Політична освіта | Лабораторія законодавчих ініціатив

Друга конференція випускників школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Київ)

10-11 грудня 2011 року відбулася Конференція Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Захід було проведено Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві ізУкраїнським незалежним центром політичних досліджень та за підтримки Ради Європи йМіжнародного фонду «Відродження». Конференція зібрала випускників 2009-2010 років Школи та цьогорічних учасників, яким було вручено дипломи. Захід був присвячений темам пошуку та використання джерел інформації в роботі журналіста, висвітленню благодійництва в ЗМІ, а також проблемі адміністративно–територіальної реформи в Україні.10 грудня Конференція розпочалася з вітального слова Вікторії СЮМАР, виконавчого директора Інституту масової інформації, члена Правління Міжнародного фонду «Відродження», члена Проектної ради Школи, та Ігоря КОГУТА, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директора Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Після цього розпочалася панельна дискусія на тему «Джерела інформації в роботі журналіста: проблеми пошуку та використання». У дискусії взяли участь Вікторія СЮМАР, Андрій КУЛИКОВ, журналіст, ведучий програми “Свобода слова”, член Проектної ради Школи, Ірина СОЛОМКО, оглядач журналу «Кореспондент» та Наталія СОКОЛЕНКО, спеціальна кореспондентка «Вікна-Новини» телеканалу СТБ.

В.Сюмар у своєму виступі наголосила, що завданням журналіста є відбір потрібної та корисної інформації серед різноманіття джерел, які продукуються у світі. Відповідаючи на репліки колег щодо зникнення традиційних ЗМІ та домінування у сучасному медіа просторі нових медіа, А.Куликовзазначив, що, на його думку, традиційні медіа все ж збережуть свої позиції, а також визначив радіо як найдемократичніший засіб масової інформації, де дискусія є найбільш можливою. Також А.Куликов наголосив на важливості дотримання професійних стандартів у професії журналіста; джерела інформації, на його думку, мають бути перевіреними, достовірними. Журналіст також підкреслив, що часто трапляється так, що інформаційні агентства, які в теорії мають надавати найактуальнішу інформацію, на практиці не завжди перевіряють її новизну. І.Соломко у своєму виступі підтримала А. Куликова і зазначила, що пересічна людина, що надає інформацію і у сучасному світі може вважатися журналістом, перш за все, не є професіоналом своєї справи. З огляду на те, що завданням журналіста є не лише передача інформації, а й її обробка та аналіз, то традиційні ЗМІ, де працюють професійні журналісти, не полишать арени медіа простору. І. Соломконаголосила на важливості диверсифікації джерел інформації, що є особливо актуальним у політичній журналістиці. В свою чергу, Н.Соколенко розповіла про свій досвід роботи з джерелами інформації вже після того, як матеріал відзнятий.

Після цього робота Конференції продовжилася виступами Максима ЛАЦИБИ, керівника програм Українського незалежного центру політичних досліджень, та Олександра ВІННІКОВА, голови Правління Мережі розвитку європейського права, про стан розвитку благодійництва в Україні. М.Лациба зазначив, що станом на 2010 рік Україна посідала лише 150-те місце у світовому рейтингу благодійності серед 153 держав і, відповідно, останнє місце з 26 держав у регіоні Центральної та Східної Європи. Найчастіше українці дають милостиню на вулиці, допомагають бездомним дітям та роблять пожертви на церкву. О.Вінніков зосередився на основних недоліках існуючого законодавства про благодійність. Серед основних його слабких місць експерт назвав довгий строк, потрібний для реєстрації благодійної організації чи фонду, необхідність узгодження отримувачів допомоги із місцевими органами влади, а також необхідність доплати за кожну одну гривню благодійної допомоги 5,52 гривень податку. Також, О. Вінніков закликав журналістів підтримати законопроект «Про благодійництво та благодійні організації» (№ 6343 від 26.04.2010 р.), що вносить суттєві покращення в законодавче регулювання благодійництва в Україні.

Після цього Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, генеральний продюсер ISTIL studios, тележурналіст, у своєму виступі зосередилася на питанні соціальної журналістики. О.Герасим’юкрозповіла про свій досвід роботи із соціально важливими темами, зазначивши, що наразі соціальна журналістика зникає, її місце починають займати новини кримінального характеру, і таким чином формують уявлення людей про світ та події в ньому.

Наступний день роботи Конференції було присвячено реформуванню системи місцевого самоврядування в Україні. Робота двох панельних дискусій розпочалася із вступного слова Наталії СТАРОСТЕНКО, менеджера програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності місцевої влади в Україні», яка зазначила, що основною метою реформи місцевого самоврядування є посилення спроможності органів місцевого самоврядування виконувати нові завдання, які вони отримають в процесі децентралізації. Також Н.Старостенко розповіла учасникам про основні компоненти програми Ради Європи, спрямованої на підтримку сильної та ефективної системи місцевого самоврядування в Україні.

Після цього відбулася дискусійна платформа на тему «Проблеми та виклики адміністративно-територіальної реформи в Україні». Участь в обговоренні взяли Юрій ГАНУЩАК, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Анатолій ТКАЧУК, директор Інституту громадянського суспільства, Павло КОЗИРЄВ, голова Асоціації малих міст України, віце-президент Асоціації міст України, Валентина ПОЛТАВЕЦЬ, заступник міського голови м. Українка. Ю.Ганущак у своєму виступі зосередився на концепціях реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні, зазначивши, що адміністративно-територіальна реформа є конче необхідною з огляду на прискорену депопуляцію сіл. Народний депут України також окреслив основи сучасного адміністративно-територіального устрою та принципи створення громад, розповів про правовий статус, повноваження та на прикладах показав нові способи розподілу адміністративно-територіальних одиниць. А. Ткачук зазначив, що, на його думку, органи місцевого самоврядування в Україні володіють достатніми повноваженнями та компетенцією для здійснення ефективного управління, але, на жаль, не мають достатнього бюджету. Виступ П.Козирєва був присвячений проблемам розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади, зазначивши, що йому, як представнику місцевої влади, часто не вистачає повноважень для ефективного вирішення місцевих проблем громадян (як-то велика кількість машин у дворі будівлі, несанкціонований ремонт квартири тощо). В.Полтавець поділилася своїм досвідом у сфері місцевого самоврядування, висловила сподівання, що адміністративно-територіальна реформа впорядкує і покращить життя мешканців громади. Заступник мера також звернула увагу на те, що перш за все в питаннях реформи потрібно орієнтуватися на людину і її потреби, та наголосила, що поганий менеджмент і тотальна неповага до всього – проблеми нашої країни, які не дають відбутися змінам.

Завершальним акордом Конференції випускників став виступ Наталії ДНІПРЕНКО, директора недержавної організації «Нові медіа» на тему «Роль ЗМІ у підвищенні обізнаності громадськості щодо реформ місцевого самоврядування». Експерт підкреслила особливу роль ЗМІ у донесенні інформації та формуванні реальності, а також відзначила, що «та подія, яка не висвітлена ЗМІ, вважається такою, що не відбулася». Н. Дніпренко розповіла про технології зворотного зв’язку з владою, зокрема про систему рад та громадську експертизу. По завершенню була представлена інтерактивна інформативно-аналітична система «Громадянське суспільство і влада», яка спрямована на підтримку розвитку громадянського суспільства.

Семінар для журналістів з висвітлення європейської тематики

26-27 жовтня 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела семінар «Європейські цінності та політико-правові основи співпраці Україна-ЄС». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь 20 журналістів, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням європейських цінностей, що є основою як внутрішньої діяльності, так і зовнішньої політики ЄС. Експерти погодилися, що основою європейських цінностей виступають фундаментальні права людини, такі як право на життя, право на свободу совісті та думки, тобто так зване перше покоління прав і свобод людини і громадянина. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», розпочав дискусію, закликавши учасників семінару порефлексувати над питанням різниці між цінностями та правовими нормами та стандартами. На думку Є. Бистрицького цінності – це те, за допомогою чого правові норми стають кращими, більш наближеними до європейських стандартів. Цінності, на думку експерта, є тим, що раніше називалося християнським Декалогом, або моральними стандартами. Мартін ДЕЙ, заступник Голови місії посольства Великої Британії в Україні, зазначив, що Угода про Асоціацію сама по собі є лише папірцем, якщо вона не буде підкріплена реальними перетвореннями в Україні, що базуватимуться на тих самих цінностях, які сповідує Європейський Союз в цілому та його держави-члени. Він також відмітив, що сила Європейського Союзу полягає у його різноманітності, і що він сподівається, що Україна докладе усіх необхідних зусиль для того, щоб Європейська рада підтримала підписання Угоди про Асоціацію.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія, висловила думку, що в Європі (у географічному сенсі) формування демократичних інститутів засновувалося на європейських ліберальних цінностях. Права людини у сучасному розумінні сприймалися як цінності в європейському суспільстві, а вже потім вони пройшли процес інституалізації і були втілені в життя за допомогою поділу влади, прийняття Конституції чи інших демократичних інститутів. В Україні ж, на думку експерта, цей процес має зворотній характер. На думку Н. Амельченко, суспільство не може бути побудовано тільки на нормах права. Ірина БЕКЕШКІНА, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, надала статистичну інформацію, де представила уподобання населення України щодо вступу до ЄС та Митного союзу та підкреслила, що нинішній високий рівень підтримки європейської інтеграції свідчить про великі сподівання людей на покращення їх рівня життя після підписання Угоди про Асоціацію. Ендрю РАЗБАШ, керівник Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповів учасникам як цілі, що переслідує Європейський союз, а саме досягнення миру та достатку, підтримка безпеки в країнах членах, забезпечення економічного розвитку співвідносяться із фундаментальними європейськими цінностями. Він також підтримав М. Дея, висловив думку, що ЄС хоче бачити Україну стабільною, безпечною та процвітаючою державою; Угода про Асоціацію може стати солідним нормативним фундаментом для подальшого реформування України.

Після цього відбувся виступ Вадима ТРЮХАНА, директора департаменту зовнішньоекономічних зв`язків Міністерства аграрної політики та продовольства України. В. Трюхан розповів учасникам про нові можливості, які відкриває для України Асоціація з ЄС, у сфері політичної асоціації та економічної інтеграції, а також у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Зокрема, експерт звернув увагу на зниження експортних та імпортних мит та відмітив, що українські експортери економитимуть 487 млн. євро щороку, експортери ЄС – 391 млн. євро щороку, в цілому ж Асоціація з ЄС має покращити внутрішній інвестиційний та бізнес клімат, а також надати безмитний доступ до найбільшого у світі ринку для більшості українських продуктів, що в свою чергу створить великі можливості для експорту.

Також в цей день журналісти мали можливість більше дізнатися про проекти та програми ЄС в Україні, а також співпрацю Представництва ЄС в Україні з журналістами від Ендрю РАЗБАША, керівника Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні. Е. Разбаш розповів про основні напрями фінансової та технічної співпраці Україна-ЄС в галузі попередження конфліктів, сталого розвитку та захисту навколишнього середовища, належного управління, демократії та захисту прав людини, інфраструктури та транспорту, міського розвитку тощо. Також експерт поділився своїм баченням розвитку проектів ЄС в Україні після підписання Угоди про Асоціацію. Е. Разбаш наголосив на тому, що українська влада має стратегічно підходити до планування впровадження проектів, слідувати національній програмі та давати Європі зворотній зв`язок щодо того, які галузі потребують експертної та інших видів підтримки. Дмитро ШУЛЬГА, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», розказав про діяльність українських організацій громадянського суспільства, спрямовану на сприяння європейській інтеграції України у формі моніторингів, адвокаційних кампаній, написання аналітичних статей, впровадження тренінгово-освітніх проектів.

Наступного дня журналісти познайомились із Сергієм СИДОРЕНКО, журналістом, спец-кореспондентом Комерсант-Україна та Золтаном САЛАЇ,керівником відділу преси та інформації Представництва Європейського союзу в Україні. Експерти розказалиучасникам де і як саме шукати інформацію про ЄС, яких помилок допускаються журналісти у висвітленні європейської тематики, які теми потребують додаткової уваги, які міфи існують в українському суспільстві щодо європейської інтеграції та Угоди про Асоціацію .Зокрема, З. Салаї підкреслив, що в Україні культивується міф, що Угода про Асоціацію автоматично відкриє доступ на європейський ринок праці, знищить національного виробника та в один момент покращить матеріальне становище людей. Насправді ж, ринок праці є предметом національного регулювання, національні виробники зазнають більшої конкуренції, що змусить їх підвищувати якість товару, а Угода про Асоціацію в цілому – це шанс для якісних перетворень в Україні, які звісно будуть відбуватися поступово.

В кінці семінару учасники отримализавдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

Наступний семінар в рамках проекту відбудеться 21-23 листопада 2013 року. Теми другого семінару будуть охоплювати ключові аспекти європейської економічної інтеграції, її перспективи і наслідки для України, а також сучасні виклики в Європейському Союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС. Також журналісти будуть виконувати практичні завдання із написання статей та заміток на європейську тематику. Методика семінарів спрямована на надання журналістам як теоретичних знань щодо тих чи інших спеціалізованих тем, так і розвитку практичних навичок із застосування набутих знань на практиці.

Третя сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Львів)

З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням європейської інтеграції України, національної пам’яті, запобігання корупції та управління ЗМІ. Також під час сесії було проведено тренінги з аналізу публічної політики та проведення журналістських розслідувань. Крім того, учасники мали можливість ознайомитись із Львівськими реаліями.Робота третьої сесії розпочалась 27 жовтня 2011 року із виступу Вадима ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зовнішньої політики України у часи незалежності та дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціацію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейського союзу. Інший сценарій розвитку, на думку В.Трюхана, передбачає реінтеграцію на пострадянському просторі, зокрема приєднання до Митного союзу, участь у формуванні Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними організаціями.

Після цього журналісти мали змогу поспілкуватися із Олегом СИНЮТКОЮ, першим заступником міського голови м. Львів. Він висвітлив питання підготовки міста до проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, зокрема зосередившись на питаннях побудови стадіону, ремонту доріг у м. Львів та за його межами, реконструкції громадського транспорту та розповів про відкриття стадіону «Арена Львів», що відбулося 29 жовтня 2011 року.

В кінці дня відбулася ознайомча екскурсія по м. Львів, під час якої учасники побачили й відвідали визначні львівські будівлі, церкви та пам’ятники, ознайомилися із історією міста.Наступного дня (28 жовтня 2011 року) Роман КОБЕЦЬ, співробітник інституту філософії НАН України, викладач кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», провів тренінг з питань аналізу державної політики. Перш за все, лектор ознайомив журналістів із основним категоріальним апаратом, що використовується в аналізі політики (policy, politics, public administration), зазначивши, що політичне життя (politics) – це боротьба за право здійснювати державну/публічну політику (policy). На думку лектора, аналіз політики є необхідним з огляду на те, що процес вироблення політичних рішень має бути більш науковим та менш заполітизованим. Р. Кобець виділив такі ознаки оптимальної політики: вона має бути інформованою, своєчасною, злагодженою, ефективною та чутливою. Під час тренінгу учасники мали можливість застосувати надбані знання на практиці та провели аналіз зацікавлених сторін щодо державної політики у сфері цифрового мовлення.

Після цього виступила Вікторія СЮМАР, виконавчий директор ГО “Інститут масової інформації”, яка розповіла про висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ. Висвітлюючи питання пошуку інформації для міжнародних новин та аналітичних матеріалів, експерт порадила учасникам Школи шукати першоджерела, звертатись до колег-журналістів в інших країнах. Важливою рисою, на думку В. Сюмар, для міжнародного журналіста є здатність дивитися на процеси у суспільстві та державі в геополітичному та геоекономічному контекстах.

Потім відбулася лекція Володимира В’ЯТРОВИЧА, голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху, присвячена питанням національної пам’яті. На думку лектора, наразі не існує сформованої національної спільноти українців, і причиною тому є той факт, що «за винятком невеликої купки ентузіастів, ніхто не ставив собі за мету “творити українців”». В. В’ятрович у своєму виступі зазначив, що національна пам’ять – це надзвичайно цінний сукупний досвід поколінь. Лектор розповів про своє бачення формування національної свідомості українців та зазначив, що історія визвольного руху має об’єднувати їх. Також,у своєму виступі історик наголосив на важливості виваженої політики національної пам’яті та виділив такі основні складові національної пам’яті: створення концепції підручникової історії України, створення «місць пам’яті» та розроблення календаря історичних дат.Логічним продовженням став візит до місцевого Національного музею-меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Під відвідання експозиції учасники мали змогу ознайомитися із історією споруди, побутом в’язнів, що перебувати у ній (найбільша кількість з яких були політичними в’язнями) та історією масових розстрілів людей радянськими військами в кінці червня 1941 року.

Завершальним акордом дня була зустріч з Андрієм ПАВЛИШИНИМ, істориком, журналістом, членом Капітули журналу «Ї». Бесіда за кавою відбулася щодо теми «Криза моральності як стан українського суспільства». Під час бесіди піднімалося питання про те, що ж краще – жовта чи серйозна преса. Ставлячи в приклад рейтинги, присутні пояснювали, що для того, щоб заробляти гроші журналістикою, треба йти за інтересами аудиторії, а такі зацікавлення далекі від моралі. На думку лектора, будь-яку інформацію можна подавати в іншому контексті, передати інші ідеї. На думку експерта, саме журналістика є імунною системою суспільства, яка повинна захищати від хвороб аудиторію.

29 жовтня 2011 року слухачі Школи професійної журналістики мали змогу взяти участь в тренінгу Олега ХОМЕНКА, голови Правління Інституту розвитку регіональної преси, члена Проектної ради Школи на тему: «Технології проведення журналістських розслідувань». Перш за все тренер зазначив, що предметом розслідування має бути соціально важлива інформація та разом із учасниками Школи виділив основні ознаки журналістського розслідування, такі як залучення великої кількості ресурсів, виявлення порушень у законодавстві, наявність чіткого плану, правової підтримки та документальних свідчень, багатосторонність та неупередженість. Також під час тренінгу було розглянуто базову схему проведення розслідування, різні методи публікації результатів та роботи з джерелами.

Продовжив тему журналістських розслідувань Дмитро ДОБРОДОМОВ, генеральний продюсер телеканалу ZIK, автор та ведучий програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?», який поділився досвідом проведення розслідувань. Учасники відвідали редакцію львівського телеканалу ZIK, де мали змогу побачити зсередини творчу майстерню журналістів і пересвідчитись в ефективному менеджменті та успішній реалізації сильного, незалежного та впливового ЗМІ.Ввечері журналісти мали нагоду поспілкуватися з Ольгою КУЛИК, керівником напрямку комунікацій, PR та зв’язків із ЗМІ холдингу емоцій «!ФЕСТ». Вона розповіла учасникам про історію створення та концепт ресторану «Криївка».

В останній день перед учасниками виступив Денис КОВРИЖЕНКО, директор правових програм ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», та висвітлив питання проблем подолання корупції в Україні. Експерт вважає, що політична корупція є первинною по відношенню до адміністративної корупції і саме на боротьбу з нею мають бути спрямовані зусилля зацікавлених осіб. Серед необхідних заходів для подолання корупції Д. Ковриженко виділив такі: посилення партійної конкуренції, зменшення залежності партій від фінансових донорів, запровадженя ефективного моніторингу та контролю, публікація звітів, що стосуються фінансової підтримки партій. На думку експерта, боротьба з корупцією в Україні ускладнена через неузгодженість українського виборчого законодавства із партійним. Також важливу роль у боротьбі із корупцією відіграє запобігання конфлікту інтересів в органах влади.

Василь МАСЮК, директор ТзОВ “Галмедіа”, виступив з доповіддю на тему «Ефективне управління ЗМІ». Експерт на прикладі власних видань розповів про особливості створення успішних редакцій, пояснив принцип так званої хмаркової системи управління, яка є найбільш ефективною, оскільки базується на залученні вузько спеціалізованих підрядників, тим самим зменшуючи загальний штат працівників організації.

Друга сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» 2011 (м.Київ)

З 14 по 18 вересня 2011 року у м. Києві відбулась друга сесія цьогорічної Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням особливостей сучасної української журналістики, розвитку телебачення в Україні, ціннісним аспектам та актуальним проблемам українського суспільства у сферах охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо. Також під час сесії було проведено тренінг з питань технологій впливу та захисту від маніпуляцій.З вітальним словом 14 вересня виступив Ігор КОГУТ, директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Робота сесії розпочалася з виступа Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми «Свобода слова», члена Проектної ради Школи, на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами”. Експерт наголосив на важливості дотримання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкреслив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо підготовки якісного інтерв’ю та поділився своїм досвідом роботи у BBC.

Також у цей день відбулась лекція Наталії ЛИГАЧОВОЇ, шеф-редактора проекту «Телекритика», члена Проектної ради Школи, на тему “Соціальна функція журналістики“. У своєму виступі медіа-експерт зосередилася на пробелмі замовних матеріалів, взаємодії громадянського суспільства, ЗМІ та бізнесу й розповіла про історію створення і функціонування проекту «Телекритика». Лектор розповіла про відмінності вітчизняної журналістики та західних ЗМІ.Наступним виступив Андрій ШЕВЧЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який дав коментарі з приводу закону «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції закону «Про інформацію». Зокрема, депутат відзначив, що цей закон було підтримано 408 голосами парламентарів, що стало можливим завдяки широкій співпраці між громадськими організаціями, владою, опозицією та журналістами. Цьому також посприяла міжнародна підтримка, зокрема від Європейської комісії, Ради Європи та ОБСЄ. Крім цього, Андрій Шевченко виокремив основні принципи закону «Про доступ до публічної інформації»: інформація, якою володіє чиновник, має бути доступною всім; інформація про державні видатки має бути максимально відкритою; інфомація про приватне життя публічної особи є менш захищеною. Також політик розповів про подальші кроки із введення в дію закону («роуд-шоу» та вихід науково-практичного коментаря).

Другий день сесії, 15 вересня, розпочався з виступу Ірини БЕКЕШКІНОЇ, директора Фонду “Демократичні ініціативи ім. І.Кучеріва”, на тему «Україні – 20: погляд соціолога». На основі проведеного 10-17 серпня 2011 року загальнонаціонального опитування населення України з приводу оцінки 20 років незалежності української держави були отримані наступні висновки: громадяни у переважній більшості (46%) вважають, що за цей час було стільки позитивного, скільки й негативного; разом з тим, у жодній зі сфер, на думку респондентів, Україна не досягла дійсно позитивних результатів. Експерт також розповіла про порівняльні дослідження серед українців, росіян та азербайджанців, зазначивши, що громадяни України не довіряють політичним і соціальним інституціям, а також відзначила певні патерналістські установки українського народу.Потім перед учасникам виступив Вахтанг КІПІАНІ, редактор проекту «Історична правда», на тему «Висвітлення історичної тематики в ЗМІ». Журналіст приділив значну увагу презентації роботи сайту «Історична правда», зазначивши, що для історичної тематики важливим є знаходження «родзинок», і чим більше таких цікавих моментів присутньо у тексті, тим краще можна подати тему.

Наступні виступи присвячувалися питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального директора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможливий. На думку Наталії Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Тому телеканали слугують ресурсом, який можна закласти, дати в оренду (щоб не було проблем в інших бізнесах, які на даний момент є більш прибутковими).

Після цього слухачі Школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів учасникам про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різноманітність, адаптовані формати є необхідною умовою успішного функціонування будь-якого радіо. Також лектор розповів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією. Олексій Ананов висвітлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особливостей її програм, фінансування і реклами .

Ввечері учасники зустрілись з Єгором СОБОЛЄВИМ, координатором Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо», членом Проектної Ради Школи. Виступ “Результативність журналістських розслідувань з соціальної тематики” було зосереджено навколо основної ідеї: журналістика в сучасних українських умовах має набути нового змісту, стати соціальним інститутом. У зв’язку з цим, на його думку, журналістам потрібно об’єднатись з громадськими активістами, привертати увагу інших медіа до проблем у суспільстві, вести переговори з владою, активно співпрацювати з правозахисниками. Такі дії є необхідними з огляду на те, що виключно описовий характер журналістського матеріалу не має великого впливу на суспільство і на владу зокрема.У панельній дискусії щодо питань журналістської освіти взяли участь Сергій КВІТ, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», та Олександр ВЛАСЕНКО, керівник проектів напряму освіти Благодійного фонду «Розвиток України». Олександр Власенко у виступі про проблеми української журналістської освіти відзначив такий недолік як відсутність професійного зв’язку між вузами та роботодавцем, зокрема відсутність розуміння профільними ВНЗ тенденцій на медіа ринку, внаслідок чого відбувається підготовка некваліфікованих кадрів, що в свою чергу породжує у роботодавця недовіру до університетів. Сергій Квіт розповів про історію журналістської освіти в Україні та Європі. На його думку, журналістська освіта має бути динамічною, реагувати на виклики часу.

Після цього перед слухачами Школи виступив Олег МАРТИНЕНКО, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), та розповів про захист прав людини правоохоронними органами, відзначивши постійне збільшення скоєння службових та загально кримінальних злочинів протягом 2000-2010 років. Зокрема, в 72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке поводження до затриманих. Під час дискусії обговорювалася проблеми расизму, нацизму та ксенофобії серед працівників міліції, фактори ризику сучасних ОВС України, принципи роботи поліції. Було відзначено, що робота поліції повинна бути організована таким чином, щоб стимулювати розвиток нормальних стосунків з населенням. Окрема тема, яка підіймалась під час дискусії про права людини – відповідне реформування органів внтурішніх справ.Також, в цей день Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генерального директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив питання реформ у сфері державної політики охорони здоров’я. За результатами проведеного опитування переважна більшість громадян (93,3%) вважають, що в Україні необхідно провести повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Лектором було виокремлено дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Експерт також проаналізував загальні витрати держави на охорону здоров’я. Матеріали до виступу: “Система охорони здоров`я України: реалії та перспективи“; “Обов`язкове медичне страхування для України: що нам пропонують – отруту, плацебо чи порятунок?”

Після цього відбувся виступ Олени МАСЛЮКІВСЬКОЇ, старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівника напрямку освіти та навчання «Програми розвитку публічно-приватного партнерства», присвячений сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України . Було проаналізовано явище парникового ефекту, який є причиною зміни клімату. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біорізноманіття. Матеріали до виступу: “Економіка змін климату” (огляд звіту Н.Стерна, “Зміна клімату 2007: фізична наукова база“, “Екологчні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії“.Наступного дня перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком». Його виступ було присвячено питанням маніпуляцій. Сергій Гайдай розповів про основні прийоми маніпуляції та можливі варіанти реакції на неї. Лектор виділив 3 прошарки інформації (метою професійного журналіста є дійти до останнього рівня): на першому рівні знаходиться інформація, яку знають усі, на другому – та інформація, що не відповідає умовам першого рівня, не є очевидною, а на третьому рівні журналіст має висвітлювати те, яким чином та чи інша подія відбулась насправді.

Після цього відбувся виступ Володимира КУШНІРЕНКА, директора Центра комплексних досліджень, на тему «Інформаційна діяльність як інструмент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.

В останній день перед учасниками виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента України. Її виступ було розподілено на дві частини. Перша – специфіка співпраці ЗМІ з прес-службами державних інституцій. В рамках теми експерт поділилася своїми методами організації ефективної роботи прес-служби Президента України та розповіла про основні труднощі, з якими стикається. Інша тема виступу: особливості організації якісного ток-шоу. Тут важливим, на думку Дарії Чепак, є продумана організація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакторів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру.

Останнім виступив Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, з темою «Зміни в арсеналі соціологів: імплікації для журналістів». Науковець розповів учасникам про історію вивчення суспільної думки в США та СРСР (Росії) та хронологію виникнення опитувань в Україні. Також Володимир Паніотто зосередився на традиційних методах проведення опитувань та основних проблемах методологічного оснащення соціологів. Серед головних тенденції подальшого розвитку соціологічних опитувань лектор виділив наступні: перехід від звичайного F2F (обличчя-до-обличчя) інтерв’ю до CAPI (computer-assisted personal interviewing), перехід від телефонного опитування до CATI (computer-assisted telephone interviewing), виникнення Інтернет-опитувань, комбінація різних методів. Окрім вищезазначеного, лектор пояснив учасникам способи перевірки достовірності інформації соціологічних досліджень.

Перша сесія Школи професійної журналістики “Нова Україна” 2011 року (АР Крим)

28 травня – 2 червня 2011 року в Сімеїзі (Крим) пройшла перша сесія Третьої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» . Програма І сесії Школи складалася як з загально теоретичних та світоглядних лекцій (на теми «Актуальні події на Близькому Сході: виклики і наслідки для світу та України», «Сучасні ідеології: виклики глобалізації», «Українські партії: ненадійні партнери демократії», «Філософія свободи слова» тощо), так і з вузькопрофесійних лекцій. Більшість часу сесії було приділено практичним заняттям. Так, учасники мали можливість взяти участь у семінарі М.Мінакова, Президента Фонду якісної політики, на тему «Соціальний капітал»; Алі Сафарова, медіа юриста, на тему «Права і обов`язки журналіста»; у тренінгу консультанта з Інтернет-комунікацій (проект проекту Watcher.com.ua) М.Саваневського, який був присвячений питанням новітніх медіа тощо. Оскільки місцем проведення сесії став Крим, основна увага була присвячена питанням особливостей кримської політики, національних меншин тощо.

Так, І сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» розпочалася з вітального словаІгоря КОГУТА, Директора Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Віталія ЗАМНІУСА, Директора програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду «Відродження», члена Проектної ради Школи журналістики таОлексія ПОГОРЕЛОВА, Генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси, члена Проектної ради Школи журналістики. Вони розповіли учасникам про зміст, формат та основні напрями роботи Школи професійної журналістики «Нова Україна». Після цього учасники мали можливість взяти участь у круглому столі на тему «Сучасні виклики журналістики», де доповідачами виступили Валентина САМАР, Голова правління ГО «Інформаційний прес-центр» та Олексій ПОГОРЕЛОВ, Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, член Проектної ради Школи журналістики. Під час круглого столу учасники ділилися своїм досвідом роботи у сфері журналістики та обговорювали основні проблеми медіа сфери та шляхи їх вирішення. Дискусія велася навколо таких тем, як визначення основної цільової аудиторії ЗМІ, можливості розвитку медіа як бізнесу, створення конвергентних редакцій.Наступного дня, 29 травня, Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філософських наук, прочитала лекцію на тему «Сучасні ідеології: виклики глобалізації». Лекція стосувалася виникнення та розвитку модерних ідеологій (консерватизму, лібералізму та соціалізму). Лектор розповіла учасникам Школи журналістики про трансформацію модерних ідеологій в епоху глобалізації, зазначивши, що “чистих” ідеологій наразі не існує і підкресливши, що лібералізм переміг геокультурно, всі сучасні ідеології підтримують ідею ринкової економіки. Крім того, пані АМЕЛЬЧЕНКО розповіла про медіатизацію політики, спираючись на праці Ж.. Бодріяра, П. Бурдьє та М. Маклюена.

Після цього Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філософії в галузі політології Сіракузького Університету (США) виступив із лекцією на тему «Українські партії: ненадійні партнери демократії». Він розповів учасникам про основні віхи у розвитку партійної системи України, про процес підготовки нового закону про вибори до Верховної Ради України, скасування конституційної реформи. Пан МЕЛЕШЕВИЧ висвітлив слабкі та сильні сторони конституційної реформи, зазначивши, що конституційна реформа 2004 року сприяла децентралізації влади, зміцненню ролі політичних партій у політичній системі України. Також було зазначено про важливу роль «Помаранчевої революції», що сприяла утвердженню та легітимації прозорих і справедливих виборів як виключного механізму формування органів державної влади. Підсумовуючи, лектор зазначив, що створені у 2004-2005 році нормативно-правові засади розвитку національної системи політичних партій наразі перебувають під загрозою згортання.

Після цього Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, конституційний експерт Харківської правозахисної групи, доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, розповів учасникам про філософію свободи слова, що є, на його думку, фундаментальною цінністю суспільства та постполітичним і постправовим феноменом. Основною темою, висвітленою під час лекції, була символічна реальність, її формування та функції.Завершальним акордом цього дня став виступ Олексія ПОГОРЕЛОВА, Генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси, з лекцією на тему «Трансформації сучасної журналістики: що? коли? чому? та хто відповідальний? Дискусія зацікавлених сторін з метою знаходження векторів для професійного розвитку». Лектор зосередив увагу на важливості знаходження своєї цільової аудиторії, власної спеціалізації (власної унікальності).

30 травня 2011 року було присвячене практичним заняттям. В цей день відбувся семінар Михайла МІНАКОВА, Президента Фонду якісної політики, викладача Національного університету «Києво-Могилянська Академія», доктора філософських наук з тематики соціального капіталу. Семінар складався з лекційної та практичної частин. Під час підготовки до лекції журналісти ознайомилися із працями П. Бурдьє, Р. Патнема та Ф. Фукуями. Також учасники взяли участь у симуляції ведення переговорів між фракціями у Верховній Раді України.

Алі САФАРОВ, юрист та медіа експерт, провів тренінг з питань прав та обов’язків журналістів. Особливу увагу було присвячено аналізу нового закону «Про доступ до інформації» і ознайомлення учасників Школи з практикою застосування цього закону. В кінці дня Володимир ПРИТУЛА, Голова ГО «Комітет з моніторингу свободи слова в Криму», зосередився на питаннях особливостей кримської політики, поділився своїм баченням становища національних меншин на кримському півострові.

Наступний день було присвячено національним питанням, зокрема Олег ГАБРІЕЛЯН, Ректор Кримського університету культури, мистецтв і туризму, голова Кримської вірменської громади, керівник фонду «Луйс», доктор філософських наук, виступив перед учасниками Школи журналістки з лекцією на тему «Національні питання: особливості кримської політики», наголосивши на необхідності прийняття багатонаціональності України як факту і побудови суспільних відносин з урахуванням інтересів національних громад. Крім того, в цей день учасники відвідали воєнно-морський музейний комплекс «Балаклава» та Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Салачик», де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з гуманітарної роботи заповідника, розповів про його історію, а Рефат ЧУБАРОВ, Народний депутат України III-V скликань, заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, поділився з журналістами своїм поглядом на етнонаціональну політику України крізь призму кримськотатарського питання.

1 червня 2011 року було присвячене новітнім медіа. Максим САВАНЕВСЬКИЙ, Консультант з Інтернет-комунікацій, автор проекту Watcher.com.ua, провів тренінг з цієї тематики. Лектор розповів учасниками про ефективне використання нових медіа в роботі журналіста, сучасні формати контенту в Інтернеті, зокрема – використання відео, подкастів, інфографіки, веб-конференцій, розміщення коментарів тощо. Також велася розмова про те, як Інтернет змінює структуру ЗМІ та які онлайн-інструменти варто використовувати в роботі редакції.

В кінці дня Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень регіональної політики, редактор медіа-платформи та журналу SumyNews, поділився своїм досвідомвикористання та функціонування Інтернет-медіа на прикладі ресурсу SumyNews.

Останній день сесії було присвячено актуальним проблемам міжнародних відносин. Зокрема, Ігор СЕМИВОЛОС, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, розповів учасникам Школи про актуальні події на Близькому Сході та їх виклики і наслідки для світу й України. Лектор торкнувся теми зародження арабського націоналізму, «жасминової» революції в Тунісі, революцій в Єгипті та Лівії. Серед основних їх причин лектор назвав масове зубожіння населення, тотальну корупцію, посилення відчуття соціальної несправедливості та появу нових соціальних груп і соціальних активістів. Окрім того, експерт ознайомив учасників із теорією соціальних рухів. Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами для професійних журналістів, а також комунікативне поле для поглиблення профільних знань і отримання навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є виховання та формування авторитетних лідерів української журналістики, які б: розділяли та відстоювали найвищі стандарти журналістської діяльності; дотримувалися етичних принципів у роботі; розуміли суть і природу журналістської професії; сповідували ідеали незалежності засобів масової інформації у демократичному суспільстві; розділяли європейські цінності.

Серед учасників цьогорічної програми, яка реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», було відібрано 20 журналістів з різних регіонів України. Програма Школи передбачає протягом року проведення трьох сесій в різних містах. Наступні сесії проходитимуть у Києві (14-18 вересня 2011 р.) та Львові (27-30 жовтня 2011 р.).

9-11 грудня 2011 р. відбудеться Конференція випускників, основною метою якої є підтримка мережі журналістів-випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Перша національна сесія Української школи політичних студій 2011 року

23-27 березня у Києві відбулась Перша сесія Української школи політичних студій 2011 року. Цього року спільнота УШПС поповнилась 33 представниками політики, бізнесу, журналістики, громадської і наукової діяльності, державної служби та юриспруденції з різних регіонів України. У роботі сесії взяли участь Сергій Тігіпко, Володимир Шаповал, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Пинзеник, Олександр Богуцький, Віктор Шишкін, Юлія Мостова, Сергій Гайдай, Анатолій Гриценко та провідні експерти з політичної, економічної та гуманітарної сфер, мас-медіа та PR.

День перший – 23 березня 2011

Із привітальною промовою до учасників звернулись Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною Аке Петерсон, Надзвичайний та Повноважний Посол Туреччини в Україні Ахмет Бюлент Меріч та Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС В`ячеслав Брюховецький. Цілі та напрямок спрямування творчих і професійних зусиль, ціннісний компонент діяльності Школи, виклики та завдання, що стоять перед Україною на світовій арені стали предметом першого етапу спілкування учасників проекту із гостями.

Зустріч продовжилась дискусійним майданчиком на тему «20-ліття української незалежності – уроки, висновки та перспективи», де доповідачами стали Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В`ячеслав Брюховецький та Директор Інституту філософії НАН України, доктор філософських наук Мирослав Попович. Доповідачі та учасники мали змогу обмінятись думками з приводу історичної ретроспективи та сьогодення, проаналізувати перемоги та поразки українців у пошуку національної ідеї та об’єднавчих цінностей, поміркувати над питанням кризи національної ідентичності й шляхами її подолання, а також проблемами України як європейської держави і носія європейських цінностей.

Після цього обговорення процесу євроінтеграції України з ціннісного контексту перейшло в площину економічної та політичної співпраці. Цьому був присвячений дискусійний майданчик: «Україна та ЄС: у пошуках нового формату комунікації». Доповідачами виступили Надзвичайний та Повноважний Посол Норвегії в Україні Олав Берстад та Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Модератором панелі став Директор по Центральній та Східній Європі Williams Worldwide Group, випускник УШПС 2006 року Геннадій Друзенко. Дискусія дала змогу оцінити досвід Норвегії – країни, яка не є членом ЄС, але яка входить до Шенгенської зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейського економічного простору – й переваги, що їх отримує країна від такої форми міжнародної співпраці. Був проаналізований актуальний стан підготовки України до членства у політичному та економічному вимірі, враховуючи наявну законодавчу базу та ступінь усвідомлення суспільством необхідності набуття Україною статусу члена ЄС.

«Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу» – тема останньої дискусії першого дня Першої національної сесії Української школи політичних студій 2011 року, експертом якої виступив Голова Центральної виборчої комісії, доктор юридичних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС Володимир Шаповал. Під час фахової дискусії були підняті питання стану українського парламентаризму та досконалості українського законодавства, зокрема предметом активного обговорення стала Конституція України, легітимні шляхи внесення змін до головного закону країни та оцінка можливості такого сценарію за наявних політичних умов.

День другий – 24 березня 2011 року

Другий день Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з Установчої зустрічі Шостого набору Української школи політичних студій. Під час зустрічі Директор УШПС, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когутознайомив учасників із принципами, засадами та завданнями діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та Української школи політичних студій, а також з організаційними моментами подальшої роботи Школи. Після цього Викладач Української школи політичних студій, Сертифікований тренер Ігор Рак провів тренінг-знайомство учасників.

Програма дня продовжилась дискусійною панеллю на тему «Модернізація країни: логіка ключових соціально-економічних реформ». Експертом панелі виступив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, модерувала дискусію адвокат, партнер Правової групи «Павленко і Побережнюк», юридичний радник Голови політичної партії «Сильна Україна», Член Національного бюро Партії, Голова Експертної комісії по правових питаннях та судовій реформі, випускниця УШПС 2009 року Олександра Павленко. Під час дискусії мова йшла про принципи розбудови держави як інституції, посилення економічного потенціалу та покращення інвестиційного клімату в країні, а також необхідні для цього кроки та механізми. Було приділено увагу результатам роботи чинного уряду та проаналізовано наявні проблеми у економічній, соціальній політиці та банківській сфері, які все ще потребують реформування, змін у законодавстві та політичному середовищі. Серед проблем, що заважають розвитку держави в бажаному напрямку Сергій Тігіпко виділив відсутність фондового ринку цінних паперів українських компаній, недостатність конструктивізму та відкритості влади у відносинах з суб’єктами господарювання, недостатнє інформаційне поле роз’яснень цілей та потреб змін, реформ, а також брак реальних інвестицій.

Наступним лектором Української школи політичних студій виступив Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор Володимир Паніотто із доповіддю на тему «Сучасні технології соціологічного дослідження», під час якої учасники ознайомились з етапами розвитку соціологічних опитувань в Україні, революційними тенденціями в цій царині, критеріями ефективності методів соціологічного опитування. Доповідач засвідчив падіння якості даних соціологічних досліджень в Україні та ускладнення методів їхнього проведення, що разом спричинює нерозуміння, труднощі та помилки у трактуванні суспільних тенденцій. Експерт також приділив увагу питанню комбінації методів залежно від сфери застосування, способам підвищення якості аналізу даних та ефективної його презентації. Доповідач надав власну оцінку роботи різних українських соціологічних агенцій, методів та підходів, що їх застосовують агенції у своїй діяльності.

Наступна дискусійна платформа була присвячена темі «Демократія та медіа-бізнес: у пошуках точок перетину», експертом якої виступив Директор-президент ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), Керівник групи Starlight Media, випускник УШПС 2006 року Олександр Богуцький. Предметом дискусії стало висвітлення проблем медіа, зокрема оцінка телевізійного ринку України, якості подачі інформації, вподобань аудиторії, питання поєднання медіа та бізнесу. Доповідач також зосередив увагу на аналізі рейтингових телевізійних програм та причин розподілу уваги глядачів, впливовості телебачення та його здатності змінювати суспільні настрої.

День третій – 25 березня 2011 року

День розпочався дискусійною платформою на тему «Оцінка судової реформи», експертом якої виступив Суддя Конституційного Суду України, Кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Віктор Шишкін. Було проаналізовано судову реформу в Україні, причини, які її зумовили, та досягнуті результати. Експерт також висловився щодо недосконалості чинного судового законодавства – зокрема, про обмеження права на оскарження рішень (що є антиконституційним, оскільки суперечить ст.22 Конституції України), а також засвідчив проблему фактичної ліквідації суддівського самоврядування, що разом із збільшенням повноважень Вищої ради юстиції фактично призвело до створення ручної керованої системи, підпорядкованої вузькому колу осіб. Окрема увага під час дискусії була приділена питанню подолання корупції в судовій системі.

«Стратегія формування соціально-економічної політики в Україні: яких реформ ми потребуємо?» – тема другої дискусії, де експертами стали Голова Українського фонду підтримки реформ, доктор економічних наук, професор Віктор Пинзеник та Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. Значну увагу у дискусії було приділено питанню дефіциту бюджету та шляхів виведення країни з кризового стану, окреслені найбільш оптимальні для України шляхи зробити це шляхом проведення внутрішніх реформ (зокрема через пенсійну реформу, зміни цінової політики на енергоносії, проведення фіскальних реформ тощо). Крім того, обговорювались шляхи покращення інвестиційного клімату в країні для залучення іноземних коштів.

Програма дня продовжилась виступом Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», доктора філософських наук, Завідувача відділу етики, естетики та філософії культури Інституту філософії НАН України Євгена Бистрицького на тему «Громадянське суспільство України: аналіз сучасних тенденцій та перспектив». Учасники долучились до обговорення засад виникнення і розвитку поняття громадянського суспільства як стадії історичного розвитку людства та якісної характеристики. Було приділено увагу структурним елементам громадянського суспільства, його ціннісним орієнтирам та прагненням, а також аналізу наявних тенденцій в Україні.

Наступною стала доповідь Першого заступника Генерального директора Медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг”, випускника УШПС 2006 рокуОлега Петренка на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Аналізуючи існуючи типи систем охорони здоров`я у світі, експерт зосередив увагу на тому, яку саме політику охорони здоров’я, виходячи із сьогоднішніх реалій, потребує Україна та якими є фактори, що впливають на її формування. За словами доповідача, наразі держава надає медичні послуги, які не відповідають європейським стандартам, що значною мірою зумовлене прогалинами у законодавстві та призводить до неефективного використання державних ресурсів. В ході дискусії учасники обговорювали можливі шляхи підвищення ефективності охорони здоров’я на місцях за відсутності комплексної державної політики та реформи.

Програма дня завершилась виступом Старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниці УШПС 2008 року Олени Маслюківської на тему «Українська екологічна політика в умовах глобальної зміни клімату». За роки незалежності в Міністерстві екології та природних ресурсів 10 разів змінювались очільники і 5 разів – структура та назва міністерства, однак сама екологічна політика все ще залишається неефективною. Серед факторів, які стоять на заваді поступу у цій царині експерт відмітила майже повністю залежний енергосектор України та найбільший в світі показник енергоємності вітчизняного ВВП. Завдяки використанню наявних механізмів Україна має можливість зменшити енергоємність економіки й, відповідно, подолати енергозалежність та реструктурувати економіку. Разом з тим, ми маємо використовувати вже наявні джерела фінансування енергоефективності та альтернативних джерел енергії.

День четвертий – 26 березня 2011 року

Дискусійний майданчик четвертого дня Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з виступу головного редактора газети «Дзеркало тижня. Україна»Юлії Мостової на тему «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи». У своєму виступі доповідач зробила акцент на професійних стандартах української журналістики, рівень імплементації яких у нашій державі залишається низьким. Предметом дискусії став також етичний аспект діяльності журналіста та контролююча функція медіа, яка – через тривалий час перебування ЗМІ під тиском владної цензури – все ще не відновилась. Крім того, проблемою залишаються залежність від власників медіа, що значно знижує ефективність та об’єктивність роботи ЗМІ, та загальна патерналістська модель поведінки в суспільстві, яка стоїть на заваді загальному суспільному поступу.

«Безпека та демократія – геополітичний аспект» – тема виступу Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, Члена Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО» Анатолія Гриценка. Доповідач окреслив основні внутрішні виклики для національної безпеки України в сучасному геополітичному контексті. На думку експерта, політичне сьогодення України характеризується монополізацією влади, її дистанціюванням від виборців та руйнуванням середнього класу, що створює реальну загрозу соціального вибуху. Запорукою успіху реформ, які необхідно провести для виведення країни з політичної кризи, є ефективна система управління, децентралізація, викорінення корупції, відновлення довіри до влади, запровадження прозорої структури власності та конкуренції в економіці.

Програму дня продовжив виступ Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія Гайдая на тему «Основне завдання української соціальної інженерії – запропонувати суспільству нову соціально-політичну модель». Учасники мали можливість обговорити сутність та завдання нової форми взаємодії між соціумом та політиками – соціальної інженерії, спрямованої на втілення позитивних змін в суспільстві через політичний інструментарій. Крім того, було приділено увагу оцінці основних соціальних запитів українських виборців, питанню стратегії проведення політичних компаній в умовах конкурентного середовища та методам втілення проектів соціальної інженерії в Україні.

День завершився виступом Президента Bohush Communication, Члена Ради Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (Council Member of IPRA), Віце-президента Української PR Ліги Дениса Богуша на тему «Імідж України». Дискусію було присвячено матриці та загальному огляду досліджень іміджу України, медіа-фокусу українських ЗМІ в Європі, аналізу наявного іміджу України у світі та наслідків для держави. Експерт також звернув увагу на приклади та механізми створення іміджу українських міст і країни загалом, а також те, яким чином це здійснюється, контролюється, фінансується та підтримується державою.

День п’ятий – 27 березня 2011 року

П`ятий день Першої сесії Української школи політичних студій почався з виступу Директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса на тему «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України». Розмова була присвячена природі, особливостям, виникненню та розвитку соціальних та революційних рухів, аналізу факту дестабілізації політичної ситуації на Близькому Сході та в Північній Африці, перерозподілу сфер впливу в регіонах та наслідків для світу і України. Під час виступу експер розкрив поняття соціальних рухів, причини їхнього виникнення та стадії розвитку, пояснив специфіку менталітету мешканців близькосхідних країн. Було описано причини, перехід, наслідки подій, що відбулися в Тунісі, Єгипті, Лівії та показано взаємозв’язок між ними. Окремої уваги було приділено питанню зовнішніх факторів у цих революціях – впливу та участі інших країн. Окремим явищем було розглянуто використання примусу у близькосхідних країнах – як з точки зору революціонерів, так і з точки зору влади.«Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» – так звучала тема наступної дискусійної панелі, експертом якої виступила Завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор історичних наук, професор Наталя Яковенко. В межах обговорення доповідачем було висвітлено зокрема питання становлення ціннісних орієнтацій в ретроспективі від XVII до початку ХХ століть. XVI-XVII століття, за словами експерта, характеризуються вертикальною стратифікацією та можливостями соціальної мобільності. А вже у ХІХ ст., за словами доповідача, відбулася підміна понять – національний проект того часу продукує ідею української селянської нації. Аксіома – влада богоданна! Інші страти, крім селянства відмітаються як неіснуючі».Йшлося під час дискусії і про три основні функції, що їх прийнято виокремлювати в сучасній соціології культури: елітарну, народну та масову. Ще однією темою для жвавого обговорення стало розуміння та усвідомлення історичних моментів становлення української історії.

Перша Українська сесія Української школи політичних студій завершилась вирішенням загальних організаційних питань, підбиттям підсумків та загальною оцінкою сесії учасниками та організаторами.

Конференція випускників УШПС “Посилення співпраці між владою та громадськістю на місцевому рівні для розвитку громади” (м. Київ)

Зважаючи на те, що втілення принципів місцевої демократії в життя є одним із основних місій громадянського суспільства в Україні, метою конференції став обмін досвідом між випускниками Української школи політичних студій щодо співпраці влади та громадськості на місцевому рівні задля вироблення рекомендацій, спрямованих на стимулювання ефективного розвитку на рівні громад, а також сприяння подальшій співпраці влади і громадськості в регіонах.

Конференцію відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, який наголосив на важливості співпраці влади та громадськості на місцевому рівні у контексті проведення національних реформ, а також підкреслив важливість обміну досвідом між представниками місцевої влади та громадянського суспільства щодо ефективного розвитку громади. Геннадій ДРУЗЕНКО, Завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, на прикладі міста Кам’янця-Подільського презентував своє бачення важливості приватно-муніципального партнерства як передумови виводу українських історичних міст на глобальний туристичний ринок. Вадим ТРЮХАН, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (вересень 2008-травень 2010 рр.), поділився власним досвідом ефективної організації на місцях інформаційних заходів з точки зору представника центральної влади.

Під час обговорення співпраці влади та громадськості у східних і північних регіонах України Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Правління Донецької обласної організації комітету Виборців України, поділився досвідом ефективної відповідної роботи на Донеччині. Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень регіональної політики, депутат Сумської обласної ради, розповів про особливості кооперації місцевої влади та громадянського суспільства на Сумщині. Ірина СИНЕЛЬНИК, Радник міського голови, Чернігівська міська рада, та Геннадій МАКСАК, Президент неурядового аналітичного центру «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень», представили позитивні приклади та проблеми роботи задля розвитку громади на Чернігівщині з позиції влади та громадськості.

У ході обговорення південної та західної перспектив підвищення ефективності взаємодії влади та громадськості на місцевому рівні Анатолій БОЙКО, Голова Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, розказав про співпрацю своєї організації з місцевими органами влади, наголосивши на актуальних проблемах організації та проведення місцевих виборів. Юрій ЯРЕМЧУК, Заступник голови Краснопільської районної державної адміністрації, поділився досвідом спільної ефективної роботи представників влади та НУО на прикладі Краснопільського району Сумської області. Святослав ШЕРЕМЕТА,Директор Західно-Українського центру політичних досліджень, депутат Львівської обласної ради, закцентував увагу на проблемних моментах співпраці громади та національної влади на прикладі Львівщини.

Під час обговорення проблем і перспектив розвитку громади Роберт ХОРОЛЬСЬКИЙ, Експерт з правових питань Українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC), надав експертний коментар щодо проблем і перспектив співпраці місцевої влади та громадськості. Олег ДЕМЧУК, Координатор громадсько-політичного руху, Депутат Хмельницької обласної ради, на прикладі міста Кам’янець-Подільський представив бачення успішного використання місцевих ресурсів задля розвитку регіону. Валерій ВЕРЕМЧУК,Голова Львівської міської організації Народний Рух України, Член Центрального Проводу Народного Руху України, Депутат Львівської міської ради, розповів про особливості роботи для добробуту громадян у м. Львів.Віталій БОГДАНОВ, Депутат Херсонської міської ради V скликання, закцентував увагу на зловживаннях місцевої влади на Херсонщині, показавши учасникам 2 відеофільми щодо цього. Іван САГАН, Міський голова м. Городок (2006-2010) (Львівська область), поділився досвідом своєї роботи на посаді мера, підкресливши важливість і проблемність ефективної співпраці влади та громадськості на базовому рівні. Олександр СОЛОНТАЙ, Експерт Інституту Політичної Освіти, пославшись на приклад Закарпаття, підкреслив важливість активної позиції представників місцевої влади щодо захисту інтересів громадян.

Насамкінець, учасники обговорили та затвердили проект документу «Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні», який узагальнив ключові підходи до розробки політики у співпраці місцевої влади та громадськості. Було вирішено доопрацювати документ і поширити його у громадах.

Найбільш дискусійними питаннями, порушеними під час конференції, стали проблеми забезпечення прозорості роботи органів місцевої влади, їх готовності та можливостей співпрацювати з громадськістю, зловживання місцевою владою своїми повноваженнями, ефективного використання специфічних ресурсів певних регіонів, забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності влади та громадськості на місцях, сприяння наближенню українських практик до європейських стандартів тощо.

У конференції взяли участь випускники Української школи політичних студій, які представляли центральні та місцеві органи влади, а також організації громадянського суспільства Донеччини, Закарпаття, Києва, Львівщини, Одещини, Сумщини, Херсонщини, Хмельниччини, Чернігівщини.

За результатами конференції буде підготовлений методологічний посібник “Кращі практики співпраці влади та громадськості на місцевому рівні в Україні», який узагальнить обговорені під час заходу питання. Учасники конференції прийняли рішення створити Клуб місцевої демократії для обговорення актуальних питань місцевого значення у різних регіонах України, обміну досвідом, а також напрацювання рекомендацій щодо ефективної розробки політики на місцях.

Програма конференції

Список учасників конференції

«Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні» (документ)

Олена Чебаненко «Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні» (презентація)

Вадим Трюхан «Організація на місцях інформаційних заходів. Досвід представника центральної влади» (презентація)

Перша щорічна конференція випускників Школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Київ)

В перший день, 10 грудня, в рамках Конференції було проведено дві панельні дискусії. Тему першої дискусії – «Чи є свобода слова в Україні: сучасний стан» представивНіко ЛАНГЕ, Керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні. Модератором виступив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Тема другої панельної дискусії – «Майбутнє української журналістики у контексті світових тенденцій». У ній взяли участь Олександр МАРТИНЕНКО, Генеральний директор Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», Андрій ШЕВЧЕНКО, Депутат Верховної Ради України, Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, Єгор СОБОЛЄВ, координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо», член Проектної Ради Школи. професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Промодерував дискусіюОлег ХОМЕНОК, Голова Правління Інституту розвитку регіональної преси, Член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

По закінченню дня випускникам було урочисто вручено дипломи про успішне завершення програми.

11 грудня 2010 року випускники Школи професійної журналістики мали змогу прослухати виступи закордонних експертів. Зокрема, Кай ГЕЛЬФРІЦ, Керівник академії журналістики, представник Об’єднання німецьких видавців журналів, розказав про сучасні виклики журналістики в цифровому світі. Він відзначив важливу соціальну роль медіа, використання цифрових технологій в щоденній роботі журналіста, а також створення мереж і спілок, які б забезпечували максимально оперативний обмін інформацією і ресурсами. Цифровий світ дає можливість розвиватися журналісту як “бренду”. Модератором обговорення виступив Олексій ПОГОРЕЛОВ, Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Виступ Герхарда ГНАУКА, кореспондента “Die Welt” у Варшаві, був присвячений темі «Писати або мовчати: журналісти і архіви спецслужб», який розповів про особливості роботи журналістів з секретними матеріалами. Модератором цієї дискусії виступив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Вільям ГОРСЛІ, представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів, керівник британського Центру вільних медіа (CFOM), представив тему «Захист та безпека журналістів: європейські правила і реалії», де відзначив основні європейські стандарти у відповідній сфері й особливості їх дотримання. Промодерував виступ Андрій КУЛИКОВ, журналіст, ведучий програми “Свобода слова”, член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

У другій половині дня учасники конференції мали можливість поспілкуватися з Бьорном ЕРІКСЕНОМ, Екс-директором телевізійного відділу Європейської мовної спілки, який представив тему «Очікування та вимоги менеджменту стосовно критичної журналістики в організації сучасного телевізійного мовлення». В своєму виступі Бьорн ЕРІКСЕН розглянув жанри телевізійного мовлення, зокрема: щоденні головні і супровідні новини, тижневі закордонні новини, споживчі, фінансові, політичні, культурні огляди, дитячі новини, цілодобові новинні ефіри та документальні журналістські дослідження. Пан Еріксен зазначив, що телевізійне мовлення передбачає особливий підхід у створенні і поданні новин, зокрема правдивість, критичність, креативність, зрозумілість, образність тощо. Також Бьорн ЕРІКСЕН поділився своїм досвідом розповівши свою життєву історію про здобуття освіти та побудову кар’єри.

12 грудня 2010 року слухачі Школи професійної журналістики пройшли тренінг Максима САВАНЕВСЬКОГО, консультанта з інтернет-комунікацій, автора проекту Watcher.com.ua, на тему: «Використання новітніх медіа в роботі журналіста». Максим САВАНЕВСЬКИЙ закцентував свою увагу на інструментарії Інтернету для оптимізації роботи з інформаційним ресурсом.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

Завершилася робота Четвертої сесії Школи професійної журналістики «Нова Україна»

В рамках Четвертої сесії відбулося обговорення теми «Соціальна функція журналістики в Україні» (лектор: Н. ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту «Телекритика»). Пані Наталя розповіла учасникам як поєднати побудову власної кар’єри з громадськими інтересами та знайти баланс між професійними досягненнями та високою суспільною місією журналістики. Наголосила на тому, що журналістам необхідно пам’ятати особливості і потреби насамперед цільової аудиторії, а не редакції.

19 листопада 2010 року слухачі Школи професійної журналістики мали змогу взяти участь у тренінгу голови правління Інституту розвитку регіональної преси О. ХОМЕНКА на тему: «Технології проведення журналістських розслідувань» та поспілкуватися з Д. ДОБРОДОМОВИМ, генеральним продюсером телеканалу «ЗІК» (автором та ведучим програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?», випускником Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” 2010 року) пропрактику проведення журналістських розслідувань на прикладі роботи Агенції журналістських розслідувань «Інформатор».

20 листопада 2010 року слухачі Школи професійної журналістики пройшли тренінг Р.КОБЦЯ, аналітичного директора ГО «Ідеальна країна», кандидата філософських наук, на тему: «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Пан Роман розглянув такі поняття як «політика», «державне управління», були обговорені властивості оптимальної політики та характеристики державної політики.

Також учасники школи прослухали лекції з професійної тематики, а саме: В.МАСЮК, директор ТзОВ “Галмедіа”, поділився досвідом ефективного управління ЗМІ, О.ПОГОРЕЛОВ, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, Член Проектної Ради, розповів журналістам про сучасні перспективи газетного бізнесу. Також учасники мали нагоду неформально поспілкуватися з М.МАРИНОВИЧЕМ, віце-ректором Українського католицького університету, прокризу моральності як стан українського суспільства. Пан Мирослав зауважив, що суспільство потребує особистісного «переформатування», оскільки у людини повинно бути в серці визначено, що є добре, а що погано – це основний непорушний закон, якого мають дотримуватися за будь-яких обставин (в тому числі, і насамперед, – журналісти).

Під час Четвертої сесії Школи виступив також В. СЕРГІЙЧУК, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з доповіддю на тему «Сторінки історії ОУН-УПА: погляд противників і прихильників», в якій пан Володимир проаналізував історичні факти, що стосуються ОУН-УПА та висловив свою позицію щодо даної теми.

Наприкінці дня було проведено підбиття підсумків Четвертої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

Ювілейна конференція випускників одного з найуспішніших мережево-освітніх проектів в країні – Української школи політичних студій (м. Київ)

Цього року коло Школи поповнилося ще 36 випускниками проекту. Ми прагнули наповненої широкоформатної дискусії, що дозволила би нам зрозуміти та ефективно донести думки й бачення один до одного, а також сформувати певне ціннісне уявлення про те, як далі має будуватися наше з Вами майбутнє та розвиватися наша країна.

Особливістю заходу стала надана учасникам можливість оцінювати думки експертів та висловлювати своє ставлення до проблеми за допомогоюоціночної системи SENSE, наданої партнером заходу – Компанією «РОСТ».

Конференція відбулася у форматі роботи двох панельних дискусій, під час яких учасники мали змогу почути виступи представників експертних кіл і, звісно, активно долучитися до дискусійного обговорення запропонованих питань:

Панельна дискусія: «Мережеві соціальні групи як конструктори політично-ідеологічного дизайну країни».
Майстерня професійного досвіду випускників школи «Як можна зробити (У)країну кращою?».

Право вітального слова на відкритті заходу було надано: Ігорю КОГУТУ, Директору Української школи політичних студій, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, пану Аке ПЕТЕРСОНУ, Представнику Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною, Олександру ЧАЛОМУ, Члену Наглядової Ради УШПС, Надзвичайному і Повноважному послу України, Франсуа ФРІДРІХУ, Координатору Європейської Мережі Шкіл політичних студій Ради Європи та Артему МИРГОРОДСЬКОМУ, Директору ТОВ «Топфвелл Консалтинг Україна», Голові Ради Асоціації випускників УШПС, випускник УШПС 2007 року.

Робота першої панельної дискусії «Мережеві соціальні групи як конструктори політично-ідеологічного дизайну країни» тривала в інтерактивному режимі SENSE. Модератором виступила Дарка ЧЕПАК, Головний редактор «Савік Шустер Студії», випускниця УШПС 2006 року, а експертами: Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком»; Альона СИБІРЯКОВА, Керуючий партнер Групи Компаній «Рост»; Франсуа ФРІДРІХ, Координатор Європейської Мережі Шкіл політичних студій Ради Європи та Денис БОГУШ, Президент Bohush Communication, Член Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA), Член Ради IPRA (Council Member of IPRA), Віце-президент Української PR Ліги.

Учасникам конференції були запропоновані короткі виступи, які послугували поштовхом до обговорення, яке було сфокусовано на обговоренні таких ключових тем, як:

Мережеві соціальні групи як майданчики накопичення соціального капіталу;
Шлях до мережевого суспільства через горизонтальні соціальні зв’язки;
Проникнення інновацій, нових ідей та практик – правило 150 («номер Данбера»).

Випускникам було запропоновано висловити свою думку з приводу наступних питань:

Чи можуть мережеві соціальні спільноти впливати на конструктори політико-ідеологічного дизайну країни?
Чи є вони учасником будь-якої мережевої спільноти (соціальної мережі в інтернеті, клубу)?
Якби член Вашої спільноти висунув свою кандидатуру на пост Президента України, Ви б його підтримали?
Яким чином Ви були б готові підтримати цього кандидата і сприяти його перемозі?

Після цього було це раз проголосоване перше питання – для розуміння зміни поглядів учасників дискусії. З порівняльними результатами можна ознайомитися нижче:

Другу панель «Майстерня професійного досвіду випускників школи «Як можна зробити (У)країну кращою?» модерував Олег ПЕТРЕНКО, 1-й заступник Генерального директора (1st Deputy CEO) Медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг”, випускник УШПС 2006 року.

До обговорення було запрошені експерт: Володимир БОГАТИР, Заступник Міністра юстиції України, випускник УШПС 2009 року; Денис БУГАЙ, Адвокат, керівник (партнер) «Юридичної компанії «Ващенко, Бугай та партнери», випускник УШПС 2009 року; Юрій БОВА, Міський голова м. Тростянець, випускник УШПС 2006 року; Дмитро ВОЛОШЕНКОВ, Заступник Голови Одеської обласної державної адміністрації, випускник УШПС 2009 року;Олександр БОГУЦЬКИЙ, Директор-президент ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпаніїя» (ICTV), Керівник групи Starlight Media, випускник УШПС 2006 року. Ідеєю цієї дискусійної платформи було показати бачення та сприйняття суспільних процесів в Україні випускниками Школи різних років.

Також у рамках роботи конференції відбулася Урочиста церемонія вручення дипломів учасникам УШПС-2010, у якій взяли участь Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною та Франсуа ФРІДРІХ, Координатор Європейської Мережі Шкіл політичних студій Ради Європи.

Наступного дня, 7 листопада 2010 року, відбулися Збори Асоціації випускників УШПС, на яких було представлено Звіт Ради Асоціації та обраноновий склад Ради Асоціації випускників УШПС.

Після цього розпочалася спільна робота випускників над «Ціннісним меморандумом країни», документом, представленим до розгляду випускниками 2010 року. Фасилітаторами обговорення виступили Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» та Наталія СОКОЛЕНКО, Спеціальна кореспондентка «Вікна-Новини», СТБ, випускниця УШПС 2010 року.