Учасники та учасниці провели 4 дні, обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася із рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко.

Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі.

Другий день сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу. 

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом “мета виправдовує засоби”.

Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади.

Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух?

Відповіді на ці питання учасники шукали разом з лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем.

Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків обговорив з групою роль релігії в політичному процесі.

За словами спікера, політика і релія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців і досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ?

Андрій Андрушків спонукав до рефлексій.

Завершився другий день екскурсією до національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН-УПА Русланом Забілим. 

Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах. 

Руслан Забілий розповів новій ґенерації УШПС, чи завершена боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху? 

Третій день сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ ім. Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології. 

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими?

Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм.

Під час зустрічі з Анатоліє Романюком група дізналася, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем.

Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” поговорив з учасниками Школи про аналіз політики.

За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту. 

Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем. 

У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію вирватися вперед? 

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: “повільно, але впевнено”. Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства.

В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей.

Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для “стрибка”?

Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але змусив їх шукати самостійно. 

На завершення Третьої Сесії програмка директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізуванні готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів. 

23 травня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі Лабораторія законодавчих ініціатив під час прес-брифінгу на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» презентувала свою оцінку реалізації парламентської реформи та запропонувала свій порядок денний парламентської реформи для нової влади.

Презентували: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що реформа Верховної Ради виконана лише на 41,8%. Олександр оцінив стан реалізації ключових рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України та підкреслив:

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представила порядок денний парламентської реформи – сім першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи:

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що виконати рекомендації Дорожньої карти можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування парламентської реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень.

Переглянути брифінг на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади»

Ознайомитись з Реформою Верховної Ради: порядок денний

Спільнота УШПС вітала 33 учасника ХIV Програми, які є представниками державної служби, бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища, креативної індустрії та медіа.

Як і кожного року, Перша сесія Національної Програми має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей, історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників ХІІІ Програми, зазначила: “УШПС – це ціннісний майданчик, який покликаний гуртувати та розвивати лідерів змін”.

Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, розповіла про мережу Шкіл політичних студій Ради Європи, про місце, яке вони займають на порядку денному Ради Європи. Зокрема, пані Олена розповіла, що Українська школа політичних студій вирізняється своїми реальними результатами та потужною мережею по всій країні.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розмірковуючи над темою виступу, наголосила, що європейська інтеграція вже є реальністю, адже рівень співпраці між Україною та ЄС є безпрецедентним.

Пані Іванна також додала, що в ЄС росте розуміння, що без сильної України не буде безпечної Європи. В той же час, наше завдання – донести до наших європейських партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання.

Що означає судити відповідально? Як відрізнити істинну думку від випадкового та необов’язкового судження? Про це говорили під час Першої сесії з Євгеном Бистрицьким, д.ф.н., завідувачем відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, членом Наглядової Ради УШПС.

Елла Лібанова, д. е.н., директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, розповідала про риси майбутньої демографічної ситуації у другий день Першої сесії УШПС.

Олег Устенко, к.е.н., виконавчий директор The Bleyzer Foundation, розповідав учасникам, як функціонує світова та українська економіка в умовах нової нормальності.

Термін був введений одразу після того, як на виборах в США переміг Трамп. Все, що було абсолютно ненормально раніше, нині стало абсолютно нормальним. Вся економічна теорія ґрунтується на раціональності в поведінці. А в умовах нової нормальності раціональність простежується не завжди.

Сьогодні Україні треба дати світові потужний сигнал, що в нашу економіку можна інвестувати. Але спершу нам треба навчитися розпоряджатися публічними фінансами. Про це говорили з Віктором Пинзеником, народним депутатом України, членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, професором.

Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я України, та Олег Петренко, Голова Національної служби здоров’я України та випускник УШПС, говорили про докорінні трансформації в системі охорони здоров’я. Пані Уляна розповіла про успіхи реформи та наголосила на важливості сильної команди професіоналів, які щоденною працею творять зміни. Олег поділився історією особистого шляху до державної служби, а також окреслив основні сфери відповідальності НСЗУ.

Завжди відверта розмова. Завжди розмова-виклик. Юлія Мостова, головна редакторка «Дзеркала тижня» та членкиня Наглядової Ради УШПС, дала свою оцінку поточній політичній ситуації. Милосердя, професіоналізм, вміння слухати і чути один одного – це те, чого не вистачає сьогоднішньому суспільству та елітам зокрема.

Історична свідомість є невід’ємною складовою національної ідентичності, а отже, і вагомим суспільно-політичним фактором. Але в ситуації постправди ми не можемо розраховувати на цілісну ідентичність. Наталя Яковенко, професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», ділилась думками про ціннісні орієнтації українців в історичній ретроспективі.

З Олександром Литвиненком, заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, розмовляли про порядок денний щодо протидії російській агресії для нової влади. Олександр проаналізував основні загрози, дав оцінку переговорним процесам та розповів про можливі сценарії розвитку ситуації.

У класичному дитячому творі «Нескінченна історія» вигадану країну поглинає Ніщо. Вже п’ять років сотні тисяч українців перебувають у «сірій зоні» як з точки зору права, так і безпеки, а кримські татари піддаються постійним переслідуванням. І вже п’ять років відсутні бодай якісь цілісно сформульовані стратегії щодо повернення Криму.

Чи пройдено вже точку неповернення і чи можна відвернути Ніщо? Про це говорили у відвертій розмові з Рефатом Чубаровим, народним депутатом України, головою Меджлісу Кримськотатарського народу та Тамілою Ташевою, координаторкою ГО “КримSOS”.

Останні десятиліття в Україні точаться дискусії довкола основної проблеми буття нації – її ідентичності. Питання української національної пам’яті, суперечливого ставлення до совєтської історії, зіткнення світоглядних орієнтацій, європейського шляху й ізоляціонізму активно використовуються у політичній боротьбі.

З Олею ГНАТЮК, професоркою НаУКМа та Варшавського університету, обговорювали постколоніальний спадок та перехід від етнічної ідентичності до ідентичності громадянської.

Завершив Першу сесію Української школи політичних студій Михайло Винницький, керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, професор Центру сімейного бізнесу LvBS, викладач Києво-Могилянської академії.

З паном Михайлом обговорювали, чи поступається рівень якості навчання у вищій школі в Україні бакалаврським програмам на Заході, чи є «криза» в системі вищої освіти, які є методи (р)еволюційного покращення якості освіти та звідки береться «критичне мислення».

12 квітня у приміщенні проекту «Громадська синергія» відбулася робоча зустріч з обговорення дизайну дослідження «Громадська оцінка реформи державного управління в Україні», яке здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Актуальність і необхідність заходу для жителів Чернігова підтвердилися великою кількістю учасників, більше 70, які виявили бажання взяти участь у обговоренні низки проблем надання безоплатної правової допомоги. Серед учасників були присутні: адвокати, правозахисники, громадські активісти, представники Новозаводського районного суду, Чернігівського апеляційного суду, Чернігівської обласної Ради, Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Деснянської районної у місті Чернігові ради, юрисконсульти Чернігівської міської ради, студенти та викладачі Чернігівського національного технічного університету, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, а також пересічної громадяни, небайдужі до стану системи БПД в Україні.

Під час свого вступного слова, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності перенести дискусію про надання безоплатної правової допомоги на новий рівень задля вироблення дієвих та ефективних механізмів надання даного виду послуг.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, ознайомив учасників із форматом Town Hall Meeting, а також наголосив на важливості подібних форматів у процесі виробленні рішень як на національному, так і на місцевому рівнях:

Учасники заходу були ознайомлені з основними аспектами надання безоплатної правової допомоги (БПД), підставами її надання, та особливостями безоплатної первинної правової допомоги (БППД) та безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Під час активної двогодинної дискусії учасники заходу обговорювали запропоновані сценарії та виробляли власні підходи щодо проблематики фінансово-організаційної основи надання послуг у системі БПД, підпорядкування системи БПД, а також покращення доступності та якості надання даного виду послуг.

За результатами жвавих дискусій відбулося голосування за сценарії, що охоплюють вирішення основних проблем надання безоплатної правової допомоги.

Щодо системи фінансово-організаційної основи надання послуг, то з великим відривом перемогла нульова альтернатива, тобто виконання закону «Про безоплатну правову допомогу» без змін. За цей варіант свої голоси віддало 67% учасників заходу.  Другим за кількістю відданих голосів опинився варіант щодо диверсифікації джерел фінансування безоплатної вторинної правової допомоги між державним бюджетом, місцевими бюджетами, а також отримувачами безоплатної правової допомоги (21% голосів).

Найменше голосів (12%) зібрав варіант, згідно якого гарантується державне фінансування насамперед або виключно безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Під час розгляду проблеми підпорядкування системи БПД за результатами голосування симпатії учасників також здебільшого здобув варіант «без змін», тобто нульова альтернатив, що означає актуальне підпорядкування системи БПД у Міністерству юстиції України (58% голосів).

Друге місце (17%) зайняв варіант, згідно якого має відбутись передача управління системи безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України до Державної судової адміністрації України за прикладом США. Майже однакову кількість голосів набрали Сценарій 4 (передача відповідальності за організацію надання БВПД до Національної асоціації адвокатів України – 13%) та Сценарій 3 (утворення для управління системою БПД окремого центрального органу виконавчої влади – 12%).

Під час голосування за сценарії в рамках обговорення третьої проблеми (Покращення доступності та якості надання БВПД) кожен учасник мав можливість віддати свій голос більше, ніж за один запропонований варіант. Це пов’язано з тим, що запропоновані варіанти за своєю суттю є не стільки альтернативними, скільки комплементарними, тобто можуть бути запровадженні паралельно, або у комплексі. Найбільший відсоток учасників заходу проголосували за варіант запровадження додаткового механізму видачі сертифікатів з можливістю вільного вибору адвоката отримувачем БВПД (32%). З майже мінімальним відривом друге місце зайняв варіант нульової альтернативи, тобто залишити діючі механізми передбачені Законом України «Про  безоплатну правову допомогу» (30%). Третє місце зайняв варіант із залученням приватних адвокатів на договірних засадах (18%). Найменш популярними (по 10% підтримки кожен) виявилися Сценарій 5 (закріплення обов’язку кожного адвоката надавати певний об’єм правової допомоги pro bono) та Сценарій 3 (обов’язкова перевірка якості надання БВПД).

Як і під час обговорення проблем, пов’язаний із Правилами адвокатської етики (11 грудня 2018 у Житомирі) очевидною виявилася системна проблема недостатності відкритих обговорень щодо перспектив розвитку системи БПД в Україні.

Думки та пропозиції учасників, результати голосування, що були зафіксовані під час дискусій, після оброблення та оформлення у звіті, будуть розіслані кожному учаснику заходів у Чернігові та Житомирі, а також поширені серед максимально широкого кола заінтересованих сторін.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, який представляє собою структуроване та  результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Цей формат міських зібрань покликаний акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

На обговорення було винесено питання шляхів перегляду та вдосконалення Правил адвокатської етики в Україні, адже високі етичні стандарти та їх дотримання адвокатами у своїй роботі є невід’ємною частиною справедливого правосуддя. Саме тому зміст цих стандартів має бути зрозумілим для всіх, насамперед, для тих людей, хто не має спеціальної юридичної освіти, але чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя.

Враховуючи цей контекст неабияке занепокоєння викликає актуальна ситуація з Правила адвокатської етики, остання редакція яких від 9 червня 2017 року була затвердження з’їздом адвокатів без широкого обговорення з адвокатами та науковцями, без узгодження концепції змін, мети і засобів їх втілення, а вилучення та зміна частини норм ПАЕ проводилися без належних обґрунтувань та роз’яснень необхідності таких змін в адвокатській спільноті.

У заході взяли участь більше 70-ти учасників, серед яких адвокати з Житомира, Коростеня, Бердичева; Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини; Голова Ради адвокатів та КДКА, інші члени органів адвокатського самоврядування Житомирської області;  адвокати Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області; представники Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; активісти; студенти-правники та викладачі Житомирського державного університету ім. І. Франка та інших вищих навчальних закладів Житомира; правозахисники; депутати Житомирської міської ради та інші стейкхолдери.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників міських зібрань, наголосила на важливості проведення таких зібрань в регіонах, адже при виробленні загальнодержавної політики важливо враховувати думки не лише представників адвокатської спільноти Києва, а, в першу чергу, пересічних громадян, які не маючи можливості донести свою позицію, виступають в якості фінальних бенефіціарів політики. Також Світлана пояснила, що цей захід відбувається в межах великого проекту, який, зокрема, включає в себе аналітичний звіт на тему «Адвокатська етика в Україні». Отримані думки учасників дискусії та результати голосувань будуть проаналізовані та додані до цього звіту, та поширені як серед учасників заходу, так і серед адвокатської спільноти та широкого кола неурядових організацій та проектів технічної допомоги.

Андрій Вишневський, Засновник та Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього», наголосив на тому, що адвокатська спільнота Житомирщини може вважатися взірцем внутрішньої взаємодії адвокатів. Пан Андрій також закцентував увагу на важливості адвокатської етики в діяльності адвокатів, оскільки вона відіграє важливу роль в реалізації конституційного права пересічних громадян на правничу допомогу. Особливого значення адвокатська етика набуває зараз – з запровадженням монополії на представництво у судах.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

В ході міських зібрань на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя» учасники обговорили проблему, яка стосувалася удосконалення стандартів адвокатської етики в Україні.

Під час обговорення питання стандартів адвокатської етики, учасникам було запропоновано декілька сценаріїв вирішення проблеми. Перший пропонував залишити усе без змін (status quo), обговорення якого в обов’язковому порядку потребує методологія вироблення державної політики. Другий сценарій містив пропозицію повернення до попередніх Правил адвокатської етики шляхом оскарження та скасування чинних Правил в судовому порядку. Третій – розроблення і прийняття нових Правил адвокатської етики в рамках Національної асоціації адвокатів України із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. Четвертий сценарій містив революційну для Україну пропозицію, а саме – демонополізація повноважень затверджувати Правила адвокатської етики та контролювати їх дотримання шляxом утворення кількох альтернативних асоціацій адвокатів замість єдиної НААУ.

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 4 % голосів, другий – 0 %, третій – 86 %, четвертий – 7%. Таким чином, учасники обговорення з великою перевагою обрали варіант розроблення і прийняття нових ПАЕ в рамках НААУ із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. При цьому під час обговорення неодноразово звучала теза про відсутність майданчиків для обговорення таких важливих проблем. Взагалі було виявлено системний дефіцит комунікації в спільноті НААУ.

Ухвалені рішення даного обговорення будуть проаналізовані та додані до фінальної версії звіту «Адвокатська етика в Україні», а сам звіт буде максимально поширений у професійному середовищі адвокатів, а також у широкому колі заінтересованих сторін та представників проектів технічної допомоги.

Цьогоріч Конференція Української школи політичних студій в Театрі на Подолі й була присвячена темі “Єднання. Заради чого?”. Також конференція проходила на знак солідарності з випускницею УШПС Катериною Гандзюк та іншими активістами, які зазнають переслідувань в Україні.

Початок конференції

Враховуючи тему Конференції – єднання українського суспільства, – особливо символічно, що на Конференції, як і в минулі роки, зібралися випускники різних років, від першого набору Школи до останнього. Подію закривало традиційне вручення дипломів цьогорічним учасникам та учасницям програми. Захід відвідали також друзі та партнери УШПС.

З вітальними словами під час відкриття Конференції виступили Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні. Тоді Світлана назвала УШПС “одним із кіл підтримки змінотворців”, який залишається вічним попри плинність часу. Мортен же згадував, як розпочиналася спільна історія УШПС та Ради Європи.

З-поміж останніх суспільно-політичних подій спікери згадували телепроект “Нові лідери”. Так, одразу ж після вітальної частини Олександр Богуцький, директор-президент телеканалу ICTV та випускник УШПС, підбив підсумки спільного з УШПС телепроекту “Нові лідери”, який надав медійну підтримку громадським активістам, волонтерам та ініціаторам інших суспільно значущих проектів, а фіналісту ще й фінансову – мільйон гривень. “Я вважаю, що це безпрецедентна перемога. Лиш гляньте: переміг екологічний проект активіста зі сходу – Маріуполя”, – так Олександр Богуцький радів фінальному виборові глядачів.

Після виступу пана Богуцького розпочалися дискусії зі стейкхолдерами в політиці та культурно-мистецькій сфері діяльності. Перша дискусія пройшла зі Святославом Вакарчуком – цього дня він виступав в якості громадського діяча, а не співака. “Я очікував, що мені треба буде просто виступити з промовою, а ви запросили мене до дискусії”, – приємно здивувався Святослав. Дійсно, на конференції ми не просто обговорювали здобутки та можливості українців, а й дискутували, ставили складні питання. Наприклад, Святослав порівнював потенціал українських та британських чи американських активістів: “Україна – менш стала країна, тому поки що її змінювати легше і швидше”. Вакарчук відповідав на багато непростих запитань модераторки Світлани Матвієнко та випускників та випускниць з залу, наприклад, про те, як йти проти страху небезпеки, про те, чому популізм сам по собі не є чимось поганим, про варіанти збільшення політичної включеності населення. “Неважливо, хто ти – митець, бізнесмен, інженер, якщо мова йде про те, чи йти в політику. Важливе бажання змінювати країну”, – підкреслив Святослав, згадуючи бізнесменів, діячів культури тощо, які після Євромайдану пішли в політику.

Після інтенсивної дискусії з Вакарчуком розпочався серйозний та вдумливий виступ доцента КНУ ім. Тараса Шевченка, філософа Андрія Баумейстера. Він оглянув протиріччя концепту єдності та проблеми публічного дискурсу ЄС. Його основна теза така: аби стати цілісним, суспільству слід подолати природні протиріччя між інтересами більшості та індивіда, знайти спільні цінності для всіх фрагментованих соціальних груп країни, кристалізувати унікальний публічний дискурс. “Держава – це мінімальна рамкова конструкція, тому вона й об’єднує”, – так пан Андрій підкреслив важливість ненав’язливої, проте впевненої присутності держави. Крім питання, якою має бути держава, аби об’єднувати людей – мінімальною, проте автентичною і чіткою ціннісною конструкцією, – філософ звернув увагу й на проблему публічного дискурсу ЄС. Вона полягає в постійному “згладжуванні кутів” та униканні складних тем для дискусії. На думку пана Андрія, ринкові та політичні правила вже давно стримують градус дискусій в ЄС. Втім, якщо Україна знайде власний шлях, її дискурс може стати одночасно і європейським, і більш відвертим.

Саме про цей власний шлях говорила й наступна спікерка – Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наприклад, в контексті захоплення українських кораблів. “Росія досі не готова відпускати Україну зі своїх земель. Вона влаштовує нам черговий тест на стійкість і здатність захистити себе”, – поділилася своїми політичними прогнозами та переконаннями пані Іванна. З нею ми також обговорювали ризик радикалізації суспільства внаслідок втоми від війни, економічних та соціальних негараздів, зміну тактики РФ тощо. Пані Іванна критикувала не тільки РФ, а й конфліктний процес введення військового стану в Україні: “Того дня ми забули, як добре вміємо об’єднуватися перед лицем зовнішньої загрози”. Втім, після першої критичної частини спікерка підкреслила, що за останні 5 років Україна зробила “неймовірні речі” та подякувала кожному, хто прийшов на державну службу не з політичних кіл й гідно витримує складнощі цієї роботи.

Окрім пані Іванни, новим державним службовцям дякував й Ахтем Сеітаблаєв, актор та режисер. Більшість його виступу була присвячена тезі “Культура зшиває людей”. Згадуючи різні історії, Ахтем доводив, що творчість і культура здатні поєднати кожного незважаючи на політичні, історичні конфлікти. І зокрема – Крим та решту України. Він розповів й про те, що комунікація між українськими акторами, митцями та політиками, послами тощо зараз впевнено налагоджується. До речі, частково саме задля такої комунікації у фільмах Ахтема знімаються іноземні актори – це допомагає транслювати меседжі України європейським діячам та політикам. Окремо Ахтем присвятив свій виступ Криму, а саме культурним способам єднання кримчан та зокрема – кримських татар. Режисер впевнений, що нові об’єднання кримських татар можливі навіть в нинішній час окупації і виступив проти “кримського” скепсису. Так кримська тематика закрила блок дискусій з експертами.

Після перерви виступила Катерина Загорій, випускниця УШПС 2009 року та Засновниця Фонду родини Загорій, з розповіддю про глобальний рух “Щедрий Вівторок”. Також Катерина під час свого виступу раділа, що ком’юніті УШПС залишається міцним, а сама Школа постійно підтримує проекти випускників.

Підтримка можлива не лише з випускниками: на Конференції було оголошено й про нове партнерство, цього разу – з LDaily. LDaily – інформаційно-аналітичне бізнес-видання з актуальною інформацією для ділових людей, джерело ексклюзивного контенту про важливі події української та світової економіки, а також ресурс для коментарів та інтерв’ю з відомими бізнесменами і представниками влади, авторських спецпроектів та інших матеріалів, цікавих сучасному бізнесменові.

Далі послідувала особливо емоційна частина Конференції – вручення дипломів учасникам УШПС 2018 року. Останнім акордом програми Конференції стала вистава “Шестеро характерів ненаписаної комедії” у виконанні трупи Київського академічного драматичного театру на Подолі під керівництвом народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталія Малахова. “Характери” – це глибока історія пошуків моральних цінностей пера Нобелівського лауреата Луїджі Піранделло. Так завершилася XIII Конференція Школи, яка завжди є водночас й кінцем одного, й початком нового.

19-21 листопада делегація цьогорічної програми УШПС відвідала Всесвітній Форум за Демократію Ради Європи у Страсбурзі.

Всесвітній Форум за Демократію, який щорічно проходить в Раді Європи, в Страсбурзі, завжди є частиною програми Школи. Цьогоріч тема Форуму звучала так: “Гендерна рівність: чия це битва?”.

Наскільки велику роль відіграє нерівний розподіл влади між жінками та чоловіками? Як запобігти гендерно обумовленому насильству? Чому зараз, у 2018 році, гендерні стереотипи досі заважають жінкам досягати своїх цілей у громадських, політичних та економічних сферах навіть у демократичних державах? Як саме ми всі – чоловіки та жінки – виграємо від гендерної рівності? Такі та інші теми пронизували всі три дні Форуму.

Перші панельні сесії присвятили таким темам: – жінки та влада: рухаємося до 50\50; – проблема сексизму, дискримінації та насильства стосовно жінок; – безпека, демократизація та жінки.

Цього дня делегація УШПС змогла тричі звернутися до Ради Європи: з питанням стосовно нападів на активістів та активісток, забезпечення прав жінок на окупованих РФ територій – Криму і Донбасу – та гендерної рівності у професійній сфері.

Цей день запам’ятався УШПС участю в круглих столах та лабораторіях на такі теми, як-от, наприклад, “Штучний інтелект та гендерна рівність”, “Жінки та міграція”, “Феміністична розслідувальна журналістика”, “Релігія та фемінізм” та “Жінки у кіномистецтві” тощо. Окрім цього, учасники УШПС зустрілися із постійним представником України в РЄ Дмитром Кулебою та суддею Європейського суду з прав людини від України, Ганною Юдківською. З паном Дмитром делегація обговорила актуальні для України питання в Раді Європи, оглянула можливості розвитку інституцій та подискутувала про реформу української дипломатії. З пані Ганною ж обговорювали складнощі з виконанням рішень ЄСПЛ в Україні та роздумували над тим, чому українці масово звертаються до ЄСПЛ.

Ранок останнього дня Всесвітнього форуму за демократію в Страсбурзі розпочався з акції УШПС в залі ПАРЄ на підтримку Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля. Акція відбулася під час виступів попередньої та наступного голів Комітету міністрів Ради Європи – Віце-прем’єр-міністерки Хорватії Marija Pejcinovic Buric та Міністра закордонних справ Фінляндії Timo Soini. Символічно, що дата акції збіглася з річницею Євромайдану, 21 листопада. Акція в Раді Європи на підтримку Сенцова та інших політв’язнів Вдень цього ж дня делегація УШПС також проводила акцію в Раді Європи, розповідаючи про історію Катерини Гандзюк, активістки та випускниці Школи 2015 року, а також про більш ніж 50 нерозкритих нападів на активістів в Україні.

Також цього дня на Форумі проводили пленарну сесію на тему “Жінки, безпека та демократизація”, підбивали підсумки та святкували церемонію закриття.

8 листопада 2018 року пройшла презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”, яке підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні розглянули критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізували відповідну нормативно-правову базу, оглянули результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняли український і міжнародний досвіди ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Нова редакція Закону України «Про державну службу» декларує принципи державної служби, які ціннісно відповідають принципам державної служби Європейського Cоюзу. Отже, потреба в порушенні питання професійних та етичних стандартів державної служби особливо актуальна з огляду й на процес інтеграції європейських цінностей до системи державної служби України.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні за плідну співпрацю, зауважила, що дослідження би не відбулося без включеності та зацікавленості Апарату Верховної Ради України, а також народних депутатів, які проявили ініціативу та максимально сприяли підготовці дослідження. Світлана зазначила, що було складно з’ясувати ситуацію, яка панує в Апараті так, аби не підірвати довіру працівників, які люб’язно погодились надати інформацію експертам Лабораторії законодавчих ініціатив.

Світлана наголосила, що дослідники користувалися якісною методологію. Це означає, що якщо хоча б одна людина, яка працює в Апараті ВРУ, розповідала про порушення стандартів, це автоматично означало присутність проблем в Апараті. “Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком якісних змін в Апараті ВРУ, адже парламент, серце демократії, не може працювати без кровоносної системи — Апарату Верховної Ради України”, – зазначила Світлана.

Насамкінець Світлана Матвієнко підкреслила, що присутність керівництва Апарату ВРУ на презентації свідчить про можливість виходу на вищий рівень системи роботи Апарату:

Габріеле Бауман, Керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, подякувавши Лабораторії законодавчих ініціатив за ґрунтовне дослідження, високо оцінила користь запропонованих в рамках дослідження рекомендацій.

Пані Бауман зауважила, що у дослідженні йдеться про те, як інтегрувати європейські цінності й в державній службі та як саме можна покращити роботу державних службовців:

Володимир Слишинський, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, зазначив, що для працівників Апарату це дуже важливе дослідження, адже саме працівники Апарату ВРУ як ніхто зацікавлені в безперебійній роботі незалежно від подій навколо:

Також пан Слишинський звернув увагу на той факт, що незважаючи на вибори та зміну депутатського корпусу, працівники Апарату ВРУ залишаються на службі. Отже, вони повинні бути настільки професійними і мудрими, щоб незважаючи на політичні зміни, виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а також допомагати депутатам, які тільки-но прийшли працювати у новому складі парламенту, та, врешті, приймати прораховані рішення, оскільки від цього залежить — у прямому значенні — функціонування нашої держави.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, перейшов до безпосередньої презентації дослідження. Аби зрозуміліше передати зміст презентації пана Олександра, наводимо нижче чіткий список основних викликів Апарату та шляхів їх подолання:

Проблема
— Обмеженість повноважень та відсутність гарантії відповідності принципу верховенства права нормативно-правових актів, ухвалюваних Верховною Радою.

Пропозиція

— Покласти на Апарат відповідальність не лише за експертизу, а й кінцеву версію законопроекту, закріпивши повноваження Апарату відмовляти у реєстрації законопроектів та зупиняти проходження окремих законопроектів;
— Розробити та затвердити Постанову ВРУ, якою чітко визначаються підстави для відмови у реєстрації та зупинення проходження законопроектів.

Проблема
— Невизначеність основних понять та правил, якими керується державний службовець Апарату, ускладнює вирішення конфліктних ситуацій, гальмує розвиток його професійної ідентичності та етики.

Пропозиція
— Офіційно розмежувати поняття суспільного та державного блага, затвердити методичний посібник щодо ролі, місії та стандартів службовця Апарату;
— Закріпити Кодекси етики комунікації та поведінки працівників Апарату.

Проблема
— Неузгодженість дій Апарату з ВРУ, КМУ та ПУ гальмує робочі процеси та обмежує повноваження Апарату, що зменшує впливовість працівників.

Пропозиція
— Узгодити регламенти ВРУ та КМУ;
— Створити спеціальний відділ для моніторингу та оцінки впливу державної політики;
— Стандартизувати механізм внутрішньопарламентські комунікації та переглянути механізм бюджетного планування ВРУ.

Проблема
— Бракує публічних звітів про результати роботи ВРУ, а необхідність дотримання прозорості та відкритості парламенту на законодавчому рівні ще не закріпили достатньо чітко.

Пропозиція
— Закріпити необхідність подання публічних звітів керівництвом Апарату в Регламенті ВРУ та ЗУ “Про державну службу”;
— Закріпити відповідальних за звітування осіб та надати їм відповідні повноваження, а також забезпечити процес звітування фінансовими та людськими ресурсами.

Проблема
— Розвиток персоналу гальмується застарілим стилем рекрутингу та низькою увагою до підвищення компетентності працівників. Окрім того, не визначений порядок затвердження кандидатури керівника.

Пропозиція
— Прийняти стратегію розвитку персоналу Апарату, що окремо включатиме в себе професійний розвиток співробітників;
— Залучати зовнішніх експертів до проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, оптимізувати сайт та забезпечити тяглість процесу рекрутингу;
— Визначити граничні терміни обрання, подання та затвердження кандидатури керівника Апарату ВРУ та запровадити консультативний конкурс на його посаду.

Детальніше про проблеми, які згадував пан Заславський — у повному тексті дослідження. Важливо, що окрім ключових викликів Апарату, Олександр згадав і основні досягнення Апарату, наприклад, підвищення прозорості, покращення культури надання зворотного зв’язку громадянам та звітування, стабільний притік та відтік кадрів.

Після презентації самого дослідження розпочалася активна дискусія з участю всіх сторін, яка вчергове продемонструвала — покращенням системи Апарату Верховної Ради Україні бути.