8 липня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) спільно з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування презентувала результати дослідження «Оцінка стану публічних послуг у деокупованих громадах: Херсонська область». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Дослідження відбувалося у декілька етапів впродовж вересня-грудня 2023 року та охопило 17 деокупованих громад Херсонської області. У ході дослідження ЛЗІ зібрала більше 800 наборів даних щодо надання публічних послуг в основних сферах: адміністративній, соціальній, медичній, освітній, безпековій, житлово-комунальній. Також були проведені глибинні напівструктуровані інтерв’ю з начальниками військових адміністрацій населених пунктів.

У листопаді 2022 року українська армія звільнила правобережну частину Херсонщини, що перебувала в окупації майже 9 місяців. Серед наслідків окупації — зруйнована промислова та соціальна інфраструктура, підрив Каховської ГЕС, що спричинив щонайменше $2 млрд прямих збитків, відтік бізнесу, втрата людських кадрів — у деяких громадах понад 60% жителів покинули свої домівки. Усе це значно ускладнило доступ жителів до основних публічних послуг. Водночас постійні обстріли правобережної частини Херсонщини продовжуються, і це погіршує ситуацію з наданням публічних послуг.

Під час заходу учасники обговорили досвід та проблеми, з якими зіткнулися деокуповані територіальні громади Херсонщини, і які попри обмеженість ресурсів продовжують забезпечувати жителів послугами, залучаючи для цього різні можливості. Крім того, Лабораторія представила рекомендації та пропозиції, які згодом допоможуть у створенні профільної державної політики.

Модерував дискусію Олександр Заславський директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив. Він зауважив на важливості проведення таких досліджень, їх ролі у процесах відбудови:

Тетяна Лукеря, залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив, розповіла про проблематику дослідження, його головні напрями та пропозиції.

На важливості досвіду та викликів, з якими зіткнулися деокуповані громади Херсонщини, наголосили й народні депутати — представники профільного Комітету Верховної Ради України.

Людмила Костюк, начальниця Кочубеївської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, зауважила на нагальних проблемах, пов’язаних з організацією та наданням публічних послуг у громадах.

Андрій Селецький, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, розповів про успішні практики, які впроваджуються у громадах вже зараз — від рішень у цифровізації до впровадження системи стимулювання для учнів та підтримки молоді.

Незабаром дослідження «Оцінка стану публічних послуг у деокупованих громадах: Херсонська область» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до державних органів для подальшого ознайомлення та врахування у розробці відповідних державних політик та заходів.

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

8 липня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування презентуватимуть результати дослідження «Оцінка стану публічних послуг у деокупованих громадах: Херсонська область». Дослідження було підготовлене в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Захід відбудеться об 11:00 у пресцентрі інформаційного агентства «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16).

Контекст. У листопаді 2022 року українська армія звільнила правобережну частину Херсонщини, що перебувала в окупації майже 9 місяців. Серед наслідків окупації — зруйнована промислова та соціальна інфраструктура, підрив Каховської ГЕС, що спричинив щонайменше $2 млрд прямих збитків, відтік бізнесу, втрата людських кадрів — у деяких громадах понад 60% жителів покинули свої домівки. Усе це значно ускладнило доступ жителів до основних публічних послуг. Водночас постійні обстріли правобережної частини Херсонщини продовжуються, і це погіршує ситуацію з наданням послуг у громадах. Високі безпекові ризики, обмежений фінансовий і людський ресурси — усі ці чинники обумовили необхідність оцінки доступності та оптимізації публічних послуг для жителів деокупованих територій Херсонської області.

Мета заходу — презентувати унікальний досвід деокупованих територіальних громад Херсонщини, які попри обмеженість ресурсів продовжують забезпечувати жителів публічними послугами, залучаючи для цього різні можливості. Представлення досвіду Херсонських громад є важливим ще й тому, що допоможе узагальнити його та підготуватися до можливих викликів після деокупації інших регіонів країни.

Спікери та учасники:

• Олександр Заславський, директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Тетяна Лукеря, залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Вʼячеслав Рубльов, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Роман Лозинський, перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань деколонізації Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (онлайн);
• Лариса Білозір, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (онлайн);
• Дмитро Бутрій, заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації (уточнюється);
• Людмила Костюк, начальниця Кочубеївської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області;
• Андрій Селецький, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області;
• Начальники військових адміністрацій Херсонської області (онлайн).

Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська.

Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

У четвер, 30 травня, ЛЗІ за участі Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки провели семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Лабораторія продовжує наголошувати на важливості оцінок законодавчого процесу як інструменту, який допомагає покращити якість законопроєктів, які готують у ВРУ. Тому активно працюємо з комітетами та допомагаємо їм запровадити його у своїй роботі.

Візит відбувся у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром Канади  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

21 травня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до проведення круглого столу на тему: «Військова юстиція: досвід Канади та можливі варіанти регулювання в Україні», який організував Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України.

У заході взяли участь: Голова правоохоронного Комітету Сергій Іонушас, Представниця Президента України у ВРУ / заступниця Голови Комітету Галина Михайлюк, заступники Голови Комітету Максим Павлюк та Григорій Мамка, голови підкомітетів Олександр Дануца та Владлен Неклюдов, член Комітету Володимир Захарченко, канадські експерти з питань військової юстиції — Генеральний операційний директор Офісу Омбудсмена з питань національної оборони та збройних сил Канади Робін Хайнс і Заступник командувача Офісу канадських збройних сил, полковник Тодд Мерфі. Також до круглого столу долучилися представники проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine)», Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Військової служби правопорядку ЗСУ, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

Питання функціонування системи військової юстиції в Україні постало особливо гостро з початком повномасштабної агресії росії проти України. Адже створення чіткого та справедливого правового механізму, покликаного виконувати правоохоронну функцію у військових формуваннях і функцію правосуддя щодо військовослужбовців — одна з важливих складових боєздатності збройних сил держави. Саме тому дослідження досвіду стратегічних партнерів України, актуалізація профільного законодавство є пріоритетним завданням у цьому напрямі.

Власне, під час панельних дискусій учасники обговорювали такі тематичні блоки:

1. Огляд канадської системи військової поліції.
2. Повноваженням та функції Омбудсмена Збройних сил Канади.
3. Досвід Канади в питаннях дотримання прав військовослужбовців у разі притягнення їх до відповідальності.
4. Проблеми функціонування військової юстиції в Україні.
5. Проблеми створення нових органів системи військової юстиції та військових судів.

Крім того, на заході відбулася презентація «Зеленої Книги» з військової юстиції в Україні, яку Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала спільно з Парламентським центром (Канада) у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Вебверсія документу згодом буде доступна на сайті ЛЗІ.

Оцінка законодавчого впливу — інструмент, який допомагає аналізувати та прогнозувати потенційний вплив сформованої державної політики. Впровадження цього інструментарію допоможе підвищити якість законопроєктів, що готуються у Верховній Раді, адже його основна мета — приділяти більше уваги можливим наслідкам прийнятих законів та проводити всебічний аналіз пропонованих змін.

У п’ятницю, 23 лютого, Лабораторія спільно з Комітетом держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування, провели семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Лабораторія залишається сталим прихильником популяризації інструменту оцінки законодавчого впливу. Саме тому сприяє організації освітніх заходів та тренінгів із залученням представників субʼєктів законотворення.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Оцінка законодавчого впливу — інструмент, який допомагає аналізувати та прогнозувати потенційний вплив сформованої державної політики. Стале використання цього інструменту та його популяризація дозволяє Лабораторії сприяти його впровадженню у діяльність парламенту.  

31 січня за участі Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування відбувся семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Семінар був присвячений законопроєктам направленим на регіональний розвиток та місцеве самоврядування. До заходу долучився Рік Стюарт — старший радник нашого проєкту, колишній помічник заступника міністра уряду Канади, а нині професор з оцінки законодавчого та регуляторного впливу. Рік Стюарт допомагав представникам комітету розглядати практичні кейси застосування оцінки законодавчого впливу.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела навчальні заходи для представників парламенту та уряду для обговорення проблемних питань, що виникають під час розробки та опрацювання законопроєктів. Ці заходи підготовлені в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Законотворчий процес – живий організм, який постійно потребує вдосконалення. Один з інструментів для цього, який можна використовувати вже зараз – оцінка законодавчого впливу. Така практика небезпідставно вважається дієвим інструментом для покращення законопроєктів, зокрема, під час експертно-аналітичного розгляду.

Під час заходів учасники обговорили наявні прогалини та виклики в процесі розробки законопроєктів та шляхи вирішення цих проблем.

Модерував дискусії директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про переваги методології оцінки законодавчого впливу:

Тетяна Лукеря, залучена аналітикиня ЛЗІ, розповідала про міжнародний досвід використання цього інструменту та нюанси, які треба враховувати, адаптуючи інструмент до українських потреб:

Михайло Теплюк, заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління ВРУ, наголосив на потребі переосмислення підходу оцінювання ефективності законопроєктів:

Олег Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України зазначив, що для розробки якісних законів необхідна співпраця парламенту та уряду:

14 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) провела експертне обговорення стосовно результатів дослідження про судовий вплив на реформи в Україні». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Сьогодні Україна має реальний шанс реалізувати свої прагнення євроінтеграції і стати повноправним членом Європейського Союзу. Проте для цього ще треба подолати довгий та складний шлях проведення реформ. І ключовим тут буде саме якість цих реформ. Тому надзвичайно важливо долучати до процесу дизайнування реформ не тільки державні органи, а й громадянське суспільство та незалежних експертів.

Під час заходу учасники обговорили явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними стейкхолдерами.

Модерував дискусію директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про основні результати дослідження та ключові рекомендації для законотворців:

Олексій Цельєв, кандидат юридичних наук, доцент, експерт Центру дослідження верховенства права НаУКМА зауважив, що практика застосування нових норм може відрізнятися від задуму – і це нормальне явище:

Володимир Чабан, головний національний експерт проєкту Право-Justice, розповів про можливості розвитку та подальшої рчоботи з дослідженням ЛЗІ:

Карина Асланян, залучена до peer review дослідження експертка, поділилася своїм баченням практичного використання дослідження ЛЗІ:

Після врахування коментарів експертів дослідження буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та застосування у законотворчій діяльності.

Довідкова інформація:

Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який виконується за підтримки Європейського Союзу, спрямований на підвищення спроможності Кабінету Міністрів та Верховної Ради у процесі подолання наслідків війни та на шляху до членства України в ЄС шляхом надання експертної та комунікаційної підтримки від громадських організацій щодо розробки та впровадження відповідних законів і політик.

Детальніше про проєкт: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/ . 

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Вже станом на зараз ми маємо визнати: з плином часу ймовірність повернення вимушених мігрантів поступово знижується, а частка тих, хто може залишитися за кордоном навіть після завершення війни, – зростає. Згідно з дослідженням, яке провела Лабораторія законодавчих ініціатив, кожен пʼятий опитаний респондент виїхав за кордон сам. Решта – з дітьми (47,3%), з чоловіками або дружинами (22,0%), зі своїми батьками (15,5%) або іншими родичами. На сьогодні за 100-бальною шкалою імовірність повернення українських біженців до завершення війни становить 33 зі 100 (близько 70% опитаних зазначили, що точно або радше не повернуться в Україну до завершення війни), у той час як після завершення війни – 66 зі 100 (близько 67% опитаних зазначили, що радше або точно повернуться в Україну). Утім, ці показники будуть змінюватися, адже українські біженці дедалі більше укорінюються за кордоном.

Та які причини біженці вважають важливими для повернення? Серед топ-факторів виокремлюються:

• припинення бойових дій, обстрілів усієї території України / завершення війни – 34%;
• робота і заробітна плата (робочі місця, гідна оплата, робота за фахом) – 32%;
• подолання корупції / покарання корупціонерів – 20%.

Примітно, що якщо у респондента в Україні залишилися батьки, чоловік або дружина чи діти – тоді у них більше бажання повертатися в Україну.

Під час заходу учасники обговорили описані у дослідженні мотиви та становище вимушених мігрантів у різних країнах, а також передумови їхнього потенційного повернення в Україну. Зокрема, рекомендації зі створення політики та комплексних заходів для повернення біженців.

Модерувала дискусію виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона наголосила на важливості проведення таких досліджень вже зараз:

Аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець розповів про етапи дослідження, його основні результати, а також потенційні зачіпки, які можна буде використовувати для розробки політики повернення біженців:

Завідувач сектора Інституту демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олексій Позняк поділився міркуваннями щодо презентованих результатів:

Дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до державних органів для подальшого ознайомлення та врахування у розробці відповідних державних політик та заходів.

Концепт дослідження. З грудня 2022 року до липня 2023 року було проведено комплексне дослідження біженців. У липні 2023 року було опитано 1032 біженці віком від 18 років – 910 з них виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року через початок повномасштабної війни, 122 – з січня по 23 лютого 2022 року. Польовий етап було проведено в 3 хвилі: перша та друга передбачала глибинні інтервʼю з біженцями, а третя – опитування біженців у Європі, яке здійснювала соціологічна компанія InfoSapiens.

Довідкова інформація:

Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який виконується за підтримки Європейського Союзу, спрямований на підвищення спроможності Кабінету Міністрів та Верховної Ради у процесі подолання наслідків війни та на шляху до членства України в ЄС шляхом надання експертної та комунікаційної підтримки від громадських організацій щодо розробки та впровадження відповідних законів і політик.

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес,комунікаційної директорки Лабораторії законодавчих ініціатив: mg@parliament.org.ua.

15 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентуватиме результати дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Захід відбудеться об 11:00 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»). Реєстрація — за посиланням:

https://forms.gle/tNCTekQVbhRZQd3q8

Контекст. Очікувано, що показники зовнішньої міграції українців різко зросли через повномасштабне вторгнення росії. Що може стати на заваді поверненню вимушених переселенців з-за кордону? У дослідженні аналізували різні чинники: безпекові ризики, страх зустрічі з окупаційними військами, побоювання щодо руйнування житла та продовольчої кризи, рівень адаптації та підтримки в інших країнах, економічні наслідки військової агресії з боку росії — все, що може вплинути на рішення повернутися.

Мета презентації — обговорити описані у дослідженні мотиви та становище вимушених мігрантів у різних країнах — з одного боку, та передумови їхнього потенційного повернення в Україну — з іншого. Власне, в ході дослідження третина опитаних (33,6%) вказали, що найближчим часом навряд чи зможуть пристосуватися до нової країни, «відчути себе в ній, як вдома», а 49% респондентів, навпаки, зазначили, що поступово адаптовуються та пристосовуються до життя у приймаючій країні.

Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська.

Контакти: Марія Герелес,комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.