Як не парадоксально, повномасштабне вторгнення дало поштовх до пришвидшення багатьох реформ в Україні. І багатостраждальна парламентська реформа, розпочата ще в 2016 році, пожвавилася теж. Війна активізувала реалізацію окремих рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи ВРУ, які підготувала Оціночна місія Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса. За останніми оцінками Лабораторії законодавчих ініціатив, стан виконання реформи – 45,7%. Куди рухається парламентська реформа зараз і які труднощі на цьому шляху – розповідаємо далі.
Нові виклики
Воєнний стан вніс свої корективи у парламентську реформу. Усе, що стосується внесення змін до Конституції, наразі виконати неможливо (через ст. 157 Конституції, яка забороняє вносити зміни до тексту Основного Закону в період дії цього правового режиму). Тому станом на сьогодні усі можливі покращення можна умовно розділити на дві категорії:
- ті, що є нагальними і їх напрацювання та реалізація не потребують внесення змін до Конституції. Відповідно, їх впровадження наразі є пріоритетним. Такими, наприклад, можуть стати удосконалення Закону «Про комітети Верховної Ради України», Закону «Про статус народного депутата України» та прийняття Етичного кодексу;
- ті, обговорення яких варто почати вже зараз, однак втілення та конституційне закріплення варто перенести на період після перемоги. Це напрацювання змін до Конституції щодо статусу опозиції, обмеження законодавчої ініціативи парламентарів, регламентації взаємодії владного трикутника «Парламент – Уряд – Президент» тощо.
Але тут важливо враховувати: після закінчення війни деякі законодавчі пропозиції і напрацювання можуть втратити свою актуальність.
Куди наразі рухається реформа?
Під час повномасштабного вторгнення парламент продовжує внутрішню реформу і працює над підвищенням своєї інституційної спроможності. Наприклад, народні депутати провели за період повномасштабної війни вже три зустрічі у форматі «Діалогів Жана Моне» (у травні й листопаді 2023 року та у квітні 2024 року), в яких взяло участь керівництво Верховної Ради та представники депутатських фракцій і груп.
За результатами цих обговорень парламентарі дійшли згоди, що потрібно:
- актуалізувати Постанову ВРУ про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи;
- ухвалити Етичний кодексу;
- ухвалити Закон «Про парламентську службу»;
- розробити зміни до законодавства в частині врегулювання статусу опозиції;
- працювати над зменшенням «поправочного спаму»;
- повертатися до проведення «години запитань» до Уряду;
- •забезпечувати адаптацію національного законодавства до права ЄС.
Частина з цих пропозицій разом з напрацюваннями «довоєнних» «Діалогів Жана Моне» була втілена у концепціях з реформування парламенту, підготовлених Робочою групою щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права.
Для реалізації окремих напрацювань наприкінці 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №8242, який має на меті вдосконалити законодавчу роботу в частині адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. Очікується, що розгляд цього законопроєкту не забариться, оскільки наразі його включено до порядку денного 11 сесії парламенту, яка має тривати до вересня 2024 року.
Також значна частина напрацювань стосується посилення взаємодії між законодавчою та виконавчою гілками влади. Так, окрім підготовки концепції реформування цього напрямку, наприкінці 2023 року було утворено Міжвідомчу робочу групу з питань удосконалення законопроєктної роботи, оцінки законодавчого впливу та підвищення результатів реалізації законів. На установчому засіданні цієї групи представники парламенту, Уряду та громадських організацій обговорили взаємодію між ВРУ та виконавчою владою в частині опрацювання законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства України до acquis ЄС, вдосконалення процедури внесення законопроєктів урядом та посилення ролі Кабінету Міністрів у формуванні пропозицій щодо порядку денного пленарних засідань Верховної Ради.
Не менш важливим досягненням на шляху до євроінтеграції є і розробка наприкінці 2022 року законопроєкту №8327 щодо Кодексу депутатської етики. До цього процесу долучалися й експерти Лабораторії законодавчих ініціатив. Через рік після реєстрації законопроєкту – у грудні 2023 року – основні положення було презентовано та обговорено на засіданні Робочої групи щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права.
Крім того, на початку 2024 року, на виконання одного з пунктів Висновків, ухвалених під час дев’ятого «Діалогу Жана Моне», було представлено пропозиції щодо оновлення редакції Постанови ВРУ про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи парламенту, які полягають в:
- удосконаленні законодавчого процесу та адаптації законодавства України до положень acquis ЄС;
- поліпшенні взаємодії Верховної Ради та Кабінету Міністрів;
- цифровізації парламенту;
- посиленні інституційної спроможності Ради;
- напрацюванні змін щодо конституційного виміру парламентської реформи.
Загалом за період повномасштабної війни реформа парламенту не те що не зупинилася, вона актуалізувалася і активізувалася. Особливо помітним прискорення цього процесу видається у порівнянні з кількома роками, які передували повномасштабному вторгненню. Така консолідація зусиль Верховної Ради засвідчує її готовність змінюватися навіть попри війну.
Тож єдине, що залишається на цьому шляху, – це відповідально поставитися до реалізації окреслених у напрацьованих концепціях змін, щоб реформа українського парламенту не залишилася лише в статусі «перспективного проєкту», а насправді втілилася у життя.
Детальніше про парламентську реформу в часи війни читайте у нашому Часописі.
