Виконання Плану заходів з реалізації Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року (Shadow Report)
Питання енергетики вже набуло статусу «вузького місця» для економічного та соціального розвитку країни. Це відображається, серед іншого, у зростанні цін на енергоносії. Подальше нераціональне використання енергоносіїв стає ще більш очевидним на фоні зростання шкоди, що завдається навколишньому середовищу. Тому населення та бізнес, а також все суспільство повинні бути зацікавлені в ощадливому споживанні енергоносіїв та ефективному використанні природних ресурсів.
Кожний уряд незалежної України одним з головних пріоритетів у своїй діяльності визначав необхідність розв’язання проблем підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. У своїх програмах дій вони намічали шляхи розв’язання цих проблем, розробляли відповідні державні програми, визначали комплекс заходів, які сприяли їх реалізації.
У нашій країні традицією є те, що всі загальнодержавні проблеми вирішуються, у першу чергу, за рахунок населення, а реформи, які проводяться, досить часто стають для українців непосильним тягарем. Особливо така тенденція добре проглядається у реформуванні житлово-комунального господарства.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії (Shadow Report)
Як відомо, стаття 38 Конституції України гарантує право громадян «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах», однак із втратою чинності Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 та набуттям чинності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проводення місцевих референдумів. З іншого боку, сьогоднішній курс регіональної політики держави спрямований на децентралізацію та дерегуляцію влади, що передбачає розширення прав громадян на вирішення питань місцевого значення, в тому числі шляхом ініціювання та проведення місцевих референдумів. Зокрема, в рамках здійснення реформи було ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання громад», де місцевий референдум є необхідною складовою цього процесу. Однак, досі бракує законодавчої бази врегулювання механізму проведення місцевих референдумів. На сьогоднішній день зареєстровано 4 законопроекти, якими має регулюватися цей механізм: проект Закону України «Про всеукраїнський референдум» № 2145а від 23.06.2015, «Про місцевий референдум» (№ 2145а-1 від 03.07.2015, 2145а-2 від 06.07.2015, 2145а-3 від 08.07.2015).
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів (Shadow Report)
Для вирішення низки нагальних проблем в антикорупційному секторі влітку 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції», який набрав чинності 6 жовтня 2015 року. Законом передбачено відкриття державних майнових реєстрів, а також доступ до інформації про власників зареєстрованих транспортних засобів, об’єктів нерухомості та відомості про земельні ділянки із Державного земельного кадастру.
Закон функціонує майже рік, за визначений період інформація про майно посадовців стала відкритою, що значним чином спростило можливість виявлення ознак корупції, незаконного збагачення чи намагань посадовців приховати майно.
Проте невирішеною залишається низка проблем у роботі Єдиного державного реєстру МВС, Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зокрема, ці бази даних містять неповну інформацію про майно, оскільки значна частина документів залишається досі неоцифрованою, не внесені відомості про транспорт, зареєстрований до 2012 року. Існують проблеми при пошуку інформації та ідентифікації осіб, що володіють майном.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр. (Shadow Report)
Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері вищої освіти України, що були визначені новою редакцією закону «Про вищу освіту», прийнятого влітку 2014 р. Досліджуються питання розбудови нової системи гарантування якості вищої освіти, розвитку академічної та фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечення чесних умов вступу до вищих навчальних закладів, інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього і наукового простору.
Публікація вивчає прогрес у здійсненні відповідних заходів державної політики у дворічний період між вереснем 2014 р. (дата набрання чинності новим законом про вищу освіту) та вереснем 2016 р., а також містить окремі пропозиції із подальших необхідних кроків у цій сфері.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Як удосконалити податок на нерухоме майно в Україні? (Policy Research)
Згідно досліджень у країнах ОЕСР, саме регулярні (recurrent) податки на майно є найменш шкідливими для економічного зростання. Одним із способів прискорення зростання є «фіскальний маневр», який полягає у заміщенні прямих податків (з доходів) – непрямими (ПДВ, акцизами), і, особливо, податками на майно.
Реформа податків на майно має полягати у суттєвому удосконаленні механізмів та принципів оподаткування майна. Для запровадження фіскально-відповідальної ліберальної податкової реформи треба збільшити обсяг надходження від податків на майно приблизно втричі, до 2.5-2.7% від ВВП.
Податки на майно мають вагомі переваги над іншими податками в умовах України:
- стимулюють власників краще використовувати наявні активи, або продавати їх більш ефективним власникам – разом це призводить до підвищення ефективності використання майна;
- забезпечують бюджети місцевих територіальних громад стабільним джерелом надходжень та стимулюються підвищувати привабливість своїх територій для проживання та ведення бізнесу, адже це, в свою чергу, збільшує ринкову вартість земель та нерухомості;
- не вразливі до «оптимізації», натомість непрямо, але дуже ефективно обкладають «тіньові» доходи;
- у разі спроби ухилення від сплати, завжди є “готовий” об’єкт податкової застави, на який може бути накладено адміністративний арешт,
- є передбачуваними для платників;
- можуть нараховуватися та справлятися у спосіб, що майже унеможливлює корупцію та інші зловживання.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Research є частиною проекту, який реалізує Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Як визначати пріоритети державної безпекової політики? (Policy Paper)
Втрата контролю над Автономною Республікою Крим та частиною територій Луганської і Донецької областей виявили слабкість та неефективність національної безпекової політики України. У новому Policy Paper Європейського інформаційно-дослідницького центру аналізується діяльність центральних органів влади протягом 2014–2015 років: стратегії бюджетування, чинного законодавства, все, чим регулюється сектор безпеки України.
Автори дослідження пропонують альтернативне бачення стратегії державної політики у безпековому секторі. Зокрема, впровадження єдиної системи стратегічного аналізу, прогнозування і планування.
Очевидно, що без міцної економіки складно забезпечувати оборону країни. Важливий факт: в Україні спостерігається дисбаланс між поточними й інвестиційними оборонними витратами: поточні склали 85%, а інвестиційні — 15%. У той же час у Російській Федерації ці показники поступово наблизилися до 30% і 70% на користь інвестиційних витрат.
Автори дослідження:
- Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру DiXi Group;
- Андрій Дацюк, к.п.н., доцент Кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою НАДУ;
- Рена Марутян, к.і.н., доцент Кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою НАДУ;
- Валерій Садовський, генерал-майор запасу, член Громадської ради Міністерства Оборони України.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Як присуджувати вчені звання в Україні (Policy Paper)
Державні вчені звання доцента, старшого дослідника та професора відіграють помітну роль у кар’єрі українських науковців та освітян. У 2016 р. впроваджено жорсткі вимоги до здобувачів учених звань, пов’язані із наявністю міжнародних публікацій, сертифіката з англійської мови, проходженням закордонного стажування. Публікація висвітлює ключові проблеми нових вимог, демонструє діапазон варіантів рішень із зміни системи вчених звань з метою вирішення цих проблем. Пропонується сукупність заходів із реформи системи вчених звань в Україні, спрямована на наближення цієї системи до кращого світового досвіду і зокрема на зменшення державного регулювання у цій сфері.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
«Біла книга» як документ державної політики. Експертно-аналітичний супровід законотворчого процесу в ЄС
У цьому випуску:
- «Біла книга» як документ державної політики.
- Експертно-аналітичний супровід законотворчого процесу в Європейському Союзі.
- Урядова звітність (ФРН, Великобританія, США, Канада, Польща, ЄС).
Як забезпечити належну євроінтеграційну експертизу у вітчизняному законодавчому процесі (Policy Paper)
Підписання у 2014 політичної, а згодом і економічної частин Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом стало вираженням волі тисяч українців та виконанням однієї з ключових вимог Майдану. Угода слугує стратегічним дороговказом для системних соціально-економічних реформ в Україні та передбачає максимальну інтеграцію України в єдиний економічний простір ЄС. В перспективі це сприятиме розширенню двосторонньої торгівлі, залученню іноземних інвестицій, створюватиме можливості для модернізації української економіки, а отже поступового підвищення рівня життя громадян.
В 2014 році було створено урядовий механізм виконання Угоди. Визначено процедури розгляду питань, що стосуються двосторонніх органів: Асоціації та Комітету та схему їх взаємодії з Кабінетом. Започатковано роботу всіх двосторонніх органів, передбачених Угодою: Ради і Комітету Асоціації, Парламентського комітету Асоціації, Платформи громадянського суспільства.
Затягування процесу адаптації національного законодавства загрожує не лише втратою політичних дивідендів, можливим зростанням незадоволення українців неквапними чиновниками, але і цілком реальними і прогнозованими правовими наслідками. Міжнародна судова практика показує, що держави-партнери ЄС, підписавши відповідні угоди та взявши на себе певні зобов’язання, вже не можуть посилатися на норми національного законодавства за невиконання цих зобов’язань.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Монетизація пільг: досвід інших країн та висновки для України (Policy Paper)
У будь-якій країні завжди є найвразливіші соціальні групи, які потребують підвищеної уваги з боку суспільства та держави. Практика розвинених країн свідчить, що захист соціально вразливого населення повинен бути пріоритетним напрямком соціальної політики держави.
Соціально-вразливі верстви населення — це індивіди або соціальні групи, що мають більшу за інших імовірність зазнати соціальних збитків від дії економічних, екологічних, техногенних та інших чинників сучасного життя.
Серед основних заходів соціального захисту переважне місце належить пільгам, які передбачено законодавством.
Пільга — це встановлений законодавством дозвіл на повне або часткове звільнення певних категорій осіб від виконання певних обов’язків, які встановлені для інших суб’єктів (категорії суб’єктів), або надання особі додаткових прав (додаткового змісту та обсягу права) у визначеній сфері, порівнюючи з правами (обсягом прав) інших осіб у такій сфері. За допомогою пільг здійснюється диференціація категорій осіб, яким надається особливий статус (професійний або соціальний).
У дослідженні аналізується сучасний стан запровадження системи монетизації пільг в Україні; розглядається міжнародний досвід надання пільг; досліджується практика інших країни щодо використання електронних карток; аналізуються висновки з проведеної реформи монетизації пільг в РФ; розглядається практика надання транспортних пільг в країнах ЄС; досліджуються перспективи покращення чинної системи пільг в Україні.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.