У дослідженні представлений аналіз соціально-економічної ситуації у всій деокупованій території. Загальна географія дослідження — 15 деокупованих громад Київської області, 10 деокупованих громад Миколаївської області, 28 деокупованих громад Харківської області. Складність підготовки такого комплексного дослідження полягає в тому, що базових даних в принципі не існує, тому ЛЗІ почала збирати інформацію і розробила матрицю даних — для того, щоб у субʼєктів ухвалення рішень була вся необхідна інформація.

Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський розповів про рішення масштабувати дослідження на деокуповані громади в трьох інших областях після пілотування методології у Херсонській області.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін зауважив, що у дослідженні по Херсонщині ЛЗІ дала комплексне бачення поточної ситуації, — і тому зʼявився запит на інші регіони, які перебували під окупацією, але були звільнені. Адже такі напрацювання мають бути основою наступних кроків парламенту та профільного міністерства, а вичерпні дані цих досліджень будуть цікаві як суспільству, так і стейкхолдерам.

Як дані, що зібрала ЛЗІ, можна інтерпретувати та розуміти їх?

Дослідження проходило у три етапи: на першому етапі ЛЗІ зібрала статистичні дані за 6 групами показників: соціально-демографічний, інфраструктурний, фінансовий, показник міграційних тенденцій, показник співпраці та показник доступності публічних послуг. На другому етапі була проведена оцінка фінансової спроможності громад за комплексним індексом, куди входило 11 показників — доходи, видатки, рівень дотаційності тощо. На третьому — проведені інтерв’ю з представниками та головами громад, начальниками військових адміністрацій. Період дослідження охопив січень–квітень 2025 року.

Керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець представив ключові результати дослідження.

Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Таміла Ташева наголосила, що у процесах планування розвитку регіонів специфіка деокупованих громад часто не враховується повною мірою, — і саме такі дослідження дають підґрунтя для більш системного погляду на проблеми цих громад.

Також не менш актуальним у цьому контексті є донесення таких даних до партнерів України за кордоном, адже для них важливо бачити реальну картину на місцях — і прогрес, якого ми досягаємо попри все.

Контекст. Ще у 2023 році Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування проводила дослідження щодо стану публічних послуг у деокупованих громадах Херсонщини. Під час цього дослідження виникла необхідність у зборі інформації, що виходить за межі питання публічних послуг, тож ЛЗІ провела додаткове дослідження для повноцінного аналізу ситуації та виявлення взаємозалежностей між проблемами. По завершенні роботи над Херсонською областю сформувався запит на проведення дослідження щодо стану деокупованих громад Київської, Миколаївської та Харківської областей.

Ознайомитися з дослідженням ЛЗІ «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад: Херсонська область» можна тут. Дослідження щодо Київської, Миколаївської, Харківської областей наразі знаходиться на етапі доопрацювання — і буде опубліковане згодом.

Презентація відбулася у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром(Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Окремо зупинилися на презентації та обговоренні дослідження «Статус депутатів місцевих рад», яке ЛЗІ підготувала на запит профільного Комітету, та вже презентувала раніше. Дослідження включає аналіз практик застосування діючого законодавства під час виборів 2020 року, а також результати опитування представників ОМС, у якому взяли участь 2279 посадовців з різних регіонів України.

Олена Бойко, залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив, представила основні результати дослідження щодо законодавчого вдосконалення статусу депутатів місцевих рад. У фокусі презентації були такі аспекти, як виклик військової агресії рф, питання дострокового припинення повноважень, неналежного представництва у місцевих радах, імперативного мандату, гарантій діяльності депутата, комунікації з депутатами місцевих рад, а також підзвітності, підконтрольності та відповідальності депутатів місцевих рад.

До обговорення долучилися народні депутати України: Олег Дунда, Дмитро Микиша, Дмитро Чорний, Олександр Аліксійчук, Андрій Клочко, Олексій Устенко, Костянтин Касай; представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування з різних громад Полтавської області: Володимир Когут, тимчасово виконуючий обов’язки голови Полтавської обласної державної адміністрації, виконуючий обов’язки начальника обласної військової адміністрації, Олександр Біленький, голова Полтавської обласної ради, Микола Різник, Опішнянський селищний голова; депутати місцевих рад різних рівнів, представники провідних асоціацій місцевого самоврядування, а також експертного середовища та міжнародних партнерів.

Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування профільного Комітету Верховної Ради, наголосив на важливості підтримки зворотного звʼязку та зрозумілого діалогу між представниками влади на всіх рівнях.

Під час панельної дискусії учасники обговорили актуальні питання, що стосувалися:

• особливостей роботи місцевих рад в умовах воєнного часу;
• проблематики набуття та дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад;
• впливу заборони окремих політичних партій на роботу місцевих рад;
• гарантій діяльності депутата місцевої ради;
• відповідності статусу депутата місцевої ради європейським стандартам;
• забезпечення належного представництва у місцевій раді;
• унормування питань депутатської етики;
• проблемних аспектів роботи депутатів у місцевій раді та виборчому окрузі;
• посилення підзвітності та відповідальності депутатів місцевих рад перед виборцями тощо.

Олександр Заславський, заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважив на необхідності консолідованої роботи щодо усіх ключових питань, які стосуються статусу депутатів місцевих рад, а також застосування на практиці такого механізму, як публічні консультації щодо законодавчих ініціатив.

У такому контексті дослідження ЛЗІ має особливу цінність, оскільки методологічно містить польовий компонент, а саме — опитування представників органів місцевого самоврядування, тобто не просто стейкхолдерів, а однієї з цільових груп майбутніх законодавчих змін.

Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, акцентувала на важливості розвʼязання питань, які повʼязані з відповідальністю і підзвітністю депутатів місцевих рад. Утім, досі залишається неврегульованою тема депутатської етики — як на національному, так і на місцевому рівнях.

Нагадаємо, що наприкінці 2022 року у парламенті було зареєстровано законопроєкт щодо правил етичної поведінки народних депутатів України (Етичного кодексу). Серед його співавторів, зокрема, є експерти Лабораторії законодавчих ініціатив. Але далі реєстрації законодавчої ініціативи, на жаль, процес поки не зрушив.

Запис круглого столу доступний за посиланням.

Круглий стіл відбувся у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Захід відбувся зокрема і за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Під час тренінгу учасники й учасниці розглянули питання інтеграції методик оцінок законодавчого впливу та гендерного аналізу в законодавчому процесі, дізналися, як підходи та інструменти використовуються у різних країнах, а також на рівні Європейського Союзу. У практичній частині учасники й учасниці тренінгу мали можливість спробувати використання різних методик гендерного аналізу на прикладі конкретних законопроєктів.  

Михайло Теплюк, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України — Керівник Головного юридичного управління, зауважив на подіях, які відбулися нещодавно та сприятимуть гармонізації законодавства з конституційними нормами. Він зауважив, що коли ми згадуємо про Конституцію, то обовʼязково звертаємо увагу на те, що однією з ключових є стаття 3. Згідно з цією статтею права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а держава — відповідальна за результати своєї діяльності. 

Модерував захід Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він зауважив на необхідності впровадження гендерного аналізу й оцінки впливу, адже це допоможе Україні як у контексті європейської інтеграції, так і у вдосконаленні внутрішніх процесів прийняття рішень.

Про досвід апробації та адаптації методології гендерно-сенситивної оцінки впливу у Верховній Раді учасникам і учасницям тренінгу розповів керівник аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець. Посібник з проведення Оцінок законодавчого впливу, що є спільним напрацюванням ЛЗІ з чотирма комітетами Верховної Ради, майже півсотні оцінок законодавчого впливу, європейський досвід, напрацювання Європейської комісії, аналіз закону «Про правотворчу діяльність» — у цьому блоці охопили різне законодавче підґрунтя, інструменти політик та методології гендерно-сенситивної оцінки впливу.

Також на тренінгу розглядалося спільне та відмінне у підходах до гендерного аналізу в різних країнах — Швеції, Канади, низці країн Європейського Союзу, світові приклади гендерних підходів та інструментів аналізу, їх поетапність. Про необхідність таких кроків наголошували й учасники заходу, зокрема експертка з гендерного аналізу Олена Зайцева.

Також у цьому блоці тренінгу відбувся практикум із застосування гендерних методик до аналізу конкретних зареєстрованих законопроєктів у різних сферах. 

Тренінг проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

23 квітня 2025 року між парламентськими службовцями Верховної Ради України, Парламенту Молдови та Національних Зборів Вірменії відбувся обмін досвідом на тему: «Статус парламентського службовця. Міжнародний досвід та винесені уроки». 

У межах зустрічі учасники обговорили статус парламентських службовців, включаючи законодавчу базу, подібності та відмінності між парламентською та державною службою у своїх країнах. Особливо важливим у цьому контексті стало питання регулювання діяльності парламентських службовців у таких аспектах, як законодавча база, незалежність та відокремленість від державної служби.

Про статус парламентської служби в Україні — поточну ситуацію, стан реформування, виклики та можливості колегам розповів Заступник керівника Апарату Верховної Ради України Артем Янчук. Він зауважив, що окрема парламентська державна служба забезпечує більший захист інституційної незалежності парламенту та дозволяє встановити особливі умови для парламентських державних службовців. 

Зокрема він звернув увагу на те, що в Україні питання статусу парламентського службовця є частиною дорожньої карти з внутрішньої реформи Верховної Ради й згадується у парламентській Постанові «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». І Україна рухається у цьому напрямі — у 2020 році було зареєстровано законопроєкт «Про парламентську службу», який згодом було прийнято за основу.

Власне, питання полягає не в тому, чий підхід кращий — багато чинників лежать у площині юридичної системи, населення, ресурсів тощо. Але дізнаватися, як це працює у країнах, що знаходяться на шляху євроінтеграції — корисно для усіх представників парламентів, тож заходи з обміну досвідом можуть стати ефективною платформою для обговорення ключових питань регулювання парламентської служби.

На виконання відповідних рекомендацій Місії Європейського Парламенту у грудні 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону № 4530 «Про парламентську службу», який за результатами першого читання у січні 2021 року було прийнято за основу. Метою цього законопроєкту є визначення особливостей правових засад проходження парламентської служби та правового статусу парламентських державних службовців, забезпечення ефективної роботи Апарату Верховної Ради України.

Захід відбувся у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

На початку квітня делегація Апарату Верховної Ради України здійснила студійний візит до Канади задля вивчення досвіду у сферах, повʼязаних із забезпеченням сталої роботи парламенту.

Статус працівників парламенту, його подібності та відмінності з державною службою, робота з парламентарями, питання Регламенту пленарних засідань та засідань комітетів, інструменти та процеси, що використовуються для перекладу документів і поточної роботи — під час візиту для представників Апарату провели багато тематичних зустрічей і тренінгів. У Канаді зараз триває підготовка до проведення парламентських виборів, тож подивитися, як відбуваються подібні процеси в іншій країні — дуже цінна можливість.

Для України важливо підтримувати сталість інституцій, тому під час поїздки особлива увага приділялася аспектам безперервності роботи парламенту. Це залишається пріоритетом через численні виклики у сфері безпеки, з якими зіткнувся український парламент під час воєнного стану. Робота парламенту не припинялася навіть у найбільш критичний період — початок повномасштабного вторгнення рф. Верховна Рада змогла адаптуватися та напрацювати організаційні процеси в умовах воєнного стану — що, безумовно, є важливим етапом для інституційного розвитку. Тож, зокрема і в межах проєкту PASS Ukraine вже були розроблені документи та плани щодо забезпечення безперервності діяльності Верховної Ради, які перебувають у процесі впровадження та прийняття. 

У контексті парламентської реформи та необхідності збалансувати потреби українська делегація отримала цінний досвід від канадських колег і щодо питань законодавчо-дослідницької підтримки парламентарів, а також професійних навчальних програм для працівників парламенту. Власне, тематика візиту ґрунтувалася на запитах та викликах для Верховної Ради: продовження парламентської реформи, процесу вступу України до Європейського Союзу та російської агресії проти України. Усі ці теми залишаються надзвичайно актуальними для покращення різних аспектів парламентської роботи, особливо у воєнний час.

Візит проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до візиту Transparency International Ukraine на запрошення Transparency International EU. Спільно з представниками громадянського суспільства з Грузії, Молдови та Західних Балкан учасники обговорювали антикорупційні виклики й новини, обмінювалися досвідом та надбаннями на євроінтеграційному шляху, — який проходить кожна з країн, у своєму контексті та зі своїми перешкодами.

Серед головних тем панельних дискусій — тиск на громадянське суспільство, зловмисне втручання та корупція. ЛЗІ долучилася й до робочих зустрічей з представниками DG ENEST (Directorate-General for Enlargement and Eastern Neighbourhood), EEAS (European External Action Service), COELA / COWEB, а також зустрічі у Європарламенті під головуванням депутата Європарламенту Даніеля Фройнда. 

Делегації Лабораторії законодавчих ініціатив та Transparency International Ukraine розповідали про виклики та загрози, з якими зіткнулася Україна впродовж останніх років, про роботу українських демократичних інституцій та роль судової гілки у боротьбі з корупцією.

Адже за всі роки роботи організації відстежували багато зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на впровадження реформ. Втім, безумовно, найпершим і найбільшим викликом для нас, який впливає на усі державні процеси, є війна, яка триває в Україні з 2014 року. 

Втримати такий тиск на усіх рівнях та розвіяти спроби підірвати довіру до українських державних інституцій не лише в очах української аудиторії, а й міжнародної, допоможуть тільки сильні та спроможні інституції, розбудові яких громадянське суспільство сприяє та підтримує вже не перший рік.

Та що робити, якщо на цю спроможність, зокрема і в аспекті верховенства права, впливають як систематичне зловмисне втручання з боку росії, так і внутрішні фактори, повʼязані з нестачею кадрів, труднощами проведення конкурсних відборів, заплутаними процедурами добору до судових органів влади — на всіх ланках?

Нагадаємо, що Лабораторія законодавчих ініціатив у коаліції з іншими громадськими організаціями, зокрема Transparency International Ukraine, готувала Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. Наразі Коаліція ГО розпочала новий цикл з моніторингу та оцінки прогресу України у сфері євроінтеграції — за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека».

Робочий візит відбувся в межах щорічної зустрічі руху Transparency International. Презентації національних регіональних відділень Transparency International та неурядових організацій з України, Грузії, Молдови та Західних Балкан були присвячені аналізу Кластера «Основи / Fundamentals» — першого і ключового Кластера ЄС у процесах його розширення. Зокрема, під час візиту розглядалися ключові виклики та можливості кожної з країн щодо їхніх перспектив розширення.

Україну на заході представляли заступниця голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк, голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, народна депутатка Юлія Світлична.

Окрім різних панелей, присвячених викликам, з якими вони зіткаються у професійній діяльності, українські депутатки взяли участь у низці стратегічних дискусій щодо:

• ролі жінок-парламентарок у врегулюванні конфліктів і постконфліктних процесах;
• важливості долученості до процесів ухвалення рішень, зокрема у питаннях мирних переговорів тощо;
• кампаній дезінформації та їх впливу на діяльність жінок у парламентах; 
• Кодексів етики в парламентах та механізмів просування ґендерної рівності.

Зокрема, народні депутатки розповіли про особливості роботи ВРУ під час дії режиму воєнного стану в Україні, спираючись на матеріали дослідження, яке готує Лабораторія законодавчих ініціатив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine). У ньому ми досліджуємо такі аспекти, як зміни у житті депутатів та депутаток після повномасштабного вторгнення, ґендерні відмінності та ґендерна рівність у парламенті з огляду сучасних викликів, зміни у роботі Верховної Ради і законотворчій діяльності під час воєнного стану.

Адже зараз особливо важливо знайомити з непересічним досвідом українського Парламенту — через глобальні виклики для всієї держави та особисті історії й професійні виклики, з якими зіткнулися парламентарі, які сприятимуть поглибленню міжпарламентського співробітництва та кращому розумінню контексту, у якому живе Україна й функціонує українська демократія.

Жіноча парламентська мережа у сфері оборони, безпеки та мир (WLID) — це платформа для взаємопідтримки жінок-парламентарок, спрямована на усунення бар’єрів для їхньої участі у прийнятті рішень, зокрема у сфері безпеки, оборони та миротворчості.

Щорічна Канадсько-азійська конференція (CIAC) — це багатовекторна платформа взаємодії для канадських та азійських установ, компаній, університетів та урядів. CIAC обʼєднує бізнес-лідерів, експертів, інвесторів, політиків, дослідників та інноваторів задля обміну думками, знаннями та ідеями з метою сприяння розвитку спільних партнерств.

Захід проходив у межах співпраці Лабораторії законодавчих ініціатив, Парламентського центру (Канада) та Азійсько-Тихоокеанського фонду Канади за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

Під час дискусії виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко поділилася баченням щодо того, якою є роль громадянського суспільства у взаємодії з органами державної влади, в чому варто посилювати партнерство, — і як зробити його більш ефективним.

Зважаючи на досвід Коаліції ГО на чолі з ЛЗІ, яка підготувала Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році, слід також враховувати, що питання ґрунтовної спільної роботи над дорожніми картами — це і про людський капітал, і про спроможність їх виконувати. А громадянському суспільству потрібно знайти можливості для підтримки інституцій, які працюють над євроінтеграційними процесами, адже наразі це величезний пласт роботи.

Усі питання, особливо в умовах війни, можуть вирішуватися спільно та конструктивно — і з партнерами, і з громадянським суспільством. Тож важливим завданням для громадського сектора залишається формувати подібні Коаліції та зберегти конструктив, а з боку державних інституцій — вибудувати адекватну рамку взаємодії.

7 лютого 2025 року відбувся Форум «Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного», до якого долучилися представники органів державної влади, Європейського Союзу та експертної спільноти. 

Під час заходу учасники обговорили план трансформацій України у сфері верховенства права та державного управління — дорожні карти, що стануть ключовим орієнтиром на найближчі роки для досягнення Україною критеріїв членства в Європейському Союзі, а також дорожню карту з функціонування демократичних інституцій. Ці напрацювання стануть основою в переговорному процесі з ЄС і тому важливо спільно означити стратегічні пріоритети таких дорожніх карт, подальші кроки з їх імплементації, а також розуміти усі завдання та виклики на цьому шляху.

Під час тренінгу учасники розглянули питання інтеграції ґендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, дізналися, які інструменти можна використовувати в цілях ґендерно-правової експертизи, зокрема ґендерний маркер як приклад інструментарію для оперативної ґендерної оцінки законопроєктів. У практичній частині учасники тренінгу аналізували діючі закони та раніше пропоновані законопроєкти на предмет ґендерної експертизи.

Ґендерно-правова експертиза законопроєктів є важливим механізмом забезпечення принципу рівності прав і можливостей жінок та чоловіків у законодавчій діяльності. Власне, її ключова роль полягає у:

1. виявленні ґендерних ризиків у законопроєктах, що можуть створювати чи посилювати нерівність;
2. забезпеченні гармонізації законодавства України з міжнародними зобов’язаннями у сфері ґендерної рівності (наприклад, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінська декларація, Європейська соціальна хартія (переглянута), Конвенція про права осіб з інвалідністю);
3. формуванні інклюзивного правового поля, що враховує різні потреби жінок та чоловіків, зокрема з-поміж вразливих груп.

Тобто цей механізм дозволяє дивитися в цілому на різні групи людей, а не ефемерно на населення. Зокрема, поступово він стає частиною Оцінки законодавчого впливу — комплексного інструменту,  за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи державної політики у певній сфері, в тому числі — на етапі розробки законодавства та його аналізу.

Спікерками заходу були Оксана Москаленко, Голова Жіночого консорціуму України, Мирослава Бабак, експертка з ґендерних питань, членкиня Бюро ґендерних стратегій та бюджетування, Тетяна Іваніна, експертка з ґендерних питань, тренерка і фасилітаторка.

На початку заходу Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський зауважив, що Верховна Рада вже не вперше долучається до таких заходів та ініціює їх проведення — чим підтверджує свою субʼєктність в цьому питанні, демонструючи розуміння необхідності наявності ґендерно-правової експертизи й ґендерно-сенситивної оцінки впливу законопроєктів. Адже для ЄС цей вимір аналізу — базовий, без нього не розпочинається розробка рішень чи проєктів актів, і він дозволяє подивитися, наскільки одні й ті самі рішення по-різному впливають на різні групи населення. І це насправді саме про різноманіття таких впливів.

Оксана Москаленко наголосила, що це велика відповідальність — починати дискусію про пошук запровадження інструментів ґендерного підходу у законодавчій практиці, і є певні інструменти, які дозволяють виміряти вплив законопроєктів більш персонально, адресно. Тому тренінг має стати першим кроком до того, щоб не тільки подивитися, якими є ці інструменти, але й до того, що саме слід запроваджувати, — адже щоб цей механізм працював, він має відштовхуватися від ресурсу та спроможностей Верховної Ради.

Мирослава Бабак зауважила, що розгляд усіх можливих інструментів аналізу, в тому числі в ґендерному аспекті, дає ширші можливості для того, щоб прослідкувати вплив після ухвалення закону. Тому тренінг покликаний показати різноманіття таких інструментів — а фахівці, які працюють із законодавством щодня, могли б знайти шляхи та форму, яким чином застосувати ґендерний аналіз у законодавчій експертизі. Держава через законодавство має розуміти, з якими бар’єрами зустрічаються люди, й бачити та аналізувати різноманіття цих ознак і потреб.

Тетяна Іваніна підкреслила, інструменти ґендерно-правового аналізу можуть бути корисними, адже ґендерна експертиза «розпаковує» те, що стоїть за людиною, — її досвід, потреби, й безпосередньо звертається до її можливостей та барʼєрів. Тільки такий підхід дозволяє робити людиноорієнтовані законопроєкти — і бачити за населенням різні групи людей та вплив на них. Зі свого боку Верховна Рада — це та інституція, що має задавати вектор у такому підході. Тож зрозуміти, які інструменти варто використовувати, які дані для цього потрібні, — про парламент, який відповідає потребам усіх громадян.

Захід проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Контекст. Раніше ЛЗІ проаналізувала проблематику законодавчого забезпечення статусу депутатів місцевих рад на запит Комітету задля подальшого напрацювання законодавчих змін у цій сфері. Дослідження включає аналіз практик застосування чинного законодавства під час виборів 2020 року, а також результати опитування представників ОМС, у якому взяли участь 2279 посадовців з різних регіонів України, серед яких 94,7% — є представниками органів місцевого самоврядування, а 67,2% — мають досвід депутата місцевої ради. Це вже друга презентація цього дослідження.

До заходу долучитися народні депутати України — члени Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, міжнародних організацій, а також експертного середовища.

Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, відкрив захід та наголосив на необхідності роботи над актуальними для місцевого самоврядування питаннями — від оновлення законодавства щодо статусу депутатів місцевих рад до оновлення підходу до спроможності громад.

Віталій Безгін, народний депутат України, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування профільного Комітету Верховної Ради, зауважив на важливості таких обговорень, можливості поспілкуватися з представниками парламенту та місцевого самоврядування щодо проблемних питань.

Олександр Аліксійчук, народний депутат України, Голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, наголосив на важливості поступової, але постійної спільної взаємодії з місцевим самоврядуванням.

Олександр Заславський, заступник виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив, підкреслив, що продовжувати обговорення щодо різних аспектів дослідження — необхідно та допоможе в подальшій роботі.

Олена Бойко, залучена експертка ЛЗІ, представила основні результати дослідження та ключові рекомендації для законодавчого вдосконалення статусу депутатів місцевих рад.

Тетяна Лукеря, залучена аналітикиня ЛЗІ, наголосила, що Лабораторія вже досліджувала питання статусу депутатів місцевих рад — перше дослідження ЛЗІ робила ще в 2017 році. Зокрема, там зазначалося і про імперативний мандат, і про те, що таку практику не застосовують в європейських країнах, здебільшого там або посилюють місцеву виборчу систему, або локальну демократію. Також вона зазначила, що ЛЗІ проводить дослідження з деокупованими громадами, зокрема щодо статусу депутатів місцевих рад при передачі повноважень ОМС військовій адміністрації — тож обговорення питання про імперативний мандат дуже важливе.

Вячеслав Рубльов, народний депутат України, Голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підкреслив, що зі свого боку місцеве самоврядування також має бути небайдужими до своїх проблем — зокрема, надсилати звернення щодо рішень, які перешкоджають та навіть блокують роботу рад.

Аліна Загоруйко, народна депутатка України, заступниця Голови Комітету, Голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, відповіла на запитання щодо партизації та імперативного мандату від представників органів місцевого самоврядування. Адже українське законодавство є застарілим та не в повній мірі відповідає тим викликам, які є зараз — і вносити зміни треба, але не точково, а системно та зважено.

Під час панельної дискусії учасники обмінялися поглядами, ділилися можливими робочими моделями щодо таких поточних проблем, які впливають на роботу місцевих рад в умовах воєнного часу:

• проблематики набуття та дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад;
• впливу заборони окремих політичних партій на роботу місцевих рад;
• гарантій діяльності депутата місцевої ради;
• відповідності статусу депутата місцевої ради європейським стандартам;
• забезпечення належного представництва у місцевій раді;
• унормування питань депутатської етики;
• посилення підзвітності та відповідальності депутатів місцевих рад перед виборцями.

Зокрема, багато уваги приділили проблемам кворуму, можливості організації засідань місцевих рад у змішаному форматі, ризикам поглиблення партизації місцевих рад, збереження кадрового потенціалу, — адже усі, навіть суто організаційні аспекти роботи місцевих рад згодом впливають на спроможність громад.

Захід проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).