Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське преставництво», що виконується Фондом Східна Європа.
У Броварах презентували методику впровадження громадянської освіти у школах
Необхідною умовою демократизації суспільства є впровадження громадянської освіти – саме такого висновку дійшли освітяни Броварського та Баришівського районів, ознайомившись з модулями громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри на колоквіумі для вчителів суспільствознавчих наук, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.
Збірка вибраних робіт учасників Шостої міжнародної конференції «Парламентські читання»
18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання».
Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
За результатами конференції підготовлено збірку вибраних робіт учасників.
У Броварах вчителі грали та приймали закони
З 2016 року Лабораторія законодавчих ініціатив сприяє впровадженню гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» в навчальний процес старших класів загальноосвітніх шкіл.
Гра «АГОРА» дозволяє учасникам приміряти роль парламентарів та пройти усі стадії законотворчого процесу: від розробки до голосування. Виступивши в ролі учасників гри на колоквіумі, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив в Броварах, представники освітньої спільноти належним чином оцінили потенціал та ефективність гри.
Захід відбувся в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.
Колоквіум для вчителів із презентації методичних рекомендацій із предмету суспільствознавство, м.Бровари
Колоквіум організовано Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.
Фото: Олександр Коваленко
Народний депутат України Павло Різаненко у вступному слові привітав учасників та організаторів, розповів про свою діяльність у рамках проекту Модельний округ Програми USAID РАДА:
“Хотів подякувати USAID, Програмі USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» та Лабораторії законодавчих ініціатив» за співпрацю, інформаційну та експертну підтримку, яка надається українському парламенту. З метою сприяння підвищенню інституційної спроможності парламенту, імплементація компоненту громадянської освіти в навчальні програми є вкрай важливою на шляху до підвищення суспільної довіри до парламенту та формування якісно нової політичної культури в майбутньому. Сьогоднішній колоквіум як інтерактивна форма навчання є, як на мене, досконалою формою засвоєння та передачі знань та навичок з демократичного громадянства”
Освітяни Броварського та Баришівського районів ознайомились з модулями з громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, що представлені у методичних рекомендаціях, переглянули відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).
Також учасники заходу протестували інтерактивну гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», яка дозволяє відчути себе на місці парламентаря і засвоїти на практиці всі етапи законодавчого процесу в Україні.
Ініціатива впровадження компоненту громадянської освіти у шкільні навчальні програми має на меті формування у школярів знань, цінностей, вмінь та навичок, якими вони могли б користуватися для відстоювання своїх прав і свобод, для контролю над владою та для участі у демократичних процесах.
Медіа-галерея заходу
Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea»
Лабораторія законодавчих ініціатив започаткувала новий формат презентації аналітичних матеріалів – Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea».
Основна мета дослідження – відзначити 20-ту річницю співпраці України та Європейської Комісії «За демократію через право», яку Україна відсвяткувала у 2016 році. У фокусі вивчення опинилася практика врахування Висновків Венеціанської Комісії у підготовці та удосконаленні законодавства.
У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям.
Дискусія відбулася за участі автора дослідження Олександра Ількова, Голови відділу програм регіонального співробітництва Венеціанської Комісії Ради Європи Сергія Кузнєцова, Директора Програми USAID «РАДА» Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко, заступника голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського та Керівника проектів Венеціанської Комісії в Офісі Ради Європи в Україні Сергія Ткаченко.
Дослідження виконав Олександр Ільков для третього випуску Часопису «Парламент» 2016 року, спеціалізованого періодичного видання Лабораторії законодавчих ініціатив. Підготовка та видання Часопису «Парламент» здійснюється в рамках Програми «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Колоквіум для вчителів із презентації методичних рекомендацій з предмету суспільствознавство, м.Чернігів
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Олександром Черненком у рамках ініціативи Модельний округ.
Під час заходу було презентовано методичні рекомендації для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми, апробовано рольову гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» та представлено відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).
Зі вступним словом виступила програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха. Пані Тетяна зазначила, що громадянська освіта як компонент у середній освіті покликана сприяти продуктивнішому діалогу між народом та владою:
“Криза довіри до публічної влади в Україні викликана поза іншим браком зворотнього зв’язку між інститутами держави та громадянами. Впровадження громадянської освіти, виховання демократичної громадянськості спрямовано на налагодження комунікації між народом та його обраними представниками”
Наталя Амельченко, автор методичних рекомендацій та рольової гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», акцентувала, що запровадження нових методів навчання, таких як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, дозволяють не тільки краще засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичних навичок відстоювання своїх прав, активної участі в суспільному житті.
Наталя Амельченко
На заході були присутні понад 30 представників Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі історії і права загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області.
Учасники заходу підтримали ініціативу впровадження компоненту громадянської освіти загалом і рольових ігор як нових методик викладання зокрема. На думку вчителів, такі вправи дозволяють відчути себе на місці парламентаря, що сприяє кращому засвоєнню інформації дітьми з курсу правознавства.
Фотограф: Олександр Коваленко
Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall Meetings
Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував механізм та досвід проведення міських зібрань, а також зазначив мету проведення тренінгу:
“Програма USAID РАДА має на меті зробити діяльність ВРУ і депутатів більш прозорою, передбачуваною, відповідальною, а також налагодити комунікацію депутатів із виборцями. Town Hall Meetings, зокрема, є одним з інноваційних інструментів, який спрямований на досягнення цієї мети. Цього року ми вирішили залучити до тренінгу експертів із фасилітації у якості тренерів для того, щоб навчити майбутніх фасилітаторів правильно вести діалог з учасниками обговорення, а також покращити взаємодію фасилітатора і ноуттейкера, що є необхідною умовою для отримання інформативних записів під час обговорення, які після заходу можна проаналізувати та на основі цих даних виробити певне рішення”
Учасники тренінгу здобули навички професійного фасилітування дискусії і разом із тренерами-фасилітаторами ГО «Інститут миру і порозуміння» відпрацювали алгоритм роботи зі сценаріями та вправу на повернення сенсів, що є потужним інструментом ведення конструктивного діалогу.
Практична частина тренінгу була спрямована на засвоєння і застосування на практиці набутих знань. Під час навчальних міських зібрань кожен учасник мав можливість спробувати себе у ролі як фасилітатора, так і ноуттейкера, а також долучитись у якості пересічного громадянина до обговорення проблеми «Реформа парламенту: пошуки шляхів зменшення законодавчого спаму та запобігання «кнопкодавства», сценарії вирішення якої розробили Олександр Заславський та Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання.
60 учасників пройшли тренінг і візьмуть участь у міських зібраннях Town Hall Meetings, які заплановані на 2017 рік. Володимир Крижанівський відзначив, що освоєння методу фасилітації роботи в групах можна вважати успішним:
“Атмосфера роботи була жвавою, всі учасники були максимально включені в обговорення. Методика побудована таким чином, що вона передбачає активну роботу всіх учасників, які мають відстежувати весь перебіг подій під час обговорення кожного сценарію. Добре, що учасники були напередодні ознайомлені в загальних рисах з тематикою питань, які мали розглядатися. Такий підхід дозволив практично одразу працювати в групах, не витрачаючи багато часу на оволодіння проблемою”
Фото: Олександр Коваленко
Світове кафе з питань парламентської етики
У кулуарах Верховної Ради України народні депутати Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Остап Єднак, Олексій Рябчин, Григорий Шверк обговорювали етичні дилеми щодо того:
- як запобігти проявам недостойної поведінки депутатів;
- як регулювати зміст та час виступу народного депутата в залі засідань;
- як запобігти домінуванню в дебатах окремими парламентарями, відхиленню від теми обговорення, використанню трибуни для самореклами;
- як запобігти неособистому голосуванню («кнопкодавству»);
- як регулювати лексику народного депутата під час виступів у залі засідань.
Цей формат обговорення спонукає до кращого розуміння проблем і дозволяє почути багато думок. У той же час, завдяки постійній ротації членів групи, такий формат презентує тему обговорення в різних ситуаціях.
Запропонована тема включала також проблеми дрес-коду, відсутності гендерно-чутливої мови, поведінки під час сесій тощо.
Наприкінці заходу Народний депутат Григорий Шверк також приєднався до підписантів Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики.
Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Посольства Королівсьва Нідерланди в Україні у партнерстві з проектом Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру» та за сприянням Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Прес-брифінг «Підписання Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики»
#ЕтичнаРада
09 лютого у Верховній Раді України відбувся прес-брифінг «Підписання Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики», у якому взяли участь депутати від різних фракцій Олена Сотник (Об‘єднання «Самопоміч»), Світлана Заліщук (Блок Петра Порошенка), Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка), Оксана Юринець (Блок Петра Порошенка), Антон Геращенко (Народний фронт), Юрій Мірошниченко (Опозиційний Блок), Альона Шкрум (Всеукраїнське об‘єднання «Батьківщина»), Остап Єднак (позафракційний) та інші народні депутати.
Під час брифінгу депутати задекларували свої наміри працювати в рамках діалогового майданчику, що був створений для обговорення етичних дилем і забезпечення інклюзивного процесу напрацювання Кодексу парламентської етики, «власниками» якого є самі парламентарі.
Народна депутатка України Олена Сотник зазначила:
“Займаючи найвідповідальнішу посаду в державі, ми як народні депутати маємо усвідомлювати значення та відповідальність за кожну свою дію, слово, рішення. Етична поведінка – це не просто про чемність та повагу, – це про легітимність та значення для суспільства парламенту та парламентарів”
Народна депутатка України Світлана Заліщук зауважила:
“Ми вважаємо, що ці етичні норми мають бути так чи інакше ухвалені. Чому? По-перше: через те, що дуже часто наші профільні комітети у парламенті очолюють люди, які представляють бізнес (“Укрзалізниця” – значить в транспортному комітеті, наприклад). І це неприпустимо. І Етичний Кодекс може це вирішити. Друге: коли депутати насправді реєструють свої закони, в незалежності від того, що в альтернативі існувало вже рік-два… Це таке вибіркове законотворення. Чому? Тому що є кругова порука. І деяким законам дають зелене світло, а деяким показують червоний прапорець. Етичний Кодекс може це вирішити. І останнє. Я вважаю, що парламент просто має показати, що тут працюють люди. Люди такі самі ж, як суспільство, яке нас обирало. Інакше, я не виключаю, що цей парламент, як і попередній, просто винесуть”
Народна депутатка України Альона Шкрум наголосила:
“Більшість депутатів зараз говорять про євроінтеграцію, кричать про європейські цінності. Але євроінтеграція – це не лише закони, економічні норми, папірці. Це, перш за все, правила поведінки, це гідність, доброта, взаєморозуміння, взаємоповага. Це – правила свободи”
Народний депутат України Юрій Мірошниченко зазначив:
“І не дарма ми зараз говоримо не про питання законотворчості, які регулюють життя суспільства, а ми говоримо про не менш важливе питання етики, тобто це ті норми поведінки, які люди мають прийняти добровільно, адже ніякими законами, в тому числі і Законом «Про регламент», ми бачимо, що ми не можемо стримати взаємну неприязнь, взаємні образи, а інколи навіть відверті бійки”
“Якщо ми – народні депутати не будемо здатні поводитись достойно, усувати в своїх діях конфлікт інтересів, принципово ставитись до порушення Регламенту та інших законів, сподіватися на допомогу і підтримку з боку суспільства та всього світу до парламенту, до України в цілому, марно”
Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».
Прес-конференція «Презентація напрацювань по Кодексу парламентської етики» в УКМЦ
#ЕтичнаРада
03 лютого 2017 року відбулася прес-конференція «Презентація напрацювань по Кодексу парламентської етики», в якій взяли участь Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Ігор Когут, Директор програми USAID «РАДА», Катерина Рябіко, Координаторка проекту “Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними органами та установами в Україні у сфері людського виміру”, ОБСЄ/БДІПЛ, Остап Єднак, Народний депутат України, та Сергій Лещенко, Народний депутат України.
На прес-конференції були представлені перші напрацювання на основі роботи діалогового майданчику, що був створений для обговорення етичних дилем і забезпечення інклюзивного процесу напрацювання Кодексу парламентської етики, “власниками” якого є самі парламентарі. Під час прес-конференції народні депутати також представили декларацію про наміри щодо напрацювання Кодексу парламентської етики.
Світлана Матвієнко зауважила:
“Довіра до політичних інститутів є ключовим елементом їхньої легітимності. Це особливо стосується парламенту як представницького органу. Рівень довіри до Верховної Ради України в останні роки є рекордно низьким. Великою мірою це пов’язано із суспільним уявленням про сумнівні етичні принципи народних обранців”
Ігор Когут підкреслив, що процес діалогів щодо парламентської етики має полягати у розгляді етичних дилем, що призведе до спільних, однозначних і прийнятних для усіх стандартів професійної парламентської етики. Народні депутати самі мають дійти згоди щодо приципів парламентської етики, в рамках яких вони зможуть виконувати свій мандат та бути відповідальними перед виборцями.
Катерина Рябіко зазначила:
“Багато хто, посилаючись на парламентську етику обмежується питаннями регулювання поведінки в залі засідань. Це питання безперечно є важливим для іміджу парламенту загалом, але визначення та регулювання парламентської етики включає набагато ширше коло питань, серед яких і конфлікт інтересів, і прихований лоббізм, і прозорість депутатських пільг та виплат, декларування статків тощо”
Народний депутат Остап Єднак, котрий брав участь в усіх робочих зустрічах в рамках проекту, зауважив, що головним в цьому процесі є діалог:
“Парламентська етика – це політична відповідальність депутата. Ми маємо навчитись культурі політичного діалогу, щоб мати довіру та підтримку громадян. Рівень культури та етики в парламенті визначається рівнем поваги до інституції та один до одного. Я думаю, що закон цю проблему не вирішить, а отже, це повинен бути внутрішньопарламентський маніфест”
Презентуючи декларацію про наміри щодо напрацювання Кодексу парламентської етики, народний депутат Сергій Лещенко зазначив:
“У своїй діяльності як народні депутати ми гарантуємо дотримання принципів прозорості, підзвітності, уникнення конфлікту інтересів, толерантності та поваги до прав людини”
Сергій також закликав депутатів приєднатись до ініціативи та підписати декларацію про наміри участі в процесі затвердження Кодексу парламентської етики.
Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».