Українська школа політичних студій (УШПС) була започаткована Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи  у 2005 році з нагоди 10-річчя вступу України до організації. Діяльність УШПС спрямована на створення єдиного комунікаційного простору для людей, орієнтованих на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи. Її метою є також застосування інноваційних освітніх підходів та створення можливостей для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя. Школа забезпечує всебічну підтримку та ціннісне орієнтування учасників мережі.

17 вересня сесію відкрили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Дмитро Волошенков, Заступник Голови Одеської обласної державної адміністрації, випускник УШПС.

Після цього у рамках сесії відбулись такі дискусійні платформи:  «Україна та Росія: питання зовнішньої політики і безпека» (доповідач Ніколай Петров, Член наукової ради Московського Центру Карнегі, Програма «Суспільство та регіональна політика») та «Виклики та перспективи адміністративної реформи» (доповідач Ігор Коліушко, Голова Центру політико-правових реформ).

У своєму виступі пан Петров розповів про особливості зовнішньої політики Росії та інвестиційний клімат держави. Лектор, зокрема, акцентував увагу на документі про програму ефективного використання зовнішньополітичних факторів з метою довготривалого розвитку Російської Федерації, у зв’язку із чим також зауважив, що зовнішня політика повинна перш за все сприяти збалансованому розвитку країни.

У дискусії учасники Української школи політичних студій взяли участь разом із слухачами Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Зустріч продовжилась презентацією діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив, а також нових програм Української школи політичних студій.

Другий день сесії розпочався  з роботи в групах (тема: «Ціннісний меморандум країни»), яку провели Наталія Амельченко, Завідуюча кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент, та Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Після цього відбулися такі дискусійні платформи: «Питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії» (модератор – Сергій Гриневецький, Народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони ). Спільно зі слухачами Школи професійної журналістики пройшла також дискусійна платформа «Оцінка судової реформи в Україні» (модератор: Віктор Агєєв, Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Федур і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС; доповідач: Станіслав Шевчук, Доктор юридичних наук, професор Національного Університету «Києво-Могилянська Академія»). Лектор акцентував увагу на визначальному значенні Конституційного Суду для суспільного життя країни, пояснивши це тим, що суди такого рівня перебувають в певному сенсі над законом, формуючи основоположні принципи та ідеї життя суспільства.

Крім того, учасники заслухали доповідь Олега Петренка, Директора зі стратегічного розвитку клініки «ОБЕРІГ», випускника УШПС на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я», під час якої були розглянуті впливові фактори політичного, економічного та суспільного життя сучасної України, діяльність уряду та суспільства країни щодо зміцнення здоров’я населення, засади та принципи роботи медичного обслуговування, а також створення системи охорони громадського здоров’я як ідеологічно нової системи.

Остання дискусія була присвячена темі: «Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України»; її провела старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниця УШПС Олена Маслюківська. У своїй доповіді пані Маслюківська зосередила увагу на руйнівних складових діяльності людини, які впливають на клімат планети. Доповідач також висвітила проблему негативних наслідків глобальної зміни клімату, зокрема, процеси міграції, зникнення багатьох видів рослин та тварин, збільшення кількості, інтенсивності та тривалості посух, повеней та тропічних циклонів, проблему танення арктичних льодовиків. У підсумковій тезі лектор зазначила, що позитивним наслідком таких процесів стане необхідність віднайдення нового способу та стилю життя, розробки нових джерел енергії та оптимізації використання природних ресурсів. Закінчився день роботою в групах (тема: «Ціннісний меморандум країни»).

Третій день сесії продовжився груповою роботою (тема: «Ціннісний меморандум країни»), яку підсумували Завідуюча кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент Наталія Амельченко та Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

16 вересня сесію відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Після вітального слова Дарія ЧЕПАК,  Головний редактор  «Савік Шустер Студії», провела дискусійну платформу «Ток-шоу як жанр», де було розглянуто особливості використання конфліктних ситуацій у проведенні ток-шоу.

17 вересня учасники Школи журналістики взяли участь в ознайомчій екскурсії на Одеський припортовий завод. Там вони ознайомилися з діяльністю одного з найбільших об’єктів хімічної промисловості України, територія якого становить понад 200 га. Також учасники зустрілися з мером міста ЮжнийВолодимиром Новацьким (зустріч була присвячена темі «Структура взаємодії влади із містоутворюючими підприємствами»). Після цього відбулися дискусійні платформи «Україна та Росія: питання зовнішньої політики і безпеки» (доповідач Ніколай ПЕТРОВ, Член наукової ради Московського Центру Карнегі, Програма «Суспільство та регіональна політика»). Лектор у своєму виступі торкнувся таких питань, як інвестиційний клімат в Росії та особливості її зовнішньої політики, зокрема звернув увагу на програму ефективного використання зовнішньополітичних факторів з метою довготривалого розвитку Російської Федерації. Далі відбулася дискусійна платформа «Виклики та перспективи адміністративної реформи» (доповідачІгор КОЛІУШКО, Голова Центру політико-правових реформ). В цих дискусіях учасники Школи журналістики «НОВА УКРАЇНА» взяли участь спільно зі слухачами Української школи політичних студій (УШПС). Ігор КОЛІУШКО зосередився на проблемах і передумовах реформування системи місцевого самоврядування, принципах реформування, понятті публічної адміністрації. На завершення дня відбулася презентація діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив.

Третій день сесій розпочався з тренінгу «Майстерність подолання конфліктних ситуацій», який провів Ігор РАК, Сертифікований консультант, тренер НЛП.  Учасники мали унікальну змогу ознайомитись із теорією виникнення та подолання конфліктних ситуацій. Після цього тренер допоміг учасникам дізнатись про власний стиль подолання конфліктних ситуацій за допомогою практичних завдань. Далі відбулися спільні з УШПС дискусійні платформи: «Оцінка судової реформи в Україні» (Модератор: Віктор АГЄЄВ, Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Федур і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС; Доповідач: Станіслав ШЕВЧУК,  Доктор юридичних наук, професор Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”).  Лектор наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду в суспільному житті країни, оскільки суди цього рівня є фактично над законом і формують базові принципи та ідеї, що регулюють життя суспільства. Також була представлена доповідь Олега ПЕТРЕНКА, Директора зі стратегічного розвитку клініки «ОБЕРІГ», випускника УШПС на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Були розглянуті характерні рушійні чинники суспільного, політичного і економічного життя сьогодення України, напрями діяльності суспільства і урядів щодо зміцнення здоров’я населення, тенденції у медичному обслуговуванні. Також доповідач висвітлив ідею створення ідеологічно нової системи – системи охорони громадського здоров’я.

Крім того, 18 вересня  відбулася дискусійна платформа  «Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України» (Олена МАСЛЮКІВСЬКА, Старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія»).  У своїй лекції пані Маслюківська зосередила основну увагу на руйнівних факторах діяльності людини, що суттєво впливають на клімат планети. Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, посилення та довгостроковість посух, більша кількість й підвищення інтенсивності повеней та тропічних циклонів, міграція, зникнення багатьох видів рослин та тварин. У висновку лектор зазначила, що позитивним наслідком таких процесів стане потреба у відкритті нового способу життя, джерел енергіїі та оптимізації використання природних ресурсів.

19 вересня, відбулася дискусійна платформа «Управління конвергентною редакцією та специфіка роботи журналіста і редактора в медійній сфері» (доповідач Оксана СІЛАНТЬЄВА,  тренер з менеджменту та маркетингу медіа проектів, Вища школа журналістики при ДУ-ВШЕ). Лектор розповіла учасникам про основні складові успішного інформаційного проекту, а саме “news, views and use”. Також пані Сілантьєва розповіла про основні функціональні ролі, що виконують працівники конвергентної редакції, а також про принципи та формати роботи у ньюзрумі. В кінці сесії відбулось підбиття підсумків Третьої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Остання в цьому році сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудеться у  Львові.

Сесія розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, журналіста, ведучого програми “Свобода слова”, що прочитав лекцію на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами“. Його лекція стосувалася питань відповідальності журналістів перед співгромадянами та мала своє продовження у подальшій дискусії з учасниками школи.

Журналістську тематику продовжила Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора “Дзеркало тижня”, лекцією  “Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи“. Пані Юлія наголосила на важливості і відповідальності професії журналістів для демократичнрого розвитку суспільства.  Журналістика повинна відігравати соціальну роль й перешкоджати розповсюдженню такого явища як «джинса». “Журналістика має озброювати людей знаннями“, – зауважила Ю. Мостова.

Також 24 червня перед учасниками виступила Катерина ЛЕВЧЕНКО, Директор Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла-Страда Україна”, яка висвітлила тему запобігання торгівлі людьми, насильству, порушенню прав людини та дискримінації в суспільстві. За визначенням пані Катерини, торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або утримання людини, здійснювані з метою експлуатації, шляхом застосування або погроз застосування примусу, або викрадання, обману, заохочення, зловживання довірою, використання службового становища або вразливого стану особи, або шляхом підкупу, у вигляді платежів для одержання згоди особи, яка контролює іншу. Також під час виступу були продемонстровані приклади реклами дискримінаційного характеру.

На завершення дня учасники Школи мали змогу поспілкуватись із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань, Першим заступником Голови Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації який розповів про принципи роботи в українській журналістиці та знову наголосив на важливості соціальної відповідальності журналіста.

Наступного дня, 25 червня, робота Школи розпочалася із лекції Сергія ГАЙДАЯ, Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства “Гайдай.Ком”, на тему “П’ять міфів, що захищають українську владу“. Пан Сергій зробив наголос на відсутності в країні еліти і на необхідності її виховання. Були розглянуті 5 міфів, що захищають українську владу, а саме: “політика – брудна справа”; “в українців нічого ніколи не виходить, менталітет такий”; “соціально-політичний устрій держави винайдено й апробовано, не потрібно винаходити велосипед”; “зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття”; “PR – це мистецтво лукавства”. Натомість Сергій Гайдай запропонував такий погляд на дані питання: політика – це не більш ніж інструмент управління суспільством, моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якими цілями її використовує; усі нації мають потенціал до цивілізованих «проривів»; скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою; якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта, то їх реалізація –  це питання найближчих років; PR – це не більш ніж інструмент з формування, корекції й управління  суспільною свідомістю.

Після цього увага слухачів Школи перенеслася в царину ціннісних орієнтацій українського суспільства. Вони прослухали лекцію Наталії ЯКОВЕНКО, Завідувача кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історичних наук, професора.  Пані Наталя запропонувала нове бачення, нову модель сприйняття українського суспільства, в якій необхідно мультиплікувати український простір, поставити державу на службу людині, а не навпаки.

Потім учасники Школи ознайомилися з темою “Менеджмент і маркетинг сучасного українського телебачення” на основі презентації Олександра БОГУЦЬКОГО, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”. Олександр Богуцький закцентував увагу на тому, що журналіст перш за все повинен подавати якісний професійний матеріал, бути “брендом” в обраній галузі, що буде визначати його цінність на ринку і для суспільства.

Також, в цей день слухачі Школи мали нагоду прослухати виступ Тармо КРІММА, незалежного телевізійного продюсера, колишнього члена Ради суспільного телебачення Естонії. Його лекція була присвячена темі громадянської журналістики та її протистоянню з електронними медіа. Під час виступу було відмічено, що громадянська журналістика передбачає застосування аудиторією  інструментів ЗМІ для того, щоб проінформувати одне одного. В той же час Тармо Крімм дійшов висновку, що громадянська журналістика не замінить повністю професійні медіа, адже в такому разі вона втратить свій сенс.

В кінці дня учасники мали унікальну можливість познайомитися з Бьорном ЕРІКСЕНОМ, колишнім Директором відділу телебачення Європейської мовної спілки. Б. Еріксен зазначив, що суспільне мовлення не має бути державним чи приватним, натомість воно повинне бути громадським, збалансованим і незалежним, виконувати функції “четвертої влади” в державі; інформувати, розважати та навчати людей. Також пан Еріксен розглянув такі характеристики телевізійного ринку, як рейтинг, доля і охоплення, проілюструвавши це прикладами європейського телебачення.

26 червня 2010 року учасники продовжили роботу з Бьорном ЕРІКСЕНОМ і провели рольову гру на тему моральних дилем, притаманних журналістиці у сучасному світі.

Наступним став виступ Олега МАРТИНЕНКА, Начальника управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, з теми прав людини та запровадження основних принципів захисту прав людини у реформування органів внутрішніх справ. Пан Олег виокремив такі ключові моменти, на які слід звернути увагу у даному контексті:  законність  – це не завжди закон; закон – це не завжди права людини; права людини – це не завжди права громадянина; захист прав людини – це не монополія державних органів влади.

Також в цей день учасники знову звернулися до тематики ціннісного виміру українського суспільства і прослухали лекцію Мирослава ПОПОВИЧА, Директора Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академіка Національної академії наук України. Пан Мирослав виокремив простір досвіду і горизонт очікувань в контексті формування ціннісних орієнтирів, зауважив, що в основу ліберальних цінностей покладено далекі горизонти очікувань на противагу консерватизму. Мирослав Попович також протиставив ідеї солідарності  індивідуальну цінність, де людина відповідає перед самою собою, де кодекс поведінки знаходиться всередині людини. Був зроблений наголос на тому, що люди повинні мати мужність вирішувати проблеми, спираючись лише на власний розум.

У другій половині дня учасники працювали з Михайлом МІНАКОВИМ, Старшим програмним менеджером напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцентом кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором філософських наук, випускником УШПС. Учасники мали змогу познайомитися з концептом соціального капіталу, подискутувати на цю тему на основі прочитаних попередньо текстів. Пан Михайло зауважив, що соціальний капітал стосується вивчення зв’язків між соціальними мережами і впливає на продуктивність взаємодії індивідів та груп. Це поняття було розглянуто в різних дисциплінах. Було зроблено висновок, що соціальний капітал – це все, що уможливлює, підтримує та спрямовує індивідуальну та колективну дію, породжену мережами стосунків, взаємодією, довірою та соціальними нормами. Соціальний капітал утримує країни в єдності, його приріст протидіє атомізації як цивілізаційному тренду.

Останнього дня була проведена зустріч слухачів Школи із Володимиром ПАНІОТТО, Генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології, доктором філософських наук. Він прочитав лекцію на тему “Зміни в арсеналі соціологів: імплікації  для  журналістів“. Володимир Паніотто навів п’ять обов’язкових запитань, що їх журналіст має поставити соціологові, котрий передає йому результати опитування, а саме:

1. Скількох осіб було опитано? (Обсяг вибіркової сукупності)
2. Хто (яка організація) здійснював опитування?
3. Кого репрезентує опитана група населення? (Населення країни загалом? Окремі області? Окремі міста або інші населені пункти? Певні верстви або соціальні групи населення?)
4. Коли здійснювали опитування? (Терміни збирання інформації)
5. Яка допустима (гранична) помилка випадкової вибірки? (Запитання про помилку репрезентативності)

Відповіді на ці основні запитання дають змогу правильно інтерпретувати дані опитування громадської думки. Тому журналіст повинен не тільки дістати відповіді на них, а й повідомити їх читачеві (слухачеві), супроводячи цією інформацією опубліковані цифри — змістові результати опитування.

Також останнього дня учасники прослухали виступ Володимира КУШНІРЕНКА, докторанта кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», директора Центру комплексних досліджень на тему “Ціннісні та цивілізаційні складові сучасного інформаційного простору”. В своєму виступі він торкнувся питань зміни свідомості і конструювання реальності в сучасному суспільстві, розглянув інформацію як форму енергії, показав особливості світосприйняття, обумовленого різними культурними факторами.

Наступні сесії Школи пройдуть в Одесі та у Львові.

# # #

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкуванняпрофесійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями,а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідаьних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

Перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, що відбулася одразу по закінченні сесії УШПС, була присвячена питанням етнонаціональної політики України (а особливо становищу кримсько-татарського народу), національної консолідації та сучасних ідеологій, а також ролі медіа в громадянському суспільстві та правам й обов’язкам журналістів.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. Цього року в рамках проекту з-поміж 200 кандидатів було обрано 26 журналістів з різних міст України.

Вже традиційно сесію відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

В рамках першої сесії було проведено круглий стіл на тему «Сучасні виклики журналістики» за участю Єгора СОБОЛЄВА, Координатора Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо» та Вікторії СЮМАР,  Виконавчого директора Інституту масової інформації. Цей круглий стіл викликав неабиякий інтерес і дискусію в учасників Школи, оскільки торкнувся найбільш гострих  питань в сьогоднішній журналістиці. Зокрема, проблемних моментів журналістської етики, цензури, «джинси», працевлаштування журналістів. Також було акцентовано увагу на ролі Інтернету в сучасній журналістиці, висвітлено особливості функціонування традиційних та нових медіа.

Також в рамках першої сесії відбулась лекція Євгена БИСТРИЦЬКОГО,  Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», на тему «Громадянське суспільство: роль медіа». Євген БИСТРИЦЬКИЙ розповів про те, які ЗМІ можуть вважатися незалежними, що таке приватність інформації. Також було зазначено, що суть будь-якого дійсно громадського утворення, а загалом і громадянського суспільства, полягає у публічності його інтересів та їх захисту і просування. Тому ЗМІ відіграють важливу роль у визначенні поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднювати всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти.

Під час сесії виступив також Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук Сіракузького Університету США, з доповіддю на тему «Українські політичні партії: ненадійні партнери демократії». Андрій МЕЛЕШЕВИЧ зауважив, що рівень здатності ідентифікувати партії в суспільстві виріс, і цей факт в свою чергу має призвести до збільшення політичної відповідальності партійних утвроень.

В межах першої сесії виступив також Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, з лекцією на тему “Проблеми та перспективи національної консолідації України“. Він наголосив на важливості консолідації еліт, яка б відбувалася паралельно з консолідацією влади.

Лекція Наталії АМЕЛЬЧЕНКО, завідувача кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, кандидата філософських наук, доцента, мала тему: “Сучасні ідеології: виклики глобалізації“. Наталія АМЕЛЬЧЕНКО розповіла учасникам Школи про історію виникнення трьох основних модерних ідеологій: консерватизму, лібералізму та соціал-демократії, а також наголосила,  що у сучасному українському суспільстві ідеологічно «чистих» партій не існує, положення викладені у програмах українських партій свідчать про процеси зближення їх ідеологічних позицій.

В межах першої сесії виступила й Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, з доповіддю на тему «Україна у світовому контексті: рівень висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ». Вікторія відзначила, що однією з головних проблем української журналістики та експертного середовища є недостатність аналізування контексту тієї чи іншої інформації, що не дає можливості адекватно реагувати на поставлені виклики.

Тетяна КОТЮЖИНСЬКА, Президент Асоціації медіа юристів України,  доповідала на тему «Права і обов’язки журналістів».  Пані Котюжинська наголосила  на тому, що особливістю законодавчої бази регулювання дільності ЗМІ в Україні є її галузевість, що вказує на певну демократичність і гнучкість.

Цього ж дня учасники мали змогу здійснити ознайомчу екскурсію до м. Бахчисарай, де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського історико-культурного заповідника, показав та розповів учасникам про побудову історико-археологічного музею «Салачик».

Також у Бахчисараї відбулася зустріч із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, який ознайомив учасників Школи з історією депортації кримсько-татарського народу та його сьогоденням . Відповідаючи на питання учасників, Рефат ЧУБАРОВ спростував деякі твердження, що побутували серед слухачів Школи щодо кримських татар та наголосив на винятковій ролі української держави у поверненні кримських татар на свою Батьківщину.

В рамках першої сесії виступив Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, Конституційний експерт Харківської правозахисної групи, з доповіддю на тему «Філософія свободи слова». Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ запропонував розглянути інформацію як частину символічної реальності. З огляду на це потрібно відштовхуватися від аналізу природи і функцій символічних форм. Найважливішою якістю символічної реальності є здатність творити. Творити і ділитися результатами творчості — означає обмінюватися інформацією. Інформація — це новизна, яка може бути усвідомлена. Тому адресат є необхідним атрибутом інформації.  Пан РЕЧИЦЬКИЙ висловив думку про те, що інформація — це кількість непередбачуваного (нового) у повідомленні, що має сенс і поширюється від одного суб’єкта інформаційних відношень до іншого, причому повний ефект передачі інформації залежить від засобів та можливостей її тлумачення і прочитання автором, ретранслятором і адресатом.

Володимир ПРИТУЛА, Голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, прочитав  для слухачів Школи лекцію “Національні питання: особливості кримської політики“, що стала завершальним акордом кримської тематики даної сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

В останній день сесії Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень  регіональної політики, Редактор журналу “Експерт”,  виступив із доповіддю на тему «Інтернет-медіа: досвід функціонування в Україні». Олександр розповів про практику заснування і функціонування аналітичного центру в рамках якого здійснюється громадський контроль, моніторинг суспільної думки. Інформаційно-аналітичним підкріпленням центру стало створення Інтернет – телебачення. В цілому дана організація була створена для можливості впливу на громадську думку, прийняття рішень на рівні обласної і міської адміністрації, а також для розроблення власних політичних продуктів – так звана формуюча аналітика.

Наступні сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудуться в Києві, Одесі та Львові.

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2010 року, що тривала з 26 травня по 30 травня 2010 року у Сімеїзі (АРК, Україна). Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у П’ятому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Ключовими темами Другої сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики.

Сесію відкрив 26 травня Директор Української школи політичних студій Ігор КОГУТ та Директор відділу політичного аналізу та співробітництва Генерального директорату демократії та політичних справ Ради Європи Клаудія ЛУЧІАНІ.

Робота розпочалася з виступу Володимира ПРИТУЛИ (Голови Комітету з моніторингу свободи преси у Криму), що був присвячений питанню Криму на політичній мапі України, особливостям кримського політичного поля.

Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України III-V скликань, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу) 27 травня 2010 року, присвяченого проблемі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання; лекція відбулася в м.Бахчисарай.

Цього дня учасники Школи також мали можливість відчути “реалії кримських шляхів”, а саме – відвідати м. Севастополь та Балаклаву.

28 травня 2010 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Демократичні та ціннісні трансформації в Україні: діахронія інституційних та ціннісних змін” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася наступних питань:

• Чи достатньо імплементації демократичних інститутів для формування демократичного суспільства в Україні?
• Чи потрібна і для чого необхідна ціннісна інтеграція українського суспільства?
• Навколо яких політичних цінностей існує або можливий консенсус в Україні?
• Яка  політика (політики) сприяє або сприятиме  ціннісній інтеграції українського суспільства?

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводуможливості побудови єдиного ціннісного простору в українській політиці в контексті пост-виборчої ситуації.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

29 травня 2010 року для учасників було проведено  тематичний семінар: “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва” (Михайло МІНАКОВ, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій (2006-2008), Старший програмний менеджер ПРООН в Україні, д.ф.н.) та тренінг “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, кандидат філософських наук, викладач УШПС).

Семінар “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва ” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовані на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Платона, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, М.Фуко тощо, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу індексу неуспішності держав з метою ретроспективного бачення стратегій державного будівництва.

Під час семінару-практикуму “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями, стратегіями та теоретичною базою аналізу політики та можливості прийняття правильних й ефективних рішень.

30 травня 2010 року слухачі мали можливість поспілкуватися на тему розвитку політичних партій та партійних систем в Східній та Західній Європіз Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Деканом факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором політичних наук, Сіракузький Університет (США).

У фокусі візиту опинились питання взаємодії та співпраці молодіжних організацій політичних партій з материнськими структурами, особливості врахування позицій молодіжного крила при прийняті рішень партійним керівництвом, ефективності механізмів комунікації на місцевому та національному рівні, залучення «молодіжок» до виконання завдань, що постають перед партіями у щоденній діяльності (зокрема під час виборчих кампаній). Дискусії щодо цих тем пройшли під час робочих зустрічей з керівництвом ВМГО «Батьківщина Молода» та ВМГО «Союз Молоді Регіонів України».

Іншим важливим аспектом візиту молдавської Школи молодого політичного лідера стали зустрічі з українськими політичними експертами у форматі дискусійної панелі, що стосувались питань сучасної ситуації в політичній сфері України, особливостей діючої партійної системи та її інституційної спроможності. Зокрема питання законодавчого забезпечення діяльності політичних партій в Україні та партійних фінансів було висвітлене Директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом КОВРИЖЕНКОМ; про моделі політичного комунікації між політичними партіями та громадянським суспільством говорила Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програм розвитку громадянського суспільства Юлія ТИЩЕНКО; тему політичної освіти молоді та програм для представників місцевого самоврядування та політичних партій розкривали експерти Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ та Любомир ГРИЦАК.

Відбулась в рамках навчального візиту актуальна для обох сторін зустріч з подібним до Школи молодого політичного лідера Асоціації ADEPT проектом, що діє в Україні – Школою Молодого політика Українського Фонду підтримки реформ. Виконавчий директор Фонду та координатор Школи Олександр ЯРЕМА поділився з молдавськими колегами набутим досвідом, здобутками та викликами, що постають перед Школою та Фондом, а також поділився узагальненими міркуваннями учасників школи щодо сучасної політичної ситуації.

Особливе зацікавлення учасників навчального візиту викликала неформальна дискусія з одним із провідних аналітиків та знавцем політичних технологій Директором зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергієм ГАЙДАЄМ, що стала своєрідним знайомством молдавських партнерів з сучасною  українською політикою. Запропонований формат дискусії, що відштовхувалась від теми «Чотири дефіцити президентської виборчої кампанії 2010. Чого не вистачало виборцям та політикам?», дозволив охопити не лише актуальні питання української політики та щойно завершеної президентської виборчої кампанії, але й глобальні геополітичні стратегії та основи сучасних теорій політичного конструювання.

За результатами зустрічей та дискусій учасники Школи молодого політичного лідера Асоціації ADEPT змогли скласти власне збалансоване уявлення про політичні процеси та тенденції, актуальні сьогодні в Україні, порівняти стан та перспективи розвитку партійної системи України та Молдови, роль та структурну укоріненість молодіжних організацій політичних партій, міру поширення та розвитку механізмів партійної демократії зокрема на прикладі стосунків політичних партій з власними молодіжними організаціями.

Проект «Школа молодого політичного лідера» покликаний сприяти розвитку політичних партій у Республіці Молдова шляхом підготовки представників молодіжних організацій політичних партій та просування демократичних цінностей, котрі є основою багатопартійної системи. Водночас важливим завданням, що постає перед школою, є створення конструктивного діалогу між молодіжними організаціями політичних партій Республіки Молдова, досягнення компромісу та взаємотерпіння як єдиного життєспроможного рішення для подолання міжпартійних конфліктних ситуацій. Учасниками школи, окрім представників політичних партій, є також представники неурядових організацій та ЗМІ.

Асоціація АДЕПТ є одним із провідних аналітичних центрів Республіки Молдова, що зосереджує свою діяльність на питаннях популяризації практик та механізмів демократії участі, належного врядування, виборчих процесів та партійної системи, аналізу політичних, соціо-економічних та виборчих процесів та тенденцій у Республіці Молдова та у країнах-сусідах. Асоціація АДЕПТ  входить до розгалуженої мережі міжнародних партнерів Лабораторії законодавчих ініціатив, зокрема представники АДЕПТ’у є учасниками Мережі лідерів громадянського суспільства (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна), діяльність якої в Україні співкоординується Лабораторією законодавчих ініціатив.

Програма особистісного розвитку є тренінговим компонентом Української школи політичних студій. Навчальна програма Першого модулю “Мистецтво комунікації” складалась з таких тем:

• поняття комунікації та стратегії ефективної комунікації;
• як розуміти та використовувати мову тіла;
• розуміння мотивів та намірів і мистецтво ставити точні питання;
• вміння «читати» справжні повідомлення партнера по комунікації.

Групу було сформовано шляхом конкурсного відбору анкет. До її складу увійшли випускники УШПС, а також інші представники бізнесу та громадської діяльності.

Під час модулю Програми Self-made man учасники мали можливість детально вивчити комунікативні стратегії та практикувати методи виявлення дійсних намірів партнерів по комунікації. Тренер програми Ігор Рак допоміг усвідомити власні слабкі та сильні сторони. Крім того, учасники оволоділи практичними техніками явного та неявного впливу на хід комунікації.

Програма складалась на 30 відсотків з теоретичного матеріалу, а 70 відсотків часу учасники практикували навички ефективної комунікації. В результаті учасники програми отримали можливість розвивати комунікативні здібності та вміння працювати над подоланням власних бар’єрів.

Загалом Програма особистісного розвитку передбачає системний підхід і складається з чотирьох послідовних модулів:

• комунікація як мистецтво;
• стратегії досягнення цілей;
• динаміка особистого зростання;
• системне мислення та інтеграція навичок.

Комплекс модулів формують цілісну трансформаційну модель особистісного розвитку та дієву основу для управління змінами у різних сферах життя.

Другий модуль Програми особистісного розвитку буде присвячений стратегіям досягнення цілей і відбудеться з 23 до 27 червня.

Завдяки плідній співпраці УШПС з Українським Товариством Оксфордського Університету, Михайло Мінаков, член Ради Асоціації випускників УШПС, виступив із публічною лекцією “Популізм як логіка: український досвід” в одному з найбільш престижних коледжів Оксфорду (6 травня 2010 року, Мертон Коледж).

8 квітня пройшло урочисте відкриття Першої сесії 2010-го навчального року Української школи політичних студій. У заході взяли участь визначні українські та закордонні експерти, політики та дипломати.

Під час відкриття сесії відбулось представлення учасників цьогорічної Школи, а також було продемонстровано фільм «УШПС: європейський успіх України». Безпосередньо відкривав сесію Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який привітав присутніх з тим, що вони змогли пройти серйозний конкурсний відбір й стати учасниками Школи. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною, розповів про проекти та конвенції Ради Європи спрямовані на розвиток та утвердження демократичних цінностей в європейських країнах (одним із таких проектів і стала УШПС). Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в України  Ізава ТАДАШІ розповів на відкритті сесії, що його країна з 2004 року співпрацює з різними проектами Ради Європи, що, зокрема, дозволяє їй налагоджувати зв’язки з різними європейськими країнами, серед яких і Україна. Георг ЦУБЛЕР, Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні, відзначив, що його країна, яка зараз головує в Комітеті міністрів Ради Європи, буде всіляко підтримувати розвиток демократичних традицій в середовищі молодої української еліти.

Після відкриття відбулась дискусійна платформа на тему «Політичний та економічний потенціал нових інструментів співпраці Європейського Союзу та України», модератором якої став Ігор ЖОВКВА, доцент Дипломатичної академії України при МЗС України, випускник УШПС. Він наголосив, що для України головні завдання розвитку стосунків з Європейським Союзом протягом останніх років знаходяться в площині не зовнішньої, а внутрішньої політики. Крім того, він звернув увагу присутніх на реформу системи євроінтеграції, яку проводить нова влада в Україні. Першим доповідачем в дискусії став Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний та Повноважний Посол України. На його думку Рада Європи на даному історичному етапі є набагато важливішим партнером для України, ніж Європейський Союз. Свою позицію Олександр Чалий пояснив тим, що ЄС зараз знаходиться в глибокій соціально-економічній кризі, як внаслідок останнього розширення, так і внаслідок глобальних кризових явищ. Така криза призводить до поширення в Євросоюзі уявлення про неможливість подальшого розширення саме в форматі ЄС, та до повернення до ідеї «Великої Європи» у вигляді об’єднання на зразок Ради Європи. Що ж до перспектив приєднання України до ЄС, то вони, за прогнозами Олександра Чалого, з’являться не раніше 2019-2020 року. До того ж часу питання членства в Європейському Союзі має бути зняте з порядку денного. Натомість Україні необхідно розвивати прагматичні відносини з ЄС, вибудовуючи прийнятну для себе зону вільної торгівлі з Євросоюзом та працюючи над спрощенням візового режиму. Крім того, Олександр Чалий повторив свою тезу про те, що в України є шанс стати «Швейцарією XXI ст.» завдяки розташуванню в геополітичному центрі Євразії, для чого, втім, потрібна, перш за все, внутрішня консолідація та історичне примирення українського суспільства. Другий доповідач, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, Надзвичайний та Повноважний Посол Німеччини в Україні, розповів про багатошаровість внутрішньої інтеграції Європейського Союзу, за якої різні країни-члени в різній мірі залучені до об’єднання. Він підтвердив тезу про важливість саме внутрішньополітичних дій України задля налагодження співпраці з ЄС – Євросоюз просто не може замість України творити її політику, спрямовану на наближення до стандартів Європейського Союзу. Крім того, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ порадив Україні обрати для себе найбільш прийнятну модель співпраці з ЄС – відповідними прикладами можуть послужити системи відносин, вибудовані Швейцарією, Норвегією або Туреччиною.

Тема другої дискусійної платформи, яка відбулась 8 квітня – «Актуальні виклики демократії – базові рефлексії». Модератором цього блоку виступив Ніко ЛАНГЕ, Голова Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. В своєму виступі він звернувся до теоретичних основ політичної науки, й нагадав присутнім твердження Платона та Аристотеля про суспільний устрій, які до цього часу не втратили свою актуальність. Також він відзначив, що політична наука завжди своїм головним предметом дослідження мала демократію та демократичні цінності. Доповідачем під час дискусії став Генріх ОБЕРРОЙТЕР, Директор Академії політичної освіти (Тутцінг, Німеччина). Він також звернувся до політичної теорії та розповів учасникам Школи про сутність різних моделей ліберальної демократії, принагідно порівнявши їх з російською моделлю демократії, що, на думку Генріха ОБЕРРОЙТЕРА, не може вважатися ліберальною. Крім того, він наголосив на критичній важливості забезпечення політичної культури участі та політичного консенсусу (в тому числі – і консенсусу інституцій) в суспільстві. Серед негативних явищ в сучасній політиці доповідач відзначив превалювання штучних інтересів політичних партій над інтересами суспільства (що особливо небезпечно за умов ідеологічної поляризації партійної системи), драматизацію політики внаслідок споживацькому підходу ЗМІ до висвітлення політичних подій. Крім того, Генріх ОБЕРРОЙТЕР говорив про зниження політичної участі та довіри громадян до влади, що з різних причин можна спостерігати в різних європейських країнах, включаючи Україну, Португалію, Грецію, Польщу та ін. Завершився перший день сесії урочистим прийомом в резиденції Посла Японії в Україні.

Другий день сесії УШПС буде проходив в місті Буча.

Зранку пройшла установча зустріч з діяльності П’ятого набору Української школи політичних студій та Європейської асоціації шкіл політичних студій після якої відбулось знайомство учасників УШПС-2010 (допомагав їм в цьому процесі викладач УШПС, сертифікований тренер Ігор РАК).

Після цього учасники взяли участь у дискусійній платформі «Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу», доповідачем якої був Володимир ШАПОВАЛ (Голова Центральної виборчої комісії України, Член Наглядової Ради УШПС).

Після першого блоку слухачі мали можливість стати активними учасниками обговорення «Стратегія формування політики в умовах кризи: яких реформ потребує Україна?» (доповідачами виступили: Віктор ПИНЗЕНИК, Голова Українського фонду підтримки реформ та Мартін РАЙЗЕР, Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові).

Наступна частина роботи групи Школи «Про реформи» була побудована навколо доповіді Андрія ЄРМОЛАЄВА, Директора Національного інституту стратегічних досліджень).

Заключним акордом дня став виступ «Проблема якості еліт: спроба їхньої оцінки в Україні» Михайла МІНАКОВА, Старшого програмного менеджера напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцента кафедри філософії НаУКМА.

В третій день сесії, 10 квітня, учасники мали змогу взяти участь у наступних дискусійних платформах: «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи» (доповідач Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня»), «Безпека та демократія крізь призму українських реалій» (доповідач Анатолій ГРИЦЕНКО, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Член Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО»), «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації в Україні» (доповідач Микола КОЗЮБРА, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці) та «Чотири дефіцити президентської виборчої кампанії 2010. Чого не вистачало виборцям та політикам» (доповідач Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком»).

В останній день першої сесії УШПС, 11 квітня, відбувся тренінг «Політика як гра. Публічний виступ як структурна імпровізація» (ведучий Анатолій НЄЄЛОВ, Художній керівник та режисер театру-студії «Чорний квадрат») та дискусійна платформа «Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» (доповідач Наталя ЯКОВЕНКО, Завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»).

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Близько сорока учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

Школу було створено за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив. За цей період її випускниками стало більше 140 осіб. Провідні міжнародні експерти, політики, науковці та дипломати із різних куточків світу – від Японії до Канади – щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. За короткий час своєї діяльності УШПС вдалося стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь).  Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік.

Завдання УШПС: створення єдиного комунікаційного простору для людей, які орієнтовані на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи; застосування інноваційних освітніх підходів, які формують багатовимірне розуміння процесів, що мають місце в Україні та світі, а також створюють можливості для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя; всебічна підтримка та ціннісне орієнтування учасників мережі. Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах журналістики.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

3 грудня 2009 року фінальну сесію Школи відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який розповів учасникам про основні напрямки їх роботи під час цієї сесії.

Першим перед слухачами Школи виступив Вадим ТРЮХАН, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Вадим Трюхан окреслив основні етапи становлення Європейського Союзу та розповів про інституції цього унікального інтеграційного утворення. Крім того, пан Трюхан приділив особливу  увагу процесу інтенсифікації відносин України з ЄС, розповівши про переговори щодо створення зони вільної торгівлі, про вступ України до Європейського Енергетичного співтовариства, та приєднання до Спільного авіаційного простору. Висвітлюючи тему відносин України із Євросоюзом, Вадим Трюхан закцентував увагу на новому інструменті “Порядок денний Асоціації Україна-ЄС”, який має замінити План дій “Україна-ЄС”. З огляду на останні тенденції у розвитку відносин ЄС з державами-сусідами, Вадим Трюхан розповів про ініціативу “Східне партнерство”. Крім того, лектор поділився з учасниками своїм досвідом роботи у Координаційному бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України та висвітлив основі повноваження та функції цього бюро.

Після цього перед учасниками виступив Віталій МОРОЗ, Координатор програм нових медіа МГО “Інтерньюз-Україна”.  Його лекція стосувалася нових медіа та їх ролі у сучасному медійному просторі. Віталій Мороз розповів про можливості використання у журналістській роботі таких сервісів як Twitter, YoutubeDirect, CNNiReport, Facebook, FeedBurner, RSS-канали. Також він розповів про найпопулярніші нові медіа, які використовуються в Україні, та навів приклади створення конвергентних ньюзрумів в українських медіа. Крім того, Віталій Мороз підкреслив особливу роль технології веб 2.0. у процесі розвитку медіа. Оскільки лекція була присвячена новим засобам масової інформації, то й уся його лекція супроводжувалася постійними відео та фото ілюстраціями, які дозволяли учасникам  краще розуміти принципи роботи нових медіа.

Наступного дня, 4 грудня 2009 року, учасники працювали з Романом КОБЦЕМ, Аналітичним директором ГО “Ідеальна країна”, кандидатом філософських наук. Він провів тренінг «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Під час тренінгу учасники мали змогу ознайомитися з особливостями аналізу державної політики та роллю ЗМІ у формулюванні та сприйнятті політичних проблем. Роман Кобець розповів про те, яким чином в аналітичній журналістиці необхідно з’ясовувати характер проблеми, на вирішення якої спрямований матеріал, як визначати політичні та ідеологічні аспекти державної політики та яким чином висвітлювати те чи інше питання, аби матеріал був не просто описовим, але й аналітичним. Оскільки тренінг проходив впродовж одного дня, слухачі Школи під час роботи у групах мали змогу на практиці спробувати аналізувати те чи інше питання. Зокрема тренером було запропоновано до обговорення теми «Створення глибокого судового ходу Дунай-Чорне море» та «Необхідність обов’язкової вакцинації населення в Україні».

Ввечері, 4 грудня 2009 року, слухачі Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”  мали змогу поспілкуватися із Мирославом МАРИНОВИЧЕМ, Віце-ректором Українського католицького університету, про кризу моральності, в якій перебуває українське суспільство. Мирослав Маринович висловив свої погляди на моральне становище сучасного суспільства України, зазначивши, що надії на відновлення поваги до моральних засад зі сторони політичної еліти після «Помаранчевої революції» не справдилися, і зараз важко знайти серед високопосадовців і простих людей осіб, здатних на “жертву”. Крім того, Мирослав Маринович наголосив на особливій ролі журналістів, які, незважаючи на гонитву за рейтингами, мають залишатися чесними і не перетворюватись на обслуговуючий персонал державних чиновників та політиків.

Наступного дня, 5 грудня 2009 року, навчання учасників Школи розпочалося з сумісного виступу Ніко ЛАНГЕ, Керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та журналістки німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреи ЙЕСКЕ. Остання розповіла про свою діяльність в якості журналіста-фрілансера в Африці (де вивчала становище жінок), а також у Беслані під час теракту 2004 року. Окрім вищезазначеного, Андреа ЙЕСКА поділилася досвідом підготовки матеріалів для відомих німецьких газет.

Після цього учасники мали змогу поспілкуватися з Василем МАСЮКОМ, Директором ТзОВ “Галмедіа”, з питань ефективного управління ЗМІ. Він поділився з учасниками досвідом створення «нішевих» видань (на зразок таких як “Деревообробник”, “Харчовик”, “Практика управління” тощо). Пан Масюк також окреслив питання організаційної структури редакцій газет, джерел фінансування та пояснив, яким чином його «нішеві» видання протистояли економічній кризі. Крім того, лектор поділився з учасниками планами щодо розширення лінійки «нішевих» видань, а також розповів про потенціал Інтернет-ресурсів для подальшого просування подібних друкованих видань.

Також учасники зустрілися з Оленою МАСЛЮКІВСЬКОЮ, Старшим викладачем кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Її лекція була присвячена глобальній зміні клімату та її наслідкам для України. Виступ був особливо актуальним з огляду на те, що на 7-18 грудня 2009 року заплановані багатосторонні переговори учасників Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату в Копенгагені. Перш за все, Олена Маслюківська розповіла про роль вітрів, океанічних течій та парникового ефекту у зміні клімату, зазначивши при цьому, що внаслідок процесів зміни кліматичних умов з 2003 року рівень світового океану щорічно зростає на 3,1 мм (з 1961 до 2003 – на 1,8 мм). Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, збільшення кількості та довгостроковості посух, підвищення числа та інтенсивності повеней і тропічних циклонів, зростання міграції, зникнення багатьох видів рослин та тварин. Крім того, Олена Маслюківська приділила значну увагу можливим шляхам зменшення викидів парникових газів. На останок старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» поділилася з журналістами контактами людей, з якими є можливість зробити інтерв’ю чи репортаж з питань зміни клімату.

Після цього учасники Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” взяли участь у круглому столі “Журналістська етика та вибори”, в якому співдоповідачами виступили Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України, Ігор ГУЛИК, Головний редактор газети «Суботня пошта», Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та журналістка газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреа ЙЕСКА.

В останній день учасники Школи послухали лекцію та поспілкувалися із Олексієм ПОГОРЕЛОВИМ, Генеральним директором Української асоціації видавців періодичної преси, який розповів про результати та наслідки для України 62-го Всесвітнього Газетного Конгресу та 16-го Всесвітнього Форуму редакторів, що завершились нещодавно. У своєму виступі Олексій Погорелов зосередився на основних викликах, які постали внаслідок кризи у газетному бізнесі, серед яких він виділив орієнтацію на прибуток від реклами, посередню якість менеджменту та журналістики, надмірне захоплення безкоштовними медіа-газетами, пересиченість аудиторії тощо. Після цього доповідач розповів про своє бачення перспектив розвитку газетного ринку у 2010 році. На його думку, основними тенденціями стануть спроби мінімізації витрат через підвищення професіоналізму, введення нових послуг та розвиток навичок журналістів та продавців рекламних площ.

По закінченню слухачам Школи було урочисто вручено дипломи про успішне завершення програми, а також кожному була надана можливість висловити свої пропозиції, побажання та рекомендації для подальшого розвитку проекту й поділитися враженнями про роботу Першої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Учасники наголосили на тому, що проект у цілому, та кожна лекція й тренінг зокрема, стали корисними для їх професійного розвитку, а також в контексті розбудови неформальних стосунків між журналістами з різних видань та регіонів. Кожен зі слухачів виявив бажання співпрацювати з Лабораторією законодавчих ініціатив та зазначив, що проект «Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» має надалі розвиватись.