Д. Черніков: «Введення європейських принципів державної допомоги – в інтересах українського великого бізнесу» («Діалоги», телеканал «Business», відео)

Законопроект розроблявся на виконання зобов’язань України в рамках договору про асоціацію з Європейським Союзом, де є розділ про створення зони вільної торгівлі та впровадження європейських стандартів контролю у сфері державної допомоги. Крім того, цей закон має бути ухвалений відповідно до програми реформ Президента України.
 
«Європейські стандарти не були реалізовані в законопроекті про державну допомогу, відсутні принципи оцінювання цієї допомоги. Немає норм, якими Антимонопольний комітет має керуватися при оцінці діючих та нових програм держдопомоги… В законопроекті є кілька загальних положень, скопійованих з європейського права. Але вони занадто абстрактні для наших чиновників та бізнесменів», – відзначив Денис Черніков.
 
На думку експерта, перш за все, мали б бути закріплені основні принципи державної допомоги, як, наприклад, цілеспрямованість її надання, адекватність проблемі, яка вирішується, результативність, тощо. Наразі ж в Україні такі принципи не визначені, не прописані вони й у законопроекті. Не відбувається й дискусія щодо правил державної допомоги.
 
«Ситуація така, що певні групи інтересів впливають на парламент, Кабмін в сфері державної допомоги. Проект закону не містить механізмів обмеження такого впливу… Без основних принципів та дискусії щодо правил, при кожній зміні влади схеми державної підтримки також будуть змінюватися. Ми це спостерігали в 2005 році. Тоді скасували вільні економічні зони, скасували ряд галузевих пільг. Хіба була тоді дискусія? Зараз повторюються попередні помилки», – звернув увагу Денис Черніков.

Старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив також додав, що, по суті, великий бізнес сам зацікавлений в тому, щоб оновити сферу надання державної підтримки: «В іншому випадку він ризикує залишитися неконкурентоздатним в контексті світової кон’юнктури. Тобто, це в інтересах власників – модернізувати свої відносини з промисловою політикою. Однак політизація даної сфери не дає можливості сконцентруватися на здійсненні такої задачі».

Загалом, на думку Дениса Чернікова, система державної допомоги – це дискурс між галузевими асоціаціями, урядом, уповноваженими органами уряду та політиками: «Якщо в нас він не відбувається, значить відсутні певні якісні параметри».

Загальний висновок програми – одними законами не можна прописати параметри промислової політики. Всі закони та норми мають з’являтись внаслідок дискусій та обговорень у межах процесів цивілізованого лобіювання.

 

Проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Мережі підтримки реформ “Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель” здійснюється за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

 

Дивіться також: Держдопомога компаніям: потрібні зміни (“Економічна правда”)

І. Когут про виборчу кампанію-2012 (телеканал «Рада»)

Поміж інших питань, експерт торкнувся теми незалежних (позапартійних) кандидатів у мажоритарних округах: «Виборцям важко спрогнозувати політичну перспективу таких кандидатів. Переважно, вони є бізнесменами, а це, насправді, робить їх залежними в багатьох аспектах».

Продовжуючи тему кандидатів у депутати, Ігор Когут відзначив, що зараз багато досвідчених політиків балотуються по спискам партій, в той час як значна кількість експертів, політологів та науковців за нинішньої кампанії йдуть по «мажоритарні». «Логічніше було б навпаки – саме політики мали б працювати через мажоритарні округи», – говорить І.Когут.

Також під час ефіру говорилося про проблемні моменти виборчого законодавства, зокрема недоліки затверджених принципів формування окружних виборчих комісій. Загалом, на думку політолога, існує серйозний ризик порушень закону про вибори, а також – численних оскаржень результатів кампанії у суді.

Насамкінець, торкнулися теми запровадження відеоспостереження на виборах, на що вже виділені державні кошти. «До цього часу не відомо, як таке спостереження буде реалізоване. І головне – чи потрібно це? Краще було б ці кошти виділити на навчання членів виборчих комісій», – констатував Ігор Когут.

Що буде з державними закупівлями? Ефір на Радіо Ера

Передача на “Радіо Ера” “Виміри життя. Економіка” присвячена механізму державних закупівель в Україні та аналізу наслідків нового закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

Гості студії: Денис Черніков, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та Олексій Шалайський, засновник Інтернет-порталу «Наші гроші».

Підготовка до виборів. Ефір на Радіо Ера

Про підготовку політичних сил до виборів у Верховну Раду – розмова між гостями студії Радіо Ера FM: Ігорем Когутом (голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій) та Володимиром Стусом (експерт-аналітик).

В Одесі створять додатковий мажоритарний округ? – КВУ-Одеса

Припущення про утворення нового (п’ятого для міста) мажоритарного округу зробив голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко в ефірі передачі «На слуху: Рік виборів» на «Радіо Ера FM». «Зараз активно йде обговорення появи п’ятого округу в Одесі… Це буде просто апофеоз виборчих технологій в Україні. Ніколи в Одесі не було стільки округів, завжди було або чотири, або два. Їх межі співпадали з межами чотирьох існуючих в Одесі районів. Більше того, мова йде про те, щоб до цього нового округу ще й долучити місто Іллічівськ, тобто зовсім інше місто», – повідомив експерт.Цю тезу підтвердив Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії “Berta Communications”: «Наскільки я знаю, це питання вже фактично вирішене, до цього округу дійсно буде приєднана частина області. Це робиться під конкретну кандидатуру».

Разом з тим, Анатолій Бойко зауважив, що остаточно говорити про новий одеський округ ще зарано: «Зараз починається конфронтація між тим кандидатом, під якого нібито створюється новий округ й іншим. Їх мали розвести по різних округах, але зараз між ними починається інформаційна конфронтація, тому виникають сумніви в тому, чи остаточно вирішене це питання. В іншому випадку – навіщо їм боротися між собою?» Продовжуючи тему регіональних аспектів майбутньої виборчої кампанії експерт додав: «Особливістю одеської області порівняно з західними чи центральними регіонами буде певною мірою відсутність конкуренції зі сторони опозиції на мажоритарних округах. Можливо, перед виборами ще виникне плеяда помітних опозиційних політиків в кожному окрузі, які будуть гідно боротися на виборах, але поки що опозиція не дуже яскраво представлена».

Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Виборчий «мережевий маркетинг» повертається. Свідчення із Cумщини

Технології своєрідного мережевого маркетингу, які використовувалися  провладними силами під час останніх місцевих виборів на Сумщині, удосконалюються для застосування на парламентських виборах – у вигляді «Асоціації громад області». Про це повідомив Олександр Хоруженко, директор Центру досліджень регіональної політики, координатор Мережі підтримки реформ в Сумській області, під час  передачі “На слуху: Рік виборів” на “Радіо Ера FM”.За словами експерта, пов’язаний даний мережевй механізм буде перш за все з провладними кандидатами, які позиціонуватимуть себе як «незалежні». «Вже очевидно, що більшість провладних кандидатів підуть незалежно, тобто адмінресурс партії й вертикалі влади ними використовуватися не буде … На минулих місцевих виборах діяла  система своєрідного “мережевого маркетингу”. Тепер вона удосконалюється й буде діяти як так звана “Асоціація громад області”. Зараз вже майже всі громади Сумщини (більше 300 по області, крім сумської міської ради) створюють цю структуру, яка буде проводити виборчу кампанію мережевим способом. Всі бюджети – від села до великого бюджету обласного центру – будуть виділяти кошти на цю структуру, яка фактично стане мозковим центром, альтернативним політичним штабом провладних кандидатів, що йтимуть як “незалежні”», – розповів Олександр Хоруженко.
 
Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Опозиція: Влада планує змінити виборчий закон в частині прохідного бар’єру, порядку «нарізки» округів й правил формування виборчих комісій

Про це заявив заступник голови фракції «НУНС» Тарас Стецьків в ефірі передачі “На слуху: Рік виборів” на “Радіо Ера FM”. По-перше, на його думку, можуть знизити прохідний бар’єр. 

“Я знаю, що такі плани існують. Тепер вони підсилюються резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи … Ми знаємо, що опозиція й так важко домовляється, а коли бар’єр знизять це може стимулювати малі партії самостійно йти на вибори”
Тарас Стецьків
заступник голови фракції «НУНС»

По-друге, за інформацією депутата, у парламентської більшості є велике бажання змінити порядок нарізки округів. Ще одна норма, яка може бути переглянута до парламентських виборів – порядок формування виборчих комісій. Ці та інші можливі зміни, на думку депутата, будуть спрямовані на розширення можливостей для фальсифікацій.

“Діючий закон в мажоритарній частині, насправді, дає можливість опозиційним кандидатам вигравати вибори. Так в законі немає права зняти кандидата з округу, а в тих проектах, які влада вносила раніше, була можливість за рішенням суду будь-якого кандидата на будь-якому етапі зняти з виборів за два порушення. Якби ця норма збереглася, можете собі уявити, скільки опозиційних кандидатів на мажоритарних округах дійшли б до дня голосування. Тому зараз у влади є така спокуса – поміняти виборчий закон. Чи їм це вдасться – побачимо. Думаю, Європа все-таки спостерігає за процесами в українськими парламенті й спроби поміняти закон будуть серйозно розкритиковані з боку європейської спільноти”
Тарас Стецьків

Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Олександр Черненко: Необхідно забезпечити широку дискусію, яка б виробила критерії «нарізки» округів

Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко в ефірі передачі «На слуху: Рік виборів» на «Радіо Ера FM» закликав провести публічне обговорення формування виборчих округів. «Про критерії «нарізки» округів в законі провибори сказано дуже мало, фактично нічого. Добре ще, що їх межі мають стати відомими в кінці квітня. Інше питання – що ЦВК просто дасть карту округів, по яким вже прийняте остаточне рішення, без аргументації, чому саме ці райони увійшли до округу», – сказав експерт. На його думку, логіка «нарізки» округів має забезпечити нормальну логістику виборів: близькість центру від дільниць, нерозтягнутість та нерозривність округу, врахувати демографічну ситуацію. Зараз же, визначення їх меж відбуватиметься з огляду на політичну доцільність тих чи інших кандидатів.«Деякі кандидати роками працювали з виборцями, допомагали округу, вирішували питання. А зараз цей округ згідно закону можуть розрізати на кілька частин, які розкидають по різним округам. Проблема в тому, що немає публічних дискусій з владою, опозицією, виборцями, які виробили б чіткі критерії щодо того, чому округ нарізаний саме так», – переконаний Олександр Черненко. На думку експерта, конфігурація мажоритарних округів може значно змінитися в порівнянні з тою, яка існувала на останніх виборах за змішаною системою у 2002 році.

Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

ЦВК не вистачає 400 мільйонів гривень для підготовки виборів. Втім, її веб-сайт буде наповнюватися корисними матеріалами навіть понаднормово

Про це повідомив заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера, відповідаючи на питання про можливість трансляції процесу виборів в он-лайн режимі. «Я виключно з фінансових міркувань про це думаю. Зараз ми попросили в уряду 1 мільярд 200 мільйонів гривень на вибори народних депутатів України. Кабінет Міністрів нам виділив 800 мільйонів, і ця цифра є тільки в законі про бюджет. Тобто, 400 мільйонів у нас дефіцит бюджету. Нам не вистачає на поточні потреби, навіть на заробітну плату недостатньо коштів», – розповів Андрій Магера. «А про он-лайн мовлення – можливо, ми колись доживемо до цього, і зможемо собі дозволити таку розкіш», – додав заступник голови ЦВК під час під час передачі «Рік виборів» на «Радіо Ера».Разом з тим, Андрій Магера розповів про те, що Центральна виборча комісія буде оприлюднювати на своєму веб-сайті всі документи, необхідні для реєстрації кандидатів у депутати. «Більше того, ми будемо публікувати не лише форми певних документів, які від нас вимагає закон, ми будемо подавати певні зразки документів, які закон формально не вимагає. Щоб полегшили людям процес реєстрації для подання документів. Ми максимально підемо назустріч», – запевнив Андрій Магера. «Це не буде зроблено сьогодні чи завтра, але ближче до початку виборчого процесу ми на сайті ЦВК, безумовно, все це розмістимо, і  у людей буде більш, ніж достатньо, часу для того, щоб підготуватися і подати документи», – підвів підсумок представник Центральної виборчої комісії України.

Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Денис Ковриженко: Багато депутатів просто не знають, що таке виборча система з відкритими списками

Такого висновку дійшов директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко на основі коментарів народних депутатів. «Багато депутатів на сьогодні дуже слабо розуміють, що таке пропорційна система з відкритими списками. Пам’ятаю стенограму обговорень у Верховній Раді закону про місцеві вибори. Один з представників Партії регіонів говорив про те, що, в принципі, змішана система – це і є система з відкритими списками, тому що виборчі списки публікуються, вони відкриті для виборців. Але насправді це зовсім не відкриті списки», – розповів експерт під час під час передачі «Рік виборів» на «Радіо Ера».Денис Ковриженко визнав, що сама по собі система з відкритими списками складна, вона потребує певного часу на опрацювання, але широкого громадського обговорення можливості її введення в Україні під час розробки виборчої реформи не проводилося.

«Насправді, відкритий список передбачає для виборця можливість голосувати за конкретного кандидата у списку самовисуванців чи у списку партій. Кандидат може пройти лише якщо він отримав дуже велику кількість голосів. Є система повністю відкритих списків – результати виборів повністю залежать від кількості голосів, тут партія взагалі не впливає. Але така система досить рідкісна, адже партії у всіх країнах зацікавлені у тому щоб принаймні їх лідер мав шанси бути обраним. Тому практикується система напіввідкритих списків – якщо кандидат отримав, наприклад, 20% голосів, то він проходить в парламент незалежно від свого порядкового номеру в списку партії. Якщо ж отримав менше – тоді діє порядок, який визначає партія. Така система стимулює внутрішньопартійну конкуренцію, забезпечується просування найбільш активних партійців», – роз’яснив Денис Ковриженко.

Цикл передач “ На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).