16 листопада в офісі програми USAID «РАДА» відбувся тренінг з навичок міжпартійного діалогу для народних депутатів України, організований Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА».

Протягом двогодинної презентації та інтерактивої дискусії про міжпартійний діалог було розглянуто суттєві відмінності між одностайністю, компромісом та консенсусом та що може піти неправильно в політичних переговорах, якщо обрано неправильний стиль та цілі.

Тренер Нідерландського інституту багатопартійної демократії Жером Схелтенс пояснив різницю між переговорами, посередництвом та  діалогом і чому саме останній може призвести до стійких безпрограшних результатів.

Присутні Народні депутати засипали тренера гострими питаннями, відповідаючи на які п. Схелтенсу довелося використовувати весь арсенал міжнародного досвіду та практичних кейсів країн з усіх континентів.

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

16 Листопада 2016 року о 9 годині відбулося  засідання підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на якому експертами Лабораторії було презентовано попередню версію shadow report (“тіньового звіту”) щодо виконання Плану заходів з реалізації “Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року”. Повна версія звіту вийде на початку 2017-го року.

15 листопада у Києві в приміщенні PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2) Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА» провели тренінг навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій.

Тренер Жером Схелтенс, Радник з розвитку знань, Нідерландського інституту багатопартійної демократії пояснив тонкощі та відмінності між “домовленостями” та “консенсусом”:

Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, та координаторка проекту «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти» відзначила:

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

Під час тренінгу були розглянуті основні принципи ведення міжпартійного діалогу, методи визначення позицій, інтересів, потреб, діапазону можливої згоди та інші питання, важливі для ефективного функціонування діалогового майданчику.

Програма заходу

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

10 листопада 2016 року у прес-центрі Khakriv Today у Харкові було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою – «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО). 

Проектний менеджер департаменту парламентського реформування Лабораторії законодавчих ініціатив Вікторія Баклаженко та PR-менеджер Андрій Пилипенко розповіли, як завдяки цим ресурсам громадяни зможуть брати участь у обговоренні законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних Комітетів Верховної Ради та ефективно співпрацювати з самими Комітетами.

Народна депутатка Олена Сотник підкреслила важливість презентації таких інструментів не тільки у Києві, а й в усіх регіонах України. Харків став першим таким містом, згодом про нові е-інструменти дізнається громадськість у інших частинах країни.

Учасники активно долучилися до обговорення нових електронних інструментів – їх пропозиції будуть включені у технічне завдання для подальшого удосконалення Електронного реєстру та Порталу.

Зареєструвати Вашу громадську організацію у Електронному реєстрі можна заповнивши анкету.

До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем.

4 листопада 2016 року у Верховній Раді було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою : «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО).

Завдяки цим ресурсам громадяни матимуть можливість брати участь в обговорення законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних парламентських комітетів.

Зокрема, «Портал громадського обговорення законопроектів», розроблений за підтримки Програми USAID РАДА та за ініціативи Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, дозволить громадянам:

• заздалегідь ознайомитися з законопроектами, що винесені на обговорення ВРУ,
• ознайомитися із роботою профільних комітетів Парламенту,
• взяти участь в обговоренні законопроектів.

Портал громадського обговорення законопроектів розроблено у відповідь на рекомендації Європейського Парламенту щодо внутрішнього реформування Верховної Ради України з метою покращення її інституційної спроможності та ширшого залучення громадськості до законодавчого процесу.

Наступний інструмент – Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО) – розроблений з метою забезпечення консультацій з громадськістю під час роботи над проектами рішень у комітетах ВР України. Е-реєстр створений Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID РАДА. 

Завдяки даному ресурсу комітети володітимуть актуальною інформацією про дієві громадські об’єднання, їхні експертні доробки, керівний та експертний склад тощо. Комітети матимуть змогу через даний е-ресурс, який наразі налічує більше 80 організацій,  ефективно залучати неурядові організації до співпраці. 

До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем.

2-3 Листопада у готелі Radisson Blu у Києві відбувся тренінг для представників політичних партій України та Грузії, організований Нідерландським Інститутом Мультипартійної демократії (NIMD) у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив.

Захід мав на меті передати інноваційні практики ведення політичних кампаній за допомогою нових медіа та соціальних мереж. Представники парламентських та позапарламентських партій двох країн на практиці ознайомилися з різними інструментами, застосувавши їх для створення стратегії та контент-календаря он-лайн кампанії.

Леван Цуцкірідзе, виконавчий директор регіонального офісу NIMD у Східній Європі, відзначив чудові можливості для нетворкінгу українських та грузинських депутатів:

Юріан Регуін, програмний менеджер центрального офісу NIMD, наголосив на принципах роботи Інституту – багатопартійності, інклюзивності, різноманітності, врахуванні місцевого контексту та довготривалій стратегії.

Уляна Полтавець, програмна директорка Української школи політичних студій, Лабораторія законодавчих ініціатив, привітала NIMD із відкриттям офісу в Україні.

Впродовж заходу тренери нідерландської консалтингової компанії BKB презентували учасникам фундаментальні принципи ведення політичних кампаній, ознайомили зі світовими трендами у нових медіа та розглянули успішні кейси використання європейськими та американськими політиками таких мереж як Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, YouTube.

Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка відтворює законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування у навчальний процес.

Програмна координаторка ЛЗІ Тетяна Чернуха презентує методичні рекомендації для вчителів старших класів:

Лариса Павловська, начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації:

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, розмірковує разом із сумськими вчителями, як адаптувати для учнів розуміння законотворчого процесу, зокрема через рольову гру “АГОРА”.

Обговорення концепції Нової школи та колоквіум-апробація рольової гри «АГОРА», яка імітує законодавчий процес у Верховній Раді, викликали жвавий інтерес та обговорення серед вчителів Сумської області.

Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

27 жовтня 2016 року у Полтаві відбувся Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з предмету суспільствознавства.

Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка імітує законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування вказаних дисциплін у навчальний процес.

Зі вступним словом виступила Олена Харченко, директорка Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Пані Харченко відзначила, що оновлення програм, які надають школярам знання про місце громадянина в суспільстві, про роль громадян в управлінні державою, про основні права та обов’язки людини і громадянина, є надзвичайно актуальним.

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, пояснює присутнім суть гри “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді.

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський підкреслив, що саме запровадження елементів громадянської освіти у школах нівелюватиме завищені очікування від парламенту та дозволить підняти політичну культуру в цілому.  На його думку, з початку 2000-х років вдосконалення функціювання Верховної Ради, над чим працює Лабораторія законодавчих ініціатив, було проблематичним з огляну на проблеми, що лежать за межами парламенту і викривлюють процедуру ухвалення ефективного законодавства:

Реалізований проект спрямований на зміцнення елементів політичної культури, надання базових знань та навичок “громадянськості” найширшому колу осіб, закріплюючи нові практики взаємодії громадян з владними інститутами – лише так можна очікувати на якісні зміни в діяльності самих органів влади. Зміна елементи політичної культури має починатися з середньої школи, коли формуються базові уявлення майбутніх громадян.

Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Метою засідання робочої групи є розробка рекомендацій для проекту закону щодо проведення публічних консультацій в частині мети, обсягу, цільової аудиторії, формату, схвалення, виконання та інших аспектів проведення консультацій та залучення громадськості до процесу розробки політик та рішень.

Еліс Томас, з Відділу сприяння законодавчій діяльності ОБСЄ БДІПЛ розповіла про досвід імплементації рекомендацій ОБСЄ у  Молдові, Вірменії та Киргизстані.

Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський представив дослідження про участь громадських організацій у роботі парламентських комітетів, яке стало основою довідкового документу для обговорень у робочій групі. Пан Заславський наголосив:

Серед проблем з існуючим в Україні форматом консультацій із громадськістю О. Заславський на основі результатів дослідження, виділив наступні:

• Відсутність систематичності;
• Відсутність професійного та технічного забезпечення органів влади для проведення консультацій із громадськістю, засобів донесення інформації з метою отримання фідбеку;
• Синхронізація роботи між різними органами влади у цих питаннях;
• Необхідність здобуття навичок громадянами з користування тими інструментами, що вже існують. Дуже часто громадяни адресують непрофільні звернення до різних органів влади;
• Відсутність збору результатів адвокації. Громадяни не знають, яким є реальний вплив, якими є результати врахування «голосу народу»;
• Ілюзія «швидких рішень» у представників громадськості, в середньому необхідно кілька місяців для донесення певної позиції.

У підсумку, робоча група вирішила напрацьовувати та обговорювати рекомендації, першу версію яких буде написано експертами Лабораторії законодавчих ініціатив, в режимі он-лайн.

ДІАЛОГИ З ПИТАНЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ЕТИКИ
Коли депутатська етика трансформується у професійну практику?
21 жовтня 2016 року, Верховна Рада

21 жовтня у Верховній Раді України відбулися ІІ Діалоги з питань парламентської етики. Під час зустрічі були розглянуті практичні кейси, спрямовані на вирішення етичних дилем. Метою «Діалогів» є підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжпартійного діалогу і просування етичних стандартів у парламенті. Наразі актуальними є пошуки консенсусу щодо закріплення етичних стандартів на нормативному рівні. Модератором зустрічі, в якій взяли участь народні депутати України, виступила депутатка Європарламенту Кая Каллас.

Кая Калас зауважила, що ціль етичного кодексу – підвищити професійні стандарти депутатів, як у будь-якій іншій професії, юриста чи вчителя. Без кодексу – кожен діє в рамках закону, це не підлягає сумніву, але деякі дії можуть бути неетичними. Якщо так вчиняє один депутат, це впливає на репутацію всього парламенту. Пані Калас наголосила:

Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”:

Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, голова Центру етики, університет Тарту, розповіла про естонський досвід прийняття етичного Кодексу.

Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, зазначив, що етичний кодекс має розділятися всіма членами парламенту, потрібно обережно говорити про санкції за його невиконання:

Зустріч відбулася в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив, спрямованого на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжнародного діалогу та просування етичних стандартів, який реалізується за підтримки Embassy of the Netherlands in Ukraine та у партнерстві з OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Програма РАДА, Netherlands Institute for Multiparty Democracy.

Під час заходів створено інклюзивний діалоговий майданчик, на якому обговорюються етичні дилеми, на основі чого планується напрацювання етичного Кодексу Верхової Ради України.

Фотограф: Олександр Коваленко