Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, у розмові з Ольгою Сніцарчук в ефірі 5 каналу проаналізувала щорічне послання Президента України до Верховної Ради, зосередивши увагу на питанні можливості зняття депутатської недоторканності, проблемах ЦВК, війні та Мінських домовленостях.

Окрім цього, Світлана презентувала аналітичний звіт «Етичний кодекс: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції щодо кодифікації», який містить узагальнення дискусій, що розгорнулися навколо ідеї створення Етичного кодексу українських парламентарів, а також кодифікацію всіх чинних норм, які регулюють поведінку народних обранців.

Про що свідчить справа Авакова-молодшого? На які кроки готові піти парламентарі, аби зберегти коаліцію? Смисл та вимоги акції протесту під Верховною Радою? Які ризики та загрози несе зняття депутатської недоторканності?

А також виборча реформа, антикорупційний суд, провал виборів голови Конституційного Суду, повернення Каськіва та майбутній сесійний тиждень Верховної Ради опинились у фокусі аналізу Світлани Матвієнко Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив в ефірі 5 каналу.

«Депутати не до кінця усвідомлюють, що вони мали б робити у Верховній Раді» – наголосила Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко в розмові з Ольгою Айвазовською й Андрієм Сайчуком у програмі «Реформа. Парламент» на hromadske.ua.

Обговорюючи проблему вироблення етичного кодексу народних депутатів, Світлана розповіла про міжнародний досвід напрацювання подібних кодексів, а також торкнулась питань лобізму, конфлікту інтересів та необхідності врегулювання роботи народних обранців саме як професійної діяльності.

Депутатська етика це зовсім не питання парламентської поведінки, парламентської лексики, чи аргументу «сорок п’ятої ноги». Це питання набагато ширше. Серед народних депутатів побутує думка, що більшість питань депутатської етики мала би вирішитися за допомогою антикорупційного законодавства. Але є питання неврегульованості лобізму; питання конфлікту інтересів; дуже важливе питання, чим займаються народні депутати після того, як перестають бути депутатами, як вони працевлаштовуються і як використовують всі надані їм привілеї.

Питання кодексу депутатської етики в Україні є досить давнім. Юлія Тищенко разом з УНЦПД зробили дуже важливу річ – підійшли до цього питання не з боку народних депутатів, а з боку виборців, провівши по Україні фокус-групи, аби запитати у виборців, чи вважають вони цей кодекс потрібним. І результати виявились досить неочікуваними, бо люди вважають надзвичайно актуальним, і що він має регулювати не просто депутатську поведінку в сесійній залі, а широке коло діяльності народних обранців й поза парламентом. Зараз існує певний дисбаланс, коли розуміння депутатами питання етики, значно нижче за ступінь усвідомлення цього питання звичайними громадянами.

Важливо займатись своєрідною просвітою депутатів, адже серед них є люди з різним рівнем освіти, різного роду професійної діяльності; є ті, хто потрапив у парламент вперше, і з ними всіма треба було працювати і ми почали цю роботу. Це скликання Верховної Ради є цікавим, тому що саме в цьому скликанні з назви відповідального за етичні питання комітету зникли слова, які саме стосуються етики і тепер це просто Регламентний комітет, який навіть не має голови комітету до цього часу, а є просто виконуючий обов’язки.

В різних країнах світу питання парламентської етики регулюються по-різному й кожна країна обирає свій формат: в Британії це правила Нолана; у Швеції існує перелік законів, об’єднаних у один блок; у Європарламенті функціонує великий кодекс, в якому, до речі, немає санкційного блоку. Досвід Естонії, яким ми послуговувались від самого початку, демонструє, що іноді спершу можна прийняти кодекс без санкцій, а потім доробити санкційну частину.

Багато міжнародних, і навіть українських, експертів можуть написати хороший документ, але він не буде мати ніякої цінності, і саме тому ми працюємо з депутатським корпусом. Необхідно, щоб у кожній фракції була певна представленість людей, які працюють над питанням етичного кодексу і постійно перебувають в процесі. Адже якщо це рішення не буде погоджено між різними фракціями та групами, воно не матиме ніякого сенсу і не буде легітимним, його ніхто не буде дотримуватися.
Кодекс парламентської етики може існувати в різних формах і не важливо, чи це буде прийнято Законом України, постановою Верховної Ради України, чи стане частиною присяги народного депутата.

Зараз діяльність народних депутатів регулюють Конституція України, Закон про статус народного депутата і Регламент Верховної Ради України. Проте, дуже часто регуляторні положення цих документів просто ігноруються. Наприклад, коли в залі відбувається бійка, Голова Верховної Ради України має зупинити засідання. Дуже часто ми бачимо, що цього просто не відбувається, як у випадку з порваним піджаком Сергія Лещенка, або коли в залі звучить нецензурна лексика.

Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, в ефірі Громадського радіо, розкриваючи особливості та проблеми місцевих референдумів, торкнулася широкого кола питань, зокрема, декомунізації, децентралізації влади, конституційних прав та свобод громадян України.

Право ініціювання та проведення місцевого референдуму є конституційним правом громадян України та однією з найважливіших форм безпосереднього здійснення влади народом (що декларує стаття 5 Конституції України).

Стаття 38 Конституції України гарантує право громадян «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах», однак із втратою чинності Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 року та набуттям чинності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проводення місцевих референдумів. З іншого боку, сьогоднішній курс регіональної політики держави спрямований на децентралізацію та дерегуляцію влади, що передбачає розширення прав громадян на вирішення питань місцевого значення, в тому числі шляхом ініціювання та проведення місцевих референдумів. Зокрема, в рамках здійснення реформи було ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання громад», де місцевий референдум є необхідною складовою цього процесу. Однак, досі бракує законодавчої бази врегулювання механізму проведення місцевих референдумів.

Основні проблеми, пов’язані із місцевим референдумом як механізмом прямої демократії:

1. загроза територіальній цілісності України;
2. викоритання місцевого референдуму з метою легітимації сумнівних або прямо протизаконних рішень місцевої влади;
3. порушення процедури щодо ініціювання та проведення місцевих референдумів.

Сама тематика відповідального лідерства прийшла з бізнесу – саме з великих корпорацій почався той процес, який тепер стосується повністю всіх сфер. Відповідальним лідером може бути людина, яка не тільки чітко ставить амбітну мету і в результаті досягає певного суспільного блага, але й робить це чесно та принципово. Адже іноді втрати на шляху до мети можуть перевищувати цінність досягнутого результату і цим самим його нівелювати.

Питання лідерства складне, адже в непередбачених ситуаціях люди можуть проявити себе неочікувано. Психологи запевняють, що спрогнозуватти реакцію людини в кризовій ситуації неможливо. Тому за певних обставин будь-яка людина може проявитись і відкрити ті навички, які не притаманні навіть дуже харизматичним, активним, публічним людям.
Аби бути лідером не обов’язково бути екстравертом, адже література та філософія виразно демонструють, як саме інтроверти силою слова, тексту впливали на хід історії. Зараз часто те, що виголошують публічні персони, для них пишуть закриті лідери думок. В час суцільного популізму кількості переглядів та лайків в соціальних мережах стали абсолютно непоказовими.

Кейс Ернеста Шеклтона часто наводять у якості яскравого прикладу відповідального лідерства. У 1914 році Шеклтон вирішив перетнути Антарктиду через Південний полюс, проте корабель експедиції потрапив у крижану пастку. Незважаючи на важкі випробування та нелюдські умови, Шеклтон не втратив жодного члена команди. Його здатність мотивувати людей, а також заздалегідь розпланувати експедицію та передбачити можливі негаразди дозволили вивести людей з крижаного полону.

Відповідальний лідер – це той, хто, по-перше, ставить амбітну мету; по-друге, вміє розпланувати та взяти на себе відповідальність за наслідки; по-третє, мотивує людей до останнього. Відповідальний лідер – той, хто може зважити всі зі і проти настільки, аби суспільне благо було отримане шляхом найменших втрат.
Найкраще працюють цілі світового масштабу. Оскільки будь-який розвиток в результаті виходить на реалізацію найамбітніших цілей всезагального блага.

Кількісні показники не можуть адекватно репрезентувати успішність лідера, бо не завжди зрозуміло, яким чином певні якісні зміни вплинуть на процеси в майбутньому.

Навчання протягом усього життя та доросла освіта перебувають серед трендових освітніх стратегій. Лідер сам має невпинно зростати, адже коли команда розвивається швидше за лідера, то його неодмінно знесе хвилею прогресу; проте, не володіючи візіонерськими уявленнями, команда теж може зникнути.

Світлана окремо зупинилась на лідерських якостях й етичній культурі українських народних обранців, а також розповіла, яким чином громадянське суспільство сприяє розбудові парламентаризму в Україні.

Поведінка депутатів має керуватися етичним кодексом. Безкультур’я у сесійній залі – лише один аспект проблеми, який приховує набагато масштабніші проблеми – неврегульоване питання лобізму, конфлікт інтересів, те, чим парламентарі займаються, коли залишають Верховну Раду, відсутність регулювання того, в яких корпораціях вони можуть працювати.

Слухати розмову

«Депутати шукають причини, щоб не працювати», – наголосила Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу, розповідаючи про стандарти професійної діяльності народних депутатів, місію Пета Кокса про реформування Верховної Ради, провал голосування по складу Рахункової палати, міжпартійний діалог, перспективи дострокових парламентських виборів.

Уляна Полтавець, Програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, детально розповіла про те, що собою являє Етичний кодекс; наскільки він поширений серед парламентів європейських країн та які цілі переслідує; якими законами регулюється поведінка українських депутатів; які кроки вже зроблено для прийняття Етичного кодексу парламентаря в Україні та чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко нині працює над низкою правил для народних обранців. На її думку, майбутній кодекс, окрім положень про морально-етичну складову роботи депутата, обов’язково має врегульовувати питання конфлікту інтересів та лобізму.

Читати детальніше

Народний депутат Сергій Лещенко виступаючи з трибуни Верховної Ради відзначив (2:50), що