Міжнародна НУО
Transparency International , яка відслідковує рівень корупції та ефективність антикорупційних систем по всьому світі, опублікувала на своєму веб-сайті статтю «Україна: повільний прогрес у боротьбі з корупцією». Дана стаття базується на дослідженні «Національна система доброчесності. Україна 2011», здійсненому на основі міжнародної методології Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) взяли безпосередню участь у підготовці даного дослідження (на ряду з
ТО «Торо», контактною групою в Україні Transparency International, й іншими партнерами). Зокрема, Денис Ковриженко, Директор правових програм ЛЗІ, є провідним дослідником публікації; до авторського колективу також входить Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт ЛЗІ.
В статті Transparency International відзначається, що з 2005 року тема боротьби з корупцією постійно знаходилася на політичному порядку денному. Однак дослідження національної системи доброчесності України (оцінка ефективності 13 ключових інституцій та секторів, які тим чи іншим чином залучені до антикорупційної сфери) показує незначний прогрес, який було здійснено країною з того часу. В рейтинзі Індекс сприйняття корупції за 2010 рік Україна отримала 2,4 бали з 10 можливих, що свідчить про тотальне поширення корупції.
Національна система доброчесності оцінює ключові державні інституції та сектори в контексті їх ризиків внутрішньої корупції та впливу на боротьбу з корупцією в суспільстві загалом. Дослідження засвідчує загальну слабкість всієї української системи доброчесності. Головні політичні партії не демонструють політичної волі для розв’язання проблеми корупції через законодавчі реформи. Загалом виділено 4 головні фактори, які стоять на заваді посиленню інститутів боротьби з корупцією в Україні:
- Брак фінансових та людських ресурсів для боротьби з корупцією;
- Проблема недосконалого законодавчого забезпечення;
- Невиконання існуючих законів;
- Неефективність взаємодії елементів системи доброчесності.
Найсильнішим елементом системи доброчесності в Україні є Рахункова палата, оскільки законодавство гарантує достатньо високий рівень її незалежності, порівняно високий рівень прозорості роботи, достатні ресурси, розвинути відносини з аналогічними структурами в інших країнах. Найменш успішними в даному контексті є політичні партії, публічний сектор та бізнес.Дослідження наводить ряд необхідних реформ, для ефективності реалізації яких необхідна перш за все політична воля. Одним з ключових напрямів тут є реформування законодавства про політичні партії, оскільки останні наразі є основними інструментами потрапляння людей в політику та владу. Другий напрям реформ – подальше реформування судів, прокуратури та правоохоронних органів. Необхідним є і реформування публічного сектору, який є найслабшим інститутом в системі і, водночас, найбільше пов’язаний з простими громадянами. Також потрібне просування адміністративної реформи, кардинальне удосконалення законодавства про державну службу, впровадження антикорупційної експертизи рішень органів влади та правил, які б забезпечували ефективний контроль за діяльністю державних службовців, невідворотність притягнення порушників до юридичної відповідальності. Нарешті, необхідно запровадити відповідні правила поведінки та етики всередині відповідних секторів, в тому числі – й в бізнес-сфері.
