Події | Лабораторія законодавчих ініціатив

Презентація методичних рекомендацій для вчителів, м. Чернігів

21 жовтня о 10:00 у м. Чернігів відбулася зустріч присвячена обговоренню громадянської освіти та Концепції нової української школи. Більше 30 вчителів обговорювали компетентністний підхід до освіти, та ключові компетенції, якими має володіти випускник.

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, презентувала методичні рекомендації для вчителів з громадянської освіти та рольовий тренінг “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді.

Захід присвячено презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів з метою впровадження компонентів громадянської освіти в Україні, зокрема таких як «Законодавча влада для молоді», «Молодь в державних програмах», «Політична система України» і «Виборчий процес». Методичні рекомендації підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Пріоритетність інтеграції компоненту громадянської освіти до навчальних програм визначено такими документами Уряду України, як проект концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 рр. та проект Концепції розвитку освіти до 2025 року.

Консультативна зустріч із представниками НУО в рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”

21 жовтня о 10:30 у представництві Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” Лабораторія законодавчих ініціатив провела консультативну зустріч у рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”, за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Netherlands Institute for Multiparty Democracy та Embassy of the Netherlands in Ukraine. Трансляція зустрічі он-лайн відбувалася у мережу YouTube.

Запрошені експерти, Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, та Мартен Юрік з Центру етики, університет Тарту, а також Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, провели з представниками неурядових організацій тренінг-гру з розбору складних етичних кейсів, яку потім буде презентовано народним депутатам.

Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, підкреслив, що парламентська етика, це один із наріжних каменів діяльності програми у співпраці із ОБСЄ БДІПЛ. Зустрічі на рівні експертів неурядових організацій дозволяє «протестувати» гру навколо кейсів із складними етичними викликами, яку пізніше буде представлено нардепам.

“Наша мета – інклюзивність та залучення народних депутатів для обговорення етичних стандартів та громадянського суспільства для діалогу. Ми будемо раді бачити як результат діяльності «Етичний кодекс», але вирішувати мають народні депутати. Запрошуємо для наполегливої роботи”

Катерина Рябіко, координаторка проекту ОБСЄ БДІПЛ, розповіла про продовження пілотного проекту.

“Ми шукаємо новий формат для залучення депутатів та проведення реформи. Ми продовжуємо «діалоги» у Верховній Раді. Перша зустріч була присвячена пошуку консенсусу щодо Етичного кодексу, або змін до існуючих нормативних актів. Сьогодні ж – дебати щодо принципів, які можуть бути відображені у етичному кодексів. Подібна гра (розбір кейсів) у парламенті Естонії привела до прийняття етичного кодексу”

Маргіт Сутроп, Професор практичної філософії, голова Центру етики, Університет Тарту, відзначила, що етичний кодекс необхідний, якщо взяти приклад Європарламенту

“В Естонії було багато «гарячих дебатів», та процес прийняття кодексу був дуже не простий. Навіщо записувати у Кодекс те, що здається і так зрозумілим дорослим людям? Ми готові поділитися досвідом, чому так важливо саме зафіксувати певні норми в кодексі та презентувати його людям. В Естонії навіть спікер парламенту не була переконана, що написаний кодекс допоможе змінити ситуацію”

Народним депутатам потрібно домовитися щодо Кодексу так, щоб люди зрозуміли необхідність його виконання, а не просто щоб «показати» свою етичність.

Запис он-лайн трансляції заходу

Програма заходу

Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings “Шкільна освіта: бюджет та батьківські кошти”

20 липня в Харкові відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Шкільна освіта: бюджет та батьківські кошти».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів в рамках проекту “Модельний округ” Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа за ініціативою народного депутата України Олени Сотник.

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський ознайомив учасників з методологією проведення заходу та розповів про конкретні результати попередніх Town Hall Meetings в рамках проекту «Модельний округ».

Автор сценаріїв Ірина Когут, експерт центру CEDOS, розповіла присутнім, що державна освітня субвенція наразі є однією із “найдешевших” державних субвенцій. Останнім часом відбувається зміна поглядів на питання батьківських внесків по всій Україні – від легалізації та «детінізації» коштів, які батьки щомісяця надають освітнім закладам, до повної їх заборони. Експерт наголосила на важливості активної громадської позиції у врегулюванні збору батьківських внесків:

“Для того, щоб отримати максимальний ефект від державного фінансування, питання, винесене на сьогоднішнє обговорення, має бути у фокусі харківської громади”

Дискусія яка тривала за десятьма столами зібрала понад 100 представників харківської громади: учителів, батьків, активістів, представників місцевої влади. Учасники зважували плюси та мінуси кожної із 5 альтернатив вирішення проблеми шкільних бюджетів та легалізації батьківських внесків.

Зрештою, 27 учасників, більшість із тих хто прийняв участь у голосуванні, обрали варіант, який передбачає повну заборону батьківських внесків. Одна із альтернатив зовсім не знайшла прихильників і лише 7 осіб обрали варіант «нічого не змінювати».

Наприкінці заходу всі охочі отримали право висловити свої рефлексії щодо формату та змісту заходу, коротко висловити свої коментарі та поставити питання.

Олена Сотник переконана, що повна заборона батьківських внесків є занадто радикальним рішенням. Народна депутатка сподівалася на більше бажання взяти особисту ініціативу та відповідальність. Тому за результатами сьогоднішнього обговорення буде зібрано кращі пропозиції та ідеї, щоб вони могли перетворитися на поправки до законопроекту «Про освіту».

Матеріали Town Hall Meeting:

Опис проблеми

Варіант 1. Залишити організацію та збір батьківських внесків на розсуд адміністрації школи і батьків (status quo)

Варіант 2. Створення благодійного фонду

Варіант 3. Адміністрація школи відкриває рахунок у державному банку (або казначействі) та самостійно розпоряджається власним фондом школи

Варіант 4. Місцева влада зобов’язує зараховувати усі батьківські внески на спеціальні рахунки у Держказначействі

Варіант 5. Повністю заборонити батьківські внески у школах

IV Семінар для експертів з питань політичних партій

6 та 7 липня у Києві відбувся IV семінар для експертів з питань політичних партій, організований ОБСЄ/БДІПЛ у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив, IFES Україна, громадською мережею ОПОРА та Національним університетом “Києво-Могилянська Академія”.

Місцем проведення семінару вже традиційно є Історично-музейний центр НаУКМА.

Перша панель експертної дискусії була присвячена пам`яті професора політології та визнаного експерта з питань політичних партій Юрія Шведи. Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко оголосила конкурс есе пам`яті професора Шведи, який також був багаторічним лектором Українська школа політичних студій (преможці конкурсу будуть відзначені на щорічній конференції “Парламентські читання”, що відбудеться у жовтні цього року).

Сергій Лещенко

На пам`ятній панелі народний депутат Сергій Лещенко наголосив на тому, що

“Політичні партії в Україні страждають на низький рівень довіри, що підриває легітимність функціювання всіх інституцій. Як і на минулорічному заході, разом із міжнародними експертами ми маємо можливість проаналізувати нещодавно імплементоване законодавство щодо партій та можливості щодо подальшого реформування цієї сфери”

Впродовж двох днів більше ніж 80 міжнародних та українських експертів на інтерактивних дискусійних панелях обговорювали такі питання:

фінансування партій та контроль за партійною звітністю,
виборчий процес,
інклюзивність партій,
залучення молоді до політичного життя,
гендерні аспекти політичних партій,
нові політичні рухи та використання сучасних технологій,
вимірюваність впливу нових медіа на політику

та низку інших тем і проблематик.

Марчін Валевський

Доктор Марчін Валевський, голова Департаменту демократизації ОБСЄ/БДІПЛ зазначив:

“Політичні партії зіткнулися зі значними викликами щодо їх спроможності представлять суспільні інтереси та громадян у всіх країнах ОБСЄ. Без прозорості партійних процедур, джерел фінансування партій, підвищення рівня інклюзивності недопредставлених суспільних груп та здатності партіями використання нових медіа, дуже важко говорити про політичний плюралізм та стійку демократію”

Семінар закінчився публічною дискусією на тему “Майбутнє реформи регулювання діяльності політичних партій в Україні”, за участі:

екс-віце-прем’єра Романа Безсмертного,
народного депутата Олега Лаврика,
екс-радника міністра екології Олексія Гончарука,
заступника голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського,
юридичного радника IFES Україна Дениса Ковриженка,

яку наживо транслювали кілька українських телеканалів.

Захід організовано ОБСЄ Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) за партнерської підтримки Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадянська мережа ОПОРА, IFES Україна.

Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings “Пошуки шляхів подальшого використання сміттєзвалища у с. Коржі”

30 червня у смт. Баришівка відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему «Пошуки шляхів подальшого використання сміттєзвалища у селі Коржі».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою Інтернів в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» за ініціативою народного депутата України Павла Різаненка.

Зі вступним словом до учасників звернувся народний депутат Павло Різаненко, наголосивши на актуальності та важливості пошуку згоди щодо подальшого використання сміттєзвалища та закликав представників громад с. Березань, смт. Баришівка, с. Коржі та представників органів місцевого самоврядування до активної дискусії, аби «зрушити із мертвої точку» одну із актуальних проблем району.

Олександр Заславський

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський ознайомив учасників із методологією проведення заходу, навівши приклади застосування технології Town Hall Meetings за кордоном та в Україні.

Аби підготувати учасників до обговорення сценаріїв, експерт заходу, доцент кафедри фізичної географії та геоекології Національного університету ім. Т. Шевченко, кандидат хімічних наук Валерій Михайленко розповів про сучасні наукові методики менеджменту сміттєзвалищ та поділився відповідним досвідом, який реалізується у Балтійських країнах та у Скандинавії.

Більше 50 учасників впродовж кількох годин бурхливо дискутували щодо альтернатив майбутнього впорядкування сміттєзвалища, починаючи зі встановлення сортувальної лінії, аж до побудови сміттєпереробного заводу.

Варіант політики №1 – залишити статус кво – виявився неприйнятною альтернативою як для представників громад, так і для депутатів місцевого рівня. Тому колективно було прийнято рішення не голосувати за цю альтернативу. Зрештою, найбільша кількість голосів була віддана на користь варіанту політики №3, який передбачає у майбутньому побудову міні-переробного заводу на кошти інвестора.

Фото: Олександр Коваленко

Наприкінці заходу громадяни заслухали презентацію від представників інвестора, які були присутні на заході та представили можливості реалізації конкретних проектів на сміттєзвалищі с. Коржі.

Інформація щодо поточного стану сміттєзвалища та сценарії вирішення проблеми, запропоновані до обговорення, доступні за посиланням:
Опис проблеми

Сценарій 1. Статус кво.

Сценарій 2. Повернення землі в комунальну власність.

Сценарій 3. Побудова міні-заводу з переробки сміття.

Сценарій 4. Впровадження місцевого плану дій.

Круглий стіл “Інституціоналізація коаліції та опозиції у парламенті України”

1 червня 2016 року відбувся круглий стіл “Інституціоналізація коаліції та опозиції у парламенті України”.

Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Під час круглого столу було презентовано та розглянуто законодавчі ініціативи щодо внесення змін до Регламенту ВРУ (№ 1066, 1066-1, 3061, 3061-1, 4331, 4331-1), спрямовані на унормування статусу коаліції та опозиції. Захід спрямовано на вироблення консолідованої позиції щодо законодавчого унормування статусу та порядку діяльності коаліції та опозиції у Верховній Раді України.

Павло Пинзеник, Перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України наголосив на принциповій важливості вирішення статусу парламентської більшості та, відповідно, меншості у Верховній Раді України:

“Наш Комітет неодноразово звертав увагу керівництва Верховної Ради і парламенту в цілому на те, що досі лишаються неврегульованими питання щодо формування коаліції, порядку призначення прем`єр-міністра, інших членів Кабінету Міністрів України та інших важливих політичних посад; невизначеним також лишається статус парламентської опозиції, що відповідає пункту 44-47 Дорожньої карти місії Європейського парламенту, у яких йдеться про налагодження парламентського діалогу і визначення правового статусу діяльності коаліції і опозиції у Верховній Раді України”

Ігор Когут

Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», запевнив у готовності до різнобічної підтримки налагодити політичний діалог:

“Для Програми «РАДА» надзвичайно важливим є надання підтримки Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України з метою посилення інституційної спроможності парламенту, сприяння налагодження політичного діалогу та створення майданчиків для експертного обговорення”

Юрій Мірошніченко

Юрій Мірошниченко, співавтор законопроекту № 1066, стисло презентував основні ідеї законодавчої ініціативи:

“Я мав честь бути одним з ініціаторів законопроектів щодо прав парламентської опозиції. Як у нашій фракції, так і в парламенті в цілому неодноразово піднімалося питання регулювання парламентської опозиції та обговорювалися різні концептуальні підходи шляхів законодавчого його унормування. Відповідно, в рамках даного законопроекту пропонується законодавчо закріпити гарантії прав парламентської опозиції шляхом внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. У законопроекті пропонується врегулювати право парламентської опозиції на представництво у керівництві Верховної Ради та її органах, делегувати висування Першого заступника Голови ВРУ, голів комітетів до предметів відання яких відноситься питання бюджету, організації роботи Верховної Ради, свободи слова, соціальної політики, охорони здоров`я, науки та освіти, судочинства, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби з організованою злочинністю та корупцією, прав людини та національних меншин. Як бачимо, предмети відання тут перераховані чітко відповідають функції парламентської опозиції, тобто здійснення контролю”

Михайло Папієв

Михайло Папієв, Голова підкомітету з питань депутатської етики, зі свого боку запевнив у готовності до ґрунтовної роботи над інституціалізації коаліції та опозиції в парламенті:

“Нам треба нарешті набратися сміливості і заявити про своє виключне право, як Комітету з питань Регламенту, взяти на себе відповідальність нової редакції Регламенту, що покликана унормували діяльність коаліції та опозиції”

Валерій Писаренко

Валерій Писаренко, співавтор законопроекту № 1066-1, № 3061-1, говорив про принципово необхідність політичної волі до якнайшвидшого прийняття рішення щодо статусу коаліції і опозиції у парламенті України:

“Дискусія щодо врегулювання статусу парламентської опозиції повинна мати місце, оскільки це питання не може вирішуватися на рівні кулуарних домовленостей та потребує нагального законодавчого врегулювання. Чи це будуть зміни до Регламенту, або рано чи пізно стане частиною Конституції України – питання іншої розмови. На даному етапі, я вважаю, необхідна принципова згода з тією тезою, що права парламентської опозиції мусять бути прописані у законодавстві України”

Борис Беспалий

Борис Беcпалий, консультант Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», висловив за обережність щодо переліку прав парламентської опозиції, оскільки «Опозиційні фракції мають такі ж права, що і коаліційні (право на представництво у парламентських постійних і тимчасових органах обов’язкове включення законопроектів від опозиції в порядок денний тощо)». З цієї точки зору виокремлювати якісь пріоритети опозиції у суто законодавчій діяльності складно:

“Щодо питання включення законопроектів від опозиції в порядок денний, якщо опозиція пропонує законопроект який показує загальне бачення, то його буде включено і ухвалено. З точки зору ефективності включення законопроекту лише для того, щоб опозиційна сила мала можливість презентувати свою програму, на мій погляд, викликає великі сумніви”

КОМЕНТАР експертів Лабораторії законодавчих ініціатив щодо унормування в Регламенті Верховної Ради України питань діяльності коаліції депутатських фракцій та парламентської опозиції

Дорожня карта місії Європейського парламенту

Новий номер Часопису “Парламент” у Верховній Раді!

Черговий сесійний день у Верховній Раді розпочався Часописом “Парламент”!

Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID RADA презентувала народним депутатам перший номер Часопису “Парламент” за 2016 рік, що чекав кожного на робочому місці завдяки народним обранцям Ярославу Маркевичу та Олексію Мушаку.

Матеріали підготовлені Європейським інформаційно-дослідницьким центром на чолі з Романом Кобецем.

Флешмоб у Верховній Раді підтримали й інші народні депутати: Вікторія Пташник, Владислав Голуб, Наталя Веселова, Оксана Юринець, Павло Кишкар, Юрій Македон, Андрій Вадатурський, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук.

TOWN HALL MEETING “Як комфортно організувати міський простір Києва?”

25 травня в НСК “Олімпійський” у м. Києві відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Як комфортно організувати міський простір Києва?».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив за ініціативою народного депутата України Єгора Соболєва спільно з Лігою Інтернів в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Зліва направо: Олександр Заславський, Ігор Когут, Єгор Соболєв, Алла Плешкановська

Директор Програми USAID “РАДА” Ігор Когут подякував усім присутнім за час, який вони приділили, прийшовши на міське зібрання, зазначивши:

“Формат міського форуму, або Town Hall Meetings, дасть можливість політикам отримати зворотній зв’язок від громади та, маючи необхідні аргументи та легітимність, вирішувати проблемні питання громади як на рівні міста, так і на рівні парламенту”

Народний депутат Єгор Соболєв підтримав цю думку:

“Наша зустріч присвячена тому, щоб активні городяни розглянули всі точки зору, всі альтернативи, для того щоб зняти «історичне прокляття» хаотичної забудови в Києві та спільно визначили шляхи, як і куди рухатися далі”

Впродовж трьох годин заходу більше 150 активних учасників у малих групах обговорювали кризу містобудівельної документації та альтернативи децентралізації управління містобудівною галуззю. Найбільшу довіру киян отримав сценарій за яким передбачається створення Стратегії міста Києва, внесення змін в Генплан-2015 та розробки чітких регламентів для зонінгу. Також, більшістю голосів було обрано варіант, який передбачає єдині нові державні будівельні норми (ДБН) для всієї України, замість передачі регулювання будівельних норм на місцевий рівень.

Результати голосування

Проблема №1 “Криза містобудівної документації”

Проблема №2 “Децентралізація управління містобудівною галуззю“

Криза містобудівної документації. Опис проблеми

Проблема І. Варіант 1. Прийняти проект Генплану-2025 та зонінгу центральної частини Києва

Проблема І. Варіант 2. Продовжити громадські обговорення та професійну дискусію з метою доопрацювання проекту зонінгу та створення умов для прийняття коректного для киян проекту Генерального плану та зонінгу

Проблема І. Варіант 3. Провести незалежний аудит проекту Генплану-2025 і лише потім приймати рішення

Проблема І. Варіант 4. Створити Стратегію міста Києва, внести зміни в Генплан 2025 та розробити чіткі регламенти для зонінгу problem1_4

Проблема І. Варіант 5. Замовити розробку цілком нового Генплану закордонному інституту

Проблема ІІ. Варіант 1. Єдині нові державні будівельні норми (ДБН) для всієї країни

Проблема ІІ. Варант 2. Регулювання будівельних норм на місцевому рівні, держава встановлює лише вимоги з доступності та безпеки

Відео-стрім заходу можна переглянути за посиланням: http://youtu.be/aBS9U_L37sg

Презентація дослідження “Експертно-аналітичний супровід законодавчого процесу у Європейському Союзі”

З 19 травня 2016 року 14.00 по 16.00, в у приміщенні зали засідань (к. №12) за адресою вул. Грушевського, 18/2 рамках Дня Європи у Верховній Раді України відбулася Презентація дослідження «Експертно-аналітичний супровід законотворчого процесу в Європейському Союзі», де було представлено річний звіт Європейського інформаційно-дослідницького центру при ВРУ.

Європейський інформаційно-дослідницький центр є парламентською дослідницькою службою, що здійснює пошукову, аналітичну і дослідницьку роботу щодо принципів законодавчого регулювання інших держав (насамперед, країн ЄС). Започаткування та підтримка роботи Центру є одним з кроків на шляху до реформування роботи та наближення до європейський стандартів Парламенту України.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

З вітальний словом до учасників заходу звернувся Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та наголосив на потенціалі Центру покращити якість законопроектів, що надходять на розгляд парламенту:

“Я вітаю і цілковито підтримую роботу Європейського інформаційно-дослідницького центру, який має на меті активізувати аналітичну роботу і, що дуже важливо, активізувати цю аналітичну роботу ще до того моменту, коли законопроект потрапляє в сесійний зал”

Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА”, зазначив, що:

“Сьогодні річниця діяльності Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховні Раді України, діяльність якого підтримується Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Формування дослідницької служби при парламенті, вдосконалення бібліотеки при Верховній Раді України є надзвичайно актуальним питанням, адже про це багато йдеться в рекомендаціях Європейського Парламенту”

Народний депутат України Олена Сотник, найактивніший користувач Європейського інформаційно-дослідницького центру, розповіла про користь аналітичної підтримки, наданої Центром, в роботі над законопроектами:

“Я – молодий парламентар, маю сказати, що першою проблемою, перед якою я постала у Верховній Раді – це питання аналітичного забезпечення. Не є секретом, що секретаріати комітетів є обмеженими в часі та ресурсах щодо надання належної аналітичної підтримки законопроектів та надання інформації стосовно тих або інших аспектів законодавства країн ЄС, які цікавлять парламентаря. Під час роботи над законодавчою ініціативою, де я є ініціатором, Проектом Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я (щодо допуску членів сім`ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії) № 4649 від 11.05.2016, я зверталася до напрацювань, наданих Європейським інформаційно-дослідницьким центром, наданих у відповідь на запит. На основі цієї аналітичної роботи ми змогли швидко напрацювати законопроект, який вже зареєстровано у Верховній Раді”

Аркадій Нижник, Заступник керівника Головного юридичного управління Апарату Верховної Рад України також переконаний у нагальній необхідності покращення якості законопроектів, які на сьогоднішній день потрапляють до розгляду у сесійній залі.

“Європейський інформаційно-дослідницький центр є хорошим інструментом зокрема для комітетів Верховної Ради України, оскільки саме на них покладено основну функцію підготовки законопроектів”

Володимир Бондаренко, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного організаційного управління.

“Апарат Верховної Ради України покладає великі надії на дослідницькі центри при Верховній Раді, оскільки такий формат надання аналітичної підтримки має полегшити і покращити якість роботи народних депутатів з точки зору їхньої продуктивності, адже опрацювати весь масив законопроектів, винесених на порядок денний і, відповідно, прийняти рішення щодо підтримки певної ініціативи при голосуванні”

Народний депутат України Оксана Юринець наголосила на важливості ознайомлюватися з досвідом впровадження та наслідками тієї чи іншої політики, тих або інших реформ у державах Європи та світу, адже саме ця інформація допоможе якісніше спрогнозувати можливі наслідки такої політики для України:

“Під час підготовки законопроекту дуже важливо оперувати відповідною інформацією щодо його імплементації, щодо досвіду запровадження аналогічних законів в інших країнах, адже, готуючи законодавчі ініціативи парламентарі часто не мають повної картини щодо того як він працюватиме та можливі наслідки його впровадження”

Тимур Таштанов, місцевий координатор програми Європейського Парламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради, зосередив свою увагу на доцільності запровадження Білих книг як інструменту налагодження комунікації між Урядом та Парламентом України:

“З одного боку, народні депутати часто нарікають на якість законопроектів, які надходять з Уряду, а з іншого – представники Уряду нарікають на те, що депутати не голосують за їхні ініціативи, що вони їх блокують альтернативними законопроектами. У даному випадку доводиться говорити про певний відсоток кризи довіри між двома інституціями. Запровадження інституту Білих книг спрямоване саме на вирішення цієї проблеми. В українських реаліях ми вже цього року можемо провести експеримент і домовитися про те, що Уряд, перш ніж розробляти власне законопроект, спочатку підготує концепцію, так звану Білу книгу, прийде з нею в комітет, прийде до депутатів, винесе на громадське обговорення, отримає коментарі та зауваження, відповідно, доопрацює, і тільки тоді розробить текст законопроекту”

Експертний круглий стіл “Вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій. Проблеми та перспективи”

12 травня в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” відбувся експертний круглий стіл «Вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій. Проблеми та перспективи».

Захід є спільною ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Українського інституту національної пам’яті і Лабораторії законодавчих ініціатив, та проводиться у партнерстві з Групою політики національної пам’яті РПР та Центром дослідження визвольного руху.

З ліва направо: Володимир В’ятрович, Валерій Пацкан, Ігор Когут

Перший заступник голови Комітету з питань прав людини, міжнаціональний відносин та національних меншин, голова підкомітету з питань зв’язків з українцями, які проживають за кордоном Валерій Пацкан загострив увагу на актуальності теми відновлення прав жертв політичних репресій та вдосконалення відповідної нормативної бази.

“Зараз досі діє закон з 1991 року, який потребує детального перегляду таких питань як розширення категорій осіб, які підпадають під дію закону, форм соціального захисту, який має бути забезпеченим державою, знов звернути увагу при подальшій розробці законодавства з цих та інших питань”

Володимир В’ятрович

Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА», розповів про цілий процес процесу адвокатування даної законодавчої ініціативи, здійснюваної Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»

“Питання, які розглядаються сьогодні на круглому столі, ставали предметами підтримки, яка надається громадянському суспільству, громадським організаціям, асоціаціям, спілкам і Парламенту України. Ця тема пройшла червоною ниткою кількох форм комунікації народних депутатів України з виборцями: в Луцьку проведено засідання громади з обговорення даного законопроекту; пізніше, наприкінці минулого року, дуже цікава інституційна новела в Парламенті – це наш Європейський інформаційно-дослідницький центр у співпраці з галузевими підготував пропозиції до політики, Policy Paper «Відновлення прав жертв політичних репресій», що розповсюджується серед народних депутатів України. Сьогоднішній захід є дуже важливим етапом цієї роботи, коли профільний комітет, беручи до уваги усі напрацювання, позиції усіх заінтересованих сторін, має можливість узгодити принципові позиції законопроекту перед внесенням його на розгляд”

Фото: Микола Мирний, Центр інформації про права людини