Друга Сесія покликана надати учасникам можливості для критичного осмислення базових ідей та принципів, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також стимулювати напрацювання власного розуміння визначальних тенденцій сьогодення.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітал учасників з відкриттям Сесії та побажала натхнення та плідної роботи.

Цінності лежать в основі будь-яких суспільних, політичних і економічних процесів. Але що ми маємо на увазі, коли про них говоримо? Яка етимологія слова «цінність»? Якою є природа людини, як носія цінностей? Що ми зрозуміємо про цінності, якщо подивимось на них з декількох перспектив: нейропсихологічної, філософської та соціологічної? – ці та інші аспекти аксіології підняв у розмові з учасниками Школи Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Рада Європи є провідною організацією континенту із захисту прав людини. Вона включає в себе 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи, включаючи Україну, підписалися під Європейською конвенцією з прав людини – договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права. Але чи гарантовані ці принципи та стандарти в Україні в часи війни? Як Рада Європи може забезпечити дотримання цих принципів? Що може зробити Рада Європи для України в умовах конфлікту на Сході та анексії Криму? – відповідав Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – проаналізував Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Відповіді на запитання, що таке держава і навіщо вона потрібна, тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? – розмірковували учасники Школи разом з Андрієм Баумейстером, д.ф.н., Доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – розповідав Анатолій Нейолов, керівник театру “Чорний квадрат”.

Що таке свобода слова в сучасній Україні, в умовах війни? Ми часто орієнтуємось на західні країни як на зразок дотримання свободи слова та вираження поглядів, але якими є особливості свободи вираження поглядів в контексті культурних та конституційних відмінностей США, ЄС та України? Як співвідносяться особливості людської уяви і закони-константи фізичного світу, функції інтелектуальної свободи у сфері сучасного мистецтва, науки та освіти? – розповів Всеволод Речицький, к.ю.н., Експерт громадської спілки “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Яким є романіст, поет, митець в умовах сучасності? Якою є актуальність літературного засобу освоєння дійсності для конкретного громадянина, людини, особистості? Очевидна принципова значущість останньої дефініції. Особистість як феномен життя людини виникла не сьогодні, але були такі часи, коли особистості в нашому розумінні слова не було і не могло бути. Це надбання останніх двох з половиною тисяч років існування сучасної цивілізації. Не треба дуже довго вдивлятися в специфіку організації нашого суспільного життя, щоб зрозуміти: саме феномен особистості є тим чинником, котрий лежить в основі всіх провідних процесів розвитку сучасного людства, – розмірковував Володимир Рафеєнко, український поет і прозаїк, разом з учасниками Школи.

Дизайн-мислення як антропоцентричний підхід із інноваційного вирішення соціальних проблем дозволяє краще проектувати рішення з точки зору потреб кінцевого споживача. Своєю чергою, моделювання канви бізнес-процесів допомагає визначати цінність пропонованих рішень та рівень соціального впливу. Що таке дизайн-мислення? Які є техніки дизайн-мислення та стратегії формування канви бізнес-моделей для розвитку та впровадження соціальних інновацій? – оповідала Світлана Хутка, PhD, Stanford University: Fulbright Scholar (2014-2015), Professor (2015), Visiting Research Fellow (from 2016) Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”.

Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає “тіло” на політику? Де проходить межа “здаватися” і “бути”? Яким є “тіло” політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та “застигання” в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

На чому заснована базова діяльність політика? На вмінні побудувати політичну організацію і налагодити ефективну комунікацію з суспільством. Зміни та нові технології за останні 30 років, перш за все, торкнулися інформаційної сфери та соціальних комунікацій, проте українські політики, як і раніше, будують аналоги КПРС. Якими повинні бути сучасні політичні партії? Чи потрібні нові політичні ідеї та ідеології? Як будувати діалог із сучасним суспільством? – розмірковував Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай. Ком.

Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповідав Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у розмові з учасниками Школи.

Медіа-галерея заходу тут

Фото: Оксана Сушко

20 червня 2017 року о 17.00 відбувся інформативний вебінар на тему: «Молодь в урядових програмах».

Вебінар проведено громадською організацією «Інтерньюз-Україна» за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вебінар провів Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.

Під час навчального вебінару учасники:

• ознайомилися з державною молодіжною політикою в Україні;
• отримали знання щодо ролі громадян у формуванні державної молодіжної політики на національному та регіональному (місцевих) рівнях;
• ознайомилися з молодіжними програмами: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

В результаті вебінару учасники:

• оволоділи техніками впливу на формування молодіжної політики на національному та регіональному рівнях;
• набули практичні навички активної участі в урядових молодіжних програмах на прикладі практичних кейсів: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

Матеріали до вебінару

15 травня 2017 року о 14.00 у конференц-залі IDF Reforms Lab (вул. Верхній Вал, 10) відбувся тренінг «Молодь в урядових програмах».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Міністерством молоді та спорту України та Лігою інтернів.
Провів тренінг Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.

Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Зі вступним словом виступив заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, який, вітаючи учасників тренінгу, зосередив увагу на основних напрямах діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив:

Олександр ЯРЕМА, заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що своєрідним слоганом міністерства є вислів «Ніяких рішень для молоді без молоді». Презентуючи державну молодіжну політику, Олександр Ярема зазначив:

У тренінгу взяли участь понад п’ятдесят представників студентської спільноти, стажерів ГО «Ліга інтернів», представників громадського сектору, інтернів Верховної Ради України, журналістів.

В ході тренінгу учасники детально ознайомились зі складовими державної та регіональної молодіжної політики в Україні, а також дізнались про можливості організованого молодіжного руху впливати на формування «порядку денного» державної молодіжної політики.

Тренінг став справжнім майданчиком для налагодження співпраці між представниками громадянського суспільства та Міністерством молоді та спорту України.  Найбільше учасників тренінгу зацікавили та викликали обговорення питання зайнятості молоді, створення сільських ініціатив, сприятливих для молодих людей, а також питання державної програми надання житла для молоді. З приводу цих питань з боку молодих людей пролунало багато конструктивних пропозицій, які ґрунтуються на їхньому власному досвіді, а також ініціатив співпраці задля їх реалізації.

Як і кожного року, Перша Національна Сесія має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей; історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку.

Під час відкриття Ігор Когут, засновник та Почесний директор Української школи політичних студій, привітав учасників з відкриттям, наголосивши, що УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторія законодавчих ініціатив, підкреслила, що УШПС за 12 років успішної роботи стала спільнотою людей, для яких слова “демократія”, “права людини” та “верховенство права” є не просто словами, а цінностями.

До привітань також долучився Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, який зазначив, що за 15 років проведених в Україні, він став свідком величезного прогресу реформ і, що важливіше, – значного потенціалу для їх подальшої реалізації.

Модераторка Ольга Жмурко, Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», випускниця УШПС 2015 та Елла Лібанова, Д.е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України подискутували з учасниками на тему того, які зміни відбулися в українському суспільстві за 25 років та як ефективно впроваджувати демографічну політику.

Дискусія за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванни Климпуш-Цинцадзе за модеруванням Ігоря Когута актуалізувала питання про те, чи є євроінтеграція самоціллю чи лише шляхом до кращого майбутнього.

На це питання разом з учасниками шукала відповідь Севгіль Мусаєва-Боровик, Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда».

«Яка природа відповідальних суджень, на яких філософських підвалинах вони ґрунтуються?», – на це питання відповідав Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України.

Питання ролі парламенту у формуванні державної політики та того як уряду донести свої ініціативи до парламенту актуалізував та обговорював Віктор Пинзеник,  Д.е.н., народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

«Революція полягає не лише в «перегортанні» низів з верхами; справжній революційний ефект пов’язаний з «інверсією» цінностей», зазначив під час своєї лекції Артемій Магун, професор політичної теорії демократії, декан факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

«Як виховати суспільство, що мислить і створює, а не сприймає і користується?», розповідала Лілія Гриневич, к.пед.н., Міністр освіти і науки України за участі модераторки Іванни Коберник, радниці Міністра освіти і науки України, випускниці УШПС 2007.

Член Наглядової Ради УШПС, Суддя Конституційного Суду у відставці, голова Центральної виборчої комісії (2007-2013) Володимир Шаповал відповідав на питання, які цінності несе Конституція України та якими є конституційні засади демократії?

Директор архіву СБУ, Андрій Когут, та к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ятрович, розповіли учасникам про пріоритетні напрямки роботи УІНП та про те, як кожен громадянин може скористатися відкритими архівами СБУ.

Керівниця програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко; Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар говорили про те, як зробити питання Криму в інформаційному середовищі ключовим та які шляхи повернення півострову існують.

Про професіоналізм, довіру, системність та чому неможливо використовувати рецепти успішних реформ інших держав розповідала Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС.

Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов висловив своє бачення щодо того, як має формуватися інформаційний простір на окупованих територіях.

Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогоденні? На це питання відповідала Наталя Яковенко, д.і.н., професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Зорян Кісь, адвокаційний менеджер Freedom House, випускник УШПС 2014.

Щоб бути здоровим, не потрібно бути лікарем. Так само, щоб вважати права людини цінністю і діяти відповідно до цього переконання, не потрібно бути правозахисником”, зазначила Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця.

Медіа-галерея заходу тут.

16 листопада в офісі програми USAID «РАДА» відбувся тренінг з навичок міжпартійного діалогу для народних депутатів України, організований Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА».

Протягом двогодинної презентації та інтерактивої дискусії про міжпартійний діалог було розглянуто суттєві відмінності між одностайністю, компромісом та консенсусом та що може піти неправильно в політичних переговорах, якщо обрано неправильний стиль та цілі.

Тренер Нідерландського інституту багатопартійної демократії Жером Схелтенс пояснив різницю між переговорами, посередництвом та  діалогом і чому саме останній може призвести до стійких безпрограшних результатів.

Присутні Народні депутати засипали тренера гострими питаннями, відповідаючи на які п. Схелтенсу довелося використовувати весь арсенал міжнародного досвіду та практичних кейсів країн з усіх континентів.

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

15 листопада у Києві в приміщенні PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2) Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА» провели тренінг навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій.

Тренер Жером Схелтенс, Радник з розвитку знань, Нідерландського інституту багатопартійної демократії пояснив тонкощі та відмінності між “домовленостями” та “консенсусом”:

Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, та координаторка проекту «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти» відзначила:

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

Під час тренінгу були розглянуті основні принципи ведення міжпартійного діалогу, методи визначення позицій, інтересів, потреб, діапазону можливої згоди та інші питання, важливі для ефективного функціонування діалогового майданчику.

Програма заходу

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

2-3 Листопада у готелі Radisson Blu у Києві відбувся тренінг для представників політичних партій України та Грузії, організований Нідерландським Інститутом Мультипартійної демократії (NIMD) у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив.

Захід мав на меті передати інноваційні практики ведення політичних кампаній за допомогою нових медіа та соціальних мереж. Представники парламентських та позапарламентських партій двох країн на практиці ознайомилися з різними інструментами, застосувавши їх для створення стратегії та контент-календаря он-лайн кампанії.

Леван Цуцкірідзе, виконавчий директор регіонального офісу NIMD у Східній Європі, відзначив чудові можливості для нетворкінгу українських та грузинських депутатів:

Юріан Регуін, програмний менеджер центрального офісу NIMD, наголосив на принципах роботи Інституту – багатопартійності, інклюзивності, різноманітності, врахуванні місцевого контексту та довготривалій стратегії.

Уляна Полтавець, програмна директорка Української школи політичних студій, Лабораторія законодавчих ініціатив, привітала NIMD із відкриттям офісу в Україні.

Впродовж заходу тренери нідерландської консалтингової компанії BKB презентували учасникам фундаментальні принципи ведення політичних кампаній, ознайомили зі світовими трендами у нових медіа та розглянули успішні кейси використання європейськими та американськими політиками таких мереж як Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, YouTube.

6 та 7 липня у Києві відбувся IV семінар для експертів з питань політичних партій, організований ОБСЄ/БДІПЛ у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив, IFES Україна, громадською мережею ОПОРА та Національним університетом “Києво-Могилянська Академія”.

Місцем проведення семінару вже традиційно є Історично-музейний центр НаУКМА.

Перша панель експертної дискусії була присвячена пам`яті професора політології та визнаного експерта з питань політичних партій Юрія Шведи. Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко оголосила конкурс есе пам`яті професора Шведи, який також був багаторічним лектором Українська школа політичних студій (преможці конкурсу будуть відзначені на щорічній конференції “Парламентські читання”, що відбудеться у жовтні цього року).

На пам`ятній панелі народний депутат Сергій Лещенко наголосив на тому, що

Впродовж двох днів більше ніж 80 міжнародних та українських експертів на інтерактивних дискусійних панелях обговорювали такі питання:

• фінансування партій та контроль за партійною звітністю,
• виборчий процес,
• інклюзивність партій,
• залучення молоді до політичного життя,
• гендерні аспекти політичних партій,
• нові політичні рухи та використання сучасних технологій,
• вимірюваність впливу нових медіа на політику

та низку інших тем і проблематик.

Доктор Марчін Валевський, голова Департаменту демократизації ОБСЄ/БДІПЛ зазначив:

Семінар закінчився публічною дискусією на тему “Майбутнє реформи регулювання діяльності політичних партій в Україні”, за участі:

• екс-віце-прем’єра Романа Безсмертного,
• народного депутата Олега Лаврика,
• екс-радника міністра екології Олексія Гончарука,
• заступника голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського,
• юридичного радника IFES Україна Дениса Ковриженка,

яку наживо транслювали кілька українських телеканалів.

Захід організовано ОБСЄ Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) за партнерської підтримки Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадянська мережа ОПОРА, IFES Україна. 

• постановки питання,
• моделювання гіпотези
• побудови гіпотези, ґрунтуючись на оброблених даних,
• розбір основних джерел відкритих даних та алгоритмів їх первинної обробки.

• Громадський люстраційний комітет,
• Реанімаційний пакет реформ,
• Центр політичних студій та аналітики,
• DiXi Group,
• Фундації “Відкрите суспільство” та ін.