29 жовтня 2007 року (понеділок) Лабораторія законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера провели конференцію на тему: «Консолідована демократія: перспективи для України».
Метою проведення конференції стало акцентування уваги політичної еліти та представників громадськості на проблемі встановлення в Україні демократичних процедур щодо створення парламентської коаліції та формування уряду, забезпечення прав опозиції в парламенті, чіткого врегулювання повноважень та взаємовідносин між Президентом України, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів. Важливим завданням було обговорення формування парламентської більшості та уряду з врахуванням демократичних процедур, вплив парламентської та президентської форми правління на формування консолідованої демократії, роль неурядових організацій у підтримці розвитку демократичних процесів в Україні.
На обговорення в рамках конференції буливинесені такі питання:
- Роль виборів у процесі консолідації демократії;
- Коаліція – опозиція: перспективи взаємодії в контексті консолідації демократії в Україні.
Відкриваючи конференцію, Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітав учасників конференції, підкреслив актуальність питання консолідації демократії для України, а також висловив сподівання на продуктивне обговорення. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, наголосив, що основною проблемою розбудови демократії в Україні є відсутність єдиних правил гри у політичній системі, а також окреслив основні критерії, на підставі який можна говорити про консолідацію демократії в державі, а саме: контроль за державою з боку обраних представників; проведення конкурентних виборів із не прогнозованими результатами; рівність громадян перед законом; ефективна система судового захисту тощо.
Обговорюючи роль виборів у процесі консолідації демократії, учасники конференції розкрили поняття консолідованої демократії за точки зору політичної науки, виділили її основні характеристики, а також необхідні для становлення та існування умови. Доповідачі відмітили певні позитивні зрушення в процесі розвитку демократії в Україні за останні роки, однак дійшли загального висновку, що на сьогодні рівень її консолідованості не є достатнім.
Мортен ЕНБЕРГ, Голова Відділу з питань демократизації Координатора проектів ОБСЄ в Україні, нагадав учасникам конференції, що в умовах демократії вибори є основою легітимності влади та інструментом плюралізму, а тому ключові гравці політичної системи, які отримують мандат довіри від населення, повинні домовлятися про основні правила гри у політичному процесі. Крім того, доповідач закцентував увагу на ролі громадянського суспільства в процесі консолідації демократії, на яке має покладатися функція інформування влади про потреби громадськості, а громадськості – про ресурси та можливості влади.
Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначив, що для успішної консолідації демократії в Україні необхідно стимулювати розвиток активного громадянського суспільства, забезпечити автономність політичного середовища від економічних або інших зовнішніх впливів, реалізовувати принцип верховенство права у політичному процесі, стабілізувати стан економічного середовища, а також сприяти формуванню незалежної державної бюрократії. Експерт порівняв демократію в Україні з «поплавком»: у країні відбуваються регулярні вибори та перехід влади від одних елітарних груп до інших, однак до реальних системних, змін, які наближають до стану консолідованості наразі не відбулося.
Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій, наголосив, що невизначеність формату парламентської коаліції є яскравим свідченням проблем із консолідацією демократії в Україні, яка через структурне панування еліт перебуває у фазі розвитку між електоральною та консолідованою демократією. За таких умов рівність сил і ресурсів основних політичних гравців, що обумовлює їх конкуренцію, заважає інституційному оформленню стабільних демократичних процедур.
До факторів, що впливають на розвиток демократії в державі, народний депутат Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України, відніс періодичність виборів, консолідацію партійної системи, а також парламентський спосіб формування уряду. Народний депутат підкреслив, що чим більше форма правління наближена до парламентської, тим менш незалежним є парламент, оскільки уряд має можливість маніпулювати ним через механізм парламентської більшості. Складність оцінки рівня демократії обумовлена відсутністю еталонів або універсальних критеріїв.
Як зазначила Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» демократія є впливом народу на владу, а тому основними параметрами оцінки її ефективності є питання вибору механізмів такого впливу, а також їх дієвість з точки зору населення. На думку експерта, методологічно для визначення рівня розвитку демократії в Україні не обов’язково проводити компаративний аналіз – достатньо відстежувати вітчизняну позитивну динаміку.
Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва з Україною, зазначив, що для консолідації демократії необхідним є утвердження правила «користуватися правами та діяти за законом». В такому контексті особливою є роль незалежних НУО, а також політичних еліт, які повинні продемонструвати, чи здатні вони реагувати на запити суспільства.
Владислав ЛУК’ЯНОВ, народний депутат України, звернув увагу учасників на складність поняття «консолідована демократія» та запропонував розглядати його з точки зору ефективності управління. На думку народного депутата, одним із головних кроків, які варто зробити на шляху підвищення такої ефективності, є відмова від закритого способу прийняття політичних рішень – від вирішування проблем «у кабінетах».
На думку Віктора ЧУМАКА, Директора Міжнародного центру перспективних досліджень, основною причиною слабкості демократії в Україні є так звана «соціальна шизофренія» в суспільстві, яка проявляється в тому, що більшість населення підтримує задекларовані ліберальні цінності, однак одночасно піддається маніпулятивним впливам популістських лозунгів. В Україні немає передумов для розвитку партійної системи, оскільки в цьому процесі домінує не ідеологічна єдність, а бізнесові інтереси. В результаті виборчі змагання відбуваються не під гаслами суспільного розвитку, а з метою отримати доступ до владних ресурсів.
Обговорюючи перспективи взаємодії коаліції та опозиції в контексті консолідації демократії в Україні, учасники оцінили результати позачергових парламентських виборів, проаналізували різні варіанти формату майбутньої парламентської коаліції, а також розглянули наслідки вибору одного з цих варіантів для основних політичних гравців. Значну увагу було приділено питанню перспектив відносин коаліції та опозиції в умовах сучасного політичного процесу.
У своїй доповіді народний депутат України Володимир ПОЛОХАЛО провів паралелі між процесом консолідації демократії в Україні та польським і російським досвідом відповідних перетворень, а також відмітив позитивні зрушення щодо підвищення «якості» українських виборців при збереженні низького рівня ефективності діяльності політичних еліт. Тим не менше, за останні роки політичні сили усвідомили, що боротьба за принципом «переможець отримує все» в сучасних реальних умовах не працює – це неминуче призводить до конфліктів у середині партійної системи. Тому «безкоаліційний» варіант розвитку ситуації в Україні є деструктивним і малоймовірним.
Володимир ФЕСЕНКО, голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», підкреслив, що консолідована демократія передбачає не одностайність при ухваленні політичних рішень, а відносну єдність цінностей і цілей розвитку на рівні суспільства та еліт, а також наявність спільно визнаних правил гри. З одного боку, це обумовлює неможливість монополізації влади будь-якою політичною силою або державним інститутом, а з іншого – змушує основних політичних гравців домовлятися між собою.
Народний депутат України Юрій МІРОШНИЧЕНКО, зауважив, що вибір пріоритетів суспільного розвитку не має сенсу без створення сприятливих умов для консолідації демократії, а саме – запровадження демократичних механізмів переходу влади від однієї сили до іншої, а також належного рівня політичної культури суб’єктів влади. На сьогодні в Україні існує проблема відсутності ідеологічних і програмних основ для консолідації політичних сил. Породжена цим безпринципність політики може бути подолана лише шляхом відмови від упередженого ставлення до опонентів і апріорного небажання співпрацювати з ними.
Кость БОНДАРЕНКО, Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна, виділив кілька проблем, що знижують ефективність переговорного процесу щодо формування парламентської коаліції в Україні, а саме: ключову роль питання прем’єрства при визначенні формату коаліції; прагнення сил, що приходять до влади, повністю відкинути старі програми та розпочати все «з чистого листа»; культивування «образу ворога» в оцінках електорату; відсутність взаємної комунікації між політичними силами, а також діалогу влади з виборцями тощо.
Олександр ДЕРГАЧОВ, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, зазначив, що основним мотивом проведення позачергових виборів 2007 року стало неналежне функціонування парламентських фракцій, а метою – прагнення оновити депутатський корпус. Однак через системні проблеми, пов’язані із незадовільною якістю українського виборчого законодавства та рівнем розвитку партійної системи (зокрема – нерозвиненою партійною демократією) повністю досягти поставлених задач не вдалося.
Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Школи політичної аналітики, проаналізував можливі варіанти майбутньої парламентської коаліції в Україні, виділивши основні проблеми, що можуть виникнути у випадку її різних форматів. В цілому, політолог оцінив розвиток вітчизняної демократії як позитивний, про що свідчить інтенсивність процесів ротації владних еліт.
Загалом у заході взяло участь близько 70 учасників, серед яких – народні депутати України, політичні експерти, представники посольств інших держав, міжнародних інституцій, журналістів тощо.
Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив
