Обговорювали стан виконання критеріїв за Кластером 1 «Основи» за участі Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, пані Посол ЄС в Україні Катаріни Матернової, нардепів і представників громадськості від Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів», Асоціації правників України.

На думку Карини Асланян, керівниці напряму «Верховенство права» ЛЗІ, у судовій реформі є декілька пріоритетних завдань, до яких має долучитись Парламент: 

Участь міжнародних експертів у процесах доборів. 

У червні 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 13382, який повертає міжнародних експертів в добір членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Однак прогресу в розгляді проєкту Закону досі немає.

Заповнення вакансій в Конституційному Суді України (КСУ) та Вищій раді правосуддя (ВРП). 

Окрім того, експертка звернула увагу на потребу переглянути підходи до фінансування судової влади: «Щороку судова влада фінансується приблизно на 60%, це не дає можливості забезпечити належний рівень оплати праці в місцевих судах. Як наслідок секретарі та помічники суддів отримують менше прибиральниць в супермаркеті».

Карина Асланян не оминула своєю увагою і останні скандали довкола роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК):

Вагомою частиною оновлення системи правосуддя є реформа органів правопорядку, яка потребує більш системної та послідовної роботи. 

Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ, відзначив, що практика діалогу Парламенту та Уряду щодо виконання Україною євроінтеграційних зобовʼязань — важлива і має стати регулярною. Адже це про прояв субʼєктності Парламенту і Уряду в цьому процесі. Експерт вважає, що те, що Парламент та Уряд залучає до таких засідань громадянське суспільство є важливим, щоб сторони обʼєктивно оцінювали поступ України на євроінтеграційному шляху.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ наголосив, що є потреба повернути обовʼязкові конкурси на посади в прокуратуру усіх рівнів, а обрання Генерального прокурора має відбуватись за прозорою та меритократичною процедурою, виключаючи будь-які ризики заполітизованості. 

Експерт зазначив, що профільні законопроєкти № 13601 та № 13699 вже на розгляді Верховної Ради, тож це дає можливість Парламенту швидко виконати рекомендації ЄС. 

Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

5 листопада 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела експертну розмову «Воєнні виклики та євроінтеграційні завдання Верховної Ради України: інституційний та персональний виміри». Адже нещодавно ЛЗІ опублікувала парламентський Моніторинг за 13 сесію — щодо тенденцій, практик й показників роботи.

Народні депутати, керівництво Верховної Ради та її Апарату, представники експертного середовища та міжнародних проєктів зустрілися, щоб відверто обговорити поточний стан справ, ключові виклики та ризики в роботі українського Парламенту. А також щоб окреслити кроки, які сприятимуть покращенню роботи Верховної Ради, посиленню її субʼєктності та інституційної сталості.

Світлана Матвієнко, виконавча директорка ЛЗІ, підкреслила, що Парламент ІХ скликання вже точно можна назвати парламентом воєнного часу, адже він працює в умовах війни 1350 днів — жодне попереднє скликання не працювало настільки довго. Робота Верховної Ради за таких умов дає можливість говорити про євроінтеграційні завдання та її роль у цих процесах, адже без активної роботи парламентарів Україна не змогла б просунутися на шляху до ЄС так далеко.

Зі свого боку Максиміліан Шредер, керівник Офісу Європейського Парламенту в Україні зауважив, що українці щодня продовжують робити надзвичайні речі за таких обставин — у Парламенті зокрема.

Про вже пророблену роботу — і подальші завдання та виклики для Верховної Ради розповів Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він нагадав, що євроінтеграція є одним з пріоритетних треків роботи на рівні з підтримкою оборони та безпеки.

Про необхідність посилити внутрішні механізми та процеси у Верховній Раді говорила і Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості Моніторингу, який проводить ЛЗІ — адже це дає можливість подивитися зі сторони, як парламентарі справляються зі своїми обовʼязками та повноваженнями.

Керівник Апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний підкреслив, що забезпечення безперервної роботи Парламенту стало одним із ключових завдань від початку війни. «Безперервна діяльність Парламенту — це символ боротьби, символ незламності і відданості державі», — наголосив він.

Важливим і правильним для розвитку Парламенту стало рішення про відкриття Офісу Європарламенту в Україні та Офісу Верховної Ради у Європарламенті. Адже останні 6 років Верховна Рада працює і у форматі діалогів Жана МонеФормат «Діалогів Жана Моне» передбачає зустрічі парламентарів на задану тематику задля пошуку спільного бачення щодо певної проблеми. Такий формат спрямований на розвиток політичного діалогу та консенсусу між політичними партіями., і щодо втілення рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи — які Апарат ВРУ виконав на 99%.

Окремої уваги потребує технічне забезпечення парламентської роботи. Гідною відповіддю українського Парламенту на виклики воєнного часу став саме План безперервної роботи Верховної Ради України.

Олексій Сидоренко підкреслив, що Апарат продовжує працювати над посиленням компонентів кіберстійкості й кібербезпеки, а також зауважив, що нещодавно Парламент успішно завершив підключення до системи ПУЛЬС, яка є інструментом моніторингу за ходом виконання євроінтеграційних зобовʼязань — та додатковим майданчиком для взаємодії Верховної Ради з Урядом щодо всіх ініціатив.

Друга частина обговорення була присвячена роботі народних депутатів і депутаток під час дії режиму воєнного стану. Своїми історіями, а також баченням пріоритетів парламентської роботи й змін поділилися парламентарки — Галина Михайлюк, Анастасія Радіна та Марія Іонова.

Заступник виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський наголосив, що 2022 році Верховна Рада кратно збільшила інтенсивність парламентської дипломатії.

Галина Михайлюк зазначила, що безпрецедентні виклики, з якими зіштовхнулися депутати й депутатки на початку вторгнення стали поштовхом для відродження парламентської дипломатії.

Анастасія Радіна наголосила на нетривіальності досвіду парламентарів на початку повномасштабного вторгнення. В пріоритеті були як професійні задачі, так і особисті зобовʼязання: безпека родини, адвокація підтримки України, згодом — професійні дискусії щодо відновлення декларування та інших питань.

Марія Іонова наголосила, що війна відкрила можливості для переосмислення ролі ВРУ як інституції, яка рухається шляхом євроінтеграції.

«У цьому контексті спостерігаємо два ключові фактори. Перший, єдність — те, чого бракує, бо саме Верховна Рада має стати центром особистої та спільної відповідальності. Другий фактор — субʼєктність: важливо усвідомлювати, що чим більша інституційна спроможність Парламенту, тим сильніший супротив у час воєнних дій. Тільки так зможемо спільно працювати далі — та зберегти державність», — підсумувала нардепка.

Більше про те, як працювала Верховна Рада ІХ скликання у 13 сесії, читайте у парламентському Моніторингу.

23 жовтня 2025 року у Києві коаліція громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив презентувала Тіньовий звіт до Звіту Єврокомісії щодо України у 2024 році за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека», які Європейський Союз вважає фундаментальними у процесі інтеграції України. Презентація стала майданчиком для відвертого діалогу між владою, експертним середовищем і європейськими партнерами — про прогрес у євроінтеграції і про виклики, які ще залишаються попереду.

Головна мета Тіньового звіту — не критика, а пропонований план дій для покращення держави на шляху до ЄС. Це підкреслила виконавча директорка «Лабораторії законодавчих ініціатив» Світлана Матвієнко:

У документі зібрано понад 500 конкретних рекомендацій, які охоплюють питання верховенства права, незалежності судової влади, реформування органів правопорядку, захисту прав людини, боротьби з корупцією, організованою злочинністю тощо. На практичному вимірі аналітичної роботи громадянського суспільства наголосила керівниця проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська:

Захід відбувся напередодні виходу нового Звіту Європейської комісії про розширення (EU Enlargement Report), в якому ЄС оцінить прогрес України в реформах. Як наголосила Катаріна Матернова, Пані Посол Європейського Союзу в Україні, процес приєднання не можна вимірювати швидкістю, радше — стійкістю:

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка у своєму виступі наголосив, що саме співпраця між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами стає запорукою результативності реформ:

Про важливість взаємопідтримки влади й громадськості говорила й Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента:

Вона додала, що, попри виклики, Президент і його команда реагують в тій швидкості та в тих повноваженнях, які у них є: «Протягом року те, що було в повноваженнях Президента, не гальмувалося».

Водночас експерти наголошують на суперечливості прогресу у сфері правосуддя. Так, Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» «Лабораторії законодавчих ініціатив», зазначила:

Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» «Лабораторії законодавчих ініціатив», зауважив на необхідності остаточного утвердження незалежності прокуратури. За його словами, це — ключ до формування європейської культури правосуддя:

Тіньовий звіт став результатом спільної роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів», «Європейська правда» та Асоціації правників України. Його мета — надати комплексну, незалежну оцінку виконання Україною рекомендацій Європейської комісії, виявити прогалини у реформуванні й окреслити пріоритети для подальшого руху до членства в ЄС.

Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

24 вересня Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь у засіданні щодо координації виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.

До тематичних дискусій долучилися представники українських органів влади, судових інституцій, громадянського суспільства, міжнародних організацій та країн-партнерів, а також проєктів міжнародної технічної допомоги.

Учасники обговорили вже досягнуті результати та механізми координації виконання Дорожньої карти. Також під час заходу визначили пріоритетні заходи на найближчі роки, зокрема у сферах правосуддя, боротьби з корупцією та захисту прав людини.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін зауважив, що робота переговорних груп вкрай важлива для того, щоб дорожні карти виконувалися, зокрема Дорожня карта з питань верховенства права. Адже євроінтеграція відбувається спільними зусиллями органів влади, міжнародних партнерів та громадянського суспільства.

Він підкреслив, що багаторічний досвід роботи з Парламентом дозволяє подивитися на крок вперед, адже значна кількість євроінтеграційних зобовʼязань полягає у підготовці законодавчих змін. Їх подальше ухвалення народними депутатами є складним процесом і потребує належної комунікації, адже лише Парламент ухвалює остаточне рішення, якість якого залежить не тільки від Уряду. Тому саме консолідована позиція на кожному кроці є запорукою успіху.

Нагадаємо, що Лабораторія законодавчих ініціатив у коаліції з іншими громадськими організаціями готувала Тіньовий звіт до Розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. Наразі Коаліція ГО знову працює над моніторингом та оцінкою прогресу України у сфері євроінтеграції — за Розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека».

24 липня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела вже другу презентацію Зеленої книги про державну та патронатну службу в органах судової влади. Цього разу спільно з Всеукраїнською асоціацією працівників судів (ВАПС). Круглий стіл був зосереджений передусім на обміні досвідом, обговоренні потреб і бачення самих працівників судів — керівників апаратів, їхніх заступників, помічників суддів тощо. Презентація відбулася у форматі професійної розмови, без формальностей, але з фокусом на системні проблеми й способи їх розвʼязання.

Світлана Матвієнко, виконавча директорка ГО «Лабораторії законодавчих ініціатив», відзначила, що Зелена книга є стартовою платформою для тривалого діалогу:

Модерував зустріч Богдан Крикливенко, керівник апарату Вищого антикорупційного суду та член правління ВАПС. За його словами, презентація дослідження — важливий крок до того, щоб голос працівників судів було почуто, а зміни — розпочато.

Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ, крім представлення результатів дослідження, заохотила усіх присутніх до активної участі в обговоренні:

Учасники обговорення, серед яких були Юрій Федорович (Господарський суд Харківської області), Ольга Пасічник (Одеський окружний адмінсуд), Сергій Андрущенко (Господарський суд Одеської області), Оксана Коломієць (Вишгородський районний суд) та інші, обмінювалися досвідом на основі власних робочих ситуацій. Усі відзначили дефіцит персоналу в судах малих міст, невідповідність оплати праці навантаженню, складнощі з цифровізацією та роботою з електронними системами без належної технічної підтримки.

Ольга Пасічник, керівниця апарату Одеського окружного адмінсуду, порушила питання, повʼязані з підвищенням статусу працівників судів, професійним навчанням та його оцінюванням, тривалим процесом спецперевірок кандидатів на посади державної служби — адже неврегульованість терміну спецперевірок впливає на щоденну роботу суду.

Наталя Король, голова ВАПС і керівниця апарату Вінницького апеляційного суду, зауважила: 

Усі погодилися, що важливо не лише окреслювати проблеми, але й пропонувати шляхи їх розвʼязання. Важливо, аби працівників апаратів судів чули, як це, власне, продемонструвало дослідження, проведене ЛЗІ. Наприклад, за словами Карини Асланян, одне із глибинних інтерв’ю тривало близько чотирьох годин.

Зелена книга щодо функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади України буде опублікована на ресурсах Лабораторії законодавчих ініціатив згодом. 

Захід відбувся в межах проєкту «Ініціатива покращення врядування в Україні: розширення можливостей формування політики для суспільного прогресу» за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст дослідження і презентації несе виключно ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Погляди й позиції, викладені під час презентації та у дослідженні, не обов’язково відображають погляди донора.

У заході взяли участь Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, Тимчасовий повірений у справах Представництва Європейського Союзу в Україні — керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг, Голова Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Рольф Холмбо, представники міжнародної спільноти  й громадянського суспільства. 

На першій тематичній панелі були представлені результати роботи органів системи МВС в умовах війни. Зокрема, представники ЄС підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у втіленні реформ, спрямованих на посилення ефективності, прозорості та людиноцентричності системи правопорядку.

Під час другої тематичної панелі «Погляд громадянського суспільства та міжнародних партнерів» керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін зауважив, що Комплексний стратегічний план є унікальним документом державної політики з огляду на те, що він поєднує в собі не лише інституційні аспекти розвитку органів правопорядку, а й ширше коло питань — правила і політики, за якими ці органи працюють.

Насамперед тому, що План включає такі питання, як:

1. впровадження послідовної кримінальної політики;
2. стратегічні пріоритети органів правопорядку;
3. спрощення процесуальних правил (зміни до кримінального процесу);
4. посилення координаційної ролі та меж дискреції прокурора в кримінальному провадженні тощо, тобто кримінально-правові засоби, які використовує прокурор та слідчий під час кримінального переслідування.

Євген Крапивін додав, що відтоді, як Президент України затвердив Комплексний стратегічний план, минуло вже два роки, а з часу затвердження Урядом Плану заходів до нього — майже рік. Власне за цей час можна спробувати оцінити успішність його виконання на цьому етапі, проте з огляду на складну структуру та багаторівневість заходів для цього має бути окремий імплементаційний механізм. Для цього найближчим часом планується створити дворівневу Координаційну раду, яка буде займатися питанням оцінювання Плану заходів.

Експерт ЛЗІ викладає цю тему в різних форматах у Тренінговому центрі уже третій рік поспіль: на заняттях стажисти розглядають загальні підходи до визначення професійної етики правника, співвідношення морально-етичних категорій та норм права, понять «етика», «доброчесність» тощо. Також приділяють увагу актуальним практикам Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та перспективам розвитку прокурорського самоврядування з огляду на аспекти навчальних лекцій.

4 червня 2025 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №175 дк-25 затверджено результати конкурсу на призначення прокурором-стажистом окружної прокуратури при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури (конкурс тривав з липня 2024 року).

16 червня 55 прокурорів-стажистів розпочали підготовку, яка триватиме два місяці. Надалі триватиме стажування й у разі успішного його проходження прокурорів буде призначено на посади відповідного рівня.

Обговорення стосувалося проблеми розгляду корупційних кримінальних правопорушень, зокрема в аспекті законодавчого забезпечення та правозастосування; протидії зловживанню учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами тощо.

Одну з тематичних дискусій Київського полілогу — на тему забезпечення права на справедливий розгляд кримінальних проваджень модерував керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.

Власне, про необхідність протидії зловживанню процесуальними правами у професійному середовищі говорять давно. Адже у 2017 році цей інститут зʼявився і в Господарському процесуальному кодексі України, і в Цивільному процесуальному кодексі України, і у Кодексі адміністративного судочинства України, але в кримінальному процесі — ще досі ні. Звісно, існують різні підходи до того, чи є це засадою права загалом або ж галузевим принципом; які дії визнавати зловживанням, а які — ні; які санкції застосовувати у випадку зловживань. Проте в ключовому згодні всі учасники процесу — зловживання існують, і така недобросовісна поведінка повинна мати як процесуальні, так і дисциплінарні чи грошові наслідки.

Водночас у кримінальному процесі є поширеною практика так званих «віялових» клопотань для розгляду справи «правильним» суддею, неявки учасників без поважних причин, перенесення судового розгляду внаслідок постійної заміни захисників при наявності декількох одночасно, заявлення клопотань з питань, що не підлягають розгляду на певному етапі процесу чи просто однакового змісту тощо. Експерт ЛЗІ зауважив, що у справах Вищого антикорупційного суду України ми бачимо це найбільш яскраво, адже сторона захисту має там найбільше ресурсів. Однак зловживання процесуальними правами — це не лише про адвокатів, але й прокурорів.

Євген Крапивін підкреслив, що формат полілогу демонструє підтримку такого кроку різними учасниками кримінального процесу, адже подібні обговорення охоплюють позиції суддів, прокурорів, представників законодавчої влади, адвокатської та наукової спільноти. А консолідована позиція має підштовхнути до важливих рішень з боку Уряду та Парламенту.

У фокусі заходу були питання щодо вдосконалення механізмів у сфері прав людини в Україні; впливу рішень, ухвалених ЄСПЛЄвропейський суд з прав людини. проти України, на формування вимог з боку ЄС; наскільки український уряд готовий до виконання таких рішень, а суспільство — може і має зробити, щоб забезпечити контроль за цим процесом.

ЛЗІ долучилася до дискусійної панелі на тему «Коли затримуватимуть по-європейськи?». Адже незаконні затримання — серйозна проблема в Україні. Лише за останні півтора року ЄСПЛ зобов’язав державу виплатити понад 1,4 млн євро за порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини — права на свободу та особисту недоторканність.

Євген Крапивін зауважив, що лише за І квартал цього року було ухвалено 17 рішень Європейського суду з прав людини за статтею 5 ЄКПЛЄвропейська конвенція з прав людини., а це третина від загальної чисельності. Ключові порушення при затриманнях залишаються незмінними: позбавлення свободи не на підставі судового рішення; ухвалення рішення про тримання під вартою без зазначення строку такого тримання; відсутності будь-яких підстав, наведених судом у рішенні про надання дозволу на тримання під вартою; затримки зі звільненням особи з-під варти; затримки зі складанням протоколу про затримання; відсутності правових підстав для арешту без попереднього рішення суду тощо.

У чому ж фактично полягає проблема? Адже на рівні Кримінального процесуального кодексу врегульовано і процедуру затримання, і порядок застосування запобіжних заходів, і їх продовження.

Окремо Євген зазначив про систему Custody RecordsСистема електронної фіксації всіх дій, що відбуваються із затриманими особами., що доволі масштабно розвивається останні роки. Проте вона не охоплює усі «сірі» зони, де слідчо-оперативні підрозділи можуть намагатись у позапроцесуальний спосіб отримати інформацію для подальшої роботи, що нерідко супроводжується ізоляцією від правничої допомоги, повідомлення рідних, супроводжується психологічним тиском і неналежним поводженням. Система уже понад 5 років активно впроваджується в органах Національної поліції, втім наразі бракує комплексної оцінки її результативності, впливу на проблему загалом. Тож питання проведення такої оцінки має бути пріоритетним для фахівців у цій сфері, тим паче в контексті європейської інтеграції це питання порушується.

Безумовно, задля досягнення відчутних змін у всіх аспектах, повʼязаних із правами людини, важливими є комплексне удосконалення механізмів верховенства права та забезпечення правопорядку в Україні. Сприяти та експертно підтримувати державні інституції на цьому шляху — одне з ключових завдань для Лабораторії, саме тому ми почали поглиблено працювати з темою прокуратури та правопорядку.

Перша дискусійна панель стосувалася регулювання процесу інтеграції України до Європейського Союзу, під час якої йшлося також і щодо нещодавно запропонованого підходу, який дозволяє державам-кандидатам поступово залучатися до інституцій, політики та програм ЄС до набуття повноправного членства.

Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов зауважив щодо євроінтеграційного руху України:

Про взаємне підсилення та готовність України до переговорного процесу говорила Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністерка юстиції України.

Власне, минулого тижня Кабінет Міністрів України розглянув та затвердив Дорожні карти реформ у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. До процесу формування карт були залучені представники громадянського суспільства — експертну підтримку в підготовці Дорожніх карт надавала й Лабораторія законодавчих ініціатив.

Під час дискусійної панелі «Вплив верховенства права в Україні» керівниця напряму верховенства права ЛЗІ Карина Асланян розповіла про прогрес та виклики, що стоять перед судовою владою на шляху до ЄС. Зокрема, вона нагадала, що у 2024 році коаліція громадських організацій на чолі з ЛЗІ підготувала перший Тіньовий звіт за розділом 23 «Правосуддя та фундаментальні права», а зараз коаліція готує другий Тіньовий звіт — за розділом 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека».

Втім, і виклики у сфері верховенства права залишаються значними: питання кворуму у Вищій раді правосуддя та особливо у Конституційному Суді України, який з січня не працює; досі вакантна посада Генпрокурора; проблема втручання в діяльність суддів та членів органів суддівського врядування. Актуальним залишається й питання нерівномірного навантаження на суддів, а також низький рівень фінансування судової влади. І хоча спостерігається певна позитивна динаміка в доборі суддів у місцеві суди (минулого року призначено близько 400 нових суддів), водночас критично не вистачає суддів в апеляційних судах (особливо великий брак кадрів спостерігається у кримінальній спеціалізації).

Це і про стратегічну розробку нової судової карти, і уніфікацію процедур відбору суддів та членів органів суддівського врядування, і перегляд моделі функціонування Громадської ради доброчесності, включаючи забезпечення її належного фінансування та технічну підтримку, поступове реформування суддівської освіти тощо.  

Сюди ж — диджиталізація судового процесу, включаючи дистанційний розгляд справ у прифронтових регіонах, належне фінансування судової системи та негайне призначення суддів до Конституційного Суду України.

До цієї дискусійної панелі долучилися заступник Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олексій Омельян та член ВККС Віталій Гацелюк.

Олексій Омельян розповів про актуальний стан справ і виклики, що постали перед Комісією — зокрема, про дефіцит суддівських кадрів, застарілу матеріально-технічну базу та наслідки війни. Та паралельно з цим — про роботу Комісії, яка триває: завершені конкурси в місцеві суди та Вищий антикорупційний суд, оновлений склад Громадської ради доброчесності та склад Громадської ради міжнародних експертів. Крім того, триває конкурс в апеляційні суди та оголошено новий конкурс до Апеляційної палати ВАКС, а також наймасштабніший в історії України добір кандидатів на посади суддів місцевих судів — Комісія розпочала процес відбору на 1 800 посад у місцевих судах. На відбір подали заяви понад 8 500 осіб, а майже 600 чинних суддів подали заяви на переведення.

Віталій Гацелюк розповів, що у фокусі роботи ВККС залишаються такі напрями, як забезпечення функціональної стійкості, побудова довіри через залучення громадянського суспільства до процесів відбору суддів та координація з міжнародними партнерами. Втім, для їх успішної реалізації потрібно вдосконалити законодавство, оптимізувати обробку персональних даних кандидатів та суддів, і загалом підвищити спроможність Комісії.

Він акцентував також на важливості формування стійких інституцій, що ґрунтуються на верховенстві права.

Тож сьогодні для України важливо зосередитися на усіх аспектах, які сприяють та розвивають незалежні та ефективні інституції судової влади — здатні як закріплювати свої досягнення й результати, так і реагувати на поточні виклики.