Комітети Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію

Резюме блоку

  • Найбільш завантаженими є Комітет економічного розвитку (34 висновки), Комітет з питань фінансів (25 висновків), Комітет з питань національної безпеки та Комітет з питань соціальної політики (по 24 висновки).
  • За кількістю законопроєктів на одного депутата велике навантаження впродовж 14-ї сесії мають два комітети — Комітет з питань економічного розвитку та Комітет з соціальної політики. Обидва комітети мають понад 2 розписані законопроєкти та надані висновки в перерахунку на 1 депутата. У дев’яти комітетах навантаження (кількість наданих висновків) не перевищує значення 0,5 на 1 депутата.

Протягом 14-ї сесії комітети Верховної Ради і далі здійснювали свою роботу в умовах незначного зменшення кількості зареєстрованих законопроєктів, як порівняти з 12-ю сесією. Загальна кількість наданих висновків зменшилася до 260, що на 32 висновки менше, ніж комітети надали протягом аналогічної 12-ї сесії. Нерівномірний розподіл навантаження між членами комітетів, що подекуди відрізняється в 17 разів, порушує питання щодо перерозподілу обов’язків або складу депутатів та працівників секретаріатів у комітетах.

Інформація щодо строків надання висновків комітетів представлена в розділі про швидкість проходження законопроєктів.

Висновки про відхилення (загалом 38 висновків)

Назва суб’єкта законодавчої ініціативи Кількість висновків про відхилення законопроєктів (частка від загальної кількості висновків про відхилення)
Народні депутати України 38 (100%)
Уряд 0
Уряд 0

Кількість висновків про відхилення до депутатських законопроєктів за фракціями та групами

Фракційна належність ініціаторів законопроєктів Кількість висновків про відхилення законопроєктів (частка від депутатських висновків про відхилення)
Фракція «Слуга народу» 27 (71%)
Фракція «Батьківщина» 3 (8%)
Група «За майбутнє» 2 (5%)
Європейська солідарність 2 (5%)
Позафракційні 2 (5%)
Відновлення України 1 (3%)
Група «Платформа за життя та мир» 1 (3%)

Протягом 14-ї сесії підготовлено 38 висновків головних комітетів про відхилення законопроєктів. Висновки про відхилення можуть свідчити як про політичну лояльність комітетів, так і про рівень (хоча б мінімальний) якості підготовки законопроєктів. Водночас, як і протягом 11-ї сесії, дві третини відхилених законопроєктів є альтернативними. Президентські законопроєкти, здається, витримують обидва критерії, оскільки не мають висновків про відхилення (водночас варто пам’ятати, що президентських законопроєктів було небагато і вони часто є ратифікаціями та указами). Урядові законопроєкти теж здаються здебільшого безпроблемними: під час 14-ї сесії вони взагалі не отримували висновків про відхилення. Основну масу висновків про відхилення отримали законопроєкти депутатів фракції «Слуга народу», що логічно, зважаючи на кількість депутатів та їхню законодавчу активність. 

Навантаження на комітети

Під час розгляду навантаження на комітети варто зважати, що цей моніторинг розраховує навантаження, насамперед ґрунтуючись на кількості висновків головних комітетів. Ця методика використовується з огляду на доступність даних (формат відкритих даних). Саме інформація про висновки головних комітетів постійно доступна на сайті Верховної Ради, регулярно оновлюється та наявна щодо всіх висновків головних комітетів. Однак комітети, звісно ж, виконують багато інших функцій та завдань, крім надання висновків головних комітетів. Три комітети Комітет з питань бюджету, Комітет з питань антикорупційної політики та Комітет з питань європейської інтеграції. мають надавати обов’язкові висновки до всіх законопроєктів, на комітети може покладатися завдання з підготовки висновків як допоміжних комітетів, комітети розглядають та ухвалюють рішення щодо контрольної функції, розглядають листи та звернення, проводять конференції, круглі столи тощо. Наведені обмеження варто брати до уваги, переглядаючи подану нижче інформацію, яка ґрунтується на висновках головних комітетів.

Поданий графік має два показники. По-перше, він демонструє, яку кількість висновків Кількість висновків не дорівнює кількості розглянутих законопроєктів. Комітет може надавати декілька висновків щодо одного законопроєкту, наприклад, висновок про включення до порядку денного, висновки до першого і до другого читань, до повторних читань, до тексту законопроєкту, що надаються на заміну, тощо. надали головні комітети. Другий показник — це кількість законопроєктів, яку розписав кожен комітет як головний відповідно до предмета відання. Разом вони показують розподіл законопроєктної роботи щодо попереднього опрацювання законопроєктів.

Найбільше навантаження за кількістю наданих висновків (34 висновки) має Комітет з питань економічного розвитку. Ще три комітети також мають (як порівняти з іншими комітетами) високе навантаження: Комітет з питань фінансів (25 висновків), Комітет з питань національної безпеки та Комітет з питань соціальної політики (по 24 висновки). Хоча Комітет з питань економічного розвитку під час останніх сесій не був лідером із кількості наданих висновків, для інших комітетів це порівняно стандартний розподіл для останніх семи сесій воєнного стану (7-ї, 8-ї, 9-ї, 10-ї, 11-ї, 12-ї та 13-ї).

Загальна кількість наданих висновків зменшилася до 260, що на 32 висновки менше, ніж комітети надали на аналогічній 12-й сесії.

Найбільше зменшили (як порівняти з аналогічною 12-ю сесією) кількість наданих висновків протягом 14-ї сесії такі комітети, як-от: Комітет з питань правової політики (−32 висновки) та Комітет з питань правоохоронної діяльності (−29 висновків). 

Водночас у частині комітетів кількість наданих висновків зросла, як порівняти з 12-ю сесією. Так, найбільше зросла кількість наданих висновків у Комітеті з питань економічного розвитку (+18 наданих висновків).

Обсяг розписаних на комітети законопроєктів, як порівняти з 12-ю сесією, змінився в діапазоні від −28 до +15 розписаних законопроєктів. 

Потенційне навантаження (кількість розписаних законопроєктів) на комітети протягом 14-ї сесії найсильніше зменшилося (як порівняти з 12-ю сесією) для тих самих комітетів, для яких і зменшилося реальне навантаження: для Комітету з питань правової політики (−28 розписаних законопроєктів) та Комітету з питань правоохоронної діяльності (−27 розписаних законопроєктів). 

Потенційне навантаження на комітети зросло найбільше для Комітету з питань бюджету (+15 розписаних законопроєктів) та Комітету з питань соціальної політики (+10 розписаних законопроєктів).

Інший вимір навантаження на комітети демонструє наведений вище графік, де показано, скільки висновків або зареєстрованих законопроєктів припадає на одного депутата-члена комітету Кількість депутатів на кінець 14-ї сесії, протягом 14-ї сесії кількість депутатів у комітетах змінювалася. . Велике навантаження (кількість розписаних законопроєктів і наданих висновків перевищує 2 на 1 депутата) упродовж 14-ї сесії має лише один комітет — Комітет з питань соціальної політики (5,1 законопроєкту на 1 депутата та 2,4 висновку на 1 депутата). Ще два комітети (Комітет з питань економічного розвитку та Комітет з питань інтеграції до ЄС) мають навантаження понад 1,5 висновку та законопроєкту на 1 депутата. 

У дев’яти комітетах кількість наданих висновків у перерахунку на одного депутата не досягає показника 0,5 (за період 12-ї сесії це значення не досягало 0,5 так само щодо дев’яти комітетів). Найменша кількість наданих висновків у перерахунку на одного депутата зафіксована для Комітету з бюджету (0,14 висновку на 1 депутата) та Комітету з питань аграрної політики (0,23 висновку на 1 депутата). Ще три комітети, попри розписані законопроєкти, не надали жодного висновку. 

Якщо порівняти 14-ту сесію та аналогічну 12-ту сесію, то можна зауважити відчутну різницю в навантаженнях, адже різниця між кількістю наданих висновків на одного депутата коливається в межах показників від −1,78 до +1,43. Кількість розписаних законопроєктів також значно коливається — у межах показників від −1,56 до +1.

Реальне навантаження (тобто кількість наданих висновків на одного депутата) найбільше зменшилося для Комітету з питань правової політики (−1,89 наданого висновку на 1 депутата) та Комітету з питань правоохоронної діяльності (−1,32 наданого висновку на 1 депутата). Найбільше зростання реального навантаження зафіксовано для Комітету з питань економічного розвитку (+1,43 наданого висновку на 1 депутата).

Потенційне навантаження найсильніше зменшилося (як порівняти з 12-ю сесією) у Комітеті з правової політики (−1,56 розписаного законопроєкту на 1 депутата) та Комітеті з питань правоохоронної діяльності (−1,23 законопроєкту на 1 депутата). Натомість найсильніше зросло потенційне навантаження для Комітету з питань інтеграції до ЄС (+0,88 розписаного законопроєкту на 1 депутата) та Комітету з питань соціальної політики (+1 розписаний законопроєкт).

Тенденції щодо реального та потенційного навантаження на одного члена комітету загалом відповідають даним щодо навантаження на комітети. 

Якщо порівнювати найменш та найбільш завантажені комітети, то їхнє навантаження відрізняється в 17 разів. Така ситуація, що склалася під час 14-ї сесії, а також певні тенденції в навантаженні комітетів, які переходять від сесії до сесії, актуалізують питання про перерозподіл або депутатів, або сфер відання між комітетами. 

Моніторинг роботи Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію:

Інші аналітичні матеріали

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%