Лабораторія
законодавчих ініціатив

Україна, м. Київ, 04071 Поділ,
вул. Воздвиженська, 45, офіс 404

+380445313768

info@parliament.org.ua

ЛЗІ / ALI 2026

Закони, прийняті Верховною Радою України шостого скликання протягом квітня 2012 року

Протягом квітня-2012 було прийнято 6 законів. Ухвалені закони так розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

Комітет з питань економічної політики – 3
Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 1
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  1
Комітет з питань  паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 13 6-ти прийнятих в цілому законопроектів 3 були ініційовані Кабінетом Міністрів України, 2 – народними депутатами (1 від фракції НУНС і 1 від фракції Партії Регіонів), і 1 – Президентом України.

За квітень жоден з законопроектів не здобув підтримку всіх парламентських фракцій.

Фракції «БЮТ – Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона» у квітні не проголосували за жоден закон. Також фракція КПУ виступила «проти» 3-х законопроектів: «Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”», «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (ініційовані урядом) та «Про внесення змін до Закону України “Про трубопровідний транспорт” щодо реформування нафтогазового комплексу» (ініційований представником фракції НУНС).

Незначну кількість ухвалених законів у квітні можна пояснити тим, що з 24 квітня до кінця сесійного тижня відбувалося блокування роботи парламенту опозиційними фракціями. Опозиціонери вимагали  викликати до парламенту генерального прокурора України Віктора Пшонку і голову Держпенітенціарної служби Олександра Лісіцкова, щоб заслухати їх звіти у зв’язку з інформацією про побиття екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко у Качанівській колонії.

Важливою подією у квітні стало призначення Валерії Лутковської на посаду омбудсмена. Таке рішення було ухвалене 24 квітня.

 

Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у квітні 2012 року (таблиця)

Протягом 2011-го сесійного року Верховна Рада України прийняла 337 законів

Верховною Радою України шостого скликання впродовж 2011-го сесійного року (сесійний рік включає восьму та дев’яту сесії Верховної Ради України: з лютого 2011 року по січень 2012 року) було прийнято 337 законів (аналіз не включає законів про ратифікацію та внесення змін до Державного бюджету). Показники 2011 сесійного року значно перевищують кількість прийнятих законів у 2010 та 2009 році, а результати законотворчої діяльності 2008 року взагалі перевершують більше ніж у 3 рази.

Найбільше прийнятих за 2011 рік законів стосувалися галузевої, економічної та правової політики; найменше – політики культури і освіти та інформаційної політики. В цілому, за сферами регулювання прийняті протягом закони можна поділити на такі основні групи:

  • Галузева політика (98 законів);
  • Економічна політика (85 законів);
  • Правова політика (84 законів);
  • Соціальна політика (22 законів);
  • Національна безпека і оборона (19 законів);
  • Державне будівництво (15 законів);
  • Політика культури і освіти (9 законів);
  • Інформаційна політика (5 законів).

Народні депутати традиційно для українського законодавчого процесу лідирували як суб’єкти законодавчої ініціативи протягом 2011 року: вони ініціювали 163 ухвалених в цілому законопроекти. Найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів. Самостійно вони виступили ініціаторами 68-и законопроектів, 25 з яких стосуються економічної політики, 18 законопроектів регулюють питання галузевої політики, 16 законів спрямовані на вдосконалення правової політики,  по 2 закони стосуються соціальної політики, а також політики у сферах державного будівництва, національної безпеки та оборони і культури та освіти, 1 закон регулює питання у сфері інформаційної політики. Також було прийнято 13 законів, самостійно ініційованих представниками фракції «БЮТ-«Батьківщина» (7 законів у сфері правової політки, 4 закони у сфері соціальної політики, і по одному закону стосуються галузевої та економічної політики). 11 законів були самостійно ініційовані депутатами від фракції «Наша Україна – Народна самооборона», з яких 4 стосуються галузевої політики, 3 закони регулюють питання у сфері правової політики, 2 закони спрямовані на вдосконалення економічної політики, і по одному закону стосуються політики у сферах державного будівництва та культури і освіти. Менше реалізували своє право законодавчої ініціативи представники фракцій КПУ (2 галузевих закони і 1 закон у сфері культури і освіти), Народної Партії (1 галузевий закон) та депутатської групи «Реформи заради майбутнього» (1 правовий закон). Значна кількість прийнятих депутатських законопроектів була ініційована міжфракційними групами найрізноманітніших комбінацій. З 55-ти таких законопроектів 18 стосуються галузевої політики, 13 – правової, 9 – економічної, 5 – державного будівництва, 4 – соціальної політики, 3 – інформаційної політики, 2 – політики у сфері національної безпеки та оборони, і 1 – політики культури і освіти. Крім того, Верховною Радою було ухвалено 7 правових і по 2 економічних та галузевих закони, ініційованих позафракційними депутатами.

Також Верховна Рада підтримала 152 законопроекти, ініційовані Кабінетом Міністрів України. При цьому було прийнято 6 проектів, поданих ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко:
 
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон»;
  • «Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” (щодо вдосконалення законодавства з питань електроенергетики в частині встановлення та розмежування відповідальності суб’єктів)»;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності»;
  • «Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”»;
  • «Про безоплатну правову допомогу»;
  •  «Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо оптимізації структури та напрямів державного фінансування наукової сфери)».
Був проголосований і проект, ініційований другим урядом Віктора Януковича («Про внесення змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”», проект закону зареєстровано 23 листопада 2007 року).Серед ініційованих урядом Азарова і підтриманих Верховною Радою України законів 49 стосуються галузевої політики, 43 – економічної політики, 29 – правової політики, 10 – соціальної політики, 6 – політики у сфері національної безпеки та оборони, 4 – політики культури та освіти,  3 закони – політики у сфері державного будівництва, а також 1 закон – інформаційної політики.
 
Крім того, було підтримано 19 ініціатив Президента України, з яких 8 регулюють політику національної безпеки та оборони, 5 – правову  політику, 4 – політику державного будівництва, і по одному – економічну та соціальну сфери.Також в 2011 сесійному році парламент підтримав 3 закони, ініційовані Національним Банком України:
 
  • «Про внесення змін до статті 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо строку повноважень тимчасової адміністрації)»;
  • «Про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі)», ініційовані Національним банком України.
  • «Про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (щодо розширення сфери використання валюти України)».

За весь 2011-й сесійний рік  лише один закон здобув підтримку всіх парламентських фракцій і депутатських груп – резонансний закон «Про вибори народних депутатів України». Не дивлячись на тенденцію до підвищення загальної кількості законодавчих актів, які ухвалює український парламент, число “консенсусних” законів за останні роки дуже скоротилося.

Протягом 2011-го року представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» виступили «проти» 333 прийнятих в цілому законопроектів. Представники фракції «БЮТ-Батьківщина» виявили свою незгоду з 325 законами. При цьому під час попередньої, 8-ї сесії в багатьох випадках від 10% до 50%  від складу фракції «БЮТ-«Батьківщина» підтримували той чи інший законопроект разом з коаліцією, а іноді не вистачало кількох голосів для того, щоб віднести фракцію до таких, що підтримали законопроект (більшість від складу фракції). Однак вже під час 9-ї таких випадків майже не спостерігається. Також 55 законів не були підтримані фракцією КПУ. При цьому, більшість відповідних законопроектів були ініційовані або діючим урядом або представниками фракції Партії регіонів, що створює КПУ певний імідж відносно незалежної коаліційної фракції, яка дотримується власної політичної лінії. Депутатська група «Реформи заради майбутнього» виявила свою незгоду з 10 законопроектами, а фракція Народної Партії не підтримала тільки 1 закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров’я (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок)» (ініційований міжфракційною групою депутатів).

Окрім зазначеного голосування за Закон «Про вибори народних депутатів України» фракція «БЮТ-«Батьківщина» підтримала закони:

Ініційований представниками фракції «БЮТ-Батьківщина»:

  • «Про внесення зміни до Закону України “Про захист рослин”»;

Ініційовані діючим урядом:

  • «Про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обґрунтованості застосування взяття під варту)»,
  • «Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” (щодо комплектування складу підрозділів)»,
  • «Про внесення змін до Закону України “Про поштовий зв’язок” (щодо вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях)»,
  • «Про внесення зміни до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (щодо визначення порядку сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні)».

Ініційовані міжфракційними групами :

  • «Про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов’язків слідчого)»,
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування»,
  • «Про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди»,
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання трудових і службових правовідносин та усунення правових прогалин в законодавстві з питань державної таємниці)», (ініційовані міжфракційними групами),
  • «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України “Про електроенергетику” щодо вдосконалення тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу»,
  • «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (організація сурдоперекладу в державних телеорганізаціях)».

Закони, підтримані фракцією «Наша Україна – Народна самооборона» (окрім Закону «Про вибори народних депутатів України»):

  • «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (ініційований міжфракційною групою депутатів),
  • «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2011 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» (ініційований Президентом України Януковичем В.Ф.)
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів)»  (ініційований широкою коаліцією депутатів).

Найпродуктивнішими місяцями 2011 року виявилися грудень (69 законів), квітень (40 законів) та травень (42 закони), протягом яких було ухвалено майже 45% всіх законопроектів, прийнятих за 2011 рік. Найменш продуктивними виявилися жовтень та січень – по 15 законів.

Протягом 2011 року 6 законів було ухвалено двічі, й в кінцевому результаті вони були прийняті з урахуванням пропозицій Президента України (в рамках даного аналізу ці закони рахуються лише один раз – вже з урахуванням пропозицій Президента):

  • «Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку»;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування»;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо упорядкування функцій органів державного нагляду в електроенергетиці);
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»;
  • «Про охоронну діяльність»;
  • «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об’єкту житлової нерухомості»;

Крім того, з 337-и ухвалених в цілому законопроектів 5 було відхилено за пропозицією Президента України:

  • «Про внесення змін до Закону України “Про акціонерні товариства” та інших законодавчих актів України (щодо відновлення на законодавчому рівні назви відкрите акціонерне товариство)» (ухвалений в цілому 8.04.2011)
  • «Про органічне виробництво» (ухвалений в цілому 21.04.2011)
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо уточнення положень стосовно надання усиновлювачам відпустки для адаптації усиновленої дитини)» (ухвалений в цілому 19.05.2011)
  • «Про внесення змін до статті 48 Гірничого Закону України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств)» (ухвалений в цілому 16.06.2011)
  • «Про внесення змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо нафти та нафтопродуктів)» (ухвалений в цілому 8.07.2011)

Протягом 2011 року також відбулися зміни у фракційному складі парламенту. Так, позафракційні депутати утворили фракцію «Реформи заради майбутнього», до якої увійшло 20 депутатів. Змінився і склад парламентських фракцій. Станом на 13 січня, до складу парламентської фракції Партії регіонів входить 192 депутати, «БЮТ – Батьківщина» – 102, Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» – 65, Комуністичної партії – 25, Народна Партія – 20; депутатської групи «Реформи заради майбутнього» – 21, кількість позафракційних депутатів – 25.

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання впродовж січня 2012 року

Протягом січня-2012 було прийнято 15 законів. Найбільше прийнятих законів стосуються економічної  політики(4 закони); по 3 закони спрямовано на удосконалення правової та інформаційної політики, по 2 закони стосуються соціальної та галузевої, а також 1 закон було прийнято у сфері національної безпеки та оборони.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи у січні виступив Кабінет Міністрів України. З 9-тизаконів, ініційованих діючим урядом, 4 стосуються економічної політики, а також по одному закону – соціальної, інформаційної, правової, галузевої політики і політики у сфері національної безпеки та оборони.Також за місяць було підтримано 6 законопроектів парламентарів. Було ухвалено 2 правових, 2 інформаційних, а також по одному галузевому і соціальному закону, що ініційовані міжфракційними групами депутатів.Фракція «Наша Україна – Народна самооборона» не підтримала за січень жодного з 15-ти ухвалених в цілому законопроектів. А фракція «БЮТ – «Батьківщина» підтримала лише Закон «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (організація сурдоперекладу в державних телеорганізаціях)» (ініційований міжфракційною групою депутатів) і майже  підтримала (50 з 102 депутатів проголосували «за») Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу)».

Крім того, фракція КПУ у січні не підтримала 2 ініційованих урядом законопроекти: «Про Державну програму приватизації» та «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011 – 2014 роки». Також депутатська група «Реформи заради майбутнього» не підтримала ініційований урядом Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення».За більш детальною інформацією щодо парламентського моніторингу Лабораторії законодавчих ініціатив звертайтеся за телефоном (+38044) 5313768 або електронною поштою (адреса – z.oleksandr[at]laboratory.kiev.ua).  Контактна особа – Олександр Заславський.

Закони, прийняті у грудні 2011 року

Протягом грудня-2011 було прийнято 69 законів. Найбільше прийнятих законів стосуютьсягалузевої (23 закони) та економічної (21 закон) політики; 12 законів спрямовано на удосконалення правової політики, 5 законів стосуються політики державного будівництва, 4 закони було прийнято у сфері національної безпеки та оборони, а також по два закони стосуються соціальної політики, а також  політики у сфері культури і освіти.Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати, які ініціювали 34 прийнятих в цілому законопроектів. Було ухвалено 9 галузевих, 4 економічних, а також по одному правовому і соціальному закону, й по одному закону у сфері державного будівництва та національної безпеки і оборони, самостійно ініційовані депутатами від фракції Партії регіонів (всього – 17 законів).
 
Також парламент підтримав 1 правовий і 1 галузевий закони, ініційовані представниками фракції НУНС. Крім того, було прийнято 1 галузевий закон і 1 закон у сфері культури і освіти, ініційовані депутатами фракції КПУ. Крім того, у грудні парламент ухвалив 5 правових, 1 економічний і 1 галузевий законопроекти, ініційовані позафракційними депутатами. З ініціативи міжфракційних груп було ухвалено 3 закони у сфері державного будівництва, і по одному економічному, галузевому та правовому закону.За останній місяць 2011 року було підтримано 30 урядових законопроектів, з яких закон «Про внесення змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”» (економічна політика) був ініційований ще урядом під керівництвом Віктора Януковича (проект закону зареєстровано 23 листопада 2007 року). З 29-ти законів, ініційованих діючим урядом, 14 стосуються економічної політики, 9 – галузевої, 4 – правової, а також по одному закону – соціальної політики і політики у сфері культури і освіти.

Крім того, Верховною Радою було ухвалено 4 президентські закони, 3 з яких стосуються національної безпеки і оборони і 1 – державного будівництва.

У грудні також був ухвалений ініційований Національним Банком України Закон «Про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (щодо розширення сфери використання валюти України)» (економіка політика).

Фракції «БЮТ – «Батьківщина» і «Наша Україна – Народна самооборона» не підтримали за грудень жодного з 69-ти ухвалених в цілому законопроектів. Крім того, фракція КПУ у грудні не підтримала 20 прийнятих Верховною Радою законів (30% від загальної кількості ухвалених законів). Серед законів, які не були підтримані депутатами цієї фракції, 9 урядових законів, 2 президентські, 7 законів, ініційованих фракцією Партії Регіонів, і 2 – позафракційними депутатами. Також депутатська група «Реформи заради майбутнього» не підтримала 2 законопроекти, ініційовані позафракційними депутатами: «Про внесення змін до статті 98 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (щодо забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства)». А фракція Народної Партії не підтримала закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров’я (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок)» (ініційований міжфракційною групою депутатів).

Оцінювання національної системи доброчесності. Україна 2011 (Ukr./Eng.)

«Національна система доброчесності. Україна 2011» – це комплексна оцінка правової основи й практики функціонування ключових інститутів і секторів, відповідальних за запобігання та протидію корупції в Україні. Основним завданням цього дослідження є виявлення сильних та слабких сторін досліджуваних інституцій, що дозволяє досягти більш далекосяжну та амбіційну мету – сформулювати конкретні та реалістичні пропозиції для реалізації комплексної анти- корупційної реформи в Україні. Дослідження здійснене на основі міжнародної методології  Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Публікація підготовлена ТО «Торо»  – контактною групою в Україні Transparency International. Серед групи авторів дослідження – експерти Лабораторії законоадвчих ініціатив. Зокрема, Денис Ковриженко, Директор правових програм ЛЗІ, є провідним дослідником публікації; до авторського колективу також входить Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт ЛЗІ.

Дослідження “Запобігання конфлікту інтересів та корупції в депутатській діяльності: досвід країн ЄС та пропозиції для України”

7 квітня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон „Про засади запобігання та протидії корупції”, який визначив основні засади запобігання і протидії корупції в публічній сфері. Хоча у законі значною мірою було враховано рекомендації міжнародних організацій щодо удосконалення правового регулювання у сфері боротьби з корупційними проявами, низка його положень має рамковий характер, і їх реалізація потребує прийняття інших законодавчих актів (у тому числі про фінансовий контроль публічної служби, про запобігання конфлікту інтересів тощо). Аналіз Закону дозволяє говорити й про те, що у ньому далеко не повною мірою враховано особливості проходження окремих видів служби, що зумовлює необхідність внесення до нього змін або врахування таких особливостей в інших законодавчих актах. Це стосується, зокрема, правового регулювання діяльності народних депутатів України.

Протягом останніх років в країнах Європейського Союзу було здійснено ряд кроків, спрямованих на удосконалення як антикорупційного законодавства в цілому, так і на запобігання конфлікту інтересів в депутатській діяльності зокрема. Так, ще до 2000 р. у більшості східноєвропейських країн було прийнято спеціальні закони про запобігання конфлікту інтересів, створено спеціалізовані антикорупційні органи, впроваджено ефективні механізми перевірки декларацій про активи та інтереси вищих посадових осіб держави, захисту осіб, які інформують про зловживання тощо. У цьому контексті успіхи національного законодавця видаються досить скромними, оскільки за винятком прийняття нового базового антикорупційного закону суттєвих кроків у напрямі запобігання корупції, зокрема – у політичній сфері, зроблено не було.

Між тим, Україна продовжує посідати стабільно низькі місця в міжнародних антикорупційних рейтингах, в той час як рівень довіри суспільства до органів влади і політиків залишається вкрай низьким. Саме тому особливої актуальності набуває питання дослідження досвіду країн ЄС у сфері протидії корупції, насамперед в частині, пов’язаній з діяльністю членів парламенту. Адже саме парламентарі відіграють ключову роль у створенні правової основи антикорупційної політики, відповідно – ступінь доброчесності їх поведінки значною мірою визначає ефективність або неефективність протидії корупції в інших сферах суспільного життя.

У цій публікації основну увагу відведено дослідженню основних механізмів запобігання конфлікту інтересів та корупції в депутатській діяльності, які було запроваджено у країнах-членах ЄС. Особливу увагу при цьому було відведено аналізу правового регулювання декларування доходів та активів членів парламенту. На основі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо удосконалення відповідного правового регулювання в Україні.

Це дослідження здійснене за підтримки, наданої Відділом демократії і врядування Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі в межах проекту”ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ПАРЛАМЕНТУ II. Програма розвитку законотворчої політики” відповідно до умов ґранту №121-А-00-03-00008-00. Думки і твердження, висловлені в публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією USAID.

Читати англійською: Prevention of conflict of interest and corruption in activities of MPs: experience of EU member states and proposals for Ukraine

Підсумки 8-ї сесії Верховної Ради України

Верховною Радою України шостого скликання протягом восьмої сесії (лютий-липень 2011р.) було прийнято 188 законів, що на 74 закони більше, ніж за попередню сесію (аналіз не включає ратифікаційні закони та закони про внесення змін до Державного бюджету). З 188 ухвалених законів 39 ще не були підписані Президентом.Найпродуктивнішими місяцями 8-ї сесії виявилися квітень та травень. Протягом цього періоду було ухвалено 44% всіх законопроектів, прийнятих за сесію. Найменш продуктивним став березень, протягом якого було ухвалено 22 законопроекти.
 
Найбільше прийнятих протягом 8-ї сесії законів стосувалося економічної, правової та галузевої  політики; найменше – політики культури й освіти:
  • Економічна політика (51 закон);
  • Правова політика (49 законів);
  • Галузева політика (49 закони);
  • Соціальна політика (17 законів);
  • Національна безпека і оборона (10 законів);
  • Державне будівництво (8 законів);
  • Політика культури і освіти (4 закони).
Не дивлячись на тенденцію до зростання кількості законів, ініційованих урядом, найбільш продуктивним суб’єктом законодавчої ініціативи протоягом сесії все ж виявилися народні депутати України, які ініціювали 90 законів. Подібно до попередньої сесії, найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів. Самостійно вони виступили ініціаторами 35-и законопроектів, 18 з яких стосуються економічної політики, 9 законопроектів регулюють питання правової політики, 6 законів спрямовані на вдосконалення галузевої політики, і по одному стосуються соціальної політики та державного будівництва. Також були прийняті 11 законів, самостійно ініційованих представниками фракції «БЮТ-Батьківщина» (5 законів у сфері правової політки, 4 законопроекти стосуються соціальної політики та по 1 – галузевої та економічної політики).  6 законів були ініційовані депутатами від фракцій НУНС (по 2 у сфері економічної та галузевої політики, по одному стосуються правової політики та політики культури і освіти). Найменше реалізували своє право законодавчої ініціативи представники фракцій КПУ (один галузевий закон) та депутатської групи «Реформи заради майбутнього» (один правовий закон). Значна частина прийнятих депутатських законопроектів була ініційована міжфракційними депутатськими групами найрізноманітніших комбінацій. З 32-х таких законопроектів 11 стосуються галузевої політики, 7 законів – правової політики, 6 законів – економічної політики, 3 закони – соціальної політики, по 2 – державного будівництва та національної безпеки, а також один закон – політики культури і освіти.  Крім того, Верховною радою  України були ухвалені 2 правових і один економічний закони, ініційовані позафракційними депутатами.
 
Верховна рада України підтримала 84 законопроекти, ініційовані урядом. При цьому було прийнято 5 проектів, поданих ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко:
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон»;
  • «Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” (щодо вдосконалення законодавства з питань електроенергетики в частині встановлення та розмежування відповідальності суб’єктів)»;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності»;
  • «Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”»;
  • «Про безоплатну правову допомогу».
Серед ініційованих урядом Азарова і підтриманих Верховною Радою України законів 25 стосуються галузевої політики, 21 – економічної політики, 18 – правової політики, 7 – соціальної політики, по 3 закони – національної безпеки і оборони та державного будівництва , а також 2 закони – політики культури і освіти.Крім того, було підтримано 12 ініціатив Президента України, з яких по 4 стосувалися правової  політики і національної безпеки та оборони, 2 – державного будівництва, і по одному – економічної та соціальної політики.

Також протягом 8-ї сесії парламент підтримав 2 закони, ініційовані Національним банком України: Закон «Про внесення змін до статті 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо строку повноважень тимчасової адміністрації)» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі)».

Жоден з 188-и ухвалених протягом 8-ї сесії законів не здобув підтримки всіх парламентських фракцій (під час минулої сесії таких законів було 3).

Протягом 8-ї сесії представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» голосували «проти» 186 прийнятих в цілому законопроектів – це найбільший відповідний показник. Представники фракції «БЮТ-Батьківщина» також виявили свою незгоду з 179 законопроектами. Також 31 законопроект не був підтриманий фракцією КПУ. Новоутворена депутатська група «Реформи заради майбутнього» голосувала «проти» 5 законопроектів: «Про облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації», «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (ініційовані між фракційною групою), «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» (ініційовані діючим урядом), «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України “Про електроенергетику” (щодо умов стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел)» (ініційований представником фракції Партії регіонів).

Закони, підтримані фракцією «БЮТ-Батьківщина»: «Про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обґрунтованості застосування взяття під варту)», «Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” (щодо комплектування складу підрозділів)», «Про внесення змін до Закону України “Про поштовий зв’язок” (щодо вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях)», «Про внесення зміни до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (щодо визначення порядку сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні)»  (ініційовані діючим урядом), «Про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов’язків слідчого)», «Про внесення зміни до Закону України “Про захист рослин”» (ініційовані представниками фракції «БЮТ-Батьківщина»), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування», «Про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди» , «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання трудових і службових правовідносин та усунення правових прогалин в законодавстві з питань державної таємниці)» (ініційовані міжфракційними групами).

Закони, підтримані фракцією «Наша Україна – Народна самооборона»: «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (ініційований міжфракційною групою депутатів), «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2011 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях» (ініційований Президентом України Януковичем В.Ф.).

Також відбулися зміни у фракційному складі парламенту. Так, 16 лютого 2011 року позафракційні депутати утворили фракцію «Реформи заради майбутнього», до якої увійшло 20 депутатів. Крім того, змінився склад фракцій Партії регіонів, «БЮТ-Батьківщина»  та НУНС. Станом на 8 липня, до парламентської фракції Партії регіонів входить 192 депутати, «БЮТ – Батьківщина» – 105, Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» – 67, Комуністичної партії – 25, Народної Партії – 20; групи «Реформи заради майбутнього» – 20; кількість позафракційних депутатів – 21.

Варто зазначити, що 2 ухвалених в цілому закони були відхилені за пропозицією Президента:

  • «Про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обґрунтованості застосування взяття під варту)» (ухвалений 3.02.2011);
  • «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства» (ухвалений 7.04.2011).
Під час 8-ї сесії вирішилася доля 5-ти законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом минулої сесії – були ухвалені з пропозиціями президента закони:
  • «Про внесення змін до Закону України “Про акціонерні товариства” щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» (ухвалений 22.12.2010);
  • «Про внесення змін до законів України “Про здійснення державних закупівель” та “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”» (ухвалений 21.12.2010);
  • «Про регулювання містобудівної діяльності» (ухвалений 13.01.2011);
  • «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” щодо декларування наявності цукру» (ухвалений 21.12.2010);
  • «Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”» (ухвалений 21.12.2011).
  • Варто зауважити, що 7 законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом 8-ї сесії, були повторно прийняті з пропозиціями Президента України (в рамках даного аналізу ці закони рахуються лише один раз – вже з урахуванням пропозицій Президента):
  • «Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні”» (ухвалений вперше 17.02.2011);
  • «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення» (ухвалений 17.02.2011);
  • «Про внесення зміни до статті 143 Сімейного кодексу України (щодо обов’язку батька забрати дитину з пологового будинку)» (ухвалений 15.03.2011);
  • «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (ухвалений 7.04.2011);
  • «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за забруднення лісів)» (ухвалено 12.05.2011);
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» (ухвалений 17.05.2011);
  • «Про амністію» (ухвалений 15.06.2011).

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом липня 2011 року

Усього за 4 дні липня, протягом яких відбувались пленарні засідання, Верховна Рада ухвалила 35 законів. Найбільше прийнятих законів спрямовано на удосконаленняекономічної політики (13 законів); 11 законів прийнято у сфері галузевої політики; 7 законів стосуються правової політки; 2 закони спрямовано на удосконалення соціальної політики, а також по одному закону було ухвалено у сферах політики культури та освіти і державного будівництва.

Протягом липня вирішилася доля двох законопроектів, ухвалених парламентом за минулі місяці. Так, з пропозиціями Президента України було прийнято в цілому закони:
  • «Про амністію в 2011 році» з пропозиціями Президента України від 01.07.2011.
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» з пропозиціями Президента України від 14.06.2011.
Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили Народні депутати, які ініціювали 24 прийнятих в цілому законопроекти. Було ухвалено 6 економічних, 2 галузевих і 1 правовий закони, самостійно ініційовані депутатами від фракції Партії регіонів. Також було прийнято в цілому 3 закони, ініційовані представниками фракції НУНС (1 правовий, 1 економічний і 1 у сфері культури і освіти). Крім того, парламент підтримав 1 економічний і 1 соціальний закони, ініційовані представниками фракції «БЮТ –  Батьківщина». З ініціативи міжфракційних груп було ухвалено 4 галузевих, 3 економічні, 2 правових закони, а також 1 закон у сфері державного будівництва.Також за місяць було підтримано 8 урядових законопроектів, з яких 4 стосуються галузевої політики, 2 – економічної, а також по одному закону – соціальної та правової політики.

Крім того, Верховна Рада України ухвалила у липні три президентський закони, 2 з яких стосуються правової і 1 – економічної політики.

За липень жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій.  Фракції «БЮТ – «Батьківщина» (як і протягом передніх місяців) та «Наша Україна – Народна Самооборона» не підтримали жодного з 35-ти законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом місяця. Крім того, показовим є той факт, що фракція КПУ, яка входить до коаліції, також не підтримала 13 прийнятих в цілому законопроектів.

Оцінка стану українського парламентаризму на основі керівних принципів демократичних парламентів

Універсалізація процесу вироблення політики в Європі та у світі, загальне визнання основних принципів, що регламентують політичні права, свободи та обов’язки громадян щодо участі у політичному житті держави, а також активна міжнародна співпраця між державними інститутами різних країн обумовили необхідність стандартизації основних вимог, які висуваються до центральних органів державної влади, зокрема – парламенту. Масштабна робота різних парламентських асоціацій, які об’єднують експертів у галузі парламентаризму з усього світу, наразі перебуває у процесі систематизації та узагальнення.
 
Проведений Лабораторією законодавчих ініціатив аналіз функціонування вітчизняного парламенту дозволив не лише виявити ряд проблем, а й розробити вичерпний перелік рекомендацій щодо їх вирішення. (Рекомендації були узагальнені у так званій Білій книзі українського парламентаризму  – «Концепції змін до законодавчих актів України щодо підвищення ефективності функціонування Верховної Ради України»). Документ узагальнив рекомендації щодо підвищення ролі українського парламенту як представницького органу, загальних організаційних засад діяльності Верховної Ради України, законодавчого процесу, парламентського контролю, вотуму недовіри до Уряду та порядку усунення Президента з поста, а також статусу народного депутата України. Біла книга українського парламентаризму стала результатом численних консультацій з провідними конституціоналістами, а також з громадськістю в регіонах (науковцями та експертами, представниками неурядових організацій, місцевої влади та політичних партій, ЗМІ та активістами). Крім того, фінальний варіант тексту був представлений і обговорений з політиками, чиновниками та провідними українськими та зарубіжними фахівцями з питань парламентського розвитку під час міжнародної конференції у березні 2010 року.
 
Серед основних недоліків функціонування Верховної Ради України були виділені такі:
  • система виборів, яка не дозволяє забезпечити ефективне представництво інтересів населення у парламенті, а також нівелює зв’язок депутатів з виборцями;
  • недостатньо чітке розмежування повноважень у сфері виконавчої влади щодо виконання установчої функції парламенту;
  • неналежний рівень внутрішньопартійної демократії;
  • недостатній рівень прозорості роботи Верховної Ради України (зокрема, у частині висвітлення роботи парламентських комітетів);
  • неналежний рівень політико-правової та економічної експертизи законопроектів перед їх розглядом, а також відсутність структурного підрозділу у парламенті, відповідального за системне вивчення актуальних питань розвитку держави;
  • неефективна участь громадськості у законотворчому процесі;
  • недосконалі механізми контролю Уряду парламентом;
  • надмірна складність порядку усунення Президента з поста тощо.
Аналіз зазначених недоліків дозволяє дійти висновків не лише про неналежне законодавче забезпечення роботи Верховної Ради України, а й про відсутність політичних мотивів до проведення змін. Зважаючи на це, задля стимулювання імплементації викладених у Білій книзі українського парламентаризму рекомендацій необхідно доповнити правовий аналіз особливостей функціонування Верховної Ради України аналізом політичним. Це дозволить виявити сильні та слабкі сторони вітчизняної парламентської системи з точки зору її відкритості змінам.

З метою подальшого продовження політичного діалогу щодо парламентської реформи в Україні та сприяння імплементації розроблених рекомендацій на практиці, актуальним завданням є аналіз (1) реального стану українського парламентаризму, а також (2) визначених альтернатив розвитку з точки зору міжнародних стандартів.

Розробкою відповідних стандартів функціонування ефективних парламентів займався цілий ряд організацій: Міжпарламентський Союз, Національний демократичний інститут міжнародних відносин, Програма розвитку ООН тощо. Основні напрацювання цих організацій були узагальнені у документі Парламентської асоціації країн Співдружності, який отримав назву «Керівні принципи демократичних парламентів». Цей документ не лише безпосередньо визначає вимоги до проведення виборів, організації роботи парламенту та законодавчого процесу, роботи комітетів, партій, фракцій і парламентських груп, парламентських чиновників, здійснення контрольної функції, забезпечення прозорості та етики парламентарів, а й дає цілісне уявлення про ефективність законодавчих органів як таких. Враховуючи те, що «Керівні принципи демократичних парламентів» були апробовані під час парламентських досліджень у різних країнах світу, викладені у цьому документі стандарти можуть бути використані у якості методології основи дослідження стану вітчизняного парламентаризму, а також перспектив імплементації рекомендацій Білої книги українського парламентаризму в життя.

Це дослідження здійснене за підтримки, наданої Відділом демократії і врядування Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі в межах проекту ”ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ПАРЛАМЕНТУ II. Програма розвитку законотворчої політики” відповідно до умов ґранту №121-А-00-03-00008-00. Думки і твердження, висловлені в публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією USAID.
 
Презентація дослідження (PowerPoint)

Аналіз законів України, прийнятих Верховною Радою України шостого скликання протягом червня 2011 року

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у червні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 28 законів.  Найбільше прийнятих законів спрямовано на удосконалення правової політики (9 законів); 6 законів прийнято у сфері галузевої політики; по 5 законів стосуються економічної та соціальної політики; по одному закону було ухвалено у сферах політики культури та освіти, державного будівництва та національної безпеки.

Протягом червня вирішилася доля трьох законопроектів, ухвалених парламентом за минулі місяці. Так, з пропозиціями Президента України було прийнято в цілому закони:

  • «Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” та інших законодавчих актів України» з пропозиціями Президента України від 11.03.2011.
  • «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення лісів» з пропозиціями Президента України від 2.06.2011.
  • «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» з пропозиціями Президента України від 29.04.2011.
Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Кабінет Міністрів України, який ініціював 18 прийнятих в цілому законопроектів. Один з цих законів («Про безоплатну правову допомогу») був ініційований ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко. З 17-ти законів, ініційованих діючим урядом, по 4  стосуються правової та галузевої політики, по 3 закони – економічної та соціальної політки, а також по одному закону – політики у сфері державного будівництва, культури та освіти і національної безпеки.Також за місяць було підтримано 9 законопроектів, які ініціювали Народні депутати України. Було ухвалено 3 закони (один соціальний, один галузевий і один економічний), самостійно ініційовані депутатами від фракції Партії регіонів. Також було прийнятий в цілому один правовий закон, ініційований представниками фракції «БЮТ –  Батьківщина». З ініціативи міжфракційних груп було ухвалено 2 правових законопроекти, а також по одному закону у сферах галузевої, економічної та соціальної політики.

Крім того, Верховна Рада ухвалила у червні один президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах».

За червень жоден законопроект не здобув підтримку всіх парламентських фракцій.  Як і попереднього місяця, фракція «БЮТ – «Батьківщина» не підтримала жодного з 28-и законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом місяця. Фракція  «Наша Україна – Народна Самооборона» цього місяця також не підтримала жодного законопроекту. Фракція КПУ в червні не підтримала 3 прийнятих в цілому законопроекти («Про облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації», ініційований міжфракційною групою НУНС – Партія регіонів, «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та «Про внесення змін до Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу” (щодо газовидобувних підприємств)», ініційовані діючим урядом). Група “Реформи заради майбутнього” також не підтримала 3 законопроекти («Про облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації», ініційований міжфракційною групою НУНС – Партія регіонів, «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», ініційований діючим урядом та «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України “Про електроенергетику” (щодо умов стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел)», ініційований представником фракції Партії регіонів).