Соціально-економічний стан деокупованих громад Київської, Миколаївської та Харківської областей: новий аналіз ЛЗІ

Контекст дослідження. З початку повномасштабного вторгнення загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, інфраструктурі, транспортним засобам та товарним запасам перевищила $157 млрд. Проблемою також є брак кваліфікованих кадрів, зокрема медичних працівників, вчителів та соціальних працівників, зумовлений міграцією громадян. Релокація бізнесу з прикордонних деокупованих територій спричинила зменшення доходів громад та збільшення нерівності регіонів. Станом на квітень 2024 року в Україні від лютого 2022 року релокувалися майже 19 тисяч компаній.

Відновлення деокупованих громад потребує не лише проведення фізичної відбудови, а й комплексного підходу до формування середовища, у якому люди захочуть і зможуть жити. У цьому контексті потрібен аналіз соціально-економічного стану деокупованих громад, який показує потреби, спроможність і перешкоди — дані, критично необхідні для вироблення системного й багаторівневого алгоритму відбудови.

Фокус та методологія аналізу

У фокусі дослідження — демографічні процеси, стан публічних послуг, збитки та втрати інфраструктури, фінансова спроможність, економічний розвиток та рівень співпраці громад. 

Часовий період проведення дослідження — січень–квітень 2025 року.

Дослідження проводилося в три етапи:

• На першому етапі проводився збір наборів даних у деокупованих громадах Київської, Миколаївської та Харківської областей за шістьма групами показників: соціально-демографічними, інфраструктурними, фінансовими, міграційними, показниками співпраці та доступності публічних послуг.
• На другому етапі дослідження проведено оцінювання фінансової спроможності деокупованих територіальних громад за результатами звітних фінансових показників 2021–2024 років.
• Третій етап дослідження — проведення напівструктурованих глибинних інтерв’ю з головами територіальних громад, начальниками військових адміністрацій населених пунктів.

Згідно з дослідженням, ключовими проблемами динаміки відновлення громад є:

1. Складна демографічна ситуація, зростання темпів міграційних процесів. На момент звільнення від тимчасової окупації чисельність населення в територіальних громадах була на 44% нижчою, як порівняти з початком 2022 року. А в структурі населення громад здебільшого переважають люди старше 60 років, що обмежує трудовий потенціал і створює додаткове навантаження на соціальну сферу.
2. Проблеми доступності публічних послуг. Здебільшого громадам вдалося відновити надання публічних послуг після деокупації, зокрема завдяки забезпеченню роботи мобільних ЦНАПів, центрів надання соціальних послуг, амбулаторій. Водночас у деокупованих громадах є проблеми з доступністю соціальних послуг.
3. Нестабільна безпекова ситуація. Значні площі замінованих територій та забруднення вибухонебезпечними предметами. Найскладніша ситуація — у громадах Харківської області, де підтверджено щонайменше 332 небезпечні та заміновані зони.
4. Збитки та втрати інфраструктури внаслідок руйнування. На кінець 2024 року в деокупованих громадах Харківської області зафіксовано 41% зруйнованих об’єктів, Миколаївської області — 15,3% та Київської області — 10,6%. Найскладніша ситуація — у прифронтових громадах Харківської області, де зруйновано понад дві третини об’єктів інфраструктури та здійснюється евакуація населення.
5. Диспаритет між громадами в доступі до фінансових ресурсів. У 2024 році 27 громад віднесені до критичного та низького рівнів спроможності, з них 15 громад — у Харківській області, п’ять громад — у Київській області та сім громад — у Миколаївській області. У Київській області найбільша кількість деокупованих громад із високим та середнім рівнем спроможності. Це свідчить про наявність диспаритету між громадами.
6. Зниження економічного розвитку. Значна частка виробничих потужностей була зруйнована або суттєво пошкоджена. Однією з проблем залишається брак трудового ресурсу. У 2024 році проти 2021 року кількість працівників у компаніях на території деокупованих громад Київської області зросла на 12,6%, тоді як у деокупованих громадах Миколаївської та Харківської областей, навпаки, скоротилася — на 12,7% та 26,8% відповідно.

У відповідь на виявлені проблеми й потреби Лабораторія законодавчих ініціатив сформувала рекомендації, впровадження яких сприятиме відновленню й сталому розвитку деокупованих громад. Тож докладніше про стан деокупованих громад Київської, Миколаївської та Харківської областей — читайте у новому дослідженні Лабораторії законодавчих ініціатив.

Цей аналітичний документ підготовлено в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).