Публікуємо переклад тексту наших партнерів – Парламентського центру.

П’ятеро високопоставлених депутатів українського парламенту 1 квітня завершили дводенний візит до Оттави, який включав низку зустрічей на високому рівні з представниками уряду та парламенту Канади. У постійному заклику до підтримки з боку Канади їхня позиція була послідовною: вдячність Канаді за підтримку України та прохання її розширити.

Делегація на чолі з народною депутаткою від партії «Слуга народу» і головою підкомітету з державних видатків бюджетного комітету Лесею Забуранною провела закриту зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та віцепрем’єр-міністром Христею Фріланд. Також провели окремі зустрічі з міністром міжнародного розвитку Гарджіт Саджан; послом Канади у справах жінок, миру та безпеки Жаклін О’Ніл; сенаторами Бемом (голова) і Хардером (заступник голови) постійної комісії Сенату із закордонних справ і міжнародної торгівлі; та з депутатами від парламентської групи Канадсько-української дружби.

Делегація також взяла участь у спеціальному засіданні Постійної комісії Палати громад із закордонних справ та міжнародного розвитку, де поінформувала про ситуацію воєнного часу в Україні.

Окрім депутатки Забуранної, до складу делегації увійшли депутатка Євгенія Кравчук, заступниця голови партії «Слуга народу», заступнця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; народна депутатка Анастасія Радіна, також із «Слуги народу», голова Комітету з питань антикорупційної політики; народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе від партії «Європейська солідарність», голова Комітету з питань євроінтеграції, колишня віцепрем’єр-міністр України; та народна депутатка Марія Іонова, також від «Європейської солідарності», голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації Стратегічного курсу держави на повне членство в ЄС та НАТО та членкиня парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

У п’ятницю на організованій канадськими парламентарями прес-конференції українські депутати наголосили на гуманітарній катастрофі, що розгортається в Україні, відзначивши, що руйнування та людські жертви є немислимими для канадців, які спостерігають здалеку в мирі та безпеці. Депутати наголосили на необхідності термінового надання Україні подальшої військової та фінансової допомоги, а також введення додаткових санкцій проти російської економіки. Українська делегація прямо просила випровадити російських дипломатів з Канади та з багатосторонніх організацій, членом яких є Канада.

Делегація закликала посилити підтримку України, зокрема надати більше важкої військової техніки, посилити санкції та пришвидшити оформлення тимчасово переміщених осіб. Вони також закликали Канаду до пильності щодо моніторингу та повідомлення про військові злочини, вчинені російськими збройними силами.

Під час прес-конференції депутатки наголосили, що російське вторгнення завдає шкоди, зокрема українським жінкам, зазначивши, що сексуальне насильство є одним із військових злочинів, які вчиняють російські солдати.

Окрім офіційних зустрічей, депутатки приділили багато уваги канадським ЗМІ, щоб донести інформацію про те, що Україні життєвонеобхідна додаткова допомога, і Канада має надати більше підтримки.

Парламентський центр (Канада) та Лабораторія законодавчих ініціатив співпрацюють у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у межах Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs).

Цю публікацію підготовано також за фінансової підтримки Швеції.

15 березня президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням перед парламентом Канади, аби висловити свою вдячність Канаді за всебічну підтримку України під час війни, яку проти нашої держави розв’язала російська федерація.

У рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у межах Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs), Лабораторія законодавчих ініціатив і Парламентський центр (Канада) організували спеціальний брифінг перед виступом президента України для обміну актуальною інформацією щодо того, як Україна та наші демократичні інституції продовжують протистояти військовій агресії рф.

Д-р Габріель Бардалл, віце-президент із зовнішніх зв’язків Парламентського центру (Канада), підкреслила під час брифінгу, що вплив російської агресії на Україну є спустошуючим, але українці залишаються об’єднаними і непохитними перед наступаючим ворогом, і Канада підтримуватиме Україну та її демократичні інституції усіма можливими способами.

У свою чергу, Олександр Заславський, директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що, незважаючи на воєнний стан і постійну загрозу для життя людей, усі органи державної влади продовжують працювати.

Виконавчий директор Парламентського центру Том Кормієр також висловив свою підтримку Україні та запевнив, що Парламентський центр залишається надійним партнером для Верховної Ради і громадянського суспільства в Україні.

Після брифінгу, представляючи парламенту президента України Володимира Зеленського, Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Канади, засвідчив, що Канада завжди буде другом України.

У своєму зверненні до канадського парламенту президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Канаді за надійне партнерство і багаторічну підтримку, проте звернув увагу, що для встановлення миру в Україні потрібно докласти більше зусиль – і українцям, і міжнародній спільноті.

Державні інституції України та організації громадянського суспільства, серед яких і Лабораторія законодавчих ініціатив, продовжують працювати майже цілодобово, щодня наближаючи перемогу України над ворогом. Знаємо, що наша держава вистоїть. Слава Україні!

3 лютого ми спільно з нашими партнерами Парламентським центром провели ще однин, вже п’ятий, тренінг для співробітників секретаріатів Комітетів ВРУ, у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine).

Цього разу метою тренінгу був обмін досвідом щодо оцінювання роботи працівників Секретаріатів Парламентських Комітетів між представниками України, Канади та Литви.

Перша частина онлайн-заходу пройшла у форматі виступів експертів від України, Литви та Канади:

Загалом, мета такого оцінювання не тільки визначення якості роботи державних службовців та забезпечення ними діяльності ВРУ, а також полегшити прийняття рішення щодо їх просування по кар’єрній драбині та виплати премій.

Таким чином оцінювання сприяє поліпшенню якісного складу, визначенню потенціалу кадрів, плануванню кар’єри та дисциплінованості персоналу. А проходить оцінювання в три етапи:

• Визначення завдань та показників
• Визначення результатів виконання завдань
• Затвердження висновку.

Так само як і в Україні, у Литві Парламентська служба є частиною державної служби, але для працівників Сейму немає специфічних правил при оцінюванні.

Всі державні службовці проходять щорічну оцінку діяльності, яка проходить у чотири етапи:

• Самооцінка
• Співбесіда
• Розгляд оціночної форми безпосереднім керівником
• Рішення Генсекретаря щодо заохочень або прийняття необхідних дій

Під час цих етапів оцінюють три основні характеристики – результативність (чи досягнув державний службовець всіх цілей, які поставили перед ним на початку року), здатність виконувати свої обов’язки та професійні навички.

Головна мета оцінювання роботи співробітників у Канаді – сформувати очікування, визначити потреба у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації, а також розпочати діалог між керівниками та співробітниками, що сприяє загальному прогресу служби.

Важлива відмінність між Канадою та Україною в цьому питанні, це відділення Парламентської служби від державної служби.

Оцінка діяльності щорічна і проходить з 1 квітня до 31 березня, або з 1 вересня до 31 серпня, а можливими результатами цієї оцінки може бути просування по службі або створення плану підвищення продуктивності.

Після цього відбулася Q&A-сесія, де всі учасники заходу могли поділитися своїми думками та задати питання міжнародним експертам. І обговорити практики та виклики, які виникають в роботі Комітетів. Під час цієї дискусії ми отримали цінні коментарі від учасників заходу, що вкотре говорить про користь існування такого майданчику для обміну думками та досвідом між співробітниками парламентів України та Канади та сприяє покращенню роботи секретаріатів Комітетів ВРУ.

Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Parliamentary Centre), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Canada’s Foreign Policy—Global Affairs Canada) у рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховна Рада України.

Цю публікацію підготовано також за фінансової підтримки Швеції.

УШПС запустила перший навчальний модуль нашого нового освітнього формату дводенних тематичних курсів для випускників і випускниць.

Українська школа політичних студій – це, в першу чергу, Спільнота, мережування і єдність різностей. Ми постійно на цьому наголошуємо, але відчували, що можемо робити для Спільноти набагато більше.

Так виникла ідея USPS Alumni Programme – формат, який об’єднує випускників різних років та відповідає на їх запити щодо якісної освіти завдяки розробленим спеціально для Спільноти програм.

Щоб познайомити випускників із форматом та протестувати його, ми одночасно запустили набір на чотири курси: література, філософія, економіка та політична теорія.

Першим стартував курс про літературу від Євгенія Стасіневича, літературного критика, літературознавця, куратора, лектора багатьох освітніх майданчиків та автора книги «Ціна питання». Протягом навчального модулю група розбиралась з сучасною літературою та зародженням бестселерів.

Що спільного в оповіданнях Конан Дойла з розвитком міст? Як післявоєнні тривоги формують культ «Володаря перснів» і Айн Ренд? Чому надто серйозні суспільства бачать у «Ловці в житі» зовсім не те, що там є? І яким чином виклики 21 століття, нові та складні, зафундували тріумф Джоан Роулінг?

Після такого успішного початку нової програми, безумовно, будемо продовжувати розвивати формат навчання для випускників і випускниць.

А ці два дні було дуже затишно, щиро і змістовно.

Цього тижня у Страсбурзі проходив World Forum for Democracy. Це велика щорічна подія, яка проходить у Раді Європи та збирає делегації зі всієї Європи для обговорення важливих питань. Тема цього року: «Чи може демократія врятувати навколишнє середовище?».

Дати цьогорічного Форуму символічні для України, адже саме 9 листопада, 26 років тому, Україна стала членом Ради Європи. Цей крок був важливим для визнання суверенності України та залучення нас, як держави, до формування спільної європейської політики.

Хоча цьогорічна тема і стосується охорони довкілля, ми також не можемо ігнорувати тему політичних в’язнів РФ. Українських громадян незаконно утримують за ґратами в Росії, на окупованих територіях Криму та Сходу України. Ми не можемо мовчати про це. Тому наша делегація у Страсбурзі своєю акцією під час Форуму вкотре нагадала Європі про військову агресію Російської Федерації щодо України, анексію Криму і численні порушення прав людини на півострові та тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

У повітря немає кордонів. Забруднення повітря в одній точці впливає на здоров’я мільйонів людей.

Наявність необхідної інформації – перший крок до усвідомлення і вирішення проблеми. Ще 3 роки тому Україна була білою плямою на мапі світу у контексті вимірювання якості повітря – ніхто не знав, чим ми дихаємо. Тим часом у світі внаслідок забруднення повітря щороку помирають близько 7 мільйонів людей.

Сьогодні завдяки цифровому інструменту Saveecobot, співзасновником якого є випускник Української школи політичних студій Артем Романюков, українці можуть дізнаватися про актуальний стан забруднення повітря майже у будь-якій точці країни та долучатися до вирішення цієї проблеми. Чат-бот працює у 15 країнах світу і має понад 1,5 активних користувачів.

Під час Форуму у Страсбурзі Артем Романюков представив SaveDnipro та Saveecobot як ініціативу з найбільшим національним та міжнародним впливом та розповів як цифрові інструменти можуть впливати на захист довкілля глобально.

Зараз ми переживаємо екологічну кризу, яка охоплює весь світ і подолати її можна тільки спільними зусиллями. Питання чистого довкілля у сучасному світі стосуються основоположних прав людей. І тут важливо пам’ятати про погіршення стану довкілля на тимчасово окупованих територіях України. Це може бути неочевидним фактом, проте екологічна ситуація на Сході України – це величезна проблема, і на неї теж важливо звертати увагу світової спільноти. Від дій агресора потерпають не тільки люди, а й довкілля, і все це матиме невизначений за масштабами негативний вплив на майбутні покоління українців.

Про це на Форумі розповідала Марія Мезенцева – випускниця УШПС 2018 року та Голова Постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Третя сесія – остання, де зібралася вся група, і далі ми побачимо учасників уже поза межами навчання в УШПС. Проте ми переконані, що нас чекає плідна співпраця та багато спільних заходів і проєктів з учасницями й учасниками цьогорічної прогами.

Відвідування Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» вже стало традицією львівської сесії УШПС.

Цього року, окрім екскурсії, учасники прослухати лекцію про боротьбу німецьких окупантів проти українського визвольного руху в 1943-1944 роках.

Екскурсія припала на особливу дату – 74 роки тому, 21 жовтня 1947 року, відбулася наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру. Це була каральна операція уряду СРСР під кодовою назвою «Захід» проти учасників національно-визвольного руху. За добу депортували понад 75 тисяч осіб. Українцям важливо пам’ятати свою історію. І це стосується не тільки перемог та здобутків, ми маємо пам’ятати і чорні сторінки нашої історії. Маємо пам’ятати людей, які віддали своє життя за Україну. Маємо пам’ятати про жертв окупаційної влади: чи то польської, чи радянської, чи нацистської.

Дякуємо за можливість відчути історію Віктору Сеницькому, зберігачу фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові, та усьому колективу музею.

В Україні налічується понад 350 політичних партій, і процес їх творення продовжується. Проте чи є політичні партії в Україні інститутом ліберально-демократичного суспільства? У нинішній системі – ні.

Український виборець ще не готовий до того, щоб будувати ліберально-демократичний проєкт і брати відповідальність. Популізм усе ще спрацьовує для «середнього виборця». Крім того, в Україні немає внутрішньопартійної демократії. Майже усі наявні партії – не членські, а лідерські, з дуже централізованою структурою, що також гальмує розвиток партій як політичного ліберально-демократичного інституту.

Що з цим робити – учасники й учасниці програми УШПС дискутували у Львові з Анатолієм Романюком, доктором політичних наук, професором політології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Чому люди постійно шукають неіснуючі закономірності? Чи можемо ми контролювати власне життя або ж це лише ілюзія? Хто має платити податки – роботодавець чи громадянин? А як щодо пенсій? Як регулювати ринок і чи це взагалі потрібно?

Багато питань, особливо тих, які зачіпають економічну сферу, породжують етичні дилеми, на які немає однозначної відповіді. Ці питання стосуються обмеження свобод та прав людей і потребують як публічних обговорень, так і академічних досліджень.

Тетяна Білоус, доцентка кафедри філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутувала з учасниками й учасницями УШПС про поведінкову економіку, модель обмеженої раціональності та лібертаріанський патерналізм.

Ще однією традицією львівської сесії є похід до міського голови Львова Андрія Садового.

Учасники й учасниці XV-XVI програми мали можливість поставити питання меру міста Лева, поговорити про стратегію розвитку Львова і вирішення нагальних проблем місцевої громади.

Говорити відверто про здобутки і поразки, правильні і помилкові рішення з політиками – це дуже цінно для нас. Проте відкритість і готовність визнавати помилки для українського політикуму досі рідкість.

Ми ж переконані, що системний розвиток, рух вперед можливий тільки за вміння аналізувати свій досвід, рефлексувати й усвідомлювати відповідальність.

Останнім часом ми звідусіль чуємо про верховенство права. Чуємо настільки часто, що приписуємо собі певний рівень обізнаності в цій темі. Але чи справді це так? Чим відрізняється верховенство права очима юристів від верховенства права в уявлені решти людей?

Багато людей вважають, що верховенство права – це щось на кшталт юридичного засобу задоволення потреб населення, який можна використовувати, якщо ці потреби не дозволяє задовільнити закон. Це частково правдиве судження, але насправді питання набагато ширше та складніше.

Як та коли виникала ідея верховенства права? Що таке концепція правової держави? Та чи тотожні поняття «верховенство права» та «верховенство закону»? Про це учасники поговорили з Дмитром Гудимою – суддею Великої Палати Верховного суду та випускником УШПС 2012 року.

Штучний інтелект перестає бути вузькою технологією, якою цікавляться лише науковці та інженери. Поширення ШІ у різні сфери людського життя вражає: від управління бізнесом, фінансами, маркетингом до освіти, медицини, космічних та військових технологій. Але як він працює? Які загрози і можливості він несе для людства? Чи маємо ми його боятися?

Ці важливі питання учасниці й учасники програми УШПС мали можливість обговорити з Олексієм Молчановським, заступником декана з інновацій факультету прикладних наук Українського католицького університету та випускником УШПС 2018 року.

Ми живемо в сучасній країні, де щороку з’являється 30 тисяч IT-спеціалістів, так чому ж політики так часто намагаються розіграти релігійну карту? Чи справді релігія відіграє настільки важливу роль у нашій державі?

Християнство панує на територіях України вже більше тисячі років, а тому суттєво впливало на становлення української держави. Релігійний компонент є ледь не головним для багатьох українців, а тому релігійні питання впливають на цінності, принципи та щоденну поведінку громадян нашої держави. А Росія намагається використовувати цей компонент у гібридній війні.

Говорити про релігію простими словами важко, а ще важче – показати прагматичну сторону релігії і те, як віру можуть перетворити на зброю. Проте Андрій Андрушків, виконавчий директор Центру спільних дій та випускник УШПС 2016 року, зміг занурити учасників і учасниць програми УШПС у важливу дискусію. Післясмак лекції спонукає до роздумів.

Закінчилася третя сесія розмовою про справедливість. Для сучасної демократії важливо розуміти залежність справедливості від соціальних інститутів.

Ми однакові тільки в можливості бути людьми. Однак люди – нерівні. Тож чи можлива справедливість як соціальний конструкт? Чи «вигідно» бути справедливою людиною? Які погляди на соціальну справедливість поширені в Україні? Та що означає принцип «однакове ставлення до рівних і неоднакове до нерівних»?

Андрій Богачов, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, подискутував з учасниками та учасницями Школи на тему справедливості, суті суспільного життя та головних потреб сучасної людини.

28 та 30 вересня, у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки і оборони в Україні» (PASS Ukraine), ми провели тренінги для співробітників секретаріатів Комітетів ВРУ.

Серія онлайн-зустрічей була присвячена обміну досвідом між працівниками Секретаріату Комітету з питань правоохоронної діяльності та Секретаріату Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу та клерками Палати громад Канади щодо:

• Заповнення вакантних посад у секретаріатах парламентських комітетів
• Взаємодії депутатів з працівниками секретаріатів парламентських комітетів

На першій зустрічі, 28 вересня, центральним питанням була організаційна структура та адміністративна підтримка Палати громад – типи та види посад співробітників комітетів та їх ролі, взаємодія з керівником та депутатами комітету, процес відбору та оцінювання кандидатів: критерії та інструменти, тощо.

30 вересня фокус змістився до організації роботи працівників комітетів Палати громад – планування та пріоритезація розподілу завдань, як голови та члени комітетів взаємодіють і працюють, які існують етичні обмеження цієї взаємодії і як попередити та протидіяти проявам неправомірної поведінки між співробітниками парламенту.

Такі проєкти дозволяють створити майданчик для обміну думками та досвідом між співробітниками парламентів України та Канади, що сприяє покращенню роботи секретаріатів Комітетів ВРУ. Тому ми не зупинимось на цьому та продовжимо проводити подібні заходи та поглиблювати співпрацю з канадськими партнерами.

Проєкт «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) – спільний проєкт Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Канада), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) та у партнерстві із Верховною Радою України.

8-12 вересня Українська школа політичних студій провела Другу сесію своєї XV-XVI програми в Одесі!

Друга сесія – це про суспільно-культурні зв’язки, про етику, естетику та розширення світогляду. Програма Сесії завжди будується так, щоб спонукати учасників до подальших пошуків та роздумів. Це особлива сесія в особливому місці, вона ще більше зближує групу та надихає не припиняти навчання.

Мистецтво – це, в першу чергу, культура та досвід, проте це також ексклюзив, яким люди мріють володіти. Тому мистецтво вже давно стало великою індустрією зі своїми правилами та інституціями.

Олександр Щелущенко – арт-дилер, засновник та директор галерей сучасного мистецтва «ЦЕХ» у Києві та Вільнюсі, а також випускник УШПС 2010 року, привідкрив для учасників світ арт-ринку та розповів про структуру інституцій у цій галузі, роль митця і критика, а також про те, чому в Україні ця індустрія досі не працює належним чином. На прикладі галереї «ЦЕХ», яка є чи не єдиною успішною недержавною культурною інституцією сучасного мистецтва в Україні, Олександр показав, що попит на мистецтво у нас є, тому необхідно розвивати та трансформувати індустрію.

Яким є місце України в глобальній історії? Що нас об’єднує з історією Європи та інших частин світу, а що робить нас унікальними?

Тривалий час Україна на міжнародній арені мала образ порожнього простору – Великого прикордоння. Та з чим ми ототожнюємо себе самі? Як світ сприймає нас сьогодні і яке ми посідаємо у ньому місце? Наскільки можливий в Україні баланс між лібералізмом і патріотизмом, між універсальними цінностями та дискурсом ідентичності?

Про це група дискутувала з Володимиром Єрмоленком – філософом, письменником, журналістом, старшим викладачем НаУКМА, директором з аналітики Internews Ukraine та членом правління Міжнародного фонду «Відродження».

Заклики не політизувати культуру лунають звідусіль, особливо від людей, для яких підтримка конкретної позиції означає втрату грошей. Проте чи можливо залишатися поза політикою на восьмий рік війни?

Політика – мистецтво вирішення проблем тут і зараз. Вона орієнтована на теперішнє. А культура направлена на майбутнє. Мета митця – подолати час.

Та чи може культура бути поза політикою? Чи може вона бути лише політикою? Де межі відповідальності митця, а де потрібна увага політиків до мистецтва?

Тетяна Огаркова, старша викладачка кафедри літературознавства НаУКМА і лекторка Другої сесії УШПС, обговорила з учасниками й учасницями різні концепції сприйняття культури в контексті політики.

Ми живемо тут і тепер. Час – це розтягнення душі. Ні майбутнє, ні минуле не існують насправді. Минуле – спогад, майбутнє – очікування. Так про час мислив Аврелій Августин.

Так що ж визначає наше майбутнє? Чи зумовлене воно незалежними від нас чинниками, а чи ми створюємо його самі, здійснюючи вільний вибір? Чи існує свобода волі, яка вможливлює такий вибір? Якщо свободи волі не існує, то що зумовлює наші вчинки і чи несемо ми за них відповідальність?

Вахтанґ Кебуладзе, філософ, есеїст, перекладач, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провів з учасниками цікаві дискусії про майбутнє, час, науку, наші мрії і страхи щодо людської свободи.

Іван Гомза, кандидат політичних наук, викладач і завідувач кафедри публічного врядування Київської школи економіки та постійний викладач УШПС, провів для учасників тренінг, який допоміг розібратися у питаннях про те, що таке теорія політичних кліважів, чому популізм можна назвати «тонкою ідеологією» чи політичною стратегією та як поляризація суспільства гальмує розвиток держав.

Політичний популізм – звичне для української та світової політики поняття, яке ми чуємо ледь не кожного дня. Проте коректне розуміння природи цього явища та контексту, в якому його обіцянки стають особливо звабливими, не є складовою дискусій про популізм.

Щоб краще зрозуміти феномен цього явища, потрібно звернутися в історію та простежити, як і коли зароджувалися політичні партії, адже саме вони з часом стали середовищем для процвітання популізму. Про все це групі розповів Іван Гомза.

Незалежно від епохи книжки завжди займали особливе значення у людській свідомості. Не читати і говорити про це – це нести репутаційні втрати. Проте література, як і культура загалом, часто політизується самими авторами або читачами, які відшукують приховані смисли. Тому важливо розуміти, як усе ж таки помічати політичну грань книги та коли погляд на книгу через призму політики є доцільним, виправданим та потрібним.

Про те, як зчитувати, а не вишукувати політичну грань книжок та що таке авторська інтенція, нашим учасникам і учасницям розповів Євгеній Стасіневич, літературний критик, літературознавець та член оновленого Шевченківського комітету.

Жодна система не може залишатися незмінною весь час, тому для прийняття рішень та вибудовування політик необхідно проводити аналіз систем та циклів, їм властивих. Для прогнозування подій у певній системі необхідно, в першу чергу, розуміти різницю між politics та policy, досліджувати, які кореляції, взаємозв’язки та домінанти були наявні в минулих циклах та які маркери володіли найбільшою силою.

Як правильно підходити до прогнозування подій у певній системі? Та як відрізнити професійне прогнозування від прогнозів «експертів», які ми чуємо звідусіль? Розібратися в такому важкому питанні нашим учасникам і учасницям допоміг Михайло Кольцов, кандидат філософських наук, аналітик Світового Банку та керівник відділу навчання «Ю-контрол».

Павло Шеремета, менеджер-економіст, співзасновник Шумпетерівської Школи Інновацій та міністр економічного розвитку та торгівлі (2014 р.) упевнений, що прорив неможливий без продукування інновацій та розвитку підприємництва.

Однак в Україні бізнес досі існує не завдяки, а радше супроти державі – підприємці не мають гарантій, що їх бізнес захистять від рейдерства. У країні – демографічна криза і відтік капіталу, що теж не сприяє розвитку підприємництва, особливо інноваційного. А для того, щоб розвиток таки відбувався, держава має забезпечити дві речі – по-перше, безпеку, по-друге, дати свободу бізнесу.

Що ще має відбутися для того, щоб Україна здійснила прорив? Що таке Творче Руйнування і Стратегія Блакитного Океану? Ці питання Павло Шеремета обговорював разом з учасниками й учасницями на заключній платформі Другої сесії УШПС.

18 серпня розпочалася перша програма Екологічного менторства громад. Цього року програма Школи лідерів громад змінила формат і тепер має три етапи. Перший – навчання для лідерів. Його ми вже провели у червні. Тепер другий етап – навчання менторів з питань екології.

Протягом трьох днів 30 відібраних менторів взяли участь у панельних дискусіях щодо широкого спектру екологічних проблем: від роздільного сортування сміття до енергетичної стійкості громад. Тепер, отримавши всі необхідні знання та оволодівши інструментами, ментори поїдуть до громад, які ми відібрали на першому етапі, та розпочнуть співпрацю з лідерами протягом вересня-грудня цього року.

Концепція zero waste – це про свідоме споживання, про мінімізацію кількості відходів, надання преваги речам багаторазового використання, замість «зручних» одноразових. І це – необхідність для світу загалом і України зокрема. Проте як громадам запроваджувати цю концепцію?

Ірина Миронова, виконавча директорка ГО Zero Waste Lviv, координаторка ZW Cities, членкиня правління Zero Waste Alliance Ukraine, на прикладі Львова, фактично пілотного проєкту zero waste міста в Україні, поділилася з менторами своїм досвідом ініціювання екологічних змін у громаді.

Що таке стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та оцінка впливу на довкілля (ОВД)? Чим відрізняються ці інструменти та як громадськість може їх використовувати?

Важливим для успішної роботи з ОВД є розуміння законодавчих засад здійснення оцінки впливу на довкілля, її етапи та особливості участі громадськості. Розібратися у цих складних питаннях нашим менторам допомогла Марина Шимкус, керівниця проєкту Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association) та експертка з питань ОВД та СЕО.

Вона розповіла учасникам програми Екологічного менторства громад нюанси проведення процедури оцінки впливу на довкілля та важливість громадського контролю у сфері ОВД.

За декілька років Україна з білої плями на карті Європи перетворилася на країну з розвиненою системою обладнання для моніторингу якості повітря. Сьогодні всього в декілька кліків можна дізнатися якість повітря у майже будь-якій точці України, але як впливати на зниження рівня забруднення повітря власноруч?

Дрібнодисперсний пил та викиди великих підприємств не просто погіршують комфорт – вони спричиняють розвиток багатьох захворювань. Чисте повітря життєво необхідне для людей. Тому важливо розуміти, як громада та місцева влада може здійснювати моніторинг та екологічний контроль, впливати на забруднювачів і не допускати порушення дозвільних процедур.

Щоб відповісти на всі ці питання Артем Романюков, співзасновник та директор з розвитку Saveecobot і SaveDnipro та випускник УШПС 2018 року, поділився з менторами успішними кейсами екологічного контролю підприємств та познайомив їх з інструментами моніторингу якості повітря.

Громади залежать від енергії. До того ж ще не всі навчилися її використовувати ефективно й, за можливості, ощадливо. Тому зараз важливо пояснювати громадам, що енергоефективність не тільки фінансово доцільна, але й допомагає уникати кризових ситуацій, викликаних природним катаклізмами. Кожна громада повинна мати план реагування на кризи та можливість безперебійного енергопостачання.

Андрій Зінченко, співзасновник ГО Greencubator та учасник цьогорічної програми УШПС, розповів менторам, звідки громадам брати енергію, як уникати криз та ставати енергетично стійкими. Та на прикладі свого проєкту муніципального енергетичного кооперативу «Сонячне Місто» продемонстрував, що енергетика – справа не лише великого капіталу, але й місцевих громад та груп людей.

Головними причинами неправильного поводження з відходами в Україні сьогодні є брак навичок щодо сортування, відсутність необхідної інфраструктури та нерозуміння масштабів забруднення і його наслідків. Через це в Україні сортують лише 5% відходів.

На щастя, у нас є небайдужі люди, які розвивають культуру сортування в Україні. Одним з них є Артем Миргородський – виконавчий директор і засновник проєкту GreenAge, генеральний директор BioBin та випускник УШПС 2007 року.

З власного досвіду він розповів, як перетворити сортування сміття на прибутковий бізнес. Попит на переробку та сортування у суспільстві є, потрібно просто забезпечити людей та підприємства зручними інструментами для цього.

Чиста вода – ще одна життєво необхідна умова розвитку та функціонування громад. Дані дослідження Програми розвитку ООН (UNDP Ukraine) за 2020 рік свідчать, що забруднення водойм і неякісна питна вода – екологічна проблема №1, яка турбує українців.

Однак як вирішити «водні» проблеми в Україні? З чого починати цей шлях? Мар’яна Гінзула, експертка з охорони водних ресурсів, детально розбиралася з екологічними менторами.

За словами спікерки, відродження водних об’єктів території – одне із ключових питань розвитку громади, що дасть змогу вирішити комплекс екологічних та соціокультурних проблем території. Однак порятунок водоймищ потребує системного і фахового підходу. Немає невирішуваних екологічних проблем, але все має свою ціну. За збереження водойм доведеться платити – не тільки грошима, а й часом і зусиллями небайдужих людей.

Останні роки ми всі спостерігаємо за змінами клімату в Україні: аномальна спека, повені у містах, збільшення кількості пожеж. Тому серйозним викликом для громад зараз є адаптація до цих змін.

Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кураторка програми Екологічного менторства громад та випускниця УШПС 2008 року, провела для наших менторів з питань екології інтерактивний тренінг на тему адаптації до змін клімату.

Наскільки зміниться клімат в Україні? Як зміни клімату вплинуть на українські громади? Які є виклики, пов’язані зі зміною клімату? Як допомогти громаді адаптуватися до цих змін та як правильно працювати з етапами циклу заходів з адаптації? Учасники мали змогу подискутувати з експерткою.

Робота з відкритими даними – популярний та дієвий напрям у багатьох сферах. У 2014 році робота з відкритими даними з’явилася навіть в антикорупційній стратегії. А в 2015 році Кабмін затвердив Постанову №835, яка визначила, які набори даних підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Можливо, не для всіх очевидна користь від використання відкритих даних у питаннях охорони довкілля, проте правильна робота з ними суттєво полегшує вирішення багатьох екологічних проблем.

Про цю надзвичайну складну тему нашим менторам розповів Андрій Гнап – співзасновник та аналітик даних у Waste Ukraine Analytics. Андрію вдалося максимально доступно та легко пояснити, як працювати з відкритими даними про стан навколишнього середовища.

1970 по 2016 роки скорочення популяції видів зросло до жахаючої відмітки у 68%. Це сприяло тому, що зараз зменшення рівня біорізноманіття на 4-му місці серед глобальних ризиків за ступенем впливу.

Людству потрібно припинити недбале користування екосистемними послугами та переключитися на природоорієнтовані рішення – тобто спрямовувати зусилля на захист, ефективний менеджмент і відновлення природних чи модифікованих екосистем.

Як це зробити та як залучити громади до переходу до природоорієнтованих рішень – менторам розповіла Олена Тарасова, проєктна менеджерка та експертка ПРООН (UNDP Ukraine). Вона поділилася своїм досвідом роботи із громадами та інструментами залучення ОТГ до збереження біорізноманіття.

Тепер ми переходимо до 3 етапу проєкту – співпраці менторів та громад. Це найдовший та найважчий етап, проте ми переконані, що вже до кінця цього року громади відчують зміни на краще.

Ми сподіваємося, що цей проєкт стане поштовхом для громад не зупинятися, та дбайливіше ставитися до навколишнього середовища і після закінчення програми. У разі успішності цього досвіду, ми плануємо розширювати менторську підтримку громад в інших сферах, тож вже чекаємо третього етапу цьогорічного проєкту.

Школа лідерів громад – програма Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив, яка реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

22 липня, після річної паузи, Українська школа політичних студій розпочала Першу Сесію своєї XV-XVI програми!

Перша сесія завжди орієнтується на цінності – ми звіряємо наші «компаси» з групою, знайомимо учасників з принципами та форматом Школи та вибираємо подальший вектор роботи. Таким чином, за 16 років УШПС зібрала навколо себе Спільноту з понад 500 лідерів та лідерок зі всієї України. І цього року наша Спільнота поповнилася на 38 людей.

З відкриттям Української школи політичних студій учасників привітали виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко та Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні. Вони зазначили, що УШПС – одна з найсильніших програм з усієї мережі Шкіл політичних студій, які існують під егідою Ради Європи, а випускники Школи стають рушійною силою змін та впровадження реформ, необхідних для посилення України.

Люди – найвища цінність. Саме з розмови про людину та її важливість в контексті держави ми розпочали Першу Сесію УШПС.

Україна втрачає людей. Люди виїжджають та не повертаються. Чому так відбувається, як це можна змінити та чи потрібно боротися з міграцією? Саме про це учасникам і учасницям розповіла Елла Лібанова, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України.

Лабораторія законодавчих ініціатив завжди підтримувала курс на Євроінтеграцію, тому ця тема є особливо важливою для нас та Спільноти УШПС. І для обговорення такої важливої теми ми запросили Іванну Климпуш-Цинцадзе, народну депутатку, голову Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Важливо, щоб українці самоідентифікували себе як європейців, щоб вони говорили тією ж «мовою» цінностей і принципів, яка сприймається у західному світі. Однак наскільки можливий вступ до ЄС та НАТО для України за теперішніх умов? Чи стимулює голос громадянського суспільства владу дотримуватися обраного курсу на євроінтеграцію? Та яким саме ми хочемо бачимо наше членство в ЄС?

Оскільки Школа це – освітньо-мережевий проєкт, частина «мережевий» є не менш важливою за «освітню» складову. Саме тому, щоб зблизити учасників та допомогти їм швидше влитися в групу, наш випускник та художній керівник театру «Актор» В’ячеслав Жила разом з актором та викладачем майстерності актора театральної школи «Сверхзадача» Михайлом Самарським провели тренінг для наших учасників.

Право на історичну пам’ять і правду українці виборювали роками. І зараз не можна дозволити цю пам’ять стирати. Історія України має багато спірних моментів, на яких часто спекулюють сусідні країни, тому важливо вміти говорити про них та відстоювати свої національні наративи.

Якою є українська політика національної пам’яті? Як говорити про Другу світову війну та Бабин Яр? Як відстоювати свою історію та опікуватися місцями пам’яті? Про те, як це робити, учасникам розповів Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Вже 8-ий рік Крим знаходиться під російською окупацією, а кримські татари знову вимушені боротися за свої права. Ми не можемо допустити примирення з цією ситуацією, тому постійно ведемо активний діалог щодо Криму.

На присвяченій Криму дискусійній панелі учасники змогли поговорити з Антоном Кориневичем, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, Алімом Алієвим, заступником генерального директора Українського інституту, журналістом, співзасновником Крим_SOS, та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою онлайн-видання «Українська правда».

Стратегія деокупації та реінтеграції Криму, що відбувається з півостровом зараз та якими є прагнення кримськотатарського народу в історії з поверненням Криму – такими були головні теми дискусії.

Пандемія COVID-19 сколихнула всі сфери нашого життя. Звісно ж, економіка не стала винятком. Навіть найбільш економічно стабільні країни світу постраждали від наслідків пандемії. Для української економіки, яка вже має безліч викликів унаслідок війни та російської агресії, пандемічний хаос став справжнім випробуванням – замість очікуваного і необхідного росту, ми отримали економічний спад, наслідки якого ще не до кінця зрозумілі.

Як Україна адаптується в умовах нової нормальності? Що зробити, щоб наша економіка «вижила»?

Олег Устенко, радник Президента України з питань економіки, поділився своєю експертною думкою щодо цих питань з учасниками УШПС.

Нова реальність в часи пандемії повністю змінила нашу буденність, проте в нас досі виникає багато запитань та нерозуміння всієї ситуації щодо пандемії.

Як нарощувати темпи вакцинації? Наскільки «Дельта» може змінити ситуацію із поширенням захворювання? Та що тепер буде із призупиненою медичною реформою?

Зруйнувати найпоширеніші міфи навколо вакцинації та пояснити, чому медичну реформу треба продовжувати, а не відкладати та «переосмислювати» учасникам та учасницям УШПС допомогли Олег Петренко, перший голова НСЗУ (2018-2019), незалежний директор зі стратегічного розвитку у медичній мережі «Добробут», та медична експертка Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні Катерина Булавінова.

Усі антикорупційні органи викликають інтерес громадськості та перебувають під ретельним та постійним наглядом зі сторони ЗМІ. Для того, щоб розібратися в тому, як функціонує система та відповісти на найактуальніші питання щодо діяльності одного з таких органів, на сесію завітав директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. Модерував бесіду Голова правління громадської організації «Центр протидії корупції», громадський діяч у сфері боротьби з корупцією та випускник УШПС 2019 року Віталій Шабунін.

Якими є реальні результати діяльності антикорупційних органів – НАБУ, Вищого антикорупційного суду, САП, НАЗК? Чи є між ними злагодженість та спільна візія щодо боротьби з корупцією? Чому Україна досі займає передові позиції у рейтингах щодо поширення корупції? І коли чекати на підозри топ-корупціонерам?

На ці теми учасники й учасниці дискутували з Артемом Ситником та Віталієм Шабуніним.

Рівень довіри до українського парламенту на критично низькому рівні. Останні опитування свідчать: Верховній Раді України не довіряють понад 75% українців. Чому так відбувається?

Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, упевнена: парламент – це ключова ланка, де приймаються рішення в Україні. Однак наразі український парламент втратив свою ключову роль опори державності, підпорядкувавшись президенту. Відбувається імітація парламентаризму.

Як відновити довіру до єдиного законодавчого органу України та посилити його суб’єктність? Що робити з ґендерною нерівністю у Верховній Раді та як зруйнувати «скляну стелю» для жінок-політикинь?

Учасники й учасниці програми УШПС дискутували під час Першої Сесії з віцеспікеркою Верховної Ради України Оленою Кондратюк та адвокатом, керівником-фундатором загальнодержавної системи надання безоплатної правової допомоги, заступником Міністра юстиції України (2012-2017 рр.) Андрієм Вишневським.

Державний бюджет – один з найважливіших для функціонування держави документ, при формуванні якого враховуються всі надходження та видатки держави. В Україні з кожним роком частина видатків все більше переважає надходження, оскільки зростає державний борг. Окрім того, інфляція не тримається на одному рівні, а рефінансування боргів зупиняють популістичні рішення.

Розібратися у всіх тонкощах економічних проблем, які зараз є в Україні, учасникам та учасницям допоміг Віктор Пинзеник, доктор економічних наук, представник держави у складі наглядової ради ПАТ «Магістральні газопроводи України».

Кібертероризм є однією з топ-3 загроз для національної безпеки країни. Ми вже давно живемо в реальності, де диджитальний світ часто впливає на наше життя не менше, ніж реальний. І поки деякі люди та країни відкидають цю реальність, інші – використовують її на різних рівнях для збагачення, крадіжки інформації та булінгу. І рано чи пізно постане питання: де провести межу диджиталізації, яку людство не захоче переходити? Як убезпечити свій особистий простір? Чи можемо ми довіряти своєму телефону? Чи загрожуватиме людству поява штучного інтелекту?

На ці питання під час Першої Сесії Школи відповів один з найкращих експертів у сфері кібербезпеки в Україні – Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies та випускник УШПС 2016 року.

Університет – це не місце підготовки до ринку праці. Це – місце, де формується світогляд людини. Однак досі в Україні вищу освіту сприймають лише як установу, де можна збагатитися знаннями, щоб бути більш конкурентоспроможним на ринку праці.

Михайло Винницький, керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, радить здобувати бакалаврський ступінь саме в Україні і говорить, що якість освіти в Україні не настільки погана, як про це люблять говорити – особливо на рівні бакалаврату. Утім, на рівні магістратури та аспірантури якість різко падає. Що з цим робити? Як пропонує реформувати систему вищої освіти та допомогти університетам Національне агентство? Михайло Винницький відповідав на ці питання учасників.

З 2019 року УШПС щорічно вручає стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк. Катя – випускниця Школи 2015 року, і, разом із її батьком Віктором, Українська школа політичних студій, після багатьох консультацій з представниками громадянського надала цю стипендію Сергію Філімонову.

Сергій – ветеран російсько-української війни, нагороджений медаллю «Захисник Маріуполя». Він брав участь у визволенні Маріуполя, Мар’їнки, в боях за Іловайськ, в боях під Гранітним, захищаючи українські території від агресії Російської Федерації та відвойовучи право мільйонів українців мати можливість жити мирно у своїй, незалежній країні.

Діяльність Сергія Філімонова суголосна з цінностями і принципами Української школи політичних студій. Своєю справою Сергій, як і Катя, відстоює інтереси демократичної держави Україна.