З 16 по 18 лютого 2007 року у м. Одеса тривала робота Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Ініціаторами та організаторами Форуму виступилиЛабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), Генеральний Директорат політичних справ Ради Європи тамережа українських регіональних експертних інституцій. Підтримку форуму надано в рамках Спільної ініціативи Ради Європи та Європейської Комісії “Сприяння демократичним процесам на Південному Кавказі та в Україні”.

У роботі Громадського форуму взяли участь понад 120 учасників із усієї України: представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації, а також Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської Комісії і Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Під час відкриття до учасників Форуму з вітальними промовами звернулися організатори, а також представники одеської влади, Верховної Ради, Ради Європи та Венеціанської комісії. У своїй вітальній промові Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, підкреслив важливість оцінки результатів конституційної реформи в Україні з позиції громадянського суспільства, окреслив коло суб’єктів обговорення цього питання, а також закцентував увагу на необхідності раціонального осмислення процесу формування взаємодії гілок влади та розбудови нової системи місцевого самоврядування в Україні. Олександр ПРОКОПЕНКО, секретар Одеської міської ради, зауважив, що проблема удосконалення місцевого самоврядування є основою демократичних перетворень, а його неналежна системи породжує соціальні та політичні негаразди. Як зазначив Микола ТИНДЮК, Заступник голови Одеської обласної ради, носієм влади в Україні є народ, а тому конституційна реформа та визначення правових меж політичної відповідальності повинні бути предметом обговорення не лише політиків, а й громадськості в цілому; в такому контексті необхідним є прийняття законів про статус Президента України, про парламентську опозицію, а також внесення змін до закону про Кабінет Міністрів України. Пламен НІКОЛОВ, представник Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, наголосив на необхідності співпраці публічних органів влади з представниками громадського сектору. На думку Владислава ЛУК’ЯНОВА, Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, головною проблемою у трикутнику публічної влади в Україні є не питання розподілу повноважень, а співвідношення прав і повноважень, у зв’язку з чим необхідно прийняти закон про статус громадянина, закон про центральні органи виконавчої влади та внести необхідні зміни до закону про Кабінет Міністрів. Томас МАРКЕРТ, заступник секретаря Венеціанської комісії, згадав історію співпраці Веніціанської Комісії з Україною та зауважив, що демократичний прогрес в країні є очевидним. Однак наразі вирішення потребують проблеми, пов’язані з відносинами між органами державної влади та ефективним розподілом повноважень.

Учасники Пленарного засідання «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ» погодилися, що основною проблемою взаємодії в рамках владного трикутника “президент – парламент – уряд” є нечітке та незбалансоване розмежування повноважень між гілками влади, а однією з передумов вирішення цієї проблеми може стати реформування системи місцевого самоврядування з урахуванням принципу субсидіарності.

Народний депутат України Анатолій МАТВІЄНКО наголосив, що основним завданням конституційної реформи є забезпечення існування відповідальної влади та стабільного суспільства. Проаналізувавши історію конституційної реформи, він зауважив, що гасла про нову Конституцію створюють загрозу втрати надбань старої, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване на збалансування повноважень та їх розподіл з метою зняття загрози війни між гілками влади. У цьому контексті одним з важливих механізмів є реформа місцевого самоврядування, яка має стати першим кроком на шляху до ефективного структурного розподілу влади. А. Матвієнко підтримав законопроект 3207 (новий номер – 0900) та засудив тих, хто лякає Президента втратою повноважень у зв’язку з прийняттям цього законопроекту.

На думку Миколи КОЗЮБРИ, завідувача кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, судді Конституційного Суду України у відставці, мотиви підтримки конституційної реформи різними політичними силами не були однаковими. Однак головна проблема полягає в тому, що політична еліта не прагне дотримуватися норм Конституції – “жити за Конституцією”. У зв’язку з цим, не можна сказати, що Конституція 1996-го року повністю себе вичерпала, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване не на перерозподіл повноважень між владними центрами, а на зменшення кількості дискреційних повноважень, тобто таких, які можуть реалізовуватися тим чи іншим органом самостійно.

Як зазначив Серджіо БАРТОЛЬ, професор конституційного права, Університету Трієста, заступник члена Венеціанської комісії, дослідження Веніціанської комісії української системи влади стали постійним елементом конституційних дебатів. Основний висновок, запропонований до обговорення, стосувався небезпеки прямого впровадження повноважень державних органів, передбачених конституційною реформою. На думку доповідача, баланс влади та запобігання її концентрації в руках виконавчої гілки може бути досягнутий у випадку забезпечення розподілу влади на двох рівнях: вертикальному, який передбачає розподіл на законодавчу, виконавчу та судову влади, та горизонтальному, що включає розмежування повноважень держави та місцевого самоврядування.

Депутат Одеської обласної ради Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ наголосив на необхідності розведення парламентських та місцевих виборів у часі, відміни пропорційної системи на виборах до обласних та районних рад, запровадженні інституту двопалатного парламенту та виборності керівників областей та районів з метою підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування.

Володимир ФЕСЕНКО, Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», підкреслив, що, незважаючи на те, що під час обговорення конституційної реформи акцент робиться на питаннях конституційного права, процес перетворень є політико-правовим. Оцінивши позитивні та негативні наслідки внесених до Конституції змін, а також окресливши актуальні проблеми, доповідач проаналізував можливі сценарії подальших перетворень, що обов’язково повинні передбачати комплексний характер змін до законодавства, вдосконалення процедури роботи Конституційного Суду України та припинення політичної війни між основними акторами конституційного процесу.

Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував наслідки конституційної реформи та окреслив подальші кроки у процесі реформування системи влади в Україні, які повинні стосуватися нормативних та інституційних перетворень.

Під час Засідання «ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНИ» обговорювалися перспективи та напрямки конституційної реформи в Україні.

Мішель ГЕГАН,  Віце-голова Інституційного комітету Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, зазначив, що шлях демократичного розвитку місцевого самоврядування повинен передбачати усвідомлення своєї ролі кожним найменшим суб’єктом місцевого самоврядування. Основною проблемою України є відсутність політичної волі розвивати місцеве самоврядування через страх відповідальності або особисті інтереси політиків.

Окреслюючи подальші кроки в процесі конституційного реформування, Володимир ШАПОВАЛ, Представник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, наголосив на наобхідності розмежування повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, визначення повноважень регіонального самоврядування, забезпечення фінансової основи місцевоо самоврядування, проведення адміністративно-територіальної реформи, а також створення ефективних механізмів для проведення місцевих референдумів. На думку доповідача, необхідно вести мову про глибокі та системні конституційні зміни, інакше матимемо спорадичні спроби вирішення конкретних питань, у яких зацікавлені окремі особи. Однак прийняття закону про президента України не є доречним, оскільки статус глави держави визначено в Конституції, а тому предмет регулювання такого закону є незрозумілим.

Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, оцінив конституційну реформу як результат переговорів та політичного компромісу, оскільки вона проводилася не лише для владних повноважень, а й для переходу до нової виборчої системи, тобто зміни мали спільну конституційно-правову природу. Подільші перетворення повинні стосуватися функціонування системи місцевого самоврядування, судового ладу та прокуратури.

Народний депутат України Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, визначаючи контекст конституційної реформи, наголосив на потребі тлумачення багатьох нових положень Конституції, що негативно відображається на ефективності влади. За своєю природою повноваження президента повинні перебувати у сфері виконавчих повноважень. Однак в Україні наразі ця сфера є фрагментованою, оскільки через функціонування інституту парламентської більшості відбувається фактичне злиття позицій парламенту та уряду. Крім того, народний депутат зазначив, що прийняття законопроекту 3207, що стосується реформи місцевого самоврядування, є небезпечним, так як абсолютно не відповідає потребам українського суспільства.

Віктор ТИМОЩУК, Голова Центру політико-правових реформ, назвав відсутність балансу в системі державної влади головною проблемою, породженою конституційною реформою, наголосивши, що прийняття зконопроекту 3207 її не вирішить, оскільки унеможливить якісне та рівне надання публічних послуг населенню. Становлення регіонального самоврядування можливе лише за умов сильного базового рівня місцевого самоврядування, тому саме з цього кроку повинен розпочатися процес реформи місцевого самоврядування в Україні.

На думку представника Школи політичної аналітики Олексія ГАРАНЯ, є потреба у внесенні точкових змін до Конституції, а не у радикальному перегляді її положень. Проаналізувавши дані останніх соціологічних досліджень громадської думки, доповідач визначив основні проблеми конституційних змін, які стосуються нечіткості положень, поспішності їх прийняття у відповідності до політичної кон’юнктури. Про це свідчить неспівпадіння бачень моделі системи органів державної влади владною елітою та населенням.

Олександр СТАРИНЕЦЬ, завідуючий Секретаріатом фракції Соціалістичної партії України, наголосив, що недоцільно говорити про ревізію Конституції, оскільки конституційна реформа стала результатом домовленостей фактично між усіма поілтичними силами. Тому, аналізуючи перспективи подальших перетворень, варто говорити про законопроекти, що перебувають на розгляді Верховної Ради, а не розглядати гіпотетичні сценарії.

Після закінчення пленарного засідання учасники Форуму взяли участь у двох круглих столах, темами обговорення на яких були: «Новий формат відносин в трикутнику „парламент-президент-уряд”: оцінки і орієнтири», «Конституційна реформа та місцеве самоврядування».

За результатами обговорення прийнято Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій.

Дивись також:

Програма Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій

Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до Громадського форуму

Витяги з виступів доповідачів на Громадському форумі

Регіональні партнери:

Центр законодавчих ініціатив (Донецьк)
Центр досліджень регіональної політики (Суми)
Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
Південноукраїнський центр розвитку громадянського суспільства (Херсон)
Асоціація підтримки розвитку місцевого самоврядування (Луганськ)
Південноукраїнське агентство соціальних технологій (Запоріжжя)

8 лютого 2007 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Фондом Конрада Аденауера та Німецьким Фондом Міжнародного Правового Співробітництва під патронатом Верховного Суду України було проведено  міжнародну конференцію «КВАЛІФІКОВАНИЙ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯНИНА: ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ».

Завданням конференції було обговорити проблеми правового захисту громадян України в умовах наближення країни до європейських стандартів. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники конференції, стосувалися сучасних проблем кваліфікованого захисту прав людини, гарантій доступу українських громадян до органів юстиції, забезпечення незалежного, прозорого та своєчасного розслідування, юридичного захисту підприємств, надійності провадження та підвищення довіри до правосуддя.

Під час конференції відомі експерти з України та Німеччини обмінялися думками щодо принципів правової держави як складової європейської політичної ідентичності, проблем реформування правової системи України та її наближення до європейських правових стандартів, а також пріоритетних цілей та складнощів такого реформування.

Ніко ЛАНГЕ (керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні) підкреслив важливість розбудови правової держави в Україні та наголосив на необхідності обговорення напрямів та перспектив цього процесу у науковому середовищі.

Віктор КРИВЕНКО (Голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України) акцентував увагу на проблемі низького рівня довіри громадян до суду, зауваживши, що суддя має бути кваліфікованим, справедливим, неупередженим та не піддаватися зовнішньому тиску.
Розглянувши питання правової держави в контексті процесу європейської інтеграції, Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) зазначив, що наближення до європейських правових стандартів є лейтмотивом діалогу між Україною та європейською спільнотою, а також підставою для політичної оцінки нашої держави.

Маттіас ГАРТВІГ (Інститут іноземного публічного і міжнародного права ім. Макса Планка, м. Гейдельберг/Німеччина) окреслив основні тенденцій поширення концепції правової держави та її принципів, а також їхній вплив на правові системи демократичних країн, зокрема, Німеччини.

Микола КОЗЮБРА (завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, професор, доктор юридичних наук, суддя Конституційного суду у відставці) проаналізував проблеми, що виникають у процесі реалізації принципів правової держави в Україні, наголосивши на необхідності сприяти поширенню моделі нового праворозуміння в суспільстві, реалізації демократичного принципу „захисту меншості від свавілля більшості”, забезпеченню законності управління тощо.

 На думку Юргена ТОМАСА (колишнього керівника управління Міністерства юстиції Німеччини), однією з основних засад правової держави є право на доступ до суду та чесне судове провадження як основи довіри до юстиції, а умовами його реалізації – належне кадрове та фінансове забезпечення.

 У своєму виступі Євген ЗАХАРОВ (Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи) визначив основні напрями співпраці адвокатів та правозахисних організацій у сфері захисту прав людини.

Микола САВЕНКО (професор, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України у відставці) запропонував розглядати систему правового захисту громадянина в широкому сенсі, концептуально проаналізувавши матеріальний та процесуальний аспекти нормативної основи даного питання.

Роман РОМАНОВ (директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження») виділив основні проблеми функціонування суб’єктів забезпечення кваліфікованого правового захисту (судових інституцій, прокуратури, правозахисних організацій, адвокатури), а також наголосив на відсутності механізмів забезпечення безоплатної правової допомоги.

 Штефані Рікарда РООС (Фонд Конрада Аденауера, Програма з розвитку правової держави в Південно-Східній Європі) окреслила проблеми, з якими зіштовхнулися Румунія та Болгарія під час реалізації принципів правової держави у національному законодавстві, та шляхи використання досвіду цих країн при реформуванні правової системи в Україні.

Генадій РИЖКОВ (Німецький Фонд Міжнародного Правового Співробітництва) розглянув проблеми, пов’язані з реалізацією в Україні таких принципів правової держави як право на звернення до суду, яке повинно включати наявність реальних механізмів його реалізації, право бути заслуханим у суді, право на законного суддю, а також наголосив на необхідності створення в Україні незалежних судових інстанцій, розвантаження касаційних інстанцій та новому варіанті регулювання статусу державних службовців.

Юрій ЗАЙЦЕВ (Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини) проаналізував специфіку судових позовів до Європейського суду з прав людини проти України, зазначивши, що системне вирішення проблем вітчизняної правової системи, пов’язаних із некваліфікованістю правового захисту, можливе лише за умови узгодженої взаємодії законодавчих основ, судової  та адміністративної практик.

 Як зазначив Анатолій СЕЛІВАНОВ (Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, професор, доктор юридичних наук), неправильним є ототожнення функціонування судів та діяльності конкретних суддів, системи права та системи законодавства; тому передумовою вдосконалення правової системи є вдосконалення системи права, а реальним механізмом цього може стати закріплення права на індивідуальні звернення до Конституційного Суду.

Борис ПОЛЯКОВ (суддя Вищого господарського суду, професор, доктор юридичних наук) розглянув перспективи реформування господарського судочинства в Україні.

Роман КУЙБІДА (заступник Голови Центру політико-правових реформ) звернув увагу на створення єдиного державного реєстру судових рішень та реформування системи адміністративних судів в Україні.

У конференції також взяли участь інші поважні науковці, юристи-практики, представники громадських організацій та аналітичних центрів.

8-10 грудня 2006 року у м. Донецьк відбувся Громадський форум «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Ініціаторами та організаторами виступили Лабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), Центр законодавчих ініціатив (м. Донецьк), Рада Європи та низка експертних інституцій з Луцька, Сум, Запоріжжя, Луганська та Херсона. Підтримка Форуму була надана в рамках спільної ініціативи Європейської Комісії та Ради Європи з розвитку демократії.

Основні завдання Громадського форуму були пов’язані з окресленням проблем партійної системи в Україні, а також пошуком шляхів підвищення ефективності участі політичних партій у політичних процесах в контексті демократичних перетворень. В рамках Громадського форуму відбулося предметне обговорення такого кола питань:

• ідеологічний фундамент політичних партій в Україні;
• інституційна та кадрова спроможність;
• ефективність державного контролю за діяльністю партій;
• напрями вдосконалення та забезпечення дієвості законодавства про політичні партії;
• фінансування політичної діяльності;
• прозорість партійних фінансів і політична корупція;
• конституційна реформа та політична відповідальність;
• шляхи забезпечення відповідальності партій перед виборцями;
• результати та перспективи пропорційної виборчої системи із закритими списками.

У Громадському форумі взяли участь близько 100 учасників з 19-ти регіонів України:

1) народні депутати України (В. Скубенко, В. Стретович, В. Іванов);

2) депутати місцевих рад та інші представники органів місцевого самоврядування (О. Безніс, А. Демура, Д. Безуглий, Ю. Бова, В. Богданов, А. Бодров, М. Греков, О. Вітряний, С. Зелінський, А. Іванов, О. Кришко, О. Круківський, М. Левченко, Ю. Міндюк, Д. Ткаченко та інші);

3) представники місцевих осередків парламентських політичних партій (В. Бухтіярова, О. Дзеканюк, А. Клименко, В. Левицький та інші);

4) експерти провідних аналітичних центрів та громадських організацій (І. Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Р. Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив (Донецьк); Р. Кобець, Керівник аналітичної частини проекту «Ідеальна країна»; О. Литвиненко, провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова; О. Мірошник, Директор Харківського фонду місцевої демократії; Е. Рахімкулов, Співдиректор Програми сприяння парламенту України та інші);

5) представники наукових інституцій (М. Примуш, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Донецького національного університету; О. Щербанюк, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Чернівецького національного університету (Чернівці) та інші);

6) представники засобів масової інформації (С. Максимова, головний редактор «Юридичного журналу»; О. Харченко, головний редактор Інформаційного агентства «УНІАН» та інші).

Також у Громадському форумі взяли участь представники Генерального Директорату політичних справ Ради Європи та інших міжнародних інституцій (Ю. Гюцков, Керівник Департаменту з питань НДО та громадянського суспільства Генерального Директорату з політичних справ Ради Європи; П. Ніколов, політичний радник Директорату з політичних справ Ради Європи; О. Паперний, спеціаліст з питань демократичного урядування та НДО, Офіс демократичних інституцій та прав людини, ОБСЄ (Варшава); Є. Радченко, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні).

Програма Громадського форуму передбачала:

• Пленарне засідання на тему „Сучасні політичні партії в Україні та проблеми їх участі у політичних процесах в контексті демократичних перетворень”;
• Круглий стіл «Якість політичних партій та партійні фінанси»;
• Круглий стіл «Партії, виборча система та політична відповідальність»;
• Оголошення Звернення до політичних партій та громадських організацій та його обговорення.

Під час пленарного засідання у своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ висловив побажання щодо організації конструктивного діалогу в рамках широкої громадсько-політичної дискусії про місце та роль партій у сучасній політичній системі України, а також запропонував учасникам оцінити ефективність та перспективи вітчизняного партійного будівництва в контексті процесу демократичних перетворень. Керівник Департаменту з питань НДО та громадянського суспільства Генерального Директорату з політичних справ Ради Європи Юта ГЮЦКОВ окреслила пріоритетні напрямки співпраці між Радою Європи та Україною в контексті сприяння партійному будівництву та проінформувала про заходи, проведення яких заплановано в Україні за сприяння Ради Європи. Виступ Директора Центру законодавчих ініціатив Романа КОВАЛЕНКО був присвячений визначенню ряду проблем, що становлять особливий інтерес у контексті оцінки ефективності політичних партій в Україні, а саме: неефективність пропорційної виборчої системи; надмірна політизація місцевих рад усіх рівнів; невиконання представниками партій передвиборчих обіцянок; низька законодавча активність та неналежна якість законопроектів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України.

Під час дискусійної частини пленарного засідання експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО систематизовано виклав основні проблеми розвитку української партійної системи, назвав фактори, що їх обумовлюють, та запропонував кроки, спрямовані на посилення роль політичних партій в Україні. Володимир СТРЕТОВИЧ порушив проблему кадрового забезпечення політичних партій та наголосив на необхідності подолання розриву та вирішення конфлікту між політичними партіями та соціумом. Народний депутат України Володимир СКУБЕНКО виклав власне бачення ролі політичних партій у сучасному світі, звернувши особливу увагу на питання відповідальності політичних партій перед суспільством як основу побудови збалансованої системи влади в Україні. У своєму виступі народний депутат України Володимир ІВАНОВ порушив проблему партійної дисципліни та наголосив на важливості спроможності партії працювати в опозиції.

Основні питання, порушені під час роботи круглого столу «ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА ПАРТІЙНІ ФІНАНСИ» стосувалися слабкості або відсутності ідеологічного базису сучасних політичних партій в Україні, неефективності роботи партій у міжвиборчий період, необхідності оптимізації фінансової основи партій як запоруки підвищення їх якості. Були широко обговорені проблеми розриву обраних депутатів з партіями та виборцями після закінчення виборчої кампанії, відсутність механізмів обов’язкової звітності членів партій про свою діяльність, зміщення центру ухвалення рішень від партійних органів до фракцій, слабкість кадрового резерву партій, непрозорість дохідної та витратної чистин бюджету партій. Дискусійним для учасників круглого столу стало питання джерел фінансування політичних партій: одна частина аудиторії наполягали на необхідності розширення їх переліку, інша – на звуженні. Модератором круглого столу  виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник аналітичної частини проекту «Ідеальна країна».

Під час круглого столу «ПАРТІЇ, ВИБОРЧА СИСТЕМА ТА ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» учасники зосередилися на обговоренні таких питань: ефективність виборчої системи, конституційна реформа та шляхи забезпечення відповідальності політичних партій, робота партій у міжвиборчий період, механізми ухвалення рішень та внутрішньопартійна дисципліна. Основним предметом для дискусії стала проблема ефективності пропорційної виборчої системи із закритими списками на виборах до місцевих рад. Більшість учасників погодилися, що пропорційна система на загальнонаціональному рівні себе виправдала, оскільки за своєю природою покликана сприяти політичній структуризації суспільства. Однак на місцевому рівні вона потребує модифікації шляхом запровадження системи відкритих виборчих списків. Модератором круглого столу виступив Євген РАДЧЕНКО, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

За підсумками роботи Громадського форуму було прийнято Звернення до політичних партій та громадських організацій. У Зверненні висловлено сподівання, що партії стануть реальними суб’єктами державної, регіональної та місцевої політики, перетворяться на єдиний механізм «приходу до влади» та відкриють шлях до подальшої деконцентрації та ідеологічної структуризації українського суспільства. Основний наголос було зроблено на необхідності подолання недоліків системи закритих списків та одноетапного висування кандидатів, так як вона зменшує роль місцевих осередків партій. Звернення містить заклик до рішучих внутрішніх перетворень політичних партій, які повинні передбачати:

• перегляд ефективності так званих «закритих списків» до рад усіх рівнів
• стимулювання внутрішньопартійної демократії
• чітку ідеологічну визначеність та формування програмних позицій на основі внутрішньопартійних дискусій
• налагодження чіткої взаємодії між представниками партій у владі та партійних організацій
• запровадження механізмів політичної просвіти членів політичної партії та її прихильників, а також поширення інформації про успішний досвід організації роботи
• необхідність періодичної звітності представників партій у владі про свою діяльність
• докорінну реорганізацію роботи центральних органів партій по координації роботи фракцій у місцевих радах
• публічну відмову від сумнівних джерел фінансування

Особливий акцент було зроблено на необхідності застосування європейських стандартів діяльності політичних партій у якості критеріїв оцінки їх ефективності, внесення відповідних змін до законодавства про політичні партії, поширення зроблених під час роботи Громадського форуму висновків серед народних депутатів України та представників місцевих органів влади.

Громадський форум «Ефективність політичних партій в Україні: проблеми та перспективи» було широко висвітлено у ЗМІ. У Форумі взяли участь близько сорока представників засобів масової інформації (газети, телекомпаній, інформаційні агентства тощо). Питання, підняті у рамках заходу, знайдуть своє продовження та розвиток у наступному Громадському форумі, присвяченому питанням конституційної реформи, проведення якого заплановано на 15-17 лютого 2007 року.

Дивись також:

• Програма Громадського форуму «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ».
• Список учасників Громадського форуму «ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ».
• Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до Громадського форуму.
• Звернення учасників Громадського форуму до політичних партій та громадських організацій. 

13 листопада 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центром політико-правових реформ та Програмою сприяння парламенту України було   проведено круглий стіл: «ПОШУК МІСЦЯ І РОЛІ УРЯДУ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ».

Завданням круглого столу було обговорення найгостріших концептуальних розбіжностей між позиціями Президента України і Кабінету Міністрів України в питанні визначення місця і ролі Уряду в системі державної влади. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники круглого столу, стосувалися проблеми розмежування політичних та адміністративних функцій в системі органів виконавчої влади, розподілу повноважень між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, визначення проблем функціонування Уряду в Україні.

Представники депутатського корпусу проаналізували зміст обох законопроектів про Кабінет Міністрів. А. Матвієнко (Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування) наголосив на необхідності ретельного опрацювання наявних у Верховній Раді законопроектів з метою досягнення якісних змін у даній сфері правового регулювання та окреслив загальні недоліки та суперечності у змісті обох законопроектів, які необхідно усунути. В. Коліушко (Радник Президента України) представив проект Закону України «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», розроблений у Секретаріаті Президента України, та зробив акцент на його перевагах у порівнянні з проектом Закону України «Про Кабінет Міністрів України», внесеним до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Основна увага аналітиків та експертів була прикута до проблеми забезпечення ефективного функціонування системи виконавчої влади в Україні. У своєму виступі В.Тимощук (Голова Центру політико-правових реформ) пояснив функціональну необхідність запровадження інституту державних секретарів. Р.Кобець (Керівник аналітичної частини «Ідеальна країна») назвав проблеми, які можуть виникнути у разі неналежного розмежування політичних та адміністративних посад та функцій у структурі Кабінету Міністрів. В.Якушик (доктор політичних наук) зосередив увагу на політологічній стороні проблеми, виділивши типи та рівні правового регулювання функціонування виконавчої влади. В.Чумак (Директор Міжнародного центру перспективних досліджень) звернув увагу на невідповідність Конституції України деяких положень аналізованих законопроектів. На думку О.Донія(Голова Центру досліджень політичних цінностей), жоден із законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, не має шансу бути прийнятим через системні недоліки. В.Фесенко (Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента») звернув увагу на наявності «політтехнологічних» норм в обох законопроектах, метою яких є штучне підсилення статусу Президента або Кабінету Міністрів, та запропонував шукати компроміс на основі наявних законопроектів, оскільки існує загроза не врегулювати законодавчо статус Уряду взагалі.

І.Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) підсумував: «Тема обговорення та ухвалення законопроекту «Про Кабінет Міністрів України» і формат сьогоднішнього круглого столу є важливим з огляду на проблему визначення перспектив розвитку конституційної реформи, політичних намірів парламентських фракцій та позиції експертного середовища щодо проблеми розмежування владних повноважень. Але слушно звучать оцінки, які схиляють парламент до зміни акцентів у врегулюванні статусу Кабінету Міністрів України та більшому фокусуванні на проблемах внутрішньої організації Уряду. Що ж до повноважень в системі державної влади, слід апелювати до Конституції України».

Участь у круглому столі також взяли народні депутати України: (Микола Яковина, Наталія Прокопович, Григорій Пономаренко, Сергій Кузьменко, Владислав Лук’янов), есперти провідних аналітичних центрів (Михайло Погребінсьий, Президент Київського центру політичних досліджень і конфліктології; Вадим  Карасьов, Директор Інституту глобальних стратегій; Віталій Бала, Директор Агентства моделювання ситуацій) та інші.

10-11 листопада 2006 року Українська школа політичних студій відзначила Першу річницю заснування Школи. З цієї нагоди відбулась Перша щорічна конференція випускників УШПС.

У рамках заходу  було проведено як офіційні, так і неофіційні виступи ряду цікавих доповідачів; обговорення політичної ситуації в Україні; обрання Ради випускників та обговорення подальших планів співпраці Школи із випускниками.

Із вступним словом під час відкриття конференції виступили Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) та Муцуо МАБУЧІ (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні).

Учасники мали можливість заслухати доповіді пана Муцуо МАБУЧІ про історію японського економічного успіху, а також Ацуя КОНДО (Генерального директора компанії «ТОЙОТА УКРАЇНА»), який розповів про таємниці японського менеджменту.

Другий день конференції було присвячено обговоренню політичної ситуації в Україні. Крім випускників УШПС у конференції візьмуть участь провідні українські політологи.

Урочистим завершенням конференції стало підписання Декларації випускників УШПС.

На думку пана Муцуо МАБУЧІ, для учасників УШПС, від яких залежить майбутнє України, це була слушна нагода глибше ознайомитися з загальновизнаними цінностями, такими як демократія, права людини, громадянське суспільство і т.д. під час чотирьох запропонованих семінарів. Ми вважаємо, що набуті ними знання допоможуть їм брати активну участь у подальшій розбудові України та забезпеченні її добробуту.

Японія високо цінує зусилля України, спрямовані на демократизацію країни, та активно співпрацює з українською владою в цьому напрямку. У зв’язку з цим, ми дуже задоволені тим, що семінари УШПС фінансуються за рахунок японських добровільних внесків до бюджету Ради Європи. Японія сподівається, що Україна і надалі рухатиметься шляхом демократизації та розбудови прозорої ринкової економіки, і готова підтримати ці процеси.

За словами Ігоря КОГУТА, Українська школа політичних студій ще об’єктивно не стала явищем чи фактором суспільних процесів в Україні, проте можна сміливо говорити, що Школа відбулася і є подією в українському та східноєвропейському громадському та політичному житті. Про це свідчать активні, відповідальні та професійні люди, які сьогодні склади перший випуск УШПС. Ми сподіваємося, що дали їм імпульс для подальшого вдосконалення і мотивацію для подальших звершень. Ми прагнемо заповнювати ціннісні пустки, що існують з часу розпаду СРСР, ведучи мову про цінності свободи, демократії, верховенства права, європейську перспективу нашої країни.

Українська школа політичних студій є Програмою Лабораторії законодавчих ініціатив створеною у співпраці із Радою Європи та за підтримки Японського уряду з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу формулювати та реалізувати українську європейську ідею. УШПС було створено в листопаді 2005 року з нагоди десятої річниці з моменту вступу України до Ради Європи. Вона є частиною європейської мережі шкіл політичних студій, започаткованих та координованих Радою Європи. Перший набір учасників Української школи політичних студій було проведено у період з грудня 2005 по січень 2006 року. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). До участі було запрошено молодих людей (до 35 років), які вже досягли значного успіху у сфері громадськості або політичної діяльності, журналістики бізнесу, державної служби та юриспруденції. З лютого по серпень 2006 року учасники першого набору (35) осіб мали можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбулися в Україні, та одній – у м. Страсбург, Франція. Діяльність Школи здійснюється за підтримки Ради Європи, Посольства Японії в Україні та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Партнерами організації конференції виступили: Посольство Японії в Україні та Українсько-японський центр в КПІ.

31 жовтня 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Київською міською державною адміністрацією було проведено круглий стіл «Молодь Києва: вироблення ефективної політики у відповідь на виклики часу»

Основні питання, порушені учасниками круглого, стосувалися підсумків діяльності Головного управління у справах сім’ї та молоді, проблем молодіжної політики на загальнодержавному та на міському рівнях, а також пропозицій щодо підвищення ефективності молодіжної політики в майбутньому.

Д. Ковриженко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив) проаналізував загальні тенденції молодіжної політики в європейських країнах, а також підкреслив основні недоліки процесу розробки та реалізації молодіжної політики в Україні та Києві. У своєму виступі О. Ярема (Начальник департаменту молодіжної політики Міністерства України у справах сім’ї та молоді) окреслив пріоритети молодіжної політики на загальнодержавному рівні та наголосив на необхідності врахування цих пріоритетів при вирішенні проблем молоді в місті Києві. Підбиваючи підсумки діяльності Головного управління у справах сім’ї та молоді, С. Березенко (Перший заступник начальника Головного управління у справах сім’ї і молоді КМДА) розповів про основні напрямки роботи цього структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації, а також реалізовані ним молодіжні програми та проекти. На основі аналізу результатів соціологічного дослідження, присвяченого визначенню ступеня ефективності молодіжної політики в Києві, Ю.Шевцова (Керівник відділу молодіжної політики Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА) запропонувала альтернативні підходи до розробки та реалізації міської молодіжної політики. Л.Леонтьєва (Директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді) порушила проблему низького рівня залучення молоді до системи державного управління та висловила пропозиції щодо підвищення інтересу молоді до державної служби.  Після годинної дискусії Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив І.Когут підсумував: «одним з повчальних висновків круглого столу є те, що чиновники, громадськість та експерти, все ще, розмовляють різними мовами. Управлінню у справах сім’ї та молоді КМДА для реалізації своїх завдань необхідно посприяти виробленню спільного словника, як для громадськості, так і для чиновників. А потім, можна сподіватися на появу ефективного майданчика для консультацій, громадських слухань та інших заходів, спрямованих на вироблення, реалізацію та оцінку ефективної молодіжної політики».

Участь у круглому столі взяли: Сергій Березенко (Перший заступник начальника Головного управління у справах сім’ї і молоді КМДА), Володимир Філіппов (Голова постійної комісії Київради  з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму), Пугачова Тетяна (Заступник начальника Головного управління КМДА), Павло Білоножко (Заступник начальника Головного управління КМДА), Олександр Ярема (Начальник департаменту молодіжної політики Міністерства України у справах сім’ї та молоді), Лідія Леонтьєва (Директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді),  Костянтин Плоский (Голова Правління Центру політичної освіти), Оксана Юрик (Заступник директора Київського молодіжного центру праці), Денис Ковриженко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), а також лідери та представники молодіжних організацій міста Києва.

25 жовтня Держаний департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України провів засідання, присвячене обговоренню пропозицій до заходів з виконання у 2007-му році положень розділу 2.1 «Політичний діалог та реформування» Плану дій «Україна – Європейський Союз».

Від Лабораторії законодавчих ініціатив  в засіданні взяла участь Олена Чебаненко (експерт). Предметом обговорення було посилення стабільності та ефективності інституцій, що забезпечують демократію та верховенство права, подальше проведення судової та правової реформ, забезпечення ефективної боротьби з корупцією, захисту прав людини та основних свобод відповідно до міжнародних стандартів, свободи масової інформації та свободи висловлювань, захисту прав національних меншин, рівноправності, захисту прав дитини, захисту прав профспілок та дотримання основних стандартів у сфері праці, міжнародного правосуддя.

У середу 25 жовтня у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації за головування Голови Комітету Андрія Шевченка відбулося установче засідання Громадської ради з питань свободи слова та інформації.

Під час роботи А. Шевченко відзначив законодавчі пріоритети Комітету і, відповідно, Громадської ради: суспільне мовлення; роздержавлення преси; доступ до інформації; прозорість діяльності (управління) ЗМІ; регулювання сфери реклами; підтримка українського медіавиробника; опрацювання дотичного законодавства (вибори, телебачення і радіо тощо).

Учасниками зборів було затверджено Положення про Громадську раду та її персональний склад. Засновниками Громадської ради виступили представники та експерти 19 провідних журналістських НУО, галузевих асоціацій, профспілок та аналітичних центрів, серед яких і Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Слід нагадати, що Лабораторія законодавчих ініціатив була серед ініціаторів створення Громадської ради, котра працювала з Комітетом з питань свободи слова та ЗМІ попереднього скликання Верховної Ради України, делегувавши своїх експертів Дмитра Котляра та Віталія Замніуса.

Сьогодні в сфері інтересів Лабораторії законодавчих ініціатив залишаються проблеми дослідження, вироблення політики та законодавчого регулювання сфери суспільного мовлення, роздержавлення ЗМІ, державного замовлення на висвітлення діяльності влади, розмежування політичної реклами та передвиборчої агітації у виборчому законодавстві.

Секертарем Громадської ради з питань свободи слова та інформації було обрано Тараса Шевченка, директора Інституту Медіа Права.

13 жовтня 2006 року Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій Ігор Когут взяв участь у зустрічі директорів Європейської мережі шкіл політичних студій, яка відбулася у Страсбурзі.

Проведення заходу мало на меті підсумувати результати діяльності дванадцяти Шкіл політичних студій, які діють на території держав Центральної та Східної Європи, у 2005-2006 навчальному році, окреслити напрямки подальшого розвитку мережі та перспективи відкриття нових шкіл.

Серед основних питань, які було винесено на обговорення під час зустрічі, є підбиття підсумків діяльності Першого Літнього Університету Демократії, який  став одним із головних заходів Ради Європи у 2006 році. На початку липня 2006 року він зібрав у Страсбурзі близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Учасники заходу, а це молоді (до 35 років) та успішні люди (з таких сфер як: поліка, бізнес, громадська або наукова діяльність, журналістика та юриспруденція) мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання.

Зустрічі директорів є традиційними заходами, що проводяться двічі на рік, і надають можливість підбити підсумки поточної роботи Шкіл та визначитися з планами на майбутнє.

Більш детальну інформацію про діяльність Української школи політичних студій можна знайти тут.

11 жовтня, за традицією проведення настановчих сесій, яка розпочинає роботу програми стажування молодих фахівців у Верховній Раді України, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зустрівся з учасниками програми, яку реалізує Програма сприяння парламенту України університету Індіана. Молоді люди різного фаху та з різних регіонів України наступні дві сесії Верховної Ради України стажуватимуться в комітетах та управліннях українського парламенту. Тому тематика, запропонована І.Когутом, викликала природній інтерес та дискусію серед молодих стажерів.

Зокрема під час зустрічі йшлося про новий конституційно-правовий дизайн влади та місце парламенту, про значення дослідження парламентаризму, особливості законотворчого процесу та роль громадськості (громадських рад при комітетах ВРУ) в цьому процесі, про необхідність залучення інструментів аналізу політики в процес підготовки та ухвалення державних рішень (в тому числі законодавчих). Учасників зустрічі цікавили перспективи політичної реформи, розвиток виборчого законодавства, проблеми молодіжної, регіональної та екологічної політики. Окремо йшлося про законодавчі ініціативи, над якими працювали експерти Лабораторії, а це державне фінансування політичних партій, виборче законодавство, лобіювання, засоби масової інформації. Мова йшла про фаховий експертний парламентський журнал, який вже понад 5 років видає Лабораторія законодавчих ініціатив: “Часопис ПАРЛАМЕНТ”.

Під час зустрічі не оминули увагою відомі моніторингові проекти, які реалізуються експертами ЛЗІ, торкалися багатьох моментів з досвіду реалізації Громадської кампанії “Усвідомлений вибір 2006”, а також нової програми ЛЗІ – Української школи політиних студій.

Ігор Когут подякував учасникам  та організаторам зустрічі за інтерес до діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та наміри до активізації співпраці учасників програми з Лабораторією та інтерес до Української школи політичних студій.