8 листопада у Львові відбувся круглий стіл на тему «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ», який був організованийЛабораторією законодавчих ініціатив.
Під час роботи круглого столу відбулась презентація дослідження „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дане дослідження стало результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик. Дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» було здійснене директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком за фінансової допомоги Європейського Союзув рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.
Відкрив круглий стіл керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Марчін Валєцкі, який означив основну мету створення національного звіту щодо законодавства про політичні партії в Україні – здійснення демократичних перетворень в сфері партійного регулювання. Також Марчін Валєцікі від імені БДІПЛ висловив подяку ЛЗІ за плідну співпрацю в реалізації цього проекту.
Після презентації дослідження директором правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком на обговорення були запропоновані такі питання: а) загальні засади регулювання створення, діяльності та припинення діяльності політичних партій, б) внутрішньопартійна демократія, а в) також державне і приватне фінансування діяльності політичних партій і виборчих кампаній.
Виконавчий директор Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Шелеп відзначив актуальність даного дослідження для українського суспільства. Але, на думку експерта, фокус треба перемістити зі шляхів вдосконалення законодавства на механізми втілення та дотримання законів, адже яке б не було досконале законодавство, воно не вирішить проблем, якщо його не дотримуватимуться.
Тарас Плахтій, член товариства «Мале коло», акцентував увагу на необхідності вирішення проблем внутрішньопартійної демократії. На думку політолога, кінцевим продуктом діяльності політичних партій є: а) набуття владних повноважень, що вимагає існування жорсткої ієрархічної структури, та б) генерування креативних рішень актуальних проблем, що в свою чергу потребує розвинутих горизонтальних зв’язків усередині партії. Відтак саме вирішення зазначеного протиріччя має стати відправною точкою в процесі реформування партійного регулювання в Україні.
На думку депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка основною причиною деградації партійної системи в Україні є постійна зміна законодавства, що не тільки додає перепон для партій, але й підриває довіру виборців до партій. Також, на думку депутата, останні зміни, внесені до закону про місцеві вибори, мали як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема серед позитивних: заборона висування політичних блоків, які в кінцевому результаті часто дестабілізують роботу обраного органу. В той же час негативно місцевім політиком була оцінена відміна самовисування міських голів.
Керівник ідеологічного відділу виконавчого комітету Львівського обласного осередку партії «Наша Україна» Олесь Старовойт відзначив, що основною причиною недосконалості партійного регулювання в Україні є відсутність запиту суспільства на такі партії, які б відображали інтереси конкретних груп виборців або сповідували б певну ідеологію. В результаті склалася ситуація, коли основною метою діяльності партії є здобуття влади, в той час як відсутня загальна перспектива і детальний план дій після цього.
В цілому з рекомендаціями, викладеними в звіті, погодився директор Центру політичних досліджень Анатолій Романюк, підкресливши необхідність введення державного фінансування політичних партій при дієвому громадському контролі. Також експерт звернув увагу на європейський досвід в частині скасування політичних партій: якщо партія не бере участі у виборах визначену кількість разів підряд, то вона автоматично скасовується. При цьому Анатолій Романюк вважає, що самі партійці й депутати в значній мірі не зацікавлені в пропозиціях експертів вдосконалити законодавство в частині регулювання політичних партій.
На думку доцента кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрія Шведи національний звіт з регулювання політичних партій в Україні відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і відображає всі моменти, в яких українське законодавство відходить від європейських стандартів. На думку експерта в законодавчому регулюванні діяльності політичних партій має бути забезпечений баланс між ліберальним підходом (відповідно до якого партія – це частина суспільств) та етатиською парадигмою (в якій партія ототожнюється з владою, і владою ж регулюється її діяльність). Як вважає Юрій Шведа, в будь-якому випадку має бути забезпечена конкуренція на місцевому рівні з можливістю самовисування, а також спрощена процедура реєстрації партії на підставі заяви.
Деякі учасники круглого столу (доцент кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управляння Василь Пасічник, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» Ольга Батищева, директор Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень міста Івано-Франківськ Василь Марчук) при загальній позитивній оцінці звіту відзначили недолік методології дослідження, зокрема – предметом дослідження є виключно нормативна сторона регулювання політичних партій і фактично недосліджені змістовні, з політологічної точки зору, аспекти функціонування партій.
