Статус народного депутата України: проблеми та шляхи удосконалення

Статус народного депутата та зв’язок членів парламенту з громадянами – теми, що тривалий час продовжують залишатися актуальними в українському суспільстві. Лабораторія законодавчих ініціатив в межах проекту Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism») розробила аналітичний огляд на тему: «Статус народного депутата України: проблеми та шляхи удосконалення».

Автори матеріалу зосередили увагу на проблемах удосконалення взаємодії народних депутатів з партіями, обмеження депутатського імунітету, посилення зв’язку депутатів з виборцями, вдосконалення матеріально-фінансового забезпечення діяльності депутатів. Крім того, в дослідженні представленні рекомендації щодо необхідних змін в сфері дисциплінарної відповідальності народних обранців.

Аналітичний огляд щодо проблем парламентського контролю в Україні

Навіть з урахуванням прийнятих останнім часом законів, у сфері контрольних функцій Верховної Ради України залишається багато проблемних моментів, які потребують удосконалення. Лабораторія законодавчих ініціатив в межах проекту Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism») розробила ряд пропозицій щодо такого удосконалення.

У вівторок 3-го березня Верховна Рада України 391 голосом подолала вето президента України на закон “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” (№3250-д).

Необхідність прийняття цього закону визначена ще в Конституції України. Однак, внаслідок політичних обставин, до цього часу цей закон так і не був ухвалений. Кілька разів на нього накладалося вето президента (як Кучми, так і Ющенка). Зрештою 15 січня 2009 року закон про тимчасові слідчі комісії в черговий раз був прийнятий Верховною Радою. Президент України знову наклав вето, однак депутати подолали це вето більш ніж двома третинами голосів від конституційного складу парламенту. Тепер Президент України   зобов’язаний   врешті-решт підписати  та  офіційно  оприлюднити протягом десяти днів прийнятий закон.

Зрозуміло, що головна причина політичної боротьби навколо закону про тимчасові слідчі комісії парламенту полягала у тому, що з його прийняттям з’являється юридичний механізм для ініціювання та проведення процедури імпічменту президента (саме цей закон регулює порядок створення та функціонування спеціальної тимчасової слідчої комісії парламенту, яка згідно статті 111 Конституції приймає участь у процедурі імпічменту). Втім уможливлення імпічменту – далеко не єдине призначення даного закону. Завдяки йому юридичну базу для своєї роботи отримали парламентські тимчасові слідчі комісії (до цього їх діяльність регулювалася лише Регламентом Верховної Ради, що до останнього часу не мав сили закону). Внаслідок цього були удосконалені контрольні функції парламенту загалом. Зокрема слідчі комісії здобули можливість проводити більш ефективні розслідування та впливати на органи виконавчої влади в даному контексті.

Втім, сфера контрольних повноважень українського парламенту потребує подальшого розвитку. Лабораторія законодавчих ініціатив виклала своє бачення того, які заходи слід реалізувати задля підвищення ефективності Верховної Ради як контрольного органу.

Створено експертний клуб журналу «Часопис Парламент», у рамках якого розпочато обговорення проблем реформування конституційного ладу в Україні

6 лютого 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив, Фонд  Конрада Аденауера та Академія правових наук України провели перше засідання Експертного клубу Журналу «Часопис «ПАРЛАМЕНТ» на тему «РЕФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ. ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ МАНДАТ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ». Це засідання Експертного клубу стало початком серії заходів, присвячених обговоренню найактуальніших проблем конституційної реформи в Україні. Під час подальших обговореня планується узагальнити та систематизувати експертні позиції щодо перспектив наближення вітчизняного Основного закону до європейських демократичних стандартів.Актуальність обговорення обумовлена тривалою історією та незавершеністю дискусії навколо проблем, пов’язаних із визначенням статусу народного депутата України. Учасниками таких дискусій виступили і політики, і експерти, і науковці. Включення Конституційного Суду України до процесу надання правової оцінки змісту пропонованих реформ свідчить про необхідність глибинного аналізу їх відповідності не лише законодавству України, а й міжнародним стандартам, які знайшли своє втілення у практиці державотворення європейських країн. За таких умов, потреба в конструктивному обговоренні наявних проблем інституту представницького мандату в Україні є очевидною.

Метою проведення засідання Експертного клубу стало вироблення рекомендацій щодо напрямів і механізмів подальших конституційних перетворень в Україні в контексті удосконалення інституту представницького мандату народного депутата України. Найбільшу увагу під час обговорення було приділено: визначенню природи представницького мандату народного депутата, оцінці стану вітчизняної партійної системи, пошуку аргументів «за» і «проти» демократичності інституту імперативного мандату, механізмам забезпечення ефективного зв’язку парламентарів із виборцями, проблемам виборчого законодавства тощо.

У засіданні Експертного клубу взяли участь вітчизняні та зарубіжні експерти з конституційних питань, юристи, науковці, а також представники органів державної влади України.

Програма заходу

Аналітичні матеріали, підготовлені експертами лабораторії законодавчих ініціатив до заходу

Тези виступів учасників засідання експертного клубу

Законодавство у січні 2009 року

Протягом січня 2009 року Верховна Рада України прийняла 12 законів. Найбільше прийнятих законів спрямовані на удосконалення соціальної політики (4 закони); по 2 стосуються правової, інформаційної та галузевої політик; 1 – економічної політики.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 8 законопроектів парламентарів. Варто зазначити, що протягом січня 2009 року було підтримано 3 законодавчі ініціативи, що були внесені народними депутатами України від Соціалістичної партії України ще у парламенті попереднього скликання. Також Верховна Рада України ухвалила 4 урядових закони і жодного президентського.

Одностайність прийняття рішення всі парламентські фракції продемонстрували під час голосування за соціальні законопроекти («Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (щодо пільгових умов погашення освітніх кредитів для громадян, які мають дітей), «Про внесення змін до Закону України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” та деяких інших законодавчих актів», «Про внесення зміни до деяких законів України» (щодо поховання учасників бойових дій і соціального захисту членів їх сімей), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України»). Крім того, представники всіх фракцій підтримали такі проекти: «Про внесення зміни до статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України» (щодо переліку осіб, які мають право на подання касаційної скарги), «Про внесення зміни до статті 6 Закону України “Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про плату за землю” (щодо спортивних споруд закладів фізичної культури та спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки), «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо обміну інформацією про одержувачів соціальних виплат).

Депутати від Партії регіонів виступили суб’єктами законодавчої ініціативи трьох соціальних і одного економічного закону; представники фракції Блоку Юлії Тимошенко – одного економічного та одного інформаційного закону; Блок «Наша Україна – Народна самооборона» – одного економічного закону; Комуністична партія України – двох соціальних законів; Соціалістична партія України – двох соціальних та одного інформаційного закону.

Представники фракції Партії регіонів не підтримали Закон «Про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»; фракція Блоку Юлії Тимошенко виступила опонентом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення систем управління якістю, систем екологічного управління та інших систем управління»; фракція Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» не підтримала Закону  «Про внесення змін до деяких законів України (щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою); представники фракції Комуністичної партій України не проголосували за закони «Про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», «Про внесення змін до деяких законів України (щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою), «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна».

Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до роботи по реформуванню законодавства про фінансування політичних партій і виборчих кампаній

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив розробили Концепцію змін до законів України щодо підвищення прозорості фінансування політичних партій і виборчих кампаній. У цьому документі враховані зауваження, пропозиції та рекомендації, що були висловлені під час робочої групи «Обговорення концепції змін до законів України щодо підвищення прозорості фінансування політичних партій і виборчих кампаній», яка відбулася 19-20 грудня 2008 року у м. Сімеїз, Автономна Республіка Крим, за участі представників органів державної влади, українських і зарубіжних експертів.Концепція має стати основою для подальшої консолідованої роботи по реформуванню законодавства про фінансування політичних партій і виборчих кампаній. Таке реформування має стати важливим кроком на шляху до виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед європейською спільнотою у сфері боротьби з політичною корупцією.

Концепція побудована за принципом аналізу наявних у системі фінансування політичних партій і виборчих кампаній проблем і можливих шляхів їх вирішення. Основні тематичні блоки стосуються: удосконалення системи державного фінансування політичних партій; векторів удосконалення регулювання приватного фінансування політичних партій і виборчих кампаній; напрямів обмеження видатків політичних партій; способів забезпечення прозорості партійних фінансів; удосконалення контролю за фінансування партій і виборчих кампаній; запровадження ефективної системи санкцій за порушення вимог законодавства про партійні фінанси.

Євробюлетень 2008

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

№1, Січень