Відбіркова Комісія завершила формування групи XV-XVI програми Української школи політичних студій, яка відбудеться у 2021 році. Уже зовсім скоро розпочнеться Перша сесія навчальної програми УШПС, а наша Спільнота стане ще більшою.

Щороку ми відслідковуємо наших аплікантів та спостерігаємо за динамікою відбору. Тож цього року ми також підготували деякі цікаві дані про людей, які заповнили анкету на участь в УШПС у 2021 році.

Зокрема, цьогоріч маємо майже порівну аплікантів серед чоловіків (51%) та жінок (49%). Середній вік аплікантів – 34 роки. Серед охочих потрапити на програму УШПС 58% з Києва та області, 42% – з інших регіонів.

Більше половини аплікантів 2021 року (62%) заповнювали анкету на участь в Школі вперше. Для нас це свідчить, у першу чергу, про те, що інтерес до Української школи політичних студій не вщухає. І це мотивує нас щороку удосконалювати програму та все більше працювати над розвитком громадянського суспільства в Україні.

Цікаво, що цього року ми маємо надзвичайно велику кількість заявок від представників сектору політики та державної служби, порівняно з минулим роком. У 2020 році, навпаки, найбільше аплікантів було з бізнесу та адвокатського середовища. На жаль, представники медіа та творчих професій традиційно подаються найменше, однак ми працюємо над тим, аби збільшувати зацікавленість цієї галузі до програми УШПС.

Цього року ми також проаналізували відповіді аплікантів з віртуального інтерв’ю, яке є звичною частиною заявки на участь в УШПС. Так ми отримали дані, що майже третина наших аплікантів вважають для себе відповідною посаду міністра / заступника міністра. Ще 28% – мають амбіцію бути народним депутатом України.

Майже усі апліканти (96%) схвалюють Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 84% аплікантів 2021 року хочуть щепитися від COVID-19.

Продовжуємо об’єднувати людей за спільними цінностями та поглядами. Дякуємо всім, хто подавав свою анкету цього року. Кожен аплікант та аплікантка є для нас дуже цінними.

А ми вже чекаємо зустрічі із новою групою студентів УШПС, яка відбудеться скоро!

У нас хороші новини – Національна суспільна телерадіокомпанія України (Суспільне мовлення) та Лабораторія законодавчих ініціатив уклали угоду про взаємодію та співпрацю!

Школа лідерів громад – це не просто навчання. Ми створюємо спільноту лідерів, яких об’єднують цінності і бачення демократичної та європейської України.

За майже 6 років існування програма Школи лідерів громад налічує більше 250 випускників з різних куточків України. Це – представники місцевого врядування, громадські активісти й волонтери – люди, яким не байдужа доля окремої громади та цілої країни. Ми пишаємося успіхами кожного і кожної з них. І завжди готові підтримати випускників на їхньому непростому Шляху боротьби за розвиток громади.

Для сюжету програми «Ранок на Суспільному» розказали трохи більше про те, що ж таке Школа лідерів громад та що ми готуємо для учасників цього року. 

Своїм досвідом участі у минулорічній програмі для сюжету поділився випускник Школи лідерів громад 2020 року Олександр Куклишин. Тоді він працював у місцевому самоврядуванні Вишневого. А зараз, надихнувшись навчальною програмою, сам робить проєкт «Україна наймає ветеранів», який має на меті допомогти ветеранам у працевлаштуванні.

Спільнота Школи лідерів громад справді завжди готова підтримати своїх випускників. Директорка освітнього відділу Лабораторії Наталія Манушкіна розповіла в ефірі «Ранок на Суспільному» кілька історій про випускників Школи та наголосила на важливій місії програми:

Дивіться більше у сюжеті.

Чого потребують українські громади, з якими проблеми вони зіштовхуються та які досягнення за останні роки мають? Про це ми говорили під час онлайн-зустрічі 7 квітня з випускниками Школи лідерів громад та Української школи політичних студій, які безпосередньо долучені до змін на місцях.

Головною темою онлайн-зустрічі було обговорення чотирьох ключових питань – сфера освіти, медицини, безпеки та охорони довкілля. Цьогорічна програма Школи лідерів громад буде акцентувати увагу саме на цих чотирьох напрямках, тому нам було вкрай важливо отримати вичерпний фідбек від представників громад, аби зробити навчальну програму якомога більш відповідною до конкретних проблем громад.

Однією з найпоширеніших проблем для громад випускники наших програм називають нестачу кадрів. Молоді лікарі та вчителі не хочуть повертатися до регіонів, тому заохочення молодих спеціалістів до робити в маленьких громадах є справжнім викликом, на який витрачається безліч зусиль. Важливим для громад є також питання працевлаштування та ресоціалізації ветеранів. Відсутність постійної можливості або платформи для комунікації та обміну досвідом між громадами була ще однією вагомою проблемою, про яку говорили під час зустрічі.

Тож перейдемо до основних думок, які висловили наші випускники та гості під час зустрічі.

Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив пояснила, чим цьогорічна Школа лідерів громад відрізнятиметься від попередніх програм:

Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», розповіла учасникам заходу про фундаментальні речі, які формують успішні проекти:

Володимир Шматько, випускник УШПС 2018 року, міський голова Чорткова (Тернопільська область) уже другу каденцію очолює та розвиває громаду Чорткова. Під час онлайн-зустрічі він поділився з учасниками власним досвідом побудови успішної громади:

Аліна Коваль, випускниця УШПС 2012 року, голова комісії з питань регіонального розвитку Хмельницької обласної ради, є одним з «першопрохідців» реформи децентралізації в Україні. Адже Хмельниччина була однією з перших областей, де почалася реформа. Якими є успіхи децентралізації і що потрібно, реформа продовжувалась – Аліна Коваль розповіла під час заходу:

В Олега Дзем’юка, випускника Школи лідерів громад 2017 року та УШПС 2019 року, а нині голови Ворохтянської селищної громади (Івано-Франківська область) проблеми виникли ще на етапі створення громади. Мешканці сіл Ворохта і Татарів не хотіли приєднуватися до Яремчанської громади, однак у місцевої влади спершу були інші плани. Олег поділився, як вдалося відвоювати окрему громаду і що потрібно змінювати далі:

Відбір на четверту Школу лідерів громад розпочато! Заповнити анкету та податися на участь у програмі можна з 15 квітня до 10 травня включно.

Школа лідерів громад – це навчальна програма, створена об’єднувати місцевих лідерів з усіх регіонів України та допомагати їм розвивати їхні громади. Реформа децентралізації започаткувала незворотній процес змін. Тому зараз украй необхідно підсилювати Україну на місцях, допомагати новим лідерам з регіонів брати на себе відповідальність і втілювати зміни далі.

Програма Школи лідерів громад була започаткована у 2015 році під егідою Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

За цей час ми маємо результати, які доводять необхідність подальшої роботи з громадами:

• 3 навчальні програми Школи лідерів громад проведено з 2015 року. 2 з них були присвячені підготовці до місцевих виборів.
• >250 представників місцевого самоврядування та громадянського суспільства стали випускниками.
• 48% випускників програми ШЛГ різних років балотувалися на місцевих виборах 2020 року. 40% з них – перемогли.

Школа лідерів громад 2021 кардинально відрізнятиметься від програм попередніх років, відповідаючи на виклики, з якими щодня зіштовхуються громади з різних регіонів України. Проблеми громад охоплюють великий спектр – від безпечного середовища, чистого довкілля до проблем з доступом до якісної медицини та освіти. І для усіх цих проблем ми будемо спільно шукати рішення.

Цього року навчання буде присвячене не тільки навичкам з ефективного управління, реформі децентралізації та інструментам громадської участі. Ми плануємо поглиблювати співпрацю з громадами та забезпечити довгострокове менторство для вирішення нагальних потреб громад.

Особливу увагу буде приділено екологічному менторству, під час якого учасники програми дізнаються більше про оцінку впливу на довкілля для громад, адаптацію до кліматичних змін, утилізацію побутових та інших відходів. Проблеми, пов’язані з безпекою середовища, доступом до медицини та освіти, будуть детально досліджені за допомогою інструментів громадської участі – міських зібрань у форматі Town Hall Meeting та соціального аудиту громад.

Закликаємо подаватися на програму людей, які:

1. є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами;
2. мають значні професійні здобутки та демонструють лідерські якості;
3. займають активну життєву позицію та готові використовувати отримані знання на користь суспільству та громаді;
4. мають кредит довіри та підтримку громади;
5. зможуть долучити свою громаду до програми екологічного менторства та співпрацювати з консультантом з екологічних питань;
6. готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми.

Проведення Школи лідерів громад у 2021 році планується в офлайн-режимі. Однак через карантинні обмеження дати проведення програми Школи лідерів громад 2021 можуть змінюватися, про що учасників буде повідомлено заздалегідь. Участь у програмі є безкоштовною, оскільки проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

Орієнтовні дати проведення програми:

Ще більше деталей програми та відповіді на важливі питання щодо цьогорічної програми тут. З будь-яких інших питань звертайтеся на електронну адресу info@usps.org.ua або на Facebook-сторінку УШПС.  

У середу, 7 квітня, разом із випускниками Школи лідерів громад попередніх років ми провели онлайн-зустріч, щоб дізнатись більше про проблеми, з якими щодня зіштовхуються громади по всій Україні.

Кожна з громад має свій бекграунд та результат після першого етапу реформи децентралізації. Але ми щиро надихаємося прикладами наших випускників, які щодня докладають зусиль, аби зробити їхні громади кращими. Зокрема, під час заходу випускники Школи лідерів громад мали змогу почути мотиваційні історії від:

• Володимира Шматька, міського голови Чорткова та випускника УШПС 2018 року, який вже багато років працює над розвитком громади Чорткова. Не сумніваємося, що скоро Чортків стане найкращим містом для життя в Україні з таким підходом!
• Аліни Коваль, голови комісії з питань регіонального розвитку у Хмельницькій обласній раді та випускниці УШПС 2012 року. Хмельницька область – фактично, пілотний проект української децентралізації. Тож Аліна Коваль брала безпосередню участь у просуванні реформи на Хмельниччині та продовжує відстоювати здобутки реформи сьогодні.
• Олега Дзем’юка, голови Ворохтянської селищної громади, випускника програм Школа лідерів громад 2017 року та УШПС 2019 року. Створення Ворохтянської громади перед виборами у 2020 році далося мешканцям Ворохти і Татарова нелегко, але цілеспрямованість та уміння громадян об’єднуватися заради спільного блага надихають не опускати руки!

Після мотиваційних виступів представники громад поділилися проблемами, вирішенням яких зараз займаються у своїх громадах.

Ця зустріч та фідбек, який ми отримали від наших випускників, надзвичайно цінні для нас, адже допоможуть краще конструювати навчальні та консультаційні програми спеціально під потреби українських громад.

Тепер Лабораторія законодавчих ініціатив розпочне аналіз кількох місцевих громад, акцентуючи увагу на охороні довкілля, доступності медицини та освіти. Результати дослідження Лабораторія використає для удосконалення майбутніх навчальних та менторських програм Школи лідерів громад. Зокрема для формування програми Школи лідерів громад 2021 року.

Такі зустрічі щоразу доводять важливість розвитку зв’язків між громадами для їх подальшої співпраці та показують нам, яку дружню та міцну спільноту ми змогли розбудувати протягом років існування Української школи політичних студій та Школи лідерів громад.

Програма Школа лідерів громад відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

1 березня Українська школа політичних студій відкрила відбір на програму 2021 року. Прийом анкет триватиме з 1 по 21 березня.

Українська школа політичних студій – один з найуспішніших освітньо-мережевих проектів України. УШПС належить до мережі шкіл політичних студій, заснованих під егідою Ради Європи. Українська Школа була створена у 2005 році як спільний проект Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив.

За 16 років ми об’єднали більше 500 успішних лідерів з різних сфер – держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, представників творчих професій та громадських діячів. Українська школа політичних студій не просто навчає, ми створюємо Спільноту однодумців, об’єднаних спільними цінностями та місією розвивати демократичну Україну. 

Якщо Ви поділяєте цінності Школи та хочете долучитися до найбільшої Спільноти ціннісно-орієнтованих лідерів в Україні – обов’язково подавайтеся.

МИ ШУКАЄМО ЛЮДЕЙ, ЯКІ:

1. мають значні професійні досягнення у сфері політичної, громадської, наукової, творчої та підприємницької діяльності, журналістики, політики, юриспруденції;
2. займають активну громадянську позицію та здатні застосовувати отримані знання у своїй повсякденній діяльності;
3. є громадянами України віком до 40 років, які мають вищу освіту; якщо Ваш вік виходить за рамки вимог, ми заохочуємо Вас подаватись в будь-якому випадку;
4. знання іноземних мов є додатковою перевагою.

ДІЗНАТИСЯ ПРО УМОВИ ВСТУПУ ТА ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ МОЖНА ТУТ.

9 грудня Українська школа політичних студій у рамках Всесвітнього форуму за демократію організувала Town Hall Meeting онлайн.

Цьогоріч Всесвітній форум за демократію, який зазвичай відбувається у Страсбурзі у листопаді, було перенесено в онлайн-режим через пандемію COVID-19. Однак тепер заходи форуму відбуватимуться не кілька днів, а протягом наступних 12 місяців. Усе, задля того, щоб знайти відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище?

Однією з найбільших екологічних проблем людства є забруднення повітря. Вагомий чинник у цьому – масове використання автомобілів. Особливо гостро ця проблема проявляється у великих містах – таких, як, наприклад, столиця України Київ. Та чи можна щось вдіяти із забрудненням повітря через автомобілі? Цю тему ми вирішили винести на обговорення під час Town Hall Meeting.

Town Hall Meeting – один з форматів проведення міських зібрань, під час яких громада може спільно знайти рішення для важливої проблеми.

Однак цього разу у дискусії взяли участь випускники навчальних програм Української школи політичних студій, а також небайдужі зацікавлені громадяни України. Вони сформували умовну громаду великого міста, яка шукає вирішення для проблеми викидів від використання автомобілів.

Town Hall Meeting відбувається у декілька етапів. Перший з них – розуміння важливості проблеми і необхідності пошуку її розв’язання. Під час заходу Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» розповіла учасникам про справжні масштаби забруднення повітря через використання автомобілів.

Після дискусії з екологинею учасники отримали можливі сценарії вирішення проблеми, які були спеціально розроблені для цього Town Hall Meeting. На обговорення було представлено 4 сценарії.

У першому з них було запропоновано залишити все, як є, і не впливати заходами публічної політики на використання автомобілів. Цей сценарій не вирішує проблему, але і не потребує додаткового фінансування, а також дає можливість спочатку зосередитися на вирішенні інших проблем, пов’язаних із забрудненням повітря.

Однак більшість учасників Town Hall Meeting майже відразу відкинули цей сценарій, зауваживши, що, якщо не впливати на проблему зараз, то це означає постійне погіршення ситуації.

У другому сценарії вирішення проблеми міститься пропозиція збільшити якість пального та стимулювати використання певних видів палива, які є більш дружніми до довкілля. В Україні зосереджена велика кількість старих автомобілів, які громадяни купили задешево у Європі. Крім того, ще досить багато людей їздить на автомобілях з дизельними двигунами, які більше забруднюють повітря порівняно з іншими видами палива. Тож цей сценарій пропонує запровадити певні правила для використання дизельних двигунів, а також нові стандарти якості для пального.

Цей сценарій учасники теж, здебільшого, не підтримали, адже погодилися, що зменшення використання дизельного пального не вплине суттєво на рівень забруднення повітря. Проблема з автомобілями є набагато більш комплексною, а тому потребує такого ж рішення.

Третій сценарій пропонує створити економічний механізм, який би стимулював громадян «пересісти» на електротранспорт. У цьому сценарії були описані конкретні кроки, яких має вжити держава для того, щоб збільшити частку електрокарів у загальній структурі автомобільного транспорту до 70% у 2045 році для України.

Третій сценарій учасники Town Hall Meeting підтримали частково через його екологічність. Однак учасники також дійшли висновку, що запровадження цього сценарію є поки нереалістичним для України. Будівництво необхідної для електрокарів інфраструктури і стимулювання виробництва електричного транспорту в Україні потребуватиме чималих коштів, які Україна поки не може витратити на цю проблему.

В основі останнього, четвертого, сценарію – зміна парадигми мобільності. Сценарій передбачає розробку такої політики, яка би змінювала пріоритети користувачів міського простору, ставлячи на першому місці потреби пішохода, далі велосипедиста, громадського транспорту і далі вже для особистих авто. Серед запропонованих заходів – розвиток муніципального транспорту, обмеження використання автомобілів у місті, розвиток мережі пішохідних та велосипедних маршрутів.

Останній сценарій сподобався учасникам найбільше, адже він пропонує не лише зменшити рівень забруднення повітря, а й зменшити кількість автомобільного транспорту у місті взагалі.

Після обговорення усіх сценаріїв учасники Town Hall Meeting проголосували і більшістю голосів підтримали сценарій №4. За його реалізацію проголосували 74% учасників, решта 26% віддали свої голоси порівну за сценарій №1 і сценарій №3.

За результатами Town Hall Meeting буде сформовано звіт, який Українська школа політичних студій передасть представникам парламенту, уряду і місцевої влади, аби вони краще розуміли, яким шляхом хоче іти громада у вирішенні проблем забруднення повітря через використання автомобілів.

Переглянути запис зустрічі можна за посиланням.

8 грудня у рамках Всесвітнього форуму за демократію Українська школа політичних студій провела онлайн-дискусію «Якщо держава зазнає невдачі: Громадська участь в екологічній політиці».

Всесвітній форум за демократію – невід’ємна подія у навчальній програмі шкіл політичних студій. Щороку у Раді Європи, у Страсбурзі, відбувається масштабна дискусія щодо певної проблеми. Однак цього разу через пандемію COVID-19 Всесвітній форум за демократію було перенесено в онлайн-режим. Та це не означає, що обговорення зупинені, а проблеми вичерпалися. Цього разу Форум триватиме наступні 12 місяців, під час яких відбуватимуться заходи, щоб дати відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище?

В онлайн-дискусії від Української школи політичних студій взяли участь громадські активісти, які створили для України масштабні екологічні проєкти, а також  представники влади. Разом вони намагалися вирішити, як держава і громадськість мають взаємодіяти для вирішення екологічних проблем. Модерував розмову Денис Казанський, журналіст та екологічний активіст.

Експерти погодилися, що на сьогодні, на жаль, екологічні ініціативи в Україні підмінюють функції держави.

За словами спікерки, екологічні ініціативи в Україні – це своєрідні стартапи. Їхньою метою є створення певного суспільного блага. І суспільство має вирішити, як ці організації підтримувати, аби забезпечити їхню сталість.

У свою чергу, Максим Бородін, екологічний активіст і депутат Маріупольської міської ради, розповів про свій досвід екологічного протесту у боротьбі за чисте повітря з промисловими підприємствами Маріуполя. Через тиск мешканцям Маріуполя вдалося досягти поступок від великих промислових об’єктів і змусити їх розпочати модернізацію обладнання. Однак спікер упевнений, протести – це тимчасовий засіб упливу.

Наступний спікер, Артем Романюков, є випускником УШПС 2018 року і співзасновником екологічного чат-боту Saveecobot, який має вже понад 1 мільйон активних користувачів. Після декількох років роботи над тим, аби в його рідному місті, Дніпрі, було легше дихати, спікер упевнений: екологічну діяльність потрібно починати з просвіти.

Любов Колосовська, співзасновниця та директорка організації «Батарейки, здавайтеся» (проєкту, який займається збором батарейок та організацією їхньої переробки) і випускниця УШПС 2015 року, зауважила важливість фінансової складової екологічного активізму.

На думку експертки, якщо забруднювач може просто відкупитися, – це уникнення відповідальності, адже тоді вона покладається цілковито на державу. Натомість держава має віддавати відповідальність і повноваження іншим структурам, як-от бізнесам, які продукують сміття, щоб вони докладалися до вирішення проблеми самі. Держава має контролювати цей процес, а виконувати господарські функції не повинна. Це – певне дорослішання для суспільства, для бізнесів.

Голова Державної екологічної інспекції України (2019-2020), керівник політичної партії Екологічна Альтернатива Єгор Фірсов, на противагу, упевнений, що екологічні питання не може вирішити ні демократія, ні активізм.

Леся Василенко, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, випускниця Парламентської програми УШПС, зазначила, що для вирішення екологічних проблем потрібні синергія, координація і співпраця.

Її колега по парламенту – Олександр Маріковський, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і випускник УШПС 2014 року, також взяв участь у дискусії. За його словами, боротьба з екологічними проблемами лежить у площині цінностей.

У свою чергу, Олексій Рябчин, радник міністра охорони навколишнього середовища, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції і випускник УШПС 2014 року, поділився досвідом співпраці громадянського суспільства і держави в екологічних питаннях.

Учасники дискусії дійшли висновку, що потрібно шукати нові точки взаємодії між екологічними активістами і державою, аби досягати результатів можна було не лише через тиск, протести, вимоги і краудфандингові ініціативи. Держава має забезпечити підтримку громадським екологічним організаціям і перейняти на себе функції моніторингу і контролю за екологічною ситуацією в Україні, адже на це ніхто більше у країні не має повноважень.

Програма Школи лідерів громад – 2020 закінчилася, і зараз наші випускники та учасники активно готуються до місцевих виборів. 

А поки познайомимо вас трохи ближче з тими, хто брав участь у Школі лідерів громад. Цього року до нас надійшло більше 400 анкет від аплікантів. Незважаючи на карантинні обмеження, нам вдалося провести програму в онлайн-режимі і долучити до навчання максимальну кількість людей, яким це було потрібно. Більше 200 лідерів з усіх регіонів України отримали доступ до навчання. Більше 50% з них встигли успішно завершити програму Школи до виборів.

61% випускників Школи лідерів громад – 2020 балотуються на місцевих виборах. З них 79% є кандидатами у депутати місцевих рад, а 21% хочуть очолити територіальні громади. Бажаємо успіху на виборах усім учасникам і випусникам Школи лідерів громад! 

Обіцяємо, що на цьому наша співпраця з випускниками не завершиться.