Під час заходу керівники судових, антикорупційних органів поділилися баченням актуального стану та наступних кроків в інтеграції України до ЄС щодо правосуддя, боротьби з корупцією та забезпечення фундаментальних прав, і обговорили це разом з представниками громадського сектору та міжнародними партнерами.

Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерка юстиції України, підкреслила, що співпраця з громадянським суспільством є основою реформ, які наближають Україну до членства в ЄС.

Зі свого боку Катаріна Матернова, Посолка Європейського Союзу в Україні, відзначила унікальність обговорень щодо фундаментальних питань 23 Розділу в умовах, коли Україна веде екзистенціальну війну. Пані Посолка подякувала авторам дослідження та організаціям, що провели масштабну роботу з підготовки цього Звіту й наголосила на його ролі у процесах європейської інтеграції України.

Світлана Матвієнко, Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що ЛЗІ з партнерами по Коаліції зробили все, щоб початок двосторонніх зустрічей відбувся успішно і всі мали інформацію — аналітичну та об’єктивну, зібрану із залученням широкого кола експертів.

За блоком «Правосуддя» дискусія була присвячена питанням щодо Стратегії сталого розвитку судової влади, розбудови спроможності ключових інституцій судової влади; співпраці громадських організацій та органів державної влади на шляху до успішної реалізації дорожньої карти інтеграції до ЄС. Модерували дискусійну панель Карина Асланян, керівниця напряму верховенства права ЛЗІ, та Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду.

Спікерами цієї дискусійної панелі стали Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду, Дмитро Лук’янов, Заступник Голови Вищої ради правосуддя, Андрій Пасічник, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Віктор Городовенко, Суддя Конституційного Суду України, Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України, Вікторія Літвінова, Заступниця Генерального прокурора.

Расім Бабанли розповів про вересневу двосторонню сесію Україна-ЄС, що була присвячена переговорному Розділу 23 Брюсселі в межах скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам Європейського Союзу.

Ірина Мудра підкреслила особливу вагу взаємодії громадянського суспільства та органів влади у наближенні до спільної мети — європейського майбутнього України. Також вона зауважила на ключових пунктах проєкту Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, який був розроблений на основі аналізу поточного стану судової влади та системи правосуддя загалом. Також, як зазначила Ірина Мудра, у Стратегії закладено заходи на вирішення багатьох питань, що були висвітлені в Тіньовому звіті.

Станіслав Кравченко говорив про готовність української судової практики до гармонізації з європейським законодавством та практикою, роль Верховного Суду в цьому, — й загалом про те, на якому етапі знаходиться Україна в цьому процесі.

Дмитро Лук’янов поділився досвідом в межах переговорного процесу Україна-ЄС, а також розповів про подальші ризики, з якими зіштовхується Вища рада правосуддя у своїй роботі.

Андрій Пасічник розповів про результати процедури добору, яку здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, щоб вирішити кадрові проблеми суддівського корпусу, а також про прогрес виконання міжнародних зобов’язань у процесі європейської інтеграції.

Віктор Городовенко поділився баченням ролі Конституційного Суду у процесі європейської інтеграції, зокрема розповів про виклики, повʼязані з інституційною спроможністю Суду в умовах повномасштабного вторгнення.

Вікторія Літвінова зауважила на прогресі та проблемах, які є на поточному етапі реформування прокуратури та Офісу Генерального прокурора в контексті євроінтеграції. Зокрема, вона закцентувала на важливій ролі сталої трансформації правоохоронного сектору та органів прокуратури у наближенні України до повноправного членства в ЄС.

Своїм баченням щодо реформування прокуратури поділився залучений експерт ГО «Адвокат майбутнього» Євген Крапивін. Також про необхідність системної реформи адвокатури говорила виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко.

Додатково під час тематичної панелі була проведена сесія питань та відповідей від учасників заходу — представників організацій з Коаліції ГО, яка підготувала Тіньовий звіт, експертного середовища, представників профільних судових установ. Питання охоплювали такі аспекти:

• розвиток та підтримка прокурорського самоврядування;
• підзвітність адвокатури й органів адвокатського самоврядування самим адвокатам і суспільству;
• інституційна спроможність органів судової влади, зокрема функціонування дорадчих органів — Етичної ради та Конкурсної комісії з відбору членів ВККС;
• новини щодо Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Довідково. Тіньовий звіт, підготовлений експертами профільних громадських об’єднань на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив, включає такі розділи:

• Судова реформа (Лабораторія законодавчих ініціатив);
• Боротьба з корупцією (Transparency International Ukraine);
• Захист основоположних прав та свобод (Центр прав людини ZMINA);
• Реформа прокуратури (Адвокат майбутнього);
• Реформа адвокатури (Адвокат майбутнього);
• Реформа юридичної освіти (Асоціація правників України).

Моніторинг, аналіз та підготовка Тіньового звіту проводилися в лютому — серпні 2024 року.

Звіт підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Проєкту ЄС «Право-Justice». Його зміст є виключною відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та інших громадських організацій і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

У дослідженні розглянуті основні тенденції в різних сферах деокупованих громад Херсонської області — за результатами аналізу даних щодо соціально-економічної ситуації у 17 громадах, тобто всій деокупованій частині території області. Збір набору даних відбувався за 5 показниками: соціально-демографічний, інфраструктурний, фінансовий, показник міграційних тенденцій та показник співпраці.

Контекст. Ще у 2023 році Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування проводила дослідження щодо стану публічних послуг у деокупованих громадах Херсонщини. Під час цього дослідження виникла необхідність у зборі інформації, що виходить за рамки питання публічних послуг, тож ЛЗІ провела додаткове дослідження для повноцінного аналізу ситуації та виявлення взаємозалежностей між проблемами.

Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський представив дослідження, підготовлене на запит профільного Комітету, та підкреслив, що такі дані дуже потрібні стейкхолдерам — як народним депутатам, відповідальним за законодавство, так і представникам Уряду, які розробляють державні політики, — щоб посилатися на обґрунтовані дані у своїй роботі.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін наголосив на винятковій важливості таких досліджень та продовженні співпраці з його масштабування:

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін зазначив, що продовжувати дослідження — необхідно, і міністерство готове допомагати в цьому:

Залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря розповіла про ключові висновки та рекомендації дослідження. Також вона нагадала, що по Херсонській області це вже друге дослідження — у липні Лабораторія презентувала дослідження щодо публічних послуг, в якому ЛЗІ вимірювала, наскільки громади можуть забезпечувати жителів різними типами послуг:

Заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко відзначила складність та необхідність дослідницької роботи щодо соціально-економічної ситуації в деокупованих громадах:

Член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Микиша поділився знахідками дослідження, які потенційно слід розвивати й надалі:

Ознайомитися з дослідженням ЛЗІ «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад: Херсонська область» можна тут.

Захід проводиться у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

ЛЗІ проаналізувала проблематику законодавчого забезпечення статусу депутатів місцевих рад на запит Комітету, задля подальшого напрацювання законодавчих змін у цій сфері. Дослідження включає аналіз практик застосування діючого законодавства під час виборів 2020 року, а також результати опитування представників ОМС, у якому взяли участь 2279 посадовців з різних регіонів України, серед яких 94,7% — є представниками органів місцевого самоврядування, а 67,2% — мають досвід депутата місцевої ради.

Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України зазначив, що напрацювання дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив потрібні для розробки концепції нового закону «Про статус депутатів місцевих рад»:

Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування профільного Комітету Верховної Ради, наголосив на важливості повернення до цієї теми в роботі Комітету. Адже питань по цьому блоку накопичилося чимало, і вони будуть виникати в переговорній рамці по євроінтеграції, у контексті прозорості функціонування.

Олена Бойко, залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив, представила основні результати дослідження та ключові рекомендації для законодавчого вдосконалення статусу депутатів місцевих рад.

Олександр Заславський, заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив підкреслив, що таке дослідження — основа доказової політики в контексті місцевого самоврядування.

Олена Жук, голова Запорізької обласної ради та віцепрезидентка Української асоціації районних та обласних рад розповіла про виклики у Запорізькій області, повʼязані з прогалинами у чинному законодавстві. Зокрема, це стосується дострокового припинення повноважень для місцевих депутатів у прифронтових громадах через співпрацю з окупаційною владою та відсутності відповідного регулювання цієї проблеми.

Ярослав Рабошук, заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України»-директор Аналітичного центру, зауважив, що дослідження пслід поділити на дві частини — ті проблеми та принципові питання, які потребують вирішення вже зараз, за результатами дослідження, і концептуальні питання, які можна розглянути дещо згодом.

Юрій Коток, в.о. начальника Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно- територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій наголосив на суттєвих змінах, які вимагають створення актуальних інструментів для врегулювання статусу депутатів місцевих рад. Адже з початком повномасштабної агресії рф на місцевому рівні проблеми представницької демократії значно загострилися.

Сергій Шаршов, експерт Платформи «Законодавство для ОТГ» Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» закцентував на архаїчності наявних механізмів регулювання діяльності місцевого самоврядування особливо в контексті статусу депутатів місцевих рад.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Захід відбудеться о 16:30 у пресцентрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»).

Онлайн-трансляція заходу буде доступна — за посиланням.

Під час заходу планується презентувати результати дослідження, яке ЛЗІ провела на запит Комітету задля вивчення проблематики законодавчого забезпечення статусу депутатів місцевих рад та подальшого напрацювання законодавчих змін у цій сфері. Серед іншого, дослідження Лабораторії включає аналіз практик застосування діючого законодавства під час виборів 2020 року, а також результати опитування представників ОМС, у якому взяли участь 2279 посадовців з різних регіонів України, серед яких 94,7% — є представниками органів місцевого самоврядування, а 67,2% — мають досвід депутата місцевої ради.

• Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України;
• Юрій Коток, в.о. начальника Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій (онлайн);
• Віталій Безгін, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Олена Жук, Голова Запорізької обласної ради (онлайн);
• Олександр Заславський, заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Олена Бойко, залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Ярослав Рабошук, заступник Виконавчого директора АМУ – директор Аналітичного центру;
• Сергій Шаршов, експерт Платформи «Законодавство для ОТГ» Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад».

Запрошуємо до участі у заході медіа. Мова заходу: українська.

Захід проводиться у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

3 жовтня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провела дискусійну платформу «Платформа розвитку територій: децентралізація та регіональний розвиток», метою якої було обговорення пріоритетів і форматів взаємодії експертного середовища та державної влади.

Взаємодія організацій громадянського суспільства з органами влади, у тому числі з парламентом, — один з важливих принципів будь-якого демократичного суспільства. І в умовах війни, що триває, навіть попри певні обмеження, Верховна Рада має посилювати свою субʼєктність, сприяти та розвивати різні інструменти та практики взаємодії з іншими органами державної влади, більш ефективно використовувати усі наявні ресурси.

Відкрив захід Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він наголосив на необхідності проведення обговорень, які допоможуть актуалізувати проблемні питання, та найголовніше — консолідувати зусилля усіх сторін задля того, що можливо вирішити навіть в умовах воєнного стану.

У заході взяли участь Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко; народні депутати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря; експерт з питань місцевого самоврядування та регіональної політики Юрій Третяк, директор з науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак, керівник регіональних програм, заступник керівника відділу адвокації та міжнародних відносин, ГС «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ» Юрій Микитюк, незалежна експертка Олена Бойко, а також представники донорської спільноти. Модератором виступив керівник Центру економічного зростання «LRHub» Тарас Хавунка.

Тетяна Лукеря представила досвід різних країн щодо співпраці органів влади та громадянського суспільства, різні моделі, формати та інструменти такого співробітництва, — щоб напрацювання були корисними для державних рішень.

Юрій Третяк наголосив, що цей захід важливий не тільки в контексті обговорення поточних викликів, але й тому, що останні два роки спостерігається певний регрес у цій сфері — попри те, що Україна правильно збудувала рамку щодо регіональної політики.

Анатолій Ткачук закцентував на пріоритетах розбудови екосистеми згуртованості, бо агресія рф завдала непоправної шкоди перш за все по людському потенціалу України. Саме тому важливо проводити політику, що буде сенситивною в контексті цінності людського життя.

Юрій Ганущак зазначив, що на місцевому рівні організація публічного врядування все ще залишається на незадовільному рівні — а тому потребуватиме реформування на рівні організаційних повноважень, які забезпечують легітимність, інституційну сталість та відповідальність органів місцевої влади перед громадою.

Юрій Микитюк зауважив на важливості нормалізації взаємодії між профільними державними органами та інституціями з експертним середовищем. А Олена Бойко розповіла про перспективи подальшого розвитку реформи та наявні платформи взаємодії з владою, що мають бути збережені. Адже для повоєнної держави важливим буде обʼєднати людей і показати, що навіть серед викликів, повʼязаних з війною, держава може про них турбуватися — через якість послуг в першу чергу. І це неможливо без очевидної умови — подальшої консолідації на різних рівнях влади та якісно організованої роботи на рівні громад.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Контекст. Розуміння природи права, його ролі та значення у житті суспільства формує світогляд правників, — а його основи закладаються ще під час навчання у закладах вищої освіти. Власне цей світогляд, розуміння сутності права впливає на те, як юристи потім діють у практичних життєвих ситуаціях — і це про щоденну діяльність суддів, прокурорів, адвокатів, інших правників. Тож з огляду на це важливо дослідити, яку роль сучасна юридична освіта відіграє у процесі формування праворозуміння студентів загалом.

Під час заходу учасники обговорили проблематику дослідження — як формується та як змінюється праворозуміння студентів-правників протягом їх навчання і фактори, які на це впливають.

Модерував обговорення аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець. Він подякував запрошеним науковцям за експертизу та допомогу, яку вони надавали Лабораторії під час проведення дослідження — організаційну, методологічну, консультативну.

Залучена аналітикиня ЛЗІ Аліна Махно розповіла про результати дослідження, його ключові знахідки та рекомендації.

Микола Козюбра, доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України (1996-2003 рр.), наголосив на актуальності опитування, яке було проведене серед студентів, гостроті проблематики та важливості продовження такого дослідження.

Олексій Цельєв, кандидат юридичних наук, доцент, звернув увагу на необхідність масштабування дослідження, залучення ширшої кількості фахівців у сфері права.

Юлія Матвєєва, кандидатка юридичних наук, закцентувала на відчутному звʼязку між дослідженням та його потенційним впливом на юридичну освіту в Україні.

Володимир Венгер, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат юридичних наук, доцент, зауважив на можливостях розвитку та подальшої роботи з дослідженням ЛЗІ.

За підсумками обговорення та після врахування коментарів експертів дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив буде доопрацьовано, а також направлено до вищих навчальних закладів та відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та врахування у роботі.

Коаліція громадських організацій — Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, Адвокат майбутнього та Асоціація правників України — презентували представникам Європейської комісії Тіньовий звіт (Shadow Report) до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році.

Це перший Звіт, який громадський сектор України підготував для Європейської комісії після отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Тіньовий звіт висвітлює точку зору українського громадянського суспільства, представників правничої спільноти та експертів, які активно працюють у сфері правосуддя. У звіті проаналізовано досягнутий прогрес у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та захисту основоположних прав і свобод людини, визначено слабкі місця та прогалини, а також надано рекомендації — що потрібно зробити з українського боку.

Представники Європейської комісії високо оцінили рівень підготовки Тінього звіту, зазначивши, що його напрацювання будуть обов’язково використані. 

У своїй частині звіту Лабораторія законодавчих ініціатив наголошувала на необхідності прийняття стратегії судової реформи. На сьогодні Україна, на жаль, не має її як єдиного ухваленого документа. Реформа здійснюється під тиском громадськості та міжнародних партнерів. Лише зараз Офіс Президента напрацював та направив проєкт Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки до головних судових органів та деяких представників неурядового сектору для надання пропозицій та зауважень. Цей проєкт Стратегії, необхідно суттєво доопрацювати, ЛЗІ вже готує свої пропозиції.

У свою чергу, Манфредас Лімантас висловив сподівання, що рекомендації громадянського суспільства будуть враховані Офісом Президента для вдосконалення Стратегії.

Євген Крапивін, експерт з кримінальної юстиції програми «Адвокат майбутнього» та Центру політико-правових реформ, зосередився на проблемах та рекомендаціях для їхнього вирішення щодо системи прокуратури України. Спікер наголосив на необхідності незалежності прокуратури та Генерального прокурора, зокрема від політичного впливу, та розвитку інститутів, які мають забезпечувати цю незалежність.

Виконавча директорка програми «Адвокат майбутнього» Дар’я Писаренко презентувала основні висновки, проблеми та рекомендації до розділу про реформу адвокатури. Зокрема, вона розкрила питання правового статусу адвокатури, проблематики адвокатського самоврядування, дисциплінарної відповідальності, — усі аспекти, що характеризують нинішню структуру організації сфери адвокатури.

Повноцінна реформа системи правосуддя неможлива без вирішення проблем з юридичною освітою в Україні. Щороку українські виші випускають тисячі правників, утім, якість цієї освіти не відповідає європейським стандартам. Рекомендації громадянського суспільства щодо необхідних змін в освіті озвучив Іван Городиський, віцепрезидент Асоціації правників України.

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань, презентуючи розділ по боротьбі з корупцією, наголосила на потребі удосконалення антикорупційного законодавства та нагальній потребі враховувати недоліки попередніх Державної антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми в процесі розробки нових документів, адже цей процес розпочнеться вже зовсім скоро. Також, у межах своєї презентації, Катерина згадала про важливість повноцінного відновлення електронного декларування та звітування політичних партій.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик розповіла про головні виклики для дотримання широкого спектру прав людини в Україні, з якими Україні треба буде впоратися на шляху до ЄС.

Тетяна Печончик також звернула увагу на негативні тенденції у сфері захисту прав людини, зокрема про намір обмежити доступ до інформації та рішень Єдиного державного реєстру судових рішень через законопроєкт №7033д, який попри критику правозахисників Верховна Рада прийняла за основу.

Моніторинг, аналіз та підготовка Тіньового звіту проводилися в лютому–серпні 2024 року. Повний текст звіту вже оприлюднено українською та англійською мовами.

Звіт підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Проєкту ЄС «Право-Justice». Його зміст є виключною відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та інших громадських організацій і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

29 серпня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Парламентським центром Канади провели семінар з принципів та практик «Гендерно-сенситивна оцінка законодавчого впливу: досвід Канади та перспективи впровадження в Україні» для представників Апарату Верховної Ради України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відкрив семінар та наголосив на важливості впровадження таких інструментів, як оцінка законодавчого впливу та гендерно-сенситивний аналіз законопроєктів в українській парламентській практиці:

Старша проєктна менеджерка Парламентського центру Канади Анастасія Шталтовна підкреслила, що адвокація гендерної рівності є незмінним пріоритетом для Парламентського центру Канади. І зі свого боку подякувала ЛЗІ та Верховній Раді за постійну співпрацю в цьому напрямі.

Спікерами заходу виступили: Олександр Заславський, Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив; Рік Стюарт, Виконавчий директор Ініціативи з питань регуляторного управління та співдиректор Програми розвитку карʼєри для фахівців регуляторних органів у Школі державної політики та управління Карлтонського університету (Канада).

Рік Стюарт розповів про принципи і практику оцінки законодавчого впливу та гендерного аналізу (GBA+). Також учасники обговорили зі спікером перспективу впровадження гендерно-сенситивної оцінки впливу у Верховній Раді:

Олександр Заславський розповів учасникам тренінгу про застосування гендерного аналізу через досвід України та стандарти ЄС:

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Концепт дослідження. Дослідження визначає проблеми, наявні в системі соціальних послуг, а також рекомендації, що сприятимуть їх розв’язанню. Воно складається з декількох частин та проводилося у декілька етапів: аналізу українського законодавства, міжнародного досвіду; проведення напівструктурованих глибинних інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту, комунальними надавачами, експертами — 30 інтервʼю; проведення фокус-групових дискусій з представниками громадських організацій, благодійних фондів — 12 фокус-груп.

Контекст. В Україні сфера соціальних послуг набула особливого значення, адже під час повномасштабної війни виклики для соціальної сфери значно збільшуються. Протягом 2022–2023 років позиція України у глобальному Індексі соціального прогресу відчутно погіршилася: у 2021 році Україна посідала 48 місце (зі 168 країн), у 2022 році — 52 місце (зі 169 країн), а у 2023 — 59 місце зі 170 країн світу. А тому соціальна сфера потребує змін, удосконалення підходів, покращення доступності соцпослуг для всіх соціальних груп населення. Водночас викликів у соціальній сфері лише додається — повномасштабне вторгнення загострило наявні проблеми та проявило всі системні недоліки, що накопичувалися роками.

На заході учасники обговорили основні виклики системи соцпослуг в Україні, а також рекомендації, які розробила Лабораторія для державних органів, місцевого самоврядування та громадських організацій.

Олександр Заславський, директор аналітичного напряму ЛЗІ,наголосив на тому, що це дослідження потрібне, зокрема, для того, щоб розробити більш ефективну політику в соціальній сфері:

Залучена аналітикиня ЛЗІ Тетяна Лукеря окреслила проблеми, які Лабораторія виявила в ході дослідження, та представила рекомендації, що сприятимуть якості та доступності послуг у громадах:

Заступниця Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва зазначила на доцільності проведеного дослідження, адже воно допоможе сформувати стратегію у сфері соціальних послуг, над якою працює міністерство:

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін підкреслив, що, попри проведену реформу децентралізації, питання секторальних реформ на місцевому рівні досі не вирішене, і тому гнучка соціальна політика для різних регіонів — пріоритетна задача:

Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір наголосила на важливості підтримки потенціалу громад, а також роботі над комплексним оновленням законодавства у соціальній сфері:

Начальниця Шульгинської сільської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, голова Платформи «Тимчасово окупованих та деокупованих громад», представниця Асоціації ОТГ Наталія Петренко розповіла про ситуацію з наданням соціальних послуг у прифронтових територіях та зауважила на необхідності зміни підходів до надання соціальних послуг:

Радник проєкту GIZ Україна: Resilient Society Cluster, спеціальна програма підтримки України/EU4ResilientRegions Олександр Хоруженко говорив про напрями соціальної підтримки, з якими міжнародні донори та партнери допомагають українським громадам:

Запис презентації дослідження доступний за посиланням.

Дослідження надання соціальних послуг в громадах здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Повний текст звіту за результатами дослідження буде невдовзі опублічнено. 

Фото: Український кризовий медіа-центр

Захід відбудеться об 11:00 у пресцентрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»).

Контекст. В Україні сфера соціальних послуг набула особливого значення, адже під час війни, що триває, соціальні виклики стають все більш масштабними, а кількість людей, які потребують підтримки, — збільшується в рази. 

Проблеми у системі соціальних послуг мають різний вимір: нормативний, фінансовий, інституційний. Усі вони накопичувалися роками — і наразі перешкоджають доступності та якості соціальних послуг у громадах. Одним із наслідків є низький рівень ресурсної забезпеченості громад, і особливо критично ці наслідки проявляються у громадах, які стикалися з тимчасовою окупацією та воєнними діями. У таких обставинах потреби у соціальних послугах швидко зростають, але ресурси для їх надання здебільшого обмежені, а інфраструктура — пошкоджена або зруйнована. Частково ці проблеми могли б бути розв’язані через недержавних надавачів, однак рівень їх залученості до надання соціальних послуг низький: станом на 2024 рік лише до 20% з усіх надавачів соціальних послуг є недержавними.

Мета заходу — обговорити основні виклики системи соцпослуг в Україні, а також напрацьовані Лабораторією рекомендації для державних органів, місцевого самоврядування та громадських організацій, які сприятимуть якості та доступності соціальних послуг в українських громадах.

Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. 

Дослідження надання соціальних послуг в українських громадах здійснювалося за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.