Протягом травня 2009 року Верховна Рада України прийняла 25 законів, жоден з яких ще не набув чинності. Це удвічі більше, ніж було протягом квітня 2009 року. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (10 законів); 7 законів спрямовані на удосконалення соціальної політики; 4 регулюють питання економічної політики; по 2 стосуються правової політики, а також державного будівництва.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 15 законопроектів парламентарів. Найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Блоку Юлії Тимошенко (17 разів); на другому місці – представники Партії регіонів (9 разів); представники Народного Союзу «Наша Україна» та Комуністичної партії України виступили з ініціативами по 5 разів; представники Блоку Литвина – 4 рази. Також Верховна Рада України ухвалила 9 урядових закони, більшість з яких стосуються галузевої політики, та 1 президентський, спрямований на врегулювання питань соціального забезпечення багатодітних сімей.

Одностайність прийняття рішення всі парламентські фракції продемонстрували під час голосування за соціальні законопроекти («Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія”, «Про внесення змін до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей»), галузеві законопроекти («Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку космічної діяльності», «Про внесення змін до Закону України “Про лікарські засоби” (щодо використання шрифту Брайля в інструкціях про застосування лікарських засобів)), економічні законопроекти («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення», «Про внесення змін до Закону України “Про господарські товариства” (щодо нерозповсюдження дії обмеження кількості учасників на зареєстровані товариства з обмеженою відповідальністю), «Про внесення зміни до статті 14 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо експорту спирту етилового)).

Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники Народного Союзу «Наша Україна» (12 голосувань «проти»); найменше – представники Комуністичної партії України та Блоку Литвина (по 1-му опозиційному голосуванню). Блок Юлії Тимошенко не підтримав загальну позицію парламенту двічі, а Партія регіонів – 4 рази.

У 2009 році відзначається річниця двох визначних подій післявоєнної історії Німеччини – 60-річчя Конституції та 20-річчя падіння Берлінської стіни – між якими знаходяться 40 років історичної відстані.  Лабораторія  законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера використали ці ювілеї єдності і свободи як привід, щоб нагадати про значення основних прав, демократії та правової державності у Німеччині та в світі, і таким чином створити імпульси для розвитку майбутнього в Україні.

Метою конференції стало обговорення ключових особливостей становлення конституційного ладу на прикладі Німеччини, основних проблем конституційної реформи та перспектив консолідації демократії в Україні.

В ході конференції обговорили такі питання:

1. Виникнення конституцій: роль держави і громадянського суспільства.
2. Текст Конституції та конституційна дійсність.
3. Конституційна реформа в Україні.

Виступаючи за подальший розвиток конституційного ладу в Україні і згадуючи з нагоди 60-річчя Конституції Німеччини, організатори  та учасники зробили свій внесок у дискусію про сучасний стан конституційного ладу в країні.

Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, відзначив багаторічний досвід  роботи Лабораторії законодавчих ініціатив з конституційними питаннями, наголосивши на цінності обговорення конституційних проблем у колі вітчизняних та іноземних експертів. Така необхідність, на думку Ігоря Когута, продиктована розумінням того, що демократія є одночасно процесом і досвідом, який необхідно переймати.

Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, відзначив необхідність інклюзивного процесу та мобілізації суспільного інтересу для роботи конституції. Більш того, на думку Ніко Ланге, конституція не має бути змінена кардинально, адже це становить загрозу тяглості конституційної традиції.

Генріх Оберройтер, Професор політології, директор Академії політичної освіти, м. Тутцінг, звернув увагу на головні феномени, що вкладаються в суть поняття «жити конституцією». Серед них було відзначено суспільний консенсус, елементи плюралістичної демократії, державну інтеграцію, належне сприйняття політичного процесу суспільством, «воля» до конституції поряд із етичною орієнтацією в конституційних та правових питаннях і конституційним патріотизмом.

Крістіане Гулльманн, Керівник юридичного та консульського відділу Посольства Німеччини в Україні, звернула увагу на особливості конституційного процесу в Німеччині, при цьому наголосивши на визначальній ролі відповідальності у процесі творення конституцій.

Вінфрід Бруггер, Професор публічного права, член правління Німецько-Американської асоціації юристів, співвидавець німецькомовного журналу «Держава» (Der Staat), окреслив основні «хвилі»  виникнення конституцій у світі та порівняв певні особливості німецької та української конституцій.

Микола Козюбра, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, звернув увагу на основні етапи становлення та характеристику Конституції України. Більш того, було визначену роль Конституційного Суду в процесі становлення конституційної юрисдикції.

Ігор Коліушко, Голова Центру політико-правових реформ, визначив типові причини невиконання Конституції України, що полягають в тому числі і в домінуванні традиції над нормами права, нераціоналізмі конституції та її недостатній конкретності.

Еллен Бос, Професор політології німецькомовного університету ім. Андрассі, м. Будапешт,  звернула увагу на особливості взаємозв’язку між стабільністю демократичної політичної системи  та якістю конституції, звернувшись до досвіду Угорщини та Польщі.

Анатолій Селіванов, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, наголосив на першочерговій необхідності створення наукової бази конституційного реформування. На думку Анатолія Селіванова, саме концепції, базовані на юридичних доктринах, можуть забезпечити якісний конституційний процес та сприяти уникненню неузгодженості дій і позиції щодо реалізації конституції.

Микола Оніщук, Міністр юстиції України, звернув увагу на особливості проекту конституційних змін, запропонованого Президентом України, при цьому наголосивши на необхідності формування належної системи балансу влад для нормального функціонування конституції.

Також участь у заході взяли народні депутати України, представники Секретаріату Президента України,  Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України, представники провідних аналітичних центрів, фахівці у сфері конституційного права, науковці, представники засобів масової інформації, міжнародних організацій та інституцій.

13 -17 травня 2009 року у Тбілісі відбулась друга частина першого семінару Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників цьогорічної другої групи «Європейська інтеграція» з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у Тбілісі, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network).Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Цього року учасниками програми є лідери організацій, що діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому для цієї групи семінарі учасники зосередились на питаннях Європейської інтеграції та поточних демократичних реформ у Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані варто відзначити наступні:

• Політичні критерії Європейської інтеграції;
• Нові інструменти та можливості Євроінтеграції: нова ініціатива ЄС «Східне Партнерство»;
• Економічні критерії європейської інтеграції – роль та внесок громадянського суспільства.

Особливу увагу в рамках семінару було присвячено сучасній політичній ситуації в Грузії в ретроспективі останнього року.

Також учасники всебічно проявили себе під час тренінгів з ефективної комунікації та побудови команди, а також національних презентацій Country Mirror.

Непересічні презентації були представлено під час інтерактивного семінару з «Розробки, втілення та оцінки Медіа Кампаній на підтримку Європейської Інтеграції», який було проведено Виконавчим директором Інституту Масової Інформації Вікторією Сюмар.

Продовженням програми будуть 2 спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.

Впродовж лютого 2009 року Верховна Рада України прийняла 12 законів, що менше, ніж у січні, лютому та березні 2009 року. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (8 законів); 3 спрямовані на державне будівництво та розвиток місцевого самоврядування; 1 стосується соціальної політики. Варто відмітити прийняття Закону України «Про Фонд асоціації органів місцевого самоврядування».Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи стали народні депутати України – за місяць було підтримано 7 депутатських законів.Крім того, Верховна Рада України проголосувала за 4 законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів України і за 1 президентський законопроект.

Всі парламентські фракції продемонстрували одностайність у прийнятті рішень по таких законопроектах: «Про внесення змін до деяких законів України” (щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств», «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо відрядження військовослужбовців до державних органів та установ), «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення справності і модернізаціїї озброєння та військової техніки Збройних Сил України», “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” щодо врегулювання питань експорту електроенергії” з пропозиціями Президента України від 10.04.2009, «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

Залучення громадян до законодавчого процесу – основоположний принцип представницької демократії, курс на розбудову якої був проголошений від часів здобуття незалежності України. В останні роки проблема забезпечення участі громадськості в процесі законотворення все частіше стає предметом дискусій вітчизняних політиків та експертів, однак дійсних зрушень тут відбулось не так і багато. Лабораторія законодавчих ініціатив в межах проектуВестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism») розробила аналітичний огляд щодо проблеми залученості громадян до законодавчого процесу.В дослідженні автори розробили рекомендації щодо правового удосконалення механізмів базових форм громадянської участі як-то: референдуми, звернення громадян, цивілізоване лобіювання інтересів, публічні акції, громадські обговорення та вивчення громадської думки, судовий захист легітимних очікувань громадян. В огляді був використаний досвід європейських країн та Сполучених Штатів Америки в даній сфері.

Попередні дослідження в межах проекту «Підвищення ефективності українського парламентаризму»:

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ (аналітичний огляд)

СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ (аналітичний огляд)

Апарат Верховної Ради – допоміжний орган парламенту, що здійснює його організаційне, інформаційне, правове, матеріально-технічне та інше забезпечення. З огляду на такі функції, ефективність Апарату є важливим фактором, що впливає на загальну роботу Верховної Ради. Лабораторія законодавчих ініціатив в межах проекту Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism») розробила аналітичний огляд щодо вдосконалення діяльності Апарату Верховної Ради України.В своєму дослідженні автори зосередилися на темах оптимізації структури парламентського апарату, його кадровому забезпеченні та деталізації завдань окремих структурних підрозділів в законодавчому процесі.

Попередні дослідження в межах проекту «Підвищення ефективності українського парламентаризму»:

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ (аналітичний огляд)

СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ (аналітичний огляд)

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ЗАКОНОДАВЧОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ (аналітичний огляд)

9 квітня 2009 року розпочалася робота Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”. Проект реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з “Телекритикою” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Перша сесія Школи проходила з 9 по 12 квітня 2009 року в м. Києві та Київській області (смт Буча).

Під час Урочистого відкриття 9 квітня 2009 року з вітальним словом до 26 учасників, які були відібрані з-поміж більше двохсот кандидатів з усієї України, виступили: Ігор КОГУТ, директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”,  Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, та Наталія ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту “Телекритика”.

Робота Першої сесії розпочалася виступом Ігора БУРАКОВСЬКОГО (Директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій) на тему“Економічна криза в Україні та світі”, під час якого було закцентовано увагу на основні причини економічної кризи в Україні та світі, обговорювалися можливі шляхи виходу з неї.

Після серії питань та відповідей виступив Андрій КУЛИКОВ (Журналіст, Ведучий програми “Свобода слова”). Його лекція стосувалася питаньвідповідальності журналіста перед співгромадянами та мала своє продовження у дискусійному спілкуванні із учасниками Школи.

Завершився перший день роботи заключним словом Ігора КОГУТА, який підвів підсумки та окреслив подальші плани роботи Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”.

10-12 квітня учасники продовжили роботу в ГНЦ “Зелена Буча”.

В п’ятницю, 10 квітня перед слухачами Школи виступив Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ. Його доповідь стосувалася політичних і правових викликів сучасному  конституційному дизайну України.

Микола КОЗЮБРА (Завідувач кафедри державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, суддя Конституційного суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор) прочитав лекцію на тему: “Принцип верховенства у конституційному процесі в Україні”.

Після серії правових питань, журналісти мали змогу заслухали доповідь та поспілкуватися з Ігорем КУРУСОМ, Першим заступником Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на тему “Сучасний телерадіопростір України”.Особливу увагу було приділено цифровому телебаченню як одному із найперспективніших напрямків розвитку телерадіопростору України.

Також слухачі Школи професійної журналістики мали можливість поглянути на складні взаємозв’язки демократії та медіа-бізнесу на основі презентаціїОлександра БОГУЦЬКОГО (Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”).

11 квітня 2009 року, у суботу з доповіддю на тему “Громадянське суспільство: європейські цінності та орієнтири” виступив Євген БИСТРИЦЬКИЙ, завідувач відділом філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України.

Наталія ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту “Телекритика” розповіла слухачам Школи професійної журналістики про соціальну функцію журналістики.

Лариса ІВШИНА, головний редактор газети “День” прочитала лекцію на тему “Медіа та історична пам’ять”, підкресливши важливість ролі історичного знання (історії) у роботі журналіста.

Продовжилася робота першої сесії виступом Євгена РАДЧЕНКА, заступника Голови Правління Комітету виборців України, директора з розвитку Міжнародної  Громадської Організації “Інтерньюз-Україна”, який стосувався теми виборів  як  елементу народовладдя  в контексті українського   досвіду  та  європейських  стандартів.

На завершення дня учасники Школи мали змогу також взяти участь у неформальному спілкуванні із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань.

В неділю, 12 квітня 2009 року перед слухачами Школи виступила Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” із доповіддю на тему “Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?”.

Завершилася перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” виступом Наталі ЯКОВЕНКО, завідувача кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктора історичних наук, професора. Вона розповіла учасникам Школи про проблеми висвітлення історії в сучасних підручниках з історії України.

Наступні сесії Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” заплановані на такі дати:

ІІ сесія: 31 травня 2009 року – 3 червня 2009 року (АР Крим);

ІІІ сесія: 10-13 вересня 2009 року (м.Одеса);

ІV сесія: 3-6 грудня 2009 року (м.Львів).

Список учасників Школи журналістики “НОВА УКРАЇНА” дивись ТУТ

Подальшу інформацію про Школу дивись ТУТ

1-5 квітня 2009 року відбувся перший семінар Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у молдавському містечку Вадул-луї-Вода неподалік Кишинева, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network) . Цього року учасниками програми стали представники громадських організацій котрі діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції.

Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому семінарі учасники зосередились на питаннях співпраці поміж публічною владою та громадянським суспільством та ролі правозахисних організацій Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України у цьому процесі.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані, варто відзначити наступні:
• Повага до прав людини та Верховенство Права : ідеальна модель чи прикладний інструмент.
• Ідентичність та міжкультурний діалог у Східній Європі та на Південному Кавказі, з особливим фокусом на правах меншин.
• Можливості та шанси, які надає регіону нова політика Європейського Союзу Східне Партнерство.
• Дизайн, менеджмент та оцінка програм, котрі здійснюються національними НУО: кращі практики зі сфери Захисту прав людини.

Заключна дискусія була присвячена можливостям співпраці національних НУО на регіональному рівні.

Продовженням програми будуть семінар для групи «Європейська Інтеграція» у Тбілісі (13-17 травня 2009) та дві спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.

3 квітня 2009 року у  Залі засідань Донецької обласної ради відбулася  конференція «НОВІ ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ  МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ», організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Донецькою обласною радою, Фондом Конрада Аденауера та Центром законодавчих ініціатив. Існуюча в Україні система публічної влади на місцях свідчить про неспроможність актуалізувати потенціал місцевого самоврядування  з метою стимуляції утвердження феномену місцевого самоврядування як автономної по відношенню до держави системи  публічного управління із правом та можливістю повноцінно існувати та співпрацювати з центром задля вирішення актуальних суспільно-політичних проблем.

Метою заходу стало обговорення шляхів та інструментів налагодження ефективного діалогу між державними органами влади та місцевим самоврядуванням, а також сучасних викликів децентралізації як основного механізму забезпечення права територіальних громад брати участь у вирішенні актуальних суспільно-політичних проблем.

В ході конференції було обговорено два основних питання:

1. Місцеве самоврядування та держава: у пошуках ефективного формату діалогу.
2. Місцеве самоврядування і децентралізація в Україні: оптимальні шляхи задоволення потреб громад.

Заступник Голови Донецької обласної ради Володимир Ішков привітавши учасників конференції, підкреслив необхідність реформування всіх ланок влади з метою підвищення ефективності місцевого самоуправління та регіональної політики. Крім того, доповідач зазначив, що потрібно внести зміни до бюджетного процесу на місцях, а також забезпечити імплементацію європейських демократичних цінностей у систему місцевого управління, спрямованих на забезпечення добробуту людини.

Координатор проектів з конституційних питань Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Анна Райсман представила основні напрямки роботи Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, окреслила зміст принципів субсидіарності та відповідальності як засадничих основ побудови системи місцевого управління в європейських країнах, а також наголосила на необхідності функціонального переорієнтування інститутів місцевої влади в Україні на забезпечення інтересів громад і громадян.

У своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут  звернув увагу учасників конференції на актуальні наразі для вітчизняної політичної системи виклики, які можуть істотно вплинути на процес реформування системи місцевого управління, а саме: світову економічну кризу як привід для нового погляду на процеси реформування в цілому; нову хвилю дискусій навколо конституційної реформи як шанс відмовитись від технологічного підходу до розробки та внесення відповідних змін; визначення дати виборів Президента України як подію, що може відвернути увагу політиків та експертів від питання про реформу місцевого управління.

Депутат Донецької обласної ради Марина Черенкова представила досвід Донецької області по розробці концепції щодо підвищення ефективності місцевого управління. Висловивши своє занепокоєння з приводу відсутності консолідованого бачення відповідної реформи, доповідач зауважила, що місцеве самоврядування є правом і здатністю територіальних громад, а тому розробка стратегії його реформування повинна відбуватися за участі представників територіальних громад, включати елемент просвітництва, а також передбачати адаптацію європейських реформаторських підходів до вітчизняних умов.

Віце-президент Асоціації міст України та громад Мирослав Пітцик,  окресливши основні бюрократичні перешкоди на шляху до ефективної реформи місцевого самоврядування в Україні, наголосив на необхідності контролю з боку громадськості за діями влади щодо реалізації ініціатив у відповідній сфері, а також важливості створення інституційних основ для забезпечення експертної оцінки рішень Президента України, органів виконавчої та законодавчої влади, пов’язаних із місцевим управлінням.

Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко підкреслив монологічний характер співпраці державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні, а також принципово інший у порівнянні з європейськими країнами спосіб вироблення регіональної політики, який включає підготовку так званих Зеленої книги (аналіз наявних проблем) і Білої книги (вироблення рекомендацій і вибір оптимальних із них). За оцінкою експерта, в Україні домінує концептуальний підхід до реформ, який не передбачає конкретного аналізу співвідношення потрібних ресурсів і здобутків, а тому ефективність реформ не завжди є достатньо високою.

Директор Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради Роман Коваленко, окреслив основні новели Проекту Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування», а також наголосив на потенційному впливі цього нормативно-правового акту і на політичні рішення, і на місцеві проекти у різних сферах. Доповідач зауважив, що надання експертних висновків щодо рішень, пов’язаних із місцевим управлінням, є обов’язковим. При цьому одним із основних способів підвищення ефективності місцевого управління є активізація членів територіальних громад, яка має відбуватися із залученням різних рівнів управління.

Директор департаменту забезпечення реформування органів місцевого самоврядування та територій Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Юрій Ганущак зазначив, що системна реформа місцевого самоврядування потребує розробки її концептуальних засад, перевірки функціональної придатності, забезпечення сприйняття на місцях, деталізацію конкретних кроків, спрямованих на досягнення результату. Крім того, було представлено розроблену Міністерством регіонального розвитку та місцевого будівництва України Концепцію адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, яка узагальнила напрацювання чиновників та експертів у цій сфері.

Міський голова м. Тростянець Юрій Бова описав актуальний для України розрив між ресурсним забезпеченням великих і малих міст, що суттєво перешкоджає ефективній реалізації реформ. Підкресливши важливість для місцевого самоврядування бюджетної реформи, доповідач назвав неналежність розподілу повноважень між різними рівнями управління в Україні однією з основних причин непривабливості багатьох міст для інвесторів і їх непридатності для реалізації інноваційних проектів.

Консультант сектору з питань методичної роботи та адміністративно-територіального устрою управління організаційного забезпечення діяльності ради і її органів виконавчого апарату обласної ради Ольга Маштакова представила досвід Новоазовського району Донецької області по реалізації цілого ряду різних галузевих проектів, основна мета яких – активізація участі членів територіальних громад у житті громади. Така модель була оцінена як один із оптимальних варіантів співпраці влади та громадськості, який може бути адаптований до реалій інших регіонів.

Голова Правління Донецької обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко зазначив, що для ефективної реформи місцевого самоврядування необхідною є не лише зміна законодавства, а й ефективне використання наявних ресурсів у межах самих громад. Це вимагає структурування груп інтересів територіальної громади, які потребують задоволення, на основі таких критеріїв: спільність політичної, соціальної, економічної ситуації; спільність місця проживання; загальна система відносин; спільні основи для колективної дії.

За наслідками обговорення було ухвалено підсумкову Резолюцію, що узагальнила основні ідеї, пропозиції та напрацювання учасників заходу.

Матеріали до конференції

Резолюція

Тези учасників конференції

Додаткові матеріали з тематики заходу:

Якість місцевого самоврядування:правові та інституційні виклики (презентація до конференції «ЯКІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ», 10 жовтня 2008 року, м. Херсон )/ Денис Ковриженко.

Досвід місцевого самоврядування в Донецькій області (презентація до конференції «ЯКІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ», 10 жовтня 2008 року, м. Херсон) / Роман Коваленко.

Часопис “Парламент” № 2/2008

Часопис “Парламент” № 3/2008

Взаємодія громадянського суспільтва та влади на місцевому рівні (презентація до конференції«ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВЛАДИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ», 21-22 квітня 2008 року, м. Львів) / Денис Ковриженко

Матеріали до конференції «ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВЛАДИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ», 21-22 квітня 2008 року, м. Львів

У четвер, 26 березня 2009 року, о 15.00 год. відбулося Урочисте відкриття Першої сесії Української школи політичних студій 2009 року, що тривала з 26 по 29 березня 2009 року.

У рамках цього заходу з вітальним словом від Ради Європи виступив пан Аке Петерсон  (Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною), від Української школи політичних студій – Ігор Когут (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), а також Володимир Шаповал (Член Наглядової Ради УШПС, Голова Центральної виборчої комісії України, доктор юридичних наук, професор).

Після церемонії відкриття відбулися дві вступні лекції. Перша лекція, прочитана Володимиром Шаповалом (Член Наглядової Ради УШПС, Голова Центральної виборчої комісії України, доктор юридичних наук, професор), була присвячена питанню політичних та правових викликів конституційного дизайну України. Друга лекція, прочитана Томом Палмером (Генеральний директор Глобальної ініціативи Фонду «Атлант» на підтримку вільної торгівлі, миру та економічного процвітання, Директор Університету Катона (Cato University), Старший науковий співробітник Інституту Катона) стосувалася ринкової економіки та економічної кризи, і була присвячена питанню націоналізації та посиленого втручання держави в економічні процеси.

27-29 березня 2009 року учасники продовжили роботу в ГНЦ «Зелена Буча». У рамках сесії було обговорено широкий спектр проблем, що безпосередньо стосуються реалій та проблем українського суспільства.

27 квітня Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зробив вступну презентацію діяльності Української школи політичних студій та Європейської мережі шкіл політичних студій.

Наталія Вутова (Заступник Представника Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною) прочитала лекцію на тему «Рада Європи: 60 років діяльності задля утвердження європейських демократій».

Далі учасники працювали у форматі обговорення на тему «Сучасний вимір демократії: нові виклики для ‘global village’». Питання, які були порушені під час круглого столу, стосувалися перспектив демократичної консолідації в Україні. Балаш Ярабік (Голова Консорціуму Програма підтримки організаційного розвитку (Проект «Пакт Україна») сформулював основні проблеми та питання дискусійного обговорення.

Наступною темою для обговорення стала сучасна криза соціологічних досліджень, яку представив та комплексно проаналізував Володимир Паніотто(Генеральний Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, профессор).

Також учасники мали змогу поглянути на складні взаємозв’язки демократії та медіа-бізнесу на основі презентації Олександра Богуцького (Випускник Української школи політичних студій, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”).

Після цього відбувся круглий стіл «Україна – ЄС: розвиток співпраці» учасниками якого були Олександр Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Вадим Трюхан, випускник Української школи політичних студій, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Олег Рибачук, Голова Наглядової ради «Фундації Суспільність», Керівник «Євро-Атлантичного Університету».

Учасники Української школи політичних студій мали можливість подискувати і обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із проблематикою євро інтеграції. Питання круглого столу були сформульовані так:
–   Де закінчується Європа?
– Членство у ЄС чи забезпечення європейських стандартів (крізь призму національних пріоритетів та інтересів)?
– Шляхи до ЄС: як ближче – через НАТО чи в обхід (досвід останнього розширення Євросоюзу vs досвід передостаннього)?

28 березня 2009 року відбулася лекція в рамках панелі «Безпека та демократія крізь призму українських реалій». Учасниками панелі були  Анатолій Гриценко, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Член Української частини Ради міжпарламентської ради Україна-НАТО та  Джеймс Грін, Kерівник Офісу зв’язку НАТО в Україні.

Проблеми української політичної журналістики перед слухачами окреслила Юлія Мостова, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

Про публічний виступ, майстерність імпровізації та правила публічної мистецької майстерності слухачі мали можливість почути від художнього керівника та режисера театру-студії «Чорний квадрат» Анатолія Неєлова.

Наталя Яковенко, завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»,   доктор історичних наук, професор, окреслила своє бачення місця України між Сходом і Заходом.

Після широкоформатних дискусій учасники школи працювали у форматі гри. Тема гри: «Що робити?» Україна: питання і відповіді стратегії виходу з кризи. Модератором виступив Юрій Полунєєв (Народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи).

29 березня 2009 року відбулася лекція Дениса Богуша, Президента Bohush Communication, Члена Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA), члена Ради IPRA (Council Member of IPRA), під час якої було порушене питання про імідж України в сучасному світі, умови та можливості його творення.

Закінчилася сесія УШПС виступом одного з провідних інтелектуалів Мирослава Поповича, Директора Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академік Національної академії наук України, який презентував лекцію «Coda: Українське суспільство у ціннісному вимірі».

Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, орієнтована на формування, освіту та взаємодію нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, представників бізнесу, журналістів та юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Сорок учасників цьогорічної програми було відібрано в межах всеукраїнського конкурсу з-поміж 600 кандидатів з усієї України. Вони візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція.