13 грудня Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у Майстерні майбутнього «Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства: досвід реалізації та наступні кроки».

На заході були присутні більше 100 представників громадського сектору та органів виконавчої влади.

На початку Майстерні майбутнього учасники ознайомилися зі стандартами Ради Європи у сфері розвитку громадянського суспільства та громадської участі.

Зокрема, Мері-Енн Хеннесі, голова відділу громадянського суспільства Ради Європи зазначила: «Право участі громадян у процесі прийняття державних рішень – це одне із першочергових та невід’ємних прав людини! Запорукою ефективності такого процесу може бути лише відкрита та чесна комунікація між усіма учасниками. Тому основною метою сьогоднішнього заходу стане систематизація форм участі громадян, де буде відчутна роль та відповідальність кожного. Адже лише стратегія зможе привести до системних, динамічних та інноваційних змін!»

У свою чергу, Анна Рурка, президентка Конференції міжнародних неурядових організацій при Раді Європи, привітала учасників із нагодою попрацювати разом та наголосила: «Участь – це завжди процес двостороннього навчання, де кожен учасник вчиться чомусь від іншого. Лише за умови поваги до відкритості – як влади, так і громадського сектору, доступності – використання мови, яка зрозуміла для громадян, інклюзивності – включеності усіх груп до процесу прийняття рішень ми зможемо побудувати чесний та прозорий діалог усіх зацікавлених стейкхолдерів. Devil is in the details – основне правило успіху під час побудови такого діалогу!»

Також під час Майстерні були презентовані результати моніторингового дослідження реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки.

«Насправді це не кінець роботи. Ми маємо ще цілий рік. За цей час можна ще багато встигнути зробити, якщо якісно це обговорити, презентувати і донести до стейкхолдерів. Тут є величезна роль місцевих організацій, тому що не всі великі справи завжди робляться в центрі. Досвід багатьох країн світу показує, що саме локальні ініціативи задають вектор розвитку на майбутнє», – сказала Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.

Звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України та за фінансової підтримки Ради Європи в рамках її проекту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».

Після презентації розпочалася практична частина Майстерні. Учасники, розділені на групи, пройшли три етапи обговорення. Під час першого – фази критики – вони дискутували щодо перешкод для розвитку громадянського суспільства в Україні. Разом представники громадянського суспільства і влади виокремили 97 проблем.

На другому, візійному, етапі учасники напрацьовували ідеальний варіант розвитку громадянського суспільства в Україні. А під час останнього етапу – фази реалізації – вони разом обговорювали реальні кроки для подолання проблем та подальшої державної політики у цьому напрямку. Спільно було запропоновано 60 заходів та активностей.

Далі залишається тільки усе заплановане виконати у 2020 році, а також у майбутній Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

https://www.facebook.com/AgencyforLegislativeInitiatives/videos/2649272585138169/

Відкриття Хабу розпочалося із виступів програмної директорки Української школи політичних студій Уляни Полтавець, програмного директора в Україні Міжнародного інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) Олександра Якименка та заступниці Голови Офісу Ради Європи в Україні Олени Литвиненко. 

«Згідно зі стандартами Ради Європи, збалансована участь жінок та чоловіків у політичному та суспільному житті визначається як мінімальний рівень представництва кожної статі на рівні 4️0%. Це також є однією з цілей Стратегії Ради Європи з ґендерної рівності на 2018 – 2023 роки, для досягнення якої держави-члени Ради Європи мають вживати необхідні заходи на законодавчому та практичному рівнях», – зазначила Олена Литвиненко. 

Співголова МФО «Рівні можливості» Марина Бардіна упевнена, що Україні, в першу чергу, потрібні зміни на законодавчому рівні. Зокрема, одним із інструментів заохочення вона вважає виборчі квоти. Наразі парламентарка працює над тим, аби ці зміни таки були впроваджені.

«Вже зараз є впевненість, що квоти обов’язково стануть складовою нового Виборчого кодексу», – зазначила вона.

У суспільстві побутує думка, що тільки жінка в родині має бути обтяжена справами по домогосподарству або вихованням дітей. Через це жінки-професіонали часто зазнають дискримінації – їх не призначають на керівні посади або навіть платять менше грошей.

Зруйнувати стереотипне мислення, яке укорінилося в українців протягом століть, потрібно через освіту і просвіту. Зміна цінностей – найважливіший крок. Про під час Хабу партійних інновацій говорила співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун. 

Уляна Супрун, виконуюча обов‘язки Міністра охорони здоров‘я у 2016-2019 роках, поділилася своїми порадами з учасницями Хабу: 

• уміти казати «ні» пропозиціям, якщо вони суперечать цінностям лідера;
• виокремити для себе червоні лінії і не переходити за них, бути принциповою і чесною, в першу чергу, перед самою собою;
• мати візію, стратегію розвитку – «бути не пожежником, а архітектором» (не вирішувати проблеми точково, а будувати майбутнє);
• бути поводирем (guide) для своєї команди, розподіляти обов‘язки і йти разом до мети.

Євген Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії (2018-2019) розповів про строки, етапи та нюанси місцевої виборчої кампанії.

Євген наголосив для жінок-політикинь, що проведення місцевих виборів обмежене у часі – кампанія є короткою, тому треба готуватися до жорсткої боротьби за голоси.

Крім того, важливо знати, які прийоми може використати опонент і вибудувати власну виборчу кампанію максимально ефективно.

Політичний технолог і випускник УШПС Андрій Прокопенко поділився із учасницями Хабу секретами перемоги на виборах: 

• на місцевих виборах найефективніше спрацьовують особисті зустрічі з виборцями;
• правильне використання соціальних мереж – ключ до успіху. Кандидат на виборах має ставати персональною медійною машиною;
• треба детально продумувати кампанію: визначати зміст меседжів і цільову аудиторію, пропрацьовувати покроковий план із визначеним бюджетом, а потім дотримуватися плану.

Про теоретичну частину політичних процесів жінки-політикині говорили з професором кафедри політології Львівського національного університету імені І. Франка Анатолієм Романюком. 

Зокрема, він розказав учасницям, як функціонують сучасні політичні партії та на які ідеології вони спираються. 

«Партія – це інститут демократичної держави. Без демократії партій не існує. Партії завжди висловлюють і захищають інтереси певних конкретних суспільних груп. А тому їхня поява неминуче призводить до розділення суспільства», – пояснив спікер.

Завершився перший день політичного інтенсиву надихаючою промовою народної депутатки та віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках Іванни Клипуш-Цинцадзе. 

За словами спікерки, жінки-керівники здатні задовільнити потреби сталого розвитку. Адже вони враховують більше різних думок і факторів, їх рішення зважені і мають довготривалий ефект. У світі взагалі зростає запит на «жіночий тип» керівництва.

Це не означає, що чоловіки гірше. Ідеться про те, що ґендерний баланс і співпраця між жінками й чоловіками, у тому числі, у політичній галузі може давати сталий і позитивний результат.

Ґендерна рівність – те, до чого ми в Україні маємо прагнути. Самостійно і за допомоги держави. 

Другий день Хабу партійних інновацій – Жінки був присвячений конкретним інструментам побудови іміджу та заохочення електорату. 

Про ефективну комунікаційну кампанію учасницям розповів засновник і керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь.

За словами фахівця, окремі політики і партії загалом мають враховувати потреби аудиторії. А електорат зараз – у смартфоні. Майбутнє вже тут.

«Блогери стануть політиками або політикам доведеться ставати блогерами, щоб мати контакт із виборцями», – зауважив Ярослав.

Вести соціальні мережі – це must для політика сьогодні. Як саме – порадила директорка з нового бізнесу у Postmen Ольга Ситник. Бізнес вже активно використовує ці інструменти, політикам варто теж звернути на них увагу. Адже усе буде digital.

Інший тренінг для жінок провів програмний координатор Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам в Україні (International IDEA Ukraine) Олександр Якименко. 

Він пояснив, які інструменти можна використовувати політику, аби залучитися підтримкою електорату. Зокрема, за його словами, актуальні інструменти зараз – це мікротаргетування, пряма розсилка, телевізійна реклама і залучення агітаторів.

Третій день Хабу розпочала Ольга Айвазовська, голова правління та координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА.

З Ольгою політикині говорили про порушення під час виборчих кампаній і покарання за них, а також новий Виборчий кодекс, який має залишити у минулому «вічні атрибути» українських виборів – гречку, чорний піар і безіменні біг-борди. 

Водночас існують і такі злочини, проти яких поки не діють покарання. Це – фейки. Єдиний спосіб протистояти їм – це обізнаність у проблемі й критичне мислення. 

Усе про те, як створюються фейки, чому вони приваблюють нашу увагу і як розрізняти їх в інформаційному просторі розповів старший викладач в університеті Седертерн у Стокгольмі та постдок студій з медіа та комунікації університету Умео Роман Горбик. 

Експерт наголосив: важливо пам’ятати, що фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики. Крім того, в основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями. Фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка.

І вдала промоція фейка з боку опонентів, і власні хиби можуть стати ударом по репутації політика. Для того, щоб запобігти негативним наслідкам, варто вчитися антикризовій комунікації. 

Поради з політичних комунікацій учасницям Хабу дали керівник спецпроектів диджитал-агенції RMA Олександр Бондаренко та комунікаційна менеджерка RMA Світлана Чепуренко. 

Зокрема, фахівці порадили: швидко реагувати на факапи; визнавати свої помилки; з гумором поставитися до ситуації; знаходити «крайнього» і карати (якщо, наприклад, помилки припустився хтось із команди); ігнорувати  але тільки у крайніх випадках і якщо факап не наніс значної репутаційної шкоди.

Детальніше про Хаб партійних інновацій – на сторінці програми.  

Лабораторія законодавчих ініціатив представила результати функціонального звіту щодо функціонування ґендерного механізму на усіх функціональних рівнях.

Розпочала презентацію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.

У заході взяв участь Дмитро Кулеба, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Він зазначив, що новий Уряд надалі продовжить реалізувати політику ґендерної рівності в Україні, започатковану попередніми урядовцями.

У свою чергу, Іванна Климпуш-Цинцадзе – наразі Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а в 2016-2019 роках Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, відповіла, що для досягнення ґендерної рівності в Україні потрібно ще багато працювати.

«Незважаючи на чималу кількість постанов і змін до законодавства, які нам вдалося ухвалити протягом останніх років, велике поле роботи ще залишається, щоб можна було сказати, що наша країна забезпечує рівність, унеможливлює дискримінацію за ознакою статі та прояви сексизму на суспільному рівні», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також зауважила, що політика, яка формується на центральному рівні, може залишитися тільки на папері, якщо її не впроваджувати на місцях. Потрібно працювати з регіонами, готувати кадри на місцевому рівні, щоб національний механізм функціонував в цілому, щоб він не був виключно бюрократичним, а забезпечував рівні права чоловіків і жінок.

«Ми і далі лишаємося з великою кількістю стереотипів стосовно несприйняття норм забезпечення рівності. Ми бачили з вами, який ажіотаж викликало запровадження в українському правописі фемінітивів. Це означає, що в суспільстві потрібно пояснювати, в чому полягає рівність і чому вона важлива», – наголосила політикиня.

Голова офісу ООН Жінки в Україні Анастасія Дівінська погодилася з Іванною Климпуш-Цинцадзе. Вона відзначила, що, згідно з Пекінською платформою дій, національний механізм може бути успішним тільки тоді, коли він є складовою Кабінету Міністрів. Але також він має виконуватися на усіх рівнях країни. Важливо взаємодіяти з організаціями громадянського суспільства.

«Останнім ключовим критерієм є забезпечення можливості національного механізму впливати на всі політики, які розробляються державою, щоб усі закони неминуче несли позитивний результат, рівний для чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, які живуть в цій країні», – резюмувала пані Дівінська.

Андрій Вишневський, Юрист та експерт з державного управління, підкреслив, що Лабораторія представила проект звіту, який потребує подальшого громадського обговорення. Він розповів про методологію проведення дослідження, яке відбувалося у три етапи.

Зокрема, на першому етапі було проаналізовано весь масив нормативно-правових актів – близько 20 законів та всі підзаконні акти – у цій сфері. Також експерти проаналізували міжнародний досвід. На другому етапі було проведено анкетування представників державних органів на кожному інституціональному рівні. На третьому етапі – сформовано висновки і пропозиції.

«Головний висновок – ґендерний механізм у нас є, і достатньо розвинений. Але це не означає, що немає чого удосконалювати. Є цілий ряд серйозних проблем», – сказав Андрій Вишневський.

Зокрема, в Україні взагалі відсутній спеціальний наглядовий орган, відповідальний за дотримання рівності та протидію дискримінації. Так само відсутній незалежний колегіальний чи іншого типу орган з функціями арбітражу для розгляду спорів, пов’язаних з ґендерною дискримінацією, та з повноваженнями застосування санкцій за порушення відповідного законодавства. Більше того, у Міністерстві соціальної політики немає структурного підрозділу, відповідального за ґендерну політику. А це означає, що Міністерство не може виконувати повноваження, які покладені на нього законом.

Наостанок слово взяла Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України. Вона підсумувала попередні виступи, зауваживши, що впровадження політики ґендерної рівності вимагає злагодженої роботи урядових структур, громадського і законодавчого секторів.

Також Ви можете переглянути відеотрансляцію презентації.

Коментарі щодо дослідження надсилайте до 4 жовтня 2019 року на пошту: info@laboratory.kiev.ua

Аналіз проведено на запит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та виконано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» при фінансовій та технічній підтримці проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.

Дзеркало тижня, Лабораторія законодавчих ініціатив та Internews провели круглий стіл на тему “Коли і чим завершиться земельна реформа?“. Серед запрошених були як фахівці, які практично займаються впровадженням відкритого ринку землі, так і експерти, що мають альтернативні погляди на процес та реалізацію завершального етапу земельної реформи в Україні.

Зокрема, на переконання Олега Нів’євського, доцента Київської школи економіки, Україна готова до відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Дослідження Київської школи економіки свідчать про значний макроекономічний вплив відкриття земельного ринку, зокрема про пришвидшення темпів економічного зростання на 1,5-2% ВВП щороку. Але на думку пана Нів’євського, без введення дієвих механізмів розвитку фермерства, цей ефект не буде таким стійким. Одним із таких стимулюючих механізмів, на його думку, має стати спеціальний фонд гарантування, який забезпечив би можливості кредитування фермерських господарств. Наразі над його створенням спільно працюють уряд та Світовий банк.

На переконання Гліба Вишлінсього, виконавчого директора Центру економічної стратегії, паралельно із земельною реформою, необхідні і інші перетворення, які посилили б захист інвестицій, прав власності, спростили ведення бізнесу для фермерів тощо.

Тетяна Унковська, директор Експертно-аналітичного центру “Оптима”, натомість зауважила, що, крім іншого, важливою є та модель ринку землі, яку вирішить впроваджувати Україна, адже світовий досвід говорить про те, що запуск вільних ринків землі без необхідних регуляції та контролю призводив до обезземелення жителів сільських районів та посилював продовольчі ризики у низці країн. На думку її колеги Віталія Ломаковича, оптимальною моделлю для України є так звана “японська” модель. За його словами, ідеться про вільний ринок земель сільськогосподарського призначення, який контролює та регулює держава, унеможливлюючи зловживання та маніпуляції на ринку. Принагідно пан Ломакович нагадав присутнім, що наразі земельний кадастр заповнений лише на 70% і до того моменту, поки цей показник не сягне 100%, уникнути зловживань буде просто неможливо.

Майже всі присутні експерти погоджувалися, що основною метою відкриття ринку має стати стимулювання до розвитку фермерства в Україні, оскільки це найпростіший шлях до підвищення продуктивності праці в агросфері, розвитку переробки, а головне – це прямий вплив на розвиток сільських територій.

Утім, Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, переконаний, що, доки територіальні громади не отримають можливість розпоряджатися сільськогосподарськими землями на їхніх територіях (включно із землями за межами населених пунктів), про подрібнення агровиробництва, а отже і про розвиток фермерства та позитивний ефект для розвитку територій, говорити складно. Для багатьох із присутніх експертів право першочергового викупу земель аграріями, які зараз ці землі орендують, є сумнівною нормою, бо в переважній більшості ідеться про великих товаровиробників. За словами Андрія Мартина, старшого проектного менеджера по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, великі аграрні компанії наразі мають і бажання, і необхідний фінансовий ресурс для того, щоб викупити землі, які зараз вони орендують.

Попри те, що усі присутні експерти погодилися, що ринок землі Україні необхідний, бо це нагальна потреба, квапливість та брак громадського обговорення можуть зашкодити процесу його впровадженню.

Лабораторія законодавчих ініціатив другий сезон поспіль була включена до Наглядової ради національного телепроекту «Нові лідери».  Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко увійшла до Відбіркового комітету програми й була залучена до обрання найдостойніших лідерів.

Цього року анкети для участі  у телепроекті подали понад 500 охочих, однак лише 276 із них змогли пройти перевірку відповідно до посилених вимог Наглядової ради. Зареєстровані лідери пропонували для розгляду свої ідеї національного масштабу, тематика і спрямування яких сягала від сектору державного управління до гуманітарної допомоги. Українці дізналися про багато ініціатив і проектів, кожен з яких вартий мільйона і права на втілення.

Однак переможець – завжди один. Цьогоріч українці визнали найкращою ідею Володимира Шматька – мера Чорткова і випускника Української школи політичних студій. Під час проекту він боровся за втілення своєї ідеї, яка сприятиме економічному зростанню громад в усій країні.

Децентралізація – надзвичайно важлива реформа для економічно успішної України. Володимир розробив план дій, виконання якого дозволить провести детінізацію професійної сфери і підтримувати локальні підприємства, а також розвивати у громадах інноваційні проекти – бізнес-інкубатори, стартапи, економічні кластери.

Вітаємо з перемогою і бажаємо успіхів у втіленні проекту!

Цього року Лабораторія законодавчих ініціатив представляла організацію на фестивалі Atlas Weekend. Наша команда проводила експрес-тестування охочих на демократію.

Відтепер більше українців знатимуть, як насправді функціонує демократія, хто приймає рішення і як долати труднощі. Адже демократія – це не тільки свобода слова і діянь. У першу чергу, це – інструмент, яким варто правильно користуватися: якщо є проблема, то треба самотужки ініціювати її рішення, а не чекати, доки це зробить хтось інший, вищий у вертикалі влади.

Громадянська освіта, хай навіть швидка і фестивальна, – вакцина проти популізму для підлітків і молодих українців, які залюбки долучалися до наших пізнавальних активностей.

Під час фестивалю ми познайомилися із багатьма активними й обізнаними людьми – українцями й іноземцями, відкритими до знань і готовими до дій. Ми зрозуміли більше, чого потребує молодь для того, щоб цікавитися суспільно-політичними процесами, а молодь, у свою чергу, потренувалася знаходити правильний вихід у ситуації і розрізняти функції, наприклад, Уряду і Парламенту.

Перед виборами партійним штабам необхідно навчитися протистояти кібер-загрозам. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Cybexer Technologies (Естонія) 9 липня провела у Києві тренінг «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам» для представників комунікаційних відділів партій, відділів диджитал-маркетингу партій, відділів інформаційних технологій та безпеки партій, а також членів партій, які балотуються на цих виборах до парламенту.

«Забезпечення вільних і чесних виборів – це основа демократії. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну шляхом зміцнення її законодавчої бази, стратегії та координаційних механізмів, які відповідають законодавству ЄС та кращим практикам, зокрема Директиві ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива про ННД)», – резюмував Керівник Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер.

Під час тренінгу учасники дізналися про те, як найкраще захистити інформаційні системи компанії від маніпулювання, як підвищити обізнаність членів партії щодо таких цільових кібер-злочинів, як фішингові атаки та розвинені сталі загрози (APT), фейкові новини, витік інформації та програми-вимагачі.

Крім того, кожен партійний представник пройшов індивідуальне онлайн-навчання з цифрової грамотності та склав цифровий тест, який дає можливість визначити зони кібер-ризику в різних категоріях, як-от особисте ставлення, знання про технології, викриття соціальних медіа та організаційна культура. За результатами тестування учасники отримали рекомендації щодо того, як захистити себе та свою партію від конкретних кібер-загроз.

«Незалежно від роботи, віку або рівня відповідальності, усі ми потребуємо певної технологічної грамотності на індивідуальному рівні, якщо ми хочемо безпечно функціонувати у сучасному, залежному від цифрових технологій суспільстві і бути певними, що своєю поведінкою ми не створюємо ризиків», – зазначила виконавча віце-президентка естонської компанії із забезпечення протидії кібер-загрозам Cybexer Technologies Мерле Майгре.

Довідкова інформація:

Як продовження до заяви, що пролунала на саміті Україна-ЄС у 2018 році, Європейський Союз розпочав в Україні акцію з метою зміцнення потенціалу ключових учасників виборчого процесу. Тренінг проведено у продовження проекту Європейського Союзу «Підтримка кібер-безпеки парламентських виборів» в Україні.

27 червня 2019 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала аналітичний звіт (Shadow Report) на тему «Громадська оцінка реформи державного управління» в Українському кризовому медіа-центрі.

Громадська оцінка реформи державного управління стала третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у впровадженні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Читати Тіньовий звіт (Shadow Report) “Громадська оцінка реформи державного управління”

Результати роботи представили:

– Світлана Матвієнко, Голова Ради, Лабораторія законодавчих ініціатив.

– Олександр Заславський, Директор аналітичного відділу, Лабораторія законодавчих ініціатив.

Світлана Матвієнко зазначила, що виконання реформи державного управління є окремим пунктом Плану заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Реалізація реформи відбувається на основі Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки.

На початку квітня 2019 року Уряд представив власний звіт щодо прогресу вровадження реформи. Однак, за словами Світлани, в урядовому звіті відсутні показники результативності (outcome) та впливу на громадян (impact), що є значним недоопрацюваням. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала альтернативний звіт.

У свою чергу, Олександр Заславський розповів про проблеми реалізації реформи державного управління. Зокрема, серед недоліків аналітик назвав несвоєчасне виконання заходів та не доведення до кінця реформи пілотних міністерств, що стосується формування директоратів.

Експерт також зауважив, що проблема внутрішньої комунікації призвела до складності в інтеграції директоратів, оскільки представники «старої» державної служби негативно ставилися до фахівців з питань реформ.

Серед перешкод впровадження реформи можна також виокремити «кадровий голод» – до директоратів не вдалося набрати необхідну кількість фахівців з питань реформ. Крім того, за словами Олександра, директорати часто перевантажували «невластивими» задачами, що ускладнювало виконання безпосередніх обов’язків: аналіз та формування політики, стратегічне планування – а також створювало ризик професійного вигорання ФПРів.

Фахівці Лабораторії законодавчих ініціатив сформували рекомендації щодо подальшого впровадження реформи державної служби. Олександр Заславський зазначив, що необхідно інтенсифікувати зусилля з формування комплексної політики у сфері підготовки кадрів для державної служби, переглянути стратегічні документи з метою визначення ризиків, пріоритетів, обсягів реформ, розрахунку фінансового забезпечення реалізації окремих напрямів реформ, очікуваного впливу на кінцевих споживачів, а також повноцінно завершити реформу пілотних міністерств.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Проект розроблено для посилення сталості реформи державного управління, оскільки це – один з пріоритетів ініціативи Східного Партнерства в рамках реалізації євроінтеграційних реформ.

Під час зустрічі були представлені ключові результати оцінки нової редакції Стратегії реформи державного управління, реформи міністерств, а також резюме опитування працівників директоратів міністерств.

Громадська оцінка реформи державного управління стане третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Фінальна презентація документу відбудеться у четвер, 27 червня, о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі. Запрошуємо усіх небайдужих до долі реформи державного управління долучитися до презентації.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є позицією Лабораторії законодавчих ініціатив і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели 5 днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього.

Роботу сесії розпочала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, з пошуку спільної візії України майбутнього спільно з учасниками та учасницями під час роботи у групах “Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього”.

Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти.

З групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич. 

Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літкласику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими?

Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС.

Трейтій день розпочався з семінару Михайла Кольцова,  к.ф.н., старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики.

З Михайлом розмовляли про політичні прогнози та про їхнє застосування в умовах української політики.

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи.

Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Касаль Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету.

На четвертий день роботи сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах.

Чи є майбутнє у демократії? З Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття.

З Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія” говорили про те, якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні?

Заключний день сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen.

До останнього часу політика і вибори робились в телебаченні. Сьогодні, голос мережі принаймні співмаштабний. Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів.

Наступного разу учасники зустрінуться під час третьої сесії, яка відбудеться в вересні у Львові.