“Європа постає не стільки географічним поняттям, скільки ціннісним, бо європейські цінності складають основні підвалини ліберально-демократичних інститутів західноєвропейського простору, кордони якого не обмежуються географічними ознаками приналежності країн до європейської частини світу. Європейські цінності втілені та втілюються і в Америці, і в Азії, і в Австралії. Європа дала людству світську філософію, християнство в якості світової релігії, релігійну терпимість, толерантність до переконань інших людей та інших цінностей. Цінності є ядром культури кожного народу, нації, суспільства. Г.Хофштеде, сучасний дослідник цінностей, переконаний, що цінності знаходяться на найглибшому рівні серед важелів прийняття рішень, бо саме вони визначають ідеологічні переконання індивідів та мотивацію їх вчинків. Саме до цінностей, на думку відомого американського соціолога Т.Парсонса, звертаються люди для остаточного обґрунтування своїх дій. Цінності виходять за межі конкретних ситуацій (що можуть вирішуватися індивідом під впливом інтересів і переконань), бо визначають головні цілі й сенс життя, тому вони найяскравіше проявляються в кризові моменти для індивіда або соціуму.

Стрижнем європейських цінностей виступають ліберальні фундаментальні права та свободи людини, демократичні принципи державного устрою, а також правова і соціальна держава. Будучи поєднанням ліберальних та демократичних ідей, європейські цінності позначаються як «ліберально-демократичні». Саме останні постали в якості принципів функціонування державних і політичних інститутів сучасних європейських країн та Європейського Союзу…”

Які сфери охоплюватиме угода, які зобов’язання братимуть на себе сторони та яке значення матиме даний документ для України – про це йдеться в огляді експерта у сфері європейської інтеграції Миколи Кузьо.

Угоди про асоціацію є особливим видом міжнародних угод, які ЄС укладає із третіми країнами. Як свідчить історичний досвід, такі угоди Європейський Союз укладає з країнами, з якими готовий розвивати міцні тривалі «особливі відносини», що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей. Більше того, часто такі Угоди передували приєднанню держав до Європейського Союзу.

Масштабність та комплексність Угоди підтверджують доволі поширену тезу про те, що УА, з набранням чинності, могла б стати основою та орієнтиром для важливих комплексних і системних політичних, соціально-економічних,  правових та інституційних реформ в Україні, та остаточно підтвердити вибір європейської моделі суспільного та економічного розвитку.

Цей стислий огляд робить свій внесок в осмислення природи, значення та змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пропонує виклад її основних положень, викликів та завдань, що постануть у зв`язку з її імплементацією. Безумовно це лише загальний аналіз УА, своєрідний вступ до цієї масштабної за обсягом та змістом Угоди, яка пронизана не тільки значними змістовними положеннями, а й безліччю посилань на існуючі європейські та міжнародні стандарти у відповідних сферах.

Попри зазначений обсяг та зміст Угоди, а також закладені у ній взаємні та односторонні зобов`язання Сторін, включаючи великий масив зобов`язань України щодо наближення свого законодавства та практики його застосування до права Європейського Союзу та відповідних міжнародних стандартів, УА більшою мірою є інструментом та обсягом можливостей, які ще слід, засукавши рукава та зосередивши волю, реалізувати та наповнити конкретними досягненнями і здобутками, відчутними для кожного українського громадянина.

Саме виходячи з цього розуміння вже сьогодні слід розпочати ознайомлення з Угодою, залучивши якомога ширше коло зацікавлених сторін з тим, щоб у подальшому реалізувати її потенціал якомога повніше та ефективніше.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: особливі взаємини, засновані на цінностях (.pdf)

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 20
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 13
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 8
Комітет з питань економічної політики – 7
Комітет з питань науки і освіти – 7
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  5
Комітет з питань соціальної політики та праці – 4
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 3
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 3
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  3
Комітет з питань правової політики – 3
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  3
Комітет з питань бюджету – 2
Комітет з питань національної безпеки і оборони – 2
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 2
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 2
Комітет з питань культури і духовності – 1
Комітет з питань охорони здоров`я –  1
Комітет з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1
Комітет з питань транспорту і зв`язку – 1

Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи під час 11-ї сесії стали Народні депутати, які ініціювали 52 законопроекти. Ініціаторами 37-и законів виступили представники фракції Партії регіонів. Також парламент підтримав в цілому законопроекти, самостійно ініційовані представниками фракцій КПУ (2 законопроекти) та Народної Партії (2 законопроекти). Крім того, з ініціативи міжфракційних груп депутатів (куди також майже завжди входили представники фракції Партії регіонів) були ухвалені ще 11 законопроектів.

Президент України став автором 4 законів:

• «Про адміністративні послуги» з пропозиціями Президента України від 17.07.2012.
• «Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” (щодо управління майном)»,
• «Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” щодо національного превентивного механізму»,
• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів».

Також за сесію було підтримано 3 законопроекти Національного банку України:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок»,
• «Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівель робіт, пов`язаних із діяльністю Національного банку України)»,
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)».

Перший закріплює на законодавчому рівні за НБУ право тимчасово (на строк до 6 місяців) запроваджувати  норми щодо обов`язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. При цьому законопроект був ухвалений в цілому у першому читанні, не зважаючи на те, що за висновками ГНЕУ проект потребував доопрацювання. Другим законом передбачається не поширювати дію Закону «Про здійснення державних закупівель» на випадки закупівель робіт,  які пов`язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках. Цей закон також здобув негативні висновки Головного юридичного управляння, яке рекомендувало направити його на повторне друге читання з відповідними доопрацюваннями.

Під час 11-ї сесії жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій. Однак, у грудні останній ухвалений 6-м скликанням закон, який стосувався змін до Регламенту (і який був результатом домовленостей між коаліцією і опозицією) був підтриманий майже всіма фракціями, окрім «БЮТ – «Батьківщини» (не вистачило 11-ти голосів до більшості від складу фракції). Всі інші законопроект, ухвалені під час 11-ї сесії не були підтримані опозиційними фракціями.

Фракція КПУ не підтримала 25 законопроектів, з яких переважна більшість була ініційована представниками фракції Партії регіонів та діючим урядом. Група «Реформи заради майбутнього» також не підтримала 11 законопроектів. Партія регіонів та Народна партія проголосували за всі ухвалені закони. Фракція НУНС підтримала лише 1 закон (згадані зміни до Регламенту), а «БЮТ – «Батьківщина» – жодного.Найпродуктивнішим місяцем 11-ї сесії виявився жовтень, коли депутати за 2 дні ухвалили 42 законопроекти. Власне з 4-х місяців лише грудень став рекордно «бідним» на законопроекти – тільки 3 ухвалених в цілому законопроекти. І це цілком зрозуміло з огляду на останні робочі дні VI скликання Верховної Ради України.Варто відмітити, що 20 законопроектів (20,6%) були прийняті в цілому у першому читанні, незважаючи на те, що за висновками Головного науково-експертного управління, деякі з цих проектів доцільно було б доопрацювати перед ухваленням в цілому, або й взагалі відхилити. Також заслуговує уваги той факт, що 7 законопроектів були ухвалені всупереч рекомендаціям експертів Головного юридичного управління Апарату ВРУ, які запропонували відхилити проекти. Наприклад, так були ухвалені закони «Про внесення змін до статті 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (щодо спрощення ліцензування операцій з валютою)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)». Крім того, за результатами перевірки ГЮУ ще 30 ухвалених в цілому законопроектів потребували доопрацювання, а 17 мали окремі зауваження. У 6-ти випадках висновки ГЮУ взагалі були відсутні.

Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.

Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради Україн VI скликання протягом одинадцятої сесії (таблиця)

Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

• Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 5
• Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 5
• Комітет з питань науки і освіти – 3
• Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  2
• Комітет з питань економічної політики – 1
• Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 1
• Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 1
• Комітет з питань правової політики – 1
• Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 1
• Комітет з питань свободи слова та інформації – 1
• Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 1
• Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 1
• Комітет з питань транспорту і зв`язку – 1

Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи у листопаді стали Народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 12 законів. Продовжуючи тенденцію всього 2012 року члени фракції Партії регіонів виступили авторами найбільшої частки депутатських законів – 9.  Ініціаторами 2-х законопроектів стали міжфракційні групи депутатів, куди також входили «регіонали». Ще один ініціювала фракція Народної Партії.

Кабінет Міністрів України у жовтні став ініціатором 10-ти законопроектів.

Крім того, за листопад було підтримано 2 законопроекти Національного банку України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» та «Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівель робіт, пов`язаних із діяльністю Національного банку України)». Перший з них закріплює на законодавчому рівні за Національним банком права тимчасово (на строк до 6 місяців) запроваджувати  норми щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. При цьому законопроект був ухвалений в цілому у першому читанні, не зважаючи на те, що за висновками ГНЕУ проект потребував доопрацювання. Другим законом передбачається не поширювати дію Закону «Про здійснення державних закупівель» на випадки закупівель робіт,  які пов`язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках. Цей закон також здобув негативні висновки Головного юридичного управляння, яке рекомендувало направити його на повторне друге читання з відповідними доопрацюваннями.

Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.

Дані парламентського моніторингу за попередній період.
Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у листопаді 2012 року (таблиця).

Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

• Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 5
• Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 5
• Комітет з питань економічної політики – 4
• Комітет з питань науки і освіти – 4
• Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 4
• Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
• Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією –  2
• Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 2
• Комітет з питань бюджету – 2
• Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  2
• Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  2
• Комітет з питань соціальної політики та праці – 2
• Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  1
• Комітет з питань культури і духовності – 1
• Комітет з питань охорони здоров`я – 1
• Комітет з питань правової політики – 1
• Комітет з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1

Разом з тим, не було ухваленого жодного закону, профільного, наприклад, для парламентських комітетів з питань свободи слова, з питань національної безпеки і оборони чи у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи у жовтні виступили народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 25 законів. Варто звернути увагу навіть не стільки на значну перевагу депутатських законопроектів у порівнянні з урядовими (зазвичай ця різниця несуттєва), скільки на кількість законопроектів, ініційованих представниками фракції Партії регіонів (таких законів навіть більше, ніж урядових та президентських разом узятих) – 19 (минулого місяця цей показник становив 8 законів). Ініціаторами ще 4-х законопроектів стали міжфракційні групи депутатів, куди також входили «регіонали». Також по одному законопроекту ініціювали представники фракцій КПУ та Народної Партії.

Кабінет Міністрів України у жовтні став ініціатором 14-ти законопроектів.

Крім того, за жовтень було підтримано 3 законопроекти глави держави: «Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” (щодо управління майном)», «Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” щодо національного превентивного механізму», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів».

У вересні жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій.

Фракції «БЮТ – Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона», як і попереднього місяця, не підтримали жодного законопроекту.

Фракція КПУ  не підтримала 10 законопроектів, з яких половина була ініційована діючим урядом і ще половина – представниками фракції Партії регіонів. Група «Реформи заради майбутнього» також не підтримала 4 законопроекти. Партія регіонів та Народна партія проголосували за всі ухвалені закони.

У жовтні також вирішилася доля законопроекту «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», який був прийняти з пропозиціями Президента України від 15.06.2012.

Продовжуючи невтішну тенденцію останніх своїх місяців, Верховна Рада шостого скликання у жовтні ухвалила лише 2 законопроекти (з 42), завізовані Головним юридичним управлінням до другого читання без зауважень. Крім того, до 5-ти законопроектів були відсутні зауваження Головного юридичного управління взагалі, а 6 законопроектів було рекомендовано повністю відхилити.

Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.

Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

• Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 8
• Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3
• Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 3
• Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  2
• Комітет з питань економічної політики – 2
• Комітет з питань національної безпеки і оборони – 2
• Комітет з питань соціальної політики та праці – 2
• Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 1
• Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  1
• Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 1
• Комітет з питань правової політики – 1
• Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  1
• Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 1

У цьому випуску:

1. Проблеми проведення місцевих референдумів в Україні. Аналіз законопроєкту «Про місцевий референдум»№ 7082 та пропозиції громадських експертів.
2. Чому проєкт Закону України «Про місцевий референдум» № 7082 потребує суттєвого доопрацювання?
3. Проблеми правового регулювання інституту місцевих референдумів: аналіз чинного законодавства та законопроєктів.
4. Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні — погляд регіонів.

Протягом травня-2012 було прийнято 54 закони. Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 7
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  5
Комітет з питань економічної політики – 5
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  5
Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 4
Комітет з питань соціальної політики та праці – 4
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 3
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 2
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  2
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 2
Комітет з питань науки і освіти – 2
Комітет з питань охорони здоров’я –  2
Комітет з питань правосуддя – 2
Комітет з питань транспорту і зв’язку – 2
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 1
Комітет з питань бюджету – 1
Комітет з питань національної безпеки і оборони – 1
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 1

В травні було ухвалено більше законів, ніж за будь-який інший місяць 2012 року.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у травні став Кабінет Міністрів України, який ініціював 28 ухвалених в цілому законопроектів. При цьому, один з цих законопроектів був ініційований ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко («Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»).

Також за місяць було ухвалено 23 законопроекти, ініційовані народними депутатами.  Ініціаторами 9-ти законів виступили представники фракції Партії регіонів. Ще 3 законопроекти були ініційовані представниками фракції «Наша Україна – Народна самооборона». По одному законопроекту ініціювали депутати від фракцій «БЮТ – Батьківщина» та Комуністичної партії України. Крім того, було ухвалено в цілому 9 законопроектів, ініційованих міжфракційними групами депутатів різних комбінацій.

Також за минулий місяць було підтримано 3 законопроекти, ініційовані Президентом України.

У травні один законопроект був підтриманий всіма парламентськими фракціями, а саме: Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів). Законопроектом пропонується заборонити куріння на стадіонах, у приміщеннях відкритих спортивних споруд, у закритих приміщеннях закладів громадського харчування тощо. І хоча законопроект був ініційований широкою міжфракційною групою, до якої входили і коаліційні, і опозиційні депутати, а також був підтриманий всіма фракціями, висновки як Головного науково-експертного, так і Головного юридичного управлінь Апарату ВРУ свідчать про досить низьку його якість. Так, за узагальненим висновком юридичного управління «законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання». З означеного можна зробити висновок, що основною мотивацією суб’єктів законодавчої ініціативи був не стільки захист «населення України від руйнівних для здоров’я наслідків впливу тютюнового диму» (з пояснювальної записки), скільки намагання отримати додаткові політичні дивіденди напередодні виборів.

Фракція «Наша Україна – Народна самооборона» у травні підтримала лише один законопроект щодо обмеження тютюнопаління. Фракцією «БЮТ – Батьківщина» окрім вищезазначеного законопроекту був підтриманий ще один закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо убезпечення пенсійних активів», ініційований діючим урядом.

Фракція КПУ підтримала 45 законів (виступила «проти» 4-х урядових, 3-х президентських, а також 2-х депутатських законопроектів – 1 від Партії регіонів і 1 від НУНС).

Депутатська група «Реформи заради майбутнього» проголосувала за 52 закони. Група не підтримала 2 ухвалених в цілому законопроекти: «Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив» (ініційований міжфракційною групою депутатів) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (ініційований представниками фракції Партії регіонів).

• «Про морські порти України», «Про внесення змін до деяких законів України (щодо благоустрою населених пунктів)» (ініційовані Урядом і підтримані фракціями Партії регіонів, Народно Партії та депутатською групою Реформи заради майбутнього)
• «Про внесення зміни до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю)», «Про державну фінансову підтримку експортної діяльності», «Про правила етичної поведінки», «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності»  (ініційовані Урядом і підтримані коаліцією)
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо системи програмних документів)» (ініційований Президентом і фракціями Партії регіонів, Народно Партії та депутатською групою Реформи заради майбутнього)
• «Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про міліцію” (щодо правового режиму у приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції)» (ініційований представником фракції Партії регіонів і підтриманий коаліцією)
• «Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив» (ініційований міжфракційною групою депутатів та підтриманий фракціями Партії регіонів, Народно Партії та Комуністичної партії України)
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів)» (ініційований міжфракційною групою депутатів і підтриманий усіма парламентськими фракціями)
• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» (ініційований міжфракційною групою депутатів та підтриманий коаліцією).

Протягом березня-2012 було прийнято 27 законів. Ухвалені закони розподіляються тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 4
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 3
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 3
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 2
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 2
Комітет з питань економічної політики – 2
Комітет з питань охорони здоров’я – 2
Комітет з питань  паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2
Комітет з питань транспорту і зв’язку – 2
Комітет з питань правосуддя – 1
Комітет з питань  сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у лютому стали народні депутати, які ініціювали 14 законопроектів.  Ініціаторами 5-ти законів виступили представники фракції Партії регіонів. Крім того, було ухвалено в цілому 9 законопроектів, ініційованих міжфракційними групами депутатів різних комбінацій (щоправда, до кожної з них входили депутати від Партії регіонів): ПР-КПУ, ПР-БЮТ, ПР-НУНС-КПУ, ПР-РЗМ, НУНС-ПР, НУНС-ПР-БЮТ-НП, ПР-НУНС-КПУ-РЗМ).Також за минулий місяць було підтримано 13 урядових законопроектів.

Група «Реформи заради майбутнього» висловила свою незгоду з 2 ухваленими законопроектами:

• «Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо підвищення рівня мінімального шлюбного віку)» (ініційований міжфракційною групою депутатів);
• «Про внесення змін до Закону України “Про особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення в період проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” (щодо розгляду справ на території спортивної споруди)» (ініційований представником фракції Партії регіонів).

Фракції Партії регіонів та Народної партії традиційно підтримали всі ініціативи, що в березні стали законами. Загалом ситуація з голосуванням “за” закони у лютому 2012 склалася наступним чином:

У березні вирішилася доля 8-ми законопроектів, ухвалених парламентом протягом минулих місяців. Так з пропозиціями Президента України були прийняті в цілому закони:

• Митний кодекс України з пропозиціями Президента України від 21.12.2011
• «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення управління об’єктами державної власності» з пропозиціями Президента України від 11.01.2012
• «Про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо збереження лісів» з пропозиціями Президента України від 10.01.2012
• «Про охоронну діяльність» з пропозиціями Президента України від 2.03.2012
• «Про внесення змін до Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”»  з пропозиціями Президента України від 31.01.2012
• «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» з пропозиціями Президента України від від 31.01.2012
• «Про внесення змін до Закону України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”» з пропозиціями Президента України від 10.01.2012
• «Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” щодо впорядкування міжнародних автомобільних перевезень» з пропозиціями Президента України від від 31.01.2012

Протягом липня-2012 було прийнято 53 закони.

Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 15
Комітет з питань економічної політики – 6
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
Комітет з питань культури і духовності – 3
Комітет з питань національної безпеки і оборони – 3
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 3
Комітет з питань соціальної політики та праці – 3
Комітет з питань транспорту і зв’язку – 3
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  2
Комітет з питань охорони здоров’я –  2
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  1
Комітет з питань правосуддя – 1
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  1
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 1
Комітет з питань правової політики – 1

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у липні стали народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 27 законопроектів. Ініціаторами 17-ти законів виступили представники фракції Партії регіонів, ще 10 –  міжфракційні групи депутатів.

Кабінет Міністрів України у липні став ініціатором 23-х законопроектів. Крім того, за липень було підтримано 3 законопроекти, ініційовані Президентом України.

У липні жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій.

Фракції «БЮТ – Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона» за місяць не підтримали жодного законопроекту. Власне, після невдалої спроби завадити коаліції ухвалити проект Закону «Про засади державної мовної політики» опозиційні фракції були фактично відсутні в сесійні залі до закриття сесії.

Фракція КПУ  і група «Реформи заради майбутнього» в липні не підтримали по 5 законопроектів. Партія регіонів та Народна Партія традиційно підтримали всі закони.

Зберігається тенденція ухвалення законопроектів у першому читанні, навіть якщо експерти Апарату ВРУ радять доопрацювати, або й відхилити такі законопроекти. Так,  в цілому у першому читанні було ухвалено 9 законопроектів. Також вартий уваги той факт, що лише 9 з 53 законопроектів були завізовані Головним юридичним управлінням без зауважень. Всі інші законопроекти (які готувалися до другого читання), на думку експертів Апарату ВРУ, в тій чи іншій мірі потребували врахування відповідних зауважень, а часто і суттєвого доопрацювання. Зокрема, серед ухвалених законопроектів були і такі, як експерти радили взагалі відхилити:

• «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень під час провадження керівниками та працівниками лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів професійної діяльності»;
• «Про внесення змін до деяких законів України (щодо ліцензування імпорту лікарських засобів та визначення терміну “активний фармацевтичний інгредієнт”)»;
• «Про внесення змін до статті 22-1 Закону України “Про залізничний транспорт” (щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення)»;
• «Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів 28 жовтня 2012 року».

У деяких випадках експертних висновків і зауважень, а також висновків профільного комітету взагалі не було (принаймні, вони не опубліковані на веб-сайті парламенту). Саме так був ухвалений законопроект «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо обрання, призначення та відкликання посадових осіб Верховної Ради України)», який фактично уможливлює обрання нового спікера Верховної Ради лише силами існуючої коаліції. Характерно, що дата реєстрації цього законопроекту зазначена як 27 червня – з чого можна зробити висновок про те, що відповідний закон готувався ще до повторного розгляду резонансного “мовного” закону та до заяви спікера Володимира Литвина про відставку.

У липні також вирішилася доля 5-ти законопроектів, ухвалених парламентом протягом минулих місяців. Так з пропозиціями Президента України були прийняті в цілому закони:

• «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні» з пропозиціями Президента України від 08.09.2012
• «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці» з пропозиціями Президента України від 07.06.2012
• «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з пропозиціями Президента України від 09.04.2012
• «Про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» з пропозиціями Президента України від 15.06.2012
• «Про внесення зміни до статті 31 Закону України “Про відходи”» з пропозиціями Президента України від 27.06.2012