Удосконалення правового регулювання контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України є одним з необхідних елементів загального курсу держави на зміцнення їх правового статусу, вагомим напрямом парламентської реформи і водночас – запорукою посилення контрольних інструментів здійснення державної влади в умовах демократизації державного механізму загалом.

Таке вдосконалення повинно ґрунтуватися на апробованих на практиці формах діяльності парламентських комітетів і водночас – програмувати їх діяльність на досягнення соціально значимих цілей парламентського контролю, сприяти підвищенню його ефективності в Українській державі на сучасному етапі її розвитку та на перспективу.

Розробка та розповсюдження буклету щодо контрольних функцій комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю авторів дослідження та не обов’язково відображають точку зору USAID, Фонду Східна Європа та Лабораторії законодавчих ініціатив.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), тютюн вбиває до половини своїх споживачів: щорічно в світі більше 5 мільйонів людей помирає від наслідків безпосереднього споживання тютюну і більше 600 тисяч гине через перебування під впливом вторинного тютюнового диму.

Як відзначає Світовий Банк, вживання тютюну є значною перешкодою для розвитку по всьому світу. Пов’язані з курінням хвороби створюють важкий економічній тягар для країн і коштують мільярди доларів щороку через втрату продуктивності праці, передчасні смерті досвідчених працівників і більш високі витрати на охорону здоров’я. На лікування пов’язаних з курінням захворювань в глобальному масштабі витрачається 2,1 трильйона доларів США шляхом прямих і непрямих витрат системи охорони здоров’я.

Для протистояння тютюновій епідемії в 2003 році було ухвалено Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну – перший у світі міжнародний правовий договір у сфері громадського здоров’я, що накладає юридичні зобов’язання. Мета цієї Конвенції та її протоколів полягає в захисті нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей, а також від соціальних, екологічних і економічних наслідків споживання тютюну й впливу тютюнового диму. Це має бути зроблено за допомогою заходів боротьби проти тютюну на національному, регіональному й міжнародному рівнях, які здатні постійно та істотно скорочувати поширеність уживання тютюну й впливу тютюнового диму.

Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2006 році.

У дослідженні аналізується сучасний стан політики контролю над тютюном в Україні; розглядається політика контролю над тютюном в Європейському Союзі; досліджується законодавство України у сфері контролю над тютюном та стан виконання вимог законодавства; аналізується динаміка поширеності тютюнокуріння та пов’язаних з ним захворюваності та смертності; досліджуються вади чинної політики контролю над тютюном в Україні; розглядаються ключові стейкхолдери; пропонуються варіанти вирішення проблеми.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Приватизація державного майна стала одним з наріжних каменів соціально-економічних реформ в країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні. Її роль у формуванні підвалин ринкової економіки, створенні критичної маси ефективних приватних власників є незаперечною. За своїми розмірами державний сектор України є одним з найбільших в Європі і водночас одним з найменш ефективних, що обумовлює необхідність реформування системи його управління.

У дослідженні аналізується досвід приватизації в таких країнах Європи, як Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Бельгія, Іспанія; розглядаються найбільш розповсюджені механізми постприватизаційного контролю; досліджується зміна умов працевлаштування в ході приватизації; аналізуються моделі управління державними активами в країнах Європи.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

У цьому випуску:

1. Концепція комплексних змін до Регламенту Верховної Ради України (проєкт).
2. Сучасні соціально-ідеологічні виклики розвитку представницької демократії.

Державний бюджет є провідним інструментом реалізації державної політики в будь-якій сфері функціонування держави. Формування бюджету фактично починається майже за рік до початку бюджетного року, а останнім етапом зазвичай є аналіз виконання визначених цілей.

Бюджетна резолюція – це перший етап формування щорічного бюджету. В різних країнах він називається по-різному – Бюджетна стратегія (the Budget Strategy Statement), Фіскальна стратегія (the Fiscal Strategy Paper), Попередній бюджетний план (the Pre-Budget Statement) чи Бюджетна методологія (the Budgetary Framework Paper) – але незалежно від офіційної назви бюджетна резолюція є рамковим документом, який визначає пріоритети бюджетної політики на наступний період чи декілька наступних періодів. Даний документ виконує роль інструменту, який допомагає окреслити реальні економічні можливості держави та прив’язати їх до нагальних потреб держави та планів уряду.

В наявному вигляді бюджетна резолюція – це звичайна бюрократична формальність, яка ще й не виконується у визначені законодавством строки. Саме тому вдосконалення бюджетного процесу в Україні повинно починатися з приведення національної бюджетної резолюції до кращих світових практик. У першу чергу, необхідно структурувати економічний огляд, який є ключовим елементом даного документу – огляд повинен містити комплексний аналіз динаміки української економіки. Відповідно необхідно запровадити принцип прив’язки пріоритетів бюджету, об’ємів бюджетних доходів та витрат економічних можливостей України.

Крім того, процес формування бюджетної резолюції необхідно зробити відкритим – надати суспільству повний доступ до макроекономічних прогнозів та запровадити інститут бюджетної промови, метою якої є пояснення суспільству бюджетних пріоритетів та визначених шляхів їх досягнення.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Встановлення та панування тоталітарного комуністичного режиму в Україні впродовж 1918-1990 рр. супроводжувалося масовими репресіями та терором. Так, за більш ніж 70 років було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій щонайменше вісім з половиною мільйонів осіб.

Відновлення незалежної держави Україна, визначення нею демократичного шляху розбудови політичної системи поставило перед нею також завдання відновити соціальний статус її громадян, що свого часу постраждали від незаконних переслідувань та репресій. Перш за все, мова йде про відновлення довіри до держави.

У дослідженні аналізується міжнародна практика роботи з пам’яттю; розглядається сучасна державна політика та ключові проблеми; розглядаються ключові зацікавлені сторони процесу; пропонуються варіанти вирішення проблеми.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

У цьому випуску:

1. Кодекс кращих практик участі громадськості та основні категорії.
2. Огляд нормативно-правової бази взаємодії громадянського суспільства та Верховної Ради України.
3. Законодавчий процес та участь громадськості.
4. Співпраця громадянського суспільства з Президентом України у форматі консультативно-дорадчих структур.
5. Співпраця громадськості з Кабінетом Міністрів та органами центральної виконавчої влади у форматі консультативно-дорадчих структур.
6. Європейський досвід залучення громадськості до комітетських слухань.
7. Європейський досвід залучення громадськості до ухвалення рішень в рамках Уряду та інших органів виконавчої вертикалі.
8. Аналіз готовності комітетів Верховної Ради до взаємодії з неурядовими організаціями.

Інституційна реформа органів Державної фіскальної системи України (ДФС України) є запорукою успішного проведення реформи податкової системи, поступової зміни світогляду платників податків від правового нігілізму до зростання соціальної відповідальності у формі добровільної та сумлінної сплати податків.

Збереження старої недосконалої системи взаємовідносин між платниками податків і контролюючими органами, завуальованої за «новими» деклараціями, без запровадження дієвих механізмів зміни принципів та підходів в діяльності служби, знівелює не тільки будь-які зусилля у сфері реформування служби, але і перетворить найкращі законодавчі ініціативи у сфері податкового та митного законодавства у «мертвонароджені» та неефективні норми.

З іншого боку, наповнення дієвими механізмами заходів з реформування фіскальної служби повинно супроводжуватися реформою у сфері оподаткування шляхом переходу на більш ліберальні моделі оподаткування, які зменшують дискреційність податкової системи та можливості для корупції.

У дослідженні аналізуються цілі та принципи діяльності ДФС України; розглядається структура ДФС України та функціональний розподіл повноважень; досліджуються підходи та інструменти в діяльності ДФС України; розглядається кадрова політика ДФС України; дається оцінка діяльності ДФС України та її посадових осіб; пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблеми.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Малий та середній бізнес в Україні є потужною соціально-економічною силою, яка серед інших забезпечує роботою переважну більшість найманих працівників в економіці країни та забезпечує випуск більше половини продукції.

У 2014 році в Україні нараховувалось 340,5 тис. малих та середніх підприємств (МСП), або 99,9% від загальної кількості підприємств. Середні підприємства становлять 4,7%, малі підприємства – 95,2%. МСП формують велику групу роботодавців, які забезпечують робочими місцями 4,322 млн. осіб проти 1,8 млн. працівників великих підприємств. Чисельність фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2014 році становить майже 2,1 млн. осіб, з яких діючі ФОП складають майже 46%. Частка реалізованої продукції МСП становить майже 60%.

МСБ України зіштовхується із серйозною проблемою доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Частка кредитів у капіталі МСБ становить лише 20% проти 60% у розвинених країнах. Переважно підприємства реінвестують у розвиток бізнесу власні прибутки та інвестиції засновників підприємств. Така ситуація зумовлена високою вартістю кредиту. Мінімальний «пільговий» відсоток становить майже 17% і пропонується практично одним банком. Середня вартість кредиту становить 22%, що є високою ціною в умовах економічного спаду.

Сума фактично наданих кредитів за рік скоротилась у реальному виразі практично у 2 рази при номінальному зростанні на 15%. Основна причина скорочення – банківська криза та падіння економіки. Тільки у першому півріччі 2015 року банки зазнали збитків у 33 млрд. грн. Частка прострочених кредитних зобов’язань зросла майже у 2,5 рази, з 7,7 до 17,3%.

У дослідженні аналізується ситуація на фінансово-кредитному ринку; досліджується політика фінансово-кредитних установ; розглядається політика державної підтримки потреб МСБ у ресурсах; розглядаються ключові зацікавлені сторони процесу; пропонуються варіанти вирішення проблеми.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.