8-11 квітня 2010 року відбулася Перша сесія 2010-го навчального року Української школи політичних студій.
8 квітня пройшло урочисте відкриття Першої сесії 2010-го навчального року Української школи політичних студій. У заході взяли участь визначні українські та закордонні експерти, політики та дипломати.
Під час відкриття сесії відбулось представлення учасників цьогорічної Школи, а також було продемонстровано фільм «УШПС: європейський успіх України». Безпосередньо відкривав сесію Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який привітав присутніх з тим, що вони змогли пройти серйозний конкурсний відбір й стати учасниками Школи. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною, розповів про проекти та конвенції Ради Європи спрямовані на розвиток та утвердження демократичних цінностей в європейських країнах (одним із таких проектів і стала УШПС). Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в України Ізава ТАДАШІ розповів на відкритті сесії, що його країна з 2004 року співпрацює з різними проектами Ради Європи, що, зокрема, дозволяє їй налагоджувати зв’язки з різними європейськими країнами, серед яких і Україна. Георг ЦУБЛЕР, Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні, відзначив, що його країна, яка зараз головує в Комітеті міністрів Ради Європи, буде всіляко підтримувати розвиток демократичних традицій в середовищі молодої української еліти.
Після відкриття відбулась дискусійна платформа на тему «Політичний та економічний потенціал нових інструментів співпраці Європейського Союзу та України», модератором якої став Ігор ЖОВКВА, доцент Дипломатичної академії України при МЗС України, випускник УШПС. Він наголосив, що для України головні завдання розвитку стосунків з Європейським Союзом протягом останніх років знаходяться в площині не зовнішньої, а внутрішньої політики. Крім того, він звернув увагу присутніх на реформу системи євроінтеграції, яку проводить нова влада в Україні. Першим доповідачем в дискусії став Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний та Повноважний Посол України. На його думку Рада Європи на даному історичному етапі є набагато важливішим партнером для України, ніж Європейський Союз. Свою позицію Олександр Чалий пояснив тим, що ЄС зараз знаходиться в глибокій соціально-економічній кризі, як внаслідок останнього розширення, так і внаслідок глобальних кризових явищ. Така криза призводить до поширення в Євросоюзі уявлення про неможливість подальшого розширення саме в форматі ЄС, та до повернення до ідеї «Великої Європи» у вигляді об’єднання на зразок Ради Європи. Що ж до перспектив приєднання України до ЄС, то вони, за прогнозами Олександра Чалого, з’являться не раніше 2019-2020 року. До того ж часу питання членства в Європейському Союзі має бути зняте з порядку денного. Натомість Україні необхідно розвивати прагматичні відносини з ЄС, вибудовуючи прийнятну для себе зону вільної торгівлі з Євросоюзом та працюючи над спрощенням візового режиму. Крім того, Олександр Чалий повторив свою тезу про те, що в України є шанс стати «Швейцарією XXI ст.» завдяки розташуванню в геополітичному центрі Євразії, для чого, втім, потрібна, перш за все, внутрішня консолідація та історичне примирення українського суспільства. Другий доповідач, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, Надзвичайний та Повноважний Посол Німеччини в Україні, розповів про багатошаровість внутрішньої інтеграції Європейського Союзу, за якої різні країни-члени в різній мірі залучені до об’єднання. Він підтвердив тезу про важливість саме внутрішньополітичних дій України задля налагодження співпраці з ЄС – Євросоюз просто не може замість України творити її політику, спрямовану на наближення до стандартів Європейського Союзу. Крім того, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ порадив Україні обрати для себе найбільш прийнятну модель співпраці з ЄС – відповідними прикладами можуть послужити системи відносин, вибудовані Швейцарією, Норвегією або Туреччиною.
Тема другої дискусійної платформи, яка відбулась 8 квітня – «Актуальні виклики демократії – базові рефлексії». Модератором цього блоку виступив Ніко ЛАНГЕ, Голова Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. В своєму виступі він звернувся до теоретичних основ політичної науки, й нагадав присутнім твердження Платона та Аристотеля про суспільний устрій, які до цього часу не втратили свою актуальність. Також він відзначив, що політична наука завжди своїм головним предметом дослідження мала демократію та демократичні цінності. Доповідачем під час дискусії став Генріх ОБЕРРОЙТЕР, Директор Академії політичної освіти (Тутцінг, Німеччина). Він також звернувся до політичної теорії та розповів учасникам Школи про сутність різних моделей ліберальної демократії, принагідно порівнявши їх з російською моделлю демократії, що, на думку Генріха ОБЕРРОЙТЕРА, не може вважатися ліберальною. Крім того, він наголосив на критичній важливості забезпечення політичної культури участі та політичного консенсусу (в тому числі – і консенсусу інституцій) в суспільстві. Серед негативних явищ в сучасній політиці доповідач відзначив превалювання штучних інтересів політичних партій над інтересами суспільства (що особливо небезпечно за умов ідеологічної поляризації партійної системи), драматизацію політики внаслідок споживацькому підходу ЗМІ до висвітлення політичних подій. Крім того, Генріх ОБЕРРОЙТЕР говорив про зниження політичної участі та довіри громадян до влади, що з різних причин можна спостерігати в різних європейських країнах, включаючи Україну, Португалію, Грецію, Польщу та ін. Завершився перший день сесії урочистим прийомом в резиденції Посла Японії в Україні.
Другий день сесії УШПС буде проходив в місті Буча.
Зранку пройшла установча зустріч з діяльності П’ятого набору Української школи політичних студій та Європейської асоціації шкіл політичних студій після якої відбулось знайомство учасників УШПС-2010 (допомагав їм в цьому процесі викладач УШПС, сертифікований тренер Ігор РАК).
Після цього учасники взяли участь у дискусійній платформі «Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу», доповідачем якої був Володимир ШАПОВАЛ (Голова Центральної виборчої комісії України, Член Наглядової Ради УШПС).
Після першого блоку слухачі мали можливість стати активними учасниками обговорення «Стратегія формування політики в умовах кризи: яких реформ потребує Україна?» (доповідачами виступили: Віктор ПИНЗЕНИК, Голова Українського фонду підтримки реформ та Мартін РАЙЗЕР, Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові).
Наступна частина роботи групи Школи «Про реформи» була побудована навколо доповіді Андрія ЄРМОЛАЄВА, Директора Національного інституту стратегічних досліджень).
Заключним акордом дня став виступ «Проблема якості еліт: спроба їхньої оцінки в Україні» Михайла МІНАКОВА, Старшого програмного менеджера напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцента кафедри філософії НаУКМА.
В третій день сесії, 10 квітня, учасники мали змогу взяти участь у наступних дискусійних платформах: «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи» (доповідач Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня»), «Безпека та демократія крізь призму українських реалій» (доповідач Анатолій ГРИЦЕНКО, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Член Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО»), «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації в Україні» (доповідач Микола КОЗЮБРА, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці) та «Чотири дефіцити президентської виборчої кампанії 2010. Чого не вистачало виборцям та політикам» (доповідач Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком»).
В останній день першої сесії УШПС, 11 квітня, відбувся тренінг «Політика як гра. Публічний виступ як структурна імпровізація» (ведучий Анатолій НЄЄЛОВ, Художній керівник та режисер театру-студії «Чорний квадрат») та дискусійна платформа «Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» (доповідач Наталя ЯКОВЕНКО, Завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»).
Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Близько сорока учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.
Школу було створено за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив. За цей період її випускниками стало більше 140 осіб. Провідні міжнародні експерти, політики, науковці та дипломати із різних куточків світу – від Японії до Канади – щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. За короткий час своєї діяльності УШПС вдалося стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь). Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік.
Завдання УШПС: створення єдиного комунікаційного простору для людей, які орієнтовані на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи; застосування інноваційних освітніх підходів, які формують багатовимірне розуміння процесів, що мають місце в Україні та світі, а також створюють можливості для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя; всебічна підтримка та ціннісне орієнтування учасників мережі. Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України.
