Рівно три роки тому Верховна Рада розпочала Парламентську реформу, ухваливши Постанову №4219, якою зобов’язалася вжити заходів з реалізації 52-х рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, запропонованої Місією Європейського парламенту з оцінки потреб ВРУ. Сьогодні парламент все ще залишається у полоні законодавчого спаму, а рівень довіри українців до Верховної Ради сягає історичного мінімуму. Така ситуація супроводжується низьким рівнем аналітичного супроводу законодавчих ініціатив та самих законопроектів. Лабораторія законодавчих ініціатив вирішила проаналізувати прогрес Парламентської реформи.

У документі “Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України” ми оцінюємо стан виконання всіх 52-х рекомендацій за спеціально розробленою методологією, а також надаємо рекомендації щодо подальших кроків.

Стан реалізації всіх 52-х рекомендацій Дорожньої карти оцінено на 87 з 208 балів, що становить 41,8%.

Звіт присвячено оцінці етичних засад професійної поведінки адвоката з точки зору їх відповідності Конституції України, законам України та загальновизнаним міжнародним стандартам професійної поведінки.

У звіті представлено ретроспективно-порівняльний аналіз етичних засад професійної поведінки адвоката, що діяли або діють у період 1999–2018 років. Окрему увагу приділено питанню врегулювання адвокатської етики у проекті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 6 вересня 2018 року №9055, внесеного Президентом України, та альтернативних до нього законопроектах. При складенні звіту враховані основні міжнародні документи, які визначають етичні стандарти адвокатської діяльності, Конституція України, Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ПАЕ в редакціях 1999, 2012 та 2017 років, Звіт по результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні в рамках Проекту «Консолідація реформи правосуддя в Україні», що реалізується РЄ в 2017-2018 рр., Тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших років самоврядності» ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та інформації з відкритих джерел.

Підготовка звіту «Адвокатська етика в Україні» є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні було розглянуто критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізовано відповідну нормативно-правову базу, оглянуто результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняно український і міжнародний досвід ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Дослідження підготовлено ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Думки і твердження, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Підготовка альтернативних звітів (Shadow Reports) є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» , який спрямовано на інституційну підтримку Верховної Ради. Завдяки підготовці альтернативних звітів щодо проблемних питань реформування державної служби та вищої освіти, виконання закону про відкриття майнових реєстрів та ін., вдалося аргументовано донести позицію громадських організацій щодо можливих шляхів вирішення цих питань. Окрім цього, одним з найважливіших завдань проекту є посилення контрольної функції парламенту та парламентських комітетів. З такою метою запозичений з міжнародної практики формат альтернативних звітів було адаптовано для українського контексту як інструмент моніторингу та оцінки політики.

В контексті цих керівних принципів ми розуміємо альтернативні звіти  як експерті аналітичні документи, створені громадськими організаціями, що пропонують обґрунтований альтернативний підхід щодо стану імплементації державної політики, оцінки її впливів під час реалізації, перегляду чинних підходів та пошуку шляхів вдосконалення державної політики. Основним завданням альтернативного звіту є аргументована демонстрація позиції, яка вироблена та консолідована профільними громадськими організаціями щодо важливого політичного питання. Ці звіти не тільки публікуються у відкритому доступі, але й представляються на засіданнях профільного парламентського комітету з метою донести позицію громадських організацій до народних депутатів та інших учасників політичного процесу. І хоч звіти можуть бути подані до будь-якого засідання парламентського комітету, особлива потреба у них є під час розгляду профільними парламентськими комітетами Щорічного звіту уряду.

Альтернативні звіти ГО «Лабораторії законодавчих ініціатив» готувалися профільними громадськими організаціями або спеціально запрошеними експертами та були заслухані на засіданнях комітетів за участі відповідальних представників урядових міністерств. Популяризація такого інструменту серед парламентських комітетів дозволяє поступово запроваджувати інститут моніторингу й оцінки політики ще на стадії вироблення рішень, сприяє налагодженню комунікації між комітетами та урядом (та/або міністерствами) та залученню профільних громадських організацій до вироблення політики.

Керівні принципи підготовлені експертною групою:

• Михайлом Кольцовим;
• Яриною Ясиневич (методологія керівних принципів).

Звіт присвячено аналізу державної політики у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, розвитку адвокатури як незалежного самоврядного суспільного інституту з моменту заснування Національної асоціації адвокатів України у 2012 році до сьогодні.

У звіті оцінюються стан виконання відповідних міжнародних зобов’язань України, ефективність державної політики у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, проблемні питання реалізації чинного Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року, окремі законодавчі ініціативи народних депутатів України, внесені та/або прийняті у цей період.

Також беруться до уваги зміни державної політики у згаданій сфері у зв’язку зі здійсненням судової реформи, реалізацією стратегії у сфері прав людини та внесенням змін до Конституції України (щодо правосуддя). Зокрема, окремим предметом аналізу є проект нової редакції Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», затверджений Радою з питань судової реформи у червні 2018 року.

У цьому зв’язку оцінюються сильні сторони, недоліки та дискусійні питання у згаданому проекті нової редакції «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», зокрема те, наскільки його положення дозволяють відповісти на сучасні виклики у функціонуванні адвокатури.

Оцінку було здійснено на основі загальновизнаних міжнародних стандартів адвокатської діяльності, які визначені у: Основних положеннях про роль адвокатів ООН, Проекті Загальної декларації про незалежність правосуддя (декларація Сінгхві), Рекомендації Комітету Міністрів РЄ R (2000)21 про свободу здійснення професії адвоката, Хартії основних принципів європейської адвокатської професії CCBE, Кодексі поведінки європейських адвокатів CCBE.

За результатами проведеної оцінки було зроблено такі висновки:

1. Відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів незалежна адвокатура є необхідною умовою утвердження верховенства права та демократії в суспільстві.
2. Реформа адвокатури є складовою судової реформи та стратегії у сфері прав людини, які не можуть бути успішними без інституціонально розвинутої незалежної адвокатури.
3. Державна політика у сфері адвокатури та адвокатської діяльності є неефективною. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року, який визначає засади її організації та діяльності, містить значні недоліки, що мають істотний негативний вплив на виконання адвокатурою її особливої соціальної ролі у суспільстві. Цей Закон вже два роки залишається неприведеним у відповідність до Конституції України після внесення змін до неї щодо правосуддя.
4. Розвиток адвокатури в Україні у 2012–2018 роках виявив низку проблем і у застосуванні Закону.
5. Незважаючи на наявність окремих недоліків та декількох дискусійних питань, Проект нової редакції Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», затверджений Радою з питань судової реформи у червні 2018 року, в цілому відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам, суттєво вдосконалює засади організації та діяльності адвокатури, дозволить, у разі його прийняття, розв’язати більшість проблем, що виникли в діяльності адвокатури України у 2012–2018 роках, та забезпечити її прогресивний розвиток в інтересах суспільства і цілях справедливого правосуддя.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report (тіньові звіти) є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Уряду США, Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» і Фонду Східна Європа.

Тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших років самоврядності» підготовлено ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у співпраці з ГО «Адвокат майбутнього» на запит Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя з метою підтримки здійснення його контрольної функції.

Лабораторія законодавчих ініціатив на запит Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Урядового офісу з координації європейської та євроатлантичної інтеграції підготувала альтернативний звіт «Оцінка поточного стану та механізмів впровадження євроінтеграційних процесів в Україні».

У звіті здійснено системний аналіз виконання Угоди про асоціацію, оцінку ефективності та результативності виконаних заходів та рекомендовано подальші кроки для успішного впровадження євроінтеграційної політики України.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report (тіньовий звіт) є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting, і пропонований посібник містить результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики. У ньому зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Цей посібник розроблено для представників громадських організацій, народних депутатів, їх помічників, депутатів місцевих рад з метою детального опису інструменту та надання покрокової інструкції для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації.

Публікація вивчає прогрес у здійсненні відповідних заходів державної політики у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року, а також містить аналіз окремих викликів у реформуванні та окремі пропозиції щодо подальших необхідних кроків у цій сфері.

Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативні правові акти у сфері державного управління, в першу чергу Закон про державну службу, у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року.

Публікація фокусується на реформуванні системи державного управління в основному на рівні КМУ та ЦОВВ, особливо що стосується координації впровадження реформи, розвитку спроможності щодо формування державної політики, розвитку управління персоналом на державній службі та організації архітектури Уряду та його підзвітності.

Для цілей цієї публікації не аналізувалися нижчезазначені питання та важливі елементи публічної адміністрації, які безумовно повинні включатися до комплексного та узгодженого реформування державного управління, але наразі мало описані в ключових політичних документах Уряду щодо реформи державного управління:

• Ролі ВРУ та ПУ у формуванні державної політики, та їх координація з КМУ;
• Роль МДА та їх координація з КМУ та територіальними органами ЦОВВ;
• Роль незалежних державних органів, що регулюють окремі сфери (незалежні регуляторні органи) та їх координація з КМУ;
• Роль місцевого самоврядування;
• Ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report (тіньовий звіт) є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Звіт присвячено проблемі впровадження реформи децентралізації в Україні. Публікація простежує основні етапи процесу впровадження реформи, особливості формування місцевих бюджетів та їх ресурсне забезпечення відповідно до різних надходжень, а також підтримки міжнародних донорів. Піднімаються актуальні питання внесення змін до законодавства, що стосується процесу децентралізації, покращення організаційно-правового забезпечення процесу удосконалення територіальної організації влади.

Звіт приділяє увагу проблемі призначення та проведенню виборів, а також формуванню місцевих органів влади відповідно до строків та умов завершення процесу добровільного створення об’єднаних територіальних громад.

Дана публікація покликана покращити комунікацію між тими, хто безпосередньо зацікавлений в проведені реформи децентралізації, виявити основні недоліки впровадження реформи, а також сприяти процесу удосконалення територіальної організації влади, що забезпечить перехід країни на нову модель багаторівневого врядування.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow report (тіньові звіти) є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Проблема невиконання рішень національних судів вперше була констатована Європейським судом у справі «Жовнер проти України» (заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р.) та «Войтенко проти України» (заява № 18966/02, рішення від 29.06.2004 р.).

На жаль, впродовж 5 років Урядом України не було вжито ефективних заходів для вирішення даної проблеми, що спричинило значне збільшення кількості скарг до Європейського суду, як наслідок, Судом було вирішено застосувати процедуру пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (рішення № 40450/04 від 15.10.2009 р.).

Тіньовий звіт щодо стану виконання урядом України рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурмич та інші проти України містить стислий огляд проблеми, аналіз запропонованих Урядом України заходів; досліджує вжиття заходів щодо виконання рішень національних судів винесених на користь заявників у справі Бурмич та виплати компенсацій; досліджує вжиття заходів щодо запровадження ефективної системи виконання рішень національних судів; пропонує ефективний механізм виконання нових рішень та погашення чинної заборгованості.