Запис ефіру доступний тут. А ми публікуємо бесіду повністю:

Виборча кампанія офіційно стартувала в Україні у суботу, 5 вересня. А програма Школи лідерів громад, яка тривала півтора місяці якраз завершилася. І це означає, що учасники програми готові зануритися у виборчі перегони, щоб виборювати свій шанс на чесне лідерство.

Третій етап навчання ми присвятили практичним інструментам залучення громадян. Адже бути лідером без підтримки громади, без об’єднання людей навколо спільної великої ідеї – неможливо. Жителі громад – це не просто виборці. І перемога на виборах завдяки успішній стратегії – це лише початок шляху. Після виборів починається найважче – із громадянами потрібно взаємодіяти, шукати проблеми і разом їх вирішувати. Лише так маємо шанс на появу громадянської відповідальності, яка з роками не пропустить до влади тих, хто її не гідний.

Отже, під час третього модулю слухачі програми Школи лідерів громад вчилися, як можна співпрацювати з громадою.

Зокрема, у рамках програми ми ровели мотиваційну live-сесію разом з фіналістами національного телепроекту Нові лідери для слухачів Школи лідерів громад. Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін, голова Коцюбинської селищної ради Ольга Матюшина і міський голова Чорткова Володимир Шматько розповідали, як перетворюють труднощі на можливості і розвивають громади. Кожен зі спікерів має великий досвід роботи у місцевому самоврядуванні. Щоденно зіштовхуватися з усе новими перешкодами – це реальність для тих, хто береться за розвиток громади. Але наші спікери доводять: головне – щиро і віддано іти до мети, не зупиняючись і не сумніваючись у ній.

Олександр Славський, директор Бюро регіонального розвитку в Одесі і випускник УШПС, поділився досвідом щодо налагодженням взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадами та громадянським суспільством. В Україні громадяни мають законні засоби впливу на владу, головне – знати і правильно використовувати.

Руслан Дейниченко, співзасновник проекту Stopfake, розповів усе про протидію фейкам і маніпуляціям, яка може стати на заваді комунікації між суспільством і владою.

Ніколь Рудер, директорка Швейцарського бюро співробітництва, зустрілася з учасниками онлайн, щоб обговорити основні принципи і можливості децентралізації, яка виступає ефективним інструментом для подолання глобальних викликів. Кожна громада може робити свій внесок, щоб розвиватися не тільки автономно, а і приносити користь цілому світу, наприклад, дбаючи про екологічні проблеми.

Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України і випускник УШПС, розповів про досвід проведення Town Hall Meeting – ефективного інструменту залучення громадян. Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій вже декілька років практикують проведення міських зібрань, під час яких громадяни отримують можливість обговорити проблеми громади, а представники влади – краще зрозуміти громадян, щоб долати виклики разом.

До речі, один тренінговий таунхол нам вдалося провести з учасниками он-лайн! Під час міського зібрання слухачі намагалися знайти вирішення для проблеми великої кількості зовнішньої реклами у містах, яка, з одного боку, може псувати зовнішній вигляд будівель, а з іншого – приносити гроші у міський бюджет. Тож на Town Hall Meeting вчилися розуміти різних стейкхолдерів і шукати консесус для усіх членів громади.

Останні відеоуроки Школи лідерів громад були присвячені інноваційній методології. Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, та Уляна Полтавець, програмна директорка УШПС і заступниця голови Ради ЛЗІ, познайомили учасників з унікальним для українського простору інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Методологію соціального аудиту ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Королівства Нідерландів. І скоро впроваджуватимемо її в українських громадах, зокрема і разом з випускниками програми Школи лідерів громад.

Завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерландів лідери громад мали можливість ознайомитися з інноваційним інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Його методологію ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив спеціально для того, щоб забезпечити громади ефективним інструментом участі і взаємодії.

Методологію соціального аудиту ми вперше презентували у рамках програми «Школа лідерів громад», яка цього року через пандемію COVID-19 проводилася повністю в онлайн-режимі. Незважаючи на виклики і карантинні обмеження, нам вдалося дати необхідні знання лідерам громад, яких налічувалося на програмі більше ніж 200, і підготувати їх до місцевих виборів в Україні.

Зокрема, 61% випускників Школи лідерів громад – 2020 балотувалися на місцевих виборах. З них 79% стали кандидатами у депутати місцевих рад, а 21% – балотувалися на посаду очільника територіальної громади.

Навчальні модулі програми були побудовані таким чином, щоб учасники могли розібратися у виборчому процесі, місцевому самоврядуванні та ефективних методах ведення виборчих кампаній для подальшої перемоги.

Один з модулів навчання був присвячений залученню громадян до процесу прийняття рішень і спільного творення успішної громади. Тож ми познайомили учасників програми з унікальною методологією соціального аудиту і підготували їх до впровадження цього інструменту у своїх громадах.

Невдовзі випускники Школи лідерів громад – 2020 разом з командою Лабораторії законодавчих ініціатив будуть практикувати проведення соціального аудиту і зможуть упевнитися в ефективності інструменту.

Час невблаганний. Місцеві вибори в Україні відбудуться вже дуже скоро – за менш ніж два місяці. Та ми встигаємо підготувати гідних кандидатів на Школі лідерів громад.

На завершення першого модулю ми провели для слухачів live-event з головною редакторкою газети “Дзеркало тижня” Юлією Мостовою. Як завжди, глибока, чесна і від того складна розмова, яка потрібна для того, щоб лідери громад з усіх куточків країни усвідомлювали реальний стан справ і розуміли необхідність його виправляти.

Власне другий етап навчання був присвячений нюансам цьогорічних виборів та інструментам успішної виборчої кампанії.

Андрій Магера, експерт виборчого права та заступник голови Центральної виборчої комісії у 2007-2018 роках, детально розібрав з учасникми нове виборче законодавство, усі його позитиви та недоліки.

Разом з політологом і співзасновником Громадянського Руху “CВІДОМІ” Михайлом Находом слухачі мали змогу розробити переможну стратегію ведення виборчої кампанії.

Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів комунікаційного агентства RMA, дав учасникам Школи цінні поради щодо ведення комунікації з виборцями. Сьогоднішній світ захопив диджитал, а отже і успшна виборча кампанія неможлива без спілкування з виборців за допомогою сучасних технологій. Де налагоджувати контакт з аудиторією, що їм казати і в який спосіб? Дізнавалися на лекціях і практикували самі.

Голова правління та координаторка політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська розповіла слухачам програми все про злочини під час виборів і кару за них після проведення голосування. Підсумок зрозумілий – порушувати закони дуже небезпечно.

На прохання учасників ми провели Feedback-сесію з Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, щоб наші слухачі змогли детальніше обговорити усі питання місцевого розвитку з експертом.

Наразі триває третій і вже останній модуль навчання. За допомоою практичних нструментів учасники вчаться виявляти проблеми і вирішувати їх спільними зусиллями влади і громадян.

Завершиться Школа лідерів громад 6 вересня – якраз після офіційного старту виборчої кампанії.

Триває навчання у Школі лідерів громад-2020! Понад 200 людей пройшли відбір і отримали можливість навчатися у найкращих. Ми створили для них унікальну веб-платформу, за допомогою якої учасники можуть слухати лекції, виконувати домашні завдання і спілкуватися зі спікерами.

Наразі ми завершуємо перший етап навчання – учасники програми пройшли вже 4 заняття і познайомилися з шістьма неймовірними лекторами:

Олександром Хоруженком, випускником УШПС та експертом з місцевого самоврядування. У 2016-2019 роках Олександр очолював Сумський центр розвитку місцевого самоврядування. Він допоміг учасникам розібратися у реформі децентралізації та правових основах місцевого самоврядування.

Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, членом Наглядової ради Львівського Інституту міста та міністром економічного розвитку та торгівлі України у 2014 році. Павло знає чимало про розвиток міст. На прикладі Львова та Вінниці лектор пояснив, як розробити стратегію розвитку, яка допоможе здійснити прорив, і створити місто, яке не тільки буде комфортним для жителів, а й зароблятиме гроші.

Уляною Пак, депутаткою Львівської міської ради та випускницею Української школи політичних студій. Під час лекцій Уляна з власного досвіду розповіла, хто такий місцевий депутат, які в нього є повноваження, обов’язки, і до чого варто бути готовим, якщо хочеш долучитися до місцевого самоврядування.

Командою Transparency International Ukraine, яка провела заняття для учасників про протидію корупції на місцевому рівні. Зокрема, Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна, детально пояснив, що таке корупція і якими можуть бути її прояви. Олександр Калітенко , юридичний радник ТІ Україна, розповів про конфлікт інтересів та як не потрапити в цю пастку представникам місцевого самоврядування. Анастасія Мазурок, операційна директорка ТІ Україна, розказала, як прозорість місцевої влади може стати ефективним інструментом запобігання корупції.

А Світлана Матвієнко, директорка Української школи політичних студій та голова Ради Лабораторії законодавчих іцініатив, і Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, надихнули учасників брати відповідальність і працювати для нашої країни, для кожної її громади.

Школа лідерів громад повертається!

Українська школа політичних студій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та у рамках проекту «LOCUS: Leaders of Communities in Ukrainian South» оголошує відбір на участь у програмі Школи лідерів громад.

Місцеві вибори в Україні, що відбудуться вже цієї осені, – перші вибори за новим Виборчим кодексом, який суттєво змінює правила формування команд на місцях і ведення кампаній. Саме зараз важливо підготувати гідних лідерів на місцях до участі у виборах та місцевому самоврядуванні.

Програма Школи лідерів громад направлена на розвиток та посилення ефективності місцевих громад через залучення голів об’єднаних громад, представників місцевого самоврядування, громадянського суспільства, волонтерських ініціатив, активної молоді до участі у прийнятті якісних управлінських рішень на місцевому рівні. Цьогорічний проект ШЛГ є продовженням ініціативи, започаткованої у 2015 році перед місцевими виборами. Школа лідерів громад уже об’єднала майже 200 активістів, громадських діячів та представників місцевого самоврядування з усіх регіонів України.

До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які:

• є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами;
• мають значні професійні здобутки;
• займають активну життєву позицію;
• демонструють лідерські якості; 
• володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільству та громаді;
• мають кредит довіри та підтримку громади;
• мають достатню мотивацію та дисципліну для самостійного навчання;
• готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми;
• є громадянами України, які мають вищу освіту.

Цього разу ми відбираємо одразу 200 учасників, які візьмуть участь у трьох навчальних модулях. З огляду на епідеміологічну ситуацію в країні, пов’язану із поширенням COVID-19, освітня програма Школи лідерів громад-2020 буде переведена повністю в онлайн-режим за допомогою унікальної навчальної веб-платформи, яка дасть змогу проходити навчання віддалено у зручний час, але водночас забезпечить можливості для спілкування. Навчання триватиме з 20 липня по 4 вересня 2020 року.  

Програма також передбачає навчання інноваційним інструментам залучення громадян, зокрема, методології соціального аудиту. Очікується, що учасники будуть готові використати ці інструменти у своїх громадах після закінчення навчання у співпраці з командою проекту.

Для участі у відборі просимо заповнити заявку.

Анкети аплікантів приймаються до 10 липня (включно, до 23:59). Документи, що надіслані після вказаного терміну, не будуть прийматися до розгляду.

Інформація, яку Ви зазначаєте у заявці, є конфіденційною та не підлягає поширенню. Розгляд аплікаційних форм здійснюється послідовно та неупереджено членами Відбіркової комісії. Рішення Комісії є колегіальним. Організатори залишають за собою право не надавати пояснень щодо рішень, прийнятих членами Комісії. 

Календар відбору учасників Школи лідерів громад 2020 року:

Якщо у Вас виникнуть додаткові запитання, звертайтеся на адресу: info@usps.org.ua (тема «Школа лідерів громад»).

29 лютого відбулася XIV Щорічна зустріч Спільноти Української школи політичних студій. Ми зібрали випускників у цей день не випадково. Саме у цей період – наприкінці лютого та на початку березня – шість років тому відбувалася анексія Криму.

Півострів був і залишається важливою частиною історії становлення Школи. Із самого започаткування УШПС ми кожного року відвідували Крим. Наші групи гостинно приймали в Бахчисарайській Зинджирли-медресе. Та після 2013 року це стало неможливим. Віримо, що майбутні групи УШПС зможуть вільно відвідувати український Крим. 

А поки ми хотіли разом зі Спільнотою згадати шум кримських хвиль і зануритися в атмосферу моря. Так виникла інсталяція «Крим», яку ми представили на Щорічній зустрічі УШПС. Це – спогади для кожного з нас і можливість відчути частинку дому для усього кримськотатарського народу. 

Ми віримо, що наступні групи Школи зможуть вільно відвідувати Крим. А поки будемо шукати «шлях додому», як співає Джамала. 

У 2020 році Українській школі політичних студій виповнюється 15 років. Тому ми хотіли показати увесь Шлях становлення Спільноти, починаючи з 2005 року, коли Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про створення Української школи політичних студій. 

«Ми переживаємо часи турбулентності, але ми завжди прагнули долати їх разом з вами, переслідуючи тільки одну мету – ідею України. Усе, що ми робили протягом 15 років, робимо зараз і продовжуватимемо надалі, – тільки заради суб’єктності нашої держави, її розвитку та поступу. Школа – це не тусовка і не мережа корисних контактів. Я завжди кажу, що Школа – це сито. Це – чітка кристалізація. І ми дуже легко прощаємося з тими, хто забуває про ці цінності», – зазначила під час виступу Директорка УШПС Світлана Матвієнко.

Упродовж 15 років ми разом, усією Спільнотою, долали виклики і розвивалися. Змінювалися обставини, політичні гравці, та ми відстоювали свої принципи. Україні потрібні справедливість, прорив і єдність. Для цього наша Спільнота завжди обирала один Шлях – шлях цінностей, діалогу, просвіти і смаку. 

Про важливість діалогу на Щорічній зустрічі УШПС говорив наш випускник, директор проектів у «Центрі спільних дій» Андрій Андрушків.

«Будівничі Вавилонської вежі не тільки провалили проект, вони розсіялися по всьому світу і зникли як народ. У першу чергу тому, що перестали один з одним говорити. Нам життєво необхідна розмова. Це має бути справжній діалог, а не small talk за чаркою», – наголосив спікер.

У той же час важливо дотримуватися певних принципів діалогу. Зокрема, діалог потребує домашньої роботи, зусилля, щоб почути іншого, тиші й уваги. 

За словами спікера, діалог – це не річ в собі, а спосіб пізнати істину. Тем для діалогу у нас дуже багато. Як нам побудувати систему державної служби, щоб там довелося служити, а не прислужувати? Як нам побудувати судову систему, яка не буде виносити політично вмотивовані вироки? Тільки у форматі домовляння, діалогу, співтворення ми можемо проговорити правила для майбутнього. І, таким чином, гарантувати, що країна у процесі творення не розвалиться, як Вавилонська вежа.

Анна Кирій, засновниця однойменного архітектурного бюро та випускниця УШПС, розкрила для гостей тему архітектури в політиці.

«Спочатку ми формуємо наші будівлі; потім вони формують нас», – процитувала спікерка Вінстона Черчилля. 

Вона розповіла і показала, як архітектура віддзеркалює політичні режими країн, наскільки символічною є різниця між демократією та авторитаризмом на прикладі будівель. У перших зводять мости, у других – височіють паркани.

«Філософія парканів має бути замінена філософією мостів. Адже перші роз’єднують, а мости – об’єднують», – пояснила спікерка.

Україна отримала у спадок від Радянського Союзу багато «політичних» будівель авторитарного зразка. Перебудовувати минуле задля нової якості майбутнього – нове символічне завдання для сучасних українських архітекторів. 

Євгенія Закревська, голова колегії Адвокатської дорадчої групи та випускниця УШПС 2019 року, говорила зі спільнотою Школи про цінності. Євгенія – адвокатка родин Небесної сотні у справах Майдану. Вона звикла відстоювати свої принципи, незважаючи ні на що. Зокрема, у листопаді 2019 року Євгенія оголосила голодування, коли через дії парламенту розслідування справ було призупинено. Усе тому, що цінності спонукають до боротьби.

«Цінності є в кожного. Намагання прищепити щось ззовні викликає спротив. І це зрозуміло. Адже це втручання у цілісність особистості. Та навіть ті цінності, які є вашими власними, насправді обмежують поле вибору, знижують конкурентоздатність або навіть ефективність. Немає від них ніяких «плюшок». Утім, цінності – це про компас, про напрямок руху в бік цивілізації. Це не тільки про страх. Якщо об’єднати велике коло людей, у яких буде єдина ціннісна шкала, у них сформується поле довіри. Тоді відбудеться стрибок у розвитку середовища, в якому ми живемо», – підсумувала свій виступ випускниця. 

Про справедливість як одну з фундаментальних цінностей Спільноти говорив у цей вечір Андрій Стельмащук, керуючий партнер у «Василь Кісіль і партнери» та випускник Школи. 

«Право – це мистецтво добра і справедливості. В основі права лежить справедливість – у кожного мають бути рівні умови. Та справедливість наступає тоді, коли є невідворотність покарання», – зазначив спікер. 

Утім, сьогодні в Україні існують певні перешкоди на шляху до досягнення справедливості. 

«Правничі інститути – судова та правоохоронна система – мають великий рівень недовіри. Це означає, що люди прагнуть справедливості, але в цих інститутах не можуть її отримати», – сказав Андрій Стельмащук. 

Правнича діяльність, основна мета якої – досягнення справедливості, зараз у всьому світі змішується з бізнесом. Тут, говорить Андрій, важливо пам’ятати, що правник – не бізнесмен, адже його основна мета – не отримання прибутку. Правник – це, у першу чергу, той, хто дбає про справедливість. 

Директорка Швейцарського бюро співробітництва Ніколь Рудер описала, як Українська школа політичних студій долає виклики за допомогою своїх основних ціннісних постулатів. Вона також повідомила, що Швейцарія підтримує УШПС на її Шляху. 

«Вибиратися на гору – це виклик. Це схоже на Ваш особистий Шлях тут. Ваші цінності – це шипи на підошвах взуття, які не дозволяють вам «зісковзнути». Ваша Спільнота – це ніби мотузка. Вона існує не для того, щоб підняти вас на гору. Її мета – не дати вам упасти. Кожна група Школи – це ваша альпіністська команда, яка постійно вчиться. Позаду і попереду вас – «гірський хребет». Швейцарія щаслива підтримати вас на цьому Шляху. Та, урешті-решт, кожен проходить свій Шлях сам. Продовжуйте рух вгору і насолоджуйтеся «краєвидами», – метафорично пояснила пані Рюдер. 

Рустем Умєров – представник кримськотатарського народу та співзасновник фонду Astem Foundation наголосив, наскільки Україні зараз важлива єдність, щоб зберегти суверенітет і державність.

Люди об’єднуються через те, що мають якісь спільні ознаки. Проте, за словами пана Умєрова, дійсно довгостроковим може бути тільки об’єднання заради позитивного розвитку, заради справедливості та миру, захисту спільних цінностей. 

В українській історії є чимало прикладів того, як єдність допомагала досягати найвищої мети. 

«В минулому році ми відзначали 100 років Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді українці довели всьому світу, що єдність може отримати конкретну політико-правову форму – єдину Українську державу. За це довелося заплатити страшну ціну, оскільки радянський режим побачив в єдності українців загрозу власному існуванню. Ми пережили Голодомор, репресії, але ми перемогли. Відновили власну державність, створили політичну націю. По всьому світу зараз гордо майорить український державний прапор», – зазначив спікер. 

І зараз нам знову потрібна єдність усіх громадян України для того, щоб перемогти ворога. У правди немає того, що розділяє. У правда є те, що об’єднує. 

«Коли ми говоримо про стратегії деокупації Криму, необхідно враховувати багато факторів. Насамперед те, що ми маємо відновити не тільки територіальну цілісність держави. Ми маємо забезпечити умови для політико-культурної єдності наших громадян. Не уніфікувати їх, використовуючи інструменти впливу. Проте об’єднати їх, зберігаючи ідентичність кожної етнічної та конфесіональної групи. Об’єднати на основі спільних цінностей, візії, мети. Можна використати підхід «єдність ідентичностей», думаю в цьому наша сила», – додав Рустем Умєров. 

Останньою дією XIV Щорічної зустрічі УШПС стало вручення дипломів групі 2019 року.

Відкриття Хабу розпочалося із виступів програмної директорки Української школи політичних студій Уляни Полтавець, програмного директора в Україні Міжнародного інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) Олександра Якименка та заступниці Голови Офісу Ради Європи в Україні Олени Литвиненко. 

«Згідно зі стандартами Ради Європи, збалансована участь жінок та чоловіків у політичному та суспільному житті визначається як мінімальний рівень представництва кожної статі на рівні 4️0%. Це також є однією з цілей Стратегії Ради Європи з ґендерної рівності на 2018 – 2023 роки, для досягнення якої держави-члени Ради Європи мають вживати необхідні заходи на законодавчому та практичному рівнях», – зазначила Олена Литвиненко. 

Співголова МФО «Рівні можливості» Марина Бардіна упевнена, що Україні, в першу чергу, потрібні зміни на законодавчому рівні. Зокрема, одним із інструментів заохочення вона вважає виборчі квоти. Наразі парламентарка працює над тим, аби ці зміни таки були впроваджені.

«Вже зараз є впевненість, що квоти обов’язково стануть складовою нового Виборчого кодексу», – зазначила вона.

У суспільстві побутує думка, що тільки жінка в родині має бути обтяжена справами по домогосподарству або вихованням дітей. Через це жінки-професіонали часто зазнають дискримінації – їх не призначають на керівні посади або навіть платять менше грошей.

Зруйнувати стереотипне мислення, яке укорінилося в українців протягом століть, потрібно через освіту і просвіту. Зміна цінностей – найважливіший крок. Про під час Хабу партійних інновацій говорила співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун. 

Уляна Супрун, виконуюча обов‘язки Міністра охорони здоров‘я у 2016-2019 роках, поділилася своїми порадами з учасницями Хабу: 

• уміти казати «ні» пропозиціям, якщо вони суперечать цінностям лідера;
• виокремити для себе червоні лінії і не переходити за них, бути принциповою і чесною, в першу чергу, перед самою собою;
• мати візію, стратегію розвитку – «бути не пожежником, а архітектором» (не вирішувати проблеми точково, а будувати майбутнє);
• бути поводирем (guide) для своєї команди, розподіляти обов‘язки і йти разом до мети.

Євген Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії (2018-2019) розповів про строки, етапи та нюанси місцевої виборчої кампанії.

Євген наголосив для жінок-політикинь, що проведення місцевих виборів обмежене у часі – кампанія є короткою, тому треба готуватися до жорсткої боротьби за голоси.

Крім того, важливо знати, які прийоми може використати опонент і вибудувати власну виборчу кампанію максимально ефективно.

Політичний технолог і випускник УШПС Андрій Прокопенко поділився із учасницями Хабу секретами перемоги на виборах: 

• на місцевих виборах найефективніше спрацьовують особисті зустрічі з виборцями;
• правильне використання соціальних мереж – ключ до успіху. Кандидат на виборах має ставати персональною медійною машиною;
• треба детально продумувати кампанію: визначати зміст меседжів і цільову аудиторію, пропрацьовувати покроковий план із визначеним бюджетом, а потім дотримуватися плану.

Про теоретичну частину політичних процесів жінки-політикині говорили з професором кафедри політології Львівського національного університету імені І. Франка Анатолієм Романюком. 

Зокрема, він розказав учасницям, як функціонують сучасні політичні партії та на які ідеології вони спираються. 

«Партія – це інститут демократичної держави. Без демократії партій не існує. Партії завжди висловлюють і захищають інтереси певних конкретних суспільних груп. А тому їхня поява неминуче призводить до розділення суспільства», – пояснив спікер.

Завершився перший день політичного інтенсиву надихаючою промовою народної депутатки та віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках Іванни Клипуш-Цинцадзе. 

За словами спікерки, жінки-керівники здатні задовільнити потреби сталого розвитку. Адже вони враховують більше різних думок і факторів, їх рішення зважені і мають довготривалий ефект. У світі взагалі зростає запит на «жіночий тип» керівництва.

Це не означає, що чоловіки гірше. Ідеться про те, що ґендерний баланс і співпраця між жінками й чоловіками, у тому числі, у політичній галузі може давати сталий і позитивний результат.

Ґендерна рівність – те, до чого ми в Україні маємо прагнути. Самостійно і за допомоги держави. 

Другий день Хабу партійних інновацій – Жінки був присвячений конкретним інструментам побудови іміджу та заохочення електорату. 

Про ефективну комунікаційну кампанію учасницям розповів засновник і керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь.

За словами фахівця, окремі політики і партії загалом мають враховувати потреби аудиторії. А електорат зараз – у смартфоні. Майбутнє вже тут.

«Блогери стануть політиками або політикам доведеться ставати блогерами, щоб мати контакт із виборцями», – зауважив Ярослав.

Вести соціальні мережі – це must для політика сьогодні. Як саме – порадила директорка з нового бізнесу у Postmen Ольга Ситник. Бізнес вже активно використовує ці інструменти, політикам варто теж звернути на них увагу. Адже усе буде digital.

Інший тренінг для жінок провів програмний координатор Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам в Україні (International IDEA Ukraine) Олександр Якименко. 

Він пояснив, які інструменти можна використовувати політику, аби залучитися підтримкою електорату. Зокрема, за його словами, актуальні інструменти зараз – це мікротаргетування, пряма розсилка, телевізійна реклама і залучення агітаторів.

Третій день Хабу розпочала Ольга Айвазовська, голова правління та координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА.

З Ольгою політикині говорили про порушення під час виборчих кампаній і покарання за них, а також новий Виборчий кодекс, який має залишити у минулому «вічні атрибути» українських виборів – гречку, чорний піар і безіменні біг-борди. 

Водночас існують і такі злочини, проти яких поки не діють покарання. Це – фейки. Єдиний спосіб протистояти їм – це обізнаність у проблемі й критичне мислення. 

Усе про те, як створюються фейки, чому вони приваблюють нашу увагу і як розрізняти їх в інформаційному просторі розповів старший викладач в університеті Седертерн у Стокгольмі та постдок студій з медіа та комунікації університету Умео Роман Горбик. 

Експерт наголосив: важливо пам’ятати, що фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики. Крім того, в основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями. Фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка.

І вдала промоція фейка з боку опонентів, і власні хиби можуть стати ударом по репутації політика. Для того, щоб запобігти негативним наслідкам, варто вчитися антикризовій комунікації. 

Поради з політичних комунікацій учасницям Хабу дали керівник спецпроектів диджитал-агенції RMA Олександр Бондаренко та комунікаційна менеджерка RMA Світлана Чепуренко. 

Зокрема, фахівці порадили: швидко реагувати на факапи; визнавати свої помилки; з гумором поставитися до ситуації; знаходити «крайнього» і карати (якщо, наприклад, помилки припустився хтось із команди); ігнорувати  але тільки у крайніх випадках і якщо факап не наніс значної репутаційної шкоди.

Детальніше про Хаб партійних інновацій – на сторінці програми.  

Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели 5 днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього.

Роботу сесії розпочала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, з пошуку спільної візії України майбутнього спільно з учасниками та учасницями під час роботи у групах “Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього”.

Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти.

З групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич. 

Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літкласику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими?

Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС.

Трейтій день розпочався з семінару Михайла Кольцова,  к.ф.н., старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики.

З Михайлом розмовляли про політичні прогнози та про їхнє застосування в умовах української політики.

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи.

Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Касаль Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету.

На четвертий день роботи сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах.

Чи є майбутнє у демократії? З Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття.

З Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія” говорили про те, якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні?

Заключний день сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen.

До останнього часу політика і вибори робились в телебаченні. Сьогодні, голос мережі принаймні співмаштабний. Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів.

Наступного разу учасники зустрінуться під час третьої сесії, яка відбудеться в вересні у Львові.

Учасники та учасниці провели 4 дні, обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася із рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко.

Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі.

Другий день сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу. 

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом “мета виправдовує засоби”.

Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади.

Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух?

Відповіді на ці питання учасники шукали разом з лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем.

Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків обговорив з групою роль релігії в політичному процесі.

За словами спікера, політика і релія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців і досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ?

Андрій Андрушків спонукав до рефлексій.

Завершився другий день екскурсією до національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН-УПА Русланом Забілим. 

Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах. 

Руслан Забілий розповів новій ґенерації УШПС, чи завершена боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху? 

Третій день сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ ім. Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології. 

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими?

Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм.

Під час зустрічі з Анатоліє Романюком група дізналася, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем.

Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” поговорив з учасниками Школи про аналіз політики.

За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту. 

Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем. 

У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію вирватися вперед? 

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: “повільно, але впевнено”. Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства.

В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей.

Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для “стрибка”?

Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але змусив їх шукати самостійно. 

На завершення Третьої Сесії програмка директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізуванні готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів.