і реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. Презентації спікерів круглого столу доступні за посиланнями: Святослав Павлюк. Що заважає споживачам енергії вжити заходів з питань енергозабереження. Сергій Савчук. Державна підтримка термомодернізації житлових будівель в Україні: умови та перспективи впровадження енергоефективних заходів. Ken Cleary. Department of Communications, Energy and Natural Resources. Alan Clifford. Experience from UK programmes to support vulnerable consumers. Іветта Делікатна. Існуючі інструменти для підвищення обізнаності в галузі енергоефективності в Україні. Krzysztof Gierulski. Enabling consumers in the EU energy efficiency policy framework. Krzysztof Gierulski. Individual metering and billing of heat or hot water. Kenneth Cleary. Presentations of the findings of the Dutch Union of Tenants, the Netherlands. Lessons of experience from effective awareness-raising campaigns. - [Виїздне засідання комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції](https://www.parlament.org.ua/news/vyyizdne-zasidannya-komitetu-verhovnoyi-rady-ukrayiny-z-pytan-zapobigannya-i-protydiyi-korupcziyi/) - 25 – 26 вересня 2015 року в Сєвєродонецьку відбулось виїзне засідання Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» та Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. В засіданні взяли участь народні депутати України, представники секретаріату Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, представники Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, громадські експерти, співробітники Програми “РАДА”, Лабораторії законодавчих ініціатив та “Інтерньюз. Україна”. Загалом, темою засідання було заявлено: “Корупційні виклики в Луганській області”. На порядок денний були винесені такі питання як: боротьба з контрабандою, запуск логістичних центрів, проблематика пропускної системи в Луганській області робота правоохоронних органів. Представники громадянського суспільства порушили питання збереження на державних посадах людей, які підтримали сепаратиський референдум. Зокрема, прозвучало прізвище керівника Старобільшини Гаркавого. Звинувачення у неповороткості силовиків підтримав народний депутат Семен Семенченко. Також підтримано ідею щодо створення логістичних центрів вздовж лінії розмежування як дієвого засобу боротьби з незаконним переміщенням товарів. При цьому кошти від торгівлі мають іти до державної казни. Нині такі центри на Луганщині створються у Станиці Луганській та Новотошківському, а згодом цей досвід буде поширено і в інших профронтових містах та селах. Щоправда, для їх відкриття потрібне узгодження з РНБО. Детальніше про це див. на офіційному сайті речника АТО в Луганській області. Детальна інформацію про захід доступна на сайті Програми “РАДА”. - [Круглий стіл “Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-prezentacziya-rezultativ-analizu-problemnyh-aspektiv-parlamentskyh-proczedur-ta-instytuczij/) - 28 жовтня 2015 року відбувся круглий стіл на тему «Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту Міжнародного фонду «Відродження» «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України». На урочистому відкритті виступив Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Ігор Олегович наголосив на важливості на нагальній необхідності реформування українського парламенту та, відповідно, значенні дослідження виконаного експертами Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках проекту «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України». Результати самого дослідження презентував Роман Кобець, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Перш за все Роман Васильович зазначив, що метою проекту є сприяння покращенню роботи Верховної Ради України шляхом виявлення недоліків і проблемних аспектів у роботі структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, а також виявлення неналежних практик співпраці парламенту з виконавчою гілкою влади та громадянським суспільством. Повний текст презентованого дослідження доступний за посиланням: Результати дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України. Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп). Презентація пані Тищенко доступна за посиланням: Ключові проблеми парламентськоі етики. Реформа парламенту в оцінках експертів. (Фото: Олександр Коваленко) У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники Апарату ВРУ, секретаріатів Комітетів та депутатських фракцій ВРУ, а також незалежні експерти, представники Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб Верховної Ради України та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. За детальнішою інформацією звертайтеся за телефоном: (044) 531 37 68. - [Третій парламентський Конституційний семінар “Законодавче забезпечення децентралізації в Україні”](https://www.parlament.org.ua/news/tretij-parlamentskyj-konstytuczijnyj-seminar-zakonodavche-zabezpechennya-deczentralizacziyi-v-ukrayini/) - 29 жовтня 2015 року відбувся Третій Парламентський конституційний семінар «Законодавче забезпечення децентралізації в Україні». Семінар було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». До участі в семінарі було запрошено провідних експертів, науковців, народних депутатів, представників громадськості та іноземних гостей. Деякі із запрошених є членами Конституційної комісії. Учасники ґрунтовно обговорили пріоритети законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні та окреслили шляхи її реалізації. Модератор зустрічі Ігор ПАРАСЮК, менеджер проектів програми USAID «РАДА» надав вітальне слово Ігорю КОГУТУ, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Він вкотре підкреслив важливість реформи децентралізації та звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, в передвиборній гонці кандидати оминали питання децентралізації. Відповідно, він заохотив до максимальної активізації з цього питання. Також він закликав членів Конституційної комісії повертатися до ефективного обговорення. Основна частина конституційного семінару пройшла в обговоренні концепцій законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Сергій ШАРШОВ, Директор Департаменту з питань місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку України, розповів учасникам про вже здійснені кроки у напрямку децентралізації. Спершу він акцентував на фундаментальності цієї реформи та зазначив, що без неї ефективність інших реформ була б значно послаблена. Протягом своєї доповіді, Сергій зосередив увагу на проблемах нинішнього державного апарату, окреслив стратегічні цілі реформи, шляхах її реалізації та продемонстрував проміжні результати укрупнення громад. Другий спікер Юрій ГАНУЩАК, народний депутат VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи, детально проаналізував положення законопроекту про префекта та про особливості здійснення місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. У першу чергу, перший з законопроектів викликав чималу дискусію серед учасників, особливо питання кадрового відбору префектів та питання щодо нагляду за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів ЦОВВ. Останній зі спікерів Олександр СЛОБОЖАН, Перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України. Він здійснив аналіз законопроектів, які потребуються для системного здійснення децентралізації. Також він наголосив на небезпеці вже зареєстрованих законопроектів, які звужують повноваження органів місцевого самоврядування та загрожують децентралізації влади в Україні. За результатами виступів експертів відбулася жвава дискусія. Присутні народні депутати Павло КИШКАР та Вікторія ПТАШНИК особливо активно висловилися щодо нагальних тем децентралізації. Наприкінці семінару Віктор ЛЯХ, Президент Фонду Східна Європа, подякував учасникам за плідну дискусію та побажав проводити такі зустрічі регулярно для налагодження ефективного обговорення. (Фото: Олександр Коваленко) Матеріали презентовані на семінарі доступні за посиланням: Сергій ШАРШОВ Юрій Ганущак. Префект Юрій Ганущак. Особливий статус Луганської і Донецької областей Олександр Слобожан За додаткою інформацією зветрайтеся за телефоном: (044) 531 37 68. - [Верховенство права у процесах розширення ЄС: стан справ і виклики для України](https://www.parlament.org.ua/news/verhovenstvo-prava-stan-sprav-i-vyklyky/) - Минулого тижня Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до міжнародної конференції «Україна на шляху до вступу до Європейського Союзу: політика розширення та вплив верховенства права», організованої депутатами Європейського Парламенту в Брюсселі — Renew Europe. - [Семінар – круглий стіл “В Україні державну допомогу надаватимуть тільки на конкурентній основі, як в ЄС”](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-kruglyj-stil-v-ukrayini-derzhavnu-dopomogu-nadavatymut-tilky-na-konkurentnij-osnovi-yak-v-yes/) - 9 листопада у Верховній Раді за участі народних депутатів, представників АМКУ, українських та закордонних експертів відбувся семінар-круглий стіл на тему«Державна допомога в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги – деолігархізація економіки та збільшення залученості малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення. «Завдання української влади в існуючих кризових економічних умовах – якнайшвидше налагодити комплексну систему надання державної підтримки передусім малому та середньому бізнесу, виробникам, експортерам. Перейти від компенсаторних до стимулюючих механізмів підтримки і забезпечити їх ефективність з одного боку та відповідність Директивам ЄС з іншого», – сказав Віктор Галасюк, головуючий на круглому столі, Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Заступник Голови Української частини Парламентського комітету асоціації. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією. Остап Семерак, Голова Української частини Парламентського комітету Асоціації, зазначив: “Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС – взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС”. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги:«Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі». Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки: «Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги». Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС» Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю. “У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше”. Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги. (Фото: Олександр Коваленко) Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном +380445313768. Матеріали до круглого столу Презентація Юджин Стюарт 1 Презентація Юджин Стюарт 2 Презентація Штефан Сабау Презентація Крістофер Кірбі Султана Пасхаліду Презентація Віктор Галасюк Презентація Анна Артеменко - [I Міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”(М. Київ)](https://www.parlament.org.ua/news/i-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannyam-kyyiv/) - В стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» 1-2 жовтня відбулась Перша щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Проект започатковФаний до двадцятиріччя українського парламенту та ініційований «Лабораторією законодавчих ініціатив» й студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук й Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнерами конференції виступили Програма розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ), юридична компанія «Ващенко, Бугай та партнери», Інститут виборчого права, Фонд Конрада Аденауера, а також Студентський Юридичний журнал. Крім того, на заході пройшла презентація дослідження«Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ», що було здійснене в рамках спільного проекту Лабораторії законодавчих ініціатив та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Мета проведення конференції – створення можливості для ефективного обміну думками між науковцями, які займаються дослідженням проблем парламентаризму. Ініціатива проведення конференції покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців та представників академічних кіл до проведення наукових досліджень з парламентаризму у таких сегментах, як представницька та законодавча функції, контрольні повноваження, внутрішня структура та організація, участь громадськості тощо. До участі у конференції відібрано більше 30 робіт з України, Росії та Білорусі. Засідання проходили протягом двох днів у чотирьох тематичних секціях: 1. Політичні процеси і парламентаризм; 2. Структура, механізм формування та організація діяльності парламенту; 3. Статус члена парламенту; 4. Проблемні аспекти законодавчого процесу та парламентського контролю. 1 жовтня перед відкриттям конференції був продемонстрований фільм “Реформи, які диктує час”, присвячений парламентській реформі в Україні. Відкрив захід Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який привітав учасників та наголосив на важливості парламентської тематики для сучасної України. Також з вітальним словом до молодих юристів та політологів звернулися Анатолій БУРБАН, Перший віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Денис АЗАРОВ, Заступник декана Правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Едуард РАХІМКУЛОВ, Заступник директора Програми розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ); Денис БУГАЙ, Партнер Юридичної компанії «Ващенко, Бугай та партнери». Після цього відбулась вступна лекція “Парламентаризм: міжнародний досвід“, яку прочитав Генріх ОБЕРРОЙТЕР, Директор Академії політичної освіти (Німеччина). Також в цей день було презент дослідження «Чому «Європа» має значення?» Денис КОВРИЖЕНКО, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив. Далі учасники конференції працювали у секціях, які модерували Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Едуард РАХІМКУЛОВ, Заступник директора Програми розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ) та Денис КОВРИЖЕНКО, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив. 2 жовтня робота конференції продовжилася у форматі засідань секції, яку модерували Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Олена ЧЕБАНЕНКО, Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив. Під час закриття заходу учасники прослухали лекцію народного депутата України, заступника голови парламентсього комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО “Концепція парламентаризму: український контекст“. Після цього відбулось підведення підсумків наукової конференції. Ігор КОГУТ та Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ відзначили високий рівень досліджень молодих науковців та висловили впевненість у тому, що цей рівень буде тільки підвищуватися в майбутньому. Також були нагороджені автори найкращих робіт: Катерина ВОРОБЙОВА (Одеса), ОлексійГІРЕЙКО(Мінськ), Дарина ТКАЧЕНКО(Харків). Вони отримали грошову винагороду. Також найкращі роботи будть опубліковані в журналі “Часопис ПАРЛАМЕНТ“, в студентському Юридичному журналі та у виданні Інституту виборчого права “Демократія і вибори“. Крім того, за результатами конференції буде видано збірник, куди увійдуть дослідження усіх учасників наукової конференції. Доповідь Генріха Оберройтера, директора Академії політичної освіти «Парламентські читання». Більше про конференцію та умови її проведення в наступному році ви можете дізнатись за адресою: parliam.readings@laboratory.kiev.ua, а також за телефонами : +38(044)531-37-68 (Олександр Заславський) та +38(063)617-8-900 (Броніслав Тоцький). Фото: - [Буклет про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив (2011)](https://www.parlament.org.ua/news/buklet-pro-diyalnist-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-2011/) - Публікація описує всі аспекти роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, її здобутки за більш ніж десятирічну історію, головні проекти та напрями роботи. Буклет “Лабораторія законодавчих ініціатив. Думати і діяти, випереджаючи час”. - [Семінар-круглий стіл “Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту”](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-kruglyj-stil-vidpovidalnist-za-derzhavni-vytraty-rol-zovnishnogo-audytu/) - Як зміниться склад і роль рахункової палати після ухвалення нового закону і обрання нового складу її членів 23 листопада 2015 року у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл «Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту» за участі народних депутатів України, членів Рахункової палати, експертів міжнародних організацій. У центрі уваги – новий закон і нова роль Рахункової палати у контролі за державними витратами. 9 серпня 2015 року набув чинності новий Закон «Про Рахункову палату». «Зокрема, Закон запроваджує прозорий порядок призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, посилює повноваження Рахункової палати та незалежний статус її членів, а також сприяє приведенню методології зовнішнього фінансового контролю до міжнародних стандартів», – пояснив Андрій Павелко, Народний депутат, Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. «19 та 20 листопада підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради з питань бюджету провів співбесіди з 67-ма кандидатами, що подали свої документи. Рівень кандидатів досить високий. Є люди з системи Рахункової палати (начальники відділів, керівники департаментів, головні контролери), а також зовнішні кандидати з юридичного бізнесу, банківської сфери на науки. Співбесіди відбувались абсолютно відкрито з присутністю представників громадськості, зокрема, Реанімаційного пакету реформ, які спільно з Центром політичних студій та аналітики зголосились за власною ініціативою та за погодженням бюджетного комітету провести експертний аналіз з відкритих джерел біографій кожного з кандидатів», – розповів голова підкомітету з державного фінансового контролю, народний депутат Іван Крулько. Далі у Верховній Раді відбудеться відкрите рейтингове голосування за кожного кандидата. Новий склад Рахункової палати має стати важливим інструментом боротьби з корупцією у сфері використання публічних коштів. Відповідно до нового закону, окрім надходжень та витрат з Державного бюджету, до повноважень додалися ще дуже важливі предмети перевірки. Зокрема: кредити, залучені до бюджету від іноземних держав, банків та фінансових організацій, державні закупівлі за бюджетні кошти, цільові програми, інвестиційні проекти, державна допомога, тощо. Рахункова палата отримала права пересилати до Генеральної прокуратури України відповідні матеріали. ГПУ, у свою чергу, буде вимушена поінформувати Рахункову палату про вжиті заходи реагування. Остап Семерак, Народний депутат, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації, наголосив на важливості оприлюднення звітів Рахункової палати, а також нагадав про зобов’язання України в сфері контролю державних витрат по Угоді про Асоціацію. Новий закон також передбачає новий рівень незалежності діяльності Рахункової палати. «Члени Рахункової палати відповідно до нового закону будуть вільними від політичного тиску. Але залежить від нових членів палати, чи зможуть вони захистити принципи незалежності, закладені у законі. Тому величезна відповідальність зараз на парламенті за те, щоби до цього органу потрапили справжні професіонали, а не протеже високопоставлених політиків», – сказав Томас Фреллесен, заступник Голови Представництва ЄС в Україні. (Фото: Олександр Коваленко) Звіти Рахункової палати мають стати інструментом відкритого державного управління і забезпечити реальну підзвітність суспільству всіх розпорядників державних коштів. «Контроль, а відтак запобігання та зменшення корупції у сфері державних витрат призведе до створення доданої вартості для суспільства у вигляді покращення фінансового менеджменту та економії публічних коштів, зростання якості, забезпечення доступності державних послуг», – сказав член Рахункової палати Василь Невідомий. Про усі зміни в складі, діяльності і ефективності роботи Рахункової палати будуть відомі широкому загалу, оскільки новий закон передбачає оприлюднення всіх звітів на офіційному веб-сайті палати. Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном +380445313768. Матеріали семінару Презентація Петер ЛААТТІ Презентація Йоуп ФРОЛАЙК Презентація Василь НЕВІДОМИЙ - [Серія семінарів-круглих столів “Угода про асоціацію між Україною та ЄС: регіональний вимір”](https://www.parlament.org.ua/news/seriya-seminariv-kruglyh-stoliv-ugoda-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-regionalnyj-vymir/) - 16-17 грудня в рамках проекту “РАДА за ЄВРОПУ” в Одеській та Херсонській обласних радах пройшли семінари-круглі столи на тему “Угода про Асоціацію між Україною та ЄС: регіональний вимір” за участі депутатів обласних, міських та районних рад, а також представників громадськості. Заходи відбулись за підтримки Одеської та Херсонської обласних організацій Комітету виборців України та сприяння Одеської та Херсонської облради та ОДА. В центрі уваги – регіональні аспекти імплементації Угоди про Асоціацію. Учасники мали змогу дізнатись про загальну архітектуру Угоди, стан виконання, положення про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, важливість можливостей, що відкриває Угода, для регіонального розвитку. “Місцеві депутати, які знаходяться найближче до людей, мають можливість інформувати населення про Угоду. Тому успішність реалізації положень Угоди значною мірою залежить від здатності представників місцевої влади пояснити суть і завдання Угоди”, – вважає Роберт Хорольський, науковий директор проекту “Рада за Європу”, експерт в галузі європейського права. “Водночас, ключову роль в процесі реалізації Угоди, зокрема наближення українського законодавства до законодавства ЄС, відіграє уряд та Верховна Рада України. Місцевій владі, бізнесу та громадам потрібно вести діалог з ними, щоб донести до законодавців свою позицію, яка повинна бути відображена в законодавстві, прийнятому на виконання Угоди”. На готовності до співпраці з ЄС наголосив Голова Херсонської обласної ради Андрій Путілов. «Шанс, який був даний Україні, стати справжньою європейською державою, не повинен бути втрачений. Завдяки співпраці з експертами з європейської інтеграції, зацікавленими у співпраці з ЄС підприємствами, крок за кроком ми впроваджуємо європейські стандарти в наше життя і розвиваємо Херсонщину». За словами Дениса Чернікова, керівника Парламентської експертної групи з європейської інтеграції, бізнес та органи місцевого самоврядування повинні спільно працювати для максимальної ефективності використання можливостей підтримки від ЄС, адже протягом наступних років ЄС надасть десятки мільйонів євро для розвитку малого бізнесу та допомоги органам місцевого самоврядування. “Спільне завдання для бізнесу та влади – навчитися правильно формулювати запити, готувати якісні проекти, щоб ця допомога досягла результату – створення нових робочих місць, нових бізнесів, підвищення кваліфікації службовців і підприємців”. Заступник начальника управління співробітництва з ЄС – начальник відділу торговельного співробітництва, аналізу та прогнозування Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Альона Мельник вважає, що зона вільної торгівлі надає Україні безліч можливостей, і те, як скористатися цими можливостями, залежить не тільки від уряду, а й від активності бізнесу на місцях. Зокрема, в розмові про секторальну співпрацю в рамках положень про ЗВТ Олена Проскура, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва – начальник відділу європейської інтеграції та технічної допомоги Міністерства інфраструктури України, розповіла про розвиток транспортного сектору. “Інтеграція України до європейської транспортної системи потребує об`єднання зусиль усіх учасників процесу: влади, громадськості, бізнесу. Необхідно визначити пріоритети розвитку транспортної інфраструктури, виходячи з потреб регіону”, – зазначила Олена Проскура. Також на круглому столі обговорили програму співпраці України та ЄС для регіонів, а саме проекти ЄС, що мають розпочатися найближчим часом. Серія круглих столів у рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном +380445313768. Презентація. Олена ПРОСКУРА Презентація. Роберт ХОРОЛЬСЬКИЙ Презентація. Співпраця ЄС – Україна. Програми для регіонів Презентація. Угода про Асоціацію Україна-ЄС: загальний огляд - [Круглий стіл “Зміни до регламенту Верховної Ради України”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zminy-do-reglamentu-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - 25 грудня 2015 року у приміщенні Верховної Ради України відбувся круглий стіл “Зміни до Регламенту Верховної Ради України: вдосконалення правового регулювання парламентських процедур”. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” у співпраці з Комітетом з питань Регламенту та організації Роботи Верховної Ради України. На круглому столі було презентовано Концепцію змін до Регламенту Верховної Ради України розроблену експертами Лабораторії законодавчих ініціатив. У заході взяли участь представники секретаріатів Комітетів ВРУ, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату ВРУ, а також громадські експерти. З вітальним словом до присутніх звернувся Ігор Когут, Директор Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Пан Ігор наголосив на важливості та необхідності реформування парламенту, що зокрема передбачає вдосконалення процедур роботи парламенту та його правового регулювання. Презентував концепцію Радник першого заступника Голови Верховної Ради України Сергій Лінецький. Пан Сергій загострив увагу присутніх на таких формально-правових аспектах Концепції змін до Регламенту Верховної Ради України, які б чітко та однозначно відповідали таким ключовим вимогам: ґрунтувалися б на засадах правової визначеності, економії нормативного матеріалу та стабільності як визначальних для утвердження і реальної дії конституційного принципу верховенства права у парламентській діяльності елементів; збалансовано й вичерпно (безпрогально та несуперечливо) регулювали парламентські процедури; сприяли б підвищенню якості законопроектного матеріалу та результатів законодавчої діяльності – ухвалюваних законів та інших правових актів Верховної Ради України; мінімізували або й унеможливлювали існування «мертвих» (нефункціональних або вибірково застосовуваних) та «дефектних» парламентських процедур; унеможливлювали довільне тлумачення правових норм щодо компетенції та відповідальності учасників парламентських процедур (головуючого, виступаючих тощо); визначали особливості організації і діяльності депутатських фракцій (груп), парламентської коаліції та опозиції як визначальних політичних складників парламенту України; істотно б дисциплінували поведінку суб’єктів парламентського процесу, а також доповнювали чинні та пропоновані регламентні заборони дієвими та ефективними правовими санкціями за їх порушення. Сергій Лінецький В обговоренні презентованої Концепції взяли участь: Беспалий Борис, Консультант Програми USAID «РАДА», Крижанівський Володимир, Старший консультант Програми USAID «РАДА», Носов Владислав, Постійний представник Президента України в Конституційному Суді України (22 червня 1998 – 22 січня 2005), Ришелюк Андрій, Заступник керівника Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, Тополянська Тетяна, Головний консультант Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, Скомороха Тарас, Завідувач сектору Інституту законодавства ВРУ. За результатами обговорення вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямків подальшого реформування Регламенту Верховної Ради України. Розробка та обговорення Концепції змін до Регламенту Верховної Ради України є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном +380445313768. Концепція змін до Регламенту Верховної Ради України - [Тренінг «Ефективне залучення до законодавчого процесу»](https://www.parlament.org.ua/news/trening-efektyvne-zaluchennya-do-zakonodavchogo-proczesu/) - 22 січня в Києві відбувся тренінг «Ефективне залучення до законодавчого процесу». У якості тренера виступив Роман Кобець, аналітик політики, кандидат філософських наук, керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Тренінг пройшли 20 учасників програми стажування у Верховній Раді України. В результаті тренінгу слухачі отримали навички визначати можливі інструменти громадського впливу на різних етапах законодавчого процесу та ефективно впливати на законодавчий процес. Роман Васильович розпочав із загального огляду стадій законодавчого процесу, розглянувши: внесення (подання) законопроекту до парламенту; попередній розгляд і обговорення законопроекту у парламенті; обговорення, прийняття рішень щодо законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України, тобто прийняття закону або відхилення законопроекту; підписання, офіційне оприлюднення закону та набрання ним чинності. У лекції також йшлося про процедурні моменти підготовки законодавчої ініціативи, а також просування вже готового законопроекту від реєстрації (через суб’єктів законодавчої ініціативи) до експертизи та розгляду в парламенті. Наступна частина тренінгу стосувалася ключового елементу ефективності залучення громадськості до законодавчого процесу – аналізу того, інтереси яких сегментів суспільства зачіпає рішення передбачене у драфті закону. У зв’язку з цим, постає необхідність спочатку вдатися до аналізу заінтересованих осіб (стейкхолдерів), аби зрозуміти кого саме варто залучати і хто зможе ефективно вплинути на подальше просування закону. Учасники тренінгу мали можливість здобути практичні навички визначати впливовість стейкхолдерів, виконавши практичну вправу запропоновану тренером. Проведення інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”. За детальнішою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. Презентація “Ефективне залучення до законодавчого процесу” Читанка “Ефективне залучення до законодавчого процесу” - [Staff-тренінг для проведення зборів громад у форматі TOWN HALL MEETINGS](https://www.parlament.org.ua/news/staff-trening-dlya-provedennya-zboriv-gromad-u-formati-town-hall-meetings/) - 23 січня в Києві відбувся тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів міських зібрань у форматі Town Hall Meetings. Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів та Українською школою політичних студій в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Олександр Заславський, Роман Кобець (сидить) Тренінг мав дві частини: теоретичну, презентація формату Town Hall Meetings, та практичну, інсценування міських зібрань у представленому форматі. Механізм проведення міських зібрань та досвід їх проведення презентував Олександр Заславський, керівник проекту Програми «РАДА» (Лабораторія законодавчих ініціатив). Альтернативи політики, сценарії для практичних обговорень, розробив Роман Кобець, аналітик політики, кандидат філософських наук, керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Тренінг пройшли 18 учасників програми стажування у Верховній Раді України, які візьмуть учать у запланованих на 2016 рік міських зібраннях у форматі Town Hall Meetings у модельних округах. Окрім того, у тренінгу взяли участь учасники Школи лідерів громад (новообрані депутати міських рад), які відтепер матимуть змогу застосовувати цей формат для вирішення проблем громади, яку вони представляють. Проведення тренінгу для фасилітаторів і ноуттейкерів міських зібрань у форматі Town Hall Meetings є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. - [У Миколаєві відбувся семінар – круглий стіл в рамках проекту “РАДА за ЄВРОПУ”](https://www.parlament.org.ua/news/u-mykolayevi-vidbuvsya-seminar-kruglyj-stil-v-ramkah-proektu-rada-za-yevropu/) - 27 січня у приміщенні Миколаївської обласної ради за підтримки Європейського союзу та сприяння Урядового офісу з питань європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України пройшов семінар-круглий стіл «Угода про Асоціацію між Україною та ЄС: регіональний вимір». Захід відбувся в рамках проекту «Рада за Європу», що впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив. Вікторія Москаленко, Голова Миколаївської обласної ради, відкрила захід вітальним словом та висловила сподівання на встановлення діалогу між місцевим самоврядуванням та урядом у процесі впровадження положень Угоди про Асоціацію, що стосуються регіонального розвитку. В залі засідань були присутні голови районних рад, а також депутати Миколаївської обласної ради. Роберт Хорольський, експерт з міжнародного права, науковий директор проекту «Рада за Європу», розповів про загальний зміст Угоди про Асоціацію, а також звернув увагу на пряму згадку громад і регіонів у тексті Угоди, окреслив вплив Угоди на громади і регіони, оцінив роль громад і регіонів у виконанні Угоди. Валерій Пятницький, Радник Прем’єр-міністра України, роз’яснив положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, засади тарифної лібералізації у торгівлі з ЄС, захист географічних зазначень тощо. Микола Кузьо, Перший заступник директора Урядового офісу з питань європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, розповів про програми та інструменти допомоги ЄС, в яких може брати участь Україна, зокрема про програми, направлені на розвиток регіонів. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов’язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів. За додатковою інформацією звертайтесь до Уляни Полтавець за телефоном +380445313768. Матеріали семінару (Угода про асоціацію між Україною та ЄС: зміст та імплементація) - [Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”](https://www.parlament.org.ua/news/trening-rol-gromadyan-u-vymogah-uryadovoyi-pidzvitnosti/) - 29 січня 2016 року у Києві відбувся тренінг «Роль громадян у вимогах урядової підзвітності». В якості тренера виступив Роман Кобець, директор Європейського інформаційно-дослідницького центру, аналітик політики, кандидат філософських наук. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Учасники тренінгу дізналися про чинні вимоги до оприлюднення інформації про діяльність органів влади, а також здобули навички моніторингу діяльності органів виконавчої влади. Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути: індивідуальним, колективним, в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту. У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки: Ідентифікація об’єкта – що досліджується? Межі : географія, час, суб’єкти, рішення. Визначення предмета – що хочуть дізнатися? Висування припущень Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень? Вибір індикаторів – які показники засвідчують обрані характеристики ? Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів? Збір інформації. Аналіз зібраних даних та формулювання висновків. Оформлення звіту. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження. Проведення інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. За детальнішою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. Презентація “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності” Читанка “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності” - [Круглий стіл «Парламентський контроль над сектором безпеки і оборони»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-parlamentskyj-kontrol-nad-sektorom-bezpeky-i-oborony/) - [Тренінг-інструктаж з підготовки Shadow Reports](https://www.parlament.org.ua/news/trening-instruktazh-z-pidgotovky-shadow-reports/) - “25 березня 2016 року в Києві відбувся тренінг-інструктаж з підготовки Shadow Reports для громадських експертів. Організація та проведення тренінгу з підготовки Shadow Reports є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. В якості тренера виступив експерт з аналізу політики, к. ф. н. Роман Кобець. Роман Васильович почав з визначення формату Shadow Report Це моніторинг та оцінка державної політики. При цьому, моніторинг – це продукування інформації стосовно причин і наслідків альтернатив політики і державних програм, дає відповідь на питання: «Що сталося і чому?», в той час як оцінювання – створення інформації щодо дієвості політики, відповідає на питання: «Що це дає?». Також п. Роман окреслив основні структурні компоненти, які має містити доповідь. Перш за все, мусять бути окреслені головні проблеми / виклики в державній політиці в обраній сфері. Важливо вказати чи цілі та завдання чинної державної політики (законодавство, документи та дії уряду парламенту, органів виконавчої влади та їх територіальних органів) і політики відповідають викликам та головним проблемам сьогодення, чи добре / чітко визначена та спланована державна політика у сфері, чи належним чином виконуються заходи державної політики, чи її результати здійснюють суттєвий вплив на стан тих проблем на вирішення яких вона спрямована. У роботі тренінгу взяли участь експерти таких організацій як: Громадський люстраційний комітет, Реанімаційний пакет реформ, Центр політичних студій та аналітики, DiXi Group, Фундації “Відкрите суспільство” та ін. Послуговуючись запропонованою методологією відібрані експерти підготують альтернативні доповіді щодо реалізації державної політики та презентують їх у комітетах Верховної Ради України. За детальнішою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68 - [Суспільство бідних – найкращий ґрунт для політичної корупції. Де вихід з урядової кризи – інтерв’ю зі С. Матвієнко](https://www.parlament.org.ua/news/suspilstvo-bidnyh-najkrashhyj-grunt-dlya-politychnoyi-korupcziyi-de-vyhid-z-uryadovoyi-kryzy-intervyu-zi-s-matviyenko/) - Інтерв’ю Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко для “Нового Времени” Світлана Матвієнко та Мустафа Джемілєв Поки не будуть озвучені перші кадрові рішення, жодних підстав говорити про те, що хтось з претендентів на пост прем’єра кращий, немає, вважає голова Лабораторії законодавчих ініціатив Коли людям потрібно робити вибір між власним гаманцем та демократією, їх важко спонукати «затягувати паски» заради реформ, вважає голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко Аналітичний центр Лабораторія законодавчих ініціатив був створений 16 років тому за ініціативи випускників Києво-Могилянської академії. Він фокусується на демократичних перетвореннях та політико-правових темах парламентаризму, функціонування політичних інститутів та виборчих процесів, його експерти безпосередньо залучені до парламентського законотворчого процесу. В інтерв’ю НВ Світлана Матвієнко, голова Ради Лабораторії, яку в Україні підтримує Рада Європи, розповідає про відсутність довіри між політиками і до політиків як головну причину парламентської кризи і пояснює, чому дочасні вибори неминучі і згубні. – Які шляхи виходу з політичної кризи ви бачите сьогодні? – Спершу необхідно зупинитися на причинах. Коріння нинішньої кризи лежить у двох площинах. По-перше, це відсутність довіри – як між учасниками політичного процесу, так і довіри громадян до інститутів влади. По-друге, це неготовність політиків нести відповідальність. На жаль, кількість «договорняків» та історія взаємин між діючими політиками у парламенті та уряді є такою, що відновлення взаємної довіри виглядає малореалістичним. Найкращим аргументом змусити політиків, які перебувають у владі, брати на себе відповідальність є загроза виборів. Проте, зважаючи на геополітичні та безпекові виклики, здоровий глузд радить розмірковувати щодо до цього інструменту дуже обережно. До того ж опитування показують значне зростання рейтингів популістів, тож очікувати, що наступна Верховна Рада буде кращою за якістю та більш відповідальною поки що не варто. Тому і тут надія тільки на тиск: якщо громадськість та експерти можуть «дотискати» діючих політиків, потрібно використовувати весь арсенал доступних засобів, щоб вже запущені процеси не зупинилися. – Втім, усе ж таки, якщо сьогодні таки відбудеться зміна уряду, то яким має бути новий уряд? – Останні тижні пройшли у дискусіях щодо оновлення уряду його нового формату: чи залишиться «зло» політичних квот, чи на чолі виконавчої влади зможуть стати безпартійні професіонали – так звані «технократи». Я вважаю, що «технократичний» уряд – це також перехідний етап, тому що будь-який уряд має раніше чи пізніше отримати мандат довіри громадян на виборах. Проте в умовах політичної кризи експертна спільнота та активісти більше підтримують саме ідею «технократичного» уряду, який зрештою погодилась очолити Наталя Яресько. Ідея виглядає просто: визначити короткий список пріоритетних реформ, знайти під кожний пріоритет досвідченого менеджера з позаполітичних кіл та визначити жорсткий дедлайн оцінки його роботи. Забезпечити підтримку Ради та «заспокоїти» політиків в разі обрання такого уряду мала б відсутність політичних амбіцій у його членів. Очевидно, що такий підхід не припав до душі ключовим гравцям. Другий варіант – відновлення Коаліції у тому чи іншому форматі, яка в свою чергу відновить «політичний» уряд. На жаль, цей варіант лише відсуне політичну кризу у часі, так як розподіл портфелів у такому уряді буде відбуватися не за професійними критеріями, а за квотним принципом чи політичною лояльністю. Єдиною альтернативною кандидатурою на такий уряду виявився діючий спікер. Але анонсована Гройсманом участь в його уряді окремих міністрів-«технократів» (приміром, з числа нинішніх заступників міністра економіки) не робить його консолідованим та самостійним в рішеннях. Тому цей варіант також не знімає питання дострокових виборів. Якими б не були дії такого уряду, більшу частину відповідальності за все, що відбуватиметься, буде нести та конфігурація Коаліції, яка його делегує. – Ви особисто бачили серед тих кандидатів у прем’єри, імена яких лунали до сьогодні, людину, спроможну не тільки справді очолити реформи, але й протистояти політичному впливу і спротиву системи, яка прагне самозберегтися? – В нинішніх економічних умовах потрібна така кандидатура, яка в першу чергу забезпечить результат. Якщо ступінь спротиву політичним впливам та незалежність прем’єр-міністра означатиме блокування його ініціатив у парламенті, то можна поставити питання: а чим ця ситуація буде відрізняти від нинішньої, за Яценюка? Якщо новий очільник уряду буде слугувати ще одним «громовідводом» та витрачатиме час на пояснення того, чому не йдуть реформи, то ефективність будь-якої команди міністрів буде низькою. Наразі найбільший страх наших західних партнерів – концентрація влади в руках однієї політичної групи. Тому, звичайно, кандидатура Яресько, беумовно, сприймається краще інвесторами і кредиторами. Але хто б не очолив уряд, якщо новий прем’єр буде неспроможний вести комунікацію з парламентом на підтримку реформ, то доведеться знову задуматися над перспективою дострокових виборів. Гройсман сприймається у парламенті як більш прогнозована політична фігура, хоча дехто загострює увагу на його наближеності до президента. Суспільство взагалі може сприймати таку ситуацію як узурпацію та циклювання «старих обличь», навіть якщо новим спікером для балансу стане представник Народного Фронту. У такій ситуації зараз будь-який прем’єр повинен провести швидкі структурні реформи та налагодити діалог із суспільством. Повернення довіри суспільства – це єдиний ресурс, на який можна спертися за нинішніх розкладів у парламенті. – Чи є підстави вважати, що Гройсман чи Яресько здатен бути таким прем’єром? – Поки ми не побачимо перших рішень нового прем’єра, наприклад, кадрових, жодних підстав немає. – Якщо дочасні парламентські вибори все ж таки будуть оголошені, коли це може статися і як це змінить парламент? – Я вже говорила про кризу довіри та відповідальності. Якщо їх не повернути, дострокових виборів не уникнути. Частина політиків говорить, що вони можуть відбутися восени. Якщо політики зможуть відновити взаємодію між урядом і Верховною Радою та продемонструють суспільству реальні зміни в результаті їх синхронізованої роботи, тоді, можливо, каденція цього парламенту буде тривати довше песимістичних прогнозів. Втім, з того, що ми бачимо, поки що дискусія ведеться на рівні особистостей та політичних гасел. Це стосується не тільки уряду, але і політичних сил. Третій сектор має заохотити громадян вимагати від політиків комунікувати із суспільством не тільки мовою популізму та риторикою роз’єднання. Інакше наступний парламент нічим не відрізнятиметься за якістю і ще швидше перетвориться на джерело деструктиву. – Коли аналогічний відрізок історії реформ переживали східноєвропейські країни, там теж мала місце політична нестабільність і вибори чи не раз на два роки. Чи чекає те саме на Україну і чи призведе це до зміни політичного ландшафту? Чи може бути низка виборів через короткі проміжки часу тим механізмом, який очистить українську політику і приведе в неї нову, більш якісну генерацію політиків? – Не можна розглядати ситуацію відокремлено: ніби у нас немає війни, немає бажання Росії бачити знекровлену та недієздатну Україну. Такі часті вибори могли б стати виходом на хвилі економічного зростання та добробуту. Але коли людям потрібно робити вибір між власним гаманцем та демократією, буде все важче спонукати їх «затягувати паски», якщо результати реформ не стануть відчутними. На формування демократичних партій знизу можна сподіватися, лише якщо у людей будуть для цього гроші, а дрібний та середній бізнес побачить у таких партіях захист власних інтересів та буде готовий їх фінансувати. Зрештою, громадяни самі не повинні сидіти та чекати нової генерації політиків – потрібно йти у владу та бути справжніми «новими обличчями», на відміну від розкручених політичних брендів. – Українські партії правильніше називати політичними проектами, а не партіями. Їм дорікають відсутністю реальної ідеології, мовляв, вони прагнуть влади не заради реалізації програм, а заради доступу до “корита”. Чи вважаєте ви хоч якісь українські сили політичними партіями, а не проектами, з реальною ідеологією, внутрішньою партійною демократією та іншими атрибутами зрілої і відповідальної політсили? – Партії стають партіями не через факт їх реєстрації та участі у виборах, а через факт спільної позицій багатьох активних людей і лідерів, які здатні домовитися про спільні дії та організовану участь у виборах. Без потужної горизонтальної самоорганізації Україна не має шансів отримати демократичні партії. Добре, що українці вже мають такий досвід з огляду на два Майдани. Погано, що це об’єднання проти когось, частіше персонально, а не систематичне відстоювання спільних інтересів та робота, як кажуть, на рівні власного будинку та вулиці. Поки що складно назвати партії, у яких є внутрішньопартійна демократія, дискусія і повага до думки меншості, і які активно присутні у публічному полі, окрім кількох винятків. Якщо ви можете стати членом такої партії, то вважайте, що у демократії є шанс. – Закон про фінансування політичних партій, який вступає в силу з другого півріччя 2016 року – чи позбавить він політичні партії впливу великого бізнесу? – Закон Про державне фінансування – це позитивне явище, але він запрацює лише тоді, коли буде відкрита уся інформація про тих, хто фінансує політичні партії. Він має перспективу стимулювати внутрішню демократію в партіях, якщо регіональні осередки отримуватимуть адекватну частину «фінансового пирога» і не виконуватимуть роль виключно статистів для керівництва партій. Партії повинні мати реально діючи регіональні осередки та створювати вертикальні ліфти для активної частини громадян, бути каналом потрапляння активних членів до «великої політики». Водночас без обмеження зовнішньої агітації під час виборів та жорсткішого контролю замовної «джинси» у ЗМІ перспектива цілковито позбутися впливу великого бізнесу на політику виглядає туманною. Активність громадськості, незалежні медіа, інші механізми контролю – невід’ємні складові для більшої прозорості та підзвітності політичних партій, безвідносно їх бюджетного фінансування. – Перед місцевими виборами були внесені зміни до виборчого законодавства, проте вони зробили виборчу систему не прозорішою, а заплутанішою. Наразі знов лунають заклики до зміни виборчого закону. Яким він повинен бути, щоб виборчий процес став реально прозорим, а у владу могли прийти гідні політики, а не маріонетки олігархів? – На момент прийняття цього закону про місцеві вибори експерти вже підготували альтернативний варіант закону, який відповідав кращим світовим практикам. Втім, політики його не підтримали, схилившись до варіанту підкилимного «договорняка». Ми ще по-справжньому не випробували систему відкритих списків, в умовах коли у нас залишається змішана пропорційно-мажоритарна система. Звісно, кожна виборча система має свої недоліки та вразливість до корупційних ризиків. Поки суспільство «хворе» на корупцію і бідне, чистим просвітництвом та ідеальним законодавством повністю виправити ситуацію не вдасться. Суспільство бідних людей – найкращий ґрунт для політичної корупції, неусвідомленого вибору і популізму. Політичним партіям та уряду слід вирішити головну етичну дилему: дбати про добробут громадян і наражатися на постійний свідомий вибір – чи тримати суспільство у холодних лещатах бідності, проте завжди отримувати електоральний врожай, удобрений популізмом. Читайте інтерв’ю зі Світланою Матвієнко також на сторінках “Нового Времени”. - [Society of the poor is the best ground for political corruption. Where is the way out from the government crisis? – interview with S. Matviienko](https://www.parlament.org.ua/en/news/society-of-the-poor-is-the-best-ground-for-political-corruption-where-is-the-way-out-from-the-government-crisis-interview-with-s-matviienko/) - Interview with Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives for Novoie Vremya Svitlana Matviienko and Mustafa Dzhemilev The Chairperson of the Agency for Legislative Initiatives believes that before the first personnel decisions are announced, there is no reason to say that one of the candidates for the post of prime minister is better. When people need to make a choice between their own purses and democracy, it is difficult to persuade them to “tighten the belts” for the sake of reforms according to Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. The Analytical Center of the Agency for Legislative Initiatives was created 16 years ago at the initiative of graduates of the Kyiv-Mohyla Academy. It focuses on democratic transformations and political and legal issues of parliamentarism, as well as functioning of political institutions and electoral processes; its experts are directly involved in the parliamentary legislative process. In an interview for NV, Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency, supported by the Council of Europe in Ukraine, talks about the lack of trust between politicians and in politicians as the main cause of the parliamentary crisis and explains why early election is inevitable and disastrous. – What ways out of the political crisis can you see today? – First, we need to elaborate on the reasons. The roots of the current crisis are twofold. First of all, this is the lack of trust – both between those involved in the political process and people’s trust in the institutions of power. Secondly, it is the unwillingness of politicians to assume responsibility. Unfortunately, the number of “rigged game” cases and the history of relations between the current politicians in the parliament and government makes any renewal of mutual trust seem unlikely. The best argument to force politicians in power to assume responsibility is the threat of elections. However, given the geopolitical and security challenges, common sense urges us to be very careful with this instrument. In addition, surveys show a significant increase in populists’ ratings; therefore, we can hardly expect the next Verkhovna Rada to be more responsible and better in terms of quality. That is why we can pin our hopes only on pressure: if the public and experts can “put the squeeze on” the current politicians, we must use the entire arsenal of available means, to make sure that the processes underway cannot be halted. – Nevertheless, if there is a change of the government today, what should a new government be like? – Recently there have been a lot of discussions about the government’s renewal and its new format: whether there will remain the “evil” of political quotas, or whether the executive power can be headed by nonpartisan professionals – so-called “technocrats”. I believe that the “technocratic” government is a transitional stage too, because any government must sooner or later get a mandate of confidence via election. However, under conditions of a political crisis, experts and activists support the idea of a “technocratic” government, which Natalie Jaresko ultimately agreed to head. The idea is simple: to compile a short list of priority reforms, to find an experienced non-partisan manager for each of the priorities and set strict deadlines for assessment of their implementation. The lack of political ambitions of the members of such a government is supposed to ensure support of the Parliament and to “calm down” politicians. Obviously, the key players did not like this approach. The second option is to restore the Coalition in this or that format, which in turn will restore a “political” government. Unfortunately, this option will only postpone the political crisis, as the seats in such a government will be distributed by the quota principle or political loyalty rather than by professional criteria. The only alternative candidate for such a government was the acting speaker. However, Groysman’s announcement that his government will include some “technocratic” ministers (for example, some of the current deputy ministers of economy) does not make it consolidated and independent in decision-making. Therefore, this option also does not remove the issue of early elections from the agenda. Whatever the actions of such a government, most of the responsibility for everything that will happen will be borne by the Coalition that delegates it. – Do you personally see among the people discussed as PM candidates a person capable of leading reforms, as well as withstanding the political pressure and resistance of the system that wants to self-preserve? – In the current economic conditions, we need a candidate who will ensure results. If the degree of resistance to political influences and the independence of the PM will mean blocking his initiatives in parliament, one may ask the question: Will this situation differ from the current one, with Yatsenyuk? If the new head of government will serve as another “lightning rod”, wasting time on explaining why there are no reforms, the effectiveness of any ministers’ team will be low. At the moment, the greatest fear of our Western partners is concentration of power in the hands of one political group. Therefore, of course, investors and creditors are more accepting of Jaresko as a candidate. Whoever heads the government, if the new prime minister fails to communicate with the parliament in support of reforms, the prospect of early elections will reappear. The parliament perceives Groysman as a more predictable political figure, although some draw attention to his proximity to the president. Society in general can view this situation as usurpation and alternation of the “old faces”, even if a representative of the Popular Front is appointed new speaker for the balance. Under the present conditions, any PM must conduct rapid structural reforms and establish a dialogue with society. Restoration of public confidence is the only resource that can be relied upon in the current parliamentary situation. – Is there any reason to believe that Groysman or Jaresko can be such a prime minister? – No, not until we see the first decisions of the new prime minister, for example, personnel decisions. – If early parliamentary elections are announced, when can it happen and how will parliament change? – I have already mentioned the crisis of trust and responsibility. If they are not restored, early election are unavoidable. Some politicians say it can be held this autumn. If politicians can restore the interaction between the government and the Verkhovna Rada and demonstrate real changes to society as a result of their synchronized work, the term of office of this parliament might be longer than the pessimistic forecasts. However, from what we see, so far the discussion is at the level of personalities and political slogans. This applies not only to the government, but also to political forces. The third sector should encourage citizens to demand that politicians should communicate with society not only in the language of populism and the rhetoric of separation. Otherwise, the next parliament will be of the same quality, and will turn into a source of destructiveness even sooner. – When East European countries went through a similar reform period, they also plunged into political instability and elections were held every two years. Will the same happen in Ukraine and will it change the political landscape? Could a series of short-term elections help clear Ukrainian politics and give rise to a new, better generation of politicians? – It is impossible to examine the situation out of context: as if there is no war, no Russia’s desire to see Ukraine bleeding and helpless. Frequent elections could work out well amid economic growth and well-being. But when people need to make a choice between their own purse and democracy, it will be increasingly more difficult to persuade them to “tighten the belts” if there are no tangible results of reforms. Grassroots democratic parties can evolve only if people have money for this, and small and medium-sized businesses see that such parties can protect their interests and become ready to finance them. In the end, citizens themselves should not sit and wait for a new generation of politicians – they have to struggle for seats of authority and become the “new faces” in contrast to the ballyhooed political brands. – Ukrainian parties should be referred to as political projects rather than parties. People tend to accuse them of a lack of real ideology and struggle for power to get access to the shareout, rather than to implement their programs. Can you think of any Ukrainian political parties, rather than projects, with real ideology, internal party democracy and other attributes of a mature and responsible political force? – Parties become parties not because of their registration and participation in elections, but because of the common stance of many active people and leaders who can agree on joint actions and organized participation in elections. Without powerful horizontal self-organization, Ukraine has no chance to develop democratic parties. It’s good that Ukrainians already have such experience in view of the two Maidans. It’s bad that it is a union against someone, often against a certain person, rather than systematic defense of common interests and work at the level of your own home and street. I can think of but a few parties with intraparty democracy, debate and respect for minority opinions that are actively present in the public field. If you can become a member of such a party, democracy has a chance. – The law on the financing of political parties, which enters into force in the second half of 2016 – will it deprive the big business of its influence on political parties? – The Law on State Financing is a positive phenomenon, but it will only work when all information about those who finance political parties is open. It can potentially stimulate intraparty democracy, if regional centers receive an adequate share of the “financial pie” instead of being bit-part actors for the party leadership. Parties should have real regional centers, create vertical mobility means for active citizens, and serve as a channel to “big politics” for their active members. At the same time, without restrictions on election campaigning and tightened control of paid journalism, the prospects of entirely getting rid of the influence of big business on politics seem unlikely. Public activism, independent media, and other monitoring mechanisms are integral components of the greater transparency and accountability of political parties, regardless of their budget financing. – Before the local election, the electoral legislation was amended, but this did not make the electoral system any more transparent, on the contrary, it is even more confusing now. Today, there are calls to change the electoral law. What should it be like to make the electoral process truly transparent, so that decent politicians could come to power instead of oligarchs’ puppets? – When this law on local elections was adopted, experts had already prepared an alternative version of the law in line with the best world practices. However, politicians did not support it and fixed everything behind the scenes. We have not yet really tested the system of open lists in conditions where we have a mixed proportional-majority system. Of course, every electoral system has its disadvantages and susceptibility to corruption risks. As long as society is affected by the “epidemic” of corruption and poverty, education and perfect legislation are not enough to improve the situation. The society of poor people is the best ground for political corruption, unconscious choices, and populism. Political parties and the government should resolve the main ethical dilemma: to take care of the public welfare and face the constant threat of conscious choice or to keep the public in the cold poverty trap and always be sure to reap a splendid harvest fertilized with populism. Read the interview with Svitlana Matviienko in the Novoie Vremia. - [Тренінг “Аналіз відкритих даних”](https://www.parlament.org.ua/news/trening-analiz-vidkrytyh-danyh/) - 6 квітня 2016 року в адміністративному приміщенні Верховної Ради України за адресою Садова 3А пройшов тренінг “Аналіз відкритих даних”, для експертів Європейського інформаційно-дослідницького центру, співробітників секретаріату Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування. Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. В якості тренера виступив Михайло Кольцов, Керівник підрозділу Департаменту аналітики Адміністрації Президента України, викладач журналістики даних UMESchool. Михайло Кольцов Тренінг мав теоретичну та практичну частини. Теоретична частина стосувалася методологічних аспектів у підході до аналізу даних: постановки питання, моделювання гіпотези побудови гіпотези, ґрунтуючись на оброблених даних, розбір основних джерел відкритих даних та алгоритмів їх первинної обробки. Під час практичної частини тренінгу, учасники оволоділи навичками поетапної роботи з базовими інструменти обробки та аналізу даних. За результатами тренінгу учасники дізналися про ряд міжнародних та українських баз відкритих даних, а також освоїли алгоритмізовані та автоматизовані алгоритми їх обробки. За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. - [Gender Impact Assessment and Legal Gender Expertise: Prospects for Implementation in the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/news/gender-impact-assessment-and-legal-gender-expertise-prospects-for-implementation-in-the-verkhovna-rada/) - On 24 April 2025, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) conducted a training session on gender analysis approaches and methodologies for gender-sensitive legislative impact assessment for representatives of the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine. - [Socio-Economic Situation in Deoccupied Communities: Key Findings from New Study by ALI ](https://www.parlament.org.ua/en/news/socio-economic-situation-in-deoccupied-communities-key-findings-from-new-study-by-ali/) - On 29 April 2025, the Agency for Legislative Initiatives (ALI) presented the key findings of its new study, “Analysis of the Socio-Economic Situation in Deoccupied Communities and Modelling Their Recovery Prospects: Kyiv, Mykolaiv, and Kharkiv Regions”. - [“Інформація та аналітика – це кров, що підтримує здоров’я демократичного тіла” – Надія Дюк про ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/news/informacziya-ta-analityka-cze-krov-shho-pidtrymuye-zdorovya-demokratychnogo-tila-nadiya-dyuk-pro-lzi/) - Кризу називають батьком реформ. Якщо це так, то аналітичні центри – їх хрещені батьки. Як фея з казки «Попелюшка» вони працюють над тим, аби перетворити реформи у корисні та невідворотні процеси. Надія Дюк, віце-президент National Endowment for Democracy, яка виокремлює Лабораторію законодавчих ініціатив серед фахових аналітичних центрів України у інтерв’ю для Think Twice UA. TTUA: Ви назвали Центр Разумкова, кого б Ви ще могли виокремити серед аналітичних центрів України? Надія Дюк: Це «Демократичні ініціативи», хоча це організація з акцентом на соціологію, також Центр політико-правових реформ, Лабораторія законодавчих ініціатив, Інститут світової політики. Засновники і керівники тих центрів – це люди, яких я знаю десь 20 років, спілкуюся з ними, тому згадую. Почесно бути в такій когорті, це ще більше стимулює підтримувати якість продуктів та покроково відпрацювати кожну ланку нашої складної роботи. Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням. - [Презентація дослідження “Експертно-аналітичний супровід законодавчого процесу у Європейському Союзі”](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-ekspertno-analitychnyj-suprovid-zakonodavchogo-proczesu-u-yevropejskomu-soyuzi/) - З 19 травня 2016 року 14.00 по 16.00, в у приміщенні зали засідань (к. №12) за адресою вул. Грушевського, 18/2 рамках Дня Європи у Верховній Раді України відбулася Презентація дослідження «Експертно-аналітичний супровід законотворчого процесу в Європейському Союзі», де було представлено річний звіт Європейського інформаційно-дослідницького центру при ВРУ. Європейський інформаційно-дослідницький центр є парламентською дослідницькою службою, що здійснює пошукову, аналітичну і дослідницьку роботу щодо принципів законодавчого регулювання інших держав (насамперед, країн ЄС). Започаткування та підтримка роботи Центру є одним з кроків на шляху до реформування роботи та наближення до європейський стандартів Парламенту України. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. З вітальний словом до учасників заходу звернувся Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та наголосив на потенціалі Центру покращити якість законопроектів, що надходять на розгляд парламенту: “Я вітаю і цілковито підтримую роботу Європейського інформаційно-дослідницького центру, який має на меті активізувати аналітичну роботу і, що дуже важливо, активізувати цю аналітичну роботу ще до того моменту, коли законопроект потрапляє в сесійний зал” Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА”, зазначив, що: “Сьогодні річниця діяльності Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховні Раді України, діяльність якого підтримується Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Формування дослідницької служби при парламенті, вдосконалення бібліотеки при Верховній Раді України є надзвичайно актуальним питанням, адже про це багато йдеться в рекомендаціях Європейського Парламенту” Народний депутат України Олена Сотник, найактивніший користувач Європейського інформаційно-дослідницького центру, розповіла про користь аналітичної підтримки, наданої Центром, в роботі над законопроектами: “Я – молодий парламентар, маю сказати, що першою проблемою, перед якою я постала у Верховній Раді – це питання аналітичного забезпечення. Не є секретом, що секретаріати комітетів є обмеженими в часі та ресурсах щодо надання належної аналітичної підтримки законопроектів та надання інформації стосовно тих або інших аспектів законодавства країн ЄС, які цікавлять парламентаря. Під час роботи над законодавчою ініціативою, де я є ініціатором, Проектом Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я (щодо допуску членів сім`ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії) № 4649 від 11.05.2016, я зверталася до напрацювань, наданих Європейським інформаційно-дослідницьким центром, наданих у відповідь на запит. На основі цієї аналітичної роботи ми змогли швидко напрацювати законопроект, який вже зареєстровано у Верховній Раді” Аркадій Нижник, Заступник керівника Головного юридичного управління Апарату Верховної Рад України також переконаний у нагальній необхідності покращення якості законопроектів, які на сьогоднішній день потрапляють до розгляду у сесійній залі. “Європейський інформаційно-дослідницький центр є хорошим інструментом зокрема для комітетів Верховної Ради України, оскільки саме на них покладено основну функцію підготовки законопроектів” Володимир Бондаренко, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного організаційного управління. “Апарат Верховної Ради України покладає великі надії на дослідницькі центри при Верховній Раді, оскільки такий формат надання аналітичної підтримки має полегшити і покращити якість роботи народних депутатів з точки зору їхньої продуктивності, адже опрацювати весь масив законопроектів, винесених на порядок денний і, відповідно, прийняти рішення щодо підтримки певної ініціативи при голосуванні” Народний депутат України Оксана Юринець наголосила на важливості ознайомлюватися з досвідом впровадження та наслідками тієї чи іншої політики, тих або інших реформ у державах Європи та світу, адже саме ця інформація допоможе якісніше спрогнозувати можливі наслідки такої політики для України: “Під час підготовки законопроекту дуже важливо оперувати відповідною інформацією щодо його імплементації, щодо досвіду запровадження аналогічних законів в інших країнах, адже, готуючи законодавчі ініціативи парламентарі часто не мають повної картини щодо того як він працюватиме та можливі наслідки його впровадження” Тимур Таштанов, місцевий координатор програми Європейського Парламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради, зосередив свою увагу на доцільності запровадження Білих книг як інструменту налагодження комунікації між Урядом та Парламентом України: “З одного боку, народні депутати часто нарікають на якість законопроектів, які надходять з Уряду, а з іншого – представники Уряду нарікають на те, що депутати не голосують за їхні ініціативи, що вони їх блокують альтернативними законопроектами. У даному випадку доводиться говорити про певний відсоток кризи довіри між двома інституціями. Запровадження інституту Білих книг спрямоване саме на вирішення цієї проблеми. В українських реаліях ми вже цього року можемо провести експеримент і домовитися про те, що Уряд, перш ніж розробляти власне законопроект, спочатку підготує концепцію, так звану Білу книгу, прийде з нею в комітет, прийде до депутатів, винесе на громадське обговорення, отримає коментарі та зауваження, відповідно, доопрацює, і тільки тоді розробить текст законопроекту” - [Presentation of the Study “Expert Analytical Support of the Legislative Process in the European Union”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-study-expert-analytical-support-of-the-legislative-process-in-the-european-union/) - On May 19, 2016, (2 p.m. – 4 p.m.), within the framework of the Day of Europe in the Verkhovna Rada of Ukraine, the Agency for Legislative Initiatives held a presentation of the study “Expert Analytical Support of the Legislative Process in the European Union”, involving discussion of the annual report of the European Information and Research Center at the VRU. The event took place in the assembly hall (room No. 12), at the address 18/2 Hrushevskyi St. The European Information and Research Center is a parliamentary research service that carries out search, analytical and research work into the principles of legislative regulation in other states (first of all, EU countries). Establishment and support of the work of the Center is a step towards reforming the work and approximation to the European standards of the Ukrainian Parliament. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives under the aegis of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. Andriy Parubii, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, welcomed the participants in his opening speech and highlighted the Center’s potential to improve the quality of draft laws submitted to the parliament: “I fully support the work of the European Information and Research Center and hail it as an institution that aims to step up analytical work and, most importantly, to step it up before bills enter the session hall” Ihor Kohut, CoP of the USAID RADA Program, said: “Today is the anniversary of the work of the European Information and Research Center at the Verkhovna Rada of Ukraine, supported by the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly. Creation of a research service at the parliament and improvement of the library of the Verkhovna Rada of Ukraine are very topical issues, as often mentioned in the recommendations of the European Parliament” MP Olena Sotnyk, the most active user of the European Information and Research Center, spoke about the benefits of the analytical support provided by the Center in work on draft laws: “I am a young parliamentarian, and I must say that the first problem I faced in the Verkhovna Rada is the issue of analytical support. It is not a secret that the secretariats of the committees have limited time and resources to provide adequate analytical support for draft laws and to provide information on any aspects of the EU legislation that are of interest to parliamentarians. While working on the draft law which I initiated (Draft Law No. 4649 on Amendments to the Fundamental Principles of the Ukrainian Legislation on Healthcare (regarding admission of family members, guardians, and caregivers to patients in intensive care units) dated 11.05.2016, I relied on the materials provided by the European Information and Research Center in response to my request. Due to this analytical work, we were able to quickly draft the bill that has already been registered in the Verkhovna Rada” Arkadii Nyzhnyk, Deputy Head of the Main Legal Department of the Verkhovna Rada of Ukraine, is also convinced of the urgent need to improve the quality of bills currently submitted for consideration in the session hall. “The European Information and Research Center is a good tool, especially for the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine, because it is these committees that are charged with the task of drafting bills” Volodymyr Bondarenko, Deputy Head of the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine, Head of the Central Organization Office. “The Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine pins great hopes on the research centers at the Verkhovna Rada, since such a format for providing analytical support should facilitate and improve the quality of MPs’ work in terms of productivity as they have to go through an entire array of draft laws on the agenda and, accordingly, adopt a decision to support a certain initiative by their vote” MP Oksana Yurynets stressed the importance of getting acquainted with the experience of implementation and consequences of certain policies or reforms in European and other countries, because this information will help to predict the possible consequences of such policies for Ukraine: “When drafting bills, it is very important to have access to relevant information on their implementation and the experience of implementation of similar laws in other countries. Because when drafting legislative initiatives, parliamentarians often do not have a complete picture of how it will work and the possible implications of its implementation” Tymur Tashtanov, Local Coordinator for the European Parliament’s Capacity Building Program for the Verkhovna Rada, focused on the feasibility of introduction of White Papers as an instrument for establishing communication between the Government and Parliament of Ukraine: “On the one hand, MPs often complain about the quality of bills coming from the Government, and, on the other hand, representatives of the Government complain that MPs do not vote for their initiatives and block them by alternative bills. In this case, we witness a certain crisis of confidence between the two institutions. Introduction of the White Book institution is aimed at solving this problem. In Ukrainian realities, we can conduct an experiment as early as this year and arrange that the Government, before drafting the bill itself, will prepare a concept, the so-called White Book, present it in the committee and to MPs, make a public discussion, receive comments and remarks, finalize it in an appropriate way, and only then will draft the text of the bill” - [Міські зібрання у форматі TOWN HALL MEETINGS “Проблема утилізації побутових відходів”](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-problema-utylizacziyi-pobutovyh-vidhodiv/) - 27 квітня 2016 р. в м. Чернігові відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему “Проблема утилізації побутових відходів: регіональний аспект”. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Ліга інтернів» за ініціативою народного депутата України Олександра Черненка в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом «Східна Європа». Олександр Заславський, Олександр Черненко (по центру) На відкритті Зібрань виступили народний депутат України Олександр Черненко та Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Олександр Черненко підкреслив нагальну важливість проблеми утилізації побутових відходів, а також необхідності законодавчого врегулювання даного питання. Як член робочої групи з підготовки пакету законів що поводження з побутовими відходами, н. д. Черненко переконаний в неможливості ухвалювати закон без урахування думки громадян. “Погано, якщо все вирішать за них”, – зазначив Олександр Черненко. Олександр Заславський зі свого боку наголосив на важливості громадський обговорень законопроектів: На наше переконання, однією з ключових проблем в українському суспільстві є брак деліберативних практик, по великому рахунку відсутність традиції вироблення рішень через діалог та узгодження позицій всіх зацікавлених сторін. Тому однією з ключових завдань Лабораторії як раз і є запровадження та популяризація механізмів комунікації та вироблення рішень через деліберацію. І ТНМ, зокрема, і є одним за таких механізмів. Учасникам Засідань було запропоновано вирішити дві ключові проблеми поводження з відходами: Пошук оптимального способу утилізації і переробки побутових відходів. Вибір системи ефективного зберігання побутових відходів та, відповідно, обрати найоптимальніший варіант серед запропонованих сценаріїв, шляхів розв’язання проблеми. В рамках вирішення проблеми №1 (Пошук оптимального способу утилізації і переробки побутових відходів) учасники засідань обирали між: попереднім сортуванням, дегазацією сміттєзвалищ, спаленням, сухим піролізом. Найбільш прийнятним для мешканців Чернігова та області виявилося попереднє сортування сміття, за цей варіант проголосували 33 особи з 60 присутніх. Вирішуючи Проблему №2 (Вибір системи ефективного зберігання побутових відходів) учасники Засідань обирали між різними видами контейнерів для збирання сміття: за місткістю, за формою, за функціональними можливостями. Найбільш прийнятним виявився варіант контейнерів для роздільного збирання сміття. Відеотрансляція заходу доступна за посиланням: http://youtu.be/kkWCc0yj02U За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68 . - [Expert roundtable “Improvement of Legislation on Rehabilitation of Victims of Political Repressions. Problems and Prospects”](https://www.parlament.org.ua/en/news/expert-roundtable-improvement-of-legislation-on-rehabilitation-of-victims-of-political-repressions-problems-and-prospects/) - On May 12, the Verkhovna Rada Committee on Human Rights, National Minorities and Interethnic Relations, the Ukrainian Institute of National Remembrance and the Agency for Legislative Initiative held a joint expert roundtable on “Improving the Legislation on Rehabilitation of Victims of Political Repressions. Problems and Prospects”. The event was organized within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly in partnership with the RPR National Remembrance Policy Group and the Center for the Study of the Liberation Movement. Valeriy Paktsan, First Deputy Chairman of the Committee on Human Rights, National Minorities and Interethnic Relations, Chairman of the Subcommittee on Relations with Ukrainians Living Abroad, highlighted the relevance of the topic of restoring the rights of political repressions victims and improving the current regulatory framework. “Today, the law of 1991 is still in force, which requires a detailed revision of such issues as expanding the categories of persons covered by the law and forms of social protection that should be ensured by the state. This should be taken into account when drafting legislation on these and other issues.” Igor Kohut, CoP of the USAID RADA Program, focused on the entire process of advocacy of this legislative initiative by the Agency for Legislative Initiatives under the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly “Issues that are considered at the roundtable today have attracted support of civil society, NGOs, associations, unions, and the Parliament of Ukraine. This topic was a common thread in several forms of MPs’ communication with voters: a community meeting was held in Lutsk to discuss this bill; and later, at the end of last year, a very interesting new institutional event was held in the Parliament – i.e. our European Information and Research Center in cooperation with specialized agencies distributed relevant policy proposals (Policy Paper “Restoring the Rights of Victims of Political Repressions) among MPs. Today’s event is a very important stage in this work when the specialized committee, having taken into account all the developed materials and the positions of all stakeholders, has the opportunity to agree on the principles of the draft law before it is submitted for consideration.” Photo credit: Mykola Myrnyi, Information Center for Human Rights For further information, please call: (044) 531 37 68. - [Експертний круглий стіл “Вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій. Проблеми та перспективи”](https://www.parlament.org.ua/news/ekspertnyj-kruglyj-stil-vdoskonalennya-zakonodavstva-pro-reabilitacziyu-zhertv-politychnyh-represij-problemy-ta-perspektyvy/) - 12 травня в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” відбувся експертний круглий стіл «Вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій. Проблеми та перспективи». Захід є спільною ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Українського інституту національної пам’яті і Лабораторії законодавчих ініціатив, та проводиться у партнерстві з Групою політики національної пам’яті РПР та Центром дослідження визвольного руху. З ліва направо: Володимир В’ятрович, Валерій Пацкан, Ігор Когут Перший заступник голови Комітету з питань прав людини, міжнаціональний відносин та національних меншин, голова підкомітету з питань зв’язків з українцями, які проживають за кордоном Валерій Пацкан загострив увагу на актуальності теми відновлення прав жертв політичних репресій та вдосконалення відповідної нормативної бази. «Зараз досі діє закон з 1991 року, який потребує детального перегляду таких питань як розширення категорій осіб, які підпадають під дію закону, форм соціального захисту, який має бути забезпеченим державою, знов звернути увагу при подальшій розробці законодавства з цих та інших питань». Володимир В’ятрович Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА», розповів про цілий процес процесу адвокатування даної законодавчої ініціативи, здійснюваної Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» «Питання, які розглядаються сьогодні на круглому столі, ставали предметами підтримки, яка надається громадянському суспільству, громадським організаціям, асоціаціям, спілкам і Парламенту України. Ця тема пройшла червоною ниткою кількох форм комунікації народних депутатів України з виборцями: в Луцьку проведено засідання громади з обговорення даного законопроекту; пізніше, наприкінці минулого року, дуже цікава інституційна новела в Парламенті – це наш Європейський інформаційно-дослідницький центр у співпраці з галузевими підготував пропозиції до політики, Policy Paper «Відновлення прав жертв політичних репресій», що розповсюджується серед народних депутатів України. Сьогоднішній захід є дуже важливим етапом цієї роботи, коли профільний комітет, беручи до уваги усі напрацювання, позиції усіх заінтересованих сторін, має можливість узгодити принципові позиції законопроекту перед внесенням його на розгляд». Фото: Микола Мирний, Центр інформації про права людини За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. Policy Paper «Відновлення прав жертв політичних репресій» - [TOWN HALL MEETING “Ways to Organize Comfortable Urban Space in Kyiv”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-ways-to-organize-comfortable-urban-space-in-kyiv/) - On May 25, the NSC Olimpiyskiy hosted the Town Hall Meeting “Ways to Organize Comfortable Urban Space in Kyiv”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives on the initiative of MP Yehor Sobolev, in cooperation with the Interns’ League, in the framework of the Model District Project with the support of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Ihor Kohut, CoP of the USAID RADA Program, expressed his gratitude to all those present for the time they devoted to the town hall meeting and pointed out: “The format of Town Hall Meetings gives politicians an opportunity to get feedback from the community and, having the necessary arguments and legitimacy, to solve community problems at both city and parliamentary levels.” MP Yehor Sobolev supported this idea: “Our meeting is about providing active citizens with an opportunity to consider all points of view and all alternatives in order to overcome the “historical curse” of chaotic construction practices in Kyiv and jointly identify ways how and where we should move on.” More than 150 active participants split into small groups and took part in a three-hour discussion of the crisis of urban planning documentation and alternatives of decentralization of the urban development industry management. Kyiv residents expressed their support for the scenario that involved drafting a Kyiv City Strategy, introduction of changes to the General Plan 2015, and drawing up clear zoning regulations. Besides, most participants voted in favor of the option involving new unified state building standards (DBN) for the whole of Ukraine instead of the local level regulation of construction standards. Voting results Problem No. 1 “Crisis of Urban Planning Documentation” Problem No. 2 “Decentralization of the Urban Development Industry Management” Crisis of urban planning documentation. Description of the problem Problem I. Option 1. Adopt the draft of General Plan-2025 and zoning of the central part of Kyiv Problem I. Option 2: Continue public discussion and professional discussion with a view to finalizing the zoning project and creating conditions for adoption of a General Plan and a zoning plan that would be acceptable for Kyiv residents Problem I. Option 3. Conduct an independent audit of the General Plan-2025 and make a decision following the audit Problem I. Option 4. Create a Kyiv City Strategy, amend the General Plan 2025 and develop clear zoning regulations Problem I. Option 5. Commission a completely new General Plan from a foreign institute Problem II. Option 1. New unified state building standards (DBN) for the entire country Problem II. Option 2. Regulation of building standards at the local level, the state sets only accessibility and security requirements For additional information: (044) 531 37 68. - [TOWN HALL MEETING “Як комфортно організувати міський простір Києва?”](https://www.parlament.org.ua/news/town-hall-meeting-yak-komfortno-organizuvaty-miskyj-prostir-kyyeva/) - 25 травня в НСК “Олімпійський” у м. Києві відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Як комфортно організувати міський простір Києва?». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив за ініціативою народного депутата України Єгора Соболєва спільно з Лігою Інтернів в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Зліва направо: Олександр Заславський, Ігор Когут, Єгор Соболєв, Алла Плешкановська Директор Програми USAID “РАДА” Ігор Когут подякував усім присутнім за час, який вони приділили, прийшовши на міське зібрання, зазначивши: «Формат міського форуму, або Town Hall Meetings, дасть можливість політикам отримати зворотній зв’язок від громади та, маючи необхідні аргументи та легітимність, вирішувати проблемні питання громади як на рівні міста, так і на рівні парламенту». Народний депутат Єгор Соболєв підтримав цю думку: «Наша зустріч присвячена тому, щоб активні городяни розглянули всі точки зору, всі альтернативи, для того щоб зняти «історичне прокляття» хаотичної забудови в Києві та спільно визначили шляхи, як і куди рухатися далі». Впродовж трьох годин заходу більше 150 активних учасників у малих групах обговорювали кризу містобудівельної документації та альтернативи децентралізації управління містобудівною галуззю. Найбільшу довіру киян отримав сценарій за яким передбачається створення Стратегії міста Києва, внесення змін в Генплан-2015 та розробки чітких регламентів для зонінгу. Також, більшістю голосів було обрано варіант, який передбачає єдині нові державні будівельні норми (ДБН) для всієї України, замість передачі регулювання будівельних норм на місцевий рівень. Результати голосування Проблема №1 “Криза містобудівної документації” Проблема №2 “Децентралізація управління містобудівною галуззю “ Криза містобудівної документації. Опис проблеми Проблема І. Варіант 1. Прийняти проект Генплану-2025 та зонінгу центральної частини Києва Проблема І. Варіант 2. Продовжити громадські обговорення та професійну дискусію з метою доопрацювання проекту зонінгу та створення умов для прийняття коректного для киян проекту Генерального плану та зонінгу Проблема І. Варіант 3. Провести незалежний аудит проекту Генплану-2025 і лише потім приймати рішення Проблема І. Варіант 4. Створити Стратегію міста Києва, внести зміни в Генплан 2025 та розробити чіткі регламенти для зонінгу problem1_4 Проблема І. Варіант 5. Замовити розробку цілком нового Генплану закордонному інституту Проблема ІІ. Варіант 1. Єдині нові державні будівельні норми (ДБН) для всієї країни Проблема ІІ. Варант 2. Регулювання будівельних норм на місцевому рівні, держава встановлює лише вимоги з доступності та безпеки Відео-стрім заходу можна переглянути за посиланням: http://youtu.be/aBS9U_L37sg За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. - [New issue of the journal Chasopys Parlament in the Verkhovna Rada!](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-issue-of-the-journal-chasopys-parlament-in-the-verkhovna-rada/) - The Agency for Legislative Initiatives with the support of the USAID RADA Program presented the first issue of Chasopys Parlament for 2016 to MPs, which was offered for everyone in their workplace thanks to the MPs Yaroslav Markevych and Oleksiy Mushak. The materials were prepared by the European Information and Research Center, headed by Roman Kobets. Other MPs supported the flash-mob in the Verkhovna Rada, such as Viktoria Ptashnyk, Vladyslav Holub, Natalia Veselova, Oksana Yurynets, Pavlo Kyshkar, Yuriy Makedon, Andriy Vadaturskyi, Serhiy Leshchenko and Svitlana Zalishchuk. - [Новий номер Часопису “Парламент” у Верховній Раді!](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-nomer-chasopysu-parlament-u-verhovnij-radi/) - Черговий сесійний день у Верховній Раді розпочався Часописом “Парламент”! Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID RADA презентувала народним депутатам перший номер Часопису “Парламент” за 2016 рік, що чекав кожного на робочому місці завдяки народним обранцям Ярославу Маркевичу та Олексію Мушаку. Матеріали підготовлені Європейським інформаційно-дослідницьким центром на чолі з Романом Кобецем. Флешмоб у Верховній Раді підтримали й інші народні депутати: Вікторія Пташник, Владислав Голуб, Наталя Веселова, Оксана Юринець, Павло Кишкар, Юрій Македон, Андрій Вадатурський, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук. - [“Institutionalization of the Coalition and Opposition in the Parliament of Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/institutionalization-of-the-coalition-and-opposition-in-the-parliament-of-ukraine/) - On June 1, 2016, the Agency for Legislative Initiatives held a roundtable on “Institutionalization of the Coalition and Opposition in the Parliament of Ukraine”. The event was organized in cooperation with the Committee on Rules of Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Participants of the roundtable discussed legislative initiatives concerning amendments to the Rules of the Verkhovna Rada (No. 1066, 1066-1, 3061, 3061-1, 4331, 4331-1) in order to set standards for the status of the coalition and opposition in Ukraine. The event was aimed at developing a consolidated position on the legislative regulation of the status and procedure of the coalition and opposition in the Verkhovna Rada of Ukraine. Pavlo Pynzenyk, First Deputy of the Committee on Rules of Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine, emphasized the fundamental importance of settling the status of the parliamentary majority and, accordingly, of the minority in the Verkhovna Rada of Ukraine: “Our Committee has repeatedly drawn the attention of the management of the Verkhovna Rada and the Parliament as a whole to the fact that such issues as the coalition formation, appointment of the Prime Minister and other members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, as well as other important political positions still remain unresolved; another unsettled issue is the status of the parliamentary opposition, which corresponds to paragraphs 44-47 of the Roadmap of the European Parliament’s Mission which stipulates the establishment of a parliamentary dialogue and the delimitation of the legal status of the coalition and opposition in the Verkhovna Rada of Ukraine” Ihor Kohut, CoP of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, assured of a readiness for comprehensive support in order to establish a political dialogue: “It is extremely important for the RADA Program to support the Committee on Rules of Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine in order to strengthen the institutional capacity of the Parliament, facilitate the establishment of a political dialogue, and create platforms for expert discussion”. Yurii Miroshnychenko, co-author of bill No. 1066, briefly outlined the main ideas of the legislative initiative: “I had the privilege of being one of the initiators of the bills on rights of the parliamentary opposition. Both in our faction, and in Parliament as a whole, the issue of regulating the parliamentary opposition has been repeatedly raised and various conceptual approaches to the ways of its legislative regulation have been discussed. Therefore, this bill proposes to legally consolidate the guarantees of rights for the parliamentary opposition by amending the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine. The bill implies regulation of the right of the parliamentary opposition to be represented in the management of the Verkhovna Rada and its bodies, to nominate the First Deputy Chairman of the Verkhovna Rada, chairmen of committees dealing with the issues of budget, support for work of the Verkhovna Rada, freedom of speech, social policy, healthcare, science and education, justice, legislative support for law enforcement, human rights, national minorities, fight against organized crime and corruption. As you can see, the subjects of jurisdiction listed here are clearly in line with the functions of the parliamentary opposition, that is, those of oversight.” Mykhailo Papiyev, Chairman of the Subcommittee on Deputy Ethics, for his part, assured of a readiness for thorough work on the institutionalization of the coalition and opposition in the parliament: “We must at last muster up the courage to declare our exclusive right, as the Committee on Rules, to assume responsibility for a new version of the Rules of Procedure designed to regulate the activities of the coalition and opposition.” Valeriy Pysarenko, co-author of bills No. 1066-1, No. 3061-1, spoke about political will as an indispensable prerequisite for prompt settling of the status of coalition and opposition in the Ukrainian parliament: “The debate on the status of the parliamentary opposition should take place, as this issue cannot be resolved at the level of arrangements and requires an urgent legislative settlement. It is a matter of another discussion whether this will be implemented as a change to the Rules of Procedure or, eventually, an amendment to the Constitution of Ukraine. At this stage, I believe, it is necessary to reach agreement, in principle, concerning the question whether the rights of the parliamentary opposition must be prescribed in the legislation of Ukraine.” Borys Bespalyi, USAID RADA expert, spoke about restraints regarding the list of rights of the parliamentary opposition, for “Opposition factions have the same rights as coalition ones (the right to be represented in parliamentary permanent and interim bodies, mandatory inclusion of bills from the opposition on the agenda, etc.).” From this point of view, it is complicated to set some priorities for the opposition in purely legislative activity: “Regarding the inclusion of bills from the opposition on the agenda, if the opposition proposes a bill that fits into the general vision, it will be included and approved. In terms of effectiveness, in my opinion, it is quite a dubious approach to include bills only in order for the opposition to be able to present its program.” For additional information, please contact us at: (044) 531 37 68. - [Круглий стіл “Інституціоналізація коаліції та опозиції у парламенті України”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-instytuczionalizacziya-koalicziyi-ta-opozycziyi-u-parlamenti-ukrayiny/) - 1 червня 2016 року відбувся круглий стіл “Інституціоналізація коаліції та опозиції у парламенті України”. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. Під час круглого столу було презентовано та розглянуто законодавчі ініціативи щодо внесення змін до Регламенту ВРУ (№ 1066, 1066-1, 3061, 3061-1, 4331, 4331-1), спрямовані на унормування статусу коаліції та опозиції. Захід спрямовано на вироблення консолідованої позиції щодо законодавчого унормування статусу та порядку діяльності коаліції та опозиції у Верховній Раді України. Павло Пинзеник, Перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України наголосив на принциповій важливості вирішення статусу парламентської більшості та, відповідно, меншості у Верховній Раді України: «Наш Комітет неодноразово звертав увагу керівництва Верховної Ради і парламенту в цілому на те, що досі лишаються неврегульованими питання щодо формування коаліції, порядку призначення прем`єр-міністра, інших членів Кабінету Міністрів України та інших важливих політичних посад; невизначеним також лишається статус парламентської опозиції, що відповідає пункту 44-47 Дорожньої карти місії Європейського парламенту, у яких йдеться про налагодження парламентського діалогу і визначення правового статусу діяльності коаліції і опозиції у Верховній Раді України». Ігор Когут Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», запевнив у готовності до різнобічної підтримки налагодити політичний діалог: «Для Програми «РАДА» надзвичайно важливим є надання підтримки Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України з метою посилення інституційної спроможності парламенту, сприяння налагодження політичного діалогу та створення майданчиків для експертного обговорення». Юрій Мірошніченко Юрій Мірошниченко, співавтор законопроекту № 1066, стисло презентував основні ідеї законодавчої ініціативи: «Я мав честь бути одним з ініціаторів законопроектів щодо прав парламентської опозиції. Як у нашій фракції, так і в парламенті в цілому неодноразово піднімалося питання регулювання парламентської опозиції та обговорювалися різні концептуальні підходи шляхів законодавчого його унормування. Відповідно, в рамках даного законопроекту пропонується законодавчо закріпити гарантії прав парламентської опозиції шляхом внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. У законопроекті пропонується врегулювати право парламентської опозиції на представництво у керівництві Верховної Ради та її органах, делегувати висування Першого заступника Голови ВРУ, голів комітетів до предметів відання яких відноситься питання бюджету, організації роботи Верховної Ради, свободи слова, соціальної політики, охорони здоров`я, науки та освіти, судочинства, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби з організованою злочинністю та корупцією, прав людини та національних меншин. Як бачимо, предмети відання тут перераховані чітко відповідають функції парламентської опозиції, тобто здійснення контролю». Михайло Папієв Михайло Папієв, Голова підкомітету з питань депутатської етики, зі свого боку запевнив у готовності до ґрунтовної роботи над інституціалізації коаліції та опозиції в парламенті: «Нам треба нарешті набратися сміливості і заявити про своє виключне право, як Комітету з питань Регламенту, взяти на себе відповідальність нової редакції Регламенту, що покликана унормували діяльність коаліції та опозиції». Валерій Писаренко Валерій Писаренко, співавтор законопроекту № 1066-1, № 3061-1, говорив про принципово необхідність політичної волі до якнайшвидшого прийняття рішення щодо статусу коаліції і опозиції у парламенті України: «Дискусія щодо врегулювання статусу парламентської опозиції повинна мати місце, оскільки це питання не може вирішуватися на рівні кулуарних домовленостей та потребує нагального законодавчого врегулювання. Чи це будуть зміни до Регламенту, або рано чи пізно стане частиною Конституції України – питання іншої розмови. На даному етапі, я вважаю, необхідна принципова згода з тією тезою, що права парламентської опозиції мусять бути прописані у законодавстві України». Борис Беспалий Борис Беcпалий, консультант Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», висловив за обережність щодо переліку прав парламентської опозиції, оскільки «Опозиційні фракції мають такі ж права, що і коаліційні (право на представництво у парламентських постійних і тимчасових органах обов’язкове включення законопроектів від опозиції в порядок денний тощо)». З цієї точки зору виокремлювати якісь пріоритети опозиції у суто законодавчій діяльності складно: «Щодо питання включення законопроектів від опозиції в порядок денний, якщо опозиція пропонує законопроект який показує загальне бачення, то його буде включено і ухвалено. З точки зору ефективності включення законопроекту лише для того, щоб опозиційна сила мала можливість презентувати свою програму, на мій погляд, викликає великі сумніви». Коротке резюме експертів Лабораторії законодавчих ініціатив засідання «Круглого столу» на тему: «Інституціоналізація коаліції та опозиції в парламенті України» КОМЕНТАР експертів Лабораторії законодавчих ініціатив щодо унормування в Регламенті Верховної Ради України питань діяльності коаліції депутатських фракцій та парламентської опозиції Дорожня карта місії Європейського парламенту За додатковою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. - [Town Hall Meeting “Looking for Ways of the Further Use of the Landfill in the Village of Korzhi”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-looking-for-ways-of-the-further-use-of-the-landfill-in-the-village-of-korzhi/) - A town hall meeting on “Looking for Ways of the Further Use of the Landfill in the Village of Korzhi” was held in the town of Baryshivka on June 30th. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the Interns’ League within the Model District project under the aegis of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly on the initiative of MP Pavlo Rizanenko. Pavlo Rizanenko (standing) In his opening speech, MP Pavlo Rizanenko emphasized the urgency and importance of finding a consensus concerning the further use of the landfill. He encouraged representatives of the communities of the villages of Berezan, Baryshivka, and Korzhi, as well as representatives of local self-government bodies, to discuss the issue in detail in order to break the impasse arising out of one of the most urgent problems of the region. Oleksandr Zaslavskyi Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, familiarized the participants with the methodology of the event, giving examples of the application of the Town Hall Meetings format abroad and in Ukraine. The expert of the event, Valeriy Mykhailenko, Associate Professor of the Department of Physical Geography and Geo-Ecology of T. Shevchenko National University, Candidate of Chemical Sciences, spoke about the modern scientific methods of landfill management and shared the relevant experience of the Baltic countries and Scandinavia in order to prepare the participants for discussion of the scenarios. More than 50 participants spent hours discussing different options concerning the future landfill management from setting a sorting line to building a waste recycling plant. Policy option 1 (to retain the status quo) proved unacceptable for both community representatives and local deputies. Therefore, they together decided to skip this alternative. Eventually, most of the participants voted for policy option 3, which implies the construction of a mini-processing plant funded by an investor. Photo credit: Oleksandr Kovalenko At the end of the event, representatives of the investor, who attended the event, made a presentation of concrete projects that can be fulfilled in the landfill of the village of Korzhi. For more information, please contact us: (044) 531 37 68. - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings “Пошуки шляхів подальшого використання сміттєзвалища у с. Коржі”](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-poshuky-shlyahiv-podalshogo-vykorystannya-smittyezvalyshha-u-s-korzhi/) - 30 червня у смт. Баришівка відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему «Пошуки шляхів подальшого використання сміттєзвалища у селі Коржі». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою Інтернів в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» за ініціативою народного депутата України Павла Різаненка. Павло Різаненко (стоїть) Зі вступним словом до учасників звернувся народний депутат Павло Різаненко, наголосивши на актуальності та важливості пошуку згоди щодо подальшого використання сміттєзвалища та закликав представників громад с. Березань, смт. Баришівка, с. Коржі та представників органів місцевого самоврядування до активної дискусії, аби «зрушити із мертвої точку» одну із актуальних проблем району. Олександр Заславський Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський ознайомив учасників із методологією проведення заходу, навівши приклади застосування технології Town Hall Meetings за кордоном та в Україні. Аби підготувати учасників до обговорення сценаріїв, експерт заходу, доцент кафедри фізичної географії та геоекології Національного університету ім. Т. Шевченко, кандидат хімічних наук Валерій Михайленко розповів про сучасні наукові методики менеджменту сміттєзвалищ та поділився відповідним досвідом, який реалізується у Балтійських країнах та у Скандинавії. Більше 50 учасників впродовж кількох годин бурхливо дискутували щодо альтернатив майбутнього впорядкування сміттєзвалища, починаючи зі встановлення сортувальної лінії, аж до побудови сміттєпереробного заводу. Варіант політики №1 – залишити статус кво – виявився неприйнятною альтернативою як для представників громад, так і для депутатів місцевого рівня. Тому колективно було прийнято рішення не голосувати за цю альтернативу. Зрештою, найбільша кількість голосів була віддана на користь варіанту політики №3, який передбачає у майбутньому побудову міні-переробного заводу на кошти інвестора. Фото: Олександр Коваленко Наприкінці заходу громадяни заслухали презентацію від представників інвестора, які були присутні на заході та представили можливості реалізації конкретних проектів на сміттєзвалищі с. Коржі. За детальнішою інформацію просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. Інформація щодо поточного стану сміттєзвалища та сценарії вирішення проблеми, запропоновані до обговорення, доступні за посиланням: Опис проблеми Сценарій 1. Статус кво. Сценарій 2. Повернення землі в комунальну власність. Сценарій 3. Побудова міні-заводу з переробки сміття. Сценарій 4. Впровадження місцевого плану дій. - [4th Political Party Experts Workshop](https://www.parlament.org.ua/en/news/4th-political-party-experts-workshop/) - On July 6 and 7, in Kyiv, the OSCE / ODIHR in partnership with the Agency for Legislative Initiatives, IFES Ukraine, Civil Network OPORA and the National University of Kyiv-Mohyla Academy held a workshop for experts on political parties. The venue of the workshop was, as usual, the NaUKMA Historical and Museum Center. The first expert discussion panel was devoted to the memory of Professor Yuriy Shveda, a political scientist and recognized expert on political parties. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Agency for Legislative Initiatives, announced an essay contest in memory of Professor Shveda, who also was a long-term lecturer at the Ukrainian School of Political Studies (winners of the competition will be honored at the annual “Parliamentary Readings” conference, which will take place in October this year). At the commemorative panel, MP Serhiy Leshchenko pointed out that “Political parties in Ukraine suffer from a low level of trust, which undermines the legitimacy of the functioning of all institutions. Just like last year, today, together with international experts, we have an opportunity to analyze recently implemented laws on parties and the potential for further reform of this sphere.” During two days, more than 80 international and Ukrainian experts took part in interactive discussion panels and debated on the following issues: party funding and party reporting control; election process; inclusiveness of parties; involvement of young people in political life; gender aspects of political parties; new political movements and application of modern technologies; measurement of the impact of new media on politics; and a number of other topics and issues. Dr. Marcin Walecki, Head of the OSCE / ODIHR Democratization Department said, “Political parties have faced significant challenges regarding their ability to represent public interests and citizens in all OSCE countries. Without transparency of party procedures, funding sources for parties, increased level of inclusiveness of under-represented social groups, and the ability of parties to use new media, it is very difficult to talk about political pluralism and sustainable democracy.” The workshop ended with a public discussion on “The Future of the Reform of Regulation of the Activities of Political Parties in Ukraine”, involving: Roman Bezsmertnyi, former Deputy Prime Minister, MP Oleh Lavryk, Oleksii Honcharuk, ex-advisor to the Minister of Ecology, Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, Denys Kovryzhenko, Legal Advisor at the IFES Ukraine, Several Ukrainian TV channels gave live coverage of the discussion. The event was organized by the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) with the partner support of the Agency for Legislative Initiatives, Civil Network OPORA, and IFES Ukraine. Photo-gallery of the event - [IV Семінар для експертів з питань політичних партій](https://www.parlament.org.ua/news/iv-seminar-dlya-ekspertiv-z-pytan-politychnyh-partij/) - 6 та 7 липня у Києві відбувся IV семінар для експертів з питань політичних партій, організований ОБСЄ/БДІПЛ у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив, IFES Україна, громадською мережею ОПОРА та Національним університетом “Києво-Могилянська Академія”. Місцем проведення семінару вже традиційно є Історично-музейний центр НаУКМА. Перша панель експертної дискусії була присвячена пам`яті професора політології та визнаного експерта з питань політичних партій Юрія Шведи. Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко оголосила конкурс есе пам`яті професора Шведи, який також був багаторічним лектором Українська школа політичних студій (преможці конкурсу будуть відзначені на щорічній конференції “Парламентські читання”, що відбудеться у жовтні цього року). Сергій Лещенко На пам`ятній панелі народний депутат Сергій Лещенко наголосив на тому, що « Політичні партії в Україні страждають на низький рівень довіри, що підриває легітимність функціювання всіх інституцій. Як і на минулорічному заході, разом із міжнародними експертами ми маємо можливість проаналізувати нещодавно імплементоване законодавство щодо партій та можливості щодо подальшого реформування цієї сфери». Впродовж двох днів більше ніж 80 міжнародних та українських експертів на інтерактивних дискусійних панелях обговорювали такі питання: фінансування партій та контроль за партійною звітністю, виборчий процес, інклюзивність партій, залучення молоді до політичного життя, гендерні аспекти політичних партій, нові політичні рухи та використання сучасних технологій, вимірюваність впливу нових медіа на політику та низку інших тем і проблематик. Марчін Валевський Доктор Марчін Валевський, голова Департаменту демократизації ОБСЄ/БДІПЛ зазначив: « Політичні партії зіткнулися зі значними викликами щодо їх спроможності представлять суспільні інтереси та громадян у всіх країнах ОБСЄ. Без прозорості партійних процедур, джерел фінансування партій, підвищення рівня інклюзивності недопредставлених суспільних груп та здатності партіями використання нових медіа, дуже важко говорити про політичний плюралізм та стійку демократію». Семінар закінчився публічною дискусією на тему “Майбутнє реформи регулювання діяльності політичних партій в Україні”, за участі: екс-віце-прем’єра Романа Безсмертного, народного депутата Олега Лаврика, екс-радника міністра екології Олексія Гончарука, заступника голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського, юридичного радника IFES Україна Дениса Ковриженка, яку наживо транслювали кілька українських телеканалів. Захід організовано ОБСЄ Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) за партнерської підтримки Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадянська мережа ОПОРА, IFES Україна. Фотогалерея заходу - [Town Hall Meeting “School Education: Budget and Parents’ Funds”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-school-education-budget-and-parents-funds/) - A town hall meeting on “School Education: Budget and Parents’ Funds” was held in Kharkiv on July 20th. The event was organized on the initiative of MP Olena Sotnyk by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the Interns’ League within the Model District project under the aegis of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, familiarized the participants with the methodology of the event and told about the tangible results of the previous Town Hall Meetings within the Model District project. The author of the scenarios, Iryna Kohut, expert at the CEDOS Center, told the audience that the public education subvention is currently one of the “cheapest” public subventions. Recently, there has been a change in attitude towards parents’ contributions throughout Ukraine – from legalization and “unshadowing” of the funds offered by parents to educational institutions monthly to their full ban. The expert stressed the importance of an active public stance as regards settling the issue of parental contributions: “In order to get the maximum effect from state funding, the topic of today’s discussion should be in the focus of the Kharkiv community.” The discussion was held at ten desks and involved more than a hundred representatives of the Kharkiv community: teachers, parents, activists, and representatives of local authorities. The participants considered the pros and cons of each of the 5 alternative solutions to the problem of school budgets and legalization of parental contributions. Eventually, 27 participants (majority of those who took part in the voting) chose the option of imposing a total ban on parental contributions. One of the alternatives was not supported by anyone at all, and only 7 people chose the option “do not change anything”. At the end of the event, all interested persons had an opportunity to express their ideas concerning the format and content of the event, to briefly comment on it, and ask questions. Olena Sotnyk is convinced that a complete ban on parental contributions is too radical a decision. The MP expected some more willingness in terms of personal initiative and responsibility. Therefore, based on the results of the discussion, the best proposals and ideas will be collected to be used for amendments to the law On Education. Materials of the Town Hall Meeting: Description of the problem Option 1. Arrangement and collection of parental contribution should be left to the discretion of school administrations and parents (status quo) Option 2. Creation of a charitable foundation Option 3. School administration opens an account at a state bank (or treasury) and independently manages its own school fund Option 4: Local authorities make it obligatory to transfer all parental contributions to special accounts in the State Treasury Option 5. Completely ban parental contributions at schools For more information, please contact us: 044 531 37 68. - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings “Шкільна освіта: бюджет та батьківські кошти”](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-shkilna-osvita-byudzhet-ta-batkivski-koshty/) - 20 липня в Харкові відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Шкільна освіта: бюджет та батьківські кошти». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів в рамках проекту “Модельний округ” Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа за ініціативою народного депутата України Олени Сотник. Олена Сотник (стоїть) Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський ознайомив учасників з методологією проведення заходу та розповів про конкретні результати попередніх Town Hall Meetings в рамках проекту «Модельний округ». Ірина Когут та Олександр Заславський Автор сценаріїв Ірина Когут, експерт центру CEDOS, розповіла присутнім, що державна освітня субвенція наразі є однією із “найдешевших” державних субвенцій. Останнім часом відбувається зміна поглядів на питання батьківських внесків по всій Україні – від легалізації та «детінізації» коштів, які батьки щомісяця надають освітнім закладам, до повної їх заборони. Експерт наголосила на важливості активної громадської позиції у врегулюванні збору батьківських внесків: “Для того, щоб отримати максимальний ефект від державного фінансування, питання, винесене на сьогоднішнє обговорення, має бути у фокусі харківської громади”. Дискусія яка тривала за десятьма столами зібрала понад 100 представників харківської громади: учителів, батьків, активістів, представників місцевої влади. Учасники зважували плюси та мінуси кожної із 5 альтернатив вирішення проблеми шкільних бюджетів та легалізації батьківських внесків. Зрештою, 27 учасників, більшість із тих хто прийняв участь у голосуванні, обрали варіант, який передбачає повну заборону батьківських внесків. Одна із альтернатив зовсім не знайшла прихильників і лише 7 осіб обрали варіант «нічого не змінювати». Наприкінці заходу всі охочі отримали право висловити свої рефлексії щодо формату та змісту заходу, коротко висловити свої коментарі та поставити питання. Олена Сотник переконана, що повна заборона батьківських внесків є занадто радикальним рішенням. Народна депутатка сподівалася на більше бажання взяти особисту ініціативу та відповідальність. Тому за результатами сьогоднішнього обговорення буде зібрано кращі пропозиції та ідеї, щоб вони могли перетворитися на поправки до законопроекту «Про освіту». Матеріали Town Hall Meeting: Опис проблеми Варіант 1. Залишити організацію та збір батьківських внесків на розсуд адміністрації школи і батьків (status quo) Варіант 2. Створення благодійного фонду Варіант 3. Адміністрація школи відкриває рахунок у державному банку (або казначействі) та самостійно розпоряджається власним фондом школи Варіант 4. Місцева влада зобов’язує зараховувати усі батьківські внески на спеціальні рахунки у Держказначействі Варіант 5. Повністю заборонити батьківські внески у школах За детальнішою інформацією просимо звертатися за телефоном: 044 531 37 68. - [Presentation of Methodological Guidelines for Teachers in Chernihiv](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-methodological-guidelines-for-teachers-in-chernihiv/) - On October 21 at 10:00, Chernihiv hosted a discussion of civic education and the Concept of a New Ukrainian School. More than 30 teachers discussed the competency-based learning and the key competences which a school-leaver ought to have. Natalia Amelchenko, PhD, Professor of Political Science in NaUKMA, presented methodological guidelines for teachers of civic education and the role-playing game Agora which simulates the legislative process in the Verkhovna Rada of Ukraine. The event was devoted to the presentation of methodological guidelines for teachers of senior forms in order to introduce components of civic education in Ukraine, such as in particular “Legislative Power for Youth”, “Youth in State Programs”, “Political System of Ukraine”, and “Election Process”. The guidelines were prepared by the Agency for Legislative Initiatives within USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. The significance of the integration of civic education into the curricula is stipulated in such documents of the Government of Ukraine as the draft Concept of the State Target Social Program ‘Youth of Ukraine’ for 2016-2020 and the draft Concept of Education Development by 2025. - [Презентація методичних рекомендацій для вчителів, м. Чернігів](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-metodychnyh-rekomendaczij-dlya-vchyteliv-m-chernigiv/) - 21 жовтня о 10:00 у м. Чернігів відбулася зустріч присвячена обговоренню громадянської освіти та Концепції нової української школи. Більше 30 вчителів обговорювали компетентністний підхід до освіти, та ключові компетенції, якими має володіти випускник. Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, презентувала методичні рекомендації для вчителів з громадянської освіти та рольовий тренінг “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді. Захід присвячено презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів з метою впровадження компонентів громадянської освіти в Україні, зокрема таких як «Законодавча влада для молоді», «Молодь в державних програмах», «Політична система України» і «Виборчий процес». Методичні рекомендації підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. Пріоритетність інтеграції компоненту громадянської освіти до навчальних програм визначено такими документами Уряду України, як проект концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 рр. та проект Концепції розвитку освіти до 2025 року. - [Consultative Meeting with NGO Representatives in the framework of “II Dialogues on Parliamentary Ethics”](https://www.parlament.org.ua/en/news/consultative-meeting-with-ngo-representatives-in-the-framework-of-ii-dialogues-on-parliamentary-ethics/) - On October 21, at 10:30 am, in the office of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, the Agency for Legislative Initiatives held a consultative meeting within the framework of “II Dialogues on Parliamentary Ethics”, with the support of the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Netherlands Institute for Multiparty Democracy and Embassy of the Netherlands in Ukraine. The meeting was broadcasted online via YouTube. Invited experts, Margit Sutrop, Professor of Practical Philosophy, Marten Yuurik, Center for Ethics, University of Tartu, and Dirk Toornstra, Independent Governance Advisor, held a training game with representatives of NGOs involving the analysis of complex ethical cases, which will be further presented to MPs. Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, said that parliamentary ethics was one of the cornerstones of the program in cooperation with the OSCE ODIHR. Meetings at the level of NGO experts help to “test” the game, based on cases with complex ethical challenges. He said the following: Our goal includes inclusiveness, MPs’ involvement in discussing ethical standards, and engagement of civil society in the dialogue. We will be glad to see the “Code of Conduct” emerge as a result of our activity, but the decision is up to MPs. We urge everyone to contribute to persistent work. Kateryna Ryabiko, project coordinator of the OSCE ODIHR, elaborated on the extension of the pilot project: We are looking for a new format for involving deputies and implementing the reform. We are continuing “dialogues” in the Verkhovna Rada. The first meeting was devoted to finding consensus on the Code of Conduct or amendments to existing regulations. Today, there are debates about principles that may be stipulated in the code of conduct. A similar game (case study) in the Estonian parliament resulted in adoption of a code of conduct. Margit Sutrop, Professor of Practical Philosophy, Head of the Center for Ethics, University of Tartu, noted that a code of conduct was necessary if we should take the European Parliament as an example: There were many ‘heated debates’ in Estonia, and the process of adopting the code was not very easy. Why is it needed to codify things that seem to be understandable to adults anyway? We are ready to share experience and explain why it is so important to enshrine certain rules in a code and present it to people. In Estonia, even the Speaker of the Parliament was not convinced that the written code would help change the situation. MPs need to agree on the Code so that people could understand why must be followed, rather than just to ‘show off’ how ethical they are. - [Консультативна зустріч із представниками НУО в рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”](https://www.parlament.org.ua/news/konsultatyvna-zustrich-iz-predstavnykamy-nuo-v-ramkah-ii-dialogiv-z-pytan-parlamentskoyi-etyky/) - 21 жовтня о 10:30 у представництві Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” Лабораторія законодавчих ініціатив провела консультативну зустріч у рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”, за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Netherlands Institute for Multiparty Democracy та Embassy of the Netherlands in Ukraine. Трансляція зустрічі он-лайн відбувалася у мережу YouTube. Запрошені експерти, Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, та Мартен Юрік з Центру етики, університет Тарту, а також Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, провели з представниками неурядових організацій тренінг-гру з розбору складних етичних кейсів, яку потім буде презентовано народним депутатам. Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, підкреслив, що парламентська етика, це один із наріжних каменів діяльності програми у співпраці із ОБСЄ БДІПЛ. Зустрічі на рівні експертів неурядових організацій дозволяє «протестувати» гру навколо кейсів із складними етичними викликами, яку пізніше буде представлено нардепам. «Наша мета – інклюзивність та залучення народних депутатів для обговорення етичних стандартів та громадянського суспільства для діалогу. Ми будемо раді бачити як результат діяльності «Етичний кодекс», але вирішувати мають народні депутати. Запрошуємо для наполегливої роботи». Катерина Рябіко, координаторка проекту ОБСЄ БДІПЛ, розповіла про продовження пілотного проекту. «Ми шукаємо новий формат для залучення депутатів та проведення реформи. Ми продовжуємо «діалоги» у Верховній Раді. Перша зустріч була присвячена пошуку консенсусу щодо Етичного кодексу, або змін до існуючих нормативних актів. Сьогодні ж – дебати щодо принципів, які можуть бути відображені у етичному кодексів. Подібна гра (розбір кейсів) у парламенті Естонії привела до прийняття етичного кодексу». Маргіт Сутроп, Професор практичної філософії, голова Центру етики, Університет Тарту, відзначила, що етичний кодекс необхідний, якщо взяти приклад Європарламенту «В Естонії було багато «гарячих дебатів», та процес прийняття кодексу був дуже не простий. Навіщо записувати у Кодекс те, що здається і так зрозумілим дорослим людям? Ми готові поділитися досвідом, чому так важливо саме зафіксувати певні норми в кодексі та презентувати його людям. В Естонії навіть спікер парламенту не була переконана, що написаний кодекс допоможе змінити ситуацію». Народним депутатам потрібно домовитися щодо Кодексу так, щоб люди зрозуміли необхідність його виконання, а не просто щоб «показати» свою етичність. Запис он-лайн трансляції заходу Програма заходу - [Засідання робочої групи з розробки рекомендацій щодо проведення публічних консультацій в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/zasidannya-robochoyi-grupy-z-rozrobky-rekomendaczij-shhodo-provedennya-publichnyh-konsultaczij-v-ukrayini/) - 24-25 жовтня відбулося перше засідання робочої групи з розробки рекомендацій щодо проведення публічних консультацій в Україні, організоване в рамках проекту Бюро з демократії та прав людини ОБСЄ. Метою засідання робочої групи є розробка рекомендацій для проекту закону щодо проведення публічних консультацій в частині мети, обсягу, цільової аудиторії, формату, схвалення, виконання та інших аспектів проведення консультацій та залучення громадськості до процесу розробки політик та рішень. Еліс Томас, з Відділу сприяння законодавчій діяльності ОБСЄ БДІПЛ розповіла про досвід імплементації рекомендацій ОБСЄ у Молдові, Вірменії та Киргизстані. «Часто одній і ті ж представники громадянського суспільства залучені до обговорення різних проблем. Нажаль, у багатьох випадках громадяни дізнаються про негативні наслідки того чи іншого нового закону вже після його прийняття». Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський представив дослідження про участь громадських організацій у роботі парламентських комітетів, яке стало основою довідкового документу для обговорень у робочій групі. Пан Заславський наголосив: «Важливо перейти від обговорення проектів готових рішень, юридично оформлених документів до обговорення самих проблем. Громадськість на етапі розгляду текстів стикається з юридичною «казуїстикою». Дуже часто проблематика, яку мав би вирішувати закон полягає зовсім у іншому. Тому потрібно залучати громадськість до публічних обговорень на етапі ідентифікації самих проблем, замість фінального обговорення готових текстів». Серед проблем з існуючим в Україні форматом консультацій із громадськістю О. Заславський на основі результатів дослідження, виділив наступні: Відсутність систематичності; Відсутність професійного та технічного забезпечення органів влади для проведення консультацій із громадськістю, засобів донесення інформації з метою отримання фідбеку; Синхронізація роботи між різними органами влади у цих питаннях; Необхідність здобуття навичок громадянами з користування тими інструментами, що вже існують. Дуже часто громадяни адресують непрофільні звернення до різних органів влади; Відсутність збору результатів адвокації. Громадяни не знають, яким є реальний вплив, якими є результати врахування «голосу народу»; Ілюзія «швидких рішень» у представників громадськості, в середньому необхідно кілька місяців для донесення певної позиції. У підсумку, робоча група вирішила напрацьовувати та обговорювати рекомендації, першу версію яких буде написано експертами Лабораторії законодавчих ініціатив, в режимі он-лайн. - [Meeting of the Working Group on Development of Guideline for Conducting Public Consultations in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/meeting-of-the-working-group-on-development-of-guideline-for-conducting-public-consultations-in-ukraine/) - On October 24-25, the working group on the development of guideline for conducting public consultations in Ukraine held its first meeting as part of the project of the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights. The purpose of the meeting is to develop a guideline on the draft law on public consultation with regard to the objectives, scope, target audience, format, approval, performance and other aspects of consultation and public participation in policies and decisions. Alice Thomas, Chief of ODIHR’s Legislative Support Unit, told about the experience in implementing the guideline of the OSCE in Moldova, Armenia and Kyrgyzstan. “Often the same representatives of civil society are involved in discussing various issues. Unfortunately, in many cases, citizens learn about the negative effects of a new law only after its adoption.” Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives Oleksandr Zaslavskyi presented the study concerning the involvement of NGOs in the work of parliamentary committees, which was used as a reference document for discussions in the working group. Mr. Zaslavskyi pointed out, “It is important to move from discussing ready draft decisions and legally finalized documents to discussing the problems themselves. At the stage of reviewing texts, the public is faced with legal “casuistry”. Very often, the problem that the law is supposed to deal with is quite different. Therefore, it is necessary to involve the public in public discussions at the stage of problem identification rather than to the final discussion of ready texts. Based on the results of the study, O. Zaslavskyi identified the following problems with public consultations in Ukraine: Lack of systematicity; Lack of professional and technical support of the authorities for conducting public consultations, as well as of means for communicating information; Synchronization of work between different authorities; Citizens need to learn existing tools. Very often, citizens address various authorities to issues that are beyond their jurisdiction; Lack of statistics concerning advocacy results. Citizens do not know the real impact of public consultation, and whether there are any results of taking into account the “voice of the people”; The illusion of “fast solutions”. On average, it takes several months to get a message across. As a result, the working group decided to work out and discuss the guideline. The first version of the guideline will be written online by the experts of the Agency for Legislative Initiatives. - [Dialogues on Civic Education and the Concept of the New School in Poltava](https://www.parlament.org.ua/en/news/dialogues-on-civic-education-and-the-concept-of-the-new-school-in-poltava/) - On October 27, 2016, Poltava hosted the Colloquium Presentation of Teaching Materials on Social Studies. The event included the presentation of methodological guidelines for secondary school teachers of senior forms concerning the introduction of civic education in school curricula and testing of the role-playing game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine”, which simulates the legislative process in Ukraine. The opening speech was delivered by Olena Kharchenko, Director of the Department of Education and Science of the Poltava Oblast State Administration. Ms. Kharchenko observed that it was extremely important to update the curriculum that provide students with knowledge about the place of the citizen in society, the role of citizens in state governance, and the fundamental rights and duties of a person and of a citizen. She said the following: We, educators, cannot fail to notice to what extent today’s curricula are out of touch with reality, and teachers’ efforts are inefficient when it comes to the civic consciousness of students. Therefore, we are pleased to support the initiative for introducing a mandatory course or courses of civic education based on new approaches and methods of teaching. Undoubtedly, a role-playing game that will give students an idea of the real work of legislature should contribute to improving the quality of teaching, and will increase students’ interest, their performance, and, consequently, their level of internalization of the information. We will be glad to continue our cooperation with the Agency for Legislative Initiatives in this sphere. Natalia Amelchenko, PhD, professor of political science (NaUKMA), explains the essence of the Agora game that simulates the legislative process in the Verkhovna Rada. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized that the introduction of civic education in schools would neutralize unreasonably high expectations of the Parliament and will raise the political culture in general. He argues that ever since the early 2000s the improvement of the functioning of the Verkhovna Rada – which the Agency for Legislative Initiatives has been working upon – had been problematic in view of the problems that lied outside the Parliament and distorted the legislative adoption process: Manifestations of the so-called “lack of political culture” include imperfect legislative procedures, non-compliance with these procedures as such, and lack of transparency in the work of committees and individual MPs. Nevertheless, it is precisely the domain of distorted public perceptions about the work of Parliament, corrupt practices of interaction between voters and MPs, and, consequently, unreasonable expectations that give rise to the problems of the Ukrainian Parliament, which experts can see with the naked eye. The project is aimed at strengthening the political culture, making basic information and skills of “citizenship” available to the widest possible range of people, consolidating new practices of interaction between citizens and institutions of governance. It is only under such conditions one can expect qualitative changes in the activity of authorities themselves. Changes in the political culture should begin with the secondary school when the basic ideas of future citizens emerge. Guidelines for the Colloquium are prepared by Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. For more information, contact Administrative Manager, Agency for Legislative Initiatives, Iryna Cherpak 044 531 3738, +38 (067) 242 80 91, i.cherpak@laboratory.kiev.ua - [Діалоги про громадянську освіту та Концепцію нової школи в Полтаві](https://www.parlament.org.ua/news/dialogy-pro-gromadyansku-osvitu-ta-konczepcziyu-novoyi-shkoly-v-poltavi/) - 27 жовтня 2016 року у Полтаві відбувся Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з предмету суспільствознавства. Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка імітує законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування вказаних дисциплін у навчальний процес. Зі вступним словом виступила Олена Харченко, директорка Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Пані Харченко відзначила, що оновлення програм, які надають школярам знання про місце громадянина в суспільстві, про роль громадян в управлінні державою, про основні права та обов’язки людини і громадянина, є надзвичайно актуальним. Ми, освітяни, не можемо не помічати, наскільки відірвані сьогоднішні програми від реалій, і наскільки неефективними можуть бути зусилля вчителів при формуванні громадянської свідомості учнів. Тому ми раді підтримати ініціативу запровадження обов’язкового курсу, або курсів, громадянської освіти з новітніми підходами та методами викладання. Безперечно, рольова гра, яка дасть учням уявлення про реальну роботу законодавчого органу, має сприяти підвищенню якості викладання, і підвищить зацікавленість учнів, їх активність, а відтак і рівень засвоєння матеріалу учнями. Будемо раді й надалі співпрацювати з Лабораторією законодавчих ініціатив у цьому напрямку. Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, пояснює присутнім суть гри “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді. Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський підкреслив, що саме запровадження елементів громадянської освіти у школах нівелюватиме завищені очікування від парламенту та дозволить підняти політичну культуру в цілому. На його думку, з початку 2000-х років вдосконалення функціювання Верховної Ради, над чим працює Лабораторія законодавчих ініціатив, було проблематичним з огляну на проблеми, що лежать за межами парламенту і викривлюють процедуру ухвалення ефективного законодавства: Недосконалі законодавчі процедури, недотримання процедур як таких, недостатня прозорість роботи комітетів і окремих депутатів – все це є проявом того, що можна назвати популярною сьогодні формулою: «відсутність політичної культури». Тим не менш, саме в царині викривлених громадських уявлень про роботу парламенту, в усталених корупційних практиках взаємодії між виборцями і народними депутатами, і, як результат, в неадекватних очікуваннях громадян, знаходять свої витоки помітні неозброєним експертним оком проблеми українського парламенту. Реалізований проект спрямований на зміцнення елементів політичної культури, надання базових знань та навичок “громадянськості” найширшому колу осіб, закріплюючи нові практики взаємодії громадян з владними інститутами – лише так можна очікувати на якісні зміни в діяльності самих органів влади. Зміна елементи політичної культури має починатися з середньої школи, коли формуються базові уявлення майбутніх громадян. Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або електронною поштою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Ірина Черпак). Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Colloquium Presentation of Teaching Materials on Social Studies](https://www.parlament.org.ua/en/news/colloquium-presentation-of-teaching-materials-on-social-studies/) - On October 28, 2016, the city of Sumy hosted Colloquium Presentation of Teaching Materials on Social Studies. The event consisted of the presentation of methodological guidelines for secondary school teachers concerning the introduction of civic education in school curricula and testing of the role-playing game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine” which simulates the legislative process in Ukraine. Tetiana Chernukha, ALI Program Coordinator, presents guidelines for teachers of senior forms: Only by changing the perceptions and expectations of young people concerning government institutions can we influence the quality of the government’s operation and ultimately improve political culture. Larysa Pavlovska, Head of the Division of Pre-School and Secondary Education of the Department of Education and Science of the Sumy Oblast Administration, said the following: Today when the country is facing difficult times, the issues of civic activity, protection citizens’ basic rights and duties are especially relevant. The innovative teaching methods offered by civil society, especially the role-playing game “AGORA”, involve the simulation of the democratic decision-making procedure in the Verkhovna Rada of Ukraine. This will allow students to penetrate the legislative process and contribute to improving the quality of perception and mastering theoretical information. The initiative allows for introducing new elements and methods into the educational process, such as training in different structural subdivisions of the government authorities from the level of the city and district deputy corps to the level of the Verkhovna Rada. Natalia Amelchenko, PhD, professor of political science (NaUKMA), discusses with Sumy teachers the issues of facilitating students’ understanding of the legislative process, including through the role-playing game “AGORA”. The discussion of the concept of the New School and testing of the role-playing game “AGORA” aroused lively interest among the teachers of Sumy oblast. The methodological guidelines for the Colloquium were prepared by the Agency for Legislative Initiatives within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. For more information, please call: (044) 531 37 68, mobile tel.: +38 (067) 242 80 91 or email: i.cherpak@laboratory.kiev.ua (contact person: Iryna Cherpak). - [Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з суспільствознавства](https://www.parlament.org.ua/news/kolokvium-dlya-vchyteliv-z-prezentacziyi-metodychnyh-materialiv-z-suspilstvoznavstva/) - 28 жовтня 2016 року у м. Суми відбувся «Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з суспільствознавства». Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка відтворює законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування у навчальний процес. Програмна координаторка ЛЗІ Тетяна Чернуха презентує методичні рекомендації для вчителів старших класів: «Лише змінивши уявлення та очікування молодих громадян від владних інститутів, можна вплинути на якість функціонування влади і, зрештою, підвищити політичну культуру». Лариса Павловська, начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації : “Сьогодні, у такий непростий для країни час, особливо актуальними є питання громадянської активності, захисту громадянами їхніх основних прав та обов’язків. Інноваційні методи у навчанні, запропоновані громадянське суспільством, зокрема рольова гра “АГОРА”, передбачає відтворення демократичної процедури прийняття рішень у Верховній Раді України. Це дозволить учням зануритися в законодавчий процес та сприяти підвищенню якості сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу учнями. Презентована ініціатива дозволяє внести в навчальний процес нові елементи та методи, зокрема, проведення навчання в структурних підрозділах влади від рівня міського, районного депутатського корпусу до рівня кабінетів Верховної Ради”. Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, розмірковує разом із сумськими вчителями, як адаптувати для учнів розуміння законотворчого процесу, зокрема через рольову гру “АГОРА”. Обговорення концепції Нової школи та колоквіум-апробація рольової гри «АГОРА», яка імітує законодавчий процес у Верховній Раді, викликали жвавий інтерес та обговорення серед вчителів Сумської області. Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або електронною поштою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua (контактна особа: Ірина Черпак). Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Training on Social Media Strategies for Political Parties](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-on-social-media-strategies-for-political-parties/) - On November 2-3, the Radisson Blu Hotel in Kyiv hosted a training for representatives of Ukrainian and Georgian political parties, organized by the Netherlands Institute for Multiparty Democracy (NIMD) in partnership with the Agency for Legislative Initiatives. The event was aimed at transferring innovative practices for conducting political campaigns using new media and social networks. Representatives of the parliamentary and extra-parliamentary parties of the two countries received hands-on experience in applying various tools to create a strategy and a content-calendar of an online campaign. Levan Tsutskiridze, Executive Director, NIMD regional office in Eastern Europe, draw attention to the excellent opportunities for the networking of Ukrainian and Georgian MPs: “The Institute’s activities are aimed at increasing the capacity of parties through technical assistance.” Yurriaan Regouin, Program Manager, NIMD Central Office, emphasized the principles of the Institute, i.e. those of multiparty approach, inclusiveness, diversity, taking into account local context and a long-term strategy “We operate on three levels of assistance: the development of inter-party dialogue and assistance to active politicians, as is the case today”. Uliana Poltavets, Program Director of the Ukrainian School of Political Studies, Agency for Legislative Initiatives, congratulated the NIMD on the occasion of the office opening in Ukraine. “Strengthening parties’ capacity will definitely contribute to improving the quality of Ukrainian political life. The lack of trust in Ukrainian political parties can be gradually overcome through inter-party and broad-based public dialogue. The participation of non-parliamentary parties also contributes to the inclusiveness of the process and overcoming of distrust.” During the event, trainers from the Dutch consulting company BKB introduced the participants to the fundamental principles of conducting political campaigns. They spoke about the global trends in new media and presented successful cases of using Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, and YouTube by European and American policy makers. - [Тренінг з медіа-стратегій у соціальних мережах для політичних партій](https://www.parlament.org.ua/news/trening-z-media-strategij-u-soczialnyh-merezhah-dlya-politychnyh-partij/) - 2-3 Листопада у готелі Radisson Blu у Києві відбувся тренінг для представників політичних партій України та Грузії, організований Нідерландським Інститутом Мультипартійної демократії (NIMD) у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив. Захід мав на меті передати інноваційні практики ведення політичних кампаній за допомогою нових медіа та соціальних мереж. Представники парламентських та позапарламентських партій двох країн на практиці ознайомилися з різними інструментами, застосувавши їх для створення стратегії та контент-календаря он-лайн кампанії. Леван Цуцкірідзе, виконавчий директор регіонального офісу NIMD у Східній Європі, відзначив чудові можливості для нетворкінгу українських та грузинських депутатів: «Діяльність Інституту спрямована на підвищення спроможності партій через технічну допомогу». Юріан Регуін, програмний менеджер центрального офісу NIMD, наголосив на принципах роботи Інституту – багатопартійності, інклюзивності, різноманітності, врахуванні місцевого контексту та довготривалій стратегії. «Ми діємо на трьох рівнях сприяння: розвиток міжпартійного діалогу, допомога активним політикам, як це відбувається на сьогоднішньому заході. Уляна Полтавець, програмна директорка Української школи політичних студій, Лабораторія законодавчих ініціатив, привітала NIMD із відкриттям офісу в Україні. «Посилення спроможності партій однозначно сприятиме підвищенню якості українського політичного життя. Брак довіри до політичних партій в Україні можна поступово здолати через міжпартійний та широкий суспільний діалог. Участь непарламентських партій також сприяє інклюзивності процесу та подоланню недовіри». Впродовж заходу тренери нідерландської консалтингової компанії BKB презентували учасникам фундаментальні принципи ведення політичних кампаній, ознайомили зі світовими трендами у нових медіа та розглянули успішні кейси використання європейськими та американськими політиками таких мереж як Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, YouTube. - [До питання статусу депутатів місцевих рад: ЛЗІ та профільний парламентський Комітет провели круглий стіл](https://www.parlament.org.ua/news/do-pytannya-statusu-deputativ-misczevyh-rad/) - 28 квітня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провели в Опішні круглий стіл на тему: «Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”: поточний стан, виклики воєнного часу та перспективи вдосконалення у повоєнний період». - [Соціально-економічна ситуація в деокупованих громадах: головні аспекти нового дослідження ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/news/golovni-aspekty-doslidzhennya-lzi/) - 29 квітня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала головні знахідки нового дослідження «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад та моделювання перспектив їх відновлення: Київська, Миколаївська, Харківська області». - [Presentation of E-Tools in the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-e-tools-in-the-verkhovna-rada/) - On November 4, 2016, in the Verkhovna Rada of Ukraine there was held a presentation of new e-resources that will help make Parliament activities more transparent: the Portal for Public Discussion of Draft Laws and the Electronic Register of Non-Governmental Organizations (E-Register of NGOs). Thanks to these resources, the public will have the opportunity to contribute to the discussion of draft laws before they are submitted for consideration to specialized parliamentary committees. The Portal for Public Discussion of Draft Laws, developed with the support of the USAID RADA Program and at the initiative of the Computerized Systems Department of the Verkhovna Rada of Ukraine, will make it possible to citizens: • to get acquainted with draft laws submitted to the VRU for discussion, • to get acquainted with the work of specialized committees of the Parliament, • to participate in the discussion of draft laws. Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program, said, “The potential of civil society has to be used to improve the quality of drafting bills and work of committees. The portal for public discussion of draft laws will provide an opportunity to improve transparency and confidence in committees.” The Portal for Public Discussion of Draft Laws was designed in response to the recommendations of the European Parliament on internal reforms of the Verkhovna Rada of Ukraine. It is aimed to improve its institutional capacity and step up public involvement in the legislative process. “Our main goal is to ensure real and effective communication. Owing to the Agency for Legislative Initiatives, all participants in today’s meeting have got an excellent presentation of the electronic database,” said Oleksii Sydorenko, Head of the Computerized Systems Department. Petro Bodnar, First Deputy Head of the VRU Secretariat, said, “The portal is an important step towards the reform of the VRU. Much has been done. According to the rating of the Inter-Parliamentary Union, the VRU was rated 24th. I am confident that the pace of the reform of the Verkhovna Rada will remain very high next year.” The other tool, i.e. Electronic Register of Non-Governmental Organizations (E-Register of NGOs), is designed to ensure public consultation during the work on draft resolutions in VRU committees. The E-Register was created by the Agency for Legislative Initiatives within the framework of the USAID RADA Program. Thanks to this resource, committees will have up-to-date information on public associations, their expert input, management and expert composition, etc. The committees will be able to use this e-resource, which currently includes more than 80 organizations, to effectively involve non-governmental organizations in cooperation with one another. An application for cooperation can be submitted here. Svitlana Zalishchuk, MP: “Public activity and donor support really influence the work of the parliament. The global trend when the civil society influences the government work continues after the Maidan. I think that we changed the influence of experts, analysts, and intellectuals after 2014. All revolutionary bills – those on the media, civil service, declarations – were adopted under pressure from the public. Therefore, increasing accessibility for citizens is the first and foremost task.” Ruslan Sydorovych, MP, said the following: “We must make it clear that most of the MP’s work takes place not in the session hall, but it continues in the committees. Of course, this is not a “Green” or “White” Book. However, this will create an opportunity to increase the presence of experts in the committees. Therefore, it is necessary to popularize this resource in expert communities. Besides, it is important to understand which legislative initiatives are truly top priorities. One of the higher goals is to change the algorithm for reviewing and adopting laws to get rid of “legislative spam”. By the end of 2016, the resources already integrated into the Verkhovna Rada portal would work in a test mode to troubleshoot possible problems. - [Презентація е-інструментів у Верховній Раді](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-e-instrumentiv-u-verhovnij-radi/) - 4 листопада 2016 року у Верховній Раді було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою : «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО). Завдяки цим ресурсам громадяни матимуть можливість брати участь в обговорення законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних парламентських комітетів. Зокрема, «Портал громадського обговорення законопроектів», розроблений за підтримки Програми USAID РАДА та за ініціативи Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, дозволить громадянам: заздалегідь ознайомитися з законопроектами, що винесені на обговорення ВРУ, ознайомитися із роботою профільних комітетів Парламенту, взяти участь в обговоренні законопроектів. Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА: “Потенціал громадянського суспільства потрібно використовувати для кращої якості підготовки законопроектів та роботи комітетів. Портал громадського обговорення законопроектів надасть можливість поліпшити прозорість та довіру до комітетів”. Портал громадського обговорення законопроектів розроблено у відповідь на рекомендації Європейського Парламенту щодо внутрішнього реформування Верховної Ради України з метою покращення її інституційної спроможності та ширшого залучення громадськості до законодавчого процесу. “Наша основна мета – забезпечення реальної та ефективної комунікації. Завдяки Лабораторії Законодавчих Ініціатив всі учасники сьогоднішньої зустрічі отримали чудову презентацію електронної бази”. – зазначив Олексій Сидоренко, Керівник Управління комп’ютеризованих систем. Петро Боднар, Перший заступник Керівника Апарату ВР: “Портал – це важливий крок на шляху реформи ВРУ. Зроблено уже багато. За рейтингом Inter Parliamentary Union – ВРУ на 24 місці. Впевнений, що у наступному році темпи реформування ВРУ залишаться дуже високими”. Наступний інструмент – Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО) – розроблений з метою забезпечення консультацій з громадськістю під час роботи над проектами рішень у комітетах ВР України. Е-реєстр створений Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID РАДА. Завдяки даному ресурсу комітети володітимуть актуальною інформацією про дієві громадські об’єднання, їхні експертні доробки, керівний та експертний склад тощо. Комітети матимуть змогу через даний е-ресурс, який наразі налічує більше 80 організацій, ефективно залучати неурядові організації до співпраці. Подати заявку на співпрацю можна тут. Світлана Заліщук, народна депутатка: “Активність громадськості та підтримка донорів реально впливає на роботу парламенту. Глобальний тренд впливу громадянського суспільства на роботу влади триває після Майдану. Я вважаю, що вплив експертів, аналітиків, інтелектуалів ми змінили саме після 2014 року. Всі революційні законопроекти – про медіа, державну службу, декларування – були прийняті під тиском громадськості. Тому збільшити доступність для громадян – це найперше завдання”. Народний депутат Руслан Сидорович: “Ми мусимо дати зрозуміти людям, що більшість роботи народного депутата проходить не в сесійній залі, а триває в комітетах. Звичайно, це не є «Зеленою» чи «Білою» книгою. Проте, це створить можливість збільшити експертну присутність у комітетах, тож слід популяризувати цей ресурс в експертних колах. І, що важливо, розібратися, які саме законодавчі ініціативи є по-справжньому пріоритетними. Одна з вищих цілей – змінити сам алгоритм розгляду та ухвалення законів, позбавитися від “законодавчого спаму”. До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Presentation of E-Tools for the Public in Kharkiv](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-e-tools-for-the-public-in-kharkiv/) - On November 10, 2016, the press center of Khakriv Today hosted a presentation of new electronic resources that help make Parliament more transparent – the Portal for Public Discussion of Draft Laws and the Electronic Register of Non-Governmental Organizations (E-Register of NGOs). Victoriia Baklazhenko, Project Manager of the Department of Parliamentary Reform of the Agency for Legislative Initiatives, and Andriy Pylypenko, PR-manager, told how these resources could involve the public in discussing draft laws before they are submitted to specialized parliamentary committees and help to cooperate effectively with the committees. Olena Sotnyk, MP, pointed out to the importance of such tools not only in Kyiv but also in all regions of Ukraine. Kharkiv became the first city, and subsequently the new e-tools would be made known to the public in other parts of the country. Participants took an active part in the discussion of the new electronic tools. Their proposals will be included in the Terms of Reference for further improvement of the Electronic Register and the Portal. You can register your NGO in the Electronic Register by filling in the form. By the end of 2016, the resources already integrated into the Verkhovna Rada portal would work in a test mode to troubleshoot possible problems. For more information, please call: (044) 531 37 68, (063) 0546520, or e-mail: victoria@laboratory.kiev.ua, contact person: Victoriia Baklazhenko. - [Презентація е-інструментів для громадськості у Харкові](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-e-instrumentiv-dlya-gromadskosti-u-harkovi/) - 10 листопада 2016 року у прес-центрі Khakriv Today у Харкові було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою – «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО). Проектний менеджер департаменту парламентського реформування Лабораторії законодавчих ініціатив Вікторія Баклаженко та PR-менеджер Андрій Пилипенко розповіли, як завдяки цим ресурсам громадяни зможуть брати участь у обговоренні законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних Комітетів Верховної Ради та ефективно співпрацювати з самими Комітетами. Народна депутатка Олена Сотник підкреслила важливість презентації таких інструментів не тільки у Києві, а й в усіх регіонах України. Харків став першим таким містом, згодом про нові е-інструменти дізнається громадськість у інших частинах країни. Учасники активно долучилися до обговорення нових електронних інструментів – їх пропозиції будуть включені у технічне завдання для подальшого удосконалення Електронного реєстру та Порталу. Зареєструвати Вашу громадську організацію у Електронному реєстрі можна заповнивши анкету. До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем. Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68, (063)0546520, або e-mail: victoria@laboratory.kiev.ua, контактна особа: Вікторія Баклаженко. Медіа-галерея заходу - [Training on Interparty Dialogue Skills for Representatives of Non-Governmental Organizations](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-on-interparty-dialogue-skills-for-representatives-of-non-governmental-organizations/) - On November 15, the Agency for Legislative Initiatives jointly with the Netherlands Institute for Multiparty Democracy, the OSCE ODIHR, and the USAID RADA Program held a training on interparty dialogue skills for NGOs in PinchukArtCentre (Kyiv, Velyka Vasylkivska/Baseina str., 1/3-2). Jerome Scheltens, trainer, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy, explained the intricacies of meaning and distinctions between “agreement” and “consensus”: It is necessary to use “active listening” skills to correctly present your own interests and understand the interests of the other party at a deeper level before starting the dialogue. Otherwise, agreements will be reached too soon before turning into consensus. Uliana Poltavets, Program Director of the Agency for Legislative Initiatives and coordinator of the project “Support for the Democratic Political Culture in the Verkhovna Rada via Political Dialogue and Ethical Standards”, said the following: Agreement on any professional and ethical standards that may be embodied in a Code of Parliamentary Conduct should “belong” to MPs themselves and representatives of political parties. If we want to achieve a steady improvement in the quality of the work of the Verkhovna Rada, its entities should be directly involved in the process. The project implies creating a dialogue platform for discussion of ethical dilemmas, which will provide for an inclusive process of the elaboration of a Code of Conduct for the Parliament or another mechanism to regulate parliamentary ethics, the approximation to international standards in accordance with the recommendations of the mission of the European Parliament, and the restoration of confidence in the Verkhovna Rada. During the training, Jerome Scheltens expanded on main principles of interparty dialogue, methods of determining positions, interests, needs, and other important issues. The activity takes place in the framework of the project of the Agency for Legislative Initiatives “Support for Democratic Political Culture in Parliament through Political Dialogue and Ethical Standards” implemented with the support of MATRA Program (Netherlands Embassy) and in partnership with the OSCE ODIHR Project “Strengthening Dialogue Among Civil Society and With Key Government Stakeholders in Ukraine on Human Dimension Issues”, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy and USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly. For more information, please contact Uliana Poltavets – tel.: 044 531 3768, mob.: 063 180 3083 or e-mail: u.poltavets@laboratory.kiev.ua) - [Тренінг з навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій](https://www.parlament.org.ua/news/trening-z-navychok-mizhpartijnogo-dialogu-dlya-predstavnykiv-neuryadovyh-organizaczij/) - 15 листопада у Києві в приміщенні PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2) Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА» провели тренінг навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій. Тренер Жером Схелтенс, Радник з розвитку знань, Нідерландського інституту багатопартійної демократії пояснив тонкощі та відмінності між “домовленостями” та “консенсусом”: Необхідно застосовувати навички “активного слухання”, коректно презентувати власні інтереси та зрозуміти інтереси іншої сторони діалогу на глибшому рівні перш ніж почати діалог. Інакше домовленості, які будуть досягнуті занадто рано, не перетворяться на консенсус. Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, та координаторка проекту «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти» відзначила: Домовленість про будь-які професійні та етичні стандарти, які можуть бути втіленими у Кодексі парламентської етики, повинні бути “власністю” самих народних депутатів та представників політичних партій. Якщо ми хочемо досягнути стабільного підвищення якості роботи Верховної Ради та законодавства, суб’єкти мають відчувати свою безпосередню залученість до процесу. У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради. Під час тренінгу були розглянуті основні принципи ведення міжпартійного діалогу, методи визначення позицій, інтересів, потреб, діапазону можливої згоди та інші питання, важливі для ефективного функціонування діалогового майданчику. Програма заходу Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”. За додатковою інформацією звертайтеся до Уляни Полтавець – тел. 044 531 3768, моб. 063 180 3083 або ел. пошта – u.poltavets@laboratory.kiev.ua). Медіа – галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Training on Interparty Dialogue Skills for MPs of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-on-interparty-dialogue-skills-for-mps-of-ukraine/) - On November 16, the Agency for Legislative Initiatives held a Training on Interparty Dialogue Skills for MPs of Ukraine in cooperation with the USAID RADA Program, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy, and the OSCE ODIHR in the office of the USAID RADA program. During the two-hour presentation and interactive discussion on the interparty dialogue, the participants examined the significant differences between the notions of unanimity, compromise and consensus, as well as things that might go wrong in political negotiations in the case of wrong style and goals. The trainer of the Netherlands Institute for Multiparty Democracy Jerome Scheltens explained the difference between negotiation, mediation, and dialogue and why the latter can ensure sustainable win-win results. Concerning the organization of intraparty and interparty processes, confidentiality is good when transparency is ineffective. The real art is to find areas of possible agreement and reduce the risks of agreement breakdown after the formal “handshake”. The MPs bombarded the trainer with pointed questions, and to answer them, Mr. Scheltens had to use the entire arsenal of international experience. The activity takes place in the framework of the project of the Agency for Legislative Initiatives “Support for Democratic Political Culture in Parliament through Political Dialogue and Ethical Standards” implemented with the support of MATRA Program (Netherlands Embassy) and in partnership with the OSCE ODIHR Project “Strengthening Dialogue Among Civil Society and With Key Government Stakeholders in Ukraine on Human Dimension Issues”, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy and USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly. The project implies creating a dialogue platform for discussion of ethical dilemmas, which will provide for an inclusive process of the elaboration of a Code of Conduct for the Parliament or another mechanism to regulate parliamentary ethics, the approximation to international standards in accordance with the recommendations of the mission of the European Parliament, and the restoration of confidence in the Verkhovna Rada. For more information, please contact Uliana Poltavets – tel.: 044 531 3768, mob.: 063 180 3083 or e-mail: u.poltavets@laboratory.kiev.ua). - [Тренінг з навичок міжпартійного діалогу для Народних депутатів України](https://www.parlament.org.ua/news/trening-z-navychok-mizhpartijnogo-dialogu-dlya-narodnyh-deputativ-ukrayiny/) - 16 листопада в офісі програми USAID «РАДА» відбувся тренінг з навичок міжпартійного діалогу для народних депутатів України, організований Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА». Протягом двогодинної презентації та інтерактивої дискусії про міжпартійний діалог було розглянуто суттєві відмінності між одностайністю, компромісом та консенсусом та що може піти неправильно в політичних переговорах, якщо обрано неправильний стиль та цілі. Тренер Нідерландського інституту багатопартійної демократії Жером Схелтенс пояснив різницю між переговорами, посередництвом та діалогом і чому саме останній може призвести до стійких безпрограшних результатів. Конфіденційність – це добре, коли прозорість може бути неефективною, коли потрібно організувати внутрішньопартійні та міжпартійні процеси. Справжнє мистецтво – знаходити зони можливої згоди і зменшувати ризики зриву реалізації угоди після формального «рукостискання». Присутні Народні депутати засипали тренера гострими питаннями, відповідаючи на які п. Схелтенсу довелося використовувати весь арсенал міжнародного досвіду та практичних кейсів країн з усіх континентів. Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”. У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради. За додатковою інформацією звертайтеся до Уляни Полтавець – тел. 044 531 3768, моб. 063 180 3083 або ел. пошта – u.poltavets@laboratory.kiev.ua). Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [The 6th International Academic Conference “Parliamentary Readings”](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-6th-international-academic-conference-parliamentary-readings/) - On November 18-19, 2016, the Sixth International Conference “Parliamentary Readings” took place at the House of Official Receptions (Kyiv, 22, Hrushevskoho Str.). The Conference was organized by the Agency for Legislative Initiatives in partnership with the Faculty of Legal Sciences, Faculty of Social Sciences and Social Technologies of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy” and the Department of Parliamentarism and Political Management of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Welcome speeches were delivered by Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program, Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives, Denys Azarov, Dean of the Faculty of Law of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy”, Vasyl Kuibida, President of the National Academy of Public Management under the President of Ukraine. Serhiy Holovatyi, founder and President of the Ukrainian Legal Foundation, Minister of Justice of Ukraine (1995-1997, 2005-2006), made a presentation entitled “20 Years of the Constitution: Assessment and Retrospective”. On November 18, thematic sections covered the following issues: • Parliamentary Reforms (Parliament at the Crossroads) • Parliamentary Ethics: The Path toward Legitimation The first section was moderated by Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives, while its keynote speaker was Denys Yakovlev, Professor, Dean of the Faculty of Political Science and Sociology, National University “Odessa Law Academy”. The section devoted to parliamentary ethics was moderated by Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Agency for Legislative Initiatives; keynote speakers were Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program and Yuliia Tyshchenko, Head of Civil Society Development Programs at the Ukrainian Center for Independent Political Research. On November 19, speakers focused on the prospects of development of Ukrainian parliamentarism and parliamentary activity in the context of the enforcement of democratic principles. Sections were moderated by Olena Ivashchenko, Doctor of Law, Institute of International Relations of Taras Shevchenko National Universiy of Kyiv, and Oksana Shcherbaniuk, Chair of Department, Doctor of Law, Associate Professor of Yurii Fedkovych Chernivtsi National University. Vsevolod Rechytskyi, PhD, Associate Professor of the Yaroslav Mudryi National Law Academy of Ukraine, discussed the topic “Can Ukraine Have an Official Constitutional Doctrine?”. Parliamentary Readings 2016 came to a close by announcing the winners of the essay contest dedicated to the memory of Professor of Political Science Yuriy Shveda. The conference is part of the project implemented by the Agency for Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly. The RADA program, implemented by the East Europe Foundation, promotes the formation of a responsible, accountable and democratic representative body. - [Шоста міжнародна наукова конференція “Парламентські Читання”](https://www.parlament.org.ua/news/shosta-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannya/) - 18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. З вітальним словом до учасників звернулися – Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА», Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис АЗАРОВ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво- Могилянська академія», Василь КУЙБІДА, Президент Національної академії державного управління при Президентові України. Сергій ГОЛОВАТИЙ, Президент-засновник Української правничої фундації, Міністр юстиції України (1995-1997, 2005-2006) виступив із доповіддю на тему “20 років Конституції: оцінки та ретроспективи”. 18 листопада тематичні секції охоплювали питання: Реформи парламенту (Парламент на роздоріжжі) Парламентської етика: шлях до легітимації Модератором першої секції виступив,Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а головним доповідачем – Денис ЯКОВЛЕВ, Професор, декан факультету політології та соціології Національного університету “Одеська юридична академія”. Секцію, присвячену парламентській етиці, модерувала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а key-note спікерами були Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА» та Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Програми демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень 19 листопада у фокусі уваги доповідачів були питання перспектив розвитку українського парламентаризму та парламентської діяльності у контексті реалізації принципів демократії. Модераторами секцій виступили Олена ІВАЩЕНКО, кандидат юридичних наук Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Оксана ЩЕРБАНЮК, завідувач кафедри, доктор юридичних наук, доцент Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича. Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, кандидат юридичних наук, доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого розмірковував разом із учасниками конференції над проблемою “Чи може існувати в Україні офіційна Конституційна доктрина?”. Парламентські читання – 2016 закінчилися оголошенням переможців Конкурсу есе імені професора політології Юрія Шведи. Програма конференції Конференція є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу. Медіа-галерея заходу 18.11 Фото: Олександр Коваленко Медіа – галерея 19. 11 - [Roundtable: “Reforming Parliamentary Procedures: Constitutional and Legal Analysis”](https://www.parlament.org.ua/en/news/roundtable-reforming-parliamentary-procedures-constitutional-and-legal-analysis/) - On November 22, 2016, the Verkhovna Rada Committee on Legal Policy and Justice held a roundtable discussion on “Reforming Parliamentary Procedures: Constitutional and Legal Analysis”. The event was held jointly by parliamentary Committees on Legal Policy and Justice and on Rules of the Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine in cooperation with the Agency for Legislative Initiatives and USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. The roundtable was attended by MPs of Ukraine, representatives of state authorities, NGOs and associations, academics, and experts. The roundtable discussion focused on the necessity of reforming the Ukrainian Parliament, present-day challenges, and possible ways of improving the work of the Verkhovna Rada of Ukraine. The event was coordinated by V.P. Yanitskyi, Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine on Legal Policy and Justice. The People’s Deputy drew attention to the fact that the effectiveness of the legislative function of the Verkhovna Rada in Ukraine tended to be evaluated solely by quantitative indicators. “At the moment, the prevailing approach is based on the idea that the more laws are adopted and the sooner amendments are introduced (which is not properly enforced), the more effectively Parliament operates. People are trying to solve the problem of the lack of governmental control over the implementation of laws, as well as a failure to apply sanctions for violations, by reviewing adopted legislative acts, creating new supervisory bodies, and increasing punishment for offenses. However, many of these problems can only be resolved by proper enforcement of existing laws.” Ihor Kohut, Director of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, pointed out to the significance of the event which brought together the two Parliamentary Committees to advance the parliamentary reform. He drew attention to donors’ assistance in strengthening the Committees’ capacity, through the use of electronic tools for public involvement in particular. The following main problems of the legislative process in Ukraine were singled out: • poor predictability, • MPs’ abuse of the right of legislative initiative combined with their insufficiently active role in the legislative process, • increase in the functional load on the Verkhovna Rada’s Secretariat due to the increase in the number of bills being put to the vote, • “necessity” of prompt adoption of bills, which results in their low quality, • adoption of instruction-like laws, • disregard of the provisions of the Constitution when adopting laws, and • continuous violations of the Rules of Procedure (ad hoc solutions, or even neglect thereof). The participants exchanged views on the possibility and feasibility of restricting MPs’ right of legislative initiative, as well as setting a maximum fixed number of legislative initiatives which can be considered by the Parliament of Ukraine during its regular session. Dmytro Lubinets, Secretary of the Committee on Rules of the Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine, said in his speech that the recommendations of the European Parliament Mission served as a basis for improving the institutional capacity of the Verkhovna Rada of Ukraine. He said the following: “At the same time, we have repeatedly drawn attention to the fact that the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine is a constitutional law which serves as the source of the parliamentary law of Ukraine and specifies relevant procedures to regulate the work of the Verkhovna Rada of Ukraine, its bodies and officials, as well as the practices of fulfilling its functions and different parliamentary procedures. Therefore, the Committee on Rules believes that the reform of parliamentary procedures should begin with bringing the provisions of the Rules in compliance with the relevant provisions of the Constitution of Ukraine. At the same time, although it is necessary to introduce certain measures specified in the above recommendations, some of them can be implemented only by amending the Constitution of Ukraine”. According to the information contained in the report and the Roadmap on Internal Reform of Parliament, from October 2014 to October 2015 MPs registered two thousand draft laws, of which 626 were discussed but only 140 passed. The coefficient of efficiency is only 7%. We can compare this to 45 draft laws submitted by the President with the efficiency coefficient to be 84% and 215 legislative initiatives of the Cabinet of Ministers with the coefficient to be 40%. Oleksandr Chernenko, MP, said, “Each of the items discussed has merit, but one needs to proceed from the realities of the VRU of this convocation. Bizarre bills have unfortunately become rather common nowadays. I’m not sure that the tie-in of the number of signatures to the size of the smallest faction (now 19 deputies) will be acceptable for subsequent convocations. Maybe there will be 40-50 deputies in the factions, and it will be extremely difficult to collect signatures. Probably, it is a good idea to take a certain constant value, which will not be discriminatory. In addition, I would not rush to impose the 20 bills limit per session – there will be laws from the President and the Government anyway. This rate is suitable for more stable societies.” During the roundtable, representatives of state authorities, experts, and academics discussed the quality of bills registered by the Verkhovna Rada of Ukraine and expressed their vision of how to improve the legislative process in Ukraine. The roundtable also raised the question of expert opinions on draft laws, as well as the advantages and disadvantages of conducting examination of bills. - [Круглий стіл: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-reformuvannya-parlamentskyh-proczedur-konstytuczijno-pravovyj-analiz/) - 22 листопада 2016 року у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя відбувся круглий стіл на тему: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз». Захід проведено спільно комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та Програмою USAID«РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». У роботі «круглого столу» взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, громадських об’єднань, асоціацій, науковці та експерти. Під час «круглого столу» обговорено необхідність реформування українського парламенту, виклики сьогодення, а також можливі шляхи вдосконалення роботи Верховної Ради України. Координував проведення заходу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя В.П. Яніцький. Народний депутат звернув увагу на те, що в Україні ефективність здійснення законодавчої функції Верховної Ради часто оцінюється виключно за кількісним показником. «Наразі привалює підхід, за яким чим більше прийнято законів, чим швидше внесені зміни до чинного законодавства, яке належним чином на практиці не застосовується, тим “ефективніше” діє парламент. Проблему відсутності контролю урядом за виконанням законів, а також незастосування ним санкцій за порушення намагаються вирішити переглядом прийнятих законодавчих актів, створенням нових контролюючих органів та посилення відповідальності за правопорушення. Хоча значна кількість цих проблем може бути знята виключно шляхом належного правозастосування вже існуючих законів». Ігор Когут, директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» відзначив значущість сьогоднішньої події, коли два Комітети ВРУ об’єдналися навколо парламентської реформи. Він підкреслив сприяння донорів у підсиленні спроможності Комітетів, зокрема у застосуванні електронних інструментів залучення громадськості. Серед основних проблем законодавчого процесу в Україні було виділено: слабка прогнозованість, зловживання народними депутатами правом законодавчої ініціативи у поєднанні з недостатньо активною роллю у законодавчому процесі, збільшення функціонального навантаження на Апарат Верховної Ради через зростання кількості законопроектів, які виносяться на розгляд “необхідність” швидкого прийняття законопроектів, що зумовлює їх низьку якість, прийняття законів, що мають характер інструкцій, нехтування положеннями Конституції при прийнятті законів, постійні відхилення від вимог Регламенту (рішення adhoc, а то й нехтування ним. Учасники заходу обмінялися думками щодо можливості та доцільності обмеження права законодавчої ініціативи народного депутата України, а також встановлення максимальної фіксованої кількості законодавчих ініціатив, які в праві розглядати Верховна Рада України протягом чергової сесії. Секретар Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Дмитро Лубінець у виступі зазначив, що рекомендації Місії Європейського Парламенту визнані як основа для підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. «Водночас ми неодноразово звертали увагу на те, що Регламент Верховної Ради України – це конституційний закон, який є джерелом парламентського права України та регулює на підставі відповідних процедурних норм порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, а також порядок здійснення нею парламентських функцій та окремих парламентських процедур. Тому реформування парламентських процедур на погляд Регламентного комітету перш за все слід почати з того, що привести норми Регламенту до відповідних норм Конституції України. Водночас не дивлячись на необхідність впровадження певних заходів, передбачених зазначеними рекомендаціями, зокрема, деякі з них можливі так само лише через зміну Конституції України» Згідно з інформацією, що міститься у доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи Парламенту, у період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року народними депутатами зареєстровано дві тисячі законопроектів, з них 626 було обговорено, а 140 лише ухвалено. Коефіцієнт результативності на рівні лише 7%. Це можна порівняти з 45 законопроектами, які вніс Президент, з коефіцієнтом результативності 84% та 215 законодавчими ініціативами Кабінету Міністрів з тим же коефіцієнтом результативності 40%. Народний депутат Олександ Черненко, зазначив: “Кожен з обговорюваних пунктів має раціональне зерно, але потрібно виходити з реалій ВРУ цього скликання. Курйозні законопроекти, на жаль, зараз не є винятками. Не впевнений, що прив’язка кількості підписів до розміру найменшої фракції (зараз це 19 нардепів) буде прийнятною для наступних скликань. Можливо, у фракціях буде по 40-50 депутатів, і забрати підписи буде надзвичайно складно. Вірогідно, варто прийняти певну сталу величину, яка водночас не буде дискримінаційною. Також, я би не спішив із нормою 20 законопроектів за сесію – все одно будуть закони від Президента та Уряду. Ця норма підходить для більш сталих суспільств”. У ході роботи «круглого столу» представники органів державної влади, експертного і наукового середовища обговорили якість законопроектів, які реєструються у Верховній Раді України, та висловили своє бачення щодо шляхів удосконалення законодавчого процесу в Україні. Під час «круглого столу» також було піднято питання ролі експертного висновку на законопроект, а також вказано на переваги і недоліки проведення експертизи законопроектів. Аудіозапис круглого столу: - [Town Hall Meeting “Organization of the Urban Space in Mykolayiv”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-organization-of-the-urban-space-in-mykolayiv/) - On November 21, on the premises of the restaurant “Stargorod Nikolaev” in Mykolayiv-city was held a Town Hall Meeting on the topic “Organization of Urban Space in Mykolayiv. How to Make Soborna Street More Comfortable for Residents of the City”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives with the help of Mykolayiv Development Agency and Interns’ League, with the support of Western NIS Enterprise Fund and USAID. Almost 150 residents of the city were looking for answers to the following questions: setting up temporary constructions for trade and entertainment services, setting up various types of advertising inventory (bill-boards, street lights, banners, posters, mobile stands, etc.), changing the original facade appearance in violation of the State Building Regulations. Opening the event, Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives, spoke of experience with Town Hall Meetings, which come from the US, and practical cases of its application in Ukraine. The participants worked in small groups at the desks, accompanied by moderators and note-takers (secretaries), and analyzed opinions via the local network – comments and suggestions were displayed on screens. They discussed scenarios that had been developed with the assistance of Yevhenii Poliakov, expert from the State Architectural Construction Inspection in Mykolayiv oblast, who actively contributed to the work by helping the participants understand all the city-planning intricacies. Yevheniya Dulko, Project Manager at Mykolayiv Development Agency, said the following: “The scenarios are not that fundamental because we, together with experts, tried to draw up something realistic rather than re-invent a wheel; we relied on the experience of other cities and legislation of other countries. It is impossible to demolish, dismantle, and ban everything; it does not work that way. Therefore, the scenarios are realistic and close to the real Mykolayiv, which has its own history and traditions.” Scenarios for discussion Problem No. 1 Excessive number of randomly located temporary constructions for trade and entertainment services on Soborna Street • Option 1 • Option 2 Problem No. 2 Advertising on Soborna Street • Option 1 • Option 2 Problem No. 3 Change of original facades by private owners of apartments and premises • Option 1 • Option 2 Voting results: Photo: Oleksandr Kovalenko - [Зібрання у форматі Town Hall Meetings: “Організація міського простору Миколаєва”](https://www.parlament.org.ua/news/zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-organizacziya-miskogo-prostoru-mykolayeva/) - 21 листопада у приміщенні ресторану “Старгородъ Николаев” у Миколаєві відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему: “Організація міського простору в Миколаєві. Як зробити вулицю Соборну більш комфортною для мешканців міста”. Захід організований Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння “Агенції розвитку Миколаєва”, “Ліги Інтернів”, за підтримки Western NIS Enterprise Fund та USAID. Майже 150 жителів міста намагалися знайти відповіді на такі непрості питання: розміщення тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг, розміщення рекламних площ (білл-борди, сіті-лайти, банери, плакати, мобільні стенди і т.д.) різної форми, зміну власниками квартир та приміщень, підприємцями оригінального вигляду фасадів з порушенням Державних будівельних норм. Заступник Голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, відкриваючи захід, розповів про досвід використання методології Town Hall Meetings, яка походить із США, та про практичні кейси її застосування в Україні. Учасники працювали у малих групах за столами, в супроводжені модераторів та ноуттейкерів (секретарів) та звіряли свої думки за допомогою локальної мережі – коментарі та пропозиції в режимі он-лайн виводилися на екрани. Фото NikLife Обговорювали сценарії, що були розроблені із залученням експерта, представника Державної архітектурно – будівельної інспекції у Миколаївській області Євгенія Полякова, який активно допомагав учасника розібратися з усіма містобудівельними нюансами. Євгенія Дулько, менеджер проектів “Агенції розвитку Миколаєва”, відзначила: “Сценарії не радикальні, тому що ми разом із експертами намагалися в першу чергу виписати щось реалістичне та не вигадувати велосипед, взявши за основу досвід інших міст та законодавства інших країн. Неможливо все знести, демонтувати, заборонити, так не буває. Тому сценарії реалістичні та наближені до дійсно Миколаєва, який має свою історію та традиції”. Сценарії до обговорюваних проблем Проблема №1 Надмірна кількість безсистемно розміщених тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг на вулиці Соборна Варіант вирішення 1 Варіант вирішення 2 Проблема №2 Розміщення реклами на вулиці Соборна Варіант вирішення 1 Варіант вирішення 2 Проблема №3 Зміна приватними власниками квартир та приміщень оригінального вигляду фасадів будинків Варіант вирішення 1 варіант вирішення 2 Результати голосування: Проблема №1 Проблема №2 Проблема №3 Медіа – галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Сталість процесів та продовження парламентської реформи: візит делегації Апарату Верховної Ради до Канади](https://www.parlament.org.ua/news/vizyt-delegacziyi-verhovnoyi-rady-do-kanady/) - На початку квітня делегація Апарату Верховної Ради України здійснила студійний візит до Канади задля вивчення досвіду у сферах, повʼязаних із забезпеченням сталої роботи парламенту. - [Selected Works of the Participants of the Sixth International Conference ‘Parliamentary Readings’](https://www.parlament.org.ua/en/news/selected-works-of-the-participants-of-the-sixth-international-conference-parliamentary-readings/) - On November 18-19, 2016, the Sixth International Conference ‘Parliamentary Readings’ was held at the House of Official Receptions (Kyiv, 22, Hrushevskyi Str.). The conference was organized by the Agency for Legislative Initiatives in partnership with the Faculty of Law and the Faculty of Social Sciences and Social Technologies of the National University of Kyiv-Mohyla Academy as well as the Department of Parliamentarism and Political Management of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine. A collection of selected works of its participants was prepared based on the results of the conference. Read A Collection Selected Works of the Participants of the Sixth International Conference ‘Parliamentary Readings’ The conference is part of the project implemented by the Agency for Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. - [Збірка вибраних робіт учасників Шостої міжнародної конференції «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/news/zbirka-vybranyh-robit-uchasnykiv-shostoyi-mizhnarodnoyi-konferencziyi-parlamentski-chytannya/) - 18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. За результатами конференції підготовлено збірку вибраних робіт учасників. Читати Вибрані роботи учасників Шостої щорічної міжнародної наукової конференції “Парламентські читання” Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське преставництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of E-Tools for the Public in Chernihiv](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-e-tools-for-the-public-in-chernihiv/) - On November 24, 2016, the Chysta Polityka (Pure Politics) Press Center in Chernihiv hosted a presentation of new electronic resources that help make Parliament more transparent – the Portal for Public Discussion of Draft Laws and the Electronic Register of Non-Governmental Organizations (E-Register of NGOs). Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, had a 1.5-hour talk with Chernihiv activists and interested residents of the city discussing how these resources could help involve the public in discussing draft laws before they are submitted to the specialized committees of the Verkhovna Rada and contribute to effective cooperation with the committees themselves. The Portal for Public Discussion of Draft Laws was designed and prepared within the USAID RADA Program in cooperation with the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine in accordance with the recommendation of the European Parliament Mission on internal reform and capacity building of the Verkhovna Rada. The Portal will become a communication link between the staff of committees, MPs, expert groups and the public in order to improve the national legislation. The resource provides the opportunity for a committee to initiate a public discussion of a draft law and for the public to initiate a discussion. In the future, it is planned to expand the possibilities of the portal: for example, to involve only a certain category of people, first of all experts, by setting certain filters. In order to be included in the Electronic Register of NGOs, designed by the Agency for Legislative Initiatives, it is necessary to fill in the form: Form: Cooperation of NGOs with Parliamentary Committees in Drafting of Bills Participants took an active part in the discussion asking critical questions and making suggestions on how to improve these electronic tools. For more information, please call: (044) 531 37 68, (063) 0546520, or e-mail: victoria@laboratory.kiev.ua, contact person: Victoriia Baklazhenko. - [Презентація е-інструментів для громадськості у Чернігові](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-e-instrumentiv-dlya-gromadskosti-u-chernigovi/) - 24 листопада 2016 року у прес-центрі “Чиста політика” у Чернігові було презентовано нові електронні ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою – «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО). Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський півторигодини спілкувався із чернігівськими активістами та небайдужими жителями міста, розповідаючи, як завдяки цим ресурсам громадяни зможуть брати участь у обговоренні законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних Комітетів Верховної Ради та ефективно співпрацювати з самими Комітетами. «Портал громадського обговорення законопроектів» розробила та підготувала до впровадження Програма USAID РАДА спільно з Апаратом Верховної Ради відповідно до рекомендації Місії Європейського парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. Портал стане комунікаційною ланкою між працівниками комітетів, народними депутатами, експертними групами та громадянами задля вдосконалення національного законодавства. Ресурс надає можливість і комітету ініціювати громадське обговорення законопроекту, і громадянам запропонувати обговорення. В подальшому планується розширення можливостей порталу: наприклад, залучення до обговорення лише певного кола осіб, насамперед експертів, виставляти певні фільтри. Для того, щоб потрапити до Електронного реєстру НУО, який розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив, потрібно заповнити анкету: Анкета: співпраця громадських об’єднань з комітетами ВРУ під час підготовки законопроектів Учасники активно брали участь у дискусії, ставлячи гострі питання та вносячи пропозиції з удосконалення цих електронних інструментів. Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68, (063)0546520, або e-mail: victoria@laboratory.kiev.ua, контактна особа: Вікторія Баклаженко. Медіа-галерея Фото: Олександр Коваленко Учасники заходу - [Тренінг для працівників комітетів Верховної Ради України](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-praczivnykiv-komitetiv-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - 24 листопада у Комітетах ВРУ відбувся треніг – ознайомлення з бета-версією «Порталу громадського обговорення законопроектів» та Електронного реєстру громадських організацій для працівників секретаріатів комітетів. «Портал громадського обговорення законопроектів» розробила та підготувала до впровадження Програма USAID РАДА спільно з Апаратом Верховної Ради, відповідно до рекомендації Місії Європейського парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. «Портал громадського обговорення законопроектів» дозволяє користувачу переглянути, які законопроекти на обговоренні, як проходить перебіг обговорення, отримати лінк на картку. Крім того, користувач може обговорити не лише документ в цілому, але і по статтях. Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут наголосив на важливості впровадження цього інформаційного ресурсу: «Я не кажу, що робота комітетів з цими компонентами стане легшою, однак якщо громадяни не можуть брати участь у обговоренні законопроектів, ми не можемо говорити про правову та демократичну державу». Керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України Олексій Сидоренко відмітив: «На «Порталі е-петиції до ВР» є 80000 зареєстрованих користувачів, а більше 50000 верифіковані по смс, тобто підтвердили свою особу і активно взаємодіють з ВР. Це дає підстави стверджувати, що є великий запит від суспільства на участь у законотворчій діяльності». Проектний менеджер Лабораторії законодавчих ініціатив Вікторія Баклаженко презентувала Електронний реєстр громадських організацій – ресурс, в якому зібрана інформація про громадські організації, з якими можуть співпрацювати комітети. В реєстрі, розробленому Лабораторією, зазначена повна інформація про організацію, сфери її діяльності, фінансування, інформацію про співробітників та контактні дані. Якщо організації немає в базі, комітет може відправити запит про співпрацю. База наповнюється через заповнення громадськими організаціями анкети, дані в якій ретельно перевіряються. Комітети можуть запросити організації на захід, слухання, експертні обговорення, в тому числі розробку таких іновативних інструментів як Shadow Reports та Policy Papers. Працівники комітетів долучилися до жвавої дискусії. Вони запропонували долучити до реєстру громадських організацій наукові установи, задля долучення експертів з різних кіл до обговорень. В подальшому планується розширення можливостей порталу: як то залучення до обговорення лише певного кола осіб, насамперед експертів, виставляти певні фільтри. Всіма учасниками заходу була підтримана ідея спростити комунікацію між виборцями і народними депутатами: створити можливість здійснювати її напряму через портал ВР. Завантажити презентацію “Порталу громадського обговорення законопроектів” - [Training for Employees of Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-for-employees-of-committees-of-the-verkhovna-rada-of-ukraine/) - On November 24, Secretariat employees of VRU Committees took part in a training to come to know the beta version of the Portal for Public Discussion of Draft Laws and the Electronic Register of NGOs. The Portal for Public Discussion of Draft Laws was designed within the USAID RADA Program in cooperation with the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine. It was created in accordance with the recommendation of the European Parliament Mission concerning the internal reform and institutional capacity of the Verkhovna Rada. The Portal for Public Discussion of Draft Laws makes it possible for a user to look through the bills being discussed, follow the discussion, and get a link to the card. In addition, the user can discuss not only a document as a whole but also particular articles. Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program, emphasized the importance of launching these information resources: “I’m not saying that the work of committees will become easier with these components, but if the public cannot participate in discussing bills, we cannot talk about a law-governed and democratic state.” Oleksii Sydorenko, Head of Computerized Systems Department of the Verkhovna Rada of Ukraine, said, “There are 80,000 registered users on the Portal of E-Petitions to the Verkhovna Rada, and more than 50,000 underwent the text-message verification. That is, they confirmed their identity and actively interact with the VRU. This implies that there is a great demand for involvement in lawmaking on the part of the public.” Victoriia Baklazhenko, Project Manager of the Agency for Legislative Initiatives, presented the Electronic Register of NGOs containing information on non-governmental organizations that can collaborate with committees. The register, designed by the Agency, provides full information about an organization, its fields of activity, funding, employee information and contact details. If the organization is not in the database, a committee may send a request for cooperation. The database is enlarged by way of filling in the form by NGOs, while the data provided are carefully checked. The committees can invite organizations to events, hearings, expert discussions, including development of innovative tools such as Shadow Reports and Policy Papers. Committee employees were actively involved in the discussion. They proposed to add academic institutions to the register of public organizations in order to bring experts from different backgrounds to discussions. In the future, it is planned to expand possibilities of the portal, e.g. involve certain categories of people in a discussion, first of all experts, and set certain filters. All participants of the event supported the idea of simplifying communication between voters and MPs. - [Gender-Based Training on Women-Owned Business](https://www.parlament.org.ua/en/news/gender-based-training-on-women-owned-business/) - On December 7, 2016, a business on specifics and benefits of doing business by women was held at the office of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly (7a, Shovkovychna Str., Kyiv). The training was organized with the support of the Embassy of the State of Israel and the IFU Equal Opportunities. At the training, the following issues were raised: personality and psychological characteristics of the business initiator; gender traits in doing business and business benefits for women; development and expansion of business; examples of successful business initiatives (Israeli experience of supporting business ladies). The training was conducted by experienced Israeli business coaches, Yan Zusman and Yacov Gorokhovsky. Yan Zusman is a psychologist of the highest category in the field of social, organizational and occupational psychology. He is leading psychologist at the Center for Testing and Employment (Haifa, Israel), specialist in group and individual career counseling and career advancement. As a business trainer, he conducts seminars and lectures in the field of business initiatives and organization development. Yan Zusman collaborates with various public and private organizations as an independent expert and lecturer. Yacov Gorokhovsky has been the owner of Segment Y.G. Business Development Ltd since 1990. The company provides services in the field of financial and business consulting, marketing, and strategy management as well as conducting business seminars and courses in cooperation with the Ministry of Foreign Affairs of Israel, the Ministry of Immigrant Absorption of Israel, the Ministry of Industry and Trade of Israel, private individuals, and organizations. “As testified by the experience of developed countries, women’s access to decision-making process and occupation of key positions in business can improve the economic performance. Unfortunately, we have long-lasting stereotypes not only in men’s heads, but also in women’s. Women work a lot but mostly in the lower and middle-level positions or in the public sector, without actually having access to real decision-making and any influence. Thanks to such projects, I hope we will be able give a boost and inspiration to such women,” said MP Svitlana Voitsekhovska. More about the Embassy of Israel in Ukraine http://embassies.gov.il/kiev/Pages/default.aspx More about MASHAV http://embassies.gov.il/kiev/mashav/Pages/mashav.aspx More about IFU Equal Opportunities http://bit.ly/2fSHiez - [Гендерно-орієнтований тренінг щодо ведення бізнесу жінками](https://www.parlament.org.ua/news/genderno-oriyentovanyj-trening-shhodo-vedennya-biznesu-zhinkamy/) - 7 грудня 2016 року у офісі програми USAID “РАДА”(вул.Шовковична, 7а, Київ) відбувся бізнес-тренінг, що спрямований на навчання особливостям та перевагам ведення бізнесу жінкам. Тренінг організовано за підтримки Посольства Держави Ізраїль та МФО “Рівні можливості”. У рамках тренінгу до розгляду пропонувалися наступні блоки питань: особистісно-психологічні характеристики бізнес-ініціатора; гендерні особливості бізнесу та переваги в бізнесі для жінок; розвиток та розширення бізнесу; приклади успішних бізнес-ініціатив (ізраїльський досвід підтримки бізнес-леді). Проводили тренінг досвідчені ізраїльські бізнес-тренери – Ян Зусман та Яков Гороховський. Ян Зусман – психолог вищої категорії в області соціальної, організаційної психології та психології зайнятості. Провідний психолог Центру тестування і зайнятості (Хайфа, Ізраїль). Спеціаліст групових та індивідуальних консультацій з побудови кар’єри і кар’єрного зростання. Бізнес-тренер, проводить семінари та лекції в області стимулювання бізнес-ініціатив та розвитку організацій. Ян Зусман співпрацює з різними державними і приватними організації як незалежний експерт і лектор. Яков Гороховський з 1990-го року є власником фірми “Segment Y.G. Business Development Ltd”, що надає послуги у сфері фінансового і ділового консультування -маркетинг, управління стратегією; проведення семінарів і курсів з підприємницької діяльності у співпраці з Міністерством закордонних справ Ізраїлю, Міністерством абсорбції Ізраїлю, Міністерством промисловості і торгівлі Їзраїлю, приватними особами та організаціями. “Як показує досвід розвинених країн, доступ жінок до прийняття рішень, зайняття ключових посад у бізнесі дозволяє покращити і економічні результати. На жаль, стереотипи у нас живуть не тільки в чоловічих головах, а й в жіночих. Жінки працюють дуже багато, але переважно на нижчій і середній бізнес ланці, у громадському секторі, фактично не маючи доступу до реального прийняття рішень і впливу. Дякуючи таким проектам, сподіваюся, ми зможемо дати поштовх і натхнення таким жінкам”, – наголосила Народна депутатка Світлана Войцеховська. Детальніше про Посольство Ізраїлю в Україні http://embassies.gov.il/kiev/Pages/default.aspx Детальніше про МАШАВ http://embassies.gov.il/kiev/mashav/Pages/mashav.aspx Детальніше про МФО «Рівні Можливості» http://bit.ly/2fSHiez Якщо у Вас виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся до Ольги Заведії на адресу zavediya@gmail.com (тема “Тренінг”) або за тел. +38 097 853 89 03 (моб.), +38 044 531 37 68 (офіс). Медіа галерея - [New Draft Laws Appeared on the Public Bills Discussion Portal](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-draft-laws-appeared-on-the-public-bills-discussion-portal/) - The first three draft laws appeared for discussion on the Public Bills Discussion Portal, launched in November, 2016, with the support of USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation, at the initiative of Computer Systems Office of the Verkhovna Rada of Ukraine Secretariat, namely Draft Law 2295a On Public Hearings and Draft Laws 5144 and 5144-1 On Lobbyism. We urge all interested parties to contribute to the discussion of the draft laws en bloc or their individual provisions! The Public Bills Discussion Portal allows citizens to get acquainted with the bills that are to be submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine and are under consideration by parliamentary committees, as well as participate in their discussion. The Public Bills Discussion Portal was developed in response to the recommendations of the European Parliament concerning internal reforms of the Verkhovna Rada of Ukraine in order to improve its institutional capacity and encourage wider public involvement in the legislative process. - [Нові законопроекти з’явилися на «Порталі громадського обговорення законопроектів»](https://www.parlament.org.ua/news/novi-zakonoproekty-zyavylysya-na-portali-gromadskogo-obgovorennya-zakonoproektiv/) - На презентованому у листопаді 2016 року «Порталі громадського обговорення законопроектів», розробленому за підтримки Програми USAID РАДА та за ініціативи Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України з’явилися три перші законопроекти для обговорення. Зокрема, йдеться про обговорення Проекту Закону про громадські слухання 2295а і Проектів Закону про лобізм 5144 та 5144-1. Запрошуємо всіх зацікавлених долучатися до коментування законопроектів в цілому чи його окремих статей! “Портал громадського обговорення законопроектів” дозволяє громадянам заздалегідь ознайомитися з законопроектами, що мають бути винесені на обговорення Верховної Ради України, і знаходяться на розгляді профільних комітетів Парламенту, та взяти участь в їх обговоренні. Портал громадського обговорення законопроектів розроблено у відповідь на рекомендації Європейського Парламенту щодо внутрішнього реформування Верховної Ради України з метою покращення її інституційної спроможності та ширшого залучення громадськості до законодавчого процесу. - [Conference “The Rise of “Left” and “Right” Forces: the Collapse of Democracy?”](https://www.parlament.org.ua/en/news/conference-the-rise-of-left-and-right-forces-the-collapse-of-democracy/) - On December 20, 2016, the Opera Hotel (Kyiv, 53, Bohdan Khmelnytsky Str.) hosted the conference “Rise of the ‘Left’ and ‘Right’ Forces: Curtailment of Democracy?”. During the event, directors and graduates of the Schools of Political Studies from Azerbaijan, Belarus, Bulgaria, Armenia, Georgia, Moldova and Ukraine, representatives of civil society and international organizations discussed the results of recent elections in Western Europe and the Eastern Partnership countries. The conference was organized with the support of the Division of Electoral Assistance and Census of the Directorate General II – Democracy of the Council of Europe. It was aimed at improving the quality of democracy via the dialogue between the Eastern Partnership countries and at discussing the processes that contribute to the decline of democracy. The panel discussion of the conference “Rise of the ‘Left’ and ‘Right’ Forces: Curtailment of Democracy?” was dedicated to global trends in consolidated democracies. It invited guests and participants to reflect on the crisis of ideologies and parties, causes of the rise of the “right” and “viability” of right-wing ideologies among Ukrainian voters. The conference was opened by the Honorary Director of the Ukrainian School of Political Studies Ihor Kohut, who urged the participants to reflect on the challenges facing Ukraine, EU and Eastern Partnership countries after the elections in Moldova and Bulgaria and the risks that the upcoming election in France might be fraught with. Yevhen BYSTRYTSKY, PhD, Head of the Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics of the Institute of Philosophy of the NAS of Ukraine, who started the first panel, voiced the opinion that there are representatives of leftist ideas in Ukraine, but at the moment they are not an organized political force. They insist that there is no freedom of speech in Ukraine. In addition, such representatives argue that there is no space in the media where one could express their thoughts. He also noted: “There are certain things that have contributed to the revival of the neoconservative wave. I’m talking about the elections in Hungary and Poland, where nationally-driven right forces have consolidated, and the election of Trump. In fact, the conservative wave has captured voters in America”. He added that one of the factors contributing to this was the conflict of worldview and ideological interests. “In Europe, it is a response to the dangers that have arisen: refugees, Russia’s pressure, and the imposition of sanctions. It is also important to mention the wave of resistance to financial and industrial globalization. For instance, at the beginning of the XXI century the European world is full of local conflicts that are cruel and devoid of respect for human rights. They involve confrontation aimed at destruction of another culture”. Natalia AMELCHENKO, PhD, associate professor, lecturer of the Department of Political Science, National University of Kyiv-Mohyla Academy, started her speech by pointing out to problems with identifying the ideologies of political parties, particularly in Ukraine, because we use old terms and try to impose them onto new phenomena. She argued, “Today, classical ideologies are in crisis. The neoconservative wave has existed before and exits now. Today the challenge is to survive it.” The speaker went on to say that few of voters, in fact, read the statutes of the parties. The statutes are read only by students who are studying these issues. They exist only for the purpose of registration and contain no clear ideology. The program of the political party Batkivshchyna (Fatherland) contains the notion of subsidiarity, but the media and talk shows are not aimed at explaining significant problems to the public, rather they exist to create an image of the politician”. Oleksiy HARAN, Research Director of the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, pointed out that in the world there was a global tendency of populism, including left-wing populism. In Ukraine, the niche of the Left is vacant and there is a need for a normal left-wing Ukrainian party. “We live in the period after the collapse of the USSR and the end of the Cold War. What we now see as the total slippage of democracy has already happened in history. Europe and its capitalism have manifested great adaptability. The PACE, which adopted our position in the European Parliament, gave an example how to establish relations with socialists. Yes, there is a crisis, but we should not underestimate the potential of Europe, which we can also develop here,” Mr. Haran said. Angela SEDELL, Senior Researcher at Oxford University, reminded that on June 24, 2016, Britain announced its withdrawal from the EU based on the results of the referendum. “Britain was divided into 2 camps – those who campaigned for and against Brexit. Proponents of remaining in the EU appealed to expert opinions and economic arguments. Everything suggested inflation, uncertainty in doing business, and a decline in economic growth. Their opponents said that if we left the EU, 350 million euros (EU contributions) would be transferred to the public health care. Surveys say that this message was decisive,” commented Ms. Sedell. She added that populist messages such as the restriction of migration to Britain had proved to be very effective. Consequences include the decline of the national currency and trust in the law, British Constitution and European treaties. According to Ms. Sedell, the referendum put the authority of judges and parliament in question. Another result is the mistrust of voters. Alexandra DANCASIU, political analyst at Go-Governance (Austria), began her speech as follows: “We see many politicians talk about fear, hatred, threats, appealing to emotions rather than objective facts. We heard Trump emotional speeches during his campaign and things he appeals to now during his winner tour. Now he tells his voters things that run contrary to what he promised.” According to Alexandra, today many people can vote, but we do not have real political debates and not all voters can join them, as it used to be before. True debates do not take place because many people do not even vote. Are those who vote well-informed? Is it legitimate for them to elect politicians? Is this still the choice of the majority? Alexandra emphasized that democracy tries to gather all points of view and work out a long-term strategy. Only before elections politicians think what they should do to remain in position. Democracy still guarantees equality, the right for everyone to express their opinion, freedom, human rights. But if we do not make an effort to find ways to reach out to the people who are not involved in the political debate, we will lose them and populists will be able to come to power,” said Ms. Dancasiu. The speaker concluded, “It’s very difficult to understand what people want, but they are not happy. So they are protesting, and populists take advantage of it. Today’s politicians need to think in a contemporary way, using technologies (Facebook, Instagram), generating a political dialogue, and engaging the public in the discussion. Panel II was dedicated to the “rollback” of democracy based on the results of elections in the Eastern Partnership countries and close neighbors of Ukraine. The moderator of the session, Alexander Dabravolski, urged the speakers to share their views on the popularity of “left” ideas as a result of the Soviet legacy or demand for a fair social distribution. Olga MANOLE, coordinator of the Human Rights Program, coordinator of civic and electoral education of Promo-LEX Association (Moldova), as a member of an organization that monitors elections in Moldova, began her speech by saying that the last presidential election in Moldova in November 2016 differed from all previous elections as soon as politicians relied heavily on false and populist arguments broadcasted through the media. Candidates appealed to traditions used propaganda and backing of the church to receive support from voters. In this election they did not rely on administrative resources and bribes as heavily as before. In comparison with the parliamentary election of 2014, the electoral process in Moldova has improved a lot. Ironically, however, the methods which were used to achieve the improvement still involved an influence on voters. In this respect, the intervention of the church was especially aggressive. Olga said, “There is a probability of canceling the results of the presidential election because the gap between the candidates is very small.” Yevhen RADCHENKO, Development Director of the NGO Internews-Ukraine, said that based on statistics there was a major shake-up among those elected to Parliament in Belarus, among old politicians in particular. It indicates a certain trend. He also suggested focusing on the situation in Armenia and the referendum of 2015, when Armenia became a parliamentary republic. “The parliamentary election of 2017 will take place on a proportional basis, and in 2018 the president will be elected in three rounds by the parliamentary assembly,” said Mr. Radchenko. He further argued that the referendum, which was held in Azerbaijan on September 26, made the power of Ilham Aliyev absolute and gave him the right to appoint the first vice president and two vice-presidents, who are essentially his economic advisers. According to Yevhen, these actions undermine the importance of Parliament. Mr. Radchenko concluded his presentation with the thesis that Europe and the Eastern countries were immersing in authoritarianism and the crisis of democracy. Anastasia DARAFIEIEVA, Chairwoman of the Belarusian Green Party, alumnus of the East European School of Political Studies (Belarus) said that the results of this election campaign were new to Belarus. Two opposition candidates entered the parliament. “Europe is interested in maintaining stability in Belarus and taking steps to simulate democracy. This is an alarming signal that attests to the depreciation of European values,” said Ms. Darafyeyeva. Civil society is the only thing that can change the current political situation; the only way out for these representatives is to become actors and go to the level of decision-making. In Ukraine, the left-wing party niche is vacant, but there are people who could unite into such a party. “There is a lack of vision. What parties can do is to give a vision. In the situation with the EU, we are witnessing a crisis of values ​​and vision in part because it has been implemented. Similarly, in the post-Soviet countries, there is a demand for an ideology. This should be a vision of the future based on the processes of the present.” Hennadii MAKSAK, Chairman of the Board, Head of the Foreign Policy Council “Ukrainian Prism”, USPS alumnus, started with the fact that the Eastern Partnership countries had 2 systems: corrupt and authoritarian-oligarchic. “In Belarus, there are appointments rather than elections, there is no decent control over local elections, and OSCE commissions keep telling about that. In Moldova, there was a vote, socialists won, but sometimes they used pro-Russian methods again. In Armenia, before the parliamentary election it was clear which 2 parties would be in power. Under such conditions, the president said he would rather be the head of a party than president”, he added. According to Mr. Maksak, it would be better to without disguise about the lack of democracy or substitution of concepts. In Armenia, there is a platform for public initiatives they want to close. Unfortunately, in Azerbaijan civil society activists are behind bars. Panel III actualized the concept of gender in politics as an indicator of democratization and the role of women in the democratic process. Olha VESNIANKA, human rights activist, journalist, USPS alumnus, said that it was very difficult to talk about gender equality and its legal implementation in European countries. There is a large number of human rights organizations operating in the field of discrimination in Ukraine. Talking about Ukraine, we need to remember the sexist statements of former President Yanukovich and Prime Minister Azarov, whose Cabinet was known as the “Cabinet without women”. Instead of ratifying the Istanbul Convention, the Verkhovna Rada of Ukraine initiated meaningless discussions on the topic of “What is gender?” The Verkhovna Rada of Ukraine believes that it is not important to talk about a camp for those who suffer from violence. Ukraine’s goal was to reach the indicator of 30% of women in politics, but at the moment the percentage of women in the Verkhovna Rada of Ukraine is only 12%. Olha AIVAZOVSKA, Chairwoman of the Board and Coordinator of Electoral and Political Programs at the Civil Network OPORA, representative of Ukraine in the political subgroup of the Trilateral Contact Group on Donbas, USPS alumnus, said that after the decentralization most of the money would stay in regions enabling women to take seats in local councils. Women in Parliament work more, preparing initiatives and providing feedback. Parliament or any council should represent people, but this is impossible without gender and ethnic equality. In any negotiation, 25% must be women protecting the rights of women. Woman can work effectively also in military affairs. Pregnancy or gender are only pretexts for paternalistic attitudes. Talking about quotas, there are many different stances. Germans believe that “the quota principle creates quota women”. However, only the countries that have no problems can afford to say that. There are stupid women and men in Parliament. I do not agree that men are smarter than women. But it is certainly true that women do not have the same access to resources as men. If a party goes to politics to increase resources rather than champion voters’ interests, it is sure to be interested in players who have more resources, and usually these are not women. The question of the openness of political funding directly concerns the quality of staff and the gender issue. If the party receives money from citizens and the country, it will not be interested in whether a candidate has a million or not. Many parties take into account the issue of gender. I’m not a fan of the topic of womankind, but I’m a fan of the issue of quality of people. In fact, this is the same as with people with disabilities – if we do not see them on the streets, it does not mean that they do not exist. Valentina POLIEVIKOVA, Manager of the East European School of Political Studies, founder and Chairwoman of the Belarusian Women’s Party Nadzieja (1994-2002), stated that a lot of stereotypes and patriarchal attitudes still persist in Belarus. Women need help not only in fighting discrimination but also in engaging in the decision-making process. Belarus has only 2 female mayors. Some people do not believe in the effectiveness of gender quotas; unfortunately, we do not have even this in Belarus. However, having studied the experience of the implementation of territorial quotas, we can see that the more women work, the more they vote for women because they understand their problems. Participants of Discussion platform IV debated on the role of media in the shaping and consumption of populist messages in Western Europe, Eastern Partnership countries, and Ukraine. The platform was moderated by Vitaly Portnikov, observer of the Radio Liberty, who stressed that the real danger wasn’t Trump’s words but rather his failure to act on them. Therefore, in the next election greater promises and populism will prevail. This is a question of the direction of movement – to new responsibility or to a triumph of irresponsibility. Serhiy HAIDAI, Strategic Planning Director at the social engineering agency Haidai.Com, believes that we live in a new world and don’t have to struggle with it. The only thing we need to do is to improve the culture of information consumption. Why have we begun to separate form and content? If you are not a populist, you should create a new influential form. I would rather stop pushing the panic button and get down to developing new technologies. Andriy ANDRUSHKIV, Coordinator of the project “Reform of Public Finance Control Use” at the NGO Center UA, USPS alumnus, spoke about the PR strategies of NGOs whose messages always appealed to emotions. He noted that in order to avoid this, we should improve the level of media culture among citizens. Ivan HODARSKI, media and legal issues consultant at MEMO 98 (Slovakia), pointed out that fake news did not emerge yesterday. The main reason for their appearance is a lack of critical thinking, which is the main skill to counteract propaganda. Vitaliy MOROZ, Head of the New Media Department at Internews-Ukraine, stressed that journalism today is not as exclusive as it used to be several years ago. This has both advantages and disadvantages. The former include the fact that journalists can use many new media. Andriy PROKOPENKO, Managing Partner at Prokopenko and Partners, political Management, USPS alumnus, summed up all the speeches and emphasized the importance of promoting a higher level of media culture not only among journalists but also among the public. Conference photo gallery can be accessed on the USPS Facebook page. Photographer – Oleksandr Kovalenko. - [Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?»](https://www.parlament.org.ua/news/konferencziya-pidnesennya-livyh-i-pravyh-syl-zgortannya-demokratiyi/) - 20 грудня 2016 року у Києві, в готелі «Опера», вул. Богдана Хмельницького, 53, відбулася Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?». Під час заходу директори та випускники Шкіл політичних студій з Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили результати нещодавніх виборів у країнах Західної Європи та Східного партнерства. Конференцію організовано за підтримки Відділу допомоги у проведенні виборів і перепису населення Генерального директорату II – Демократія Ради Європи. Захід спрямовано на підвищення якості демократизації через підтримку діалогу між країнами Східного партнерства та обговорення процесів, що сприяють занепаду демократії. І панель Конференції “Піднесення “лівих” та правих” сил: згортання демократії?” присвячена загальносвітовим тенденціям в країнах сталої демократії, запропонувавши гостям та учасникам задуматися над кризою ідеологій та партій, причинами піднесення “правих”, та оцінкою “життєздатності” правих ідеологій серед українського електорату. Відкрив конференцію почесний директор Української Школи Політичних Студій Ігор Когут, закликавши учасників задуматися над викликами, які постали перед Україною, ЄС, країнами Східного партнерства, після виборів у Молдові, Болгарії, та тими ризиками, які несуть майбутні вибори у Франції. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, розпочав першу панель із думки, що в Україні є представники лівих думок, але просто зараз вони не організовані у політичну силу. Вони наполягають на тому, що в Україні нема свободи слова. Крім того, такі представники стверджують, що немає такого простору в ЗМІ, де можна було б висловити свої думки. Також він зазначив: «Є певні речі, які спонукали виникнення неоконсервативної хвилі. Я і про вибори в Угорщині, Польщі, де активізувалися національно орієнтовані праві сили, вибори Трампа. Фактично, консервативна хвиля опанувала виборців у Америці». Він додав, що одним із чинників такої хвилі є конфлікт світоглядно-ідеологічних інтересів. В Європі – це реакція на ті небезпеки, які виникли: біженці, тиск Росії, впровадження санкцій. Сюди також треба додати ще хвилю опору фінансової та індустріальної глобалізації. Наприклад, європейський світ початку ХХІ – це локальні конфлікти по своїй жорстокості без урахування прав людини, це протистояння на знищення іншої культури». Наталя АМЕЛЬЧЕНКО, к.ф.н., доцент, Викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розпочала свій виступ з того, що сьогодні існують проблеми із ідентифікацією ідеологій партій, особливо в Україні, оскільки ми вживаємо старі терміни, але намагаємося в них всунути нові явища. За її словами: «Класичні ідеології зараз в кризі. І коли ми говоримо про неоконсервативну хвилю, то вона була і є нині. Зараз існує виклик як її пережити». Вона продовжила, що якщо задуматися над поведінкою виборців, то насправді мало з них читає статути партій. Їх читають лише студенти, які досліджують ці питання. Статути існують просто для реєстрації, але там немає чіткої ідеології. У програмі ПП «Батьківщина» є поняття субсидіарності, але медіа та ток-шоу зокрема, побудовані не на тому, щоб пояснити суспільству значущу проблему, вони існують для створення образу політика». Олексій ГАРАНЬ, Науковий директор Фонду «Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та звернув увагу на те, що у світі існує тенденція зростання популізму, у тому числі лівого популізму. В Україні ніша лівих вільна і є необхідність, щоб постала нормальна ліва українська партія. «Ми живемо в період після розпаду СРСР, закінчення холодної війни. Те, що нам зараз здається тотальним сповзанням демократії, це вже було в історії. Європа і її капіталізм виявив велику здатність до адаптації. Прикладом того, як налагодити відносини із соціалістами є ПАРЄ, яка прийняла нашу позицію в Європарламенті. Так, існує криза, але ми не повинні недооцінювати потенціал, який є в Європі і який ми можемо розвинути в себе», – зазначив пан Гарань. Анжела СЕДЕЛЛЬ, Старший науковий дослідник Оксфордського університету, нагадала, що 24 червня 2016 року за результатами проведеного референдуму Британія оголосила про свій вихід з ЄС. «Британія була поділена на 2 кампанії – ті, хто агітував «за» та «проти» виходу. Прихильники залишення в ЄС апелювали до думок експертів, економічних аргументів. Всі інституції говорили про інфляцію, невпевненість для бізнесу, зниження зростання економіки. Противники залишення говорили, що якщо ми залишимо ЄС, то 350 млн євро (внески ЄС) будуть передані на публічну охорону здоров’я. Опитування говорять, що це повідомлення було визначальним», – прокоментувала пані Анжела. Вона додала, що популістичні повідомлення такі, як зниження міграції до Британії виявилися дуже ефективними. Наслідки – зниження національної валюти та довіри до права, Британської Конституції та європейських договорів. На думку Анжели, референдум викликав серйозні наслідки, поставив авторитет суддів та парламенту під питанням. Також з’явилася недовіра виборців. Алєксандра ДАНКАСІУ, Політичний аналітик Go-Govenance (Австрія), розпочала свою промову зі слів «Ми бачимо як багато політиків говорять про страх, ненависть, загрозу, як апелюють до емоцій, а не до об’єктивних фактів. Ми бачимо, як Трамп емоційно говорив на передвиборчій кампанії, і якими речами він апелює зараз у своєму виграшному турне. Зараз він говорить виборцям речі, які суперечать тому, що він обіцяв. Чи це демократично, що політики змінюють свої рішення?». На думку Алєксандри, сьогодні багато людей можуть голосувати, але ми не маємо справжніх політичних дебатів та не всі виборці можуть до них долучитися, як це було раніше. Справжні дебати не відбуваються, тому що багато людей навіть не голосують. Чи ті, хто голосують, достатньо обізнані, чи це законно, що вони обирають політиків. Чи це ще й досі вибір більшості? Алєксандра наголосила, що демократія намагається зібрати всі точки зору і напрацювати довготривалу стратегію. Політики ж просто думають перед виборами, що зробити, щоб лишитись. «Демократія все ще залишає рівність, можливість кожного висловитись, свободу, права людини. Але якщо ми не будемо докладати зусилля для винайдення способів достукатися до тих людей, які не долучені до політичних дебатів, ми втратимо цих людей і популісти матимуть змогу прийти до влади», – сказала пані Данкасіу. Алєксандра Данкасіу завершила свій виступ словами: «Дуже складно зрозуміти, що люди хочуть, але вони незадоволені, тому протестують і цим користуються популісти. Політики сьогодення мають думати сучасно, використовуючи технології (фейсбук, інстаграм), створюючи політичний діалог і залучати суспільство до обговорення». ІІ панель була присвячена “відкату” демократії за результатами виборів у країнах Східного партнерства та близьких сусідів України. Модератором сесії виступив Алєксандр Дабравольскі, закликавши спікерів поділитися думками щодо популярності “лівих” ідей, як результату радянської спадщини, або запиту на справедливий соціальний розподіл. Ольга МАНОЛЕ, Координаторка програми з питань прав людини, Координаторка напрямку громадянської та виборчої освіти Promo-LEX Association (Молдова), як член організації, яка займається моніторингом виборів у Молдові, почала свій виступ з того, що останні вибори президента у Молдові у листопаді 2016 року відрізнялися від усіх попередніх використанням неправдивих та популістських аргументів із залученням медіа. Кандидати, які апелювали до традицій, використовували пропаганду та підтримку церкви, щоб отримали підтримку виборців. У порівнянні з попередніми роками, під час цих виборів було менше задіяно адміністративного ресурсу та підкупу виборців. У порівнянні з парламентськими виборами 2014-го року виборчий процес у Молдові набагато вдосконалився. Іронічно, проте методи, якими було досягнення покращення виборів, все одно включали вплив на виборців. Особливо агресивним було втручання церкви. Ольга наголосила: «Є ймовірність скасування результатів президентських виборів, адже розрив між кандидатами дуже малий». Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів, що у Білорусі за статистичними показниками серед тих, хто пройшов до парламенту, відбулися серйозні ротації, особливо старих політиків, що говорить про певну тенденцію. Він також запропонував зупинитися на ситуації у Вірменії та референдумі 2015 року, коли Вірменія стала парламентською республікою. «Парламентські вибори 2017 року відбудуться вже на пропорційній основі, а у 2018 році президент буде обраний в три тури на парламентській асамблеї», – заначив пані Євген. Далі він висловив думку, що референдум 26 вересня в Азербайджані, який абсолютизував владу Ільхама Алієва та дозволив йому без виборів назначати першого віце-президента і двох віце-президентів, які по суті є його радниками із економічних питань. На думку Євгена, ці дії нівелюють значення парламенту. Закінчив свій виступ Євген Радченко тезою, що Європу і Східні країни охоплює авторитаризм та криза демократії. Анастасія ДАРАФЄЄВА, Голова білоруської партії «Зелені», Випускниця Східно-Європейської школи політичних студій (Білорусь), відзначила, що результати цієї виборчої кампанії стали новими для Білорусі. У склад парламенту були включені 2 кандидатки-опозиціонерки. «Європа зацікавлена, щоб у Білорусі зберігалася стабільність і здійснювались кроки до симуляції демократії. Це тривожний сигнал, який показує обезцінення європейський цінностей», – зазначила пані Анастасія. Громадянське суспільство – це єдине, що може внести зміни в нинішню політичну ситуацію; єдиний вихід, щоб ці представники почали бути суб’єктами та виходили на рівень прийняття рішень. Для України місце лівої партії пусте, але є люди, які могли б зорганізуватися у партію. «Існує дефіцит бачення. Що можуть зробити партії, так це дати бачення. Ми в ситуації з ЄС бачимо кризу цінностей і бачення частково тому, що воно було реалізовано. Так само на пострадянському просторі існує запит на ідеологію, це має бути бачення майбутнього, яке базоване на процесах сьогодення». Геннадій МАКСАК, Голова правління, Керівник Програми дослідження політики Східного партнерства Ради зовнішньої політики «Українська призма», випускник УШПС, розпочав з того, що в країнах Східного партнерства існує 2 системи: корупційно-олігархічна та авторитарна. «У Білорусі відбуваються призначення, а не вибори, немає нормального контролю за голосуванням на місцях і про це говорять комісії з ОБСЄ. У Молдові було голосування, соціалісти виграли, але були моменти застосування знову ж таки проросійських методів. У Вірменії ще до парламентських виборів було зрозуміло, які 2 партії будуть при владі. За таких умов президент каже, що не буде президентом, але краще буде головою партії», – додав він. На думку Геннадія, аналізуючи ситуацію, краще було б змінити формулювання на відсутність демократії або підміну понять. У Вірменії існує платформа громадських ініціатив, яку хочуть закрити. На жаль, в Азербайджані члени громадянського суспільства сидять за гратами. ІІІ панель актуалізувала поняття гендеру в політиці, як індикатору демократизації та ролі жінок в демократичних процесах. Ольга ВЕСНЯНКА, Правозахисниця, журналістка, випускниця УШПС, зазначила, що дуже важко говорити про гендерну рівність та її законодавчу імплементацію в європейських країнах. В Україні існує велика кількість правозахисних організацій, які працюють в полі дискримінації. Якщо ми говоримо про Україну, нам потрібно пам’ятати про сексистські висловлювання колишнім Президентом Януковичем та Прем’єр-міністром Азаровим, чий Кабінет Міністрів був відомий як «Кабінет без жінок». Замість ратифікації Стамбульської конвенції, Верховна Рада України почала беззмістовні дискусії на тему «Що таке гендер». Верховна Рада України вважає, що неважливо говорити про табір для тих, хто страждає від насилля. Метою України було досягнути 30% жінок в політиці, але на даний момент відсоток жінок у Верховній Раді України становить лише 12 %. Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, Координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС зазначила, що після децентралізації велика частина грошей залишається у регіонах, що дає можливість жінкам займати місця у місцевих радах. Жінки в парламенті працюють більше, підготовлюють ініціативи та забезпечують відгуком. Парламент або будь-яка рада мають бути репрезентативним, але це неможливо без гендерної та етнічної рівності. У будь-яких переговорах 25% повинні бути жінки, які захищатимуть права жінок. Якщо брати до уваги військову справу, то й тут жінка може працювати ефективно також. Вагітність або гендер є лише причинами для патерналістського ставлення. Якщо ми говоримо про квоти, то тут є багато різних позицій. Німці кажуть, що «квотний принцип створює квотних жінок». Це можуть казати лише ті країни, які не мають проблем. В парламенті є тупі жінки та чоловіки. Я не погоджуюсь, що чоловіки розумніші за жінок. Але це правда, що жінки не мають однаковий доступ до ресурсів, як чоловіки. Якщо партія йде в політику, що збільшити ресурси, а не забезпечити зацікавлення виборців, то вони зацікавлені в тих гравцях, які мають більше ресурсів, а зазвичай це не жінки. Питання відкритості політичного фінансування напряму стосується якості кадрів та гендерного питання. А якщо партія отримує гроші від громадян та країни, то вона не буде зацікавлена в тому, чи має кандидат мільйон чи ні. Багато партій беруть до увагу питання гендеру. Я не фанатка теми жіноцтва, але я фанатка питання якості людей. По суті, це така ж ситуація, як з людьми з обмеженими можливостями – якщо ми не бачимо їх на вулицях, то це не означає, що вони не існують. Валєнтіна ПОЛЄВІКОВА, Менеджер Східно-Європейської школи політичних студій, засновник і голова білоруської жіночої партії «Надзєя» (1994-2002) зазначила, що в Білорусі досі існує багато стереотипів та патріархальних поглядів. Жінкам потрібно допомогти не лише в боротьбі проти дискримінації, але і в тому, щоб вони стали частиною процесу прийняття рішень. У Білорус є лише 2 мери-жінки. Існує погляд, що квоти не є ефективними, на жаль, ми не маємо навіть цієї практики в Білорусі. Але дослідивши досвід територіальних квот – чим більше працюють жінки, тим більше вони голосують за жінок, оскільки вони розуміють їх проблеми. IV дискусійна платформа дала змогу учасникам подискутувати на тему ролі медіа у формуванні та споживанні популістичних меседжів в країнах Західної Європи, Східного партнерства та Україні. Модератор платформи, Віталій ПОРТНІКОВ, Оглядач радіо «Свобода», наголосив на тому, що небезпека не в словах Трампа, а в недотриманні їх. Тому під час наступних виборів більші обіцянки та популізм матимуть перевагу. Це питання напрямку руху – до нової відповідальності чи до тріумфу безвідповідальності. Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком, сказав, що ми живемо у новому світі і не повинні боротися з цим. Єдина річ, яку ми повинні роботи – це покращувати культуру споживання інформації. Чому ми почали розділяти форму та зміст? Якщо ти не популіст, то створи таку форму, щоб вона впливала. Я б краще зупинив паніку та почав розвивати нові технології. Андрій АНДРУШКІВ, Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» ГО «Центр UA», випускник УШПС наголосив на PR стратегії громадських організацій, чиї повідомлення завжди апелюють до емоцій. Він зазначив, що для того, що уникнути цього, нам варто покращувати рівень медійної культури серед громадян. Іван ГОДАРСЬКІ, Консультант з медіа та правових питань, MEMO 98 (Словаччина) сказав, що фейкові новини не почали з’являтися лише вчора. Основною причиною їх появи є брак критичного мислення, яке є основною навичкою для опору впливу пропаганди. Віталій МОРОЗ, Голова відділу нових медіа, Інтерньюз-Україна наголосив на тому, що професія журналіста нині не є ексклюзивною, як це було декілька років тому. Цей факт має і переваги та недоліки. Серед перших слід виділити те, що журналісти можуть використовувати багато нових медіа. Андрій ПРОКОПЕНКО, Керуючий партнер, Прокопенко і партнери. Політичний менеджмент, випускник УШПС підсумував усі промови та наголосив на важливості сприяння вищому рівню медіа культури не лише серед журналістів, але і серед громадян. Фото галерею Конференції можна переглянути на сторінці УШПС у мережі Facebook. Фотограф – Олександр Коваленко. - [Press Conference “Presentation of materials developed for the Parliamentary Code of Conduct”](https://www.parlament.org.ua/en/news/press-conference-presentation-of-materials-developed-for-the-parliamentary-code-of-conduct/) - #EthicalRada On February 3, the press conference “Presentation of Materials Developed for the Parliamentary Code of Conduct” was held and was attended by Svitlana Matviienko, Chairwoman of Board of the Agency for Legislative Initiatives, Igor Kogut, Director of USAID “RADA” Program, Kateryna Ryabiko, Project Coordinator of OSCE / ODIHR Project “Strengthening Dialogue among Civil Society and with Key Governmental Stakeholders in Ukraine in Human Dimension”, Ostap Yednak, Member of the Parliament of Ukraine, and Serhiy Leshchenko, Member of the Parliament of Ukraine. At the press conference, the first developments were presented based on operation of the dialog platform, which was established to discuss ethical dilemmas and ensure an inclusive process of developing the Parliamentary Code of Conduct, the “owners” of which are Members of the Parliament themselves. During the press conference, the MPs also presented a declaration of intent on development of the Parliamentary Code of Conduct. Svitlana Matviienko noticed: Trust in political institutions is a key element of their legitimacy. This is especially true about the Parliament as a representative body. The confidence in the Verkhovna Rada of Ukraine in recent years is unprecedentedly low. To a large extent this is due to public perceptions of questionable ethical principles of the people’s representatives . Igor Kogut emphasized that the process of dialogs on the parliamentary ethics should focus on consideration of ethical dilemmas, which will result in common, clear, and acceptable to all parliamentary standards of professional ethics. MPs themselves should agree on parliamentary ethics principles, within which they will be able to fulfill their mandate and be accountable to voters. Kateryna Riabiko said: Many people when referring to parliamentary ethics limit that to regulation of behavior in the session hall. This issue is certainly important for the image of the Parliament as a whole, but the definition and regulation of parliamentary ethics include a much wider range of issues, including conflict of interest and hidden lobbing, as well as transparency of parliamentary privileges and benefits, asset declaration, etc. MP Ostap Yednak, who participated in all workshops in the framework of the project, noted that the key to this process is the dialog: Parliamentary ethics is the MP’s political responsibility. We have to learn the culture of the political dialog in order to have trust and support from citizens. The level of culture and ethics in the Parliament are determined by the level of the institution’s respect for each other. I think that a law will not solve the problem, and therefore it should be an in-house parliamentary manifesto. When presenting the declaration of intent on development of the Parliamentary Code of Conduct, MP Serhiy Leshchenko said: In our work as MPs we guarantee compliance with the principles of transparency, accountability, avoiding conflicts of interest, tolerance, and respect for human rights. Serhiy also urged MPs to join the initiative and sign the declaration of intent to participate in the process of adopting the Parliamentary Code of Conduct. The activity takes place in the framework of the Agency for Legislative Initiative Project “Promoting Democratic Political Culture in Verkhovna Rada through Political Dialog and Ethical Standards”, which is being implemented with support from the MATRA Program (Embassy of the Kingdom of the Netherlands) and in partnership with the ODIHR OSCE Project “Strengthening Dialogue among Civil Society and with Key Governmental Stakeholders in Ukraine in Human Dimension”, the Dutch Institute for Multiparty Democracy, and with the assistance of the USAID Program “RADA: Accountability, Responsibility, Democratic Parliamentary Representation”. For more information, contact Project Coordinator, Agency for Legislative Initiatives, Uliana Poltavets 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua - [Прес-конференція «Презентація напрацювань по Кодексу парламентської етики» в УКМЦ](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-prezentacziya-napraczyuvan-po-kodeksu-parlamentskoyi-etyky-v-ukmcz/) - #ЕтичнаРада 03 лютого 2017 року відбулася прес-конференція «Презентація напрацювань по Кодексу парламентської етики», в якій взяли участь Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Ігор Когут, Директор програми USAID «РАДА», Катерина Рябіко, Координаторка проекту “Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними органами та установами в Україні у сфері людського виміру”, ОБСЄ/БДІПЛ, Остап Єднак, Народний депутат України, та Сергій Лещенко, Народний депутат України. На прес-конференції були представлені перші напрацювання на основі роботи діалогового майданчику, що був створений для обговорення етичних дилем і забезпечення інклюзивного процесу напрацювання Кодексу парламентської етики, “власниками” якого є самі парламентарі. Під час прес-конференції народні депутати також представили декларацію про наміри щодо напрацювання Кодексу парламентської етики. Світлана Матвієнко зауважила: Довіра до політичних інститутів є ключовим елементом їхньої легітимності. Це особливо стосується парламенту як представницького органу. Рівень довіри до Верховної Ради України в останні роки є рекордно низьким. Великою мірою це пов’язано із суспільним уявленням про сумнівні етичні принципи народних обранців. Ігор Когут підкреслив, що процес діалогів щодо парламентської етики має полягати у розгляді етичних дилем, що призведе до спільних, однозначних і прийнятних для усіх стандартів професійної парламентської етики. Народні депутати самі мають дійти згоди щодо приципів парламентської етики, в рамках яких вони зможуть виконувати свій мандат та бути відповідальними перед виборцями. Катерина Рябіко зазначила: Багато хто, посилаючись на парламентську етику обмежується питаннями регулювання поведінки в залі засідань. Це питання безперечно є важливим для іміджу парламенту загалом, але визначення та регулювання парламентської етики включає набагато ширше коло питань, серед яких і конфлікт інтересів, і прихований лоббізм, і прозорість депутатських пільг та виплат, декларування статків тощо. Народний депутат Остап Єднак, котрий брав участь в усіх робочих зустрічах в рамках проекту, зауважив, що головним в цьому процесі є діалог: Парламентська етика – це політична відповідальність депутата. Ми маємо навчитись культурі політичного діалогу, щоб мати довіру та підтримку громадян. Рівень культури та етики в парламенті визначається рівнем поваги до інституції та один до одного. Я думаю, що закон цю проблему не вирішить, а отже, це повинен бути внутрішньопарламентський маніфест. Презентуючи декларацію про наміри щодо напрацювання Кодексу парламентської етики, народний депутат Сергій Лещенко зазначив: У своїй діяльності як народні депутати ми гарантуємо дотримання принципів прозорості, підзвітності, уникнення конфлікту інтересів, толерантності та поваги до прав людини. Сергій також закликав депутатів приєднатись до ініціативи та підписати декларацію про наміри участі в процесі затвердження Кодексу парламентської етики. Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». За додатковою інформацією звертайтеся до Координатора проекту Лабораторії законодавчих ініціатив Уляни Полтавець 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua - [Декларація про наміри щодо Кодексу парламентської етики](https://www.parlament.org.ua/news/deklaracziya-pro-namiry-shhodo-kodeksu-parlamentskoyi-etyky/) - ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО НАМІРИ Довіра до політичних інститутів є ключовим елементом їхньої легітимності. Це особливо стосується парламенту як представницького органу. Рівень довіри до Верховної Ради України в останні роки є рекордно низьким. Великою мірою це пов’язано із суспільним уявленням про сумнівні етичні принципи народних обранців. Свідченнями цього є гучні корупційні справи та численні порушення багатьма депутатами не тільки Регламенту ВРУ, а й елементарного порядку в сесійній залі. Можна констатувати, що намагання стати на шлях досягнення прозорості, підзвітності та професійних норм законодавчих процедур всередині парламенту наштовхується на спротив політиків, для яких конфлікт інтересів, неприйнятна поведінка в залі, гендерна дискримінація, прояви сексизму, неправдиві звинувачення, відсутність діалогу тощо є нормою. У той же час, у країнах сталої демократії високі професійні та етичні стандарти парламентарів у здійсненні їхніх мандатів є передумовою для формування довіри та підтримки громадян. Отже, існує наростаюча потреба у напрацюванні та фіксації положень, що стосуються професійної етики в парламенті і належного здійснення депутатських повноважень. Таким чином, ми, що нижче підписались: Усвідомлюючи необхідність чесного представництва інтересів суспільства у вищому законодавчому органі, а також враховуючи важливість принципів толерантності, довіри, плюралізму думок та взаємоповаги, визнаємо необхідність врегулювання питань парламентської етики. У відповідності з рекомендаціями Місії Європейського парламенту з оцінки потреб Верховної Ради та Брюссельською Декларацією Парламентської Асамблеї ОБСЄ вважаємо, що необхідно розробити та запровадити у ВРУ Кодекс парламентської етики. Це повинно відбуватися з урахуванням принципу всеохопності та відповідно до кращих світових практик. Погоджуємось, що для ефективного впровадження запропонованої ініціативи необхідний постійно діючий діалоговий майданчик для випрацювання положень Кодексу. Такий майданчик матиме неупереджений характер та враховуватиме точки зору всіх зацікавлених сторін. При цьому процес узгодження позицій може супроводжуватись зовнішньою експертною підтримкою Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з БДІПЛ ОБСЄ, Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” без втручання в прийняття рішень. У своїй діяльності як народні депутати гарантуємо дотримання принципів прозорості, підзвітності, уникнення конфлікту інтересів, толерантності та поваги до прав людини. Декларуємо свою підтримку діалогу щодо парламентської етики. 03 лютого 2017 року, м. Київ Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Press-briefing on Signing the Declaration of Intent](https://www.parlament.org.ua/en/news/press-briefing-on-signing-the-declaration-of-intent/) - #EthicalRada On February, 9, a press-briefing “Signing the Declaration of Intent on the Code of Conduct” took place in the Verkhovna Rada. MPs Olena Sotnyk (Samopomich), Svitlana Zalishchuk (Petro Poroshenko Bloc), Sergiy Leshchenko (Petro Poroshenko Bloc), Oksana Yurynets (Petro Poroshenko Bloc), Yuriy Miroshnichenko (Opposition Bloc), Alyona Shkrum (Batkivshchyna), Ostap Yednak (non-aligned) and other MPs joined the briefing. During the briefing MPs declared their intentions to work in the framework of the dialogue platform created to discuss ethical dilemmas and provide an inclusive environment to work on the Code of Conduct “owned” by MPs. Olena Sotnyk: Holding this position, we as MPs have to realize the significance and responsibility of each of our action, word and decision. Ethical conduct is not only about being polite and respectful; it is also about legitimacy and importance of the parliament and parliamentarians for the society. Svitlana Zalishchuk: We believe that these ethical standards must be adopted in one way or another. Why? Firstly, because of the fact that our parliamentary committees are often headed by people who represent business (“Ukrzaliznytsia” – i.e. in the transport committee). This is unacceptable. The Ethical Code can solve it. Secondly, when MPs actually register their laws, in spite of the fact that the alternative one already exists for a year or two… This is such a selective legislation. Why? Because there is a solidarity. Then, some laws are given a green light, and some laws are shown a red flag. The Code of Conduct can solve it. And the last. I believe that the parliament simply has to show that ordinary people work here, the same people of whom the society consists, that has chosen us. Otherwise, I suspend that this parliament, just like the previous one, will simply be withdrawn. Alyona Shrum: Most of the MPs are now talking about European integration and are shouting about European values. But European integration is not only laws, economic norms and some papers. It is, above all, the code of conduct, dignity, kindness, mutual understanding, and mutual respect. These are the rules of freedom. Yuriy Miroshnychenko: It’s for a reason that now we are not talking about the law-making process, which regulates the life of society, but we are talking about an equally important issue of ethics, those rules of behavior that people should accept voluntarily, as no laws, including the Law “On the Rules of Procedures”, can not restrain mutual hostility, mutual offenses, and sometimes even frantic fights If we, the MPs, will not be able to behave with dignity, to eliminate the conflict of interest in our actions, to treat as a matter of principle the rules of procedures violations and other laws, we cannot rely on the help and support of the society and the world to the Parliament and to Ukraine. Declaration of Intent has fixated the necessity to regulate issues of parliamentary ethics and the initiative of MPs to actively participate in working out the ethical norms. MPs who participated in the briefing signed the Declaration and encouraged their colleagues to join. The activity takes place in the framework of the Agency for Legislative Initiative Project “Promoting Democratic Political Culture in Verkhovna Rada through Political Dialog and Ethical Standards”, which is being implemented with support from the MATRA Program (Embassy of the Kingdom of the Netherlands) and in partnership with the ODIHR OSCE Project “Strengthening Dialogue among Civil Society and with Key Governmental Stakeholders in Ukraine in Human Dimension”, the Dutch Institute for Multiparty Democracy, and with the assistance of the USAID Program “RADA: Accountability, Responsibility, Democratic Parliamentary Representation”. For more information, contact Project Coordinator, Agency for Legislative Initiatives, Uliana Poltavets 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua - [Прес-брифінг «Підписання Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики»](https://www.parlament.org.ua/news/pres-bryfing-pidpysannya-deklaracziyi-pro-namiry-shhodo-kodeksu-parlamentskoyi-etyky/) - #ЕтичнаРада 09 лютого у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг «Підписання Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики», у якому взяли участь депутати від різних фракцій Олена Сотник (Об‘єднання «Самопоміч»), Світлана Заліщук (Блок Петра Порошенка), Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка), Оксана Юринець (Блок Петра Порошенка), Антон Геращенко (Народний фронт), Юрій Мірошниченко (Опозиційний Блок), Альона Шкрум (Всеукраїнське об‘єднання «Батьківщина»), Остап Єднак (позафракційний) та інші народні депутати. Під час брифінгу депутати задекларували свої наміри працювати в рамках діалогового майданчику, що був створений для обговорення етичних дилем і забезпечення інклюзивного процесу напрацювання Кодексу парламентської етики, «власниками» якого є самі парламентарі. Народна депутатка України Олена Сотник зазначила: Займаючи найвідповідальнішу посаду в державі, ми як народні депутати маємо усвідомлювати значення та відповідальність за кожну свою дію, слово, рішення. Етична поведінка – це не просто про чемність та повагу, – це про легітимність та значення для суспільства парламенту та парламентарів. Народна депутатка України Світлана Заліщук зауважила: Ми вважаємо, що ці етичні норми мають бути так чи інакше ухвалені. Чому? По-перше: через те, що дуже часто наші профільні комітети у парламенті очолюють люди, які представляють бізнес (“Укрзалізниця” – значить в транспортному комітеті, наприклад). І це неприпустимо. І Етичний Кодекс може це вирішити. Друге: коли депутати насправді реєструють свої закони, в незалежності від того, що в альтернативі існувало вже рік-два… Це таке вибіркове законотворення. Чому? Тому що є кругова порука. І деяким законам дають зелене світло, а деяким показують червоний прапорець. Етичний Кодекс може це вирішити. І останнє. Я вважаю, що парламент просто має показати, що тут працюють люди. Люди такі самі ж, як суспільство, яке нас обирало. Інакше, я не виключаю, що цей парламент, як і попередній, просто винесуть. Народна депутатка України Альона Шкрум наголосила: Більшість депутатів зараз говорять про євроінтеграцію, кричать про європейські цінності. Але євроінтеграція – це не лише закони, економічні норми, папірці. Це, перш за все, правила поведінки, це гідність, доброта, взаєморозуміння, взаємоповага. Це – правила свободи. Народний депутат України Юрій Мірошниченко зазначив: І не дарма ми зараз говоримо не про питання законотворчості, які регулюють життя суспільства, а ми говоримо про не менш важливе питання етики, тобто це ті норми поведінки, які люди мають прийняти добровільно, адже ніякими законами, в тому числі і Законом «Про регламент», ми бачимо, що ми не можемо стримати взаємну неприязнь, взаємні образи, а інколи навіть відверті бійки. Якщо ми – народні депутати не будемо здатні поводитись достойно, усувати в своїх діях конфлікт інтересів, принципово ставитись до порушення Регламенту та інших законів, сподіватися на допомогу і підтримку з боку суспільства та всього світу до парламенту, до України в цілому, марно. Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». За додатковою інформацією звертайтеся до Координаторки проекту Лабораторії законодавчих ініціатив Уляни Полтавець 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua - [Agency’s Expert Club](https://www.parlament.org.ua/en/news/agencys-expert-club/) - On 28th of March the Agency for Legislative Initiatives in partnership with the Council of Europe Office in Ukraine presented to the participants of the Expert Club the new research paper “The Venice Commission and Ukraine: the Ukrainian path to democracy through law”. The Agency for Legislative Initiatives launched a new presentation format of its policy materials – Expert Club in a British “afternoon tea” format. The main purpose of the study is to mark the 20th anniversary of cooperation between Ukraine and the Venice Commission of the Council of Europe, which Ukraine celebrated in 2016. The focus of the study was to incorporate the conclusions of the Venice Commission in the preparation and improvement of legislation. The experience of cooperation between Ukraine and the European Commission for Democracy through Law (the Venice Commission) was analyzed in the research, and the philosophy and major fields of activity of the Venice Commission, as well as its principles, standards and methods of work were highlighted. It was especially emphasized that not only the Venice Commission’s Conclusions on Ukraine but also studies of the Venice Commission in general as an integral part of the «European constitutional heritage» should be considered in the process of drafting and improving Ukrainian legislation. The author of a study concludes that Ukraine’s readiness to cooperate with the Venice Commission and proper consideration of the Commission’s recommendations could be regarded as an indicator of democratic processes taking place in the country and its commitment to European values. The presentation included discussion with the participation of the research author Oleksandr Ilkov, the Head of the Department of Regional Cooperation Programs of the Venice Commission of the Council of Europe Sergiy Kuznetsov, Director of the USAID RADA Program Igor Kogut, Chairwoman of the Agency Svitlana Matvienko and Deputy Chairman of the Agency Oleksandr Zaslavskyi and was moderated by the Senior Project Officer of the Venice Commission in the Council of Europe Office in Ukraine Sergiy Tkachenko. The research was conducted by Oleksandr Ilkov for the third issue of “Parliament” Journal 2016, a special periodic publication of the Agency for Legislative Initiatives distributed among MPs, parliamentary staff, academic and experts institutions. “Parliament” Journal is prepared and published within the framework of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, which is operated by East Europe Foundation. Media gallery of the event - [Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea»](https://www.parlament.org.ua/news/ekspertnyj-klub-u-formati-tradyczijnogo-brytanskogo-chayuvannya-afternoon-tea/) - 28 березня 2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Офісом Ради Європи в Україні представили учасникам Експертного клубу нове дослідження «Венеціанська Комісія та Україна: український шлях до демократії через право». Лабораторія законодавчих ініціатив започаткувала новий формат презентації аналітичних матеріалів – Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea». Основна мета дослідження – відзначити 20-ту річницю співпраці України та Європейської Комісії «За демократію через право», яку Україна відсвяткувала у 2016 році. У фокусі вивчення опинилася практика врахування Висновків Венеціанської Комісії у підготовці та удосконаленні законодавства. У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям. Дискусія відбулася за участі автора дослідження Олександра Ількова, Голови відділу програм регіонального співробітництва Венеціанської Комісії Ради Європи Сергія Кузнєцова, Директора Програми USAID «РАДА» Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко, заступника голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського та Керівника проектів Венеціанської Комісії в Офісі Ради Європи в Україні Сергія Ткаченко. Дослідження виконав Олександр Ільков для третього випуску Часопису «Парламент» 2016 року, спеціалізованого періодичного видання Лабораторії законодавчих ініціатив. Підготовка та видання Часопису «Парламент» здійснюється в рамках Програми «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. ОЗНАЙОМИТИСЯ З ДОСЛІДЖЕННЯМ Медіа-галерея заходу - [Охорона державної таємниці на шляху євроатлантичної інтеграції: закрите обговорення Зеленої книги на засіданні Комітету](https://www.parlament.org.ua/news/ohorona-derzhavnoyi-tayemnyczi-obgovorennya-zelenoyi-knygy/) - Лабораторія законодавчих ініціатив представила напрацювання Зеленої книги про охорону державної таємниці - [Colloquium for teachers to present methodological guidelines for the subject of social studies, Brovary](https://www.parlament.org.ua/en/news/colloquium-for-teachers-to-present-methodological-guidelines-for-the-subject-of-social-studies-brovary/) - On 31 March, 2017 Colloquium for teachers to present methodological guidelines for the subject of social studies took place in Brovary. Colloquium in organized by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. Educators of Brovary and Baryshivka regions were made aware of the modules of civic education and new training methods, such as brainstorming, open discussions and role playing presented in the methodological guidelines, watched the video “How Parliament Works” (made by Internews Ukraine within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly). The participants also tested the online game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine”, where you can feel like an MP and learn in practice all stages of the legislative process in Ukraine. The initiative to integrate the component of civic education in school curricula aims at developing students’ knowledge, values and skills that they could use to defend their rights and freedoms, to control the government, and to participate in democratic processes. - [Колоквіум для вчителів із презентації методичних рекомендацій із предмету суспільствознавство, м.Бровари](https://www.parlament.org.ua/news/kolokvium-dlya-vchyteliv-iz-prezentacziyi-metodychnyh-rekomendaczij-iz-predmetu-suspilstvoznavstvo-m-brovary/) - 31 березня Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала методичні рекомендації з предмету суспільствознавство для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми старших класів середніх шкіл. Колоквіум організовано Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ. Народний депутат України Павло Різаненко у вступному слові привітав учасників та організаторів, розповів про свою діяльність у рамках проекту Модельний округ Програми USAID РАДА: Хотів подякувати USAID, Програмі USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» та Лабораторії законодавчих ініціатив» за співпрацю, інформаційну та експертну підтримку, яка надається українському парламенту. З метою сприяння підвищенню інституційної спроможності парламенту, імплементація компоненту громадянської освіти в навчальні програми є вкрай важливою на шляху до підвищення суспільної довіри до парламенту та формування якісно нової політичної культури в майбутньому. Сьогоднішній колоквіум як інтерактивна форма навчання є, як на мене, досконалою формою засвоєння та передачі знань та навичок з демократичного громадянства. Освітяни Броварського та Баришівського районів ознайомились з модулями з громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, що представлені у методичних рекомендаціях, переглянули відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»). Також учасники заходу протестували інтерактивну гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», яка дозволяє відчути себе на місці парламентаря і засвоїти на практиці всі етапи законодавчого процесу в Україні. Ініціатива впровадження компоненту громадянської освіти у шкільні навчальні програми має на меті формування у школярів знань, цінностей, вмінь та навичок, якими вони могли б користуватися для відстоювання своїх прав і свобод, для контролю над владою та для участі у демократичних процесах. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Інтерв’ю Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко](https://www.parlament.org.ua/news/intervyu-golovy-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-svitlany-matviyenko/) - «Депутати шукають причини, щоб не працювати», – наголосила Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу, розповідаючи про стандарти професійної діяльності народних депутатів, місію Пета Кокса про реформування Верховної Ради, провал голосування по складу Рахункової палати, міжпартійний діалог, перспективи дострокових парламентських виборів. - [Interview with Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives](https://www.parlament.org.ua/en/news/interview-with-svitlana-matviienko-chairwoman-of-the-board-of-the-agency-for-legislative-initiatives/) - “MPs are looking for excuses to avoid work”, said Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, on Channel 5 talking about the professional standards of MPs, parliament reform mission led by Pat Cox, failure to vote on the Accounting Chamber, inter-party dialogue, and prospects for early parliamentary elections. - [У Броварах презентували методику впровадження громадянської освіти у школах](https://www.parlament.org.ua/news/u-brovarah-prezentuvaly-metodyku-vprovadzhennya-gromadyanskoyi-osvity-u-shkolah/) - Необхідною умовою демократизації суспільства є впровадження громадянської освіти – саме такого висновку дійшли освітяни Броварського та Баришівського районів, ознайомившись з модулями громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри на колоквіумі для вчителів суспільствознавчих наук, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ. Читати детальніше - [In Brovary, Teachers Played and Adopted Laws](https://www.parlament.org.ua/en/news/in-brovary-teachers-played-and-adopted-laws/) - Since 2016, the Agency for Legislative Initiatives has been promoting the game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine” in senior grades of secondary schools. The AGORA game allows participants to try on the role of parliamentarians and go through all stages of the law-making process: from drafting to voting. After taking part in the game at the colloquium organized by the Agency for Legislative Initiatives in Brovary, representatives of the educational community duly appreciated the capacity and efficiency of the game. The event was held within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation, in cooperation with MP Pavlo Rizanenko in the framework of the Model District initiative. Read more - [У Броварах вчителі грали та приймали закони](https://www.parlament.org.ua/news/u-brovarah-vchyteli-graly-ta-pryjmaly-zakony/) - З 2016 року Лабораторія законодавчих ініціатив сприяє впровадженню гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» в навчальний процес старших класів загальноосвітніх шкіл. Гра «АГОРА» дозволяє учасникам приміряти роль парламентарів та пройти усі стадії законотворчого процесу: від розробки до голосування. Виступивши в ролі учасників гри на колоквіумі, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив в Броварах, представники освітньої спільноти належним чином оцінили потенціал та ефективність гри. Захід відбувся в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ. Читати детальніше - [Презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-sytuaczijnogo-doslidzhennya-pytannya-etychnyh-ta-profesijnyh-standartiv-derzhavnoyi-sluzhby-v-aparati-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - 8 листопада 2018 року пройшла презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”, яке підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні розглянули критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізували відповідну нормативно-правову базу, оглянули результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняли український і міжнародний досвіди ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби. Нова редакція Закону України «Про державну службу» декларує принципи державної служби, які ціннісно відповідають принципам державної служби Європейського Cоюзу. Отже, потреба в порушенні питання професійних та етичних стандартів державної служби особливо актуальна з огляду й на процес інтеграції європейських цінностей до системи державної служби України. Читати ситуаційне дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України” Вступні слова ключових спікерів Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні за плідну співпрацю, зауважила, що дослідження би не відбулося без включеності та зацікавленості Апарату Верховної Ради України, а також народних депутатів, які проявили ініціативу та максимально сприяли підготовці дослідження. Світлана зазначила, що було складно з’ясувати ситуацію, яка панує в Апараті так, аби не підірвати довіру працівників, які люб’язно погодились надати інформацію експертам Лабораторії законодавчих ініціатив. Світлана наголосила, що дослідники користувалися якісною методологію. Це означає, що якщо хоча б одна людина, яка працює в Апараті ВРУ, розповідала про порушення стандартів, це автоматично означало присутність проблем в Апараті. “Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком якісних змін в Апараті ВРУ, адже парламент, серце демократії, не може працювати без кровоносної системи — Апарату Верховної Ради України”, – зазначила Світлана. “В найтяжчі часи української державності саме Верховна Рада України приймала дуже важливі рішення. Цього би ніколи не відбулося без професійної, відданої роботи працівників Апарату. Від того, наскільки ми готові надати якісні знання і підтримку цим людям, аби вони виконували свою роботу політично неупереджено, спираючись на всі стандарти й світові практики, значною мірою залежить й якість роботи самої Верховної Ради України. Ми виходимо із того, що Апарат ВРУ має бути повністю незалежним і захищеним”. Світлана Матвієнко Насамкінець Світлана Матвієнко підкреслила, що присутність керівництва Апарату ВРУ на презентації свідчить про можливість виходу на вищий рівень системи роботи Апарату: “Ми прекрасно розуміємо, що без політичної волі і бажання дуже важко зробити так, аби Апарат міг працювати неупереджено і незалежно. Проте всі ці процеси треба проговорювати. Піднімаючи теми, ми даємо людям можливість висловлюватись і формувати зовсім інший порядок денний. Тому я сподіваюсь, що це взаємний рух і лише початок великої роботи”. Габріеле Бауман, Керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, подякувавши Лабораторії законодавчих ініціатив за ґрунтовне дослідження, високо оцінила користь запропонованих в рамках дослідження рекомендацій. Габріеле Бауман Пані Бауман зауважила, що у дослідженні йдеться про те, як інтегрувати європейські цінності й в державній службі та як саме можна покращити роботу державних службовців: “В результаті ми хочемо, щоб Апарат та Верховна Рада України працювали якісно, професійно і, найголовніше, мали довіру громадян. Пам’ятаємо, зараз довіра українців до свого парламенту знаходиться на досить низькому рівні”. Володимир Слишинський, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, зазначив, що для працівників Апарату це дуже важливе дослідження, адже саме працівники Апарату ВРУ як ніхто зацікавлені в безперебійній роботі незалежно від подій навколо: На жаль, у парламенту досить низький рівень довіри. Втім, яким би низьким він не був, будь-які конфліктні або дуже складні ситуації у нашій державі вирішуються за допомогою парламенту. Важливо, що це, з моєї точки зору, відбувається завдяки професіоналізму працівників Апарату Верховної Ради, які, незважаючи на постійний політичний тиск, тримаються своєї принципової неупередженої позиції”. Також пан Слишинський звернув увагу на той факт, що незважаючи на вибори та зміну депутатського корпусу, працівники Апарату ВРУ залишаються на службі. Отже, вони повинні бути настільки професійними і мудрими, щоб незважаючи на політичні зміни, виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а також допомагати депутатам, які тільки-но прийшли працювати у новому складі парламенту, та, врешті, приймати прораховані рішення, оскільки від цього залежить — у прямому значенні — функціонування нашої держави. Олександр Заславський Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, перейшов до безпосередньої презентації дослідження. Аби зрозуміліше передати зміст презентації пана Олександра, наводимо нижче чіткий список основних викликів Апарату та шляхів їх подолання: Проблема — Обмеженість повноважень та відсутність гарантії відповідності принципу верховенства права нормативно-правових актів, ухвалюваних Верховною Радою. Пропозиція — Покласти на Апарат відповідальність не лише за експертизу, а й кінцеву версію законопроекту, закріпивши повноваження Апарату відмовляти у реєстрації законопроектів та зупиняти проходження окремих законопроектів; — Розробити та затвердити Постанову ВРУ, якою чітко визначаються підстави для відмови у реєстрації та зупинення проходження законопроектів. Проблема — Невизначеність основних понять та правил, якими керується державний службовець Апарату, ускладнює вирішення конфліктних ситуацій, гальмує розвиток його професійної ідентичності та етики. Пропозиція — Офіційно розмежувати поняття суспільного та державного блага, затвердити методичний посібник щодо ролі, місії та стандартів службовця Апарату; — Закріпити Кодекси етики комунікації та поведінки працівників Апарату. Проблема — Неузгодженість дій Апарату з ВРУ, КМУ та ПУ гальмує робочі процеси та обмежує повноваження Апарату, що зменшує впливовість працівників. Пропозиція — Узгодити регламенти ВРУ та КМУ; — Створити спеціальний відділ для моніторингу та оцінки впливу державної політики; — Стандартизувати механізм внутрішньопарламентські комунікації та переглянути механізм бюджетного планування ВРУ. Проблема — Бракує публічних звітів про результати роботи ВРУ, а необхідність дотримання прозорості та відкритості парламенту на законодавчому рівні ще не закріпили достатньо чітко. Пропозиція — Закріпити необхідність подання публічних звітів керівництвом Апарату в Регламенті ВРУ та ЗУ “Про державну службу”; — Закріпити відповідальних за звітування осіб та надати їм відповідні повноваження, а також забезпечити процес звітування фінансовими та людськими ресурсами. Проблема — Розвиток персоналу гальмується застарілим стилем рекрутингу та низькою увагою до підвищення компетентності працівників. Окрім того, не визначений порядок затвердження кандидатури керівника. Пропозиція — Прийняти стратегію розвитку персоналу Апарату, що окремо включатиме в себе професійний розвиток співробітників; — Залучати зовнішніх експертів до проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, оптимізувати сайт та забезпечити тяглість процесу рекрутингу; — Визначити граничні терміни обрання, подання та затвердження кандидатури керівника Апарату ВРУ та запровадити консультативний конкурс на його посаду. Детальніше про проблеми, які згадував пан Заславський — у повному тексті дослідження. Важливо, що окрім ключових викликів Апарату, Олександр згадав і основні досягнення Апарату, наприклад, підвищення прозорості, покращення культури надання зворотного зв’язку громадянам та звітування, стабільний притік та відтік кадрів. Після презентації самого дослідження розпочалася активна дискусія з участю всіх сторін, яка вчергове продемонструвала — покращенням системи Апарату Верховної Ради Україні бути. - [USPS at the World Forum for Democracy-2018](https://www.parlament.org.ua/en/news/usps-at-the-world-forum-for-democracy-2018/) - This year’s USPS delegation participated in the World Forum for Democracy that took place on 19-21 November in Strasbourg. World Forum for Democracy that is annually held in the Council of Europe in Strasbourg is always a part of the program of the School. This year’s Forum’s topic was “Gender equality: Whose Battle?”. What role does unequal division of powers between men and women play? How to avoid gender-based violence? Why now, in 2018, gender stereotypes still hinder women’s ability to achieve their goals in civil, political and economic areas even in democratic states? How exactly all of us, women and men, can win from gender equality? These and other topics were raised during three days of the Forum. First day of the Forum First panel discussions were dedicated to the following topics: – Women and power: towards 50/50; – Problem of sexism, discrimination and violence against women; – Security, democratization and women. USPS delegation addressed the audience at the Council of Europe several times this days with questions regarding the attacks on civic activists, securing rights of women on the territories occupied by Russia – Crimea and Donbas, and gender equality in different professional spheres. Second day of the Forum On this day, USPS participated in round tables and labs on the following topics: artificial intelligence and gender equality, women and migration, feminist investigative journalism, religion and feminism, women in cinema etc. USPS participants also met with Permanent Representative of Ukraine in the Council of Europe Mr Dmytro Kuleba and Ukrainian Judge of the European Court of Human Rights Ms Hanna Judkivska. The delegation discussed topical issues for Ukraine at the Council of Europe, possibilities for development of institutions and reform of Ukrainian diplomacy. With Ms Hanna Judkivska at ECHR, the delegation discussed difficulties of implementation of decisions of the Court in Ukraine and reasons for popularity of the Court among Ukrainians. Third day of the Forum The morning of the last day of the Forum begain with a protest of the USPS in the PACE hall in support of Oleh Sentsov and other political prisoners of Kremlin. The protest took place during the speeches by the former and incoming chairs of the Committee of Ministers of the Council of Europe – Vice-Prime-Minister of Croatia Marija Pejcinovic Buric and Finland’s Minister for Foreign Affairs Timo Soini. Symbolically, this day was also the anniversaity of the Euomaidan, 21 November. The same day USPS delegation also held a protest in the Council of Europe telling the story of Kateryna Handziuk, an activist and USPS alumna of 2015, as well as other 50 unresolved attacks on activists in Ukraine. Later, the Forum was closed with a plenary session “Women, security and democratization” where conclusions were made. USPS Director also received diplomas for School’s students. - [УШПС на Всесвітньому Форумі за Демократію – 2018](https://www.parlament.org.ua/news/ushps-na-vsesvitnomu-forumi-za-demokratiyu-2018/) - 19-21 листопада делегація цьогорічної програми УШПС відвідала Всесвітній Форум за Демократію Ради Європи у Страсбурзі. Всесвітній Форум за Демократію, який щорічно проходить в Раді Європи, в Страсбурзі, завжди є частиною програми Школи. Цьогоріч тема Форуму звучала так: “Гендерна рівність: чия це битва?”. Наскільки велику роль відіграє нерівний розподіл влади між жінками та чоловіками? Як запобігти гендерно обумовленому насильству? Чому зараз, у 2018 році, гендерні стереотипи досі заважають жінкам досягати своїх цілей у громадських, політичних та економічних сферах навіть у демократичних державах? Як саме ми всі – чоловіки та жінки – виграємо від гендерної рівності? Такі та інші теми пронизували всі три дні Форуму. Перший день Форуму Перші панельні сесії присвятили таким темам: – жінки та влада: рухаємося до 50\50; – проблема сексизму, дискримінації та насильства стосовно жінок; – безпека, демократизація та жінки. Цього дня делегація УШПС змогла тричі звернутися до Ради Європи: з питанням стосовно нападів на активістів та активісток, забезпечення прав жінок на окупованих РФ територій – Криму і Донбасу – та гендерної рівності у професійній сфері. Другий день Форуму Цей день запам’ятався УШПС участю в круглих столах та лабораторіях на такі теми, як-от, наприклад, “Штучний інтелект та гендерна рівність”, “Жінки та міграція”, “Феміністична розслідувальна журналістика”, “Релігія та фемінізм” та “Жінки у кіномистецтві” тощо. Окрім цього, учасники УШПС зустрілися із постійним представником України в РЄ Дмитром Кулебою та суддею Європейського суду з прав людини від України, Ганною Юдківською. З паном Дмитром делегація обговорила актуальні для України питання в Раді Європи, оглянула можливості розвитку інституцій та подискутувала про реформу української дипломатії. З пані Ганною ж обговорювали складнощі з виконанням рішень ЄСПЛ в Україні та роздумували над тим, чому українці масово звертаються до ЄСПЛ. Третій день Форуму Ранок останнього дня Всесвітнього форуму за демократію в Страсбурзі розпочався з акції УШПС в залі ПАРЄ на підтримку Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля. Акція відбулася під час виступів попередньої та наступного голів Комітету міністрів Ради Європи – Віце-прем’єр-міністерки Хорватії Marija Pejcinovic Buric та Міністра закордонних справ Фінляндії Timo Soini. Символічно, що дата акції збіглася з річницею Євромайдану, 21 листопада. Акція в Раді Європи на підтримку Сенцова та інших політв’язнів Вдень цього ж дня делегація УШПС також проводила акцію в Раді Європи, розповідаючи про історію Катерини Гандзюк, активістки та випускниці Школи 2015 року, а також про більш ніж 50 нерозкритих нападів на активістів в Україні. Також цього дня на Форумі проводили пленарну сесію на тему “Жінки, безпека та демократизація”, підбивали підсумки та святкували церемонію закриття. - [New Leaders: Politics can be different](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-leaders-politics-can-be-different/) - The national television project “New Leaders” has ended, which came to existence with participation of the Ukrainian School of Political Studies and the Agency for Legislative Initiatives. For over 13 years the Ukrainian School of Political Studies has been developing a network that connects successful and driven representatives of various fields (civil servants, lawyers, businessmen, scientists, politicians, journalists, activists and artists), leaders who determine the future of Ukraine. In line with this mission, along with more than 30 key NGOs in Ukraine and the StarLightMedia group, USPS has launched the National Television Project “New Leaders”. This project’s goal is to find active, energetic and ambitious leaders who know how to change Ukraine and are ready to start implementing these changes today. Guarding the project’s non-partisanship, transparency of rules and their compliance by all participants is Civil Supervisory Board, formed by leading NGOs of Ukraine. The Board is an independent and impartial supervisory authority and has formed the Selection Committee of the project. The Selection Committee includes: Olga Aivazovska (Civic Network OPORA), Roman Bondar (Odgers Berndston Ukraine), Hlib Vyshlinskyi (Center for Economic Strategy), Andriy Vyshnevskyi (NGO “Lawyer of the Future”), Tetyana Durnyeva (Public Holding “Impact Group”), Svitlana Matviienko (Agency for Legislative Initiatives, Ukrainian School of Political Studies), Tamila Tasheva (NGO “Crimea-SOS”), Yaroslav Yurchyshyn (Transparency International Ukraine). The project started in March. Altogether, nearly 1,400 applications were received from across the country, 854 of them passed the preliminary check and inspection. Following the principles of transparency and openness, the New Leaders site was screened for security, the votes were constantly checked, and several leaders were excluded from the project for certain violations of the Code of Conduct. 100 leaders were selected: 50 leaders received the largest number of votes from the voters and 50 leaders were selected by the Selection Committee. Of these 100 leaders, the Selection Committee selected 10 candidates who went onto the live shows. And among those TV viewers chose the winner of the project. During the project the University of Leaders was organized for leaders and viewers online, which aimed to provide the project participants and other interested citizens with an educational platform for the learning and making new skills that modern leaders need. The lecture archive is available at https://novilidery.com/university-of-leaders. The television part of the project started in October and lasted through November. Among the participants of the project, there are 22 alumni of the USPS and 5 alumni of the School of Community Leaders. The first show was watched by over 2 mln viewers. Three USPS alumni went through to the top-10: Gennadiy Druzenko (2006), Oleksandr Slavskyi (2014) and Olga Matyushyna (2018). Many other alumni took high positions in the overall rating: https://novilidery.com/news/vidbirkovii-komitet-opriludniv-protokol-golosuvanna-za-prezentacii-usih-ucasnikiv-novih. Olga Matyushyna was a finalist of the project. During the project period, almost 5000 commercials, stories in news blocks were shown and 7 shows were made. The audience on the Internet was about 8 million people and more than 300,000 viewers. Overall coverage (18+) was 26.3 million people. Every 4th Ukrainian among young people watched the show. - [Нові лідери: політика може бути іншою](https://www.parlament.org.ua/news/novi-lidery-polityka-mozhe-buty-inshoyu/) - Завершився національний телепроект “Нові лідери”, до створення якого долучились Українська школа політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив. Українська школа політичних студій вже 13 років поспіль розбудовує мережу, яка об’єднує успішних і цілеспрямованих представників різних сфер (держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, громадських діячів), які є лідерами у своїх галузях та визначають майбутнє України. У рамках виконання своєї місії, разом з понад 30-ма ключовими громадськими організаціями України і групою StarLightMedia УШПС започаткувала національний телепроект “Нові лідери”. Цей проект покликаний знайти ініціативних, енергійних і амбітних лідерів, які знають, як змінити Україну та готові вже сьогодні взятися за реалізацію цих змін. На сторожі незаангажованості проекту, прозорості правил та їх дотримання усіма учасниками стоїть Громадська Наглядова Рада, утворена провідними громадськими організаціями України. Громадська Наглядова Рада є незалежним та неупередженим наглядовим органом і сформувала Відбірковий комітет проекту. До Відбіркового комітету ввійшли: Ольга Айвазовська (Громадянська мережа ОПОРА), Роман Бондар, (компанія Odgers Berndston Ukraine), Гліб Вишлінський (Центр економічної стратегії), Андрій Вишневський (Адвокат майбутнього), Світлана Матвієнко (Лабораторія законодавчих ініціатив, Українська школа політичних студій), Таміла Ташева (КримSOS), Ярослав Юрчишин (Transparency International Україна). Національний проект «Нові лідери» стартував 12 березня 2018 року. За період від 12 березня до 30 квітня було подано 1387 анкет, з них перевірку пройшли 854. Ці анкети опублікували на сайті для інтернет-голосування і переходу у наступний етап – 100 лідерів. За правилами проекту, перші 50 лідерів проходили за результатами онлайн-голосування, а ще 50 – відібрали члени Відбіркового комітету. Слідуючи принципам прозорості та відкритості, сайт «Нові лідери» пройшов перевірку захищеності, голоси постійно перевірялись, а ще двох лідерів було виключено з проекту за окремі порушення Кодексу лідера. Влітку стартував Онлайн-Університет Лідерів, де лектори в онлайн-режимі давали поради, як працювати з антикризовим PR, як вести переговори та проводити виступ, наводили результати соціологічних досліджень та ділились власним досвідом. Переглянути 10 лекцій можна тут: https://novilidery. com/university-of-leaders. 4 жовтня на телеканалі ICTV стартував телевізійний етап проекту “Нові лідери”, який тривав з жовтня по листопад 2018 року. Перший випуск програми переглянуло близько 2 млн. телеглядачів. У десятку лідерів увійшли три випускники УШПС: Геннадій Друзенко (2006), Олександр Славський (2014) та Ольга Матюшина (2018). Багато інших випускників зайняли високі позиції в рейтингу. Ольга Матюшина дійшла до фінальної частини проекту. За період проекту було зроблено майже 5000 показів рекламних роликів, сюжетів у новинних блоках і 7 випусків програми. Аудиторія в Інтернеті склала близько 8 млн. осіб і більше 300,000 глядачів. Загальне охоплення 18+ – 26,3 млн. Кожен 4-й українець серед молоді подивився проект. - [XIII Annual Conference of the Ukrainian School of Political Studies](https://www.parlament.org.ua/en/news/xiii-annual-conference-of-the-ukrainian-school-of-political-studies/) - This year the USPS Conference took place in the Theatre on Podil and was dedicated to the topic “Uniting. For what?”. The conference also took place in solidarity with USPS alumna Kateryna Handziuk and other activists who suffered attacks all over Ukraine. The Conference traditionally gathered alumni of different years, from the first USPS program in 2005 to 2018. In the end of the Conference, participants of the program of 2018 received their diplomas. The Conference was also attended by friends and partners of the School.Svitlana Matviienko, Chairowman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, and Marten Ehnberg, Head of the Council of Europe Office in Ukraine, addressed the audience with opening remarks. Svitlana called USPS “a network of changemakers” that remains untouched and unshaken throughout time. Marten recalled how joint history of the School and the Council of Europe started. The speakers also spoke about latest important political and social events, particularly the USPS project “New Leaders”. After the opening remarks, USPS alumnus and President of the ICTV channel Oleksandr Bohutskyi talked about conclusions drawn from the TV project “New Leaders” that provided support for civic activists, volunteers and important social projects. Talking about the winner of the project, an activist and local politician from the East of Ukraine, he said: “I believe this is an absolute success. Just think about it: the winning project was the environmental one by an activist from Mariupol”. The first panel discussion was with Sviatoslav Vakarchuk. He talked in his capacity of civic activist and not as a singer. “I was expecting to just read my speech but I can see that you invited me for a discussion”, Sviatoslav was pleasantly surprised. And the discussion was indeed interesting, with all kinds of difficult questions. Sviatoslav talked about possible changes in Ukraine comparing us to more developed countries like Britain: “Ukraine is a less established state, which is why it is much easier to transform it”. Sviatoslav answered many difficult questions from moderator Svitlana Matviienko and from alumni about fear for own safety, about populism, about more active citizen participation, about reintegration of Donbas and Crimea. “It is not important who you are – a businessman, an artist or an engineer – when it comes to the question whether to participate in politics or not. It is the desire to change the country that is important”, said Sviatoslav talking about businessmen, journalists and artists who became politicians after the Revolution. After the discussion with Vakarchuk, Andrii Baumeister, professor of philosophy at Taras Shevchenko National University, took the stage. He spoke about unity. His main thesis wat that in order to become united, society must overcome the natural contradictions between the interests of the majority and the individual interests, find common values for all fragmented social groups in the country, and crystallize a unique public discourse. Apart from the question of what the state should be, the philosopher drew attention to the problem of public discourse of the EU. It manifests itself in constant “smoothing of the corners” and avoiding of complex topics for discussion. Market and political rules have long been holding back the degree of debate in the EU. However, if Ukraine finds its own way, its discourse may become both European and more frank. The next speaker, Ivanna Klympush-Tsyntsadze, Vice Prime Minister for European and Euro-Atlantic integration, also spoke about Ukraine’s own way. “Russia is still not ready to let Ukraine out of its arms. It gives us another test for stability and ability to protect ourselves,” she shared her political forecasts and beliefs. She also discussed the risk of radicalization of society as a result of the fatigue of the war, economic and social problems, the change in the tactics of the Russian Federation, and so on. Ivanna criticized not only the Russian Federation, but also the conflict surrounding the process of the introduction of a martial law in Ukraine: “That day we forgot how well we are able to unite in the face of an external threat.” However, she also stressed that over the past 5 years Ukraine had accomplished “incredible things” and thanked everyone who came to the public service and adequately withstands the complexity of this work. Akhtem Seitablayev, actor and film director, also thanked new civil servants. His speech was dedicated to the topic of culture as a factor of unification of people. Through different narratives Akhtem proved and arts and culture can unite people in spite of political and historic conflicts, particularly, when it comes to Crimea and the rest of Ukraine. Akhtem also talked about Crimea, namely the cultural ways of uniting the Crimeans and, in particular, the Crimean Tatars. The director is convinced that new forms of unification of Crimean Tatars are possible even in the present time of occupation and “Crimean” skepticism. The Crimean topic closed a block of discussions with experts. After a break, Kateryna Zagorii, USPS alumna and the founder of the Zagorii Foundation talked about joint projects of USPS alumni and the School and how alumni can support the community. A new partnership of the School was also announced, with a magazine LDaily, an analytical business magazine. The Conference concluded with a play “Six Characters in Search of an Author”, the complex story of the search for real values from the Nobel Prize winner Luigi Pirandello performed by the troupe of the Kyiv Academic Drama Theatre on Podil under the direction of the People’s Artist of Ukraine, winner of the Taras Shevchenko National Prize Vitaliy Malakhov. - [ХІІI Щорічна Конференція Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/hiii-shhorichna-konferencziya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Цьогоріч Конференція Української школи політичних студій в Театрі на Подолі й була присвячена темі “Єднання. Заради чого?”. Також конференція проходила на знак солідарності з випускницею УШПС Катериною Гандзюк та іншими активістами, які зазнають переслідувань в Україні. Початок конференції Враховуючи тему Конференції – єднання українського суспільства, – особливо символічно, що на Конференції, як і в минулі роки, зібралися випускники різних років, від першого набору Школи до останнього. Подію закривало традиційне вручення дипломів цьогорічним учасникам та учасницям програми. Захід відвідали також друзі та партнери УШПС. З вітальними словами під час відкриття Конференції виступили Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні. Тоді Світлана назвала УШПС “одним із кіл підтримки змінотворців”, який залишається вічним попри плинність часу. Мортен же згадував, як розпочиналася спільна історія УШПС та Ради Європи. З-поміж останніх суспільно-політичних подій спікери згадували телепроект “Нові лідери”. Так, одразу ж після вітальної частини Олександр Богуцький, директор-президент телеканалу ICTV та випускник УШПС, підбив підсумки спільного з УШПС телепроекту “Нові лідери”, який надав медійну підтримку громадським активістам, волонтерам та ініціаторам інших суспільно значущих проектів, а фіналісту ще й фінансову – мільйон гривень. “Я вважаю, що це безпрецедентна перемога. Лиш гляньте: переміг екологічний проект активіста зі сходу – Маріуполя”, – так Олександр Богуцький радів фінальному виборові глядачів. Після виступу пана Богуцького розпочалися дискусії зі стейкхолдерами в політиці та культурно-мистецькій сфері діяльності. Перша дискусія пройшла зі Святославом Вакарчуком – цього дня він виступав в якості громадського діяча, а не співака. “Я очікував, що мені треба буде просто виступити з промовою, а ви запросили мене до дискусії”, – приємно здивувався Святослав. Дійсно, на конференції ми не просто обговорювали здобутки та можливості українців, а й дискутували, ставили складні питання. Наприклад, Святослав порівнював потенціал українських та британських чи американських активістів: “Україна – менш стала країна, тому поки що її змінювати легше і швидше”. Вакарчук відповідав на багато непростих запитань модераторки Світлани Матвієнко та випускників та випускниць з залу, наприклад, про те, як йти проти страху небезпеки, про те, чому популізм сам по собі не є чимось поганим, про варіанти збільшення політичної включеності населення. “Неважливо, хто ти – митець, бізнесмен, інженер, якщо мова йде про те, чи йти в політику. Важливе бажання змінювати країну”, – підкреслив Святослав, згадуючи бізнесменів, діячів культури тощо, які після Євромайдану пішли в політику. Після інтенсивної дискусії з Вакарчуком розпочався серйозний та вдумливий виступ доцента КНУ ім. Тараса Шевченка, філософа Андрія Баумейстера. Він оглянув протиріччя концепту єдності та проблеми публічного дискурсу ЄС. Його основна теза така: аби стати цілісним, суспільству слід подолати природні протиріччя між інтересами більшості та індивіда, знайти спільні цінності для всіх фрагментованих соціальних груп країни, кристалізувати унікальний публічний дискурс. “Держава – це мінімальна рамкова конструкція, тому вона й об’єднує”, – так пан Андрій підкреслив важливість ненав’язливої, проте впевненої присутності держави. Крім питання, якою має бути держава, аби об’єднувати людей – мінімальною, проте автентичною і чіткою ціннісною конструкцією, – філософ звернув увагу й на проблему публічного дискурсу ЄС. Вона полягає в постійному “згладжуванні кутів” та униканні складних тем для дискусії. На думку пана Андрія, ринкові та політичні правила вже давно стримують градус дискусій в ЄС. Втім, якщо Україна знайде власний шлях, її дискурс може стати одночасно і європейським, і більш відвертим. Саме про цей власний шлях говорила й наступна спікерка – Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наприклад, в контексті захоплення українських кораблів. “Росія досі не готова відпускати Україну зі своїх земель. Вона влаштовує нам черговий тест на стійкість і здатність захистити себе”, – поділилася своїми політичними прогнозами та переконаннями пані Іванна. З нею ми також обговорювали ризик радикалізації суспільства внаслідок втоми від війни, економічних та соціальних негараздів, зміну тактики РФ тощо. Пані Іванна критикувала не тільки РФ, а й конфліктний процес введення військового стану в Україні: “Того дня ми забули, як добре вміємо об’єднуватися перед лицем зовнішньої загрози”. Втім, після першої критичної частини спікерка підкреслила, що за останні 5 років Україна зробила “неймовірні речі” та подякувала кожному, хто прийшов на державну службу не з політичних кіл й гідно витримує складнощі цієї роботи. Окрім пані Іванни, новим державним службовцям дякував й Ахтем Сеітаблаєв, актор та режисер. Більшість його виступу була присвячена тезі “Культура зшиває людей”. Згадуючи різні історії, Ахтем доводив, що творчість і культура здатні поєднати кожного незважаючи на політичні, історичні конфлікти. І зокрема – Крим та решту України. Він розповів й про те, що комунікація між українськими акторами, митцями та політиками, послами тощо зараз впевнено налагоджується. До речі, частково саме задля такої комунікації у фільмах Ахтема знімаються іноземні актори – це допомагає транслювати меседжі України європейським діячам та політикам. Окремо Ахтем присвятив свій виступ Криму, а саме культурним способам єднання кримчан та зокрема – кримських татар. Режисер впевнений, що нові об’єднання кримських татар можливі навіть в нинішній час окупації і виступив проти “кримського” скепсису. Так кримська тематика закрила блок дискусій з експертами. Після перерви виступила Катерина Загорій, випускниця УШПС 2009 року та Засновниця Фонду родини Загорій, з розповіддю про глобальний рух “Щедрий Вівторок”. Також Катерина під час свого виступу раділа, що ком’юніті УШПС залишається міцним, а сама Школа постійно підтримує проекти випускників. Підтримка можлива не лише з випускниками: на Конференції було оголошено й про нове партнерство, цього разу – з LDaily. LDaily – інформаційно-аналітичне бізнес-видання з актуальною інформацією для ділових людей, джерело ексклюзивного контенту про важливі події української та світової економіки, а також ресурс для коментарів та інтерв’ю з відомими бізнесменами і представниками влади, авторських спецпроектів та інших матеріалів, цікавих сучасному бізнесменові. Далі послідувала особливо емоційна частина Конференції – вручення дипломів учасникам УШПС 2018 року. Останнім акордом програми Конференції стала вистава “Шестеро характерів ненаписаної комедії” у виконанні трупи Київського академічного драматичного театру на Подолі під керівництвом народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталія Малахова. “Характери” – це глибока історія пошуків моральних цінностей пера Нобелівського лауреата Луїджі Піранделло. Так завершилася XIII Конференція Школи, яка завжди є водночас й кінцем одного, й початком нового. - [Town Hall Meeting “Implementation of the Law of Ukraine “On Legal Aid”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-implementation-of-the-law-of-ukraine-on-legal-aid/) - On December 13, 2018, in Chernihiv the Town Hall Meeting “Implementation of the Law of Ukraine “On Legal Aid” took place. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives within the project “Ensuring Access to Justice in Ukraine: Ethical Standards and Institutional Aspects” with the support of the Law Enforcement Section of the US Embassy in Ukraine. The project aims directly at the comprehensive provision of the rule of law principle in Ukraine by strengthening the institutional capacity of the advocate’s self-government and strengthening the place of ethical norms and standards in the work of lawyers for the better protection of human and citizen rights. The urgency and necessity of the event for Chernihiv residents was confirmed by a large number of participants, more than 70, who expressed their desire to participate in the discussion of a number of problems of provision of legal aid. Among the participants were: lawyers, human rights activists, public activists, representatives of the Novozavodsk District Court, Chernihiv Appeal Court, Chernihiv Regional Council, Chernihiv Regional State Administration, Main Directorate of the National Police in Chernihiv Oblast, Desnianska District Council in Chernihiv city, legal advisers of Chernihiv City Council, students and lecturers of Chernihiv National Technical University, cadets of the Academy of the State Penitentiary Service, as well as ordinary citizens, who are not indifferent to the state of the legal aid system in Ukraine. During her introductory speech Svitlana MATVIIENKO, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, stressed the need to bring up the discussion of providing legal aid to a new level in order to develop effective and efficient mechanisms for the provision of this type of service.. Legal aid provides access to legal protection for a society, since the right to professional legal assistance, including free of charge, is guaranteed by article 59 of the Constitution of Ukraine, and provided by a number of conventions and international documents, which are part of the international system of ensuring human rights. Sometimes, legal aid is the only opportunity for insecure groups of people to get legal protection and representation of their interests in court or during communication with other state bodies. Oleksandr ZASLAVSKYI, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, introduced to the participants the Town Hall Meeting (THM) format, and also emphasized the importance of such formats in decision-making both at the national and local levels: The THM format is primarily intended for public participation in decision making at the local level. In particular, it is great for finding out the community’s priorities when forming a local budget. However, this format can also be used to discuss options for solving more complex problems, and even draft legislation. Participants of the event got acquainted with the main aspects of legal aid provision, the grounds for its provision, and peculiarities of primary legal aid and secondary legal aid. During an active two-hour discussion the participants discussed the proposed scenarios and developed their own approaches to the issues of the financial and organizational basis for providing services in legal aid system, the subordination of legal aid system, as well as improving the accessibility and quality of the provision of these services. As a result of lively discussions, voting on scenarios took place. The scenarios address the main issues of providing legal aid. After the discussion on the system of financial and organizational basis for the provision of services, the status quo scenario, that is, the implementation of the law “On Free Legal Aid” unchanged, won the vote. For this option, 67% of the participants gave their votes. The option to diversify the sources of financing of secondary legal aid between the state budget, local budgets, as well as recipients of free legal aid came second (21% of votes). The smallest number of votes (12%) was given to the version according to which state funding is guaranteed primarily or exclusively for secondary legal aid in criminal proceedings. During the consideration of the problem of subordination of the legal aid system, according to the results of the voting, the status quo scenario also won the vote, which means the subordination of the legal aid system to the Ministry of Justice of Ukraine (58% of votes). The second place (17%) was given to the option according to which the transfer of management of the legal aid system from the Ministry of Justice of Ukraine to the State Judicial Administration of Ukraine, as for example is in USA. Almost the same number of votes got the Scenario 4 (transfer of responsibility for the provision of secondary legal aid to the National Bar Association of Ukraine – 13%) and Scenario 3 (management of the legal aid system by a separate central executive body – 12%). During the voting for the third problem (Improving accessibility and quality of the secondary legal aid), each participant had the opportunity to cast his or her vote for more than one option. This is due to the fact that the proposed options in their essence are not so much alternative as complementary, that is, they can be implemented in parallel or in a complex. The largest percentage of participants of the event voted for the option of introducing an additional mechanism for issuing certificates with the option of free choice of lawyer by the recipient of the secondary legal aid (32%). The status quo option took the second place, that is, to retain the existing mechanisms provided for by the Law of Ukraine “On Legal Aid” (30%). The third place was taken by the involvement of private lawyers on a contractual basis (18%). Scenario 5 (assigning a lawyer to provide a certain amount of legal aid pro bono) and Scenario 3 (mandatory verification of the quality of the legal aid) were the least popular (10% support each). As well as during the discussion of problems related to the Rules of Legal Ethics(December 11, 2018 in Zhytomyr), the systemic problem of lack of open discussions about the prospects for development of legal aid system in Ukraine became obvious. The opinions and proposals of the participants, the voting results, which were recorded during the discussions, after processing and including in the report, will be sent to each participant of the events in Chernihiv and Zhytomyr, as well as distributed among the wider range of stakeholders. - [The First Seminar of the National Program of the Ukrainian School of Political Studies](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-first-seminar-of-the-national-program-of-the-ukrainian-school-of-political-studies/) - The First Seminar of the National Program of the Ukrainian School of Political Studies took place on 18-21 April 2019 in Kyiv. The USPS community welcomed 33 participants which are representatives of civil service, business, civil society, academia, arts and media. As every year, the First Session of the National Program aims to give participants not only a deep understanding of European values, historical, social, political, economic processes, but also become a source of inspiration and understanding of new opportunities for their own development. Opening of the First National Session of the XIV Program of the Ukrainian School of Political Studies Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, welcomed the participants of the XIV Program, said: “USPS is a value-based platform that is designed to gather and develop leaders of change.” Olena Lytvynenko, Deputy Head of the Office of the Council of Europe in Ukraine, spoke about the network of the Schools of Political Studies of the Council of Europe and the place they occupy on the agenda of the Council of Europe. In particular, Ms. Lytvynenko explained that the Ukrainian School of Political Studies has prominent real results and a powerful network throughout the country. European mirage of Ukraine: how to make it a reality? Ivanna Klympush-Tsyntsadze, Vice-Prime-Minister for European and Euro-Atlantic integration of Ukraine, discussing the topic, stressed that European integration is already a reality, as the level of cooperation between Ukraine and the EU is unprecedented. Ivanna also added that in the EU there is a growing awareness that without a strong Ukraine there will be no safe Europe. At the same time, our task is to inform our European partners that Ukraine is not a “problem”, but a contributor to European security and economic growth. Responsible judgment: Hegel, Kant, Arendt and us What does it mean to make responsible judgments? How to distinguish true opinion from random and unconditional judgments? This was spoken during the First Session with Yevhen Bystrytsky, Ph.D., Head of the Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics at the Institute of Philosophy of NAS of Ukraine, a member of the Supervisory Board of the USPS. Ukraine in the Election Year: Demographic Transformations Ella Libanova, PhD, Director of the M.V. Ptukha Institute of Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, told about the features of the future demographic situation on the second day of the first session of the USPS. Global and Ukrainian Economy: New Normality Oleg Ustenko, Ph.D., Executive director of The Bleyzer Foundation, told participants how the global and Ukrainian economy functions in a new normality. The term was introduced immediately after Trump won the US elections. Everything that was absolutely abnormal in the past has now become absolutely normal. All economic theory is based on rationality in behavior. And in conditions of new normality rationality is not always observed. Public Finances Today Ukraine needs to give the world a powerful signal that our economy can be invested into. But first we need to learn how to manage public finances. Participants talked about this with Viktor Pynzenyk, Member of the Parliament of Ukraine, a member of the Committee on Budget, the Supreme Council of Ukraine, professor. New Healthcare in Ukraine: How to Fight Myths Ulana Suprun, acting Minister of Health of Ukraine, and Oleg Petrenko, Head of the National Health Service of Ukraine and USPS alumnus, talked about radical transformations in the health care system. Ulana spoke about the success of the reform and stressed the importance of a strong team of professionals who are making daily changes. Oleg shared the history of the personal path to the civil service, and outlined the main areas of responsibility of the Health Service. Talk with Yulia Mostova Always a sincere conversation. Always a challenging talk. Yulia Mostova, editor-in-chief of Mirror Weekly and member of the Supervisory Board of the USPS, gave her assessment of the current political situation. Charity, professionalism, ability to listen and hear each other is something that is not enough for today’s society and elites in particular. Value orientations of Ukrainian society in the historical perspective Historical consciousness is an integral part of national identity, and therefore, a significant socio-political factor. But in a post-truth era, we cannot count on a holistic identity. Natalya Yakovenko, a professor at the Department of History of the National University of Kyiv-Mohyla Academy, shared his thoughts on the value orientations of Ukrainians in a historical retrospective. On the way home: agenda for the new government on returning Donbas Oleksandr Lytvynenko, Deputy Secretary of the National Security and Defense Council of Ukraine, talked about an agenda for counteracting Russian aggression for the new government. Oleksander analyzed the main threats, assessed the negotiation process and described possible scenarios for the development of the situation. Never-ending story of Crimea: have a reached a point of no return? In the classical children’s book, “Never-Ending Story”, a fictitious country is absorbed by Nothing. For five years, hundreds of thousands of Ukrainians have been in the “gray area” both from the point of view of law and security, and the Crimean Tatars are being persecuted. And for five years there are no definite holistic strategies for returning the Crimea. Has the point of non-return already passed and can Nothing be diverted? In a frank conversation with Refat Chubarov, Member of the Parliament of Ukraine, Head of the Mejlis of the Crimean Tatar people, and Tamila Tasheva, Coordinator of Crimea SOS, the group talked about the future of Crimea. Saying goodbye to the empire In recent decades in Ukraine there is a discussion of the main problem of the nation’s existence – its identity. The issue of Ukrainian national memory, the controversial attitude to Soviet history, the clash of ideological orientations, the European path and isolationism are actively used in the political struggle. With Ola Hnatyuk, a professor at Kyiv-Mohyla Academy and the University of Warsaw, participants discussed postcolonial legacies and the transition from ethnic identity to civic identity. Trends in education of XXI century Mykhaylo Wynnyckyi, Head of the Secretariat of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education, Professor of the LvBS Family Business Center, lecturer at the Kyiv-Mohyla Academy, talked about higher education. Mykhaylo discussed whether the level of quality of education in higher education in Ukraine in bachelor’s programs in the West is falling, whether there is a “crisis” in the system of higher education, what are methods of evolutionary improvement of the quality of education and how “critical thinking” is formed. - [Workshop “Upcoming Elections – Avoiding Risks in Cyber”](https://www.parlament.org.ua/en/news/workshop-upcoming-elections-avoiding-risks-in-cyber/) - During the elections, political parties must learn how to resist cyber threats. Therefore, the Agency of Legislative Initiatives in partnership with Cybexer Technologies (Estonia) on July 9 held a training on “Upcoming Elections – Avoiding Risks in Cyber” in Kyiv for representatives of communications departments of parties, digital marketing departments of parties, information technologies and security departments of parties, as well as party members who are running for parliament during this election. “Securing free and fair elections has become a fundamental pillar of a functioning democracy. The EU will continue to support Ukraine by reinforcing its legislative framework, strategy and coordination mechanisms that are in line with EU legislation and best practices, particularly with the EU Directive on security of network and information systems (NIS Directive)”, – summarized the Head of the Support Group for Ukraine at the European Commission Peter Wagner. During the training, participants learned the best way to protect company information systems from manipulation, how to raise awareness of party members about targeted cyber breaches, such as phishing attacks and advanced persistent threats (APT), fake news, leaking, and ransomware. In addition, each party representative has undergone individual online training about digital literacy and has completed a digital test that can identify areas of cyber risk in different categories, such as personal attitude, knowledge about technology, exposure to social media and organizational culture. As a result of testing, participants received recommendations on how to protect themselves and their party from specific cyber threats. “Independently of our jobs, age or level of responsibility, we all need some technological literacy at the individual level, if we want to function safely in today’s digitally dependent society and to make sure that we don’t create risks to it by your behavior,” – said the Executive Vice President of the Estonian company for providing countermeasures against cyber-threats Cybexer Technologies Merle Maigre. Reference information: As a follow-up to the EU-Ukraine Summit statement of 2018, the European Union has launched an action in Ukraine to strengthen the capacity of the key participants of the electoral process. The training was conducted following the EU launch of a project “Support to Cybersecurity of Parliamentary Elections” in Ukraine. For further information, contact Irina Cherpak, Operations Manager at the Agency of Legislative Initiatives, i.cherpak@laboratory.kiev.ua or by calling +38 (044) 531 3768. - [New Leaders – 2: ideas of change](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-leaders-2-ideas-of-change/) - On April 12, the second season of the “New Leaders” TV-project was launched, where Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies participate. This year, voting takes place for 50 leaders who present their policy ideas that contain a specific action plan in a particular area. 25 of the leaders will be selected by Internet voting, the other 25 will be selected by the professional jury. Chairwoman of the Council of the Agency for Legislative Initiatives and the curator of the Ukrainian School of Political Studies Svitlana Matvienko is part of the jury. 8 leaders that will have the most points will go onto the live shows. The project will last for four months. For 14 years, Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies have been building up a network of successful and dedicated representatives of various spheres (civil servants, lawyers, businessmen, academics, politicians, journalists, public figures) who are leaders in their respective fields and define the future of Ukraine. As part of its mission, the Agency and the School are participating in the “New Leaders” project. This project is designed to find active, energetic and ambitious leaders who know how to change Ukraine and are ready to implement these changes today. The public watchdog of the project, transparency of the rules and their observance by all the participants is the Civil Supervisory Board, created by the leading civil society organizations of Ukraine. The Civil Supervisory Board is an independent and impartial supervisory body and has formed the Selection Committee of the project. Last season, the project “New Leaders” was watched by every fourth young Ukrainian, and the total audience of the project amounted to 26.3 million viewers. - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meeting на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meeting-na-temu-profesijna-etyka-advokata-na-zahysti-prav-lyudyny-ta-czilej-spravedlyvogo-pravosuddya/) - 11 грудня 2018 року у Житомирі відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meeting на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина. Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, який представляє собою структуроване та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Цей формат міських зібрань покликаний акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань. На обговорення було винесено питання шляхів перегляду та вдосконалення Правил адвокатської етики в Україні, адже високі етичні стандарти та їх дотримання адвокатами у своїй роботі є невід’ємною частиною справедливого правосуддя. Саме тому зміст цих стандартів має бути зрозумілим для всіх, насамперед, для тих людей, хто не має спеціальної юридичної освіти, але чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя. Враховуючи цей контекст неабияке занепокоєння викликає актуальна ситуація з Правила адвокатської етики, остання редакція яких від 9 червня 2017 року була затвердження з’їздом адвокатів без широкого обговорення з адвокатами та науковцями, без узгодження концепції змін, мети і засобів їх втілення, а вилучення та зміна частини норм ПАЕ проводилися без належних обґрунтувань та роз’яснень необхідності таких змін в адвокатській спільноті. У заході взяли участь більше 70-ти учасників, серед яких адвокати з Житомира, Коростеня, Бердичева; Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини; Голова Ради адвокатів та КДКА, інші члени органів адвокатського самоврядування Житомирської області; адвокати Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області; представники Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; активісти; студенти-правники та викладачі Житомирського державного університету ім. І. Франка та інших вищих навчальних закладів Житомира; правозахисники; депутати Житомирської міської ради та інші стейкхолдери. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників міських зібрань, наголосила на важливості проведення таких зібрань в регіонах, адже при виробленні загальнодержавної політики важливо враховувати думки не лише представників адвокатської спільноти Києва, а, в першу чергу, пересічних громадян, які не маючи можливості донести свою позицію, виступають в якості фінальних бенефіціарів політики. Також Світлана пояснила, що цей захід відбувається в межах великого проекту, який, зокрема, включає в себе аналітичний звіт на тему «Адвокатська етика в Україні». Отримані думки учасників дискусії та результати голосувань будуть проаналізовані та додані до цього звіту, та поширені як серед учасників заходу, так і серед адвокатської спільноти та широкого кола неурядових організацій та проектів технічної допомоги. Андрій Вишневський, Засновник та Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього», наголосив на тому, що адвокатська спільнота Житомирщини може вважатися взірцем внутрішньої взаємодії адвокатів. Пан Андрій також закцентував увагу на важливості адвокатської етики в діяльності адвокатів, оскільки вона відіграє важливу роль в реалізації конституційного права пересічних громадян на правничу допомогу. Особливого значення адвокатська етика набуває зараз – з запровадженням монополії на представництво у судах. Саме високі етичні стандарти адвокатів забезпечують довіру до інституту адвокатури та сприяють утвердженню прав людини. Однак, за роки існування адвокатського самоврядування, зокрема ми будемо говорити про період з 2012 року, склалася доволі складна і, місцями небезпечна ситуація з правилами адвокатської етики. Зважаючи на важливість адвокатської етики для реалізації конституційних прав громадян, адвокатська етика – це не внутрішнє питання адвокатської спільноти. Саме тому ми повинні обговорювати проблеми адвокатської етики в ширших колах. Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань: По-перше, цей формат дозволяє кожному висловитися і бути почутим – це структурована дискусія. По-друге, формат передбачає ухвалення того чи іншого рішення – у вас буде можливість проголосувати за один із варіантів. По-третє, рішення ухвалюється на основі попередньо пророблених альтернативних підходах – рішення, яке ви будете ухвалювати, ґрунтуватиметься на фактах та раціональних аргументах. В ході міських зібрань на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя» учасники обговорили проблему, яка стосувалася удосконалення стандартів адвокатської етики в Україні. Під час обговорення питання стандартів адвокатської етики, учасникам було запропоновано декілька сценаріїв вирішення проблеми. Перший пропонував залишити усе без змін (status quo), обговорення якого в обов’язковому порядку потребує методологія вироблення державної політики. Другий сценарій містив пропозицію повернення до попередніх Правил адвокатської етики шляхом оскарження та скасування чинних Правил в судовому порядку. Третій – розроблення і прийняття нових Правил адвокатської етики в рамках Національної асоціації адвокатів України із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. Четвертий сценарій містив революційну для Україну пропозицію, а саме – демонополізація повноважень затверджувати Правила адвокатської етики та контролювати їх дотримання шляxом утворення кількох альтернативних асоціацій адвокатів замість єдиної НААУ. Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 4 % голосів, другий – 0 %, третій – 86 %, четвертий – 7%. Таким чином, учасники обговорення з великою перевагою обрали варіант розроблення і прийняття нових ПАЕ в рамках НААУ із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. При цьому під час обговорення неодноразово звучала теза про відсутність майданчиків для обговорення таких важливих проблем. Взагалі було виявлено системний дефіцит комунікації в спільноті НААУ. Ухвалені рішення даного обговорення будуть проаналізовані та додані до фінальної версії звіту «Адвокатська етика в Україні», а сам звіт буде максимально поширений у професійному середовищі адвокатів, а також у широкому колі заінтересованих сторін та представників проектів технічної допомоги. Читати Звіт «Адвокатська етика в Україні» - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Впровадження Закону України «Про безоплатну правову допомогу»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-vprovadzhennya-zakonu-ukrayiny-pro-bezoplatnu-pravovu-dopomogu/) - 13 грудня 2018 року у місті Чернігів відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему «Впровадження Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина. Актуальність і необхідність заходу для жителів Чернігова підтвердилися великою кількістю учасників, більше 70, які виявили бажання взяти участь у обговоренні низки проблем надання безоплатної правової допомоги. Серед учасників були присутні: адвокати, правозахисники, громадські активісти, представники Новозаводського районного суду, Чернігівського апеляційного суду, Чернігівської обласної Ради, Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Деснянської районної у місті Чернігові ради, юрисконсульти Чернігівської міської ради, студенти та викладачі Чернігівського національного технічного університету, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, а також пересічної громадяни, небайдужі до стану системи БПД в Україні. Під час свого вступного слова, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності перенести дискусію про надання безоплатної правової допомоги на новий рівень задля вироблення дієвих та ефективних механізмів надання даного виду послуг. Безоплатна правова допомога забезпечує доступність правового захисту для суспільства, адже право на професійну правничу допомогу, в тому числі безоплатну, гарантується ст. 59 Конституції України, і передбачено рядом конвенцій та міжнародними документами, що є складовою міжнародної системи забезпечення прав людини. Інколи, безоплатна правова допомога є єдиною можливістю для незахищених верств населення отримати правовий захист і представлення своїх інтересів у суді чи під час комунікації з іншими органами влади. Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, ознайомив учасників із форматом Town Hall Meeting, а також наголосив на важливості подібних форматів у процесі виробленні рішень як на національному, так і на місцевому рівнях: Формат ТНМ в першу чергу розрахований на участь громадськості у виробленні рішень на місцевому рівні. Зокрема, він чудово підходить для з’ясування пріоритетів громади під час формування місцевого бюджету. Однак, цей формат також можна застосовувати і для обговорення варіантів вирішення більш складних та комплексних проблем, і, навіть, проектів законодавчих актів. Учасники заходу були ознайомлені з основними аспектами надання безоплатної правової допомоги (БПД), підставами її надання, та особливостями безоплатної первинної правової допомоги (БППД) та безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД). Під час активної двогодинної дискусії учасники заходу обговорювали запропоновані сценарії та виробляли власні підходи щодо проблематики фінансово-організаційної основи надання послуг у системі БПД, підпорядкування системи БПД, а також покращення доступності та якості надання даного виду послуг. За результатами жвавих дискусій відбулося голосування за сценарії, що охоплюють вирішення основних проблем надання безоплатної правової допомоги. Щодо системи фінансово-організаційної основи надання послуг, то з великим відривом перемогла нульова альтернатива, тобто виконання закону «Про безоплатну правову допомогу» без змін. За цей варіант свої голоси віддало 67% учасників заходу. Другим за кількістю відданих голосів опинився варіант щодо диверсифікації джерел фінансування безоплатної вторинної правової допомоги між державним бюджетом, місцевими бюджетами, а також отримувачами безоплатної правової допомоги (21% голосів). Найменше голосів (12%) зібрав варіант, згідно якого гарантується державне фінансування насамперед або виключно безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях. Під час розгляду проблеми підпорядкування системи БПД за результатами голосування симпатії учасників також здебільшого здобув варіант «без змін», тобто нульова альтернатив, що означає актуальне підпорядкування системи БПД у Міністерству юстиції України (58% голосів). Друге місце (17%) зайняв варіант, згідно якого має відбутись передача управління системи безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України до Державної судової адміністрації України за прикладом США. Майже однакову кількість голосів набрали Сценарій 4 (передача відповідальності за організацію надання БВПД до Національної асоціації адвокатів України – 13%) та Сценарій 3 (утворення для управління системою БПД окремого центрального органу виконавчої влади – 12%). Під час голосування за сценарії в рамках обговорення третьої проблеми (Покращення доступності та якості надання БВПД) кожен учасник мав можливість віддати свій голос більше, ніж за один запропонований варіант. Це пов’язано з тим, що запропоновані варіанти за своєю суттю є не стільки альтернативними, скільки комплементарними, тобто можуть бути запровадженні паралельно, або у комплексі. Найбільший відсоток учасників заходу проголосували за варіант запровадження додаткового механізму видачі сертифікатів з можливістю вільного вибору адвоката отримувачем БВПД (32%). З майже мінімальним відривом друге місце зайняв варіант нульової альтернативи, тобто залишити діючі механізми передбачені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (30%). Третє місце зайняв варіант із залученням приватних адвокатів на договірних засадах (18%). Найменш популярними (по 10% підтримки кожен) виявилися Сценарій 5 (закріплення обов’язку кожного адвоката надавати певний об’єм правової допомоги pro bono) та Сценарій 3 (обов’язкова перевірка якості надання БВПД). Як і під час обговорення проблем, пов’язаний із Правилами адвокатської етики (11 грудня 2018 у Житомирі) очевидною виявилася системна проблема недостатності відкритих обговорень щодо перспектив розвитку системи БПД в Україні. Думки та пропозиції учасників, результати голосування, що були зафіксовані під час дискусій, після оброблення та оформлення у звіті, будуть розіслані кожному учаснику заходів у Чернігові та Житомирі, а також поширені серед максимально широкого кола заінтересованих сторін. - [Світлана Матвієнко: УШПС – школа без стін, школа цінностей](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-ushps-shkola-bez-stin-shkola-czinnostej/) - Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторка УШПС, розповіла в ефірі першого кримсько-татарського радіо Meydan про те, хто може бути учасником Школи, за якими критеріями проходить відбір і як участь в УШПС впливає на долю випускників. Щороку Лабораторія законодавчих ініціатив проводить Українську школу політичних студій. Це освітній проект, який є національним продовженням міжнародної навчальної програми, яка функціонує у понад 20 країнах світу. УШПС – це унікальна спільнота, яка сповідує європейські цінності Українська школа політичних студій – це проект Лабораторії законодавчих ініціатив і Ради Європи, який працює в Україні з 2005 року. Цього року відбувається 14-й набір до Школи, і ми дуже пишаємось цим проектом, не тільки тому що він є унікальним для України, а тому що в першу чергу – це смислотворчий проект. Щороку до групи ми відбираємо до 40 учасників за шістьма умовними категоріями. Це політики, державні службовці, бізнесмени, журналісти, люди, які дотичні до сфери юриспруденції – адвокати, судді, прокурори, а також громадські діячі, науковці і представники творчих професій. Ми працюємо у форматі чотирьох сесій: проводимо три національні сесії – в Києві, Одесі та у Львові, і беремо участь у Всесвітньому форумі за демократію в Страсбурзі. Кожного року по закінченню навчання у нас відбувається Щорічна конференція, яку ми проводимо, фокусуючись на актуальних темах. Школа – це проект, який має на меті формування зовсім нової ціннісної суспільної карти, де зустрічаються люди з різних середовищ і прагнуть побудувати сильну державу. Наразі ми маємо вже більше 450 випускників Школи, і всі вони об’єднані європейськими ліберальними цінностями. Щороку випускники реалізовують спільні проекти Часто результатом нашої Щорічної конференції є спільні проекти випускників з випускниками попередніх років, які дуже часто переростають в масштабні і дають позитивні результати. Критерії відбору до Школи Конкурс до Школи надзвичайно високий. Як показує практика попередніх років, щороку кількість анкет від претендентів зростає. Ми відбираємо близько 40 представників, але при такому надзвичайно напруженому конкурсі дуже складно робити відбір. Проте є речі, якими ми керуємось. В першу чергу, це – цінності. Обов’язковим є наявність вищої освіти, претендентами є успішні люди, які мають певні досягнення в тій чи іншій сфері, і головне – наділені чітким розумінням, навіщо їм Школа. Знання мов є додатковою перевагою при відборі. Дехто потрапляє до школи з п’ятої або сьомої спроби Дуже важко здійснювати відбір, оскільки часто доводиться відмовляти хорошим людям, але ми відмовляємо тільки тому що кількість місць обмежена, і хочемо зробити кожну групу більш збалансованою, кориснішою і цікавішою для самих себе. Тому дуже часто в Школу потрапляють не з першого разу. Є такі люди, які подають анкети з року в рік і потрапляють туди з п’ятої або сьомої спроби. Ґендерний баланс і розширення кордонів До УШПС ми обираємо керуючись необхідністю дотримання ґендерного балансу, намагаємось зробити так, щоб жінок і чоловіків у групі було порівну. Разом з тим, беремо до уваги й регіональний критерій, зазвичай 50% учасників групи – це представники з різних регіонів України. Як змінилась Школа з моменту заснування до сьогоднішнього дня Я почала працювати в Лабораторії законодавчих ініціатив з 2007 року і займалася проектом Школи, ми її створювали, розвивали. Це був складний процес. Спочатку, ми розглядали Школу, як майданчик для міжпартійного діалогу. Зараз ми теж намагаємося запрошувати представників різних політичних сил і політичних угрупувань, аби мати можливість чути думки. Керувати цим проектом я почала в 2015 році. Що змінилося з моменту заснування? Створена рішенням Комітету Міністрів Ради Європи у 2005 році, Українська школа політичних студій була надзвичайно важливим кроком для України після Помаранчевої революції. Школа тоді і те, що ми бачимо сьогодні, – це дещо різні Школи. Суспільство змінилося, змінилися підходи, змінилися і люди, які приходять до нас. На сьогоднішній день, Школа входить в мережу понад 20 шкіл Ради Європи у країнах пострадянського простору, у країнах Східної Європи. Наразі з’являються нові школи в Африці, в «кризовій» Європі – в Греції і на Кіпрі. Після закінчення Школи деякі люди кардинально змінюють сферу діяльності Школа має колосальний вплив на життя людей, оскільки надає людям якісно нову світоглядну канву. Дуже часто люди є законсервованими в своїй сфері, якою б вона не була, тому завжди не вистачає різних точок зору. У Школі вони отримують це нове бачення і різноманіття точок зору від лекторів і від своїх одногрупників. І тут вже мова радше не про навчання, а розмова по принципу рівний-рівному і про обмін думками. Після закінчення Школи люди дуже змінюються, деякі навіть кардинально змінюють свою діяльність. Є і такі, які починають глибше дивитись на важливість суспільних і політичних процесів. Багато хто з наших випускників побудував успішну кар’єру в міжнародних компаніях, в політиці, на державній службі, зміг вибудувати успішний бізнес. УШПС – це сито Після розстрілів на Майдані ми закликали представників Партії регіонів, які були випускниками нашої Школи, здати партійний квиток. Оскільки люди, які не відповідають цінностям Школи, не можуть бути учасниками Спільноти. Тоді ми прийняли безапеляційне рішення виключити з лав Школи тих, хто проігнорував наші вимоги. Це важливо, аби Спільнота зберігала свою ціннісну канву. Школа – це коло однодумців, які мають на меті змінити Україну. УШПС у Криму До 2013 року включно ми щороку проводили одну сесію Української школи політичних студій в Криму. Це було надзвичайно важливо і почесно для нас. Аби не тільки лектори-кримські татари приїздили до нас, але й ми їхали до них. На жаль, в 2014 році ми позбавились такої можливості. І відтоді не проводимо сесій в Криму. Проте, ми стоїмо на безумовній позиції: Крим це – Україна. Ми розуміємо, що це питання є важливим не тільки для кримських татар, але і для формування нового бачення державної політики, що робити з питанням Криму загалом. Хочу зазначити, що ми вже дуже давно працюємо з нашим лекторами Рефатом Чубаровим і Мустафою Джемілєвим. Ми намагаємось не просто чути, але й пропонувати свої рішення і прагнемо, аби більше кримських татар подавались в нашу Школу і мали можливість у ній навчатись. Я бажаю, щоби Крим, який безумовно був українським, дуже швидко повернувся до того стану, в якому він був. Крим має бути в Україні, і питання долі кримських татар повинно вирішуватись тут в діалозі, а не виходити на рівень особистих життєвих трагедій. За тим, що зараз відбувається на території кримського півострову, боляче спостерігати, і тут немає значення – Крим має належати кримським татарам або стати автономним. Я думаю, почати треба з того, щоб він став українським. Свідомі люди розуміють, що Кримом потрібно було займатись з першого дня, у зв’язці з кримсько-татарським народом. Зараз головне – відстояти права людей, які проживають на цих територіях і рухатись до перемоги. Ми розуміємо, що ця ситуація може бути розв’язана, мабуть, зі зміною влади в Російській Федерації. І над цим треба працювати. Головне – завойовувати серця і голови людей. - [Перша Національна сесія ХІV Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/persha-naczionalna-sesiya-hiv-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 18-21 квітня 2019 року в Києві відбулася Перша сесія Національної Програми Української школи політичних студій. Спільнота УШПС вітала 33 учасника ХIV Програми, які є представниками державної служби, бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища, креативної індустрії та медіа. Як і кожного року, Перша сесія Національної Програми має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей, історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку. Відкриття Першої Національної Сесії ХIV Програми Української школи політичних студій Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників ХІІІ Програми, зазначила: “УШПС – це ціннісний майданчик, який покликаний гуртувати та розвивати лідерів змін”. Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, розповіла про мережу Шкіл політичних студій Ради Європи, про місце, яке вони займають на порядку денному Ради Європи. Зокрема, пані Олена розповіла, що Українська школа політичних студій вирізняється своїми реальними результатами та потужною мережею по всій країні. Європейський міраж України: як зробити реальністю? Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розмірковуючи над темою виступу, наголосила, що європейська інтеграція вже є реальністю, адже рівень співпраці між Україною та ЄС є безпрецедентним. Пані Іванна також додала, що в ЄС росте розуміння, що без сильної України не буде безпечної Європи. В той же час, наше завдання – донести до наших європейських партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання. Відповідальне судження: Гегель, Кант, Арендт і ми Що означає судити відповідально? Як відрізнити істинну думку від випадкового та необов’язкового судження? Про це говорили під час Першої сесії з Євгеном Бистрицьким, д.ф.н., завідувачем відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, членом Наглядової Ради УШПС. Україна в рік виборів: демографічні зрушення Елла Лібанова, д. е.н., директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, розповідала про риси майбутньої демографічної ситуації у другий день Першої сесії УШПС. Світова та українська економіка: нова нормальність Олег Устенко, к.е.н., виконавчий директор The Bleyzer Foundation, розповідав учасникам, як функціонує світова та українська економіка в умовах нової нормальності. Термін був введений одразу після того, як на виборах в США переміг Трамп. Все, що було абсолютно ненормально раніше, нині стало абсолютно нормальним. Вся економічна теорія ґрунтується на раціональності в поведінці. А в умовах нової нормальності раціональність простежується не завжди. Публічні фінанси Сьогодні Україні треба дати світові потужний сигнал, що в нашу економіку можна інвестувати. Але спершу нам треба навчитися розпоряджатися публічними фінансами. Про це говорили з Віктором Пинзеником, народним депутатом України, членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, професором. Нова українська медицина: як руйнуються міфи Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я України, та Олег Петренко, Голова Національної служби здоров’я України та випускник УШПС, говорили про докорінні трансформації в системі охорони здоров’я. Пані Уляна розповіла про успіхи реформи та наголосила на важливості сильної команди професіоналів, які щоденною працею творять зміни. Олег поділився історією особистого шляху до державної служби, а також окреслив основні сфери відповідальності НСЗУ. Розмова з Юлією Мостовою Завжди відверта розмова. Завжди розмова-виклик. Юлія Мостова, головна редакторка «Дзеркала тижня» та членкиня Наглядової Ради УШПС, дала свою оцінку поточній політичній ситуації. Милосердя, професіоналізм, вміння слухати і чути один одного – це те, чого не вистачає сьогоднішньому суспільству та елітам зокрема. Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі Історична свідомість є невід’ємною складовою національної ідентичності, а отже, і вагомим суспільно-політичним фактором. Але в ситуації постправди ми не можемо розраховувати на цілісну ідентичність. Наталя Яковенко, професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», ділилась думками про ціннісні орієнтації українців в історичній ретроспективі. Шлях додому: порядок денний деокупації та реінтеграції Донбасу для нової влади та світу З Олександром Литвиненком, заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, розмовляли про порядок денний щодо протидії російській агресії для нової влади. Олександр проаналізував основні загрози, дав оцінку переговорним процесам та розповів про можливі сценарії розвитку ситуації. Нескінченна історія Криму: чи пройдена точка неповернення? У класичному дитячому творі «Нескінченна історія» вигадану країну поглинає Ніщо. Вже п’ять років сотні тисяч українців перебувають у «сірій зоні» як з точки зору права, так і безпеки, а кримські татари піддаються постійним переслідуванням. І вже п’ять років відсутні бодай якісь цілісно сформульовані стратегії щодо повернення Криму. Чи пройдено вже точку неповернення і чи можна відвернути Ніщо? Про це говорили у відвертій розмові з Рефатом Чубаровим, народним депутатом України, головою Меджлісу Кримськотатарського народу та Тамілою Ташевою, координаторкою ГО “КримSOS”. Прощання з імперією Останні десятиліття в Україні точаться дискусії довкола основної проблеми буття нації – її ідентичності. Питання української національної пам’яті, суперечливого ставлення до совєтської історії, зіткнення світоглядних орієнтацій, європейського шляху й ізоляціонізму активно використовуються у політичній боротьбі. З Олею ГНАТЮК, професоркою НаУКМа та Варшавського університету, обговорювали постколоніальний спадок та перехід від етнічної ідентичності до ідентичності громадянської. Тренди в освіті ХХІ ст. Завершив Першу сесію Української школи політичних студій Михайло Винницький, керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, професор Центру сімейного бізнесу LvBS, викладач Києво-Могилянської академії. З паном Михайлом обговорювали, чи поступається рівень якості навчання у вищій школі в Україні бакалаврським програмам на Заході, чи є «криза» в системі вищої освіти, які є методи (р)еволюційного покращення якості освіти та звідки береться «критичне мислення». - [Sustainability of Processes and Continuation of Parliamentary Reform: Visit of the Delegation of the Verkhovna Rada to Canada](https://www.parlament.org.ua/en/news/visit-of-the-vru-to-canada/) - [Нові лідери – 2: ідеї змін](https://www.parlament.org.ua/news/novi-lidery-2-ideyi-zmin/) - 12 квітня стартував другий сезон проекту “Нові лідери”, до якого долучені Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій. Цього року голосування відбувається за 50 лідерів, які презентують свої ідеї policy, які містять конкретний план дій в певній сфері. 25 лідерів буде обрано інтернет-голосуванням, інших 25 обере професійне журі у складі Відбіркового Комітету. До складу Відбіркового Комітету входить Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко. У телевізійний етап буде обрано 8 лідерів, які наберуть найбільшу кількість балів. Проект триватиме 4 місяці. Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій вже 14 років поспіль розбудовують мережу, яка об’єднує успішних і цілеспрямованих представників різних сфер (держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, громадських діячів), які є лідерами у своїх галузях та визначають майбутнє України. В рамках своєї місії Лабораторія та Школа беруть участь у проекті “Нові лідери”. Цей проект покликаний знайти ініціативних, енергійних і амбітних лідерів, які знають, як змінити Україну та готові вже сьогодні взятися за реалізацію цих змін. На сторожі незаангажованості проекту, прозорості правил та їх дотримання усіма учасниками стоїть Громадська Наглядова Рада, утворена провідними громадськими організаціями України. Громадська Наглядова Рада є незалежним та неупередженим наглядовим органом і сформувала Відбірковий комітет проекту. Минулого сезону проект “Нові лідери” подивився кожен 4-й молодий українець, а загальна аудиторія проекту склала 26,3 млн. глядачів. - [Друга Національна Сесія ХІV Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/druga-naczionalna-sesiya-hiv-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 5 – 9 червня 2019 року в Одесі пройшла Друга Національна Сесія ХІV Програми УШПС. Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели 5 днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього. Роботу сесії розпочала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, з пошуку спільної візії України майбутнього спільно з учасниками та учасницями під час роботи у групах “Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього”. Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти. Літполітика: літературні ієрархії, канони та класика як відображення політичних реалій З групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич. Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літкласику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими? Чи впливає «тіло» на політичний процес? Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС. Трейтій день розпочався з семінару Михайла Кольцова, к.ф.н., старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Політичне прогнозування При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. З Михайлом розмовляли про політичні прогнози та про їхнє застосування в умовах української політики. Гроші в політиці Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Касаль Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету. На четвертий день роботи сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах. Чи є майбутнє у демократії? Чи є майбутнє у демократії? З Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття. Левіафан закутий: держава, режими, громадянський активізм З Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія” говорили про те, якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні? Заключний день сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen. Цифрова стратегія для політиків: від котиків до штучного інтелекту До останнього часу політика і вибори робились в телебаченні. Сьогодні, голос мережі принаймні співмаштабний. Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів. Наступного разу учасники зустрінуться під час третьої сесії, яка відбудеться в вересні у Львові. - [Тренінг для політичних партій «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам»](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-politychnyh-partij-majbutni-vybory-zapobigannya-kiber-ryzykam/) - Перед виборами партійним штабам необхідно навчитися протистояти кібер-загрозам. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Cybexer Technologies (Естонія) 9 липня провела у Києві тренінг «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам» для представників комунікаційних відділів партій, відділів диджитал-маркетингу партій, відділів інформаційних технологій та безпеки партій, а також членів партій, які балотуються на цих виборах до парламенту. «Забезпечення вільних і чесних виборів – це основа демократії. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну шляхом зміцнення її законодавчої бази, стратегії та координаційних механізмів, які відповідають законодавству ЄС та кращим практикам, зокрема Директиві ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива про ННД)», – резюмував Керівник Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер. Під час тренінгу учасники дізналися про те, як найкраще захистити інформаційні системи компанії від маніпулювання, як підвищити обізнаність членів партії щодо таких цільових кібер-злочинів, як фішингові атаки та розвинені сталі загрози (APT), фейкові новини, витік інформації та програми-вимагачі. Крім того, кожен партійний представник пройшов індивідуальне онлайн-навчання з цифрової грамотності та склав цифровий тест, який дає можливість визначити зони кібер-ризику в різних категоріях, як-от особисте ставлення, знання про технології, викриття соціальних медіа та організаційна культура. За результатами тестування учасники отримали рекомендації щодо того, як захистити себе та свою партію від конкретних кібер-загроз. «Незалежно від роботи, віку або рівня відповідальності, усі ми потребуємо певної технологічної грамотності на індивідуальному рівні, якщо ми хочемо безпечно функціонувати у сучасному, залежному від цифрових технологій суспільстві і бути певними, що своєю поведінкою ми не створюємо ризиків», – зазначила виконавча віце-президентка естонської компанії із забезпечення протидії кібер-загрозам Cybexer Technologies Мерле Майгре. Довідкова інформація: Як продовження до заяви, що пролунала на саміті Україна-ЄС у 2018 році, Європейський Союз розпочав в Україні акцію з метою зміцнення потенціалу ключових учасників виборчого процесу. Тренінг проведено у продовження проекту Європейського Союзу «Підтримка кібер-безпеки парламентських виборів» в Україні. За додатковою інформацією звертайтеся до Ірини Черпак, операційної менеджерки Лабораторії законодавчих ініціатив, i.cherpak@laboratory.kiev.ua або за телефоном +38 (044) 531 3768. - [Презентація попередніх результатів Громадської оцінки реформи державного управління в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-poperednih-rezultativ-gromadskoyi-oczinky-reformy-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini/) - 21 червня Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала попередні результати Громадської оцінки реформи державного управління в Україні. Проект розроблено для посилення сталості реформи державного управління, оскільки це – один з пріоритетів ініціативи Східного Партнерства в рамках реалізації євроінтеграційних реформ. Під час зустрічі були представлені ключові результати оцінки нової редакції Стратегії реформи державного управління, реформи міністерств, а також резюме опитування працівників директоратів міністерств. Громадська оцінка реформи державного управління стане третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України. З результатами попередніх звітів можна ознайомитися за посиланнями: https://www.archive-ali.org.ua/2018/05/16/reforma-derzhavnoyi-sluzhby-ta-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini-v-2017-rotsi-shadow-report/. Фінальна презентація документу відбудеться у четвер, 27 червня, о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі. Запрошуємо усіх небайдужих до долі реформи державного управління долучитися до презентації. Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є позицією Лабораторії законодавчих ініціатив і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». - [Розширення парламентської дипломатії: візит українських парламентарок до Сінгапуру](https://www.parlament.org.ua/news/rozshyrennya-parlamentskoyi-dyplomatiyi-vizyt-ukrayinskyh-parlamentarok-do-singapuru/) - [ЛЗІ в коаліції з громадськими організаціями готує Тіньовий звіт з моніторингу та оцінки прогресу України у сфері євроінтеграції за розділами 23 та 24](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-v-koalicziyi-tinovyj-zvit-za-rozdilamy-23-ta-24/) - Підготовка тіньових звітів — важливий інструмент для країн, які прагнуть до ЄС, адже це незалежна оцінка реального прогресу у виконанні критеріїв членства - [Executive Director of the ALI Svitlana Matviienko on Air of Radio Svoboda](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-ceo-svitlana-matviienko-on-air-of-radio-svoboda/) - [Agency for Legislative Initiatives in 2024: Results and Achievements](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-2024-review-eng/) - We share the most important things, and thank all our partners for their support — it is through systematic work that we can continue to fulfil our mission. - [Питання внутрішньої реформи та інституційної спроможності ВР завжди на часі, — ЛЗІ на зустрічі з Петом Коксом](https://www.parlament.org.ua/news/ali-na-zustrichi/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до зустрічі представників українського громадянського суспільства з Петом Коксом. - [Підтримувати інституції та берегти їх — пріоритетне завдання, — Світлана Матвієнко на Форумі про вступ України до ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/pidtrymuvaty-instytucziyi/) - Під час дискусії Світлана Матвієнко поділилася баченням щодо того, якою є роль громадянського суспільства у взаємодії з органами державної влади. - [ALI Conducted a Training on Gender Analysis in Legislative Activities for the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-on-gender-verkhovna-rada/) - On 23 January 2025, the Agency for Legislative Initiatives conducted a training session titled “Gender Analysis. Tools and Examples of Use” for representatives of the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine. - [Лабораторія законодавчих ініціатив у 2024 році: підсумки та досягнення](https://www.parlament.org.ua/news/ali-2024-review/) - Ділимося найважливішим та дякуємо усім партнерам за підтримку — завдяки системній роботі ми можемо продовжувати втілювати свою місію. - [Rule of Law in the Context of EU Accession: ALI Attended the Conference in Germany](https://www.parlament.org.ua/en/news/rule-of-law-in-the-context-of-eu-accession-ali-attended-the-conference-in-germany/) - The Agency for Legislative Initiatives participated in the conference “Pathways to Progress: Germany-Ukraine Dialogues on Rule of Law for EU Accession” - [Верховенство права у контексті вступу до ЄС: ЛЗІ долучилася до Конференції у Німеччині](https://www.parlament.org.ua/news/verhovenstvo-prava-conference/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до Конференції «Шляхи до прогресу: Діалоги Німеччини та України щодо верховенства права для вступу в ЄС». - [Українська парламентська делегація в Канаді: результати робочого візиту](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinska-parlamentska-delegacziya-v-kanadi-rezultaty-robochogo-vizytu/) - [ЛЗІ презентувала дослідження щодо соціально-економічної ситуації в деокупованих громадах](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-doslidzhennya-shhodo-soczialno-ekonomichnoyi-sytuacziyi-v-deokupovanyh-gromadah/) - 28 жовтня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала дослідження «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад: Херсонська область». - [ALI Presents Research on the Socio-Economic Situation in De-occupied Communities](https://www.parlament.org.ua/en/news/ali-presents-research-on-the-socio-economic-situation-in-de-occupied-communities/) - On 28 October 2024, the Agency for Legislative Initiatives presented the study “Analysis of the socio-economic situation in de-occupied communities: Kherson Oblast.” - [Status of Local Council Members: ALI Holds a Roundtable with the Relevant VRU Committee](https://www.parlament.org.ua/en/news/status-of-local-council-members-ali-holds-a-roundtable-with-the-relevant-vru-committee/) - During the discussion, participants exchanged views and shared possible working models on the current issues affecting the work of local councils in wartime. - [Ukraine’s Path to the EU: Coalition of NGOs Holds a Discussion on Key Findings from the Shadow Report on Chapter 23 "Justice and Fundamental Rights"](https://www.parlament.org.ua/en/news/ukraines-path-to-the-eu-coalition-of-ngos-holds-a-discussion-on-key-findings-from-the-shadow-report-on-chapter-23-justice-and-fundamental-rights/) - On 29 October 2024 the key findings of the Shadow Report to Chapter 23 “Justice and Fundamental Rights” and the Second EU-Ukraine bilateral session on Chapter 23 were discussed. - [Статус депутатів місцевих рад: ЛЗІ спільно з профільним Комітетом Верховної Ради провели круглий стіл](https://www.parlament.org.ua/news/status-deputativ-misczevyh-rad-kruglyj-stil/) - Під час дискусії учасники приділили увагу проблемам кворуму, можливості організації засідань у змішаному форматі, ризикам партизації місцевих рад. - [Шлях України до ЄС: Коаліція ГО провела обговорення щодо ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділу 23 «Правосуддя та основоположні права»](https://www.parlament.org.ua/news/obgovorennya-shhodo-tinovogo-zvitu-shhodo-rozdilu-23/) - 29 жовтня 2024 року відбулося обговорення ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділу 23 «Правосуддя та основоположні права» та Другої двосторонньої сесії Україна-ЄС щодо розділу 23 (Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС»). - [ЛЗІ презентує дослідження про соціально-економічну ситуацію деокупованих громад (Херсонська область)](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuye-doslidzhennya-pro-soczialno-ekonomichnu-sytuacziyu-deokupovanyh-gromad-hersonska-oblast/) - [Анонс: ЛЗІ презентує дослідження про статус депутатів місцевих рад](https://www.parlament.org.ua/news/anons-lzi-prezentuye-doslidzhennya-pro-status-deputativ-misczevyh-rad/) - Захід відбудеться об 11:00 у пресцентрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»). - [Role of Legal Education in Shaping Legal Understanding: ALI Holds Expert Discussion of the New Study](https://www.parlament.org.ua/en/news/role-of-legal-education-in-shaping-legal-understanding-ali-holds-expert-discussion-of-the-new-study/) - On 26 September 2024, the Agency for Legislative Initiatives held an expert discussion of the study on the role of legal education in shaping students’ understanding of the law. - [Статус депутатів місцевих рад — презентація дослідження](https://www.parlament.org.ua/news/status-deputativ-misczevyh-rad-prezentacziya-doslidzhennya/) - 17 жовтня ЛЗІ спільно з Комітетом Верховної Ради України провели презентацію дослідження «Статус депутатів місцевих рад» - [Коаліція ГО презентувала Європейській комісії Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права»](https://www.parlament.org.ua/news/presentation-shadow-report-chapter23/) - Це перший Звіт, який громадський сектор України підготував для Європейської комісії після отримання статусу кандидата на членство в ЄС. - [Роль юридичної освіти у формуванні праворозуміння: ЛЗІ провела експертне обговорення нового дослідження](https://www.parlament.org.ua/news/rol-yurydychnoyi-osvity-u-formuvanni-pravorozuminnya-lzi-provela-ekspertne-obgovorennya-novogo-doslidzhennya/) - 26 вересня 2024 року ЛЗІ провела експертне обговорення дослідження про роль юридичної освіти у формуванні праворозуміння студентів. - [Парламентська реформа та сталість інституцій: ЛЗІ обговорила з Петом Коксом пріоритети парламентської реформи](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentska-reforma-ta-stalist-instytuczij-lzi-obgovoryla-z-petom-koksom-priorytety-parlamentskoyi-reformy/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до зустрічі представників українського громадянського суспільства з Петом Коксом. - [ЛЗІ долучилася до обговорення щодо децентралізації та регіонального розвитку](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-doluchylasya-do-obgovorennya-shhodo-deczentralizacziyi-ta-regionalnogo-rozvytku/) - ЛЗІ у співпраці з Комітетом ВРУ провела дискусійну платформу «Платформа розвитку територій: децентралізація та регіональний розвиток» - [Презентація Електронної бази даних громадських об`єднань](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-elektronnoyi-bazy-danyh-gromadskyh-obyednan/) - 23 листопада 2015 року в готелі Київ відбулася презентація Електронної бази громадських об`єднань. Презентацію організовнао Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа. Олександр Заславський, Програмний менеджер Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати опитування НУО щодо практик співпраці з комітетами Верховної Ради України зазначив: “Для повного розуміння практик залучення НУО до плідної співпраці в рамках комітетів, необхідно враховувати низку факторів. І в цьому контексті не варто недооцінювати так званий «людський фактор», який суттєво впливає на цю та інші проблеми українського парламентаризму. Тому з метою якнайповніше охопити аспекти взаємодії, експертами НУО «Лабораторія законодавчих ініціатив» (надалі – ЛЗІ) було проведено анкетне опитування працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України та представників НУО”. З ліва на право: Олександр Заславський, Сергій Чередніченко, Ігор Когут Структуру та сервісні можливості інтернет ресурсу “Електронної бази громадських об`єднань” презентував Сергій Чередніченко, ІТ-спеціаліст Програми “РАДА”. Для користувачів база представлена трьома видами доступу: Відкритий загальний реєстр ГО; Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом; Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів. Відкритий загальний реєстр ГО доступний всім користувачам. Він представлений окремою сторінкою, яка буде доступною з сайту ВР, з реєстром офіційних назв громадських об`єднань. Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом представлено окремою сторінкою, яка буде доступна на сайтах комітетів ВР і включатиме лише ті ГО, котрі співпрацюють з конкретним комітетом. Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів передбачає доступ до засобів базового адміністрування. (Фото: Олександр Коваленко) За детальнішою інформацією просимо звертатися за телефоном: (044) 531 37 68. Результати анкетного опитування працівників секретаріатів комітетів та представників НУО Електронна база даних громадських об’єднань. Опис основних функціональних можливостей - [II Dialogues on Parliamentary Ethics in the Verkhovna Rada of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/ii-dialogues-on-parliamentary-ethics-in-the-verkhovna-rada-of-ukraine/) - DIALOGUES ON PARLIAMENTARY ETHICS When does deputy ethics transform into professional practice? October 21, 2016, Verkhovna Rada On October 21, II Dialogues on Parliamentary Ethics took place in the Verkhovna Rada of Ukraine. Meeting participants analyzed practical cases and tried to solve ethical dilemmas. The purpose of the Dialogues is to improve the quality of the parliamentary process through the support of intra-party dialogue and promotion of ethical standards in the parliament. At the moment, there is a search for consensus on ethical standards at the regulatory level. The meeting, attended by MPs of Ukraine, was moderated by MEP Kaja Kallas. Kaja Kallas noted that the purpose of a code of conduct is to raise the professional standards of MPs, just like any other profession, i.e. lawyer or teacher. Without doubts, everyone acts within the framework of the law but some actions may be unethical. If one deputy does so, this affects the reputation of the entire parliament. Ms. Kallas emphasized, “Parliament is not only elected by people but also represents people. The MP is a reflection of society and its values. Of course, you can rightly ask: if something is not accepted in society, why would an MP do this? However, I am convinced that deputies should be the first to set an example.” Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly said the following: “We are convinced that dialogue format is best suited to understanding ethical standards. Now Parliament has different attitudes towards the reform of internal standards. The Code of Conduct is the last element in the Road Map of parliamentary reform, but I’m sure we will manage to make it real.” Margit Sutrop, Professor of Practical Philosophy, Head of the Center for Ethics, University of Tartu, told about the Estonian experience of adoption of the Code of Conduct. “When we presented our research in Estonia, people told us: How can children be taught about ethical behavior if deputies behave unethically? Ukrainians must make up their minds as to the values they want to pass on to their children and grandchildren. We are in the situation of the post-Soviet society where people know that regulations and practices can be rather different. Ethics is an agreement, a consensus on common values when society moves towards greater openness. People need to understand why it is easier and safer to live in an ethical and transparent society. Deputies must show people that ethics is not only about what they say but also about the principles they live by. If there are a conflict and discrepancy between words and actions, it will be impossible to restore people’s trust.” Dirk Toornstra, Independent Parliamentary Governance Advisor, believes that the code of conduct should be shared by all members of Parliament, and one has to be careful speaking about sanctions for noncompliance. “In any case, the code should not become an instrument of political lynching,” pointed out Mr. Toornstra. The meeting was held within the framework of the project of the Agency for Legislative Initiatives aimed at improving the quality of parliamentary process by supporting international dialogue and promoting ethical standards and implemented with the support of Embassy of the Netherlands in Ukraine and in partnership with OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), RADA Program, and the Netherlands Institute for Multiparty Democracy. During the events, an inclusive dialogue platform was created to discuss ethical dilemmas. It will serve as the basis for the elaboration of a Code of Conducts for the Verkhovna Rada of Ukraine. - [ІІ Діалоги з питань парламентської етики у Верховній Раді України](https://www.parlament.org.ua/news/ii-dialogy-z-pytan-parlamentskoyi-etyky-u-verhovnij-radi-ukrayiny/) - ДІАЛОГИ З ПИТАНЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ЕТИКИ Коли депутатська етика трансформується у професійну практику? 21 жовтня 2016 року, Верховна Рада 21 жовтня у Верховній Раді України відбулися ІІ Діалоги з питань парламентської етики. Під час зустрічі були розглянуті практичні кейси, спрямовані на вирішення етичних дилем. Метою «Діалогів» є підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжпартійного діалогу і просування етичних стандартів у парламенті. Наразі актуальними є пошуки консенсусу щодо закріплення етичних стандартів на нормативному рівні. Модератором зустрічі, в якій взяли участь народні депутати України, виступила депутатка Європарламенту Кая Каллас. Кая Калас зауважила, що ціль етичного кодексу – підвищити професійні стандарти депутатів, як у будь-якій іншій професії, юриста чи вчителя. Без кодексу – кожен діє в рамках закону, це не підлягає сумніву, але деякі дії можуть бути неетичними. Якщо так вчиняє один депутат, це впливає на репутацію всього парламенту. Пані Калас наголосила: «Парламент не тільки вибирається людьми, але і представляє людей. Депутат це віддзеркалення суспільства та його цінностей. Звичайно, можна справедливо запитати – якщо щось не прийнято у суспільстві, чому депутат має так вчиняти? Проте, я впевнена, що депутати мають першими подавати приклад». Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”: «Ми переконані, що формат діалогів найкраще підходить для розуміння етичних стандартів. В парламенті зараз по-різному ставляться до реформи внутрішніх стандартів. Етичний кодекс це останній пункт у «Дорожній карті» парламентського реформування, але я впевнений ми зможемо на нього вийти». Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, голова Центру етики, університет Тарту, розповіла про естонський досвід прийняття етичного Кодексу. «Коли ми презентували наші дослідження у Естонії, нам зауважували: як можна вчити дітей етичній поведінці, якщо депутати поводяться неетично? Українці мають визначитися, які цінності вони хочуть передати своїм дітям та онукам. Ми знаходимося у ситуації пострадянського суспільства, де люди знають, наскільки приписи та практика можуть відрізнятися. Етика це домовленість, консенсус щодо спільних цінностей, коли суспільство рухається до більшої відкритості. Суспільство має усвідомити, чому у етичному та прозорому суспільстві жити простіше та безпечніше. Депутати мають показати людям, що етика це не тільки те, про що говорять, але й принципи, за якими живуть. Якщо є конфлікт та невідповідність між словами та діями, відновити довіру людей не вийде». Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, зазначив, що етичний кодекс має розділятися всіма членами парламенту, потрібно обережно говорити про санкції за його невиконання. «В жодному разі кодекс не має стати інструментом політичної розправи», підкреслив пан Тоурнстра. Зустріч відбулася в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив, спрямованого на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжнародного діалогу та просування етичних стандартів, який реалізується за підтримки Embassy of the Netherlands in Ukraine та у партнерстві з OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Програма РАДА, Netherlands Institute for Multiparty Democracy. Під час заходів створено інклюзивний діалоговий майданчик, на якому обговорюються етичні дилеми, на основі чого планується напрацювання етичного Кодексу Верхової Ради України. 21.10.2016 Прес-реліз ІІ Діалоги з питань парламентської етики Медіа-галерея заходу Фотограф: Олександр Коваленко - [The Agency for Legislative Initiatives presented the organization at the Atlas Weekend Festival](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-agency-for-legislative-initiatives-presented-the-organization-at-the-atlas-weekend-festival/) - This year, the Agency for Legislative Initiatives presented the organization at the Atlas Weekend Festival. Our team carried out rapid testing for those who are interested in democracy. From now on, more Ukrainians will know how democracy really works, who decides and how to overcome difficulties. Indeed, democracy is not only the freedom of speech and deeds. First and foremost, this is an instrument that should be used correctly: if there is a problem, then it is necessary to initiate its solution by yourself, instead of waiting until someone else, higher in the vertical power will do it. Civic education, even if it is during the festival, is a vaccine against populism for teenagers and young Ukrainians who liked our activities. During the festival, we met many active and knowledgeable people – Ukrainians and foreigners, open to knowledge and ready for action. We understood more of what the youth needs in order to be interested in social and political processes. The youth, in turn, has learned how to find the right way out of the situation and to distinguish power of the Government and Parliament. It was a valuable experience for the Agency. We hope that not the last one. - [Лабораторія законодавчих ініціатив фестивалила на Atlas Weekend](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-festyvalyla-na-atlas-weekend/) - Цього року Лабораторія законодавчих ініціатив представляла організацію на фестивалі Atlas Weekend. Наша команда проводила експрес-тестування охочих на демократію. Відтепер більше українців знатимуть, як насправді функціонує демократія, хто приймає рішення і як долати труднощі. Адже демократія – це не тільки свобода слова і діянь. У першу чергу, це – інструмент, яким варто правильно користуватися: якщо є проблема, то треба самотужки ініціювати її рішення, а не чекати, доки це зробить хтось інший, вищий у вертикалі влади. Громадянська освіта, хай навіть швидка і фестивальна, – вакцина проти популізму для підлітків і молодих українців, які залюбки долучалися до наших пізнавальних активностей. Під час фестивалю ми познайомилися із багатьма активними й обізнаними людьми – українцями й іноземцями, відкритими до знань і готовими до дій. Ми зрозуміли більше, чого потребує молодь для того, щоб цікавитися суспільно-політичними процесами, а молодь, у свою чергу, потренувалася знаходити правильний вихід у ситуації і розрізняти функції, наприклад, Уряду і Парламенту. Це був цінний досвід для Лабораторії. Сподіваємось, що не останній. - [Лабораторія починає поглиблену роботу над темою правосуддя](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-pochynaye-poglyblenu-robotu-nad-temoyu-pravosuddya/) - Верховенство права — одна з найголовніших засад для демократичного суспільства, його рушій та безумовна цінність. Лабораторія законодавчих ініціатив від початку свого заснування незмінно наголошує на дотриманні цього принципу як у державних, так і в суспільних процесах. Саме тому з 1 березня ЛЗІ починає поглиблену роботу над темою правосуддя. Діяльність Лабораторії в цьому сегменті буде зосереджена на таких аспектах: дослідження та моніторингові заходи щодо різних аспектів судової реформи — процесу та результатів добору суддів до судів першої та апеляційної інстанцій, функціонування Громадської ради доброчесності, роботи Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації, судів першої та апеляційної інстанцій тощо; аналіз та дослідження, пов’язані з реформою прокуратури; незалежний моніторинг практики застосування Кримінального процесуального кодексу (КПК) та пов’язаного з ним законодавства; експертна підтримка щодо приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС та стандартів НАТО, які ґрунтуються перш за все на принципі верховенства права; регулярне висвітлення суспільно значущих судових процесів та документування воєнних злочинів, скоєних рф, від медійного проєкту ЛЗІ Watchers.Media задля можливого використання зібраних та опрацьованих матеріалів у міжнародних юрисдикціях; продовження курсу на громадянську та політичну просвіту в Українська школа політичних студій/Ukrainian school of political studies, спрямовану на впровадження верховенства права як цінності в суспільстві та його лідерів. Цей напрям координуватиме Карина Асланян — юристка, яка має 10-річний професійний досвід у сфері правосуддя з особливим фокусом на судовій реформі, сталому розвитку судового сектору в Україні та належному врядуванні, в тому числі стратегічному управлінні та комунікаціях судової гілки влади. Усіма знахідками та дослідженнями щодо однієї з ключових для України реформ будемо ділитися на ресурсах Лабораторії. - [Колоквіум для вчителів із презентації методичних рекомендацій з предмету суспільствознавство, м.Чернігів](https://www.parlament.org.ua/news/kolokvium-dlya-vchyteliv-iz-prezentacziyi-metodychnyh-rekomendaczij-z-predmetu-suspilstvoznavstvo-m-chernigiv/) - 10 березня 2017 року в місті Чернігові о 10.00 відбувся Колоквіум для вчителів із презентації методичних рекомендацій з предмету суспільствознавство. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Олександром Черненком у рамках ініціативи Модельний округ. Під час заходу було презентовано методичні рекомендації для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми, апробовано рольову гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» та представлено відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»). Зі вступним словом виступила програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха. Пані Тетяна зазначила, що громадянська освіта як компонент у середній освіті покликана сприяти продуктивнішому діалогу між народом та владою: Криза довіри до публічної влади в Україні викликана поза іншим браком зворотнього зв’язку між інститутами держави та громадянами. Впровадження громадянської освіти, виховання демократичної громадянськості спрямовано на налагодження комунікації між народом та його обраними представниками. Наталя Амельченко, автор методичних рекомендацій та рольової гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», акцентувала, що запровадження нових методів навчання, таких як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, дозволяють не тільки краще засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичних навичок відстоювання своїх прав, активної участі в суспільному житті. Наталя Амельченко На заході були присутні понад 30 представників Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі історії і права загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області. Учасники заходу підтримали ініціативу впровадження компоненту громадянської освіти загалом і рольових ігор як нових методик викладання зокрема. На думку вчителів, такі вправи дозволяють відчути себе на місці парламентаря, що сприяє кращому засвоєнню інформації дітьми з курсу правознавства. Фотограф: Олександр Коваленко Медіа галерея заходу - [Colloquium for teachers to present methodological guidelines for the subject of social studies, Chernihiv](https://www.parlament.org.ua/en/news/colloquium-for-teachers-to-present-methodological-guidelines-for-the-subject-of-social-studies-chernihiv/) - On 10 March, 2017 Colloquium for teachers to present methodological guidelines for the subject of social studies took place in Chernihiv. Colloquium is organized by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. The event involved presentation of methodological guidelines for teachers in upper secondary schools to introduce of civic education in school curricula. The participants tested the role-playing game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine” and watched the video “How Parliament Works” (made by Internews Ukraine within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly). “The crisis of public confidence towards government in Ukraine among other things is due to the lack of feedback between public institutions and citizens. The introduction of civic education and democratic citizenship training aims at establishing communication between the public and their elected representatives” (c) Tetiana Chernukha, Program Coordinator of the Agency for Legislative Initiatives Natalia Amelchenko, the author of the methodological guidelines and the role-playing game “AGORA: Democratic Procedure of Law Adoption in the Parliament of Ukraine”, emphasised that the introduction of new teaching methods, such as brainstorming, open discussions and role playing, helps students absorb better theoretical material as well as acquire practical skills in asserting their rights and active participation in public life. - [Trainings for Town Hall Meetings’ facilitators and notetakers](https://www.parlament.org.ua/en/news/trainings-for-town-hall-meetings-facilitators-and-notetakers/) - On March 6 the IDF Reforms Lab hosted a facilitation training for participants of city meetings in the format of Town Hall Meetings. The training was organized by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the League of Interns within the framework of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board, Agency for Legislative Initiatives, presented the mechanism and experience of holding city meetings, and also stated the purpose of the training: The USAID RADA Program aims to make the activities of the parliament and deputies more transparent, predictable, responsible, as well as to establish communication between deputies and voters. Town Hall Meetings, in particular, is one of the innovative tools aimed at achieving this goal. This year, we decided to engage in the training facilitation experts as coaches in order to train future facilitators to properly negotiate with the participants of the discussion. Traines will also teach how to improve the interaction between facilitator and note-taker, which is necessary for receiving informative notes during the discussion. Thease notes can be analyzed after the event and based on these data to work out a solution. The participants of the training gained the skills of professional facilitation of the discussion and together with the trainers-facilitators of the NGO “Institute for Peace and Common Ground” worked out an algorithm for working with scenarios and a sense return exercise, a powerful tool for conducting constructive dialogue. The practical part of the training was aimed at mastering and applying the acquired knowledge in practice. During the simulated city meeting each participant had the opportunity to try him- / herself as a facilitator and a note-taker, as well as to participate as an ordinary citizen to discuss the problem of “Parliamentary reform: finding ways to reduce legislative spam and prevent non-personal voting. The scenarios for the probem discussion were deeloped by Oleksandr Zaslavskyi and Volodymyr Khryzhanivskyi, Senior Advisor at USAID RADA Program, Member of the Parliament of Ukraine (I convocation). 60 participants took part in the training and will partiiapte in Town Hall Meetings scheduled for 2017. Volodymyr Khryzhanivskyi noted that mastering of the facilitation method of work in groups can be considered successful: The atmosphere of work was lively, all the participants were engaged as much as possible in the discussion. The methodology forcees the active work of all participants, who must keep track of the entire course of events during each scenario discussion. It is great that a day before the participants got general information about the issues to be considered. This approach allowed almost immediately to work in groups, without spending much time examining the problem. Media Gallery of the event Photos: by Oleksandr Kovalenko - [Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall Meetings](https://www.parlament.org.ua/news/trening-dlya-fasylitatoriv-ta-nouttejkeriv-town-hall-meetings/) - 6 березня в IDF Reforms Lab відбувся тренінг із фасилітації для учасників міських зібрань у форматі Town Hall Meetings. Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Олександр Заславський Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував механізм та досвід проведення міських зібрань, а також зазначив мету проведення тренінгу: Програма USAID РАДА має на меті зробити діяльність ВРУ і депутатів більш прозорою, передбачуваною, відповідальною, а також налагодити комунікацію депутатів із виборцями. Town Hall Meetings, зокрема, є одним з інноваційних інструментів, який спрямований на досягнення цієї мети. Цього року ми вирішили залучити до тренінгу експертів із фасилітації у якості тренерів для того, щоб навчити майбутніх фасилітаторів правильно вести діалог з учасниками обговорення, а також покращити взаємодію фасилітатора і ноуттейкера, що є необхідною умовою для отримання інформативних записів під час обговорення, які після заходу можна проаналізувати та на основі цих даних виробити певне рішення. Учасники тренінгу здобули навички професійного фасилітування дискусії і разом із тренерами-фасилітаторами ГО «Інститут миру і порозуміння» відпрацювали алгоритм роботи зі сценаріями та вправу на повернення сенсів, що є потужним інструментом ведення конструктивного діалогу. Практична частина тренінгу була спрямована на засвоєння і застосування на практиці набутих знань. Під час навчальних міських зібрань кожен учасник мав можливість спробувати себе у ролі як фасилітатора, так і ноуттейкера, а також долучитись у якості пересічного громадянина до обговорення проблеми «Реформа парламенту: пошуки шляхів зменшення законодавчого спаму та запобігання «кнопкодавства», сценарії вирішення якої розробили Олександр Заславський та Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання. Володимир Крижанівський 60 учасників пройшли тренінг і візьмуть участь у міських зібраннях Town Hall Meetings, які заплановані на 2017 рік. Володимир Крижанівський відзначив, що освоєння методу фасилітації роботи в групах можна вважати успішним: Атмосфера роботи була жвавою, всі учасники були максимально включені в обговорення. Методика побудована таким чином, що вона передбачає активну роботу всіх учасників, які мають відстежувати весь перебіг подій під час обговорення кожного сценарію. Добре, що учасники були напередодні ознайомлені в загальних рисах з тематикою питань, які мали розглядатися. Такий підхід дозволив практично одразу працювати в групах, не витрачаючи багато часу на оволодіння проблемою. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Parliamentary Ethics and its Dilemmas – Glavcom](https://www.parlament.org.ua/en/news/parliamentary-ethics-and-its-dilemmas-glavcom/) - Interview with Svitlana Matvienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives Svitlana Matvienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, is currently working on a code of conduct for MPs. She believes that the future code, in addition to provisions on the moral and ethical components of MPs’ work, must regulate the issues associated with conflict of interests and lobbyism. What does the notion of Code of Parliamentary Ethics imply? There is a Roadmap prepared by the ODIHR, Rada Program, Agency for Legislative Initiatives, and Netherlands Institute for Multiparty Democracy. It prescribes that, just like any other professional (from a doctor to a pilot), a deputy ought to have clear functions and standards of work. Without these standards one cannot adequately assess somebody’s work or even hold people responsible. Don’t you think that a society which is so respectful about brawls and fails to condemn the low political culture of its MPs deserves such MPs? Of course, it is an ancient maxim that every nation has the rulers it deserves. But on the other hand, under the electoral system that exists in the country today, it is usually a party leader determines who will be on the list. Therefore, people are not always able to participate in the process. Will the future Code of Parliamentary Ethics regulate the financial status of MPs? It depends on the decision of MPs. In my opinion, yes, it should be regulated. MPs’ salary should be at a proper level. I understand that we live in a poor country, and citizens will find high salaries of MPs rather controversial. Nevertheless, I hope that it will prevent from “buying” politicians. Read more - [Парламентська етика та її дилеми – Главком](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentska-etyka-ta-yiyi-dylemy-glavkom/) - Інтерв’ю з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світланою Матвієнко Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко нині працює над низкою правил для народних обранців. На її думку, майбутній кодекс, окрім положень про морально-етичну складову роботи депутата, обов’язково має врегульовувати питання конфлікту інтересів та лобізму. Що включає в себе поняття Кодекс парламентської етики? Є дорожня карта, яку підготували ODIHR, програма «Рада», Лабораторія законодавчих ініціатив, Нідерландський інститут мультипартійної демократії. Вона передбачає: як представник будь-якої іншої професії (від лікаря до пілота), депутат повинен мати чіткі функції та стандарти своєї роботи. Бо без цих стандартів не можна адекватно оцінити роботу або навіть притягнути до відповідальності. Чи не здається вам, що суспільство, яке так благоговійно реагує на бійки і не засуджує низьку політичну культуру своїх обранців, заслуговує на таких от обранців? Звичайно, це давня сентенція, що кожен народ заслуговує на своїх правителів. Але, з іншого боку, при тій виборчій системі, яка сьогодні існує в країні, зазвичай саме лідер партії визначає, хто буде у списку. Тому не завжди народ має змогу долучитися до процесу. Чи буде майбутній Кодекс парламентської етики регулювати статки обранців? Це залежить від рішення депутатів. На моє переконання, так, повинен регулювати. Зарплата народного обранця має бути на належному рівні. Я розумію, що ми – бідна країна і громадянами буде неоднозначно сприйнято високий рівень зарплатні депутатів, але все ж таки маю надію, що це дасть можливість «не купувати» політиків. Читати детальніше - [World café on parliamentary ethics](https://www.parlament.org.ua/en/news/world-cafe-on-parliamentary-ethics/) - #EthicalRada On February, 24, the dialogue platform on parliamentary ethics met in the format of the world café. On the margins of the Verkhovna Rada of Ukraine MPs Sergei Leshchenko, Svetlana Zalishchuk, Ostap Yednak, Oleksiy Ryabchin, Grigory Shverk discussed ethical dilemmas concerning: how to prevent MPs’ indecent behavior; how to regulate the content and timing of MP’s speech in the voting chamber; how to prevent the domination of individual parliamentarians in the debate, deviations from the topic of discussion, the use of the parliamentary tribune for self-advertisement; how to prevent non-personal voting; how to regulate the MP’s lexicon during his / her speeches in the voting chamber. This discussion format encourages better understanding of issues and allows for many views and opinions, and at the same time, thanks to the constant rotation of group members, presents the discussion point in different contexts. The proposed topic also included problems of non-parliamentary language, dress code, lack of gender-sensitive language, behavior during sessions etc. At the end of the event MP Grigory Shverk also signed the Declaration of Intent on development of the Parliamentary Code of Conduct. The text of the Declaration The activities are carried out within the project of the Agency for Legislative Initiatives “Promoting Democratic Political Culture in Verkhovna Rada through Political Dialogue and Ethical Standards”, carried out with the support of the Embassy of the Netherlands in Ukraine in partnership with the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) “Strengthening Dialogue among Civil Society and with Key Governmental Stakeholders in Ukraine in Human Dimension” and with the assistance of the RADA Program. - [Світове кафе з питань парламентської етики](https://www.parlament.org.ua/news/svitove-kafe-z-pytan-parlamentskoyi-etyky/) - #ЕтичнаРада 24 лютого діалогова платформа з питань парламентської етики зустрілася у форматі світового кафе. У кулуарах Верховної Ради України народні депутати Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Остап Єднак, Олексій Рябчин, Григорий Шверк обговорювали етичні дилеми щодо того: як запобігти проявам недостойної поведінки депутатів; як регулювати зміст та час виступу народного депутата в залі засідань; як запобігти домінуванню в дебатах окремими парламентарями, відхиленню від теми обговорення, використанню трибуни для самореклами; як запобігти неособистому голосуванню («кнопкодавству»); як регулювати лексику народного депутата під час виступів у залі засідань. Цей формат обговорення спонукає до кращого розуміння проблем і дозволяє почути багато думок. У той же час, завдяки постійній ротації членів групи, такий формат презентує тему обговорення в різних ситуаціях. Запропонована тема включала також проблеми дрес-коду, відсутності гендерно-чутливої мови, поведінки під час сесій тощо. Наприкінці заходу Народний депутат Григорий Шверк також приєднався до підписантів Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики. Текст Декларації Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Посольства Королівсьва Нідерланди в Україні у партнерстві з проектом Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру» та за сприянням Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Declaration of Intent](https://www.parlament.org.ua/en/news/declaration-of-intent/) - Declaration of Intent Trust in political institutions is a key element of their legitimacy. It is particularly true for the parliament as a representative body. State of trust in the Verkhovna Rada of Ukraine has been at its lowest in the last few years. To a large extent, this is due to public perceptions about the dubious ethical principles of the people’s deputies. The high-profile corruption cases and numerous violations of not only the Rules of Procedures by many MPs but also the order in the session hall once again prove that. It can be noted that attempts to embark on the path of achieving transparency, accountability and professional standards of legislative procedures runs into resistance of politicians for whom the conflict of interest, unacceptable behavior in the voting chamber, gender discrimination, sexism signs, false accusations, lack of dialogue etc. turn up to be a norm. In the same time, in countries of consolidated democracy, the high professional and ethical standards of parliamentarians in fulfilling their mandates serve as a background for building citizen’s trust and support. Thus, there is an increasing need for the development and recording of provisions, which relate to professional ethics in the parliament and the proper fulfillment of parliamentary powers. Thereby, we who have signed below: 1. Understanding the importance of honest representation of society’s interests in the parliament and of principles of tolerance, trust, pluralism of opinions and mutual respect, we recognize the necessity to regulate issues of parliamentary ethics. 2. In accordance with the recommendations by the Verkhovna Rada Needs Assessment Mission of the European Parliament and the Brussels Declaration of the Parliamentary Assembly of the OSCE we believe it is necessary to draft and enact the Code of Conduct in the Verkhovna Rada of Ukraine. This should be done with consideration of the principle of inclusion and according to the best international practices. 3. We agree that in order to be effective the proposed initiative calls for a constantly active dialogue platform to work out the provisions of the Code. Such a platform should be non-partisan and take into account points of view of all interested parties. The process of negotiations can be facilitated by external expert support of the Agency for Legislative Initiatives with the support of the Matra Programme (Embassy of the Kingdom of the Netherlands) and in partnership with OSCE ODIHR and the Netherlands Institute for Multiparty Democracy and with assistance from the USAID Program “RADA: Responsible Accountable Democratic Assembly” without influencing the decisions. 4. In our activities as MPs we guarantee enforcement of principles of transparency, accountability, avoidance of conflict of interests, tolerance and respect for human rights. 5. We declare our support to the dialogue on issues of parliamentary ethics. The activities are held within the project of the Agency for Legislative Initiatives “Promoting Democratic Political Culture in Verkhovna Rada through Political Dialogue and Ethical Standards”, carried out with the support of the Embassy of the Netherlands in Ukraine in partnership with the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) “Strengthening Dialogue among Civil Society and with Key Governmental Stakeholders in Ukraine in Human Dimension” and with the assistance of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Розмова про Етичний Кодекс у студії радіо Голос Столиці](https://www.parlament.org.ua/news/rozmova-pro-etychnyj-kodeks-u-studiyi-radio-golos-stolyczi/) - [Event “Toward Ukraine’s Membership in NATO: Strengthening Euro-Atlantic Security”](https://www.parlament.org.ua/en/news/event-toward-ukraines-membership-in-nato-strengthening-euro-atlantic-security/) - The Agency has always contributed to the Euro-Atlantic integration of Ukraine and makes a lot of efforts to develop parliamentary diplomacy. This week, together with the Embassy of Ukraine in Canada / Посольство України в Канаді and the Parliamentary Centre, we organized a panel discussion, “Toward Ukraine’s Membership in NATO: Strengthening Euro-Atlantic Security” at the Parliament of Canada. The event’s main goal was to discuss the future of Ukraine, its security and the security of the entire Euro-Atlantic community. Considering Ukraine’s path to NATO – how fast we are progressing, what reforms are being implemented and which are just being planned, what kind of support, in terms of legislation, we need from allies and how Ukraine’s accession to NATO will strengthen the Alliance and Euro-Atlantic security in general. The event was attended by Canadian parliamentarians, the deputy chairman of the VRU Committee on National Security, Defense and Intelligence, the Head of the Permanent Delegation of Ukraine to the NATO Parliamentary Assembly Yehor Chernev, Deputy Minister of Defense for European Integration Andriy Shevchenko and representatives of the diplomatic corps, including Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to Canada Her Excellency Yuliya Kovaliv and Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Finland to Canada His Excellency Roy Eriksson. The event was held by “Parliamentary Accountability of the Security Sector in Ukraine” (PASS Ukraine), which the Agency implements together with the Parliamentary Center in cooperation with The Verkhovna Rada of Ukraine and with the support of Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada as part of the Peacebuilding Program and stability (PSOPs). - [Військова юстиція в Україні: ЛЗІ долучилася до обговорення в Комітеті Верховної Ради](https://www.parlament.org.ua/news/vijskova-yustycziya-v-ukrayini-lzi-doluchylasya-do-obgovorennya-v-komiteti-verhovnoyi-rady/) - Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до проведення круглого столу на тему: «Військова юстиція: досвід Канади та можливі варіанти регулювання в Україні». - [Анонс: презентація дослідження про стан надання публічних послуг у громадах Херсонщини](https://www.parlament.org.ua/news/anons-prezentacziya-doslidzhennya-pro-stan-nadannya-publichnyh-poslug-u-gromadah-hersonshhyny/) - Мета заходу — презентувати унікальний досвід деокупованих територіальних громад Херсонщини. - [Workshop on Principles and Practices of Legislative Impact Assessment](https://www.parlament.org.ua/en/news/workshop-on-principles-and-practices-of-legislative-impact-assessment-2/) - [Workshop on Principles and Practices of Legislative Impact Assessment](https://www.parlament.org.ua/en/news/workshop-on-principles-and-practices-of-legislative-impact-assessment-3/) - [Зустріч з партнерами з Protect 2 та Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки](https://www.parlament.org.ua/news/zustrich-z-partneramy-z-protec2-ta-komitetu-vru-z-pytan-naczionalnoyi-bezpeky-oborony-ta-rozvidky/) - [Working Visit to Canada for MPs from the VRU Committee on Law Enforcement](https://www.parlament.org.ua/en/news/working-visit-to-canada-for-mps-from-the-vru-committee-on-law-enforcement/) - [Робочий візит до Канади для депутатів з Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності](https://www.parlament.org.ua/news/robochyj-vizyt-do-kanady-dlya-deputativ-z-komitetu-vru-z-pytan-pravoohoronnoyi-diyalnosti/) - [Workshop on Principles and Practices of Legislative Impact Assessment](https://www.parlament.org.ua/en/news/workshop-on-principles-and-practices-of-legislative-impact-assessment/) - [ЛЗІ розпочинає новий проєкт за підтримки Швеції](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-rozpochynaye-novyj-proyekt-za-pidtrymky-shvecziyi/) - Посилення демократичних інституцій. Розвиток держави на засадах професійної політики. Відстоювання суспільного інтересу. Це – місія Лабораторії законодавчих ініціатив. І ми відчуваємо велику відповідальність, та разом з нею – натхнення і завзяття, що можемо продовжувати її втілювати поруч з надійними партнерами. ЛЗІ розпочинає новий трирічний інституційний проєкт за підтримки Swedish International Development Cooperation Agency (SIDA). У фокусі нашої уваги на наступні роки: Посилення інституційної спроможності парламенту та підвищення якості законодавчого процесу; Посилення ефективності державного управління; Продовження європейської та євроатлантичної інтеграції; Підтримка стабілізації та відбудови України для подолання наслідків триваючої агресії з боку рф; Моніторинг і підтримка реформ у сфері правосуддя та безпеки – зокрема, реформи прокуратури та судової реформи; Політична і громадянська просвіта. Дякуємо за довіру, підтримку і можливість робити нетривіальні речі Посольству Швеції в Україні. Переконані – наші спільні зусилля посилюють Україну сьогодні та створюють фундамент для подальшого відновлення й розвитку після нашої перемоги. На світлині зображена площа Рауля Валленберга у Стокгольмі. Рауль Валленберг – шведський дипломат, один із найбільш відомих Праведників народів Світу, який врятував життя десятків тисяч угорських євреїв у період Голокосту. Після зайняття Будапешту Червоною армією Рауль був арештований у січні 1945 року, переправлений до Москви і помер у радянській в’язниці. - [Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко в етері Радіо Свобода](https://www.parlament.org.ua/news/vykonavcha-dyrektorka-lzi-svitlana-matviyenko-v-eteri-radio-svoboda/) - Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко розповіла про формат прийняття рішень щодо кадрових змін та їх комунікацію. - [The Agency for Legislative Initiatives Joins a Meeting with a Delegation of Swedish Parliamentarians](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-agency-for-legislative-initiatives-joins-a-meeting-with-a-delegation-of-swedish-parliamentarians/) - [Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до зустрічі з делегацією шведських парламентарів](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-doluchylasya-do-zustrichi-z-delegacziyeyu-shvedskyh-parlamentariv/) - Делегація Шведського парламенту та Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні провели зустріч з представниками українського громадянського суспільства. - [Problems and State of the Social Services Sector in Ukraine: ALI Holds a Presentation of the Research](https://www.parlament.org.ua/en/news/problems-and-state-of-the-social-services-sector-in-ukraine-ali-holds-a-presentation-of-the-research/) - [Meeting with Partners from Protect 2 and the VRU Committee on National Security, Defence and Intelligence](https://www.parlament.org.ua/en/news/meeting-with-partners-from-protec2-and-the-vru-committee-on-national-security-defence-and-intelligence/) - [Workshop on Legislative Impact Assessment and Its Application in the Context of Defence and Security Sector Reform](https://www.parlament.org.ua/en/news/workshop-on-legislative-impact-assessment-and-its-application-in-the-context-of-defence-and-security-sector-reform/) - [Хаб партійних інновацій – Жінки](https://www.parlament.org.ua/news/hab-partijnyh-innovaczij-zhinky/) - 2 – 4 листопада 2018 року в Києві пройшов тренінг для представниць різних політичних партій у межах Хабу партійних інновацій – Жінки – платформи поширення знань про використання сучасних технологій та інновацій для розвитку політичних партій та партійної демократії в Україні. Відкриття Хабу партійних інновацій – Жінки Олександр Якименко, Світлана Матвієнко, Олена Литвиненко Олена Литвиненко, Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, наголосила, що питання ґендерної рівності стало одним з пріоритетів Ради Європи, адже рівноправна участь чоловіків і жінок у суспільному та політичному житті, у прийнятті рішень є невід’ємною складовою дотримання прав людини. Це також є питанням соціальної справедливості та запорукою сталого демократичного врядування. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, звернула увагу на важливість того, що Хаб партійних інновацій – Жінки об’єднав представниць великої кількості різних політичних партій та рухів, що дає можливість говорити про формування нової політичної культури та міжпартійного діалогу. «Культура демократичної участі, внутрішньопартійна комунікація, демократичні процеси – тільки це може підняти нас на новий рівень політичної відповідальності», – наголосила Світлана. Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA), наголосив, що проект спрямований на подолання кризи представництв – невідповідності між тим, що хочуть виборці, і тим, як на їх запити реагують обрані ними представники у владі. І це є проблема комунікації та зв’язку з виборцями. Нові технології не тільки здешевлюють передвиборні кампанії, але й сприяють розбудові демократії. Катя Тілікайнен Катя Тілікайнен, Радниця з ґендерних питань Офісу Ради Європи в Україні, наголосила, що досягнення збалансованої участі жінок та чоловіків у процесі прийняття політичних і суспільних рішень є критично важливим для гарного функціонування суспільства. Катя Тілікайнен розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про стратегію Ради Європи з ґендерної рівності, рекомендації Ради Європи щодо збалансованої участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень, рівний доступ до фінансування, подолання упереджень, сексизму і стереотипів, залучення молоді до політичного життя, можливості використання нових технологій. Ґендерне бюджетування: розвиток в Україні Наталія Федорович, Оксана Кисельова Ґендерне бюджетування – це інтегрування чіткої ґендерної перспективи в загальний контекст бюджетного процесу за допомогою спеціальних процесів та аналітичних інструментів з метою сприяння ґендерно орієнтованій політиці. Наталія Федорович, Заступниця Міністра соціальної політики України, та Оксана Кисельова, Національна експертка проекту «Ґендерне бюджетування в Україні», розповіли учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про те, що таке ґендерне бюджетування, які можливості воно відкриває та в яких областях України його вже запроваджено. Ґендерна машинерія у державному управлінні Іванна Климпуш-Цинцадзе Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповідаючи учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про ґендерну машинерію у державному управлінні наголосила, що рівне представництво чоловіків і жінок дає можливість виходити на кращу якість прийняття рішень. Європейські виборчі стандарти: як уникнути порушень Ольга Айвазовська Ольга Айвазовська, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, обговорила з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки низку питань, присвячених виборам, зокрема, якими є основні стандарти і принципи виборчого права; що ми розуміємо, коли говоримо про рівне виборче право; що уособлює принцип вільних виборів; чому важливо дотримуватися принципу таємного голосування; як найефективніше забезпечити принцип поваги до фундаментальних прав і свобод людини та багато іншого. Ґендерна рівність у політичних партіях: чому це важливо для партій та громадян Кароліна Леаковіч Кароліна Леаковіч, Координаторкою Департаменту політики в галузі прав людини в Соціал-демократичній партії Хорватії, разом з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки обговорювали питання, які виклики стоять перед сучасною демократією; як забезпечити ґендерну рівність у політичних партіях; якими є основні види політичної участі жінок; чому повинно бути більше жінок у виборних органах; як присутність жінок впливає на відповідальність парламентарів; які виклики стоять на шляху ґендерної рівності. Цифрові кампанії Майкл Бабяк Майкл Бабяк, Dome Inc., колишній директор з маркетингових технологій Республіканського національного комітету, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, з чого розпочиналася передвиборча кампанія Трампа та завдяки чому досягла такого значного успіху; чому Республіканська партія інвестувала в диджитал; як організувати та провести надзвичайно ефективну фандрейзингову кампанію; як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії; в чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій. Цифрова стратегія для політиків: чому можна навчитись у брендів Ярослав Ведмідь 74% українців мають доступ до Інтернету, 35% українців проводять свій вільний час у соціальних мережах – Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник цифрового агентства Postmen, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, який контент цінується найбільше та як адаптувати свій контент до запитів аудиторії, скільки часу українці проводять онлайн, як аналізувати вплив ваших повідомлень на аудиторію, як використовувати ботів, як працювати з алгоритмами та великими масивами даних, що таке штучний інтелект сьогодні. Швидке прототипування Олександр Якименко, Майкл Бабяк Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам International IDEA, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про те, що таке швидке прототипування, в чому його переваги та як політичні партії можуть його використовувати. Майкл Бабяк та Олександр Якименко оцінили, наскільки креативними, реалістичними та корисними для партійної розбудови були ідеї учасниць та учасників, які протестували техніку швидкого прототипування. m.Elections, m.Politics, m.World: як смартфони змінюють комунікації та політичні технології Ярослав Ведмідь Чому нас може навчити приклад Естонії у просуванні електронних сервісів на державному рівні? Якими є успішні приклади використання диджитал технологій українськими політиками? Як за допомогою цифрових технологій політичним партіям залучати своїх прихильників до активної співпраці? – Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник цифрового агентства Postmen, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки. Нові та соціальні медіа: топ-практики публічних жінок Ольга Ситник Ольга Ситник, Директорка з нового бізнесу цифрового агентства Postmen, розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, як відомі жінки використовують соціальні мережі та цифрові технології для просування власних ідей. Відкритість політичних партій та прозорість партійного фінансування Юлія Кириченко Юлія Кириченко, Членкиня правління Центру політико-правових реформ, та Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Україна, розмовляли з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки про те, чому сьогодні є запит на прозорість та підзвітність політичних партій, навіщо партіям бути прозорими, якими є ключові проблеми українських політичних партій, для чого потрібне державне фінансування політичних партій, джерела фінансування партій, відповідальність за порушення у сфері фінансування партій. Держава у смартфоні, або як Україні випередити весь світ Сергій Гайдай Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. До яких сервісів має бути зведено багатоманіття функцій держави? Як виглядатиме Україна майбутнього? – разом з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. «Ваша думка» та інші цифрові інстументи для партій Євген Барщевський, Тетяна Карась Тетяна Карась, Координаторка програми для політичних партій, Національний демократичний інститут в Україні (NDI), та Євген Барщевський, працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні (NDI), розповіли учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про сервіси «Ваша думка» та «CiviCRM», які дозволяють у режимі реального часу за допомогою SMS або смартфону ефективно організовувати публічні консультації, швидко комунікувати з партійними осередками, отримувати зворотній зв’язок, проводити кількісні та якісні дослідження громадської думки. Роль Інтернету та соціальних медіа у виборчих кампаніях: світовий досвід та можливості для України Тетяна Жуковіна, Олександр Бондаренко Скільки людей в Україні користуються інтернетом? Що таке «покоління заголовків»? Що цікавить українців у інтернеті? Якими є найбільш відвідувані сайти в Україні? Як відбувається ранжування постів у мережі фейсбук? Як не треба політикам поводитись у соціальних мережах? Як працювати партіям у інстаграмі, твітері та месенджерах? Що шукають українські політики в інтернеті? – розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки Олександр Бондаренко, Керівник спецпроектів диджитал-агенції Reputation Management Agency. Як створити політичний рух і отримати абсолютну більшість у парламенті за 14 місяців – розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки Тетяна Жуковіна, Директорка стратегічних комунікацій диджитал-агенції Reputation Management Agency. - [Party Innovation Hub – Women](https://www.parlament.org.ua/en/news/party-innovation-hub-women/) - On December 2-4, 2018, a training session for the representatives of various political parties was held within the framework of Party Innovation Hub – Women – a platform for spreading knowledge about the use of modern technologies and innovations for the development of political parties and party democracy in Ukraine. Opening of Party Innovation Hub – Women Oleksandr Iakymenko, Svitlana Matviienko, Olena Lytvynenko Olena Lytvynenko, Deputy Head of the Council of Europe Office in Ukraine, stressed that gender equality is one of the priorities of the Council of Europe, since equal participation of men and women in public and political life and in decision-making is an integral part of human rights. It is also a matter of social justice and a guarantee of sustainable democratic governance. Svitlana Matviinko, Chairwoman of the Board, Agency for Legislative Initiatives, drew attention to the importance of the fact that the Party Innovation Hub – Women united representatives of a large number of different political parties and movements, which makes it possible to talk about the formation of a new political culture and inter-party dialogue. “The culture of democratic participation, intraparty communication, and democratic processes – this alone can raise us to a new level of political responsibility,” Svitlana said. Oleksandr Iakymenko, Program Coordinator for Ukraine, International IDEA, said that the project was aimed at overcoming the crisis of representation – the gap between voters’ needs and how their elected representatives react to their inquiries. And this is a problem of connectionі and communication with voters. New technologies not only reduce the cost of election campaigns, but also help to build democracy. Katja Tilikainen Katja Tilikainen, Gender Adviser, Council of Europe Office in Ukraine, emphasized that the achievement of balanced participation of women and men in the process of political and social decision-making is crucial for the good functioning of society. Katia Tilikainen told participants of Party Innovation Hub – Women about the strategy of the Council of Europe on gender equality, Council of Europe recommendations on balanced participation of women and men in decision-making, equal access to funding, overcoming prejudice, sexism and stereotypes, youth involvement in political life, use of new technologies. Gender budgeting: developments in Ukraine Natalya Fedorovych, Oksana Kyselyova Gender budgeting is the integration of a clear gender perspective into the overall context of the budget process through the special processes and analytical tools to promote gender-based policies. Natalya Fedorovych, Deputy Minister of Social Policy of Ukraine, and Oksana Kyselyova, National Expert, GRB project, told participants of Party Innovation Hub – Women about what gender budgeting is, what opportunities it opens and in which regions of Ukraine it is implemented. Gender machinery in public administration Ivanna Klympush-Tsintsadze Ivanna Klympush-Tsintsadze, Vice-Prime-Minister for European and Euroatlantic Integration of Ukraine, while talking to participants of Party Innovation Hub – Women about gender issues in state administration, she stressed that equal representation of men and women makes it possible to come to a better quality of decision-making. European electoral standards: how to avoid violations Olga Aivazovska Olga Aivazovska, Head of the Board, Coordinator of Electoral and Political Programmes of the Civil Network OPORA, discussed with participants of Party Innovation Hub – Women a number of issues related to elections, in particular, what are the basic standards and principles of electoral law; what do we mean when we talk about equal suffrage; what does the principle of free elections embody; why is it important to follow the principle of the secret ballot; how can we ensure the principle of respect for fundamental human rights and freedoms. Gender equality in political parties: why it matters for citizens and for parties Karolina Leakovic Karolina Leakovic, Coordinator of the Department of Human Rights Policy in the Social Democratic Party of Croatia, together with participants of Party Innovation Hub – Women discussed the challenges facing modern democracy; how to ensure gender equality in political parties; what are the main types of political participation of women; why there should be more women in elected bodies; how does the presence of women affects parliamentarians; what challenges does gender equality face. Digital campaigning Michael Babyak Michael Babyak, Dome Inc., Former Director of Marketing Technology at Republic National Committee, told participants of Party Innovation Hub – Women, how did the Trump’s campaign start; why did it achieve such a great success; why the Republican Party has invested in digital; how to organize and conduct an extremely effective fundraising campaign; how to involve volunteers in your campaign; what is the positive impact of digital technology on the work of political parties. Digital strategy for politicians: what you can learn from brands Yaroslav Vedmid 74% of Ukrainians have access to the Internet, 35% of Ukrainians spend their free time in social networks Yaroslav Vedmid, CEO and Founder, Digital Agency Postmen, told participants of Party Innovation Hub – Women, what content is most popular, and how to adapt your content to the audience’s interests, how much time Ukrainians spend online, how to analyze the impact of your messages on your audience, how to use bots, how to work with algorithms and big data, and what is artificial intelligence today. Rapid prototyping Oleksandr Iakymenko, Michael Babyak Oleksandr Iakymenko, Program Coordinator for Ukraine, International IDEA, told Party Innovation Hub participants about the rapid prototyping, its advantages, and how political parties can use it. Michael Babyak and Oleksandr Iakymenko estimated how creative, realistic and useful for party building were the ideas of participants who tested the technique of rapid prototyping. m.Elections, m.Politics, m.World: how smartphones change communications and political technologies Yaroslav Vedmid What can we learn from Estonia’s example of promoting e-services on the state level? What are the successful examples of the use of digital technologies by Ukrainian politicians? How can political parties use digital technologies to engage their supporters in active cooperation? – Yaroslav Vedmid, CEO and Founder, Digital Agency Postmen, told participants of Party Innovation Hub – Women. New and Social Media: Top Practices for Public Women Olga Sytnyk Olga Sytnyk, New Business Director, Digital Agency Postmen, told participants of Party Innovation Hub – Women, how well-known women use social media and digital technologies to promote their ideas. Openness of political parties and transparency of political party financing Yulia Kyrychenko Yulia Kyrychenko, Member of the Board, Centre of Policy and Legal Reform, and Yaroslav Yurchyshyn, Chief Executive Officer at Transparency International Ukraine, discussed with participants of Party Innovation Hub – Women, why there is a request for transparency and accountability of political parties, why parties should be transparent, what are the key problems of Ukrainian political parties, what is the main purpose of state funding of political parties, sources of party financing, responsibility for violations in the sphere of party financing. State of the Future, or how to outrun the whole world Sergiy Gaiday State mechanisms are outdated all over the world. The world has technologically exceeded all the traditional political systems of representative democracy. Now, any person on the planet has no need in the bulky state structures, or the multimillion army of officials. Now it is possible to own a remote control of the State Service of the People in your smartphone. What services should be provided instead the variety of state functions? What will Ukraine look in future? – Sergiy Gaiday, Director for strategic planning, social engineering agency Gaiday.com, discussed these issues with participants of Party Innovation Hub – Women. «Vasha Dumka» and other digital instruments for parties Yevhen Barschevskyi, Tetyana Karas Tetyana Karas, Political Party Program Officer, National Democratic Institute in Ukraine, and Yevhen Barshchevskyi, Research & Innovation Program Officer at National Democratic Institute in Ukraine, told the participants of Party Innovation Hub – Women about “Vasha dumka” and CiviCRM that allow to organize public consultations, quickly communicate with party centers, receive feedback, conduct quantitative and qualitative surveys of public opinion in real-time with the help of SMS or smartphone. Role of Internet and social media in electoral campaigns: international experience and options for Ukraine Tetyana Zhukovina, Oleksandr Bondarenko How many people in Ukraine use the Internet? What is a “Generation of Titles”? What are the most visited sites in Ukraine? How do the facebook posts rank? What are the rules of behavior for politicians on social media? How political parties should communicate in Instagram? What Ukrainian politicians are looking for on the Internet? – Oleksandr Bondarenko, Head of Special Projects, Digital Communications Agency “Reputation Management Agency”, told participants of Party Innovation Hub – Women. How to create a political movement and get an absolute majority in parliament in 14 months – Tetyana Zhykovina, Director of Strategic Communications, Digital Communications Agency “Reputation Management Agency”, told participants of Party Innovation Hub – Women. - [New program of Party Innovation Hub](https://www.parlament.org.ua/en/news/new-program-of-party-innovation-hub/) - On October 19-21, 2018, a training session for the representatives of various political parties was held within the framework of Party Innovation Hub – a platform for spreading knowledge about the use of modern technologies and innovations for the development of political parties and party democracy in Ukraine. Party Innovations Hub is an initiative of International IDEA and Ukrainian school of political studies, Agency for Legislative Initiatives’ project. Opening of the new program of Party Innovation Hub Oleksandr Iakymenko, Program Coordinator for Ukraine, International IDEA, told about the importance of Party Innovation Hub, which is the answer to the challenges of global processes, in particular, the crisis of representation – the gap between voters’ needs and their elected representatives’ activity. Oleksandr stressed that, on the one hand, voters should better communicate their needs and aspirations; however, on the other hand, political parties should better listen to their voters and respond to their expectations. Party Innovation Hub is focused on the innovative communication and work technologies, both with voters and within the political parties. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board, Agency for Legislative Initiatives, told about the necessity and importance of political education, stimulation of women’s participation in political process, and the development of an effective communication model. Svitlana drew attention to the fact that party digitalization helps to build intraparty democracy, transparency and accountability of parties. It also helps in democratic consolidation. “Vasha Dumka”, “CiviCRM” Yevhen Barshchevskyi, Coordinator of Public Consulation Program at National Democratic Institute, told the participants of the Party Innovation Hub about the system of conducting public consultations “Your Opinion” (“Vasha dumka”), which gives political parties, and NGO networks the opportunity to deliver information and receive responses via online SMS-voting or voting on the site; as well as the resource “CiviCRM” – a system for monitoring relationships and interaction both within the party and in communication with voters. Public monitoring as an instrument of competitive advantage in the elections Yulia Reshitko, Communications Manager of CHESNO Movement, and Igor Feshchenko, Analyst on political finances of CHESNO Movement, presented Party Innovation Hub participants the tools that help political parties gain competitive advantage in the political debates. For example, PolitHUB is the base of politicians and parties that have at least once participated in national or local elections since 1998. The resources gathered data from the Central Election Commission, Verkhovna Rada of Ukraine, local councils, party websites, National Agency for Prevention of Corruption, party archives and media archives. Openness of political parties Yaroslav Yurchyshyn, Chief Executive Officer at Transparency International Ukraine, discussed the openness of political parties with the participants of the Party Innovation Hub. Why openness and accountability are essential for political parties? Which are the key audiences for political parties? Who are the main stakeholders of political parties? Digitalization of electoral campaigns in Ukraine Oleg Medvedev, political consultant, discussed with the participants of the training the ratings, organizational capacities of political parties, and probable political strategies before the elections. Digital campaigning Michael Babyak, Dome Inc., Former Director of Marketing Technology of the Republican National Committee and Trump campaign, told Party Innovation Hub participants about the factors that made Trump’s campaign successful. How did the Republican Party use digital? What is the basis of a successful fundraising campaign? How to involve volunteers in your campaign? How can video help in this process? What is the positive impact of digital technology on the work of political parties? Information security, open source search, protection from hackers, security services and cyber threats Yegor Aushev, Co-Founder, Hacken, and Oleksiy Denysyuk, Cyber security consultant, Hacken told the Party Innovation Hub participants, what is cyber security; who are such “white hat” hackers and whether they can protect your system from the “black hat” hackers violations; what are the cyber threats of the modern world; how the Internet users’ information is collected, and how can we protect ourselves from this. mWorld and mElections: how smartphones transformed content consumption and political technologies Yaroslav Vedmid, CEO and Co-Founder Postmen, told Party Innovation Hub participants how many Ukrainians are online today; how much time they spend there, and what they do online; what content is most appreciated, and how to adapt your content to the audience’s interests; why in social media fakes are much more popular than facts; how to analyze the impact of your content on the audience; what is artificial intelligence today. Effective party communication: dialogue with society in the Internet era State mechanisms are outdated all over the world. The world has technologically exceeded all the traditional political systems of representative democracy. Now, any person on the planet has no need in parliaments, or in various kinds of deputies and other authorities – the bulky state structures, or the multimillion army of officials. Now it is possible to own a remote control of the State Service of the People in your smartphone. What services should be provided instead the variety of state functions? What will Ukraine look in future? – Sergiy Gaiday, Director of Strategical Planning of Social Engineering Agency “Gaiday.com”, discussed these issues with Party Innovation Hub participants. Role of Internet and social media in electoral campaigns: international experience and options for Ukraine Oleksandr Bondarenko, Head of Special Projects at Digital Communications Agency “Reputation Management Agency” told Party Innovation Hub participants about the general trends in social media; about what kind of content is most popular; how Ukrainians read news in social networks; which sites are the most visited; which social media and messengers are most popular among Ukrainians; what are the secrets of creating successful content; how to use big data. - [Нова програма Хабу партійних інновацій](https://www.parlament.org.ua/news/nova-programa-habu-partijnyh-innovaczij/) - 19-21 жовтня 2018 року в Києві пройшов тренінг для представників різних політичних партій у межах Хабу партійних інновацій – платформи поширення знань про використання сучасних технологій та інновацій для розвитку політичних партій та партійної демократії в Україні. Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив. Відкриття нової програми Хабу партійних інновацій Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA), розповів про важливість Хабу партійних інновацій, який є відповіддю на виклики глобальних процесів, зокрема, кризи представництв – прогалини між тим, що хочуть виборці і тим, що роблять обрані ними представники у владі. Олександр наголосив, що, з одного боку, виборцям треба краще комунікувати свої потреби і прагнення; проте, з іншого боку, політичним партіям треба краще слухати своїх виборців та реагувати на їх запити. Саме на інноваційні технології комунікації та роботи як із виборцями, так і всередині партій спрямований Хаб партійних інновацій. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на важливості політичної освіти, необхідності стимулювання участі жінок у політичному процесі, розбудові ефективної моделі комунікації. Світлана звернула увагу на те, що дидижиталізація та інформатизація партій допомагають розбудові внутрішньопартійної демократії, прозорості та підзвітності партій, об’єднанню демократичних сил. «Ваша думка», «CiviCRM» Євген Барщевський, Координатор програми публічних консультацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам Хабу партійних інновацій про систему проведення публічних консультацій «Ваша думка», яка надає політичним партіям, громадським організаціям та мережам НУО можливість доносити інформацію та отримувати відповіді в режимі онлайн через смс-голосування або голосування на сайті; а також ресурс «CiviCRM» – систему відслідковування взаємозв’язків та взаємодій як всередині партії, так і в комунікації з виборцями. Громадський моніторинг як інструмент конкурентної переваги на виборах Юлія Решітько, Комунікаційниця Руху ЧЕСНО (Центр UA) та Ігор Фещенко, Аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО (Центр UA), презентували учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій електронні інструменти, які допомагають політичним партіям отримати конкурентну перевагу в політичній боротьбі. Зокрема, PolitHUB – база політиків та партій, які хоч раз брали участь у виборах на національному чи місцевому рівнях, починаючи з 1998 року. На ресурсах зібрано дані ЦВК, ВРУ, місцевих рад, партійних сайтів, НАЗК, агітаційні архіви партій та медійні архіви. Відкритість політичних партій Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Україна, дискутував з учасницями й учасниками Хабу партійних інновацій про відкритість політичних партій. Чому відкритість і підзвітність є необхідними основами роботи політичних партій? Хто є ключовими аудиторіями для політичних партій? Чого очікують головні стейкголдери від політичних партій? Розстановка сил напередодні виборів. Рейтинги, організаційні спроможності політичних партій та ймовірні стратегії Олег Медведєв, політичний консультант, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про рейтинги, організаційні спроможності політичних партій та ймовірні стратегії політичних партій напередодні виборів. Цифрові кампанії Майкл Бабяк, Dome Inc., колишній директор з маркетингових технологій Республіканського національного комітету та кампанії Трампа, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про чинники, завдяки яким передвиборча кампанія Трампа досягла значного успіху. Як Республіканська партія використовувала дидижитал? Що лежить в основі успішної фандрейзингової кампанії? Як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії? Як у цьому може допомогти відео? В чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій? Інформаційна безпека, пошук даних з відкритих джерел, захист від хакерів, спецслужб та кіберзагроз Єгор Аушев, Співзасновник, Hacken, та Олексій Денисюк, Консультант з кібербезпеки, Hacken, розповіли учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій, що таке кібербезпека; хто такі «білі» хакери та чи можуть вони захистити вашу систему від зламу «чорними» хакерами; якими є кіберзагрози сучасного світу; як відбувається збір інформації користувачів Інтернету та чи можна від цього захиститися. mWorld та mElections: як смартфони трансформували споживання контенту та політичні технології Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник Postmen, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій, скільки українців сьогодні є онлайн; скільки часу вони там проводять і на що його витрачають; який контент цінується більше за все та як адаптувати свій контент до запитів аудиторії; чому в соціальних медіа фейки перемагають факти; як аналізувати вплив вашого контенту на аудиторію; що таке штучний інтелект сьогодні. Ефективні партійні комунікації: діалог із суспільством в епоху Інтернету в Україні Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в парламентах, ні в різного роду депутатах та інших можновладцях – ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. До яких сервісів має бути зведено багатоманіття функцій держави? Як виглядатиме Україна майбутнього? – разом з учасницями та учасниками Хабу партійних інновацій розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. Роль Інтернету та соціальних медіа у виборчих кампаніях: світовий досвід та можливості для України Олександр Бондаренко, Керівник спецпроектів диджитал-агенції Reputation Management Agency, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про загальні тенденції соціальних мереж; про те, який контент є найбільш популярним; як українці читають новини у соціальних мережах; на які сайти заходять найбільше; які соціальні мережі та месенджери є найпопулярнішими серед українців; якими є секрети створення успішного контенту; як використовувати big data на свою користь. - [Third National Seminar of the XIII USPS Program](https://www.parlament.org.ua/en/news/third-national-seminar-of-the-xiii-usps-program/) - USPS participants gathered in Lviv to discuss the issues of morality of the political process, contemporary political parties and ideologies, gender equality in political and public life, the influence of politics on the cognitive evolution of humankind, the logic of making public decisions and many other important socio-political issues, which determine the future of Ukraine. The policy of the brain What are the interrelationships between the peculiarities of the organization of human psyche and the political process? How did politics affect cognitive evolution? How do processes in our brain affect our perceptions of politics and politics itself? What are the latest achievements of neurosciences in their projection on the specific characteristics of the political life of humans? – Denys Poltavets, an expert on civil society development, told the participants of the Ukrainian School of Political Studies. Local development as a driver of transformation in the country Discussion of the participants of the Ukrainian School of Political Studies on local development as a driver of transformations in the country with Andriy Sadovyi, Lviv Mayor. Morality of the political process People tend to believe that politics and morality are incompatible each other. This tradition dates back to Machiavelli. The polar opposite position is that of Kant: people in their behavior must be guided by moral motives rather than practical needs (moral imperative). Not every successful policy is highly moral, but any immoral policy is devastating. Ukrainian realities provide a lot of illustrations of the devastating effects of immoral power. Is moral politics possible in Ukraine? Can politics be moral? Should we talk about a moral movement? – these are the topics raised by Myroslav Marynovych, Vice-Rector for University Mission, Ukrainian Catholic University, in his conversation with the School participants. Religious component of Ukrainian political regions, or why we talk here about tomos How does the church issue affect the electoral choice in the history of Ukraine? Why do politicians occasionally try to play a religious card on the eve of the election? Why does country with Hyperloop proving ground need a charter of the church presiding officer? How not to build own Russian Orthodox Church in a hybrid war with Russia? – Andriy Andrushkiv, Head of the Department of Public Policy and Advocacy, NGO Centre UA, USPS Alumnus, discussed these issues with USPS participants. Why does the society need opened archives of the Soviet secret services? The Soviet secret services are covered with a halo of mysteries and myths. Opening up their archives is invaluable for qualitative historical research, because it is through them that we can establish real events and facts, and get rid of mythology. The open archives of the Soviet secret services are a fence that makes it impossible to return to the Soviet past, showing the crime of Soviet government and the communist regime. What secrets contain the archives of the Soviet secret services? Why open archives are important for modern Ukraine? – Ruslan Zabily, Director of the National Memorial Museum of Victims of the Occupation Regimes “Tyurma na Lontskoho” in Lviv, told participants of the Ukrainian School of Political Studies. Modern political parties and ideologies There are more than 300 political parties in Ukraine. However, how many of them can actually be called a political party? The growing importance of “all-embracing” parties is characterized by appealing directly to social groups, the increasing role of leadership groups and the personalization of politics, an increase of the influence of the groups of interest on party politics, the blurring boundaries of the parties’ social base, diminishing role of the ideological factor in developing party strategies and programs. How can Ukrainian parties be characterized? How do they position themselves before the elections? How do they build a voter relationship? – Anatoliy Romanyuk, Ph.D., Head of the Political Science Department of Ivan Franko Lviv National University, told USPS participants. Gender equality in political and public life We live in the 21st century, when women and men in a Ukrainian democratic society enjoy equal rights and opportunities, equal access to political life, equal pay and professions of their choice. Is this myth or reality in modern Ukraine? Empirical tendencies show a deepening of differences between women and men who enjoy the same rights de jure and de facto. What are the ongoing challenges for achieving gender equality in Ukraine? – Marcin Walecki, D.phil, Head of the ODIHR Democratization Department, discussed these issues with participants of the Ukrainian School of Political Studies. The logic of making public decisions: why do we have what we have? Usually it is believed that the quality of government decisions depends primarily on the quality of the people who take them. As a result, the unsuccessful policy of the Government is explained mainly by subjective factors: “wrong people in government” and the proposed solutions are reduced to replacing their predecessors with successors. However, is it enough to change people in order to change the quality of decision-making? What else should we change fundamentally? How is this related to the ongoing reform of public governance? – Oleksiy Honcharuk, Ph.D., Head of the Office of Effective Regulation (BRDO), USPS Alumnus, explained these issues to USPS participants. Ukraine: unfinished revolution and transition to the Third Ukrainian Republic In oligarchic state only a small group of wealthy people, who also rule the state, has a limited access to the benefits created by whole society. Douglass North called such state a state with limited access. Such access to goods is realized in Ukraine. In democracies, access to wealth has a much wider group of people – the middle class. Maidan of Dignity carried out an anti-oligarchic revolution – a leap from the oligarchic state with limited access to a democratic state with wide access. What was the purpose of Maidan of Dignity? What is happening in Ukraine: a social revolution, a civil war of a middle class with an oligarch, or a Putin aggression? – Taras Vozniak, Editor-in-Chief of the Ї journal, discussed these issues with the participants of the Ukrainian School of Political Studies. How can we overcome the history? So far, Ukraine’s development strategy was the snail’s strategy: “slow, but confident.” We need to make a jump. In addition to the political, the jump should have a humanitarian dimension. Economic changes cannot occur without the change of the core society values. Those who come to power for the sake of reform can accelerate this process in order to prepare society for a jump. In Ukraine, with the appearance of new values’ bearers, the conditions for such a jump have matured. What are the values ​​of modern Ukrainian society? What is needed for the “jump”? How can we overcome history and move forward? – Yaroslav Hrytsak, Ph.D., Professor of the Ukrainian Catholic University, member of the Nestor group, told USPS participants. Ukraine versus East Slavic Umma: the end of ambivalence? The undeclared Russian-Ukrainian war influenced many Ukrainians’ political views and geopolitical orientations significantly. The nature of their national identity and related value priorities have changed noticeably. The war became a special test for Russian-speaking and Russian- ethnic citizens of Ukraine, which Russia made the main object of its propaganda manipulation. Most of them, outside the borders of the Russian-occupied Crimea and parts of the Donbas, revealed unexpected to Kremlin high levels of Ukrainian patriotism and civil loyalty to their political homeland. Is the Ukrainian nation consolidated as a community primarily political, united by shared values ​​and vision of the future? What are the difficulties of this consolidation? – Mykola Ryabchuk, Ph.D., President of the Ukrainian Center for International PEN Club, discussed these issues with the participants of the Ukrainian School of Political Studies. - [Третя Національна Сесія ХІІІ Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-naczionalna-sesiya-hiii-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Учасниці й учасники УШПС зустрілися у Львові, аби детально обговорити питання моральності політичного процесу, сучасних політичних партій та ідеологій, ґендерної рівності у політичному та публічному житті, впливу політики на когнітивну еволюції людства, логіки прийняття публічних рішень та багатьох інших важливих суспільно-політичних питань, які визначають майбутнє України. Політика головного мозку Які є взаємозв’язки між особливостями організації людської психіки та політичним процесом? Як вплинула політика на когнітивну еволюцію? Як процеси в нашому мозку впливають на наше сприйняття політики і на політику? Які є найновіші надбання нейронаук (neurosciences) в їхній проекції на специфічні характеристики політичного життя людини? – розповів учасницям й учасникам УШПС Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства. Місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні Розмова учасниць та учасників УШПС з мером Львова Андрієм Садовим про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні. Моральність політичного процесу Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Мирослав Маринович, Віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету. Релігійний компонент українських політичних регіонів, або до чого тут томос Як церковне питання впливає на електоральний вибір в історії України? Чому політики періодично намагаються розіграти релігійну карту напередодні виборів? Навіщо країні з полігоном для Гіперлупу грамота церковного предстоятеля? Як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Андрій Андрушків, керівник департаменту публічної політики та адвокації, ГО «Центр UA», випускник УШПС. Для чого суспільству відкриті архіви радянських спецслужб? Радянські спецслужби покриті ореолом таємниць та міфів. Відкриття їхніх архівів є безцінним для якісних історичних досліджень, адже саме завдяки ним можна встановити реальні події та факти, позбуваючись міфологічного нашарування. Відкриті архіви радянських спецслужб – це запобіжник, який унеможливлює повернення до радянського минулого, показуючи злочинність радянської влади та комуністичного режиму. Які таємниці містять архіви радянських спецслужб? Чому відкриті архіви важливі для сучасної України? – розповів учасницям й учасникам УШПС Руслан Забілий, Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові. Сучасні політичні партії та ідеології В Україні налічується більше 300 політичних партій. Проте, які з них можна насправді назвати такими? Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, збільшенням ролі лідерських груп та персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм. Як можна охарактеризувати українські партії? Як вони позиціонують себе перед виборами? Яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем? – розповів учасницями й учасниками УШПС Анатолій Романюк, д.п.н., завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка. Ґендерна рівність у політичному та публічному житті Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються тими самими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Марчін Валєцкі, D.phil, Голова відділу демократизації, БДІПЛ ОБСЄ. Логіка прийняття публічних рішень: чому ми маємо, що маємо? Зазвичай вважають, що якість урядових рішень залежить передусім від якості людей, які їх приймають. Як наслідок – невдала політика Уряду пояснюється переважно суб’єктивними чинниками: «не ті люди при владі», а пропоновані рішення зводяться до заміни попередників наступниками. Але чи достатньо просто змінити людей, щоб змінилась якість прийняття рішень? Якщо ні, то що ще принципово має змінитись? Як це пов’язано з поточною реформою публічного врядування? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Олексій Гончарук, к.ю.н., Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO), випускник УШПС. Україна: незавершена революція та перехід до ІІІ Української республіки У олігархічній державі доступ до створюваних всім суспільством благ має група багатих людей, які разом з тим беруть участь у здійсненні влади. Таку державу Дуґлас Норт називає державою з обмеженим доступом. Такий принцип доступу до благ реалізований в Україні. У демократичних державах доступ до благ вже має набагато ширша група людей – середній клас. Майдан Гідності здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Якою була мета Майдану Гідності? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з олігархатом, чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Тарас Возняк, Редактор журналу «Ї», культуролог. Як нам подолати історію? Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: «повільно, але впевнено». Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства. Ті, хто приходить до влади заради реформ, можуть прискорити цей процес, щоб підготувати суспільство до стрибка. В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей. Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для «стрибка»? Як подолати історію і вирватись уперед? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Ярослав Грицак, д.і.н., професор Українського Католицького університету, член Несторівської групи. Україна versus східнослов’янська “умма”: кінець амбівалентності? Неоголошена російсько-українська війна суттєво вплинула на політичні погляди й геополітичні орієнтації багатьох українців. Помітно змінився характер їхньої національної самоідентифікації та пов’язані з цим ціннісні пріоритети. Особливим випробуванням стала війна для російськомовних та російськоетнічних громадян України, яких Росія зробила головним об’єктом своїх пропаґандистських маніпуляцій. Більшість із них, поза межами окупованих Росією Криму й частини Донбасу, виявили несподіваний для Кремля високий рівень українського патріотизму і громадянської лояльності до своєї політичної батьківщини. Чи консолідується українська нація як спільнота насамперед політична, об’єднана спільними цінностями та візією майбутнього? Які є труднощі цієї консолідації? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Микола Рябчук, к.п.н., Президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу. - [Forum of Regional Civil Servants in the framework of the YES Annual Meeting](https://www.parlament.org.ua/en/news/forum-of-regional-civil-servants-in-the-framework-of-the-yes-annual-meeting/) - Ukrainian Regional Civil Servants Section – is a joint project of the Ukrainian School of Political Studies and the Yalta European Strategy (YES). Its participants have an opportunity to discuss the main challenges facing the world, as well as the interaction of Ukraine with its partners. They will take on the experience of leading international and Ukrainian politicians, experts, businessmen and statesmen. This year, regional civil servants, civil society representatives, and participants of the national TV project “New Leaders”, who were selected after an all-Ukrainian competition, joined the Forum. The speakers of the Forum were Ivanna Klympush-Tsintsadze, Vice-Prime-Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine; Oleksandr Bogutsky, Director-President of the ICTV TV channel; Gennadiy Zubko, Vice-Prime-Minister, Minister of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine; Ray Kurzweil, American inventor and futurist; Condoleezza Rice, 66th United States Secretary of State (2005-2009); Andriy Illarionov, Senior fellow in the Center for Global Liberty and Prosperity at the Cato Institute; Hernando de Soto, President of the Institute for Liberty and Democracy; Alastair McBain, Executive Director of Arawak Energy; Nataliya Katser-Buchkovska, MP of Ukraine; Michael McFaul, Professor at Stanford University, Senior Researcher at the Hoover Institution, US Ambassador to the Russian Federation (2012-2014); Manuel Valls, Prime Minister of France (2014-2016); Anatoliy Grytsenko, Leader of the Civic Position party, Defense Minister of Ukraine (2005-2007); Pat Cox, President of the European Parliament (2002-2004). Ivanna Klympush-Tsintsadze, Vice-Prime-Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine, told the civil servants about the the difficulties and daily challenges of working as Vice-Prime-Minister. She noticed that coordinating different departments is the most difficult part of her job, since historically different departments were not accustomed to cooperate with each other, and there was no tradition of interagency coordination. Vice-Prime-Minister noted that last year Ukraine managed to enter the brightest page in the biography of integration into the European Union. Starting from June 11, 2017, Ukrainians felt the benefits of one of the fundamental European freedoms – freedom of visa-free travel to the EU. More than a million Ukrainian citizens have already taken advantage of a visa-free stay and felt the effect of European norms and standards. “I am convinced that the Association Agreement and the visa-free travel are a watershed between the European future and the Soviet past of Ukraine”, said Ivanna Klympush-Tsintsadze. She stressed that the European and Euro-Atlantic integration of Ukraine should be carried out of political fight. National interests cannot be the subject of political speculation and manipulation. The rates are too high and the risks are too obvious. (Source: https://bit.ly/2IBIpKT). Gennadiy Zubko, Vice-Prime-Minister, Minister of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine, told the Forum participants about the smart specialization of regional development. He shared the experience, which European states introduce to strengthen their communities in order not to preserve their economies in a regional aspect, but to think what can be added in the future. Energy saving is one of the most urgent issues for Ukraine, since the issue of energy efficiency is a security issue in Ukraine. When we talk about the independence of the country, first of all, we talk about its energy independence. This is not only a matter of increasing the extraction of natural resources, but the question of saving the energy we consume, both private consumers and enterprises. “The key role of smart-specialization is to strengthen the community, transform the regional economies rather than retain traditional industries.” Smart-specialization involves identification of the region’s competitive advantages and assets, use of its innovative and scientific potential, and consolidation the human resource. Strategy formation below in close cooperation and dialogue between government, business, science and community is a significant feature of smart-specialization. Six steps to develop regional strategies for smart-specialization: 1. Analysis of regional potential for innovation; 2. Establishing a reliable management structure; 3. Developing a common vision for the future of the region; 4. Choice of a limited number of regional development priorities; 5. Creating an appropriate policy combination; 6. Integration of monitoring and evaluation mechanisms. “The key to regional strategies development is to be able to find solutions that will allow us to “run ahead” and see the real prospect of a direction that will definitely work to develop and strengthen the community in the future”, said Gennady Zubko. (Source: https://bit.ly/2Q2Pern). Michael McFaul, Professor at Stanford University, Senior Researcher at the Hoover Institution, US Ambassador to the Russian Federation (2012-2014) The Russian elites will split after President Putin leaves his office and the transfer of power to another will not be a smooth process, says Michael McFaul. “It would not be correct to say that they are united. When the post-Putin era begins, do not expect all the elites to behave in the same manner. I think we should expect a big fight. Also, some of theses people, who did not like the path taken, will start questioning: are we going the right way? … I think there will be a split in the elite”, McFaul said. McFaul added that an attempt to hand over the power to other members of the security agencies will not gain support from all the members of the Russian elite. “The Russians won’t go for Bortnikov or Patrushev. There were twenty years of “Putinism”, and now they promise another twenty years of the same course but without that charisma and luck Putin has had? I think it would be very difficult to hand over the reins of power to the security agencies”, McFaul concluded. (Source: https://bit.ly/2P8B4Vp). Anatoliy Grytsenko, Leader of the Civic Position party, Defense Minister of Ukraine (2005-2007), said that building a successful Ukraine requires an effective protection of citizens’ rights, freedoms and property. “The State must not be one where one person plants seeds in the soil and another comes and takes the whole harvest away, with the police watching and smiling. We cannot be a State where the Government requests an $2bn loan from the IMF while people are keeping much more cash under their mattresses because they are afraid of bringing that money into banks”, said Anatoliy Grytsenko. He stressed that in order to protect citizens’ rights, fair justice should be put in place in the first instance, the anti-corruption bloc function should be improved, the Anti-Monopoly Committee should be reformed and boosted, and the State’s monopoly over use of force should be restored. “We must protect rights, freedoms and property… There is no democracy without a sound economic base”, concluded Leader of Civil Position party. (Source: https://bit.ly/2QrJTd9). Condoleezza Rice, 66th Secretary of State of the United States (2005-2009), stressed that the US political system is built in such a way that it remains stable and balanced under any president. “President Donald Trump is one of many actors within our political system. The US Founding Fathers – and this will be a good lesson to young democrats in Ukraine – were very cautious about the executive power. They provided for a system of checks and balances: a two-house parliament, the civil society, the press … This system is not one-person based, it is not relying on one person”, she said. At the same time, Condoleezza Rice believes that there is a range of issues in the United States that give grounds for populism and require addressing. “The US has their own challenges. We are a polarized country where many citizens feel left beyond the new reality that has emerged due to globalization and automation”, the 66th US Secretary of State admitted. (Source: https://bit.ly/2DVAadU). Ray Kurzweil, American inventor and futurist “There are two aspects: hardware and software … Processors have already the capacity that is equivalent to 100 thousand human brains. As for the software, there is also the wonderful progress in solution of key issues. I believe that by 2029, creation of the full-fledged artificial intellect may be expected”, said Ray Kurzweil. He added that the artificial intellect will not be something detached from a human, but it will be an extension and a complement to the human brain. “These are not some extraterrestrials or aliens from Mars, it will be our extension… We will just merge”, the inventor said. According to Ray Kurzweil, the human life may be prolonged, and the capacity of the brain may be much extended thanks to the use of artificial intellect. Also, the inventor believes that thanks to the new technologies, such common domains of life will get automated in the near future as agriculture: it will become possible to use up to 90% of soils that are not cultivated now. (Source: https://bit.ly/2QqQZyu). Photo: YES © 2018. Maksym Nesterenko - [Форум регіональних державних службовців під час Щорічних зустрічей YES](https://www.parlament.org.ua/news/forum-regionalnyh-derzhavnyh-sluzhbovcziv-pid-chas-shhorichnyh-zustrichej-yes/) - Форум регіональних державних службовців – спільний проект Української школи політичних студій та Ялтинської Європейської Стратегії (YES). Його учасники мають можливість обговорити головні виклики, що стоять перед світом, а також взаємодію України з її партнерами. Вони перейматимуть досвід у провідних міжнародних та українських політиків, експертів, бізнесменів і державних діячів. Цього року до Форуму долучились регіональні державні службовці, громадські діячі та учасники національного телепроекту «Нові лідери», які були відібрані на основі всеукраїнського конкурсу. Серед спікерів Форуму регіональних державних службовців: Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу ICTV; Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог; Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009); Андрій Ілларіонов, Старший науковий співробітник, Центр глобальної свободи та процвітання Інституту Катона; Ернандо де Сото, Президент Інституту свободи і демократії; Аластер Макбейн, Виконавчий директор Arawak Energy; Наталія Кацер-Бучковська, Народна депутатка України; Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014); Мануель Вальс, Прем’єр-міністр Франції (2014-2016); Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007); Пет Кокс, Президент Європейського парламенту (2002-2004). Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла держслужбовцям про особливості роботи на посаді Віце-прем’єрки, складнощі та щоденні виклики, поділилася досвідом координації різних відомств, зазначивши, що це найскладніша частина роботи, оскільки історично різні відомства не звикли до співпраці один з одним, і традиції міжвідомчої координації не існувало. Віце-прем’єрка зазначила, що минулого року Україні вдалося вписати найяскравішу сторінку у життєпис інтеграції до Євросоюзу. Починаючи з 11 червня 2017 року українці відчули переваги однієї із засадничих європейських свобод – свободи безвізових подорожей до ЄС. Понад мільйон українських громадян уже скористалися безвізом, на власні очі побачили, яким є життя в Європейському Союзі, відчули на собі дію європейських норм і стандартів. «Я переконана, що Угода про асоціацію та безвіз – це вододіл між європейським майбутнім та радянським минулим України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона наголосила, що європейська та євроатлантична інтеграція України повинні бути винесені за дужки політичної боротьби. Національні інтереси не можуть бути предметом політичних спекуляцій та маніпуляцій. Ставки занадто високі, а ризики занадто очевидні. (джерело: https://www.facebook.com/ivanna.klympushtsintsadze). Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розповів учасникам Форуму про смарт-спеціалізацію регіонального розвитку. Про той досвід, який впроваджують європейські держави для підсилення своїх громад, щоб не консервувати свої економіки в регіональному аспекті, а думати, що можна додати в майбутньому. Енергозбереження є однією з найактуальніших для України тем, адже питання енергоефективності є питанням безпеки України. Коли ми говоримо про незалежність країни, ми в першу чергу говоримо про її енергонезалежність. Це не тільки питання збільшення видобутку природних копалин; це, найперше, питання економії тієї енергії, яку ми споживаємо, як приватні споживачі, так і підприємства «Ключова роль smart-спеціалізації – підсилити громади, трансформувати регіональні економіки, а не законсервувати традиційні галузі». Smart-спеціалізація на практиці передбачає виявлення конкурентних переваг та активів регіону, використання його інноваційного і наукового потенціалу, консолідацію людського ресурсу. Особливості smart-спеціалізації – формування стратегій знизу у тісній співпраці та діалозі влади, бізнесу, науки і громади. Плюс – максимальне залучення громадськості до прийняття рішень. Шість кроків з розробки регіональних стратегій smart-спеціалізації: 1. Аналіз регіонального потенціалу для інновацій; 2. Заснування надійної структури управління; 3. Вироблення спільного бачення щодо майбутнього регіону; 4. Вибір обмеженого числа пріоритетів регіонального розвитку; 5. Створення відповідного комбінування політики; 6. Інтеграція механізмів моніторингу та оцінки. «При розробці регіональних стратегій найголовніше – це вміти знайти рішення, які дозволять “забігти наперед” й побачити реальну перспективу того чи іншого напрямку, який точно спрацює на розвиток й посилення громади у майбутньому», – наголосив Геннадій Зубко. (джерело: https://bit.ly/2Q2Pern). Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014) Після відходу Путіна на російську еліту очікує розкол, а передача влади не буде простою, вважає Майкл Макфол. «Стверджувати, що вони єдині – некоректно. Коли почнеться ера «після Путіна», не варто думати, що всі в еліті будуть вести себе однаково. Думаю, варто очікувати велику бійку за власність. Також деякі з цих людей, яким не подобалася траєкторія, почнуть ставити запитання: чи правильним курсом ми рухаємося? … Я думаю, що в еліті буде розкол», – зазначив Майкл Макфол. Також він додав, що спроба передати владу іншим силовикам не знайде підтримки у всіх представників російської еліти. «Росіяни не будуть виходити за Бортнікова чи Патрушева. Було 20 років «путінізму», а тепер пообіцяють ще 20 років того ж напрямку, але вже без тієї харизми та вдачі, яка була у Путіна? Я думаю передача влади силовикам буде дуже важкою», – підсумував він. (джерело: https://bit.ly/2xB6FID). Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007), зазначив, що побудова успішної України вимагає дієвого захисту прав, свобод та майна громадян. «Держава не може бути такою, коли людина засіває землю, а потім хтось приходить і відбирає у неї весь врожай. При цьому поліція посміхається і спостерігає. Ми не можемо бути державою, де уряд звертається до МВФ, щоб отримати $2 млрд, коли люди тримають “під матрацом” значно більше, але бояться вкладати гроші в банки», – наголосив Анатолій Гриценко. Він підкреслив, що для захисту прав громадян передусім необхідно забезпечити чесне правосуддя, активізувати роботу антикорупційного блоку, реформувати та підсилити Антимонопольний комітет, відновити монополію держави на застосування сили. «Ми мусимо захищати права, свободи і майно … Не буває демократії без економічної бази», – підсумував Лідер партії «Громадянська позиція». (джерело: https://bit.ly/2NaSSCp). Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009), наголосила, що політична система США побудована таким чином, що зберігає стійкість і збалансованість за будь якого президента. «Президент Дональд Трамп – один з багатьох діячів нашої політичної системи. Батьки-засновники США, і для молодих демократів в Україні це добра наука, з величезною підозрою ставилися до виконавчої влади. Вони передбачили систему стримування і противаг: двопалатний парламент, громадянське суспільство, пресу … Це система не одноосібна, не однієї людини», – зауважила Кондоліза Райс. Водночас, на думку Кондолізи Райс, в США існує низка проблем, які стають ґрунтом для популізму та потребують уваги до свого вирішення. «США мають свої складнощі. Ми – поляризована країна, країна де дуже багато громадян почувають себе так, ніби їх залишили за межами нових реалій, що виникли через глобалізацію та автоматизацію», – зазначила 66-й Державний секретар США. (джерело: https://bit.ly/2xyI72K). Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог. «Є два аспекти: апаратне та програмне забезпечення … Процесори вже мають потужність, еквівалентну 100 тисячам людських мозків. Щодо програмного забезпечення – також є чудовий прогрес у вирішенні ключових проблем. Я вважаю до 2029 року можна очікувати створення повноцінного штучного розуму», – наголосив Рей Курцвейл. Також він додав, що штучний інтелект не буде чимось відірваним від людини – він стане продовженням та доповненням людського мозку. «Це не якісь інопланетяни, чи прибульці з Марсу – це продовження нас … Ми просто об’єднаємося», – зауважив винахідник. На думку Рея Курцвейла, людське життя може бути подовжене, а можливості мозку – значно розширені за рахунок використання штучного інтелекту. Також за словами винахідника, завдяки новітнім технологіям вже найближчим часом автоматизуються такі звичні сфери життя як сільське господарство – стане можливим використання до 90% земель, які наразі не обробляються. (джерело: https://bit.ly/2xKAoOp). Фото: YES © 2018. Максим Нестеренко - [Круглий стіл «Житлові субсидії: на шляху до монетизації»](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-zhytlovi-subsydiyi-na-shlyahu-do-monetyzacziyi/) - 14 вересня 2018 року пройшов круглий стіл «Житлові субсидії: на шляху до монетизації». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив, тижневиком Дзеркало тижня, Internews та USAID Ukraine з метою визначення проблем, котрі виникли в уряду на першому етапі переходу до монетизації субсидій, а також окреслення рішень, які дозволять швидко та ефективно впровадити монетизацію субсидій на рівні споживачів. І ДИСКУСІЙНА ПАНЕЛЬ. Монетизація на рівні постачальника послуг: історія, сьогодення та виклики Юрій Джигир, Заступник Міністра фінансів України, наголосив на основній стратегічній цілі переходу до монетизації, якою є енергоефективність – більш ощадливе використання енергоресурсів. Застосовуючи інструмент монетизації, треба брати до уваги критичні цілі, які мають бути досягнуті в результаті його запровадження. Так, система монетизації має захистити вразливі категорії населення, водночас, у неї мають бути вбудовані інструменти досягнення фіскальної дисципліни. Разом із цим, система має бути прозора, зручна для користувачів, вона повинна сприйматися суспільством як справедлива. Була обрана модель двоетапного переходу до монетизації субсидії: перший етап – монетизація на рівні підприємств-надавачів послуг. По-перше, було встановлено прямі розрахунки з суб’єктами господарювання, що полегшило процес адміністрування; по-друге, субсидії перераховуються за вже спожиті ресурси, що вже дає видиму економію коштів; по-третє, було введено автоматичне фінансування субсидій, що виключає ручне втручання у розрахунки з суб’єктами господарювання. Ці три елементи за 8 місяців 2018 року функціонування вже привели до видимої економії бюджетних коштів – на 8,2 млрд. гривень менше, ніж за аналогічний період 2017 року. На другому етапі буде запроваджена монетизація субсидій на рівні домогосподарств. Олексій Хабатюк, Заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз Україна», наголосив на тому, що етап монетизації субсидій є складовим елементом великої системи субсидій, до якої, окрім монетизації входять виявлення тих, кому призначається субсидія, а також система нарахування субсидій, яка залежить від технічних параметрів. Пан Олексій наголосив, що зараз відсутній зв’язок між нарахуванням субсидій та їх монетизацією. Монетизація, яка вступила в силу з 1 січня 2018 року ніяк не вплинула на обсяг споживання ресурсів. Субсидіанти продовжують споживати суттєво більше ресурсів, ніж ті, хто споживають і оплачують енергоресурси самостійно. «За даними по Кіровоградській області, доступ до яких ми маємо, ми бачимо, що ті, хто проживають у квартирах, які мають індивідуальне опалення. А таких споживачів в області досить багато – це біля 40 – 50 тис. квартир. Вони споживають в 1,6 рази більше за тих, хто сплачує самостійно. А ті, хто проживають в індивідуальних будинках, – споживають у 2 рази більше газу. І це для нас дуже критично». Кожен зекономлений кубометр газу населенню є вигідним, адже НАК «Нафтогаз» купує газ на ринку дорожче, ніж продає населенню. Газу власного видобутку є недостатньо. Тому НАК «Нафтогаз» зацікавлений у тому, щоб населення споживало економно, зокрема субсидіанти, адже за них платить бюджет, який формується з наших податків. Тому для нас це подвійна вигода: менше витрачається податків, а також менше збитків від постачання газу за заниженою ціною. Також пан Олексій зазначив, що за спостереженнями НАК «Нафтогаз Україна», від 1 січня 2018 року ситуація мало змінилася: фінансування видатків з державного бюджету по субсидіям іде, як і раніше, з затримками; не можна також сказати, що фінансуються лише спожиті населенням ресурси, адже немає доступу до інформації про персоніфіковане споживання ресурсів населенням. І це є значним корупційним ризиком, адже населенню газ постачають приватні газопостачальні компанії, які можуть маніпулювати ціною на газ й отримувати таким чином сірі кошти, які підживлюватимуть корупцію в країні. Валерій Люлін, Директор Розрахункового департаменту «Київводоканалу», розповів про складнощі, з якими стикнувся Київводоканал під час впровадження реформи. Найперше, у зв’язку з переналаштуванням програмного забезпечення, декілька місяців споживачам не нараховувались субсидії, усі розрахунки згодом були перераховані. Серед можливих ризиків пан Валерій виокремив небезпеку використання грошей, які будуть надходити на особисті рахунки споживачів, на оплату інших потреб. Тому важливо налагодити синхронізацію обміну інформацією про заборгованості споживачів, щоб запобігти ситуації, коли споживачі накопичують заборгованості сплати за певні послуги. Пан Валерій зауважив, що важливо вводити механізми, які б стимулювали економити ресурси, зокрема заохочували споживачів встановлювати лічильники. У Києві досі 25% квартир не обладнані лічильниками води. Так, можна ввести певну субсидію для споживачів, які вже встановили лічильники, щоб стимулювати інших їх встановлювати й економити ресурси. Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України, зауважив, що система субсидій в Україні працює з 1995 року й усі роки свого існування вона була предметом дискусії щодо своєї відповідності вимогам часу. Особливої актуальності система субсидій набула після 2014 року, коли доходи населення значно скоротилися, а ціни і тарифи сильно підвищилися. Саме система житлових субсидій дала можливість справитися з цією ситуацією. 2014 року було змінено підхід щодо механізму призначення та нарахування субсидій. Дані спостережень говорять про наближення встановлених соціальних норм до фактичних обсягів споживання природного газу. Також на основі ретельного аналізу було складено умовний портрет одержувача житлових субсидій, а також встановили фактори, які дозволяли домогосподарствам шляхом махінацій отримувати субсидії, на які вони не мали права. З травня було впроваджено більш жорсткі підходи до призначення субсидій, які спрямовані на посилення адресності цього виду соціальної допомоги. Це створює підстави для успішного запровадження монетизації житлових субсидій. Поясненням того, що одержувачі житлових субсидій споживають більше ресурсів, ніж ті, хто їх не отримують, є те, що їх дохід не дозволяє їм впроваджувати енергоощадні заходи за рахунок власних коштів. Потрібно продумувати механізм підтримки таких категорій громадян, зокрема, це можливо зробити завдяки системі надання «теплих кредитів». Святослав Павлюк, Незалежний експерт з питань енергозбереження, зазначив, що якщо надаючи субсидії, ми ставимо собі за мету стимулювання підвищення енергоефективності, то треба в першу подивитися, на що саме даються субсидії. Зараз субсидії виділяються на 8 послуг: газ, опалення, постачання гарячої і холодної води, водовідведення, електроенергія, сміття, утримання будинків. З них лише газ, тепло та електроенергія мають безпосередній стосунок до енергоефективності. Витрати домогосподарств на утримання прибудинкових територій, вивезення сміття, водовідведення та навіть постачання води не є такими значними для сімейного бюджету, а витрати на адміністрування субсидій на ці послуги є значними. Тому варто субсидіювати лише оплату послуг, які є найбільш чутливими для сімейного бюджету, – газ, тепло, електроенергія. ІІ ДИСКУСІЙНА ПАНЕЛЬ. Монетизація субсидій на рівні споживача Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України, наголосив, що наразі змінено умови призначення житлових субсидій, система стає більш адресною й передбачає більш жорстку перевірку потенційних одержувачів субсидій, також відкориговано соціальні нормативи. Усі ці кроки дають можливість говорити про успішне введення монетизації житлових субсидій на рівні споживачів послуг. Подальшого доопрацювання вимагають механізми контролю використання субсидіальних коштів споживачами. На сьогодні неможливо одночасно впровадити монетизацію субсидій серед усіх домогосподарств, які цього потребують; має бути запроваджено поетапну систему запровадження цього механізму. Юрій Джигир, Заступник Міністра фінансів України, зазначив, що на другому етапі монетизації передбачається, що кошти будуть перераховуватись на особисті рахунки одержувачів субсидій, з яких вони вже будуть розраховуватися за комунальні послуги. Ключовою умовою запровадження другого етапу наповнення реєстру домогосподарств, які потребують допомоги, а також можливість повної перевірки майнового стану одержувачів субсидій. Також пан Юрій наголосив, що сукупність заходів, які супроводжують монетизацію субсидій на рівні споживачів, дають можливість сподіватися на значну економію коштів. Святослав Павлюк, Незалежний експерт з питань енергозбереження, наголосив на тому, що говорячи про економію енергоресурсів, варто пам’ятати, що люди енергію не економлять, вони економлять гроші. Монетизація змушує споживача змінювати свою поведінку й стимулює до економії енергоресурсів. Треба повідомляти людей про середньострокові плани держави, аби люди могли прийняти стратегію своєї поведінки. Має бути запроваджений механізм контролю та позбавлення субсидій за несплату рахунків. На думку пана Святослава, держава має дати можливість домогосподарствам використовувати субсидіальні гроші на модернізацію житла заради кращого енергозбереження. Тут постає проблема літніх людей, які самостійно не здатні модернізувати своє житло. Також необхідно доносити до споживачів, що субсидії будуть видаватися не вічно, а обсяги виплат будуть скорочуватися. Тому критично важливо вкладати гроші у модернізацію житла. Окрім цього, потребує вирішення проблема здачі в оренду квартир з субсидіями. А також питання формування тарифів на газ. Ольга Піщуліна, Експертка з питань соціальної підтримки населення Центру Разумкова, звернула увагу на те, що у Західних країнах субсидії отримують від 2 до 5% громадян. В Україні на сьогодні до малозабезпечених зараховують майже 50% громадян. «Така кількість одержувачів субсидій, яка є зараз в Україні, це не проблема, не катастрофа, це вирок», – наголосила пані Ольга. На сьогодні субсидії отримують далеко не всі ті, хто цього реально потребує; також система нарахування субсидій не стимулює до енергозбереження. Така система вигідна як постачальникам послуг, так і споживачам. Через отримувачів субсидій держава фінансує монополістів енергопостачальних кампаній. Пані Ольга, звернула увагу на те, що за новими правилами надання субсидій введено елемент оцінки майнового стану претендентів на субсидії, що дасть можливість більш прискіпливо визначати отримувачів субсидій. Проте шпаринки для небідних претендентів на субсидії все одно лишились. Метод монетизації субсидій не є однозначно позитивним, не всі елементи механізму є добре продуманими. Також є проблема ліквідності казначейства. Олексій Хабатюк, Заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз Україна», наголосив, що 100% споживачів енергоресурсів отримують субсидії, просто через різні механізми субсидіювання. На ринку електроенергії – це кроссубсидії, на ринку газу – це різниця і ціні закупівлі і продажу газу. «Енергетична субсидія – той випадок, коли ціна реалізації кінцевому споживачу не відповідає ринковій ціні» На сьогодні існує проблема гарантії виплат субсидіантами заборгованостей, адже система взагалі не стимулює сплачувати за послуги. Нецільове використання субсидіальних грошей має вести до жорстких покарань. Має бути чітко встановлений горизонт планування, щоб громадяни могли заздалегідь планувати власні витрати на енергоресурси. Окрім цього, має бути проведена якісна верифікація субсидіантів. Реформа має бути спрямована на те, щоб субсидіант нічим не відрізнявся від звичайних споживачів. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=12100] - [Round Table “Housing Subsidies: towards Monetization”](https://www.parlament.org.ua/en/news/round-table-housing-subsidies-towards-monetization/) - On September 14, 2018 a round table “Housing Subsidies: On the Way to Monetization” was held. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives, Dzerkalo Tyzhnia (Mirror Weekly), Internews and USAID Ukraine in order to identify the problems, which the government faces in the first phase of transition to monetization of subsidies, as well as to outline solutions that will enable monetization of subsidies at the consumer level to be implemented quickly and efficiently. I DISCUSSION PANEL. Service provider level monetization: history, present and challenges Yuriy Dzhygyr, Deputy Minister of Finance of Ukraine, emphasized the main strategic goal of the transition to monetization, which is energy efficiency – more economical use of energy resources. When applying the monetization tool, it is necessary to take into account the critical objectives to be achieved as a result of its implementation. So, the monetization system should protect vulnerable groups of the population, while it must have built-in tools to achieve fiscal discipline. At the same time, the system should be transparent, user-friendly, and it should be perceived by society as fair. A two-stage transition to the subsidy monetization model was chosen: the first stage – monetization at the level of service providers. Firstly, direct payments were made with business entities, which facilitated the administration process; and secondly, subsidies cover already consumed resources, which already gives apparent savings in funds; thirdly, automatic financing of subsidies was introduced, which excludes manual interference in calculations with economic entities. These three elements during the 8 months of 2018 have already led to apparent savings in budget funds – 8.2 billion less than in the same period in 2017. In the second phase, monetization of subsidies at the household level will be introduced. Oleksiy Habatiuk, Deputy Head of the Energy Efficiency Department of NJSC Naftogaz Ukraine, emphasized that the subsidy monetization phase is an integral part of a large system of subsidies, which, in addition to monetization, involves identifying those to whom the subsidy is allocated, as well as a system for calculating subsidies that depend on technical parameters. Oleksiy stressed that there is currently no link between the calculation of subsidies and their monetization. Monetization, which came into force on January 1, 2018, had no effect on the amount of resource consumption. Subsidiaries continue to consume substantially more resources than those who consume and pay energy on their own. “According to the data on Kirovograd oblast, access to which we have, we see that those who live in apartments that have individual heating, and there are quite a lot of such consumers in the region – it is about 40 – 50 thousand apartments, they consume 1.6 times more than those who pay themselves. And those who live in individual homes – consume 2 times more gas. And this is very critical for us.” Every saved cubic meter of gas to the population is profitable, because NJSC “Naftogaz” buys gas on the market more expensive than it sells to the population. Gas of own extraction is not enough. Therefore, NJSC “Naftogaz” is interested in the population to consume economically, in particular, the subsidiaries, because the budget pays for them, which is formed from our taxes. Therefore, for us, this is a double benefit: less tax is spent, as well as less losses from gas supply at a low price. Also, Oleksiy noted that according to the observations of NJSC Naftogaz Ukraine, since January 1, 2018, the situation has little changed: financing of expenditures from the state budget for subsidies continues, as before, with delays. You cannot say that only resources consumed by the population are financed, since there is no access to information on personalized consumption of resources by the population. And this is a significant corruption risk, since private gas companies supply gas to the population, which can manipulate the price of gas and thus receive grey funds that will fuel corruption in the country. Valeriy Lyulin, Director of the Calculation Department, Kyivvodokanal, spoke about the difficulties Kyivvodokanal encountered during the implementation of the reform. First of all, due to software reassignment, there were no subsidies for consumers for several months, all calculations were subsequently redeemed. Among possible risks Valeriy highlighted the danger of using money that would be received on personal accounts of consumers, for other needs. It is therefore important to synchronize the exchange of information about consumer indebtedness in order to prevent a situation where consumers accumulate payment arrears for certain services. Valeriy noted that it is important to introduce mechanisms that would stimulate the saving of resources, in particular, encourage consumers to install meters. In Kiev, still 25% of apartments are not equipped with water meters. Yes, you can apply a subsidy for consumers who have already installed meters to encourage others to install and save resources. Vitaliy Muzychenko, Director of State Social Assistance Department of the Ministry of Social Policy of Ukraine, noted that the system of subsidies in Ukraine has been in operation since 1995 and, during all the years of existence, it was the subject of discussion on its compliance with the requirements of the time. The system of subsidies became especially relevant after 2014, when the incomes of the population decreased significantly, and prices and tariffs greatly increased. It was the system of housing subsidies that made it possible to cope with this situation. In 2014, the approach to the mechanism for assigning and accrual of subsidies was changed. These observations suggest that the established social norms are approaching the actual volumes of natural gas consumption. Also, on the basis of a thorough analysis, a conditional portrait of the recipient of housing subsidies was drawn up, as well as factors that allowed households to obtain fraudulent subsidies for which they were not entitled. Since May, more rigorous approaches to the allocation of subsidies have been introduced that aim at increasing the targeting of this type of social assistance. This creates the basis for the successful introduction of housing subsidies monetization. An explanation that recipients of housing subsidies consume more resources than those who do not receive them is that their income does not allow them to implement energy-saving measures at their own expense. It is necessary to think about the mechanism of support for such groups of citizens, in particular, it can be done through the system of providing “warm loans”. Svyatoslav Pavlyuk, Independent Expert on Energy Saving, said that if while subsidizing we aim to stimulate energy efficiency, then we must first look at what subsidies are being given. Currently, subsidies are allocated for 8 services: gas, heating, hot and cold water supply, drainage, electricity, garbage, housing maintenance. Among these services only gas, heat and electricity are directly related to energy efficiency. Household expenditures for the maintenance of adjoining areas, garbage disposal, drainage and even water supply are not so significant for the family budget, and the costs of administration of subsidies for these services are significant. Therefore, it is worth subsidizing only the payment of services that are most sensitive to the family budget – gas, heat and electricity. II DISCUSSION PANEL. Monetization of subsidies at the consumer level Vitaliy Muzychenko, Director of State Social AssistanceDepartment of the Ministry of Social Policy of Ukraine, stressed that the conditions for the appointment of housing subsidies have now changed, the system becomes more targeted and provides more rigorous verification of potential recipients of subsidies, as well as social standards were adjusted. All these steps provide an opportunity to talk about the successful introduction of housing subsidies monetization at the level of service users. Subsequent revisions require mechanisms to control the use of subsidized funds to consumers. Today it impossible to simultaneously introduce monetization of subsidies among all households that need it; a phased system of introduction of this mechanism should be introduced. Yuriy Dzhygyr, Deputy Minister of Finance of Ukraine, noted that the second stage of monetization assumes that funds will be transferred to personal accounts of recipients of subsidies from which they will pay for utilities. A key condition for the introduction of the second stage is filling the register of households, which need of assistance, as well as the possibility of a complete check of the property status of recipients of subsidies. Also, Yuriy stressed that the set of measures that accompany the monetization of subsidies at the level of consumers, give an opportunity to hope for significant savings. Svyatoslav Pavlyuk, Independent Expert on Energy Saving, stressed that speaking about energy saving, it is worth remembering that people do not save energy, they save money. Monetization makes the consumer to change his behavior and stimulates to energy saving. You need to tell people about medium-term plans of the state, so that people can have a strategy of their behavior. The mechanism of control and deprivation of subsidies for non-payment of accounts must be introduced. According to Svyatoslav, the state should allow households to use subsidized money to upgrade their housing for the sake of better energy saving. Here the problem of the elderly people appears, who are not able to upgrade their housing on their own. It is also necessary to inform consumers that the subsidies will not be issued forever, and the amount of payments will be reduced. Therefore, it is critically important to invest in upgrading housing. In addition, the problem of renting apartments with subsidies needs to be solved. And also the question of gas rate formation. Olga Pishchulina, Expert on social support of the population of the Razumkov Center, drew attention to the fact that in Western countries, subsidies are received from 2 to 5% of citizens. In Ukraine today almost 50% of the population are considered disadvantaged ones. “The number of recipients of subsidies, which is now in Ukraine, is not a problem, not a catastrophe, it’s a verdict,” stressed Olga. Today, subsidies are not available to everybody who really needs it.Also, the subsidy system does not stimulate energy saving. Such a system is beneficial both for service providers and for consumers. Through the recipients of subsidies, the state finances monopolists of energy supply companies. Olga pointed out that the new rules on provision subsidies have the element for assessing the property status of applicants for subsidies, which would allow more accurately identify the recipients of subsidies. However, creep-holes for wealthy applicants are still there. The method of monetization of subsidies is not definitely positive, not all elements of the mechanism are well thought out. There is also a problem of liquidity of the treasury. Oleksiy Khabatyuk, Deputy Head of Energy Efficiency Department of NJSC Naftogaz Ukraine, stressed that 100% of energy consumers receive subsidies, simply through various subsidy mechanisms. In the electricity market it is cross-subsidies, in the gas market it is the difference of the purchase and sale price of gas. “Energy subsidy – the case when the selling price to the end user does not correspond to the market price” Today, there is a problem of guaranteeing the payment of debts by subsidiaries, since the system does not stimulate paying for services at all. Misuse of subsidized money should lead to severe punishment. The planning horizon must be clearly defined so that citizens can plan their own energy costs in advance. In addition, qualitative verification of the subsidiaries should be carried out. The reform should be aimed at ensuring that the subsidiary is no different from ordinary consumers. Gallery of the event: Photos by Oleksandr Kovalenko [FGAL id=12100] - [Statement of the NGO “Agency for Legislative Initiatives” on the attack on Kateryna Handzyuk](https://www.parlament.org.ua/en/news/statement-of-the-ngo-agency-for-legislative-initiatives-on-the-attack-on-kateryna-handzyuk/) - Today Kateryna Handzyuk, Manager of Affairs at the Executive Committee of the Kherson City Council, was assaulted. In severe condition, she was hospitalized and now stays in intensive care unit. Kateryna Handzyuk has been working in local self-government since November 2016. She advocates the disclosure of all data held by the City Council and establishing communication between officials, the media and the community. Kateryna is a well- known as a Kherson activist who fights corruption in the ranks of police. In the autumn of 2017, she brought evidence of corruption of Artem Antoshchuk, Head of the Department of Economy Protection of the National Police in the Kherson Region. The Agency for Legislative Initiatives has been working with Kateryna Handzyuk since 2015, when she joined the Ukrainian School of Political Studies’ Community. In 2017, Kateryna became an expert of the Agency for Legislative Initiatives after conducting the research and preparing an analytical paper “The Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members” on its basis. The Agency for Legislative Initiatives’ team condemns the attack on Kateryna Handzyuk. We consider it unacceptable that in the 21st century in a democratic state, the struggle of citizens against corruption in state bodies is accompanied by intimidation of activists and brutal physical harassment, which usually remain unpunished. It is necessary to draw attention to the fact that the recent attacks on journalist Sergiy Nikitenko in Kherson and activist Vitaly Ustymenko in Odesa remain unpunished. Our Community has not forgotten about the attack on Dmytro Bulakh (2014 USPS alumnus), a well-known Kharkiv anti-corruption activist. The lack of adequate investigation and punishment of the executors and organizers of these attacks is unacceptable. The brutal impunity of crimes generates an escalation of violence in society. We appeal to the President of Ukraine Petro Poroshenko, the Minister of Internal Affairs of Ukraine Arsen Avakov, and the General Prosecutor of Ukraine Yuriy Lutsenko with the requirement of an immediate and objective investigation of the attack on Kateryna Handzyuk. The performers, possible organizers and customers of the assassination attempt should be brought to criminal justice. We also ask for assistance from our international donors and partners. Ukraine should be an example of adherence to the rule of law: only then we can talk about any reforms, when human life and health are supreme values and are protected by the state. - [Заява громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» щодо нападу на Катерину Гандзюк](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-gromadskoyi-organizacziyi-laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-shhodo-napadu-na-katerynu-gandzyuk/) - Сьогодні на Катерину Гандзюк, керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, було скоєно напад. У важкому стані вона була госпіталізована й наразі перебуває в реанімації. Катерина Гандзюк у місцевому самоврядуванні працює з листопада 2016 року, активно виступаючи за максимальне відкриття всіх даних, якими володіє міська рада, і налагодження комунікації між її посадовцями, ЗМІ та громадою. Катерина є відомою в Херсоні активісткою, яка бореться з корупцією в лавах правоохоронних органів. Восени 2017 року вона виступила зі звинуваченнями у корупції начальника Управління захисту економіки Національної поліції в Херсонській області Артема Антощука. Лабораторія законодавчих ініціатив співпрацює з Катериною Гандзюк з 2015 року, коли вона приєдналась до спільноти Української школи політичних студій; з 2017 року Катерина стала експерткою Лабораторії законодавчих ініціатив, провівши дослідження і підготувавши за його результатами аналітичний документ «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради». Команда Лабораторії законодавчих ініціатив засуджує напад на Катерину Гандзюк. Ми вважаємо неприпустимим, що у ХХІ столітті в демократичній державі боротьба громадян проти корупції в державних органах супроводжується залякуваннями активістів та жорстокими фізичними розправами, які майже завжди залишаються безкарними. Не можна оминути увагою бездіяльність правоохоронних органів у справах нещодавніх нападів на журналіста Сергія Нікітенка у Херсоні та активіста Віталія Устименка в Одесі. Наша спільнота не забула й про напад на Дмитра Булаха (випускника УШПС 2014 року) – відомого харківського антикорупціонера. Відсутність адекватного розслідування та справедливого покарання виконавців, організаторів і замовників таких нападів є неприйнятною, а кричуща безкарність злочинів породжує ескалацію насильства у суспільстві. Ми звертаємося до Президента України Петра Порошенка як гаранта Конституції України, Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та Генерального прокурора України Юрія Луценка з вимогою невідкладного і об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та притягнення до кримінальної відповідальності як виконавців, так і можливих організаторів і замовників замаху. Також ми просимо сприяння у наших міжнародних донорів та партнерів. Україна має бути взірцем дотримання принципу верховенства права: тільки тоді можна вести мову про будь-які реформи – коли життя та здоров’я людини справді є вищою цінністю та перебуває під захистом держави. - [Presentation of the research “Returning home. De-occupation and reintegration of Donbas as viewed by the leading Ukrainian parties” by Dzerkalo Tyzhnia](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-research-returning-home-de-occupation-and-reintegration-of-donbas-as-viewed-by-the-leading-ukrainian-parties-by-dzerkalo-tyzhnia/) - On July 12, 2018 presentation of the research “Returning home. De-occupation and reintegration of Donbas as viewed by the leading Ukrainian parties” by Dzerkalo Tyzhnia (Mirror Weekly) took place. The event was organized be the Agency for Legislative Initiatives, weekly newspaper Dzerkalo Tyzhnia, Internews, and USAID Ukraine. The research “Returning home. De-occupation and reintegration of Donbas as viewed by the leading Ukrainian parties” is aimed to clarify the attitude of the main Ukrainian political parties to the armed conflict in Eastern Ukraine; their vision of future of the temporarily occupied territories of Donetsk and Lugansk regions, as well as of Crimea; how the restoration of sovereignty on these territories should take place; what is the further of the Minsk agreements; how the amnesty should be held on the temporarily occupied territories, and other important issues. This presentation continues the discussion “Return of the occupied territories of the Donbas. The Ukrainian Plan”, which took place on October 31, 2017. The discussion was designed as a platform for exchanging views and an open discussion on the socio-political situation in the liberated and occupied territories of Donbas, on the issues of return and reintegration of the territories of Donetsk and Luhansk regions, management of the de-occupied territories, and development of a new economic model of Donbas. More. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, noted that the presented study aims to find out how leading Ukrainian political parties characterize the armed conflict in eastern Ukraine, what should be the further fate of the temporarily occupied territories of the Donetsk and Lugansk regions and other sensitive sensitive issues. Svitlana stressed that this large-scale study continues such studies of Dzerkalo Tyzhnia as “Bleeding. Why Ukrainians leave their country “and “Tree of Life “, which reveal the attitude of Ukrainians towards the key issues and processes that are taking place in our country. Yuliia Mostova, editor-in-chief of the Dzerkalo Tyzhnia, thanked all partners who helped to conduct the research. Ms. Mostova focused on why this particular research topic has been chosen. First, she stressed, that according to a sociological survey, 67% of Ukrainian citizens consider the war in the East of Ukraine to be the most important problem. The cessation of the war and the achievement of peace are the greatest expectations of citizens for the future president, whose election is scheduled for March 2019. Secondly, in Ukraine there is still no general vision, a comprehensive program of resolving the conflict in the Donbass. However, it needs to be developed, because we are aware that there can be no military victory, and capitulation will bring even more problems than it is now. Thirdly, there is a fear that a solution to the Ukrainian issue may be made during the meeting between Trump and Putin in Helsinki on July 16, 2018, without the participation of Ukraine. The form, in which the research is presented, where the answers of all political parties are filed on the A2 format, enables voters to objectively compare the positions of the leading political parties of Ukraine on various issues. Ms. Mostova also noted that among the political parties represented in the study, there are no such leading political forces as “People’s Front”, “Motherland”, “For Life” and “Radical Party of Oleg Lyashko”. Without receiving a response from these political forces, one can assume the following: either they do not have an opinion on these issues, or they are not sure about the position of their voters on these issues, or they are waiting for the results of the meeting of Trump and Putin in Helsinki. Serhiy Rakhmanin, first deputy editor-in-chief of the Dzerkalo Tyzhnia, stressed the importance of research for two main reasons. Firstly, Donbass is the number one issue that worries voters. Not corruption, but the establishment of peace. Secondly, the research is constructed in such a way that it requires a clear, unambiguous answer to the proposed questions. While most political parties avoid a direct answer to the question of establishing peace and ways of implementing it, the proposed study is forcing them to choose a specific response among the proposals and thus clearly define their position on these issues. Which questions the leading Ukrainian political parties were asked? Which answers do they chose? And, most importantly, to which conclusions their chosen positions inspire, you can read in the research “Returning home. De-occupation and reintegration of Donbas as viewed by the leading Ukrainian parties” by Dzerkalo Tyzhnia. Photo-gallery of the event Photos by Oleksandr Kovalenko [FGAL id=11967] - [Презентація дослідження Дзеркала тижня «Шлях додому. Деокупація і реінтеграція Донбасу очима провідних українських партій»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-dzerkala-tyzhnya-shlyah-dodomu-deokupacziya-i-reintegracziya-donbasu-ochyma-providnyh-ukrayinskyh-partij/) - 12 липня 2018 року пройшла презентація дослідження Дзеркала тижня «Шлях додому. Деокупація і реінтеграція Донбасу очима провідних українських партій». Презентація організована Лабораторією законодавчих ініціатив, тижневиком Дзеркало тижня, Internews та USAID Ukraine. Дослідження «Шлях додому. Деокупація і реінтеграція Донбасу очима провідних українських партій» покликане з’ясувати ставлення основних українських політичних партій до збройного конфлікту на сході України; їх бачення долі тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Криму; як має відбуватися відновлення суверенітету на цих територіях; яка подальша доля Мінських угод; як має проходити амністія жителів на тимчасово окупованих територіях та інші важливі питання. Презентація є продовженням дискусії «Повернення окупованих територій Донбасу. Український план», яка проходила 31 жовтня 2017 року та була спрямована на обмін думками і відкриту дискусію щодо суспільно-політичної ситуації на звільнених та окупованих територіях Донбасу, питань повернення та реінтеграції територій Донецької та Луганської областей, управління деокупованими територіями, розробки нової економічної моделі Донбасу. Детальніше. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що презентоване дослідження має на меті з’ясувати, як провідні українські політичні партії характеризують збройний конфлікт на сході України, якою має бути подальша доля тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та інші дотичні сенситивні питання. Світлана наголосила, що це масштабне дослідження є продовженням таких досліджень Дзеркала тижня як «Кровотеча. Чому українці залишають свою країну» та «Древо життя», які розкривають ставлення українців до ключових питань та процесів, які протікають у нашій державі. Юлія Мостова, головна редакторка тижневика «Дзеркало тижня. Україна», подякувавши всім партнерам, завдяки яким Дзеркало тижня змогло провести своє дослідження, зосередила увагу на тому, чому було обрано саме таку тему дослідження. По-перше, наголосила пані Юлія, згідно з соціологічним опитуванням 67% українських громадян найголовнішою проблемою вважають війну на Сході України. Припинення війни та здобуття миру є найбільшими очікуваннями громадян до майбутнього президента, вибори якого заплановано на березень 2019 року. По-друге, в Україні досі не існує цілісного бачення, цілісної програми врегулювання конфлікту на Донбасі. Але її необхідно напрацьовувати, адже ми усвідомлюємо, що військової перемоги бути не може, а капітуляція принесе ще більші проблеми, ніж є зараз. По-третє, існують побоювання, що комплексне вирішення українського питання може бути напрацьоване без участі України під час зустрічі Трампа та Путіна у Гельсінкі 16 липня 2018 року. Форма, у якій презентоване дослідження, коли на аркуші формату А2 подано всі відповіді всіх політичних сил, дає можливість виборцям об’єктивно порівняти позиції провідних політичних партій України з різних питань. Також пані Юлія зазначила, що серед політичних партій, які представлені у дослідженні, відсутні такі провідні політичні сили, як «Народний фронт», «Батьківщина», «За життя» та «Радикальна партія Олега Ляшка». Не отримавши відповіді від цих політичних сил, можна припустити наступне: у них або немає позиції щодо цих питань, або вони не впевнені в позиції своїх виборців щодо цих питань, або вони чекають результатів зустрічі Трампа та Путіна у Гельсінкі. Сергій Рахманін, перший заступник головного редактора тижневика «Дзеркало тижня. Україна», презентуючи дослідження «Шлях додому. Деокупація і реінтеграція Донбасу очима провідних українських партій» наголосив на важливості дослідження з двох основних причин. По-перше, Донбас є питанням №1, яке хвилює виборців. Не корупція, а саме встановлення миру. По-друге, дослідження побудовано таким чином, що вимагає чіткої, однозначної відповіді на поставлені питання. В той час як більшість політичних сил уникає прямої відповіді на питання встановлення миру та шляхи його реалізації, пропоноване дослідження змушує політичні партії обирати конкретну відповідь серед запропонованих і тим самим чітко окреслювати свою позицію стосовно зазначених питань. З тим, які саме питання були поставлені провідним політичним партіям України, які відповіді вони обрали та, що найголовніше, до яких висновків спонукають обрані ними позиції, читайте у матеріалі Дзеркала тижня «ШЛЯХ ДОДОМУ. ЯК ДОМОГТИСЯ МИРУ НА ДОНБАСІ? ЗАВДАННЯ ТАКЕ Ж СКЛАДНЕ, ЯК І АКТУАЛЬНЕ». Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=11967] - [Second National Seminar of the XIII USPS Program](https://www.parlament.org.ua/en/news/second-national-seminar-of-the-xiii-usps-program/) - The Second National Seminar took place in Odesa on June 6 – 10, 2018. The Seminar covered the issues of justice and politics, influence of modern technologies on political processes in Ukraine, political corruption and transparency, causes, dynamics, and transformation of conflicts in the Middle East and Eastern Europe, comprehension of the concept of “new normality”, political forecasting and the art of improvisation in politics. Opening of the Second National Seminar of the XIII USPS program USPS participants met in Odessa in order to rethink the ideas and principles on which the socio-political, economic, and cultural processes of the present are based; as well as to develop their own understanding of the defining trends of the present days. Conflicts in the Middle East and Eastern Europe: causes, dynamics and transformation Violent conflicts have their own dynamics and logic. They unfold in time and space accumulating vast human and material resources. They ruin social institutions and destroy social capital. At the same time, conflicts create new opportunities, give a push for transformations, and make people change. In the last 20 years, just a small number of violent conflicts were resolved. Majority of these conflicts are still in active phase or under the threat of escalation. Can humanity find ways to transform violent conflicts? Are we destined to repeat our history over and over again? – Igor Semyvolos, Executive Director, Centre of Middle East Studies, talked about these issues. Justice and politics What is a state? Why do we need it? What are the main goals of the policy? What should be the state in the near future? Can we outline the main features of the future policy? The answers to these questions are closely related to how we understand justice and whether we believe that public institutions should implement the basic principles of justice. However, what is justice? At the very first attempt to answer the question of the nature of justice, we notice that it is very difficult to reach a common point in our responses. Is the lack of agreement on ideas about justice a disadvantage or advantage? Majority of modern political debates focus on the discussion about the nature of justice. The fact that we are compelled to conduct these discussions, as well as the fact that we have different ways of evaluating key political and social practices, contributes to raising the level of political life. The policy of the close future will involve the society in the discussion of “difficult topics”. This is a policy of common good, – Andrii Baumeister, PhD, Associate Professor at Theoretical and Practical Philosophy Department at Taras Shevchenko Kyiv National University, summed up. Politics and human body How do human body and politics relate? Does the body influence politics? Where is the line between “seeming to be” and “being”? What is the body of a politician like? Are flirt, erotica and sex levers of political influence and power? Does this help or vice versa? Photo as a presentation and “consolidation” in history. Art and literature in the political process, – all this was discussed during the seminar with Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. State in the smartphone or how can Ukraine outstrip the whole world State mechanisms are outdated all over the world. The world has technologically overwhelmed all the traditional political systems of representative democracy. Now, any person on the planet has no need in parliaments, or in various kinds of deputies and other authorities – the bulky state structures, or the multimillion army of officials. Now it is possible to own a remote control of the State Service of the People in your smartphone. Everyone can personally represent and defend their interests without intermediaries. Of course, we still need management and managers in the public sector. However, the meaning of their work must radically change. Blokchain, cryptocurrency, electronic cadaster of land and property, big data are no longer a science fiction, but a reality. But if the civilized world can’t immediately abandon traditional state institutions because they still work efficiently and new services are introduced gradually, Ukrainians can do it today and radically, because our state service is absent, the ruling class is corrupt. After doing this, Ukraine can jump ahead of the entire planet – Sergiy Gaiday, Director of Strategical Planning of Social Engineering Agency “Gaiday.com”, discussed these issues. Political corruption and transparency of political parties’ financing Money in politics is a necessary component of any democratic process that allows political support, political participation, and active support for electoral competition. At the same time, political funding also presents a particular risk to any democratic and economic system, threatening to capture political decision-making processes with personal interests and episodes of endemic political corruption. What is at the crossroads of funding rules for political parties, public procurement procedures, and the declaration of assets and income of political and civil servants? What do the relevant authorities do to combat corruption in these areas and which mechanisms can be used to improve these efforts? – Marcin Walecki, D.phil, Head of the ODIHR Democratization Department, told USPS participants. Political forecasting During policy planning and implementation, one of the most interesting resources is an image of the future, which it proposes. However, often political forecasts in Ukraine can be manipulative and overly subjective which negates their importance in good policy making. What are the methods of political forecasting and the spheres of its use? What are the main principles of short-term and long-term forecasting and opportunities for its implementation? – Mykhaylo Koltsov, PhD, Senior Lecturer of Philosophy and Religious Studies at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, talked about the methods of political forecasting. Leviathan bounded: state, regimes, civic activism What are the interrelations between the nature of the political regime, the provision of public goods and the political activity of citizens? What characterizes the state-making process? How a “natural state” transforms into a “state of the common good”? What is the role of the citizens in this process? What is the trajectory of the evolution of political regimes after 1991, including in Ukraine? What can we learn from the experience of Paleolithic bombing? Why is the level of violence falling in the modern world? What is the tyrannical world? – Ivan Gomza, PhD, Docent of Politology Department at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, Lecturer at the Kyiv School of Economics, discussed these issues. Art of improvisation in politics Every day every one of us is an actor of the improvisation genre. Politics, business, love, childcare etc are all acting where we only have one choice to make: either we are being “played”, or we “play”. Improvisation is creation of an act during its performance. How to use improvisation in politics? How to talk to the audience? These questions were answered by Anatoliy Neyolov, Head of the “Black Square” Theatre. - [Друга Національна Сесія ХІІІ Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/druga-naczionalna-sesiya-hiii-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 6 – 10 червня в Одесі пройшла Друга Національна Сесія ХІІІ Програми УШПС. У центрі уваги постали питання справедливості та політики; впливу сучасних технологій на політичні процеси в Україні; політичної корупції та прозорості; причини, динаміка та трансформації конфліктів на Близькому Сході та у Східній Європі; осмислення поняття «нової нормальності»; політичне прогнозування та мистецтво імпровізації в політиці. Відкриття Другої Національної Сесії ХІІІ Програми Української школи політичних студій Учасниці й учасники УШПС зустрілися в Одесі аби в колі однодумців переосмислити базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також напрацювати власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення. Конфлікти на Близькому Сході та у Східній Європі: причини, динаміка та трансформації Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповів учасницям і учасникам УШПС Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень. Справедливість і політика Що таке держава і навіщо вона потрібна? Які головні цілі політики? Якою має бути держава у найближчому майбутньому? Чи можна окреслити головні риси політики майбутнього? Відповіді на ці запитання тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? При перших же спробах відповісти на запитання про природу справедливості ми помічаємо, що дуже важко дійти спільної згоди у наших відповідях. Відсутність згоди стосовно уявлень про справедливість – це недолік чи перевага? Обговорення природи справедливості утворює ядро великої частини сучасних політичних дискусій. Те, що ми змушені вести ці дискусії, як і те, що у нас різні способи оцінки ключових політичних і суспільних практик, сприяє підвищенню рівня політичного життя. Політика найближчого майбутнього – це залучення широких верств суспільства в обговорення «складних тем». Таку політику можна назвати політикою спільного блага, – наголосив Андрій Баумейстер, д.ф.н., доцент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Політика і тіло Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає «тіло» на політику? Де проходить межа «здаватися» і «бути»? Яким є «тіло» політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та «застигання» в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – про все це та багато іншого розповіла учасницям і учасникам УШПС Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Держава в смартфоні чи як Україні випередити весь світ Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в парламентах, ні в різного роду депутатах та інших можновладцях – ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. Кожен тепер може особисто представляти і відстоювати свої інтереси без посередників. Звичайно, менеджмент і менеджери в державному секторі потрібні. Але сенс їхньої роботи повинен докорінно змінитися. Блокчейн, криптовалюта, електронні кадастри земель і власності, бігдата – вже не фантастика, а реальність. Але якщо цивілізований світ не відразу відмовиться від традиційних державних інституцій, тому що вони у них все ще ефективно працюють і нові сервіси вводяться поступово, то українці можуть це зробити вже сьогодні і радикально, адже наш державний сервіс просто відсутній, правлячий клас корумпований, а державний апарат не працює, імітуючи діяльність. І зробивши це, Україна може ривком виявитися попереду всієї планети – разом з учасницями та учасниками УШПС розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. Політична корупція та прозорість фінансування політичних партій Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу, що дозволяє виражати політичну підтримку, політичну участь, а також підтримувати активну конкуренцію на виборах. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи, загрожуючи захопленням політичних процесів прийняття рішень потужними особливими інтересами та епізодами ендемічної політичної корупції. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Що роблять відповідні органи влади для боротьби з корупцією в цих сферах і які механізми можуть бути використані для покращення цих зусиль? – розповів учасницями та учасниками УШПС Марчін Валєцкі, D.phil, Голова відділу демократизації, БДІПЛ ОБСЄ. Політичне прогнозування При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення в творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – розповів учасницями та учасниками УШПС Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Левіафан закутий: держава, режими, громадянський активізм Якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Чим характеризується процес державотворення (state making), явище селекторату? Як відбувається перехід від «природньої держави» до «держави загального блага» та яка роль населення у цьому? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні? Чого нас може навчити досвід палеолітичного бомбардування? Чому в сучасному світі падає рівень насилля? Що таке тиранічний мир? Що дозволяє зрозуміти про Україну суперечка плантаторів Південної Кароліни та пуритан з Массачусетса наприкінці 18 ст.? – розмірковував разом з учасницями та учасниками УШПС Іван Гомза, к.п.н., доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія», викладач Київської Школи Економіки. Мистецтво імпровізації в політиці Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – ділився досвідом разом з учасницями та учасниками УШПС Анатолій Нейолов, керівник театру «Чорний квадрат». - [Seminar “Legislative Process in the United States: Procedures, Steps and the Role of Public”](https://www.parlament.org.ua/en/news/seminar-legislative-process-in-the-united-states-procedures-steps-and-the-role-of-public/) - On May 29, 2018, a seminar on “The US Legislative Process: Procedures, Steps and the Role of Public” was held in Kyiv with the participation of Jacob Ventura, US Attorney, Legal Adviser to the Representative Stephen Hewitt at the United States Legislative Office, Massachusetts. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in co-operation with the The Center for Innovation Development and the Interns’ League under the Professional Fellows Program, administered by the American Councils for International Education with the support of the Bureau of Educational and Cultural Affairs of the United States Department of State. Jacob Ventura has an extensive work experience at the Massachusetts Legislative Office (USA); he also provided legal assistance in reforming the ethical standards of the French judicial system. In addition, Mr. Ventura was a member of the rule-making teams of elected representatives both at the state level and at the federal level. During the seminar, Jacob Ventura outlined the peculiarities of governance in the United States, key competences and principles for the functioning of the executive, legislative and judicial branches of government; he also described in detail the legislative process in the United States: from the idea for a bill and until its final vote. In addition, he revealed the peculiarities of work and interaction of the government with the non-governmental organizations in the United States. “The separate but equal branches of government was derived from the Massachusetts Constitution, approved in 1780 and drafted by John Adams. It is the oldest written constitution in continuous effect in the world”, – Jacob Ventura said. Idea for a Bill Someone will have an idea for a bill as a result of a public policy need or a need to update or repeal a current law already in existence. Often times members of the legislature and their staff (House or Senate) will have the idea. Other times, a constituent, a citizen of the district will have an idea based on a societal or individual need. NGOs, lobbyist, businesses, non-profits, health care, industry, education, transportation and other groups will have an idea for the bill and propose it to a member of the legislature. Generally, NGOs, lobbyists, constituents and organizations will directly lobby their Representative or Senator. Often times, larger organizations will lobby many legislators to get the necessary support for or opposition to a bill. Depending on the issue, and in many cases, just as many people are for a bill as are against the same bill. In this case, a particular legislator must weigh the pros and cons to voting ‘yes’ or ‘no’ for the bill. Considerations include how their particular district feels about the bill and the prospects of re-election during the next cycle; special interest political funding; personal relationships with the particular parties lobbying; the merits of the bill and the likelihood of legislative success; influence from party leadership in the legislature. Components of the legislative process: File the bill. Once a legislator receives the idea for the bill, he or she will generally have their staff draft the language for the bill. Both members of the Senate and the House of Representatives may file bills in their respective chambers. The Executive (President or Governor) may also file a bill that can be sent directly to the legislature for consideration. Committee Hearing. Many bills that are filed never make it to a hearing. In some states, every bill filed must have an opportunity to be assigned to a committee for pubic testimony. Bills are assigned to committees based on issue areas. Once a bill has been assigned to a committee, the committee leadership will schedule a hearing on the bill sometime during the legislative session. Hearing rules are determined by committee membership. Generally, experts and concerned parties will be allowed to testify to the committee on the bill at hand, either for the bill or against the bill. After a bill has been heard at a committee hearing and all testimony has been submitted, the Committee will often take a private poll of the members and leadership to determine the level of support for the bill. Debates. Conference. In the U.S. Congress, there are 435 members of the House of Representative apportioned by population throughout the states. There are 100 U.S. Senators in the upper chamber, each state getting equal representation in this body, 2 Senators per state. In State Legislatures, the number of House and Senate members may vary. Generally, simple majorities are required for bill approval however there are hundreds of procedures and rules in each body that could lift the requirements for particular actions. Final Legislative Vote. Once a bill has finally passed both chambers for final approval after conference, the House and the Senate, it is sent to the Executive Branch. Executive Approval / Veto. The President of the United States owns the right of legislative approval or a veto at the Federal Government level. In any of the state governments, the executive is the Governor. The Executive is prescribed a certain amount of time to sign a bill in to law. The President has 10 days to sign the bill in to law or veto. Many governors have line-item veto power which allows them to change only portions of the bill or budget. The President does not have line-item veto power. The President must sign the entire bill in to law, or veto it, sending it back to the Congress for reconsideration. The President can also refuse to sign a bill but still allow it to become law. Legislative Override of Veto. Usually, if the Executive fails to sign a bill, the bill is automatically vetoed. If the legislature disagrees with the executive’s veto, both chambers must re-vote to override the veto (usually by a 2/3 majority in each chamber). This is a very tough task and high threshold at the federal government level and in many states. Constitutional Challenges. Once a bill becomes a law, citizens, members of the legislature and even the executive may challenge the law on constitutional grounds. The third, and often times most important branch of the U.S. government, the Judicial branch will decide if the law is to remain valid and if people’s constitutional rights are violated. NGOs in the United States Article 71 of the Charter of the newly formed United Nations first defined ‘non-governmental organization’ in 1945. An NGO can be any kind of organization so long as it is independent from government influence and it is not-for-profit. There are approximately 10 million NGO organizations world-wide. Global Journal. There are 1.5 million NGOs in the United States that employ approximately 11.4 million Americans. According to the CAAF World Giving Index, nearly 31.5 percent of people worldwide donated to a charity/NGO in 2015 and 24 percent volunteered for one. According to Walden University, 80 percent of citizens across the globe believe that NGOs make it easier to be involved in positive social change. NGOs address a variety of issues including women’s rights, human rights, economic development, political rights, health care, environmental regulation, the battling of disease, and increasing the standards of living for the most vulnerable populations. NGOs play a critical role in advocating for changes in law, policy, procedure and administrative rules. NGOs are effective in highlighting the stories of individuals they serve. This direct contact and evidence gives elected officials an important perspective that policy on paper often cannot. NGOs must determine the ability of its organization to be a successful advocate for its cause. NGOs must strategically ‘pick their battles’ to determine if a cause should become a legislative priority (considerations are timing, funding, will of Congress, current events, and likelihood at success). - [Семінар «Законодавчий процес в США: процедура, етапи та роль громадськості»](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-zakonodavchyj-proczes-v-ssha-proczedura-etapy-ta-rol-gromadskosti/) - 29 травня 2018 року в Києві пройшов семінар «Законодавчий процес в США: процедура, етапи та роль громадськості» за участі Джейкоба Вентури, американського адвоката, радника з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі США (Штат Массачусетс). Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру розвитку інновацій та Ліги інтернів у рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США. Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура був членом нормотворчих команд обраних представників як на рівні штату, так і на федеральному рівні. Під час семінару Джейкоб Вентура окреслив особливості урядування в США, ключові повноваження та засади функціонування виконавчої, законодавчої та судової гілок влади; детально розповів про законодавчий процес у США: від народження ідеї законопроекту й до його фінального голосування; а також розкрив особливості роботи та взаємодії з урядом неурядових організацій в США. «Окремі, але рівноправні, гілки влади походять із Конституції штату Массачусетс, затвердженої в 1780 році й укладеної Джоном Адамсом. Це найстарша письмова конституція в світі, яка постійно діє. Саме на цій Конституції штату Массачусетс ґрунтується Конституція Сполучених Штатів Америки», – наголосив Джейкоб Вентура. Як зароджується законопроект? Спершу внаслідок потреби державної політики або необхідності оновлення чи скасування чинного закону виникає ідея нового законопроекту. Найчастіше ідеї нових законопроектів походять від членів Палати представників чи Сенату; якщо ж лобісти, представники бізнесу, неурядових організацій, охорони здоров’я, промисловості, освіти, транспорту та інших груп матимуть ідею щодо законопроекту, то вони мають запропонувати її членам законодавчої гілки влади. Як правило, НУО, лобісти, члени округу, які обирають представників до законодавчої влади, та різні організації безпосередньо звертаються до свого представника або сенатора аби пролобіювати свій законопроект. Часто великі організації звертаються до багатьох законодавців, щоб отримати необхідну підтримку чи протидію законопроекту. Залежно головної ідеї законопроекту, так само багато людей можуть виступати «за» нього, як і «проти»; у цьому випадку особливий законодавчий орган повинен зважити плюси і мінуси при голосуванні «за» чи «проти» законопроекту. На успішність голосування за законопроект впливають різноманітні чинники: ставлення округу до цього законопроекту; перспективи переобрання протягом наступного циклу; інтерес політичного фінансування; особисті стосунки з окремими представниками партій; переваги законопроекту та ймовірність успіху законодавства; вплив партійного керівництва на законодавчий орган. Складові законодавчого процесу: Подання законопроекту. Члени Сенату та Палати представників можуть подавати законопроекти у своїх відповідних палатах. Деякі законопроекти можуть бути довжиною в одне речення, інші законопроекти сягають понад 2000 сторінок, залежно від складності та предмету. Комітетські слухання. Багато законопроектів, які подаються, ніколи не доходять до комітетських слухань. Законопроекти направляються до тих комітетів, питання компетенції яких в них розглядаються. Після того, як законопроект був розглянутий на слуханнях Комітету та було заслухано свідчення та експертні оцінки усіх учасників, Комітет часто проводить приватне опитування членів та керівництва, аби визначити рівень підтримки законопроекту. Дебати. Офіційне обговорення. У Конгресі США 435 членів Палати представників, обраних населенням з усіх штатів. До верхньої палати входять 100 сенаторів, кожен штат має рівноправне представництво в цьому органі – 2 сенатори на штат. Як правило, для прийняття законопроекту потрібна проста більшість, однак існує також і багато виключень. Остаточне законодавче голосування. Після того як законопроект пройшов обговорення у Палаті представників та Сенаті, він направляється до виконавчої гілки влади. Законодавче схвалення / Вето. Правом законодавчого схвалення або вето на рівні Федерального уряду володіє Президент Сполучених Штатів, на рівні штату виконавчу владу очолює губернатор. Президент має 10 днів для підписання законопроекту або вето. Губернатор володіє правом вето, яке дозволяє їм змінювати лише окремі частини законопроекту або бюджету. Президент не має права вето на частину законопроекту, він зобов’язаний підписати весь законопроект або накласти на нього вето, відправивши його назад до Конгресу для перегляду. Подолання вето. Зазвичай, якщо найвищий представник виконавчої влади не підписує законопроект, він автоматично вважається ветованим. Якщо законодавчий орган не погоджується з вето виконавчої влади, обидві палати повинні повторно проголосувати, щоб перекрити право вето (зазвичай 2/3 голосів в кожній палаті). Досягти такого рівня згуртованості на рівні федерального уряду та у багатьох штатах дуже складно. Конституційні виклики. Після того, як законопроект стане законом, громадяни, члени законодавчої влади та навіть виконавча влада можуть оскаржити закон на конституційних підставах. Судова влада США вирішить, чи повинен закон залишатися чинним, і чи не порушено конституційних прав громадян. НУО в Сполучених Штатах Америки Вперше термін «неурядова організація» знаходить своє визначення у Статті 71 Статуту Організації Об’єднаних Націй в 1945 році. У Сполучених Штатах діють близько 1,5 мільйонів громадських організацій, де працюють близько 11,4 мільйона американців. За даними Уолденського університету, 80% громадян у всьому світі вважають, що завдяки НУО легше долучитися до реалізації позитивних соціальних змін. НУО в США відрізняються за спрямуванням своєї діяльності: багато організацій працюють над питаннями, які впливають на людей у ​​США, тоді як інші НУО в Сполучених Штатах зосереджують свою увагу на міжнародних цілях, включаючи багато нерозвинених країн. У США НУО можуть займатися як адвокатуванням, так і лобістською діяльністю. Ознайомитися з презентацією Джейкоба Вентури «Законодавчий процес в США: процедура, етапи та роль громадськості» - [Семінар «Етичні стандарти посадових та обраних осіб: США та країни Європи»](https://www.parlament.org.ua/news/seminar-etychni-standarty-posadovyh-ta-obranyh-osib-ssha-ta-krayiny-yevropy/) - 25 травня 2018 року в стінах Верховної Ради України пройшов семінар «Етичні стандарти посадових та обраних осіб: США та країни Європи» за участі Джейкоба Вентури, американського адвоката, радника з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі США (Штат Массачусетс). Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Ліги інтернів та громадської спілки «Центр розвитку інновацій» в рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США. Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура мав можливість працювати з посадовими особами Албанії під час дослідження корупції в судовій системі та органах місцевого самоврядування Албанії. Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників семінару, подякував партнерам з Апарату ВРУ за підтримку спільної ініціативи, окремо подякувавши Комітету і Секретаріату Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування за підтримку в організації заходу. Олександр розповів, що він з колегами Марією Савіною з Ліги Інтернів та Анною Ємєльяновою з Центру розвитку інновацій були учасниками програми стажування в органах влади та неурядових організаціях Сполучених Штатів Америки в рамках програми професійного стажування та обміну, що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США. «Як один з етапів програми, ми утрьох виграли невеличкий грант для того, щоб привезти одного з наших супервайзерів, керівників програми стажування, зі Сполучених Штатів для обміну досвідом з українськими колегами. Так пан Джейкоб Вентура опинився в Україні і сьогодні поділиться з нами своїми думками та експертизою на основі багаторічної роботи в кількох законодавчих офісах у США (в першу чергу в законодавчому офісі штату Массачусетс) , а також в кількох проектах у країнах Європи», – зазначив Олександр. Пояснюючи вибір теми семінару, Олександр наголосив на тому, що питання етичних стандартів та норм є вкрай актуальним для українського парламенту. Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовлена Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, містить 52 рекомендації. І саме 52-га і остання рекомендація безпосередньо передбачає розробку кодексу поведінки народного депутата. 2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців. Ознайомитися з Аналітичним звітом «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України» Джейкоб Вентура, радник з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі штату Массачусетс, розпочинаючи свою доповідь, зазначив, що зосередиться на етичних законах штату Массачусетс, які тісно корелюють з федеральними етичними стандартами. «Кожна з гілок влади (виконавча, законодавча та судова) Федерального уряду США має свої етичні керівні принципи та процедури. Крім того, система кримінального правосуддя може самостійно розслідувати кримінальні правопорушення (у тому числі Генеральний прокурор та ФБР), а уряди штатів впроваджують стандарти та норми етики для своїх відповідних гілок влади». Коротко змалювавши основні положення Кодексу поведінки членів Конгресу, Джейкоб Вентура детально зупинився на етичному регулюванні у штаті Массачусетс. Так, Співдружність Массачусетсу має поєднання кодексів етики та законодавства, яким регулюється поведінка державних службовців та посадових осіб уряду, які включають: кодекси поведінки Палати представників та Сенату штату Массачусетс; судові та виконавчі кодекси поведінки; закони про конфлікт інтересів та закони про фінансове розкриття інформації; Державну комісію з питань етики – незалежну комісію, яка відповідальна за проведення розслідувань та досліджень в галузі етики та розробляє керівні принципи, якими регулюється поведінка всіх державних службовців. Також державний прокурор наділений повноваженнями для розслідування кримінальної діяльності чиновників. Державні законодавчі повноваження в рамках Сенату штату Массачусетс є саморегульованими та розслідуються їхніми відповідними етичними комітетами, часто з допомогою стороннього адвоката. Представникам Сенату слід уникати будь-якої можливості використання офіційної позиції для власної вигоди; вони повинні утримуватися від будь-яких економічних інтересів, що становлять загрозу для їх незалежних суджень; ніхто не має права використовувати будь-яку конфіденційну інформацію, отриману для подальшого фінансового збагачення У штаті Массачусетс діє Комісія з етики – непартійна та незалежна державна агенція, що складається з п’яти членів, призначених на п’ять років, місією якої є сприяння цілісності державної служби, розбудова довіри громадськості до державної служби та запобігання конфліктам між приватними інтересами та державними обов’язками. Кожні два роки всі державні службовці та посадові особи повинні заповнити онлайн-тренінг щодо конфлікту інтересів (новообрані члени повинні завершити протягом 30 днів після початку публічної служби, а потім через кожні два роки). Також кожні два роки всім державним службовцям слід подати власний реферат закону про конфлікт інтересів. Окрім цього, Джейкоб Вентура розповів учасникам семінару про особливості Закону про конфлікт інтересів штату Массачусетс, а також Закону про фінансове розкриття інформації, судову та адвокатську етику в Сполучених Штатах Америки. Ознайомитися з презетацією Джейкоба Вентури «Порівняльна етика уряду» - [Презентація Керівних принципів проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-prynczypiv-provedennya-miskyh-zibran-town-hall/) - 18 травня 2018 року Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у всеукраїнській конференції «Громадяни та парламент: моделі та інструменти ефективної взаємодії», яку організовано Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа, з метою поглиблення співпраці між Верховною Радою України та організаціями громадянського суспільства. Під час конференції було презентовано Керівні принципи проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. Ознайомитися з Керівними принципами проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting Вікторія Баклаженко, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Керівні принципи, зауважила, що Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting. Керівні принципи містять результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики; у них зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив. Town Hall Meeting (ТНМ) є американським форматом неформальних публічних зібрань місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такі зібрання є традиційними для території Нової Англії і на сьогодні в різних форматах поширились по всьому світу. ТНМ створює привабливі та реальні можливості для участі громадян у прийнятті політичних рішень. «Особам, які приймають політичні рішення, – наголосила Вікторія Баклаженко, – часто буває важко оцінити настрої більшості громадян при вирішенні того чи іншого питання. У свою чергу, збільшення відсотку громадян, які не відчувають себе залученими до вироблення політики, які не беруть участь у прийнятті важливих для них самих рішень, які є менш схильними до участі у будь-якому виді суспільного життя, створює небезпечний цикл ще більшої відірваності політиків та бюрократів від пересічних громадян». Міські зібрання покликані відновити вагу громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень, отримувати зворотній зв’язок безпосередньо від громадськості щодо ключових суспільних питань. Кожне зібрання ефективно відновлює баланс на «полі політичної гри» шляхом одночасного залучення сотень громадян з абсолютно різним багажем досвіду та інтересів, оскільки передбачає можливість швидко підбивати підсумки громадської участі і широко поширювати результати ТНМ через ЗМІ. У межах конференції експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, на прикладі обговорення окремих аспектів парламентської реформи, продемонстрували механізм міських зібрань у форматі Town Hall Meeting, що є ефективним інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. - [Party Innovation Hub](https://www.parlament.org.ua/en/news/party-innovate-hub-2018/) - On May 4-6, 2018, a training session for the representatives of various political parties was held within the framework of Party Innovation Hub – a platform for spreading knowledge about the use of modern technologies and innovations for the development of political parties and party democracy in Ukraine. Party Innovations Hub is an initiative of International IDEA and Ukrainian school of political studies, Agency for Legislative Initiatives’ project. Opening of the new program of Party Innovation Hub Oleksandr Iakymenko, Program Coordinator for Ukraine, International IDEA, emphasized that the idea of Party Innovation Hub has emerged as a response to global challenges: the crisis of representation, populism, and mistrust. Transparency and accountability of political parties, the development of effective communication with voters, dialogue between political parties and internal party dialogue are steps to overcome these challenges. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board, Agency for Legislative Initiatives, emphasized that the Party Innovations Hub is a logical continuation of the Agency for Legislative Initiatives, which is the formation of a qualitatively new level of political culture. “Vasha Dumka”, “CiviCRM” Yevhen Barshchevskyi, Research & Innovation Program Officer at National Democratic Institute, told the participants of the training about survey systems that allow to organize public consultations, quickly communicate with party centers, receive feedback, conduct quantitative and qualitative surveys of public opinion in real-time with the help of SMS or smartphone. Public monitoring as an instrument of competitive advantage in the elections Iryna Fedoriv, Chief editor of CHESNO Movement’s website, told the participants of the training about the methodology, which CESNO Public Movement uses to conduct research on the activities of political parties; also Iryna presented the CHESNO Movement’s tools for assessing politicians and parties that are designed to help citizens make a rational and informed choice. Openness of political parties Yaroslav Yurchyshyn, Chief Executive Officer at Transparency International Ukraine, discussed the openness of political parties with the participants of the training. What is the attitude towards political parties in the world? Why openness and accountability are essential for political parties? What do representatives of key stakeholders expect from political parties? Arrangement of forces before the elections Oleg Medvedev, political consultant, discussed with the participants of the training the ratings, organizational capacities of political parties, and probable political strategies. Open Source Participation Tools Raoul Kramer, Thinker & Innovation Manager, Founding partner at Enabl.ist, told the participants of the training about the open source tools, their features and benefits. Why in the 21st century political parties need to go online? What is the fundamental difference between engagement and participation? How parties should engage voters in effective cooperation? How political parties from all over the world use digital instruments? Digital campaigning Michael Babyak, Former Director of Marketing Technology, Trump campaign, Partner of Dome Compass Inc., told participants of Party Innovation Hub about the Trump’s campaign. Why the Republican Party has invested in dgital? How to organize and conduct an extremely effective fundraising campaign? How to involve volunteers in your campaign? What is the positive impact of digital technology on the work of political parties? Rapid prototyping Oleksandr Iakymenko, Program Coordinator for Ukraine at International IDEA presented the concept of rapid prototyping and explained the way this methodology can be used by political parties. Participants of Party Innovation Hub tested the technique later on and discussed its benefits with Michael Babyak. Effective party communication Sergiy Gaiday, Director for strategic planning, social engineering agency Gaiday.com, told participants of Party Innovation Hub about the the basis of effective communication and the real PR. What is populism? Why is it useful? What is the main task of the elite? Why do we need political parties? What is the most important communication channel in the modern world? Why Ukraine can be divided into “facebook world” and “TV world”? How to develop a discipline of thinking? Why is it important to be able to give clear definitions? Role of Internet and social media in electoral campaigns: international experience and options for Ukraine Oleksandr Bondarenko, Head of Special Projects at Digital Communications Agency PlusOne, told the participants of Party Innovation Hub about how many people in Ukraine use the Internet. What is a “Generation of Titles”? What are the most visited sites in Ukraine? How do the facebook posts rank? What are the rules of behavior for politicians in social media? How does email marketing work? What are the secrets of successful video on social media? What Ukrainian politicians are looking for on the Internet? - [Хаб партійних інновацій](https://www.parlament.org.ua/news/hab-part-innovac-2018/) - 4-6 травня 2018 року в Києві пройшов тренінг для представників різних політичних партій у межах Хабу партійних інновацій – платформи поширення знань про використання сучасних технологій та інновацій для розвитку політичних партій та партійної демократії в Україні. Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив. Відкриття нової програми Хабу партійних інновацій Олександр Якименко, координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, наголосив, що ідея Хабу партійних інновацій з’явилась як відповідь на глобальні виклики: кризу представництв, популізм, недовіру. Прозорість і підзвітність політичних партій, розбудова ефективної комунікації з виборцями, діалог між політичними партіями та внутрішньопартійний діалог є сходинками на шляху подолання цих викликів. Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторія, наголосив, що Хаб партійних інновацій є логічним продовженням діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив – формування якісно нового рівня політичної культури. «Ваша думка», «CiviCRM» Євген Барщевський, працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам тренінгу про системи опитування, які дозволяють у режимі реального часу за допомогою SMS або смартфону ефективно організовувати публічні консультації, швидко комунікувати з партійними осередками, отримувати зворотній зв’язок, проводити кількісні та якісні дослідження громадської думки. Громадський моніторинг як інструмент конкурентної переваги на виборах Ірина Федорів, головна редакторка CHESNO.org, розповіла учасникам тренінгу про методологію, яку використовує Громадський рух ЧЕСНО, проводячи дослідження діяльності політичних партій; а також про всі інструменти для оцінки політиків та партій, які покликані допомогти громадянам зробити раціональний та виважений вибір. Відкритість політичних партій Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, дискутував з учасниками Хабу про відкритість політичних партій. Яким є ставлення до політичних партій загалом у світі? Чому відкритість і підзвітність є необхідними основами роботи політичних партій? Чого від політичних партій очікують представники основних заінтересованих сторін? Розстановка сил напередодні виборів Олег Медведєв, політичний консультант, розповів учасникам тренінгу про яку розстановку сил свідчать останні соціологічні дослідження, а також про рейтинги, організаційні спроможності політичних партій та ймовірні стратегії. Інструменти участі з відкритим кодом Рауль Крамер, мислитель і менеджер з питань інновацій, партнер-засновник Enabl.ist, розповів учасникам тренінгу про те, що таке інструменти з відкритим кодом, в чому полягають їх особливості та переваги; чому в 21 столітті політичним партіям треба йти онлайн; у чому полягає принципова різниця між взаємодією й участю та як партіям залучати виборців до плідної співпраці; як політичні партії з усього світу використовують цифрові інструменти. Цифрова кампанія Майкл Бабяк, колишній директор з маркетингових технологій під час кампанії Трампа, партнер Dome Compass Inc., розповів учасникам тренінгу, з чого розпочиналася передвиборча кампанія Трампа та завдяки чому досягла такого значного успіху; чому Республіканська партія інвестувала в діджитал; як організувати та провести надзвичайно ефективну фандрейзингову кампанію; як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії; в чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій. Швидке прототипування Олександр Якименко, координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, представив концепцію швидкого прототипування та пояснив, як ця методологія маже буди використана політичними партіями. Учасники Хабу партійних інновацій протестували цю техніку та разом із Майклом Бабяком обговорили її переваги. Ефективні партійні комунікації: діалог із суспільством в епоху Інтернету в Україні Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. розповів учасникам тренінгу, що таке справжній PR; що таке популізм і яку функцію він виконує; в чому полягає завдання еліти; навіщо потрібні політичні партії; що є найважливішим каналом комунікації у сучасному світі; чому Україну можна поділити на «світ фейсбуку» та «світ телевізора»; як випрацювати дисципліну мислення та чому критично важливо вміти давати чіткі визначення. Роль Інтернету та соціальних медіа у виборчих кампаніях: світовий досвід та можливості для України Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів діджитал-агенції PlusOne, розкрив учасникам Хабу партійних інновацій, скільки людей в Україні користуються інтернетом; що таке «покоління заголовків»; що цікавить українців у інтернеті; якими є найбільш відвідувані сайти в Україні; як відбувається ранжування постів у мережі фейсбук; як не треба політикам поводитись у соціальних мережах; як працює email-маркетинг; у чому полягають секрети успішного відео у соціальних мережах; що шукають українські політики в інтернеті. - [Анонс: ЛЗІ презентує дослідження про стан та проблеми сфери соціальних послуг в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/anons-lzi-prezentuye-doslidzhennya-pro-stan-ta-problemy-sfery-soczialnyh-poslug-v-ukrayini/) - В Україні сфера соціальних послуг набула особливого значення, адже під час війни, що триває, соціальні виклики стають все більш масштабними. - [Розмова про конфлікт інтересів у студії UA: Українське радіо](https://www.parlament.org.ua/news/rozmova-pro-konflikt-interesiv-u-studiyi-ua-ukrayinske-radio/) - Що розуміють під конфліктом інтересів? Як конфлікт інтересів визначається українським законодавством? Що таке публічний інтерес? Наскільки поширеною є проблема конфлікту інтересів у Верховній Раді України? Яким є досвід подолання конфлікту інтересів у зарубіжних країнах? Які органи запобігають конфлікту інтересів в Україні та наскільки ефективно вони працюють? Як ухвалення Кодексу парламентської етики допоможе врегулювати явище конфлікту інтересів серед українських парламентарів? Чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка? – розповіла Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, у програмі Коло доброчесності на UA: Українське радіо. Слухати розмову. Частина 1. Частина 2. Читати аналітичний документ Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper) Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. 2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців. Читати Аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України» Даний звіт створений у рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». - [First National Session of the XIII Program of the Ukrainian School of Political Studies](https://www.parlament.org.ua/en/news/first-national-session-of-the-xiii-program-of-the-ukrainian-school-of-political-studies/) - On April 12, the thirteenth Ukrainian School of Political Studies began its work at the First National Session in Kyiv. The USPS community welcomed the participants of the XIII Program, among whom are civil servants, politicians, lawyers, representatives of business, civil society, academia, art and media. Opening of the First National Session of the XIII Program of the Ukrainian School of Political Studies Svitlana Matvienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, welcomed the participants of the XIII Program, emphasized that the main values ​​on which USPS is based are human rights, freedom of expression, tolerance and democracy. Marten Ehnberg, Head of the Council of Europe’s Office in Ukraine, spoke about key values ​​of the Council of Europe and also focused on reforms and initiatives supported by the Council of Europe in Ukraine. Katerina Ryabiko, Co-ordinator of the project “Strengthening the Dialogue between Civil Society and Key Public Authorities and Institutions in Ukraine in the Human Dimension”, OSCE/ODIHR, stressed that peace cannot be achieved without human rights protection. Responsible judgment: Hegel, Kant, Arendt and us What is the responsibility? Who should we be responsible to? What is an authentic life and how does it relate to responsibility? What is abstract thinking and who thinks in an abstract way? What is an absolute? What is judgment by taste? What is common sense and how to build judgments based on it? What does it mean to think independently? What is identity? How do political judgments form? Yevhen Bystrytsky, PhD, Head of the Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics of the Institute of Philosophy of the NAS of Ukraine, member of the USPS Supervisory Board, talked about the basics of responsible judgments with the participants. Rules for building democracy in the 21st century. Why don’t they work in Ukraine? Are there objective laws for the development of society? What are the laws of democracy? What socioeconomic and political conditions are necessary for building an effective democracy? What is the role of the army in democracy? What is the role of civil society and the level of political culture of a voter in democracy? These and other questions were answered by Igor Smeshko, Ph.D., Head of the “Power and Honor” NGO, former Head of the Security Service of Ukraine (2003-2005), Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary. The discussion was moderated by Zoryan Kis, Senior Program Officer, National Democratic Institute, USPS alumnus. European integration: diplomacy or reform? Ivanna Klympush-Tsyntsadze, Vice-Prime-Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine, talked frankly with the participants about her work in the parliament and government of Ukraine. National Health Service of Ukraine: change of the system of financing of healthcare in Ukraine Healthcare reform, or rather reform of the system of financing of healthcare, has been the subject of fierce discussions in the recent months. The manipulations and rumors surrounding this reform, in particular, the National Health Service, have become a reflection of the resistance of those players who are the most disadvantaged by the change of status quo. But what will the reform really change? Will the new system, even after the change of government, hold? What are the biggest risks of the new system? Ulana Suprun, Minister of Healthcare of Ukraine, and Oleg Petrenko, Head of the National Health Service of Ukraine, USPS alumnus, discussed these topics with the participants. Public finances What are public finances and what is their nature? What are the risks of financial abuse? Can budget expenditures be unprotected? What are the sources of financing a budget deficit? What is the subsistence minimum? What is the budget deficit monetization? What is the dynamics of active operations of the banking sector? These topics were raised by Victor Pynzenyk, PhD, Member of the Parliament of Ukraine, member of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Budget. External Migrations of Ukrainians: Scales, Causes, and Implications What are the demographic problems facing Ukraine today? What is depopulation? What is the average life expectancy of Ukrainians? What are the migration processes in Ukraine today? What professions are lacking in Ukraine? What are the components of external migration in the country? What motivates Ukrainians to migrate? Who do employers need? Which countries are the most attractive for labor migration of Ukrainians? What are the consequences of labor migration for Ukraine and how can we minimize risks? Ella Libanova, PhD, Director of the Institute of Demography and Social Studies, National Academy of Sciences of Ukraine, spoke about external migrations in Ukraine. Peaceful Donbass: Are There Preconditions for the End of the Conflict? For four years now, Ukrainians are starting their day with the latest news on loss at the frontline. Millions of people have been forced to seek new homes. Hundreds of thousands are involved in the formation of a new Ukrainian army. Forecasts and even promises to end the conflict have been heard from many Ukrainian politicians on a number of occasions, but there is currently no single strategy to get out of the situation, and the Minsk negotiations leave many issues open. What are the ways to resolve the conflict? Are there any preconditions for an end? Participants discussed these issues with Oleksandr Lytvynenko, Deputy Secretary of the National Security and Defense Council of Ukraine, and Olga Ayvazovska, Chairwoman of the Board, coordinator of election and political programs of the Civic Network OPORA, a representative of Ukraine in the political subgroup of the Tripartite Contact Group Donbass, USPS alumna. How to unite not to destroy, but to create? In a constant search for simple answers to complex questions, we imitate reforms. We move on to European ideals, demanding ready-made recipes. However, we need to find 18these recipes ourselves. Professionalism, trust, consistency are something that can drive us into the future. How to unite not to destroy, but to create? How to stop simulating change? Yulia Mostova, the editor-in-chief of the newspaper Dzerkalo Tyzhnia, member of the USPS Supervisory Board, spoke about the reality of Ukrainian politics. Media framework of the country: can public broadcasting change the status quo? Why watch TV? What needs to be done to change the TV world for the better? Why are there so many news channels in Ukraine? Why communicate with the media? What are the benefits of radio compared to other media? How to provide funding for public broadcasting? Witnesses of what media revolutions have we become? Can public broadcasting change the media scenery of Ukraine? This discussion was held among Oleksandr Bogutsky, Director-president of the ICTV channel, board member of the investment and consulting group EastOne, USPS alumnus, Andriy Kulykov, Chairman of the Public Broadcasting NGO “Hromadske Radio”, and Yuriy Makarov, member of the Board on educational issues of public broadcaster “NSTU”. The panel was moderated by Olga Sedova, Coordinator of National Programs of the Embassy of Sweden in Ukraine. In search of a trigger mechanism: driving and restraining factors of modernization of Ukraine What are the objective laws and circumstances governing the world? What factors help us become a European country? What hinders the realization of the European choice of Ukraine? What strategies of survival are practiced by Ukrainians? What are the reasons for the immaturity of the revolutionary minority? What is the new ethics? What is the forecast regarding the future development of Ukraine? Oleksandr Paskhaver, PhD, President of the Center for Economic Development, Corresponding Member of the Academy of Technological Sciences of Ukraine, Honored Economist of Ukraine, spoke about modernization of Ukraine. The panel was moderated by Katerina Venzhyk, Editor and Project Leader of Prostonomics, USPS alumna. Occupied Crimea: What does it mean for the world? The annexation of Crimea marked the beginning of a break in the established system of global security. Having challenged international law, Russia has not received the proper resistance, and hundreds of thousands of Ukrainians are in a “gray zone” both in terms of law and security. At the fourth year of occupation, there are no definite strategies for reintegrating Crimea. How to make Crimea the key issue on the agenda again? How to turn the focus not to the territory, but to people? How to attract world attention to Crimea? Refat Chubarov, Member of the Parliament of Ukraine, Head of the Mejlis of the Crimean Tatar people, talked about this with the participant. The conversation was moderated by Aliim Aliyev, Program Director of Crimean House Kyiv. How to overcome intolerance in society? How do we perceive the Other? What are the stereotypes and how do they affect our perceptions? Why not rely on the first impression? Why are stereotypes so persistent and pervasive? What is tolerance? How does hatred for otherness begin? What is hate speech? How can bias be overcome? Larry Olomofe, a former OSCE ODIHR’s adviser on combating racism and xenophobia, had an interactive discussion on these issues with the participants. Value orientations of Ukrainian society in the historical perspective What are the values ​​and what role do they play in society? What is a communicative code of culture? Are values ​​stable and unchanged? What is identity? What is historical memory and how does it work? How does a tradition form? What ideological guidelines does wartime need? What are the value orientations of Ukrainian society in the past and today? Do we repeat our history? Natalia Yakovenko, Professor of History Department of the National University “Kyiv-Mohyla Academy”, spoke about value orientations of Ukrainian society in the historical perspective. The discussion was moderated by Andriy Vyshnevsky, a lawyer, executive director of the Tomorrow’s Lawyer NGO, USPS alumnus. - [Перша Національна Сесія ХІІІ Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/persha-naczionalna-sesiya-hiii-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 12 квітня Українська школа політичних студій втринадцяте розпочала роботу Першої Національної Сесії в Києві. Спільнота УШПС вітала учасників ХІІІ Програми, які є державними службовцями, юристами, представниками бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища та медіа. Відкриття Першої Національної Сесії ХІІІ Програми Української школи політичних студій Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників ХІІІ Програми, наголосила, що основними цінностями, на яких ґрунтується діяльність УШПС, є права людини, свобода вираження, толерантність та демократія. Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, розповів про ключові цінності Ради Європи, а також зосередив увагу на реформах та ініціативах, які Рада Європи підтримує в Україні та реалізації яких сприяє. Катерина Рябіко, Координаторка проекту «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними органами та установами в Україні у сфері людського виміру», ОБСЄ/БДІПЛ, наголосила, що неможливо досягти миру без захисту прав людини. Відповідальне судження: Гегель, Кант, Арендт і ми Що таке відповідальність? Перед ким ми маємо бути відповідальними? Що таке автентичне життя та який стосунок воно має до відповідальності? Що таке абстрактне мислення та хто мислить абстрактно? Що таке абсолют? Що таке судження смаку? Що таке здоровий глузд і як вибудовувати судження, ґрунтуючись на ньому? Що значить мислити самостійно? Що таке ідентичність? Як формуються політичні судження? – Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, член Наглядової Ради УШПС, розкрив учасникам УШПС основи відповідальних суджень. Правила будівництва демократії у 21 столітті. Чому вони не спрацьовують в Україні? Чи існують об’єктивні закони розвитку суспільства? Якими є закони демократії? Які соціально-економічні та політичні умови є необхідними для побудови дієвої демократії? Якою є роль армії при демократії? Якою є роль громадянського суспільства та рівня політичної культури виборця при демократії як системи зворотного зв’язку для досягнення мети державного управління: забезпечення свобод, прав та високого рівня життя громадян? – розповів учасникам УШПС Ігор Смешко, д.т.н., Голова ГО «Сила і честь», колишній Голова Служби безпеки України (2003-2005), Надзвичайний і Повноважний Посол. Модерував дискусію Зорян Кісь, Старший програмний координатор, National Democratic Institute, випускник УШПС. Євроінтеграція: дипломатія чи реформи? Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у відвертій розмові з учасниками УШПС розповіла про свою роботу в парламенті й уряді України. НСЗУ: зміна системи фінансування охорони здоров‘я Медична реформа, а точніше – реформа фінансування системи охорони здоров‘я, стала предметом запеклих дискусій останніх місяців. Маніпуляції та чутки навколо цієї реформи, зокрема, Національної служби здоров’я, стали відображенням того опору, який чинять ті гравці, котрим зміна статусу-кво найбільш невигідна. Але що ж насправді змінить ця реформа? Чи втримається нова система навіть після зміни уряду? Які найбільші ризики нової системи? – дискутували з учасниками УШПС Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я України, та Олег Петренко, Голова Національної служби здоров’я України, випускник УШПС. Публічні фінанси Що таке публічні фінанси й яка їх природа? Звідки з’являються ризики фінансових зловживань? Чи можуть у бюджеті бути незахищені статті видатків? Якими є джерела фінансування дефіциту бюджету? Що таке прожитковий мінімум? Якою є монетизація дефіциту бюджету? Якою є динаміка активних операцій банківського сектору? – розповів учасникам УШПС Віктор Пинзеник, д. е.н., Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, професор. Зовнішні міграції українців: масштаби, причини та наслідки Які демографічні проблеми стоять перед Україною сьогодні? Що таке депопуляція? Яка середня очікувана тривалість життя українців? Які міграційні процеси проходять в Україні сьогодні? Яких професій не вистачає в Україні? Якими є складові зовнішньої міграції в нашій державі? Що спонукає українців до міграції? Чого не вистачає роботодавцям? Які країни є найбільш привабливими для трудової міграції українців? Якими є наслідки трудової міграції для України й як можна мінімізувати ризики? – розповіла учасникам УШПС Елла Лібанова, д. е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Мирний Донбас: чи є передумови для завершення конфлікту? Вже чотири роки українці розпочинають день із останніх новин про втрати на фронті. Мільйони людей війна змусила шукати нові домівки. Сотні тисяч беруть участь у формуванні нової української армії. Прогнози та навіть обіцянки щодо завершення конфлікту неодноразово лунали від багатьох українських політиків, проте наразі немає єдиної стратегії виходу з ситуації, яка склалася, а переговори в Мінську залишають відкритими багато питань. Якими є шляхи вирішення конфлікту? Чи є передумови для його завершення? – розмовляли з учасниками УШПС Олександр Литвиненко, д. п.н., Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, та Ольга Айвазовська, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС. Як об’єднуватись не для того, щоб руйнувати, а для того, щоб творити? У постійному пошуку простих відповідей на складні питання ми імітуємо реформи. Ми женемось за європейськими ідеалами, вимагаючи готових рецептів. Проте такі рецепти треба відшуковувати самим. Професіоналізм, довіра, системність – це те, що може витягнути нас у майбутнє. Як об’єднуватись не для того, щоб зруйнувати, а для того, щоб створити? Як перестати імітувати? – розмовляла з учасниками УШПС Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС. Медійна канва країни: чи може суспільне мовлення змінити статус-кво? Чому потрібно дивитися телевізор? Що треба робити, щоб змінити світ на краще? Чому в Україні так багато новинних телеканалів? Чому потрібно комунікувати з медіа? Якими є переваги радіо перед іншими медіа? Як забезпечити фінансування суспільного мовлення? Свідками яких революцій у сфері медіа ми стали? Чи може суспільне мовлення змінити медійну канву України? – з учасниками УШПС дискутували Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу ICTV, член правління інвестиційно-консалтингової групи EastOne, випускник УШПС, Андрій Куликов, Голова правління ГО «Громадське радіо», та Юрій Макаров, Член правління з просвітницьких питань ПАТ «НСТУ». Модерувала дискусію Ольга Сєдова, Координаторка національних програм Посольства Швеції в Україні. У пошуках пускового механізму: рушійні та стримувальні фактори модернізації України Які об’єктивні закономірності та обставини керують світом? Які фактори допомагають нам стати європейською країною? Що заважає реалізації європейського вибору України? Які стратегії виживання практикують українці? Які причини незрілості революційної меншості? Що собою являє нова етика? Яким є прогноз стосовно майбутнього розвитку України? – розповів учасникам УШПС Олександр Пасхавер, к. е.н., Президент Центру економічного розвитку, член-кореспондент Академії технологічних наук України, Заслужений економіст України. Модерувала Катерина Венжик, Редакторка та ведуча проекту Простономіка, випускниця УШПС. Окупований Крим: що це означає для світу? Анексія Криму ознаменувала початок зламу в усталеній системі глобальної безпеки. Кинувши виклик міжнародному праву, Росія не отримала належного опору, і сотні тисяч українців перебувають у «сірій зоні» як з точки зору права, так і безпеки. На третьому році окупації відсутні бодай якісь цілісно сформульовані стратегії щодо повернення Криму. Як зробити питання Криму ключовим? Як повернути у фокус не території, а людей? Як привернути світову увагу до Криму? – розмовляв з учасникам УШПС Рефат Чубаров, Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу. Модерував розмову Алім Алієв, Програмний директор CrimeanHouseKyiv. Як долати нетерпимість у суспільстві? Як ми сприймаємо Іншого? Що таке стереотипи та як вони впливають на наше сприйняття? Чому не можна покладатися на перше враження? Чому стереотипи є такими стійкими та переконливими? Що таке толерантність? З чого починається ненависть до інакшості? Що таке hate speech? Як можливо подолати упередженість? – розмірковував разом з учасникам УШПС Ларрі Оломофе, колишній радник БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з расизмом та ксенофобією. Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі Що таке цінності та яку роль вони відіграють у суспільстві? Що таке комунікативний код культури? Чи є цінності сталими та незмінними? Що таке ідентичність? Що таке історична пам’ять і як вона працює? Як відбувається формування традиції? Яких ідеологічних настанов потребує воєнний час? Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогодні? Чи ми повторюємо свою історію? – розповіла учасникам УШПС Наталя Яковенко, д.і.н., Професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». Модерував розмову Андрій Вишневський, адвокат, виконавчий директор ГО Адвокат Майбутнього, випускник УШПС. - [Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у парламентській дискусії на тему «Шляхи підвищення якості законодавчого процесу. Чи потрібен закон “Про закони і законодавчу діяльність”?»](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-vzyala-uchast-u-parlamentskij-dyskusiyi-na-temu-shlyahy-pidvyshhennya-yakosti-zakonodavchogo-proczesu-chy-potriben-zakon-pro-zakony-i-zakonodavchu/) - 23 березня 2018 року Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, взяв участь у парламентській дискусії на тему «Шляхи підвищення якості законодавчого процесу. Чи потрібен закон “Про закони і законодавчу діяльність”?», організованій Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Парламентську дискусію проведено з метою визначення позицій ключових стейкґолдерів щодо підвищення якості законодавчого процесу та з’ясування предмету регулювання закону «Про закони та законодавчу діяльність». Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, підводячи підсумки дискусії, наголосив, що на можливий законопроект «Про закони та законодавчу діяльність» можна дивитися з двох точок зору. З правової точки зору цей документ постає, як елемент системи права; водночас, беручи до увагу елементи аналізу циклу політики, на обговорюваний законопроект можна дивитися з точки зору інструменту вирішення певних конкретних проблем. Розглядаючи можливий законопроект «Про закони та законодавчу діяльність» з точки зору аналізу політики, Олександр зосередив особливу увагу на питанні, що саме визначає якість законопроекту? Чи це є питанням відповідного рівня техніко-юридичного проектування; чи це є питанням відповідності законопроекту чинним нормативно-правовим актам, в першу чергу Конституції України; чи це є дотриманням принципу правової визначеності. «Як на мене, основним критерієм ефективності закону мала би бути його ефективність на практиці, тобто наскільки закон досягає поставленої мети та/або виконує відповідно закладену функцію. Це можна було б розбити на 3 ключові елементи, згідно з якими структурувати майбутній законопроект. Відповідно, досягнення мети або виконання функції могло б складатися з таких елементів, як збалансованість закону (що досягається шляхом консультацій зі стейкґолдерами, і з урахуванням позиції усіх заінтересованих сторін). Коректність обраного механізму для вирішення певної проблеми, частково досягається шляхом консультацій зі стейкґолдерами, і в даному конкретному випадку, в першу чергу, з безпосередніми виконавцями. І третє, це реалістичність з точки зору наявних ресурсів», – зауважив Олександр. Звертаючись до аналітичного дослідження «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”», Олександр також виокремив наступні проблеми законодавчої діяльності: проблему розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи; проблему комунікації суб’єктів законодавчої ініціативи; проблему планування в законодавчому процесі і проблему моніторингу й оцінки. Олександр наголосив, що зараз на комітети покладено певну контрольну функцію, однак ресурсне забезпечення й об’єктивні обставини завантаження комітетів законопроектами не дозволяють забезпечити повноцінний контроль. «В контексті налагодження співпраці між виконавчою та законодавчою гілками влади, можна було б запропонувати механізм, в рамках якого, наприклад, розробник – центральний орган виконавчої влади – під час підготовки нормативно-правового акту одразу б сформував план моніторингу й оцінки у співпраці з комітетом, де були чітко визначені критерії ефективності, джерела інформації, встановлена періодичність звітування. Такий план мав би узгоджуватися з відповідним головним комітетом», – наголосив пан Заславський. Якщо говорити про ідею такого законопроекту, як елементу системи права, то тут варто зазначити, що дискусія з цього приводу в наукових колах велася ще з кінця вісімдесятих років, і за часів незалежності України ідея вперше була озвучена 1993 року. Сам законопроект «Про закони і законодавчу діяльність» був розроблено в 1994 році й з того моменту та до моменту спроб його ухвалення і, відповідного ветування Президентом, яке відбулось у 2000 році, пройшло фактично 7 років. Це свідчить, що цей процес, якщо його починати з початку, може тривати не один рік. Ключовим, з правової точки зору, є питання, по-перше, чи є відповідна сфера, яку треба регулювати, і, по-друге, чи не можна її врегулювати в рамках чинних законів, на кшталт Регламенту Верховної Ради України. «І відповідаючи на ці питання можна констатувати, що таким особливим полем є загальні характеристики закону, як особливого виду правових актів, і нормативні вимоги до нього, а також нормативні вимоги до законодавчої діяльності як особливого виду правотворчості. І вочевидь це поле не може бути врегульованим на рівні Регламенту ВРУ, оскільки предметом Регламенту визначено порядок парламенту, а вимоги до закону стосуються не лише процесу його вироблення, але й дії закону, з якою має справа не тільки законодавчий орган. До того ж, з цієї точки зору Регламенту ВРУ вже, як на мене, переобтяжений певними елементами, які б мали міститися в майбутньому законі “Про закони та законодавчу діяльність”», – підсумував Олександр. Крім того, є проблема, яку варто було б вирішити, і яка виходить за межі підходу закону «Про закони та законодавчу діяльність». Це проблема розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, або функціональне розведення меж законодавчого і підзаконного регулювання, що є дуже важливим. Зокрема, йдеться про статус актів Президента, але не тільки це. Тут, крім іншого, також важливо зазначити підстави застосування Президентом права вето. І в даному конкретному випадку можна навести приклад вже згадуваного неодноразового ветування Президентом законопроекту «Про закони та законодавчу діяльність» у 2000 році. Одним з ключових аргументів Президента тоді звучала «недоцільність» ухвалення такого закону. Тут виникає питання, чи має право Президент застосовувати право вето, аргументуючи це «недоцільністю». Вочевидь, застосування такого права, як і межі правотворчості Президента, мали б витікати з його конституційного статусу, і водночас цим же статусом обмежуватися (наприклад, такими підставами можуть бути: невідповідність Конституції України та/або міжнародним угодам, або невідповідність нормо-проектувальної техніки). Ці питання могли би бути врегульовані як раз в законопроекті «Про нормативно-правові акти». Насамкінець, Олександр зазначив, що на його думку, законопроект «Про нормативно-правові акти» (а не законопроект «Про закони та законодавчу діяльність») мав би бути одним з елементів конституційної реформи вироблення рішень в системі влади. Тут треба було б врахувати рекомендацію Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України про голосування за звичайні закони простою більшістю за наявності відповідного кворуму. Цього досягнути неможливо без внесення відповідних змін до Конституції. Підсумовуючи, можна виділити три ключові меседжі: Законопроект як потрібен з точки зору аналізу політики, так і має право на життя з правової точки зору; Законопроект має регулювати ширше коло питань, ніж закони та законодавча діяльність, це має бути законопроект «Про нормативно-правові акти»; Законопроект має бути одним з елементів ширшої (в першу чергу конституційної) реформи системи вироблення рішень в Україні. Ознайомитися з Концепцією законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) Підготовка та презентація аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Публічна лекція «Допомогти чи тиснути, або як досягти максимуму у стосунках з владою»](https://www.parlament.org.ua/news/publichna-lekcziya-dopomogty-chy-tysnuty-abo-yak-dosyagty-maksymumu-u-stosunkah-z-vladoyu/) - 22 березня 2018 року в Центрі Шептицького (м. Львів) пройшла публічна лекція Ярослава Юрчишина «Допомогти чи тиснути, або як досягти максимуму у стосунках з владою». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Інститутом лідерства та управління Українського католицького університету та Ярославом Юрчишиним, виконавчим директором Transparency International Ukraine, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Лектор: Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine. Під час лекції було використано матеріали Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом». Це перше видання, яке систематизувало теоретичні знання процесу здійснення політики та адвокації та наявний досвід реалізації парламентських адвокаційних кампаній, набутого громадською коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив протягом 2015-2016 років, з метою надати громадським активістам, керівникам організацій, працівникам адвокаційних та комунікаційних напрямків ГО, представникам влади та спеціалістам з бізнесу, які працюють у сфері налагодження стосунків з урядовими структурами (government relation) розуміння як ефективно може взаємодіяти суспільство та влада за допомогою адвокації. Ознайомитися з Керівними принципами «Адвокаційна діяльність та її особливості в роботі з парламентом» Наталя Бордун Наталя Бордун, директорка Інституту лідерства та управління Українського католицького університету, привітавши учасників у стінах Українського католицького університету, запросила їх до розмови про те, як спільно будувати майбутнє України. Пані Наталя наголосила на необхідності спільної роботи громадського сектору та влади. «Протистояння важливе і потрібне, але воно не творить. Творить те, що відбувається у співпраці», – зауважила пані Наталя. Ярослав Юрчишин Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, презентуючи Керівні принципи адвокаційної діяльності, зосередив особливу увагу необхідності розбудови власних інституцій та механізмів взаємодії з ними. «На жаль, в Україні дуже багато позиченого в Радянському Союзі, а не створено власноруч. Ми не перебудували стосунки суспільство-влада; ми не перебудували управління державою – інституції називаються українськими, а по суті вони, в переважній своїй більшості, залишились пострадянськими, в кращому випадку. Політичних партій ми так і не збудували, лише політичні проекти з закритим фінансуванням, з відсутністю внутрішньопартійної демократії. Тривалий час життя в чужих державах навчив нас не вірити один одному. Це одне з найбільших проклять нашого суспільства. Ми, як суспільство, так давно жили під владою поляків, австрійців, росіян, німців, будь-кого, що коли сформували власну владу, все одно живемо в опозиції до неї. Тобто, що влада не робить, ми завжди шукаємо підтекст. Чому українці в рейтингу щастя завжди пасуть задніх? Історично склалося, що українцям виявляти щастя – це підставлятися. Прийде КДБ і запитає, чого ти щасливий?» Ярослав Юрчишин «У нас із вами є два варіанти: або й далі жити у опозиції до власної держави, або взяти відповідальність за нашу державу і будувати її. Найлегший шлях – іти у владу, але хто вас туди пустить. Нові люди у владі наражаються на шалену критику від своїх колишніх партерів. Є можливість допомагати владі і не йдучи у владу, проте це складніше. У розвинутому світі існує велика кількість механізмів, як долучити до управління державою максимальну кількість людей. Один з найвідоміших – присутній і в Україні – це децентралізація. Якщо аналізувати країни Східної Європи, Латинської Америки та навіть країни Західної Європи, то можна побачити, що українське громадянське суспільство має просто унікальний вплив на прийняття рішень. Мало де петиція, позиція, акція, може вплинути на неприйняття закону. Це як добре, так і погано. В Україні найбільш ефективним механізмом на даний момент є механізм, про який ми не так вже багато й знаємо, – це адвокація». Що таке адвокація? Адвокація – це діяльність, спрямована на переконання та мотивацію влади вирішувати суспільні проблеми відповідно до пропозицій та із залученням громади. З чого складається цикл політики? Складові циклу політики: Виявлення проблеми; Сприйняття проблеми групами інтересів; Формування порядку денного; Вироблення рішення; Впровадження політики; Моніторинг та оцінка політики. Участь громадськості при визначенні та пріоритизації проблем, обранні оптимальних шляхів її вирішення, прийнятті рішень, розробці планів їх реалізації та контролю результатів, робить процес втілення політичних рішень відкритим та підзвітним, що є необхідним атрибутом ефективності державного управління. Як планується адвокаційна кампанія? Для складання ефективної стратегії адвокаційної кампанії необхідно відповісти на два блоки запитань стосовно зовнішнього середовища (оточення, в якому потрібно буде здійснювати кампанію) та внутрішніх аспектів (нашої спроможності її втілити). Фактори оцінки зовнішнього середовища: Цілі і завдання кампанії. Поточна політична ситуація. Ключові стейкґолдери. Ключове повідомлення кампанії. Канал донесення ключового повідомлення. Фактори оцінки внутрішнього середовища: Сильні та слабкі сторони, виклики та можливості. Послідовність кроків здійснення кампанії, складання поетапного плану. Механізм оцінки втілення кампанії. Парламентська адвокація суттєво залежить від процедури законотворчості і на різних її етапах потребує різних підходів – підсумував Ярослав Юрчишин. Олександр Заславський Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив витоки ідеї підготовки Керівних принципів з адвокаційної діяльності, а також розповів про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Зокрема, Олександр розповів про досвід Лабораторії законодавчих ініціатив у підтримці низки адвокаційних кампаній протягом 2015 – 2016 рр. Так, ЛЗІ підтримувала адвокаційну кампанію спрямовану на розширення прав жертв політичних репресій радянської доби, адвокаційну групу з податкової реформи та адвокаційну групу з податкової реформи. Лабораторія законодавчих ініціатив запропонувала експертам цих трьох груп підготувати аналітичні документи – Policy Papers, які є певними аналогами Білих книг, й запровадити визначені елементи циклу політики в законодавчий процес. Одним з результатів підтримки цих адвокаційних кампаній є ухвалення законопроекту в цілому «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», який ґрунтується на підготовленому Лабораторією законодавчих ініціатив аналітичному документі (Policy Paper) «Відновлення прав жертв політичних репресій». Варто зауважити, що цей закон ухвалили через три роки після того, як розпочалася адвокаційна кампанія. Тому, треба бути готовими до того, що результати проведення адвокаційної кампанії можуть бути відтерміновані у часі. Про перебіг адвокаційної кампанії, присвяченої підготовці законопроекту про забезпечення прав жертв політичних репресій докладно розповідається у презентованих Керівних принципах. Ярослав Юрчишин, Любомир Гультай, Олександр Заславський Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Медіа-галерея заходу [FGAL id=11643] - [Світлана Матвієнко: Раджу всім, у кого є досвід, знання та натхнення, йти у політику та на державну службу](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-radzhu-vsim-u-kogo-ye-dosvid-znannya-ta-nathnennya-jty-u-polityku-ta-na-derzhavnu-sluzhbu/) - Матеріал опубліковано на сайті Української правди 6 березня 2018 року Ідеальний склад парламенту – це люди, які вже мають досвід, та молодь, яка має знання, нові підходи та енергію їх реалізувати на практиці. Вміння ж домовлятися, високий рівень політичної культури та ціннісна рамка – безумовні передумови нової України, вважає голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко. Вона належить до тих професіоналів громадянського суспільства, які змінюють підходи в українській політиці. Як кураторка Української школи політичних студій вона об’єднує активних представників різних суспільних сфер, людей, прагненням яких є системні зміни в країні і готових брати на себе відповідальність. Як голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – працює над новою якістю української політики й утвердженням у ній нових цінностей. До порад та думок Світлани Матвієнко дослухаються топові чиновники країни – від народних депутатів до міністрів. Адже частина з них, серед яких абсолютно нова депутатська група “ЄвроОптимісти”, почали свій політичний шлях завдяки освітнім проектам, які вона курує. Спецпроект “Вибори вибори” поцікавився у Світлани, яка знається на тому, що залишається за лаштунками парламенту, – як зараз працює українська політика? Чи є ми самостійними гравцями на світовій політичній арені? І чи варто молоді чекати ідеального моменту, щоб йти в політику? фото: Ганна Грабарська – Пані Світлано, чи відбулася якісна зміна парламенту та політичної еліти після Революції Гідності? – Після Майдану 2014 року в громадян були дуже високі очікування. Ми побачили, що результати виборів привели до парламенту нові обличчя. Верховна Рада оновилася, у цьому скликанні дуже багато депутатів, які були обрані вперше. Лабораторія законодавчих ініціатив аналізувала це. Міра оновлення, за нашими даними, становить 52%. Але говорити саме про якісну зміну еліт я би не стала, тому що основні актори та правила гри не змінилися. Політичні об’єднання й сили в парламенті дуже суттєво перегрупувалися, трансформований “Опозиційний блок” теж, до прикладу, присутній у парламенті. Та й електоральні настрої прихильників цієї політичної сили постійно змінюються. Тому я не говорила би про якісну зміну еліт, але говорила би, що оновлення парламенту відбулося. Питання полягає ще в тому, наскільки це позначилося на парламентських процесах. Цей парламент є менш “досвідченим”, і це не могло не позначитися на якості його роботи. – Одна з нових політичних груп у парламенті – це депутати “ЄвроОптимісти”. Як ви оцінюєте їхню роботу? – Лабораторія законодавчих ініціатив була безпосередньо залученою до їхнього створення. Про об’єднання молодих і вперше обраних депутатів скликання 2014 року йшлося ще до того, як відбулися вибори. Це надзвичайно важливо – розуміти цей контекст. Коли ми починали працювати з майбутніми депутатами, які виходили з журналістики, громадських кіл і мали шанси стати депутатами, то тільки кілька безумовно достойних представників не отримали мандати. Основна частина людей, з якими ми працювали, потрапила до парламенту. Потім, уже після виборів, до цієї групи приєднувалися інші депутати. Їхня робота планувалася, устатковувалася, регулювалася, коригувалася новою бюрократичною реальністю. Але те, що це міжфракційне об’єднання з’явилося, стало надзвичайним досягненням. Негативним тут є інше. Так, вони працюють у парламенті своїм об’єднанням, але належать до різних політичних сил і груп. І це створювало й створює певні складнощі в їхній комунікації і позиції з того чи іншого питання. Для мене “ЄвроОптимісти” є унікальними, тому що це міжфракційне об’єднання зародилося ще до виборів і працює досі. Вони намагаються продукувати зовсім новий контент, і я би назвала це намаганням творити нову якість української політики. Їм дуже не вистачає і досвіду, і чіткої мети. Кожен з них переслідує власні плани, які треба виконати. Кожен з них є експертом у певній темі і, звичайно, кожному депутату хочеться, щоб його робота була результативною. Часто особистісні амбіції заважають ширше дивитися на контекст та реагувати на виклики. Нам вдалося реалізувати з ними кілька хороших проектів. Це і комунікативні проекти, і написання законопроектів. Ціннісно – це зовсім інші люди. І, безумовно, це є дуже хорошою школою досвіду для їхнього політичного поставання. – Яким, на вашу думку, буде наступний парламент? – Тут багато проблем. Останні роки багато громадських організацій та проектів технічної допомоги працювали над реформою парламенту. Була місія Європейського парламенту, яку очолював Пет Кокс і яка виробила рекомендації для України. Проте, по суті, реформи парламенту не відбулося, незважаючи на всі чималі зусилля голови ВРУ, який перейняв роботу з цими рекомендаціями від Володимира Гройсмана. Наступний парламент буде дуже неочікуваним. Водночас маємо дуже велике сподівання, що хоча б частина демократичних груп зможе домовитися і піти єдиним фронтом. Судячи з досвіду 2014 року, я в цьому маю дуже великий сумнів. Проте і надію також. – Чи можливо, що парламент ухвалить виборчу реформу в другому читанні? – Я б у цьому питанні залишилася більш стриманою, бо вважаю, що ухвалення в першому читанні було, по суті, випадковістю. На остаточне ухвалення проекту Виборчого кодексу просто немає голосів. Ми намагалися порахувати, хто буде готовий за це проголосувати, і якогось великого оптимізму немає. Водночас треба розуміти, що ухвалення Виборчого кодексу – це зовсім не панацея. Будь-які зміни виборчої системи відчуваються десь на третій виборчий цикл. Тому навіть якщо ухвалити виборчу реформу зараз, якісного результату чи швидкого оновлення ми не побачимо. Хоча це було б зміною правил гри. Стратегічно. – Розкажіть, будь ласка, як зараз працює владний механізм? Як ухвалюються рішення, які пріоритети? – Я би не сказала, що підходи дуже змінилися. Ми вже перейшли до гібридного режиму демократії за версією рейтингу Democracy Index 2017, підготованому організацією Economist Intelligence Unit. У ньому зверталася увага і на виборчий процес та плюралізм, і на громадянські свободи, на функціонування державного апарату, політичну участь і політичну культуру. Найменше балів ми отримали саме за функціонування державного апарату, за слабкість наших інституцій. Проте сильні інституції не будуть працювати без нової якості лідерів, які їх очолюють. Інколи здається, що спочатку треба якісна зміна еліт, а після цього – побудова інституцій. Деякі експерти навпаки вважають, що треба будувати сильні інституції і тільки потім знаходити людей, які їх очолюватимуть. Насправді ж, якщо наповнити якісні інституції людьми без потрібного набору уявлень, цінностей, які б стримували їх у рамках доброчесності, це не буде працювати. Тому зараз державний апарат розхитаний та розбалансований. У нас на конституційному рівні є колізія між президентом, урядом і парламентом. Тому, на жаль, те, що ми називаємо парламентсько-президентською республікою, зовсім не є такою. Рішення ухвалюють дуже нескоординовано, з великою долею політичної доцільності. Уже зараз уряд починає працювати не тільки на реформи, а й на передвиборчі програми. Ця гонка вже почалася. Президент уже думає про те, як буде розвиватися його кампанія, як він буде здобувати потрібний йому результат. Також є серйозні побоювання, що очільники новостворених антикорупційних органів можуть стати гравцями політичного поля. Усе це формує складний політичний контекст. Голосування в парламенті теж будуть відбуватися за принципом політичної доцільності. Ну і холод між прем’єром та президентом не може не впливати на ситуацію в країні. фото: Ганна Грабарська – Є певна дискусія, що Україна залежна від західних партнерів, Америки і фактично не є самостійним політичним гравцем. Зокрема, про це заговорили після різких слів екс-віце-президента США Джо Байдена щодо звільнення Віктора Шокіна. Як гадаєте, чи існує межа між дружніми порадами з-за кордону і відстоюванням власних інтересів? – Я дуже оптимістично налаштована. Проте Україна свою суб’єктність втрачає. Не через те, що є якийсь “світовий план” із захоплення України. Ми втрачаємо суб’єктність, бо самі ж формуємо рівень неповаги до нас як до партнерів. Ми – економічно ослаблена країна, яка постійно отримує допомогу МВФ. Наша економіка росте дуже непросто і структурно незбалансовано. У ситуації, коли люди живуть не надто заможно, влада мала би використовувати допомогу міжнародних партнерів більш ефективно. В аспекті етичної поведінки та форми висловленого пану Джо Байдену не варто було так говорити про пана Шокіна. Проте, думаю, що він сказав цілковиту правду. Дивує інше: чому нам мають вказувати на такі очевидні речі? Україна спочатку досягає результативних змін, як наприклад, безвізовий режим, а потім “у муках” створює антикорупційний суд. Якщо ми беремо кошти, то це завжди відбувається під конкретні зобов’язання, виконувати які ми маємо в повному обсязі та у встановлені терміни. Тому мені як громадянці хотілося би системного підходу та збереження обличчя. І це, передусім, залежить від політичних лідерів. Міжнародні партнери вимагають від нас виконання домовленостей, до формування яких ми безпосередньо долучені, адже меморандуми з МВФ ніколи не формуються без позиції міністерства фінансів та Національного банку, наприклад. Просто кричати “зрада” – це легше, ніж думати. Маємо великі проблеми з критичним мисленням. Не варто говорити про якийсь глобальний американський вплив. Я би сказала, що США – це країна, яка зараз за обсягами допомагає Україні чи не найбільше. При цьому, звичайно, не можна не враховувати величезну макрофінансову допомогу ЄС. До прикладу: дуже багато ресурсів було витрачено на антикорупційні органи. І нашим партнерам дуже хотілося б цей процес закінчити. Якщо НАБУ буде оголошувати підозри, розслідувати справи, і потім вони не будуть належним чином розглянуті в судовому порядку, то вся ця допомога не має ніякого сенсу. Тому або вчимося виконувати обіцянки, або не беремо зобов’язань та коштів. – Зараз багато активних та небайдужих людей не хочуть іти в політику, аби, так би мовити, не “замаратися”. Чи правильна така позиція? Чи варто чекати якогось ідеального періоду, щоби спробувати себе у владі? – Тут думки дуже різняться. У нас є люди, які 2014 року пішли, наприклад, з журналістики в політику. Я би оцінила їхню діяльність як позитивну, тому що робота багатьох депутатів показує, що в стінах парламенту є люди з принципами і з позицією. Якщо ти стаєш депутатом, то береш на себе моральне зобов’язання показувати приклад іншим, давати інший образ політика, формувати довіру. У тих депутатів, які вже в парламенті, є сила і натхнення продовжувати роботу, але постійно треба думати й про питання ефективності. Депутати Верховної Ради, на жаль, дуже часто опиняються в ситуації статистів з єдиною функцією – тиснути на кнопки, коли потрібно. Є фракційна позиція, позиція партії, тому часто голосування відбуваються таким чином. Тут треба свідомо обирати, у яку партію ти йдеш, і розуміти, які правила потім треба виконувати. Чи йти зараз у політику? Ви знаєте, ідеального моменту не буде ніколи. Йти чи не йти – це особистий вибір кожного. Я би радила тим, у кого є досвід, знання, сили та натхнення, все ж іти в політику та на державну службу. Але варто розуміти, що для цього треба не просто знання та вміння, а треба ще й досвід. І цей досвід треба набувати. Якщо ви хочете колись в ідеальний момент стати політиком чи топовим державним службовцем, то думати про це необхідно вже зараз. Тут потрібно тверезо оцінювати себе та ситуацію. Це надважливо. І зіткнення з реальністю часто допомагає оцінити власну амбіційність та претензійність, показуючи тільки одне – постійно треба вчитися, опановувати нові навички та знати, як працює система державного управління. Бажано не тільки з підручників. Ідеальне поєднання – це люди, які вже мають досвід, та молодь, яка має знання, нові підходи та енергію їх реалізувати на практиці. Вміння домовлятися, високий рівень політичної культури та ціннісна рамка – безумовні передумови нової України. – Як, потрапивши у владу, не стати частиною системи? – Передусім, я би хотіла підкреслити, що не вважаю нездоровим бажання людини стати депутатом, політиком або посісти посаду в органах виконавчої влади. Це має бути процес кар’єрного та особистісного зростання. Людина має відчувати всю широту своїх не просто прагнень та уявлень, але й суспільної відповідальності. Саме це, будучи надто самовпевненими, не всі відчувають. І треба розуміти: аби не бути статистами, потрібно об’єднуватися. Якщо в парламенті, умовно, “ЄвроОптимістів” було би не 25-30, а 100-150, це була би зовсім нова якість Верховної Ради. У 2005 році ми почали реалізовувати проект Української школи політичних студій. Це відбулося після Помаранчевої революції на виконання рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи. Ми отримали почесне право робити проект, який має гуртувати навколо себе людей з різних сфер і готувати їх до участі в суспільному та політичному житті. Зараз це дуже успішна мережа, але що більше Школа розростається, то більше я можу спостерігати за людьми, які після навчання потрапили до влади, і що з ними відбувається. Не хочу говорити про щось містичне, що відбувається, коли люди потрапляють у Верховну Раду чи на відповідальні позиції в КМУ. Але щось із ними трапляється точно. На жаль, вони не витримують спокуси не стільки навіть грошима. Мова тут не тільки і не завжди про корупцію. Мова про те, наскільки вони готові поступитися своїми власними переконаннями в обмін на подальше зростання. Потрібно чітко розуміти, що найголовніше – не забувати, що таке служіння. Адже саме це має спрямовувати публічних діячів. Цінності мають стати основною того, чим ми займаємося щодня. Це дасть нову якість політичної культури, міжпартійного діалогу, політичного процесу та політичних інституцій. І найголовніше – по-іншому почнуть працювати соціальні ліфти. - [Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у публічному обговоренні «Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України»](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-vzyala-uchast-u-publichnomu-obgovorenni-stvorennya-parlamentskoyi-sluzhby-yak-skladova-reformy-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - 22 лютого 2018 року Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, взяла участь у публічному обговоренні «Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України», організованому Комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України та Парламентською асамблеєю Ради Європи за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні». Обговорюючи питання особливостей парламентської служби України, Світлана наголосила: «Унезалежнення Апарату Верховної Ради України від будь-якого політичного впливу – найголовніше завдання, реалізація якого надасть можливість говорити про якісні зміни цієї інституції. Не можна не вітати початок цього діалогу. Завдання громадянського суспільства – підтримувати ці зміни, надавати якісну експертизу, ідеї та пояснювати громадянам важливість цих внутрішніх перетворень». Лабораторія законодавчих ініціатив зосереджує особливу увагу на реформі парламенту та державної служби, як ключових реформах, які визначають та забезпечують стабільність проведення інших реформ в Україні. Під час публічного обговорення «Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України» Світлана Матвієнко презентувала новий випуск Часопису «Парламент», який присвячено дослідженню особливостей проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України. Часопис «Парламент» – експертний журнал, який виходить друком з 2001 року та зосереджується на різних аспектах парламентаризму, законотворення, висвітлює експертні висновки щодо реформ в Україні. Випуск Часопису «Парламент» присвячено основі роботи Верховної Ради України як інституції – її адмініструванню. Ефективне, професійне та політично незаангажоване адміністрування роботи парламентарів є необхідною умовою і для ефективного функціонування парламенту в цілому. Як і будь-який інший парламент світу, Верховна Рада України не може бути зведена до депутатського корпусу, парламент як інституція – це внутрішньопарламентскі органи, роботу яких становлять не лише обрані представниками народу, але й призначені за конкурсом державні службовці. Незважаючи на те, що в цілому Апарат не є відповідальним політично за дії та рішення ухвалювані в комітетах та на пленарних засіданнях, його роль є далеко не останньою, адже саме Апарат готує проекти рішень (висновки комітетів, порядки денні сесій, план законодавчих робіт та ін.). Окрім розробки проектів рішень, спеціальні підрозділи Апарату беруть безпосередню участь у законодавчому процесі (Головне експертно-аналітичне та Головне юридичне управління), видаючи висновки до законопроектів на предмет відповідності Контитуції та законам України. З огляду на це, неможливо вести мову про якість роботи ВРУ як інституції не порушуючи питання якості її служби, яка є основою внутрішньої організації ВРУ, її інституційної пам’яті та навіть законності ухвалюваних нею законів. Читати Часопис ПАРЛАМЕНТ №4/2017 Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Думки і твердження, висловлені в цій публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією USAID. - [Що принесе Україні «весна реформ»](https://www.parlament.org.ua/news/shho-prynese-ukrayini-vesna-reform/) - Як українці сприймають реформи? Чому реформи Парламенту та держслужби є визначальними для майбутнього України? Чого чекати від «весни реформ»? Як цінності допоможуть зруйнувати корупцію? А також про важливість антикорупційного суду, популізм та майбутні вибори, призначення Олексія Бонюка Директором Координаційного центру з надання правової допомоги та багато іншого розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, в ефірі 5 каналу. Також до розмови долучився народний депутат України Руслан Сидорович, який розповів про співпрацю Парламенту та Лабораторії законодавчих ініціатив в царині надзвичайно важливих питань. - [Зміна політичних еліт: чи можна виховати доброчесних політиків і чиновників?](https://www.parlament.org.ua/news/zmina-politychnyh-elit-chy-mozhna-vyhovaty-dobrochesnyh-politykiv-i-chynovnykiv/) - Про досвід Української школи політичних студій у студії Громадського радіо Наталя Соколенко і Андрій Куликов розмовляли зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Оленою Макеєвою, випускницею УШПС 2017 року. Наталя Соколенко: Скільки вже випусків Української школи політичних студій і чи Ви можете ствердно відповісти тепер на питання, чи можна виховати доброчесних політиків і чиновників, чи ні? Світлана Матвієнко: Зараз ми вже маємо 12 повноцінних випусків. Школа працює з 2006 року і зараз триває набір на тринадцяту групу Школи. Набір триває до 31 січня і ми закликаємо всіх небайдужих, активних і професійних заповнювати заявки. Щодо питання, чи можливо виховати доброчесних політиків. Я думаю, що виховання починається в дитячому садочку і в родині, а ми вже намагаємося надати такого ціннісного каркасу вже сформованим особистостям. Тому що, якщо подивитися на середній вік школярів, як ми їх називаємо, це приблизно 33 – 34 роки. Тому що, зазвичай, ми відбирали людей до 35 років і цього року вирішили боротися з ейджизмом всередині самих себе і підняли планку до 40 років. Але завжди зазначаємо, що якщо люди вважають, що вони спроможні, здатні і цікаві, адекватно себе оцінюють і бачать себе в майбутньому політичному і суспільному житті, у будь-якому разі подавати анкети, тому що ми завжди робимо винятки, які підтверджують правила. Виховати, я думаю, не зовсім можливо, проте можливо змінити певні уявлення людей, які вже знаходяться на державних посадах або планують свою активну політичну діяльність. Ми працюємо з шістьма групами: це політики, державні службовці, юристи, журналісти, громадські діячі та представники наукової спільноти, і представники бізнесу. Наталя Соколенко: Чому журналістам так пощастило бути окремою категорією в Українській школі політичних студій? Чому така роль важлива відводиться журналістам? Світлана Матвієнко: Журналістам, правда, відводиться дуже важлива роль, тому що основою демократичного розвитку і стабільних суспільних трансформацій є свобода слова і свобода вираження. І ми мали навіть окремі школи для журналістів. Тому журналісти завжди мають свою квоту, вони яскраво представлені. Це, ми вважаємо, одні з найкращих журналістів країни, як тих, хто пише, так і тих, хто працює на телеканалах і на радіо. І, повертаючись до цього питання, мені здається, з журналістами найлегше працювати в тому сенсі, що вони мають надзвичайно активну життєву позицію, і вони потрапляють до Школи, за звичай, молодшими, ніж середній вік по групі. Наталя Соколенко: Тут я мушу зізнатися, що 2010 року я також подала заявку до Української школи політичних студій і потрапила, до речі, з першого разу. Я знаю багато друзів, які не з першого, а з третього-четвертого, або і з п’ятого, разу подаючи заявки потрапляли до УШПС. Я тоді була розгублена, бо переміг Віктор Янукович на президентських виборах, і я не уявляла, як жити в цій країні далі. І Українська школа політичних студій як раз допомогла мені зорієнтуватися і допомогла зрозуміти, що треба домовлятися з носіями різних ідеологій, поглядів. І моє запитання до Олени Макеєвої, що Вас привело до школи політичних студій? Я читала ваше інтерв’ю, де ви зізнаєтеся в тому, що у вас немає політичних амбіцій і вам не подобається українська політика. Олена Макеєва: Я, мабуть, не стандартний школяр цієї школи, тому що в мене вже був досвід – я працювала в уряді і пішла разом з Наталією Яресько. Я шукала нові сенси, шукала відповідь на питання, чому нам не вдалося провести реформи, чому потрібно було йти, чому так побудована політика, що виконавчій та законодавчій владі так важко домовлятися. В мене було дуже багато питань, і як людина, яка завжди шукає нові смисли і відповіді на питання, я шукала, де я можу повчитися. Так я потрапила на Школу політичних студій, де не тільки знайшла відповіді на свої питання, але й натхнення, я побачила нові перспективи для нашої країни разом з новими молодими лідерами. Андрій Куликов: Наскільки шаленим був Ваш досвід в Українській школі політичних студій? Скільки вам довелося заплатити за навчання? Олена Макеєва: Коли я працювала в уряді, то відкрила для себе свої нові риси характеру, я відкрила свої потужності. Мені завжди казали, що дуже багато працювала, в уряді я зрозуміла, що до того часу я просто відпочивала й насправді в мене є дуже багато енергії. Стосовно Школи: там я відкрила себе, як людину творчу. В першу чергу, завдяки людям, які вчилися поряд зі мною; я навчилася багато від тих людей, поряд з якими я знаходилась протягом цієї програми і я побачила наскільки можна креативно і творчо мислити, творчо вирішувати різні ситуації, в тому числі й конфліктні. Тому для мене це надзвичайно цікавий досвід і велика частина мого життя. І зараз мені більш зрозуміло, як будувати той конструктор, який називається держава Україна, і як проводити реформи більш ефективно. Андрій Куликов: Скільки вам довелося заплатити за навчання? Олена Макеєва: Навчання зазвичай безкоштовне, але будь-який студент Школи може надати благодійну допомогу, якщо вважає за потрібне. Під час навчання головним для мене були люди, з якими я спілкувалась. Сьогодні мені не вистачає того спілкування, тих глибинних дискусій, які я мала протягом минулого року. Я з нетерпінням чекаю на кінець відбору, тому що випускники матимуть нагоду ще послухати лекції та продовжити спілкування. Це найцінніше в цій програмі. Андрій Куликов: Чи не було у вас спокуси перейти у віртуальний світ? Світлана Матвієнко: У нас було дуже багато спокус за ці 12 років. Але, ми не вважаємо, що навчання відбувається в традиційному форматі. Перша сесія Школи, яка відбувається в Києві, проходить саме в лекційному форматі, щоб показати групі лідерів думок і професіоналів високого класу з різних галузей. Проте, вже друга сесія повністю присвячена інтерактивному навчанню і читанню текстів, третя присвячена виключно питанню реформ і механізмам змін. Потім у Страсбурзі група вивчає, що відбувається всередині європейських інституцій – Раді Європи, Європарламенті, Європейському суді з прав людини. Андрій Куликов: Чому Страсбург, а не Брюссель? Світлана Матвієнко: Страсбург – дуже важлива територія для Європи. Це територія, де було вирішено і врегульовано багато конфліктних питань, і власне Європарламент працює і в Брюсселі, і в Страсбурзі. Саме в Страсбурзі можна побачити, як Франція і Німеччина вирішували свої проблеми, і це те місце, з якого можна взяти дуже багато для української ситуації. Наталя Соколенко: Навчання у Українській школі політичних студій – це лише перший етап для випускників, далі вони потрапляють до Асоціації випускників УШПС. Така своя мережа. Як ви оцінюєте цю мережу? Вона є ефективною у вирішенні політичних, соціальних, суспільних завдань, чи може бути на її основі створена якась політична сила? Світлана Матвієнко: Наразі спільнота УШПС нараховує понад 420 випускників школи. Одразу хочу сказати, що школа ніколи не перетвориться на політичну партію, тому що це зруйнує підвалини, на яких вона була створена. Школа створена рішенням Комітету міністрів Ради Європи як знак і привілей для України після закінчення Помаранчевої Революції. Такі школи працюють у 22 країнах і це величезна мережа. Серед наших випускників є люди і в «Силі людей», і «Демократичному Альянсі», і «Громадянській позиції», і в різних партіях, але основне, що ми маємо робити – це будувати міжпартійний діалог і підвищувати рівень політичної культури. Тому якщо випускники разом зберуться і будуть говорити про партії – це можливо, всередині школи про створення партій не йдеться. Школа є своєрідним ситом, яке відсіює професіоналів, прекрасних людей, які можуть відстояти свою ціннісну рамку, і не просто її відстояти, а й пропагувати в широкі маси Наталя Соколенко: Але якщо разом зберуться і будуть говорити про цінності, і на цій основі вимагати робити зміну політичних еліт? Світлана Матвієнко: Ми мали досвід подібної підтримки, ще до парламентських виборів 2014-го року ми прорахували приблизну кількість людей, які вперше потраплять до парламенту, і створили відому групу «Єврооптимісти». Це був дуже цікавий для школи досвід, тому що ми могли побачити, як потім на молодих людей впливає партійна дисципліна, і що з ними відбувається в стінах парламенту. Андрій Куликов: Пані Олено, наскільки ви себе після УШПС відчуваєте причетною до політичної еліти? І, можливо, треба вже вести мову не про зміну еліт, а про ліквідацію поняття «еліта» як таке? Олена Макеєва: Я теж дуже не люблю слова «еліта», і «політична еліта» звучить взагалі дуже дивно. Я себе відношу до категорії менеджерів, і як була менеджером, так і залишилася ним. В мене взагалі немає відчуття наявності якоїсь еліти в школі, там люди з різними компетенціями, з різними поглядами, але на основі цінностей нам вдається будувати діалог. Світлана Матвієнко: Я вважаю, що школа є своєрідним ситом, яке відсіює професіоналів, прекрасних людей, які можуть відстояти свою ціннісну рамку, і не просто її відстояти, а й пропагувати в широкі маси. - [Рольова гра АГОРА: відео](https://www.parlament.org.ua/news/rolova-gra-agora-video/) - [The First Open Expert Debate on Parliamentary Reform](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-first-open-expert-debate-on-parliamentary-reform/) - On December 18, 2017, RADA TV channel broadcast the First Open Expert Debate on Parliamentary Reform. The debate was broadcast live on the RADA TV channel, which made it possible to engage a wide range of viewers of the RADA TV channel as well as the online audience to discuss the topic of parliamentary reform. Besides, the Facebook page of the Agency for Legislative Initiatives invited to take part in a survey on key issues of parliamentary reform through online voting. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Moderator: Oleksandr Zaslavskii, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. Speakers: MP Olena Sotnyk, member of the parliamentary faction of the political party Samopomich (Self Reliance), secretary of the VRU Committee on European Integration; MP Yuriy Miroshnychenko, member of the parliamentary faction of the political party Opozytsiynyi Blok (Opposition Bloc), Chairman of a Subcommittee of the Committee on Legislative Support of Law Enforcement. Experts: Yuriy Hanuschak, MP of Ukraine of the 6th convocation; Volodymyr Kryzhanivsky, MP of Ukraine of the 1st convocation, Senior Advisor to the USAID RADA Program. The debate focused on discussing specific proposals outlined in the Roadmap on Internal Reform and Capacity-Building for the Verkhovna Rada of Ukraine prepared by the European Parliament’s Needs Assessment Mission led by Pat Cox. There are a number of challenges that hinder the effective work of the Verkhovna Rada of Ukraine. From October 2015 through January 2016, the European Parliament’s Needs Assessment Mission led by Pat Cox was working in the Verkhovna Rada to identify and analyze these challenges. Based on this work, the Mission drafted the Report and the Roadmap on Internal Reform and Capacity-Building for the Verkhovna Rada of Ukraine. On March 17, 2016, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted a Resolution based on this document, which contains 52 recommendations on improving the work of the Verkhovna Rada of Ukraine as regards institutional capacity, improving the quality of the legislative process, ensuring compliance of legislation with EU regulations, etc. Since then, a number of legislative initiatives have been registered to implement the relevant recommendations, which, however, have not been adopted, not even as a basis. A year ago, the Working Group on Parliamentary Reform was established under the leadership of the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine; its task is to ensure coordination of the positions of parliamentary factions on specific decisions in the process of implementation of the 52 recommendations. Besides, there is an additional platform for finding a political compromise – i.e. the Monnet Dialogue Platform. The first set of issues discussed by MPs and experts concerned the organization of the process of discussing and aligning political decisions on parliamentary reform and search for a political compromise. Another important aspect concerned the issue of how effective this process is. Online voting results The second set of issues focused on the bills approved within the framework of the working group and the Monnet Dialogue Platform. These are the Draft Law “On Amendments to the Laws of Ukraine “On Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine” and “On Central Executive Bodies” regarding the optimization of the work of the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine and relation between their areas of competence and the ministries’ fields of activity. This bill was drafted in pursuance of recommendation 17 of the Roadmap stipulating the need to strengthen the monitoring role of committees due to improved communication with specialized committees. Yet, why has it not been approved? Do the provisions set in the bill comply with the recommendations? To what extent can this bill solve the problem described in the Roadmap? Online voting results The third set of issues focused on the problem of the “legislative tsunami” or, to use parliamentarians’ term, “legislative spam”, which the European Parliament’s Assessment Mission recognized to be a major problem of the Parliament’s work. This term is used to describe the huge number of legislative initiatives registered by MPs that become a burden for the expert departments of the Secretariat, for the parliamentary committees and Parliament as a whole. Accordingly, recommendation 6 of the Roadmap stipulates that 20 top-priority legislative initiatives of MPs should be selected and considered based on the “float principle” – i.e., Parliament will go on to consider the next parliamentary initiative only after adoption of one of these 20 as a whole. During the numerous discussions, the participants inter alia voiced the following options: setting of the minimum number of MPs to execute the right of legislative initiative; introduction of the institution of legislative proposal as a way to enforce the MPs’ right of legislative initiative; introduction of the institution of support letters for legislative initiatives of individual MPs; granting the right of legislative initiative to the committees of the Verkhovna Rada. Which of these options, according to MPs and experts, are the most acceptable for the Verkhovna Rada? How significant is the problem of “legislative tsunami”? Can it be solved in one of these ways? Online voting results - [Перші Відкриті експертні дебати щодо парламентської реформи](https://www.parlament.org.ua/news/pershi-vidkryti-ekspertni-debaty-shhodo-parlamentskoyi-reformy/) - 18 грудня 2017 року в студії Телеканалу РАДА пройшли Перші Відкриті експертні дебати щодо парламентської реформи. Дебати проходили у прямому ефірі Телеканалу РАДА, що дало змогу залучити до теми парламентської реформи широке коло глядачів Телеканалу РАДА та онлайн аудиторію. Також на фейсбук-сторінці Лабораторії законодавчих ініціатив проводилося опитування щодо ключових питань парламентської реформи через онлайн-голосування. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Модератор: Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Спікери: Олена Сотник, народний депутат України, член депутатської фракції Політичної партії «Об’єднання “Самопоміч”», секретар Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції; Юрій Мірошниченко, народний депутат України, член фракції Політичної партії «Опозиційний блок», Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Експерти: Юрій Ганущак, народний депутат України 6-го скликання; Володимир Крижанівський, народний депутат України 1-го скликання, старший консультант Програми USAID РАДА. Дебати зосередилися на обговоренні конкретних пропозицій, викладених у Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої Місією Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса. На заваді ефективної роботи Верховної Ради України стоїть ціла низка проблем. Аби їх виявити та проаналізувати з жовтня 2015 року по січень 2016 року у Верховній Раді працювала Оціночна місія Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса. Результатом цієї роботи стала Доповідь та Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. 17 березня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою взяла за основу цей документ, який містить 52 рекомендації щодо поліпшення роботи Верховної Ради України в частині інституційної спроможності, покращення якості законодавчого процесу, забезпечення відповідності законодавства нормам Європейського Союзу тощо. З того моменту було зареєстровано кілька законодавчих ініціатив на виконання відповідних рекомендацій, які, однак, не були ухвалені навіть за основу. Рік тому була утворена Робоча група з питань реформування парламенту під керівництвом Голови Верховної Ради України, яка мала би забезпечити узгодження позицій парламентських фракцій щодо конкретних рішень у процесі реалізації 52 рекомендацій. Крім того, існує додатковий майданчик для пошуку політичного компромісу, який має назву Діалоги Моне. Перший блок питань, які обговорили народні депутати України та експерти, стосувався організації процесу обговорення та узгодження політичних рішень щодо парламентської реформи та пошуку політичного компромісу. А також, наскільки ефективним цей процес можна вважати? Результати онлайн-голосування Другий блок питань заторкнув питання тих законопроектів, які отримали погодження в рамках робочої групи та платформи діалогів Моне. Мова йде про Проект Закону про внесення змін до законів України “Про комітети Верховної Ради України” та “Про центральні органи виконавчої влади” щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств. Цей законопроект розроблявся на виконання 17-ї рекомендації Дорожньої карти, в якій йдеться про потребу посилення наглядової ролі комітетів через посилення зв’язку з профільними комітетами. Проте, чому його досі не було ухвалено? Чи дійсно викладені в законопроекті положення відповідають рекомендації? І наскільки взагалі такий законопроект вирішить викладену в Дорожній карті проблему? Результати онлайн-голосування Третій блок питань Дебатів зосередився на проблемі «законодавчого цунамі» або, як його ще називають у парламенті, «законодавчого спаму», який визнаний Оціночною місією Європейського Парламенту чи не найбільшою проблемою роботи ВРУ. Мова йде про величезну кількість зареєстрованих народними депутатами законодавчих ініціатив, які стають тягарем для експертних підрозділів Апарату, для комітетів ВРУ та парламенту в цілому. Відповідно, 6-та рекомендація Дорожньої карти пропонує серед депутатських законодавчих ініціатив обрати 20 пріоритетних, і розглядати їх за принципом поплавця. Тобто парламент переходитиме до розгляду наступної депутатської ініціативи лише після ухвалення одного з цих 20-ти в цілому. Серед іншого під час численних обговорень були озвучені й інші можливі варіанти, як от: встановлення мінімальної кількості депутатів для реалізації права законодавчої ініціативи; запровадження інституту законодавчої пропозиції, як способу реалізації права законодавчої ініціативи для членів парламенту; запровадження інституту листа підтримки законодавчих ініціатив окремих депутатів; надання права законодавчої ініціативи комітетам ВРУ. Який з означених варіантів народні депутати України та експерти вважають найбільш прийнятним для ВРУ? Наскільки значною є проблема «законодавчого цунамі»? І чи можна її вирішити одним з зазначених способів? Результати онлайн-голосування - [Презентація концепції Зеленої книги щодо інформаційної безпеки виборчого процесу на Комітетських слуханнях «Засади електронного урядування у виборчому процесі»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-konczepcziyi-zelenoyi-knygy-shhodo-informaczijnoyi-bezpeky-vyborchogo-proczesu-na-komitetskyh-sluhannyah-zasady-elektronnogo-uryaduvannya-u-vyborchomu-proczesi/) - 14 грудня 2017 року відбулися Комітетські слухання «Засади електронного урядування у виборчому процесі», на яких було презентовано концепцію Зеленої книги щодо інформаційної безпеки виборчого процесу. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку та International IDEA. Олександр Данченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, наголосив: «Оскільки Україна перебуває на шляху демократизації, відповідних змін потребує не лише суспільство в цілому, але і всі його інституції. Зокрема, коли мова йде про виборчий процес, то передбачається широке використання сучасних інформаційних технологій і стандартизації механізмів під час його проведення. Розвиток електронної демократії та електронного врядування не можливе без впровадження електронного волевиявлення». Олена Матузко, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, зазначила: «Чинне законодавство України поки не передбачає проведення електронного голосування, але іноземний досвід демократичних держав щодо електронних виборів має стати основою під час розробки та прийняття законодавчих актів, спрямованих на розвиток е-виборів та цифровізацію виборчого процесу. Впровадження інформаційних технологій у вітчизняний виборчий процес має відбуватися з урахування найкращого правового досвіду провідних держав у розрізі як і прогресивного волевиявлення, так і захисту результатів волевиявлення під час електронного голосування». Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що зміни, які відбуваються в усьому світі, стимулюють до перемін й Україну. Зокрема, це стосується можливості того, що у 2024 році в Україні працюватиме електронний виборчий процес. Проте, буде великим перебільшенням твердження про готовність нашої держави до цього процесу. Зелена книга щодо інформаційної безпеки виборчого процесу, яку буде доопрацьовано за результатами сьогоднішніх обговорень та рекомендацій, має на меті пришвидшити цей поступ. Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні, International IDEA: «На нашу думку, питання впровадження електронного голосування, виклики і ризики пов’язані з цим, а також низка інших дотичних й важливих питань є надзвичайно актуальними для України. Електронне голосування це не лише інструмент за допомогою якого можна просто дізнатись результат волевиявлення громадян, у нашому розумінні це інструмент, що робить ефективнішим весь виборчий процес, а також збільшує рівень довіри до управління ним. Правильно реалізовані рішення в сфері електронного голосування можуть підвищити рівень захисту голосів, пришвидшити обробку результатів і спростити процес голосування. Проте, такі рішення пов’язані зі значними проблемами. Якщо вони правильно не сплановані та не розроблені ретельно, вони можуть підірвати довіру до всього виборчого процесу». Електронізація виборчого процесу: налагодження міжінституційного діалогу та вироблення спільних позицій Данило Мялковський, Начальник управління Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, розповів про сучасні механізми захисту інформації у виборчому процесі. Пан Данило наголосив, що запровадження електронного голосування може стимулювати залучення молоді до виборчих процесів – процесів, які є дзеркалом стану розвитку демократії в державі. Впровадження електронного голосування вимагає не тільки перегляду інфраструктури забезпечення проведення виборів, а також і перегляду інституційних та ресурсних спроможностей України. Говорячи про практики забезпечення довіри до електронного голосування, Пан Данило наголосив на важливості надійного підтвердження особи того, хто бере участь у голосуванні. Таку процедуру можна провести, застосовуючи паспорт громадянина України у форматі ID-картки, а також запровадивши технологію цифрового підпису з використанням мобільних терміналів – mobile ID. Проте, особливої уваги заслуговує правове регулювання застосування цих технічних засобів. Олександр Стельмах, Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців, Центральна виборча комісія, зазначив, що вже 19 років у ЦВК функціонує єдина інформаційно-аналітична система «Вибори», яка охоплює всі етапи виборчого процесу. Серед складнощів та проблемних питань, які стоять на заваді якісного виборчого процесу, пан Олександр назвав зміну виборчого законодавства під кожні вибори; відсутність постійно діючих виборчих комісій; ігнорування у виборчому законодавстві нових технічних засобів; необґрунтоване скорочення фінансування інформаційних програм; незадовільний стан наповнення даними реєстру громадян та незадовільний стан отримання громадянами ID-карток. Євген Яковенко, Заступник начальника управління у складі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, зауважив, що ЦВК однією з перших в Україні побудувала одні з найбільш значущих інформаційних систем – систему автоматизації виборів і систему державного реєстру виборців. На ці системи здійснюються цілеспрямовані хакерські атаки ворожих спецслужб. Два основні види атак: інформаційне поле, тобто створення несприятливого іміджу держави, а також безпосереднє втручання у роботу цих систем з ціллю блокування подачі інформації або її викривлення. На сьогодні СБУ успішно протидіє таким атакам. Олександр Риженко, Голова Державного агентства з питань електронного урядування України, наголосив на важливості прийняття Закону України «Про електронні довірчі послуги», який сприятиме впровадженню нових виборчих технологій, електронних сервісів для громадян, які спростять обмін електронними документами між громадянами. Проте, досі невирішено низку питань, як от: доступу до інформації; цифрової нерівності між громадянами, які живуть у великих містах і в регіонах; покращення електронної ідентифікації громадян. Як і попередні спікери, пан Олександр, звернув особливу увагу на те, що будь-яка інформатизація потребує довіри громадян. Міжнародний досвід використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у виборчому процесі Петер Вольф, Технічний керівник програм з питань виборів, конституційного будівництва та інформаційно-комунікаційних технологій у виборчому процесі, International IDEA, зосередив свою увагу на виборчих технологіях та основних тенденціях в контексті кібербезпеки. Серед ключових проблем кібербезпеки на виборах, Петер Вольф назвав DDoS атаки; взламування сайтів та маніпуляція змістом; злом систем, витоки інформації, збір інформації та даних; поширення дезінформації. Належною реакцією на кіберзагрози є національна міжвідомча координація; детальний аналіз усіх процесів, збільшення ресурсів для захисту, стримування, виявлення та протидії загрозам. Проф. Керстен Шюрманн, IT University of Copenhagen, розповів про забезпечення виборів з використанням ІКТ та про те, яким чином можна захистити виборчі системи. Проф. Шюрманн звернув увагу на необхідність ретельної підготовки правової та технічної бази виборів для забезпечення їх прозорості та ефективності. Також він особливо наголосив на тому факті, що виключно технічна система виборів завжди є вразливою до кібератак, незалежно від того, наскільки добре вона захищена від хакерів. Необхідно мати неспростовні докази – папери (бюлетені), які можна перевірити після опублікування результатів. Добре працюють разом технології та паперовий слід (використання бюлетенів), адже лише технології не можуть гарантувати прозорість; а довіра до виборів формується якісно проведеним аудитом. Петер Ербен, старший директор IFES в Україні, старший міжнародний радник з виборів, розкрив особливості використання виборчих технологій в Україні. Пан Петер зазначив, що десять років тому люди були сповнені оптимізму стосовно використання технологій у виборчому процесі, сьогодні ж, через кіберзагрози та постійні хакерські атаки, люди сповнені недовіри до цього процесу. Сьогодні йде регрес у використанні технологій у виборах саме через питання довіри. Технології мають переваги в швидкій обробці великих масивів даних, проте вони не заміняють старих «ручних» методів, а радше доповнюють та покращують їх. Пан Петер відзначив, що в Україні реєстр виборців (традиційно один з найбільш проблематичних аспектів виборів у всьому світі) є дуже гарним; відстає Україна в системі управління результатами виборів. Олексій Кошель, Директор ВГО «Комітет виборців України», наголосив на важливості надзвичайно якісної, чітко прописаної законодавчої бази, аби уникнути додаткових ризиків при застосуванні нових технологій. Серед ризиків, які стоять перед виборчою системою України, пан Олексій назвав ризик постійного втручання з боку Росії, а також недовіру до результатів виборів. Дорожня карта впровадження електронного врядування у виборчому процесі Єгор Аушев, Керівник проекту Cyber Guard, співзасновник HACKEN, презентуючи концепцію Зеленої книги з інформаційної безпеки виборчого процесу, наголосив, що цей документ створений з метою представити експертному товариству та заінтересованим сторонам огляд чинного стану окремих питань інформаційної безпеки виборчого процесу, виявити проблемні ситуації, спробувати оцінити масштаби, динаміку і гостроту виявлених проблем, та подати можливості їх вирішення. «Можна зробити загальний позитивний висновок про достатню зрілість відомих технічних рішень та достатній практичний досвід їх застосування, попри відомі ризики. Також, після системного розгляду усієї сукупності питань, стає очевидним, що кібер-загрози, які можуть становити небезпеку для виборчого процесу, тільки частково пов’язані з технічними вразливостями. Неадекватні уявлення про загрози та формування громадської думки про вразливість, є так само небезпечними і, можливо, навіть складнішими для протистояння». Ігор Малченюк, Технологічний стратег, Microsoft, асоційований член, Українська інформаційно-безпекова група (НУО), наголосив, що у Зеленій книзі приділено значну увагу аналізу важливих компонентів виборчого процесу, як от електронний реєстр виборців, підрахунок голосів, захист персональних даних виборців. Кібер-атаки з боку іноземних держав є викликом національному суверенітету та представляють реальну загрозу для політичних систем, призводять до деградації довіри, до порушення цілісності даних та зниження використання технологій. Віктор Жора, директор Infosafe IT, проаналізував еволюцію системи «Вибори»; дослідив, які технологічні зміни пройшла українська виборча система від 2002 до 2017 року; розкрив основні фази атак на виборчу систему України, як от несанкціоноване втручання, спотворення результатів, DDoS атаки; а також розповів завдяки яким крокам можна зробити виборчий процес в Україні більш безпечним. Пан Віктор наголосив, що Україна виступила в якості тестового майданчика для кібер-атак на виборчі системи по всьому світі. Питання кібер-безпеки є наріжним каменем у питанні довіри до виборчого процесу. Володимир Фльонц, Голова ГО «Електронна демократія», звернув увагу, що термін «інтернет голосування» вже присутній в українському законодавстві. Пан Володимир зазначив, що зараз немає жодних перешкод для впровадження відкритого інтернет-голосування, важче запровадити таємне голосування. Без довіри до процесу голосування не виникає легітимності результатів обрання. Наприкінці Комітетських слухань проф. Керстен Шюрманн продемонстрував приклад кібератаки на систему електронного голосування – злам машини для голосування. За допомогою власного комп’ютера, невеличкого пошуку необхідної інформації в інтернеті та нескладних маніпуляцій, за 5 хвилин проф. Шюрманн зміг увійти до системи машини для електронного голосування та змінити дані, які у ній зберігались. Медіа-галерея заходу Фотограф: Олександр Коваленко [FGAL id=10948] - [Presentation of the Concept of the Green Paper on the Information Security of the Electoral Process at the Committee Hearings “Principles of E-Governance in the Election Process”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-concept-of-the-green-paper-on-the-information-security-of-the-electoral-process-at-the-committee-hearings-principles-of-e-governance-in-the-election-process/) - On December 14, 2017 Committee Hearings on “Principles of E-Governance in the Election Process” were held, during which the Concept of the Green Paper on the Information Security of the Electoral Process was presented. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in partnership of the Committee for Informatization and Communications and International IDEA. Oleksandr Danchenko, Chair of the Parliamentary Committee for Informatization and Communications said at the Committee Hearings: “As Ukraine is on the path of democratization, not only the society as a whole, but all its state institutions, need to make the appropriate changes. In particular, when it comes to the electoral process, it is expected that the use of modern information technology and the standardization of mechanisms during its conduct will be widely used. The development of e-democracy and e-governance is impossible without the introduction of electronic will”. Olena Matuzko, Secretary of the Committee for Informatization and Communications of the Verkhovna Rada of Ukraine mentioned: “The current legislation of Ukraine does not yet support the introduction of electronic voting, but the foreign experience of democratic states regarding electronic elections should become the basis for the development and adoption of legislative acts aimed at developing e-elections and digitization of the electoral process. The introduction of information technology in the domestic electoral process should take into account the best legal experience of the countries in the context of both progressive expression of will and protection of the results of expression of will during the electronic voting”. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Agency for Legislative Initiatives, noticed that the changes which occur around the whole world induce developments also in Ukraine. In particular, this refers to the possibility of electronic voting to be implemented in Ukraine in 2024. Nonetheless, it is quite an exaggeration to insist on the preparedness of the state. The Green Paper on the Information Security of the Electoral Process, which will be finalized taking into account today’s discussion and recommendations, aims to accelerate this progress. Oleksandr Iakymenko, Programe Coordinator in Ukraine, International IDEA: “In our opinion, the introduction of electronic voting, the challenges and risks, which accompany this process, as well as a number of other related and important issues, is matter of great urgency in Ukraine. Electronic voting is not only a tool to learn the results of people’s will. We believe that this is a tool that makes the election process more effective and increases confidence in it. Appropriate decisions pertaining to electronic voting could improve security of voting, speed up vote counting, and simplify the voting process. Nevertheless, such decisions involve many problems. They need to be carefully planned and developed; otherwise, they will shatter confidence in the election process as a whole.” Electronization of the electoral process: establishing an interinstitutional dialogue and developing common vision Danylo Mialkovskyi, Head of the Department of the Administration of the State Service for Special Communication and Information Protection, spoke of up-to-date mechanisms for information security in the election process. Mr. Mialkovskyi emphasized the fact that the introduction of electronic voting could motivate youth to take part in elections, which indicates the stage of democracy development in the country. The introduction of electronic voting requires not only the reassessment of the election infrastructure but also revision of institutional and resource capabilities of Ukraine. Considering the practices for building confidence in electronic voting, Mr. Mialkovskyi claimed that it is very important to accurately identify a person who votes. This is possible to do by using the Ukrainian passport as ID-card as well as by implementing the technology of digital signing with mobile terminals – mobile ID. On the other hand, we need to pay special attention to the legal regulation of these technical tools. Oleksandr Stelmakh, Director of the Disposer Service of the State Register of Voters, Central Election Commission, said that since 1998 the Central Election Commission has a data analytics system “Elections”, which embraces all stages of the election process. Mr. Stelmakh pointed at issues and challenges to the high-quality election process, which are the following: the replacement of the electoral legislation every election; the absence of regular election commissions; the neglect of new election technologies; unreasonable cutbacks to funding for information programs; the poor status on the state register data accumulation and ID-card distribution. Yevhen Yakovenko, Deputy Head of the Division as part of the Department of the Counterintelligence Protection of the State Interests in the Field of Information Security of the Security Service of Ukraine, noticed that the Central Election Commission was one of the first institutions in Ukraine that built two of the most important information systems – a system of election automatization and system of the state register of voters. These systems are under constant cyberattacks of hostile intelligence agencies. Two main types of attacks are the following: information field, which is a creation of a bad reputation for the state, and intrusion into the work of these systems with the aim to block information or distort it. Oleksandr Ryzhenko, Head of the State Agency on e-Governance of Ukraine, emphasized the importance of the adoption of the Law of Ukraine “On Electronic Trust Services”, which can help to introduce new election technologies and election services for citizens that will simplify the exchange of electronic documents for citizens. Nevertheless, there are some questions that persist. Those are the following: access to information; digital inequality between the citizens who live in big cities and those who live in Ukrainian regions; improvement of the electronic identification of citizens. Mr. Ryzhenko agreed with previous speakers on the fact that informatization needs citizens’ confidence. International experience of using information and telecommunication technologies in the election process Peter Wolf, Technical Manager and Expert on Elections, Constitution-building, ICTs in elections, International IDEA, gave attention to electoral technologies and main trends in cybersecurity. Peter Wolf named main problems with cybersecurity during elections, which are the following: DDoS attacks, web hacking and manipulation with content; system hacking; information leaks; information and data accumulation; distribution of disinformation. Appropriate measures to undertake would be national interdepartmental coordination, detailed analysis of all processes, resource enhancement for protection, control, detection and counteraction to dangers. Prof. Carsten Schürmann, IT University of Copenhagen, told how to provide elections with information and communication technologies and how to protect election systems. Prof. Schürmann paid attention to the fact that it is necessary to carefully prepare legislature and technologies to make elections transparent and effective. In addition, he specially emphasized the fact that the very technical system of elections is vulnerable to cyberattacks, no matter how much it is protected from hackers. You need to have hard evidence, such as bulletins, which you can verify after the publication of results. It is usually best to use both technologies and bulletins because only technologies guarantee transparency, and confidence in elections is formed by a conducted audit. Peter Erben, IFES Ukraine Senior Country Director, IFES Senior Global Electoral Adviser, laid bare the specifics of the use of electoral technologies in Ukraine. Mr. Erben pointed out that ten years ago people were optimistic regarding the use of technologies in the election process, while today they have become very sceptical because of constant cyber threats and attacks. There has been a regression in the use of electoral technologies because of the confidence issues. Thanks to technologies we can promptly process big data, but they cannot replace old ‘manual’ methods. They can only complement and improve them. Mr. Erben mentioned that the state register of voters in Ukraine is very good. And traditionally, it is the most problematic election tool in the whole world. Nonetheless, Ukraine is not up to speed on the election result management. Oleksii Koshel, Head of the Committee of Voters of Ukraine, emphasized the importance of a high-quality and clearly spelled out legislative framework to avoid additional risks while using new technologies. Mr. Koshel indicated the risks for the Ukrainian electoral system, which are the following: constant Russian interventions and distrust in election results. Roadmap for the introduction of the e-Governance in the election process Yegor Aushev, Project Director at Cyber Guard, Co-founder of HACKEN, during the presentation of the conception of the Green paper for information security of the election process, made a point that this document is created to present some aspects of information security of the election process, detect problems, assess the scope, dynamics and acuteness of detected problems, and propose possible solutions. “We can make a general conclusion that, despite risks, known technical solutions are confirmed in practice. In addition, after the systematic reviewing of all questions, it has become obvious that cyber threats which can influence the election process are only in part related to technical issues. Inadequate perceptions of threats and vulnerability are also dangerous and even more difficult to counteract”. Ihor Malchenyuk, Technology Strategist, Microsoft, Associated Member, Ukrainian Information Security Group (NGO), Co-founder of City Innovation Platform (NGO), emphasized that the Green paper gave attention to the analysis of important components of the election process, such as the state register of voters, vote counting, personal data protection. Cyberattacks of foreign countries is a challenge to national sovereignty, and they are threatening the political system, ruining confidence, damaging data, and hindering the use of technologies. Victor Zhora, Director of Infosafe IT, analysed the evolution of the “Elections” system; investigated into how the Ukrainian electoral system changed from 2002 till 2017; revealed main phases of attacks on the electoral system of Ukraine, such as non-sanctioned interventions, distortion of results, and DDoS attacks; in addition, told about ways how to make the election process in Ukraine safer. Mr. Zhora emphasized that Ukraine was a testing platform to cyberattack an electoral system. Cybersecurity is a stumbling block in regards to the confidence in the election process. Volodymyr Flonts, Head of SCO “Electronic Democracy”, made a point that the term ‘Internet-voting’ is already present in the Ukrainian legislation. Mr. Flonts mentioned that there are no hindrances to introduce open Internet-voting. It is harder to implement ballot voting. Without trust in the voting process we do not have the legitimacy of election. At the end of the committee hearings, prof. Carsten Schürmann showed an example of a cyberattack on the electronic voting system – hacking of a voting machine. With the help of his computer, information search in the Internet, and simple tricks, prof. Schürmann could enter in 5 minutes in the system of the voting machine and changed the saved data. - [Hub for Party Innovations](https://www.parlament.org.ua/en/news/hub-for-party-innovations/) - On December 8-10, the Hub for Party Innovations was held. The Hub for Party Innovations provides a unique platform for spreading knowledge about the use of modern technologies and innovations for the development of party democracy in Ukraine. The Hub for Party Innovations was initiated by International IDEA and the Ukrainian School of Political Studies, a project of the Agency for Legislative Initiatives. The Hub included training sessions on communication with voters, party transparency, and accountability, intraparty democracy and effective management, as well as on the Democracy Labs tool developed by International IDEA to introduce innovation and digital technology into the daily practice of political parties. Oleksandr Yakymenko, Program Coordinator for the Great Europe Program of the International Institute for Democracy and Elections, noted that the Hub emerged as a response to the challenges of global processes, specifically the crisis of representation (representation of interests), the gap between what voters want and what their elected representatives do. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized the relevance of political education and establishment of inter-party dialogue. Ms. Matviienko also drew attention to the importance of transfer from the leader-based model of party construction towards the development of intra-party democracy. Kyrylo Tretiak, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy, observed that the Institute provides educational and advisory assistance to political parties, contributing to their democratic development and inter-party dialogue. Yevhen Barshchevskyi, the Research and Innovation Program at the representative office of the National Democratic Institute in Ukraine, informed the participants of the training about the “Your Opinion” polling system, which gives political parties, NGOs and NGO networks the opportunity to organize online consultations through voting via text messages or a website; as well as CiviCRM – a system for tracking relations and interactions. Oleksandra Kuziv, Project Manager of Political Memory project, Civic Movement CHESNO, and Vita Dumanska, Coordinator of the ‘Follow the Money’ Campaign, Civic Movement CHESNO, presented the resources of E-Reporting, Political Memory and Party Gold to the participants of the training. These are innovative tools for assessing politicians and parties designed to help citizens make a rational and informed choice. The resources include data from the CEC, VRU, local councils, party websites, NAPC, propaganda archives of Istorychna Pravda and media archives. Yaroslav Yurchyshyn, Executive Director of Transparency International Ukraine, discussed both external and intraparty openness of political parties with Hub participants. Openness generates voters’ confidence in political parties and is the most important resource. To what extent are representatives of the main stakeholders in the political process prepared to openness? Sam van der Staak, Head of the Wider Europe program of International IDEA, told the training participants about the role of technologies in restoring communication between political parties and the public; the attitude of young people to technologies in the context of the political process; how digitalization can help parties overcome the crisis of representation; why the onset of the technological era means that political campaigns never end; which online resources should be preferred; what political parties should remember using technologies. Gefion Thuermer, University of Southampton and the German Green Party, elaborated on the opportunities that digitalization opens to political parties; how to use online resources for management of knowledge, suggestions, discussions and communication; the positive effects of digitalization; the risks political parties can face when using online resources; things political parties should take into account in order to achieve the best result using digital instruments. Digital technologies provide a large-scale coverage that gives people a sense of engagement and involvement in political processes. Decentralization helps political parties build personal relationships with voters, even without interacting with them in person. Michael Babiak, Co-founder and CEO of ArrowIQ, a former Director of Marketing Technologies during the Trump campaign, told participants how technologies could help build a successful campaign starting with just one Twitter account. Digital technologies help parties build effective work in different areas: during elections and voting; finance sourcing and fundraising; general party management; networking and communication; policy development – training participants discussed these topics with Gary Klaukka, Programme Officer in the Political Parties, Participation and Representation Programme, International IDEA. Sergey Gaidai, Director of Strategic Planning of the Social-Engineering Agency Gaidai.Kom, elaborated on such topics as the worlds included in Ukraine; the main political technology of the Ukrainian political class; the real PR and approaches to carrying it out; the essence of the technology of real action; the events Ukraine needs; and ways to form the discipline of thinking. Maksym Savanevskyi, Managing Partner of PlusOne Digital Communications Agency, media trainer, founder and Editor-in-Chief of the online periodical Watcher, told the training participants why Ukrainians enter the Internet; which sites are the most visited ones in Ukraine; which social networks should be preferred when working with voters; the specific features of Facebook in Ukraine; how to use social networking algorithms in favor of their party; the specific aspects of email marketing; what should be taken into account in order to work efficiently with video and online broadcasts; how to work with negative matters in social networks; the basic rules of safety on the Internet. - [Хаб партійних інновацій](https://www.parlament.org.ua/news/hab-partijnyh-innovaczij/) - 8 – 10 грудня відбувся пройшов Хаб партійних інновацій. Хаб партійних інновацій – унікальна платформа поширення знань про використання сучасних технологій та інновацій для розвитку партійної демократії в Україні. Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив. Хаб включав навчальні сесії з питань комунікації з виборцями, прозорості та підзвітності партій, внутрішньопартійної демократії та ефективного менеджменту, а також інструмент Democracy Labs, розроблений International IDEA, для впровадження інновацій та цифрових технологій в щоденну практику політичних партій. Олександр Якименко, Координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, зазначив, що Хаб партійних інновацій є відповіддю на виклики глобальних процесів, зокрема, кризу представництв (представлення інтересів) – прогалину між тим, що хочуть виборці і тим, що роблять обрані ними представники у владі. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на актуальності політичної освіти та розбудови міжпартійного діалогу. Також Світлана звернула увагу на важливість руху від лідерської моделі побудови партії в бік розбудови внутрішньопартійної демократії. Кирило Третяк, Нідерландський інститут багатопартійної демократії, зауважив, що Інститут надає освітню та консультативну допомогу політичним партіям, сприяючи їх демократичному розвитку та міжпартійному діалогу. Євген Барщевський, Працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам тренінгу про систему опитування «Ваша думка», яка надає політичним партіям, громадським організаціям та мережам НУО можливість організації консультацій в режимі онлайн через смс-голосування або голосування на сайті; а також ресурс «CiviCRM» – систему відслідковування взаємозв’язків та взаємодій. Олександра Кузіва, Менеджерка проекту «Політична Пам’ять», Громадський рух «Чесно», та Віта Думанська, Координаторка кампанії «Стеж за Грошима», Громадський рух «Чесно», презентували учасникам тренінгу ресурси Е-звітування, Політична Пам’ять та Золото Партій – інноваційні інструменти для оцінки політиків та партій, покликані допомогти громадянам зробити раціональний та виважений вибір. На ресурсах зібрано дані ЦВК, ВРУ, місцевих рад, партійних сайтів, НАЗК, агітаційні архіви Історичної правди та медійні архіви. Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Ukraine, дискутував з учасниками Хабу про відкритість політичних партій, як назовні, так і внутрішньопартійно. Відкритість формує довіру виборців до політичних партій і є найважливішим ресурсом. Наскільки готові представники основних заінтересованих сторін політичного процесу до відкритості? Сем ван дер Стаак, Керівник програми «Велика Європа» International IDEA, розповів учасникам тренінгу, яку роль відіграють технології у відновленні зв’язку політичних партій з громадянами; як молодь ставиться до технологій у контексті політичного процесу; як може діджиталізація допомогти партіям подолати кризу представництв; чому з настанням технологічної ери проведення політичної кампанії ніколи не закінчується; яким онлайн-ресурсам надати перевагу; про що варто пам’ятати політичним партіям, використовуючи технології. Гефіон Тюрмер, Саутгемптонський університет та Партія зелених Німеччини, розкрила учасникам тренінгу, які можливості перед політичними партіями відкриває діджиталізація; як можна використовувати онлайн-ресурси для менеджменту знань, пропозицій, обговорень та комунікації; яким є позитивний вплив діджиталізації; з якими ризиками можуть стикнутися політичні партії, використовуючи онлайн-ресурси; що треба врахувати політичним партіям, аби досягти найкращого результату, використовуючи цифрові інструменти. Цифрові технології досягають такого значного охоплення аудиторії, що надають людям відчуття причетності та залученості в політичні процеси. Діджиталізація допомагає політичним партіям вибудовувати особисті стосунки з виборцями, навіть не вступаючи з ними у персональні інтеракції. Майкл Бабяк, Співзасновник та виконавчий директор ArrowIQ, колишній директор з маркетингових технологій під час кампанії Трампа, розповів учасникам, як завдяки використанню технологій, можна побудувати успішну передвиборчу кампанію, розпочинаючи її лише з одного акаунту в твіттері. Цифрові технології допомагають партіям вибудувати ефективну роботу в різних напрямках: під час виборів і голосування; пошуку фінансування та фандрейзингу; загальнопартійного менеджменту; налагодження зв’язків і комунікації; вироблення політики, – розповів учасникам тренінгу Гарі Клаука, Програма політичних партій і представництв, International IDEA. На які світи ділиться Україна; в чому полягає основна політтехнологія українського політичного класу; що таке справжній PR і які є підходи до його реалізації; що таке технологія реальних дій; яких подій потребує Україна; як випрацювати дисципліну мислення, – розповів учасникам тренінгу Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. Максим Саваневський, Керуючий партнер агенцій цифрових комунікацій PlusOne, медіатренер, засновник і головний редактор онлайн-видання Watcher, розповів учасникам тренінгу заради чого українці приходять в Інтернет; які сайти є найбільш відвідуваними в Україні; яким соціальним мережам варто надати перевагу, працюючи з виборцями; в чому особливість соціальної мережі фейсбук в Україні; як використовувати алгоритми соціальних мереж на користь своєї партії; в чому особливості email-маркетингу; що треба врахувати, аби ефективно працювати з відео та онлайн-трансляціями; як працювати з негативом у соціальних мережах; які основні правила безпеки в Інтернеті. - [XII Annual Conference of the Ukrainian School of Political Studies](https://www.parlament.org.ua/en/news/xii-annual-conference-of-the-ukrainian-school-of-political-studies/) - On December 1-2, the Art Arsenal hosted the XII Annual Conference of the Ukrainian School of Political Studies. The conference of the Ukrainian School of Political Studies is quite an event for the USPS community. It is the 12th time that School alumni of different years, guests, partners, and friends have gathered together to congratulate this year’s alumni, involve in professional discussions with renowned experts from around the world, share their ideas concerning topical current issues, and, of course, chat with old friends. At the opening session, welcoming remarks were made by Svitlana MATVIIENKO, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives; Arturas ZUOKAS, City Mayor of Vilnius (2000-2007, 2011-2015), Member of the Supervisory Board of the USPS; Hugues MINGARELLI, Head of the EU Delegation to Ukraine, and Morten ENBERG, Head of the Council of Europe Office in Ukraine. The event was moderated by Oleksandr BOHUTSKYI, CEO of ICTV TV Channel, member of the Board of the EastOne Investment and Consulting Group, USPS alumnus. Svitlana MATVIIENKO, welcoming the USPS community, stressed that only responsible citizens with critical thinking could make changes valid. Yevhen BYSTRYTSKYI, Ph.D., Executive Director of the International Renaissance Foundation, addressed words of welcome to the alumni and guests of the School. Mr. Bystrytskyi emphasized that a rational approach was not enough to enable changes, you need a will and a mood. That is why he wished graduates to have a strong will to change, a will for a new Ukraine. At the conference, it was announced that Mr. Bystrytskyi had become a member of the Supervisory Board of the Ukrainian School of Political Studies. Another speaker addressing the USPS community was Andrius KUBILIUS, Member of the Lithuanian Seimas, Chairman of a temporary pro-Ukrainian group, co-initiator of the Marshall Plan for Ukraine, and Prime Minister of the Republic of Lithuania (1999-2000; 2008-2012). Mr. Kubilius drew attention to the decisive role of personal energy in the process of achieving desired changes. It is energy – the ability to generate energy for others, as well as personal energy and passion – that can ensure success. Mr. Kubilius emphasized that Ukrainians need to have confidence in their own future, need to be longing for success. Global civics Judging by some important indicators, our generation is the most fortunate in the history of mankind. However, we also have to deal with some of the most difficult issues humanity has ever faced: how to cope with our growing interdependence? Can civics, as understood by many different cultures, help us in our attempts to breed a centripetal civic culture, pushing us all together and mixing our lives? – the USPS community discussed these issues with Hakan ALTINAI, President of the Global Civics Academy, Director of the European School of Politics (Turkey). The second day of the conference started with a presentation by Yuliya MOSTOVA, Editor-in-Chief of the Mirror Weekly (Dzerkalo Tyzhnya), member of the Supervisory Board of the USPS. Ms. Mostova came up with a critical analysis of Ukrainian society, the ruling elite and socio-political processes and trends currently taking place in Ukraine, with a focus on the threats facing our state. Reforms or destruction: what’s first? What should be destroyed to construct a New Ukraine? The primary question of any public policy is whether this policy is needed at all? In post-Soviet countries, government intervention tends to be harmful. During the latest three years, Ukraine has made numerous attempts to reform various fields, but only some of them manifest signs of future success. The government’s inability to develop and implement quality policies is often put down to a lack of political will. However, even if there were political will, there is no capacity to implement the necessary reforms. The state machinery mainly engages in “manual control”, that is operational issues. In this situation, weak institutions are obstacles rather than incentives for advancement. What institutions have to be destroyed or built for successful reforms? How to introduce true politics into our political games? The discussion was attended by: Bohdan KRAVCHENKO, Ph.D., Director General of the University of Central Asia; Ivanna KLYMPUSH-TSINTSADZE, Vice Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine; Oleksandr DANYLIUK, Minister of Finance of Ukraine. Moderated by Olena MAKEIEVA, Chairwoman of the Board of Directors, Audit Company Aksonova & Associates, Geneva Group International, USPS alumnus. Framework of the New Ukraine We can easily identify the main obstacles on the path to the “New Ukraine”. But most of us find it hard to imagine what this “New Ukraine” should be like. Undoubtedly, advanced independent institutions, including anti-corruption bodies, free legal aid, CEC, courts, and media that set the frame for the political discourse in the country, prevent the spread of corruption and degradation. How to make these institutions truly independent in Ukraine? How to shift public attention from populism to important aspects of the framework of the New Ukraine? The discussion was attended by: Serhiy LESHCHENKO, MP of Ukraine; Olga AYVAZOVSKA, Chairwoman of the Board, Coordinator of Electoral and Political Programs of the Civil Network OPORA, a representative of Ukraine in the political subgroup of the Trilateral Contact Group on Donbas, USPS alumnus; Andriy STELMASHCHUK, President of the Ukrainian Bar Association, Managing Partner of Vasil Kisil & Partners, USPS alumnus; Andriy VYSHNEVSKY, Program Leader of the Tomorrow’s Lawyer, Director of the Coordination Center for Legal Aid Provision (2012-2017), USPS alumnus. Moderated by Oleksandr KHORUZHENKO, Director of the Sumy Department of the Center for Local Self-Government Development, USPS alumnus. Destruction of reality Liberal democracy requires a “pure” public sphere for democratic debate. But what are the conditions for a pure public sphere? John Stuart Mill believed that in a pure public sphere any views, however contradictory, should receive full public attention. Thus, Mill would be happy with the Russian TV channel Russia Today, whose motto is “Question more”. Based on the lessons of modern information wars, we can argue that there are grounds for revising Mill’s arguments and their conclusions. How does propaganda work? How can we win the information warfare? – School alumni and guests discussed these and other issues with Jason STANLEY, Ph.D., Jacob Urowsky Professor of Philosophy at Yale University. Moderated by Olga MALCHEVSKA, BBC Ukraine Desk Editor, USPS alumnus. Post-Soviet identity: an imperialist-vs.-nationalist axis. What is the moral basis of our agency? Social ambivalence is a hallmark of any transitional period – a period of collision between different political cultures. This ambivalence is similar in many post-Soviet countries – our hybrid identities corrupt every aspect of our lives. We strive to gain a foothold in the new world, but it is extremely difficult to find a basis for our agency. Nation, language, myths seem to be transitional pillars of our new identity in the context of escape from our imperial and nationalist personae. How to demythologize contemporary Ukrainian discourse? Has Ukraine’s identity changed after the Revolution of Dignity compared to other post-Soviet states? Is Ukraine taking the lead in escaping from its post-Soviet identity? The discussion was attended by: Myroslav MARYNOVYCH, Vice Rector for the Mission of the Ukrainian Catholic University; Andrei SANNIKOV, Belarussian activist and politician; Mykola RYABCHUK, Ph.D., President of the Ukrainian Center of International PEN-Club. Moderated by Andriy BAUMEYSTER, Ph.D., Associate Professor of the Department of Theoretical and Practical Philosophy of the Faculty of Philosophy, Taras Shevchenko National University of Kyiv On development, demography and climate change: the end of the world as we know it? Modern economic growth was mainly based on the combustion of fossil fuels. Countries couldn’t avoid poverty if they had no access to oil, coal and natural gas. The atmospheric CO2 is increasing every year, and 2016 was the hottest year ever recorded. In addition, the population of the Earth is growing faster than ever, and due to the development of technologies, the humanity faces new challenges of unemployment. However, the humanity responds to these events with a mixture of denial, avoidance, and accusation. There is considerable uncertainty about what will happen to the world as we know it. How will humanity respond? Are we ready for what we have created? – USPS community spoke about the fate of the world with Timothy DYSON, Ph.D., Professor of Population Studies at the London School of Economics. Moderator: Olena MASLYUKIVSKA-SAMBERG, Ph.D., Program Analyst in Environment at UNDP Ukraine, USPS alumnus. The Conference included the presentation of social and volunteer projects of USPS alumni: – NewFashionZone Community (Maria TEREKHOVA); – International Music Festival FAINE MISTO; Educational and Analytical Center for Community Development (Maksym CHERKASHYN); – #SOSFuture (Kateryna SMAGLIY); – Batteries, Give up! (Lyudmila KOLOSOVSKA); – It’sInterestingHere! (TutTsikavo!) (Oleksandr SHATKOVSKYI); – Ukrainian Institute for the Future (Anatoliy AMELIN); – Pirogov First Volunteer Mobile Hospital (FVMH) (Gennadiy DRUZENKO); – Public holding GROUP OF INFLUENCE (HRUPA VPLYVU) (Tetyana DURNEVA); – Competition ‘The Best Public Initiative of Ukraine’ (Pavlo PUSHCHENKO); – Initiative E+: I See Hope, Children’s Camps (Dmytro STRYHUN). The conference ended with the presentation of diplomas to the alumni of the XII Ukrainian School of Political Studies. Igor KOHUT and Svitlana MATVIIENKO wished the alumni inspiration and motivation for new achievements. Photo credit: Oleksandr Kovalenko, Arsen Fedosenko, and Oksana Sushko This year the Conference was made possible thanks to: - [ХІІ Щорічна Конференція Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/hii-shhorichna-konferencziya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 1-2 грудня в Мистецькому Арсеналі пройшла ХІІ Щорічна Конференція Української школи політичних студій. Конференція Української школи політичних студій – справжня подія в житті спільноти УШПС. Випускники різних років навчання, гості, партнери та друзі Школи вдванадцяте зібралися разом, аби привітати цьогорічних випускників Школи, долучитися до фахових дискусій зі знаними експертами з усього світу, обмінятися думками стосовно значущих проблем сьогодення та, звичайно ж, поспілкуватися з давніми друзями. З вітальними словами під час відкриття Конференції виступили Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Артурас ЗУОКАС, Міський голова м. Вільнюс (2000-2007, 2011-2015), член Наглядової Ради УШПС; Хьюг МІНГАРЕЛЛІ, Голова Представництва ЄС в Україні, та Мортен ЕНБЕРГ, Голова Офісу Ради Європи в Україні, модерував Олександр БОГУЦЬКИЙ, Директор-президент телеканалу ICTV, член правління інвестиційно-консалтингової групи EastOne, випускник УШПС. Світлана МАТВІЄНКО, вітаючи спільноту УШПС, наголосила, що тільки відповідальні громадяни, які вміють критично мислити, можуть зробити зміни дійсними. Зі спеціальним привітанням до випускників та гостей Школи звернувся Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Виконавчий директор МФ «Відродження». Пан Євген наголосив, що для того, щоб зробити зміни можливими, лише раціонального підходу недостатньо, потрібні воля та настрій. Саме тому він побажав випускникам мати потужну волю до змін, волю до нової України. Під час Конференції було оголошено, що пан Євген став членом Наглядової Ради Української школи політичних студій. Також спільноту УШПС привітав Андрюс КУБІЛЮС, Член Литовського Сейму, голова тимчасової про-української групи, спів-ініціатор Плану Маршалла для України, прем’єр-міністр Литовської Республіки (1999-2000; 2008-2012). Пан Андрюс звернув увагу на визначальну роль особистої енергії у процесі досягнення бажаних змін. Саме енергетичність – здатність бути джерелом енергії для інших, а також особиста енергія та пристрасть здатні забезпечити успіх. Пан Андрюс наголосив, що українцям потрібно мати довіру до власного майбутнього, бути голодними до успіху. Глобальна громадянськість За деякими важливими показниками нашому поколінню пощастило найбільше за всю історію людства. Проте нам також доводиться мати справу з одним з найважчих питань, з якими зіткнулося людство: як справлятися з нашою зростаючою взаємозалежністю? Чи може громадянськість, як її розуміють багато різних культур, допомогти нам у намаганні виокремити громадянську культуру з доцентровою динамікою, підштовхуючи всіх нас один до одного та змішуючи наші долі? – розмірковував разом зі спільнотою УШПС Хакан АЛТІНАЙ, Президент Академії глобального громадянства, директор Європейської школи політики (Туреччина). Другий день Конференції розпочала своїм виступом Юлія МОСТОВА, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС. Пані Юлія виступила з критичним аналізом українського суспільства, правлячої еліти та суспільно-політичних процесів і тенденцій, які проходять у сьогоднішній Україні, особливо зосередивши увагу на загрозах, які стоять перед нашою державою. Реформи або руйнація: що спочатку? Що треба знищити для розбудови Нової України? Перше питання будь-якої державної політики – чи потрібна ця політика взагалі? У пострадянському просторі втручання уряду іноді є шкідливим. Останні три роки в Україні були відзначені численними спробами проведення реформ у різних сферах, але лише деякі з них демонструють ознаки майбутнього успіху. Нездатність уряду розробляти та впроваджувати якісні політики часто пояснюється відсутністю політичної волі. Але навіть якщо би була політична воля, спроможність реалізовувати необхідні реформи відсутня. Державна машина здебільшого займається “ручним управлінням”, тобто операційними питаннями. У цій ситуації слабкі інститути є перешкодами, а не стимулами на шляху прогресу. Які інститути потрібно знищити або розбудувати для успішних реформ? Як привнести справжню політику до наших політичних ігор? У обговоренні взяли участь: Богдан КРАВЧЕНКО, PhD, Генеральний директор Університету Центральної Азії; Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Олександр ДАНИЛЮК, Міністр фінансів України. Модерувала Олена МАКЕЄВА, Голова Ради директорів, Аудиторська фірма “Аксьонова та партнери” Geneva Group International, випускниця УШПС. Рамки Нової України Ми можемо з легкістю визначити головні перешкоди на шляху до «нової України». Але для більшості з нас важко уявити, якою ж має бути ця «нова Україна». Безсумнівно, розвинуті незалежні інститути, серед яких антикорупційні органи, безоплатна правова допомога, ЦВК, суди та медіа, що обрамлюють політичний дискурс в країні, стають на заваді поширенню корупції та деградації. Як зробити ці інститути в Україні по-справжньому незалежними? Як переключити суспільну увагу з популізму на важливі аспекти рамок Нової України? До дискусії долучилися: Сергій ЛЕЩЕНКО, Народний депутат України; Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС; Андрій СТЕЛЬМАЩУК, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер “Василь Кісіль і Партнери”, випускник УШПС; Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, Керівник програми «Адвокат майбутнього», директор Координаційного центру з надання правової допомоги (2012-2017), випускник УШПС. Модерував панель Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Сумського підрозділу “Центру розвитку місцевого самоврядування”, випускник УШПС. Руйнування реальності Ліберальна демократія вимагає чистої публічної сфери для демократичних дискусій. Але якими є умови для чистої публічної сфери? Джон Стюарт Мілль вважав, що у чистій публічній сфері будь-які погляди, якими б вони не були суперечливими, мають отримувати повну суспільну увагу. Таким чином, Мілль був би задоволений російським каналом “Russia Today”, чиїм девізом є “Question more” («Більше піддавайте сумніву»). Спираючись на уроки сучасних інформаційних війн, можна стверджувати, що є підстави переглянути аргументи Мілля та їхні висновки. Як працює пропаганда? Як можна виграти інформаційну війну? – ці та інші питання обговорював разом з випускниками та гостями Школи Джейсон СТЕНЛІ, PhD, Професор філософії Джейкоба Юровскі, Єльський університет. Модерувала Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, Випусковий редактор, BBC Ukrainian, випускниця УШПС. Пост-радянська ідентичність: імперіалістично-націоналістична вісь. Якою є моральна основа нашої суб‘єктності? Соціальна амбівалентність є характерною рисою кожного перехідного періоду – періоду зіткнення різних політичних культур. Ця амбівалентність є схожою у багатьох пострадянських країнах – наші гібридні ідентичності корумпують кожен аспект нашого життя. Ми прагнемо утвердитися в новому світі, але знайти основу для нашої суб’єктності виявилось надзвичайно важко. Нація, мова, міфи, як видається, є перехідними стовпами нашої нової ідентичності в умовах втечі від наших імперських та націоналістичних облич. Як деміфологізувати сучасний український дискурс? Чи змінилася ідентичність України після Революції гідності порівняно з іншими пострадянськими державами? Чи Україна попереду у втечі від своєї пострадянської ідентичності? В обговоренні взяли участь: Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету; Андрєй САННІКОВ, Білоруський активіст та політик; Микола РЯБЧУК, к.п.н., Президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу. Модерував Андрій БАУМЕЙСТЕР, д.ф.н., Доцент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Про розвиток, демографію та зміну клімату: кінець того світу, який ми знаємо? Сучасне економічне зростання в основному базувалося на спалюванні викопного палива. Країни не змогли втекти від умов матеріальної бідності за відсутності доступу до поставок нафти, вугілля та природного газу. Рівень атмосферного СО2 зростає з кожним роком, а 2016-й рік став найгарячішим в історії. Крім того, населення Землі зростає швидше, ніж будь-коли, і з розвитком технологій перед людством постають нові виклики безробіття. Однак реакція людства на ці події загалом характеризується сумішшю заперечення, уникнення та звинувачення. Існує серйозна невизначеність щодо того, що станеться зі світом, яким ми його знаємо. Як буде реагувати людство? Чи ми готові до того, що ми самі створили? – про долю світу розмірковував разом зі спільнотою УШПС Тімоті ДАЙСОН, PhD, Професор дослідження народонаселення Лондонської школи економіки Модераторка: Олена МАСЛЮКІВСЬКА-САМБЕРГ, к.е.н., Програмна аналітикиня сектору навколишнього середовища ПРООН в Україні, випускниця УШПС. У рамках Конференції пройшла презентація соціальних та волонтерських проектів випускників УШПС: – NewFashionZone Community (Марія ТЕРЕХОВА); – Міжнародний музичний фестиваль «ФАЙНЕ МIСТО»; Освітньо-аналітичний центр розвитку громад (Максим ЧЕРКАШИН); – #SOSмайбутнє (Катерина СМАГЛІЙ); – Батарейки, здавайтеся! (Людмила КОЛОСОВСЬКА); – ТутЦікаво! (Олександр ШАТКОВСЬКИЙ); – Український інститут майбутнього (Анатолій АМЕЛІН); – Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) iм. Миколи Пирогова (Геннадій ДРУЗЕНКО); – Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» (Тетяна ДУРНЄВА); – Конкурс «Краща громадська ініціатива України» (Павло ПУЩЕНКО); – Ініціатива Е+: “Бачу надію”, “Дитячі табори” (Дмитро СТРИГУН). Конференція завершилася врученням дипломів випускникам ХІІ набору Української школи політичних студій. Ігор КОГУТ і Світлана МАТВІЄНКО побажали випускникам натхнення та наснаги для нових звершень. Фото: Олександр Коваленко, Арсен Федосенко та Оксана Сушко Цього року організація Конференції стала можливою завдяки: - [Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський в ефірі Громадського радіо](https://www.parlament.org.ua/news/zastupnyk-golovy-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-oleksandr-zaslavskyj-v-efiri-gromadskogo-radio/) - Як ефективності Верховної Ради України може сприяти підготовка Білих книг? Яким чином розробка Концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» може сприяти підвищенню результативності парламенту? Як структурувати хаотичність депутатських законодавчих ініціатив? Чому не можна вважати показником ефективності роботи депутатів кількість поданих ними законодавчих ініціатив? Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив у ефірі Громадського Радіо разом з Наталею Соколенко та Любомиром Ференсом обговорювали питання, підняті у презентованому вчора аналітичному дослідженні (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”». Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) Підготовка та презентація аналітчих матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the paper “Problem of Creating Parliamentary Service. Principles of Reform, Foundation of Functioning, Guarantees of Activity”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-paper-problem-of-creating-parliamentary-service-principles-of-reform-foundation-of-functioning-guarantees-of-activity/) - 24 листопада 2017 року в готелі «Київ» в рамках круглого столу «Парламентська служба», організованого Програмою USAID РАДА, пройшла презентація аналітичного дослідження «Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності». Захід відбувся в рамках проведення 10 регламентних дискусій, метою яких є сприяння імплементації парламентської реформи. Дискусія охопила наступні питання: 1. Аналіз чинних практик та міжнародний досвід регулювання парламентської служби. 2. Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності. 3. Законодавство про парламентську службу: яким має бути формат? як окремий закон; як розділ закону про державну службу. Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи аналітичне дослідження, звернула увагу на засади реформування парламентської служби, серед яких виокремила посилення інституційної автономії Апарату Верховної Ради України; розробку кадрової стратегії Апарату; кодифікацію внутрішньопарламентських політик; розробку закону «Про нормативно-правові акти». Окреслюючи функції парламентської служби України та її роль в ухваленні рішень, Тетяна зауважила, що Апарат ВРУ здійснює організаційний, експертно-аналітичний, фінансово-технічний супровід роботи Верховної Ради України; готує проекти рішень, важливі у плануванні роботи ВРУ: кошторис, план законодавчих робіт, проект порядку денного, проекти висновків до законопроектів головних комітетів та висновків науково-експертного та юридичного управлінь, реєструє законопроекти. Тетяна наголосила, що за результатами опитування працівників Апарату (анонімне опитування працівників експертних управлінь та секретаріатів комітетів) 100% респондентів зазначили, що їхні політичні погляди не впливають на їхню роботу в ВРУ). Проте, при цьому 40% опитаних зазначили, що були свідками політичного тиску на своїх колег. Серед можливих шляхів реформування парламентської служби Тетяна зазначила розробку дієвого механізму, який би дозволив Головному науково-експетрному та Головному юридичному управлінням зупиняти проходження невідповідних законопроектів; напрацювання та впровадження механізму захисту від політичного тиску над працівниками відповідних управлінь; а також створення анонімної онлайн-платформи для того, аби працівники могли скаржитися на факти політичного тиску на себе або своїх колег. По розгляду кожної скарги має бути проведено розслідування. Проаналізувавши чинну кадрову політику Апарату ВРУ, Тетяна запропонувала низку методів, спрямованих на покращення роботи парламентської служби. Серед таких методів фігурує вироблення чітких посадових інструкцій; уніфікація форми та встановлення чітких вимог до висновків та правових експертиз, які готує Апарат, відповідні посадові інструкції мають містити посилання на них; класифікація професійних посад; відповідна підготовка членів конкурсних комісій; розробка тестових завдань, які мають варіюватися відповідно до посадових інструкцій та класу посади. Планування добору таким чином, щоб на кожному етапі добору перевірялися лише конкретні вимоги; зменшення рівня суб’єктивних оцінок членів комісій шляхом запровадження ключ-відповідей до ситуаційних завдань; вдосконалення збору даних та звітування щодо людських ресурсів на державній службі з метою ефективної підтримки планування людських ресурсів, управлінських заходів щодо персоналу та моніторингу також можуть суттєво покращити процес добору працівників Апарату ВРУ та їх подальшої роботи. Станом на сьогодні 37% опитаних представників Апарату ВРУ зазначили, що не вважають чіткими та зрозумілими регламент та процедури організації роботи Апарату ВРУ. 52% представників Апарату ВРУ наголосили, що не вважають законодавчий процес у ВРУ якісним та ефективним (в той же час, 48% вважають його достатньо ефективним). Серед заходів, спрямованих на вдосконалення правової бази роботи Апарату ВРУ, Тетяна виокремила консолідацію нормативно-правової бази документів, які регламентують роботу Апарату ВРУ, в єдиний звід внутрішніх правил, у тому числі щодо проведення кадрової політики (36 рекомендація Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України); а також прийняття закону про нормативно правові акти, який сприятиме врегулюванню статусу нормативних актів, а також актів, що приймаються посадовими особами Апарату ВРУ. Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Презентація аналітичного дослідження «Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-problema-stvorennya-parlamentskoyi-sluzhby-prynczypy-reformuvannya-zasady-funkczionuvannya-garantiyi-diyalnosti/) - 24 листопада 2017 року в готелі «Київ» в рамках круглого столу «Парламентська служба», організованого Програмою USAID РАДА, пройшла презентація аналітичного дослідження «Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності». Захід відбувся в рамках проведення 10 регламентних дискусій, метою яких є сприяння імплементації парламентської реформи. Дискусія охопила наступні питання: 1. Аналіз чинних практик та міжнародний досвід регулювання парламентської служби. 2. Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності. 3. Законодавство про парламентську службу: яким має бути формат? як окремий закон; як розділ закону про державну службу. Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи аналітичне дослідження, звернула увагу на засади реформування парламентської служби, серед яких виокремила посилення інституційної автономії Апарату Верховної Ради України; розробку кадрової стратегії Апарату; кодифікацію внутрішньопарламентських політик; розробку закону «Про нормативно-правові акти». Окреслюючи функції парламентської служби України та її роль в ухваленні рішень, Тетяна зауважила, що Апарат ВРУ здійснює організаційний, експертно-аналітичний, фінансово-технічний супровід роботи Верховної Ради України; готує проекти рішень, важливі у плануванні роботи ВРУ: кошторис, план законодавчих робіт, проект порядку денного, проекти висновків до законопроектів головних комітетів та висновків науково-експертного та юридичного управлінь, реєструє законопроекти. Тетяна наголосила, що за результатами опитування працівників Апарату (анонімне опитування працівників експертних управлінь та секретаріатів комітетів) 100% респондентів зазначили, що їхні політичні погляди не впливають на їхню роботу в ВРУ). Проте, при цьому 40% опитаних зазначили, що були свідками політичного тиску на своїх колег. Серед можливих шляхів реформування парламентської служби Тетяна зазначила розробку дієвого механізму, який би дозволив Головному науково-експетрному та Головному юридичному управлінням зупиняти проходження невідповідних законопроектів; напрацювання та впровадження механізму захисту від політичного тиску над працівниками відповідних управлінь; а також створення анонімної онлайн-платформи для того, аби працівники могли скаржитися на факти політичного тиску на себе або своїх колег. По розгляду кожної скарги має бути проведено розслідування. Проаналізувавши чинну кадрову політику Апарату ВРУ, Тетяна запропонувала низку методів, спрямованих на покращення роботи парламентської служби. Серед таких методів фігурує вироблення чітких посадових інструкцій; уніфікація форми та встановлення чітких вимог до висновків та правових експертиз, які готує Апарат, відповідні посадові інструкції мають містити посилання на них; класифікація професійних посад; відповідна підготовка членів конкурсних комісій; розробка тестових завдань, які мають варіюватися відповідно до посадових інструкцій та класу посади. Планування добору таким чином, щоб на кожному етапі добору перевірялися лише конкретні вимоги; зменшення рівня суб’єктивних оцінок членів комісій шляхом запровадження ключ-відповідей до ситуаційних завдань; вдосконалення збору даних та звітування щодо людських ресурсів на державній службі з метою ефективної підтримки планування людських ресурсів, управлінських заходів щодо персоналу та моніторингу також можуть суттєво покращити процес добору працівників Апарату ВРУ та їх подальшої роботи. Станом на сьогодні 37% опитаних представників Апарату ВРУ зазначили, що не вважають чіткими та зрозумілими регламент та процедури організації роботи Апарату ВРУ. 52% представників Апарату ВРУ наголосили, що не вважають законодавчий процес у ВРУ якісним та ефективним (в той же час, 48% вважають його достатньо ефективним). Серед заходів, спрямованих на вдосконалення правової бази роботи Апарату ВРУ, Тетяна виокремила консолідацію нормативно-правової бази документів, які регламентують роботу Апарату ВРУ, в єдиний звід внутрішніх правил, у тому числі щодо проведення кадрової політики (36 рекомендація Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України); а також прийняття закону про нормативно правові акти, який сприятиме врегулюванню статусу нормативних актів, а також актів, що приймаються посадовими особами Апарату ВРУ. Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of methodological recommendations for high school teachers on holding classes on topics such as “Election process”, “Political System in Ukraine: Citizen Engagement”, “Legislature for Youth” and “Youth in Government Programs”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-methodological-recommendations-for-high-school-teachers-on-holding-classes-on-topics-such-as-election-process-political-system-in-ukraine-citizen-engagemen/) - On November 23, 2017, the Panorama conference hall hosted the presentation of methodological recommendations for high school teachers on holding classes on topics such as “Election process”, “Political System in Ukraine: Citizen Engagement”, “Legislature for Youth” and “Youth in Government Programs” as components of civic education. The event was organized by the Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. Oleksandr ZASLAVSKYI, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, addressed the participants with words of welcome, noting that the RADA Program was fostering a number of initiatives, including promotion of civic education for a wider citizen engagement in the legislative process. The initiative is aimed at introducing elements of civic education into compulsory social studies for high school students, as envisaged by the Concept of the New Ukrainian School, the National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2016-2020 and in pursuance of the provisions of the Law of Ukraine “On Education”, which establish the priority of civic education. These are topics such as “Election process”, “Political System in Ukraine: Citizen Engagement”, “Legislature for Youth” and “Youth in Government Programs”. According to Mr. Zaslavskyi, in 2016 the USAID RADA Program signed a Memorandum of Cooperation with the Institute of Educational Content Modernization and were jointly holding the event. In addition, the Institute reviewed the Methodological Recommendations, which helped improve them considerably. Mr. Zaslavskyi informed that since October 2016 the Agency for Legislative Initiatives had conducted 5 colloquiums for teachers in four Ukrainian cities: Sumy, Poltava, Brovary, and Chernihiv. The speaker emphasized that in general more than 200 educators were acquainted with the Methodological Recommendations and the role-playing game AGORA that simulates the democratic legislative process in parliament. “The Agency for Legislative Initiatives has been cooperating with parliament for more than 17 years, trying to improve its work, internal procedures, and transparency of MPs’ and committees’ work. We have reached the conclusion that many problems associated with the parliament’s work are external. When it comes to factional discipline, a democratic process of decision-making within factions, and parliamentary ethics, these are issues of the party system rather than anything else. Meanwhile, the lack of public awareness of the parliament’s work or the lack of public confidence in Parliament is down to faults in the work of the media.” Mr. Zaslavskyi noted that the Agency for Legislative Initiatives was already implementing several projects aimed at educating adults, such as the Ukrainian School of Political Studies and the School of Community Leaders, and had already completed the project of the School of Professional Journalism ‘New Ukraine’. Working with adults is needed and important, but it is more important to start working with young people. Hence the Agency came up with the idea to draw up Methodological Recommendations for high school teachers of social studies in order to raise awareness of political processes and the ways of the parliament’s work so that citizens could consciously and knowingly engage in its work. Oleksandr YAREMA, Deputy Minister of Youth and Sports of Ukraine, noted that the answers to many young people’s questions about the political and electoral processes could have been found at school. Therefore, the Methodological Recommendations prepared by the Agency for Legislative Initiatives will help raise students’ awareness of political processes and how they could become responsible citizens. The combination of theoretical and practical elements contributes to increasing the platform of civil society, helping the country to develop as a democratic one since no country can exist without strong civil society institutions. According to Mr. Yarema, it is very important that young people, students should be aware of the opportunities of civic education, opportunities to engage in decision-making through various instruments, from student self-government or participation in youth civic organizations. This may be the first step towards responsible citizenship. Serhiy HORBACHOV, Director of I. Bahrianyi Specialized School No. 148 where the role-playing game AGORA was tested. Mr. Horbachov, who joined the discussion via Skype, emphasized the importance of forming civic education competencies. Thanks to AGORA students can feel how the government works, how the work of the Verkhovna Rada is arranged; understand what interest and conflict of interest are; see the conduct of actors in the political arena. Also, Mr. Horbachov drew attention to the fact that children find AGORA very interesting because it makes it possible to feel the atmosphere of making socially important decisions. “The fact that the Agency for Legislative Initiatives offers this project and develops it – it is a major contribution to the development of civil competencies as part of the general competencies envisaged by the Law “On Education” and the Concept of the New Ukrainian School.” Volodymyr KOVTUNETS, First Deputy Minister of Education and Science of Ukraine, pointed out to the high calibre of the Methodological Recommendations and drew attention to the fact that the methodology was not instruction-based, when the teacher has a monopoly on truth and the student has to reproduce that gospel truth, instead it was about practical training. Mr. Kovtunets emphasized the importance of encouraging students to actively contribute to shaping responsibility for all processes taking place in our country. Lesia KORETSKA, Head of the Department of Scientific, Educational and Methodological Support for Out-of-School Training and Mentoring of the State Academic Institution ‘Institute of Educational Content Modernization’, emphasized the importance of the work of the Agency for Legislative Initiatives, which prepared the Methodological Recommendations and role-playing game AGORA and contributed to the development of the Concept of the New Ukrainian School. Ms. Koretska pointed out the importance of involving the students through classes as well as through the entire educational process, both formal and informal. According to Natalia AMELCHENKO, Ph.D., Associate Professor of the Department of Political Science of the National University of Kyiv-Mohyla Academy, currently Ukrainian schools have no established course in civic education, therefore, modules have been developed with a view to including them in certain subject areas of the already existing courses in jurisprudence, “Human Being and the World”, and History. Ms. Amelchenko noted that prior to drawing up the Methodological recommendations, she had analyzed the syllabuses of the above disciplines, textbooks, and state documents regulating the educational process. Based on the analysis, she identified the components of civic education, which is not limited to patriotic education. Civic education, including its informal component, molds democratic citizenship. Civic education fosters moral responsibility for the living space of other people and sensitivity to violations of the rights and freedoms of citizens, that is, it forms civic consciousness. Civics is not just about passive affiliation to a certain state, and not only about knowledge of the rights and freedoms of the individual, the principles of construction of democratic political institutions, etc. First of all, it is about the ability to act in accordance with democratic laws, to defend the rights and freedoms of citizens, to build social relations on the basis of democratic rights and freedoms in the context of the development of a civil society, that is, about being an active citizen. Civic education should form students’ awareness of their belonging to a certain nation, national history, and state but, above all, it should develop an active democratic civic identity, that is, involvement in the development of civil society and democratic institutions. Only interactive methods of teaching civics can help not only acquire knowledge but also provide students with an understanding of their competencies in a particular social role, and their functions in a particular democratic process. At this stage, children can resolve conflicts and learn to be tolerant. In addition, the discussion involved the students of I. Bahrianyi Specialized School No. 148 who took part the interactive role-playing game AGORA and adopted the draft law “On the Election of the President of the School”. The students joined in the discussion via Skype to share their impressions of the game and placed special emphasis on how informative and engaging it was. The second part of the presentation was devoted to the testing of the interactive role-playing game AGORA, which gave teachers the opportunity to try their hand at approving the Law “On Education”. By drawing lots, “MPs” were divided into three groups: liberals, conservatives, and MPs elected in first-past-the-post constituencies. The positions of each of the parties were clearly spelled out in the script. Apart from the three parliamentary groups, the game also included the roles of the Minister of Education and Science of Ukraine, counting commission, and the Speaker of the Verkhovna Rada. The law passed three readings, voting and approval procedures. After the game, its results were summed up and the participants expressed their ideas and impressions. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Photo-gallery of the event Photos by Oleksandr Kovalenko [FGAL id=10728] - [Презентація методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-metodychnyh-rekomendaczij-dlya-vchyteliv-zagalnoosvitnoyi-shkoly-z-pytan-vysvitlennya-tem-vyborchyj-proczes-politychna-systema-v-ukrayini-uchast-gromadyan/) - 23 листопада 2017 року в конференц-залі Панорама пройшла презентація методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Читати Методичні рекомендації для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем (модулів) «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників заходу, зазначив, що Програма РАДА опікується низкою ініціатив, серед яких є й промоція громадянської освіти для ширшого залучення громадян до законодавчого процесу. Ініціатива спрямована на впровадження елементів громадянської освіти в обов’язкові суспільствознавчі дисципліни для учнів старших класів, що передбачено Концепцією Нової Української школи, Національною стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 роки та на виконання положень Закону України «Про освіту», які визначають пріоритетність громадянської освіти. Це такі теми, як «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах». Олександр зазначив, що 2016 року Програмою USAID РАДА було підписано «Меморандуму про співпрацю» з Інститутом модернізації змісту освіти, спільно з яким і проходить сьогоднішній захід і які виступили рецензентами Методичних рекомендацій, завдяки чому їх вдалось значно покращити. Олександр зауважив, що з жовтня 2016 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено 5 колоквіумів для вчителів у чотирьох містах України: Сумах, Полтаві, Броварах, Чернігові. Олександр наголосив, що загалом більше 200 освітян було ознайомлено з Методичними рекомендаціями та рольовою грою «АГОРА», яка імітує демократичний законодавчий процес у парламенті. «Лабораторія законодавчих ініціатив вже більше 17 років співпрацює з парламентом, намагаючись покращити його роботу, внутрішні процедури, прозорість роботи депутатів і комітетів. І висновок, до якого ми дійшли, полягає в тому, що значна частина проблем роботи парламенту знаходиться за межами парламенту. Якщо ми говоримо про фракційну дисципліну, про демократичний процес ухвалення рішень всередині фракцій, про депутатську етику, то це більше питання до партійної системи. Якщо ми говоримо про необізнаність громадян з роботою парламенту, або недовіру громадян до парламенту, то це певні вади роботи засобів масової інформації». Олександр зауважив, що Лабораторія законодавчих ініціатив має вже кілька актуальних реалізованих проектів, спрямованих на освітню роботу з дорослими, таких як Українська школа політичних студій, Школа лідерів громад та вже завершений проект Школа професійної журналістики «Нова Україна». Робота з дорослими є актуальною та важливою, проте важливіше почати працювати з молодими людьми. Саме тому виникла ініціатива розробити Методичні рекомендації для вчителів старших класів суспільствознавчих дисциплін, щоб поширити актуальні знання про політичні процеси, про те, як насправді відбувається робота в парламенті для того, щоб громадяни могли свідомо і обізнано долучатися до його роботи. Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, зауважив, що відповіді на багато питань про політичні та виборчі процеси, які сьогодні задає молодь, могли би бути знайдені ще у школі. Тому підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив Методичні рекомендації допоможуть розповісти школярам більше про політичні процеси і про те, як можна бути свідомими відповідальними громадянами. Поєднання теоретичної та практичної бази сприяє збільшенню бази громадянського суспільства, дає можливість країні розвиватися як демократичній, адже без міцних інститутів громадянського суспільства жодна країна не може існувати. Дуже важливо, наголосив пан Олександр, щоб молодь, школярі знали про можливості громадянської освіти, можливості долучатися до прийняття рішень через різні інструменти, починаючи від учнівського самоврядування чи участі в молодіжних громадських організаціях. Це може бути першим кроком до відповідального громадянства. Сергій ГОРБАЧОВ, Директор спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, у якій проходила апробація інтерактивної рольової гри АГОРА. Пан Сергій, який доєднався до дискусії через скайп, наголосив на важливості формування компетентностей громадянської освіти. Гра АГОРА дає можливість учням відчути, як працює влада, як організована робота Верховної Ради; зрозуміти, що таке інтерес та конфлікт інтересів; побачити як діють актори на політичній арені. Також пан Сергій звернув увагу на те, що дітям гра АГОРА дуже цікава, адже дає змогу відчути атмосферу прийняття суспільно важливих рішень. «Те, що зараз Лабораторія законодавчих ініціатив пропонує цей проект, розвиває його – це величезний плюс для розвитку громадянських компетентностей, які є частиною загальних компетентностей, передбачених законом про освіту і Концепцією Нової Української школи». Володимир КОВТУНЕЦЬ, Перший заступник Міністра освіти і науки України, відзначив високий рівень підготовки Методичних рекомендацій, звернувши увагу на те, що методика побудована не на традиційному повчанні вчителем учня, коли вчитель проголошує «істини в останній інстанції», а учень має їх відтворити; а побудована на практичному навчанні. Пан Володимир наголосив на важливості стимулювання учнів та студентів до активності, формуванні відповідальності за всі процеси, які проходять у нашій державі. Леся КОРЕЦЬКА, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту модернізації змісту освіти, відзначила важливість роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, яка підготувавши Методичні рекомендації та рольову гру АГОРА, долучилась також до розробки Концепції Нової Української школи. Пані Леся наголосила на важливості залучення учнів не тільки через уроки, але й через увесь навчальний, як формальний, так і неформальний, процес. Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, автор Методичних рекомендацій, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», зауважила, що зараз в українських школах немає нормативного курсу з громадянської освіти, тому були розроблені модулі, які можна включити до певних тем вже існуючих курсів з правознавства, курсу «людина і світ», історії. Пані Наталія зазначила, що перед написанням Методичних рекомендацій було проаналізовано програми з зазначених нормативних дисциплін, підручники, державні документи, які регламентують освітній процес. На основі аналізу було виокремлено компоненти громадянської освіти, яка не обмежується лише патріотичним вихованням. Громадянська освіта, разом з неформальним компонентом, формує саме демократичну громадянськість. Громадянська освіта виховує у людини моральну відповідальність за життєвий простір інших людей, чутливість до порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю. Громадянськість — не просто пасивна приналежність до певної держави, і не лише знання прав і свобод індивіда, принципів побудови демократичних політичних інститутів тощо. Насамперед, це вміння діяти за демократичними законами, відстоювати права і свободи громадян, вибудовувати суспільні відносини на основі демократичних прав і свобод в умовах розбудови громадянського суспільства, тобто бути активним громадянином. У процесі громадянської освіти важливо формувати не тільки усвідомлення своєї єдності з певною нацією, національною історією, державою, а, насамперед, активну демократичну громадянську ідентичність. Тобто — участь у розбудові громадянського суспільства і демократичних інститутів. Лише інтерактивні методи навчання демократичної громадянськості дозволяють набувати не тільки знань, але й дають розуміння власної компетенції у певній соціальній ролі, свою функцію в певному демократичному процесі. На цьому етапі діти отримують вміння розв’язувати конфлікти, вчаться толерантності. Також до обговорення скайпом долучилися учні спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, які раніше брали участь у інтерактивній рольовій грі АГОРА, в ході якої вони ухвалили законопроект «Про вибори Президента школи». Учні поділилися своїми враженнями від гри та відзначили її інформативність і захопливість. Друга частина презентації була присвячена апробації інтерактивної рольової гри АГОРА, яка дала вчителям змогу спробувати себе в ролі учасників процедури затвердження Закону «Про освіту». Шляхом жеребкування «депутати» поділилися на три групи: лібералів, консерваторів та мажоритарників. Позиції кожної з сил були чітко прописані сценарієм. Окрім трьох депутатських груп у грі є також ролі Міністра освіти і науки України, лічильної комісії, спікера Верховної Ради. Закон пройшов три читання, голосування та процедуру ухвалення. Гра завершилася підбиттям підсумків та заключними репліками та враженнями вчителів-учасників. Із запитаннями та пропозиціями просимо звертатися до Ірини Черпак (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або електронною поштою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=10728] - [Presentation of the Policy Paper “Proposals for the Policy Concerning Supporting Documents in the Legislative Process”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-proposals-for-the-policy-concerning-supporting-documents-in-the-legislative-process/) - On November 17, 2017, the Kyiv Hotel (26/1, Hrushevskyi Str.) hosted a roundtable on “The Role and Place of Supporting Documents in the Legislative Process”. The round table was organized within the framework of events aimed to support parliamentary reform by the USAID RADA Program in cooperation with the Agency for Legislative Initiatives. The discussion focused on the following issues: Support documents: types and requirements for drafting. Role of support documents in the registration of bills. Explanatory note to the bill as a gist of the concept of the bill. Financial feasibility study: its role, significance, specific features of preparation. Ihor Kohut, USAID RADA CoP, made an introductory speech, encouraging all participants of the roundtable to a free exchange of views. Mr. Kohut observed: When it comes to parliamentary reform, there are many different components, but for the public, for citizens, it is important to understand that without a well-established, conforming to the rules of procedure, and maximally open legislative process that includes the full cycle of policies, monitoring, and assessment of these bills, without proper parliamentary oversight, we are doomed to flawed legislation for many years to come. Presenting the Policy Paper “Proposals for the Policy Concerning Supporting Documents in the Legislative Process”, Mykhailo Koltsov, expert of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized that the problem of “legislative spam” affected, first and foremost, MPs themselves and the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine. The load on the latter is particularly tough since its work is strictly regulated and there are no additional resources to solve the problem by increasing the staff or by amending regulations. In the current situation, the most suitable of the several possible solutions to the problem is the one involving improvement of the mechanism of drafting supporting documents, in particular, the cover note. At the moment, it is but a formality and has little impact on the process of the procedural passage of the bill or on the evaluation of the document by various groups of stakeholders. Increase in the number of supporting documents due to additional opinion paper does not improve the situation either; it only worsens the load on the system. But if we change the role of the cover note, formalize its structure, and introduce checklists in the practice of the Secretariat’s work, it can both improve the situation with a large number of bills and optimize the work of the departments. The cover note is not intended for lawyers. It is intended for the stakeholders – MPs, civic leaders, and experts – who are not lawyers, and who need an explanation of the practical consequences of enactment of a law. The main changes in the structure of the cover note stem from its role as a document aimed to clarify the goals and objectives of the draft law. It is supposed to contain: the explanation of its connection with the current policy, estimation of the number of resources required to implement the policy envisaged by the draft law, expected effects of the implementation and assessment of compliance with the provisions of the Constitution of Ukraine, current regulations and international agreements. To implement this suggestion, it is only necessary to make changes to the methodological recommendations for the legislative mechanism in order to spell out the role and structure of the explanatory note. The oversight of compliance with these requirements can be performed via checklists since they make it possible to check documents based on a single structure and can be applied by employees with different levels of qualification. It is expected that by focusing on the structure and new requirements when preparing the cover note legislative initiative entities will be able to clarify the problems the bill is supposed to resolve, the ways of tackling them, and the consequences of its enforcement. Consequently, the content of the cover note may be the subject of discussion both during the first and second readings, as well as in communication with various groups of stakeholders. This, without a doubt, will help increase confidence in both the legislative process and laws themselves. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо супровідних документів у законодавчому процесі»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-suprovidnyh-dokumentiv-u-zakonodavchomu-proczesi/) - 17 листопада 2017 року в готелі «Київ» (вул. Грушевського, 26/1) відбувся круглий стіл на тему «Роль і місце супровідних документів у законодавчому процесі». Круглий стіл організовано в продовження заходів з підтримки парламентської реформи Програмою USAID РАДА спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив. Дискусія охопила наступні питання: Супровідні документи: види та вимоги для підготовки. Значення супровідних документів для реєстрації законопроектів. Пояснювальна записка до законопроекту як втілення концепції законопроекту. Фінансово-економічне обґрунтування: роль, значення, особливості підготовки. Зі вступним словом виступив Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА, заохотивши усіх учасників круглого столу до вільного обміну думками. Пан Ігор зауважив: Коли ми говоримо про реформу парламенту, є багато різних складових, але для суспільства, для громадян, важливо розуміти, що без налагодженого, погодженого з регламентом, максимально відкритого законодавчого процесу, який включає в себе повний цикл і політики, і моніторингу, і оцінки цих законопроектів, належного парламентського контролю, ми ще довго будемо отримувати певний законодавчий брак. Михайло Кольцов, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Policy Paper на тему «Пропозиції до політики щодо супровідних документів у законодавчому процесі», наголосив, що від проблеми «законодавчого спаму» найбільше потерпають самі народні депутати та Апарат Верховної Ради України. Навантаження на останній особливо високе, оскільки його робота суворо регламентована і відсутні додаткові ресурси для вирішення проблеми шляхом збільшення штату або шляхом внесення змін до нормативно-правових актів. З-поміж кількох можливих варіантів вирішення проблеми найбільш прийнятним в поточних умовах є вдосконалення механізму підготовки супровідних документів, зокрема, пояснювальної записки. Наразі вона відіграє суто формальну роль і практично не впливає ні на процес процедурного проходження законопроекту, ні на оцінку документу з боку різних груп стейкголдерів. Збільшення кількості супровідних документів за рахунок додаткових експертиз також не сприяє покращенню ситуації, лише збільшуючи навантаження на систему. Але якщо змінити роль супровідної записки і формалізувати її структуру, а в практику апаратної роботи ввести контрольні списки (чек-лист), то це може як покращити ситуацію із великим обсягом законопроектів, так і оптимізувати роботу управлінь. Супровідна записка не призначена для юристів. Вона призначена для тих стейкголерів: народних депутатів, громадських діячів, експертів, які не є юристами, і яким треба пояснити, які наслідки має на практиці виконання норм закону. Основні зміни в структурі супровідної записки стосуються її ролі як документа для пояснення цілей та завдань законопроекту. Передбачається, що вона міститиме: обґрунтування зв’язку з чинною політикою, оцінку обсягу ресурсів, потрібних для реалізації політики, що викладена в законопроекті, прогнозовані наслідки імплементації та оцінка відповідності з положеннями Конституції України, чинних нормативно-правових актів і міжнародних угод. Для імплементації цього варіанту потрібно лише внести зміни в методологічні рекомендації до законодавчої техніки, в яких означити роль та структуру пояснювальної записки. Тоді як виконання вимог можна контролювати чек-листом, оскільки він дозволяє перевіряти документ за єдиною структурою і може бути застосований співробітниками з різним рівнем кваліфікації. Передбачається, що увага на підготовці супровідної записки на структуру та згідно оновлених вимог дозволить суб’єктам законодавчої ініціативи більш чітко та зрозуміло пояснити, які саме проблеми вирішує законопроект, як саме він це робить і які будуть наслідки його реалізації . Відтак, саме зміст супровідної записки може стати предметом обговорень як під час першого та другого читання, так і для комунікації з різними групами стейкголдерів. Подібна можливість, без сумнівів, сприятиме збільшенню довіри як до законодавчого процесу, так і до самих законів. Підготовка та презентація аналітчих матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Press briefing “Presentation of the Policy Paper ‘Proposals Concerning Policy on Conflict of Interests of MPs of Ukraine’”](https://www.parlament.org.ua/en/news/press-briefing-presentation-of-the-policy-paper-proposals-concerning-policy-on-conflict-of-interests-of-mps-of-ukraine/) - On November 14, 2017, the Verkhovna Rada of Ukraine hosted a press briefing dedicated to the presentation of the policy paper “Proposals Concerning Policy on Conflict of Interests of MPs of Ukraine”. The paper was presented by MP Serhiy Leshchenko, Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, and Ulyana Poltavets, author of the study, Program Director of the Agency for Legislative Initiatives. Serhiy Leshchenko, MP of Ukraine: This briefing organized in cooperation with the Agency for Legislative Initiatives is dedicated to the notion that lies at the heart of political corruption, this is especially true for parliament. This notion is a conflict of interests, that is, the phenomenon when people who have business in the area they regulate as officials are elected to parliament or to a public office. A typical example is Mr. Dubnevych, Chairman of the VRU Committee on Transport, who has business in the field of supply to Ukrzaliznytsia. That is, on the one hand, he chairs the Committee and, therefore, can influence Ukrzaliznytsia, the Ministry of Infrastructure and his deputies; and, on the other hand, he supplies equipment and is making a lot of money, which makes it possible for him to capitalize, design his political projects, engage in acts of corruption, and so on. I know that the Anti-Corruption Bureau has launched an inquiry into some of his affairs. Why does it happen? Because we do not have any safeguards against conflicts of interest, although it is much easier to keep such people out of office than to investigate their actions, study their schemes, spend investigator resources, resources for travel to offshore zones and abroad to collect documentation, press charges, and spend years in court to punish these corruptors and confiscate stolen money in the future (possibly!). It is easier to prevent them from access to these positions. If you chair a committee, you should engage in something else in life. Dubnevych is a specialist in transport, he has a transport business, let him deal with issues of culture or spirituality, for example, or youth and sports. That is a sphere that has nothing to do with his personal business. This is precisely how European politicians are appointed to positions to avoid conflicts of interest. We are implementing the same initiative in parliament so that we could use a draft law, a Code of Conduct to bar politicians with conflicts of interest from holding public offices in the area of their private business interests. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives: We want to present our proposals for a policy on conflicts of interests of MPs of Ukraine. This is a continuation and analytical lead-in of the Agency for Legislative Initiatives to the work on adoption of the Code of Conduct in the Ukrainian Parliament. Settlement of conflicts of interest is one of the main cross-cutting issues that will make it possible to overcome corruption as well as provide an important safeguard. This analytical material with concrete proposals, which Ulyana Poltavets will elaborate on, is handed out to MPs, faction leaders and, in fact, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine. As an organization that cooperates with numerous international foundations and donors, such as USAID, the Kingdom of the Netherlands, OSCE/ODIHR, we urge to adopt the Code of Conduct in Parliament with a list of so-called safeguards, possibly even including penalties, since it is the only thing that will help Ukraine get out of this corruption pit mentioned previously by Mr. Leshchenko. Ulyana Poltavets, author of the study, Program Director of the Agency for Legislative Initiatives: Parliament’s role in combating corruption is not limited to adopting anti-corruption laws. First of all, a democratic parliament must conform to its own standards of openness and transparency. Of course, the main obstacle to adhering to these principles is MPs’ conflicts of interests. The Ukrainian parliamentary practice abounds in examples when a representative of a particular industry is a member or the head of the specialized parliamentary committee. According to the analysis of the 2016 electronic declarations of 422 MPs of Ukraine of the 8th convocation, 131 MPs (31%) have equity rights, and 108 MPs (25.6%) are the final beneficiaries of legal entities. At the same time, the analysis revealed that 38 MPs have a conflict of interests, including two chairpersons of committees (Chairperson of the VRU Committee on Health Care and Chairperson of the VRU Committee on Transport). The record holders in terms of the number of members with conflicts of interests are the Committee on Agrarian Policy (20 MPs) and the Committee on Construction, Urban Development and Housing and Communal Services (7 MPs). Some enterprises may belong to family members rather than MPs themselves, which anyway is contrary to the provisions of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”: rights cannot be transferred to the benefit of family members. Given the above, it is advisable to introduce a comprehensive conflict-of-interest policy. In particular, it is proposed to clarify the provisions regarding the inadmissibility of MPs’ business activity and availability of equity rights, by aligning the Commercial Code and the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”. Another extremely important element, according to Ms. Matviienko, is the adoption of the Code of Conduct, which would take into account MPs’ opinions and best international practices. A separate element of the legislative regulation of conflicts of interest is the adoption of a law on lobbying. The NAPC as the main tool for managing conflicts of interest should begin to operate independently and impartially. This study attests to the need to include the issue of conflicts of interest in the political agenda. We hope that MPs, and in particular the Chairman of the Verkhovna Rada, as well as the Committee on Rules of Procedure, will take this into account and, in cooperation with the NAPC, will manage to implement an effective comprehensive policy on conflict of interests. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Прес-брифінг «Презентація аналітичного дослідження “Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України”»](https://www.parlament.org.ua/news/pres-bryfing-prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-propozycziyi-do-polityky-shhodo-konfliktu-interesiv-narodnyh-deputativ-ukrayiny/) - 14 листопада 2017 року у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичного дослідження на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України». Дослідження презентували: Сергій Лещенко, народний депутат України; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, авторка дослідження. Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Ознайомитися з дослідженням Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper) Сергій Лещенко, народний депутат України: Цей брифінг разом з представниками Лабораторії законодавчих ініціатив ми проводимо на тему, яка насправді лежить в основі політичної корупції, а особливо в парламенті. Це тема – конфлікт інтересів, тобто коли в парламент, або на державні посади приходять люди, які мають бізнес у тій сфері, яку вони регулюють як чиновники. Типовий приклад – це пан Дубневич, голова Транспортного комітету Верховної Ради, в якого є бізнес в галузі постачання до Укрзалізниці. Тобто, з одного боку, він голова Комітету і може впливати і на Укрзалізницю, і на Міністерство інфраструктури, і на заступників; а з іншого боку, він постачає обладнання і заробляє величезні гроші, які дозволяють йому наживатися, будувати свої політичні прожекти, займатися корупційними діяннями і так далі. Я знаю, що він розслідується Антикорупційним бюро, зокрема, його певні оборудки. Чому це відбувається? Тому що в нас не існує запобіжників від конфлікту інтересів, хоча набагато простіше просто не допускати таких людей до посад, ніж потім роками розслідувати їхні діяння, вивчати схеми, витрачати ресурс слідчих, ресурс на відрядження в офшорні зони, закордон, щоб збирати документацію, а потім вже пред’являти це обвинувачення, потім ще в суді теж проводити роками, щоб колись в майбутньому можливо покарати цих корупціонерів і конфіскувати вкрадені гроші. Простіше просто не давати їм на ці посади приходити. Якщо є керівник комітету, він має займатися в житті чимось іншим. Дубневич він фахівець в транспорті, у нього бізнес в транспорті, нехай йде займається питаннями культури чи духовності, наприклад. Або питаннями молоді та спорту. Тобто сфери, яка не має жодного стосунку до його особистого бізнесу. Саме так не допускаються до посад через конфлікт інтересів політики в Європі. Таку саму ініціативу ми зараз реалізуємо в парламенті для того, щоб на рівні законопроекту, на рівні Етичного кодексу обмежити участь політиків з конфліктом інтересів на тих самих державних посадах, де в них є особистий приватний бізнес-інтерес. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив: Ми хочемо презентувати вам пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України. Це продовження й аналітична підводка Лабораторії законодавчих ініціатив до роботи, яка проводиться над ухваленням Етичного кодексу в українському парламенті. Врегулювання конфлікту інтересів є одним з основних наскрізних речей, які не просто дадуть можливість подолати корупцію, а стануть важливим запобіжником. Цей аналітичний матеріал, який буде представлений вам Уляною Полтавець з конкретними пропозиціями, розданий народним депутатам України, керівникам фракцій і власне Голові Верховної Ради України. Ми, як організація, яка працює з багатьма міжнародними фундаціями і донорами, тиками як USAID, Королівство Нідерландів, ОБСЄ/БДІПЛ, закликаємо, що тільки ухвалення Етичного Кодексу в стінах парламенту з переліком повних запобіжників, як їх називають, і можливо, навіть з ухваленням санкційного блоку, допоможе Україні вибратися з цієї корупційної ями, про яку, власне, вже говорив Сергій. Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, авторка дослідження : Роль парламенту в боротьбі з корупцією не зводиться лише до ухвалення антикорупційних законів. Демократичний парламент мусить, насамперед, сам слідувати власним нормам відкритості та прозорості. Безумовно, основною перепоною в дотриманні цих принципів є конфлікт інтересів депутатів. Прикладів, коли представник певної індустрії є членом або очолює профільний парламентський комітет, в українській практиці багато. Згідно з проведеним аналізом електронних декларацій 422 народних депутатів України 8 скликання за 2016 рік, 131 депутат (31%) володіє корпоративними правами, а 108 депутатів (25,6%) є кінцевими бенефіціарами юридичних осіб. Водночас аналіз виявив наявність конфлікту інтересів у 38 депутатів, з них двоє – голови комітетів (Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту). Рекордсменами з наявності приватних інтересів, пов‘язаних з діяльністю комітету, є члени аграрного комітету (20 депутатів) та комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (7 депутатів). При цьому деякі підприємства можуть належати членам сім‘ї, а не самим депутатам, що в будь-якому разі суперечить нормам Закону України «Про запобігання корупції»: права не можуть бути передані на користь членів сім‘ї. З огляду на вищеописані проблеми, доцільним є введення комплексної політики щодо конфлікту інтересів. Зокрема, пропонується роз‘яснити положення щодо неможливості підприємницької діяльності народних депутатів та наявності корпоративних прав, узгодивши Господарський кодекс та Закон України «Про запобігання корупції». І надзвичайно важливим елементом, як вже сказала Світлана, є ухвалення Етичного кодексу, який враховував би думки народних депутатів та кращі світові практики. Окремим елементом законодавчого врегулювання конфлікту інтересів є ухвалення закону про лобіювання. НАЗК як основний інструмент управління конфліктами інтересів має почати функціонувати незалежно та неупереджено. Це дослідження демонструє необхідність включення питання конфлікту інтересів до політичного порядку денного. Ми сподіваємось, що народні депутати, і зокрема, Голова Верховної Ради, а також Регламентний комітет візьмуть це до уваги і у співпраці з НАЗК зможуть запровадити ефективну всеохопну політику щодо конфлікту інтересів. Робота над проблемою конфлікту інтересів є елементом процесу випрацювання Кодексу парламентської етики. Проект Лабораторії законодавчих ініціатив спрямований на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжпартійного діалогу і просування етичних стандартів у парламенті і передбачає: Створення міжпартійного діалогового майданчику для обговорення етичних дилем; Дискусії у форматі світових кафе за участі провідних експертів БДІПЛ ОБСЄ та Нідерландського інституту багатопартійної демократії для фасилітації діалогу; Інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання, “власниками” якого є самі депутати; Проведення інтерактивних тренінгів на теми парламентської етики та політичних партій, консультації із заінтересованими сторонами та громадськістю; Формування аналітичних звітів за результатами дискусій, що стануть основою проекту Кодексу парламентської етики. Результатом проекту стане підвищення рівня культури політичного діалогу, посилення міжпартійної співпраці, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Кокса та поновлення довіри до Верховної Ради. Даний документ має на меті узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Крім того, документ пропонує кодифікацію наявного законодавства у сферах, що входять у поле відання Кодексу. Звіти на основі дискусій у рамках діалогового майданчика ляжуть в основу майбутнього Кодексу парламентської етики та підлягають широкому обговоренню. Читати Аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України» Даний звіт створений у рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». - [9-та Щорічна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства](https://www.parlament.org.ua/news/9-ta-shhorichna-asambleya-forumu-gromadyanskogo-suspilstva-shidnogo-partnerstva/) - 24-27 жовтня в Таллінні відбулась 9-та Щорічна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, яка зібрала понад 300 громадських активістів. Захід був організований Форумом громадянського суспільства Східного Партнерства спільно з Естонським центром Східного Партнерства під егідою головування Естонії в Раді ЄС. З вітальним словом під час урочистого відкриття виступили Директор Естонського центру Східного Партнерства, Посол Естонії з особливих доручень Яан Рейнхольд та Співголова Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Геннадій Максак, випускник Української школи політичних студій. Геннадій Максак наголосив, що 9 років роботи Форуму слугують доказом того, що він є ефективним інструментом багатостороннього діалогу між ЄС, урядами країн Східного Партнерства та представниками громадянського суспільства. У подоланні викликів, які існують на регіональних рівнях: боротьба з корупцією, дотримання прав людини та відстоювання демократичних цінностей, – вагомий внесок належить громадським активістам. Перший день Щорічної асамблеї був присвячений визначенню порядку денного всього заходу. Найбільшу увагу приділили співпраці урядів і громадянського суспільства країн Східного партнерства, яке винесли на першу пленарну сесію. Під час неї обговорювали низку питань: перспективи регіональної та економічно інтеграції; ЗМІ та дезінформація в медійному просторі; цифрові інструменти як засоби демократичного урядування. Співголова ПА ЄВРОНЕСТ Маріан Лупу, член Керівного комітету ФГС СхП Каха Гоголашвілі та представниця Генерального директорату Європейської комісії з питань сусідства і переговорів щодо розширення Діана Яблонська висловили свої думки щодо механізмів посилення та ширшого залучення громадянського суспільства до вироблення політик у регіоні Східного Партнерства. На обговорення в робочих групах були винесені напрацювання всіх національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, а також цілі, зазначені в документі «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 року». Перший день завершився ухваленням Декларації громадянського суспільства. Однак українська та грузинська делегації виступили проти окремих пунктів Декларації, які стосувались забезпечення присутності незалежних російських ЗМІ в медіа-сфері країн-партнерів. Оскільки в день голосування за процедурою вносити зміни не можна, консенсус було знайдено в окремій думці до Декларації, яку додали делегації України та Грузії: «Зважаючи на російсько-грузинський конфлікт та російсько-український конфлікт, російську окупацію територій регіону та величезний вплив російських ЗМІ в гібридній війні, а також враховуючи норми законодавства в наших країнах, наші делегації наполягають на тому, щоб відповідний пункт не застосовувався до Грузії та України». Другий день розпочався із вручення журналістської нагороди Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства ім. Павла Шеремета, яку минулого року отримав Микола Семена, а цього року її присудили ув’язненому азербайджанському журналісту Афгану Мухтарлі, якого викрали в Грузії під час протестів. Після цього представники Керівного комітету Форуму громадянського суспільства СхП Геннадій Максак та Айкуї Арутюнян представили ухвалену Декларацію громадянського суспільства, за яку проголосували 130 організацій країн-партнерів. Під час свого виступу Комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнес Ган наголосив на успіхах України, Грузії та Молдови у виконанні пунктів, передбачених Угодами про асоціацію, та окреслив плани співпраці з іншими країнами-партнерами. Також Комісар зазначив, що документ «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» можна розглядати як дорожню карту, направлену на реалізацію визначених цілей, і зауважив, що в Європейського Союзу та громадянського суспільства високі взаємні очікування: громадянське суспільство сформувало своє бачення співпраці, яке є предметом обговорення на Саміті в Брюсселі, у той час як Європейський Союз очікує максимальної поінформованості населення країн-партнерів, а також тісної співпраці з різноманітними європейськими інституціями. Після декількох паралельних дискусій, що тематично були розподілені за робочими групами, Українська національна платформа Східного Партнерства презентувала дослідження «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.», в якому експерти УНП оцінили актуальність та реалістичність 20 очікуваних досягнень і визначили пріоритетні для України. У дискусії взяли участь Геннадій Максак, Національний координатор УНП, Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, та Боґуслав Ґертруда, Керівник напряму з питань України Європейської служби зовнішніх справ. Усі учасники дискусії зійшлися на тому, що без активної позиції та підтримки громадянського суспільства жодна з реформ, у тому числі медична, пенсійна та освітня, не будуть успішними. У рамках секторальної співпраці ключовими напрямками визначили посилення енергетичного компоненту і безпеки на східних кордонах ЄС. Завершився другий день Щорічної асамблеї голосуванням за координаторів національних платформ і координаторів ЄС у рамках форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства. Українська делегація одноголосно обрала Національним координатором Української національної платформи ФГС СхП Геннадія Максака. Останній день було присвячено обговоренню стратегії Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства на 2018-2020 рр., а саме важливості його адвокаційної функції, й організаційної реформи. Проте через брак кворуму обидва документи не було ухвалено, тому Робочі групи опрацьовуватимуть їх протягом року та голосуватимуть дистанційно. Фото: Civil Society Forum - [9th Annual Assembly of the Eastern Partnership Civil Society Forum](https://www.parlament.org.ua/en/news/9th-annual-assembly-of-the-eastern-partnership-civil-society-forum/) - On October 25-27, Tallinn hosted the 9th Annual Assembly of the Eastern Partnership Civil Society Forum. The event attracted over 300 public activists. The event was organized jointly by the EaP CSF and the Estonian Center of Eastern Partnership under the auspices of the Estonian Presidency of the Council of the European Union. The opening speech was delivered by Jaan Reinhold, ‎Estonia’s Ambassador-at-Large for the Eastern Partnership, and Hennadiy Maksak, Co-Chair of the EaP CSF Steering Committee, the alumnus of the Ukrainian School of Political Studies. Hennadiy Maksak emphasized that the 9 years of the Forum’s work confirmed that it was an effective instrument for a multilateral dialogue between the EU, the governments of the Eastern Partnership countries and civil society. Public activists significantly contribute to overcoming regional challenges: fighting corruption, promoting respect for human rights and defending democratic values. The first day of the Annual Assembly was devoted to outlining the agenda of the entire event. The greatest attention was paid to the cooperation of governments and civil society in the Eastern Partnership countries, which was discussed at the first plenary session. During the session, a number of issues were raised: the prospects of regional and economic integration; media and misinformation in the media; digital instruments as a means of democratic governance. Marian Lupu, Co-President for the Eastern component of the Euronest PA, Kakha Gogolashvili, member of the Steering Committee of the EaP CSF, and Diana Jablonska, representative of the EC Directorate General for Neighborhood and Enlargement Negotiation, expressed their opinions on mechanisms to strengthen and broaden civil society involvement in policy development in the Eastern Partnership region. Working groups discussed the achievements of all national platforms of the Eastern Partnership Civil Society Forum, as well as the goals set in “20 Key Deliverables for 2020 for the Eastern Partnership”. The first day culminated in the adoption of the Declaration of Civil Society. However, the Ukrainian and Georgian delegations opposed certain paragraphs of the Declaration concerning the presence of independent Russian media in the media sphere of the partner countries. Since the rules of procedure did not allow to introduce changes on the voting day, the consensus was reached via a separate opinion to the Declaration added by the delegations of Ukraine and Georgia: “Given the Russian-Georgian conflict and the Russian-Ukrainian conflict, the Russian occupation of the territories of the region and the enormous influence of the Russian media in the hybrid warfare, and taking into account the regulations of our countries, our delegations insist that the relevant paragraph should not apply to Georgia and Ukraine.” The second day began with the ceremony of EaP CSF Pavel Sheremet Journalism Award. Last year, the award went to Mykola Semena, and this year the winner is the imprisoned Azerbaijani journalist Afghan Mukhtarli, who was kidnapped in Georgia during protests. Afterwards, representatives of the EaP CSF Steering Committee Hennadiy Maksak and Haykuhi Harutyunyan presented the adopted Civil Society Declaration upheld by 130 organizations from partner countries. In his speech, Johannes Hahn, Commissioner for European Neighborhood Policy & Enlargement Negotiations, mentioned the achievements of Ukraine, Georgia, and Moldova in fulfilling their commitments under the Association Agreements and outlined plans for cooperation with other partner countries. The Commissioner also noted that “20 Key Deliverables for 2020 for the Eastern Partnership” could be viewed as a roadmap aimed at achieving the set goals and observed that the European Union and civil society had high mutual expectations: civil society had its vision of cooperation discussed at the Brussels Summit, while the European Union expected the maximum awareness of the population of partner countries, as well as close cooperation with a wide range of European institutions. After several parallel discussions that were thematically distributed by working groups, the Ukrainian National Platform of the EaP CSF presented a study entitled “Ukraine in the Coordinates of the Eastern Partnership 2017-2020”, where UNP experts assessed the relevance and feasibility of the 20 deliverables and identified the priorities for Ukraine. The discussion was attended by Hennadiy Maksak, National Coordinator of the UNP, Hanna Hopko, Head of the Committee on Foreign Affairs of the Verkhovna Rada of Ukraine, and Bogusław Gertruda, Team Leader for Ukraine, Eastern Partnership Bilateral Division, European External Action Service. All the participants of the discussion agreed that without active participation and support of civil society, none of the reforms, including medical, pension and educational reforms, could succeed. The participants identified the key areas of sectoral cooperation, i.e. strengthening the energy component and security of the EU’s eastern borders. The second day of the Annual Assembly concluded in the election of EaP CSF national platform coordinators and EU EaP CSF coordinators. The Ukrainian delegation unanimously elected Hennadiy Maksak Ukrainian National Platform Coordinator of EaP CSF. The last day was devoted to discussing the EaP CSF strategy for 2018-2020, namely the importance of its advocacy function and organizational reform. However, because of the lack of a quorum, none of the documents was adopted, therefore the Working Groups will work on them during the year and vote remotely. Photo: Civil Society Forum - [Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-svitlana-matviyenko-v-efiri-5-kanalu-2/) - Про що свідчить справа Авакова-молодшого? На які кроки готові піти парламентарі, аби зберегти коаліцію? Смисл та вимоги акції протесту під Верховною Радою? Які ризики та загрози несе зняття депутатської недоторканності? А також виборча реформа, антикорупційний суд, провал виборів голови Конституційного Суду, повернення Каськіва та майбутній сесійний тиждень Верховної Ради опинились у фокусі аналізу Світлани Матвієнко Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив в ефірі 5 каналу. - [Третя Національна сесія Української школи політичних студій у Львові](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-naczionalna-sesiya-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij-u-lvovi/) - 26-29 жовтня у Львові відбулась Третя національна сесія ХІІ Програми Української школи політичних студій. Правила будівництва демократії у XXI столітті та чому вони не спрацьовують в Україні Чи діють об’єктивні закони природи та розвитку людства на таку складну систему організації суспільства людей як держава? Які соціально-економічні та політичні умови є необхідними для побудови діючої демократії в країні? Якою є роль армії при демократії? Якою є роль громадянського суспільства та рівня політичної культури виборця при демократії як системи зворотного зв’язку для досягнення мети державного управління: забезпечення свобод, прав та високого рівня життя пересічних громадян в країні? – розповів учасницям і учасникам Школи д.т.н., Голови ГО «Сила і честь», колишнього Голови Служби безпеки України (2003-2005) Ігор СМЕШКО. Місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні Розмова учасниць і учасників Української школи політичних студій про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні з міським головою Львова Андрієм САДОВИМ. Моральнісність політичного процесу Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не будь-яка успішна політика є високоморальною, але будь-яка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету. Україна: незавершена революція і перехід до ІІІ Української республіки Майдан 2013-2014 рр. здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Яку мету ставив перед собою Майдан Гідності 2013-2014 рр.? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з українським олігархатом чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій редактор журналу «Ї» Тарас ВОЗНЯК. Міфи про український визвольний рух ХХ століття Чим був і чим не був український визвольний рух ХХ ст.? Ким були його герої? Чим зумовлена його міфологізація? Чому його спадок привертає так багато уваги сьогодні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Руслан ЗАБІЛИЙ, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові. Ґендерна рівність в політичному та публічному житті Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються однаковими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розповіла учасницям і учасникам Школи Катерина РЯБІКО, координаторка проекту в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ). Політична корупція та прозорість фінансування політичних партій Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу, що дозволяє виражати політичну підтримку, політичну участь, а також підтримувати активну конкуренцію на виборах. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб і декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Що роблять відповідні органи влади для боротьби з корупцією в цих сферах і які механізми можуть бути використані для покращення цих зусиль, – розповів учасницям і учасникам Української школи політичних студій Марчін ВАЛЕЦЬКИЙ, голова Департаменту демократизації в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ). Політичні партії Як повинні функціонувати сучасні партії? Яким чином побудована сучасна передвиборча кампанія в епоху соціальних медіа? Чому можна навчитись з останніх виборів на Сході та Заході? Чи є шанси на розбудови масових партій або ж нішеві партії – це майбутнє? Що чекає на Україну, де в політиці знову домінують олігархи? Як організувати ідеальну кампанію? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Жак МОНАШ, колишній депутат парламенту Королівства Нідерланди, асоційований партнер консалтингової компанії GKSV. UlianaCare В.о. міністра Уляна Супрун 21-й керівник галузі (з вересня 2016 р.), який, чи не вперше з часів здобуття незалежності, робить спробу радикальних змін (ULIANACARE). Чому вперше виглядає так, що суттєві зміни можливі? Яка зараз система охорони здоров’я України з точки зору того хто і коли за неї сплачує і що натомість отримує? Які ризики позицій, що їх дотримуються сторони умовного конфлікту? Чи існує «біла книга» політики щодо розвитку системи охорони здоров’я України? Що краще: 5 років змін та помилок чи 50 років «стабільності» та саботажу? Чи є окремий «український» шлях у системи охорони здоров’я в Україні? Як визначитись на якій стороні кожен з нас? Чи, власне, є тільки дві протилежні сторони, порозуміння між якими неможливе? Чого нам не вистачає, щоби зробити усвідомлений вибір? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій Олег ПЕТРЕНКО, заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку клініки ISIDA, випускник УШПС. Чи може Україна в 2030 році мати розмір економіки $1 трлн.? Яким є стан української економіки на сьогодні? Яке Україна займає місце на глобальній економічній мапі? Чи є в нас потенціал до розвитку? Якими є умови для досягнення обсягу економіки в $1 трлн. і якими є наслідки для громадян? – розповів учасницям і учасникам Школи Анатолій АМЕЛІН, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, випускник УШПС. - [Third National Session of the Ukrainian School of Political Studies in Lviv](https://www.parlament.org.ua/en/news/third-national-session-of-the-ukrainian-school-of-political-studies-in-lviv/) - On October 26-29, Lviv hosted the Third National Session of the XII Program of the Ukrainian School of Political Studies. Rules for building democracy in the XXI century and why they do not work in Ukraine Do the objective laws of nature and human development have an impact on the state as a complex social system? What are socioeconomic and political conditions necessary to build a functioning democracy in the country? What are the role of the army in democracy? What is the role of civil society and the level of the political culture of a voter in democracy as a feedback system to achieve the goal of public administration: to ensure freedoms, rights and high standards of living for ordinary citizens in the country? – these are the issues discussed with the School participants by Ihor SMESHKO, Head of the NGO Strength and Honor, former Head of the Security Service of Ukraine (2003-2005). Local development as a driver of transformation in the country Discussion of the participants of the Ukrainian School of Political Studies on local development as a driver of transformations in the country with Andriy SADOVYI, Lviv Mayor. Morality of the political process People tend to believe that politics and morality are incompatible each other. This tradition dates back to Machiavelli. The polar opposite position is that of Kant: people in their behavior must be guided by moral motives rather than practical needs (moral imperative). Not every successful policy is highly moral, but any immoral policy is devastating. Ukrainian realities provide a lot of illustrations of the devastating effects of immoral power. Is moral politics possible in Ukraine? Can politics be moral? Should we talk about a moral movement? – these are the topics raised by Myroslav MARYNOVYCH, Vice-Rector for University Mission, Ukrainian Catholic University, in his conversation with the School participants. Ukraine: unfinished revolution and transition to the third Ukrainian Republic The Maidan of 2013-2014 was aimed at an anti-oligarchic revolution – a leap from an oligarchic state with limited access to a democratic state with wide access. What was the purpose of the Maidan of Dignity of 2013-2014? What is happening in Ukraine – a social revolution, civil war as a war of the middle class against Ukrainian oligarchs, or Putin’s aggression? – Taras VOZNIAK, Editor-in-Chief of the Ї journal discussed these issues with the participants of the Ukrainian School of Political Studies. Myths about the Ukrainian liberation movement of the twentieth century What was and what was not the Ukrainian liberation movement of the twentieth century? Who were its heroes? Why was it mythologized? Why is its legacy attracting so much attention today? – the School participants talked over these topics with Ruslan ZABILY, Director of the National Memorial Museum of Victims of the Occupation Regimes ‘Prison at Łąckiego Street’ (Tyurma na Lontskoho) in Lviv. Gender equality in political and public life We live in the 21st century when women and men in Ukraine’s democratic society enjoy equal rights and opportunities, equal access to political life, equal pay and professions of their choice. Is this myth or reality in modern Ukraine? Empirical tendencies manifest deepening differences between women and men who enjoy the same rights de jure and de facto. What progress has been made and what are the ongoing challenges in the context of achieving gender equality in Ukraine? – the School participants had a chance to discuss these issues with Kateryna RYABIKO, Project Coordinator, OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (OSCE/ODIHR). Political corruption and transparency of funding of political parties Money in politics is a necessary component of any democratic process that helps express political support, political participation, and actively compete in elections. At the same time, political funding also bears specific risks for any democratic and economic system. What are the issues at the crossroads of funding rules for political parties, public procurement procedures, role of politically aware persons and declaration of assets and revenues of political and civil servants? What measures do relevant authorities undertake to combat corruption in these areas and what mechanisms can be used to facilitate these efforts? – Dr. Marcin Walecki, Head of the Democratization Department, OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (OSCE/ODIHR), discussed these topics with the members of the Ukrainian School of Political Studies. Political parties How should modern parties function? What is a modern election campaign like in the era of social media? What can we learn from the latest elections in the East and West? Is there a chance to create large-scale parties or are niche parties the thing of the future? What awaits Ukraine with politics again dominated by oligarchs? How can one organize an ideal campaign? – the School participants reflected on these questions with Jacques MONACSH, a former MP of the Kingdom of the Netherlands, an associate partner of the consulting company GKSV. UlianaCare Uliana Suprun, Acting Minister of Healthcare, is the 21st head of this sector (since September 2016), who, for the first time since independence, has made attempts at radical change (ULIANACARE). Why do significant changes seem to be possible for the first time now? What is the current healthcare system in Ukraine like in terms of who and when pays for it and what he receives in return? What are the risks associated with the positions held by the parties to the conflict? Is there a “white book” on the development of the healthcare system in Ukraine? What is better: 5 years of change and mistakes or 50 years of “stability” and sabotage? Is there a separate “Ukrainian” way as regards the healthcare system in Ukraine? How can we make up our mind concerning which side to take? As a matter of fact, are there only two irreconcilable opposing sides? What do we lack to make an informed choice? – the participants of the Ukrainian School of Political Studies discussed these subjects with Oleh PETRENKO, Deputy Director General for Strategic Development of the ISIDA Clinic, USPS alumnus. Can Ukraine have an economy of $ 1 trillion in 2030? What is the current state of Ukrainian economy? What is the position of Ukraine on the global economic map? Do we have a potential for development? What are the conditions for reaching an economy of $ 1 trillion and what are the consequences for the public? – the School participants discussed these questions with Anatoliy AMELIN, Director of Economic Programs of the Ukrainian Institute of the Future, USPS alumnus. - [Town Hall Meeting in Volnovakha on DoTeBe TV channel](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-in-volnovakha-on-dotebe-tv-channel/) - Town Hall Meetings provide a platform for competent and effective discussion of any specific issues of public interest; it is a tool for ensuring citizens’ participation in governance. Town Hall Meetings are intended to highlight the role of public voices in the decision-making process by giving policy-makers opportunities to receive feedback from the public on key public issues. DoTeBe TV channel on the Town Hall Meeting in Volnovakha organized by the Agency for Legislative Initiatives involving representatives of the youth centers of Donetsk region, young people of Donetsk region, Dmytro Lubinets, MP, and Oleksandr Yarema, Deputy Minister of Youth and Sports. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives together with the Interns’ League and the Ministry of Youth and Sports of Ukraine on the initiative of Dmytro Lubinets, MP of Ukraine, in the framework of the Model District Project, supported by the USAID Rada Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. - [Town Hall Meeting у Волновасі в ефірі телеканалу «ДоТеБе»](https://www.parlament.org.ua/news/town-hall-meeting-u-volnovasi-v-efiri-telekanalu-dotebe/) - Town Hall Meeting (міські зібрання) – кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес; є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань. Телеканал «ДоТеБе» про організовані Лабораторією законодавчих ініціатив міські зібрання у форматі Town Hall Meeting у Волновасі за участі представників молодіжних центрів Донецької області, молоді Донеччини, народного депутата України Дмитра Лубінця, заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Дмитра Лубінця в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meeting на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meeting-na-temu-strategiyi-rozvytku-molodizhnoyi-polityky-doneczkoyi-oblasti/) - 28 вересня 2017 року о 15.00 у місті Волноваха в Районному центрі культури і дозвілля (вул. Центральна, 94) відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meeting на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Дмитра Лубінця в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань. Під час заходу у Волновасі було апробовано розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив веб-застосунок для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. Цей веб-застосунок спрямований на полегшення роботи з інформацією як під час процесу обговорення, так і на етапі обробки та аналізу даних. Інформація є більш структурованою та сприятливою для сприйняття, що покращує рівень дискусії. Веб-застосунок допомагає швидко обробити результати голосування та візуалізувати їх на моніторах; а також у зручному форматі скачувати підсумки обговорення для їх подальшого аналізу та опрацювання. У заході взяли участь більше ста представників молодіжних центрів Донецької області; представники з с.м.т. Нікольське, Мангуш, міста Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ та інших міст Донецької області; студенти, активісти. Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань: «По-перше, цей формат дозволяє кожному висловитися і бути почутим – це структурована дискусія. По-друге, формат передбачає ухвалення того чи іншого рішення – у вас буде можливість проголосувати за один із варіантів. По-третє, рішення ухвалюється на основі попередньо проробленої експертної роботи – рішення, яке ви будете ухвалювати, ґрунтуватиметься на фактах та раціональних аргументах». Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, Народний депутат України зауважив, що ідея звернення до молоді за відповідями є дуже правильною. Тому що саме молоді люди будуть розвивати Донецьку область, впливатимуть на всю Україну. Дуже правильно, щоб зміни та ініціативи йшли саме від молоді на місцях, яка набагато краще за народних депутатів знає, що їй необхідно. Часто депутати голосують за рішення не завжди чітко розуміючи, як вони будуть діяти, й не розуміючи проблем людей, які будуть потім ці рішення виконувати. Формат міських зібрань дозволяє безпосередньо дізнатися думку людей та передати її потім нагору для голосування. В чому полягає головна проблема подій, які почалися в 2014 році? Проблема в тому, що в Донецькій області ніхто не розвивав громадянське суспільство, ніхто не займався розвитком громадських організації, молодіжних рухів. На прикладі молодих людей, які працюють у фонді «Я Волноваха», можна побачити як вони, розвиваючись самостійно, розвивають своє місто та район в цілому. Коли таких міст стане більше й молодь стане активнішою, почне розвиватись громадянське суспільство, розвиватиметься не тільки Донецька область, а й уся Україна. Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що найголовнішою є розбудова партнерських взаємин влади з громадянським суспільством. Лише за такої співпраці можна збудувати щось надійне, довговічне, й при цьому справді цікаве та потрібне для молоді. Молодіжний центр має бути простором дружнім для молоді, щоб він працював тоді, коли потрібно молоді, щоб там були цікаві ідеї й ініціативи, які б захоплювали молодь, і щоб там молодь почувала себе як вдома. Слоган Лабораторії законодавчих ініціатив «Думати і діяти, випереджаючи час», й Лабораторія трошки випереджає час, працюючи над налагодженням спілкування між народними депутатами та громадянським суспільством, яке закладає міцні підвалини подальшого порозуміння й співпраці. Найголовніше – зміцнювати горизонтальні взаємини. Молодь усіх регіонів має зустрічатися в різних форматах, на різних платформах та майданчиках. Це важливо для того, щоб країна розвивалася, рухалася, було краще взаєморозуміння між молодими людьми.Дуже важливо, щоб молодіжні простори стали точками зростання для регіону; які стали б інкубаторами нових молодіжних ініціатив, нових організацій; нових ідей, думок і багато чого іншого. «У нас дуже багато спільного. Просто треба проговорювати ці речі, спільно планувати майбутнє й накреслювати ті кроки, які допоможуть нам рухатися все швидше й швидше». Під час міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області» учасники обговорили 2 проблеми, перша з яких стосувалася інституалізації молодіжних центрів, а друга – організації комунікації між молодіжними центрами України. Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи). Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 19 % голосів, другий – 47 %, третій – 30 %, четвертий – 4 %. Таким чином, майже половина учасників обговорення обрала варіант створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету. Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі. В результаті обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 2 %, другий – 16 %, третій – 59 %, четвертий – 23 %. Отже, більше половини учасників обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу третьому варіанту, який передбачає створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива). Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Дмитром Лубінцем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України. За додатковою інформацією просимо звертатися до Вікторії Баклаженко за тел.: +380630546520. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=11640] - [Town Hall Meeting on the Topic of “Strategies for the Development of Youth Policy in Donetsk Region”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-on-the-topic-of-strategies-for-the-development-of-youth-policy-in-donetsk-region/) - On September 28, 2017, the Volnovakha Regional Center of Culture and Leisure (94 Tsentralna St.,) hosted the Town Hall Meeting on the topic of “Strategies for the development of Youth Policy in Donetsk Region”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives together with the Interns’ League and the Ministry of Youth and Sports of Ukraine on the initiative of Dmytro Lubinets, MP of Ukraine, in the framework of the Model District Project, supported by the USAID Rada Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. The discussion took place in the Town Hall Meeting format, which implies competent and efficient discussion of any specific issues of public interest and serves as a tool for citizen participation in governance. Town Hall Meetings are intended to highlight the role of the public voice in the policy decision-making process by providing feedback from the public on key issues of public interest. During the event in Volnovakha, we piloted a web app for holding Town Hall Meetings, developed by the Agency for Legislative Initiatives. This web app is designed to facilitate handling information both during the process of discussion, and during processing and analysis of data. Information is better structured and easier to perceive, which improves the level of discussion. The web app helps you quickly process and display voting results on monitors; it also summarizes discussion results in a download-friendly format for their further analysis and processing. The event was attended by more than a hundred representatives of Donetsk oblast youth centers, representatives of the towns of Nikolske, Mangush, Dobropillya, Kramatorsk, Druzhkivka, Slovyansk and other towns of Donetsk oblast, students, and activists. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized the advantages of the Town Hall Meeting format compared to other formats of public gatherings: “First of all, this format gives everyone an opportunity to speak and be heard – it is a structured discussion. Secondly, the format involves the adoption of a decision – you will have the opportunity to vote for one of the options. Thirdly, the decision is made on the basis of preliminary expert work – the decision you make will be based on facts and rational arguments.” Dmytro Lubinets, MP of Ukraine, said that the idea of addressing the youth is really a proper one. Because it is young people who will develop Donetsk region and influence the whole of Ukraine. It is appropriate that changes and initiatives should come from the youth on the ground; they are much better aware of their needs than MPs. Often MPs vote for a decision without clearly understanding how it will work and without understanding the problems of people who will then fulfil these decisions. The Town Hall Meeting format makes it possible to directly hear the opinion of people and make it known to decision-makers who have to vote. What is the main problem of the events spawned in 2014? The problem is that nobody ever tried to develop civil society, public organizations, or youth movements in Donetsk region. The example of young people working in “I am Volnovakha” fund demonstrates how by developing themselves they develop their town and region as a whole. The increase in the number of such towns, active involvement of youth, and development of civil society will contribute to the advancement of Donetsk region and the whole of Ukraine. Oleksandr YAREMA, Deputy Minister of Youth and Sport of Ukraine, emphasized the importance of establishing partnership relations with civil society. Only through such cooperation can we build something reliable, durable, and at the same time really interesting and needed for young people. A youth center should be a friendly space. It should work when young people need it; it should generate interesting ideas and initiatives that would attract young people, and make young people feel at home there. The slogan of the Agency for Legislative Initiatives is “Think and act ahead of time”, and the Agency is ahead of time working to establish communication between MPs and civil society, which provides a solid foundation for further understanding and cooperation. The most important thing is to strengthen horizontal relationships. The youth of all regions has to meet in different formats, on different platforms, and in different venues. It is important that the country develop, move ahead, and establish a better understanding between young people. It is very important that youth spaces become growth points for the region spawning new youth initiatives, new organizations, new ideas, points of view, etc. “We have a lot in common. We just have to talk about these things, plan ahead together, and outline the steps that will help us move faster and faster.” Participants of the Town Hall Meeting “Strategies the for Development of Youth Policy in Donetsk Region” discussed two issues: 1) institutionalization of youth centers, 2) organization of communication between youth centers of Ukraine. When discussing the institutionalization of youth centers, the participants reviewed four scenarios: the first one involved creation of a municipal youth center (in the youth sector); the second ran on the establishment of a youth center under an NGO with financing from the local budget; the third scenario implied the creation of a youth center as a structural subdivision of an existing municipal educational, cultural, etc. institution; the fourth scenario was about setting a youth center by developing and implementing a project (based on a public initiative). The results of the voting were as follows: the first scenario scored 19% of votes; the second amounted to 47%; the third scored 30%; the fourth numbered 4%. Thus, almost half of the participants of the discussion chose the option of creating a youth center under an NGO with financing from the local budget. Discussing the problem of organizing communication between youth centers of Ukraine, the participants reviewed 4 scenarios, the first of which implied establishment of a coordination council under the Ministry of Youth and Sports of Ukraine; the second suggested creation of an all-Ukrainian public organization of employees and activists of youth centers; the third was about establishing a professional communication network based on an Internet platform, website (volunteer initiative); the fourth involved creation of the institution entitled National Youth Center functioning as an organizational and methodological center of the network. After the discussion, the participants voted in the following way: the first scenario scored 2%, the second scored 16%, the third amounted to 59%, and the fourth nembered 23%. Thus, more than half of the participants of the discussion preferred the third option, which involves the establishment of a professional communication network based on an Internet platform, website (volunteer initiative). The results of town hall meetings carry no legal weight. The decisions approved within this discussion will be implemented by Mr Lubinets within his powers and capabilities as an MP. For additional information, please contact Victoria Baklazhenko at tel.: +380630546520. Photo-gallery of the event Photos by Oleksandr Kovalenko - [State of Public Service Provision in Communities of Kherson Oblast: the ALI Has Presented a Study](https://www.parlament.org.ua/en/news/state-of-public-service-provision-in-communities-of-kherson-oblast-the-ali-has-presented-a-study/) - [Lecture by Serhiy Holovatyi “Culture of Lawfulness: Rule of Law”](https://www.parlament.org.ua/en/news/lecture-by-serhiy-holovatyi-culture-of-lawfulness-rule-of-law/) - On September 27, 2017, at 14.00, MediaHub (4/6, Suvorov Street) hosted Serhiy Holovatyi’s public lecture “Culture of Lawfulness: Rule of Law”. Speaker: Serhiy Holovatyi, founder and President of the Ukrainian Legal Foundation, Minister of Justice of Ukraine (1995-1997, 2005-2006), Honorary Partner of the PACE. His scholarly interests include international public law, theory of law, constitutional law, and human rights. He has published over 200 scholarly works, the main of them being the monograph (in three books) The Rule of Law (2006). The event was attended by over 30 people: students and postgraduate students from Kyiv universities (the National University of Kyiv-Mohyla Academy, the Taras Shevchenko National University of Kyiv), instructors of the National Academy of Internal Affairs, graduates of the Internship Program in the Verkhovna Rada, MPs’ aids, and representatives of NGOs. The rule of law serves as a litmus paper that demonstrates whether a society has the standard without which genuine democracy and human rights are unattainable. Assessing the actions of the state (its bodies and officials) in relation to a person based on such formulas as “in a society which has undertaken an obligation to adhere to the rule of law”, “in a state that recognizes the rule of law”, “in a state governed by the rule of law”, etc., courts clearly indicate that this or that action of the state is incompatible with the rule of law principle. Due to the fact that the principles of true democracy, human rights and the rule of law as “fundamental European ideals” belong to the values that make up the common heritage of European peoples, the actualization of the issues of the rule of law is important in the light of Ukraine’s Eurointegration aspirations. What is the “rule of law” and what are the values behind this principle? Why the translation of the “rule of law” principle as “верховенство права” is wrong? Why should we prefer the term “правовладдя” and what senses and connotations does it involve? What are the milestones of the idea of the rule of law? What is a measure of the rule of law? What is the difference between soft law and hard law? What is justice? What are the natural rights and how are they secured? Why does everyone need to study philosophy? What are the strengths and weaknesses of the Constitution of Ukraine? These and other questions were discussed during the lecture. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives together with the Internews Ukraine and the Interns’ League, supported by the USAID Rada Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. Media gallery of the event Photographer: Oleksandr Kovalenko - [Лекція Сергія Головатого «Культура законності: верховенство права»](https://www.parlament.org.ua/news/lekcziya-sergiya-golovatogo-kultura-zakonnosti-verhovenstvo-prava/) - 27 вересня 2017 року о 14.00 у MediaHub (вулиця Суворова, 4/6) відбулася публічна лекція Сергія Головатого «Культура законності: верховенство права». Лектор: Сергій Головатий, Президент-засновник Української правничої фундації, Міністр юстиції України (1995-1997, 2005-2006), почесний партнер ПАРЄ. Напрямками наукової діяльності є міжнародне публічне право, теорія права, конституційне право, права людини. Опублікував понад 200 наукових праць, головною з яких є монографія (у трьох книгах) «Верховенство права» (2006). У заході взяли участь понад 30 людей: студенти та аспіранти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), викладачі Національної академії внутрішніх справ, випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій. Правовладдя виступає тестом на наявність чи відсутність у суспільстві того стандарту, без якого справжня демократія і забезпечені права людини виявляються нездійсненними. Суд, оцінюючи дії держави (її органів і посадових осіб) стосовно людини в кожному випадку за допомогою формул — «у суспільстві, що взяло зобов’язання дотримуватися верховенства права», «у державі, що визнає верховенство права», «у державі, керованій верховенством права» тощо, — чітко визначає, що та чи інша дія держави є несумісною з погляду принципу верховенства права. Виходячи з того, що принципи справжньої демократії, прав людини і правовладдя як «основоположні європейські ідеали» належать до цінностей, що становлять спільну спадщину європейських народів. Актуалізація проблематики правовладдя важлива у світлі євроінтеґраційних прагнень України. Що таке «the rule of law» та які цінності стоять за цим принципом? Чому переклад принципу «the rule of law» як «верховенство права» є помилковим? Чому треба віддавати перевагу терміну «правовладдя» й які смисли та конотації він несе? Якими є віхи становлення ідеї правовладдя? Що є мірилом правовладдя? У чому полягає різниця між soft law і hard law? Що таке справедливість? Що таке природні права та як вони забезпечуються? Навіщо усім необхідно вивчати філософію? Які сильні та слабкі сторони Конституції України? – відповіді на ці та інші питання отримали учасники лекції. Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Інтерньюз-Україна та Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Oksana Syroyid’s Lecture “Legality for Legislators”](https://www.parlament.org.ua/en/news/oksana-syroyids-lecture-legality-for-legislators/) - On September 25, 2017, at 10.00, a public lecture “Legality for Legislators” was held at the Verkhovna Rada of Ukraine (18/2 Hrushevskyi St.). Lecturer: Oksana Syroid, Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine. More than 40 participants took part in the event: students of Kyiv universities (National University of Kyiv-Mohyla Academy, Borys Grinchenko Kyiv University, National Pedagogical Dragomanov University), graduates of the Verkhovna Rada Internship Program, MPs’ aids, and representatives of NGOs. Tetiana BIBIK, Deputy Director of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, outlined the opportunities provided by the RADA Youth Program, focusing on the tools and mechanisms of the Program that promote parliamentary reform, such as the service of electronic petitions, the portal for public discussion of draft laws, the internship program in the Verkhovna Rada as well as educational components for youth. Oleksandr ZASLAVSKYI, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized the following: “Disseminating information on the activities of the Verkhovna Rada of Ukraine and the Government, as well as on available mechanisms for communication of civil society and authorities, we are trying to strengthen the public control over these institutions by increasing the monitoring capacity of NGOs and active youth. It is necessary to do this because the not-so-pleasant image of the government created in the media due to the statements and actions of some politicians dramatically diminishes trust in the authorities. However, people who represent the Verkhovna Rada of Ukraine, VRU secretariat, committees, and committee secretariats do not deserve such a low level of trust. This is exactly why we organize such events in order to raise awareness about what is actually happening in the Verkhovna Rada of Ukraine.” Oksana SYROYID, Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine Why do people unite in states? The state emerges as a social contract between people in order to protect three fundamental rights: life, liberty, and property. In natural circumstances that precede the state, a person cannot individually enforce these rights. Why do people need government authorities? People can protect their fundamental rights only by imposing penalties for their encroachment. For example, the protection of the right to life is ensured through the delegation of representatives to the relevant bodies that, on behalf of the people and in the interests of the entire society, establish what a crime is and how it should be punished. Courts must ensure that the fundamental rights and rights derived from them be protected in accordance with laws adopted on behalf of the people. When we create a state and delegate our rights to it, we must maintain it. To ensure protection of our rights, we allocate resources and create a government. The function of the government is to collect and redistribute people’s money. Governments have no function other than that. They have to redistribute the funds in such a way as to perform the functions of the state and ensure fulfillment of what people agreed upon. The government is closed by its nature; under such conditions, it is very convenient to spend money. Therefore, an extremely important function of the parliament is to control how the government collects and distributes money. When does the parliamentary control over the government emerge? The prime minister reads a report in parliament: Can we view it as a kind of control over the government? Perhaps we cannot. Both the current and the previous Prime Minister actually believe that just by coming to the Parliament and telling something from the rostrum, they report on their work. The Ukrainian Parliament does not fulfill its control function and cannot fulfill it because it does not know what the government spends money on. A vivid example of the government’s non-transparency is the vote on the state budget. The lack of a detailed budget, various inherent preferences, and non-transparency give rise to the phenomenon of the budget night when MPs vote for the state budget at night because they do not trust each other. Since everything is non-transparent and described in “broad-brush terms”, MPs sit at the table and agree on the allocation of funds. If they go to sleep, overnight, all arrangements may be reshuffled and in the morning everyone can come up with new wishes. That is why they vote for the budget “hot on the trail”. This will continue until there is a detailed and very specific budget. How do people in power make money? The people who were in power in the first years of independence created a number of preferences for themselves: – privatization and management of state-owned enterprises; – non-transparent extraction of natural resources; – non-transparent government contracts (budget). These are the origins of the oligarchic economy of the 1990s. Corrupt schemes will continue to function until people start to control their money themselves. The first step to this objective is local self-government that teaches people to manage their money and resources. The next step should be personal tax payment. People seem to believe that the state gives them money without realizing that in reality it is they who maintain the state. Taxes are a tool that guarantees the state unity and the quality of state institutions. The only mechanism for ensuring the payment of taxes is the inevitability of punishment for a failure to pay them. The state will cease to exist if people stop paying taxes and controlling how their money is spent. The quality of the Constitution and the quality of laws The statement that we have one of the best constitutions in the world is a myth. From laws people expect information on how they should regulate their behavior and predict consequences for themselves and others in case of non-compliance. If a law meets these requirements, it is of high-quality. People suffer because of the state. Laws are written to protect people from violations by the authorities and to curb the state’s tyranny. Laws have to protect human rights and must contain information about the responsible authority that should protect these rights and specify the ways to do this. A law is bad if it does not contain these elements. Laws are voted in violation of the procedure; laws are not discussed beforehand. The process of voting laws as a whole has many defects; laws adopted based on this principle always contain a lot of mistakes. The main research and expert administration might be politically biased and dependent. Key tips for young people: always look for the nature of things; always ask “Why?” never take anything at face value; study philosophy, think. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives together with the Internews Ukraine and the Interns’ League, supported by the USAID Rada Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. Media gallery of the event Photographer: Oleksandr Kovalenko - [Лекція Оксани Сироїд «Законність для законодавців»](https://www.parlament.org.ua/news/lekcziya-oksany-syroyid-zakonnist-dlya-zakonodavcziv/) - 25 вересня 2017 року о 10.00 у стінах Верховної Ради України (вул. Грушевського, 18/2) відбулася публічна лекція «Законність для законодавців». Лектор: Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України. У заході взяли участь більше 40 учасників: студенти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій. Тетяна БІБІК, заступник Директора Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», розповідаючи про можливості, які надає Програма РАДА для молоді, наголосила на тих інструментах і механізмах Програми, які сприяють парламентській реформі, як от сервіс електронних петицій, портал громадських обговорень законопроектів, програма стажування у Верховній Раді, а також навчальні компоненти для молоді. Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив: «За рахунок поширення інформації про діяльність Верховної Ради України й уряду, про можливі механізми комунікації громадянського суспільства з владою, ми намагаємося посилити громадський контроль над цими інституціями шляхом підвищення моніторингової спроможності громадських організацій і активної молоді. Робити це потрібно через те, що не надто приємний образ влади, який створюється у ЗМІ завдяки висловлюванням і діям деяких політиків, призводить до надзвичайно низького рівня довіри до органів влади. Однак, люди, які представляють Верховну Раду України, працівники апарату, секретаріатів, комітетів відверто не заслуговують на такий низький рівень довіри. Саме для цього ми організовуємо такий та подібні заходи, аби підвищити рівень поінформованості про те, що насправді відбувається у Верховній Раді України». Оксана СИРОЇД, Заступник Голови Верховної Ради України Для чого люди об’єднуються в державу? Держава формується як суспільний договір між людьми, щоб захистити три основоположні права: на життя, на свободу та на власність. У природному стані, який передує державі, людина не може сама забезпечити собі ці права. Для чого людині потрібні органи влади? Захистити свої основоположні права люди можуть лише встановивши покарання за посягання на них. Наприклад, право на життя. Його реалізація забезпечується делегуванням представників до відповідних органів, які від імені людей та в інтересах усього суспільства встановлюють, що таке злочин і як він має бути покараний. Суди мають слідкувати за тим, щоб фундаментальні та похідні від них права були захищені відповідно до того закону, який прийнятий від імені людей. Створюючи державу й делегуючи їй свої права, ми повинні її утримувати. Щоб забезпечувати реалізацію наших прав, ми виділяємо ресурси й створюємо уряд. Функція уряду – зібрати і перерозподілити людські гроші. Іншої функції в уряду немає. Перерозподілити у такий спосіб, щоб виконати функції держави, забезпечити те, про що люди домовились. Уряд закритий за своєю природою; тоді дуже комфортно витрачати гроші. Відповідно, надзвичайно важливою функцією парламенту є контроль над тим, як уряд збирає та розподіляє гроші. В який момент настає контроль парламенту над урядом? Прем’єр-міністр зачитує звіт у парламенті, чи це контроль над діяльністю уряду? Певно, що ні. І нинішній, і попередній Прем’єр-міністр насправді вірять, що коли вони вийшли на трибуну і розповіли щось з трибуни, то вони відзвітували. Український парламент не виконує своєї функції контролю й не здатен її виконати, бо він не знає, на що уряд витрачає гроші. Яскравим прикладом непрозорості роботи уряду є голосування за державний бюджет. Відсутність деталізованого бюджету, закладеність різноманітних преференцій, непрозорість, породжують феномен бюджетної ночі – коли за державний бюджет голосують вночі через те, що депутати не довіряють один одному. Оскільки все непрозоро та написано «широкими мазками», депутати сідають за стіл та домовляються про розподіл коштів, якщо ж вони підуть спати, то за ніч всі домовленості можуть бути переінакшені й на ранок всі можуть прийти з новими побажаннями. Саме тому за бюджет голосують по-гарячому. Це триватиме доти, доки не буде детального дуже конкретного бюджету. На чому заробляють гроші при владі Люди, які мали владу у перші роки незалежності, створили для себе низку преференцій: – приватизація та управління державними підприємствами; – непрозорий видобуток природних ресурсів; – непрозоре державне замовлення (бюджет). Це є витоки олігархічної економіки 90-х рр. Корупційні схеми продовжать функціонувати допоки люди не почнуть самі контролювати свої гроші. Найперше це реалізується через місцеве самоврядування, яке навчає управляти своїми грошима та ресурсами. Наступним кроком має стати особиста сплата податків. Люди живуть у переконанні, що це держава дає їм гроші, не розуміючи, що насправді це вони утримують державу. Сплата податків є тим інструментом, який гарантує єдність держави та якість державних інститутів. Єдиний механізм забезпечення сплати податків – це невідворотність покарання за їх несплату. Держава перестане існувати, якщо люди не будуть сплачувати податки і контролювати, як витрачаються гроші. Якість Конституції й якість законів Те, що у нас одна з найкращих конституцій у світі – це міф. Від законів людина очікує інформацію про те, як вона має регулювати свою поведінку і передбачати наслідки для себе й інших за невиконання. Якщо закон відповідає цим вимогам, тоді він якісний. Людина потерпає від держави. Закони пишуться для захисту людини від порушень з боку органів влади, щоб стримувати свавілля держави. Закон має захищати права людини, а також необхідно містити відомості про відповідальний орган, який має захистити ці права, і в який саме спосіб. Закон поганий, якщо не містить цих елементів. Закони голосуються з порушенням процедури, закони попередньо не обговорюються. Голосування законів за принципом за основу і в цілому має багато вад, в таких законах завжди є велика кількість помилок. Головне науково-експертне управління буває політично ангажованим та залежним. Головні поради для молоді завжди шукайте природи речей; завжди ставте питання «Чому?»; нічого не сприймайте на віру; вивчайте філософію, думайте. За додатковою інформацією просимо звертатися до Ірини Черпак за тел.: +38067 242 80 91 Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, on Channel 5](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matviienko-chairwoman-of-the-board-of-the-agency-for-legislative-initiatives-on-channel-5/) - In her interview with Olha Snitsarchuk on Channel 5, Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, analyzed the annual address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada, focusing on the issues of lifting MPs’ immunity, CEC problems, the war, and the Minsk agreements. Apart from that, Svitlana presented the analytical report “Code of Ethics: Structure, Content, and Subject Matter. Realities and Proposals for Codification”, which generalizes discussions concerning the idea of creating a code of ethics for Ukrainian parliamentarians, as well as the codification of all current rules governing MPs’ behavior. - [Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-svitlana-matviyenko-v-efiri-5-kanalu/) - Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, у розмові з Ольгою Сніцарчук в ефірі 5 каналу проаналізувала щорічне послання Президента України до Верховної Ради, зосередивши увагу на питанні можливості зняття депутатської недоторканності, проблемах ЦВК, війні та Мінських домовленостях. Окрім цього, Світлана презентувала аналітичний звіт «Етичний кодекс: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції щодо кодифікації», який містить узагальнення дискусій, що розгорнулися навколо ідеї створення Етичного кодексу українських парламентарів, а також кодифікацію всіх чинних норм, які регулюють поведінку народних обранців. Читати аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України» - [Press conference: Presentation of the analytical report “Code of Ethics for Parliamentarians: Structure, Content, Topics. Realities and Suggestions for Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/press-conference-presentation-of-the-analytical-report-code-of-ethics-for-parliamentarians-structure-content-topics-realities-and-suggestions-for-ukraine/) - On September 7, 2017, the Ukrainian Crisis Media Center hosted a presentation of the analytical report “Code of Ethics for Parliamentarians: Structure, Content, Topics. Realities and Suggestions Concerning Codification”, which was attended by: Svitlana Matviyenko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives; Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program; Olena Sotnyk, MP of Ukraine; Ostap Yednak, MP of Ukraine; Serhiy Leshchenko, MP of Ukraine. This report was drawn up within the framework of the project of the Agency for Legislative Initiatives “Support to Democratic Political Culture in the Verkhovna Rada Political Dialogue and Ethical Standards”. The report aims to summarize the discussions of MPs of Ukraine, international experts, OSCE ODIHR experts and other stakeholders on the basis of the dialogue platform that ensures an inclusive process of the elaboration of a Code of Parliamentary Ethics coming from parliamentarians themselves. In addition, the document proposes a codification of the existing legislation in the areas covered by the Code. Discussions based on the dialogue platform will make up the basis for the future Code of Ethics for Parliamentarians and are subject to broad discussion. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, stressed the following: This report is an important intermediate step towards the adoption of the Code. It summarizes MPs’ discussions held in the Verkhovna Rada for several months. The codification contained in the report will boost MPs’ awareness of ethical dilemmas and provide the basis for the future Code. The Code of Parliamentary Ethics is not only about the subtleties of ethical conduct; due to the lack of trust in deputies and the Verkhovna Rada as a whole, this Code is a necessity of our parliamentary reality. Ihor Kohut, Director of the USAID RADA Program, pointed out the following: The issues of parliamentary ethics are included in the roadmap for the reform of the Verkhovna Rada of Ukraine, and this was made possible due to the long-term work of partner organizations that raised the topic. This topic has resonated with many members of the Ukrainian parliament who have contributed to the discussion of the principles and provisions of the Code by convincing their colleagues-parliamentarians. We only provided expert support and a platform. Drafting of such a code is one of the expected outcomes of the USAID RADA program. We are grateful to our partners for the great contribution to this cause, and to the Chairman of the Verkhovna Rada for the support of the initiative. Olena Sotnyk, MP of Ukraine, said the following: Today, when the Ukrainian parliament has the lowest level of trust among all other state institutions, we urgently need to look for tools that can restore people’s confidence. The initiated dialogue on the standards of parliamentary ethics, rules of conduct, and conflict of interest is beginning to change the voters’ view of the deputy they would like to elect. This process inevitably changes the behavior of politicians themselves. Only when people realize that decisions affecting their lives are taken in accordance with well-established ethical rules, standards, and procedures, will they have more confidence in such decisions and in the parliament as a whole. In addition, the very process of drafting a code of parliamentary ethics will be the first step towards standardizing the behavior of parliamentarians since they will have to personally determine whether the behavior is acceptable. Thus, they will familiarize themselves with current models and experiences. In the future, the implementation of this Code will bring the work of the Ukrainian parliament closer to the standards of developed and civilized European countries. The adoption of a code of parliamentary ethics is important, first of all, for Ukrainian citizens, who deserve to have deputies who represent their will in a decent and professional manner. Ostap Yednak, MP of Ukraine, remarked, The elaboration and adoption of a Code of Parliamentary Ethics is a logical and necessary step in the development of Ukrainian parliamentarism and professionalization of politics. Various people are elected to the Ukrainian parliament – with different backgrounds, education, experience, and ideological convictions. Every convocation, the Parliament is renewed. Therefore, I would like the document drafted within this convocation to become a behavior reference point for current and future parliamentarians, to get integrated into the parliamentary tradition and legislation, and to become imperative. The Code should strengthen Parliament as a democratic institution. Serhiy Leshchenko, MP of Ukraine, said, The Code of Parliamentary Ethics is a tool for preventing conflicts of interest and averting corruption risks. In civilized countries, it has long been settled that politicians cannot deal with state policy issues in a field where they have a personal stake. Because there is always a risk of blackmailing or rewriting rules as they see fit. If you have a business manufacturing equipment for railroads, you cannot head the committee on transport. But Dubnevych can. If you have a bank, you do not have the right to be a member of the bank committee. But Demchak and Klimov can. By blocking conflicts of interest, we prevent corruption. It is much easier and more effective than tolerating conflicts of interest and then investigating criminal cases for years, wasting state resources, and involving the repressive arms of the state. Therefore, a Code of Parliamentary Ethics should resolve this issue in the Verkhovna Rada, bringing it closer to the standards of the European Parliament. The activities are carried out within the framework of the project of the Agency for Legislative Initiatives “Support for Democratic Political Culture in Parliament via Political Dialogue and Ethical Standards” implemented with the support of MATRA Program (Netherlands Embassy) and in partnership with the OSCE ODIHR Project “Strengthening Dialogue Among Civil Society and With Key Government Stakeholders in Ukraine on Human Dimension Issues”, the Netherlands Institute for Multiparty Democracy, and USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by East Europe Foundation. For more information, contact Project Coordinator, Agency for Legislative Initiatives, Uliana Poltavets 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua Photos: Ukraine crisis media center - [Прес-конференція: Презентація аналітичного звіту «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України»](https://www.parlament.org.ua/news/pres-konferencziya-prezentacziya-analitychnogo-zvitu-etychnyj-kodeks-parlamentarya-struktura-zmist-tematyka-realiyi-ta-propozycziyi-dlya-ukrayiny/) - 7 вересня 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного звіту «Етичний кодекс: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції щодо кодифікації», в якій взяли участь: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Ігор Когут, Директор програми USAID «РАДА»; Олена Сотник, Народна депутатка України; Остап Єднак, Народний депутат України; Сергій Лещенко, Народний депутат України. Даний звіт створений в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти». Звіт має на меті узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика, який забезпечує інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики, «власниками» якого є самі парламентарі. Крім того, документ пропонує кодифікацію наявного законодавства у сферах, що входять у поле дії Кодексу. Звіти на основі дискусій в рамках діалогового майданчика ляжуть в основу майбутнього Кодексу парламентської етики та підлягають широкому обговоренню. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосила: Цей звіт – важливий проміжний етап на шляху до ухвалення Кодексу. Він узагальнив дискусії народних депутатів, що відбувались протягом кількох місяців у Верховній Раді. Кодифікація, що міститься у звіті, допоможе народним депутатам краще орієнтуватися в етичних дилемах та стане основою для майбутнього Кодексу. Кодекс парламентської етики – це не лише про тонкощі етичної поведінки; це необхідність нашої парламентської дійсності, яка зумовлена відсутністю довіри до депутатів та Верховної Ради в цілому. Ігор Когут, Директор програми USAID «РАДА», зазначив: Питанням парламентської етики приділено увагу в дорожній карті реформи Верховної Ради України, і це стало можливим завдяки кількарічній праці партнерських організацій, які підняли цю тему. Ця тема знайшла відгук серед багатьох членів українського парламенту, які залучилися обговорюючи принципи і положення Кодексу, переконуючи колег по парламенту. Ми лише надали експертну підтримку та забезпечили майданчик. Підготовка такого кодексу є одним з очікуваних результатів діяльності програми USAID РАДА. Ми вдячні нашим партнерам за великий внесок у цю справу, а Голові ВРУ за підтримку ініціативи. Олена Сотник, Народна депутатка України, наголосила: В сучасних умовах, коли український парламент має чи не найнижчий рівень довіри серед усіх інших державних інституцій, нам терміново необхідно шукати інструменти, здатні повернути довіру людей. Початок діалогу про стандарти депутатської етики, норми поведінки, конфлікт інтересів вже сьогодні починає змінювати розуміння виборців про те, яким вони б хотіли бачити свого обранця. Цей процес невідворотньо змінює поведінку самих політиків. Тільки тоді, коли люди бачитимуть, що рішення, які впливають на їх життя, приймаються у відповідності до чітко встановлених етичних норм, правил та процедур, зросте довіра до таких рішень, а отже й до парламенту в цілому. Окрім того, сам процес розробки в парламенті етичного кодексу стане першим кроком до унормування поведінки парламентарів, адже вони будуть змушені самостійно визначати, яка поведінка є прийнятною, ознайомлюватись з існуючими моделями та досвідами. В подальшому імплементація цього кодексу зможе наблизити роботу українського парламенту до стандартів розвинутих, цивілізованих європейських країн. Прийняття кодексу депутатської етики є важливим, в першу чергу, для українських громадян, які заслуговують, щоб депутати представляли їх волю достойно та професійно. Остап Єднак, Народний депутат України, зауважив: Розробка та прийняття Кодексу парламентської етики – логічний та потрібний крок у розвитку українського парламентаризму, професіоналізації політики. До українського парламенту обираються дуже різні люди – з різними статками, освітою, досвідом, ідеологічними переконаннями. Кожного скликання Парламент оновлюється. Тому я би хотів, аби розроблений поточним скликанням документ ставав індикативом поведінки для поточних та майбутніх парламентарів, щоб інтегрувався в парламентську традицію та законодавство, ставши імперативом. Кодекс повинен зміцнити Парламент як демократичну інституцію. Сергій Лещенко, Народний депутат України, зазначив: Кодекс парламентської етики – це інструмент запобігання конфлікту інтересів та недопущення корупційних ризиків. У цивілізованих країнах давно унормовано, що політик не може займатися питанням вироблення державної політики в сфері, де присутній його особистий інтерес. Тому що завжди є ризик шантажу або переписування правил під себе. Якщо в тебе є бізнес виробництва обладнання для залізниці, то ти не можеш очолювати комітет з транспорту. Але Дубневич може. Якщо в тебе є банк, ти не маєш права бути в банківському комітеті. Але Демчак і Клімов можуть. Блокуючи конфлікт інтересів, ми упереджуємо корупційні діяння. Це набагато простіше та ефективніше, ніж допускати конфлікт інтересів, а потім роками розслідувати кримінальні провадження, витрачаючи на це державні ресурси та репресивний апарат. Тому Кодекс парламентської етики має врегулювати це питання у Верховній Раді, наблизивши її до стандартів парламенту європейського зразка. Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. За додатковою інформацією звертайтеся до Координаторки проекту Лабораторії законодавчих ініціатив Уляни Полтавець: 044 531 3738, 063 180 3083, u.poltavets@laboratory.kiev.ua Фото: Український кризовий медіа-центр - [USPS School of Community Leaders – 2017](https://www.parlament.org.ua/en/news/usps-school-of-community-leaders-2017/) - On July 27, the Ukrainian School of Political Studies launched the School of Community Leaders. 70 representatives of local self-government, heads of united communities, representatives of civil society and volunteer initiatives joined the USPS community. Opening of the USPS School of Community Leaders At the opening of the USPS School of Community Leaders, the participants were welcomed by Ihor KOHUT, Founder and Honorary Director of the Ukrainian School of Political Studies, Svitlana MATVIIENKO, Chairwoman of the Board of the NGO Agency for Legislative Initiatives, Stanislav LIYACHYNSKYI, Director of the International Renaissance Foundation’s Program Initiative “Civic Initiatives of New Ukraine”. In her welcome speech Svitlana MATVIIENKO, Chairwoman of the Agency for Legislative Initiatives, stressed the critical importance of values in the process of shaping the leader. Svitlana emphasized that we should be ready for the future with new knowledge and new values, which can be achieved only through critical thinking, reading and constant self-development. Human Rights Defense. Legal Humaneness. Legal Solidarity Human rights are an integral part of the philosophy of law, and human rights protection is an instrument that everyone can and must be able to use, regardless of whether they have legal education or not. How can ordinary people protect their rights? How can we defend the rights of vulnerable groups? How can we change laws and influence legislation? These are the questions raised by Larysa DENYSENKO, human rights activist, lawyer, media personality, and author, in discussions with the participants of the USPS School of Community Leaders. Medical Decentralization: Reformation of the Healthcare System of Ukraine Ukraine medical reform is an important component of decentralization of power. The old model of operation of medical institutions, especially in villages and regions, is extremely ineffective. Therefore, it needs to be reorganized through the adoption of appropriate decisions by local communities. How can we make the healthcare reform effective at the local level? How shall we provide communities with access to a high-quality healthcare system? The participants of the USPS School of Community Leaders discussed these questions with Uliana SUPRUN, acting Minister of Healthcare of Ukraine. Yurii DZHYHYR, advisor to the Minister of Healthcare of Ukraine, a USPS alumnus, told the participants of the USPS School of Community Leaders how much money the government would spends on Ukrainians’ healthcare and how the money would be distributed. Legal Capacity of Territorial Communities and Responsible Citizenship What is responsible citizenship? What is the significance of satisfying legal needs for the implementation of responsible citizenship? What are the individual and social consequences of a failure to satisfy legal needs? What is the consolidation of the legal capacity of territorial communities and why is it important? Why is the position of local self-government bodies unique in strengthening the legal capacity of communities? What are the technologies for strengthening the legal capacity of communities? The participants of the USPS School of Community Leaders debated on these issues with Andriy VYSHNEVSKYI, Director of the Coordination Center for Legal Aid Provision in 2012-2017, a USPS participant. Responsible Judgments What is the basis of any responsibility? When and why do we start asking? Why cannot we use ad hominem arguments and why do we have to address the subject matter? Who thinks abstractly? What is the role of common sense in constructing responsible judgments? What are the essential components of critical thinking? These questions were answered in the conversation of the members of the USPS School of Community Leaders with Yevhen BYSTRYTSKY, PhD, Head of the Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics of the Institute of Philosophy of NAS of Ukraine, Executive Director of the International Renaissance Foundation. Town Hall Meeting: Public Participation in Decision Making A Town Hall Meeting is a competent and effective discussion of any specific issues of public interest and an instrument for ensuring citizens’ participation in governance. The key benefits of this format are its clear structure and efficiency. Victoria BAKLAZHENKO, Program Coordinator, Agency for Legislative Initiatives, told the participants of the USPS School of Community Leaders about the benefits of Town Hall Meetings, as well as the successful experience of their organization by the Agency for Legislative Initiatives. Participants of the USPS School for Community Leaders tested the effectiveness of town hall meetings. Human Centered Design Why do all bureaucratic decisions regarding urban design come under criticism for poor quality? The methodology of Human Centered Design yields sustainable results and is accessible to all decision makers. The methodology is absolutely universal, based on Design Thinking and suitable for finding solutions to any problems related to human interaction: from the design of a “No Smoking” sign to projects of entire city districts. How can one make a city comfortable? How can you make changes in your city? The participants of the USPS School of Community Leaders discussed this topic with Ihor SKLYAREVSKYI, Art Director of the initiative “Agents of Change”. Creative City The Creative City is a concept of urban development pioneered by the British author Charles Landry at the end of the 1980s and later developed by sociologists and economists from around the world. The concept has been implemented in more than one hundred cities around the world; for example, Dublin, San Francisco, Portland, Vancouver, Hanoi, Tel Aviv, Katowice, etc. This approach is gaining popularity in Ukraine. What should a creative city be like? How can we devise a strategy for a creative city? These issues were discussed by the participants of the USPS School of Community Leaders with Pavlo SHEREMETA, Managing Partner at the PRORYV Strategies Workshop, Supervisory Board Member of the City Institute (Lviv), Minister of Economic Development and Trade (2014). How can we achieve a GDP of $ 1 trillion by 2030? What makes a country successful? What should you do to make an economic miracle happen? How can we attract investment? Which sectors of economy are most promising? The participants of the USPS School of Community Leaders discussed these topics with Anatoliy AMELIN, Director of Economic Programs, Ukrainian Institute for the Future, a USPS alumnus. Successful City How can you make your city successful? What are the effective city development strategies? Why is it necessary to develop a general plan of the city? What unites communities? How can you effectively attract investment? Hanna HERASHCHENKO, Head of Vvedenka Village Council, an alumnus of the USPS School of Community Leaders, Yuriy BOVA, Mayor, Trostyanets Town Council, a USPS alumnus, and Oleksandr KORINNYI, Mayor, Novoukrainka Town Council, Head of the Associations of Local Communities, a USPS alumnus, discussed these issues with the participants of the USPS School of Community Leaders. Presentations of the Home Task “City Development Strategy” At the beginning of the training, the participants of the USPS School of Community Leaders received their home task, i.e. they had to collectively develop a strategy for the development of a city: to reason out ways to use its strengths, to attract investment, and to unite the community of the city. At the end of the training, they presented their designed projects. Past and the City: Between Memory Spacing and Visualization of History Modern urban communities find themselves in an ambiguous situation: between cultural amnesia and hypermnesia. On the one hand, we are losing ground under our feet feeling that the past and memory are almost tangibly slipping away from us; on the other hand, we have an unprecedented memory boom. How can we preserve the “past” in the city and do we have to do it at all? Doesn’t it hinder renewal? How is it possible to develop a “conservation concept” and apply the practice of “using history as a discourse to find identity”? The participants of the USPS School of Community Leaders conversed about these topic with Svitlana SHLIPCHENKO, PhD, theoretician of urbanism, Docent of the Department of Cultural Studies, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Lecturer in History and Theory of Architecture. Scenarios of Territory Development To create and implement a policy, the most interesting resource is an image of the future that it offers. The methods of political forecasting are applicable at the local level in the process of creation of scenarios for city and village development. What is the difference between a development scenario and a strategy? What are the methods of political forecasting? Mykhailo KOLTSOV, PhD, Senior Lecturer at the Department of Philosophy and Religious Studies, National University of Kyiv-Mohyla Academy, discussed these issues with the participants of the USPS School of Community Leaders. - [Школа лідерів громад УШПС – 2017](https://www.parlament.org.ua/news/shkola-lideriv-gromad-ushps-2017/) - 27 липня розпочала роботу Школа лідерів громад Української школи політичних студій. 70 представників місцевого самоврядування, голів об’єднаних громад, представників громадянського суспільства та волонтерських ініціатив долучилися до спільноти УШПС. Відкриття Школи лідерів громад УШПС З відкриттям Школи лідерів громад УШПС учасників привітали Ігор КОГУТ, Засновник та Почесний Директор Української школи політичних студій, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», Станіслав ЛЯЧИНСЬКИЙ, Директор Програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України» Міжнародного фонду «Відродження». Світлана МАТВІЄНКО у своєму вітальному слові підкреслила надзвичайну важливість цінностей у формуванні лідера. Світлана наголосила, що ми маємо бути готовими до майбутнього з новими знаннями та новими цінностями і в цьому може допомогти лише критичне мислення, читання та постійний саморозвиток. Правозахист. Праволюдяність. Правосолідарність Права людини є змістовною складовою філософії права, а правозахист є інструментом, котрим може і має володіти кожен та кожна. І це не залежить від юридичної освіти. Як звичайні люди можуть захистити свої права? Як відстояти права вразливих груп? Як змінити закони та вплинути на право? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Лариса ДЕНИСЕНКО, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця. Децентралізація по-медичному: зміна системи охорони здоров’я України Медична реформа є важливою складовою децентралізації влади. Стара модель функціонування медичних закладів, особливо в селах та районах, є вкрай неефективною. Тому потребує реорганізації шляхом ухвалення відповідних рішень громадами на місцях. Як зробити реформу охорони здоров‘я ефективною на місцях? Як забезпечити громади доступом до якісної системи охорони здоров‘я? – розповіла Уляна СУПРУН, в.о. Міністра охорони здоров‘я України, на зустрічі з учасниками Школи лідерів громад УШПС. Скільки коштів згідно з медичною реформою витрачатиме держава на охорону здоров’я українців та як будуть розподілятися ці гроші розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Юрій ДЖИГИР, Радник Міністра охорони здоров‘я України, випускник УШПС. Правова спроможність територіальних громад і відповідальне громадянство У чому полягає відповідальне громадянство? Яке значення має задоволення правових потреб для реалізації відповідального громадянства? Які індивідуальні та соціальні наслідки незадоволення правових потреб? Що таке посилення правової спроможності територіальних громад і чому це важливо? У чому полягає унікальність позиції органів місцевого самоврядування для посилення правової спроможності громад? Які технології посилення правової спроможності громад? – розмірковував разом з учасниками Школи лідерів громад УШПС Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, Директор Координаційний центр з надання правової допомоги у 2012-2017 роках, учасник УШПС. Відповідальні судження Що лежить в основі будь-якої відповідальності? З чого починається запитання? Чому не можна вдаватися до аргументації ad hominem та чому неодмінно треба апелювати до суті предмета? Хто мислить абстрактно? Яку роль у побудові відповідальних суджень відіграє здоровий глузд? Якими є необхідні компоненти критичного мислення? – відповіді на ці запитання розкрив у розмові з учасниками Школи лідерів громад УШПС Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, Виконавчий директор Міжнародний фонд «Відродження». Town Hall Meeting: участь громадськості у прийнятті рішень Town Hall Meeting є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Ключовими перевагами даного формату є структурованість та результативність. Вікторія БАКЛАЖЕНКО, програмна координаторка Лабораторія законодавчих ініціатив розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС про переваги застосування міських зібрань у форматі Town Hall Meeting, а також про успішний досвід їх проведення Лабораторією законодавчих ініціатив. Учасники Школи лідерів громад УШПС апробували на собі дієвість міських зібрань. Людиноорієнтований дизайн Чому всі чиновницькі рішення стосовно міського дизайну наражаються на критику за низьку якість? Методологія Human Centered Design (людиноорієнтований дизайн) дає сталі результати та є доступною для всіх, хто ухвалює рішення. Методологія абсолютно універсальна, базована на Design Thinking і підходить для пошуку рішень будь-яких проблем, що пов’язані із людською взаємодією: від підготовки оголошення з проханням не палити до проектування цілих міських районів. Як зробити місто комфортним? Як зробити зміни в своєму місті? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Ігор СКЛЯРЕВСЬКИЙ, Арт-директор ініціативи «Агенти змін» Креативне місто Креативне місто – концепція розвитку міст, яку узагальнив наприкінці 1980-х років британський науковець Чарльз Лендрі, а після цього розвинули соціологи та економісти з різних країн світу. Концепцію втілюють у життя понад сто міст світу, наприклад: Дублін, Сан-Франциско, Портленд, Ванкувер, Ханой, Тель-Авів, Катовіце та інші. Набирає популярності цей підхід і в Україні. Яким має бути креативне місто? Як створити стратегію креативного міста? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Павло ШЕРЕМЕТА, Керуючий партнер Майстерні Стратегій (proryv.in.ua), член Наглядової Ради Інституту міста (м. Львів), Міністр економічного розвитку та торгівлі (2014). Як до 2030 року досягти ВВП в 1 трлн. дол.? Що робить країну успішною? Що потрібно зробити для економічного дива? Як залучити інвестиції? Які сектори економіки є найперспективнішими? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Анатолій АМЕЛІН, Директор економічних програм, Український інститут майбутнього, випускник УШПС. Успішне місто Як зробити своє місто успішним? Що допомагає розвиватися? Які є результативні стратегії розвитку міста? Чому необхідно розробляти генплан міста? Що об’єднує громади? Як ефективно залучати інвестиції? – розповіли учасникам Школи лідерів громад УШПС Ганна ГЕРАЩЕНКО, Голова Введенської селищної ради, випускниця Школи лідерів громад, Юрій БОВА, Міський голова, Тростянецька міська рада, випускник УШПС і Олександр КОРІННИЙ, Міський голова, Новоукраїнська міська рада, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, випускник УШПС. Презентації домашнього завдання «Стратегія розвитку міста» На початку навчання учасники Школи лідерів громад УШПС отримали домашнє завдання – розділившись на групи вони мали колективно розробити стратегію розвитку міста: продумати, як використати його сильні сторони, як залучити інвестиції, як об’єднати громаду міста. Наприкінці навчання відбулася презентація напрацьованих проектів. Минуле і місто: між просторизацією пам’яті та візуалізацією історії Сучасні урбаністичні спільноти заскочені у двозначній ситуації: між культурною амнезією та гіпермнезією. З одного боку, ми втрачаємо ґрунт під ногами, відчуваємо, як минуле і пам’ять майже фізично вислизають від нас; водночас, з іншого – маємо бум пам’яті безпрецедентних масштабів. Як зберігати «минуле» у місті і чи потрібно це робити взагалі? Чи не стає воно на заваді оновлення? Як виробляти «концепцію збереження» і як ставитись до практик «застосування історії як дискурсу для віднайдення ідентичності»? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Світлана ШЛІПЧЕНКО, к.ф.н., Теоретикиня урбанізму, доцентка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладачка історії та теорії архітектури. Сценарії розвитку території При творенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Методи політичного прогнозування застосовні і на місцевому рівні при створенні сценаріїв розвитку міста або села. Чим сценарій розвитку відрізняється від стратегії? Які є методи політичного прогнозування? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Михайло КОЛЬЦОВ, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». - [Town Hall Meeting on “Strategy for the Development of Youth Centers in Volyn Region”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-on-strategy-for-the-development-of-youth-centers-in-volyn-region/) - On June 30, 2017, at 12:00 am, the Volyn Orthodox Theological Academy (Lutsk, 5, Hradnyi Uzviz) hosted a Town Hall Meeting on the topic “Strategy for the Development of Youth Centers in Volyn Region”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the Interns League and the Ministry of Youth and Sports of Ukraine. It was initiated by MP Ihor Huz as part of the Model District project with the support of USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. The discussion was held in the Town Hall Meeting format, which implies competent and efficient discussion of any specific issues of public interest and serves as a tool for citizen participation in governing. The agenda included such topics as the creation and development of youth centers, communication between youth centers of Ukraine, and work with youth with disabilities. The event was attended by about 110 participants including representatives of youth organizations from Lutsk, Kovel, Novovolynsk; local officials; representatives of Youth and Sports Administration; representatives of Volyn academia; youth from Lutsk, Kovel, and Novovolynsk; and activists. Metropolitan of Lutsk and Volyn Mikhail, Bishop of the Ukrainian Orthodox Church (Kyiv Patriarchate), Metropolitan of Lutsk and Volyn, welcoming the town hall meeting participants on the premises of Volyn Orthodox Theological Academy, observed how many young people attended the discussion of socially important issues. Recalling the words of the Gospel, Bishop stressed that it was better to be either cold or hot but it was very bad to be lukewarm, indifferent, uninterested. Metropolitan of Lutsk and Volyn Mikhail wished young people to be self-sufficient, ambitious, visionary and indomitable; he also expressed confidence that the attendees would surely find answers to their questions precisely because they persisted in looking for them. In addition, Bishop stressed that it was important not just to make a decision but to live according to the decisions that were taken that day. Ihor Huz, MP of Ukraine, Deputy Chairman of the VRU Committee on Foreign Affairs, stressed that the future of our country depended on each of those present in the audience rather than on the president or other officials. It was on the younger generation, their aspirations and beliefs, and their understanding of the role of men in the life of the country that the future of Ukraine depended. Ihor Huz advised young people to avoid complaining and grumbling, and to rely only on themselves. Everyone should contribute to building the future. Mr. Huz also expressed hope that despite the previous failure of voting in the Verkhovna Rada on the draft law on youth centers, it would still be approved and youth centers would be established both at the national and at oblast levels. Stressing the importance of town hall meetings devoted to youth policy, Oleksandr Yarema, Deputy Minister of Youth and Sports of Ukraine, raised the question of where young people could fulfill their potential outside educational institutions. Mr. Yarema pointed out that he had in mind a platform where young people could gather, receive information, consult, and create projects that would change the lives of others. This discussion is aimed at ensuring that Ukraine has a future. The Ministry of Youth and Sports has been creating an optimal model of youth work in united territorial communities, which prescribes who, where and based on what resources have to work with the youth. In the near future, the Ministry will hold public events to popularize the experience and practices of youth work in united territorial communities. Mr. Yarema also expressed his conviction that the results of that day’s work would be actively discussed and examined and would be integrated into legislative initiatives supported by his colleagues MPs who were present at the event. Ihor Lapin, MP of Ukraine, First Deputy Chairman of the Special Control Commission of the Verkhovna Rada of Ukraine for Privatization, stressed the need to talk about Ukraine as the land of our children rather than the land of our ancestors. For these are young people who form the future of the country by actively advocating their beliefs and values. Mr. Lapin pointed out that success can only be achieved by being open and supporting each other. Therefore, thanks to the support of all stakeholders, the law on youth will be adopted and this will open up new opportunities for the effective implementation of youth policy. Zakhar Tkachuk, Chairman of the Board of the NGO Youth Platform, director of the Volyn Youth Center, thanked all those involved in the work of the Volyn Youth Center. Explaining the importance of holding town hall meetings, Zakhar Tkachuk emphasized that it was necessary to work convincingly, i.e. by studying the problems the young are facing. This event, which involved a wide range of stakeholders, was conducted precisely in order to find out opinions of young men and women about the youth center and its future development. During the town hall meeting on the topic “Strategy for Development of the Youth Centers of Volyn oblast”, the participants discussed three issues that concerned communication between youth centers and work among youth with disabilities. During the discussion on the institutionalization of youth centers, the participants reviewed four scenarios: the first one involved the creation of a municipal youth center; the second included the establishment of a youth center affiliated with an NGO and financed from the local budget; the third scenario implied the creation of a youth center as a structural subdivision of an existing municipal educational or cultural institution; the fourth scenario was about setting a youth center by developing and implementing a project based on a public initiative. The votes were distributed as follows: the first scenario scored 20.3% of the votes, the second one scored 36.5%, the third one scored 4.1%, and the fourth one scored 39.2%. Thus, by a slim margin the participants chose the option of creating a youth center by developing and implementing a project based on a public initiative. Discussing the problem of communication between youth centers of Ukraine, the participants reviewed 4 scenarios, the first of which implied establishment of a coordination council under the Ministry of Youth and Sports of Ukraine; the second one suggested the creation of an all-Ukrainian public organization of employees and activists; the third one was about establishing a professional communication network based on an Internet platform (a volunteer initiative); the fourth one involved the creation of the National Youth Center functioning as an organizational and methodological center of the network. During the discussion, the participants voted as follows: the first scenario scored 8.3%, the second one scored 27.8%, the third one scored 19.4%, and the fourth one scored 44.4%. Consequently, the participants of the discussion preferred the fourth option, which implied the creation of the National Youth Center functioning as an organizational and methodological center of the network. Considering the problem of youth with disabilities, the participants discussed 2 scenarios. The first one suggested creating a network of youth centers for work with youth with disabilities in the spheres of social protection, education and health; the second scenario involved the implementation of youth centers programs for youth with special needs. The participants favored the second scenario. It scored 89.2%, while the first one scored only 10.8% of the votes. It was agreed that the best option was the launch of youth centers programs for work with young people with special needs. The results of the town hall meeting are not legally valid. Ihor Huz will implement the decisions taken in the framework of this discussion within his powers and capabilities as an MP. For additional information, please contact Victoria Baklazhenko at tel.: +380630546520. Photo-gallery of the event Photos by Oleksandr Kovalenko - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meeting на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meeting-na-temu-strategiyi-rozvytku-molodizhnyh-czentriv-volynskoyi-oblasti/) - 30 червня 2017 року о 12:00 в Актовій залі Волинської богословської академії (м. Луцьк, Градний узвіз, 5) відбулися міські зібрання (Town Hall Meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Ігоря Гузя в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. На обговорення були винесені питання створення та розвитку молодіжних центрів, комунікації між молодіжними центрами України, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю. У заході взяли участь близько 110 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; представники влади Волинської області; представники управління молоді та спорту; представники академічного середовища Волині; молодь з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; активісти. Митрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ, Архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрополит Луцький і Волинський, вітаючи учасників міських зібрань у стінах Волинської богословської академії, зауважив, як багато небайдужих молодих людей прийшло на обговорення суспільно важливих питань. Адже, згадуючи слова Євангелія, Владика наголосив, що краще бути холодним або гарячим, але дуже погано бути тепло-хладним, байдужим, незацікавленим. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл побажав молоді бути самодостатніми, амбітними, мрійливими і непосидючими; а також висловив впевненість у тому, що присутні обов’язково знайдуть відповіді на свої питання саме завдяки тому, що так наполегливо їх шукають. Також Владика наголосив на тому, що важливо не просто прийняти рішення, а жити згідно з тими рішеннями, які сьогодні будуть прийняті. Ігор ГУЗЬ, Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, наголосив, що майбутнє нашої держави залежить не від президента чи інших можновладців, а саме від кожного з присутніх у залі молодих людей. Саме від молодого покоління, їх устремлінь та переконань, їх розуміння місця людини в житті країни, залежить майбутнє України. Ігор Гузь порадив молоді ні ні кого не скаржитись, не нарікати, а покладатися лише на власні сили. Кожен має зробити свій внесок у розбудову майбутнього. Також пан Ігор висловив сподівання, що не дивлячись на попередній провал голосування у Верховній Раді законопроекту про молодіжні центри, він все ж буде проголосований і молодіжні центри будуть створені як на загальноукраїнському, так і на обласних рівнях. Олександр, ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, наголосивши на актуальності проведення міських зібрань, присвячених молодіжній політиці, підняв питання про те, де поза межами навчальних закладів молодь може реалізовувати свій потенціал. Пан Олександр зауважив, що мова йде про платформу, де молодь може збиратися, отримувати інформацію, консультації, разом створювати проекти, які змінюють життя інших. Сьогоднішня дискусія спрямована на те, щоб в України було майбутнє. Міністерство молоді та спорту працює над створенням оптимальної моделі молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах, завдяки якій буде зрозуміло, хто, де і за які ресурси працює з молоддю. Найближчим часом Міністерство планує публічні заходи з ознайомлення з досвідами і практиками молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах. Також пан Олександр висловив своє переконання в тому, що результати сьогоднішньої роботи будуть активно проговорені та опрацьовані й стануть елементами законодавчих ініціатив, які підтримають присутні на заході колеги з депутатського корпусу, що дозволить формувати політику для молоді сьогодення. Ігор ЛАПІН, Народний депутат України, Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, наголосив на необхідності говорити про Україну, не як про землю наших пращурів, а як про землю наших дітей. Бо саме молодь формує майбутнє країни, активно відстоюючи свої переконання та цінності. Пан Ігор зауважив, що успіху в своїх ініціативах можна досягти лише будучи відкритим та підтримуючи один одного. Тому саме завдяки усебічній підтримці усіх зацікавлених сторін, закон про молодь буде прийнятий і це відкриє нові можливості для ефективної реалізації молодіжної політики. Захар ТКАЧУК, Голова Ради правління ГО «Молодіжна Платформа», директор Молодіжного центру Волині, подякував усім, хто долучений до роботи Молодіжного центру Волині. Пояснюючи важливість проведення міських зібрань, Захар Ткачук наголосив на тому, що необхідно працювати доказово – розпочинати молодіжну роботу з дослідження проблем, які стоять перед молоддю. І сьогоднішній захід з залученням широкого кола зацікавлених сторін проводиться саме з метою дослідження того, яким юнаки та дівчата хочуть бачити молодіжний центр, його майбутній розвиток. В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися, організації комунікації між молодіжними центрами й організації молодіжної роботи серед молоді з інвалідністю. Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи). Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 20,3 % голосів, другий – 36,5%, третій – 4,1%, четвертий – 39,2%. Таким чином, учасники обговорення з невеликою перевагою обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи). Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі. В ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 8,3%, другий – 27,8%, третій – 19,4%, четвертий – 44,4%. Отже, учасники обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу четвертому варіанту, який не передбачає створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі. Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами. У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 89,2%, у той час як перший набрав лише 10,8% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю. Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Ігорем Гузем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України. За додатковою інформацією просимо звертатися до Вікторії Баклаженко за тел.: +380630546520. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=8974] - [SECOND USPS SEMINAR TOOK PLACE IN ODESA](https://www.parlament.org.ua/en/news/second-usps-seminar-took-place-in-odesa/) - The Second USPS Seminar is aimed at developing skills for critical thinking and analysis of basic ideas and principles that underlie modern social, political, economic and cultural processes. The Seminar took place in Odesa on June 7 – 11, 2017. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, greeted the participants and wished them inspiration and a fruitful seminar. Values: what are they, actually? Personal and societal aspects Values underlie any social, political and economic process. But what do we mean when we talk about values? What is the etymology of the word “value”? What is the nature of human as a value bearer? What are values depending on the perspective – neuropsychological, philosophical and sociological? All these and other aspects of axiology were raised during the talk with Denys Poltavets, Programme Director, Aspen Institute Kyiv. On Council of Europe and its role in Ukraine Council of Europe is a key organization for human rights protection of the continent. It includes 47 state members, 28 of which are EU members. All Council of Europe members, including Ukraine, signed under the European Convention for Human Rights – an agreement targeted to protect human rights, democracy and rule of law. But are these principles and standards adhered to in Ukraine at the times of war? How can the Council of Europe guarantee enforcement of these principles? What can the Council of Europe do for Ukraine in the time of conflict in the East and annexation of Crimea? These questions were answered by Mårten Ehnberg, Head of Office, Council of Europe in Ukraine. Political forecasting During policy planning and implementation one of the most interesting resources is an image of the future which it proposes. However, often political forecasts in Ukraine can be manipulative and overly subjective which negates their importance in good policy making. Mykhaylo Koltsov, PhD, Senior Lecturer of Philosophy and Religious Studies at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, talked about methods of political forecasting, spheres of its use, forms of forecasts, principles of short-term and long-term forecasting and ways to implement forecasts. Justice and politics Andrii Baumeister, PhD, Associate Professor at Theoretical and Practical Philosophy Department at Taras Shevchenko Kyiv National University, answered the questions of what the state is, why we need it, how tightly we are connected with it, what we think of justice and what it really is. Art of improvisation in politics Every day every one of us is an actor of the improvisation genre. Politics, business, love, childcare etc are all acting where we only have one choice to make: either we are being “played”, or we “play”. Improvisation is creation of an act during its performance. How to use improvisation in politics? How to talk to the audience? These questions were answered by Anatoliy Neyolov, Head of the “Black Square” Theatre. Freedom of expression and modern constitutionalism What is freedom of speech in modern Ukraine, at the time of war? We often draw upon the examples of freedom of speech and expression in Western countries, but what are peculiarities of freedom of expression in the context of cultural and constitutional differences in the US, EU and Ukraine? How do human imagination, laws of physical world, functions of intellectual freedom, modern art, science and education relate? Vsevolod Rechytskyi, PhD, Associate Professor of Constitutional Law at the Yaroslav Mudryi National Law University of Ukraine, talked about this. Aesthetics, personality, philosophy of understanding of the aesthetic object Volodymyr Rafeenko, Ukrainian Writer and Poet, talked about who modern writers and artists are, what is the actuality of a literary means of recognizing reality for a citizen, human, individual. It is the phenomenon of an individual that underlies most key modern developmental processes. Design thinking and business modeling for social change Svitlana Khutka, Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”, talked about the method of design thinking popular in the States. Design thinking as innovate social problem solution allows for a more effective projection of possible solutions from a point of view of end consumer. Human body and politics How do human body and politics relate? Does the body influence politics? Where is the line between “seeming to be” and “being”? What is the body of a politician like? Are flirt, erotica and sex levers of political influence and power? Does this help or vice versa? All this was discussed during the seminar with Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. Society, politicians and political parties of the future What is the main activity of the politician based upon? According to Sergiy Gaiday, Director of Strategical Planning of Social Engineering Agency “Gaiday.com”, on ability to build a political organization and its effective communication with the society. Changes and new technology in the last 30 years, first of all, influenced spheres of information and social communication. However, Ukrainian politicians, as always before, still build copies of the Communist Party. What should modern parties be like? Do we need new ideas and ideologies? How to build a dialogue with the society? Conflicts in Ukraine: causes, dynamics and transformation Violent conflicts have their own dynamics and logic. They unfold in time and space accumulating vast human and material resources. They ruin social institutions and destroy social capital. At the same time, conflicts create new opportunities, give a push for transformations, make people change. In the last 20 years just a small number of violent conflicts were resolved. Majority of these conflicts are still in active phase or under the threat of escalation. Can humanity find ways to transform violent conflicts? Are we destined to repeat our history over and over again? Igor Semyvolos, Executive Director, Centre of Middle East Studies, talked about these issues. Media gallery of the Second USPS Seminar here Photographer Oksana Sushko - [Друга національна сесія ХІІ Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/druga-naczionalna-sesiya-hii-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - З 7 по 11 червня в Одесі тривала ІІ Національна Сесія ХІІ Програми УШПС. Друга Сесія покликана надати учасникам можливості для критичного осмислення базових ідей та принципів, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також стимулювати напрацювання власного розуміння визначальних тенденцій сьогодення. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітал учасників з відкриттям Сесії та побажала натхнення та плідної роботи. Цінності: про що, власне, йдеться? Особистісний та суспільний виміри Цінності лежать в основі будь-яких суспільних, політичних і економічних процесів. Але що ми маємо на увазі, коли про них говоримо? Яка етимологія слова «цінність»? Якою є природа людини, як носія цінностей? Що ми зрозуміємо про цінності, якщо подивимось на них з декількох перспектив: нейропсихологічної, філософської та соціологічної? – ці та інші аспекти аксіології підняв у розмові з учасниками Школи Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства. Про Раду Європи та її роль в Україні Рада Європи є провідною організацією континенту із захисту прав людини. Вона включає в себе 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи, включаючи Україну, підписалися під Європейською конвенцією з прав людини – договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права. Але чи гарантовані ці принципи та стандарти в Україні в часи війни? Як Рада Європи може забезпечити дотримання цих принципів? Що може зробити Рада Європи для України в умовах конфлікту на Сході та анексії Криму? – відповідав Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг. Політичне прогнозування При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – проаналізував Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Справедливість і політика Відповіді на запитання, що таке держава і навіщо вона потрібна, тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? – розмірковували учасники Школи разом з Андрієм Баумейстером, д.ф.н., Доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Мистецтво імпровізації в політиці Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – розповідав Анатолій Нейолов, керівник театру “Чорний квадрат”. Свобода вираження поглядів і сучасний конституціоналізм Що таке свобода слова в сучасній Україні, в умовах війни? Ми часто орієнтуємось на західні країни як на зразок дотримання свободи слова та вираження поглядів, але якими є особливості свободи вираження поглядів в контексті культурних та конституційних відмінностей США, ЄС та України? Як співвідносяться особливості людської уяви і закони-константи фізичного світу, функції інтелектуальної свободи у сфері сучасного мистецтва, науки та освіти? – розповів Всеволод Речицький, к.ю.н., Експерт громадської спілки “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Естетика, особистість, філософія розуміння естетичного об’єкту Яким є романіст, поет, митець в умовах сучасності? Якою є актуальність літературного засобу освоєння дійсності для конкретного громадянина, людини, особистості? Очевидна принципова значущість останньої дефініції. Особистість як феномен життя людини виникла не сьогодні, але були такі часи, коли особистості в нашому розумінні слова не було і не могло бути. Це надбання останніх двох з половиною тисяч років існування сучасної цивілізації. Не треба дуже довго вдивлятися в специфіку організації нашого суспільного життя, щоб зрозуміти: саме феномен особистості є тим чинником, котрий лежить в основі всіх провідних процесів розвитку сучасного людства, – розмірковував Володимир Рафеєнко, український поет і прозаїк, разом з учасниками Школи. Дизайн-мислення й канва бізнес-моделювання для соціальних змін Дизайн-мислення як антропоцентричний підхід із інноваційного вирішення соціальних проблем дозволяє краще проектувати рішення з точки зору потреб кінцевого споживача. Своєю чергою, моделювання канви бізнес-процесів допомагає визначати цінність пропонованих рішень та рівень соціального впливу. Що таке дизайн-мислення? Які є техніки дизайн-мислення та стратегії формування канви бізнес-моделей для розвитку та впровадження соціальних інновацій? – оповідала Світлана Хутка, PhD, Stanford University: Fulbright Scholar (2014-2015), Professor (2015), Visiting Research Fellow (from 2016) Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”. Політика і тіло Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає “тіло” на політику? Де проходить межа “здаватися” і “бути”? Яким є “тіло” політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та “застигання” в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Суспільство, політики та політичні партії майбутнього На чому заснована базова діяльність політика? На вмінні побудувати політичну організацію і налагодити ефективну комунікацію з суспільством. Зміни та нові технології за останні 30 років, перш за все, торкнулися інформаційної сфери та соціальних комунікацій, проте українські політики, як і раніше, будують аналоги КПРС. Якими повинні бути сучасні політичні партії? Чи потрібні нові політичні ідеї та ідеології? Як будувати діалог із сучасним суспільством? – розмірковував Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай. Ком. Конфлікти в Україні: причини, динаміка та трансформації Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповідав Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у розмові з учасниками Школи. Медіа-галерея заходу тут Фото: Оксана Сушко - [Informative webinar on “Youth in governmental programs”](https://www.parlament.org.ua/en/news/informative-webinar-on-youth-in-governmental-programs/) - On June 20, 2017 an informative webinar on “Youth in Governmental Programs” was held at 17.00. The webinar was organized by the Internews Ukraine with the support of the Agency for Legislative Initiatives within the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. The webinar was hosted by Oleksandr Yarema, Deputy Minister of Youth and Sport of Ukraine. During the webinar, the participants: got acquainted with the state youth policy in Ukraine; got knowledge about the role of citizens in shaping the state youth policy at the national and regional (local) levels; got acquainted with youth programs: Youth Worker Training Program, Ukrainian Youth Covenant-2020, Ukrainian-Polish and Ukrainian-Lithuanian Youth Exchange Programs. As a result of the webinar, the participants: have mastered the techniques of shaping of youth policy at the national and regional levels; have gained practical skills for active participation in governmental youth programs on the basis of practical cases: Youth Worker Training Program, Ukrainian Youth Covenant-2020, Ukrainian-Polish and Ukrainian-Lithuanian Youth Exchange Programs. - [Інформативний вебінар на тему: «Молодь в урядових програмах»](https://www.parlament.org.ua/news/informatyvnyj-vebinar-na-temu-molod-v-uryadovyh-programah/) - 20 червня 2017 року о 17.00 відбувся інформативний вебінар на тему: «Молодь в урядових програмах». Вебінар проведено громадською організацією «Інтерньюз-Україна» за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Вебінар провів Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України. Під час навчального вебінару учасники: ознайомилися з державною молодіжною політикою в Україні; отримали знання щодо ролі громадян у формуванні державної молодіжної політики на національному та регіональному (місцевих) рівнях; ознайомилися з молодіжними програмами: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни. В результаті вебінару учасники: оволоділи техніками впливу на формування молодіжної політики на національному та регіональному рівнях; набули практичні навички активної участі в урядових молодіжних програмах на прикладі практичних кейсів: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни. Матеріали до вебінару - [Town Hall Meeting “Strategies for the development of youth policy in Zakarpattya region”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-strategies-for-the-development-of-youth-policy-in-zakarpattya-region/) - On June 15, 2017 in Zakarpattya regional state administration (Uzhgorod city) Town Hall Meeting “Strategies for the development of youth policy in Zakarpattya region” took place. Town Hall Meetings is organised by the Agency of Legislative Initiatives together with the Interns’ League and the Ministry of Youth and Sports of Ukraine on the initiative of MP of Ukraine Ivan Krulko in the framework of the Model District Project with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. Town Hall Meetings provide a competent and effective discussion of any specific issues of public interest and are an instrument for ensuring citizens’ participation in governance. Discussion is taking place around prepared scenarios. That is, the event itself following painstaking expert work aims at providing certain options to solve the problem for discussion. The discussion takes place in small groups of 10-12 people, involving a facilitator and a note taker. Facilitators help participants in a friendly and casual atmosphere to discuss potential solutions, and note-takers put down the key points of discussion and meaningful conclusions. The event is primarily attended by ordinary citizens who are direct stakeholders in the issue being discussed. The results of this event carry no legal weight. The discussion focused on the issues of the youth age range as an important component of the Law on Youth, creation and development of youth centres, as well as organisation of work with youth with disabilities. The event was attended by 95 participants, including representatives of youth NGOs, representatives of the Zakarpattya regional authorities, representatives of the education administration, representatives of the youth and sports administration, students of the Zakarpattya State University, youth from the towns of Khust and Mukachevo, and activists. During the discussion on the issue of creating a youth centre, the participants discussed 4 scenarios, the first of which concerned the creation of a municipal youth centre; the second was focused on the creation of a youth centre under an NGO with financing from the local budget; the third scenario involved the creation of a youth centre as a structural subdivision of the existing municipal institutions in the field of education, culture, etc.; the fourth scenario offered the creation of a youth centre through the development and implementation of a project (on the basis of a public initiative). The results of the voting were distributed as follows: the first scenario gained 7.5% of votes, the second – 39.6%, the third – 5.7%, and the fourth – 47.2%. Thus, the participants of the discussion chose the option of creating a youth centre through the development and implementation of a project (on the basis of a public initiative). Discussing the problem of determining the youth age range, the participants reviewed 3 scenarios, the first of which implied preserving the effective definition of the youth age range as 14-35 years old; the second proposed a dramatic lessening of the youth age range – from 0 to 29 years old; and the third presented a balanced approach that included the definition of the youth age range from 12 to 29 years. During the discussion, the participants voted in the following way: the first scenario – 48.9%, the second – 23.4%, the third – 27.7%. Thus, concerning the issue of determining the youth age range, the discussion participants preferred the first option, which does not provide for any changes in the current age limits. Considering the problem of organising youth policy among young people with disabilities, the participants discussed 2 scenarios. The first one proposed the creation of a network of centres for work with youth with disabilities in the areas of social protection, education, and health; and the second scenario implied introduction of programs for centres for work with youth with special needs. As a result of voting, the participants preferred the second scenario – 68.1%, while the first one gained 31.9% of the votes of the participants. Consequently, it is the introduction of programs for centres for work with youth with special needs that the discussion participants consider the best option for solving the problem of youth policy organisation for youth with disabilities. The decision approved during this discussion will be implemented by Mr Ivan Krulko within his powers and competences as an Ukrainian MP. - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-na-temu-strategiyi-rozvytku-molodizhnoyi-polityky-zakarpattya/) - 15 червня 2017 року о 15.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (town hall meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. На обговорення були винесені питання віку молоді як важливого компонента Закону про молодь, створення та розвитку молодіжних центрів, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю. У заході взяли участь 95 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій, представники влади Закарпатської області, представники управління освіти, представники управління молоді і спорту, студенти Закарпатського державного університету, молодь з міста Хуст і Мукачево, активісти. Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, зауважив, що є одним із тих, хто працював і продовжує працювати над законопроектами, які стосуються молодіжної політики, волонтерства, соціального забезпечення для молоді; також він наголосив, що зараз разом з колегами готує до реєстрації нову редакцію закону про молодь. Окреслюючи тематичне поле питань, які виносяться на міські обговорення, Іван Крулько звернув особливу увагу на досить дискусійне питання віку молоді: як визначається вік молоді, коли розпочинається і коли закінчується. Це питання тісно пов’язане з розмежуванням фізичного, політичного та соціального розумінням молоді. Сьогоднішня дискусія має залучити учасників до роздумів і стимулювати обрання того варіанту в законі, який був би найбільш оптимальним для України. Іван Крулько наголосив, що найважливішим питанням, яке учасники мають вирішити впродовж спільної роботи, є питання чи потрібен новий закон, який повинен регулювати молодіжну політику й яким чином краще за все викласти всі напрацювання в форматі нормативно-правового акту. Андрій ШЕКЕТА, депутат закарпатської обласної ради, закликав учасників максимально активно брати участь у обговоренні для того, щоб якомога ефективніше використати можливість висловлення своїх поглядів і побажань народному депутатові України Івану Крульку, який зможе висвітлити їх у законі про молодь, який він активно та наполегливо просуває у парламенті. Марія КАРЧЕВИЧ, начальник відділу регіональної молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України, наголосила, що будь-яка державна політика має бути обґрунтованою та доказовою й враховувати потреби і запити молодих людей. Тому сьогоднішня зустріч є чудовою нагодою для молодих людей озвучити питання, які їх хвилюють; присутність представників влади і громадськості дає можливість спільного обговорення питань молодіжної політики та вироблення спільного бачення. Марія Карчевич зауважила, що, молодіжні центри це по суті установи, які працюють з молоддю. Їх засновниками можуть бути громадські організації, органи влади, органи місцевого самоврядування, об’єднані громади, а також приватні ініціативи. Метою молодіжних центрів є національно-патріотичне виховання, громадянська освіта, розвиток волонтерства, сприяння зайнятості молоді, розвиток молодіжного підприємництва. Необхідність утворення таких центрів полягає у організації якісного і змістовного дозвілля молодих людей. При Міністерстві молоді та спорту існує робоча група, яка покликана об’єднати усі молодіжні центри для створення мережі обміну досвідом і комунікації. Юрій ЮЗИЧ, керівник групи молодіжної політики РПР, наголосив, що зараз в Україні молодіжну політику регулює закон, написаний майже 25 років тому, тобто ще минулого тисячоліття й який абсолютно не відповідає сучасному стану справ. Окреслюючи ключові моменти нового закону про молодь, Юрій Юзич наголосив, що головною метою закону є створення умов для того, щоб молодь могла стати успішною й сама почала диктувати майбутню стратегію свого розвитку. В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися створення молодіжного центру на Закарпатті, визначення меж віку молоді й організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю. Під час обговорення питання створення молодіжного центру учасники обговорили 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру; другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи). Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 7,5 % голосів, другий – 39,6%, третій – 5,7%, четвертий – 47,2%. Таким чином, учасники обговорення обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи). Обговорюючи проблему визначення віку молоді, учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких передбачав збереження чинного визначення віку молоді – 14-35 років; другий пропонував різко зменшити вік молоді від 0 до 29 років; а третій презентував збалансований підхід, який передбачав визначення віку молоді від 12 до 29 років. У ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 48,9%, другий – 23,4%, третій – 27,7%. Отже, учасники обговорення у питанні визначення віку молоді надали перевагу першому варіанту, який не передбачає жодних змін у чинні вікові межі. Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами. У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 68,1%, у той час як перший набрав 31,9% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю. Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України. За додатковою інформацією просимо звертатися до Вікторії Баклаженко за тел.: +380630546520. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=8923] - [Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему «Підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів: розподіл фінансового навантаження»](https://www.parlament.org.ua/news/miski-zibrannya-u-formati-town-hall-meetings-na-temu-pidvyshhennya-efektyvnosti-utylizacziyi-tverdyh-pobutovyh-vidhodiv-rozpodil-finansovogo-navantazhennya/) - 15 червня 2017 року о 9.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (Town Hall Meetings) на тему «Підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів: розподіл фінансового навантаження». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Вирішення питання захоронення твердих побутових відходів є нагальним з точки зору екологічних ризиків, і нині існує достатня технічна та теоретична база для покращення процесу утилізації. Обговорення пройшло у форматі Town Hall Meetings, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Даний формат має кілька ключових переваг, які загалом можна визначити як структурованість та результативність. 1. Обговорення відбувається навколо підготовлених сценаріїв. Тобто самому заходу передує кропітка експертна робота з тим, щоб винести на обговорення певні варіанти вирішення проблеми. 2. Обговорення відбувається в малих групах по 10-12 осіб, за участі фасилітатора та ноуттейкера. Фасилітатори допомагають учасникам у дружній та невимушеній атмосфері обговорити варіанти рішень, а науттейкери занотовують ключові моменти дискусії та змістовні висновки. 3. Участь у заході беруть передусім пересічні громадяни, яких безпосередньо стосується проблема, яка обговорюється. Результати цього заходу не мають юридичної сили. Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив: Перш за все хочу подякувати вам за те, що знайшли час та натхнення взяти участь в сьогоднішньому заході, який відбувається за ініціативи народного депутата України Івана Крулька в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується коаліцією організацій: Фондом Східна Європа, Лабораторією законодавчих ініціатив, ГМ ОПОРА, Інтерньюз та ГО Ліга Інтернів. Власне Програма РАДА здійснює цілий ряд діяльностей, спрямованих на покращення роботи парламенту. Одним з напрямків є компонент Модельний округ, який, окрім іншого, покликаний забезпечити налагодження комунікації між виборцями та народними депутатами. В рамках цього компоненту партнери Програми пропонують кільком обраним на конкурсних засадах народним депутатам пакет інноваційних інструментів. Власне одним з таких модельних депутатів є Іван Крулько, який і ініціював сьогоднішнє обговорення у форматі Town Hall Meetings. Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, наголосив, що питання поводження з твердими побутовими відходами є дуже важливим для всієї України, а нехтування його вирішенням – справжньою загрозою для нашої держави. Адже ситуація з забрудненням побутовими відходами є навіть гіршою, ніж про це повідомляють ЗМІ. 5 % території України зайняте сміттєзвалищами, серед яких 33 тисячі незаконних сміттєзвалищ, що призводить до надзвичайно загрозливої екологічної ситуації. Іван Крулько звернув особливу увагу на те, що якщо найближчим часом на законодавчому рівні не буде вирішено це питання, то Україні загрожує поступове перетворення на суцільний смітник. Саме тому обговорення таких актуальних питань з залученням широкого кола зацікавлених сторін може слугувати потужним стимулом до їх вирішення. Геннадій МОСКАЛЬ, Голова Закарпатської обласної державної адміністрації, наголосив, що народний депутат Іван Крулько підняв одну з найактуальніших для Закарпаття тем, адже забруднення області твердими побутовими відходами сягає катастрофічного рівня. Геннадій Москаль зазначив, що головною перепоною на шляху розв’язання цієї проблеми є відсутність законодавчої бази, яка б дала змогу залучити іноземних інвесторів до процесу утилізації сміття. У заході взяли участь понад 95 учасників серед яких представники екологічних організацій, представники влади Закарпатської області, представники бізнесу, молодь і активісти. Під час обговорення проблеми підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких не передбачає жодних змін і жодного втручання в чинну ситуацію утилізації сміття; другий та третій пропонують перехід від захоронення відходів на полігонах до системи комплексного поводження з твердими побутовими відходами, тобто їх переробки. Другий сценарій передбачає запровадження спеціального комунального тарифу для населення для покриття витрат на утилізацію сміття; в той час як третій сценарій покладає фінансове навантаження не на споживачів, а на виробників твердих побутових відходів. В результаті обговорення учасники проголосували за впровадження третього сценарію – 72,9%; 27,1% учасників обрали варіант введення окремої плати у комунальному платежі за утилізацію твердих побутових відходів; і жоден учасник не підтримав перший варіант, який не передбачає ніяких змін. Ухвалене рішення даного обговорення буде реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України. За додатковою інформацією просимо звертатися до Вікторії Баклаженко за тел.: +380630546520. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Town Hall Meeting “Improving the efficiency of utilisation of solid household waste: distribution of the financial burden”](https://www.parlament.org.ua/en/news/town-hall-meeting-improving-the-efficiency-of-utilisation-of-solid-household-waste-distribution-of-the-financial-burden/) - On June 15, 2017 in Zakarpattya regional state administration (Uzhgorod city) Town Hall Meeting “Improving the efficiency of utilisation of solid household waste: distribution of the financial burden” took place. Town Hall Meetings is organised by the Agency of Legislative Initiatives together with the Interns’ League on the initiative of MP of Ukraine Ivan Krulko in the framework of the Model District Project with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. Town Hall Meetings provide a competent and effective discussion of any specific issues of public interest and are an instrument for ensuring citizens’ participation in governance. 1. Discussion is taking place around prepared scenarios. That is, the event itself following painstaking expert work aims at providing certain options to solve the problem for discussion. 2. The discussion takes place in small groups of 10-12 people, involving a facilitator and a note taker. Facilitators help participants in a friendly and casual atmosphere to discuss potential solutions, and note-takers put down the key points of discussion and meaningful conclusions. 3. The event is primarily attended by ordinary citizens who are direct stakeholders in the issue being discussed. The results of this event carry no legal weight. The event was attended by more than 95 participants, including representatives of environmental organisations, representatives of the authorities of the Zakarpattya region, business representatives, youth and activists. During the discussion of the problem of increasing the efficiency of solid household waste utilisation, the participants considered 3 scenarios, the first of which does not provide for any changes or interference with the current situation of waste disposal; the second and third offer a transition from landfill disposal to an integrated solid waste management system, i.e. its recycling. The second scenario involves the introduction of a special utility tariff for the public to cover waste disposal costs; while the third scenario imposes the financial burden on the producers of solid household waste rather than on consumers. As a result of the discussion, the participants voted for implementation the third scenario – 72.9%; 27.1% of participants chose the option of introducing a separate payment in the household bill for the utilisation of solid household waste; and no participant supported the first option, which does not provide for any changes. The decision approved during this discussion will be implemented by Mr Ivan Krulko within his powers and competences as an Ukrainian MP. - [The Seventh International Academic Conference “Parliamentary Readings”](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-seventh-international-academic-conference-parliamentary-readings/) - 26-27 травня 2017 року за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення досліджень щодо еволюції становлення та тенденцій розвитку парламентаризму в Україні, якісних та кількісних методів дослідження внутрішньо парламентських процесів, методології дослідження поведінки парламентарів. Тематика конференції: еволюція становлення та тенденції розвитку парламентаризму в Україні; якісні та кількісні методи дослідження внутрішньопарламентських процесів; методологія дослідження поведінки парламентарів; коаліційний уряд; співпраця уряду і парламенту. Ігор КОГУТ, Директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», виступаючи з вітальним словом, зауважив: «Парламентські читання» розпочалися з усвідомлення того, що існує певний дослідницький вакуум, певна потреба у тому, щоб люди, які займаються академічними дослідженнями – аспіранти, студенти старших курсів університетів, мали більшу цікавість до теми розвитку парламентаризму та представницької демократії, і ми б хотіли побудувати цей місточок. Скажу вам відверто, він дуже непросто будується, адже мотивації займатися темою парламенту у багатьох немає. Проте ми не втрачаємо натхнення й віри в те, що щороку, збираючи молодих і досвідчених дослідників, представників дослідницьких центрів, університетів, ми будемо привертати увагу все більш широкого кола компетентних науковців до цієї теми. Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників конференції, наголосила, що останніми роками серед робіт, які подаються на конференцію, Лабораторія законодавчих ініціатив шукає людей, які потім зможуть ставати експертами організації, адже щоденна робота з Верховною Радою, народними депутатами України потребує не тільки моніторингу й оцінки, але й ґрунтовного дослідження. Також Світлана зауважила, що будь-які дослідження є шляхом дуже складним, а тема парламентаризму досить вузькою, тому поява нових дослідників не просто засвідчує зростання інтересу до цієї тематики, але й є приводом для оптимізму. Лідія ДАНИЛЕНКО, Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, дякуючи Лабораторії законодавчих ініціатив за плідну співпрацю, відзначила, що таке співробітництво дає змогу долучити студентів і слухачів академії до безпосередньої дослідницької роботи. Адже невміння випускників включатися у відкриті дискусії, відкриті дебати з народом, з громадою, з публічними особами можна, звичайно, усунути шляхом практичних занять в університеті, але набагато ціннішим є особистий досвід дослідника, який на ґрунті власних спостережень і роздумів дійшов висновку, як перейти від звичайної інституалізації процесу до процесу аксіологізації. Конференція тривала 2 дні: • 26 травня – дискусійні панелі за участі вітчизняних і зарубіжних науковців та експертів, вищих посадових осіб України; доповіді учасників конференції. Перший день конференції, наповнений змістовними доповідями та дискусіями, розкрив учасникам та гостям конференції роль соціальних медіа в підсиленні парламентської демократії; познайомив з міжнародним досвідом створення ефективного та прозорого парламенту. Спікери конференції, проаналізувавши найкращі іноземні практики, показали механізм наближення України до найвищих стандартів парламентаризму; а також ґрунтовно представили українські та світові практики дослідження внутрішньопарламентських процесів. Завершився насичений день заслуховуванням цікавих та переконливих доповідей учасників та їх фаховим обговоренням. • 27 травня – заслуховування та обговорення доповідей учасників конференції. Другий день конференції присвячено обміну думками щодо організації взаємодії парламенту та уряду України; правового регулювання парламентського імунітету; проблеми дотримання політичними партіями своїх передвиборчих програм; впливу Конституційного Суду на діяльність парламенту; порівняльного конституційного аналізу Німеччини, Австрії та Швейцарії; формування парламентської більшості як передумови запровадження ефективних національних стратегій розвитку; шляхів вдосконалення механізму дострокового припинення повноважень ВРУ; модернізації системи суб’єктів права законодавчої ініціативи в Україні; ціннісно-орієнтованої парламентської діяльності; психології парламентського лобізму; хронотопу парламенту України; кодексу депутатської етики; можливості ефективного функціонування «електронного парламенту»; ключових елементів вільного мандату народного депутата України. Програма конференції За результатами конференції буде надруковано збірку вибраних робіт учасників Сьомої міжнародної наукової конференції «Парламентські читання». Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Медіа-галерея заходу Фото: Оксана Сушко 26 травня 2017 27 травня 2017 - [Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/news/soma-mizhnarodna-naukova-konferencziya-parlamentski-chytannya/) - 26-27 травня 2017 року за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення досліджень щодо еволюції становлення та тенденцій розвитку парламентаризму в Україні, якісних та кількісних методів дослідження внутрішньо парламентських процесів, методології дослідження поведінки парламентарів. Тематика конференції: еволюція становлення та тенденції розвитку парламентаризму в Україні; якісні та кількісні методи дослідження внутрішньопарламентських процесів; методологія дослідження поведінки парламентарів; коаліційний уряд; співпраця уряду і парламенту. Ігор КОГУТ, Директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», виступаючи з вітальним словом, зауважив: «Парламентські читання» розпочалися з усвідомлення того, що існує певний дослідницький вакуум, певна потреба у тому, щоб люди, які займаються академічними дослідженнями – аспіранти, студенти старших курсів університетів, мали більшу цікавість до теми розвитку парламентаризму та представницької демократії, і ми б хотіли побудувати цей місточок. Скажу вам відверто, він дуже непросто будується, адже мотивації займатися темою парламенту у багатьох немає. Проте ми не втрачаємо натхнення й віри в те, що щороку, збираючи молодих і досвідчених дослідників, представників дослідницьких центрів, університетів, ми будемо привертати увагу все більш широкого кола компетентних науковців до цієї теми. Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників конференції, наголосила, що останніми роками серед робіт, які подаються на конференцію, Лабораторія законодавчих ініціатив шукає людей, які потім зможуть ставати експертами організації, адже щоденна робота з Верховною Радою, народними депутатами України потребує не тільки моніторингу й оцінки, але й ґрунтовного дослідження. Також Світлана зауважила, що будь-які дослідження є шляхом дуже складним, а тема парламентаризму досить вузькою, тому поява нових дослідників не просто засвідчує зростання інтересу до цієї тематики, але й є приводом для оптимізму. Лідія ДАНИЛЕНКО, Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, дякуючи Лабораторії законодавчих ініціатив за плідну співпрацю, відзначила, що таке співробітництво дає змогу долучити студентів і слухачів академії до безпосередньої дослідницької роботи. Адже невміння випускників включатися у відкриті дискусії, відкриті дебати з народом, з громадою, з публічними особами можна, звичайно, усунути шляхом практичних занять в університеті, але набагато ціннішим є особистий досвід дослідника, який на ґрунті власних спостережень і роздумів дійшов висновку, як перейти від звичайної інституалізації процесу до процесу аксіологізації. Конференція тривала 2 дні: • 26 травня – дискусійні панелі за участі вітчизняних і зарубіжних науковців та експертів, вищих посадових осіб України; доповіді учасників конференції. Перший день конференції, наповнений змістовними доповідями та дискусіями, розкрив учасникам та гостям конференції роль соціальних медіа в підсиленні парламентської демократії; познайомив з міжнародним досвідом створення ефективного та прозорого парламенту. Спікери конференції, проаналізувавши найкращі іноземні практики, показали механізм наближення України до найвищих стандартів парламентаризму; а також ґрунтовно представили українські та світові практики дослідження внутрішньопарламентських процесів. Завершився насичений день заслуховуванням цікавих та переконливих доповідей учасників та їх фаховим обговоренням. • 27 травня – заслуховування та обговорення доповідей учасників конференції. Другий день конференції присвячено обміну думками щодо організації взаємодії парламенту та уряду України; правового регулювання парламентського імунітету; проблеми дотримання політичними партіями своїх передвиборчих програм; впливу Конституційного Суду на діяльність парламенту; порівняльного конституційного аналізу Німеччини, Австрії та Швейцарії; формування парламентської більшості як передумови запровадження ефективних національних стратегій розвитку; шляхів вдосконалення механізму дострокового припинення повноважень ВРУ; модернізації системи суб’єктів права законодавчої ініціативи в Україні; ціннісно-орієнтованої парламентської діяльності; психології парламентського лобізму; хронотопу парламенту України; кодексу депутатської етики; можливості ефективного функціонування «електронного парламенту»; ключових елементів вільного мандату народного депутата України. Програма конференції За результатами конференції буде надруковано збірку вибраних робіт учасників Сьомої міжнародної наукової конференції «Парламентські читання». Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Медіа-галерея заходу Фото: Оксана Сушко 26 травня 2017 27 травня 2017 - [Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, on hromadske.ua](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matviienko-chairwoman-of-the-board-of-the-agency-for-legislative-initiatives-on-hromadske-ua/) - “MPs do not fully realize what they should do in Parliament”, said Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, in conversation with Olha Aivazovska and Andriy Saychuk on the program “Reform. Parliament” on hromadske.ua. Discussing the issue of elaboration of a Code of MPs’ Ethics, Svitlana spoke about international experience of drafting such codes as well as focused on issues of lobbying, conflict of interests, and the need to regulate the work of MPs as a professional activity. Parliamentary Ethics MPs’ ethics is not an issue of parliamentary behavior, parliamentary vocabulary, or the argument of “throwing your sword”. This issue is much wider. MPs tend to think that most issues of parliamentary ethics should be solved with the help of anti-corruption legislation. But there are questions of unregulated lobbying; conflict of interest; very important questions of what MPs engage in after they cease to be deputies, how they are recruited and how they use all the privileges granted to them. The issue of the Code of MPs’ Ethics in Ukraine is rather old. Yulia Tyshchenko, in cooperation with UCIPR, did a very important work, i.e. they considered this issue from voters’ perspective rather than from MPs’, having arranged focus groups across Ukraine to ask voters whether they think this code to be necessary. The results turned out to be rather unexpected because people consider it extremely significant and believe that it should regulate not only MPs’ behavior in the session hall but also outside Parliament. One can observe a certain imbalance; MPs’ understanding of ethics is at a lower level than the awareness among ordinary citizens. It is important to raise the awareness of MPs because they are people with different levels of education and different professional backgrounds; there are those who were elected for the first time, and we had to work with all of them. Therefore, we started this work. This convocation of the Verkhovna Rada is interesting because it is in this convocation that the name of the committee responsible for ethical questions was reduced to just the Committee on Rules, without the word ‘ethics’ in it. In addition, it does not even have a chairperson to this day, only an acting chairman. Foreign experience In different countries, issues of parliamentary ethics are regulated differently, and each country chooses its own format. In Britain, it is the Nolan principles; in Sweden, there is a list of laws united in one module; the European Parliament has a big code, which, by the way, does not contain any sanction section. The experience of Estonia, which we have used from the very beginning, demonstrates that it is sometimes possible to adopt a code without sanctions, and then add a sanction section. Work with MPs Many international and Ukrainian experts can write a good document, but it will be useless. That is why we work with the deputy corps. It is necessary that each faction should have representatives working on the ethical code, who are constantly immersed in the process. For if different factions and groups are not in agreement on the decision, it will be pointless and will not be legitimate, and nobody will follow it. The Code of Parliamentary Ethics can exist in various forms, and it does not matter whether it will be adopted by a Law of Ukraine, by the Verkhovna Rada of Ukraine, or will become part of the MP’s oath. Currently, the activities of MPs are regulated by the Constitution of Ukraine, the Law on the Status of People’s Deputies, and the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine. However, very often the regulatory provisions of these documents are simply ignored. For example, when somebody is fighting in the hall, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine should stop the meeting. Very often we see that it does not happen, as in the case of Serhiy Leshchenko’s torn jacket or when foul language is heard in the hall. - [Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко на hromadske.ua](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-svitlana-matviyenko-na-hromadske-ua/) - «Депутати не до кінця усвідомлюють, що вони мали б робити у Верховній Раді» – наголосила Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко в розмові з Ольгою Айвазовською й Андрієм Сайчуком у програмі «Реформа. Парламент» на hromadske.ua. Обговорюючи проблему вироблення етичного кодексу народних депутатів, Світлана розповіла про міжнародний досвід напрацювання подібних кодексів, а також торкнулась питань лобізму, конфлікту інтересів та необхідності врегулювання роботи народних обранців саме як професійної діяльності. Парламентська етика Депутатська етика це зовсім не питання парламентської поведінки, парламентської лексики, чи аргументу «сорок п’ятої ноги». Це питання набагато ширше. Серед народних депутатів побутує думка, що більшість питань депутатської етики мала би вирішитися за допомогою антикорупційного законодавства. Але є питання неврегульованості лобізму; питання конфлікту інтересів; дуже важливе питання, чим займаються народні депутати після того, як перестають бути депутатами, як вони працевлаштовуються і як використовують всі надані їм привілеї. Питання кодексу депутатської етики в Україні є досить давнім. Юлія Тищенко разом з УНЦПД зробили дуже важливу річ – підійшли до цього питання не з боку народних депутатів, а з боку виборців, провівши по Україні фокус-групи, аби запитати у виборців, чи вважають вони цей кодекс потрібним. І результати виявились досить неочікуваними, бо люди вважають надзвичайно актуальним, і що він має регулювати не просто депутатську поведінку в сесійній залі, а широке коло діяльності народних обранців й поза парламентом. Зараз існує певний дисбаланс, коли розуміння депутатами питання етики, значно нижче за ступінь усвідомлення цього питання звичайними громадянами. Важливо займатись своєрідною просвітою депутатів, адже серед них є люди з різним рівнем освіти, різного роду професійної діяльності; є ті, хто потрапив у парламент вперше, і з ними всіма треба було працювати і ми почали цю роботу. Це скликання Верховної Ради є цікавим, тому що саме в цьому скликанні з назви відповідального за етичні питання комітету зникли слова, які саме стосуються етики і тепер це просто Регламентний комітет, який навіть не має голови комітету до цього часу, а є просто виконуючий обов’язки. Іноземний досвід В різних країнах світу питання парламентської етики регулюються по-різному й кожна країна обирає свій формат: в Британії це правила Нолана; у Швеції існує перелік законів, об’єднаних у один блок; у Європарламенті функціонує великий кодекс, в якому, до речі, немає санкційного блоку. Досвід Естонії, яким ми послуговувались від самого початку, демонструє, що іноді спершу можна прийняти кодекс без санкцій, а потім доробити санкційну частину. Робота з депутатами Багато міжнародних, і навіть українських, експертів можуть написати хороший документ, але він не буде мати ніякої цінності, і саме тому ми працюємо з депутатським корпусом. Необхідно, щоб у кожній фракції була певна представленість людей, які працюють над питанням етичного кодексу і постійно перебувають в процесі. Адже якщо це рішення не буде погоджено між різними фракціями та групами, воно не матиме ніякого сенсу і не буде легітимним, його ніхто не буде дотримуватися. Кодекс парламентської етики може існувати в різних формах і не важливо, чи це буде прийнято Законом України, постановою Верховної Ради України, чи стане частиною присяги народного депутата. Зараз діяльність народних депутатів регулюють Конституція України, Закон про статус народного депутата і Регламент Верховної Ради України. Проте, дуже часто регуляторні положення цих документів просто ігноруються. Наприклад, коли в залі відбувається бійка, Голова Верховної Ради України має зупинити засідання. Дуже часто ми бачимо, що цього просто не відбувається, як у випадку з порваним піджаком Сергія Лещенка, або коли в залі звучить нецензурна лексика. - [Draft Concept of the “End-to-End” Legislative Process](https://www.parlament.org.ua/en/news/draft-concept-of-the-end-to-end-legislative-process/) - On May 22, 2017 the Draft Concept of the “End-to-End” Legislative Process presentation took place. The draft concept paper on the “end-to-end” legislative process contains analysis of current practices, a review of international experience, as well as proposals concerning the concept of “end-to-end” legislative process reform with an emphasis on strengthening coordination between the subjects of legislative initiative. This document offers alternatives of changing the “end-to-end” legislative process, which can be described as “government-centred” (based on the experience of France), “parliament-centred” (based on US experience) and “the concept of minimally necessary changes” (on the basis of analysis of existing practices in Ukraine). Problems in the legislative process in Ukraine are largely due not so much to imperfect regulatory framework as to wrong practices of their implementation. In this case, the key issues include: • Lack of strategic planning in the policy-making process; • Dominance of political expediency over the rule of law; • Dominance of the “juridical” paradigm in the policy making process; • Actual lack of a system of monitoring, evaluation and review of adopted decisions. (c) Oleksandr Zaslavskyy, Deputy Chairman of the Agency for Legislative Initiatives Draft Concept of the “End-to-End” Legislative Process Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного матеріалу Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-materialu-proekt-konczepcziyi-zakonodavchogo-proczesu-vid-pochatku-do-kinczya/) - 22 травня 2017 року в приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 5, Конференц-зал в межах панельної дискусії «Законотворчий процес та європейська інтеграція в контексті парламентської реформи» за участі Голови Верховної Ради України Андрія Парубія і Пета Кокса, Керівника місії Європейського парламенту з оцінки потреб Верховної Ради, відбулася презентація аналітичного матеріалу Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця». Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. У рамках цього документу запропоновано альтернативні варіанти зміни законодавчого процесу «від початку до кінця», які умовно можна назвати «урядоцентричною» (на основі досвіду Франції), «парламентоцентричною» (на основі досвіду США) та «концепцією мінімально необхідних змін» (на основі аналізу наявних в Україні практик). Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, презентуючи дослідження, наголосив: Проблеми в законодавчому процесі в Україні значною мірою обумовлені не стільки недосконалими рамками нормативного регулювання, скільки хибними практиками їхньої реалізації. При цьому ключовими проблемами є: • Відсутність стратегічного планування в процесі вироблення політики; • Домінування політичної доцільності над принципом верховенства права; • Домінування «юридичної» парадигми в процесі вироблення політики; • Фактична відсутність системи моніторингу, оцінки та перегляду ухвалених рішень. Документ відкритий до обговорення Ознайомитися з Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» Ознайомитися з англійським перекладом Draft Concept Paper on the “End to End” Legislative Process Підготовка та презентація аналітчих матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Презентація Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-reforma-derzhavnoyi-sluzhby-ukrayiny-realizacziya-profilnogo-zakonu-2016-2017/) - 17 травня 2017 року з 14:00 по 17:00 в адміністративній будівлі Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімната №12 пройшла презентація аналітичного матеріалу Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017». Презентація відбулася в межах тематичного засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, присвяченого першим підсумкам впровадження Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» є альтернативним урядовому звітом щодо імплементації ключових результатів реформи державної служби в Україні. У доповіді розглянуто процес розробки та прийняття Закону «Про державну службу»; вичерпно проаналізовано положення Закону, з акцентом на можливих вадах та рекомендаціях; а також сформульовано бачення нової державної служби в Україні та запропоновано сучасні інструменти управління персоналом на державній службі. Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, зазначив: Програма USAID РАДА постійно тримає руку на пульсі законопроекту «Про державну службу». Сьогодні для нас критично важливим є формат цього засідання комітету в аспекті здійснення контрольної функції. Підготований Лабораторією законодавчих ініціатив звіт представляє політично нейтральну позицію, яка урівноважує й урядову, і комітетську, і позицію незалежних експертів. Практика підготовки звітів такого формату є дуже корисною і ми хотіли б її запровадити в сучасному українському парламенті. Такі звіти мають мати місце на засіданнях подібного ґатунку. Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна ЧЕРНУХА, презентуючи звіт, наголосила: Зміни до Закону про державну службу вступили в силу лише рік тому, однак вже можемо говорити про перші успіхи та, разом з тим, виокремити основні напрямки для подальшої роботи. До них слід віднести визначення комплексного бачення цільової моделі державної служби України (кар’єрної (career-based) або конкурентної (position-based)), взаємоузгодженість реформи державної служби з іншими елементами реформи державного управління та посилення комунікації та поінформованості суспільства щодо проведення конкурсів на посади вищого корпусу державної служби. Ознайомитися з Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Shadow Report “Public Service Reform in Ukraine: Implementation of the specialized law in 2016-2017”](https://www.parlament.org.ua/en/news/shadow-report-public-service-reform-in-ukraine-implementation-of-the-specialized-law-in-2016-2017/) - On May 17, 2017 Shadow Report “Public Service Reform in Ukraine: Implementation of the specialized law in 2016-2017” rpesentation took place. The Shadow Report “Public Service Reform in Ukraine: Specialized Law Implementation in 2016-2017” is an alternative to the governmental report on the implementation of the key results of public service reform in Ukraine. The report examined the development and adoption of the Law On Public service; exhaustively analysed the provisions of the law with a focus on potential shortcomings and recommendations; formulated a new vision of public service in Ukraine; and suggested modern tools of personnel management in the public service. USAID RADA Program continues to monitor the situation around the draft law On Public Service. Today the format of this meeting of the committee in terms of performing the control function is of critical importance to us. The Report prepared by the Agency for Legislative Initiatives represents a politically neutral position that balances those of the government, of the committee, and the position of independent experts. The practice of such reporting format is very useful and we would like to introduce it in the contemporary Ukrainian parliament. Such reports should take place at meetings of this kind. (c) Igor Kogut, Director of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly Amendments to the Law on Public Service came into force a year ago, but we can already talk about the first successes, as well as single out the main directions for further work. These include determining a comprehensive vision of the target model of the public service of Ukraine (career-based or position-based), harmonisation of the public service reform with other elements of the public administration reform and improving communication and public awareness of competition for senior civil service positions. (c) Tetiana Chernukha, program coordinator of the Agency for Legislative Initiatives Preparation of the Shadow Reports is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Training “Youth in Governmental Programs”](https://www.parlament.org.ua/en/news/training-youth-in-governmental-programs/) - On 15 May, 2017 the Training “Youth in Governmental Programs” took place. Development and implementation of informal interactive youth trainings is part of the project implemented by the Agency for Legislative Initiatives under the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the Eastern Europe Foundation. During the training, the participants got acquainted with the components of the state and regional youth policy in Ukraine, as well as learned about the possibilities of an organised youth movement to influence the formation of the state youth policy agenda. “We are working to make the parliament more transparent, to establish communication between citizens and individual MPs, committees, etc. The scope of responsibility of the Agency for Legislative Initiatives includes a range of activities: development of a register of non-governmental organisations for the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine for their better communication with the public sector. We also strive to strengthen the control functions of the committees by introducing a mechanism such as the Shadow Report, i.e. reports prepared by public experts upon the request of committees for the implementation of individual programs, individual laws, etc. We carry out events in the format of Town Hall Meetings to provide communication between MPs and voters. We also actively work in the area of education to involve young people in the legislative process, in the process of decision-making, in monitoring policy development and its implementation. This framework includes four trainings for young people, and this is the third training directly related to young people in government programs”. (c) Oleksandr Zaslavskyy, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives “The Ministry of Youth and Sports of Ukraine is building an open policy to involve young people in the decision-making process at different levels: from the regional (local) to the highest national level. The Ministry of Youth and Sports of Ukraine seeks to be more transparent and to receive feedback from young people. The priority of the work of the Ministry is to strengthen the areas of cooperation between the state, civil society and business, as well as to create a platform for the implementation of various youth initiatives”. (c) Oleksandr Yarema, Deputy Minister of Youth and Sports of Ukraine Media gallery here Photographer Oleksandr Kovalenko - [Тренінг «Молодь в урядових програмах»](https://www.parlament.org.ua/news/trening-molod-v-uryadovyh-programah/) - 15 травня 2017 року о 14.00 у конференц-залі IDF Reforms Lab (вул. Верхній Вал, 10) відбувся тренінг «Молодь в урядових програмах». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Міністерством молоді та спорту України та Лігою інтернів. Провів тренінг Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України. Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Зі вступним словом виступив заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, який, вітаючи учасників тренінгу, зосередив увагу на основних напрямах діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив: Ми працюємо над тим, аби зробити парламент більш прозорим, налагодити комунікацію між громадянами і окремими депутатами, комітетами тощо. У рамках сфери відповідальності Лабораторії законодавчих ініціатив знаходиться цілий спектр діяльності: розробка реєстру неурядових організацій для комітетів Верховної Ради України задля їх кращої комунікації з громадським сектором. Також ми намагаємося посилити контрольні функції комітетів шляхом запровадження такого механізму, як Shadow Report, тобто звітів, підготовлених громадськими експертами на запит комітетів щодо виконання окремих програм, окремих законів тощо. Ми проводимо такий формат, як Town Hall Meeting задля налагодження комунікації між депутатами і виборцями. Також активно працюємо в освітньому напрямку, який спрямований на залучення молоді до законодавчого процесу, до процесу ухвалення рішень, до моніторингу розробки політики і її впровадження. В рамках цього напрямку передбачено чотири тренінги для молоді і це третій із них, який безпосередньо стосується молоді в урядових програмах. Олександр ЯРЕМА, заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що своєрідним слоганом міністерства є вислів «Ніяких рішень для молоді без молоді». Презентуючи державну молодіжну політику, Олександр Ярема зазначив: Міністерство молоді та спорту України будує відкриту політику залучення молодих людей до процесу прийняття рішень на різних рівнях: починаючи від регіонального (місцевого) до найвищого національного. Міністерство молоді та спорту України прагне бути більш зрозумілим і отримувати зворотну реакцію від молодих людей. Пріоритетом роботи Міністерства є посилення напрямів співпраці між державою, громадянським суспільством і бізнесом, а також створення плідного простору для реалізації різноманітних ініціатив молоді. У тренінгу взяли участь понад п’ятдесят представників студентської спільноти, стажерів ГО «Ліга інтернів», представників громадського сектору, інтернів Верховної Ради України, журналістів. В ході тренінгу учасники детально ознайомились зі складовими державної та регіональної молодіжної політики в Україні, а також дізнались про можливості організованого молодіжного руху впливати на формування «порядку денного» державної молодіжної політики. Тренінг став справжнім майданчиком для налагодження співпраці між представниками громадянського суспільства та Міністерством молоді та спорту України. Найбільше учасників тренінгу зацікавили та викликали обговорення питання зайнятості молоді, створення сільських ініціатив, сприятливих для молодих людей, а також питання державної програми надання житла для молоді. З приводу цих питань з боку молодих людей пролунало багато конструктивних пропозицій, які ґрунтуються на їхньому власному досвіді, а також ініціатив співпраці задля їх реалізації. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Program Coordinator of the Agency for Legislative Initiatives, Tetiana Chernukha, on Ukrainian Radio](https://www.parlament.org.ua/en/news/program-coordinator-of-the-agency-for-legislative-initiatives-tetiana-chernukha-on-ukrainian-radio/) - Tetiana Chernukha, program coordinator of the Agency for Legislative Initiatives, in her interview for Hromadske Radio spoke about the specifics and problems of local referendums, covering a wide range of issues, such as decommunisation, decentralization of power, constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens. The right to initiate and conduct a local referendum is a constitutional right of the citizens of Ukraine and one of the most important forms of the direct exercise of power by the people (Article 5 of the Constitution of Ukraine). Article 38 of the Constitution of Ukraine guarantees the right of citizens to take part in national and local referendums. However, after the Law of Ukraine On National and Local Referendums of 1991 became invalid, and the Law of Ukraine On National Referendum of 2012 came into force, a legally fixed mechanism for initiating and conducting local referendums disappeared. On the other hand, the country’s regional agenda is aimed at decentralization and deregulation, which implies extending the rights of citizens as to addressing local issues, including through initiation and holding of local referendums. For instance, within the framework of the reform, the Law of Ukraine On Civic Associations was adopted, whereby a local referendum is a necessary component of this process. However, there is still a lack of a legislative framework for the settlement of a mechanism for holding local referendums. The key problems associated with local referendum as a mechanism of direct democracy include: 1. threats to the territorial integrity of Ukraine; 2. use of a local referendum to legitimize dubious or downright illegal decisions of local authorities; and 3. violation of the procedure for initiation and holding of local referendums. - [Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха в ефірі Громадського радіо](https://www.parlament.org.ua/news/programna-koordynatorka-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-tetyana-chernuha-v-efiri-gromadskogo-radio/) - Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, в ефірі Громадського радіо, розкриваючи особливості та проблеми місцевих референдумів, торкнулася широкого кола питань, зокрема, декомунізації, децентралізації влади, конституційних прав та свобод громадян України. Право ініціювання та проведення місцевого референдуму є конституційним правом громадян України та однією з найважливіших форм безпосереднього здійснення влади народом (що декларує стаття 5 Конституції України). Стаття 38 Конституції України гарантує право громадян «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах», однак із втратою чинності Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 року та набуттям чинності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проводення місцевих референдумів. З іншого боку, сьогоднішній курс регіональної політики держави спрямований на децентралізацію та дерегуляцію влади, що передбачає розширення прав громадян на вирішення питань місцевого значення, в тому числі шляхом ініціювання та проведення місцевих референдумів. Зокрема, в рамках здійснення реформи було ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання громад», де місцевий референдум є необхідною складовою цього процесу. Однак, досі бракує законодавчої бази врегулювання механізму проведення місцевих референдумів. Основні проблеми, пов’язані із місцевим референдумом як механізмом прямої демократії: загроза територіальній цілісності України; викоритання місцевого референдуму з метою легітимації сумнівних або прямо протизаконних рішень місцевої влади; порушення процедури щодо ініціювання та проведення місцевих референдумів. - [We should unite to build and not to destroy](https://www.parlament.org.ua/en/news/we-should-unite-to-build-and-not-to-destroy/) - 20 квітня вдванадцяте Українська школа політичних студій розпочала роботу Першої Національної Сесії в Києві. Спільнота УШПС вітала 35 учасників ХІІ Програми, які є представниками політики, бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища та медіа. Як і кожного року, Перша Національна Сесія має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей; історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку. УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів Під час відкриття Ігор Когут, засновник та Почесний директор Української школи політичних студій, привітав учасників з відкриттям, наголосивши, що УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторія законодавчих ініціатив, підкреслила, що УШПС за 12 років успішної роботи стала спільнотою людей, для яких слова “демократія”, “права людини” та “верховенство права” є не просто словами, а цінностями. До привітань також долучився Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, який зазначив, що за 15 років проведених в Україні, він став свідком величезного прогресу реформ і, що важливіше, – значного потенціалу для їх подальшої реалізації. Людський розвиток: 25 років незалежної України Модераторка Ольга Жмурко, Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», випускниця УШПС 2015 та Елла Лібанова, Д.е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України подискутували з учасниками на тему того, які зміни відбулися в українському суспільстві за 25 років та як ефективно впроваджувати демографічну політику. Євроінтеграція: дипломатія чи реформи? Дискусія за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванни Климпуш-Цинцадзе за модеруванням Ігоря Когута актуалізувала питання про те, чи є євроінтеграція самоціллю чи лише шляхом до кращого майбутнього. Українське суспільство та політична еліта: чи можливий компроміс? На це питання разом з учасниками шукала відповідь Севгіль Мусаєва-Боровик, Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда». Відповідальні судження «Яка природа відповідальних суджень, на яких філософських підвалинах вони ґрунтуються?», – на це питання відповідав Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України. Урядово-парламентські відносини Питання ролі парламенту у формуванні державної політики та того як уряду донести свої ініціативи до парламенту актуалізував та обговорював Віктор Пинзеник, Д.е.н., народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Діалектика революцій «Революція полягає не лише в «перегортанні» низів з верхами; справжній революційний ефект пов’язаний з «інверсією» цінностей», зазначив під час своєї лекції Артемій Магун, професор політичної теорії демократії, декан факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі. Українська освіта сьогодні та завтра: яким є фундамент майбутнього країни? «Як виховати суспільство, що мислить і створює, а не сприймає і користується?», розповідала Лілія Гриневич, к.пед.н., Міністр освіти і науки України за участі модераторки Іванни Коберник, радниці Міністра освіти і науки України, випускниці УШПС 2007. Цінності конституціоналізму Член Наглядової Ради УШПС, Суддя Конституційного Суду у відставці, голова Центральної виборчої комісії (2007-2013) Володимир Шаповал відповідав на питання, які цінності несе Конституція України та якими є конституційні засади демократії? Декомунізація як передумова відновлення миру в Україні Директор архіву СБУ, Андрій Когут, та к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ятрович, розповіли учасникам про пріоритетні напрямки роботи УІНП та про те, як кожен громадянин може скористатися відкритими архівами СБУ. Питання Криму як виклик безпеці та праву Керівниця програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко; Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар говорили про те, як зробити питання Криму в інформаційному середовищі ключовим та які шляхи повернення півострову існують. Політика в рядках і між рядками української преси Про професіоналізм, довіру, системність та чому неможливо використовувати рецепти успішних реформ інших держав розповідала Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС. Зміна парадигми українських медіа: пропаганда, окупація, війна Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов висловив своє бачення щодо того, як має формуватися інформаційний простір на окупованих територіях. Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогоденні? На це питання відповідала Наталя Яковенко, д.і.н., професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Зорян Кісь, адвокаційний менеджер Freedom House, випускник УШПС 2014. Правозахист. Праволюдяність. Правосолідарність Щоб бути здоровим, не потрібно бути лікарем. Так само, щоб вважати права людини цінністю і діяти відповідно до цього переконання, не потрібно бути правозахисником”, зазначила Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця. Медіа-галерея заходу тут Фото: Оксана Сушко - [Перша національна сесія ХІІ Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/persha-naczionalna-sesiya-hii-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - 20 квітня вдванадцяте Українська школа політичних студій розпочала роботу Першої Національної Сесії в Києві. Спільнота УШПС вітала 35 учасників ХІІ Програми, які є представниками політики, бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища та медіа. Як і кожного року, Перша Національна Сесія має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей; історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку. УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів Під час відкриття Ігор Когут, засновник та Почесний директор Української школи політичних студій, привітав учасників з відкриттям, наголосивши, що УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторія законодавчих ініціатив, підкреслила, що УШПС за 12 років успішної роботи стала спільнотою людей, для яких слова “демократія”, “права людини” та “верховенство права” є не просто словами, а цінностями. До привітань також долучився Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, який зазначив, що за 15 років проведених в Україні, він став свідком величезного прогресу реформ і, що важливіше, – значного потенціалу для їх подальшої реалізації. Людський розвиток: 25 років незалежної України Модераторка Ольга Жмурко, Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», випускниця УШПС 2015 та Елла Лібанова, Д.е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України подискутували з учасниками на тему того, які зміни відбулися в українському суспільстві за 25 років та як ефективно впроваджувати демографічну політику. Євроінтеграція: дипломатія чи реформи? Дискусія за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванни Климпуш-Цинцадзе за модеруванням Ігоря Когута актуалізувала питання про те, чи є євроінтеграція самоціллю чи лише шляхом до кращого майбутнього. Українське суспільство та політична еліта: чи можливий компроміс? На це питання разом з учасниками шукала відповідь Севгіль Мусаєва-Боровик, Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда». Відповідальні судження «Яка природа відповідальних суджень, на яких філософських підвалинах вони ґрунтуються?», – на це питання відповідав Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України. Урядово-парламентські відносини Питання ролі парламенту у формуванні державної політики та того як уряду донести свої ініціативи до парламенту актуалізував та обговорював Віктор Пинзеник, Д.е.н., народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Діалектика революцій «Революція полягає не лише в «перегортанні» низів з верхами; справжній революційний ефект пов’язаний з «інверсією» цінностей», зазначив під час своєї лекції Артемій Магун, професор політичної теорії демократії, декан факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі. Українська освіта сьогодні та завтра: яким є фундамент майбутнього країни? «Як виховати суспільство, що мислить і створює, а не сприймає і користується?», розповідала Лілія Гриневич, к.пед.н., Міністр освіти і науки України за участі модераторки Іванни Коберник, радниці Міністра освіти і науки України, випускниці УШПС 2007. Цінності конституціоналізму Член Наглядової Ради УШПС, Суддя Конституційного Суду у відставці, голова Центральної виборчої комісії (2007-2013) Володимир Шаповал відповідав на питання, які цінності несе Конституція України та якими є конституційні засади демократії? Декомунізація як передумова відновлення миру в Україні Директор архіву СБУ, Андрій Когут, та к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ятрович, розповіли учасникам про пріоритетні напрямки роботи УІНП та про те, як кожен громадянин може скористатися відкритими архівами СБУ. Питання Криму як виклик безпеці та праву Керівниця програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко; Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар говорили про те, як зробити питання Криму в інформаційному середовищі ключовим та які шляхи повернення півострову існують. Політика в рядках і між рядками української преси Про професіоналізм, довіру, системність та чому неможливо використовувати рецепти успішних реформ інших держав розповідала Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС. Зміна парадигми українських медіа: пропаганда, окупація, війна Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов висловив своє бачення щодо того, як має формуватися інформаційний простір на окупованих територіях. Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогоденні? На це питання відповідала Наталя Яковенко, д.і.н., професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Зорян Кісь, адвокаційний менеджер Freedom House, випускник УШПС 2014. Правозахист. Праволюдяність. Правосолідарність Щоб бути здоровим, не потрібно бути лікарем. Так само, щоб вважати права людини цінністю і діяти відповідно до цього переконання, не потрібно бути правозахисником”, зазначила Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця. Медіа-галерея заходу тут Фото: Оксана Сушко - [Svitlana Matvienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, on Hromadske Radio](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matvienko-chairwoman-of-the-board-of-the-agency-for-legislative-initiatives-on-hromadske-radio/) - On Hromadske Radio Svitlana Matvienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, focused on the question of responsible leadership, its essential features, and the efficiency of leader’s influence. Who is a responsible leader? The very theme of responsible leadership came from business – large corporations launched the process that now fully applies to all areas. A responsible leader is a person who clearly sets an ambitious goal and as a result achieves certain public good. But it has to be said that he or she adheres to his/her principles. In addition, it worth noting that sometimes losses may exceed the result achieved. The issue of leadership is a difficult one because in emergency situations people can behave in an unexpected way. Psychologists argue that it is impossible to predict a person’s reaction in a crisis situation. Therefore, under certain circumstances, any person can manifest and discover some unexpected skills. In order to be a leader, it is not necessary to be an extrovert because literature and philosophy clearly demonstrate how introverts influence the course of history with their words and texts. Today, things that public speakers say are often written for them by covert opinion leaders. In the days of pervasive populism, the number of views and likes in social networks have become absolutely unrepresentative. The case of Ernest Shackleton is often cited as a striking example of responsible leadership. In 1914, Shackleton decided to cross Antarctica via the South Pole, but the expedition ship got caught in an ice trap. Despite all challenges and inhumane conditions, Shackleton did not lose any member of the team. His ability to motivate people, plan the expedition in advance and predict hardships made it possible to save the people from their icy captivity. Responsible leader is someone who, first of all, sets an ambitious goal; secondly, they are able to plan and take responsibility for consequences; and thirdly, they motivate people till the end. A responsible leader is someone who can weigh all pros and contras so that public good could be obtained with minimum losses. Global targets work best since development consists in the fulfillment of the most ambitious goals. Quantitative indicators cannot adequately represent the success of a leader because it is not always clear how certain qualitative changes will affect processes in the future. Lifelong learning and adult education are among trending education strategies. Leaders themselves must keep on growing. When a team develops faster than the leader, a wave of progress will sweep him/her away. However, without visionary concepts, the team may also disappear. The leader has to learn and help his or her team to improve. The leader’s development will be pointless without corresponding training of the people around them. Each of us can teach a lot of people by passing them some knowledge and skills they will use in their daily work. Does the leader have to adhere to the rules of ethics? The Councel of Europe’s statement on unity in diversity appeals to me a lot. A leader who does not respect the fundamental rights of a person is terrifying. Svitlana also focused on leadership qualities and the ethical culture of Ukrainian MPs as well as explaining how civil society contributed to the development of parliamentarism in Ukraine. The behavior of MPs should be guided by a code of ethics. Their uncivilized behavior in the session hall constitutes only one aspect of the problem which conceals much wider issues, i.e. the unresolved issue of lobbyism, conflict of interest, what parliamentarians are engaged in when leaving the Verkhovna Rada, in which corporations they can be employed, etc. Listen to the conversation. - [Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі Громадського радіо](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-svitlana-matviyenko-v-efiri-gromadskogo-radio/) - У фокусі розмови Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко в ефірі Громадського радіо постали питання відповідального лідерства, його визначальних особливостей, можливості кількісного виміру ефективності лідерського впливу. Хто такий відповідальний лідер? Сама тематика відповідального лідерства прийшла з бізнесу – саме з великих корпорацій почався той процес, який тепер стосується повністю всіх сфер. Відповідальним лідером може бути людина, яка не тільки чітко ставить амбітну мету і в результаті досягає певного суспільного блага, але й робить це чесно та принципово. Адже іноді втрати на шляху до мети можуть перевищувати цінність досягнутого результату і цим самим його нівелювати. Питання лідерства складне, адже в непередбачених ситуаціях люди можуть проявити себе неочікувано. Психологи запевняють, що спрогнозуватти реакцію людини в кризовій ситуації неможливо. Тому за певних обставин будь-яка людина може проявитись і відкрити ті навички, які не притаманні навіть дуже харизматичним, активним, публічним людям. Аби бути лідером не обов’язково бути екстравертом, адже література та філософія виразно демонструють, як саме інтроверти силою слова, тексту впливали на хід історії. Зараз часто те, що виголошують публічні персони, для них пишуть закриті лідери думок. В час суцільного популізму кількості переглядів та лайків в соціальних мережах стали абсолютно непоказовими. Кейс Ернеста Шеклтона часто наводять у якості яскравого прикладу відповідального лідерства. У 1914 році Шеклтон вирішив перетнути Антарктиду через Південний полюс, проте корабель експедиції потрапив у крижану пастку. Незважаючи на важкі випробування та нелюдські умови, Шеклтон не втратив жодного члена команди. Його здатність мотивувати людей, а також заздалегідь розпланувати експедицію та передбачити можливі негаразди дозволили вивести людей з крижаного полону. Відповідальний лідер – це той, хто, по-перше, ставить амбітну мету; по-друге, вміє розпланувати та взяти на себе відповідальність за наслідки; по-третє, мотивує людей до останнього. Відповідальний лідер – той, хто може зважити всі зі і проти настільки, аби суспільне благо було отримане шляхом найменших втрат. Найкраще працюють цілі світового масштабу. Оскільки будь-який розвиток в результаті виходить на реалізацію найамбітніших цілей всезагального блага. Кількісні показники не можуть адекватно репрезентувати успішність лідера, бо не завжди зрозуміло, яким чином певні якісні зміни вплинуть на процеси в майбутньому. Навчання протягом усього життя та доросла освіта перебувають серед трендових освітніх стратегій. Лідер сам має невпинно зростати, адже коли команда розвивається швидше за лідера, то його неодмінно знесе хвилею прогресу; проте, не володіючи візіонерськими уявленнями, команда теж може зникнути. Лідер має вчитися сам і підтягувати власну команду. Розвиток лідера без елементарного навчання людей навколо нічого не дасть. Кожен із нас у будь-якій сфері може навчити багатьох людей, передавши їм знання та навички, які вони будуть використовувати у своїй щоденній роботі. Чи має лідер дотримуватися правил етики? Мені найближчим є вислів Ради Європи про єдність у різноманітті. Лідер, який не поважає засадничі права людини — це дуже страшно. Світлана окремо зупинилась на лідерських якостях й етичній культурі українських народних обранців, а також розповіла, яким чином громадянське суспільство сприяє розбудові парламентаризму в Україні. Поведінка депутатів має керуватися етичним кодексом. Безкультур’я у сесійній залі – лише один аспект проблеми, який приховує набагато масштабніші проблеми – неврегульоване питання лобізму, конфлікт інтересів, те, чим парламентарі займаються, коли залишають Верховну Раду, відсутність регулювання того, в яких корпораціях вони можуть працювати. Слухати розмову. - [Working Meeting and Discussion of the Research Design “Civil Assessment of Public Administration Reform in Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/working-meeting-and-discussion-of-the-research-design-civil-assessment-of-public-administration-reform-in-ukraine/) - On April 12, 2019 working meeting and discussion of the research design “Civic Assessment of Public Administration Reform in Ukraine” was held. The preparation of the research is part of the project implemented by the Agency for Legislative Initiatives within the Civic Synergy Project under the auspices of the Ukrainian National Platform of the Eastern Partnership Civil Society Forum with the financial support of the European Union and the International Renaissance Foundation. The main goal of the project is to strengthen the permanence of the reform in the scope of all European-oriented reforms by conducting the civic assessment of the implementation of EU-Ukraine agreements in the field of public administration. The working meeting finalized the initial project phase, which involved developing a civic assessment design. Representatives of the Ukrainian National Platform of the Eastern Partnership Civil Society Forum were invited to participate in the discussion. During the meeting, the issues of the relevance of civic assessment in the proposed format were discussed, as well as research focuses that could have changed in connection with the Government’s adoption of the new version of the Strategy of Public Administration Reform. Among other things, civic experts suggested that they go beyond the performance indicators set by the Strategy of Public Administration Reform, and try to propose more qualitative criteria for assessing the real impact of reform on end-users – citizens. The next step in the implementation of the project is to hold consultations with key stakeholders, government agencies involved in the process of reform, professional NGO, etc. The preliminary results of the Сivic Assessment of Public Administration Reform will also be presented and discussed at the expert platform of the Ukrainian National Platform for the Eastern Partnership Civil Society Forum. Presentation (in Ukrainian) The Civic Assessment of Public Administration Reform in Ukraine will become the third ALI’s analytical report in the Shadow Report format, which assesses progress in implementing key public administration and civil service reforms in Ukraine. Read the results of previous reports: Civil Service Reform in Ukraine: Specialised Law Implementation in 2016 – 2017(Shadow Report) Civil Service and Public Administration Reform in Ukraine in 2017 (Shadow Report) Its contents are the sole responsibility of the ALI and do not necessarily reflect the views of the European Union and the International Renaissance Foundation. - [Робоча зустріч з обговорення дизайну дослідження «Громадська оцінка реформи державного управління в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/robocha-zustrich-z-obgovorennya-dyzajnu-doslidzhennya-gromadska-oczinka-reformy-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini/) - 12 квітня у приміщенні проекту «Громадська синергія» відбулася робоча зустріч з обговорення дизайну дослідження «Громадська оцінка реформи державного управління в Україні», яке здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Метою проекту є посилення сталості реформи державного управління як одного з пріоритетів ініціативи Східного Партнерства в рамках реалізації євроінтеграційних реформ через громадську оцінку реалізації РДУ. Робоча зустріч фіналізувала початковий етап проекту, який передбачав розробку дизайну громадської оцінки. До участі у обговорені були запрошені профільні організації-представниці Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Під час зустрічі були обговорені питання актуальності громадської оцінки у запропонованому форматі, а також дослідницькі акценти, які могли змінитися у зв’язку з затвердженням Урядом нової редакції Стратегії реформи державного управління. Серед іншого, громадські експерти запропонували вийти за рамки встановлених Стратегією РДУ показників ефективності, і спробувати запропонувати більш якісні критерії оцінки реального впливу реформи на кінцевих споживачів – громадян. Наступним кроком у реалізації проекту стане ряд консультацій із ключовими стейкхолдерами, працівниками держструктур, які перебувають в процесі реформування, фаховими громадськими організаціями тощо. Попередні результати Громадської оцінки реформи державного управління також будуть представлені та обговорені в рамках експертної платформи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. ПРЕЗЕНТАЦІЯ Громадська оцінка реформи державного управління стане третім аналітичним звітом Лабораторії законодавчих ініціатив у форматі Shadow Report, який присвячено оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України. З результатами попередніх звітів можна ознайомитися за посиланнями: Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017 (Shadow Report) Реформа державної служби та державного управління в Україні в 2017 році (Shadow Report) Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є позицією Лабораторії законодавчих ініціатив і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». - [Презентація Керівних принципів з оцінки та моніторингу державної політики через альтернативні звіти (Shadow Report)](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-kerivnyh-prynczypiv-z-oczinky-ta-monitoryngu-derzhavnoyi-polityky-cherez-alternatyvni-zvity-shadow-report/) - 21 вересня 2018 року пройшла презентація Керівних принципів з оцінки та моніторингу державної політики через альтернативні звіти (Shadow Report). Керівні принципи презентували: Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Любомир Гультай, Старший програмний спеціаліст Програми USAID РАДА; Михайло Кольцов, автор посібника, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив. Ознайомитися з Керівними принципами з оцінки та моніторингу державної політики через альтернативні звіти (Shadow Report) Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, детально розповів про досвід Лабораторії законодавчих ініціатив у підготовці альтернативних звітів від громадськості. Лабораторія законодавчих ініціатив вже 18 років працює з парламентом, намагаючись зробити його більш ефективним, прозорим і наблизити його до стандартів розвинених демократичних країн. Останні 5 років ЛЗІ працює в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Одним з напрямків співпраці є посилення контрольної функції парламенту шляхом популяризації такого механізму, як підготовка альтернативних звітів. Олександр наголосив, що альтернативні звіти є аналітичними документами, що пропонують обґрунтований альтернативний підхід щодо стану імплементації державної політики, оцінки її впливів під час реалізації, перегляду чинних підходів та пошуку шляхів вдосконалення державної політики. Чому такий звіт є альтернативним? Тому що зазвичай він готується на запит комітетів третіми сторонами – незалежними громадськими організаціями, науковими експертними установами – для того, щоб донести до суб’єктів ухвалення рішень обґрунтовану позицію, яка буде альтернативною до урядової. У міжнародній практиці формат альтернативних звітів є досить популярним і має різні форми. Зокрема, в Німеччині такі звіти замовляють не парламентські комітети, а сам уряд, який надає його разом зі своїм офіційним звітом до парламенту. Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми РАДА за останні три роки підготувала 10 альтернативних звітів з різними комітетами Верховної Ради та презентувала їх спільно. Найбільша цінність презентованого сьогодні документу полягає в тому, що він містить не просто адаптацію міжнародної практики, а безпосередній досвід роботи Лабораторії законодавчих ініціатив з комітетами: як це відбувалося, які можуть бути перепони, як їх обходити, про це все можна дізнатись з цього документу. Олександр наголосив, що ЛЗІ багато зусиль доклала для того, щоб сформувати у комітетів ВРУ розуміння потреби в таких документах. Один з перших звітів, підготовлених Лабораторією законодавчих ініціатив, стосувався річного терміну функціонування майнових реєстрів, його було представлено на засіданні Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Детальніше про презентацію. За результатами обговорення було надіслано листи з рекомендаціями до центральних органів виконавчої влади, відповідальних за функціонування реєстрів, які врахували частину цих рекомендацій. Читати Альтернативний звіт «Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів». Ще одним з перших таких прикладів є звіт про реалізацію закону про вищу освіту. Читати Альтернативний звіт «Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр.» Цей звіт було представлено на розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти, де було також представлено також і офіційний урядовий звіт. Детальніше про презентацію. Олександр наголосив, що однією з проблем в Україні є те, що альтернативні звіти часто можуть бути єдиним джерелом інформації для комітетів через відсутність урядових звітів. У процесі підготовки звіту з реалізації декомунізаційних законів у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя був створений спеціальний підкомітет з питань з питань декомунізації. І на першому курглому столі цього підкомітету на тему «Законодавство про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні: стан виконання» був представлений альтернативний звіт, підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив. Детальніше про презентацію. Читати Альтернативний звіт «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”». Ще один приклад. SIGMA у своєму останньому звіті послалась на альтернативний звіт ЛЗІ про реалізацію реформи держуправління за 2015-2016 рр. Це ще один приклад, коли за відсутності відповідної інформації міжнародним організаціям вдається отримати необхідну інформацію з альтернативних джерел. Читати Альтернативний звіт «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017». Любомир Гультай, Старший програмний спеціаліст Програми USAID РАДА, розповів учасникам презентації про Програму USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Зокрема, він наголосив, що Програма РАДА працює за трьома напрямками: контрольна функція парламенту, залучення громадян до законодавчого процесу, моніторингові інструменти роботи парламенту та громадянська освіта. Михайло Кольцов, автор посібника, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначив, що у підготовлених ним керівних принципах він намагався не тільки узагальнити міжнародний досвід, але й детально дослідити український контекст підготовки таких документів. Хто готує альтернативні звіти? Громадські організації та аналітично-експертні центри; Окремі експерти; Експертні групи; Наукові установи та університети. Основні завдання альтернативного звіту: Надати надійну та адекватну інформацію про функціонування політики; Сприяти з’ясуванню та критиці обраних підходів , які лежать в основі виконання політики; Сприяти визначенню нових альтернативних варіантів формулювання проблеми, цілей та інструментів державної політики, або їх перегляду. Яку роль виконують альтернативні звіти у роботі парламентського комітету? Здійснюють вплив на формування державної політики; Надають рекомендації, ґрунтовані на доказах; Демонструють прозорість діяльності. Основні перешкоди: На етапі розробки політики відсутні критерії успішності пропонованої державної політики; Немає ані документів планування, ані індикаторів успішності; Низька якість кількісної та статистичної інформації. Основні рекомендації: Чи відома вам процедура прийняття рішень в чинній політиці? Якщо в планах заходів вказаний доволі широкий хронологічний період — оцінюйте темп; Оцініть цільову аудиторію; Найкращий альтернативний звіт представляє собою консенсус більшості; Плануйте процес підготовки альтернативного звіту; Дослідницький підхід: правоцентричний або потребоцентричний; Основні дані ви отримуєте з двох джерел: урядові звіти та організовані опитування груп стейкголдерів; При формулюванні основних положень звіту орієнтуйтесь на схему «теза — аргумент — доказ». Розробка та презентація Керівних принципів для громадських організацій щодо підготовки альтернативних звітів є частиною проекту Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Контактна особа: Олександр Заславський; тел.: 095 60 212 60, e–mail: z.oleksandr@laboratory.kiev.ua. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=12136] - [Presentation of the Guidelines for Conducting City Meetings in Town Hall Meeting Format](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-guidelines-for-conducting-city-meetings-in-town-hall-meeting-format/) - On June 8, 2018, “The Guidelines for Conducting City Meetings in Town Hall Meeting Format” were presented in the Verkhovna Rada of Ukraine. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in co-operation with the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. The guidelines summarize the experience of assembling Town Hall Meeting in different regions on the various topics that the Agency for Legislative Initiatives has been conducting since 2010. The manual summarizes the best practices of planning, organizing and holding city meetings, as well as presenting materials that are examples of organizational and expert documents that were used during events organized by the Agency for Legislative Initiatives. “The Guidelines for Conducting City Meetings in Town Hall Meeting Format” (in Ukrainian) Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, thanked the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine and briefly summarized the main features of the Town Hall Meeting. Within the framework of the “Model District” component of the USAID RADA Program, the organization’s partners offer “model” MPs a set of innovative tools for establishing communication with voters. The Agency for Legislative Initiatives offered a new format for citizen participation – city meetings in the Town Hall Meeting format. The Town Hall Meeting format originates from the United States of America, where it is known since the 18th century. Later Town Hall Meeting spread around the world in various formats. Why do we think it is necessary? Today we observe rather low level of citizens’ trust in state institutions, including local self-government institutions. This distrust is mutual – the authorities also do not trust citizens. This is not an exclusively Ukrainian problem. There is a crisis of representative democracy throughout the world. In the past 20-30 years, this challenge has led to the spread of various practices of participatory democracy. This is something that allows you to create a certain discourse of complicity and co-responsibility, which, in return, builds trust in society. The Town Hall Meeting is just the tool that can provide effective public participation and confidence. Within the framework of the USAID RADA Program, Agency for Legislative Initiatives has conducted 11 town halls, among which the most successful is the discussion of certain points of the draft bill “On the Rehabilitation of Victims of Political Repressions in Ukraine”. This law was adopted 2.5 years later after the discussion on the Town Hall Meeting. For decision makers, the Town Hall Meeting is an opportunity to get an answer to their initiatives, at the same time, to involve citizens in the decision-making process. The biggest advantage of the Town Hall Meeting format is that it is not about problems but solutions. Apart from that, last year Agency for Legislative Initiatives conducted a series of town halls in cooperation with the Ministry of Youth and Sport on different approaches to youth development policy. Due to these discussions, the bill on youth centers was developed and approved, and in Donetsk region, this has contributed to the formation of a network of youth centers. Oleksandr Chernenko, MP, told about his experience of cooperation with the Agency for Legislative Initiatives in conducting Town Hall Meeting in Chernihiv, which was devoted to discussing various approaches of utilization solid household waste. Among the participants of the Chernihiv meeting were Chernihiv citizens, representatives of local authorities, communal enterprises, non-government organizations, environmental organizations; i.e. all main stakeholders were represented – consumers, service providers and those who care about the environment. Within the framework of this event, we tried to find solutions to two problems: firstly, it is the search for an optimal way of utilization and recycling of waste; and secondly, effective ways of storing and transporting garbage. The discussion resulted in the number of adjustments to the environment bills, which, unfortunately, yet have not been adopted. Oleksandr Chernenko stressed that the Town Hall Meeting provides legitimation to the discussed issues and shows that the future bill expresses the interests of the community. Victoria Baklazhenko, Program Coordinator, Agency for Legislative Initiatives, while presenting the guidelines, briefly focused on the key features of the Town Hall Meeting format. Town Hall Meeting is an informal public gathering of local residents of a certain area. It is a qualified, purposeful and effective discussion of any specific issues of public interest. The Town Hall Meeting format includes: discussion on the basis of several prepared scenarios – various options for solving the issue with the simultaneous display of participants’ positions on the screens; the participants of the discussion are, first of all, citizens interested in solving a certain problem; experts, politicians, public figures take part in discussions on an equal grounds with ordinary citizens; the discussion is held simultaneously in small groups (from 10 to 12 people); at each table there is a facilitator and a note taker (the person who notes on the computer the thoughts expressed by the participants); participants consistently discuss all options (15-20 minutes per script); participants’ thoughts and positions can be viewed in real-time on screens; after the discussion, the participants vote for the best scenario. An important part of the Town Hall Meeting is the communication support of the event, which includes an information campaign to gather main stakeholders by e- mails, publishing information on the website, social media, creating graphic materials, and spreading information among partners. After the end of the discussion, you can start an advocacy campaign on the decision voted during the Town Hall Meeting. Agency for Legislative Initiatives has developed a special web application for the Town Hall Meeting. It is available at alithmapp.com, which can be downloaded from the Agency for Legislative Initiatives’ website parliament.org.ua. This web application allows you to display structured and informative messages in a shared chat and to simplify the process of generating a report after the event. In order to use the web application for the Town Hall Meeting, please contact us. For additional information, please contact Victoria Baklazhenko, tel.: 063 054 65 20, e–mail: v.baklazhenko@laboratory.kiev.ua. Photo-gallery of the event Photos by Oleksandr Kovalenko [FGAL id=11924] - [Презентація «Керівних принципів проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-kerivnyh-prynczypiv-provedennya-miskyh-zibran-u-formati-town-hall-meeting/) - 08 червня 2018 року у стінах Верховної Ради України пройшла презентація «Керівних принципів проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting». Захід організовано за спільної ініціативи Лабораторії законодавчих ініціатив та Апарату Верховної Ради України у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Керівні принципи узагальнюють досвід апробації міських зібрань у форматі Town Hall Meeting у різних регіонах на різноманітні тематики, які Лабораторія законодавчих ініціатив проводила з 2010 року. У посібнику зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, які були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив. Ознайомитися з Керівними принципами проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Апарату Верховної Ради України, які виступили співорганізаторами заходу, коротко розповів про те, що таке міські зібрання у форматі Town Hall Meeting. «В рамках компоненту «Модельний округ» Програми РАДА партнери організації пропонують «модельним» народним депутатам набір інноваційних інструментів для налагодження комунікації з виборцями. Лабораторія законодавчих ініціатив пропонувала новий формат участі громадян – міські зібрання у форматі Town Hall Meeting». Формат Town Hall Meeting походить зі Сполучених Штатів Америки, з Нової Англії, де почав використовуватися з XVIIIст. і в різних форматах розповсюдилися по всьому світу. Описаний нами формат є однією з варіацій того, як можна проводити такі зібрання. Чому ми вважаємо, що це потрібно? Зараз спостерігається достатньо низький рівень довіри громадян до державних інституцій, в тому числі інституцій місцевого самоврядування. Ця недовіра взаємна – органи влади так само не довіряють громадянам. Це не є виключно українською проблемою. У всьому світі спостерігається криза представницької демократії. За останні 20-30 років цей виклик призвів до розповсюдження різноманітних практик партисипаторної демократії. Це те, що дозволяє створити певний дискурс співучасті і співвідповідальності, що у свою чергу, формує довіру в суспільстві. Town Hall Meeting – якраз той інструмент, який може забезпечити ефективну участь громадськості і підвищити рівень довіри. В рамках Програми РАДА Лабораторія законодавчих ініціатив провела 11 таунхолів, серед яких найуспішнішими є обговорення окремих положень законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», який було ухвалено через 2,5 роки. Для осіб, які ухвалюють рішення, це можливість отримати зворотну відповідь на їх ініціативи, в той же час, залучити громадян до процесу вироблення рішень. Найбільшою перевагою формату Town Hall Meeting – є те, що обговорюються не проблеми, а варіанти їх вирішення. Також минулого року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено низку таунхолів у співпраці з Міністерством молоді та спорту щодо різних підходів до політики розвитку молодіжних центрів. За результатами цих заходів було розроблено і ухвалено положення про молодіжні центри й у Донецькій області це посприяло формуванню мережі молодіжних центрів. Також Олександр наголосив, що, в першу чергу, формат Town Hall Meeting використовується для вирішення місцевих питань і проблем. В той же час, таунхоли можна використовувати, як інструмент політики – інструмент консультацій зі стейкголдерами, які є важливим елементом циклу політики. Олександр Черненко, народний депутат України, розповів про свій досвід співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив у проведенні міських зібрань у форматі Town Hall Meeting у Чернігові, які було присвячено обговоренню різноманітних підходів поводження з твердими побутовими відходами. Учасники зібрання у Чернігові представляли як звичайних мешканців міста, так і місцеву владу, комунальні підприємства, громадські організації, екологічні організації; тобто всі зацікавлені сторони – і споживачі, і надавачі послуг, і ті, хто турбується про навколишнє середовище. У рамках цього заходу намагалися знайти вирішення двох проблем: по-перше, це пошук оптимального способу утилізації і переробки відходів; по-друге, ефективні способи зберігання та перевезення сміття. Дискусія виявилась досить палкою й не пройшла дарма, адже за результатами обговорення були внесені певні корективи у законопроекти, які, на жаль, досі ще не прийняті. Олександр Черненко наголосив, що саме проведення Town Hall Meeting для обговорення положень, які лягли в основу законопроекту, є міцним аргументом на користь того, що сам законопроект є вираженням інтересів громади. Вікторія Баклаженко, авторка посібника, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи керівні принципи, коротко зупинилась на ключових особливостях формату Town Hall Meeting. Town Hall Meeting – це неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території. Кваліфіковане, цілеспрямоване та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес. Формат Town Hall Meeting передбачає: проведення обговорення на основі декількох попередньо підготовлених сценаріїв – різних варіантів вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників; учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми; експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами; обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 12 осіб); за кожним столом працює фасилітатор та ноуттейкер (особа, яка нотує на комп’ютері думки, висловлені учасниками); послідовно обговорюються всі варіанти (15-20 хвилин на один сценарій); занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екранах; після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання. Підготовка Town Hall Meeting включає формулювання теми і завдання міських зібрань, а також аналіз проблеми і підготовку сценаріїв її вирішення. Важливою складовою є комунікаційний супровід заходу, який включає інформаційну кампанію для залучення якомога ширшого кола заінтересованих сторін шляхом електронних поштових розсилок, публікації інформації на веб-сайті, в соціальних мережах, на офіційних сторінках, створення графічних матеріалів, поширення інформації серед партнерів. По завершенні підготовки звіту за результатами проведених міських зібрань і паралельно з процесом розробки політики можна розпочинати адвокаційну кампанію щодо рішення, проголосованого під час заходу. Лабораторією законодавчих ініціатив було розроблено спеціальний веб-застосунок для проведення Town Hall Meeting. Він доступний за адресою alithmapp.com – на який можна перейти з сайту Лабораторії законодавчих ініціатив parliament.org.ua – і дозволяє виводити структуровані та змістовні повідомлення до спільного чату, уникати інформаційної надлишковості та спрощує процес генерації звіту після проведення заходу. Для того, щоб скористатись веб-застосунком для проведення міських зібрань, потрібно звернутись до контактної особи, чиї контактні дані вказані на сторінці веб-застосунку. Марія Савіна, Виконавча директорка ГО «Ліга інтернів», розповіла про співпрацю з Лабораторією законодавчих ініціатив у проведенні міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. «Спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив Ліга інтернів відбирала і готувала завдяки тренерам фасилітаторів і ноуттейкерів. Це найважливіші люди за столами, які можуть перетворити дискусію з неконтрольованого балагану на реальне обговорення, або навпаки, втратити увагу та фактично перетворити потенційну дискусію на балаган». Марія наголосила, що в ситуаціях, коли тематика обговорень є для учасників дуже сенситивною, то часто дискусія виходить за межі запропонованих сценаріїв. І це є одним з ризиків проведення заходу. Тому дуже важливо, щоб сценарії були пропрацьовані таким чином, щоб відображати можливі варіанти вирішення обговорюваних проблем і максимально враховувати думки усіх зацікавлених сторін. Також Марія звернула увагу на моменти, які треба врахувати, аби провести якісний та успішний захід у форматі Town Hall Meeting: можливість зриву проведення Town Hall Meeting через відсутність сторін з протилежними точками зору; аби бути більш звичним для громадян, формат Town Hall Meeting має активно відпрацьовуватись у громадах; робота зі сценаріями до таунхолу, аби врахувати думки всіх стейкголдерів; а також робота експерта під час проведення самого заходу, щоб прояснювати незрозумілі моменти; підготовка ноуттейкерів: дуже важливим є вміння швидко структурувати та коротко викладати інформацію, вміння вихопити інформацію від різних учасників, а також грамотність. Контактна особа: Баклаженко Вікторія; тел.: 063 054 65 20, e–mail: v.baklazhenko@laboratory.kiev.ua. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=11924] - [Презентація Тіньового аналітичного звіту від громадськості (Shadow Report) на тему «Реформа державної служби та державного управління в Україні у 2017 році» - Copy](https://www.parlament.org.ua/en/news/prezentacziya-tinovogo-analitichnogo-zvitu-vid-gromadskosti-shadow-report-na-temu-reforma-derzhavnoї-sluzhbi-ta-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukraїni-u-2017-roczi-copy/) - On May 16, 2018 at the Committee meeting on State Building, Regional Policy and Local Self-Government the presentation of the Shadow Report “Civil Service and Public Administration Reform in Ukraine in 2017” was held. The shadow report was presented by Tatiana Chernukha, Program Coordinator of the Agency for Legislative Initiatives. The study was prepared within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Read Shadow Report “Civil Service and Public Administration Reform in Ukraine in 2017” The report is includes the process assessment of key reforms implementation in the area of ​​public administration and public service of Ukraine, as defined by the new edition of the Law of Ukraine “On Civil Service”, adopted on December 10, 2015, which came into force on May 1, 2016, along with the relevant key policy documents of the Government on public administration reform, approved in 2017. The report studies the policy assessment in the field of civil service reform and public administration reform (PAR), including its compliance, retrospective progression and internal concurrence, integrity, planning, co-ordination and resource provision of implementation. This report does not analyze the Verkhovna Rada and the President of Ukraine role in shaping the public policy and their coordination with the Cabinet of Ministers; local state administrations role and their coordination with central executive bodies; independent regulators role; local self-government role; budget process efficiency and reformation state of the public finance management system. Tetiana Chernukha noted that the report prepared by the Agency for Legislative Initiatives is an alternative to the government report for 2016-2017 on the implementation of public administration and civil service reform of Ukraine. “This report is prepared to support the Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government control functions. We also pursue the goal of supporting the reform itself in such a way that it takes place as efficiently as possible and in order to respond in time to certain challenges, problems that may arise in the process of its implementation.” “The Government’s report for 2017 contains a detailed description of the activities implemented during the year in areas covered by the Strategy, but does not reveal the state of objectives achievement, implementation of performance indicators and, in particular, the impact on problem solving. The reports also do not provide a clear understanding which planned measures were not implemented and why, and do not fully address the real challenges and risks associated with the PAR implementation, which are currently crucial and critical” Tetyana said. The report presents a qualitative assessment of the reform implementation, based on the Public Administration Principles developed by SIGMA: · Coordination of implementation of public administration reform; · Formation and coordination of government policy and strategic planning of government activities; · Development of civil service and personnel management; · Accountability and institutional architecture of the central executive authorities system. Problematic aspects of public administration reform implementation are: · Weak political management; · Uncertainty in resource provision and sustainability of PAR funding; · Insufficient and uncoordinatedPAR communication; · Low level of introduction of modern information and communication technologies in public administration system. Among the problematic aspects of the formation, coordination of state policy and strategic planning, the following should be singled out: · Low coherence and coordination of state policy at the political level; · Low capacity to formulate state policy at the administrative level (at the civil service level); · Inconsistency between the planning of government activities and the planning of budget expenditures. The problems of civil service development and human resources management are: · Low ability to manage civil service personnel management; · Low professional level of organization and holding competitions for civil service positions; · Inconsistency of the evaluating system of civil servants performance with the government goals and between different categories of civil service. Lack of connection between the assessment system and financial motivation; · Lack of an effective system of civil servants professional development of all categories. Among the problematic aspects of accountability and institutional architecture of the central executive authorities system, the following should be singled out: · There is no clear distinction between political and administrative functions at the level of ministries; · The subjects’ functions of the policy formation and implementation are not distinctly specified; · The optimization and centralization of ministry functions were not held. Summing up the presentation and discussion of the Shadow Report, Serhiy Vlasenko, Chair of the Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government, noted that the Committee takes note of the information, taking into account the comments expressed by MPs during the discussion. - [Презентація Тіньового аналітичного звіту від громадськості (Shadow Report) на тему «Реформа державної служби та державного управління в Україні у 2017 році»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-tinovogo-analitychnogo-zvitu-vid-gromadskosti-shadow-report-na-temu-reforma-derzhavnoyi-sluzhby-ta-derzhavnogo-upravlinnya-v-ukrayini-u-2017-roczi/) - 16 травня 2018 на засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася презентація Тіньового аналітичного звіту від громадськості (Shadow Report) на тему «Реформа державної служби та державного управління в Україні у 2017 році». Тіньовий звіт презентувала Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив. Дослідження підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Читати Тіньовий звіт (Shadow Report) «Реформа державної служби та державного управління в Україні в 2017 році» Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації. У даному звіті не аналізувалася роль Верховної Ради та Президента України у формуванні державної політики та їх координація з Кабінетом міністрів; роль місцевих державних адміністрацій та їх координація з центральними органами виконавчої влади; роль незалежних регуляторів; роль місцевого самоврядування; ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами. Тетяна Чернуха зауважила, що підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив Звіт, є альтернативним до урядового звіту за 2016-2017 рр. щодо впровадження реформи державного управління та державної служби України. «Цей звіт підготовлений з метою підтримати контрольні функції Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Також ми переслідуємо мету підтримати саму реформу для того, аби вона відбувалася максимально ефективно і для того, щоб вчасно реагувати на певні виклики, проблемні моменти, які, можливо, виникають в процесі її імплементації». «Представлений Урядом звіт за 2017 рік містить детальний опис заходів, виконаних протягом року в сферах, охоплених Стратегією, але не розкриває стан досягнення цілей, виконання показників результативності та, особливо, впливу на вирішення проблем. Звіти також не надають чіткого розуміння, які заплановані заходи не були реалізовані і чому, та повною мірою не розкривають реальні виклики та ризики, пов’язані із реалізацією реформи державного управління, які наразі залишаються суттєвими та критичними», – наголосила Тетяна. Звіт представляє якісну оцінку впровадження реформи, спираючись на Принципи державного управління, розроблені SIGMA: Координація впровадження реформи державного управління; Формування та координація державної політики та стратегічне планування діяльності уряду; Розвиток державної служби та управління персоналом; Підзвітність та інституційна архітектура системи центральних органів виконавчої влади. Проблемними аспектами впровадження реформи державного управління (РДУ) є: Слабкий політичний менеджмент; Невизначеність у ресурсному забезпеченні та сталості фінансування РДУ; Недостатня та неузгоджена комунікація РДУ; Низький рівень запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі державного управління. Серед проблемних аспектів формування, координації державної політики та стратегічного планування варто виокремити наступні: Низьку узгодженість та координація державної політики на політичному рівні; Низьку спроможність до формування державної політики на адміністративному рівні (на рівні державної служби); Неузгодженість між плануванням діяльності уряду та плануванням бюджетних видатків. Проблемами розвитку державної служби та управління персоналом є: Низька спроможність до управління персоналом на державній службі; Низький професійний рівень організації та проведення конкурсів на посади державної служби; Неузгодженість системи оцінювання результатів діяльності державних службовців із цілями уряду та між різними категоріями державної служби. Відсутність зв’язку між системою оцінювання та фінансовою мотивацією; Відсутність дієвої системи професійного розвитку державних службовців усіх категорій. Серед проблемних аспектів підзвітності та інституційної архітектури системи центральних органів виконавчої влади варто виокремити наступні: Незавершене чітке розмежування політичних та адміністративних функцій на рівні міністерств; Нечітко визначені функції суб’єктів формування та реалізації політики; Непроведену оптимізацію та централізацію функцій забезпечення діяльності міністерств. Підсумовуючи презентацію та обговорення Тіньового звіту, Сергій Власенко, Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, зазначив, що Комітет приймає інформацію до відома з урахуванням зауважень, висловлених народними депутатами під час обговорення. - [Презентація тіньового звіту (Shadow Report) «Створення об’єднаних територіальних громад в Україні 2015-2017»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-tinovogo-zvitu-shadow-report-stvorennya-obyednanyh-terytorialnyh-gromad-v-ukrayini-2015-2017/) - 18 квітня 2018 року на засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Лабораторією законодавчих ініціатив було презентовано Shadow report (тіньовий звіт) щодо створення об’єднаних територіальних громад в Україні у період 2015-2017 років. Тіньовий звіт презентувала Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив. Дослідження підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Читати Створення об’єднаних територіальних громад в Україні 2015-2017 (Shadow Report) Презентуючи дослідження, Тетяна звернула увагу на проблеми, пов’язані з законодавчим забезпеченням реформи децентралізації в Україні. Першою з проблем законодавчого регулювання процесу об’єднання територіальних громад є проблема утворення територіальних громад навколо міст обласного значення. Сутність цієї проблеми має подвійну природу. З одного боку, створення нової територіальної громади з центром у місті обласного значення вимагає проведення нових виборів міського голови та міської ради, що у більшості випадків суперечить інтересам чинного депутатського корпусу та міських голів. Механізм вирішення цієї проблеми досить простий і полягає у законодавчому визнанні територіальних громад міст обласного значення спроможними a priori, а відтак відкривається шлях утворення об’єднаних територіальних громад шляхом приєднання до міської територіальної громади громад навколишніх сільських або селищних громад. З іншого боку, розуміючи необхідність об’єднання з міськими громадами, територіальні громади сіл висловлюють обґрунтовані побоювання стосовно того, що у разі приєднання вони взагалі не матимуть власного бюджету, а органи місцевого самоврядування міської громади не будуть звертати увагу на їх проблеми. Другою відчутною проблемою, яка виявилась вже у процесі створення об’єднаних територіальних громад, є проблема забезпечення реальної спроможності новостворених об’єднаних громад. Відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року №214, спроможна територіальна громада – територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Ключовим моментом тут виявляється наявність відповідних кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури. Фактично, у процесі створення об’єднаних територіальних громад ми маємо справу з трьома видами спроможності. По-перше, це потенціальна чи розрахункова спроможність, якою мають володіти громади, визначені такими відповідно до перспективного плану По-друге, це спроможність, яка юридично визнається Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 9 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” По-третє, це реальна спроможність, яка визначається вже після того, як об’єднана територіальна громада сформована і показує певні результати діяльності Як виявилося на практиці, потенціальна, юридично визнана та реальна спроможність збігаються, як правило, тільки для ОТГ, утворених навколо населених пунктів, які є районними центрами. Натомість створення сільських об’єднаних територіальних громад навколо населених пунктів, які не мали статусу адміністративних центрів, одразу викликає проблему якісного кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування. Ще одним доволі спірним моментом у визначенні спроможності об’єднаних територіальних громад є положення частини четвертої статті 9 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, відповідно до яких Кабінет Міністрів України може визнати об’єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад. Фактично законом визнано можливість юридичного визнання спроможними територіальних громад з потенційною спроможністю лише у половину від максимально можливої. Зрозуміло, що це зроблено з метою уникнення штучного гальмування процесів об’єднання, але з іншого боку це шлях до створення потенційно неспроможних громад. У даному контексті варто згадати один із принципів об’єднання територіальних громад, а саме принцип добровільності. Якщо проаналізувати відповідні закони, то можна переконатись, що добровільність, як така, існує лише в одному аспекті – виборі моменту об’єднання чи приєднання. З точки зору територіальної, добровільність обмежена принципом спроможності. Спроможність же потенційних об’єднаних територіальних громад визначається адміністративним способом через формування перспективного плану територій громад відповідно до статті 11 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Крім того, добровільність обмежується і адміністративно-територіальним критерієм, а саме тим, що об’єднання є можливим лише в межах існуючих областей. Попри те, що об’єднання територіальних громад є процесом умовно добровільним, досить часто фактор добровільності перешкоджає реформі. Особливо це стосується перспективних громад, в яких налічується 2 – 3 рівнозначних за своїми можливостями населених пункти, які можуть бути адміністративними центрами об’єднаних громад. Як правило, керівництво цих громад вважає, що адміністративний центр має бути розташований саме в їх населеному пункті і категорично відкидає ідею створення адміністративного центру в іншому місці. До іншого важливого чинника під час формування спроможних територіальних громад є окреслення меж їх територій, які визначаються з дотриманням таких вимог: територія спроможної територіальної громади має включати території територіальних громад, що входять до її складу, та бути нерозривною; спроможні територіальні громади розташовуються у межах території однієї області та у разі можливості одного району. Разом з тим законом дозволено об’єднання суміжних громад, які знаходяться в різних районах і не допускається обмеження їх законних прав. Найчастіше добровільне об’єднання громад протягом 2015-2017 рр. відбувалося відповідно до перспективного плану. Таке об’єднання давало громадам отримати новий правовий статус територіальної громади з повноваженнями міст обласного значення та прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом. «На наш погляд, 2018 рік має стати крайнім строком добровільного об’єднання територіальних громад, – наголосила Тетяна Чернуха, – Перехід з 2019 року до адміністративного способу формування об’єднаних територіальних громад, з одного боку, має підштовхнути тих, хто вагався, поквапитись із добровільним об’єднанням до кінця 2018 року, а з іншого – вирішити проблеми з утворенням міських об’єднаних територіальних громад». «Одночасно, ми б рекомендували уряду і всім залученими в реформу гравцям, не боротися з вже створеними малими і потенційно неспроможними ОТГ. У них має бути право приєднатися до іншої, більш спроможної громади. Формувати такий дизайн, який вони самі вважають найбільш ефективним. Принаймні до того моменту, коли реформа буде завершена прийняттям закону про новий адміністративно-територіальний устрій», – підсумувала Тетяна. - [Presentation of Shadow Report “Creation of Amalgamated Territorial Communities in Ukraine in 2015-2017”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-shadow-report-creation-of-amalgamated-territorial-communities-in-ukraine-in-2015-2017/) - On April 18, 2018, the Shadow Report “Creation of Amalgamated Territorial Communities in Ukraine in 2015-2017” was presented at the Committee meeting of the State Building, Regional Policy and Local Government by the Agency for Legislative Initiatives. The shadow report was presented by Tetiana Chernukha, Program Coordinator of the Agency for Legislative Initiatives. The study was prepared within the framework of the USAID Program RADA: Responsibility, Accountability, Democratic Assembly implemented by the Eastern Europe Foundation. Read Shadow Report “Creation of Amalgamated Territorial Communities in Ukraine in 2015-2017” While presenting the research, Tetiana drew the attention to the problems connected with the legislative provision of the decentralization reform in Ukraine. The first problem of legislative regulation of the process of amalgamation of territorial communities is the problem of formation of territorial communities around cities of oblast significance. The essence of this problem has a dual nature. On the one hand, the creation of a new territorial community with a center in a city of regional significance requires to run new elections for mayor and the city council, which in most cases contradicts the interests of the current members of the city councils and city mayors. The mechanism of solving this problem is quite simple and consists in the legislative recognition of territorial communities of cities of oblast significance capable a priori, and thus the way of the formation of amalgamated territorial communities opens by joining of neighboring rural populated areas the city territorial community. On the other hand, realizing the need for amalgamation with city communities, territorial communities of villages express legitimate concerns that in the case of joining they will not have their own budget at all, and local self-government bodies of the city community will not pay attention to their problems. The second tangible problem that has already emerged in the process of creating of amalgamated territorial communities is the problem of ensuring the real capacity of the newly formed amalgamated communities. In accordance with the Methodology for the formation of capable territorial communities, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine as of April 8, 2015, No. 214, the capable territorial community is territorial communities of villages (cities) which, as a result of a voluntary amalgamation, can independently or through appropriate local self-government bodies provide the proper level of services, in particular in the field of education, culture, health care, social protection, housing and communal services, taking into account human resources, financial support and infrastructure development of the relevant administrative and territorial units. The key point here is the availability of relevant human resources, financial support and infrastructure development. In fact, in the process of creating of amalgamated territorial communities, we deal with three types of capabilities. First, it is the potential or estimated capacity that communities need to have, defined in accordance with a long-term plan. Second, this is the capacity legally recognized by the Cabinet of Ministers of Ukraine in accordance with Article 9 of the Law of Ukraine “On Voluntary Amalgamation of Territorial Communities”. Third, it is a real capacity that is determined already after the amalgamated territorial community has been formed and shows certain results of its activity In practice, potential, legally recognized and real ability coincides, as a rule, only with amalgamated territorial communities formed around populated areas, which are district centers. Instead, the creation of rural amalgamated territorial communities around populated areas that did not have the status of administrative centers immediately raises the problem of high-quality personnel provision of local self-government bodies. Another quite controversial point in determining the capacity of the amalgamated territorial communities is the provision of part four of Article 9 of the Law of Ukraine “On Voluntary Amalgamation of Territorial Communities”, according to which the Cabinet of Ministers of Ukraine may recognize an amalgamated territorial community as capable, on condition that it is formed in the manner prescribed by Section II of this Law, around the community determined by the prospective plan for the formation of community territories. In fact, the law recognizes the possibility of legal recognition of capable territorial communities with potential capacity of only half of the maximum possible. It is clear that this is done to avoid artificial interruption of the merger processes, but on the other hand this is the way to create potentially insolvent communities. In this context we should mentioned one of the principles of the amalgamation of territorial communities, namely the principle of voluntariness. If we analyze the relevant laws, we can ensure that voluntariness as such exists only in one aspect – in the choice of the moment of amalgamation or joining. From the territorial point of view, voluntariness is limited by the principle of capacity. The capacity of the potential amalgamated territorial communities is determined administratively by the formation of a perspective plan of community territories in accordance with Article 11 of the Law of Ukraine “On Voluntary Amalgamation of Territorial Communities”. In addition, voluntariness is limited by the administrative and territorial criterion, in particular, that the amalgamation is possible only within the existing areas. Despite the fact that the amalgamation of territorial communities is a conditionally voluntary process, often the factor of voluntarism impedes the reform. This is especially true for promising communities, which have 2 to 3 population areas that are equivalent in their capacities, which may be the administrative centers of the amalgamated communities. As a rule, the leadership of these communities believes that the administrative center should be located exactly in their populated area and categorically rejects the idea of establishing an administrative center in another place. Another important factor in the formation of capable territorial communities is the delineation of the boundaries of their territories, which are determined with the following requirements: the territory of a capable territorial community should include the territory of the territorial communities that are part of it and be inseparable; capable territorial communities are located within the territory of one oblast and, if possible, one district. At the same time, the law allows amalgamation of adjacent communities that are located in different areas and do not allow to restrict their legal rights. Most often, the voluntary amalgamation of communities during 2015-2017 was in line with the long-term plan. Such an amalgamation allowed communities to obtain a new legal status of the territorial community with the powers of cities of oblast significance and direct intergovernmental relations with the state budget. “In our opinion, 2018 should become the deadline for the voluntary amalgamation of territorial communities,” emphasized Tetiana Chernukha. “The transition from 2019 to the administrative method of forming the amalgamated territorial communities, on the one hand, should encourage those who hesitate to hurry with the voluntary amalgamation by the end of 2018, and, on the other hand, to solve the problems with the formation of the cities amalgamated territorial communities”. “At the same time, we would recommend to the government and all involved in the reform actors not to fight the already created small and potentially insolvent amalgamated territorial communities. They should have the right to join another, more capable community. To form such a design that they consider to be the most effective. At least until the moment when the reform is completed by the adoption of the law on the new administrative and territorial system”, summed up Tetiana. - [Презентація Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-kerivnyh-prynczypiv-na-temu-advokaczijna-diyalnist-ta-yiyi-osoblyvosti-u-roboti-z-parlamentom/) - 28 березня 2018 року в офісі Реанімаційного Пакету Реформ відбулася презентація Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ та Ярославом Юрчишиним, виконавчим директором Transparency International Ukraine, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Ознайомитися з Керівними принципами «Адвокаційна діяльність та її особливості в роботі з парламентом» Олександр Заславський Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів про передумови появи Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом». Керівні принципи підготовлено в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. ЛЗІ, в рамках цієї програми, намагається зробити парламент більш відповідальним, підзвітним та більш аналітично орієнтованим. Поміж іншим, в рамках цієї програми ЛЗІ співпрацювала з трьома групами РПР, супроводжуючи і спільно координуючи адвокаційні кампанії. Мова йде про адвокаційну кампанію спрямовану на розширення прав жертв політичних репресій радянської доби, адвокаційну групу з податкової реформи та адвокаційну групу з податкової реформи. Лабораторії законодавчих ініціатив запропонувала експертам цих груп підготувати аналітичні документи – Policy Papers, які є своєрідними аналогами Білих книг; у розвинених демократіях такі документи готуються до всіх законопроектів і є невід’ємною частиною законотворчого процесу. Найбільш успішною, поміж цих трьох, була кампанія, спрямована на розширення прав жертв політичних репресій радянської доби. Результатом її стало ухвалення законопроекту в цілому «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», який ґрунтується на підготовленому Лабораторією законодавчих ініціатив аналітичному документі (Policy Paper) «Відновлення прав жертв політичних репресій». З початку кампанії пройшло три роки, тому треба бути готовими до того, що адвокаційна кампанія може тривати досить довго. Підсумком адвокаційної діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив стала ідея підготовки Керівних принципів, які міститимуть як теоретичну частину, так і систематизований досвід Реанімаційного Пакету Реформ та ЛЗІ. Ярослав Юрчишин Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, зауважив, що термін «адвокація» з’явився достатньо недавно й прийшов із правозахисного руху. Навіть розвинені демократії потребують механізмів максимального представництва суспільного інтересу. Одним з найбільш ефективних механізмів, за умови активності громадянського суспільства, є громадська адвокація. Адвокація – це діяльність, спрямована на переконання та мотивацію влади вирішувати суспільні проблеми відповідно до пропозицій та із залученням громади. Часто наголошують на тому, що адвокація перегукується з лобізмом. Лобіювання є оплачуваною діяльністю, спрямованою на просування приватних інтересів; у той час, як адвокація опікується вирішенням суспільних проблем. Цикл політики: Виявлення проблеми; Сприйняття проблеми групами інтересів; Формування порядку денного; Вироблення рішення; Впровадження політики; Моніторинг та оцінка політики. Участь громадськості, представлення наших інтересів за допомогою різноманітних методів адвокації, є однією з гарантій не лише якості політичного процесу, а й розуміння всіх його етапів суспільством. Найкращих результатів у цьому процесі можна досягти детально спланувавши адвокаційні кампанії з чіткою прив’язкою плану до всіх етапів циклу політики та виходячи з розуміння інтересів усіх учасників процесу його здійснення. Планування адвокаційних кампаній Для складання ефективної стратегії адвокаційної кампанії необхідно відповісти на два блоки запитань стосовно зовнішнього середовища (оточення, в якому потрібно буде здійснювати кампанію) та внутрішніх аспектів (нашої спроможності її втілити). Фактори оцінки зовнішнього середовища: Цілі і завдання кампанії. Поточна політична ситуація. Ключові стейкґолдери. Ключове повідомлення кампанії. Канал донесення ключового повідомлення. Фактори оцінки внутрішнього середовища: Сильні та слабкі сторони, виклики та можливості. Послідовність кроків здійснення кампанії, складання поетапного плану. Механізм оцінки втілення кампанії. Також пан Ярослав розповів про побудову коаліції та взаємодію з партнерами в адвокаційних кампаніях; інформаційний супровід адвокаційної кампанії та роботу з традиційними і соціальними медіа; про акції прямої дії та розробку плану виходу з них. Парламентська адвокація суттєво залежить від процедури законотворчості і на різних її етапах потребує різних підходів – підсумував Ярослав Юрчишин. З питаннями та пропозиціями просимо звертатися до Ірини Черпак, тел.: 067 242 80 91 Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=11645] - [Presentation of the Shadow Report “On Implementation by the Ukrainian Government of the European Court of Human Rights decision in the Case of Burmych and Others v. Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-shadow-report-on-implementation-by-the-ukrainian-government-of-the-european-court-of-human-rights-decision-in-the-case-of-burmych-and-others-v-ukraine/) - On March 27, 2018, the round table “Implementation of the European Court of Human Rights decision in cases “Yuriy Mykolayovych Ivanov v. Ukraine” and “Burmych and others v. Ukraine”: Requirements for General Measures” was held by the Subcommittee on Implementation the Decisions of the European Court of Human Rights of the VRU Committee on Legal Policy and Justice, the Ministry of Justice of Ukraine and the Council of Europe Project “Supporting Ukraine in the execution of judgments of the European Court of Human Rights”. During the round table Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, presented the Shadow Report “Implementation of the European Court of Human Rights decision in cases “Yuriy Mykolayovych Ivanov v. Ukraine” and “Burmych and others v. Ukraine”, prepared by an expert of the Agency for Legislative Initiatives. Read Shadow Report “On Implementation by the Ukrainian Government of the European Court of Human Rights decision in the Case of Burmych and Others v. Ukraine” Core of the Problem The problem of non-enforcement of national courts’ decisions was first recognized by the European Court in 2004 in the cases of “Zhovner v. Ukraine” and “Voytenko v. Ukraine”. Unfortunately, over the past five years, the Government of Ukraine has not taken effective measures to address this problem, which has led to a significant increase in the number of complaints to the European Court. As a result, the Court decided to apply the pilot decision in the case of “Yuriy Mykolayovych Ivanov v. Ukraine. In this case the Court points out to the existence of structural problems that are of a widespread and complex nature and require the implementation of comprehensive and complex legislative and administrative measures, involving various national authorities. The European Court determined that the violation was a consequence of the practice incompatible with the provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (ratified by Law № 475/97-VR dd. 17.07.1997), which is the systematic non-compliance of the respondent government with the national courts decisions for which the respondent government is liable and in connection with which the parties whose rights are violated do not have effective remedies. On October 12, 2017, by the decision of the Grand Chamber of the European Court of Human Rights in the case of Burmych and Others v. Ukraine, the European Court handed 12.148 cases under the control of the Committee of Ministers of the Council of Europe. It also decided to transfer all such cases under consideration, as well as such future cases, to the Committee of Ministers for consideration in the framework of general measures to implement the pilot decision in the Ivanov case, including provisions for compensation for failure to comply or late execution of national court decisions and payment of a debt awarded by a court decision.Thus, public authorities should be called upon to introduce at national level a targeted mechanism to ensure that all actual and potential applicants with valid complaints under the Convention are compensated. In response to the Burmych case decision, a high-level meeting was held in Strasbourg on 17 November 2017 with the participation of the Ministry of Justice, the Presidential Administration and Parliament, which discussed the creation of an ad hoc compensation mechanism for all those mentioned in the applicants’ decision, which should take place in parallel with the efforts, aimed at reaching a long-term solution to the root causes of these problems. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, presenting the Shadow Report prepared by the expert of the Agency for Legislative Initiatives, noted that the source of the information for the Report was the annual report on the activity results of the Government Commissioner for European Court of Human Rights in 2017, responses to the Mr. Lishchyna’s query to Member of the Parliament Ruslan Sydorovych, information provided by the Ministry of Justice to the Ombudsman for Human Rights, the Ombudsman on Human Rights annual report on the state of observance and protection of human rights and freedoms in Ukraine in 2017 and information received from the applicants in the case of Burmych. “Having examined all these facts, we came to the conclusion that this problem can be analyzed on the basis of two positions,” mentioned Svitlana. The first step is taking measures to enforce decisions of national courts passed in favor of the applicants in the case of Burmych and payments of compensations. The second step is taking measures to introduce an effective system of enforcement of decisions of national courts. What was discovered? “First of all, the lack of political will blocks the process of resolving this issue, and here we do not aim at criticizing the Ministry of Justice of Ukraine. Our goal is for all interested stakeholders to understand that it’s time to raise this issue at a very high state level,” emphasized Svitlana. f we are talking about taking measures to implement the national courts decisions, it is worth emphasizing the mechanism revealed by our experts, which consists in working with the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the procedure for using the funds foreseen in the state budget for payments related to using decisions of foreign jurisdictional bodies adopted on the results of consideration of cases against Ukraine” №408 dd. 07.03.2017. “We believe that if we make some changes to it, it will allow us to begin to enforce court decisions and to understand one simple thing – we need not only to enforce decisions, but to understand that it is necessary to change the system itself and the vision frame. Because we can endlessly try to enforce all of these decisions, but without changing the system, we will still collapse. Therefore, changing the point of view on this problem was our main task,” emphasized Svitlana Matviienko. The CMU Resolution №408 can be improved as follows: first of all, a large-scale collection of information on the decisions to be executed and the state of their enforcement should be carried out. Amendments to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 408 will allow to undertake expenditures for taking general measures. After that, it will be possible to calculate the amount of indexation and compensation for long non-enforcement of court decisions. Then, the most important step is to provide adequate funding for these payments. It is at this stage that the coordinated work of the Verkhovna Rada of Ukraine is needed and the bringing up this issue not only within the professional lawyers circle, but also a massive informing of the public. The second important point emphasized by the Shadow Report is to take measures to implement an effective system of enforcement of domestic courts. In our opinion, the main disadvantages of the mechanism proposed by the Government are: repayment of debts with promissory notes is carried out with the consent of the payer, while there are no alternative mechanisms of debt repayment; absence of indexation for the period from the moment of the rendering of decision and until the issuance of promissory notes, as well as redress for the non-pecuniary damage; the repayment period is too long (it was noted by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union, p. 125 Burmych), in addition, it may be extended at any time by the Government decision, as well as the interest rate changed; the moment of the court decision enforcement is considered to be not the time of full payment of the bill, but the moment when the bill is issued to the recoverer. “We are ready to cooperate with all stakeholders to solve this problem,” stressed Svitlana, “as the problem is extremely relevant, and if it is not considered in all its bearings and a mechanism for its solution is not formed now, then there may be collapse.” - [Презентація Тіньового звіту «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-tinovogo-zvitu-shhodo-stanu-vykonannya-uryadom-ukrayiny-rishennya-yevropejskogo-sudu-z-prav-lyudyny-u-spravi-burmych-ta-inshi-proty-ukrayiny/) - 27 березня 2018 року в стінах Верховної Ради України відбувся Круглий стіл «Виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах “Юрій Миколайович Іванов проти України” та “Бурмич та інші проти України”: вимоги щодо заходів загального характеру», організований Підкомітетом з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Міністерством юстиції України та проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». Під час Круглого столу Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентувала Тіньовий звіт «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України», підготовлений експертом Лабораторії законодавчих ініціатив. Ознайомитися з Тіньовим звітом «Щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України» Суть проблеми Проблема невиконання рішень національних судів вперше була констатована Європейським судом 2004 року в справах «Жовнер проти України» та «Войтенко проти України». На жаль, впродовж 5 років Урядом України не було вжито ефективних заходів для вирішення даної проблеми, що спричинило значне збільшення кількості скарг до Європейського суду, як наслідок, Судом було вирішено застосувати процедуру пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». У цій справі Суд вказує на існування структурних проблеми, які мають широкомасштабний і комплексний характер і вимагають здійснення всебічних і комплексних заходів законодавчого та адміністративного характеру, із залученням різних національних органів. Європейський суд постановив, що порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв’язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту. 12 жовтня 2017 рішенням Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України», Європейський суд передав 12,148 справ під контроль Комітету міністрів Ради Європи. А також прийняв рішення про передачу всіх подібних справ, які знаходяться на розгляді, а також майбутніх подібних справ, до Комітету Міністрів для розгляду в рамках загальних заходів щодо виконання пілотного рішення у справі Іванова, включаючи положення щодо відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень та сплати боргу, присудженого судовим рішенням. Таким чином державні органи мають бути закликані запровадити на національному рівні цільовий механізм для забезпечення відшкодування всім фактичним та потенційним заявникам, які мають дійсні скарги відповідно до Конвенції. У відповідь на рішення у справі Бурмича 17 листопада 2017 року у Страсбурзі відбулась зустріч високого рівня за участю Міністерства юстиції, Адміністрації Президента та Парламенту, на якій обговорювалось створення ad hoc механізму цільового відшкодування для всіх зазначених у рішенні заявників, що має відбуватись паралельно з зусиллями, спрямованими на досягнення довгострокового вирішення першопричин цих проблем. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Тіньовий звіт, підготовлений експертом Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначила, що джерелом інформації для Звіту стали щорічний звіт про результати діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у 2017 р., відповіді на запит пана Ліщини народному депутату України Сидоровичу Р. М., інформація, надана Міністерством юстиції̈ Уповноваженому ВРУ з прав людини, щорічна доповіді Уповноваженного ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні за 2017 р. та інформація, отримана від заявників у справі Бурмич. «Дослідивши усі ці факти, ми дійшли висновку, що цю проблему можна аналізувати, виходячи з двох позицій», – зауважила пані Світлана. Перша позиція – вжиття заходів щодо виконання рішень національних судів винесених на користь заявників у справі Бурмич та виплати компенсацій; друга позиція – вжиття заходів щодо запровадження ефективної системи виконання рішень національних судів. Що було виявлено? «В першу чергу – відсутність політичної волі блокує процес вирішення цього питання, і тут ми не маємо на меті критикувати Міністерство Юстиції України. Наша мета – аби усі зацікавлені стейкґолдери зрозуміли, що настав час піднімати це питання на дуже високому державному рівні», – наголосила пані Світлана. Якщо говорити про вжиття заходів щодо виконання рішень національних судів, то варто наголосити на механізмі, виявленому нашими експертами, і який полягає у роботі з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з використанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» № 408 від 7.03.2017. «Ми вважаємо, що якщо внести до неї певні зміни, це дозволить почати виконувати рішення і дозволить зрозуміти одну просту річ – нам треба рішення не просто виконувати, а зрозуміти, що треба змінити саму систему та рамку бачення. Тому що ми можемо до безкінечності намагатися виконати усі ці рішення, проте не змінивши систему, ми все одно будемо заходити у колапс. Тому зміна погляду на цю проблему і була нашою основною задачею», – наголосила Світлана Матвієнко. Постанова КМУ № 408 може бути покращена наступним чином: найперше має бути проведений масштабний збір інформації щодо рішень, які підлягають виконанню та стан їхнього виконання. Внесення змін до Постанови КМУ № 408 дозволить здійснювати витрати для вжиття заходів загального характеру. Після цього з’явиться можливість здійснити розрахунок суми індексації та компенсації за тривале невиконання рішень судів. І найголовніший крок – забезпечити достатнє фінансування цих виплат. Саме на цьому етапі потрібна злагоджена робота Верховної Ради України та підняття цього питання не тільки в межах професійного кола юристів, а масштабне інформування громадськості. Другим важливим пунктом, на якому акцентує увагу Тіньовий звіт, є вжиття заходів щодо запровадження ефективної системи виконання рішень національних судів. Основними недоліками запропонованого Урядом механізму, на нашу думку, є: погашення заборгованості векселями здійснюється за згодою стягувача, при цьому відсутні альтернативні механізми погашення заборгованості; відсутність індексації за період з моменту винесення рішення і до моменту видачі векселів, а також відшкодування немайнової шкоди; строк погашення заборгованості є надто довгим (про що зазначалось Українською Гельсінською Спілкою з прав людини п. 125 Бурмич), окрім того, він може бути в будь-який̆ момент продовжений̆ рішенням Уряду, так само як змінена відсоткова ставка; моментом виконання рішення суду вважається не момент повної оплати векселя, а момент видачі векселя стягувачу. «Ми готові співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами задля вирішення цієї проблеми, – наголосила пані Світлана, – адже проблема є надзвичайно актуальною, і якщо її не розглянути з усіх можливих сторін і не сформувати механізм її вирішення вже зараз, то може трапитись колапс». - [Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо забезпечення ґендерної рівності у Верховній Раді України»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-dokumentu-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-zabezpechennya-gendernoyi-rivnosti-u-verhovnij-radi-ukrayiny/) - 14 березня 2018 року в рамках підтримки проекту Закону України № 7283 «Про внесення змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків)» та проекту Закону України № 7284 «Про внесення змін до Закону України “Про комітети Верховної Ради України” (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків)» Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала аналітичне дослідження (Policy Paper) «Пропозиції до політики щодо забезпечення ґендерної рівності у Верховній Раді України». Презентація відбулась під час засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Аналітичне дослідження «Пропозиції до політики щодо забезпечення ґендерної рівності у Верховній Раді України» містить пропозиції, викладені в законопроекті «Про внесення змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків)» №7283. Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи аналітичне дослідження, наголосила, що Верховна Рада України 8-го скликання відрізняється від попередніх скликань не тільки найбільшою кількістю жінок серед парламентарів за весь час існування Парламенту, але й активним просуванням «ґендерних інтересів» в сфері розбудови державної політики. Недаремно ґендерна сенситивність Верховної Ради стоїть на порядку денному, як один з основних компонентів реформи Парламенту, відповідно до Рекомендацій Пета Кокса та Діалогів Жана Моне. Ґендерно-сенситивний парламент можна визначити як парламент, який відповідає потребам та інтересам як чоловіків, так і жінок у його структурі, операціях, методах і у роботі загалом. Метою ґендерно-сенситивного парламенту є подолання перешкод на шляху жінок щодо повної участі у політиці, а також демонстрації позитивного прикладу та виокремлення моделі можливостей для суспільства в цілому. Читати Пропозиції до політики щодо забезпечення ґендерної рівності у Верховній Раді України (Policy Paper) У аналітичному дослідженні проаналізовано основні аспекти інтеграції ґендерного компоненту в діяльності Верховної Ради України. Дослідження містить пропозиції щодо запровадження обов’язкового проведення ґендерно-правової експертизи законопроектів Верховною Радою України; пропозиції щодо сексизму і дискримінації в поведінці парламентарів, відповідно до норм етики; пропозиції щодо покращення ситуації збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді України. Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Презентація «Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-zastosuvannya-praktyky-ta-vykonannya-ukrayinoyu-rishen-yevropejskogo-sudu-z-prav-lyudyny/) - 09 лютого 2018 року о 12:15 у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Русланом Сидоровичем, народним депутатом України, Головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Дослідження презентували: Руслан Сидорович, народний депутат України; Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. У документі запропоновані шляхи удосконалення національно-правового механізму реалізації рішень ЄСПЛ на основі проаналізованих норм міжнародного права у правовій системі України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», національної практика виконання зобов’язань за ЄСПЛ. Читати «Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини» (Policy Paper) Руслан Сидорович, народний депутат України, наголосив: «1997 року Україна приєдналася до Європейської цивілізаційної світоглядної спільноти, ратифікувавши Європейську конвенцію з прав людини. Що це таке для кожної людини? Це мала би бути гарантія дотримання фундаментальних прав людини, які закріплені не лише у Конституції, а й у Європейській конвенції з прав людини, яка є чинною для усіх країн-членів Ради Європи. Разом із тим, Україна так само визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини. І, на превеликий жаль, Україна впродовж багатьох років знаходиться в числі сумних лідерів по зверненню українських громадян до Європейського суду з прав людини. Але найбільш сумною історією в цьому є наступне: не виконуються не лише рішення національних судів, не виконуються рішення Європейського суду з прав людини. У зв’язку з цим є посилений моніторинг України щодо виконання цілого ряду рішень Європейського суду з прав людини. Однак, я дуже радий, що цими питаннями опікуються не лише політики й представники парламенту, а також і представники неурядових організацій. Зокрема, зараз зі мною знаходиться представник Лабораторії законодавчих ініціатив, який розкаже про громадянські ініціативи щодо забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини». Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, автор дослідження, подякувавши пану Руслану за підтримку і співпрацю у популяризації документів аналізу політики, наголосив: «Саме таким документом є Policy Paper (або пропозиції до політики) щодо Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, який підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується фондом Східна Європа. Такі документи з аналізу політики покликані підвищити якість законодавчого процесу і законодавчих актів, адже перш, ніж готувати проекти актів, необхідно детально дослідити проблему, її актуальний стан та результати попередньої політики, проаналізувати позиції заінтересованих сторін та передбачити впливи різних варіантів вирішення. В багатьох країнах світу будь-яким законодавчим актам передують саме такі документи і обговорюються самі такі документи, а не голі проекти рішень, завдяки чому досягається обрання найоптимальнішого варіанту політики. Власне саме про запровадження таких документів, або білих книг, йдеться у другій рекомендації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої оціночною місією Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса 2 роки тому. За останні 3 роки в рамках Програми РАДА ми підготували низку таких документів, частина з яких лягли в основу законодавчих актів. Що стосується конкретно цього документу, то, власне пан Руслан достатньо детально окреслив проблематику і мені по суті залишається лише додати кілька акцентів для розуміння надзвичайної важливості проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини. Так, станом на липень 2017 р. в Європейському суді з прав людини зареєстровано 19166 заяв проти України, що становить 20% заяв проти всіх 47 держав-членів Ради Європи. Друге місце після Туреччини за кількістю справ, які знаходяться на розгляді. При цьому, Україна посідає останнє (47-ме) місце в рейтингу держав-членів Ради Європи: за кількістю виграних державою справ (1243 виграні справи; на 1-му місці Швеція — 41946 справ). Основною причиною збільшення кількості заяв залишається систематичне невиконання рішень національних судів, в яких боржником є держава чи державні підприємства, а також неврахування при прийнятті нових нормативних актів висновків та зауважень Суду, висловлених у відповідних рішеннях проти України, внаслідок чого існуюча комплексна проблема не вирішується по суті. Яскравим прикладом цього є рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України», в якому Суд визначив невиконання рішень національних судів, як системну проблему в Україні. При цьому дану справу було об’єднано з іншими понад 12 тисячами заяв проти України. За приблизними оцінками сума виплати по цій справі становить 360 млн грн, що є значним навантаженням на бюджет України. Тобто проблема не просто актуальна, а кричуще потребує термінового вжиття заходів. З детальним аналізом проблеми виконання рішень та застосування міжнародних норм та принципів у національному судочинстві закликаємо ознайомитись в нашому документів, який можна знайти на сайті Лабораторії законодавчих ініціатив». З додатковими питаннями просимо звертатися до адміністративної менеджерки Лабораторії законодавчих ініціатив, Ірини Черпак, за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або за електронною адресою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. - [Presentation of the Policy Paper “Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-policy-proposals-to-regulate-the-status-of-the-local/) - On January 17, 2018, the Policy Paper “Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members” was presented at the meeting of the Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government. Kateryna Handzyuk, Advisor to the Kherson City Mayor, Councilor of the Kherson Oblast Council, member of the Executive Committee of the Kherson City Council, expert of the Agency for Legislative Initiatives. “The issue of the need to amend the legislation regulating the status of local councilors in Ukraine has been raised repeatedly. This resulted, if anything, in cosmetic changes to the legislative framework and, in particular, the Law “On the Status of Local Councilors”. However, the principles and foundation remained the same, and the electoral law, the law on public service, and anti-corruption legislation changed. Having analyzed the Law, we chose its key sore points that require a cautious approach because some inconsistency of the Law produces tension. These include the issue of representation in the light of the Law “On Local Elections” as amended in 2015 and the issue of recalling local councilor on people’s initiative. We believe that by settling these issues in combination with other amendments that need to be introduced into the Law, we will be able to improve and resolve the problem of the status of local councilors.” Read Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members (Policy Paper) Ms. Handzyuk highlighted the following recommendations aimed at settling the status of the local councilor: Article 2 of the Law “On the Status of Local Councilors” shall be amended with paragraph 2 as follows: “Not later than at the second session, councilors of city, city district, district, and oblast councils elected in multi-mandate constituencies shall be appointed to the respective territorial election districts by decision of the relevant council/by decision of the local organizations of the political parties from whose electoral lists they were elected. The relevant decision is urgent and shall be published in official print publications, on official websites, information stands or in any other way communicated to the voters of the respective territorial constituency no later than in 1 working day”. All other articles shall use the term ‘relevant territorial election district represented by a councilor’. Para. 3, Section 1 of Article 37 of the Law of Ukraine “On the Status of Local Councilors” (“lack of compliance of the councilor’s practical activity with the basic principles and provisions of his election program”) shall be deleted, since Article 38 of the Law of Ukraine “On Local Elections” does not require that candidates provide any election programs. Instead, Para. 1, Section 1, Article 37 (Grounds for recalling of local councilors by voters who elected them) shall be revised to read as follows: “infringement by the local councilor after assumption of powers of the provisions of the Constitution and laws of Ukraine related to his office as established by the court”. Section 3 of Art. 38 of the Law of Ukraine “On the Status of Local Councilors” shall provide for the obligation to publish information on the date, place and time of the meeting of the action group for recalling a councilor in regional and/or local mass media, or an announcement of the meeting must be posted on the official website of the relevant local council. Para. 2 of Art. 38 (concerning the meeting of the action group) shall be supplemented with the requirement: “A decision shall be deemed adopted if upheld by two-thirds of the voters present at the meeting”. It is necessary to minimize the political influence of territorial election commissions by depriving them of the right to verify the collected signatures. This task shall be committed to the bodies of the State Register of Voters, accordingly changing their powers, as well as specifying the law enforcement body to be involved in checking 10% of the collected signatures as well as the ways of this involvement. The Law of Ukraine “On the State Register of Voters” and the Law of Ukraine “On National Police” shall be amended to establish the obligation to verify the authenticity of information about citizens contained in the signatures sheet in support of the proposal to recall the local councilor on public initiative and selective verification of voters’ signatures by the State Register of Voters and Police, as well as the procedure for such verification. The Law “On the Status of Local Councilor” shall stipulate that local councilors may be recalled by the voters of the electoral district where the councilor was elected/appointed rather than the voters of the entire multi-mandate constituency; the required number shall be set at the level of the electoral quotient +1 vote. Olena Ledovskyh, the First Deputy Chairwoman of the Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government, emphasized that the Committee takes to account the presented information and submits it to the Subcommittee that deals with these issues. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-dokumentu-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-vregulyuvannya-statusu-deputata/) - 17 січня 2018 року на засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради». Катерина Гандзюк, Радниця Херсонського міського голови, депутатка Херсонської обласної ради, членкиня виконавчого комітету Херсонської міської ради, експертка Лабораторії законодавчих ініціатив. «Питання необхідності зміни законодавства, що регулює статус депутата місцевої ради в Україні, піднімалися неодноразово. Це виливалося, в кращому випадку, у внесення косметичних змін у законодавчу базу і, зокрема, в Закон «Про статус депутатів місцевих рад». При цьому принципи і основа залишалися старими, а виборче законодавство, закон про державну службу, антикорупційне законодавство змінювалися. Аналізуючи Закон, ми обрали найболючіші його точки, підхід до зміни яких має бути виваженим, адже певна неузгодженість закону викликає напругу. Це проблема представництва у світлі зміненого у 2015 році Закону «Про місцеві вибори» та відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. На нашу думку, унормувавши ці питання у комплексі з іншими змінами, які необхідно внести в Закон, вдасться збалансувати та врегулювати проблему статусу депутата місцевої ради». Презентуючи дослідження, Катерина зосередила увагу на проблемі виборчого округу в світлі чинного Закону «Про місцеві вибори»; проблемі відкликання депутата місцевої ради в чинному Законі та практиці його застосування; судовій практиці оскарження рішень, дій та бездіяльності територіальних виборчих комісій у процесі відкликання депутатів за народною ініціативою; а також проаналізувала заінтересованих сторін та їх вплив на проблему. Читати Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради (Policy paper) Основну увагу у своїй доповіді Катерина зосередила на рекомендаціях, спрямованих на врегулювання статусу депутата місцевої ради: Статтю 2 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» доповнити пунктом другим у такій редакції: «Не пізніше як на другій сесії депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради, обрані у багатомандатних округах, за рішенням відповідної ради / за рішенням місцевих організацій політичних партій, за виборчими списками яких їх було обрано депутатами, закріплюються за відповідними територіальними виборчими округами. Відповідне рішення є невідкладним і не пізніше ніж через 1 робочий день розміщується в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах або будь-яким іншим способом доводиться до відома виборців відповідного територіального виборчого округу». В усіх інших статтях використовувати поняття відповідний територіальний виборчий округ, представником якого є депутат. Зі ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» прибрати частину п. 3 ч. 1 «невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми», оскільки ст. 38 Закону України «Про місцеві вибори» не вимагала передвиборчих програм від кандидатів. Натомість п. 1 ч. 1 ст. 37 (Підстави для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради) викласти у такій редакції: «порушення депутатом місцевої ради після набуття ним своїх повноважень положень Конституції і законів України, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, що встановлено судом». У ч. 3 ст. 38 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачити обов’язковість публікації в регіональних та/або місцевих ЗМІ інформації про дату, місце та час проведення зборів ініціативної групи з відкликання депутата, або оголошення про такі збори повинне розміщуватись на офіційному сайті відповідної місцевої ради. Доповнити п 2. ст. 38 (щодо зборів ініціативної групи) вимогою: «Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують дві третини виборців, присутніх на зборах». Потрібно будь-яким чином мінімізувати політичний вплив територіальних виборчих комісій шляхом позбавлення їх права перевіряти зібрані підписи. Доручити цей процес органам Державного реєстру виборців, зробивши відповідні законодавчі зміни в їхніх повноваженнях, а також конкретизувати, який саме правоохоронний орган і яким чином потрібно залучати для перевірки 10% зібраних підписів. Внести зміни до Закону України «Про Державний реєстр виборців» та Закону України «Про Національну поліцію» відносно встановлення обов’язку та визначення самої процедури перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та вибіркової перевірки підписів виборців органами ведення Державного реєстру виборців і органами поліції. Встановити в Законі «Про статус депутатів місцевих рад», що відкликати депутатів мають право виборці того територіального виборчого округу, в якому обирався депутат/за яким закріплений депутат, а не всього багатомандатного виборчого округу; необхідну кількість встановити на рівні виборчої квоти +1 виборець. Перший заступник Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олена Ледовських наголосила на тому, що Комітет приймає до відома презентовану інформацію та передає в Підкомітет, який займається цими питаннями. Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the Policy Paper “Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-policy-proposals-to-regulate-the-status-of-the-local-council-members/) - On December 18, 2017, the Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government held a roundtable on “Legislative Regulation of the Legal Status of Local Councilors: State of Play and Prospects for Improvement”, which included presentation of the Policy Paper “Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members” . The event was organized by the VRU Committee on State Building, Regional Policy and Local Self-Government in co-operation with the project Promoting Local Democracy in Ukraine implemented by the Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe. The roundtable involved discussion of the current state and thorny issues of the implementation of Ukrainian legislation as regards the status of local councilors, ways to resolve these issues, and examination of the international experience of the work of local councilors. Read Policy Proposals to Regulate the Status of the Local Council Members (Policy Paper) Kateryna Handzyuk, Advisor to the Kherson City Mayor, Councilor of the Kherson Oblast Council, member of the Executive Committee of the Kherson City Council, expert of the Agency for Legislative Initiatives. “The issue of the need to amend the legislation regulating the status of local councilors in Ukraine has been raised repeatedly. This resulted, if anything, in cosmetic changes to the legislative framework and, in particular, the Law “On the Status of Local Councilors”. However, the principles and foundation remained the same, and the electoral law, the law on public service, and anti-corruption legislation changed. Having analyzed the Law, we chose its key sore points that require a cautious approach because some inconsistency of the Law produces tension. These include the issue of representation in the light of the Law “On Local Elections” as amended in 2015 and the issue of recalling local councilor on people’s initiative. We believe that by settling these issues in combination with other amendments that need to be introduced into the Law, we will be able to improve and resolve the problem of the status of local councilors.” Presenting the study, Ms. Handzyuk focused on the issue of constituencies in the light of the current Law “On Local Elections”; the issue of recalling local councilors in the current Law and the practice of its enforcement; judicial practice of appealing against decisions, actions and inactivity of territorial election commissions in the process of recalling councilors on people’s initiative; as well as examined the stakeholders and their impact on the problem. Ms. Handzyuk highlighted the following recommendations aimed at settling the status of the local councilor: Article 2 of the Law “On the Status of Local Councilors” shall be amended with paragraph 2 as follows: “Not later than at the second session, councilors of city, city district, district, and oblast councils elected in multi-mandate constituencies shall be appointed to the respective territorial election districts by decision of the relevant council/by decision of the local organizations of the political parties from whose electoral lists they were elected. The relevant decision is urgent and shall be published in official print publications, on official websites, information stands or in any other way communicated to the voters of the respective territorial constituency no later than in 1 working day”. All other articles shall use the term ‘relevant territorial election district represented by a councilor’. Para. 3, Section 1 of Article 37 of the Law of Ukraine “On the Status of Local Councilors” (“lack of compliance of the councilor’s practical activity with the basic principles and provisions of his election program”) shall be deleted, since Article 38 of the Law of Ukraine “On Local Elections” does not require that candidates provide any election programs. Instead, Para. 1, Section 1, Article 37 (Grounds for recalling of local councilors by voters who elected them) shall be revised to read as follows: “infringement by the local councilor after assumption of powers of the provisions of the Constitution and laws of Ukraine related to his office as established by the court”. Section 3 of Art. 38 of the Law of Ukraine “On the Status of Local Councilors” shall provide for the obligation to publish information on the date, place and time of the meeting of the action group for recalling a councilor in regional and/or local mass media, or an announcement of the meeting must be posted on the official website of the relevant local council. Para. 2 of Art. 38 (concerning the meeting of the action group) shall be supplemented with the requirement: “A decision shall be deemed adopted if upheld by two-thirds of the voters present at the meeting”. It is necessary to minimize the political influence of territorial election commissions by depriving them of the right to verify the collected signatures. This task shall be committed to the bodies of the State Register of Voters, accordingly changing their powers, as well as specifying the law enforcement body to be involved in checking 10% of the collected signatures as well as the ways of this involvement. The Law of Ukraine “On the State Register of Voters” and the Law of Ukraine “On National Police” shall be amended to establish the obligation to verify the authenticity of information about citizens contained in the signatures sheet in support of the proposal to recall the local councilor on public initiative and selective verification of voters’ signatures by the State Register of Voters and Police, as well as the procedure for such verification. The Law “On the Status of Local Councilor” shall stipulate that local councilors may be recalled by the voters of the electoral district where the councilor was elected/appointed rather than the voters of the entire multi-mandate constituency; the required number shall be set at the level of the electoral quotient +1 vote. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-dokumentu-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-vregulyuvannya-statusu-deputata-misczevoyi-rady/) - 18 грудня 2017 року відбулася презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради» під час круглого столу на тему «Законодавче регулювання правового статусу депутатів місцевих рад: поточний стан та перспективи удосконалення» Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Проектом «Сприяння розвитку місцевої демократії в Україні», що впроваджується Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи. В межах Круглого столу було обговорено сучасний стан вітчизняного законодавства у сфері законодавчого регулювання правового статусу депутатів місцевих рад, проблемні питання, що виникають в процесі його імплементації, а також шляхи їх врегулювання; проаналізовано міжнародний досвід діяльності депутатів місцевих рад. Читати Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради (Policy paper) Катерина Гандзюк, Радниця Херсонського міського голови, депутатка Херсонської обласної ради, членкиня виконавчого комітету Херсонської міської ради, експертка Лабораторії законодавчих ініціатив. «Питання необхідності зміни законодавства, що регулює статус депутата місцевої ради в Україні, піднімалися неодноразово. Це виливалося, в кращому випадку, у внесення косметичних змін у законодавчу базу і, зокрема, в Закон «Про статус депутатів місцевих рад». При цьому принципи і основа залишалися старими, а виборче законодавство, закон про державну службу, антикорупційне законодавство змінювалися. Аналізуючи Закон, ми обрали найболючіші його точки, підхід до зміни яких має бути виваженим, адже певна неузгодженість закону викликає напругу. Це проблема представництва у світлі зміненого у 2015 році Закону «Про місцеві вибори» та відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. На нашу думку, унормувавши ці питання у комплексі з іншими змінами, які необхідно внести в Закон, вдасться збалансувати та врегулювати проблему статусу депутата місцевої ради». Презентуючи дослідження, Катерина зосередила увагу на проблемі виборчого округу в світлі чинного Закону «Про місцеві вибори»; проблемі відкликання депутата місцевої ради в чинному Законі та практиці його застосування; судовій практиці оскарження рішень, дій та бездіяльності територіальних виборчих комісій у процесі відкликання депутатів за народною ініціативою; а також проаналізувала заінтересованих сторін та їх вплив на проблему. Серед рекомендацій, спрямованих на врегулювання статусу депутата місцевої ради, Катерина виокремила наступні: Статтю 2 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» доповнити пунктом другим у такій редакції: «Не пізніше як на другій сесії депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради, обрані у багатомандатних округах, за рішенням відповідної ради / за рішенням місцевих організацій політичних партій, за виборчими списками яких їх було обрано депутатами, закріплюються за відповідними територіальними виборчими округами. Відповідне рішення є невідкладним і не пізніше ніж через 1 робочий день розміщується в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах або будь-яким іншим способом доводиться до відома виборців відповідного територіального виборчого округу». В усіх інших статтях використовувати поняття відповідний територіальний виборчий округ, представником якого є депутат. Зі ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» прибрати частину п. 3 ч. 1 «невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми», оскільки ст. 38 Закону України «Про місцеві вибори» не вимагала передвиборчих програм від кандидатів. Натомість п. 1 ч. 1 ст. 37 (Підстави для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради) викласти у такій редакції: «порушення депутатом місцевої ради після набуття ним своїх повноважень положень Конституції і законів України, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, що встановлено судом». У ч. 3 ст. 38 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачити обов’язковість публікації в регіональних та/або місцевих ЗМІ інформації про дату, місце та час проведення зборів ініціативної групи з відкликання депутата, або оголошення про такі збори повинне розміщуватись на офіційному сайті відповідної місцевої ради. Доповнити п 2. ст. 38 (щодо зборів ініціативної групи) вимогою: «Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують дві третини виборців, присутніх на зборах». Потрібно будь-яким чином мінімізувати політичний вплив територіальних виборчих комісій шляхом позбавлення їх права перевіряти зібрані підписи. Доручити цей процес органам Державного реєстру виборців, зробивши відповідні законодавчі зміни в їхніх повноваженнях, а також конкретизувати, який саме правоохоронний орган і яким чином потрібно залучати для перевірки 10% зібраних підписів. Внести зміни до Закону України «Про Державний реєстр виборців» та Закону України «Про Національну поліцію» відносно встановлення обов’язку та визначення самої процедури перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та вибіркової перевірки підписів виборців органами ведення Державного реєстру виборців і органами поліції. Встановити в Законі «Про статус депутатів місцевих рад», що відкликати депутатів мають право виборці того територіального виборчого округу, в якому обирався депутат/за яким закріплений депутат, а не всього багатомандатного виборчого округу; необхідну кількість встановити на рівні виборчої квоти +1 виборець. Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Презентація аналітичних досліджень на теми «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnyh-doslidzhen-na-temy-konczepcziya-zakonodavchogo-proczesu-vid-pochatku-do-kinczya-ta-propozycziyi-do-polityky-shhodo-zvituvannya-uryadu-v-p/) - 21 грудня 2017 року у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичних досліджень на теми «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Дмитром Лубінцем, народним депутатом України, Секретарем Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Дослідження презентували: Дмитро Лубінець, народний депутат України; Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, автор дослідження. Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. У рамках цього документу запропоновано альтернативні варіанти зміни законодавчого процесу «від початку до кінця», які умовно можна назвати «урядоцентричною» (на основі досвіду Франції), «парламентоцентричною» (на основі досвіду США) та «концепцією мінімально необхідних змін» (на основі аналізу наявних в Україні практик). Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) У документі «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті» проаналізовані основні проблемні аспекти комунікації Уряду та Парламенту, здійснений аналіз міжнародного досвіду та надані пропозиції щодо вдосконалення комунікації між Урядом та Верховною Радою. Читати Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті (Policy Paper) Дмитро Лубінець, народний депутат України: «Мені дуже приємно, що зараз на діяльність Верховної Ради України впливають – і дуже позитивно впливають – громадські організації, які допомагають нам – народним депутатам, надають свої пропозиції, як вдосконалити і діяльність Верховної Ради, і діяльність законодавчої ініціативи». Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представив два аналітичні документи: «Концепцію законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті», які підготовлені в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Олександр зазначив, що наприкінці лютого 2016 року була представлена Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, яка була підготовлена Оціночною місією Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса. 17 березня 2016 року Верховна Рада ухвалила Постанову щодо заходів на реалізацію зазначених в Дорожній карті 52-х рекомендацій. Представлені аналітичні документи розроблені на роз’яснення та розширення тих рекомендацій, які зазначені в Дорожній карті. В документах проаналізовані чинні процедури та практики вироблення рішень в українському парламенті, проаналізовано міжнародний досвід та запропоновано певне бачення вдосконалення цих процесів. Серед конкретних проблем, які були досліджені у документах, Олександр виокремив відсутність стратегічного планування в процесі вироблення політики, а також недостатній рівень координації та комунікації між законодавчою та виконавчою гілками влади в процесі законодавчої роботи. «Підтвердженням цьому може бути той факт, що протягом 4-ї та 5-ї сесії 75 ухвалених в цілому законів не були прямо або опосередковано передбачені Програмою діяльності Уряду. Крім того, лише 35% законів, які були ухвалені протягом 5-ї сесії, були внесені в порядок денний на початку сесії, ще близько 19% були внесені протягом сесії та походження ще близько 45% законопроектів достатньо важко дослідити. Крім того, урядова ефективність складає 25%. Тобто при наявній Коаліції лише 25% поданих урядових законопроектів ухвалюються в цілому в сесійній залі. Все це формує хаотичний, мало передбачуваний процес вироблення рішень». Серед пропозицій варто виокремити: перегляд статусу Програми діяльності Уряду; відсутність такого документу має бути пов’язана з відставкою уряду; порядок денний сесій має формуватися на основі та на виконання Програми діяльності Уряду; в основі будь-якого документу мають лежати результати моніторингу та оцінки вже реалізованих законів, або певних напрямків політики. Більше того, будь-яка законодавча ініціатива має супроводжуватися планом моніторингу та оцінки, який має бути узгоджений з головним комітетом ВРУ. З додатковими питаннями просимо звертатися до адміністративної менеджерки Лабораторії законодавчих ініціатив, Ірини Черпак, за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або за електронною адресою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. - [Презентація аналітичних досліджень на теми «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті» - Copy](https://www.parlament.org.ua/en/news/prezentacziya-analitichnih-doslidzhen-na-temi-konczepcziya-zakonodavchogo-proczesu-vid-pochatku-do-kinczya-ta-propozicziї-do-politiki-shhodo-zvituvannya-uryadu/) - 21 грудня 2017 року у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг, присвячений презентації аналітичних досліджень на теми «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Дмитром Лубінцем, народним депутатом України, Секретарем Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Дослідження презентували: Дмитро Лубінець, народний депутат України; Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, автор дослідження. Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. У рамках цього документу запропоновано альтернативні варіанти зміни законодавчого процесу «від початку до кінця», які умовно можна назвати «урядоцентричною» (на основі досвіду Франції), «парламентоцентричною» (на основі досвіду США) та «концепцією мінімально необхідних змін» (на основі аналізу наявних в Україні практик). Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) У документі «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті» проаналізовані основні проблемні аспекти комунікації Уряду та Парламенту, здійснений аналіз міжнародного досвіду та надані пропозиції щодо вдосконалення комунікації між Урядом та Верховною Радою. Читати Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті (Policy Paper) Дмитро Лубінець, народний депутат України: «Мені дуже приємно, що зараз на діяльність Верховної Ради України впливають – і дуже позитивно впливають – громадські організації, які допомагають нам – народним депутатам, надають свої пропозиції, як вдосконалити і діяльність Верховної Ради, і діяльність законодавчої ініціативи». Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представив два аналітичні документи: «Концепцію законодавчого процесу “від початку до кінця”» та «Пропозиції до політики щодо звітування Уряду в Парламенті», які підготовлені в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Олександр зазначив, що наприкінці лютого 2016 року була представлена Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, яка була підготовлена Оціночною місією Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса. 17 березня 2016 року Верховна Рада ухвалила Постанову щодо заходів на реалізацію зазначених в Дорожній карті 52-х рекомендацій. Представлені аналітичні документи розроблені на роз’яснення та розширення тих рекомендацій, які зазначені в Дорожній карті. В документах проаналізовані чинні процедури та практики вироблення рішень в українському парламенті, проаналізовано міжнародний досвід та запропоновано певне бачення вдосконалення цих процесів. Серед конкретних проблем, які були досліджені у документах, Олександр виокремив відсутність стратегічного планування в процесі вироблення політики, а також недостатній рівень координації та комунікації між законодавчою та виконавчою гілками влади в процесі законодавчої роботи. «Підтвердженням цьому може бути той факт, що протягом 4-ї та 5-ї сесії 75 ухвалених в цілому законів не були прямо або опосередковано передбачені Програмою діяльності Уряду. Крім того, лише 35% законів, які були ухвалені протягом 5-ї сесії, були внесені в порядок денний на початку сесії, ще близько 19% були внесені протягом сесії та походження ще близько 45% законопроектів достатньо важко дослідити. Крім того, урядова ефективність складає 25%. Тобто при наявній Коаліції лише 25% поданих урядових законопроектів ухвалюються в цілому в сесійній залі. Все це формує хаотичний, мало передбачуваний процес вироблення рішень». Серед пропозицій варто виокремити: перегляд статусу Програми діяльності Уряду; відсутність такого документу має бути пов’язана з відставкою уряду; порядок денний сесій має формуватися на основі та на виконання Програми діяльності Уряду; в основі будь-якого документу мають лежати результати моніторингу та оцінки вже реалізованих законів, або певних напрямків політики. Більше того, будь-яка законодавча ініціатива має супроводжуватися планом моніторингу та оцінки, який має бути узгоджений з головним комітетом ВРУ. З додатковими питаннями просимо звертатися до адміністративної менеджерки Лабораторії законодавчих ініціатив, Ірини Черпак, за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або за електронною адресою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. - [Presentation of the Policy Paper “Proposals for Policy on Cybersecurity Reform in Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-proposals-for-policy-on-cybersecurity-reform-in-ukraine/) - On December 14, 2017, the Committee hearings on “Principles of E-Governance in the Electoral Process” were held including presentation of the Policy Paper “Proposals for Policy on Cybersecurity Reform in Ukraine”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with the Committee on Informatization and Communications of the Verkhovna Rada of Ukraine with the support of the International IDEA. The Hearings were attended by 42 people, including representatives of the Cabinet of Ministers, specialized parliamentary committees, a representative of the Central Election Commission and representatives of NGOs working on the improvement of the electoral process in Ukraine. The Policy Paper “Proposals for Policy on Cybersecurity Reform in Ukraine” identifies and describes the problem; examines the regulatory principles of cybersecurity; analyzes the respective reform of EU legislation and its implications for the cybersecurity of Ukraine; offers alternatives and analyzes the barriers and ways to overcome them. The paper was presented by one of its authors – Yegor Aushev, Project Manager of the Cyber Guard, co-founder of HACKEN. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, noted that changes taking place around the world were encouraging Ukraine to change too. In particular, this concerns the prospect of the introduction of an electronic electoral process in Ukraine by 2024. However, it would be a great exaggeration to claim that our country is ready to this process. The Green Paper on the Information Security of the Electoral Process, which will be finalized following today’s discussions and recommendations, aims to at least partially fill this gap. Oleksandr Yakymenko, Program Coordinator in Ukraine, International IDEA: “We believe that the issue of introducing e-voting, the challenges and risks associated with it, as well as a number of other related and important issues, are extremely topical for Ukraine. E-voting is not only a tool one can use to find out the result of the popular vote, we see it as a tool that makes the entire electoral process more effective and increases the level of trust in managing this process. When correctly applied, solutions in the field of e-voting, can step up the protection of vote, accelerate the processing of results, and simplify the voting process. However, such decisions are fraught with significant problems. If they are not properly planned and carefully designed, they can undermine confidence in the entire election process.” Yegor Aushev, Project Manager of the Cyber Guard, co-founder of HACKEN: “The Internet, the Internet of Things (IoT) and information technologies open up boundless opportunities for mankind, but also generate new, very serious threats. More and more information is being transferred online; and according to recent estimates, presently more than 20 billion devices are connected to the Internet, which is several times more than the Earth’s population. Billions of gigabytes of different data are being accumulated on servers. The world is becoming open, and this rapid growth requires that “rules of the game” should be set forth. “Under conditions of hybrid warfare, lack of a legislative framework for cybersecurity in Ukraine significantly increases the risk of collapse of the national cybersecurity system (if any) and challenges the possibility of integration of Ukrainian cybersecurity components at European and world levels. To date, Ukraine has established no single center for coordinating the work on legislative and regulatory support to ensure effectiveness of the system of cybersecurity based on a comprehensive analysis of the current state of affairs in this area, challenges, existing and potential threats that would take into account the interests of all stakeholders, would be integrated into the European and global international cybersecurity system, and would have sufficient financial, organizational, technical, and personnel support.” For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-reformuvannya-sfery-kiberbezpeky-v-ukrayini/) - 14 грудня 2017 року під час Комітетських слухань «Засади електронного урядування у виборчому процесі» відбулася презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку та International IDEA. У парламентських слуханнях взяли участь 42 особи, серед яких представники КМУ, профільних парламентських комітетів, представник ЦВК та представники НГО, що спрямовують свою діяльність на вдосконалення виборчого процесу в Україні. Аналітичне дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні» містить ідентифікацію та опис проблеми; досліджує регуляторні принципи сфери кібербезпеки; аналізує реформу законодавства ЄС та її значення для кібербезпеки України; пропонує альтернативні варіанти й аналізує перешкоди та шляхи їх подолання. Дослідження презентовано одним із його авторів – Єгором Аушевим, Керівником проекту Cyber Guard, співзасновником HACKEN. Читати Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні (Policy Paper) Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що зміни, які відбуваються в усьому світі, стимулюють до перемін й Україну. Зокрема, це стосується можливості того, що у 2024 році в Україні працюватиме електронний виборчий процес. Проте, буде великим перебільшенням твердження про готовність нашої держави до цього процесу. Зелена книга щодо інформаційної безпеки виборчого процесу, яку буде доопрацьовано за результатами сьогоднішніх обговорень та рекомендацій, має на меті бодай частково заповнити цю прогалину. Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні, International IDEA: «На нашу думку, питання впровадження електронного голосування, виклики і ризики пов’язані з цим, а також низка інших дотичних й важливих питань є надзвичайно актуальними для України. Електронне голосування це не лише інструмент за допомогою якого можна просто дізнатись результат волевиявлення громадян, у нашому розумінні це інструмент, що робить ефективнішим весь виборчий процес, а також збільшує рівень довіри до управління ним. Правильно реалізовані рішення в сфері електронного голосування можуть підвищити рівень захисту голосів, пришвидшити обробку результатів і спростити процес голосування. Проте, такі рішення пов’язані зі значними проблемами. Якщо вони правильно не сплановані та не розроблені ретельно, вони можуть підірвати довіру до всього виборчого процесу». Єгор Аушев, Керівник проекту Cyber Guard, співзасновник HACKEN: «Використання Інтернету, інтернету речей (IoT) та інформаційних технологій відкриває перед людством безмежні можливості, але й створює нові, дуже серйозні, загрози. Все більше інформації переміщується в онлайн і за останніми підрахунками у Світі вже понад 20 млрд пристроїв підключених до інтернету, що у кілька разів більше ніж населення Землі. Також на серверах збирається мільярди гігабайт різної інформації. Світ стає відкритим, та таке стрімке зростання потребує формування “правил гри”». «Відсутність в Україні законодавчого забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни значно підвищує ризики руйнування національної системи кібербезпеки (якщо така взагалі існує), а також ставить під сумнів участь українських складових забезпечення кібербезпеки на європейському та світовому рівнях. На сьогоднішній день в Україні відсутній єдиний центр координації роботи щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення ефективної системи кібербезпеки, яка б базувалась на комплексному аналізі наявного стану в цій сфері, викликів, наявних та потенційних загроз, враховувала інтереси усіх стейкголдерів, інтегрувалась в європейську та глобальну міжнародну систему кібербезпеки, мала б достатнє фінансове, організаційне, технічне, кадрове забезпечення». Підготовка та презентація аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the Concept Paper “Concept of End-to-End Legislative Process” at the conference “Role of Parliament, Heads of State, Government and the Public in Improving the Quality of the Legislative Process”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-concept-paper-concept-of-end-to-end-legislative-process-at-the-conference-role-of-parliament-heads-of-state-government-and-the-public-in-improving-the/) - During the period from October to November 2017, the USAID RADA Program held five discussions on parliamentary reform involving MPs of Ukraine, the staff of the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine, representatives of Government, experts and the public, aiming to develop recommendations for their further implementation within parliamentary reform. Specifically, the discussion covered such issues as performing parliamentary oversight functions, interaction of the legislative and executive branches of power in the legislative process, strengthening of the role of committees and the VRU Secretariat, creation of a separate parliamentary service, tackling of the problem of the voting procedure, and the role of support documents in the legislative process. Based on the results of discussions on parliamentary reform, the USAID RADA Program organized the conference “Role of Parliament, Heads of State, Government and the Public in Improving the Quality of the Legislative Process”. Within the framework of the conference, the Agency for Legislative Initiatives presented the paper “Concept of End-to-End Legislative Process”. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives: Of all the flaws of the legislative process, the most conspicuous are the ones associated with the consideration of draft laws in the session hall. I am not talking about “piano voting”. For instance, the widespread practice of considering bills under an abridged procedure (which according to the rules of procedure should be an exception rather than the “standard”) in the first reading degrades the level of discussion of legislative initiatives. Moreover, sometimes at the proposal of the initiator of the bill or the Chairman of the Verkhovna Rada there is no discussion whatsoever, that is, even the abridged procedure is not observed. Thus, the first reading as a key stage in the consideration of bills is reduced. However, according to the logic of the Rules of Procedure the VRU, it is the first reading stage that should guarantee a comprehensive discussion of the problem, its relevance, proposed solutions, and expected results. The flaws of draft laws start becoming manifest during the further work on preparing it for the second reading which, due to its limitations, does not allow for opportunities to improve the key idea of the bill, making possible only pinpoint and technical changes. Moreover, during the 4th and 5th sessions (February 2016 – January 2017), most of the bills were adopted in the first reading, and in total 116 out of 187 were approved as a whole (62%). At the same time, 51 out of the 116 above bills (44%) were adopted contrary to the opinions or comments of the Central Scientific Experts Office of the Verkhovna Rada of Ukraine, which prepares expert opinions for the first reading. Obviously, this attests to the poor quality of the bills, at least in terms of the regulation design mechanism, internal consistency of the text of acts, or compliance with the current laws, the Constitution or international agreements. What’s more, these bills are adopted almost without discussion and without prospects of improvement during the second reading. This is coupled with the situation around transitional provisions of bills adopted as a whole. Such provisions often contain instructions for the Government to align relevant subordinate acts in pursuance of the adopted laws. Such transitional provisions with instructions (specific or general) are contained in 91 laws approved as a whole during the 4th and 5th sessions (47%). Obviously, the Government should be ready to comply with the laws. However, it is difficult to imagine how one can prepare for such a situation when it is impossible to predict stage and form of adoption of a draft law. As a result, the Government faces the problem of enforcement of “imperfect” or poorly-prepared laws, which spawns the need to initiate more changes to the already adopted legislation. As a result, these parliamentary practices are one of the reasons why 60% to 75% of the bills adopted as a whole during the 8th session are secondary, that is, they amend existing laws. For the presently registered bills, this figure is even greater. To sum up, it can be argued that the lack of thorough work on draft laws and attempts to quickly adopt them without comprehensive discussion produce the need to register even more bills. This, in turn, is one of the sources of the very “legislative tsunami” referred to in the Roadmap of the European Parliament’s Needs Assessment Mission. Mr. Zaslavskyi also focused on the recommendations that need to be implemented to improve the law-making process. Including: drafting and adopting the Law “On Regulatory Acts” introducing appropriate amendments to the Constitution of Ukraine in order to ensure the effective distribution of the sphere of regulation of laws and by-laws, as well as to establish common rules for drafting bills, their coordination among the involved parties, the procedure of interaction of the entities of legislative activity, enactment of laws, enforcement, monitoring and evaluation of the enforcement of laws, etc. Moreover, this will help to introduce the procedure of voting for ordinary laws by a majority of those present in the session hall; setting forth in the Rules of Procedure of a certain number of 20 MPs’ signatures necessary to register bills or introducing letters of support for registered bills for them to be considered in the session hall (Draft Law No. 6640); introducing the mechanism of MP’s individual legislative proposal; limiting the right of MPs’ legislative initiative in financial and economic matters; review of the status of the Government’s Program of Activity. In the event of the Government’s failure to provide this document, it should resign (introduction of a constructive confidence vote). The session agenda should be drawn up on the basis and in pursuance of the Government’s Program of Activity; limiting the number of bills to be submitted for discussion within a week. For example, up to 10 bills. In this context, priority should be given to the government initiatives aimed at implementing the Government’s Program of Activity; introduction of a mechanism for political co-ordination (first of all with regard to compliance with the Coalition Agreement and the Government’ Program of Activity) of legislative initiatives (submitted as a brief analytical note containing primary information on the current policies in a particular area or symptoms of a problem). Only after examining this initiative for compliance with the government’s program of activity (and, possibly, the coalition agreement) and its approval by representatives of political factions and groups, can preparation of analytics be launched and the text of the bill be drafted; ensuring that the Government should prepare regulations for the enactment of the law before the law is adopted as a whole or that Government should give a reasoned explanation why no such regulations need to be drafted; ensuring that bills should be discussed under the full procedure in the first reading and that bills should be considered under the full-fledged procedure of three readings (as stipulated by the Rules of Procedure of the VRU); introduction of monitoring and evaluation of the enactment of a particular law or the state of legal regulation of a particular field of social relations based on any legislative initiative. Any legislative initiative should come with a monitoring and evaluation plan that should be agreed with the Main Committee of the Verkhovna Rada; introduction of a single platform for all legislative initiative entities to register, log and track all regulations. The Computerized Systems Department is developing a resource tentatively entitled “Electronic Draft Law” – a single platform for all legislative initiative entities to register draft acts, which will make it possible to track the status of the bill. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» на конференції «Роль Парламенту, Глави держави, Уряду та громадськості у підвищенні якості законодавчого процесу»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-policy-paper-na-temu-konczepcziya-zakonodavchogo-proczesu-vid-pochatku-do-kinczya-na-konferencziyi-rol-parlamentu-glavy/) - У період з жовтня по листопад 2017 року Програма USAID РАДА провела п’ять дискусій з теми парламентської реформи за участю народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України, представників Уряду, експертів та громадськості, метою яких є вироблення рекомендацій для їх подальшого впровадження в межах парламентської реформи. Зокрема тематика охоплювала проблеми здійснення контрольних функцій парламенту, взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади у законотворчому процесі, посилення ролі комітетів та Апарату Верховнох Ради України, створення відокремленої парламентської служби, вирішення проблеми процедури голосування, ролі супровідних документів у законодавчому процесі. За результатами проведених дискусій з питань парламентської реформи Програма USAID РАДА організувала конференцію на тему «Роль Парламенту, Глави держави, Уряду та громадськості у підвищенні якості законодавчого процесу». В рамках конференції пройшла презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”», підготовленого Лабораторією законодавчих ініціатив. Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив: Серед усіх вад законодавчого процесу найбільш помітними є ті, що супроводжують розгляд законопроектів у сесійній залі. І йдеться зовсім не про «кнопкодавство». Зокрема саме поширення практики розгляду законопроектів за скороченою процедурою (яка відповідно до регламенту є швидше винятковою, ніж, «нормальною») в першому читанні призводить до пониження рівня обговорення законодавчих ініціатив. Більш того, трапляється таке, що за пропозицією ініціатора законопроекту або Голови ВРУ взагалі не відбувається обговорення законопроектів, тобто не дотримується навіть скорочена процедура. Таким чином відбувається редукція першого читання як ключового етапу розгляду законопроектів. Адже за логікою Регламенту ВРУ саме етап першого читання повинен забезпечити всебічне обговорення проблеми, її актуальності, запропонованого шляху вирішення, очікуваних результатів. Проблемні аспекти законопроектів починають виявлятися під час подальшого опрацювання проекту до другого читання, яке в силу своєї специфіки не дозволяє корегувати ключову ідею законопроекту, а передбачає лише точкові та технічні зміни. Більше того, протягом 4-ї та 5-ї сесії (лютий 2016 р. – січень 2017 р.) більшість законопроектів ухвалювалися в першому читанні та в цілому – 116 з 187 ухвалених в цілому (або 62%). При цьому 51 з 116-ти зазначених законопроектів (або 44%) були ухвалені всупереч висновкам чи зауваженням Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, яке готує експертні висновки до першого читання. Вочевидь це сигналізує про низьку якість законопроектів як мінімум з точки зору техніки нормо-проектування, внутрішньої узгодженості тексту актів, відповідності діючим законам, Конституції чи міжнародним угодам. І ці законопроекти ухвалюються майже без обговорення і без можливості бути доопрацьованими навіть під час другого читання. На це накладається ситуація з перехідними положеннями ухвалених в цілому законопроектів. В таких положеннях часто даються доручення Уряду привести у відповідність або розробити відповідні підзаконні акти на виконання ухвалених законів. Такі перехідні положення з дорученнями (конкретними чи загальними) містяться у 91 ухваленому в цілому протягом 4-ї та 5-ї сесії законі (або 47% від загальної кількості). Вочевидь Уряд має бути готовий до виконання законів. Однак, важко собі уявити як можна підготуватися до такого, коли неможливо передбачити на якому етапі і в якому конкретному вигляді буде ухвалений той чи інший законопроект. В результаті уряд стикається з проблемою впровадження «недосконалих» або неякісно підготовлених законів, що призводить до необхідності ініціювання чергових змін до вже ухваленого законодавства. В результаті зазначені парламентські практики є однією з причин того, що від 60% до 75% ухвалених в цілому законопроектів протягом 8-ї сесії є вторинними, тобто вносять зміни у вже діючі закони. Для зареєстрованих за цей час законопроектів цей показник ще більший. В кінці кінців можна стверджувати, що недостатньо ретельна робота над законопроектами, спроби швидкого їх ухвалення без якісного обговорення, призводять до потреби реєструвати ще більше законопроектів. А це у свою чергу і є одним з джерел того самого «законодавчого цунамі», про яке йдеться в Дорожній карті оціночної місії Європейського Парламенту. Також Олександр зосередив свою увагу на рекомендаціях, які необхідно впровадити, аби вдосконалити процес законотворення. Серед них варто виокремити: розробку та ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти» з внесенням відповідних змін до Конституції України задля забезпечення ефективного розподілу сфери регулювання законів та підзаконних актів, а також для встановлення єдиних правил підготовки законопроектів, їхнього узгодження між заінтересованими суб’єктами, порядок взаємодії суб’єктів законодавчої діяльності, набуття чинності законами, реалізація, моніторинг та оцінка реалізації законів тощо. Крім того, це дозволить реалізувати процедуру голосування за звичайні/ординарні закони більшістю від присутніх в залі засідань; закріплення в Регламенті визначеної кількості в 20 підписів народних депутатів для реєстрації законопроектів, або запровадження листів підтримки зареєстрованих законопроектів для їхнього розгляду в залі засідань (Законопроект №6640). Запровадити механізм індивідуальної законодавчої пропозиції народного депутата. Обмеження права законодавчої ініціативи народних депутатів у фінансово-економічних питаннях; перегляд статусу Програми діяльності Уряду. Відсутність такого документу має бути пов’язана з відставкою уряду (запровадження практики конструктивного вотуму довіри). Порядок денний сесій має формуватися на основі та на виконання Програми діяльності Уряду; обмеження кількості законопроектів, які виноситимуться на обговорення протягом тижня. Наприклад, до 10 законопроектів. При цьому пріоритет має бути відданий урядовим ініціативам, спрямованим на реалізацію Програми діяльності Уряду; запровадження механізму політичного узгодження (в першу чергу на відповідність Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду) законодавчої ініціативи (яка подається у вигляді короткої аналітичної довідки з первинною інформацією про стан політики в певній сфері чи ознаками проблеми. Тільки після перевірки такої ініціативи на відповідність програми діяльності уряду (і, можливо, коаліційної угоди) та узгодження з представниками політичних фракцій та груп може розпочатися процес підготовки аналітики та напрацьовуватися текст законопроекту; забезпечення підготовки Урядом підзаконних актів на виконання закону до ухвалення закону в цілому або отримання від Уряду аргументованої відповіді, чому розробка підзаконних актів є недоцільною; забезпечення обговорення законопроектів за повною процедурою в першому читанні та повноцінний розгляд законопроектів за процедурою трьох читань (як це передбачено Регламентом ВРУ); необхідність впровадження висновку моніторингу та оцінки реалізації того чи іншого закону чи стану правового регулювання тієї чи іншої сфери суспільних відносин в основі будь-якої законодавчої ініціативи. Будь-яка законодавча ініціатива має супроводжуватися планом моніторингу та оцінки, який має бути узгоджений з головним комітетом ВРУ; запровадження єдиної для всіх суб’єктів законодавчої ініціативи діджитальної платформи для реєстрації, обліку та відстеження всіх нормотворчих актів. Управління комп’ютеризованих систем розробляє ресурс під умовною назвою «Електронний законопроект» – уніфіковану платформу для реєстрації усіх проектів актів усіма суб’єктами законодавчої ініціативи, яка дозволить відстежувати стан законопроекту. Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-dokumentu-policy-paper-na-temu-konczepcziya-zakonodavchogo-proczesu-vid-pochatku-do-kinczya/) - 06 грудня 2017 року о 13:30 в Українському кризовому медіа центрі (вул. Хрещатик, 2) пройшла презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. У заході взяли участь: Дмитро Лубінець, народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України; Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Протягом 4-ї та 5-ї сесій Верховної Ради України VIII скликання було зареєстровано 1506 законопроектів, з яких ухвалено в цілому лише 12%. Це свідчить про те, що парламент перебуває в полоні «законодавчого цунамі» – ситуації, коли зареєстрованих законопроектів настільки багато, що депутати просто фізично не в змозі їх розглянути. Легкість, з якою народні депутати України можуть реєструвати законопроекти, регулярне порушення парламентських процедур, відсутність усталеної практики довгострокового планування і налагодженої комунікації між суб’єктами законодавчої гілки влади формують загальний хаотичний характер вироблення політики, що стоїть на заваді сталому та поступовому розвиткові України. Таким чином, розробка дієвої системи вироблення, узгодження, ухвалення, оцінки та перегляду політики залишається вкрай актуальним завданням як для політичного керівництва, так і для українського суспільства загалом. Аналітичний документ (Policy Paper) на тему «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. Саме про це йдеться в першій рекомендації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої Місією Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса. Читати Концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця» (Policy Paper) Дмитро Лубінець, народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, зауважив, що причиною «законодавчого спаму» є, зокрема, прагнення кожного депутата подати свою персональну законодавчу ініціативу, адже в суспільній свідомості показником ефективності депутата виступає кількість зареєстрованих ним законопроектів. Виходом із цього є обмеження законодавчої ініціативи таким чином, що подача законопроекту може відбуватися лише від такої кількості народних депутатів, чисельність яких не менше, ніж найменша фракція чинного скликання Верховної Ради. «Цей запобіжник зробить автоматично, що кількість законопроектів знизиться, отже ефективність Верховної Ради і якість ефективність Верховної Ради автоматично збільшаться». «Значною мірою проблеми законодавчого процесу в Україні зумовлені не стільки недосконалими рамками нормативного регулювання, скільки хибними практиками їхньої реалізації», – зауважив Дмитро Лубінець. Також серед проблем, які стоять на заваді ефективного законодавчого процесу, пан Дмитро назвав політичний піар – ситуацію, коли комітетські слухання, особливо за присутності на них преси, перетворюються замість змістовного обговорення на політичне шоу. Це виливається у значне затягування процесу розгляду законопроектів, коли від реєстрації до внесення у сесійну залу проходять роки. В результаті велика кількість необхідних законопроектів роками лежать у кулуарах, рухаючись від одного депутатського комітету до іншого. Так само проблемою є процес розгляду поправок, коли вже погоджені до голосування поправки знову ставляться депутатами на голосування у сесійній залі. «Немає механізмів запобігання депутатського «спаму», автоматично не приймаються важливі законопроекти, автоматично люди від парламенту очікують кардинальних змін, а вони просто не відбуваються», – резюмував Дмитро Лубінець. Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи дослідження, зазначив, що з жовтня 2015 року по січень 2016 року у Верховній Раді працювала Оціночна місія Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса, в результаті чого була представлена Доповідь та Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. 17 березня 2016 року Верховна Рада ухвалила Постанову, якою взяла за основу цей документ, який містить 52 рекомендації щодо поліпшення роботи Верховної Ради України в частині інституційної спроможності, покращення якості законодавчого процесу, забезпечення відповідності законодавства нормам Європейського Союзу тощо. Перша і найголовніша рекомендація – розробка концепції законодавчого процесу «від початку до кінця». Аналітичне дослідження «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”» розглядає законодавчий процес у контексті комунікації суб’єктів законодавчої ініціативи. Окремо досліджується проблема розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, а також поступове розбалансування передбаченої Конституцією конструкції розробки політики. У дослідженні аналізуються механізми співпраці суб’єктів законодавчої ініціативи у законодавчому процесі, а також дотримання процедур розгляду законопроектів. Розглядається роль комітетів та механізми контролю, моніторингу, оцінки та перегляду ухвалених рішень. Приділяється значна увага аналізу альтернатив вдосконалення законодавчого процесу. Олександр детально зупинився на змінах, які необхідні для вдосконалення законодавчого процесу «від початку до кінця». Серед них варто виокремити: розробку та ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти» з внесенням відповідних змін до Конституції України задля забезпечення ефективного розподілу сфери регулювання законів та підзаконних актів; закріплення в Регламенті визначеної кількості в 20 підписів народних депутатів для реєстрації законопроектів, або запровадження листів підтримки зареєстрованих законопроектів для їхнього розгляду в залі засідань; обмеження кількості законопроектів, які виноситимуться на обговорення протягом тижня, наприклад, до 10 законопроектів; запровадження механізму політичного узгодження (в першу чергу на відповідність Коаліційної угоди та Програми діяльності Уряду) законодавчої ініціативи; забезпечення підготовки Урядом підзаконних актів на виконання закону до ухвалення закону в цілому або отримання від Уряду аргументованої відповіді, чому розробка підзаконних актів є недоцільною; забезпечення супроводження будь-якої законодавчої ініціативи планом моніторингу та оцінки, який має бути узгоджений з головним комітетом ВРУ; запровадження єдиної для всіх суб’єктів законодавчої ініціативи діджитальної платформи для реєстрації , обліку та відстеження всіх нормотворчих актів. Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Підготовка та презентація аналітичних матеріалів є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the policy paper “Concept of ‘End-to-End’ Legislative Process”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-concept-of-end-to-end-legislative-process/) - On December 06, 2017 the Ukrainian Crisis Media Center (2, Khreshchatyk Str.) hosted a presentation of the Policy Paper “Concept of ‘End-to-End’ Legislative Process”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. The event was attended by: MP Dmytro Lubinets, Secretary of the Verkhovna Rada Committee on Rules of Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine; Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. During the 4th and 5th sessions of the Verkhovna Rada of Ukraine of the VIII convocation, 1506 bills were registered, of which only 12% have been approved. This testifies to the fact that the parliament is overwhelmed by the “legislative tsunami”, i.e. a situation where so many bills are registered that deputies are physically unable to deal with them. The ease with which MPs of Ukraine can register bills, regular violations of parliamentary procedures, lack of established long-term planning practices and stable communication between the legislative power actors result in the wide-ranging chaos of policymaking that hinders Ukraine’s sustainable and steady development. Thus, the development of an effective system for policy formulation, approval, harmonization, assessment, and review remains extremely topical for both the political leadership and Ukrainian society as a whole. The policy paper “Concept of ‘End-to-End’ Legislative Process” contains an analysis of existing practices, an overview of international experience, as well as proposals as to the concept of the “end-to-end” legislative process reform focused on strengthening coordination between legislative initiative actors. This is set out in the first recommendation of the Roadmap on Internal Reform and Capacity-Building for the Verkhovna Rada of Ukraine prepared by the European Parliament’s needs assessment mission led by Pat Cox. MP Dmytro Lubinets, Secretary of the Verkhovna Rada Committee on Rules of Parliamentary Procedure and Support to Work of the Verkhovna Rada of Ukraine, argues that “legislative spam” is a result of every MP’s desire to submit his personal legislative initiative, because for the public perceives the number of bills registered by an MP as the indicator of his effectiveness. One way out of this situation is to restrict the legislative initiative so that a bill could be submitted only by a group of MPs consisting of at least as many persons as the smallest faction of the current convocation of the Verkhovna Rada. “This safeguard will automatically ensure a decrease in the number of draft laws, hence the effectiveness and quality of the Verkhovna Rada will ipso facto increase.” “The problems of the legislative process in Ukraine to a large extent stem from wrong practices of enforcement of framework regulations rather than from imperfections of these regulations,” said Dmytro Lubinets. According to Mr. Lubinets, one of the factors undermining the effectiveness of the legislative process is political PR – a situation where committee hearings (especially when attended by the media) turn into a political show instead of a meaningful discussion. This results in significant delays in the process of reviewing bills, taking years for a bill to be submitted to the session hall after its registration. As a result, a large number of critically important draft laws are ping-ponged from one deputy committee to another for years. Another problem is posed by the process of considering amendments when amendments already approved for voting are again put to vote in the session hall by MPs. “There are no mechanisms to prevent this MP “spam”, hence important bills are not adopted, as a result people expect radical changes from parliament but the changes do not happen”, summed up Dmytro Lubinets. Presenting the study, Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, pointed out that from October 2015 to January 2016, European Parliament’s needs assessment mission headed by Pat Cox had been working in the Verkhovna Rada and had come up with the Report and Roadmap on Internal Reform and Capacity-Building for the Verkhovna Rada of Ukraine. On March 17, 2016, the Verkhovna Rada adopted the Resolution based on this document containing 52 recommendations for improvement of the work of the Verkhovna Rada of Ukraine in terms of its institutional capacity, improvement of the quality of the legislative process, ensuring compliance of the legislation with the EU regulations, etc. The first and most important recommendation is to develop an “end-to-end” concept of the legislative process. The policy paper “Concept of ‘End-to-End’ Legislative Process” examines the legislative process in the context of communication of legislative initiative entities. Special attention is given to the problem of delimitation of the powers of legislative initiative entities, as well as gradual disturbance of the balance of the constitutionally mandated design of policy development. The study analyzes the mechanisms of cooperation of legislative initiative entities in the legislative process, as well as observance of procedures for consideration of bills. It examines the role of committees and mechanisms for monitoring, assessing and reviewing approved decisions. Much attention is given to alternative variants of improving the legislative process. Mr. Zaslavskyi elaborated on the changes needed to improve the legislative process “end-to-end”, including: drafting and adopting the Law “On Regulations” involving the introduction of relevant amendments to the Constitution of Ukraine in order to ensure the effective distribution of the sphere of regulation of laws and by-laws; stipulation in the Rules of Procedure of the requirement to get the set number of 20 signatures of MPs for the registration of bills or introduction of letters of support for registered bills so that they could be considered in the session hall; limiting the number of bills to be submitted for discussion during the week, for example, to 10 bills; introduction of a mechanism of the political harmonization (first of all for compliance with the Coalition Agreement and the Government’s Program of Activity) of legislative initiatives; ensuring that Government should draft regulations for implementation of the law before the law is adopted as a whole or that Government should give a reasoned explanation why no such regulations need to be drafted; ensuring that any legislative initiative should include a monitoring and evaluation plan approved by the Main Committee of the Verkhovna Rada; introduction of a single platform for all legislative initiative entities to register, log and track all regulations. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. - [Презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реабілітації осіб з порушеннями здоров’я»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-doslidzhennya-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-reabilitacziyi-osib-z-porushennyamy-zdorovya/) - 21 листопада 2017 року в готелі «Київ» пройшла презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реабілітації осіб з порушеннями здоров’я». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Станом на зараз, державна система реабілітаційних послуг не забезпечує належного покриття, що ускладнює доступ громадянам, які їх потребують. Це проблема, яка потребує суспільної уваги. Читати Пропозиції до політики щодо реабілітації осіб з порушеннями здоров’я (Policy Paper) У пропонованому дослідженні проаналізовано спроможність системи реабілітації відповідати подальшій імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Міжнародної класифікації функціонування обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Метою аналітичного документу є вироблення пропозицій для формування державної політики у сфері реабілітації осіб з порушеннями здоров’я на основі імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та просування їх максимальної незалежності. Висвітлено міжнародні та національні норми щодо реабілітації осіб з інвалідністю, проаналізовано прогалини в українському законодавстві та правозастосовній практиці щодо доступу до реабілітаційних послуг та допоміжних засобів. На основі аналізу запропоновано можливі шляхи поліпшення державної політики у визначеній сфері, окреслено перспективи запровадження альтернативи, яка базуватиметься на імплементації МКФ. У заході взяли участь близько 30 учасників, серед яких помічники народних депутатів України, представники Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Інституту соціальних технологій, Міжнародного Університету розвитку людини «Україна», eHealth, клінічної лікарні «Феофанія», представники громадськості. Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважив, що Лабораторія законодавчих ініціатив, в рамках Програми РАДА, сприяє посиленню аналітичної спроможності Верховної Ради України в законодавчому процесі. Зокрема, Лабораторія відновила діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру, який зараз працює автономно, і який готує відповіді на запити народних депутатів та інформаційно-аналітичні довідки. Лабораторія законодавчих ініціатив пропонує на розгляд комітетів два типи документів – пропозиції до політики (Policy Paper) і альтернативні звіти (Shadow Report). Альтернативні звіти – документи, розроблені для посилення контрольної функції комітетів, які передбачають аналіз певних законів; пропозиції до політики – документи, які з точки зору циклу політики повинні розглядатися в першу чергу, до розгляду законопроекту. Лабораторія законодавчих ініціатив намагається запровадити практику розгляду аналітичних документів, які досліджують окреслену проблему, поточну політику, її ефективність та вади, аналіз стейкголдерів та альтернативних варіантів вирішення проблеми. Такі документи розглядаються на засіданнях комітетів, під час круглих столів з залученням найширшого кола заінтересованих сторін, а також роздаються народним депутатам у сесійній залі. Усі ці заходи спрямовані на підвищення якості законодавства. Богдан Мойса, координатор аналітичного напряму Української Гельсінської Спілки з прав людини, наголосив, що чинна систем реабілітації не може вдало реагувати на сучасні виклики. Навіть більше, її правове забезпечення не відповідає міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, ратифікувавши у 2009 році Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю. Підтвердження невідповідності реабілітаційної системи України міжнародним стандартам подає й Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), місія якої проводила оцінку в грудні 2015 року. «На жаль, в Україні практично відсутня міжвідомча координація сфер охорони здоров’я, освіти та соціального захисту в питаннях реабілітації людей з інвалідністю, а створена система реабілітації не задовольняє потреби осіб з інвалідністю в отриманні послуг, особливо в сільській місцевості. Чинній реабілітаційній галузі бракує комплексної системи оцінки потреб, міждисциплінарної роботи у наданні послуг та безпосередньої їх спрямованості на клієнта». Пан Богдан детально проаналізував групи осіб, які потребують надання реабілітаційних послуг; а також окреслив проблеми, пов’язані зі встановлення інвалідності; розглянув установи та інституції, відповідальні за це. Пан Богдан заторкнув питання розповсюдженості та розгалуженості реабілітаційних центрів, звернувши увагу на те, що особи з психосоціальними та інтелектуальними порушеннями найбільше страждають від нестачі таких центрів. Серед позитивних ініціатив, автор відзначив запровадження пілотного проекту «Створення системи надання послуг раннього втручання», а також внесення до класифікатору професій таких спеціальностей, як лікар фізичної реабілітації, фізичний терапевт, ерготерапевт. Також пан Богдан проаналізував міжнародний досвід надання реабілітаційних послуг, наголосивши на домінуванні поступового переходу від стаціонарних реабілітаційних закладів до надання послуг за місцем проживання та денних стаціонарів. Розглянув британську, шведську, чеську, польську та ізраїльську моделі надання реабілітаційних послуг. Пан Богдан завершив презентацію пропозицією запровадження підходу імплементації МКФ, який запропоновано МОЗ, водночас зберігши чинні здобутки реабілітаційної системи для осіб з інвалідністю. В ході дискусії піднімалися питання фінансування надання якісних реабілітаційних послуг; соціального захисту осіб, які наглядають за особами з інвалідністю (опікунів); суб’єктивності оцінки інвалідності; обмеженості МКФ для адекватної оцінки інвалідності; штатного розпису фахівців з надання реабілітаційних послуг; проясненню термінів «фізична реабілітація», «соціальна реабілітація» і «психологічна реабілітація»; формування мультидисциплінарної команди у закладах реабілітації. З додатковими питаннями просимо звертатися до адміністративної менеджерки Лабораторії законодавчих ініціатив, Ірини Черпак, за телефоном: (044) 531 37 68, моб.: +38 (067) 242 80 91 або за електронною адресою: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко [FGAL id=10707] - [Presentation of the Policy Paper “Proposals for the Policy of Rehabilitation for People with Health Problems”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-proposals-for-the-policy-of-rehabilitation-for-people-with-health-problems/) - On November 21, the Kyiv hotel hosted a presentation of the policy paper “Proposals for the Policy of Rehabilitation for People with Health Problems”. The event was organized by the Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. As of now, the public system of rehabilitation services does not ensure an adequate coverage, which makes access complicated for people in need of such services. This issue requires public attention. The study examines the capacity of the rehabilitation system to ensure the further implementation of the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities and the International Classification of Functioning, Disability, and Health (ICF). The purpose of the policy paper is to elaborate proposals for the public policy in the field of rehabilitation of persons with health problems based on the implementation of the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities and promote their maximum independence. It focuses on the international and national standards for rehabilitation of persons with disabilities, as well as gaps in Ukrainian legislation and law enforcement practice as regards access to rehabilitation services and auxiliary aids. Proceeding from the analysis results, the paper suggests possible ways to improve the public policy in this area, outlines the prospects for introducing an alternative system that would be based on the ICF implementation. The event was attended by around 3o participants, including MPs’ assistants, representatives of the Secretariat of the VRU Committee on Health Care, the Secretariat of the VRU Commissioner for Human Rights, the State Service of Ukraine for War Veterans and Anti-Terrorist Operation Participants, the Institute of Social Technologies, International University of Human Development ‘Ukraine’, eHealth, Clinical Hospital ‘Feofaniya’, and representatives of the public. Oleksandr Zaslavskyi, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, pointed out that the Agency for Legislative Initiatives, within the framework of the RADA Program, promotes the strengthening of the analytical capacity of the Verkhovna Rada of Ukraine in the legislative process. Specifically, the Agency resumed the activity of the European Information and Research Center, which currently operates autonomously preparing policy briefs and responses to MPs’ requests. The Agency for Legislative Initiatives proposes two types of documents for consideration by committees: Policy Papers and Shadow Reports. Shadow Reports are aimed at strengthening the oversight function of committees and focus on analyzing certain laws; Policy Papers are documents that should be considered first and foremost within the policy cycle, prior to the bill itself. The Agency for Legislative Initiatives intends to introduce the practice of consideration of analytical papers that examine the outlined problem, the current policy, its effectiveness and flaws, provide stakeholder analysis and alternative solutions to the problem. Such documents are considered at committees’ meetings, during roundtables involving the broadest number of stakeholders; besides, they are handed out to MPs in the session hall. All these measures are aimed at improving the quality of legislation. Bohdan Moisa, Coordinator of the analytical division of the Ukrainian Helsinki Human Rights Union, said that the existing rehabilitation system could not effectively respond to current challenges. Moreover, its legal framework does not comply with the international commitments undertaken by Ukraine in 2009 when it ratified the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities. The World Health Organization (WHO), whose mission carried out an assessment in December 2015, also confirmed that Ukraine’s rehabilitation system did not meet the international standards. “Unfortunately, Ukraine lacks any tangible interagency coordination of healthcare, education and social protection as regards the issues of rehabilitation of people with disabilities, while the established system of rehabilitation does not meet the needs of people with disabilities in terms of access to services, especially in rural areas. The current rehabilitation industry lacks a comprehensive system for assessing needs, interdisciplinary work in providing services and their direct focus on the client.” Mr. Moisa elaborated on the groups of people in need of rehabilitation services, outlined problems associated with ascertaining disabilities, and examined the responsible organizations and institutions. Mr. Moisa also covered the topic of availability and diversity of rehabilitation centers, drawing attention to the fact that the lack of such centers affects most people with psychosocial and intellectual disorders. Speaking about positive initiatives, the author mentioned the launching of the pilot project “Creation of a System for Early Intervention Services”, as well as the introduction of professions such as physical rehabilitation physician, physical therapist, and ergotherapist into the Occupational Classification. Mr. Moisa also elaborated on the international experience of providing rehabilitation services, focusing on the gradual transition from inpatient rehabilitation facilities to service provision at the place of residence and day care facilities. He described the British, Swedish, Czech, Polish and Israeli models of rehabilitation services. Mr. Moisa concluded his presentation with the proposal to adopt the ICF implementation approach proposed by the Ministry of Health while preserving the current achievements of the rehabilitation system for persons with disabilities. The discussion focused on such issues as financing the provision of quality rehabilitation services; social protection of persons taking care of persons with disabilities (guardians); bias in disability assessment; limited possibilities of the ICF for adequate assessment of disability; staffing schedule of specialists providing rehabilitation services; clarification of the terms “physical rehabilitation”, “social rehabilitation” and “psychological rehabilitation”; and building multidisciplinary teams in rehabilitation institutions. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Photo-gallery of the Event Photos by Oleksandr Kovalenko [FGAL id=10707] - [Presentation of the Policy Paper on “Proposals Concerning Policy on Conflict of Interests of MPs of Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-policy-paper-on-proposals-concerning-policy-on-conflict-of-interests-of-mps-of-ukraine/) - On November 15, 2017, the Ukrainian Crisis Media Center hosted a presentation the policy paper on “Proposals Concerning Policy on Conflict of Interests of MPs of Ukraine”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. Speakers: Svitlana Matviyenko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives; Serhiy Leshchenko, MP of Ukraine, Chairman of the Subcommittee on International Cooperation and Implementation of the Anti-Corruption Legislation of the Verkhovna Rada Committee on the Corruption Prevention and Counteraction; Ulyana Poltavets, Program Director of the Agency for Legislative Initiatives; Yaroslav Yurchyshyn, Executive Director of Transparency International Ukraine; Oleksandr Lemenov, Senior Expert, RPR Anticorruption Group. The document focuses on the phenomenon of conflict of interest in the Ukrainian parliament and suggests possible ways to manage conflicts of interest and develop relevant policies. Based on the conducted analysis, it was found that 9% of MPs display signs indicative of a conflict of interest. However, due to the incoherence of legislation, lack of a comprehensible policy concerning conflicts of interest, insufficiency of penalties and inertia of controlling bodies, neither existing conflicts can be resolved, nor new ones can be prevented. The nature of the parliamentary representative function implies the existence of certain conflicts of interest, therefore it is extremely important to prevent conflicts of interest and to ensure the inevitability of punishment for violating the existing rules and conflicts of interest measures through the use of a coherent conflict-of-interest policy. Read the Policy Paper on “Proposals Concerning Policy on Conflict of Interests of MPs of Ukraine” Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives: “The issue of conflict of interests arose in the context of our cooperation with MPs of Ukraine when drafting a Code of Conduct for parliamentarians. This is an extremely important and topical issue for Ukraine and we have been working on it for many years with a number of international partners. Due to the proposed codification for MPs including the main provisions of the Law “On the Status of the People’s Deputy of Ukraine”, the Law “On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine” and the Constitution of Ukraine, we created the basis for every MP to understand what exactly is included in ethical codification, how it is regulated and how we can prevent corruption of the work of MPs. Because the MP’s work is a professional activity that must be regulated, just like the activity of a doctor or teacher.” Ms. Matviienko emphasized that this study was done as a Policy Paper, a standard format for documents prepared within the framework of the RADA Program. The paper offers proposals concerning policies, that is, it suggests specific solutions as to preventing MPs’ conflicts of interests based on the current legislation and proposals for the future in the field of regulation of parliamentary activity as such. Serhiy Leshchenko, MP of Ukraine: “The current situation in the Ukrainian parliament is the result of the lack of proper regulation of the issue of conflict of interest. Because when an MP is elected to parliament, there appears a customary and constant drive to use the position for self-enrichment through the use of opportunities given by the parliamentary seat. This is especially true for MPs who have permanent business connections with their either previous companies, or the ones they presently continue to manage having withdrawn from business pro forma, on paper only.” Mr. Leshchenko claims that he has become used to hearing MPs in the session hall blatantly discussing the most effective ways to attract budget funds to the area of their interests. Mr. Leshchenko believes that a Code of Conduct can help avoid corruption problems that keep arising. MPs who are involved in business cannot make decisions in the relevant area. Mr. Leshchenko argues that this study shows how acute the problem is and how it is settled in different countries of the world. He hopes that after the adoption of the Code of Conduct the Ukrainian parliament will have fewer conflicts of interest. It is better to prevent them than to spend money to fight their consequences. The present study will contribute to the elimination of conflicts of interest. Ulyana Poltavets, Program Director of the Agency for Legislative Initiatives: “Parliament’s role in combating corruption is not limited to adopting anti-corruption laws. First of all, a democratic parliament must conform to its own standards of openness and transparency. Of course, the main obstacle to adhering to these principles is MPs’ conflicts of interests. The Ukrainian parliamentary practice abounds in examples when a representative of a particular industry is a member or the head of the specialized parliamentary committee. Despite the popularity of the term “cronyism”, the phenomenon of “a conflict of interest”, which essentially illustrates this term in the Ukrainian parliament, is not a priority on the agenda of parliamentary reform and corruption counteraction. However, MPs’ conflicts of interests are the prime source of corruption. MPs make extensive use of the impunity for existence and exploitation of private interests. According to the analysis of the 2016 electronic declarations of 422 MPs of Ukraine of the 8th convocation, 31% have equity rights, and 25.6% are the final beneficiaries of legal entities. At the same time, the analysis revealed that 38 MPs have a conflict of interests, including two chairpersons of committees (Chairperson of the VRU Committee on Health Care and Chairperson of the VRU Committee on Transport). The record holders in terms of the number of members with conflicts of interests are the Committee on Agrarian Policy (20 MPs) and the Committee on Construction, Urban Development and Housing and Communal Services (7 MPs). Some enterprises may belong to family members rather than MPs themselves, which anyway is contrary to the provisions of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption”: rights cannot be transferred to the benefit of family members. However, only 3 out of 131 MPs who have equity rights indicated that their company was put in trust for a management entity. However, neither the Committee on Rules of Procedure nor the NACP takes the necessary measures to eliminate existing conflicts of interest, not to mention avoiding them. MPs exploit their status and enjoy impunity by voting on issues of direct interest to them. Given the above described, it is advisable to introduce a comprehensive conflict-of-interest policy. This policy will include a series of measures that will help to effectively manage conflicts of interest, as well as prevent them. To this end, according to the OECD recommendations, policies will be developed in following key areas: completeness of the definition of the concept of conflict of interest in legislation, transparency, openness and accountability, conflict of interest management, raising awareness concerning conflicts of interest, enforcement and monitoring of enforcement of the current regulations.” Yaroslav Yurchyshyn, Executive Director of Transparency International Ukraine, emphasized the importance of the study that draws attention to the permanent violations of conflict-of-interest principles, focusing on the precedence of private interests over public ones in the actions of some politicians. Mr. Yurchyshyn argues that Ukraine is gradually moving towards solving the conflict-of-interests issue. The importance of this problem lies in the fact that combating the effects of corruption is rather complicated since corruption schemes remain in place, they can easily be resuscitated and re-channeled. It is more effective to prevent such situations by setting rules that inhibit corruption. Also, Mr. Yurchyshyn emphasized that in the realities of Ukraine the Code of Conduct would only be effective if major penalties were imposed for violations. According to Oleksandr Lemenov, Senior Expert, RPR Anticorruption Group, despite the anti-corruption regulations integrated into Ukrainian legislation since 2014, neither the specialized anti-corruption institutions nor MPs can settle this problem in their activity. Mr. Lemenov drew attention to the fact that very often senior officials did not even understand the very essence of the principle of conflict of interest. That is why it is extremely important that MPs should study the paper in detail. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. Preparation of the analytical materials is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. - [Презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-dokumentu-policy-paper-na-temu-propozycziyi-do-polityky-shhodo-konfliktu-interesiv-narodnyh-deputativ-ukrayiny/) - 15 листопада 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Спікери: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Сергій Лещенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції; Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив; Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна; Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР. У документі проаналізовано явище конфлікту інтересів в українському парламенті та запропоновано можливі варіанти управління конфліктами інтересів та розробки політики щодо конфлікту інтересів. У результаті проведеного аналізу виявлено, що 9% депутатів мають ознаки наявності конфлікту інтересів. Проте, розпорошеність законодавства, відсутність цілісної політики щодо конфлікту інтересів, недостатність санкцій та інертність контролюючих органів не дозволяють не тільки розв‘язати існуючі, але й попередити потенційні конфлікти інтересів. Природа представницької функції парламентаря передбачає наявність певних конфліктів інтересів, тому надзвичайно важливо попереджувати конфлікти інтересів та забезпечити невідворотність покарання за порушення існуючих норм та заходів щодо конфлікту інтересів за допомоги цілісної політики щодо конфлікту інтересів. Читати Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper) Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив: «До теми конфлікту інтересів ми прийшли після співпраці з народними депутатами України в рамках підготовки Етичного кодексу для народних обранців. Це надзвичайно важлива й актуальна тема для України і з багатьма міжнародними партнерами ми працюємо над нею вже багато років. Після запропонованої кодифікації для народних депутатів, яка включила основні положення Закону «Про статус народного депутата України», Закону «Про Регламент Верховної Ради України» і, власне, Конституції України. Ми сформували підґрунтя, аби кожен народний обранець розумів, що саме входить в етичну кодифікацію, яким чином це регулюється, і яким чином ми можемо запобігати корупційним проявам роботи народних депутатів. Бо робота народного депутата – це професійна діяльність, яка обов’язково має регулюватися, так само, як діяльність лікаря або вчителя». Світлана наголосила, що дане дослідження, зроблене у форматі Policy Paper, в якому традиційно готуються документи в рамках Програми РАДА. Документ пропонує пропозиції до політики, тобто в ньому можна знайти конкретні рішення для запобігання конфлікту інтересів народних обранців, виходячи з чинного законодавства, та пропозиції на майбутнє в сфері регулювання депутатської діяльності як такої. Сергій Лещенко, народний депутат України: «Те, що ми маємо в українському парламенті, це результат повної неврегульованості питання конфлікту інтересів. Тому що, коли потрапляє депутат в парламент, в нього виникає традиційна і постійна мотивація використовувати посаду для власного збагачення через використання можливостей, яке дає депутатське крісло. А особливо депутатам, які мають постійні бізнес-зв’язки зі своїми або попередніми компаніями, або навіть їхнє відсторонення від бізнесу відбулось лише формально, на папері, а насправді вони і далі контролюють свій бізнес». Пан Сергій наголошує, що для нього вже стало традицією чути, перебуваючи у сесійній залі, неприховані розмови депутатів про те, яким чином найкраще акумулювати бюджетні кошти в колі своїх інтересів. Саме Етичний кодекс, на думку Пана Сергія, дозволив би уникнути корупційних проблем, які постійно виникають. Депутати, які мають бізнес, не можуть бути дотичними до прийняття рішень у цій сфері. Пан Сергій зауважує, що дане дослідження показує, наскільки проблематика є гострою і як вона врегульовується у світі. Пан Сергій сподівається, що з ухваленням Етичного кодексу в українському парламенті проявів конфлікту інтересів стане значно менше. Він наголошує, що краще не допускати, аніж потім витрачати гроші на боротьбу з цим явищем. Й презентоване дослідження сприятиме викоріненню явища конфлікту інтересів. Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив: «Роль парламенту в боротьбі з корупцією не зводиться лише до ухвалення антикорупційних законів. Демократичний парламент мусить, насамперед, сам слідувати власним нормам відкритості та прозорості. Безумовно, основною перепоною в дотриманні цих принципів є конфлікт інтересів депутатів. Прикладів, коли представник певної індустрії є членом або очолює профільний парламентський комітет, в українській практиці багато. Незважаючи на поширеність терміну «кумівство», конфлікт інтересів, явище, яке, по суті, розкриває цей термін, в українському парламенті не є пріоритетом на порядку денному парламентської реформи та боротьби з корупцією. Водночас наявність конфлікту інтересів у народних депутатів є першопочатковим джерелом виникнення корупції. Депутати активно користуються відсутністю покарання за наявність та використання приватного інтересу. Згідно з проведеним аналізом електронних декларацій 422 народних депутатів України 8 скликання за 2016 рік, 31% володіє корпоративними правами, а 25,6% є кінцевими бенефіціарами юридичних осіб. Водночас аналіз виявив наявність конфлікту інтересів у 38 депутатів, з них двоє – голови комітетів (Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту). Рекордсменами з наявності приватних інтересів, пов‘язаних з діяльністю комітету, є члени аграрного комітету (20 депутатів) та комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (7 депутатів). При цьому деякі підприємства можуть належати членам сім‘ї, а не самим депутатам, що в будь-якому разі суперечить нормам Закону України «Про запобігання корупції»: права не можуть бути передані на користь членів сім‘ї. Однак лише 3 зі 131 депутата, котрі володіють корпоративними правами, зазначили, що підприємства передано в управління. Проте ні регламентний комітет, ні НАЗК не вживає необхідних заходів не тільки для уникнення, але й для усунення наявного конфлікту інтересів. Самі ж депутати користуються своїм становищем та безкарністю, беручи участь у голосуваннях щодо питань, в яких мають прямі інтереси. З огляду на вищеописані проблеми, доцільним є введення комплексної політики щодо конфлікту інтересів. Така політика включатиме ряд заходів, що дадуть змогу не тільки ефективно управляти конфліктами інтересів, але й попереджати їхнє виникнення. Для цього, згідно з рекомендаціями ОЕСР, політику буде побудовано за ключовими напрямками: повнота визначення поняття конфлікту інтересів в законодавстві, забезпечення прозорості, відкритості та підзвітності, управління конфліктами інтересів, освіта та інформування щодо конфлікту інтересів, правозастосування та контроль виконання чинних норм». Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, наголосив на важливості дослідження, яке привертає увагу до постійного порушення конфлікту інтересів, зосереджується на пріоритеті приватного інтересу над суспільним у діях окремих політиків. Пан Ярослав зазначив, що Україна поступово рухається до вирішення проблеми конфлікту інтересів. Важливість даної проблеми полягає в тому, що боротьба з наслідками корупції є досить складною, адже корупційні схеми залишаються живими, їх легко можна реанімувати та перенаправити. Ефективнішими є дії з запобігання виникнення таких ситуацій, коли створюються правила, які не дозволяють бути корумпованими. Також пан Ярослав наголосив, що Етичний кодекс у реаліях України буде дієвим тільки тоді, коли за його порушення будуть введені суттєві стягнення. Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР, зауважив, що не зважаючи на те, що з 2014 року в українському законодавстві наявні норми боротьби з корупцією, проте досі ні профільні антикорупційні інституції, ні народні депутати не можуть врегулювати цю проблему в своїй діяльності. Пан Олександр звернув увагу на те, що дуже часто високопосадовці навіть достоту не розуміють самої сутності принципу конфлікту інтересів. Саме тому дослідження є надзвичайно актуальним для ґрунтовного ознайомлення народними депутатами. Контактна особа: Ірина Черпак; тел.: 067 242 80 91 Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the Shadow Report “Memory Policy Reform: Interim Results of Enforcement of the ‘Decommunization Laws’”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-shadow-report-memory-policy-reform-interim-results-of-enforcement-of-the-decommunization-laws/) - On November 1, 2017, the Shadow Report “Memory Policy Reform: Interim Results of Enforcement of the ‘Decommunization Laws’” was presented within the framework of the roundtable on “Legislation on Condemnation of the Communist and National Socialist (Nazi) Totalitarian Regimes in Ukraine: Enforcement Status”. The event was organized by the Agency for Legislative Initiatives in co-operation with the Subcommittee on Decommunization of the Verkhovna Rada Committee on Legal Policy and Justice within the framework of the USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. De-communization is one of the Ukrainian reforms implemented thanks to the joint work of the public and the legislative and executive branches of government. The initiators and supporters of the law held a lot of public discussions and roundtables in the specialized committees of the Verkhovna Rada, examined the expert opinions of commissions consisting of historians, ethnographers, archivists, sociologists and other researchers. Such programs as “Open Archives” and “Leaving the USSR” (the study of the experience of Central and Eastern European countries), launched by the Center for Research of Liberation Movement as far back as in 2010, helped to formulate proposals for policy and eventually made up its basis. National memory issues were included in one of the sections of the Coalition Agreement, signed by the parliamentarians of the VIII convocation, as well as in the Action Plan for Implementation of the Program of Activities of the Cabinet of Ministers and the Coalition Agreement for 2015, Plan on Legislative Support to Reforms in Ukraine and Action Plan of the Cabinet of Ministers for 2016. In late 2016, the Ukrainian Institute of National Remembrance, the central executive body for implementing the policy of national memory, published the first results of decommunization in Ukraine. The Verkhovna Rada adopted 13 decrees on the renaming of settlements and toponymic sites in settlements. All in all, 52,480 objects were renamed (51,493 streets, 987 settlements (including 32 towns) and 25 districts) and 2,389 monuments (including 1,320 Lenin monuments) were dismantled. There are still 2 oblasts and one district to be renamed. Oblasts can be renamed only by introducing changes to the Constitution of Ukraine. The Shadow Report “Memory Policy Reform: Interim Results of Enforcement of the ‘Decommunization Laws’” summarizes the interim results of the decommunization reform and highlights the issues that need to be further elaborated. The document examines the objectives of the reform (what was planned and what has been implemented at the legislative level); analyzes the reform planning at the level of Parliament and Government; discusses the principles for renaming toponyms and dismantling monuments; refers to the stages and persons who perform decommunization in Ukraine; provides official statistics on the implementation of the tasks within the decommunization package; examines the reform stakeholders, public perception of the policy and litigation; and suggests steps that need to be taken to complete the reform. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, emphasized that reform in the field of memory policy is one of the key humanitarian reforms that can change the fundamental ideological principles of Ukrainian society. Anna Oliynyk, Analyst of the Center for Research of Liberation Movement, member of the National Remembrance Policy group of the Reanimation Package of Reforms, focused on the steps that need to be taken to make the decommunization reform comprehensive. Thus, in the legislative area, it is necessary to adopt the social part of the amendments to the law on the rehabilitation of victims of political repression; to adopt a law on the principles of national remembrance policy; to adopt a separate law to settle the issue of celebrating official public holidays; to amend the Law of Ukraine “On Protection of Cultural Heritage” in order to reconcile it with the decommunization laws. It is important to complete the work on the Branch State Archive of the Ukrainian Institute of National Memory. Ms. Oliynyk also pointed out the need to complete the establishment of museum institutions such as the Museum of Monumental Propaganda of the USSR and the Maidan Museum. Another critically important element is an outreach campaign to promote and make known new names among the public. Volodymyr Vyatrovych, Head of the Ukrainian Institute of National Remembrance, emphasized that the success of decommunization was due to the efforts of the public because the potential, resources, and funds of the Ukrainian Institute of National Remembrance would not be enough to carry out such a large-scale reform. The roundtable participants discussed a wide range of issues related to the state policy in the area of decommunization; examined the status of enforcement of the Law of Ukraine “On Condemnation of the Communist and National-Socialist (Nazi) Totalitarian Regimes in Ukraine and Prohibition of Propaganda of Their Symbols”; analyzed measures aimed at raising public awareness of the crimes committed by representatives of the communist and/or national-socialist (Nazi) totalitarian regimes; analyzed alternatives of the state policy in the area of decommunization; and discussed the ways to improve the legislation on condemnation of the communist and national-socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine. For additional information, please contact Iryna Cherpak at tel.: +38067 242 80 91. - [Презентація Shadow Report «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-reforma-u-sferi-polityky-pamyati-promizhni-pidsumky-vykonannya-dekomunizaczijnyh-zakoniv/) - 1 листопада 2017 року відбулася презентація тіньового звіту (Shadow Report) «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”», яка пройшла в межах круглого столу на тему «Законодавство про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні: стан виконання». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з підкомітетом з питань декомунізації Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Декомунізація стала однією з тих реформ в Україні, яка відбулась завдяки спільній роботі громадськості та законодавчої й виконавчої гілок влади. Ініціатори і прихильники закону провели чимало громадських обговорень та круглих столів у профільних комітетах Верховної Ради, працювали з висновками експертних комісій, які складали історики, краєзнавці, архівісти, соціологи та інші дослідники. Програми «Відкриті архіви» та «Покидаючи СССР» (вивчення досвіду країн Центральної і Східної Європи), які Центр досліджень визвольного руху розпочав ще в 2010 році, змогли сформувати пропозиції до політики та зрештою стати її основою. Питання національної пам’яті були включені до одного з розділів Коаліційної угоди, підписаної парламентарями VІІІ скликання, а також до «Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабміну та Коаліційної угоди в 2015 році», «Плану законодавчого забезпечення реформи в Україні» і «Плану дій Кабінету Міністрів на 2016 рік». Український інститут національної пам’яті, центральний орган виконавчої влади з реалізації політики у сфері нацпам’яті, наприкінці 2016 року оприлюднив перші результати процесу декомунізації в Україні. Верховна Рада ухвалила 13 постанов про перейменування населених пунктів та об’єктів топоніміки в населених пунктах. Всього провели 52 480 перейменувань (51 493 вулиці, 987 населених пунктів (з них 32 міста), 25 районів), демонтували 2 389 пам’ятників (із них 1 320 «ленінів»). Залишаються неперейменованими ще 2 області та один район. Дати нові назви областям можливо лише через зміни до Конституції України. Shadow Report «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”» підбиває проміжні підсумки декомунізаційної реформи та виокремлює ті проблемні моменти, які слід доопрацювати. Документ аналізує цілі реформи (що планувалось і що вдалось проадвокувати на законодавчому рівні); розглядає планування реформи на рівні парламенту й Уряду; досліджує принципи перейменування топонімів та демонтажу пам’яток; розглядає етапи та виконавців проведення декомунізації в Україні; аналізує офіційну статистику виконання завдань декомунізаційного пакету законів; досліджує стейкголдерів реформи, суспільне сприйняття політики та судові процеси; пропонує кроки, які необхідно зробити для завершення реформи. Читати «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”» (Shadow Report) Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила, що реформа у сфері політики пам’яті є однією з ключових гуманітарних реформ, які здатні змінити фундаментальні світоглядні настанови українського суспільства. Анна Олійник, аналітикиня Центру досліджень визвольного руху, членкиня групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ, у своїй доповіді зосередила увагу на тих кроках, які необхідно зробити, аби декомунізаційна реформа була комплексною. Так, у законодавчій царині необхідно ухвалити соціальну частину змін до закону про реабілітацію жертв політичних репресій; ухвалити закон про засади політики національної пам’яті; врегулювати окремим законом питання щодо відзначення офіційних державних свят; внести зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини», щоб узгодити його із декомунізаційними законами. Потребує завершення створення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Також пані Анна наголосила на необхідності завершення створення музейних установ – Музею монументальної пропаганди СРСР і Музею Майдану. Надзвичайно важливою є також інформаційна кампанія для популяризації та роз’яснення нових назв серед населення. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, наголосив, що саме завдяки зусиллям громадськості можна говорити про успішність реалізації декомунізації, адже потенціалу, можливостей та ресурсів Українського інституту національної пам’яті не вистачило б для здійснення такої масштабної реформи. Учасники круглого столу обговорили широке коло питань, пов’язаних із державною політикою у сфері декомунізації; розглянули стан виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; проаналізували заходи, спрямовані на підвищення поінформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; проаналізували альтернативні варіанти державної політики у сфері декомунізації, а також обговорили можливість вдосконалення законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні За додатковою інформацією звертайтеся до Ірини Черпак, тел.: +38067 242 80 91, електрона адреса: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. - [Policy Paper “What Should Be the State Policy on Road Safety in Ukraine?”](https://www.parlament.org.ua/en/news/policy-paper-what-should-be-the-state-policy-on-road-safety-in-ukraine/) - On April 13, 2017 the presentation of the Policy Paper “What Should Be the State Policy on Road Safety in Ukraine?” took place. Preparation of the Policy Papers is a part of a project implemented by the NGO Agency of Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by East Europe Foundation. The main objective of the research is to study the problem of fatalities and injuries on the roads of Ukraine as considered through the prism of state policy. The document estimates the extent of the problem and identifies key systemic shortcomings of the state policy in this area. The focus of the study was the analysis of the state implementation of its commitment to the public as regards road safety in the following key areas: safe roads, safer road users, safe vehicles and provision of emergency care. Our goal is very clear: we cooperate with the Verkhovna Rada to strengthen the capacity of high-quality work of the parliament and we would like the parliament to have a high-quality independent research service that could prepare such documents on the request of MPs. Such documents require highly professional work and costs. The parliamentary reform provides for a Research Service here [in parliament]. This is a very important document for discussion. This document will shape the vision, and with a vision legislative changes can be prepared more efficiently and significantly more proficiently. (c) Igor Kogut, Director of the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly “Agency for Legislative Initiatives set the trend for the preparation of White Papers in 2010, preparing a White Paper of Ukrainian Parliamentarianism. Many of our recommendations were integrated in the vision of the EP Mission led by Pat Cox. His second recommendation, in fact, refers to the improvement of the overall quality of draft laws by preparing white papers. We offer a series of Policy Papers, as a possible format of presentation of legislative initiatives before their adoption. These are discussion papers that in developed democracies precede legislative acts. Analysis of the problem and stakeholders, effective policies, existing gaps in the legislation, and, most importantly, solutions to the problem constitutes the optimal form for such documents. Today’s topic concerning road safety is not just important, it is sensitive and painful for Ukrainians. We hope we will be able to shift the discussion to a higher level, for which we thank the Subcommittee on the Safety of Road Traffic of the Committee on Transport, USAID RADA Program, the author Viktor Zahreba and all civil society activists engaged in the area”. (c) Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives “The problem of road safety is quite peculiar. It is truly comprehensive in terms of risks and understanding. Each road use in any role – a pedestrian, driver, passenger, or cyclist – bears a high risk of injury or loss of life. Ukrainians fear roads. Among European countries, Ukraine has one of the lowest road safety levels. This level is measured by the scale of effects, primarily by the number of lives lost” (c) Viktor Zahreba, study author, Project Manager at the NGO Center for Social and Business Initiatives (Yaremche), member of the Working Group on the Law Enforcement Reform of the “Reanimation Package of Reforms”. - [Презентація аналітичного матеріалу Policy Paper «Якою має бути державна політика щодо безпеки дорожнього руху в Україні?»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-materialu-policy-paper-yakoyu-maye-buty-derzhavna-polityka-shhodo-bezpeky-dorozhnogo-ruhu-v-ukrayini/) - 13 квітня у Комітеті з питань транспорту ВРУ за адресою вул. Садова 3а, 9 поверх, зала засідань 934, відбулася презентація аналітичного матеріалу Policy Paper «Якою має бути державна політика щодо безпеки дорожнього руху в Україні?» у форматі круглого столу. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Зі вступним словом виступив народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярослав ДУБНЕВИЧ. Він фахово окреслив проблеми, які стоять на заваді безпеці дорожнього руху, окремо наголошуючи на необхідності мінімізації «ручного втручання» у процес фіксації правопорушення. Народний депутат України, Голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху та співголова Міждержавної робочої групи з реформування системи безпеки дорожнього руху Ігор ДІДЕНКО зазначив, що: Здоров’я та життя людини є найвищою цінністю і тому важливо спільними зусиллями змінити ситуацію, яка відбувається зараз на дорогах України, де кожного дня внаслідок ДТП гине майже 12 осіб і травмується близько 150, серед яких основна частина молодь і діти. Ці життя можна було б зберегти, так само як і зменшити кількість травмованих. Тим більше, що у світі є дуже багато прикладів правильної політики у напрямку безпеки дорожнього руху, внаслідок якої смертність та травмованість від ДТП зменшилася вдвічі й більше, а в деяких містах навіть наближена до нуля. Важливо пам’ятати, що рівень автомобілізації населення збільшується і якщо ми вчасно не відреагуємо, то в найближчій перспективі це стане значною проблемою. Важливо зазначити, що питання безпеки стосується кожного з нас, бо ми стаємо учасниками дорожнього руху, коли виходимо за межі свого дому. Тому, дуже важливими є координація усіх гілок влади, постійний діалог та широке залучення влади, громадськості та суспільства у цьому питанні. І також я дуже сподіваюся на підтримку пана Президента та Прем’єр-міністра щодо питання безпеки дорожнього руху. Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, обговорюючи презентацію аналітичного матеріалу, зазначив: Наше завдання є дуже чітким: ми працюємо з Верховною Радою над посиленням спроможності якісної роботи парламенту, і ми б дуже хотіли, щоб в парламенті функціонувала якісна незалежна дослідницька служба, котра могла б готувати такі документи на замовлення народних депутатів України. Такі документи потребують високої фахової роботи і видатків. Реформа парламенту передбачає дослідницьку службу тут [в парламенті]. Це дуже важливий документ для дискусії. Це документ, який сформує бачення, і вже маючи таке бачення ви можете значно ефективніше, значно якісніше підготувати законодавчі зміни. Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана МАТВІЄНКО особливо наголосила на тому, що: Лабораторія законодавчих ініціатив задала тренд на підготовку Білих Книг ще в далекому 2010 році, підготувавши Білу Книгу українського парламентаризму. Багато з тих наших рекомендацій було втілено в баченні Місії ЄП під головуванням Пета Кокса. Його друга рекомендація, власне, і стосується покращення загальної якості законодавчих проектів шляхом підготовки Білих Книг. Ми пропонуємо вам серію Policy Papers, як одного з можливих форматів презентації проектів законодавчої ініціативи перед їхнім ухваленням. Це документи для обговорення, які у розвинених демократіях передують законодавчим актам. Аналіз проблеми та стейкхолдерів, чинної політики, наявних прогалин у законодавстві, і, що головне, варіанти вирішення проблеми – оптимальна форма для таких документів. Сьогоднішня тема, що стосується безпеки дорожнього руху – не просто важлива, вона сенсетивна та болюча для українців. Маємо надію, нам вдасться перенести обговорення на більш високий рівень, за що ми вдячні Підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету ВРУ з питань транспорту, Програмі USAID RADA, автору – Віктору Загребі та всім, хто в громадянському суспільстві опікується цією темою. Автор дослідження «Якою має бути державна політика щодо безпеки дорожнього руху в Україні?» Віктор ЗАГРЕБА зауважив, що в зазначеній сфері держава не виконує своїх зобов’язань перед суспільством. Адже громадяни платять податки, але не отримують за свої гроші якісного продукту – ефективної державної політики в галузі безпеки дорожнього руху. Проблема безпеки доріг досить специфічна. Вона справді є всеосяжною як з точки зору ризиків, так і розуміння. Кожне користування дорогою у будь-якій ролі – пішохода, водія, пасажира, велосипедиста – несе великий ризик шкоди здоров’ю або втрати життя. Українці бояться доріг. Серед країн Європи Україна має один з найнижчих рівнів безпеки дорожнього руху. Цей рівень вимірюється масштабами наслідків, у першу чергу – кількістю втрачених життів. Основна мета дослідження – вивчення проблеми смертності та травматизму на дорогах України, які розглядаються крізь призму державної політики. Документ оцінює масштаби проблеми і виявляє ключові системні вади державної політики в цій галузі. У фокусі вивчення опинився аналіз виконання державою зобов’язань перед суспільством у сфері безпеки руху за основними напрямами: безпечні дороги, безпечні користувачі доріг, безпечні транспортні засоби та надання екстреної допомоги. Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Presentation of the Shadow Report “Experience with Local Referendums in Ukraine as an Element of Local Democracy”](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-shadow-report-experience-with-local-referendums-in-ukraine-as-an-element-of-local-democracy/) - On November 24 the shadow report “Experience with Local Referendums in Ukraine as an Element of Local Democracy” was presented in Chernihiv. The presentation took place within the framework of a working group meeting at the Subcommittee on Elections and Referendums of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Legal Policy and Justice. The meeting was organized by the Agency for Legislative Initiatives in cooperation with MP Oleksandr Chernenko, co-chair of the Subcommittee on Elections and Referendums, within USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. An opening speech was delivered by Valerii Kulich, Head of Chernihiv Oblast State Administration. Tetiana Chernukha, project coordinator of the Agency for Legislative Initiatives, presented the results of a study on the practice of initiating and conducting local referendums in Ukraine from 1991 to 2012 (i.e. during the period when law No. 1286-12 On National and Local Referendums dated 1991 was in force). Another speaker Maksym Latsyba, Ukrainian Center for Independent Political Research, Director of USAID “Citizens in Action Project”, made a presentation on “Legal Framework for Mechanisms of Local Democracy”. Shadow reports are a method, new to Ukraine, to communicate information and policy alternatives regarding the implementation of government programs to the public. Presentation of Shadow Reports in committees of the Verkhovna Rada of Ukraine is part of the project carried out by the Agency for Legislative Initiatives within the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. For more information, please contact Iryna Cherpak, tel.: +38067 242 80 91, e-mail address: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. - [Presentation of the Shadow Report in the Verkhovna Rada Committee on Education and Science](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-shadow-report-in-the-verkhovna-rada-committee-on-education-and-science/) - An extended meeting of the Committee on Science and Education dedicated to topical education issues took place at 18/2, M. Hrushevsky Str. on December 21, 2016. The meeting was attended by MPs Oleksandr Spivakovsky, Ivan Kyrylenko, Oleksiy Skrypnyk, Taras Kremin, academics, experts, representatives of NGOs, and members of committees of the Verkhovna Rada of Ukraine. To implement the supervision functions of the Committee on Science and Education, the following issues were addressed: • the status of implementation of the Law of Ukraine On Higher Education, • the status of implementation of the Law of Ukraine On Academic and Scientific Research Activities • the implementation of the Decision of the Committee on Science and Education of April 12, 2016 On the Activities of the State Enterprise Inforesurs. ALI experts and authors of the studies, Yevhen Nikolayev, PhD, Assistant Professor of Political Economy at KNEU named after V. Hetman, and Oleksandr Dluhopolskyi, PhD., Professor of Economics at the Ternopil National Economic University, presented the Shadow Report “Reform of Higher Education in Ukraine: Implementation of the Specialized Law in 2014–2016” The study examines the issues of developing a new quality assurance system for higher education, developing academic and financial autonomy of higher educational institutions, ensuring fair conditions for admission to higher educational institutions, and integrating Ukraine’s higher education into the European educational and scientific environment. The report also contains some suggestions concerning further necessary steps in this area. Shadow reports are a method whereby NGOs present alternative information to the periodic government reports concerning the implementation of government programs. Based on the results of the presentation, the committee members initiated a roundtable discussion of the results of the submitted report pre-scheduled for January 2017. Presentation of the shadow reports to the Committees of Parliament is part of the project implemented by the Agency for Legislative Initiatives with the support of USAID RADA Program: Responsible, Accountable, Democratic Assembly implemented by the East Europe Foundation. For more information, please contact: Tetyana Chernukha, tel: +380 44 531 37 68 Media gallery of the event - [Презентація Shadow Report у Комітеті ВРУ з питань освіти та науки](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-u-komiteti-vru-z-pytan-osvity-ta-nauky/) - 21 грудня 2016 року відбулося розширене засідання Комітету з питань науки і освіти за адресою вул. М. Грушевського, 18/2, присвячене актуальним питанням в освітній галузі. У засіданні взяли участь: народні депутати Олександр Співаковський, Іван Кириленко, Олексій Скрипник, Тарас Кремінь, науковці, експерти, представники громадських організацій, співробітники комітетів та Апарату Верховної Ради України. Зокрема, з метою здійснення контрольних функцій Комітетом з питань науки і освіти були розглянуті наступні питання: «Про стан впровадження Закону України «Про вищу освіту», «Про стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Щодо виконання Рішення Комітету з питань науки і освіти від 12 квітня 2016 року «Про діяльність Державного підприємства «Інфоресурс». Експерти ЛЗІ та автори дослідження Євген Ніколаєв, к. е. н., доцент кафедри політичної економії КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, та Олександр Длугопольський, д. е. н., професор кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, презентували Shadow Report «Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр.» У дослідженні розглядаються питання розбудови нової системи гарантування якості вищої освіти, розвитку академічної та фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечення чесних умов вступу до вищих навчальних закладів, інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього і наукового простору. Публікація також містить окремі пропозиції із подальших необхідних кроків у цій сфері. Shadow Reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій. За результатами презентації членами комітету був ініційований круглий стіл з обговорення результатів представленого звіту, який попередньо запланований на січень 2017 року. Презентація shadow reports для Комітетів ВРУ є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID Програма РАДА «підзвітність, відповідальність, демократичне представництво», що виконується Фонд Східна Європа. За детальною інформацією звертайтеся: Тетяна Чернуха, тел: +380 44 531 37 68, e-mail: t.chernukha@laboratory.kiev.ua Медіа-галерея заходу - [Презентація Shadow Report «Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-dosvid-zastosuvannya-misczevogo-referendumu-v-ukrayini-yak-skladovoyi-misczevoyi-demokratiyi/) - 24 листопада у Чернігові відбулася презентація shadow report «Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії». Презентація пройшла у рамках у засідання робочої групи на базі підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Засідання організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно зі співголовою підкомітету з питань виборів і референдумів Народним депутатом Олександром Черненком у рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. З вітальним словом до присутніх звернувся Валерій Куліч, Голова Чернігівської обласної державної адміністрації. Тетяна Чернуха, Проектна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентувала результати дослідження щодо практики ініціювання та проведення місцевих референдумів в Україні з 1991 по 2012 роки (тобто протягом дії закону “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” № 1286-12 від 1991 року). Також виступив Максим Лациба, Український незалежний центр політичних досліджень, директор проекту USAID “Громадяни в дії”, із доповіддю на тему “Правове забезпечення механізмів місцевої демократії”. Shadow Reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій. Презентація shadow reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. За додатковою інформацією звертайтеся до Ірини Черпак, тел.: +38067 242 80 91, електрона адреса: i.cherpak@laboratory.kiev.ua. Переглянути Shadow Report «Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії» Медіа-галерея заходу Фото: Олександр Коваленко - [Презентація Shadow report «Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-analiz-vykonannya-zakonu-shhodo-vidkryttya-majnovyh-reyestriv/) - 21 листопада відбулася презентація Shadow Report «Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів» у Комітеті з питань запобігання та протидії корупції, організована Лабораторією законодавчих ініціатив, за участі Громадського люстраційного комітету. Shadow reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники» мала бути вирішена проблема закритості інформації про статки посадових осіб та забезпечити можливість суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники. Основними здобутками впровадження Закону стали: можливість пошуку за об’єктом нерухомого майна та власником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; інформація про земельні ділянки стала відкритою; доступ до Єдиного державного реєстру МВС став відкритим. Однак, експерти, громадські активісти та журналісти наголошують, що інформація все ще залишається неповною. Лише 10% знаходиться у вільному доступі. Для отримання більшої частини інформації існують значні перепони. Також для того, щоб отримати дані по фактичному власнику майна, часто-густо доводиться продивлятися його 10-15-20 повних “тезок”: відсутня функція групування. А власне отримання інформації з з Реєстру в електронній формі залишається платним – 20 гривень ( 17 гривень, плюс 3 гривні комісія банку). А це означає необхідність мільйонів гривень, щоб перевірити декларації посадовців! Основні проблеми реєстрів Єдиний державний реєстр МВС: Надається інформація про всіх осіб-власників з однаковим прізвищем, ім’ям, по батькові. Звузити пошук можна, вказавши дату народження власника, яка зазвичай невідома. Пошук автомобільного транспорту за номерним знаком неможливий. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Отримання інформації з Реєстру в електронній формі залишається платним (17 гривень, плюс 3 гривні – комісія банку). Проблема ідентифікації об’єкту нерухомості. За однією адресою можуть розміщуватись декілька об’єктів нерухомості, у витягу вони подаються списком. У Реєстрі відсутня інформація про попередніх власників майна. Відсутня можливість встановлення класифікації нерухомості за часовим параметром. У витязі з Реєстру при пошуку за ПІБ надається інформація про всю нерухомість, що належала особі, навіть якщо на даний момент вона нею вже більше не володіє. На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» відбулись перейменування вулиць, нові назви не відображаються в Реєстрі, що ускладнює пошук. Публічна кадастрова карта України: Неможливість пошуку інформації про земельні ділянки за адресою. Відсутність інформації про підставу власності – не вказано коли і як землю оформили у власність. Відсутня можливість пошуку земельних ділянок за індивідуальним податковим номером власника ділянки або його прізвищем, ім’ям, по батькові. Після презентації Shadow Report були сформовані наступні рекомендації: Для Міністерства внутрішніх справ України (Єдиний реєстр МВС) забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності; розглянути можливість забезпечення пошуку автомобіля за номерним знаком з урахуванням вимог чинного законодавства про захист персональних даних; доповнити відомостями про транспортні засоби, які були зареєстровані до 2012 року. Для Міністерства юстиції України (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності; в довідку включити відомості щодо історії об’єкту нерухомості – хронологічно відобразити зміну суб’єктів права власності; оновити інформацію про назви вулиць після перейменувань; доповнити відомостями про майно, що було зареєстроване до 1 січня 2013 року. Для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити технічну можливість пошуку інформації про земельну ділянку за адресою; вжити необхідних заходів для синхронізації даних кадастрової карти з Реєстром речових прав на нерухоме майно. Тіньовий звіт “Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів” Презентація Shadow Reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. - [Presentation of the Shadow Report at the VRU Subcommittee](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-shadow-report-at-the-vru-subcommittee/) - On November 16, 2016, at 9:00, the Subcommittee on Energy Saving and Energy Efficiency of the Committee on Fuel and Energy Complex, Nuclear Policy and Nuclear Safety held a meeting where experts of the Agency for Legislative Initiatives presented a preliminary version of the shadow report on the fulfillment of the Activity Plan for the Implementation of the National Energy Efficiency Action Plan for 2020. The full version of the report will be released in early 2017. We express our gratitude to MP Oleksiy Ryabchyn for his assistance in organizing the event. New standards for energy efficiency and building insulation are impossible without the revision of building standards based on international norms and standards. At present, different State Standards (DSTU) contain regulations with identical names and different requirements, which results in diverse interpretations. Shadow reports are an innovation for Ukraine. It is designed for the public sector to communicate information and policy alternatives to parliament and other institutions. Shadow Report on fulfillment of the Activity Plan for the Implementation of the National Energy Efficiency Action Plan for 2020 The presentation of Shadow Reports to committees of the Verkhovna Rada of Ukraine is part of the project carried out by the Agency for Legislative Initiatives within the USAID RADA Program: Responsible Accountable Democratic Assembly, implemented by the East Europe Foundation. - [Презентація shadow report на засіданні підкомітету ВРУ](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-shadow-report-na-zasidanni-pidkomitetu-vru/) - 16 Листопада 2016 року о 9 годині відбулося засідання підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на якому експертами Лабораторії було презентовано попередню версію shadow report (“тіньового звіту”) щодо виконання Плану заходів з реалізації “Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року”. Повна версія звіту вийде на початку 2017-го року. Дякуємо народному депутату Олексію Рябчину за сприяння в організації та проведенні заходу. Проект порядку денного засідання Комітету від 16.11.2016 Нові стандарти енергоефективності та утеплення будинків неможливі без ревізії стандартів у будівництві з дотриманням міжнародних норм та стандартів. На сьогодні присутнє дублювання ідентичних норм за назвою та різних за вимогами у різних ДСТУ, що призводить до можливості різного тлумачення. Shadow reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій. Тіньовий звіт щодо виконання Плану заходів з реалізації Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року Презентація Shadow reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. - [Publication of the book by Marta Studenna-Skrukwa “Ukrainian Donbas. Faces of regional identity”](https://www.parlament.org.ua/en/news/publication-of-the-book-by-marta-studenna-skrukwa-ukrainian-donbas-faces-of-regional-identity/) - У рамках видавничої програми УШПС відбулися презентації перекладу книги польскої науковиці Марти Студенної-Скрукви «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності». Переклад вийшов за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив та фонду «Відродження». У полі наукових інтересів авторки з Польщі регіональні ідентичності Східної Європи, зокрема так званої пограничної зони між Україною та Росією. Авторку, окрім всього, цікавить поняття «руська культура України» («ruska kultura Ukrainy»). Авторка сфокусувалася на науковій літературі свого предмету, розлогому соціологічному матеріалі, публіцистиці доби української незалежності, опублікованих документах, різнопланових наративних джерелах, інтернет-ресурсах, а також неопублікованому матеріалі українських (зокрема, донецьких) дослідників. Книгу Марти Студенної-Скрукви можна вважати однією з перших ластівок регіональної ідентичності – в фокусі дослідження якої саме Донбас. Науковиця зробила величезну роботу, проаналізувавши багато джерел та дослідивши різні аспекти існування регіону. «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності» – добрий зразок мультидисциплінарного дослідження, що поєднує методи та підходи різних дисциплін. Примірники книги можна отримати в офісі Лабораторії законодавчих ініціатив за попереднім запитом. - [Видання книги Марти Студенної-Скрукви «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності»](https://www.parlament.org.ua/news/vydannya-knygy-marty-studennoyi-skrukvy-ukrayinskyj-donbas-oblychchya-regionalnoyi-identychnosti/) - У рамках видавничої програми УШПС відбулися презентації перекладу книги польскої науковиці Марти Студенної-Скрукви «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності». Переклад вийшов за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив та фонду «Відродження». У полі наукових інтересів авторки з Польщі регіональні ідентичності Східної Європи, зокрема так званої пограничної зони між Україною та Росією. Авторку, окрім всього, цікавить поняття «руська культура України» («ruska kultura Ukrainy»). Авторка сфокусувалася на науковій літературі свого предмету, розлогому соціологічному матеріалі, публіцистиці доби української незалежності, опублікованих документах, різнопланових наративних джерелах, інтернет-ресурсах, а також неопублікованому матеріалі українських (зокрема, донецьких) дослідників. Книгу Марти Студенної-Скрукви можна вважати однією з перших ластівок регіональної ідентичності – в фокусі дослідження якої саме Донбас. Науковиця зробила величезну роботу, проаналізувавши багато джерел та дослідивши різні аспекти існування регіону. «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності» – добрий зразок мультидисциплінарного дослідження, що поєднує методи та підходи різних дисциплін. Примірники книги можна отримати в офісі Лабораторії законодавчих ініціатив за попереднім запитом. - [Прес-брифінг «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядок денний для нової влади»](https://www.parlament.org.ua/news/pres-bryfing-parlamentska-reforma-oczinka-rezultativ-i-poryadok-dennyj-dlya-novoyi-vlady/) - 23 травня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі Лабораторія законодавчих ініціатив під час прес-брифінгу на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» презентувала свою оцінку реалізації парламентської реформи та запропонувала свій порядок денний парламентської реформи для нової влади. Презентували: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив. Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що реформа Верховної Ради виконана лише на 41,8%. Олександр оцінив стан реалізації ключових рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України та підкреслив: Аспекти реформи, які потребували безпосередньої участі депутатів, просуваються найповільніше. Було зареєстровано близько 50 ініціатив. Жоден з цих документів не був ухвалений в цілому, лише 2 – пройшли процедуру першого читання. Ініціативи, які не залежали від народних депутатів і могли бути вирішені зусиллями апарату Верховної Ради, просунулися набагато далі. Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представила порядок денний парламентської реформи – сім першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи: Це далеко не вичерпний перелік кроків, які необхідно вжити задля забезпечення реалізації парламентської реформи та подальшого розвитку парламентаризму в Україні. Без здійснення цих кроків парламент ризикує й надалі бути в орбіті впливу Президента, ким би він не був, які б політичні сили не представляв і які б цілі не переслідував. Сильний парламент – це парламент з сучасною парламентською службою, високими етичними стандартами народних депутатів, чіткими, прозорими та ефективними законодавчими процедурами. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що виконати рекомендації Дорожньої карти можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування парламентської реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень. Переглянути брифінг на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» Ознайомитись з Реформою Верховної Ради: порядок денний Читати аналітичне дослідження “Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України” - [Press Briefing «Parliamentary Reform: Assessment of Results and Agenda for the New Authorities»](https://www.parlament.org.ua/en/news/press-briefing-parliamentary-reform-assessment-of-results-and-agenda-for-the-new-authorities/) - On May 23, 2019, in the Ukrainian Crisis Media Center hosted a press briefing «Parliamentary Reform: Assessment of Results and Agenda for the New Authorities». The experts of the Agency for Legislative Initiatives presented its assessment of the implementation of parliamentary reform and proposed its agenda for parliamentary reform for the new authorities: Svitlana Matviyenko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives; Oleksandr Zaslavskyi, Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives. Oleksandr Zaslavskyi, Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives, said that the reform of the Verkhovna Rada was completed only by 41.8%. Alexander evaluated the status of implementation of key recommendations of the Roadmap on Internal Reform and Institutional Capacity Building for the Verkhovna Rada of Ukraine and stressed: Those of reforms that depend on MP`s implemented slowest. About 50 initiatives were registered. None of these documents has been adopted as a whole, only 2 – passed the first reading. Initiatives are more advanced, which did not depend on MP`s and could be resolved by the efforts of Apparatus of the VRU. Svitlana Matviyenko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, presented Reform of the Verkhovna Rada of Ukraine: Way Forward and 7 immediate steps of the parliamentary reform to be taken: This is not an exhaustive list of steps to be taken to ensure the implementation of parliamentary reform and further development of parliamentarism in Ukraine. Without these steps, the parliament will continue to be in the orbit of the President’s influence, whoever he is, whatever political forces he represents and goals he pursues. A strong parliament is a parliament with a modern parliamentary service, with high ethical standards of people’s deputies, with clear, transparent and effective legislative procedures. The experts of the Agency for Legislative Initiatives noted that it was possible to implement the Roadmap recommendations in a year and a half. The reason for the inhibition of parliamentary reform is the lack of political will and the general coordination of all those who depend on decision-making. Video of the press briefing «Parliamentary Reform: Assessment of Results and Agenda for the New Authorities» Learn about Reform of the Verkhovna Rada of Ukraine: Way Forward Read Assessment of Internal Reform Implementation and Institutional Capacity Building of the Verkhovna Rada of Ukraine - [Презентація аналітичного звіту (Shadow Report) на тему «Громадська оцінка реформи державного управління»](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-analitychnogo-zvitu-shadow-report-na-temu-gromadska-oczinka-reformy-derzhavnogo-upravlinnya/) - [Анонс: ЛЗІ презентує дослідження про вплив судів на перебіг та реформи в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/anons-lzi-prezentuye-doslidzhennya-pro-vplyv-sudiv-na-perebig-ta-reformy-v-ukrayini/) - 13 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентуватиме результати дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Захід відбудеться о 10:30 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»). Реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/YyhwwN66r9xGPwhX6. Контекст. Впровадження реформ – це завжди тривалий та складний процес, а їх належне проведення набуває особливої важливості в умовах євроінтеграційних процесів та плануванні післявоєнного відновлення. Однак досвід організації реформ в Україні не завжди має позитивний характер, оскільки нерідко результати впровадження змін не відповідають очікуванням. І доволі часто фінальну крапку у дискусійному питанні щодо результативності тієї чи іншої реформи ставлять саме суди, які виступають арбітрами у цих спорах. Мета презентації — обговорити описані у дослідженні типові помилки, які супроводжують процес реформ в Україні та презентувати рекомендації, які б дозволили знизити ризики втручання судів у реалізацію державної політики в цій частині. Що?Презентація дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні»Де?м. Київ, вул. Хрещатик, 2, «Український дім» (прес-центр УКМЦ). Також буде доступна онлайн-трансляція.Коли?13 вересня, 2023, 10:30-12:00Спікери:Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України; Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес,комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив,mg@parliament.org.ua, тел.: +38 063 531 61 06. - [The round table “When and how will land reform end?”](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-round-table-when-and-how-will-land-reform-end/) - Dzerkalo Tyzhnia (Mirror Weekly), Agency for Legislative Initiatives and Internews held the round table “When and how will land reform end?”. Among the speakers were experts who are engaged in the implementation of the open land market and experts with alternative views on this process. Photo: Dzerkalo Tyzhnia According to Oleg Nivievsky, Assistant Professor of the Kyiv School of Economics, Ukraine is ready to open the agricultural land market. Studies of the Kyiv School of Economics show a significant macroeconomic impact of the land market opening. In particular, Ukraine could expect accelerating economic growth by 1.5-2% of GDP each year. But Mr. Nivievsky thinks that without the introduction of effective mechanisms for the development of farming this effect will not be so sustainable. In his opinion, there should be a special guarantee fund that would provide loans for the farmers. The government and the World Bank are working now together to create it. According to Hlib Vyshlinskiy, Executive Director of the Center for Economic Strategy, Ukraine needs other transformations to strengthen investment protection and property rights, simplify business for farmers. Photo: Tatiana Unkovska / Dzerkalo Tyzhnia Tatiana Unkovska, Director of the Optima Expert-Analytical Center, said that the launch of free land markets without the necessary regulation to the loss of land, which was in possession of the citizens of rural areas, and increased food risks in several countries. According to her colleague Vitaliy Lomakovych, a free market of agricultural land, which is controlled and regulated by the state preventing abuse and manipulation in the market, is good for Ukraine. Mr. Lomakovych reminded the audience that the land cadaster is now filled by only 70% and until this indicator reaches 100%, it will be impossible to avoid abuse. Almost all the experts agreed that the main purpose of opening the market should be stimulation of the farms’ development in Ukraine since it is the easiest way to increase productivity in the agriculture and it has a direct impact on the development of rural areas. However, Ivan Fursenko, Deputy Chairman of the All-Ukrainian Association of Rural and Settlement Councils, is convinced that until territorial communities don’t have the opportunity to dispose of agricultural lands on their territories (including lands outside settlements), it is difficult to say about the development of farming and the positive effect for the development of territories. Photo: Andriy Martyn / Dzerkalo Tyzhnia The experts think that the right of priority purchase of land by the agrarians, who are now renting these lands, is a doubtful solution because in the vast majority the renters are large producers. According to Andriy Martyn, Senior Project Manager for Land Reform in the Reforms Delivery Office (RDO) of Ukraine’s Cabinet of Ministers, the large agricultural companies now have both the will and the financial resources needed to buy the land they are currently renting. The experts agreed that the land market is necessary for Ukraine. However, hurry and lack of public discussion can hamper the process of its implementation. - [Svitlana Matviienko on Ukrainian Radio: “Activists in political parties are a trend”](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matviienko-on-ukrainian-radio-activists-in-political-parties-are-a-trend/) - Should activists go into politics? What will have to be sacrificed for this, and what can be gained in politics, on the contrary? Where do new worthy leaders come from, and do they have to be part of the political process? Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives and Director of the Ukrainian School of Political Studies, talked about this live on Ukrainian Radio. A recording of the broadcast is available here. And we publish the full conversation: You and your team have been involved in forming leaders for 15 years. How many of your alumni are already in politics? We have a lot of educational programs: the School of Community Leaders, the Party Innovation Hub, and the Ukrainian School of Political Studies. We also practiced women’s education programs, some seminars for MPs. We do not aim to look for people who will definitely go into politics. Ukrainian School of Political Studies brings together people from very different fields and promotes public dialogue. When these people decide to become political players, we talk to them, we consult. The most important thing for us is for a person to do what they have a vocation for. It is impossible to become a politician without an inner desire. But the most important thing is readiness and understanding of what you will do there and why you are going there. Our Alumni have held a variety of positions since 2005, including mayors, MPs, ministers, deputy ministers, and even the prime minister of Ukraine. Everyone came to power and came out with different indicators. Our task is to show during this studying, communication, discussion, a real picture of what can await them, what responsibility they can take, and what they can share with others for the public good. How do you evaluate the results of Alumni’s work? Can these young people, who have public dialogue and your support, somehow influence policy change in the country? When we started the School in 2005, the first group included very different people, who then, 10-15 years later, held responsible positions. We saw them grow. We tried to support them and be there where we could. When a person does something all his/her life, he/she becomes a professional. We have good examples at the local level, when our Alumni – mayors, village mayors – test themselves, engage in this activity all their lives, and election to election check how much the community trusts them. There are cases when our people were re-elected 3-4 times. This is a smooth growth. People who fell sharply into what is called politics of national scale, with different losses and gains, came out of it. Reputational losses are insane. Achievements depend on talents, values ​​, and what life plan a person has. Should we move from a sphere of activism, where there is a little less authority, to a sphere where you have more authority and more responsibility? Just before this local election, we had an exciting project – the School of Community Leaders. More than 200 people from all over the country took part in this program. We prepared people for the local elections. First of all, we tried to convince them: if they are worthy, they should try themselves in the election. Taking part in the election race and losing is not scary. It’s scary not to get involved in politics later because it will mean that you took part in the elections as a candidate to win, not to work for years to come. People feel it very much. Going into politics is a serious and long process. We encourage people who are aware of this to try and start with community change. I will say without any pathos: activists are also different. The word “activist” is now very “stale”. It’s like a trend. There was a trend for singers and stars in politics. Now the trend in the local elections is for activists. Why? Because civil society has a much higher level of trust than political parties and political players. But it is necessary to realize: to be the mayor or the member of the local council – means that people won’t like you automatically. Understanding how you want to build your political career is a determining factor in whether you should start at all. Compromises are also a problem. Which party to go from? How to deal with your reputation? How to convert it correctly? The fact is that there are no strong parties in Ukraine. Some projects appear and disappear like butterflies. We must move towards building normal parties. I would not envy the activists who are taking part in the election race now. There are two options: either they have a clear plan of what they will do in one term, they know how they will do it, they have a team of like-minded people and professionals; or they go into the unknown – and this unknown can be very cruel to them. Would you recommend them to go into politics? The question of whether activists should go into politics is wrong. It forms two camps: there are such as “good activists” who go somewhere and try to change something, and there are “bad” ones who stay away and just sit and philosophize. Many of the people we call activists are involved in professional NGO activities. This is exactly the same professional activity as baking bread, cleaning the streets, being a radio host. A lot of people from civil society became officials – so they wanted it and worked for it. Therefore, it is a question of vocation. The person should feel comfortable. You need to be clear about where you are going, with whom, and why. Once you compromise and don’t know how to defend and rebuild yourself, it won’t end well. I know that many of the activists running in the elections have been offered autonomy in their work and decision-making. But it doesn’t work that way. When voting takes place, everything changes very dramatically. You can’t quickly switch to another field of activity: here you are engaged in civic activity, and then become a member of the local council – it’s a good story, if it was planned for two years or 20 years, if you were preparing for it, you have your plan, and better – your party, you head its list and lead other wonderful activists, not scattered on the existing map of Ukrainian parties. In 2014, many young professionals from various fields who were not previously in power became members of parliament. As a result, any attempt to do something together was successful until a certain point, until the party battles began. For example, the project “EuroOptimists”. The Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies have worked with them for a long time. We believe that these were MPs who did a lot of good, but they also had a lot of transformations. The main problem is not in people. They were good professionals, but they all came from different parties. Did they manage to create something of their own? We see now. Another question is how much support it would have. “EuroOptimists” have managed to do a lot of good things in lawmaking. But they also showed that it’s not enough to gather a small group of good and motivated people. It was a good experience for “EuroOptimists”, and we will see these people in politics. The most impress me those engaged in themselves, think what to do, and try themselves in other areas. The main thing is not to focus on the fact that you always have to be in politics. There should be no end to the world if you are left out of politics due to new elections. Agency for Legislative Initiatives did a study “Life after Parliament”. We studied what happens to MPs after their convocation is over, and they are not re-elected. Power is a drug that people then constantly need. Understanding your balance – when to go and when to stop in time – is extremely important. Do you agree that sometimes activists should stay in their role and be more effective in the public sector? Activism is when a person in his/her free time is engaged in socially useful work, protects people’s interests, fights for justice. Often this is not a person’s place of work. It’s hard to imagine a place of work where you fight for a clean square. This is a civic activity. The parties are now trying to attract both professionals from civil society and people who are street activists. Among the latter, there are also many influential people, leaders of public opinion. We are in constant contact with such activists, whose values ​​we share. If a person feels that he/she can do more being an activist than being an official, then the desire to go to power can be caused only by excessive ambitions or the desire for status. For example, my work is related to the formation of inter-party dialogue. I am hardly able to join any of the existing political forces. I am responsible to the people for whom we work and that our work will not be politically engaged. I have enough authority. I see many opportunities to work in the civil society sector. Everyone chooses their own path. Where to get leaders and new faces? I do not think that Ukraine only needs new faces. We see that new faces are sometimes worse than already known ones. Politics should be a professional activity. We need to build strong political parties and educate leaders. I‘m afraid I have to disagree with the president’s opinion that there is a lack of professionals in Ukraine. There are a lot of good people. And they are worthy not only to hold some positions but also to reform entire areas. But often, these people are not loyal and comfortable for the authorities. The main question is why none of the decent people wanted to go to the second government with the current authorities? The situation will only get worse. But there are professionals in Ukraine. They graduate from schools, universities, engage in social activism, crystallize, seek themselves. It isn’t easy to plan a national leader. What happened a year ago in the presidential and parliamentary elections is just the journey. We had to go through it. Society had to show its trust in the previous government and give the famous comedian a chance to become president. Volodymyr Zelensky had every chance to go down in history. He probably doesn’t have any anymore. But there was a chance. Ukrainian society can provide these chances. Then we elected the Verkhovna Rada with 80.4% of new faces. These are often people who do not have the necessary training to go to work every day and perform their duties well. We also live with this now, remembering that the Verkhovna Rada, like any public institution, is a mirror of society. What opportunities does politics open for activists? And which closes? It is possible to do specific things when you have power. The opportunity to communicate with a much higher level of public trust than politicians is closed. There is a loss of a certain circle of communication. A person can be influential both in politics and in the third sector. The main thing is for everyone to be in their place and do their job well. Opportunities are equal in politics and the third sector. My advice to those who go from the civil society to politics is just one – not to forget all the campaign slogans and references to the word “values” that they used and will use during the campaign. - [USPS Alumni Programme](https://www.parlament.org.ua/en/news/usps-alumni-programme-eng/) - USPS has launched the first training module of our new educational format of two-day thematic courses for alumni. The Ukrainian school of political studies is, first of all, Community, networking, and unity of differences. We are constantly emphasizing this, but we felt that we could do much more for the Community. That’s how the USPS Alumni Program came about, a format that brings together alumni of different years and answers their demands for quality education through programs designed specifically for the Community. To introduce the alumni to the format and test it, we simultaneously launched a set of four courses: literature, philosophy, economics, and political theory. The first to start was a course on literature from Yevhen Stasinevych, a literary critic, curator, lecturer at many educational sites, and author of the book “The Price of the Question”. During the training module, the group talked about modern literature and the origins of bestsellers. What do Conan Doyle’s stories have to do with urban development? How do post-war anxieties shape the cult of The Lord of the Rings and Ayn Rand? Why do too serious societies see what was not meant to be in the “Catcher in the Rye”? And how did the challenges of the 21st century, new and complex, fund Joan Rowling’s triumph? After such a successful start of the new program, we will undoubtedly continue to develop the training format for alumni. And these two days were very cozy, sincere, and meaningful. - [Хаб партійних інновацій – Жінки повернувся](https://www.parlament.org.ua/news/hab-partijnyh-innovaczij-zhinky-povernuvsya/) - 18 – 20 жовтня в Києві відбувся Хаб партійних інновацій для жінок, які займаються громадською або суспільно-політичною діяльністю. Цього року Українська школа політичних студій зібрала 60 учасниць з 17 регіонів Україні та 15 партій. Продовжуємо стратегію Ради Європи з ґендерної рівності Відкриття Хабу розпочалося із виступів програмної директорки Української школи політичних студій Уляни Полтавець, програмного директора в Україні Міжнародного інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) Олександра Якименка та заступниці Голови Офісу Ради Європи в Україні Олени Литвиненко. «Згідно зі стандартами Ради Європи, збалансована участь жінок та чоловіків у політичному та суспільному житті визначається як мінімальний рівень представництва кожної статі на рівні 4️0%. Це також є однією з цілей Стратегії Ради Європи з ґендерної рівності на 2018 – 2023 роки, для досягнення якої держави-члени Ради Європи мають вживати необхідні заходи на законодавчому та практичному рівнях», – зазначила Олена Литвиненко. Що потрібно, аби заохотити жінок іти в політику? Співголова МФО «Рівні можливості» Марина Бардіна упевнена, що Україні, в першу чергу, потрібні зміни на законодавчому рівні. Зокрема, одним із інструментів заохочення вона вважає виборчі квоти. Наразі парламентарка працює над тим, аби ці зміни таки були впроваджені. «Вже зараз є впевненість, що квоти обов’язково стануть складовою нового Виборчого кодексу», – зазначила вона. Як подолати ґендерні стереотипи про жінок? У суспільстві побутує думка, що тільки жінка в родині має бути обтяжена справами по домогосподарству або вихованням дітей. Через це жінки-професіонали часто зазнають дискримінації – їх не призначають на керівні посади або навіть платять менше грошей. Зруйнувати стереотипне мислення, яке укорінилося в українців протягом століть, потрібно через освіту і просвіту. Зміна цінностей – найважливіший крок. Про під час Хабу партійних інновацій говорила співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун. Якими якостями має володіти лідер/-ка, аби змінювати, а не змінюватися під впливом «системи»? Уляна Супрун, виконуюча обов‘язки Міністра охорони здоров‘я у 2016-2019 роках, поділилася своїми порадами з учасницями Хабу: уміти казати «ні» пропозиціям, якщо вони суперечать цінностям лідера; виокремити для себе червоні лінії і не переходити за них, бути принциповою і чесною, в першу чергу, перед самою собою; мати візію, стратегію розвитку – «бути не пожежником, а архітектором» (не вирішувати проблеми точково, а будувати майбутнє); бути поводирем (guide) для своєї команди, розподіляти обов‘язки і йти разом до мети. Як виграти місцеві вибори? Євген Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії (2018-2019) розповів про строки, етапи та нюанси місцевої виборчої кампанії. Євген наголосив для жінок-політикинь, що проведення місцевих виборів обмежене у часі – кампанія є короткою, тому треба готуватися до жорсткої боротьби за голоси. Крім того, важливо знати, які прийоми може використати опонент і вибудувати власну виборчу кампанію максимально ефективно. Політичний технолог і випускник УШПС Андрій Прокопенко поділився із учасницями Хабу секретами перемоги на виборах: на місцевих виборах найефективніше спрацьовують особисті зустрічі з виборцями; правильне використання соціальних мереж – ключ до успіху. Кандидат на виборах має ставати персональною медійною машиною; треба детально продумувати кампанію: визначати зміст меседжів і цільову аудиторію, пропрацьовувати покроковий план із визначеним бюджетом, а потім дотримуватися плану. Якими є сучасні політичні партії та ідеології? Про теоретичну частину політичних процесів жінки-політикині говорили з професором кафедри політології Львівського національного університету імені І. Франка Анатолієм Романюком. Зокрема, він розказав учасницям, як функціонують сучасні політичні партії та на які ідеології вони спираються. «Партія – це інститут демократичної держави. Без демократії партій не існує. Партії завжди висловлюють і захищають інтереси певних конкретних суспільних груп. А тому їхня поява неминуче призводить до розділення суспільства», – пояснив спікер. Політика змінюється під впливом жінок Завершився перший день політичного інтенсиву надихаючою промовою народної депутатки та віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках Іванни Клипуш-Цинцадзе. За словами спікерки, жінки-керівники здатні задовільнити потреби сталого розвитку. Адже вони враховують більше різних думок і факторів, їх рішення зважені і мають довготривалий ефект. У світі взагалі зростає запит на «жіночий тип» керівництва. Це не означає, що чоловіки гірше. Ідеться про те, що ґендерний баланс і співпраця між жінками й чоловіками, у тому числі, у політичній галузі може давати сталий і позитивний результат. Ґендерна рівність – те, до чого ми в Україні маємо прагнути. Самостійно і за допомоги держави. Як політикам вибудовувати комунікацію? Другий день Хабу партійних інновацій – Жінки був присвячений конкретним інструментам побудови іміджу та заохочення електорату. Про ефективну комунікаційну кампанію учасницям розповів засновник і керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь. За словами фахівця, окремі політики і партії загалом мають враховувати потреби аудиторії. А електорат зараз – у смартфоні. Майбутнє вже тут. «Блогери стануть політиками або політикам доведеться ставати блогерами, щоб мати контакт із виборцями», – зауважив Ярослав. Вести соціальні мережі – це must для політика сьогодні. Як саме – порадила директорка з нового бізнесу у Postmen Ольга Ситник. Бізнес вже активно використовує ці інструменти, політикам варто теж звернути на них увагу. Адже усе буде digital. Інший тренінг для жінок провів програмний координатор Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам в Україні (International IDEA Ukraine) Олександр Якименко. Він пояснив, які інструменти можна використовувати політику, аби залучитися підтримкою електорату. Зокрема, за його словами, актуальні інструменти зараз – це мікротаргетування, пряма розсилка, телевізійна реклама і залучення агітаторів. Злочин і кара на виборах Третій день Хабу розпочала Ольга Айвазовська, голова правління та координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА. З Ольгою політикині говорили про порушення під час виборчих кампаній і покарання за них, а також новий Виборчий кодекс, який має залишити у минулому «вічні атрибути» українських виборів – гречку, чорний піар і безіменні біг-борди. Як працюють фейки? Водночас існують і такі злочини, проти яких поки не діють покарання. Це – фейки. Єдиний спосіб протистояти їм – це обізнаність у проблемі й критичне мислення. Усе про те, як створюються фейки, чому вони приваблюють нашу увагу і як розрізняти їх в інформаційному просторі розповів старший викладач в університеті Седертерн у Стокгольмі та постдок студій з медіа та комунікації університету Умео Роман Горбик. Експерт наголосив: важливо пам’ятати, що фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики. Крім того, в основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями. Фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка. Як вирішувати кризові ситуації у політичній комунікації? І вдала промоція фейка з боку опонентів, і власні хиби можуть стати ударом по репутації політика. Для того, щоб запобігти негативним наслідкам, варто вчитися антикризовій комунікації. Поради з політичних комунікацій учасницям Хабу дали керівник спецпроектів диджитал-агенції RMA Олександр Бондаренко та комунікаційна менеджерка RMA Світлана Чепуренко. Зокрема, фахівці порадили: швидко реагувати на факапи; визнавати свої помилки; з гумором поставитися до ситуації; знаходити «крайнього» і карати (якщо, наприклад, помилки припустився хтось із команди); ігнорувати – але тільки у крайніх випадках і якщо факап не наніс значної репутаційної шкоди. Детальніше про Хаб партійних інновацій – на сторінці програми. - [Опитування для неурядових організацій громадянського суспільства](https://www.parlament.org.ua/news/opytuvannya-dlya-neuryadovyh-organizaczij-gromadyanskogo-suspilstva/) - Участь громадян у процесах прийняття рішень є основоположною складовою функціонування та розвитку демократичного суспільства. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють представникам влади й інституціям, якщо знають, що мають змогу висловити свою думку і бути почутими під час політичних обговорень щодо важливих питань та рішень. Для залучення громадян у процес побудови сильної демократичної держави було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки. У свою чергу, щоб допомогти державам-членам забезпечити реальний вплив громадської участі на процеси прийняття рі­шень, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив стандарти у формі керівних принципів та рекомендацій. Крім того, було розроблено проект Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», щоб допомогти державі впровадити ці стандарти і зміцнити співпрацю між органами публічної влади та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень. Наближається останній рік імплементації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» здійснює моніторингове дослідження щодо реалізації Стратегії. Метою дослідження є оцінка прогресу імплементації Стратегії за 2016-2019 роки та підготовка рекомендацій щодо Плану Заходів на 2020 рік. Просимо організації громадянського суспільства пройти онлайн-опитування до 5 жовтня 2019 року. - [Аналітика дня: Чи важливі етичні стандарти для парламентарів?](https://www.parlament.org.ua/news/analityka-dnya-chy-vazhlyvi-etychni-standarty-dlya-parlamentariv/) - Чи важливі етичні стандарти поведінки парламентарів? Про це Директор Аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський дискутував на антикорупційному семінарі від Парламентської Асамблеї Ради Європи для українських народних обранців у Гельсінкі (Фінляндія). З одного боку, в українському правовому полі вже міститься чимало норм, які так чи інакше регулюють поведінку народних депутатів. Та вони розкидані по різних законодавчих актах. З іншого боку, усе ж більшість питань, пов’язаних зі стандартами поведінки, не врегульована. Це – низька культура діалогу в парламенті, поведінка народного депутата за межами ВРУ, в медіа та соціальних мережах. Більше того, як виявилося під час консультацій з депутатами, багато з них не знали про значну частину чинних норм. Навіть про ті, які викладені в Регламенті. Може здатися, що найефективніший шлях – це прийняти «ідеальний» Етичний Кодекс, який буде регулювати кожен крок парламентаря. Та це шлях в нікуди. Такий підхід вимагає розробки систем покарань, утворення контролюючих інституцій, на які треба витрачати кошти. Досвід розвинутих демократій свідчить: ключове – це не покарання. Для формування стандартів значно важливіший процес їх напрацювання. Парламентарі самі повинні визначати для себе, що таке прийнятна поведінка, які моделі існують у суспільстві і якої поведінки суспільство від них очікує. І ніхто за народних обранців цього не може зробити! Прописані норми – це не тільки зміна поведінки, але і результат усвідомлення певних практик. Дотримуватися норм, які органічно не вкладаються у колективну свідомість, значно складніше. Звісно, можна сказати, що парламент – віддзеркалення суспільства. І підтвердженням цьому є часто не дуже професійна, епатажна поведінка парламентарів, яка толерується або й отримує позитивний відгук у суспільстві. Та не треба забувати, що парламент і уряд не тільки повинні виконувати волю громадян, але і вести їх за собою, пояснюючи, аргументуючи і демонструючи правильність обраного шляху власним прикладом. Свого часу Лабораторія вже напрацювала Кодекс етики для парламентарів. І ми досі чекаємо, щоб народні депутати створили й увхалили свій Етичний кодекс. Завжди готові до консультацій! - [Нова операційна директорка в Лабораторії законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/news/nova-operaczijna-dyrektorka-v-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv/) - До команди Лабораторії законодавчих ініціатив приєдналася нова операційна директорка Олександра Егерт. «Масштаб проєктів та програм Лабораторії законодавчих ініціатив вражає. Я щаслива приєднатись до команди майстрів своєї справи, які вже багато років відстоюють та просувають демократичні цінності в українському суспільстві. Вірю в те, що мої знання та досвід будуть корисними, і сприятимуть втіленню амбітних планів Лабораторії», – каже Олександра про своє призначення. Олександра Егерт має понад 10-річний управлінський досвід у громадському секторі. До цього Олександра обіймала посаду виконавчої директорки Асоціації правників України. Тож це – надзвичайно важливе підсилення для команди ЛЗІ. Ми дуже цінуємо, що до Лабораторії приєднуються саме такі фахові та ціннісні люди. Рухаємося тільки вперед до нових звершень! - [Делегація УШПС на Всесвітньому форумі за демократію](https://www.parlament.org.ua/news/delegacziya-ushps-na-vsesvitnomu-forumi-za-demokratiyu/) - Цього тижня у Страсбурзі проходив World Forum for Democracy. Це велика щорічна подія, яка проходить у Раді Європи та збирає делегації зі всієї Європи для обговорення важливих питань. Тема цього року: «Чи може демократія врятувати навколишнє середовище?». Дати цьогорічного Форуму символічні для України, адже саме 9 листопада, 26 років тому, Україна стала членом Ради Європи. Цей крок був важливим для визнання суверенності України та залучення нас, як держави, до формування спільної європейської політики. Політичні в’язні Хоча цьогорічна тема і стосується охорони довкілля, ми також не можемо ігнорувати тему політичних в’язнів РФ. Українських громадян незаконно утримують за ґратами в Росії, на окупованих територіях Криму та Сходу України. Ми не можемо мовчати про це. Тому наша делегація у Страсбурзі своєю акцією під час Форуму вкотре нагадала Європі про військову агресію Російської Федерації щодо України, анексію Криму і численні порушення прав людини на півострові та тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Громадський моніторинг якості повітря У повітря немає кордонів. Забруднення повітря в одній точці впливає на здоров’я мільйонів людей. Наявність необхідної інформації – перший крок до усвідомлення і вирішення проблеми. Ще 3 роки тому Україна була білою плямою на мапі світу у контексті вимірювання якості повітря – ніхто не знав, чим ми дихаємо. Тим часом у світі внаслідок забруднення повітря щороку помирають близько 7 мільйонів людей. Сьогодні завдяки цифровому інструменту Saveecobot, співзасновником якого є випускник Української школи політичних студій Артем Романюков, українці можуть дізнаватися про актуальний стан забруднення повітря майже у будь-якій точці країни та долучатися до вирішення цієї проблеми. Чат-бот працює у 15 країнах світу і має понад 1,5 активних користувачів. Під час Форуму у Страсбурзі Артем Романюков представив SaveDnipro та Saveecobot як ініціативу з найбільшим національним та міжнародним впливом та розповів як цифрові інструменти можуть впливати на захист довкілля глобально. Екологічна криза та Схід України Зараз ми переживаємо екологічну кризу, яка охоплює весь світ і подолати її можна тільки спільними зусиллями. Питання чистого довкілля у сучасному світі стосуються основоположних прав людей. І тут важливо пам’ятати про погіршення стану довкілля на тимчасово окупованих територіях України. Це може бути неочевидним фактом, проте екологічна ситуація на Сході України – це величезна проблема, і на неї теж важливо звертати увагу світової спільноти. Від дій агресора потерпають не тільки люди, а й довкілля, і все це матиме невизначений за масштабами негативний вплив на майбутні покоління українців. Про це на Форумі розповідала Марія Мезенцева – випускниця УШПС 2018 року та Голова Постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи. Голос України на Форумі був гучним. Дякуємо за це учасникам та випускникам УШПС. - [Новий проєкт ЛЗІ за підтримки ЄС для посилення співпраці між держ. органами та аналітичними центрами](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-proyekt-lzi-za-pidtrymky-yes-dlya-posylennya-spivpraczi-mizh-derzhavnymy-organamy-ta-analitychnymy-czentramy/) - ЛЗІ, за підтримки ЄС, об’єдналася з іншими громадськими організаціями для співпраці з державними органами та забезпечення експертної допомоги в сфері розробки політик та комунікації з метою подолання наслідків війни та наближення України до членства в ЄС. «Громадянське суспільство завжди було надійним та важливим партнером Уряду на шляху європейської інтеграції. Діючи разом, ми досягаємо великих результатів. Після того, як Україна подала заявку на членство в ЄС, ми працювали як одна, неймовірно потужна, команда, чи то йшлося про заповнення опитувальника від ЄС, чи про просування європейського вибору України у країнах-членах ЄС. Надання статусу кандидата запустило процес вступу України до ЄС, що потребуватиме значної експертизи та внутрішньої мобілізації. Завдяки підтримці ЄС розпочався новий етап нашої спільної роботи – влади та громадськості – заради європейського майбутнього України», – зазначила про важливість проєкту Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та єроатлантичної інтеграції України. «Визнаючи ключову роль українських громадських організацій у відновленні України та просуванні її процесу євроінтеграції, ЄС надає підтримку міжгалузевому проєкту, розробленому об’єднанням українських аналітичних центрів, щоб допомогти Парламенту та Уряду вирішити поточні виклики у низці сфер державної політики, зокрема, у регіональному управлінні, виборах, підтримці внутрішньо переміщених осіб, аналізі відповідності українського законодавства до законодавства ЄС, економічній політиці, державних закупівлях, боротьбі з корупцією, судовій реформі та реформі прокуратури, комунікації щодо політики європейської інтеграції», – сказав з нагоди старту проекту Матті Маасікас, Посол ЄС в Україні. Новий проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС» спрямований на підвищення спроможності Кабінету Міністрів та Верховної Ради у процесі подолання наслідків війни та на шляху до членства України в ЄС шляхом надання експертної та комунікаційної підтримки від громадських організацій щодо розробки та впровадження відповідних законів і політик. Проєкт сприятиме впровадженню системного підходу до розробки політики, заснованого на ретельному аналізі проблеми, оцінці економічного впливу та врахуванні позицій зацікавлених сторін. Це також допоможе покращити якість вихідних даних та аналітичних документів, включаючи аналіз відповідності законодавству ЄС та оцінку впливу законодавства як на рівні Уряду, так і на рівні Парламенту. Лабораторія у цьому проєкті відповідатиме зокрема за: розробку якісної політики реінтеграції біженців та ВПО; аналіз механізмів для відновлення легітимного державного управління на звільнених від окупації територіях; проведення дослідження щодо впливу судової системи на результати реформ; оцінку впливу законопроєктів, спрямованих на забезпечення євроінтеграційного руху України. Проєкт триватиме 12 місяців. Сума фінансового внеску ЄС – 1 054 304 євро. Довідкова інформація: Проєкт втілюватиме об’єднання відомих українських громадських організацій та аналітичних центрів: Лабораторія законодавчих ініціатив – аналітичний центр з багаторічною експертизою в питаннях демократизації, парламентаризму, політичної освіти та належного врядування. Громадянська мережа ОПОРА – неурядова всеукраїнська організація громадського контролю та підтримки у сфері виборів, парламентаризму, освіти, управління спільною власністю, енергоефективності, місцевого самоврядування, а також всеосяжного впровадження принципу відкритих даних. Адвокат майбутнього – громадська організація з практичним досвідом у сфері правового та судового розвитку, реформування сектору юстиції. Transparency International Ukraine – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції в Україні. Центр економічної стратегії – неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики. ГО «Європейська правда» – незалежне українське медіа, яке спеціалізується на висвітленні новин щодо європейської тематики та євроінтеграції України. За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua або за телефоном +38 063 531 61 06. - [Делегація українських депутатів виступила в Канаді із закликами до підтримки України](https://www.parlament.org.ua/news/delegacziya-ukrayinskyh-deputativ-vystupyla-v-kanadi-iz-zaklykamy-do-pidtrymky-ukrayiny/) - Публікуємо переклад тексту наших партнерів – Парламентського центру. П’ятеро високопоставлених депутатів українського парламенту 1 квітня завершили дводенний візит до Оттави, який включав низку зустрічей на високому рівні з представниками уряду та парламенту Канади. У постійному заклику до підтримки з боку Канади їхня позиція була послідовною: вдячність Канаді за підтримку України та прохання її розширити. Делегація на чолі з народною депутаткою від партії «Слуга народу» і головою підкомітету з державних видатків бюджетного комітету Лесею Забуранною провела закриту зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та віцепрем’єр-міністром Христею Фріланд. Також провели окремі зустрічі з міністром міжнародного розвитку Гарджіт Саджан; послом Канади у справах жінок, миру та безпеки Жаклін О’Ніл; сенаторами Бемом (голова) і Хардером (заступник голови) постійної комісії Сенату із закордонних справ і міжнародної торгівлі; та з депутатами від парламентської групи Канадсько-української дружби. Делегація також взяла участь у спеціальному засіданні Постійної комісії Палати громад із закордонних справ та міжнародного розвитку, де поінформувала про ситуацію воєнного часу в Україні. Окрім депутатки Забуранної, до складу делегації увійшли депутатка Євгенія Кравчук, заступниця голови партії «Слуга народу», заступнця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; народна депутатка Анастасія Радіна, також із «Слуги народу», голова Комітету з питань антикорупційної політики; народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе від партії «Європейська солідарність», голова Комітету з питань євроінтеграції, колишня віцепрем’єр-міністр України; та народна депутатка Марія Іонова, також від «Європейської солідарності», голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації Стратегічного курсу держави на повне членство в ЄС та НАТО та членкиня парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. У п’ятницю на організованій канадськими парламентарями прес-конференції українські депутати наголосили на гуманітарній катастрофі, що розгортається в Україні, відзначивши, що руйнування та людські жертви є немислимими для канадців, які спостерігають здалеку в мирі та безпеці. Депутати наголосили на необхідності термінового надання Україні подальшої військової та фінансової допомоги, а також введення додаткових санкцій проти російської економіки. Українська делегація прямо просила випровадити російських дипломатів з Канади та з багатосторонніх організацій, членом яких є Канада. Україна дуже вдячна Канаді за підтримку, надану на сьогоднішній день, проте потрібна додаткова допомога, і вона потрібна негайно. Візит нашої делегації до Оттави – це можливість особисто зустрітися з канадськими високопосадовцями та заохотити Канаду й надалі підтримувати Україну необхідним військовим обладнанням, фінансовою допомогою та вводити суворіші санкції проти Росії. Голова делегації Леся Забуранна Делегація закликала посилити підтримку України, зокрема надати більше важкої військової техніки, посилити санкції та пришвидшити оформлення тимчасово переміщених осіб. Вони також закликали Канаду до пильності щодо моніторингу та повідомлення про військові злочини, вчинені російськими збройними силами. Під час прес-конференції депутатки наголосили, що російське вторгнення завдає шкоди, зокрема українським жінкам, зазначивши, що сексуальне насильство є одним із військових злочинів, які вчиняють російські солдати. Вони вбивають наших дітей, новонароджених, ґвалтують наших жінок; вони руйнують і псують наші лікарні. Марія Іонова Росія намагалася стерти Україну з карти, але у нас є мужність і воля протистояти цьому плану. Захід має продемонструвати мужність і єдність перед обличчям російської агресії та зробити необхідні кроки, щоб збільшити підтримку для України. Іванна Климпуш-Цинцадзе Окрім офіційних зустрічей, депутатки приділили багато уваги канадським ЗМІ, щоб донести інформацію про те, що Україні життєвонеобхідна додаткова допомога, і Канада має надати більше підтримки. Парламентський центр (Канада) та Лабораторія законодавчих ініціатив співпрацюють у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у межах Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs). Цю публікацію підготовано також за фінансової підтримки Швеції. - [Захід «На шляху до членства України в НАТО» у Парламенті Канади](https://www.parlament.org.ua/news/zahid-na-shlyahu-do-chlenstva-ukrayiny-v-nato-u-parlamenti-kanady/) - Лабораторія завжди сприяла євроатлантичній інтеграції України та докладає багато зусиль для розвитку парламентської дипломатії. Цього тижня ми, разом з Embassy of Ukraine in Canada / Посольство України в Канаді та Parliamentary Centre, організували панельну дискусію «На шляху до членства України в НАТО: зміцнення євроатлантичної безпеки» у Парламенті Канади. Метою заходу було обговорити майбутнє України, її безпеку та безпеку всієї євроатлантичної спільноти. Розглянути шлях України до НАТО – як швидко ми просуваємося, які реформи впроваджуються, а які тільки плануються, якої підтримки, у законодавчій площині, ми потребуємо від союзників та як вступ України до НАТО посилить Альянс та зміцнить євроатлантичну безпеку загалом. До дискусії долучилися канадські парламентарі, заступник голови Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Голова Постійної Делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв, Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Андрій Шевченко та представники дипломатичного корпусу, серед яких Надзвичайна і Повноважна Пані посол України в Канаді Її Високоповажність Юлія Ковалів та Надзвичайний і Повноважний посол Фінляндії в Канаді Його Високоповажність Рой Ерікссон. Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Parliamentary Centre у співпраці з Верховна Рада України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs). - [Анонс: Презентація дослідження про фактори повернення українців з-за кордону](https://www.parlament.org.ua/news/anons-prezentacziya-doslidzhennya-pro-faktory-povernennya-ukrayincziv-z-za-kordonu/) - 15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентуватиме результати дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Захід відбудеться об 11:00 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»). Реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/tNCTekQVbhRZQd3q8. Контекст. Очікувано, що показники зовнішньої міграції українців різко зросли через повномасштабне вторгнення росії. Що може стати на заваді поверненню вимушених переселенців з-за кордону? У дослідженні аналізували різні чинники: безпекові ризики, страх зустрічі з окупаційними військами, побоювання щодо руйнування житла та продовольчої кризи, рівень адаптації та підтримки в інших країнах, економічні наслідки військової агресії з боку росії — все, що може вплинути на рішення повернутися. Мета презентації — обговорити описані у дослідженні мотиви та становище вимушених мігрантів у різних країнах — з одного боку, та передумови їхнього потенційного повернення в Україну — з іншого. Власне, в ході дослідження третина опитаних (33,6%) вказали, що найближчим часом навряд чи зможуть пристосуватися до нової країни, «відчути себе в ній, як вдома», а 49% респондентів, навпаки, зазначили, що поступово адаптовуються та пристосовуються до життя у приймаючій країні. Що?Презентація дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну»Де?м. Київ, вул. Хрещатик, 2, «Український дім» (прес-центр УКМЦ). Також буде доступна онлайн-трансляція.Коли?15 вересня, 2023, 11:00-12:30Спікери:Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив; Володимир Скрипець, аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив; Олексій Позняк, завідувач сектора Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ; Представник Міністерства соцiальної політики України (уточнюється); Представники комітетів Верховної Ради України (уточнюється). Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес,комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив,mg@parliament.org.ua, тел.: +38 063 531 61 06. - [Заява щодо забезпечення прозорих консультацій щодо законопроєктів про лобіювання](https://www.parlament.org.ua/news/zayava-shhodo-neobhidnosti-zabezpechennya-prozoryh-zmistovnyh-ta-inklyuzyvnyh-publichnyh-konsultaczij-shhodo-zakonoproyektiv-pro-lobiyuvannya/) - 30 листопада 2023 року 6 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило на своєму вебсайті проєкт Закону “Про доброчесне лобіювання і адвокацію в Україні” та проєкт Закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання та адвокації” (далі – законопроєкти), а також ініціювало їх громадське обговорення. Обидва проєкти були підготовлені НАЗК без залучення громадських організацій на основі більш раннього законопроєкту “Про доброчесне лобіювання в Україні”, який мав істотні недоліки та був скерований на експертизу до Ради Європи для оцінки його відповідності міжнародним стандартам. Зауваження, надані Радою Європи, не були виправлені при доопрацюванні законопроєкту. Після тиску з боку громадських організацій НАЗК ініціювало проведення публічних консультацій 10 та 23 листопада. Проте ці консультації носили формальний, радше імітаційний характер. Так, учасники наполягали на тому, що громадські організації, які здійснюють адвокацію для досягнення суспільних змін, мають бути виведені з-під дії закону. Втім, без жодних обґрунтувань ці пропозиції не були враховані. А у день проведення останнього обговорення НАЗК передало законопроєкти на розгляд Кабінету Міністрів України для наступного внесення (у разі схвалення) на розгляд парламенту. Аналіз проєктів, переданих НАЗК на розгляд Кабінету Міністрів України, дозволяє стверджувати, що переважна більшість висловлених Радою Європи зауважень щодо первинного варіанту проєкту НАЗК у доопрацьованих версіях враховано не було. НАЗК змінило назву первинного проєкту, додавши до лобіювання поняття “адвокація”, виключило із законопроєкту ряд положень, які загалом отримали позитивну оцінку Ради Європи (наприклад, в частині обов’язків посадовців щодо розкриття інформації про контакти з лобістами тощо), та доповнило текст проєкту низкою сумнівних або вкрай нечітких норм, частина з яких суперечать Конституції України, міжнародним стандартам та кращим європейським практикам у сфері лобіювання. Окремі з цих нових положень не обговорювались в ході публічних консультацій (наприклад, заборона лобіювання змін до Конституції тощо). Дія законопроєктів поширюється не лише на лобіювання, але і на адвокацію та реалізацію громадянами своїх конституційних прав і свобод. Автори законопроєкту запевняли, що це відповідає європейським стандартам. Втім, у ряді європейських країн закони про лобіювання прямо передбачають, що діяльність громадських організацій, пов’язана із забезпеченням суспільних інтересів, а також діяльність громадян щодо реалізації своїх конституційних прав не регулюється законами про лобіювання. Але підготовлені НАЗК законопроєкти фактично розглядають адвокацію як одну з форм лобізму. Згідно з проєктами, для здійснення адвокації громадські організації мають добровільно зареєструватись в Реєстрі прозорості, а також щорічно оприлюднювати “загальну інформацію щодо кожного предмета адвокації та про джерела фінансування на здійснення адвокації у довільній формі”. Прагнення НАЗК зберегти норми щодо регулювання адвокації суперечать висловленим в ході публічних консультацій позиціям. Це можна розцінювати лише як бажання створити плацдарм для подальшого тиску на громадські об’єднання та створення умов для обмеження діяльності громадських об’єднань. Законопроєкти також забороняють здійснювати лобіювання змін до Конституції України, законодавчих змін, які “загрожують національній безпеці” або суперечать принципам міжнародного права. Ці положення не відповідають принципу правової визначеності і є нетиповими для законодавства про лобіювання європейських країн. Проєкти законів також передбачають адміністративну відповідальність за порушення у сфері лобіювання, однак не визначають, хто саме має накладати відповідні стягнення. Тому на практиці вказані санкції не працюватимуть. Лобістам не надано додаткових прав, окрім уже і так передбачених чинним законодавством. Всупереч міжнародним стандартам та кращим практикам у сфері лобіювання проєкт не покладає на чиновників обов’язків розкриття інформації про свої контакти з лобістами. Правила поведінки лобістів та правила здійснення адвокації визначатиме НАЗК, яке і контролюватиме дотримання цих правил. Це перетворює НАЗК на “суддю у власній справі” і створює конфлікт інтересів у діяльності інституції. Цей перелік недоліків проєктів не є вичерпним. У додатку до проміжного рішення Європейської комісії щодо вступу України до ЄС, оприлюдненому 8 листопада 2023 року, наголошується на необхідності прийняття Україною закону про регулювання лобістської діяльності як частини плану дій з деолігархізації. При цьому такий закон, на думку Європейської комісії: має відповідати європейським стандартам; повинен бути результатом відкритої та інклюзивної дискусії з широким спектром зацікавлених сторін (зокрема, організацій громадянського суспільства), широких публічних консультацій; не передбачати обмеження законної діяльності організацій громадянського суспільства та не створювати для таких організацій непропорційне адміністративне навантаження. Подані НАЗК до Кабінету Міністрів України законопроєкти за своїм змістом та процесом їх обговорення не відповідають жодній з цих трьох рекомендацій. Попри те, що законопроєкти позиціонуються як антиолігархічні, запропоновані механізми не здатні вирішити питання політичної корупції та непрозорих впливів на прийняття рішень. Проте вони здатні заблокувати роботу інститутів громадянського суспільства, ускладнять залучення їх експертизи та розробку необхідних змін до законодавства. Громадські організації, благодійні фонди, волонтерські ініціативи, які стали надійними партнерами держави у просуванні демократичних реформ та протидії збройній агресії РФ, фактично будуть позбавлені ключової функції — бути голосом тих, чиї права вони захищають, в комунікації із владою, виступати в інтересах суспільства. З огляду на це закликаємо: 1) Кабінет Міністрів України: повернути внесені НАЗК законопроєкти на доопрацювання та забезпечити проведення НАЗК подальших змістовних, відкритих та інклюзивних консультацій щодо таких проєктів до кінця 2023 року. Результатом таких консультацій має бути приведення законопроєктів у відповідність до міжнародних стандартів, врахування у їх положеннях рекомендацій Ради Європи та учасників попередніх та майбутніх обговорень, зокрема – в частині виведення діяльності громадських організацій та адвокації з-під сфери регулювання законопроєктів про лобіювання; внести доопрацьовані НАЗК законопроєкти на розгляд парламенту не пізніше 20 березня 2024 року за умови приведення їх у відповідність до європейських стандартів, врахування в положеннях проєктів попередніх рекомендацій Ради Європи та пропозицій зацікавлених сторін; 2) Верховну Раду України: невідкладно прийняти у другому читанні та в цілому як закон проєкт Закону України “Про публічні консультації” (реєстр. № 4254 від 23 жовтня 2020 р.), який включатиме положення щодо обов’язкового проведення публічних консультацій стосовно законопроєктів, внесених народними депутатами України. Перелік підписантів ГО “Харківська правозахисна група” Центр прав людини ZMINA Transparency International Ukraine Громадянська мережа ОПОРА Реанімаційний Пакет Реформ Центр політико-правових реформ Український незалежний центр політичних досліджень Антикорупційний штаб ГО Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Школа політичної аналітики НаУКМА Рух ЧЕСНО ІСАР “Єднання” ГО «Інтерньюз – Україна» ГО «Платформа прав людини» Лабораторія законодавчих ініціатив ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” Інститут громадянського суспільства Міжнародний фонд «Відродження» СтейтВотч Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції Фундація DEJURE Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня» Український центр європейської політики ГО “Проти Корупції” Інститут економічних досліджень та політичних консультацій ГО “Разом проти корупції” Лабораторія цифрової безпеки Cedos Антикорупційний центр ІЗІ Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» Інститут Євроатлантичного співробітництва Громадська організація “Донбас СОС” ГО “КримСОС” БФ «СХІД SOS» Центр економічної стратегії Діксі Груп Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” Фонд “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” ГО «Єднання заради дії» БО БФ “Стабілізейшн Суппорт Сервісез” ГО Інститут Республіка. ВМГО “Фундація Регіональних Інціатив” Центр політичних студій і аналітики “Ейдос” Інститут Масової Інформації ГО «Детектор медіа» ГО “Харківський антикорупційний центр” Комітет виборців України Інститут розвитку регіональної преси ГО “Українська правова консультативна група” ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” Центр досліджень визвольного руху Національна спілка кінематографістів України ГО “Офіс розвитку громад” Фонд місцевої демократії Центр спільних дій Експертна група Сова Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) Асоціація громадських радників України Центр “Нова Європа” Центр розвитку інновацій Українська фундація громадського здоров’я Пласт — українська скаутська організація ГО “Чернігів європейський” Громадська організація “Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр “Європейський клуб” ГО “Канівська організація осіб з інвалідністю «Відродження» ГО “Батьки за вакцинацію” ГО “Життя” ГО “Легкий бізнес” Центр Промінь надії Харківський інститут соціальних досліджень “ХІСД” Донецький Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу Мережа захисту національних інтересів «АНТС» ГО Центр “Соціальна Дія” ГО “Волинський Інститут Права” ГО “Інститут реформ та інновацій” Громадська організація “Волинський Інститут Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив” Громадська організація “Асоціація підтримки та розвитку ОСББ та ОСН” Центр екологічних ініціатив “Екодія” ГО «Брейншторм» ВМГО “Федерація дебатів України” РГБФ “Право і Демократія” ГО «Наше Поділля» ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень» ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» ГО “Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ” Відокремлений підрозділ “Опера С.Франческо Саверіо Україна” ГО “АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ” Громадська спілка «Коаліція «На лінії зіткнення» Благодійна організація «Благодійний фонд «КАРІТАС ЗАПОРІЖЖЯ» ГО «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА» ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ “СОЛІДАРНІСТЬ” ГО “Аналітично-адвокаційний центр “Львівський регуляторний хаб” ГО «ЮЕЙ ГРУП» ГО «Синергія Про» Громадська організація “Культурна Фортеця” Громадська організація “КОМРОЗ” Сила Людей Громадська організація “Центр дозвілля дітей з інвалідністю “Дивосвіт “ ГО «МІНЗМІН» БО” БФ” Екта Ініціатива” ГО “Радість жити” ГО “Аутизм Особливий всесвіт” Херсон ГО « Рівність в діі» ГО “ТРИБУН” ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “ГРОМАДСЬКИЙ ДІМ” ГО « Ґрунт» Громадська організація «Правозахисне об’єднання «ПРАВЕ ДIЛО» ГО ” Наше Відродження – Донбас Україна” Перша лінія, Допомагаємо виїхати ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» Сумська платформа реформ ГО”Студія громадських жіночих ініціатив” БО «БФ»Христинська медична асоціація України» ГО “Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів” ГО «Мегасоціум» Всеукраїнська ініціатива «Активна Громада» ГО “Добропільський центр молоді “ДОБРО” ГО “Асоціація”Відродження та розвиток” ГО “Центр Доброчин” ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” Громадська Спілка «Національна Освітня Асоціація» ГО людей з інвалідністю Fight For Right ГО « Моя зграя» ГО «Молодіжний простір Дрогобича» ГО «Ліки Контроль» Чернігівський Центр Прав Людини Громадська організація ЮМАЙНД Спілка захисту громадянських свобод Громадська ініціатива Луганщини Громадська організація «Амбасадори освіти» ГО “Асоціація рідкісного захворювання України-легенева гіпертензія” Го “Країна вільних людей” ГО “Одеський інститут соціальних технологій” Громадська організація “Майстерня Активних Людей”. ГО “Обʼєднання матерів і дружин Захисників України” Громадська організація «Нова Дружківка» “Дій для дітей України” ГО “Українська спілка активістів Майдану “Нескорені” “Save Peace In Ua” ГО “Простір Можливостей” ГО “Плато” ГО “Центр соціальних та ділових ініціатив” ГО “Еколтава” Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень ГО “Екологічний клуб “Еремурус” Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини ГО “Екоклуб” ГО “Центр журналістських розслідувань “Сила правди” ГО «Стоїмо Разом» БФ “Діти з гемофілією” Центр громадянської просвіти «Альменда» Громадська організація “Діа-Дзен” ГО “Громадська ініціатива “Місто Сонця” ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля» Благодійна організація “Фонд Боярської громади” ГО “Центр суспільно-політичних досліджень та громадських ініціатив “СТАТУМ” МБО “Екологія – Право – Людина” Кримська правозахисна група Інститут миру та порозуміння - [Освітній захід у рамках проєкту Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/osvitnij-zahid-u-ramkah-proyektu-parlamentska-pidzvitnist-sektoru-bezpeky-v-ukrayini/) - Як і обіцяли, Лабораторія законодавчих ініціатив та Парламентський центр (Канада) розпочали практичні заходи для розвитку знань та навичок парламентарів та співробітників секретаріатів Комітетів Верховна Рада України щодо того, як краще структурувати та керувати роботою комітетів і розробляти формалізовані відповідні процедури. Ці заходи проводяться в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine). Нещодавно між співробітниками секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та представниками Палати громад Канади відбулася онлайн-зустріч, де вони обмінялися знаннями, досвідом та практиками щодо побудови та управління роботою секретаріатів. Участь у зустрічі взяли: Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Богдан Драп’ятий та його заступники від української сторони та колишні Клерки Палати громад – від канадської сторони. Ця зустріч стала першою із серії діалогів між колегами з Верховної Ради України та Парламенту Канади, спрямованих на практичну підтримку комітетів Верховної Ради щодо покращення управління їх роботою. Під час заходу представники секретаріату ознайомилися із організаційною структурою та адміністративною підтримкою Палати громад – типами персоналу комітетів та їхніми ролями, їхньою взаємодією з керівником комітету та іншими співробітниками та системою кар’єрної ротації. Представники українського та канадського парламентів обговорили зв’язок між роботою та досвідом співробітників секретаріатів комітетів у Верховній Раді та Палаті громад й обмінялися думками щодо викликів та шляхів їх вирішення. Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Канада), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховною Радою України. - [Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала дослідження з ґендеру](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-prezentuvala-doslidzhennya-po-genderu/) - Продовжуємо співпрацювати з Верховною Радою! 8 грудня Лабораторія разом з Parliamentary Centre (Канада) презентували результати дослідження «Ґендерний аналіз перешкод, з якими зіштовхуються цільові групи реформування сектору безпеки і оборони в Україні: зведений звіт оцінки комітетів Верховної Ради України та дослідження за участі організацій громадянського суспільства». Це дослідження підготоване в рамках спільного проєкту Лабораторії та Parliamentary Centre (Канада) – «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України. Проєкт приділяє особливу увагу інклюзивним практикам та ґендерній рівності в процесі реформування сектору безпеки і оборони. Тому однією зі складових проекту було дослідження, яке мало на меті виявити проблеми та перешкоди, з якими зіштовхуються цільові групи в процесі реформування сектору безпеки і оборони України. В основу дослідження лягли результати інтерв’ю та опитування, проведені з депутатами, працівниками секретаріатів комітетів та організаціями громадянського суспільства (ОГС), що займаються питаннями забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, хлопців і дівчат у секторі безпеки та оборони України. Результати цього дослідження ґрунтуються на: оцінці та самооцінці законодавчої, наглядової та організаційної спроможності комітетів Верховної Ради України, включаючи питання ґендерної рівності; первинному дослідженні зібраних даних (з березня по серпень 2021 року) у комітетів Верховної Ради України та організацій громадянського суспільства (ОГС) щодо ґендерної рівності в процесі реформування сектору безпеки і оборони. Презентувала дослідження Хезер Хухтанен – експертка з ґендерних питань та реформування сектору безпеки. В обговоренні дослідження взяли участь також: Аніта Ванденбельд, Членкиня парламенту Канади, пані Парламентський секретар, Міністерство міжнародного розвитку Канади; Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови ВРУ; Олена Кондратюк, Заступниця Голови ВРУ; Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Членкиня групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою; Катерина Павліченко, Заступниця міністра МВС; Марина Лазаренко, Виконавча директорка ГО «Інститут ґендерних програм». Під час дискусії ми отримали цінні коментарі від усіх учасників заходу, які будуть імплементовані у фінальну версію дослідження. Планується, що дослідження буде поширене для глибшого ознайомлення серед цільових сторін процесу реформування сектору безпеки і оборони. - [Брифінг проєкту PASS Ukraine перед посланням Президента України до парламенту Канади](https://www.parlament.org.ua/news/bryfing-proyektu-pass-ukraine-pered-poslannyam-prezydenta-ukrayiny-do-parlamentu-kanady/) - 15 березня президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням перед парламентом Канади, аби висловити свою вдячність Канаді за всебічну підтримку України під час війни, яку проти нашої держави розв’язала російська федерація. У рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у межах Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs), Лабораторія законодавчих ініціатив і Парламентський центр (Канада) організували спеціальний брифінг перед виступом президента України для обміну актуальною інформацією щодо того, як Україна та наші демократичні інституції продовжують протистояти військовій агресії рф. Д-р Габріель Бардалл, віце-президент із зовнішніх зв’язків Парламентського центру (Канада), підкреслила під час брифінгу, що вплив російської агресії на Україну є спустошуючим, але українці залишаються об’єднаними і непохитними перед наступаючим ворогом, і Канада підтримуватиме Україну та її демократичні інституції усіма можливими способами. «Це – глобальне протистояння між авторитаризмом і демократією: між тими, хто поважає основоположні принципи суверенітету і самовизначення, та тими, хто вірить лише у силу зброї та руйнувань. Війна в Україні – це також і наша битва. Тому що Україна бореться за майбутнє демократії, свободу і мир. Сьогодні кожен з нас тут глибоко вдячний за сміливість і міць українським чоловікам і жінкам, які сьогодні, ризикуючи усім, захищають Україну», – зазначила спікерка. У свою чергу, Олександр Заславський, директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що, незважаючи на воєнний стан і постійну загрозу для життя людей, усі органи державної влади продовжують працювати. «Від запровадження воєнного стану у країні Верховна Рада збиралася на пленарні засідання уже тричі. Інституція, яка лежить в основі української демократії, має працювати. Верховна Рада є запорукою законності української влади. Зупинка її роботи призведе до безпрецедентної політичної кризи, розколу та дезорганізації. У разі припинення роботи парламенту здатність української армії та держави чинити організований опір буде поставлена під сумнів», – пояснив важливість парламентської діяльності у воєнний час Олександр Заславський. Виконавчий директор Парламентського центру Том Кормієр також висловив свою підтримку Україні та запевнив, що Парламентський центр залишається надійним партнером для Верховної Ради і громадянського суспільства в Україні. «Верховна Рада, незважаючи на неспроковану агресію росії, залишається міцною опорою державності, показуючи світові цінність демократії та спротив українського народу. Я поділяю думку, що демократія та Україна переможуть», – резюмував брифінг Том Кормієр. Після брифінгу, представляючи парламенту президента України Володимира Зеленського, Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Канади, засвідчив, що Канада завжди буде другом України. «Свобода, справедливість, правда, права людей, міжнародний порядок – це ті цінності, які ви захищаєте, ризикуючи життям. Ви нагадуєте нам, що друзі завжди сильніші разом. Канада буде продовжувати підтримувати Україну, надаючи озброєння, фінансову та гуманітарну допомогу. Ми будемо поруч, щоб допомогти відбудувати зруйноване, коли агресора буде вигнано», – сказав Джастін Трюдо. У своєму зверненні до канадського парламенту президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Канаді за надійне партнерство і багаторічну підтримку, проте звернув увагу, що для встановлення миру в Україні потрібно докласти більше зусиль – і українцям, і міжнародній спільноті. «Канада завжди була, є і, я впевнений, буде нашим надійним партнером. Ви прийшли нам на допомогу одразу, як ми попросили про це. Проте, на жаль, війна продовжується. Потрібно робити більше для миру. Робити більше, щоб зупинити Росію, щоб захистити Україну і Європу від цього тотального зла, яке знищує все: меморіали, церкви, школи, лікарні, житлові квартали і всі наші підприємства. Ми не просимо багато. Ми просимо справедливості. Ми просимо реальної підтримки, яка допоможе нам вистояти і захистити наше життя», – зазначив президент України. Державні інституції України та організації громадянського суспільства, серед яких і Лабораторія законодавчих ініціатив, продовжують працювати майже цілодобово, щодня наближаючи перемогу України над ворогом. Знаємо, що наша держава вистоїть. Слава Україні! Цю публікацію підготовано також за фінансової підтримки Швеції. - [Результати першого місяця роботи коаліції RISE Ukraine](https://www.parlament.org.ua/news/rezultaty-pershogo-misyaczya-roboty-koalicziyi-rise-ukraine/) - За перший місяць роботи коаліція RISE Ukraine набрала чітких обрисів. Ми визначили спільні завдання та напрямки діяльності, зробили перші кроки та сформували чіткий план робіт. Ці напрацювання були презентовані на офлайн-зустрічі організацій, що увійшли до складу Коаліції. Круто, що сьогодні їх вже майже 40. Лабораторія законодавчих ініціатив доєдналася до активної роботи Коаліції з перших днів її створення. Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко стала співзасновницею та членкинею правління коаліції RISE Ukraine. Ми вважаємо, що налагодження співпраці з державними органами є суперважливим завданням, адже реалізувати таку амбітну програму відновлення можна лише спільними зусиллями держави і громадськості.Перший і фундаментальний напрямок роботи коаліції RISE Ukraine – формування інституційної архітектури відбудови. Ми в Лабораторії вже понад 20 років працюємо над тим, аби державні інституції в Україні були сталими та ефективними одиницями, здатними рухати державний механізм до потрібних перетворень. У процесі післявоєнної відбудови спроможність інституцій буде одним з ключових елементів, який зменшить корупційні ризики та зможе забезпечити ефективне використання виділених ресурсів на розвиток України. Саме у цьому напрямку Лабораторія підсилює своєю експертизою коаліцію RISE Ukraine. Працюємо разом далі! Більше про роботу коаліції тут на сайті коаліції. Цей матеріал підготовано за фінансової підтримки Швеції. - [ЛЗІ розпочинає проєкт «Допомога у встановленні справедливості та прозорості» за підтримки ЄФД](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-rozpochynaye-proyekt-dopomoga-u-vstanovlenni-spravedlyvosti-ta-prozorosti-za-pidtrymky-yefd/) - «Допомога у встановленні справедливості та прозорості» — новий проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив, який буде реалізуватися за підтримки Європейського фонду за демократію (ЄФД). У рамках проєкту Watchers.Mediа, медійний підрозділ Лабораторії, працюватиме над забезпеченням прозорості та підзвітності в правовій системі, а також над просуванням соціальної справедливості та рівності. Нагадаємо, Лабораторія запустила Watchers.Media у 2020 році. Це – спеціалізоване видання, яке публікує матеріали на значимі теми і проблематику, які пов’язані з військовою агресією, правоохоронними органами та розслідуваннями резонансних подій і злочинів. Видання реагує на актуальні теми, але тримає в полі зору й ті, які втратили резонанс, змушуючи їх повертатися в інформаційній простір, коли у цьому є суспільний інтерес. Подібні проєкти особливо важливі зараз, адже розслідування злочинів проти людяності та пошук правди у суспільно значущих справах є одночасно ключовими передумовами демократичного розвитку та повоєнного відновлення України. «Майбутнє України залежить від багатьох факторів. Але найважливіший з них – це суспільство. Я сподіваюсь, що війна, попередні перетворення і післявоєнне відновлення сприятимуть підвищенню рівня громадянської освіти і розумінню демократії, що стане запобіжником від згортання демократичного процесу у майбутньому. Демократію не можна сприймати як належне. Ніхто не знає, що принесе нам майбутнє. Може виникнути багато небезпек для демократії – не лише зовнішніх, а й внутрішніх. Ми сподіваємося у майбутньому підтримувати ті проєкти, які допоможуть українському суспільству не зійти з обраного демократичного шляху», – зауважує про діяльність Європейського фонду за демократію (ЄФД) виконавчий директор Єжи Помяновський. Європейський фонд за демократію (ЄФД) є відданим партнером українського громадянського суспільства, який підтримує ініціативи, спрямовані на посилення демократичних процесів. Ми вдячні за можливість разом реалізовувати ініціативи, які допомагатимуть Україні на демократичному шляху! Довідка: Європейський фонд за демократію – це незалежна грантодавча організація, яка була заснована у 2013 році Європейським Союзом (ЄС) і країнами-членами ЄС в якості автономного міжнародного цільового фонду для сприяння розвитку демократії в країнах Європейської політики сусідства (країни Східного партнерства, Близького Сходу та Північної Африки), Західних Балкан, в Туреччині, а також поза їхніми межами. ЄФД підтримує організації громадянського суспільства, продемократичні рухи, громадських і політичних активістів, а також незалежні медіа-платформи та журналістів, які сприяють встановленню плюралістичних демократичних політичних систем. Лабораторія законодавчих ініціатив – провідний український аналітичний центр, у фокусі роботи якого дослідження українського парламентаризму, підтримка євроінтеграційного шляху України, робота з реформою децентралізації та політична освіта. - [ЛЗІ обговорила з Петом Коксом продовження парламентської реформи в умовах війни](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-obgovoryla-z-petom-koksom-prodovzhennya-parlamentskoyi-reformy-v-umovah-vijny/) - У ці дні Лабораторія законодавчих ініціатив бере участь у зустрічах з Петом Коксом, колишнім президентом Європарламенту й очільником Місії щодо сприяння реформі Верховної Ради України. Обговорення присвячені подальшим крокам з продовження парламентської реформи в умовах повномасштабної війни. Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко з Петом Коксом. Київ 2023 Реформування українського парламенту розпочалося у 2015 році з початком роботи Оціночної місії Європейського парламенту під керівництвом Пета Кокса. Для цього Місія розробила Дорожню карту з конкретними рекомендаціями щодо того, як можна посилити Верховну Раду України інституційно і вирішити існуючі проблеми українського парламентаризму – відсутність політичного діалогу, постійний «законодавчий спам» від народних депутатів і підміна якості законодавчих ініціатив кількістю, слабкість Апарату ВРУ і відсутність розуміння важливості цієї структури та парламентських службовців. Лабораторія законодавчих ініціатив із самого початку підтримує парламентську реформу і моніторить її імплементацію. Станом на середину 2021 року, за нашою оцінкою, реформа парламенту була виконана менше, ніж на половину. І хоча на початку 2022 року пріоритети і Верховної Ради, і всього українського суспільства змінилися, ми переконані – реформу парламенту потрібно продовжувати. Верховна Рада України – осереддя української демократії. Навіть у найтемніші часи ми не можемо дозволити забути про інституційну спроможність парламенту і поставити під загрозу демократичні надбання останніх 30-ти років. Звісно, парламентська реформа в умовах війни не може бути настільки комплексною, але є конкретні дії, виконання яких посилить Верховну Раду і, як наслідок, зможе допомогти Україні вистояти та зберегти підтримку партнерів. В умовах повномасштабного вторгнення ми пропонуємо сконцентруватися, у першу чергу, на таких напрямах реформи: Створення Плану запобігання критичним ситуаціям і забезпечення безперервності роботи Верховної Ради України Перед початком повномасштабного вторгнення український парламент точно не був готовий до викликів воєнного часу. Якби парламент не зміг, хоч і хаотично, продовжити роботу у лютому-березні 2022 року, спроможність української влади в очах партнерів і ворогів опинилася б перед серйозною загрозою. Тож Верховна Рада України повинна мати відповідний план забезпечення безперервної роботи на випадок кризових ситуацій. Розробка такого плану має відбуватися вже, з урахуванням наявного досвіду роботи ВРУ після 24 лютого 2022 року, а також – досвіду інших парламентів із подібними планами. Розробка Стратегії формування інноваційного цифрового парламенту Те, що Верховна Рада України продовжувала виконувати свої функції після початку повномасштабного вторгнення, значною мірою сталося завдяки Апарату ВРУ, зокрема Управлінню комп’ютеризованих систем, яке змогло забезпечити дистанційну роботу і дуже швидко захистило важливі системи і підсистеми. Це результат реалізації попередньої цифрової стратегії. Зараз час створити нову, більш актуальну стратегію, яка враховуватиме досвід із застосуванням найсучасніших технологій, зокрема машинного перекладу. Ухвалення Етичного кодексу парламентарів Наприкінці 2022 року у парламенті було зареєстровано законопроєкт №8327, що запроваджує Етичний кодекс парламентарів з чіткими принципами, правилами, і, найголовніше, – санкціями за їх порушення, а також механізмами контролю за їх дотриманням. До написання цього законопроєкту долучалася і Лабораторія законодавчих ініціатив. Ухвалення Етичного кодексу – надзвичайно важливий крок і для Верховної Ради як означник незалежності та легітимності інституції, і для наших партнерів та союзників, адже це пряма рекомендація Дорожньої карти парламентської реформи, ОБСЄ/БДІПЛ, GRECO та Ради Європи. Розвиток парламентської дипломатії З початком повномасштабного вторгнення кожен парламентар перетворився на посла українського народу. Водночас є кілька питань, які вже зараз потребують адекватного вирішення, щоб загальна публічна дипломатія України стала більш злагодженою. Підвищення якості законодавства Низький рівень рівень експертно-аналітичного забезпечення і, як наслідок, не дуже якісно виписані законодавчі ініціативи, які потім перетворюються на колізії в законодавстві або просто непрацюючі закони – це давня проблема українського парламенту. Наразі народним депутатам бракує практики проводити оцінку законодавчого впливу законопроєктів перед їхнім ухваленням, а також розуміння – навіщо цей аналіз потрібен. Водночас підвищення якості продукованих парламентом законів є пріоритетним завданням зараз і для того, щоб законодавчі ініціативи воєнного часу не підважували легітимність Верховної Ради, і для того, щоб створити якісну рамку для майбутніх законодавчих ініціатив, які стосуватимуться відновлення повоєнної України. Ми вдячні поточному скликанню Верховної Ради за готовність продовжувати реформу парламенту навіть під час повномасштабної війни, а Пету Коксу та міжнародним партнерам, зокрема Національному демократичному інституту в Україні, – за підтримку важливих змін і діалог з громадянським суспільством. Лабораторія законодавчих ініціатив завжди буде поруч з українським парламентом на цьому шляху. - [Нове дослідження про досвід та потреби відновлення деокупованих громад України](https://www.parlament.org.ua/news/nove-doslidzhennya-pro-dosvid-ta-potreby-vidnovlennya-deokupovanyh-gromad-ukrayiny/) - 22 серпня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб». Ця робота була здійснена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Контекст. Державна політика щодо відновлення та розвитку постраждалих від російської окупації територій як у період 2014-2022 років, так і після повномасштабного вторгнення росії, змінювалася від точкової відбудови інфраструктурних об’єктів до розробки довгострокових цілей розвитку територій. Утім, на державному рівні досі не встановлено загального системного підходу відновлення деокупованих громад. Під час заходу учасники обговорили чинники, переваги і недоліки відбудови до 2022 року, а також перспективи сучасного етапу відновлення громад. Модерував дискусію Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про ідею дослідження та його фабулу. Ідея дослідження – проаналізувати державну політику, її законодавчу рамку та її впровадження на територіях, які були деокуповані з 2014 року у Донецькій та Луганській областях. Це мало дати нам уявлення про те, як майбутню аналогічну, але більш масштабну політику можна було б зробити ефективнішою. Ми сподіваємося, що зібрана інформація буде корисною органам влади для удосконалення політики відновлення деокупованих територій України. Вже зараз і у найближчому майбутньому Залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря розповіла про основні результати дослідження та ключові елементи для ефективного відновлення громад і територій: До відновлення деокупованих територій України не може бути універсального підходу. Громади мають різні масштаби пошкоджень, різний людський та фінансовий ресурси, перебували у тимчасовій окупації росії протягом різних часових періодів. Проте необхідний скоординований процес на державному рівні, що має забезпечити певний алгоритм оцінки ситуації на місцях та визначення першочергових завдань для місцевої влади, який можна адаптувати до кожної конкретної ситуації. Для реалізації політики відновлення громад також має бути системна координація і взаємодія всіх суб’єктів, залучення різних міністерств та відомств Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зауважив на окремих аспектах та важливості пріоритезації процесів відновлення: Якщо ми кажемо про політику відновлення, то на рівні держави маємо розуміти дві речі: чи вона поширюється тільки на території, які були напряму тимчасово окуповані або постраждалі внаслідок бойових дій, чи така політика взагалі буде стосуватися всієї території України. Абсолютно правильно було відзначено, що не можна застосовувати однакову політику до всіх громад. Бо дійсно, на процеси відновлення дуже впливатиме і ступінь руйнації, і тривалість часу перебування території під окупацією, і близькість до лінії розмежування або кордону з державою-агресором. Усе це треба враховувати Постійна ПредставницяПрезидента в АР Крим Таміла Ташева зауважила, що території, які окуповані рф вже понад 9 років, значно відрізняються від тих, що були окуповані після повномасштабного вторгнення 2022 року. Там є більший спектр проблем та викликів, які спричинилиокупанти та з якими нам доведеться справлятись. В першу чергу на звільнених територіях ми маємо відновити діяльність органів державної влади, зокрема створити військові та військово-цивільні адміністрації, що дозволить забезпечити певну керованість процесу та поетапний післяокупаційний перехід. Ми також говоримо про відновлення освітніх, медичних послуг, зв’язку, інфраструктури. Не менш важливим буде й робота із документами, що видаються на окупованих територіях. Усі вони підлягатимуть верифікації Наталія Петренко, членкиня Правління Всеукраїнської Асоціації ОТГ (ВАОТГ), Голова Шульгинської територіальної громади Луганської області, зазначила, що відновлення залежатиме від багатьох факторів, зокрема, того, в якому стані Україна повертатиме деокуповані території: Перш ніж починати відновлення ми повинні розуміти, якими будуть території, на які ми будемо повертатися. Аналіз руйнувань, оцінка потреб громад і планування – це те, що потрібно зараз. Луганщина і Донеччина затвердила першочерговий план дій зі стабілізації і реінтеграції територій. Кожна громада розуміє вже, що потрібно робити. Також було розроблено платформу по деокупованих і окупованих територіях – інструмент для забезпечення участі місцевого самоврядування у розробленні та впровадженні ефективної політики відновлення та розвитку громад, постраждалих від агресора, з урахуванням специфіки кожного регіону. Ми створюємо резерви для відновлення, маємо затверджені бюджети і погоджену структуру, але брак фахівців – наразі дуже велика проблема Алла Кінщак, Начальниця відділу регіональної політики Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення розповіла про першочергові плани Міністерства у питанні відновлення територій: Наразі вже розпочався процес ідентифікації громад, що будуть віднесені до територій відновлення. Також, Міністерство працює над визначенням показників для віднесення територій до інших функціональних типів, таких як: регіональні полюси зростання, території сталого розвитку та території з особливими умовами для розвитку, до яких відноситимуться, зокрема, територіальні громади, до складу яких входять тимчасово окуповані населені пункти. Паралельно з цим ми розпочали роботу над оновленням Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, яка є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку та координації державної політики у різних сферах, в тому числі й сфері відновлення, яка є наскрізним елементом формування політики регіонального розвитку. В оновленій Стратегії буде визначено перелік територіальних громад, які буде віднесено до територій відновлення, і з того моменту розпочнеться процес розробки плану відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад Після врахування пропозицій усіх зацікавлених сторін доопрацьовану редакцію дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив та направлено до відповідних державних органів. За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua. - [ЛЗІ провела експертне обговорення нового дослідження про вплив судів на перебіг реформ](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-provela-ekspertne-obgovorennya-novogo-doslidzhennya-pro-vplyv-sudiv-na-perebig-reform/) - 14 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела експертне обговорення стосовно результатів дослідження про судовий вплив на реформи в Україні». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Контекст. Сьогодні Україна має реальний шанс реалізувати свої прагнення євроінтеграції і стати повноправним членом Європейського Союзу. Проте для цього ще треба подолати довгий та складний шлях проведення реформ. І ключовим тут буде саме якість цих реформ. Тому надзвичайно важливо долучати до процесу дизайнування реформ не тільки державні органи, а й громадянське суспільство та незалежних експертів. Під час заходу учасники обговорили явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними стейкхолдерами. Модерував дискусію директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про основні результати дослідження та ключові рекомендації для законотворців: «Кожна нова влада обіцяє провести реформи, але результати цих реформ не завжди відповідають тому, що планувалося втілити. З кожною нової ітерацією таких реформ зменшується довіра людей до цієї влади. Проте проблеми з’являються, зокрема, через низьку якість законодавчих актів. У нашому дослідженні ми намагалися вказати на ті фактори, які слід враховувати при дизайнуванні реформ, та виробити рекомендації для нормотворців». Олексій Цельєв, кандидат юридичних наук, доцент, експерт Центру дослідження верховенства права НаУКМА зауважив, що практика застосування нових норм може відрізнятися від задуму – і це нормальне явище: «Помилки в будь-якому нормопроєктуванні це нормально. Їх не передбачити і не уникнути. Спрогнозувати, що буде за місяць-два-рік застосування норми – дуже важко. Адже, коли нормотворець формулює норму, він виходить з тих правових відносин, які вже існують, а не тих, які виникнуть після ухвалення норми». Володимир Чабан, головний національний експерт проєкту Право-Justice, розповів про можливості розвитку та подальшої рчоботи з дослідженням ЛЗІ: «У цьому дослідженні Лабораторії законодавчих ініціатив збирає у собі всі прості, але потрібні для дизайнування реформ речі. Рухаючись у цьому напрямку, ми зможемо отримати певний покроковий гайд для нормотворців, щоб вони не забували про важливі, але часто недооцінені речі». Карина Асланян, залучена до peer review дослідження експертка, поділилася своїм баченням практичного використання дослідження ЛЗІ: «Ми знаємо з досвіду, що новий виток реформ зазвичай відбувається одразу після виборів. І саме такі реформи часто втілюються без належного дизайнування, адже робиться ставка на швидкість, а не на якість. Це дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив стане «настільною книгою», покликаною уберегти від помилок тих, хто втілюватиме наступні реформи». Після врахування коментарів експертів дослідження буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та застосування у законотворчій діяльності. Довідкова інформація: Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який виконується за підтримки Європейського Союзу, спрямований на підвищення спроможності Кабінету Міністрів та Верховної Ради у процесі подолання наслідків війни та на шляху до членства України в ЄС шляхом надання експертної та комунікаційної підтримки від громадських організацій щодо розробки та впровадження відповідних законів і політик. Детальніше про проєкт: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/ . За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua. - [Третя Національна сесія ХІV Програми Української школи політичних студій](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-naczionalna-sesiya-hiv-programy-ukrayinskoyi-shkoly-politychnyh-studij/) - Третя Національна Сесія ХІV програми Української школи політичних студій відбулася 19-22 вересня у Львові. Учасники та учасниці провели 4 дні, обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася із рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко. Чому місцевий розвиток важливий? Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі. Чи може політика бути моральною? Другий день сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу. Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом “мета виправдовує засоби”. Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? Відповіді на ці питання учасники шукали разом з лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем. Чому церква виявилась поганим агітатором? Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків обговорив з групою роль релігії в політичному процесі. За словами спікера, політика і релія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців і досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ? Андрій Андрушків спонукав до рефлексій. Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” Завершився другий день екскурсією до національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН-УПА Русланом Забілим. Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах. Руслан Забілий розповів новій ґенерації УШПС, чи завершена боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху? Якими є сучасні політичні партії та ідеології? Третій день сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ ім. Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології. В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими? Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм. Під час зустрічі з Анатоліє Романюком група дізналася, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем. Що таке аналіз політики і як його застосовувати? Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” поговорив з учасниками Школи про аналіз політики. За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту. Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем. Що відбувається з цінностями в Україні? У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію вирватися вперед? Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: “повільно, але впевнено”. Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства. В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей. Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для “стрибка”? Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але змусив їх шукати самостійно. На завершення Третьої Сесії програмка директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізуванні готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів. На цьому дискусії Третьої Сесії УШПС-2019 завершилися. На черзі – останній етап навчання ХІV групи Школи – міжнародна сесія у Страсбурзі на Всесвітньому форумі за демократію. - [The second season of the TV project “New Leaders” has ended](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-second-season-of-the-tv-project-new-leaders-has-ended/) - The Agency for Legislative Initiatives was included in the Supervisory Board of the national television Project “New Leaders” for the second season. Chairwoman of the Council of the Agency and the curator of the Ukrainian School of Political Studies Svitlana Matvienko was part of the jury. Thanks to the project Ukrainians have learned about a lot of initiatives and projects, each of which is worthy. However, the winner is always one. This year, Ukrainians determined ​​Volodymyr Shmatko’s idea as the best one. Volodymyr is the Mayor of Chortkiv and alumnus of the Ukrainian School of Political Studies. During the project, he fought for the implementation of his idea, which would contribute to the economic growth of communities throughout the country. Decentralization is an extremely important reform for an economically successful Ukraine. Volodymyr has developed an action plan. The implementation of his project will allow to support local entrepreneurs and develop innovative projects such as business incubators, startups, and economic clusters in the communities. We congratulate Volodymyr on victory and wish him success in the implementation of the project! - [Завершився другий сезон телепроекту «Нові лідери»](https://www.parlament.org.ua/news/zavershyvsya-drugyj-sezon-teleproektu-novi-lidery/) - Лабораторія законодавчих ініціатив другий сезон поспіль була включена до Наглядової ради національного телепроекту «Нові лідери». Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко увійшла до Відбіркового комітету програми й була залучена до обрання найдостойніших лідерів. Цього року анкети для участі у телепроекті подали понад 500 охочих, однак лише 276 із них змогли пройти перевірку відповідно до посилених вимог Наглядової ради. Зареєстровані лідери пропонували для розгляду свої ідеї національного масштабу, тематика і спрямування яких сягала від сектору державного управління до гуманітарної допомоги. Українці дізналися про багато ініціатив і проектів, кожен з яких вартий мільйона і права на втілення. Однак переможець – завжди один. Цьогоріч українці визнали найкращою ідею Володимира Шматька – мера Чорткова і випускника Української школи політичних студій. Під час проекту він боровся за втілення своєї ідеї, яка сприятиме економічному зростанню громад в усій країні. Децентралізація – надзвичайно важлива реформа для економічно успішної України. Володимир розробив план дій, виконання якого дозволить провести детінізацію професійної сфери і підтримувати локальні підприємства, а також розвивати у громадах інноваційні проекти – бізнес-інкубатори, стартапи, економічні кластери. Вітаємо з перемогою і бажаємо успіхів у втіленні проекту! - [Svitlana Matvienko about the challenges and risks for the new authorities](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matvienko-about-the-challenges-and-risks-for-the-new-authorities/) - The election race in Ukraine is over, but the newly elected MPs and the president have no time to relax. The hardest part is ahead. During the broadcast on the 5 Channel, the Chairwoman of the Council of the Agency for Legislative Initiatives Svitlana Matvienko has discussed what kind of challenges await the new authorities and how not to lose the achievements of the past and increase them in the future. According to Svitlana, after the elections, Ukraine is in a situation of fragile stability. Therefore, in order to establish the subjectivity of Ukraine on the international arena, the new authorities must continue to stick to the line they have defended before – that means not to talk about Ukraine without Ukraine and not to hide the truth about the war. The rhetoric with international partners should remain unchanged, no matter what kind of agenda may be beneficial for them. “Representatives of civil society and journalists should keep an eye on what’s going on. The new government has received a huge package of trust, but it means only one thing – the people in Ukraine have completely transferred the responsibility for everything that is happening in the country to one person,” – Svitlana said. At the same time, the Chairwoman of the Council stressed that Ukrainians are expecting changes from the new president and the Verkhovna Rada in a short time. Therefore high-ranking officials should be prepared for serious challenges and risks. - [Світлана Матвієнко про виклики і ризики для нової влади](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-pro-vyklyky-i-ryzyky-dlya-novoyi-vlady/) - Виборчі перегони в Україні поки закінчилися, однак новообраним парламентарям і президенту не час розслаблятися. Попереду – найскладніше. Про те, які виклики виклики чекають на нову владу, як не втратити здобутки минулого і примножити їх у майбутньому – Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко розповіла в ефірі програми «Інформаційний день» на «5 каналі». За словами Світлани, після виборів Україна опинилася у ситуації крихкої стабільності. Тому для того, щоб устаткувати суб’єктність України на міжнародній арені, новій владі необхідно, у першу чергу, продовжувати лінію, яку відстоювали до цього, – не говорити про Україну без України і не замовчувати правду про війну. Риторика із міжнародними партнерами має лишатися незмінною, незважаючи на те, який порядок денний може бути вигідним для них. «Представники громадянського суспільства і журналісти мають за всім слідкувати і не замовкати. Нова влада отримала величезний пакет довіри, але він означає тільки одне – народ України повністю переклав відповідальність за все, що відбувається у країні, на одну людину», – зазначила Світлана. Водночас Голова Ради Лабораторії наголосила, що українці чекатимуть змін від нових президента та Верховної Ради недовго, а тому високопосадовці мають бути готовими до серйозних викликів і ризиків. - [Світлана Матвієнко про перші кроки нового Уряду](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-pro-pershi-kroky-novogo-uryadu/) - В ефірі телеканалу UA: Перший Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко прокоментувала перші рішення нової влади та призначення до Уряду. «Наш висновок такий: це занадто амбітна ціль – стільки всього міняти в Конституції. 465 поправок претендують на Конституційну реформу, яка позиціонується зовсім не так. Без широкого суспільного обговорення так не робиться. Не тому, що хтось хоче стримати реформи і великий шлях у світле майбутнє. А тому, що Основний Закон країни повинен мати легітимність», – зазначила Світлана. Світлана Матвієнко в ефірі програми «Тема дня» на телеканалі «UA: Перший» Голова Ради Лабораторії наголосила, що деякі запропоновані ініціативи справді спрощують певні колізії, зменшують дублювання у Конституції, однак експертну спільноту турбує питання депутатської недоторканності і змін до роботи Верховної Ради. «Парламент – це місце для дискусій. Усі зміни мають обговорюватися. Зменшення кількості народних депутатів – ніщо інше, як популістичне загравання з населенням. Ці норми націлені на те, щоб дати меншу репрезентативність у парламенті, і такою кількістю депутатів набагато легше керувати», ­­­– пояснила Світлана Матвієнко. За її словами, президент не має давати вказівки Верховній Раді, навіть якщо він є лідером партії. Демократія – це, перш за все, процедури, врахування думок різних груп. Швидкі зміни потребують швидких дій, а це є ризиком повернення до авторитаризму. - [Круглий стіл “Коли і чим завершиться земельна реформа?”](https://www.parlament.org.ua/news/kruglyj-stil-koly-i-chym-zavershytsya-zemelna-reforma/) - Дзеркало тижня, Лабораторія законодавчих ініціатив та Internews провели круглий стіл на тему “Коли і чим завершиться земельна реформа?“. Серед запрошених були як фахівці, які практично займаються впровадженням відкритого ринку землі, так і експерти, що мають альтернативні погляди на процес та реалізацію завершального етапу земельної реформи в Україні. Фото: Дзеркало тижня Зокрема, на переконання Олега Нів’євського, доцента Київської школи економіки, Україна готова до відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Дослідження Київської школи економіки свідчать про значний макроекономічний вплив відкриття земельного ринку, зокрема про пришвидшення темпів економічного зростання на 1,5-2% ВВП щороку. Але на думку пана Нів’євського, без введення дієвих механізмів розвитку фермерства, цей ефект не буде таким стійким. Одним із таких стимулюючих механізмів, на його думку, має стати спеціальний фонд гарантування, який забезпечив би можливості кредитування фермерських господарств. Наразі над його створенням спільно працюють уряд та Світовий банк. На переконання Гліба Вишлінсього, виконавчого директора Центру економічної стратегії, паралельно із земельною реформою, необхідні і інші перетворення, які посилили б захист інвестицій, прав власності, спростили ведення бізнесу для фермерів тощо. Фото: Тетяна Унковська / Дзеркало тижня Тетяна Унковська, директор Експертно-аналітичного центру “Оптима”, натомість зауважила, що, крім іншого, важливою є та модель ринку землі, яку вирішить впроваджувати Україна, адже світовий досвід говорить про те, що запуск вільних ринків землі без необхідних регуляції та контролю призводив до обезземелення жителів сільських районів та посилював продовольчі ризики у низці країн. На думку її колеги Віталія Ломаковича, оптимальною моделлю для України є так звана “японська” модель. За його словами, ідеться про вільний ринок земель сільськогосподарського призначення, який контролює та регулює держава, унеможливлюючи зловживання та маніпуляції на ринку. Принагідно пан Ломакович нагадав присутнім, що наразі земельний кадастр заповнений лише на 70% і до того моменту, поки цей показник не сягне 100%, уникнути зловживань буде просто неможливо. Майже всі присутні експерти погоджувалися, що основною метою відкриття ринку має стати стимулювання до розвитку фермерства в Україні, оскільки це найпростіший шлях до підвищення продуктивності праці в агросфері, розвитку переробки, а головне – це прямий вплив на розвиток сільських територій. Фото: Андрій Мартин / Дзеркало тижня Утім, Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, переконаний, що, доки територіальні громади не отримають можливість розпоряджатися сільськогосподарськими землями на їхніх територіях (включно із землями за межами населених пунктів), про подрібнення агровиробництва, а отже і про розвиток фермерства та позитивний ефект для розвитку територій, говорити складно. Для багатьох із присутніх експертів право першочергового викупу земель аграріями, які зараз ці землі орендують, є сумнівною нормою, бо в переважній більшості ідеться про великих товаровиробників. За словами Андрія Мартина, старшого проектного менеджера по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, великі аграрні компанії наразі мають і бажання, і необхідний фінансовий ресурс для того, щоб викупити землі, які зараз вони орендують. Попри те, що усі присутні експерти погодилися, що ринок землі Україні необхідний, бо це нагальна потреба, квапливість та брак громадського обговорення можуть зашкодити процесу його впровадженню. - [Світлана Матвієнко про перші рішення нової Ради та міжнародну політику України](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-pro-pershi-rishennya-novoyi-rady-ta-mizhnarodnu-polityku-ukrayiny/) - Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь у дискусії в програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV. Вона поставила Голові Верховної Ради України митру Разумкову питання, які хвилюють сьогодні громадянське суспільство. Зокрема, чи будуть надалі виконуватися рекомендації Дорожньої карти Пета Кокса щодо реформи парламенту? Адже за Верховної Ради попереднього скликання реформа просунулася на 41,8%. «Я знаю, що раніше було напрацьовано велика кількість слушних, на мій погляд, пропозицій, але ми втратили час і їх в роботі парламенту до сьогодні. Я думаю, що буде коректно повернутися до них (рекомендацій, – Лабораторія). Частину з них можна буде імплементувати, тому що всі прекрасно розуміють, що Регламент не відповідає тим викликам, які стоять перед Верховною Радою України», – відповів Дмитро Разумков. Інше питання стосувалося річниці «Ночі на Банковій» – акції, присвяченій нападам на активістів. Винних у більше ніж 55 злочинах досі не покарано. Тож громадянське суспільство цікавить, як надалі працюватиме тимчасова слідча комісія, якщо до неї буде делегований Ілля Кива – людина, яка має прямий конфлікт інтересів у цій справі. «Думаю, що правильно, коли в діяльності слідчих комісій не беруть участь ті чи інші учасники, в яких є конфлікт інтересів», – зазначив Голова ВРУ. Про Крим дедалі менше згадують у публічній комунікації Офісу президента. Від представників влади транслюються меседжі про повернення Криму – колись. Однак яким чином і в якій перспективі це має відбутися? Із цим питанням Голова Ради Лабораторії звернулася до Міністра закордонних справ Вадима Пристайка. «Відбуваються комунікації, що стосується прав кримських татар. Відбуваються дискусії, яким чином ми маємо змінити склад держави – чи це (Крим, – Лабораторія) має бути автономна територія чи все-таки ми перейдемо до етнічної автономії. Безумовно, ідуть розмови про статус санкцій, про те, яким чином ми захищаємо свої економічні інтереси. Але я з Вами згодний. Певна проблема є в тому, що миротворчий процес на Сході із самого початку був відокремлений від Криму, тому, приділяючи більше уваги процесу на Сході, ми тим самим менше по часу говоримо про Крим», – сказав Вадим Пристайко. Подивитися ефір програми повністю. - [Presentation of the functional analysis of the gender mechanism in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/presentation-of-the-functional-analysis-of-the-gender-mechanism-in-ukraine/) - Agency for Legislative Initiatives presented the results of the analysis of the scope and distribution of responsibilities for the implementation of gender equality policy. Svitlana Matvienko, the Chairwoman of the Council of the Agency for Legislative Initiatives, began the presentation. Dmytro Kuleba, the Deputy Prime Minister of Ukraine for European and Euro-Atlantic Integration, has attended the event. He said that the new government will continue to implement gender equality policies in Ukraine initiated by the previous government. Ivanna Klympush-Tsintsadze, currently the Chairwoman of the Verkhovna Rada Committee on Integration of Ukraine into the European Union, and in 2016-2019 the Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration in Ukraine, said that to achieve gender equality there is still much work to be done in Ukraine. “In spite of all the regulations and changes to the legislation that we have been able to adopt in recent years, there is still a lot of work to be done in order to say that our country ensures equality, makes it impossible to discriminate on the basis of sex and display sexism at the public level”, – said Ivanna Klympush-Tsintsadze. She also noted that it is necessary to work with the regions so that the national mechanism could ensure equal rights for men and women. “Our society is full of stereotypes. All of us have seen the rush that has caused the introduction of feminitives in the Ukrainian language. It means that in society it is necessary to explain what equality is and why it is important”, – the politician emphasized. The Head of the UN Office for Women in Ukraine, Anastasia Divinskaya, agreed with Ivana Klimpush-Tsintsadze. She noted that according to the Beijing Platform for Action, a national mechanism can only succeed if it is part of the government. But it must also be implemented at all levels of the country. It is important to engage with civil society organizations. “The national mechanism should be able to influence all policies developed by the state so that all laws inevitably have a positive result equal for men and women, boys and girls living in this country”, – Ms. Divinska summed up. Andriy Vyshnevsky, a lawyer and public administration expert, emphasized that Agency had submitted a draft report that needs further public discussion. He described the methodology of the study, which took place in three stages. “The main conclusion is that we have a gender mechanism and it is sufficiently developed. But that does not mean that there is nothing to improve. There are a lot of serious problems”, – said Andrey Vyshnevsky. Finally, Olena Kondratyuk, the Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine, took the word. She said that the implementation of gender equality policies requires a coordinated work of government, public and legislative sectors. You can watch the full presentation here. - [Презентація дослідження щодо функціонування ґендерного механізму в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-shhodo-funkczionuvannya-gendernogo-mehanizmu-v-ukrayini/) - Лабораторія законодавчих ініціатив представила результати функціонального звіту щодо функціонування ґендерного механізму на усіх функціональних рівнях. Розпочала презентацію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. У заході взяв участь Дмитро Кулеба, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Він зазначив, що новий Уряд надалі продовжить реалізувати політику ґендерної рівності в Україні, започатковану попередніми урядовцями. У свою чергу, Іванна Климпуш-Цинцадзе – наразі Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а в 2016-2019 роках Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, відповіла, що для досягнення ґендерної рівності в Україні потрібно ще багато працювати. «Незважаючи на чималу кількість постанов і змін до законодавства, які нам вдалося ухвалити протягом останніх років, велике поле роботи ще залишається, щоб можна було сказати, що наша країна забезпечує рівність, унеможливлює дискримінацію за ознакою статі та прояви сексизму на суспільному рівні», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також зауважила, що політика, яка формується на центральному рівні, може залишитися тільки на папері, якщо її не впроваджувати на місцях. Потрібно працювати з регіонами, готувати кадри на місцевому рівні, щоб національний механізм функціонував в цілому, щоб він не був виключно бюрократичним, а забезпечував рівні права чоловіків і жінок. «Ми і далі лишаємося з великою кількістю стереотипів стосовно несприйняття норм забезпечення рівності. Ми бачили з вами, який ажіотаж викликало запровадження в українському правописі фемінітивів. Це означає, що в суспільстві потрібно пояснювати, в чому полягає рівність і чому вона важлива», – наголосила політикиня. Голова офісу ООН Жінки в Україні Анастасія Дівінська погодилася з Іванною Климпуш-Цинцадзе. Вона відзначила, що, згідно з Пекінською платформою дій, національний механізм може бути успішним тільки тоді, коли він є складовою Кабінету Міністрів. Але також він має виконуватися на усіх рівнях країни. Важливо взаємодіяти з організаціями громадянського суспільства. «Останнім ключовим критерієм є забезпечення можливості національного механізму впливати на всі політики, які розробляються державою, щоб усі закони неминуче несли позитивний результат, рівний для чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, які живуть в цій країні», – резюмувала пані Дівінська. Андрій Вишневський, Юрист та експерт з державного управління, підкреслив, що Лабораторія представила проект звіту, який потребує подальшого громадського обговорення. Він розповів про методологію проведення дослідження, яке відбувалося у три етапи. Зокрема, на першому етапі було проаналізовано весь масив нормативно-правових актів – близько 20 законів та всі підзаконні акти – у цій сфері. Також експерти проаналізували міжнародний досвід. На другому етапі було проведено анкетування представників державних органів на кожному інституціональному рівні. На третьому етапі – сформовано висновки і пропозиції. «Головний висновок – ґендерний механізм у нас є, і достатньо розвинений. Але це не означає, що немає чого удосконалювати. Є цілий ряд серйозних проблем», – сказав Андрій Вишневський. Зокрема, в Україні взагалі відсутній спеціальний наглядовий орган, відповідальний за дотримання рівності та протидію дискримінації. Так само відсутній незалежний колегіальний чи іншого типу орган з функціями арбітражу для розгляду спорів, пов’язаних з ґендерною дискримінацією, та з повноваженнями застосування санкцій за порушення відповідного законодавства. Більше того, у Міністерстві соціальної політики немає структурного підрозділу, відповідального за ґендерну політику. А це означає, що Міністерство не може виконувати повноваження, які покладені на нього законом. Наостанок слово взяла Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України. Вона підсумувала попередні виступи, зауваживши, що впровадження політики ґендерної рівності вимагає злагодженої роботи урядових структур, громадського і законодавчого секторів. Також Ви можете переглянути відеотрансляцію презентації. Читати аналітичне дослідження “Функціональний аналіз обсягу та розподілу повноважень на загальнодержавному, регіональному та місцевому інституціональних рівнях для реалізації ґендерної політики” Коментарі щодо дослідження надсилайте до 4 жовтня 2019 року на пошту: info@laboratory.kiev.ua. Аналіз проведено на запит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та виконано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» при фінансовій та технічній підтримці проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. - [Презентація дослідження щодо Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на Майстерні майбутнього](https://www.parlament.org.ua/news/prezentacziya-doslidzhennya-shhodo-strategiyi-spryyannya-rozvytku-gromadyanskogo-suspilstva-na-majsterni-majbutnogo/) - 13 грудня Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у Майстерні майбутнього «Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства: досвід реалізації та наступні кроки». На заході були присутні більше 100 представників громадського сектору та органів виконавчої влади. Фото: Рада Європи На початку Майстерні майбутнього учасники ознайомилися зі стандартами Ради Європи у сфері розвитку громадянського суспільства та громадської участі. Фото: Рада Європи Зокрема, Мері-Енн Хеннесі, голова відділу громадянського суспільства Ради Європи зазначила: «Право участі громадян у процесі прийняття державних рішень – це одне із першочергових та невід’ємних прав людини! Запорукою ефективності такого процесу може бути лише відкрита та чесна комунікація між усіма учасниками. Тому основною метою сьогоднішнього заходу стане систематизація форм участі громадян, де буде відчутна роль та відповідальність кожного. Адже лише стратегія зможе привести до системних, динамічних та інноваційних змін!» Фото: СКМУ У свою чергу, Анна Рурка, президентка Конференції міжнародних неурядових організацій при Раді Європи, привітала учасників із нагодою попрацювати разом та наголосила: «Участь – це завжди процес двостороннього навчання, де кожен учасник вчиться чомусь від іншого. Лише за умови поваги до відкритості – як влади, так і громадського сектору, доступності – використання мови, яка зрозуміла для громадян, інклюзивності – включеності усіх груп до процесу прийняття рішень ми зможемо побудувати чесний та прозорий діалог усіх зацікавлених стейкхолдерів. Devil is in the details – основне правило успіху під час побудови такого діалогу!» Також під час Майстерні були презентовані результати моніторингового дослідження реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки. Фото: Рада Європи «Насправді це не кінець роботи. Ми маємо ще цілий рік. За цей час можна ще багато встигнути зробити, якщо якісно це обговорити, презентувати і донести до стейкхолдерів. Тут є величезна роль місцевих організацій, тому що не всі великі справи завжди робляться в центрі. Досвід багатьох країн світу показує, що саме локальні ініціативи задають вектор розвитку на майбутнє», – сказала Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України та за фінансової підтримки Ради Європи в рамках її проекту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Ознайомитися з результатами дослідження. Після презентації розпочалася практична частина Майстерні. Учасники, розділені на групи, пройшли три етапи обговорення. Під час першого – фази критики – вони дискутували щодо перешкод для розвитку громадянського суспільства в Україні. Разом представники громадянського суспільства і влади виокремили 97 проблем. Фото: Рада Європи На другому, візійному, етапі учасники напрацьовували ідеальний варіант розвитку громадянського суспільства в Україні. А під час останнього етапу – фази реалізації – вони разом обговорювали реальні кроки для подолання проблем та подальшої державної політики у цьому напрямку. Спільно було запропоновано 60 заходів та активностей. Фото: Рада Європи Далі залишається тільки усе заплановане виконати у 2020 році, а також у майбутній Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. https://www.facebook.com/AgencyforLegislativeInitiatives/videos/2649272585138169/ - [Світлана Матвієнко: «Грант на гідність»](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-grant-na-gidnist/) - Матеріал опубліковано 27 грудня 2019 року в останньому друкованому номері газети «Дзеркало тижня» , який вийшов під назвою «Зе!повіт» . У статті Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко описала виклики для громадянського суспільства в Україні. Майдан і війна викликали сплеск безпрецедентної громадянської активності. Останніми роками про громадянське суспільство, громадських активістів, громадські організації та ініціативи почули навіть ті, кому раніше здавалося, що їх це не обходить. Багато хто спробував самостійно вирішувати суспільно значущі проблеми за покликом серця, спираючись на здоровий глузд і власні сили. Ми почали гостріше бачити і завзятіше боротися. За справедливість. Проти бідності, корупції, безкарності силовиків. Однак хто ці «ми»? Хвиля громадського активізму та волонтерського руху пішла на спад. За результатами серпневого опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, волонтерською діяльністю впродовж 2019 року займалися 9% громадян, що вдвічі менше від показника минулого року (18%) і, фактично, не відрізняється від показника 2012 року — 10%. Кількість громадян, залучених у активну громадську діяльність, становить лише 7,5%, що порівнянно з показником 2013 року — 8%. Аналогічна ситуація і з членством у громадських організаціях: як у 2013-му (85,5%), так і в 2019-му (90%) переважна більшість громадян не належить до жодної організації. Проте питання не у формальній приналежності, що часто є лише прихистком для власного еґо, і навіть не в кількісних показниках фактичної залученості. Настав час, і на національному рівні викристалізувалося кілька дуже виразних кіл. Одні лишаються борцями за цінності та принципи — це ті, хто ладен вирвати своє серце і віддати кожному, хто потребує. Вони такі непохитні й чесні з самими собою та іншими, що з роками поступово вигорають і нетямляться. Інші вдало роблять із цього бізнес. Треті — налагоджують більш-менш стабільну професійну діяльність на грантах міжнародної технічної допомоги. Кредо четвертих — дружити з будь-якою владою, палко або з помірною критикою для годиться підтримувати й легітимізувати будь-які її ініціативи. Багато кому це важко визнавати, проте ми не маємо відповіді на ключове запитання: яка ж насправді роль громадянського суспільства в сучасній демократичній країні, що вирізняє організовану громадськість і відокремлює її від державних інституцій та приватних установ? Серед усіх можливих потрактувань призначення громадянського суспільства можна виділити головну складову — представлення інтересів громадян. Але, на відміну, приміром, від парламенту чи місцевої ради, які представляють весь народ або всю відповідну територіальну громаду, громадські організації можуть представляти інтереси окремих груп і спільнот. Саме ця характеристика третього сектора ставить перед ним дві вимоги: спроможність представляти інтереси таких груп і спільнот та спроможність формулювати аргументи, бути змістовними й переконливими у відстоюванні цих інтересів. Гірка правда в тому, що ніхто з представників згаданих кіл найчастіше не закорінений серед громадян, у реальних громадах і спільнотах. Чиї інтереси вони представляють? Треба чесно сказати: за поодинокими винятками, що тільки підтверджують загальну тенденцію, — нічиїх, окрім своїх власних. Наскільки вони самі це розуміють? Міжнародні донори та їхні програми технічної допомоги ледь не з маніакальною наполегливістю пропонують проєкти, спрямовані на стимулювання участі громадян у виробленні рішень на всіх рівнях. При цьому розвиваються й сучасні засоби впливу та комунікації з органами влади (наприклад, запровадження інструменту електронних петицій). У результаті, після чергових суспільних потрясінь у багатьох громадян з’являється мотивація брати активну участь у суспільно-політичному житті країни, а розмаїття інструментарію такої участі вже зараз перетворює громадянина з активною громадською позицією на озброєного до зубів бійця громадського фронту. Проте організації, які отримують гранти, представляють інтереси людей — чи є, радше, підрядниками міжнародних донорів, які й визначають мету їхньої діяльності та споживають їхні послуги? Чи можна назвати волонтерами представників організацій, які, наприклад, будують житло для військових, прикриваючись волонтерством? Де тут місце тих, хто без жодних бюджетів, проломлюючи стіни, допомагає справді потребуючим? Часто громадські активісти, проєкти, організації якщо й представляють якийсь інтерес, то лише виходячи з власного розуміння корисності, уявлень про суспільне благо і на базі власного професійного досвіду. Таку ситуацію можна описати як відсутність укоріненості громадських організацій у суспільстві. Відсутність цього «суспільного коріння», в результаті, неминуче призводить до проблем, які найчастіше називають самі представники громадянського суспільства: по-перше, брак фінансування і, по-друге, невдала комунікація з органами влади, які звинувачуються у корупції, зашкарублості та закритості і які насправді часто просто не можуть оцінити ані рівня представлення інтересів тією чи іншою організацією, ані спроможності надавати якісні й актуальні експертні та аналітичні матеріали. Якщо за організацією не стоять кілька тисяч чи бодай сотень громадян, які довіряють її цінностям, місії, продуктам, то проблеми фінансування ніколи не зникнуть, а періодична донорська чи державна «голка» не лише не вирішує цієї проблеми, а й не дозволяє розгледіти її як слід, переводить у хронічну. Патерналізм усього суспільства позначається на рівні громадянської участі. Більшість громадян (50%) визнають потрібність громадських організацій у своїх містах та селах, однак 51% опитаних при цьому взагалі не планує брати участь у роботі громадських організацій, абсолютна ж більшість громадян (77%) вважають, що держава повинна сприяти розвиткові громадянського суспільства (опитування Фонду «Демократичні ініціативи»). Ключове питання: що ми маємо зробити, аби активна меншість зачепила пасивну більшість? Для багатьох країн сталої демократії суспільна корисність організацій громадянського суспільства, рівень довіри громадян до цих організацій, рівень громадської фінансової підтримки — взаємопов’язані речі. Наприклад, аналітичні продукти громадських організацій (власне, аналітичних центрів) часто не є безкоштовними для споживачів. Безкоштовної, якісної, неупередженої аналітики просто не буває. До нас це розуміння приходить занадто повільно. Як і розуміння потреби в громадських організаціях як у додатковому інструменті реального впливу суспільства на державну політику. Твого власного інструмента, якого, крім тебе і твоїх однодумців, що прагнуть цей вплив реалізувати, не профінансують. Повертаючись до згаданої проблеми «вкоріненості» і, відповідно, представлення інтересів громадян, ми неминуче приходимо до проблеми довіри. Довіри громадян до законності діяльності та порядності державних службовців, довіри державних службовців до професійної чистоплотності й незаангажованості позиції громадських організацій, довіри представників громадянського суспільства до рівня експертності й етичності колег по цеху. Очевидно, що довіра не може вибудуватися за один день, як і розуміння специфіки роботи органів влади та процесу ухвалення рішень не з’явиться після першого ознайомлення з Конституцією України. Основою для довіри є поінформованість, власний досвід участі у вирішенні бодай однієї суспільної проблеми, досвід написання бодай одного запиту на доступ до публічної інформації, бодай однієї телефонної розмови з представником влади. Пошук найважливішої проблеми громадянського суспільства, цілком очікувано, приведе нас до досить банальної речі, про яку не говорили хіба що ледачі: громадянської освіти, без якої ми не прийдемо нікуди. Кожному читачеві цих рядків має бути очевидно, що ціною ефективних державних інституцій, чесних політиків і прозорих публічних фінансів є часові, емоційні, фінансові ресурси кожного громадянина. Можливо, саме зараз треба усвідомити й максимально транслювати думку, що громадянство — не позначка в паспорті, це відповідальна місія, в певному розумінні — набір умінь і навичок, яких треба вчитися, які треба практикувати й на які треба виділяти час, зусилля, а інколи — й кошти. Якщо ми легко виділяємо їх, наприклад, на спорт, то чому ж шкодуємо на колективний захист спільних інтересів? Громадські організації — доступний і легітимний інструмент активного й відповідального громадянства, який усе ще критично мало використовується суспільством у своїх інтересах. - [Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив в ефірі «Свободи слова»](https://www.parlament.org.ua/news/golova-rady-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-v-efiri-svobody-slova/) - Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь в ефірі програми «Свободи слова» 20 січня 2020 року. У випуску гості програми обговорили ключові політичні події, зокрема, питання, що стосуються парламентського процесу. Під час свого виступу Світлана Матвієнко дискутувала з Дмитром Разумковим, Головою Верховної Ради України, про важливість Конституції та верховенства права. За словами Світлани, перевагою «турборежиму» називають ефективність та продуктивність. Проте в гонитві за результатом часто страждає закон. Зокрема, за результатами моніторингу Лабораторії, 76% ухвалених в цілому законопроектів за перший квартал роботи Ради мали хоча б одне процедурне порушення в частині строків. У свою чергу, Дмитро Разумков відповів: «Дійсно, згідно з регламентом, правки, таблиці повинні роздаватись за десять днів. Але, згідно з цією логікою, ми б не прийняли і чверті того, що було б прийнято». https://www.facebook.com/AgencyforLegislativeInitiatives/videos/474864283204657/ Докладніше про результати роботи Верховної Ради 9-го скликання за минулий рік у нашому матеріалі. - [Лабораторія запускає Службу етичного контролю](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zapuskaye-sluzhbu-etychnogo-kontrolyu/) - У співпраці з Ethicontrol ми запускаємо платформу, за допомогою якої будь-яка людина може повідомити про порушення в Лабораторії, її залежних структурах чи проектах. Навіщо? ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив” (далі – Лабораторія) здійснює свою діяльність відповідно до принципів доброчесності та Положення Про Антикорупційну Політику. Відповідно, в Лабораторії заборонені: дискримінація працівників в будь-якій формі; брехня та нечесність у відносинах між колегами; непорядність, байдужість, недбалість та безвідповідальність; цькування та інша поведінка, що може образити чи пригнічувати іншого; крадіжки, надмірна та нераціональна витрата матеріальних ресурсів і робочого часу; будь-які прояви корупції. Що таке Служба етичного контролю ГО “ЛЗІ”? Служба етичного контролю – це: система збору та обробки інформації про ознаки вчинення порушень вимог організації та корупційних правопорушень; сучасні канали для анонімного та зворотного зв’язку з викривачами неналежної поведінки; система (програмне забезпечення) для швидкого реагування на заяви анонімних викривачів, а також для документування внутрішніх перевірок і розслідувань. Служба організована з метою отримання інформації про шахрайські, корупційні та інші правопорушення, що завдають шкоди інтересам організації, її чинним чи потенційним партнерам. Хто може повідомляти? Будь-яка фізична особа або представник юридичної особи може повідомити про порушення в Лабораторії, а також в її афілійованих і залежних структурах чи проектах. Про що Ви можете повідомляти? Окрім зазначених вище порушень в Службу також можна повідомляти про такі факти: порушення в закупівлях організації; розкрадання або неналежного використання майна організації; розголошення конфіденційної, інсайдерської інформації, а також інформації, що становить комерційну таємницю; порушення вимог внутрішніх нормативних документів організації і / або чинного законодавства; зловживання довірою донорів та суспільною довірою; фінансування політичних партій; організовану злочинність та відмивання коштів; співпрацю з радикальними угрупуваннями, учасниками санкційних списків, фінансування тероризму; використання дитячої праці або роботи під примусом; неналежну поведінку слухача чи випускника УШПС або учасників інших проектів; невиконання (несумлінне виконання) посадових обов’язків з боку керівників, перевищення повноважень, порушення керівниками прав підлеглих працівників. Як повідомити? Повідомити можна одним з трьох зручних для Вас шляхів: Відвідайте безпечний портал, просто натиснувши на кнопку нижче. Надішліть листа електронною поштою на ali@ethicontrol.com.ua. Повідомити Зверніть увагу, що Служба не реєструє: звернення та скарги споживачів та клієнтів з питань продукції чи обслуговування, а також інші повідомлення в межах дії Закону України “Про захист прав споживачів”; звернення в межах дії Закону України “Про звернення громадян”; скарги на третіх осіб, які не є діловими партнерами організації; скарги на побутові проблеми чи інші питання, які знаходяться за межами компетенції Лабораторії та її співробітників; погрози на адресу інших осіб. Ви можете повідомити анонімно! Щоб гарантувати повну анонімність та неупередженість реєстрації повідомлень, Лабораторія уклала угоду із зовнішнім незалежним постачальником послуг – ТОВ “Етиконтроль”. Завданням підрядника є організація незалежної реєстрації повідомлень через анонімний веб-портал, а також захист анонімності викривачів. Якщо Ви не хочете себе розкривати, то ніхто цього робити не буде без Вашого бажання. Інформація, яку Ви надаєте, є конфіденційною в межах, що дозволені чинним законодавством. Що відбувається після реєстрації Вашого повідомлення? Зовнішній підрядник реєструє Ваше повідомлення та надсилає його уповноваженим особам в Лабораторію для первинного аналізу. Первинний аналіз передбачає оцінку Вашої інформації на достатність, пріоритезацію та її направлення відповідальним особам для вирішення цієї проблеми. Під час аналізу, в разі недостатності інформації, розгляд Вашого питання може бути призупинено, поки Ви не дасте відповіді на додаткові запитання через інструменти комунікації Служби (Наприклад: Веб-центр анонімного зворотного зв’язку). За кожне повідомлення призначаються відповідальний та команда осіб, які розслідують інцидент і повинні вирішити Вашу проблему. Команда відповідальних осіб контактує з Вами протягом 30 днів від дати реєстрації повідомлення, повідомляє статус розгляду Вашого звернення, запитує та отримує додаткову інформацію, сповіщає про результати розслідування та заходи з реагування. Через веб-центр зворотного зв’язку Ви можете анонімно спілкуватися з командою відповідальних осіб, ділитись додатковими файлами в разі необхідності. В налаштуваннях веб-центру можна змінити реквізити свого доступу, додати чи змінити контактні дані. За бажанням, Ви маєте можливість лишити адресу електронної пошти, щоб отримувати автоматичні оповіщення щодо зміни статусу обробки Вашого повідомлення чи надходження коментарів від Лабораторії. По закінченню розгляду Вашого повідомлення, Ви можете оцінити та надати коментарі щодо роботи відповідальних осіб і заходів з реагування через Веб-центр анонімного зворотного зв’язку. Принципи роботи Служби: Лабораторія гарантує конфіденційність особам, які повідомили про факти шахрайства та корупції. Реєстрацію повідомлень здійснює незалежна третя сторона. Реєстрації повідомлень підлягають всі 100% звернень за умови, що вони містять необхідний мінімум інформації для подальших кроків. Перевірка отриманої інформації проводиться щодо кожного отриманого повідомлення. Отримана інформація розглядається виключно особами, які не є учасниками цього процесу, що дозволяє їм об’єктивно і незалежно організовувати процес перевірки та робити висновки щодо встановлених фактів. Якщо отримана інформація підтвердиться, матеріали будуть направлені найвищому керівництву організації для прийняття невідкладних заходів. Вживання конкретних дій завжди залежить від характеру та тяжкості порушення. З метою збереження конфіденційності та анонімності всіх зацікавлених сторін, викривач може не дізнатись про існування розслідування або його результати. Будь-яка термінологія, що застосовується вище, трактується так само, як визначено в законодавстві України. - [XIV Annual meeting of the USPS](https://www.parlament.org.ua/en/news/xiv-annual-meeting-of-the-usps/) - On February 29, the XIV Annual Meeting of the Ukrainian School of Political Studies took place. We gathered Alumni on this day not by chance. During this period – in late February and early March – the annexation of Crimea happened six years ago. The peninsula was and remains an important part of the history of the School. We have been visiting Crimea every year since the beginning of the USPS. Our groups were hospitably hosted in Bakhchisaray Zindjirli Madrasa. But after 2013 it is impossible. We believe that future USPS groups will be able to visit the Ukrainian Crimea freely. In the meantime, we wanted to remember together with the community the noise of the Crimean waves and plunge into the sea atmosphere. Thus arose the installation “Crimea”, which we presented at the Annual Meeting of the USPS. These are memories for each of us and an opportunity to feel a part of the home for the Crimean Tatar people. We believe that the next groups of the School will be able to visit Crimea freely. In the meantime, let’s look for a “way home”, as Jamala sings. In 2020, the Ukrainian School of Political Studies will be 15 years old. That is why we wanted to show the whole journey of becoming a Community, starting from 2005, when the Committee of Ministers of the Council of Europe decided to establish the Ukrainian School of Political Studies. JOURNEY “We are going through times of turbulence, but we have always sought to overcome them with you, pursuing only one goal – the idea of ​​Ukraine. Everything we have done for 15 years, we are doing now and will continue in the future – just for our state’s subjectivity, development, and progress. School is not a party or a network of useful contacts. I always say that the School is a sieve. This is a clear crystallization. And we say goodbye very easily to those who forget about these values,” – said Svitlana Matviienko, Director of the USPS, during her speech. For 15 years, together, the whole community, we have overcome challenges and developed. Circumstances changed, political players changed, and we defended our principles. Ukraine needs justice, breakthrough, and unity. To this end, our community has always chosen one journey – the path of values, dialogue, enlightenment, and taste. Dialogue Our Alumnus, project director at the Centre of United Actions Andriy Andrushkiv, spoke about the importance of dialogue at the USPS Annual Meeting. “The builders of the Tower of Babel not only failed the project. They scattered around the world and disappeared as a people. First of all, because they stopped talking to each other. We need a conversation. This should be a real dialogue, not a small talk over a glass”, – the speaker stressed. At the same time, it is important to adhere to certain principles of dialogue. In particular, dialogue requires homework, effort to hear the other, silence, and attention. According to the speaker, a dialogue is not a thing in itself, but a way to know the truth. We have a lot of topics for dialogue. How do we build a civil service system so that we have to serve there, not kowtow? How do we build a judicial system that will not pass politically motivated sentences? Only in the format of agreement, dialogue, co-creation can we invent the rules for the future. And, thus, to ensure that the country in the process of creation does not fall apart like the Tower of Babel. Taste: Architecture is politics Anna Kyrii, the founder of the architectural bureau and an Alumna of the USPS, opened the topic of architecture in politics for the guests. “First we shape our buildings; then they shape us”, – speaker quoted Winston Churchill. She told and showed how architecture reflects countries’ political regimes, how symbolic is the difference between democracy and authoritarianism on the example of buildings. In the first bridges are erected. In the second – fences rise. “The philosophy of fences must be replaced by the philosophy of bridges. After all, the first ones separate, and the bridges unite“, – the speaker explained. Ukraine inherited many authoritarian “political” buildings from the Soviet Union. Rebuilding the past for a new quality of the future is a new symbolic task for modern Ukrainian architects. Values Yevhenia Zakrevska, Chair of the Bar Advisory Group and an Alumna of the USPS 2019, spoke with the School community about values. Yevhenia is a lawyer for the families of the Heavenly Hundred for Maidan affairs. She used to stand up for her principles, no matter what. In particular, in November 2019, Eugenia went on a hunger strike, when due to parliament’s actions, the investigation of cases was suspended. Because values ​​motivate struggle. “Everyone has values. Attempts to instill something from the outside provoke resistance. And this is understandable. After all, this is an interference with the integrity of the individual. But even those values ​​that are your own actually limit your choice, reduce competitiveness, or even efficiency. There are no advantages from them. However, values ​​are about a compass, about the direction of movement towards civilization. It’s not just about fear. If you unite a large circle of people who have a single value scale, they will form a field of trust. Then there will be a leap in the development of the environment in which we live”, – the Alumna summed up her speech. Justice Andriy Stelmashchuk, the managing partner of Vasyl Kisil & Partners and an Alumnus of the School, spoke about justice as one of the community’s fundamental values ​​this evening. “Law is the art of goodness and justice. The law is based on justice – everyone must have equal conditions. But justice comes when punishment is inevitable“, – said the speaker. However, today in Ukraine, there are certain obstacles to achieving justice. “Legal institutions – the judiciary and law enforcement – have a high level of distrust. This means that people want justice, but they cannot get it in these institutions”, – Andriy Stelmashchuk said. Legal activity, the main purpose of achieving justice, is now mixed with business all over the world. Here, says Andriy, it is important to remember that a lawyer is not a businessman because his main goal is not to make a profit. A lawyer is, first and foremost, one who cares about justice. Challenge The director of the Swiss Cooperation Office, Nicole Ruder, described how the Ukrainian School of Political Studies overcomes challenges with the help of its basic values. She also said that Switzerland supports USPS on its path. “Climbing a mountain is a challenge. It’s like your personal path here. Your values are spikes on the soles of your shoes that do not allow you to “slip”. Your community is like a rope. It does not exist to lift you up a mountain. Its purpose is not to let you fall. Each group of the School is your constantly climbing team. Behind and in front of you – “mountain range”. Switzerland is happy to support you on this path. And, in the end, everyone goes their own path. Keep going up and enjoy the scenery”, – Ms. Ruder explained metaphorically. Unity Rustem Umerov, a representative of the Crimean Tatar people and co-founder of the Astem Foundation, stressed the importance of unity for Ukraine now in order to preserve its sovereignty and statehood. People come together because they have something in common. However, according to Mr. Umerov, only unification for the sake of positive development, for the sake of justice and peace, protection of common values ​​can be really long-term. There are many examples in Ukrainian history of how unity helped to achieve the highest goal. “Last year we celebrated the 100th anniversary of the Act of Unification of the Ukrainian People’s Republic and the Western Ukrainian People’s Republic. Then Ukrainians proved to the whole world that unity could take a concrete political and legal form – a single Ukrainian state. We had to pay a terrible price for this because the Soviet regime saw the unity of Ukrainians as a threat to their own existence. We survived the Holodomor, repression, but we won. We restored our statehood, created a political nation. The Ukrainian state flag is now proudly flying all over the world,” –the speaker said. And now we need the unity of all citizens of Ukraine again to defeat the enemy. The truth has nothing to divide. The truth is what unites. “When we talk about the strategies of de-occupation of Crimea, it is necessary to consider many factors. First of all, we must restore not only the territorial integrity of the state. We must provide conditions for the political and cultural unity of our citizens. Do not unify them using tools of influence. However, unite them, preserving the identity of each ethnic and religious group. To unite on the basis of common values, vision, purpose. We can use the “unity of identities” approach”. I think this is our strength“, – added Rustem Umerov. Awarding diplomas The last action of the XIV Annual Meeting of the USPS was the awarding of diplomas to the group-2019. On this day, the participants of the program officially completed their studying. But we do not say goodbye to our Alumni. Ahead – new victories on our common Way! - [XIV Щорічна зустріч УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/xiv-shhorichna-zustrich-ushps/) - 29 лютого відбулася XIV Щорічна зустріч Спільноти Української школи політичних студій. Ми зібрали випускників у цей день не випадково. Саме у цей період – наприкінці лютого та на початку березня – шість років тому відбувалася анексія Криму. Півострів був і залишається важливою частиною історії становлення Школи. Із самого започаткування УШПС ми кожного року відвідували Крим. Наші групи гостинно приймали в Бахчисарайській Зинджирли-медресе. Та після 2013 року це стало неможливим. Віримо, що майбутні групи УШПС зможуть вільно відвідувати український Крим. А поки ми хотіли разом зі Спільнотою згадати шум кримських хвиль і зануритися в атмосферу моря. Так виникла інсталяція «Крим», яку ми представили на Щорічній зустрічі УШПС. Це – спогади для кожного з нас і можливість відчути частинку дому для усього кримськотатарського народу. Ми віримо, що наступні групи Школи зможуть вільно відвідувати Крим. А поки будемо шукати «шлях додому», як співає Джамала. У 2020 році Українській школі політичних студій виповнюється 15 років. Тому ми хотіли показати увесь Шлях становлення Спільноти, починаючи з 2005 року, коли Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про створення Української школи політичних студій. ІСТОРІЯ УШПС «Ми переживаємо часи турбулентності, але ми завжди прагнули долати їх разом з вами, переслідуючи тільки одну мету – ідею України. Усе, що ми робили протягом 15 років, робимо зараз і продовжуватимемо надалі, – тільки заради суб’єктності нашої держави, її розвитку та поступу. Школа – це не тусовка і не мережа корисних контактів. Я завжди кажу, що Школа – це сито. Це – чітка кристалізація. І ми дуже легко прощаємося з тими, хто забуває про ці цінності», – зазначила під час виступу Директорка УШПС Світлана Матвієнко. Упродовж 15 років ми разом, усією Спільнотою, долали виклики і розвивалися. Змінювалися обставини, політичні гравці, та ми відстоювали свої принципи. Україні потрібні справедливість, прорив і єдність. Для цього наша Спільнота завжди обирала один Шлях – шлях цінностей, діалогу, просвіти і смаку. Діалог Про важливість діалогу на Щорічній зустрічі УШПС говорив наш випускник, директор проектів у «Центрі спільних дій» Андрій Андрушків. «Будівничі Вавилонської вежі не тільки провалили проект, вони розсіялися по всьому світу і зникли як народ. У першу чергу тому, що перестали один з одним говорити. Нам життєво необхідна розмова. Це має бути справжній діалог, а не small talk за чаркою», – наголосив спікер. У той же час важливо дотримуватися певних принципів діалогу. Зокрема, діалог потребує домашньої роботи, зусилля, щоб почути іншого, тиші й уваги. За словами спікера, діалог – це не річ в собі, а спосіб пізнати істину. Тем для діалогу у нас дуже багато. Як нам побудувати систему державної служби, щоб там довелося служити, а не прислужувати? Як нам побудувати судову систему, яка не буде виносити політично вмотивовані вироки? Тільки у форматі домовляння, діалогу, співтворення ми можемо проговорити правила для майбутнього. І, таким чином, гарантувати, що країна у процесі творення не розвалиться, як Вавилонська вежа. Смак: Архітектура – це політика Анна Кирій, засновниця однойменного архітектурного бюро та випускниця УШПС, розкрила для гостей тему архітектури в політиці. «Спочатку ми формуємо наші будівлі; потім вони формують нас», – процитувала спікерка Вінстона Черчилля. Вона розповіла і показала, як архітектура віддзеркалює політичні режими країн, наскільки символічною є різниця між демократією та авторитаризмом на прикладі будівель. У перших зводять мости, у других – височіють паркани. «Філософія парканів має бути замінена філософією мостів. Адже перші роз’єднують, а мости – об’єднують», – пояснила спікерка. Україна отримала у спадок від Радянського Союзу багато «політичних» будівель авторитарного зразка. Перебудовувати минуле задля нової якості майбутнього – нове символічне завдання для сучасних українських архітекторів. Цінності Євгенія Закревська, голова колегії Адвокатської дорадчої групи та випускниця УШПС 2019 року, говорила зі спільнотою Школи про цінності. Євгенія – адвокатка родин Небесної сотні у справах Майдану. Вона звикла відстоювати свої принципи, незважаючи ні на що. Зокрема, у листопаді 2019 року Євгенія оголосила голодування, коли через дії парламенту розслідування справ було призупинено. Усе тому, що цінності спонукають до боротьби. «Цінності є в кожного. Намагання прищепити щось ззовні викликає спротив. І це зрозуміло. Адже це втручання у цілісність особистості. Та навіть ті цінності, які є вашими власними, насправді обмежують поле вибору, знижують конкурентоздатність або навіть ефективність. Немає від них ніяких «плюшок». Утім, цінності – це про компас, про напрямок руху в бік цивілізації. Це не тільки про страх. Якщо об’єднати велике коло людей, у яких буде єдина ціннісна шкала, у них сформується поле довіри. Тоді відбудеться стрибок у розвитку середовища, в якому ми живемо», – підсумувала свій виступ випускниця. Справедливість Про справедливість як одну з фундаментальних цінностей Спільноти говорив у цей вечір Андрій Стельмащук, керуючий партнер у «Василь Кісіль і партнери» та випускник Школи. «Право – це мистецтво добра і справедливості. В основі права лежить справедливість – у кожного мають бути рівні умови. Та справедливість наступає тоді, коли є невідворотність покарання», – зазначив спікер. Утім, сьогодні в Україні існують певні перешкоди на шляху до досягнення справедливості. «Правничі інститути – судова та правоохоронна система – мають великий рівень недовіри. Це означає, що люди прагнуть справедливості, але в цих інститутах не можуть її отримати», – сказав Андрій Стельмащук. Правнича діяльність, основна мета якої – досягнення справедливості, зараз у всьому світі змішується з бізнесом. Тут, говорить Андрій, важливо пам’ятати, що правник – не бізнесмен, адже його основна мета – не отримання прибутку. Правник – це, у першу чергу, той, хто дбає про справедливість. Виклик Директорка Швейцарського бюро співробітництва Ніколь Рудер описала, як Українська школа політичних студій долає виклики за допомогою своїх основних ціннісних постулатів. Вона також повідомила, що Швейцарія підтримує УШПС на її Шляху. «Вибиратися на гору – це виклик. Це схоже на Ваш особистий Шлях тут. Ваші цінності – це шипи на підошвах взуття, які не дозволяють вам «зісковзнути». Ваша Спільнота – це ніби мотузка. Вона існує не для того, щоб підняти вас на гору. Її мета – не дати вам упасти. Кожна група Школи – це ваша альпіністська команда, яка постійно вчиться. Позаду і попереду вас – «гірський хребет». Швейцарія щаслива підтримати вас на цьому Шляху. Та, урешті-решт, кожен проходить свій Шлях сам. Продовжуйте рух вгору і насолоджуйтеся «краєвидами», – метафорично пояснила пані Рюдер. Єдність Рустем Умєров – представник кримськотатарського народу та співзасновник фонду Astem Foundation наголосив, наскільки Україні зараз важлива єдність, щоб зберегти суверенітет і державність. Люди об’єднуються через те, що мають якісь спільні ознаки. Проте, за словами пана Умєрова, дійсно довгостроковим може бути тільки об’єднання заради позитивного розвитку, заради справедливості та миру, захисту спільних цінностей. В українській історії є чимало прикладів того, як єдність допомагала досягати найвищої мети. «В минулому році ми відзначали 100 років Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді українці довели всьому світу, що єдність може отримати конкретну політико-правову форму – єдину Українську державу. За це довелося заплатити страшну ціну, оскільки радянський режим побачив в єдності українців загрозу власному існуванню. Ми пережили Голодомор, репресії, але ми перемогли. Відновили власну державність, створили політичну націю. По всьому світу зараз гордо майорить український державний прапор», – зазначив спікер. І зараз нам знову потрібна єдність усіх громадян України для того, щоб перемогти ворога. У правди немає того, що розділяє. У правда є те, що об’єднує. «Коли ми говоримо про стратегії деокупації Криму, необхідно враховувати багато факторів. Насамперед те, що ми маємо відновити не тільки територіальну цілісність держави. Ми маємо забезпечити умови для політико-культурної єдності наших громадян. Не уніфікувати їх, використовуючи інструменти впливу. Проте об’єднати їх, зберігаючи ідентичність кожної етнічної та конфесіональної групи. Об’єднати на основі спільних цінностей, візії, мети. Можна використати підхід «єдність ідентичностей», думаю в цьому наша сила», – додав Рустем Умєров. Вручення дипломів Останньою дією XIV Щорічної зустрічі УШПС стало вручення дипломів групі 2019 року. Цього дня учасники програми офіційно завершили навчання. Та ми не прощаємося з нашими випускниками. Попереду – нові перемоги на нашому спільному Шляху! - [Світлана Матвієнко у Конкурсній комісії з відбору членів Наглядової ради системи Безоплатної правової допомоги](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-u-konkursnij-komisiyi-z-vidboru-chleniv-naglyadovoyi-rady-systemy-bezoplatnoyi-pravovoyi-dopomogy/) - 10-13 березня Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко брала участь у Конкурсній комісії, яка проводила співбесіди з кандидатами до Наглядової ради системи Безоплатної правової допомоги (Координаційний центр з надання правової допомоги, Міністерство юстиції України). І от вже на сьогодні маємо результат – Наглядову раду обрано! До її складу увійшли 9 членів та членкинь. За результатами конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 662/7 затверджено склад Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги. До Наглядової ради увійшли: 1. Бугаєць Тамара Іванівна 2. Вишневський Андрій Володимирович 3. Каденко Оксана Олегівна 4. Кіт Христина Ігорівна 5. Красник Вадим Володимирович 6. Мартиновський Роман Юрійович 7. Місяць Андрій Петрович 8. Троценко Сергій Миколайович 9. Філіпенко Дмитро Олександрович Бажаємо плідної роботи усім членам Наглядової ради! Існування системи Безоплатної правової допомоги – надважливий крок для нашої держави. Українська система вже по праву визнана однією з кращих у світових практиках. Удосконалення моделі управління тільки посилить інституцію БПД. Рухаємося вперед і вдосконалюємося далі, щоб рівний доступ до правосуддя та справедливість стали синонімами держави Україна. - [Платформа RAZOMua вперше об’єднала волонтерів з усієї України](https://www.parlament.org.ua/news/platforma-razomua-vpershe-obyednala-volonteriv-z-usiyeyi-ukrayiny/) - В Україні розпочала роботу громадська онлайн-платформа RAZOMua — безпрецедентний проект, аби всі небайдужі змогли допомогти українським лікарням у боротьбі з COVID-19. Проект створений спільно Фондом Соціальної справедливості, Радою Волонтерів Міністерства Оборони України, волонтерами з усіх регіонів України за підтримки Офісу Президента України та Міністерства Охорони Здоров’я України. Картинка: IOSJ Ukraine Як показав світовий досвід, перед хворобою рівні всі, незалежно від місця проживання, статусу, віку, професії та інших чинників. Тому, аби не повторити сумний сценарій протистояння коронавірусу в інших європейський країнах, благодійники та волонтери з усіх куточків України об’єднали свої зусилля, аби допомогти лікарням. Платформа RAZOMua — максимально проста і прозора система, яка допомагає впорядкувати інформацію про нагальні потреби медичних установ та грамотно розподілити допомогу для максимальної продуктивності. Сайт razomukraine.com наявно демонструє рівень забезпечення опорних лікарень в усіх областях України: кожна лікарня на карті країни відмічена кольоровим маркером, який сигналізує про рівень забезпеченості медичних закладів, а також показує перелік потреб. Ця інформація була зібрана з різних джерел, офіційних та громадських, адже до проекту вже приєднались волонтери-координатори, які на місці контролюють зміну ситуації у кожній з областей. Проте команда RAZOMua сподівається на залучення ще більшої кількості людей та відкрита для співпраці. Тому просить небайдужих долучатись до ініціативи — оперативно та чесно інформувати про те, яка насправді ситуація на місцях, які обіцянки керуючі органи кожного регіону або закладу вже виконали, а з чим необхідно допомогти та посприяти пришвидшенню укомплектованості медичних засобів. Неважливо, хто ви — волонтерська група, благодійна організація, приватна компанія чи людина, яка має бажання допомогти країні. Важливо, що кожен відвідувач сайту може сам обрати, у який спосіб він хоче та має змогу допомогти. Функціонал системи дозволяє особисто обрати на карті заклад, куди ви можете самотужки доставити допомогу, або ж обрати лікарню, якій ви хоче допомогти, переказавши будь-яку суму у фонд. Усі грошові надходження команда зобов’язується витратити на потреби саме цієї лікарні чи військових, які несуть службу на фронті. Окрім того, на сайті вказана телефонна гаряча лінія, куди всі лікарі можуть звертатись у разі виявлення найменших порушень на місцях. Куратори платформи гарантують анонімність та закликають медперсонал не боятись надавати інформацію, адже сьогодні це питання людського життя. “Завдяки цьому проекту ми хочемо досягти справедливості! Кожна лікарня має бути почута та забезпечена! Ви зможете напряму допомагати обраній Вами лікарні, ми за прозорість і чесність! “, — кажуть куратори платформи у своєму зверненні. - [Олександр Заславський про перший рік президентства Зеленського](https://www.parlament.org.ua/news/oleksandr-zaslavskyj-pro-pershyj-rik-prezydentstva-zelenskogo/) - Директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський прокоментував результати аналізу першого року президентства Володимира Зеленського в ефірі програми «Гуд найт, Юкрейн!» на 24 каналі. Проаналізувати ефективність президента на посаді можна через його участь у законодавчому процесі країни. Адже реалізує свої повноваження президент в значній мірі не самостійно, а у взаємодії із урядом та парламентом. У випадку із законодавчою діяльністю президент «залежить» від рішень Верховної Ради. І от що показало дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив: «турборежим» і перша в історії України монобільшість, яка була сформована з президентської партії, – не стали тотожними ефективності! Під час програми Олександр Заславський прокоментував деякі цифри з нашого аналізу: За перший рік президентства Володимира Зеленського було ухвалено 180 законів. Для порівняння даємо показники попередніх президентів України за такий же календарний рік: Петро Порошенко – 252, Віктор Янукович – 286, Віктор Ющенко – 283. Майже 13% законопроектів Володимир Зеленський підписав з порушенням 15-денного строку, що є прямим порушенням Конституції і може стати підставою для визнання законів неконституційними. Новий парламент прийняв 38% (29) законопроектів, запропонованих Володимиром Зеленським. За інших президентів, які не мали коаліції зі своєї партії, цей показник був чомусь мінімум удвічі більший. Наше пояснення цього «феномену»: Або використовується модель «добрий президент – погані депутати/посадовці» (президент пропонує «хороші ініціативи», а парламент/ уряд їх ігнорує), що позитивно впливає на рейтинг тільки президента. Або ж це можна пояснити тим, що партія «Слуга Народу» формувалася віртуально та з людей, які між собою до моменту виборів не були пов’язані жодним чином. У свою чергу, це через деякий час вплинуло на слабку фракційну дисципліну і призвело до множинної розколотості. https://www.facebook.com/AgencyforLegislativeInitiatives/videos/174261000671411/ - [Selection for the School of Community Leaders](https://www.parlament.org.ua/en/news/selection-for-the-school-of-community-leaders/) - The School of Community Leaders is back! The Ukrainian School of Political Studies, with the support of the International Renaissance Foundation and within the framework of the LOCUS: Leaders of Communities in Ukrainian South project, announces the selection for participation in the School of Community Leaders program. The local elections in Ukraine, which will occur this fall, are the first elections under the new Electoral Code, which significantly changes the rules for forming teams and campaigning. Right now, it is important to prepare community leaders to participate in elections and local self-government. The program of the School of Community Leaders is aimed at developing and strengthening the effectiveness of local communities through the involvement of heads of united communities, representatives of local government, civil society, volunteer initiatives, active youth to participate in quality management decisions at the local level. This year’s School of Community Leaders project is a continuation of an initiative launched in 2015 before the local elections. The School of Community Leaders has brought together almost 200 activists, public figures, and local government representatives from all Ukraine regions. We invite to submit the application people who: are representatives of local self-government at all levels, heads of united territorial communities, local activists and volunteers; have significant professional achievements; occupy an active life position; demonstrate leadership qualities; have the potential to use the knowledge gained through the project for the benefit of society and the community; have a credit of trust and community support; have sufficient motivation and discipline for independent learning; ready to work with the community with the tools obtained during the training, after completing the program; are citizens of Ukraine who have higher education. This time we are selecting 200 participants who will take part in three training modules. Given the epidemiological situation in the country related to the spread of COVID-19, the educational program of the School of Community Leaders-2020 will be held fully online on a unique educational web platform that will allow training remotely at a convenient time, but at the same time provide opportunities for communication. The training will last from July 20 to September 4, 2020. The program also provides training about innovative tools to involve citizens, in particular, the methodology of social audit. Participants are expected to be ready to use these tools in their communities after completion of the training in collaboration with the project team. To participate, please fill out the application: APPLICATION The application form can be submitted until July 10 (inclusive, until 23:59). Applications submitted after this deadline will not be considered. The information you provide in the application form is confidential and not subject to disclosure. Consideration of application forms is carried out consistently and impartially by members of the Selection Committee. The decision of the Committee is collegial. The organizers reserve the right not to provide explanations regarding the decisions made by the members of the Committee. Calendar of the School of Community Leaders-2020: June 16 – July 10Submission processJuly 10 – 15Processing of applications and announcement of resultsJuly 20 – September 4Seminars for participants If you have additional questions, please contact info@usps.org.ua (topic “School of Community Leaders”). - [Відбір на Школу лідерів громад у 2020 році](https://www.parlament.org.ua/news/vidbir-na-shkolu-lideriv-gromad-u-2020-roczi/) - Школа лідерів громад повертається! Українська школа політичних студій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та у рамках проекту «LOCUS: Leaders of Communities in Ukrainian South» оголошує відбір на участь у програмі Школи лідерів громад. Місцеві вибори в Україні, що відбудуться вже цієї осені, – перші вибори за новим Виборчим кодексом, який суттєво змінює правила формування команд на місцях і ведення кампаній. Саме зараз важливо підготувати гідних лідерів на місцях до участі у виборах та місцевому самоврядуванні. Програма Школи лідерів громад направлена на розвиток та посилення ефективності місцевих громад через залучення голів об’єднаних громад, представників місцевого самоврядування, громадянського суспільства, волонтерських ініціатив, активної молоді до участі у прийнятті якісних управлінських рішень на місцевому рівні. Цьогорічний проект ШЛГ є продовженням ініціативи, започаткованої у 2015 році перед місцевими виборами. Школа лідерів громад уже об’єднала майже 200 активістів, громадських діячів та представників місцевого самоврядування з усіх регіонів України. До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які: є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами; мають значні професійні здобутки; займають активну життєву позицію; демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільству та громаді; мають кредит довіри та підтримку громади; мають достатню мотивацію та дисципліну для самостійного навчання; готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми; є громадянами України, які мають вищу освіту. Цього разу ми відбираємо одразу 200 учасників, які візьмуть участь у трьох навчальних модулях. З огляду на епідеміологічну ситуацію в країні, пов’язану із поширенням COVID-19, освітня програма Школи лідерів громад-2020 буде переведена повністю в онлайн-режим за допомогою унікальної навчальної веб-платформи, яка дасть змогу проходити навчання віддалено у зручний час, але водночас забезпечить можливості для спілкування. Навчання триватиме з 20 липня по 4 вересня 2020 року. Програма також передбачає навчання інноваційним інструментам залучення громадян, зокрема, методології соціального аудиту. Очікується, що учасники будуть готові використати ці інструменти у своїх громадах після закінчення навчання у співпраці з командою проекту. Для участі у відборі просимо заповнити заявку: ПОДАТИ ЗАЯВКУ Анкети аплікантів приймаються до 10 липня (включно, до 23:59). Документи, що надіслані після вказаного терміну, не будуть прийматися до розгляду. Інформація, яку Ви зазначаєте у заявці, є конфіденційною та не підлягає поширенню. Розгляд аплікаційних форм здійснюється послідовно та неупереджено членами Відбіркової комісії. Рішення Комісії є колегіальним. Організатори залишають за собою право не надавати пояснень щодо рішень, прийнятих членами Комісії. Календар відбору учасників Школи лідерів громад 2020 року: 16 червня – 10 липняПрийом анкет10 – 15 липняОпрацювання анкет та оголошення результатів20 липня – 4 вересняНавчання учасників Якщо у Вас виникнуть додаткові запитання, звертайтеся на адресу: info@usps.org.ua (тема «Школа лідерів громад»). - [Oleksandr Zaslavskyy on the amendments to the Constitution proposed by the current government](https://www.parlament.org.ua/en/news/oleksandr-zaslavskyy-on-the-amendments-to-the-constitution-proposed-by-the-current-government/) - The Constitution of Ukraine was adopted 24 years ago, on June 28, 1996. Since then, every president has been trying to change it – to improve it for citizens or for themselves? The sixth president of Ukraine, Volodymyr Zelensky, is no exception. On the contrary, he submitted the largest draft laws on amendments to the Constitution among all Ukrainian presidents. This is confirmed by a study conducted by the Agency about the first year of Volodymyr Zelensky’s presidency. Some of the president’s initiatives have already been accepted the Verkhovna Rada. What is right – to constantly change the Constitution? And can this be a risk for the state? Oleksandr Zaslavskyy, Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives, helped to understand the nuances for Channel 24. “They (draft laws, -– Agency) can be described as unsystematic. These are the draft laws that were drafted quite closed, which affected their legal quality”, – commented Oleksandr Zaslavskyy on the president’s proposed amendments to the Constitution. See the video for details. https://www.facebook.com/watch/?v=349100809411502&extid=kM6cQZ6OuXcv7KEy - [Олександр Заславський про зміни до Конституції, які пропонувала чинна влада](https://www.parlament.org.ua/news/oleksandr-zaslavskyj-pro-zminy-do-konstytucziyi-yaki-proponuvala-chynna-vlada/) - Конституцію України ухвалили 24 роки тому – 28 червня 1996 року. З тих пір кожен президент намагався змінити Основний Закон – удосконалити його для громадян або для себе? Шостий президент України Володимир Зеленський у цьому не виняток. Навпаки, він подав найбільше законопроектів щодо змін до Конституції серед усіх президентів України. Це підтверджується результатами дослідження Лабораторії щодо першого року президентства Володимира Зеленського. Деякі з ініціатив президента уже ухвалені Верховною Радою. Та чи правильно це – постійно змінювати Основний Закон? І чи може це бути ризиком для держави? Директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський допомагав розібратися у сюжеті для 24 каналу. “Їх (законопроекти, – Лабораторія) можна окреслити як несистемні, точкові. Це законопроекти, які розроблялися достатньо закрито, що повпливало на їхню юридичну якість”, – прокоментував Олександр запропоновані президентом зміни до Конституції. Подробиці дивіться у відео. https://www.facebook.com/AgencyforLegislativeInitiatives/posts/3082309925181984 - [Виступ Ігоря Юхновського до річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України](https://www.parlament.org.ua/news/vystup-igorya-yuhnovskogo-do-richnyczi-uhvalennya-deklaracziyi-pro-derzhavnyj-suverenitet-ukrayiny/) - Ми завжди вважали, що цінності та сенси – найважливіші у побудові Держави. Ми вміємо їх вишукувати, бачити в людях, відчувати, і головне – чути. Тому ми не могли пройти осторонь цього виступу. Так, багато ЗМІ дало по кілька «найгарячіших» для клікбейту цитат. Але ми вміємо занурюватися. І пропонуємо це зробити вам. Ми підготували повну і дослівну розшифровку виступу народного депутата України І-IV скликань, видатного українського вченого, державного та громадського діяча, Героя України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Виступ зафільмовано телеканалом «Рада», розшифровка промови проведена Українською школою політичних студій. «Шановний пане Президенте, шановні депутати і гості! У своєму виступі я торкнусь декількох сторін історії нашого сьогодення та свого бачення нашої поведінки. Історія розвитку української державності у зв’язку з роковинами прийняття Декларації про державний суверенітет вимагає чесного ствердження розвитку тодішніх подій і головних діючих осіб та сил, а не лише декларування тривіальної історії кінцевого прийняття Декларації про суверенітет. Ігор Юхновський виступає у Верховній Раді України до 30-ї річніці прийняття Декларації про державний суверенітет України Я вже неодноразово говорив, що Українська Радянська Соціалістична Республіка до Другої світової війни і після неї – це різні республіки. Після війни з фронтів додому повернулися переможці. Вони зайняли державні посади керівників політичних і економічних установ. Вони заселили напівпусті міста. Вони мали гідність переможців у страшній війні. Під кінець війни відбулася ще одна епохальна подія в історії Землі – вибух атомних бомб над Хіросімою і Нагасакі. Атомну бомбу робили найвизначніші фізики – зокрема, Фермі і Ейнштейн. Це змусило очільника Радянського Союзу, Йосипа Сталіна, звернутися до директора Інституту ядерної фізики, академіка Курчатова, із запитом: що потрібно зробити, щоб СРСР мав ядерну зброю? У результаті був прийнятий абсолютно революційний закон про освіту і науку. Зарплата і постачання родин науковців збільшилися у десятки разів. За короткий час країна була завалена науковою літературою найкращих науковців світу. До 50-х років СРСР здійснив випробування атомних і ядерних установок. Була створена ядерна зброя. Наукові установи за короткий час були оснащені найновішою технікою. Таке становище зберігається зараз у Китаї. В Україні стався етнічний вибух наукових талантів. Вчитися, ставати науковцем, в загальному – фахівцем – стало престижним. У країні розцвітали покоління молодих, здібних, сповнених гідності наукових і виробничих кадрів. У час прийому Декларації про суверенітет Кабінет Міністрів очолював мудрий і здібний прем’єр-міністр Вітольд Фокін, колишній керівник держплану УРСР. Кібернетику в Академії наук очолював академік Михалевич. Разом з професором Подолєвим вони створили цілу науку математичної економіки – зокрема, систему урівнянь, балансу пропозицій і попиту, надзвичайно важливу для Міністерства економіки. Україна і зараз тут має визначний пріоритет. Разом з Фокіним і Подолєвим писався закон про економічну самостійність України. Незабаром відбувся перший Майдан молоді, керований молодими активістами Іващишиним, Донієм, Кириленком, Берковим, Кузиком і іншими. У результаті вийшла постанова Верховної Ради про проходження військової служби громадянами України на території України. Міністром оборони став колишній командувач ракетною частиною, який першим з військових визнав незалежність України – генерал Морозов. Усі це – події, пов’язані з прийняттям Декларації про суверенітет. А з Декларацією було так: у Верховній Раді у 1990 році нам запропонували текст Декларації. Вийшло так, що тодішнє радянське керівництво України на чолі з Володимиром Івашком ініціювало написання тексту Декларації. Текст опрацював Інститут по вивченню продуктивних сил Академії наук України на чолі з член-кореспондентом Дорогонцевим Сергієм Івановичем. Мені, як Голові Народної ради, потрібно було вивчити текст Декларації. Ми залишили все, як було написано, за винятком посади Генерального прокурора. На той час Генеральний прокурор виконував функції теперішнього Конституційного Суду. У поданому проєкті Декларації Генеральний прокурор України призначався на посаду Генеральним прокурором СРСР. Нагадаємо, що два місяці перед тим Верховна Рада Російської Федерації прийняла Декларацію про державний суверенітет Росії. Отже, Декларацію про державний суверенітет України потрібно було приймати конче. Треба було конче змінити текст про призначення Генерального прокурора. Тут, на щастя, допоміг особисто Володимир Андрійович Василенко, працівник Міністерства закордонних справ, тепер посол України, професор Києво-Могилянської академії. У проєкті Декларації, поданої до Верховної Ради України, вже значилося, що Генерального прокурора України призначає Верховна Рада України. У проєкті Декларації ще говорилося про необхідність укладання Союзного договору, але я знав, що цей пункт не має жодного значення. Від імені України я брав участь у роботі Всесоюзної комісії по складанню тексту Союзного договору і знав, що це марна справа і не став сперечатися з комуністами. Обговорення у Верховній Раді не було надто бурхливим. Народна рада в особі Івана Драча запропонувала оголосити Україну без’ядерною державою, але за стінами Верховної Ради вирував народ. Вирував прекрасно вдягнений народ, вирувало море квітів. І депутати Верховної Ради, – неважливо, чи це були депутати від Народної ради, чи від комуністичної більшості – коли вийшли зі стін Верховної Ради, радіючий народ обсипав їх таким морем квітів, настільки змінив внутрішню психологію кожного з них, що вони, депутати, зрозуміли – вони вчинили правильно. Ще згодом був прийнятий закон про економічну незалежність України, була прийнята постанова про українське військо. Усе це разом: Декларація про суверенітет, закон по економічну самостійність, військо, що українці мають проходити військову службу на території України – фактично зробили Україну незалежною державою. Це була президентсько-парламентська держава. Президент міг призначати і звільняти міністра. Разом з тим були партії: партія «Рух», Республіканська партія, Комуністична партія. Був Національний банк з розумним керівником, залишили діяти Конституцію УРСР, викинувши з неї розділ про корінну роль Комуністичної партії. Усе це було результатом прийняття Декларації про суверенітет. Які помилки ми зробили? Найбільша помилка полягала в тому, що в пориві злості ми виключили з числа депутатів Володимира Івашка, який з групою депутатів-комуністів, не сказавши нам нічого, поїхав до Москви на XVIII з’їзд КПРС. Івашко був у довірливих відносинах з Михайлом Горбачовим. Я глибоко переконаний, що його професійна діяльність, як депутата Верховної Ради від Київщини, а пізніше як Голови Верховної Ради, дійсно вирішувалось разом з Горбачовим. І позитивність їхніх рішень схвалювалась народом. Я повинен сказати, що ми вперше стали європейським парламентом завдяки Івашку. Він запросив мене, як Голову Народної ради, на розмову і запропонував, щоб Народна рада стала офіційною опозицією парламенту. Нам було від президії, яка мала 24 депутати, виділено 7 місць. Ми керували освітою, економікою, двома напрямками виробничої діяльності України. На Верховній Раді були затверджені всі наші кандидати. Усією Верховною Радою. Ми стали взірцевим європейським парламентом. В особі Івашка, Горбачова і його дружини, Раїси Максимівни, ми мали хороших друзів. Це, зокрема, позначилося на вивільненні військовими території Києво-Могилянської академії, в якому дружина Горбачова відіграла велику роль, попросивши Міністра оборони Язова передати нам територію Києво-Могилянської академії. Коли я, як голова Народної ради, приїхав на територію Могилянки, мене зустрів генерал, начальник частини. Він показав на середній корпус, побудований більшовиками на місці церкви, в якій похований гетьман Сагайдачний. Генерал пропонував допомогти розібрати цей корпус і вивільнити могилу гетьмана Сагайдачного. Після Івашка Верховну Раду вів Іван Плющ – людина мудра і колоритна. Саме він і провів обговорення та прийняття Декларації про незалежність. Україна розвивалась. Прогресивна робота прем’єр-міністра Фокіна розумно вела державу. Зокрема, Фокін організував друкування гривні. Під його керівництвом в Уряді був прийнятий закон про економічну незалежність. Ми зробили другу помилку. Ми звільнили з посади прем’єра Фокіна. Незабаром було ГКЧП. Після поразки над ГКЧП Народна рада відігравала центральну роль в офіційному проголошенні незалежності України. Отже, прийняття Декларації про суверенітет стало вставним ключем у двері незалежної держави Україна. Держава у своєму розвитку пережила міні-революції, Майдани. Кожен Майдан чогось досягав, але щось і втрачав. Перший – студентський на граніті – показав силу молоді. У нас стало своє військо. Він показав позитивну роль Київської політехніки у наданні допомоги голодуючим студентам. Другий – Помаранчева революція – це була демонстрація краси і сили народу у встановленні справедливості вибору президента держави. Третій – Революція Гідності – результат: заборона і зникнення комуністичної ідеології, комуністів у парламенті, утвердження і захист української мови. Четвертий – перемога на виборах Володимира Зеленського, створення нової політичної партії «Слуга народу». Усі досягнення Майданів вистраждані величезними масами народу. І за жодних подій і обставин вони не повинні втрачатися. Усе-таки зараз є страшна дійсність – війна. Наша найголовніша вина у цьому – наша необов’язковість у торгово-економічних відносинах, слабкість української Служби безпеки у попередженні конфліктів, м’якість силових структур і готовність влади уступати національними принципами держави заради збереження життя людей. Я хотів би як найстаріший, як академік, як ветеран Другої світової війни, звернутися до Вас, шановний пане Президенте. Я спостерігав обличчя Вашої шановної дружини, коли Ви приймали присягу – її глибоке, чисте потрясіння. Вже це дає Вам глибоку плату і кредит довіри, не розгубіть його. Нехай Ваша українська мова стане рідною і чудовою за своїм мелодійним звучанням. Нехай такою вона стане у Вашій родині. Від Вас яскравим світлом нехай вона пошириться на Ваших соратників і на всю державу. photo by Mykola Lazarenko/POOL Державність української мови – основа української держави. Зараз хто проти цього – є державним злочинцем. Шановний пане Президенте, нехай Ваш попередник стане Вашим радником і опорою. Не дозвольте знижувати авторитет попередніх президентів. Іде війна за землю, за Україну. Пане Президенте, будьте рішучим, мудрим і непереможним. Не бійтесь воювати – на те у Вас є збройні сили цієї країни. Одне з найважливіших завдань держави – справедливість. Її в нашій державі не існує. Найбільшою виною попередніх керівників України є порушення закону вартості праці. Такого кардинального порушення, доведеного до абсурду, немає у жодній країні світу – ні в Африці, ні в Океанії. У всьому світі і особливо в європейській спільноті є середня зарплата. Це – зарплата вчителя. Її величина становить вартість порядку 880 кілограмів хліба і тримається вже майже сотню років. Усі зарплати інших спеціальностей коливаються довкола середньої. Але коливаються, а не перевищують у сотні разів. Щоб утриматися, влада повинна справитися з цією проблемою. Слід сприяти рішенню Верховної Ради про введення прогресивного податку на зарплату в залежності від її розмірів аж до 80% від величини заробітної плати. Шановні депутати ІХ скликання, шановні мої колеги, будьте працьовитими, бережіть честь Верховної Ради своїми діями, своєю мовою, своїм зовнішнім виглядом, введіть обов’язково дрес-код. І одержуйте накінець шалену радість від прийнятих хороших законів – законів української держави. Дякую!» - [The first module of the School of Community Leaders 2020 is coming to an end!](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-first-module-of-the-school-of-community-leaders-2020-is-coming-to-an-end/) - Studying at the School of Community Leaders-2020 continues! More than 200 people were selected and allowed to learn from the best. We have created a unique web platform for them so that our participants could listen to lectures, do homework, and communicate with speakers from anywhere in the world. We are currently completing the first module devoted to local development, its problems, and opportunities in Ukraine. The participants have already passed 4 classes and met six incredible lecturers: Oleksandr Khoruzhenko, a USPS alumnus and an expert on local self-government. In 2016-2019, Oleksandr headed the Sumy Center for Local Government Development. He helped participants understand decentralization reform and the legal framework for local self-government. Pavlo Sheremeta, founder of the analytical center proryv.in.ua, member of the Supervisory Board of the Lviv Institute of the city and Minister of Economic Development and Trade of Ukraine in 2014. Pavlo knows a lot about urban development. Using the example of Lviv and Vinnytsia, the lecturer explained how to make a development strategy that will help make a breakthrough and create a city that will be comfortable for residents and earn money. Ulyana Pak, a member of the Lviv City Council and a USPS alumna. During the lectures, Ulyana told from her own experience who a local councilor is, what his powers and responsibilities are, and what you should be ready for if you want to join local self-government. The Transparency International Ukraine team, which conducted classes for participants on combating corruption at the local level. In particular, Andriy Borovyk, Executive Director of TI Ukraine, explained what corruption is and what its manifestations can be. Oleksandr Kalitenko, TI Ukraine’s legal adviser, spoke about the conflict of interest and how not to fall into this trap for local government representatives. Anastasiia Mazurok, TI Ukraine’s Chief Operating Officer, spoke about how local government transparency can effectively prevent corruption. Svitlana Matviienko, Director of the Ukrainian School of Political Studies and Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, and Oleksandr Sushko, Executive Director of the International Renaissance Foundation, inspired the participants to take responsibility and work for our country and each community. We move on. There are two more modules ahead: new lectures, speakers, homework, tests, and even live events. We are making the last month of summer busy for the School of Community Leaders’ participants so that they get the maximum preparation before the upcoming local elections! - [Завершується перший етап навчання у Школі лідерів громад-2020](https://www.parlament.org.ua/news/zavershuyetsya-pershyj-etap-navchannya-u-shkoli-lideriv-gromad-2020/) - Триває навчання у Школі лідерів громад-2020! Понад 200 людей пройшли відбір і отримали можливість навчатися у найкращих. Ми створили для них унікальну веб-платформу, за допомогою якої учасники можуть слухати лекції, виконувати домашні завдання і спілкуватися зі спікерами. Наразі ми завершуємо перший етап навчання – учасники програми пройшли вже 4 заняття і познайомилися з шістьма неймовірними лекторами: Олександром Хоруженком, випускником УШПС та експертом з місцевого самоврядування. У 2016-2019 роках Олександр очолював Сумський центр розвитку місцевого самоврядування. Він допоміг учасникам розібратися у реформі децентралізації та правових основах місцевого самоврядування. Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, членом Наглядової ради Львівського Інституту міста та міністром економічного розвитку та торгівлі України у 2014 році. Павло знає чимало про розвиток міст. На прикладі Львова та Вінниці лектор пояснив, як розробити стратегію розвитку, яка допоможе здійснити прорив, і створити місто, яке не тільки буде комфортним для жителів, а й зароблятиме гроші. Уляною Пак, депутаткою Львівської міської ради та випускницею Української школи політичних студій. Під час лекцій Уляна з власного досвіду розповіла, хто такий місцевий депутат, які в нього є повноваження, обов’язки, і до чого варто бути готовим, якщо хочеш долучитися до місцевого самоврядування. Командою Transparency International Ukraine, яка провела заняття для учасників про протидію корупції на місцевому рівні. Зокрема, Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна, детально пояснив, що таке корупція і якими можуть бути її прояви. Олександр Калітенко , юридичний радник ТІ Україна, розповів про конфлікт інтересів та як не потрапити в цю пастку представникам місцевого самоврядування. Анастасія Мазурок, операційна директорка ТІ Україна, розказала, як прозорість місцевої влади може стати ефективним інструментом запобігання корупції. А Світлана Матвієнко, директорка Української школи політичних студій та голова Ради Лабораторії законодавчих іцініатив, і Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, надихнули учасників брати відповідальність і працювати для нашої країни, для кожної її громади. Рухаємося далі. Попереду ще два навчальних модулі: нові лекції, спікери, домашні завдання, тести і навіть live-заходи. Робимо останній місяць літа насиченим для учасників Школи лідерів громад – усе, щоб вони отримали максимум підготовки перед майбутніми місцевими виборами! - [Svitlana Matviienko took part in the presentation of the expert survey “Political Quarter: Summer 2020”](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matviienko-took-part-in-the-presentation-of-the-expert-survey-political-quarter-summer-2020/) - On Thursday, July 30, Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, took part in presenting the results of the expert survey “Political Quarter: Summer 2020” conducted by the Ilko Kucheriv “Democratic Initiatives” Foundation. The results of the study “Political Quarter: Summer 2020” During the event, the speakers discussed the main trends of the political process in Ukraine. Svitlana Matviienko spoke about the observation of the Agency for Legislative Initiatives regarding the work of the parliament and the president. We publish in full the speech of the Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives. About the parliament “There are some positive trends. However, not without a “BUT”. In the first half of the year, there was a noticeable decrease in the number of registered draft laws. That is, the amount of what Pete Cox’s Roadmap calls legislative spam or “legislative tsunami” has decreased. A total of 1,178 draft laws were registered during the 1-2 sessions of the Verkhovna Rada of the IX convocation. Accordingly, the number of registered draft laws decreased by almost a third compared to the same calendar period of the VIII convocation. During the third session, 13% fewer draft laws were registered than during the first two sessions. Given that during the first two sessions of the IX convocation, almost a third fewer draft laws were registered than during the same period of the VIII convocation. It is tempting to talk about some dynamics of reducing the flow of draft laws. However, it is noteworthy that, along with the decrease in the number of parliamentary draft laws over the past six months, the number of registered government and presidential draft laws has also decreased. And such a synchronous decrease can rather be explained by a long socio-political lockdown during the strict quarantine. Another positive trend. The share of draft laws adopted in the second reading has increased. In the first and second sessions, this share reached 74% compared to 38% for the same period in the VIII convocation. However, the trend was unstable, and in the third session, their share fell to 49%. We hope that this is due to the peculiarities of the work of the Verkhovna Rada during quarantine restrictions. Along with this, consideration of draft laws started to take longer. Why is this good? Because the laws passed in the first reading and in general – almost guaranteed – will be of lower quality in terms of legal technique or will not consider all stakeholders’ positions. As a result, it will affect their implementation and effectiveness. Passing almost 75% of the approved draft laws through 2 readings (we don’t mention the third one) is at least a precaution against making people laugh (or rather resent) in a hurry. Was there a “turbo mode”? As for the turbo mode, which is still popular to mention among the majority. Six months ago, it was already obvious to us and all those who monitor the parliament’s work that this mode is not so “turbo”. As they say: everything is known by comparison. During the first two sessions (read six months) in the ninth convocation, 155 laws, or 13% of registered resent were adopted. In the VIII convocation for the same calendar period, 140 laws, or 9% of the registered ones, were adopted. At the same time, we must remember that the majority began to pass laws (including on amendments to the Constitution) on the first day, immediately after the opening ceremony, and taking the oath. While the MPs of the VIII convocation spent at least the first month on negotiations, working out a coalition agreement and forming the government. So, forget about the turbo. We did not compare the 3rd session of the ninth convocation with the same period of the VIII session, because this would be irrelevant given the extraordinary circumstances in the form of strict quarantine. The parliament lost two working months. About negative tendencies During the first two sessions, it was noticed that the percentage of adopted laws, the subject of the legislative initiative of which is the government (17% vs. 35% in the VIII convocation) decreased. This trend may indicate a weakening of the role of government in shaping public policies. It also harms the principle of unity of decision-making. During the 3rd session, the share of the accepted governmental projects is insignificant. Only 7 government draft laws were passed. Is this because the government has a weak position in policy-making, completely subordinate to the President’s Office? Or is it because the government does not see a need to be an independent player, instructing MPs to register the necessary draft laws? Both possible explanations are disappointing. There is a clear distortion of the constitutionally established system of checks and balances against the concentration of powers in one power entity in Ukraine. However, the tendency to weaken the government in the decision-making system is contrary to global trends. How did the president work? Volodymyr Zelensky, of the last four presidents, registered the largest number of draft laws in his first year – 76 (or 4% of all registered this year). His predecessors exercised the right of legislative initiative, respectively: 48 times – Poroshenko, 39 – Yanukovych, 50 – Yushchenko. The relative share of legislative initiatives of other presidents was not more than 2%. At the same time, the rate of adopted presidential draft laws during Zelensky’s first year of a presidency is twice lower – 38% – compared to previous presidents, where the share of adopted laws ranged from 76% to 82%. This situation is rather strange because the president had his “mono-majority” in parliament for the most calendar year, which became a unique situation in Ukrainian history. Given the frequent personnel changes during the year, as well as the results of a study by the Sociological Group “Rating”, this situation may indicate the active use of the model “good President – bad MPs / officials”, which in turn, leads to a positive image only of the president. Although it no longer helps. Another explanation may be that the “Sluga narodu” party was formed virtually and from people who were not connected with politics in any way before the election. After a while, this affected the weak factional discipline and led to multiple divisions. According to Article 94 of Ukraine’s Constitution, the president must within 15 days sign the law adopted by the Verkhovna Rada or return it with his proposals. The average rate (median) of signing bills by Zelensky was 9 days, which is the fastest rate among Ukrainian presidents. For the rest of the presidents, this figure was 15 days. However, some of the laws were signed in violation of the 15-day deadline. Thus, Zelensky signed 13% of all adopted laws in violation of the deadline (for other presidents, the figure ranged from 8% to 17%). And while for many, such a violation may seem insignificant, it is still a direct violation of the Constitution, which may be grounds for declaring laws unconstitutional. It is also worth mentioning the situation with three draft laws that Volodymyr Zelensky “inherited” from Petro Poroshenko: №0975, №0976, №0977. These draft laws were neither signed nor vetoed by the new president for much more than 15 days, which directly violated the Constitution. Zelensky dragged on time until the new parliament was elected to prevent these laws from being passed”. You can read more about the work of the parliament and the president of Ukraine in the articles of the Agency for Legislative Initiatives: The third session of the Verkhovna Rada: What has changed in the work of the parliament? “Unlike others”: Analysis of the first year of Volodymyr Zelensky’s work Trends in the New Parliament: What did the first quarter show? - [Світлана Матвієнко взяла участь у презентації експертного опитування «Політичний квартал: літо 2020»](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-vzyala-uchast-u-prezentacziyi-ekspertnogo-opytuvannya-politychnyj-kvartal-lito-2020/) - У четвер, 30 липня, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь у презентації результатів експертного опитування «Політичний квартал: літо 2020», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Результати дослідження «Політичний квартал: літо 2020» Під час заходу спікери обговорили основні тенденції політичного процесу в Україні. Зокрема, Світлана Матвієнко розповіла про спостереження Лабораторії законодавчих ініціатив щодо роботи парламенту та президента. Публікуємо повністю виступ Голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Про парламент «Є деякі позитивні тенденції. Однак не без АЛЕ. За перші півроку було помітне зменшення кількості зареєстрованих законопроектів. Тобто – зменшилися обсяги того, що у Дорожній карті Пета Кокса називають законодавчим спамом або «законодавчим цунамі». Всього було зареєстровано 1178 проектів законів за період роботи 1–2 сесії Верховної Ради IX скликання. Відповідно, кількість зареєстрованих законопроектів зменшилися майже на третину порівняно з аналогічним календарним періодом VIII скликання. За час же третьої сесії було зареєстровано на 13% менше законопроектів, ніж протягом перших двох сесій. Враховуючи той факт, що протягом перших двох сесій 9-го скликання було зареєстровано майже на третину менше законопроектів, ніж протягом аналогічного періоду 8-го скликання, виникає спокуса говорити про певну динаміку зменшення потоку законопроектів. Однак прикметно, що поряд зі зменшенням кількості депутатських законопроектів за останні півроку, зменшилась і кількість зареєстрованих урядових та президентських законопроектів. А таке синхронне зменшення швидше можна пояснити досить тривалим суспільно-політичним локдауном під час суворого карантину. Ще з позитивного. Збільшилась частка законопроектів, що приймаються у другому читанні. У першій-другій сесіях ця частка сягнула 74% порівняно з 38% для аналогічного періоду у VIII скликанні. Утім, тренд виявився нестійким, і в третій сесії їх частка впала до 49%. Сподіваємось, що це пов’язано з особливостями роботи ВРУ під час карантинних обмежень. Поряд з цим розгляд законопроектів став займати більше часу у днях. Чому це добре? Бо ухвалені у першому читанні і в цілому закони – майже гарантовано – будуть нижчої якості з точки зору юридичної техніки або враховуватимуть далеко не всі позиції стейкхолдерів. У результаті це впливатиме на їхню реалізацію, результативність. Проходження майже 75% ухвалених законопроектів через 2 читання (я не згадую вже про третє) – це принаймні хоч якийсь запобіжник проти того, щоб поспішаючи розсмішити (а швидше обурити) людей. Чи був «турборежим»? Щодо турборежиму, про який досі полюбляють говорити представники монобільшості. Ще півроку тому нам і всім, хто моніторить роботу парламенту вже було очевидно, що цей режим не такий вже й «турбо». Як-то кажуть: усе пізнається у порівнянні. Так от: протягом перших двох сесій (читай півроку) у ІХ скликанні було прийнято 155 законів або 13% від зареєстрованих. У VIII скликанні за аналогічний календарний період було прийнято 140 законів або 9% від зареєстрованих. При цьому ми повинні пам’ятати, що монобільшість почала ухвалювати закони (в тому числі щодо внесення змін до Конституції) фактично у перший же день, одразу після урочистого відкриття і складання присяги. У той час як депутати VIII скликання принаймні перший місяць витратили на переговори, напрацювання коаліційної угоди і формування Уряду. Тому забудьте про турбо. 3-ю сесію ІХ скликання ми не порівнювали з аналогічним періодом VIII сесії, бо це було б нерелевантрно з огляду на екстраординарні обставини у вигляді суворого карантину, через що парламент втратив фактично 2 робочі місяці. Про негативні тенденції Протягом перших двох сесій можна було помітити, що зменшився відсоток прийнятих законів, суб’єктом законодавчої ініціативи яких є Уряд (17% проти 35% в VIII скликанні). Така тенденція може свідчити про послаблення ролі уряду у формуванні державних політик. Вона також негативно позначається на принципі єдності вироблення рішень. Ну і протягом 3-ї сесії частка прийнятих урядових проектів – взагалі незначна. Було прийнято всього 7 урядових законопроектів. Чи стається це через те, що уряд дійсно має слабкі позиції в питаннях вироблення політики, повністю підпорядковуючись Офісу Президента? Чи через те, що уряд не вбачає необхідності діяти, як самостійний гравець, доручаючи реєструвати необхідні законопроекти народним депутатам? Обидва пояснення невтішні. Окрім очевидного викривлення конституційно закладеної системи запобіжників проти концентрації повноважень в одного владного суб’єкта, тенденції до послаблення уряду в системі вироблення рішень суперечать світовим трендам. Як працював президент? Зеленський, з останніх чотирьох президентів, у свій перший рік зареєстрував найбільшу кількість законопроектів – 76 (або 4% від усіх зареєстрованих за цей рік). Його попередники скористались правом законодавчої ініціативи відповідно: 48 разів – Порошенко, 39 – Янукович, 50 – Ющенко. Відносна частка законодавчих ініціатив інших президентів складала не більше 2%. У той же час показник прийнятих президентських законопроектів у Зеленського вдвічі нижчий – 38% – порівняно з попередніми президентами, де частка прийнятих склала від 76% до 82%. Така ситуація є доволі дивною, адже Президент більшу частину календарного року мав свою «монобільшість» у парламенті, що стало унікальною ситуацією в українській історії. Враховуючи часті кадрові зміни протягом року, а також з огляду на результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» така ситуація може свідчити про активне використання моделі «добрий Президент – погані депутати/посадовці», що в результаті і призводить до формування позитивного іміджу Президента. Хоча це вже не допомагає. Іншим поясненням може бути те, що партія «Слуга Народу» формувалася віртуально та з людей, які між собою до моменту виборів не були пов’язані жодним чином. У свою чергу, це через деякий час вплинуло на слабку фракційну дисципліну і призвело до множинної розколотості. Відповідно до статті 94 Конституції України, Президент має в 15-денний строк підписати прийнятий ВРУ законопроект або повернути його зі своїми пропозиціями. Середня швидкість (по медіані) підписання законопроектів Зеленським склала 9 днів, що є найшвидшим показником серед президентів. Для решти президентів цей показник становить 15 днів. Утім, частина законопроектів була підписана з порушенням 15-денного строку. Так, Зеленський підписав 13% усіх прийнятих законів з порушенням строку (для інших президентів показник склав від 8% до 17%). І хоча для багатьох таке порушення може здатися незначним, це все ж пряме порушення Конституції, що може стати підставою визнання законів неконституційними. Тут також варто згадати ситуацію з трьома законопроектами, які дісталися Володимиру Зеленському «у спадок» від Петра Порошенка: №0975, №0976, №0977. Ці законопроекти новий Президент ані підписував, ані ветував протягом значно більшого за 15 днів часу, що є прямим порушенням Конституції. Зеленський затягував час, поки не був обраний новий Парламент, щоб унеможливити ухвалення цих законів». [su_youtube_advanced url=”https://youtu.be/9KfB7p2FxG4″ width=”1080″ height=”920″] Детальніше про роботу парламенту та президента України можна прочитати в матеріалах Лабораторії законодавчих ініціатив: Третя сесія ВРУ: Що змінилося у роботі парламенту? «Не такий, як інші»: Аналіз першого року роботи Володимира Зеленського Моніторинг законотворчої діяльності Верховної Ради: Перші дві сесії ІХ скликання ІХ скликання: Цифри проти міфів - [Agency for Legislative Initiatives supports the people of Belarus](https://www.parlament.org.ua/en/news/agency-for-legislative-initiatives-supports-the-people-of-belarus/) - Ukrainian School of Political Studies and Agency for Legislative Initiatives support the people of Belarus, who have rebelled against the authoritarian regime, political repression, unfair elections, and government violence. In recent days, the whole world has witnessed unacceptable human rights violations in Belarus against citizens who have shown their civil position and disagreement with injustice. The people of Belarus have the right to free democratic elections and peaceful protest – and we support their desire to defend these rights. Belarus is the only territorially European country that is not a member of the Council of Europe. The authoritarian regime of the country significantly inhibits civil society development and the formation of a new generation of democratic leaders. In 2007, the Ukrainian School of Political Studies helped create the Belarusian program – East-European School of Political Studies. It still exists, recruiting new participants to the program annually, creating conditions for the emergence and development of civil society in Belarus. However, most of the East- European School of Political Studies seminars are held outside Belarus. After all, the fundamental democratic principles – life as the highest value, freedom, the rule of law – have been ignored by the authorities. Everyone who has the courage to disobey the dictatorial regime is now in danger. We believe that the people of Belarus can change this. We believe that values, principles, unity, and justice will prevail. “Ukraine is a state whose people have forced themselves to respect themselves, proved that the government must either respect the rights of citizens or leave. Supporting people who have been able to prove that self-esteem and civic responsibility are bound to win is especially important. And their example is crucial”, – said Alexander Dabravolski, director of the East-European School of Political Studies (Belarus). - [Лабораторія законодавчих ініціатив висловлює підтримку народу Білорусі](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-vyslovlyuye-pidtrymku-narodu-bilorusi/) - Українська школа політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив висловлюють підтримку народу Білорусі, який повстав проти авторитарного режиму, політичних репресій, нечесних виборів і насильства влади. Протягом останніх днів увесь світ спостерігає неприпустимі порушення прав людини у Білорусі щодо громадян, які проявили свою громадянську позицію і незгоду з несправедливістю. Народ Білорусі має право на вільні демократичні вибори та мирний протест – і ми підтримуємо його прагнення ці права відстоювати. Білорусь – єдина територіально європейська країна, яка не є членом Ради Європи. Авторитарна сучасність країни суттєво гальмує розвиток громадянського суспільства і становлення нового покоління демократичних лідерів. У 2007 році Українська школа політичних студій долучилась до створення Білоруської програми – Східноєвропейської школи політичних студій. Вона існує і досі, щороку набираючи на програму нових учасників, створюючи умови для появи та розвитку громадянського суспільства Білорусі. Щоправда, більшість заходів Східноєвропейської школи політичних студій проводяться за межами Білорусі. Адже основні демократичні принципи – життя як найвища цінність, свобода, верховенство права – знівельовані владою. І кожен, хто має сміливість до непокори диктаторському режиму, зараз у небезпеці. Віримо, що народ Білорусі здатен це змінити. Віримо, що цінності, принципи, єдність і справедливість переможуть. «Україна – це держава, народ якої змусив себе поважати, довів, що влада повинна або поважати права громадян, або піти. Підтримка людей, які змогли довести, що почуття власної гідності і громадянська відповідальність обов’язково приведуть до перемоги, для нас особливо важлива. І надважливий їхній приклад», – директор Східноєвропейської школи політичних студій Олександр Дабравольскі (Білорусь). - [Interview with a spokeswoman of the Belarusian opposition](https://www.parlament.org.ua/en/news/interview-with-a-spokeswoman-of-the-belarusian-opposition/) - [Інтерв’ю з прес-секретаркою білоруської опозиції](https://www.parlament.org.ua/news/intervyu-z-pres-sekretarkoyu-biloruskoyi-opozycziyi/) - Східноєвропейська школа політичних студій створена у 2007 році, щоб розвивати громадянське суспільство і об’єднувати нових демократичних лідерів Білорусі. Вона належить до мережі, в якій працює і УШПС. Щоправда, Східноєвропейська школа зареєстрована в Україні, а більшість її семінарів досі відбуваються за межами авторитарної Білорусі. У 2009 році випускницею Східноєвропейської школи політичних студій стала Анна Красуліна – нині прес-секретарка головної суперниці Лукашенка Світлани Тіхановської. Опозиційній команді вдалося достукатися до людей і почати масштабну боротьбу проти авторитаризму. Після виборів на протести вийшли тисячі людей, щоб відстояти своє право на чесні вибори. Насилля з боку силовиків не змогло придушити протест. За що бореться Білорусь і чому режим «останнього диктатора Європи» стрімко розвалюється? Анна Красуліна дала відповіді для Української школи політичних студій. «Білоруська стабільність – міф. Це – стабільні злидні, стабільна голодна смерть» — Яка підтримка в Олександра Лукашенка насправді? — Лукашенко підтримували, коли у нього були ресурси «купувати» людей: пенсіонерів, робітників держпідприємств. Знаєте, ті держпідприємства, які вкрай слабо конкурентоспроможні, їхня продукція не продається – той же Тракторний завод. А люди там отримують зарплатню вищу, ніж викладачі університетів. Звичайно, робочих така ситуація плюс-мінус влаштовувала. Але це була саме «купівля» людей. Грошей у Лукашенка вистачало завдяки російським вливанням, трансферу нафти, маржі за нафтопродукти. Ми отримували нафту за внутрішніми російськими цінами, а потім вона перероблялася на наших заводах і продавалася в Європу вже за європейськими цінами. Ось за рахунок цієї маржі, як правило, у Лукашенка і була підтримка. Зараз же, по-перше, різко впала ціна на нафту. По-друге, Росія припинила продавати за внутрішніми цінами, тому що вона сама серйозно постраждала економічно. На початку 90-х економіка Білорусі була цілком конкурентоспроможною. Ми були більш економічно розвиненою країною, ніж Польща на той момент. Та за час президентства Лукашенко знищив своїм бездарним керівництвом економіку, науку. Росія перестала утримувати Лукашенка та його режим. І тепер стався колапс економіки. «Купувати» людей Лукашенко більше не може. І «з ним» залишається тільки 20% населення, які безпосередньо від нього залежать, – це силові структури, і то не повністю. — Чому зараз почався такий масштабний спротив? — Економічна ситуація – патова. Понад мільйон з 4,5 мільйонів працездатного населення працює за кордоном. Більшість з них заробляють в Росії, тому що там не потрібні візи, знання іноземної мови. В основному, їдуть працювати чоловіки, а в селах і малих містах залишаються одні жінки, діти і люди похилого віку. З роботою в самій Білорусі дуже погано. Працюють люди за їжу і дах над головою. Останнім часом в Білорусі була зарплата менше, ніж в Україні. А ціни у нас завжди були високі. Рівень життя сильно впав, навіть порівняно з воюючою Україною. Білоруська стабільність – міф. Це – стабільні злидні, стабільна голодна смерть. Люди вийшли на вулиці проти бідності, тотальної неповаги з боку влади, проти свавілля, несправедливості. Під час коронавірусу особливо яскраво проявилося ставлення влади до народу. Лукашенко не захистив людей, не ввів карантин. Тому людям довелося створювати горизонтальні зв’язки. Ми навчилися допомагати один одному під час пандемії, самі шили костюми, самі маски робили. Громадянського суспільства в Білорусі не було до останнього року. Але пандемія показала людям, що вони здатні на співпрацю між собою, що вони можуть діяти в обхід влади, обійтися без держави. Люди почали ставати народом. Яскравий приклад: реальна статистика померлих через коронавірус в Білорусі замовчувалась. З медиків брали підписку про нерозголошення інформації. І ось фельдшер з Ліди (місто в західній частині Білорусі, – ред.) наважився назвати справжні цифри по своїй дільниці. Його моментально звільнили. Але люди за три дні «скинулися» йому на річну зарплату. Коли білоруси почали підтримувати тих, хто протистоїть системі, хто не побоявся сказати правду, незважаючи ні на що, тоді почали закладатися основи громадянського суспільства. — Чим відрізняється Білорусь в 2010 році і зараз? Адже тоді теж були протести, і владі вдалося їх придушити. — Тоді виступали тільки ті, хто вимагав поваги, прав і свобод. А зараз до них приєдналися ті, хто на нижніх ярусах піраміди Маслоу – люди, яким потрібна безпека і їжа. Задоволення базових потреб фізичного існування в Білорусі зараз немає. Не вистачає на їжу, ми не відчуваємо себе захищеними. У 2010 році вийшла на вулиці інтелігенція і опозиція. А зараз страйкують навіть заводи. Протести в Білорусі після президентських виборів 2010 року Джерело: Flickr / Isabel Sommerfeld «Кожен тепер відповідальний за свої життя і майбутнє» — Зараз у протестів немає єдиного лідера. Люди самі організовуються? — Так. Ми на це налаштовували людей протягом усієї передвиборної кампанії. На кожному мітингу ми говорили: Світлана Тіхановська – тільки символ надії. Вона не поведе людей на барикади. У нас в країні, якщо є один лідер і один план, то це все дуже легко знищується. Ми говорили, що орієнтуватися потрібно на децентралізацію. Кожен тепер відповідальний за свої життя і майбутнє. І повинен оцінити ступінь можливої​​участі в протестах: чи це вихід на демонстрації, організація страйку, розклеювання листівок або крик з вікна «Жыве Беларусь!». —Разом з людьми на вулиці вийшли тисячі силовиків. Чим Ви можете пояснити їх агресію і насильство по відношенню до людей з найпершої хвилини протестів? — Страхом. Невпевненістю. Вони прекрасно розуміли, що програли. Силовикам ставилося завдання, що потрібно дуже сильно і різко налякати. Інакше суспільство боротиметься далі. На Окрестина (в слідчому ізоляторі Мінська, – ред.) людей били і катували. Це спеціально і абсолютно свідомо робилося, щоб спробувати залякати суспільство і повернути його в «стійло». Але більше владі цього не вдасться. Люди почали себе поважати. Зараз ми спостерігаємо становлення народу на вулицях Білорусі. — Якої реакції і яких дій ви очікуєте від міжнародної спільноти? Чим інші країни, зокрема Україна, могли б допомогти Білорусі? — Від міжнародної спільноти ми очікуємо, як мінімум, визнання перемоги Світлани Тіхановської. Невизнання факту перемоги білоруського народу буде розцінено, як неповага до його вибору. Ми очікуємо усіх можливих дипломатичних і моральних заходів щодо підтримки білоруського народу, а також припинення насильства на вулицях країни. Ми виступаємо за персональні візові та фінансові санкції для тих, хто фальсифікував результати виборів і віддавав злочинні накази бити, травмувати і затримувати мирних громадян. «У режиму немає економічної основи, щоб зберегти свою владу» — Яка стратегія подальших дій, якщо буде проведена передача влади? — Передача влади абсолютно точно буде. Тут питання тільки в термінах. Для мінімізації потрясінь це має відбутися якомога швидше. Це в інтересах владних структур, які понесуть відповідальність. У режиму немає економічної основи, щоб зберегти свою владу. Можна погано керувати «господарством», якщо є багато грошей. Нинішня влада не зможе утримати ситуацію ні економічно, ні фактично. Це означає, що їм доведеться визнати – народ переміг. Білорусь. 2020 рік. Джерело: Wikimedia Commons / Homoatrox Після цього Світлана Тіхановська обіцяла три кроки: звільнення політв’язнів, відновлення Конституції 1994 року, яка обмежує повноваження президента і термін його правління, і третє – будуть створені умови, щоб протягом півроку були проведені президентські вибори. Всі, хто захоче, зможуть взяти участь у цих чесних виборах. Тоді народ, оцінивши програми, команди і особистості кандидатів, зможе вибрати нового президента. — Не очікуєте опору від парламенту і уряду? — Наші уряд і парламент не мали раніше ніякого права голосу. В економічному блоці уряду є фахівці, але зробити що-небудь без схвалення президента вони не могли. Кілька років тому Білорусь вела переговори з МВФ про серйозні кредити, реструктуризацію боргу. Усі кроки, проекти реформ були прописані й узгоджені з МВФ. Залишалося тільки отримати «так» і поставити підпис. Але в останній момент Лукашенко відмовився. Тому у фахівців в уряді не було можливості працювати. Щоб не було серйозних потрясінь, ми передбачили: середній рівень чиновників (від заступника міністра і нижче), швидше за все, залишиться на своїх місцях. Але топ-менеджмент країни потрібно змінити. Таким чином, у нас буде можливість абсолютно інакше побудувати роботу уряду і парламенту. Ті, хто системно і серйозно порушував закон, – постануть перед судом. «Білорусь – європейська країна. Тепер вона повернеться до витоків» — Чим відрізняється український Майдан від протестів в Білорусі? — Ми дуже стежили за Майданом. В Україні протест був зосереджений більше в одній точці. У нас же всі вулиці міста, спальні райони є плацдармом для демонстрацій. Протести «децентралізовані», тому що ми від початку розуміли, що централізація обірветься, що не буде інтернету, перекриють дороги. Ми намагалися донести це людям – і у нас вийшло. — Як це вдалося в умовах контрольованих авторитарним режимом медіа? — По-перше, ми збирали величезну кількість людей на мітингах. Стільки не виходило на вулиці з початку 90-х. Говорили з людьми там. По-друге, ми користувалися телеграм-каналами. Раніше можливості охопити таку аудиторію не було. Крім того, в розпорядженні Світлани Тіхановської залишився Youtube-канал «Країна для життя», який створив і розвивав Сергій Тіхановський. Ми навчилися працювати з новими інструментами. Бажання змін настільки охопило всю країну, що наш меседж розлетівся дуже швидко. — Політичне майбутнє Білорусі без Лукашенка – це яке майбутнє? — Демократичне, європейське, цивілізоване. У ХII столітті Велике князівство Литовське вже мало Магдебурзьке право і визначало європейський хід розвитку. Білорусь – європейська країна. Тепер вона повернеться до витоків. У свою чергу, Українська школа політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив підтримують народ Білорусі у його прагненні мати вільну демократичну країну. Солідарність із Білоруссю висловила також Асоціація шкіл політичних студій, яка охоплює мережу з 21 школи у Європі та Північній Африці. - [Association of Schools of Political Studies criticized fake elections in Belarus](https://www.parlament.org.ua/en/news/association-of-schools-of-political-studies-criticized-fake-elections-in-belarus/) - Association of Schools of Political Studies of the Council of Europe, which includes the Ukrainian School of Political Studies, condemned the unfair elections in Belarus and the Belarusian authorities’ attempts to suppress peaceful protests. We publish the full text of the statement made by the Association of Schools of Political Studies: “Strasbourg 15.08.2020: The Association of Schools of Political Studies of the Council of Europe (ASPS) voiced outrage at the rigged election and subsequent savage repression of protests in Belarus. The use of violence by the country’s authoritarian regime against its own citizens shows its contempt for human rights, democracy, and the rule of law. Calling for the release of all those detained during the election, the ASPS condemned the Lukashenko government’s attempts to silence opposition voices, undermine civil society, and prevent the emergence of a new generation of democratic leaders. The people of Belarus must have the right to free and fair democratic elections as well as respect for human rights which are at the heart of the work of the Council of Europe’s Schools of Political Studies, the ASPS said. The ASPS groups 21 Schools in Europe and North Africa including the East European School of Political Studies which was established in Ukraine in 2007 and works for Belarus. It promotes the emergence and development of civil society in Belarus but most of its activities have to take place outside the country”. Ukrainian School of Political Studies and Agency of Legislative Initiatives also expressed support for the people of Belarus in their quest to defend their democratic rights and freedoms. - [Асоціація шкіл політичних студій висловила різку критику щодо сфальсифікованих виборів у Білорусі](https://www.parlament.org.ua/news/asocziacziya-shkil-politychnyh-studij-vyslovyla-rizku-krytyku-shhodo-sfalsyfikovanyh-vyboriv-u-bilorusi/) - Асоціація шкіл політичних студій Ради Європи, до мережі якої належить і Українська школа політичних студій, засудила нечесні вибори у Білорусі та намагання білоруської влади придушити мирний протест громадян. Публікуємо переклад повного тексту заяви, з якою виступила Асоціація шкіл політичних студій: «Страсбург 15.08.2020: Асоціація шкіл політичних студій Ради Європи (ASPS) висловлює обурення щодо сфальсифікованих виборів, які відбулися 9 серпня, та наступних жорстоких репресій під час протестів у Білорусі. Використання насильства авторитарним режимом країни проти її власних громадян ототожнюють зневагу до прав людини, демократії і верховенства права. Закликаючи звільнити всіх затриманих під час виборів, Асоціація шкіл політичних студій засуджує спроби уряду Лукашенка заглушити опозиційні голоси, послабити громадянське суспільство та перешкодити появі нового покоління демократичних лідерів. Народ Білорусі повинен мати право на вільні та справедливі демократичні вибори, а також повагу до прав людини, які лежать в основі роботи шкіл політичних студій Ради Європи, зазначили в Асоціації. Асоціація шкіл політичних студій об’єднує мережу з 21 школи в Європі та Північній Африці, у тому числі Східноєвропейську школу політичних студій, яка була заснована в Україні у 2007 році та працює для Білорусі. Білоруська програма сприяє виникненню та розвитку громадянського суспільства в країні, але більшість її заходів відбуваються поза межами Білорусі». Українська школа політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив також висловила підтримку народу білорусі у його прагненні відстояти свої демократичні права та свободи. Чому підтримка міжнародної спільноти зараз вкрай важлива для Білорусі і за що бореться суспільство – можна прочитати у нашому інтерв’ю з прес-секретаркою білоруської опозиції та випускницею Східноєвропейської школи політичних студій Анною Красуліною. - [The second module of the School of Community Leaders-2020](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-second-module-of-the-school-of-community-leaders-2020/) - Time is relentless. Local elections in Ukraine will take place very soon – in less than two months. But we manage to prepare worthy candidates for the School of Community Leaders. At the end of the first module, we held a live event for the participants with the editor-in-chief of the newspaper “Dzerkalo Tyzhnia” Yulia Mostova. As always, a deep, honest, and therefore challenging conversation is needed to ensure that community leaders from all over the country are aware of the real state of affairs and understand the need to change it. Live event with Yulia Mostova The second module was devoted to the nuances of this year’s elections and the tools of a successful election campaign. Andriy Mahera, an expert in electoral law and deputy chairman of the Central Election Commission in 2007-2018, discussed in detail with the participants the new election legislation, all its positives, and shortcomings. Backstage of Andriy Mahera’s lecture Together with political scientist and co-founder of the Civic Movement “SVIDOMI” Mykhailo Nakhod, the students had the opportunity to develop a victorious strategy for the election campaign. Mykhailo Nakhod during the lecture Oleksandr Bondarenko, the RMA communication agency’s project manager, gave the participants valuable advice on how to communicate with voters. Today’s world is becoming digital, and therefore a successful election campaign is impossible without communicating with voters using modern technology. Where to establish contact with the people, what to tell them, and in which way? Our students learned at lectures and practiced themselves. Backstage with Oleksandr Bondarenko Olga Aivazovska, Chairwoman of the Board and Coordinator of Political Programs of the Civil Network OPORA, told the audience all about the crimes during the elections and the punishment for them after the voting. The result is clear – breaking the law is very dangerous. Olga Aivazovska during the lecture At the participants’ request, we held a feedback-session with Pavlo Sheremeta, the founder of the proryv.in.ua analytical center, so that our students could discuss all local development issues in more detail with an expert. The third and last module is currently underway. With the help of practical tools, participants learn to identify problems and solve them through government and citizens’ joint efforts. The School of Community Leaders will end on September 6, just after the election campaign’s official start. - [Учасники Школи лідерів громад пройшли другий етап навчання](https://www.parlament.org.ua/news/uchasnyky-shkoly-lideriv-gromad-projshly-drugyj-etap-navchannya/) - Час невблаганний. Місцеві вибори в Україні відбудуться вже дуже скоро – за менш ніж два місяці. Та ми встигаємо підготувати гідних кандидатів на Школі лідерів громад. На завершення першого модулю ми провели для слухачів live-event з головною редакторкою газети “Дзеркало тижня” Юлією Мостовою. Як завжди, глибока, чесна і від того складна розмова, яка потрібна для того, щоб лідери громад з усіх куточків країни усвідомлювали реальний стан справ і розуміли необхідність його виправляти. Мотиваційний виступ Юлії Мостової Власне другий етап навчання був присвячений нюансам цьогорічних виборів та інструментам успішної виборчої кампанії. Андрій Магера, експерт виборчого права та заступник голови Центральної виборчої комісії у 2007-2018 роках, детально розібрав з учасникми нове виборче законодавство, усі його позитиви та недоліки. Backstage лекції Андрія Магери Разом з політологом і співзасновником Громадянського Руху “CВІДОМІ” Михайлом Находом слухачі мали змогу розробити переможну стратегію ведення виборчої кампанії. Кадр з уроку Михайла Находа Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів комунікаційного агентства RMA, дав учасникам Школи цінні поради щодо ведення комунікації з виборцями. Сьогоднішній світ захопив диджитал, а отже і успшна виборча кампанія неможлива без спілкування з виборців за допомогою сучасних технологій. Де налагоджувати контакт з аудиторією, що їм казати і в який спосіб? Дізнавалися на лекціях і практикували самі. Backstage зі зйомок уроків Олександра Бондаренка Голова правління та координаторка політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська розповіла слухачам програми все про злочини під час виборів і кару за них після проведення голосування. Підсумок зрозумілий – порушувати закони дуже небезпечно. Лекція Ольги Айвазовської На прохання учасників ми провели Feedback-сесію з Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, щоб наші слухачі змогли детальніше обговорити усі питання місцевого розвитку з експертом. Наразі триває третій і вже останній модуль навчання. За допомоою практичних нструментів учасники вчаться виявляти проблеми і вирішувати їх спільними зусиллями влади і громадян. Завершиться Школа лідерів громад 6 вересня – якраз після офіційного старту виборчої кампанії. - [Лідери громад готові до соціального аудиту](https://www.parlament.org.ua/news/lidery-gromad-gotovi-do-soczialnogo-audytu/) - Завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерландів лідери громад мали можливість ознайомитися з інноваційним інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Його методологію ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив спеціально для того, щоб забезпечити громади ефективним інструментом участі і взаємодії. Методологію соціального аудиту ми вперше презентували у рамках програми «Школа лідерів громад», яка цього року через пандемію COVID-19 проводилася повністю в онлайн-режимі. Незважаючи на виклики і карантинні обмеження, нам вдалося дати необхідні знання лідерам громад, яких налічувалося на програмі більше ніж 200, і підготувати їх до місцевих виборів в Україні. Зокрема, 61% випускників Школи лідерів громад – 2020 балотувалися на місцевих виборах. З них 79% стали кандидатами у депутати місцевих рад, а 21% – балотувалися на посаду очільника територіальної громади. Навчальні модулі програми були побудовані таким чином, щоб учасники могли розібратися у виборчому процесі, місцевому самоврядуванні та ефективних методах ведення виборчих кампаній для подальшої перемоги. Один з модулів навчання був присвячений залученню громадян до процесу прийняття рішень і спільного творення успішної громади. Тож ми познайомили учасників програми з унікальною методологією соціального аудиту і підготували їх до впровадження цього інструменту у своїх громадах. Невдовзі випускники Школи лідерів громад – 2020 разом з командою Лабораторії законодавчих ініціатив будуть практикувати проведення соціального аудиту і зможуть упевнитися в ефективності інструменту. Методологія проведення соціального аудиту (проект) Ця діяльність здійснена в рамках проекту «ЛОКУС: Лідери громад на півдні України», що виконується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди). - [The School of Community Leaders has come to an end](https://www.parlament.org.ua/en/news/the-school-of-community-leaders-has-come-to-an-end/) - The election campaign officially started in Ukraine on Saturday, September 5. And the program of the School of Community Leaders, which lasted a month and a half, has just ended. And this means that the program participants are ready to plunge into the election race to fight for their chance for honest leadership. We devoted the third module to practical tools for involving citizens. After all, it is impossible to be a leader without the community’s support, without uniting people around a common big idea. Community residents are not just voters. And winning an election with a successful strategy is just the beginning. After the election, the most challenging part begins – you need to interact with citizens, find the problems, and solve them together. Only in this way, we have a chance for the emergence of civil responsibility, which will not allow those who are not worthy of it to come to power over the years. During the third module, students of the School of Community Leaders learned how to work with the community. In particular, as part of the program, we conducted a live motivational session together with the finalists of the national TV project “New Leaders” for students of the School of Community Leaders. Mariupol City Council Member Maksym Borodin, Kotsyubynske Town Council Chairwoman Olga Matyushyna, and Mayor of Chortkiv City Volodymyr Shmatko talked about how they turn difficulties into opportunities and develop communities. Each of the speakers has extensive experience in local government. Facing new obstacles daily is a reality for those who undertake community development. But our speakers prove that the main thing is to go to the goal sincerely and devotedly, without stopping and without doubting it. Oleksandr Slavsky during the lecture Oleksandr Slavsky, Director of the Odesa Regional Development Bureau and a USPS alumnus, shared his experience in establishing cooperation between local governments, communities, and civil society. In Ukraine, citizens have legal means of influencing the government. The main thing is to know and use them correctly. Ruslan Deinychenko during the lecture Ruslan Deinychenko, the co-founder of the Stopfake project, told all about countering fakes and manipulation, which can hinder communication between society and government. Live event with Nicole Ruder Nicole Ruder, Director of the Swiss Cooperation Office in Ukraine, met with participants online to discuss the basic principles and possibilities of decentralization, which is an effective tool for overcoming global challenges. Each community can contribute to developing not only autonomously, but also to benefit the world, for example, by caring for environmental issues. Backstage with Olexandr Yarema Olexandr Yarema, State Secretary of the Cabinet of Ministers of Ukraine and a USPS alumnus, spoke about the experience of holding a Town Hall Meeting – a useful tool for involving citizens. The Agency for Legislative Initiatives and the Ukrainian School of Political Studies have been holding Town Hall Meetings for several years, during which citizens have the opportunity to discuss community issues. In the meantime, government officials can better understand citizens to overcome challenges together. We managed to hold one training Town Hall Meeting with participants online! During the meeting, students tried to find a solution to the problem of a large number of outdoor advertising in cities, which, on the one hand, can spoil the appearance of buildings, and on the other – can bring money to the city budget. So at Town Hall Meeting, they learned to understand different stakeholders and look for consensus for all community members. Results of our online Town Hall Meeting The latest video lectures of the School of Community Leaders were dedicated to innovative methodology. Oleksandr Zaslavskyy, Director of the Analytical Department of the Agency for Legislative Initiatives, and Uliana Poltavets, Program Director of the USPS and Deputy Chairwoman of the Board of ALI, introduced participants to a unique for Ukraine tool of public control – social audit. We developed the methodology of social audit in the Agency for Legislative Initiatives with the support of the Kingdom of the Netherlands. We will soon implement it in Ukrainian communities, particularly with the School of Community Leaders’ alumni. Uliana Poltavets and Oleksandr Zaslavskyy during the shooting of a lesson Although studying at the School of Community Leaders-2020 is over, the community of people united by values ​​and “armed” with knowledge remains. And this is the most important thing. We hope to continue working with alumni of the School of Community Leaders in the future! - [Завершення програми Школи лідерів громад](https://www.parlament.org.ua/news/zavershennya-programy-shkoly-lideriv-gromad/) - Виборча кампанія офіційно стартувала в Україні у суботу, 5 вересня. А програма Школи лідерів громад, яка тривала півтора місяці якраз завершилася. І це означає, що учасники програми готові зануритися у виборчі перегони, щоб виборювати свій шанс на чесне лідерство. Третій етап навчання ми присвятили практичним інструментам залучення громадян. Адже бути лідером без підтримки громади, без об’єднання людей навколо спільної великої ідеї – неможливо. Жителі громад – це не просто виборці. І перемога на виборах завдяки успішній стратегії – це лише початок шляху. Після виборів починається найважче – із громадянами потрібно взаємодіяти, шукати проблеми і разом їх вирішувати. Лише так маємо шанс на появу громадянської відповідальності, яка з роками не пропустить до влади тих, хто її не гідний. Отже, під час третього модулю слухачі програми Школи лідерів громад вчилися, як можна співпрацювати з громадою. Зокрема, у рамках програми ми ровели мотиваційну live-сесію разом з фіналістами національного телепроекту Нові лідери для слухачів Школи лідерів громад. Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін, голова Коцюбинської селищної ради Ольга Матюшина і міський голова Чорткова Володимир Шматько розповідали, як перетворюють труднощі на можливості і розвивають громади. Кожен зі спікерів має великий досвід роботи у місцевому самоврядуванні. Щоденно зіштовхуватися з усе новими перешкодами – це реальність для тих, хто береться за розвиток громади. Але наші спікери доводять: головне – щиро і віддано іти до мети, не зупиняючись і не сумніваючись у ній. Олександр Славський під час відеоуроку Олександр Славський, директор Бюро регіонального розвитку в Одесі і випускник УШПС, поділився досвідом щодо налагодженням взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадами та громадянським суспільством. В Україні громадяни мають законні засоби впливу на владу, головне – знати і правильно використовувати. Скріншот з лекції Руслана Дейниченка Руслан Дейниченко, співзасновник проекту Stopfake, розповів усе про протидію фейкам і маніпуляціям, яка може стати на заваді комунікації між суспільством і владою. Ніколь Рудер під час мотиваційного виступу Ніколь Рудер, директорка Швейцарського бюро співробітництва, зустрілася з учасниками онлайн, щоб обговорити основні принципи і можливості децентралізації, яка виступає ефективним інструментом для подолання глобальних викликів. Кожна громада може робити свій внесок, щоб розвиватися не тільки автономно, а і приносити користь цілому світу, наприклад, дбаючи про екологічні проблеми. Бекстейдж зі зйомок уроку Олександра Яреми Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України і випускник УШПС, розповів про досвід проведення Town Hall Meeting – ефективного інструменту залучення громадян. Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій вже декілька років практикують проведення міських зібрань, під час яких громадяни отримують можливість обговорити проблеми громади, а представники влади – краще зрозуміти громадян, щоб долати виклики разом. До речі, один тренінговий таунхол нам вдалося провести з учасниками он-лайн! Під час міського зібрання слухачі намагалися знайти вирішення для проблеми великої кількості зовнішньої реклами у містах, яка, з одного боку, може псувати зовнішній вигляд будівель, а з іншого – приносити гроші у міський бюджет. Тож на Town Hall Meeting вчилися розуміти різних стейкхолдерів і шукати консесус для усіх членів громади. Результати тренінгового таунхолу Останні відеоуроки Школи лідерів громад були присвячені інноваційній методології. Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, та Уляна Полтавець, програмна директорка УШПС і заступниця голови Ради ЛЗІ, познайомили учасників з унікальним для українського простору інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Методологію соціального аудиту ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Королівства Нідерландів. І скоро впроваджуватимемо її в українських громадах, зокрема і разом з випускниками програми Школи лідерів громад. Уляна Полтавець та Олександр Заславський на записі відеоуроку про соціальний аудит Хоч навчання на Школі лідерів громад-2020 закінчилося – спільнота людей, об’єднаних цінностями і «озброєних» знаннями залишається. І це найголовніше. А ми сподіваємося продовжити співпрацю з випускниками Школи лідерів громад у майбутньому! - [Conversation over a cup with Svitlana Matviienko](https://www.parlament.org.ua/en/news/conversation-over-a-cup-with-svitlana-matviienko/) - Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives and Director of the Ukrainian School of Political Studies, took part in the “Conversation over the cup” at the invitation of the Konrad Adenauer Stiftung in Ukraine. In particular, together with journalist Philip Dykan, Svitlana Matviienko discussed the topic of women in politics: how can women join the political process, what will help us to overcome stereotypes, and do we need gender quotas? We gathered the most interesting from the conversation: Who is a “woman in politics”? A woman in politics does not necessarily hold a position. She is a woman who is a successful political journalist, a public intellectual, is involved in educational programs, develops what we call democracy in the broadest sense of the word, works in communities, and volunteers. If a woman is active anywhere, she usually has an impact. And then her path may end in political beau monde. It depends on the intention of this woman. Many women have had an extraordinary influence on world processes, especially ideological ones, in their daily work, such as Hannah Arendt, Simone de Beauvoir, and Susan Sontag. People have to come into politics to do something. Specifically. This can always be limited in time. You can’t get involved in politics for the sake of a job or a pension. What threatens women in politics? The worst thing I’ve seen over the years is the drug of having power. It replaces the accents of the personality so much that, having lost this power, a person feels “broken” and no longer sees himself outside this ritual, such as working in the Verkhovna Rada, voting for some laws, going on TV. But this is manifested not only in women. I saw a lot of men and women who, being one cadence, for example, as a member of parliament, then recovered for a long time that they no longer have this power. Do gender quotas help in politics? If you saw whom political parties include in their lists, you would be very surprised. The process, which must be completely adjusted by a person’s biography, life experience, plans, and ability to do something, is replaced by counting the number of women on the list to fulfill all the necessary formal features. It is very bad. How to overcome stereotypes about women? Most of our men and women grew up in patriarchal families. Only civic and political education will help to overcome these stereotypes. But we have to understand: kindergarten and school will never be enough if the patterns that a child perceives at home reflect the humiliation of women and girls compared to men and boys. Women always have to work harder. Research shows that women can work much better and achieve better results simply because of social pressure. Because they know that they will be asked to do more, it is difficult for them to achieve recognition. This is happening not only in politics but also, for example, in academia. My university professor kept saying: “A woman who studies philosophy is something like a guinea pig”. It could and, of course, affected all the female students. What do women need to win an election? It is possible to increase women’s ability to win elections, first of all, through political education. We run programs such as the Party Innovation Hub, the School of Community Leaders, and the closed Parliamentary Program, where women can acquire skills they lack. Education is the first. The second is not to be afraid, but to try. If you do not try yourself in the political process and elections but you say you always wanted to do it, nobody will know how to work with you: neither the best political technologist nor consultant. The third is to go to people. Communicating properly, conveying your thoughts, and gaining support are possible only in personal communication. The Internet and various online tools will certainly help you. But your people need to know you. And the more they know you, the more chances you have to prove to them that they may trust you. See more in the live recording of the conversation. https://www.facebook.com/watch/?v=598633394165820&extid=wVVCXGkefFM2fM2Y Thanks for the opportunity to the Konrad Adenauer Stiftung! We really appreciate our partnership. - [Бесіда за чашечкою зі Світланою Матвієнко](https://www.parlament.org.ua/news/besida-za-chashechkoyu-zi-svitlanoyu-matviyenko/) - Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко взяла участь у «Бесіді за чашечкою» на запрошення Фонду Конрада Аденауера в Україні. Зокрема, разом з журналістом Філіпом Диканем Світлана Матвієнко дискутувала на тему жінок у політиці: як жінкам долучатися до політичного процесу, що допоможе подолати стереотипи і чи потрібні гендерні квоти? Ми зібрали найцікавіше з розмови: Хто така «жінка в політиці»? «Жінка в політиці» не обов’язково займає якусь посаду. Це – жінка, яка є успішним політичним журналістом, публічним інтелектуалом, займається навчальними програмами, розвиває те, що ми називаємо демократією в широкому сенсі цього слова, працює в громадах, займається волонтерством. Якщо жінка активна будь-де, вона звичайно чинить вплив. І потім її шлях може закінчитися в політичному бомонді. Це залежить від бажання цієї жінки. Дуже багато жінок чинили надзвичайний вплив на світові процеси, особливо ідеологічні, своєю повсякденною роботою. Наприклад, Ханна Арендт, Сімона де Бовуар, С’юзен Зонтаґ. Люди мають приходити в політику, аби щось зробити. Конкретне. У принципі, це завжди може бути чітко обмежене в часі. Не можна займатися політикою заради посади або пенсії. Що загрожує жінкам у політиці? Найстрашніше, що я спостерігала за роки своєї роботи, – це наркотик перебування на посаді. Він настільки заміщує акценти особистості, що, позбувшись цієї посади, людина відчуває «ломку» і вже не бачить себе поза цим ритуалом, як-от, наприклад, ходити під купол Верховної Ради, голосувати за якісь закони, ходити на телеефіри. Та це проявляється не тільки в жінок. Я бачила дуже багато чоловіків і жінок, які, будучи одну каденцію, наприклад, народним депутатом України, потім дуже довго оговтувалися, що вони вже не народні депутати. Чи допомагають гендерні квоти у політиці? Якби Ви бачили, як в політичних партіях формують жіночі частини списків, Ви були би дуже здивовані. Процес, який має бути повністю відкоригований біографією людини, її життєвим досвідом, планами і можливістю щось зробити, підміняється підрахуванням кількості жінок у списку, аби виконати усі потрібні формальні ознаки. Це дуже погано. Як долати стереотипи про жінок? Більшість чоловіків і жінок у нас виросли в патріархальних родинах. Ці стереотипи допоможе подолати тільки громадянська і політична просвіта, а також виховання. Садочка і школи ніколи не буде достатньо, якщо патерни і моделі, які дитина сприймає вдома, будуть відображати приниження й упосліднення жінок і дівчат порівняно з чоловіками й хлопцями. Жінкам завжди доводиться працювати більше. Дослідження показують, що жінки можуть набагато якісніше працювати і досягати кращих результатів просто через суспільний тиск, бо вони знають, що з них запитають більше, їм важко досягти визнання. Це відбувається не тільки в політиці, а й, наприклад, в академічній сфері. Мій викладач в університеті постійно повторював: «Жінка, яка займається філософією, це щось на зразок морської свинки». Це могло вплинути і, звичайно, впливало на усіх студенток. Що потрібно жінкам, щоб перемагати на виборах? Підвищити спроможність жінок перемагати на виборах можна, перш за все, через політичну освіту. Ми робимо такі програми, як Хаб партійних інновацій, Школа лідерів громад, закрита Парламентська програма, де жінки можуть набувати навичок, яких їм не вистачає. Освіта – це перше. Друге – не треба боятися, а треба пробувати. Якщо ви себе в політичному процесі і на виборах не спробуєте, а ви цього дуже хочете, то як з вами далі працювати – нікому не буде зрозуміло: ні найкращому політтехнологу, ні консультанту. Третє – іти до людей. Вміння правильно комунікувати, доносити свої думки і заручатися підтримкою можливе тільки при особистому спілкуванні. Інтернет і різні онлайн-інструменти вам, звісно, допоможуть. Але ваші виборці мають вас знати. І чим більше вони вас знають, тим більше у вас шансів довести їм, що саме в вас вони мають повірити. Більше дивіться у записі прямого ефіру розмови. https://www.facebook.com/watch/?v=598633394165820 Дякуємо за можливість Фонду Конрада Аденауера! Дуже цінуємо наше партнерство. - [Світлана Матвієнко в ефірі Українського радіо: «Активісти в партіях – це тренд»](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-v-efiri-ukrayinskogo-radio-aktyvisty-v-partiyah-cze-trend/) - Чи варто громадським активістам іти в політику? Чим для цього доведеться пожертвувати, а що у політиці, навпаки, можна здобути? Звідки з’являються нові гідні лідери і чи мають вони обов’язково бути всередині політичного процесу. Про це Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко говорила у прямому ефірі програми «Активізація з Людмилою Тягнирядно» на Українському радіо. Запис ефіру доступний тут. А ми публікуємо бесіду повністю: Ви з командою протягом 15 років берете участь у формуванні лідерів. Як багато ваших випускників уже в політиці? У нас є дуже багато навчальних програм. Це і Школа лідерів громад, Хаб партійних інновацій, Українська школа політичних студій. Також ми практикували програми жіночого навчання, окремі депутатські програми, де навчали тільки новообраних парламентарів. Ми не ставимо собі за мету шукати людей, які обов’язково підуть у політику. Українська школа політичних студій збирає людей з дуже різних сфер і сприяє суспільному діалогу. Коли ці люди приймають рішення стати політичними гравцями, ми говоримо з ними, радимося. Для нас найважливіше, аби людина займалася тим, до чого в неї є покликання. Стати політиком неможливо без внутрішнього бажання. Але найголовніше – це готовність і розуміння, що ти там будеш робити і для чого туди ідеш. Наші випускники з 2005 року займали найрізноманітніші посади – це і мери, народні депутати, міністри, заступники міністрів, навіть був прем’єр-міністр України. Кожен заходив на посаду і виходив з різними показниками. Наша задача – показати в цьому навчанні, спілкуванні, дискусії реальну картинку того, що їх може чекати, яку відповідальність вони можуть брати на себе і чим вони можуть ділитися з оточуючими для суспільного блага. Як оцінюєте результати роботи випускників? Чи можуть ці молоді люди, які мають суспільний діалог та Вашу підтримку якось впливати на зміну політики в країні? Коли ми починали Школу у 2005 році, до першого набору увійшли дуже різні люди, які потім, через 10-15 років, обіймали відповідальні посади. Ми бачили, як вони зростають. Ми намагалися їх підтримувати і бути поруч там, де ми могли. Коли людина займається чимось все життя, вона стає професіоналом. У нас є хороші приклади на місцевому рівні, коли наші випускники – мери міст, селищні голови – випробовують себе, все життя цією діяльністю займаються і від виборів до виборів перевіряють, наскільки громада довіряє їм. Є випадки, коли наші люди переобиралися по 3-4 рази. Це – плавний ріст. Люди, які різко попадали в те, що називається політикою національного масштабу, з різними і втратами, і здобутками, виходили з неї. Репутаційні втрати бувають шалені. Здобутки залежать від талантів, цінностей і від того, який життєвий план людина має. Чи варто переходити зі сфери активізму, де трошки менше повноважень, до сфери, де ти маєш більші повноваження і більшу відповідальність? Якраз перед цими місцевими виборами ми мали цікавий проект – Школу лідерів громад, де навчили понад 200 представників з усіх куточків країни. Ми готували людей до місцевих виборів. Ми намагалися, у першу чергу, донести їм думку: якщо вони достойні, їм варто пробувати себе на виборах. Піти на вибори і їх програти – це не страшно. Страшно потім не займатися політикою, тому що це означатиме, що ти ішов на ці вибори тільки заради перемоги, а не для того, аби працювати наступні роки. Люди це дуже відчувають. Іти в політику потрібно надовго і серйозно. Людям, які це усвідомлюють, ми радимо себе пробувати і починати зі змін громади. Без жодної патетики скажу: активісти теж є різні. Слово «активіст» зараз дуже заяложене. Це – як тренд. От був тренд на співаків і зірок у політиці. Зараз же на місцевих виборах тренд на активістів. Чому? Тому що громадянське суспільство має набагато вищий показник довіри, ніж політичні партії і політичні гравці. Але треба усвідомлювати: бути мером або депутатом місцевої ради – означає, що тебе автоматично не будуть любити. Розуміння, як ти хочеш побудувати свою політичну кар’єру, – визначальний момент, чи варто взагалі починати цей шлях. Також проблема – компроміси. Від якої партії піти? Як бути зі своєю репутацією? Як правильно її конвертувати? Справа в тому, що в Україні немає сильних партій. Є проекти, які, мов метелики, з’являються і зникають. Ми маємо рухатися до побудови нормальних партій. Громадським активістам, які ідуть на вибори зараз, я би не позаздрила. Варіанти два: або вони мають чіткий план, що вони зроблять за одну каденцію, знають, як вони будуть це робити, мають команду однодумців і професіоналів; або вони ідуть у невідоме – і це невідоме може бути з ними дуже жорстоким. Ви би рекомендували їм іти на вибори? Постановка питання, чи варто громадським активістам іти у політику – неправильна. Вона формує дві табори: є типу «хороші громадські активісти», які ідуть кудись і намагаються щось змінити, а є «погані», які залишаються осторонь і тільки сидять філософствують. Багато людей, яких ми називаємо активістами, займаються професійною NGO діяльністю. Це точно така ж професійна діяльність, як пекти хліб, прибирати вулиці, бути ведучою на радіо. Дуже багато людей з civil society потрапили на посади – значить, вони цього хотіли і для цього працювали. Тому тут питання покликання. Людині має бути комфортно. Вона має знати, де приносить найбільшу користь. Треба чітко усвідомлювати, куди, з ким і навіщо ти ідеш. Коли ти один раз ідеш на компроміс і не вмієш себе захищати та відбудовувати, це обов’язково закінчиться не дуже добре. Я знаю, що багато кому з активістів, які зараз ідуть на вибори, пропонували автономію у роботі і прийнятті рішень. Але це так не працює. Коли відбувається голосування, усе дуже різко змінюється. Не можна швидко переступити в іншу сферу діяльності: от ти займався громадською активністю, а потім стаєш депутатом місцевої ради – це хороша історія, якщо це було заплановано за два роки або за 20 років, якщо ти готувався до цього, маєш свій план, а краще – свою партію, очолюєш її список і ведеш за собою інших прекрасних активістів, не розпорошених по наявній карті українських партій. У 2014 році до Верховної Ради потрапили багато молодих професіоналів з різних галузей, які раніше не були у владі. Закінчилося це тим, що будь-які намагання робити щось разом увінчувалися успіхом до певного моменту, поки не починалися партійні баталії. Наприклад, проект «ЄвроОптимісти». Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій довго з ними працювали. Ми вважаємо, що це були прекрасні народні депутати, які зробили багато корисного, але з ними також відбулося багато трансформацій. Основна проблема – не в людях. Це були хороші професіонали, але всі вони пішли від різних партій. Чи спромоглися вони створити щось своє? Ми бачимо. Інше питання – наскільки би це мало підтримку. У законотворчості «ЄвроОптимістам» вдалося зробили багато хороших речей. Але вони показали також, що не завжди достатньо хороших вмотивованих людей, а треба ще, щоб люди були підготовлені, щоб таких було багато. Для «ЄвроОптимістів» це був хороший досвід, і ми цих людей ще побачимо в політиці. Найбільше з них мені імпонують ті, які займаються собою, думають, що робити, пробують себе в інших сферах. Головне – не зациклюються на тому, що постійно треба бути в політиці. Не має бути кінця світу, якщо у результаті нових виборів ти залишився поза політикою. Ми в Лабораторії законодавчих ініціатив робили дослідження «Життя після парламенту». Ми вивчали, що відбувається з народними депутатами після мандату і в Україні, і у світовому контексті. Влада – це наркотик, якого люди потім постійно потребують. Розуміння власного балансу – коли треба іти, а коли вчасно зупинитися – надзвичайно важливе. Чи погоджуєтеся Ви, що інколи активістам варто лишатися у своїй ролі і бути більше ефективними в громадському секторі? Активізм – це коли людина у вільний від роботи час займається суспільно корисною справою, захищає інтереси людей, бореться за справедливість. Часто це – не місце роботи людини. Важко собі уявити місце роботи, де ти борешся за чистий сквер. Це громадська активність. Партії зараз намагаються залучити і людей з професійного сектору civil society, і людей, які є вуличними активістами. Серед останніх також є багато впливових людей, лідерів громадської думки. Ми постійно підтримуємо зв’язок з такими активістами, цінності яких поділяємо. Якщо людина відчуває, що у громадському секторі може зробити більше, ніж у владі, то бажання іти у владу може бути викликане тільки непомірними амбіціями або бажанням статусних речей. Наприклад, моя робота пов’язана з формуванням міжпартійного діалогу. Я навряд чи змогла приєднатися до якоїсь з існуючих політичних сил. Я відповідаю перед людьми, заради яких, для яких і з якими ми працюємо, що наша робота не буде політично ангажованою. Мені вистачає повноважень. Я бачу багато можливостей для роботи у громадському секторі. Кожен свій шлях обирає сам. Де брати лідерів і нові обличчя? Я не вважаю, що Україні потрібні тільки нові обличчя. Ми бачимо, що нові обличчя подекуди гірші за вже відомі. Політика має бути професійною діяльністю. Треба будувати сильні політичні партії і виховувати цих лідерів. Я не погоджуюся з думкою президента, що в Україні кадровий голод. Людей хороших є дуже багато. І вони достойні займати не тільки якісь посади, а й реформувати цілі сфери. Але часто ці люди не є лояльними і зручними для влади. Питання кадрового голоду зводиться до того, чому ніхто з порядних людей не захотів з теперішньою владою іти навіть в другий уряд. Далі ситуація тільки погіршуватиметься. А люди є. Вони закінчують школи, університети, займаються громадським активізмом, кристалізуються, шукають себе. Лідера національного масштабу важко запланувати. Те, що відбулося рік тому на президентських і парламентських виборах, – просто шлях. Ми мали це пройти. Суспільство мало показати свою довіру до попередньої влади і дати шанс відомому коміку стати президентом. Володимир Зеленський мав усі шанси увійти в історію. Уже, мабуть, не має жодних. Але шанс був. Українське суспільство вміє ці шанси надавати. Зараз уже можна аналітично рахувати, показувати, порівнювати. А тоді ми зробили такий вибір. Потім обрали Верховну Раду, де 80,4% нових облич. Дуже часто це люди, які не мають елементарної підготовки для того, аби щоденно ходити на роботу і якісно виконувати свої обов’язки. З цим ми теж якось живемо зараз, пам’ятаючи, що Верховна Рада, як і будь-яка суспільна інституція, це – своєрідне дзеркало суспільства. Які можливості відкриває політика для громадських активістів? А які закриває? Відкривається можливість робити конкретні речі, коли ти маєш владні повноваження. Закривається можливість комунікувати, маючи набагато вищий рівень суспільної довіри, ніж мають політики. Відбувається втрата певного кола спілкування. Людина може бути крута і в політиці, і в громадському секторі. Головне – кожному бути на своєму місці і займатися своєю роботою якісно. Можливостей порівну і там, і там. Моя порада для тих, хто іде з громадського сектору в політику, тільки одна – не забувати всі передвиборчі гасла і посилання на слово «цінності», які вони вживали і вживатимуть протягом кампанії. - [What’s wrong with the “new faces” in politics?](https://www.parlament.org.ua/en/news/whats-wrong-with-the-new-faces-in-politics/) - The trend for “new faces” is decreasing! And this, on the one hand, is good news! The results of the survey of the Sociological Group Rating showed that the majority of respondents (60-70%) believe that it is more important for parties at the local level to have a strong local leader than well-known national, experienced politicians than “new faces”, a good team than a strong leader. One way or another, political players are changing, and the authorities are being “renewed”. In particular, Agency for Legislative Initiatives counted that 80.4% of “new faces” entered the Verkhovna Rada after the last parliamentary elections in 2019. These are people who have never received a mandate as a member of parliament before. Experience shows that the coming to power of “new faces” is not the same as radical positive changes in the country, the eradication of corruption, and economic growth. Of course, new people need to appear in the political process. But we insist that politics must be a professional activity. To become an effective manager, you need to gain years of experience, earn credibility in society, work first for your community, and then reach the national level. In Ukraine, it is necessary to build a system for the education of political leaders and the formation of strong political parties so that this smooth growth of politicians takes place in a professional environment. That is how we finally could have the opportunity to choose professionals in their field – politics, and not just “new faces” who were previously engaged in a completely different area. We are working to make society aware of this. On the other hand, experienced leaders in Ukraine are also often not professionals. And that needs to be changed too. Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives and Director of the Ukrainian School of Political Studies, spoke on Ukrainian Radio about why politics should be a professional activity and why we shouldn’t believe only in “new faces”. Interview - [Аналітика дня: Що не так з «новими обличчями»?](https://www.parlament.org.ua/news/analityka-dnya-shho-ne-tak-z-novymy-oblychchyamy/) - Тренд на «нові обличчя» спадає! І це, з одного боку, – хороша новина! Результати опитування Соціологічної групи Рейтинг показали: більшість респондентів (60-70%) вважають, що для партій на місцевому рівні більш важливо мати сильного місцевого лідера, ніж відомого національного, досвідчених політиків, ніж «нові обличчя», хорошу команду, ніж сильного лідера. Політичні гравці, так чи інакше, змінюються, а органи влади – «оновлюються». Зокрема, ми в Лабораторії законодавчих ініціатив після минулих парламентських виборів підрахували, що до Верховної Ради потрапили 80,4% «нових облич». Це – люди, які до того жодного разу не отримували мандат народного депутата. Як показує досвід – потрапляння до влади «нових облич» не тотожне докорінним позитивним змінам у країні, викоріненню корупції та економічному зростанню. Звісно, нові люди мають з’являтися у політичному процесі. Але ми наполягаємо: політика має бути професійною діяльністю. Для того, щоб стати ефективним управлінцем, необхідно роками набувати досвіду, заробляти авторитет у суспільстві, працювати спочатку на свою громаду, щоб потім вийти на національний рівень. В Україні потрібно вибудовувати систему для виховання політичних лідерів та становлення сильних політичних партій, щоб цей плавний ріст політиків відбувався у професійному середовищі. Щоб ми нарешті мали можливість обирати професіоналів у своїй справі – політиці, а не просто «нові обличчя», які до цього займалися зовсім іншою діяльністю. Ми працюємо над тим, щоб суспільство це усвідомлювало. З іншого боку, досвідчені лідери в Україні теж часто не є професіоналами. І це також треба змінювати. Більше про те, чому політика має бути професійною діяльністю і чому не варто вірити тільки в «нові обличчя», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та директорка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко розповіла в ефірі Українського радіо. Інтерв’ю - [School of Community Leaders – 2020: Participants](https://www.parlament.org.ua/en/news/school-of-community-leaders-2020-participants/) - The program of the School of Community Leaders – 2020 is over, and now our Alumni and participants are actively preparing for local elections. In the meantime, let’s introduce you a little closer to those who participated in the School of Community Leaders. This year we received more than 400 applications. Despite the quarantine restrictions, we managed to conduct the program online and involve the maximum number of people who needed it. Over 200 leaders from all regions of Ukraine have gotten the opportunity to study. More than 50% of them successfully completed the School’s program before the election. 61% of the School of Community Leaders – 2020 Alumni are running in local elections. 79% of them are candidates for local councils, and 21% want to be head of territorial communities. We wish success in the elections to all participants and Alumni of the School of Community Leaders! We promise that this will not end our cooperation with Alumni. - [Школа лідерів громад – 2020: Хто наші учасники?](https://www.parlament.org.ua/news/shkola-lideriv-gromad-2020-hto-nashi-uchasnyky/) - Програма Школи лідерів громад – 2020 закінчилася, і зараз наші випускники та учасники активно готуються до місцевих виборів. А поки познайомимо вас трохи ближче з тими, хто брав участь у Школі лідерів громад. Цього року до нас надійшло більше 400 анкет від аплікантів. Незважаючи на карантинні обмеження, нам вдалося провести програму в онлайн-режимі і долучити до навчання максимальну кількість людей, яким це було потрібно. Більше 200 лідерів з усіх регіонів України отримали доступ до навчання. Більше 50% з них встигли успішно завершити програму Школи до виборів. 61% випускників Школи лідерів громад – 2020 балотуються на місцевих виборах. З них 79% є кандидатами у депутати місцевих рад, а 21% хочуть очолити територіальні громади. Бажаємо успіху на виборах усім учасникам і випусникам Школи лідерів громад! Обіцяємо, що на цьому наша співпраця з випускниками не завершиться. - [Svitlana Matviienko on a “nationwide poll” announced by the president](https://www.parlament.org.ua/en/news/svitlana-matviienko-on-a-nationwide-poll-announced-by-the-president/) - Svitlana Matviienko, Chairwoman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives, took part in the press conference “Risks of the poll during the elections”. During the event, experts from NGOs (Center for Political and Legal Reforms, OPORA Civic Network, IFES Ukraine, Reanimation Package of Reforms – RPR) discussed the feasibility and legality of conducting a “nationwide poll”, and in fact – a referendum on election day. The position of the Agency for Legislative Initiatives is clear, in contrast to the authorities’ actions – without a clear legal basis, written procedures, and awareness of the consequences, Ukraine citizens should not participate in the survey. Svitlana Matviienko explained why: “The nationwide poll announced by the president is, in fact, a consultative referendum. We call this the formation of a voter’s deceptive involvement in the processes that are taking place. An analysis of the procedures for conducting this poll and the format of the president’s communication gives an understanding of why all this is being done. The poll is conducted to ensure that voters come to the polls and support the trend of “closeness of the politician to the people”. This will be one of the most difficult elections in the history of Ukraine. Instead of educating voters and protecting citizens in elections, the authorities form a “simple dialogue with citizens.” I’m worried about money. We have not yet heard at what cost the survey will be conducted. Any experts understand that the classic sociological survey will be much cheaper, more adequate and relevant, and, most importantly – reliable and legitimate. For our part, we urge citizens of Ukraine not to take part in these polls because there is no legal basis for this, much less a wise reason to be further endangered during a pandemic”. You can read a detailed analysis of the Agency on the presidential initiative here: ANALYSIS - [Світлана Матвієнко про «усенародне опитування» від президента](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-pro-usenarodne-opytuvannya-vid-prezydenta/) - Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь у пресконференції «Ризики проведення опитування 25 жовтня». Під час заходу експерти з профільних громадських організацій (Центру політико-правових реформ, Громадянської мережі ОПОРА, IFES Ukraine, Реанімаційного Пакету Реформ – РПР) обговорили доцільність і легальність проведення «усенародного опитування», а по суті – референдуму у день виборів. Позиція Лабораторії законодавчих ініціатив однозначна, на відміну від дій влади, – без чіткого правового підґрунтя, виписаних процедур і усвідомлення наслідків громадянам України не варто брати участь в опитуванні. Світлана Матвієнко пояснила – чому: «Оголошене президентом усенародне опитування є насправді консультативним референдумом. Ми називаємо це формуванням оманливої причетності виборця до процесів, які відбуваються. Аналіз процедур проведення цього опитування і формат спілкування президента дає розуміння, навіщо це все робиться. Опитування проводиться не тільки заради того, щоб виборці прийшли на дільниці, а й для того, щоб підтримувати тренд «близькості політика до народу». Це будуть одні з найскладніших виборів в історії України. Замість того, щоб займатися просвітою виборців і безпекою громадян на виборах, влада формує «простий діалог з громадянами». Мене турбує питання грошей. Ми до сих пір не почули, за які кошти буде проводитися опитування. Будь-яким експертам зрозуміло, що класичне соціологічне опитування буде набагато дешевшим, адекватнішим і релевантнішим, а головне – достовірним і легітимним. Ми зі свого боку закликаємо співгромадян не брати участі в цих опитуваннях, тому що для цього немає ні правової підстави, ні тим паче мудрої причини в часи пандемії додатково наражатися на небезпеку». Детальний аналіз Лабораторії щодо президентської ініціативи читайте тут: АНАЛІТИКА - [Dialogues on reforms: How to further develop civil society?](https://www.parlament.org.ua/en/news/dialogues-on-reforms-how-to-further-develop-civil-society/) - What are the authorities doing to help civil society? Are government policies working in this direction? During the forum “Dialogues on Reforms: Towards Vilnius” within #URC2020, Deputy Chairman of the Board of the Agency for Legislative Initiatives Uliana Poltavets moderated an expert discussion on how civil society should develop further. Despite the illusion that Ukraine has a strong civil society, the facts show that only 18.6% of citizens (according to a poll by the Democratic Initiatives Foundation) participate in NGOs’ activities, which is much lower than in European countries. Photo: Reanimation package of reforms For the development of civil society, there is a National Strategy for the Promotion of Civil Society in Ukraine for 2016-2020. However, we in the Agency for Legislative Initiatives together with the Council of Europe Office in Ukraine last year analyzed its implementation. We concluded that the strategy is far from perfect. In particular: there are no clear definitions of the term “civil society”, tasks are vaguely worded, there are no criteria for evaluating the implementation of these tasks, there is no allocated funding, regional plans are not in line with the strategy. The results of the study are fully available here. STUDY Photo: Reanimation package of reforms The briefing on the development of civil society prepared for the Vilnius Conference also addresses the problems of the legal framework of CSOs and their financial stability, harassment of public activists and improper investigation of crimes against them, lack of dialogue with the authorities, coordination of the process. What to do with all this – read in the brief. BRIEF - [Діалоги про реформи: Як розвивати громадянське суспільство далі?](https://www.parlament.org.ua/news/dialogy-pro-reformy-yak-rozvyvaty-gromadyanske-suspilstvo-dali/) - Що влада робить для того, щоб допомогти громадянському суспільству і чи працюють державні політики (policies) у цьому напрямку? Під час форуму “Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса” в рамках #URC2020 заступниця Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Уляна Полтавець модерувала дискусію експертів щодо того, як має розвиватися громадянське суспільство далі. Попри ілюзію того, що в Україні сильне громадянське суспільство, факти говорять про те, що лише 18,6% громадян (за даними опитування Фонду “Демократичні Ініціативи”) беруть участь у діяльності громадських організацій, що є набагато нижчим показником, ніж в європейських країнах. Фото: Реанімаційний пакет реформ Для розвитку громадянського суспільства існує Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 рр. Проте ми в Лабораторії законодавчих ініціатив разом з Офісом Ради Європи в Україні минулого року проаналізували її виконання та дійшли висновку, що стратегія далека від досконалості. Зокрема: відсутні чіткі визначення термінів «громадянське суспільство», завдання сформульовані нечітко, критеріїв оцінки виконання цих завдань нема, відсутнє виділене фінанансування, регіональні плани не узгоджуються зі стратегією. Результати дослідження повністю є тут. ДОСЛІДЖЕННЯ Фото: Реанімаційний пакет реформ У підготовленому до Конференції у Вільнюсі брифі про розвиток громадянського суспільства також йдеться про проблеми законодавчої рамки діяльності ОГС та їхньої фінансової стійкості, переслідування громадських активістів та неналежне розслідування злочинів щодо них, відсутність діалогу з владою, забезпечення координації процесу з боку влади. Що з цим усім робити – читайте в галузевому брифі. ГАЛУЗЕВИЙ БРИФ - [Українсько-російські відносини: Тест на політичну зрілість](https://www.parlament.org.ua/news/ukrayinsko-rosijski-vidnosyny-test-na-politychnu-zrilist/) - Коли дії владної команди складно вписуються в рамки здорового глузду й логічного осмислення. Коли офіційні владні комунікації у своїй сукупності не пояснюють суспільству дії влади, а стають самі предметом анекдотів та мемів. Коли все це дуже заважає зрозуміти де саме ми знаходимося у тій війні, що триває, які плани у чинних керманичів і що далі слід робити нам усім. Тоді час звернутися до старих перевірених засобів аналітичної роботи — припинити їх слухати, почати “слідкувати за руками”. У цьому дослідженні йдеться про те, як чинна влада бачить і вибудовує відносини з ворожою нам країною. Дослідження не всеохопне, але сконцентроване на найважливіших — маркерних для визначення російського впливу, — сферах. Гуманітарна політика Економічні відносини Енергетична політика Війна на сході Санкційна політика Окупований Крим Морське господарство Окуповане море Правова політка Зради немає. Перемоги теж. Буде важко. Знайте більше, ніж транслюють офіційні комунікаційні канали влади. Тут не буде мемів і спрощень, але буде важлива для усвідомлення правда. ЧИТАТИ - [Результати виборів: Хто з випускників наших програм потрапив до місцевої влади?](https://www.parlament.org.ua/news/rezultaty-vyboriv-hto-z-vypusknykiv-nashyh-program-potrapyv-do-misczevoyi-vlady/) - 118 випускників і випускниць наших навчальних програм пройшли до місцевих рад за результатами виборів! Тобто до органів місцевого самоврядування потрапив кожен 8-й випускник наших програм. При цьому 6 випускників (5% від усіх) очолили міста, а 1 випускник став головою селищної ОТГ. Найбільше випускників наших програм потрапили до міських рад – 62 людини (53% від усіх) стали депутатами. Порівну – по 18 випускників (по 15% від усіх) – пройшли за результатами виборів до обласних і районних рад в Україні. 13 випускників обралися до районних рад (11% від загальної кількості). Деякі учасники нашої Спільноти навчалися на двох навчальних програмах. Тож серед випускників, які перемогли на виборах: 33 людини завершили програму Української школи політичних студій. 41 людина закінчила Хаб партійних інновацій. 56 людей проходили навчання у Школі лідерів громад. Вітаємо кожного і кожну з перемогою! І бажаємо продуктивної каденції! У ваших руках – майбутнє громад. Ця відповідальність має спонукати вас діяти чесно, рішуче, але також і виважено. Пишаємося вашими успіхами! Хочемо висловити підтримку і тим, хто не здобув перемогу на місцевих виборах цього разу. Ви спробували себе, отримали необхідний досвід – і це найголовніше. Віримо, ваш час ще попереду! Окремо дякуємо за підтримку у становленні нових лідерів в Україні Міжнародному фонду “Відродження”. Будуємо громадянське суспільство України разом! - [Онлайн-дискусія «Якщо держава зазнає невдачі: Громадська участь в екологічній політиці»](https://www.parlament.org.ua/news/onlajn-dyskusiya-yakshho-derzhava-zaznaye-nevdachi-gromadska-uchast-v-ekologichnij-polityczi/) - 8 грудня у рамках Всесвітнього форуму за демократію Українська школа політичних студій провела онлайн-дискусію «Якщо держава зазнає невдачі: Громадська участь в екологічній політиці». Всесвітній форум за демократію – невід’ємна подія у навчальній програмі шкіл політичних студій. Щороку у Раді Європи, у Страсбурзі, відбувається масштабна дискусія щодо певної проблеми. Однак цього разу через пандемію COVID-19 Всесвітній форум за демократію було перенесено в онлайн-режим. Та це не означає, що обговорення зупинені, а проблеми вичерпалися. Цього разу Форум триватиме наступні 12 місяців, під час яких відбуватимуться заходи, щоб дати відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище? В онлайн-дискусії від Української школи політичних студій взяли участь громадські активісти, які створили для України масштабні екологічні проєкти, а також представники влади. Разом вони намагалися вирішити, як держава і громадськість мають взаємодіяти для вирішення екологічних проблем. Модерував розмову Денис Казанський, журналіст та екологічний активіст. Експерти погодилися, що на сьогодні, на жаль, екологічні ініціативи в Україні підмінюють функції держави. «Це не робота громадської організації – займатися утилізацією токсичних відходів. Громадська організація не має моніторити якість повітря, так само як і займатися утилізацією будь-яких, навіть твердих побутових, відходів. Але, тим не менше, в Україні ці ініціативи існують», – зазначила доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» і випускниця УШПС 2008 року Олена Маслюківська. Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» і випускниця УШПС 2008 року За словами спікерки, екологічні ініціативи в Україні – це своєрідні стартапи. Їхньою метою є створення певного суспільного блага. І суспільство має вирішити, як ці організації підтримувати, аби забезпечити їхню сталість. У свою чергу, Максим Бородін, екологічний активіст і депутат Маріупольської міської ради, розповів про свій досвід екологічного протесту у боротьбі за чисте повітря з промисловими підприємствами Маріуполя. Через тиск мешканцям Маріуполя вдалося досягти поступок від великих промислових об’єктів і змусити їх розпочати модернізацію обладнання. Однак спікер упевнений, протести – це тимчасовий засіб упливу. Максим Бородін, екологічний активіст і депутат Маріупольської міської ради (на екрані праворуч) «Громадські організації не можуть постійно підміняти державну систему моніторингу і контролю, адже активісти не мають на це повноважень. Ми моніторимо і бачимо перевищення забруднення, але, як активісти, нічого не можемо з цим зробити. Поки не зміниться законодавство і не буде політичної волі, можливостей для екологічних змін теж немає», – пояснив Максим Бородін. Наступний спікер, Артем Романюков, є випускником УШПС 2018 року і співзасновником екологічного чат-боту Saveecobot, який має вже понад 1 мільйон активних користувачів. Після декількох років роботи над тим, аби в його рідному місті, Дніпрі, було легше дихати, спікер упевнений: екологічну діяльність потрібно починати з просвіти. Артем Романюков, випускник УШПС 2018 року і співзасновник екологічного чат-боту Saveecobot «Ми створили попит на дані про якість атмосферного повітря в Україні. Але зараз у цей процес має втрутитися держава. Найлогічнішим кроком має бути державний моніторинг на джерелах викидів. Держава тут може бути нашим партнером. Поки що не є. Але державний моніторинг – це важливий наступний крок. Ми готові допомагати державі у цьому», – сказав спікер. Любов Колосовська, співзасновниця та директорка організації «Батарейки, здавайтеся» (проєкту, який займається збором батарейок та організацією їхньої переробки) і випускниця УШПС 2015 року, зауважила важливість фінансової складової екологічного активізму. «За екологічні сталі рішення і зміни потрібно, щоб хтось заплатив. Щоб потім не платити ще дорожче якістю нашого життя. Однак багато людей цього не розуміють. Перша ідея у Європі – держава бере гроші у забруднювачів і на ці гроші змінює ситуацію на краще. Однак ця ідея застаріла», – розповіла Любов Колосовська. Любов Колосовська, співзасновниця та директорка організації «Батарейки, здавайтеся» На думку експертки, якщо забруднювач може просто відкупитися, – це уникнення відповідальності, адже тоді вона покладається цілковито на державу. Натомість держава має віддавати відповідальність і повноваження іншим структурам, як-от бізнесам, які продукують сміття, щоб вони докладалися до вирішення проблеми самі. Держава має контролювати цей процес, а виконувати господарські функції не повинна. Це – певне дорослішання для суспільства, для бізнесів. Голова Державної екологічної інспекції України (2019-2020), керівник політичної партії Екологічна Альтернатива Єгор Фірсов, на противагу, упевнений, що екологічні питання не може вирішити ні демократія, ні активізм. Голова Державної екологічної інспекції України (2019-2020), керівник політичної партії Екологічна Альтернатива Єгор Фірсов «На активістів для вирішення, а не тільки актуалізації екологічних проблем теж не можна спиратися. Активізм – як антибіотик. Він діє тільки тоді, коли є кричуща проблема. Допомогти могли б неурядові інституції, які займаються екологічною діяльністю професійно. Екологічний порядок денний у світі й Україні зараз дуже складний, особливо якщо його синхронізувати з європейським законодавством. Це завдання охоплює також економіку, енергетику, інфраструктуру. Для розв’язання цих проблем нам мало просто енергії і активізму. Потрібні фахові люди», – сказав спікер. Леся Василенко, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, випускниця Парламентської програми УШПС, зазначила, що для вирішення екологічних проблем потрібні синергія, координація і співпраця. Леся Василенко, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, випускниця Парламентської програми УШПС «Наше завдання – завжди використовувати ті можливості, які ми маємо в конкретний відрізок часу. Є завдання і для уряду, і для парламенту, і для громадянського суспільства. Крім того, варто підключити органи місцевого самоврядування, медіа, представників бізнесу. Останні заробляють гроші на тому, що використовують ресурси, а тому від них також залежить, чи будуть рішення імплементовані або ж вони залишаться тільки на папері. Мають бути чітко розподілені ролі. За цими ролями ми маємо грати до кінця і забезпечувати у рамках своїх можливостей і відповідальності ті правила й дотримання правил, які дозволять нам жити у безпечному довкіллі», – пояснила свою позицію Леся Василенко. Її колега по парламенту – Олександр Маріковський, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і випускник УШПС 2014 року, також взяв участь у дискусії. За його словами, боротьба з екологічними проблемами лежить у площині цінностей. Олександр Маріковський, заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування і випускник УШПС 2014 року (на екрані ліворуч) «Поклик займатися захистом довкілля будується на основі цінностей. Через активізм і громадські організації можна відродити ці цінності у населення. Саме так і відбувається в Україні. Громадська участь в екологічній політиці, при критичній масі людей, які поділяють ці цінності, є дуже великою силою», – зауважив народний депутат. У свою чергу, Олексій Рябчин, радник міністра охорони навколишнього середовища, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції і випускник УШПС 2014 року, поділився досвідом співпраці громадянського суспільства і держави в екологічних питаннях. Олексій Рябчин, радник міністра охорони навколишнього середовища, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції і випускник УШПС 2014 року «Громадські організації не завжди знають, як правильно інкорпорувати свої ініціативи у державний механізм. За умови співпраці з громадськими організаціями можуть виходити круті речі. Однак деякі аспекти, як-от екологічні екстерналії від використання «євроблях», мають бути жорстко контрольовані державою. Такі питання не можна залишати напризволяще», – сказав Олексій Рябчин. Учасники дискусії дійшли висновку, що потрібно шукати нові точки взаємодії між екологічними активістами і державою, аби досягати результатів можна було не лише через тиск, протести, вимоги і краудфандингові ініціативи. Держава має забезпечити підтримку громадським екологічним організаціям і перейняти на себе функції моніторингу і контролю за екологічною ситуацією в Україні, адже на це ніхто більше у країні не має повноважень. Держава має бути партнером для громадських ініціатив. Поки цього не відбувається, але ми маємо прагнути до того, щоб розділяти відповідальність за забруднення навколишнього середовища, а не уникати її. Зі свого боку, представники громадських організацій висловили готовність допомагати державі з екологічних питань. - [Town Hall Meeting: Обговорили забруднення повітря через автомобілі](https://www.parlament.org.ua/news/town-hall-meeting-obgovoryly-zabrudnennya-povitrya-cherez-avtomobili/) - 9 грудня Українська школа політичних студій у рамках Всесвітнього форуму за демократію організувала Town Hall Meeting онлайн. Цьогоріч Всесвітній форум за демократію, який зазвичай відбувається у Страсбурзі у листопаді, було перенесено в онлайн-режим через пандемію COVID-19. Однак тепер заходи форуму відбуватимуться не кілька днів, а протягом наступних 12 місяців. Усе, задля того, щоб знайти відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище? Однією з найбільших екологічних проблем людства є забруднення повітря. Вагомий чинник у цьому – масове використання автомобілів. Особливо гостро ця проблема проявляється у великих містах – таких, як, наприклад, столиця України Київ. Та чи можна щось вдіяти із забрудненням повітря через автомобілі? Цю тему ми вирішили винести на обговорення під час Town Hall Meeting. Town Hall Meeting – один з форматів проведення міських зібрань, під час яких громада може спільно знайти рішення для важливої проблеми. Однак цього разу у дискусії взяли участь випускники навчальних програм Української школи політичних студій, а також небайдужі зацікавлені громадяни України. Вони сформували умовну громаду великого міста, яка шукає вирішення для проблеми викидів від використання автомобілів. Town Hall Meeting відбувається у декілька етапів. Перший з них – розуміння важливості проблеми і необхідності пошуку її розв’язання. Під час заходу Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» розповіла учасникам про справжні масштаби забруднення повітря через використання автомобілів. Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» «У великих містах саме викиди від пересувних джерел – автомобілів – спричиняють основне забруднення повітря. Для Києва, наприклад, у 2015 році 78% забруднень повітря спричинили автомобілі. А цього року Київ декілька разів потрапляв на найвищі сходинки рейтингу міст з найбільш забрудненим повітрям IQAIR , а часом навіть його очолював. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є одним з основних факторів ризику для здоров’я, пов’язаних з навколишнім середовищем. Забруднене повітря сприяє появі та погіршує перебіг серцево-судинних і респіраторних захворювань», – пояснила експертка. Після дискусії з екологинею учасники отримали можливі сценарії вирішення проблеми, які були спеціально розроблені для цього Town Hall Meeting. На обговорення було представлено 4 сценарії. У першому з них було запропоновано залишити все, як є, і не впливати заходами публічної політики на використання автомобілів. Цей сценарій не вирішує проблему, але і не потребує додаткового фінансування, а також дає можливість спочатку зосередитися на вирішенні інших проблем, пов’язаних із забрудненням повітря. Однак більшість учасників Town Hall Meeting майже відразу відкинули цей сценарій, зауваживши, що, якщо не впливати на проблему зараз, то це означає постійне погіршення ситуації. У другому сценарії вирішення проблеми міститься пропозиція збільшити якість пального та стимулювати використання певних видів палива, які є більш дружніми до довкілля. В Україні зосереджена велика кількість старих автомобілів, які громадяни купили задешево у Європі. Крім того, ще досить багато людей їздить на автомобілях з дизельними двигунами, які більше забруднюють повітря порівняно з іншими видами палива. Тож цей сценарій пропонує запровадити певні правила для використання дизельних двигунів, а також нові стандарти якості для пального. Цей сценарій учасники теж, здебільшого, не підтримали, адже погодилися, що зменшення використання дизельного пального не вплине суттєво на рівень забруднення повітря. Проблема з автомобілями є набагато більш комплексною, а тому потребує такого ж рішення. Третій сценарій пропонує створити економічний механізм, який би стимулював громадян «пересісти» на електротранспорт. У цьому сценарії були описані конкретні кроки, яких має вжити держава для того, щоб збільшити частку електрокарів у загальній структурі автомобільного транспорту до 70% у 2045 році для України. Третій сценарій учасники Town Hall Meeting підтримали частково через його екологічність. Однак учасники також дійшли висновку, що запровадження цього сценарію є поки нереалістичним для України. Будівництво необхідної для електрокарів інфраструктури і стимулювання виробництва електричного транспорту в Україні потребуватиме чималих коштів, які Україна поки не може витратити на цю проблему. В основі останнього, четвертого, сценарію – зміна парадигми мобільності. Сценарій передбачає розробку такої політики, яка би змінювала пріоритети користувачів міського простору, ставлячи на першому місці потреби пішохода, далі велосипедиста, громадського транспорту і далі вже для особистих авто. Серед запропонованих заходів – розвиток муніципального транспорту, обмеження використання автомобілів у місті, розвиток мережі пішохідних та велосипедних маршрутів. Останній сценарій сподобався учасникам найбільше, адже він пропонує не лише зменшити рівень забруднення повітря, а й зменшити кількість автомобільного транспорту у місті взагалі. Після обговорення усіх сценаріїв учасники Town Hall Meeting проголосували і більшістю голосів підтримали сценарій №4. За його реалізацію проголосували 74% учасників, решта 26% віддали свої голоси порівну за сценарій №1 і сценарій №3. За результатами Town Hall Meeting буде сформовано звіт, який Українська школа політичних студій передасть представникам парламенту, уряду і місцевої влади, аби вони краще розуміли, яким шляхом хоче іти громада у вирішенні проблем забруднення повітря через використання автомобілів. - [Керівні органи Лабораторії змінилися](https://www.parlament.org.ua/news/kerivni-organy-laboratoriyi-zminylysya/) - За 20 років існування Лабораторія законодавчих ініціатив змінювалася й вдосконалювалася, але ніколи не зраджувала своїм переконанням і місії. Місії розвивати Україну як європейську, демократичну країну, в якій живуть політично свідомі громадяни, а верховенство права діє як основоположний принцип. Ми виросли з ініціативи в потужний аналітичний центр, який має сміливість іти проти течії і відстоювати свою думку, незважаючи на зовнішні обставини. Думаємо і діємо, випереджаючи час, уже понад 20 років. Жити гідно – дуже важко (с). Але це не зможе нас зупинити. Ми ростемо далі, інституалізуємо напрацьоване і ділимося з вами новинами – 2021 рік ми почали з новою структурою управління і новими обраними членами Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Організація підсилена гідними і професійними людьми, з якими Лабораторія продовжить свій Шлях. Нова Голова Ради – Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, співзасновниця і член правління громадської організації КримSOS, член правління Міжнародного фонду «Відродження», член Наглядової ради Українського інституту. Таміла Ташева займається правозахисною діяльністю, у першу чергу питаннями, що стосуються окупованих територій та наслідків військової агресії РФ проти України, зокрема роботою з ВПО та правами людини в Криму. За плечима Таміли – досвід адвокаційної і законотворчої діяльності, створення сталої громадської організації «КримСОС» і багаторічна праця над розвитком громадянського суспільства в Україні. У 2019 році Таміла Ташева була удостоєна польської нагороди ім. Серджіо Вієра де Мелло як особа, діяльність якої спрямована на користь мирного співіснування та співпраці між суспільствами, релігіями і культурами. Заступник Голови Ради – Олександр Хоруженко, випускник Української школи політичних студій 2006 року, експерт з реформи децентралізації та місцевого самоврядування в Україні, член Наглядової ради фактчекінгового проекту Stopfake. У 2016-2020 роках Олександр відповідав за впровадження реформи децентралізації в Сумській області і в низьці секторальних напрямків, серед яких безпека громад, реформа охорони здоров’я, розвиток інфраструктури. Завдяки таким лідерам на місцях, як Олександр Хоруженко, масштабна реформа децентралізації була запущена і успішно пройшла перший етап впровадження. Членкиня Ради – Катерина Рябіко, координаторка проектів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). Катерина понад п’ятнадцять років займається темами демократизації та прав людини,відповідаючи за розробку політики у сфері політичної відповідальності, ґендерної рівності, парламентської етики, політичної участі та демократичних виборів. Катерина Рябіко нагороджена премією USAID за видатні досягнення у сприянні демократичному розвитку в Україні та лідерство у спрямуванні зусиль уряду США щодо сприяння демократії. Світлана Матвієнко – відтепер Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив. Маємо за честь співпрацювати з цими людьми! І рухаємося далі до ще більших звершень. - [Online Project Launch Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/news/online-project-launch-parliamentary-accountability-for-the-security-sector-in-ukraine/) - On February 4, with the support of the Peace and Stabilization Operations Program of Global Affairs Canada, the Parliamentary Centre and the Agency for Legislative Initiatives launched a project Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine. This project aims to promote peace and stability in Ukraine by supporting the Verkhovna Rada of Ukraine (VRU) to play its central role in formulating, implementing, monitoring and reforming security policy. The main stakeholders of the project took part in the event. In particular, the event was attended by representatives of the two parliamentary committees of the Verkhovna Rada, with which the Agency and the PArliamentary Centre will work closely during the project – members of the Security, Defense and Intelligence Committee and the Law Enforcement Committee – as well as other Ukrainian MPs, Canadian MPs, H.E. Ambassador of Canada to Ukraine and the H.E. Ambassador of Ukraine to Canada. During the event, the participants expressed hope for productive cooperation between the Canadian and Ukrainian sides for the sake of achieving peace, security, and stability in Ukraine. Dmytro Razumkov, Chairperson of The Verkhovna Rada of Ukraine, noted that issues of national security have become one of the key issues on the agenda of society and the state in Ukraine. Dmytro Razumkov, Chairperson of The Verkhovna Rada of Ukraine “Parliament has set a course for NATO and the EU in the Constitution, and this vector will not change. However, it is very important to continue reforms in the security and defense sector. And this applies not only to the front and the Ukrainian army but also to law enforcement activities within the state. I am confident that in the future, thanks to mutual assistance, additional recommendations and proposals, exchange of experience, we will be able to fulfill the tasks we set for ourselves”, – said the Speaker of the Verkhovna Rada. Olena Kondratiuk, Deputy Chairperson of the Verkhovna Rada of Ukraine, stressed the importance of taking into account the gender aspect in the reform of the defense sector. The speaker noted that Ukraine has consistently implemented the National Action Plan for the implementation of UN Security Council Resolution 1325 “Women, Peace & Security”, which is part of the government’s strategy. The parliament of the previous convocation passed a number of laws that opened more opportunities for women to exercise in the military. Olena Kondratiuk, Deputy Chairperson of the Verkhovna Rada of Ukraine “At the same time, I would like to draw attention to the still unequal participation of women and men in the peace process and in decision-making in the defense sector. For Ukraine, the introduction of gender quotas in the management and Supervisory Boards of all state-owned enterprises, including in the defense sector, is important. It is important to introduce gender-oriented budgeting in the security and defense sector, to take into account at the financial and organizational level all the sensitive and special needs of women in armed forces”, – Olena Kondratiuk explained. In turn, Larisa Galadza, H.E. Ambassador of Canada to Ukraine, is confident that the Canadian experience will help Ukraine in defense sector reform. In addition, she noted the special role of parliament in the reform process. Larisa Galadza, H.E. Ambassador of Canada to Ukraine “Canada supports this project because we understand that security, defense, and law enforcement are not just the executive branch. It is in these areas, where the state has the strongest power, that strong democratic control must also be ensured. This control is needed not only after the reform but also at the stage of policy formulation and implementation in the security sector”, – the speaker said. Andriy Shevchenko, H.E. Ambassador of Ukraine to Canada, also believes that the project “Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine” will have a positive impact for both parties: H.E. Ambassador of Ukraine to Canada “I see a lot of benefits from this project for both Ukraine and Canada. First, the project is a complement to existing security cooperation. Secondly, the project should strengthen Ukrainian parliamentarism – both at the level of policy development, and at the level of changes in legislation, and at the level of the control function of the parliament” Tom Cormier, CEO of the Parliamentary Centre, spoke about the mission of the Canadian Parliamentary Centre and stressed the importance of helping the parliaments in democratic countries. CEO of the Parliamentary Centre “Parliaments have the potential to make important changes that can help overcome the biggest challenges facing society. Especially if these parliaments have connections with the people they serve for if they are supported by professionals, informed by evidence-based research, working with their counterparts in other countries, and having a constructive relationship with the executive branch. We are pleased that this project will focus on achieving all these important goals”, – said Tom Cormier. Svitlana Matviienko, Executive Director of the Agency for Legislative Initiatives, noted that the idea of ​​the project has been developed together with representatives of the Verkhovna Rada of Ukraine so that the project would be of maximum benefit to the parliament of this and future convocations. Svitlana Matviienko, Executive Director of the Agency for Legislative Initiatives “We are very pleased with this partnership. The Agency has been closely involved in the Ukrainian parliament for more than two decades. We hope that this project will not only have an impact on the processes taking place in Ukraine now, but the project will help the next convocations. Inter-parliamentary dialogue is extremely important”, – the speaker said. Oleksandr Zavitnevych, Chairperson of the Verkhovna Rada Committee on Security, Defense and Intelligence, and Denys Monastyrskyi, Chairperson of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement, also expressed their expectations regarding the project. “We understand the responsibility of our committee in security and defense sector reform. The most well-known problems now are the reform of Ukroboronprom, the creation of an effective management system in the field of defense and industry, the reform of the Security Service of Ukraine (SBU), special services, as well as the development of defense and security capabilities based on NATO standards. I hope that this project will be one of the steps in cooperation with civil society and will contribute to the development of a system of civil control“, – said Oleksandr Zavitnevych. Denys Monastyrskyi, Chairperson of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement, also stressed the importance of strengthening parliamentary control as one of the levers in the reform process. Denys Monastyrskyi, Chairperson of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement “Our committee is considering hundreds of draft laws during the session. Of course, there is always the question of strengthening parliamentary control and the committee’s ability to exercise that control. Our committee and other MPs are ready to cooperate. I think that later we will be able to say about the progress of specific draft laws that will help increase the efficiency of law enforcement agencies in Ukraine”, – he said. A colleague of Ukrainian parliamentarians from Canada, Yvan Baker, MP, Chairperson of the Canada-Ukraine Parliamentary Friendship Group, said that Canada has always supported Ukraine, especially in matters of security and sovereignty of Ukraine. Yvan Baker, MP, Chairperson of the Canada-Ukraine Parliamentary Friendship Group “Canada’s Deputy Prime Minister Chrystia Freeland often says, ‘Canadian parliamentarians from different parties disagree on many issues, but we are all united in our support for Ukraine’. Canada cooperates with Ukraine in many areas: economic development, military support, trade and investment, and more. One of the reasons for such deep ties between Ukraine and Canada is the large Ukrainian diaspora, whose representatives are very worried about what is happening in Ukraine”, – the speaker explained. Ivanna Klympush-Tsintsadze, MP, Chairwoman of the Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration into the European Union, Member of the Interparliamentary Relations Group with Canada, also noted that Ukraine needs substantial expert support from the Canadian side to continue the path of comprehensive reform. Ivanna Klympush-Tsintsadze, MP, Chairwoman of the Verkhovna Rada Committee on Ukraine’s Integration into the European Union, Member of the Interparliamentary Relations Group with Canada “It is important to continue parliamentary work and improve control mechanisms and their use. In addition, gender equality is not just about statistics, representation, and quantitative indicators. It is also about the value component, institutions, and change of culture, so this task is not for one or two years”, – the MP said. Anita Vandenbeld, Member of the House of Commons of Canada, Parliamentary Secretary to the Minister of Defense of Canada, said that cooperation within the project is very important because in this way Canadian and Ukrainian MPs will be able to share best practices bilaterally. She also called for a gender component to be included in the discussions on defense sector reform, as the inclusion of women in the dialogue could help to look at the problem from a different angle and find new solutions. Anita Vandenbeld, Member of the House of Commons of Canada, Parliamentary Secretary to the Minister of Defense of Canada “Why is it important to mention gender when we talk about security and defense? Women experience conflicts differently. The military aggression has the greatest impact on women and children. Women also play a key role in post-conflict reconstruction. This is confirmed statistically: when women participate in peace negotiations, peace agreements and stability last much longer. It also works in another direction – we need to involve men in committees on women’s issues. Different backgrounds, different experiences are really important for solving complex problems“, – shared Anita Vandenbeld. At the end of the opening event, the Director of the Analytical Department of the Agency Oleksandr Zaslavskyi and the Director of the Partnerships and Program Development of the Parliamentary Centre Ivo Balinov spoke in detail about the essence, stages, and components of the project “Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine”. Director of the Analytical Department of the Agency Oleksandr Zaslavskyi “An important component of the project is to support the decision-making process, much of which passes through the Verkhovna Rada of Ukraine. The key role in the reform of the security sector by the Verkhovna Rada is played by two committees – the Committee on Security, Defense and Intelligence and the Committee on Law Enforcement. We are aware that these are two different reforms in terms of content. However, they are united by one goal – to ensure peace, stability and territorial integrity in Ukraine, including by advancing Ukraine in the Euro-Atlantic direction”, – said Oleksandr Zaslavskyi. In turn, Ivo Balinov noted that the Agency and the Parliamentary Centre are ready to cooperate with other projects that Canada is implementing in Ukraine in the security and defense sector. Director of the Partnerships and Program Development of the Parliamentary Centre Ivo Balinov “There are many projects in Ukraine – with the support of Canada and other Euro-Atlantic partners – that focus on various aspects of defense sector reform. These are projects that cooperate with the National Police and projects aimed directly at the defense industry. Therefore, we are open to cooperation with these projects for the benefit of Ukraine“, – the speaker summed up. The participants of the event expressed their readiness for fruitful cooperation during the implementation of the project “Parliamentary Accountability for the Security Sector in Ukraine”. All in order for the security sector reform in Ukraine to continue to move in the right direction, and for the defense industry to continue to develop according to the best international standards. - [Онлайн-відкриття проєкту Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні](https://www.parlament.org.ua/news/onlajn-vidkryttya-proyektu-parlamentska-pidzvitnist-sektoru-bezpeky-v-ukrayini/) - 4 лютого відбулося онлайн-відкриття проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні», який реалізовує Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві Канадським парламентським центром за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та у рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs). Цей проєкт покликаний сприяти миру та стабільності в Україні через підтримку Верховної Ради в її центральній ролі у формулюванні, реалізації, моніторингу та реформуванні сектору безпеки. У заході взяли участь основні стейкхолдери проєкту. Зокрема, представники двох парламентських комітетів Верховної Ради, з якими тісно співпрацюватиме Лабораторія під час проєкту, – члени Комітету з питань безпеки, оборони і розвідки та Комітету з питань правоохоронної діяльності – а також народні депутати України, парламентарі Канади, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в України та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді. Під час заходу учасники висловили сподівання на плідну співпрацю між канадською та українською стороною заради досягнення миру, безпеки і стабільності в Україні. Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради України, зазначив, що питання національної безпеки стали одними з ключових в порядку денному як суспільства, так і держави в Україні. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков «Парламент закріпив курс на НАТО і ЄС в Конституції, і цей вектор не буде змінюватися. Тим не менше, дуже важливо продовжувати реформи в секторі безпеки й оборони. І це стосується не тільки фронту й української армії, а також правоохоронної діяльності всередині держави. Я впевнений, що в подальшому саме завдяки спільній допомозі, додатковим рекомендаціям і пропозиціям, обміну досвідом ми зможемо виконати ті завдання, які ми перед собою ставимо», – сказав Голова ВРУ. Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України наголосила на важливості врахування ґ‎ендерного аспекту під час проведення реформи оборонного сектору. Спікерка зауважила, що Україна послідовно реалізує Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, Мир, Безпека», який покладений в урядову стратегію. Парламент минулого скликання ухвалив низку законів, які відкрили для жінок більше можливостей реалізовувати себе на військовій службі. Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України «Водночас я хочу звернути увагу на досі нерівну участь жінок і чоловіків у процесі мирного врегулювання та в ухваленні рішень в оборонній галузі. Для України є актуальним впровадження ґ‎ендерних квот у керівництві та Наглядових радах усіх держпідприємств, зокрема і в оборонному секторі. Важливим є запровадження гендерно орієнтованого бюджетування в секторі безпеки й оборони, врахування на фінансовому та організаційному рівні усіх чутливих та особливих потреб жінок-військовослужбовців, ветеранок бойових дій», – пояснила Олена Кондратюк. У свою чергу, Лариса Ґаладза, Надзвичайна і Повноважна пані Посол Канади в Україні, упевнена, що канадський досвід допоможе Україні у реформі оборонного сектору. Крім того, вона відмітила особливу роль парламенту у процесі реформування. Лариса Ґаладза, Надзвичайна і Повноважна пані Посол Канади в Україні «Канада підтримує цей проєкт, тому що ми розуміємо: безпека, оборона і правоохоронна діяльність – не лише ланки виконавчої влади. Саме в цих галузях, де держава володіє її найсильнішою владою, необхідно забезпечити також сильний демократичний контроль. Цей контроль потрібен не лише постфактум, а й на етапі формулювання, імплементації і реформування політики у секторі безпеки», – сказала спікерка. Андрій Шевченко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді, теж вважає, що проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» матиме позитивний вплив для обох сторін: Андрій Шевченко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді «Я бачу дуже багато користі від цього проєкту і для України, і для Канади. По-перше, проєкт є доповненням до існуючої співпраці у сфері безпеки. По-друге, проєкт має посилити український парламентаризм – і на рівні розробки політики, і на рівні змін до законодавства, і на рівні контрольної функції парламенту» Том Кормієр, Виконавчий директор Парламентського центру, розповів про місію Канадського парламентського центру і підкреслив важливість допомоги парламентам демократичних країн. Том Кормієр, Виконавчий директор Парламентського центру «Парламенти мають потенціал робити важливі зміни, які можуть допомогти побороти найбільші виклики, з якими зіштовхується суспільство. Особливо якщо ці парламенти мають зв’язок з людьми, для яких вони працюють, якщо вони підтримані професійними працівниками, поінформовані через доказові дослідження, співпрацюють зі своїми колегами з інших країн і мають конструктивні відносини з виконавчою владою. Ми раді, що цей проєкт буде сфокусований на досягненні усіх цих важливих цілей», – сказав Том Кормієр. Світлана Матвієнко, Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначила, що ідею проєкту розробляли тривалий час разом з представниками Верховної Ради України, аби проєкт мав якнайбільшу користь для парламенту цього і майбутніх скликань. Світлана Матвієнко, Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив «Ми дуже раді цьому партнерству. Лабораторія вже понад два десятиліття тісно займається українським парламентом. Сподіваємося, що цей проєкт не просто матиме вплив на процеси, які відбуваються в Україні зараз, а напрацювання проєкту будуть передаватися наступним скликанням. Міжпарламентський діалог є надзвичайно важливим», – сказала спікерка. Свої очікування щодо розпочатого проєкту висловили також Голова Комітету ВРУ з питань безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич та Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. «Ми розуміємо, яку відповідальність має наш комітет у реформі сектору безпеки й оборони. Найбільш відомі проблеми зараз – це реформування Укроборонпрому, створення ефективної системи управління в сфері оборони і промисловості, реформування СБУ, спецслужб, а також розбудова оборонних і безпекових спроможностей на основі стандартів НАТО. Сподіваюся, що цей проєкт буде однією зі сходинок у співпраці з громадянським суспільством та зробить свій внесок у розбудову системи цивільного контролю», – зауважив Олександр Завітневич. Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський також підкреслив важливість посилення парламентського контролю як одного з важелів в процесі реформи. Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський «Наш комітет розглядає сотні законопроєктів протягом сесії. Звичайно, постійно виникає питання посилення парламентського контролю та спроможності комітету цей контроль здійснювати. Наш комітет та інші народні депутати готові до співпраці. Я думаю, що згодом ми зможемо сказати про успіхи щодо конкретних законопроєктів, які допоможуть підвищити ефективність правоохоронних органів в Україні», – сказав він. Колега українських парламентарів з Канади Іван Бейкер, Член Палати громад Канади та Голова Парламентської групи дружби Канади та України, заявив, що Канада завжди підтримує Україну, особливо в питаннях безпеки і збереження суверенітету держави Україна. Іван Бейкер, Член Палати громад Канади та Голова Парламентської групи дружби Канади та України «Віце-прем`єр-міністерка Канади Христя Фріланд часто каже: «Канадські парламентарі з різних партій не погоджуються у багатьох питаннях, але ми всі об’єднані у нашій підтримці для України». Канада співпрацює з Україною у багатьох галузях: економічному розвитку, підтримка армії, торгівля й інвестиції тощо. Одна з причин таких глибоких зв’язків між Україною і Канадою – чисельна українська діаспора, представники якої дуже переживають за те, що відбувається в Україні», – пояснив спікер. Іванна Климпуш-Цинцадзе, Народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Членкиня групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою, також зауважила, що Україні необхідна змістовна експертна підтримка від канадської сторони, щоб продовжити шлях реформи усебічно. Іванна Климпуш-Цинцадзе, Народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Членкиня групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою «Важливо продовжувати парламентську роботу і вдосконалювати механізми контролю й їхнє використання. Окрім цього, ґендерна рівність – це не суто про статистику, представництво і кількісні показники. Це і про ціннісну складову, інституції та зміну культури, тому це завдання не на один і не на два роки», – зазначила парламентарка. Аніта Ванденбельд, Депутатка Палати Громад Канади, Парламентська секретарка Міністра оборони Канади, зазначила, що співпраця у рамках проєкту є дуже важливою, тому що таким чином канадські та українські парламентарі зможуть поділитися найкращими практиками у двосторонньому порядку. Крім того, вона закликала включати до обговорень про реформу оборонного сектору ґендерну складову, адже включення жінок до діалогу може допомогти подивитися на проблему під іншим кутом і знайти нові рішення. Аніта Ванденбельд, Депутатка Палати Громад Канади, Парламентська секретарка Міністра оборони Канади «Чому важливо згадувати про ґендер, коли ми говоримо про безпеку й оборону? Жінки по-іншому переживають військові конфлікти. На жінок і дітей військова агресія має найбільший вплив. Жінки також відіграють ключову роль у постконфліктному відновленні. Це підтверджено статистично: коли жінки беруть участь у переговорах щодо миру, домовленості щодо миру і стабільність тривають значно довше. Це працює також в інший бік – потрібно залучати чоловіків до роботи в Комітетах, пов’язаних з проблемами жінок. Різні бекграунди, різні досвіди справді важливі для вирішення комплексних проблем», – поділилася Аніта Ванденбельд. Наприкінці заходу Директор аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславський та Директор Програми розвитку та партнерства Парламентського центру Канади Іво Балінов детальніше розповіли про суть, етапи і компоненти проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні». Директор аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславський «Важлива складова проєкту – підтримка процесу вироблення рішень, значна частина якого пролягає через Верховну Раду України. Ключову роль у реформі сектору безпеки з боку Верховної Ради мають два комітети – Комітет з питань безпеки, оборони та розвідки і Комітет з питань правоохоронної діяльності. Ми свідомі того, що змістовно це дві різні реформи. Однак їх об’єднує одна мета – забезпечення миру, стабільності і територіальної цілісності в Україні, у тому числі шляхом просування України в євроатлантичному напрямку», – сказав Олександр Заславський. У свою чергу, Іво Балінов зауважив, що Лабораторія і Парламентський центр готові до співпраці з іншими проєктами, які Канада впроваджує в Україні щодо сектору безпеки й оборони. Директор Програми розвитку та партнерства Парламентського центру Канади Іво Балінов «В Україні функціонують багато проєктів – за підтримки Канади та інших євроатлантичних партнерів – які фокусуються на різних аспектах реформи оборонного сектору. Це – проєкти, які співпрацюють з Національною поліцією, та проєкти, спрямовані безпосередньо на оборонну галузь. Тож ми відкриті до співпраці з цими проєктами заради користі для України», – резюмував спікер. Учасники заходу висловили готовність до плідної співпраці під час реалізації проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні». Усе задля того, щоб реформа безпекового сектору в Україні продовжувала рухатися у правильному напрямку, а оборонна галузь продовжувала свій розвиток за найкращими міжнародними стандартами. - [Конкурс на участь у програмі УШПС 2021](https://www.parlament.org.ua/news/konkurs-na-uchast-u-programi-ushps-2021/) - 1 березня Українська школа політичних студій відкрила відбір на програму 2021 року. Прийом анкет триватиме з 1 по 21 березня. Українська школа політичних студій – один з найуспішніших освітньо-мережевих проектів України. УШПС належить до мережі шкіл політичних студій, заснованих під егідою Ради Європи. Українська Школа була створена у 2005 році як спільний проект Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив. За 16 років ми об’єднали більше 500 успішних лідерів з різних сфер – держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, представників творчих професій та громадських діячів. Українська школа політичних студій не просто навчає, ми створюємо Спільноту однодумців, об’єднаних спільними цінностями та місією розвивати демократичну Україну. Якщо Ви поділяєте цінності Школи та хочете долучитися до найбільшої Спільноти ціннісно-орієнтованих лідерів в Україні – обов’язково подавайтеся. МИ ШУКАЄМО ЛЮДЕЙ, ЯКІ: мають значні професійні досягнення у сфері політичної, громадської, наукової, творчої та підприємницької діяльності, журналістики, політики, юриспруденції; займають активну громадянську позицію та здатні застосовувати отримані знання у своїй повсякденній діяльності; є громадянами України віком до 40 років, які мають вищу освіту; якщо Ваш вік виходить за рамки вимог, ми заохочуємо Вас подаватись в будь-якому випадку; знання іноземних мов є додатковою перевагою. ДІЗНАТИСЯ ПРО УМОВИ ВСТУПУ ТА ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ МОЖНА ТУТ. ДЕТАЛІ - [Перша леді Литви та Лабораторія законодавчих ініціатив на заході з нагоди 15-річчя галереї ЦЕХ](https://www.parlament.org.ua/news/persha-ledi-lytvy-ta-laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-na-zahodi-z-nagody-15-richchya-galereyi-czeh/) - Перша леді Литви Діана Науседенє та Міністр культури Литви Сімонас Кайріс завітали до арт-галереї ЦЕХ, засновником та директором якої є випускник Української школи політичних студій Олександр Щелущенко (випуск 2010 року). Перша леді Литви Діана Науседенє (ліворуч) та директор галереї ЦЕХ Олександр Щелущенко (праворуч) Фото: Андрій Самарець Українській галереї ЦЕХ виповнилося вже 15 років. Це – одна з найуспішніших недержавних культурних інституцій сучасного мистецтва в Україні. Тим часом у Вільнюсі, столиці Литви, цього року святкує 5-річчя друга галерея Tsekh Gallery Vilnius, яка є наразі однією із найбільших приватних галерей країни. Перша леді Литви та Міністр культури відвідали виставку, присвячену 15-річчю галереї ЦЕХ, на якій представлені важливі роботи 11 митців з України, Литви та США. Директор галереї ЦЕХ Олександр Щелущенко (ліворуч) та міністр культури Литви Сімонас Кайріс (праворуч) Фото: Андрій Самарець «Любі мої, я – щаслива, перебуваючи тут та відчуваючи пульс України. Це – край, з яким Литву поєднують щільні історичні та культурні зв’язки. Я щиро рада ознайомитися з роботами українських митців. Нехай ваша творчість злітає на крилах свободи та шириться у найдивовижніших формах», – привітала галерею Діана Науседенє українською мовою. Для Української школи політичних студій культура є фундаментом державної політики. УШПС та Лабораторія законодавчих ініціатив раді мати можливість підтримувати випускників на їхньому Шляху та допомагати просувати українське мистецтво у світі. Бажаємо галереї ЦЕХ нових перемог! Фото: Андрій Самарець Окрема подяка Посольству Литви в Українi за те, що ця зустріч відбулася! Після карантину галерея ЦЕХ запрошує усіх охочих відвідати виставку проекту «Spirits: 15 років витримки». Мистецтво захоплює! Побачити роботи, представлені на виставці, можна тут . - [Лабораторія законодавчих ініціатив провела оцінку потреб громад](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-provela-oczinku-potreb-gromad/) - У середу, 7 квітня, разом із випускниками Школи лідерів громад попередніх років ми провели онлайн-зустріч, щоб дізнатись більше про проблеми, з якими щодня зіштовхуються громади по всій Україні. Кожна з громад має свій бекграунд та результат після першого етапу реформи децентралізації. Але ми щиро надихаємося прикладами наших випускників, які щодня докладають зусиль, аби зробити їхні громади кращими. Зокрема, під час заходу випускники Школи лідерів громад мали змогу почути мотиваційні історії від: Володимира Шматька, міського голови Чорткова та випускника УШПС 2018 року, який вже багато років працює над розвитком громади Чорткова. Не сумніваємося, що скоро Чортків стане найкращим містом для життя в Україні з таким підходом! Аліни Коваль, голови комісії з питань регіонального розвитку у Хмельницькій обласній раді та випускниці УШПС 2012 року. Хмельницька область – фактично, пілотний проект української децентралізації. Тож Аліна Коваль брала безпосередню участь у просуванні реформи на Хмельниччині та продовжує відстоювати здобутки реформи сьогодні. Олега Дзем’юка, голови Ворохтянської селищної громади, випускника програм Школа лідерів громад 2017 року та УШПС 2019 року. Створення Ворохтянської громади перед виборами у 2020 році далося мешканцям Ворохти і Татарова нелегко, але цілеспрямованість та уміння громадян об’єднуватися заради спільного блага надихають не опускати руки! Після мотиваційних виступів представники громад поділилися проблемами, вирішенням яких зараз займаються у своїх громадах. Ця зустріч та фідбек, який ми отримали від наших випускників, надзвичайно цінні для нас, адже допоможуть краще конструювати навчальні та консультаційні програми спеціально під потреби українських громад. Тепер Лабораторія законодавчих ініціатив розпочне аналіз кількох місцевих громад, акцентуючи увагу на охороні довкілля, доступності медицини та освіти. Результати дослідження Лабораторія використає для удосконалення майбутніх навчальних та менторських програм Школи лідерів громад. Зокрема для формування програми Школи лідерів громад 2021 року. Такі зустрічі щоразу доводять важливість розвитку зв’язків між громадами для їх подальшої співпраці та показують нам, яку дружню та міцну спільноту ми змогли розбудувати протягом років існування Української школи політичних студій та Школи лідерів громад. Програма Школа лідерів громад відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Аналітики ЛЗІ у робочій групі зі створення законопроекту «Про місцевий референдум»](https://www.parlament.org.ua/news/analityky-lzi-u-robochij-grupi-zi-stvorennya-zakonoproektu-pro-misczevyj-referendum/) - Директор Аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський долучився до робочої групи зі створення законопроекту «Про місцевий референдум». «Конституція України вимагає ухвалення закону про місцевий референдум. Уже 9 років громадяни України не можуть реалізувати конституційне право висловити свою думку через місцеві референдуми, оскільки з 2012 року проведення місцевих референдумів ніяк не врегульовано законодавчо. У суспільства та органів місцевого самоврядування є запит на цей інструмент громадської участі, адже вирішення деяких питань потребує проведення саме місцевих референдумів», – каже про важливість ухвалення законопроекту Олександр Заславський. За словами директора Аналітичного відділу ЛЗІ, під час розробки законопроекту дуже важливо було забезпечити баланс, який би дозволив, з одного боку, гарантувати громадянам реалізацію їхнього законного права, а з іншого – мінімізувати ризики, з якими зіштовхнулася Україна в боротьбі за територіальну цілісність. Наразі тривають громадські обговорення законопроекту. Олександр Заславський підкреслює, що такий підхід – дуже правильний. Адже цей важливий для українського суспільства законопроект має розроблятися у тісній співпраці представників влади та громадськості. - [Selection for the School of Community Leaders 2021](https://www.parlament.org.ua/en/news/selection-for-the-school-of-community-leaders-2021/) - Selection for the fourth School of Community Leaders is now opened! You can fill in the application form and apply for participation in the program from April 15 to May 10. The School ща Community Leaders is a project designed to bring together local leaders from all regions of Ukraine and help them develop their communities. Decentralization reform has initiated an irreversible process of change. That is why it is now essential to strengthen Ukraine on the local level, to help new leaders from the regions to take responsibility and implement further changes. The School of Community Leaders Program was launched in 2015 under the auspices of the Ukrainian School of Political Studies and the Agency for Legislative Initiatives with the support of the International Renaissance Foundation. During this time, we have results that prove the need for further work with communities: 3 programs of the School of Community Leaders have been conducted since 2015. 2 of them were dedicated to the preparation for the local elections. > 250 representatives of local self-government and civil society became Alumni. 48% of Alumni of the program of different years ran in the 2020 local elections. 40% of them won. The School of Community Leaders 2021 will differ from the programs of previous years, responding to the challenges that communities from different regions of Ukraine face on a daily basis. Community issues cover a wide range – from safety and clean environment to problems with access to quality medicine and education. And we will work together to find solutions for all these problems. This year’s training will focus not only on good governance skills, decentralization reform, and community participation tools. We plan to deepen our cooperation with communities and provide long-term mentoring to address the urgent needs of communities. Special attention will be paid to environmental mentoring, during which program participants will learn more about environmental impact assessment for communities, adaptation to climate change, disposal of household and other waste. Issues related to environmental safety, access to medicine, and education will be explored in detail through public participation tools – Town Hall Meetings and social audit. We encourage to apply people who: are representatives of local self-government at all levels, heads of the amalgamated territorial communities, local activists, and volunteers; have significant professional achievements and demonstrate leadership qualities; take an active position in life and are ready to use the acquired knowledge for the benefit of society and community; have trust and support of the community; will be able to involve their community in an environmental mentoring program and work with an environmental consultant; ready to work with the community using the tools learned during the training after completing the program. APPLY The School of Community Leaders 2021 is planned to be held offline. However, due to quarantine restrictions, the program dates may change (participants will be notified in advance). Participation in the program is free, as the International Renaissance Foundation supports the project. Approximate dates of the program: until May 10Acceptance of applications for participation in the programMay 11 – 21The announcement of results of the I roundMay 24 – June 4The II round of selectionby June 7The announcement of results of the II round of selectionJune 25 – 27Seminars for participants (Kyiv)September-DecemberEnvironmental mentoring of communities More details of the program and answers to important questions about this year’s program are here. For any other questions, please contact the e-mail address info@usps.org.ua or the Facebook page of the USPS. - [Відбір на Школу лідерів громад 2021](https://www.parlament.org.ua/news/vidbir-na-shkolu-lideriv-gromad-2021/) - Відбір на четверту Школу лідерів громад розпочато! Заповнити анкету та податися на участь у програмі можна з 15 квітня до 10 травня включно. Школа лідерів громад – це навчальна програма, створена об’єднувати місцевих лідерів з усіх регіонів України та допомагати їм розвивати їхні громади. Реформа децентралізації започаткувала незворотній процес змін. Тому зараз украй необхідно підсилювати Україну на місцях, допомагати новим лідерам з регіонів брати на себе відповідальність і втілювати зміни далі. Програма Школи лідерів громад була започаткована у 2015 році під егідою Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». За цей час ми маємо результати, які доводять необхідність подальшої роботи з громадами: 3 навчальні програми Школи лідерів громад проведено з 2015 року. 2 з них були присвячені підготовці до місцевих виборів. >250 представників місцевого самоврядування та громадянського суспільства стали випускниками. 48% випускників програми ШЛГ різних років балотувалися на місцевих виборах 2020 року. 40% з них – перемогли. Школа лідерів громад 2021 кардинально відрізнятиметься від програм попередніх років, відповідаючи на виклики, з якими щодня зіштовхуються громади з різних регіонів України. Проблеми громад охоплюють великий спектр – від безпечного середовища, чистого довкілля до проблем з доступом до якісної медицини та освіти. І для усіх цих проблем ми будемо спільно шукати рішення. Цього року навчання буде присвячене не тільки навичкам з ефективного управління, реформі децентралізації та інструментам громадської участі. Ми плануємо поглиблювати співпрацю з громадами та забезпечити довгострокове менторство для вирішення нагальних потреб громад. Особливу увагу буде приділено екологічному менторству, під час якого учасники програми дізнаються більше про оцінку впливу на довкілля для громад, адаптацію до кліматичних змін, утилізацію побутових та інших відходів. Проблеми, пов’язані з безпекою середовища, доступом до медицини та освіти, будуть детально досліджені за допомогою інструментів громадської участі – міських зібрань у форматі Town Hall Meeting та соціального аудиту громад. Закликаємо подаватися на програму людей, які: є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами; мають значні професійні здобутки та демонструють лідерські якості; займають активну життєву позицію та готові використовувати отримані знання на користь суспільству та громаді; мають кредит довіри та підтримку громади; зможуть долучити свою громаду до програми екологічного менторства та співпрацювати з консультантом з екологічних питань; готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми. Подати заявку Проведення Школи лідерів громад у 2021 році планується в офлайн-режимі. Однак через карантинні обмеження дати проведення програми Школи лідерів громад 2021 можуть змінюватися, про що учасників буде повідомлено заздалегідь. Участь у програмі є безкоштовною, оскільки проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду Відродження. Орієнтовні дати проведення програми: до 10 травняПрийом анкет на участь у програмі11 – 21 травняОпрацювання анкет, повідомлення результатів І туру24 травня – 4 червняІІ тур відборудо 7 червняОголошені результати ІІ туру відбору25-27 червняСемінари для учасників ШЛГ (м.Київ)вересень-груденьЕкологічне менторство громад Ще більше деталей програми та відповіді на важливі питання щодо цьогорічної програми тут. З будь-яких інших питань звертайтеся на електронну адресу info@usps.org.ua або на Facebook-сторінку УШПС. - [Випускники навчальних програм про нагальні потреби своїх громад](https://www.parlament.org.ua/news/vypusknyky-navchalnyh-program-pro-nagalni-potreby-svoyih-gromad/) - Чого потребують українські громади, з якими проблеми вони зіштовхуються та які досягнення за останні роки мають? Про це ми говорили під час онлайн-зустрічі 7 квітня з випускниками Школи лідерів громад та Української школи політичних студій, які безпосередньо долучені до змін на місцях. Головною темою онлайн-зустрічі було обговорення чотирьох ключових питань – сфера освіти, медицини, безпеки та охорони довкілля. Цьогорічна програма Школи лідерів громад буде акцентувати увагу саме на цих чотирьох напрямках, тому нам було вкрай важливо отримати вичерпний фідбек від представників громад, аби зробити навчальну програму якомога більш відповідною до конкретних проблем громад. Однією з найпоширеніших проблем для громад випускники наших програм називають нестачу кадрів. Молоді лікарі та вчителі не хочуть повертатися до регіонів, тому заохочення молодих спеціалістів до робити в маленьких громадах є справжнім викликом, на який витрачається безліч зусиль. Важливим для громад є також питання працевлаштування та ресоціалізації ветеранів. Відсутність постійної можливості або платформи для комунікації та обміну досвідом між громадами була ще однією вагомою проблемою, про яку говорили під час зустрічі. Тож перейдемо до основних думок, які висловили наші випускники та гості під час зустрічі. Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив пояснила, чим цьогорічна Школа лідерів громад відрізнятиметься від попередніх програм: «Цього року ми хочемо робити те, чого громади справді потребують. Ми поставили собі амбітну мету – передати громадам досвід у сферах медицини, освіти, безпеки та екології, забезпечивши їх менторською допомогою. Запускаючи цей проект за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ми прагнули активізувати проактивних громадян в політичному процесі та спонукати їх до участі в місцевих виборах. Уже в 2015 році, після першого випуску Школи лідерів громад, ми побачили, наскільки люди включились у ці процеси. Сподіваємось, що наша робота цьому посприяла. Але тепер важливо допомагати і ділитися досвідом з громадами, які тільки починають свій розвиток після місцевих виборів 2020 року». Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», розповіла учасникам заходу про фундаментальні речі, які формують успішні проекти: «Треба сказати про кілька важливих речей, що наявні в усіх проектах і пропозиціях Лабораторії. Я називаю це «Сила чотирьох С». Перше – це спільнота: далеко не всім вдається в проектах створити спільноту та розвивати її, примножувати кількість учасників. Друге «С» – системність: завжди за ідеями і пропозиціями є систематизована послідовна сума діяльностей з чітким розумінням бажаних результатів та змін. Третя річ – синергія, яку створюють проекти Лабораторії. Як донорам, нам важливо підтримати проекти, які породжують синергію. Четверте «С» – сталість. Це – не результат одного проекту чи дії. Для мене сталість – це розуміння, що і для чого ми робимо. Якщо ми закладаємо у стратегування розуміння, як досягти сталості позитивних результатів, шанси на успіх різко зростають». Володимир Шматько, випускник УШПС 2018 року, міський голова Чорткова (Тернопільська область) уже другу каденцію очолює та розвиває громаду Чорткова. Під час онлайн-зустрічі він поділився з учасниками власним досвідом побудови успішної громади: «Я переконаний: людям, котрі прагнуть змін, однозначно потрібно долучатись до виборів на місцях. Варто йти з командами і чіткими програмами, а не просто залучатись до політичних тимчасових проектів. В УШПС мене вчили, що зміни можливі, якщо їх втілювати з однодумцями. Цінність людини – у рівності. Щойно ми усвідомлюватимемо важливість цих категорій і робитимемо вірні кроки для їхнього укріплення – кожен керівник чи очільник, або представник будь-якого рівня влади, матиме довіру до себе і до своїх дій. Це – перший важливий момент. Другий полягає у наявності стратегії дій, котра має бути досконалою і чіткою. Дії без планування нічого не варті. Ми маємо орієнтуватись на результат, що стане основою для майбутнього. У кожної громади має бути візія, план розвитку. Для лідерів громад важливо розуміти: якісні зміни є результатом правильно спланованих кроків. За нинішніх обставин – низького рівня народжуваності, високого рівня смертності, великого рівня виїзду за кордон – варто усвідомити, що успішність і сила міста залежить від умов життя і перспектив, які воно надає людям. Саме люди є цінністю та основою успіху кожної громади. Справжнім завданням для команд на місцях є примноження існуючих умов для проживання в громаді людей. Керівникам ОТГ важливо усвідомити цінність людини, бо від цього залежить майбутнє та успішність громади. Базові послуги, інфраструктурні речі матимуть користь тоді, коли ними користуються люди. Усе це ми реалізовуємо в Чорткові і переконуємо мешканців громади, що разом ми зможемо більше». Аліна Коваль, випускниця УШПС 2012 року, голова комісії з питань регіонального розвитку Хмельницької обласної ради, є одним з «першопрохідців» реформи децентралізації в Україні. Адже Хмельниччина була однією з перших областей, де почалася реформа. Якими є успіхи децентралізації і що потрібно, реформа продовжувалась – Аліна Коваль розповіла під час заходу: «Життя до децентралізації і після початку її впровадження – це два різних світи. Очевидним для мене є те, наскільки ожили громади, здобули повноважень, можливостей і значення. Ми наважились на цю реформу у часи небезпеки та війни. Хмельниччина була одним із перших проектів. Я стала волонтером реформи децентралізації і підтягувала інші реформи в нашому регіоні. Тоді були проблеми на законодавчому рівні, не було єдиного розуміння між реалізаторами на місцях та столичними представниками. На сьогодні повноваження громад значно розширилися, відбулася передача громадам адміністративних послуг. Громадам дозволили змінювати управлінські підходи, розробляти власні стратегії розвитку та реалізувати їх, якісно працювати для успіху громад і комфорту мешканців. І тут важливо не боятись, а об’єднуватись і діяти далі, еволюційно доходити до поставлених задач. Процес децентралізації триватиме ще довго, але вже зараз зарубіжні партнери і колеги визнають успіх цієї реформи за такий короткий час і беруть цю модель для себе. Однак ми все ще маємо проблеми, які треба вирішувати. Повноваження розширили, але ресурси обмежені. Тож варто діяти і далі». В Олега Дзем’юка, випускника Школи лідерів громад 2017 року та УШПС 2019 року, а нині голови Ворохтянської селищної громади (Івано-Франківська область) проблеми виникли ще на етапі створення громади. Мешканці сіл Ворохта і Татарів не хотіли приєднуватися до Яремчанської громади, однак у місцевої влади спершу були інші плани. Олег поділився, як вдалося відвоювати окрему громаду і що потрібно змінювати далі: «Перш за все, скажу, що наша громада нам далась нелегко. Географічно Ворохтянська громада складається з двох населених пунктів. Проте на обласному рівні були люди, які вирішили так, що має бути одна велика Яремчанська громада. Мешканців Татарова і Ворохти з цим не погодилися, а нім вдалося досягти створення своєї Ворохтянської громади. У жовтні минулого року мене обрали головою громади. На посаді я маю багато викликів і проблем для вирішення: наприклад, наша освіта і медицина були занедбані упродовж багатьох років, у громаді досі немає ЦНАПу. Але тепер, виокремившись у Ворохтянську громаду, ми знаємо свої потреби і маємо можливість їх реалізувати так, як вважаємо за потрібне, як хочуть самі люди громади. Ми активно працевлаштовуємо саме мешканців громади, аби не було трудової та соціальної міграції, нестабільності сімей. Є люди мотивовані тут працювати і жити – і це дуже важливо, бо за таких обставин у нашої громади буде майбутнє. Ми прагнемо більшого і будемо рухатись в цьому напрямку». Тепер плануємо навчальні програми так, щоб задовольнити потреби громад та допомогти їм розвиватися ще більш стрімко! - [21 досягнення Лабораторії за 21 рік](https://www.parlament.org.ua/news/21-dosyagnennya-laboratoriyi-za-21-rik/) - Лабораторія законодавчих ініціатив була заснована 28 квітня 2000 року випускниками Національного університету «Києво-Могилянська академія». Ми виросли з ініціативи в потужний аналітичний центр, який реалізував багато суспільно важливих проектів та має на меті втілювати ще більш амбітні цілі у майбутньому. За 21 рік ми пройшли довгий шлях. Багато речей, які сьогодні є звичними для України, як-от проєвропейський курс розвитку чи важливість відкритості влади, ми відстоювали через спротив. Але ми щасливі продовжувати цей шлях, адже віримо в те, що він є правильним для України. Хочемо розділити наш успіх з вами та пригадати цінні моменти, проекти і досягнення, завдяки яким Лабораторія зростала усі ці роки. 1. Розробили закон про фінансування політичних партій. У далекому 2003 році експерти ЛЗІ стали авторами першого в Україні закону, який запровадив державне фінансування політичних партій. У 2004 році цей закон було ухвалено. Механізм, прописаний у ньому, передбачав запровадження прямої фінансової підтримки партій за рахунок коштів Державного бюджету України. Розмір підтримки був пропорційним ступеню представленості партії в парламенті. Також закон обмежував граничний обсяг державного фінансування, що мало запобігти надлишковому фінансуванню та убезпечити партії від залежності від держави. Однак пізніше, у 2007 році, дію цього закону було скасовано. Державне фінансування партій відклали на довгі роки. Тільки за деякий час положення цього першого закону лягли в основу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», який діє зараз. 2. Допомогли удосконалити законопроєкт «Про місцеві референдуми». Лабораторія завжди застосовувала комплексний підхід до розбудови демократичних інституцій в Україні. А тому ми не могли оминути питання місцевої демократії і безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Коли у 2012 році Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» втратив чинність, експерти ЛЗІ вже мали напрацювання для вдосконалення нового профільного законопроєкту «Про місцеві референдуми», який готувався до другого читання. Однак потрібний закон так і не ухвалили. До врегулювання місцевих референдумів влада повернулася лише у 2021 році – і Директор Аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславський долучився до робочої групи зі створення відповідного законопроєкту. 3. Започаткували часопис «ПАРЛАМЕНТ». Першим в Україні фаховим журналом, повністю присвяченим проблемам парламентаризму, став Часопис «ПАРЛАМЕНТ», який ЛЗІ випускає з 2001 року. Все, що тільки можна собі уявити про роботу парламенту, народних депутатів, а також функціонування дотичних інституцій, є на сторінках журналу: законодавчий процес та контрольні функції, робота комітетів та фракцій, регулювання політичних партій та участі громадськості у законодавчому процесі і багато-багато іншого. Саме Часопис «ПАРЛАМЕНТ» став тим майданчиком, на якому вперше заговорили про проблеми, як-от прозорість роботи комітетів чи «кнопкодавство». У цьому журналі більше 10 років тому з’явився перший моніторинг законодавчої діяльності парламенту, без чого сьогодні важко уявити публічний простір. [su_image_carousel source=”media: 14882,14883,14884,14766″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” captions=”yes” dots=”no” autoplay=”0″] 4. Створили першу в Україні Білу книгу українського парламентаризму. З моменту заснування ЛЗІ одним з найбільш пріоритетних для організації був і залишається парламентський напрямок. Ми напрацювали десятки інформаційних і аналітичних матеріалів, а також глибинних досліджень на цю тему. Поворотним моментом в історії українського парламентаризму можна вважати першу в Україні Білу книгу українського парламентаризму – всеохопний документ з комплексним аналізом ключових проблем функціонування парламенту та пропозиціями щодо їхнього вирішення, який ми підготували у 2010 році. Значна частина проаналізованих проблем, які так і не були вирішені на той момент, увійшли до Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, яку підготувала оціночна місія Європейського парламенту у 2016 році. Наразі Лабораторія регулярно моніторить поступ парламентської реформи в Україні. 5. Поширили в Україні практику підготовки Тіньових звітів. Послуговуючись досвідом розвинених демократій, у 2016 році Лабораторія започаткувала і популяризувала практику підготовки аналітичних документів у форматі Тіньових/альтернативних звітів (Shadow reports), які ми презентували у профільних комітетах Верховної Ради. Основна мета тіньових звітів – посилення контрольної функції парламенту та залучення неурядових аналітичних центрів до моніторингу й оцінки державної політики. За 4 роки експерти ЛЗІ разом з іншими профільними організаціями підготувала та представила більше 10 Тіньових звітів на теми від реалізації реформи парламенту до створення об’єднаних територіальних громад та виконання «декомунізаційних законів». [foogallery id=”14857″] 6. Спільно з Лігою Інтернів відновили діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Якість законодавчого процесу в Україні все ще потребує поліпшення. Саме тому Лабораторія спільно з Лігою Інтернів у 2015 році відновила діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховні Раді України. Центр став прообразом парламентської дослідницької служби, покликаної забезпечити високу якість законодавчого процесу та ухвалення рішень, які ґрунтуються на фактах та аналітиці. Тільки за 2016 рік з урахуванням аналітичних матеріалів центру народні депутати розробили близько 20 законопроєктів і внесли близько 200 пропозицій до другого читання. Європейський інформаційно-дослідницький центр функціонує досі, працюючи над удосконаленням законодавчого процесу в Україні за найкращими європейськими практиками. 7. Створили майданчик для професійного розвитку журналістів. Усвідомлюючи особливу роль засобів масової інформації у демократичному суспільстві, організація спрямувала чимало зусиль на розбудову професійних ЗМІ в Україні. Квінтесенцією цього напряму був проєкт «Школа професійної журналістики «НОВА Україна». Він став майданчиком для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами. За час свого існування (з 2009 по 2012 рік) випускниками стали більше 80 журналістів з усіх куточків України. [foogallery id=”14861″] 8. Розробили Матрицю форм участі громадськості. Від самого початку свого існування Лабораторія працює над тим, аби громадськість була більше залучена до процесу вироблення рішень як на національному, так і на місцевому рівнях. Серед багатьох аналітичних матеріалів та проєктів, спрямованих на поліпшення співпраці громадянського суспільства й органів влади та місцевого самоврядування, особливо виділяється Матриця форм участі громадськості у процесі вироблення й ухвалення політичних рішень в Україні. Саме ця Матриця у 2014 році лягла в основу політики Ради Європи щодо підтримки громадянського суспільства в Україні на наступні кілька років. 9. Започаткували і розвиваємо Українську школу політичних студій – найуспішніший проєкт політичної освіти в Україні. Українська школа політичних студій – найуспішніший освітньо-мережевий проєкт в Україні, що за 16 років зібрав спільноту з понад 500 лідерів з різних галузей. Школа була створена рішенням Комітету Міністрів Ради Європи у 2005 році і є частиною міжнародної мережі Шкіл політичних студій Ради Європи. УШПС сьогодні – унікальна платформа для пошуку однодумців, втілення спільних ініціатив, поширення цінностей, генерування ідей та створення можливостей для їхньої реалізації. Крім того, у 2007 році Лабораторія законодавчих ініціатив заснувала Східноєвропейську школа політичних студій (Білорусь), щоб дати можливість лідерам Білорусі сформувати свій майданчик для дискусій з важливих суспільно-політичних питань. [foogallery id=”14864″] [su_image_carousel source=”media: 14804,14805,14802,14807,14806,14803″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” dots=”no” autoplay=”0″] 10. Створили окрему освітню програму для народних депутатів, системно навчаємо парламентарів. Перед парламентськими виборами 2014 року Лабораторія започаткувала окрему освітню програму для народних депутатів – «Нова якість українського парламенту: імпульс Майдану». У програмі взяли участь парламентарі з громадянського суспільства та журналістики, обрані вперше. Саме під час навчання у них виникла ідея створити міжфракційне об’єднання. Так з’явився осередок УШПС у Верховній Раді – МФО «ЄвроОптимісти». Парламентська програма УШПС працює і в 9-му скликанні. [foogallery id=”14867″] 11. Разом з Представництвом ЄС в Україні започаткували проєкт «Рада за Європу». Із моменту створення Лабораторія законодавчих ініціатив безупинно займалася питаннями європейської інтеграції України. Ще на початку 2000-х експерти Лабораторії розробили висновок про необхідність створення єдиного координаційного органу у сфері європейської інтеграції. Лабораторія займалась підготовкою аналітичних матеріалів та адвокацією наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Плану дій Україна – ЄС, а згодом і Угоди про Асоціацію. Після підписання Угоди Лабораторія разом з Представництвом ЄС в Україні започаткували проєкт «Рада за Європу», що інформував депутатів про співробітництво України та ЄС. 12. Заснували проєкт «Школа лідерів громад», щоб працювати з лідерами на місцях. Перші місцеві вибори після Революції гідності потребували лідерів нового часу в кожному містечку та громаді. У відповідь на цей виклик Лабораторія започаткувала Школу лідерів громад – навчальну програму, створену об’єднувати місцевих лідерів та лідерок з усіх регіонів України та допомагати їм розвивати їхні громади. 48% випускників програми ШЛГ різних років балотувалися на місцевих виборах 2020 року. 40% з них – перемогли. Зараз спільнота налічує більше 250 місцевих лідерів по всій країні, а цього року поповниться новою групою. [su_image_carousel source=”media: 14822,14827,14823,14826,14824,14825,14821″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” dots=”no” autoplay=”0″] 13. Популяризували в Україні Town Hall Meeting та працюємо над розробкою інших інноваційних інструментів участі. З 2010 року Лабораторія популяризує в Україні Town Hall Meeting – міські зібрання. Це – кваліфіковане, цілеспрямоване та результативне обговорення питань, що цікавлять громадськість. За ці роки Лабораторія провела більше 50 міських зібрань у різних українських громадах, результати яких дуже часто лягали в основу формування різних державних політик та прийняття політичних рішень. Новим інструментом участі, який Лабораторія адаптує для України, є соціальний аудит – методика, що дозволяє одночасно активізувати громаду та забезпечити підзвітність влади. [foogallery id=”14873″] 14. Провели в Україні Конгрес НУО. Розвиток, підтримка та захист громадянського суспільства стали для ЛЗІ невід’ємною складовою повсякденної діяльності. У 2007 році Лабораторія організувала і провела в Україні Другий регіональний конгрес НУО, який став логічним продовженням першого заходу у Варшаві у 2006 році. Конгрес став справжнім поштовхом для громадянського суспільства в Україні, адже заклав основи для діяльності цілого ряду громадських організацій і створив передумови для дійсного демократичного розвитку громадського сектору й української демократії загалом. На згадку з тих часів маємо привітання учасників Конгресу від тодішнього президента України Віктора Ющенка. 15. Розробили положення, завдяки якому стало можливим проведення теледебатів. Дебати кандидатів у президенти 2019 на стадіоні стали справжньою медійною «бомбою» і вразили мільйони громадян. Однак по-справжньому поворотним моментом в історії української демократії були саме перші теледебати у 2004 році, коли мало хто вірив у можливість такої події взагалі. І якраз ті дебати відбувалися на основі розробленого експертами ЛЗІ Положення «Про порядок проведення Національною телекомпанією України передвиборчих дебатів під час виборів Президента України в 2004 році». Перші теледебати в Україні 16. Допомагаємо виборцям робити усвідомлений вибір. Одне з ключових завдань для Лабораторії – боротьба з популізмом та сприяння підвищенню громадянської свідомості українців. Так у 2006 році стався проєкт «Усвідомлений вибір – 2006». Тоді Лабораторія очолила консорціум громадських організацій, щоб допомагати виборцям зробити раціонально мотивований вибір під час обрання своїх представників у парламенті. 17. Координували підготовку стратегічного документу «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». Лабораторія не може не пишатися своєю участю як координуючої організації у підготовці безпрецедентного для історії незалежної України стратегічного документу «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». У 2009 році цей документ став громадським порядком денним на найближчі кілька років. Він об’єднав авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків, аби представити суспільству експертне бачення найбільш цілісної картини ключових реформ, яких потребувала держава. 18. Організували Форум «Саміт Україна – ЄС 2011: громадський вимір». Поділяючи європейські цінності та впроваджуючи кращі європейські практики у своїй роботі, Лабораторія стала одним з ключових акторів в рамках Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Певний період Лабораторія очолювала Українську національну платформу Форуму. А в 2011 році ми взяли участь у підготовці та організації історичної події – зустрічі тодішніх Президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея і Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу з представниками українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. [su_image_carousel source=”media: 14835,14836″ slides_style=”minimal” controls_style=”light” crop=”none” align=”center” captions=”yes” dots=”no” autoplay=”0″] 19. Протягом 10 років видавали Євробюлетень. Лабораторія всіляко підтримує європейський вектор розвитку України, а також сприяє поширенню європейських цінностей в українському суспільстві. Тому протягом десяти років (з 2003 по 2012 рік) організація видавала та розповсюджувала Євробюлетень – щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Журнал містив всеохопну інформацію про актуальну адженду Європейського Союзу, а також всебічно висвітлював прогрес у стосунках України та ЄС. [foogallery id=”14875″] 20. Ініціювали серію регіональних конституційних форумів. У зв’язку з тим, що конституційна реформа 2004 року не принесла бажаного результату – створення збалансованої системи органів публічної влади – Лабораторія у 2007-2008 роках ініціювала серію регіональних конституційних форумів. Це відбулося для того, щоб визначити межі конституційної реформи та механізмів внесення змін до Конституції, які б давали відповіді на основні актуальні на той момент виклики, відповідали загальносуспільним інтересам і забезпечували консолідацію суспільства. За результатами були підготовлені аналітичні матеріали, які охоплювали позиції політиків, представників провідних аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців. 21. Прапор Європи Лабораторія відстоювала необхідність проєвропейського курсу для України задовго до того, як це було закріплено в Конституції. У 2013 році – ще перед тим, як мала бути підписана Угода про Асоціацію з Європейським Союзом, – ми ініціювали в українських містах символічний проєкт «Прапор Європи». Першою до ініціативи долучилася Сумська міська рада, яка погодилася вивішувати Прапор Європи поряд із Державним Прапором у дні державних свят та під час проведення міжнародних заходів. Того ж року проєкт підтримали ще 15 міст. «Прапор Європи» об’єднав Волочиськ, Івано-Франківськ, Іллінці, Кобеляки, Корюківку, Кременчук, Львів, Луцьк, Мену, Мостиську, Острог, Рівне, Сарни, Суми, Тростянець і Чернігів, а пізніше ініціатива поширилась на всю країну. - [Школа лідерів громад: Що готуємо цього року для учасників?](https://www.parlament.org.ua/news/shkola-lideriv-gromad-shho-gotuyemo-czogo-roku-dlya-uchasnykiv/) - Школа лідерів громад – це не просто навчання. Ми створюємо спільноту лідерів, яких об’єднують цінності і бачення демократичної та європейської України. За майже 6 років існування програма Школи лідерів громад налічує більше 250 випускників з різних куточків України. Це – представники місцевого врядування, громадські активісти й волонтери – люди, яким не байдужа доля окремої громади та цілої країни. Ми пишаємося успіхами кожного і кожної з них. І завжди готові підтримати випускників на їхньому непростому Шляху боротьби за розвиток громади. Для сюжету програми «Ранок на Суспільному» розказали трохи більше про те, що ж таке Школа лідерів громад та що ми готуємо для учасників цього року. «Після місцевих виборів громади потребують допомоги та підтримки для вирішення їхніх проблем. Ми запроваджуємо менторство. Цього року будемо концентруватися на проблемі екології щодо менторства. Але також будемо зачіпати питання доступу до якісної медицини та освіти, безпечного середовища», – розповіла Директорка з комунікацій Лабораторії законодавчих ініціатив Марія Герелес. Своїм досвідом участі у минулорічній програмі для сюжету поділився випускник Школи лідерів громад 2020 року Олександр Куклишин. Тоді він працював у місцевому самоврядуванні Вишневого. А зараз, надихнувшись навчальною програмою, сам робить проєкт «Україна наймає ветеранів», який має на меті допомогти ветеранам у працевлаштуванні. «Дуже вдячний Школі, що вона надала таку можливість познайомитися з лідерами інших громад, отримати знання й підтримку. У нас гарна комунікація з випускниками Школи лідерів громад. Це така, можна сказати, родина. І я дуже радий, що став її частиною», – сказав Олександр Куклишин. Спільнота Школи лідерів громад справді завжди готова підтримати своїх випускників. Директорка освітнього відділу Лабораторії Наталія Манушкіна розповіла в ефірі «Ранок на Суспільному» кілька історій про випускників Школи та наголосила на важливій місії програми: «Школа лідерів громад – це велика дружня спільнота, учасники якої завжди допомагають один одному. На це і націлена програма, щоб місцеві лідери й лідерки могли знаходити однодумців, комунікувати між собою та реалізовувати ініціативи на покращення життя своїх громад». Дивіться більше у сюжеті: Програма Школи лідерів громад здійснюється під егідою Української школа політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Світлана Матвієнко про важливість існування аналітичних центрів для розвитку країни](https://www.parlament.org.ua/news/svitlana-matviyenko-pro-vazhlyvist-isnuvannya-analitychnyh-czentriv-dlya-rozvytku-krayiny/) - Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко у прямому ефірі програми «Сьогодні вдень з Галиною Бабій» на Українському радіо розповіла про роль аналітичних центрів для розвитку громадянського суспільства. Навіщо потрібні громадські організації? Що вони роблять? Як фінансуються? Чи є «чорний список» аналітичних центрів? Про все це та багато іншого Ви можете послухати тут: А ми публікуємо бесіду повністю: Навіщо потрібні громадські організації та аналітичні центри? Що вони роблять? Яку роль відіграють у нашому житті? Варто розпочати з короткої увертюри та розказати трошки історії. Взагалі, саме поняття Think tank, або фабрика думок чи мозковий центр, – відоме ще з 1903 року. До речі, в лексикон його ввели журналісти. Вони так називали об’єднання, що намагалися впливати або якимось чином визначати державну політику, не перебуваючи в державному апараті. Проте широкого вжитку поняття отримало в 1932 році, коли Рузвельт працював над президентською кампанією. Тоді людей, які гуртувалися навколо нього та пропонували своє бачення реформування різних сфер, почали називати мозковими центрами (Think tank). З того часу назва прижилася, почала часто звучати, і громадяни почали звертати увагу на такі центри. Після Другої світової війни почали утворюватися великі міжнародні організації, де об’єднувалося багато країн, – це стало поштовхом для розвитку громадянського суспільства в країнах по всьому світу. Науково-дослідні інститути, які існували в Радянському Союзі, насправді теж були аналітичними центрами. Навіть зараз є державні інституції, які виконують подібні функції. Наприклад, наш Національний інститут стратегічних досліджень. Якщо подивитися на Сполучені Штати, то там аналітичні центри розбиті на три основні групи: державні інституції, які працюють для державного апарату; близько 600 аналітичних центрів, які працюють при університетах, та ті, що працюють за рахунок пожертв громадян та різноманітних донорів. Вони дуже відрізняються один від одного, проте головне – їхній вплив. Тут можна навести цікавий приклад – деякі дослідники вважають, що Холодна війна закінчилась не тільки через дипломатію та політики держав, а й завдяки міжнародним корпораціям, як-от «RAND» (американський аналітичний центр? заснований 14 травня 1948 року, – ред.). І по сьогодні є багато центрів, які визначають засади політик різних держав: у Британії є «Chatham House», у США таких інституцій дуже багато, але найвідоміша – «Brookings Institution». Всі про них знають, послуговуються їхніми матеріалами, чекають звітів та різноманітних індексів – оцінки економіки, корупції, освіти, бідності в різних країнах. В Україні найбільш відомим та, власне, першим є центр, який зараз носить ім’я Олександра Разумкова. Його знають, оскільки там є великий блок соціології. Для нас вже є звичним, коли ми чуємо в новинах: «КМІС порахував», «Центр Разумкова сказав», «Лабораторія законодавчих ініціатив промоніторила». Кожен з цих центрів асоціюється з людьми, які їх створювали та поклали велику частину життя на їхній розвиток. Зараз є дуже багато хороших центрів, які ґрунтуються не просто на якійсь зацікавленості, а на професійності, наукових інтересах та можливості методологічно працювати з різними проблемами. І це дуже важливо, оскільки це – думка незалежних груп. Так, на цю думку теж можна впливати, і це роблять, але загалом без аналітичних центрів розвиток та демократизація суспільства неможливі. Наскільки важливо, щоб саме соціологія лягала в основу аналітичних досліджень? І наскільки важливо контролювати свої прогнози? Насправді без соціології, яка може бути як кількісною, так і якісною, неможлива якісна аналітика. Питання в тому, що не всі українські аналітичні центри можуть собі її дозволити, адже це дорога річ, особливо якщо говорити про соціологію якісну. За 21 рік існування ми в Лабораторії законодавчих ініціатив завжди послуговувалися чіткими даними. Якщо не мали можливостей замовляти соціологію якісну – послуговувалися тільки визнаною соціологією. Я маю на увазі таку, де дотримано всіх стандартів, щоб ці дані були вивіреними та нікому не нашкодили. Якщо прогнози видають на неправильних даних, потім можна накоїти лиха, що і можна бачити зараз. Уже другий рік пандемія, є декілька дуже хороших аналітичних центрів, які готували безліч пропозицій, але їх прийняли тільки частково або не прийняли взагалі. Найбільш сумне в цій ситуації те, що всі ці прогнози збулися. Аналітичні центри, які працюють серйозно, завжди відслідковують не тільки свої прогнози, а й наскільки їхня аналітика чи будь-яка інша робота вплинула на формування тієї чи іншої державної політики, на сприйняття громадян або різних груп. Серйозний аналітичний центр завжди визначає своїх бенефіціарів: для кого він працює, заради кого і з ким він працює, аби досягнути своїх цілей. Тому без соціології тут нікуди. У соціологів є чорний список псевдосоціологів. Чи є подібний репутаційний список щодо псевдоаналітиків та аналітичних центрів з маніпулятивними замовними дослідженнями? У соціологів є такий список, у журналістів є такий список, в аналітичних центрів – теж. Аналітичні центри дають змогу мати зважену незалежну думку, тому дуже важливо відповідати за неї, в першу чергу, перед громадянами. Проте завжди є ті, хто може вміло використовувати імідж громадського діяча чи аналітику перед та під час виборів і цим вдало маніпулювати. Це є, і цим користуються так само як і замовною соціологією. Взагалі, зараз це вже певний «тренд» – відбілювання репутації за допомогою громадської діяльності. Раніше було «модно», щоб дружина відомого політика мала салон краси, потім це трансформувалося у фешн-журнал або свій бренд одягу, пізніше це вийшло на новий рівень – картинну галерею. Останнім часом «модно» мати свою громадську організацію або благодійний фонд. І хоч є хороші приклади, але є і приклади репутаційно дуже погані. На якій фінансовій основі працюють аналітичні центри в Україні? В Україні аналітичні центри діляться на різні типи. В основному, вони працюють за рахунок міжнародної підтримки. Це найбільший блок. Це уряди інших країн, а саме платники податків інших країн, які нам допомагають. Є перелік найбільших донорів. Це – США, Швеція, Нідерланди, Європейська Комісія, Японія. Але тут треба розуміти важливу річ: коли ми говоримо про донорів та міжнародну технічну допомогу – те, що називається international aid – більшість цих коштів отримує держава. Громадські організації/аналітичні центри отримують менше 10% від цих грошей, тому що часто державі допомагають напряму – на різні програми, на багато чого. Інший блок – це громадські організації, які отримують державне фінансування. І це добре, оскільки і в США, і в Європі такі організації теж є. Важливо тут, чи існує транспарентний розподіл цих коштів та доступ до них? Ми, наприклад, намагаємося не брати кошти від держави та ніколи цього не робили, тому що вважаємо, що є більш вразливі групи, які можуть на це претендувати. І найважливіший блок – громадяни почали залучатися до фінансування багатьох засобів масової інформації, громадських організацій та різних інституцій. Минулого року у нас було персональне досягнення – ми збільшили частку приватних пожертв від 3% до 42%. Це дуже відчутно та свідчить про те, що, якщо працювати якісно, репутація обов’язково віддячить тобі за це. Які сильні та слабкі сторони аналітичних центрів та що ви хотіли б вдосконалити? З сильних сторін – у нас дуже потужне громадянське суспільство. Треба розуміти, що воно складається не тільки з аналітичних центрів. У нас є ветеранські організації, які зараз відіграють надзвичайну роль. Головне – це самоорганізація та комунікація між різними групами. Негатив – це коли ми не вміємо спілкуватися та ділимо роботу на елітну та не елітну. - [Нові інформаційні партнери Школи лідерів громад](https://www.parlament.org.ua/news/novi-informaczijni-partnery-shkoly-lideriv-gromad/) - У нас хороші новини – Національна суспільна телерадіокомпанія України (Суспільне мовлення) та Лабораторія законодавчих ініціатив уклали угоду про взаємодію та співпрацю! Тепер Суспільне є інформаційним партнером проєкту Школа лідерів громад 2021. Ми віримо, що ця співпраця дозволить нам якнайкраще висвітлити результати проєкту та об’єднати місцевих лідерів зі всієї країни. Долучення до проєкту таких партнерів, як Суспільне, – ознака того, що ми рухаємося в правильному напрямку та викликаємо зацікавленість у громадськості. Неймовірно раді такій співпраці та обіцяємо тримати вас у курсі подій. А поки нагадуємо, що вже скоро стартує перша сесія Школи лідерів громад. Зараз ми активно працюємо над тим, щоб завершити відбір учасників та повідомити аплікантів про фінальні результати. Разом із Суспільним ми надихатимемо громади до змін та розвитку з подвійною силою. Програма Школи лідерів громад здійснюється під егідою Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Відбір до УШПС 2021: Хто наші апліканти?](https://www.parlament.org.ua/news/vidbir-do-ushps-2021-hto-nashi-aplikanty/) - Відбіркова Комісія завершила формування групи XV-XVI програми Української школи політичних студій, яка відбудеться у 2021 році. Уже зовсім скоро розпочнеться Перша сесія навчальної програми УШПС, а наша Спільнота стане ще більшою. Щороку ми відслідковуємо наших аплікантів та спостерігаємо за динамікою відбору. Тож цього року ми також підготували деякі цікаві дані про людей, які заповнили анкету на участь в УШПС у 2021 році. Зокрема, цьогоріч маємо майже порівну аплікантів серед чоловіків (51%) та жінок (49%). Середній вік аплікантів – 34 роки. Серед охочих потрапити на програму УШПС 58% з Києва та області, 42% – з інших регіонів. Більше половини аплікантів 2021 року (62%) заповнювали анкету на участь в Школі вперше. Для нас це свідчить, у першу чергу, про те, що інтерес до Української школи політичних студій не вщухає. І це мотивує нас щороку удосконалювати програму та все більше працювати над розвитком громадянського суспільства в Україні. Цікаво, що цього року ми маємо надзвичайно велику кількість заявок від представників сектору політики та державної служби, порівняно з минулим роком. У 2020 році, навпаки, найбільше аплікантів було з бізнесу та адвокатського середовища. На жаль, представники медіа та творчих професій традиційно подаються найменше, однак ми працюємо над тим, аби збільшувати зацікавленість цієї галузі до програми УШПС. Цього року ми також проаналізували відповіді аплікантів з віртуального інтерв’ю, яке є звичною частиною заявки на участь в УШПС. Так ми отримали дані, що майже третина наших аплікантів вважають для себе відповідною посаду міністра / заступника міністра. Ще 28% – мають амбіцію бути народним депутатом України. Майже усі апліканти (96%) схвалюють Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 84% аплікантів 2021 року хочуть щепитися від COVID-19. Продовжуємо об’єднувати людей за спільними цінностями та поглядами. Дякуємо всім, хто подавав свою анкету цього року. Кожен аплікант та аплікантка є для нас дуже цінними. А ми вже чекаємо зустрічі із новою групою студентів УШПС, яка відбудеться скоро! - [Школа лідерів громад 2021: Хто подавався?](https://www.parlament.org.ua/news/shkola-lideriv-gromad-2021-hto-podavavsya/) - Відбір на програму Школи лідерів громад 2021 закінчився. Всі апліканти отримали на свої скриньки остаточні відповіді щодо участі в програмі, а отже – саме час згадати, як проходив відбір. Ми підготували для вас цікаву інфографіку про аплікантів ШЛГ: хто вони, звідки, чим займаються? Кожного року кількість та професіоналізм аплікантів зростає. Це свідчить про те, що навіть така молода програма, як Школа лідерів громад, вже встигла зарекомендувати себе як таку, що дає важливі знання громадам та допомагає їм розвиватися. Особливо ми пишаємося тим, скільки жінок подалося на програму цього року! Кількість жінок, які беруть активну участь в управлінні громадами, зростає, а це не може не радувати. Майже половина аплікантів (43%) – представники органів місцевого самоврядування, а це вказує на бажання влади на місцях ставати ефективнішими управлінцями та на потребу в таких програмах, як ШЛГ. Дякуємо всім, хто відправив свою анкету цього року. Чекаємо зустрічі з новими учасниками програми! Програма Школи лідерів громад здійснюється під егідою Української школи політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародний фонд “Відродження” - [Відбір на програму Екологічного менторства громад](https://www.parlament.org.ua/news/vidbir-na-programu-ekologichnogo-mentorstva-gromad/) - Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» запустили відбір на програму Екологічного менторства! Заповнити анкету на участь можна з 24 червня по 14 липня включно. Українські громади з початком реформи децентралізації влади отримали більше повноважень, однак досвіду для вирішення нагальних проблем багатьом із них бракує. Особливо це стосується проблем забруднення довкілля, для вирішення яких громади потребують знань, допомоги кваліфікованих кадрів та комплексного підходу. Заповнити анкету Що таке програма Екологічного менторства? Програма Екологічного менторства громад є першим та унікальним для України проєктом такого типу. Це частина проєкту Школа лідерів громад спрямована на поглиблення співпраці з громадами та забезпечення їх довгостроковою підтримкою для вирішення екологічних проблем. На цьому етапі проєкту ми проведемо триденний семінар для менторів з питань охорони довкілля. Завдання цієї сесії – навчити менторів основам оцінки впливу на довкілля у громадах, стратегіям поводження з побутовими відходами, сталому управлінню природними ресурсами та адаптації до кліматичних змін. Наступний етап після семінарів – робота менторів безпосередньо з громадами. Після навчання екологічні ментори зможуть консультувати громади щодо проблем довкілля та підходів до їх вирішення. Кожен з учасників програми екологічного менторства буде співпрацювати з окремою громадою в Україні. Ми шукаємо людей, які: є студентами екологічних спеціальностей, екологами, місцевими активістами або волонтерами; мають дослідницький інтерес та працюють над питанням вирішення екологічних проблем в Україні; займають активну життєву позицію та готові використовувати отримані знання на користь суспільству та громаді; готові працювати з однією із обраних на першому етапі громад за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, упродовж третього етапу – вересень-грудень 2021 року. Орієнтовні дати проведення програми: до 14 липняПрийом анкет на участь у програмідо 28 липняОголошення остаточних результатів відбору18-20 серпняСемінари для учасників (м. Київ)вересень-груденьЕкологічне менторство громад Тож не пропускайте можливість долучитися до масштабного проєкту, який допоможе почати вирішення екологічних проблем на місцевому рівні! Відбір триватиме до 14 липня! Подивитися детальну інформацію та заповнити заявку на участь можна тут: Анкета - [Підсумки першої сесії Школи лідерів громад](https://www.parlament.org.ua/news/pidsumky-pershoyi-sesiyi-shkoly-lideriv-gromad/) - 24 червня розпочала роботу Школа лідерів громад. 30 представників місцевого самоврядування, голів об’єднаних громад, представників громадянського суспільства та волонтерських ініціатив долучилися до нашої спільноти. З відкриттям Школи лідерів громад учасників привітала Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона підкреслила надзвичайну цінність громадянської просвіти в цілому. Такі проєкти, як Школа лідерів громад, це – зернята у конкретні справи та реальні кроки змін по всій Україні. Школа лідерів громад має на меті підштовхнути українські громади до змін та забезпечити їх необхідними знаннями для реалізації цих перетворень. Політичні сатурналії: карнавалізація політики в постполітичну добу Учасники Школи одразу поринули з головою у навчання, і допоміг їм із цим Іван Гомза – кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри публічного врядування Київської школи економіки, який провів дискусію про політичні сатурналії та що робити, коли політика перетворюється на карнавал? У політиці немає розділення на погане і хороше, є факти. Сьогодні факт – карнавалізація політики як загальносвітовий тренд: коли до влади приходять «блазні» і «псевдополітики», а політичний процес перетворюється на шоу. Чи є в цьому небезпека? Безумовно. Але це – реальність, у якій ми живемо. І можливості є в ній теж. Місцеве самоврядування та реформа децентралізації Реформа стартувала стрімко й отримала підтримку всередині країни і за кордоном. Однак у процесі її впровадження, закономірно, виникли труднощі: децентралізація влади диктує нам необхідність секторальних реформ – в освіті, медицині, культурі, спорті, цивільному захисті і безпеці. Без супровідних реформ децентралізація втрачає свій сенс. На сьогодні децентралізація втратила пріоритет для Уряду і відбувається не за тим вектором, як планувалося спочатку. Але це не означає, що її не треба продовжувати або переосмислювати подальший план дій. Україні потрібне сильне самоврядування та успішні громади. Так реформу описує Олександр Хоруженко, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та експерт з питань місцевого самоврядування. Політична відповідальність та відповідальна політика: чесні вибори, належне врядування та відповідальне розпорядження публічними фінансами Чому громадяни у демократичних суспільствах переважно не задоволені представницькими органами влади? Чи буде враховувати реформа законодавства про вибори інтереси місцевого самоврядування та що з цим робити? Наскільки політична корупція є нормою? Усі ці питання учасники дискусійної панелі обговорювали з головою правління Міжнародного фонду «Відродження» та головою правління й координаторкою політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською. Вибори та політична байдужість виборців, використання адміністративного ресурсу для «брудної гри», субвенції на соціально-економічний розвиток територій та проблеми з політичними партіями в регіонах – учасники Школи весь вечір вели активний діалог та обмінювались досвідом і цікавими кейсами щодо цих тем. Реформа системи охорони здоров’я в Україні. Вплив пандемії на впровадження другого етапу медичної реформи. Реформа системи охорони здоров’я завжди викликає багато запитань в людей, особливо в регіонах, оскільки не скрізь вона стартувала вдало. Тому дуже важливо донести до лідерів громад те, які зміни потрібні в системі охорони здоров’я і що робити, щоб рятувати людей на місцях – в пандемію і після неї – та забезпечувати мешканцям громад якісні медичні послуги. Олег Петренко – перший голова Національної служби здоров’я України (2018-2019), незалежний директор зі стратегічного розвитку у медичній мережі «Добробут», випускник УШПС 2006 року, розповів учасникам про початок реформи, концепцію розвитку системи охорони здоров’я, важливість сильних інституцій. Як відбувається фінансування охорони здоров‘я, які є труднощі в проведені реформи та як люди воюють за збереження нерентабельних та неефективних лікарень – про все це учасники могли поговорити з людиною, яка стояла у витоків реформи. Катерина Булавінова – лікарка, дитяча інфекціоністка та медична експертка Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні, перевела дискусію на більш практичний рівень. Вона розповіла учасникам про проколи під час боротьби з пандемією COVID-19, обслуговування та забезпечення лікарень на місцях та медичну інфраструктуру загалом. Стратегія прориву: як громадам опанувати хвилю «творчого руйнування» Чому громада – це третя опора та як інновації, освіта та підприємництво стали двигунами зростання продуктивності? Відповіді на ці питання дав засновник аналітичного центру proryv.in.ua, член Наглядової ради Інституту міста, Міністр економічного розвитку та торгівлі (лютий-вересень 2014 року), Павло Шеремета. На прикладах країн Сходу розповів, як від постійної стагнації перейти до постійного піднесення, та пояснив специфіку розвитку української економіки через призму культури та демографії. Дискусія продовжилася темою, чи буде далі шкода для бізнесу від пандемії та як українській економіці наздогнати західних сусідів. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, пояснив, які структурні зміни відбулися після початку карантину та як пандемія вплинула на економіку загалом, а також розповів про «Велике будівництво», низький рівень інвестицій, перспективи зростання українського ВВП та роль людського капіталу у розвитку економіки. Продовження реформи системи загальної середньої освіти Як проходить реформа освіти та впроваджується концепція «Нової української школи» в регіонах? Що робити зі школами? Та що важливіше – якість освіти чи матеріально-технічне забезпечення шкіл? Про все це та більше поговорили з Освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим та співголовою громадського об’єднання «БАТЬКИ SOS», випускницею УШПС 2016 року Альоною Парфьоновою. Для забезпечення якісної освіти необхідна реорганізація освітньої мережі та налагоджена комунікація з громадами. Освіта – велика інфраструктурна система, яку важко оптимізувати через низку проблем. Одна з яких – проблема кадрів. Часто директори або чиновники на місцях більше зайняті вирішенням інфраструктурних проблем, а не управлінням навчально-виховного процесу. Хоча ситуацію сильно змінила пандемія. Початок карантину звернув увагу освітян на потребу змін у дистанційній освіті та забезпечення шкіл швидкісним інтернетом та технікою. Проте для впровадження ефективного управління освітою в громадах цього поки недостатньо. Екологічна політика об’єднаних територіальних громад: як зберегти екологічно безпечне середовище для своєї громади Право на безпечне життя і довкілля закріплене Конституцією України. А тема збереження довкілля актуальна як ніколи, тому цьогорічна програма приділяє багато уваги питанню розробки місцевої екологічної політики та її інтеграції в стратегію розвитку громади. Екологічна дискусійна панель складалася з двох вимірів: теоретичного та практичного. За перший з них відповідала Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниця УШПС 2008 року, яка розповіла учасникам про найактуальніші екологічні проблеми та як правильно пріоритезувати послідовність їх вирішення у громадах. На більш практичній частині дискусії двоє експертів поділилися своїми власними кейсами з впровадження змін та покращення якості стану довкілля власних міст. Виконавчий директор GreenAge, генеральний директор BioBin, випускник УШПС 2007 року Артем Миргородський розповів про переробку відходів та свій успішний досвід того, як суспільно важлива справа може приносити не тільки користь людям, але й монетизуватися. А співзасновник Saveecobot, директор ГО SaveDnipro, випускник УШПС 2018 року Артем Романюков розказав про проблеми, з якими зіштовхувався під час боротьби за чисте повітря в рідному місті та як громади можуть власними силами покращити якість повітря на місцях. Естетика та архітектура. Вплив на свідомість Чому важливо організовувати простір, у якому живеш, та як це впливає на якість життя та свідомість людей, як робити «будівлі для людей, а не людей для будівель»? Чи є зв’язок між архітектурою та демократією? І як естетика та архітектура впливають на свідомість? Про все це учасники змогли поговорити з архітекторкою, заступницею голови Архітектурної палати Національної Спілки Архітекторів України, засновницею та керівницею «Архітектурно-проєктної групи Анни Кирій», випускницею УШПС 2016 року Анною Кирій. Україна отримала у спадок від Радянського Союзу багато «політичних» будівель авторитарного зразка. Перебудовувати минуле задля нової якості майбутнього, створювати «прозорі» інституції та зводити комфортні й естетичні простори для людей, тим самим підвищуючи рівень культури громадян, – нове символічне завдання для всієї України та громад зокрема. Правова спроможність громади та її сталий розвиток Правова спроможність громади – один з основоположних аспектів для її розвитку. Однак як її посилити та забезпечити громадам доступ до справедливості? MPP (Oxon), адвокат, директор-фундатор загальнодержавної системи надання безоплатної правової допомоги, заступник Міністра юстиції України (2012-2017рр.), заслужений юрист України та голова правління Transparency International Ukraine Андрій Вишневський розповів учасникам про концепцію двох типів справедливості, вплив децентралізації на доступ до справедливості та задоволення правових потреб громадян. Рівень незадоволеності правових потреб в Україні є високим. Частково це викликано тим, що у громадах не ідентифікують правові проблеми та не приділяють увагу їхньому вирішенню. Водночас незадоволені правові потреби живлять цикл занепаду та уповільнюють розвиток громад. Інструменти демократичного впливу Для розвитку демократії необхідним є залучення громадян до процесу прийняття рішень. Проте як органам місцевого самоврядування ставати ближчими до людей в диджитальну епоху? Про це учасники поговорили з координатором з цифровізації регіонів швейцарсько-української програми EGAP, що впроваджується Фондом Східної Європи, Сергієм Гуньком. Експерт розповів учасникам про те, як змінювати процес надання послуг, цифровізувати документообіг та чому диджиталізація бізнесу і держави така важлива для громадської участі. Друга частина дискусії стосувалася більш традиційних інструментів, які Лабораторія законодавчих ініціатив вже давно «лобіює» в Україні. Аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Марія Соколова поділилася з учасниками інсайтами та механізмами проведення соціального аудиту та Town Hall Meeting. Соціальний аудит – дієвий засіб забезпечення підзвітності влади через вивчення думки кінцевих отримувачів послуги чи публічної політики. Простими словами – спосіб перевірки дотримання зобов’язань владою. Ще один інструмент, з яким ми познайомили учасників, це Town Hall Meeting – неформальне публічне зібрання мешканців певної території. Обговорили механізми проведення зібрань та їхні сценарії. І, звісно ж, поділилися досвідом вже проведених зібрань. Закриття Школи лідерів громад Закривав першу сесію Школи лідерів громад український політолог та громадський діяч, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», експерт у сферах міжнародних відносин та розвитку громадянського суспільства Олександр Сушко. Демократія починається знизу. Зрілу демократію не можна запровадити, якщо немає того прошарку людей, які володіють і ціннісними орієнтирами і практичними знаннями про те, як це все реалізувати. Потрібні люди, які знають як працювати з людьми, як здобувати довіру, але також мають менеджерські навички. Лідери громад саме такі люди. Завдяки таким лідерам, люди отримують відчуття причетності, і тоді формується реальна демократія. Реальна демократія – це не прийти і проголосувати раз у 5 років, це – постійно бути учасником певного процесу, який і формує тло держави. Саме на місцях формується відповідь на питання чи правильний курс вибрала Україна. Курс на децентралізацію, на місцеве самоврядування. А місцеві лідери – кадровий ресурс номер один для державного управління на національному рівні. Такими словами Олександр Сушко привітав учасників із завершенням першої сесії. Цього року ми продовжимо роботу з громадами у форматі екологічного менторства. Кожна з громад-учасниць отримає окремого ментора, який допомагатиме їй вирішувати нагальні екологічні проблеми. А поки триває відбір екологічних менторів, на яких чекає окреме навчання. Податися на участь Школа лідерів громад – програма Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив, яка реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Перша сесія XV-XVI програми УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/persha-sesiya-xv-xvi-programy-ushps/) - 22 липня, після річної паузи, Українська школа політичних студій розпочала Першу Сесію своєї XV-XVI програми! Перша сесія завжди орієнтується на цінності – ми звіряємо наші «компаси» з групою, знайомимо учасників з принципами та форматом Школи та вибираємо подальший вектор роботи. Таким чином, за 16 років УШПС зібрала навколо себе Спільноту з понад 500 лідерів та лідерок зі всієї України. І цього року наша Спільнота поповнилася на 38 людей. З відкриттям Української школи політичних студій учасників привітали виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко та Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні. Вони зазначили, що УШПС – одна з найсильніших програм з усієї мережі Шкіл політичних студій, які існують під егідою Ради Європи, а випускники Школи стають рушійною силою змін та впровадження реформ, необхідних для посилення України. Проблеми міграції в Україні Люди – найвища цінність. Саме з розмови про людину та її важливість в контексті держави ми розпочали Першу Сесію УШПС. Україна втрачає людей. Люди виїжджають та не повертаються. Чому так відбувається, як це можна змінити та чи потрібно боротися з міграцією? Саме про це учасникам і учасницям розповіла Елла Лібанова, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України. Європейський міраж України Лабораторія законодавчих ініціатив завжди підтримувала курс на Євроінтеграцію, тому ця тема є особливо важливою для нас та Спільноти УШПС. І для обговорення такої важливої теми ми запросили Іванну Климпуш-Цинцадзе, народну депутатку, голову Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Важливо, щоб українці самоідентифікували себе як європейців, щоб вони говорили тією ж «мовою» цінностей і принципів, яка сприймається у західному світі. Однак наскільки можливий вступ до ЄС та НАТО для України за теперішніх умов? Чи стимулює голос громадянського суспільства владу дотримуватися обраного курсу на євроінтеграцію? Та яким саме ми хочемо бачимо наше членство в ЄС? Психо-фізичний тренінг з акторської майстерності Оскільки Школа це – освітньо-мережевий проєкт, частина «мережевий» є не менш важливою за «освітню» складову. Саме тому, щоб зблизити учасників та допомогти їм швидше влитися в групу, наш випускник та художній керівник театру «Актор» В’ячеслав Жила разом з актором та викладачем майстерності актора театральної школи «Сверхзадача» Михайлом Самарським провели тренінг для наших учасників. Українська політика національної пам’яті: як втримати баланс між повагою та політикою? Право на історичну пам’ять і правду українці виборювали роками. І зараз не можна дозволити цю пам’ять стирати . Історія України має багато спірних моментів, на яких часто спекулюють сусідні країни, тому важливо вміти говорити про них та відстоювати свої національні наративи. Якою є українська політика національної пам’яті? Як говорити про Другу світову війну та Бабин Яр? Як відстоювати свою історію та опікуватися місцями пам’яті? Про те, як це робити, учасникам розповів Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. Нескінченна історія Криму: точка перезапуску Вже 8-ий рік Крим знаходиться під російською окупацією, а кримські татари знову вимушені боротися за свої права. Ми не можемо допустити примирення з цією ситуацією, тому постійно ведемо активний діалог щодо Криму. На присвяченій Криму дискусійній панелі учасники змогли поговорити з Антоном Кориневичем, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, Алімом Алієвим, заступником генерального директора Українського інституту, журналістом, співзасновником Крим_SOS, та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою онлайн-видання «Українська правда». Стратегія деокупації та реінтеграції Криму, що відбувається з півостровом зараз та якими є прагнення кримськотатарського народу в історії з поверненням Криму – такими були головні теми дискусії. Світова та українська економіка: нова нормальність Пандемія COVID-19 сколихнула всі сфери нашого життя. Звісно ж, економіка не стала винятком. Навіть найбільш економічно стабільні країни світу постраждали від наслідків пандемії. Для української економіки, яка вже має безліч викликів унаслідок війни та російської агресії, пандемічний хаос став справжнім випробуванням – замість очікуваного і необхідного росту, ми отримали економічний спад, наслідки якого ще не до кінця зрозумілі. Як Україна адаптується в умовах нової нормальності? Що зробити, щоб наша економіка «вижила»? Олег Устенко, радник Президента України з питань економіки, поділився своєю експертною думкою щодо цих питань з учасниками УШПС. Українська медицина у час пандемії. Міфи довкола реформи. Нова реальність COVID-19 Нова реальність в часи пандемії повністю змінила нашу буденність, проте в нас досі виникає багато запитань та нерозуміння всієї ситуації щодо пандемії. Як нарощувати темпи вакцинації? Наскільки «Дельта» може змінити ситуацію із поширенням захворювання? Та що тепер буде із призупиненою медичною реформою? Зруйнувати найпоширеніші міфи навколо вакцинації та пояснити, чому медичну реформу треба продовжувати, а не відкладати та «переосмислювати» учасникам та учасницям УШПС допомогли Олег Петренко, перший голова НСЗУ (2018-2019), незалежний директор зі стратегічного розвитку у медичній мережі «Добробут», та медична експертка Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні Катерина Булавінова. Чи подоланна корупція в Україні? Міфи навколо НАБУ та реальні здобутки Усі антикорупційні органи викликають інтерес громадськості та перебувають під ретельним та постійним наглядом зі сторони ЗМІ. Для того, щоб розібратися в тому, як функціонує система та відповісти на найактуальніші питання щодо діяльності одного з таких органів, на сесію завітав директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. Модерував бесіду Голова правління громадської організації «Центр протидії корупції», громадський діяч у сфері боротьби з корупцією та випускник УШПС 2019 року Віталій Шабунін. Якими є реальні результати діяльності антикорупційних органів – НАБУ, Вищого антикорупційного суду, САП, НАЗК? Чи є між ними злагодженість та спільна візія щодо боротьби з корупцією? Чому Україна досі займає передові позиції у рейтингах щодо поширення корупції? І коли чекати на підозри топ-корупціонерам? На ці теми учасники й учасниці дискутували з Артемом Ситником та Віталієм Шабуніним. Суб’єктність українського парламенту: Міф чи справжня опора громадян? Рівень довіри до українського парламенту на критично низькому рівні. Останні опитування свідчать: Верховній Раді України не довіряють понад 75% українців. Чому так відбувається? Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, упевнена: парламент – це ключова ланка, де приймаються рішення в Україні. Однак наразі український парламент втратив свою ключову роль опори державності, підпорядкувавшись президенту. Відбувається імітація парламентаризму. Як відновити довіру до єдиного законодавчого органу України та посилити його суб’єктність? Що робити з ґендерною нерівністю у Верховній Раді та як зруйнувати «скляну стелю» для жінок-політикинь? Учасники й учасниці програми УШПС дискутували під час Першої Сесії з віцеспікеркою Верховної Ради України Оленою Кондратюк та адвокатом, керівником-фундатором загальнодержавної системи надання безоплатної правової допомоги, заступником Міністра юстиції України (2012-2017 рр.) Андрієм Вишневським. Український бюджетний популізм Державний бюджет – один з найважливіших для функціонування держави документ, при формуванні якого враховуються всі надходження та видатки держави. В Україні з кожним роком частина видатків все більше переважає надходження, оскільки зростає державний борг. Окрім того, інфляція не тримається на одному рівні, а рефінансування боргів зупиняють популістичні рішення. Розібратися у всіх тонкощах економічних проблем, які зараз є в Україні, учасникам та учасницям допоміг Віктор Пинзеник, доктор економічних наук, представник держави у складі наглядової ради ПАТ «Магістральні газопроводи України». Цифрова трансформація людства: Загрози та можливості Кібертероризм є однією з топ-3 загроз для національної безпеки країни. Ми вже давно живемо в реальності, де диджитальний світ часто впливає на наше життя не менше, ніж реальний. І поки деякі люди та країни відкидають цю реальність, інші – використовують її на різних рівнях для збагачення, крадіжки інформації та булінгу. І рано чи пізно постане питання: де провести межу диджиталізації, яку людство не захоче переходити? Як убезпечити свій особистий простір? Чи можемо ми довіряти своєму телефону? Чи загрожуватиме людству поява штучного інтелекту? На ці питання під час Першої Сесії Школи відповів один з найкращих експертів у сфері кібербезпеки в Україні – Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies та випускник УШПС 2016 року. Тренди в освіті: Україна на освітній мапі світу. Університет – це не місце підготовки до ринку праці. Це – місце, де формується світогляд людини. Однак досі в Україні вищу освіту сприймають лише як установу, де можна збагатитися знаннями, щоб бути більш конкурентоспроможним на ринку праці. Михайло Винницький, керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, радить здобувати бакалаврський ступінь саме в Україні і говорить, що якість освіти в Україні не настільки погана, як про це люблять говорити – особливо на рівні бакалаврату. Утім, на рівні магістратури та аспірантури якість різко падає. Що з цим робити? Як пропонує реформувати систему вищої освіти та допомогти університетам Національне агентство? Михайло Винницький відповідав на ці питання учасників. З 2019 року УШПС щорічно вручає стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк. Катя – випускниця Школи 2015 року, і, разом із її батьком Віктором, Українська школа політичних студій, після багатьох консультацій з представниками громадянського надала цю стипендію Сергію Філімонову. Сергій – ветеран російсько-української війни, нагороджений медаллю «Захисник Маріуполя». Він брав участь у визволенні Маріуполя, Мар’їнки, в боях за Іловайськ, в боях під Гранітним, захищаючи українські території від агресії Російської Федерації та відвойовучи право мільйонів українців мати можливість жити мирно у своїй, незалежній країні. Діяльність Сергія Філімонова суголосна з цінностями і принципами Української школи політичних студій. Своєю справою Сергій, як і Катя, відстоює інтереси демократичної держави Україна. Так пройшла Перша Сесія УШПС 2021 року. Проте ми вже чекаємо на нову зустріч з учасниками в Одесі на наступній, не менш цікавій та насиченій сесії. - [Результати Першої програми Екологічного менторства громад](https://www.parlament.org.ua/news/rezultaty-pershoyi-programy-ekologichnogo-mentorstva-gromad/) - 18 серпня розпочалася перша програма Екологічного менторства громад. Цього року програма Школи лідерів громад змінила формат і тепер має три етапи. Перший – навчання для лідерів. Його ми вже провели у червні. Тепер другий етап – навчання менторів з питань екології. Протягом трьох днів 30 відібраних менторів взяли участь у панельних дискусіях щодо широкого спектру екологічних проблем: від роздільного сортування сміття до енергетичної стійкості громад. Тепер, отримавши всі необхідні знання та оволодівши інструментами, ментори поїдуть до громад, які ми відібрали на першому етапі, та розпочнуть співпрацю з лідерами протягом вересня-грудня цього року. Zero waste міста: від поводження з відходами до управління ресурсами Концепція zero waste – це про свідоме споживання, про мінімізацію кількості відходів, надання преваги речам багаторазового використання, замість «зручних» одноразових. І це – необхідність для світу загалом і України зокрема. Проте як громадам запроваджувати цю концепцію? Ірина Миронова, виконавча директорка ГО Zero Waste Lviv, координаторка ZW Cities, членкиня правління Zero Waste Alliance Ukraine, на прикладі Львова, фактично пілотного проєкту zero waste міста в Україні, поділилася з менторами своїм досвідом ініціювання екологічних змін у громаді. Оцінка впливу на довкілля: як ОТГ та органи місцевого самоврядування можуть взяти участь у прийнятті еколого-важливих рішень Що таке стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та оцінка впливу на довкілля (ОВД)? Чим відрізняються ці інструменти та як громадськість може їх використовувати? Важливим для успішної роботи з ОВД є розуміння законодавчих засад здійснення оцінки впливу на довкілля, її етапи та особливості участі громадськості. Розібратися у цих складних питаннях нашим менторам допомогла Марина Шимкус, керівниця проєкту Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association) та експертка з питань ОВД та СЕО. Вона розповіла учасникам програми Екологічного менторства громад нюанси проведення процедури оцінки впливу на довкілля та важливість громадського контролю у сфері ОВД. Чисте повітря у громадах: хто за що відповідає, органи контролю та важелі впливу За декілька років Україна з білої плями на карті Європи перетворилася на країну з розвиненою системою обладнання для моніторингу якості повітря. Сьогодні всього в декілька кліків можна дізнатися якість повітря у майже будь-якій точці України, але як впливати на зниження рівня забруднення повітря власноруч? Дрібнодисперсний пил та викиди великих підприємств не просто погіршують комфорт – вони спричиняють розвиток багатьох захворювань. Чисте повітря життєво необхідне для людей. Тому важливо розуміти, як громада та місцева влада може здійснювати моніторинг та екологічний контроль, впливати на забруднювачів і не допускати порушення дозвільних процедур. Щоб відповісти на всі ці питання Артем Романюков, співзасновник та директор з розвитку Saveecobot і SaveDnipro та випускник УШПС 2018 року, поділився з менторами успішними кейсами екологічного контролю підприємств та познайомив їх з інструментами моніторингу якості повітря. Енергетична стійкість громад та як її покращити Громади залежать від енергії. До того ж ще не всі навчилися її використовувати ефективно й, за можливості, ощадливо. Тому зараз важливо пояснювати громадам, що енергоефективність не тільки фінансово доцільна, але й допомагає уникати кризових ситуацій, викликаних природним катаклізмами. Кожна громада повинна мати план реагування на кризи та можливість безперебійного енергопостачання. Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator та учасник цьогорічної програми УШПС, розповів менторам, звідки громадам брати енергію, як уникати криз та ставати енергетично стійкими. Та на прикладі свого проєкту муніципального енергетичного кооперативу «Сонячне Місто» продемонстрував, що енергетика – справа не лише великого капіталу, але й місцевих громад та груп людей. Організація двопотокового роздільного збору в містах: змішані та біологічні відходи Головними причинами неправильного поводження з відходами в Україні сьогодні є брак навичок щодо сортування, відсутність необхідної інфраструктури та нерозуміння масштабів забруднення і його наслідків. Через це в Україні сортують лише 5% відходів. На щастя, у нас є небайдужі люди, які розвивають культуру сортування в Україні. Одним з них є Артем Миргородський – виконавчий директор і засновник проєкту GreenAge, генеральний директор BioBin та випускник УШПС 2007 року. З власного досвіду він розповів, як перетворити сортування сміття на прибутковий бізнес. Попит на переробку та сортування у суспільстві є, потрібно просто забезпечити людей та підприємства зручними інструментами для цього. Водне здоров’я вашої громади Чиста вода – ще одна життєво необхідна умова розвитку та функціонування громад. Дані дослідження Програми розвитку ООН (UNDP Ukraine) за 2020 рік свідчать, що забруднення водойм і неякісна питна вода – екологічна проблема №1, яка турбує українців. Однак як вирішити «водні» проблеми в Україні? З чого починати цей шлях? Мар’яна Гінзула, експертка з охорони водних ресурсів, детально розбиралася з екологічними менторами. За словами спікерки, відродження водних об’єктів території – одне із ключових питань розвитку громади, що дасть змогу вирішити комплекс екологічних та соціокультурних проблем території. Однак порятунок водоймищ потребує системного і фахового підходу. Немає невирішуваних екологічних проблем, але все має свою ціну. За збереження водойм доведеться платити – не тільки грошима, а й часом і зусиллями небайдужих людей. Адаптація громад до змін клімату Останні роки ми всі спостерігаємо за змінами клімату в Україні: аномальна спека, повені у містах, збільшення кількості пожеж. Тому серйозним викликом для громад зараз є адаптація до цих змін. Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кураторка програми Екологічного менторства громад та випускниця УШПС 2008 року, провела для наших менторів з питань екології інтерактивний тренінг на тему адаптації до змін клімату. Наскільки зміниться клімат в Україні? Як зміни клімату вплинуть на українські громади? Які є виклики, пов’язані зі зміною клімату? Як допомогти громаді адаптуватися до цих змін та як правильно працювати з етапами циклу заходів з адаптації? Учасники мали змогу подискутувати з експерткою. Відкриті дані про стан навколишнього середовища та відходи в циркулярній економіці Робота з відкритими даними – популярний та дієвий напрям у багатьох сферах. У 2014 році робота з відкритими даними з’явилася навіть в антикорупційній стратегії. А в 2015 році Кабмін затвердив Постанову №835, яка визначила, які набори даних підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Можливо, не для всіх очевидна користь від використання відкритих даних у питаннях охорони довкілля, проте правильна робота з ними суттєво полегшує вирішення багатьох екологічних проблем. Про цю надзвичайну складну тему нашим менторам розповів Андрій Гнап – співзасновник та аналітик даних у Waste Ukraine Analytics. Андрію вдалося максимально доступно та легко пояснити, як працювати з відкритими даними про стан навколишнього середовища. Біорізноманіття та екосистемні послуги: залучення громад 1970 по 2016 роки скорочення популяції видів зросло до жахаючої відмітки у 68%. Це сприяло тому, що зараз зменшення рівня біорізноманіття на 4-му місці серед глобальних ризиків за ступенем впливу. Людству потрібно припинити недбале користування екосистемними послугами та переключитися на природоорієнтовані рішення – тобто спрямовувати зусилля на захист, ефективний менеджмент і відновлення природних чи модифікованих екосистем. Як це зробити та як залучити громади до переходу до природоорієнтованих рішень – менторам розповіла Олена Тарасова, проєктна менеджерка та експертка ПРООН (UNDP Ukraine). Вона поділилася своїм досвідом роботи із громадами та інструментами залучення ОТГ до збереження біорізноманіття. Тепер ми переходимо до 3 етапу проєкту – співпраці менторів та громад. Це найдовший та найважчий етап, проте ми переконані, що вже до кінця цього року громади відчують зміни на краще. Ми сподіваємося, що цей проєкт стане поштовхом для громад не зупинятися, та дбайливіше ставитися до навколишнього середовища і після закінчення програми. У разі успішності цього досвіду, ми плануємо розширювати менторську підтримку громад в інших сферах, тож вже чекаємо третього етапу цьогорічного проєкту. Школа лідерів громад – програма Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив, яка реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - [Друга сесія XV-XVI програми УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/druga-sesiya-xv-xvi-programy-ushps/) - 8-12 вересня Українська школа політичних студій провела Другу сесію своєї XV-XVI програми в Одесі! Друга сесія – це про суспільно-культурні зв’язки, про етику, естетику та розширення світогляду. Програма Сесії завжди будується так, щоб спонукати учасників до подальших пошуків та роздумів. Це особлива сесія в особливому місці, вона ще більше зближує групу та надихає не припиняти навчання. Світовий арт-ринок та його вплив на суспільство Мистецтво – це, в першу чергу, культура та досвід, проте це також ексклюзив, яким люди мріють володіти. Тому мистецтво вже давно стало великою індустрією зі своїми правилами та інституціями. Олександр Щелущенко – арт-дилер, засновник та директор галерей сучасного мистецтва «ЦЕХ» у Києві та Вільнюсі, а також випускник УШПС 2010 року, привідкрив для учасників світ арт-ринку та розповів про структуру інституцій у цій галузі, роль митця і критика, а також про те, чому в Україні ця індустрія досі не працює належним чином. На прикладі галереї «ЦЕХ», яка є чи не єдиною успішною недержавною культурною інституцією сучасного мистецтва в Україні, Олександр показав, що попит на мистецтво у нас є, тому необхідно розвивати та трансформувати індустрію. Україна, Європа, світ: глобальний погляд Яким є місце України в глобальній історії? Що нас об’єднує з історією Європи та інших частин світу, а що робить нас унікальними? Тривалий час Україна на міжнародній арені мала образ порожнього простору – Великого прикордоння. Та з чим ми ототожнюємо себе самі? Як світ сприймає нас сьогодні і яке ми посідаємо у ньому місце? Наскільки можливий в Україні баланс між лібералізмом і патріотизмом, між універсальними цінностями та дискурсом ідентичності? Про це група дискутувала з Володимиром Єрмоленком – філософом, письменником, журналістом, старшим викладачем НаУКМА, директором з аналітики Internews Ukraine та членом правління Міжнародного фонду «Відродження» . Культура, політика та ідеологія: історія та сучасність Заклики не політизувати культуру лунають звідусіль, особливо від людей, для яких підтримка конкретної позиції означає втрату грошей. Проте чи можливо залишатися поза політикою на восьмий рік війни? Політика – мистецтво вирішення проблем тут і зараз. Вона орієнтована на теперішнє. А культура направлена на майбутнє. Мета митця – подолати час. Та чи може культура бути поза політикою? Чи може вона бути лише політикою? Де межі відповідальності митця, а де потрібна увага політиків до мистецтва? Тетяна Огаркова, старша викладачка кафедри літературознавства НаУКМА і лекторка Другої сесії УШПС, обговорила з учасниками й учасницями різні концепції сприйняття культури в контексті політики. Майбутнє і свобода Ми живемо тут і тепер. Час – це розтягнення душі. Ні майбутнє, ні минуле не існують насправді. Минуле – спогад, майбутнє – очікування. Так про час мислив Аврелій Августин. Так що ж визначає наше майбутнє? Чи зумовлене воно незалежними від нас чинниками, а чи ми створюємо його самі, здійснюючи вільний вибір? Чи існує свобода волі, яка вможливлює такий вибір? Якщо свободи волі не існує, то що зумовлює наші вчинки і чи несемо ми за них відповідальність? Вахтанґ Кебуладзе, філософ, есеїст, перекладач, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провів з учасниками цікаві дискусії про майбутнє, час, науку, наші мрії і страхи щодо людської свободи. Bend Sinister: природа, контекст та спокуса політичного популізму Іван Гомза, кандидат політичних наук, викладач і завідувач кафедри публічного врядування Київської школи економіки та постійний викладач УШПС, провів для учасників тренінг, який допоміг розібратися у питаннях про те, що таке теорія політичних кліважів, чому популізм можна назвати «тонкою ідеологією» чи політичною стратегією та як поляризація суспільства гальмує розвиток держав. Політичний популізм – звичне для української та світової політики поняття, яке ми чуємо ледь не кожного дня. Проте коректне розуміння природи цього явища та контексту, в якому його обіцянки стають особливо звабливими, не є складовою дискусій про популізм. Щоб краще зрозуміти феномен цього явища, потрібно звернутися в історію та простежити, як і коли зароджувалися політичні партії, адже саме вони з часом стали середовищем для процвітання популізму. Про все це групі розповів Іван Гомза. Як (не) варто читати книги крізь політичну оптику? Незалежно від епохи книжки завжди займали особливе значення у людській свідомості. Не читати і говорити про це – це нести репутаційні втрати. Проте література, як і культура загалом, часто політизується самими авторами або читачами, які відшукують приховані смисли. Тому важливо розуміти, як усе ж таки помічати політичну грань книги та коли погляд на книгу через призму політики є доцільним, виправданим та потрібним. Про те, як зчитувати, а не вишукувати політичну грань книжок та що таке авторська інтенція, нашим учасникам і учасницям розповів Євгеній Стасіневич, літературний критик, літературознавець та член оновленого Шевченківського комітету. Політичне прогнозування Жодна система не може залишатися незмінною весь час, тому для прийняття рішень та вибудовування політик необхідно проводити аналіз систем та циклів, їм властивих. Для прогнозування подій у певній системі необхідно, в першу чергу, розуміти різницю між politics та policy, досліджувати, які кореляції, взаємозв’язки та домінанти були наявні в минулих циклах та які маркери володіли найбільшою силою. Як правильно підходити до прогнозування подій у певній системі? Та як відрізнити професійне прогнозування від прогнозів «експертів», які ми чуємо звідусіль? Розібратися в такому важкому питанні нашим учасникам і учасницям допоміг Михайло Кольцов, кандидат філософських наук, аналітик Світового Банку та керівник відділу навчання «Ю-контрол». Україна: стратегія прориву Павло Шеремета, менеджер-економіст, співзасновник Шумпетерівської Школи Інновацій та міністр економічного розвитку та торгівлі (2014 р.) упевнений, що прорив неможливий без продукування інновацій та розвитку підприємництва. Однак в Україні бізнес досі існує не завдяки, а радше супроти державі – підприємці не мають гарантій, що їх бізнес захистять від рейдерства. У країні – демографічна криза і відтік капіталу, що теж не сприяє розвитку підприємництва, особливо інноваційного. А для того, щоб розвиток таки відбувався, держава має забезпечити дві речі – по-перше, безпеку, по-друге, дати свободу бізнесу. Що ще має відбутися для того, щоб Україна здійснила прорив? Що таке Творче Руйнування і Стратегія Блакитного Океану? Ці питання Павло Шеремета обговорював разом з учасниками й учасницями на заключній платформі Другої сесії УШПС. Такою була Одеська сесія Школи. Насичені навчанням 5 днів закінчилися, проте учасники та учасниці отримали ще більше мотивації навчатися. Вже чекаємо на нову зустріч у Львові! - [Тренінги для працівників секретаріатів Комітетів ВРУ](https://www.parlament.org.ua/news/treningy-dlya-praczivnykiv-sekretariativ-komitetiv-vru/) - 28 та 30 вересня, у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), ми провели тренінги для співробітників секретаріатів Комітетів ВРУ. Серія онлайн-зустрічей була присвячена обміну досвідом між працівниками Секретаріату Комітету з питань правоохоронної діяльності та Секретаріату Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу та клерками Палати громад Канади щодо: Заповнення вакантних посад у секретаріатах парламентських комітетів Взаємодії депутатів з працівниками секретаріатів парламентських комітетів На першій зустрічі, 28 вересня, центральним питанням була організаційна структура та адміністративна підтримка Палати громад – типи та види посад співробітників комітетів та їх ролі, взаємодія з керівником та депутатами комітету, процес відбору та оцінювання кандидатів: критерії та інструменти, тощо. 30 вересня фокус змістився до організації роботи працівників комітетів Палати громад – планування та пріоритезація розподілу завдань, як голови та члени комітетів взаємодіють і працюють, які існують етичні обмеження цієї взаємодії і як попередити та протидіяти проявам неправомірної поведінки між співробітниками парламенту. Такі проєкти дозволяють створити майданчик для обміну думками та досвідом між співробітниками парламентів України та Канади, що сприяє покращенню роботи секретаріатів Комітетів ВРУ. Тому ми не зупинимось на цьому та продовжимо проводити подібні заходи та поглиблювати співпрацю з канадськими партнерами. Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Канада), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховною Радою України. - [Третя сесія XV-XVI програми УШПС](https://www.parlament.org.ua/news/tretya-sesiya-xv-xvi-programy-ushps/) - 21-24 жовтня Українська школа політичних студій провела Третю сесію XV-XVI програми у Львові! Третя сесія – остання, де зібралася вся група, і далі ми побачимо учасників уже поза межами навчання в УШПС. Проте ми переконані, що нас чекає плідна співпраця та багато спільних заходів і проєктів з учасницями й учасниками цьогорічної прогами. Боротьба німецьких окупантів проти українського визвольного руху в 1943-1944 роках Відвідування Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» вже стало традицією львівської сесії УШПС. Цього року, окрім екскурсії, учасники прослухати лекцію про боротьбу німецьких окупантів проти українського визвольного руху в 1943-1944 роках. Екскурсія припала на особливу дату – 74 роки тому, 21 жовтня 1947 року, відбулася наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру. Це була каральна операція уряду СРСР під кодовою назвою «Захід» проти учасників національно-визвольного руху. За добу депортували понад 75 тисяч осіб. Українцям важливо пам’ятати свою історію. І це стосується не тільки перемог та здобутків, ми маємо пам’ятати і чорні сторінки нашої історії. Маємо пам’ятати людей, які віддали своє життя за Україну. Маємо пам’ятати про жертв окупаційної влади: чи то польської, чи радянської, чи нацистської. Дякуємо за можливість відчути історію Віктору Сеницькому, зберігачу фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові, та усьому колективу музею. Політичні партії України – особливий випадок? В Україні налічується понад 350 політичних партій, і процес їх творення продовжується. Проте чи є політичні партії в Україні інститутом ліберально-демократичного суспільства? У нинішній системі – ні. Український виборець ще не готовий до того, щоб будувати ліберально-демократичний проєкт і брати відповідальність. Популізм усе ще спрацьовує для «середнього виборця». Крім того, в Україні немає внутрішньопартійної демократії. Майже усі наявні партії – не членські, а лідерські, з дуже централізованою структурою, що також гальмує розвиток партій як політичного ліберально-демократичного інституту. Що з цим робити – учасники й учасниці програми УШПС дискутували у Львові з Анатолієм Романюком, доктором політичних наук, професором політології Львівського національного університету імені Івана Франка. Ризик та людська природа. Етичний вимір Чому люди постійно шукають неіснуючі закономірності? Чи можемо ми контролювати власне життя або ж це лише ілюзія? Хто має платити податки – роботодавець чи громадянин? А як щодо пенсій? Як регулювати ринок і чи це взагалі потрібно? Багато питань, особливо тих, які зачіпають економічну сферу, породжують етичні дилеми, на які немає однозначної відповіді. Ці питання стосуються обмеження свобод та прав людей і потребують як публічних обговорень, так і академічних досліджень. Тетяна Білоус, доцентка кафедри філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутувала з учасниками й учасницями УШПС про поведінкову економіку, модель обмеженої раціональності та лібертаріанський патерналізм. Розмова з міським головою Львова Ще однією традицією львівської сесії є похід до міського голови Львова Андрія Садового. Учасники й учасниці XV-XVI програми мали можливість поставити питання меру міста Лева, поговорити про стратегію розвитку Львова і вирішення нагальних проблем місцевої громади. Говорити відверто про здобутки і поразки, правильні і помилкові рішення з політиками – це дуже цінно для нас. Проте відкритість і готовність визнавати помилки для українського політикуму досі рідкість. Ми ж переконані, що системний розвиток, рух вперед можливий тільки за вміння аналізувати свій досвід, рефлексувати й усвідомлювати відповідальність. Верховенство права (мірило правовладдя) очима юристів vs верховенство права в уявленні решти людей Останнім часом ми звідусіль чуємо про верховенство права. Чуємо настільки часто, що приписуємо собі певний рівень обізнаності в цій темі. Але чи справді це так? Чим відрізняється верховенство права очима юристів від верховенства права в уявлені решти людей? Багато людей вважають, що верховенство права – це щось на кшталт юридичного засобу задоволення потреб населення, який можна використовувати, якщо ці потреби не дозволяє задовільнити закон. Це частково правдиве судження, але насправді питання набагато ширше та складніше. Як та коли виникала ідея верховенства права? Що таке концепція правової держави? Та чи тотожні поняття «верховенство права» та «верховенство закону»? Про це учасники поговорили з Дмитром Гудимою – суддею Великої Палати Верховного суду та випускником УШПС 2012 року. Штучний інтелект для майбутніх президентів Штучний інтелект перестає бути вузькою технологією, якою цікавляться лише науковці та інженери. Поширення ШІ у різні сфери людського життя вражає: від управління бізнесом, фінансами, маркетингом до освіти, медицини, космічних та військових технологій. Але як він працює? Які загрози і можливості він несе для людства? Чи маємо ми його боятися? Ці важливі питання учасниці й учасники програми УШПС мали можливість обговорити з Олексієм Молчановським, заступником декана з інновацій факультету прикладних наук Українського католицького університету та випускником УШПС 2018 року. Релігійний компонент українського суспільно-політичного життя Ми живемо в сучасній країні, де щороку з’являється 30 тисяч IT-спеціалістів, так чому ж політики так часто намагаються розіграти релігійну карту? Чи справді релігія відіграє настільки важливу роль у нашій державі? Християнство панує на територіях України вже більше тисячі років, а тому суттєво впливало на становлення української держави. Релігійний компонент є ледь не головним для багатьох українців, а тому релігійні питання впливають на цінності, принципи та щоденну поведінку громадян нашої держави. А Росія намагається використовувати цей компонент у гібридній війні. Говорити про релігію простими словами важко, а ще важче – показати прагматичну сторону релігії і те, як віру можуть перетворити на зброю. Проте Андрій Андрушків, виконавчий директор Центру спільних дій та випускник УШПС 2016 року, зміг занурити учасників і учасниць програми УШПС у важливу дискусію. Післясмак лекції спонукає до роздумів. Що таке справедливість? Закінчилася третя сесія розмовою про справедливість. Для сучасної демократії важливо розуміти залежність справедливості від соціальних інститутів. Ми однакові тільки в можливості бути людьми. Однак люди – нерівні. Тож чи можлива справедливість як соціальний конструкт? Чи «вигідно» бути справедливою людиною? Які погляди на соціальну справедливість поширені в Україні? Та що означає принцип «однакове ставлення до рівних і неоднакове до нерівних»? Андрій Богачов, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутував з учасниками та учасницями Школи на тему справедливості, суті суспільного життя та головних потреб сучасної людини. На цьому цьогорічна програма Школи завершується. Це був насичений рік, за який ми дуже зблизилися з групою. Але ми переконані – це не остання наша зустріч! - [USPS Alumni Programme](https://www.parlament.org.ua/news/usps-alumni-programme/) - УШПС запустила перший навчальний модуль нашого нового освітнього формату дводенних тематичних курсів для випускників і випускниць. Українська школа політичних студій – це, в першу чергу, Спільнота, мережування і єдність різностей. Ми постійно на цьому наголошуємо, але відчували, що можемо робити для Спільноти набагато більше. Так виникла ідея USPS Alumni Programme – формат, який об’єднує випускників різних років та відповідає на їх запити щодо якісної освіти завдяки розробленим спеціально для Спільноти програм. Щоб познайомити випускників із форматом та протестувати його, ми одночасно запустили набір на чотири курси: література, філософія, економіка та політична теорія. Першим стартував курс про літературу від Євгенія Стасіневича, літературного критика, літературознавця, куратора, лектора багатьох освітніх майданчиків та автора книги «Ціна питання». Протягом навчального модулю група розбиралась з сучасною літературою та зародженням бестселерів. Що спільного в оповіданнях Конан Дойла з розвитком міст? Як післявоєнні тривоги формують культ «Володаря перснів» і Айн Ренд? Чому надто серйозні суспільства бачать у «Ловці в житі» зовсім не те, що там є? І яким чином виклики 21 століття, нові та складні, зафундували тріумф Джоан Роулінг? Після такого успішного початку нової програми, безумовно, будемо продовжувати розвивати формат навчання для випускників і випускниць. А ці два дні було дуже затишно, щиро і змістовно. - [Олександр Заславський про загрозу повномасштабного вторгнення Росії](https://www.parlament.org.ua/news/oleksandr-zaslavskyj-pro-zagrozu-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rosiyi/) - На тлі ескалації військової агресії з боку РФ дуже важливо надавати світові чіткі меседжі про те, що і чому відбувається в Україні. Тож директор аналітичного напряму Лабораторії Олександр Заславський у прямому ефірі індійського каналу NewsX розповів про ситуацію в Україні та можливість повномасштабного вторгнення Росії. Про все це та багато іншого Ви можете послухати тут: А ми публікуємо бесіду повністю: Добрий день! Ви дивитеся Newsx, мене звати Паріді Бханот Повідомлення, які надходять останні пару тижнів, говорять про те, що Росія концентрує велику кількість військ на кордоні з Україною. У цей час союзники України: НАТО, ЄС та окремі країни, як Франція, розширюють свою підтримку, але в мене виникає, і напевно у всіх, хто нас дивиться, одне питання – що відбувається зараз в Україні: з якими проблемами зіштовхуються люди, що переживає економіка та чи є військова присутність у містах, які знаходяться не біля кордонів? Для того, аби дати відповіді на ці питання, сьогодні з нами Олександр Заславський, який живе в Києві, столиці України. Напевно, я неправильно вимовляю, але, тим не менш, Олександре, дякуємо за те, що Ви сьогодні з нами на Newsx. Дорого дня всім! Дякую вам за цю можливість. Одразу почнімо. Що саме підштовхнуло Росію розмістити війська на кордоні саме зараз? Саме зараз… Напевно варто нагадати, що у 2014 році Росія окупувала Крим, який є українською територією, окупувала частину Донецької та Луганської областей. Тому ми перебуваємо у стані війни з 2014 року. Що відбувається зараз: концентрація військ на Сході України, в Криму, який Росія перетворили на військову базу, та в Білорусі, на північному кордоні з Україною. На мою думку, Росія переконана, що, якщо вона зараз не поверне Україну до своєї сфери впливу, то в майбутньому вона не зможе цього зробити. Окрім як через повномасштабну війну та повну окупацію України. Все ж таки останні 8 років впроваджувалися політики, які зробили Україну більш «європейською», якщо так можна сказати. Наші інституції стали демократичнішими, а наша парламентська система працює в протилежному від Росії напрямку, а це означає, що Путін втратить можливість відродити Радянський Союз. На нашу, українську, думку, це саме те, що він намагається зробити. Пам’ятаю, як декілька років тому він казав, що розпад СРСР – найбільша геополітична трагедія ХХ століття. Та, скоріш за все, для ескалації саме зараз є багато причин. Одна з них – санкції, введені ЄС та США через російський напад на Україну в 2014 році. Поки конфлікт не закінчиться, санкції матимуть силу. Мінські домовленості поки не застосовуються, а це означає, що санкції будуть уражати російську економіку все сильніше. Тому ми впевнені, що Росія хоче змусити Україну імплементувати Мінські домовленості якнайшвидше, щоб позбутися санкцій. Тож що це за вимоги? Вимоги передбачають вибори на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, спеціальний статус цих територій, закріплений у Конституції, та багато іншого, включно з поверненням контролю кордонів між Україною та Росією. Але які можуть бути вибори під дулом автомату? Після 8 років окупації ми не безпідставно віримо, що після таких «виборів» ці території будуть використані Москвою для того, щоб тиснути на Київ, що буде означати часткову або повну втрату суверенітету для України. Олександре, дякуємо, Ви дуже добре пояснили яка ситуація складається, та які інтереси Росії щодо України. Давайте поговоримо більше про Україну. Чому для України важливе членство у НАТО або ЄС? У 2014 році Росія напала на Україну та підтримувала нелегальні військові угрупування своїми грошима, зброєю та солдатами в Донецькій та Луганській областях. І з 2014 року Росія продовжує це робити. Ми, українці, хочемо гарантій безпеки. Загроза йде від Росії, тому ми хочемо почуватися в безпеці від Росії. Якщо говорити про євроатлантичну інтеграцію та чому нам важливо стати частиною ЄС, то хочу нагадати, хоч ви напевно знаєте, про Революцію Гідності, яка почалася з того, що авторитарний президент Янукович вирішив не підписувати угоду про асоціацію з ЄС, незважаючи на те, що протягом декількох років стверджував, що підпише її. Українське суспільство чекало цього, тому його вибір не підписувати спричинив масові протести та людські втрати. Тож «європейській» вибір має сильне символічне та історичне значення. Більше того – курс на зближення з ЄС та НАТО був закріплений у Конституції в 2019 році. Саме Росія штовхає Україну в бік ЄС та НАТО, особливо заявляючи (такі заяви робив Путін та деякі високопосадовці РФ), що Росія не розцінює Україну як незалежну державу. Вони розцінюють українців як частину «російського народу», а Україну, як частину «русского мира», що є абсолютно неприпустимим. Ми різні. Олександре, що стосується людей – чого вони хочуть? Та як вони сприймають Росію? З 2014 люди в Україні вже звикли до постійної загрози повномасштабної військової агресії та вторгнення Росії. Я не відчуваю страху в суспільстві. Українська влада, армія та люди готові дати відсіч у разі російського вторгнення. Парламент розробляє новий формат роботи, щоб бути мобільнішим у разі повномасштабного вторгнення. І, згідно з соціологічними дослідженнями, 33% українців готові долучитися до озброєного спротиву у разі потреби і 20% готові протистояти іншим шляхом: у формі протестів та громадської непокори. Українці вже занадто далеко від росіян. Ми не однакові, ми різі люди і ми не будемо толерувати порушення наших прав. Олександре, а як щодо психологічного впливу? Переконана, що, враховуючи ваш досвід, і те, що Ви добре пам’ятаєте події 2014 року, ви точно зазнали психологічного впливу, але як щодо дітей, які зіштовхнуться з цим вперше, який психологічний вплив матимуть ці події на них? Шок був у 2014 році. Більшість населення України не могла повірити, що Росія, яка перед цим постійно говорила про дружбу, спроможна на таке. Але за 8 років суспільство усвідомило, що Росія не друг, а агресор. Знову ж таки, це не НАТО атакувало Україну чи територію Росії. Це Росія окупувала території України. Зараз суспільство розуміє, що агресор – Росія. Ми звикли до цього і більше не відчуваємо того шоку, що був в 2014 році. Тоді люди не вірили, що «друг» може напасти на нас, але більше у нас немає таких ілюзій, тепер ми знаємо, що таке може бути. І згідно з останніми опитуваннями – українці готові захищати себе зі зброєю в руках. Перш ніж як ми закінчимо, хочу поставити ще 2 швидких питання. Перше – який вплив на економіку має вся сьогоднішня ситуація? Друге – чи є військова присутність у столиці та інших містах не біля кордону? Спочатку скажу, що, ймовірно, є внутрішні чинники для агресивних дій Росії. Російська економіка зараз перебуває у стагнації, і пандемія також на це вплинула. Рейтинги Путіна падають. Зараз вони найнижчі з нульових. Після анексії Криму вони значно виросли, і він думає, що агресія щодо України зараз зробить те саме. Водночас всі ці маневри впливають на російську економіку. І ми вже бачили, як московська біржа падала на 6% та російський індекс РТС впав на 8%. Отже, ми бачимо, що російська економіка не дуже добре себе почуває, водночас російські маневри можуть впливати на українську економіку, стимулюючи паніку, але цього не сталося. Високі ціни на газ мають більший вплив на українську економіку, ніж російські маневри та заяви. Це щодо першого питання. Щодо другого – я не бачу українські війська та танки, які марширують Києвом, але можу сказати, що з 2014 року відчувається наявність людей, вдягнених у військову форму. І, можливо, присутність таких людей заспокоює. Ми знаємо, що армія завжди тут і завжди готова нас захищати. Останнє запитання: для нас важливо знати, для нас, як для країни, що ми можемо зробити, щоб допомогти? Чого Україна очікує від світу? Підтримки, напевно. Можу сказати, що Європа добре знає, що таке мир. Я маю на увазі Гітлера та другу половину 30-х років ХХ століття і до чого це призвело. Ми очікуємо підтримку від наших міжнародних партнерів та союзників. Підтримку, яка унеможливить будь-який варіант російської агресії проти України. Звісно, зараз для нас важливіша економічна підтримка, але, якщо вибирати між економічними втратами та можливістю повномасштабної війни в Європі, з тисячами або мільйонами жертв та мільйонами біженців, думаю, вибір очевидний – не допустити агресії. Дуже дякую за розмову. Ми бажаємо Вам та всім українцям, щоб ескалація не просувалася далі. Дякуємо. - [Новий тренінг для працівників Секретаріатів Парламентських Комітетів](https://www.parlament.org.ua/news/novyj-trening-dlya-praczivnykiv-sekretariativ-parlamentskyh-komitetiv/) - Продовжуємо співпрацювати з Верховною Радою! 3 лютого ми спільно з нашими партнерами Парламентським центром провели ще однин, вже п’ятий, тренінг для співробітників секретаріатів Комітетів ВРУ, у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine). Цього разу метою тренінгу був обмін досвідом щодо оцінювання роботи працівників Секретаріатів Парламентських Комітетів між представниками України, Канади та Литви. Перша частина онлайн-заходу пройшла у форматі виступів експертів від України, Литви та Канади: Олександр Заславський – Директор аналітичного відділу ЛЗІ; «Співробітники секретаріатів Комітетів ВРУ – державні службовці. І оцінювання їх роботи, як і інших державних службовців, відносно нове для України явище, яке з’явилося у правовому полі тільки в 2017 році. Тобто, на початку реформи державного управління». Загалом, мета такого оцінювання не тільки визначення якості роботи державних службовців та забезпечення ними діяльності ВРУ, а також полегшити прийняття рішення щодо їх просування по кар’єрній драбині та виплати премій. Таким чином оцінювання сприяє поліпшенню якісного складу, визначенню потенціалу кадрів, плануванню кар’єри та дисциплінованості персоналу. А проходить оцінювання в три етапи: Визначення завдань та показників Визначення результатів виконання завдань Затвердження висновку. Ліна Мілонайте – керівник Комітету з питань державного управління та місцевого самоврядування Сейму Литовської Республіки; Так само як і в Україні, у Литві Парламентська служба є частиною державної служби, але для працівників Сейму немає специфічних правил при оцінюванні. Всі державні службовці проходять щорічну оцінку діяльності, яка проходить у чотири етапи: Самооцінка Співбесіда Розгляд оціночної форми безпосереднім керівником Рішення Генсекретаря щодо заохочень або прийняття необхідних дій Під час цих етапів оцінюють три основні характеристики – результативність (чи досягнув державний службовець всіх цілей, які поставили перед ним на початку року), здатність виконувати свої обов’язки та професійні навички. «Але іноді цілі можуть бути не повністю виконані через політичні чинники, на які Офіс (Апарат) не впливає – неможливо передбачити скільки документів потрібно буде підготувати та скільки зустрічей організувати». Колетт Лабрек-Ріель – Заступниця Голови адміністративного апарату Палати громад, Парламент Канади (30 років досвіду роботи на різних посадах в управлінні Парламенту) (на пенсії). Головна мета оцінювання роботи співробітників у Канаді – сформувати очікування, визначити потреба у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації, а також розпочати діалог між керівниками та співробітниками, що сприяє загальному прогресу служби. Важлива відмінність між Канадою та Україною в цьому питанні, це відділення Парламентської служби від державної служби. «Треба нагадати про важливу різницю в моделі. Всі співробітники, які підтримують комітети – одна велика команда менеджерів, які не діляться на менші команди для конкретного комітету». Оцінка діяльності щорічна і проходить з 1 квітня до 31 березня, або з 1 вересня до 31 серпня, а можливими результатами цієї оцінки може бути просування по службі або створення плану підвищення продуктивності. Після цього відбулася Q&A-сесія, де всі учасники заходу могли поділитися своїми думками та задати питання міжнародним експертам. І обговорити практики та виклики, які виникають в роботі Комітетів. Під час цієї дискусії ми отримали цінні коментарі від учасників заходу, що вкотре говорить про користь існування такого майданчику для обміну думками та досвідом між співробітниками парламентів України та Канади та сприяє покращенню роботи секретаріатів Комітетів ВРУ. Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Parliamentary Centre), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховна Рада України. Цю публікацію підготовано також за фінансової підтримки Швеції. - [Parliamentary Dialogue with Ukrainian Legislators](https://www.parlament.org.ua/en/news/parliamentary-dialogue-with-ukrainian-legislators/) - Participants: Dr. David Donat Cattin, Secretary-General, Parliamentarians for Global Action; Mr. Ali Ehsassi, MP (Canada), Chair, All-Party Parliamentary Group for the Prevention of Genocide and other Crimes against Humanity; Chair of PGA Canada National Group and PGA Board Member; Ms. Anita Vandenbeld, Member of Parliament of Canada, Parliamentary Secretary to the Minister of International Development; Ms. Yevheniya Kravchuk, MP, PGA member, Deputy Head of the Servant of the People caucus in the Verkhovna Rada, Deputy Chair of the Rada’s Committee on Humanitarian and Information Policy; Ms. Ivanna Klympush-Tsintzadze, MP, Chair of Rada’s Committee on Ukraine’s Integration into the European Union, Former Deputy Prime Minister for European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine (2016 – 2019); Ms. Maryna Bardina, PGA member, Deputy Chair of the Verkhovna Rada Committee on Foreign Policy and Interparliamentary Cooperation, Chair of the Subcommittee on Ukraine’s Compliance with International Commitments in the Field of Human Rights and Gender Policy; Ms. Kasthuri Patto, MP (Malaysia), President of PGA. The event was organized on May 12, the 78th day of the full-scale war waged by the Russian Federation against Ukraine. The purpose of the event was to convey information about the endless war crimes against the people of Ukraine, the current situation, and the position of the Agency for Legislative Initiative and Ukrainian parliamentarians to the world community firsthand. Therefore, in the context of its activities and taking into account the constitutionally defined role of the Parliament (Verkhovna Rada of Ukraine) in matters of war and peace, territorial change, and ratification of international agreements, the Agency for Legislative Initiative in partnership with the Parliamentary Centre (Canada) within the project “Parliamentary Accountability of the Security Sector of Ukraine” (PASS Ukraine), which is implemented with the support of the Ministry of International Affairs of Canada (Global Affairs Canada), the Peace and Stability Program (PSOPs) together with the international network – Parliamentarians for “Global Action” (PGA) organized and involved Ukrainian, Canadian and other parliamentarians from member countries (PGA) to discuss developments, the work and role of Ukrainian parliamentarians, prospects for countering future threats, and the needs and options for international support during the war. International Network – Parliamentarians for Global Action (PGA) – a platform that brings together parliamentarians from around the world, as well as many other platforms already in use, plays a role in shaping the only right, the only possible attitude to Russia as an aggressor country, a country that has no place in the modern world, and which must be disposed of to save not only what has already been achieved by world civilization, but also all living things. Parliamentarians, who are increasingly at risk, now play a key role in bringing together allies and friends from around the world into a common united front: the pursuit of peace, justice, and accountability, and the defense of democracy, its principles, and institutions. To this end, the event was attended by Ukrainian parliamentarians, two of whom are members of the PGA – Yevheniya Kravchuk and Maryna Bardina together with Ivanna Klympush-Tsintsadze told their foreign colleagues about what difficulties they currently face in their work, what are the future plans and what is the key assistance is now needed, both in Ukraine as a whole and in Parliament in particular. Ukrainian MPs stressed the need for further urgent military and financial assistance to Ukraine, as well as the imposition of additional sanctions against the Russian economy. They also touched on the humanitarian catastrophe unfolding in Ukraine, noting that destruction and casualties are unthinkable for those who observe peace and security from afar, and stressed that the Russian invasion harms, in particular, Ukrainian women, noting that sexual violence is one the of war crimes committed by Russian soldiers. Svitlana Matviienko, Executive Director, Agency for Legislative Initiatives, informed and reminded all participants about what is happening at this time in our country: For 78 days now, Ukrainians have been waging a full-scale war with Russia. It is not just 78 days of struggle, it is 78 days of horror, constant crimes, murder of civilians, children, deportation, rape, kidnapping, and torture. Today, CNN released another video of the killing of civilians. Russian soldiers shot two men in the back who shared cigarettes with them. Unfortunately, this is not the first video and probably not the last. The struggle that Ukraine is waging is difficult. Ukrainians are fighting not only for our country. Ukraine is a place where international law and international order have been violated most brutally. This violation was committed by a member of the UN Security Council, a state that must be the guarantor of world order and international law. Ukraine is a place where the fate of the future world order is being decided. Ukrainians are now proving that justice and order are more important than the right of the stronger. If Ukraine is left without the help of the world and Russia wins, it will be a clear signal to other states that in the 21st century, unprovoked and unjustified war is still a relevant tool. That is why Ukraine needs help in this struggle. Children killed by the Russians no longer need baby food, which comes in the form of humanitarian aid – these are the exact right words of our first lady. First of all, Ukraine needs weapons, because only with weapons can Ukrainians liberate cities where refugees will return, only weapons can prevent crimes against humanity, such as crimes in Mariupol, Irpin, and Bucha. We are grateful to all international partners for their help. Representatives of the Canadian Parliament are present here. Parliamentary Centre. And we are grateful to Canada for its help. We are grateful for the weapons, we are grateful for the sanctions. We are grateful that Justin Trudeau personally came to Kyiv, showing solidarity with the Ukrainian people Although Ukraine needs weapons first and foremost, there are other important areas. This is a question of sanctions against Russia, this is a question of imposing a trade embargo against Russia, imposing an embargo on trade in energy, oil, and gas. Oil-producing countries must increase production, thus compensating for oil coming from Russia. Spreading information and telling the world what is happening in Ukraine is extremely important, especially for countries that still lack an understanding of Russia’s role in the biggest war in 80 years. To this end, Ukrainian parliamentarians can use the communication and organizational capabilities of the PGA network, which will allow direct contact with parliamentarians from countries whose international position is still unclear in terms of combating unjustified armed aggression by Russia. During this event, parliamentarians have already managed to talk to representatives of Malaysia and Brazil. And we are convinced that the results of our joint work should intensify the pro-Ukrainian discourse among the decision-makers of those countries that still do not have a clear position, which in turn will accelerate our victory in this war. - [Парламентський діалог з українськими законодавцями](https://www.parlament.org.ua/news/parlamentskyj-dialog-z-ukrayinskymy-zakonodavczyamy/) - Учасники: Девід Донат Каттін, Генеральний секретар, Міжнародна мережа Парламентарі за «Глобальну дію» (PGA); Алі Ехсассі, Член Парламенту (Канада), Голова Всепартійної парламентської групи із запобігання геноциду та іншим злочинам проти людства; Голова Національної групи Міжнародна мережа Парламентарі за «Глобальну дію» (PGA Canada) та член правління PGA; Аніта Ванденбелд, Членкиня Парламенту (Канада), Парламентський секретар міністра міжнародного розвитку; Євгенія Кравчук, Народна депутатка України, Членкиня PGA, Заступниця Голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України, Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Іванна Климпуш-Цинцадзе, Народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2016 – 2019); Марина Бардіна, Народна депутатка України, Членкиня PGA, Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері прав людини та гендерної політики; Кастурі Патто, Членкиня Парламенту (Малайзія), Президентка PGA. 12 травня на 78 день повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація проти України ми провели захід, метою якого було донесення інформації про нескінченні воєнні злочини проти народу України, поточну ситуацію та позицію ЛЗІ та українських парламентарів до світової спільноти з «перших вуст». Тому, в контексті своєї діяльності та враховуючи, конституційно визначену роль Парламенту (Верховної Ради України) у питаннях війни та миру, територіальних змін та ратифікацій міжнародних угод, Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Парламентським центром (Канада) в рамках проекту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони України» (PASS Ukraine), який реалізовується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada), Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs) разом з міжнародною мережею – Парламентарі за «Глобальну дію» (Parliamentarians for Global Action (PGA)), організували та залучили українських, канадських та інших парламентарів країн-членів (PGA), щоб обговорити розвиток подій, роботу та роль українських парламентарів, перспективи протистояння майбутнім загрозам, а також потреби та варіанти міжнародної підтримки в умовах війни. Міжнародна мережа – Парламентарі за «Глобальну дію» (Parliamentarians for Global Action (PGA)) – платформа, яка об’єднує парламентарів всього світу, як і багато інших майданчиків, що вже використовуються, відіграє свою роль у формуванні єдиного правильного, єдиного можливого ставлення до росії як до країни агресора, країни, якій не місце в сучасному світі, і якої треба позбутися задля спасіння не тільки вже досягнутого світовою цивілізацією, але і всього живого. Зараз парламентарі, які піддаються все більшому ризику відіграють ключову роль у об’єднанні союзників і друзів з усього світу в спільний об’єднаний фронт: прагнення до миру, справедливості та підзвітності та захисту демократії, її принципам та інститутам. Для цього у заході взяли участь українські парламентарки, дві з яких є членами PGA, – це Євгенія Кравчук та Марина Бардіна, а також Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіли своїм закордонним колегам з якими труднощами вони зараз стикаються у своїй роботі, які подальші плани та яка ключова допомога зараз потрібна, як Україні в цілому, так і Парламенту, зокрема. Українські депутатки наголосили на необхідності термінового надання Україні подальшої військової та фінансової допомоги, а також введення додаткових санкцій проти російської економіки. Також зачепили тему гуманітарної катастрофи, що розгортається в Україні, відзначивши, що руйнування та людські жертви є немислимими для тих, хто спостерігають здалеку в мирі та безпеці і наголосили, що російське вторгнення завдає шкоди, зокрема українським жінкам, зазначивши, що сексуальне насильство є одним із військових злочинів, які вчиняють російські солдати. Світлана Матвієнко, виконавча директорка ЛЗІ, проінформувала та нагадала усім учасникам про те, що відбувається зараз у цей час у ці хвилини у нашій країні: Вже 78 днів українці ведуть повномасштабну війну з Росією. Це не просто 78 днів боротьби, це 78 днів жаху, постійних злочинів, вбивств мирного населення, дітей, депортації, зґвалтування, викрадення, тортур. Сьогодні CNN оприлюднив чергове відео вбивства мирних жителів. Російські солдати вистрілили в спину двом чоловікам, які ділилися з ними сигаретами. На жаль, це не перше відео і, мабуть, не останнє. Боротьба, яку веде Україна, важка. Українці воюють не лише за нашу країну. Україна є місцем, де міжнародне право та міжнародний порядок порушуються найжорстокішим чином. Це порушення було скоєно членом Ради Безпеки ООН, державою, яка має бути гарантом світового порядку та міжнародного права. Україна – місце, де вирішується доля майбутнього світового порядку. Українці зараз доводять, що справедливість і порядок важливіші за право сильнішого. Якщо Україна залишиться без допомоги світу, а Росія переможе, це буде чітким сигналом іншим державам, що в 21 столітті неспровокована і невиправдана війна все ще залишається актуальним інструментом. Україні потрібна допомога в цій боротьбі. Дітям, убитим росіянами, більше не потрібне дитяче харчування, яке надходить у вигляді гуманітарної допомоги – це точні слова нашої першої леді. Насамперед Україні потрібна зброя, бо лише зі зброєю українці можуть звільнити міста, куди повернуться біженці, тільки зброя може запобігти злочинам проти людства, таким як злочини в Маріуполі, Ірпіні, Бучі. Ми вдячні всім міжнародним партнерам за допомогу. Тут присутні представники канадського парламенту. Парламентський центр. І ми вдячні Канаді за її допомогу. Ми вдячні за зброю, ми вдячні за санкції. Ми вдячні, що Джастін Трюдо особисто приїхав до Києва, демонструючи солідарність з українським народом. Також Світлана Матвієнко підкреслила, що, хоча Україні в першу чергу потрібна зброя, є й інші важливі сфери. Це питання санкцій проти Росії, це питання введення торгового ембарго проти Росії, введення ембарго на торгівлю енергоносіїв, нафтою і газом. Важливо, щоб нафтовидобувні країни збільшували видобуток, компенсуючи таким чином нафту, яка надходить з Росії. Поширювати інформацію та розповідати всьому світу про те, що зараз відбувається в Україні надзвичайно важливо, особливо це стосується країн, які досі демонструють недостатній рівень розуміння ролі росії у найбільшій війні за останні 80 років. Для цього українські парламентарі та парламентарки можуть використати комунікаційні та організаційні можливості мережі PGA, що дозволить безпосередньо контактувати із парламентарями та парламентарками країн, міжнародна позиція яких наразі все ще недостатньо чітка з точки зору боротьби із невиправданою збройною агресією росії. Під час цього заходу парламентарям вже вдалося поговорити з представниками Малайзії та Бразилії. І ми переконані, що за результатами нашої спільної роботи має активізуватися проукраїнський дискурс серед суб’єктів ухвалення рішень тих країн, які досі не мають чіткої позиції, що в свою чергу пришвидшить нашу перемогу в цій війні. - [Лабораторія увійшла до Коаліції RISE Ukraine для відбудови України](https://www.parlament.org.ua/news/laboratoriya-uvijshla-do-koalicziyi-rise-ukraine-dlya-vidbudovy-ukrayiny/) - Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій увійшли до складу коаліції для відновлення та модернізації України після війни RISE Ukraine. На сьогодні RISE Ukraine об’єднує понад 20 українських та міжнародних організацій, які працюють, серед іншого, над розвитком відкритого урядування та реалізацією антикорупційної реформи. Мета коаліції — просування принципів доброчесності, сталості та ефективності у відновленні України. Зокрема, у принципах відбудови та модернізації RISE Ukraine задекларовано, що реформи мають продовжуватися. Кінцевою метою післявоєнного розвитку має бути не лише технологічне та економічне відновлення, а також створення ефективних державних інститутів та оновленої, потужної, розвиненої, незалежної демократичної європейської держави, члена Європейського Союзу. Україні необхідно досягти прогресу в імплементації реформ, включно зі впровадженням найкращих практик урядування, охорони здоров’я та освіти, усталенням верховенства права через впровадження ефективної антикорупційної та судової реформ. Ми в Лабораторії законодавчих ініціатив переконані, що запорукою успішної реалізації реформ є сталі і сильні державні інституції. «Якими б професійними і розумними не були люди, які часом потрапляють до влади і просувають необхідні реформи, — рано чи пізно вони йдуть. Інституції ж залишаються. І тільки забезпечивши системність і наступність у функціонуванні цих інституцій ми зможемо сподіватися на те, що реформи будуть втілені, а держава Україна – розвиватиметься у правильному напрямку», — зауважує Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив. 10 принципів відбудови та модернізації вже підтримали Міністерство інфраструктури України, Міністерство економіки України, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Рахункова палата України та інші провідні державні установи. Серед завдань Коаліції також — закласти основу для використання цифрових рішень під час розбудови; побудувати підзвітні, прозорі та інклюзивні процеси, залучивши до них всіх учасників відбудови. А також створити справедливі й рівні умови для бізнесу та забезпечити підзвітність і швидкість ухвалення рішень. Дізнатися більше про RISE Ukraine та долучитися до коаліції можна тут: https://www.rise.org.ua. Цю публікацію підготовано за фінансової підтримки Швеції. - [Делегація УШПС на десятому World Forum for Democracy](https://www.parlament.org.ua/news/delegacziya-ushps-na-desyatomu-world-forum-for-democracy/) - Цього року у Страсбурзі пройшов десятий, ювілейний, World Forum for Democracy. Проте для України цей Форум особливий ще й тим, що це великий міжнародний майданчик для того, щоб розповісти про війну, для того, щоб Європа та весь світ не забували про жахіття, які прямо зараз переживає наша країна, для того, щоб переконати світ припинити шукати «хороших» росіян і сфокусувати всю свою увагу на справді важливих речах – на підтримці України. Демократія: Нова надія? Такою була назва Форуму у 2022 році . У центрі уваги ж була демократія: чому сповільнюються темпи її поширення? Через що демократія занепадає в деяких країнах? Як це можна виправити та яке демократичне майбутнє можливе в інтересах людей в усьому світі? Фото: Рада Європи Спікери різних панелей говорили про те, що збереження демократії потребує більших зусиль щодо просвітництва і навчання нових лідерів. Українська ж делегація на Форумі наголошувала, що порятунок демократії у глобальному сенсі неможливий, допоки Україна не переможе у війні з росією. Адже наразі Україна є форпостом, який захищає демократичні європейські країни від агресії тоталітарних держав, зокрема росії. І саме від завершення цієї війни залежить, чи виживе демократія як соціальний конструкт у світі. Делегація УШПС зробила голос України на Форумі гучним та дуже помітним. І ми дуже вдячні за це. Перший день Завдяки промові Ольги Стефанішиної, Народної депутатки України та випускниці УШПС 2016 року, учасники Форуму вшанували хвилиною мовчання пам‘ять про людей, які загинули у війні, захищаючи Україну. Люди в Україні віддають життя за демократію, за свободу і право на вибір, і Європа має пам‘ятати про ціну мирного життя. І цей контраст між звичними буднями інших європейських країн та тими викликами, що кожного дня долають люди в Україні чудово проілюструвала Аліна Михайлова. «Після завершення цього форуму ви повернетеся до своїх домівок, до сімей і друзів. Я ж повернуся в Україну й одразу у цій формі поїду на передову у свою військову частину. Замість берета я буду носити каску, а замість цього мікрофона в руці – триматиму автомат. Я не повернуся до мами і собаки. Бо моя країна воює з окупантами – росіянами, які щодня вбивають, ґвалтують і катують українців. Я повернуся служити в армію, як і мільйони українців» Аліна Михайлова, військовослужбовиця ЗСУ, депутатка Київської міської ради та випускниця УШПС 2021 року. Європа і відбудова росії? В Україні – повномасштабна війна, яка поставила на кін долю світової демократії. Однак Європа хоче говорити не тільки про це. Тема війни в Україні на Форумі справді звучала, але більше на тлі. Натомість окрему дискусійну панель присвятили темі «Чому в росії не склалося з демократією?». Де хоч і звучали заклики проти російської агресії в бік України, але також публічно озвучували тези про те, що не тільки Україні потрібен «план Маршалла» для відбудови, а й росії, де наголошували на тому, що без росії світ не зможе подолати кліматичні та низку інших проблем, тому має докладати більше зусиль, щоб звільнити росію та її громадян від тоталітаризму. Але українська делегація не стояла осторонь і продовжувала нагадувати про важливість для всього світу перемоги України. І зараз зовсім не час говорити про майбутнє росії та про можливість там демократії. «Перш ніж говорити про можливість демократичного розвитку цих територій, необхідно провести процес деколонізації, який досі незавершений. Імперська спадщина, політична культура, спадщина історичних та стратегічних наративів від російської імперії, які підштовхують росію до зовнішньої агресії, усе ще мають бути подолані на цій величезній території» Олена Снігир, Дослідниця European University Institute, випускниця УШПС 2012 року А наша випускниця Оксана Глєбушкіна (випуск 2007 року) розповіла дуже незручну для російських «лібералів» правду про свій досвід життя в окупації в Херсоні. «Я провела в окупації 2 місяці і виїхала через фізичну небезпеку. Моїх колег, з якими ми брали участь в акціях протесту, затримала росгвардія. Також росіяни полювали на ветеранів, поліцію та місцевих депутатів. З квітня вони почали затримувати людей на своїх блокпостах посеред міста. Сотні людей утримували і катували в підвалах та тюрмах. Зараз їх усіх вивезли до Криму.Кожен день окупації дозволяє їм здійснювати військові злочини, красти людей, вбивати людей. Зараз Херсон без світла, води та газу. Зафіксовані випадки смерті від голоду, оскільки область з усіх боків блокована росіянами, а в місті не залишилося ліків та продуктів. Тому так важливо підтримувати Україну та армію зброєю, робити це швидко та не припиняти допомогу. У нас немає часу довго приймати рішення, ми не маємо права на помилку. Адже кожен день окупації забирає життя людей» Оксана Глєбушкіна, Виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова Генерація», випускниця УШПС 2007 року. Це все показує, скільки ще потрібно говорити, пояснювати, доводити на усіх можливих міжнародних рівнях нашу, українську, позицію, щоб світ чув і розумів нас. І плануючи майбутнє для Європи треба чітко розуміти роль росії у тих проблемах, які зараз стосуються кожного європейця. «Ця панель присвячена планам на майбутнє, тому, користуючись нагодою, я дуже хотіла би попросити кожного в цьому залі та всіх, хто дивиться нас онлайн – будь ласка, коли ви обговорюєте росію, пам’ятайте, що прямо зараз росія вбиває українських дітей у центрі Європи. Тому що росія – держава-терорист» Ольга Стефанишина, Народна депутатка України, випускниця УШПС 2016 року. Закінчення Форуму Завершення цьогорічного Форуму стало справжнім сюрпризом. І дуже неприємним. У той час як українці віддають свої життя заради майбутнього, заради свободи та перемоги демократії над імперіалізмом, на Форумі нагородили дипломами та фотографувалися з «ліберальними» російськими імперіалістами. Фото: Рада Європи На фото немає української делегації, тому що посміхатися на фото, стоячи поруч з росіянами, для нас – неприйнятно. Бо тиснути руку й аплодувати «російській опозиції» ми ніколи не будемо. Бо для нас кожен росіянин – ворог. Українська школа політичних студій і надалі робитиме усе можливе, щоб європейська спільнота теж усвідомлювала це. Більше матеріалів з Форуму за посиланням: Матеріали Форуму Цей матеріал підготовано за фінансової підтримки Швеції. - [Візит до Канади народних депутатів України за проєктом PASS Ukraine](https://www.parlament.org.ua/news/vizyt-do-kanady-narodnyh-deputativ-ukrayiny-za-proyektom-pass-ukraine/) - У межах проєкту PASS Ukraine народні депутати України Іванна Климпуш-Цинцадзе, Марія Іонова та Єгор Чернєв відвідали Канаду для посилення зв’язків з канадськими парламентарями. Канада – важливий партнер України, чия роль та підтримка значно зросли з початку повномасштабного вторгнення. Тому надзвичайно важливо підтримувати діалог та ділитися поглядами на те, як саме канадська підтримка України може бути збережена та адаптована до сьогоднішніх потреб. Окрему значущу роль у цьому напрямі відіграє співпраця Верховної Ради з парламентами інших країн, аби на найвищому рівні розповідати нашим партнерам правду, переконувати у важливості підтримки України та не давати ігнорувати злочини, які росія вчиняє щодо українського народу. © HOC-CDC Credit: Bernard Thibodeau, House of Commons Photo Services “Нам вдалося закласти підвалини для стратегічних пріоритетів, які на майбутнє формує Канада щодо продовження допомоги Україні. Канада зараз працює над пріоритетами подальшої допомоги, і не тільки короткотермінової, як-от зброя, продовження фінансової підтримки, допомоги в енергетичному секторі. Тому ми намагалися донести до наших колег, що у середньотерміновій перспективі принципово і важливо надалі підтримувати розвиток демократичних процесів та незалежних повноцінних інституцій в Україні”, – розповіла про результати візиту народна депутатка України, Голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Під час візиту Іванна Климпуш-Цинцадзе та Марія Іонова вже зустрілися з членами міжпарламентської групи дружби Україна-Канада, щоб розповісти про розвиток ситуації в Україні та конкретні кроки, які робить парламент для невійськового опору російській агресії. Також парламентарки мали можливість поговорити зі Спікером Палати громад Канади Високоповажним Ентоні Ро́та та Амбасадором Канади у справах жінок, миру і безпеки Жаклін О’Ніл. “Ми повинні якомога швидше завершити цю війну перемогою. Канада, як потужний член G7, має дуже гучний голос у світі, і її позиція має значення. Ми переконані, що Канада може допомогти Україні отримати більше військової підтримки. Наприклад, із військовим вишколом наших відважних новобранців ЗСУ, а також з дипломатичним лобіюванням в інших країнах: зокрема, у Німеччині щодо танків, у США – щодо реактивних винищувачів F-16”, – зазначила народна депутатка України, членкиня Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марія Іонова про пріоритетні потреби України, щодо яких могла б допомогти Канада. Агресія росії може бути загрозою для всього світу навіть після перемоги України у цій війні. Саме тому Україна зараз шукає шляхів, як посилити обороноздатність країни і створити умови для стабільності та безпеки в умовах війни і після її завершення. Один з таких шляхів – вступ України до НАТО, про що українські посадовці говорять на усіх рівнях з міжнародною спільнотою. Минулого тижня, у рамках проєкту PASS Ukraine, Голова Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат України Єгор Чернєв обговорив питання безпеки та оборони з канадськими колегами. “Головною перешкодою на шляху України до НАТО є війна, і ця перешкода зникне після нашої перемоги. Як зникнуть і побоювання Заходу щодо реакції росії, яка буде послаблена та порине у внутрішню дестабілізацію і протиріччя. Відкриється ідеальне вікно можливостей, і наш прискорений вступ до НАТО буде підтриманий як Канадою та нашими сусідами, так і більшістю країн-членів Альянсу”, – сказав Голова Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат України Єгор Чернєв за результатами зустрічей у Канаді. Зміцнення міжпарламентських зв’язків дозволяє Україні формувати потужні лобістські групи у західних парламентах та добиватися збільшення нам військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Для цього українські депутати та громадянське суспільство докладають максимум зусиль. Лабораторія законодавчих ініціатив і надалі продовжить співпрацювати з канадськими партнерами для допомоги з реформами та налагодження діалогу між парламентами України та Канади. Візит народних депутатів України до Канади відбувся в рамках спільного проєкту ЛЗІ та Парламентського центру (Канада) «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України. - [Анонс: Експертне обговорення результатів дослідження про вплив судового втручання](https://www.parlament.org.ua/news/anons-ekspertne-obgovorennya-rezultativ-doslidzhennya-pro-vplyv-sudovogo-vtruchannya/) - 14 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив проведе обговорення нового дослідження ЛЗІ «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні» для експертного середовища. Дослідження було підготовлене в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Захід відбудеться о 16:00 в офісі Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ, вул. Воздвиженська 45, оф. 404). Контекст. Сьогодні вже очевидно – навіть такі довгоочікувані та багатообіцяльні реформи як ті, що почалися після Революції Гідності, не завжди стають успішними кейсами. Це сталося з багатьох причин. І одна з них – судове втручання. Проте для здійснення євроінтеграційних прагнень Україна має виконати зобовʼязання щодо реалізації реформ та наближення нашого законодавства до законодавства ЄС. І важливим критерієм тут буде не просто прийняття законів та початок реформ, а їх сталість, тому необхідно дизайнувати якісні реформи без законодавчих прогалин та недоліків. Мета презентації — обговорити результати дослідження та рекомендації для законотворців, зокрема явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними гілками влади. Що?Експертне обговорення дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні»Де?м. Київ, офіс Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ, вул. Воздвиженська 45, оф. 404)Коли?14 вересня, 2023, 16:00-18:00Учасники:Аліна Махно, залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив; Олексій Цельєв, кандидат юридичних наук, доцент, експерт Центру дослідження верховенства права НаУКМА та представники НаУКМА; Володимир Чабан, головний національний експерт (компонент «Судова влада») Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні. Модератором заходу виступить директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Запрошуємо до участі у заході представників експертного середовища. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua. - [Announcement: Expert Discussion of Study Results Concerning the Impact of Judicial Intervention](https://www.parlament.org.ua/en/news/announcement-expert-discussion-of-study-results-concerning-the-impact-of-judicial-intervention/) - On 14 September 2023, ALI will hold a discussion of the existing ALI study “Impact of Judicial Intervention: Role of Judges of General Jurisdiction in Reforms in Ukraine” for an expert environment. The study was prepared as part of the project “Civil Society for Ukraine’s Post-War Recovery and EU-Readiness”, funded by the European Union. The event will take place at 16:00 in the office of the Agency for Legislative Initiatives (Kyiv, 45 Vozdvyzhenska Street, office 404). Context. Today, it is obvious that even such long-awaited and promising reforms as those that commenced following the Revolution of Dignity do not always work out as successful cases. There are many reasons for this. Judicial intervention is one of them. To achieve Ukraine’s aspirations of Eurointegration, however, Ukraine must fulfil its obligations regarding reforms and harmonising Ukrainian legislation with EU laws. And here, the sustainability of law adoption and reform commencement, rather than the mere fact of them, will be an important criterion. Therefore, quality reforms must be developed without legislative gaps and deficiencies. The goal of the presentation is to discuss the study results and recommendations for legislators, including the phenomenon of judicial intervention, its impact on the reform progress and possible steps to improve future reforms and cooperate with different branches of power. What?Expert discussion of the study “Impact of Judicial Intervention: Role of Judges of General Jurisdiction in Reforms in Ukraine.”Where?Kyiv, Office of the Agency for Legislative Initiatives (Kyiv, 45 Vozdvyzhenska Street, office 404)When?14 September 2023, 16:00–18:00Participants:Alina Makhno, involved analyst of the Agency for Legislative Initiatives; Oleksii Tseliev, Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, expert of the Rule of Law Research Centre of the National University Kyiv Mohyla Academy and representatives of the National University Kyiv Mohyla Academy; Volodymyr Chaban, Chief National Expert (Judiciary component) of the EU Project “Pravo-Justice” in Ukraine. Oleksandr Zaslavskyi, Director of the analytical sector of the Agency for Legislative Initiatives, will act as the event moderator. We invite representatives of expert circles to participate in the event. Event language: Ukrainian. Contact person: Mariia Hereles, Communications Director at the Agency for Legislative Initiatives, mg@parliament.org.ua. - [Анонс: ЛЗІ презентує дослідження про відновлення деокупованих громад України](https://www.parlament.org.ua/news/anons-lzi-prezentuye-doslidzhennya-pro-vidnovlennya-deokupovanyh-gromad-ukrayiny/) - 22 серпня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентуватиме результати дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Захід відбудеться о 12:00 у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» (м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5а). Реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/umjy3J55jjvkQpZN9. Контекст. Державна політика щодо відновлення та розвитку постраждалих від російської окупації територій як у період 2014-2022 років, так і після повномасштабного вторгнення росії, змінювалася від точкової відбудови виключно інфраструктурних об’єктів до розробки довгострокових цілей розвитку територій. На сьогодні комплексного підходу до відновлення деокупованих громад ще не ухвалено. Мета презентації — обговорити нагальні ключові потреби громад України, звільнених від російської окупації, та визначити, яким чином слід вибудувати процеси комплексного відновлення громад. Що?Презентація дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб»Де?м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5а (прес-центр інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»). Також буде доступна онлайн-трансляція. Коли?22 серпня, 2023, 12:00-13:30 Спікери: Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив; Тетяна Лукеря, залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив; Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України у Криму; Наталія Петренко, членкиня Правління Всеукраїнської Асоціації ОТГ (ВАОТГ), Голова Шульгинської територіальної громади Луганської області. Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua, тел.: +38 063 531 61 06. Реєстрація - [Нове дослідження про вплив судів на перебіг реформ в Україні проведено за підтримки ЄС](https://www.parlament.org.ua/news/nove-doslidzhennya-pro-vplyv-sudiv-na-perebig-reform-v-ukrayini-provedeno-za-pidtrymky-yes/) - 13 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Контекст. Сьогодні вже очевидно – навіть такі довгоочікувані та багатообіцяльні реформи як ті, що почалися після Революції Гідності, не стали успішними кейсами. Це сталося з багатьох причини. І одна з них – судове втручання. Проте для на здійснення наших євроінтеграційних бажань ми маємо виконати зобовʼязання щодо реалізації реформ та наближення законодавства України до законодавства ЄС. І важливим критерієм тут буде не просто прийняття законів та початок реформ, а їх сталість, тому необхідно дизайнувати якісні реформи без законодавчих прогалин та недоліків. Під час заходу учасники обговорили явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними гілками влади. Модерувала дискусію виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона розповіла про саму ідею дослідження та чому варто приділити цьому питанню більше уваги: Ми звернули увагу на те, що суди мають певний «тіньовий вплив» на перебіг реформ. Коли реформа продумана ідеально, суди не мають підстав і можливості до скасування і політичних баталій. Проте, якщо реформи сплановані не ідеально, то суди можуть використовувати прогалини та недоліки законодавчої бази, щоб, наприклад, відновити люстрованих чиновників. Ми вважаємо, що парламент і уряд мають детально вивчити попередній досвід реформ, щоб якісніше їх дизайнувати та впроваджувати, уникаючи недоліків, які були у минулому. Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський розповів про основні результати дослідження та ключові рекомендації для законотворців: Головною метою дослідження було виявити типові помилки процесу реформ в Україні. Ми проаналізували 5 кейсів: оскарження процедури люстрації, переатестації особового складу Національної поліції, атестації прокурорів Генеральної прокуратури, очищення судів від «суддів Майдану» та заборону проросійських партій. І дійшли висновків, що рішення судів суттєво впливають на фінальний результат успішності проведення реформ, але водночас саме вони є індикатором проблем, які виникають у процесі реалізації реформ. Найбільше недоліків було виявлено на етапі нормопроєктування. Досить часто реформи базуються на слабко розробленому законодавстві – і це проблема, рішення якої потребує, зокрема, тісної кооперації парламенту, уряду й експертного середовища. Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив на важливості комплексної роботи усіх гілок влади у роботі над плануванням та впровадженням реформ: Всі реформи мають два значущі показники — якість і стійкість. Будь-яка реформа — це комплекс. Тут є і нормотворча складова (закони, підзаконні акти), далі — імплементація та судовий контроль. Аби реформи не «застрягали» і не були скасовані у судах, потрібно, у першу чергу, працювати над підвищенням якості законодавства та інституційною спроможністю парламенту, уряду і судової системи. При цьому судова влада має теж усвідомлювати свою відповідальність. Також для більш якісної роботи варто переглянути системи й підходи оплати праці — і ми зараз боремося за вирівняну систему для всіх службовців. Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков зазначив, що архітектура реформ повинна будуватися на балансі: Реформи, розпочаті після Революції Гідності, проводилися швидко, але це і стало однією з причин, чому не всі вони до кінця успішні. Тут постає питання про пошук розумного балансу між проведенням реформ на запит суспільства і дотриманням європейських стандартів та врахуванням міжнародного досвіду, між швидкістю і якістю, аби уникнути помилок, внаслідок яких реформи не завжди проходять перевірку судами. Незабаром дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та застосування у законотворчій діяльності. За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua. - [ЛЗІ презентувала проведене за підтримки ЄС дослідження про становище українських біженців](https://www.parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-provedene-za-pidtrymky-yes-doslidzhennya-pro-stanovyshhe-ukrayinskyh-bizhencziv/) - 15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом. Контекст. Вже станом на зараз ми маємо визнати: з плином часу ймовірність повернення вимушених мігрантів поступово знижується, а частка тих, хто може залишитися за кордоном навіть після завершення війни, – зростає. Згідно з дослідженням, яке провела Лабораторія законодавчих ініціатив, кожен пʼятий опитаний респондент виїхав за кордон сам. Решта – з дітьми (47,3%), з чоловіками або дружинами (22,0%), зі своїми батьками (15,5%) або іншими родичами. На сьогодні за 100-бальною шкалою імовірність повернення українських біженців до завершення війни становить 33 зі 100 (близько 70% опитаних зазначили, що точно або радше не повернуться в Україну до завершення війни), у той час як після завершення війни – 66 зі 100 (близько 67% опитаних зазначили, що радше або точно повернуться в Україну). Утім, ці показники будуть змінюватися, адже українські біженці дедалі більше укорінюються за кордоном. Та які причини біженці вважають важливими для повернення? Серед топ-факторів виокремлюються: припинення бойових дій, обстрілів усієї території України / завершення війни – 34%; робота і заробітна плата (робочі місця, гідна оплата, робота за фахом) – 32%; подолання корупції / покарання корупціонерів – 20%. Примітно, що якщо у респондента в Україні залишилися батьки, чоловік або дружина чи діти – тоді у них більше бажання повертатися в Україну. Під час заходу учасники обговорили описані у дослідженні мотиви та становище вимушених мігрантів у різних країнах, а також передумови їхнього потенційного повернення в Україну. Зокрема, рекомендації зі створення політики та комплексних заходів для повернення біженців. Модерувала дискусію виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона наголосила на важливості проведення таких досліджень вже зараз: «Ми вважаємо, що будь-яка державна політика має ґрунтуватися на чітких, зрозумілих даних, на моделях апеляцій до майбутнього та на різноманітних варіантах розвитку подій – для того, щоб така політика була найбільш оптимальною та йшла на користь державі у цей складний час». Аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець розповів про етапи дослідження, його основні результати, а також потенційні зачіпки, які можна буде використовувати для розробки політики повернення біженців: «Питання повернення біженців є надважливим для повоєнної відбудови, тому держава має вже зараз думати над законодавчою базою та стратегією повернення наших громадян. У 2022 році процес масового виїзду з України не закінчився – 12% опитаних виїхали вже в 2023 році. Багато людей виїхали після підриву Каховської ГЕС. Аналізуючи ці дані, маємо констатувати: у нас можуть утворюватися нові хвилі біженців, і тому думати про те, як їх повернути та як уникати помилок минулого, необхідно вже зараз». Завідувач сектора Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олексій Позняк поділився міркуваннями щодо презентованих результатів: «Дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив доповнює картину та допомагає краще зрозуміти загальну ситуацію щодо вимушених мігрантів. Є багато загроз щодо окремих груп біженців. Повертати їх буде непросто. Кожне подібне опитування наших громадян допомагає краще зрозуміти їх мотивацію та підтверджує релевантність вже наявної інформації». Дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до державних органів для подальшого ознайомлення та врахування у розробці відповідних державних політик та заходів. Концепт дослідження. З грудня 2022 року до липня 2023 року було проведено комплексне дослідження біженців. У липні 2023 року було опитано 1032 біженці віком від 18 років – 910 з них виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року через початок повномасштабної війни, 122 – з січня по 23 лютого 2022 року. Польовий етап було проведено в 3 хвилі: перша та друга передбачала глибинні інтервʼю з біженцями, а третя – опитування біженців у Європі, яке здійснювала соціологічна компанія InfoSapiens. Довідкова інформація: Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який виконується за підтримки Європейського Союзу, спрямований на підвищення спроможності Кабінету Міністрів та Верховної Ради у процесі подолання наслідків війни та на шляху до членства України в ЄС шляхом надання експертної та комунікаційної підтримки від громадських організацій щодо розробки та впровадження відповідних законів і політик. Детальніше про проєкт за посиланням. За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес,комунікаційної директорки Лабораторії законодавчих ініціатив: mg@parliament.org.ua, тел.: +38 063 531 61 06. ## Аналітика - [Посібник з підготовки оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/analytics/posibnyk-z-pidgotovky-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu/) - Цей посібник є описом методології оцінки законодавчого впливу, законодавчої процедури в Канаді та Україні, а також досвіду підготовки оцінки двома комітетами ВРУ — Комітету з питань правоохоронної діяльності та Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Документ підготовлено в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine)». Фінансова підтримка для цього дослідження була надана Програмою розбудови миру та стабілізації Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (PSOPs). Цей Посібник — це спільна робота представників Лабораторії законодавчих ініціатив та команди Парламентського центру. Особлива подяка Ріку Стюарту, експерту з оцінки законодавчого впливу, за його внесок під час розробки цього Посібника. Мета посібника — текстовим описом передати досвід, який набули комітети, та поширити його для застосування іншими комітети Верховної Ради України та структурними підрозділами, які здійснюють експертизу законопроєктів. Посібник складається з чотирьох основних частин, які супроводжуються контекстуальним прологом та післямовою, а також відповідними додатками. ПРОЛОГ — містить короткий огляд принципів найкращої практики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) з розробки оцінки регуляторного впливу, що допомагають підтримувати надійну законотворчу систему. ЧАСТИНА 1 — «Суть та значення оцінки законодавчого впливу» — містить опис інформації про поняття оцінки впливу в законодавчому і регуляторному процесах, значення оцінки впливу законопроєктів для законодавчого процесу, міжнародний досвід проведення оцінки впливу у законодавчому і регуляторному процесах. ЧАСТИНА 2 — «Законодавчий процес, роль оцінки впливу» — містить короткий огляд норм законодавчого процесу в Канаді та Україні, сутність та роль супровідних документів і експертно-аналітичного супроводу законопроєктів структурними підрозділами Верховної Ради України. ЧАСТИНА 3 — «Методологія оцінки законодавчого впливу» — містить опис канадських та українських практик розробки методології оцінки законодавчого впливу, що включає деталізацію етапів проведення оцінки та структурних елементів для її реалізації. З огляду на досвід проведення оцінки законодавчого впливу в Канаді та Україні, подані короткі міркування щодо забезпечення ефективності у процесі проведення оцінки. ЧАСТИНА 4 — «Гендерно-орієнтований аналіз — GBA+» — читачі та читачки зможуть ознайомитися із сутністю та роллю гендерного аналізу як аналітичного процесу, що забезпечує оцінку впливу законопроєктів на різні групи чоловіків та жінок, хлопців та дівчат. ПІСЛЯМОВА — містить окреслені виклики, які стосуються законодавчої системи України, що допоможе підвищити рівень обізнаності про проблеми та наслідки, які вони мають для ефективного прийняття рішень. ДОДАТКИ — у цьому розділі наведено більш детальну інформацію щодо методології оцінки законодавчого впливу (канадський та український контексти), список корисних посилань на джерела щодо оцінки впливу в законодавчому та регуляторному процесах, а також приклади оцінки законодавчого впливу, які проводили комітети ВРУ — Комітет з питань правоохоронної діяльності та Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Аналіз, який проводив Комітет з питань правоохоронної діяльності до ЗУ «Про право на цивільну вогнепальну зброю», розроблявся раніше, ніж оцінка законодавчого впливу, проведена Комітетом з питань інтеграції України в ЄС до ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп». Тому застосована комітетами методологія оцінки відрізняється, адже протягом всього періоду підготовки документів з аналізу впливу комітети адаптовували і змінювали методологію відповідно до українського контексту з метою досягнення ефективних результатів. ПОСІБНИК - [Фреймворк Методології оцінки законодавчого впливу](https://www.parlament.org.ua/analytics/frejmvork-metodologiyi-oczinky-zakonodavchogo-vplyvu/) - Методологія оцінки законодавчого впливу – це структурований інструмент, за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи запропонованої державної політики. Мета фреймворку з оцінки законодавчого впливу – передати основні проблемні аспекти у процедурах експертно-аналітичного супроводу законопроектів та запропонувати представникам виконавчої гілки влади ефективний інструмент законодавчого процесу, що поширений у багатьох країнах. Фреймворк складається чотирьох основних частин. У першій частині «Загальний опис законодавчого процесу в Україні» систематизовані особливості законодавчого процесу в Україні та роль виконавчої влади у цьому. У другій частині «Процедури оцінки регуляторного і законодавчого впливу» виділені основні проблеми у процесі експертно-аналітичного супроводу. Третій розділ «Міжнародний досвід експертно-аналітичного супроводу законопроектів» описує міжнародні практики та інструменти законодавчого впливу в інших країнах. У четвертому розділі «Методологія оцінки законодавчого впливу» представлений інструмент оцінки законодавчого впливу, що включає детальні етапи проведення оцінки. ФРЕЙМВОРК Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», що реалізується за підтримки ЄС. Зміст документу є винятковою відповідальністю ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. - [Оцінка законодавчого впливу: посібник від ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/analytics/oczinka-zakonodavchogo-vplyvu-posibnyk-vid-lzi/) - У цьому Посібнику ми публікуємо нові напрацювання та розширену методологію здійснення гендерно-сенситивної Оцінки впливу з урахуванням досвіду пілотування методології у Верховній Раді України. - [Децентралізація чи повернення до центру: що не так із законопроєктом № 14412](https://www.parlament.org.ua/analytics/deczentralizacziya-shho-ne-tak-iz-zakonoproyektom-14412/) - Реформа децентралізації в Україні почалася ще у 2014 році. Тоді новостворені громади отримали нові повноваження та джерела доходів для місцевих бюджетів. Однак посилення фінансових можливостей не супроводжувалося побудовою зрозумілої системи інституційних змін — розподілу функцій та відповідальності. Законодавчо межу між повноваженнями центральної влади і громади, району, області так і не було встановлено. Створення нової владної вертикалі з тимчасових військових адміністрацій під час повномасштабної війни ще більше загострило цю проблему. - [Institutional Framework for European Integration in the Verkhovna Rada
 of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/institutional-framework-for-european-integration-in-the-verkhovna-rada-of-ukraine/) - The Committee on European Integration should be more closely involved in the process of adopting European integration laws in the Verkhovna Rada. Other parliamentary committees should develop a mechanism to interact with the Committee on European Integration so that its assessment is taken into account when preparing draft laws for consideration at a plenary sitting of the Verkhovna Rada. - [Establishing a System for Transition from Military Service to Civilian Life](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/establishing-a-system-for-transition-from-military-service-to-civilian-life/) - The further development of veterans policy should be aimed not only at social protection but also at creating conditions for veterans’ active participation in the life of the state and communities. - [Decisions of Selection Commissions with the Participation of International Experts in Judicial Authorities and the Constitutional Court of Ukraine](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/decisions-of-selection-commissions-with-the-participation-of-international-experts-in-judicial-authorities-and-the-constitutional-court-of-ukraine/) - The adoption and publication of decisions by selection commissions involving international (foreign) experts in judicial authorities and the CCU require further regulation. - [Рішення конкурсних комісій за участі міжнародних експертів в органах судової влади та Конституційному Суді України](https://www.parlament.org.ua/analytics/rishennya-konkursnyh-komisij-za-uchasti-mizhnarodnyh-ekspertiv-v-organah-sudovoyi-vlady-ta-konstytuczijnomu-sudi-ukrayiny/) - Ухвалення та публікація рішень конкурсними комісіями за участю міжнародних (іноземних) експертів в органах судової влади та КСУ потребують додаткового врегулювання. - [Формування системи переходу від військової служби до цивільного життя](https://www.parlament.org.ua/analytics/formuvannya-systemy-perehodu-vid-vijskovoyi-sluzhby-do-czyvilnogo-zhyttya/) - Україна вже має понад 2 млн учасників бойових дій, які потребують ефективної реінтеграції. Чинна система підтримки ветеранів і ветеранок не відповідає масштабу потреб, які постають перед державою у зв’язку з поверненням Захисників і Захисниць до цивільного життя. Базовий Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає статуси та соціальні гарантії, але не створює цілісної державної ветеранської політики. Наслідком цього є фрагментованість допомоги, нерівний доступ до послуг і відсутність системного супроводу після завершення служби. - [Генпрокурор поза політикою? Чого насправді хоче ЄС?](https://www.parlament.org.ua/analytics/genprokuror-poza-politykoyu-chogo-naspravdi-hoche-yes/) - Європейські партнери не вимагають конкурсів, залучення міжнародних експертів або ж прибрати посаду Генпрокурора як предмет політики. Натомість йдеться про те, щоб зробити процедури його призначення і звільнення видимими і прозорими та залучити до їх проведення прокурорський корпус. Адже європейські стандарти у сфері прокуратури не встановлюють єдиної обов'язкової моделі призначення генерального прокурора — вони враховують якість процедури, професійність кандидатів та мінімізацію політичного впливу. - [Assessment of European Integration Draft Laws](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/assessment-of-european-integration-draft-laws/) - Whether or not a draft law has been designated as a European integration draft law determines the extent of the Committee on European Integration’s involvement. If a draft law prepared for the second reading is, in substance, contrary to EU law but has not been designated as a European integration draft law, the Committee on European Integration has no right to deliver its opinion. - [Introducing a Separate Procedure for Adopting European Integration Draft Laws](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/introducing-a-separate-procedure-for-adopting-european-integration-draft-laws/) - In the absence of a dedicated procedure for adopting European integration draft laws, their priority consideration is not guaranteed, which may delay the adoption of laws needed to fulfil Ukraine’s European integration commitments. The lack of a legally defined status for European integration draft laws, and of requirements applying to them, complicates the systematic review of draft laws for compliance with EU law. - [Хто і як має призначати та звільняти Генерального прокурора? Бачення ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/analytics/hto-i-yak-maye-pryznachaty-ta-zvilnyaty-generalnogo-prokurora-bachennya-lzi/) - Лабораторія законодавчих ініціатив викладає власне бачення: який варіант є найкращим у перспективі та що реально зробити вже зараз — в умовах воєнного стану, коли зміни до Конституції неможливі. - [Who should appoint and dismiss the Prosecutor General, and how? ALI's Vision](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/who-should-appoint-and-dismiss-the-prosecutor-general-and-how/) - The Agency for Legislative Initiatives sets out its own vision: which option is best in the long term, and what can realistically be done right now — under martial law, when amendments to the Constitution are not possible. - [Як старі правила Верховної Ради сповільнюють євроінтеграцію](https://www.parlament.org.ua/analytics/yak-stari-pravyla-verhovnoyi-rady-spovilnyuyut-yevrointegracziyu/) - Водночас досвід показує, що правил і процедури може бути недостатньо. Порушувати норми Регламенту — звична справа для Верховної Ради. Навіть сьогодні значна частина євроінтеграційних ініціатив все ще «застрягла» у комітетах, незважаючи на їх пріоритетність. Тому ефективність євроінтеграційного треку визначатиме не лише наявність спеціальної законодавчої процедури, але й бажання парламентарів її справді дотримуватися. Інакше амбітні цілі про вступ в ЄС у 2027 році так і залишаться черговими порожніми балачками. - [Reforming the Appeals System in Ukraine: European Standards, Legislative Changes and Implementation Risks](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/reforming-the-appeals-system-in-ukraine/) - The appeals system should become an instrument of feedback between the state and society and a source of governance analytics for identifying systemic problems and improving the quality of public services. Accordingly, implementation of the Law ‘On Appeals’ should provide for (1) its transformation into a tool of evidence-based policy-making, (2) the creation of a national system for analysing appeals, (3) the integration of this analysis into assessments of the performance of public authorities, and (4) a shift towards using feedback to adjust public policy and improve services. - [The Problem
 of Delineating Powers Between State Authorities and Local Self-Government in Draft Law No. 14412](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/delineating-powers-draft-law-no-14412/) - The Concept of Reforming Local Self-Government and Territorial Organisation of Power in Ukraine[1] set out, as early as 2014, the objective of achieving an optimal distribution of powers between local self-government bodies (LSGBs) and state authorities. Despite this, the proper delineation of powers between the various levels of public administration remains an open question and has yet to be conclusively resolved. - [Реформа системи звернень в Україні: європейські стандарти, законодавчі зміни та ризики імплементації](https://www.parlament.org.ua/analytics/reforma-systemy-zvernen-ukrayini/) - В Україні взаємодія громадян із публічними інституціями у форматі звернень одночасно регулюється Законом України «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР від 02.10.1996) та Законом України «Про адміністративну процедуру» (№ 2073-IX від 15.12.2023). Ці документи ґрунтуються на різних підходах: перший — на моделі формальної відповіді у визначений строк, другий — на сучасній європейській логіці ухвалення індивідуального адміністративного рішення по суті справи. Унаслідок цього подібні за змістом звернення громадян можуть проходити за процедурами, передбаченими різними законами, що ускладнює для заявника вибір потрібної процедури та знижує її зрозумілість. Для органів влади така дуальність створює простір для застосування процедур на власний розсуд і сприяє формалізації відповідей замість вирішення проблеми, що зменшує передбачуваність і ефективність захисту прав громадян. - [Проблема розмежування повноважень між рівнями державної влади та місцевого самоврядування в законопроєкті № 14412](https://www.parlament.org.ua/analytics/rozmezhuvannya-povnovazhen-zakonoproyekti-14412/) - Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади ще у 2014 році передбачала досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) та органами державної влади. Проте питання належного розмежування повноважень залишається невирішеним. Це зберігає надмірну централізацію державного управління, консервує неефективний розподіл влади між центральними органами та ОМС, підважує результати децентралізації й не відповідає європейським принципам публічного врядування. На практиці відсутність такого розмежування спричиняє конфлікти компетенцій, неефективне використання ресурсів і залежність місцевого самоврядування від «ручного» управління з центру. - [Відновлення конкурсних процедур призначення на посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах в умовах воєнного стану](https://www.parlament.org.ua/analytics/vidnovlennya-konkursnyh-proczedur-prokuroriv-voyen-stan/) - Спеціальний порядок призначення та переведення прокурорів в умовах воєнного стану без конкурсних процедур на підставі поданої заяви, запроваджений Законом України № 4555-IX, який набрав чинності у липні 2025 року, вибивається із загальної логіки реформи прокуратури. Після атестації 2019–2021 років і відкритих доборів до Офісу Генерального прокурора у 2020 році система розвивалася як прозора та конкурентна, з акцентом на доброчесність. Відмова від цих підходів ставить під сумнів послідовне оновлення кадрів і наближення роботи прокуратури до європейських стандартів. - [Concept for the Draft Law ‘On Law Enforcement Agencies’](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/concept-for-the-draft-law-‘on-law-enforcement-agencies’/) - The Rule of Law Roadmap, the Overarching Strategic Plan for Law Enforcement Reform as Part of the Security and Defence Sector of Ukraine for 2023–2027 and the Government Action Plan for its implementation provide for unifying the legal framework for organising the system of law enforcement agencies, by establishing criteria for distinguishing the areas of activity of law enforcement agencies and other state bodies based on their exclusive functional focus. A similar measure is also set out in the Rule of Law Roadmap. - [Концепція проєкту Закону «Про органи правопорядку»](https://www.parlament.org.ua/analytics/konczepcziya-proyektu-zakonu-«pro-organy-pravoporyadku»/) - Дорожня карта з питань верховенства права, Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки та Урядовий План заходів до нього передбачають уніфікацію правових засад організації системи органів правопорядку зі встановленням критеріїв розмежування напрямів діяльності, яку здійснюють органи правопорядку та інші державні органи, на основі виключної функціональної спрямованості. Аналогічний захід визначений і в Дорожній карті з питань верховенства права. - [Не про оклади: що насправді змінює закон про зарплати поліцейських](https://www.parlament.org.ua/analytics/ne-pro-oklady-shho-naspravdi-zminyuye-zakon-pro-zarplaty-policzejskyh/) - 10 червня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 6506-1, який передбачає зміни щодо розміру грошового забезпечення поліцейських. Наразі він очікує на підпис Президента України. Медіапростором прокотилася хвиля невдоволення, мовляв, «поліцейським підняли зарплати, а військовим — ні». Заголовки звучать ефектно, але лише частково відповідають змісту ухвалених змін. Насправді йдеться про встановлення мінімальної гарантованої межі оплати праці, а не про підвищення посадових окладів для всіх поліцейських. Саме ця різниця здебільшого залишилася поза увагою. - [Opinion on Draft Law No. 15253 Concerning the Prosecution Service’s Representative Function](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/opinion-draft-law-15253-prosecution-services-representative-function/) - We consider that Draft Law No. 15253 of 15.05.2026 requires further revision in terms of narrowing the grounds for representation. The proposed detailed list of grounds for representation does not narrow them compared with the current Article 23 of the Law of Ukraine ‘On the Public Prosecutor’s Office’; rather, it preserves them in the same scope or even expands them, which was the very subject of the unconstitutionality established by the CCU in Decision No. 6-r(ІІ)/2025 of 3 December 2025. The relevant grounds may be narrowed during finalisation of the Draft Law for the second reading or by withdrawing the Draft Law and submitting a revised version in its place. - [Expert Analysis of the Draft Anti-Corruption Strategy for 2026–2030](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/expert-analysis-of-the-draft-anti-corruption-strategy-for-2026-2030/) - All three draft ACSs for 2026–2030 contain sound proposals but also leave important issues unaddressed. Compared with previous anti-corruption strategies, before voting in the plenary composition of the Verkhovna Rada, these draft laws must be considered by all parliamentary committees, whereas previous ACS drafts were examined by only five committees. - [Експертний аналіз проєктів Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки ](https://www.parlament.org.ua/analytics/ekspertnyj-analiz-proyektiv-antykorupczijnoyi-strategiyi-2026-2030/) - Усі три проєкти АС на 2026–2030 роки мають як слушні пропозиції, так і випускають з уваги важливі питання. Порівняно з попередніми антикорупційними стратегіями, ці законопроєкти до голосувань у пленарному складі Верховної Ради мають бути розглянуті усіма парламентськими комітетами (раніше проєкти АС досліджували тільки 5 комітетів). - [ЛЗІ оприлюднила новий звіт про конкурсні комісії за участі міжнародних (іноземних) експертів](https://www.parlament.org.ua/analytics/lzi-zvit-konkursni-inozemnyh-ekspertiv/) - Процеси європейської інтеграції та реформування системи правосуддя в Україні зумовлюють підвищену увагу до механізмів призначення суддів судів загальної юрисдикції, суддів Конституційного Суду України (КСУ), а також членів органів суддівського врядування. Одним із найбільш дискусійних і водночас інноваційних інструментів у цій сфері стало запровадження діяльності конкурсних комісій за участі міжнародних (іноземних) експертів, покликаних забезпечити прозорість, неупередженість і відповідність національних процедур міжнародним стандартам верховенства права. - [ALI’s New Report on Competition Commissions with the Participation of International (Foreign) Experts](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/ali-new-report-commissions-international-experts/) - The study centres on analysing the consistency of the criteria for selecting candidates and the consistency of the approaches taken by the competition commissions in determining whether candidates meet the criteria assessed. The work of the competition commissions was assessed in terms of the mechanism for forming their composition, the number of international (foreign) representatives within them, the qualification requirements, the scope of their powers, the assessment criteria, and so on. - [Висновок до проєкту Закону № 15253 щодо представницької функції прокуратури](https://www.parlament.org.ua/analytics/vysnovok-do-proyektu-zakonu-№-15253/) - Вважаємо, що проєкт Закону № 15253 від 15.05.2026 потребує доопрацювання в частині звуження підстав для представництва. Запропонований деталізований перелік підстав для представництва не звужує їх порівняно з чинною ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а радше зберігає в тому самому обсязі або навіть розширює — що й було предметом неконституційності, встановленої КСУ у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025. Відповідні підстави можуть бути звужені під час доопрацювання проєкту Закону до другого читання або шляхом відкликання проєкту Закону і внесення доопрацьованого на заміну. - [Most ‘Prosecutors with Disability Status’ Escape Accountability. Where is the Justice Promised by the Prosecutor General?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/most-prosecutors-with-disability-status-escape-accountability-where-is-the-justice-promised-by-the-prosecutor-general/) - Most prosecutors who went for re-examination are, in the view of the healthcare system, persons with disabilities because they confirmed their status. This concerns at least 246 prosecutors. Or their diagnosis was reduced — from disability group II to group III, or from indefinite status to time-limited disability status. Legally, therefore, this is only a matter of a medical system error in establishing the diagnosis. There are no elements of an offence in the prosecutor’s actions. Some prosecutors are recovering pension payments through court on the basis of procedural violations. Whether they found a way to ‘resolve’ the issue with the relevant institution of the Ministry of Health or whether the system really made a mistake remains an open question. - [Constitutional Court of Ukraine: Appointment Stagnation or a Chance for a Reset?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/constitutional-court-of-ukraine-appointment-stagnation-or-a-chance-for-a-reset/) - In addition to the issues already mentioned, attention should also be paid to the systemic problems caused by the Court functioning on the verge of a quorum. One such problem is the inability to ‘assemble’ the required number of votes even for important and progressive decisions. If, out of 18 judges, only 12–14 have been in office in recent years, and at least 10 votes in favour are required, this leads to constant postponements of the consideration of constitutional petitions. - [Більшість «прокурорів з інвалідністю» уникає відповідальності. Де обіцяна генпрокурором справедливість?](https://www.parlament.org.ua/analytics/bilshist-prokuroriv-z-invalidnistyu-unykaye-vidpovidalnosti/) - Проте це вже питання до керівництва держави: що там з виконанням цього рішення? Адже шкода від безпідставних інвалідностей не лише для бюджету, гроші з якого йдуть у кишені прокурорів чи інших недоброчесних людей, а й для обороноздатності нашої країни. Не секрет, що величезна проблема з цим в органах, відповідальних за мобілізацію. Варто порушувати питання про кримінальну відповідальність не лише прокурорів, а й усіх організаторів, виконавців і користувачів цих злочинних схем. Це мало б бути пріоритетом для генерального прокурора. - [Нове дослідження ЛЗІ про формування кадрового складу державної служби під час дії воєнного стану](https://www.parlament.org.ua/analytics/new-ali-study-composition-of-the-civil-service-during-martial-law/) - Упродовж дії правового режиму воєнного стану питання відновлення конкурсних процедур на посади державної служби неодноразово ставало предметом активних дискусій. Міжнародні інституції наголошують на необхідності для України повернутися до конкурсного добору, що ґрунтується на принципі меритократії, суб’єкти законодавчої ініціативи зосереджені на виконанні цих вимог, тоді як цільова аудиторія — державні службовці — не завжди поділяє ці погляди. - [InfoBrief: What Should Law-Enforcement Reform Look Like? ALI’s Vision](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/infobrief-what-should-law-enforcement-reform-look-like-alis-vision/) - In the sphere of the state’s internal (civil) security, there exists a range of threats that negatively affect human security, primarily physical security. Among these threats, as in any society, there is crime, which cannot be eradicated or overcome, given that this negative social phenomenon is a direct consequence of human nature (behaviour). However, crime as a phenomenon can be controlled and minimised in certain areas. - [InfoBrief: якою має бути реформа органів правопорядку? Бачення ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/analytics/infobrief-yakoyu-maye-buty-reforma-organiv-pravoporyadku-bachennya-lzi/) - У сфері внутрішньої (цивільної) безпеки держави існує низка загроз, які негативно впливають на безпеку людини, насамперед фізичну. Серед цих загроз, як і в будь-якому суспільстві, існує злочинність, яку неможливо викорінити чи подолати з огляду на те, що це негативне соціальне явище є прямим наслідком людської природи (поведінки). Проте злочинність як явище можна контролювати та мінімізувати в окремих сферах. - [After the Tragedy in Kyiv: Why the Security System is Failing to Keep Pace with Threats](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/after-the-tragedy-in-kyiv-why-the-security-system-is-failing-to-keep-pace-with-threats/) - The problems within the police highlighted by the terrorist attack in the Holosiivskyi district of the capital are unlikely to be resolved through a handful of ad hoc personnel or political decisions. Instead, what is needed is a strengthening of the institution’s capacity. This entails the depoliticisation of governance, effective internal oversight, updated response protocols and professional training, among other measures. Taken together, these changes can ensure a proper balance between citizens’ rights, their security and the effectiveness of law enforcement bodies in wartime. - [Конституційний Суд України: стагнація призначень чи шанс на перезапуск?](https://www.parlament.org.ua/analytics/konstytuczijnyj-sud-ukrayiny-stagnacziya-pryznachen-chy-shans-na-perezapusk/) - Тим, хто уважно відслідковує всі добори суддів КСУ або ж бере в них активну участь, кожен новий конкурс нагадує день бабака. З двох причин: головна полягає в тому, що судді КСУ — це унікальні правники, по суті – «штучний товар». Недостатньо одного бажання, щоб швидко мати незалежний та доброчесний склад суддів КСУ. - [Після трагедії в Києві: чому система безпеки не встигає за загрозами](https://www.parlament.org.ua/analytics/pislya-tragediyi-v-kyyevi-chomu-systema-bezpeky-ne-vstygaye-za-zagrozamy/) - 18 квітня у Голосіївському районі Києва пролунали постріли. Семеро людей загинуло, щонайменше 14 — поранено. Двом поліцейським повідомлено про підозру в тому, що вони втекли з місця подій, залишивши цивільних у небезпеці. Цей теракт укотре здійняв хвилю обговорення реформи Національної поліції та її ефективність, як і минулі події у Врадіївці, Кривому Озері, Княжичах, Переяславі, Кагарлику… Кожен із цих випадків супроводжувався хвилею обурення та обіцянками змін. Жоден не став точкою системного перелому. - [Відновлення конкурсів на посади державної служби в умовах воєнного стану](https://www.parlament.org.ua/analytics/vidnovlennya-konkursiv-na-posady-derzhavnoyi-sluzhby-v-umovah-voyennogo-stanu/) - Кадрова статистика свідчить, що відсутність конкурсів протягом воєнного стану не розв’язала проблему дефіциту кадрів: кількість звільнених державних службовців стабільно перевищує кількість призначених, коефіцієнт вакансій зберігається на рівні 15–18%, а рівень плинності кадрів (18–25%) суттєво перевищує середньосвітовий показник для урядового сектору (8,4%). - [Organisational Architecture of the Cabinet of Ministers of Ukraine and Central Executive Authorities](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/organisational-architecture-of-the-cabinet-of-ministers-of-ukraine-and-central-executive-authorities/) - [Організаційна архітектура Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади](https://www.parlament.org.ua/analytics/arhitektura-kabinetu-ministriv-organiv-vykonavchoyi-vlady/) - У цьому матеріалі ми аналізуємо актуальний стан одного із напрямів реформи державного управління — ефективного врядування. - [‘Rebooting’ the ESBU: Can the Institution Overcome the Legacy of the Tax Police — and When?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/rebooting-the-esbu-can-the-institution-overcome-the-legacy-of-the-tax-police-and-when/) - Maintaining this course while simultaneously addressing staffing, budgetary and organisational challenges is a complex task. However, it is precisely the ESBU’s ability to stay on this path that will determine whether the ‘reboot’ results in genuine institutional transformation, rather than another instance of reform in name only. - [75 Years to the EU? How to Accelerate the Work of the Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/75-years-to-the-eu-how-to-accelerate-the-work-of-the-verkhovna-rada/) - The 14th session of the Verkhovna Rada of Ukraine is far from the strongest in the ninth convocation in terms of quantitative performance — as evidenced by data from the parliamentary Monitoring conducted by the Agency for Legislative Initiatives. This is not about a single unsuccessful week or a few failed votes. It reflects systemic problems in the work of the Verkhovna Rada, confirmed by a combination of indicators and data. - [Аналітика дня: Третє читання – зайве?](https://www.parlament.org.ua/analytics/analityka-dnya-tretye-chytannya-zajve/) - Третє читання законопроєктів. Про таку процедуру знають навіть не всі депутати Верховної Ради. З огляду на частоту застосування такої процедури це і не дивно: за останні 3 скликання процедуру трьох читань проходив аж 1 законопроєкт (законом він врешті і не став). Однак, з іншого боку, не можна не згадати ч. 1 ст. 102 Регламенту, де зазначено: «Законопроєкти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цій статті». Що таке третє читання? Третє читання потрібне для фінального доопрацювання та узгодження законопроєкту. На цьому етапі до тексту законопроєкту мають вноситися поправки лише щодо виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті. Поправки, які стосуються змісту законопроєкту, вносити заборонено. Логіка законодавчої процедури з трьох читань наступна: Перше читання – ухвалення основних положень: основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроєкту. Друге читання – ухвалення постатейно: постатейний розгляд, розгляд пропозицій та поправок. По суті, це узгодження деталей і конкретних механізмів, закладених у статтях законопроєкту. Третє читання – ухвалення в цілому: фінальне доопрацювання, усунення суперечностей і узгодження законопроєкту. Головною перевагою третього читання є можливість розробки повноцінного плану імплементації законопроєкту. Для цього головний комітет може, у разі необхідності, отримати від уряду план заходів для введення в дію закону після його прийняття народними депутатами. Більше того, Верховна Рада може прийняти рішення про розробку Урядом підзаконних актів, потрібних для імплементації закону. Третє читання надає можливість депутатам впровадити повні і детальні зміни в законодавство, без можливих викривлень на рівні виконавчої влади. Крім цього, наявність розроблених підзаконних актів на етапі прийняття закону дозволяє зробити закон та підзаконні акти більш гармонізованими і якісно виписаними. Неякісні ж підзаконні акти можуть призвести до провалу імплементації закону. Однією з причин прийняття неякісних актів, разом з якістю супровідних документів та рівнем кваліфікації розробників актів, є погана координація законодавчої та виконавчої гілок влади. Так чи інакше розгляд підзаконних актів разом із законопроєктом може запобігти названим вище проблемам. Досить особливою є і процедура розгляду третього читання в залі пленарних засідань. На відміну від другого читання (де кожна поправка може бути винесена на голосування), третє читання передбачає постатейне голосування за ті статті, до яких були внесені зміни. Верховна Рада також може проголосувати щодо схвалення урядового плану імплементації законопроєкту. Як жило і помирало третє читання? Перше скликання Верховної Ради України (яке одночасно є дванадцятим скликанням Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки) працювало за Тимчасовим регламентом засідань. Законодавча процедура цього Регламенту складалася з попереднього обговорення законопроєктів у постійних комісіях та прийняття законів більшістю голосів народних депутатів. У 1994 році, разом зі зміною скликань, відбулася і зміна Регламенту. Саме новий Регламент 1994 року закріпив таку законодавчу процедуру: «Розгляд і прийняття законопроєкту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень в основному, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях)» (ч. 2 ст. Стаття 6.4.6.). У перших редакціях Регламенту, на відміну від чинної редакції (яка вперше була застосована у 2006 році і з того часу не змінювалася), третє читання виглядає основною та невід’ємною частиною законодавчої процедури. Натомість, чинні норми Регламенту, хоч і визначають три читання як типову процедуру («як правило»), але допускають опціональне відхилення від правила. Незважаючи на закріплення процедури третього читання в Регламенті з вказівкою про типовість третього читання для законодавчого процесу, за ІІІ-ІХ скликання є інформація про менше ніж 80 законопроєктів, які дійшли до третього читання. Було проаналізовано 76 таких законопроєктів. Ці дані отримані з порталу відкритих даних, який містить інформацію починаючи з ІІІ скликання. За V-IX скликання таких законопроєктів менше 10. Певна кількість законопроєктів другого скликання теж пройшла третє читання, але відкриті дані щодо них переважно відсутні. Хоча можна зробити припущення, що в другому скликанні було відносно багато законопроєктів, що проходили три читання, оскільки ця процедура була вперше затверджена саме цим скликанням. Законопроєкти з другого скликання (щодо яких наявні дані) включені до переліку законопроєктів третього скликання Загалом за третє-четверте та частково друге скликання близько 70 законопроєктів пройшли третє читання. Частина законопроєктів, які проходили одне з читань в третьому скликанні, перейшли до четвертого. Якщо ж розділити законопроєкти за тим, в якому скликанні було третє читання законопроєкту, то будемо мати наступні дані: Стали законамиНе стали законами*ІІІ скликання2329IV скликання171V скликання10VI скликання41VII скликання00VIII скликання01IX скликання00* Законопроєкти могли не стати законами з таких причин: 1) прийнято в третьому читанні, але не подолано вето президента, 2) розглянуто в третьому читанні, але не було достатньої кількості голосів для прийняття, 3) прийнято в другому читанні і відправлено на третє читання, але в третьому читанні не розглянуто, через невключення до порядку денного або відкликання Саме третє-четверте (і ймовірно, друге) скликання можна вважати такими, коли процедура трьох читань в принципі застосовувалася, але вже тоді воно не працювало як «типова» процедура ухвалення законів. За третє скликання було прийнято 885 законів, з них три читання пройшло лише 23. За четверте скликання прийнято 1140 законів, з них третє читання пройшло 17. Тобто менше 3% ухвалених в цілому законів пройшло три читання. Щодо подальших скликань, то частка таких законів становить менше 1%. Привертає увагу різке зменшення кількості третіх читань з кожним новим скликанням. Кількість третіх читань у період з V по IX скликання становить менше десяти. Це фактично поодинокі випадки. Вище розглянуто кількісний вимір процедури третього читання, але, засновуючись на стенограмах пленарних засідань, було досліджено також і його якісний вимір. Тематична спрямованість законопроєктів. Відсутнє значне домінування якоїсь тематики законопроєктів. Єдине, що можна відзначити, – прийняття бюджету декілька разів проходило три читання. Третє читання також часто застосовувалося при розгляді проєктів кодексів: Кодекс адміністративного судочинства, зміни до Кримінально-процесуального кодексу, Цивільний процесуальний кодекс, зміни до Арбітражного процесуального кодексу, Сімейний кодекс, зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Бюджетний кодекс, Податковий кодекс, Митний кодекс, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс, Господарський кодекс. Це великі і важливі законопроєкти, часто їх підготовка до розгляду займає декілька років. Тому не дивно, що депутати хочуть щонайкраще їх опрацювати, погодивши всі суперечливі моменти. Третє ж читання дозволяє ретельніше опрацювати законопроєкти. У п’ятому, шостому та восьмому скликаннях виражене тематичне домінування також було відсутнє. Кодекси третє читання в цих скликаннях не проходили. Варто додати, що Кримінальний процесуальний кодекс та Податковий кодекс, що приймалися в 2010-2012 рр. проходили тільки два читання. При цьому до них висувалося багато претензій щодо неузгодженості норм між собою. Мотивація застосування процедури третього читання. Були проаналізовані стенограми засідань ВРУ, коли ці законопроєкти розглядалися у другому (тоді, коли приймалося рішення – або прийняти в другому та в цілому, або прийняти в другому та відправити на третє) та в третьому читаннях. Загалом абсолютну більшість випадків (або ж сценаріїв) винесення законопроєкту на третє читання можна розподілити на три категорії: Перший сценарій. На друге читання виносяться дуже суперечливі норми або погано опрацьований законопроєкт. За результатами обговорення в залі стає зрозуміло, що такий законопроєкт приймати в другому читанні і в цілому просто не можна. Тому його, фактично, постатейне доопрацювання переноситься на третє читання. Хоча саме друге читання має бути постатейним опрацюванням законопроєкту. Тобто третє читання використовується як повторне друге. Другий сценарій. Законопроєкт є суперечливим, згоди щодо його прийняття в залі немає: одні фракції хочуть прийняти його в другому читанні і в цілому, а інші не погоджуються на це. Врешті вирішують проголосувати прийняття законопроєкту в другому читанні, а потім в цілому як закон (або голосують зразу в другому читанні та в цілому). Голосування за закон в цілому провалюється (його можуть провалювати декілька разів) і його передають на третє читання (ця передача, зазвичай, не супроводжується якимось голосуваннями). Тобто закон хочуть прийняти, не можуть це зробити в другому читанні, і використовують третє читання як «запасний аеродром». Третій сценарій. У залі є консенсус щодо необхідності відправити законопроєкт на третє читання для доопрацювання. Такі пропозиції виходять від комітету чи авторів і можуть навіть не обговорюватися. Саме третій сценарій можна вважати «нормальною» процедурою третього читання, адже відбувається фінальне доопрацювання. У результаті законопроєкт цілеспрямовано відправляють на третє читання для узгодження, а не через неможливість прийняття в другому та в цілому (тобто не як заміна повторному другому питанню). Третій сценарій застосовувався лише в третьому та четвертому скликаннях. У третьому скликанні 11 законопроєктів відправили на третє читання по першому сценарію, 15 законопроєктів пройшли по другому, а 24 – по третьому. У четвертому скликанні половина законопроєктів відправили на третє читання по першому сценарію і половину – по третьому. Тобто за третє-четверте скликання біля половини законопроєктів проходили нормальне третє читання, а не повторне друге за своєю сутністю у формі третього. У п’ятому скликанні законопроєкт щодо стимулювання заходів з енергозбереження був відправлений на третє читання через суперечки щодо окремих норм, тобто по першому сценарію. В шостому скликанні три законопроєкти відправили на третє читання по першому сценарію, і ще два законопроєкти не змогли набрати необхідну кількість голосів для прийняття в другому читанні та в цілому (другий сценарій). Останній законопроєкт, що був прийнятий у третьому читанні і став законом, – внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії) № 3271 від 25.05.2009. Його прийняли в третьому читанні та в цілому 20.01.2010. На третє читання його відправили через суперечки щодо поправок. Останнє ж третє читання проходило у ВРУ 8 скликання. Тоді, у 2015 році, розглядався законопроєкт «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Суть законопроєкту була в тому, щоб перерахувати кредити, взяті в іноземній валюті, у гривні за старим курсом. Законопроєкт вважався дуже затратним і популістичним, тому ВРУ довго не могла дійти консенсусу. Ситуацію погіршували протести під стінами Ради. Після декількох провальних голосувань Андрій Парубій – тодішній спікер – запропонував проголосувати законопроєкт в другому читанні та відправити його на доопрацювання до третього (другий сценарій). Врешті законопроєкт був ухвалений і в третьому читанні, але президент наклав вето, яке Рада подолати не змогла. З огляду на вище наведені факти можна стверджувати про поступове, але досить стрімке, відмирання процедури третього читання паралельно із втратою народними депутатами розуміння оригінальної суті та функції цього етапу розгляду законопроєкту, що чудово ілюструється наступними двома епізодами дебатів у залі засідань: Законопроєкт «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 5-го червня 2003 р. …Шановні колеги, ми повинні з вами, мабуть, в кінці кінців покласти кінець тому, що у нас твориться при обговоренні законопроєктів у другому читанні. Ну не можна ж так! Ми уже протягом двох років, уже третій рік, практично не дотримуємося процедури організації розгляду законопроєктів у другому читанні. Стаття 6.6.3 говорить, що під час другого читання законопроєкту проводиться його постатейне обговорення та здійснюється постатейне голосування. … МАТВЄЄВ В.Г. (Фракція Комуністичної партії України) Податковий кодекс від 29-го листопада 2001 р. Виктор Владимирович, чем будет отличаться третье чтение от второго чтения? На основе каких законов и регламентной нормы снова предоставляется право определенной группе народных депутатов отбрасывать или принимать предложения конкретных народных депутатов, которые должны голосоваться во втором чтении? То есть третье чтение у нас практически превратится в то же самое второе чтение, которое сегодня Терехин предлагает заволынить, не рассматривая проєкт Налогового кодекса нормально, по регламентной процедуре…. СИМОНЕНКО П.М. (Фракція Комуністичної партії України) Дякую, Петре Миколайовичу. Я хотів би вам сказати, що сьогодні пропонується зробити цей процес таким, щоб він був ефективним і результативним. Якщо ми зараз будемо розглядати постатейно в другому читанні, ми витратимо час. Після цього до третього читання будуть подаватися ті самі поправки, які повинні бути розглянуті. Те, що запропонував комітет, і те, що запропонували керівники фракцій, означає, що зміни і доповнення можуть бути внесені до будь-якої статті. Це перше. Друге. Запропоновано, що коли ми будемо затверджувати в третьому читанні погоджений варіант, він буде в декілька разів менший. Для цього ми відведемо, прийнявши окрему постанову, день або два і будемо голосувати всі поправки. І проголосовані поправки будуть остаточною редакцією, остаточним варіантом для того, щоб його прийняти, а не знову перетворювати роботу над цим законодавчим актом у дискусію або в «круглий стіл». ГОЛОВУЮЧИЙ (Медведчук В.В.) Ці обговорення демонструють, як третє читання перетворюється у додатковий етап другого читання. Варто звернути увагу на дати проведення цих обговорень. Вони відбувалися у ІІІ-IV скликаннях, коли відповідно до наявних даних третє читання ще не стало «мертвою нормою», в наступних скликаннях ця тенденція лише посилювалася. Як щодо планів та підзаконних актів на додаток до законів? У жодній з приблизно 160 стенограм, які були переглянуті (другі і треті читання), не йшлося про те, щоб: доручити уряду розробити проєкти підзаконних НПА або план заходів з впровадження закону, розглянути розроблені підзаконні НПА, або план заходів. Якби практика розробки підзаконних НПА чи планів була поширеною – про неї мали б згадати хоча б декілька разів. З іншої сторони – якби така практика застосовувалася в окремих випадках, про неї також мали б згадати як про додаткову перевагу законопроєкту. Врешті, ВРУ могла б проголосувати за затвердження підзаконних НПА чи планів. Зважаючи на це, можна зробити наступний висновок: проєкти підзаконних НПА чи планів заходів з впровадження закону протягом 3-9 скликань не розроблялися. Однак ми не можемо стверджувати, що така практика не існувала в другому скликанні, оскільки відповідні відкриті дані недоступні. Яке майбутнє третього читання? Є три базові альтернативи того, що можна зробити з третім читанням. Найбільш простою і неправильною альтернативою буде нічого не робити, оскільки це буде ще одним підтвердженням нежиттєздатності Регламенту. Наявність мертвих норм у Регламенті призводить до того, що він починає все більше сприйматися не як звід правил, а як набір рекомендацій, зовсім не обов’язкових до виконання. Це, звісно, має наслідком подальше порушення Регламенту, погіршення якості законодавчого процесу, погіршення якості законодавства. Другою альтернативою є перегляд норм Регламенту та відмова від процедури третього читання або ж кардинальна зміна всього законодавчого процесу. Ця альтернатива краща за першу. Якщо третє читання не застосовується вже протягом багатьох років, то повна відмова від цієї процедури не погіршить якість законодавчого процесу. Натомість покращення якості законодавства може відбутися, якщо, крім перегляду норм щодо третього читання, відбудеться комплексний перегляд Регламенту та впровадження концепції законодавчого процесу «від початку до кінця». Третя альтернатива полягає у відродженні відмерлої практики. Норми Регламенту щодо третього читання і щодо розробки підзаконних НПА та планів заходів є чинними. Нічого не заважає народним депутатам винести законопроєкт на третє читання та доручити уряду підготовку відповідних актів. Крім прийняття більш гармонізованого законодавства, це створить підґрунтя для кращого контролю за діями уряду й загалом інтенсифікує співпрацю законодавчої та виконавчої гілок влади. - [Контролюй — не контролюй, а уряд все одно не Раді підзвітний](https://www.parlament.org.ua/analytics/parliamentary-control-over-the-government/) - Верховна Рада України почала 2026 рік не надто активно, але «яскраво» — найбільшу зацікавленість у роботі депутатів демонструють антикорупційні органи. Це не може не впливати на спроможність парламенту, його здатність ухвалювати законопроєкти, зокрема євроінтеграційні. А також вкотре підіймає запитання: чи здатна Верховна Рада не тільки ухвалювати рішення, а й здійснювати ефективний контроль за виконавчою владою. - [The Oversight Function of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation during the 14th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-oversight-function-of-the-verkhovna-rada-of-the-9th-convocation-during-the-14th-session/) - ‘Government Question Hour’ is an instrument of parliamentary oversight through which Members of Parliament may ask questions to members of the Cabinet of Ministers on a defined topic and receive answers. During the ‘Government Question Hour’, only issues related to the designated topic may be raised. As a rule, responses are delivered from the rostrum by the minister responsible for the relevant area, although questions may also be addressed to the Prime Minister and other ministers. - [Violations of the Rules of Procedure in the Work of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation during the 14th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/violations-of-the-rules-of-procedure-in-the-work-of-the-verkhovna-rada-of-the-9th-convocation-during-the-14th-session/) - This section provides information on violations of the Rules of Procedure during the 14th session. - [Committees of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation for the 14th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/committees-of-the-verkhovna-rada-of-the-9th-convocation-for-the-14th-session/) - During the 14th session, committees of the Verkhovna Rada continued to operate in conditions of a slight decrease in the number of registered draft laws compared to the 12th session. The total number of provided opinions decreased to 260, which is 32 fewer than during the corresponding 12th session. The uneven distribution of workload among committee members, which in some cases differs by as much as 17 times, raises the issue of redistributing responsibilities or revising the composition of MPs and secretariat staff within committees. - [Plenary Session. 14th Session of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/plenary-session-14th-session-of-the-verkhovna-rada-of-the-9th-convocation/) - During the 14th session, a total of 48 hours was spent on the consideration of draft laws in the session hall, which is the lowest figure for the 9th–14th sessions of the IX convocation. - [Passage of Draft Laws during the 14th Session of the 9th Verkhovna Rada](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/passage-of-draft-laws-during-the-14th-session-of-the-9th-verkhovna-rada/) - The average time from registration to adoption of draft laws at the second reading is 382 days — the highest for the period from the 4th to the 14th sessions. In other words, on average, the Verkhovna Rada requires more than one year to adopt a draft law in the second reading. Given that two-thirds of the adopted draft laws were registered during the 13th and 14th sessions, this indicates a slowdown in the Parliament’s legislative activity. - [Legislative Activity of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation during the 14th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/legislative-activity-of-the-verkhovna-rada-of-the-9th-convocation-during-the-14th-session/) - The 14th session of the Verkhovna Rada of Ukraine is characterised by a further decline in legislative activity: 389 draft laws were registered, which is one of the lowest figures for the entire IX convocation and continues the downward trend that emerged after the 9th session. A similar dynamic is observed in terms of effectiveness — only 63 laws were adopted, which is the lowest figure for this convocation. - [Контрольна функція Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/oversight-function-verkhovna-rada-9th-convocation-14th-session/) - «Година запитань до Уряду» — це інструмент парламентського контролю, за допомогою якого народні депутати можуть поставити запитання членам Кабінету Міністрів із визначеної теми та дістати на нього відповідь. Під час проведення «години запитань до Уряду» можуть порушуватися лише питання з визначеної теми. Зазвичай із трибуни відповідає профільний міністр, до чиєї компетенції належить тема, з якої проводиться «година запитань до Уряду». Водночас запитання можуть бути адресовані також прем’єр-міністру та іншим міністрам. - [Порушення Регламенту у роботі Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/violations-of-the-rules-of-procedure-verkhovna-rada-9th-convocation-14th-session/) - У цьому розділі надається інформація про порушення Регламенту під час ухвалення законів упродовж 14-ї сесії. - [Комітети Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/committees-verkhovna-rada-9th-convocation-14th-session/) - Протягом 14-ї сесії комітети Верховної Ради і далі здійснювали свою роботу в умовах незначного зменшення кількості зареєстрованих законопроєктів, як порівняти з 12-ю сесією. Загальна кількість наданих висновків зменшилася до 260, що на 32 висновки менше, ніж комітети надали протягом аналогічної 12-ї сесії. Нерівномірний розподіл навантаження між членами комітетів, що подекуди відрізняється в 17 разів, порушує питання щодо перерозподілу обов’язків або складу депутатів та працівників секретаріатів у комітетах. - [Пленарний час. 14-та сесія Верховна Рада IX скликання](https://www.parlament.org.ua/analytics/plenary-time-14th-session-rada-9th-convocation/) - Упродовж 14-ї сесії на розгляд законопроєктів у сесійній залі витрачено 48 годин, що є найменшим значенням для 9–14-ї сесій IX скликання. 7,4% пленарного часу на 14-й сесії витрачено на розгляд законопроєктів, ініційованих не представниками влади. - [Проходження законопроєктів у роботі Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/passage-of-draft-laws-verkhovna-rada-9th-convocation-14th-session/) - Середній строк від реєстрації до ухвалення законопроєктів у другому читанні становить 382 дні, найбільше за період 4–14-ї сесій. Тобто в середньому Верховній Раді потрібен понад рік, аби ухвалити законопроєкт у першому читанні. З огляду на те, що дві третини ухвалених законопроєктів зареєстровано під час 13-ї та 14-ї сесій, це свідчить про уповільнення законодавчої активності Парламенту. - [Законотворча активність Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/legislative-activity-of-the-vru-9th-convocation-14th-session/) - 14-та сесія Верховної Ради України характеризується подальшим зниженням законотворчої активності: зареєстровано 389 законопроєктів, що є одним із найнижчих показників за все IX скликання і продовжує спадний тренд, який сформувався після 9-ї сесії. Аналогічна динаміка спостерігається і щодо результативності — ухвалено лише 63 закони, що є найнижчим показником для цього скликання. - [«Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли](https://www.parlament.org.ua/analytics/the-reset-of-the-bureau-of-economic-security-can-institution-shake-off-the-legacy/) - З моменту призначення Цивінського минуло майже вісім місяців. Цього достатньо, щоб оцінити не стільки кінцеві результати, скільки динаміку змін і напрямок руху Бюро. - [75 років до ЄС? Як пришвидшити роботу Верховної Ради](https://www.parlament.org.ua/analytics/75-rokiv-do-yes-yak-pryshvydshyty-robotu-verhovnoyi-rady/) - 14-та сесія Верховної Ради України за кількісними показниками є далеко не найсильнішою у IX скликанні — про це свідчать дані парламентського Моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив. І це не один невдалий тиждень чи кілька провалених голосувань. Йдеться про системні проблеми у роботі Верховної Ради, що підтверджує сукупність індикаторів та даних. - [Restoration of Competitive Appointment to Prosecutors' Positions at the Prosecutor General's Office and Regional Prosecutor's Offices under Martial Law](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/restoration-competitive-appointment-prosecutors-under-martial-law-eu-benchmark/) - Competitive selection is a basic tool for ensuring professionalism, integrity, and political neutrality in the prosecution service. The comprehensive reform of the prosecution service in Ukraine has lasted nearly 20 years, and the complete HR reset across all levels of the prosecutor’s office (Prosecutor General’s Office, regional and district prosecutor’s offices) was carried out in 2019–2021 through the attestation process. - [Legislative Activity of the Verkhovna Rada of the 9th Convocation during the 13th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/legislative-activity-of-the-verkhovna-rada-of-the-ix-convocation-during-the-13th-session/) - The 13th session of the Verkhovna Rada of Ukraine of the 9th convocation was marked by fairly high legislative activity — 700 draft laws were registered, making the 13th session the second-highest by this indicator during martial law. This observation, together with two others, may indicate an increase in legislative spam. Thus, during the 13th session, the share of draft laws with one signatory also increased significantly. In addition, as in previous sessions, the Restoration of Ukraine group demonstrated very high activity: one MP of this group accounts for almost six registered draft laws (five times more than for other factions and groups). - [Законотворча активність Верховної Ради IX скликання за 13-ту сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakonotvorcha-aktyvnist-verhovnoyi-rady-ix-sklykannya-za-13-tu-sesiyu/) - 13-та сесія роботи Верховної Ради України IX скликання відзначилася доволі високою законотворчою активністю — зареєстровано 700 законопроєктів, за цим показником 13-та сесія знаходиться на другому місці за період дії режиму воєнного стану. Це спостереження, разом з двома іншими, може свідчити про збільшення законодавчого спаму. Так, за 13-ту сесію також значно зросла частка законопроєктів з одним підписантом. Крім цього, як і за попередніх сесій, група «Відновлення України» продемонструвала дуже високу активність: на одного депутата групи припадає майже шість зареєстрованих законопроєктів (у п’ять разів більше, ніж для інших фракцій та груп). - [Legislative Activity of the Verkhovna Rada of the IX Convocation in the 12th Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/legislative-activity-vru-ix-convocation-12th-session/) - Leading indicators of the legislative activity of the Verkhovna Rada of the IX convocation for the 12th session - [Законотворча активність Верховної Ради IX скликання за 12 сесію](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakonotvorcha-aktyvnist-vru-ix-sklykannya-12-sesiyu/) - Основні показники законотворчої активності Верховної Ради IX скликання за 12 сесію - [Monitoring of the Implementation of the Legislative Agenda for 2024](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/monitoring-of-the-legislative-agenda-2024/) - This monitoring of the implementation of the Legislative Agenda for 2024 aims to assess the effectiveness of this planning instrument for the legislative activity of the Verkhovna Rada of Ukraine, as well as to examine the activities of parliamentary committees in the context of implementing the Legislative Agenda for 2024. - [Searches: A Tool for Collecting Evidence or an Instrument of Pressure](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/searches-a-tool-for-collecting-evidence-or-an-instrument-of-pressure/) - It is also necessary to address the problem of the excessive workload of courts and to strengthen judicial oversight. Investigating judges should more carefully assess the materials of the pre-trial investigation, especially in cases of urgent searches. - [Control It or Not — the Government Is Still Not Accountable to the Rada](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/control-it-or-not-the-government-is-still-not-accountable-to-the-rada/) - After the energy sector, the security and defence sector is the next sphere where new scandals with even more far-reaching consequences can be expected — both for the country’s defence capability and for its socio-political resilience. In this area, parliamentary oversight of the Government traditionally does not differ from that in other sectors. - [Staffing Challenges within the High Council of Justice](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/staffing-challenges-within-the-high-council-of-justice/) - This document was prepared with the support of Sweden. The contents of the document are the sole responsibility of CSO ‘Agency for Legislative Initiatives’ and do not necessarily reflect the position of Sweden. - [Commission for the Selection of SAPO Leadership: Why the Appointment of Shevchuk Raises Concerns](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/why-the-appointment-of-shevchuk-raises-concerns/) - On 23 December, by his order, Prosecutor General Ruslan Kravchenko appointed lawyer Oleksii Shevchuk as a member of the competition commission responsible for selecting prosecutors to senior positions in the Specialised Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO), including the Deputy Head of SAPO, a position that is currently vacant. According to the law, members of such a commission may only be persons of impeccable business reputation, high professional and moral qualities, public authority and proven integrity. - [Continuity versus Reform of the Bar: What Prevents the Renewal of Bar Self-Governance?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/what-prevents-the-renewal-of-bar-self-governance/) - Let us examine what exactly has ‘gone wrong’ in Ukrainian Bar self-governance. - [Rule of Law: Without Strategy, Ethics and Dignity](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/rule-of-law-without-strategy-ethics-and-dignity-2/) - At first glance, it may seem that everything is finally moving in the right direction, albeit not as quickly as everyone would wish. Unfortunately, far from everything. And here is why. - [The ECtHR Judgment on Former Judge Tandyr as a Marker of Criminal Justice Problems](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-ecthr-judgment-on-former-judge-tandyr-as-a-marker-of-criminal-justice-problems/) - Much has been said about the judgment of the European Court of Human Rights (ECtHR) concerning former judge Oleksii Tandyr — primarily in terms of a possible opportunity for Tandyr to evade liability in the case concerning a fatal drink-driving road accident. However, at most, the judgment allows for a review of the preventive measure applied to the former judge, taking into account the ECtHR’s critical remarks. The case will continue to be examined by the court. Therefore, hope for justice — remains. - [Обшуки: пошук доказів чи інструмент тиску](https://www.parlament.org.ua/analytics/obshuky-poshuk-dokaziv-chy-instrument-tysku/) - Однак існує й інша версія: у випадках, коли перспектива отримати судовий дозвіл сумнівна, слідчі можуть вдаватися до невідкладного обшуку з подальшою легалізацією його результатів. - [Комітети та НУО: чекліст для налагодження співпраці](https://www.parlament.org.ua/analytics/komitety-nuo-cheklist-spivpraczi/) - Чекліст може стати орієнтиром у тому, які саме характеристики та спроможності очікують побачити комітети у потенційних партнерських організаціях — і допомогти оцінити свою готовність до співпраці. - [Виконати незаплановане чи не виконати заплановане: дилема законодавчого планування Парламенту](https://www.parlament.org.ua/analytics/the-dilemma-of-parliaments-legislative-planning/) - Перший План законопроєктної роботи (ПЗР) Верховна Рада ухвалила у 2020 році. Ця практика мала стати інструментом планування законопроєктної роботи, аби посприяти покращенню якості поданих законопроєктів та зменшенню кількості тих, які реєструють у Верховній Раді. Однак Парламент так і не запровадив ефективних інструментів координації, моніторингу та оцінки реалізації відповідних Планів. Комітети хоч і надають звіти Верховній Раді, однак їх не публікують, а аналіз причин (не)виконання завдань не проводиться. - [SBI Reform: Changing the Institutional Logic, Not the Director](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/sbi-reform-changing-the-institutional-logic-not-the-director/) - At the beginning of 2026, the President publicly announced a course towards renewing the State Bureau of Investigation (SBI). He instructed that a relevant draft law be prepared during January and urgently submitted to Parliament. This decision did not emerge spontaneously, as reform of the SBI had been discussed before; rather, it is a political signal of the need to act here and now. Accordingly, it has organically fitted into the agenda both in the context of European integration and against the backdrop of personnel reshuffles. - [The Security Service of Ukraine Between War and Law: Is It Time for Reform?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-security-service-of-ukraine-between-war-and-law-is-it-time-for-reform/) - The Service itself notes — ‘we are developing’. But is such development the reform that the EU expects from Ukraine? - [The Vice-President Is Gone — Long Live the Head of the Chancellery?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-vice-president-is-gone-long-live-the-head-of-the-chancellery/) - The issue of appointing a new Head of the Office of the President (OP) has receded to the margins of the political agenda while President Zelenskyy is fully immersed in the negotiation process. This, however, has not stopped political commentators, journalists and others from speculating about who will ultimately take the helm of the OP. In parallel, Ukrainska Pravda reports that the President has resumed communication with Andrii Yermak. - [Комісія з добору керівництва САП: чому призначення Шевчука викликає питання](https://www.parlament.org.ua/analytics/sap-chomu-pryznachennya-shevchuka-vyklykaye-pytannya/) - 23 грудня генеральний прокурор Руслан Кравченко своїм наказом призначив адвоката Олексія Шевчука членом конкурсної комісії, яка здійснюватиме добір прокурорів на керівні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), зокрема заступника керівника САП, посада якого наразі вакантна. Відповідно до закону членами такої комісії можуть бути лише особи з бездоганною діловою репутацією, високими професійними та моральними якостями, суспільним авторитетом і підтвердженою доброчесністю. - [Континуїтет проти реформи адвокатури: що заважає оновити адвокатське самоврядування?](https://www.parlament.org.ua/analytics/what-is-preventing-the-renewal-of-lawyer-self-government/) - Питання адвокатського самоврядування стало настільки критичним в останні роки, що зʼявилося у пріоритетах Дорожньої карти з верховенства права, яку Україна затвердила у травні 2025 року. Це зазначає і минулорічний Тіньовий звіт до Звіту Єврокомісії щодо України. Тобто це виходить за межі власне самоврядної «внутрішньої кухні» української адвокатури — і напряму впливає на всю сферу правосуддя і всі євроінтеграційні процеси в Україні. - [Restoration of Competitive Selection for Civil Service Positions under Martial Law](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/infobrief-restoration-of-competitive-selection-civil-service-ukraine/) - After the full-scale invasion, the state abandoned competitive selection. This alleviated the staff shortage caused by mobilisation and massive forced displacement, both internally and abroad. At the same time, the prolonged suspension of competitive selection created systemic risks for the quality of governance, institutional memory, and trust in the civil service. - [Верховенство права: без стратегії, етики та гідності](https://www.parlament.org.ua/analytics/rule-of-law-without-strategy-ethics-and-dignity/) - На перший погляд, може здатися, що нарешті все рухається в правильному напрямку, хоч і не так швидко, як всім би хотілося. На жаль, далеко не все. І ось чому. - [The Dilemma of Parliament’s Legislative Planning: To Do the Unplanned or Fail to Do the Planned?](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-dilemma-of-parliaments-legislative-planning-to-do-the-unplanned-or-fail-to-do-the-planned/) - The Verkhovna Rada adopted the first Legislative Agenda (LA) in 2020. This instrument was designed to facilitate the planning of legislative work, enhance the quality of draft laws, and reduce the number of draft laws submitted to the Verkhovna Rada. However, Parliament has not introduced effective tools for coordinating, monitoring, and evaluating the implementation of these Agendas. Although committees submit reports to the Verkhovna Rada, these reports are not publicised, and no analysis of the reasons for the fulfilment or non-fulfilment of these tasks is undertaken. - [Рішення ЄСПЛ щодо екссудді Тандира як маркер проблем кримінальної юстиції](https://www.parlament.org.ua/analytics/marker-of-criminal-justice-issues/) - Про рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо екссудді Олексія Тандира говорять багато — перш за все як про можливість для Тандира уникнути відповідальності у справі про смертельне ДТП напідпитку. Втім воно максимум дозволить переглянути запобіжний захід щодо екссудді, з урахуванням критичних зауважень ЄСПЛ. Справа і далі буде слухатися в суді. Тому сподівання на справедливість — є. - [Моніторинг виконання Плану законопроєктної роботи на 2024 рік](https://www.parlament.org.ua/analytics/monitoryng-plan-zakonoproyektnoyi-roboty-2024/) - Цей моніторинг виконання Плану законопроєктної роботи (ПЗР) на 2024 рік має на меті визначити ефективність цього інструменту планування законопроєктної діяльності Верховної Ради України, а також дослідити діяльність парламентських комітетів у контексті виконання Плану законопроєктної роботи на 2024 рік. - [Реформа ДБР: не зміна директора, а зміна логіки органу](https://www.parlament.org.ua/analytics/reforma-dbr-ne-zmina-dyrektora-a-zmina-logiky-organu/) - З часом Державне бюро розслідувань перетворилося на універсального «розслідувача всього», коли ресурси розпорошуються, а пріоритети зміщуються. І це ніяк не службові злочини, тим паче у сфері правосуддя. Значну частину проваджень органу сьогодні становлять військові злочини (проти порядку несення військової служби), що логічно в умовах війни. Хоча актуальні дані кримінальної статистики закриті (з огляду на масштаби СЗЧ), зі старих форм видно, що в останні роки їх частка становила близько 80–90% всієї підслідності ДБР (зокрема, у 2024 році — 89 тис. з 98 тис. проваджень). Але коли орган створювали, то цю підслідність сприймали за залишковим принципом, зовсім не основну. - [Under the Pressure of Deadlines and Crises: The Dynamics of the Verkhovna Rada’s Work in 2025](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/dynamics-verkhovna-radas-work-2025/) - Experts from the Agency for Legislative Initiatives analysed these processes in the Verkhovna Rada during the 13th session using quantitative data. We examine how the figures reflect the real state of the legislative machine, how the dynamics of its work are changing under the pressure of war, European integration and public distrust, and whether Parliament is managing to remain an effective centre of decision-making under such conditions. More details on the key features of the Verkhovna Rada’s work during the 13th session can be found in the parliamentary Monitoring by the Agency for Legislative Initiatives. - [Towards a Coherent State Policy on the Enforcement of Decisions: A Comprehensive Analysis of Draft Law No. 14005](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/ali-analysis-of-draft-law-no-14005/) - In this material, we examine Draft Law No. 14005 in the context of Ukraine’s fulfilment of its European integration commitments. - [Під тиском дедлайнів і криз: якою є динаміка роботи Верховної Ради у 2025 році?](https://www.parlament.org.ua/analytics/dynamika-roboty-verhovnoyi-rady-2025/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували ці процеси у Верховній Раді за 13 сесію через кількісні дані. Розбираємося, як цифри показують реальний стан законодавчої машини, як змінюється динаміка її роботи під тиском війни, євроінтеграції та суспільної недовіри. А також — чи вдається Парламенту залишатися ефективним центром ухвалення рішень у таких умовах. Детальніше про основні особливості роботи Верховної Ради за 13-у сесію — у парламентському Моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив. - [Служба безпеки України між війною і правопорядком: чи на часі реформа?](https://www.parlament.org.ua/analytics/reform-of-the-security-service-of-ukraine/) - Служба безпеки України (СБУ) давно перестала бути «просто спецслужбою». У часі війни вона стала однією з ключових інституцій для виживання держави. СБУ виконує контррозвідувальні функції, займається боротьбою з організованою злочинністю, колабораціонізмом та воєнними злочинами, викриттям агентурних мереж, протидіє диверсіям і кібератакам тощо. А подекуди — її працівники встигають брати участь у «конфліктах» навколо бізнесу й політики. - [Віцепрезидент помер. Хай живе Керівник Канцелярії?](https://www.parlament.org.ua/analytics/viczeprezydent-pomer-haj-zhyve-kerivnyk-kanczelyariyi/) - Попри це, момент «офісного міжвладдя» варто використати для своєрідного after action review. Іншими словами: ми пропонуємо подивитися на інститут Адміністрації/Секретаріату/Офісу Президента у ширшій перспективі і через призму міжнародного досвіду, і розібратися, що ж насправді може працювати по-іншому зі зміною Керівника ОП. І, власне, чи має місце бути інституційна проблема у владному трикутнику чи традиційний «ексцес виконавця»? - [Reform of the Verkhovna Rada of Ukraine: Way Forward](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/reform-of-the-verkhovna-rada-of-ukraine-way-forward/) - The experts of the Agency for Legislative Initiatives have conducted an assessment of the parliamentary reform analyzing the key achievements and shortcomings in implementation. As a result, ALI proposes the Parliamentary Reform Agenda for coming new members of the parliament. - [Реформа Верховної Ради України: порядок денний](https://www.parlament.org.ua/analytics/reforma-verhovnoyi-rady-ukrayiny-poryadok-dennyj/) - У переддень позачергових парламентських виборів експерти Лабораторії законодавчих ініціатив здійснили оцінку парламентської реформи, проаналізували ключові досягнення та недоліки в імплементації, а також запропонували свій порядок денний парламентської реформи для нової влади. - [Report “Legal Ethics in Ukraine”](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/report-legal-ethics-in-ukraine/) - The report is dedicated to the assessment of the ethical principles of the professional conduct of a lawyer in terms of their compliance with the Constitution of Ukraine, the laws of Ukraine and generally accepted international standards of professional conduct. - [Звіт «Адвокатська етика в Україні»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zvit-advokatska-etyka-v-ukrayini/) - Звіт присвячено оцінці етичних засад професійної поведінки адвоката з точки зору їх відповідності Конституції України, законам України та загальновизнаним міжнародним стандартам професійної поведінки. - [Методичні рекомендації для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем (модулів) «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти](https://www.parlament.org.ua/analytics/metodychni-rekomendacziyi-dlya-vchyteliv-zagalnoosvitnoyi-shkoly-z-pytan-vysvitlennya-tem-moduliv-vyborchyj-proczes-politychna-systema-v-ukrayini-uchast-gromadyan-za/) - Впровадження громадянської освіти в середній школі є необхідною умовою успішної демократизації суспільства. Громадянська освіта вводить особистість в систему прав і обов’язків, формує досвід діяльності в рамках правової держави і демократичних суспільних інститутів. Громадянська освіта виховує у людини моральну відповідальність за життєвий простір інших людей, чутливість до порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю. - [Збірка вибраних робіт учасників Сьомої міжнародної конференції «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zbirka-vybranyh-robit-uchasnykiv-somoyi-mizhnarodnoyi-konferencziyi-parlamentski-chytannya/) - 26-27 травня 2017 року відбулася Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. - [Методичні рекомендації з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу](https://www.parlament.org.ua/analytics/metodychni-rekomendacziyi-z-vidstezhennya-zakonoproektiv-ta-dostupu-gromadskosti-do-zakonodavchogo-proczesu/) - В налагодженні ефективної співпраці між громадськістю та Верховною Радою велике значення мають навички експертів громадських організацій, громадян у використанні офіційних інформаційних ресурсів. Електронна сторінка Верховної Ради України містить всю інформацію, необхідну для ефективної співпраці між ініціативною громадськістю та народними депутатами України, комітетами парламенту, тільки необхідно грамотно подати інформацію та знайти точки доступу, а також розуміти тонкощі законотворчого процесу. - [Аналіз сучасних навчальних програм щодо громадянської освіти та політичної системи України](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-suchasnyh-navchalnyh-program-shhodo-gromadyanskoyi-osvity-ta-politychnoyi-systemy-ukrayiny/) - Дослідження присвячено аналізу навчальних програм та підручників, затверджених МОН на предмет висвітлення тематики громадянського суспільства та політичної системи України з метою надання рекомендацій щодо імплементації в загальноосвітній школі таких компонентів освіти як «Законодавство для молоді», «Молодь в урядових програмах» і «Політична система в Україні» для старшої школи (саме такий термін використовується в офіційних документах МОН, що відповідає англомовному терміну «high school» і охоплює 10-11 класи) та «Виборчий процес» для основної школи ( відповідає терміну «secondary school» та охоплює 5-9 класи). - [Selected Works of the Participants of the Sixth International Conference ‘Parliamentary Readings’](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/selected-works-of-the-participants-of-the-sixth-international-conference-parliamentary-readings/) - On November 18-19, 2016, the Sixth International Conference ‘Parliamentary Readings’ was held at the House of Official Receptions (Kyiv, 22, Hrushevskyi Str.). - [Збірка вибраних робіт учасників Шостої міжнародної конференції «Парламентські читання»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zbirka-vybranyh-robit-uchasnykiv-shostoyi-mizhnarodnoyi-konferencziyi-parlamentski-chytannya/) - 18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». - [Як удосконалити податок на нерухоме майно в Україні? (Policy Research)](https://www.parlament.org.ua/analytics/yak-udoskonalyty-podatok-na-neruhome-majno-v-ukrayini-policy-research/) - Згідно досліджень у країнах ОЕСР, саме регулярні (recurrent) податки на майно є найменш шкідливими для економічного зростання. Одним із способів прискорення зростання є «фіскальний маневр», який полягає у заміщенні прямих податків (з доходів) – непрямими (ПДВ, акцизами), і, особливо, податками на майно. - [Буклет: “Контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України”](https://www.parlament.org.ua/analytics/buklet-kontrolni-povnovazhennya-komitetiv-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - Удосконалення правового регулювання контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України є одним з необхідних елементів загального курсу держави на зміцнення їх правового статусу, вагомим напрямом парламентської реформи і водночас – запорукою посилення контрольних інструментів здійснення державної влади в умовах демократизації державного механізму загалом. - [Співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері енергоефективності](https://www.parlament.org.ua/analytics/spivrobitnycztvo-mizh-ukrayinoyu-ta-yevropejskym-soyuzom-u-sferi-energoefektyvnosti/) - За даними Міжнародного Агентства Енергетики (IEA) енергоємність українського ВВП залишається однією з найвищих в Європі та у світі. Висока енергоємність робить економіку вразливою та неконкурентною, доходи населення низькими, а також створює постійну потребу постійного прямого та непрямого субсидування секторів економіки. Значна частка імпортованих і надлишково споживаних енергоресурсів призводить також до негативного торгового балансу і в умовах глибокої фінансової кризи потребує негайної уваги уряду. Понад 70% енергії країни споживається містами, тому від спроможності міст скоротити потребу в енергії за рахунок запровадження технологічних та поведінкових змін у споживанні енергії залежить комфорт, безпека і задоволеність енергетичних потреб споживачів. Будівлі споживають понад 40% енергії міст, тому спроможність країни швидко скоротити споживання електричної та теплової енергії, а також води за рахунок програм енергоефективності стають наріжним каменем виживання міст та соціального спокою в країні. - [Регіональна політика та Угода про асоціацію між Україною та ЄС](https://www.parlament.org.ua/analytics/regionalna-polityka-ta-ugoda-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/) - Політика децентралізації та стимулювання регіонального розвитку на-лежить до пріоритетів державної політики України. Упродовж останнього року досить інтенсивно відбувалося прийняття концепцій, стратегій та законодавчих актів у цих сферах. Формуючи стратегію реформ, експерти та влада орієнтуються передусім на стандарти і кращі практики Ради Європи та окремих європейських країн. Угода про асоціацію між Україною та ЄС створює насамперед умови для впровадження новітніх підходів у регіональній політиці, в тому числі забезпечення транскордонного співробітництва як одного з інструментів цієї політики. - [Державне управління в контексті європейської інтеграції](https://www.parlament.org.ua/analytics/derzhavne-upravlinnya-v-konteksti-yevropejskoyi-integracziyi/) - Ефективне державне управління передбачає здатність держави розробляти та втілювати дієву державну політику в ключових сферах життєдіяльності суспільства, надавати адміністративні послуги, забезпечувати добробут та соціальний захист громадян, конкурентоспроможність країни та економічне зростання. Якість державного управління відіграє фундаментальну роль у процесі європейської інтеграції, виступаючи рушієм реформ, необхідних для досягнення відповідності критеріям членства в ЄС. - [Європейська інтеграція у сфері конкуренції та державної допомоги](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevropejska-integracziya-u-sferi-konkurencziyi-ta-derzhavnoyi-dopomogy/) - На сьогодні основу державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні складають десятки відповідних бюджетних програм, державних цільових програм, понад 150 норм законодавства, що передбачають пільги зі сплати податків (зборів, обов’язкових платежів). Серед механізмів надання підтримки – видатки державного бюджету, податкові пільги, надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання. - [Державний зовнішній аудит в контексті європейської інтеграції](https://www.parlament.org.ua/analytics/derzhavnyj-zovnishnij-audyt-v-konteksti-yevropejskoyi-integracziyi/) - Сфера фінансового контролю в контексті європейської інтеграції включає чотири основні сфери політики: 1) зовнішній аудит, 2) публічний внутрішній фінансовий контроль, 3) захист фінансових інтересів ЄС (належне використання коштів ЄС), 4) захист валюти євро від шахрайства. - [Угода про асоціацію між Україною та ЄС: зміст та імплементація](https://www.parlament.org.ua/analytics/ugoda-pro-asocziacziyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-zmist-ta-implementacziya/) - Укладаючи угоди про асоціацію, Європейський Союз пропонує своїм партнерам найбільш глибокий рівень співпраці, який він може надати третім країнам. - [Пропозиції політикам щодо впровадження європейських принципів державної допомоги суб’єктам господарювання](https://www.parlament.org.ua/analytics/propozycziyi-politykam-shhodo-vprovadzhennya-yevropejskyh-prynczypiv-derzhavnoyi-dopomogy-subyektam-gospodaryuvannya/) - На основі аналізу тенденцій державної підтримки суб’єктів господарювання (податкових пільг) та здійснення економічних реформ у цій сфері, експерти Лабораторії законодавчих ініціатив розробили ряд пропозицій, які були передані народним депутатам України від різних політичних сил та провідним політичним партіям. Аналітики мають надію, що наведені факти у той чи інший спосіб вплинуть на вироблення програм політиків та їх партій напередодні парламентських виборів.Зокрема, результати аналізу свідчать про суттєве зростання втрат державного бюджету від надання податкових пільг у 2010-2011 роках, високу частку збиткових підприємств у галузях, які одержують бюджетну підтримку, нерівномірний розподіл такої підтримки між регіонами України та загалом низьку її ефективність.Тому існує необхідність модернізації політки державної підтримки відповідно до принципів Європейського Союзу. - [Реформування системи управління кордонами у контексті реалізації плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України](https://www.parlament.org.ua/analytics/reformuvannya-systemy-upravlinnya-kordonamy-u-konteksti-realizacziyi-planu-dij-shhodo-liberalizacziyi-yes-vizovogo-rezhymu-dlya-ukrayiny/) - Основні передумови успішності реформування системи управління кордонами Державна прикордонна служба є відомством, що розвивається найбільш динамічно порівняно з іншими силовими структурами та перетворюється з військового формування в орган правоохоронного (поліцейського) типу. Головним чинником, що сприяв розвитку служби, була його реальна деполітизація, інституціональна стабільність та значні лобістські спроможності. З кінця 2001 року по теперішній час керівником прикордонної служби є М.М. Литвин, рідний брат спікера українського парламенту В.М.Литвина. Весь цей час у службі не відбувалося жодних значних кадрових потрясінь на рівні начальників органів управлінь – заступників Голови, що дозволило забезпечити стійкість в управлінні та послідовність при втіленні управлінських рішень. А близькість до політиків, що відповідальні за прийняття державних рішень, дозволила пролобіювати всі значні законодавчі та бюджетні ініціативи, що й стало запорукою реформування. - [Закони, прийняті Верховною Радою України шостого скликання протягом травня 2012 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakony-pryjnyati-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-travnya-2012-roku/) - Протягом травня-2012 було прийнято 54 закони. Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 7 Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 5 Комітет з питань економічної політики – 5 Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 5 Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 4 Комітет з питань соціальної політики та праці – 4 Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3 Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 3 Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 2 Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 2 Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 2 Комітет з питань науки і освіти – 2 Комітет з питань охорони здоров’я – 2 Комітет з питань правосуддя – 2 Комітет з питань транспорту і зв’язку – 2 Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 1 Комітет з питань бюджету – 1 Комітет з питань національної безпеки і оборони – 1 Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 1 - [Європейський союз поставив умови продовження надання Україні бюджетної підтримки та технічної допомоги для інституційної розбудови в окремих сферах](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevropejskyj-soyuz-postavyv-umovy-prodovzhennya-nadannya-ukrayini-byudzhetnoyi-pidtrymky-ta-tehnichnoyi-dopomogy-dlya-instytuczijnoyi-rozbudovy-v-okremyh-sferah/) - Оприлюднений 15 травня Європейською Комісією та Високим Представником ЄС із закордонних справ й політики безпеки документ містить цікаві оцінки та рекомендації стосовно політики державних фінансів, у тому числі – щодо державної допомоги суб’єктам господарювання.Зокрема, умовами продовження надання бюджетної підтримки та макрофінансової допомоги з боку ЄС визначено: (1) вирішення питання прозорості та підзвітності у сфері управління державними фінансами, (2) прогрес у сфері управління державними фінансами (сторінка 4 Звіту). - [Закони у липні 2012](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakony-u-lypni-2012/) - Протягом липня-2012 було прийнято 53 закони. Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 15 Комітет з питань економічної політики – 6 Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3 Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3 Комітет з питань культури і духовності – 3 Комітет з питань національної безпеки і оборони – 3 Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 3 Комітет з питань соціальної політики та праці – 3 Комітет з питань транспорту і зв’язку – 3 Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 2 Комітет з питань охорони здоров’я – 2 Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2 Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 1 Комітет з питань правосуддя – 1 Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 1 Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 1 Комітет з питань правової політики – 1 - [Закони, прийняті Верховною Радою України шостого скликання протягом березня 2012 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakony-pryjnyati-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-bereznya-2012-roku/) - Протягом березня-2012 було прийнято 27 законів. Ухвалені закони розподіляються тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 4 Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 3 Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 3 Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3 Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 2 Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 2 Комітет з питань економічної політики – 2 Комітет з питань охорони здоров’я – 2 Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2 Комітет з питань транспорту і зв’язку – 2 Комітет з питань правосуддя – 1 Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у лютому стали народні депутати, які ініціювали 14 законопроектів. Ініціаторами 5-ти законів виступили представники фракції Партії регіонів. Крім того, було ухвалено в цілому 9 законопроектів, ініційованих міжфракційними групами депутатів різних комбінацій (щоправда, до кожної з них входили депутати від Партії регіонів): ПР-КПУ, ПР-БЮТ, ПР-НУНС-КПУ, ПР-РЗМ, НУНС-ПР, НУНС-ПР-БЮТ-НП, ПР-НУНС-КПУ-РЗМ).Також за минулий місяць було підтримано 13 урядових законопроектів. - [Закони, прийняті Верховною Радою України шостого скликання протягом квітня 2012 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakony-pryjnyati-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-kvitnya-2012-roku/) - Протягом квітня-2012 було прийнято 6 законів. Ухвалені закони так розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:Комітет з питань економічної політики – 3 Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 1 Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 1 Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 13 6-ти прийнятих в цілому законопроектів 3 були ініційовані Кабінетом Міністрів України, 2 – народними депутатами (1 від фракції НУНС і 1 від фракції Партії Регіонів), і 1 – Президентом України. За квітень жоден з законопроектів не здобув підтримку всіх парламентських фракцій. - [Як фінансуються санаторії Парламенту та Державного управління справами](https://www.parlament.org.ua/analytics/yak-finansuyutsya-sanatoriyi-parlamentu-ta-derzhavnogo-upravlinnya-spravamy/) - Увагу експертів проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», привернула багаторічна практика фінансування санаторіїв, що належать до сфери управління Апарату Верховної Ради України та Державного управління справами. Це один з небагатьох випадків, коли кошти державного бюджету – десятки мільйонів гривень – передбачаються адресно, конкретним підприємствам.Зокрема, у 2010 році такі витрати склали 144 млн. гривень, у 2011 році – 247 млн. гривень, а у 2012 році закладено понад 200 млн. гривень. Докладний розподіл наведено у таблиці. - [Протягом 2011-го сесійного року Верховна Рада України прийняла 337 законів](https://www.parlament.org.ua/analytics/protyagom-2011-go-sesijnogo-roku-verhovna-rada-ukrayiny-pryjnyala-337-zakoniv/) - Верховною Радою України шостого скликання впродовж 2011-го сесійного року (сесійний рік включає восьму та дев’яту сесії Верховної Ради України: з лютого 2011 року по січень 2012 року) було прийнято 337 законів (аналіз не включає законів про ратифікацію та внесення змін до Державного бюджету). Показники 2011 сесійного року значно перевищують кількість прийнятих законів у 2010 та 2009 році, а результати законотворчої діяльності 2008 року взагалі перевершують більше ніж у 3 рази. - [Чому опозиція не голосує за законопроекти Тимошенко? Парадокси 9-ї сесії Верховної Ради (Главком)](https://www.parlament.org.ua/analytics/chomu-opozycziya-ne-golosuye-za-zakonoproekty-tymoshenko-paradoksy-9-yi-sesiyi-verhovnoyi-rady-glavkom/) - Напередодні року виборів робота українського парламенту була особливо непередбачуваною. Протягом минулої сесії комуністи, які ніби й входять до складу провладної більшості, постійно голосували проти законопроектів свого ж Кабміну, а опозиція не підтримала ініціативи, внесені в Раду ще урядом Тимошенко. Зате у Партії регіонів проблем не було – її парламентський механізм працює, як мотор автомобіля.Завершилася дев’ята сесія VI скликання Верховної Ради України, яку спікер Володимир Литвин охрестив «однією з найбільш продуктивних». Дійсно, з вересня минулого року депутати спромоглися ухвалити 153 закони (без урахування ратифікаційних законів та численних змін до бюджету). Це не найвищий показник для нинішнього скликання – за попередню, восьму сесію народні обранці прийняли 188 законів. Звичайно, не кількість є головним показником роботи парламенту, однак цифри самі по собі можуть бути достатньо показовими. - [Підсумки 9-ї сесії роботи парламенту](https://www.parlament.org.ua/analytics/pidsumky-9-yi-sesiyi-roboty-parlamentu/) - Верховною Радою України шостого скликання протягом дев’ятої сесії було прийнято 153 закони, що на 31 закон менше, ніж за попередню сесію (аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про внесення змін до Державного бюджету). Варто зазначити, що один з ухвалених в цілому законів був відхилений за пропозицією Президента («Про морські порти», проголосований 3.11.2011). - [Закони, прийняті у грудні 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/zakony-pryjnyati-u-grudni-2011-roku/) - Протягом грудня-2011 було прийнято 69 законів. Найбільше прийнятих законів стосуютьсягалузевої (23 закони) та економічної (21 закон) політики; 12 законів спрямовано на удосконалення правової політики, 5 законів стосуються політики державного будівництва, 4 закони було прийнято у сфері національної безпеки та оборони, а також по два закони стосуються соціальної політики, а також політики у сфері культури і освіти.Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати, які ініціювали 34 прийнятих в цілому законопроектів. Було ухвалено 9 галузевих, 4 економічних, а також по одному правовому і соціальному закону, й по одному закону у сфері державного будівництва та національної безпеки і оборони, самостійно ініційовані депутатами від фракції Партії регіонів (всього – 17 законів). Також парламент підтримав 1 правовий і 1 галузевий закони, ініційовані представниками фракції НУНС. Крім того, було прийнято 1 галузевий закон і 1 закон у сфері культури і освіти, ініційовані депутатами фракції КПУ. Крім того, у грудні парламент ухвалив 5 правових, 1 економічний і 1 галузевий законопроекти, ініційовані позафракційними депутатами. З ініціативи міжфракційних груп було ухвалено 3 закони у сфері державного будівництва, і по одному економічному, галузевому та правовому закону.За останній місяць 2011 року було підтримано 30 урядових законопроектів, з яких закон «Про внесення змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”» (економічна політика) був ініційований ще урядом під керівництвом Віктора Януковича (проект закону зареєстровано 23 листопада 2007 року). З 29-ти законів, ініційованих діючим урядом, 14 стосуються економічної політики, 9 – галузевої, 4 – правової, а також по одному закону – соціальної політики і політики у сфері культури і освіти. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання впродовж січня 2012 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-vprodovzh-sichnya-2012-roku/) - Протягом січня-2012 було прийнято 15 законів. Найбільше прийнятих законів стосуються економічної політики(4 закони); по 3 закони спрямовано на удосконалення правової та інформаційної політики, по 2 закони стосуються соціальної та галузевої, а також 1 закон було прийнято у сфері національної безпеки та оборониНайпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у січні виступив Кабінет Міністрів України. З 9-тизаконів, ініційованих діючим урядом, 4 стосуються економічної політики, а також по одному закону – соціальної, інформаційної, правової, галузевої політики і політики у сфері національної безпеки та оборони.Також за місяць було підтримано 6 законопроектів парламентарів. Було ухвалено 2 правових, 2 інформаційних, а також по одному галузевому і соціальному закону, що ініційовані міжфракційними групами депутатів.Фракція «Наша Україна – Народна самооборона» не підтримала за січень жодного з 15-ти ухвалених в цілому законопроектів. А фракція «БЮТ – «Батьківщина» підтримала лише Закон «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (організація сурдоперекладу в державних телеорганізаціях)» (ініційований міжфракційною групою депутатів) і майже підтримала (50 з 102 депутатів проголосували «за») Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу)». Крім того, фракція КПУ у січні не підтримала 2 ініційованих урядом законопроекти: «Про Державну програму приватизації» та «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011 – 2014 роки». Також депутатська група «Реформи заради майбутнього» не підтримала ініційований урядом Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення».За більш детальною інформацією щодо парламентського моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив звертайтеся за телефоном (+38044) 5313768 або електронною поштою (адреса – z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua). Контактна особа – Олександр Заславський. - [Загальний аналіз нового закону „Про вибори народних депутатів України”(реєстр. № 9265-д від 17.11.2011 р.)](https://www.parlament.org.ua/analytics/zagalnyj-analiz-novogo-zakonu-pro-vybory-narodnyh-deputativ-ukrayinyreyestr-№-9265-d-vid-17-11-2011-r/) - 3 листопада 2011 р. Верховною Радою України було прийнято рішення про утворення Тимчасової спеціальної комісії з питання підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України, якій до 17 листопада 2011 р. доручалось підготувати та подати на розгляд парламенту проект нової редакції закону про парламентські вибори. 17 листопада комісія внесла на розгляд парламенту підготовлений нею законопроект (№ 9265-д), який того ж дня був прийнятий парламентом у першому читанні та в цілому як закон. За прийняття закону проголосувало 366 народних депутатів України. Нижче наведено короткий аналіз його основних положень.1. Виборча система. Згідно із законопроектом, вибори народних депутатів України проводитимуться на основі змішаної виборчої системи – 225 депутатів обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості у 225 одномандатних виборчих округах, 225 – за пропорційною системою з голосуванням за закриті списки кандидатів у депутати від партій у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі. У загальнодержавному виборчому окрузі право на участь у розподілі депутатських мандатів матимуть лише ті партії, які подолають 5% виборчий бар’єр. Самовисування допускатиметься лише в одномандатних виборчих округах. Виборчі блоки не матимуть права висувати кандидатів на виборах. Проведення чергових парламентських виборів на основі змішаної системи, підвищення виборчого бар’єру з 3 до 5%, а також виключення можливості висування кандидатів блоками критикувалось Венеціанською комісією та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Можливість самовисування кандидатів лише в одномандатних округах не в повній мірі узгоджується з Копенгагенським документом ОБСЄ. Досвід проведення виборів за змішаною системою показав, що ця система сприяє провладним партіям, які за рахунок зловживання адміністративним ресурсом в одномандатних округах можуть отримати значно більше місць в парламенті, ніж отримали б, якби вибори проводились за пропорційною системою з голосуванням у єдиному загальнодержавному окрузі за закриті партійні списки. - [Напрями удосконалення нового проекту закону „Про вибори народних депутатів України” в контексті останніх рекомендацій Венеціанської комісії](https://www.parlament.org.ua/analytics/napryamy-udoskonalennya-novogo-proektu-zakonu-pro-vybory-narodnyh-deputativ-ukrayiny-v-konteksti-ostannih-rekomendaczij-veneczianskoyi-komisiyi/) - 27 травня 2011 року Міністерство юстиції оприлюднило на власному веб-сайті доопрацьований варіант проекту Закону „Про вибори народних депутатів України” і 23 червня направило його на експертизу до Венеціанської комісії, Міжнародної фундації виборчих систем та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). Висновок на законопроект був підготовлений Венеціанською комісією та БДІПЛ/ОБСЄ 12 вересня 2011 р. Остаточне його схвалення на пленарній сесії Комісії очікується 15 жовтня цього року. Відтак Міністерство юстиції отримало достатньо часу для доопрацювання законопроекту перед його внесенням до парламенту. У цьому контексті виникає цілком закономірне питання – які саме рекомендації Комісії варто враховувати в процесі удосконалення проекту нового варіанту Закону про парламентські вибори?Комісія критично оцінила положення статті 9 законопроекту, згідно з якими депутатом може бути обрано особу, яка проживає в Україні протягом останніх 5 років та не має судимості за вчинення умисного злочину. Проте, хоч Комісія і закликала переглянути ці обмеження, їх перегляд потребує змін до статті 76 Конституції, що наразі є фактично неможливим. Відповідно, ця рекомендація не може бути виконана.Важливим недоліком законопроекту, на думку експертів Комісії, є відсутність чітких критеріїв визначення меж виборчих округів та можливість їх утворення безпосередньо перед початком виборчого процесу. Від себе відзначимо, що цей недолік може ускладнити планування партіями власних виборчих кампаній. Так, ті потенційні кандидати, які вже зараз активно рекламують себе в певних регіонах, за 90 днів до виборів можуть дізнатись про те, що їх нинішнє уявлення про межі потенційних округів може бути далеким від дійсності – „уявні” округи можуть бути „порізані” між двома-трьома округами, що зведе їх нинішні зусилля щодо своєї популяризації серед виборців нанівець. Відсутність критеріїв утворення округів може призвести до того, що округи будуть нарізатись в інтересах певних партій і кандидатів, звісно – не опозиційних. Саме тому законопроект необхідно доповнити положеннями, які передбачатимуть утворення округів задовго (наприклад, за 6 місяців) до початку виборчого процесу та визначатимуть критерії визначення меж округів. - [Довіра до влади. Ставлення до виборчої реформи (результати соціологічного опитування за серпень-2011)](https://www.parlament.org.ua/analytics/dovira-do-vlady-stavlennya-do-vyborchoyi-reformy-rezultaty-socziologichnogo-opytuvannya-za-serpen-2011/) - Під час соціологічного дослідження було опитано 1200 респондентів віком від 16 до 75 років у 48 містах та 30 селах в усіх регіонах України. При опитуванні витримані квоти за статтю й віком. Час проведення польового етапу дослідження – з 8 по 15 серпня 2011 року. Математична точність вибірки становить +/- 3%.Опитування здійснене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив в межах щомісячного дослідження «Омнібус» (Omnibus) компанією TNS в Україні. При використанні даних посилання на Лабораторію законодавчих ініціатив та компанію TNS в Україні обов’язкове! - [Дослідження “Запобігання конфлікту інтересів та корупції в депутатській діяльності: досвід країн ЄС та пропозиції для України”](https://www.parlament.org.ua/analytics/doslidzhennya-zapobigannya-konfliktu-interesiv-ta-korupcziyi-v-deputatskij-diyalnosti-dosvid-krayin-yes-ta-propozycziyi-dlya-ukrayiny/) - 7 квітня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон „Про засади запобігання та протидії корупції”, який визначив основні засади запобігання і протидії корупції в публічній сфері. Хоча у законі значною мірою було враховано рекомендації міжнародних організацій щодо удосконалення правового регулювання у сфері боротьби з корупційними проявами, низка його положень має рамковий характер, і їх реалізація потребує прийняття інших законодавчих актів (у тому числі про фінансовий контроль публічної служби, про запобігання конфлікту інтересів тощо). Аналіз Закону дозволяє говорити й про те, що у ньому далеко не повною мірою враховано особливості проходження окремих видів служби, що зумовлює необхідність внесення до нього змін або врахування таких особливостей в інших законодавчих актах. - [Підсумки 8-ї сесії Верховної Ради України](https://www.parlament.org.ua/analytics/pidsumky-8-yi-sesiyi-verhovnoyi-rady-ukrayiny/) - Верховною Радою України шостого скликання протягом восьмої сесії (лютий-липень 2011р.) було прийнято 188 законів, що на 74 закони більше, ніж за попередню сесію (аналіз не включає ратифікаційні закони та закони про внесення змін до Державного бюджету). З 188 ухвалених законів 39 ще не були підписані Президентом.Найпродуктивнішими місяцями 8-ї сесії виявилися квітень та травень. Протягом цього періоду було ухвалено 44% всіх законопроектів, прийнятих за сесію. Найменш продуктивним став березень, протягом якого було ухвалено 22 законопроекти. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом липня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-lypnya-2011-roku/) - Усього за 4 дні липня, протягом яких відбувались пленарні засідання, Верховна Рада ухвалила 35 законів. Найбільше прийнятих законів спрямовано на удосконаленняекономічної політики (13 законів); 11 законів прийнято у сфері галузевої політики; 7 законів стосуються правової політки; 2 закони спрямовано на удосконалення соціальної політики, а також по одному закону було ухвалено у сферах політики культури та освіти і державного будівництва. - [Оцінка стану українського парламентаризму на основі керівних принципів демократичних парламентів](https://www.parlament.org.ua/analytics/oczinka-stanu-ukrayinskogo-parlamentaryzmu-na-osnovi-kerivnyh-prynczypiv-demokratychnyh-parlamentiv/) - Директор програм політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив Олена Чебаненко підготувала дослідження “Оцінка стану українського парламентаризму на основі керівних принципів демократичних парламентів”. Огляд оцінює реалії діяльності вітчизняного парламенту на предмет відповідності міжнародним стандартам, об’єднаним у документі «Керівні принципи демократичних парламентів». - [Denys Kovryzhenko: The Strengths and the Weaknesses of the Proposed Election Legislation](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/denys-kovryzhenko-the-strengths-and-the-weaknesses-of-the-proposed-election-legislation/) - On May 27, the draft Law “On the Election of Members of Parliament of Ukraine” was posted on the website of the Ministry of Justice . It was prepared having regard to the results of meetings of the Working Group on Improvement of Election Legislation established in November of last year by the President of Ukraine. The revised draft law was based on the “technical” draft of the same Law which had been made public by the Justice Ministry in April 2011. The ministry says that the updated document takes account of many of the proposals voiced during the meetings with representatives of political parties, nongovernmental and international organizations. In reality, however, there are just a few provisions of this sort. - [Денис Ковриженко: Сила й слабкість майбутнього виборчого законодавства (стаття для Української Правди)](https://www.parlament.org.ua/analytics/denys-kovryzhenko-syla-j-slabkist-majbutnogo-vyborchogo-zakonodavstva-stattya-dlya-ukrayinskoyi-pravdy/) - Наприкінці травня Міністерство юстиції представило на суд громадськості новий законопроект “Про вибори народних депутатів України”. Документ презентовано як компромісну версію, результат консультацій членів робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори, а також дискусій з представниками політичних партій, громадських та міжнародних організацій.В основу нового проекту покладено “технічний” проект Мінюсту. Як повідомляють в міністерстві, в остаточному варіанті законопроекту враховано більшість пропозицій, що надійшли до Робочої групи. Чи справді новий проект є дійсно компромісним, де максимально враховані побажання всіх зацікавлених сторін виборчого процесу? На жаль, аналіз документу дає підстави стверджувати зворотне. Втім, порівняно з “технічним”, новий проект дійсно виглядає пристойніше з точки зору прозорості та демократичності виборчого процесу. Отже, спочатку про переваги… - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом червня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-chervnya-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у червні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 28 законів. Найбільше прийнятих законів спрямовано на удосконалення правової політики (9 законів); 6 законів прийнято у сфері галузевої політики; по 5 законів стосуються економічної та соціальної політики; по одному закону було ухвалено у сферах політики культури та освіти, державного будівництва та національної безпеки. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом травня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-travnya-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у травні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 40 законів.Найбільше прийнятих законів спрямовано на удосконалення правової політики (14 законів); 11 законів прийнято у сфері економічної політики; по 5 законів стосуються галузевої політики та політики у сфері національної безпеки та оборони; 3 закони спрямовано на удосконалення соціальної політики, а також по одному закону було ухвалено у сферах політики культури та освіти і державного будівництва. - [Публікація “Оцінювання національної системи доброчесності. Україна 2011” (ukr./eng.)](https://www.parlament.org.ua/analytics/publikacziya-oczinyuvannya-naczionalnoyi-systemy-dobrochesnosti-ukrayina-2011-ukr-eng/) - «Національна система доброчесності. Україна 2011» – це комплексна оцінка правової основи й практики функціонування ключових інститутів і секторів, відповідальних за запобігання та протидію корупції в Україні. Основним завданням цього дослідження є виявлення сильних та слабких сторін досліджуваних інституцій, що дозволяє досягти більш далекосяжну та амбіційну мету – сформулювати конкретні та реалістичні пропозиції для реалізації комплексної анти- корупційної реформи в Україні. Дослідження здійснене на основі міжнародної методології Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Публікація підготовлена ТО «Торо» – контактною групою в Україні Transparency International. Серед групи авторів дослідження – експерти Лабораторії законоадвчих ініціатив. Зокрема, Денис Ковриженко, Директор правових програм ЛЗІ, є провідним дослідником публікації; до авторського колективу також входить Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт ЛЗІ. - [Денис Ковриженко: “Війна з корупцією триває” (газета «Известия в Украине», 13 квітня 2011 р.)](https://www.parlament.org.ua/analytics/denys-kovryzhenko-vijna-z-korupcziyeyu-tryvaye-gazeta-yzvestyya-v-ukrayne-13-kvitnya-2011/) - У квітні 2011 року Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний антикорупційний закон. Проте реальне його втілення в життя неможливе без системних реформ, спрямованих на протидію корупції. Крім того, прийнятий закон почне діяти лише з другого півріччя нинішнього року, а деякі його положення (наприклад, стосовно декларування доходів та видатків чиновників) – з 1 квітня 2012 року.Наразі жодна з ключових державних інституцій та секторів не спроможні ефективно протидіяти корупції, яка в нашій країні фактично стала загрозою національній безпеці. Це засвідчили результати незалежного оцінювання системи боротьби з корупцією (так званої «системи доброчесності»). Здійснене воно було виключно по методології Transparency International – організації, яка моніторить ефективність протидії корупції в усьому світі. Для аналізу було виділено 13 інститутів та секторів, які тим чи іншим чином залучені до антикорупційної сфери. Починаючи від тих, які безпосередньо займаються боротьбою з корупцію (перш за все, це правоохоронні органи, суди і т.д.), політичних органів (парламент, уряд), публічного сектору й закінчуючи інституціями, які хоча й на перший погляд не задіяні в протидії корупції, але все ж роблять свій внесок в антикорупційну систему (громадянське суспільство, бізнес-структури, засоби масової інформації). Самі ці інститути порівнювалися за трьома основними параметрами: перший – загальна здатність інституту працювати (тобто наявність ресурсів, в тому числі – і фінансових), другий – це внутрішнє керування (прозорість та підзвітність), і третій – роль інституту в загальній системі боротьби з корупцією. Ефективність діяльності цих інститутів залежить від більш глобальних чинників, на яких побудована вся система протидії корупції: рівня довіри громадян один до одного та органів влади, ступеня їх нетерпимості до корупційних проявів, стабільності та ефективності політичної системи, рівня розвитку економіки, рівня бідності населення тощо. - [Transparency International has published an article on the state of the fight against corruption in Ukraine, based on the study "National Integrity System. Ukraine 2011", which was created with the participation of experts from the Laboratory of Legislative Initiatives](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/transparency-international-has-published-an-article-on-the-state-of-the-fight-against-corruption-in-ukraine-based-on-the-study-national-integrity-system-ukraine-2011-which-was-created-with-the/) - Міжнародна НУО Transparency International , яка відслідковує рівень корупції та ефективність антикорупційних систем по всьому світі, опублікувала на своєму веб-сайті статтю «Україна: повільний прогрес у боротьбі з корупцією». Дана стаття базується на дослідженні «Національна система доброчесності. Україна 2011», здійсненому на основі міжнародної методології Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) взяли безпосередню участь у підготовці даного дослідження (на ряду з ТО «Торо», контактною групою в Україні Transparency International, й іншими партнерами). Зокрема, Денис Ковриженко, Директор правових програм ЛЗІ, є провідним дослідником публікації; до авторського колективу також входить Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт ЛЗІ. - [Transparency international опублікувала статтю щодо стану боротьби з корупцією в Україні, що базується на дослідженні «Національна система доброчесності. Україна 2011», у створенні якого взяли участь експерти Лабораторії законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/analytics/transparency-international-opublikuvala-stattyu-shhodo-stanu-borotby-z-korupcziyeyu-v-ukrayini-shho-bazuyetsya-na-doslidzhenni-naczionalna-systema-dobrochesnosti-ukrayina-2011-u-stvoren/) - Міжнародна НУО Transparency International , яка відслідковує рівень корупції та ефективність антикорупційних систем по всьому світі, опублікувала на своєму веб-сайті статтю «Україна: повільний прогрес у боротьбі з корупцією». Дана стаття базується на дослідженні «Національна система доброчесності. Україна 2011», здійсненому на основі міжнародної методології Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) взяли безпосередню участь у підготовці даного дослідження (на ряду з ТО «Торо», контактною групою в Україні Transparency International, й іншими партнерами). Зокрема, Денис Ковриженко, Директор правових програм ЛЗІ, є провідним дослідником публікації; до авторського колективу також входить Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт ЛЗІ. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом квітня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-kvitnya-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у квітні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 42 закони, що майже удвічі більше, ніж протягом попереднього місяця. З 42-х ухвалених у квітні законів 12 вже набули чинності. Крім того, набрали чинності ще 20 законів, ухвалених парламентом протягом березня.Найбільше прийнятих законів стосуються економічної політики (18 законів); 9 – прийняті у сфері галузевої політики; 7 – спрямовані на удосконалення правової політики; 4 – стосуються соціальної політики, а також по два закони було ухвалено у сферах політики культури та освіти і державного будівництва. - [The Path to the EU is Charted, But Not Yet Completed: What Brussels Demands and Which Decisions Are Already on the Table in the Justice and Law Enforcement Sectors](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/path-to-the-eu-is-charted-but-not-completed-what-brussels-demands-justice-and-law-enforcement/) - So, what steps does the Ukrainian Government need to take in the justice and law-enforcement sectors? And how do these two documents intersect to create a ‘roadmap’ without which the movement towards the EU risks remaining nothing more than a loud declaration? ALI examines these issues in this article prepared specially for LB.UA. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом березня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-bereznya-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у березні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 22 закони. З них лише один вже набув чинності («Про внесення зміни до Закону України “Про Митний тариф України” щодо ставки на деякі зернові культури»).Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої (9 законів) та правової (6 законів) політики; 3 закони спрямовані на удосконалення соціальної політики; 2 закони було ухвалено у сфері державного будівництва, а також по одному закону було ухвалено у сферах економічної політики та політики національної безпеки та оборони. - [Виклики у кадровому забезпеченні Вищої ради правосуддя](https://www.parlament.org.ua/analytics/challenges-in-staffing-the-high-council-of-justice/) - У цьому матеріалі ми аналізуємо актуальні проблеми відбору членів Вищої ради правосуддя (ВРП), недоліки у вимогах до проведення конкурсних процедур та інші ризики, які можуть зумовити ситуацію з повторним блокуванням ВРП. - [На шляху до цілісної державної політики у сфері виконання рішень: комплексний аналіз законопроєкту № 14005](https://www.parlament.org.ua/analytics/comprehensive-analysis-of-draft-law-no-14005/) - Цей документ підготовлено за підтримки Швеції. Зміст документа є винятковою відповідальністю ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та не обов’язково відображає позицію Швеції. - [Прес-конференція «Суспільство недовіри. Соціологи фіксують загальне зниження довіри українців до влади» (м. Київ)](https://www.parlament.org.ua/analytics/pres-konferencziya-suspilstvo-nedoviry-socziology-fiksuyut-zagalne-znyzhennya-doviry-ukrayincziv-do-vlady-m-kyyiv/) - 10 березня в медіа-холі агентства УНН відбулась презентація соціологічного дослідження щодо громадської довіри до влади здійсненого на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанією TNS в Україні в межах щомісячного дослідження «Омнібус» (Omnibus). На заході були представлені також результати парламентського моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив за 2010 сесійний рік (2010-й сесійний рік включає шосту та сьому сесії Верховної Ради України: з лютого 2010 року по січень 2011 року). - [Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України за лютий 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/eksperty-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv-proanalizuvaly-zakonodavchi-pidsumky-roboty-verhovnoyi-rady-ukrayiny-za-lyutyj-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у лютому 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 28 законів. З 28-и ухвалених у лютому законів 6 вже набули чинності. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої та правової політики (по 10 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення економічної політики; 3 закони було ухвалено у сфері національної безпеки та оборони, а також один закон було ухвалено у сфері державного будівництва. - [Протягом 2010-го сесійного року Верховна Рада України прийняла 224 закони](https://www.parlament.org.ua/analytics/protyagom-2010-go-sesijnogo-roku-verhovna-rada-ukrayiny-pryjnyala-224-zakony/) - Верховною Радою України шостого скликання протягом минулого сесійного року (2010-й сесійний рік включає шосту та сьому сесії Верховної Ради України: з лютого 2010 року по січень 2011 року) було прийнято 224 закони. Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про внесення змін до Державного бюджету. - [Протягом 7-ї сеcії Верховна Рада України прийняла 114 законів](https://www.parlament.org.ua/analytics/protyagom-7-yi-seciyi-verhovna-rada-ukrayiny-pryjnyala-114-zakoniv/) - Верховною Радою України шостого скликання протягом сьомої сесії було прийнято 114 законів, що на 4 закони менше, ніж за попередню сесію (аналіз законів не включає ратифікаційних законов та законів про внесення змін до Державного бюджету). Зі 114 ухвалених законів 22 ще не були підписані Президентом. Крім того, ще один прийнятий за цю сесію закон був відхилений за пропозицією Президента («Про внесення змін до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»). - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом січня 2011 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-sichnya-2011-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у січні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 21 закон. Наразі з 21 ухвалених у січні законів лише 2 набули чинності. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (6 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення економічної політики; по 3 закони було ухвалено у сферах економічної, соціальної та інформаційної політики регулюють питання економічної політики; по одному закону було прийнято у сфері державного будівництва та національно безпеки і обори. - [Дослідження «Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів»](https://www.parlament.org.ua/analytics/doslidzhennya-informaczijnyj-suprovid-roboty-suchasnyh-parlamentiv/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив підготували аналітичний огляд «Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів». Метою цього дослідження є вивчення основних способів інформування громадськості про парламентську роботу, шляхів забезпечення зворотного зв’язку, а також особливостей і каналів внутрішньої парламентської комунікації з метою пошуку напрямів підвищення якості здійснення парламентом його функцій. В огляді розглядаються основні механізми парламентської комунікації в Україні та світі, прозорість роботи Верховної Ради України, бібліотечне та експертно-правове забезпечення діяльності українського парламенту. У дослідженні висвітлюються основні проблемні моменти, які існують в Україні в даному контексті, та наводяться пропозиції щодо їх можливого вирішення (з залученням міжнародного, зокрема – Британського, досвіду). - [Публікація Вибрані роботи учасників першої шостої щорічної міжнародної конференції “Парламентські читання”](https://www.parlament.org.ua/analytics/publikacziya-vybrani-roboty-uchasnykiv-pershoyi-shostoyi-shhorichnoyi-mizhnarodnoyi-konferencziyi-parlamentski-chytannya/) - Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала збірку кращих досліджень, які взяли участь у Першій щорічній міжнародні конференції «Парламентські читання». Тематика робіт – діяльність та місце парламенту у політичній системі України й інших країн, проблеми функціонування парламентаризму та пропозиції щодо їх усунення. Автори – молоді науковці, юристи та політологи, з України, Білорусі та Росії. Крім того, в публікації містяться доповідь директора Академії політичної освіти (Німеччина) Генріха Оберройтера «Парламентаризм: міжнародний досвід» та заступника голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрія Ключковського«Концепція парламентаризму: український контекст». - [У офісі ОБСЄ відбулась презентація дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ»](https://www.parlament.org.ua/analytics/u-ofisi-obsye-vidbulas-prezentacziya-doslidzhennya-regulyuvannya-politychnyh-partij-v-ukrayini-suchasnyj-stan-i-napryamy-reform/) - 24 листопада 2010 року у приміщенні офісу ОБСЄ в Україні представники Лабораторії законодавчих ініціатив презентували для представників іноземних посольств та міжнародних організацій національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дослідження стало можливим завдяки спільному проекту, який реалізували Лабораторія законодавчих ініціатив та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ за підтримки Європейського Союзу. - [Шлях до ЄС прокладено, але не пройдено: що вимагає Брюссель, і які рішення вже на столі у сферах правосуддя і правопорядку](https://www.parlament.org.ua/analytics/the-path-to-the-eu-has-been-paved-but-not-yet-traversed-decisions-in-the-areas-of-justice-and-law-enforcement/) - Тож, яких кроків очікують від української влади у сферах правосуддя і правопорядку, і як перегукуються обидва документи, які разом утворюють «дорожню карту», без якої рух до ЄС ризикує залишитися лише гучною декларацією — Лабораторія законодавчих ініціатив розбирає у матеріалі спеціально для LB.UA. - [Ріст довіри до парламенту: тенденція чи тимчасове явище? Результати соціологічного дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив](https://www.parlament.org.ua/analytics/rist-doviry-do-parlamentu-tendencziya-chy-tymchasove-yavyshhe-rezultaty-socziologichnogo-doslidzhennya-laboratoriyi-zakonodavchyh-inicziatyv/) - В останні місяці відбулось підвищення рівня довіри громадян до Верховної Ради України – про це свідчать результати соціологічних дослідженьЛабораторії законодавчих ініціатив (виконавець – TNS Україна). Крім того, соціологічні виміри стосувалися ставлення громадян України до обсягу депутатського імунітету, приєднання опозиційних депутатів до парламентської коаліції, комунікації народних обранців з виборцями а такожосновних причин недовіри до парламенту. Це вже друге дослідження щодо довіри громадян України жо свого парламенту. Перше проводилося у лютому 2010 року. - [Regulation of political parties: the current state and direction of reforms](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/regulation-of-political-parties-the-current-state-and-direction-of-reforms/) - The reform of political parties legislation and regulation can act as a platform from which to consider a wide array of crucial issues in the development of a stable and lasting democratic party system. These include, inter alia, political party financing, internal party democracy, the participation of women, registration and monitoring of political parties. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України VI скликання протягом шостої сесії](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-vi-sklykannya-protyagom-shostoyi-sesiyi/) - Верховною Радою України VI скликання протягом шостої сесії (січень – липень 2010 року) було прийнято 118 законів, що майже вдвічі більше, ніж за попередню сесію, але на 52 закони менше ніж за аналогічний період 2009 року (аналіз законів не включає ратифікаційних законов та законів про внесення змін до Державного бюджету). - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом липня 2010 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-lypnya-2010-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у липні 2010 року. Протягом цього періоду було прийнято 44 закони, що удвічі більше, ніж було у червні (при чому за один день роботи у липні Верховна Рада ухвалила більше законів, ніж за весь попередній місяць). З 44 ухвалених у липні законів 33 вже набули чинності, а також вступили в дію ще 4 закони, ухвалені у червні цього року. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої, правової та економічної політики (по 9 законів); 6 законів спрямовані на удосконалення соціальної політики; по 4 закони було прийнято у сфері державного будівництва та національної безпеки й оборони; 2 стосується інформаційної політики; 1 закон регулює питання у сфері науки і освіти. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом червня 2010 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-chervnya-2010-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у червні 2010 року. Всього за минулий місяць було прийнято 20 законів. З 20 ухвалених у червні законів 13 вже набули чинності, а також вступили в дію ще 9 законів, ухвалених у травні цього року. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (10 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення правової політики; 3 закони регулюють питання економічної політики; у сфері соціальної політики було ухвалено 2 закони; 1 закон стосується інформаційної політики. - [Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом травня 2010 року](https://www.parlament.org.ua/analytics/analiz-zakoniv-ukrayiny-pryjnyatyh-verhovnoyu-radoyu-ukrayiny-shostogo-sklykannya-protyagom-travnya-2010-roku/) - Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у травні 2010 року. Протягом цього періоду було прийнято 23 закони. Це майже вдвічі більше, ніж було ухвалено протягом березня-квітня 2010 року. З 23 ухвалених у травні законів 12 вже набули чинності, а також вступили в дію 5 з 6 законів, ухвалених у квітні. Найбільше прийнятих законів стосуються правової політики (7 законів); 6 законів спрямовані на удосконалення галузевої політики; 5 законів регулюють питання економічної політики; у сфері соціальної політики було ухвалено 3 закони; по 1 закону стосуються інформаційної політики, а також національної безпеки і оборони. - [Criminal Policy and Strategic Planning in Combating Crime: Prospects and the Role of European Integration](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/criminal-policy-and-strategic-planning-in-combating-crime-prospects-and-the-role-of-european-integration/) - Criminal policy in Ukraine is a widely used term in legal circles. However, there is no single, shared understanding of what it means, and discussion often boils down to complaints about the absence of formal policy documents and the unsystematic process of amending criminal legislation. When one looks at the level of strategies, concepts and forecasting in the field of crime, the problems only multiply. And if we add to this the quality of criminal statistics, the high latency of certain offences, the lack of alternative sources of knowledge about crime and the weak analytical capacity of law enforcement agencies — there is little reason for optimism. By contrast, strategic planning tools in the field of crime prevention are widespread in the EU and in the context of European integration, Ukraine plans to introduce a coherent criminal policy. Hence, what are the prospects for doing so? And what exactly should we understand by this? - [Кримінальна політика і стратегічне планування в протидії злочинності: перспективи і до чого тут євроінтеграція](https://www.parlament.org.ua/analytics/criminal-policy-and-strategic-planning-in-combating-crime/) - Кримінальна політика в Україні є широковживаним у правничих колах поняттям. Проте єдиного розуміння цього терміну немає, а найчастіше розмова про нього зводиться до бідкання на відсутність формалізованих документів такої політики й несистемний процес внесення змін до кримінального закону. Якщо ж говорити про рівень стратегій, концепцій, прогнозів у сфері злочинності, проблем стає лише більше. А коли додати до цього якість даних кримінальної статистики, високу латентність окремих злочинів, відсутність альтернативних джерел знань про злочинність і слабку аналітичну спроможність органів правопорядку — жодних позитивних емоцій не залишиться. Проте інструменти стратегічного планування у сфері протидії злочинності поширені в ЄС, а в межах євроінтеграції Україна планує впровадження послідовної кримінальної політики. Які ж перспективи її впровадження? І що ми маємо розуміти під цим? - [‘The “War Discount” Is Not Unlimited: The EU Demands That Ukraine Accelerate Justice Reforms’](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/the-war-discount-is-not-unlimited-the-eu-demands-that-ukraine-accelerate-justice-reforms/) - The European Commission warns that Ukraine has slowed the pace of reforms in the justice sector. Pressure on the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU) and the Specialised Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO) has not gone unnoticed in Brussels. - [Between Reform and Control: How Political Will Shapes the Future of the Prosecution Service](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/between-reform-and-control-how-political-will-shapes-the-future-of-the-prosecution-service/) - Here, we examine what has changed in the system over the past year and where the reform is heading. Experts from the Agency for Legislative Initiatives analysed developments in this field in detail in the Shadow Report to the European Commission’s 2024 Ukraine Report. In this article, however, we focus on personal leadership — sometimes lacking in the reform process and at other times standing in its way. - [Analysis of the Socio-Economic Condition of De-Occupied Communities: Kyiv, Mykolaiv, Kharkiv Regions](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/socio-economic-situation-de-occupied-communities-in-kyiv-mykolaiv-and-kharkiv-regions-eng/) - Research context. Since the onset of the full-scale invasion, the total value of direct damage to residential and non-residential real estate, infrastructure, vehicles, and inventories has surpassed $157 billion. Another concern is the shortage of qualified personnel, particularly medical professionals, teachers, and social workers, caused by migration. The relocation of businesses from the de-occupied frontier territories has caused a decline in community income and an increase in regional inequality. As of April 2024, nearly 19,000 companies had relocated from Ukraine since February 2022. - [Mindich’s ‘La Casa de Papel’, or How the Principle of Personal Loyalty in State Governance Undermines the State from Within](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/mindichs-la-casa-de-papel-or-how-the-principle-of-personal-loyalty-in-state-governance-undermines-the-state-from-within/) - 1,000 hours of recordings, 15 months of work, more than 70 searches. Hundreds of millions of dollars, influence over ministers and top-level officials. And no, this is not the plot of a new season of Money Heist. This is the reality of one of the largest corruption schemes in Ukraine’s energy and defence sectors. On 10 November, the country was shaken by announcements from the anti-corruption bodies revealing details of Operation ‘Midas’. - [«Паперовий будинок» Міндіча, або Як принцип персональної відданості в управлінні державою руйнує її зсередини](https://www.parlament.org.ua/analytics/how-the-principle-of-personal-loyalty-in-state-governance-destroys-it-from-within/) - 1000 годин записів, 15 місяців роботи, понад 70 обшуків. Сотні мільйонів доларів, вплив на міністрів і чиновників найвищого рівня. І ні, це не сценарій нового сезону «Паперового будинку». Це реальність однієї з найбільших корупційних схем в енергетиці та обороні в Україні. 10 листопада країну струснуло від повідомлення антикорупційних органів про деталі операції «Мідас». - [«Знижка на війну» не безкінечна: ЄС вимагає від України пришвидшення реформ правосуддя](https://www.parlament.org.ua/analytics/the-eu-demands-that-ukraine-accelerate-judicial-reforms/) - Єврокомісія попереджає: Україна сповільнила темпи реформ у сфері правосуддя. Тиск на НАБУ і САП не залишився поза увагою Брюсселя. Які саме кроки ЄС вимагає від України — у реформуванні судів, прокуратури та адвокатури? Про головні сигнали для української влади у статті «Знижка на війну» не безкінечна: ЄС вимагає від України пришвидшення реформ правосуддя» пише аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян. - [Соціально-економічний стан деокупованих громад Київської, Миколаївської та Харківської областей: новий аналіз ЛЗІ](https://www.parlament.org.ua/analytics/socio-economic-situation-de-occupied-communities-in-kyiv-mykolaiv-and-kharkiv-regions/) - Контекст дослідження. З початку повномасштабного вторгнення загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, інфраструктурі, транспортним засобам та товарним запасам перевищила $157 млрд. Проблемою також є брак кваліфікованих кадрів, зокрема медичних працівників, вчителів та соціальних працівників, зумовлений міграцією громадян. Релокація бізнесу з прикордонних деокупованих територій спричинила зменшення доходів громад та збільшення нерівності регіонів. Станом на квітень 2024 року в Україні від лютого 2022 року релокувалися майже 19 тисяч компаній. - [Між реформою і контролем: як політична воля визначає майбутнє прокуратури](https://www.parlament.org.ua/analytics/the-future-of-the-prosecution/) - Розбираємо, що ж змінилося в системі за рік і куди рухається реформа. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив детально проаналізували зміни у сфері у Тіньовому звіті до Звіту Єврокомісії щодо України у 2024 році. Але в цій статті зробимо акцент на персональному лідерстві, якого то бракує реформам, то, навпаки, їм заважає. - [Результати другого туру експертного опитування «Місцеві вибори — 2010»](https://www.parlament.org.ua/analytics/rezultaty-drugogo-turu-ekspertnogo-opytuvannya-misczevi-vybory-2010/) - Експертне дослідження «Місцеві вибори — 2010» проведене Консорціумом громадських організацій Громадянської Асамблеї України та Мережі підтримки реформ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В рамках другого туру опитування було опитано 267 експертів за квотною вибіркою в 13 регіонах України. - [Voter Guide: Implementation of Election Commitments in Legislation 4th Verkhovna Rada of Ukraine 4th Parliamentary Session](https://www.parlament.org.ua/en/analytics/voter-guide-implementation-of-election-commitments-in-legislation-4th-verkhovna-rada-of-ukraine-4th-parliamentary-session/) - Dear friends, This is a concluding publication of pilot results produced by the Voter Guide project. With this project our experts continued their efforts of monitoring legislative processes in the Verkhovna Rada (the Ukrainian Parliament), analyzing legislation, and fulfilling the idea of raising voter awareness of how those whom they elected back in 2002 meet their campaign commitments. The first such efforts were made in the same 2002, the year of parliamentary elections when we prepared the initial analysis, assessment, and interpretation of how public policies were implemented at the legislative level. The Voter Guide 2002 became a primary attempt to inform the broad public, professionals, and politicians on operation of political factions in the Rada in terms of solving the existing problems of public policies in various areas. The project, the first stage of which is accomplished with this publication, aims at continuous and efficient update of voters and all other interested parties on the progress made by Ukrainian elected representatives in terms of fulfilling their campaign obligations for the purpose of implementing their party and personal programs. With this project we stand for the right to information or the right of any voter to be aware of activities and affairs of political forces delegated by such voter to the national legislature. Through this project we also express our sincere belief in the necessity of the political reform that would provide political parties with the right and legislative possibilities to influence public policies through formation of the government and fulfillment of their campaign programs. Sincerely yours, Ihor Kohut Chairman of the Board Laboratory for Legislative Initiatives * * * The main idea of the Voter Guide project is to provide as many voters as possible with a regularly updated information and analysis resource for them to estimate objectively election obligations generated by members of parliament. Since the key parliamentary business is legislation, our attention shall focus on monitoring legislative initiatives or bills filed for deliberation in Rada. In view of considerable volumes of comprehensive information on legislation, we rely on the Internet as the main tool for dissemination of this information. The Laboratory for Legislative Initiatives has its own web-site (parlament.org.ua) with a Voter Guide Section in it where you can find a news line covering main parliamentary developments, analysis of legislative initiatives, comments of politicians, professional assessment of pivotal parliamentary decisions, positions of parliamentary factions and members of Ukrainian parliament in relation to the most pressing social problems. However, since the majority of voters have no Internet-access, we have used mass media and NGO possibilities to update the public on the progress made by their elected representatives. At the beginning, the concept of the project provided for analysis of legislation that was related only to campaign programs produced by parties and blocs. However, it appeared that such limitation would hinder procurement of comprehensive and complete information on the legislative process. Therefore, the concept was adjusted with extension of the monitoring to bills drafted by majoritarian members of parliament and by the government. The project methodology is based on the following approaches. To analyze the relevance of legislative initiatives to election commitments, we examined the programs of members of parliament elected in one-seat constituencies and programs developed by parties and election blocs. The analysis covers both specific commitments (e.g. to pass specific acts, to raise pensions to the cost of living level etc) and declarative ones that do not envisage any specific result (e.g. to raise public well-being, to improve free public health care etc). There are certain peculiarities associated with assessment of declarative commitments. For example, if any member of parliament promises “to provide young families with residential property”, such a commitment does not refer to specific terms and ways of its fulfillment, therefore it cannot be assessed simply as fulfilled or not fulfilled in 2006. That is why any bills initiated by such member of parliament to solve the residential problem shall be assessed as partially relevant to program commitments. If the analysis reveals no positive effective of the bill in any specific area (e.g. provision of young families with residential property), a conclusion may be that it contradicts program commitments). Any bill is also deemed partially relevant to the program if it is compatible with certain provisions, but runs counter others. The same conclusion is also made if objective reasons prevent a bill from solving the problem it is aiming at. For example, a program provides for raising minimum wages to the cost of living level. However, with due consideration of state budget potential, the legislator proposes to increase wages only to 50% of the cost of living. Since this increase does not meet the program commitment, it may be regarded as partially relevant to the program. However, this conclusion shall be seen more as an indicator, rather then a verdict. Members of parliament may fulfill their commitments before 2006 when all bills related to minimum wages will be analyzed, and such analysis may yield positive results then. To sum it up, specific election commitments in terms of their timing (e.g. over the term of parliamentary powers), method (e.g. state funding) and final aim (e.g. 100% increase of health care funding) may be assessed as fulfilled or not fulfilled, while declarative (not specific) commitments may be defined as partially fulfilled or not fulfilled. Conclusions shall be proved by direct quotations of program provisions. There may also be cases when MPs file a bill aiming to solve a problem not mentioned in the program. Such bills are taken as irrelevant to the program. First, there are interim reports prepared on the results of each session. The interim reports are then revised altogether for the purposes of a general report on fulfillment of each election campaign program. The final report is based on final versions of initiated bills. This means that if between the interim and final reports a bill is amended in the way that runs counter the program, the final results may differ from the initial ones. It is important to note, however, that it is quite difficult to preserve univocal objectiveness of conclusions due to the nature of election commitments per se. Therefore, the presented conclusions shall be used only as a voter guide. For these purposes, this information resource provides original texts of election programs and bills for the voters to make their judgments about them. - [Роль організацій громадянського суспільства: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення. Український досвід](https://www.parlament.org.ua/analytics/rol-organizaczij-gromadyanskogo-suspilstva-diyeva-vzayemodiya-za-dopomogoyu-efektyvnogo-zaluchennya-ukrayinskyj-dosvid/) - В рамках проекту «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» Лабораторією законодавчих ініціатив була підготовлена публікація, присвячена діяльності організацій громадянського суспільства України, що спрямована на підтримку європейської інтеграції. Проект здійснюється International Center for Human Development (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія). Проект здійснюється за фінансової підтримки флагманського проекту Міжнародного Вишеградського Фонду в рамках програми V4EaP. Текст публікації (укр.) Сайт проекту (англ.) версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Інфобюлетень № 4. Проект “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”. Короткі підсумки проекту](https://www.parlament.org.ua/analytics/infobyuleten-№-4-proekt-vseukrayinska-inicziatyva-za-chesni-derzhavni-zakupivli-v-systemi-osvity-korotki-pidsumky-proektu/) - У листопаді 2012 року Лабораторія законодавчих ініціатив і Центр Політичних Студій та Аналітики започаткували Всеукраїнську ініціативу за чесні державні закупівлі в системі освіти. Суть проекту полягає у комплексному дослідженні закупівельної діяльності субрегіональних органів влади під час забезпечення навчальних процесів у чотирьох областях та Криму. Відповідними партнерами на місцях стали експерти Центру політичного аналізу и прогнозування “Крим”(м. Сімферополь), Центру досліджень регіональної політики (м. Суми), ГО “Батьківщина” (м. Макіївка), Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу(м. Луцьк), ГО “Євросоціум” (м. Харків). Цілями даного проекту є: • налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю; • обмін досвідом між регіонами України; • проведення фінансового аналізу відділів освіти; • виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти; • представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель. Підсумковий звіт “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти” Додаткова інформація за телефоном: (044) 531 37 68 чи (095) 6021260 або електронною поштою: galyna[at]laboratory.kiev.ua (контактна особа: Галина Тищенко). версiя для друку наверх надiслати лiнк У попереднiй роздiл - [Консолідація демократії та здійснення демократичних реформ: роль неурядових організацій (Україна – Російська Федерація – Білорусь)](https://www.parlament.org.ua/analytics/konsolidacziya-demokratiyi-ta-zdijsnennya-demokratychnyh-reform-rol-neuryadovyh-organizaczij-ukrayina-rosijska-federacziya-bilorus/) - Метою даної публікації є висвітлення результатів Другого регіонального конгресу НУО – зустрічі більше ніж 200 представників НУО з різних країн, що відбувався 25-27 листопада 2007 року в Києві (Україна). В книзі можна ознайомитися з: (1) тезами доповідачів, які виступали під час пленарних засідань, (2) текстами звітів про стан НУО в Білорусії, Росії та Україні, підготовлені експертами, а також (3) резолюцією учасників Конгресу, що була прийнята з метою визначення перспектив, напрямків та завдань подальшої співпраці НУО Балто-Чорноморського регіону. Детальніше… - [Референдуми в Європейському Союзі](https://www.parlament.org.ua/analytics/referendumy-v-yevropejskomu-soyuzi/) - Ця книга є логічним продовженням видання „Вибори в Європейському Союзі”. Автори публікації досліджували основні підходи країн-членів ЄС до регулювання найбільш спірних питань, пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів. Зокрема, досліджено положення конституцій і законів держав-членів в частині визначення предметів загальнонаціональних та місцевих референдумів, порядку їх ініціювання та проведення, регулювання передреферендумної агітації, фінансування референдумного процесу. В окремому розділі дослідження дається характеристика правового регулювання підготовки і проведення місцевих референдумів. Важливе місце у книзі відведено аналізу практики проведення референдумів та її співвідношення із відповідними законодавчими приписами. Висновки дослідження можуть бути корисними в процесі підготовки пропозицій стосовно удосконалення правового регулювання референдумного процесу в Україні. Видання здійснено за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Докладніше… - [Вибори в Європейському Союзі](https://www.parlament.org.ua/analytics/vybory-v-yevropejskomu-soyuzi/) - Вступ Розділ 1. Загальний огляд джерел виборчого права країн ЄС Розділ 2. Право обирати і бути обраним: суб’єкти, умови і механізми реалізації Розділ 3. Виборчі системи для парламентських, президентських і місцевих виборів в державах-членах ЄС Розділ 4. Забезпечення представництва жінок та національних меншин у виборних органах країн ЄС Розділ 5. Адміністрування виборів в країнах Європейського Союзу Додаток. Результати останніх парламентських виборів в країнах ЄС Джерела - [Місцеві вибори в Україні: проблеми правового регулювання](https://www.parlament.org.ua/analytics/misczevi-vybory-v-ukrayini-problemy-pravovogo-regulyuvannya/) - Передмова Виборче законодавство України зазнає постійного удосконалення у напрямі врахування негативних уроків попередніх виборчих кампаній і наближення його до міжнародних стандартів демократичних виборів. У той же час відповідні процеси відбуваються не синхронно, і як наслідок – положення Законів „Про вибори народних депутатів України”, „Про вибори Президента України”, „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” по-різному регулюють відносини, пов’язані з підготовкою та проведенням виборів. Це твердження є особливо актуальним для правового регулювання місцевих виборів, яким традиційно приділяється значно менша увага, ніж загальнодержавним виборам. Попри те, що значний масив суттєвих недоліків нового Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, прийнятого у першому читанні та в цілому 6 квітня 2004 року, було виправлено шляхом внесення до нього комплексних змін у грудні 2005 року, окремі важливі питання, пов’язані з підготовкою та проведенням місцевих виборів, все ж залишилися неврегульованими. При цьому проблеми нового законодавства про місцеві вибори не зводяться лише до його неузгодженості з новим (і, напевне, найбільш досконалим на сьогодні) Законом „Про вибори народних депутатів України”. Гостро дискусійними залишаються питання виборчих систем, які мають застосовуватись для формування представницьких органів місцевого самоврядування, визначення кола суб’єктів, які мають активне та пасивне виборче право на місцевих виборах, механізмів забезпечення принципу загального виборчого права на місцевих виборах, порядку формування територіальних та дільничних виборчих комісій тощо. Окремі проблеми – забезпечення рівних можливостей суб’єктів виборчого процесу у здійсненні передвиборної агітації, встановлення відповідальності за порушення виборчих прав громадян – взагалі виходять за межі регулювання суто законодавства про місцеві вибори і набувають загального значення. Досліджуючи проблеми правового регулювання місцевих виборів, автори не обмежувалися лише аналізом положень чинного виборчого законодавства України, але й спробували проаналізувати зарубіжний досвід у відповідній сфері, визначити основні загальноєвропейські тенденції розвитку виборчого законодавства. В цій роботі вперше в Україні подано характеристику виборчих систем, які застосовуються на місцевих виборах у більш ніж 20 європейських країнах. Також розкриваються основні механізми забезпечення принципу загального виборчого права, ефективного функціонування місцевого самоврядування в ряді країн Європи. Важлива увага приділена проблемам правового регулювання передвиборної агітації, висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах, голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів. На підставі проведеного дослідження визначено основні напрями та механізми удосконалення правового регулювання місцевих виборів, що можуть стати корисними у процесі подальшого удосконалення не лише законодавства про місцеві вибори, але й інших виборчих законів. Лабораторія законодавчих ініціатив висловлює щиру подяку Проекту „Сприяння організації виборів в Україні” Агентства США з міжнародного розвитку за сприяння у підготовці та публікації цієї роботи, що стала логічним завершенням проекту “Подальше удосконалення виборчого законодавства та практики його застосування на рівні місцевих виборів” (травень 2005 року – лютий 2006 року). Підготовці цього видання передувала робота в регіонах, що дозволило розширити коло досліджуваних проблем, знайти додаткові аргументи на користь (чи проти) того чи іншого шляху їх законодавчого врегулювання від фахівців, безпосередньо причетних до організації та проведення виборів на місцях (депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, керівників партійних осередків тощо). Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Інститутом Політичної Освіти було проведено 3 регіональні круглі столи (в Ужгороді, Сумах та Херсоні). Також відбувся круглий стіл у Верховній Раді України із залученням народних депутатів України, членів Центральної виборчої комісії, депутатів місцевих рад, фахівців у сфері виборчого права (результати цієї дискусії відображені в аналітичній статті «Законодавство про місцеві вибори: пошук балансу між конституційністю, доцільністю та реальністю» // Часопис ПАРЛАМЕНТ. – №7/2005). В цілому участь у реалізації проекту взяли: Тетяна Валькова, Анжела Євгеньєва, Денис Ковриженко, Ігор Когут, Олеся Малаш, Олександр Синьоокий, Андрій Странніков, Віктор Таран. Виборчі системи для місцевих виборів: європейський досвід та українське законодавство Питання про найбільш оптимальну виборчу систему не лише для місцевих, але і для парламентських виборів в Україні було і залишається одним з найбільш дискусійних. Це зумовлено в першу чергу тим, що в саме поняття „оптимальності” виборчої системи політичними силами, пересічними виборцями та експертами вкладається далеко не однозначний зміст. Найбільш потужні політичні партії прагнуть до розширення власного впливу на діяльність представницьких органів влади, що, у свою чергу, дозволяє впливати на прийняття рішень на загальнодержавному та місцевому рівні. Забезпечити такий вплив дозволяє система пропорційного представництва, причому в силу „технологічної” складності окремих різновидів такої системи, представники впливових політичних сил виступають за збереження одного з найпростіших її варіантів – з голосуванням за закриті списки політичних партій і блоків в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з розподілом мандатів на основі квоти Т.Хера та методу найбільших залишків. Очевидно, що відповідна система, хоча і є звичною та зрозумілою для пересічного виборця (оскільки була апробована в ході виборів народних депутатів України 1998 та 2002 рр.), навряд чи в повній мірі відповідає його інтересам – хоча б в силу того, що обмежує право самовисування на виборах до рад майже всіх рівнів, позбавляє виборця звичного для нього зв’язку з обраним в одномандатному окрузі депутатом. Неоднозначним є і розуміння „оптимальної” виборчої системи серед експертів у сфері виборчого права, депутатів місцевих рад та фахівців у галузі місцевого самоврядування. Проблема пошуку оптимальної виборчої системи ускладнюється також і тим, що аналіз законодавства про місцеві вибори більшості європейських держав (результати дослідження європейського досвіду у сфері впровадження виборчих систем наведено у нижчеподаній таблиці) не дозволяє виявити певний різновид виборчої системи, який є найбільш поширеним і, крім того, може бути застосований в українських умовах. В Європі, як і в Україні, питання вибору системи формування представницьких органів є питанням політичної доцільності, іншими словами – виборча система має досягати тих цілей, які ставляться її розробниками. Серед таких цілей – забезпечення впливу на формування та реалізацію політики, ефективного функціонування системи органів публічної влади, перемоги суб’єктів, „під яких” впроваджена виборча система, на наступних виборах. Другорядними чинниками, які визначають різновид виборчої системи, є забезпечення представництва національних меншин в органах влади, зв’язку між виборцями та обраними депутатами, зміцнення кадрових ресурсів партій тощо. Саме визначені пріоритетні цілі і визначають особливості тієї чи іншої системи формування представницьких органів місцевого самоврядування. В Італії, наприклад, законодавець прагне забезпечити не лише вплив партій на формування муніципальної, регіональної та загальнодержавної політики, але й ефективність функціонування системи місцевого самоврядування в цілому. Для досягнення відповідних цілей запроваджено унікальну, але, можливо, недостатньо демократичну систему формування місцевих та регіональних представницьких органів – у разі перемоги партійного кандидата на посаду мера на виборах, партія, що його висунула, обіймає 60% місць у раді навіть за умови, коли рівень її підтримки є значно меншим. Посилення ж кадрової основи партій та забезпечення зв’язків депутатів з виборцями в Італії, як і в більшості інших усталених демократій, забезпечується застосуванням преференційного голосування. В країнах, де партійна система є слабкою (Румунія, Болгарія, Хорватія та деякі інші постсоціалістичні країни), законодавець насамперед прагне стабілізувати партійну систему. Звідси – поширена в цих країнах практика голосування в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за закриті списки з виборчими бар’єрами в 4 або 5 відсотків. У той же час, попри різноманітність систем, за якими формуються представницькі органи на базовому, проміжному та регіональному рівнях в країнах Європи, можна виділити і певні спільні риси застосовуваних виборчих систем. По-перше, у переважній більшості країн Європи передбачена можливість висування не лише партійних, але і позапартійних (незалежних) кандидатів. Можливість участі незалежних кандидатів у виборах забезпечується через самовисування списками, висування через виборчі комітети, громадські організації, об’єднання виборців та інші тимчасові утворення. Ця тенденція спостерігається не лише в країнах Західної Європи, які мають усталені демократичні традиції, але і у постсоціалістичних державах. У більшості випадків, щоправда, лише при формуванні представницьких органів самоврядування на базовому рівні, однак в деяких країнах (наприклад, в Польщі, Словаччині, Естонії) – на всіх виборах до органів місцевого самоврядування. По-друге, у більшості європейських держав на місцевих виборах застосовуються пропорційні або змішані виборчі системи з пропорційною складовою. Навіть в країнах, де вибори традиційно проводилися за мажоритарною системою відносної більшості (Великобританія), сьогодні активно обговорюється питання перегляду виборчих систем для місцевих виборів, і формування окремих рад (муніципалітету Великого Лондона, Парламенту Шотландії, Асамблеї Уельсу) вже здійснюється за змішаною виборчою системою, за якою частина депутатів обирається на основі пропорційного представництва політичних партій. По-третє, на місцевих виборах в Європі не є поширеною практика „блокування” партій. Іншими словами, партії висувають кандидатів на виборах самостійно, а не у складі блоків. Виняток з цього правила становлять лише окремі країни. По-четверте, аналіз висновків Венеціанської комісії щодо виборчих законів, інших джерел дозволяє простежити ще одну загальноєвропейську тенденцію – тенденцію до забезпечення представництва національних меншин та жінок у органах місцевого самоврядування. На місцевих виборах у Франції партії, які не забезпечують квоту представництва жінок у списках з розрахунку 51% жінок до 49% чоловіків, отримують менший обсяг державного фінансування [1]. На виборах в окремих землях Німеччини для партій меншин не застосовуються виборчі бар’єри. Нові виборчі Закони Румунії та Хорватії стали предметом критики Європейської комісії за демократію через право та інших експертів [2] саме через відсутність належних механізмів забезпечення представництва в органах самоврядування національних меншин. По-п’яте, у більшості європейських держав пропорційні виборчі системи на місцевих виборах є переважно персоніфікованими (голосування за „напівзакриті” та „відкриті списки”). Голосування за закриті списки передбачене лише в окремих країнах (деякі землі в Австрії, Кіпр, Португалія, Румунія, Хорватія). Проте навіть і в них пропорційна виборча система не застосовується в округах, де розподіляється 120 – 150 мандатів (як це має місце, наприклад, в Україні). Зрештою, виборчі системи у європейських країнах на базовому рівні „прив’язані” до кількості виборців, які проживають на відповідній території, а не до виду органу, що формується (тоді як в Україні вибори до ради села, селища і міста районного значення, які суттєво не відрізняються за кількістю виборців, що в них проживають, в одному випадку формуються за двома системами – мажоритарною відносної більшості та пропорційною). У таблиці охарактеризовано виборчі системи для місцевих виборів у 21 європейській державі. Таблиця 1. Виборчі системи для місцевих виборів в країнах Європи З урахуванням всього вищенаведеного, а також положень Конституції України, спробуємо проаналізувати основні недоліки виборчих систем для місцевих виборів в Україні, знайти напрями та шляхи їхнього удосконалення. Виборчі системи для виборів депутатів місцевих рад: проблеми конституційності Відповідно до Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” вибори депутатів районних в містах, міських, районних, обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за пропорційною виборчою системою з голосуванням за виборчі списки від місцевих організацій партій (блоків) у багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами відповідно району в місті, міста, району, області, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Статтею 74 Закону передбачається, що право на участь у розподілі депутатських мандатів отримають місцеві організації партій (блоки), які подолали 3 % виборчий бар’єр (за умови, що кількість голосів виборців дорівнює виборчій квоті або перевищує її), а нерозподілені мандати розподіляються між партіями і блоками, які подолали виборчий бар’єр, за методом найбільших залишків. Право висування кандидатів у депутати в єдиному багатомандатному виборчому окрузі Законом надано лише місцевим організаціям партій (блокам). Іншу виборчу систему законодавець запровадив для формування складу сільських та селищних рад: згідно з частиною другою статті 2 Закону вибори депутатів сільських та селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища. Хоча проблема вибору виборчої системи, за якою формується склад Верховної Ради України та представницьких органів місцевого самоврядування, як зазначалось, є питанням політичної доцільності [3], положення Закону, в яких розкриваються механізми висування кандидатів та формування складу відповідних органів, повинні відповідати Конституції України. З нашої позиції, закріплення права висування кандидатів на місцевих виборах лише за місцевими організаціями партій (блоками) звужує конституційне право громадянина бути обраним до органів місцевого самоврядування, гарантоване частиною першою статті 38 Конституції України, оскільки його реалізація ставиться в залежність від рішень з’їздів місцевих організацій партій (блоків). Варто відзначити, що таке звуження суб’єктів висування кандидатів не відповідає і досвіду більшості країн Європи, де законодавством передбачена можливість участі у виборах незалежних (позапартійних) кандидатів. Зокрема, можливість участі у місцевих виборах незалежних кандидатів прямо передбачена законодавством Австрії, Бельгії, Великобританії, Данії, Естонії, Ірландії, Литви, Норвегії, Польщі, Словаччини, Швеції та ряду інших країн [4]. У зв’язку з цим заслуговують на увагу положення проекту Закону „Про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (реєстр. № 8096), внесеного на розгляд парламенту народними депутатами України Ю.Б.Ключковським, В.Л.Мусіякою та М.В.Оніщуком. Статтею 67 законопроектугромадянам, які мають право бути обраними до відповідної ради, надається право самовисування на всіх видах виборів, які проводяться в одномандатних та багатомандатних виборчих округах, в яких вибори проводяться за мажоритарною виборчою системою, а також у багатомандатних виборчих округах, де вибори проводяться за пропорційною виборчою системою – у формі виборчого списку незалежних кандидатів. Варто відзначити, що такий підхід до врегулювання питання висування кандидатів відповідає не лише вимогам статті 38 Конституції, але і загальноєвропейським підходам щодо врегулювання відповідного питання. Дискусійним є також питання про відповідність положенням Конституції України тих норм Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, якими визначено порядок формування обласних і районних рад. Відповідно до частини четвертої статті 140 Конституції України районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Часто висловлюється думка, суть якої полягає в тому, що формування обласних та районних рад за пропорційною виборчою системою з голосуванням в єдиному багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно району та області, суперечить конституційній природі зазначених органів як органів, які представляють спільні інтереси територіальних громад, а не окремих з цих громад [5]. Дійсно, якщо здійснити поверхневий аналіз цієї проблеми, то можна дійти висновку, що формування відповідних рад за зазначеною системою може призвести до того, що обласні і районні ради представлятимуть інтереси насамперед тих категорій виборців, які проживають у більш населених адміністративно-територіальних одиницях. Цілком імовірною видається ситуація, коли, наприклад, Харківська обласна рада представлятиме інтереси не сільськогосподарських районів Харківської області, а інтереси лише м. Харкова, в якому проживає більшість жителів області, і на підтримку виборців якого орієнтуватимуться місцеві організації партій (блоки), які за результатами виборів отримують представництво в обласній раді. Можливо, що у „сільськогосподарських” регіонах ситуація буде протилежною – представлені в районних та обласних радах місцеві організації партій орієнтуватимуться на забезпечення інтересів більш густонаселених сільських районів, сіл та селищ за рахунок інтересів міст районного та обласного значення. В той же час висновок про таку спрямованість діяльності обласних і районних рад – не більше, ніж припущення. Вважаємо, що самі по собі норми Закону, якими описується система формування відповідних рад, не суперечать статті 140 Конституції України, оскільки встановити пряму залежність між порядком формування ради та спрямованістю її діяльності неможливо. В одних випадках обласна рада дійсно може орієнтуватись на забезпечення інтересів лише міста обласного значення всупереч інтересам районів, в інших випадках (наприклад, коли в місті обласного значення та районах проживає приблизно однакова кількість виборців), діяльність обласної ради, можливо, забезпечуватиме спільні інтереси міста обласного значення та районів. Якщо б в селах, селищах та містах районного значення проживала приблизно однакова кількість виборців, то районна рада, сформована за пропорційною виборчою системою в єдиному багатомандатному окрузі, можливо, також здійснювала б завдання, визначені статтею 140 Основного Закону. На спрямованість діяльності обласних і районних рад можуть впливати й інші чинники, а не лише система формування відповідних рад. Зокрема, місце постійного проживання депутатів відповідних рад, вимоги закону до ухвалення радами рішень (якщо б Закон встановлював обов’язковість прийняття радами певних рішень не більшістю голосів від їхнього складу, а кваліфікованою більшістю голосів у 2/3 або 3/4 голосів, вірогідність того, що такі рішення враховували б спільні інтереси територіальних громад, була б досить високою). Закон „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” не містить жодних механізмів запобігання формуванню списків кандидатів у депутати районних та обласних рад з осіб, які проживають в лише одній адміністративно-територіальній одиниці області або району, або взагалі – на території іншої області. Потенційним результатом цього може стати те, що інтереси територіальних громад, наприклад, в Дніпропетровській обласній раді представлятимуть депутати, які постійно проживають, в кращому випадку, в Дніпропетровську, Кривому Розі та Дніпродзержинську, в гіршому випадку – лише в Дніпропетровську або взагалі в іншій області. Таким чином, питання про те, чиї саме інтереси забезпечує районна або обласна рада – спільні інтереси громад чи інтереси окремих з них за рахунок інтересів інших громад – залежить не стільки від системи її формування, скільки від наявності в Законі механізмів забезпечення прийняття цією радою рішень в спільних інтересах територіальних громад. Виборчі системи для місцевих виборів та зв’язок депутатів з виборцями Одним із аргументів, який часто використовується опонентами пропорційної виборчої системи з голосуванням за закриті списки кандидатів, є те, що відповідна система голосування „розриває” зв’язок депутата з виборцями. Виборці позбавляються дієвих важелів впливу на депутатів, які не представляють їхні інтереси у відповідній раді. Гіпотетично, у разі незадовільного виконання своїх обов’язків, такі депутати можуть бути відкликані, однак вакантне місце у раді буде заміщено наступним в порядку черговості в списку депутатом, можливо – навіть менш „відповідальним”, ніж його попередник. Звертається увага також на той факт, що якщо в умовах мажоритарної виборчої системи виборець принаймні знав, хто представляє його інтереси в раді, то в умовах формування рад за пропорційною системою виборець не знає, хто конкретно з представників підтриманої ним партії має представляти його інтереси. Існують й інші критичні зауваження щодо системи голосування за закриті списки – обмеженість доступу до інформації про склад виборчих списків, про кандидатів, включених до них, наявність у списках суб’єктів виборчого процесу осіб з небездоганною репутацією тощо. Всі ці аргументи дозволяють обґрунтовувати необхідність перегляду системи формування відповідних рад, запровадження преференційного голосування (голосування за напівзакриті або навіть відкриті списки), повернення до мажоритарної системи виборів. Дійсно, зв’язок депутатів з виборцями забезпечує як мажоритарна виборча система, так і пропорційні виборчі системи з голосуванням за напіввідкриті та відкриті списки. Цілком очевидно, що в умовах, коли порядок розподілу мандатів між кандидатами залежить не від черговості розташування кандидатів у списках, визначеної партією, а встановлюється на основі отриманих кандидатами преференцій виборців, обрані депутати зацікавлені у підтриманні зв’язків з виборцями з тим, щоб на наступних місцевих виборах отримати більше преференцій. Такі системи голосування застосовуються не лише у країнах Західної Європи, але і в деяких країнах з соціалістичним минулим (наприклад, в Польщі та Латвії). Чи може преференційне голосування застосовуватись в Україні, і якщо так, то на яких саме виборах? На наш погляд, застосування систем голосування за напіввідкриті та відкриті списки може застосовуватись лише за трьох умов: коли в окрузі розподіляється невелика кількість мандатів, коли участь у виборах бере невелика кількість суб’єктів виборчого процесу і коли партійна система є стабільною, а суспільство – більш-менш політично структурованим. На виборах в округах, де кандидатури висуваються 40 партіями (не кажучи вже про кандидатів, які зможуть самовисуватись списками у випадку, якщо виборчим законодавством буде передбачена можливість висування незалежних кандидатів), навіть в умовах, коли в окрузі розподілятиметься 30-40 мандатів, до виборчих бюлетенів включатиметься 1200 – 1600 кандидатів, що зробить виборчий бюлетень незручним для голосування, а підрахунок голосів виборців (підрахунок голосів по всіх 1200 – 1600 кандидатах) – неможливим. В умовах багатопартійності чи не єдиний механізм застосовування преференційного голосування – зменшення величини виборчого округу і відповідно кількості мандатів, що підлягатимуть перерозподілу, та величини списків кандидатів. Однак невеликий округ унеможливлює застосування пропорційної виборчої системи. Варто зважати і на той факт, що преференційне голосування в умовах політичної неструктурованості суспільства додатково посилює партійну нестабільність – популярний серед виборців кандидат, обраний за партійним списком, навряд чи узгоджуватиме власну позицію з партійною ідеологією, оскільки на наступних виборах він зможе висунути свою кандидатуру за списком іншої партії, збільшивши рівень її підтримки за рахунок наданих йому особисто преференцій виборців. Іншими словами, в умовах політичної нестабільності застосовування системи голосування за напіввідкриті та відкриті списки матиме для стабілізації партійної системи приблизно той самий ефект, що і застосування мажоритарної виборчої системи в одномандатних округах – дестабілізацію партійної системи і зростання кількості партій. Можливо, не в останню чергу через застосування преференційного голосування на місцевих виборах в Польщі партійна система цієї країни і досі залишається нестабільною. Цікаво також, що в Румунії, де в останніх місцевих виборах брали участь близько 70 різних суб’єктів (партії, блоки, виборчі об’єднання), застосовується система голосування саме за закриті, а не напіввідкриті списки кандидатів та високий виборчий бар’єр. Таким чином, попри всі негативи системи голосування за закриті списки, на сьогодні відсутні будь-які умови для персоніфікації пропорційних виборчих систем. Голосування за напіввідкриті (а тим більше – відкриті списки), з нашої точки зору, може бути впроваджене лише після стабілізації партійної системи, зменшення кількості партій до 5 – 8, проведення адміністративної реформи, яка дозволить утворити однорідні за кількісним складом громади, проміжні ланки місцевого самоврядування (райони та міста „з правами району”), області та, відповідно, – виборчі округи, де могла б розподілятись невелика кількість мандатів. Пропорційна виборча система та величина округу Персоніфікація пропорційної виборчої системи може здійснюватись не лише шляхом запровадження преференційного голосування, але і через зменшення величини округу – зменшення кількості мандатів, які розподіляються в окрузі. Очевидною є закономірність: чим менша величина округу, тим менше кандидатів висувається в окрузі і тим більш персоніфікованою є виборча система. У той же час, визначення величини округу має враховувати декілька чинників. По-перше, чим меншим є округ, тим більше порушується „пропорційність” виборчої системи і тим більше вона наближається до мажоритарної виборчої системи з голосуванням у єдиному багатомандатному виборчому окрузі. По-друге, утворення виборчих округів неминуче має бути пов’язане з адміністративно-територіальним поділом та враховувати неоднорідність кількісного складу населення в межах адміністративно-територіальних одиниць. По-третє, надмірна кількість округів значною мірою спотворює результати голосування, відхиляючи їх від тих результатів, які б мали місце за умови голосування у великих округах, відповідно – виникає потреба в ускладненні пропорційної системи та визначення кількості „компенсаційних” мандатів, які б компенсували втрату мандатів за рахунок збільшення кількості округів. Не можна не враховувати в процесі утворення виборчих округів і такий чинник, як місця компактного проживання національних меншин. З урахуванням вищезазначеного та встановлених Конституцією Автономної Республіки Крим, Законом „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” граничних вимог до складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим (100 депутатів), обласних, районних, міських рад, проведення виборів за пропорційною виборчою системою з голосуванням у декількох багатомандатних округах (а не єдиному багатомандатному окрузі) доцільно здійснювати лише після проведення адміністративної реформи та утворення відносно однорідних за кількісним складом адміністративно-територіальних одиниць. Виборчі системи для місцевих виборів: зв’язок з кількістю виборців, що проживає в межах адміністративно-територіальної одиниці В країнах Європи застосування того чи іншого типу виборчої системи на місцевих виборах часто визначається величиною територіальної громади (кількістю виборців, які проживають в її межах). Такий підхід застосовується, зокрема, у Франції (де на виборах в громадах, представлених менш ніж 3500 виборцями, застосовується один тип виборчої системи, понад 3500 виборців – інший), Іспанії (в громадах, представлених менш ніж 250 виборцями, застосовується один тип виборчої системи, понад 250 виборців – інший). Подібна практика поширена і в інших країнах. Натомість в Україні виборчі системи для місцевих виборів „прив’язані” не до кількісного складу громад, а до місцевих рад, до яких проводяться вибори. Вибори до всіх міських рад незалежно від кількості виборців, зареєстрованих в межах міста, проводяться за пропорційною виборчою системою. Відповідно неоднаковою є „ціна” мандату у різних містах (кількість голосів, необхідна для отримання одного мандату). Для виборів сільських та селищних рад український законодавець обрав мажоритарну виборчу систему з голосуванням в одномандатних округах, знову ж таки – без врахування кількості виборців, які проживають в межах відповідних сіл і селищ. З урахуванням того, що мінімальний склад місцевої ради відповідно до п. 1 частини четвертої статті 16 Закону має становити не менше 12 депутатів, територія сіл і селищ має бути поділена на щонайменше 12 одномандатних округів, причому, згідно з вимогами частини першої статті 17 Закону – з приблизно однаковою кількістю виборців, з граничним відхиленням не більше 5 відсотків. Проведення виборів у точній відповідності до зазначених вимог Закону може призвести до того, що у селах з невеликою кількістю виборців виборці – члени однієї сім’ї включатимуться до списків виборців на різних дільницях і голосуватимуть в різних виборчих округах. У зв’язку з цим виникає ряд питань: 1) яку виборчу систему слід застосовувати у невеликих селах і селищах?; 2) чи слід ставити в залежність від кількості виборців, що проживають в межах міста, систему формування відповідної міської ради?; 3) наскільки має бути уніфікованим застосування виборчих систем? Очевидно, що в силу складності застосування мажоритарної системи з голосуванням в одномандатних округах в невеликих селах та селищах, для формування рад таких сіл і селищ доцільно застосовувати мажоритарну виборчу систему з голосуванням в єдиному багатомандатному виборчому окрузі. Виникає наступне запитання: який саме варіант цієї системи доцільно застосовувати – з голосуванням за окремих кандидатів, кожен з яких висунутий незалежно один від одного, чи з голосуванням за кандидатів, висунутих списком? З нашої точки зору, більш доцільним є застосування другого підходу. По перше, за умови голосування за кандидатів, включених до списків, а не висунутих окремо, відповідний суб’єкт висування кандидата має можливість вказати виборцю найбільш оптимальний для нього порядок проходження кандидатів до ради (що не позбавляє виборця можливості змінити зазначений порядок через голосування за найбільш прийнятного кандидата з відповідного списку). По-друге, така система звужує можливості надмірного „самовисування” та участі у виборах маловпливових та слабких партій – якщо за системи висування окремих кандидатів місцевій організації партії достатньо висунути на відповідних виборах лише одного кандидата, то за цієї системи проведення виборів місцева організація партії фактично змушується висунути список, кількість кандидатів у якому дорівнює кількості мандатів, які підлягають розподілу, в іншому випадку – вона позбавляється можливості висувати кандидатів на відповідних виборах взагалі. По-третє, на користь застосування саме такого варіанту виборчої системи свідчить європейський досвід, зокрема – Словаччини, Латвії, Польщі, Норвегії та ряду інших країн. По-четверте, обрані за такою системою депутати представляють не 150 виборців „свого” округу, а всіх виборців, зареєстрованих в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Зрештою, така система сприяє зміцненню місцевих організацій партій на базовому рівні (районному і нижче) і вона досить схожа на пропорційну виборчу систему, яка застосовується для формування інших рад. Оскільки ряд малих міст за кількістю виборців наближаються до сіл і селищ, то очевидною є потреба у визначенні певної кількісної „межі” виборців, досягнення якої є передумовою для проведення виборів у відповідному місті за пропорційною системою, а недосягнення – за тією ж виборчою системою, за якою формуються сільські та селищні ради. У відносно густонаселених селах, селищах та невеликих містах районного значення вибори до відповідних рад можуть проводитись і в одномандатних виборчих округах. Але з урахуванням зарубіжного досвіду у цій сфері більш доцільною видається уніфікація системи формування складу рад в усіх селах, селищах та невеликих містах. Тому вибори депутатів до їхніх рад варто проводити за мажоритарною системою відносної більшості з голосуванням у єдиному багатомандатному виборчому окрузі у варіанті цієї системи, що описаний вище. Таким чином, на законодавчому рівні доцільно: 1) визначити мінімальні вимоги до кількості виборців в межах міста районного значення, що є необхідними для проведення виборів до міської ради такого міста за пропорційною виборчою системою; 2) уніфікувати систему формування сільських, селищних та міських рад „невеликих” міст районного значення; 3) передбачити, що вибори до представницьких органів місцевого самоврядування у селах, селищах та „невеликих” містах районного значення проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами села, селища та міста, з голосуванням за кандидатів, включених до списків (висунутих місцевими організаціями партій, виборцями). Виборчі системи для місцевих виборів: проблеми ефективності функціонування системи місцевого самоврядування Окрім політичної структуризації, посилення зв’язку партій з виборцями та інших цілей, виборчі системи мають забезпечувати ефективне функціонування системи публічної влади, у контексті розглядуваної теми – системи місцевого самоврядування. У зарубіжних країнах це завдання досягається різноманітними шляхами. По-перше, через обрання мера більшістю від складу ради. Така система вирішує проблему конфліктів між мером та радою, оскільки мер спирається на підтримку більшості в раді. По-друге, через проведення виборів мера за мажоритарною системою абсолютної більшості. Імовірність конфліктів між мером та радою в цій системі достатньо висока, однак і мер, і рада принаймні підтримуються більшістю виборців, що спонукає їх до пошуку компромісів. По-третє, шляхом „прив’язки” результатів виборів до представницького органу до результатів виборів мера. Така система застосовується, наприклад, в Італії. Таблиця 2. Виборчі системи для виборів мерів в окремих країнах Європи Натомість в Україні виборчі системи, які застосовуються для обрання сільських, селищних, міських голів та депутатів сільських, селищних, міських рад, навряд чи сприятимуть ефективному функціонуванню місцевого самоврядування. Згідно із Законом „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості з голосуванням за кандидатів, висунутих шляхом самовисування або місцевими організаціями партій та виборчими блоками. Проведення виборів голів за цією системою може призвести до того, що обраний за результатами голова не спиратиметься ні на підтримку місцевих організацій партій, представлених у відповідній раді, ні на підтримку виборців, адже ма - [Збірник «Міжнародні стандарти забезпечення свободи слова»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zbirnyk-mizhnarodni-standarty-zabezpechennya-svobody-slova/) - Частина 2 АНОТАЦІЯ У збірнику “Міжнародні стандарти свободи слова” вміщено ряд документів, підготовлених під егідою міжнародної організації “Артикль 19. Всесвітня кампанія за свободу слова”, у яких викладаються основні міжнародно визнані принципи у сфері свободи слова та інформації. Збірник містить принципи законодавства про свободу інформації, Модельний закон про свободу інформації, принципи свободи вираження поглядів і захисту репутації, принципи свободи вираження та регулювання мовлення, правила висвітлення виборчих кампаній електронними засобами масвої інформації у країнах перехідної демократії та Йоганесбурзькі принципи національної безпеки, свободи вираження та доступу до інформації. ПРАВО ГРОМАДСЬКОСТІ ЗНАТИ. ПРИНЦИПИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СВОБОДУ ІНФОРМАЦІЇ Вступ Інформація — це кисень демократії. Якщо люди не знають, що відбувається в їхньому суспільстві, якщо дії тих, хто ними править, приховані, то вони не можуть брати значиму участь у справах такого суспільства. Та інформація необхідна не тільки людям — це і суттєва частина “доброго” правління. Поганий уряд потребує таємності свого існування. Це дозволяє процвітати неефективності, марнотратству і корупції. Як відзначав Амартя Сен, економіст, лауреат Нобелівської премії, в країні з демократичною формою правління і відносно вільною пресою ніколи не було значного голоду. Інформація дає можливість людям уважно придивлятися до дій уряду і є основою для відповідних інформаційно обґрунтованих дискусій щодо останніх. Однак більшість урядів все-таки надають перевагу здійсненню своїх обов’язків таємно. У суахілі одне зі слів на позначення уряду означає “велика таємниця”. Навіть демократичні уряди хотіли б проводити більшу частину своєї діяльності подалі від очей громадськості. І уряди можуть знайти причини для збереження таємності — інтереси національної безпеки, громадського порядку і широкий суспільний інтерес — ось декілька прикладів. Дуже часто уряди ставляться до офіційної інформації більше як до своєї власності, ніж до того, що вони одержують або зберігають від імені народу. Тому “АРТИКЛЬ 19” розробив низку міжнародних принципів, щоб встановити стандарти, на основі яких будь-хто може визначити чи насправді закони його країни дозволяють мати доступ до офіційної інформації. Вони ясно і точно викладають способи, за допомогою яких уряди можуть досягти максимуму відкритості відповідно до найкращих міжнародних стандартів і практики. Ці принципи є дуже важливими, однак спиратися тільки на них недостатньо. Вони мають використовуватися громадськими діячами, правниками, обраними представниками і державними посадовими особами. Вони потребують застосування в особливих обставинах, які постають перед кожним суспільством, людьми, які розуміють їхню важливість і використовують їх для прозорої діяльності уряду. Ми публікуємо ці принципи для сприяння покращенню управління і відповідальності та посилення демократії в усьому світі. Ці принципи визначають стандарти для національної і міжнародної систем правління, які впроваджують у життя право на свободу інформації. Первинно вони призначалися для національного законодавства стосовно свободи інформації чи доступу до офіційної інформації, але однаково застосовуються до інформації, яку зберігають міжурядові органи, такі як ООН чи Європейський Союз. Принципи базуються на міжнародному і регіональному праві, державній практиці (як це відображається, inter alia, в національних законах і судових рішеннях національних судів), і загальних принципах права, визнаних спільнотою націй. Вони є продуктом тривалого процесу вивчення, аналізу і консультацій, що відбувалися під егідою організації “АРТИКЛЬ 19”, і використовують широкий досвід співпраці з організаціями-партнерами в багатьох країнах світу. Принцип 1. Максимальне оприлюднення Законодавство про свободу інформації повинно керуватися принципом максимального оприлюднення Принцип максимального оприлюднення встановлює презумпцію, яка полягає в тому, що вся інформація, яку зберігають державні органи влади, підлягає оприлюдненню, і що цю презумпцію може бути подолано тільки в дуже обмеженому числі випадків (див. Принцип 4). Цей принцип містить основне логічне обґрунтування, яке лежить в основі самої концепції свободи інформації. В ідеалі він повинен бути передбаченим в Конституції для того, щоб чітко визначити, що доступ до офіційної інформації є основним правом. Основною метою законодавства повинно бути впровадження максимального оприлюднення у практику. Публічні органи мають обов’язок оприлюднювати інформацію, і кожний член суспільства має кореспондуюче право отримувати інформацію. Кожний, хто перебуває на території країни, повинен отримувати користь від цього права. Використання цього права не повинно вимагати від осіб демонстрування особливого інтересу до цієї інформації. Якщо державна влада намагається заборонити доступ до інформації, вона повинна нести тягар доведення щодо обґрунтування відмови на кожному етапі розгляду справи. Інакше кажучи, державна влада повинна довести, що інформація, яку вона бажає приховати, підпадає під сферу обмеженого режиму винятків, який деталізовано нижче. Визначення Як термін “інформація”, так і термін “публічні органи” повинні тлумачитися широко. “Інформація” включає всі документи, які знаходяться у публічних органах, незалежно від форми, в якій інформація зберігається (письмові документи, магнітофонна стрічка, електронний запис тощо), їхні джерела (чи її було створено публічним органом, чи якоюсь іншою організацією), і дати створення. Законодавство повинно також застосовуватися до документів, які були засекречені, піддаючи їх такій самій перевірці, як і всі інші документи. З метою оприлюднення інформації визначення “публічних органів” повинно виходити з типу послуги, яка надається, а не з формального статусу. З цією метою воно повинно охоплювати всі гілки і рівні управління, включаючи місцеве самоврядування, виборні органи, органи, які діють відповідно до наданих законом повноважень, державні підприємства, позавідомчі організації і організації, які хоча й призначаються урядом, але працюють незалежно від нього (квазінеурядові організації), судові органи і приватні організації, які виконують публічні функції (наприклад, утримування доріг, експлуатація залізниць). Самі приватні організації також повинні бути включеними, якщо вони зберігають інформацію, розкриття якої імовірно зменшить ризик завдання шкоди основним суспільним інтересам, таким, як стан довкілля і здоров’я населення. Міжурядові організації повинні також підкорятися режиму свободи інформації, що базується на принципах, викладених у цьому документі. Знищення документів Для того, щоб захистити цілісність і доступність документів, закон повинен передбачати, що перешкоджання доступу до них чи свавільне знищення документів є злочином. Закон повинен також встановлювати мінімальні стандарти стосовно утримання і зберігання документів публічними органами. Від таких інституцій повинно вимагатися виділення необхідних ресурсів і уваги з тим, щоб зберігання публічних документів було належним чином гарантоване. Для того, щоб запобігти будь-якій спробі виправлення чи заміни змісту документів, обов’язок щодо оприлюднення повинен застосовуватися до самих документів, а не лише до змісту інформації, яку вони містять. Принцип 2. Обов’язок оприлюднювати Публічні органи повинні бути зобов’язаними оприлюднювати ключову інформацію Свобода інформації передбачає не лише те, що публічні органи обробляють інформаційні запити, але також і те, що вони оприлюднюють і широко розповсюджують документи, які мають важливе значення для громадськості, за винятком обґрунтованих обмежень, зумовлених станом ресурсів чи обсягом компетенції. Яку саме інформацію має бути оприлюднено залежить від того органу, який здійснює оприлюднення. Закон повинен встановлювати як загальний обов’язок оприлюднювати інформацію, так і основні категорії інформації, що підлягають оприлюдненню. Публічні органи повинні принаймні бути зобов’язаними оприлюднювати наступні категорії інформації: оперативна інформація про те, як публічний орган функціонує, включаючи його витрати, цілі, перевірену звітність, стандарти, досягнення тощо, особливо якщо орган надає безпосередні послуги суспільству; інформація про будь-які запити, скарги чи інші безпосередні дії, які члени суспільства можуть здійснити по відношенню до цього публічного органу; інструкції стосовно процедур, за допомогою яких члени суспільства можуть взяти участь у формулюванні та реалізації політики чи внести законодавчі пропозиції; типи інформації, якими володіє ця інституція, і форма, в якій ця інформація зберігається; зміст будь-яких адміністративних чи політичних рішень, що впливають на суспільство, разом з причинами прийняття подібних рішень і матеріалами щодо обґрунтування їхньої необхідності. Принцип 3. Стимулювання відкритого уряду Публічні органи повинні активно сприяти відкритості уряду Інформування громадян про їхні права і сприяння культурі відкритості уряду є важливим при реалізації законодавства про свободу інформації. Адже досвід різних країн показує, що державна служба, яка ігнорує законодавчі приписи, може підривати навіть найбільш прогресивне законодавство. Ось чому стимулююча урядову відкритість діяльність є основним компонентом режиму свободи інформації. Це та ділянка, де безпосередня діяльність може змінюватися від країни до країни, залежно від таких чинників, як спосіб організації державної служби, основні обмеження свободи оприлюднення інформації, рівень освіченості і ступінь обізнаності суспільства в цілому. Отже, закон повинен вимагати, щоб відповідні ресурси і увагу було приділено сприянню реалізації цілей законодавства. Громадська освіта Як мінімум, законодавство повинно передбачати проведення громадської освіти й поширення відомостей стосовно права на доступ до інформації, визначати сферу відкритої для ознайомлення інформації і способи, якими це право може бути реалізоване. У країнах, де розповсюдження газет чи освіченість населення знаходиться на низькому рівні, телерадіомовлення є особливо важливим засобом для поширення інформації й освіти. Повинні бути вивчені також інші творчі альтернативи, зокрема такі, як місцеві збори чи пересувні кінозали. В ідеалі подібні види діяльності повинні здійснюватися як окремими публічними органами, так і спеціально створеними і відповідно фінансованими державними службами. Закріплення культури офіційної таємниці Закон повинен забезпечувати певні механізми для формування культури забезпечення урядової таємниці. Це повинно включати тренінги зі свободи інформації для службовців. Такі тренінги повинні стосуватися: розуміння важливості і меж свободи інформації; процесуальних механізмів доступу до інформації, ефективного зберігання документів; усвідомлення меж захисту інформаторів (“свистунів2”); визначення видів інформації, яку відповідні інституції зобов’язані оприлюднювати. Державний орган, відповідальний за громадську освіту, повинен грати певну роль в стимулюванні атмосфери відкритості уряду. Ініціативи можуть передбачати як стимули для публічних органів, що діють на цій ділянці належним чином, так і кампанії, спрямовані на глибше усвідомлення проблем таємності. Зокрема, це можуть бути комунікаційні кампанії заохочення органів, які досягли покращення, а також критики тих, хто у своїй діяльності залишився надміру таємним. Ще одна можливість — це складання річного звіту перед парламентом та (або) його органами стосовно існуючих проблем і певних досягнень. Сюди можна включати також відомості про заходи, вжиті для поліпшення публічного доступу до інформації, та про все ще наявні обмеження вільного потоку інформації (включно із заходами, що плануються, наприклад, в наступному році). Публічні органи повинні заохочуватися до прийняття внутрішніх кодексів (правил) про доступ до інформації та відкритість. Принцип 4. Обмежена сфера винятків Винятки повинні бути ясними, описуватися вузько і підлягати суворій перевірці стосовно категорій “шкоди” і “суспільних інтересів” Усі індивідуальні запити щодо отримання інформації від публічних органів повинні прийматися, якщо публічні органи не зможуть довести, що ця інформація підпадає під дію обмеженого режиму винятків. Відмова оприлюднити інформацію є невиправданою, якщо публічні організації не можуть показати, що інформація пройшла суворий трискладовий тест. Трискладовий тест інформація повинна мати відношення до легітимної мети, передбаченої законом; оприлюднення інформації повинно загрожувати спричиненням суттєвої шкоди вказаній легітимній меті; шкода, яку може бути заподіяно вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації. Жоден публічний орган не повинен повністю виключатися з під дії закону, навіть якщо більшість його функцій потрапляє в зону винятків. Це положення має застосовуватися до всіх гілок влади (виконавчої, законодавчої і судової), так само як і до всіх державних функцій (включаючи, наприклад, функції органів безпеки і оборони). Нерозголошення інформації повинно ґрунтуватися на послідовному розгляді всіх належних обставин конкретної справи. Обмеження, метою яких є захист уряду від перешкод у діяльності або приховування правопорушень, не можуть бути виправданими. Легітимні цілі, що виправдовують винятки Повний список легітимних цілей, які можуть виправдати нерозголошення інформації, повинен бути закріплений законом. Цей список має включати тільки ті інтереси, які визначають законні підстави для відмови в оприлюдненні документів і обмежуватися лише такими питаннями, як правопорядок, забезпечення режиму приватності, національна безпека, комерційна таємниця та інші конфіденційні відомості, громадська чи індивідуальна безпека, ефективність і цілісність процесу прийняття рішень владою. Винятки повинні бути описаними вузько, щоб уникнути включення матеріалу, який насправді не шкодить легітимним інтересам. Вони повинні базуватися більше на змісті документа, ніж на його віднесенні до певної категорії. Для того, щоб відповідати цим стандартам, винятки повинні бути, де це є необхідним, обмеженими в часі. Наприклад, аргументи на користь засекречування інформації, що стосується інтересів національної безпеки, можуть повністю зникнути після усунення специфічної загрози цій безпеці. Відмова повинна відповідати тесту щодо суттєвості шкоди Не є достатнім, щоб інформація просто належала до сфери легітимної мети, передбаченої законом. Публічні органи повинні також довести, що оприлюднення інформації може завдати суттєвої шкоди зазначеній цілі. У деяких випадках розголошення інформації може одночасно принести як користь, так і шкоду. Наприклад, виявлення корупції в армії може, на перший погляд, послабити національну оборону, але через певний час воно ж допоможе ліквідувати корупцію і посилити збройні сили. Для того, щоб нерозголошення було законним, його “чистий” ефект повинен нести в собі загрозу спричинення суттєвої шкоди легітимній цілі. Переважаючий суспільний інтерес Навіть якщо вдалося б показати, що розголошення інформації може завдати суттєвої шкоди легітимній цілі, інформація однаково підлягає оприлюдненню, якщо суспільна користь від її розголошення переважає шкоду. Наприклад, певна інформація може бути приватною за походженням, але водночас розкривати дані щодо високого рівня корупції в уряді. У таких випадках шкода легітимній цілі повинна бути порівняна із суспільним інтересом в оприлюдненні цих відомостей. Там, де суспільний інтерес переважує, закон повинен захищати оприлюднення інформації. Принцип 5. Процедури сприяння доступу Запити стосовно надання інформації повинні опрацьовуватися швидко і справедливо, а також має бути доступним незалежний перегляд відмов Процес прийняття рішень стосовно інформаційних запитів повинен здійснюватися на трьох різних рівнях: на рівні публічного органу; оскарження до незалежного адміністративного органу; оскарження в суді. Там, де це необхідно, повинні бути передбачені заходи, спрямовані на гарантування повного доступу до інформації для окремих груп, зокрема тих, хто не може читати або писати, спілкуватися мовою документів, хто страждає від каліцтва, наприклад, сліпоти. Від усіх публічних органів повинно вимагатись встановлення відкритих та доступних внутрішніх систем для забезпечення права громадськості отримувати інформацію. Загалом, органи повинні призначити певну особу, яка відповідала б за обробку інформаційних запитів відповідно до закону. Від публічних органів повинно також вимагатися сприяння тим прохачам, чиї запити пов’язані з вже опублікованою інформацією, або є нечіткими, надмірно широкими чи такими, що потребують переформулювання. З іншого боку, публічні органи повинні мати можливість відкинути незначні чи сутяжницькі запити. Публічні органи не повинні надавати особам інформацію, яка міститься в уже оприлюднених джерелах, але вони повинні спрямувати прохача до джерел такої інформації. Закон повинен передбачати суворі обмеження в часі щодо обробки запитів і вимагати, щоб будь-які відмови супроводжувалися письмово викладеним обґрунтуванням причин відмови. Оскарження Там, де це можливо, повинно бути передбачено можливість адміністративного оскарження до вищого органу публічного органу, який міг би переглянути первинне рішення. У всіх випадках закон повинен передбачати право особи оскаржити до незалежного адміністративного органу відмову публічного органу оприлюднити інформацію. Це може бути такий орган, як омбудсмен, комісія з прав людини, або орган, спеціально створений для цієї мети. У будь-якому випадку він повинен відповідати певним стандартам і мати певні повноваження. При цьому необхідно гарантувати не тільки його формальну незалежність, але й встановити певні процедури, на основі яких відбувається призначення його голови та (або) складу. Призначення керівництва такого спеціального органу повинно здійснюватися представницьким органом, наприклад, таким, як парламентський комітет з представництвом усіх політичних сил. При цьому процедура повинна бути відкритою і дозволяти участь у ній суспільства, наприклад, на рівні висунення кандидатур. Особи, призначені до такого органу, повинні відповідати жорстким стандартам професіоналізму, незалежності і компетентності, а також суворим правилам конфлікту інтересів. Процедури, за якою адміністративний орган обробляє скарги з приводу відмов на запити про надання інформації, повинні бути визначені таким чином, щоб мати можливість діяти швидко і економно у відповідності до розумних вимог. Це гарантує, що всі члени суспільства можуть отримати доступ до цієї процедури і що надмірні процедурні затримки не перешкоджатимуть одержанню інформації від першоджерела. Адміністративному органу повинен надаватися повний обсяг повноважень для розгляду будь-якої скарги, включаючи право вимагати обов’язкових свідчень і, що особливо важливо, вимагати від публічних організацій забезпечення їх інформацією чи документами для їх розгляду, in camera (без сторонніх) — де це необхідно і виправдано. Після закінчення розгляду, адміністративний орган повинен мати повноваження відхилити скаргу, зобов’язати публічний орган розкрити інформацію, змінити будь-які збори, що стягуються публічним органом, накласти штраф на публічний орган за перешкоджання розгляду за наявності необхідного обґрунтування та (або) покласти на публічний орган витрати, пов’язані з оскарженням. Адміністративний орган також повинен мати повноваження щодо направлення до суду справи, яка містить у собі докази такого перешкоджання доступу до документів чи їх свавільного знищення, що становить собою склад злочину. Як прохач, так і публічний орган повинні мати право оскаржувати в суді рішення адміністративного органу. Такий суд повинен мати достатній обсяг повноважень для повного перегляду справи у відповідності до її ваги, а не тільки окремого питання про те, чи діяв адміністративний орган обґрунтовано. Це гарантуватиме те, що в наступних випадках вирішенню складного питання буде приділено належну увагу, а також те, що підхід до свободи вираження поглядів стане більш послідовним. Принцип 6. Вартість Надмірна вартість не повинна перешкоджати особам подавати інформаційні запити Вартість отримання доступу до інформації, що знаходиться у розпорядженні публічних органів, не повинна бути настільки високою, щоб стримувати потенційних заявників. Це обумовлене тим, що основною метою законів про свободу інформації є сприяння відкритому доступу до інформації. Встановлено, що довгострокові вигоди від режиму відкритості завжди переважають витрати. Досвід значної кількості країн свідчить, що плата за доступ до інформації не є ефективним засобом компенсації витрат на забезпечення режиму свободи інформації. У світі існують різні системи гарантій того, що вартість доступу не стримує подання інформаційних запитів. У деяких законодавчих системах використовується подвійний механізм оплати, який складається з основної фіксованої плати за кожний запит і диференційованої плати (залежної від вартості знаходження та надання інформації). Остання може або не стягуватись, або бути значно зменшеною у випадку запитів щодо одержання персональної інформації, а також запитів в інтересах громадськості (наприклад, якщо мета запиту пов’язана із журналістською публікацією). У деяких системах вища плата за комерційні запити фактично субсидує запити, що стосуються інтересів громадськості. Принцип 7. Відкриті засідання Засідання публічних органів повинні бути відкритими для громадськості Свобода інформації включає право громадськості знати, що уряд робить від його імені, і брати участь у процесі прийняття рішень. Ось чому законодавство про свободу інформації повинно встановлювати презумпцію, згідно з якою всі засідання органів управління є відкритими для громадськості. Термін “управління” в цьому контексті в першу чергу стосується використання повноважень щодо прийняття рішень. Отже, органи, які лише дають поради, цим терміном не охоплюються. Політичні органи (зустрічі членів однієї партії) не вважаються інститутами управління. З іншого боку, засідання виборних органів і їх комітетів, рад з планування чи районування, рад державних чи освітніх установ, а також державних агенцій індустріального розвитку повинні бути включеними до нього. Термін “засідання” у цьому контексті в першу чергу стосується формальних засідань, що мають офіційний статус і скликаються публічними органами з метою вирішення громадських справ. Чинниками, що визначають яке засідання є формальним, є умови необхідності наявності кворуму або вимоги застосування певних процедурних правил. Повідомлення про засідання необхідне, якщо громадськість повинна мати справжню можливість брати в ньому участь. Отже, закон повинен вимагати, щоб відповідні повідомлення про засідання були поширені заздалегідь. Засідання може бути закритим, але тільки у відповідності до встановлених процедур і лише там, де для цього є відповідні причини. Будь-яке рішення про закритість засідання само по собі має бути відкритим для громадськості. Підстави для запровадження режиму закритого засідання можуть бути ширшими, ніж перелік винятків з обов’язку оприлюднення, але вони не повинні бути необмеженими. Прийнятними причинами для запровадження режиму закритих засідань можуть, за відповідних обставин, бути: інтереси охорони громадського здоров’я і безпеки, правопорядок чи розслідування, службові чи особисті справи, приватність, комерційні справи, інтереси національної безпеки. Принцип 8. Оприлюднення має перевагу Закони, які суперечать принципу максимального оприлюднення, повинні бути змінені або скасовані Закон про свободу інформації повинен вимагати, щоб інше чинне законодавство тлумачилося в якомога більшій відповідності до його приписів. Там, де це неможливо, законодавство, що містить положення про публічну інформацію, повинно підкорятися дії принципів, передбачених законами про свободу інформації. Перелік винятків, передбачених законом про свободу інформації, повинен бути вичерпним, і інші закони не повинні дозволяти його розширення. Зокрема, закони про таємницю не повинні вважати незаконними дії посадових осіб щодо розголошення інформації, яку вони повинні були оприлюднити відповідно до вимог закону про свободу інформації. У перспективі, усі закони повинні бути приведені у відповідність до принципів, що лежать в основі законодавства про свободу інформації. Посадові особи повинні бути також захищеними від санкцій, якщо вони обґрунтовано і добросовісно розкрили інформацію у відповідь на запит, навіть якщо пізніше виявиться, що така інформація не підлягала оприлюдненню. В іншому випадку, культура таємності, яка нині охоплює багато урядових органів, буде й надалі підтримуватися посадовими особами, які можуть бути надмірно обережними стосовно запитів про інформацію, уникаючи будь-якого персонального ризику. Принцип 9. Захист інформаторів (“свистунів”) Особи, які передають інформацію про правопорушення (інформатори), повинні бути захищеними Особи повинні бути захищеними від будь-яких юридичних, адміністративних або інших службових санкцій, пов’язаних з фактами розкриття інформації про правопорушення. Термін “правопорушення” у цьому контексті включає вчинення злочину, невиконання юридичного обов’язку, судову помилку, корупцію чи шахрайство, серйозне неналежне управління з боку публічного органу. Воно також включає істотну загрозу здоров’ю, безпеці чи довкіллю, незалежно від того чи пов’язані вони з особистим правопорушенням, чи ні. Інформаторам повинен надаватися захист у випадку, якщо вони діяли добросовісно та на основі обґрунтованого переконання, що надана ними інформація була за своєю суттю викривальною і стосувалася доказів про правопорушення. Такий захист повинен надаватися навіть у випадку, що таке розкриття інформації є порушенням правового або службового обов’язку. У деяких країнах захист інформаторів є стандартною умовою, що передбачається при встановленні обов’язку передачі інформації певним особам чи наглядовим органам. Хоча такий порядок виглядає переконливим, проте інформаторам повинен надаватися захист і в тих випадках, коли цього вимагають суспільні інтереси, наприклад, у випадку передачі інформації іншим особам або навіть засобам масової інформації. Термін “суспільні інтереси” в цьому контексті може включати ситуації, де користь від оприлюднення перевищує шкоду, а також ситуації, де альтернативні засоби розповсюдження інформації є необхідними для захисту основних інтересів. Таке положення може бути застосованим у ситуаціях, коли інформатори потребують захисту від розправи, або коли існує виключно серйозна причина для розповсюдження інформації (загроза громадському здоров’ю чи безпеці, ризик того, що в іншому випадку, докази стосовно вчинених правопорушень будуть приховані або знищені). МОДЕЛЬНИЙ ЗАКОН ПРО СВОБОДУ ІНФОРМАЦІЇ Вступ Право на інформацію гарантується міжнародним законодавством, у тому числі як частина свободи вираження, передбаченої статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Більшість країн світу надають юридичної сили цьому праву шляхом включення положення про право на доступ до інформації в Конституції своїх країн та прийняття законів, які надають підстави для його практичної реалізації за допомогою конкретних процедур. Положення Модельного Закону про свободу інформації базуються на кращих прикладах міжнародної практики, що відображено в публікації АРТИКЛЬ 19 “Право громадськості знати: принципи законодавства про свободу інформації”, а також на численних законах про свободу інформації країн світу. Цей Закон, зокрема, повинен допомогти в галузі свободи інформації країнам Південної Азії і, відповідно, відображає англосаксонський підхід до створення проектів подібних законів. Водночас, Модельний Закон ґрунтується на всесвітніх стандартах у цій галузі, і тому його буде доречно використовувати також у країнах з континентальною системою. Термін “модельний” не означає, що всі країни мають взяти Закон за єдино правильний шаблон для створення своїх власних законів. У кожній країні існують різні інформаційні потреби, а також різні структури, тому закони повинні адаптуватись відповідно до них. Термін “модельний”, вочевидь, варто використовувати для вираження ідеї про те, що лише закон, який міститиме групи норм, запропоновані цією моделлю, зможе забезпечити максимально ефективні процедури розкриття інформації на практиці, у відповідності з найкращими стандартами права на поінформованість. Модельний Закон про свободу інформації (далі — Закон) передбачає необхідні умови для реалізації права, забезпеченого правовою санкцією, на доступ до інформації, що знаходиться у віданні публічних органів, при пред’явленні запиту на отримання інформації. Цим правом наділений кожний громадянин, а термінам “інформація” та “публічні органи” надається широке тлумачення. Також Закон передбачає більш обмежене право на доступ до інформації приватних організацій у випадках, коли існує необхідність захисту або реалізації будь-якого іншого права. У цьому положення Закону збігаються з положеннями законодавства Південної Африки, згідно з яким багато важливої інформації знаходиться саме в віданні приватних організацій, і вилучення їх зі сфери закону могло б негативно вплинути на право на інформацію. Щодо процедури надання інформації, Закон вимагає від публічних органів призначати спеціальних осіб для роботи з інформацією, в обов’язки яких входитиме забезпечення досягнення мети Закону. Проте, запит на інформацію може бути зроблений на ім’я будь-якого чиновника відповідного органу. Термін надання відповіді на запит становить не більше 20 днів. Якщо запит стосується великої кількості документів і неможливо вкластися у зазначений строк, цей термін може бути продовжений до 40 днів. У випадках, коли запитувана інформація необхідна для врятування життя або забезпечення свободи людини, відповідь на запит має бути надана впродовж 48 годин. Особа, яка робить запит, може вказати бажану для неї форму отримання інформації. Плата за надання інформації не може перевищувати реальну вартість послуг з надання інформації і не повинна стягуватися за надання інформації приватного характеру та інформації, що становить інтерес для громадськості. Важливим положенням Закону є призначення незалежного Уповноваженого з питань інформації (Information Commissioner), наділеного правом на перегляд будь-яких відмов з надання інформації і достатньою компетенцією для забезпечення досягнення мети Закону. Уповноважений може як отримувати скарги, так і проводити власні спостереження. Уповноважений також може вимагати від органів розкриття інформації та навіть накладати штрафи за свідоме ухилення від виконання вимог Закону. Згідно з міжнародною практикою, Законом встановлюється ряд винятків щодо інформації приватного, комерційного та конфіденційного характеру, інформації про здоров’я та безпеку, правопорядок, оборону та формулювання державної політики. Проте, ці винятки не застосовуються до надання інформації, що становить інтерес для громадськості, та в деяких випадках, до інформації зі строком давності, що сплив. Розділ ІІІ Закону покладає на публічні органи ряд позитивних обов’язків, у тому числі вимоги щодо публікації інформації певного змісту та підтримання документів у належному порядку, відповідно до Правил (Code of Practice), які мають бути опубліковані Уповноваженим. Розділ VІІ Закону передбачає захист інформаторів (“свистунів”) — тобто осіб, які надають інформацію про правопорушення, за умови, що вони керуються добрими намірами, та впевнені, що надана інформація є достовірною та містить докази про правопорушення або серйозну загрозу здоров’ю, безпеці, довкіллю. Нарешті, Модельний Закон про свободу інформації передбачає захист осіб, які надають інформацію з добрими намірами на запит, і водночас, встановлює кримінальну відповідальність для осіб, які умисно перешкоджають доступу до інформації або знищують записи. Розділ I. Визначення термінів та мета закону Цей Закон сприяє максимальному розкриттю інформації в інтересах суспільства, гарантує право кожного на доступ до інформації та забезпечує ефективний механізм захисту цього права. Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі, окрім випадків, у яких контекст потребує іншого тлумачення, терміни вживаються у таких значеннях: (а) “Уповноважений” — відомство Уповноваженого з питань інформації, передбачене Розділом V, або особа, яка займає відповідну посаду, залежно від контексту; (б) “службовець з роботи з інформацією” — особа, яка виконує певні обов’язки згідно з положеннями цього Закону, і призначається в кожному публічному органі відповідно до частини першої статті 16 цього Закону; (в) “службовець” — особа, прийнята на роботу відповідним органом на постійній або тимчасовій основі, на повний або неповний робочий день; (г) “Міністр” — один з міністрів Кабінету міністрів, відповідальний за питання юстиції; (ґ) “приватна організація” — визначення терміна “приватна організація” наводиться в частині третій статті 6 цього Закону; (д) “публічний орган” — визначення терміна “публічний орган” наводиться в частинах першій та другій статті 6 цього Закону; (е) “обнародувати” — робити доступним представникам громадськості, зокрема, за допомогою друкованих та електронних форм поширення інформації; (є) “інформація приватного характеру” — інформація про людину, яка може бути ідентифікована за цією інформацією; (ж) “документ” — визначення терміна “документ” наводиться в статті 7 цього Закону. Стаття 2. Мета Цілями цього Закону є: (а) забезпечення права доступу до інформації, що знаходиться у віданні публічних органів, виходячи з принципів, відповідно до яких: подібна інформація має бути доступна громадськості; необхідні винятки з права доступу мають бути обмеженими та чітко визначеними; рішення про оприлюднення подібної інформації мають переглядатись незалежно від уряду; та (б) забезпечення права доступу до інформації, що належить приватним організаціям, у випадках, коли це необхідно для здійснення або захисту будь-якого права, крім обмежених та чітко визначених винятків. Розділ II. Право доступу до інформації, що знаходиться у віданні публічних органів та приватних організацій Стаття 3. Свобода інформації Кожний володіє правом на свободу інформації, включаючи право доступу до інформації, що знаходиться у віданні публічних органів, з дотриманням положень цього Закону. Стаття 4. Загальне право доступу до інформації (1) Кожний, хто звертається із запитом інформації до публічного органу, має право (з дотриманням положень Розділів ІІ та ІV цього Закону): (а) бути поінформованим про те чи має державний орган документ, що містить цю інформацію, або документ, з якого ця інформація може бути отримана; (б) на її отримання, якщо державний орган володіє документом, що містить інформацію, щодо якої зроблено запит. (2) Кожний, хто звертається із запитом інформації до приватної організації, у віданні якої знаходиться інформація, необхідна для здійснення чи захисту будь-якого права, має право на надання йому цієї інформації приватною організацією, з дотриманням відповідних положень Розділів ІІ та ІV цього Закону. Стаття 5. Законодавчі акти, що забороняють чи обмежують розкриття інформації (1) Цей Закон може бути застосований для скасування будь-якого положення іншого законодавчого акта, яке забороняє або обмежує розкриття інформації публічним органом чи приватною організацією. (2) Жодне з положень цього Закону не обмежує розкриття інформації відповідно до інших законодавчих актів, політики чи практики. Стаття 6. Публічні органи та приватні організації (1) Для цілей цього Закону, публічним органом є будь-який орган: (а) передбачений Конституцією або відповідно до неї; (б) встановлений законом; (в) який належить до виконавчої влади бу - [Довідник «Орієнтири виборця-2002»](https://www.parlament.org.ua/analytics/dovidnyk-oriyentyry-vyborczya-2002/) - Частина 2 Частина 3 Президент України Главою Української держави є Президент України. Такий його статус, закріплений у статті 102 Конституції України, відображає місце посади Президента у системі державної влади України. Таким чином, глава держави не належить до жодної з гілок влади, але є одним з головних елементів системи стримувань і противаг між ними, має численні повноваження у відносинах з іншими органами держави. Обрання Президента України Президент України обирається раз на п’ять років на загальних виборах громадянами України, які мають право голосу. При цьому, громадяни голосують безпосередньо за кандидатуру Президента. Для обрання особи главою держави, згідно з чинним законодавством, за її кандидатуру повинні проголосувати більше половини виборців, що взяли участь у голосуванні. Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. До особи, яка претендує на зайняття посади Президента України, Конституція встановлює низку вимог. Зокрема, главою держави може бути обраний лише громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу (право голосу на виборах і референдумах мають громадяни, які досягли на час їх проведення вісімнадцяти років та не були визнані судом недієздатними), проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Повноваження глави держави Та обставина, що глава держави отримує свої повноваження безпосередньо від громадян України на загальнодержавних виборах, зумовлює наявність у нього винятково важливих повноважень, які мають на меті гарантувати державний суверенітет, територіальну цілісність держави, додержання Конституції України та прав і свобод людини і громадянина. Тому Президент здійснює цілий ряд функцій, передбачених Конституцією України, що торкаються більшості сфер життя держави. Президент керує діяльністю України у сфері зовнішньої політики, представляє державу у міжнародних відносинах, має при цьому право вести переговори та укладати міжнародні угоди від імені України. Саме главі держави належать повноваження щодо визнання іноземних держав, встановлення з ними, а також з міжнародними організаціями дипломатичних відносин. Президент України має повноваження, які дозволяють йому активно впливати на процес законодавчого регулювання суспільних відносин. Зокрема, він наділений правом законодавчої ініціативи (тобто, може вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів з різноманітної тематики). У разі, якщо прийнятий парламентом закон суперечить Конституції України, не відповідає державним інтересам, міжнародним зобов’язанням держави, або з інших причин; глава держави може скористатися правом вето – не підписати закон і повернути його на повторний розгляд до Верховної Ради України зі своїми зауваженнями та пропозиціями. У такому разі закон не набуває чинності. Зрештою, Президент завершує законодавчий процес шляхом підписання законів та їх оприлюднення. Як гарант державного суверенітету, тобто незалежності, верховенства та цілісності державної влади в Україні, Президент України зобов’язаний забезпечувати державну безпеку. Тому він є Головнокомандувачем Збройних Сил України, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони України. У разі збройної агресії проти України саме глава держави першим реагує на неї, приймаючи рішення про мобілізацію та введення військового стану, використання Збройних Сил тощо. Президент України, крім іншого, має повноваження вирішувати численні кадрові питання. Зокрема, глава держави здійснює перше призначення особи на посаду професійного судді строком на п’ять років, призначає третину складу Конституційного Суду України, призначає та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, призначає за згодою Верховної Ради України та звільняє з посади (за власною ініціативою) Генерального прокурора України, призначає половину складу Ради Національного банку України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення тощо. Президент України здійснює також низку інших передбачених Конституцією повноважень. Виконуючи свої функції, глава держави видає укази та розпорядження, які є обов’язковими для виконання на території України. За юридичною силою акти Президента України поступаються лише Конституції та законам України, тобто, повинні видаватися на їх основі та на їх виконання. Повноваження Президента України у відносинах з Верховною Радою України З метою гарантування стабільної і безперервної роботи єдиного законодавчого органу держави – Верховної Ради України – Президент наділений у відносинах з нею відповідними правами і обов’язками. Так, глава держави достроково припиняє повноваження парламенту у разі, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, інакше кажучи, якщо Верховна Рада не може почати працювати у нормальному режимі протягом місяця. Після цього Президент також призначає позачергові вибори до Верховної Ради України. Повноваження Президента України у відносинах з Кабінетом Міністрів України Президент України відіграє провідну роль у процесі формування українського уряду – Кабінету Міністрів України: він призначає за згодою Верховної Ради України Прем’єр-міністра України (керівника вищого органу виконавчої влади) та за поданням останнього інших членів уряду. Глава держави припиняє повноваження як Кабінету Міністрів у цілому, так і окремих його членів. Він вирішує кадрові питання стосовно керівництва центральних органів виконавчої влади (крім міністерств, до них належать численні державні комітети та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, наприклад, Державна податкова адміністрація України, Антимонопольний комітет України, Державна митна служба України, Служба безпеки України, Фонд державного майна України тощо). Президент України створює, реорганізовує (перетворює) та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Глава держави також має право скасовувати акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України. Таким чином, не будучи формально главою виконавчої гілки влади, Президент України має змогу фактично спрямовувати діяльність Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади. Саме тому інколи можна почути, що в Україні має місце дуалізм виконавчої влади. Припинення повноважень Президента України За звичайного перебігу обставин Президент України продовжує виконувати свої повноваженя до вступу на пост новообраного Президента України. Однак Конституція передбачає можливість дострокового залишення главою держави своєї посади. Крім відставки за власним бажанням та смерті, його підставами є неможливість виконувати Президентом свої повноваження за станом здоров’я та усунення з поста в порядку імпічменту. Усунення Президента України з поста за станом зоров’я Для дострокового припинення повноважень глави держави за станом здоров’я потрібний відповідний медичний висновок та подання Верховного Суду України. На підставі цих документів Верховна Рада України на своєму засіданні має встановити дійсний стан справ та не менш ніж 226 голосами народних депутатів (більшістю від конституційного складу парламенту) прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Президента України. Усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Ще більш складна процедура (імпічмент) передбачена на випадок, якщо Президент України підозрюється у державній зраді або скоєнні іншого злочину. У такому разі, саме лише питання про усунення глави держави з посади ініціюється більшістю від конституційного складу парламенту (не менш ніж 226 народних депутатів). Після цього спеціальна слідча комісія Верховної Ради України проводить розслідування, висновки якого розглядаються парламентом. За наявності підстав голосами не менш як двох третин конституційного складу парламенту (300 і більше народних депутатів) приймається рішення про звинувачення Президента України. Остаточне рішення про дострокове припинення повноважень Президента України приймається не менш як трьома четвертими від конституційного складу Верховної Ради України (338 і більше народних депутатів) за наявності висновків Конституційного Суду України (про відповідність розслідування вимогам Конституції) та Верховного Суду України (про наявність у діях Президента ознак злочину). Така складна процедура імпічменту покликана забезпечити стабільність державної влади та запобігти зловживанням з боку політичних сил, які з тих чи інших причин не згодні з курсом, що провадить глава держави, тощо. Верховна Рада України Верховна Рада України – український парламент – є єдиним органом, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його конституційний склад становлять 450 депутатів, які обираються на загальних, рівних, прямих виборах строком на чотири роки. Кожен депутат незалежно від того, як він був обраний (в одномандатному виборчому окрузі або за партійним списком), представляє у парламенті народ України в цілому, а не лише виборців свого округу чи прихильників його політичної партії (тому депутатів до Верховної Ради України називають народними). Функції та повноваження парламенту України Оскільки парламент є єдиним колегіальним органом держави, який обирається Українським народом і представляє його, тільки йому належить повноваження закладати правові основи суспільного та державного життя шляхом законотворення (внесення змін до Конституції України та прийняття законів), визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики України, затвердження загальнонаціональних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно -культурного розвитку, охорони довкілля, надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України тощо. Крім законотворення, Верховна Рада України здійснює цілу низку інших функцій. Зокрема, однією з них є функція затвердження Державного бюджету України – основного фінансового закону держави, – внесення до нього змін та контролю за його виконанням. Здійснюючи функцію формування інших державних органів, Верховна Рада України призначає на посаду та звільнення з посади Голову Національного банку України за поданням Президента України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України, призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, призначає на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України, надає згоду на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України та висловлює недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади, призначає третину складу Конституційного Суду України, обирає суддів безстроково тощо. Однією з найважливіших функцій українського парламенту є функція контролю за дотриманням Конституції та законів України, прав і свобод людини і громадянина тощо. Її Верховна Рада здійснює як безпосередньо шляхом направлення депутатських звернень до тих чи інших посадових осіб або органів держави, шляхом заслуховування звітів урядовців та інших посадових осіб тощо, так і за допомогою спеціально створених органів. Зокрема, функцію парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який призначається на посаду та звільняється парламентом. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата, склад якої також повністю формується парламентом. Верховна Рада України здійснює і низку інших повноважень, прямо передбачених Конституцією України. Її рішення оформлюються в законах, постановах та інших актах і ухвалюються, як правило, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (226 і більше голосів народних депутатів). Законодавчий процес Здійснюючи головну свою функцію – законодавчу – парламент повинен дотримуватися чіткої визначеної у Конституції України та Регламенті Верховної Ради України (документ, який регулює перебіг, практично, усіх внутрішніх процесів у парламенті, визначає структуру останнього тощо) процедури. інакше, прийняті закони, постанови та інші акти не матимуть юридичної сили. Право подати до парламенту проект закону (право законодавчої ініціативи) мають Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України. Розгляд законопроектів у Верховній Раді Україні здійснюється, як правило, у трьох читаннях. Під час першого читання на пленарному засіданні парламенту обговорюються основні положення проекту закону. У разі схвалення законопроект спрямовується на доопрацювання у профільний комітет Верховної Ради, де він доопрацьовується з урахуванням пропозицій та зауважень народних депутатів. На другому читанні законопроект обговорюється постатейно, після чого або приймається у цілому, або направляється на доопрацювання у відповідний комітет парламенту. Логічним завершенням третього читання може бути прийняття проекту закону в цілому. За це повинні проголосувати не менше половини конституційного складу народних депутатів (226 або більше). У передбачених Конституцією України випадках (внесення змін до Конституції, законодавче встановлення державних символів) для прийняття рішення необхідна т.зв. “конституційна” більшість голосів (300 і більше народних депутатів). Прийнятий парламентом законопроект підписується Головою Верховної Ради України, який невідкладно направляє його Президенту України. Протягом п’ятнадцяти днів глава держави може або підписати закон, або застосувати право вето, тобто, повернути його на повторний розгляд Верховної Ради зі своїми зауваженнями і пропозиціями. Для подолання вето Президента за законопроект мають віддати свої голоси не менше двох третин конституційного складу парламенту (300 і більше народних депутатів). У разі, якщо Президент України протягом п’ятнадцяти днів не повернув закон для повторного розгляду, він вважається схваленим Президентом України. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Повноваження Верховної Ради України у відносинах з Президентом України Як єдиний загальнонаціональний колегіальний представницький орган державної влади Верховна Рада України має низку повноважень у відносинах з главою держави. Вони покликані забезпечити стабільність державної влади, запобігти її узурпації та можливим зловживанням з боку особи, яка посідає найвищу у державі посаду. Верховна Рада України призначає вибори Президента у передбачені Конституцією строки, може усунути главу держави з посади у порядку особливої процедури (імпічменту), встановлює факт неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров’я. Парламент заслуховує щорічні та позачергові послання глави держави про внутрішнє і зовнішнє становище України, приймає рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України. Крім того, парламент у багатьох випадках бере участь у процесі здійснення Президентом його кадрових повноважень шляхом надання згоди на відповідні призначення або звільнення. Повноваження Верховної Ради України у відносинах з Кабінетом Міністрів України Парламент формально причетний до формування складу Кабінету Міністрів України лише на стадії призначення його керівника – Верховна Рада України дає згоду на призначення Президентом України тієї чи іншої особи на посаду Прем’єр-міністра України. Хоча, фактично, у процесі визначення кандидатур майбутніх урядовців, як правило, відбуваються численні консультації з політичними силами, представленими у парламенті, як з боку глави держави, так і з боку керівника Уряду. Верховна Рада України розглядає Програму діяльності Кабінету Міністрів України та приймає рішення щодо її схвалення (або відхилення). Відповідно до Конституції України парламент здійснює контроль за діяльністю Уряду, одним з наслідків якого може бути висловлення недовіри Кабінету Міністрів, що тягне за собою відставку останнього. Організація роботи та структура Верховної Ради України Верховна Рада України працює сесійно. Це означає, що робочий рік парламенту поділений на два періоди (сесії), розмежовані так званими “парламентськими канікулами”. У свою чергу, сесії поділяються на періоди, протягом яких відбуваються пленарні засідання парламенту, на яких Верховна Рада України обговорює різноманітні питання і приймає відповідні рішення, депутати працюють у парламентських комітетах та у виборчих округах. Депутатські фракції та групи Важливими суб’єктами парламентської діяльності є депутатські фракції та групи, які об’єднують народних депутатів за ознакою партійної належності або спільності політичних поглядів. Депутатські фракції та групи беруть активну участь у формуванні керівного складу Верховної Ради України (керівництва парламенту та комітетів), визначенні порядку денного засідань парламенту та вирішенні інших питань організації роботи єдиного законодавчого органу влади. Водночас, депутати у своїй діяльності формально не зв’язані рішеннями фракцій (груп), до яких вони належать. Однак, фактично, незгода народного депутата виконувати рішення фракції (групи) може, за рішенням відповідного депутатського об’єднання, мати наслідком виключення депутата з його складу. Це є досить неприємною для депутата обставиною, оскільки у складі фракції (групи) він має більше можливостей впливати на парламентське життя. Керівництво Верховної Ради України Для здійснення організаційних, представницьких функцій, ведення засідань парламенту, підписання прийнятих Верховною Радою України актів остання обирає зі свого складу Голову. Голова парламенту має Першого заступника і заступника, які також обираються з числа народних депутатів України. Вони виконують функції Голови Верховної Ради України у разі його відсутності, а також здійснюють інші повноваження за його дорученням. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп) З метою сприяння організації попередньої підготовки та розгляду питань, які вносяться до Верховної Ради України, утворюється Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп). До складу Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) входять Голова Верховної Ради та керівники депутатських фракцій і груп (з правом вирішального голосу). В роботі Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) беруть участь заступники Голови Верховної Ради та голови комітетів Верховної Ради (з правом дорадчого голосу). Керівники депутатських об’єднань (фракцій та груп) відіграють у діяльності Погоджувальної ради провідну роль, оскільки вони, як вважається, є представниками народних депутатів, що входять до відповідних об’єднань. Головною функцією Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) є вироблення проектів планів роботи та порядку денного Верховної Ради України. Вона також повноважна вирішувати й інші питання організації роботи парламенту. За рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) повинні проголосувати керівники депутатських фракцій (груп), сумарна кількість членів яких дорівнює кількості депутатів, голоси яких необхідні для прийняття відповідного рішення парламентом (як правило, це більшість конституційного складу Верховної Ради – 226 народних депутатів). Комітети Верховної Ради України З метою ефективної організації роботи парламенту у його структурі діють спеціалізовані комітети. Сфери діяльності комітетів визначаються Верховною Радою України із врахуванням важливості тих чи інших питань державного, господарського та соціально-культурного будівництва. Щоправда, на відміну від європейських країн, в Україні перелік парламентських комітетів не збігається з переліком міністерств. Комітети Верховної Ради України займаються підготовкою проектів законів та інших питань до розгляду у парламенті, здійснюють контроль за виконанням Конституції та законів України, вивчають, наскільки ефективно втілюються у життя законодавчі акти тощо. Слід відзначити, що у країнах розвинутої парламентської демократії основна маса парламентської роботи зосереджена у комітетах, комісіях або подібних органах. Можна очікувати, що з часом роль комітетів зросте і в Україні. Апарат Верховної Ради України З метою правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, кадрового, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України у її структурі діє апарат. До складу апарату парламенту входять численні управління (наприклад, Головне науково-експертне, Головне юридичне управління, інформаційне, управління кадрів тощо) та відділи (наприклад, відділи контролю, зв’язків з органами правосуддя, з питань звернень громадян та інші), секретаріати керівництва Верховної Ради, комітетів, депутатських груп та фракцій парламенту та інші структурні підрозділи. Керівник апарату парламенту призначається і звільняється Верховною Радою України. Організовує роботу апарату Верховної Ради України Голова парламенту. Судова влада Функція правової охорони прав та свобод, законних інтересів людини та громадянина, а також юридичних осіб (підприємств, організацій тощо), Конституції та законів України, державного ладу, правопорядку покладена на судову гілку влади. Цю функцію суди реалізовують шляхом здійснення правосуддя – вирішення у відповідності із законодавством справ різних категорій (конституційних, цивільних, кримінальних та інших). Судочинство в Україні провадиться Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Перший, як випливає з його назви, покликаний забезпечити конституційний правопорядок у державі, верховенство Основного Закону над іншими правовими актами. Суди ж загальної юрисдикції розглядають і вирішують справи, що виникають у повсякденному житті громадян, у процесі економічної та будь-якої іншої діяльності підприємств, установ, організацій тощо. Незважаючи на належність до однієї гілки влади, між повноваженнями, порядком формування та діяльністю Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції існують суттєві відмінності. Конституційний Суд України Конституційний Суд України – одна з головних ланок правової системи України. Його головне завдання полягає у контролі за відповідністю низки правових актів (законів, указів Президента, постанов Уряду та деяких інших) Конституції України. Конституційний Суд також є єдиним органом державної влади, уповноваженим давати офіційне тлумачення Конституції та законів України. Формування складу Конституційного Суду України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Вони призначаються в рівній пропорції (по шість суддів) Президентом України, Верховною Радою та з’їздом суддів України строком на дев’ять років без права бути призначеними на повторний строк. У своїй діяльності Конституційний Суд нерідко виступає своєрідним арбітром у політичних протистояннях між гілками влади. Саме тому до його незалежності та об’єктивності ставляться особливі вимоги (тим більше, зважаючи на те, що рішення Суду є остаточними і оскарженню не підлягають). Зважаючи на це, Конституція і передбачає механізм спільної відповідальності вищих владних інституцій за формування єдиного органу конституційної юрисдикції держави. Повноваження Конституційного Суду України Найважливішим повноваженням Конституційного Суду України є перевірка на предмет відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів (указів і розпоряджень) Президента, актів (постанов і розпоряджень) Кабінету Міністрів України та правових актів (постанов і рішень) Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Логічним продовженням цієї функції Конституційного Суду України є дача ним висновків щодо відповідності Основному Закону міжнародних договорів України – як тих, що вже діють, так і тих, що тільки вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість. Справа в тому, що чинні міжнародні договори України є частиною законодавства держави і навіть мають вищу юридичну силу порівняно з національними правовими актами. Інколи у практиці застосування тих чи інших законодавчих актів виникає потреба в офіційному тлумаченні деяких правових положень. Це трапляється, зокрема, коли вони суперечать положенням інших законів або положенням того ж закону, сформульовані нечітко тощо. У такому разі Конституційний Суд пояснює (тлумачить) справжній зміст положення Конституції або закону, щодо якого виникли сумніви, порядок його застосування, а у разі необхідності робить висновок про неконституційність тієї чи іншої норми закону. Такий механізм покликаний забезпечити захист прав та свобод людини і громадянина, а також однакове застосування законодавства на території України. На Конституційний Суд України також покладена важлива функція дачі висновків щодо дотримання конституційного порядку розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту. Суб’єкти, які мають право звертатися до Конституційного Суду України До відання Конституційного Суду України віднесені питання виняткової державної ваги. Тому право звертатися до нього з тих чи інших підстав має обмежене коло осіб. Зокрема, право на подання до Конституційного Суду щодо прийняття ним рішень про конституційність (чи неконституційність) законів, указів Президента та інших правових актів, на які поширюється компетенція Конституційного Суду, мають Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Звертатися до Конституційного Суду з питань дачі ним висновків про відповідність Конституції України міжнародних договорів України можуть лише Президент та Кабінет Міністрів України, які безпосередньо здійснюють зовнішню політику держави, у тому числі, укладають міжнародні угоди. Верховна Рада України є єдиним органом, який уповноважений провадити процедуру імпічменту Президента України (усунення в особливому порядку глави держави з поста у разі підозри щодо скоєння ним державної зради чи іншого злочину). Тому лише парламент наділений правом звертатися до Конституційного Суду за висновком щодо дотримання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про імпічмент. Потреба в офіційному тлумаченні Конституції та законів України може виникнути у практиці будь-якого державного органу чи органу місцевого самоврядування. Тому й право на подання з відповідним проханням мають Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. Громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (підприємства, установи, організації тощо) можуть звертатися до Конституційного Суду з проханням офіційно розтлумачити певні положення Конституції чи законів України лише з метою забезпечення реалізації та захисту своїх конституційних прав та свобод. Суди загальної юрисдикції Після розпаду СРСР судова влада в Україні ще досить довго будувалася на принципах, закладених у редакції Закону “Про судоустрій Української РСР” від 1981 року. З прийняттям у 1992 році Верховною Радою України “Концепції судово-правової реформи” ситуація не змінилася, оскільки остання мала суто декларативний характер і не передбачала яких-небудь конкретних шляхів оновлення системи судів в Україні. З часом “Концепція” частково знайшла своє законодавче продовження, а частково втратила своє значення у зв’язку з неприйнятністю низки її положень. Принципово новий етап розвитку законодавства про судоустрій почався з прийняттям 28 червня 1996 року Конституції України. Чинний Основний Закон закріпив новий підхід до організаційної побудови судової гілки влади, суттєво підвищив її роль, поширивши юрисдикцію (компетенцію) судів на всі правовідносини, що виникають у державі тощо. На запровадження у життя численних новел Конституція відвела п’ятирічний строк, завершення якого випало, відповідно, на 28 червня 2001 року. 21 червня 2001 року Верховна Рада України прийняла пакет законів про внесення змін до законодавства, введення яких у дію було назване “малою судовою реформою”. “Малою” тому, що законодавець так і не зміг прийняти повноцінні нові закони “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про прокуратуру”, процесуальні кодекси тощо. “Реформою”, бо внесені зміни кардинально змінили судово-правову систему України, відобразивши численні конституційні новації. Організація судової гілки влади Одним з найбільш суперечливих питань, яке мала вирішити судово-правова реформа – питання побудови судової гілки влади. Намагаючись поєднати конституційний принцип спеціалізації судів та статус Верховного Суду України як найвищої ланки у системі судів загальної юрисдикції, законодавець довго вагався між двома різними підходами до організації системи третьої влади. При цьому, найбільш гострим виявилося питання про структуру та статус Верховного Суду України. Верховний Суд України Основне завдання Верховного Суду України – забезпечення однаковості застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. Проте бачення шляхів його реалізації кардинально різняться. Згідно з однією точкою зору, Верховний Суд України повинен розглядати всі справи виключно у пленарному режимі (повним складом). Мовляв, учасники судового процесу, звертаючись до вищої ланки судової системи, бажають і повинні отримати рішення власне Верховного Суду, а не кількох його суддів. При цьому кількісний склад Верховного Суду України пропонувалося зменшити до 18-20 чоловік. Головним аргументом проти існування поділу Верховного Суду на спеціалізовані палати (або колегії) є те, що, мовляв, утворення системи спеціалізованих судів робить такий поділ недоцільним. Їх функції, натомість, мають виконувати вищі спеціалізовані суди. Прихильники іншої точки зору підтримують збереження спеціалізованих палат (колегій) у складі Верховного Суду України. Головним їх аргументом є те, що право на звернення до найвищої судової інстанції мають усі. Однак, у пленарному режимі (повним складом) Верховний Суд може розглянути за рік лише 100-150 найскладніших справ, що вже пройшли розгляд у вищих спеціалізованих судах. Реально ж, до нього щорічно надходить 30-40 тисяч скарг. Це зумовлює необхідність існування спеціалізованих палат у Верховному Суді України, які функціонуватимуть одночасно з вищими спеціалізованими судами. У чинній редакції Закону “Про судоустрій України” ця суперечка вирішена наступним чином. Очолює систему судів загальної юрисдикції Верховний Суд України, який у більшості випадків виступає касаційною інстанцією для судів загальної юрисдикції, тобто перевіряє дотримання ними правил судового процесу, а у разі виявлення порушень не переглядає справу самостійно, а надсилає її на новий розгляд у суд, що припустився помилки. У складі Верховного Суду діють судові палати. Так, сьогодні відділені палати з цивільних (сюди належать сімейні, трудові, майнові спори тощо) та кримінальних справ, військова палата. Вони існують для розгляду і перегляду справ, що не віднесені до підсудності (компетенції) вищих спеціалізованих судів. У такий спосіб забезпечується статус вищих спеціалізованих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів. Однак, у визначених законодавством випадках Верховний Суд України переглядає і рішення вищих спеціалізованих судів. Мова йде про незначну кількість справ особливих категорій, що виникають у випадках застосування вищим спеціалізованим судом нормативно-правових актів, які суперечать Конституції, неоднакового застосування норм закону, порушення судовим рішенням міжнародних зобов’язань України. Система судів загальної юрисдикції Стосовно ж структури самої судової системи більшість суперечок велося навколо доцільності запровадження три- або чотириланкової моделей. Триланкова судова система складається з місцевих судів, з яких починається розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ, апеляційних (із спеціалізованими палатами) судів, тобто таких, що, на відміну від касаційних судів, можуть самостійно переглядати справи, рішення з яких не вступили у законну силу, з перевіркою фактів, дослідженням нових доказів, та Верховного Суду України, у складі якого діють відповідні спеціалізовані палати, та який виступає касаційною інстанцією для судів загальної юрисдикції. Така модель максимально наближена до тієї, що традиційно існувала в Україні, а тому її запровадження не вимагає значних матеріальних ресурсів. Чотириланкова судова система передбачає спеціалізацію всіх судів, тобто створення судів, що розглядали б виключно певні категорії справ, наприклад: адміністративні, кримінальні, цивільні, у справах неповнолітніх, податкові тощо. Очолюватимуть систему з місцевих та апеляційних спеціалізованих судів вищі спеціалізовані суди, які виступатимуть касаційними інстанціями для відповідних судів нижчого рівня. Найвищою – четвертою – ланкою у судовій системі держави буде, таким чином, Верховний Суд України, що у касаційному порядку переглядатиме окремі рішення вищих спеціалізованих судів і діятиме у пленарному режимі (у повному складі). Така модель сприяє підвищенню якості правосуддя, але й “коштує” набагато дорожче, ніж триланкова судова система. Сьогодні суперечка щодо вибору три- або чотириланкової моделі судової системи вирішена компромісним шляхом – через їх поєднання. Першу і основну ланку судової системи складають місцеві суди, які діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом. Нижча ланка господарських судів (господарські суди розглядають спори між підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами, а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю) діє на рівні Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Саме ці суди розглядають понад 90% усіх справ і у переважній більшості випадків виступають першою інстанцією судового розгляду (вирішують справу по суті). На рівні Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя діють апеляційні суди, що, крім перегляду рішень місцевих судів у апеляційному порядку, у чітко визначених законом випадках виступають і як суди першої інстанції, а також здійснюють перегляд справ за нововиявленими обставинами. Апеляційні господарські суди утворені Президентом України і діють на сьогодні у Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Севастополі та Харкові. В апеляційних судах можуть утворюватися спеціалізовані палати для розгляду окремих категорій справ. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди (наприклад, Вищий господарський суд). Вони діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а також як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції. Крім того, вищі спеціалізовані суди переглядають справи за нововиявленими обставинами. Таким чином, система спеціалізованих судів будується за чотириланковим принципом. Система ж, так би мовити, “загальних” або “звичайних” судів побудована за триланковою моделлю. Спеціалізація судів Основною метою проведення в Україні судово-правової реформи, крім створення - [Довідник «Парламентські вибори в Європейському Союзі»](https://www.parlament.org.ua/analytics/dovidnyk-parlamentski-vybory-v-yevropejskomu-soyuzi/) - Частина 2 Історія створення та діяльності європейського парламенту До останнього часу роль Європарламенту у вирішенні спільних проблем держав – членів ЄС була досить незначною. Разом з тим, не можна говорити й про безперспективність існування цього органу, оскільки з року в рік держави, які входять до складу Європейського Союзу, надають йому все більших повноважень: якщо у 1957 році Римський договір закріпив за ним статус консультативного та контрольного органу, то вже Маастрихтським договором 1992 року за Європарламентом було закріплено провідне місце серед інших інституцій, створених в рамках ЄС. На сьогодні до складу Європарламенту входять представники 15 країн Європи – Данії, Ірландії, Великобританії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Німеччини, Австрії, Франції, Італії, Іспанії, Португалії та Греції. Визначальними принципами організації та функціонування цього органу є рівноправність країн-членів при вирішенні питань, віднесених до його компетенції, свобода, безпека, солідарність та забезпечення довготривалого миру на території держав ЄС. Історія створення Європейського Парламенту невіддільно пов’язана з євроінтеграційними процесами, які розпочались у перше повоєнне десятиліття. Так, протягом 1950-1970 років у Європі виникла значна кількість регіональних економічних організацій, основною метою діяльності яких стало об’єднання асоціацій та підприємств різних галузей для захисту інтересів виробників продукції на європейському ринку. Зокрема, було засновано Організацію економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), Західноєвропейський Союз (ЗЄС) та Європейське Економічне Співтовариство. Ідея створення останнього належала міністру закордонних справ Франції Роберту Шуману, який 9 травня 1950 року виступив з планом об’єднання вугільної та металургійної промисловості країн Європи. В 1951 році “план Шумана” починає втілюватись: Бельгія, Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Італія, Нідерланди та Люксембург підписали договір про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), який вступив у дію 23 липня 1952 року. Це об’єднання стало першою європейською організацією наднаціонального характеру, а її Загальна Асамблея – попередником Європейського Парламенту. Повноваження Асамблеї були досить обмеженими і зводились в основному до контролю за діяльністю Верховного органу ЄОВС та окремими напрямами діяльності Об’єднання. Далеким від досконалості був і порядок формування цього органу: хоча Договором про створення ЄОВС було передбачено, що депутати Асамблеї повинні обиратись безпосередньо громадянами держав-членів, формування цього представницького органу здійснювалось непрямими виборами – 78 її депутатів обирались зі складу членів національних парламентів. 25 березня 1957 року у Римі було підписано ряд договорів, які передбачали створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом). З набранням Римським договором чинності у 1958 році відповідні організації розпочали свою діяльність. Згодом було прийняте рішення (Перша Конвенція Злиття) про створення єдиного представницького органу для всіх існуючих на території Європи економічних організацій (ЄОВС, ЄЕС та Євроатому) – Європейської парламентської асамблеї. До повноважень цього органу було віднесено здійснення контролю за виконавчими органами відповідних регіональних організацій та виконання консультативних функцій. Парламентська асамблея зібралась у складі 142 членів на перше засідання в Страсбурзі 19 березня 1958 року. 30 березня 1962 року депутати Європейської парламентської асамблеї прийняли рішення про зміну її назви на “Європейський Парламент”. За умовами Римського договору члени Європейської парламентської асамблеї повинні були обиратись громадянами держав, які ввійшли до складу Співтовариства, на основі прямого і загального виборчого права за єдиною для всіх держав процедурою. Аналогічний підхід до визначення порядку формування Асамблеї було закріплено у відповідній конвенції Європейської парламентської асамблеї, прийнятій у 1960 році. Однак на практиці до 1979 року депутати представницького органу ЄЕС обирались непрямими виборами: кожен національний парламент держав-учасниць у межах квот, відведених відповідній країні, обирав зі свого складу представників до Європейської парламентської асамблеї за системою, встановленою національним законодавством. І лише у вересні 1976 року Радою ЄЕС було схвалено Акт “Про вибори до Європейської парламентської асамблеї загальними прямими виборами”, положення якого, однак, були закріплені внутрішнім законодавством держав-учасниць лише у 1979 році. Місце європейського парламенту в системі органів європейського союзу Європейський Парламент є наднаціональним органом, який представляє інтереси понад 370 мільйонів громадян держав – членів ЄС. У статті 4 Договору про Європейський Союз зазначено, що здійснення завдань, покладених на Співтовариство забезпечується: Європейським Парламентом Радою ЄС Комісією ЄС Судом ЄС Рахунковою палатою. Серед них політичними органами є Рада, Комісія та Парламент. При цьому лише в окремих випадках кожен з цих органів може приймати самостійні рішення. На практиці ж вирішення спільних проблем держав-членів Європейського Союзу здійснюється спільними зусиллями декількох інституцій ЄС через різноманітні механізми погоджувального прийняття рішень. Структура та порядок діяльності європейського парламенту Нормативно-правова база Регламент Європейського Парламенту Програма діяльності Європейського Парламенту (щорічно затверджується депутатами Європарламенту) Сесії Європейський Парламент здійснює свою діяльність на постійній основі Постійним місцезнаходженням Парламенту є Страсбург (Франція), окремі засідання проводяться у Брюсселі (Бельгія) Чергові сесії Парламенту тривають від 1 до 2 тижнів Позачергові сесії скликаються на вимогу більшості членів Парламенту, Ради чи Комісії у Брюсселі і тривають не більше 2 днів Щорічно проводиться 1 сесія Парламенту. Вона починається другого вівторка березня Щорічно проводиться 12 пленарних засідань у Страсбурзі. Засідання є відкритими для громадськості Рішення Кворум (мінімальна кількість присутніх, необхідна для прийняття рішень) становить не менше 1/3 від загального складу Парламенту Рішення приймаються абсолютною більшістю всіх членів Європейського Парламенту (тобто не менше, як 314 голосів). Для певних рішень передбачені спеціальні процедури (висловлення негативної оцінки діяльності Європейської комісії вимагає підтримки 2/3 депутатів). Зміст парламентських дебатів публікуються в офіційному виданні Голова Обирається на два з половиною роки шляхом таємного голосування Кандидатура висувається політичними групами або не менше, ніж 32 депутатами. При формуванні органів та призначенні посадових осіб Парламенту (Голови, віце-голів, квесторів) необхідно враховувати інтереси справедливого представництва держав-членів та політичних груп Обирається на основі абсолютної більшості голосів (не менше, як половина загального складу). Якщо протягом трьох турів жоден кандидат не набере абсолютної більшості голосів, то на голосування висуваються дві кандидатури, які в третьому турі набрали найбільше голосів. Якщо у четвертому турі кандидати набирають рівну кількість голосів, то мандат на головування отримує старший з них Здійснює керівництво роботою Парламенту та його органів. Відкриває, зупиняє та закриває засідання. Слідкує за дотриманням Регламенту, забезпечує порядок, надає слово, оголошує голосування, повідомляє про його результати, передає в комітети інформацію, яка їх стосується тощо Бюро Парламенту Складається з Голови, 14 віце-голів (здійснюють функції Голови під час його тимчасової відсутності, а також тоді, коли той бере безпосередню участь у дискусії) та 5 квесторів (наділені адміністративними та дисциплінарними функціями. На відміну від Голови та віце-голів мають лише право дорадчого голосу) Вирішує деякі фінансові, організаційні, адміністративні справи депутатів, організацій при Парламенті, його секретаріату та інших органів. Вирішує питання, пов’язані з проведенням засідань, укладає штатний розклад для Генерального секретаріату Європейського Парламенту, розробляє проект бюджету Європейського Парламенту, дає вказівки квесторам тощо Нормативно-правова база Складається з Голови Парламенту та керівників політичних груп (керівника політичної групи може представляти її член). Депутати, які не входять до жодної з політичних груп Європейського Парламенту, делегують двох своїх представників, які однак не наділені правом голосу Мета діяльності: досягнути згоди на рівні політичних сил у Парламенті; якщо її не досягнуто, проводиться голосування з урахуванням кількості депутатів політичної групи Приймає рішення з питань організації роботи Парламенту і планування законодавчої діяльності. Вирішує питання, пов’язані з відносинами Європейського Парламенту з іншими інституціями Європейського Союзу, з національними парламентами держав-членів ЄС, з іншими міжнародними організаціями та державами, які не є членами ЄС. Пропонує свій проект порядку денного та наділена повноваженнями щодо визначення складу й компетенції комітетів, тимчасових слідчих комісій, делегацій. Представляє пропозиції політичних груп з вирішення адміністративних та бюджетних питань перед Бюро Парламенту. Визначає місця для депутатів у Європейському Парламенті (оскільки депутати розміщуються в залі не по країнах, а по фракціях) Конференція керівників комітетів Складається з керівників усіх парламентських комітетів – і постійних, і тимчасових Керівник обирається зі складу конференції Розробляють для Конференції голів рекомендації щодо діяльності комітетів та порядку денного Європейського Парламенту Виконує певні спеціальні завдання за дорученням Бюро та Конференції голів Конференція керівників делегацій Складається з керівників усіх постійних міжпарламентських делегацій Керівник обирається зі складу конференції Розробляє для Конференції голів рекомендації щодо діяльності делегацій Виконують певні спеціальні завдання за дорученням Бюро та Конференції голів Комітети Діє 17 постійних комітетів, 20 міжпарламентських делегацій, 14 делегацій для об’єднаних парламентських комітетів Засідання у комітетах проводяться упродовж 1-2 тижнів щомісячно Усередині комітетів обирається Бюро (складається з Голови та 2-3 віце-голів) та генерального доповідача Розглядають питання передані на їх обговорення, а також питання, що винесено на порядок денний за їх власною ініціативою Члени Європейської Комісії або їх повноважні представники мають звітувати перед відповідним комітетом у межах своєї компетенції. Вони надають роз’яснення рішенням Комісії, поданих до Ради документів, а також позиції, які Комісія відстоює в Європейській Раді Відповідають за формулювання позиції Парламенту стосовно пропозицій Європейської комісії, за підготовку запропонованих Парламентом поправок до будь-яких “спільних позицій”, розроблених Європейською Радою та парламентських резолюцій, розроблених Парламентом за власною ініціативою Політичні групи Маастрихтський договір 1992 року ввів у Договір про ЄС нову статтю, яка закріпила формування політичних груп в Парламенті не на основі національної чи національно-територіальної належності, а за політичними інтересами Регламент Європейського Парламенту закріплює, що політична група повинна включати депутатів більше, ніж однієї країни Мінімальна кількість членів для створення політичної групи: – 23 особи – якщо складається з представників 2 держав-членів ЄС; – 18 – якщо складається з представників 3 країн; – 14 – якщо складається з представників 4 і більше держав Забороняється членство більше, ніж в одній політичній групі Комісії Створюються на постійній або на тимчасовій основі Створення тимчасових слідчих комісій було офіційно закріплено в Амстердамському договорі. Хоча самі тимчасові слідчі комісії були створені раніше на підставі спільної постанови Парламенту, Ради та Комісії (від 6 березня 1995 року) Обираються пропорційно до кількості політичних груп. Беруться до уваги фактори географічного порядку 1. Комітет з питань закордонних справ, прав людини, спільної політики безпеки та оборони (AFET) 2. Комітет з питань бюджету (BUDG) 3. Комітет з питань бюджетного контролю (CONT) 4. Комітет з питань прав і свобод громадян, судочинства та внутрішніх справ (LIBE) 5. Комітет з питань економічної та валютної політики (ECON) 6. Комітет з правових питань та внутрішнього ринку (JURI) 7. Комітет з питань промисловості, зовнішньої торгівлі, досліджень та енергетики (INDU) 8. Комітет з питань зайнятості населення та соціальних справ (EMPL) 9. Комітет з питань довкілля, охорони здоров’я та захисту прав споживачів (ENVI) 10. Комітет з питань сільського господарства та розвитку (AGRI) 11. Комітет з питань рибної промисловості (PECH) 12. Комітет з питань регіональної політики, транспорту та туризму (REGI) 13. Комітет з питань культури, молоді, освіти, засобів масової інформації та спорту (CULT) 14. Комітет з питань розвитку та співпраці (DEVE) 15. Комітет з конституційних питань (AFCO) 16. Комітет з питань прав жінок та рівних можливостей (FEMM) 17. Комітет з розгляду петицій (PETI) Політичні групи у складі європейського парламенту Об’єднання депутатів у політичні партії та групи здійснюється на загальноєвропейському рівні. Це є обов’язковою передумовою для інтеграції всередині Союзу, формування європейської ідентичності і виявлення політичної волі його громадян. Сьогодні в Європейському Парламенті нараховується 7 політичних груп, до яких входить 593 депутати (на даний момент 33 депутати не входять до жодного з політичних об’єднань). Склад європейського парламенту На сьогодні Європарламент складається з 626 депутатів – представників держав-членів Європейського Союзу (для порівняння: Загальна асамблея Європейського об’єднання вугілля та сталі складалась з 78 депутатів, Парламентська асамблея в 1958 році – зі 142 депутатів). При цьому чисельність депутатського корпусу не є сталою, оскільки включення нових держав до ЄС неодмінно призводить до змін квот представництва країн-членів та відповідного зростання кількості депутатів. Тому існують всі підстави вважати, що протягом наступних 20-40 років чисельність депутатського корпусу зросте у два рази (на сьогодні країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу є Болгарія, Кіпр, Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Румунія, Словацька Республіка, Словенія). Рівень представлення тієї чи іншої держави залежить не лише від кількості її населення, але й від її впливу на вирішення спільних проблем держав ЄС. При цьому невеликі держави отримують дещо більше місць, ніж повинні були б отримати за умови пропорційного представництва. Так, якщо б мандати розподілялись між держави лише за ознакою їхньої густонаселеності, Федеративна Республіка Німеччина отримала б 137 депутатських мандатів, Великобританія – 98, тоді як Люксембург – 1 місце, а Фінляндія та Данія – по 9 місць. Відступ від пропорційного представництва має спрямований на захист інтересів невеликих країн. КРАЇНА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ У ЄВРОПАРЛАМЕНТІ Австрія 8 080 500 21 Бельгія 10 215 800 25 Великобританія 59 247 000 87 Греція 10 545 100 25 Данія 5 312 200 16 Ірландія 3 736 000 15 Іспанія 39 427 500 64 Італія 56 637 700 87 Люксембург 429 100 6 Нідерланди 15 752 300 31 Німеччина 82 095 500 99 Португалія 9 977 000 25 Фінляндія 5 162 900 16 Франція 58 956 900 87 Швеція 8 850 100 22 ВСЬОГО 374 425 600 626 ОСНОВНІ ВІХИ РОЗШИРЕННЯ ДЕПУТАТСЬКОГО СКЛАДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ: 1 січня 1973 року з приєднанням до Європейського Союзу Данії, Ірландії та Великобританії – кількість членів Європейського Парламенту зросла з 142 до 198 осіб 1 січня 1981 року з приєднанням Греції склад Європейського Парламенту поповнюється 24 делегованими грецьким парламентом представниками 1 січня 1986 року депутатський корпус розширюється з 434 членів до 518 за рахунок нових, делегованих національними парламентами, представників – від Іспанії (60 осіб) та Португалії (24 особи) Внаслідок об’єднання Західної та Східної Німеччини зростає величина їх квоти у Європарламенті з 87 до 99 мандатів У результаті підвищення народжуваності в окремих державах ЄС та відповідного збільшення населення у червні 1994 року обиралось не 518, а 567 осіб Наступне розширення у 1995 році відбулось внаслідок приєднання Австрії, Фінляндії та Швеції. Кількість місць у Європейському Парламенті зросла до 626, якою залишається і дотепер Повноваження європейського парламенту З часу заснування Європейського Парламенту його повноваження постійно розширювались. На сьогодні можна виділити чотири основні сфери повноважень Європейського Парламенту: ОСНОВНІ СФЕРИ ПОВНОВАЖЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ЗАКОНОДАВЧА БЮДЖЕТНА КОНТРОЛЬНА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА Консультативна процедура Процедура співпраці Процедура спільного прийняття рішень Процедура ухваленняСхвалює проект в цілому Готує поправки Здійснює поточний контроль за виконанням бюджету Затверджує звіт про виконання бюджетуПарламентська відповідальність Комісії Тимчасові комісії з розслідування Омбудсмен (Уповноважений з прав людини) Інформаційний контроль за діяльністю Ради та Комісії Право на подачу індивідуальних та колективних петиційПраво на отримання інформації Необхідність консультативного висновку Європейського Парламенту для деяких міжнародних договорів, які укладаються Радою Право схвалення чи несхвалення міжнародних угод у процедурі співприйняття рішення Підтримання стосунків з національними парламентами країн Обговорення проблем міжнародного характеру на пленарних засіданнях Закріплення за Європейським Парламентом виключно контрольних та консультативних функцій суттєво обмежило його вплив на вирішення ключових проблем держав-членів ЄС. Однак, завдяки впровадженню Єдиним Європейським Актом у 1987 року та Договором про Європейський Союз від 1993 так званої “процедури співпраці”, інституту “прийняття співрішення”, а також наданню Європарламенту права на звернення до Комісії з ініціюванням розробки проектів нормативно-правових актів (така пропозиція вноситься на вимогу більшості депутатів), вплив Європарламенту на діяльність органів ЄС суттєво зріс. Хоча кількість консультативних висновків у загальній чисельності прийнятих Європарламентом актів все ще залишається значною. Бюджетні повноваження Європейський Союз, на відміну від більшості інших міжнародних організацій, повністю фінансується за рахунок власних ресурсів. Бюджетний процес регулюється Договором про Європейський Союз та актами, прийнятими органами ЄС на розвиток його положень (норми Договору мають загальний характер і їхнє пряме застосування є неможливим). Основними учасниками бюджетного процесу є Комісія, Рада, Парламент (які утворюють бюджетний орган) та Рахункова палата (здійснює функцію бюджетного контролю). Бюджетні повноваження Європейського Парламенту є досить значними і дають йому можливість здійснювати вагомий вплив на політику Європейського Союзу. Три основні рівні бюджетних повноважень Європейського Парламенту: 1. Розгляд та прийняття законопроекту У процесі розгляду законопроекту Європейський Парламент готує поправки. Договір про Європейський Союз поділяє витрати на обов’язкові та необов’язкові. Такий поділ пояснюється політичними факторами і пов’язаний з розподілом бюджетних повноважень відповідних інститутів Європейського Союзу. Поправки, внесені Європейським Парламентом, щодо “необов’язкових витрат Європейського Співтовариства” мають обов’язковий характер. До них, зокрема, належать: адміністративні витрати організацій Європейського Співтовариства, витрати у сфері науково-дослідницької, енергетичної, транспортної політики, охорони навколишнього середовища. У 1999 році їх загальна сума становила 46,3% всіх бюджетних витрат. Проте ці поправки не можуть виходити за межі загальних витрат передбачених бюджетом. Дорадчий характер мають поправки щодо “обов’язкових витрат” – витрат, чітко регламентованих правовими нормами Європейського Співтовариства. До них, наприклад, належать гарантійні виплати аграрному сектору, компенсації та фінансова допомога державам-членам тощо. Вони можуть бути предметом розгляду у Європейському Парламенті і, якщо Рада їх не відхилить необхідною кількістю голосів, будуть вважатися прийнятими. Європейський Парламент має право прийняти чи відхилити проект бюджету в цілому та вимагати надання нового проекту. В минулому Європейський Парламент тричі відхиляв запропонований Комісією та Радою проекти бюджету: у 1974, 1984 та у 1982 роках. 2. Поточний контроль за виконанням бюджету. Комітет з питань бюджету здійснює поточний контроль за виконанням основного фінансового плану шляхом розгляду щоквартальних звітів Комісії щодо поточного виконання бюджету. 3. Затвердження звіту про виконання бюджету. Парламент затверджує звіт про виконання бюджету на підстави поданих Рахунковою палатою документів. Він має право схвалити чи відхилити звіт. Законодавством Європейського Союзу не визначено можливих наслідків відмови Парламенту затвердити звіт Комісії. В історії Європейського Парламенту така ситуація вже мала місце щодо бюджету за 1982 рік. Вважається, що відмова затвердити звіт не означає винесення вотуму недовіри. Контрольні повноваження Парламентська відповідальність уряду: Європейський Парламент наділений значними повноваженнями у сфері контролю за діяльністю органів Європейського Союзу. Парламент бере активну участь у формуванні Європейської Комісії. Кандидат на посаду Голови Комісії висувається урядами країн-членів Європейського Союзу, проте він повинен отримати згоду Європейського Парламенту (процедура інвеститури). Уряди держав-членів, за погодженням із кандидатом на посаду Голови, висувають пропозиції щодо складу всієї Комісії. Парламент схвалює запропоновані кандидатури колегіально. Завершальним етапом формування Комісії є призначення Голови та членів Комісії, яке здійснюється за загальною згодою урядами держав-членів. Європейський Парламент має право внести на розгляд питання винесення вотуму недовіри Комісії. Голосування з цього приводу є відкритим і проводиться не раніше, ніж за 3 дні після внесення на розгляд цього питання. Для прийняття відповідного рішення необхідно набрати більшість у дві третини поданих голосів. Наслідком винесення незадовільної оцінки діяльності Європейської Комісії є її розпуск (передбачено частиною 2 статті 201 Договору про Європейський Союз). Отже, Європейська Комісія несе лише колегіальну відповідальність перед Парламентом. Право винесення незадовільної оцінки діяльності конкретному члену Комісії не передбачене. Дотепер своїм правом винесення вотуму недовіри Парламент скористався лише кілька разів: було внесено 5 пропозицій розпуску Комісії, три з них поставлено на голосування та жодну не підтримано. Тимчасові комісії з розслідування: Договором про Європейський Союз передбачена можливість створення при Європарламенті тимчасових комісій з розслідування. Вони формуються на вимогу не менше, ніж однієї четвертої від загальної кількості депутатів (156). Метою її діяльності є проведення розслідування у зв’язку з обвинуваченнями, висунутими на адресу певних інститутів та органів, щодо порушень законодавства Співтовариства. Не можуть створюватися комісії для розгляду питань, які є прерогативою Суду Європейського Союзу. Комісії можуть створюються на певний термін або, за загальним правилом, до моменту оголошення звіту за результатами своєї діяльності. Одну з таких комісій було створено з метою розгляду справи щодо відповідальності Співтовариства за несвоєчасне вжиття заходів під час епідемії “коров’ячого сказу” у Великобританії. Проте в установчих договорах не передбачено конкретних наслідків у разі виявлення порушень. Омбудсмен (Уповноважений з прав людини): призначається на посаду Європейським Парламентом на термін його повноважень (5 років). Омбудсмен залишає свою посаду: після закінчення терміну повноважень; за особистою заявою про відставку; за рішенням Суду ЄС. До повноважень цієї особи віднесено прийняття скарг від громадян Європейського Союзу, інших фізичних чи юридичних осіб, які перебувають під юрисдикцією держав-членів. Подання скарг допускається щодо недоліків управлінської діяльності органів ЄС, якщо скарга не може бути розглянута Судом ЄС. Омбудсмен проводить незалежне розслідування базуючись на відповідних скаргах чи за власною ініціативою. За результатами розслідування надається звіт у відповідні інститути чи органи, які протягом 3 місяців зобов’язані вжити заходів для усунення порушень. Підсумковий звіт подається до Парламенту, зацікавленим органам та інститутам, а також особі, яка подавала скаргу. Щорічно в Європейський Парламент подається звіт про діяльність омбудсмена. Інформаційний контроль за діяльністю Комісії та Ради: Європейський Парламент наділений правом на отримання інформації щодо діяльності Ради та Комісії. Комісія та Рада зобов’язані: захищати свої пропозиції перед Парламентом; надавати звіт про свою поточну діяльність та підсумковий річний звіт про діяльність Європейського Союзу; відповідати на усні та письмові запити парламентарів Після заслуховування відповідних звітів проводиться обговорення діяльності Ради та Комісії. Депутати активно користуються своїм правом задавати питання. Як свідчить практика, більшість з них звертається до Комісії (наприклад, протягом 1998 року було задано 4014 питань у письмовій формі. З них 3737 – Комісії, а 377 – Раді). Усні запитання ставляться під час години запитань та відповідей та в ході пленарних засідань. Право на подачу індивідуальних чи колективних петицій (звернень) мають: всі громадяни Європейського Союзу; всі фізичні та юридичні особи, які проживають чи зареєстровані в будь-якій державі-члені Європейського Союзу. Внесена петиція підлягає розгляду на засіданнях Парламенту. Проте передбачено дві обов’язкові вимоги для таких звернень вони повинні стосуватись сфери, що входить у компетенцію Співтовариства дії, які оскаржуються, повинні безпосередньо торкатись особи, яка звертається Повноваження у зовнішньополітичний сфері Повноваження Європейського Парламенту у зовнішньополітичній діяльності ЄС значно розширились після підписання Маастрихтського та Амстердамського договорів. Перш за все Парламент має право на отримання інформації: Рада та Комісія зобов’язані інформувати його про всі найважливіші зовнішньополітичні події (міжнародні переговори, підготування та укладення міжнародних угод), які потім обговорюються і дискутуються на пленарних засіданнях. Обговорення проблемних питань міжнародної спільноти в ході пленарних засідань становить значну частину діяльності Парламенту. Питання на обговорення вносяться за ініціативою окремих депутатів, парламентських груп чи комітетів. Після відповідного розгляду приймаються декларації, які проте не мають обов’язкової юридичної сили. Передбачено окремі випадки, коли укладанню міжнародного договору передує отримання консультативного висновку Парламенту, а набуття чинності певних міжнародних угод залежить від їх схвалення. Наприклад, держава, що бажає приєднатися до Європейського Союзу, звертається з відповідною заявою до Ради. Відповідне рішення приймається Радою на основі принципу одноголосності після консультацій з Комісією і отримання висновку Європейського Парламенту (приймається абсолютною більшістю голосів від усього складу). Вибори до Європейського парламенту Спільні для всіх держав-членів ЄС засади виборів представників до Європейського Парламенту визначаються Актом про вибори від 20 вересня 1976 року. Хоча положення останнього мають виключно рекомендаційний характер, більшість з них на сьогодні включено до національного виборчого законодавства країн-учасниць. Актом про вибори передбачено, що формування Європейського Парламенту повинно здійснюватись безпосередньо громадянами держав, які входять до складу ЄС, на основі системи пропорційного представництва політичних партій. Членам Європейського Союзу дозволено визначати величину загороджувального бар’єру. Остання, однак, не може перевищувати 5% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Державам ЄС рекомендовано створити умови для того, щоб участь у виборах могли взяти громадяни інших країн, які входять до складу Союзу. Щоправда, вони можуть реалізувати належні їм виборчі права лише за умови включення до списків виборців відповідної держави. Не можуть брати участі у виборах особи, яких позбавлено права голосу законодавством держави, в якій вони проживають або громадянами якої вони є. Право бути обраним до Європарламенту мають громадяни держав-членів ЄС, які досягли віку, передбаченого національним законодавством, та не обмежені у виборчих правах. При цьому законодавством держави, у якій проживають кандидати – громадяни інших країн Євросоюзу, повинні бути встановлені однакові вимоги для всіх претендентів на місця у Європейському Парламенті, незалежно від їхнього громадянства або походження. Актом визначено перелік посад, обіймання яких є підставою для припинення депутатських повноважень у Європарламенті. Так, не дозволяється суміщення мандату з посадами в інших органах ЄС (Раді, Комісії тощо), а також зі службою в органах виконавчої влади будь-якої держави, яка входить до складу Європейського Союзу. Акт про вибори до Європейського Парламенту дозволяє брати участь у голосуванні на виборах лише один раз. Дата проведення виборів може встановлюватись національним законодавством, але день голосування не може припадати на перші три дні тижня. Підрахунок голосів виборців у державах ЄС повинен розпочинатись лише після закриття останньої виборчої дільниці на території Союзу. Новообраний Європарламент повинен приступити до роботи першого вівторка по закінченню одного місяця з дня голосування. Необхідно відзначити, що Європейським Парламентом було розроблено перелік загальних принципів проведення виборів депутатів до цього органу на виборах 2004 та 2009 років. Зокрема, державам-членам співтовариства рекомендовано проводити вибори за пропорційною системою, яка б забезпечувала максимальну відповідність волевиявлення громадян результатам виборів. При цьому в державах з населенням більше 20 000 000 чоловік рекомендовано утворити загальнонаціональні багатомандатні виборчі округи. Характерним є те, що вибори до Європарламенту 2009 року передбачається проводити у багатомандатному загальноєвропейському виборчому окрузі, межі якого збігатимуться з кордонами Європейського Союзу. ВИБОРИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЕРЖАВ – ЧЛЕНІВ ЄС Право голосу Право голосу мають громадяни, яким на день проведення виборів виповнилось 18 років Всі держави – члени ЄС До участі в голосуванні допускаються громадяни інших держав – членів Європейського Союзу: За умови включення до списків виборців Австрія Великобританія Данія Ірландія Нідерланди Швеція Лише за умови постійного проживання на території виборчого округу Бельгія Греція Іспанія Італія Люксембург Німеччина Португалія За умови наявності місця проживання на території виборчого округу Фінляндія Франція Право голосу мають громадяни, які постійно проживають за кордоном За умови проживання виключно на території держави – члена ЄС Австрія Данія Нідерланди Португалія За умови проживання на території будь-якої держави Бельгія Греція Іспанія Італія Франція Швеція За умови проживання за кордоном не більше 10 років Німеччина Право бути обраним Мінімальний вік 18 років Данія Іспанія Нідерланди Німеччина Португалія Фінляндія Швеція 19 років Австрія 21 рік Бельгія Великобританія Греція Ірландія Люксембург 23 роки Франція 25 років Італія Громадянство держави – члена ЄС Всі держави ЄС Реєстрація кандидатів Реєстрація списку Здійснюється на підставі подання партією списку кандидатів Греція Данія Німеччина Швеція Здійснюється виключно за умови підтримки висування списку виборцями, які проживають у відповідному виборчому окрузі Австрія Бельгія Великобританія Ірландія Іспанія Італія Люксембург Нідерланди Португалія Фінляндія Франція Здійснюється після збору партією встановленої кількості підписів та внесення виборчої застави Великобританія Ірландія Нідерланди Франція Виборча система Виборчі округи Вибори відбуваються у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі Австрія Греція Данія Іспанія Люксембург Нідерланди Португалія Франція Швеція Вибори проводяться у декількох багатомандатних округах Бельгія Великобританія Ірландія Італія Німеччина Фінляндія Загороджувальний бар’єр Не передбачений Іспанія Італія Люксембург Нідерланди Португалія Фінляндія Бельгія Великобританія Данія Ірландія 3% Греція 4% Австрія Швеція 5% Німеччина Франція Підрахунок голосів Кількість мандатів, які отримує кожна з партій у Європарламенті, визначається шляхом ділення голосів, поданих за кожний список у відповідному окрузі на 1; 2; 3; 4; 5 і так далі. Місця надаються тим партіям, які в результаті такого розподілу отримали найбільші частки Австрія Бельгія Великобританія Данія Іспанія Нідерланди Португалія Фінляндія Франція Інші методи підрахунку голосів Греція Ірландія Італія Люксембург Німеччина Швеція Порядок розподілу мандатів між кандидатами у списку За порядком розташування кандидатів у списку Греція Іспанія Німеччина Португалія Франція Мандати розподіляються між кандидатами залежно від кількості наданих їм виборцями переваг Австрія Бельгія Великобританія Данія Ірландія Італія Люксембург Нідерланди Фінляндія Швеція Розподіл вакантних місць у Євро-парламенті Результати виборів оскаржуються до спеціального парламентського комітету Данія Люксембург Німеччина Результати виборів можуть бути оскаржені до суду Австрія Бельгія Великобританія Ірландія Італія Фінляндія Франція Результати виборів можуть бути оскаржені до Центральної виборчої комісії Іспанія Результати виборів можуть бути оскаржені до органу, спеціально утвореного для розгляду спорів між учасниками виборчого процесу Португалія Швеція РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ПОЛІТИЧНІ ГРУПИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ (за результатами виборів 10-13 червня 1999 року) Політична партія/група (ідеологічний напрям) Скорочення Кількість місць Народна Партія Європи/Європейські Демократи (християнсько-демократичний, консервативний) НПЄ 233 Партія Європейських Соціалістів (соціал-демократичний, соціалістичний) ПЄС 180 Європейська Ліберально-Демократична та Реформ Партія (ліберальний, центристський) ЄЛДРП 50 Група Зелених/Європейський Вільний Альянс (екологічний, регіоналістський) Зелені 48 Група Європейських Об’єднаних Лівих/Зелені Ліві Скандинавії (соціалістичний, комуністичний) ГЄОЛ 42 Союз за Європу Націй (націоналістичний, консервативний) СЄН 30 Група за Європу Демократій та Різноманіття (антиєвропейський) ГЄДР 16 Незалежні кандидати Незалежні 27 ВСЬОГО 626 ПОЛІТИЧНІ ГРУПИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ (станом на лютий 2002 року) НПЄ ПЄС ЄЛДПР Зелені ГЄОЛ СЄН ГЄДР Незалежні ВСЬОГО Австрія 7 7 – 2 – – – 5 21 Бельгія 6 5 5 7 – – – 2 25 Великобританія 36 29 11 6 – – 2 3 87 Греція 9 9 – – 7 – – – 25 Данія 1 2 6 – 2 1 4 – 16 Ірландія 5 1 1 2 – 6 – – 15 Іспанія 28 24 3 4 4 – – 1 64 Італія 35 16 8 2 6 10 – 10 87 Люксембург 2 2 1 1 – – – – 6 Нідерланди 9 9 8 4 1 – 3 – 31 Німеччина 53 35 – 4 7 – – – 99 Португалія 9 12 – – 2 2 – – 25 Фінляндія 5 3 5 2 1 – – – 16 Франція 21 22 – 9 11 3 9 12 87 Швеція 7 6 4 2 3 – – – 22 ВСЬОГО 233 179 52 45 44 22 18 33 626 ВИБОРЧА АКТИВНІСТЬ ПІД ЧАС ВИБОРІВ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ у 1994 та 1999 роках Країна Кількість місць Кількість виборців(1999 рік) Кількість осіб, які взяли участь у голосування(1999 рік) % осіб, які взяли участь у голосування(1999 рік) % осіб, які взяли участь у голосування(1994 рік) Австрія 21 5 847 605 2 865 977 49% 67,7% Бельгія* 25 7 343 466 6 686 222 91% 90,7% Великобританія 87 44 499 329 10 689 847 24% 36,4% Греція* 25 8 912 901 6 712 684 75,3% 80,4% Данія 16 4 012 440 2 021 922 50,4% 52,9% Ірландія 15 2 836 596 1 438 287 50,2% 44% Іспанія 64 32 944 451 21 209 685 64,4% 59,1% Італія 87 49 309 064 34 910 815 70,8% 74,8% Люксембург* 6 216 512 185 768 85,8% 88,5 Нідерланди 31 11 855 000 3 544 408 29,9% 35,6% Німеччина 99 60 766 241 27 472 760 45,2% 60% Португалія 25 8 752 953 3 460 777 40,4% 35,5% Фінляндія 16 4 141 098 1 247 685 30,1% 57,6% Франція 87 40 129 780 18 765 259 46,8% 52,7% Швеція 22 6 664 205 2 588 514 38,8% 41,6% ВСЬОГО 626 288 051 641 143 800 610 4 - [Збірка матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Молодь – громадські організації – громадянське суспільство: матеріали міжнародної науково-практичної конференції»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zbirka-materialiv-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-konferencziyi-molod-gromadski-organizacziyi-gromadske-suspilstvo-materialy-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-konferencz/) - Частина 2 ВІТАЛЬНІ СЛОВА Ігор Когут, Голова Ради ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив” “Tertium non datur” – “третього не дано” – казали ще давні римляни. Проблема вибору переслідує нас упродовж усього життя. Десять років тому ми обрали шлях незалежності і встановили ряд пріоритетів, серед яких основоположним є розбудова правової держави та встановлення громадянського суспільства. Проте, необхідний час для того, щоб кожен громадянин України усвідомив себе основною автономною одиницею суспільства, яка, самовідтворюючись, відтворює весь соціум. Адже все залежить тільки від особи, а держава виконує лише допоміжні функції зовнішньої страхуючої сили – коли не спрацьовують механізми внутрішньої саморегуляції. Невід’ємною складовою громадянського суспільства є громадські організації. Активна участь громадського начала у державному житті є необхідним елементом будь-якої цивілізованої спільноти. Саме тому громадська організація “Лабораторія законодавчих ініціатив”, яку я очолюю, спільно зі Студентським науковим товариством Національного університету “Києво-Могилянська академія” виступили ініціаторами проведення цієї міжнародної науково-практичної конференції. Ідея проведення таких заходів не є новою. Для нас це наступний крок у нелегкій праці пошуку шляхів посилення ролі громадських, зокрема молодіжних, організацій у їх взаємодії з органами влади. Таким чином, пріоритетом нашої діяльності є організація діалогу між політиками-законодавцями, з одного боку, та громадськими організаціями, незалежними експертно-аналітичними інституціями – з іншого. Ефективність законодавчого процесу, на наше переконання, цілком залежить від рівня такого діалогу. Законотворчість не повинна обмежуватись лише вищими сферами політики у повній ізоляції від соціуму. Такий стан справ суперечив би ідеям громадянського суспільства. Природнім для демократичного суспільства є налагодження такого зв’язку через інститут політичних партій, ідея розвитку і посилення яких є не менш ключовою у наших дослідженнях. Але норма права народжується у людському середовищі та відображає динаміку взаємодії індивідів і часом партійно-політичний спектр не задовольняє потреб волевиявлення суспільства у законах і нормах. Громадські організації є універсальним посередником між суспільством і державою, вони мають ширший спектр соціальних інтересів і повинні б краще розуміти природу окремих суспільних проблем та шляхи їх подолання. Глибокий аналіз законопроекту громадськими організаціями у конкретній галузі суспільних, економічних чи соціальних відносин є невід’ємним елементом його апробації. Лише за таких умов можливим є становлення громадянського суспільства – як саморегулюючої, самодостатньої системи, члени якої, задовольняючи власні потреби, сприяють досягненню суспільної мети. Саме це є найвищим проявом права: на зміну права сили приходить сила права. На жаль, сьогодні у прийнятті державних рішень перевага надається вузько груповим, корпоративним інтересам, не існує практики громадської експертизи та нагляду. Отже, як я вже згадував на початку, українці віддали свої голоси на користь громадянського суспільства. Маючи вибір, ми обрали свободу, а відтак – відповідальність. Тут доречно згадати вислів Гегеля, який сказав: “Ми повинні тяжіти до чогось великого, але потрібно також уміти здійснювати велике, інакше це жалюгідне прагнення”. Саме тому мета нашої конференції визначена як сприяння знаходженню шляхів подолання відчуження між суспільством та владою, визначення форм участі громадських організацій у законодавчому та виборчому процесах, їхньої співпраці з органами державної влади, місцевого самоврядування, бізнес-структурами. Йдеться про накреслення реальних кроків, які необхідно здійснити громадським організаціям для досягнення ідеалів вільного розвитку людини і суспільства. Я щиро бажаю успіху та плідної праці молоді, яка тут зібралась. Мейє Кіл, перший секретар посольства Королівства Нідерландів в Україні Я дуже задоволена, що молоді люди почали брати активну участь у діяльності громадських організацій. На мою думку, важливим є той аспект, що молоді люди, які в майбутньому будуть приймати важливі рішення, є активістами таких організацій. Гнучкість сьогоднішньої молоді також є дуже важливим фактором у прийнятті майбутніх значних рішень. Звичайно, попереду багато роботи, багато нових завдань. НУО можуть істотно впливати на державні органи за умови, якщо вони стануть професійнішими. Відповідно, позитивною рисою буде і те, що уряд зі свого боку почне прислухатися до порад неурядових організацій. Нідерланди мають значний досвід та плідні традиції розбудови громадянського суспільства. Цей процес почався ще після Другої світової війни. У той час молоді представники різних релігійних громад почали об’єднуватись у різноманітні групи за інтересами. З плином часу ці релігійні групи поступово об’єдналися і вже на початок 70-х років Нідерланди мали повноцінне громадянське суспільство. Натепер у Голландії діє велика кількість НУО різного спрямування, починаючи від організацій на захист довкілля і закінчуючи організаціями любителів класичної музики. Дуже часто урядова політика здійснюється за допомогою таких неурядових організацій. Також уряд виділяє певні субсидії для неурядових організацій. Серед молодіжних громадських організацій виділяються спортивні організації, організації з обміну студентів для закордонних поїздок, екологічні організації. Молодь намагається бути якомога ширше залученою до таких організацій з метою бути в майбутньому конкурентноздатними на ринку праці. Щодо політичних організацій, то ще декілька років тому молоді люди ставились до них досить скептично. Сьогодні ситуація змінюється. Молодь досить активно бере участь у роботі різних “круглих столів”, семінарів, конференцій. Я сподіваюсь, що цей голландський досвід стане у нагоді нашим українським колегам. Щиро бажаю успіху організаторам конференції та її учасникам. Михайло Брик, перший віце-президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Шановні учасники та гості конференції. Я радий вітати Вас у стінах нашої Академії, одного з найстаріших вищих навчальних закладів Європи. Києво-Могилянська академія в усі часи була вогнищем культури, освіти, усіх тих чинників, що спонукають до розвитку громадянського суспільства. Зараз мені приємно відзначати, що у назві нашої конференції на першому місці стоїть слово “молодь”. Адже майбутнє належить молодим і побудова громадянського суспільства також є одним із завдань молодої генерації. Громадські організації формально існували і за часів СРСР. Але вони знаходились під повним контролем Комуністичної партії і виконували чисто декоративну функцію. Крім цього, участь молоді в таких “молодіжних” організаціях була надзвичайно обмеженою. Сьогодні ж діяльність молодіжних громадських організацій крок за кроком набуває реального змісту і я маю надію, що цей процес позитивно відіб’ється на розвитку української економіки, культури, освіти, науки. Що ж до терміну “громадянське суспільство”, то слід зауважити, що існування суспільства взагалі ще зовсім не означає наявності громадянського суспільства. Це добре, що сьогодні багато політиків значну увагу приділяють використанню цього терміну, але мені здається, що до побудови реального громадянського суспільства в Україні ще далеко. Сьогодні українські громадські організації є маловпливовими, а державні органи просто нехтують ними. Тільки за умови врахування пропозицій неурядових громадських організацій державними органами влади з’явиться можливість появи реального громадянського суспільства в Україні. З цієї точки зору досвід розвинених країн Заходу видається дуже важливим. Мені здається, що ми надто політизуємо наше життя, залишаючи поза увагою багато не менш важливих сфер. Відповідно, і кількість громадських організацій, у тому числі молодіжних, що займаються політичними проблемами, значно перевищує кількість організацій, що займаються іншими проблемами. На мою думку, такий дисбаланс є невиправданим, і є ще одним яскравим свідченням того, що наше суспільство називати громадянським ще зарано. Громадські організації, на моє глибоке переконання, мають бути шановані, вони мають адекватно сприйматися владними структурами, а значить спільно вирішувати нагальні проблеми. Я вже не кажу про те, аби ми дожили до тих часів, коли неурядові організації будуть фінансово підтримуватися владними структурами. Але одночасно, це не значить, що громадські організації мають виступати в опозиції до державних структур. Має йти нормальна, зважена співпраця. Тому я ще раз закликаю неурядові організації всіх напрямків шукати своє місце під сонцем, набувати професіоналізму у своїй діяльності. Адже без розвиненого третього сектору ми ніколи не матимемо громадянського суспільства, а без громадянського суспільства нам ніколи не побудувати економічно розвиненої, культурно і духовно міцної Української держави. Сергій Рябов, професор кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, директор Інституту громадянської освіти, м. Київ Розуміння громадянського суспільства у контексті дилеми приватного та державного Суспільні трансформації, що відбуваються у посткомуністичних країнах вже понад десять років, супроводжуються широким зверненням до концепту “громадянське суспільство”. Дещо призабута у попередні часи ця ідея враз набула широкої популярності, за її допомоги багато хто намагається пояснити і розв’язати геть усі вітчизняні проблеми. Лунають заклики до якнайшвидшої побудови громадянського суспільства, пропозиції вважати його найпершим завданням держави. Розпочато численні проекти, покликані сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні, засновано інститут громадянського суспільства, проводяться конференції й семінари, а окремі ентузіасти навіть розробляють проект державного закону про розвиток громадянського суспільства. Між тим від пересічних громадян іноді доводиться чути: “Нам нав’язують громадянське суспільство…” Схоже на те, що до нього ставляться як до чергового суспільного захоплення, нової соціальної утопії, втілення такої собі суспільної досконалості, новітнього образу світлого майбутнього. Виникає побоювання, що концепту громадянського суспільства на вітчизняних теренах загрожує перспектива бути забалаканим, перетвореним на безплідний трюїзм, на ще одне свідчення невмирущості революційної звички підміняти діло гаслом, думку – штампом. Дехто не надто переймається коректним тлумаченням цього явища, задовольняється двома-трьома простецькими формулами, такими як от: громадянське суспільство – це суспільство громадян (справжніх громадян) або у кращому випадку – сукупність асоціацій, що діють незалежно від уряду. З тавтологічної дефініції громадянського суспільства як суспільства громадян виводять утопічний і абстрактно-порожній образ його членів – таких собі як один свідомих і відповідальних, самовідданих і непохитно спрямованих у осяйне майбутнє патріотів, готових жертвувати особистим благом заради добробуту держави. Але де ті критерії, за якими будуть оцінювати людей на відповідність громадянському суспільству та й хто має це робити, давати “перепустку” у таке суспільство? А куди дівати решту, “неідеальних”? Напевне, це є наслідком того, що концепт громадянського суспільства усе ще залишається недостатньо опрацьованим суспільною наукою. Не дарма ж дискусії з його приводу не вщухають в академічних колах у цілому світі. Інтелектуальне осягнення феномену громадянського суспільства, популяризація коректного, адекватного його розуміння серед громадян, які лише й є відповідальними за його стан і розвиток – такий свідомий і цілеспрямований вплив на його розвиток може бути єдино прийнятним. Потребують, зокрема, з’ясування наступні питання: якою є сутність громадянського суспільства, його роль, функції, місія, які існують проблеми й перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні. У повсякденному вжитку термін “громадянське суспільство” часто розуміють як мережу незалежних від держави інституцій, об’єднань та організацій, створених самими громадянами для виявлення й здійснення різноманітних громадських ініціатив, задоволення своїх суспільних потреб та обстоювання своїх колективних інтересів, саморегульовану систему недержавних інституцій, через які громадяни реалізують свої громадські інтереси. Однак такий підхід теж викликає низку запитань, як от: яким має бути статус таких організацій? чи можна вважати складовими громадянського суспільства організації, що не зареєстровані у Мінюсті, чи є вони суб’єктами суспільно-політичного життя взагалі; коли вони формально й зареєстровані, мають печатку і банківський рахунок, але налічують два-три чоловіки, які займаються тим, що “прокручують” гроші у проектах, чи є це громадянським суспільством? Громадянське суспільство ще визначають через ліберальне протиставлення його державі, урядовим структурам, констатацію обмеженості державної влади, заперечення її всеосяжності, властивих їй формалізму, ієрархічної субординації, централізації й директивних наказів – того, що називають етатизмом. Громадянське суспільство – це певний спосіб життя людей, коли воно є неказенним, цивільним (“штатським”), протікає поза офіційної регламентації уряду. Однак, не слід забувати, що таке, ліберальне розуміння громадянського суспільства заперечує “класичне” його тлумачення, представлене, зокрема, у вченнях Аристотеля й Гегеля, коли громадянське та державне (політичне) начала не були розрізнені, а, навпаки, сприймалися як тотожні одне одному. Але чому це стало можливим? Чи не є це усього лише епістемологічним непорозумінням, чи не помилялися мудреці? Або, може, поняття політичної науки є настільки неусталеними, що у різні часи бувають можливими відмінні й навіть протилежні тлумачення одних і тих самих понять? Вихід з колізії “класичного” та “ліберального”, “політичного” та “приватницького” розуміння громадянського суспільства може міститися у запропонованому, зокрема, Бенжаміном Барбером розумінні суспільства як моделі, що складається не з двох ланок (держава – громадянське суспільство), а з трьох – держава, приватне життя та громадянське суспільство. Громадянське суспільство слід визначати радше як суспільство громад, пояснювати його не лише в термінах громадянина чи держави, а й у термінах порядку, влаштування й дотримання суспільної цілісності. З-серед форм такої цілісності головними визнають державну, громадську та родинну (“традиційну”). Громадянське суспільство є сферою медіації, посередництва між приватною особою (родиною) та державою. Громадянське суспільство – це не ідеальний стан спільноти, а одна з форм суспільного життя (поряд з державною та “традиційною”). Вони тісно взаємопов’язані між собою й від розвиненості кожної з них залежить досконалість цілісного буття нації. Характерним для традиційного способу суспільної організації є: спільноти улаштовані за ознакою походження індивідів, їх кровно-родинна приналежність, з чого випливає й чим визначається місце особистості у суспільстві, її роль, характер і спосіб підпорядкування іншим людям та встановленим нормам; патерналізм і закритість для інновацій як ззовні, так і зсередини, клановість, ієрархічність і централізованість; це історично первісна форма соціальної організації; ця парадигма людського співжиття не втрачає своєї значущості й понині і проявляє себе у хоча б у вартостях родинного життя. Історично громадянське суспільство могло виникати як звільнення, емансипація людського життя від традиційних (родинних) форм залежності, практикування таких форм комунікації й солідарності, за яких спільні справи та рішення постають предметом публічного дискурсу, результатом спільних, свідомих, цілеспрямованих раціонально обґрунтованих, креативних зусиль, коли ієрархія й залежність між людьми існує не як понадлюдська данність, а встановлюється самими ж людьми. Громадянське життя (цивільне), життя громадою породжується здатністю людей, які не є родичами, нічим не зобов’язані один одному за кровно-родинними ознаками, є вільними й рівноправними, жити громадою, встановлювати стосунки солідарності й відповідальної кооперації, підпорядковуватися імперативам, що мають конвенційне походження, а не є наперед заданими, спільно (публічно) розв’язувати проблеми спільного життя. “Класичне” розуміння громадянського суспільства походило з того, що тривалий час до царини “громадянського”, “цивільного” відносили усе, що перебувало поза межами “традиційних” форм улаштування суспільного життя; через це за античних демократій до громадянського суспільства, вважалося, належить держава, а за середньовіччя – усе, що не підлягає клерикальній регламентації; держава певний час не мала тих ознак формалізму й бюрократизму, що стали її атрибутами у подальшому, не була апаратом професійного публічного адміністрування. Формалізація й юридична кодифікація громадського життя, його підпорядкування офіційному урядуванню, розпочинається у Стародавньому Римі й призводить до розвитку і зміцнення державно-бюрократичних його складових, до відчуження публічних справ, розв’язання спільних проблем від власне “публіки”. Постає вид діяльності, антагоністичний щодо цивільного начала – професійне урядування, адміністрування, сперте на застосування влади казенне, формальне управління життям громад. “Ліберальне” розуміння ідеї громадянського суспільства полягає у вимозі встановити розумну межу втручанню бюрократії, держави в життя людей, зупинити етатистську експансію, упорядкувати й регламентувати відносини між урядовцями та громадянами; Передумовами й суттєвими ознаками громадянського суспільства називають ринкову економіку з властивою їй багатоманітністю форм власності й відкритою конкуренцією, структурованість суспільства, виокремленість різних груп і верств у ньому, множинність незалежних асоціацій індивідів, політичних сил і партій, недирективно формовану громадську думку; вільну особистість з розвинутим почуттям власної гідності й цінуванням приватності особистого життя. Громадянське суспільство – це таке існування людини, коли вона має перед собою державу, дотримується її настанов, але усе ж не допускає того, щоб держава й її структури цілком поглинули її особистість і життя, завжди зберігає й цінує компонент приватного у власному ставленні до подій чи у їх здійсненні. Отож, антитеза “класичного” та “ліберального” розуміння феномену громадянського суспільства може бути розв’язана, якщо під цим поняттям розуміти один із трьох способів соціальної організації поряд з такими як “традиційні” та державно-організовані суспільства. “Громадянське” (civil) означає порядок, що є соціальним артефактом – конвенційним улаштуванням і регулюванням суспільних відносин за допомоги норм, що встановлені людьми. Громадянське суспільство – це здатність людей до спонтанної солідарності, до співіснування громадою, готовність і вміння встановлювати й дотримуватися певного порядку самостійно, без застосування до них імперативів традиційного суспільства (звичаєве право) чи директивного впливу держави (закони, карально-репресивний апарат, формально-бюрократичні приписи тощо); заперечення закритості й немобільності традиційно-родинного життя, з одного боку, та формально-казенної офіційності публічного життя, підпорядкованого бюрократичному адмініструванню держави, з іншого. Важливим, визначальним проявом громадянського суспільства, його атрибутом слід визнати комунітаризм (а не лише організації чи асоціації) – схильність і здатність людей до інтеграції у громаду, вміння разом розв’язувати спільні проблеми. Кожна з головних форм суспільної організації форм (“традиційна”, громадянська та державна) покликана і спроможна доповнювати й урівноважувати одна одну. Усі разом вони складають цілісне життя людини, в якому присутні цінності родинної спорідненості, відкритість, свобода ініціативи й самореалізації у громадянському просторі, упорядкованість і законовідповідність, забезпечувані функціонуванням держави. Держава має бути відповідальною за дотримання порядку й стабільності, за протидію відцентровим силам, що загрожують руйнуванням соціальної цілісності і які присутні у її додержавному чи позадержавному станах, коли людина керується лише власними інтересами й уявленнями про належне. У сучасному суспільстві доводиться зважати й на те, що спонтанна солідарність (громадянське суспільство) може бути пов’язана і з “тіньовими” формами суспільної взаємодії, набувати нелегітимного, кримінального, терористичного значення. Адже спільні цілі неурядових угрупувань, буває, досягають шляхом руйнування хмарочосів за допомоги викрадених літаків. Держава має бути відповідальною за розвиток соціальної кооперації, за дотримання порядку, збереження умов господарювання, протидію силам, що загрожують соціальній цілісності й спрямовані на руйнування “соціальної солідарності”. Громадянське суспільство є запорукою “стримування” держави, контролю над владою; важливою складовою поділу влади поряд з велезвісними її “гілками”; через те, що держава, влада завжди тяжіє до абсолюту, суспільство потребує, щоб існували важелі “противаг” щодо неї. Порушення балансу між державою та громадянським суспільством призводить або до політики етатизму, або до некерованої й руйнівної аномії. Держава не будує громадянське суспільство, воно створюється самими громадянами. Громадське суспільство не запроваджують законом, нехай навіть і основним у державі, воно виникає, формується спонтанно у суспільній історії мірою суверенізації життя особистостей та громад. Держава ж певним чином регламентує діяльність інституцій громадянського суспільства, підтримуючи їхній розвиток або гальмуючи його. Сама лише відмова від етатизму автоматично не призводить до утвердження громадянського суспільства, якщо зберігаються стосунки васально-клієнтельної, властивої феодалізму залежності. Аби воно дійсно відроджувалося, потрібні певні передумови, створення яких може бути предметом креативних зусиль. Це – політично й економічно вільний громадянин, свідомий своїх громадських інтересів. Це, далі, легалізація й реабілітація приватного начала в житті людей. Йдеться не про саму лише приватну власність на майно, а перш за все про визнання за індивідами права на недирективне мислення і вільний вибір (у соціально-прийнятних межах, зрозуміло) їхнього життєвого шляху, шанування недоторканості особистого життя й пріоритетів – про усе те, що в англо-саксонській культурі позначається поняттям “privacy”. Власність при цьому постає лише умовою й гарантом поширення “приватного” стилю політичного, громадянського життя. Домінантним у філософії приватизації в Україні мало б бути не фарисейське прагнення перерозподілити “порівну” усе добро в державі, а формування елементарної культури приватності особистого життя як суттєвої засади структурованого громадянського суспільства. Але чи не найважливішою передумовою і разом з тим ознакою громадянського суспільства слід визнати освіченого (компетентного) й активного громадянина. Важливим завданням у розвитку громадянського суспільства має бути піднесення демократичної культури, поширення і вкорінення серед людей цінностей відкритого суспільства, знань про права й державний устрій, вмінь відповідно діяти. Тетяна Задорожна, народний депутат України Я вітаю усіх учасників конференції і хочу висловити щиру подяку організаторам цієї конференції, оскільки питання, що винесені на обговорюватись, зараз є надзвичайно актуальними. Іноді у Верховній Раді намагаються “протягнути” законопроекти, які покликані вирішити ту чи іншу проблему. У такі моменти я часто змушена втручатися і доводити, що проблема, яку начебто вирішує такий закон, сьогодні є занадто важкою, ми просто ще не дозріли до можливості її адекватного вирішення. На мою думку, такою проблемою є і проблема громадянського суспільства. На жаль, тепер можна стверджувати, що багато людей просто не знають, що це таке. Тому в цьому контексті громадянська або демократична освіта населення видається дуже важливою. Якщо ми не знаємо основних ідеологій, не знаємо цілей, ідей нашої нації зокрема, то ми просто не зможемо їх реалізувати. Я абсолютно переконана, що ми ніколи не зможемо жити краще, якщо будемо байдужі до самих себе, до того, що, насамперед, робимо ми самі. Адже, не може бути такого, що державі погано, а мені живеться добре. Звичайно, тут можуть бути винятки, але вони лише підкреслюють закономірність. Якщо кожний член суспільства, кожний громадянин держави буде думати лише про себе і не думати про інших, то ці загальні негаразди просто задавлять нас всіх. Тому насамперед ви, молодь, маєте вчитися, прагнути до знань, оскільки за вами майбутнє і ви маєте стати безпосередніми носіями громадянського суспільства. Цього року Україна відзначила десяту річницю своєї Незалежності. Ця дата є надзвичайно відповідальною, зараз ми підводимо певні проміжні підсумки. На жаль, вони є невтішними. На сьогодні в Україні маємо значно більше проблем, ніж десять років тому. Головними проблемами для молоді залишається зростання злочинності, СНІД, проституція. Надзвичайно гостро стоять проблеми житлового забезпечення, проблема створення робочих місць для випускників вищих навчальних закладів освіти. Оскільки молодь є нашим майбутнім, то захист прав молоді має бути одним з головних пріоритетів державної політики. Молодіжна політика в Україні визначається багатьма законами та підзаконними актами. Цих нормативно-правових актів фактично достатньо, аби унормовувати молодіжну політику в Україні. Проблема полягає в іншому: значна кількість цих положень просто не виконується. Об’єднання молоді в громадські організації є одним зі шляхів домагання здійснення ефективнішої молодіжної політики в Україні. Об’єднуючись, молоді люди стають спроможними вирішувати такі питання, самотужки вирішити які досить важко. Об’єднання молоді в громадські організації допомагає лобіювати свої інтереси на вищому рівні. Однією з найпотужніших таких молодіжних неурядових організацій України, що координує та захищає інтереси молодіжних організацій та молодіжної політики в цілому є Український національний комітет молодіжних організацій. Крім цього, Верховна Рада України щороку окремим рядком бюджету закладає певні кошти на задоволення потреб молоді. Ще одним можливим засобом захисту молодіжних інтересів є співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування. Насамперед, це співпраця з Державним комітетом у справах молоді, спорту та туризму. Звичайно, таких державних органів на сьогодні ще мало, але з іншого боку молодіжні неурядові організації самі мають право ініціювати створення таких державних органів з метою розробки та здійснення державної політики. Крім цього, молодіжні громадські організації, звичайно ж, мають право брати активну участь у законодавчому процесі. Адже ніхто краще за вас не знає ваші проблеми. Тому логічним виглядає те, що молодь має право брати участь у їх вирішенні на державному рівні. Отже, я щиро бажаю вам щастя, успіхів; я дуже хочу, щоб ви були достойними громадянами нашої держави. Також я сподіваюся на плідну співпрацю у майбутньому. ВИСТУПИ ПІД ЧАС РОБОТИ В СЕКЦІЯХ Олег Коляса, Львівський національний університет ім. І. Франка Громадські організації у механізмі лобіювання Поняття “лобізм” достатньо нове для нашого суспільства. Хоча в колишньому СРСР лобізм таки існував, незалежно від того чи визнавався він офіційною партійною владою, наукою, чи ні. Однак він був доведений, у певному розумінні, до абсурду. Тобто свої інтереси у державних рішеннях відстоювали люди, групи осіб, які, власне, і приймали ці рішення – тобто верхівка КПРС. А громадські організації, яких існувало чимало – одні формально, а всі гамузом – абсолютно під контролем тієї ж партії, брати участі у цьому процесі не могли. У нормальному ж демократичному суспільстві саме громадські організації є однією із складових механізму лобіювання. Причому, їх роль, вплив постійно зростають.Як відомо, класична модель лобіювання виглядає так: група інтересу – група тиску – лобі. Групою інтересу, на думку більшості дослідників, є: “Добровільне об`єднання людей з формальною основною структурою, де особисті вимоги поєднуються з матеріальною, духовною, суспільною користю, і котрі виражають себе всередині своєї організації, або за допомогою співробітництва і впливу висловлюються відносно інших груп і політичних інститутів”. Дане визначення дозволяє нам сказати, що громадські організації є певною мірою групами інтересу. Більше того, як зазначають зарубіжні дослідники, у зв`язку з розвитком громадянського суспільства в країнах з високим рівнем розвитку демократії вони починають відігравати все помітнішу роль в механізмі лобіювання. Особливим стимулом у цьому процесі є, зокрема, децентралізація влади у цих країнах (найбільше у Західній Європі, США). Тому логічним буде припустити, що ГО у процесі своєї діяльності можуть стати групами тиску. Тільки той спосіб, яким вони це роблять, дещо відрізняється від того, який використовують, скажімо, політичні партії. Як ми знаємо, основна мета будь-якої громадської організації – вирішення конкретної проблеми (або низки проблем) суспільного життя. Це перша основна їх відмінність від політичних партій, які також першородно є групами інтересу і ставлять надто широкі цілі. І ці цілі є лише однією зі складових їх існування. Тобто створення групи тиску є однією з невід`ємних функцій політичної партії. У випадку ж з ГО – це, так би мовити, наслідок їх діяльності (хоча з цього правила є і винятки).Розглянемо приклад з реального життя. Якась громадська організація займається проблемою реформування середньої школи. Вона розробила проект, виграла ґрант, отримала під це гроші і, відповідно, реалізовує задумане. У процесі своєї діяльності вона проводить семінари, конференції, на які запрошуються спеціалісти з даної галузі (вчителі, директори шкіл), проводить різноманітні моніторинги, опитування серед споживачів – учнів та їх батьків. Результатом даної праці стає видання збірки матеріалів, в якій вказано найбільш оптимальні шляхи і способи реформування середньої школи. Дані матеріали розсилаються в законодавчі органи, комісії, урядові структури, тобто в ті установи, які займаються даною проблематикою, або ж можуть вплинути на вирішення даного питання. Окрім цього, ці матеріали розсилаються по всіх навчальних закладах. Отже, як ми бачимо, у даному випадку громадська організація стала одним з елементів механізму лобіювання. Адже, як ми знаємо, основна суть даного механізму полягає в інформуванні законодавців і спрямуванні їх роботи в потрібне русло. Хоча дана організація не виступає активним учасником завершальної стадії механізму лобіювання, однак, як бачимо, вона є його невід`ємною складовою. Далі дана програма реформування середньої освіти стає своєрідною основою для лобіювання. І, скажімо, її може використати у своїй боротьбі політична партія. Також вона стає документом, на який можуть посилатись працівники освіти, висуваючи певні вимоги до центральної чи місцевої влади. Адже в даній програмі пропозиції підкріплені соціологічними дослідженнями, тобто врахована думка громадськості. У процесі розробки цього документу щодо реформування середньої освіти, на відповідній проблемі загострюється увага суспільства. На цьому прикладі я намагався показати пасивну модель лобіювання ГО. Тобто коли ГО, а в даному випадку її продукт, стає інструментом у процесі лобіювання. Інша модель, яка більш притаманна суспільствам з високим рівнем розвитку демократії, є так звана активна модель лобіювання ГО. Наведу один приклад. Громада певного району має потребу в дитячому садочку. Є два шляхи розв’язання даної проблеми: перший – “вибивати” гроші у місцевих органів влади, другий – побудувати садочок силами самої громади. У другому варіанті передбачається створення з членів даної громади певної ГО, яка б займалась збором коштів, наймала робітників, контролювала будівництво, виносила проблемні питання на розгляд жителів району. Після побудови садочка, дана організація або розпадається, або трансформується в ГО з іншими функціями. Перший спосіб, як на мою думку, є складнішим з точки зору бюрократичної тяганини в коридорах місцевої влади і набагато менш ефективним з огляду на час, якість будови і т.д. Другий же спосіб набагато продуктивніший з усіх точок зору. Хоча він можливий лише у суспільствах з високим розвитком демократії і ступенем децентралізації влади. У такому соціумі громадянське суспільство є реальною діючою одиницею. Як і в першому, так і в другому випадку даний процес передбачає задіяння механізму лобіювання, де ініціатором процесу виступає громада цього району через посередництво створеної нею ГО. У першому випадку маємо справу з класичним механізмом лобіювання, звичним для пострадянських суспільств, де основна функція ГО – це “вибивання” і контроль за надходженням коштів, будівництвом. Цей механізм ще називається класичним, бо дія здійснюється за класичним трафаретом: група інтересу (громада) – група тиску (ГО) – лобі (депутат від даного району або інша зацікавлена особа, яка здійснює безпосередній вплив на процес прийняття рішень в органах місцевої влади). Подібним чином протікає процес і в другому варіанті. Однак він може відбуватись без певних лобістських структур в органах влади, а тому вирішення проблеми є набагато менш залежним від влади, ніж у першому випадку. Проте, потрібно зазначити, що чим менший ступінь децентралізації влади, нижчий ступінь розвитку демократії і громадянського суспільства в певному соціумі, тим більше другий варіант за складністю проходження механізму лобіювання буде наближатись до першого. Такий варіант участі ГО у процесі лобіювання є прикладом, так би мовити, лобізму на мікрорівні. Якщо говорити про подібні процеси на макрорівні, то тут ГО вже мають переважно чітку структуру, є офіційно зареєстрованими, тобто з формальної точки зору, вони є помітнішими, аніж ГО у першому варіанті. Наприклад, організація, яка об`єднує викладачів навчальних закладів всієї України, може виступати лобістом щодо розробки та прийняття законодавства, яке стосується даної галузі. Це – організація певних слухань для парламентарів, участь представників у парламентських комісіях, нарешті, залучення професійних лобістів (як це робиться, скажімо, у США, де цей механізм на відміну від України закріплений на законодавчому рівні). Так само можуть діяти й інші професійні об`єднання журналістів, архітекторів. Це, у свою чергу, забезпечило б високу якість законодавчого процесу, створило атмосферу співпраці і т.д. Однак, якщо дана процедура є популярною і ефективною у скандинавських країнах, де переважно поширена корпоративістська модель (трикутник: держава – профспілки – роботодавці), і США (плюралістична модель), де механізм лобіювання покладений на демократичну основу (хоча, наприклад, у Німеччині саме слово “лобі” є, так би мовити, словом – ізгоєм, його поява на шпальтах газет неминуче означатиме скандал). Україна, на жаль, на сучасному етапі перебуває у дещо іншому становищі, тут відсутнє будь-яке законодавче поле для легального лобіювання, але наявні низький ступінь децентралізації влади, величезний громіздкий бюрократичний апарат як у центрі, так і на місцях. Однак, незважаючи на всі ці перешкоди (хоча лобіювання у нас існує незалежно від того – легальне воно чи ні), ГО необхідно залучатись до процесу вирішення проблем методом саме лобіювання, як це робиться у цивілізованих державах. Адже, тільки тоді в Україні можлива справжня демократія і громадянське суспільство, коли зміни будуть відбуватися “знизу”, хоча й не без участі “верху”. Катерина Сніцаренко, Регіональна чорноморська мережа громадських організацій, м. Миколаїв Народний парламент як механізм підвищення громадської самосвідомості та впли - [Збірка матеріалів круглого столу «Виборче законодавство України: місце та роль політичних партій»](https://www.parlament.org.ua/analytics/zbirka-materialiv-kruglogo-stolu-vyborche-zakonodavstvo-ukrayiny-miscze-ta-rol-politychnyh-partij/) - Збірка матеріалів круглого столу “Виборче законодавство України: місце та роль політичних партій” проведеного 13 листопада 2000 року за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та Національного демократичного інституту міжнародних відносин (NDI). Містить виступи учасників та експертно-аналітичні матеріали підготовані до заходу. Вітальне слово ІГОР КОГУТ, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Шановні народні депутати, експерти, журналісти. Шановні колеги. Для нашої молодої організації дуже приємним є факт вашої уваги до круглого столу “Виборче законодавство України: роль та місце політичних партій”, який Лабораторія законодавчих ініціатив організувала та проводить за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем та Національного демократичного інституту міжнародних відносин. З іншого боку зрозумілим є інтерес до зазначеної теми. Час невпинно наближує нас до дня нових паламентських виборів, але у політичних та парламенських колах все ще актуальною залишається дискусія з принципових питань виборчого законодавства, системи виборів та місця політичних партій у цьому процесі. На жаль, як і в 1997 році, ми знову входимо в період активної фази виборчого процесу без визначених правил гри. і це має вигляд проблеми як для активних суб’єктів виборів, так і для пересічних виборців. Якщо аналізувати власне категорію активних суб’єктів виборчого процесу, то можна виокремити дві групи, для яких вибір виборчої системи має досить принципове значення. Це депутати-одномандатники, які обиралися у конкретних виборчих округах, приділили чимало уваги та засобів для роботи з виборцями та, відповідно, сподіваються на успіх у своїх округах. Або політичні партії, представлені чи не представлені у парламенті, які згідно з чинним законодавством є суб’єктами виборчого процесу, але остаточно не визначені щодо умов їхньої участі у виборах. Для виборців основною проблемою може стати, за умови запізнілої зміни виборчої системи, дезорієнтація щодо процедури голосування, що однозначно призведе до можливих фальсифікацій. Змішана виборча система була чотири роки тому прогресивним кроком, але одночасно половинчатим. Результатом цього кроку ми мали “спікеріаду”, ситуативну ліву більшість, далі – формування, у дещо підневільний спосіб, парламентської більшості, яка не відзначається монолітністю та узгодженістю рішень. іншою вадою діючої виборчої системи є поділ депутатів на “чорних”- одномандатників, обтяжених обов’язком роботи з виборцями конкретного округу, та “білих”-списочників, позбавлених будь-яких принципових обов’язків, крім повноважень народних депутатів. Тенденції розвитку суспільно-політичного процесу в Україні вказують на те, що роль та місце політичних партій, як у парламентському, урядовому, так і в суспільному контексті зростатиме. інша справа, якої сутності набуде процес інституалізації партійно-політичного середовища, в який спосіб це відбуватиметься. Питання, відповідь на яке, в якійсь частині, має дати і сьогоднішній круглий стіл, матеріали підготовані експертами Лабораторії законодавчих ініціатив. Публікація матеріалів сьогоднішнього круглого столу, заплановані Лабораторією заходи по обговоренню участі політичних партій у процесі прийняття урядових рішень, що тісно пов’язане з виборчим законодавством, законодавством про політичні партії, передбачатимуть більш широку дискусію щодо ролі та місця політичних партій у суспільно-політичному процесі, формування ідеологічних, впливових політичних сил, які знаходитимуть широку суспільну підтримку. А сьогодні вдячний за увагу та сподіваюся на плідну та конструктивну роботу сьогоднішнього круглого столу. Виступи ОЛЕКСАНДР ЛАВРИНОВИЧ, народний депутат України Дивлячись у перспективу розвитку народовладдя в Україні, не можна з певністю сказати, що політичні партії як елемент громадянського суспільства досягли такого розвитку, щоб визначати напрями зміни виборчого законодавства. Натомість, такими інституціями є на сьогодні Верховна Рада, Президент України та Конституційний Суд України. Саме вони визначатимуть, за якими правилами відбуватимуться вибори у 2002 році і надалі. і якщо у Президента є певна позиція щодо цього питання, то у Верховній Раді такої одностайності немає. Є конкретні інтереси певних осіб, груп, з яких складається парламент. Чи буде при цьому дотриманий інтерес суспільства? Не певний. Очевидно, що погоджуватимуться корпоративні інтереси та інтереси осіб, що здійснюватимуть голосування. Яка роль при цьому політичних партій? Я думаю, ми багато чого досягли у плані її підвищення, коли у 1998 році надали людям можливість обирати не тільки між особами, які так чи інакше ідентифікують себе з тими чи іншими політичними силами, але й між партіями. Політичні партії стали своєрідним товаром. З’явилося розуміння того, що для того, щоб “продати цей товар”, необхідна, з одного боку, реклама, а з іншого – певні гарантії, які беруть на себе ті, хто пропонують цей “товар”. Люди повинні мати право вибору з тим, щоб ті, хто пропонує цей “товар”, мали обов’язок відповісти за його якість після того, як він був реалізований. Це необхідно для того, щоб політичній партії, яка здобула підтримку виборців і стала парламентською фракцією, можна було пред’явити претензію за реалізацію того, що було задекларовано під час передвиборної кампанії. А політично неідентифікованим силам таку претензію пред’явити не можна. Тому політичні партії повинні стати єдиним суб’єктом виборчого процесу в Україні. Це досить прості для розуміння речі, але вони з великими труднощами пробивають собі дорогу до реального втілення. і коли ми говоримо про виборчі системи, я думаю, що це питання похідне від стану суспільного розвитку, хоча вони мають бути чинником стимулювання такого поступу. Головним є те, які суб’єкти можуть брати участь у виборчому процесі. Тут є проблема щодо того, як українські правники, в тому числі ті, що працюють у державних установах, тлумачать конституційні норми щодо прав і свобод громадян. Ця проблема постала перед нами ще тоді, коли після прийняття рішення Верховною Радою, Президентом України відбувся розгляд і Конституційним Судом питання про право громадян бути обраними безпосередньо. Щоб зробити це питання менш дискусійним, працюючи над Конституцією України, ми заклали у 36 статті положення про те, що політичні партії беруть участь у виборах. Тобто, партії – єдиний суб’єкт, який згадується у цьому контексті в Основному законі. Тому, щоб реалізувати надану Конституцією можливість бути обраним, громадянин повинен стати членом колективного утворення, яке має не тільки можливість брати участь у виборчому процесі, але й обов’язок відповідати за свою діяльність. Сьогодні ми маємо в Україні досить специфічну ситуацію, коли є чинний закон, за яким обирався діючий парламент, і є рішення Конституційного Суду України, ряд положень якого набули чинності вже після виборів 1998 року. Тому, на мою думку, цей закон не може бути чинником суспільного розвитку. Очевидною є необхідність його “ремонту”. Це якщо виходити з того, що саме змішана виборча система може надалі відігравати позитивну роль для суспільного розвитку. Я вважаю, що вона може відігравати таку роль, але, безперечно, не в тому вигляді, що ми маємо. Водночас простежується й інша тенденція. Ми були свідками виходу з партій ряду голів обласних держадміністрацій, закликів до департизації органів управління. Ми бачимо, як повертається до вжитку позапартійність як одна з чеснот державного діяча. Але ця небезпечна тенденція може викликати і зворотну реакцію. Однією з таких реакцій може бути ухвалення виборчого закону, що закріпить пропорційну виборчу систему. Він може бути підтриманий і голосами тих, хто раніше цього не зробив би. Законопроект, схвалений Верховною Радою України у першому читанні, не відповідає політичним реаліям і можливостям розвитку партій. Єдиний загальнодержавний виборчий округ із закритими списками для такої великої країни як Україна не є вдалою формою для того, щоб громадяни відчули зворотній зв’язок з тими, кого вони обирають. Але навіть такий підхід є виправданим у порівнянні з альтернативою повернення до ситуації, коли поруч з партіями у виборчому процесі беруть участь громадяни, кооперативи, збори громадян тощо. Зрештою, ми ще маємо час для того, щоб ті інтереси, які сьогодні формуються у стінах парламенту, знайшли своє максимальне коригування із суспільними інтересами України. БОРИС БЕСПАЛИЙ, народний депутат України Досвід виборів 1998 року довів слабкість політичних партій як суб’єктів виборчого процесу. Але постає запитання: у порівнянні з чим слабкі наші партії? У порівнянні з партіями, скажімо, англійськими, японськими, німецькими? Але ж і економіка України у порівнянні з економіками названих держав є слабкою. Ця наша загальна слабкість є чинником до змін та посилення і економіки, і держави, і політичних партій тощо. Тут постає перше запитання: які легальні політичні сили в Україні є сильнішими за політичні партії? На мій погляд, таких сил просто немає. Другий закид, який робиться у бік політичних партій так званою “реальною владою”, – що вони є малочисельними, а партійні кандидати представляють лише кілька тисяч своїх однодумців. Але ж давайте порівняємо. Кого представляють так звані “незалежні кандидати”? Себе і свою сім’ю? Тож я думаю, що всі ми погоджуємося з тим, що роль політичних партій треба посилювати. Вона зараз мізерна. Щодо виборчої системи. Дійсно, виборча система не створює політичні партії. Вона лише сприяє або їх розвитку, або їх занепаду. Тобто, виборча система – потужний стимул розвитку партій. Тому я вважаю, що першою метою виборчої системи є забезпечення проведення реальних виборів. Ви знаєте, який вплив адміністративного ресурсу на рівні місцевих виборів та виборів до парламенту в одномандатних округах. Навіть такі чинники, як гроші та ЗМі дозволяється використовувати лише під патронатом незареєстрованої партії реальної влади. Поглянувши ж з точки зору впливу адміністративного ресурсу на результати виборів за пропорційною виборчою системою, ми змушені будемо констатувати, що остання є менш залежною. і це головний аргумент в сучасній Україні. У світі вибори можуть бути і мажоритарні, і пропорційні. В сучасній Україні – або пропорційні, або ніякі. Ще одним аргументом на користь пропорційної виборчої системи є те, що при її застосуванні існує конкуренція між самими владними списками. Це сприяє більш чесним виборам. Інший аргумент. На пропорційних виборах немає переможців. Там мандати отримують ті, хто здобув скільки-небудь вагому суспільну підтримку (скажімо, 4% голосів виборців). Це перешкоджає фальсифікації виборів. Варто також відмітити позитивну роль 4-відсоткового бар’єру. Він сприяє блокуванню та об’єднанню політичних сил. Фактором, що дискредитує пропорційну виборчу систему, є переходи депутатів із фракції у фракцію. На мою думку, таку практику слід заборонити і на конституційному рівні, і на рівні виборчого законодавства. Ще однією темою у контексті даної розмови є перешкоди посиленню ролі партій у суспільстві. Очевидно, що мажоритарна система виборів лобіюється головами адміністрацій. Але я гадаю, що те, якою буде виборча система, залежить від того, що скаже наш Президент. ВІТАЛІЙ ЖУРАВСЬКИЙ, народний депутат України Що показали вибори 1998 року до Верховної Ради України за партійними списками? Комуністична партія України отримала підтримку 6 550 353 громадян України. Завдяки 4% бар’єру – 84 мандата. Якби вибори проходили без бар’єру, КПУ здобула б лише 61 місце в національному парламенті. Бар’єр подарував КПУ додатково 23 мандати. Виборчий блок Соціалістичної партії України і Селянської партії України “За правду, за народ, за Україну!” здобув 2 273 788 голосів виборців. За допомогою 4% бар’єру цей блок отримав 29 місць у Верховній Раді України. Якби вибори відбулися без прохідного процентного бар’єру СПУ і СП отримали б лише 21 мандат. існуючий бар’єр подарував соціалістам і селянам додатково 8 місць. За Прогресивну Соціалістичну партію України проголосувало 1 075 118 осіб. ПСПУ здобула 14 місць у Верховній Раді завдяки 4% бар’єру. Без бар’єру ця партія мала б лише 10 мандатів. Завдяки існуючій системі прогресивні соціалісти вибороли додатково 4 місця. Таким чином, вищезгадані партії отримали у вигляді “призової нагороди” додатково 35 депутатських мандатів. Якщо відняти голоси Всеукраїнської партії трудящих (210 622), то за демократів, які не пройшли до парламенту по партійних списках, проголосувало 6 199 904 виборців. Саме ця кількість виборців була приплюсована в основному до активу КПУ, СПУ, СП, ПСПУ. Тобто, виборці голосували за одних, а мандати в основному отримали діаметрально протилежні за своєю програмою, ідеологією, метою і завданнями політичні партії. Отже, можна стверджувати, що воля виборців була грубо проігнорована. Якби вибори проходили без встановленої 4% межі, то ліві здобули б 94 мандати, а ліво-центристи і право-центристи – 131 мандат, тобто на 37 мандатів у демократів було б більше. Вибори за тільки пропорційною системою березня 1998 року дали інший результат: у лівих – 127 мандатів, а у ліво-центристів і право-центристів – 98 мандатів, тобто у демократів на 29 мандатів менше, ніж у лівих. Таким чином, проігноровано волю виборців, до парламенту України не потрапили із числа партій і виборчих блоків аутсайдерів яскраві особистості, виборча система не сприяла не лише віддзеркаленню настроїв громадян, а й формуванню ефективної законодавчої влади. Це в свою чергу призвело до славнозвісної “спікеріади” по виборах керівництва парламенту, до протистояння між законодавчою і виконавчою гілками влади, а відтак до втрати часу по реформуванню нашого суспільства і до посилення ортодоксальних лівих у законодавчому органі влади. Висновок напрошується сам по собі: в разі проведення виборів за пропорційною системою чи за пропорційно-мажоритарною слід зняти прохідний відсоток. Досвід минулої виборчої кампанії показав – у виборах до Верховної Ради України взяло участь 26,7 млн. громадян, а мандати дісталися лише тим, за кого проголосувало менше 17,5 млн. громадян. При розподілі мандатів не врахована воля 6 199 904 виборців, які віддали свої голоси демократичним партіям. ТАРАС ЧОРНОВІЛ, народний депутат України Після річної перерви днями був даний старт подальшому проходженню виборчого законопроекту у Верховній Раді України. Профільний Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування почав його постатейний розгляд, і вже перші спроби заблокувати цей процес не пройшли. Тобто проект реально буде рухатися через комітет, і можливо, що на наступній сесії ми зможемо винести його на розгляд Верховної Ради. Кілька нюансів, що були пов’язані з ходом обговорення у комітеті. Спроба провести через комітет проект Постанови Верховної Ради про неприйнятність законопроекту не вдалася. Така ж доля спіткала і комплекс дуже цікавих, але, як на мене, небезпечних поправок до існуючого Закону. Тобто іде робота над законопроектом, що закріплює пропорційну систему виборів. Конкретніше про це. Як вже говорилося, мажоритарна виборча система в умовах сучасної України є комплектом адміністративних впливів, можливостей для фальсифікації виборів і включення абсолютно невиборчих важелів. Змішана виборча система поєднує у собі недоліки як мажоритарної, так і пропорційної виборчої систем. Коли ж підходити до прийняття нового закону, що закріпив би пропорційну виборчу систему, то я постійно відстоюю ідею, що нам необхідно взяти з мажоритарної системи то єдине, що в ній є позитивного – безпосередній зв’язок депутата зі своїми виборцями. Спроби провести такий варіант через комітет були. Але вони, на мою думку, містять ряд потенційних небезпек. Пропонувалося запровадити своєрідний симбіоз пропорційної і мажоритарної систем. Парламент, сформований таким чином, працював би, але партії, що його формували б, мали б цілу низку серйозних проблем, пов’язаних з їх внутрішньою структурою. Пропорційна виборча система нам найперше потрібна для структурування українського суспільства. Тому зняття 4-відсоткового бар’єру призведе до формування аморфного парламенту. За сьогоднішніх політичних умов у нас є надія, що ми зможемо стимулювати створення політичних блоків. Але якщо ми не запровадимо пропорційної виборчої системи і не введемо досить високого загороджувального бар’єру, ми цю надію втратимо. Це теорія. Якщо не говорити про практику, то, на мою думку, вибори 2002 року відбуватимуться за старим Законом. Дуже вже багато є в парламенті політичних сил, які не хочуть запровадження принципу обрання депутатів на пропорційній основі. На сьогодні такий принцип не влаштовує потужне губернаторське лобі. Не визначився з цього приводу і Президент. Але якщо ми докладемо всіх зусиль, щоб законопроект, який внесений сьогодні у Верховну Раду, був добре опрацьований, можливо, той сценарій, який сьогодні намагаються розіграти, не спрацює. Я дуже на це сподіваюся. АНАТОЛІЙ ТКАЧУК, директор Представництва Міжнародного центру некомерційного права в Україні Ще з 1993 року я однозначно виступаю прихильником пропорційної виборчої системи у багатомандатних виборчих округах з преференціями. Але давайте звернемо увагу на таке. Починаючи з 1993-94 років, найбільше розмов точилося навколо виборчої системи. При цьому на другий план відходили процедурні моменти. Але чи правильно це? На мою думку, головне для нас – це демократія і справді демократичні вибори. Виборча ж система – похідне. Але чи відбудуться колись в Україні демократичні вибори, якщо існує постійно діюча Центральна виборча комісія, яка фактично перетворилася на елемент у системі центральних органів виконавчої влади? Чи відбудуться демократичні вибори, якщо у нас відсутня вільна преса? Чи будуть вільними вибори, якщо у нас відсутнє реальне самоврядування? Хотів би звернути вашу увагу і на такий факт. П’ять голів облдержадміністрацій є водночас і головами облрад. Така ж ситуація і у двадцяти двох районах. Згадайте, хто формує виборчі комісії. От вам максимальне об’єднання адміністративних ресурсів під час виборів. Тому, говорячи про вибори, не слід забувати про цю адміністративну складову, яка, формально не відносячись до виборчого процесу, реально на нього може впливати. Таким чином, давайте спробуємо в контексті удосконалення виборчого законодавства провести децентралізацію бюджетного процесу і унезалежнити місцеве самоврядування від місцевої влади. Це буде перший серйозний внесок у майбутні вільні вибори. Далі слід звернутися до розв’язання проблем суміщення посад голів державних адміністрацій і голів рад та постійного функціонування Центральної виборчої комісії України. Як бачите, демократія і демократичні вибори залежать не лише від виборчого закону. Тому слід вирішувати існуючі проблеми комплексно. ВОЛОДИМИР КАМПО, голова Товариства конституційного права Проблема виборів до парламенту – це проблема не виборчої системи, а проблема великих політичних партій. Необхідна кількість членів правлячої партії має становити 200-250 тисяч. Так блок ХДС-ХСС у Німеччині об’єднує 800 тисяч членів, що дає йому змогу забезпечити представництво не лише в парламенті, а й в інших органах влади. Приблизно таку ж кількість членів об’єднують партії і в інших країнах. Тому в Законі “Про політичні партії” варто було б передбачити необхідну кількість членів не у 10 000, а хоча б у 100 000 осіб, для того, щоб така партія могла вважатись повноцінною. Діяльність партій в Україні, на відміну від багатьох інших держав, не спрямована на формування уряду і парламентської більшості; партії не готові взяти владу в свої руки, а тому нарікання на адміністративний ресурс вважаю перебільшенням, оскільки він стримує лівий електорат. Як досягти того, щоб на виборах формувались великі виборчі блоки? Для цього необхідно закладати у виборчу систему такі параметри, які б дозволили перемагати саме великим політичним партіям. Наприклад, якщо вибори проводитимуться за нині існуючої виборчої системи, то необхідно, щоб партія в багатомандатному окрузі висувала список з 225 кандидатів, і кандидатів приблизно у 20-25% одномандатних округів, – тобто близько 280 кандидатів. Це дасть змогу електорату побачити партію, яка реально хоче брати владу в свої руки. Тому запровадження подібної норми, на мою думку, буде стимулювати об’єднання дрібних партій у великі виборчі блоки. Проблема утворення великих політичних партій лежить не на рівні парламентських виборів, а, на мою думку, на рівні виборів до місцевих органів. Партії не мають опори на місцях, про що свідчить той факт, що з 200 000 депутатів місцевих рад лише біля 10 000 є членами політичних партій. Для того, щоб зміцнити позиції партій на місцях було б доцільно запровадити пропорційну систему місцевих виборів (за виключенням територіальних громад з населенням 3 000 і менше). Необхідно також вносити й інші норми до виборчого законодавства, зокрема норму про заборону партій, діяльність яких носить антиконституційний характер; ряд норм, які б визначали взаємовідносини між самими політичними партіями. Взагалі, для пом’якшення відносин між політичними партіями, було б доцільно прийняти Кодекс поведінки політичних партій на виборах. Партії повинні також налагоджувати нормальні стосунки і за межами дії закону. ВОЛОДИМИР СТРЕТОВИЧ, президент Фонду сприяння політичним і правовим реформам У контексті теми нашої дискусії хотілося б зупинитися на деяких проблемах. Проблема перша: вибори 1998 року. У мене особисто і зараз існують сумніви щодо правильності підрахунку голосів (ЦВК майже добу не надавала даних про процес підрахунку голосів). Ці сумніви були підтверджені під час виборів Президента, коли на моє прохання (я був довіреною особою одного з кандидатів у Президенти) отримати доступ до центрального комп’ютера, до якого надходить інформація з місць, було отримано відмову. Усе це свідчить про відсутність контролю громадськості над ЦВК. Друга проблема – загороджувальний бар’єр. Чому, наприклад, не дозволити партії, яка набрала 987 тисяч голосів і не подолала 4% бар’єр, об’єднатись з іншою партією, яка здобула 500 тисяч голосів і висунути своїх представників. Необхідно, щоб ЦВК надавала дозвіл партіям, які не подолали загороджувальний бар’єр, формувати одну чи кілька коаліцій (оскільки дозволено все, що не заборонено, а вибори згідно зі ст.19 Конституції України здійснюють громадяни). Третя проблема – проблема виборчої системи. Необхідним є перехід до пропорційної виборчої системи, оскільки вона сприяє зменшенню впливу чиновництва на виборчий процес та концентрації представників партії влади в одній або двох великих партіях. Четверта проблема пов’язана з Центральною виборчою комісією. У виборчому кодексі Молдови є стаття, яка передбачає формування складу ЦВК з 5 суддів Верховного Суду і представників від кожної політичної партії, причому діяльність цього органу є тимчасовою, що сприяє утворенню в ньому конкурентного середовища, а це в свою чергу збільшує її роль у виборчому процесі. ЦВК в Україні, на відміну від Молдови, відіграє слабку роль в організації виборчого процесу. Це певною мірою зумовлено тим, що у виборчому законодавстві не виписані норми про відповідальність членів ЦВК, а також тим, що конкурентне середовище в українській ЦВК відсутнє (всі рішення приймаються одностайно). Необхідно також реформувати судову систему, визначивши у відповідних законах статус суддів з розгляду виборчих спорів. Отже, ми повинні докласти максимум зусиль для того, щоб новий Закон про вибори був демократичним, а його зміст, Кримінальний, Адміністративний кодекси, Закон про судоустрій відповідали потребам громадян України. МИХАЙЛО ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центр політичних досліджень та конфліктології Свій виступ хотів би зосередити на двох моментах. По-перше, хотілося б зазначити, що думка про те, що виборча система, яка ігнорує велику частину голосів виборців є недемократичною, хибна, оскільки практично всі системи ігнорують певну кількість голосів. По-друге, слід сказати про те, що якщо Україна прагне до ефективної демократичної влади, то іншого шляху, крім зміцнення партій немає. Це зміцнення досягається високим загороджувальним бар’єром (бажано встановити навіть 5% замість 4% при чисто пропорційній системі). Зменшення кількості партій та їх зміцнення дасть змогу утворити стабільну більшість, яка б змогла шляхом реальної можливості долати вето Президента, зменшити вплив останнього на законодавчий процес. Необхідно також додати, що навіть за повного збереження існуючої виборчої системи та нині діючого Закону, одну норму до нього необхідно внести обов’язково – норму про обов’язкове опублікування результатів голосування не пізніше, ніж через 2 години після закінчення підрахунку голосів. Це дасть змогу зменшити вплив адміністративного ресурсу на виборчий процес. ЮРІЙ МІРОШНИЧЕНКО, президент Всеукраїнського громадського об`єднання “Нова генерація” Хотілося б зупинитися на перевагах та недоліках конкретних виборчих систем. По-перше, мажоритарна система спонукає до рішень тактичного змісту, скерованих на вирішення термінових проблем, зокрема, проблем певного регіону чи проблем, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Тому депутати, обрані в мажоритарних округах, прагнуть відстоювати інтереси свого регіону. Одночасно Верховна Рада орієнтована на вирішення загальнонаціональних проблем, а не проблем окремих регіонів. Тут і виявляється протиріччя між мажоритарною системою і компетенцією Верховної Ради. Тому на рівні виборів до Парламенту, на мій погляд, доречно було б застосовувати пропорційну систему, оскільки партії за своєю суттю представляють певну доктрину розвитку суспільства. На рівні обласної ради можна застосовувати змішану систему, на рівні районної ради – лише мажоритарну систему. Причому на всіх рівнях кандидати мають належати до певних політичних партій. Що ж стосується проблем кількості політичних партій, то вона повинна визначатись як механізм бар’єру, так і іншими механізмами, які б стимулювали утворення потужних великих партій. ЙОГАН ГАМЕЛЬС (Бельгія), експерт Національного демократичного інституту міжнародних відносин (NDІ) Я не хотів би дискутувати з приводу доцільності прийняття тієї чи іншої виборчої системи, однак хотів би зазначити, що при переході до іншої системи необхідно використати всі позитиви існуючої. Не зважаючи на те, що в Бельгії використовується суто пропорційна система при виборах до парламенту, депутати репрезентують той регіон, де були обрані. Країна розбита на виборчі багатомандатні округи різного розміру, які висувають від 2 до 25 кандидатів. На мій округ припадало 7 мандатів (при загальній чисельності парламенту 150 депутатів). Причому виборець може проголосувати за одного чи декількох представників партій одночасно. Голосуючи за певного кандидата, виборець голосує за певну партію. Говорячи про роль політичних партій, хотів би зосередити увагу на утворенні виборчих комісій. У Бельгії партії входять до складу виборчих комісій всіх рівнів, що має свої недоліки: представники партій замість того, щоб зосередити увагу на організації виборів, постійно дискутують один з одним. Не зважаючи на це, я вважаю, що участь партій у формуванні виборчих комісій сприяє забезпеченню законності і чесності виборів. Прозорість виборів та їх результатів є важливою при побудові демократичного суспільства. ЮРІЙ КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України З дозволу організаторів, я з початку висловлю декілька міркувань з приводу виборчої системи та місця політичних партій в ній, а вже потім перейду до місця політичних партій у виборчому процесі. Коли ми говоримо про виборчу систему, ми мусимо пам’ятати те, що вибір тієї чи іншої системи не є питанням, слушною чи ні вона є, бо не існує неслушних виборчих систем. існують виборчі системи, доцільні в конкретних суспільно-політичних умовах, відповідні тим завданням, які стоять перед державою на певному етапі розвитку; і недоцільні, які не сприяють вирішенню конкретних завдань. Отже, коли ми говоримо про виборчу систему, треба подивитись, а які власне завдання постали перед нашою державою, перед суспільством, перед політичним процесом у нашому суспільстві. На мою думку, першочерговим є питання встановлення пріоритету загальнонаціональних інтересів над будь-якими іншими: груповими, регіональними, особистими та ін. Адже йде мова про обрання загально-національного законодавчого органу в унітарній державі. Зрозуміло, що повинно бути забезпечене представництво народу, бо Верховна Рада – це, насамперед, представницький орган, який обирається в умовах розділеного суспільства. Представництво всіх груп неможливе, але це не повинно призводити до загострення соціальних конфліктів. І нарешті, перед нами стоїть завдання розробити таке законодавство про вибори, згідно з яким країна обере парламент, який буде працювати ефективно, бо питання ефективності роботи Верховної Ради є зараз досить болючим. Якщо ми ще раз поглянемо на всі ці завдання, то побачимо, що більш доцільною є пропорційна система, бо, власне, саме вона дозволяє вирішити всі проблеми в комплексі і з мінімальними витратами для суспільства. Під час обговорення в Комітеті варіанту закону на основі чисто пропорційної системи основними недоліками згаданого законопроекту було визнано порушення принципу прямих виборів та відсутність забезпечення представництва народу. Я думаю, щодо принципу прямих виборів, – так то була чиста спекуляція, і жодного відношення до порушення цього принципу пропорційна система не має, це зрештою, загальновизнана світом річ. Але щодо представництва народу, то тут треба, на мою думку, питання ставити так: власне, в якому ж випадку ми можемо сказати, що народ представлений? Це коли в парламенті представлена більшість голосів чи більшість політичних поглядів? Мажоритарна система базується на обранні однієї особи. Але, як це зараз добре відомо, дуже часто побічні фактори визначають, котру особу обирають. Наприклад, впливовим є те, як ця особа одягається, як вона усміхається, як себе поводить і таке інше. Все це впливає на обрання людини, яка визначає політичний курс держави. Отже, проблеми політичного курсу, політичних поглядів, політичних цілей для рядового виборця при виборі особи, дуже часто відходять на другий план. Коли йде мова про політичні партії, тоді вже не говориться про те, як одягається лідер політичної партії, бо мова йде про те, яка програма цієї партії, які цілі партія ставить перед собою, а це більш адекватно меті проведення виборів. Якщо ми проглянемо ще раз результати виборів 1998 р., то отримаємо прекрасний матеріал для порівняння того, яка ж з двох систем забезпечує краще представництво. Наші виборці мали два голоси: один – за політичну партію, а другий – за кандидата в мажоритарному окрузі. Цікавим є те, що партії, які подолали 4% бар’єр, отримали 68% голосів, тоді як кандидати-мажоритарники, представлені сьогодні в парламенті, – від 30 до 35%. То за якою ж системою краще представлений народ? Загалом за партії проголосувало 93%. Лише 7% відмовилися голосувати за партії, тобто, жодна партія їх не влаштовує. Я думаю, що це була власне відповідь тим, хто говорить, що наші партії є недостатньо розвинуті і недостатньо представляють інтереси народу. Ще раз підкреслюю, що 93% виборців вибрали собі партії, які представляють їхні політичні погляди. Отже, закиди щодо партійного представництва, мовляв, це є партійне представництво, а не народне, або грунтуються на нерозумінні, що таке представництво, або є цілеспрямованою спекуляцією, яка має на меті загальмувати розвиток політичної структури як складової громадянського суспільства. Нарешті, говорячи про ефективність роботи парламенту, необхідно зауважити, що значно легше сформувати конструктивну більшість в законодавчому органі, якщо мати справу з об’єднаним, структурованим його складом. Коли сили розпорошені, коли до парламенту обрано 450 самостійних, самодостатніх політичних одиниць, а такою є кожен депутат, обраний в мажоритарному окрузі, зробити це надзвичайно важко. Це є розпорошена Верховна Рада. Це є Верховна Рада атомізована. Коли ж там сидять представники політичних сил, які здатні до конструктивної дискусії, – це зовсім інша ситуація. Власне формування більшості у Верховній Раді цього скликання, я переконаний, є продуктом політичного структурування законодавчого органу. Тепер перейдемо до розмови про місце політичних партій у виборчому процесі. Перш за все я хотів би наголосити на тому, що основою участі політичних партій у виборах, так би мовити законодавчим підгрунтям цього процесу є стаття Конституції України 36, друга частина якої твердить, що політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян та беруть участь у виборах. Наявність такого положення не є притаманним виключно українській Конституції. Так, наприклад, існує положення німецького основного закону про те, що саме партії є проміжним механізмом між громадянином і державою, а також забезпечують вплив громадянина на державний механізм. Більше за те, в німецькому конституційному праві навіть існує такий термін, як “партійна держава” – держава, в якій основна політична воля громадян виражається через політичні партії. Це не є порушенням демократії. Навпаки, це є серйозним розвитком демократії, тому, що кожен громадянин може знайти собі політичну партію, яка відповідає його поглядам, а у разі відсутності такої – спробувати її створити. Якщо ж виявиться, що його погляди не мають достатньої кількості прихильників, – навіщо ж тоді брати участь у виборах, якщо тих прихильників немає навіть на рівні ідеології? Отже, місце політичної партії, як правового інституту політичної системи держави і суспільства, є визначеним Конституцією. У виборчому процесі партії повинні мати кілька принципових завдань. Найбільшим і відповідальнішим з яких, на мій погляд, є номінація кандидата. Навіть сьогоднішні противники пропорційної виборчої системи визнають, що право номінації кандидатів у мажоритарних округах повинно належати політичним партіям. Чинне законодавство визначає трьох суб’єктів номінації: політичні партії, збори громадян, власне трудові колективи і самовисування кандидатів. Трудові колективи, це взагалі ідея анахронічна і ніхто не може з певністю сказати, що це є. Це по суті – рудимент радянської системи. Думаю, що тепер його вже більше не буде. Щодо самовисування, то це є дуже серйозна проблема. Досвід минулих виборів у мажоритарних округах, особливо в тих, в яких у боротьбу вступали 30 і більше кандидатів, переконує, в тому, що велика кількість претендентів лише відволікає увагу виборців від основних суперників. Більшість кандидатів становить, так би мовити фон, і про це говориться абсолютно відверто. Вони набирають кожен менше відсотка, а то й долі відсотка голосів виборців, але вони розсіюють увагу, не даючи можливості сконцентруватися на основних кандидатах, які дійсно здатні прийти до влади. Тому право номінації, як правило, в усіх демократичних державах належить в першу чергу партіям, а в дуже багатьох – виключно партіям. В країнах, де існують мажоритарні вибори, самовисування кандидатів, як правило, суттєво ускладнено, шанси обрання його є достатньо примарними, і більше за те, місце незалежного кандидата в парламенті є також достатньо незавидним. Якщо надати право номінації політичним партіям, то чи обмежить це право громадянина на номінацію? Я думаю, що не обмежить. Справа в тому, що по-перше, партії мають право висувати не тільки своїх членів, а й позапартійних громадян, яких партія вважає достойними представляти її у вищому законодавчому органі; по-друге, існує ще такий важливий механізм, який на превеликий жаль у нас останнім часом зводиться до профанації – це механізм збору підписів на підтримку того чи іншого кандидата. Засадничо в суспільстві, де не допускається купівля підписів, де громадянин дорожить своїм підписом – це механізм участі виборця у номінації того чи іншого партійного списку або кандидата. Виборець має сказати , що цей список – достойний того, щоб балотуватися, а ця партія – не варта навіть його уваги. Сьогодні, через профанацію цього механізму, потрібно шукати інші шляхи вирішенн - [Євробюлетень 2009](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2009/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. № 1, Січень До керма Євросоюзу стала Чехія № 2, Лютий Євроклуби відкрили Рік креативності та інновацій № 3, Березень Посли країн Євросоюзу відвідали Крим № 4, Квітень Євросоюз допомагатиме Україні модернізувати газотранспортну систему № 5, Травень Східне партнерство стало реальністю №6, Червень Відбулася конференція з питань покращення прикордонного законодавства № 7-8, Липень-Серпень Україна святкувала Дні Європи № 9, Вересень Євросоюз допомагає українським прикордонникам № 10, Жовтень Нагороджено переможницю конкурсу малюнків №11, Листопад Євросоюз на передньому фронті боротьби зі змінами клімату №12, Грудень Лісабонська угода набула чинності - [Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ](https://www.parlament.org.ua/analytics/modernizacziya-ukrayiny-vyznachennya-priorytetiv-reform/) - В рамках діяльності Національної громадської Мережі підтримки реформ експертами провідних аналітичних центрів України було підготовлене комплексне дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ», що виконуватиме роль незалежної надпартійної програми та буде орієнтиром у розумінні стану та потреб реформ й перспектив розвитку країни. Особлива увага в даному дослідженні приділена визначенню підходів та принципів модернізації України, висвітленню орієнтирів стратегічних напрямів реформ у сферах інституційної організації держави, соціально-економічної політики, зовнішньої політики та безпеки, а також фундаментальним цінностям як основі діяльності держави. Детальніше… - [Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до роботи по реформуванню законодавства про фінансування політичних партій і виборчих кампаній](https://www.parlament.org.ua/analytics/laboratoriya-zakonodavchyh-inicziatyv-doluchylasya-do-roboty-po-reformuvannyu-zakonodavstva-pro-finansuvannya-politychnyh-partij-i-vyborchyh-kampanij/) - [Євробюлетень 2008](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2008/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. №1, Січень Шенгенська зона розширилася №2, Лютий Прем’єр міністр України відвідала Брюссель №3, Березень Визначено пріоритети Чорноморської синергії №4, Квітень Жінки демонструють міць та гнучкість у конфліктах і кризах №5, Травень Київ ушосте відсвяткував День Європи №6, Червень Відбулося засідання Трійка ЄС–Україна №7-8, Липень – Серпень У центрі уваги Європейської Ради були ціни на пальне та продукти №9, Вересень У Парижі відбувся саміт ЄС–Україна №10, Жовтень Жінки лідери написали Генеральному секретарю ООН №11, Листопад Євросоюз протистоїть фінансовій кризі №12, Грудень Єврокомісія відзначила півстолітній ювілей - [Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів](https://www.parlament.org.ua/analytics/zovnishnye-nezalezhne-oczinyuvannya-navchalnyh-dosyagnen-vypusknykiv-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladiv/) - Зовнішнє тестування – одна з найбільш поширених у світі та ефективних систем оцінки навчальних досягнень учнів, яка дозволяє провести як підсумкову атестацію, так і селекцію для вищих навчальних закладів.У 2007 році зовнішнім незалежним оцінюванням було охоплено 26% випускників загальноосвітніх навчальних закладів України. Воно було проведено у формі тестування з української мови, математики, історії – в усіх регіонах, а також з хімії, біології, фізики – у Харківській області. У 2008 році кількість учасників зовнішнього тестування суттєво збільшується – планується охопити зовнішнім тестуванням 100% випускників, тобто більше 500 тисяч осіб. Крім того, суттєво розширюється перелік винесених на тестування предметів, яких буде 11, а саме: українська мова та література, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, основи економіки та основи правознавства. Тому належна організація процесу підготовки та проведення зовнішнього оцінювання у 2008 році потребує додаткових зусиль і скоординованих дій. ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ У 2008 РОЦІ (Аналітична записка) - [Євробюлетень 2007](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2007/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. №1, Січень Час нових можливостей. Новий договір Україна – ЄС №2, Лютий Євросоюз: п’ять десятиліть поступу №3, Березень 50-ліття європейської єдності. Берлін: декларація цінностей та перспектив №4, Квітень Дні Європи. Брюсель започатковує інціативу “Чорноморська синергія” №5, Травень День Європи у Києві. Запропоновано європейську культурну стратегію №6, Червень Засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС №7-8, Липень – Серпень Міжурядова конференція з підготовки Угоди реформ №9, Вересень Відверта розмова: у Києві відбувся ХІ саміт ЄС – Україна №10, Жовтень Лідери Євросоюзу узгодити текст Угоди реформ №11, Листопад У Києві відкрито інформаційний центр Євросоюзу - [Україна: рік після виборів. Моніторинг Регіонів](https://www.parlament.org.ua/analytics/ukrayina-rik-pislya-vyboriv-monitoryng-regioniv/) - У дослідженні представлені результати регіонального моніторингу десяти областей України, який тривав упродовж року після парламентських виборів 2006 року. Головну увагу автори приділили змінам, які відбулися у поствиборчий період, а також основним тенденціям розвитку суспільного, політичного та економічного життя регіонів. Інформацію щодо кожної з досліджуваних областей подано за чотирма тематичними блоками: політика і влада, громадянське суспільство, засоби масової інформації та бізнес клімат. Матеріали аналітичного звіту моніторингу десяти регіонів упродовж року після виборів було підготовлено консорціумом організацій у складі Лабораторії законодавчих ініціатив, Громадянської мережі ОПОРА та Комітету виборців України. Дослідження є корисним для представників органів влади, місцевого самоврядування, аналітиків та експертів, науковців та студентів, а також широкого загалу, який цікавиться змінами, що відбуваються в Україні, та регіональними проблемами. Докладніше… - [Євробюлетень 2003](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2003/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. №1, Січень НАША ЄВРОПА: РАЗОМ У МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВО СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ №2, Лютий ЄС+ЄАВТ= ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА №3, Березень Україна — ЄС: три кроки назустріч Концепція “Ширша Європа”: Україна — особлива сусідка Взаємний доступ на ринки: СОТ стає ближче Звіт про виконання УПС: 36 сторінок оцінок та завдань №4, Квітень День Європи в Україні №5 Травень “Будні” співробітництва Україна – ЄС №6,Червень Головування Греції в ЄС №7, Липень-Серпень З днем Незалежності України - [Дослідження «Аналіз державної політики зайнятості»](https://www.parlament.org.ua/analytics/doslidzhennya-analiz-derzhavnoyi-polityky-zajnyatosti/) - ВСТУП Процес переходу до ринкової економіки країн Центральної та Східної Європи та країн колишнього Радянського Союзу призвів до драматичних змін у всіх сферах суспільного життя. Ринок праці не є виключенням. Із зміною моделі з виробництва, яке керувалось державними замовленнями, на виробництво, рушійною силою якого є бажання та смаки споживача, драматично змінилися структура й обсяг випуску продукції та, як наслідок, попит на робочу силу. Основним наслідком процесу реструктуризації економіки на ринку праці було безупинне зростання відкритого безробіття: практично з нульового рівня воно сягнуло розмірів, які зафіксовано в розвинених країнах. Це було неминучим явищем в умовах перерозподілу робочих місць та працівників між державним сектором, в якому кількість робочих місць невпинно скорочувалась, та новим приватним сектором, в якому кількість створюваних робочих місць була недостатньою для того, щоб працевлаштувати усіх незайнятих. Реагуючи на постійне зростання безробіття в умовах різкого зниження рівня життя населення, більшість урядів країн з перехідною економікою активно впроваджували реформи на ринку праці. З самого початку перехідного періоду ці країни встановили такі норми, як мінімальна заробітна платня та робочий час, запровадили заходи соціального захисту найменш захищених верств населення на ринку праці, встановили правила для трудових контрактів, та запровадили систему допомоги по безробіттю. Одночасно із використанням пасивних заходів, спрямованих на матеріальну підтримку безробітних, уряди ввели у дію різноманітні активні заходи політики зайнятості (наприклад, заходи з професійної підготовки та перепідготовки, тимчасові громадські роботи, заходи для стимулювання самозайнятості, дотації для створення робочих місць в приватному секторі), посилаючись на багаторічний досвід використання цих заходів у розвинених країнах. Практикою доведено, якщо заходи активної політики ретельно сплановані, добре організовані, а за їх впровадженням здійснено ефективний нагляд, вони можуть допомогти безробітним у пошуку підходящої роботи, підвищити продуктивність праці, призводячи до покращення функціонування ринку праці. Проте питання про те, чи варто використовувати заходи, створені і розповсюджені у країнах із розвиненою економікою, у країнах з перехідною економікою, в яких відбуваються кардинальні структурні зміни (в тому числі в Україні), залишається відкритим. Про що на даному етапі можна сказати однозначно, так це про те, що поки що у країнах з перехідною економікою заходи активної політики зайнятості можуть мати лише незначний, неістотний вплив на зростання зайнятості та скорочення безробіття. Оскільки в умовах обмежених бюджетних ресурсів та існуванні багатьох інших завдань, які претендують на ці ресурси, уряди країн Східної Європи та СНД все ж витрачають кошти на заходи активної політики, питання про ефективність цих заходів стає дедалі актуальнішим. Якщо заходи активної політики не є ефективними, тобто не призводять до покращення функціонування ринку праці та скорочення безробіття, то витрати на них можна вважати марними, що має слугувати сигналом для відповідних урядових структур. В даній роботі проводиться аналіз заходів активної політики зайнятості, а також здійснюється порівняння політики зайнятості та стану ринку праці в нашій державі та в інших країнах (з особливим наголосом на перехідні економіки). Структура роботи наступна: в першому розділі дано короткий огляд законодавства, що регулює ринок праці в Україні, та визначено функції основних учасників цього ринку. В другому розділі розглянуто основні тенденції та закономірності, що спостерігались на ринку праці в Україні за останні роки. В третьому розділі детально розглянуто та проаналізовано заходи політики зайнятості, що застосовуються в нашій країні та в інших перехідних економіках. Економетрична оцінка ефективності двох основних заходів активної політики: професійного навчання та громадських робіт здійснена в четвертому розділі. Робота завершується висновками та рекомендаціями. ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ Основні учасники ринку праці Основними діючими особами на ринку праці в Україні виступають безробітні, які формують пропозицію робочої сили, роботодавці, які формують попит на робочу силу, та державна служба зайнятості (ДСЗ), яка виступає посередником між безробітними та працедавцями. Мережа державної служби зайнятості (ДСЗ) була створена в Україні наприкінці 1990 р. Разом із прийняттям закону “Про зайнятість населення” ця мережа була “озброєна” низкою заходів по сприянню зайнятості: допомога по безробіттю, перенавчання, працевлаштування, профорієнтаційні послуги, соціальна підтримка тимчасово не працюючих громадян та ін. Діяльність ДСЗ підпорядкована Міністерству праці та соціальної політики України. Відповідно до закону, крім державної служби зайнятості, інші суб’єкти підприємницької діяльності можуть надавати послуги (в тому числі платні), пов’язані з професійною орієнтацією населення, посередництвом у працевлаштуванні громадян в Україні та за кордоном. Така діяльність, однак, може здійснюватися лише після отримання дозволу (ліцензії) центру зайнятості. Скористатись консультаційними послугами ДСЗ (такими як інформація про попит і пропозицію робочої сили, послуги професійної орієнтації) може практично кожен громадянин чи працедавець, тоді як допомога по безробіттю, безкоштовне перенавчання і т.д. призначається тільки при виконанні певних критеріїв: громадянин повинен бути у працездатному віці, через відсутність роботи не мати заробітку або інших передбачених законодавством доходів і бути готовим та здатним приступити до підходящої роботи. Якщо ДСЗ не може запропонувати підходящої роботи такому громадянину, то йому може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію. Причому, безробітними не можуть бути визнані громадяни, які вперше шукають роботу і не мають професії, якщо вони відмовляються від професійної підготовки. Статус безробітного надається через 8 днів після моменту звернення громадянина до ДСЗ, якщо за цей період громадянин не знайшов роботу, однак безробітними не можуть бути визнані громадяни, які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи. Законом також передбачено обов’язковість співпраці юридичних осіб усіх форм власності з ДСЗ. Крім сплати страхових внесків на випадок безробіття така співпраця передбачає два основних моменти. По-перше, при вивільненні працівників у зв’язку із реструктуризацією підприємства, роботодавці зобов’язані повідомити про це ДСЗ за 2 місяці, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, і т.д., а в десятиденний строк після вивільнення – списки фактично вивільнених працівників. По-друге, підприємства зобов’язані надавати до 5 % робочих місць особам, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці. Цікаво, що влаштуватися під цю 5% квоту в Україні можуть інваліди, одинокі матері, молодь, особи передпенсійного віку та ін., тоді як в інших країнах, наприклад в Чехії, працевлаштовуватися в межах цієї квоти можуть тільки інваліди. Крім того, підприємства можуть надавати ДСЗ інформацію про потребу в працівниках певної кваліфікації. Однак, в разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені, підприємства відшкодовують ДСЗ всі витрати, пов’язані з працевлаштуванням, професійною підготовкою, виплатою допомоги по безробіттю. Законом також передбачено додаткову можливість добровільного соціального страхування зайнятості шляхом укладання відповідного договору з органами державного страхування. Програми зайнятості Відповідно до статті 14 ЗУ “Про зайнятість населення” місцевими органами влади розробляються територіальні, а на їх основі Кабінетом Міністрів України – державні програми зайнятості населення. Було затверджено 5 річних та довгострокових державних програм зайнятості: Республіканська програма зайнятості населення на 1991-1992 рр., Державні Програми зайнятості населення на 1993 р., на 1994 р., на 1997-2000 рр., на 2001-2004 рр. Причому остання вперше була затверджена Законом України (а не відповідною Постановою КМУ), хоча й була прийнята лише у березні 2002 р. Для реалізації довгострокових програм щорічно затверджуються Плани дій, які деталізують заходи та уточнюють базові показники ринку праці. Програми передбачають заходи щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення, такі як стабілізація сфери прикладання праці (включаючи стабілізацію реального сектору економіки), розвиток малих підприємств, нетрадиційні форми і види зайнятості, організація оплачуваних громадських робіт, сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості, професійна підготовка та перепідготовка вивільнюваних працівників і незайнятого населення, організація роботи по професійній орієнтації, забезпечення зайнятості жінок, молоді та інших соціально незахищених категорій населення, а також надання матеріальної допомоги безробітним і членам їх сімей, та інше. Аналіз Державних програм зайнятості та відповідних Планів дій дозволяє зробити наступні висновки: Заходи програм 1997-2000 рр. та 2001-2004 рр. стали більш проринковими, порівняно з попередніми програмами. Так, в Програмі 1991-1992 рр. було передбачено, зокрема, “забезпечити додержання строків введення робочих місць в професійно-кваліфікаційному розрізі на підприємствах, що споруджуються і розширюються, визначити джерела робочої сили для їх комплектування, в тому числі за рахунок перепідготовки безробітних” та “підготувати та внести до Кабінету Міністрів УРСР пропозиції щодо будівництва спеціалізованих підприємств по виготовленню товарів народного споживання на основі переробки місцевої сировини, передусім у населених пунктах, де є вільні трудові ресурси”. В умовах проголошення курсу на ринкову економіку, приватизацію, та зменшення втручання держави в економіку такі заходи були недоречні і важкі для виконання. В пізніших програмах передбачається не директивне створення нових робочих місць чи цілих підприємств та спрямування на ці місця безробітних, а створення сприятливих умов, у тому числі механізмів заохочення підприємців, для збільшення кількості нових робочих місць, розвитку сфери докладання праці, забезпечення продуктивної, вільно обраної діяльності. Якість прогнозів, на базі яких розроблялися програми зайнятості значно покращувалась з часом. Як видно із таблиці 1, прогноз пропозиції робочої сили був у 2-3 рази більшим від фактичних значень у 1993 та у 1994 рр., тоді як після 1997р. прогноз цього показника відрізнявся лише на 10-20 %, якщо брати до уваги “Плани дій”, а не середньостроковий прогноз Програми 1997-2000 рр. Покращання прогнозу ринку праці сприяло більш точному плануванню службою зайнятості своєї діяльності. До 1995р. план по працевлаштуванню незайнятих громадян, забезпеченню підготовки та перепідготовки кадрів, організації громадських робіт був значно вищим, ніж фактична потреба в цих заходах, а в наступних роках план та його виконання фактично співпадали. Відхилення в прогнозуванні кількості вивільнених працівників залишається значним. Однак, це, радше, пояснюється надмірними перешкодами для роботодавця при застосуванні процедури вивільнення, а не прорахунками ДСЗ щодо потреб реструктуризації економіки та вивільнення працівників. В результаті таких надмірних регулювань (вони існували до 2001р.) збільшувалась не кількість вивільнених, а кількість працівників, що перебували у вимушеній неповній зайнятості. Таблиця 1. Якість прогнозів Державних програм зайнятості. (тис.чол.) тис.чол. 1993 1994 1997 1998 1999 2000 Прогноз Факт П Ф П Ф П П* Ф П П* Ф П П* Ф Прогноз ринку праці Пропозиція робочої сили 1543 558 1161 569 1612 1455 2600 2422 2037 3960 2938 2476 4580 3207 2744 Вивільнені працівники 560 – 339 – 504 260 1000 619 235 1600 678 190 1900 538 201 Звільнені з причин плинності кадрів – – 319 – 376 469 400 640 427 400 484 440 400 499 458 Випускники навчальних закладів 334 – 154 – 102 89 100 134 105 100 129 109 100 137 104 Рівень безробіття – – – – 2.40 2.33 4.60 4.62 3.70 5.00 5.95 4.30 5.70 6.40 4.22 Планування діяльності ДСЗ Працевлаштування 754 200 577 202 331 304 – 373 391 – 468 468 – 530 597 Підготовка та перепідготовка 137 36 91 52 100 53 – 122 105 – 127 127 – 139 137 Громадські роботи 106 13 94 16 61 52 – 88 96 – 103 152 – 147 251 Джерело: ДСЗ, Державна програма зайнятості населення на 1993 рік, Державна програма зайнятості населення на 1994 рік, Програма зайнятості населення на 1997- 2000 роки, План дій на 1998 рік щодо реалізації Програми зайнятості населення на 1997-2000 роки, План дій на 1999 рік щодо реалізації Програми зайнятості населення на 1997 – 2000 роки, План дій на 2000 рік щодо реалізації Програми зайнятості населення на 1997 – 2000 роки. Примітка: * – прогноз згідно з відповідними Планами дій. Незважаючи на те, що (як було зазначено вище) якість програм зайнятості покращується, можна запропонувати наступні кроки для їх вдосконалення: Більшу увагу слід приділяти проблемі довготривалого безробіття. Кількість осіб, що мають статус безробітних більше одного року, постійно збільшується (див. графік 9). А оскільки власне довготривале безробіття має найважчі соціальні та економічні наслідки, то заходи по його зниженню повинні бути пріоритетами таких програм. Програми зайнятості повинні передбачати більш активні заходи щодо економічного розвитку та реформування ринку праці. На даний момент існує практика, коли територіальні програми зайнятості складаються виходячи з інформації підприємств про вакансії та перспективи відкриття нових робочих місць, а державна програма зайнятості формується шляхом узагальнення територіальних програм. Потрібно ж, щоб територіальні, так само як і державні програми, містили заходи економічної політики, які б сприяли швидшому реформуванню ринку праці (наприклад, рекомендації, щодо спрощення процедури вивільнення працівників, пропозиції щодо стимулювання створення нових робочих місць, податкові пільги для нових та приватизованих підприємств, які наймають додаткову робочу силу і т.д.) ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ Загальні тенденції на ринку праці в Україні На графіку 1 зображено рівень безробіття в період ранньої (1993р.) і пізньої (1998р.) трансформації в перехідних економіках. Для кожного з періодів розглянуто рівень безробіття, зареєстрований ДСЗ та рівень безробіття за даними вибіркових обстежень робочої сили (ВОРС) (за методологією Міжнародної організації праці (МОП)). Як видно, в країнах, що пережили високий рівень безробіття на початках перехідного періоду (Болгарія, Польща, Словенія та Угорщина), з часом безробіття зменшується. В країнах, що мали відносно низький рівень безробіття (Естонія, Чехія, Україна), з часом він збільшується. Це ще раз підтверджує тезу про те, що високе безробіття при трансформації економіки може бути відкладене в часі, але уникнути його не можливо. Наслідками такого відкладення можуть стати затримки з реструктуризацією економіки (що мало місце в Чехії в другій половині 90-х років та в Україні на початку другого тисячоліття). Серед усіх країн, що розглядаються, в Україні спостерігається найбільша різниця між офіційними даними та даними обстеження. Це може бути пов’язане з політикою уряду, що перешкоджає реструктуризації економіки та вивільненню робочої сили. Наприклад, великий розмір вихідної допомоги (три місячні заробітних плат працівника), яку роботодавець повинен сплатити при вивільнені, умова збереження профілю підприємства протягом деякого часу після приватизації, та інше. В таких умовах, не маючи реальної можливості для звільнень, працедавці вдавались до інших заходів: не виплата заробітної платні, праця в режимі неповного робочого дня (тижня), неоплачувані відпустки, що, фактично, є прихованим безробіттям. Таке приховане безробіття не реєструється в ДСЗ, але враховується при опитуваннях робочої сили. В Естонії в 1998 р. різниця між офіційними даними та даними обстеження також була досить великою, однак тут це було зумовлено, в першу чергу, низьким рівнем допомоги по безробіттю (див. Графік 2), а, значить, неохотою громадян реєструватися в ДСЗ. Загалом, в більшості із країн, представлених на графіку 1, дані обстежень значно вищі, ніж офіційні, що відображає небажання людей реєструватися в ДСЗ та рівень прихованого безробіття, пов’язаного з вимушеною неповною зайнятістю (що справедливо для України). Однак, у Словенії та в Польщі на початку перехідного періоду, навпаки, офіційний рівень безробіття був значно вищим від даних обстежень. Це пояснюється, в першу чергу, щедрою системою виплат безробітним (див. Графік 2). В Словенії, наприклад, крім виплат по безробіттю та можливістю скористатися послугами ДСЗ (перенавчання, громадські роботи, і т.д.), безробітні також одержують ряд додаткових вигод від реєстрації в ДСЗ: запобігання звільненню іншого члена подружжя, переваги в одержанні соціального житла та інше. Як видно із графіка 2, в Україні, система виплат по безробіттю є відносно щедрою. Однак через проблеми із вивільненням робочої сили, про що зазначалося вище, рівень офіційного безробіття не перевищив рівень, що визначений з опитувань, як це було в інших країнах з високим індексом щедрості. Зареєстрований ринок праці На Графіку 3 показана динаміка чисельності осіб, зареєстрованих у службі зайнятості України протягом кварталу, кількості наявних вакансій наприкінці кварталу та чисельності осіб, працевлаштованих службою зайнятості протягом кварталу у 1996-2001рр. Неважко побачити, що незначна кількість вакансій в центрах зайнятості не може задовольнити потреби навіть тих осіб, які тільки що зареєструвались, не говорячи вже про всіх безробітних наприкінці періоду. Кількість працевлаштованих безробітних складає від 11% до 55% від кількості осіб, зареєстрованих протягом кварталу, від 4.5% до 9% від загальної чисельності безробітних та приблизно 30% від загального відтоку з безробіття. Через незначну кількість працевлаштувань (фактично перетоку громадян із безробіття до постійної роботи) поряд з розповсюдженим довгостроковим безробіттям багато людей втрачають будь-яку надію знайти підходящу постійну роботу з прийнятним рівнем винагороди (зарплати) та знімаються з обліку центрів зайнятості, часто взагалі виходячи з офіційного ринку праці. Що ж стосується сезонної динаміки основних змінних на ринку праці, ми можемо зазначити, що найменше напруження на зареєстрованому ринку праці спостерігається у другому кварталі, а найбільше – у четвертому. Цей факт може пояснюватись важливістю сезонних робіт у сільському господарстві, сфері туризму та відпочинку, та значним притоком у лави безробітних випускників шкіл та інших навчальних закладів. Сільське безробіття Рівень безробіття в сільській місцевості традиційно був нижчим ніж в місті до 2000р. (див. Графік 4) Однак в 2000р. рівень безробіття в сільській місцевості перевищив середнє значення по Україні. Це було зумовлено, в першу чергу, реформуванням аграрного сектора: в цілому по країні в цьому році вивільнення зросло на 6%, а в сільському господарстві – більше ніж в 3 рази. Незважаючи на це, лише 12-17% незайнятих громадян проживає на селі (в Польщі цей показник становить 30%). Жіноче безробіття Щодо співвідношення між кількістю безробітних жінок та чоловіків, то дані обстеження та дані ДСЗ різняться (графік 5). За інформацією ДСЗ частка жінок сягає більше 60% (найбільший показник серед усіх розглянутих країн), хоча і зменшилася порівняно з 1995 р. Дані обстеження показують, що безробітних жінок в Україні трохи менше, ніж чоловіків. За даними обстеження рівень безробіття серед жінок в Україні трохи нижчий, ніж для чоловіків. Ситуація є прямо протилежною, якщо брати до уваги зареєстроване безробіття. Ця різниця може бути пояснена тим фактом, що в Україні, на відміну від інших перехідних економік, існують заходи активної політики зайнятості, націлені на працевлаштування жінок, які мають дітей до 6 років чи дітей інвалідів. Це заохочує безробітних жінок в Україні звертатися до ДСЗ частіше, ніж безробітні чоловіки. Розподіл безробітних за освітою В Україні, як і в інших перехідних економіках, (за виключенням Чеської Республіки) при зростанні рівня освіти частка безробітних чоловіків зменшується (див. таблицю 2). Структура безробітних за освітою в Україні дещо відрізняється від інших перехідних економік: в Україні дуже великий відсоток безробітних з вищою освітою (32%). Однак, в Україні спостерігається традиційно високий рівень освіти серед дорослого населення (графік 6Б), що спонукає схожий освітній розподіл і безробітних (хоча розподіл за освітою серед безробітних в Україні дещо зміщений в бік низького рівня освіти (див. графік 6Б)) В Естонії цей відсоток становить 23%, а в решти розглянутих країнах 2-7% (див. Графік 6А). Таблиця 2. Розподіл безробітних за освітою, 1999р. Чеська Республіка Естонія Угорщина Польща Словенія Україна Кількість безробітних, тис.чол Початкова освіта 114 18 100 779 20 253 Середня освіта 339 44 175 1523 46 1574 Вища освіта 17 19 9 48 5 871 Частка чоловіків Початкова освіта 0.48 0.66 0.59 0.50 0.50 0.60 Середня освіта 0.47 0.61 0.61 0.42 0.54 0.57 Вища освіта 0.48 0.43 0.53 0.36 0.40 0.44 Частка жінок Початкова освіта 0.52 0.31 0.41 0.50 0.50 0.40 Середня освіта 0.53 0.39 0.39 0.58 0.46 0.43 Вища освіта 0.52 0.57 0.47 0.64 0.60 0.57 Джерело: МОП, для усіх країн, крім Польщі, – дані обстеження, для Польщі – дані ДСЗ. Висока частка безробітних з вищою освітою в Україні суттєво впливає на можливість знайти “підходящу” роботу для безробітних, а, отже, і на оцінку ефективності роботи ДСЗ. Разом з тим, оскільки в країні існує велика кількість безробітних з вищою освітою, то виникає питання про раціональність державної політика щодо фінансування навчання такої великої кількості студентів та правильності розподілу кількості місць для різних спеціальностей у системі вищої освіти. На дизагрегованому рівні (графік 6Б) видно, що велика частка (31%) безробітних має професійно-технічну освіту. Це пов’язано з системою освіти колишнього Радянського Союзу, коли професійно-технічні училища були тісно пов’язані з конкретним підприємством або галуззю. Відтак, училища надавали дуже вузьку спеціалізацію, яка виявилась непридатною (або малопридатною) в нових умовах. Віковий розподіл безробітних Попри загальний низький рівень зареєстрованого безробіття (графік 1), безробіття серед молоді (як зареєстроване ДСЗ (графік 7А), так і з опитувань (графік 7Б)) в Україні дуже велике. При цьому частка безробітних чоловіків у віці 20-30 років перевищує частку жінок (графік 7А). Розподіл безробітних за причинами безробіття Структура незайнятих громадян за причинами незайнятості була схожою впродовж 1998 – 2000 рр. (див. Графік 8). Найпоширенішою причиною безробіття було звільнення за власним бажанням: в 2000 р. звільнені за власним бажанням становили 31% усіх безробітних, вивільнені працівники – 15%, випускники закладів освіти – 6%. 25 % усіх незайнятих становили безробітні, що перебували на обліку більше одного року (починаючи з 1998 р. ДСЗ не надає інформацію щодо причин незайнятості цієї категорії безробітних). Ця структура значно відрізняється від ситуації в сусідніх країнах. Так, в Польщі найбільшу частку серед безробітних займають вивільнені працівники (близько 67%), а звільнені за власним бажанням становлять лише 8% (випускники закладів освіти становлять приблизно таку ж частку серед безробітних, як і в Україні) [26]. Ця різниця пояснюється, в першу чергу, труднощами при вивільнені працівників в Україні, в результаті чого працівників примушують звільнятися за власним бажанням за допомогою вимушених відпусток, заборгованостей із заробітної платні та ін. Тривалість безробіття Небезпечним сигналом є збільшення із року в рік довготривалого безробіття (графік 9). В 1996 році особи, що мають статус безробітного більше ніж 1 рік, становили 14% усіх безробітних, що перебувало на обліку у службі зайнятості протягом року, а в 2000 р. – 39%. Ця негативна тенденція добре проілюстрована на правій панелі графіка 9: частка безробітних, що мали статус безробітного більше 3 років, від 2 до 3 років, від 1.5 до 2 років та від 1 до 1.5 років, протягом 1996-2000 рр. різко зростала, а частка найменш довготривалого безробіття (до 1 місяця, від 1 до 2 місяців та від 2 до 3 місяців), навпаки, різко скорочувалась. Так, в 2000 р. особи, що мали статус безробітного від одного до півтора року, були найбільшою групою безробітних (18.3%), а ті, що мали статус безробітного до 1 місяця, 1-2 місяці та 2-3 місяці – 5.5%, 6.3%, 6.2% відповідно. Регіональні особливості безробіття Як наслідок успадкованої від Радянського Союзу пристрасті до великої концентрації виробництва на окремих державних підприємствах, між регіонами в Україні існують суттєві відмінності в рівнях безробіття. Є багато локальних центрів зайнятості, із зареєстрованим безробіттям у декілька разів вищим ніж в середньому по Україні. Так, різниця між максимальним та мінімальним рівнем безробіття в 2000р. в Україні сягнула 19.4 відс.пункти, що є дуже високим показником за мірками перехідних економік ( 6.3 п.п. в Чехії в 1997р., 12.8 – в Словенії, 18.6 – в Польщі в 1998р.). Здебільшого низький рівень безробіття тяжіє до великих міст таких як Київ, Одеса або Харків, східних та південних регіонів з відносно диверсифікованою економікою та добрими можливостями для підприємництва та економічного розвитку. На відміну від них, сільські та моноструктурні регіони з нерозвинутою інфраструктурою та малим потенціалом для швидкої реструктуризації, що зосереджені, в основному, в західній та північній частині країни, найбільше потерпають від безробіття. Проблема значної невідповідності у рівнях розвитку регіонів України посилюється дуже низькою мобільністю, обумовленою обмеженнями по реєстрації (насправді це та ж радянська система прописки під новою назвою), великими цінами на житло, погано розвинутою системою транспорту, що постійно дорожчає. Виявити розміри такої невідповідності можна за допомогою індексу (див. Графік 10). НВ = ½*VAR (uj/u) НВ’ = 2*[1-SUM{Nj/N*(uj/u * vj/v)1/2}] ДЕ: u – рівень безробіття (U/N); v – коефіцієнт вакансій (V/N) uj – рівень безробіття в області j; vj – коефіцієнт вакансій в області j; N – робоча сила (працездатне населення працездатного віку у випадку України) Nj – робоча сила в області j. Індекс невідповідності показує в якій мірі для зниження безробіття вимагається перерозподіл трудових ресурсів між областями. Індекс НВ просто вимірює асиметричність впливу безробіття у розрізі областей (графік 10). Оскільки рівень безробіття сам по собі дає інформацію тільки про пропозицію робочої сили, він несе мало інформації про несумісність між попитом та пропозицією робочої сили. Індекс НВ’ бере до уваги як попит (вакансії) так і пропозицію (безробітні) робочої сили. Як видно із графіка 10, індекс НВ’ вказує на значно більшу регіональну невідповідність, ніж індекс НВ. Говорячи буквально, в 2002 році 19.8 % безробіття можна було б позбутися, якщо б вдосконалити мобільність робочої сили. значне падіння цього індексу, що спостерігається в останні роки, вказує на зменшення регіональних відмінностей у розвитку ринку праці в Україні. Структура вакансій У таблиці 3 наведено структуру вакансій, інформація про які подавалася підприємствами, установами та організаціями до центрів зайнятості України, наприкінці 1994 та 1997-2000 рр. Можна сказати, що протягом останніх років є деякі позитивні зрушення в зареєстрованому попиті на працю. В результаті запровадження нових форм співробітництва центрів зайнятості з роботодавцями та вдосконаленням системи управління інформацією про вакансії, їх кількість, протягом останніх років, зростає випереджаючими темпами: навантаження на одне вільне робоче місце скоротилося з 30 осіб у 1998 р. до 17 осіб у 2000 р. Хоча питома вага приватних підприємств, які подають інформацію про вільні робочі місця до центрів зайнятості, трохи зростає, це відбувається дуже повільно порівняно із розвитком приватного сектору. Цей факт можна пояснити тим, що приватні підприємства віддають перевагу пошуку найкваліфікованіших кадрів через приватні агентства або безпосередньому відбору кадрів без будь-якої сторонньої допомоги. Таблиця 3. Структура вакансій на підприємствах за їх формою власності та галузями економіки, та за кваліфікацією (у % до загальної кількості вакансій) 1994 1997 1998 1999 2000 За формами власності державна 80.3 59.9 49.6 46.8 49.6 колективна 16.3 35.6 46.6 49.2 45.1 приватна 2.2 4.3 3.5 3.7 5.0 інші 1.2 0.2 0.3 0.3 0.3 За галузями економіки промисловість 36.4 44.9 38.4 39.4 41.7 сільське господарство 8.4 10.3 11.0 7.4 5.3 транспорт і зв’язок 6.9 6.8 6.3 6.4 5.5 будівництво 15.6 9.6 10.8 11.5 10.6 торгівля і гром. харчування 3.2 5.0 5.0 4.9 5.3 житлово-комун. господарство 7.0 5.0 6.6 9.1 9.6 охорона здоров’я 5.9 4.0 5.4 4.6 4.8 інші 16.6 14.4 16.5 16.7 17.2 За кваліфікацією робітники 74.1 73.5 67.2 68.2 69.7 службовці 16.9 21.7 27.2 25.2 24.2 без спеціальної підготовки 9.0 4.8 5.6 6.6 6.1 Навантаження на одне вільне робоче місце 1 20 30 24 17 Джерело: ДСЗ ПОЛІТИКА СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ Питання фінансування заходів політики зайнятості Відповідно до законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про зайнятість населення” фінансування заходів сприяння зайнятості та соціального захисту незайнятого населення в Україні з 2001 р. здійснюється в основному за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є правонаступником Державного фонду зайнятості. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом та, на відміну від свого попередника, не є складовою частиною Державного бюджету України. Основними джерелами формування коштів фонду є страхові внески роботодавців та працівників (1.5% та 0.5% від фонду заробітної платні відповідно), а також асигнування державного бюджету, суми фінансових санкцій та адміністративних штрафів, інші надходження відповідно до законодавства України. У Таблиці 4 показана динаміка надходжень та витрат Державного фонду сприяння зайнятості України у відсотках до ВВП, що дає змогу оцінити відносні розміри витрат на активні та пасивні заходи у контексті всієї економіки та порівняти їх з аналогічними показниками в інших країнах. Таблиця 4. Загальні надходження та витрати з фонду зайнятості у % до ВВП, 1994-2001 рр. 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 Загальні надходження до фонду зайнятості 0.52 0.31 0.34 0.23 0.45 0.43 0.41 0.61 Загальні витрати з фонду зайнятості 0.22 0.19 0.14 0.21 0.32 0.41 0.36 0.47 З них Виплата допомоги по безробіттю 0.01 0.02 0.05 0.14 0.20 0.26 0.24 0.28 Заходи активної політики зайнятості 0.09 0.06 0.03 0.02 0.03 0.04 0.04 0.04 Утримання державної служби зайнятості 0.05 0.06 0.04 0.05 0.05 0.05 0.05 0.06 Довідково: Офіційний рівень безробіття 0.29 0.46 1.27 2.33 3.69 4.30 4.22 3.68 Джерело: ДСЗ Аналіз надходжень та витрат фонду зайнятості в Україні показує, що до 1996 р. спостерігався високий рівень невитрачених ресурсів. У 1992 р. загальні витрати становили 20.9% загального фонду, у 1993 р. – 28%, у 1994 р. – 43%, що, можливо, зумовлено очікуванням масштабного безробіття і необхідністю створення резерву. Однак, цей резерв не приніс багато користі, оскільки кошти були знецінені через гіперінфляцію, що мала місце в Україні в першій половині 90-х років. У 1995р. було витрачено приблизно 60% надходжень фонду, але, в основному, на розвиток інфраструктури служби зайнятості та її утримання, проте у 1996 р. витрати знов знизились до 42% внаслідок включення фонду зайнятості до Державного бюджету та затримки з фінансування витрат. Останні роки характеризуються більш повним використанням коштів фонду зайнятості та, як наслідок, більш стабільним фінансуванням заходів програм зайнятості всіх рівнів, що дало можливість збільшити обсяги охоплення незайнятого населення заходами активної політики та своєчасно виплачувати допомогу по безробіттю. Як видно з таблиці 4, загальні витрати Державного фонду зайнятості України зросли протягом останніх років з 0.14% до 0.36% ВВП. Однак, якщо порівнювати загальні витрати на заходи політики зайнятості та на активні заходи зокрема в Україні, країнах Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та країнах з перехідною економікою (див. див. таблиці 5 та 6), варто зазначити, що в нашій країні вони ще досі на низькому рівні. Так у 2000 р. витрати в Україні були навіть менші, ніж в країні з найменшими витратами на заходи політики зайнятості серед країн ОЕСР (включно з Угорщиною, Чехією та Польщею) – США (0.38%). Проте, у 1997 р. витрати на заходи політики зайнятості в Україні (0.21% від ВВП) були майже на такому ж рівні, як і в інших країнах з перехідною економікою з низьким рівнем безробіття, а саме в Естонії (0.23%) та Росії (0.29%), хоча в країнах з відносно високим зареєстрованим рівнем безробіття цей показник складав близько 1%. Таблиця 5. Витрати на заходи політики зайнятості в країнах ОЕСР та Східноєвропейських країнах (Чеській Республіці, Угорщині, Польщі) у 1997 та 2000 рр., у % до ВВП Заходи Країни ОЕСР* Країни Східної Європи Україна 1997 2000 1997 2000 1998 2000 Профорієнтаційні та інші послуги центрів зайнятості та адміністративні витрати 0.01-0.32 0.04-0.26 0.08-0.13 0.08-0.11 0.08 0.06 Профнавчання 0.02-0.93 0.02-0.84 0.01-0.08 0.01-0.07 0.03 0.03 Заходи для молоді 0.02-0.27 0.01-0.41 0.02-0.09 0.02-0.07 – – Субсидії роботодавцям у приватному секторі** 0.01-0.30 0.01-0.28 0.08-0.98 0.04-0.58 – – Підтримка самозайнятості 0.01-0.08 0.01-0.05 – 0.01 – 0.002 Громадські роботи 0.01-0.48 0.01-0.50 0.01-0.15 0.02-0.15 – 0.008 Заходи для інвалідів 0.01-0.59 0.01-0.57 0.18 (Польща) 0.01 – – Допомога по безробіттю 0.02-3.03 0.09-2.08 0.20-1.10 0.30-0.81 0.21 0.23 Вихід на дострокову пенсію через обставини на ринку праці 0.01-1.71 0.01-1.63 0.17 (Угорщина) 0.04 (Угорщина) – 0.02 Всього 0.08-5.49 0.38-4.51 0.32-1.07 0.52-0.87 0.32 0.36 *Всі країни ОЕСР за виключенням Чеської Республіки, Угорщини та Польщі **Субсидії роботодавцям в Україні передбачені законодавством, починаючи з 2001 р. Взагалі ж по країнах ОЕСР була відмічена тенденція, коли середнє значення частини ВВП, призначеної для заходів політики зайнятості, змінюється у часі паралельно із економічним циклом [9], досягаючи найвищих рівнів під час економічного спаду та найменших – під час економічного зростання. Середні витрати на заходи політики зайнятості у відсотках до ВВП протягом періоду з 1985 до 1998 рр. становили в країнах ОЕСР 2.5%, з яких 0.8% від ВВП було спрямовано на активні заходи. Зменшення рівнів безробіття в цих країнах наприкінці 90-х рр. спричинило незначне скорочення як сумарних витрат, так і фондів для фінансування окремих заходів політики зайнятості (див. таблиця 5). Якщо ж проводити порівняння за групами країн ОЕСР, то найбільше коштів на заходи політики зайнятості витрачається в Скандинавських країнах (напр., 4.51% від ВВП в Данії) та країнах Західної та Центральної Європи (напр., 3.69% в Бельгії та 3.13% у Німеччині), а найменше – в країнах Північної Америки (напр., 0.38% у США та 1.49% в Канаді), Азії (0.55% в Кореї та 0.82% в Японії), та, очевидно, в Східноєвропейських країнах (0.52% у Чехії та 0.87% в Угорщині). Тут варто зауважити, що витрати на заходи політики зайнятості у відсотках до ВВП не завжди відповідають рівню реального безробіття в країні (напр., 0.83% від ВВП витрачається на ці заходи в Греції з рівнем безробіття 11.3% проти 3.65% від ВВП у Нідерландах з рівнем безробіття 2.4% від робочої сили). В основному, вони залежать від загального економічного становища країни, бюджетних обмежень та значення проблем зайнятості та безробіття для органів влади. Таблиця 6. Витрати на заходи політики зайнятості в деяких перехідних економіках Країна Рік Загальні витрати, у % до ВВП З яких направлені на: виплату допомоги по безробіттю, % заходи активної політики зайнятості, % утримання служби зайнятості, % Болгарія 1996 0.52 69.1 15.1 15.8 Хорватія 1996 0.70 78.6 6.4 15.0 Чехія 1997 0.32 63.8 10.3 25.9 Естонія 1997 0.23 47.3 38.2 14.5 Угорщина 1996 1.07 67.2 23.3 9.5 Польща 1997 1.90 77.6 22.4 – Росія 1997 0.29 65.9 12.9 21.2 Україна 1997 0.21 65.2 9.6 25.2 Що ж стосується розподілу загальних витрат між пасивними та активними заходами політики зайнятості в країнах ОЕСР, то протягом останніх років в більшості із цих країн спостерігається тенденція до збільшення частки фондів, призначених для фінансування активних заходів (в середньому наближаючись до 40% від загальних витрат та 0.9% від ВВП у 2000р. у порівнянні з 30.3% від загальних витрат та 0.94% від ВВП у 1993р.), та, відповідно, до зменшення частки витрат на пасивні заходи за рахунок зменшення витрат на дострокові пенсії та реформування системи страхування на випадок безробіття [9]. Як і у випадку загальних витрат, витрати на пасивні та активні заходи коливаються у часі разом з рівнем безробіття, причому, зрозуміло, витрати на пасивні заходи є більш чутливими до змін рівня безробіття, ніж витрати на активні заходи. Цю залежність між витратами на - [Євробюлетень 2004](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2004/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. №1, Січень Прапор піднято. Головування Ірландії в Європейському Союзі почалося №2, Лютий Громадяни дванадцяти країн Європи затвердять Конституцію ЄС на референдумі №3, Березень Європа шукає відповіді на загрозу тероризму №4, Квітень-Травень Десять нових країн приєднуються до Європейського Союзу №5 Травень-Червень Україна святкує День Європи №6,Червень-Липень Узгоджено кандидатуру нового президента Європейської Комісії №7, Серпень На початку липня у Гаазі відбувся саміт Україна — ЄС №8, Вересень Європа вчиться командної гри. Олімпійські ігри повернулися на Батьківщину №9, Жовтень Ієн Боуг: План дій УкраїнаЄС – це не подія, а процес - [Взаємодія парламенту та уряду: стан та шляхи оптимізації](https://www.parlament.org.ua/analytics/vzayemodiya-parlamentu-ta-uryadu-stan-ta-shlyahy-optymizacziyi/) - Василь СУПРУН, Перший заступник Міністра юстиції України в зв`язках з Верховною Радою України Питання взаємодії парламенту і уряду надзвичайно актуальне для України, особливо в світлі сьогодення, у зв`язку з утворенням парламентсько-урядової коаліції, запровадженням солідарної відповідальності парламенту і уряду. Міністерство юстиції – це той центральний орган виконавчої влади, який відповідно до покладених на нього повноважень, здійснює координацію законопроектної роботи міністерств і інших органів виконавчої влади, готує відповідні пропозиції, які є складовою урядового плану законопроектної роботи. І схвалення урядом України орієнтовного плану законопроектних робіт є тією основою, на підставі якої здійснюється законотворча діяльність Кабінету Міністрів, як одного з суб`єктів права законодавчої ініціативи. Якщо дуже коротко, то питання взаємодії уряду і парламенту значною мірою залежить, на мою думку, від якості законопроектів, які вносить Кабінет Міністрів на розгляд Верховної Ради. В листопаді 2003 року Президентом України було підписано Указ „Про поліпшення організації законопроектної діяльності”, а 4 березня 2004 р., на реалізацію положень цього Указу Кабінетом Міністрів було схвалено відповідну Постанову, відповідно до якої Міністерство юстиції наділяється функцією головного розробника всіх законопроектів, які уряд вноситиме на розгляд парламенту. Насьогодні цю роботу виконують всі міністерства і інші центральні органи виконавчої влади. Міністерство юстиції лише координує її. Але вже з 1 липня цього року безпосередньо Міністерством юстиції розроблятимуться проекти законів, які стосуються прав і свобод людини, взаємовідносин між державною владою і громадянином, проблем конституційного, цивільного і кримінального законодавства, – тобто Міністерство юстиції уже в цьому році бере на себе функції головного розробника 57 основних законопроектів, які увійшли до орієнтовного плану законопроектних робіт. Це приблизно третина, їх буде, безумовно, набагато більше, – план буде постійно доповнюватися, але навіть те, що сьогодні такий значний масив буде розроблятися фахівцями Міністерства юстиції, сприятиме покращенню законопроектної роботи. У зв’язку з цим передбачається значне збільшення працівників Міністерства юстиції; потрібно буде готувати кадри нормопроектувальників. Міністерство юстиції ініціюватиме введення в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого спецкурсів з нормопроектування, які б сприяли підготовці фахівців, добре ознайомлених з правилами законодавчої техніки. Якщо ж говорити про проблемні питання взаємодії уряду і парламенту, то, на мою думку, однією з болючих і неврегульованих, проблем є велика кількість альтернативних законопроектів, які вносять як народні депутати, так і Кабінет Міністрів, причому – з одного й того ж самого предмету правового регулювання. Це фактично унеможливлює якісну законодавчу роботу. Що ми в зв`язку з цим пропонуємо? Законопроекти, які вносяться народними депутатами, членами парламентсько-урядової коаліції, і включені до переліку питань, які будуть розглянуті протягом поточної сесії, мають невідкладно бути направлені до Кабінету Міністрів. Після експертизи таких законопроектів у відповідних центральних органах виконавчої влади, вони мають розглядатися на урядових комітетах з наступним внесенням на засідання уряду за участю народних депутатів, авторів законодавчої ініціативи. Відповідно до рішення Уряду, яке буде прийматися на його засіданні, можливі наступні варіанти правової поведінки. По-перше, – народний депутат України, автор законодавчої ініціативи, відкликає свій законопроект у разі обґрунтованого відхилення його Урядом. Другий варіант – автор вносить на заміну доопрацьований проект з урахуванням висновку, підготовленого центральними органами виконавчої влади і схваленого на засіданні уряду. Третій варіант: Уряд забезпечує підтримку внесеного депутатом проекту у разі, якщо цілі і предмет правового регулювання співпадають з цілями урядової політики. Порядок реалізації вищезапропонованих рішень, визначає консультативна рада з питань співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України. У разі схвалення Кабінетом Міністрів законопроектів, які вносяться народними депутатами, що вирішують ті ж проблеми, що і урядові законопроекти, урядові проекти невідкладно відкликаються. До парламентських фракцій коаліцій має бути надісланий план законотворчої роботи уряду на 2004 р. з тим, що при плануванні своїх законодавчих ініціатив на наступну сесію, народні депутати могли врахувати його та взяти участь у розробці відповідних законопроектів до їх винесення на розгляд Кабінету Міністрів. Надалі народні депутати мають утримуватися від внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів, що не були розглянуті і схвалені Кабінетом Міністрів за участю народних депутатів. І останнє: у Регламенті Кабінету Міністрів має бути передбачено обов`язкове запрошення на час розгляду урядом законопроектів народних депутатів України, які очолюють відповідні профільні парламентські комітети. Іван ГНИБІДЕНКО, Перший заступник Міністра праці та соціальної політики Міністерство праці та соціальної політики дуже серйозно відноситься до взаємодії з парламентом і здійснює у цьому напрямі наступні кроки. Перш за все, для підвищення якості підготовки законодавчих актів, що вносяться Кабінетом Міністрів, ми плануємо продовжити практику більш активного залучення до робочих груп з підготовки цих законопроектів народних депутатів України. Для вжиття дієвих заходів ми узгоджуємо позицію Уряду, представників парламентської коаліції щодо альтернативних законопроектів. Але ми намагаємося це робити на початковій стадії їх розробки та внесення. Наша увага привертається і до перспективного планування законопроектних робіт міністерства. Ми намагаємося уникати розробки і внесення законопроектів, які дублюють вже внесенні іншими суб`єктами законодавчої ініціативи. Крім того необхідно відзначити, що фахівцями міністерств за минулий рік було опрацьовано близько 130 проектів законів з соціально-трудових питань, розробниками яких були народні депутати. Таке опрацювання здійснюється, зрозуміло, через тісну взаємодію з народними депутатми України – ми намагаємося зробити так, щоб законопроект пройшов: уряд підтримав його і він пройшов через парламент. Також заступники міністра, керівники департаментів, начальники управлінь працюють безпосередньо в комітетах, з фракціями, що дозволяє роз`яснювати ті чи інші положення, підходи до законопроектів з тим, щоб можна було знайти якісь спільні думки в цьому плані. Практикується і проведення спільних засідань Міністерства та профільних комітетів парламенту. На квітень заплановано виїзне засідання, присвячене виконанню Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 рр. Хоча разом з тим необхідно відзначити, що проблемні аспекти взаємодії Міністерства і парламенту, парламентських комітетів все ж є. Так, хоча прожитковий мінімум повинен прийматися разом з Державним бюджетом, з невідомих причин прожитковий мінімум затверджується вже після прийняття Державного бюджету. Тут вийшло непорозуміння. Є й інші економічні питання, які повинні вирішуватися і політики тут зовсім не повинно бути, тут мають бути лише математичні розрахунки. Володимир ШАПОВАЛ, Заступник Голови Конституційного Суду України Необхідно насамперед відзначити той факт, що багато питань взаємодії між законодавчою і виконавчою “гілками влади” Конституцією не врегульовано. Водночас очевидно, що взаємодія парламенту і уряду – це ключова “тема” будь-якої конституції. І питання організації державної влади в Україні залишатиметься ключовим певний час – недаремно конституційна реформа на 99 % присвячена саме реорганізації взаємовідносин між законодавчою і виконавчою владою. На мій погляд, серед тих проблем, які сьогодні існують у взаємовідносинах (взаємозв’язках) між законодавчою і виконавчою владою, треба виділити наступні. Уявімо собі ситуацію: за чинною Конституцією Президент уповноважений звільняти з посади Прем’єр-міністра та інших членів Кабінету Міністрів і тим самим припиняти повноваження уряду в цілому. Уряд може продовжувати здійснювати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів, але не більше 60 днів. Протягом усього 60-денного терміну, фактично відведеного для формування нового Кабінету Міністрів, Президент може призначати Прем’єр-міністром неприйнятну для більшості у Верховній Раді особу, яка не отримає відповідної згоди. Після закінчення відведених для формування уряду 60 днів і не сформування нового уряду виникатиме конституційна криза. У зв’язку з цим було сформульовано певні пропозиції стосовно зміни порядку формування Кабінету Міністрів. Так, у проекті Закону “Про внесення змін до Конституції України” № 4105 зазначається, що депутатські фракції утворюють коаліцію, яка у свою чергу по суті формує уряд. При цьому передбачається, що така коаліція утворюється на основі погодження та поєднання політичних позицій. Уявімо ситуацію: утворюється коаліція, яка пропонує неприйнятну для Президента кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра. Президент при цьому може заблокувати процес заміщення посади Прем’єр-міністра та формування уряду, посилаючись на те, що коаліцію було утворено не на основі узгодження чи поєднання політичних позицій, а за іншими критеріями. Про цей недолік законопроекту № 4105 говорять мало. Одним з негативів законопроекту (на нього звернув увагу Конституційний Суд України) було закріплення права формування уряду виключно за коаліцією фракцій: адже можливе виникнення ситуації, коли більшість від конституційного складу Верховної Ради входитиме до однієї фракції. З метою виправлення цього недоліку відповідну статтю законопроекту було доповнено ще однією частиною, за якою права коаліції має також фракція, до якої входить більшість від конституційного складу Верховної Ради. Однак з конструкції згаданої статті нібито випливає, що фракції, яка включає 226 і більше народних депутатів, буде надано право висунути кандидатуру на посаду глави уряду лише після того, як відповідна кандидатура не буде запропонована коаліцією. До того ж статтю 90 Конституції за проектом пропонується викласти в редакції, згідно з якою Президент може достроково припинити повноваження парламенту у випадку не сформування протягом 30 днів після початку пленарних засідань Верховної Ради згадуваної коаліції. А якщо створення такої коаліції об’єктивно взагалі непотрібне? Чому партія, яку представляють у парламенті, наприклад, 80 % від загального числа народних депутатів, повинна створювати коаліцію з іншими представленими в парламенті політичними силами? Невже лише для того, щоб запобігти реалізації главою держави права дострокового припинення повноважень парламенту? Чинною Конституцією не запроваджено інститут політичної відповідальності Кабінету Міністрів перед Верховною Радою. В той же час згідно зі статтею 113 Основного Закону передбачена відповідальність уряду перед Президентом. У проекті Закону “Про внесення змін до Конституції України” цю проблему нібито врегульовано. Але виникають інші питання. Зокрема, чинною Конституцією та проектом Закону про внесення змін до неї передбачається підконтрольність Кабінету Міністрів Верховній Раді. Щоправда, механізмів такого контролю ні чинний Основний Закон, ні законопроект про внесення змін не передбачають. Чи не єдина стаття Основного Закону, в якій “зачіплено” відповідні питання – стаття 87, але нею передбачено не парламентський контроль, а механізм політичної відповідальності уряду перед парламентом. Очевидно, що проблема конституювання парламентського контролю за урядом залишається в Україні актуальною. Ігор КОЛІУШКО, Директор Центру політико-правових реформ В контексті питання відносин Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, по-перше, необхідно згадати процедуру формування Кабінету Міністрів. Президент не ділився передбаченими Конституцією повноваженнями, а якщо і ділився – то тільки тими, які він незаконно і в супереч Конституції узурпував при формуванні останнього Уряду. Конституція України чітко встановила, що члени Кабінету Міністрів призначаються Президентом за поданням Прем’єр-міністра України. Висновок з цієї норми: саме Прем’єр-міністр повинен добирати кандидатури і подавати їх Президенту на призначення. Так є в практиці більшості країн, які мають подібну конституційну модель, і так думалося, коли приймалася Конституція. Але коли в 1996 р. Конституція була прийнята, в Україні був сильний Президент (в політичному плані) і слабкий Парламент, в якому не існувало парламентської більшості. Це привело до того, що спочатку чинності Конституції відбулася узурпація ряду повноважень Президентом; і Верховна Рада України була не в стані цьому протистояти. Ряд узурпованих главою держави повноважень були „відібрані” у нього рішеннями Конституційного Суду, а ряд повноважень (як наприклад, призначення заступників міністрів) лишився у Президента до сих пір – хоча Конституція цього не передбачає. Як і в більшості європейських країн Конституція передбачала, що уряд повинен бути похідним від парламенту і президента одночасно. Для цього заклали не найкращий механізм. В Конституційній комісії розглядалися пропозиції, наприклад, вотуму довіри цілому складу Кабінету Міністрів, а не окремо Прем’єр-міністру; однак ці пропозиції були відкинуті і в Конституції було закріплений двоетапний механізм: спочатку парламент погоджує кандидатуру Прем’єр-міністра, яку призначає потім Президент, а після формування уряду парламент затверджує програму діяльності Кабінету Міністрів України. Малося на увазі, що затвердження програми діяльності і є певним виявом форми вотуму довіри вже сформованому Кабінету Міністрів. Якщо Прем’єр-міністр при формуванні Уряду порушив якісь обіцянки, які він давав при затвердженні його кандидатури, то це можна виправити при розгляді Програми. Але життя вносить певний ряд коректив і не завжди всі ці компоненти розглядалися в контексті саме взаємовідносин парламенту і уряду. Основною домінантою всі ці роки була фігура Президента, саме він диктував, як має взаємовідноситися уряд з парламентом. Цей нюанс автори Конституції передбачити не могли. Щодо відносин парламенту з урядом, нормальними вони стануть тоді, коли кожна з цих інституцій буде самостійна, не буде оглядатися на якийсь третій центр влади і не буде виконувати команд із-зовні, тобто тоді, коли в парламенті буде сформована самодостатня більшість, не просто шляхом виборів, а шляхом власної волі, для того, щоб реалізовувати свою власну програму, а не захищати свій бізнес. Тільки тоді в нас буде повноцінний парламенті і ця більшість захоче утворити уряд, який буде не урядом виконавців чужої політики, а урядом, який генерує і формує державну політику і реалізує її. Після цього можна буде говорити про спрацьовування цілого ряду механізмів взаємодії гілок влади, пов’язаних з депутатськими запитами, законопроектною роботою тощо. Поки цього всього немає і парламент, і Кабінет Міністрів будуть маріонетками в руках Адміністрації Президента з тим чи іншим степенем свободи в різних питаннях. Ігор ЖДАНОВ, Директор політико-правових програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова Головна проблема, яка зумовлює недостатню взаємодію Уряду і Парламенту – це відсутність конституційних підвалин, які б закріплювали статус парламентської більшості у Конституції, порядок формування нею уряду. Той уряд, який діє зараз має не коаліційний, а псевдо-коаліційний характер. Бо якщо Президент на словах і призначав за певною квотою депутатських фракцій груп окремих представників до уряду, то фактично по Конституції він зберіг свої конституційні повноваження щодо уряду і всієї вертикалі виконавчої влади. Які ідеологічні засади діяльності в парламентській коаліції? По-перше, – важко ідентифікувати, який уряд вони створили (правоцентриський, лівоцентриський, центриський). Ті фракції, які представляють політичну партію, вони досить різнорідні в ідеологічному аспекті. Важко визначити, які групи народних депутатів входять до більшості. Які політичні принципи їх діяльності? Це невідомо. Їх не обирали, це об’єднання груп мажоритарників, це поєднання групових регіональних інтересів. Приклад: почитаймо в угоді між парламентом і урядом: “створення належних соціально-економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС, вступу до СОТ та інтеграції до НАТО”. Це зовсім різні політичні цілі, тому і виникає питання щодо ідеологічних основ цієї парламентської коаліції діяльності уряду. Інше питання: політична відповідальність депутатський фракцій і груп за діяльність уряду, якою вона є зараз? На рівні конституційного регулювання – ніякою, на політичному рівні – так само. Бо якщо парламентська більшість не приймає ключові закони, які пропонуються урядом, то вона не несе політичної відповідальності за його діяльність. Це дає всі підстави характеризувати діючий уряд , як псевдо-коаліційний. Ще одне питання взаємодії, – питання парламентського контролю. За Конституцією було створено дійсно новий механізм парламентського контролю, введена посада Уповноваженого з прав людини, створена Рахункова палата. Але одночасно фактично обрізана функція парламентського контролю через профільні комітети. До їх компетенції згідно з Конституцією віднесено лише законопроектну роботу, а не функції парламентського контролю. Це призвело до того, що окремі представники уряду ігнорують запрошення на засідання комітетів. Наступне питання – якість законопроектів і проблема хто і скільки проектів подає. В країнах, де існує усталений зв’язок між парламентом і урядом більшість законопроектів вноситься саме урядом (приблизно 80%). У нас же за минулий рік за три сесії четвертого скликання внесено 1562 законопроекти народними депутатами і 382 урядом. Питання в тому, що питання узгодження позицій повинні вирішуватися урядом і парламентською більшістю до внесення законопроекту. - [Книга «Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування»](https://www.parlament.org.ua/analytics/knyga-vyborche-zakonodavstvo-ukrayinska-praktyka-mizhnarodnyj-dosvid-ta-shlyahy-reformuvannya/) - Книга “Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування” видана спільними зусиллями трьох організацій: Лабораторії законодавчих ініціатив, Комітетом виборців України та Школою політичної аналітики. У виданні окреслено основні параметри міжнародних виборчих стандартів, розглянуті ключові проблеми українського виборчого законодавства та вироблено рекомендації щодо імплементації окремих найбільш вдалих механізмів із законодавчого регулювання інших країн. Вступ Виборчі процедури на сьогодні є одним із найважливіших складників механізму демократичного формування влади. Проте цей механізм може бути дієвим і справедливим лише за умови свідомого і вільного вибору громадянина. Адекватне відображення волі громадян щодо формування системи влади, створення умов для вільного і свідомого волевиявлення вимагають не лише законодавчого закріплення принципів вільних і чесних виборів, а й детального правового регулювання процедур щодо ведення виборчої кампанії, визначення статусу суб’єктів виборчого процесу, їхніх прав і обов’язків, визначення результатів виборів тощо. Саме необхідність вирішення комплексу проблем, пов’язаних із реалізацією виборчих прав громадян, стала основою для даного дослідження. В основу методології дослідження покладено компаративний аналіз міжнародних стандартів, національного законодавства інших країн і виборчого законодавства України щодо правового регулювання виборчих процедур. Враховуючи різний ступінь наближеності ситуації у проаналізованих країнах до демократичного ідеалу, автори виходили з того, що синхростадіальний підхід є найбільш оптимальним при розробці практичних рекомендацій для вдосконалення виборчої нормативно-правової бази в Україні. Метою дослідження є встановлення основних тенденцій розвитку виборчого законодавства зарубіжних країн (насамперед, країн Центральної та Східної Європи), виділення найбільш ефективних механізмів вирішення правових колізій у провадженні виборчого процесу, пошук шляхів оптимізації виборчого законодавства України. Вибір країн Центральної та Східної Європи як модельних є не випадковим, оскільки пострадянський і постсоціалістичний простір характеризується подібними перверсіями в політичній (у тому числі виборчій) культурі, сформованими в період російсько-радянського окупаційного режиму. Крім того, є необхідність окреслити основні параметри міжнародних виборчих стандартів як орієнтири при визначенні демократичності українського законодавства, його відповідності ідеям вільних і чесних виборів. На нашу думку, найбільш ефективною гарантією запобігання порушенням у ході виборчого процесу є не стільки боротьба з порушеннями і порушниками, скільки створення умов, які не допускали б їх виникнення. При реалізації цієї мети автори ставили собі за мету вирішення таких завдань: визначення основних проблем українського виборчого законодавства; аналіз міжнародно-правових норм і рішень міжнародних організацій щодо встановлення правил провадження виборчого процесу; порівняльний аналіз досвіду правового забезпечення організації виборів у зарубіжних країнах (насамперед, країнах Центральної та Східної Європи); виділення зразків вирішення проблемних питань виборчого процесу в законодавстві інших країн (у тому числі, визначення повноважень суб’єктів виборчого процесу, фінансування кампанії, питання рівного доступу до засобів агітації тощо); вироблення рекомендацій щодо імплементації окремих найбільш вдалих механізмів із законодавчого регулювання інших країн для застосування у виборчій практиці України. Об’єктом дослідження є міжнародний та національний досвід правового регулювання виборів як механізму формування інститутів державної влади. Предметом дослідження є конкретні форми правового вирішення проблемних питань на всіх стадіях виборчого процесу. Було б неправильним стверджувати, що дана тема не була взагалі відображена у вітчизняній та зарубіжній політологічній чи юридичній літературі. Питання виборчого законодавства та його практичної реалізації тієї чи іншою мірою присутні в багатьох оглядах політичних трансформацій, що відбулися у країнах ЦСЄ. Серйозна увага приділяється їм на сторінках відомого часопису «Конституційне право: східноєвропейський огляд», що видається Чиказькою школою права та Московським громадським науковим фондом. Особливо слід відзначити ґрунтовні праці, видані у Польщі: «Демократії Центрально-Східної Європи у порівняльній перспективі» (Вроцлав, 1998) та «Центрально-Східна Європа. Регіон, держави. Суспільства в період трансформації» (Люблін, 2000), де дається детальний аналіз багатьох аспектів реалізації права вибору в цих країнах. Основна кількість робіт, присвячених державному устрою, політичній системі кожної зі східноєвропейських країн окремо, у вітчизняній і закордонній літературі відноситься до періоду до 1989 року. Публікацій, які стосуються еволюції державних інститутів у цих країнах у період після реформ кінця 1980 — початку 1990 украй мало, до того ж більшість із них є переважно публіцистичними і стосуються лише кожної з країн окремо. Великий інтерес до змін у Східній Європі в даний час виявляють Ш. Авінері, Е. Арато, Ж. Бешлер, З. Бжезінський, Е. Геллнер, Р. Дарендорф, К. Джавітг, Т. Каротерс, А. Лейпхарт, М. Лінд, Х. Лінц, В. Остром, К. Р. Санстейн, Ф. Фукуяма, Дж. Хеллман, С. Холмс, Я. Елстер та інші1. У російській літературі, у якій розглядаються постсоціалістичні інституціональні зміни у Східній Європі, можна відзначити роботи Т. Г. Биткової, О. Т. Богомолова, І. М. Буніна, К. С. Гаджиєва, О. Ю. Гуськової, Д. Л. Златопольського, В. Б. Кувалдіна, О. Н. Кулика, Л. С. Ликошиної, К. В. Нікіфорова, Ю. С. Новопашина, С. О. Романенка, М. А. Сахарова, В. Й. Фрейдзона, Л. Ф. Шевцової та інших. З країн Східної Європи найбільшу кількість досліджень у даній тематиці проведено польськими політологами (Є. Вятр, Л. Л. Гарлицький, Б. Геремек, А. Замойський, Е. Летовська, А. Міхнік, Я. Онишкевич, В. Осятиньський, П. Співак, Л. Фаландиш та інші). Роботи, присвячені різним проблемам країн Східної Європи періодично випускають Інститут слов’янознавства і балканістики, ІНІОН, ІМЕМВ, Інститут права і публічної політики, однак серед них практично немає робіт, присвячених інституту виборів парламенту в країнах Східної Європи в цілому. Багато праць вітчизняних дослідників з цього питання виходило невеликим накладом у локальних збірниках і не доступні широкому загалові. Дана робота є, фактично, однією з перших спроб в Україні комплексного і системного осмислення міжнародного досвіду законодавчої практики у сфері реалізації виборчого права. Особлива увага авторів привернута до досвіду виборчого регулювання країн постсоціалістичного простору, оскільки їхні політичні реалії є співвідносними з українськими, основною характеристикою яких є високий ступінь втручання інститутів держави у виборчий процес (т. зв. чинник адмінресурсу), порушення принципу рівності в доступі до засобів інформації, забезпечення належних гарантій дотримання громадянських виборчих прав. Перед тим, як детально розглянути конкретні питання правового регулювання виборчого законодавства у групі зарубіжних країн, автори зробили спробу окреслити критерії вільних і чесних виборів, розроблені на основі міжнародних виборчих стандартів. У роботі дане власне визначення міжнародних виборчих стандартів, встановлено їхні основні джерела. Автори проаналізували як усі акти міжнародного виборчого права — Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Загальний коментар Комітету ООН з прав людини до статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Документ Копенгагенської наради конференції з людського виміру НБСЄ, та ін., так і основні рішення міжнародних організацій на предмет змістовного наповнення принципів вільних, чесних, справедливих і дійсних виборів. У цьому дослідженні розглянуто виборчі закони Албанії, Болгарії, Боснії та Герцеговини, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії. Також певну увагу приділено і законодавству країн колишнього СРСР. Так, в дослідженні розглянуто виборчі закони Киргизстану, Білорусі, Вірменії, Російської Федерації. Наявність низки схожих рис робить особливо цінним вивчення досвіду цих країн. Країни Східної Європи сприятливі для порівняльних досліджень, тому що відповідають висунутому більшістю компаративістів критерію максимально можливої подібності політичної культури досліджуваних країн. Критеріями, що дозволяють виділити Східну Європу як особливу політичну систему і виявити внутрішньосистемні і позасистемні зв’язки Східної Європи виступають наявність стійких історичних і політичних зв’язків усередині даного регіону, географічна близькість і сильна економічна взаємозалежність, соціально-культурна близькість. Зміни, які відбулися в країнах Центральної та Східної Європи з часів падіння в них режимів тоталітарного соціалізму, рівнозначні за своїм змістом цілій епосі. Уперше у світовій історії процеси демократизації відбувалися в таких масштабах та з такою швидкістю4 . Свого часу відомий угорський соціал-демократ І. Пожгаї писав з цього приводу: «Світ змінився протягом кількох днів. Прокинувшись вранці, ми опинились похованими під руїнами світової соціалістичної системи». Шлях декларованого «повернення в лоно світової цивілізації» виявився досить складним і суперечливим процесом. На початку 90-х рр. минулого сторіччя здавалося, що спільне минуле, наявність спільних проблем та мети розвитку європейських постсоціалістичних країн дозволить їм здійснити демократичні трансформації, використовуючи спільну стратегію змін. Проте на практиці ми можемо спостерігати значну різноманітність форм та методів переходу від командно-адміністративної системи радянського зразка у напрямку до кращих зразків сучасних демократичних держав. Це дозволяє говорити про несинхронність модернізаційних процесів у цих країнах. На перший погляд, результати демократичних змін значною мірою визначалися стартовими умовами постсоціалістичних країн ЦСЄ, серед яких дослідники виділяють особливості структури економіки, якісний склад політичних еліт, психологічну готовність суспільства до радикальних політичних та економічних реформ, культурні та політичні традиції, роль церкви тощо. Але навряд чи правомірно зводити усю різноманітність політичної практики постсоціалістичних країн лише до дії зазначених чинників. Цілій низці країн регіону вдалося до певної міри знівелювати їхню негативну дію (скоротити тривалість первинної трансформаційної кризи, знизити соціальні видатки краху попередньої системи) шляхом реалізації більш продуманої стратегії здійснення перетворень. Багатопланові завдання політичних та економічних трансформацій були вирішені цими країнами у відносно короткий проміжок часу «згори», державою, яка сама перебувала у стані кардинальної перебудови. На цьому шляху постсоціалістичними країнами Європи накопичено чималий позитивний досвід, зокрема у сфері законодавчого регулювання і реалізації виборчого права. Більшість країн регіону продемонструвала значні успіхи у процесах демократизації, свідченням чого є те, що вісім з десяти нових членів ЄС представляють країни саме цього регіону, а вступ до цієї організації ще двох країн ЦСЄ — Румунії та Болгарії — уже чітко визначений у часі. Для того щоб пройти аналогічний шлях, багато країн Заходу потребували кількох десятиліть поступального розвитку. Значну роль у досягненні нинішніх успіхів відіграли аналіз та пристосування західного досвіду до постсоціалістичних умов країн ЦСЄ. Україна також отримала унікальний шанс — використати не лише накопичений до цього часу досвід розвинених європейських демократій, а й урахувати недоліки та позитиви демократизації в країнах, які є набагато ближчими до України за первинними стартовими умовами політичних трансформацій. Досвід побудови правової держави в країнах ЦСЄ свідчить, що цей процес є складним і досить тривалим. Фактично, він пройшов лише свою початкову стадію. За цей період створено основи нової правової системи — ухвалено низку законодавчих актів конституційного значення, на основі західних стандартів здійснено розробку нових законів з конституційного, господарського, цивільного, виборчого та кримінального права. Однак брак соціального досвіду існування в нових умовах призводить до нестабільності законодавства, постійного внесення змін до вже існуючих законів, а то й заміни їх новими. До того ж усе це відбувається на тлі активної адаптації національного законодавства цих країн до вимог Європейського Союзу, які не завжди враховують специфіку і реальну політико-правову практику країн ЦСЄ. Але основна проблема полягає не стільки в ухваленні законів, які відповідали б загальноприйнятим демократичним принципам, скільки в забезпеченні дотримання цих принципів на практиці, яке не завжди лежить у площині законодавчого регулювання. У більшості країн регіону також спостерігаються значні проблеми, пов’язані з тягарем досвіду тоталітарних режимів, як-то: незаконне лобіювання корпоративних інтересів на шкоду загальнонаціональним, корупція, тісне зростання влади з організованою злочинністю, зловживання службовим становищем, використання своєї посади для досягнення власного добробуту. Як і в Україні, у країнах ЦСЄ можемо спостерігати превалювання політичної доцільності над духом і буквою законів. Для значної кількості чиновників домінуючим чинником у виборі остаточного варіанту рішення є групові чи персональні інтереси. Наприкінці 90-х років ХХ ст. ці країни залишалися суспільствами, де правили передусім люди, а не закони6 . Але ступінь обтяженості державних механізмів цих країн викривленнями демократії є різним і загалом нижчим від України. Незважаючи на низку недоліків процесів демократизації, немає сумнівів, що на початку ХХІ ст. у країнах ЦСЄ діють основні інститути, норми та процедури демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою. Повною мірою це стосується і сфери виборів. Слід зазначити, що революційні зміни, які відбулися наприкінці 80-х — на початку 90-х у країнах ЦСЄ, були легітимовані внаслідок проведених у цих країнах демократичних виборів на багатопартійній змагальній основі. Саме завдяки демократичним виборам, проведеним відразу після падіння прокомуністичних режимів, багатьом опозиційним до комуністичного режиму силам вдалося зайняти відповідну нішу в політичній системі. Однак перші такі вибори стали, швидше, прецедентом. І лише після проходження трьох, а то й більше (як, наприклад, у Болгарії) електоральних циклів вибори змогли стати реальним механізмом формування демократичної влади на основі політичних преференцій громадян держави. Цим визначається і особлива увага в законодавстві посткомуністичних країн до виборів як основоположного демократичного механізму реалізації волі народу. Перехід більшості країн ЦСЄ на демократичні шляхи розвитку призвів не лише до змін у законах про вибори, а й до юридичного закріплення основ виборчого права, виборчої системи інших аспектів інституту безпосередньої демократії у текстах конституцій. Вважається, що сам факт включення положень, що регулюють інститут виборів, до конституції свідчить про зміну пріоритетів самої держави, про визнання значення цього інституту для функціонування державного механізму. У більшості країн регіону прийнята пропорційна система виборів, яка має свої національні особливості. Законодавством Угорщини, Албанії, Македонії, України передбачена змішана, мажоритарно-пропорційна система виборів, причому частка депутатів, які обирається за тією чи іншою системою, а також механізми розподілу депутатських мандатів вирішуються національним законодавством цих країн по-різному. Спільним для більшості країн регіону є і запровадження певного відсоткового порогу (5 %) для політичних партій з метою недопущення надмірної фрагментації парламенту та стимулювання утворення сильних політичних партій. Додатковим стимулом для цього вважається запровадження більш високого виборчого бар’єру для коаліцій політичних партій. Особливо жорстким у цьому плані є законодавство Словаччини, відповідно до якого кожен учасник коаліції має набрати 5 % голосів. Така система виборів, без сумніву, сприяла розвитку в країнах регіону багатопартійної системи. Разом з тим розвиток залежності депутатів від керівництва потужних політичних партій (а не від електорату) підштовхує політиків цих країн до дискусії щодо можливого запровадження елементів мажоритарної виборчої системи. При всьому демократизмі виборчих законів у країнах ЦСЄ, практика їх реалізації вказує на цілу низку порушень і відступів від прийнятих у всьому світі принципів чесних і вільних виборів. Вони явно не були такими в Хорватії часів Ф. Туджмана, Югославії С. Мілошевича, Албанії С. Беріши. Дрібні та значні зловживання були зафіксовані при проведенні парламентських виборів у низці інших країн. За оцінкою болгарської неурядової організації «Громадянська ініціатива за вільні і демократичні вибори», у 1997 році у голосуванні на виборах парламенту взяло участь більш як мільйона «мертвих душ». Проведення змагальних виборів потребувало і значних фінансових витрат для ведення передвиборної агітації. Це, у свою, чергу, породило інший негативний прояв посткомуністичних режимів — політичний клієнталізм, тобто залежність політичних партій та блоків від своїх фінансових спонсорів, у тому числі й у виборі напрямків реалізації своїх політичних стратегій. Врахування цих чинників також суттєво впливало на прийняття тих чи інших норм виборчого законодавства в країнах ЦСЄ. Саме тому слід пам’ятати, що рівень демократичності тієї чи іншої країни не визначається лише на основі оцінки ступеня зрілості інституціонального складника демократичної політичної системи. Не сприяють розкриттю реального ступеня демократизації і суто нормативістські підходи. Набагато більше для розуміння реального стану речей дає аналіз практики функціонування цих інститутів та реалізації законодавчих норм, що регулюють їхню діяльність. На його основі й були вироблені конкретні рекомендації, які, як сподіваються автори, можуть прислужитися Україні в досягненні її стратегічної мети — побудови демократичної правової держави. Проведене дослідження може становити практичний інтерес для всіх, хто цікавиться інститутом виборів, питаннями конституційного права, перебігом політичних процесів у країнах Центральної та Східної Європи. Робота може бути використана в процесі викладання спецкурсів у рамках навчальних дисциплін з політології і права, при розробці проектів законодавчих актів, написанні політичних документів. Розділ І. Міжнародні стандарти виборів З утвердженням у світі загальнолюдських цінностей як базової засади побудови справедливого суспільного порядку зростає роль міжнародно-правових норм у регулюванні внутрішньодержавних процесів. Предметом регулювання міжнародного права стають не лише питання міждержавних відносин, а й правовідносини, що виникають в конкретних національних державах у зв’язку з дотриманням прав людини і громадянина. Крім того, зростає авторитет міжнародних організацій, у тому числі тих, які відслідковують питання, пов’язані з дотриманням прав людини. Позиція міжнародних організацій в оцінці внутрішньої політики конкретної держави щодо порушення прав людини часто є основою для міжнародних політичних і економічних санкцій проти неї. З огляду на те, що кожна держава, у тому числі й Україна, є носієм власної правової традиції, а міжнародні стандарти в галузі прав людини мають певний рівень формалізації, є потреба узгодити підходи як до створення, так і до адаптації національного законодавства відповідно до міжнародних стандартів. Одним із центральних принципів у реалізації прав людини є принцип народного суверенітету, основною ознакою якого є правоздатність громадян в управлінні публічними (державними і самоврядними) справами через участь у формуванні системи влади і доступ до публічної служби. Очевидно, форми прямої демократії можуть мати обмежене застосування, коли йдеться про управління публічними справами; реалізація прав на участь громадян у вирішенні питань загальнополітичного характеру, у прийнятті рішень відбувається через опосередковані форми демократії. Серед таких форм основне місце посідають вибори. Вибори є основним механізмом, з допомогою якого громадянин може реалізувати право на управління державними справами, на формування системи влади тощо. Суспільна значимість виборів виставляє на порядок денний необхідність створення комплексу превентивних заходів (насамперед у правовому регулюванні виборчих процедур) щодо запобігання можливим порушенням у волевиявленні громадян. У рамках національних правових систем такі заходи є не завжди ефективними; тому виникає потреба встановлення певних міжнародних стандартів виборів. До визначення поняття «міжнародних стандартів» є різні підходи, основною ідентифікаційною ознакою яких є визначення джерел міжнародних стандартів. Один із російських авторів ототожнює міжнародні стандарти з міжнародним правом, поділяючи «мінімум міжнародних правових стандартів» на три категорії: 1) цілі або завдання, що визначаються міжнародним правом; 2) права і обов’язки особи і політичних партій та груп; 3) поєднання специфічних обов’язків, програмних зобов’язань і відповідальності та прав, що є обов’язковими для держави [5]. Інший підхід до міжнародних стандартів (правда, у даному випадку йшлося не про виборчі стандарти) поділяє джерела міжнародних стандартів на чотири категорії: перша — це універсальні міжнародні акти, прийняті ООН; до другої та третьої належать документи регіонального характеру: акти, прийняті в рамках європейських міжнародних організацій (Рада Європи, ОБСЄ) та документи Співдружності Незалежних Держав (СНД); четверту групу складають двосторонні міжнародні договори України, у яких є відповідні норми. У нашому дослідженні ми будемо брати за основу відмінне від вищезгаданих, узагальнене визначення. Під міжнародними стандартами виборів будемо розуміти загальноприйняті вимоги, закріплені міжнародними угодами або встановлені міжнародними організаціями, що визначають принципи та оптимальні форми провадження виборчих процедур з метою якнайповнішої реалізації виборчих прав громадян. Міжнародні стандарти виборів не варто ототожнювати виключно з міжнародним правом, оскільки джерелом міжнародного права як загальнообов’язкових норм поведінки держав є рішення Організації Об’єднаних Націй; проте міжнародно-правові норми, що врегульовують питання виборчого права, є складником міжнародних стандартів виборів. У розвитку міжнародного права в регулюванні виборчих процесів можна виділити два рельєфних періоди: 1) 50—60-ті роки ХХ століття, коли з падінням колоніальної системи виникла потреба встановити для новоутворених держав зі слабкими демократичними традиціями і слабкою політичною культурою населення своєрідний «мінімум» правоздатності особи і громадянина в управлінні державою; 2) 90-ті роки ХХ століття — час вивільнення з-під російсько-радянського окупаційного режиму, а також з-під сателітних Радянському Союзу режимів держав Східної Європи й Азії. У цей період необхідність втручання міжнародного права у виборчі процеси була пов’язана з посттоталітарними рецидивами — централізацією і концентрацією влади в руках олігархічних кланів і, як наслідок, використання останніми виборчих процедур у власних інтересах. Першим документом, який закладав основи міжнародного виборчого права, була Загальна декларація прав людини (прийнята 10 грудня 1949 року). Стаття 21 Декларації визначала, що «воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятись у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні проводитися при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування». Тобто Декларація містила такі виборчі стандарти: 1) періодичність виборів; 2) загальне і рівне виборче право; 3) рекомендація таємного голосування як найоптимальнішої форми реалізації виборчого права (але не абсолютизуючи останню). 7 березня 1966 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 січня 1969 року). Статтею 5 Конвенції було визначено, що країни-підписанти зобов’язалися заборонити й ліквідувати расову дискримінацію при реалізації політичних прав, у тому числі права брати участь у виборах — «голосувати і виставляти свою кандидатуру — на основі загального і рівного виборчого права, права брати участь в управлінні країною, так само як і в керівництві державними справами на будь-якому рівні, а також права рівного доступу до державної служби». Поняття расової дискримінації в даній Конвенції мало широке трактування, оскільки документ запобігав обмеженню політичних прав не лише за ознакою кольору шкіри чи іншими расовими ознаками. Відповідно до Конвенції, під расовою дискримінацією розумілося будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевага, основані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя [11]. Щоправда, обумовлювалося, що дані відмінності, винятки, обмеження чи переваги не застосовуються, коли йдеться про різницю між громадянами і негромадянами держав. Даний міжнародний документ був підготовлений для країн зі змішаною расовою і етнічною структурою і мав урегулювати питання рівності волевиявлення й доступу до державної служби країн постколоніального світу (як колоній, так і метрополій). Конвенція передбачала створення спеціального Комітету, який би відслідковував випадки расової дискримінації у країнах-підписантах Конвенції. 16 грудня 1966 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (цей Міжнародний пакт був ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19 жовтня 1973 року). Даний пакт є примітним з того погляду, що документ не лише окреслив міжнародно-правове розуміння громадянських і політичних прав, установив їх перелік, а й запропонував Факультативним протоколом (Україна приєдналася до Факультативного протоколу відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 25 грудня 1990 року N582-XII) механізм контролю за їх дотриманням у країнах-підписантах: Комітет з прав людини ООН отримував повноваження приймати від окремих осіб письмові повідомлення про порушення прав; далі за визначених умов Комітет мав доводити повідомлення до відома держав-учасниць, які порушують визначені пактом права. Останні, у свою чергу, протягом шести місяців мали подати Комітету письмові пояснення чи заяви з даного питання. Стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року визначала, що кожен громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації… і без необґрунтованих обмежень право і можливість: а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і через вільно вибраних представників; б) голосувати і бути вибраним на дійсних періодичних виборах, що відбуваються на основі загального рівного виборчого права при таємному голосуванні і що забезпечують вільне волевиявлення виборців» [10]. Положення 25 статті Пакту, фактично, повторювали норми, закладені Загальною декларацією прав людини і Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, щоправда, розширюючи коло антидискримінаційних характеристик. Наступним етапом формалізації міжнародних виборчих стандартів став Документ Копенгагенської наради конференції з людського виміру НБСЄ, учасники якого віднесли вільні вибори до «числа елементів справедливості, що істотно необхідні для повного вираження гідності, властивої людській особистості, і рівних і невід’ємних прав усіх людей» [3], а волевиявлення людей на вільних, чесних, періодичних і непідроблених виборах є основою легітимності влади. Документ Копенгагенської наради повторював засвідчені вищезгаданими міжнародними актами загальні вимоги до інституту виборів. Згідно з актом, вибори мали проводитися «через розумні проміжки часу шляхом таємного голосування чи рівноцінної процедури вільного голосування в умовах, що забезпечують на практиці вільне вираження думки виборцями при виборі своїх представників». Розділ 7 Документа Копенгагенської наради визначив такі умови виборів, за яких їх можна вважати підставою для формування легітимної державної влади, «основою влади уряду»: вільні вибори проводяться з розумною періодичністю, що встановлюється законом (проте поняття «розумної періодичності» наразі не деталізовано); усі мандати хоча б однієї палати національного законодавчого органу мають бути об’єктом вільного змагання кандидатів у ході всенародних виборів. (Даний пункт Копенгагенського документа є новим у міжнародних стандартах і означає, що в разі, якщо у країні законодавчий орган є двопалатним, одна з палат має вибиратися на основі загального виборчого права; у разі, якщо парламент є однопалатним, то дана норма зобов’язує, щоб він вибирався всенародним голосуванням); гарантування повнолітнім громадянам загального та рівного виборчого права (ця зобов’язуюча норма встановлює виборчу правосуб’єктність громадянина, але не конкретизує обмежень, які можуть запроваджуватися до певних категорій повнолітніх); забезпечення проведення голосування таємно або із застосуванням рівноцінної процедури вільного голосування, а також чесний підрахунок голосів та повідомлення про нього, опублікування офіційних результатів; повага до права громадян добиватися політичних чи державних посад особисто чи в ролі представників політичних партій чи організацій без дискримінації (знову ж таки акт не дає визначення «дискримінації»); повага до права окремих осіб чи груп осіб створювати в умовах повної свободи свої політичні партії або інші політичні організації та надання таким політичним партіям і організаціям необхідних юридичних гарантій, що дозволяють їм змагатися між собою на основі рівності перед законом та органами влади; забезпечення проведення політичних кампаній в атмосфері свободи та чесності, яку дозволяє закон та державна політика, і в якій жодні адміністративні дії, примус чи залякування не утримували б партії та кандидатів від вільного висловлення власних поглядів і оцінок, а також не заважали б виборцям ознайомлюватися з ними та обговорювати їх або голосувати вільно, без побоювань покарання; забезпечення невстановлення будь-яких юридичних чи адміністративних бар’єрів для вільного доступу до засобів масової інформації на недискримінаційній основі для всіх політичних груп та окремих осіб, які бажають взяти участь у виборчому процесі; забезпечення права кандидатів, що отримали необхідну кількість голосів, яка визначена законом, належним чином обіймати посаду та мати змогу залишатися на ній до закінчення строку своїх повноважень або до їх припинення іншим чином, що регулюється законом відповідно до демократичних парламентських та конституційних процедурам. Копенгагенська нарада вперше у виборчій практиці задекларувала введення у практику виборчих процесів конкретних держав інституту іноземних і національних спостерігачів. Даний інститут, на думку держав-учасниць Наради, здатний підвищити авторитетність виборчого процесу в державах, де проводяться вибори. Даний документ не визначає умов функціонування спостерігачів, їх статусу — повноважень, відносин з органами державної влади, правову силу висновків міжнародних і національних спостерігачів, вказуючи лише, що держави-підписанти Документа Копенгагенської наради «запрошують спостерігачів від будь-яких інших держав-учасниць КБСЄ та будь-яких відповідних приватних установ та організацій, які цього забажають, спостерігати за ходом їхніх національних виборів в обсязі, що допускається законом». Отже, тут можна вести мову про такі засади спостереження: 1) підставою для участі у спостереженні є запрошення; 2) запрошення видається від імені держави; 3) участь у спостереженні можуть брати недержавні організації. У Парижі 26 березня 1994 року на 154-й сесії Ради Міжпарламентського союзу було прийнято «Декларацію про критерії вільних і справедливих виборів», за яку проголосувало 112 країн. Ця Декларація деталізує критерії і принципи вільних виборів, урегульовуючи правила поведінки у виборчому процесі таких його суб’єктів: особи, кандидата та партій, держави. Щодо правосуб’єктності особи, то декларація визначила: 1) кожен повнолітній громадянин має право голосувати на виборах без будь-якої дискримінації; 2) кожен дорослий громадянин має право доступу до діючої, безсторонньої і рівної процедури реєстрації виборців; 3) той, хто має право голосу не може бути позбавлений права голосування чи виключений зі списків виборців інакше як на законних підставах, причому ці підстави повинні відповідати зобов’язанням даної держави по міжнародному праву; 4) кожен громадянин, позбавлений права голосування чи виключений зі списків виборців, повинен мати право оскаржити таке рішення в судовому порядку для швидкого і дієвого усунення помилки, якщо вона зроблена; 5) кожен виборець має право на рівний і реальний доступ на виборчу дільницю, для того щоб здійснити своє право на голосування; 6) кожен виборець має право здійснити на рівній основі з іншими виборцями своє право, причому його голос має таку ж вагу, як і голос інших виборців; 7) право на таємницю голосування є абсолютним і не може бути жодним чином обмежене. Декларація визначила такі права й обов’язки кандидата і партій у ході виборчого процесу: 1) кожен має право брати участь в управлінні своєю країною і повинен мати рівні можливості висунути свою кандидатуру на виборах. Критерій участі в управлінні визначається відповідно до національних конституцій і законів і не суперечить міжнародним зобов’язанням держави; 2) кожен має право вступити або разом з іншими організувати політичну партію чи організацію з метою конкуренції на виборах; 3) кожен індивідуально чи разом з іншими особами має право: а) вільно виражати політичні погляди; б) шукати, одержувати і повідомляти інформацію і робити обґрунтований вибір; в) вільно пересуватися по країні, беручи участь у передвиборній кампанії; г) брати участь у передвиборній кампанії на рівній основі з іншими політичними партіями, включаючи партію, що сформувала існуючий уряд; 4) кожен кандидат чи кожна політична партія повинні мати рівні можливості доступу до засобів інформації, особливо до засобів масової інформації з метою викладу своїх політичних поглядів; 5) право кандидатів на безпеку їх життя і власності повинне бути визнане і захищене; 6) кожна особа і кожна політична партія мають право на охорону законом і на захист від порушень політичних і виборчих прав; 7) вищевказані права можуть бути обмежені у виняткових випадках, що передбачені законом і обґрунтовано застосовуються в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, підтримки суспільного порядку, захисту суспільного добробуту і моралі, а також захисту прав і свобод громадян, причому дані обмеження повинні відповідати зобов’язанням держави перед міжнародним правом. Припустимі обмеження для висування кандидатів, що стосуються створення і діяльності політичних партій, виборчих прав, застосовуються у випадках, коли це не зв’язано з дискримінацією на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національності чи соціального походження, власності, місця народження чи іншого стану. 8) кожна особа чи політична партія, чия кандидатура чи виборчі права зазнали обмежень чи були скасовані, має право оскаржити в судовому порядку прий - [Євробюлетень 2006](https://www.parlament.org.ua/analytics/yevrobyuleten-2006/) - Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні. №1, Січень Австрія розпочала головування в ЄС. Проекти ЄС в Україні №2, Лютий Зустріч Трійка – ЄС. “Твіннінг для України” – що це таке? №3, Березень ЄС задоволений виборами в Україні. Енергетична “Зелена книга” №4, Квітень ЄС вирішує енергетичні проблеми України №5, Травень Дні Європи в Україні №7, Липень Допомога ЄС на Близькому Сході №9, Вересень Прем’єр – міністр України у Брюселі. Нові проекти ЄС в Україні №10, Жовтень Саміт Україна – ЄС в Гельсінки №12, Грудень До ЄС вступили Румунія та Болгарія. Німеччина головує у ЄС - [Довідник «Орієнтири виборця 2004»](https://www.parlament.org.ua/analytics/dovidnyk-oriyentyry-vyborczya-2004/) - У довідник увійшли короткі матеріали про стан справ та основні напрями державної політики України у найважливіших сферах суспільно-державного та громадянського життя. Чільне місце відведене також викладу передвиборних обіцянок кандидатів на пост Президента України з відповідних питань. Докладніше… - [Наукове видання «Проблеми й перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій»](https://www.parlament.org.ua/analytics/naukove-vydannya-problemy-j-perspektyvy-spivpraczi-gromadskyh-organizaczij-ta-politychnyh-partij/) - ВСТУП Міжнародна конференція на тему “Зробимо потреби громадянського суспільства почутими: проблеми й перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій”, що проводилася в Києві 22 червня 2002 року, є лише частиною міжнародного проекту. Проведений захід мав на меті досягнення двох цілей. Пo-перше, проаналізувати існуючу практику взаємовідносин між громадськими організаціями та політичними партіями. По-друге, обговорити практичні кроки для посилення кооперації між громадянським суспільством та політичних партіями в їх спільних зусиллях, направлених на реформування політичної, соціальної, та eкономічної сфер життя пострадянського суспільства. Ідея організації міжнародного проекту, який сприяв би порівняльному розгляду цих питань, зародилася під час одного з семінарів, організованих програмою International Policy Fellowship. Ця програма, яка існує в рамках Інституту Відкритого Суспільства, підтримує дослідження з проблем вироблення політики і об’єднує дослідників з більшості країн Центральної та Східної Європи. Мотивацією проекту став досвід реформ, акумульований дослідниками протягом останніх десяти років. Як в науковому середовищі, так і в середовищі активістів громадського сектору, протягом останніх років, зросло розуміння того, що громадські організації, особливо в тих країнах регіону, де демократичні традиції та норми менш розвинуті, не можуть власноручно забезпечити успіх різноманітних ініціатив, започаткованих третім сектором. Невеликі за розміром, роздроблені громадські організації часто не в змозі ефективно впливати на процес вироблення політики у сферах своєї діяльності. Вони легко підпадають під вплив різноманітних приватних інтересів або під авторитарний контроль державних чиновників. Гостра дискусія про роль і місце громадянського суспільства залишається актуальним питанням у багатьох країнах. Виходячи саме з таких реалій стану громадянського суспільства, в менш демократично розвинутих країнах посткомуністичного регіону, в середовищі суспільно активних громадян, зростає розуміння необхідності активної кооперації між громадськими організаціями та політичними партіями. У багатьох сферах суспільного життя саме політичні партії мають потужний потенціал для того, щоб донести цілі, ідеї та пропозиції активістів третього сектору до широкого суспільного загалу і до представників державної влади. Громадянське та політичне суспільство, діючи разом, здатні більш ефективно впливати на суспільні процеси. На сьогоднішній день, політичні партії залишаються відносно слабкими в багатьох країнах регіону. Об’єктивним, однак, є факт поступового зростання ролі політичних партій у суспільному житті, що створює передумови для пошуку шляхів активізації взаємодіі громадських організацій з політичними партіями. Така взаємодія є одним з найбільш перспективних механізмів посилення впливу громадських організацій на суспільні процеси в країнах посткомуністичного регіону. “Зробимо потреби громадянського суспільства почутими: проблеми та перспективи співпраці НДО з політичними партіями” Аналітичний аспект Які основні форми залучення організацій громадянського суспільства у політичні процеси існують у вашій країні? I. Чи відіграють громадські організації суттєву роль у просуванні принципів демократичного правління: заохочуючи до участі у політичних процесах; беручи участь у політичному просвітництві; виступаючи за звітність і прозорість політичного процесу; викриваючи корупцію серед політиків; забезпечуючи справедливість та відкритість виборчого процесу? В яких з вищенаведених галузей внесок громадських організацій був найбільш суттєвим/найменш вагомим? Якими факторами пояснюються успіхи та невдачі? Ситуаційні фактори: рівень громадської зацікавленості у певних аспектах політичного розвитку; наявність внутрішніх/зовнішніх джерел фінансування; заохочення з боку держави при залученні НДО до питань, що стосуються демократичного правління. Організаційні фактори: наявність сильного керівництва в організаціях громадянського суспільства; розвиненість організаційних структур і мереж; високий рівень експертних оцінок та участь науковців. Як посилити участь громадських організацій у сприянні принципам демократичного правління? ІІ. НДО і політичні партії. Чи мають НДО суттєвий вплив на методи діяльності політичних партій? Чи вони: безпосередньо взаємодіють з політиками, які належать до політичних партій, з питань, що турбують НДО; спираються на ЗМІ або інші непрямі форми донесення питань, які хвилюють НДО, до політичних партій; консультують політичні партії при виробленні останніми власної політики і програм; мають механізм регулярних консультацій з партійними діячами; залучаються до лобістської діяльності на рівні центральних і місцевих органів законодавчої влади? НДО, пов’язані з питаннями, зазначеними у Розділі І, як правило, прагнуть до тісних контактів з політичними партіями. Які фактори впливають на їхній успіх у забезпеченні уваги до себе з боку партійних функціонерів? Інші типи НДО, що відстоюють певні інтереси, можуть взаємодіяти з політичними партіями лише в окремих випадках. Яка природа, якщо така взагалі є, цих контактів НДО з політичними партіями? Які типові складнощі виникають у НДО будь-якого типу при намаганні встановити стосунки з політичними партіями? Які фактори визначають бажання НДО і політичних партій співпрацювати? Чи є інтенсивність такого співробітництва різною на різних ділянках політичного або громадського спектру? Характерним для пост-комуністичних країн є низький рівень довіри до політичних партій. Чи відрізняється ставлення до політичних партій у третьому секторі від ставлення широкого загалу? ІІІ. Аналітичні центри і політичні партії. Як організована спільнота аналітичних центрів, і які відносини існують між нею і політичними партіями у вашій країні? Аналітичні центри функціонують, головним чином, як незалежні установи, чи політичні організації, пов’язані з партіями, домінують у середовищі аналітичних центрів? Основні характеристики аналітичних центрів у вашій країні: кількість основних аналітичних центрів, їхня функціональна зосередженість, середня кількість співробітників, основні клієнти (виконавчі, законодавчі структури чи органи місцевого самоврядування; політичні партії; НДО; приватний сектор). Які види неформальних стосунків мають місце між аналітичними центрами і політичними партіями? Чи поєднані неформально основні аналітичні центри з тією чи іншою політичною силою? Аналітичні центри надають політичним партіям такі послуги: експертну оцінку та інформацію з політичних питань; є джерелом ідей для партійних політичних програм і політичних ініціатив; офіційне працевлаштування для партійних функціонерів, що дозволяє як провідним партійним лідерам, так і ключовим партійним кадрам мати забезпечену і високошановану роботу. Як у розвинутих державах, так і в тих країнах, що розвиваються, аналітичні центри, як правило, є або незалежними організаціями, або такими, що пов’язані з партіями. Якою буде тенденція у плані приналежності аналітичних центрів в оглядовому майбутньому в вашій країні? Чи залишатимуться новоутворені і вже існуючі аналітичні центри як формально, так і неформально незалежними, чи прагнутимуть вони формального приєднання до політичних партій? ІV. Усталеність недержавного сектора на довгострокову перспективу і його стосунки з політичними партіями. Як правозахисні НДО, так і аналітичні центри почали займати видатне місце в житті посткомуністичних суспільств. Які основні фактори впливають на життєдіяльність громадянського суспільства і природу його стосунків з політичними партіями? зростання суспільного визнання громадянської активності і добровільної діяльності; зростання розуміння важливої ролі, яку НДО і політичні партії відіграють у розвинутих демократіях; наявність внутрішніх/зовнішніх джерел фінансування; сприятлива нормативна база для організацій громадянського суспільства (податкові пільги, спрощена процедура реєстрації тощо); консолідація партійної системи, яка може зміцнити роль політичних партій у політичних процесах; наявність бюджетного фінансування для політичних партій, що уможливлює збільшення ресурсів для взаємодії політичних партій з аналітичними центрами і правозахисними НДО). “Making Civil Society Concerns Heard: Prospects and Problems of NGOs’ Cooperation with Political Parties” Analytical Framework What are the primary forms of engagement of civil society organizations into political process in your country? I. Do civil organizations play a prominent role in promoting the principles of democratic governance by: encouraging political participation; contributing to political education; advocating accountability and transparency of political process; exposing political corruption; ensuring the fairness and openness of electoral process; In which of the above-mentioned areas the contribution of civil society organizations was the most substantial/least significant? What factors explain successes and failures? Context-specific factors: the level of public interest in certain aspects of political development; the availability of domestic/external funding; the government-created incentives for the NGOs’ engagement in democratic governance-related issues. Agency-specific factors: the presence of strong leadership in civil society organizations; well-established organizational structures and networks; high level of expertise and academic involvement. How the involvement of civil society organizations in promoting the principles of democratic governance can be magnified? II. NGOs and political parties. Do the NGOs have a substantial impact on how political parties function? Do they: directly interact with the party politicians on the issues that are central to the NGOs; rely on media or other indirect forms of communicating the NGOs concerns to political parties; consult political parties when the latter develop policies and political programs; have mechanism for the regular consultations with party politicians; get involved in lobbying efforts on the levels of national and local legislations; NGOs dealing with the issues discussed in Section 1 are most likely candidates to seek close contacts with the political parties. What factors affect their success in securing the attention of party functionaries? Other types of advocacy NGOs may have only sporadic interactions with the political parties. What is the nature, if any, of these NGOs’ contacts with the political parties? What are the typical difficulties that any types of NGOs face while trying to establish communication with the political parties? What factors determine the NGOs and political parties’ willingness to cooperate? Is there variation in intensity of cooperation across the political or civil society spectrum? There is a low level of trust towards political parties across the postcommunist region. Do the attitudes towards political parties found in the third sector differ from the attitudes of the general public? III. Think tanks and political parties. How does the think tank community is organized and what is this community’s relationship with the political parties in your country? Do the think tanks primarily function as independent institutions or do political party-affiliated organizations dominate the think tank community? Basic characteristics of think tanks in your country: the number of major think tanks, their functional focus, the average number of employees, major clients (executive, legislative, or local governments; political parties; NGOs; private sector). What are the informal patterns of relationship between the think tanks and political parties? Are the major think tanks known to be informally affiliated with one or another political force? What services do the think tanks provide to the political parties: provide expertise and information on policy matters; serve as a source of ideas for parties’ political programs and policy initiatives; provide formal employment for party functionaries (allowing both prominent party leaders and valuable party cadres to have secure and high-status jobs). Think tanks both in the developed and developing countries are usually organized either as independent or party-affiliated organizations. What will be the tendency in terms of the think tanks’ affiliation in the foreseeable future in your country? Will the newly created and old think tanks stay both formally and informally independent or will they seek formal affiliation with the political parties? IV. Long-term sustainability of non-government sector and its relationship with the political parties. Both advocacy NGOs and think tanks started to occupy a prominent place in the life of postcommunist societies. What are the major factors that affect the viability of civil society and the nature of its engagement with the political parties? the growing societal acceptance of civic activism and voluntary work; the growing understanding of a critical role that both NGOs and political parties play in well-functioning democracies; availability of domestic/external funding; favorable regulatory framework for civil society organizations (tax breaks, simplified registration procedure, etc); consolidation of party system ( which can strengthen a role that the political parties play in political process); the availability of budget financing for political parties ( which can provide more resources for political parties’ engagement with the think tanks and advocacy NGOs). Програма конференції Сергій Панцир, “Лабораторія законодавчих ініциатив” (Украіна). Політична система та громадське суспільство: протистояння чи співіснування Serhiy Pantsyr, Agency for Legislative Initiatives (Ukraine). Political system and civil society: opposition or coexistence? Яніс Ікстенс, Департамент політичних наук коледжу Відземського універститету (Латвія). Зв’язки між політичними партіями і НДО в Латвії Janis Ikstens, Department of Political Science, Vidzeme University College (Latvia). Linkage between political parties and NGOS in Latvia Юрий Коргунюк, Региональный общественный фонд “Информатика для демократии” (фонд ИНДЕМ, Москва).Взаимоотношения политических партий и аналитических центров в современной России Yury Korguniuk, The regional public foundation “Computer Science for Democracy” (INDEM Foundation, Moscow). Think tanks and political parties in Russia Игорь Букатару, Институт государственной политики (Молдова). Проблемы и перспективы развития аналитических центров в республике Молдова Igor Bucataru, Association for Participatory Democracy (Moldava). Problems of and prospects for development of think-tanks in the republic of Moldova Александр Юрин, Институт развития избирательных систем (Москва). Общество и власть в России. Век 21. Диалог через стену Alex Yurin, Institute for Election System Development (Moscow). Power and society in Russia. A dialog of the deaf and the blind Ігор Ботан, Асоціація за демократію участі “АДЕПТ” (Молдова) Співробітництво між неурядовими організаціями і політичними партіями Igor Botan, Association for Participatory Democracy “ADEPT” (Moldava). Cooperation between NGOs and political parties Михаил Горный, Санкт-Петербургский центр гуманитарных и политических исследований “Стратегия” (Россия)Взаимодействие общественных организаций и политических партий (опыт России) Michael Gorny, St.Petersburg Humanity and Political Studies centre STRATEGY (Russia). Interaction of public organizations and political parties (Russian experience) Сергій ПАНЦИР, Громадська організація “Лабораторія законодавчих ініціатив” (Україна) ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОТИСТОЯННЯ ЧИ СПІВІСНУВАННЯ Формулювання об‘єктивних наукових суджень чи положень про співвідношення громадянського суспільства та політичної системи є непростим завданням, з огляду на неоднорідність походження та стилів осмислення цих понять, а також надто високий рівень їх абстракції. Традиція вивчення політичної системи позначена увагою до конкретних історичних форм державності та політики, до політичних, владних структур та функціональних зв‘язків між ними. У цій традиції громадянське суспільство є лише елементом системи на низовому рівні. Поняття громадянського суспільства є продуктом філософських, етичних вчень, продуктом логіки ідеалізму інтелектуалів, соціального ідеалізму низів, далекого від прагматизму реальної політики. Ідеї громадянського суспільства притаманні принципи рівності особистості, суспільства та держави, принципу прогресивного та всебічного розвитку особистості, участі громадян у формуванні влади. Така ідеологічна “естетика” ідеї громадянського суспільства, відповідність архаїчному розумінню “добра” формувала новий прояв бінарного архетипу, у протиставленні громадянського суспільства та політичної влади. Це, в свою чергу, ідеологічно наснажувало соціальну напругу та соціально-політичні конфлікти. Історичним наслідком такої напруги стало формування нового концепту демократії у Західній Європі, який опосередкував конфліктність громадянського суспільства та влади принципами верховенства права, суверенності громадянських прав, розподілу властей та процедурою періодичних демократичних виборів. Цей концепт закріплюється достатньо абстрактним конституційним правом і стає офіційною “мовою” політики та влади. Вміння владної еліти відображати свою, часто недемократичну, діяльність чи практику мовою демократичних цінностей є запорукою їх політичного довголіття. Зазвичай, розглядати громадянське суспільство як об‘єкт політичних маніпуляцій не варто. Якщо політична система достатньо чітко структурована по вертикалі, то горизонтальна, неієрархічна стратифікація притаманна громадянському суспільству. Громадянські структури є складнішим явищем, ніж владна бюрократія, і їх природа та форми часто змінюються під впливом соціально-економічних трансформацій. На різних етапах розвитку стосунки з владною вертикаллю з‘ясовували університети, міста, релігійні общини, професійні об‘єднання та “постмодерністські” НУО. Можна погодитись із французьким соціологом П. Бурд‘є, що головним предметом з‘ясування стосунків, є перерозподіл політичного, соціального, економічного та інших видів капіталу. Саме тому, децентралізація влади також визначається як головний принцип демократії. Сучасне демократичне суспільство, для якого характерні процеси децентралізації, може являти собою мозаїку різноманітних за змістом автономій із переліком прав та повноважень. Це територіальні, галузеві, професійні, релігійні, соціальні, етнічні, культурні, статеві, вікові та інші автономії. Чи можна стверджувати що громадянські автономії та структури співіснують (співпрацюють) із політичною системою? Співіснувати паралельно вони не можуть. Навіть якщо трактувати політичну систему у вузькому значенні владної вертикалі, громадянські структури є включеними в систему чи виступають у ролі об‘єкту чи суб‘єкту політики. Влада має прерогативу політизувати будь-яку проблему чи громадянську структуру. Навіть якщо представники етнічної меншини інтегровані в громаду, нараховують декілька осіб і не висловлюють ніяких особливих потреб, їх можна зробити об‘єктом етнічної політики: створити відповідне управління, виділити кошти на духовні потреби, стимулювати їх етнічну свідомість і відзвітувати про успішну політику у сфері етнічних відносин перед Радою Європи. Формалізовані громадянські структури швидше прагнуть стати суб‘єктами політичного процесу, соціального партнерства, брати участь у засіданні координаційних рад, мати представників у парламенті і з цією метою “політизуватимуть” свої особливі потреби та інтереси. Політизація проблем таких структур виправдана, з точки зору потреби залучення необхідних ресурсів для вирішення цих проблем. Політичні партії будуть не проти інтегрувати чи представляти громадські автономії, ділитись із ними економічними та іншими ресурсами заради великої мети – перемоги на виборах. Багатьом фахівцям відома передвиборча проблема політичних партій – проблема дефіциту соціальних питань, не вирішених діючою владою. Фрагментація громадянського суспільства, розшарування та “спеціалізація” автономій за різними напрямками політики розмиває та послаблює його перед центральною владою, яка формується на засадах виборчого права. Державна політика вимагає узгоджених стратегій та програм розвитку для всієї країни, особливо в контексті глобалізації. Відповідно, державна політика вимагає відповідного рівня компетенції суб‘єктів політичного процесу. Постає питання: чи здатний громадянин, зашорений особистими, локальними, вузько-корпоративними інтересами та поглядами, відповідально обирати політичну силу, стратегію, методологію, які впливають на життя всього суспільства. Ця проблема достатньо чітко була сформульована відомим американським політологом Р.Далем, як проблема громадянської компетентності на початку 90-х років минулого століття. Концепт класичної демократії проходить чергову перевірку на витривалість, у контексті глобалізації політичного, економічного та інформаційного простору, та відповідного загострення проблеми громадянської компетентності. Адекватність поняття демократії, “влади народу”, з точки зору технології влади, до останнього часу залишається під сумнівом. Як не дивно, цей сумнів підтверджується на рівні максимальних можливостей демократії, на рівні місцевого самоврядування у питаннях залучення громадськості до прийняття управлінських рішень. Фахівці з питань місцевого самоврядування часто висловлюють сумніви щодо позитивного впливу пересічних громадян на якість управлінських рішень, оскільки ефективне рішення вимагає компетентності у всіх аспектах певної проблеми, яка стоїть перед громадою. Тому, в процедурах залучення громадськості, присутні посередники – експерти, підібрані владою для вирішення проблеми, які погоджують свої рекомендації з представниками громадськості. Залучення незалежних експертів, консультантів чи “мозкових” центрів до вирішення різноманітних проблем політики вже близько ста років практикується в розвинених демократіях і є ознакою прогресивності політиків, їх зацікавленості у використанні наукового досвіду. Безумовний авторитет науки продовжує впливати на пересічного виборця, не дивлячись на значне знецінення наукових знань та інформації в епоху постмодерну. Тривала теоретична криза в природничих та гуманітарних науках, яка проявляється в кількісному зростанні вузьких спеціалізацій та, поки що невдалих, спробах розвитку міждисциплінарних підходів, викликає серйозні сумніви у відповідальності науковців за прогнозовані соціальні чи економічні наслідки наукових проектів та практичних рекомендацій. Недоліком вузької спеціалізації наук є тенденція переносити вузьку методологію на складні системні явища, розвиток яких стає практично неконтрольованим. Крім того, варто зважати на зауваження П. Бурд‘є, що науковому світові властиві ті ж вади, що й соціальним інститутам. Прагнучи вирішити проблему фінансування, наукові інституції орієнтуються не на об‘єктивність, а на потреби клієнта чи спонсора. Часто цю боротьбу за гранти та бюджетне забезпечення програють найбільш прогресивні наукові школи та проекти. Звідси, і падіння рівня освітньої підготовки фахівців та науковців. Прикладом вказаних негативних тенденцій можуть бути колосальні розбіжності в поглядах та практичних рекомендаціях експертів різних міжнародних інституцій щодо економічного та соціального розвитку бідних країн. Звичайно, ці кризові явища не перші й не останні в історії науки, і відмовлятись від послуг консультантів навряд чи потрібно. Проте, варто висувати серйозніші вимоги до якості наукових рекомендацій та розробок, сприяти розвитку здорової конкуренції у колі експертів. Р. Даль вказує на притаманне класичній демократії вирішення проблеми громадянської компетентності, шляхом поширення політичними партіями у ЗМІ дешевої інформації про політичні проблеми та методи їх вирішення під час виборчих компаній. Ідеалістичність такого інструменту підвищення компетентності очевидна. Орієнтація на політичну рекламу з атрибутами емоційності, декларативності та ціннісної риторики такого короткого курсу просвіти цілком зрозуміла, а тому розраховувати на ефективність не варто. Зростання інтелектуальної потужності та якості інформаційної роботи політичних партій залежатиме, ймовірно, від зростання вимогливості з боку електорату. Перспективним виглядає підвищення громадянської компетентності та політичної культури громадянського суспільства, шляхом розвитку аналітичних центрів, які орієнтуються на надання послуг НУО, незалежно від напрямків їх діяльності. Найбільшою проблемою на цьому шляху залишатиметься якість кадрового потенціалу. Фахові вимоги до експерта аналітичного центру третього сектора, звичайно, не можуть бути подібними до вимог наукових, державних чи приватних інститутів чи ЗМІ. Методологічна підготовка повинна бути бездоганною, що дозволить адаптувати складний аналітичний матеріал до особливостей інтересів та сприйняття різноманітних категорій громадян чи громадських організацій. Застосування сучасних інформаційних технологій відкриває широкі перспективи у наданні просвітніх, інформаційних та аналітичних послуг. Serhiy PANTSYR, Agency for Legislative Initiatives (Ukraine) POLITICAL SYSTEM AND CIVIL SOCIETY: OPPOSITION OR COEXISTENCE? It is not an easy task to formulate objective scientific judgments or theses on the correlation between civil society and political system in view of heterogeneity of origin and styles of comprehension of these notions, and a too high level of their abstractedness. The tradition of political system studies is characterized by attention to specifically historic forms of statehood and politics, to political, authority structures and functional correlation between them. In that tradition, the civil society is merely a base-level element of the system. The notion of civil society is a product of philosophical, ethical teachings, a product of idealism logic of intellectuals, social idealism of lower classes that is remote from pragmatism of real politics. The civil society idea is characterized by the principles of equality of an individual, society and state, the principle of progressive and comprehensive development of an individual, involvement of citizens in the shaping of power. Such ideological “aesthetics” of the civil society idea, correspondence to the archaic understanding of “virtue” shaped a new manifestation of the binary archetype in the opposition of civil society and political authority. This, in its turn, gave an ideological impetus to social tension and socio-political conflicts. Historically, such tension resulted in the formation of a new concept of democracy in Western Europe, which reconciled the conflict between civil society and authorities through the principles of the rule of law, sovereignty of civil rights, division of power, and procedure of periodically held democratic elections. This concept is enhanced through rather abstract constitutional law and becomes the official “language” of politics and authority. The ruling elites’ ability to reflect their frequently non-democratic activities or practices with the democratic values-based vocabulary is a guarantee of their political longevity. Generally, one should not regard civil society as an object of political manipulations. Whereas the political system is fairly well structured vertically, the civil society is characterized by horizontal, non-hierarchic stratification. Civic structures are a more complex phenomenon than official bureaucracy, while their nature and forms frequently change under the influence of socio-economic transformations. At various stages of development, relations with the authority vertical were elucidated by universities, towns, religious communities, trade associations and “post-modernist” NGOs. One may agree with French sociologist P.Bourdieu that redistribution of political, social, economic and other capitals is the main subject of sorting out relationship. It is for that reason that decentralization of power is also determined as a fundamental principle of democracy. Modern democratic society, being characterized by decentralization processes, is a mosaic of autonomies, various in their content, with a list of rights and powers. They are territorial, sectoral, vocational, religious, social, ethnic, cultural, gender, age and other autonomies. Could it be asserted that civil autonomies or structures coexist/cooperate with political system? They cannot coexist in parallels. Even with political system interpreted in the narrow sense of the authority vertical, civic structures are involved into the system either as an object or a subject of politics. The authorities have a prerogative to politicize any problem or any civic structure. Even if ethnic minority representatives are integrated into a community, being innumerous and expressing no particular requirements, they can be made an object of ethnic policy through establishing a relevant department, allocating funds for their spiritual needs, encouraging their ethnic awareness and reporting to the Council of Europe about successful policy in the field of ethnic relations. Formalized civic structures are more likely to become subjects of political process and social partnership, to take part in meetings of coordination councils, to have their representatives in parliament, and to that end they will “politicize” their particular needs and interests. Politicizing problems of such structures is justified from the standpoint of the need to attract necessary resources to address these problems. Political parties will readily agree to integrate into or represent civic autonomies, to share economic or other resources with them for the sake of a single goal – their victory at elections. Many experts are well aware of the pre-election problem of political parties – the problem of scarcity of social problems not resolved by the authorities. Fragmentation of civil society, stratification and “specialization” of autonomies in different vectors of politics erodes and undermines it before the electable central authority. State politics require coordinated strategies and programs of development for the whole country, especially in the context of globalization. Accordingly, state politics require an appropriate level of competence of subjects of political