Починаємо представляти вам дані щодо міри оновлення парламенту різних скликань. Лабораторія законодавчих ініціатив підрахувала, який відсоток нових депутатів з’являвся у Верховній Раді після кожних виборів. За роки незалежності до парламенту пройшли сотні «нових облич».

Зокрема, у 2019 році, за даними результатів позачергових виборів, опублікованих виданням «Українська правда», до Верховної Ради потрапляють 80,4% людей, які ще ніколи не отримували мандат. Така міра оновлення не є рекордною для України, однак перевищує показник попереднього скликання.

Хотіли «нових облич»? Отримали! Чекаємо на результативність оновлення.

Кількість нових депутатів вираховувалась від загальної кількості депутатів, що були обрані та склали присягу після відповідних виборів та мандат яких почався. При підрахунках використовувались відкриті дані ВРУ.

Цього року Лабораторія законодавчих ініціатив представляла організацію на фестивалі Atlas Weekend. Наша команда проводила експрес-тестування охочих на демократію.

Відтепер більше українців знатимуть, як насправді функціонує демократія, хто приймає рішення і як долати труднощі. Адже демократія – це не тільки свобода слова і діянь. У першу чергу, це – інструмент, яким варто правильно користуватися: якщо є проблема, то треба самотужки ініціювати її рішення, а не чекати, доки це зробить хтось інший, вищий у вертикалі влади.

Громадянська освіта, хай навіть швидка і фестивальна, – вакцина проти популізму для підлітків і молодих українців, які залюбки долучалися до наших пізнавальних активностей.

Під час фестивалю ми познайомилися із багатьма активними й обізнаними людьми – українцями й іноземцями, відкритими до знань і готовими до дій. Ми зрозуміли більше, чого потребує молодь для того, щоб цікавитися суспільно-політичними процесами, а молодь, у свою чергу, потренувалася знаходити правильний вихід у ситуації і розрізняти функції, наприклад, Уряду і Парламенту.

Перед виборами партійним штабам необхідно навчитися протистояти кібер-загрозам. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Cybexer Technologies (Естонія) 9 липня провела у Києві тренінг «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам» для представників комунікаційних відділів партій, відділів диджитал-маркетингу партій, відділів інформаційних технологій та безпеки партій, а також членів партій, які балотуються на цих виборах до парламенту.

«Забезпечення вільних і чесних виборів – це основа демократії. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну шляхом зміцнення її законодавчої бази, стратегії та координаційних механізмів, які відповідають законодавству ЄС та кращим практикам, зокрема Директиві ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива про ННД)», – резюмував Керівник Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер.

Під час тренінгу учасники дізналися про те, як найкраще захистити інформаційні системи компанії від маніпулювання, як підвищити обізнаність членів партії щодо таких цільових кібер-злочинів, як фішингові атаки та розвинені сталі загрози (APT), фейкові новини, витік інформації та програми-вимагачі.

Крім того, кожен партійний представник пройшов індивідуальне онлайн-навчання з цифрової грамотності та склав цифровий тест, який дає можливість визначити зони кібер-ризику в різних категоріях, як-от особисте ставлення, знання про технології, викриття соціальних медіа та організаційна культура. За результатами тестування учасники отримали рекомендації щодо того, як захистити себе та свою партію від конкретних кібер-загроз.

«Незалежно від роботи, віку або рівня відповідальності, усі ми потребуємо певної технологічної грамотності на індивідуальному рівні, якщо ми хочемо безпечно функціонувати у сучасному, залежному від цифрових технологій суспільстві і бути певними, що своєю поведінкою ми не створюємо ризиків», – зазначила виконавча віце-президентка естонської компанії із забезпечення протидії кібер-загрозам Cybexer Technologies Мерле Майгре.

Довідкова інформація:

Як продовження до заяви, що пролунала на саміті Україна-ЄС у 2018 році, Європейський Союз розпочав в Україні акцію з метою зміцнення потенціалу ключових учасників виборчого процесу. Тренінг проведено у продовження проекту Європейського Союзу «Підтримка кібер-безпеки парламентських виборів» в Україні.

27 червня 2019 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала аналітичний звіт (Shadow Report) на тему «Громадська оцінка реформи державного управління» в Українському кризовому медіа-центрі.

Громадська оцінка реформи державного управління стала третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у впровадженні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Читати Тіньовий звіт (Shadow Report) “Громадська оцінка реформи державного управління”

Результати роботи представили:

– Світлана Матвієнко, Голова Ради, Лабораторія законодавчих ініціатив.

– Олександр Заславський, Директор аналітичного відділу, Лабораторія законодавчих ініціатив.

Світлана Матвієнко зазначила, що виконання реформи державного управління є окремим пунктом Плану заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Реалізація реформи відбувається на основі Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки.

На початку квітня 2019 року Уряд представив власний звіт щодо прогресу вровадження реформи. Однак, за словами Світлани, в урядовому звіті відсутні показники результативності (outcome) та впливу на громадян (impact), що є значним недоопрацюваням. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала альтернативний звіт.

У свою чергу, Олександр Заславський розповів про проблеми реалізації реформи державного управління. Зокрема, серед недоліків аналітик назвав несвоєчасне виконання заходів та не доведення до кінця реформи пілотних міністерств, що стосується формування директоратів.

Експерт також зауважив, що проблема внутрішньої комунікації призвела до складності в інтеграції директоратів, оскільки представники «старої» державної служби негативно ставилися до фахівців з питань реформ.

Серед перешкод впровадження реформи можна також виокремити «кадровий голод» – до директоратів не вдалося набрати необхідну кількість фахівців з питань реформ. Крім того, за словами Олександра, директорати часто перевантажували «невластивими» задачами, що ускладнювало виконання безпосередніх обов’язків: аналіз та формування політики, стратегічне планування – а також створювало ризик професійного вигорання ФПРів.

Фахівці Лабораторії законодавчих ініціатив сформували рекомендації щодо подальшого впровадження реформи державної служби. Олександр Заславський зазначив, що необхідно інтенсифікувати зусилля з формування комплексної політики у сфері підготовки кадрів для державної служби, переглянути стратегічні документи з метою визначення ризиків, пріоритетів, обсягів реформ, розрахунку фінансового забезпечення реалізації окремих напрямів реформ, очікуваного впливу на кінцевих споживачів, а також повноцінно завершити реформу пілотних міністерств.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Звіт присвячено оцінці результатів впровадження реформи державного управління в пілотних міністерствах (зокрема йдеться про запровадження, наповнення та інтеграцію директоратів). Метою звіту було визначити ключові причини проблем, з якими зіткнулися відповідальні за реформу особи та інституції у процесі її реалізації, та розробити рекомендації для подальшого впровадження. В рамках підготовки цього звіту був здійснений порівняльний аналіз оновленої версії Стратегії реформи державного управління в Україні в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1102-р. зі старою редакцією в контексті врахування рекомендацій та зауважень експертів SIGMA та Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізовані відповідні нормативно-правові акти, проведені глибинні інтерв’ю (з Генеральними директорами, керівниками експертних груп та державними експертами 6-ти пілотних міністерств та СКМУ) та експертні інтерв’ю (з керівниками структурних підрозділів НАДС).

Проект розроблено для посилення сталості реформи державного управління, оскільки це – один з пріоритетів ініціативи Східного Партнерства в рамках реалізації євроінтеграційних реформ.

Під час зустрічі були представлені ключові результати оцінки нової редакції Стратегії реформи державного управління, реформи міністерств, а також резюме опитування працівників директоратів міністерств.

Громадська оцінка реформи державного управління стане третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Фінальна презентація документу відбудеться у четвер, 27 червня, о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі. Запрошуємо усіх небайдужих до долі реформи державного управління долучитися до презентації.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є позицією Лабораторії законодавчих ініціатив і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Не можна не вітати ініціативу Президента В.О. Зеленського щодо реорганізації Адміністрації Президента з метою перетворення її з «паралельного Кабміну» на, як можна зрозуміти, президентський аналітичний центр, «основним завданням якого є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень».

Хоч, на наше переконання, обґрунтування ініціативи не має достатньої глибини, ми вбачаємо у цьому намір Президента позбутися того, що в експертному середовищі часто називають біцефальністю («двоголовістю») виконавчої влади, яка все ще спостерігається в Україні після перетворення її на парламентсько-президентську республіку. Принаймні так можна зрозуміти тезу про «паралельність Кабміну».

Однак викликає подив, чому для цього потрібно реорганізовувати Адміністрацію Президента, яка у відповідності до Положення здійснює «організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень». Тобто завдання Адміністрації Президента та запровадженого Офісу по суті однакові.

Якщо Президент не хоче дублювати діяльність Кабінету Міністрів, то для цього потрібно не реорганізовувати Адміністрацію, а вносити зміни до Конституції.

Конституція України встановлює сфери та обсяг повноважень Верховної Ради, Президента та Уряду, однак залишається фактично невирішеним питання про розмежування між законодавчою та підзаконною нормотворчістю. А саме підзаконними нормативно-правовими актами є Укази Президента, які видаються на основі та на виконання Конституції та Законів України.

Функціонального розведення сфери регулювання законів та підзаконних актів наразі не існує, адже дотепер не ухвалено Закону «Про закон та законодавчу діяльність» або Закону «Про нормативно-правові акти», які б могли врегулювати цю проблему.

Після конституційної реформи 2004 року визначити місце указів Президента в системі нормативних актів достатньо складно. Конституція в редакції 2004 (як, власне і 2016) року ніби має більш досконалі положення в частині формування та призначення Уряду, але питання, які пов’язані з нормативними повноваженнями, залишилися нерозв’язаними.

Крім того, ані Адміністрація, ані Офіс навряд можуть вирішити проблему розширення повноважень.

Президента (повний обсяг повноважень якого встановлений виключно Конституцією України) за допомогою законів. Принаймні так неодноразово відбувалося під час президенства П.О. Порошенка. Наприклад, Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає додаткові повноваження Президента у цій сфері.

Можливо, ми, як казав класик, «шукаєм те, чого нема, щоб довести що його не існує», і вирішення проблеми «дублювання» або «паралельності» діяльності з КМУ не є метою зазначеної ініціативи. Однак якщо Президент дійсно має намір вирішити проблеми в системі вироблення рішень в Україні, то в першу чергу треба звернути увагу на необхідність ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти», а також докласти зусиль до повноцінної реалізації реформи державного управління та реформи парламенту.

Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели 5 днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього.

Роботу сесії розпочала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, з пошуку спільної візії України майбутнього спільно з учасниками та учасницями під час роботи у групах “Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього”.

Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти.

З групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич. 

Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літкласику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими?

Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС.

Трейтій день розпочався з семінару Михайла Кольцова,  к.ф.н., старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики.

З Михайлом розмовляли про політичні прогнози та про їхнє застосування в умовах української політики.

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи.

Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Касаль Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету.

На четвертий день роботи сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах.

Чи є майбутнє у демократії? З Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття.

З Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія” говорили про те, якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні?

Заключний день сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen.

До останнього часу політика і вибори робились в телебаченні. Сьогодні, голос мережі принаймні співмаштабний. Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів.

Наступного разу учасники зустрінуться під час третьої сесії, яка відбудеться в вересні у Львові.

Учасники та учасниці провели 4 дні, обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася із рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко.

Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі.

Другий день сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу. 

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом “мета виправдовує засоби”.

Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади.

Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух?

Відповіді на ці питання учасники шукали разом з лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем.

Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків обговорив з групою роль релігії в політичному процесі.

За словами спікера, політика і релія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців і досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ?

Андрій Андрушків спонукав до рефлексій.

Завершився другий день екскурсією до національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН-УПА Русланом Забілим. 

Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах. 

Руслан Забілий розповів новій ґенерації УШПС, чи завершена боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху? 

Третій день сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ ім. Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології. 

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими?

Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм.

Під час зустрічі з Анатоліє Романюком група дізналася, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем.

Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” поговорив з учасниками Школи про аналіз політики.

За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту. 

Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем. 

У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію вирватися вперед? 

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: “повільно, але впевнено”. Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства.

В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей.

Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для “стрибка”?

Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але змусив їх шукати самостійно. 

На завершення Третьої Сесії програмка директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізуванні готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів. 

23 травня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі Лабораторія законодавчих ініціатив під час прес-брифінгу на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» презентувала свою оцінку реалізації парламентської реформи та запропонувала свій порядок денний парламентської реформи для нової влади.

Презентували: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що реформа Верховної Ради виконана лише на 41,8%. Олександр оцінив стан реалізації ключових рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України та підкреслив:

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представила порядок денний парламентської реформи – сім першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи:

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що виконати рекомендації Дорожньої карти можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування парламентської реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень.

Переглянути брифінг на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади»

Ознайомитись з Реформою Верховної Ради: порядок денний