5 вересня в «Главкомі» відбулась прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив, присвячена початку нового політичного сезону та виборчій реформі. На заході були озвучені результати соціологічного дослідження щодо громадської довіри до влади та ставлення громадян до можливих змін виборчого законодавства. Соціологічне опитування було здійснене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанією TNS в Україні в серпні 2011 року.
Традиційно для України, найбільше громадяни довіряють Церкві (71,7% респондентів висловили повну або переважну довіру їй), ЗМІ – як українським (54,4%), так і російським (43,6%) та західним (37,8%) – та Збройним силам (39,5%). Найменше довіри, як і у лютому-2011, у Судів (16,6%). Українці не схильні довіряти й Парламенту (16,7%), Прокуратурі (18,8%), Уряду (19,8%) та Міліції (20,8%). Дослідження засвідчило подальше падіння рівня довіри українців до влади. За рік (з вересня 2010 р.) рівень громадської довіри до Президента скоротився на 15%, до Уряду – на 10%, до Парламенту – на 5%.
На питання «Чи потрібно прибрати з бюлетенів на парламентських виборах пункт «не підтримую жодного кандидата» (пункт «проти всіх»)?» майже 70% опитаних громадян України відповіли «Ні», в той час як підтримали скасування відповідної графи лише близько 20%. Ігор Когут так прокоментував ці цифри:
Разом з тим, експерт переконаний, що прибрати пункт «не підтримую жодного кандидата» в бюлетенях на парламентських виборах необхідно – таке вилучення підвищить відповідальність виборців. Але ще більш вагомим фактором є те, що все рівно голоси, віддані за пункт «проти всіх», так чи інакше будуть перерозподілені між головними політичними силами. Ніяких інших наслідків це за собою не потягне.
Також дослідження показало, що для українців не особливо важливим питання можливої заборони участі виборчих блоків у парламентських виборах – понад 27% респондентів не змогли визначитись з відповіддю на питання про підтримку чи непідтримку такої заборони. Серед тих, хто зміг відповісти, більшість висловилися за те, щоб виборчі блоки і надалі могли брати участь у виборах до парламенту (40%). За заборону блоків партій на виборах до Верховної Ради України виступили 33,6% респондентів.
Нарешті, соціологічне опитування виявило, що найбільш популярною виборчою системою в очах українців є мажоритарна система. З такою позицією виступило 37,4% респондентів. Ігор Когут вважає це наслідком того, що за діючої пропорційної виборчої системи з закритими списками виборці фактично втратили будь-яке представництво своїх інтересів у парламенті.
Другою за кількістю прихильників, згідно з дослідженням, стала пропорційна система з відкритими списками – в її підтримку висловилися 31,3% опитаних. За змішану виборчу систему (виборці голосують за конкретного кандидата від свого округу) виступили 24% респондентів. Найменше підтримки під час опитування громадської думки отримала виборча система з закритими списками, яка використовувалася під час останніх двох кампаній виборів до парламенту – лише 5,7% опитаних визначили її як найкращу.
Разом з тим, найбільше шансів бути ухваленою внаслідок виборчої реформи, на дукму експертів, має змішана система (виборці голосують і за партії, і за конкретного кандидата від свого округу) – саме вона прописана у проекті Закону України «Про вибори народних депутатів України», опублікованому Міністерством Юстиції України наприкінці травня нинішнього року.
Також він звернув увагу на те, що затвердження тієї чи іншої виборчої системи буде залежати від конфігурації в парламенті та рівня дискусії. Наразі ж фракція комуністів (як і фракція «Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина») зацікавлені в збереженні системи з закритими списками, а фракція Народної Партії виступає скоріше за запровадження мажоритарної виборчої системи.
Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко зробив прогноз щодо розгляду нового виборчого закону в парламенті:
Аналітик припустила, що голоси для відповідного рішення в парламенті будуть шукатися не лише в діючій коаліцій, а й у середовищі позафракційних. Крім того, можливою є зміна процедури розгляду законопроекту.
Експерти наголосили на тому, що громадянське суспільство України планує взяти активну участь в дискусіях щодо виборчої реформи на всіх рівнях.
Громадські організації наразі виступають з ініціативами, спрямованими на широкий спектр діяльності. Вони включатимуть просвітницьку кампанію (пояснення громадянам основ виборчого законодавства та характеристик різних виборчих систем), а також аналітично-експертну складову – експертні опитування (близько 600 експертів з усієї України).
