22 червня в Києві Лабораторія законодавчих ініціатив провела експертну зустріч на тему «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ». У обговренні взяли участь, профільні експерти, народні депутати України, представники громадських організацій.
Експертна зустріч пройшла в межах реалізації Проекту Лабораторії законодавчих ініціатив та Вестмінстерської фундації за демократію «ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ» («Developing Recommendations for the Improvement of Ukrainian Parliamentarism»). Головна мета даного проекту – реальне підвищення ефективності українського парламентаризму. Задля її досягнення Проект передбачає виокремлення основних недоліків у функціонуванні Верховної Ради України (підготовка так званої «Зеленої книги українського парламентаризму», яка систематизуватиме наявні проблеми у відповідній сфері) та розробку пропозицій щодо їх усунення (вироблення так званої «Білої книги українського парламентаризму», яка узагальнить рекомендації, спрямовані на подолання вад у роботі вітчизняного парламенту). Реалізація цілей Проекту включає аналіз та широке обговорення (як у Києві, так і в регіонах) найбільш актуальних проблем функціонування Верховної Ради, а також висвітлення поточних проблем і перспектив їх усунення у ЗМІ.
Ця експертна зустріч стала другою в серії з чотирьох заходів, присвячених обговоренню найактуальніших проблем українського парламентаризму, а саме:
- статусу народного депутата України;
- контрольних функцій парламенту;
- функціонування парламентських служб;
- участі громадськості у законотворчому процесі.
Обговорення розпочав Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, який презентував аналітичний огляд «Парламентський контроль: проблеми та шляхи удосконалення».
Народний депутат України Андрій ШЕВЧЕНКО відзначив необхідність підвищення прозорості діяльності парламентських комітетів. Крім того, значний потенціал в підвищенні контрольної функції парламенту політик визнав за механізмом комітетських слухань. Задля його впровадження Андрій Шевченко запропонував визначити кілька комітетів Верховної Ради, з якими можна у пілотному режимі відпрацювати роботу комітетських слухань. Також депутат відзначив, що наразі жоден парламентський комітет не використовує в повній мірі даний механізм, хоча це могло б розвантажити сесійний зал через винесення на комітетські слухання профільних ініціатив, які не потребують уваги всього парламенту.
Звернув увагу Андрій Шевченко і на проблеми, які не стосуються безпосередньо контрольних функцій парламенту. Зокрема, депутат наголосив на необхідності перегляду інституту підкомітетів Верховної Ради, який абсолютно не працює. Серед конкретних пропозицій – скасування посад голів підкомітетів, адже така структура перетворилося на можливість додаткового заробітку для депутатів, який не накладає на них жодних зобов’язань в плані організації роботи комітету. Також Андрій Шевченко закликав удосконалити процедуру до комітетського розгляду законопроекту: наразі проекти законів повністю знаходяться під контролем одного з членів комітету, який може повністю самостійно вирішувати долю тієї чи іншої ініціативи. Нарешті було запропоновано переглянути процедуру обрання голів комітетів. За одним з висловлених Шевченком варіантів змін, голову мають обирати самі члени комітету, визначаючись, хто з них є найбільш фаховим депутатом по комітетському профілю. За іншою ж логікою, варто керуватися традицією – керівництво комітетом мають здійснювати депутати, що найдовше пропрацювали в ньому. Але головне – відійти від сучасної практики розподілу посад голів комітетів за політичним принципом. Ще однією можливою ініціативою стало надання народним депутатам права входити у два і більше комітети, як це має місце в деяких європейських країнах.
Характерно, що які і під час попереднього експертного обговорення, була висловлена думка щодо необхідності перегляду порядку законодавчої ініціативи, зокрема щодо необхідності підтримки законопроекту мінімум 20 депутатами – це дозволить зменшити кількість законопроектів, що знаходяться на розгляді парламенту, але разом з цим сприятиме підвищенню їх якості та ефективності роботи законодавчого органу.
Завідувач кафедри загальнополітичних і державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці Микола КОЗЮБРА відзначив, що на його думку, механізм парламентських слухань внаслідок заполітизованості учасників втратив свою ефективність Крім того, науковець поголився з тезою, виписаною в аналітичному огляді по даній тематиці, щодо необхідності визначення кола проблем, які можуть бути предметом слухань. Також була констатована невизначеність контрольних функцій та повноважень комітетів, які іноді виходять за межі контрольних повноважень парламенту. Аналогічна ситуація має місце в з тимчасовим слідчими комісіями, які нерідко в своїй діяльності дублюють функції інших слідчих органів. Микола Козюбра зазначив, що ТСК взагалі мають створюватися лише в екстремальних випадках, перелік яких має бути відповідно затвердженим. Зараз же, на його думку, Верховна Рада зловживає цим інструментом. Певний дубляж функцій було відзначено і щодо Рахункова палати, яка інколи намагається перебрати на себе повноваження Контрольно-ревізійного управління.
На думку Миколи САВЕНКА, доцента Національного університету «Києво-Могилянська академія», судді Конституційного Суду України у відставці, на парламентські слухання мають виноситися найважливіші питання щодо затвердження концепцій розвитку суспільства та розгляду стратегічні напрямки. Все ж інше має розглядатися на рівні комітетських слухань. Крім того, Микола Савенко також звернув увагу на недостатній прозорості роботи комітетів Верховної Ради. За належного рівня їх відкритості можна було б очікувати на те, що, відчуваючи відповідальність за підготовку питань, які розглядають комітети, народні депутати підвищать ефективність власної роботи на комітетському рівні. Прозорість роботи комітетів дозволила б налагодити внутрішній контроль парламенту за їх роботою. Зокрема, стали б реально можливими санкції щодо голів комітетів, які протягом довгого часу ігнорують комітетські засідання (а така практика стала досить поширеною). В цьому аспекті, як відзначив Андрій Шевченко, ще жоден такий керівник комітету не був позбавлений своєї посади – згаданий принцип політичного розподілу комітетів стоїть на заваді).
Нарешті, всі учасники обговорення погодилися з тим, що нинішня надмірна заполітизованість українського омбудсмана перешкоджає нормальній роботі цього органу парламентського контролю. Зокрема, було відзначено, що не виконується основне завдання, покладене на обмудсмена – вдосконалення законодавства, що стосується дотримання прав і свобод людини. Загалом, цей інститут має компенсувати відсутність у громадян права конституційної скарги, однак на практиці цього не відбувається. Були висловлені пропозиції щодо необхідності обмеження терміну перебування однієї особи на цій посаді – максимум два строки підряд. Також механізмом боротьби проти політизації омбудсмана мала б стати законодавча заборона балотуватися на парламентських виборах – це може бути можливим лише за умови відставки Уповноваженого з прав людини.
Аналітичні матеріали «Парламентський контроль: проблеми та шляхи підвищення ефективності»
Презентація «Парламентський контроль: проблеми та шляхи підвищення ефективності»
