Команда Лабораторії законодавчих ініціатив отримала Почесну грамоту Верховної Ради України (ВРУ) на Першій сесії ювілейної XX програми Української школи політичних студій (УШПС) — освітньо-мережевого проєкту, який ЛЗІ впроваджує під егідою Ради Європи. Її вручив Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України та один зі спікерів сесії, — за вагомий внесок у розвиток демократії, парламентаризму, забезпечення громадянської злагоди в суспільстві.

ЛЗІ вже понад 26 років допомагає будувати сталі інституції в Україні та формувати evidence-based державну політику в різних сферах. Посилення інституційної спроможності Парламенту й Уряду, продовження європейської та євроатлантичної інтеграції, моніторинг і підтримка реформ у сфері правосуддя та безпеки, політична і громадянська просвіта — наша щоденна робота. 

Лабораторія регулярно аналізує роботу Верховної Ради та її Апарату — у Моніторингах за сесіями, окремі парламентські процеси — у тематичних Часописах. Долучаємося до розробки законопроєктів. Продовжуємо стежити за впровадженням парламентської реформи, яка є запорукою інституційної спроможності ВРУ.

Програма УШПС досліджує різні аспекти взаємодії між суспільством і державою, зокрема те, як формуються ці звʼязки, розвиваються інституції та системи, які виклики перед ними постають і як їх долати, брати відповідальність та спільно шукати рішення.

Щороку до Спільноти УШПС долучаються дієвці з різних сфер — військові та підприємці, політики й державні службовці, діячі культури й журналісти. Детальніше про Школу, її цінності та навчання читайте за посиланням.

Українська школа політичних студій — освітньо-мережева інституція ЛЗІ, яка крізь навчання обʼєднує лідерів задля розвитку України. Вже понад 25 років ЛЗІ прихильна й послідовно втілює у життя просвітницьку місію, зокрема й через свій флагманський проєкт у цьому напрямі — УШПС.

Основна мета відеокурсу — познайомити слухачів з інструментами аналізу публічної політики та посприяти утвердженню традиції evidence-based decision-making (поінформованого прийняття рішень).

Тематично лекції «йдуть» циклом — від формулювання проблеми та реалізації рішення щодо її розвʼязання до оцінки та (за потреби) зміни політики:

1. Лекція 1. «Що таке публічна політика?»: Знайомимося з термінологією курсу: «policy vs politics», «публічною vs державною політикою», «публічним адмініструванням», «циклом політики», «нульовим сценарієм», «законодавчим цунамі» тощо. Маркуємо властиві риси української системи ухвалення рішень.
2. Лекція 2. «Навіщо нам аналіз публічної політики?»: Висвітлюємо цінність, основні поняття, принципи та концепції власне аналізу публічної політики. Міркуємо, як обрати найоптимальніше рішення; як прорахувати його очікувані й неочікувані наслідки; як оцінити його ефективність; та зрештою — зрозуміти, чому рішення було прийняте та як його можна покращити.
3. Лекція 3. «Як визначити проблему?»: Починаємо з першого етапу циклу політики й розбираємо: що таке суспільна проблема та як вона потрапляє до порядку денного, і до чого тут модель «трьох потоків»; хто такі «носії інтересів»; та що ж таке «фреймінг».
4. Лекція 4. «Формулювання політики»: На прикладах розглядаємо, як створити та обрати релевантний варіант політики у такий спосіб, аби він не потрапив у policy capture (політичну пастку). Іншими словами, йдемо алгоритмом другого етапу циклу — формулюванням політики. Ділимося інструментами, що дозволяють визначити, як і чи взагалі варто реалізовувати певне рішення.
5. Лекція 5. «Хто і як ухвалює рішення та реалізує політику?»: У цій лекції просуваємося третім та четвертим етапами циклу: хто ухвалює рішення та як його реалізовують. Загалом пʼята лекція цілісно відображає реальний процес ухвалення рішень та оцінки їх впливу від початку та до завершення циклу.
6. Лекція 6. «Моніторинг, оцінка та ревізія політики»: Лекція проходить останніми етапами циклу — моніторингу, оцінки, ревізії та комунікації політики. Іншими словами, у ній ми розглядаємо інструменти, які допомагають сформувати картину впливу політики та приймати зважені рішення щодо її продовження, трансформації, масштабування, перегляду або припинення. З погляду останнього етапу: дискутуємо, коли субʼєктам прийняття рішень належить комунікувати зміст, цілі та їхній шлях. Також окреслюємо принципи комунікації публічної політики, які допомагають легітимізувати та надалі — лише вдосконалювати політичні ініціативи.

Ми певні, що вміст лекцій стане у пригоді слухачам з різним професійним досвідом, зокрема:

• майбутнім чи актуальним політикам, державним службовцям, представникам судової системи;
• аналітикам та експертам, дотичним до політичних процесів та державного управління;
• громадському сектору та представникам медіа;
• освітянам та студентам релевантних спеціальностей.

Відеокурс доступний за покликанням та на YouTube-каналі УШПС.

29 серпня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Парламентським центром Канади провели семінар з принципів та практик «Гендерно-сенситивна оцінка законодавчого впливу: досвід Канади та перспективи впровадження в Україні» для представників Апарату Верховної Ради України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відкрив семінар та наголосив на важливості впровадження таких інструментів, як оцінка законодавчого впливу та гендерно-сенситивний аналіз законопроєктів в українській парламентській практиці:

Старша проєктна менеджерка Парламентського центру Канади Анастасія Шталтовна підкреслила, що адвокація гендерної рівності є незмінним пріоритетом для Парламентського центру Канади. І зі свого боку подякувала ЛЗІ та Верховній Раді за постійну співпрацю в цьому напрямі.

Спікерами заходу виступили: Олександр Заславський, Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив; Рік Стюарт, Виконавчий директор Ініціативи з питань регуляторного управління та співдиректор Програми розвитку карʼєри для фахівців регуляторних органів у Школі державної політики та управління Карлтонського університету (Канада).

Рік Стюарт розповів про принципи і практику оцінки законодавчого впливу та гендерного аналізу (GBA+). Також учасники обговорили зі спікером перспективу впровадження гендерно-сенситивної оцінки впливу у Верховній Раді:

Олександр Заславський розповів учасникам тренінгу про застосування гендерного аналізу через досвід України та стандарти ЄС:

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Оцінка законодавчого впливу — це інструмент, за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи запропонованої державної політики. Лабораторія давно займається популяризацією цього інструменту й допомагає Парламенту та Уряду інтегрувати його у свою роботу, зокрема шляхом організації профільних семінарів та тренінгів для представників різних державних органів.

21 червня відбувся офлайн-семінар з оцінки законодавчого впливу та її застосування у контексті реформи сектору безпеки та оборони. Мета семінару — обговорити принципи й практики застосування оцінок впливу з тими, хто бере безпосередню участь у розробці законодавства.

До семінару долучилися: 

• представники Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України; 
• представники Державної служби спеціального транспорту; 
• представники Національного Університету оборони України; 
• представники Офісу підтримки реформ МОУ.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

У четвер, 30 травня, ЛЗІ за участі Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки провели семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Лабораторія продовжує наголошувати на важливості оцінок законодавчого процесу як інструменту, який допомагає покращити якість законопроєктів, які готують у ВРУ. Тому активно працюємо з комітетами та допомагаємо їм запровадити його у своїй роботі.

Візит відбувся у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром Канади  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Оцінка законодавчого впливу — інструмент, який допомагає аналізувати та прогнозувати потенційний вплив сформованої державної політики. Впровадження цього інструментарію допоможе підвищити якість законопроєктів, що готуються у Верховній Раді, адже його основна мета — приділяти більше уваги можливим наслідкам прийнятих законів та проводити всебічний аналіз пропонованих змін.

У п’ятницю, 23 лютого, Лабораторія спільно з Комітетом держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування, провели семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Лабораторія залишається сталим прихильником популяризації інструменту оцінки законодавчого впливу. Саме тому сприяє організації освітніх заходів та тренінгів із залученням представників субʼєктів законотворення.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Оцінка законодавчого впливу — інструмент, який допомагає аналізувати та прогнозувати потенційний вплив сформованої державної політики. Стале використання цього інструменту та його популяризація дозволяє Лабораторії сприяти його впровадженню у діяльність парламенту.  

31 січня за участі Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування відбувся семінар з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу.

Семінар був присвячений законопроєктам направленим на регіональний розвиток та місцеве самоврядування. До заходу долучився Рік Стюарт — старший радник нашого проєкту, колишній помічник заступника міністра уряду Канади, а нині професор з оцінки законодавчого та регуляторного впливу. Рік Стюарт допомагав представникам комітету розглядати практичні кейси застосування оцінки законодавчого впливу.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Цього року у Страсбурзі  пройшов десятий, ювілейний, World Forum for Democracy. Проте для України цей Форум особливий ще й тим, що це великий міжнародний майданчик для того, щоб розповісти про війну, для того, щоб Європа та весь світ не забували про жахіття, які прямо зараз переживає наша країна, для того, щоб переконати світ припинити шукати «хороших» росіян і сфокусувати всю свою увагу на справді важливих речах – на підтримці України.

Такою була назва Форуму у 2022 році . У центрі уваги ж була демократія: чому сповільнюються темпи її поширення? Через що демократія занепадає в деяких країнах? Як це можна виправити та яке демократичне майбутнє можливе в інтересах людей в усьому світі?

Спікери різних панелей говорили про те, що збереження демократії потребує більших зусиль щодо просвітництва і навчання нових лідерів. Українська ж делегація на Форумі наголошувала, що порятунок демократії у глобальному сенсі неможливий, допоки Україна не переможе у війні з росією.

Адже наразі Україна є форпостом, який захищає демократичні європейські країни від агресії тоталітарних держав, зокрема росії. І саме від завершення цієї війни залежить, чи виживе демократія як соціальний конструкт у світі.

Делегація УШПС зробила голос України на Форумі гучним та дуже помітним. І ми дуже вдячні за це.

Завдяки промові Ольги Стефанішиної, Народної депутатки України та випускниці УШПС 2016 року, учасники Форуму вшанували хвилиною мовчання пам‘ять про людей, які загинули у війні, захищаючи Україну.

Люди в Україні віддають життя за демократію, за свободу і право на вибір, і Європа має пам‘ятати про ціну мирного життя. І цей контраст між звичними буднями інших європейських країн та тими викликами, що кожного дня долають люди в Україні чудово проілюструвала Аліна Михайлова.

В Україні – повномасштабна війна, яка поставила на кін долю світової демократії. Однак Європа хоче говорити не тільки про це.

Тема війни в Україні на Форумі справді звучала, але більше на тлі. Натомість окрему дискусійну панель присвятили темі «Чому в росії не склалося з демократією?». Де хоч і звучали заклики проти російської агресії в бік України, але також публічно озвучували тези про те, що не тільки Україні потрібен «план Маршалла» для відбудови, а й росії, де наголошували на тому, що без росії світ не зможе подолати кліматичні та низку інших проблем, тому має докладати більше зусиль, щоб звільнити росію та її громадян від тоталітаризму.

Але українська делегація не стояла осторонь і продовжувала нагадувати про важливість для всього світу перемоги України. І зараз зовсім не час говорити про майбутнє росії та про можливість там демократії.

А наша випускниця Оксана Глєбушкіна (випуск 2007 року) розповіла дуже незручну для російських «лібералів» правду про свій досвід життя в окупації в Херсоні.

Це все показує, скільки ще потрібно говорити, пояснювати, доводити на усіх можливих міжнародних рівнях нашу, українську, позицію, щоб світ чув і розумів нас. І плануючи майбутнє для Європи треба чітко розуміти роль росії у тих проблемах, які зараз стосуються кожного європейця.

Завершення цьогорічного Форуму стало справжнім сюрпризом. І дуже неприємним.

У той час як українці віддають свої життя заради майбутнього, заради свободи та перемоги демократії над імперіалізмом, на Форумі нагородили дипломами та фотографувалися з «ліберальними» російськими імперіалістами.

На фото немає української делегації, тому що посміхатися на фото, стоячи поруч з росіянами, для нас – неприйнятно. Бо тиснути руку й аплодувати «російській опозиції» ми ніколи не будемо. Бо для нас кожен росіянин – ворог.

Українська школа політичних студій і надалі робитиме усе можливе, щоб європейська спільнота теж усвідомлювала це.

Більше матеріалів з Форуму за посиланням.

УШПС запустила перший навчальний модуль нашого нового освітнього формату дводенних тематичних курсів для випускників і випускниць.

Українська школа політичних студій – це, в першу чергу, Спільнота, мережування і єдність різностей. Ми постійно на цьому наголошуємо, але відчували, що можемо робити для Спільноти набагато більше.

Так виникла ідея USPS Alumni Programme – формат, який об’єднує випускників різних років та відповідає на їх запити щодо якісної освіти завдяки розробленим спеціально для Спільноти програм.

Щоб познайомити випускників із форматом та протестувати його, ми одночасно запустили набір на чотири курси: література, філософія, економіка та політична теорія.

Першим стартував курс про літературу від Євгенія Стасіневича, літературного критика, літературознавця, куратора, лектора багатьох освітніх майданчиків та автора книги «Ціна питання». Протягом навчального модулю група розбиралась з сучасною літературою та зародженням бестселерів.

Що спільного в оповіданнях Конан Дойла з розвитком міст? Як післявоєнні тривоги формують культ «Володаря перснів» і Айн Ренд? Чому надто серйозні суспільства бачать у «Ловці в житі» зовсім не те, що там є? І яким чином виклики 21 століття, нові та складні, зафундували тріумф Джоан Роулінг?

Після такого успішного початку нової програми, безумовно, будемо продовжувати розвивати формат навчання для випускників і випускниць.

А ці два дні було дуже затишно, щиро і змістовно.

Цього тижня у Страсбурзі проходив World Forum for Democracy. Це велика щорічна подія, яка проходить у Раді Європи та збирає делегації зі всієї Європи для обговорення важливих питань. Тема цього року: «Чи може демократія врятувати навколишнє середовище?».

Дати цьогорічного Форуму символічні для України, адже саме 9 листопада, 26 років тому, Україна стала членом Ради Європи. Цей крок був важливим для визнання суверенності України та залучення нас, як держави, до формування спільної європейської політики.

Хоча цьогорічна тема і стосується охорони довкілля, ми також не можемо ігнорувати тему політичних в’язнів РФ. Українських громадян незаконно утримують за ґратами в Росії, на окупованих територіях Криму та Сходу України. Ми не можемо мовчати про це. Тому наша делегація у Страсбурзі своєю акцією під час Форуму вкотре нагадала Європі про військову агресію Російської Федерації щодо України, анексію Криму і численні порушення прав людини на півострові та тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

У повітря немає кордонів. Забруднення повітря в одній точці впливає на здоров’я мільйонів людей.

Наявність необхідної інформації – перший крок до усвідомлення і вирішення проблеми. Ще 3 роки тому Україна була білою плямою на мапі світу у контексті вимірювання якості повітря – ніхто не знав, чим ми дихаємо. Тим часом у світі внаслідок забруднення повітря щороку помирають близько 7 мільйонів людей.

Сьогодні завдяки цифровому інструменту Saveecobot, співзасновником якого є випускник Української школи політичних студій Артем Романюков, українці можуть дізнаватися про актуальний стан забруднення повітря майже у будь-якій точці країни та долучатися до вирішення цієї проблеми. Чат-бот працює у 15 країнах світу і має понад 1,5 активних користувачів.

Під час Форуму у Страсбурзі Артем Романюков представив SaveDnipro та Saveecobot як ініціативу з найбільшим національним та міжнародним впливом та розповів як цифрові інструменти можуть впливати на захист довкілля глобально.

Зараз ми переживаємо екологічну кризу, яка охоплює весь світ і подолати її можна тільки спільними зусиллями. Питання чистого довкілля у сучасному світі стосуються основоположних прав людей. І тут важливо пам’ятати про погіршення стану довкілля на тимчасово окупованих територіях України. Це може бути неочевидним фактом, проте екологічна ситуація на Сході України – це величезна проблема, і на неї теж важливо звертати увагу світової спільноти. Від дій агресора потерпають не тільки люди, а й довкілля, і все це матиме невизначений за масштабами негативний вплив на майбутні покоління українців.

Про це на Форумі розповідала Марія Мезенцева – випускниця УШПС 2018 року та Голова Постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи.