10 – 14 липня 2006 року у Страсбурзі відбувся перший Літній Університет Демократії – один із головних заходів Ради Європи у 2006 році. Він зібрав близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Це перша подія такого масштабу, що проводиться Радою Європи в контексті підтримки діяльності мережі шкіл політичних студій.

Старовинне місто Страсбург зібрало понад 500 молодих успішних політиків, державних службовців, юристів, журналістів, громадських та наукових діячів, бізнесменів, які є слухачами національних шкіл політичних студій, що діють у 11 державах Європи. З 10 по 14 липня 2006 року учасники мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання. Як зазначив у ході роботи Літнього Університету Демократії Генеральний Секретар Ради Європи Террі Девіс: “З моменту свого створення школи політичних студій навчали людей, які наважуються думати, наважуються знати, наважуються говорити та наважуються діяти в інтересах демократії, прав людини та верховенства права”.

У заході взяли участь: Генеральний Секретар Ради Європи, Заступник Генерального Секретаря Ради Європи, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, Прем’єр-міністр Болгарії, Комісар із прав людини Російської Федерації, екс-президент Словенії, екс-Прем’єр-міністр Канади та інші високоповажні гості.

Україна на цьому форумі була представлена достойними людьми (всього – 39 учасників), що очолюють адвокатські компанії та телеканали, управляють містами та науковими проектами, працюють в органах державної влади та очолюють громадські організації, викладають в університетах та розвивають українську економіку. Українська делегація складалася з молодих людей, що вже досягли значних професійних та суспільних успіхів, людей, готових давати відповідь на новітні виклики, які стоять перед українським суспільством, людей, що в процесі участі в Українській школи політичних студій розпочали змістовну роботу над проблемою формування сучасної української європейської національної ідеї.

На честь учасників Літнього Університету Демократії Рада Європи та міська влада Страсбургу влаштувала низку культурних подій та прийомів. Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін на урочистому прийнятті нагородив випускників Української школи політичних студій дипломами Школи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив усім членам української делегації сертифікати учасників Літнього Університету Демократії.

Школи політичних студій – це масштабний освітній та комунікаційний проект Ради Європи, започаткований ще у 1992 році, що передбачає роботу із молодою елітою, здатною брати активну участь у розбудові своєї держави. На сьогодні в Європі діє 11 національних шкіл політичних студій і їх кількість буде зростати.

Діяльність Української школи політичних студій (УШПС) забезпечується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект було розпочато 9 листопада 2005 року з нагоди десятої річниці вступу України до Ради Європи.

Надалі випускники Української школи політичних студій продовжуватимуть спілкування у рамках Клубу УШПС та братимуть активну участь у діяльності Школи. А вже восени розпочнеться процес підготовки до наступного навчального року.

Українська школа політичних студій здійснює свою діяльність за підтримки уряду Японії, Ради Європи та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Також ми всіляко заохочуємо українських меценатів та інші донорські установи до приєднання до кола наших партнерів.

5 листопада 2006 року –  у ході офіційного візиту в Україну –  Генеральний секретар Ради Європи Террі  ДЕВІС зустрівся з випускниками Української школи політичних студій.

Під час заходу  Генеральний секретар розповів про роль Ради Європи у сучасному світі та обговорив з випускниками перспективи розвитку Школи. Друга частина зустрічі відбулася у форматі запитання-відповідь – кожен учасник мав нагоду поставити запитання  лідеру провідної європейської організації.

Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій) висловив вдячність Генеральному секретарю Ради Європи за увагу до діяльності Української школи політичних студій та  можливість проведення зустрічі з випускниками УШПС під час офіційного візиту Террі ДЕВІСА в Україну.

Він окреслив сучасні виклики, відповідь на які намагається дати УШПС:

• формування професійної, патріотичної та відповідальної політичної еліти;
• забезпечення єдності України та налагодження міжрегіонального порозуміння;
• поширення демократичних цінностей та європейських стандартів тощо.

Директор Української школи політичних студій відмітив, що УШПС стала генератором багатьох нових ініціатив. Йдеться заплановане проведення Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи та мережею регіональних  НУО двох громадських форумів, присвячених обговоренню питань конституційної реформи, ролі політичних партій та проблем їх якості. Крім того, незважаючи на короткий термін діяльності, Школа поступово стає осередком ряду регіональних ініціатив для Білорусі, Молдови, Росії, тощо.

Окремо Ігор КОГУТ висловив вдячність Постійному Представництву України в Раді Європи та послу Євгену ПЕРЕЛИГІНУ за відчутну підтримку ініціатив Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив.

У ході дискусії до Террі ДЕВІСА пролунали різноманітні запитання від учасників УШПС. Михайло МІНАКОВ (Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ, Київський регіональний офіс для України, Молдови та Білорусі) звернувся до  Генерального секретаря із запитанням про можливість підтримки Радою Європи ідеї перетворення Школи в регіонального лідера, на базі якого буде створено майданчик для налагодження діалогу між Росією, Білорусією, Молдовою (у тому числі Придністоров’ям) та Україною. Викладач УШПС Андрій МЕЛЕШЕВИЧ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія») запитав про цінності та мотиви, якими керується Рада Європи формуючи Європейську мережу шкіл політичних студій, а також поцікавився основною метою візиту в Україну Генерального секретаря, а саме: підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи щодо заснування в Україні офісу Ради Європи. Вадим ТРЮХАН (Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу, Міністерство закордонних справ України) поцікавився думкою Террі ДЕВІСА щодо демократичності сучасних тенденцій, які спостерігаються в  Росії.

У зустрічі також взяли участь: Іван КОЄДІКОВ (заступник керівника офісу Генерального Секретаря Ради Європи), Олександр ПАВЛЮЧЕНКО (Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні), Євген ПЕРЕЛИГІН (Керівник Постійного Представництва України в Раді Європи).

Це вже не перша зустріч Террі ДЕВІСА з слухачами Школи. Влітку під час Першого Літнього Університету Демократії у Страсбурзі Генеральний секретар Ради Європи вручив усім учасникам української делегації УШПС сертифікати.

Українська школа політичних студій – це один із ключових проектів Ради Європи в Україні. Школа сповідує та пропагує принципи, що покладенні в основу діяльності  цієї міжнародної організації.

З 31 травня до 4 червня в АР Крим, сел. Сімеїз, проходила Третя сесія Української школи політичних студій. Ключовими питаннями, розгляду яких було присвячену сесію, стали проблеми регіональної та етнонаціональної політики України.

Доповідачами виступили:

Григорій Іоффе, керівник Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим і засобах масової інформації
Виступ на тему: «Особливості кримської політики»

Рефат Чубаров, народний депутат України (блок «Наша Україна»)
Виступ на тему: «Етнонаціональна політика України: кримськотатарський вимір»

Тарас Чорновіл, народний депутат України (партія «Регіони України»)
Виступ на тему: «Регіональна політика України та децентралізація»

Дмитро Базів, заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації
Виступ на тему: «Севастополь: сучасний стан та проблемні аспекти»

Також учасники взяли участь у тренінгу на тему: «Ефективні комунікації» (тренер: Ігор Рак, директор Першої тренінгової компанії) та рольовій грі на тему «Визначення пріоритетних реформ для України» (модератор: Ігор Когут, директор Української школи політичних студій).

Крім того, відбулась презентація та обговорення учасниками УШПС таких тем:

«Право на здоров`я і його охорону та державна політика України в роки незалежності»
Доповідач: Олег Петренко, Виконавчий директор Школи охорони здоров’я Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

«Еволюція цілей України у сфері європейської інтеграції»
Доповідач: Вадим Трюхан, Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України

«Рейтинги українського телебачення»
Доповідач: Олександр Богуцький, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”

7-10 квітня тривала робота Другої сесії Української школи політичних студій. Протягом цих чотирьох днів із учасниками УШПС працювало сімнадцять провідних українських та зарубіжних фахівців, зокрема:

Європейська політика Великобританії

Роберт Едвард БРІНКЛІ, Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні

Європейська політика України

Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний i Повноважний Посол України

Європейська політика Швейцарії

Крістіан ФЕСЛЕР, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні

Майстер-клас «Як організувати процес втілення великої мрії»

В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, член Наглядової Ради УШПС, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Соціальна ринкова економіка: концепція, цінності та етапи розвитку. Соціальна ринкова економіка як політика порядків. Роль держави в соціальній ринковій економіці: досвід Німеччини. Соціальна ринкова економіка: сучасні проблеми

Вольфганг РЕЕДЕР, керівник консалтингової компанії «Reetor», експерт Фонду Конрада Аденауера, Німеччина

Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи

Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук

Конкурентоспроможність держави як національна ідея

Юрій ПОЛУНЄЄВ, президент Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), Голова Ради конкурентоспроможності України

«Young Global Leaders»: українська перспектива (презентація ініціативи)

Ігор ШЕВЧЕНКО, керуючий партнер фірми «Шевченко Дідковський і Партнери», Президент Асоціації Правників України, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права

Вступ у СОТ: що він означатиме?

Йорідзумі ВАТАНАБЕ, професор з міжнародної політекономіки, Факультет політичного менеджменту, Keio University, Shonan-Fujisawa Campus (SFC), Kanagawa, Японія

Вступ України до СОТ: що він означатиме?

Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат України II-IV скликань, екс-міністр економіки України

Етика свободи слова

Володимир МОСТОВИЙ, Головний редактор газети “Дзеркало тижня”, голова Комісії з журналістської етики

Сучасний телерадіопростір України в контексті європейської інтеграції

Тетяна ЛЕБЕДЄВА, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників

Основні напрями судової реформи в Україні

Віктор ШИШКІН, Координатор з питань стосунків між законодавчою та виконавчою владами Програми сприяння Парламенту України університету Індіани, кандидат юридичних наук, доцент

Перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні

Ігор КОЛІУШКО, радник Президента України – керівник Головної служби політики інституційного розвитку, голова Центру політико-правових реформ, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права

Крім того, учасники мали нагоду взяти участь у двох круглих столах:

Круглий стіл «Вибори 2006: оцінки та прогнози»

Модератор: Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

Круглий стіл «Проект» Україна: що і як об’єднає націю? (до питання про національну ідею)»

Модератор: Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», доктор філософських наук

У п’ятницю, 17 лютого 2006 року, о 15.00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи та Посольством Японії в Україні провели Урочисте відкриття Української школи політичних студій. Захід відбувся у Верховній Раді України за адресою: вул. Грушевського, 18/2 (кім. 12).

З вітальним словом виступив Муцуо Мабучі (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні). Також відбулися дві вступні лекції: Юрія Зайцева, Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини («Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні») та Жан-Луї Лорана, Генерального директора з питань політичної діяльності Ради Європи («Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права»).

Як зазначив Жан-Луї Лоран, «ця школа є доволі специфічною, оскільки вона не має ні стін, ні вчителів, ні студентів. Єдине, що єднає учасників школи – це невтомне бажання сприяти розвитку демократичного суспільства».

Мацуо Мабучі зазначив, що «сам  факт створення демократичної системи ще не є гарантією існування демократії, бо, як говорить відома мудрість, «демократія – це спосіб мислення». Він побажав усім учасникам за допомогою УШПС набути такого демократичного мислення.

«Реалізація в Україні демократичних реформ, інтеграція нашої держави в європейське співтовариство, утвердження верховенства права та забезпечення захисту прав людини – справа, яку мають здійснити випускники Школи», – підсумував Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генераціїполітиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізуватиукраїнську європейську ідею. Тридцять п’ять учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

У рамках Першої сесії Української школи політичних студій, яка відбулась 17-19 лютого 2006 року, було розглянуто теми, які є особливо актуальними для сьогодення:

1. Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні.

Ю.Зайцев, Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, член  Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

2. Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права.

Ж.-Л. Лоран, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи.

3.Права людини і дипломатія Японії. Політика Японії у сфері гендерної рівності.

Ф. Саіга, Посол із прав людини, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Норвегії та Ісландії.

4.Верховенство права як вихідна засада демократичного суспільства.

М.Козюбра, член  Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор.

5.“Конституційний дизайн” України: сучасний стан та перспективи розвитку.

В.Шаповал, Представник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор.

6.Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?

В.Паніотто, Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор.

7.Масова комунікація: теорія та практика.

В.Іванов, Президент Академії Української Преси, Завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор.

8.Сучасні ідеології: виклики глобалізації.

Н.Амельченко, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук.

9.Становлення партійних систем на території держав Східної Європи.

А.Мелешевич, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США).

Запорукою успіху проекту став високий рівень учасників. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). Було отримано чотириста заявок від справді активних та професійних людей. Учасниками Української школи політичних студій сталотридцять п’ять осіб, які були відібрані з усієї України. Надалі учасники візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект Генерального директорату з політичних справ Ради Європи, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Українським партнером проекту виступаєЛабораторія законодавчих ініціатив.

Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України.

Детальнішу інформацію про УШПС розміщено на веб-сторінці: usps.org.ua.

Українською школою політичних студій проведено перший набір учасників. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). Було отримано чотириста заявок від справді активних та професійних людей. Кожен із них заслуговував стати учасниками УШПС.

Статистичний аналіз анкет свідчить, що найбільш активними виявилась Київська область. Від аплікантів із цього регіону отримано 145 анкет. Найменш активною – Черкаська область (лише 2 анкети)

Доволі передбачувано стала перевага (хоч і незначна) кількості анкет від представників чоловічої статі (55% від загальної кількості анкет).

Виявилося, що найактивнішими є кандидати у віці від 22 до 25 років (147 осіб) та від 26 до 30 років (116 осіб).

Згідно із Рішенням Відбіркової Комісії – 35 учасників стали слухачами Української школи політичних студій (серед них 59% – чоловіки, а 41% – жінки). Середній вік учасників – 29 років.

11 січня 2006 року Комітетом Міністрів Ради Європи було схвалено відповідь на Рекомендацію № 1722 (2005), затверджену Парламентською Асамблеєю Ради Європи 05 жовтня 2005 року («Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною»).

Одним із положень Рекомендації № 1722 (2005) про виконання обов’язків та зобов’язань Україною є звернення Парламентської Асамблеї до Комітету Міністрів з пропозицією надання українській владі всебічної допомоги в розбудові відкритого та демократичного суспільства, інтенсифікації програми співпраці між Україною та Радою Європи.

У рамках своєї відповіді Комітет Міністрів звертає увагу Парламентської Асамблеї Ради Європи на діяльність, яка має особливе значення для демократичного розвитку України у довгостроковому періоді, зокрема, на факт створення Української школи політичних студій, що має на меті посилення плюралістичної демократії.

30 листопада 2005 року (середа) Рада Європи спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив провели презентацію Української школи політичних студій (далі – УШПС).

Під час презентації було вперше  детально висвітлено наступні питання:

• Мета та завдання Української школи політичних студій.
• Цільові групи на які спрямовано діяльність УШПС.
• Умови відбору учасників УШПС.
• Тематика та формат заходів Української школи політичних студій.
• Стратегії розвитку УШПС.
• Керівництво Українською школою політичних студій.
• Роль Ради Європи у діяльності мережі шкіл політичних студій.
• Значення УШПС у процесах демократичних реформ та Європейській інтеграції.

Участь у презентації взяли участь:

• Жан-Луї Лоранс, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи.
• В’ячеслав Брюховецький, член Наглядової Ради УШПС і Президент Національного університету „Києво-Могилянська академія”.
• Ігор Когут, Директор УШПС і Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

На початку презентації Директор УШПС і Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зазначив, що українська школа політичних студій є незалежним, позапартійним проектом, який має на меті формування нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу реалізувати українську європейську ідею.

Його слова підтримав Генеральний директор з політичних відносин Ради Європи Жан-Луї Лоранс який розказав, що подібні школи Радою Європи були засновані у 12 країнах Східної Європи та СНД. «Ця школа є доволі специфічною, оскільки вона не має ні стін, ні вчителів, ні студентів. Єдине, що єднає учасників школи – це невтомне бажання сприяти розвитку демократичного суспільства. На жаль з великим запізненням ми розпочинаємо цей проект в Україні», – підсумував він.

Присутній на презентації В’ячеслав Брюховецький, член Наглядової Ради УШПС і Президент Національного університету „Києво-Могилянська академія”, зауважив, що враховуючи цільову групу учасників школи, а це молоді лідери, бізнесмени, політики, юристи, журналісти можна стверджувати, що створення школи є одним з пунктів для створення нової формації, на яку могли б спиратися майбутні Президенти України».

У рамках презентації було оголошено про початок процесу відбору учасників, які матимуть можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбудуться в Україні, та одній – у м.Страсбург, Франція. Детальнішу інформацію про процедуру подання заявок для участі у УШПС розміщено тут. 

За словами І.Когута, на перший навчальний рік планується набрати 35 слухачів. «Єдине обмеження – вікове. Нашими слухачами можуть стати людина до 35 років, яка вже досягла певних успіхів у своїй професійній діяльності», – повідомив він.

«Ми віримо, що цей проект буде перспективним і в подальшому на базі і цієї Школи буде відкритий філіал у Східній Україні, а також зорганізувати партійні курси», – підсумував І. Когут.

Діяльність УШПС підтримується Радою Європи та Посольством Японії в Україні.

09 листопада 1995 року Україна приєдналась до Ради Європи. Десять років характеризувалися плідною співпрацею, одним із результатів якої є відкриття Української школи політичних студій (далі – УШПС).

УШПС – це тринадцята Школа, що започатковується Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи на теренах країн Центральної та Східної Європи. Українським партнером проекту виступає Лабораторія законодавчих ініціатив.

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генераціїуправлінців, політиків, лідерів НУО, керівників профспілок, журналістів, бізнесменів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Серед першочергових заходів УШПС: проведення масштабної всеукраїнської кампанії із відбору 35 учасників, які матимуть можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбудуться в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція. До участі будуть запрошені молоді люди (до 35 років), які вже досягли значного успіху у сфері журналістики, бізнесу, державної служби, громадської, політичної або профспілкової діяльності. Тренерами та лекторами виступлять провідні українські та зарубіжні суспільно-політичні діячі. У рамках УШПС учасникам буде надано не лише знання, а й навички, необхідні для побудови успішної політичної кар’єри, участі у процесі прийняття рішень на усіх рівнях влади, розв’язання суспільних проблем.

Потреба у започаткуванні УШПС виникла завдяки подіям, які мали місце в Україні у листопаді-грудні 2004 року. Починаючи із лютого 2005 року і досі, ми можемо спостерігати за процесом “кадрової революції” – чи не найбільш масштабною зміною кадрів на усіх рівнях влади за роки незалежності. Спостерігаючи за цим процесом, не можна не помітити тотального дефіциту кваліфікованих лідерів із новим демократичним мисленням. Саме тому сьогодні значні зусилля слід спрямувати на підготовку молодої генерації політиків, яка була б здатною запровадити у політичне життя України нові європейські стандарти.

Додаткову інформацію про УШПС буде поширено під час презентації, що відбудеться на початку грудня 2005 року, та розміщено на веб-сторінці parlament.org.ua. 

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи (Генеральний директорат з політичних справ) у партнерстві з Інститутом політичної освіти.

Реалізація в Україні демократичних політичних та економічних реформ, інтеграція нашої держави в європейське співтовариство, адаптація європейських стандартів до умов і традицій українського суспільства, утвердження політичних прав і свобод, свободи слова та інформації, верховенства права та захисту прав людини – справа, яку має здійснити нова генерація політиків, службовців, підприємців, менеджерів, журналістів.

Українська школа політичних студій ставить собі за мету максимальне сприяння формуванню нової генерації управлінців, політиків, лідерів НУО, керівників профспілок, журналістів, бізнесменів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Україна відчуває великий брак професіоналів, вихованих на європейських демократичних цінностях.

Українська школа політичних студій ставить собі завдання формування, навчання, інтелектуальну та інформаційну підтримку української мережі лідерів, її ціннісне орієнтування, підвищення рівня громадської самосвідомості, розуміння механізмів та принципів функціонування демократичного ладу.

Українська школа політичних студій – це організація та проведення семінарів, конференцій, літніх шкіл, стратегічних ігор та навчальних візитів з метою громадянської та політичної освіти національних та регіональних політиків, громадських активістів, науковців, держаних службовців, бізнесменів, журналістів.

Українська школа політичних студій – це слухачі з усіх регіонів України, різноманітних політичних орієнтацій, різних національностей та релігійних переконань.

Українська школа політичних студій – очолюється директором школи. Керівництво школи здійснюється виконавчим секретаріатом. Наглядову та консультативну функцію покладено на Наглядову Раду, яка формується з українських на закордонних достойників, громадських чи політичних авторитетів, лідерів бізнесу.

У листопаді 2005 року з нагоди 10-ї річниці вступу України до Ради Європи Українська школа політичних студій розпочинає свою діяльність. Після анкетування та відбору учасників, у 2006 році Українська школа політичних студій має на меті організацію 3-х триденних семінарів у Києві та регіонах України для 35 слухачів школи та навчальний візит у м. Страсбург (Франція) для знайомлення з діяльністю європейських інституцій.

Стратегія розвитку УШПС на ближчу перспективу: утворення відділення школи на східних теренах України; формування асоціації випускників школи; створення мережі інформаційних партнерів УШПС, насичення навчальної програми за рахунок додаткових форм та видів діяльності (круглі столи, літні школи, конференції тощо). На дальшу перспективу: формування „Бібліотечки УШПС” та створення вищих партійних курсів (для організації систематичного навчання партійних кадрів).

Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Інститут громадянської освіти Національного університету „Києво-Могилянська Академія” та Лабораторія законодавчих ініціатив 05 квітня 2005 року (вівторок) провели круглий стіл „Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку”.

Сьогодні в Україні активно проголошуються демократичні принципи і докладаються зусилля для побудови на їх засадах політичної системи. Між тим, ефективність прогресивних перетворень безпосередньо пов’язані ще й із зміцненням демократичної політичної культури громадян. Дослідження свідчать, що політична активність громадян України не супроводжується розвитком у них критичного мислення і не забезпечує формування відповідальної влади, високий рівень освіченості не породжує вміння відстоювати власні права, велика кількість політичних партій не приводить до масового залучення людей у громадське життя. Одним із шляхів вирішення цих та ряду інших проблем є запровадження ефективної системи політичної освіти. На думку С.Г.Рябова, керівника Інституту громадянської освіти НаУКМА, «сучасна демократія встановлюється й існує не лише зусиллями урядів та політиків, а й завдяки зацікавленню у ній громадян, їхній політичній культурі, сформованій, у тому числі, й засобами політичної освіти». Як зазначав І.О. Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, «політична освіта є неодмінною складовою  закріплення громадянської активності, що була виявлена українцями у ході помаранчевої революції».

Участь у дискусії взяли народні депутати України, представники уряду, провідні науковці, українські та зарубіжні експерти, лідери неурядових організацій та журналісти. Ключові питання до обговорення: роль політичної освіти у зміцненні громадянського суспільства, зарубіжний досвід політичної освіти та проект Концепції політичної освіти в Україні.