Місцеві вибори в Україні, що пройшли в жовтні 2015 року за новим Законом «Про місцеві вибори» створили низку проблем, перш за все в питанні представництва, що призвело до певного дисбалансу. Окрім цього, закладені в Законі «Про статус депутатів місцевих рад» новели про процедуру та механізм відкликання депутатів за народною ініціативою, спричинили напруження та конфліктні ситуації на місцях. На основі аналізу сучасних українських практик автори даного документу пропонують свій вихід із складної ситуації шляхом внесення змін до законодавства та розробки дієвого механізму, що дозволить унормувати питання представництва. Зокрема, пропонується на законодавчому рівні зобов’язати місцеві ради «закріпити» кожного депутата за округом та передбачити його відповідальність перед виборцями певного одно-мандатного округу.

У пропонованому дослідженні автори виходять із визначення працевлаштування як комплексу правових, організаційних, соціальних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення зайнятості та умов праці. На жаль, державна політика у сфері забезпечення права на працю для осіб з інвалідністю, особливо на відкритому ринку праці, не є ефективною. Позитивні дії для стимулювання роботодавців не дають потрібного ефекту, а застосування розумного пристосування є проблематичним.

Метою аналітичного документу є вироблення пропозицій для формування державної політики у сфері зайнятості осіб з інвалідністю на основі імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та протидія їх дискримінації на ринку праці. Висвітлено міжнародні та національні норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, проаналізовано прогалини в українському законодавстві та правозастосовній практиці щодо доступу до ринку праці та освіти, а також розглянуто поняття належного обов’язку держави у цій галузі.

Приділено увагу міжнародному досвіду в цій сфері, зокрема аналізу політики Європейського союзу через окреслення стратегічних документів організації та відповідних директив, що видається корисним у межах гармонізації законодавства України із практикою ЄС. Крім того, досліджено моделі функціонування політики зайнятості осіб з інвалідністю в окремих країнах, в тому числі підхід «квотування» нормативної кількості робочих місць та антидискримінаційної альтернативи. Окреслено ставлення до чинної державної політики та можливих її змін основних заінтересованих сторін, в тому числі органів влади, приватного сектору та організацій, що працюють в інтересах людей з інвалідністю.

На основі аналізу запропоновано можливі шляхи поліпшення державної політики у визначеній сфері, окреслено можливу, з позиції авторів, альтернативу та надано низку рекомендацій для її впровадження. Зокрема, пропонується зосередитись на приведенні законодавства у відповідність до вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю в частині недискримінації у сфері праці, позитивному заохоченню роботодавців відкритого ринку праці та на забезпеченні розумного пристосування.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» присвячено оцінці прогресу в здійсненні ключових реформ у сфері державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року, що вступив в дію 1 травня 2016 року. У звіті досліджуються питання забезпечення політичної нейтральності державної служби, підвищення професійного рівня державних службовців, забезпечення адекватного рівня оплати праці й оцінки ефективності службової діяльності.

У публікації прослідковується прогрес у здійснені відповідних заходів державної політики в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року, а також містяться окремі пропозиції для здійснення подальших кроків у цій сфері.

Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативно-правові акти у сфері державної служби, в першу чергу Закон «Про державну службу», в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Документ розглядає проблему смертності та травматизму на дорогах України крізь призму державної політики, оцінює масштаби проблеми і виявляє ключові системні вади державної політики в цій галузі. Серед іншого, здійснено аналіз виконання державою зобов’язань перед суспільством у сфері безпеки руху за основними напрямами: безпечні дороги, безпечні користувачі доріг, безпечні транспортні засоби та надання екстреної допомоги. Проаналізовано такі функції, як підготовка і ліцензування водіїв, робота поліції, сертифікація і ліцензування автомобілів та послуг, стандарти і практики будівництва та утримання доріг тощо. У документі описано групи зацікавлених сторін (стейкхолдерів) та їхні інтереси, наведно чотири альтернативні варіанти державної політики, які варто розглянути представникам влади, щоб виправити наявну складну ситуацію.

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

За результатами конференції підготовлено збірку вибраних робіт учасників.

У дослідженні викладено аналіз впливу Конституційного Суду на діяльність Парламенту, визначено основні проблеми взаємодії Конституційнго Суду та Парламенту й запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

Автори роблять акцент на конкретних прикладах, зокрема — випадках відновлення чинності неконституційних законодавчих положень Парламентом та неналежного виконання Парламентом висновків Конституційного Суду у справах, пов’язаних із конституційними змінами.

Дослідження дає відповіді на такі питання:

• Як Верховна Рада має реагувати на різні види рішень Конституційного Суду?
• Чого чекати у зв’язку із запровадженням інституту конституційної скарги?
• Як правові позиції Конституційного Суду має бути враховано в законопроектній роботі Парламенту?

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».

22 листопада 2016 року у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя відбувся круглий стіл на тему: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз».

Захід проведено спільно комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та Програмою USAID«РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».

У роботі «круглого столу» взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, громадських об’єднань, асоціацій, науковці та експерти.

За результатами круглого столу експертами Лабораторії законодавчих ініціатив було підготовлено аналітичну записку.

У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям.

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».

Документ присвячений проблемі ефективності послуг із сприяння зайнятості, які постачаються державними центрами зайнятості. Результати аналізу показали низький рівень орієнтації послуг на потреби та інтереси клієнтів, обмежений рівень співпраці із недержавними провайдерами послуг, які часто користуються більшою довірою безробітних громадян, а також неналежний рівень нормативного та організаційного забезпечення послуг.

Для вирішення проблеми запропоновано три альтернативних моделі постачання послуг зі сприяння зайнятості: бюрократична, цільового менеджменту, чи ефективного управління, та квазі-ринкова моделі. Подано рекомендації щодо впровадження кращої альтернативи— системи ефективного управління.

Автор дослідження: Сергій Панцир, кандидат історичних наук, викладач Школи соціальної роботи ім. В. Полтавця НаУКМА. Керівник Центру соціального партнерства та лобіювання НаУКМА.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Діяльність омбудсмена  — неодмінний атрибут парламентського контролю за діяльністю виконавчих органів влади. Належне функціонування цього інституту — запорука зростання суспільної довіри до парламенту та органів державної влади загалом. Важливим документом, що впливає на формування багатьох напрямів державної політики, є доповіді, які готують та оприлюднюють омбудсмени.

«Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», яку підготувала Місія Європейського парламенту з оцінки потреб (п. 21), акцентує увагу на тому, що «Уповноважений ВРУ з прав людини (омбудсмен) повинен доповідати у Верховній Раді щорічні (а в разі потреби — спеціальні) звіти, які повинні відповідним чином схвалюватись та супроводжуватись…»

Парламент — вищий представницький орган народу, тому його робота є об’єктом особливої уваги суспільства та ЗМІ зокрема. Взаємодія з засобами масової інформації — найпоширеніша й найуспішніша практика забезпечення принципів прозорості та підзвітності в діяльності законодавців.

Для покращення роботи парламенту потрібні нові зусилля в роботі з акредитованими ЗМІ. «Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (п. 29) містить тезу, що «…працівникам ВРУ, відповідальним за комунікаційну політику, необхідно забезпечити можливості ознайомлення з найкращими світовими практиками та обміну передовими технологіями у зазначеній сфері».

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».