13 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні». Ця робота підготовлена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Сьогодні вже очевидно – навіть такі довгоочікувані та багатообіцяльні реформи як ті, що почалися після Революції Гідності, не стали успішними кейсами. Це сталося з багатьох причини. І одна з них – судове втручання. Проте для на здійснення наших євроінтеграційних бажань ми маємо виконати зобовʼязання щодо реалізації реформ та наближення законодавства України до законодавства ЄС. І важливим критерієм тут буде не просто прийняття законів та початок реформ, а їх сталість, тому необхідно дизайнувати якісні реформи без законодавчих прогалин та недоліків.

Під час заходу учасники обговорили явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними гілками влади.

Модерувала дискусію виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко. Вона розповіла про саму ідею дослідження та чому варто приділити цьому питанню більше уваги:

Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський розповів про основні результати дослідження та ключові рекомендації для законотворців:

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив на важливості комплексної роботи усіх гілок влади у роботі над плануванням та впровадженням реформ:

Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков зазначив, що архітектура реформ повинна будуватися на балансі:

Незабаром дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив, а також направлено до відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та застосування у законотворчій діяльності.

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

13 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентуватиме результати дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Захід відбудеться о 10:30 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 «Український дім»). Реєстрація — за посиланням: 

https://forms.gle/YyhwwN66r9xGPwhX6

Контекст. Впровадження реформ – це завжди тривалий та складний процес, а їх належне проведення набуває особливої важливості в умовах євроінтеграційних процесів та плануванні післявоєнного відновлення. Однак досвід організації реформ в Україні не завжди має позитивний характер, оскільки нерідко результати впровадження змін не відповідають очікуванням. І доволі часто фінальну крапку у дискусійному питанні щодо результативності тієї чи іншої реформи ставлять саме суди, які виступають арбітрами у цих спорах.

Мета презентації — обговорити описані у дослідженні типові помилки, які супроводжують процес реформ в Україні та презентувати рекомендації, які б дозволили знизити ризики втручання судів у реалізацію державної політики в цій частині.

Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес,комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив,mg@parliament.org.ua,.

22 серпня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб». Ця робота була здійснена в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Державна політика щодо відновлення та розвитку постраждалих від російської окупації територій як у період 2014-2022 років, так і після повномасштабного вторгнення росії, змінювалася від точкової відбудови інфраструктурних об’єктів до розробки довгострокових цілей розвитку територій. Утім, на державному рівні досі не встановлено загального системного підходу відновлення деокупованих громад.

Під час заходу учасники обговорили чинники, переваги і недоліки відбудови до 2022 року, а також перспективи сучасного етапу відновлення громад.

Модерував дискусію Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про ідею дослідження та його фабулу.

Залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря розповіла про основні результати дослідження та ключові елементи для ефективного відновлення громад і територій:

Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зауважив на окремих аспектах та важливості пріоритезації процесів відновлення:

Постійна ПредставницяПрезидента в АР Крим Таміла Ташева зауважила, що території, які окуповані рф вже понад 9 років, значно відрізняються від тих, що були окуповані після повномасштабного вторгнення 2022 року. Там є більший спектр проблем та викликів, які спричинилиокупанти та з якими нам доведеться справлятись.

Наталія Петренко, членкиня Правління Всеукраїнської Асоціації ОТГ (ВАОТГ), Голова Шульгинської територіальної громади Луганської області, зазначила, що відновлення залежатиме від багатьох факторів, зокрема, того, в якому стані Україна повертатиме деокуповані території:

Алла Кінщак, Начальниця відділу регіональної політики Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення розповіла про першочергові плани Міністерства у питанні відновлення територій:

Після врахування пропозицій усіх зацікавлених сторін доопрацьовану редакцію дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб» буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив та направлено до відповідних державних органів.

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

22 серпня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентуватиме результати дослідження «Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб». Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Захід відбудеться о 12:00 у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» (м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5а). Реєстрація — за посиланням: https://forms.gle/umjy3J55jjvkQpZN9.

Контекст. Державна політика щодо відновлення та розвитку постраждалих від російської окупації територій як у період 2014-2022 років, так і після повномасштабного вторгнення росії, змінювалася від точкової відбудови виключно інфраструктурних об’єктів до розробки довгострокових цілей розвитку територій. На сьогодні комплексного підходу до відновлення деокупованих громад ще не ухвалено. 

Мета презентації — обговорити нагальні ключові потреби громад України, звільнених від російської окупації, та визначити, яким чином слід вибудувати процеси комплексного відновлення громад. 

Запрошуємо до участі у заході представників ЗМІ. Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua, тел.: +38 063 531 61 06.

14 вересня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив проведе обговорення нового дослідження ЛЗІ «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні» для експертного середовища. Дослідження було підготовлене в рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який фінансується Європейським Союзом.

Захід відбудеться о 16:00 в офісі Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ, вул. Воздвиженська 45, оф. 404).

Контекст. Сьогодні вже очевидно – навіть такі довгоочікувані та багатообіцяльні реформи як ті, що почалися після Революції Гідності, не завжди стають успішними кейсами. Це сталося з багатьох причин. І одна з них – судове втручання. Проте для здійснення євроінтеграційних прагнень Україна має виконати зобовʼязання щодо реалізації реформ та наближення нашого законодавства до законодавства ЄС. І важливим критерієм тут буде не просто прийняття законів та початок реформ, а їх сталість, тому необхідно дизайнувати якісні реформи без законодавчих прогалин та недоліків.

Мета презентації — обговорити результати дослідження та рекомендації для законотворців, зокрема явище судового втручання, його вплив на перебіг реформ та можливі кроки для покращення майбутніх реформ і співпраці між різними гілками влади.

Запрошуємо до участі у заході представників експертного середовища.

Мова заходу: українська. Контакти: Марія Герелес, комунікаційна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, mg@parliament.org.ua.

У ці дні Лабораторія законодавчих ініціатив бере участь у зустрічах з Петом Коксом, колишнім президентом Європарламенту й очільником Місії щодо сприяння реформі Верховної Ради України. Обговорення присвячені подальшим крокам з продовження парламентської реформи в умовах повномасштабної війни.

Реформування українського парламенту розпочалося у 2015 році з початком роботи Оціночної місії Європейського парламенту під керівництвом Пета Кокса. Для цього Місія розробила Дорожню карту з конкретними рекомендаціями щодо того, як можна посилити Верховну Раду України інституційно і вирішити існуючі проблеми українського парламентаризму – відсутність політичного діалогу, постійний «законодавчий спам» від народних депутатів і підміна якості законодавчих ініціатив кількістю, слабкість Апарату ВРУ і відсутність розуміння важливості цієї структури та парламентських службовців.

Лабораторія законодавчих ініціатив із самого початку підтримує парламентську реформу і моніторить її імплементацію. Станом на середину 2021 року, за нашою оцінкою, реформа парламенту була виконана менше, ніж на половину. І хоча на початку 2022 року пріоритети і Верховної Ради, і всього українського суспільства змінилися, ми переконані – реформу парламенту потрібно продовжувати. 

В умовах повномасштабного вторгнення ми пропонуємо сконцентруватися, у першу чергу, на таких напрямах реформи:

Перед початком повномасштабного вторгнення український парламент точно не був готовий до викликів воєнного часу. Якби парламент не зміг, хоч і хаотично, продовжити роботу у лютому-березні 2022 року, спроможність української влади в очах партнерів і ворогів опинилася б перед серйозною загрозою.

Тож Верховна Рада України повинна мати відповідний план забезпечення безперервної роботи на випадок кризових ситуацій. Розробка такого плану має відбуватися вже, з урахуванням наявного досвіду роботи ВРУ після 24 лютого 2022 року, а також – досвіду інших парламентів із подібними планами.

Те, що Верховна Рада України продовжувала виконувати свої функції після початку повномасштабного вторгнення, значною мірою сталося завдяки Апарату ВРУ, зокрема Управлінню комп’ютеризованих систем, яке змогло забезпечити дистанційну роботу і дуже швидко захистило важливі системи і підсистеми. Це результат реалізації попередньої цифрової стратегії.

Зараз час створити нову, більш актуальну стратегію, яка враховуватиме досвід із застосуванням найсучасніших технологій, зокрема машинного перекладу.

Наприкінці 2022 року у парламенті було зареєстровано законопроєкт №8327, що запроваджує Етичний кодекс парламентарів з чіткими принципами, правилами, і, найголовніше, – санкціями за їх порушення, а також механізмами контролю за їх дотриманням. До написання цього законопроєкту долучалася і Лабораторія законодавчих ініціатив.

Ухвалення Етичного кодексу – надзвичайно важливий крок і для Верховної Ради як означник незалежності та легітимності інституції, і для наших партнерів та союзників, адже це пряма рекомендація Дорожньої карти парламентської реформи, ОБСЄ/БДІПЛ, GRECO та Ради Європи.

З початком повномасштабного вторгнення кожен парламентар перетворився на посла українського народу. Водночас є кілька питань, які вже зараз потребують адекватного вирішення, щоб загальна публічна дипломатія України стала більш злагодженою.

Низький рівень рівень експертно-аналітичного забезпечення і, як наслідок, не дуже якісно виписані законодавчі ініціативи, які потім перетворюються на колізії в законодавстві або просто непрацюючі закони – це давня проблема українського парламенту.

Наразі народним депутатам бракує практики проводити оцінку законодавчого впливу законопроєктів перед їхнім ухваленням, а також розуміння – навіщо цей аналіз потрібен.

Водночас підвищення якості продукованих парламентом законів є пріоритетним завданням зараз і для того, щоб законодавчі ініціативи воєнного часу не підважували легітимність Верховної Ради, і для того, щоб створити якісну рамку для майбутніх законодавчих ініціатив, які стосуватимуться відновлення повоєнної України.

Ми вдячні поточному скликанню Верховної Ради за готовність продовжувати реформу парламенту навіть під час повномасштабної війни, а Пету Коксу та міжнародним партнерам, зокрема Національному демократичному інституту в Україні, – за підтримку важливих змін і діалог з громадянським суспільством.

Лабораторія законодавчих ініціатив завжди буде поруч з українським парламентом на цьому шляху.

Лабораторія завжди сприяла євроатлантичній інтеграції України та докладає багато зусиль для розвитку парламентської дипломатії. Цього тижня ми, разом з Embassy of Ukraine in Canada / Посольство України в Канаді та Parliamentary Centre, організували панельну дискусію «На шляху до членства України в НАТО: зміцнення євроатлантичної безпеки» у Парламенті Канади.

Метою заходу було обговорити майбутнє України, її безпеку та безпеку всієї євроатлантичної спільноти. Розглянути шлях України до НАТО – як швидко ми просуваємося, які реформи впроваджуються, а які тільки плануються, якої підтримки, у законодавчій площині, ми потребуємо від союзників та як вступ України до НАТО посилить Альянс та зміцнить євроатлантичну безпеку загалом.

До дискусії долучилися канадські парламентарі, заступник голови Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Голова Постійної Делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв, Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Андрій Шевченко та представники дипломатичного корпусу, серед яких Надзвичайна і Повноважна Пані посол України в Канаді Її Високоповажність Юлія Ковалів та Надзвичайний і Повноважний посол Фінляндії в Канаді Його Високоповажність Рой Ерікссон.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Parliamentary Centre у співпраці з Верховна Рада України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

У межах проєкту PASS Ukraine народні депутати України Іванна Климпуш-Цинцадзе, Марія Іонова та Єгор Чернєв відвідали Канаду для посилення зв’язків з канадськими парламентарями.

Канада – важливий партнер України, чия роль та підтримка значно зросли з початку повномасштабного вторгнення. Тому надзвичайно важливо підтримувати діалог та ділитися поглядами на те, як саме канадська підтримка України може бути збережена та адаптована до сьогоднішніх потреб. Окрему значущу роль у цьому напрямі відіграє співпраця Верховної Ради з парламентами інших країн, аби на найвищому рівні розповідати нашим партнерам правду, переконувати у важливості підтримки України та не давати ігнорувати злочини, які росія вчиняє щодо українського народу.

Під час візиту Іванна Климпуш-Цинцадзе та Марія Іонова вже зустрілися з членами міжпарламентської групи дружби Україна-Канада, щоб розповісти про розвиток ситуації в Україні та конкретні кроки, які робить парламент для невійськового опору російській агресії. Також парламентарки мали можливість поговорити зі Спікером Палати громад Канади Високоповажним Ентоні Ро́та та Амбасадором Канади у справах жінок, миру і безпеки Жаклін О’Ніл.

Агресія росії може бути загрозою для всього світу навіть після перемоги України у цій війні. Саме тому Україна зараз шукає шляхів, як посилити обороноздатність країни і створити умови для стабільності та безпеки в умовах війни і після її завершення.

Один з таких шляхів – вступ України до НАТО, про що українські посадовці говорять на усіх рівнях з міжнародною спільнотою. Минулого тижня, у рамках проєкту PASS Ukraine, Голова Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат України Єгор Чернєв обговорив питання безпеки та оборони з канадськими колегами.

Зміцнення міжпарламентських зв’язків дозволяє Україні формувати потужні лобістські групи у західних парламентах та добиватися збільшення нам військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Для цього українські депутати та громадянське суспільство докладають максимум зусиль.

Лабораторія законодавчих ініціатив і надалі продовжить співпрацювати з канадськими партнерами для допомоги з реформами та налагодження діалогу між парламентами України та Канади.

Візит народних депутатів України до Канади відбувся в рамках спільного проєкту ЛЗІ та Парламентського центру (Канада) «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України.

Цього року у Страсбурзі  пройшов десятий, ювілейний, World Forum for Democracy. Проте для України цей Форум особливий ще й тим, що це великий міжнародний майданчик для того, щоб розповісти про війну, для того, щоб Європа та весь світ не забували про жахіття, які прямо зараз переживає наша країна, для того, щоб переконати світ припинити шукати «хороших» росіян і сфокусувати всю свою увагу на справді важливих речах – на підтримці України.

Такою була назва Форуму у 2022 році . У центрі уваги ж була демократія: чому сповільнюються темпи її поширення? Через що демократія занепадає в деяких країнах? Як це можна виправити та яке демократичне майбутнє можливе в інтересах людей в усьому світі?

Спікери різних панелей говорили про те, що збереження демократії потребує більших зусиль щодо просвітництва і навчання нових лідерів. Українська ж делегація на Форумі наголошувала, що порятунок демократії у глобальному сенсі неможливий, допоки Україна не переможе у війні з росією.

Адже наразі Україна є форпостом, який захищає демократичні європейські країни від агресії тоталітарних держав, зокрема росії. І саме від завершення цієї війни залежить, чи виживе демократія як соціальний конструкт у світі.

Делегація УШПС зробила голос України на Форумі гучним та дуже помітним. І ми дуже вдячні за це.

Завдяки промові Ольги Стефанішиної, Народної депутатки України та випускниці УШПС 2016 року, учасники Форуму вшанували хвилиною мовчання пам‘ять про людей, які загинули у війні, захищаючи Україну.

Люди в Україні віддають життя за демократію, за свободу і право на вибір, і Європа має пам‘ятати про ціну мирного життя. І цей контраст між звичними буднями інших європейських країн та тими викликами, що кожного дня долають люди в Україні чудово проілюструвала Аліна Михайлова.

В Україні – повномасштабна війна, яка поставила на кін долю світової демократії. Однак Європа хоче говорити не тільки про це.

Тема війни в Україні на Форумі справді звучала, але більше на тлі. Натомість окрему дискусійну панель присвятили темі «Чому в росії не склалося з демократією?». Де хоч і звучали заклики проти російської агресії в бік України, але також публічно озвучували тези про те, що не тільки Україні потрібен «план Маршалла» для відбудови, а й росії, де наголошували на тому, що без росії світ не зможе подолати кліматичні та низку інших проблем, тому має докладати більше зусиль, щоб звільнити росію та її громадян від тоталітаризму.

Але українська делегація не стояла осторонь і продовжувала нагадувати про важливість для всього світу перемоги України. І зараз зовсім не час говорити про майбутнє росії та про можливість там демократії.

А наша випускниця Оксана Глєбушкіна (випуск 2007 року) розповіла дуже незручну для російських «лібералів» правду про свій досвід життя в окупації в Херсоні.

Це все показує, скільки ще потрібно говорити, пояснювати, доводити на усіх можливих міжнародних рівнях нашу, українську, позицію, щоб світ чув і розумів нас. І плануючи майбутнє для Європи треба чітко розуміти роль росії у тих проблемах, які зараз стосуються кожного європейця.

Завершення цьогорічного Форуму стало справжнім сюрпризом. І дуже неприємним.

У той час як українці віддають свої життя заради майбутнього, заради свободи та перемоги демократії над імперіалізмом, на Форумі нагородили дипломами та фотографувалися з «ліберальними» російськими імперіалістами.

На фото немає української делегації, тому що посміхатися на фото, стоячи поруч з росіянами, для нас – неприйнятно. Бо тиснути руку й аплодувати «російській опозиції» ми ніколи не будемо. Бо для нас кожен росіянин – ворог.

Українська школа політичних студій і надалі робитиме усе можливе, щоб європейська спільнота теж усвідомлювала це.

Більше матеріалів з Форуму за посиланням.

Учасники:

• Девід Донат Каттін, Генеральний секретар, Міжнародна мережа Парламентарі за «Глобальну дію» (PGA);
• Алі Ехсассі, Член Парламенту (Канада), Голова Всепартійної парламентської групи із запобігання геноциду та іншим злочинам проти людства; Голова Національної групи Міжнародна мережа Парламентарі за «Глобальну дію» (PGA Canada) та член правління PGA;
• Аніта Ванденбелд, Членкиня Парламенту (Канада), Парламентський секретар міністра міжнародного розвитку;
• Євгенія Кравчук, Народна депутатка України, Членкиня PGA, Заступниця Голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України, Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;
• Іванна Климпуш-Цинцадзе, Народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2016 – 2019);
• Марина Бардіна, Народна депутатка України, Членкиня PGA, Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері прав людини та гендерної політики;
• Кастурі Патто, Членкиня Парламенту (Малайзія), Президентка PGA.

12 травня на 78 день повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація проти України ми провели захід, метою якого було донесення інформації про нескінченні воєнні злочини проти народу України, поточну ситуацію та позицію ЛЗІ та українських парламентарів до світової спільноти з «перших вуст».

Тому, в контексті своєї діяльності та враховуючи, конституційно визначену роль Парламенту (Верховної Ради України) у питаннях війни та миру, територіальних змін та ратифікацій міжнародних угод, Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Парламентським центром (Канада) в рамках проекту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони України» (PASS Ukraine), який реалізовується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada), Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs) разом з міжнародною мережею – Парламентарі за «Глобальну дію» (Parliamentarians for Global Action (PGA)), організували та залучили українських, канадських та інших парламентарів країн-членів (PGA), щоб обговорити розвиток подій, роботу та роль українських парламентарів, перспективи протистояння майбутнім загрозам, а також потреби та варіанти міжнародної підтримки в умовах війни.

Міжнародна мережа – Парламентарі за «Глобальну дію» (Parliamentarians for Global Action (PGA)) – платформа, яка об’єднує парламентарів всього світу, як і багато інших майданчиків, що вже використовуються, відіграє свою роль у формуванні єдиного правильного, єдиного можливого ставлення до росії як до країни агресора, країни, якій не місце в сучасному світі, і якої треба позбутися задля спасіння не тільки вже досягнутого світовою цивілізацією, але і всього живого.

Зараз парламентарі, які піддаються все більшому ризику відіграють ключову роль у об’єднанні союзників і друзів з усього світу в спільний об’єднаний фронт: прагнення до миру, справедливості та підзвітності та захисту демократії, її принципам та інститутам. Для цього у заході взяли участь українські парламентарки, дві з яких є членами PGA, – це Євгенія Кравчук та Марина Бардіна, а також Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіли своїм закордонним колегам з якими труднощами вони зараз стикаються у своїй роботі, які подальші плани та яка ключова допомога зараз потрібна, як Україні в цілому, так і Парламенту, зокрема.

Українські депутатки наголосили на необхідності термінового надання Україні подальшої військової та фінансової допомоги, а також введення додаткових санкцій проти російської економіки. Також зачепили тему гуманітарної катастрофи, що розгортається в Україні, відзначивши, що руйнування та людські жертви є немислимими для тих, хто спостерігають здалеку в мирі та безпеці і наголосили, що російське вторгнення завдає шкоди, зокрема українським жінкам, зазначивши, що сексуальне насильство є одним із військових злочинів, які вчиняють російські солдати.

Світлана Матвієнко, виконавча директорка ЛЗІ, проінформувала та нагадала усім учасникам про те, що відбувається зараз у цей час у ці хвилини у нашій країні: