З 20 ухвалених у червні законів 13 вже набули чинності, а також вступили в дію ще 9 законів, ухвалених у травні цього року. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (10 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення правової політики; 3 закони регулюють питання економічної політики; у сфері соціальної політики було ухвалено 2 закони; 1 закон стосується інформаційної політики.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 11 законопроектів парламентарів. Однаково активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів (2 закони, які стосуються галузевої політки) та фракції Блоку Юлії Тимошенко (по одному закону у сфері соціальної та галузевої політики). Також було прийнято по одному закону від фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (правова політка), фракції Комуністичної партії України (соціальна політка), фракції Блоку Литвина (галузева політика). З ініціативи міжфракційних депутатських груп (БЮТ–НУНС (в такому форматі було ініційовано два законопроекти), БЮТ – Блок Литвина – КПУ, ПР – БЮТ – НУНС – Блок Литвина) було прийнято ще 4 закони, з яких 2 стосуються правової політики, один – галузевої, і один – інформаційної. Також Верховна Рада України ухвалила 9 урядових законів, з яких 6 були ініційовані урядом Юлії Тимошенко (3 галузевих закони і 2 закони у сфері економічної політики, а також один закон, що регулює правову політику) і 2 – урядом Віктора Януковича (обидва стосуються галузевої політики). Діючим урядом був ініційований 1 законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо митного оформлення товарів, призначених для підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Одностайність прийняття рішення парламентські фракції продемонстрували під час голосування за 3 законопроекти: «Про внесення зміни до пункту 1 розділу ІI “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони родючості грунтів”» (ініціатор – фракція Партії регіонів), «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи)» (ініціатори – фракції БЮТ та НУНС),  «Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо врегулювання порядку визначення розміру аліментів)» (ініціатор – фракція БЮТ)

Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (17 непідтриманих законопроектів з 20 ухвалених в цілому). При цьому,  в кількох випадках депутати фракції НУНС голосували солідарно з представниками фракції БЮТ, які також виявили свою незгоду при голосуванні за 8 законопроектів. Вартим уваги є той факт, що фракція БЮТ не підтримала 5 з 6 законопроектів, ініціатором яких виступив Кабінет міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко. Представники фракції Комуністичної партії України не підтримали лише 2 законопроекти: «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про дипломатичну службу” (щодо регламентування правового статусу та порядку присвоєння дипломатичних рангів)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв’язку».

З 23 ухвалених у травні законів 12 вже набули чинності, а також вступили в дію 5 з 6 законів, ухвалених у квітні. Найбільше прийнятих законів стосуються правової політики (7 законів); 6 законів спрямовані на удосконалення галузевої політики; 5 законів регулюють питання економічної політики; у сфері соціальної політики було ухвалено 3 закони; по 1 закону стосуються інформаційної політики, а також національної безпеки і оборони.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за минулий місяць було підтримано 12 законопроектів парламентарів. Однаково активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів (2 закони, які стосуються галузевої та правової політки), фракції Блоку Юлії Тимошенко (по одному закону у сфері соціальної і правової політики), фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (один галузевий закон і один закон з правової політки), фракції Комуністичної партії України (по одному закону у сфері правової та інформаційної політки); представники Блоку Литвина ініціювали один соціальний закон. З ініціативи міжфракційних депутатських груп – БЮТ–Блок литвина, Партія Регіонів–БЮТ (в такому форматі було ініційовано два законопроекти) – було прийнято ще 3 закони, з яких 2 стосуються правової політики і один – галузевої. Також Верховна Рада України ухвалила 10 урядових законів, 6 з яких були ініційовані ще попереднім урядом Юлії Тимошенко (2 галузевих закони і 2 закони у сфері економічної політики, а також по одному закону, що регулюють соціальну та правову політику). 3 з 4 законів, ініційованих діючим урядом, спрямовані на розвиток економічної політики. Крім того, було ухвалено один президентський закон, що стосується національної безпеки та оборони «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України у 2010 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях»

Одностайність прийняття рішення парламентські фракції продемонстрували під час голосування за такі законопроекти: «Про внесення зміни до статті 707 Цивільного кодексу України (щодо правового регулювання обміну товарів неналежної якості)» (ініціатор – фракція НУНС), «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок» (ініціатор – фракція КПУ),  «Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість” (щодо оподаткування при проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу)» (ініціатор – Кабінет Міністрів під керівництвом Азарова М.Я.).

Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (19 непідтриманих законопроектів з 23 ухвалених в цілому). При цьому у багатьох випадках не вистачало кілька голосів для того, щоб віднести фракцію до таких, що підтримали законопроект (більшість від складу фракції). Переважно ж законопроекти підтримувало в середньому від 10 до 30 представників фракції НУНС. Представники фракції БЮТ також виявили свою незгоду при голосуванні за значну кількість законів – 11 голосувань «проти». При чому один закон з цих 11 був ініційований Кабінетом Міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко, а ініціаторами 3-х законів були представники фракції БЮТ. Представники фракції Комуністичної партії України не підтримали лише 2 законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» та «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України у 2010 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях».

Експертне дослідження «Місцеві вибори — 2010» проведене Консорціумом громадських організацій Громадянської Асамблеї України та Мережі підтримки реформ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В рамках другого туру опитування було опитано 267 експертів за квотною вибіркою в 13 регіонах України.

Аналіз законів охоплює період за три місяці з огляду на те, що протягом березня та квітня Верховна Рада ухвалила лише 12 законів. Це пояснюється тим, що в цей час відбувалася зміна політичного керівництва держави (зокрема – уряду), тому основним напрямком роботи парламенту було звільнення та призначення посадовців (ухвалено 42 постанови щодо звільнення чи обрання суддів та посадовців включно з постановами щодо дострокового припинення депутатських повноважень).

Найбільше прийнятих законів стосуються правової політики (10 законів); також прийнято 6 галузевих законів та 7 законів в сфері економічної політики; 4 закони спрямовані на удосконалення політики в сфері державного будівництва. Найменше уваги було приділено соціальній сфері та сфері культури (по 2 закони), а також інформаційній політиці та політиці в сфері національної безпеки та оборони (по 1 закону).

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за три місяці було підтримано 21 законопроект парламентарів. Найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів. Самостійно вони виступили ініціаторами 7 законопроектів, 3 з яких регулюють питання державного будівництва, 2 стосуються економічної політики, і по одному закону було ухвалено з правової політики та політики у сфері культури. Також були прийняті 4 закони, самостійно ініційовані представниками фракції НУНС (по одному закону в сфері правової, соціальної, інформаційної політики, а також – в сфері культури). Два прийняті закони були ініційовані депутатами від фракцій БЮТ (правова політика).  З ініціативи міжфракційних депутатських груп (Партія Регіонів – КПУ, БЮТ – КПУ, БЮТ – Партія регіонів, НУНС – КПУ, Партія регіонів – БЮТ – НУНС – КПУ – Блок Литвина (в останньому форматі міжфракційних груп було ініційовано 2 законопроекти)) було прийнято ще 7 законів, з яких 3 стосуються економічної політики (ініціювали представники всіх фракцій), 2 – галузевої і по одному – соціальної та правової політики. При цьому було підтримано законопроект № 0923 «Про внесення змін до Закону України “Про молоко та молочні продукти” (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України)», ініційований міжфракційною групою депутатів попереднього скликання Верховної Ради України. Крім того, було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо запрошення на пленарне засідання та прав парламентської опозиції)», ініційований позафракційним депутатом Кисельовим В.О. Також Верховна Рада України ухвалила 10 урядових законів, 5 з яких стосуються  правової політики, по 2 – галузевої та економічної політики, і 1 – політики в сфері національної безпеки і оборони. Крім того, було ухвалено 2 галузевих закони, ініційовані президентом Віктором Ющенком.

Одностайність прийняття рішення всі парламентські фракції продемонстрували під час голосування за законопроекти, ініційовані: Кабінетом Міністрів України («Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”»), міжфракційними групами у складі представників всіх фракцій парламенту («Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України») та групою депутатів попереднього скликання Верховної Ради України («Про внесення змін до Закону України “Про молоко та молочні продукти” (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України)»), Президентом України («Про затвердження Указу Президента України “Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”»), представником фракції НУНС («Про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації”») та представником фракції Партії регіонів («Про внесення змін до Закону України “Про кінематографію” (щодо державної підтримки виробництва національних фільмів)»).

Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (23 голосування «проти»); представники фракції БЮТ також виявили свою незгоду зі значною кількістю законопроектів (16 голосувань «проти»), з яких 6 були ініційовані Кабінетом міністрів України Тимошенко Ю.В., 4 законопроекти не були підтримані фракцією КПУ і 3 законопроекти – фракцією Блока Литвина. Лише фракція Партії регіонів підтримала всі 33 ухвалені за означений період законопроекти. При цьому, можна стверджувати, що принципові позиції «проти» займали лише фракції КПУ та Блок Литвина, в той час як невизначена позиція фракції НУНС (коливається в межах 40-60% від складу фракції) зумовлена проблемами внутрішньофракційної дисципліни. Крім того, позиція фракції БЮТ швидше покликана відображати її новий опозиційний статус. Також варто звернути увагу, що при загальній позиції фракції БЮТ «проти», близько сімдесяти її депутатів підтримували той чи інший проект разом з Партією регіонів.

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України  шостого скликання протягом квітня 2010 року

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України  шостого скликання протягом березня 2010 року

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України  шостого скликання протягом лютого 2010 року

Дорожня Карта Реформ – доопрацьоване дослідження “Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ”. Проект є безпрецедентною для історії незалежної України спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби представити суспільству експертне бачення якнайбільш цілісної картини ключових реформ, що необхідні державі.

Читати англійською:

ROADMAP FOR REFORMS FOR CIVIL SOCIETY

У цьому випуску:

1. Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів.
2. Матеріали Парламентських читань.
3. Інтерв`ю політолога др. Сари Вітмор (Великобританія) про стан українського парламентаризму.

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив підготували коротку версію «Білої книги» українського парламентаризму, де були описані основні проблемні моменти функціонування Верховної Ради України та наведені рекомендації щодо їх усунення. Зокрема в даному документі увага була зосереджена на можливостях підвищення ефективності виконання українським парламентом представницьких функцій, удосконалення законодавчого процесу, парламентського контролю та загальних засад організації Роботи Верховної Ради України, удосконалення норм законодавства, які регулюють статус народного депутата України.

У 2008 році Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено аналіз основних чинників, які зменшують ефективність здійснення парламентом своїх законодавчих та контрольних повноважень, послаблюють зв’язок депутатів з партіями і призводять до „відірваності” парламенту від потреб та інтересів суспільства. За результатами цього аналізу була підготовлена „Зелена книга” українського парламентаризму, яка визначала перелік основних проблем у відповідній сфері. Протягом 2009 року Лабораторією законодавчих ініціатив було напрацьовано ряд рекомендацій щодо напрямів вирішення цих проблем, які було викладено у „Білій книзі” українського парламентаризму. Ці рекомендації було обговорено з окремими народними депутатами, науковцями, представниками Апарату Верховної Ради України, регіональними експертами. Даний документ підготовлений на базі попередніх рекомендацій, уточнених за результатами експертних дискусій. У ньому систематизовано основні проблеми, пов’язані з представницькою природою законодавчого органу, здійсненням парламентом своїх законодавчих і контрольних функцій, статусом народних депутатів України. Автори документа очікують, що за результатами публічного обговорення цього документа буде підготовлено остаточний варіант „Білої книги” українського парламентаризму, яка стане своєрідною „дорожньою картою” парламентської реформи в Україні і основою для напрацювання конкретних законодавчих пропозицій у напрямі підвищення ефективності роботи Верховної Ради України.

The “White Book” of Ukrainian Parliamentarism (english version)

У цьому випуску:

1. Визначення поняття «Політична партія».
2. Партії як організації.
3. Партії у виборах.
4. Фінансування партій.
5. 5.Виконання.

У цьому випуску:

1. Концепція змін до законодавчих актів України щодо підвищення ефективності функціонування Верховної Ради України («Біла книга» українського парламентаризму).
2. Результати соціологічного дослідження щодо довіри громадян до Верховної Ради України.
3. Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні.

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив підготували аналітичний огляд «Інститут вето: зарубіжний досвід, національне законодавство і практика, пропозиції». В дослідженні висвітлена історія розвитку інституту вето, описано іноземну та українську практику в даній сфері, наводяться пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання інституту вето. Крім того, дослідження містить огляд українських законів, ветованих Президентом, починаючи з 2005 року.