22 листопада 2016 року у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя відбувся круглий стіл на тему: «Реформування парламентських процедур: конституційно-правовий аналіз».
Захід проведено спільно комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та Програмою USAID«РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».
У роботі «круглого столу» взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, громадських об’єднань, асоціацій, науковці та експерти.
Під час «круглого столу» обговорено необхідність реформування українського парламенту, виклики сьогодення, а також можливі шляхи вдосконалення роботи Верховної Ради України.
Координував проведення заходу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя В.П. Яніцький. Народний депутат звернув увагу на те, що в Україні ефективність здійснення законодавчої функції Верховної Ради часто оцінюється виключно за кількісним показником.
Ігор Когут, директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» відзначив значущість сьогоднішньої події, коли два Комітети ВРУ об’єдналися навколо парламентської реформи. Він підкреслив сприяння донорів у підсиленні спроможності Комітетів, зокрема у застосуванні електронних інструментів залучення громадськості.
Серед основних проблем законодавчого процесу в Україні було виділено:
- слабка прогнозованість,
- зловживання народними депутатами правом законодавчої ініціативи у поєднанні з недостатньо активною роллю у законодавчому процесі,
- збільшення функціонального навантаження на Апарат Верховної Ради через зростання кількості законопроектів, які виносяться на розгляд
- “необхідність” швидкого прийняття законопроектів, що зумовлює їх низьку якість,
- прийняття законів, що мають характер інструкцій,
- нехтування положеннями Конституції при прийнятті законів,
- постійні відхилення від вимог Регламенту (рішення adhoc, а то й нехтування ним.
Учасники заходу обмінялися думками щодо можливості та доцільності обмеження права законодавчої ініціативи народного депутата України, а також встановлення максимальної фіксованої кількості законодавчих ініціатив, які в праві розглядати Верховна Рада України протягом чергової сесії.
Секретар Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Дмитро Лубінець у виступі зазначив, що рекомендації Місії Європейського Парламенту визнані як основа для підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України.
Згідно з інформацією, що міститься у доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи Парламенту, у період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року народними депутатами зареєстровано дві тисячі законопроектів, з них 626 було обговорено, а 140 лише ухвалено. Коефіцієнт результативності на рівні лише 7%. Це можна порівняти з 45 законопроектами, які вніс Президент, з коефіцієнтом результативності 84% та 215 законодавчими ініціативами Кабінету Міністрів з тим же коефіцієнтом результативності 40%.
Народний депутат Олександ Черненко, зазначив:
У ході роботи «круглого столу» представники органів державної влади, експертного і наукового середовища обговорили якість законопроектів, які реєструються у Верховній Раді України, та висловили своє бачення щодо шляхів удосконалення законодавчого процесу в Україні. Під час «круглого столу» також було піднято питання ролі експертного висновку на законопроект, а також вказано на переваги і недоліки проведення експертизи законопроектів.
Аудіозапис круглого столу:
