Чи діють об’єктивні закони природи та розвитку людства на таку складну систему організації суспільства людей як держава? Які соціально-економічні та політичні умови є необхідними для побудови діючої демократії в країні? Якою є роль армії при демократії? Якою є роль громадянського суспільства та рівня політичної культури виборця при демократії як системи зворотного зв’язку для досягнення мети державного управління: забезпечення свобод, прав та високого рівня життя пересічних громадян в країні? – розповів учасницям і учасникам Школи д.т.н., Голови ГО «Сила і честь», колишнього Голови Служби безпеки України (2003-2005) Ігор СМЕШКО.

Розмова учасниць і учасників Української школи політичних студій про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні з міським головою Львова Андрієм САДОВИМ.

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не будь-яка успішна політика є високоморальною, але будь-яка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету.

Майдан 2013-2014 рр. здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Яку мету ставив перед собою Майдан Гідності 2013-2014 рр.? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з українським олігархатом чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій редактор журналу «Ї» Тарас ВОЗНЯК.

Чим був і чим не був український визвольний рух ХХ ст.? Ким були його герої? Чим зумовлена його міфологізація? Чому його спадок привертає так багато уваги сьогодні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Руслан ЗАБІЛИЙ, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.

Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються однаковими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розповіла учасницям і учасникам Школи Катерина РЯБІКО, координаторка проекту в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ).

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу, що дозволяє виражати політичну підтримку, політичну участь, а також підтримувати активну конкуренцію на виборах. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб і декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Що роблять відповідні органи влади для боротьби з корупцією в цих сферах і які механізми можуть бути використані для покращення цих зусиль, – розповів учасницям і учасникам Української школи політичних студій Марчін ВАЛЕЦЬКИЙ, голова Департаменту демократизації в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ).

Як повинні функціонувати сучасні партії? Яким чином побудована сучасна передвиборча кампанія в епоху соціальних медіа? Чому можна навчитись з останніх виборів на Сході та Заході? Чи є шанси на розбудови масових партій або ж нішеві партії – це майбутнє? Що чекає на Україну, де в політиці знову домінують олігархи? Як організувати ідеальну кампанію? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Жак МОНАШ, колишній депутат парламенту Королівства Нідерланди, асоційований партнер консалтингової компанії GKSV.

В.о. міністра Уляна Супрун 21-й керівник галузі (з вересня 2016 р.), який, чи не вперше з часів здобуття незалежності, робить спробу радикальних змін (ULIANACARE). Чому вперше виглядає так, що суттєві зміни можливі? Яка зараз система охорони здоров’я України з точки зору того хто і коли за неї сплачує і що натомість отримує? Які ризики позицій, що їх дотримуються сторони умовного конфлікту? Чи існує «біла книга» політики щодо розвитку системи охорони здоров’я України? Що краще: 5 років змін та помилок чи 50 років «стабільності» та саботажу? Чи є окремий «український» шлях у системи охорони здоров’я в Україні? Як визначитись на якій стороні кожен з нас? Чи, власне, є тільки дві протилежні сторони, порозуміння між якими неможливе? Чого нам не вистачає, щоби зробити усвідомлений вибір? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій Олег ПЕТРЕНКО, заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку клініки ISIDA, випускник УШПС.

Яким є стан української економіки на сьогодні? Яке Україна займає місце на глобальній економічній мапі? Чи є в нас потенціал до розвитку? Якими є умови для досягнення обсягу економіки в $1 трлн. і якими є наслідки для громадян? – розповів учасницям і учасникам Школи Анатолій АМЕЛІН, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, випускник УШПС.

Town Hall Meeting (міські зібрання) – кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес; є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Телеканал «ДоТеБе» про організовані Лабораторією законодавчих ініціатив міські зібрання у форматі Town Hall Meeting у Волновасі за участі представників молодіжних центрів Донецької області, молоді Донеччини, народного депутата України Дмитра Лубінця, заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Дмитра Лубінця в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Під час заходу у Волновасі було апробовано розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив веб-застосунок для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. Цей веб-застосунок спрямований на полегшення роботи з  інформацією як під час процесу обговорення, так і на етапі обробки та аналізу даних. Інформація є більш структурованою та сприятливою для сприйняття, що покращує рівень дискусії. Веб-застосунок допомагає швидко обробити результати голосування та візуалізувати їх на моніторах; а також у зручному форматі скачувати підсумки обговорення для їх подальшого аналізу та опрацювання.

У заході взяли участь більше ста представників молодіжних центрів Донецької області; представники з с.м.т. Нікольське, Мангуш, міста Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ та інших міст Донецької області; студенти, активісти.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, Народний депутат України зауважив, що ідея звернення до молоді за відповідями є дуже правильною. Тому що саме молоді люди будуть розвивати Донецьку область, впливатимуть на всю Україну. Дуже правильно, щоб зміни та  ініціативи йшли саме від молоді на місцях, яка набагато краще за народних депутатів знає, що їй необхідно.  Часто депутати голосують за рішення не завжди чітко розуміючи, як вони будуть діяти, й не розуміючи проблем людей, які будуть потім ці рішення виконувати. Формат міських зібрань дозволяє безпосередньо дізнатися думку людей та передати її потім нагору для голосування.

В чому полягає головна проблема подій, які почалися в 2014 році? Проблема в тому, що в Донецькій області ніхто не розвивав громадянське суспільство, ніхто не займався розвитком громадських організації, молодіжних рухів.

На прикладі молодих людей, які працюють у фонді «Я Волноваха», можна побачити як вони, розвиваючись самостійно, розвивають своє місто та район в цілому. Коли таких міст стане більше й молодь стане активнішою, почне розвиватись громадянське суспільство, розвиватиметься не тільки Донецька область, а й уся Україна.

Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що найголовнішою є розбудова партнерських взаємин влади з громадянським суспільством. Лише за такої співпраці можна збудувати щось надійне, довговічне, й при цьому справді цікаве та потрібне для молоді. Молодіжний центр має бути простором дружнім для молоді, щоб він працював тоді, коли потрібно молоді, щоб там були цікаві ідеї й ініціативи, які б захоплювали молодь, і щоб там молодь почувала себе як вдома.

Слоган Лабораторії законодавчих ініціатив «Думати і діяти, випереджаючи час», й Лабораторія трошки випереджає час, працюючи над налагодженням спілкування між народними депутатами та громадянським суспільством, яке закладає міцні підвалини подальшого порозуміння й співпраці.

Найголовніше – зміцнювати горизонтальні взаємини. Молодь усіх регіонів має зустрічатися в різних форматах, на різних платформах та майданчиках. Це важливо для того, щоб країна розвивалася, рухалася, було краще взаєморозуміння між молодими людьми.Дуже важливо, щоб молодіжні простори стали точками зростання для регіону; які стали б інкубаторами нових молодіжних ініціатив, нових організацій; нових ідей, думок і багато чого іншого.

Під час міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області» учасники обговорили 2 проблеми, перша з яких стосувалася інституалізації молодіжних центрів, а друга – організації комунікації між молодіжними центрами України.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 19 % голосів, другий – 47 %, третій – 30 %, четвертий – 4 %. Таким чином, майже половина учасників обговорення обрала варіант створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету.

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В результаті обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 2 %, другий – 16 %, третій – 59 %, четвертий – 23 %. Отже, більше половини учасників обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу третьому варіанту, який передбачає створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива).

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Дмитром Лубінцем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

Лектор: Сергій Головатий, Президент-засновник Української правничої фундації, Міністр юстиції України (1995-1997, 2005-2006), почесний партнер ПАРЄ. Напрямками наукової діяльності є міжнародне публічне право, теорія права, конституційне право, права людини. Опублікував понад 200 наукових праць, головною з яких є монографія (у трьох книгах) «Верховенство права» (2006).

У заході взяли участь понад 30 людей: студенти та аспіранти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), викладачі Національної академії внутрішніх справ, випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій.

Правовладдя виступає тестом на наявність чи відсутність у суспільстві того стандарту, без якого справжня демократія і забезпечені права людини виявляються нездійсненними. Суд, оцінюючи дії держави (її органів і посадових осіб) стосовно людини в кожному випадку за допомогою формул — «у суспільстві, що взяло зобов’язання дотримуватися верховенства права», «у державі, що визнає верховенство права», «у державі, керованій верховенством права» тощо, — чітко визначає, що та чи інша дія держави є несумісною з погляду принципу верховенства права.

Виходячи з того, що принципи справжньої демократії, прав людини і правовладдя як «основоположні європейські ідеали» належать до цінностей, що становлять спільну спадщину європейських народів. Актуалізація проблематики правовладдя важлива у світлі євроінтеґраційних прагнень України.

Що таке «the rule of law» та які цінності стоять за цим принципом? Чому переклад принципу «the rule of law» як «верховенство права» є помилковим? Чому треба віддавати перевагу терміну «правовладдя» й які смисли та конотації він несе? Якими є віхи становлення ідеї правовладдя? Що є мірилом правовладдя? У чому полягає різниця між soft law і hard law? Що таке справедливість? Що таке природні права та як вони забезпечуються? Навіщо усім необхідно вивчати філософію? Які сильні та слабкі сторони Конституції України? – відповіді на ці та інші питання отримали учасники лекції.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Інтерньюз-Україна та Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Лектор: Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України.

У заході взяли участь більше 40 учасників: студенти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій.

Тетяна БІБІК, заступник Директора Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», розповідаючи про можливості, які надає Програма РАДА для молоді, наголосила на тих інструментах і механізмах Програми, які сприяють парламентській реформі, як от сервіс електронних петицій, портал громадських обговорень законопроектів, програма стажування у Верховній Раді, а також навчальні компоненти для молоді.

Для чого люди об’єднуються в державу?

Держава формується як суспільний договір між людьми, щоб захистити три основоположні права: на життя, на свободу та на власність. У природному стані, який передує державі, людина не може сама забезпечити собі ці права.

Для чого людині потрібні органи влади?

Захистити свої основоположні права люди можуть лише встановивши покарання за посягання на них. Наприклад, право на життя. Його реалізація забезпечується делегуванням представників до відповідних органів, які від імені людей та в інтересах усього суспільства встановлюють, що таке злочин і як він має бути покараний. Суди мають слідкувати за тим, щоб фундаментальні та похідні від них права були захищені відповідно до того закону, який прийнятий від імені людей.

Створюючи державу й делегуючи їй свої права, ми повинні її утримувати. Щоб забезпечувати реалізацію наших прав, ми виділяємо ресурси й створюємо уряд.

Функція уряду – зібрати і перерозподілити людські гроші. Іншої функції в уряду немає. Перерозподілити у такий спосіб, щоб виконати функції держави, забезпечити те, про що люди домовились. Уряд закритий за своєю природою; тоді дуже комфортно витрачати гроші.
Відповідно, надзвичайно важливою функцією парламенту є контроль над тим, як уряд збирає та розподіляє гроші.

В який момент настає контроль парламенту над урядом?

Прем’єр-міністр зачитує звіт у парламенті, чи це контроль над діяльністю уряду? Певно, що ні. І нинішній, і попередній Прем’єр-міністр насправді вірять, що коли вони вийшли на трибуну і розповіли щось з трибуни, то вони відзвітували.

Український парламент не виконує своєї функції контролю й не здатен її виконати, бо він не знає, на що уряд витрачає гроші.

Яскравим прикладом непрозорості роботи уряду є голосування за державний бюджет. Відсутність деталізованого бюджету, закладеність різноманітних преференцій, непрозорість, породжують феномен бюджетної ночі – коли за державний бюджет голосують вночі через те, що депутати не довіряють один одному. Оскільки все непрозоро та написано «широкими мазками», депутати сідають за стіл та домовляються про розподіл коштів, якщо ж вони підуть спати, то за ніч всі домовленості можуть бути переінакшені й на ранок всі можуть прийти з новими побажаннями. Саме тому за бюджет голосують по-гарячому.

Це триватиме доти, доки не буде детального дуже конкретного бюджету.

На чому заробляють гроші при владі

Люди, які мали владу у перші роки незалежності, створили для себе низку преференцій:
– приватизація та управління державними підприємствами;
– непрозорий видобуток природних ресурсів;
– непрозоре державне замовлення (бюджет).

Це є витоки олігархічної економіки 90-х рр.

Корупційні схеми продовжать функціонувати допоки люди не почнуть самі контролювати свої гроші. Найперше це реалізується через місцеве самоврядування, яке навчає управляти своїми грошима та ресурсами.

Наступним кроком має стати особиста сплата податків. Люди живуть у переконанні, що це держава дає їм гроші, не розуміючи, що насправді це вони утримують державу.

Сплата податків є тим інструментом, який гарантує єдність держави та якість державних інститутів. Єдиний механізм забезпечення сплати податків – це невідворотність покарання за їх несплату.

Держава перестане існувати, якщо люди не будуть сплачувати податки і контролювати, як витрачаються гроші.

Якість Конституції й якість законів

Те, що у нас одна з найкращих конституцій у світі – це міф.

Від законів людина очікує інформацію про те, як вона має регулювати свою поведінку і передбачати наслідки для себе й інших за невиконання. Якщо закон відповідає цим вимогам, тоді він якісний.

Людина потерпає від держави. Закони пишуться для захисту людини від порушень з боку органів влади, щоб стримувати свавілля держави.

Закон має захищати права людини, а також необхідно містити відомості про відповідальний орган, який має захистити ці права, і в який саме спосіб. Закон поганий, якщо не містить цих елементів.

Закони голосуються з порушенням процедури, закони попередньо не обговорюються. Голосування законів за принципом за основу і в цілому має багато вад, в таких законах завжди є велика кількість помилок. Головне науково-експертне управління буває політично ангажованим та залежним.

Головні поради для молоді

• завжди шукайте природи речей;
• завжди ставте питання «Чому?»;
• нічого не сприймайте на віру;
• вивчайте філософію, думайте.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

7 вересня 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного звіту «Етичний кодекс: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції щодо кодифікації», в якій взяли участь:

• Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Ігор Когут, Директор програми USAID «РАДА»;
• Олена Сотник, Народна депутатка України;
• Остап Єднак, Народний депутат України;
• Сергій Лещенко, Народний депутат України.

Даний звіт створений в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти». Звіт має на меті узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика, який забезпечує інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики, «власниками» якого є самі парламентарі. Крім того, документ пропонує кодифікацію наявного законодавства у сферах, що входять у поле дії Кодексу.

Звіти на основі дискусій в рамках діалогового майданчика ляжуть в основу майбутнього Кодексу парламентської етики та підлягають широкому обговоренню.

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Фото: Український кризовий медіа-центр

З відкриттям Школи лідерів громад УШПС учасників привітали Ігор КОГУТ, Засновник та Почесний Директор Української школи політичних студій, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», Станіслав ЛЯЧИНСЬКИЙ, Директор Програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України» Міжнародного фонду «Відродження».

Світлана МАТВІЄНКО у своєму вітальному слові підкреслила надзвичайну важливість цінностей у формуванні лідера. Світлана наголосила, що ми маємо бути готовими до майбутнього з новими знаннями та новими цінностями і в цьому може допомогти лише критичне мислення, читання та постійний саморозвиток.

Права людини є змістовною складовою філософії права, а правозахист є інструментом, котрим може і має володіти кожен та кожна. І це не залежить від юридичної освіти. Як звичайні люди можуть захистити свої права? Як відстояти права вразливих груп? Як змінити закони та вплинути на право? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Лариса ДЕНИСЕНКО, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця.

Медична реформа є важливою складовою децентралізації влади. Стара модель функціонування медичних закладів, особливо в селах та районах, є вкрай неефективною. Тому потребує реорганізації шляхом ухвалення відповідних рішень громадами на місцях. Як зробити реформу охорони здоров‘я ефективною на місцях? Як забезпечити громади доступом до якісної системи охорони здоров‘я? – розповіла Уляна СУПРУН, в.о. Міністра охорони здоров‘я України, на зустрічі з учасниками Школи лідерів громад УШПС.

Скільки коштів згідно з медичною реформою витрачатиме держава на охорону здоров’я українців та як будуть розподілятися ці гроші розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Юрій ДЖИГИР, Радник Міністра охорони здоров‘я України, випускник УШПС.

У чому полягає відповідальне громадянство? Яке значення має задоволення правових потреб для реалізації відповідального громадянства? Які індивідуальні та соціальні наслідки незадоволення правових потреб? Що таке посилення правової спроможності територіальних громад і чому це важливо? У чому полягає унікальність позиції органів місцевого самоврядування для посилення правової спроможності громад? Які технології посилення правової спроможності громад? – розмірковував разом з учасниками Школи лідерів громад УШПС Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, Директор Координаційний центр з надання правової допомоги у 2012-2017 роках, учасник УШПС.

Що лежить в основі будь-якої відповідальності? З чого починається запитання? Чому не можна вдаватися до аргументації ad hominem та чому неодмінно треба апелювати до суті предмета? Хто мислить абстрактно? Яку роль у побудові відповідальних суджень відіграє здоровий глузд? Якими є необхідні компоненти критичного мислення? – відповіді на ці запитання розкрив у розмові з учасниками Школи лідерів громад УШПС Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, Виконавчий директор Міжнародний фонд «Відродження».

Town Hall Meeting є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Ключовими перевагами даного формату є структурованість та результативність.

Вікторія БАКЛАЖЕНКО, програмна координаторка Лабораторія законодавчих ініціатив розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС про переваги застосування міських зібрань у форматі Town Hall Meeting, а також про успішний досвід їх проведення Лабораторією законодавчих ініціатив.

Учасники Школи лідерів громад УШПС апробували на собі дієвість міських зібрань.

Чому всі чиновницькі рішення стосовно міського дизайну наражаються на критику за низьку якість? Методологія Human Centered Design (людиноорієнтований дизайн) дає сталі результати та є доступною для всіх, хто ухвалює рішення. Методологія абсолютно універсальна, базована на Design Thinking і підходить для пошуку рішень будь-яких проблем, що пов’язані із людською взаємодією: від підготовки оголошення з проханням не палити до проектування цілих міських районів. Як зробити місто комфортним? Як зробити зміни в своєму місті? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Ігор СКЛЯРЕВСЬКИЙ, Арт-директор ініціативи «Агенти змін»

Креативне місто – концепція розвитку міст, яку узагальнив наприкінці 1980-х років британський науковець Чарльз Лендрі, а після цього розвинули соціологи та економісти з різних країн світу. Концепцію втілюють у життя понад сто міст світу, наприклад: Дублін, Сан-Франциско, Портленд, Ванкувер, Ханой, Тель-Авів, Катовіце та інші. Набирає популярності цей підхід і в Україні. Яким має бути креативне місто? Як створити стратегію креативного міста? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Павло ШЕРЕМЕТА, Керуючий партнер Майстерні Стратегій (proryv.in.ua), член Наглядової Ради Інституту міста (м. Львів), Міністр економічного розвитку та торгівлі (2014).

Що робить країну успішною? Що потрібно зробити для економічного дива? Як залучити інвестиції? Які сектори економіки є найперспективнішими? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Анатолій АМЕЛІН, Директор економічних програм, Український інститут майбутнього, випускник УШПС.

Як зробити своє місто успішним? Що допомагає розвиватися? Які є результативні стратегії розвитку міста? Чому необхідно розробляти генплан міста? Що об’єднує громади? Як ефективно залучати інвестиції? – розповіли учасникам Школи лідерів громад УШПС Ганна ГЕРАЩЕНКО, Голова Введенської селищної ради, випускниця Школи лідерів громад, Юрій БОВА, Міський голова, Тростянецька міська рада, випускник УШПС і Олександр КОРІННИЙ, Міський голова, Новоукраїнська міська рада, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, випускник УШПС.

На початку навчання учасники Школи лідерів громад УШПС отримали домашнє завдання – розділившись на групи вони мали колективно розробити стратегію розвитку міста: продумати, як використати його сильні сторони, як залучити інвестиції, як об’єднати громаду міста. Наприкінці навчання відбулася презентація напрацьованих проектів.

Сучасні урбаністичні спільноти заскочені у двозначній ситуації: між культурною амнезією та гіпермнезією. З одного боку, ми втрачаємо ґрунт під ногами, відчуваємо, як минуле і пам’ять майже фізично вислизають від нас; водночас, з іншого – маємо бум пам’яті безпрецедентних масштабів. Як зберігати «минуле» у місті і чи потрібно це робити взагалі? Чи не стає воно на заваді оновлення? Як виробляти «концепцію збереження» і як ставитись до практик «застосування історії як дискурсу для віднайдення ідентичності»? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Світлана ШЛІПЧЕНКО, к.ф.н., Теоретикиня урбанізму, доцентка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладачка історії та теорії архітектури.

При творенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Методи політичного прогнозування застосовні і на місцевому рівні при створенні сценаріїв розвитку міста або села. Чим сценарій розвитку відрізняється від стратегії? Які є методи політичного прогнозування? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Михайло КОЛЬЦОВ, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників заходу, зазначив, що Програма РАДА опікується низкою ініціатив, серед яких є й промоція громадянської освіти для ширшого залучення громадян до законодавчого процесу. Ініціатива спрямована на впровадження елементів громадянської освіти в обов’язкові суспільствознавчі дисципліни для учнів старших класів, що передбачено Концепцією Нової Української школи, Національною стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 роки та на виконання положень Закону України «Про освіту», які визначають пріоритетність громадянської освіти. Це такі теми, як «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах». Олександр зазначив, що 2016 року Програмою USAID РАДА було підписано «Меморандуму про співпрацю» з Інститутом модернізації змісту освіти, спільно з яким і проходить сьогоднішній захід і які виступили рецензентами Методичних рекомендацій, завдяки чому їх вдалось значно покращити. Олександр зауважив, що з жовтня 2016 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено 5 колоквіумів для вчителів у чотирьох містах України: Сумах, Полтаві, Броварах, Чернігові. Олександр наголосив, що загалом більше 200 освітян було ознайомлено з Методичними рекомендаціями та рольовою грою «АГОРА», яка імітує демократичний законодавчий процес у парламенті.

Олександр зауважив, що Лабораторія законодавчих ініціатив має вже кілька актуальних реалізованих проектів, спрямованих на освітню роботу з дорослими, таких як Українська школа політичних студій, Школа лідерів громад та вже завершений проект Школа професійної журналістики «Нова Україна». Робота з дорослими є актуальною та важливою, проте важливіше почати працювати з молодими людьми. Саме тому виникла ініціатива розробити Методичні рекомендації для вчителів старших класів суспільствознавчих дисциплін, щоб поширити актуальні знання про політичні процеси, про те, як насправді відбувається робота в парламенті для того, щоб громадяни могли свідомо і обізнано долучатися до його роботи.

Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, зауважив, що відповіді на багато питань про політичні та виборчі процеси, які сьогодні задає молодь, могли би бути знайдені ще у школі. Тому підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив Методичні рекомендації допоможуть розповісти школярам більше про політичні процеси і про те, як можна бути свідомими відповідальними громадянами. Поєднання теоретичної та практичної бази сприяє збільшенню бази громадянського суспільства, дає можливість країні розвиватися як демократичній, адже без міцних інститутів громадянського суспільства жодна країна не може існувати. Дуже важливо, наголосив пан Олександр, щоб молодь, школярі знали про можливості громадянської освіти, можливості долучатися до прийняття рішень через різні інструменти, починаючи від учнівського самоврядування чи участі в молодіжних громадських організаціях. Це може бути першим кроком до відповідального громадянства.

Сергій ГОРБАЧОВ, Директор спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, у якій проходила апробація інтерактивної рольової гри АГОРА. Пан Сергій, який доєднався до дискусії через скайп, наголосив на важливості формування компетентностей громадянської освіти. Гра АГОРА дає можливість учням відчути, як працює влада, як організована робота Верховної Ради; зрозуміти, що таке інтерес та конфлікт інтересів; побачити як діють актори на політичній арені. Також пан Сергій звернув увагу на те, що дітям гра АГОРА дуже цікава, адже дає змогу відчути атмосферу прийняття суспільно важливих рішень.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, Перший заступник Міністра освіти і науки України, відзначив високий рівень підготовки Методичних рекомендацій, звернувши увагу на те, що методика побудована не на традиційному повчанні вчителем учня, коли вчитель проголошує «істини в останній інстанції», а учень має їх відтворити; а побудована на практичному навчанні. Пан Володимир наголосив на важливості стимулювання учнів та студентів до активності, формуванні відповідальності за всі процеси, які проходять у нашій державі.

Леся КОРЕЦЬКА, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту модернізації змісту освіти, відзначила важливість роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, яка підготувавши Методичні рекомендації та рольову гру АГОРА, долучилась також до розробки Концепції Нової Української школи. Пані Леся наголосила на важливості залучення учнів не тільки через уроки, але й через увесь навчальний, як формальний, так і неформальний, процес.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, автор Методичних рекомендацій, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», зауважила, що зараз в українських школах немає нормативного курсу з громадянської освіти, тому були розроблені модулі, які можна включити до певних тем вже існуючих курсів з правознавства, курсу «людина і світ», історії. Пані Наталія зазначила, що перед написанням Методичних рекомендацій було проаналізовано програми з зазначених нормативних дисциплін, підручники, державні документи, які регламентують освітній процес. На основі аналізу було виокремлено компоненти громадянської освіти, яка не обмежується лише патріотичним вихованням. Громадянська освіта, разом з неформальним компонентом, формує саме демократичну громадянськість. Громадянська освіта виховує у людини моральну відповідальність за життєвий простір інших людей, чутливість до порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю.

Громадянськість — не просто пасивна приналежність до певної держави, і не лише знання прав і свобод індивіда, принципів побудови демократичних політичних інститутів тощо. Насамперед, це вміння діяти за демократичними законами, відстоювати права і свободи громадян, вибудовувати суспільні відносини на основі демократичних прав і свобод в умовах розбудови громадянського суспільства, тобто бути активним громадянином.

У процесі громадянської освіти важливо формувати не тільки усвідомлення своєї єдності з певною нацією, національною історією, державою, а, насамперед, активну демократичну громадянську ідентичність. Тобто — участь у розбудові громадянського суспільства і демократичних інститутів.

Лише інтерактивні методи навчання демократичної громадянськості дозволяють набувати не тільки знань, але й дають розуміння власної компетенції у певній соціальній ролі, свою функцію в певному демократичному процесі. На цьому етапі діти отримують вміння розв’язувати конфлікти, вчаться толерантності.

Також до обговорення скайпом долучилися учні спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, які раніше брали участь у інтерактивній рольовій грі АГОРА, в ході якої вони ухвалили законопроект «Про вибори Президента школи». Учні поділилися своїми враженнями від гри та відзначили її інформативність і захопливість.

Друга частина презентації була присвячена апробації інтерактивної рольової гри АГОРА, яка дала вчителям змогу спробувати себе в ролі учасників процедури затвердження Закону «Про освіту».

Шляхом жеребкування «депутати» поділилися на три групи: лібералів, консерваторів та мажоритарників. Позиції кожної з сил були чітко прописані сценарієм. Окрім трьох депутатських груп у грі є також ролі Міністра освіти і науки України, лічильної комісії, спікера Верховної Ради. Закон пройшов три читання, голосування та процедуру ухвалення. Гра завершилася підбиттям підсумків та заключними репліками та враженнями вчителів-учасників.

30 червня 2017 року о 12:00 в Актовій залі Волинської богословської академії (м. Луцьк, Градний узвіз, 5) відбулися міські зібрання (Town Hall Meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Ігоря Гузя в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання створення та розвитку молодіжних центрів, комунікації між молодіжними центрами України, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь близько 110 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; представники влади Волинської області; представники управління молоді та спорту; представники академічного середовища Волині; молодь з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; активісти.

Митрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ, Архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрополит Луцький і Волинський, вітаючи учасників міських зібрань у стінах Волинської богословської академії, зауважив, як багато небайдужих молодих людей прийшло на обговорення суспільно важливих питань. Адже, згадуючи слова Євангелія, Владика наголосив, що краще бути холодним або гарячим, але дуже погано бути тепло-хладним, байдужим, незацікавленим. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл побажав молоді бути самодостатніми, амбітними, мрійливими і непосидючими; а також висловив впевненість у тому, що присутні обов’язково знайдуть відповіді на свої питання саме завдяки тому, що так наполегливо їх шукають. Також Владика наголосив на тому, що важливо не просто прийняти рішення, а жити згідно з тими рішеннями, які сьогодні будуть прийняті.

Ігор ГУЗЬ, Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, наголосив, що майбутнє нашої держави залежить не від президента чи інших можновладців, а саме від кожного з присутніх у залі молодих людей. Саме від молодого покоління, їх устремлінь та переконань, їх розуміння місця людини в житті країни, залежить майбутнє України. Ігор Гузь порадив молоді ні ні кого не скаржитись, не нарікати, а покладатися лише на власні сили. Кожен має зробити свій внесок у розбудову майбутнього. Також пан Ігор висловив сподівання, що не дивлячись на попередній провал голосування у Верховній Раді законопроекту про молодіжні центри, він все ж буде проголосований і молодіжні центри будуть створені як на загальноукраїнському, так і на обласних рівнях.

Олександр, ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, наголосивши на актуальності проведення міських зібрань, присвячених молодіжній політиці, підняв питання про те, де поза межами навчальних закладів молодь може реалізовувати свій потенціал. Пан Олександр зауважив, що мова йде про платформу, де молодь може збиратися, отримувати інформацію, консультації, разом створювати проекти, які змінюють життя інших. Сьогоднішня дискусія спрямована на те, щоб в України було майбутнє. Міністерство молоді та спорту працює над створенням оптимальної моделі молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах, завдяки якій буде зрозуміло, хто, де і за які ресурси працює з молоддю. Найближчим часом Міністерство планує публічні заходи з ознайомлення з досвідами і практиками молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах. Також пан Олександр висловив своє переконання в тому, що результати сьогоднішньої роботи будуть активно проговорені та опрацьовані й стануть елементами законодавчих ініціатив, які підтримають присутні на заході колеги з депутатського корпусу, що дозволить формувати політику для молоді сьогодення.

Ігор ЛАПІН, Народний депутат України, Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, наголосив на необхідності говорити про Україну, не як про землю наших пращурів, а як про землю наших дітей. Бо саме молодь формує майбутнє країни, активно відстоюючи свої переконання та цінності. Пан Ігор зауважив, що успіху в своїх ініціативах можна досягти лише будучи відкритим та підтримуючи один одного. Тому саме завдяки усебічній підтримці усіх зацікавлених сторін, закон про молодь буде прийнятий і це відкриє нові можливості для ефективної реалізації молодіжної політики.

Захар ТКАЧУК, Голова Ради правління ГО «Молодіжна Платформа», директор Молодіжного центру Волині, подякував усім, хто долучений до роботи Молодіжного центру Волині. Пояснюючи важливість проведення міських зібрань, Захар Ткачук наголосив на тому, що необхідно працювати доказово – розпочинати молодіжну роботу з дослідження проблем, які стоять перед молоддю. І сьогоднішній захід з залученням широкого кола зацікавлених сторін проводиться саме з метою дослідження того, яким юнаки та дівчата хочуть бачити молодіжний центр, його майбутній розвиток.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися, організації комунікації між молодіжними центрами й організації молодіжної роботи серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 20,3 % голосів, другий – 36,5%, третій – 4,1%, четвертий – 39,2%. Таким чином, учасники обговорення з невеликою перевагою обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 8,3%, другий – 27,8%, третій – 19,4%, четвертий – 44,4%. Отже, учасники обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу четвертому варіанту, який не передбачає створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 89,2%, у той час як перший набрав лише 10,8% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Ігорем Гузем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

У презентації взяли участь Лариса Денисенко, Голова Відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги, правозахисниця; Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України; Марина Старовойтова, Заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Лариса Денисенко, Голова Відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги, правозахисниця, зауважила, що система безоплатної правової допомоги дозволяє понад 300 тисячам громадян України отримувати безоплатну правову допомогу в кримінальних, цивільних і адміністративних справах. Лариса Денисенко наголосила на тому, що вже понад два місяці питання незалежності системи безоплатної правової допомоги знаходиться під загрозою, адже після того, як колишнього директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського було призначено заступником Міністра юстиції, Міністерство юстиції України вдалося до формального рейдерства цієї системи, спершу призначивши очільника Координаційного центру з надання правової допомоги взагалі без оголошення конкурсу, а потім, під тиском громадськості, провівши непрозорий і фактично фіктивний конкурс з очевидним конфліктом інтересів та абсолютно непрозорими критеріями відбору. Результатом стало проголошення чинного на той час заступника Міністра юстиції Павла Мороза переможцем конкурсу. Такий наступ на незалежність системи безоплатної правової допомоги викликав нову хвилю обурення громадськості. Співробітники Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги висловили своє обурення стосовно наступу на ціннісний вимір роботи системи. До протесту долучилися також і західні партнери — донори, які фінансували систему з 2006 року. У результаті активного спротиву всіх зацікавлених сторін, результати конкурсу було скасовано й оголошено проведення нового конкурсу.

Лариса Денисенко наголосила, що зараз питанням нового конкурсу більше керують донори і продовжує опікуватись Міністерство юстиції, а громадськість трохи відсунена. Це дало підстави представникам 4-х громадських організацій створити коаліцію і виступити з вимогами прозорого конкурсу з чіткими критеріями. Задля цього представники Коаліції запропонували Міністерству юстиції та донорській спільноті чітко прописані процедурні моменти і спостерігачів з різних організацій. Коаліція має на меті активне залучення громадськості до процесу обрання нового очільника Координаційного центру з надання правової, а сам процес має бути більш відкритим. Це не мають бути спільні закриті засідання тільки в кабінетах Міністерства юстиції за участі донорів та співробітників і співробітниць Мін’юсту.

Представники Коаліції наполягають на тому, що процес має бути відкритим, і людям, які фахово зацікавлені в тому, щоб незалежність системи безоплатної правової допомоги була забезпечена, був наданий доступ та професійна залученість, щоб представники Коаліції могли виступити гарантами відкритості та прозорості процесу.

Андрій Стельмащук, Президент Асоціації правників України, наголосив, що Асоціація правників була однією з перших організацій, яка виступила за скасування результатів конкурсу з відбору Голови Координаційного центру безоплатної правової допомоги. Найвищий орган Асоціації — Правнича Асамблея вимагала проведення нового конкурсу, формування чітких правил проведення конкурсу і, власне, створення постійної робочої групи, яка б опікувалась питаннями надання безоплатної правової допомоги, її розвитку і функціонування. Ці цілі втілені в меті і завданнях Коаліції.

Андрій Стельмащук зауважив, що був присутній на одній із зустрічей із представниками Міністерства юстиції України і представниками донорів, на якій обговорювались, зокрема, питання участі громадськості в подальших процесах, які стосуються безоплатної правової допомоги. Проте, ці пропозиції широкого залучення громадськості так і залишились нереалізованими.

Процес обрання нового голови повинен завершитися до 1 вересня; тому учасники Коаліції, йдучи на випередження, розробили свої пропозиції щодо Положення «Про відбір керівника Координаційного центру», визначили критерії, які мають бути висунуті до потенційних кандидатів і запропонували, від імені громадськості, тих членів робочої групи, які могли б допомогти Мін’юсту і представникам донорів розробити Положення та провести конкурс. До складу цієї робочої групи представники Коаліції запропонували: Ольгу Лопушанську — представницю Асоціації правників України; Олександра Байдика – заступника Голови Правління Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу; Олександра Заславського – Заступника Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Мілу Ташеву – координаторку громадської ініціативи “Крим. SOS”.

Андрій Стельмащук наголосив, що принциповим моментом є забезпечення інституційної незалежності системи безоплатної правової допомоги. Адже за роки свого функціонування система довела, що це дійсно справжня реформа в українській правничій сфері. Ця реформа розпочалася більше 5 років тому, хоча дискусії щодо неї розгорнулися ще 2006 року. Тобто весь цей процес демонструє певну інституційну зрілість та стабільність. Представники Коаліції вважають, в таких умовах жодна державна інституція не може взяти цей процес під свій контроль. Вони ж, зі своєї сторони, відкриті до діалогу і конструктивної співпраці.

Марина Старовойтова, Заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», зауважила, що розпочала роботу в системі безоплатної правової допомоги від самого її започаткування. Також вона наголосила, що всі працівники системи були націлені на надання якісної правової допомоги громадянам. Система була дуже зручною, оскільки вона жодним чином не впливала на незалежність БПД. Адвокати є незалежними. Ця нова інституція, яка була створена у 2012 році, вона й була створена такою, що жодного тиску на адвокатів з боку Координаційного центру чи регіональних центрів не було. Клієнти центрів також засвідчили повагу до системи, оскільки, якщо до цього адвокати призначалися клієнтам, то довіра до цих адвокатів була не дуже високою. Система своєю роботою започаткувала те, що адвокатам системи безоплатної правової допомоги довіряють. Є показники, є виправдальні вироки. По-друге, є показники того, що стали менше катувати. Система і є саме тим чинником. Крім того, система надає правову допомогу в цивільних та адміністративних справах. Стосовно адміністративних справ це дуже важливо, оскільки там виступає безпосередньо суб’єкт владних повноважень відповідачем по справі. Людина повинна відчувати, що немає жодного тиску з боку міністерств, відомств або держави на адвокатів безпосередньо, які представляють їх інтереси, і на співробітників центрів, які їх консультують до цього. На минулому конкурсі вона була спостерігачем від ГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» і, як спостерігач, бачила всю несправедливість конкурсу, тому висловила свою небайдужість стосовно несправедливості цього конкурсного відбору, оскільки претендент навіть не мав уявлення, що таке система безоплатної правової допомоги.

Марина Старовойтова зауважила, що коаліція повинна врахувати та допомогти створити саме такий порядок відбору керівника системи безоплатної правової допомоги, який би не дозволив пройти людині, яка зовсім не вбачає та не розділяє цінності системи безоплатної правової допомоги. Кандидат повинен бути небайдужим до цієї системи, оскільки система працює із простими людьми, вона має їм допомагати. Крім того, Марина Старовойтова вважає, що громадськість має бути включена до цього процесу, і коаліція направила вимоги до Міністерства юстиції. Громадськість має бути сформована таким чином, що це повинні бути саме правозахисні організації, які безпосередньо співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, а не жодні інші громадські організації, які не мають жодного відношення до системи. Тому Марина Старовойтова висловила свою позицію, що треба змінювати систему відбору. Та система відбору, що існувала, є несправедливою. Незалежність системи безоплатної правової допомоги має бути першим пріоритетним напрямком.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на тому, що реформи в сфері юстиції завжди задають рамку демократизації країни, і саме тому Лабораторія законодавчих ініціатив від самого початку приєдналась до захисту системи безоплатної правової допомоги і включилась в роботу Коаліції. Адже вибудувана система є інституцією нового типу, за зразком якої могли би будуватись інші інституції, які кричуще потрібні для реформ у країні. Система безоплатної правової допомоги стоїть на певній ціннісній рамці й об’єднує людей, які не просто сповідують ці цінності, але й готові за них боротися. Для державних інституцій це надзвичайно рідкісний випадок, і, можливо, перший в Україні.

Світлана Матвієнко наголосила, що наша держава буде рухатися демократичним шляхом тільки тоді, коли від політичного впливу і від адміністративних посягань будуть усунуті проблеми з Рахунковою палатою, з Омбудсменом, з Центральною виборчою комісією. Інституційна незалежність системи безоплатної правової допомоги має бути взята під особливий контроль. Бо це вже успішна реформа, яка виглядає повною і конструктивною й може стати підставою для інших реформ.

Коаліція очікує, що всі пропозиції, про які вже згадували учасники дискусії, і які направлені до Міністерства юстиції України, будуть сприйняті конструктивно. Адже розмова про повну об’єктивність без участі громадськості є просто неможливою.

Зачіпаючи питання політичного впливу, Світлана Матвієнко зауважила, що система безоплатної правової допомоги є прекрасним адміністративним ресурсом з певними політичними важелями впливу, й Коаліція буде до кінця боротися за те, аби зробити неможливим його використання. Адже система має існувати як можливість захисту громадян України, власне, у суперечках із державою. Показники, і статистика успішних, виправдальних вироків і робота в цій системі є найкращим цьому показником.

Коаліція існує як наслідок відкритого листа, з яким звернулась Лариса Денисенко, і її робота розпочалась зі скасування результатів конкурсу й, можливо, буде мати ширші формати.

На останок Світлана Матвієнко наголосила, що досі немає чіткої відповіді від вищих політичних осіб держави, Президента України та Прем’єр-Міністра України, щодо ситуації системи безоплатної правової допомоги. Й саме ця ситуація може надати їм можливість заявити про свою позицію та реалізувати політичну амбіцію в абсолютно чистому ціннісному ключі.