Перший План законопроєктної роботи (ПЗР) Верховна Рада ухвалила у 2020 році. Ця практика мала стати інструментом планування законопроєктної роботи, аби посприяти покращенню якості поданих законопроєктів та зменшенню кількості тих, які реєструють у Верховній Раді. Однак Парламент так і не запровадив ефективних інструментів координації, моніторингу та оцінки реалізації відповідних Планів. Комітети хоч і надають звіти Верховній Раді, однак їх не публікують, а аналіз причин (не)виконання завдань не проводиться.
Висновки моніторингу виконання Плану законопроєктної роботи на 2024 рік
План законопроєктної роботи на 2024 рік містить 481 завдання, із них 95 — спрямовані на європейську інтеграцію. Астрономічна кількість завдань у Планах, особливо з огляду на реальну спроможність Верховної Ради ухвалювати закони, не сприяє виконанню ПЗР. За підрахунками експертів Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ), виконано лише 60 завдань Плану або 12%. Лише кожен четвертий закон ухвалювався Верховною Радою у межах виконання Плану законопроєктної роботи. Якщо взяти до уваги всі показники ПЗР: вчасність внесення нових проєктів законів, дотримання строків розгляду тощо, то лише 11 завдань можна визначити як такі, що повністю відповідають Плану.
Невиконаними є 293 завдання, що становить 61% від загальної кількості. Можна виділити дві причини, чому певне завдання не було виконане: 1) відповідальний суб’єкт подання не вніс новий законопроєкт на виконання завдання; 2) Верховна Рада не розглядала у звітному періоді вже зареєстрований проєкт закону.
План законопроєктної роботи на 2024 рік є урядоцентричним — тобто саме Уряд повинен зареєструвати або вже зареєстрував більшість законопроєктів, які необхідно ухвалити на виконання завдань. Невнесення Кабміном нових проєктів законів є однією з причин низького рівня виконання Плану.
Моніторинг ЛЗІ також аналізує те, як План виконують комітети, адже саме вони надають пропозиції до його формування, а також як головні комітети розглядають законопроєкти, зареєстровані на виконання ПЗР. У середньому один комітет відповідальний за виконання 22 завдань, а медіаною є 16 завдань.
П’ять комітетів, які мають найбільшу кількість завдань, відповідальні за виконання половини Плану. Найбільше завдань у Плані законопроєктної роботи передбачено для комітету з питань правоохоронної діяльності (64 завдання). Найбільше виконаних (18 завдань) у комітету з питань фінансів.
Рекомендації
Наразі План законопроєктної роботи як документ, який би мав забезпечувати плановий законодавчий процес, грає у ньому лише номінальну роль, не в останню чергу через недостатній рівень координації між суб’єктами законодавчої ініціативи та слабкий парламентський контроль.
Існують деякі недоліки підготовки Плану, наприклад, встановлення строку внесення Верховна Рада затверджує План законопроєктної роботи на початку чергової сесії, яка починається першого вівторка лютого. нових законопроєктів у січні 2024 року — ще до його ухвалення. Тобто суб’єкт законодавчої ініціативи повинен у межах Плану зареєструвати законопроєкт «наперед». Іншою крайністю є встановлення строку внесення нових законопроєктів у грудні 2024, що як мінімум є недалекоглядним, оскільки Верховна Рада не встигає розглянути та проголосувати відповідний проєкт закону.
Потрібно змінити підхід до підготовки Плану законопроєктної роботи та ролі комітетів у його виконанні. Плани на декілька сотень завдань і законопроєктів не враховують показники роботи Верховної Ради: кількість ухвалених законів, середній час розгляду законопроєктів, активність комітетів у підготовці висновків до них тощо.
