Члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства висловлюють глибоке занепокоєння критичною ситуацією щодо масштабів корупції в Україні та рівня її впливу на суспільні процеси. Так. у 2011 році 68% громадян України брали безпосередню участь в корупційних діяннях, визнаючи корупцією одною з трьох ключових проблем держави.
Прийнятий у 2011 році Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», що отримав позитивні оцінки Ради Європи та низки міжнародних антикорупційних організацій, вселяє надію на оновлення змісту всієї державної антикорупційної політики. Українська національна платформа позитивно сприймає зусилля Віктора Януковича щодо ухвалення Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, посилення ролі Національного антикорупційного комітету при Президенті України та визначення Міністерства юстиції України тимчасовим координатором державної антикорупційної політики. Ці кроки, разом з дієвим національним планом подолання корупції, здатні закласти грунт для здійснення ефективних антикорупційних реформ як передумови до входження України до клубу доброчесних та економічно розвинених країн Європи.
Разом з тим Національна платформа висловлює власне занепокоєння щодо змісту низки кроків, здійснених на реалізацію Національної антикорупційної стратегії.
- Національний план України із виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України на 2011 рік, а також Указ Президента України «Про першочергові заходи з реалізації Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”» передбачали утворення незалежного органу центральної влади, безпосередньо відповідального за координацію державної антикорупційної політики. Натомість, станом на 27 березня 2012 року такий незалежний орган в Україні відсутній, а анонсований президентом законопроект на дану тематику так і не був поданий на розгляд парламенту.
- Виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, прийнятої у листопаді 2011 року в розвиток Національної антикорупційної стратегії, фактично опинилося під загрозою зриву через відсутність належних ресурсів на її втілення. Зокрема, це вже зумовило відкладання на невизначений термін процесу розробки Мінекономрозвитку єдиного веб-порталу адміністративних послуг.
- Прогресивним кроком, спрямованим на запровадження дієвого контролю за недоброчесними публічними службовцями, слід вважати утворення Міністерством юстиції України Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Проте обмеження, що випливають із закону «Про захист персональних даних» фактично нівелюють значення цього Реєстру та негативно впливають на суспільну оцінку зусиль влади в сфері протидії корупції.
- Передбачені новим антикорупційним законом положення про конфлікт інтересів та декларування майна, доходів і видатків публічних службовців слід привітати та всіляко підтримувати. Натомість рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 1-14/2012 фактично нівелює значення цього закону та зводить нанівець поняття конфлікту інтересів та відкритості відомостей про майновий стан публічних службовців.
Зважаючи на вищевикладене, члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства звертаються до Президента України як до автора та координатора Національної антикорупційної стратегії з вимогами:
- подати як невідкладний на розгляд Верховної Ради України проект закону про спеціально уповноважений орган влади з питань координації державної антикорупційної політики;
- доручити Кабінету Міністрів України переглянути обсяги та джерела фінансування Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки;
- доручити Міністерству юстиції України розробити зміни до Закону України «Про захист персональних даних» в частині забезпечення відкритості відомостей Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
- взяти під особистий контроль процес супроводження у Верховній Раді України законопроекту про конфлікт інтересів та засади етичної поведінки публічних службовців.
Без врахування президентською командою цих рекомендацій процес реального втілення Національної антикорупційної стратегії опиняється на межі зриву. Це, в свою чергу, реально віддаляє України від дієвих антикорупційних реформ та перспектив набуття членства в Європейському співтоваристві.
