У цьому випуску:

1. Аналіз результатів дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України.
2. Проблеми депутатської етики в суспільних оцінках.

У травні 2014 року Верховною Радою України були прийняті зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель», які суттєво спростили проведення закупівель для силових відомств. Їм було надано право проводити закупівлі за переговорною процедурою, тобто без проведення відкритого конкурсу. Водночас, закон не надав права застосовувати переговорні процедури військовим частинам, підпорядкованим силовим структурам. Саме тому, значна кількість державних закупівель військових частин зриваються, адже проводяться на відкритих торгах, в яких бізнес не бажає брати активної участі.

Небажання бізнесу брати участь у закупівлях негативно впливає на здійснення державних закупівель для армії, адже в тому випадку, якщо участь у торгах бере менше двох учасників – торги мають бути відмінені. Низька мотивація бізнесу пов’язана як з корупцією серед замовників, так і з недовірою до держави як до партнера, який не виконує підписані договори та не сплачує рахунки.

Водночас, ті конкурси, які все ж таки закінчуються визначенням переможця, тривають місяцями, що в умовах війни є неприпустимим. Строки проведення закупівель на центральному рівні значно коротші, однак вони також є далекими від оптимальних. Це пов’язано з тим, що навіть проведення переговорної процедури здійснюється в порядку, який розроблявся для мирного часу, і тому не є адекватним в умовах війни. Адже в останньому випадку одним з ключових пріоритетів є саме швидкість проведення закупівель, чого чинний порядок не враховує.

У дослідженні аналізується поточний стан державних закупівель у сфері оборони; розглядаються ключові зацікавлені сторони процесу; досліджуються причини виникнення систематичного зриву та затягування строків державних закупівель у сфері оборони; розглядаються наслідки проблеми, їх масштаб та гострота; аналізується державна політика щодо вирішення проблеми; пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблеми зриву та затягування строків державних закупівель у сфері оборони.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Етична поведінка депутатів – необхідний чинник справжньої демократизації політичного життя країни. Становище депутата вирізняється широкими можливостями для впливу на формування суспільної ситуації, а отже, надзвичайно високою відповідальністю. Депутатам довірено вирішувати долю своєї громади, регіону, країни, вони ухвалюють важливі рішення в суспільних справах, розпоряджаються державними коштами та майном, тому громадяни пред’являють до моральності депутатського корпусу найвищі вимоги.

Парламентська етика – вид професійної етики, що регулює відносини, що виникають в ході законотворчої та іншої парламентської діяльності, а також позапарламентської діяльності, пов’язаної з виконанням функцій народного депутата.

У дослідженні аналізуються нормативні рамки, в яких виникають етичні стандарти; розглядається світовий досвід забезпечення правопорядку в парламенті та дисципліни представників депутатського корпусу; досліджується проблема правопорядку та депутатської дисципліни у Верховній Раді України; аналізуються шляхи вирішення проблеми неетичної поведінки українських парламентарів та рекомендації для України.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Після зриву державних закупівель у сфері охорони здоров’я 2014 року експерти запропонували передати повноваження проведення закупівель від Міністерства охорони здоров`я України до спеціалізованих міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ тощо).

Закон, який визначає такий механізм передачі повноважень, набрав чинності 16 квітня 2015 року. Станом на початок липня 2015 року МОЗ не передав повноваження щодо закупівлі ліків до міжнародних організацій. Державні закупівлі за національною процедурою МОЗ також не проводились. Отже, протягом першого півріччя 2015 року МОЗ не провів жодної процедури закупівлі ліків, необхідних пацієнтам.

За офіційною версією МОЗ, затримка передачі повноважень сталася через складність розробки прийняття підзаконних актів, необхідних для виконання закону. Загалом потрібно прийняти одну нову постанову КМУ та внести зміни до одинадцяти підзаконних актів. Натомість, громадські об’єднання пацієнтів вважають, що три місяці міністерству було достатньо для розробки всіх необхідних документів.

У дослідженні розглядаються ключові стейкхолдери у питанні державних закупівель у сфері охорони здоров’я, аналізуються причини зриву закупівель, досліджуються наслідки проблеми, їх масштаб та гострота, обмірковується державна політика щодо вирішення проблеми державних закупівель у сфері охорони здоров’я.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

У цьому випуску:

1. Контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України: правове регулювання та проблеми реалізації.

У дослідженні аналізується питання виборності суддів, розглядаються особливості виборності суддів на прикладі США, обмірковуються висновки для України, досліджуються моделі участі народних засідателів у суді, аналізуються позитивні та негативні сторони інституту засідательства, наводяться вимоги до судових засідателів, розглядаються принципи регулювання інституту засідательства в Україні.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Study є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

За даними Міжнародного Агентства Енергетики (IEA) енергоємність українського ВВП залишається однією з найвищих в Європі та у світі. Висока енергоємність робить економіку вразливою та неконкурентною, доходи населення низькими, а також створює постійну потребу постійного прямого та непрямого субсидування секторів економіки. Значна частка імпортованих і надлишково споживаних енергоресурсів призводить також до негативного торгового балансу і в умовах глибокої фінансової кризи потребує негайної уваги уряду. Понад 70% енергії країни споживається містами, тому від спроможності міст скоротити потребу в енергії за рахунок запровадження технологічних та поведінкових змін у споживанні енергії залежить комфорт, безпека і задоволеність енергетичних потреб споживачів. Будівлі споживають понад 40% енергії міст, тому спроможність країни швидко скоротити споживання електричної та теплової енергії, а також води за рахунок програм енергоефективності стають наріжним каменем виживання міст та соціального спокою в країні.

Виконання всіх положень Енергетичного Співтовариства, директив та регламентів ЄС з енергоефективності надасть Україні можливість скористатися напрацьованим досвідом, скоротити час на розроблення національного законодавства та отримати дієву технічну та фінансову підтримку з боку Європейського Союзу та країн-членів, відкриє нові сектори економіки та створить сотні тисяч нових робочих місць, забезпечивши споживачів якіснішими послугами за нижчу ціну. Виконання наближеного законодавства Україною потребує створення спроможності з його впровадження, а отже потребує кадрового потенціалу та розуміння причин прийняття законодавчих актів і їх внутрішньої логіки.

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Проект «Рада за Європу» має на меті підвищення рівня знань про ЄС, зокрема про впровадження Угоди про Асоціацію та співпрацю між Україною та ЄС, серед народних депутатів України та представників місцевого самоврядування шляхом проведення серії семінарів-круглих столів та інших заходів.

Політика децентралізації та стимулювання регіонального розвитку на-лежить до пріоритетів державної політики України. Упродовж останнього року досить інтенсивно відбувалося прийняття концепцій, стратегій та законодавчих актів у цих сферах. Формуючи стратегію реформ, експерти та влада орієнтуються передусім на стандарти і кращі практики Ради Європи та окремих європейських країн. Угода про асоціацію між Україною та ЄС створює насамперед умови для впровадження новітніх підходів у регіональній політиці, в тому числі забезпечення транскордонного співробітництва як одного з інструментів цієї політики.

Реалізація положень Угоди про асоціацію виконує два важливих завдання. По-перше, впроваджується нове розуміння регіональної політики як політики розвитку, стимулювання економічної, інвестиційної діяльності, заохочення інновацій та створення нових робочих місць. Ця парадигма послідовно змінює більш традиційні підходи щодо механічного «вирівнювання» розбіжностей в розвитку між регіонами. По-друге, вона створює механізми і можливості співпраці між українськими громадами та їхніми партнерами в Європі, що відкриває широкі можливості фінансування реалізації важливих місцевих проектів, вивчення і використання досвіду на рівні місцевої влади. Власне, ці процеси опосередковано сприяють формуванню основи для виконання інших напрямів Угоди – тих, які стосуються створення зони вільної торгівлі, співробітництва у сфері сільського господарства, транспорту, енергетики, навколишнього середовища тощо.

Ця публікація охоплює всі напрями реформ та взаємодії у сферах децентралізації, регіонального розвитку і транскордонного співробітництва.

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Проект «Рада за Європу» має на меті підвищення рівня знань про ЄС, зокрема про впровадження Угоди про Асоціацію та співпрацю між Україною та ЄС, серед народних депутатів України та представників місцевого самоврядування шляхом проведення серії семінарів-круглих столів та інших заходів.

Ефективне державне управління передбачає здатність держави розробляти та втілювати дієву державну політику в ключових сферах життєдіяльності суспільства, надавати адміністративні послуги, забезпечувати добробут та соціальний захист громадян, конкурентоспроможність країни та економічне зростання. Якість державного управління відіграє фундаментальну роль у процесі європейської інтеграції, виступаючи рушієм реформ, необхідних для досягнення відповідності критеріям членства в ЄС.

Реформа державного управління є однією з найважливіших горизонтальних реформ, оскільки виступає передумовою для реалізації ефективних галузевих і секторальних політик та основою для застосування законодавства, наближеного до права ЄС. Реформа державного управління має стати від-повіддю на потребу суспільства в ефективних, відповідальних і відкритих органах державного управління, а відтак в належному урядуванні.

Метою реформування державного управління є визначення та посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування та кращого досвіду держав-членів ЄС, перетворення його на ефективний інструмент безперервного стійкого розвитку України.

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Проект «Рада за Європу» має на меті підвищення рівня знань про ЄС, зокрема про впровадження Угоди про Асоціацію та співпрацю між Україною та ЄС, серед народних депутатів України та представників місцевого самоврядування шляхом проведення серії семінарів-круглих столів та інших заходів.

На сьогодні основу державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні складають десятки відповідних бюджетних програм, державних цільових програм, понад 150 норм законодавства, що передбачають пільги зі сплати податків (зборів, обов’язкових платежів). Серед механізмів надання підтримки – видатки державного бюджету, податкові пільги, надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає реформування механізму державної підтримки відповідно до правил Європейського Союзу. Суть цих правил полягає у захисті економічної конкуренції від надмірного, неефективного державного втручання в ринкову економіку. Такий підхід є досить новим для України. Разом з тим, його успішне впровадження сприятиме розвитку конкуренції, реалізації дієвої промислової полі-тики, ефективному та прозорому використанню бюджетних коштів та інших державних і місцевих ресурсів. Першим кроком у впровадженні цих правил стало прийняття в липні 2014 року Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

У цій брошурі викладено суть правил ЄС щодо забезпечення конкуренції та надання державної допомоги та представлено ключові складові нового закону.

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Проект «Рада за Європу» має на меті підвищення рівня знань про ЄС, зокрема про впровадження Угоди про Асоціацію та співпрацю між Україною та ЄС, серед народних депутатів України та представників місцевого самоврядування шляхом проведення серії семінарів-круглих столів та інших заходів.