Друга Сесія покликана надати учасникам можливості для критичного осмислення базових ідей та принципів, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також стимулювати напрацювання власного розуміння визначальних тенденцій сьогодення.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітал учасників з відкриттям Сесії та побажала натхнення та плідної роботи.

Цінності лежать в основі будь-яких суспільних, політичних і економічних процесів. Але що ми маємо на увазі, коли про них говоримо? Яка етимологія слова «цінність»? Якою є природа людини, як носія цінностей? Що ми зрозуміємо про цінності, якщо подивимось на них з декількох перспектив: нейропсихологічної, філософської та соціологічної? – ці та інші аспекти аксіології підняв у розмові з учасниками Школи Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Рада Європи є провідною організацією континенту із захисту прав людини. Вона включає в себе 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи, включаючи Україну, підписалися під Європейською конвенцією з прав людини – договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права. Але чи гарантовані ці принципи та стандарти в Україні в часи війни? Як Рада Європи може забезпечити дотримання цих принципів? Що може зробити Рада Європи для України в умовах конфлікту на Сході та анексії Криму? – відповідав Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – проаналізував Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Відповіді на запитання, що таке держава і навіщо вона потрібна, тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? – розмірковували учасники Школи разом з Андрієм Баумейстером, д.ф.н., Доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – розповідав Анатолій Нейолов, керівник театру “Чорний квадрат”.

Що таке свобода слова в сучасній Україні, в умовах війни? Ми часто орієнтуємось на західні країни як на зразок дотримання свободи слова та вираження поглядів, але якими є особливості свободи вираження поглядів в контексті культурних та конституційних відмінностей США, ЄС та України? Як співвідносяться особливості людської уяви і закони-константи фізичного світу, функції інтелектуальної свободи у сфері сучасного мистецтва, науки та освіти? – розповів Всеволод Речицький, к.ю.н., Експерт громадської спілки “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Яким є романіст, поет, митець в умовах сучасності? Якою є актуальність літературного засобу освоєння дійсності для конкретного громадянина, людини, особистості? Очевидна принципова значущість останньої дефініції. Особистість як феномен життя людини виникла не сьогодні, але були такі часи, коли особистості в нашому розумінні слова не було і не могло бути. Це надбання останніх двох з половиною тисяч років існування сучасної цивілізації. Не треба дуже довго вдивлятися в специфіку організації нашого суспільного життя, щоб зрозуміти: саме феномен особистості є тим чинником, котрий лежить в основі всіх провідних процесів розвитку сучасного людства, – розмірковував Володимир Рафеєнко, український поет і прозаїк, разом з учасниками Школи.

Дизайн-мислення як антропоцентричний підхід із інноваційного вирішення соціальних проблем дозволяє краще проектувати рішення з точки зору потреб кінцевого споживача. Своєю чергою, моделювання канви бізнес-процесів допомагає визначати цінність пропонованих рішень та рівень соціального впливу. Що таке дизайн-мислення? Які є техніки дизайн-мислення та стратегії формування канви бізнес-моделей для розвитку та впровадження соціальних інновацій? – оповідала Світлана Хутка, PhD, Stanford University: Fulbright Scholar (2014-2015), Professor (2015), Visiting Research Fellow (from 2016) Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”.

Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає “тіло” на політику? Де проходить межа “здаватися” і “бути”? Яким є “тіло” політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та “застигання” в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

На чому заснована базова діяльність політика? На вмінні побудувати політичну організацію і налагодити ефективну комунікацію з суспільством. Зміни та нові технології за останні 30 років, перш за все, торкнулися інформаційної сфери та соціальних комунікацій, проте українські політики, як і раніше, будують аналоги КПРС. Якими повинні бути сучасні політичні партії? Чи потрібні нові політичні ідеї та ідеології? Як будувати діалог із сучасним суспільством? – розмірковував Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай. Ком.

Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповідав Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у розмові з учасниками Школи.

Медіа-галерея заходу тут

Фото: Оксана Сушко

20 червня 2017 року о 17.00 відбувся інформативний вебінар на тему: «Молодь в урядових програмах».

Вебінар проведено громадською організацією «Інтерньюз-Україна» за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вебінар провів Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.

Під час навчального вебінару учасники:

• ознайомилися з державною молодіжною політикою в Україні;
• отримали знання щодо ролі громадян у формуванні державної молодіжної політики на національному та регіональному (місцевих) рівнях;
• ознайомилися з молодіжними програмами: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

В результаті вебінару учасники:

• оволоділи техніками впливу на формування молодіжної політики на національному та регіональному рівнях;
• набули практичні навички активної участі в урядових молодіжних програмах на прикладі практичних кейсів: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

Матеріали до вебінару

15 червня 2017 року о 15.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (town hall meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання віку молоді як важливого компонента Закону про молодь, створення та розвитку молодіжних центрів, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь 95 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій, представники влади Закарпатської області, представники управління освіти, представники управління молоді і спорту, студенти Закарпатського державного університету, молодь з міста Хуст і Мукачево, активісти.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, зауважив, що є одним із тих, хто працював і продовжує працювати над законопроектами, які стосуються молодіжної політики, волонтерства, соціального забезпечення для молоді; також він наголосив, що зараз разом з колегами готує до реєстрації нову редакцію закону про молодь. Окреслюючи тематичне поле питань, які виносяться на міські обговорення, Іван Крулько звернув особливу увагу на досить дискусійне питання віку молоді: як визначається вік молоді, коли розпочинається і коли закінчується. Це питання тісно пов’язане з розмежуванням фізичного, політичного та соціального розумінням молоді. Сьогоднішня дискусія має залучити учасників до роздумів і стимулювати обрання того варіанту в законі, який був би найбільш оптимальним для України. Іван Крулько наголосив, що найважливішим питанням, яке учасники мають вирішити впродовж спільної роботи, є питання чи потрібен новий закон, який повинен регулювати молодіжну політику й яким чином краще за все викласти всі напрацювання в форматі нормативно-правового акту.

Андрій ШЕКЕТА, депутат закарпатської обласної ради, закликав учасників максимально активно брати участь у обговоренні для того, щоб якомога ефективніше використати можливість висловлення своїх поглядів і побажань народному депутатові України Івану Крульку, який зможе висвітлити їх у законі про молодь, який він активно та наполегливо просуває у парламенті.

Марія КАРЧЕВИЧ, начальник відділу регіональної молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України, наголосила, що будь-яка державна політика має бути обґрунтованою та доказовою й враховувати потреби і запити молодих людей. Тому сьогоднішня зустріч є чудовою нагодою для молодих людей озвучити питання, які їх хвилюють; присутність представників влади і громадськості дає можливість спільного обговорення питань молодіжної політики та вироблення спільного бачення. Марія Карчевич зауважила, що, молодіжні центри це по суті установи, які працюють з молоддю. Їх засновниками можуть бути громадські організації, органи влади, органи місцевого самоврядування, об’єднані громади, а також приватні ініціативи. Метою молодіжних центрів є національно-патріотичне виховання, громадянська освіта, розвиток волонтерства, сприяння зайнятості молоді, розвиток молодіжного підприємництва. Необхідність утворення таких центрів полягає у організації якісного і змістовного дозвілля молодих людей. При Міністерстві молоді та спорту існує робоча група, яка покликана об’єднати усі молодіжні центри для створення мережі обміну досвідом і комунікації.

Юрій ЮЗИЧ, керівник групи молодіжної політики РПР, наголосив, що зараз в Україні молодіжну політику регулює закон, написаний майже 25 років тому, тобто ще минулого тисячоліття й який абсолютно не відповідає сучасному стану справ. Окреслюючи ключові моменти нового закону про молодь, Юрій Юзич наголосив, що головною метою закону є створення умов для того, щоб молодь могла стати успішною й сама почала диктувати майбутню стратегію свого розвитку.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися створення молодіжного центру на Закарпатті, визначення меж віку молоді й організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання створення молодіжного центру учасники обговорили 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру; другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 7,5 % голосів, другий – 39,6%, третій – 5,7%, четвертий – 47,2%. Таким чином, учасники обговорення обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему визначення віку молоді, учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких передбачав збереження чинного визначення віку молоді – 14-35 років; другий пропонував різко зменшити вік молоді від 0 до 29 років; а третій презентував збалансований підхід, який передбачав визначення віку молоді від 12 до 29 років.

У ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 48,9%, другий – 23,4%, третій – 27,7%. Отже, учасники обговорення у питанні визначення віку молоді надали перевагу першому варіанту, який не передбачає жодних змін у чинні вікові межі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 68,1%, у той час як перший набрав 31,9% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

15 червня 2017 року о 9.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (Town Hall Meetings) на тему «Підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів: розподіл фінансового навантаження».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вирішення питання захоронення твердих побутових відходів є нагальним з точки зору екологічних ризиків, і нині існує достатня технічна та теоретична база для покращення процесу утилізації.

Обговорення пройшло у форматі Town Hall Meetings, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Даний формат має кілька ключових переваг, які загалом можна визначити як структурованість та результативність.

1. Обговорення відбувається навколо підготовлених сценаріїв. Тобто самому заходу передує кропітка експертна робота з тим, щоб винести на обговорення певні варіанти вирішення проблеми.

2. Обговорення відбувається в малих групах по 10-12 осіб, за участі фасилітатора та ноуттейкера. Фасилітатори допомагають учасникам у дружній та невимушеній атмосфері обговорити варіанти рішень, а науттейкери занотовують ключові моменти дискусії та змістовні висновки.

3. Участь у заході беруть передусім пересічні громадяни, яких безпосередньо стосується проблема, яка обговорюється. Результати цього заходу не мають юридичної сили.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, наголосив, що питання поводження з твердими побутовими відходами є дуже важливим для всієї України, а нехтування його вирішенням – справжньою загрозою для нашої держави. Адже ситуація з забрудненням побутовими відходами є навіть гіршою, ніж про це повідомляють ЗМІ. 5 % території України зайняте сміттєзвалищами, серед яких 33 тисячі незаконних сміттєзвалищ, що призводить до надзвичайно загрозливої екологічної ситуації. Іван Крулько звернув особливу увагу на те, що якщо найближчим часом на законодавчому рівні не буде вирішено це питання, то Україні загрожує поступове перетворення на суцільний смітник. Саме тому обговорення таких актуальних питань з залученням широкого кола зацікавлених сторін може слугувати потужним стимулом до їх вирішення.

Геннадій МОСКАЛЬ, Голова Закарпатської обласної державної адміністрації, наголосив, що народний депутат Іван Крулько підняв одну з найактуальніших для Закарпаття тем, адже забруднення області твердими побутовими відходами сягає катастрофічного рівня. Геннадій Москаль зазначив, що головною перепоною на шляху розв’язання цієї проблеми є відсутність законодавчої бази, яка б дала змогу залучити іноземних інвесторів до процесу утилізації сміття.

У заході взяли участь понад 95 учасників серед яких представники екологічних організацій, представники влади Закарпатської області, представники бізнесу, молодь і активісти.

Під час обговорення проблеми підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких не передбачає жодних змін і жодного втручання в чинну ситуацію утилізації сміття; другий та третій пропонують перехід від захоронення відходів на полігонах до системи комплексного поводження з твердими побутовими відходами, тобто їх переробки. Другий сценарій передбачає запровадження спеціального комунального тарифу для населення для покриття витрат на утилізацію сміття; в той час як третій сценарій покладає фінансове навантаження не на споживачів, а на виробників твердих побутових відходів.

В результаті обговорення учасники проголосували за впровадження третього сценарію – 72,9%;  27,1% учасників обрали варіант введення окремої плати у комунальному платежі за утилізацію твердих побутових відходів; і жоден учасник не підтримав перший варіант, який не передбачає ніяких змін.

Ухвалене рішення даного обговорення буде реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

26-27 травня 2017 року за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання».

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення досліджень щодо еволюції становлення та тенденцій розвитку парламентаризму в Україні, якісних та кількісних методів дослідження внутрішньо парламентських процесів, методології дослідження поведінки парламентарів.

Тематика конференції:

• еволюція становлення та тенденції розвитку парламентаризму в Україні;
• якісні та кількісні методи дослідження внутрішньопарламентських процесів;
• методологія дослідження поведінки парламентарів;
• коаліційний уряд;
• співпраця уряду і парламенту.

Ігор КОГУТ, Директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», виступаючи з вітальним словом, зауважив:

Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників конференції, наголосила, що останніми роками серед робіт, які подаються на конференцію, Лабораторія законодавчих ініціатив шукає людей, які потім зможуть ставати експертами організації, адже щоденна робота з Верховною Радою, народними депутатами України потребує не тільки моніторингу й оцінки, але й ґрунтовного дослідження. Також Світлана зауважила, що будь-які дослідження є шляхом дуже складним, а тема парламентаризму досить вузькою, тому поява нових дослідників не просто засвідчує зростання інтересу до цієї тематики, але й є приводом для оптимізму.

Лідія ДАНИЛЕНКО, Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, дякуючи Лабораторії законодавчих ініціатив за плідну співпрацю, відзначила, що таке співробітництво дає змогу долучити студентів і слухачів академії до безпосередньої дослідницької роботи. Адже невміння випускників включатися у відкриті дискусії, відкриті дебати з народом, з громадою, з публічними особами можна, звичайно, усунути шляхом практичних занять в університеті, але набагато ціннішим є особистий досвід дослідника, який на ґрунті власних спостережень і роздумів дійшов висновку, як перейти від звичайної інституалізації процесу до процесу аксіологізації.

Конференція тривала 2 дні:

• 26 травня – дискусійні панелі за участі вітчизняних і зарубіжних науковців та експертів, вищих посадових осіб України; доповіді учасників конференції.

Перший день конференції, наповнений змістовними доповідями та дискусіями, розкрив учасникам та гостям конференції роль соціальних медіа в підсиленні парламентської демократії; познайомив з міжнародним досвідом створення ефективного та прозорого парламенту. Спікери конференції, проаналізувавши найкращі іноземні практики, показали механізм наближення України до найвищих стандартів парламентаризму; а також ґрунтовно представили українські та світові практики дослідження внутрішньопарламентських процесів. Завершився насичений день заслуховуванням цікавих та переконливих доповідей учасників та їх фаховим обговоренням.

• 27 травня – заслуховування та обговорення доповідей учасників конференції.

Другий день конференції присвячено обміну думками щодо організації взаємодії парламенту та уряду України; правового регулювання парламентського імунітету; проблеми дотримання політичними партіями своїх передвиборчих програм; впливу Конституційного Суду на діяльність парламенту; порівняльного конституційного аналізу Німеччини, Австрії та Швейцарії; формування парламентської більшості як передумови запровадження ефективних національних стратегій розвитку; шляхів вдосконалення механізму дострокового припинення повноважень ВРУ; модернізації системи суб’єктів права законодавчої ініціативи в Україні; ціннісно-орієнтованої парламентської діяльності; психології парламентського лобізму; хронотопу парламенту України; кодексу депутатської етики; можливості ефективного функціонування «електронного парламенту»; ключових елементів вільного мандату народного депутата України.

Програма конференції

За результатами конференції буде надруковано збірку вибраних робіт учасників Сьомої міжнародної наукової конференції «Парламентські читання».

Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

22 травня 2017 року в приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 5, Конференц-зал в межах панельної дискусії «Законотворчий процес та європейська інтеграція в контексті парламентської реформи» за участі Голови Верховної Ради України Андрія Парубія і Пета Кокса, Керівника місії Європейського парламенту з оцінки потреб Верховної Ради, відбулася презентація аналітичного матеріалу Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця».

Проект концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» містить аналіз наявних практик, огляд міжнародного досвіду, а також пропозиції до концепції реформи законодавчого процесу «від початку до кінця» з акцентом на посилення координації між суб’єктами законодавчої ініціативи. У рамках цього документу запропоновано альтернативні варіанти зміни законодавчого процесу «від початку до кінця», які умовно можна назвати «урядоцентричною» (на основі досвіду Франції), «парламентоцентричною» (на основі досвіду США) та «концепцією мінімально необхідних змін» (на основі аналізу наявних в Україні практик).

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, презентуючи дослідження, наголосив:

15 травня 2017 року о 14.00 у конференц-залі IDF Reforms Lab (вул. Верхній Вал, 10) відбувся тренінг «Молодь в урядових програмах».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Міністерством молоді та спорту України та Лігою інтернів.
Провів тренінг Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.

Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Зі вступним словом виступив заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, який, вітаючи учасників тренінгу, зосередив увагу на основних напрямах діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив:

Олександр ЯРЕМА, заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що своєрідним слоганом міністерства є вислів «Ніяких рішень для молоді без молоді». Презентуючи державну молодіжну політику, Олександр Ярема зазначив:

У тренінгу взяли участь понад п’ятдесят представників студентської спільноти, стажерів ГО «Ліга інтернів», представників громадського сектору, інтернів Верховної Ради України, журналістів.

В ході тренінгу учасники детально ознайомились зі складовими державної та регіональної молодіжної політики в Україні, а також дізнались про можливості організованого молодіжного руху впливати на формування «порядку денного» державної молодіжної політики.

Тренінг став справжнім майданчиком для налагодження співпраці між представниками громадянського суспільства та Міністерством молоді та спорту України.  Найбільше учасників тренінгу зацікавили та викликали обговорення питання зайнятості молоді, створення сільських ініціатив, сприятливих для молодих людей, а також питання державної програми надання житла для молоді. З приводу цих питань з боку молодих людей пролунало багато конструктивних пропозицій, які ґрунтуються на їхньому власному досвіді, а також ініціатив співпраці задля їх реалізації.

17 травня 2017 року з 14:00 по 17:00 в адміністративній будівлі Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімната №12 пройшла презентація аналітичного матеріалу Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017».

Презентація відбулася в межах тематичного засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, присвяченого першим підсумкам впровадження Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» є альтернативним урядовому звітом щодо імплементації ключових результатів реформи державної служби в Україні. У доповіді розглянуто процес розробки та прийняття Закону «Про державну службу»; вичерпно проаналізовано положення Закону, з акцентом на можливих вадах та рекомендаціях; а також сформульовано бачення нової державної служби в Україні та запропоновано сучасні інструменти управління персоналом на державній службі.

Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, зазначив:

Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна ЧЕРНУХА, презентуючи звіт, наголосила:

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Як і кожного року, Перша Національна Сесія має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей; історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку.

Під час відкриття Ігор Когут, засновник та Почесний директор Української школи політичних студій, привітав учасників з відкриттям, наголосивши, що УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторія законодавчих ініціатив, підкреслила, що УШПС за 12 років успішної роботи стала спільнотою людей, для яких слова “демократія”, “права людини” та “верховенство права” є не просто словами, а цінностями.

До привітань також долучився Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, який зазначив, що за 15 років проведених в Україні, він став свідком величезного прогресу реформ і, що важливіше, – значного потенціалу для їх подальшої реалізації.

Модераторка Ольга Жмурко, Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», випускниця УШПС 2015 та Елла Лібанова, Д.е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України подискутували з учасниками на тему того, які зміни відбулися в українському суспільстві за 25 років та як ефективно впроваджувати демографічну політику.

Дискусія за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванни Климпуш-Цинцадзе за модеруванням Ігоря Когута актуалізувала питання про те, чи є євроінтеграція самоціллю чи лише шляхом до кращого майбутнього.

На це питання разом з учасниками шукала відповідь Севгіль Мусаєва-Боровик, Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда».

«Яка природа відповідальних суджень, на яких філософських підвалинах вони ґрунтуються?», – на це питання відповідав Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України.

Питання ролі парламенту у формуванні державної політики та того як уряду донести свої ініціативи до парламенту актуалізував та обговорював Віктор Пинзеник,  Д.е.н., народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

«Революція полягає не лише в «перегортанні» низів з верхами; справжній революційний ефект пов’язаний з «інверсією» цінностей», зазначив під час своєї лекції Артемій Магун, професор політичної теорії демократії, декан факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

«Як виховати суспільство, що мислить і створює, а не сприймає і користується?», розповідала Лілія Гриневич, к.пед.н., Міністр освіти і науки України за участі модераторки Іванни Коберник, радниці Міністра освіти і науки України, випускниці УШПС 2007.

Член Наглядової Ради УШПС, Суддя Конституційного Суду у відставці, голова Центральної виборчої комісії (2007-2013) Володимир Шаповал відповідав на питання, які цінності несе Конституція України та якими є конституційні засади демократії?

Директор архіву СБУ, Андрій Когут, та к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ятрович, розповіли учасникам про пріоритетні напрямки роботи УІНП та про те, як кожен громадянин може скористатися відкритими архівами СБУ.

Керівниця програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко; Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар говорили про те, як зробити питання Криму в інформаційному середовищі ключовим та які шляхи повернення півострову існують.

Про професіоналізм, довіру, системність та чому неможливо використовувати рецепти успішних реформ інших держав розповідала Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС.

Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов висловив своє бачення щодо того, як має формуватися інформаційний простір на окупованих територіях.

Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогоденні? На це питання відповідала Наталя Яковенко, д.і.н., професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Зорян Кісь, адвокаційний менеджер Freedom House, випускник УШПС 2014.

Щоб бути здоровим, не потрібно бути лікарем. Так само, щоб вважати права людини цінністю і діяти відповідно до цього переконання, не потрібно бути правозахисником”, зазначила Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця.

Медіа-галерея заходу тут.

13 квітня у Комітеті з питань транспорту ВРУ за адресою вул. Садова 3а, 9 поверх, зала засідань 934, відбулася презентація аналітичного матеріалу Policy Paper «Якою має бути державна політика щодо безпеки дорожнього руху в Україні?» у форматі круглого столу.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Зі вступним словом виступив народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярослав ДУБНЕВИЧ. Він фахово окреслив проблеми, які стоять на заваді безпеці дорожнього руху, окремо наголошуючи на необхідності мінімізації «ручного втручання» у процес фіксації правопорушення.

Народний депутат України, Голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху та співголова Міждержавної робочої групи з реформування системи безпеки дорожнього руху Ігор ДІДЕНКО зазначив, що:

Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, обговорюючи презентацію аналітичного матеріалу, зазначив:

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана МАТВІЄНКО особливо наголосила на тому, що:

Автор дослідження «Якою має бути державна політика щодо безпеки дорожнього руху в Україні?» Віктор ЗАГРЕБА зауважив, що в зазначеній сфері держава не виконує своїх зобов’язань перед суспільством. Адже громадяни платять податки, але не отримують за свої гроші якісного продукту – ефективної державної політики в галузі безпеки дорожнього руху.

Основна мета дослідження – вивчення проблеми смертності та травматизму на дорогах України, які розглядаються крізь призму державної політики. Документ оцінює масштаби проблеми і виявляє ключові системні вади державної політики в цій галузі. У фокусі вивчення опинився аналіз виконання державою зобов’язань перед суспільством у сфері безпеки руху за основними напрямами: безпечні дороги, безпечні користувачі доріг, безпечні транспортні засоби та надання екстреної допомоги.