• індивідуальним,
• колективним,
• в усній,
• письмовій

1. Ідентифікація об’єкта  – що досліджується?
2. Межі : географія, час, суб’єкти, рішення.
3. Визначення предмета – що хочуть дізнатися?
4. Висування припущень
5. Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень?
6. Вибір індикаторів –  які показники засвідчують обрані характеристики ?
7. Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів?
8. Збір інформації.
9.  Аналіз зібраних даних та формулювання висновків.
10. Оформлення звіту.
11. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження.

1. внесення (подання) законопроекту до парламенту;
2. попередній розгляд і обговорення законопроекту у парламенті;
3. обговорення, прийняття рішень щодо законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України, тобто прийняття закону або відхилення законопроекту;
4. підписання, офіційне оприлюднення закону та набрання ним чинності.

У рамках видавничої програми УШПС відбулися презентації перекладу книги польскої науковиці Марти Студенної-Скрукви «Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності». Переклад вийшов за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив та фонду «Відродження».

У полі наукових інтересів авторки з Польщі регіональні ідентичності Східної Європи, зокрема так званої пограничної зони між Україною та Росією. Авторку, окрім всього, цікавить поняття «руська культура України» («ruska kultura Ukrainy»).

Авторка сфокусувалася на науковій літературі свого предмету, розлогому соціологічному матеріалі, публіцистиці доби української незалежності, опублікованих документах, різнопланових наративних джерелах, інтернет-ресурсах, а також неопублікованому матеріалі українських (зокрема, донецьких) дослідників.

Книгу Марти Студенної-Скрукви можна вважати однією з перших ластівок регіональної ідентичності – в фокусі дослідження якої саме Донбас. Науковиця зробила величезну роботу, проаналізувавши багато джерел та дослідивши різні аспекти існування регіону.

«Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності» – добрий зразок мультидисциплінарного дослідження, що поєднує методи та підходи різних дисциплін.

Примірники книги можна отримати в офісі Лабораторії законодавчих ініціатив за попереднім запитом.

Вже традиційно, завдяки підтримці програми «Засоби масової інформації» Міжнародного фонду «Відродження» Лабораторія законодавчих ініціатив провела 31 січня – 1 лютого 2014 року в м. Київ Четверту щорічну конференцію випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Протягом чотирьох років функціонування Школи її випускниками стали близько 80 журналістів із усієї України. Щорічна Конференція випускників спрямована на підтримку спільноти журналістів та сприяє обміну ідеями, спілкуванню та втіленню нових ініціатив.Після урочистого відкриття, де з вітальним словом виступили Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» та Лілія Баран, Міжнародний фонд «Відродження»,  конференція розпочалася обговоренням теми «Медіа до і після Вільнюського саміту: куди рухається галузь?».  До виступу було запрошено Дмитра Гнапа, координатора і репортера, агентство Слідство.Інфо; журналіста, Hromadske TV.  Д. Гнап розповів про нові медіа проекти, що з`явилися на українському ринку у листопаді-грудні 2013 року. Окресливши специфіку кожного з них, Д. Гнап розповів учасникам про редакторську політику Hromadske TV, а також подальші можливості монетизації проекту. Експерт разом з учасниками обговорили тенденції у висвітленні політичних та соціальних новин в умовах, що склалася в країні.

Наступна тема була присвячена питанню безпеки журналіста та безпеки персональних даних, що є особливо актуальним з огляду на деякі законодавчі новели, прийняті Верховною Радою України цього року та політично-соціальну ситуацію. Цю тему висвітлили Людмила Панкратова, адвокат, медіа юрист, тренер таДмитро Снопченка, тренер, фахівець IT-консалтингової компанії «Об`єднання Юг». Л. Панкратова окреслила права журналістів та відповідальність за порушення права журналіста на професійну діяльність. Також, особливу увагу було приділено правам журналістів у зв`язку із подіями грудня-січня 2013-2014 рр. На думку експерта, більшість порушень прав журналістів, що мали місце у цей період, мають спільні риси, що свідчать про порушення державою Україна ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також, медіа експерт зазначила, яких дій мають вживати журналісти для захисту своїх прав: фіксувати усі факти правопорушень, протестувати та широко повідомляти про такі випадки міжнародним організаціям, звертатися до юристів та адвокатів, які допоможуть скласти усі види заяви та проконтролюють виконання усіх необхідних у цьому випадку процедур.  Д. Снопченко зосередився на технічних аспектах безпечної роботи журналістів. Експерт зауважив, що за останні 30 років суттєво розширився перелік можливих засобів для безпечної роботи в Інтернеті, не змінилося лише ставлення людей до своїх персональних даних. Журналісти, на його думку, можуть стати жертвою цільової або «віяльної» атаки. Д. Снопченко зосередив свою увагу на основних загрозах, які виникають у сучасних умовах при використанні комп`ютеру та Інтернету та методах попередження таких загроз.

Наступний день конференції  був присвячений новітнім тенденціям та викликам у медіа сфері.  До виступу на тему «Журналіст в цифрову епоху: запити ринку та стандарти роботи» було  Олега Шинкаренко, мультимедійного журналіста та Інну Гадзинську, редактора, Корпоративні медіа, Вейсберг і партнери. Олег Шинкаренко розповів учасникам про свій досвід роботи мультимедійним журналістом-фрілансером, якими інструментами він послуговується у своїй роботі та які переваги мають ті чи інші мікрофони, камери для якісної роботи мультимедійного журналіста-фрілансера. І. Гадзинська зосередилася на питаннях, на які має собі дати відповідь кожне медіа задля свого ефективного розвитку у цифрову епоху. Зокрема, на думку експерта, варто звернути увагу на джерела витрат, фінансування та бюджет; аудиторію; надання сервісів; знати бажання користувача та конкурентів в обличчя; розуміти свої конкурентні переваги. І. Гадзинська також висловила думку, що майбутнє медіа за соціалізацією, локалізацією та мобільністю.

Виступити та обговорити тему перспективності та прибутковості  онлайн-проектів був запрошений Дмитро Лисицький, віце-президент, керівник Інтернет-бізнесу, UMH Group.  На думку експерта новинні проекти в Інтернеті не зможуть заробляти кошти на підписці та бути самоокупним, монетизуватися, якщо вони не пропонують унікальну інформацію своєму читачеві.  Д. Лисицький відмітив, що складнощі знаходження рекламного бюджету полягають у необхідності задовольнити потреби як свого читача/глядача, так і рекламодавця. На українському медіа ринку більшість рекламодавців – це великі FMCG компанії, які консолідують ринок. Крім того, експерт рекомендував також звернути мас-медіа увагу на компанії онлайн-торгівлі, які дійсно вкладають кошти у своє просування та можуть реально виміряти зиск від розміщення своєї реклами в тих чи інших виданнях. Д. Лисицький також звернув увагу учасників на той факт, що в українському сегменті Інтернету за трафіком високі позиції займають сервісні сайти, а не медіа, тому простору для розвитку ще дуже багато. Експерт порадив учасникам використовувати спеціалізовані програми типа Google Analytics та Google AdSense в якості перших кроків із монетизації онлайн-проектів.

Закінчилася конференція обговоренням перспектив розвитку мережі випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

*Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також для поглиблення професійних знань та навичок роботи в різних жанрах задля виховання та формування авторитетних лідерів української журналістики, які б розділяли та відстоювали найвищі стандарти журналістики, дотримувалися етичних принципів, розуміли суть та природу журналістської професії, сповідували ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві, розділяли європейські цінності. Школа – єдина програма в Україні, яка формує спільний світоглядний комунікативний майданчик для професійного спілкування серед авторитетного журналістського середовища з різних регіонів України та сприяє доланню стереотипів.

Цього року випускники вже чотирьох років обговорили актуальні питання журналістики, обмінялися думками та досвідом.

В перший день відбулося урочисте відкриття Конференції випускників. На ньому виступили Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Олексій Погорелов, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, член Проектної ради Школи та Олег Хоменок, голова Правління Інституту розвитку регіональної преси, член Проектної ради Школи.

Після цього відбувся круглий стіл, присвячений питанню свободи в професії журналіста, українських реалій та світового досвіду в даному контексті. За модерації Ігоря Когута участь у круглому столі взяли Андрій Алєксандров, співробітник організації Index on Censorship (Індекс цензури) по Білорусі та регіону ОБСЄ; Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації та Сергій Лещенко, журналіст Інтернет-видання «Українська правда». Ввечері пройшо представлення випускниками Школи своїх досягнень: вони розказали колегам про власні проекти, здійснення та творчі плани. Після цього відбулася урочиста церемонія вручення дипломів.

Наступного дня, 17 листопада, на Конференції говорили про євроінтеграцію України. Спочатку цю темо обговорювали на дискусійній платформі “Формування європейської ідентичності України“, де експертом виступив Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Далі Тарас Качка, екс-перший заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України та Девід Стулік, координатор програм преси та інформації Представництва Європейської комісії в Україні, поділилися своїми міркуваннями щодо співробітництва України з Європейським Союзом – в частині укладання Угоди про Асоціацію та створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Після цього журналісти обговорили тему висвітлення європейської інтеграції в українських мас-медіа разом із Сергієм Сидоренком, журналістом, спецкореспондентом «Коммерсантъ-Украина»; Володимиром Єрмоленком, директором європейських проектів МГО «Інтерньюз-Україна» (презентація “Пастки висвітлення тематики ЄС в українських медіа: головні помилки та спотворення”) та Девідом Стуліком. День завершився виступом Олексія Сидоренка, керівника проекту «Теплиці соціальних технологій» (Росія) на тему «Демократія в епоху Google, Wikileaks та Facebook». Ввечері цього дня обговорювали механізми подальшої комунікації та співпраці серед випускників Школи.

З 2012 року захід змінив свій формат й перетворився на всесвітній форум, у якому взяли участь голови міжнародних організацій, політики та представники громадського сектору найвищого рівня, серед яких, зокрема, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон, Голова Європарламенту Мартін Шульц та Генеральний секретар Ради Європи Турбьйорн Ягланд.

Головна задача Форуму, як її проголосив Генеральний секретар Ради Європи Турбьйорн Ягланд, – відповісти на питання, які сили формуватимуть демократичне суспільство в майбутньому та об’єднати кращих реформаторів й лідерів світу для пошуку демократичних відповідей на виклики економічного, соціального і політичного характеру.

На відміну від шести попередніх років, коли Рада Європи влаштовувала Літні університети демократії для учасників Мережі Шкіл політичних студій, цього року захід вийшов на рівень всесвітнього форуму, об`єднавши в одних стінах високопоставлених осіб багатьох держав світу, відомих суспільних діячів, лауреатів Нобелевської премії миру та активістів громадянського суспільства. Зокрема:

• Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу,
• Голова Європейського парламенту Мартін Шульц,
• Екс-прем`єр-міністр Канади Кім Кепбелл,
• Президент Тунісу Монсеф Марзукі,
• Генеральний секретар Франкофонії Абду Діуф,
• Колишній комісар Ради Європи з прав людини Альваро Хіль-Роблем,
• Колишній генеральний секретар Ради Європи, Голова Європейської асоціації шкіл політичних студій при Раді Європи Катрін Лалюм`єр,
• Міністр місцевих та регіональних влад при міністерстві внутрішніх справ Франції, Голова Регіональної ради Ельзасу Філіпп Рішер,
• Лауреат Нобелевської премії миру Таваккул Карман,
• Сенатор і мер м. Страсбург Ролан Ріс.

8 жовтня відбулось урочисте відкриття заходу, на якому з промовою виступили Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, а також президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон і лауреат Нобелевської премії миру Таваккул Карман.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд висловив тезу про те, що представницька форма демократії наразі переживає велику кризу, оскільки є застарілою для сучасного динамічного світу. Дуже значну роль почав відігравати Інтернет, а саме – люди, які завдяки ньому (й великою мірою, завдяки соціальним мережам), чинять все більш помітний вплив на суспільство. Однак, попри те, що цей тиск сильнішає, поведінка людей залишається непередбачуваною. Це змушує політиків діяти інакше, підлаштовуватись під наявні умови, поступаючись і адаптуючись до натиску. В цьому сенсі зникає поняття політичного лідерства у його класичному розумінні. Особисті якості йдуть на другий план. Написати «твіт» швидше, ніж подумати – ось що характеризує багатьох сучасних політиків.

Зі свого боку, Генеральний Секретар ООН Пан Гі Мун під час свого виступу змалював Раду Європи як лабораторію, де з 1949 року успішно ведуться експерименти по налагодженню співробітництва між різними народами і групами суспільних інтересів. Для РЄ настав час замахнутись на новий, ще більш масштабний інтеграційний процес, вважає він.

Після відкриття Форуму в різних залах будівлі Ради Європи розпочались паралельні семінари, організовані відповідно до тем та професійних категорій, присвячені таким питанням:

• Універсальні цінності, глобальні виклики та реалії місцевого життя
• Чи потрібні один одному ринкова економіка та демократія?
• Якою буде демократія після «Арабської весни»?
• Демократія і релігія: одні цінності проти інших
• Віртуальні цінності: демократія і нові соціальні мережі
• Демократія і глобалізація. Одна модель для всіх?
• Населення і гроші: втрата довіри
• Чи можна нав`язати демократію?

В рамках Всесвітнього форуму демократії також були проведені публічні семінари, присвячені питанням відповідальності засобів масової інформації, місцевій та регіональній демократії, транскордонному співробітництву, навчанню демократії та громадянській участі, подоланню кризи представницької демократії, відповідальному лідерству, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю тощо.

Учасники Української школи політичних студій, окрім семінарів Форуму, також відвідали страсбурзький Музей сучасного мистецтва, побували на прийомі у Постійного представника України в Раді Європи Миколи Точицького та прийомі в Раді Регіонів, а також мали зустріч ізпредставниками від України у Європейському суді з прав людини. Під час роботи Форуму учасники могли відвідати додаткові заходи: громадянські дебати, літературні вечори, демонстрації кінострічок, концерти тощо.

У четвер, 11 жовтня, у залі засідань ПАРЄ у Палаці Європи під головуванням генерального секретаря Ради Європи відбулось заключне засідання Форуму, після чого учасникам Шкіл політичних досліджень-2012 були вручені дипломи про участь у заході.

Детальна англомовна програма Всесвітнього форуму демократії.
Фотоальбом Української школи політичних студій на Всесвітньому форумі за демократію (Facebook).

Основну увагу під час дискусій було приділено регіональній політиці, проблемам місцевого самоврядування, аналізу політичної ситуації у країні напередодні виборів, а також питанню цінностей, розглянутому з точки зору модернізаційного процесу та сучасних суспільно-політичних явищ. Експертами сесії виступили Владімір РІСТОВСКІ, Андрій САДОВИЙ, Анатолій РОМАНЮК, Юрій ГАНУЩАК, Сергій РАХМАНІН, Ігор КОЛІУШКО, Олександр ГАНУЩИН, Дмитро ДОБРОДОМОВ, Олег СИНЮТКА та Мирослав МАРИНОВИЧ, модератором однієї з дискусій виступив випускник УШПС, Святослав ШЕРЕМЕТА. Крім того, учасники Школи долучились до стимуляційної гри, модератором якої виступила Альона СИБІРЯКОВА, а також поспілкувались з письменницею Оксаною ЗАБУЖКО, істориком Володимиром В`ЯТРОВИЧЕМ та журналістом Юлією БАНКОВОЮ.

Перший день

13 вересня відбулось відкриття Третьої сесії Української школи політичних студій, експертами якої виступили міський голова міста Львова Андрій САДОВИЙ та представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Владімір РІСТОВСКІ.

Андрій САДОВИЙ у своїй вітальній промові звернув увагу на зміст професії політика та те, які зобов`язання автоматично бере на себе людина, обираючи такий шлях. Політик повинен мати твердий стрижень і бажання служити, аби витримати всі перепони на шляху та відбутись. Люди, які розуміють під політикою лише домінування, є прикладом радянського вишкілу. Обираючи для себе шлях політика, людина повинна розуміти, що немає неможливих речей – все можливо. Потрібні важка щодення праця, самовіддача і любов до людей, яким ви вирішили служити.

Наступним із привітанням учасникам Школи виступив Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Владімір РІСТОВСКІ. Він розповів про свій досвід роботи у Раді Європи та співробітництво цієї організації з Україною, після чого зосередив увагу на аналізі виступу Генерального секретаря Ради Європи Ягланда Турбйорна і тез, які він висловив щодо України в питаннях якості реформ, політичного процесу, співпраці між Україною та РЄ (промоція якої була однією з основних цілей візиту) та майбутніх парламентських виборів. Крім того, Владімір Рістовскі приділив увагу розповіді про План дій Україна – ЄС 2011-2014, який є одним з основних політичних інструментів діяльності Ради Європи в Україні. Створений у співпраці з українською владою, план містить ряд проектів, спрямованих задовольнити необхідність реформ у царинах демократії, прав людини та верховенства права. Він також назвав основні приорітети діяльності РЄ в Україні: реформа судової системи, реформа місцевого самоврядування, свобода висловлювань, протидія корупції, соціальне забезпечення, сприяння створенню стабільного демократичного уряду. Крім того, були окреслені технічні особливості кооперації – які проекти наразі здійснюються, яких коштів не вистачає та звідки РЄ їх бере. Було приділено увагу і основним досягненням – так оцінили прийняття нового уголовно-процесуального кодексу, створення превентивного механізму для захисту проти корупції, кроки в контексті реформи місцевого самоврядування. Наразі йде експертна робота в сфері свободи слова – опрацьовуються проблеми підтримки медіа, захисту журналістської професії, захисту персональної інформації. Діяльність між україною та РЄ має довготривалий характет та  передбачає реформу системи кримінального правосуддя, а також покращення роботи демократичних інститутів. Представник генсека Ради Європи зазначив, що принципи демократї, пріоритет прав людини та верховенства права є тим, що пов`язує європейців у єдине ціле. Тому залученість у демократичні процеси – те, що робить нас європейцями

Експертами першої дискусійної панелі, присвяченої темі «Україна у передвиборчому «вогні» – думки, реалії та перспективи» стали Директор Центру політичних досліджень Анатолій РОМАНЮК та керуючий партнер Групи Компаній Рост Альона СИБІРЯКОВА.

Анатолій РОМАНЮК говорив про виборчу систему і розвиток виборчого процесу в Україні загалом. Експерт зауважив, що вибори можуть існувати лише в демократичному суспільстві, і це є найбільш визначальний елемент, який впливає на політичне життя та на політичну систему. Політика сучасного штибу з`являється лише тоді, коли виборче право було поширене на більшість населення. Експерт, погоджуючись із думкою європейських дослідників, вважає, що немає поганих виборчих систем, всі виборчі системи демократичні. Нюанс полягає лише в тому, що певна система є кращою для певного суспільства. Лектор наводить приклади з політичної історії різних країн (розповідаючи про механізм діяльності різних виборчих систем на практиці), демонструючи зміни, яких вони зазнавали і те, як це відбивалось на політичному житті загалом. На думку Анатолія РОМАНЮКА, виборче законодавство в Україні формується свідомо і несвідомо. Свідомо – в тому сенсі, що це завжди результат переговорів, результат боротьби між різними політичними акторами стосовно змісту виборчого законодавства. Несвідомо – тому що ми не думаємо, що нас чекає завтра. Головним чинником, який присутній і який визначає поведінку українських політичних акторів, – чергова виборча кампанія. Всі виборчі закони, які готуються в нашій країні, створюються під конкретну виборчу кампанію, залежно від того. Експерт також приділив увагу аналізу передумов, важливих для розуміння результатів нинішньої виборчої кампанії. Однією з найбільших проблем, що стримує політичних розвиток в Україні, є закриття внутрішньопартійної демократії та встановлення монополії центру в українських політичних партіях. Наслідки такої потужної централізації можуть бути дуже згубними, оскільки таким чином йде закриття політичних класів та припинення процесу оновлення еліт.

Наступний лектор, керуючий партнер Групи Компаній Рост Олена СИБІРЯКОВА, зосередила увагу на більш практичному – технічному – компоненті, що присутній на кожних виборах, а саме – на роботі політтехнологів. Лектор розповіла про виникнення самої професії політтехнолога та пов’язані з нею стереотипи та міфи. Політтехнологія, зазначає Олена Сибірякова, є рудиментом пострадянського простору, коли з’явився великий попит на нові професіональні сфери – PR, психологію, рекламу тощо. Самі вибори змінили свій формат, разом із цим змінився і підхід до виборів – з’явились і люди, які запропонували нову професію як відгук на нові соціально-політичні умови. Олена Сибірякова розповіла про три школи, на які покладаються сучасні політтехнологи: 1) методологічна школа (Щедровицький Г.П.), 2) психологічна (Ситников О.П.), 3) школа ТРИЗ (рос. – теория решения изобретательских задач). На Заході існують спеціалісти вузького профілю, які займаються виборами, втім, там немає політтехнологів. Різниця у роботі між першими і другими полягає у цілях. Політтехнолог прагне досягти її будь-якою ціною, часто – за рахунок маніпуляцій. На Заході ж робиться ставка на стратегію. Експерт також навела критерії оцінювання політтехнологів, а також, даючи оцінку нинішній політичній кампанії, зауважила, що в Україні робота політтехнологів зосереджена переважно у мажоритарних округах. Зараз ми бачимо результат безкомпромісної боротьби за владу, коли немає стратегічних проектів, цінностей, є лише бажання захистити власний інтерес. Є гра в політику, але не сама політика. З цим пов’язана і втрата довіри суспільства до політиків.

Після лекційної частини Олена Сибірякова запропонувала учасникам пограти у симулятивну гру «Україна в світі – які позиції ми маємо зайняти?». Це комплексно побудована ділова гра з елементами рольових ігор, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри учасники беруть на себе виконання ролей реальних осіб в умовах існуючого або ж імітованого сценарію. Сила цього методу полягає в його практичній спрямованості. Ці ролі вмотивовують учасників займатися темами, які вважаються сухими і нудними, посилюють їхню комунікативну компетенцію та роблять їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Завдяки комплексності такий навчальний процес є дуже інтенсивним. Учасники мають швидко навчитися налаштовуватися на інші культури та ідентичності, а також бути готовими до конфлікту інтересів. Результат – усвідомлення, що політика будується на компромісах, які розробляються в умовах великого тиску і досягаються дуже нелегко.

Фотогалерея першого дня сесії.

Другий день сесії розпочався з продовження симулятивної гри із модератором Оленою СИБІРЯКОВОЮ, під час якого групи презентували свої напрацювання.

Після цього учасники долучились до дискусії «Фіскальна та бюджетна децентралізація: питання самодостатності громад», експертом якої виступив Народний депутат України, Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій ГАНУЩАК. Справжній політик, на думку лектора,  повинен уміти довести народу, що непопулярні заходи влади – саме те, що потрібно електорату. Якщо він цього не може – це політиканство. Експерт розповів про процедуру розробки та умови впровадження реформ. Розповів про кращі практики, на які треба рівнятись. Наразі Україна потребує реформи адміністративно-територіального устрою, оскільки без цього неможливо вирішувати бюджетні питання. Лектор приділив увагу питанню необхідності інтенсифікації сільського господарства та стимулювання розвитку сіл, що дасть змогу уникнути перенаселення мегаполісів та дасть новий поштовх розвитку провінційним містам. Після цього Юрій Ганущак зупинився на основних проблемах сучасного адміністративно-територіального устрою (АТУ) та наслідках його неврегульованості, серед яких – неможливість повного розмежування повноважень; наявність земель з невизначеною юрисдикцією, з декількома власниками (район, місто); деградація сільської місцевості; неефективне витрачання ресурсів на управління; слабкий рівень залучення інвестицій через адміністративні перепони. Лектор розповів про наявну та запропоновану систему адміністративно-територіального устрою України. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступна дискусійна панель була присвячена питанню мас-медіа у політичному контексті – «Виклик медіа: як донести до людей логіку реформ?», її експертом виступив Редактор відділу політики інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Сергій РАХМАНІН.

Лектор зосередив свою увагу на проблемах, які наразі переживає вітчизняна журналістика. Читачі перетворились на споживачів, покупців інформації, не лишилось справжніх новин, а редакційна політика ЗМІ часто є відображенням прагнень і бажань власників. Медіа не виконують функцію інформування, а журналісти більше не є сучасними просвітниками і тлумачами. Сергій Рахманін розповів про історію роботи видання «Дзеркало тижня», редакційну політику та аудиторію. Після чого висловив свій погляд на політичну ситуацію в Україні, роль журналістики у політичних процесах та труднощі, з якими стикається політичний журналіст, якщо стає на цей шлях і залишається відданим своїй професії.

Виїзд до Львова

Вечірня програма дня продовжилась виїздом учасників до Львова, де вони відвідали Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького” та стали учасниками розмови «на перехресті літератури та історії» за участі письменниці Оксани ЗАБУЖКО, історика Володимира В`ЯТРОВИЧА та журналістки Юлії БАНКОВОЇ. Під час зустрічі письменниця презентувала свій роман «Музей покинутих секретів», розповіла про довгу та кропітку роботу над ним, про зв`язок із історичним минулим та співвідношення історичної правди та письменницької фантазії.

Фотогалерея другого дня сесії.

Третій день

Третій день Третьої сесії УШПС розпочався з виступу голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря КОЛІУШКА на тему «Виклики та перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні».

Лектор приділив увагу темам місцевого самоврядування та інституційної організації. Експерт також окреслив комплекс питань, від яких залежить розвиток країни, та зупинився на проблемі організації публічної влади в Україні. Щодо останнього пункту, лектор вважає, що одним з ключових питань в цьому сенсі є реалізація на пракцтиці концепції «держава для людини» (а не «людина для держави») – сучасна держава повинна обслуговувати громадян, дбати про доступність і зручність публічних послуг, а також забезпечувати безпеку  громадян, як зовнішню, так і внутрішню. І для здійснення цього дуже важливо, щоб люди, які йдуть в політику, були свідомі свого призначення і місця (місії або ролі в суспільній організації). Ігор Коліушко вважає, що децентралізація – ключове питання, від якого залежить, чи будемо ми розвиватись. Максимальна децентралізація повноважень і фінансів є запорукою виживання суспільства в умовах перманентної неефективної державної влади, при цьому держава повинна забезпечити контроль за законністю діяльності місцевої влади. Незалежна судова влада має бути надійним гарантом недопущення зловживань і першими, й другими. Експерт окреслив функції органів публічної влади щодо публічних послуг, описав завдання, покладені на органи місцевого самоврядування та рівні його реалізації, а також компетенції місцевого самоврядування громади, району, основні функції районних державних адміністрацій. Лектор висвітлив питання існуючої системи органів публічної адміністрації на місцях, окреслив модель реформування системи органів публічної влади на місцях , відмінності варіантів організації місцевих державних адміністрацій (досвід Польщі та Франції), а також приділив увагу завданню бюджетної реформи. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступна дискусійна панель була присвячена темі «Стратегія розвитку міста: де брати кошти для місцевих бюджетів?», експертом якої став депутат Львівської обласної ради Олександр ГАНУЩИН.

Політик розповів про відмінності у бюджетуванні, ресурсах та делегованих державою повноваженях у містах обласного і районного значення. Використовючи приклад реальних міст – Радехова, Нового Калинова, Брод, Городка, Моршина, Нововорівська, Миколаєва, Калуша, Трукавця – розповів про практичні інструменти та способи акумулювання коштів у місцевих бюджетах. Зокрема, про зменшення видатків на управління, юридичну реєстрацію, наведення порядку з комунальним майном та комунальними підприємствами тощо. Лектор розповів, як краще поводитись із бюджетними та іншими установами, а також яким чином варто співпрацювати із вертикаллю влади і брати участь у бюджетних програмах. Більш детальну інформацію Ви знайдете у презентації лектора.

Наступною була дискусійна панель, присвячена питанню «ЗМІ та вибори: регіональний вимір», експертом якої виступив генеральний продюсер телеканалу ZIK Дмитро ДОБРОДОМОВ.

Телеканал ZIK було створено у вересні 2010 року, але за невеликий проміжок часу йому вдалось не лише вийти на прибутковий рівень, але й здобути славу одного з найбільш потужних і впізнаваних каналів регіону. Згідно з даними «GFK Ukraine», передачі телеканалу ZIK за рейтингом не поступаються програмам центральних каналів країни, а деякі проекти за рейтингами у Львівський області часто випереджають національні проекти. Канал виробляє багато контенту власного виробництва, левова частка якого – журналістські розслідування та програми суспільно-політичного спрямування. Лектор розповів про свій шлях від газетного журналіста до генерального продюсера телеканалу, ексклюзивні проекти власного виробницства, власників та те, яким чином вони впливають на редакційну політику каналу. Експерт також зупинився на особливостях регіональної журналістики, труднощах, з якими стикаються медійники, а також розповів про власну політичну кар’єру і її вплив на телеканал.

Третій день сесії завершився виступом першого заступника міського голови Львова Олега СИНЮТКИ на тему «Випрацювання стратегії розвитку міста» на прикладі міста Львів.

Однією з найбільш дієвих методик випрацювання та втілення в життя стратегії міста є об’єднання фахівців, які знають місто, його особливості та проблемні сфери, акумуляція внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Для Львова у цьому сенсі є дві найбільш пріоритетні сфери – туризм (під що вже є база) і IT технології (те, що буде завтра рухати місто вперед). На сьогодні Львів є потужним центром розвитку інформаційних технологій в Україні та Східній Європі. До прикладу, міжнародна консалтингова компанія KPMG визнала Львів як один з найкращих нових центрів розвитку ІТ та бізнес послуг нової хвилі в регіоні EMEA (Європа – Близький Схід – Азія), він також входить в трійку найбільших – разом із Києвом та Харковом – центрів в Україні. Олег СИНЮТКА розповів, яким чином держава підтримуватиме ініціативи, розвиватиме та здійснюватиме підтримку даної сфери. Крім того, посадовець розповів про ще декілька стратегічних для Львова проектів – зокрема, продовження вузької колії з Польщі до Львова і побудова нового вокзалу (що сприятиме збільшенню пасажиропотоку та скороченню шляху з Балтійського моря до Чорного). Ще один стратегічний задум в контексті реалізації потенціалу транспортної системи України – створення транснаціональної магістралі Берлін-Київ. Важливими з точки зору розвитку та реорганізації є також якість внутрішніх перевезень, освіти, забезпечення комфорту проживання та боротьба з корупцією.

Фотогалерея третього дня сесії.

Четвертий день

Останній, четвертий день сесії був представлений дискусією на тему «Цінності та модернізаційний процес» за участі віце-ректора Українського Католицького Університету у Львові Мирослава МАРИНОВИЧА.

Причину політичної кризи в Україні лектор вбачає не в політиці чи економіці, а в духовності. В сучасному суспільстві, коли мова заходить про моральність та моральний вибір людини, визначальним критерієм стало гасло «морально те, що вигідно мені», що віддзеркалює байдужість до духовності, цінностей як таких. Сучасна людина обирає шлях практичних цінностей, вірить не у розум як засіб для вдосконалення суспільства, а намагається будь-яким способом вижити у світі. Все це призводить до накопичення «шлаків» у суспільстві. Стрімкий процес інтелектуального розвитку, якого ми досягли, залишився неврівноваженим духовним та моральним прогресом. Навпаки – наше суспільство перебуває в стані морального регресу, вакууму духовності, від чого напруга лише зростає. В цьому сенсі, коли ми говоримо про модернізаційний процес, то мусимо говорити і про його пряму залежність від реанімування цінностей. Прогресом об’єктивності ми називаємо користування відносними етичними критеріями, уникання етичної оцінки та етичного тлумачення будь-яких проблем. Цінності та духовні речі мають бути основою всього. Мирослав Маринович розповів, що за всі 10 років, проведених у засланні за наклепницькі вигадки, які порочать радянський суспільний лад (1977–1987 – арешт за звинуваченням у «проведенні антирадянської агітації та пропаганди»; 7-річне ув’язнення в таборі суворого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. (Росія) та 3-річне заслання в с. Саралжин Уїльського р-ну Актюбинської обл. (Казахстан), жодного дня не жалкував, що пішов проти радянської влади, оскільки цей конфлікт став джерелом духовних перемог та оптимізму. Українському суспільству варто повернутись до питання цінностей і людської гідності та навчитись відстоювати правду, почасти ідучи на свідомі жертви, що створить надійні підвалини для подальших духовних надбудов.

Фотогалерея четвертого дня сесії.

Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, започаткована у 2005 році з нагоди десятиріччя вступу України до цієї міжнародної організації. Місією Школи є формування, навчання, інтелектуальна та інформаційна підтримка, а також ціннісне орієнтування української мережі лідерів.

Захід провела Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду “Відродження” та Мережевої медіа програми фондів “Відкрите суспільство”. Сесія була присвячена питанням побудови ефективного громадянського суспільства та ролі медіа, використання маркетингових інструментів для ЗМІ, регулювання авторського права в Україні та світі, філософії свободи слова. Також під час сесії учасники поспілкувалися з експертами на теми екологічної політики, суспільних відносин у трикутнику «держава – ринкова економіка-конкуренція», системи охорони здоров’я, дотримання захисту прав людини у місцях несвободи, «мови ворожнечі» в мас-медіа. Крім того, у рамках сесії було проведено круглий стіл «Полювання за інформацією: формальний та неформальний підходи», тренінг з питань висвітлення конфлікту в мас-медіа та семінар «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Учасники відвідали дискусію «Ринок нових можливостей: медіатенденції в країнах колишнього СРСР», яка відбулася у рамках 64-го Всесвітнього Газетного Конгресу. У кінці сесії журналісти також взяли участь у форум-театрі: це методика інтерактивної роботи з групою, спрямована на вирішення та краще розуміння тієї чи іншої соціальної проблеми.

Після урочистого відкриття сесії Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Євгеном Бистрицьким, виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження», останній своїм виступом «Дієве громадянське суспільство: роль медіа» відкрив тематичний блок, присвячений сучасним викликам у медіа галузі. Були розглянуті поняття «комунікація», «суспільний дискурс», «громадянське суспільство», «повнота публічної сфери». Експерт відмітив, що передача інформації відбувається на двох рівнях: локутивному, де відбувається її перевірка на істинність, та іллокутивному,  де висловлюються емоції чи вольове ставлення до того, про що йде мова. Було зазначено, що громадянське суспільство – це сукупність, об’єднана приватно-колективним інтересом, і об’єднуючим фактором тут виступають цінності.

Після цього журналісти познайомилися із Анною Нельсон, доцентом, викладачем Колумбійського університету (США). Експерт презентувала результати досліджень конкурентоздатності медіа на нових ринках, які лягли в основу звіту Міжнародної асоціації газет і видавців. Анна Нельсон розповіла про дослідження медіа ринку у Грузії, Єгипті, Гватемалі та В’єтнамі. А загалом в основі звіту – дані від 227 респондентів у 60 країнах. Дослідниця прийшла до висновку, що не зважаючи на цензуру та насилля у багатьох країнах світу, деякі з них все ж таки мають безпрецедентну свободу ЗМІ. Медіа менеджерам та редакторам в державах, що розвиваються, перш за все не вистачає навичок управління; крім того керівники більшості газет вважають економічний клімат та ринкові умови найбільшими викликами для редакторської незалежності та розвитку медіа як бізнесу. Також дослідження Анни стосувалося частки цифрових ЗМІ у загальному прибутку медійних організацій: не зважаючи на те, що їх кількість неухильно зростає по всьому світові, від цифрових медіа ринок отримує лише 10% свого прибутку, а основним джерелом коштів все ще залишаються традиційні медіа.

В кінці першого дня Олександра Дворецька, координатор Мережі правових приймалень Криму (Кримський правозахисний центр “Дія”), ознайомила журналістів ізметодикою форум-театру, за якою вони працювали впродовж сесії.

Наступний день розпочався із вправ, спрямованих на встановлення довірливих відносин та сприйняття серед учасників Школи (це відбувалося в рамках підготовки до проведення форум-театру). Змістовна частина дня розпочалася виступом Оерла Вілкінсона, президента, виконавчого директора Міжнародної маркетингової асоціації новинних медіа (INMA, США),  який розповів про маркетингові інструменти для просування ЗМІ в епоху мультимедіа. З численними прикладами Оерл Вілкінсон розповів учасникам Школи про призначення різних платформ на медіа ринку та переваги й недоліки кожної з них, зазначивши про стійкість концепту традиційної газети («оскільки люди, навіть читаючи статтю на веб-сайті друкованого видання, на запитання – що ти робиш? – все ще відповідають – я читаю газету»). Виступ американського експерта було зосереджено навколо таких питань: яким чином можливо змінити «газетну культуру», як краще просувати нові медіа продукти на ринок, нові бізнес-моделі та інновації, що чекає на медіа індустрію впродовж наступних декількох років.

Після цього журналісти вирушили до Києва, де в Українському домі в рамках 64-го Всесвітнього Газетного Конгресу відбулася дискусія «Ринок нових можливостей: медіатенденції в країнах колишнього СРСР». У дискусії взяли участь Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, Леонід Цодіков, керівник  UMH Lab, Ольга Іванова, заступник керівника дирекції з питань розвитку нових цифрових продуктів і редакційних технологій, Russia Beyond The Headlines, Российская газета, Денис Воронков, генеральний директор видавничого дому «Аргументы и факты», Манфред Верфель, заступник генерального директора, виконавчий директор, Competence Center Newspaper Production, WAN-IFRA, Катерина Лапшина, директор з розвитку медіа бізнесу СКМ, голова Наглядової ради “Сегодня Мультимедіа”. Модератором виступив Борис Ложкін, президент UMH, член Правління WAN-IFRA. Учасники дискусії говорили про стан традиційних і нових ЗМІ у сучасному медіа ландшафті пострадянського простору, зокрема Д.Воронков розповів про плани холдингу «Медіа3» (до якого входить газета «Аргументы и Факты») інвестувати у цифрові платформи і розвивати свої онлайн-ресурси. Крім того, експерти обговорили питання достовірності рейтингів, що надаються такими учасниками ринку як PWC чи ZenithOptimedia, оскільки інформація про методологію таких досліджень часто не є відкритою.

Потім учасники Школи взяли участь у панельній дискусії, присвяченій питанню регулювання авторського права в Україні та світі; спікерами стали Ярослав Ліпшиц, президент фундації «Сучасна Польща» та Олександр Ольшанський, заступник голови Правління Інтернет Асоціації України. Я.Ліпшиц ознайомив учасників Школи із історією виникнення авторського права та розкрив монополістичну, на думку спікера, природу авторського права, що є штучно створеним концептом. О.Ольшанський зазначив, що нині авторське право вже давно втратило своє початкове значення: воно вже не належить автору, а належить великим медіа корпораціям, які зазвичай віддають автору менше 1% від прибутку. В кінці дня за модерації Олександри Дворецької учасники взяли участь у підготовчих вправах до форум-театру.

Наступний день, 6 вересня 2012 року, також розпочався з вправ, спрямованих на розвиток навичок командної роботи. Далі був виступ Всеволода Речицього, конституційного експерта Харківської правозахисної групи, кандидата юридичних наук, доцента Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, який говорив профілософію свободи слова як основоположну свободу людини. Також значну увагу було приділено поняттю «символічна реальність», було розглянуто її формування та функції.

Наступний тематичний блок під назвою «Етичні засади роботи журналіста» розпочався з круглого стола, в якому головними спікерами стали Олексій Шалайський, редактор сайту «Наші гроші», Дмитро Гнап, керівник Агентства журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”, Максим Сухенко, керівник проектів журналістських розслідувань “1+1”, програма “ГРОШІ”. Під час круглого столу учасники разом із експертами обговорили можливості полювання за інформацією для журналістів. Експерти дали свої поради щодо ефективного використання онлайн-ресурсів для проведення якісного журналістського розслідування. Д. Гнап дав учасникам поради, яким чином працювати з джерелами інформації, коли журналіст опиняється на місці події. О.Шалайський підняв питання можливості використання «зливів інформації». М. Сухенко порадив учасникам Школи звертатися до офіційних, відкритих джерел, шукати інформацію в регіональній пресі та звертатися за інформацією до людей безпосередньо.

В цей же день учасники розподілили ролі та обговорили сценарій для форум-театру. Після цього відбувся тренінг з питань висвітлення конфлікту в журналістиці. Тренером виступила Ольга Духніч, викладач кафедри політичних наук та загальної психології, заступник декану філософського факультету Таврійського національного університету, тренер та методист тренінгових програм НУО «Інтеграція та розвиток». О.Духніч розповіла учасникам про предмети конфлікту та методи аналізу конфліктної ситуації. Також під час тренінгу учасників поділили на групи і вони аналізували реальні статті в ЗМІ в контексті теми тренінгу.

7 вересня 2012 року, у п’ятницю, журналісти познайомилися з Оленою Маслюківською, старшим викладачем Національного університету Києво-Могилянська академія, кандидатом економічних наук, керівником напряму освіти та навчання “Програми розвитку публічно-приватного партнерства”, яка своїм виступом на тему «Чи є в Україні екологічна політика?» розпочала тематичний блок «Ключові виклики українського суспільства». Були розглянуті поняття й цілі екологічної політики, шляхи стабілізації і поліпшення стану навколишнього природного середовища України, серед яких особливо відзначили інтеграцію екологічної політики до соціально-економічного розвитку України та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Також говорилося про повільний розвиток екологічної політики в Україні через відсутність в програмах партій грамотного екологічного компоненту і неспівпадіння часових циклів власне політики (короткий) й екологічної політики (довгостроковий).

Після цього до Школи завітали Денис Черніков, старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, і Олександр Шатковський, експерт з державних закупівель, які висвітили тему «Держава, ринкова економіка, конкуренція. Чи можна в Україні грати за європейськими правилами?». Ознайомивши журналістів з ключовими подіями у сфері регулювання державних закупівель, експерти говорили про державну допомогу бізнесу в Україні.

Потім Олег Петренко, директор зі стратегічного розвитку клініки «Оберіг», магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, виступив перед учасниками з темою «Безкоштовно-платна медицина. Якою вона є насправді?». Було відзначено, що погіршення медичного обслуговування за даними опитування у липні 2012 року входить у п’ятірку найбільших загроз для України. Однак рівень та якість медичної допомоги визначають лише 10 – 15 % загального виміру здоров’я, також необхідно брати до уваги генетику, спосіб життя, навколишнє середовище, освіту. Крім цього, були розглянуті типи систем охорони здоров’я, серед яких приватна, страхова і бюджетна. Експерт виокремив дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів і неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів.

Цього ж дня відбулося продовження підготовки до форум-театру, зокрема учасники опрацьовували в групах свої ролі. Тематичний блок дня продовжився виступом Олега Мартиненка, голови правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, доктора юридичних наук, який розповів учасникам Школи про дотримання захисту прав людини в місцях несвободи. О. Мартиненко ознайомив учасників із факультативним протоколом до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують людську гідність, видів поводження і покарання, з якого можна зробити висновок, що місця несвободи не обмежуються тюрмами – до місць несвободи належать також місця утримання осіб під опікою, наглядом, захистом, охороною. За оцінкою правозахисників, таких місць в Україні – понад 5 тисяч. Також, експерт звернув увагу на основні проблеми, що існують у сфері захисту прав людини у місцях несвободи.

Тема прав людини отримала продовження у виступі Максима Буткевича, координатора проекту “Без кордонів” (громадська організація Центр “Соціальна Дія”). Він поділився своїми міркуваннями щодо теми «Образ «іншого» в медіа: мова ворожнечі як порушення професійних стандартів журналіста». Були розглянуті поняття «мови ворожнечі», її види, закцентовано увагу на проблемі пропаганди ксенофобії та расизму в медіа, розглянуто приклади використання «расистського мовлення».

Наприкінці дня відбувся спектакль форум-театру, в якому взяли участь усі учасники Школи.

Останній день другої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» був присвячений семінару з питань аналізу державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ. Тренером виступив Роман Кобець, співробітник Інституту філософії НАН України, викладач кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук. Були розглянуті відмінності понять «politics» і «policy», проаналізовано характеристики  державної політики та «зацікавлених сторін», які є об’єктом беспосереднього впливу прийняття того чи іншого рішення. Також було виокремлено спільні проблеми журналістів та аналітиків політики. Після цього учасники мали змогу на практиці використати набуті знання та проаналізували проблему аварійних балконів.

Друга сесія Української школи політичних студій почалась з виступу директора Української школи політичних студій, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, який розповів учасникам про програму заходу та окреслив питання, які будуть обговорюватись під час дискусій.

Одразу після відкриття розпочалась дискусійна панель «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України», експертом якої виступив Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор СЕМИВОЛОС.

Лектор приділив увагу роз`ясненню суті теорій соціальних рухів, які описують причини виникнення соціальних вибухів, в тому числі – недавніх заворушень на Близькому Сході та у Північній Африці. Так, Ігор Семиволос розповів про теорію колективних дій (М. Олсон), теорію соціальних рухів, теорію переламного моменту (М. Ґладуелл), а також про нормативний вибух в аморальному суспільстві (Є. Головаха). Серед причин конфліктів експерт виділив такі: застаріла ненависть, маніпулятивні еліти, політика ідентичностей (суперечливі символи, стереотипи, страхи активізуються для агресії у випадку етнічного конфлікту у розділеному суспільстві), дилема безпеки (мобілізація та контр-мобілізація різних груп перед загрозою з боку інших груп в умовах занепаду держави), економічні причини – боротьба за збільшення доступу до ресурсів, корупція, безробіття, економічний застій, «failed state». Ігор Семиволос підсумумвав, що успішними є ті революції, які завершуються компромісом. Також він прослідкував логіку та особливості окремих етапів конфлікту в розідленому суспільстві (акумулювання, мобілізація, дилема безпеки, примус, ескалація, миротворення) й зазначив, що перемога однієї зі сторін під час революційного руку, має наслідком зростання відчуття успіху, зростання кількості людей, залучених в акціях, а також збільшення очікування дивідендів її представниками.

Сенс революцій, вважає лектор, полягає у тому, що виникають нові соціальні групи, які готові здійснювати соціальні трансформації. Розглядаючи можливий сценарій розвитку подій на Близькому сході та ймовірність його ісламізації, експерт вважає – попри те, що в результаті демократичних виборів до влади на Близькому Сході приходять ісламістські партіїх та рухи, які ідентифікуються виборцями як чесні, розвиток подій за Іранським сценарієм все ж неможливий.

День завершився роботою в групах.

Другий день сесії був присвяченний роботі з текстами. У цьому блоці Школа, застосовуючи новітній досвід, способи та методи викладання, використовуєаспенський метод у роботі з учасниками (традиція проведення таких семінарів триває з 2007 року). Свого часу Аспенський Інститут (www.aspeninstitute.org) було створено для того, щоб помітні постаті, лідери в бізнесі, культурі, державному управлінні, ЗМІ та політиці час від часу проходили через семінари, які пропагують принципи лідерства, заснованого на цінностях. Аспенські семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про проблеми особистості і суспільства. Їх засновано на здатності учасників вести змістовний діалог, реактуалізації фундаментальних цінностей та усвідомленні нерозривності зв’язку долі окремих країн з долею людства. З метою якнайбільш продуктивного результату проведення семінару, учасники заздалегідь отримують усі необхідні тексти, аби читання було осмисленим та грунтовним.

Зокрема, учасники Школи ознайомились з працями таких авторів, як Платон, М.Хоркхаймер, Т.Адорно, А.Грамши, Р.Барт, Д.П.Мірандола, Ж.О. де Ламетри, М.Гайдеггер, Х.Плеснер, А.Еткінд, Д.С.Денет, В.Шумов тощо. Після чого доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускник УШПС Тарас ЛЮТИЙ й  доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вадим МЕНЖУЛІН промодерували дискусію з приводу прочитаного, розгляднувши практичну користь, актуальність і значення текстів з точки зору сьогодення.

День був присвячений темі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Учасники відвідали Бахчисарай, його історичний район – Салачик, де зустрілись з народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народуРефатом ЧУБАРОВИМ.

Мова йшла про державну етнонаціональну політику в Україні. Експерт зазнаивє, що у нас немає системного наукового і правового підходу, закріпленого в якомусь документі, що регулював би це питання. Втім, попри відсутність етнонаціональної політики як особливого правового документа, ми маємо низку норм, що регулюють вирішення міжнаціональних питань. Рефат Чубаров засвідчив, що відсутність системного підходу і визначеності в певних принципових питаннях спричиняє бездіяльність влади на місцях, а також ухвалення невдалих рішень. Експерт роз`яснив учасникам логіку дій, вимог та прагнень кримськотатарського народу, апелюючи до історичних фактів, які це обумовили – починаючи з часів Кримського ханства і до наших днів та беручи до уваги геополітичну, релігійну, гуманітарну складові. Лектор покладає надії, що парламентські слухання щодо етнонаціональної політики, які відбулись нещодавно, стануть поштовхом у роботі над розробкої та схваленням концепції етнополітики України.

Четвертий день сесії Української школи політичних студій розпочався з майстер-класу Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія ГАЙДАЯ «Соціальна інженерія – спосіб запропонувати суспільству нову соціально- політичну модель».

Лектор розповів учасникам про соціальну інженерію, її роль у супільстві, технології захоплення влади в умовах інформаційно насиченого світу, яким чином ними користуються сучасні українські політики і яким чином їм вдається впливати на електорат. Сергій Гайдай також розповів про міфи, що існують в українському суспільстві та захищають українську владу: 1) «Політика – брудна справа, створена для неповноцінних людей з маніакальним бажанням отримати владу». Насправді, політика – це не більше, ніж інструмент управління суспільством. Моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якою метою її використовує. 2) «В українців нічого ніколи не виходить – менталітет такий». Реально ж, усі нації мають потенціал для цивілізаційних «проривів», і українці мають для цього усі необхідні ресурси, окрім одного – сильної національної еліти. 3) «Соціально-політичний устрій держави винайдено і апробовано, не потрібно вигадувати велосипед». Насправді, скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою. 4) «Зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття». Однак, якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта – це питання найближчих років. 5) «PR – це мистецтво лукавства». На практиці, це не більше, ніж інструмент з формування, корекції й управління суспільною свідомістю; це діалог із соціумом.

Крім того, Сергій Гайдай приділив увагу роз`ясненню поняття еліти, визначивши цей клас людей як таких, що «готові жертвувати власним життям заради абстрактних ідей». Експерт також розповів про ІВОМСи (інформаційні віруси, що отупляють масову свідомість), які використовують наше незнання та спрямовані на захист існуючої політичної системи, а також про логіку побудови та внутрішню структуру держави. Наразі, зазначає лектор, наша держава влаштована так, що чим вище людина на політичній драбині влади, тим більше привілеїв вона отримує, втім, якщо ми хочемо, аби в політику прийшла справжня еліта – ми маємо збільшувати не привілеї, а навпаки – забезпечувати ефективність механізмів обмеження і відповідальності посадовців.

Після лекції учасники, працюючи в групах, підготували та презентували власні проекти створення в Україні партії нового типу.

Наступною була дискусійна панель, присвячена питанню системи прийняття рішень в ЄС (погляд зсередини) та обговоренню демократичних процесів в Україні. Експертом виступив Старший радник, спеціаліст відділу зі стратегічного планування Європейської служби з питань зовнішньополітичної діяльності Піркка ТАПІОЛА.

Лектор розповів про логіку та механізми прийняття політичних рішень в Європейському Союзі, інтереси та цінності, що їх сповідує та пропагує Європа, проаналізував геополітичну ситуацію, в якій діє чинна українська влада. Предметом обговорення став також розвиток демократії в Україні, перспективи впровадження Угоди про асоціацію с ЄС і створення зони вільної торгівлі. Під час свого виступу Піркка Тапіола також приділив увагу питанням реформування українського законодавства, перебігу і перспектив політичного діалогу України з Євросоюзом, та проаналізував відповідні настрої української політичної еліти.

Завершальною в цей день стала дискусійна панель, присвячена Угоді про Асоціацію ЄС з Україною – говорили про реальний стан та перспективи її втілення. Експертом тут стала Гостьовий дослідник Брюссельського Центру Карнегі (Фонд Карнегі за міжнародний мир) Ольга ШУМИЛО-ТАПІОЛА.

Експерт розповіла про стосунки України та ЄС, про те, як нас бачить Брюссель та країни Євросоюзу і яким чином Україна може вплинути на ситуацію. Лектор також розповіла про міфи щодо ЄС, які часто лунають у ЗМІ і які заважають побачити реальність об’єктивно:

1. Міф про те, що «ЄС нас не хоче»;
2. Розцінювання в особі канцлера Німеччини Ангели Меркель суворого противника вступу України до Євросоюзу;
3. «Брюсель – це наше все». Не варто думати, що чим більше політиків відвідає Брюссель, тим більшу прихильність ми отримаємо у відповідь.
4. «Саміт – місце де вирішуються справи». Українці очікують, що одразу після заходу має бути прорив, якого, насправді, не відбувається. Все це трапляється через нерозуміння того, що прориви готуються протягом тривалого часу до саміту.
5. «Цінності не мають значення». Для Європи характерне розуміння, що доля однієї людини варта стільки, скільки і доля всієї країни, тому останні події та політичні переслідування в Україні викликали такий резонанс. Наше розуміння прав людини та ступінь захищеності громадян ніяк не можна співставляти з європейським підходом.
6. «Росія – загроза ЄС». Євросоюз не боїться Росії. Дуже багато держав-членів ЄС або мають нормальні відносини з цією країною, або вони їх перебудовують.
7. «Європа прийде і зміне все за ніч». Ми недостатньо прагнемо змін самі, тому навіть якщо нам дадуть кошти на реформування, його навряд чи вдастся провести вдало. Україна має працювати над собою.
8. «Європа – гомогенне суспільство», хоча в ЄС загалом і в кожній країні окремо є багато течій та поглядів. Нам легче не бачити цієї поліфонії думок і просто звинувачувати у власних невдачах ЄС.
9. Нарешті, міф про обов’язковий вступ до ЄС. Україні варто переключити увагу з обговорення питання про розширення Євросоюзу – це не завадить вирішувати більш нагальні питань. До дискусій про приєднання до Європейського Союзу можна буде повернутися з часом, після реалізаціїх реформ.

Ольга  Шумило-Тапіола також розповіла про Угоду щодо асоціації ЄС з Україною – як наразі вона сприймається Європою та які її перспективи. Значна увага Євросоюзу, як зазанчила експерт, буде прикута до майбутніх парламентських виборів, результати яких вплинуть і на діалог України з ЄС.

Останній день сесії був присвячений темі «Крим на політичній мапі України». Доповідачем дискусійної платформи виступив Заступник голови Верховної Ради АР Крим Григорій ІОФФЕ.

Політик розпочав свій виступ зі звернення до історії появи та існування Автономної республіки Крим у скаді України. Сам цей факт – існування автономії у складі унітарної держави – екперт називає певним політологічним нонсенсом, оскільки автономія (задекларована Конституцією АР Крим) – це парламентська республіка, а існування такої у складі унітарної України (чи то президентсько-парламентської, чи то парламентсько-президентської республіки) – дуже нетипове явище. Відносини АР Крим з державою є неформальними, свідченням цього є наша Конституція (Кримський парламент не приймає закони – лише нормативно-правові акти. Останні у випадку невідповідності Конституції України, можуть бути призупинені президентом і не можуть бути оскаржені прокурором).

Григорій Іоффе розповів про процес створення кримської автономії, про міфи стосовно цього, поширювані сучасними молодими політиками та політологами. Висвітлив він і передумови, які сприяли такій події, в тому числі історичний та політичний контекст питання. Експерт зазначив, що існування кримської автономії слід розглядати як факт, і такий факт, що суттєво впливає на багато процесів в країні. Не враховувати це – означає вбачати у Криму лише сепаратистськи налаштованих співгромадян. Саме тому обов’язково має бути вироблена виважена політика України по відношенню до автономії.  Кримський політик та учасники Школи дискутували з приводу наявної соціально-політичної та економічної ситуації, гуманітарних і релігійних питань.

Сесія завершилась загальним підведенням підсумків та обміном враженнями учасників. Вже в вересні учасники відвідають чергову сесію у м. Львів, яка буде присвячена реформам.

Українська школа політичних студій – це спільна програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, започаткована у 2005 році з нагоди десятиріччя вступу України до цієї міжнародної організації. Місією Школи є формування, навчання, інтелектуальна та інформаційна підтримка, а також ціннісне орієнтування української мережі лідерів.

Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також платформа для поглиблення професійних знань і навичок роботи в різних жанрах задля виховання та формування лідерів української журналістики, які б відстоювали найвищі стандарти журналістики, дотримувалися етичних принципів, розуміли суть журналістської професії, сповідували ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві, поділяли європейські цінності. Школа – єдина програма в Україні, яка формує світоглядний комунікативний майданчик для професійного спілкування журналістів з різних регіонів України та сприяє доланню стереотипів.

Робота першої сесії розпочалася проведенням 26 травня 2012 року круглого столу на тему “Сучасні виклики журналістики”. Доповідачами виступили  Єгор СОБОЛЄВ, координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, та Валентина САМАР, голова Правління Інформаційного прес-центру.  Вони поділилися своїм баченням основних викликів, що стоять перед сучасними ЗМІ, зокрема обговорили питання професійності матеріалів журналістів-блогерів. Також говорили про актуальність та можливості використання у роботі журналіста інформації з соціальних мереж, що у перспективі може поставити під питання виживання традиційних ЗМІ. Учасники круглого столу підкреслили, що наразі українська журналістика зіштовхнулася з двома основними проблемами, які визначають її подальший розвиток: по-перше, мас-медіа ще не стали по-справжньому незалежними у своїй роботі, більшість не до кінця розуміє сутність професії журналіста, а по-друге, український медіа простір починає переживати інформаційну революцію, пов’язану зі зростаючою роллю нових медіа. Після цього учасники Школи мали змогу прослухати виступ Єгора Соболєва, присвячений громадській активності як новому виміру професії журналіста. На думку експерта, самих журналістських матеріалів є недостатньо для якісних зрушень в Україні, а відсутність активних дій з боку громадян загалом, і журналістів зокрема, спрямованих на зміну існуючої системи, є дорогою в нікуди. Тому Є. Соболєв закликав журналістів об’єднувати зусилля заради спільної мети.

Наступного дня, 27 травня 2012 року, Ольга ДУХНІЧ, викладач кафедри політичних наук та загальної психології, заступник декану філософського факультету Таврійського національного університету, тренер та методист тренінгових програм НУО «Інтеграція та розвиток», допомогла учасникам ближче познайомитися один з одним та покращити командну роботу протягом усієї програми.

Сесія Школи продовжилася виступом Ігоря СЕМИВОЛОСА, виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень, що був присвячений темі національної безпеки України. Експерт розповів журналістам про критерії нацбезпеки, поділився своїм баченням основних загроз для держави, висвітлив питання побудови політичної нації в Україні, зазначивши, що конкуруючі ідентичності громадян різко зменшують можливості для діалогу та пошуків компромісу зі спірних питань; також суттєвим викликом є криза політичних інститутів, недостатня легітимність політичної еліти та фрагментація політичного поля.

Після цього журналісти відвідали історико-археологічний музей «Салачик», що у м. Бахчисарай. Там само учасники мали змогу познайомитися із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України III, IV та V скликання, заступником Голови Меджлісу кримськотатарського народу, й прослухати його лекцію «Етнонаціональна політика України крізь призму кримськотатарського народу».  Кримський політик розповів учасникам Школи про історичне минуле кримськотатарського народу та проблеми, з якими стикається цей народ у сучасній українській державі, де етнонаціональна політика, на думку Р. Чубарова, не є достатньо виваженою та продуманою.

Наступного дня, 28 травня 2012 року, Володимир ПРИТУЛА, голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, ознайомив журналістів з історією життя «советских крымчан», розповів про їх політичні уподобання та причини виникнення такого феномену. Говорилося й про соціальне становище народів, які населяли Кримський півострів. Також, В. Притула у своєму виступі зосередився на становищі кримських татар в Україні, зазначивши, що освітнє, мовне, земельне питання, а також збереження ідентичності наразі є основними для кримськотатарського народу.

Продовжився день виступом Ленура ЮНУСОВА, радника з питань ЗМІ в Криму програми «У-Медіа», Інтерньюз-Україна. Експерт виступив перед слухачами Школи з метою висвітлення питання змін способів споживання інформації у сучасному світі та їх впливу на медіа. Л.Юнусов підкреслив виключну роль мобільних приладів, соціальних мереж, пошукових систем та агрегаторів у змінах способів засвоєння інформації, зазначивши, що якщо раніше комунікація відбувалася за принципом «один говорить, всі слухають», то наразі ситуація кардинально змінилася: «всі говорять, ніхто не слухає». Також експерт показав, якою є медіа дієта сучасної людини, як змінилася поведінка людей за останні 20 років під впливом змін у способах споживання інформації, яким чином це вплинуло на природу медіа: на зміну розірваній комунікації прийшли інтерактивні, конвергентні соціальні медіа. Під час свого виступу Л. Юнусов також зазначив, що у сучасному світі набирає обертів розважальна функція ЗМІ, а інформаційна та просвітницька роль мас-медіа, навпаки, відходить на другий план.

Продовжуючи знайомитися з темою національної безпеки України, учасники Школи попрямували до м. Севастополь для відвідання фрегату «Гетьман Сагайдачний». Журналісти мали змогу на власні очі побачити один із найбільших кораблів Військово-морських сил України, на борту якого під час виконання своїх завдань перебуває 208 моряків, дізнатися про основні його функції, познайомитися з особливостями управління, озброєння та побутом українських морських вояків.

Наступного дня, 29 травня 2012 року, перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.ком», з презентацією «Журналіст: суб’єкт чи інструмент соціальної інженерії?». Експерт розповів учасникам про інформаційні віруси, що отруюють масову свідомість, про утворення мемів, стереотипів та різних психо-програм у суспільстві, а також навів приклади їх використання у PR. Друга частина виступу С. Гайдая була присвячена розвінчанню п’яти міфів, що захищають українську владу, зокрема: «Політика – це брудна справа»; «В українців ніколи нічого не виходить, менталітет такий»; «Зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття», зазначивши, що для справжньої еліти, яка в Україні не існує, це питання декількох найближчих років.

Робота Школи завершилася проведенням практичного тренінгу з використання інфографіки в мас-медіа. Тренером виступив Олег ОНИСЬКО, керівник агенції Ukrainian Media Service, головний редактор тижневика «ZIK». Тренер познайомив журналістів з основними принципами використання інфографіки та підготовки інформації для її візуалізації. О. Онисько зосередився на основних інструментах, деяких особливостях колористики, на прикладах показав учасникам, які зразки інфографіки можна вважати якісними, а які – ні, а також розповів, як читач сприймає інформацію в залежності від використання тих чи інших інструментів в інфографіці.

Проведення наступних сесій Школи планується 4-8 вересня 2012 року у Києві та 18-21 жовтня у Львові.

Дивіться також:

Інформація про сесію (викладачі, теми виступів, заходи)